BAYER CROPSCIENCE СПЛАТИТЬ ФЕРМЕРАМ $1,5 МЛН

ОРГАНІЧНИЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Bayer CropScience зобов’язали виплатити $1,5 млн. двом ферме-рам, оскільки їхні угід-дя постраждали від пе-резапилення з експери-ментальним ГМ-рисом виробництва зазначе-ної компанії.

У день свого 46-річ-чя перша леді США Мішель Обама отри-мала в подарунок від чоловіка-президента похід в ексклюзивний сертифікований органічний ресторан Nora.

ЩОКВАРТАЛЬНИЙ БЮЛЕТЕНЬ№4 '2010

www.biolan.org.ua

Органіка. РИНОК І СПОЖИВАЧДослідження органічного

ринку до цього часу обмежу-валися кількома розвідками,

проведеними не систематично. Ува-ги заслуговує дослідження, прове-дене у 2004 році ДП «Держзовніш-інформ» на замовлення проекту ФіБЛ в Україні. Однак, «давність» даних сьогодні ускладнює можли-вість відстежити зміну тенденцій, пріоритетів, поведінки споживачів, порівнювати наявний приріст за-

цікавлення, обізнаності, готовнос-ті платити більше за якісну продук-цію харчування. Безумовно, ситуа-ція змінилася і це очевидно.

Наприкінці 2009 року на замовлен-ня Асоціації «БІОЛан Україна» ком-панією GFK Ukraine було здійсне-не дослідження, яке свідчить про те, що у всіх регіонах України уже є ро-зуміння того, чим є органічна про-дукція, і бажання таку продукцію споживати.. 6

Аграрії кажуть, що дефіцит гречки виклика-

ний тим, що на неї не-має попиту, тому цього року її майже не сіяли.

Втім, у міністерстві аг-рополітики заспокоїли, що проблем з гречкою в країні не буде.

По-перше, аграріїв на-полегливо просять її сі-яти більше. По-друге, якщо буде дефіцит, за-

везуть з-за кордону. Там крупи вдосталь, то-му що люди її не їдять.

«У випадку дефіциту гречку можна імпорту-вати. Ми споживаємо як продовольство, а на заході вона для корму птахам, особливо в Ки-таї», – заявив директор Департаменту харчо-вої промисловості мі-ністерства АПК Юрій Кіщак.

В Антимонопольно-му комітеті також поо-біцяли перевірити, чо-му гречка так подорож-чала і аграрії не можуть збути свій товар.

Тим часом за січень подорожчала майже вся сільськогосподар-ська продукція, крім журавлини, бананів і груш.

Так, у порівнянні з груднем минулого ро-

ку, у січні майже на 15% зросли ціни на цу-кор, збільшилася вар-тість яєць, фруктів і со-няшникової олії, май-же на 10% піднялися в ціні молочні продукти. За прогнозами експер-тів, продукти будуть дорожчати і надалі. Ін-фляція не має зворот-ного впливу, тому ціни назад не повернуться.

Джерело: ТСН.ua

УКРАЇНА ПЕРЕЙДЕ НА КИТАЙСЬКУ ГРЕЧКУ В Україні спостерігається сезонне зростання цін на продовольство, зокре-ма є тенденція до подорожчання круп'яної продукції, наприклад, гречки. За останній місяць її вартість зросла удвічі.

2 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

POST FACTUM

ЗАХІД

Як і розраховува-ли організатори, більшу частину

відвідувачів станови-ли зацікавлені у пере-ході в органічний сег-мент ринку: виробни-ки традиційної продук-ції, готові сертифіку-вати власне виробни-цтво; переробники та дистриб’ютори, гото-ві таку продукцію про-давати; а також підпри-ємці, зацікавлені у від-критті органічних мага-зинів чи у розширенні наявного асортименту органічними продук-тами харчування у вже існуючих закладах роз-дрібної торгівлі.

Потребу у проведен-ні такого заходу, за словами генерально-го менеджера Асоціа-

ції «БІОЛан Україна» Костянтина Яковчука-Бесараба, визначив той факт, що 2009 рік приніс стрімке збіль-шення попиту на орга-нічні продукти харчу-вання серед спожива-чів. Ця тенденція ви-магає швидкого реа-гування усіх учасни-ків ринку – як вироб-ників та переробників, так і дистриб’юторів, адже тільки узгоджені дії та обмін інформаці-єю дозволить уникну-ти штучного дефіциту органічної продукції наступного року.

У вітальному слові до учасників конференції заступник Голови Вер-ховної Ради Микола То-менко зауважив, що по-треба в органічному аг-

ровиробництві харак-теризує певний етап розвитку суспільства, коли воно від вирішен-ня завдання просто на-годувати своїх грома-дян переходить до пи-тання про те, наскіль-ки якісне харчування отримує споживач.

Сьогодні у цілому світі спостерігається динамічний розвиток органічного сільсько-

го господарства. Ор-ганічне виробництво в Україні для більшос-ті господарств та ком-паній, які почина-ють працювати у цьо-му напрямку є новою та досить ризикова-ною сферою діяльнос-ті. Так, враховуючи те, що органічна сирови-на не оброблюється хі-мічними речовинами в процесі свого виро-

щування, актуальним залишається питан-ня вдалого пов’язання процесів очистки, збе-рігання та логістики. У ході конференції учас-ники спробували ви-робити правильний алгоритм утворення «розумної» ціни, яка б задовольнила як ви-робника та перероб-ника, такі споживача, напрацювати спіль-

КОНФЕРЕНЦІЯ «Органічна переробка та збут. Київ 2009» 25 та 26 листопада 2009 року у конференц-залі Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка відбулася конференція «Органічна переробка та збут. Київ 2009», організована Асоціацією «БІОЛан Україна» та німецькою організацією «ЕкоКоннект».

Велике спасибі команді «БІОЛан Україна» за організацію кон-ференції, на якій були присутні представники нашої компанії. Та інформація, якою ви їх наповнили, змушує задуматися. Ду-же правильний і, головне, позитивний напрямок! Бажаю удачі у цьому нелегкому, але настільки цікавому бізнесі.

Олена Піскун,Операційний директорКомпанія «Лантманнен Сіріалія»

Участь у засідан-ні взяло 13 осіб, у тому числі:

- Мануель Еттер, ди-ректор Швейцар-ського бюро співро-бітництва в Україні;

- Віктор Шуткевич, заступник директо-ра Швейцарського бюро співробітни-цтва в Україні;

- Вадим Рекуненко, менеджер проекту

ЕкоФінЛан (Укра-їна);

- Домінік Гена, мене-джер проекту Еко-ФінЛан (Швейца-рія);

- Олена Юкало, пред-ставник Швейцар-ського аграрного ін-ституту (SHL);

- Василь Пиндус, го-лова Правління Асоціації «БІОЛан Україна»;

- Костянтин Яковчук-Бесараб, генераль-ний менеджер Асо-ціації «БІОЛан Україна»;

- Тобіас Айзен-рінг, менеджер швейцарсько-українського проек-ту «Органічна сер-тифікація та роз-виток органічно-го ринку в Україні», Дослідний інститут

органічного сіль-ського господарства (FiBL, Швейцарія);

- Наталя Прокоп-чук, координа-тор швейцарсько-українського проек-ту «Органічна сер-тифікація та роз-виток органічно-го ринку в Україні», Дослідний інститут органічного сіль-ського господарства

(FiBL, Швейцарія), - Ніна Антощен-

ко, піар-менеджер Асоціації «БІОЛан Україна»,

- Світлана Горбань, керівник консуль-таційного департа-менту Асоціації «БІОЛан Україна»,

- Олексій Качков-ський та Вадим Чорний, консуль-танти Асоціації «БІОЛан Україна».На відміну від півріч-

ного засідання Нагля-дової ради, яке відбу-

Наглядова Рада проекту18 грудня 2009 року відбулося засідання Наглядової Ради проекту ЕкоФінЛан. На засіданні було представлено інформацію про здійснену діяльність протягом 2009 року, а також пропозиції щодо покращення ефективності методів управління.

№ 4 '2009 3

www.biolan.org.ua

POST FACTUM

не бачення правиль-ного позиціонування органічної продукції у ЗМІ, обговорити мож-ливі канали збуту та методи забезпечення якості.

Саме з метою переда-чі європейського до-свіду у якості допові-дачів на конференцію були запрошені Берн-хард Янсен (Bernhard Jansen), голова гро-мадської організа-ції EkoConnect (Ні-меччина), Сильвестр Стружина (Sylwester Struzyna), президент Bio Planet, що займа-ється оптовими за-купівлями органіч-ної продукції (Поль-ща), та Хольгер Рай-зінг (Holger Reising), президент компанії-трейдера Ecoco BioHandel&Marketing (Німеччина).

Досвід країн Європи у розвитку органічно-го сектору для Украї-ни є дуже важливим у плані імпорту та екс-порту продукції, за-безпечення діяльніс-тю малих та серед-ніх підприємств, а та-кож у розвитку парт-нерських стосунків. «Варто використову-вати всі можливос-

ті та механізми того, що Україна є членом СОТ, адже вони мо-жуть суттєво полег-шити співпрацю з єв-ропейськими трей-дерськими та інши-ми організаціями, за-цікавленими в україн-ській органічній про-дукції», – наголосив Павло Султанський, директор Департамен-ту економічного спів-робітництва Мініс-терства закордонних справ України.

