1

2

Для вирішення будь-яких питань стосовно реалізації цього проекту можна скористатися наступними контактами Організатора: Електронна адреса cntsumy@gmail.com Службовий телефон (0542) 22-04-68; 050 925 18 59 – Вікторія Вікторівна Гавриленко; 099 012 47 12 – Людмила Миколаївна Юхта; 066 615 43 62 – Людмила Леонідівна Чорна.

3

Передмова

Ми живемо в той час, коли суспільство знаходиться на вершині технологічного й наукового прогресу, створивши винаходи, які ще півстоліття тому здавалися б фантастикою. Це стало можливим завдяки стрімкому розвитку науки, технологій. Проте нині людство все більше озирається назад – до своїх витоків, прагнучи краще зрозуміти хто ми, і куди йдемо.

На щастя, зараз з’явилося усвідомлення, що поряд зі збереженням зримих культурних надбань людства (наприклад, пам’яток архітектури), необхідне збереження і «невидимої», на перший погляд, спадщини. Адже саме нематеріальна культурна спадщина – музика, ремесла, звичаї, обряди, повір’я, казки – є найважливішою ланкою національного коду. Саме нематеріальна культурна спадщина потребує особливого захисту й охорони, адже вона живе в устах наймудріших, у піснях найталановитіших, у вмілих руках та душах наймайстерніших представників кожного народу. А отже, є й більш вразливою у порівняно з матеріальними виявами культури.

2003 рік знаменний прийняттям ЮНЕСКО Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, серед головних цілей якої не лише власне охорона нематеріальної культурної спадщини, а й забезпечення поваги до неї відповідних спільнот, груп та окремих осіб тощо. Щорічно репрезентативний перелік об’єктів нематеріальної культурної спадщини людства поповнюється найяскравішими зразками вияву національних культур.

До всесвітнього руху зі збереження нематеріальної культури приєдналася й Україна. Зараз існує проект закону України «Про нематеріальну культурну спадщину», який засвідчує, що її охорона є обов’язком держави. Національна гордість нашої країни – «Петриківський розпис» і «Козацькі пісні Дніпропетровщини» – елементи нематеріальної культурної спадщини, визнані світом та включені до переліку ЮНЕСКО. Нині вже створено Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини, до якого включено різноманітні прояви нематеріальної культури з різних куточків України, адже кожен регіон нашої країни вже може презентувати самобутні елементи, що є окрасою та гордістю його культурного простору. На Сумщині також створено перелік регіонального рівня, який постійно поповнюється новими знахідками.

Та надзвичайно важливим етапом формування палітри надбань нематеріальної культури нашого народу є створення місцевих переліків віднайдених локальних об’єктів нематеріальної культурної спадщини з перспективою їх просування у Регіональний та Національний реєстри.

Обласний огляд-конкурс на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини, що у 2019 році проводиться Сумським обласним науково-методичним центром культури і мистецтв, покликаний виявити та зберегти золоті зернята національної культури нашого краю.

4

ПІДГОТОВКА ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ-КОНКУРСУ

Обласний огляд-конкурс на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини проводиться у березні-грудні 2019 року у два етапи:

І етап (місцевий) – у районах, містах та об’єднаних територіальних громадах області (березень–жовтень);

ІІ етап (заключний) – у місті Суми (листопад – грудень). Для забезпечення дієвості та результативності конкурсного процесу слід

виважено віднестися до вирішення організаційних питань щодо його методичного та практичного супроводу.

З метою забезпечення належної організації та проведення І етапу огляду-

конкурсу працівникам клубних закладів базової мережі Сумської області, фахівцям методичних служб (методичних кабінетів, організаційно-методичних центрів тощо), членам місцевих ініціативних груп рекомендуємо:

І етап огляду-конкурсу

перед початком роботи обов’язково ознайомитися з основними

визначеннями, положеннями та засадничими принципами діяльності в царині збереження та популяризації нематеріального культурної спадщини, визначеними Конвенцією про охорону нематеріальної культурної спадщини, якими варто послуговуватися при організації роботи на місцевому рівні;

під час проведення заходів з підвищення кваліфікації кадрів включити

до тематичного плану навчальних занять питання з нормативно-правового врегулювання охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини (НКС), ознайомити клубних працівників з цими методичними рекомендаціями;

активізувати роботу з працівниками клубних закладів у напрямі виявлення елементів НКС місцевого рівня;

активно долучитися до пошукової діяльності елементів НКС під час експедиційних досліджень на сільських територіях;

активно сприяти залученню до співпраці представників інших організацій

та установ, або зацікавлених осіб, які працюють безпосередньо в напрямку дослідження, збереження, відтворення та популяризації НКС;

5

Місцеві оргкомітети

До складу Місцевих оргкомітетів, що безпосередньо займатимуться

дослідженням місцевого елемента НКС та підготовкою конкурсних матеріалів, мають увійти керівники структурних підрозділів з питань культури районів і міст області, об’єднаних територіальних громад, працівники районних та міських клубних закладів, які є організаційно-методичними центрами розвитку клубної сфери на місцях, представники засобів масової інформації, приватного та недержавного сектору, інші люди, небайдужі до збереження традиційної української культури – громадські активісти, краєзнавці, працівники бібліотечної та музейної сфери.

Найкращі результати очікуються від об’єднань різнопрофільних фахівців. За результатами дослідження виявлених місцевих елементів

нематеріальної культурної спадщини, організаційні комітети здійснюють їх відбір, сприяють підготовці Конкурсних матеріалів та їх поданню Організатору до 30 жовтня 2019 року за адресою:

Комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, вул. Петропавлівська, 49, м. Суми, 40000.

сприяти активному обміну кращими практиками і досвідом роботи

аматорських колективів відповідного напряму діяльності та майстрів під час проведення організаційно-методичних та мистецьких заходів;

ініціювати проведення інформаційно-освітніх та культурно-мистецьких

заходів, акцій тощо, особливо для дітей, підлітків та молоді з метою популяризації НКС;

оновити методичні фонди нормативно-правовими, методичними,

репертуарними, довідковими, відео-, аудіо-, та іншими матеріалами відповідної тематики;

надати методичну допомогу переможцям І етапу огляду-конкурсу щодо оформлення конкурсних матеріалів та їх подання до участі у ІІ етапі.

долучитися до проведення збору, рецензування та впорядкування конкурсних матеріалів учасників обласного огляду-конкурсу;

6

Саме з таких етапів буде складатися Ваша дослідницька робота в напрямі

збереження місцевих елементів нематеріальної культури. Обласний огляд-конкурс на кращу презентацію місцевого елемента

нематеріальної культурної спадщини, що проводився у 2017 році, підтвердив надзвичайне багатство нематеріальної культури Сумщини. Адже серед виявлених скарбів були пісенні традиції й обрядодії, традиційні ремесла й унікальні знання, що передаються з покоління в покоління:

І це лише частина нематеріальної культури Сумщини. Цьогорічний огляд-

конкурс допоможе виявити, зафіксувати та презентувати громаді області й інші самобутні елементи.

Важливо пам’ятати, що Сумська область – одне з наймолодших адміністративно-територіальних утворень України, сформоване у ХХ ст. шляхом об’єднання суміжних земель Чернігівської, Полтавської та Харківської областей. Нові адміністративні кордони штучно об’єднали частини кількох етнографічних зон України, що відрізняються особливостями побуту, мови, фольклору: Східного Полісся (або Сіверщини), Наддніпрянсько-Полтавського регіону, Слобідщини. Історія заселення та культурного розвитку Сумщини була досить специфічною, складною.

Виявлення, ідентифікація та фіксація місцевих елементів нематеріальної культурної спадщини

Бджолярство села Вільшана

Боромлянське лозоплетіння

Виготовлення весільного короваю та шишок в селищі Кириківка

Колядки села Куданівка

Обрядові пісні села Некрасове

Пісенна традиція села Линове

Побутові пісні села Річки

Свято Зеленої неділі в селі Шаповалівка

Сушня села Куземин

Техніка ткацтва села Миронівка

7

Окраїнне розташування Сумської області, територія якої багаторазово перерозподілялася між різними державами, її тривалі контакти з сусідніми етносами суттєво вплинули на формування етнокультурного ландшафту регіону: на Сумщині утворилася значна кількість компактних традиційно-стильових зон зі своїми етнографічними особливостями, специфікою мовлення, обрядово-пісенним репертуаром, музичною стилістикою тощо.

