МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 373.034(477)(091)”19120”:050(043.5)

На правах рукопису

ДАНИЛЯК РУСЛАНА ЗІНОВІЇВНА

ІДЕЇ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

НА СТОРІНКАХ ВІТЧИЗНЯНОЇ ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ

(КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступенякандидата педагогічних наук

Науковий керівник:ПАНТЮК МИКОЛА ПАВЛОВИЧ – доктор педагогічних наук, професор

Дрогобич-2017

2

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА ……………………….12

1.1. Ступінь дослідженості проблеми ……………………………….12

1.2. Зміст морального виховання молодших школярів в культурно-

історичних обставинах досліджуваного періоду ………………………….45

1.3. Морально-етичний потенціал української дитячої періодики

(кінець ХХ – початок ХХІ ст.) ………………………………………………70

Висновки до першого розділу ………………………………………..90

РОЗДІЛ 2. ДИТЯЧА ПЕРІОДИКА КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ

ХХІ СТ. ЯК ЗАСІБ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ ………………………………………………………………….93

2.1. Характеристика дитячих періодичних видань кінця ХХ – початку

ХХІ ст……………………………………………………………………….…93

2.2. Засоби морального виховання молодших школярів на сторінках

сучасної дитячої періодики досліджуваного періоду ………………..…...118

2.3. Шляхи вдосконалення морального виховання молодших

школярів засобами дитячої періодики …………………………………….140

Висновки до другого розділу ………………………………………..155

ВИСНОВКИ …………………………………………………………157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………165

ДОДАТКИ ……………………………………………………………196

3

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема морального виховання і

широкого використання його засобів була й залишається актуальною в усі

періоди розвитку суспільства. Важливість морального аспекту

міжособистісних стосунків та морального виховання дітей молодшого

шкільного віку визначають виклики та ризики сучасного суспільства,

глобалізаційні процеси у світовому суспільно-політичному та культурному

просторі, інформатизація, переважання матеріального над духовним,

втрата людиною істинних життєвих орієнтирів. У концепції освіти

останніх десятиліть проблема морального виховання та засобів його

реалізації є одним із завдань національного виховання, мета і цілі якого

визначені самим життям і низкою освітніх документів, що регулюють

нормативно-правове поле виховного процесу в навчально-виховних

закладах.

Кінець ХХ – початок ХХІ ст. визначив новий соціокультурний

контекст у розвитку моральної свідомості та самосвідомості людини, її

перевірки на здатність здійснювати моральний вибір, плекати моральність

у життєвих ситуаціях суспільного і власного життя. Урбанізація,

інформатизація, технізація, мілітаризація як основні тенденції сучасного

цивілізаційного поступу призвели людство та людину до загрози

екологічної, техногенної, демографічної, гуманітарної катастрофи,

ознаками якої є відчуження, ворожнеча, втрата духовності й моралі. Ці

виклики часу наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. постали перед освітою як в

її теорії, так і на практиці. Одна із них – проблема морального розвитку

особистості, пошук і застосування для його забезпечення ефективних

педагогічних технологій. Таким чином, проблема морального виховання

молодших школярів стала особливо важливою у виховному полі кінця ХХ

– початку ХХІ ст. актуалізувавши пошук ефективних шляхів і засобів її

реалізації, зокрема, широкого використання виховного потенціалу дитячої

4

періодики. При виборі шляхів і засобів морального виховання молодших

школярів найважливішими є потреби дитини; її духовного життя;

усвідомлення цінностей добра, справедливості, честі, гідності, любові;

розуміння їх вічності та незмінності. Початок процесу морального

виховання у ранньому дитинстві із застосуванням усієї палітри його

засобів є запорукою гідного, шляхетного життя у зрілому віці.

Важливим засобом морального виховання молодших школярів в

умовах сьогодення є засоби масової інформації (медіа), у т.ч. вітчизняні

дитячі періодичні видання (журнали, газети), що функціонують у

сучасному інформаційному просторі України у друкованому вигляді.

Станом на січень 2015 р., за даними Довідника періодичних видань

України, їх було зареєстровано 140, з-поміж них такі дитячі журнали, як

«Ангеляткова наука», «Барвінок», «Пізнайко», «Водограй», «Зернятко»,

«Колосок», «Куля», «Маленький розумник», «Професор Крейд»,

«Смайлик», «Соняшник», «Posnayko» (англ.); пізнавальні і розвивальні

газети «Зайчик», «Абетка казок», «Долонька» та ін. За сучасних

суспільних викликів особливо актуальним є використання виховного

потенціалу вітчизняних дитячих періодичних видань, що розширює у

системі його суб’єктів (творці часопису/автори – учень/читач –

вчителі/батьки) можливості педагогічної взаємодії як підгрунтя процесу

морального виховання.

Варто зазначити, що проблема морального виховання молодших

школярів засобами сучасних дитячих періодичних видань у контексті

педагогічної теорії та практики недостатньо досліджена, а також існує

потреба подолання суперечностей між:

- суспільними викликами щодо необхідності у реалізації

положень гуманістичної парадигми виховання, особистісно орієнтованого

підходу в ньому та застосуванням традиційних форм і засобів педагогічної

взаємодії у процесі виховання, які властиві авторитарній виховній

концепції;

5

- задекларованими постулатами моралі як форми суспільної

свідомості та рівнем моральної культури суспільства;

- значним виховним потенціалом дитячих періодичних видань і

відсутністю готовності до його використання у виховній практиці в умовах

школи та сім’ї.

Всеосяжна інформатизація сучасного суспільства, переважання

матеріального над духовним, підміна моральних понять викривленими

аналогами сьогодення вимагають перегляду поглядів на сучасні засоби

масової інформації, їх роль у суспільних відносинах, особливо в житті

підростаючого покоління й актуалізують побудову певної концепції та

окреслення стратегічних завдань для загальноосвітньої школи. Учні

початкових класів особливо вразливі щодо проблеми моралі та

моральності, тому засоби масової інформації, які використовуються у

процесі виховання і з якими безпосередньо контактують вихованці

початкової школи, повинні бути особливо виваженими, збалансованими з

огляду на моральні категорії добра, честі, гідності, справедливості, любові

тощо.

Соціальна та особистісна значущість питань моралі та моральності,

актуальність проблеми, її недостатня теоретична і методична

розробленість зумовили вибір теми нашого дослідження: «Ідеї

морального виховання молодших школярів на сторінках вітчизняної

дитячої періодики (кінець ХХ – початок ХХІ століття)».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з планом науково-

дослідницької роботи кафедри педагогіки та методики початкової освіти

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

та є складовою наукової теми «Стратегії формування професійних

компетентностей майбутнього вчителя початкової школи в умовах

модернізації педагогічної освіти України з урахуванням світових освітніх

тенденцій» (№ 0116U003881). Тема дисертаційного дослідження

6

затверджена вченою радою Дрогобицького державного педагогічного

університету імені Івана Франка (протокол № 18 від 18.12.2014 р.) й

узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі

педагогіки і психології НАПН України (протокол №1 від 27.01.2015 р.).

Метою дисертаційного дослідження є виявлення й обґрунтування

ідей та засобів морального виховання молодших школярів на сторінках

вітчизняної дитячої періодики кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1) проаналізувати ступінь дослідженості проблеми морального

виховання в її історико-педагогічному розвитку;

2) розкрити зміст і завдання морального виховання молодших

школярів у культурно-історичних обставинах досліджуваного періоду;

3) виявити виховний потенціал української дитячої періодики (кінець

ХХ – початок ХХІ ст.);

4) схарактеризувати ідеї морального виховання, що містяться у

дитячих періодичних виданнях кінця ХХ – початку ХХІ ст.;

5) виявити й обґрунтувати засоби морального виховання учнів

початкових класів на сторінках сучасної дитячої періодики досліджуваного

періоду;

6) визначити шляхи вдосконалення морального виховання молодших

школярів засобами вітчизняної дитячої періодики.

Об’єкт дослідження – моральне виховання молодших школярів.

Предмет дослідження – ідеї морального виховання молодших

школярів на сторінках вітчизняної дитячої періодики кінця ХХ – початку

ХХІ ст.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають

фундаментальні ідеї, сучасні концепції, теоретичні положення: філософії

освіти (Г. Васянович, І. Зязюн, С. Клепко, В. Кремень, М. Михальченко,

В. Огнев’юк, Н. Скотна В. Скотний та ін.); історії розвитку вітчизняної

педагогіки (А. Вихрущ, О. Вишневський, М. Євтух, В. Кемінь, В. Кравець,

7

М. Левківський, М. Пантюк, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, М. Фіцула та

ін.); психолого-педагогічних наукових досліджень учених з проблем

навчання та виховання (І. Бех, О. Вишневський, О. Квас, В. Кемінь,

Л. Оршанський, М. Савчин, С. Сисоєва, М. Стельмахович, П. Щербань,

О.Янкович та ін.), зокрема морального виховання молодших школярів

медійними засобами (В. Киричок, Л. Кольберг, Л. Круль,

О. Невмержицька, О. Орлик, В. Робак, О. Савченко, В. Сухомлинський,

А. Федоров, К. Чорна, С. Шейбе та ін.).

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано комплекс

методів наукового дослідження: пошуково-бібліографічний – для

виявлення та систематизації літературних джерел й архівних матеріалів;

проблемно-хронологічний – для вивчення еволюції проблеми морального

виховання в історії педагогіки; структурний – для структурування та

класифікації суспільних та педагогічних умов морального виховання учнів

початкової школи засобами дитячої періодики; порівняльно-аналітичний –

для зіставлення розвитку різних підходів, цінностей та суспільних

викликів щодо морального виховання учнів початкової школи;

феноменологічний – для з’ясування особливого і загального в питаннях

морального виховання.

Джерельну базу дослідження становить блок наукових,

нормативних, літературних та публіцистичних джерел, масив яких умовно

можна поділити на кілька блоків: 1) історико-бібліографічні дослідження

(довідники, енциклопедії, покажчики, каталоги); 2) вітчизняні і міжнародні

нормативно-правові документи, офіційні статистичні дані (загальні

технічні вимоги до поліграфічного виконання видань для дітей,

статистичні звіти та результати, зведення Книжкової Палати України,

електронна база Державного реєстру друкованих засобів масової

інформації та інформаційних агентств тощо); 3) праці про окремі

періодичні видання для дитячої й учнівської аудиторії в контексті історії

розвитку національної преси, зокрема у досліджуваний період;

8

4) бібліотечні фонди (безпосередньо періодичні журнали для дітей –

«Ангеляткова наука», «Барвінок», «Водограй», «Зайчик», «Зернятко»,

«Пізнайко», «Професор Крейд», «Соняшник» та ін.), а також архівні

матеріали.

Взірці дитячої періодики досліджуваного періоду зосереджено у

найбільших книгосховищах України: Національній бібліотеці України

імені В.І. Вернадського, Львівській національній науковій бібліотеці

України ім. В. Стефаника, Харківській державній науковій бібліотеці

імені В.Г. Короленка, Одеській національній науковій бібліотеці

ім. М. Горького, Державній науковій архівній бібліотеці у Києві, також в

обласних, місцевих бібліотеках, архівах, краєзнавчих бібліотеках, в яких

зберігається локальна періодика досліджуваного періоду. Зокрема,

важливо наголосити, що для вивчення сучасних друкованих медіа для

дітей потрібне не тільки знання законодавчої бази України в сфері

діяльності ЗМІ та державних стандартів, а й нормативно-правових актів

щодо захисту прав дітей («Декларація прав дитини», Конвенція ООН про

права дитини), що стосуються розповсюдження дитячої літератури,

поширення матеріалів мас-медіа, де б враховувалися традиції і культурні

цінності кожного народу для захисту і гармонійного розвитку

підростаючого покоління.

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХХ – початок

ХХІ ст. Нижня межа досліджуваного періоду (1991) визначена з огляду на

те, що наприкінці ХХ ст. відбулися кардинальні зміни в культурно-

історичних обставинах розвитку національної освіти в незалежній Україні,

посилилася тенденція розвитку гуманістичної традиції в українській

педагогіці, українська освіта змінила вектор розвитку у бік етнопедагогіки,

що відобразилося на сторінках періодичних видань для дітей, а

український медійний простір почав наповнюватися дитячою періодикою,

оскільки до 1990 р. журнал «Барвінок» був єдиним українським

періодичним виданням для молодших школярів. У 1990 р. на ринку

9

дитячої періодики з’явився журнал «Пізнайко», з 1991 р. почали

видаватися журнали «Світ дитини», «Зернятко», «Вінні та його друзі»,

«Ангеляткова наука», «Професор Крейд», «Колосок», «Водограй»,

«Кенгуру», «Яблунька» та ін. Верхня межа визначена розробленням та

схваленням Президією НАПН нової редакції Концепції впровадження

медіаосвіти в Україні (2016).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в

тому, що:

вперше цілісно виявлено й обґрунтовано ідеї морального виховання

молодших школярів на сторінках дитячих періодичних видань кінця ХХ –

початку ХХІ ст.;

удосконалено понятійно-категорійний апарат проблеми морального

виховання крізь призму дитячих періодичних видань, що є важливими

медіазасобами і безпосередньо впливають на моральне становлення учнів

початкових класів;

досліджено ідеї морального виховання молодших школярів засобами

дитячої періодики у виховному полі досліджуваного періоду;

проаналізовано та систематизовано засоби та форми морального

виховання молодших школярів на сторінках сучасної дитячої періодики

досліджуваного періоду;

запропоновано шляхи вдосконалення морального виховання

молодших школярів засобами вітчизняної дитячої періодики;

набули подальшого розвитку аксіологічний, етнопедагогічний,

герменевтичний підходи до вивчення проблеми морального виховання

молодших школярів та виявлення його ідей на сторінках вітчизняної

дитячої періодики.

Практичне значення результатів полягає у можливості їх

використання в подальших дослідженнях проблеми, введенні до

навчальних лекційних курсів для студентів, розробленні спецкурсу для

професійної перепідготовки вчителів початкових класів, обговоренні на

10

науково-методичних семінарах тощо. З цією метою для підготовки та

перепідготовки вчителів початкових класів, методичного забезпечення

батьківського лекторію для удосконалення морального виховання

молодших школярів засобами дитячої періодики розроблено навчальну

програму спецкурсу «Моральне виховання молодших школярів засобами

дитячої періодики», а також методичні рекомендації щодо використання в

умовах сім’ї та школи виховного потенціалу дитячих періодичних видань у

процесі морального виховання молодших школярів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та

результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на

міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: Інтернет

конференція «Медиасфера и медиаобразование: специфика

взаимодействия в современном социокультурном пространстве» (Могилів,

2015, тема доповіді «Дидактичні особливості жанрів дитячих журналів як

навчальної медіапродукції»); Третя міжнародна науково-методична

конференція «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та

українські перспективи» (Київ, 2015, тема доповіді «Морально-етичне

виховання молодших школярів засобами дитячої періодики як проблема

медіаосвіти»); Перша Міжнародна науково-практична конференція

«Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в інтердисциплінарному

контексті» (Ченстохова – Ужгород – Дрогобич, 2015, тема доповіді

«Аксіологічний підхід до вивчення проблеми морального виховання

молодших школярів засобами вітчизняної дитячої періодики»); Друга

Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку

освіти і науки в інтердисциплінарному контексті» (Ченстохова – Ужгород

– Дрогобич, 2016, тема доповіді «Проблема релігійного морального

виховання молодших школярів у культурно-історичних обставинах кінця

ХХ – початку ХХІ ст.»).

Проміжні і завершальні результати дисертаційної роботи

систематично обговорювалися упродовж 2012-2017 рр. на наукових

11

семінарах і засіданнях кафедри педагогіки та методики початкової освіти

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 11

одноосібних публікаціях, із них: 6 статей у фахових науково-педагогічних

виданнях, 2 – у закордонних періодичних виданнях, 4 – у збірниках

матеріалів доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі

вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, шести

додатків на 55 сторінках та списку використаних джерел (290

найменувань), дев’яти таблиць, одного рисунка. Загальний обсяг роботи

становить 250 сторінок, з них основного тексту – 164.

12

РОЗДІЛ 1

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1. Ступінь дослідженості проблеми

Ступінь дослідженості проблеми морального виховання молодших

школярів, зокрема засобами дитячої періодики, відображений в історико-

педагогічному розвитку гуманістичної виховної парадигми в світовому та

українському контекстах. Проблема є міжгалузевою, її розв’язання

здійснюється на основі використання наукового і релігійного знання,

теоретичного і практичного досвіду педагогіки, психології, філософії,

журналістики тощо.

Проблема морального виховання особистості на різних етапах

онтогенезу досліджувалася у працях українських та зарубіжних учених в

минулому та сьогоденні. Зокрема, це наукові розвідки Т. Аболіної,

В. Андрущенка, І. Беха, Г. Васяновича, О. Вишневського, Н. Волкової,

Дж. Дьюї, М. Євтуха, І. Зязюна, О. Квас, Л. Кольберга, А. Комбса,

О. Кононко, М. Красовицького, В. Кременя, Л. Кулагіної, І. Лебідя,

А. Маслоу, В. Онищенка, Р. Павелківа, М. Пантюка, Е. Помиткіна,

К. Роджерса, С. Русової, О. Савченко, М. Савчина, В. Скотного,

Н. Скотної, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської,

К. Ушинського, К. Чорної, П. Щербаня, П. Юркевича, О. Янкович та низки

інших. Вікові, гендерні, психологічні бар’єри, психологічні умови

становлення моральної самооцінки учнів молодшого шкільного віку

розглядали також М. Боришевський, М. Заміщак, О. Запорожець,

Н. Лейтес, М. Савчин, Н. Шевченко та ін.

Від другої половини ХХ ст. і до сьогодні у світовій педагогіці

відбувається пошук нових шляхів і засобів розв’язання проблем

13

морального виховання, що реалізується через осмислення цінностей,

морального розвитку особистості та виховання характеру. При цьому

основну увагу приділено розвитку у вихованців критичного мислення,

формуванню здатності здійснювати індивідуальний моральний вибір та

відстоювати власну позицію. Учені доводять, що головними засобами

морального виховання постає аналіз моральних проблем під час дискусій,

а також опанування вміннями та навичками оцінювати вчинки інших

людей, вільно вибирати форми власної поведінки, які відповідали б

особистій системі цінностей [48].

Пріоритетною позицією сучасних науковців є розуміння

актуальності та необхідності створення ефективних умов для

самореалізації особистості у різних видах діяльності, докорінного

перегляду й переосмислення системи виховання, освіти та навчання,

оновлення змісту, форм і методів духовно-морального становлення

особистості, використання при цьому виховного потенціалу засобів

масової інформації, зокрема дитячих періодичних видань.

В останні десятиліття в Україні проблема використання медіазасобів

набула концептуального висвітлення у наукових студіях багатьох

дослідників. Однак, здебільшого вони стосуються таких проблем:

- періодики для дітей як явища культурно-історичного життя

[46; 61; 75; 92; 144; 145; 184; 186; 225; 233; 234; 235; 261];

- типологічної класифікації дитячих періодичних видань [62; 77;

144; 264];

- медіа-психології [26; 130];

- дитячої періодики як засобу розвитку мовленнєвої творчості

[20; 35; 76; 202];

- змісту, форми та загальної характеристики дитячого журналу

[14; 129; 232];

- аналізу форми та змісту окремого видання, зокрема

кримськотатарської періодики [1; 28; 63; 98; 151; 161; 211] тощо.

14

З’ясовуючи ступінь дослідженості та особливості проблеми

морального виховання молодших школярів, звернемося до історичного

досвіду морального виховання, розвитку проблеми у парадигмальному

розмаїтті української та світової педагогіки кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Важливим уважаємо те, що українська виховна традиція відповідає

вимогам і принципам гуманістичного, особистісно орієнтованого,

дитиноцентричного виховання. «Традиція української освіти засвідчує

такий факт: будь-яка навчальна інформація, тобто зміст освіти,

обов’язково має виховний характер» – зазначає М. Пантюк [190, С. 5].

Українська народна педагогіка або етнопедагогіка, як підґрунтя педагогіки

наукової, доводить, що традиційна виховна парадигма українців

ґрунтувалася на моральних категоріях добра, справедливості, честі,

гідності. Про це свідчать народні засоби виховання – пісні, казки, байки,

приказки, прислів’я, легенди, оповідання, які ґрунтувалися на

загальнолюдських цінностях. У них обов’язково добро перемагало зло,

читач чи слухач завжди усвідомлював, що моральні категорії є вічними,

що ставлення до моралі у суспільстві має бути здоровим, що моральне

здоров’я етносу вимірюється його ставленням до людини та

найважливіших загальнолюдських цінностей.

Сучасна педагогічна наука в єдності теорії і практики утверджує

принципи гуманістичної парадигми виховання, яка заснована на

педагогічній взаємодії усіх суб’єктів виховного процесу.

У методології освіти в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. ця

гуманістична парадигма серед численних концепцій про виховання

представлена антисцієнтистським напрямом. Для представників

сцієнтистсько-технократичного напряму характерне прагнення до

раціоналізації процесу виховання, розробки наукових виховних

технологій, що ґрунтуються на конкретних наукових знаннях. У вихованні,

на їхню думку, домінує практична, утилітарна мета адаптації індивіда до

вимог соціального середовища (соціалізація), гармонізації відносин

15

індивіда й суспільства. Якщо у сцієнтистсько-технократичному напрямі

соціалізація особистості трактується як інтеграція до соціальної системи,

то в антисцієнтизмі акцент зроблено на розумінні соціалізації як

самоствердження особистості. Прихильники антисцієнтизму трактують

процес виховання не як реалізацію задумів вихователя, а як процес

власного саморозвитку індивіда, його самовиховання і самореалізацію, а

головну мету вбачають у тому, щоб зменшити процес маніпулювання

поведінкою вихованців, заперечують конформізацію (пристосовництво),

авторитаризм у вихованні. «Слід змінювати модель виховання, –

наголошує О. Квас, – з типово реактивної – яку реалізуємо під впливом

певної ситуації, зазвичай як реакцію на негативну поведінку дитини, на

прореактивну модель – коли випереджуємо ситуацію, запобігаємо

помилкам, вчимо дитину, пояснюємо їй, чого робити не слід і чому,

готуємо її до самостійного і відповідального життя» [122, С. 257].

Прагнучи реалізувати гуманістичні ідеали, спираючись на ідеї,

розроблені «філософією життя», екзистенціалісти вважають, що

становлення унікальної й неповторної особистості – це головна мета

виховання. А формування морально-етичної, художньо-естетичної,

духовної ціннісної орієнтації особистості не може бути зведено лише до

передачі їй знаково-вербальної інформації, яка ґрунтується на

повідомленні та поясненні, трансляції, ретрансляції, копіюванні знань та

вмінь, передачі значень і логічних зв’язків. Виховання передбачає

відповідний вплив на чуття та емоції людини, вимагає обов’язкового

залучення особистісних рис вихованця до процесу виховання, а тому не

може здійснюватися тільки раціональним шляхом. Механізми залучення

тут базуються на співчутті, співучасті та співпереживанні [38, С. 134 –

136].

Власне поняття «ідея» має грецьке походження і означає початок,

принцип. У науці ідея визначається, як форма відображення наявних

зв'язків та відношень. Ідея може мати і об’єктивне, і суб’єктивне значення

16

та відображати дійсність і все її різноманіття. Ідеї ж морального виховання

відображають найсуттєвіші, різноманітні, багатоаспектні позиції щодо

реалізації принципів, мети, змісту, завдань означеного процесу, сприяючи

утвердженню моральних ідеалів та пріоритетів. З огляду на це, ідеї

морального виховання безпосередньо впливають на формування

морального ідеалу і спрямовуються на досягнення такої ієрархії цінностей,

де моральні чесноти мають пріоритетне значення як у теорії, так і на

практиці.

Ідеї морального виховання на сторінках дитячих періодичних видань

спрямовані на створення такої моделі виховання, яка найвищими

цінностями визначає основні моральні категорії і вказує шляхи їх

імплементації у життя конкретної дитини. Критерієм істинності моральних

ідей виступає поведінка людини у суспільстві, ставлення до себе та до

інших.

У педагогічній науці та виховній практиці ідеї морального виховання

виконують різну роль. Вони узагальнюють та акумулюють досвід поколінь

щодо становлення моральних цінностей; слугують орієнтирами стосовно

ієрархії виховних позицій суспільства; виконують роль теоретичного й

прикладного підґрунтя процесу становлення особистості.

Реалізуються ідеї морального виховання різноманітними засобами,

серед яких масмедіа та дитяча періодика відіграють особливо важливу

роль. Основними ідеями, що відображені на сторінках періодичної преси

досліджуваного нами періоду, є такі:

перемога добра над злом;

торжество справедливості;

творення добра, християнської любові;

цінності дружби;

пріоритетність моральних категорій;

перевага морального над матеріальним;

опіка;

17

самовиховання, самопізнання;

невідворотність покарання за аморальні вчинки тощо.

В українській педагогіці поняттям сцієнтистсько-технократичної та

антисцієнтистської концепції утвердилися відповідні парадигми

виховання: авторитарна й гуманістична. Якщо авторитарна передбачає

суб’єкт-об’єктні відносини між педагогом та вихованцем, вторгнення в

особистісний світ дитини, примушення її до певної діяльності або,

навпаки, обмеження її, то гуманістичне виховання – дитиноцентроване,

передбачає орієнтацію на духовні сили особистості, визнання її

неповторною й особливою, створення відповідного освітньо-виховного

поля для розвитку її нахилів, здібностей, бажань і прагнень, але розумний

баланс між вимогами освіти і прагненнями та бажаннями дитини повинен

зберігатися задля її поступу у суспільному житті з допомогою родини,

сім’ї, школи, інших навчально-виховних закладів, церкви, громади тощо.

Гуманістична парадигма в українській виховній традиції та розвиток

проблеми морального виховання молодших школярів, згідно з

дослідженнями Г. Ващенка [34], К. Журби [95], О. Квас [122],

О. Кульчицького [149], Н. Муляр [173], Л. Стахів [238], М. Стельмаховича

[242], Т. Усатенко [259], представлена в українській родині. Особлива роль

і відповідальність за гідне виховання дітей завжди покладалися на сім’ю, в

якій батьки мали бути справжнім прикладом моральної поведінки для

дітей. Відомості про моральні ідеали та цінності, стосунки в сім’ї,

відповідальність перед спільнотою знайшли відображення у зразках усної

народної творчості – прислів’ях, приказках, піснях, казках, легендах,

переказах. Саме вони відтворювали ієрархію ціннісних орієнтацій

суспільства і були своєрідним дороговказом для шляхетного виховання

дітей.

Споконвічно в українських родинах вчать з любов’ю та повагою

ставитися до рідних, піклуватися про слабших, старших, хворих, що

сприяє розвитку в дітей таких моральних якостей, як доброта, співчуття,

18

милосердя, при цьому засуджуються жорстокість і байдужість.

Загальноприйнятим є звертання на «Ви» до батьків, людей старших за

віком на знак пошани до того, хто має більший життєвий досвід. Змалечку

дітей привчають вітатися, увічливо розмовляти, висловлювати свої думки

та почуття, не вередуючи, не перебиваючи розмову дорослих.

Моральне виховання в давній українській родині здійснювалося на

основі спільної трудової діяльності батьків і дітей. До всього, чим

займалися дорослі, залучалися й діти, які виконували посильні трудові

доручення, пізніше допомагали в хатній роботі, піклувалися про молодших

братиків і сестричок. Усе це сприяло зміцненню духовного зв’язку між

членами родини, вихованню працелюбності, поваги до людей, які сумлінно

трудяться.

Вагомою складовою морального виховання дітей в українській сім’ї

було прищеплення любові та бережливого ставлення до природи. Природа

завжди була для українця джерелом життєвої сили, тому моральне

виховання в усі часи пов’язувалося з природоохоронним захистом, яке

сьогодні прийнято називати екологічним. Відокремлення людини від

природи, розмежування між силами природи та життям людини зазвичай

негативно впливало не лише на природу, а й на життя людини як індивіда,

органічно вплетеного у природне середовище.

Здавна у суспільстві існувала низка прикмет, прислів’їв, заборон, які

були пов’язані з природою. Так, наприклад, дітям заборонялося

забруднювати воду, нищити лісові насадження, руйнувати гнізда птахів,

знищувати тварин. Усе це засуджувалося громадою і вважалося

аморальними вчинками, а ті люди, які вміли зберігати навколишній світ,

вважалися високоморальними. Їм були притаманні доброта, щирість,

милосердя. Такий підхід поширювався не лише на природу, а й на

суспільне життя, на ставлення до людей.

Сьогодні, як зазначає Н. Муляр, спостерігається тенденція до зміни

функцій та завдань сімейного інституту, розподілу ролей, ставлення до

19

традицій, проте моральні підвалини сім’ї залишаються незмінними:

гідність як усвідомлення своєї самоцінності, особливе моральне ставлення

людини до себе; добро як найвища вселюдська цінність; честь як

усвідомлення власного соціального статусу та його цінності;

справедливість як належний порядок людського життя, загальне

співвідношення цінностей; совість (сумління) як здатність здійснювати

моральний самоконтроль; щастя як стан найвищого внутрішнього

вдоволення людини тощо [173, С. 15]. Саме збереження цих рис в

українській сім’ї робить її важливим суб’єктом морального виховання

молодших школярів.

Традиція української гуманістичної педагогіки розкрита у спадщині та

діяльності В. Сухомлинського (1918 – 1970). Предметом виховання у

цілісному вченні педагога є людина, а досягнення мети процесу

морального виховання можливе у його зорієнтованості на внутрішній світ

людини, на діяльність її душі та серця. В теорії і практиці морального

виховання, за В. Сухомлинським, має місце поєднання соціально та

особистісно орієнтованих цінностей. У процесі реалізації мети і завдань

морального виховання завжди варто пам’ятати його настанови. Основою

досконалості у вихованні відомий педагог уважав «людинознавство»,

наголошуючи, що «без знання дитини – її розумового розвитку, мислення,

інтересів, захоплень, здібностей, задатків, нахилів – немає виховання»

[248, С. 13]. Водночас він не вважав отримання знань метою виховання, а

лише засобом розвитку особистості, при цьому застерігаючи, щоб діти «не

перетворювалися в нерухомий мертвий багаж, а жили … у тому живому і

безперервному процесі обміну духовними багатствами, без якого не можна

собі уявити повноцінного інтелектуального, морального, емоційного,

естетичного розвитку» [249, С. 452-453].

Для української виховної традиції характерною є думка про те, що

знання тільки тоді засвоюються людиною, коли вони зігріті її почуттями і

переживаннями. Продовження цього вчення знаходимо у фундаментальній

20

праці В. Сухомлинського «Серце віддаю дітям», в якій автор наголошує на

«емоційному пробудженні розуму» [248, С. 125]. Умовою ефективності

процесу морального виховання В. Сухомлинський вважає дотримання

принципу калокагатії – поєднання естетичного і морального, тобто

прекрасного і корисного, доброго. «Зло і справжня краса несумісні», – ці

слова педагога передають сутність цієї методологічної настанови

морального виховання [248, 192]. Таким чином, В. Сухомлинський був

одним з перших, хто розпочав відновлення української традиції

гуманістичного підходу до виховання ще в радянській педагогіці ХХ ст. В

основі його концепції покладені загальнолюдські цінності: любов і повага

до людини, природи, гармонія людських стосунків, духовні ідеали тощо.

Педагогічні творчі пошуки інших педагогів радянської доби

(Ш. Амонашвілі, І. Волкова, Т. Гончарової, Є. Ільїна, В. Шаталова та ін.)

[195] також відображали відродження гуманістичної педагогіки. Так,

гуманістично-особистісний підхід до дітей в загальноосвітньому процесі

викладений Ш.А. Амонашвілі в трактаті про початкову освіту «Школа

Життя» (1996) як один із можливих варіантів реалізації гуманного

педагогічного мислення в практиці школи XXI ст. Автор наголошує на

необхідності того, щоб процес освіти був наповнений високими і

витонченими образами, які живлять душу й серце дитини і ведуть її до

розкриття і виявлення втіленого в ній самій власного духовного образу.

Педагог настановляє: «Освіта не є ліпленням людини з певними якостями

без участі самої людини, яка прагне розвитку, дорослішання і свободи.

Освіта є процес живлення душі і серця дитини усіма кращими, вищими

плодами людської культури і цивілізації, які возвеличують та

одухотворяють (курсив Ш. Амонашвілі – прим. Р.Д.)» [6, С. 19]. Таким

чином, в основу освіти і виховання в гуманістичній педагогіці

Ш. Амонашвілі покладено духовність і моральність як абсолют.

До проблеми морального виховання в українській народній

педагогіці звертався М. Стельмахович (1934 – 1998). Ідеалом моральності,

21

на його думку, є «людина праці, шляхетна в поводженні й свідома своєї

людської та національної гідності» [239].

Усі відомі праці М. Стельмаховича пронизані ідеєю пріоритету

загальнолюдських цінностей. Автор наголошує на пануванні у людському

житті добра, справедливості, гідності, чесності. Етнопедагогічні засади

українського виховання, які розробляв й обґрунтовував М. Стельмахович у

своїх фундаментальних працях «Українська народна педагогіка» [242],

«Народна дидактика» [240], «Педагогіка життя» [241] та «Виховний ідеал

української народної педагогіки» [239], відображають пріоритетність

моральних категорій та вічних цінностей, без яких людське суспільство

жити та існувати не може.

Педагог наводив і обґрунтовував також антиподи загальнолюдських

цінностей, конкретизуючи їх прикладами з людського життя, і показував,

що аморальність призводить до деградації людського суспільства.

Етнопедагогічні засади народно-педагогічної концепції М. Стельмаховича

є свідченням ідей пріоритетності моралі, особливо це стосується дітей,

зокрема учнів початкових класів. Саме у цьому шкільному віці плекання і

прищеплення моральних цінностей, на його думку, є необхідною

складовою виховання громадянина України. «Особливо нагальною стала

проблема створення й застосування виховної системи, адекватної потребам

українського державотворення й формування високоосвічених, духовно

багатих й морально стійких особистостей, достойних громадян

демократичної європейської держави», – писав М. Стельмахович [242,

С. 4].

Важливими для розкриття сутності морального виховання є

концептуальні положення І. Беха. Мораль, як зазначає вчений-педагог,

постає практично-оцінним способом ставлення людини до дійсності, яка

регулює поведінку людей із позиції ставлення, принципового

протиставлення добра і зла, належного і бажаного [16, С. 123]. З’ясовуючи

психолого-педагогічні засади розв’язання соціально-моральних задач,

22

І. Бех наголошує на актуалізації вищого рівня розгорнутої розумової

діяльності – прийомів аналізу, синтезу, узагальнення, внаслідок чого у

свідомості дитини формуються і розвиваються особисті моральні цінності

[19, С. 150]. Учений констатує, що з основами людської моралі дитина

ознайомлюється в процесі задоволення своїх актуалізованих бажань,

намірів і прагнень, а поняття «добра» і «зла» формуються у неї як певний

спосіб реальних стосунків із дорослими й однолітками.

Період дитинства характерний тим, що моральні засади засвоюються

і стають регуляторами поведінки та діяльності дитини, коли вона наслідує

відповідні дії дорослих чи організованого виховання, коли їй надається

повна інформація про ту чи іншу моральну норму. Це природний спосіб

опанування дитиною моральних приписів. Однак педагог застерігає, що

справжня людська мораль не може бути сформована лише за допомогою

наслідування чи навіювання. Адже за такого способу підростаюча

особистість не виявляє справжньої активності, а тим більше самостійності.

І. Бех вказує на ефективність особистісно орієнтованого підходу, в якому

наголос буде зроблено на ранньому розвитку в дитини моральної

самосвідомості шляхом культивування розкутої моральної поведінки,

недопустимості насильства, диктату чи примусу. Надзвичайно важливою є

виховна перспектива спільної дії вихователя і вихованця щодо свідомого

прийняття ним моральної вимоги, яка поступово, без будь-яких

формувальних прийомів переходить у самостійну, самотворчу,

саморозвивальну вільну діяльність підростаючої особистості [19, С. 192 –

193].

До проблеми моралі та морального виховання особистості грунтовно

підходить О. Вишневський, конкретизуючи питання походження (генези)

моралі, її трактування та вираження основних цінностей. Педагог визначає

сутність морального виховання з традиційно-християнського погляду –

розвиток і утвердження природної схильності до добра та готовності

відстоювати його в собі і в навколишньому житті. Це виховання

23

зорієнтоване на засвоєння людиною абсолютних, вічних норм співжиття,

які мають універсальний, вселюдський характер і є виявом людяності. При

цьому О. Вишневський зазначає, що попри деяку расову, культурну чи

національну специфіку, ці поняття, що складають зміст моралі і

моральності, у своїй основі є однаковими для всіх людей і народів [40, С. 3

– 7].

Моральність людини, доводить учений-педагог, позначається на

трьох головних сферах її життя: на стосунках з іншими людьми, на її

моральному здоров’ї (чисте – нечисте сумління) і на стані її духовного

життя, її стосунках з Богом, коли людина знаходить або втрачає духовну

рівновагу. О. Вишневський зазначає, що на педагогічному рівні слід

розрізняти знання моральних принципів («знання моралі») і схильність (чи

несхильність) поводити себе відповідно до них. При цьому педагог вказує

на наявність у людині вічної потреби бути моральною, що спонукає її до

добра, засвідчує «небуденність» джерела моральності, поєднаність його з

самою духовною сутністю людини, її ставленням до Бога: «Таке розуміння

моралі та її природи відповідає традиційному християнському

трактуванню: мораль і моральні закони дані нам Богом і роглядаються як

ідеали – абсолютні, чисті, недоторкані, вічні та недосяжні, їхня функція не

в тому, щоб людина знала правила поведінки, а в тому, щоб у них

повірила, прийняла і взяла за основу власного життя» [41, 135 – 138].

Важливою у контексті нашого дослідження вважаємо думку

О. Вишневського, що лише визнання факту існування вічних, абсолютних

ідеалів та прищеплення дітям віри в них можна вважати надійною

основою побудови системи сучасного українського виховання (курсив О.В.

– прим. Р.Д.). Не існує іншого шляху духовного видужання людини, а без

цього не матимемо і здорового суспільства. Знання «загальнолюдської

моралі» без віри в морально-етичні ідеали, зазначає педагог, видається

порятунком ненадійним [41, С. 140].

24

Системно розглядає проблему моралі та морального виховання

особистості на різних етапах онтогенезу Г. Васянович. Він, зокрема,

зазначає, що в моралі головне – «її регулятивна й імперативна здатність.

Моральна регуляція – це безперервний процес приведення у відповідність

до діючих у суспільстві моральних норм реальної поведінки особистостей,

груп, колективів» [32, С. 10]. Причому, враховуючи історико-педагогічний

досвід застосування гуманістичного підходу до розв’язання проблеми

«суспільство – колектив – особистість», педагог пропонує відкинути ідею

абсолютизації підпорядкованості особистості колективу, суспільству, яка

була домінантною у системі морального виховання минулого, однак не

вважає продуктивною і думку про необмежений, безумовний пріоритет

особистості відносно колективу. І незважаючи на те, що саме в такому

аспекті це складне питання намагаються розглядати деякі сучасні

педагогічні напрями, зокрема особистісно орієнтований, Г. Васянович

вважає, що тут слід дотримуватися вимог категорії «міра», яка

унеможливлює однобічність, абсолютизацію явищ. При цьому категорію

«міра» вчений визначає як таку, що виконує роль норми [32, С. 12].