За словами Васи-ля Пиндуса, голови правління Асоціації «БІОЛан Україна», пе-редумови, що наразі складаються для орга-нічного землеробства в Україні, напрочуд вдалі. «За останні 15 років у господарствах мало використовува-ли мінеральні добрива, пестициди, стимулято-ри та іншу«хімію». На-явність значних площ, родючих ґрунтів, до-статня кількість това-ровиробників, готових виробляти органіч-ну сільгосппродукцію, формує потенціал для такого виробництва», – зазначив він.

Учасники конфе-ренції, серед яких:

ЗАТ «Фоззі», ТОВ «Круп’яний Дім», ВАТ «Лендманнен Ак-са», ТОВ «Давіта», ТОВ «Агрофірма «По-ле», ТОВ «Арівера», ТОВ «Сумифітофар-мація», ПП «Галекс-Агро» та інші, переко-нані, що конференція «Органічна перероб-ка та збут. Київ2009» надасть потужний по-штовх розвитку орга-нічного ринку на всіх рівнях – від виробни-ка до владних струк-тур, що дозволить за-довольнити вже існу-ючий на ринку попит, відобразившись у йо-

го кількісних та якіс-них показниках.

Відвідувачі заходу також отримали мож-ливість укласти по-передні домовленос-ті щодо подальшої співпраці у станов-ленні молодого укра-їнського ринку орга-нічної продукції, а та-кож відвідати орга-нічне господарство у Чернігівській області.

Організатори: Міжнародна громад-

ська асоціація учасни-ків органічного виробни-цтва «БІОЛан Україна» та EkoConnect (Німеччина).

Підтримка: Швейцарська агенція

розвитку та співробіт-ництва (ШАРС), Швей-царський дослідний ін-ститут органічного сільського господарства (FiBL),Швейцарський інститут сільського гос-подарства (м. Цоліко-фен, Швейцарія).

Спонсори: ДП «Держзовнішін-

форм» та ТД «Органік Ера».

Примітка. Знайдіть себе у фотозвіті з кон-ференції на останній сторінці Бюлетеню!

Дякую за надану можливість взяти участь у конференції та отримати таку кількість корисної інформації. Хотілося б відзначити високий рівень організації заходу, його змістовність та насиченість.Я довгий час працював бізнес-консультантом, тренером. У якості віце-президента Української Асоціації Маркетингу до-водилося неодноразово брати участь в організації конферен-цій, тренінгів, бізнес-форумів тощо. З досвіду знаю, як важко зацікавити людей і зібрати представницьку аудиторію на за-хід. Тому розумію, що значна кількість учасників Вашої конфе-ренції – результат кропіткої підготовки та системної роботи протягом тривалого періоду, що передував конференції.

Олександр Гладунов,Директор з маркетингуКомпанія «Укрмілкінвест»

вається влітку і збирає велику кількість парт-нерів та зацікавлених осіб, щоб проаналізу-вати проміжні резуль-тати, досягнуті БІОЛа-ном, засідання в кін-ці року є робочим ін-струментом, і має на меті напрацювання стратегії діяльності на весь наступний рік, беручи до уваги ре-зультати та досвід по-передніх періодів ді-яльності.

Зверніть увагу, що 4 березня 2010 року о 10:30 у конференц-залі Ботанічного саду ім. М.Гришка за адресою: м.Київ, вул. Тіміря-

зівська, 1, відбудуться щорічні Загальні Збо-ри Асоціації «БІОЛан Україна».

Загальні Збори Асо-ціації є її вищим керів-ним органом, і склика-ються Правлінням раз на рік. До компетенції Загальних Зборів від-носяться зокрема пи-тання:- визначення осно-

вних напрямків ді-яльності Асоціації;

- прийняття статуту

Асоціації, внесення змін та доповнень до нього;

- затвердження звітів Правління, керівників;

- обрання Голови Правління та членів правління та ін.Загальні Збори мо-

жуть прийняти до сво-го розгляду вирішен-ня будь-яких інших питань по діяльності Асоціації.

Рішення Загальних Зборів приймається

простою більшістю го-лосів, при цьому кожен член має один голос.

Будемо дуже раді ба-чити Вас, або Ваших представників. Про-симо повідомити про них заздалегідь. Ко-жен, хто має членство в Асоціації, на Загаль-них Зборах має пра-во голосу, але ця осо-ба матиме також і пра-во голосувати від імені Вашої організації.

Загальні Збори Асоціації Шановні Члени Асоціації «БІОЛан Україна» та партнери!

4

www.biolan.org.ua

№4 '2010

Хоча економічний спад вплинув на темпи зростання ринку, спо-живчий попит на чис-ті від хімії продукти та екологічну косметику не знизився.

Найбільш зростаю-чими в Європі є ринки Франції та Німеччини, в той час як ринок Ве-ликобританії серйозно постраждав в резуль-таті фінансової кризи. Найбільших втрат за-знали спеціалізовані магазини органічних продуктів та магазини здорової їжі. У більш виграшному станови-щі опинилися великі рітейлери, особливо ті,

хто реалізує продук-цію з приватним мар-куванням за конку-рентними цінами.

Однак, не дивлячись на те, що продажі рос-туть, натуральна кос-метика наштовхуєть-ся на цілий ряд пере-шкод – споживач не завжди чітко розуміє походження органіч-них продуктів, крім то-го існує брак гармоні-зованих стандартів та проблеми маркуван-ня. Розвиток загально-європейських стандар-тів, таких як NaTrue і Cosmos, як очікується, усуне більшість із за-значених проблем.

НОВИНИ

У НИХ

УГОРЩИНА МАРКУВАННЯ

Здорові темпи здорової косметики

Згідно даних за 1997-2004 роки кількість госпо-

дарств, які займають-ся органічним вироб-ництвом, в Угорщині збільшилася в 5 разів. Однак, у 2004 році ця тенденція кардиналь-но змінилися – кіль-кість підприємств на-віть скоротилася. Екс-перти говорять про ці часи як про період за-стою органічного ви-робництва, вбачаючи

причину в слабкому внутрішньому попи-ті на екологічні про-дукти харчування, а також у недостат-ній підтримці з боку держави.

Скрутні часи для ор-ганічних фермерів за-кінчилися з прийнят-тям нової, більш ло-яльної до виробни-цтва екологічно чи-стої сертифікова-ної продукції програ-ми. Проте, уряд і тут

виставив бар'єри для фермерів. Так, згідно процедури вони повин- ні були подати заяву на дотації до 25 липня 2009 року. А оскільки програма розрахована на 5 років і завершить-ся у 2014 році, то до того часу у бажаючих перейти на органіч-не виробництво шан-сів отримати держав-ну фінансову підтрим-ку немає.

Джерело: EkoConnect

Єврокомісія офіційно оголосила про новий ло-готип для європейської органічної продукції, який переміг у конкурсі. Протягом останніх двох місяців близько 130 000 взяло участь у інтернет-голосуванні, вибираю-чи з-поміж трьох фіна-лістів. Переможцем став дизайн студента з Ні-меччини, який набрав 63% голосів. З 1 липня 2010 року новообра-ний «Євро-лист» ста-не обов’язковим для усіх фасованих орга-нічних продуктів хар-чування, які були ви-роблені в країнах ЄС і відповідають необхід-ним стандартам. Для імпортованої продук-ції він буде факульта-тивним. Іншим при-ватним, регіональним чи національним лого-типам та маркуванню дозволено розміщува-тися поруч з офіцій-но затвердженим. Не-обхідні зміни будуть

внесені до регулюван-ня найближчим часом.

«Я дуже рада, що ми маємо новий логотип для органічних про-дуктів харчування», - сказала Маріанн Фі-шер Боель, Комісар із сільського господар-ства та розвитку сіль-ських територій. Са-ме вона була ініціато-ром проведення тако-го конкурсу. Комісар впевнена, що цей за-хід згуртував людей усієї Європи, привер-нувши увагу до орга-нічної тематики. На конкурс було надісла-но майже 3 500 лого-типів, які розгляда-ло професійне журі. На офіційній церемо-нії нагородження у Брюсселі переможець конкурсу та лауреа-ти другого та третього місць отримають гро-шові премії у розмірі €6 000, 3 500 та €2500 відповідно.

Джерело: Європейська Комісія

Хто не встиг – той запізнився? Визначено новий логотип європейського «органіку»

Європейський ринок натуральної косметики продовжує зростати – у 2010 році експерти прогнозують прибуток у €2 млрд.

№ 4 '2009 5

www.biolan.org.ua

Система внутріш-нього контро-лю  – це доку-

ментована система за-безпечення та контро-лю якості, яка:

• дозволяє зовніш-

ньому сертифікацій-ному органу делегу-вати річну інспекцію членів окремої групи визначеному підроз-ділу всередині групи сертифікованих ви-робників;

• керує дотриманням органічного стандар-ту (та внутрішніх очі-кувань якості), пере-

ймаючи на себе деякі обов’язки фермерів з контролю якості.