Перш за все, поміркуйте, чи відповідають віднайдені вами культурні

практики характеристикам елемента нематеріальної культурної спадщини. Так, певний культурний прояв може вважатися елементом нематеріальної культурної спадщини, якщо він:

Слід враховувати, що нематеріальна культура – багатогранне явище, що

включає кілька галузей, відповідно до яких і було визначено номінації огляду-конкурсу. Характеристика кожної з них допоможе вам ідентифікувати та класифікувати елементи нематеріальної культурної спадщини певної місцевості.

ВИЯВЛЕННЯ

відповідає визначенню нематеріальної культурної

спадщини, наданому в Конвенції ЮНЕСКО

є автентичним та живим, тобто побутує на певній території

здавна і донині (щонайменше три покоління абоне менше 50 років)

має місцево-специфічну форму – особливість в межах

певної території

акумулює колективний досвід та не має авторства,

тобто є народним

традиційно спадковий –передається від покоління до

покоління в родині або шляхом неформальної освіти (гуртки,

майстер-класи тощо)

визнається членами спільноти як значуща частина їхнього

життя

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

8

До цієї галузі належить фольклор, що передається з уст в уста, а також яскраві діалекти. Цей напрямок може бути представлений:

прозовими фольклорними жанрами (казки, притчі, легенди, бувальщини);

малими фольклорними жанрами (прислів’я, приказки, загадки); дитячим фольклором (забавлянки, утішки, колискові для дітей та дитячі

заклички, лічилки, дражнилки, скоромовки); поетичними фольклорними жанрами (балади, ліричні пісні, обрядові

пісні, приспівки до танців тощо); місцевими говірками.

Зверніть увагу на географічні об’єкти чи пам’ятки, наявні у вашій місцевості. Можливо, їхні назви здавна пояснюються цікавими легендами. А може, старожили вашого села, селища чи міста пам’ятають казки, які самі слухали ще дітьми. Казки, легенди, прислів’я та приказки – джерело народної мудрості. Тож не нехтуйте ними!

Прикладами елементів НКС в цій галузі можуть бути «Легенди села Грунь», «Говірка горюнів» тощо.

Об’ємна галузь, що включає пісенне та музично-інструментальне виконавство, народний театр, зокрема ляльковий, народні побутові танці. Досить добре збережений на Сумщині пласт автентичної пісенної культури належить саме до виконавського мистецтва. Водночас елемент НКС можна віднести сюди тільки у випадку, якщо збережено всі компоненти народного виконавства.

Наприклад, пісенна традиція певного села може належати до «Виконавського мистецтва», якщо її носії:

виконують традиційний місцевий репертуар; зберігають специфічну манеру звукоутворення та подачі звуку,

притаманну місцевості; зберігають музичні особливості пісень (темп, фактуру – двоголосся

чи багатоголосся тощо); дотримуються автентичного стилю виконання пісень (спів без

супроводу музичних інструментів; приспівки до танців можуть співатися з музичним супроводом).

Якщо ж носії добре пам’ятають пісні, але місцеву виконавську манеру вже втрачено, доцільніше віднести такий елемент до категорії «Усні традиції та форми вираження». Адже в такому разі краще акцентувати увагу саме на збережених творах, а не на виконавстві.

1. Усні традиції та форми вираження

2. Виконавське мистецтво

9

Прикладами локальних виявів виконавського мистецтва можуть бути такі елементи НКС, як «Пісенна традиція села Линове», «Традиція виконання весільних пісень в селі Хухра» тощо.

Категорія, що включає елементи, пов’язані з традиційними звичаями та обрядами.

Звичаї – це загальноприйнятий порядок, правила, що здавна існують в громадському житті та побуті спільноти, усталені форми побутової поведінки.

Обряди – традиційні символічні дії, що в образній формі виражають соціально значущі події в житті людини та соціуму.

Святкування – відзначення важливих дат і подій календарного та родинного циклів. Святкування зазвичай містить цілий комплекс звичаїв і обрядів.

Загалом обрядовість можна поділити на такі типи: Обряди календарного циклу. Повторюються періодично у суворо

встановлений термін (в час різдвяно-новорічних свят, Масляної, зустрічі весни, Великодня, Зелених свят, Івана Купала тощо);

Обряди родинного циклу (обряди спадковості). Виконуються для відзначення подій, пов’язаних з членами родини та зміною соціального статусу (породільна, хрестинна, весільна, поховально-поминальна обрядовість тощо);

Виробничі обряди. Ними супроводжується господарська діяльність, процес приготування їжі та ремесла. Ритуальний компонент може бути виявлено у будь-якій виробничій технології (наприклад, обов’язкове підкладання грошей під час формування короваю в селищі Кириківка).

Зразком елемента нематеріальної культурної спадщини в цій галузі є «Свято Зеленої Неділі», що побутує в селі Шаповалівка на Конотопщині.

До цього розділу належать: народні прикмети, сільськогосподарський календар, традиції будівництва, дитячі ігри, народна педагогіка, система прогнозування погоди, народна медицина, астрономія, догляд за свійськими тваринами, рибальство, полювання тощо. Іншими словами – вікова мудрість наших предків, збережена нащадками.

Як приклад – «Бджолярство села Вільшана».

Галузь, що включає елементи, пов’язані з народними промислами та ремеслами. Мається на увазі технологія виготовлення виробів, що передбачає виконання чіткої послідовності дій.

3. Звичаї, обряди, святкування

4. Знання та практики, що стосуються природи і всесвіту

5. Традиційні ремесла

10

Ця група елементів НКС досить об’ємна, адже до традиційних ремесел належать ткацтво, вишивання, різьблення, лозоплетіння, ковальство, гончарство, декоративний розпис, виготовлення народної іграшки та хатніх прикрас, виготовлення музичних інструментів, писанкарство тощо.

Саме до цієї галузі належить елемент з Сумщини, включений в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини – «Кролевецьке переборне ткацтво».

Прикладами регіональних елементів нематеріальної культурної спадщини, що належать до традиційних ремесел є «Боромлянське лозоплетіння», «Технологія ткацтва села Миронівка».

Пам’ятайте, що до цієї галузі належить і технологія приготування традиційних страв. Приготування їжі для вашого повсякденного чи святкового столу може виявитися самобутнім місцевим елементом нематеріальної культурної спадщини.

До «Інших виявів нематеріальної культурної спадщини» належать елементи, сутність яких не розкривається вищезазначеними галузями. До цієї групи можна віднести культурні осередки, локальні або етнічні спільноти, які мають свою цілісну культуру, відмінну від прилеглих територій, особливий діалект, звичаєвість, пісенну культуру тощо.

Яскравий приклад – «Традиційна культура етнографічної групи «горюнів» на Путивльщині.

Це можуть бути також: декоративно-орнаментальне малярство (наприклад, «Петриківський розпис» позиціонується саме так), традиції оздоблення, дизайн інтер’єру тощо.

6. Інші вияви нематеріальної культурної спадщини

Увага! Будь-який вияв традиційної нематеріальної культури може охоплювати

різні сфери життя та побуту. Тому іноді дуже важко ідентифікувати елемент, як вияв тільки однієї галузі нематеріальної культурної спадщини. У такому разі вказується його приналежність до різних категорій.

Так, «Козацькі пісні Дніпропетровщини» належать одночасно до усних традицій та форм вираження та до виконавського мистецтва;

«Традиція гуцульської писанки» – до звичаїв, обрядів, святкувань та традиційних ремесел;

«Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» – до традиційних ремесел та до категорії «інше» – традиції оздоблення тощо.