Зробимо спробу визначити складові концептуального розв’язання

проблеми змісту і формування моральної культури особистості, за

Г. Васяновичем [32, С. 5 – 55] (див. таблицю 1.1).

Таблиця 1.1

Моральна культура особистості (за Г. Васяновичем)

Ключові поняття Зміст ключових понятьМоральна культура позитивна духовна цінність як система моральних знань і

переконань, почуттів і навичок, норм і відносин, інтересів і потреб, культурно-морального досвіду і безпосередньої поведінки, спрямована на самовдосконалення, навчання і виховання особистості

Мораль сфера (спосіб) нормативної регуляції діяльності людини в суспільстві, особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин. А також важливий чинник не лише розвитку культури, але і спосіб оволодіння людьми гуманним ставленням один до одного

Моральна регуляція безперервний процес приведення у відповідність до

25

чинних у суспільстві моральних норм реальної поведінки особистостей, груп, колективів. Мораль здійснює регуляцію поведінки з допомогою загальних для цього колективу фундаментальних уявлень про добро і зло, про гідне і негідне, справедливе і несправедливе, тобто з допомогою системи моральних цінностей, які протягом століть формувалися народами й узагальнювалися, відточувалися великими умами людства

Ґенеза моралі відображена в ранніх формах соціальної регуляції (традиції, звичаї, обряди, заборони тощо), поява яких була зумовлена виникненням первісних відносин у системах «людина – людина», «людина – рід», «людина – плем’я» тощо

Сфера морального регулювання

вся сукупність відносин особистості і суспільства, внутрішній момент розвитку цих відносин, збуджуючий імпульс діяльності особистості і суспільства

Об’єкт морального регулювання

поведінка особистості, сукупність її вчинків як потреба творити Добро, Істину і Красу

Предмет морального регулювання

співвідношення інтересів особистості і суспільства, причому гармонійна єдність суспільних і особистісних інтересів є одним із центральних принципів моралі (з урахуванням принципу колективізму)

Спосіб здійснення мораллю регулятивної функції

на основі усвідомленого і добровільного прийняття і дотримання людьми відповідних принципів і норм, а також «примусового» характеру сили громадської думки. Причому виконання кожною людиною моральних вимог контролюється всіма, а стосовно окремих членів суспільства існування і вплив моралі об’ктивний: вони застають її з народження в якості умови свого соціального життя

Елементи (інструментарій) моральної регуляції

моральні ідеали, в яких представлена не часткова модель поведінки, а цілісний образ особистості, її людяність;моральна норма, у якій виражені моральні вимоги суспільства, держави, колективу і яка має імперативний (владний, наказовий, обов’язковий) характер як: 1) норми-заборони – мають примусову функцію; 2) норми-рамки – функцію обов’язку, 3) норми-зразки – стимулювальну функцію, що є своєрідною моделлю майбутньої поведінки

У сучасній українській педагогіці моральне виховання молодших

школярів тісно пов’язане з національним, що визначено у низці

директивних документів, які здійснюють нормативно-правове

забезпечення неперервного виховного процесу в умовах сім’ї та

навчального закладу. Зокрема, це: Концепція виховання дітей та молоді у

національній системі освіти [136], Концепція національного виховання

26

[139], Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. [177],

Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні

[178] та ін.

Розглянемо основні фундаментальні положення пакету документів

нормативно-правової бази розвитку початкової освіти в Україні з погляду

проблеми морального виховання та в історичній ретроспективі їх

прийняття, а саме: 1) Закону України «Про освіту», прийнятого Верховною

Радою України (Постанова ВР № 1144-VІІ від 4 червня 1991 р.);

2) Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»),

ухваленої Верховною Радою України (Постанова ВР № 896 від 3

листопада 1993 р.; 3) Концепції національного виховання, схваленої

Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти (Протокол № 1 від

30 червня 1994 р.; 4) Концепції виховання дітей та молоді у національній

системі освіти, затвердженої колегією Міністерства освіти і науки України

(Протокол № 3-27 від 28 лютого 1996 р.; 5) Державного стандарту

загальної початкової освіти, затвердженого Кабінетом Міністрів України

(Постанова КМУ № 1717 від 16 листопада 2000 р.); 6) Національної

доктрини розвитку освіти, затвердженої Президентом України (Указ

№ 347/2002 від 17 квітня 2002 р.); 7) Національної програми виховання

дітей та учнівської молоді в Україні, ухваленої Президією АПН України

(Протокол № 10/4-136 від 16 жовтня 2004 р.; 8) Концепції впровадження

медіаосвіти в Україні, схваленої Постановою Президії НАПН України

(Протокол № 1-7/6-150 від 20 травня 2010 р.); 9) Державного стандарту

початкової загальної освіти, затвердженого Кабінетом Міністрів України

(Постанова КМУ № 462 від 20 квітня 2011 р.); 10) Національної стратегії

розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затвердженої

Президентом України (Указ № 344/2013 від 25 червня 2013 р.);

11) Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді,

затвердженої Міністерством освіти і науки України (Наказ № 641 від 16

27

червня 2015 р.). Основні ідеї та положення цих документів стосовно

морального виховання подані у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 

Зміст, сутність та завдання морального виховання молодших школярів у нормативно-правових

і концептуально-стратегічних документах

№ з/п

Назва документу

Система поглядів на проблему морального виховання молодших школярів

1 Закон України «Про освіту» (1996 р.) [102]

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями

2 Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), 1993 [78]

– формування світоглядної, правової, моральної (тут і надалі курсив наш – прим. Р.Д.), політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури;– набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури

3 Концепція національного виховання, 1995 р [138]

Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, nереконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, поликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, nередавати їй соціальний і моральний досвід, надбання попередніх поколінь.Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.

4 Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996

Метою Концепції національно-патріотичного виховання є забезпечення: процесу виховання Людини в єдності інтелектуального, морального та громадянського;Серед основних завдань: науково-педагогічне забезпечення єдності фізичного,

28

р.) [139] духовного й інтелектуального розвитку особистості; формування духовно багатої особистості з цілісним уявленням про світ, глибокими патріотичними почуттями та розвиненою національною самосвідомістю майбутнього громадянина України;виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності

5 Державний стандарт початкової загальної освіти, 2000 р. [80]

Одними з основних завдань початкової загальної освіти є: введення дітей у світ морально-етичних цінностей; формування морально-етичних уявлень і почуттів; формування вмінь давати морально-етичну оцінку ситуацій, спираючись на власний досвід; виховання позитивних моральних і вольових якостей

6 Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. (Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002) [177]

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:особистісна орієнтація освіти;формування національних і загальнолюдських цінностей

7 Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. (2004 р.) [178]

Морально-духовне становлення дітей та учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного смислу життєдіяльності є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави. Сучасне виховання має відігравати виперед-жальну роль в демократичному процесі, ставати засобом відродження національної культури, припинення морально-духовної деградації.Виховання – процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості.Вихованець – суб’єкт виховного процесу, який свідомо засвоює морально-духовні цінності, на їх основі плекає власні особистісні надбання, приймає самостійні рішення, покладає на себе її відповідальність, здійснює свідомий життєвий вибір.Виховуюче навчання – організація процесу навчання, яке забезпечує органічний взаємозв’язок між життєво важливими знаннями, уміннями і навичками та досвідом морально-творчої діяльності особистості, емоційно-ціннісним ставленням до світу та самої себе.Духовні цінності – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках культури, науки, моралі, мистецтва.Моральність – об’єктивована мораль, особливий вид практичної діяльності особистості, який мотивується моральними ідеалами, переконаннями, принципами.

29

Морально-духовний розвиток – процес оволодівання особистістю гуманістичними моральними цінностями, які становлять стрижень її духовної культури

8 Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (Схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150) [137]

Медіаосвіта спрямована на захист суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей, зокрема ціннісному ставленню особистості до суспільства і держави, до людей, природи, мистецтва, праці та самої себе

9 Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова КМУ № 462 від 20.04.2011 року) [80]

Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму та моральності, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави

10 Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Затверджено Указом Президента України № 344/2013 від 25 червня 2013 року) [179]

Побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності; Ядром державної гуманітарної політики щодо національного виховання має бути забезпечення громадянського, патріотичного, морального, трудового виховання, формування здорового способу життя, соціальної активності, відповідальності та толерантності

11 Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641)[140]

Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації;Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних

30

основ розвитку українського суспільства і держави

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. визначає

гуманістичний, особистісно зорієнтований підхід до проблеми виховання,

наголошуючи, що «риси сучасної цивілізації зумовлюють розвиток

людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного

прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі, ставлять перед

державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку

освіти і науки, першочерговість розв’язання їх нагальних потреб» [177,

С. 8]. У цій доктрині визначається мета сучасного національного

виховання як виховання свідомого громадянина, патріота, набуття

молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних

взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в

громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості,

моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури [177, 10].

Система поглядів, переконань, ідеалів, що покликані формувати

світоглядну свідомість і ціннісні орієнтації дітей та учнівської молоді під

назвою «Національне виховання дітей і учнівської молоді», становить

основу «Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в

Україні» – нормативного документа, зміст якого спрямований на

забезпечення наступності духовного і морального досвіду поколінь,

підготовку особистості до успішної життєдіяльності [178].

Аналіз літературних джерел показує, що в українській виховній

традиції і науковій педагогіці моральне виховання дітей тісно пов’язане з

усіма іншими напрямами виховання, зокрема національним,

громадянським, патріотичним. Оскільки громадянські та патріотичні

цінності були для українців особливо важливими, то вони визначалися

іноді як складова морального виховання. Виборювання прав, свобод

людини завжди було для українців важливим пріоритетом, оскільки

31

Україна часто ставала предметом посягання інших держав. Саме тому

патріотичні та громадянські цінності ставали синонімами моральних.

Головною метою виховання є прищеплення дітям віри в українську

ідею, в основі якої лежить служіння Україні через набуття молодим

поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань

українського народу, кращих рис його національної ментальності,

своєрідності світогляду; виховання здатності зберігати національну

ідентичність; досягнення високої культури міжнаціональних взаємин;

розвиток духовних, фізично досконалих, різнобічно розвинених

особистостей. Ця мета конкретизована основним завданням – виховання

особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору й

активної діяльності, спроможної органічно поєднувати свої права та

інтереси з правами та інтересами держави, орієнтуватися на найвищі

загальнонародні та загальнолюдські цінності, тобто виховання

громадянина, патріота, гуманіста.

Критерієм вихованості особистості у цьому процесі є притаманні їй

специфічні ознаки: громадянська активність, відповідальність, обов’язок і

гідність; готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної

пам’яті, любов до рідної культури, національних святинь і традицій,

дотримання Конституції України, дбайливе ставлення до національних

багатств, до рідної природи, збереження та зміцнення власного здоров’я і

здоров’я однолітків; доброта, толерантність, сумлінність, справедливість,

щирість, взаємоповага, принциповість, негативне ставлення до фальші,

цинізму, лицемірства, підлабузництва. Принципами виховання є

національна спрямованість, культуровідповідність, гуманізація виховного

процесу, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, цілісність, особистісна орієнтація,

життєва смислотворча самодіяльність, полікультурність, технологізація,

соціальна відповідність, превентивність [86, С. 568].

Категорії моралі та моральної культури особистості як ознаки

людських чеснот (громадянська активність, відповідальність, обов’язок,

32

гідність; пошана, любов, дбайливість, співпереживання, доброта,

толерантність, сумлінність, справедливість, щирість, взаємоповага,

принциповість, негативне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства,

підлабузництва) складають зміст, мету і завдання національного виховання

у директивних документах освіти (див. таблицю 1.2), що дає нам підстави

визначити форми, зміст, методи і засоби формування людських чеснот у

початковій школі.

Моральне виховання молодшого школяра як суб’єкта педагогічної

взаємодії пронизує усю різноманітну його діяльність, а також емоційну та

інтелектуальну сфери цієї діяльності. Тому моральне виховання у школі є

не лише особливим напрямом виховання, а й аспектом інших, адже також

передбачає виховний вплив на дитину у школі, сім’ї, громадських

організаціях і має на меті формування моральної культури, яка

проявляється: по-перше, у культурі моральних почуттів, що є вираженням

здатності особистості до співчуття, співпереживання, милосердя, тобто

відчувати чужі біль і радість як власні; по-друге, у культурі етичного

мислення як раціональній складовій моральної свідомості, що виражається

у знанні моральних вимог суспільства, здатності людини свідомо

обґрунтувати мету і засоби діяльності. Такий ціннісно-орієнтувальний і

програмувальний рівень моральної культури залежить від світогляду

особи, етичних знань, переконань і забезпечує внутрішнє сприйняття

моральної мети і засобів; по-третє, у культурі поведінки, за допомогою

якої реалізуються поставлена і прийнята моральна мета. Культура

поведінки характеризує здатність особи до морального вибору і практичної

реалізації мети, задумів, рішень відповідно до панівних моральних

цінностей; по-четверте, в усій системі її поглядів і переконань,

повсякденній поведінці, конкретних вчинках, що здійснюються нею у

різних видах діяльності, реалізується у будь-якому виді особистої культури

(політичної, правової, естетичної, професійної тощо), тією мірою, якою

33

відповідний вид людської діяльності має моральний вимір, моральний

аспект [127, 526 – 527].

Процес виховання молодшого школяра є цілісним і нероздільним у

єдності всіх інституцій (школа, сім’я, церква, громадські організації та

об’єднання, суспільство) і напрямів (розумове, фізичне, трудове,

естетичне, екологічне, правове, статеве тощо), що відображено у

формулюванні загальної мети як ідеалу цивілізованого суспільства –

гармонійному розвитку особистості. Основою цього визначення, яке діє

упродовж століть, є розуміння гармонійності людини (калокагатія – ідеал

фізичної та моральної досконалості). Як зазначає О. Кононко, єдину

систему виховних цілей уособлює позиція особистості, яка визначається як

система ціннісних ставлень людини до оточуючого середовища і до самої

себе [135, С. 87-88].

Основними параметрами, що характеризують позицію особистості, є

її спрямованість (ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, мотиви, цілі,

життєві перспективи, ідеали), сфера функціонування цінностей (моральна,

релігійна, громадянська, естетична, професійна), стійкість позиції

особистості (її незалежність від ситуації, наполегливість дій, твердість

намірів), активність (здатність ініціювати ідеї, приймати рішення,

відповідати за їх наслідки, виявляти творче ставлення до життя).

Центральне місце серед часткових позицій посідає моральна позиція, яка

виражає ставлення особистості до інших людей і вимірюється шкалою

альтруїзму – егоїзму [135, С. 87 – 88]. Як бачимо, засади морального

виховання визначають цілі та завдання усіх напрямів у єдиній системі

виховання.

Спираючись на сучасні розробки вчених-педагогів й узагальнюючи

досліджуваний матеріал з проблеми морального виховання у взаємозв’язку

з іншими напрямами, у таблиці 1.3 представимо їх співвідношення та

взаємозумовленість.

34

Таблиця 1.3Співвідношення та взаємозумовленість морального

та інших напрямів виховання

Напрями виховання Зміст напрямів виховання

Національне виховання

Створена на основі принципів національної педагогіки (як народної творчості, так і надбань вітчизняної науки, культури, літератури) система поглядів, переконань, ідеалів, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації дітей і учнівської молоді, виховання дітей і учнівської молоді на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій виховній традиції, духовності (О. Докукіна [86])

Моральне виховання Цілеспрямований процес оволодіння дітьми моральними категоріями, цінностями, принципами, ідеалами, виробленими людством і прийнятими суспільством на рівні власних переконань, дотримання їх як звичних форм особистої поведінки (К. Чорна, [273])

Духовне виховання Процес, який створює можливості для розвитку уяви-інтуїції-розуму, творчо-вольових здатностей особистості та реалізується у тріадній активності – віра-совість-воля, а також у духовно-естетичних детермінантах – любові-радості-надії (Г. Васянович [32])

Етичне виховання Процес цілеспрямованої систематичної взаємодії вихователя та вихованця з метою формування в нього системи моральних знань, почуттів, оцінок та поведінки згідно з етичними нормами і правилами (Л. Хоружа [265])

Патріотичне виховання

Сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. Сухомлинський [247])

Фізичне виховання Система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь (М. Фіцула [262])

Естетичне виховання Неперервний процес, що здійснюватися передусім у діяльності, в різнобічній соціальній творчості згідно з естетичними нормами й ідеалами (І. Зязюн [110])

Розумове виховання Складова всебічного розвитку особистості, підготовки її до життя і праці. Систематичний, цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дитини з метою формування системи знань про навколишній світ, розвитку пізнавальної діяльності, здатності до самостійного пізнання (С. Гончаренко [55])

35

Трудове виховання Процес залучення дітей до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передачі їм мінімуму виробничого досвіду, трудових умінь і навичок, розвиток у них творчого практичного мислення, працьовитості (М. Фіцула [262])

Статеве виховання Статеві відмінності в плані виховання пов’язані з культурними стереотипами уявлень старших про належний вигляд представників сильної або прекрасної статі (І. Бех [15])

Дослідження доводить, що усі названі напрями виховання об’єднані

єдиним методологічним особистісно орієнтованим підходом, і зміст

морального виховання у взаємозв’язку з іншими напрямами сприяє

досягненню мети гармонійного розвитку особистості молодшого школяра.

Реалізація мети і завдань усіх напрямів виховання забезпечує цілісний

розвиток особистості, формування різноманітних здібностей та інтересів,

які відповідають різним сферам людської життєдіяльності. Як зазначає

М. Варій, коли йдеться про ідеал різнобічно розвиненої особистості, то

мається на увазі, що цей розвиток буде гармонійним. Гармонійні взаємини

між особистістю та світом означають гармонію того, що особистість очікує

від інших, і того, що вона може їм дати. Гармонійна особистість перебуває

в єдності зі світом, людьми і сама собою [29], причому вона є апріорі

моральною, а порушення нею моральних норм – це порушення цілісності

власної особистості.

Моральне виховання – це основа сучасної релігійної парадигми

виховання. У контексті нашого дослідження важливо розуміти, що

релігійні моральні цінності є стійкими, універсальними, непідвладними

політичній та ідеологічній кон’юнктурі, мають гуманістичне значення,

абсолютний характер і, що найважливіше для виховання, позитивну

спрямованість. Безвідносно до історичних епох моральні цінності мають

вічний, а не релятивістський характер, а моральні вимоги передаються від

покоління до покоління. Це стосується передовсім норм регулювання

36

відносин між людьми: настанов не красти, не вбивати, допомагати один

одному, виконувати обіцянки, говорити правду тощо.

Ієрархія релігійних цінностей у християнстві утверджена

відповідним кодексом, який носить назву Божих заповідей. У них зібрано

та скристалізовано основні моральні імперативи, категорії, дотримання й

усвідомлення важливості яких забезпечують моральне здоров’я як окремої

особистості, так і народу загалом. Ці заповіді не змінюються впродовж

тисячоліть, їх осягнення є складною процедурою для окремої людини,

тому прагнення дотримуватися їх схвалюється суспільством, родиною,

вихователями, педагогами та ін.

У процесі становлення, розвитку й утвердження ідей морального

виховання дитини релігійні моральні цінності латентно присутні і в

процесі світського виховання, оскільки не суперечать його

загальнолюдським гуманістичним цінностям та ідеалам. Все частіше мова

йде про раціональне використання досвіду релігійного (в Україні –

передовсім християнського) виховання щодо завдань сучасної педагогіки.

У вітчизняному науково-педагогічному дискурсі (В. Андрущенко,

І. Бех, Г. Васянович, О. Вишневський, В. Скотний, Н. Скотна та ін.)

розглядаються ідеї морального виховання в релігійній педагогіці, оскільки

наше суспільство поступово підходить до визнання й опанування етичних

засад християнства як віри предків, від яких воно було штучно відлучене

протягом багатьох десятиліть і до яких у більшості людей навіть було

сформоване різко негативне ставлення.

У досвіді релігійного морального виховання мета формування

духовності особистості сьогодні конкретизується через систему таких ідей:

1) пробудження в дітей бажання бути моральними; 2) формування в учнів

ставлення до християнських цінностей як до основи розвитку суспільно

значущих рис і якостей особистості; 3) розвиток моральної свідомості,

моральної культури, чеснот і позитивних моральних якостей, спонукання

37

до самовдосконалення; 4) розуміння сутнісних питань про сенс і мету

життя людини; 5) толерантне ставлення до інших культур і традицій.

Очевидно, що християнські моральні цінності мають

загальнолюдське значення. Це головні людські цінності, що більшою чи

меншою мірою визначають всі інші морально-етичні цінності: життя,

істина, добро, свобода, краса тощо, а також чесноти: справедливість,

сміливість, правдивість, щирість, любов до ближнього, вірність, довіра,

скромність, відданість.

Наслідком секуляризації є «розкол» у світогляді учнівської молоді

через зіткнення в системі освіти матеріалістичного та ідеалістичного

(релігійного) вчень, що вже в початковій школі породжує неузгодженість,

суперечливість тверджень про походження життя на Землі, природу Добра

і Зла, сенс людського життя тощо. Про подолання дисгармонії «віри з

ділянкою науки» у свідомості вихованця ще наприкінці ХІХ ст. говорив

український філософ, педагог П. Юркевич, який визначив актуальність і

перспективу розв’язання завдань виховання з погляду біблійного вчення

про серце: «…пануюче сьогодні розмежування між вірою й знанням, як

вимога знати – так, а вірувати – інакше, видається незносимим для людей

різних переконань» [277, С. 140].

Суперечності наукового пізнання та віри у моральному вихованні

молодших школярів без дохідливого пояснення принципу плюралізму і

толерантності посилює розкол свідомості вихованця, руйнує сприйняття

ним цілісності навколишнього світу. Тут варто наголосити, що в змісті

навчальних дисциплін природничо-суспільствознавчого циклу сучасної

початкової школи знехтувано принцип плюралізму в науковому пізнанні,

адже передбачено висвітлення лише дарвінської, матеріалістично-

еволюціоністської теорії біогенезу, антропогенезу тощо і водночас до

шкільного компонента навчального плану уведено курс основ

християнської етики, де діти знайомляться з релігійними ідеями про акт

Божого творіння всього сущого. Безперечно, вимога «знати – так, а

38

вірувати – інакше» стає, за П. Юркевичем, «незносимою» для свідомості

молодшого школяра, і може виявити себе у морально-етичних

деформаціях особистості (недовіра, цинізм, готовність бути обманутим і

обманювати тощо).

Аналізуючи складний і багатогранний процес співвідношення

(протистояння та взаємодії) раціонального та ірраціонального в пізнанні,

освіті та соціальній практиці, сучасний філософ і педагог В. Скотний

прийшов до висновку, що «знання без віри – мертве. Воно обов’язково

стикається з тією межею своїх можливостей, за якою продуктивною може

бути лише віра у всьому спектрі своєї різноманітності і масштабності: від

віри в доцільність тієї чи іншої ще не доведеної, але й не спростованої

часткової гіпотези, до віри в існування ірраціональних, непізнаних

духовних сил, які гармонізують матеріальне й духовне буття людини і

людства» [227, С. 212].

З метою зняття в свідомості вихованця «незносимої» суперечності, за

П. Юркевичем, «знати – так, а вірувати – інакше», на думку В. Скотного

необхідно з погляду перспектив розвитку освіти взагалі, й в Україні

зокрема «знайти такий механізм взаємодії між школою та церквою, який

би надав можливість, з одного боку, залучити учнів до гуманістичного

змісту релігійних цінностей, а з іншого, не призвів до клерикалізації

школи» [227, С. 217]. Слід зазначити, що досвід такого поєднання відомий

у світовій освітній практиці, зокрема у спробах викладання креаціонізму в

школах Європи і США.

Науковий креаціонізм – це світогляд, який визнає, що для

виникнення та існування усіх змістових форм у всесвіті, зокрема життя і

свідомості, необхідний Інтелект, який ці форми знає і реалізує. Науковий

креаціонізм визнає достовірні дані природничих наук і спирається на них;

при цьому він чинить спротив необґрутованим гіпотезам та «ерзац-вірі»,

які часто намагаються маскуватися під наукові дані. Науковий креаціонізм

відкидає також хибну онтологію так званої «теорії еволюції», згідно з якою

39

нижчі форми є підставою для виникання вищих, складних форм, причому

«ускладнення» мало б виникати нізвідки та само собою.

В Україні обговорюються питання впровадження в освітній процес

креаціонізму як альтернативи еволюційній гіпотезі виникнення всесвіту,

що допомогло б подолати монопольне викладання дарвінської теорії

еволюції, зняти суперечності «віри» і «знання». Так, в лютому 2012 р. у

Львові був організований «Круглий стіл» «Впровадження змістів

альтернативного світогляду в українську систему освіти», ініціаторами

якого виступили Рух «За вибір світогляду!», Альянс християн-

професіоналів, кафедри філософії та богослов’я Українського

католицького університету та Львівська обласна громадська організація

Товариство «Рух за життя» [172]. Таким чином, креаціонізм міг би стати

варіантом релігійного виховання молоді, шляхом подолання залишків

ідеології «войовничого атеїзму», нетерпимості й тоталітаризму, головною

ознакою демократизації освіти в сучасній Україні.

У цивілізаційних обставинах початку ХХІ ст. духовність українців,

як зазначав В. Скотний, повинна складатися з тих споконвічних цінностей

моралі та повсякденного життя, які є єдиними як для Євангелія, так і для

Конституції сучасної держави. Саме тому суспільство все більше

схиляється до думки, що для відродження і процвітання України необхідне

«підвищення виховного потенціалу сучасної школи, повернення її

громадян до фундаментальних цінностей православної та греко-

католицької віри» [227, С. 261]. Окрім того, В. Скотний афористично

описував зв’язок релігійного, національно-патріотичного і морального

виховання: «Освіта повинна базуватися не тільки на достовірних наукових

знаннях, але й на вихованні юних громадян у дусі традиційної для країни

християнської моралі» [227, С. 263].

Дослідивши історичний досвід та особливості проблеми морального

виховання молодших школярів у парадигмальному розмаїтті, здійснено

узагальнене визначення: моральне виховання молодших школярів є

40

цілеспрямованим процесом прийняття дітьми тих моральних категорій,

цінностей, принципів, ідеалів, які вироблені людством і прийняті

суспільством, оволодіння ними на рівні власних переконань і дотримання їх

як звичних форм особистої поведінки. Ефективність цього процесу

залежить від ефективності організації життя школярів з урахуванням їх

вікових та індивідуальних особливостей.

Важливою умовою ефективного розв’язання проблеми морального

виховання молодших школярів є врахування дослідниками в єдності теорії

і практики вікових психолого-педагогічних особливостей дітей цієї вікової

групи. Як зазначає О. Степанов [43, 67 – 68], провідною діяльністю

молодшого школяра у школі стає учіння, основною метою якого є

засвоєння наукових знань, формування навичок і вмінь, розвиток

мислення. У навчанні триває формування особистості молодшого школяра,

значний вплив на що здійснює спілкування з учителем і ровесниками,

життя в дитячому колективі. Молодші школярі безвідмовно визнають

авторитет учителя і наслідують його (погляди, манеру поведінки тощо).

Дружба з ровесниками у цей період має ситуативний характер і є

нестійкою. Перебуваючи в колективі, молодший школяр навчається

керувати своїми емоціями, вгамовувати імпульсивні дії, що зумовлюють

розвиток таких вольових якостей, як витримка, дисциплінованість,

наполегливість тощо. Систематична оцінка діяльності учня вчителем,

оцінювання його особистих якостей дорослими і ровесниками сприяє

формуванню самосвідомості та самооцінки [43, С. 68]. Таким чином,

молодший шкільний вік є одним із найбільш сприятливих для розвитку

моральних якостей. Найважливішим аспектом цього є те, що у дитини

радикально змінюється спосіб життя, у неї виникає низка нових обов’язків,

формуються стосунки, в яких, як зазначає М. Боришевський, молодший

школяр об’єктивно реалізує себе як суб’єкт моральної поведінки [27].

Саме у цьому віці у дітей виникає інтерес до власного внутрішнього

світу, який поглиблює процес самопізнання. Так, С. Тищенко стверджує,

41

що ставлення до себе, яке формується у дітей у процесі взаємодії з

соціальним оточенням, істотно впливає на регуляцію власних дій і вчинків

[253, С. 3 – 19].

Вивчаючи особливості особистісного розвитку молодших школярів,

І. Бех виділяє такі новоутворення молодшого школяра, як довільність дій,

внутрішній план дій, теоретичне мислення, рефлексія. При цьому, зазначає

вчений, саме в молодшому шкільному віці спостерігається яскраве

емоційне, моральне ставлення дитини до життєвих явищ, засвоєння нею

етичних знань та формування на цій основі елементарних етичних понять

дії [19]. Звісно, засвоєння моральних знань (понять, уявлень, норм,

принципів) та моральне самооцінювання дитини залежить від її взаємин з

дорослими (вчителями, батьками) і ставлення до ровесників. Молодший

школяр кожного дня постає перед необхідністю морального вибору,

етичної взаємодії з навколишніми та адекватного самооцінювання. А тому

важливо, щоб дитина чинила згідно з моральними нормами не через те, що

боїться покарання, осуду тощо, а тому, що не може інакше. Значною мірою

це пов’язане з розвитком інтелекту молодшого школяра. Саме у цьому

сенсі роль і місце засобів масової інформації, зокрема періодичної преси, є

особливо важливими щодо формування моральних категорій особистості

та її моральної поведінки. Якщо періодичні видання позитивно впливають

на особистість, відображають об’єктивну картину моральних категорій

добра, честі, гідності, справедливості та любові, несуть ці ідеї до дітей

засобом різних форм словесного вираження, то в такому випадку

результати морального виховання молодших школярів будуть

позитивними. Задля цього потрібно виробити певні критерії до

формування змісту засобів масової формації та дитячої періодики,

встановити певний контроль над змістом, який пропонується дітям у цих

виданнях.

42

Як зазначає Ж. Піаже, для молодшого шкільного віку характерна

стабілізація у здатності ідентифікувати явища навколишнього світу

відповідними поняттями. Цьому, як зазначає відомий психолог, сприяє

оволодіння дитиною цілісною пізнавальною системою, за допомогою якої

вона організовує довкілля і діє у ньому. Вказані зміни можна розглядати на

цьому етапі як визначальні чинники рефлексивного розвитку, основним

змістом якого є поява у дитини здатності виділяти особливості власних дій

і робити їх предметом аналізу [197].

У молодшому шкільному віці значущим новоутворенням, наголошує

М. Савчин, є формування довільності дій, оскільки у дітей формуються

вміння навчатися, свідомо ставити мету діяльності і знаходити засоби її

досягнення. Під час виконання будь-якого завдання діти переважно

шукають найкращі шляхи розв’язку, вибирають і зіставляють варіанти дій,

планують порядок та засоби їх реалізації. Центром психічного розвитку

дитини стає формування довільності та усвідомленості всіх психічних

процесів, їхня інтелектуалізація, внутрішнє опосередкування, яке

відбувається завдяки первинному засвоєнню системи понять [216, С. 141].

Свідомість дитини ніби «привласнює» певні моральні цінності. Це, на

думку М. Савчина, значною мірою детермінується тим, у який спосіб

останній сприймає себе, як співвідносить себе з іншими людьми, з

навколишнім світом загалом [217, С. 13].

Таким чином, мотивами морального самооцінювання молодшого

школяра виступають як внутрішні: моральна спрямованість, моральна

самоцінність особистості, так і зовнішні чинники: стимулювання батьків,

педагогів, культура морального оцінювання і самооцінювання в класі, в

умовах сім’ї.

Досліджуючи вікові аспекти виховання молодших школярів, О. Галян

підкреслює, що важливим моментом розвитку спонукальної сфери дитини

виступають знання нею норм і правил поведінки, які регламентуються

вчителем через пред’явлення вимог, визначення мети дій, ієрархізацію

43

цілей. Важливим є розвиток сумління, паралельно з яким виникають

моральні емоційні переживання (сором, провина, задоволення від доброго

вчинку, власна гідність). Однак докори сумління, незадоволення собою,

каяття не виникають без взаємозв’язку емоційної та інтелектуальної сфер,

що виявляє себе у функціональній структурі моральної саморегуляції [51].

Моральний розвиток дитини молодшого шкільного віку Л. Кольберг

розглядав у лінійній послідовності, при цьому виділив шість його стадій

(три рівні, кожен з яких визначає два типи). Перший рівень характеризує

стадію морального розвитку дитини віком до 10 років і названий автором

«доморальним», другий – «конвенціональна (договірна, узгоджена)

мораль» (10 – 12 рр.), третій – «автономна мораль» (13 – 16 рр.). Основою

рівня молодшого школяра, за Л. Кольбергом, є заохочення та покарання, а

інтерпретація дії («добра» або «погана») залежить від її реальних

наслідків. Перший тип цього рівня орієнтується на можливість покарання

та покірність, щоб уникнути покарання. Другий – виявляє слухняність,

оскільки прагне отримати за добру поведінку заохочення або прихильність

[148, С. 152].

Таким чином, з’єднувальною ланкою між вимогами моралі і

внутрішнім світом особистості (моральної свідомості) служать моральні

мотиви поведінки, які стають очевидними у діях і вчинках молодшого

школяра. При цьому С. Білозерська домінуючими називає мотив

досягнення позитивних результатів у поведінці та уникнення невдач;

мотиви дружнього спілкування; формування морального обов’язку;

статусний мотив «бути учнем»; моральне самоствердження в колективі

класу [22, С. 17 – 23].

Моральна настанова, у конкретизації оцінок: «добре» – «погано»,

«красиво» – «потворно», «чесно» – «брехливо» пронизує усю різноманітну

діяльність молодшого школяра, а також його емоційну та інтелектуальну

сфери. Причому потрібно пам’ятати, що до поняття психолого-

педагогічних особливостей молодшого школяра належать і гендерні

44

характеристики. На думку І. Беха, уявлення батьків про те, як повинні

поводити себе хлопчики, а як дівчатка, значною мірою визначають стиль

виховання: як реагувати на вчинки різних за статтю дітей, які типи

поведінки схвалювати, а які засуджувати [15, С. 21].

Надзвичайно важливим для реалізації цілей морального виховання

молодших школярів засобами дитячої періодики є потенціал народної

педагогіки, зосереджений у масиві сімейних стосунків, звичаїв та традицій,

усній народній творчості. На сторінках дитячих періодичних видань

зустрічаємо чимало взірців усної народної творчості різних жанрів

(прислів’їв, приказок, загадок, казок, легенд, скоромовок, лічилок,

дражнилок тощо). Наприклад, прислів’я «Бджола мала, а й та працює»,

«Без діла жить – тільки небо коптить», «Без діла слабіє сила», «Без охоти

нема роботи», «Без роботи день роком стає», «Без сокири не тесляр – без

голки не кравець», «Без труда нема плода», «Будеш трудиться – будеш

кормиться», «Губами говори, а руками роби», «Де руки й охота, там скора

робота», «Для нашого Федота не страшна робота», «Діло майстра

величає», «Добре діло утіха, коли ділові не поміха», «Добре роби – добре й

буде», «Добрий початок – половина діла», «Добра пряха на скіпку

напряде», «Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує», «За один раз не

зітнеш дерева враз», «Заклопотався, як квочка коло курчат», «Зароблена

копійка краща за крадений карбованець», «Кожна птичка своїм носиком

живе», «Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота», «Коли почав

орати, то у сопілку не грати», «Лежачого хліба ніде нема», «Маленька

праця краща за велике безділля», «На дерево дивись, як родить, а на

чоловіка, як робить», «На охочого робочого діло найдеться», «Не в цім

хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить» [201] наповнені змістом

морального виховання, потребують інтерпретації в процесі педагогічної

взаємодії, є важливою спонукою до певної поведінки та діяльності.

Отже, молодший шкільний вік – це важливий етап у становленні

морального самооцінювання дитини. Шкільне навчання пов’язане зі

45

зміною не лише провідної діяльності, а й об’єктів і предметів

самооцінювання. В цьому віці школяр починає здобувати й усвідомлювати

моральний і соціальний досвід. З іншого боку, кожній дитині притаманна

власна система моральних цінностей, яка виникає у цілісному процесі її

розвитку, засвоюється на рівні індивідуальної свідомості та

самосвідомості. Саме у цей період укріплюються основні компоненти

фізично-тілесної (хребет, серце, мозок, м’язи, зв’язки суглобів), психічно-

емоційної (самоусвідомлення, самооцінка) та інтелектуально-раціональної

(початки аналізу, вольові зусилля тощо) структури особистості дитини, що

у сукупності забезпечує ефективність морального виховання.

З’ясовані вікові особливості молодших школярів як суб’єктів

морального виховання дають можливість виявити зміст процесу

морального виховання молодших школярів у культурно-історичних

обставинах досліджуваного періоду.

Аналіз літературних джерел свідчить, що розв’язання проблеми

морального виховання молодших школярів відбувається в алгоритмі

розвитку етнопедагогіки, історії педагогіки, у взаємозв’язку педагогічного

і психологічного знання, визначенні вікових психо-фізіологічних

особливостей дитини, з’ясуванні понятійно-категоріального апарату

проблеми морального виховання і опирається на філософське підгрунтя

сучасних наук про людину та її діяльність.

1.2. Зміст процесу морального виховання молодших школярів в

культурно-історичних обставинах досліджуваного періоду

Культурно-історичні обставини кінця ХХ – початку ХХІ ст.

визначаються тими чинниками, під впливом яких відбувається моральне

виховання учнівської молоді, зокрема молодших школярів. На думку

низки учених, такими чинниками є глобалізаційні процеси у світовому

46

суспільно-політичному та культурному просторі, інформатизація,

технологізація, вагомість у повсякденному житті матеріального чинника,

що загалом поглиблює моральний аспект особистого і суспільного життя.

А тому сучасне моральне виховання має відіграти випереджальну роль у

викликах демократичному процесу, базуватися на кращих здобутках

національної культури і педагогіки, сприяти припиненню соціальної

деградації, стимулювати самоорганізацію та особисту відповідальність

людей [273, С. 523]. Зі сказаного вище очевидно, що глобалізаційні

процеси формують нове суспільне середовище, для якого актуальними є

питання перспективи розвитку людської цивілізації загалом і в окремих

регіонах, а також входження окремих країн до так званих «західної» чи

«східної» цивілізації, або до світової цивілізації як співдружності держав і

народів.

Окрім того, сучасна цивілізація породжує перед сучасною людиною

низку особливо складних викликів. Передовсім вони стосуються моралі та

моральності у суспільстві. Сучасне інформатизоване, глобалізоване та

матеріалізоване суспільство вступає у суперечність із традиційною

моральною культурою українців. З огляду на це, формування у ранньому

віці моральної культури, усвідомлення дитиною моральних категорій є

особливо важливим завданням сучасної системи освіти.

Найближчу перспективу цивілізаційного розвитку людства і,

відповідно, української спільноти в ньому, М. Михальченко визначає у

протиставленні: глобальний конфлікт чи діалог? [167, С. 296], що у

відповіді передбачає перспективу діалогу як взаємодії цивілізацій. Однак

сучасний світ, на думку Н. Скотної, є цивілізаційно розколотим, і сучасна

людина, незалежно від віку, території проживання, расової, етнічної,

релігійної приналежності, живе в умовах розколотої цивілізації [226].