Система Спільної Га-рантії – локально орі-єнтована система за-безпечення якості. Сертифікація базуєть-ся на активній участі учасників, довірі, со-ціальних зв’язках та обміні знаннями.

Обидві системи мо-жуть бути цікавим ва-ріантом для дрібних виробників.

За організації До-слідного Інституту органічного сільсько-го господарства (FiBL) семінар проводила Мартіна Баттіні, спе-ціаліст IMO.

НОВИНИ

ІНДІЯ

ЛІКБЕЗ

«Провідні єв-ропейські роздрібні

мережі та бренди не-свідомо продають орга-нічну бавовну, яка міс-тить ГМО». Такі заго-ловки у ЗМІ нещодав-но сколихнули євро-пейську громадськість, суттєво підірвавши до-віру до органічної про-дукції в цілому. Масш-таб шахрайства, як по-відомляє німецьке ви-дання Financial Times, величезний. Дирек-тор незалежної лабо-раторії Impetus в Бре-мерхафені (Німеччи-на), яка проводила до-слідження бавовня-них тканин, стверджує, що близько 30% пере-вірених зразків місти-ли ГМ-бавовну. Було з’ясовано, що вона має індійське походжен-ня  – ця країна забез-печує більше полови-ни світових об’ємів бавовни.

Відомі торгові марки, які фігурують у скан-далі – H&M і C&А – були звинувачені у не-добросовісному моні-торингу своїх каналів постачання. Громад-ськість вимагала не-

гайної реакції. Пред-ставник шведської ме-режі H&M повідоми-ла, що компанія визнає інцидент, допускаю-чи цим, що генетично модифікована бавов-на могла потрапити в органічну лінійку. Що стосується C&А, то на-разі проводиться ре-тельне розслідування.

Зазначається, що ін-дійські контролюючі органи виявили шах-

райство ще у квітні 2009 року. Третім сто-ронам, які нібито ви-давали сертифікат – сертифікаційним орга-нам Ecoсert та Control Union, були призначе-ні штрафні санкції.

У відповідь на звину-вачення, які прозвуча-ли на адресу Ecoсert, компанія вирішила

спростувати неправ-диву інформацію, за-явивши, що ніколи не

проводила сертифі-кацію ні для згадува-ної ГМ-бавовни, ні для традиційної. І ніколи не мала спору ні з Ін-дійським акредитацій-ним органом (NAB), ні з Apeda. На відміну від того, що сталося з ін-шими сертифікаційни-ми компаніями, Apeda не відбирала у Ecoсert

акредитацію і ніколи не мала претензій до чинності сертифікатів на органічну бавовну, виданих Ecocert India Pvt Ltd.

Так, у березні 2009 року Apeda накла-ла грошові санкції на Ecocert India Pvt Ltd у

зв’язку з адміністра-тивними порушення-ми відповідно до регу-лювання NPOP (індій-ський стандарт орга-нічної продукції), од-нак такі дії ніяким чи-ном не впливають на чинність сертифіка-тів, виданих Ecocert. Крім того, через 3 мі-сяці Apeda провела ау-дит щодо правильнос-ті дій сертифікаційної компанії і постанови-ла, що дії Ecocert India Pvt Ltd були правомір-ними.

Під час регулярних інспекцій та сертифі-кації, Ecocert ретель-но відбирає зразки на-сіння, листя та воло-кон, які потім аналі-зуються у незалежній лабораторії, акредито-ваній NAB. До сих пір такі аналізи не вияви-ли присутність ГМ-матеріалу у органіч-ній бавовні, сертифі-кованій Ecocert India Pvt Ltd. Таким чином, звинувачення в шах-райстві із сертифіката-ми, виданими Ecocert, є необґрунтованими.

За матеріалами

Ecotextile News та Ecocert

РОЗСЛІДУВАННЯ «ПУХНАСТОГО» ШАХРАЙСТВА

Система внутрішнього контролю Протягом двох днів (27-28 січня) в Броварах (Київська обл.) проходив семінар на тему «Система внутрішнього контролю (ICS) та Система Спільної Гарантії (PGS)»

Згідно даних Organic Exchange у 2008-2009 рр. Індія виробила 61% від загаль-ної кількості органічної бавовни (близь-ко 107 тис. т волокна від загальних 175,113 т у всьому світі).

6 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

ДОСЛІДЖЕННЯ

Але, безперечно, для того, щоб своєчасно реа-

гувати на ринкові змі-ни, перш за все необ-хідно розуміти сво-го споживача, який, власне, і визначає тенденції на ринку  – хто він, що шукає. Для цього не обій- тися без проведення маркетингового до-слідження.

Дослідження орга-нічного ринку до цьо-го часу обмежувалися

кількома розвідками, проведеними не сис-тематично. Уваги за-слуговує дослідження, проведене у 2004 ро-ці ДП «Держзовнішін-форм» на замовлення проекту ФіБЛ в Укра-їні. Однак, «давність» даних сьогодні усклад-нює можливість від-стежити зміну тенден-цій, пріоритетів, пове-дінки споживачів, по-рівнювати наявний приріст зацікавлення, обізнаності, готовнос-

ті платити більше за якісну продукцію хар-чування.Безумовно, ситуація змінилася і це очевидно.

Наприкінці 2009 ро-ку на замовлення асо-ціації «БІОЛан Укра-їна» компанією GFK Ukraine було здійсне-не дослідження, яке свідчить про те, що у всіх регіонах Укра-їни уже є розуміння того, чим є органічна продукція, і бажан-ня таку продукцію споживати.

Щоб зрозуміти си-туацію, ми хоті-ли отримати відпо-віді на 5 запитань, які були поставлені респондентам:1. Чи знаєте Ви, що

таке «органічні про-дукти харчування»?

2. Чи Ви купуєте/спо-живаєте органічні продукти?

3. Чи відрізняєте Ви здорову їжу від ін-ших продуктів хар-чування?

4. Чи намагаєтеся Ви знайти найбільш здорові продукти, коли купуєте їжу?

5. Чи готові Ви пла-тити більше за про-дукти, котрі не міс-тять ГМО, вироще-ні без синтетичних добрив та без за-

стосування пести-цидів?

Відповіді давали мешканці 6 регіонів України (Київ, Схід-ний, Північний, Пів-денний, Західний та Центральний), 1 000 осіб віком від 15 до 59 років. Розподіл ін-формації відбувався за віком, статтю, регі-оном і розміром насе-леного пункту.

В загальному по Україні 39% людей та-ки знають, що таке ор-ганічні продукти хар-чування (діагр. 1). Різ-ні регіони, звичайно, дають різні показни-ки. Зокрема, як і очі-кувалося, Західний регіон та урбаністичні центри знають, що та-ке органічна продук-ція краще за інші ре-гіони. У першому ви-падку бере своє гео-графічна близькість до ЄС, котра дозво-ляє мешканцям регі-ону частіше бувати за кордоном і бачити та-ку продукцію на при-лавках (наприклад, у Польщі), або працю-вати ж на підприєм-ствах, які виробляють таку продукцію.

Що стосується вели-ких міст, то така си-туація пояснюється

тим, що великий від-соток населення ко-ристується Інтерне-том, де тема здорово-го харчування досить активно обговорю-ється. Так, мешкан-ці міст ведуть здо-ровий спосіб життя, що передбачає комп-лексний підхід: до-статній рівень сві-домості (екологіч-на освіченість), ро-зумне харчування, відсутність шкідли-вих звичок, піклуван-ня про здоров'я сво-їх дітей, підвищена увага до проблем нав-колишнього середо-вища. Жителі облас-них центрів та вели-ких міст часто бува-ють за кордоном у країнах, де органічні продукти харчуван-ня можна купити як у супермаркетах, так і у спеціалізованих магазинах.

Відповіді двох віко-вих груп на запитан-ня «Чи можете Ви від-різнити здорову їжу від інших продук-тів?», як і очікувало-ся, мали певні відмін-ності. Більший відсо-ток тих, хто не може цього зробити, при-падає на 15-19 років, що пояснюється тим, що підлітки ще мало

Органіка.РИНОК І СПОЖИВАЧЗі слів експертів та безпосередніх учасників вітчизняного ринку органічної продукції 2009 рік став для неї відкриттям – на ще незаповнену та не дуже розвинену нішу звернули увагу ЗМІ, для яких тренд на органіку у Європі і її відсутність в Україні, безперечно, містить новинний елемент. У результаті такої підвищеної уваги розправили плечі виробники, за ними підтягнулися пред-ставники біснесу – всі вони впевнені – на нас чекає справжній бум «органіки» серед спожива-чів, і до нього треба бути готовим.

№ 4 '2009 7

www.biolan.org.ua

задумуються про та-кі питання, крім то-го, мають для цьо-го недостатній жит-тєвий досвід. Це на-глядно демонструє ді-аграма 2.

Більше уваги своє-му харчуванню – по-ходженню та складу продуктів, умовам, в яких вони були ви-рощені, – приділяють люди 40-49 років. Та-кий результат пояс-нюється кращим ма-теріальним станови-щем вікової групи, більшою обізнаністю щодо здорового спо-собу життя та харчу-вання зокрема, а та-кож можливістю від-відувати магазини та супермаркети у Євро-пі, де здорова їжа та спосіб життя є нор-мою (діагр. 3).