11

Після виявлення місцевого елемента нематеріальної культурної

спадщини постає питання фіксації необхідної інформації. Фіксація даних відбувається під час етнографічних досліджень в осередках збереження традиційної культури – одному чи кількох селах, селищах, містечках. Слід намагатися зібрати якомога повнішу інформацію, адже саме на її основі створюється Облікова картка. Навіть якщо ви самі є одним із носіїв нематеріальної культури своєї місцевості, відомості від старожилів є вкрай необхідними.

Найкращим способом фіксації інформації від старших носіїв є запис на диктофон. За можливості супроводжуйте свою експедицію фото- та відеозйомкою. Ключові факти можна занотовувати додатково, від руки. Зверніть увагу на ретельну фіксацію відомостей про носія, місце та час проведення фольклорної експедиції.

На початку розмови з носієм, або на завершення зустрічі обов’язково запишіть:

дату спілкування та проведення сеансу аудіо- та відеозапису; місце проведення фольклорної експедиції (село, селище або місто;

район чи об’єднана територіальна громада); прізвище, ім’я та по-батькові кожного носія (для жінок – ще й дівоче

прізвище); рік і дату народження кожного носія; місце народження кожного носія (чи місцеві, чи переїхали з іншого

населеного пункту, якщо переїхали – записати звідки й коли саме); прізвище та ім’я кожного записувача. Перед тим, як проводити опитування носіїв, визначте, до якої з галузей

належить елемент. Адже фіксація відомостей про кожен з них має певну специфіку.

Розглянемо особливості запису інформації про елементи нематеріальної культурної спадщини різних галузей:

Усні традиції та форми вираження

Запишіть казку, легенду, переказ, чи інший віднайдений вияв усного жанру від кількох носіїв. Усна традиція передбачає варіативність, тому кожен інформант може розповісти дещо іншу версію тієї самої казки чи легенди. Якщо фіксуєте прислів’я – обов’язково запитайте, що воно значить, у яких випадках вживалося тощо. Для запису місцевої говірки дайте можливість носіям розповісти про минувшину (побут, святкування, дозвілля і т.і.), виразити власні думки про сучасність. Адже під час спілкування необхідно досягти якомога повнішого виявлення лексичних та фонетичних особливостей місцевого діалекту.

ФІКСАЦІЯ

12

Виконавське мистецтво На Сумщині найкраще збереженим є пісенне виконавство. Для запису

намагайтеся зібрати щонайменше трьох носіїв, які володіють традиційним репертуаром. Обов’язково запишіть, від кого вони почули ці пісні та за яких умов вивчали їх. Необхідно записувати всі зразки від початку до кінця. Якщо виконавці з певних причин не можуть доспівати пісню, попросіть розповісти вам текст продовження. Записуйте пісні різних жанрів: колядки, щедрівки, весільні, веснянки, солдатські, ліричні тощо.

Спробуйте знайти у вашій місцевості традиційних музик. Ними можуть бути чоловіки поважного віку, які грають на скрипці, бубні, гармошці. Варто запитати, чи супроводжували вони весілля, які танці виконували. Найціннішими зразками традиційного музично-інструментального виконавства на Сумщині є такі танці, як «Гречаники», «Горлиця», «Козачок», «Гопак», «Молодичка», «Василь», «Тетяна», «Гайдук» тощо. Можливо, вам пощастить зафіксувати їх.

Звичаї, обряди, святкування Дуже важливими є деталі перебігу обрядового дійства, особливості

звичаю чи святкування. Так, під час дослідження обряду чи свята необхідно обов’язково зафіксувати інформацію щодо: часу і місця проведення, кількості і складу учасників дійства, їхніх функцій та вбрання, тривалості святкування тощо. Запитайте:

які саме дії здійснювалися у давнину та як їх повторюють носії (тобто як певна обрядова дія виконувалася колись батьками носіїв, а як виконується зараз самими носіями) ?

що саме виконує кожен учасник обряду? які потрібні атрибути та предмети для проведення обряду? чи можуть носії пояснити, навіщо виконувалася певна дія і що вона

означала? чи співалися пісні й які саме (якщо так, записати пісні)? чи супроводжувався обряд грою на музичних інструментах? чи використовувалися під час обряду страви та напої? Це лише орієнтовний перелік запитань, він може бути значно доповнений.

Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту Особливості фіксації значною мірою залежать від конкретного вияву

традиційних знань і практик. Якщо це прикмети для визначення погоди чи врожаю – запишіть деталі: за чим спостерігати, на що звертати увагу, чим підтверджувалися такі прикмети тощо. Якщо ж це знання, що стосуються бджільництва чи травництва – записати відомості та «секрети», якими послуговуються носії традиційної культури. Якщо рибальство чи полювання – з’ясуйте, коли саме розпочинався відповідний сезон, які умови є сприятливими, як досягти результативності, як перероблялися й зберігалися улов чи впольована дичина тощо.

13

Традиційні ремесла Оскільки ремесло – це певна технологія, варто зафіксувати у правильному

порядку послідовність дій, включно з підготовчим етапом, та описати необхідні знаряддя.

Тож під час дослідження з’ясовуються конкретні дані: особливості заготовки, зберігання, обробки сировини; інструменти, знаряддя, пристрої, допоміжні предмети; чи потрібне особливе місце для створення виробу (майстерня; для

приготування страви – чи використовується піч, вогнище тощо); послідовні етапи створення виробу чи приготування страви; техніки і варіанти виготовлення виробу чи приготування страви; вірування й прикмети, що стосуються вдалого виконання справи; функції виробу чи страви (побутові, ритуальні).

Інші вияви нематеріальної культурної спадщини Напевно, найскладніша для опису галузь. Адже до неї відносяться,

здебільшого, етнічні групи та локальні спільноти. Цілісна фіксація елемента цієї галузі передбачає запис відомостей з усіх вищезазначених напрямків: усні традиції та форми вираження, виконавське мистецтво, звичаї, обряди та святкування, знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту, традиційні ремесла. Всі ці форми вияву традиційної культури описуються комплексно.

Якщо ж ви фіксуєте відомості про малярство чи звичай оздоблення інтер’єру, варто спонукати інформантів до деталізованого опису.

Для систематизації й упорядкування матеріалу, записаного під час експедицій, робиться розшифровка. Саме розшифрована інформація допоможе вам якісно й швидко заповнити Облікову картку.

Розшифровка (транскрибування) аудіозаписів означає створення текстового варіанту записаної інформації. У такому тексті повинні бути відображені особливості лексики та вимови носія.

Якщо ваша експедиція базувалася на записі казок, легенд чи пісень, бажано розділити аудіодоріжку на окремі треки та пронумерувати їх. Тоді розшифровані тексти цих казок, легенд та пісень також нумеруються у відповідності до треку.

Пам’ятайте, що не можна «перекладати» розповідь носія та переповідати її літературною мовою.

Колорит місцевого діалекту – важлива складова традиційної культури.

Увага! Після запису всієї необхідної вам інформації та плідного спілкування зі

старшими носіями доцільно попросити їх підписати листи-згоди встановленого зразка на публічне використання наданих допоміжних матеріалів, що презентують елемент НКС.

14

Інформація про хрестини, село Гвинтове Буринського району: «А хрестини ж тоже ж як: принесе кум да кума, в хату входять. Кума

кричить: «Брали новорождьонного, принесли крещьонного! Брали новорождьонного, принесли крещьонного!». Тричі оце вона скаже, а далі ж дає [дитину], хто в хаті був – цілуйте, шоб поважали всі дитинку. Це свої – кажде поцілує дитинку».

Інформація про бабу-повитуху й хрестини, село Рев’якине Путивльського району:

«– Ана ж и варіть кашу, і б’єть гаршок, как прідєть із кашою. – На хрєстіни. Кашу варє на хрєстіни. – І етай бабушкє же кідають, ну шо кашу разаб’єть, і гаршок. – [Били горщик] У хаті, прямо на зємлю».