Зв’язок людини та культурно-історичних, цивілізаційних обставин її

особистого і суспільного життя формує соціально важливі моральні якості

особистості, які є результатом повсякденного і спеціально організованого

47

(в процесі навчання і виховання) впливу суспільства, сім’ї, інших

чинників. У таких культурно-історичних умовах функціонує українське

суспільство, розвивається система освіти та виховання, формується

особистість молодшого школяра. Цивілізаційні обставини кінця ХХ –

початку ХХІ ст. визначають як пріоритетні художньо-естетичні, ідейні,

національні, морально-етичні, релігійні пріоритети в суспільному та

особистісному житті і впливають на процес морального виховання

молодших школярів, їх моральне самовдосконалення.

Процес морального виховання молодших школярів в культурно-

історичних обставинах досліджуваного періоду узагальнюємо на основі

ключових положень етики та аксіології і відтворимо в структурно-

змістовій моделі (див. таблицю 1.4)

Таблиця 1.4

Структурно-змістова модель морального виховання молодших

школярів у сучасній українській педагогіці (за Щербанем П.М. [276])

Структурні компоненти Зміст структурних компонентів

Поняття «мораль» Одна з форм суспільної свідомості, сукупність принципів, норм і правил, що регулюють поведінку людей.

Сутність процесу морального виховання

Закономірна, послідовна, безперервна, систематична виховна діяльність, що заснована на педагогічній взаємодії, у процесі якої відбувається розвиток особистості, формуються стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Теоретико-методологічна основа морального виховання

1) історико-педагогічне вчення гуманістичної особистісно орієнтованої педагогіки; 2) нормативно-правові документи про навчання і виховання в сучасній Україні; 3) етика як наука про мораль, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві.

Мета і завдання Формування моральних переконань, моральних почуттів, моральної поведінки і найважливіших якостей особистості: гідності, патріотизму та інтернаціоналізму, дружби і товаришування, гуманізму, свідомого ставлення до праці, колективізму, доброти, взаємодопомоги, скромності, дисциплінованості та духовності.

Шляхи морального Засвоєння етичних норм на уроках і в процесі позакласної

48

виховання виховної роботи: 1) формування морального досвіду в колективному житті, в спілкуванні і спільній діяльності; 2) виховання моральних звичок, формування моральних почуттів; 3) урахування віку, індивідуального досвіду, становища школяра в колективі; 4) моральна і психологічна підготовка до сімейного життя; 5) використання виховного ресурсу засобів масової інформації, зокрема дитячих періодичних видань

Належні педагогічні умови

Здійснення теоретико-методологічних настанов гуманістичного, особистісно орієнтованого навчання і виховання, сучасна матеріально-технічна база, професійність та компетентність вчительського колективу, застосування традиційних та інноваційних технологій

Форми Урочні та позаурочні (позакласні та позашкільні).Методи Словесні, практичні, наочні, активні, інтерактивні та ін.Вікові особливості молодшого школяра як суб’єкта взаємодії

1) визнає авторитет учителя і наслідує його;2) навчається керувати своїми емоціями, вгамовувати імпульсивні дії, що зумовлюють розвиток таких вольових якостей, як витримка, дисциплінованість, наполегливість тощо;3) змінюється спосіб життя, виникає низка нових обов’язків, формуються стосунки, в яких молодший школяр об’єктивно реалізує себе як суб’єкт моральної поведінки;4) виникає інтерес до власного внутрішнього світу, який поглиблює процес самопізнання;5) яскраве емоційне, моральне ставлення до життєвих явищ, засвоєння етичних знань та формування на цій основі елементарних етичних понять дії;6) необхідність морального вибору, моральної взаємодії з навколишніми та адекватне самооцінювання.

Матеріальні, соціальні та духовні цінності, соціальні норми

Високі вимоги морального ставлення людини:1) до себе – порядність, чесність, совісність, правдивість, справедливість, працелюбність, гідність, честь, дотримання слова, вірність (громадянська, товариська і подружня);2) до інших людей – повага до старших, свого родоводу, тактовність, толерантність, ствердження гуманних стосунків, гостинність;3) до праці – повага, любов до вільної праці, чесна праця, шана праці, побожне ставлення до хліба, відданість отчій землі

Суб’єкти виховного впливу

Сім’я, школа, первинний колектив (контактний), неформальні групи тощо. Церква. Засоби масової інформації.

Роль сім’ї Формування основ моральної культури.Роль церкви, релігійного виховання

Формування моральної культури на засадах вічних цінностей.Засвоєння основ креаціонізму як альтернативного світоглядного вчення.

Основні регулятори Свідомість, досвід, моральна позиція, совість, сором, здійснення морального вибору, усвідомлення власної відповідальності та обов’язку згідно з моральними нормами суспільства.

Моральність як критерій вихованості

Практичне втілення етичних норм і принципів, переломлення загальнообов’язкових моральних приписів через внутрішній світ особистості молодшого школяра, що трансформує об’єктивно

49

визначені моральні норми в особистісні чесноти, внутрішні мотиви поведінки та діяльності.

Основними складовими структурно-змістової моделі морального

виховання молодших школярів нами визначено: теоретико-методологічні

засади здійснення морального виховання, мета і завдання, шляхи їх

реалізації, суб’єкти педагогічної взаємодії та виховного впливу, зміст,

форми і методи, критерії вихованості. Розглянемо їх докладніше.

Теоретико-методологічними засадами морального виховання

молодших школярів є філософія гуманістичної моралі, яка розглядає

людину в її тілесно-духовній цілісності. Сутність гуманістичної моралі

полягає в тому, щоб забезпечити баланс особистого і громадського блага,

гармонізувати процес людського спілкування за допомогою системи

моральних принципів: гуманізму, індивідуалізму, колективізму,

альтруїзму, толерантності [273, С. 523].

Метою морального виховання молодших школярів є становлення

морально стійкої, цілісної, гармонійно розвиненої особистості в процесі

передачі новим поколінням суспільно-історичного досвіду. Це

планомірний і цілеспрямований вплив на свідомість і поведінку

молодшого школяра з метою формування у нього відповідних установок,

понять, принципів, ціннісних орієнтацій, що забезпечують, необхідні

умови для його розвитку, підготовки до суспільного життя та майбутньої

трудової діяльності.

Шляхами реалізації поставленої мети в умовах сучасної початкової

школи є оновлення змісту, форм і методів виховання, розробка та

застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, які

відповідають потребам розвитку особистості, сприяють розкриттю та

реалізації її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей.

При цьому ефективність реалізації мети морального виховання залежить

передовсім від виховного впливу та традицій родинного виховання.

50

Одним із важливих засобів у досягненні мети морального виховання

молодших школярів є дитячі періодичні видання (як світські, так і

релігійні), які вводять дитину до світу соціокультурних реалій, що

грунтуються на морально-етичних нормах і цінностях. Вважаємо, що

орієнтація на виховуючий зміст дитячої періодики дає великі можливості

зреалізувати мету і завдання морального виховання, враховує вікові

психологічні особливості молодшого школяра, визначає результат

морального виховання у категоріях етики та моралі, які прийнято

означувати поняттям «чесноти».

Суб’єкти педагогічної взаємодії та виховного впливу в процесі

морального виховання молодших школярів визначені в системі: «вчитель –

учень початкової школи – сім’я». Важливими суспільними інститутами

також є Церква, учнівська та міська/сільська громада, позашкільні

формальні та неформальні організації, засоби масової інформації. Однак,

головним суб’єктом педагогічної взаємодії є молодший школяр з

притаманними йому індивідуальними, віковими, соціально-культурними,

гендерними особливостями.

Зміст морального виховання молодших школярів визначається

суспільною мораллю. Як зазначає К. Чорна, пріоритетним чинником

розбудови демократичного громадянського суспільства є гуманістична

мораль – спосіб духовно-практичного освоєння світу особистістю. Вона

ґрунтується на визнанні людини найбільшою цінністю, а її права

пріоритетними над інтересами і суспільства, і держави [272, С. 123].

Критерієм вихованості в процесі морального виховання постає

сформована відповідно до вікових особливостей молодшого школяра

моральність, моральна свідомість, що визначається як доброчесність,

порядність, людяність. Усі ці означення можемо передати

міждисциплінарним поняттям «чеснота» або «людська чеснота», оскільки

його зміст є чинним і використовується як категорія, тобто універсальне

поняття у пізнавальному просторі низки наук – філософії, психології,

51

релігієзнавства (християнська етика), педагогіки. Причому кожне із

визначень поняття «чеснота» у межах цих галузей наукових знань має свої

відтінки, специфіку змістового наповнення.

Моральність як критерій вихованості в моделі процесу морального

виховання молодших школярів є його очікуваним результатом, однак

потрібно пам’ятати, що процес морального виховання особистості на

жодному з етапів не можна вважати завершеним, результативним.

Формування моральності передбачає взаємопов’язані процеси

вироблення у молодшого школяра позитивних особистісних якостей під

впливом зовнішніх чинників, а також використання їх у життєдіяльності

шляхом самовизначення в ситуаціях морального вибору.

Моральність молодшого школяра формується у процесі опанування

навчального змісту предметів інваріантного та варіативного компонентів

початкової школи, а також дитячої періодики, розрахованої на цю вікову

категорію учнів. Пізнавально-виховний потенціал сучасної медіапродукції

передбачає інтеграцію зі змістом основних засобів навчання і виховання –

посібниками та підручниками для початкової школи. Так, автори

підручників для останнього, четвертого, класу початкової ланки освіти «Я

і Україна» (Т. Байбара, Н. Бібік, 2004), «Читанка» (О. Савченко, 2004),

посібників «Я люблю читати» (О. Савченко, 2015), «Основи християнської

етики. Зошит для 4 класу» (О. Шумська, 2015) у визначенні пізнавальних

орієнтирів дитини, емоційної, ціннісної оцінки нею вчинків інших людей

та самооцінки, в завданнях аналізу прочитаного та самоаналізу апелюють

до поняття «чесноти» як уже сформованого певного рівня моральної

вихованості молодших школярів. Зокрема, розділ «Людські чесноти»

(«Читанка, 2004) конкретизовано текстами під заголовками «Зневага»,

«Байдужість», «Людина починається з добра», «Досягнення», «Казка про

хлопчика Абихто», «Винаходи людства», «Тримайся з гідністю», «Чи

варто бути правдивим?», «Про культуру зблизька», «Правила

гостинності», «Про правопорушення», «Совість лікує», «Соромно»,

52

«Вчинок і наслідок», «Що є справедливим» та інші. До тем подано

завдання та запитання, які зорієнтовані на прояв моральних якостей

дитини: «Охарактеризуй поведінку…», «Як ти розумієш рядок вірша…»,

«Започаткуй проект…», «Як можна досягти успіху?», «Прочитай і

доповни…», «Знайди з-поміж поданих нижче людські чесноти…»,

«Доведи свої міркування…», «Як би ти повівся на місці героя?», «На

конкретних прикладах доведи правильність думки…». Постановка і

формулювання завдань реалізують настанови особистісно орієнтованої

технології, спонукають дитину до переживання навчального завдання як

життєвої проблеми, сприяють розвитку моральної свідомості особистості.

Алгоритм, пропонований для роботи з текстом підручника/посібника

з метою формування моральної культури молодшого школяра (читання –

аналіз/інтерпретація – запитання/відповіді – звернення до особистісного

життєвого досвіду дитини) може бути застосований дорослими (батьками,

вчителями, вихователями) і в спільній з дитиною роботі з матеріалом

дитячої періодики, формує в дитини навички самостійного усвідомленого

прочитання, здатність робити висновки, шукати аналогії, вчитися давати

відповіді на складні життєві питання.

Вікові психологічні особливості особистості молодшого школяра

(готовність до учіння, сприйняття наукової інформації, зокрема в

абстрактних поняттях, здатність до оцінювання ситуації, вчинку, події,

розвиток вольових якостей тощо) визначають основні передумови для

формування людських чеснот в учнів початкових класів. Такими

передумовами є здатність молодших школярів до оцінки та самооцінки і

розуміння абстрактних понять людських чеснот.

Важливою умовою формування моральності молодшого школяра є

виховання в нього інтересу і поваги до себе. Прагнення пізнати себе

робить його активним суб’єктом формування власної особистості,

самоаналізу та самооцінки. Готовність до здійснення вільного вибору й

відповідальності свідчить про морально розвинуту особистість учня, і це

53

дуже важливо, бо проблема вибору є надзвичайно важкою [88]. Окрім

того, проблема вибору пов’язана з формуванням змісту процесу

морального виховання молодших школярів традицією гуманної педагогіки.

У цьому сенсі дитячі періодичні видання володіють значним виховним

потенціалом.

Порівнюючи показники моральної вихованості індивіда в

авторитарній та гуманній педагогіці, констатуємо, що результат

морального виховання дитини було визначено в сцієнтистсько

орієнтованому вихованні як слухняність, гарні манери, ввічливість,

скромність, дисциплінованість, сміливість, чесність, правдивість,

працелюбність, колективізм, патріотизм, а також моральна свідомість,

моральні знання, моральні ідеали, міжособистісні стосунки в дитячому

колективі, рівень дитячої самосвідомості, трудової активності,

вимогливість до себе, ставлення до вчителя [143; С. 222].

У цих визначеннях критеріїв вихованості звернемо увагу на поняття

«слухняність» і «дисциплінованість» як вимоги авторитарної педагогіки.

Зазначимо, що у психолого-педагогічній довідниковій літературі ми не

знайшли конкретного визначення цих понять. Первинне значення поняття

«слухняність» як властивість за значенням «слухняний» того, хто

«слухається кого-небудь, завжди підкоряється, не суперечить нікому;

покірний, послушний; який виражає покірність; сповнений послуху» дає

академічний словник української мови [229, С. 384]. Відповідно, поняття

«дисиплінованість» характеризує властивість і якість того, хто має звичку

та уміє дотримуватися дисципліни – «твердо встановлений порядок,

дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу;

витриманість, звичка до суворого порядку» [84, С. 287].

Таким чином, чесноти слухняності та дисциплінованості у процесі

виховання вимагають від дитини пристосування до обставин,

передбачають застосування вихователем таких засобів, як примус і

покарання, що суперечить меті гармонійно розвиненої особистості та суті

54

особистісно орієнтованої парадигми навчання і виховання. Однак, слід

враховувати, що, за Л. Кольбергом, молодший шкільний вік – це період так

званого «доморального» розвитку особистості, складовими якого є

«слухняність через страх покарання і діяльність для задоволення» (до 7

років), «підкорення авторитету і опора на авторитет» (7 – 12 років). У цей

період самосвідомість дитини формується в стосунках з навколишнім

світом, в еволюції від «Я-об’єкт» до «Я-суб’єкт» цього світу [271, С. 50].

Тут очевидною постає дилема: слухняність як поведінкова реакція дитини

на примус дорослого і обставин та слухняність як поведінковий вибір

самої дитини.

У гуманістичній педагогіці слухняність пов’язана з особистісним

вибором дитини, що можливе в ситуації сприйняття нею Добра як

засадничої, універсальної морально-етичної цінності і розуміння наслідків

свого послуху/непослуху у вимірі добра для себе та інших. На думку

Л. Кольберга, молодший школяр повинен засвоїти, на «доморальному»

рівні своєї моральної вихованості, що саме він є суб’єктом вибору у будь-

якій ситуації життєдіяльності. Роль вчителя (вихователя) при цьому –

проаналізувати спільно з дитиною наслідки цього вибору, що поступово

формуватиме відповідальність дитини за власний вибір, поведінкові

норми, особистісну систему цінностей тощо.

Важливим елементом проблеми морального виховання і ключовим

для аксіологічного підходу в реалізації його мети і завдань виступає

поняття «моральні цінності». До них належать різні форми моральної

свідомості: особистісні переконання щодо норм і принципів належної

поведінки людини як громадянина, суспільні і моральні ідеали; етичні

уявлення про життя та смерть, справедливість і несправедливість,

гуманістичність людських відносин, добро і зло та ін.; моральні почуття –

обов’язку, совісті, відповідальності, честі й гідності. Моральні цінності

зазнають деформації у тому разі, коли в житті людини починають

домінувати комфорт, споживання, прагнення до насолод.

55

Як зазначає Т. Аболіна, моральні цінності – це, по-перше, осмислені

моральною свідомістю, етично обгрунтовані належні доброчесності й

відповідні їм норми поведінки (мудрість, мужність, толерантність,

вірність, правдивість, щирість та ін.); по-друге, узагальнений зміст

основних етичних понять (добро і зло, справедливість, щастя, гідність,

честь, обов’язок тощо) і принципів (альтруїзм, гуманізм, благоговіння

перед життям та ін.); по-третє, безпосередньо значущі для людини

універсальні зразки, вимоги, ідеали моралі, які мають самостійний статус,

схвалюються суспільною думкою, знаходять втілення в праві, релігії,

мистецтві, філософії [4, С. 708]. Причому мова йде про моральні цінності

як універсальні, вселюдські, тобто прийняті (або не прийняті) різними

культурами та націями.

Зміст процесу морального виховання визначає етика – наука про

мораль, її природу, структуру й особливості походження. Мораль – це

система принципів, норм і правил, які регулюють поведінку людини в

суспільстві, роблять її прийнятною, це те, що «має бути» в ідеалі [4].

Водночас поняттям «моральний», «моральність» означують те, що є в

конкретному вчинку, стосунках, ставленні тощо. Таким чином, поняття

«мораль», «етика» і «моральність» не можна вважати синонімами.

Моральною категорією, яка визначає усі складові процесу

морального виховання молодших школярів, виступає поняття «людська

чеснота». В межах нашого дослідження важливо виявити й обґрунтувати

психолого-педагогічні аспекти формування людських чеснот як основи

морального виховання молодших школярів. Для цього необхідно

виокремити спільну загальнолюдську основу проблеми формування

людських чеснот в молодших школярів у науковій педагогіці та

релігійному вихованні, а також розкрити проблему формування людських

чеснот як психолого-педагогічну. Причому поняття чесноти як

особистісної риси молодшого школяра розглядатимемо з позиції

результату моралі, морального виховання.

56

У первісному, нейтральному, визначенні чеснота – це позитивна

моральна риса у характері людини; доброчесність [270, С. 316]. У

філософському визначенні поняття «чеснота», «людська чеснота»

асоціюється зі сферою етики та моралі і, відповідно, набуває значення

моральної цінності.

Психологічна академічна наука також пов’язує поняття чесноти із

сферою моралі – як цінність. Сучасний американський психолог Ш. Шварц

розробив теорію базисних універсальних для усіх людей планети

цінностей, у якій виокремив 10 типів:

1) самостійність (self-direction) – провідна мета цього типу

цінностей – незалежність думок і дій, можливість вибору, творчості,

діяльності; для цієї групи цінностей характерний високий рівень

самоповаги;

2) стимуляція (simulation) – мотиваційною метою якої є прагнення до

змін і стимуляції оптимального рівня активності, а характерні риси –

сміливість, готовність до змін, схильність до ризику;

3) гедонізм (hedonism) – мотиваційна мета – це насолода, чуттєве

задоволення, прагнення задовольнити біологічні потреби у сні, їжі,

прагнення зручності та комфорту проживання, насолоди від життя;

4) досягнення (achievement) – провідна мета – особистий успіх

завдяки вияву компетентності згідно з соціальними стандартами;

характерні риси: якісні здібності, впливовість, успішність, високий рівень

інтелекту, самоповага;

5) влада (power) – провідною метою цінності влади є досягнення

соціального статусу або престижу, контроль або домінування над людьми і

засобами, а характерними рисами – авторитет, багатство, соціальна сила,

збереження власного соціального іміджу, соціальне визнання;

6) безпека (security) – мотиваційна мета – гармонія і стабільність

суспільства, безпека для себе та близьких; ця цінність випливає з базисних

індивідуальних і групових потреб, оскільки цінність групової безпеки

57

(соціальний порядок, національна безпека) значною мірою виражає

потребу у власній безпеці (здоров’я, відчуття належності, безпека сім’ї.

7) конформізм (conformity) – провідною метою цього типу цінностей

є обмеження дій, схильностей та прагнень, які можуть зашкодити іншим

чи порушити соціальні очікування та норми, а характерними рисами є

слухняність, самодисципліна, чемність, повага до батьків і старших;

8) традиція (tradition) – традиційний спосіб поведінки стає символом

групової солідарності, виявом єдиних цінностей та гарантією виживання;

найчастіше традиції мають форму релігійних обрядів, вірувань, норм

поведінки, а в окремої особи ця цінність може виявлятися у формі поваги

до традицій, покірності, прийнятті своєї долі, смиренності;

9) універсалізм (universalism) – мотиваційна мета цієї групи

цінностей – розуміння, прийняття, толерантність, захист добробуту всіх

людей та збереження природи; мотиваційні цілі універсалізму походять від

сформованих потреб у процесі виживання групп та окремих людей потреб

встановлювати контакти з кимось з-поза меж свого середовища.

10) доброзичливість (benevolence) – це вузько окреслений

просоціальний тип цінностей порівняно з універсалізмом; в основі цієї

групи цінностей – доброчинність, спрямована на забезпечення добробуту

близьким у щоденному спілкуванні; цей тип цінностей є похідним від

прагнення позитивної взаємодії; мотиваційна мета цієї групи цінностей –

збереження добробуту людей, з якими індивід має близькі контакти,

виявами чого є лояльність, чесність, повага, відповідальність, прагнення

прощати, зріла любов, справжня дружба [119, С. 26].

Варто зазначити, що реалії культурно-історичного життя сучасної

України і світу (анексія українських територій РФ, втрата дружніх

стосунків з цією державою, військово-оборонні дії на східних теренах

України з метою їх захисту, нестабільність політичної й економічної

ситуації, зміна демографічного, полікультурного показника в регіонах,

поява такого феномену, як «переселенці», «тимчасово переміщені особи»

58

тощо) створюють особливу потребу в забезпеченні універсальної цінності

безпеки, яка пов’язана із гармонією та стабільністю суспільства. Саме тому

у процесі морального виховання молодших школярів особлива увага має

бути приділена вихованню таких чеснот, як терпимість, толерантність,

злагода, віра тощо. Проте вони не повинні вступити в суперечність із

національними, громадянськими цінностями, такими як свобода,

державність, патріотичність, любов до Батьківщини, усвідомлення

цілісності держави та ін.

Не заперечуючи важливість таких чеснот, як терпимість,

толерантність і злагода, мусимо наголосити, що в умовах сьогодення

виховання міцного характеру й усвідомлення власної гідності українцями є

однією з важливих рис, яку потрібно прищеплювати з раннього дитинства.

Значний потенціал у цьому сенсі мають періодичні видання, які, як

свідчить наше дослідження, мають патріотичний, національний характер,

що не суперечить загальнолюдським цінностям, й у межах яких моральні

категорії мають особливо важливе значення.

У релігійному визначенні чеснота – це схильність постійно чинити

добрі справи; позитивна моральна властивість характеру людини, що

визначається її волею і вчинками. Існує три теологічні чесноти (Віра,

Надія, Любов) і моральні, які стосуються насамперед нас самих і нашого

ближнього. Це сім головних чеснот: покора, послух, лагідність, щедрість,

поміркованість у споживанні їжі та напитків, чистота і ревність у доброму.

Покора стосується нашої честі, послух – свободи, лагідність (терпеливість)

– розуму, щедрість – власності, поміркованість у їжі, як і чистота,

стосуються тіла, ревність у доброму – праці. Кожну людину повинні

прикрашати лагідність і щедрість. Ці чесноти називають головними, бо

кожна з них є джерелом подальших чеснот. Справедливою називаємо таку

людину, яка кожному віддає те, що йому належить: Богові – честь, владі –

послух, підлеглим – нагороду чи кару, собі рівним – справжню любов

ближнього. Стримана людина в усьому дотримується міри, користується

59

земними благами лише настільки, наскільки це необхідно для осягнення

вічних благ. Наприклад, їсть і п’є стільки, скільки потрібно для

підтримання життя і здоров’я. Вона не виявляє надмірного прагнення до

почестей, слави, розваг чи інших чуттєвих розкошів. Однак, стриманість

не полягає у тому, щоб обмежувати себе у найнеобхіднішому, і тим самим

ставити під загрозу своє життя, здоров’я, втрачати здатність робити добро.

Такій стриманості бракує мудрості. Головним чеснотам протистоять сім

головних гріхів, негативних рис характеру і вчинків людини, відповідно:

Доброчесність – Хтивість, Стриманість – Нестриманість, Щедрість –

Захланність, Старанність – Лінивство, Лагідність – Гнів, Доброзичливість

– Заздрість, Смиренність – Гординя [266].

Як бачимо, теоретичне визначення й обґрунтування поняття

«людські чесноти» має два аспекти: науковий (світський) та релігійний, які

загалом не суперечать один одному, а лише доповнюють, залишаючи за

людиною право бути віруючою чи атеїстом. Однак усі філософські,

психологічні, теологічні, педагогічні визначення людських чеснот можемо

звести до основних тез:

1) поняття людських чеснот пов’язане зі сферою визначень моралі,

що дає підставу розглядати феномен людських чеснот як педагогічну

проблему, моральну цінність, критерій вихованості;

2) смисловими концептами людських чеснот, як і їх протилежностей

– гріхів – є, відповідно, поняття «Добро» і «Зло»;

3) незважаючи на різні методологічні підходи у філософії, педагогіці,

психології, теології, фіксуємо ідентичність визначень людських чеснот як

конструктивних, таких, що покликані вдосконалити людину у її духовній,

тілесній та інтелектуальній сутності, у її стосунках з іншими людьми та

навколишнім світом – з природним довкіллям та соціальними інститутами

– сім’єю, родиною, школою, державою, Церквою, владою;

4) позитивний, конструктивний зміст понять людських чеснот

покликаний уберегти людину від руйнування себе і навколишнього світу,

60

занепаду і знищення, що було актуально завжди і особливо в сьогоденні –

час технізації та глобалізації, війн та екологічних катастроф.

Як зазначає Е. Манкітайр, чеснота – це набуті людські якості,

володіння і вправляння в яких робить нас спроможними досягати

внутрішніх благ практики і без яких ці внутрішні блага недосяжні [159,

С. 284]. Причому джерелом людських чеснот філософ вважає людське

серце, діяльність душі та розуму.

Педагогічний аспект проблеми людських чеснот слід розглядати у

прикладній перспективі, яка визначена відповідністю змісту поняття

«людські чесноти» меті та завданням сучасного виховання, змісту, формам

і методам навчання і виховання у загальноосвітній школі, зокрема у

початковій ланці шкільної освіти (навчальні курси «Я у світі», «Я і

Україна», «Основи християнської етики» та ін.), у сімейному вихованні, у

т.ч. засобами народної педагогіки, родинно-побутової культури та мас-

медіа.

Таким чином, ідеї морального виховання молодших школярів у

культурно-історичних обставинах кінця ХХ – початку ХХІ ст.

передбачають реалізацію моральних цінностей, що відкладаються в

свідомості дитини у вигляді норм, принципів, ідеалів, понять тощо. Це

завдання реалізується у поєднанні досвіду світського та релігійного

виховання. Критерієм ефективності морального виховання є моральність

молодшого школяра, яка проявляється у його повсякденній поведінці у

формі вчинків, переконань, нахилів, почуттів, звичок, стійких моральних

якостей, доброчесності тощо. Проблема формування людських чеснот як

моральних цінностей у молодшого школяра пов’язана з його віковими

особливостями як суб’єкта процесу морального виховання у початковій

школі. У межах нашого дослідження ідеї морального виховання на

сторінках дитячої періодики формулюємо у понятті «чеснота».

Як об’єкт наукового дослідження, процес морального виховання

молодшого школяра постає складною міжгалузевою проблемою, яка

61

розв’язується на основі використання наукового і релігійного знання,

теоретичного і практичного досвіду філософії, психології, педагогіки

тощо. Процес морального виховання молодших школярів засобами дитячої

періодики відбувається у контексті реалізації мети національного

виховання, яка передбачає гармонійний розвиток особистості дитини.

Враховуючи складність і багатогранність досліджуваної проблеми,

актуальними є дві групи методів у сукупності принципів та підходів:

педагогічні та загальнонаукові.

Серед педагогічних методів (традиційних та інноваційних)

виокремлюємо: вивчення й узагальнення педагогічного досвіду

морального виховання; педагогічне спостереження, дослідницька бесіда,

аналіз та систематизація результатів діяльності учнів; опитування усне

(інтерв’ю) або письмове (анкетування), методи моделювання, діагностики,

прогнозування виховного процесу, а також методи математичної

статистики, які застосовуються для обробки результатів досліджень. Для

пілотажного дослідження нами було обрано міські та сільські школи

Львівської, Тернопільської та Закарпатської областей.

До загальнонаукових методів та підходів нашого дослідження

належать: історичний, термінологічний, функціональний, системний,

когнітивний (пізнавальний), моделювання та інші, які допоможуть

проникнути у сутність процесу морального виховання молодших школярів

засобами дитячої періодики. Так, за допомогою системного методу нами

з’ясовано проблему морального виховання в системі зарубіжної та

української традиції гуманістичної особистісно орієнтованої педагогіки в її

історично-педагогічному розвитку. Використання історичного методу дало

змогу визначити культурно-історичні, цивілізаційні обставини

досліджуваного періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст., які обумовлюють

зміст і структуру процесу морального виховання молодших школярів.

Для реалізації завдань дисертації нами обгрунтовано семантичне

поле досліджуваної проблеми в конкретизації основних термінів та понять,

62

з-поміж яких: «мораль», «етика», «моральність», «моральне виховання»,

«чеснота», «дисциплінованість», «слухняність», «дитяче періодичне

видання».

За допомогою функціонального методу з’ясовано особливості

розвитку та функціонування сучасної дитячої періодики (1991 – 2016) як

засобу морального виховання молодших школярів в умовах школи та поза

нею. Застосування когнітивного підходу до розв’язання проблеми

морального виховання молодших школярів засобами дитячої періодики

допомогло встановити зв’язок думки та вчинку, тобто морального та

інтелектуального аспектів виховання. Виявивши, як дитина осмислює свій

моральний досвід, оцінює його та користується ним, встановлено шляхи

вдосконалення морального виховання молодших школярів засобами

дитячої періодики. Метод моделювання допоміг розробити структурно-

змістову модель процесу морального виховання молодших школярів

засобами дитячої періодики.

Одним із найбільш вагомих у дослідженні проблеми став

аксіологічний підхід, що в науково-педагогічній методології сформувався

в межах гуманістичної традиції (філософії, психології, педагогіки),

оскільки людина (вчитель, дитина, учень) розглядається в ній як найвища

цінність суспільства та самоціль суспільного розвитку. Визнання

особистості найвищою цінністю, метою і у жодному випадку не засобом у

процесі виховання дозволяє встановити критерії оцінки самого процесу

виховання, діяльності установ, ефективності старих і нових концепцій

освіти, цінності педагогічного досвіду, наявності помилок, а також

досягнень. Аксіологія тут виступає як основа гуманістичної проблематики,

нової філософії освіти і, відповідно, методології сучасної педагогіки. У

системі цінностей гуманістична ціннісна орієнтація є основоположною, на

ній засновані принцип гуманізації освіти та особистісно орієнтована

технологія навчання і виховання.

63

Ціннісне ставлення формує моральну цінність, яка утверджує, як

зазначає В. Киричок, принципи гуманізму, піднесення людської гідності,

олюднення міжособистісних взаємин [128, С. 991]. У межах аксіологічного

підходу ціннісний результат виховання пов’язаний з ціннісним ставленням

вихованців до прочитаного і побаченого на сторінках дитячої періодики,

що включає формування поняття і уявлення про подію, явище, персонажів;

переживання певної події, явища, його оцінка, а також самооцінка під час

виконання запропонованого завдання; набуття досвіду дій, поведінкової

готовності до певних соціальних вчинків.

У процесі формування моральної культури особистості молодшого

школяра засобами дитячої періодики в досліджуваний період (кінець ХХ –

початок ХХІ ст.) використання аксіологічного підходу сприяло з’ясуванню

співвідношення думки і вчинку, мотивації і вибору, визначенню виховної

цінності та відповідності між структурно-змістовим матеріалом дитячої

періодики та загальнолюдськими і національними цінностями, між

ідеями морального виховання на сторінках вітчизняної дитячої періодики

та метою і завданнями навчання та виховання молодших школярів.

Причому слід зазначити, що структурно-змістовий матеріал вітчизняної

дитячої періодики, ідеї морального виховання на її сторінках утверджують

моральні цінності суспільного та особистісного життя як вимогу

дотримання норм і принципів моралі, моральні ідеали, поняття добра,

справедливості, честі, гідності, обов’язку, моральні якості, моральні

характеристики вчинків, діяльності та стосунків тощо.

Таким чином, моральні цінності виступають підгрунтям і критерієм

для формування моральної оцінки читачем (молодшим школярем) явищ

життя, особистісних якостей, вчинків, дій персонажів текстів (графічних,

вербальних) дитячого періодичного видання в процесі ознайомлення із

його змістом. У процесі читання, аналізу, виконання завдань дитина

усвідомлює, що моральні цінності є добром і для людини, яка здійснює їх

вибір, і для її оточення, на яке цей вибір впливає. Персонажі та життєві

64

ситуації художнього тексту в періодичному виданні є впізнавані читачем

молодшого шкільного віку, оскільки наближені до його життєвого світу,

мають своїх прототипів у реальному житті, найближчому оточенні дитини.

У такий спосіб моделюються міжособистісні стосунки, що орієнтують на

створення умов, за якими забезпечується мир і злагода між людьми, захист

людського життя. Добра воля персонажу (дорослого, дитини, казкового

героя, анімованого персонажу) не тільки наповнюється змістом у слові, дії,

вчинку, але й стверджує їх у світі. Однак, моральні цінності, розпізнані і

засвоєні у віртуальній художній реальності змісту дитячого періодичного

видання стають для молодшого школяра як читача фактором морального

ставлення до дійсності тільки тоді, коли зреалізуються в процесі його

реальної поведінки і вчинках. Діяльнісний підхід є необхідною складовою

реалізації завдань морального виховання молодших школярів.

У практичній діяльності, у конкретних вчинках дитина реалізує

моральні цінності шляхом вибору, надання переваг тим чи тим цінностям,

що відповідають її уподобанням, інтересам тощо. Проте ситуація

морального вибору, зрештою, передбачає відповідальність саме за цей

варіант (поведінковий, діяльнісний) зробленого вибору. Ціннісні орієнтації

стають особливими утвореннями свідомості молодшого школяра. Це

самосвідомість особистості, яка визначає мотиви соціально-психологічних

настанов, відповідних дій, вчинків, основа спрямованості його діяльності

та соціальної активності.

Таким чином, аксіологічний підхід у реалізації змісту морального

виховання молодших школярів засобами дитячої періодики забезпечує

становлення сутнісних сил дитини, формування соціально цінних

світоглядних і моральних якостей, створює гармонію у стосунках із собою

і світом. Застосування аксіологічного підходу у вихованні утверджує його

цілі як гуманістичні, не допускає політизації та ідеологізації навчально-

виховного процесу, відчуження між його суб’єктами, штучне

протиставлення цінностей загальнолюдської та національної культури.

65

Зміст процесу морального виховання молодших школярів забезпечує

здійснення закономірної, послідовної, неперервної, систематичної

виховної діяльності, що заснована на педагогічній взаємодії, у процесі якої

відбувається розвиток особистості, формуються стійкі моральні якості,

потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і

принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Розглядаючи соціально-психологічні аспекти морального розвитку

молодших школярів, С. Мащак акцентує увагу на психологічних

механізмах таких форм моральної самосвідомості дитини, як власна

гідність, совість, сором, що формує феномен «особистісного зростання»,

здатність відрефлексувати власні цінності, почуття, мотиви, вчинки та

взаємодії загалом, досягаючи при цьому осмисленого і вольового

переживання результату кожної дії як акту вільного й відповідального

вчинку [163, С. 105]. Особистісне зростання у періоді молодшого

шкільного віку визначається законом єдності психічного розвитку з

процесами навчання і виховання дитини як автора вільних дій і вчинків.

Особливо важливою є самооцінка молодшого школяра. Шкільне

навчання, як зазначає С. Мащак, впливає на формування моральних

уявлень, на становлення самооцінки молодшого школяра, яка тісно

пов’язана з його ціннісними орієнтаціями і мірою сформованості та

реалістичності Я-образу. Вчитель (батьки) допомагають дитині

усвідомлювати власну цінність, що сприяє формуванню позитивного

уявлення про себе. Відносно висока і стійка самооцінка, гармонійна за

своєю будовою, сприяє успішному розвитку повноцінної у всіх аспектах

особистості [163, С. 112]. Для цього доцільно використовувати

різноманітні види діяльності на основі змісту дитячого періодичного

видання (наприклад, ігри, бесіди, обговорення казок, психологічний аналіз

типових прикладів, ситуацій, моральних колізій тощо), стимулювати

функціонування різнопланового саморегулювання (мотиваційного,

поведінкового, особистісного). Усі перетворення можуть здійснюватися

66

тільки внаслідок активної діяльності дитини, тому дорослі повинні

будувати управління цією діяльністю не як прямий вплив, а як створення

певних педагогічних ситуацій, в яких молодший школяр міг би самостійно

приймати рішення щодо своєї поведінки, формувати оцінні судження

тощо.

На етапі молодшого шкільного віку (зрілого дитинства), на думку

М. Заміщак, відбувається перехід від конкретно-ситуативної моральної

самооцінки (оцінка своїх дій, вчинків) до більш узагальненої, зростає

самостійність моральної самооцінки. Стаючи стійким особистісним

утворенням, моральна самооцінка починає виконувати функцію

регулятора морально-мотивованої поведінки школяра [104, С. 4 – 5].

Предмет моральної самооцінки багатоаспектний. Він охоплює світ

морально-етичних цінностей, відношень, можливостей дитини і містить

такі елементи: 1) моральні вчинки та дії особистості; 2) моральний ідеал;

3) моральні якості; 4) моральні ставлення до іншого; 5) оцінку моральних

аспектів поведінки іншого; 6) моральну позиція щодо іншого;

7) піддатливість регуляційним впливам (слухняність), відповідальність.

Найголовнішою складовою предмета моральної самооцінки є вчинок і

відповідальність за його наслідки [104, С. 26 – 28].

Конкретний зміст моральних цінностей дітей молодшого шкільного

віку, як зазначає С. Тищенко, визначається тими етичними оцінками, які

дають їхнім учинкам дорослі. Позитивна оцінка з боку оточення породжує

у дитини почуття задоволення своїми вчинками і самою собою як такою,

що вчиняє правильно; негативна – породжує докори сумління, почуття

провини і супроводжується негативним самосприйняттям [254, С. 526]. У

тривалому і складному процесі формування моральних почуттів у

молодших школярів існує низка чинників, які визначають його характерні

ознаки.

Як зазначає С. Білозерська, завдяки розвитку моральної свідомості та

самосвідомості перебудовується особистість молодшого школяра

67

відповідно до моральних цінностей, які віддзеркалюють правила та норми

поведінки. Стереотипність і консерватизм практики сімейного й

суспільного виховання є гальмівними чинниками становлення моральної

свідомості особистості [21, С. 132]. Подолати стереотипність можливо

шляхом застосування різноманітних виховних засобів, зокрема

використанням потенціалу дитячої періодики.