Звичайно, органіч-ну продукцію охочі-ше купуватимуть са-ме споживачі, які ма-ють достатню фінан-сову спроможність, щоб обирати продук-ти харчування, корис-ніші для здоров’я.

Відповідно до ре-зультатів досліджен-ня, мешканці Киє-ва (результати майже ідентичні результа-ту Центрального ре-гіону) готові платити більше за органічну продукцію. Півден-ний та Східні регіони менш охоче перепла-чували б за таку мож-ливість (діагр. 4, 5).

Всі описані вище перспективи та мож-ливості натикають-ся на проблеми сього-дення: 1) малі об’єми продукції, яку виро-бляють фермери, 2) відсутність повно-го асортименту про-дукції, яку спожи-вачі хотіли б бачити на прилавках мага-зинів, 3) нерозумін-ня серед покупців то-го, що є органічним, і

чим воно відрізняєть-ся від «біо» та «еколо-гічного», які так час-то можна зустріти на товарах. Зазначені проблеми є недопра-цюваннями у інфор-маційному, а не ви-робничому полі. То-му, для того, щоб всі сторони отримували максимально пози-тивний ефект, потріб-на спільна діяльність.

Зі свого боку, Асоці-ація «БІОЛан Украї-на» докладатиме мак-симум зусиль на по-долання та вирішен-ня зазначених про-блем. Однак, вироб-нику необхідно при-йти до чіткого усві-домлення того, що він вирощує органіч-ну якісну (!) продук-цію, яка б відповіда-ла потребам ринку, а не «для відчіпного», мовляв, продукцію я виростив, яка вона не є, реалізуйте.

Комунікативна стра-тегія асоціації «БІ-ОЛан Україна» бу-ла орієнтована на як-найбільше інформу-вання всіх зацікавле-них про події у орга-нічному секторі Укра-їни. Значним зрушен-ням стало проведення самих подій – заходів, у яких брали участь вітчизняні виробни-ки та переробники, дистриб’ютори та ті, хто тільки придивля-ється.

Так, навесні минуло-го року в «УкрІнфор-мі» відбувся Круглий стіл, організований асоціацією, покли-каний стати зустріч-чю, де сторони мали б змогу домовитися про поставки сирови-ни, необхідні об’єми та кондиції, уклас-ти ф’ючерсні контр-акти, які б гарантува-ли поставку. Очікува-ні організаторами ре-

ДОСЛІДЖЕННЯ

8 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

зультати були досяг-нуті неповністю – бу-ло очевидно, що ви-робники та інші ко-мерційні структури не готові до таких рі-шучих дій і воліли б зайняти очікувальну позицію, тим часом продовжуючи наріка-ти на життя-буття та продавати свою про-дукцію як традицій-ну. Посіявши звич-ну для себе кількість органічної продук-ції, ніхто, звичайно, не очікував, що ста-ном на січень 2010 ро-ку органічної продук-ції вже не було (дея-ких позицій не ста-ло вже в грудні, а то й раніше). Це абсолют-но здоровий процес для ринку, що форму-ється, однак час вже зараз робити для се-бе висновки, думати ширше та по-новому, вчасно приймати рі-шення, спираючись на існуючий досвід та користуючись до-помогою Асоціації «БІОЛан Україна».

«У листопаді 2009 року на конференції «Органічна перероб-ка та збут. Київ 2009», яку ми організовува-ли разом із організа-цією «ЕкоКоннект» та проектом FiBL, ми зазначали, що попри більшу кількість про-дукції у порівнянні із 2008 роком, її над-то мало, і вона скоро закінчиться – у це бу-ло складно повірити, оскільки це означа-ло, що ринок виріс у рази, – стверджує Ге-неральний менеджер асоціації Костянтин

Яковчук-Бесараб. – Коли сьогодні до нас телефонують, і пита-ють, чи є ще органіч-на продукція, мені не-радісно. Бо її немає. Хоча, напевно, при-ємно відчувати, що справджуються наші передбачення, і вод-ночас – хочеться за-побігти таким ситуа-ціям у майбутньому. Найголовніше, щоб споживач, який вже зараз хоче купувати органічну продукцію, мав змогу її купити.

Зважаючи на те, що станом на сьогод-ні органічної продук-ції практично не за-лишилося ні у ви-робників, ні у мага-зинах, хочу підсуму-вати: ринок органі-ки в Україні має вели-кі перспективи зрос-тання за умови, як-що всіма учасниками будуть зроблені пра-вильні висновки. А із ними якраз спіши-ти не потрібно – пе-ревиробництво про-дукції також є нега-тивним явищем, пе-редусім для виробни-ків органіки.

Ми готові до співп-раці та вирішення складних питань – що і у якій кількості ви-робити, куди прода-ти, і з ким працюва-ти у партнерстві. Із метою покращення співпраці між учас-никами органічного ринку, ми готові нада-ти прямі контакти  – як виробників, так і комерційних струк-тур. Дайте нам знати, якщо у вас є запитан-ня. Ми допоможемо».

ДОСЛІДЖЕННЯ

Примітка. У статті надані лише часткові результати дослідження, проведеного ком-панією Gfk Ukraine на замовлення Асоціації «БІОЛан Україна». Продовження Ви знайде-те у наступних випусках Бюлетеню та ін-ших друкованих матеріалах асоціації. Слідкуйте!

GfK Ukraine – найбільша компанія з мар-кетингових та соціальних досліджень в Україні. GfK Ukraine входить до міжнарод-ної дослідницької мережі GfK Group – од-нієї з найбільших за розмірами дослід-ницької групи в світі. У компанії GfK Ukraine працюють понад

170 штатних співробітників – спеціалістів у різних сферах, зокрема соціологи, психологи, економісти, а також фахів-ці в області маркетингу, статистики, програмування, мате-матики. Дослідники GfK Ukraine поєднують експертне ро-зуміння секторів, де працюють клієнти, з досвідом засто-сування найсучасніших дослідницьких методик. Завдяки цьому вони можуть дати відповіді на найскладніші питан-ня, які стоять перед клієнтами.Можливості компанії:

• Понад 50 менеджерів проектів• Національна мережа інтерв’юерів налічує понад 900 осіб• 28 регіональних бригадирів• Власна студія телефонних інтерв’ю на 52 робочих місця,

понад 200 операторів• Кожного місяця в середньому проводимо 20 000 особистих

інтерв’ю, 7 500 телефонних інтерв’ю (CATI), 50 фокус-групових дискусій

• Протягом 2008 року було виконано близько 500 досліджень на замовлення

За кордоном всі процеси, які стосуються органічної про-дукції, вже давно «кристалізовані». Це стосується і про-цедури проведення дослідження ринку. Абсолютно нор-мальним явищем є проведення тендеру на здійснення опитування та написання звіту. Дефідд Оуен, менеджер проекту в Organic Wales Center: «Ми знаємо, що багато споживачів віддані органічним продук-там харчування, вони чітко бачать її переваги для себе. Од-нак ринок протягом останніх 18 місяців, безумовно, зазнав змін, які відбулися у результаті фінансової кризи та реце-сії. Питання, які є невід’ємною частиною органічного вироб-ництва, – складні та охоплюють набагато більше, ніж тільки якість продуктів харчування. Ми хочемо переконатися, що більшість із переваг органічної продукції правильно розумі-ються. Крім того, нам цікаво настільки це розуміння узгоджу-ється із принципами добробуту тварин, місцевого харчуван-ня та етичної торгівлі. Тому нам дуже важливо знати поточне сприйняття споживачами та їхнє ставлення».

№ 4 '2009 9

www.biolan.org.ua

ПРОФІ[ЛЬ]

– Пане Янсен, про по-пулярність органічно-го руху в Україні, на-певно, можна говори-ти, судячи по актив-ності минулорічної конференції «Органіч-на переробка і збут. Київ 2009», яка відбу-лася в листопаді. Чи задоволені Ви, як спі-ворганізатор захо-ду разом з Асоціаці-єю «БІОЛан Україна», кількістю та актив-ністю учасників?

У роботі конферен-ції в Києві взяло участь 150 представників під-приємств різних сфер діяльності. Усі ці люди так чи інакше працю-ють в органічному ви-робництві: фермери, переробники, продав-ці... Дуже шкода, що до Києва не змогли приї-хати представники ба-гатьох невеликих укра-їнських ферм, тоді по-дія могла бути ще більш масштабною.

Найбільший торго-вий форум екологіч-них продуктів прохо-дить щороку в травні у Варшаві. У 2009 році в ньому взяли участь 600 виробників органічної продукції Східної та За-хідної Європи з 35 кра-їн. Такий успіх свідчить про те, що тема органіч-

ного виробництва дуже актуальна і цікава для багатьох країн. Цього року форум відбудеться 6-7 травня.

– Якщо говорити про Україну, яка час-тина всього ланцюж-ка з виробництва та продажу органічної продукції найбільш слабка і, навпаки, найсильніша?

Імовірно, найсильні-ша ланка – це фермери, безпосередні виробни-ки органічної продук-ції. В Україні багато гос-подарств, які виробля-ють сільгоспсировину, дотримуючись правил органічного землероб-ства. Багато такої про-дукції йде на експорт. Що дійсно потребує по-ліпшення, так це лан-ка переробки. В Украї-

ні зараз переробка ор-ганічної сировини зна-ходиться на початковій стадії розвитку.