Якщо ви вже віднайшли та обрали елемент нематеріальної культурної

спадщини, що яскраво представить ваше село, селище, об’єднану територіальну громаду, район чи містечко, провели необхідні експедиції та зафіксували потрібну інформацію, саме час розпочати підготовку конкурсних матеріалів.

Складання облікової картки Облікова картка затвердженого Міністерством культури України зразка –

це документ, що містить відомості щодо місцевості, історії й сучасного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини, розкриває його особливості та інформує про носіїв (ДОДАТОК 3).

Зупинимося детальніше на пунктах Облікової картки. Перш за все, необхідно сформулювати НАЗВУ елемента нематеріальної

культурної спадщини. Вона має бути місткою, але не надто довгою, конкретно називати сам елемент та вказувати на місцевість його побутування.

Наприклад: «Кролевецьке переборне ткацтво», «Технологія виготовлення писанок в селі Уланове», «Боромлянське лозоплетіння», «Пісенна традиція села Линове», «Бджолярство села Вільшана» тощо.

ІНША НАЗВА ЕЛЕМЕНТА НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ (ЗА ПОТРЕБИ/НАЯВНОСТІ).

Тут може бути вказаний варіант назви елемента, який побутує в середовищі носіїв або доцільний для вживання як синонім до основної назви. Наприклад: «Технологія виготовлення писанок в селі Уланове» – «Уланівське писанкарство»; «Пісенна тредиція села Линове» – «Пєсні горюнов»; «Побутові пісні села Річки» – «Обикновенні пісні» (села Річки) тощо.

ПІДГОТОВКА КОНКУРСНИХ МАТЕРІАЛІВ

Приклад транскрипції експедиційних записів

15

ПУНКТ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТА НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Ареал сучасного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини.

Тут мають бути вказані назви всіх населених пунктів, де зафіксовано побутування елемента та проживають його носії. Уникайте узагальнень в цьому пункті: варто назвати не тільки район, а й конкретне село, декілька сіл чи селищ та їхнє розташування. Наприклад, ареалом сучасного побутування елемента «Боромлянське лозоплетіння» є села Боромля, Жигайлівка та Гребениківка Боромлянської об’єднаної територіальної громади Тростянецького району.

Ареал історичного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини.

Ареал історичного побутування елемента може бути ширшим, аніж ареал сучасного побутування. Можливе зникнення елемента в одних населених пунктах та його збереження в інших. Інформація щодо території історичного побутування елемента може бути знайдена в друкованих джерелах, зафіксована під час фольклорно-етнографічних експедицій минулих років або від нинішніх старожилів. Відомості щодо ареалу історичного побутування елемента дуже важливі, адже вони допомагають зрозуміти динаміку збереженості елемента та спонукають до проведення додаткових експедицій.

Носій(ї) елемента нематеріальної культурної спадщини, що має(ють) безпосередній зв’язок з елементом НКС та вважає(ють) його частиною своєї спадщини.

Носій елемента НКС – окрема особа або група осіб, а також осередки народного мистецтва (в т.ч. народних художніх промислів), що є зберігачами елементів нематеріальної культурної спадщини, відтворюють їх, забезпечують живе побутування та міжпоколінну передачу.

Носіями можуть бути фольклорні колективи, осередки майстрів, окремі члени місцевої громади різного віку: як найстарші жителі населеного пункту, так і молодші, які здатні до збереження й відтворення елемента НКС. Найкраще, якщо серед носіїв є люди старшого й середнього віку. Адже в такому разі підтверджується неперервність, протяжність та життєздатність традиції. У цьому пункті необхідно вказати прізвище, ім’я, по-батькові та рік народження кожного носія. Краще подавати список носіїв від найстаршого до наймолодшого. Якщо ареал сучасного побутування елемента охоплює декілька населених пунктів, то слід вказати й місце проживання кожного носія.

Зверніть увагу! Якщо носіями елемента НКС є члени громади різного віку, мається на увазі, що всі вони відтворюють його рівнозначно. Тобто молодші носії повністю володіють необхідними знаннями та навичками і у разі смерті старших носіїв здатні підтримувати життєздатність елемента НКС у належній

16

якості. Якщо ж вони знаходяться на етапі опанування знаннями, навичками чи вміннями, що стосуються елемента НКС, варто також зазначити це.

Галузь спадщини, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини.

Визначити галузь, до якої належить елемент, вам допоможуть рекомендації щодо його ідентифікації, надані вище (див. рекомендації с. 8-10).

Стислий опис елемента. У цьому підпункті потрібно розкрити сутність елемента нематеріальної

культурної спадщини. Специфіка опису елемента залежить від галузі, яку він представляє. Щоб опис елемента був містким, вам необхідно володіти детальною інформацією. Саме тут ви й використаєте матеріали фольклорно-етнографічних досліджень. Пам’ятайте, що інформація про особливості та побутування елемента, записана від носіїв, має бути якомога повнішою. Тому зверніть увагу саме на фіксацію елемента, що передує заповненню Облікової картки (див. рекомендації с. 11-14).

Матеріальні предмети, пов’язані з елементом нематеріальної культурної спадщини.

Вкажіть ті предмети, без яких побутування елемента неможливе. Здебільшого з матеріальними предметами пов’язані традиційні ремесла, обряди та святкування. Опишіть сировину, знаряддя праці, інструменти, матеріали, необхідні для створення виробів чи приготування традиційних страв, одяг, атрибути та сакральні предмети для здійснення обрядів та проведення святкувань, місце виконання дій (наприклад, писачки, барвники, віск, посуд – для писанкарства; посуд, інгрідієнти, форми для випікання, піч – для коровайництва; нитки, верстат – для ткацтва тощо). Необхідно зазначити, яку функцію виконує кожен матеріальний предмет, пов’язаний з елементом НКС.

Стисле визначення стану життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини.

Опис стану життєздатності складається з кількох частин. Необхідно проаналізувати та вказати:

Увага! Місцевий елемент нематеріальної культурної спадщини може бути

відомим та добре знайомим для вас. Але враховуйте, що, імовірно, за межами вашого населеного пункту чи району уявлення про цей вияв нематеріальної культури досить нечіткі або ж відсутні взагалі. Тому й опис має бути таким, щоб людина, яка ніколи не чула, та нічого не знає про ваш місцевий елемент НКС, могла б уявити його та зрозуміти про що йдеться.

17

вік носіїв елемента НКС та середній вік зацікавлених членів громади (слухачів, учасників обрядів та святкувань, користувачів виробів народних промислів та ремесел тощо). Окресліть вікові межі носіїв елемента або вкажіть конкретно скільки років найстаршому й наймолодшому носію (наприклад: «Серед носіїв елемента члени громади віком від 50 до 85 років», або «Найстаршому носію елемента – Давиденко Мотроні Омелянівні – 92 роки, а наймолодшому – Максимченко Вірі Миколаївні – 48 років»). Жителі якої вікової категорії найбільш зацікавлені в елементі (діти, молодь, дорослі);

широту охоплення елементом НКС членів громади співвідносно з ареалом поширення (кількість носіїв). Деякі елементи можуть бути досить широко представлені в громаді. Наприклад, приготування борщу за локальним рецептом – це вміння, яким володіє чи не кожна господиня громади. Інші елементи мають обмежене коло носіїв (наприклад, писанкарство, лозоплетіння). Число носіїв може відрізнятися у різних населених пунктах: десь елемент зберігся краще, а десь – гірше. Ці дані потрібні для визначення перспектив подальшого функціонування елемента;

способи передачі елемента нематеріальної культурної спадщини в громаді від покоління до покоління. Можна вказати, яким чином елемент НКС передавався в минулому, але детальніше описати саме сучасний процес міжпоколінної передачі. Якщо ж механізм передачі знань та вмінь від носіїв до представників молодшого покоління порушений чи відсутній, варто це зазначити тут;

загрози сучасному побутуванню елемента нематеріальної культурної спадщини. Вкажіть ризики, що існують або можуть виникнути в майбутньому для побутування елемента. Зазвичай, найпоширенішими загрозами є поважний вік носіїв, порушення чи відсутність міжпоколінної передачі, зниження чи відсутність інтересу членів громади до вияву нематеріальної культури тощо;

необхідність вжиття заходів із забезпечення життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини. Запропонуйте та коротко опишіть заходи, необхідні для усунення існуючих загроз побутуванню елемента НКС або уникнення майбутніх ризиків. Як правило, заходи, спрямовані на популяризацію елемента серед членів громади та налагодження механізмів міжпоколінної передачі є актуальними та необхідними для будь-якого вияву традиційної культури.