У підручнику «Загальна психологія» за редакцією О. Скрипченко

визначено алгоритм формування моральних почуттів молодшого школяра,

який відображає психологічні особливості цього процесу:

1) моральні почуття розвиваються на основі знань, поступового

засвоєння моральних понять, оцінок; на цих знаннях будуються власні

моральні судження;

2) у процесі набування дітьми знань формуються перші елементарні

поняття про мораль, що, як і всі поняття, виражені в словах – хоробрий,

чесний, добрий, щедрий, акуратний тощо. Кожне поняття включає в себе

певну сукупність істотних ознак. Суть моральних понять розкривається

для дітей лише в процесі їхньої життєвої практики. Однак, знання

моральних якостей людини забезпечує виникнення у дитини відповідних

моральних почуттів. Моральні почуття є виявом ставлення самої дитини

до відповідного вчинку людини;

3) моральні якості виражаються в надзвичайно різноманітних

вчинках учня і різних ситуаціях, причому кожне моральне почуття

вплетене у клубок різноманітних переживань, ставлень, що виступають в

оцінці певного факту [96, С. 50].

Засвоєння загальнолюдських норм моральності є важливим

елементом формування моральної культури особистості. Концептуальний

виклад засад морального виховання зробив В. Сухомлинський в «Азбуці

моральної культури», безпосередньо звертаючись до дитини: «1. …

Кожний твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе

оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться і тим, що можна.

68

Перевіряй свої вчинки запитанням до самого себе: чи не чиниш ти зла,

незручності чесним і хорошим людям? Роби все так, щоб хорошим людям

було добре, а злим нестерпно. 2. Ти користуєшся благами, створеними

іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислиме

чесне життя… Навчання – твоя перша праця. Ідучи до школи, ти йдеш на

роботу. Працьовитість – твоя честь і доблесть. 4. Будь добрим і чуйним до

людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришеві у біді.

Поважай і шануй матір і батька – вони дали тобі життя, вони виховують

тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим і

непримиренним до зла серцем… 5. Не будь байдужим до зла. Борись проти

зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне

жити за рахунок інших людей, обкрадає суспільство. Найбільше зло –

відступництво, зрада високих ідеалів» [246, С. 120-121]. Він наголошував,

що моральний розвиток молодшого школяра відбувається в певній

життєвій ситуації, яка є для дитини одночасно і якісно новою моральною

проблемною ситуацією: вона пов`язана з об`єктивною потребою в новій

моральній орієнтації [247, С. 10].

Загальновизнано, що, крім усвідомленості дитиною предмета

морального самооцінювання, важливе значення мають ситуації, які

актуалізують цей процес. У цьому контексті М. Заміщак виокремлює низку

мотиваторів, які можуть бути застосовані в процесі взаємодії дорослого і

дитини з виховним матеріалом дитячого періодичного видання, а саме:

1) моральний вчинок, на який активно звертають увагу рідні

(«Молодець», «Добре зробив!», «Так не можна робити, буде покарання»);

2) моральний вчинок, на який активно звертають увагу ровесники

(взаємодопомога, взаєморозуміння, вміння порадіти за друга, вміння

співпереживати з другом, шукати виходи з ситуації);

69

3) власний моральний вчинок, на який звертають увагу рідні,

педагоги, ровесники («Молодець, ти вчинив як справжня людина»,

«Справедливо вчинив», «Чесно повівся»);

4) внутрішня потреба у моральному самооцінюванні під впливом

християнської віри (яка я людина, моральна рефлексія, прагнення

самоствердитися, довести свою моральність);

5) власна реакція на власний аморальний вчинок («Так, я не маю

рації», «Я не стримався», «Я не знаю чому так учинив»);

6) власна реакція на власний моральний вчинок («Я добре вчинив,

правда?», «Я допоміг …», «Я сьогодні заступився …»);

7) власне спостереження морального вчинку ровесника, на який

звертають увагу ровесники, дорослі («Молодець», «Учинив як справжній

герой», «Прагніть так учиняти»);

8) спостереження морального вчинку іншого дорослого («Ви маєте

брати приклад з цієї людини», «Це справжня людина», «Такий вчинок

повинен стати прикладом для тебе»);

9) спостереження реального аморального вчинку ровесника («Такий

вчинок не можна повторювати», «Учиняти так теж не можна», «Справжня

людина так не вчиняє»);

10) спостереження реального аморального вчинку дорослого («Такий

вчинок не варто вам робити», «Цей вчинок необдуманий», «Справжня

людина так не вчиняє»);

11) враження від морального вчинку, що описаний в художньому

творі чи зображений у мультфільмі («Це щаслива людина, яка вміє робити

лише добрі вчинки, вміє піклуватися про інших та допомагати всім», «Ця

людина благородна», «Ця людина з відкритим та добрим серцем»);

12) враження від аморального вчинку, що описаний в художньому

творі чи зображений у мультфільмі («Це нещасна людина, що так вчиняє.

В неї спотворене бачення світу», «Так не слід учиняти», «Вихована

людина не може так вчинити») [104, С. 119-120].

70

Таким чином, проблема формування моральності як результату

процесу морального виховання, моральної вихованості молодших

школярів визначена сукупністю цільового, операційно-діяльнісного та

результативного компонентів процесу виховання. Це – передовсім

реалізація мети морального виховання молодших школярів, яка полягає в

становленні морально стійкої, цілісної, гармонійно розвиненої особистості.

Сутність операційно-діяльнісного компонента становлять теоретико-

методологічні принципи організації виховного процесу як у межах

навчального закладу, так і поза ним. Результативний компонент процесу

морального виховання молодших школярів вказує на сформовану

відповідно до вікових особливостей моральну свідомість молодшого

школяра як критерій його моральної вихованості.

Уважаємо, що педагогічне і психологічне визначення моральної

цінності (чесноти) виявляє особистісний та соціальний рівень її

виникнення і функціонування, що у віці молодшого школяра пов’язано із

оточенням, з якого дитина обирає об’єкти наслідування, послуху і поваги.

Такий взірець як Абсолют, Ідеал пропонує релігійне виховання, натомість

у світському вихованні ідеал є інтегрованим, ним слугує конкретна людина

з найближчого оточення дитини або літературний герой, історична особа,

персонаж мультфільму, коміксу зі сторінок дитячого періодичного

видання.

1.3. Морально-етичний потенціал української дитячої періодики

(кінець ХХ – початок ХХІ ст.)

Виховний потенціал української дитячої періодики об’єктивно

присутній у всіх періодичних виданнях досліджуваного періоду. Його

використання тією чи іншою мірою здійснюється у формах і змісті

організованого процесу вивчення навчальних предметів (наприклад, на

71

уроках читання [214, С. 131], у позакласному читанні [215, С. 96 – 107],

вивченні курсу «Я і Україна» [9, С. 4, 24 – 27, 28 – 30, 47 – 49], формах

позакласної та позашкільної роботи з використанням традиційних та

інноваційних навчально-виховних методів, а також стихійних виховних

ситуаціях сімейного життя молодшого школяра.

Дитяча періодика є своєрідним і важливим медіазасобом, за

допомогою якого формується загальна медіакультура молодших школярів.

Отже, моральне виховання молодших школярів засобами дитячої

періодики як міжгалузева проблема є важливою проблемою медіаосвіти,

оскільки її мета – забезпечення різнобічної підготовки дітей до безпечної й

ефективної взаємодії з сучасною системою медіа (преса, радіо, кіно,

телебачення, Інтернет), формування у них медіаобізнаності,

медіаграмотності та медіакомпетентності відповідно до вікових та

індивідуальних особливостей. Крім того, як зазначає О. Орлик, кількісний

показник дитячих періодичних видань свідчить про рівень цивілізованості,

культури, інтелекту держави, про перспективи її розвитку, її майбутнє.

Видання для дітей в Україні уміщують літературні казки, вірші,

інформацію про світ та етнос, спрямовані на розвиток інтелекту, мислення,

мовлення, навичок дитини [186].

Розв’язання проблеми морального виховання молодших школярів у

контексті розвитку медіаосвіти здійснюється на міжгалузевому рівні,

позаяк у ньому беруть участь педагоги, психологи, філософи, журналісти,

зусиллями яких узгоджуються власне педагогічні та зовнішні щодо її

предметного кола проблеми. Розгляду питань специфіки медіакультури, її

впливу на суспільство та всебічне виховання особистості, використання

медіаосвітніх технологій у навчальному процесі школи, здійсненню

порівняльного аналізу українського та зарубіжного досвіду в теорії та

практиці медіаосвіти присвячено праці низки науковців: В. Волощенюк,

В. Даниленка, В. Іванова, Т. Іванової, Т. Козак, Л. Круль, І. Круть,

Л. Кульчицької, К. Левківського, М. Маклюена, В. Мележика,

72

Ю. Мірошниченка, О. Міщені, Л. Найдьонової, О. Невмержицької,

О. Орлик, В. Різуна, О. Янкович та ін.

Дитячі періодичні видання як складова системи медіа функціонують

у сучасному інформаційному просторі в друкованому та електронному

варіантах, що розширює можливості педагогічної взаємодії процесу

виховання у системі його суб’єктів засобами дитячих періодичних видань

(творці часопису/автори – учень/читач – вчителі/батьки) з метою

морального виховання зокрема.

Моральне виховання молодших школярів здійснюється художньо-

естетичними, пізнавальними та розвивальними засобами форми та змісту

дитячої періодики в її друкованій та електронній версіях, реалізує мету

виховання гармонійно розвиненої особистості, уводить дитину до світу

соціокультурної дійсності, яка грунтується на морально-етичних нормах,

цінностях та ідеалах, що є складовою комплексу проблем медіаосвіти в

межах сім’ї та школи. Художньо-естетична форма та навчально-

пізнавальний, розвивальний зміст кожного номера дитячого періодичного

видання забезпечують реалізацію навчальної та виховної мети.

У процесі морального виховання молодших школярів виникає

нагальна необхідність розглядати пізнавальні об’єкти (вербальні, графічні,

вербально-графічні тощо) в єдності і взаємозв’язку. Така інтеграція може

бути повною або частковою на рівні видів пізнавальної діяльності,

навчально-виховного змісту, навчальних форм і методів навчання.

Обґрунтовуючи різні аспекти морального виховання молодших

школярів засобами дитячої періодики, нами розглянуто та

схарактеризовано правові джерела, що внормовують програми медіаосвіти.

Зокрема такі:

1) Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного

суспільства в Україні на 2007 – 2015 рр.» [103], де основним завданням

розвитку iнформацiйного суспiльства в Українi визначено сприяння

кожнiй людинi на засадах широкого використання сучасних інформаційно-

73

комунікаційних технологій можливостей створювати iнформацiю i знання,

користуватися та обмiнюватися ними, виробляти товари та надавати

послуги, повною мiрою реалiзовуючи свiй потенцiал, пiдвищуючи якiсть

свого життя i сприяючи сталому розвитку країни;

2) Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в

освіті і науці на 2006 – 2010 рр.» [79], в якій визначено завдання в умовах

інформаційного суспільства – навчити дітей користуватися

інформаційними технологіями; при цьому зазначено, що від успішного

його розв’язання визначальною мірою залежатиме розвиток країни і її

місце у світовій спільноті;

3) Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [137], в якій

зазначено, що медіаосвіта стає фундаментальною складовою

інформаційної безпеки країни, відіграє стратегічну роль у вихованні

патріотизму молоді, формуванні української ідентичності, а також одним із

головних чинників забезпечення відкритості освіти щодо сучасних швидко

змінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного

життя людини;

4) Навчальна програма «Медіаосвіта (медіаграмотність)» (для

слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-

педагогічних працівників) [174], в якій зазначено, що медіакультура особи

– це її здатність ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися

в інформаційному середовищі. Медіакультура особи формується в процесі

медіавиховання у взаємозв’язку з формуванням світоглядних позицій,

інтересів, потреб, ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтацій, свідомості,

переконань, суджень, а також конкретних рис характеру, моделі та

культури поведінки засобами масової інформації.

Знайомство молодших школярів з дитячими періодичними

виданнями як продукцією мас-медіа перебуває у компетенції

медіадидактики, яка є частиною педагогіки, що займається питаннями

застосування медіа в навчальному процесі, розробкою освітньо-

74

інформаційних технологій тощо [174, С. 7 – 8].

Важливою подією стало розроблення нової редакції Концепції

впровадження медіаосвіти в Україні (квітень, 2016) [137]. У ній зазначено,

що медіаосвіта є складовою модернізації освіти, яка сприятиме побудові в

країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань,

становленню громадянського суспільства на засадах моралі. У Концепції

також наголошується на тому, що використання дитячих періодичних

видань як джерела та засобу морального виховання в навчально-виховному

процесі сім’ї та школи сприятиме формуванню медіакультури особистості

молодшого школяра, зокрема його здатності ефективно взаємодіяти з мас-

медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі [137].

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних

технологій та системи мас-медіа, як зазначено в Концепції, нагально

потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного

користування ними. Майбутнє суспільство все більше спиратиметься на

інформаційно-комунікаційні технології: web-технології, хмарні

обчислення і big data, смартфони та інтернет «розумних речей», штучні

інтелекти та інші ґаджети. На взаємодію з різноманітними медіа (книги,

преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка в

бюджеті вільного часу громадян України, чим зумовлюється значний

вплив медіа на всі верстви населення, передусім на дітей і молодь [137].

Медіа потужно й водночас суперечливо впливають на освіту

підростаючого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник

його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом

дистанційної та джерелом неформальної освіти. До цього додаються

недосконалий захист дитини від медіаконтенту, що може шкодити її

здоров’ю та розвитку, відсутність механізмів ефективної саморегуляції

інформаційного ринку, які не допускали б недоброякісної медіапродукції,

низькоморальних ідеологем та цінностей, інших соціально шкідливих

інформаційних впливів [137].

75

Важливими психолого-педагогічними аспектами розв’язання

проблеми медіаосвіти засобами дитячих періодичних видань є врахування

вікових, фізичних, фізіологічних особливостей дитини як її (освіти)

суб’єкта у системі: творці часопису/автори – учень/читач – вчителі/батьки.

Мова йде передовсім про шлях пізнання навколишнього світу і себе в

ньому: від чуттєвого, емоційно-образного до раціонального,

інтелектуально-понятійного. Однією з форм медіаосвіти, як зазначено у

Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, є сімейна медіаосвіта, адже

життєвий дозвіллєвий простір сім’ї наповнений значною кількістю

медіазасобів. І якщо в сім’ї є дитина молодшого шкільного віку, то

забезпечити її потребу в розвагах, грі, пізнанні світу і розвитку повинно,

зокрема, дитяче періодичне видання, яке може бути придбане у

торгівельній мережі, або ж надходити поштою на умовах передплати.

Знайомство дитини з черговим номером журналу чи газети забезпечує

діяльність, засновану на візуальному, вербальному, тактильному контакті

як з формою, так і змістом цього засобу медіаосвіти. Визначаючи

дискурсивні характеристики журналів для дітей (розважальні, пізнавальні,

розвивальні), І. Круть вказує на своєрідність самого об’єкта, адже тексти

дають пізнавальну, навчальну інформацію, розвивають, соціалізують

особистість, але обов’язково в ігровій формі – коли читання довільне,

поєднане з ілюстрацією та можливістю гри [145].

У пізнавальній діяльності дитина молодшого шкільного віку засвоєю

засобами дитячих періодичних видань основну настанову медіаосвіти:

розуміння медіа як автономного утворення, стосовно якого людина має

відігравати активну та самостійну роль, не ідентифікуючи себе з медіа, а

займаючи до них постійну критичну позицію [166, С. 23]. На жаль,

сучасний стан теорії і практики медіаосвіти в Україні на сучасному етапі її

розвитку спрямований здебільшого не на формування критичного

мислення та автономної від медіа особистості (як у багатьох західних

країнах), а на опанування медіа обладнанням та використання

76

можливостей медіа в навчально-пізнавальному процесі. З цього приводу

Л. Найдьонова зазначає, що: «…критичне мислення особливо потрібне

громадянам України, оскільки ми є нащадками тоталітарного режиму, в

умовах якого самостійно мислити було інколи й життєво небезпечно.

Елементи критичної моделі потрібні в Україні, однак творча модель

вважається сьогодні в усьому світі найбільш ефективною. А тому

вітчизняна модель медіаосвіти робить акцент на спілкуванні, психологічно

правильній організації процесу взаємодії з інформаційним середовищем»

[176].

Як зазначалося у попередніх підрозділах, у життєдіяльності

особистості молодшого школяра процес виховання відбувається

безперервно і багатопланово, а одним із важливих змістових напрямів

виховання є моральне, у процесі якого бере участь низка суб’єктів

(персональних і соціальних) в межах навчального закладу, сім’ї та поза

ними. При цьому наголошується на важливості використання різних

шляхів і засобів, зокрема виховного потенціалу дитячих періодичних

видань.

Розкриваючи виховний потенціал дитячої періодики у контексті

морального виховання, слід відзначити шляхи його використання,

передовсім у процесі сімейної медіаосвіти, в якій основним суб’єктом

педагогічної взаємодії є дитина – не як пасивний споживач медіапродукції,

а особистість, що критично мислить, здатна до творчості та самопізнання.

Як зазначає О. Орлик, періодика розвиває здібності у дітей, а саме

вчить усім тим якостям, якими повинна володіти людина – думати,

розуміти, любити: «Дитячі журнали та газети формують внутрішній світ

дитини. Багато в чому завдяки їм діти мріють, фантазують і винаходять.

Окрім того, для багатьох дітей журнал – це єдина можливість привчитися

до регулярного читання, познайомитися з новинками сучасної дитячої

літератури, виробити літературний смак» [186]. Таким чином, засобом

77

дитячої періодики молодший школяр розвиває культуру мислення,

моральні якості, естетичний смак та духовність.

Виховні можливості дитячого періодичного видання розкриваються

для молодшого школяра в стихійному або спеціально організованому

процесі морального виховання (самовиховання). Щодо останнього, то

вчитель (батьки) покликані створити належні педагогічні умови, зокрема

такі, які сприяють:

1) обґрунтуванню мотивації дій і діяльності дитини та власної;

2) розвитку здатності дитини до рефлексії, тобто до аналізу власного

емоційного стану, роздумів про себе та свою діяльність, що дасть їй

уявлення про те, як вона та її діяльність сприймаються іншими;

3) формуванню вміння зорієнтуватися в системі життєвих цінностей

та наблизитись до пізнання ключового питання індивідуального світогляду

– про добро і зло в світі й особистому житті;

4) забезпеченню автономності, творчого характеру будь-якої

особистісно важливої діяльності;

5) самореалізації дитини, її прагненню до визнання навколишніми

власного «Я»;

6) поєднанню духовних й утилітарних цілей у процесі

життєдіяльності дитини.

У цьому контексті доцільно згадати педагогічний досвід, залишений

В. Сухомлинським, в якому ідеї морального виховання особистості

дитини, розвитку її задатків і здібностей, гармонії, досягнення злагоди із

собою та світом зосереджені у практичній реалізації мети морального

виховання – у «Школі радості», «школі під блакитним небом», «куточку

мрії», «подорожах у світ праці», «слуханні музики природи», «кімнаті

казки», «саду здоров’я», «зелених класах». У роздумах педагога робота

«справжньої» школи заснована на педагогічній взаємодії усіх суб’єктів

навчання і виховання: «Справжня школа – це багатогранне духовне життя

дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма

78

інтересами і захопленнями» [248, С. 11]. Причому педагог надавав

великого значення зв’язку морального та естетичного виховання, тобто

розв’язанню проблем морального виховання в категоріях естетики: «Ми

надаємо дуже великого значення тому, щоб моральна ідея, розкрита перед

розумом і серцем вихованця в яскравих, хвилюючих словах, живих

образах, пробуджувала глибокі морально-естетичні почуття» [246, С. 121 –

122].

Належні педагогічні умови, які мають бути створені у сім’ї та школі,

реалізують на практиці настанови гуманістичної парадигми виховання, а

саме забезпечують: по-перше, статус учня як основного суб’єкта процесу

навчання і виховання; по-друге, розвиток індивідуальних здібностей учня;

по-третє, застосування виховних і дидактичних засобів з урахуванням

особистісного досвіду учня. Періодичні видання у цьому сенсі відіграють

важливу роль, а найбільшим потенціалом володіє їхній зміст.

Складовими педагогічних умов морального виховання молодших

школярів засобами дитячої періодики є педагогічна ситуація і педагогічна

задача, в яких відбуваються моральне самовизначення особистості,

моральний вибір, формується почуття відповідальності та обов’язку.

Процес морального виховання молодших школярів засобами

дитячих періодичних видань потенційно вміщує низку педагогічних

ситуацій, які створюють як учитель, вихователь, батьки, так і сама дитина.

Звісно, будь-яка педагогічна ситуація може виникнути спонтанно, або

спеціально бути створеною суб’єктом відповідно до поставленої мети

виховання.

Педагогічна ситуація, як зазначає Л. Мільто, – це сукупність умов, у

яких учитель разом із вихованцями ставить мету і приймає педагогічне

рішення. Педагогічні ситуації можуть бути різноманітними:

запланованими (спеціально змодельованими і організованими вчителем);

спонтанними, несподіваними (незалежними від вчителя); за характером

взаємодії (узгодженими, спокійними та конфліктними); за часом

79

(епізодичними та довготривалими); за типом (стандартними та

оригінальними) [251, С. 21]. Враховуючи суперечності між досягнутим і

бажаним рівнями моральної вихованості молодшого школяра, вчитель

(вихователь, батьки) добирає способи впливу, стимулює розвиток

особистості. Ці завдання реалізуються в процесі, якщо враховувати рівень

морального розвитку до впливу і мати бачення змін після нього;

сприймати дитину як активного співучасника процесу, причому

обов’язковою є заміна дитиною задачі вчителя (вихователя, батьків) на

власну.

Сприйняття дитини як суб’єкта навчально-виховного процесу

визначає гуманістичну парадигму і сприяє моральному вихованню

молодших школярів.

І. Бех розглядає педагогічні ситуації у межах особистісно

зорієнтованого виховання, а їхнє значення пов’язує із забезпеченням

розвитку такого рівня свідомості, який би спонукав дитину до

самопізнання і самоактивності з тим, щоб вона могла стати творцем

власного духовно багатого життя. У цьому зв’язку вчений пише: «…треба

культивувати такі ситуації, в яких стосунки з дітьми будуються на

врахуванні їх гідності і права бути особистістю. Перше безперечне право

дитини – висловлювати свої думки, впливати на наші судження про неї»

[18, С. 29]. Таким чином, учитель (вихователь, батьки) повинен зуміти

перетворити ситуацію на педагогічну задачу, тобто спрямувати умови, що

склалися, на перебудову стосунків, наближаючись до поставленої мети

морального виховання. Водночас ситуація може не стати педагогічною

задачею морального виховання, якщо вчитель (вихователь, батьки) її не

помічаює або ігнорує.

Учені доводять, що, згідно з вимогами гуманістичної педагогіки і

психології, морально виховати не означає сформувати певні

компетентності у дитини молодшого шкільного віку, які наперед визначені

вчителем/батьками, а допомогти їй стати суб’єктом власного вибору.

80

Афористично про цю педагогічну настанову сказав англійський

письменник Р. Олдингтон: «Всьому, що необхідно знати, навчити не

можна, вчитель може зробити тільки одне – вказати дорогу ...» [185, С. 27].

Отже, формування моральності молодшого школяра передбачає не

ланцюжок ретрансляцій знань, вмінь і навичок зі сфери морального

виховання у системах «вчитель – учень», «батьки – дитина» тощо, а

передбачає створення в школі та поза нею належних педагогічних умов, в

яких будь-яка навчально-виховна проблема буде переживатися дитиною як

життєво важлива і розв’язуватися на особистісному рівні як вибір і

відповідальність за його наслідки. Однак, процес морального виховання

має внутрішні суперечності, оскільки не відразу спрацьовує зворотний

зв’язок, а результати виховної роботи не завжди видно одразу ж після

розв’язання педагогічної задачі.

На сторінках вітчизняної дитячої періодики цінності життя стають

змістом виховання. Текстовий, ілюстративний матеріал дитячих

періодичних видань, завдання до них допомагають дитині відповідно до

своїх вікових особливостей долати життєві проблеми в різноманітних

ситуаціях. Виховання у такий спосіб постає як процес освоєння моральних

цінностей і містить кілька етапів: виявлення цінності в художньо

змодельованих життєвих умовах; її первинне оцінювання; забезпечення

емоційно позитивного ставлення до цієї цінності; прийняття усвідомленої

цінності та її включення до реальних соціальних умов дій і спілкування

дітей.

Аналіз дидактичного матеріалу як засобу морального виховання

молодших школярів на сторінках дитячих періодичних видань нами

здійснювався за схемою: 1) вибір матеріалу дитячого періодичного

видання; 2) виявлення ідеї морального виховання; 3) визначення ключових

понять етики та моралі; 4) дидактичне забезпечення (форми роботи,

методи, прийоми, питальник). При цьому враховувалися рекомендації,

запропоновані у науковій праці М. Заміщак [104]: 1) використовувати

81

ігрові методи, бесіди, обговорення казок; 2) проводити психологічний

аналіз ситуацій, моральних колізій; 3) моделювання ситуації та дії;

4) стимулювати функціонування різнопланового морального

самооцінювання; 5) враховувати, що всі перетворення можуть

здійснюватися тільки як наслідок внутрішньої і зовнішньої активної

діяльності учня. Педагоги (батьки) керують цією діяльністю не

безпосередньо, а опосередковано, як передачу молодшому школяреві

психологічних засобів морального самооцінювання. Аналіз дидактичного

матеріалу на сторінках дитячої періодики спонукає молодших школярів

до:

1) фіксування змін у внутрішньому світі: (Що ти відчував(ла)? Що ти

переживаєш? Які мрії, думки, настрої виникали під час виконання вправи?

Що б ти хотів(ла) порадити другу у такій ситуації?);

2) пізнання себе і себе у світі (Які нові думки, враження про себе

виникли в тебе під час роздумів над запропонованими ситуаціями? Чи

виникло у тебе бажання заглибитися у свій внутрішній моральний світ?

Які моральні чи аморальні якості ти виявив у себе? Які труднощі у

стосунках з однокласниками ти усвідомив?);

3) прямої актуалізації морального самооцінювання (моральна оцінка

і переоцінка себе) (Які риси характеру ти оцінював? Які риси характеру ти

переоцінив у себе? Як ти оцінюєш свій моральний ідеал, мрію? Як ти

оцінюєш свої вчинки?);

4) зміни ставлення до себе (Як змінювалося твоє ставлення до себе ?

Чи навчився ти довіряти собі? Чи став ти більше поважати себе? Чи є

розрив між твоїм моральним Я-реальним та моральним Я-ідеальним?);

5) зміни поведінки (Що ти захотів змінити у своїй поведінці? Які

обіцянки ти дав собі? Які обіцянки ти даєш своїм батькам, рідним, друзям?

Що хотів ти змінити у своїй поведінці? Чи захотілося тобі дати обіцянки

своїм рідним, друзям? Яку рису характеру ти хотів розвинути в себе?);

82

6) зміни ставлення до інших людей (Чи виникло у тебе бажання

висловлювати співчуття, допомогти іншим людям? Чи добре творити

добро іншим людям? Чи змінилося у тебе ставлення до рідних, друзів,

вчителів?) [104, С. 162 – 163].

У дисертації здійснено аналіз дидактичного матеріалу, спрямованого

на моральне виховання молодших школярів засобами дитячих періодичних

видань, який подано у вигляді таблиці 1.5.

Таблиця 1.5.

Аналіз дидактичного матеріалу для морального виховання молодших

школярів на сторінках дитячих періодичних видань

Характеристика дидактичного матеріалу для морального виховання молодших школярів на сторінках дитячих періодичних видань

Матеріал дитячого

періодичного видання

Визначення ідеї морального виховання

Визначення ключових понять етики та моралі в

педагогічних ситуаціях

Дидактичне забезпечення (форми

роботи, методи, прийоми, питальник)

Барвінок

Нестайко Всеволод. Чарівні окуляри. Правдиво-фантастична повість про незвичайні пригоди київських школярів [182, С. 16 – 18]

«… як це радісно – робити комусь добро!»

Дружба, довіра, любов, пам’ять, турбота, допомога

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запитання – відповідь (Про яку життєву ситуацію розповів дід Грицько? Як Вася зміг розшукати Кіру Антонівну – «перше кохання діда Грицька» і лист від неї? Якою була реакція діда Грицька? А що відчув Вася, бачачи радість діда? Яку ситуацію із свого життя ти можеш назвати «як це радісно – робити комусь добро»? тощо)

Смайлик

Розгадай та виграй! [230, С. 3]

«Хочеш їсти калачі – не сиди на печі!»

Праця, лінивство, винагорода

Розглянь малюнок. З чого видно, що Смайлик хоче їсти калачі, а Омелько – ні?

83

Як ти думаєш, чому малюнок розмістили на цій сторінці? Яку винагороду отримає передплатник журналу? Що для цього треба зробити? тощо)

Професор Крейд

Гірше не буває (оповідання) [54, С. 20 – 21]

«Буває гірше – це коли ти один, без друга …»

Удача, дружба Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запитання – відповідь (Які життєві ситуації пасажири автобуса вважають невдачою у житті, коли вже «гірше не буває»? Що або хто допомагає людині пережити невдачу? Яка невдача підстерігала друзів? Як дружба допомогла хлопцям подолати труднощі, пережити з гумором невдачу? Яку ситуацію із свого життя ти можеш назвати «гірше не буває»? Що або хто допоміг тобі не впасти у відчай? тощо)

Зернятко. Журнал для дітей

Комікс [107, С. 9] Діло милосердя Милосердя, турбота, вдячність

Читання тексту, інтерпретація, розгляд малюнків, запитання – відповідь (У які святкові дні відбувається дія? Чому мама дітей передає гостинців п.Катерині? Якими виростуть діти, як ти думаєш? А які справи милосердя ти вчинив у своєму житті? тощо)

Зайчик. Газета

Прочитай приказку, рухаючись у напрямку стрілки (гра зі словами) [99, С. 15]

Діло майстра величає

Праця, винагорода за працю

Виконання завдання за інструкцією, інтерпретація текстового матеріалу, словникова робота, запитання – відповідь

84

(Хто є автором приказок? Кого називають майстром? Як діло (праця, робота) возвеличує (хвалить) майстра? Озирнись навколо себе і скажи, які предмети, на твою думку, майстерно зроблені? Як вони величають майстра? А яким ділом в житті хочеш займатися ти? тощо)

Вінні та його друзі

Яка гра гріє? (оповідка) [44, С. 12 – 14]

Як зігріває справжня дружба

Дружба, праця, задоволення

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запитання – відповідь (Що допомогло друзям зігрітися в зимовий день? Розглянь малюнки і розкажи про характер кожного із друзів. Які твої найулюбленіші зимові ігри? тощо)

Ангеляткова наука

Лущевська Оксана. Золоті ключі (оповідання) [153, С. 4 – 5]

Благовісник, дух Світла, золотими ключами небо відмикає

Краса, добро, радість, насолода

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запитання – відповідь (Хто такий Благовісник? В чому найповніше проявляється краса? А яке явище природи найсильніше вразило тебе своєю красою? тощо)

Водограй

Джанна Беретта Молла (нарис) [45, С. 6]

Святі можуть жити поруч з нами

Обов’язок, вибір, смерть, самопожертва, життя

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запам’ятовування дат, імен, запитання – відповідь (Ким була Джанна Беретта Молла? Чому Церква проголосила її святою? В чому Джанна бачила свій обов’язок? Заради кого і чого

85

Ферреро Бруно. Вівця або У чому сила людини [45, С.  16]

Чесноти для тіла і для душі [45, С. 19]

Чуйність є справжньою силою людини

Любов до ближнього

Добро, любов, дружба

Милосердя для тіла, милосердя для душі

пожертвувала Джанна своїм життям? тощо)

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запитання – відповідь (З яким проханням звернулася вівця до Творця? Чому вівця не прийняла запропоновані варіанти захисту? Чи згідний(а) ти з думкою, що «ми не повинні користуватися злом для самооборони»? тощо)

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запам’ятовування, запитання – відповідь (Назви сім вчинків милосердя для душі. Назви сім вчинків милосердя для тіла. Який вчинок милосердя ти вже вчиняв(ла)? тощо)

Кузя. Захоплюючі пригоди, лабіринти, кросворди, головоломки

Лабіринти, кросворди, головоломки, текстовий матеріал за мотивами повісті Ю.Олеші «Три товстуни» [146, С. 4 – 57]

Добро завжди перемагає зло

Добро і зло, провина і покарання, свобода і насилля, дружба і ворогування, перемога і поразка

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, виконання завдань, пошук ключового слова-відповіді, запитання – відповідь (Яку добру справу зробили Канатоходець і дівчинка-лялька? Чому три товстуни ув’язнили зброяра? Чому три товстуни втратили своє королівство? Прочитай повністю повість Ю.Олеші «Три товстуни» тощо)

Світ дитини. Журнал для молодшого та середнього шкільного віку

Малицька Костантина. Горда пава (казка) [223,

Осуд пихи, хизування та душевної черствості

Доброта, допомога, дружба, турбота про слабших, праця,

Читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій, запитання – відповідь (Яку добру справу

86

С. 1 - 3] винагорода за добро і покарання за зло

зробили мешканці вертепу? Про кого вони турбувалися? Охарактеризуй пташок Волові очка і горду Паву? Чому горда Пава втратила свій чудовий голос? Про яку подію розповідається в цій казці? тощо)

Абетка казок (газета)

Новацька Тетяна. Добре діло роби сміло (казка) [2, С. 1, 7 – 9]

Добрі справи робити легко

Доброта, допомога, дружба, турбота про довкілля, праця, винагорода

Читання, інтерпретація, запитання – відповідь (Які добрі справи робила дівчинка Маргаритка? Про кого турбувалася дівчинка? Яку нагороду отримала дівчинка за свою працю і доброту? Як ти розумієш вислів «добрі справи робити легко»? тощо)

Кенгуру. Веселий супержурнальчик. Разом здолаємо нудьгу

Таємниче зникнення [126, С. 12 – 16]

Життя в праці, турботі, радості від результатів свого труда

Доброта, працелюбність, дружба, турбота

про менших і слабших,

великодушність

Читання, інтерпретація, словникова робота, розгадування кросвордів, запитання – відповідь (Як зреагували кенгурята на зникнення кошика з яблуками? Що зробив Крош, коли знайшли злодюжок? Замалюй клітинки і ти взнаєш, хто взяв без дозволу яблука. Як ти думаєш, чому Крош пожалів їжачків – не покарав, а дав ще яблук? А як би ти вчинив (ла) на місці Кроша? тощо)

Долонька. Всеукраїнська газета-розмальовка для школярів

Романюк Анастасія, учениця 2-Б класу, Сокальський НВК № 4-ліцей. Сучасна бабуся

Дбайливе ставлення до довкілля

Повага, турбота, відповідальність

Читання, інтерпретація, словникова робота, запитання – відповідь (Про що не знав Петрик? Який неправильний, шкідливий для довкілля

87

(розповідь) [89, С. 7]

вчинок, міг зробити Петрик? Як бабуся допомогла внукові? Як ти розумієш слово «відповідальність»? А ти відповідально ствишся до довкілля? тощо)

Поміркуй і розгадай

Весела перерва (смішинки «Покоління», «Похвалився», «Не найгірший») [199, С. 7]

Краще гірка правда, ніж солодка брехня

Правдивість, щире зізнання, самоаналіз і самоіронія

Читання, інтерпретація, аналіз іронічного тексту, навички розуміння підтексту, поєднання смішного (комічного) і сумного (трагічного), запитання – відповідь (У який спосіб дівчинка (хлопчик) повідомили мамі про неприємні новини (розбиту вазу, погані оцінки)? Можна назвати цих дітей правдивими? Як ти думаєш, якою буде реакція мами на іронію дочки (сина)? тощо)

Барбі

Барбі та маленький дельфін (історія) [11, С. 28 – 29]

Допомога в біді Добрий вчинок, дружба, допомога, радість

Читання, інтерпретація, розглядання малюнків, запитання – відповідь (який добрий вчинок зробила Барбі та її друзі? Яку нагороду вони отримали? Чому нас вчить ця історія? тощо)

Колобочок. Для розумних діточок

Зайчики-братики (казка) [132, С. 7 – 9]

Блінова Ольга. Безсоромне

«як ти до інших ставишся, то таку ж саму подяку й шану і матимеш»

«брати чуже без дозволу не можна»

Негідний вчинок, сором, провина, каяття, вибір, праця, прощення

Негідний вчинок, відчуття провини, дружба,

Читання, інтерпретація, запитання – відповідь (Який негідний вчинок зробив Дрімко? Чому він так вчинив? Чим відрізняються Дрімко і Жвавик? Чим недобра брехня? тощо)

Читання, інтерпретація, запитання – відповідь (який негідний вчинок

88

ведмежатко (байка) [132, С. 21]

Книшова Наталка Детективні пригоди кота Хитроуса. Викрадач яєць [132, С. 14]

«Залишати в біді товариша – це не по-собачому»«Тож хай живе справедливість!»

підтримка і добра порада друга

Крадіжка, несправедливість, покарання, допомога друга, виправдання, торжество справедливості

зробив ведмедик? Чому він так вчинив? Чому байка називається «Безсоромне ведмежатко»? Чому зайчика названо справжнім другом? тощо)

Читання, інтерпретація, запитання – відповідь (Чи справедливо покарав господар Волоханя? Як кіт Хитроус, друг Волоханя, допоміг знайти справжнього крадія? Які хитрощі придумав крадій? Чи була подібна ситуація в твоєму житті? тощо)

Як бачимо, у дидактичному матеріалі дитячих періодичних видань у

низці педагогічних ситуацій ідеї морального виховання визначають усі

поняття етики та моралі в ключових поняттях: дружба, довіра, любов,

турбота, допомога, милосердя, працелюбність, вдячність, повага,

відповідальність, правдивість, щирість, самоаналіз, самоіронія, каяття,

прощення тощо.

Дидактичне забезпечення педагогічної взаємодії в процесі

ознайомлення з дитячою періодикою передбачає використання таких

форм, методів, прийомів – читання, інтерпретація, розгляд ілюстрацій,

розгадування кросвордів, виконання завдань за інструкцією, бесіда та ін.

Отже, пріоритет морально-етичних цінностей як основи соціалізації

особистості, моральне виховання молодшого школяра визначено одним із

основних принципів упровадження Концепції медіаосвіти в Україні.

Зокрема, у Концепції зазначено, що «медіаосвіта спрямована на захист

суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним

формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей,

зокрема ціннісному ставленню особи до людей, суспільства, природи,

89

мистецтва, праці та самої себе» [137]. Для реалізації цієї мети більшість

рубрик сучасних періодичних видань для дітей пропонують пізнавальну

інформацію енциклопедичного характеру, розвиваючи інтелект молодшого

школяра; художні твори сучасних письменників, ознайомлюючи дітей з

образним словом, літературними жанрами, творчістю дитячих

письменників; конкурси, задачі, завдання, розвиваючи логічне мислення,

творчість школярів; інформацію про етику поведінки, спілкування;

відомості про улюблених (уявних та реальних) героїв; поради щодо

зачіски, манери одягатися тощо [144]. Враження від морального чи

аморального вчинку, що описаний чи графічно відтворений на сторінках

дитячого періодичного видання, виступає важливим мотиватором

моральної самооцінки дитини.