Немає й законодавчої бази. А це дуже важ-ливо. Тому що кожен може трактувати по-няття «органічна про-дукція» по-своєму. У Європейському Сою-зі були прийняті нор-ми, які чітко регламен-тують поняття орга-нічної продукції, орга-нічного землеробства. Без таких норм кінце-вому покупцеві немає на що опертися, він не може довіряти про-дукту тільки через те, що хтось назвав еко-логічним, органічним або біо.

– Але ж в Україні пра-цюють, припустимо, європейські організа-

ції, які сертифікують українські підприєм-ства. Може, досить визначення органічно-го виробництва, да-ного за європейськими нормами?

Європейські компанії не можуть охопити аб-солютно всіх учасників українського ринку ор-ганічної продукції. Тоді як державний контроль автоматично означати-ме контроль виключ-но всіх підприємств, що мають справу з органіч-ною продукцією. Немає закону – немає контро-люючого органу, який би зміг сказати: «Це не-законно. Будеш далі так робити, потрапиш у в'язницю».

– Які органічні про-дукти йдуть на екс-порт з України до ЄС?

«Навіть протягом минулого року, не найкращого з точки зору купівельної спроможності, у країнах Західної Європи зростання ринку органічної продукції склало 7%, а в країнах Східної – більш ніж 20%», – констатував в ексклюзивному інтерв'ю журналу «Зерно» Бернхард Янсен, голова Міжнародного центру органічного землеробства «ЕкоКоннект» у Центральній та Східній Європі. Статистика зростання попиту на органічні продукти підтверджує, що займатися органічним виробництвом варто. Попри те, що український ринок сьогодні ще не дуже доброзичливий до продуктів з поки тільки модною лейбою «еко».

Бернхард Янсен:

БІГОМ НА РИНОК МАЙБУТНЬОГО!

Володимир Набок, журнал «ЗЕРНО», січень 2010 року

ОРІЄНТИР

10 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

У вас немає великих переробних потужнос-тей, тому з тих органіч-них продуктів, які ми купуємо в Німеччині в магазинах, мало які привезені безпосеред-ньо з України. За мо-їми даними, 90% або більше сертифікова-ної органічної продук-ції з України експорту-ють в інші країни сві-ту. Це дуже велике чис-ло. В Україні органічне землеробство ведеть-ся майже на 250 тис. га, а магазинів, які реалі-зують таку продукцію всього 5-10.

– Ви живете в одній з країн Європейського Союзу. Як для громадя-нина ЄС, яка схема для вас найбільш опти-мальна: отримувати з України готові до вжи-вання органічні про-дукти або імпортува-ти сировину, яка буде перероблятися в ЄС?

Ми, як міжнародна організація органіч-

ного руху, хочемо ба-чити, що Україна мо-же і переробляти си-ровину. Якщо прода-вати тільки сирови-ну, країна починає за-лежати від ринків ін-ших країн. І одного дня може постати пи-тання про більш де-шевих постачальників такої ж продукції. На-приклад, сьогодні ор-ганічне зерно з Казах-стану, Австралії і на-віть Китаю іноді ко-штує дешевше, ніж українське.

– Чи можна вважа-ти європейський ри-нок органічної продук-ції насиченим?

Загалом, так. У мага-зинах країн Євросоюзу можна знайти харчову продукцію будь-якого виду, яка була б орга-нічною – від шоколаду до піци і пива. В Анг-лії, Німеччині існують спеціальні супермар-кети, які продають ви-ключно органічну про-

дукцію, де можна зна-йти, десь тисяч з 20 різних її найменувань. Звичайно, є питання, а чи потрібні, напри-клад, сигарети орга-нічної якості – але там продають і такі сига-рети.

Цікаво ще й те, що ринок традиційної харчової продукції не зростає, при цьому ри-нок органічного хар-чування дуже дина-мічно розширюється. У Німеччині кожен рік на 10% збільшується кількість реалізованої органічної продукції. Навіть у 2009 році, не найкращому з точки зору купівельної спро-можності, у країнах Західної Європи ми очікуємо зростання на 7%, а в країнах Схід-ної Європи – на більш, ніж 20%! Саме тому я запевняю, ринок орга-нічної продукції – ри-нок дуже цікавий, це ринок майбутнього.

ПРОФІ[ЛЬ]

Бернхард Янсен: «150 чоло-вік для конференції, яка прово-диться вперше, тим більше на таку нову, незвідану тематику – це перемога, це результат. Вра-зила атмосфера, яка панувала в залі, під час виступів спікерів, та величезна кількість запитань, які були поставлені безпосеред-ньо мені та колегам, які приїха-ли зі мною з Німеччини та Поль-щі. Мушу сказати, що далеко не

на кожному заході, які ми проводимо в країнах Східної Єв-ропи, формується настільки тісний діалог з залом. Цілеспря-мованість кожного учасника на отримання якнайбільшої кількості інформації відчувалася під час продовження ро-боти в дискусійних групах, які проходили паралельно. Єди-не, на що скаржилися люди, то це на те, що вони фізично не могли бути присутніми в кількох секціях одночасно. Однак, такі слова я вважаю чи не найкращим та найвичерпнішим індикатором успіху проведення конференції «Органічна пе-реробка та збут. Київ 2009». Сподіваюся, прив’язка в назві до року проведення – недаремна, і в цьому році Асоціаці-єю «БІОЛан Україна» буде організована логічна друга кон-ференція, у якій ми із задоволенням візьмемо участь».

ОРГАНІЧНА НІМЕЧЧИНА НЕ ПІДДАЛАСЯ КРИЗІ

Незважаючи на фінансову кризу та її на-слідки, у 2009 році органічному сектору Ні-меччини вдалося зберегти свої позиції. Об’єм проданих органічних продуктів хар-чування збільшився на 2%. Однак, коливан-ня цін все ж скоротило споживчі витрати – приблизно на 1%.

Протягом певного часу органічними про-дуктами цікавилося все населення. Згідно аналізу Gfk в минулому році 94% німецьких сімей купували органічні продукти, витрача-ючи в середньому €84.

Побоювання, що у період фінансової та еко-номічної кризи в першу чергу постражда-ють об’єми продажів органічної продукції, не справдилися. Так, у 2009 році частка цьо-го сектору в загальному обсязі витрат на про-дукти харчування та напої склала 3,2%, що є рівнем 2008 року. У середньому органічні продукти опинялися в кошиках споживачів 20 разів на рік, що насправді більше, ніж у то-му ж 2008-му.

Сектори, які отримали найбільший прибу-ток у минулому році – служби доставки, чиї продажі збільшилися на 20%, та роздрібна торгівля косметичним засобами – 18% росту. Магазини натуральної їжі отримали близько 2%. Однак, постраждали аптеки – зі знижен-ням майже на 5%, та обсяги продажу орга-нічних продуктів харчування у дисконтних та магазинах повного спектру товарів.

Проте, як дисконтні магазини, так і магазини повного спектру товарів, а також великі ор-ганічні супермаркети, постійно розширюючи свій асортимент, зараз починають міцно за-кріплювати свої позиції. Хоча за статистикою, якщо 5 років тому із трьох німців тільки один бажав такого розширення, то зараз – один з чотирьох.

Частка тих, хто готовий витрачати біль-ше грошей на органічні продукти залишила-ся відносно стабільною 29% в 2005 році та близько 25% – сьогодні.

Купівля органічних продуктів харчування вважається внеском у захист клімату та ви-рішенням певних проблем навколишнього середовища. Мотивуючись цим, приблизно одна із чотирьох німецьких сімей купує ор-ганіку.

Дані дослідження говорять, що 48% німців нададуть перевагу органічним продуктам віт- чизняного виробництва. Ще одна причи-на вибору місцевої продукції – переконання споживача, що дотримання органічних стан-дартів більш ретельно контролюється при виробництві саме німецьких товарів. У цьо-му переконані близько 43% німецьких сімей.

Такі статистичні дані базуються на опитуван-ні 30 тис. німецьких сімей, які регулярно зві-тують про свої покупки, думки та пріоритети.

Джерело: За матеріалами Gfk

№ 4 '2009 11

www.biolan.org.ua

ВІКНО У СВІТ

Органічна ВІРМЕНІЯ

Органічне зем-леробство по-ступово засто-

совується і у Вірменії. Однією із організацій, які його впроваджу-ють, є Green Lane («Зе-лена стежка»). Ство-рена у 2004 році, ця громадська організа-ція об’єднує сьогодні близько 50 спеціалістів сільського господар-ства – учених, виклада-чів вузів, фермерів.

Про перспективи розвитку органічного землеробства у Вірме-нії розповіла прези-дент Green Lane, кан-дидат сільськогоспо-дарських наук Нуне Саруханян.

– Вважається, що у Вірменії чи не всі сіль-госппродукти – еколо-гічно чисті. Мовляв, фермери нерідко обхо-дяться без мінераль-них добрив, і не тому, що вони такі свідомі, просто на їх придбан-ня часто не вистачає коштів. У чому різ-ниця між органічним і екологічно чистим продуктом?