Подібні елементи нематеріальної культурної спадщини, які існують у сусідніх адміністративно-територіальних одиницях чи їх частинах.

Цей пункт заповнюється за наявності відповідної інформації: якщо такий самий чи подібний елемент НКС існує й в інших місцевостях і вам про це відомо. Це в жодному разі не завадить вам подати місцевий елемент НКС як вияв нематеріальної культури від своєї громади.

18

ПУНКТ 2. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У цьому пункті вказуються проведені або заплановані заходи, спрямовані на забезпечення життєдіяльності елемента НКС. До них належать:

фольклорно-етнографічні дослідження місцевості з метою ідентифікації та фіксації елемента (вказати місце, дату спілкування з носіями, прізвище та ім’я записувача);

заходи, спрямовані на популяризацію елемента серед членів місцевої громади: презентації, лекції, круглі столи, семінари, театралізовані масові заходи, концерти, майстер-класи тощо;

заходи для укріплення або забезпечення міжпоколінної передачі елемента НКС шляхом неформальної освіти: робота гуртків, секцій, майстер-класи тощо.

ПУНКТ 3. УЧАСТЬ ЗАІНТЕРЕСОВАНИХ СТОРІН У ПІДГОТОВЦІ КАРТКИ

У цьому пункті необхідно зазначити назви підприємств, організацій, установ, громад, груп, імена окремих осіб (в тому числі й носіїв), які брали участь у підготовці облікової картки. Вкажіть внесок кожної заінтересованої сторони: надання та/або збір інформації, практичне чи інформативне сприяння фольклорно-етнографічним дослідженням, проведення фольклорно-етнографічних експедицій, технічний супровід експедицій, фото- чи відеозйомка, складання облікової картки тощо.

ПУНКТ 4. ЗГОДА НОСІЯ(ЇВ) ЕЛЕМЕНТА НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ЙОГО ЗАНЕСЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ, СПОСІБ ЇЇ ОТРИМАННЯ

Облікова картка затвердженого зразка розрахована на внесення елементів НКС до Національного переліку.

На рівні області складається Регіональний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини, що в свою чергу базується на місцевих переліках. Тому можна записати згоду носіїв на включення елемента до Регіонального переліку. Перед цим варто коротко та в доступній формі пояснити мету вашої діяльності та цього прохання.

Згоду краще запитувати наприкінці спілкування з носіями в ході фольклорно-етнографічного дослідження або здійснити спеціальний візит. Краще фіксувати згоду на аудіо та письмово. Якщо з певних причин запитати чи зафіксувати згоду не вдалося – вказати чому саме.

ПУНКТ 5. ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ, ЩО ПРЕЗЕНТУЮТЬ ЕЛЕМЕНТ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Які саме допоміжні матеріали переважатимуть, залежить від специфіки елемента нематеріальної культурної спадщини. Пам’ятайте, що презентаційні матеріали мають бути пов’язані з описом елемента й уточнювати та унаочнювати відомості про нього. Так, якщо ви презентуєте пісенну традицію –

19

доцільно надати якісні аудіозаписи, якщо представляєте обряд чи ремесло – дуже важливими є відеозаписи та фото. Проте, намагайтеся підготувати всі види допоміжних матеріалів:

фото – до 10 одиниць. Це можуть бути знімки: носіїв (колективно чи одноосібно); майстра під час виготовлення виробу; інструментів, святкових атрибутів чи ритуальних предметів; готових виробів, молодших представників громади, які переймають знання й уміння від носіїв; природного оточення; краєвидів місцевості (але не домінуюча кількість). Дуже важливими є давні світлини, що можуть бути надані поряд із сучасними та допоможуть розкрити протяжність традиції;

аудіозаписи – до 5 одиниць, загальною тривалістю не більше 30 хвилин. Аудіозаписи – важливий спосіб фіксації будь-якого елемента НКС. Додайте до облікової картки аудіозаписи: автентичних пісень, казок чи легенд (якщо представляєте пісенну традицію чи усні форми вираження); розповіді носіїв про етапи та особливості виготовлення виробів чи процес перебігу святкування або здійснення обряду тощо;

відеозаписи – до 5 записів, загальною тривалістю не більше 30 хвилин. Це можуть бути фрагментарні відеозаписи, зроблені під час фольклорно-етнографічних досліджень (спів носіїв, виготовлення виробу майстром, фрагмент обряду чи свята) та/або відображають процес міжпоколінної передачі (спілкування носіїв з молодшим поколінням, неформальні освітні заходи, майстер-класи).

У цьому пункті подайте опис матеріалів: кількість поданих фото, аудіо- чи відеозаписів, хто або що зображено на фото, назви всіх фрагментів аудіозаписів (назву пісні та хто виконує, або назву казки, легенди і хто розповідає, фрагмент обряду або процесу виготовлення виробів і хто його описує і т.д.), дати записів, дані про особу, яка підготувала допоміжні матеріали.

Додатково до презентаційних матеріалів можна надати список джерел та інформаційних ресурсів, безпосередньо пов’язаних з елементом: посилання на публікації, статті чи інші друковані видання, сторінки в мережі Інтернет, посилання на відеозаписи, репортажі тощо.

ПУНКТ 6. ОБЛІКОВУ КАРТКУ ПІДГОТОВЛЕНО

У цьому пункті має міститися інформація про особу, яка безпосередньо займалася складанням облікової картки.

Облікова картка засвідчується юридичною особою-ініціатором подання елемента НКС – органом місцевого самоврядування, організацією, закладом, що несе відповідальність за підготовку облікової картки.

Підготовка листів-згод (ДОДАТОК 4) Листи-згоди носіїв елемента НКС на публічне використання наданих

допоміжних матеріалів, що презентують елемент НКС мають встановлену форму. Інформація про кожного носія (прізвище, ім’я по-батькові, адреса) та

20

назва елемента можуть бути записані відповідальною особою або надруковані заздалегідь, а підписується лист-згода виключно самим носієм.

Допоміжні матеріали, що презентують елемент НКС Це матеріали, що підтверджують та доповнюють опис елемента, наданий

в обліковій картці і є її обов’язковою частиною. Уточнення щодо змісту допоміжних матеріалів див. у описі пункту 5 облікової картки.

Підготовка презентаційного відеоролику або мультимедійної презентації

Презентаційний фільм чи мультимедійна презентація повинні розкривати особливості історії та побутування елемента, підкреслювати його значення в житті місцевої громади. Орієнтовно відеоролик чи презентація можуть складатися з кількох змістовних частин, логічно пов’язаних між собою:

1. Вступ. Для зацікавлення глядача можна показати на початку майстра за роботою, фрагмент виконання пісні чи здійснення обряду, господиню за приготуванням страви чи готову страву тощо. Але вступний момент не повинен тривати надто довго, достатньо кількох секунд.

2. Показ місцевості, де побутує елемент. Варто означити розташування населеного пункту, відобразити особливості ландшафту, природи, місцевих пам’яток, краєвидів, тобто природне оточення. Зазвичай елемент НКС тісно пов’язаний із середовищем побутування. За можливості, цей зв’язок потрібно відобразити.

3. Довідка з історії виникнення та побутування елемента НКС. У цій частині розкрийте найважливіші, ключові моменти, що стосуються вияву елемента нематеріальної культури вашої місцевості. Це можуть бути розповіді місцевих істориків, краєзнавців, фольклористів, носіїв.

4. Сутність елемента НКС. Ця частина може бути присвячена знайомству з носіями та показу безпосереднього вияву елемента: виконання пісень, технології виготовлення виробу, послідовності приготування страви, особливостей і порядку здійснення обряду тощо.