У цій діяльності формуються задатки критичного мислення школяра,

що допомагає уникнути у подальшому процесі медіаосвіти небезпеки

маніпулювання свідомістю, нав’язування псевдоідеалів та цінностей, що

суперечать загальнолюдській моралі. У цьому сенсі медіаосвіта дає дитині

можливість самозахисту, вчить критично сприймати медійні повідомлення.

90

Висновки до першого розділу

Проблема морального виховання молодших школярів була і

залишається однією з центральних у педагогічній науці. Дослідження

доводить, що вона є інтердисциплінарною, оскільки мораль розглядається

з позицій філософії, педагогіки, психології, соціології та інших наук, які

вивчають людину та її діяльність. Проблемі морального виховання загалом

присвячені праці відомих українських учених, зокрема Г. Ващенка,

С. Русової, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, К. Ушинського,

Я. Чепіги, П. Юркевича та ін. Вагомий внесок у дослідження проблеми

виховання, зокрема морального як його окремого напряму, здійснили

сучасні науковці: І. Бех, М. Боришевський, Г. Васянович, О. Вишневський,

М. Євтух, І. Зязюн, О. Квас, В. Кемінь, О. Міщеня, М. Пантюк, Т. Пантюк,

О. Савченко, М. Савчин, Н. Скотна, О. Сухомлинська, К. Чорна,

П. Щербань, О. Янкович та ін.

В умовах сьогодення проблема морального виховання особливо

актуалізується у ранньому дитячому віці. Виховання учнів початкової

школи вимагає виважених наукових підходів, щоб, по-перше збалансувати

процеси навчання, виховання та розвитку, по-друге, врахувати вплив

різних засобів і чинників, які їх оточують і визначити найоптимальніші

педагогічні умови задля реалізації завдань їхнього морального виховання.

Дослідження доводить, що моральне виховання молодших школярів в

досліджуваний період ґрунтується на антисцієнтистській гуманістичній

особистісно орієнтованій виховних парадигмах, які активно розвиваються

у сучасній науці, обґрунтовуючи специфіку цього процесу і визначаючи

можливості усіх інститутів та чинників виховання.

Одним із важливих чинників морального виховання учнів

початкових класів, як доводить наше дослідження, є дитяча періодика, яка

наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. почала активно розвиватися. У цей

період з’являються різноманітні періодичні видання на різних мовах, які

91

пропонують своїм читачам певний зміст. Зокрема, після 1991 року в

Україні з’явилися такі періодичні видання для молодших школярів: «Світ

дитини», «Зернятко», «Вінні та його друзі», «Ангеляткова наука»,

«Професор Крейд», «Колосок», «Водограй», «Кенгуру», «Пізнайко»,

«Соняшник», «Яблунька» та ін. Усі вони мають значний виховний

потенціал, зокрема у межах морального виховання, використовують

різноманітні форми і засоби, якими відображаються основні моральні

категорії та зміст морального виховання. Акцентується увага на таких

основних моральних категоріях, як добро, правда, честь, гідність,

справедливість, застосовується широкий спектр народно-педагогічних

засобів – легенди, казки, приказки, загадки, прислів’я. Усі вони

відображають цілу ієрархію моральних цінностей, акцентуючи увагу на

перемозі добра над злом. Загальнолюдський потенціал досліджуваних

нами видань є достатньо високим, проте окремі з них здебільшого мають

розважальний характер.

Перспектива морально-етичного виховання молодших школярів

засобами дитячої періодики у процесі медіаосвіти пов’язана з

соціалізацією особистості на засадах особистісно орієнтованої сімейної

медіаосвіти, її здатністю до критичного осмислення інформації, творчості

та самопізнання.

До контексту цієї виховної парадигми входять християнські моральні

цінності та чесноти, які за своєю суттю є загальнолюдськими. Це життя,

істина, добро, свобода, краса тощо, а також справедливість, сміливість,

правдивість, щирість, любов до ближнього, вірність, довіра, скромність,

відданість тощо.

Молодший шкільний вік важливий у розвитку моральних якостей

особистості, що зумовлено змінами у способі життя, появою інтересу та

поваги до себе, нових обов’язків та стосунків із ровесниками та

дорослими, в яких молодший школяр об’єктивно реалізує себе як суб’єкт

моральної поведінки.

92

Результати першого розділу дослідження відображені в таких

публікаціях автора: [64], [67], [68], [69], [70], [71], [74].

93

РОЗДІЛ 2

ДИТЯЧА ПЕРІОДИКА КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

ЯК ЗАСІБ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Характеристика дитячих періодичних видань кінця ХХ –

початку ХХІ ст.

Дитячі періодичні видання (як світські, так і релігійні), що є одним із

засобів у досягненні мети морального виховання молодших школярів,

уводять дитину у світ соціокультурної дійсності, заснованої на морально-

етичних нормах та цінностях.

З педагогічної точки зору дитячі періодичні видання завжди були і

залишаються важливими засобами власне дитячого простору та

комунікації дитини зі світом дорослих. Дитячі часописи, без сумніву, –

важливий елемент виховання, навчання, розвитку, формування та

соціалізації молодого покоління, вони активно взаємодіють з іншими

інституціями у сфері освіти, науки та культури.

Дитячі періодичні видання – газети та журнали – є складовою масиву

медіа продукції. Як зазначають В. Іванов, О. Волошенюк, газети – це

органи преси, які мають постійну назву, виходять друком через певні

проміжки часу (щонайменше раз на місяць), не повторюються змістовно й

оформлені в одному стилі. З-поміж інших медіа газети вирізняються

прагненням до максимальної точності й аналітичності, здатністю детально

аналізувати складні події та явища, водночас дбаючи про високі

професійні стандарти, як-от перевірка інформації, верифікація її джерел,

подання декількох поглядів тощо. Картина світу, яку відтворює газета, має

сталі цінності та орієнтири, що не можуть часто змінюватися [165, С. 187].

Читання газети навчає молодшого школяра працювати з різною

94

інформацією, охоплювати і засвоювати її, вибудовувати власну систему

цінностей.

Журнал, на відміну від газети, виходить друком від одного разу на

тиждень до одного разу на півроку. В типології видань, які можна назвати

журналом, дитячі класифікуємо як «популярні журнали», до яких також

належать ілюстровані, молодіжні, науково-популярні, журнали

телепрограм, журнали для чоловіків і жінок [165, С. 189]. У порівнянні із

журналами іншого тематичного, вікового, соціального та гендерного

спрямування дитячі часописи не презентують продукти стилю, спосіб

ідентифікації особистості тощо.

Друкована продукція для дітей має бути не тільки якісною за

змістом, але й за поліграфічним виконанням відповідати Галузевому

стандарту України [58] та «Державним санітарним нормам і правилам», які

«спрямовані на профілактику захворювань органів зору, опорно-рухового

апарату, серцево- судинної системи, а також розладів нервово-психічної

сфери організму в дітей» [82, С. 4]. Художнє оформлення періодичного

видання, ілюстрації мають доповнювати, пояснювати та прикрашати текст,

відповідати правилу: «рекомендована ілюстративність видання – не менше

75%» [82, С. 11].

Аналізуючи структурно-змістові компоненти сучасних

всеукраїнських і регіональних дитячих періодичних видань потрібно

зазначити, що часто вони одноманітні, мають схожу рубрикацію, завдання,

конкурси. Як зазначають К. Даценко, Є. Денисенко, частина дитячої

періодики – переклад відомих і розкручених російських та англомовних

видань. Інша частина – кальки популярних європейських та американських

дитячих коміксів [77]. Однак, незважаючи на певну одноманітність

дитячих видань, вони зберегли популярність як джерело і засіб пізнання,

розваги та розвитку молодших школярів.

95

Т. Давидченко пропонує типологічну класифікацію українських

друкованих газет і журналів для дітей, в якій виокремлено п’ять їх видів:

пізнавальні, розважальні, навчальні, культурологічні, науково-популярні.

Здійснений у дослідженні аналіз дитячої періодичної преси дає

підстави для певних умовиводів і узагальнень. Звертаючись до

напрацювань дослідниці дитячої періодичної преси, зробимо короткий

огляд [63].

До пізнавальних належать усі видання, що мають переважно

пізнавальний, освітній зміст. Тематика таких газет і журналів дуже

розмаїта. Більшість найпопулярніших серед дітей журналів і газет подають

потрібну інформацію засобом гри, адже це – найприродніше заняття для

малечі. Лише в поодиноких виданнях редактори намагаються донести до

дитини «пізнавальне» упорядковано, створюючи в такий спосіб тематичні

журнали. У решті журналів/газет такий матеріал подається вроздріб, що,

безперечно, шкодить виданню, ускладнює сприйняття дитиною потрібної

інформації. Наприклад, на одній сторінці редактори торкаються теми

астрономії (про Чумацький шлях), на іншій – тема вже різко змінюється і

дітям розповідають про те, звідки береться мед (про пасіку і бджіл)

(«Велика дитяча газета»). І все це в суміші з безліччю розважальної

інформації – анекдотами, вікторинами, малюнками («Велика дитяча

газета», журнал «Викрутас»).

Досить довгий час традиції «тематичних номерів» дотримується

пізнавально-ігровий журнал «Пізнайко». Ось деякі з тем: «Неймовірні

тварини», «Про «Країну ведмедів»» («Пізнайко» україномовний), «Про

Индию», «О компьютерах» («Познайка» російськомовний) тощо. Такий

виклад матеріалу тематично, через гру допомагає редакторам привернути

увагу найбільшої кількості читачів.

Усі пізнавальні видання чітко поділяються на два типи:

енциклопедичні та власне ігрові. До ігрових належать – «Пізнайко»,

«Професор Крейд», «Bratz-модница», «Умійко», «Веселые идейки»,

96

«Малятко», «Стежка», «Ухмалыш», «Велика дитяча газета». До

енциклопедичного типу Т. Давидченко відносить ті видання, що

становлять так звану «маленьку енциклопедію» чи «маленьку бібліотеку».

Вони є першим кроком дітей на шляху до вивчення великих словників та

енциклопедій. У цікавій формі в них розповідається про мистецтво,

історію, архітектуру, природу. За своїм виглядом вони нагадують тонкі

журнали. Їхня особливість – наявність скріпок або отворів, через які можна

протягнути швидкозшивач, щоб надовго зберегти їх у спеціальній

фірмовій теці. Цей тип видання представлений в Україні журналом –

«Бібліотека журналу «Дивосвіт – казки, легенди, міфи»».

На сучасному ринку періодики для дітей чимало видань

розважального характеру: діти люблять розважатися і читати про розваги

та заради розваги (особливо це стосується дітей середнього шкільного

віку). Причиною виникнення багатьох розважальних видань і стало те, що

редакторам легше розважити дитину, аніж навчити й виховати. Такі

журнали – це здебільшого ще один спосіб заповнити вільний час дитини,

зацікавити її ненадовго коміксом або кросвордом. Кросворди, ребуси,

шаради, всілякі лабіринти й комікси – без цього практично неможливо

уявити собі видання цього типу.

Види розважальних видань представлені двома основними типами:

1) журнали/газети кросвордів. Це такі видання газети, як «Клякса»,

«Призові дитячі сканворди», «Развлекайка», «Сказочные кроссворды»,

«Хатинка сканвордів»; журнали: «Детские кроссворды», «Кешины

кроссворды», «Bratz»; 2) журнали та газети коміксів: «Комикс Симпсоны»,

«Комикс: Marvel: команда», «Комикс: фантастическая четверка».

Навчальні видання покликані насамперед допомогти дитині у

навчанні. Одночасно такі журнали/газети можуть стати у нагоді батькам,

педагогам, вихователям, адже вони друкують корисний наочний матеріал

(нові форми ігор, вправ). Наприклад, допоможуть навчити основ

англійської мови, математики, журнал може прийти на допомогу і

97

дошкільникові, що разом із батьками вивчає абетку. Часто такі видання є

двомовними (в одному журналі матеріал подається різними мовами:

українською і російською), або навіть тримовними (англійська, українська,

французька). Усі навчальні видання поділяються на два типи: 1) освітні

(журнали, газети з уроками), 2) релігійні. Освітні видання представлені

журналами «Posnayko» (для дітей віком 4 – 8 років, що вивчають

англійську мову), «Абетка», «Абетка в картинках», «Букварик»,

«Буковинки-веселинки», «Веселі уроки – jolly lessons», «Граємо в

англійську», «Математика в картинках» тощо. Особливим у межах виду

навчальних видань є тип релігійного журналу, який нині набуває особливої

популярності, позаяк його твори прагнуть навчити дитину «релігійної

грамоти», дати їй духовну освіту (журнали «Водограй», «Тропинка»,

«Ангеляткова наука», «Зернятко» та ін.).

Основа кожного номера культурологічних видань – художній

матеріал, вітчизняна, світова класика та фольклор. Вони чітко поділяються

на два типи: 1) літературно-художні видання (велика увага зосереджена на

питаннях літератури, друкують велику кількість художніх творів):

журнали: «Яблунька». «Джміль», «В мире сказок», «Соняшник», «Котя»,

«Розмальовок 20», «Чарівна казка»; 2) літературно-мистецькі

(розповідають про різні види мистецтва, на своїх сторінках висвітлюють

різноманітні культурні події): журнал «Веселочка».

Дієвим засобом популяризації спеціальних знань серед широкого

дитячого читацького загалу є науково-популярні дитячі періодичні

видання. У них подається наукова теоретична і практична інформація.

Видання подібного типу розраховані не лише на дітей, що визначилися зі

своїми інтересами, вони сприяють і пробудженню такого інтересу,

виявленню схильностей. Цей вид дитячої преси представлений двома

типами: технічно-прикладними та науково-художніми журналами: «Юний

моделіст-конструктор», «Юний технік України» [63]. Таким чином,

класифікація сучасної української дитячої періодики, виконана

98

Т. Давидченко, здійснена за цільовим призначенням, дає можливість

представити всю сукупність дитячих журналів і газет у вигляді системи.

Натомість І. Круть пропонує класифікацію дитячих періодичних

видань за ознаками: залежно від віку адресата, за характером інформації,

за цільовим призначенням, за статтю, за регіоном розповсюдження.

Залежно від віку адресата дитячих періодичних видань, виділяють чотири

категорії читачів, яких у видавничій практиці зазвичай позначають як діти

дошкільного, молодшого, середнього і старшого шкільного віку.

Найбільший вибір мають І і ІІ вікові категорії читачів: для дошкільнят –

«Ангелятко», «Мамине сонечко», «Пізнайко від 2 до 6», для молодшого

шкільного віку – «Пізнайко від 6», «Крилаті», «Веселі картинки»

(гумористичні комікси), «Професор Крейд», «Джміль», «Барбі»,

«Барвінок», «Вінні та його друзі», «Чарівна принцеса». Однак, І. Круть

вважає невиправданим охоплення в адресаті кількох вікових груп (напр.,

«Стежка» – для дошкільнят і молодшого шкільного віку, «Барвінок», «Світ

дитини» – для молодшого і середнього шкільного віку, «Вінні та його

друзі» також для молодшого і середнього шкільного віку (не завжди

вказано) і т.д., оскільки рівень розвитку, пізнавальні потреби і можливості

читачів у 3-4 роки суттєво різняться порівняно з восьмирічними. Тому

виходить, що редакція урегульовує цю суперечність за рахунок розподілу

матеріалу – частина буде цікава й корисна одним, частина – іншим. Такий

підхід до справи є недопустимим і суперечить Державним санітарним

правилам і нормам. З іншого –для покупців незручно те, що значна

кількість журналів виходить без зазначення віку читача («Малятко»,

«Котя») [145].

Ознака цільового призначення дитячого періодичного видання

збігається з його функціонально-тематичним спрямуванням та визначає

репертуар. Це пізнавальні, розвивальні, розважальні. Пізнавальні –

насичені інформаційно, більше 50 відсотків текстової інформації – про

світ, видатних людей, світ тварин і рослин, важливі історичні події

99

(наприклад, «Стежка», «Барвінок», «Професор Крейд»). Розвивальні –

більшість інформації спрямована на розвиток різних умінь і навичок у

дитини, на розвиток дрібної моторики, уваги, пам’яті тощо (для прикладу,

це значний відсоток матеріалів у журналах «Пізнайко», «Мамине

сонечко»). Розважальні – до цього виду відносимо видання, які мало

насичені інформаційно. Головна їх мета – відпочинок, «розвантаження»

пізнавальної активності. Виділення цього виду є певним чином умовним,

оскільки загалом кожна інформація чогось навчає, щось розвиває, а, з

іншого боку, усі матеріали для дітей повинні мати легку форму. Окрім

того, при виокремленні цього типу треба враховувати орієнтовну цільову

аудиторію: одна і та ж форма роботи для дошкільнят виконуватиме

розвивальну функцію, а для старших дітей – розважальну. Наприклад,

завдання «знайди предмет на малюнку», «добери пару» та подібні для

дошкільнят становитимуть певну складність, вимагатимуть зосередження

уваги, тоді як для молодших школярів і старших читачів вони

служитимуть радше забавою. Окрім того, цікавою є кількість подібних

завдань. Для прикладу, один номер (довільно обрано № 23 за 2009 рік)

журналу «Принцеса», досить популярного серед українських дівчаток 8 –

12 років, містить 8 завдань-розмальовок і 6 завдань, у яких треба знайти

предмет або ознаку. Важливим при розрізненні пізнавальних і

розважальних видань є співвідношення між текстом та ілюстрацією (тут

маємо на увазі ті зображення, які виконують функції «зон відпочинку»).

Цікавим є порівняння насиченості журналів для молодшого

шкільного віку текстовою інформацією: «Барвінок» має приблизно

рівномірний розподіл тексту, орієнтовно 350 – 400 слів на сторінку, «Світ

дитини» – близько 450 слів. Розважальні журнали не є актуальними для

першої вікової категорії (немає серйознішої і відповідальнішої справи для

малюка, ніж гра), і цей тип часописів стає все більш затребуваним з

дорослішанням читача. І. Круть зазначає, що доречним було б

виокремлювати такий тип уже з другої вікової групи.

100

Навчальні журнали – за аналогією до книжкових видань; цей тип ми

виокремлюємо як періодику, створену зумисно для використання у

навчальному процесі, коли видання містить систематизований виклад

матеріалу з певної галузі знань з урахуванням дидактичних принципів

доступності, наступності, послідовності.

З огляду на гендерний підхід виділяють журнали для хлопчиків

(«Маленький розумник»), для дівчаток («Маленька Фея», «Чарівна

Принцеса», «Мокси/Moxie»). За регіоном розповсюдження: є видання, які

розповсюджуються в Україні і за кордоном («Малятко»), видання, які

продаються в Україні («Котя»). Нерозвиненою, на наш погляд, є ланка

регіональних, обласних журнальних видань (наприклад, якщо «Ангелятко»

відображає певною мірою колорит регіону, іноді трапляються діалектизми,

то назвати його регіональним не можна, зважаючи на поширення теренами

України). Журнал «Смайлик» поки що за поширенням можна вважати

регіональним, але за характером інформації він регіон не презентує [145].

З’ясовуючи типологію дитячих періодичних видань, О. Орлик

виділяє характерні риси часописів досліджуваного періоду, стверджуючи,

що вони не мають конкретного цільового призначення, є універсальними

за змістом, в одному номері поєднуються основні функції (виховна,

художньо-естетична, інформаційна, когнітивна, культурно-просвітня,

освітня, розважальна). Більшість часописів містять різноманітний

матеріал, який може забезпечити юним читачам цікаве дозвілля: художні

твори, пізнавальну, довідкову інформацію, інтелектуальні завдання –

ребуси, кросворди, шаради, загадки [186].

Диференціацію дитячих періодичних видань Т. Хітрова здійснює за

такими ознаками:

географічною (територіальною);

національно-мовною (україномовні, російськомовні, двомовні

видання);

демографічною ознакою (аудиторний фактор);

101

проблемно-тематичним спрямуванням (громадсько-політичні,

літературно-мистецькі, літературно-художні, розважальні,

спеціалізовані, рекламно-довідкові, промислово-виробничі,

сільськогосподарські, екологічні, релігійні видання);

ідейно-політичним спрямуванням, за видавцем (офіційні, приватні

й партійні видання);

соціальною ознакою та періодичністю (щоденні видання, газети з

періодичністю 2-3 рази на тиждень, тижневі, двотижневі й

місячники) [264].

Однак, на думку К. Даценко, Є. Денисенко, ця типологія не є

повною, оскільки в наведеній класифікації не вистачає характеристики за

цільовим призначенням, яка є досить важливою. А тому, зважаючи на

строкатість дитячої аудиторії, видання для цієї категорії читачів

запропоновано розділити на дві основні групи: за ознаками статі (для

хлопчиків, дівчаток та хлопців і дівчат разом) та за віком. Особливими є

видання для вихованців дитячих будинків і шкіл-інтернатів, для дітей з

фізичними вадами. А за критерієм цільового призначення дитяча преса

поділена на групи: пізнавально-ігрові, навчальні, художні, науково-

художні, універсально-тематичні, довідкові, пізнавально-розважальні тощо

[77]. Однак, ці типи не є постійними, завжди синтезуються,

видозмінюються залежно від запитів аудиторії, її медіакультури.

Наше дослідження доводить, що досить складно виробити єдину

типологічну класифікацію дитячих періодичних видань (особливо для

вікової категорії молодшого шкільного віку). Це зумовлено віковими

психо-фізіологічними характеристиками адресата, оскільки у змісті видань

повинна домінувати ігрова презентація інформації, динамічність, інші

форми його наповнення з метою доступності, зосередження та утримання

уваги маленького читача тощо. А також слід зазначити, що видавці

здебільшого надають переваги досягненю не навчально-виховної, а

економічної, матеріально-фінансової мети видання. Окрім цього,

102

недостатньою є увага педагогів, психологів до проблем видання та

функціонування дитячої періодики, зокрема для читачів вікової категорії

молодшого шкільного віку.

Як уважають К. Даценко, Є. Денисенко, за ступенем розвитку преси

для дітей можна визначити рівень розвитку будь-якого суспільства, адже

дитячі періодичні видання – це своєрідне дзеркало, у якому

відображаються ключові етапи цивілізаційної культури, формування й

функціонування демократії, а також обриси майбутнього розвитку держави

[76]. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення ключових

характеристик друкованих мас-медіа, призначених для дитячої аудиторії.

Найпопулярнішими є журнали розважально-пізнавального характеру,

однак актуальними залишаються проблеми виховного потенціалу,

змістового, аксіологічного наповнення дитячої періодики.

Дитячі періодичні видання, незалежно від класифікаційних

характеристик, є одним із засобів морального виховання молодших

школярів. Пізнавально-виховний матеріал у них передбачає інтеграцію зі

змістом основних засобів навчання і виховання – посібниками та

підручниками для початкової школи, уводить дитину до світу

соціокультурної дійсності, яка заснована на морально-етичних нормах,

цінностях та ідеалах, що є складовою комплексу проблем медіаосвіти в

межах сім’ї та школи.

Ринок дитячої періодики в умовах сьогодення є достатньо

насиченим. За даними Книжкової Палати України імені Івана Федорова,

щороку в Україні виходить у світ близько 100 назв газет і журналів для

дітей та юнацтва, а зареєстровано – понад тисячу. З огляду на предмет і

завдання нашого дослідження,, прослідкуємо динаміку дитячих

періодичних видань у спорадичній хронологічній вибірці.

Аналізуючи роль періодичних видань у вихованні та розвитку дітей,

Н. Вернигора зазначає, що у передплатному каталозі України на 2005 р.

налічується 121 найменування газет та журналів для маленьких читачів.

103

Серед них для молодшого шкільного віку дослідниця відзначає такі газети

та журнали, як «Веселка», «12+», «Абракадабра», «Граємо в англійську»,

«Велика дитяча газета», «Країна знань», «Велика перерва», «Я сам(а)»,

«Веселі уроки», «Школяр» тощо, а також ряд видань розважально-ігрової

тематики: «Пізнайко», «Професор Крейд», «Аліса», «Апельсин», «Весела

газета для дітей СКАНВОРД», «Казкові кросворди», «Класні кросворди»,

«Котя» та ін. А ще видання літературно-художнього спрямування:

«Джміль», «Дивосвіт», «Казковий вечір», «Планета легенд» [35].

Здійснюючи огляд дитячих періодичних видань за 2008 – 2011 рр.,

О. Орлик аналізує їхні кількісні показники, а також тематику, мову,

призначення за віком та статтю читача. Дослідниця зазначає, що у фонді

Державного архіву друку Книжкової Палати України за цей період

зберігається 77 назв дитячих журнальних видань для дітей та юнацтва за

2008-2011 рр.: 53 назви журналів українською, 22 російською, 2

англійською мовами. Середній тираж одного номера дитячого часопису

становить майже 14 тисяч примірників. Причому із 77 назв 37 орієнтовані

на вікову групу від 6 до 12 років. В основному це літературно-мистецькі

видання: «Веселочка», «Барвінок», «Дзвіночок», «Світ дитини», «Джміль»,

«Наша хатка», «Професор Крейд», а також релігійно-виховні: «Зернятко»,

«Живе джерельце», розвивальні: «Дитячий розвивайко», «Веселые

идейки», пізнавальні: «Пізнайко», «Куля», розважальні: «Чарівна

принцеса» тощо. Як зазначає дослідниця, преса для наймолодших виконує,

насамперед, функції популяризації пізнавальних та педагогічних ідей,

пропагування морально-етичних норм суспільства, усталених цінностей

народу. Саме тому актуальними є теми морально-етичних норм поведінки

дитини, її стосунків з однолітками та навколишнім світом; навчання та

пізнання. Домінують оповідання, казки (як народні, так і літературні),

перекази, історії [186].

Станом на січень 2015 р., за даними Довідника періодичних видань

України, їх зареєстровано 140, зокрема: дитячі журнали «Барвінок»,

104

«Пізнайко», «Водограй», «Джміль», «Зернятко», «Куля», «Posnayko»

(англ.); пізнавальні і розвивальні газети «Зайчик», «Казковий вечір»,

літературна газета для старшого дошкільника і молодшого школяра

«Настенька» (рос.) та ін. (Див.: Додаток В).

Дитяча періодика здатна замінити дитячі енциклопедії, задачники,

розмальовки, адже чимало часописів особливу увагу звертають саме на

розвиток інтелекту молодшого школяра, його творчих здібностей,

уміщуючи цікаві розповіді з історії («Дивосвіт», «Світ дитини»), про життя

рослин і тварин, культуру народів світу («Колосок», «Соняшник»), твори

літературних класиків та сучасних письменників («Веселочка»,

«Барвінок») і природничу тематику висвітлюють «Яблунька», «Джміль»,

розважають та розвивають інтелект («Стежка»); вивчають англійську

маленькі читачі зі спеціалізованим виданням «Словознайка», журналами

«Стежка», «Джміль» та ін.

Популярними є пізнавально-ігрові видання – «Яблунька», «Шишкин

ліс», «Ангелятко», «Мишка Топтыжка», «Один дома +»; літературно-

мистецькі та народознавчі – «Дивосвіт: казки, легенди, міфи», «Малятко»,

«Веселочка», «Колобочок», «Джміль», «Барвінок», «Дзвіночок», «Світ

дитини», «Бумеранг», «Наша хатка». Серед пригодницьких журналів варто

відзначити «Крилаті», коміксів – «Чарівниці», «Міккі Маус».

До періодичних видань релігійної тематики належать видання,

засновниками яких є церкви різних конфесій, і журнали християнської

літератури: «Ангелятко», «Ангеляткова наука», «Водограй», «Богдан»,

«Ноїв ковчег», «Живе джерельце», «Зернятко», «Водограй», «Радость

моя», «Діти Непорочної», «Місіонарчик»; мусульманської літератури.

Видання з релігійними текстами, як і загальноосвітні, є розвивальними,

пізнавальними, розважальними.

Вітчизняна дитяча медіапродукція має свою історію розвитку, у якій

відбулися важливі зміни деідеологізації, деполітизації оформлення і змісту

на початку досліджуваного періоду.

105

З-поміж численних дитячих періодичних видань коротко

охарактеризуємо окремі з них, використовуючи при цьому анонси,

матеріали авторських статей, Інтернет-видання тощо.

«Барвінок» – щомісячний україномовний літературно-художній

журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку, який виник на

основі журналу «Жовтеня», що видавався в Харкові в 1928 – 1941 рр. Із

квітня 1945 р. він виходить у Києві під назвою «Барвінок». До 1991 р.

журнал був органом ЦК комсомолу України і Республіканської ради

всесоюзної піонерської організації. У 1950 – 1999 рр. дублювався

російською мовою. Серед авторів часопису імена відомих письменників та

поетів: Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Андрій

Малишко, Михайло Стельмах, Микола Трублаїні, Олександр Копиленко,

Наталя Забіла, Марія Засмага, Оксана Іваненко, Юрій Збанацький,

Валентин Бичко, Петро Панч, Платон Воронько, Дмитро Павличко,

Всеволод Нестайко. Редакторами його були: Володимир Дюшен, Наталя

Забіла, Оксана Іваненко, Богдан Чалий, у 1975 – 1984 рр. – Анатолій

Давидов, Василь Моруга, з 1989 р. – Василь Воронович.

Після 1991 р. журнал утвердив своє провідне становище серед

вітчизняної періодики. Цьому сприяло переосмислення у 90-ті рр.

попереднього досвіду: було збільшено обсяг, змінено цільову аудиторію,

скасовано російськомовний випуск. Новий редакційно-авторський склад

поставив мету утвердження принципів першопрохідництва та професійної

журналістики.

Обрана модель суспільної відповідальності «Барвінку», неприйняття

комерціалізації були усвідомленою відповіддю на безконтрольне

поширення у дитячому середовищі негативних явищ, послаблення ролі

традиційних виховних інститутів, пригнічення дитячого читання,

примітивізацію світогляду та диктату рекламних моделей поведінки.

Відгукуючись на нагальні потреби освіти, журнал тривалий час публікує

народознавчі матеріали, пізніше – понад сотню програмних творів, тексти

106

яких ще не вивчали в школі, на прохання вчителів – галерею літературних

портретів хрестоматійних авторів, спеціальні сторінки, присвячені

дитячому футболу.

Завдяки публікаціям «Барвінку» в Україні вперше з’явилися

комплекти посібників з валеології. Журнал бере участь у підготовці серії

підручників з «ОБЖД» та «Основ здоров’я» загальним накладом 800 тис.

примірників. Відтепер формування цінностей школяра, його нової

навчальної мотивації, національної свідомості та патріотизму, міцної

духовно-моральної основи, навичок здорового способу життя –

пріоритетні завдання «Барвінку», які вже не обмежуються журнальними

сторінками, а продовжуються тривалою самостійною роботою читача

через систему ефективно стимульованих завдань, конкурсів, досліджень,

тренінгів. Часопис бере активну участь у різних акціях в інтересах дітей,

пропагує свою позицію у ЗМІ [75]. Активна позиція видання,

зорієнтованого на систему духовних цінностей та етичних норм, нові

інтелектуальні й емоційні запити не тільки сприяють розвитку ринку

дитячої періодики, продовжують традицію національної дитячої

періодики, але й забезпечують розв’язання завдань гармонійно розвиненої

особистості.

Журнал «Куля» (kulja@polytrade.lviv.ua) – пізнавально-розважальне

видання, яке вперше побачило світ у вересні 2007 р. Читацька аудиторія

видання – це школярі віком від 7 до 12 років. Передумовою створення

журналу, як зазначено в анотації, стало усвідомлення того факту, що

учнівська молодь останніх десятиліть не хоче читати, наслідком чого є

труднощі із навчанням, зниження якості засвоєних знань та, у підсумку,

втрата нацією інтелектуального потенціалу. А тому метою проекту є

заохочення учнів молодшої школи до читання, розвиток їх ерудиції та

інтелекту. Наповнення журналу частково синхронізоване із програмою для

середньої загальноосвітньої школи (2 – 5 класи), але не повторює її, а лише

107

доповнює пройдений у школі матеріал та розширює тематичні ряди, – у

такий спосіб сприяє формуванню більш широкої системи знань.

Шляхом виконання поставлених завдань стала трансформація

навчальних та пізнавальних матеріалів у розважальний формат, який

реалізовується із врахуванням психологічних особливостей, притаманних

віковій групі читачів. Незамінним інструментом у цій роботі є побудова

яскравого та коректного візуального ряду. З одного боку, така схема

роботи привертає увагу дітей, а з іншого – будує чітке уявлення про

описувані об’єкти.

Тематичний спектр журналу допомагає виховувати гармонійно

розвинених дітей, як цього потребує день сьогоднішній, насичений новими

технологіями, проте не відірваних від свого коріння та чітко зорієнтованих

у системі морально-етичних координат. Цьому сприяє структурованість

видання за рубриками:

«Кіноманія» – презентація найновіших мультфільмів чи дитячих

кінофільмів, які готують до показу в Україні;

«Веселі задачки» – вправи на уважність та логічне мислення, ребуси,

анаграми, головоломки і різноманітні цікавинки;

«Кулин довідник» – пізнавальні статті на теми зі шкільної програми

для розвитку загальної ерудиції дитини;

«Шануй рідне» – статті з народознавства;

«Ха-ха-ха» – дитячі анекдоти, веселі розповіді, загадки;

«Замки України» або «Твердині України» – історія замків,

оборонних споруд та монастирів нашої країни;

«Зірки України» – інформація про обдарованих дітей різних шкіл,

їхні вміння, знання та творчі досягнення;

«Світ природи» – пізнавальні статті про рослинний та тваринний

світ;

«Творча майстерня» – творчі доробки школярів: малюнки, вірші та

різноманітні вироби (пластилін, бісер, вишивка тощо);

108

«Зроби сам» – схеми та поради стосовно виготовлення виробів

прикладного та декоративного характеру своїми руками;

«Наші традиції» – опис релігійних свят кожного місяця та

пов’язаних із ними обрядів, традицій, звичаїв;

«Життя школи» – розповіді про важливі заходи, які проводяться у

школах;

«Фотоконкурс» – розміщення фотографій читачів журналу [203].

Аналіз різних номерів журналу дає підставу стверджувати, що

структура популярного вітчизняного дитячого видання відповідає

психолого-педагогічним характеристикам молодших школярів як віковій

категорії-адресату, завданням навчання і виховання, забезпечує зв’язок

життя дитини в школі та поза нею в освітньо-виховному полі

досліджуваного періоду, дає змогу реалізувати завдання морального

виховання молодших школярів засобом статей, оповідань, прислів’їв,

приказок, казок тощо.

Журнал «Колобочок для розумних діточок» щомісячний

пізнавальний журнал для дітей віком 3 – 9 років, що виходить з травня

2010 р., засновником і видавцем є ТОВ «Друк Арт» (м.Чернівці,

вул. Головна, 198 а, офіс 5). Він містить різноманітні матеріали,

спрямовані на розвиток пізнавальних, творчих здібностей у дітей. У ньому

публікуються як відомі українські дитячі письменники, так і місцеві

автори, а також молоді автори-початківці та дописувачі з різних регіонів

нашої держави, члени редколегії. Журнал багато й гарно ілюстрований.

Щономера у ньому, крім тематичних матеріалів до різноманітних

державних та народних свят і пам’ятних дат, друкуються казки, вірші,

лічилки, загадки, є сторінка англійської мови, вміщуються цікаві ігрові

завдання, кросворди, саморобки з паперу, розмальовки тощо – для кожної

вікової групи дітей, – як дошкільнят, так і учнів молодшої школи.

Особливо подобається дітям, як свідчить наше дослідження,

розв’язувати математичні, мовні, літературні завдання, які виховують у

109

малечі уважність, спостережливість, логічне мислення і за допомогою яких

у дітей проявляються індивідуальні здібності та нахили, про що маленькі

читачі та їхні батьки надсилають вдячні відгуки на адресу редакційного

колективу.

Окремою сторінкою в журналі традиційно друкуються «Поради

Колобка-рятівничка», яка готується спільно з відділом зв’язків із засобами

масової інформації та роботи з громадськістю при Управлінні МНС

України в Чернівецькій області і яка є своєрідною пам’яткою для дітей про

те, що треба знати і як себе поводити в певних життєвих ситуаціях, аби

самим не потрапити в біду і змогти допомогти іншим. Журнал

«Колобочок» – можна характеризувати як «справжнього друга і

порадника» маленьких громадян нашої країни. Формат видання 70х100/12,

обсяг – 24 сторінки, друк – повноколірний, періодичність – один раз на

місяць. Мова видання – українська.

Це загальноукраїнське видання, розповсюджується через передплату

та мережу роздрібної торгівлі України. Журнал «Колобочок» анотує зміст

кожного з номерів: «казки, вірші, лічилки, ігрові завдання, цікава

математика, весела англійська, загадки, кросворди, вироби з паперу, чудові

розмальовки». Постійні рубрики:

- про місяць випуску номера (приказки, прикмети, поезія,

пізнавальна інформація, наприклад: «Березень, весни привіт, розквітає

первоцвіт»; «Неповторний красень-квітень скрізь розсипав ніжні квіти»,

«О жовтневій порі сім погод на дворі» тощо);

- «Шануймо свята свої на святій українській землі» (наприклад, у

березневому номері: «8 березня – Міжнародний жіночий день», «9 березня

– день народження Тараса Шевченка», «14 березня – преподобної Євдокії

або Явдохи», «22 березня – день Сорока святих», «30 березня – день

Святого Олексія»;

- пізнавальна сторіночка (наприклад, у жовтневому номері «Місто

моє рідне. Чернівці», у квітневому – «Складаємо великодній кошик», у

110

березневому – «Найменша у світі книга – «Кобзар» Тараса Шевченка»

тощо);

- «Казка стукає в вікно» (авторські казки Наталки Книшевої,

Валентини Черняєвої, Валерія Фурса та ін.);

- «Поради Колобка-рятівничка» з підзаголовком «Управління

державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій

області» («Обережно! Електроприлади», «Дотримуйтесь режиму дня»

тощо);

- «Юні таланти» з підзаголовком «Колобочок щиро вдячний вам,

любі дітки, за ваші чудові твори»;

- «Віночок для свята»;

- «Для пильного ока»;

- «Цікава математика»;

- «Граючись, читаємо»;

- «Funny English»;

- поетична сторінка («Великодне свято», «Безсоромне ведмежатко»

тощо);

- «Розмальовка»;

- «Сторіночка відпочинку» («Абетка про звірів від бабусі Віри», «А

ось і наступні літери від ТРАНСПОРТНОЇ АБЕТКИ» тощо) [132].

Як бачимо із змістових маркерів, часопис «Колобочок. Для розумних

діточок» є регіональним і, передовсім, орієнтований на читацьку

аудиторію м. Чернівці та області. Однак, дописувачами є молодші школярі

зі Львова, Стрия, Борислава, Житомира, Турки та інших міст і сіл України.