– Це зовсім різні речі. Якщо говорити спро-щено, то будь-який ор-ганічний продукт – це екологічно чистий про-дукт. Але не навпаки. У традиційному зем-леробстві застосуван-ня хімічних препара-тів дозволене. Звичай-но, у певних, обмеже-них нормах. Головне,

щоб у фруктах або ово-чах не містилися важ-кі метали, нітрати. То-ді вони можуть назива-тися екологічно чистим продуктом. У західних країнах за цим ретель-но стежать. У нас же та-кого жорсткого контро-лю поки що немає. Тому в Європі та інших зару-біжних країнах різни-ця в ціні між органіч-ним і традиційним про-дуктом (зауважте, еко-логічно чистим, пере-віреним) досить суттє-ва і коливається в меж-ах 50-100%. У Вірменії ціни на такі продукти також різняться, але не настільки.

– Скільки фермер-ських господарств за-ймаються у Вірменії органічним землероб-ством?

– Якщо в зарубіжних країнах виробництвом органічних продуктів займаються в серед-ньому 3-5% від загаль-ного числа фермерів, то у нас їх частка в за-гальному виробництві дуже незначна – всьо-го кілька десятих відсо-тка. Якщо точніше, то в країні можна нарахува-ти близько 30-40 фер-мерів, які займаються органічним землероб-ством. Цей метод у нас тільки-тільки впрова-джується.

– Які перспективи розвитку органічно-го землеробства у Вір-менії?

– Почну з того, що ми-нулого року уряд при-йняв закон про орга-нічне землеробство, де чітко прописано, який продукт можна вважа-ти органічним, умови та методи ведення та-кого землеробства.

Мушу зазначити, що деякі фермери підхопи-ли цю ідею, розрахову-ючи на великі доходи. При правильному ве-денні господарства та дотриманні всіх умов такий бізнес дійсно може стати прибутко-вим. Але багато хто, на жаль, не знає, що у Вір- менії є регіони, де ве-дення органічного зем-леробства неможливе апріорі – з тієї простої причини, що ґрунт там містить різні важкі ме-тали, повітря отруєне. Наприклад, в Капані, в районі Алаверді (мідно-молібденові розробки), в Лорійскому марзі (хі-мічне виробництво). А ось в інших, особливо в гірських, екологічно чистих районах займа-тися органічним зем-леробством, як кажуть, сам Бог велів. І, напев-но, не випадково уряд прийняв закон про ор-ганічне землеробство, який, крім усього іншо-го, сподіваюся, перед-бачатиме і виділення на ці цілі державних суб-сидій і дотацій. До ре-чі, в Румунії, де орга-нічним землеробством займаються вже близь-

ко 20 років, такий за-кон був прийнятий ли-ше зовсім недавно.

Вірменія – невели-ка країна з обмежени-ми земельними угіддя-ми, і органічне земле-робство може стати для нас чудовою альтерна-тивою. Це шанс вийти на зовнішній ринок зі своєю органічною про-дукцією.

– На чому ґрунту-ється така впевне-ність?

– Судіть самі. Якщо вітчизняна продукція традиційного сільгосп-виробництва за багать-ма параметрами, у то-му числі через її високу собівартість, є некон-курентоспроможною на зовнішньому рин-ку, то вирощені орга-нічним методом овочі та фрукти можуть бу-ти цілком конкурент-ними. Тим більше, що на Заході вони кошту-ють досить дорого, і по-пит на них стабільно високий. Впевнена, що це саме та ніша, яку Ві-рменія при правильній організації справи мо-же зайняти на зовніш-ньому ринку. І це сто-сується не тільки ово-чів і фруктів, а й інших продуктів. Наприклад, дикорослих ягід, меду. До речі, деякі компанії досить успішно вже за-ймаються цим. Напри-клад, одні закупову-ють у фермерів органіч-ну полуницю і малину,

овочі та фрукти, паку-ють і в свіжозамороже-ному вигляді експорту-ють за кордон. Є й інші, які займаються заклад-кою органічних плодо-вих садів, вирощений урожай у вигляді су-хофруктів також успіш-но поставляють на зов-нішній ринок.

Звичайно, органіч-не землеробство на-вряд чи стане у нас ма-совим явищем. Але як-що хоча б 3-4% від за-гальної кількості фер-мерських господарств запровадить у себе та-кий метод землероб-ства, то це вже буде со-лідна армія, здатна за-безпечити суттєві об-сяги поставок. Впевне-на, що при правильно-му підході та державно-му сприянні років че-рез 5-6 можна дійсно мати кілька тисяч (ті са-мі 3-4%) фермерських господарств, які займа-тимуться органічним землеробством. І як-що сьогодні можна по-ки що на пальцях пере-лічити компанії, які ку-пують у фермерів орга-нічну продукцію на пе-реробку, то завтра, ко-ли таких компаній ста-не на порядок більше, у фермерів з’явиться сти-мул вирощувати орга-ніку і впевненість, що вирощений ними вро-жай буде реалізований.

Джерело: express.am

Застосування хімічних препаратів, мінеральних добрив, безпере-чно, в кілька разів підвищує врожайність, але разом з тим негатив-но впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людини. Тому в багатьох країнах поступово приходить усвідомлення того, що на зміну традиційному землеробству може і повинно прийти земле-робство, засноване на органічних методах.

12 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

ВИРОБНИКОВІ

У теплу пору року багато ферме-рів стикаються

з такою проблемою як довгоносик (Sitophilus granarius). Оскільки ви-сокі температури спри-яють активному стате-вому життю жука, його кількість в зерносхови-щах різко збільшується.

B органічному земле-робстві існує достат-ня кількість способів боротьби з довгоноси-ком. Основна вимога – зерно має бути добре очищеним та зберіга-тися при досить прохо-лодній температурі.

Більш того, ферме-ри повинні використо-вувати пастки, в про-філактичних цілях за-пускати в сховище ен-томофагів, які знищу-ють цих шкідників. На-приклад, Lariophagus distinguendus (хальці-діди). Цей паразит є природним ворогом довгоносика. Для того,

щоб профілактично за-хистити зерносховище необхідно 40 особин на приблизно 100  м2

або для 15 т зерна. За допомогою наїзни-ка Habrobracon hebetor (25 комах на приблиз-но 15 м2) в зерносхо-вищі можна поборо-ти борошняну міль. У країнах Західної Євро-пи в сховищах для дез-інфекції зерна (після попереднього очищен-ня) широко використо-вується спеціальна ма-шина, яка вбиває шкід-ників під високим тис-ком. Цей метод дозво-лений в екологічному землеробстві.

Якщо говорити про якість зерна, то екс-перти з різних органі-зацій вказують на над-звичайну важливість ретельного очищен-ня врожаю. Крім то-го, серйозні проблеми з'являються при збері-ганні зерна.

ЗАХИСТ ЗЕРНОСХОВИЩ ВІД ГРИБІВ ТА ШКІДНИКІВЗберігання зерна – одна з вимог для досяг-нення високої якості продукту. Просушуван-ня, очистка, охолодження та вентиляція є най-важливішими етапами.

1) Зерно просушувати, молотити і добре провітрюватиОбмолочувати зерно краще за все при 14% залишкової вологості

(овес і спелту – при 13%). Якщо це неможливо, зерно потрібно досу-шити. Слід пам'ятати, що якщо молотьба буде проводитися при за-лишковій вологості 16%, то досягти 14% вологості зерна в зернос-ховищі лише за допомогою просушування буде практично немож-ливо. Для цього потрібні професійні установки-сушарки.

Якщо зерно занадто вологе, то в зерносховищі розвиваються гриби, результатом життєдіяльності яких є мікотоксини. Особливо великий ризик виникає при горизонтальному зберіганні зерна, коли немож-ливо забезпечити провітрювання належним чином. Навіть при 15% залишкової вологості існує ризик псування зерна мікотоксинами.

2) Ретельно збирати врожай і уникати вологостіОчистка під час комбайнування значно полегшить обдув зерна по-

вітрям. Більше того, зерно повинно бути попередньо очищене від маленьких часток і насіння бур'янів. Тоді воно готове для провітрю-вання. Якщо в зерні занадто багато дрібних часточок, то повітря не проникає між зернами.

3) Охолоджувати зерносховищеДовгоносику подобаються теплі температури і висока вологість

повітря. При температурі нижчій 7 °C довгоносики та інші шкідники впадають у зимову сплячку. Якщо в зерносховищі холодно, вони не-шкідливі. Порада від професіонала: використовуйте холодне зимо-ве повітря для того, щоб провітрити зерносховище!

4) Своєчасно скористатися професійним сховищемЯкщо Ви не можете дотриматися вище зазначених пунктів на 100%,

тоді краще до кінця осені помістити зерно зі свого зерносховища в більш професійне. Шанси досягти кращої якості продукту в наступ-ному році будуть набагато вищими, в порівнянні з напівпрофесій-ним зберіганням.

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ, ЩОБ ВАШЕ ЗЕРНО КУПУВАЛИ І НЕ ВИСУВАЛИ ПРЕТЕНЗІЙ, ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ, ЩО ВОНО ЧИСТЕ!

ПОРАДИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА

№ 4 '2009 13

www.biolan.org.ua

ВИРОБНИКОВІ

Пр и р о д н о -правильна сі-возміна – це та-

кий підбір і чергуван-ня рослин на конкрет-ному полі, який забез-печує виконання двох функцій: - поживної (забезпе-

чує збалансоване внесення азоту і ор-ганічної речовини в ґрунт);

- санітарної (перери-ває цикли розвитку патогенів, шкідни-ків та бур'янів). Довгостроковою ме-

тою або стратегією ді-яльності фермера по-винно бути постійне підвищення родючос-ті ґрунту. І тут необ-хідно підкреслити, що основну функцію жив-лення виконують не стільки органічні до-брива на чолі з пере-гноєм, скільки сівоз-міна. Мова йде не тіль-ки про співвідношен-ня між видами, які під-вищують чи понижу-ють родючість ґрун-ту. Йдеться також про те, що, перш, ніж ми

отримаємо гній у сво-єму господарстві, ми повинні забезпечи-ти тварин кормами та підстілкою, тобто си-ровиною, яка спочатку має вирости на полі, і тільки потім отримає-мо добрива тваринно-го походження.

Підбір рослин і збереження ро-дючості ґрунтуРослини, що підвищу-ють родючість ґрун-ту – багаторічні бобо-ві та їх суміші з трава-ми, а також однорічні бобові.

По суті, тільки виро-щування бобових рос-лин збільшує кількість азоту (якщо не брати до уваги певну частку вільних організмів, які також зв’язують азот, але зазвичай в наба-гато менших кількос-тях). Ми пам’ятаємо, що гній, його жижа та компост є важливими, але вторинними дже-релами азоту. Отриму-ючи азот з атмосфери шляхом його біологіч-

ного зв’язування, ми збільшуємо його кіль-кість в циклі нашого господарства, тоді як, застосовуючи природ-ні (тваринні) добри-ва, ми можемо тільки зменшити до мінімуму його втрати.

Кожна плантація бо-бових рослин працює як фабрика азоту. Хоча азот зв'язують як бага-торічні кормові бобо-ві, так і однорічні, їх продуктивність силь-но різниться (табл. 1).

Але розглянемо все по порядку. До першої групи, тобто до бага-торічних бобових, від-носиться найважли-віший вид – червона конюшина та другий за значенням вид – гі-бридна люцерна.

В іншій групі, тоб-то однорічних бобо-вих, знаходяться лю-пин (жовтий, вузько-листий і білий), го-рох (посівний та кор-мовий, або пелюшка), боби кінські, сераде-ла, вика посівна (яра), а також соя, яка виро-

щується в деяких орга-нічних господарствах. Як вже зазначалося, хоча азот зв’язують рослини обох груп, їх вплив на родючість ґрунту неоднаковый (див. табл.  1). Одно-річні рослини залиша-ють після себе набага-то менше азоту в порів-нянні з багаторічними, оскільки вегетація пер-ших триває тільки про-тягом одного сезону. Крім того, більшу час-тину асимільованого ними азоту ми збира-ємо з поля разом з на-сінням, яке містить ду-же багато білка. Най-гірше, що однорічні

бобові не можуть зна-чно поліпшити струк-туру ґрунту. Їх корене-ва система занадто ма-ла, вона погано розрос-тається в ґрунті. До то-го ж помилкою є виро-щування їх у широких рядах. Чим більше рос-лин закривають ґрунт, тим краще вони вико-нують свою функцію. Площа поверхні листя багаторічних видів, та-ких як конюшина або люцерна, у двадцять разів перевищує по-верхню ґрунту, на яко-му вони ростуть. За-вдяки цьому поля чу-дово затінені і захище-ні від ерозійних фак-

www.biolan.org.ua

13

СІВОЗМІНА В ЕКОЛОГІЧНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

Юзеф Тибурскі

Таблиця 1. Порівняння впливу на ґрунт багаторічних кормових бобових, їх суміші з травами і однорічними бобовими рослинами

Показник Однорічні бобовіБагаторічні бобові

та їх суміш з травами

Кількість азоту, яка залишається на 1 га після збору урожаю

люпини, горох: 50-60 кгкормові (кінські) боби: 100 кг

червона конюшина: 120-150 кглюцерна: 150-200 кг

Затінення ґрунту слабке (широкі ряди) дуже хороше

Вплив на структуру ґрунту

слабкий розвиток коренів – щільний ґрунт

чудовий – забезпечує грудочкову структуру

Вплив на ступінь засміченості бур’янами

на кінець вегетації засміченість збільшується (у тому числі лободою)

однорічні бур’яни збираються під час першого укосу

14 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

ВИРОБНИКОВІ

торів атмосфери – ві-тру, дощу, сонячних променів. Необхідно пам’ятати, що ґрунт без рослинного по-крову деградує!

Наступним недолі-ком однорічних бобо-вих є їх повільний ріст на початку вегетації. Мова йде про те, що на початковому етапі спі-віснування рослин та бульбочкових бактерій роду Rhyzobium аж ні-як не є симбіозом. Рос-лина реагує на бакте-рії як на непроханого гостя, як на інфекцію. Тільки через два-три тижні виявляється, що може бути непога-на «вигода» для обох сторін і конфлікт пе-реростає у співпрацю. Однак протягом цього часу рослина не рос-те, ґрунт не захищений від ерозії, час, сприят-ливий для вегетації, проходить.

Наступна пробле-ма, яка випливає з бі-ологічних особливос-тей однорічних бобо-вих рослин, – їх чут-ливість до засмічен-

ня бур’янами. На по-чатку вегетації мож-на і потрібно боротися з бур’янами. На жаль, проблеми з бур’янами з’являються і перед збиранням урожаю. У цей час нічого не мож-на зробити, адже рос-лина втрачає листя, за-кінчує ріст, різко по-гіршуються.

Показовим у зв’язку з цим є досвід, отрима-ний одним із ферме-рів на важкому ґрун-ті. Було встановле-но, що після вирощу-вання кінських бобів ґрунт залишався зби-тим, а до кінця веге-тації, коли кінські бо-би втрачали листя, на полі панувала лобо-да. У той же час черво-на конюшина суттєво поліпшила найгірше за структурою поле в господарстві (червону глину): після того, як його прибрали, оранка була легкою, а земля – розсипчастою. Крім того, в посадках бага-торічних бобових рос-лин однорічні бур’яни прибирають з поля

разом з першим уко-сом. Однак потрібно пам’ятати, що при не-достатньо густих посі-вах можуть з’явитися багаторічні бур'яни, головним чином, пи-рій. У таких випадках не варто продовжува-ти використовувати поле, слід швидко йо-го зорати.

Приведемо ще одну важливу особливість бобових рослин. Для більшості культурних рослин діє справедли-вий принцип – «чим більше врожай, тим більше виснажений ґрунт». Однак для бо-бових рослин все нав-паки: чим більше виро-щено рослин, тим кра-ща структура ґрунту, і тим більше азоту зали-шається в пожнивних рештках для рослин, які будуть вирощува-тися наступними.

Рослини, які не впли-вають на вміст пере-гною в ґрунті

До цієї групи мож-на віднести деякі олій-ні культури, такі, як рі-

пак, суріпка та гірчи-ця, із зернових – греч-ку. У них велика по-верхня листя, а май-же вся надземна маса, крім насіння, заорю-ється. Інша ситуація із льоном – його вирива-ють з корінням і вида-ляють з поля.

Рослини, які незначно знижують вміст пере-гною в ґрунті.

До них відносяться, головним чином, висо-костеблові зернові. Хо-ча ми вивозимо соло-му з поля, вона повер-тається в переробле-ному вигляді – у ви-гляді гною. До цієї гру-пи відноситься в пер-шу чергу озиме жито.

Досить хороші в цій групі деякі високо-стеблові сорти озимої пшениці. Традиційні фермери неохоче їх ви-рощують, оскільки до-вгі стебла легко виляга-ють в умовах інтенсив-ного живлення. У ста-рих сортів стебла ще довші. Висота старих сортів жита доходить до двохсот сантиме-трів, але у них менший врожай зерна. Схожа ситуація і у пшениці – вона виростає до ста тридцяти сантиметрів, але її врожайність на-багато нижча, ніж у су-часних сортів. Досить довгі стебла у деяких сортів тритікале. Не-погано в цьому сенсі виглядає овес. Найгір-ша пропорція – у ярого ячменю.

Рослини, які суттєво зменшують вміст пе-регною в ґрунті

До цієї групи відно-сяться коренеплоди та кукурудза. Розгляне-мо механізм їх неспри-ятливого впливу на структуру і родючість ґрунту. Картопля, бу-ряк, інші коренеплоди та кукурудза – типові «пожирачі перегною».

Вони залишають ду-же мало пожнивних рештків, які, до того ж, дуже швидко роз-кладаються. Родю-чості ґрунту не спри-яє вже сама агротехні-ка – широкі ряди, піз-ній посів і пізнє закри-вання міжрядь. Широ-кі ряди – відповідно, рілля не затінена, вона не захищена рослина-ми від ерозії. Наслід-ки пізнього посіву такі ж самі: з ранньої весни до початку червня по-ле повністю позбавле-не рослинного покри-ву (картопля) або він дуже погано розвине-ний (цукровий та кор-мовий буряк, кукуру-дза).