5. Міжпоколінна передача. Цей пункт обов’язково має бути розкритий. Шляхи формування у молодшого покоління знань і вмінь, що стосуються елемента, можуть бути показані й у процесі презентації самого елемента. Але закцентуйте увагу на показі взаємодії носіїв із дітьми та молоддю, заходах неформальної освіти, спрямованих на збереження елемента.

Це лише орієнтовний(!) план відеоролику або презентації. Пам’ятайте, що кожен елемент нематеріальної культурної спадщини потребує індивідуального підходу. Тривалість відеоролика не повинна перевищувати 10 хвилин. Водночас в ньому має бути сконцентрована найважливіша інформація, що узгоджується з даними, зазначеними в обліковій картці.

Перед створенням презентаційного фільму можна ознайомитися з відеороликами про елементи НКС із різних куточків України:

21

Петриківський розпис: https://www.youtube.com/watch?v=hnw4vWXQM9U Козацькі пісні Дніпропетровщини: https://www.youtube.com/watch?v=bHTCn1ag4Mw

Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/9

РАЗОМ ІЗ КОНКУРСНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ПОДАЮТЬСЯ: 1. Заявка на участь в Огляді-конкурсі та письмова згода на обробку персональних даних (відповідно до чинного законодавства). Для правильної підготовки та заповнення цих документів радимо переглянути зразок заповненої заявки (ДОДАТОК 1); 2. Сформований перелік (реєстр) виявлених елементів НКС місцевого значення.

Впродовж пошукової роботи вами може бути виявлено декілька місцевих елементів нематеріальної культурної спадщини. Всі вони мають бути включені в Місцевий перелік елементів НКС (ДОДАТОК 5), а досліджений найповніше може бути запропонований до участі в огляді-конкурсі.

Навіть якщо ви одразу не встигнете у повній мірі дослідити кожен з місцевих елементів НКС, такий перелік допоможе запобігти втраті здобутків нематеріальної культури та спонукатиме до подальших досліджень. Складаючи список, слідкуйте, аби назва елементу відображала його суть та вказувала на територію побутування (село, місто, район).

Пам’ятайте, що до переліку можуть бути включені лише елементи, носіями яких є щонайменше три покоління місцевих мешканців. Сучасні звичаї, святкування, ремесла чи види декоративно-ужиткового мистецтва до традиційної нематеріальної культури не належать.

До уваги!!! Ще раз хочемо вам нагадати, що відповідно до Положення про обласний огляд-конкурс на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини, Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв має право, у межах чинного законодавства України, використовувати Конкурсні матеріали учасника у навчально-методичній та видавничій діяльності, з метою популяризації надбань традиційної культури Сумської області.

Бажаємо вам плідної діяльності на ниві дослідження, збереження та популяризації самобутніх місцевих елементів

нематеріальної культурної спадщини!

22

ДОДАТОК 1 ЗАЯВКА

на участь в обласному огляді-конкурсі на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини

Номінація Звичаї, обряди, святкування

Конкурсні матеріали Свято Зеленої неділі в селі Шаповалівка

Учасник(и) Гнойовий Віктор Григорович – директор Шаповалівського сільського будинку культури Конотопського району, Хопляк Лілія Миколаївна – провідний методист Організаційно-методичного відділу Конотопського РБК)

Контактна інформація

42830, Сумська обл., Конотопський район, с. Шаповалівка, площа Козацької Слави, 30 Тел. 0(247) 2-33-13 Е-mail: knt.kult@sm.gov.ua

Направляє до участі Відділ культури Конотопської районної державної адміністрації

Підтверджую, що з умовами Огляду-конкурсу ознайомлений і зобов’язуюсь їх виконувати: Гнойовий В.Г. _____ ________ Прізвище, ініціали Учасника Підпис

Хопляк Л.М. _____ ________ Прізвище, ініціали керівника клубного закладу, організаційно-методичного центру, Підпис базового закладу об’єднаної територіальної громади

Тимощук А.В. _____________ Прізвище, ініціали керівника структурного підрозділу з питань культури Підпис райдержадміністрації, виконавчого комітету міської ради, голови об’єднаної територіальної громади

Згода на збір та обробку персональних даних

Я, Гнойовий Віктор Григорович, «16» березня 1959 року народження паспорт серія МА № 773585 виданий Конотопським МВ УМВС України в Сумській області від 31січня 2000 року відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» даю згоду на збір та обробку моїх особистих персональних даних, з метою забезпечення проведення обласного огляду-конкурсу на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини. «___» _____________ _____________

Дата Підпис

23

ДОДАТОК 2 Положення про обласний огляд конкурс на краще дослідження місцевого

елемента нематеріальної культурної спадщини

І. Загальні положення

1. Обласний огляд-конкурс на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини (далі – Огляд-конкурс) започаткований управлінням культури Сумської обласної державної адміністрації (далі – Засновник).

2. Організатором Огляду-конкурсу є комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв (далі – Організатор).

3. Партнерами Огляду-конкурсу є структурні підрозділи з питань культури районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад, які надають організаційну та інформаційну підтримку в його організації та проведенні на місцях, забезпечують доступ до інформації про місцеві елементи нематеріальної культурної спадщини (далі – Партнери).

4. Учасниками Огляду-конкурсу є працівники клубних закладів усіх форм власності Сумської області, фахівці методичних служб (методичних кабінетів, організаційно-методичних центрів тощо) (далі – Учасники).

ІІ. Мета та завдання Огляду-конкурсу

1. Мета Огляду-конкурсу – виявлення, фіксація та популяризація елементів нематеріальної культурної спадщини (далі – НКС).

2. Основними завданнями Огляду-конкурсу є:

1) активізація пошукової роботи фахівців методичних служб та працівників клубних закладів Сумщини, спрямованої на ідентифікацію та фіксацію місцевих елементів НКС;

2) набуття теоретичних знань та практичних навичок по збереженню НКС;

3) створення та поповнення місцевих переліків елементів НКС, документування виявлених місцевих елементів НКС з перспективою внесення їх до регіонального переліку;

4) активне залучення до процесів охорони та популяризації елементів НКС громадськості, особливо безпосередніх носіїв.

ІІІ. Підготовка та порядок проведення Огляду-конкурсу

1. Огляд-конкурс проводиться у березні-грудні 2019 року в два етапи:

І етап (місцевий) – у районах, містах та об’єднаних територіальних громадах області (березень – жовтень);

ІІ етап (заключний) – у місті Суми (листопад – грудень).

24

2. Для належної організації та проведення місцевого етапу Огляду-конкурсу створюються місцеві організаційні комітети (далі – Місцеві оргкомітети), до складу яких можуть входити представники Партнерів Огляду-конкурсу, керівники та спеціалісти установ і закладів культури, підприємств усіх форм власності, представники недержавного сектору, приватних структур, творчих спілок, засобів масової інформації тощо.

3. Учасники Огляду-конкурсу:

1) забезпечують роботу в напрямку виявлення елементів НКС місцевого рівня;

2) здійснюють пошукову діяльність (експедиційні дослідження);

3) залучають до співпраці представників інших організацій та установ, або зацікавлених осіб, які працюють безпосередньо в напрямку дослідження, збереження, відтворення та популяризації НКС;

4) збирають та систематизують матеріали щодо виявлених елементів НКС та складають орієнтовний перелік;

5) беруть участь у навчальних заходах (лекції, майстер-класи, тренінги, творчі лабораторії, презентації тощо) з вивчення нормативно-правових актів у сфері НКС, специфіки ідентифікації та інвентаризації НКС;

6) проводять інформаційно-освітні та культурно-мистецькі заходи, акції тощо, у тому числі для дітей, підлітків та молоді з метою популяризації НКС;

7) сприяють обміну кращими практиками і досвідом роботи аматорських колективів відповідного напряму діяльності та майстрів;

8) здійснюють підготовку матеріалів (далі – Конкурсні матеріали) на розгляд Місцевого оргкомітету.