А також, слід зазначити, що поруч із світськими матеріалами розміщено

пізнавально-виховний матеріал релігійного (християнського) змісту. Це

видання має достатні міжпредметні зв’язки і глибокий морально-етичний

потенціал.

Розваги, вірші, казки, комікси, ігри та багато корисної інформації

пропонує журнал «Пізнайко». З ним маленькі читачі здійснюють веселі

111

мандрівки, дізнаються багато нового, водночас вивчають англійську і

російську мови, якими також виходить цей ігровий журнал. Варто

зазначити, що усі три версії різні за змістом та художнім оформленням.

«Ангелятко» – це добрі, веселі і, насамперед, цікаві казки, вірші,

пісеньки, комікси, конкурси та інтелектуальні завдання.

Має свою історію відомий журнал «Малятко». За піввіку існування

вийшло в світ майже 600 його номерів. І в кожному – цікаві казки й

оповідання, веселі вірші, дотепні загадки, лічилки, скоромовки, саморобки,

розмальовки, кулінарні рецепти та різні конкурси, зокрема: «Мої бабуся і

дідусь», «Добра справа», «Ми – маленькі українці». Разом із «Малятком»

можна всією родиною малювати, складати вірші та оповідання.

Важливим з огляду на предмет нашого дослідження є видання «Світ

дитини» – патріотичний та літературно-мистецький журнал, який формує

світогляд юних читачів у дусі християнської моралі та національної

гідності. У цьому виданні уміщуються розповіді про видатних

письменників, художників, про важливі історичні події, свята, а також

багато віршів та оповідань. Журнал має цікаві рубрики «Шкільна

хрестоматія» та «Завдання від пана Мудрагелія».

«Дзвіночок» – всеукраїнський, пізнавальний, історичний,

культурно-розважальний журнал для дітей дошкільного та молодшого

шкільного віку, мета якого – навчити їх рідної мови, ознайомити з

історією, традиціями, культурою, що сприятиме вихованню нової

української еліти, виявленню юних талантів.

Щомісячний пізнавально-розважальний журнал «Професор Крейд»

– для дітей шести – десяти років. Його герої Мензурка, Кіт Смик та Миша

Шило разом з професором Крейдом знайомлять читачів із тваринним та

рослинним світом, географією, історією, фізичними явищами, космосом,

народо- та українознавством тощо.

Видавництво дитячої літератури «Веселка» випускає всеукраїнський

журнал для дітей «Веселочка», де друкуються твори хлопчиків і дівчаток

112

про життя, батьків, родину, школу, спорт, захоплення, мрії, дружбу,

милосердя – про все, чим багата дитяча душа. Разом із «Веселочкою»

можна пізнавати історію України, красу і багатство рідної землі, дізнатися

про її славетних людей, а також ознайомитися із новими книгами

видавництва «Веселка». Журнал має сторінки для кмітливих, жартівливих,

для «знайків» і «незнайків».

Серед найвідоміших періодичних видань — щомісячний дитячий

науково-популярний журнал «Юний технік України» (засновник –

Український державний центр науково-технічної творчості учнівської

молоді та видавництво «Грамота»). Він пропонує читачам нові цікаві

технічні розробки. Кожен номер часопису уміщує інформацію про цікаві

винаходи в історії людства, актуальні новини науки і техніки, креслення та

схеми конструювання авіа- та судномоделей, різноманітних корисних

пристроїв, головоломки для всієї родини, конкурси. Основна ідея видання

– інтелектуальний розвиток дітей і підлітків, формування вмінь і навичок

технічної творчості.

Одне з перших науково-популярних видань «Юний натураліст» є

додатком до журналу «Наука-фантастика». Багато цікавинок із життя

флори та фауни і загадкових явищ природи можна прочитати на сторінках

«Юного натураліста». Крім того, він допомагає глибше і ґрунтовніше

пізнати навколишній світ, вчить бути небайдужим до рідної природи.

Всеукраїнський природничий, науково-популярний журнал

«Колосок» – путівник у світ науки, визнаний кращим виданням 2008 р.

(щоб привернути увагу батьків, учителів, видавців до проблем дитячої

періодики, Держкомтелерадіо України запровадило з 2007 р.

Всеукраїнський конкурс на краще періодичне друковане видання для дітей

та юнацтва).

Рубрики часопису – «Планета земля», «Жива природа», «Наука і

техніка», «Про все на світі» – вводять юних читачів до цікавого і

різноманітного світу живої природи, допомагають їм у засвоєнні

113

матеріалу. А вчителі, користуючись журналом, мають можливість

подавати інформацію цікаво і захопливо.

Періодичне видання «Країна знань» дає змогу дізнаватись про

останні досягнення світової та української науки, друкує статті з

різноманітних галузей знань, зокрема з фізики, хімії, біології, географії,

історії, світової культури, розповідає про численні наукові відкриття.

Журнал допомагає школярам стати ерудованою, творчою, вдумливою

людиною, а найголовніше – викликає бажання вчитися.

Вузькопрофесійний дитячий музичний журнал «Музична школа»

містить фортепіанні твори для початківців.

В Україні випускається і дитячий автомобільний журнал «Hot

wheels».

Розважальні рубрики є майже в усіх дитячих виданнях. Але можна

виділити суто розважальні періодичні та продовжувані журнали, а саме:

дозвілля – кросворди, мода, сучасні події і цікаві розважальні

повідомлення (дев’ять назв): «OOPS!», «GIRL», «Hello Kitty!», «Твои

кумиры», розмальовки: «Розмальовки супер», «Мультик», «Розмальовок

20», «Весела розмальовка», «Раскраски мудрой Совы».

Перекладне американське видання «Вінні та його друзі» видається у

багатьох країнах світу, а в Україні журнал «Вінні-Пух» з’явився у жовтні

2002 р. Згодом часопис було перейменовано на «Вінні та його друзі».

Видавцем стала компанія «Егмонт Україна». «Вінні та його друзі»

належить до періодичних видань, оскільки виходить щомісячно під егідою

компанії Disney, знак якої розміщено на обкладинці. Специфіка цього

видання полягає в тому, що звернення до дітей відбувається від імені

героїв книги Алана Мілна «Вінні-Пух», а це відповідає віковим

психологічним особливостям дитячого сприйняття інформації.

Характерною ознакою будь-якого номера часопису «Вінні та його

друзі» є велика кількість яскравих ілюстрацій, наприклад, постер із

зображенням всієї компанії героїв, фотографій тварин і дуже мало текстів.

114

Маленьким читачам пропонуються розвивальні завдання на кмітливість,

ребуси, головоломки, питання. Є сторінки розмальовок і саморобок.

Компонування всіх елементів видання – ілюстрацій, прикрас, тексту – є

гармонійним і продуманим. Суттєвою ознакою періодичного журнального

видання є його постійні рубрики: «Наукова експедиція», «Намальовані

слова», «В експедицію!», «Гра в цурки», «Сюрприз Тигри», «Пух запитує

дерево», «Розберись-но!», «Що змінилося?», «Метикуй!», «Хто що

збере?», «Домалюй!», «Оповідка», «Майстерня», «Природа» [44]. Кожне

число відкривається картою з розташуванням хатинок героїв Вінні, Кенги,

Манюні Ру, Кролика, Роха, Тигрика, Сови, Віслючка.

Аналіз дитячих періодичних видань доводить, що вони містять

художні твори, релігійні тексти, розважальні, розвивальні та пізнавальні

матеріали і кожен із них виконує спеціальну функцію: художні твори

виховують і розвивають естетичний смак, релігійні публікації впливають

на моральні якості та формують духовність, пізнавальні знайомлять із

навколишнім життям, інформують про події у різних сферах людської

діяльності, розширюють світогляд, а також розважають (за допомогою

загадок, шарад, ребусів тощо). Завдяки багатолітнім традиціям, високій

видавничій культурі, професійному підходу до компонування кожного

номера, ці часописи і надалі залишаються серед провідних дитячих видань

України. Маючи стабільне вікове коло своїх адресатів, співробітники

журналів намагаються робити їхні матеріали дедалі цікавішими,

розширюють діапазон зворотного зв’язку зі своїми читачами (дитячі

малюнки, поетичні та прозові першотвори, різноманітні конкурси, лотереї,

нагороди), спонукають читачів до активної пізнавальної та комунікативної

діяльності.

Наукові журнали адаптують науку для дитячого розуміння,

розвивають думку та уяву, стимулюють глибше пізнання дійсності. Автори

змогли знайти відповідні форми подання і способи адаптації наукових

відомостей для кращого розуміння дітьми [186].

115

У 2000 р. за ініціативи видавця Валерія Басирова був заснований

дитячий періодичний журнал «Йылдызчыкъ-Зірочка», що друкувався

двома мовами – кримськотатарською та українською. У ньому

друкувалися поезії та оповідання кримськотатарських та українських

письменників, народні казки, цікаві історії, а також пісні та дещо з

творчості самих читачів. Цікавою рубрикою був «Словник дружби»,

користуючись яким діти могли поступово опановувати кримськотатарську

мову. Нині «Йылдызчыкъ-Зірочка» – це додаток до журналу «Йылдыз»,

що виходить загальним накладом близько тисячі примірників і доступний

лише на умовах передплати. Залежно від номера, він представлений

кількома з названих 109 рубрик: «Къартанамнынъ сырлы сандыгъы» («З

бабусиної скрині»), «Йылдызчыкънынъ мусафири» («Гості «Зірочки»),

«Бизим байрамларымыз» («Наші свята»), «Эдеп къаиделери» («Правила

виховання»), «Пек меракълы» («Дуже цікаво»), «Тылсымлы боялар»

(«Чарівні фарби»), «Оюнлар» («Ігри»), «Лугъатчыкъ» («Словничок») [161].

Інший кримськотатарський дитячий журнал

«Арманчыкъ/Armanchiq» (в перекладі – «вітряк (млин)» походить від

назви кримськотатарської лічилки) друкується з кінця 2011 р. у

видавництві «Тезис». Видання розраховане на дітей віком від 5 до 12 років.

«Арманчыкъ» виходить один раз на два місяці накладом понад 3000

примірників. Звернувшись до редакції, можна одержати видання,

оформивши передплату в поштовому відділенні або ж скориставшись

офіційним сайтом, на якому розміщені кілька перших випусків журналу в

повному обсязі (http://www.armanchiq.pp.ua).

Завданням часопису головний редактор Едіє Муслімова вбачає у

створенні цікавого національного видання для дітей різного віку – і

малюків, і старших дітей; вихованні патріотизму, прищепленні дітям

бажання знати рідну мову, традиції, відродженні поваги до власної історії,

відновленні духовності та спадковості [1]. На звороті першої сторінки

щономера друкується кримськотатарська абетка (кирилицею та

116

латиницею) з цікавими малюнками або віршиками до певної літери.

Змістове наповнення журналу різноманітне.

Загалом у ньому близько 25 рубрик. Рубрика «Тарих абиделери»

(«Історичні пам’ятники») присвячена історії міст і сіл Криму. У розділі

«Ватанымызнынъ джанлы табиаты» («Жива природа нашої Батьківщини»)

розповідається про відомі природні об’єкти, «візитні картки» Криму – гори

Ак-Кая, Чатир-Даг, Аю-Даг, Кара-Даг, вікові дерева, печери, ріки тощо.

Вагомою частиною видання є народні казки, байки, оповідання та вірші

різноманітної тематики кримськотатарські, а також інших народів світу.

Казки та легенди кримських татар для дітей розміщені у рубриці

«Къырымтатар халкъ масаллары» («Кримськотатарскі народні казки»),

оповіданням присвячена рубрика «Икяе». Також є окрема сторінка дитячих

поезій, що раніше не друкувалися. Серед авторів – Халіде Велішаєва,

Лейла Асанова, Ельмаз Мамбет, Ельмара Мустафаєва, Дилявера

Сеттарова. За допомогою рубрики «Мезакетли ибарелер» («Ввічливі

вирази») діти опановують традиційний кримськотатарський етикет,

вчаться ввічливості, шанобливого ставлення до дорослих. Окрім того, у

часописі можна знайти розділи «Балалар кулюшелер» («Дитячі

смішинки»), «Булмача» («Ребуси, загадки»); рубрику «Почта

къутусындан» («Із поштової скриньки»), що пропонує листи та малюнки

юних читачів.

Обов’язковою умовою є використання кримськотатарської мови, що

сприяє розвитку писемного мовлення дітей, а як винагороду редакція

публікує фото усіх дописувачів. Остання сторінка обкладинки журналу

вміщує рубрику «Бу – не? Bu – ne?» («Що це?»). Автори видання

пропонують тематичні зображення тварин, комах, риб чи рослин із

підписами кількома мовами (російською, кримськотатарською та

латинською транскрипцією). Читачі можуть поповнити свої знання новими

назвами кримськотатарською мовою. Таким чином, видання залучає

читачів до світу національної мови, культури, мистецтва, традицій і свят.

117

Зважаючи на сказане вище, зазначимо, що обидва журнали можуть бути

використані у навчальному процесі початкової ланки кримськотатарських

шкіл на уроках мови і літературного читання, адже дитячі часописи є

цікавим і потужним джерелом відповідного дидактичного матеріалу.

Отже, більшість рубрик сучасних періодичних видань для молодших

школярів пропонують:

- пізнавальну інформацію енциклопедичного характеру з метою

розвитку інтелекту школяра;

- художні твори сучасних письменників пізнавального, морально-

етичного змісту, для ознайомлення дітей з образним словом,

літературними жанрами, творчістю дитячих письменників;

- конкурси, задачі, завдання, що розвивають спостережливість,

логічне мислення, творчість школярів;

- інформацію про етику поведінки, спілкування;

- відомості про улюблених зірок естради, спорту;

- поради щодо гігієни, зачіски, манери одягатися тощо.

Спеціально для батьків публікуються поради психологів та педагогів

щодо виховання, навчання, розвитку дитини (додатки газети «Казковий

вечір», журналів «Пізнайко», «Загадкова скарбничка»).

Щодо дитячих газет, то їх асортимент не такий великий, як журналів:

«Дитяча газета», «Жива вода», «Зірка», «Літ-україночка», «Перченя», «Я

сам(а)», «Велика дитяча газета», «Казковий вечір», «Веселка» (Весела

газета для хлопчиків і дівчаток) та інші.

Сучасні дитячі періодичні видання – колоритні та різноманітні як за

тематикою вміщених текстів, так і за їх жанрово-стильовими ознаками.

Актуальними є теми: морально-етичних норм поведінки дитини, її

стосунків з однолітками та навколишнім світом; навчання, пізнання та

розвиток. Домінують прозові оповідання, казки (як народні, так і

літературні), перекази, історії [144].

118

Наше дослідження доводить, що процес становлення дитячої

періодики як засобу виховання в досліджуваний період є складним,

залежить від багатьох чинників: соціально-політичного, екологічного,

історичного, геополітичного та культурного. Вітчизняна дитяча періодика

відображає сучасний розвиток України та суспільства в аспекті

культурного, морального, глобалізаційного, демократичного розвитку,

тому у цілісності змісту і структури вона є дуже важливим засобом

гармонійного виховання молодших школярів на засадах моралі.

2.2. Засоби морального виховання молодших школярів на

сторінках сучасної дитячої періодики досліджуваного періоду

Моральне виховання молодших школярів засобами дитячої

періодики відбувається у виховному полі кінця ХХ – початку ХХІ ст. – це

хронологічне означення освітнього простору, в якому відбувається

безперервний діяльнісний міжособистісний процес навчання, розвитку і

виховання. В усі часи людської історії рівень морального виховання

молоді є корелятом цивілізаційного поступу людини та культури. Виховне

поле суспільства завжди формується під впливом моралі як духовно-

культурного механізму регуляції поведінки особистості та соціальних груп

за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми, цінності,

зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів та соціальних

груп [3, С. 397]. Зі свого боку мораль завжди співвідноситься з духовно-

ідеальними основами права, релігії, мистецтва, філософії.

Зміст вітчизняної дитячої періодики виявляє її суть, ті властивості,

що відрізняють її від інших засобів медіаосвіти, визначають її мету та

призначення. Причому слід пам’ятати про взаємозв’язок змісту і структури

дитячого періодичного видання.

119

На виховний потенціал дитячої преси суттєво впливають недоліки в

структурі і змісті дитячих періодичних видань. Як зазначають учасники

Всеукраїнської наради редакторів друкованих періодичних видань для

дітей та юнацтва і керівників видавництв дитячої літератури (Київ, 2005),

законодавча та виконавча влада вживає недостатніх заходів щодо

належного забезпечення випуску друкованої продукції для дітей,

створення сприятливих умов для діяльності таких періодичних видань. Ці

фактори передовсім зумовлені недосконалістю чинного законодавства,

невизначеністю з боку держави пріоритетної ролі друкованих ЗМІ та

книговидання у виховному процесі підростаючого покоління,

недостатністю фінансової підтримки ЗМІ та видавництв дитячої

літератури, відсутністю стимулювання для заснування нових друкованих

видань для дітей та юнацтва з місцевою сферою розповсюдження [106].

Усі засоби морального виховання молодших школярів на сторінках

дитячих періодичних видань нами умовно поділилено на: мовні

(вербальні), жанрові (текстові), графічні, графічно-вербальні, мануальної

праці. Причому в основі такого поділу розглядаємо текст, який в оперті на

основні положення інформаційно-семіотичної концепції культури

трактуємо як цілісність форми і змісту, певної інформації, вираженої

відповідними знаками (слова людської мови, а також знаки штучних мов –

фарби, лінії, ноти тощо) [209, С. 8 – 9]. Їхнє конкретне поєднання створює

знаково-відображувальну систему, що кодує і передає зміст ідеї

морального виховання молодших школярів. Н. Град уводить поняття

відеовербального тексту, який має властивості зв’язного тексту у

поєднанні графічних, образотворчих та мовних знаків [56, С. 154 – 156].

Мова дитячого видання є надзвичайно важливим структурно-

змістовим компонентом. Вона має свої засоби виразності, дієвості,

емоційності, свої естетичні ідеали. Моральний, інтелектуальний,

естетичний розвиток дітей безпосередньо пов’язаний із духовним

збагаченням. Величезну роль у соціалізації особистості відіграє Слово.

120

Входження дитини до цього всесвіту відбувається, у першу чергу, за

допомогою друкованого слова, видань, спеціально створених для дітей.

Дитяча література, періодичні видання живлять розум та уяву дитини,

відкриваючи нові світи, образи та моделі поведінки, є могутнім засобом

духовного розвитку особистості. Однак дуже часто словник, яким

послуговується автор при написанні твору, не відповідає лексикону дитини

молодшого шкільного віку, її життєвому, мовленнєвому досвіду; подекуди

лексика як художніх, так і пізнавальних видань не охоплює усіх аспектів

навчання і виховання.

У текстах сучасної дитячої періодики трапляються діалектизми,

жаргонізми, рідковживані слова, професіоналізми і часто їхня присутність

не є виправданою ні художньо-літературними, ні виховними потребами.

Проблемою сучасних україномовних журналів є суржик, який трапляється

як в оригінальних, так і в перекладних текстах. Важлива особливість

дитячої публіцистики – залежність від віку реципієнта, характеру

адресованих йому періодичних видань, стилістичних особливостей,

специфічних якісних, а також кількісних характеристик медіатексту:

тематики, обсягу художнього та публіцистичного матеріалу, вибору

жанрів, лексичної бази, використання художньо-образних засобів тощо

[75].

Журнал «Барвінок», як зазначає К. Даценко, має якісний лексичний

рівень. Цьому сприяло співробітництво з авторами шкільних підручників,

освітніх проектів, іншими фахівцями. Майстри слова зосереджували увагу

не лише на розробці тем, а й на актуалізації змісту та методичному

інструментарії. Це дало змогу повніше скористатися однією із переваг

журналу, коли читач, подібно до факультативів, спецкурсів, системно

засвоює певний обсяг поглиблених знань, що входять до кола його

світоглядних цінностей. У кожному номері подано інформацію про нові

явища та реалії, що не лише збагачує словниковий запас дитини, а й

розширює її кругозір. Це дає малечі відчуття завтрашнього світу,

121

розуміння того, що в майбутньому вирішальними будуть її знання, таланти

і здатність до саморозвитку. Дослідниця вказує на те, що позитивним

виховним чинником часопису є використання творів малих жанрів, що

ознайомлюють читача із милозвучністю, багатогранністю, глибиною

української мови. Оскільки публікаціями в часописі опікуються найкращі

журналісти, члени Національної спілки письменників України, то вони

несуть найкращі традиції змістового оформлення видання. Вони

переймаються насиченістю мовними засобами: неологізмами,

оказіоналізмами, фразеологізмами. Оскільки «Барвінок» є високоякісним

українським продуктом, то русизмів у ньому немає, проте наявні

діалектизми, що невідомі дітям і не подається їх значення. Також

зустрічається розмовна лексика, але, зважаючи на вік читача, вона має

право на існування у текстах задля зниження офіційності викладу.

Лексичний рівень журналу формує у майбутньому комунікативні уміння

читача. Сам журнал позиціонує власну читацьку аудиторію як «родини з

вищими вимогами до читання і виховання своїх дітей» [75]. На основі

аналізу К. Даценко робимо висновок про високий лексичний рівень

журналу «Барвінок» як якісного україномовного продукту.

Більшість усіх понять морального виховання у змістовому

наповненні часопису складають абстрактні іменники (наприклад, добро,

зло, вірність, сумління тощо). У роботі з текстами періодичних видань слід

пам’ятати, що молодший школяр лише вчиться усвідомлювати значення

абстрактних понять, на відміну від конкретних, а тому, не вміючи мислити

абстрактними поняттями, співвідносити їх, дитина спирається у своїх

поясненнях на конкретні приклади. У текстах дитячих періодичних видань

використано саме таку схему. Абстрактне поняття морального виховання

(моральної культури) знаходить конкретне й реальне втілення у дитячій

свідомості.

122

У текстах журналів наявні також іменники на позначення

абстрактних понять, які конкретизують людські чесноти. Наприклад,

«дружба» [12, С. 13]; «вірність» [12, С. 15]; «мудрість» [12, С. 5].

Віковою особливістю молодших школярів у процесі морального

виховання засобами періодичних видань є те, що діти найкраще

запам’ятовують поняття моралі, якщо вони подані в ігровій формі, з

ілюстративним матеріалом, при цьому не сприймають великі за обсягом

тексти тощо.

Отже, головна роль мовних одиниць (іменників, прикметників,

дієслів, фразеологізмів, стильовий розподіл лексики на художній стиль,

розмовний, науковий, оказіоналізми) полягає у формуванні цілісної

картини світу для дітей. Оскільки терміни виражені переважно

іменниками, то вони виконують навчально-комунікативну, виховну

функцію, яка допомагає дитині легше та швидше пізнати світ і себе в

ньому на засадах добра і краси.

Наприклад, у квітневому номері (2015) журналу «Колобочок. Для

розумних діточок» в основу казки Н. Книшової «Детективні пригоди кота

Хитроуса» [132, С. 7 – 9] покладено переказ однієї з «Дев’яти негідних

речей, на презирстві до яких будується переконаність і емоційний світ

морально порядної, духовно красивої людини», сформульованих

В. Сухомлинським [250, С. 298]. Для здійснення морального виховання

молодших школярів В. Сухомлинський у праці «Як виховати справжню

людину» формулює кодекс «порядної, духовно красивої людини»:

1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за

рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не

давай себе скривдити, але й інших не кривдь...

2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже

повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, здерев'яніння

серця – одна з найогидніших вад.

123

3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за

чужу спину. Це сфера дуже тонких духовних відносин. Бути трудівником –

честь, бути дармоїдом – безчестя.

4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти

нерішучість, відступати перед небезпекою, хникати. Боязкість і

нерішучість породжують боягузство, підлість, зрадництво. Хоробрість і

відвага – джерела мудрості.

5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-

під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або

погрітися біля вогнища – цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти –

людина! Задовольняючи свої потреби, ти повинен проявляти благородство,

стриманість, витримку. Це не тільки скромність. Це щось вище і значніше:

владарюючи над своїми потребами і пристрастями, ти підносиш свою

духовну суть.

6. Негідно мовчати, коли твоє слово – це чесність, благородство і

мужність, а мовчання – легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли

твоє мовчання – чесність, благородство й мужність, а слово – легкодухість,

підлість і навіть зрада. Як багато говорить про гідність людини її уміння

бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким

людським інструментом!

7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити,

плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, але й не мати власного

погляду, втратити своє обличчя. Огидно і гидко нашіптувати.

Нашіптувати, обмовляти товариша – рівнозначно пострілу в спину.

8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі

обіцянки.

9. Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне

ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення

особистих кривд, горя, страждання. Негідна слізливість. Людину

прикрашає витримка. Сльози, розраховані на те, щоб викликати жалість

124

близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до

самовиховання витримкою, благородством волі [250, С. 149 – 416, 298 –

306].

Очевидно, що парафраз Н. Книшовою однієї з «Дев’яти негідних

речей, на презирстві до яких будується переконаність і емоційний світ

морально порядної, духовно красивої людини», сформульованих

В. Сухомлинським, а саме: «Негідно залишати товариша в біді, небезпеці,

проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і

сліпота, здерев’яніння серця – одна з найогидніших вад» як засіб

морального виховання молодших школярів розрахований на сприйняття не

лише дитини, а й дорослого (вчителя, вихователя, батьків), і має на меті

актуалізувати безцінні поради великого педагога, в змодельованій ситуації

художньої реальності казки одну з них [132].

Для світосприйняття, розвитку, морального виховання молодшого

школяра згубним є неграмотне відображення змісту видання. Серед огріхів

Н. Вернигора виокремлює такі:

використання у викладі матеріалу лексичних одиниць,

незрозумілих для цієї групи читачів;

складна за стилістично-синтаксичними показниками побудова

речень з використанням дієприкметникових та дієприслівникових

зворотів.

Найгірше – це безліч суржикових утворень, калькованих лексем з

російської мови (русизмів) та росіянізмів (тобто слів та мовних зворотів,

побудованих за зразком російських мовних форм). Дослідниця слушно

зауважує, щоб видання працювало на розвиток дитини й зокрема на

формування її мовних навичок, варто в розробці його концепції

враховувати певні аспекти як психологічно-педагогічного плану, так і

змістово-зображального. Так, по-перше, слід дотримуватися єдності всіх

елементів інформаційного комплексу видання, яка взаємозбагачувала б і

повноцінно виражала б зміст; по-друге, має бути особливий підхід до

125

ілюстративного матеріалу, який супроводжує текст, адже це – графічна

розповідь, що допомагає дитині швидше й повніше осмислити текст, при

цьому смислові навантаження вербального та візуального центрів тексту

мають збігатися; по-третє, треба дбати про розгалуженість жанрово-

видових аспектів видання – казки (літературні, фольклорні, наукові тощо);

оповідання, легенди, міфи, вірші (у тому числі вірші-іграшки, плутанки,

забавлянки й ін.); загадки, пізнавально-освітні матеріали, розвивальні та

інтелектуально-розважальні завдання тощо; по-четверте, слід зважити на

сприйняття різних літературних жанрів різними віковими категоріями

дітей; по-п’яте, дотримання основних умов розуміння тексту найменшими

реципієнтами [35].

З’ясовуючи особливості мовного оформлення дитячої періодики,

наголошуємо на тому, що мова дитячого видання – це особливий різновид

літературної мови і вона має свої засоби виразності, дієвості, емоційності,

свої етичні ідеали. Окрім того, саме засоби мови забезпечують

ефективність комунікаційного процесу між часописом (його авторами,

дописувачами, художниками, видавцями) і читачем. Таким чином,

розв’язання завдань морального виховання молодших школярів, розкриття

його ідей неможливе поза мовою.

На думку Н. Вернигори, якщо періодичне видання підготовлено з

урахуванням соціальних потреб і читацьких запитів сучасного маленького

читача, зі знанням усіх рекомендацій психологів, педагогів, мовознавців, а

також якщо редакційний колектив подбав про дотримання вимог стосовно

розумових та психологічних характеристик конкретної вікової групи, то

такі видання стануть постійним комунікативно-інформаційним каналом,

що збагачує та розвиває цілісно особистість дитини, забезпечує

безперервний зв’язок між навчальним та самоосвітнім процесами і вестиме

маленького читача шляхом самовдосконалення [35]. Очевидно, що

періодичне видання значно швидше, ніж книжкове, відгукується на події

довколишнього життя, може зосереджуватися на актуальних для дітей

126

проблемах, а тому є надзвичайно дієвим засобом прилучення юних читачів

до послідовного і постійного читання у динамічному соціумі. А це

спонукає до формування у дитини стійких навичок літературного

мовлення, спілкування на засадах поваги до себе та навколишнього світу,

формує етичну культуру особистості.

Для дитячих видань характерний так званий стандарт, закріплений за

певними тематичними, логічними поняттями. Більшість журнальних кліше

(стандартів або стереотипів мовлення) характеризується звичними

функціями. Журнал в багатьох своїх жанрах користується стандартними

засобами, розрахованими на багаторазове застосування, на певний

емоційний вплив.

Оскільки ми розглядаємо читацьку аудиторію молодшого шкільного

віку, то актуальними залишаються питання про уміння належно

використовувати теоретичні знання у практичних мовленнєвих ситуаціях.

Недарма дітей віддають до школи в 6 років, адже тоді повноцінно починає

формуватися вміння позначати й розрізняти кількісні та якісні

характеристики мовлення. Саме в цей період у маленьких читачів

відбувається засвоєння орфографічних правил, розвиток усного й

писемного мовлення шляхом збагачення словника (особливе місце

посідають фразеологізми), здатність інтерпретації та аналізу мовного

(вербального) тексту.

Отже, якісний лексичний рівень дитячих журнальних видань –

запорука нормального формування комунікативно-мовленнєвих умінь

дитини, понятійного апарату моральної культури як на рівні її вербального

виявлення, так і особистісних норм, правил, принципів, ідей тощо.

Для реалізації завдань морального виховання молодших школярів

особливе значення в структурно-змістовій цілісності дитячого

періодичного видання відіграють фразеологічні одиниці, прислів’я і

приказки, кожна з яких є завершеним текстом, несе певну морально-етичну

ідею, яка актуалізується у словесному чи ситуативному контексті.

127

Семантика прислів’їв і приказок всебічно й багатогранно відтворює різні

аспекти життя народу: возвеличує духовні цінності, висміює вади,

висловлює співчуття, поради, формує певну ієрархію цінностей.

Усю сукупність українських приказок і прислів’їв, які присутні на

сторінках дитячої періодики, ми згрупували за тематичними напрямами:

про працю;

про Батьківщину;

про дружбу;

про мудрість;

про матір та інші.

Серед цього загалу постараємося виокремити ті, у яких мова йде про

цінність людських чеснот.

Людські чесноти, визначені міфологією, релігійними настановами,

устроєм духовного і матеріального життя як первинні основи світовідчуття

і світорозуміння людиною себе і світу навколо себе є основними

життєвими цінностями, оскільки постулюють закони добра, істини, краси,

любові, надії, віри, правди, що знаходить відображення в українських

прислів’ях і приказках. Водночас вони вказують на можливість визначити

у ряду антонімів і ті риси, які є протилежними до поняття тієї чи тієї

чесноти: доброчесність – хтивість; стриманість – нестриманість, щедрість

– захланність, старанність – лінивство, лагідність – гнів, доброзичливість –

заздрість, смиренність – гординя.

У спільній з дитиною роботі над текстами дитячої періодики

доцільно використовувати виховний потенціал паремій у поясненні

основного змісту прислів’я чи приказки, виявленні основної ідеї, мети

прислів’я чи приказки, роботі над художньо-виражальними засобами,

проекції ідейного значення паремій на життєві ситуації морального вибору

молодшого школяра. Усі ці види навчально-виховної роботи з текстом

паремій може бути означено поняттям «інтерпретація» змісту прислів’їв і

128

приказок як основа для формування людських чеснот у структурі

особистості молодшого школяра.

Інтерпретація, як зазначено у літературознавчому словнику-

довіднику, – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової,

смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях

через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст

досліджуваного літературного явища в інтерпретації виявляється через

відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку [116, С. 308].

У процесі спільної роботи вчителя/вихователя/батьків – молодшого

школяра з періодичним виданням у школі та сім’ї предметом інтерпретації

є будь-які елементи прислів’їв і приказок на сторінках часопису,

співвіднесені з позатекстовою життєвою ситуацією та цілями морального

виховання молодших школярів, наприклад: «Добре діло роби сміло» [2,

С. 1, 7 – 9], «Від слова до діла важка дорога», «Крутиться, як білка в

колесі», «Слово не має крил, але облітає весь світ», «Зробив так, що й

комар носа не підточить» та інші [231, С. 10 – 11], «Як гукнеться, так і

відгукнеться» [132].

Зміст прислів’я «Від слова до діла важка дорога» вказує на таку

людську чесноту як старанність і її протилежну відповідність – лінивство.

Слід відзначити складність для сприйняття і розуміння дитиною змісту

чесноти «старанність», що спонукає доступно і зрозуміло пояснити

молодшому школяреві її зміст. Саме це ми здійснюємо шляхом розкриття

основної ідеї – відповідальність за сказане слово, зв’язок наміру і дії.

Метою аналізованого прислів’я є формування у молодшого школяра

розуміння про вольовий компонент особистості, про складність

зреалізувати задумане, фізичні і духовні зусилля при цьому.

Для взірця інтерпретаційного аналізу в аудиторії молодших

школярів оберемо прислів’я «Не поберігши тіла, і душу загубиш» із

представленої групи про людську чесноту «про доброчесність (моральну і

тілесну чистоту, добро у всіх його проявах) – хтивість (безладне,

129

непомірне бажання тілесного і морального задоволення)» [45, С. 19].

Основний зміст тексту повчальний – чистота душі і тіла як доброчесність

людини. Метою аналізованого прислів’я є застереження вберегти

(зберегти) тіло, щоб не загубити (погубити, довести до погибелі) душу.

Текст прислів’я має явний смисл і прихований, і мета прислів’я пов’язана

із прихованим смислом. Берегти тіло ми повинні від травмування, хвороби,

надмірного голоду, холоду, берегти від лихослів’я (грубих лайливих слів),

адже язик є тілесним органом артикуляційного апарату, берегти від гріха

блуду (якихось дій з метою тілесного задоволення), ініціатором якого

може бути сама дитина чи хтось інший, зокрема дорослий, берегти від

звички паління, вживання алкоголю, наркотиків та іншого зла. Наше тіло

видиме, але воно є вмістилищем невидимої нашої сутності – душі, з якою

пов’язані наші думки, почуття, відчуття, настрій. І ці дві сутності – тілесна

(видима) і душевна (невидима) – взаємопов’язані: біль чи якісь інші тілесні

незручності, від яких ми не вберегли наше тіло, породжують поганий

настрій, сум, затуманену свідомість, докори сумління. І якщо ми є

віруючими людьми, то ми знаємо і віримо, що є творіннями Бога, Який як

подарунок при народженні дав нам наше тіло і душу. І ці подарунки треба

берегти і шанувати, не згубити. Причому розуміти, що ми повинні

доглядати за тілом, передовсім для того, щоб у ньому дозріла безцінна,

безсмертна душа. Адже ми не обирали самі нашу стать, зріст, колір

волосся, колір шкіри, очей, вроду тощо, але, чинячи, обираючи добро чи

зло для свого тіла, ми чинимо добро чи зло і для душі.

Цей невеличкий текст прислів’я має дві частини. У першій частині

вказано на причину нашого негативного, недоброчесного вчинку – «не

бережеш тіло», а в другій сказано, який буде результат, наслідок цього

негідного вчинку – «загубиш душу». Наші предки ще в далекій давнині це

зрозуміли і дуже коротко й стисло цю важливу інформацію сформулювали

у шістьох словах прислів’я – як застереження, попередження, як те, що

важливо знати, особливо дітям і молодим людям. Кожен раз маємо самі

130

вирішувати: слухати чиюсь пораду чи ні. Сучасні школярі дуже часто

опиняються у такій ситуації вибору між добром і злом, адже у світі усе має

свою протилежність і поруч з добром, правдою, любов’ю завжди ходить

зло, кривда, ненависть. Тож повинні пам’ятати: коли хтось буде намовляти

вас, або самі будете мати спокусу зробити щось недобре, неправильне, не

нашкодьте ні своєму тілові, ні своїй чистій душі – будьте доброчесними.

На сторінках журналу «Водограй» запропоновано перелік чеснот для

тіла і душі: голодного нагодувати, спраглого напоїти, нагого одягнути,

подорожнього в дім прийняти, ув’язненого утішити, недужого відвідати,

померлого похоронити – сім вчинків милосердя для тіла; грішника

застерегти, невігласа навчити, в сумніві порадити, сумного потішити,

кривду терпеливо зносити, образу щиро прощати, молитися за живих і

померлих [45, С. 19].

Включення паремій до структури і змісту дитячих періодичних

видань та робота з їхнім текстом є дуже важливою для досягнення

найважливішої мети морального виховання – формування в молодших

школярів людських чеснот та їх протилежностей (стриманість –

нестриманість, смиренність – гординя та інші), наприклад: «бити баглаї»

[12, С. 17]; «ускочити в халепу» [12, C. 22]; «кров з молоком» [12, С. 27];

«пекти раків» [12, С. 10]; «намилив шию» [12, С. 22]; «вивести на чисту

воду» [12, С. 10]; «зачепив гордість» [12, С. 23]; «насупив брови» [12,

С. 27].

Дидактичні особливості жанрів дитячих періодих видань та

використання їх виховного потенціалу розширює у системі суб’єктів

(творці часопису/автори – учень/читач – вчителі/батьки) можливості

педагогічної взаємодії як основи процесу виховання. Виховання молодших

школярів здійснюється художньо-естетичними, пізнавальними та

розвивальними засобами форми і змісту дитячої періодики у її друкованій

та електронній версіях, реалізує мету виховання гармонійно розвиненої

особистості, уводить дитину у світ соціокультурної дійсності, яка

131

заснована на морально-етичних нормах та цінностях. Сучасні дитячі

періодичні видання у конкретизації пізнавальних та розважальних

журналів є важливим та дієвим засобом морального виховання особистості

молодшого школяра у процесі медіаосвіти, що обумовлює необхідність

виявити дидактичні особливості жанрів дитячих журналів як навчально-

виховної медіапродукції та окреслити перспективу їх використання в

умовах сім’ї та школи.

Встановлюючи особливості жанрів журнальної дитячої періодики,

керуємося літературозавчим визначенням жанру як типу літературного

твору, одного з елементів класифікації літературного матеріалу, що

позначає літературні твори, які умовно об’єднуються за певною

структурою та спільними ознаками зображення дійсності [252]. Таким

чином, поняття жанру вказує на тип художнього твору у єдності його

форми і змісту. Варто пам’яти, що мова медіапродукції, яка постає перед

читачем, – це метамова інтегрованої соціальної комунікації, суб’єктами

якої є автор (журналіст, інтерпретатор події, явища або іншого тексту) та

читач, ким у межах нашого дослідження виступає молодший школяр, а

також дорослі члени його сім’ї (брати, сестри, батьки, бабусі, дідусі),

вчителі, вихователі.

На формування і визначення жанрів дитячих журналів, у формі яких

перед читачем постає підготовлений матеріал, впливає зміст твору, його

проблематика і тематика; спосіб оповідання і відтворення подій і явищ,

система образів, героїв; ставлення автора до зображуваного; способи і

прийоми зображення, зображально-виражальні засоби; стильова манера;

пафос твору; характер конфліктів та їх розвиток у сюжеті.