Ситуацію погір-шує обробіток ґрун-ту в міжряддях для бо-ротьби з бур’янами і розбивання кірки. Па-ралельно з цим відбу-вається розпилення ґрунту і виникає над-лишкова аерація, що прискорює процес мі-нералізації перегною і посилює ерозію. Вва-жається, що виро-щування цих рослин зменшує вміст пере-гною в ґрунті приблиз-но на 11-14 ц/га в рік. Щоб нейтралізувати цей дефіцит, потрібно внести близько 15-20 т гною.

Проміжні культури – додаткове джерело ор-ганічної речовини

У традиційному сіль-ському господарстві до недавнього часу проміжні культури ви-рощувалися тільки для отримання додатково-го врожаю кормових культур. Останнім ча-сом, наслідуючи при-клад органічних фер-мерів, особлива увага звертається не тільки те, що проміжні куль-тури збільшують про-дуктивність, але й ін-ші їх якості, – голо-

№ 4 '2009 15

www.biolan.org.ua

ВИРОБНИКОВІ

вним чином збільшен-ня біологічної актив-ності ґрунту в спроще-них, спеціалізованих сівозмінах. В цілому, мова йде про копію-вання природних еко-систем, таких як ліси або луки, де ґрунт за-вжди, протягом усьо-го року вкритий рос-линністю. Знову, ґрун-ти деградують без рос-линного покриву. Без-посередній вплив со-нячних променів вби-ває ґрунтові мікроор-ганізми, надмірно ви-сушує ґрунт, який під-дається впливу вітрів (вітрова ерозія) і води (руйнування структу-ри, ущільнення, водна ерозія). Під час оброб-ки після жнив ґрунт розпорошується, пере-сушується і втрачає пе-регній. Всі ці проблеми вирішує вирощування проміжних культур. Їх додатковою функцією є здатність зв’язувати мінеральні форми азо-ту, які знаходяться в ґрунті, а також збага-чення ґрунту цією ре-човиною за допомогою проміжних культур та бобових.

З метою підвищення родючості ґрунту вар-то було б часто висіва-ти проміжні культури.

До їхніх функцій можна віднести на-ступні:- Поліпшення балан-

су органічної речо-вини та азоту;

- Зменшення вими-вання поживних ре-човин (у тому числі N, C, Ca);

- Зменшення потреби ґрунту в підживлен-ні і краще викорис-тання добрив;

- Збільшення біоло-гічної активності ґрунту;

- Затінення ґрунту; - Більш легка оброб-

ка ріллі (ґрунт лег-ший, він чинить

менший опір сіль-ськогосподарським машинам);

- Стримування вітро-вої і водної ерозії;

- Обмеження росту бур'янів.

Коли потрібно відмо-витися від обробітку проміжних культур?

Занадто велика кіль-кість проміжних куль-тур може нашкодити. Це в жодному разі не означає, що піддаєть-ся сумніву висловлена раніше теза про те, що ґрунт без рослинного покриву деградує. Це залишається стовід-сотковою істиною, од-нак ми завжди пови-нні пам'ятати про іє-рархію цінностей. Ма-ється на увазі пробле-ма бур’янів. Постій-ний рослинний по-крив протягом трива-лого часу сприяє роз-витку багаторічних бур’янів. Про це вже йшлося в вирощуван-ні багаторічних бобо-вих рослин. Вони чу-дово впливають на ґрунт – чим довше во-ни ростуть на даному полі, тим краще. Од-нак, як тільки ми по-мітимо, що посів став рідшим і з'явився пи-рій, поле потрібно зо-рати якнайшвидше.

В контексті проміж-них культур мається на увазі не тільки пи-рій. Звичайно, для пи-рію посіви деяких про-міжних культур є над-звичайно сприятливи-ми. Наприклад, кар-динальною помилкою буде посів люпину (як жовтого, так і вузько-листого) в стерню піс-ля збирання урожаю, в умовах навіть незнач-ної засміченості пи-рієм. Можна сказати, що пирій тільки цьо-го і чекатиме: широкі міжряддя, повільний на перших порах ріст

люпину (в результаті необмежений доступ до світла – критичний фактор для розвитку пирію), крім того, мож-ливість використання азоту, що зв’язується симбіотичних бактері-ями люпину. Те ж спо-стерігається в посівах люпину в якості осно-вної культури. У та-ких умовах пирій роз-вивається блискавич-но: восени, при лікві-дації плантації, нам мо-же здатися, що ми оре-мо пасовище, тому що земля густо покрита пирієм.

Тривалий час, протя-гом якого ґрунт вкри-тий рослинністю, стає причиною проблем не тільки з пирієм. Те ж стосується і ін-ших видів багаторіч-них бур'янів, особли-во осоту польового, хвоща польового, бу-дяка польового. Деякі нові прибічники орга-нічного сільського гос-подарства занадто за-хоплені ідеєю проміж-них культур і сіють їх дуже багато. Спочатку ми повин-ні вирішити проблему багаторіч-них бур’янів, і тільки тоді вирощувати про-міжні культури.

Але навіть якщо ми впоралися з бур’янами, для профілактики по-трібно відмовитися від вирощування про-міжних культур хоча б один раз в ротації сі-возміни для того, щоб провести комплекс піс-лязбиральної обробки ґрунту. Слід пам'ятати, що плуг – це дуже цін-не, а в екологічному господарстві – незамін-не знаряддя в бороть-бі з бур'янами. Звичай-но, обробку плугом до-повнюємо застосуван-ням важкої борони (на важких і не виснаже-них ґрунтах) і культи-ватора.

Підбір рослин і родю-чість ґрунту

Фермер повинен ро-зуміти, що окремі гру-пи рослин залишають після себе різні кіль-кості пожнивних за-лишків, що ці залиш-ки мають різну якість із точки зору утворен-ня перегною і що вна-слідок цього вони по-різному впливають на баланс перегною в ґрунті.

Роль перегною в ґрунті багатогран-на і зазвичай пози-тивна. Його дефіцит означає погіршення фізико-хімічних влас-тивостей, у тому числі зменшення поглинаю-чої здатності сорбцій-ного комплексу (тоб-то здатності поглина-ти поживні речови-ни), зниження здат-ності ґрунту погли-нати воду, погіршен-ня його структури. Це ускладнює обробку, у тому числі при підго-товці до посіву, а та-кож догляд за посіва-ми, і, крім того, галь-мує розвиток корене-вої системи рослин. Брак перегною зна-чно обмежує біологіч-ну активність ґрунту,

підвищення якої є од-нією з основних задач органічного сільсько-го господарства.

Зазвичай в сівозмі-ні домінують зернові. Вони залишають бага-то пожнивних решт-ків при збиранні ком-байном, але вони гір-шої якості, оскільки в них міститься мало азоту. З іншого боку, коренеплоди – це ти-пові «пожирачі пере-гною».

Однорічні бобо-ві рослини позитивно впливають на баланс перегною в ґрунті, але цей вплив невеликий. Тільки багаторічні бо-бові рослини та їх су-міші з травами, а та-кож тимчасові пасо-вища залишають піс-ля себе великі кількос-ті пожнивних решт-ків, причому таких, які значною мірою пере-творюються у гній.

Беручи до уваги цю інформацію, фермер повинен самостійно спланувати структуру посівів таким чином, щоб підвищити родю-чість ґрунту або, як мі-німум, зберегти його на відповідному висо-кому рівні.

Біомаса пожнивних рештків окремих видів культур, що вирощуються

культура та пожнивні рештки, т/га

Пшениця озима 3,31Жито озиме 3,22Ячмінь ярий 2,54Овес 2,86Кінські боби на насіння 3,14Картопля 0,91Люцерна 8,22Червона конюжина 5,23Гірчиця, проміжна культура 1,42Фацелія, проміжна культура 1,57Конюшина біла, підсів 3,65

Примітка. Надлишок перегною (більше 10%) іноді спостерігається в скандинавських країнах, його наслідком є надлишковий рух біля поверхні ґрунту: ранньою весною внаслідок багаторазового замерзання і розмерзання утворюються розриви кореневої системи рослин.

16 № 4 '2009

www.biolan.org.ua

КОНФЕРЕНЦІЯ

БЮЛЕТЕНЬ АСОЦІАЦІЇ «БІОЛАН УКРАЇНА» РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ СЕРЕД ЧЛЕНІВ АСОЦІАЦІЇ БЕЗКОШТОВНО Номер підготувала – Ніна Антощенко, e-mail: media@biolan.org.uaАгроконсалтинг – Олексій Качковський, e-mail: akachkovskiy@ukr.netДизайн та верстка – Валентин Грищенко, e-mail: valik.grischenko@i.uaАдреса редакції: 01014 м.Київ, вул. Тімірязівська, 1 Телефон: (044)227 52 45; Сайт: www.biolan.org.ua

Точка зору редакції може не співпадати з думкою авторів публікацій. У разі передруку посилання на Асоціацію «БІОЛан Україна» обов’язкове.Матеріали зі знаком «Р» друкуються на правах реклами.За зміст реклами згідно Закону України «Про рекламу» відповідальність несе рекламодавець.

ВИДАНО ЗА ПІДТРИМКИ ШВЕЙЦАРСЬКОЇ АГЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА (ШАРС)