4. Місцеві оргкомітети:

1) самостійно визначають порядок і умови проведення Огляду-конкурсу на місцях;

2) здійснюють організацію та проведення І етапу (місцевий) Огляду-конкурсу;

3) за результатами вивчення та аналізу виявлених елементів НКС, здійснюють їх відбір, сприяють підготовці Конкурсних матеріалів та забезпечують їх подання Організатору до 30 жовтня за адресою: Комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, вул. Петропавлівська, 49, м. Суми, 40000. Електронна адреса: cntsumy@gmail.com, телефон для довідок: (0542) 22-04-68.

5. Вимоги до підготовки та змісту Конкурсних матеріалів:

1) заповнена облікова картка елемента нематеріальної культурної спадщини України встановленого зразка (додаток до наказу Міністерства культури України №1319 від 11.12.2017; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 січня 2018 р. за № 20/31472);

25

2) лист-згода носія елемента нематеріальної культурної спадщини на публічне використання наданих допоміжних матеріалів, що презентують елемент нематеріальної культурної спадщини встановленого зразка (додається);

3) допоміжні матеріали, що презентують елемент НКС, відповідно до вимог, зазначених у обліковій картці:

– фото – до 10 одиниць; – аудіозаписи – до 5 одиниць, загальною тривалістю не більше 30 хвилин; – відеозаписи – до 5 записів, загальною тривалістю не більше 30 хвилин;

4) презентаційний відеоролик (до 10 хвилин) або мультимедійна презентація (українською мовою, 25-30 слайдів форматів .ppt та .ppts);

5) разом із Конкурсними матеріалами подаються:

– заповнена заявка на участь в Огляді-конкурсі та письмова згода на обробку персональних даних (відповідно до чинного законодавства) встановленого Організатором зразка (додається);

– сформований перелік (реєстр) виявлених елементів НКС місцевого значення.

6. Хід проведення ІІ етапу (заключного) Огляду-конкурсу:

1) для підбиття підсумків Огляду-конкурсу створюється Журі, що вивчає та аналізує Конкурсні матеріали Учасників, визначає переможців відповідно до цього Положення;

2) Організатор забезпечує публічне представлення Конкурсних матеріалів переможців, інших Учасників Огляду-конкурсу та їх відзначення під час проведення фінального заходу.

IV. Умови проведення Огляду-конкурсу

1. Учасники надають Конкурсні матеріали у номінаціях:

1) «Усні традиції та форми вираження»;

2) «Виконавське мистецтво»;

3) «Звичаї, обряди, святкування»;

4) «Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту»;

5) «Традиційні ремесла»;

6) «Інші вияви нематеріальної культурної спадщини».

2. Кількість Конкурсних матеріалів від одного району, міста, об’єднаної територіальної громади Сумської області – необмежена.

3. Організатор має право, у межах чинного законодавства України, використовувати Конкурсні матеріали Учасника у навчально-методичній та видавничій діяльності з метою популяризації надбань традиційної культури Сумської області.

V. Робота Журі та критерії оцінювання Конкурсних матеріалів

1. Оцінку Конкурсних матеріалів здійснює Журі, до складу якого входять провідні фахівці організацій та установ галузі культури та мистецтв області в напрямку охорони НКС, науковці, краєзнавці.

26

2. Склад Журі затверджується наказом Засновника.

3. Журі оцінює Конкурсні матеріали за 5-ти бальною системою за наступними критеріями:

1) повнота дослідження поданого елемента НКС;

2) історична, культурна і художня цінність представленого елемента НКС (локальна специфіка, самобутність, життєздатність та спадкоємність, значущість елемента НКС для населення, яке проживає на певній території);

3) інформативність та повнота облікової картки елемента НКС;

4) інформативність та якість допоміжних матеріалів, що презентують елемент НКС (фото-, відео-, аудіоматеріали тощо);

5) якість оформлення Конкурсних матеріалів.

Максимальна кількість балів за всіма критеріями – 25 балів.

4. Відповідно до рішення Журі переможцями у номінаціях визначаються Учасники, Конкурсні матеріали яких набрали відповідно до кожного критерію оцінювання найбільшу сумарну кількість балів. У разі набрання рівної кількості балів, голос голови Журі є вирішальним.

5. Рішення Журі оформлюється протоколом.

6. Оскарження рішення Журі здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

VI. Підсумки та відзначення Учасників Огляду-конкурсу

1. Учасники, які стали переможцями, нагороджуються дипломами за зайняте І, ІІ та ІІІ місце відповідно у кожній номінації з врученням пам’ятних сувенірів.

2. Журі має право розділити призове місце між Учасниками Огляду-конкурсу, які набрали однакову кількість балів, або не надавати його жодному.

3. Інші Учасники Огляду-конкурсу нагороджуються дипломами учасників.

4. Дата, місце та форма проведення фінального заходу затверджується Засновником за поданням Організатора.

VII. Фінансові умови Огляду-конкурсу

1. Огляд-конкурс є некомерційним заходом, вступний внесок не передбачений.

2. Кошторис Огляду-конкурсу складається, затверджується та виконується Організатором.

3. Фінансування організації та проведення Огляду-конкурсу здійснюється за рахунок:

1) коштів відповідних місцевих бюджетів;

2) інших джерел та надходжень, не заборонених чинним законодавством України (спонсорських коштів, внесків підприємств, організацій, доброчинних внесків окремих осіб тощо).

27

ДОДАТОК 3 Облікова картка

елемента нематеріальної культурної спадщини України

(офіційна/визнана назва елемента нематеріальної культурної спадщини, до 10 слів)

інша назва елемента нематеріальної культурної спадщини

(за потреби/наявності)

(назва, яку використовує(ють) громада(и), група(и), окрема(і) особа(и), пов’язана з

побутуванням елемента нематеріальної культурної спадщини, або назва, під якою елемент нематеріальної культурної спадщини вже відомий)

1. Загальна характеристика елемента нематеріальної культурної спадщини

Ареал сучасного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини

Адміністративно-територіальна одиниця чи її частина (Автономна Республіка Крим, область, район, місто, селище, село), в якій зосереджено елемент НКС

Ареал історичного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини

За наявності інформації

Носій(ї) елемента нематеріальної культурної спадщини, що має(ють) безпосередній зв’язок з елементом НКС та вважає(ють) його частиною своєї спадщини

Громада(и), група(и), окрема(і) особа(и)

Галузь спадщини, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини

Відмітити потрібне: □ усні традиції та форми вираження; □ виконавське мистецтво; □ звичаї, обряди, святкування; □ знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; □ традиційні ремесла; □ інше (зазначити іншу галузь, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини)

Стислий опис елемента До 500 слів

28

Матеріальні предмети, пов’язані з елементом нематеріальної культурної спадщини

За наявності – сировина, інструменти, одяг, ритуальні предмети, певне місце тощо, які пов’язані з побутуванням елемента нематеріальної культурної спадщини та без яких неможливе його застосування на практиці. До 200 слів

Стисле визначення стану життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини

Опис стану життєздатності: – вік носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та середній вік інших членів громади (групи), які цікавляться елементом (слухачів, глядачів, учасників обрядів, споживачів традиційних знань, користувачів виробів народних промислів тощо); – широта охоплення елементом нематеріальної культурної спадщини членів громади (кількість носіїв) та ареал поширення елемента нематеріальної культурної спадщини; – способи передачі елемента нематеріальної культурної спадщини в громаді від покоління до покоління, опис цього процесу; – загрози сучасному побутуванню елемента нематеріальної культурної спадщини або ризики, що можуть виникнути в майбутньому для побутування елемента (за наявності); – необхідність вжиття заходів із забезпечення життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини на цей час, опис заходів, необхідних для усунення існуючих загроз або уникнення майбутніх ризиків, для збереження елемента нематеріальної культурної спадщини. До 500 слів

Подібні елементи нематеріальної культурної спадщини, які існують у сусідніх адміністративно-територіальних одиницях чи їх частинах (за наявності інформації)