У науці про журналістику прийнято розрізняти фактографічні,

аналітичні та образні жанри, які опосередковують певні рівні проникнення

до змісту та забезпечують пізнання суб’єктом зображуваного об’єкта

шляхом від первісного чуттєвого споглядання до абстрагування,

132

теоретичного освоєння його і далі – до створення збагаченого, більш

повного конкретного образу предмета.

На основі способів відображення дійсності А. Тертичний виділяє три

головні жанрові групи: інформаційні, аналітичні та художні жанри.

Ознаками інформаційних жанрів (замітка, бліц-опитування,

інформаційний звіт, питання – відповідь, репортаж та ін.) є оперативність,

відповідність інтересам аудиторії, фактична точність (релевантність),

зрозумілість для аудиторії суті повідомлення, стислість інформації.

Аналітичні жанри (бесіда, коментар, рецензія, огляд, прогноз, версія,

рекомендація тощо) розкривають причиново-наслідкові зв’язки між

явищами, аналізують їх, тлумачать і, отже, відповідають на питання: як?

чому? з якою метою? У жанрах художньої публіцистики (нарис, фельєтон

та ін.) визначальним є наявність образу, а аналіз і повідомлення фактів

відіграють підлеглу роль, мають другорядне значення. Функція художньої

публіцистики – у розкритті типового, загального, через індивідуальне,

окреме. Тут важливим є поєднання рівнів тексту: рівень автора – героя –

читача. Поєднуючи логіко-понятійний аналіз з образним, художня

публіцистика здатна пояснити найскладніші і найсуперечливіші соціально-

моральні та морально-психологічні аспекти ситуацій [252]. Вербальний

виклад матеріалу у будь-якому жанрі доповнюється різними формами

передачі інформації – текст, фото, малюнок тощо. Специфікою жанрової

організації дитячого журналу є синкретизм, когеренція пізнавальної,

виховної, розвивальної і розважальної складової журнального матеріалу,

що дає підставу трактувати його зміст у єдності із формою як різновид

дидактичного матеріалу.

Дидактичний матеріал забезпечує самостійну роботу в класі і вдома

або ілюструє теоретичний матеріал на уроці, допомагає провести

навчальний дослід чи експеримент. Відповідно до мети використання

різновидами дидактичних матеріалів є: дидактичні тексти; узагальнені

плани деяких видів пізнавальної діяльності, наприклад, підготовки і

133

проведення експерименту, вивчення фізичного приладу, проведення

певного дослідження тощо; пам’ятки (інструкції), які формують логічне

мислення у процесі порівняння, узагальнення, класифікації, аналізу,

синтезу, уміння порівнювати, аналізувати, доводити, встановлювати

причиново-наслідкові зв’язки, узагальнювати; завдання різного рівня

складності: репродуктивного, такого, що перетворює, творчого; завдання з

проблемними питаннями; завдання на розвиток уяви і творчості;

експериментальні завдання; узагальнена діяльнісна модель експерименту

як методу самостійного дослідження, формулювання висновку за

наслідками експерименту; дидактичні матеріали з пояснювальними

малюнками, планом виконання завдань, з вказівкою типу завдань та ін.;

алгоритм виконання завдання; вказівка причиново-наслідкових зв’язків,

необхідних для виконання завдання; моделі та імітація об’єктів, що

вивчаються або досліджуваних, процесів та явищ; тести з можливістю

самоконтролю [37]. Підбір матеріалу у статтях дитячих журналів

відповідає основним традиційним принципам дидактики (за М. Пантюк,

Т. Пантюк): науковості, систематичності та послідовності, наочності,

свідомості й активності дитини, доступності, забезпечення міцності

отриманих результатів, зв’язку із життям, теорії з практикою, врахування

вікових та індивідуальних особливостей учнів [191, С. 111].

Більшість рубрик сучасних журнальних видань для дітей, що

відповідають жанровій диференціації матеріалу, пропонують пізнавальну

інформацію енциклопедичного характеру, розвивають інтелект молодшого

школяра, логічне мислення, ознайомлюють дітей з образним словом,

літературними жанрами, творчістю дитячих письменників, конкурсами,

пропонують творчі задачі, завдання, інформацію про етику поведінки,

спілкування, відомості про улюблених (уявних та реальних) героїв, поради

тощо. Переважна більшість усіх жанрів має безпосередній або

опосередкований морально-етичний потенціал.

134

Шляхом спорадичної вибірки здійснимо всебічний аналіз одного із

номерів дитячого журнального видання. Дитячі періодичні видання є,

водночас, об’єктом і засобом медіаосвіти молодших школярів. Цьому

процесу сприяє розмаїття жанрів дитячого журналу.

На прикладі одного із номерів журналу «Вінні та його друзі» [44]

детально проаналізуємо жанри та виявимо пізнавально-виховні та

морально-етичні особливості навчального матеріалу. Аналізований журнал

можна трактувати як пізнавально-розважальний, у ньому присутні

інформативно-пізнавальний, художній матеріал. Слід пам’ятати, що

поняття «розважальний», із значенням «те, що розвеселяє, розважає

людину», «те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.;

утіха» [208, С.   621], має суб’єктивне ціннісне забарвлення і пов’язане не

лише з художньо-естетичною, але й пізнавально-інтелектуальною

діяльністю. Синкретизм пізнання і гри, розваги відповідає засадам

особистісно орієнтованого навчання і виховання, які засновані на повазі до

дитини, створенні умов в сім’ї і школі для її самопізнання і саморозвитку.

В аналізованому номері домінують художні жанри, засновані на

переказі сюжетних моментів популярної повісті-казки класика дитячої

англійської літератури Алана Александера Мілна (1882 – 1956) «Вінні-Пух

та його друзі» [168]. Це художні «оповідки» за сюжетами твору: «Щітка з

хвоста, а хвіст із щітки», «Ой, страхач за вікном!», «Тигрик заплутався»,

«Хвіст заспівав!», які латентно належать до аналітичних, оскільки

самостійне читання тексту молодшим школярем, чи за участю дорослого в

умовах сім’ї (тато, мама, дідусь, бабуся, брат, сестра) та школи (вчитель,

вихователь) передбачає аналіз описаних подій, явищ, героїв та їх вчинків,

трансформацію отриманих на художньо-естетичному рівні відчуттів і

вражень у систему оцінних понять і суджень. Застосування методу бесіди,

постановка дискусійних запитань, коментар оповідача у тексті чи

дорослого під час читання допоможуть дитині встановити причиново-

наслідкові зв’язки у перебігу зображуваних подій та явищ, дати критичну

135

оцінку, зробити висновок, а також, відповідно до подій художньої

реальності, змоделювати, реконструювати ситуації із власного життєвого

досвіду та найближчого оточення, причому акцент на ідеях морального

виховання сприяє процесу самопізнання та самореалізації.

На сторінках аналізованого номера розміщено аналітичні жанри,

рубриковані відповідно до вікових особливостей читацького сприйняття, у

яких поєднано вербальний та графічний текст – малюнок і коментар чи

запитання до нього: «Дослід», «Майстерня». Знайомство з цими жанрами

передбачає використання практичних методів у виготовленні дослідного

приладдя та його застосування в експерименті, кроки якого детально

описано і проілюстровано: «Таємниці фонтану. Зроби собі вдома

гарненький фонтан», «Мірило дощу. Навесні іноді випадає чимало дощу.

Щоб знати точно, скільки саме води випаде з неба, її треба виміряти.

Зроби собі простий пристрій, щоб вимірювати дощ».

Інформативні жанри в аналізованому номері – це головоломки,

логічні завдання, загадки: «Розмальовка. Навскач по калюжах. Манюня Ру і

Тигрик гасають по калюжах. З’єднай лінією по порядку нумеровані цятки,

щоб нарисувати веселунам дві калюжі. Потім розмалюй лісових друзів і

калюжі», «Що змінилося? Друг виручить. Вінні та Рох хочуть позичити

хвоста у Віслючка. Між цими схожими картинками аж п’ять

відмінностей. Знайди їх», «Увага! Риболови. Поки Ведмедик Вінні та його

друзі ловлять на річці рибу, дай відповіді на ці запитання і трохи помалюй

на втіху собі і лісовому гуртові», а також рубрики «Лабіринт»,

«Розберись-но!», «Складалка», «Лічи й малюй», «Метикуй», виконання

яких поєднує у собі завдання різного типу, різні види діяльності, різні рівні

пізнання. Пізнавальний, ознайомлювальний зі світом риб характер має

рубрика «Природа. Кумедні риби. У водах морів живе багато цікавих

істот. У тропічних морях цих смішних і гарненьких істот сила-силенна»,

де розміщені фотографії різних екзотичних риб та подано інформацію про

них. Текстове наповнення інформативних жанрів, стильове оформлення

136

журналу вміщує прихований інтерактивний діалог, ситуацію «питання –

відповідь» між читачем (молодшим школярем) та автором/журналістом чи

дорослими з найближчого оточення дитини тощо.

На сторінках аналізованого номера журналу представлений також і

такий інформативний жанр, як реклама, адресатом якої є читачі/молодші

школярі та дорослі з їхнього оточення. Жанр реклами вміщує вербальний і

графічний текст, в якому подані анотації рекламованих об’єктів, інструкції

для передплати, бланки оформлення з реквізитами передплати, а також

сформульовані творчі завдання та інструкції до їх виконання. Таким

чином, рекламні тексти вписуються у змістовий контекст номера і

виконують дидактичні інформативно-пізнавальні завдання щодо

соціального оточення дитини.

Отже, виявлені нами дидактичні особливості інформаційних,

аналітичних та художніх жанрів в аналізовному взірцеві дитячого журналу

забезпечують досягнення триєдиної мети: навчання, розвитку і виховання

особистості молодшого школяра. В умовах сім’ї та школи є перспектива

ефективного використання не лише розважального, а й навчально-

виховного потеціалу дидактичних особливостей жанрів дитячих

періодичних видань. Дитяча періодика, зокрема журнали, поряд з

читанням книг, здатна замінити дитячі енциклопедії, задачники,

розмальовки, адже багато журналів особливу увагу звертають саме на

розвиток інтелекту дитини, її творчих здібностей. На сьогодні має місце

спорадичне використання навчального матеріалу дитячих журналів в сім’ї

та школі, що залежить від обізнаності батьків та вчителя зі змістом

дитячих часописів, доступності його використання тощо. Така ситуація

потребує корекції за участю не лише вчителів-практиків, але й менеджерів

освіти та науковців.

Графічні засоби на сторінках дитячої періодики також слугують

ефективним засобом морального виховання молодших школярів.

Ілюстративний матеріал до текстів казок, оповідань, сканвордів, ігор,

137

ребусів, лабіринтів, рубрик і завдань типу «Розмалюй», «Знайди

відмінності», «Розгадай» тощо є невербальними цілісними текстами,

структурно-композиційними, смисловими елементами, в якому

виступають колір, сюжетний малюнок, його персонажі тощо. Перш, ніж

прочитати казку, оповідання, вірш та інші вербальні тексти, чи виконати

певне завдання («знайди відмінності», «розмалюй …», «допоможи …», ?),

дитина візуально сприймає ілюстративний матеріал, осмислено розглядає

його, сприймає ту ідею, яка закодована в ньому мовою графіки.

Розглянемо окремі приклади рубрики «Знайди відмінності» (Див. таблицю

2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз дидактичного графічного матеріалу для морального виховання молодших школярів на сторінках дитячих періодичних видань

Графічний матеріал дитячого

періодичного видання

Умовне визначення виховної

ідеї

Визначення ключових

понять етики та моралі в

педагогічних ситуаціях

Дидактичне забезпечення (форми роботи, методи, прийоми,

питальник)

«Знайди 10 (або інша кількість) відмінностей»

Никита и друзья. Веселые головоломки [183, С. 10]

Шануймо Великдень!

Дружба, турбота, допомога

Розглядаємо малюнок, шукаємо відміності, інтерпретуємо сюжет, працюємо за схемою: запитання – відповідь (Який настрій зайчиків зображено на малюнку? Що є причиною їхньої радості? Як ти думаєш, куди або звідки йдуть зайчики? А ти ходиш святити паску і яйця? Як ти думаєш, ці зайчики братик і сестричка чи просто друзі? А серед твоїх друзів є хлопчики (дівчатка)? тощо)

138

Зайчик [99, С. 11]

Шануймо Великдень!

Дружба, радість спілкування, спільна гра, змагальництво

Розглядаємо малюнок, шукаємо відміності, інтерпретуємо сюжет, працюємо за схемою: запитання – відповідь (Який настрій дітей зображено на малюнку? Які кольори переважають на малюнку? Що є причиною їхньої радості? В яку гру (назва гри – «котки» або «котючка», «качанка») бавляться діти? А ти бавився (лась) в цю стародавню гру? тощо)

Смайлик [231, С. 6]

На воді і під водою

Дружба, радість життя усього живого

Розглядаємо малюнок, шукаємо відміності, інтерпретуємо сюжет, працюємо за схемою: запитання – відповідь (Назви усіх живих істот, які зображено на малюнку? Який настрій у дітей і тварин? Що є причиною їхньої радості? А з якими тваринами дружиш ти в своєму житті? тощо)

Саша и Маша. Газета [221, С. 4]

Дари природи

Краса і користь, праця і її результат

Розглядаємо малюнок, шукаємо відміності, інтерпретуємо сюжет, працюємо за схемою: запитання – відповідь (Назви овочі і фрукти, які зображено на малюнку? Як ти думаєш, навіщо художник намалював ваги біля овочів і фруктів? Звідки взялося так багато овочів і фруктів? А чим вони корисні? тощо)

Кузя [146, С. 8]

Весела прогулянка за містом

Дружба, краса довкілля, турбота про природу

Розглядаємо малюнок, шукаємо відміності, інтерпретуємо сюжет, працюємо за схемою: запитання – відповідь (Звідки і куди на прогулянку йдуть друзі, як ти думаєш? Чим корисні прогулянки за містом – на природі? Як люди повинні ставитися до природи? тощо)

Кенгуру [126, С. 22 – 23]

Грайливі кошенята

Грайливість, веселощі, слухняність, чемність, пустощі

Розглядаємо малюнок, шукаємо відміності, інтерпретуємо сюжет, працюємо за схемою: запитання – відповідь (Чим займаються кошенята? Хто з кошенят поводиться нечемно? В чому полягає небезпека такої поведінки? А ти прислухаєшся до порад дорослих, бавлячись, дбаєш про свою безпеку? тощо)

Вербально-графічні елементи на сторінках дитячої періодики мають

спорадичний характер щодо мети морального виховання, оскільки є

139

пізнавально-евристичними (сканворди, ребуси, завдання математичного,

мовного спрямування тощо). Це, наприклад, завдання: «До слів на

пелюстках знайди такі слова, які б об’єднували їх або пов’язувалися з

ними. Наприклад, квітка, бджола, вулик, чай – мед. Запиши початкові

літери віднайдених слів усередину – прочитаєш дуже важливе для

барвінчат осіннє слово (відповідь «передплата» – прим. Р.Д.)», «Впиши дві

літери так, щоб вони були кінцем і початком слова (відповідь «бабка –

кажан, багно – ночви, базар – аркан, байка – казка» та ін. – прим. Р.Д.)»,

«Спробуйте впізнати літери і впишіть їх у клітинки. Це й буде останнє

слово нашого секрету: 1.Літера, з якою дружить біб, баран і барабан;

2.Перша літера абетки; 3.Літера з тигрової мови; 4.Два бублики на

стовпичку; 5.Ця буква схожа на свічечку; 6.«Нехочунебудуневмійна»

літера; 7.Сонечко; 8.Улюблена літера ворони (відповідь «барвінок» – прим.

Р.Д.)» [12, С. 18].

Завдання мануальної праці вирішуються в окремих виданнях дитячої

періодики, зокрема, це – витинанки, саморобки, аплікації, розмальовки

тощо. Завдання такого типу орієнтовані на розвиток дрібної моторики

молодшого школяра, мовлення, отримання навичок роботи з ножицями,

клеєм, пластиліном тощо. Мануальні навички (робота руками), як відомо,

сприяють розвитку мови, що є найважливішим показником рівня

інтелектуального розвитку дитини. Ці заняття допомагають молодшим

школярам повірити у власні сили, розвинути різноманітні навички,

навчитися використовувати уяву та вільно спілкуватися на різні теми.

Розглянемо завдання мануальної праці у виданнях розважально-

пізнавального спрямування, наприклад, журнал для хлопчиків «Маленький

розумник» і журнал для дівчаток «Барбі»: «Виріж смужки пазлу, розташуй

їх у правильній послідовності і дізнаєшся, як звати кішку Барбі (відповідь:

Блісса) прим Р.Д.» [10, С. 21], саморобка «Кінна колісниця та воїни»:

«Хочеш мати свою власну армію з воїнами епохи Римської імперії? Тоді ця

саморобка саме для тебе! До того ж ти матимеш не лише воїнів, а й кінну

140

колісницю, яка була дуже важливим елементом військової техніки ще до

нашої ери. Спочатку колісниці перевозили лише зброю, але згодом стали

возити і лучників, які на ходу могли вражати ціль, сидячи у візку. А твої

воїни на що будуть здатні?» [156, С. 11 – 14]. Моральне виховання

молодших школярів тут пов’язане із гендерним, самоідентифікацією

дитини за ознакою статі, підготовкою, згідно з її соціальною роллю, до

виконання майбутнього обов’язку дружини, матері, воїна-захисника, до

вияву таких чеснот, як любов, дружба, опіка, турбота, захист близьких і

рідних, Вітчизни тощо.

Значна кількість дитячих періодичних видань, що

розповсюджуються, є закордонним продуктом, результатом перекладу або

передруку, без урахування і адаптації до реалій життя українців, з

неякісним перекладом, не всі дитячі періодичні видання контролюються на

рівні держави щодо санітарно-гігієнічної, змістової відповідності тощо, що

знімає з власників відповідальність за змістове наповнення.

2.3. Шляхи вдосконалення морального виховання молодших

школярів засобами дитячої періодики

Для вибору оптимальних шляхів удосконалення морального

виховання молодших школярів засобами дитячої періодики нами здійснено

вивчення реального стану проблему. З цією метою проведено пілотажне

(пробне) дослідження у середовищі батьків молодших школярів, вчителів

та вихователів початкової школи і, власне, молодших школярів. Усі вони

становлять потенційну читацьку аудиторію дитячих періодичних видань, є

суб’єктами процесу морального виховання у школі і поза нею.

Респондентами опитування були: вчителі шкіл м. Дрогобич, м. Львів,

Львівської, Тернопільської та Закарпатської областей (усього опитано 106

осіб); батьки молодших школярів з м. Дрогобич (50 осіб) та смт. Гримайлів

141

Тернопільської обл. (50 осіб); молодші школярі, учні 4-х класів з

смт. Великий Любінь Городоцького р-ну Львівської області (50 осіб) та

м. Хуст Закарпатської області (50 осіб).

Опитування було організоване з метою виявлення:

1) факту використання дитячих періодичних видань у виховному

процесі в умовах школи та в сім’ї;

2) особистісної мотивації молодших школярів у ситуації морального

вибору, а також рівня готовності до особистісної відповідальності за його

наслідки;

3) демографічних, соціокультурних особливостей використання

дитячих періодичних видань та встановлення його мети у виховному

процесі в умовах школи та в сім’ї;

4) форм і методів роботи з періодичними дитячими виданнями в

умовах школи та сім’ї;

5) готовності вчителів початкових класів до застосування в процесі

морального виховання молодших школярів засобів особистісно

орієнтованої технології;

6) педагогічних ситуацій формування моральних якостей молодших

школярів в процесі роботи з періодичними виданнями;

7) ролі та значення дитячих періодичних видань для формування

моральної культури молодших школярів.

Результати опитування вчителів початкових класів з метою

виявлення факту використання дитячих періодичних видань у виховному

процесі в умовах школи показали, що 62% опитаних не використовують

дитячу періодику на уроках та в позаурочній роботі. Поясненням було:

«брак навчального часу», «відсутність (в сільській місцевості) мережі

розповсюдження (продажу)», «необов’язковість такої форми роботи»

тощо. Лише 9% є абонентами передплати дитячої періодики («Барвінок»),

29% – «зрідка», «інколи» купують окремі номери тих чи тих дитячих

142

періодичних видань у мережі реалізації, використовують матеріал у

підготовці свят тощо (рис.2.1).

Рис. 2.1. Використання виховного потенціалу дитячих періодичних

видань у виховному процесі початкової школи

Отримані результати опитування та анкетування суб’єктів процесу

морального виховання молодших школярів, зокрема тих, котрі

використовують виховний потенціал дитячої періодики, були нами

систематизовані, узагальнені, проаналізовані та подані у вигляді таблиць

2.2, 2.3, 2.4.

Таблиця 2.2

Результати індивідуальних бесід та анкетування вчителів початкових

класів щодо використання виховного потенціалу дитячих періодичних

видань у процесі здійснення мети і завдань морального виховання

молодших школярів

Характер використання засобів дитячої періодики у початковій школі

Відповіді вчителів (у %)

Систематично використовую на уроках та в позаурочній роботі з метою навчання і виховання

9

Епізодично використовую 29

9%

29%

62%

Не використовую зовсім

Епізодичновикористовую

Систематичновикористовую

143

У роботі з дитячою періодикою використовую особистісний досвід молодших школярів, набутий у школі, сім’ї та інших життєвих умовах

27

У процесі знайомства з дидактичним матеріалом дитячої періодики створюю педагогічні ситуації здійснення молодшими школярами морального вибору, самооцінки та самоаналізу (шляхом постановки питання: «А як би ти вчинив(ла)…? », «А чи зміг би (змогла б) ти вчинити так …?» тощо)

40

У процесі морального виховання засобами дитячої періодики використовую такі форми та види роботи:

-читання в класі текстів з подальшим обговоренням змісту;

-бесіда в класі на задану тему на основі прочитаного вдома тексту з дитячого журналу чи газети («Вміння дружити», «Допомога в біді», «Вмій сказати «ні» тощо);

-опис, розповідь про подібну ситуацію із життя молодшого школяра чи життя його рідних, друзів (5-6 речень);

-словникова робота: зміст понять «любов», «милосердя», «справедливість», «гріх», «чеснота», «провина», «відповідальність» тощо

40

12

4

38

Рекомендую батькам здійснити передплату дитячого періодичного видання

24

Як бачимо, використання вчителями початкових класів виховного

потенціалу дитячих періодичних видань на уроках та в позаурочний час

задля досягнення мети і реалізації завдань морального виховання

молодших школярів здебільшого має епізодичний, спорадичний характер

(29% із 40 опитаних). Ідеї морального виховання на сторінках дитячих

періодичних видань недостатньо уведені вчителями до процесу

морального виховання молодших школярів. Не завжди присутні важливі

моменти формування моральної культури, а саме: 1) слабко актуалізується

особистісний життєвий досвід молодшого школяра, 2) недостатньо

розвиваються навички самоаналізу та самооцінки, готовність здійснити

моральний вибір, 3) у методичному забезпеченні присутні традиційні

форми роботи, які орієнтовані на пасивне, репродуктивне навчання і

виховання, не сприяють трансформації знання (моральних норм, правил,

понять тощо) у особистісне переконання, почуття відповідальності,

144

здатність до співчуття, милосердя, здійснення морального вибору у

критичних життєвих ситуаціях тощо. На наш погляд, причинами цього є:

- недостатнє ознайомлення вчителів початкових класів з видавничим

та змістовим контекстом дитячої періодики;

- недостатня популяризація дитячих періодичних видань, зокрема в

рекомендаціях освітніх установ різного рівня, в процесі

професійної підготовки та перепідготовки вчителів початкових

класів;

- відсутність мережі продажу дитячої періодики в сільській

місцевості;

- складнощі поєднання програмового матеріалу, визначеного

обсягом програми, підручника, та матеріалу дитячого

періодичного видання;

- нестача компетентності, досвіду, професійного вміння вчителя

початкових класів для можливості використання ідей морального

виховання молодших школярів засобами дитячої періодики на

уроках та в позаурочний час.

Таблиця 2.3Результати індивідуальних бесід та анкетування батьків молодших школярів щодо

використання виховного потенціалу дитячих періодичних видань у процесі сімейного

виховання

Характер використання засобів дитячої періодики у сім’ї молодшого школяра

Відповіді батьків (у %)

Здійснили передплату 16

Епізодично (випадково) купляємо 25

Не використовуємо зовсім з причини:• немає передплати• не купляємо і не передплачуємо з метою економії• не бачимо потреби, бо є книжки і підручники, телевізор, інтернет

5992723

Читаю журнал разом з дитиною, аналізуємо прочитане, виконуємо завдання, головоломки тощо

5

Дитячий журнал – це забавка, дитина сама читає, розмальовує тощо

36

145

Результати опитування та анкетування батьків молодших школярів

свідчать про епізодичне використання дитячої періодики та її виховного

потенціалу у сімейному вихованні. У межах нашої вибірки лише 16%

батьків молодших школярів здійснили передплату дитячих періодичних

видань («Барвінок», «Професор Крейд», «Малятко», «Пізнайко»,

«Смайлик» та ін.), випадково, час від часу дитячу періодику купують у

пунктах продажу 25% батьків (у тому числі дідусі, бабусі). Варто

зазначити, що метою купівлі є бажання зробити подарунок, розважити,

зробити продуктивним дозвілля, причому не завжди дорослі самі

знайомляться із змістом номера журналу (газети), перш ніж дати його в

руки дитині. Лише 5% із числа цієї категорії опитаних разом з дитиною

молодшого шкільного віку читають текстовий матеріал, аналізують

прочитане, виконують завдання, розв’язують головоломки тощо. Більшість

батьків не розуміють особливостей дитячої періодики як носія друкованого

слова, джерела навчально-наукової інформації та засобу інтелектуального,

естетичного, патріотичного та морального виховання. Причому вважають

їх лише засобом дитячого дозвілля, забавкою, грою. Причини такої

ситуації схожі із названими нами вище, окрім того, часто батьки не

здійснюють передплати і не купують дитячу періодику з метою економії,

або ж вважають її зайвою, оскільки є пізнавальний, розважальний,

розвивальний ресурс бібліотечного фонду, телебачення, Інтернету.

Таблиця 2.4

Результати індивідуальних бесід та анкетування молодших школярів щодо читання дитячих періодичних видань

Характер використання засобів дитячої періодики молодшими школярами

Відповіді молодших

школярів (у %)Люблю читати дитячі журнали і газети 56

Не читаю зовсім 33

Інколи читаю (у друга (подруги), в бібліотеці, в школі) 11

Найбільше подобаються рубрики: 67

146

•історії, оповідання, казки•розмальовки•головоломки•знайди відмінності•кросворди•комікси •інші

987118159

Як бачимо, значний відсоток, більше третини з числа опитаних

молодших школярів, зовсім не знайомі із дитячими періодичними

виданнями, тобто позбавлені одного із важливих та ефективних джерел і

засобів пізнання, розвитку та виховання. Такі обставини в організації

процесу розвитку та можливості саморозвитку сучасного молодшого

школяра є вкрай незадовільними, оскільки впливають на результат

виховання, формування моральної культури зокрема. Згідно з

результатами проведеного нами «Анкетування молодших школярів для

виявлення загального рівня їх вихованості» (Див.: Додаток Г) можна

стверджувати про «високий» рівень вихованості у 13, «достатній» – у 54,

«середній» – у 29, «низький» – у 4 респондентів.

Таку ситуацію не можна вважати задовільною, що спонукає шукати

шляхи зацікавлення дитячими періодичними виданнями та вдосконалення

морального виховання молодших школярів засобами дитячої періодики.

Результати опитування спонукали нас до розробки програми

спецкурсу для підготовки та перепідготовки вчителів початкових класів,

батьківського лекторію, а також методичних рекомендацій щодо

використання виховного потенціалу дитячих періодичних видань з метою

морального виховання дітей (Див.: Додаток Д, Е).

Удосконалення морального виховання молодших школярів засобами

дитячої періодики пов’язане із формуванням готовності і здатності дитини

здійснювати моральну самооцінку. У процесі спільної роботи молодшого

школяра і дорослого (батьків/вчителя) зі змістом дитячого періодичного

видання дитина вчиться здійснювати самооцінні дії. А саме: порівнювати

147

моральні аспекти поведінки персонажів на сторінках улюбленого дитячого

журналу чи газети зі своєю (реальною чи можливою) та поведінкою

ровесників. Причому варто пам’ятати, що молодші школярі легше

усвідомлюють вчинки та їх мотиви в інших людей, ніж власні.

Споглядаючи добро у вчинках інших, дитина лише з часом вчиться

розуміти й усвідомлювати мотив, яким вона чи хтось інший керувалися під

час здійснення доброї справи. Спостереження батьків і педагогів

засвідчують, що молодшому школяреві властивий розрив між знаннями

моральних норм і відповідною поведінкою. Дитині не вистачає

практичного досвіду для застосування отриманих нею моральних знань,

що утруднює регулювання власної поведінки, здатність оцінювати її через

співвіднесення з вимогами дорослого (педагога, батьків, іншого старшого),

порівнювати певні аспекти теперішньої поведінки зі своєю поведінкою в

минулому.

Уважаємо, що аналіз поведінки героїв кінофільмів, мультфільмів,

літературних та казкових персонажів на сторінках дитячої періодики за

моральними критеріями, порівняння із особистими відчуттями,

переживаннями та своєю поведінкою може доповнити особистісний

життєвий досвід молодшого школяра. Слід пам’ятати при цьому, що

совість дитини як особистісна форма морально-емоційного самоконтролю

є основною інстанцією, яка контролює поведінку.

У процесі роботи над виховними засобами дитячої періодики

необхідно запустити психологічний механізм функціонування совісті

дитини – процес самооцінки дитиною себе та своїх вчинків, думок, намірів

за певною ціннісною шкалою у вимірах добра і зла, справедливості,

турботи тощо. У випадку негідного вчинку чи слова молодший школяр має

гостро відчути тривожне переживання невідповідності свого вчинку і

очікування навколишніх. Навчити цьому дорослий може у процесі

читання, аналізу та інтерпретації тексту морально-виховного спрямування

148

на сторінках дитячої періодики, на прикладах вчинків художніх

персонажів тощо.

Моральне виховання молодших школярів засобами дитячої

періодики, на нашу думку, реалізується в межах школи та поза нею такими

шляхами:

- використання виховних можливостей змісту кожного номера

дитячої періодики;

- самостійне ознайомлення дорослого (вчителя/ вихователя/батьків)

зі змістом періодичного видання з метою подальшої організованої роботи

спільно з дитиною (рекомендації звернути увагу на щось важливе в

ілюстрації та змісті, обговорення, читання вголос, розв’язування

кросвордів, виконання завдань тощо);

- підготовка та організація самостійної роботи дитини із етичним

змістом періодичного видання;

- підбір тем, форм і методів спільної роботи дорослого (вчителя/

вихователя/батьків) і дитини зі змістом і завданнями періодичного

видання;

- міжособистісне спілкування з дитиною в процесі роботи над

періодичним виданням відповідно до її віку, індивідуальних особливостей,

життєвого досвіду у поєднанні пізнавально-виховної і розважальної мети;

- розв’язання педагогічної задачі у спонтанній чи штучно створеній

педагогічній ситуації, яка виникає (чи створена) у процесі роботи

дорослого і дитини з матеріалами періодичного видання;

- залучення дитини до обговорення та аналізу матеріалів дитячої

періодики з метою формування у неї знань, умінь і навичок моральної

культури;

- залучення особистісного життєвого досвіду дитини і дорослого до

реалізації педагогічних завдань з метою формування моральної культури

молодшого школяра;

149

- здійснення міжпредметних зв’язків, інтегрування навчального

матеріалу з різних предметів початкової школи і виховного матеріалу у

змісті дитячого періодичного видання;

- звернення до здобутків світової та національної культури у сфері

моралі та етики;

- обговорення засобів і змісту ілюстративного матеріалу дитячого

періодичного видання, які мають морально-виховний потенціал.

Зупинимося на перспективі здійснення міжпредметних зв’язків,

інтегрування навчального матеріалу з різних предметів початкової школи і

виховного матеріалу у змісті дитячого періодичного видання. До

розгортання цього напряму щодо здійснення мети і завдань морального

виховання засобами дитячої періодики дотичні й інші, названі нами, що

загалом сприяє створенню цілісної картини світу молодшим школярем

відповідно до його вікових особливостей.

Проблемі удосконалення морального виховання молодших школярів

у практиці роботи присвячено низку праць українських педагогів,

психологів. Зокрема Н. Бібік, М. Влад, Г. Добош, В. Жуковський,

А. Калашник, М. Николин, О. Огірко, О. Савченко, О. Сухомлинська,

Т. Саннікова, О. Шумська розглянули шляхи використання досвіду

християнської етики в навчально-виховному процесі початкової школи;

О. Мариновська обґрунтувала виховний потенціал застосування

інтегральної технології навчання; Н. Прилєпська розкрила особливості

нетрадиційних уроків позакласного читання в початковій школі.

Застосування інтегральної технології навчання в початковій школі –

це оптимальний шлях використання пізнавального, виховного потенціалу

дитячої періодики. Як зазначає О. Мариновська, інтеграційний підхід

розвиває ідею формування цілісних знань учнів, які подаються не в

контексті предметно орієнтованих схем, а привласнюються з опертям на

знання міжпредметного характеру, суб’єктний, особистісний досвід

школяра. Інтеграцію нових знань у цілісність забезпечує процес розуміння

150

сутнісних властивостей об’єктів пізнання (явищ, понять тощо), а

інтегруючи зміст суміжних дисциплін, учитель розкриває об’єкт вивчення

цілісно і водночас різнобічно, що сприяє формуванню життєствердного

образу світу школяра [160, С. 4]. Слід зазначити, що використання

інтегральних технологій навчання і морального виховання можуть бути

поєднані з інтерактивними.

Як зазначають Н. Прилєпська та Н. Данильченко, для підготовки

інтегрованих уроків позакласного читання необхідно зіставити матеріал

різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою

використання. Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого

заняття з позакласного читання є визначення завдання уроку. Позакласне

читання інтегрується з природознавством, народознавством,

образотворчим мистецтвом, музикою. За способом інтеграції існують різні

типи інтегрованих уроків, де словесна творчість поєднується з ігровою та

предметно-практичною діяльністю, де відбувається спілкування з

природою світом культури та мистецтва, сприймання та аналіз текстів

художньої, наукової літератури на історичну, народознавчу тематику тощо

[200, С. 231 – 232].

Розглянемо можливість інтеграції текстового матеріалу для

реалізації мети морального виховання дитячого періодичного видання

(«Ангеляткова наука», «Водограй», «Абетка казок», «Барвінок») з

навчальним матеріалом предметів державного («Літературне читання») та

шкільного компонента («Основи християнської етики»). У цих різних

джерелах виявимо тексти як однотипні елементи морального виховання і

поєднаємо їх у якісно нову цілісність з метою створення нових знань,

цінностей, норм і правил в життєдіяльності дитини, формування власного

«образу світу» у свідомості молодшого школяра.

Уроки позакласного читання є складовою частиною курсу читання та

розвитку мовлення в початкових класах. Основною метою і завданнями

позакласного читання є педагогічне керівництво самостійним читанням

151

учнів, а також формування читацької самостійності, вміння орієнтуватися

у книжковому світі, добирати для читання високохудожні твори відповідно

до літературних уподобань, інтересів, повноцінно сприймати твір,

грамотно працювати з його текстом, осмислювати й відтворювати зміст

прочитаних творів, висловлювати своє ставлення до прочитаного, тобто

формувати здатність самостійно засвоювати з прочитаного те найкраще і

найцінніше, що виробило людство упродовж століть.

Максимально відповідає меті і завданням морального виховання

молодших школярів зміст курсу «Основи християнської етики». Цей курс

впроваджений з початку 90-х рр. ХХ ст. у західних, а згодом – в інших

регіонах України з метою духовно-морального виховання учнівської

молоді. Навчально-методичні комплекти з основ християнської етики для

1 – 4 класів ЗОШ ґрунтуються на сучасних підходах, принципах і методах.

У них використовуються відповідні до молодшого шкільного віку учнів

форми і методи роботи для досягнення поставлених цілей. Навчально-

методичний комплект, до якого входять підручник (навчальна книга),

робочий зошит, хрестоматія для класного і позакласного читання,

методичний посібник для вчителя початкових класів, відповідає сучасним

потребам суспільства, вказує на тісний зв’язок всіх ділянок суспільного

життя з мораллю і духовністю, подає достовірну інформацію про світ, яка

відповідає сучасній науці, підкреслює позитивний бік духовно-моральних і

матеріальних цінностей, міжконфесійно і оптимістично висвітлює духовне

життя української дитини [94].

Одна із тем уроків моральності – «Виявляємо милосердя» [275],

зміст якого можна інтегрувати з оповіданням М. Коцюбинського

«Маленький грішник» для позакласного читання та проілюстрованим

матеріалом часопису «Водограй» про вчинки милосердя для тіла і душі

[45, С. 14]. Навчальною формою при цьому доцільно обрати урок-

дослідження, технологія проведення якого передбачає максимальне

152

залучення досвіду молодшого школяра до аналізу ситуації, обговорення,

підбиття підсумків тощо.

Як визначає Н. Прилєпська, уроки-дослідження створюють умови

для розвитку самостійної роботи учнів, базуються на аналізі ситуації в

прочитаній літературі, який надалі ускладнюється будь-якою проблемою із

життєвого досвіду. Аналізуючи і досліджуючи певну ситуацію, діти

працюють над розв’язанням проблеми, знаходять аналогічні приклади з

літератури. Такий вид роботи сприяє активізації самостійного мислення

учнів. Це захоплює дітей, загострює розум і напружує волю в розв’язанні

поставлених завдань [200, С. 233].

Мета цього уроку, що побудований на інтегрованому змісті,

створити умови для різнобічного розгляду поняття гріха і чесноти, зокрема

такого вчинку милосердя, як «Грішника застерегти», сприяти формуванню

системного мислення, активізувати уяву, викликати позитивне емоційне

ставлення до пізнання себе, інших людей і навколишнього світу загалом.

Проведення такого узагальнювального уроку передбачає особливу

підготовку як для вчителя (або вчителів, бо урок можуть проводити

декілька вчителів, чи гостей), так і учнів. А саме: самостійне прочитання

учнями оповідання М. Коцюбинського «Маленький грішник» [141],

ознайомлення із змістом дитячого часопису «Водограй» [45, С. 14],

роздрук вчителем (або використання мультимедійних засобів) сторінки з

ілюстраціями із часопису «Водограй» про «Сім вчинків милосердя для

тіла» і «Сім вчинків милосердя для душі». Готуючись до такого уроку,

вчитель повинен подумати над інтерпретацією, тлумаченням тексту, адже

саме він на уроці виконуватиме роль посередника між автором і читачем

(молодшим школярем). Почати урок вчитель може з розмови про чесноти

людини для тіла і душі, залучивши матеріал часопису.

Наступним етапом уроку є дослідження центральної проблеми

оповідання: провини, гріха та відповідальності, вибору та рішення,

задоволення, втіхи та обов’язку тощо. Вчитель просить звернути увагу на

153

назву оповідання і ставить питання в режимі «бліц», на які отримує

короткі відповіді: Що називаємо гріхом? Кого автор назвав грішником?