Вказуються елементи нематеріальної культурної спадщини, що подібні до елемента нематеріальної культурної спадщини, на який заповнюється облікова картка

29

Інформація щодо включення елемента нематеріальної культурної спадщини до місцевого переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та доступ до інформації про наявні в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці елементи нематеріальної культурної спадщини з метою їх охорони)

За наявності

1. Заходи з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини

Зазначаються заходи, які проведено та плануються для забезпечення життєздатності елемента, рівень залучення до них членів громади, носіїв елемента: ідентифікація, документування, дослідження, збереження, захист, популяризація, передання наступним поколінням, інші заходи. До 500 слів

2. Участь заінтересованих сторін у підготовці облікової картки

Зазначаються підприємства, установи, організації, громади, групи, окремі особи, в тому числі носії елемента, які та в який спосіб брали участь у підготовці облікової картки

3. Згода носія(їв) елемента нематеріальної культурної спадщини на його занесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, спосіб її отримання

письмова згода згода, зафіксована аудіозаписом згода, зафіксована відеозаписом згода не запитувалася (нижче зазначити причину)

30

4. Допоміжні матеріали, що презентують елемент нематеріальної культурної спадщини

Назва Кількість Стислий опис зображеного

(зафіксованого) у фото-, аудіо-,

відеоматеріалах

Дата виконання

(день, місяць,

рік)

Прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання (за наявності) особи, яка підготувала

допоміжні матеріали

Фотоматеріали До 10 од.

Аудіоматеріали До 5 записів не більше 30 хв.

Відеоматеріали До 5 записів не більше 30 хв.

Інше (за наявності)

До облікової картки може додаватися інформація про наявні інформаційні ресурси щодо елемента нематеріальної культурної спадщини, зокрема друковані джерела, посилання в мережі Інтернет. Перелік джерел подається згідно з правилами бібліографічного опису.

5. Облікову картку підготовлено

Посада, найменування

організації

Спеціальність, науковий ступінь, вчене звання

(за наявності)

П.І.Б. Підпис Дата складення

Посада (зазначається посада керівника відповідального структурного підрозділу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженої особи установи, організації, громадського об’єднання тощо, відповідального(ї) за підготовку облікової картки)

_____________________

(підпис) М.П.

(за наявності)

Ініціали, прізвище

31

ДОДАТОК 4 ЛИСТ-ЗГОДА

носія елемента нематеріальної культурної спадщини на публічне використання наданих допоміжних матеріалів, що презентують елемент

нематеріальної культурної спадщини

Я, __________________________________________________________________, (Прізвище, ім’я, ім’я по батькові)

проживаю за адресою_________________________________________________,

(повна адреса)

__________________________________________________________________ телефон/електронна адреса (за наявності)

даю згоду на публічне використання наданих мною фото- та відео матеріалів елемента нематеріальної культурної спадщини ____________________________

________________________________________________________________________________, (повна назва елемента)

що подаються на обласний огляд-конкурс на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини з перспективою включення до Переліку місцевого/обласного/регіонального з подальшим просуванням до Національного реєстру та Міжнародних списків.

Дата ____________________ Підпис ________________

Засвідчую

Голова органу місцевого самоврядування________________________________

(підпис) Ініціали, прізвище

Дата МП

32

ДОДАТОК 5 Орієнтовна форма місцевого реєстру

елементів нематеріальної культурної спадщини (на прикладі регіонального переліку)

№

Назва елемента нематеріальної

культурної спадщини

Галузь нематеріальної культурної спадщини,

що представлена елементом

Носій(ї) елемента нематеріальної культурної

спадщини (за згодою)

1. Кролевецьке переборне ткацтво

Традиційні ремесла; Інше – елементи одягу та інтер’єру

1. Коноваленко Євдокія 2. Петрова Олена 3. Минтус Людмила 4. Мироненко Валентина 5. Гецевич Валентина

2. Пісенна традиція села Линове

Виконавське мистецтво; Усні традиції та форми вираження

Народний аматорський фольклорний колектив «Горюночка» Линівського СБК

3. Побутові пісні села Річки

Виконавське мистецтво; Усні традиції та форми вираження

Аматорський фольклорний колектив «Калина» Річківського СБК

4. Технологія виготовлення писанок в селі Уланове

Традиційні ремесла; Знання та практики, що стосуються природи та Всесвіту

1. Давиденко Мотрона Омелянівна 1926 р.н. 2. Ступакова Марія Корніївна 1931 р.н. 3. Долгей Анастасія Яківна 1933 р.н. 4. Фещенко Олександра Миколаївна 1959 р.н. 5. Максимченко Віра Миколаївна 1970 р.н.

5. Побутові пісні селища Степанівка

Усні традиції та форми вираження; Виконавське мистецтво

1. Лєвшукова Антоніна Петрівна 1937 р.н. 2. Плескань Любов Захарівна 1940 р.н.

6. Технологія випікання весільного короваю та шишок в селищі Кириківка

Традиційні ремесла; Інше – знання, що стосуються приготування обрядового хліба

1. Дорошенко Ніна Максимівна 1938 р.н. 2. Дихтяр Парасковія іванівна 1958 р.н. 3. Литвин Валентина Григорівна 1961 р.н.

33

4. Каніщева Олена Сергіївна 1981 р.н. 5. Дихтяр Ольга Сергіївна 1986 р.н.

7. Боромлянське лозоплетіння

Традиційні ремесла 1. Романіка Марія Іванівана 1931 р.н. 2. Стрибуль Анатолій Васильович 1947 р.н. 3. Степаненко Анатолій Іванович 1962 р.н. 4. Савостьян Алла Іванівна 1973 р.н. 5. Рябоконь Віктор Дмитрович 1974 р.н. 6. Сумцова Світлана Олександрівна 1977 р.н.

34

Список використаних джерел

1. Босик О., Снігирьова Л. Нематеріальна культурна спадщина: виявлення, ідентфікація, документування, звітність: науково-методичні рекомендації / З. Босик, Л. Снігирьова, К.: Логос, 2015. – 52 с.

2. Громадське обговорення проекту Закону України «Про нематеріальну культурну спадщину» / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245052199&cat_id=244909847

3. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_d69

4. Нематеріальна культурна спадщина України. Методична розробка / З.Босик, Л.Снігирьова, В.Телеуця, К.: Український центр культурних досліджень, 2017.

5. Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України / [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0020-18

6. У пошуку скарбів нематеріальної культурної спадщини. Методичні рекомендацій\ї на допомогу учасникам обласного огляду-конкурсу на кращу презентацію місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини / О. Бойко, В. Гавриленко, Суми: Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, 2017. – 52 с.

35

Зміст

Передмова……………………………………………………………………………………………………. 3

Підготовка та порядок проведення огляду-конкурсу………………………………. 4

І етап огляду конкурсу…………………………………………………………………………. 4

Місцеві оргкомітети…………………………………………………………………………….. 5

Виявлення, ідентифікація та фіксація місцевих елементів нематеріальної культурної спадщини…………………………………………………….. 6

Виявлення…………………………………………………………………………………………… 7

Ідентифікація……………………………………………………………………………………… 7

Фіксація………………………………………………………………………………………………. 11

Підготовка конкурсних матеріалів…………………………………………………………… 14

Додаток 1. Заявка на участь в обласному огляді-конкурсі на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини……………………………………………………………………………………………………. 22

Додаток 2. Положення про обласний огляд конкурс на краще дослідження місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини…………………………………………………………………………………………………….

23

Додаток 3. Облікова картка………………………………………………………………………. 27

Додаток 4. Лист-згода носія………………………………………………………………………. 31

Додаток 5. Орієнтовна форма місцевого реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини………………………………………………………. 32

Список використаних джерел…………………………………………………………………. 34

Над виданням працювали:

Автор – Вікторія Гавриленко

Відповідальний за видання – Людмила Гураль

Комп’ютерний дизайн – Людмила Ковтун, Євген Колесник

Суми

2019

36