Який гріх вчинив Дмитрик? А який гріх вчинив Гаврилко? Чому автор

назвав грішника «маленьким»? Через вік грішника, чи міру гріхопадіння?

Чим можна пояснити непослух Дмитрика материного наказу? Чим

знехтував Дмитрик, коли другий раз не послухався матері? Що отримав з

того, а що втратив? А чому Дмитрик так слухається Гаврилка? Як ви

думаєте, що відчуває Дмитрик, втративши матір та усвідомивши усе, що

сталося? Чи чує себе винним Дмитрик? Чи зможе він надалі зробити вибір

між добром і злом? Чи зможе зрозуміти різницю між правдою і кривдою?

У тому, що сталося, кого винуватить Дмитрик: себе чи Гаврилка? А хто

насправді більше винен? Як ви думаєте, чи вірить Дмитрик у Бога? Якщо

«так», то ким і чим є Бог для Дмитрика? Про що застерігає нас автор?

Роздуми учнів над поставленими питаннями повинні актуалізувати

їхній життєвий досвід у ситуаціях, подібних до Дмитрикових: непослух,

вибір між добром і злом, боротьба зі спокусою, незбігання власних бажань

і можливостей, їх задоволення, покарання, каяття, докори сумління тощо.

Учитель повинен підвести учнів до розуміння того, що будь-яка життєва

ситуація у кожної людини, незалежно від віку і життєвого досвіду, – це

вибір і шлях до самовдосконалення, відповідальність за себе та рідних,

близьких чи просто знайомих, а то й незнайомих людей.

На завершення уроку-дослідження вчитель ставить для відповіді з

опертям на власний життєвий досвід молодших школярів важливе

питання: «Як можна застерегти грішника? Чи була в твоєму житті

ситуація, коли ти стримав себе чи застеріг когось від поганого вчинку чи

хтось тебе застеріг? Хто і що є основним застереженням нас від гріха?».

Для усвідомлення молодшими школярами чесноти «застереження від

гріха» вчитель пропонує дослідити, обравши із переліку чеснот у журналі

«Водограй» ті, які порушив Дмитрик і Гаврилко.

154

Ефективність використання виховного потенціалу дитячих

періодичних видань полягає у зміні ставлення вчителів/вихователів,

батьків до дитячої періодики як джерела розваг та супроводу щодо

проведення дозвілля. Моральне виховання молодших школярів засобами

дитячої періодики реалізує у навчально-виховних та розвивальних формах,

методах і змісті настанови особистісно орієнтованої, гуманістичної

парадигми виховання. При цьому змістовий матеріал дитячого

періодичного видання може слугувати як самостійним засобом морального

виховання та розвитку молодших школярів, так і використовуватися в

інтеграції з іншими.

Слід пам’ятати, що підгрунтям на шляху удосконалення морального

виховання молодших школярів засобами дитячих періодичних видань є

принципи природовідповідності, культуровідповідності, народності, що

впроваджуються у практику виховної роботи, зумовлюють винайдення та

апробацію нових форм, методів і засобів виховання.

155

Висновки до другого розділу

Отже, дитяча періодика – це низка газет і журналів, створених

спеціально для дитячої читацької аудиторії з урахуванням вікової

диференціації, психофізіологічних можливостей, когнітивних потреб та

особливостей сприйняття.

На сьогодні не існує єдиної типологічної класифікації дитячих

періодичних видань для вікової категорії молодшого шкільного віку, що

впливає на відповідальність видавців цієї продукції у визначенні

пріоритетів, змістове наповнення дитячої періодики, рівень врахування

психо-фізіологічних особливостей, потреб і запитів молодшого школяра,

популярність дитячої періодики в середовищі молодших школярів, батьків,

вчителів початкових класів.

Враховуючи здебільшого універсальну змістову наповненість дитячої

періодики для молодших школярів, на основі досліджень сучасних учених

умовно виокремлюємо, за Т. Давидченко, п’ять їх видів: пізнавальні,

розважальні, навчальні, культурологічні, науково-популярні.

На ринку дитячої періодики для вікової категорії молодших школярів

найпопулярнішими є як такі, що мають свою історію до досліджуваного

періоду («Барвінок», «Світ дитини», «Малятко» та ін.), так і новітні

(«Ангеляткова наука», «Куля», «Колобочок», «Пізнайко», «Професор

Крейд», «Яблунька» та ін.). Актуальні теми, які вони підіймають на своїх

сторінках, це – морально-етичні, навчально-пізнавальні, розвивальні та

розважально-ігрові.

Засобами морального виховання молодших школярів на сторінках

дитячих періодичних видань є мовні (вербальні), жанрові (текстові),

графічно-вербальні, мануальної праці. У молодшого школяра формуються

початкові засадничі основи моральності: освоєння правил культури

поведінки у відносинах з батьками, однолітками, педагогами, формування

156

морального ставлення до природи, турботи про навколишніх людей,

культури ненасильства, формування ціннісного ставлення до праці.

Оптимальними шляхами вдосконалення процесу морального

виховання молодших школярів засобами вітчизняної дитячої періодики є

використання змістового матеріалу дитячих періодичних видань, який

може слугувати як самостійним засобом, так і в інтеграції з іншими

(програмовим матеріалом навчальних предметів початкової школи, у

формах і змісті позакласної роботи, в проведенні сімейного дозвілля

тощо).

Наше дослідження дає підставу також визначити певні недоліки

дитячих періодичних видань, які суттєво знижують їхній морально-

етичний потенціал: не всі вони змістово відображають основні напрями

виховання молодшого школяра, зокрема моральне; недостатньо на

сторінках газет та журналів відбито специфіку українських виховних

традицій щодо моралі та етики; певні періодичні видання є калькою з

російських і англомовних видань, що не дає можливості адаптувати їх

матеріал для морального виховання; спектр виховних форм досліджених

видань бажає бути ширшим для реалізації завдань морального виховання

молодших школярів.

Результати другого розділу дослідження відображені в таких

публікаціях: [65], [66], [67], [72], [73].

157

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження дало підставу для таких

висновків та узагальнень:

1. Проблема морального виховання дитини молодшого шкільного

віку є міжгалузевою, її розвиток відображений в історико-педагогічному

становленні і основних положеннях гуманістичної, особистісно

орієнтованої виховної парадигми. У визначеннях науковцями мети і

завдань морального виховання спільним є розуміння його як

цілеспрямованого процесу оволодіння молодшими школярами

моральними категоріями, цінностями, принципами, ідеалами, виробленими

національною культурою, людством і прийнятими на рівні власних

переконань, дотримання їх як звичних форм особистої поведінки.

Причому, ефективність цього процесу залежить від ефективності

організації життя школярів з урахуванням їх вікових та індивідуальних

особливостей, які визначаються в історико-педагогічному розвитку такими

особливостями:

- провідною діяльністю стає учіння, на основі навичок навчання

формується довільність дій, вміння свідомо ставити мету діяльності і

знаходити засоби її досягнення;

- значний вплив на формування особистості молодшого школяра

здійснюють спілкування з учителем і ровесниками, життя в дитячому

колективі;

- авторитет учителя визнається безвідмовно і наслідуються його

погляди, манера поведінки тощо;

- дружба з ровесниками має ситуативний характер і є нестійкою;

- вчиться керувати своїми емоціями, вгамовувати імпульсивні дії, що

зумовлюють розвиток таких вольових якостей, як витримка,

дисциплінованість, наполегливість тощо;

158

- вчиться робити моральний вибір не лише з остраху осуду чи

покарання, а й із усвідомлення різниці між добром і злом, правдою і

кривдою, хорошим і поганим, прекрасним і потворним тощо;

- поглиблюється процес самопізнання, формуються самосвідомість і

самооцінка, за ознаками статі зокрема;

- на основі знання норм і правил поведінки розвивається сумління,

виникають моральні емоційні переживання – задоволення від доброго

вчинку, власна гідність, сором, провина тощо.

2. Зміст і завдання процесу морального виховання молодших

школярів у культурно-історичних обставинах досліджуваного періоду

(глобалізаційні процеси у світовому просторі, інформатизація, технізація,

матеріальні чинники повсякдення тощо) визначаються настановами

гуманістичної моралі, яка визнає людину на будь-яких етапах онтогенезу

найбільшою цінністю, а її права пріоритетними над інтересами і

суспільства, і держави.

Основними змістовими і структурними компонентами моделі

морального виховання молодших школярів визначаємо такі: поняття

«моральне виховання»; теоретико-методологічна основа його здійснення,

мета і завдання, шляхи їх реалізації, суб’єкти педагогічної взаємодії та

виховного впливу, зміст, форми і методи, критерії вихованості.

Завдання процесу морального виховання молодших школярів

визначені його очікуваним результатом – досягненням моральності

вихованця, яка конкретизована проявами ідей доброчесності, чеснот

любові, милосердя, турботи, поваги тощо.

Чеснота – це позитивна моральна властивість характеру людини, що

визначається її волею і вчинками; у релігійному визначенні – схильність

постійно чинити добрі справи. Науковий (світський) та релігійний аспекти

проблеми формування чеснот загалом не суперечать один одному, а лише

доповнюють, залишаючи за людиною право бути віруючою чи атеїстом.

159

Однак усі – педагогічні, психологічні, теологічні – визначення людських

чеснот зводимо до таких основних тез:

- поняття людських чеснот пов’язане зі сферою визначень моралі, що

дає змогу розглядати феномен людських чеснот як педагогічну проблему,

моральну цінність, критерій вихованості;

- смисловими концептами людських чеснот, як і їх протилежностей –

гріхів – є, відповідно, поняття «добро» і «зло»;

- незважаючи на різні методологічні підходи у педагогіці, філософії,

психології, теології, фіксуємо ідентичність визначень людських чеснот як

конструктивних, покликаних удосконалити людину у її духовній, тілесній

та інтелектуальній сутності, у її стосунках з іншими людьми та

навколишнім світом – з природним довкіллям та соціальними інститутами:

державою, церквою, владою, сім’єю;

- позитивний, конструктивний зміст понять людських чеснот

покликаний уберегти людину від руйнування себе і навколишнього світу,

від занепаду і знищення, що було актуально завжди і, особливо, в

сьогоденні – часі технізації та глобалізації, війн та протистояння.

Особливу увагу в роботі приділено таким чеснотам, як слухняність і

дисциплінованість, які вимагають від дитини пристосування до обставин,

передбачають застосування педагогами та батьками таких засобів, як

примус і покарання, що суперечить меті гармонійно розвиненої

особистості та суті особистісно орієнтованої технології навчання і

виховання. Тут очевидною є дилема: слухняність як поведінкова реакція

дитини на примус дорослого і обставин та слухняність як поведінковий

вибір самої дитини.

У гуманістичній педагогіці слухняність пов’язана з особистісним

вибором дитини, що можливе у ситуації сприйняття нею добра як

засадничої, універсальної морально-етичної цінності і розуміння наслідків

свого послуху (непослуху) у вимірі добра для себе та інших. Роль вчителя

(вихователя) при цьому – проаналізувати спільно з дитиною наслідки

160

цього вибору, що поступово формуватиме відповідальність дитини за

власний вибір, поведінкові норми, особистісну систему цінностей тощо.

3. Виявлення та реалізація виховного потенціалу української дитячої

періодики (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) у процесі морального виховання

молодших школярів передбачає не ланцюжок ретрансляцій знань, вмінь і

навичок зі сфери морального виховання у системах «вчитель – учень»,

«батьки – дитина» тощо, а лише створення в школі та поза нею належних

педагогічних умов, у яких будь-яка навчально-виховна проблема буде

переживатись дитиною як життєво важлива і розв’язуватися на

особистісному рівні як вибір і відповідальність за його наслідки. Моральне

виховання у такий спосіб постає репрезентацією моральних цінностей на

сторінках дитячого журналу чи газети в художньо змодельованих

життєвих ситуаціях; первинне їх оцінювання, забезпечення позитивного

емоційного ставлення до даної цінності; усвідомлення цінності, її

прийняття та включення до реальних соціальних умов певної дії і

спілкування дітей.

4. Ідеї морального виховання молодших школярів нами виявлено на

сторінках вибірки дитячих газет і журналів кінця ХХ – початку ХХІ ст.:

«Ангеляткова наука», «Барвінок», «Смайлик», «Професор Крейд»,

«Зернятко», «Зайчик», «Вінні та його друзі», «Ангеляткова наука»,

«Водограй», «Кузя», «Світ дитини», «Абетка казок», «Кенгуру»,

«Долонька», «Поміркуй і розгадай», «Барбі», «Маленький розумник»,

«Яблунька» та ін. та схарактеризовано.

У результаті виявлено ідеї морального виховання, які акумулюються

в малих жанрових формах: «… як це радісно – робити комусь добро!»,

«Хочеш їсти калачі – не сиди на печі!», «Буває гірше – це коли ти один, без

друга …», «діло милосердя», «діло майстра величає», «як зігріває

справжня дружба», «святі можуть жити поруч з нами», «чуйність є

справжньою силою людини», «любов до ближнього», «добро завжди

перемагає зло», «осуд пихи, хизування та душевної черствості», «добрі

161

справи робити легко», «дбайливе ставлення до довкілля», «краще гірка

правда, ніж солодка брехня», «допомога в біді», «обман повертається в

будинок ошуканця», «як ти до інших ставишся, то таку саму подяку й

шану матимеш», «брати чуже без дозволу не можна», «залишати в біді

товариша – це не по-собачому», «хай живе справедливість» та інші. На

основі встановлених моральних ідей визначено ключові поняття етики та

моралі, запропоновано дидактичне забезпечення в роботі над вибраним

матеріалом дитячого періодичного видання.

5.Засоби морального виховання молодших школярів на сторінках

дитячих періодичних видань вважаємо доцільним поділити на: мовні

(вербальні), жанрові (текстові), графічні, графічно-вербальні, мануальної

праці. Одиницею такого поділу є текст, інформативне, художньо-образне,

розважально-ігрове наповнення якого передають відповідні знаки – слова

людської мови, а також знаки штучних мов (фарби, лінії, ноти тощо). Це

стилістичні засоби, тематика, обсяг художнього та публіцистичного

матеріалу, вибір жанрів (інформаційні, аналітичні та художні),

використання художньо-образних засобів, лексична база (загальновживана

літературна, розмовна лексика, фразеологізми, парафрази, а також

абстрактні поняття, терміни, діалектизми, новоутвори) тощо.

Графічними засобами морального виховання молодших школярів на

сторінках дитячої періодики є невербальні цілісні тексти, структурно-

композиційними, смисловими елементами в яких виступають лінія, колір,

сюжетний малюнок, персонажі, ілюстративний матеріал до текстів казок,

оповідань, сканвордів, ігор, ребусів, лабіринтів, рубрик і завдань типу

«Розмалюй», «Знайди відмінносі», «Розгадай» тощо.

Графічно-вербальні елементи на сторінках дитячої періодики мають

спорадичний характер щодо мети морального виховання, оскільки є

пізнавально-евристичними (сканворди, ребуси, завдання математичного,

мовного спрямування тощо).

162

Завдання мануальної праці зустрічаються в окремих виданнях

дитячої періодики («Барбі», «Маленький розумник», «Барвінок»,

«Водограй», «Ангеляткова наука» та ін.). Зокрема, це витинанки,

саморобки з паперу, пластиліну, тіста, аплікації, розмальовки тощо.

Завдання такого типу орієнтовані на розвиток дрібної моторики

молодшого школяра, отримання навичок роботи з ножицями, клеєм,

пластиліном тощо, що сприяє розвитку мовлення, вмінню

зосереджуватися, доводити справу до кінця, допомагає повірити у власні

сили, розвинути різноманітні навички, навчитися використовувати уяву та

вільно спілкуватися на різні теми.

6. Для вибору оптимальних шляхів удосконалення морального

виховання молодших школярів засобами дитячої періодики нами

проведено пілотажне дослідження у середовищі батьків молодших

школярів, вчителів та вихователів початкової школи і власне молодших

школярів. Опитування було організоване з метою виявлення:

- факту використання дитячих періодичних видань у виховному

процесі в умовах школи та в сім’ї;

- особистісної мотивації молодших школярів у ситуації

морального вибору, а також рівня готовності до особистісної

відповідальності за його наслідки;

- демографічних, соціокультурних особливостей використання

дитячих періодичних видань та встановлення їх мети у виховному процесі

в умовах школи та в сім’ї;

- форм і методів роботи з періодичними дитячими виданнями в

умовах школи та в сім’ї;

- готовності вчителів початкових класів до застосування засобів

особистісно орієнтованої технології в процесі морального виховання

молодших школярів;

- педагогічних ситуацій формування моральних якостей

молодших школярів у процесі роботи з періодичними виданнями;

163

- ролі та значення дитячих періодичних видань для формування

моральної культури молодших школярів.

Уважаємо, що ідеї морального виховання молодших школярів на

сторінках дитячої періодики реалізуються в межах школи та поза нею.

Оптимальними вважаємо такі шляхи:

- використання виховних можливостей змісту кожного номера

дитячої періодики;

- самостійне ознайомлення дорослого (вчителя/вихователя/батьків) зі

змістом періодичного видання з метою подальшої організованої роботи

спільно з дитиною (рекомендації звернути увагу на щось важливе в

ілюстрації та змісті, обговорення, читання вголос, розв’язування

кросвордів, виконання завдань тощо);

- підготовка та організація самостійної роботи дитини зі змістом

періодичного видання;

- підбір тем, форм і методів спільної роботи дорослого (вчителя/

вихователя/батьків) і дитини зі змістом та завданнями періодичного

видання;

- міжособистісне спілкування з дитиною в процесі роботи над

періодичним виданням відповідно до її віку, індивідуальних особливостей,

життєвого досвіду у поєднанні пізнавально-виховної і розважальної мети;

- розв’язання педагогічної задачі у спонтанній чи штучно створеній

педагогічній ситуації, яка виникає (чи створена) у процесі роботи

дорослого і дитини з матеріалами періодичного видання;

- залучення дитини до обговорення та аналізу матеріалів дитячої

періодики з метою формування у неї знань, умінь і навичок моральної

культури;

- залучення особистісного життєвого досвіду дитини і дорослого до

реалізації педагогічних завдань з метою формування моральної культури

молодшого школяра;

164

- здійснення міжпредметних зв’язків, інтегрування навчального

матеріалу з різних предметів початкової школи і виховного матеріалу у

змісті дитячого періодичного видання;

- звернення до здобутків світової та національної культури;

- обговорення засобів і змісту ілюстративного матеріалу дитячого

періодичного видання.

Проведене наукове дослідження не вичерпує глибини та

багатоаспектності проблеми морального розвитку молодших школярів

засобами дитячої періодики наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., однак

накреслює перспективу подальшого вивчення. Об’єктом майбутніх

наукових студій можуть стати порівняльні теоретико-методологічні

аспекти розвитку та розв’язання проблеми морального виховання

молодших школярів; обґрунтування ролі народно-педагогічних знань і

досвіду у справі морального виховання дітей та молоді, ролі виховних

інституцій у моральному вихованні дітей.

165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абкеримова М. Вышел первый номер крымскотатарского

детского журнала «Арманчыкъ» / М. Абкеримова. – Агенство Крымские

новости. – 25 ноября 2011 года. [Електронний ресурс] – Режим доступу :

http://qha.com.ua/vishel-pervii-nomer-krimskotatarskogo-detskogo-

jurnalaarmanchik- foto-103822.html.

2. Абетка казок. Газета для дітей. – № 1 – 12. – 2015.

3. Аболіна Т. Мораль / Т. Аболіна, І. Надольний // Філософський

енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – 744 с. – С. 397 – 398.

4. Аболіна Т. Цінності моралі / Т. Аболіна // Філософський

енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – 744 с. – С. 708 – 709.

5. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа

педагогического процесса. / Ш.А. Амонашвили. – Минск :

Университетское, 1990. – 559 с.

6. Амонашвили Ш.А. Школа Жизни. Трактат о начальной

ступени образования, основаного на принципах гуманно-личностной

педагогики. – Донецк : Всеукраинская культурно-образовательная

ассоциация Гуманной педагогики, Артемовский Центр Гуманной

педагогики, 2013. – 129 с.

7. Артемова Л.В. Історія педагогіки України. [Підручник для

студентів вищих педагогічних навчальних закладів] / Л.В. Артемова. – К. :

Либідь, 2006. – 424 с. – С. 177 – 182.

8. Базалук О.О. Філософія освіти : навчально-методичний

посібник / О.О. Базалук, Н.Ф. Юхименко. – К. : Кондор, 2010. – 164 с.

9. Байбара Т.М. Я і Україна: підруч. для 4 класу / Т.М. Байбара,

Н.М. Бібік. – К. : Форум, 2004. – 176 с.

10. Барбі. Журнал для дівчаток. – № № 1 – 12. – 2013.

11. Барбі. Журнал для дівчаток. – № № 1 – 12. – 2014.

166

12. Барвінок // Літературно-художній і загальноосвітній журнал

для літей молодшого та шкільного віку. – К. : Новий друк. – 2008. – № 1 –

12.

13. Безверхий О.С. Розвиток моральної саморегуляції у

молодшому шкільному віці / О.С. Безверхий. – Автореф. дис. на здобуття

наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Вікова і педагогічна

психологія» . – Вінниця. – 20 с.

14. Бессараб А. О. Зміст і форма сучасного дитячого журналу /

А.О. Бессараб // Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. – 2008. –

№ 3. – С. 103 – 108.

15. Бех І. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1. Особистісно-

орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І. Бех. – К. : Либідь,

2003. – 280 с.

16. Бех І.Д. Виховання сучасної вузівської молоді / І.Д. Бех //

Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи : зб. наук. праць. –

К. : Знання, 2000. – 520 с.

17. Бех І. Духовні цінності в розвитку особистості / І. Бех //

Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 124 – 129.

18. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: науково-

методичний посібник / І.Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.

19. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития

личности : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора психол. наук :

спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология» / И.Д. Бех. – К.,

1992. – 42 с.

20. Білан О.І. Розвиток зв’язного мовлення дітей старшого

дошкільного віку засобами художньої ілюстрації / О.І. Білан // Дошкільна

освіта. – 2003. – № 1 (1). – С. 9 – 14.

21. Білозерська С.І. Молодший школяр як суб’єкт моральної

поведінки / С.І. Білозерська // Моральна свідомість та самосвідомість

особистості : монографія / за ред. проф. М.В. Савчина, доц. І.М. Галяна. –

167

Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009.

– С. 117 – 133.

22. Білозерська С.І. Моральні цінності як регулятор поведінки

молодшого школяра / С.І. Білозерська // Наукові записки. Серія

«Психологія і педагогіка». – Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія»,

2008. – Вип. 10. Психологія. – С. 17 – 23.

23. Білозерська С.І. Психологія морального виховання /

С.І. Білозерська // Психологічні особливості ефективності виховних

технологій : монографія / [за ред. М. Савчина]. – Дрогобич : Коло, 2005. –

С. 73 – 83.

24. Богуш А. Вектор наступності Державних стандартів

дошкільної і початкової освіти / Алла Богуш // Дошкільне виховання. –

2012. – № 7. – С. 20 – 23.

25. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації :

Навчально-методичний посібник / А.М. Бойко. – К. : ІЗМН, 1996. – 232 с.

26. Бондаренко Ю.В. Медіа-психологічні проблеми сучасних

дитячих періодичних видань / Ю.В. Бондаренко // Науковий вісник ВНУ

ім. Лесі Українки. – 2010. – № 21. – С. 208 – 210.

27. Боришевський М. Дорога до себе: від основ суб’єктивності до

вершин духовності : монографія / Мирослав Боришевський. – К. :

Академвидав, 2010. – 416 с.

28. Бочарова Н.І. Мандри з «Пізнайко» / Ніна Бочарова // Світ

дитячих бібліотек. – 2009. – № 2. – С. 29.

29. Варій М.Й. Загальна психологія : навчальний посібник / 2-ге

видан., випр. і доп. / М.Й. Варій. – К. : «Центр учбової літератури», 2007. –

968 c. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.info-

library.com.ua/books-text-4965.html

30. Васянович Г. Ноологія особистості : навчальний посібник [для

студентів і викладачів] / Г. Васянович, В. Онищенко. – Львів : Сполом,

2007. – 217 с.

168

31. Васянович Г.П. Педагогічна етика : навч. посібник /

Г.П. Васянович. – К. : Академвидав, 2011. – 256 с.

32. Васянович Г. Предмет, функції і завдання педагогічної етики /

Г. Васянович // Васянович Г.П. Вибрані твори : у 7 т. / Г. Васянович. – Т. 3:

Педагогічна етика : навчальний посібник. – Львів : Норма, 2015. – 420 с. –

С. 5 – 55.

33. Вашуленко М. Програма інтегрованого курсу (навчання

грамоти, математики, навколишній світ) / М. Вашуленко, Н. Бібік,

Л. Кочина // Початкова школа. – 2001. – № 8. – С. 24 – 30.

34. Ващенко Г. Виховний ідеал : підруч. [для педагогів,

виховників, молоді і батьків]. Т. 1 / Григорій Ващенко ; [авт. передм.

О. Гентош] ; Всеукр. пед. т-во ім. Григорія Ващенка. – 4-е вид. – Львів :

Камула, 2006. – 273 с.

35. Вернигора Н.М. Роль періодичних видань для дітей у

формуванні мовних навичок [Електронний ресурс] / Н.М. Вернигора //

Режим доступу : http :// journlib . univ . kiev . ua / index . php ?

act = article & article =2052 .

36. Выготский Л.С. Развитие личности и мировозрения ребенка:

Психология личности / Л.С.Выготский / [Под ред. Ю.Б. Гиппернштер,

А.А. Пузырея]. – М., 1982. – 368 с.

37. Види дидактичного матеріалу [Електронний ресурс] – Режим

доступу : www.moippo.mk.ua

38. Виховання // Філософський словник соціальних термінів.

Видання третє, доповнене. – Х. : «Р.И.Ф.», 2005. – 672 с. – С. 134 – 136.

39. Вихрущ А.В. Якість університетської освіти в умовах

глобалізації / А.В.Вихрущ // Якість університетської освіти : актуальні

питання теорії та практики : колективна монографія / За редакцією :

В.Я. Брича, А.В. Вихруща. – Тернопіль : ТНЕУ, 2016. – 520 с. – С. 87 – 105.

40. Вишневський О. Віра і релігія в контексті сучасного

українського виховання / О. Вишневський // Рідна школа. – 1999. – С. 3 – 7.

169

41. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української

педагогіки : посібник [для студентів вищих навчальних закладів] /

О. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2003. – 528 с.

42. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української

педагогіки : [посібник для студентів вищих навчальних закладів]. Видання

друге доопрацьоване і доповнене / О.І. Вишневський. – Дрогобич : Коло,

2006. – 326 с.

43. Вік молодший шкільний // Психологічна енциклопедія [Автор-

упорядник Степанов О.М.]. – К. : Академвидав, 2006. – 424 с. – С. 67 – 68.

44. Вінні та його друзі: журнал для дітей молодшого шкільного

віку [з англійської переказав В. Радчук]. – К. : «Егмонт Україна» – «Новий

друк», 2013. – №№ 1 – 12.

45. Водограй. Твій журнал. – № 1 – 12. – 2015.

46. Галковська Т. Три роки? Час читати журнал! / Тетяна

Галковська // Дзеркало тижня. – 2002. – № 27(402). – 20 липня. – С. 22.

47. Галузинський В.М. Педагогiка: теорiя та історія : навчальний

посібник // В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. - К. : Вища школа, 1995. –

237 c.

48. Галузяк В.М. Моральне виховання в педагогіці США: теорія й

практика / В.М. Галузяк, Л.І. Довгань. – Вінниця : ПП Балюк І.Б.,

РВВ ВДАУ, 2009. – 231 с.

49. Галян І.М. Ціннісні орієнтації як детермінанти розвитку

моральної активності та морального самоудосконалення особистості /

І.М. Галян // Моральна свідомість та самосвідомість особистості :

монографія / за ред. проф. М.В. Савчина, доц. І.М. Галяна. – Дрогобич :

Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. – С. 209 –

215.

50. Галян О.І. Особистісний розвиток молодших школярів як

основа реалізації виховних технологій / О.І. Галян // Матеріали III

170

Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових

досліджень, 2004». – Дніпропетровськ, 2004. – С. 18 – 19.

51. Галян О. Молодші школярі: вікові аспекти виховання :

навчальний посібник з педагогічної психології [для студентів педагогічних

спеціальностей ОКР «Бакалавр»] / О.І.Галян. – Дрогобич : Редакційно-

видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. – 46 с.

52. Гельвецій К. Про людину, її розумові здібності та її виховання:

[Переклад з французького В. Підмогильний] / К. Гельвецій. – К. : Основи,

1994. – 415 с.

53. Гера Т.І. Моніторинг психічного та особистісного розвитку

молодшого школяра : діагностичний практикум / Т.І. Гера. – Дорогобич :

Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2008. – 187 с.

54. Гірше не буває (оповідання) // Професор Крейд. – № 4 (120),

2015. – С. 20 – 21.

55. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник /

С.У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 375 с.

56. Град Н.Я. Відеовербальний текст як об’єкт вербальної і

невербальної комунікації у сучасних мультимодальних студіях / Н. Град //

Молодий вчений. Філологічні науки. – № 5 (20). – Ч.2. – 2015. – С. 154 –

156.

57. Грязнов І.О. Ідеї виховання громадянськості в сучасних умовах

педагогічної діяльності / І.О. Грязнов // Збірник наукових праць. Випуск

10. Педагогіка. – 2012. – С. 16 – 20. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?...2...

58. ГСТУ 29.6–2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання.

Загальні технічні вимоги. – К. : Держкомінформ України, 2002.

59. Губерський Л.В. Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-

світоглядний аналіз / Л.В. Губерський, В.П. Андрущенко,

М.І. Михальченко. – К. : Знання України, 2005. – 577 с.

171

60. Гуріненко І.Ю. Медіаосвіта як засіб професійної підготовки

фахівця цивільного захисту / І.Ю. Гуріненко // Інформаційні та

телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми,

перспективи : зб. наук. праць. – частина 1 / за ред. М.М. Козяра та

Н.Г. Ничкало. – Львів : ЛДУ БЖД, 2009. – С. 181 – 184.

61. Давидченко Т. С. Сучасна преса для дітей в Україні: переваги

та недоліки / Т.С. Давидченко // Збірник праць Науково-дослідного центру

періодики. – Львів. – 2008. – Вип. 16. – С. 123 – 134.

62. Давидченко Т. Типологічна класифікація дитячих періодичних

видань в Україні / Т.С. Давидченко // Наукові записки інституту

журналістики : науковий збірник / за ред. В.В. Різуна; КНУ імені Тараса

Шевченка. – К., 2008. – Т. 30. – С. 116 – 120. – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http :// journlib . univ . kiev . ua / index . php ? act = article & article

=2316.

63. Давидченко Т.С. Типологія видань Української преси.

Історико-типологічний аналіз (на прикладі журналу «Барвінок») /

Т.С. Давидченко // Актуальні питання масової комунікації. – 2004. –

Вип. 5. – С. 29 – 33.

64. Даниляк Р.З. Використання традицій народної педагогіки у

вихованні школярів в умовах модернізації освіти / Руслана Даниляк //

Молодь і ринок : Щомісячний науково-педагогічний журнал / Ред. кол. :

М. Вачевський (гол. ред.), Н. Примаченко, Н. Скотна та ін. – 2014. – № 9

(116). – С. 110 – 113.

65. Даниляк Р.З. Дидактичні особливості жанрів дитячих журналів

як навчальної медіапродукції / Руслана Даниляк // Медиасфера и

медиаобразование: специфика взаимодействия в современном

социокультурном пространстве [Электронный ресурс] : сборник статей /

М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Могилевский

институт Министерства внутренних дел Республики Беларусь» ; редкол. :

172

С.В. Венидиктов (отв. ред.) [и др.]. – Могилев: Могилев. институт МВД,

2015. – 1 электрон. опт. диск (СD-R). – Загл. с экрана. – C. 121 – 127.

66. Даниляк Р.З. Морально-етичне виховання молодших школярів

засобами дитячої періодики як проблема медіаосвіти / Руслана Даниляк //

Збірник статей Третьої міжнародної науково-методичної конференції

«Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські

перспективи». – К. : Центр Вільної Преси, Академія української преси,

2015. – 407 с. – С. 84 – 90.

67. Даниляк Р.З. Аксіологічний підхід до вивчення проблеми

морального виховання молодших школярів засобами вітчизняної дитячої

періодики / Руслана Даниляк // Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в

інтердисциплінарному контексті : Матеріали І-ї Міжнародної науково-

практичної конференції, 19 – 20 листопада 2015 року) / [редактори-

упорядники: І. Зимомря, В. Ільницький]. – Ченстохова – Ужгород –

Дрогобич : Посвіт, 2015. – 236 с. – С. 112 – 113.

68. Даниляк Р.З. Ідеї морального виховання молодших школярів у

виховному полі кінця ХХ – початку ХХІ ст. / Руслана Даниляк // Молодь і

ринок : Щомісячний науково-педагогічний журнал / Ред. кол. :

Н.Примаченко (гол. ред.), Н. Скотна, М. Дубина та ін. – 2015. – № 9 (128).

– С. 136-140.

69. Даниляк Р.З. Формування людських чеснот як основа

морального виховання у початковій школі / Руслана Даниляк // Наукові

записки : збірник наукових статей / М-во освіти і науки України, Нац. пед.

ун-т імені М.П.Драгоманова, 2015. – Випуск СХХVII(127). – 288 с. –

(Серія: педагогічні та історичні науки). – С. 33 – 41.

70. Даниляк Р.З. Проблема релігійного морального виховання

молодших школярів у культурно-історичних обставинах кінця ХХ –

початку ХХІ ст. / Руслана Даниляк // Сучасні тенденції розвитку освіти і

науки в інтердисциплінарному контексті : Матеріали ІІ-ї Міжнародної

науково-практичної конференції, 24-25 березня 2016 року) / [редактори-

173

упорядники : І. Зимомря, В. Ільницький]. – Ченстохова – Ужгород –

Дрогобич : Посвіт, 2016. – 438 с. – С. 227 – 228.

71. Даниляк Р.З. Формування моральності як результату

морального виховання молодших школярів / Руслана Даниляк //

Педагогічна освіта : теорія і практика. Збірник наукових праць /

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ;

Інститут педагогіки НАПН України [гол. ред. Лабунець В.М.]. – Вип. 20

(1-2016). – Ч.1. – Кам’янець-Подільський, 2016. – 364 с. – С. 50 – 55.

72. Даниляк Р.З. Мова як структурно-змістовий компонент

дитячого періодичного видання і засіб морального виховання молодших

школярів /Руслана Даниляк // Науковий вісник Східноєвропейського

національного університету імені Лесі Українки. Серія : Педагогічні

науки / Ред. рада : І. Коцан (гол. ред), А. Цьось, С. Гаврилюк. – 2016. – № 1

(303). – Т.1. – 130 с. – С. 101 - 106.

73. Даниляк Р.З. Шляхи удосконалення морального виховання

молодших школярів засобами вітчизняної дитячої періодики / Руслана

Даниляк // Молодь і ринок : Щомісячний науково-педагогічний журнал /

Ред. кол.: Н. Примаченко (гол. ред.), Н. Скотна, М. Дубина та ін. – 2016. –

С. 124 - 128.

74. Даниляк Р.З. Психолого-педагогічні особливості формування

моральних якостей молодших школярів / Руслана Даниляк // Zbior

artykulow naukowych. Konferencji Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej

«Pedagogika. Współczesne problemy i perspektywy rozwoju» (30.01.2017 –

31.01.2017). – Warszawa : Wydawca : Sp. Z o.o. «Diamond trading tour», 2017.

– 116 str. – С. 40 – 42.

75. Даценко К. Стан та проблеми дитячої періодики / К. Даценко,

Є. Денисенко. – Електронний ресурс. – Режим доступу :

http://studopedia.org/7-14587.html.

174

76. Даценко К. Теоретичні засади мовних особливостей сучасних

дитячих періодичних видань / К. Даценко, Є. Денисенко. – Електронний

ресурс. – Режим доступу : http://studopedia.org/7-14585.html.

77. Даценко К. Типологія дитячих та юнацьких видань /

К. Даценко, Є. Денисенко. – Електронний ресурс. – Режим доступу :

http://studopedia.org/7-14586.html.

78. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ

століття»). Кабінет міністрів України. Постанова № 896 від 03.11.1993. –

Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ua-info.biz/legal/baseri/ua-

rmexzr/index.htm

79. Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології

в освіті і науці» на 2006–2010 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http: // www.chnu.cv.ua / index.php? page=ua/grants/main /933

80. Державний стандарт початкової загальної освіти. –

Електронний ресурс. – Режим доступу :

http://mon.gov.ua/content/Освіта/chinn-stand-(1).pdf]

81. Державний стандарт загальної початкової освіти // Початкова

освіта. – 2000. – № 47.

82. Державні санітарні норми і правила «Гігієнічні вимоги до

друкованої продукції для дітей». – К.: [б. в.], 2007. – 26 с.

83. Дзерович. Ю., о(тець). В. Христіянсько-релігійне виховання

молоді / Ю. Дзерович // Перший Український Педагогічний Конґрес. 1935.

– Львів : Накладом товариства «Рідна школа», 1938. – 252 с. – С. 195 – 197.

84. Дисциплінованість // Словник української мови : В 11 т. – Том

2. – К.: АН УРСР, 1971. – С. 287.

85. Дитячий журнал «Малятко» // http :// ostriv . in . ua / index . php ? option

=com_content&task=category&sectionid=48&id=1303&Itemid=1474&ft=0.

86. Докукіна О.М. Національне виховання дітей і учнівської

молоді / О.М. Докукіна // Енциклопедія освіти [Акад. пед. наук України;

175

головний ред. В.Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.– С. 567

– 569.

87. Джон Дьюї. Моральні принципи в освіті [Пер. з англ.

М. Олійник] / Дьюї Джон – Львів : Літопис, 2001. – 32 с.

88. Джура О. Гуманізація та особистісна орієнтація освіти /

Олександр Джура // Вісник інституту розвитку дитини. – Електронний

ресурс. – Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/pedagog/85/15259-

gumanizaciya-ta-osobistisna-oriyentaciya-osviti.html.

89. Долонька. Всеукраїнська газета-розмальовка для школярів. –

№№ 1 – 12. – 2015.

90. Эльконин Д.Б. Детская психология / Д.Б. Эльконин. − М. :

Просвещение, 1960. − 328 с.

91. Євтух М. «Став безсмертним він сьогодні!» : [ідея народності

виховання за К.Д. Ушинським] / М. Євтух, К. Потапенко // Шлях освіти. –

1998. – № 1. – С. 40 – 45.

92. Єжижанська Т. Періодичні видання для дітей: комунікаційний

аспект / Т.С. Єжижанська // Гуманітарна освіта в технічних вищих

навчальних закладах : Зб. наук. праць / відп. Ред .: О.Д. Гнідан. – К. : Нац.

авіаційний ун-т, 2002. – Вип.17. – 2009. – С. 231 – 241.

93. Жуковський В.М. Етапи релігійного виховання школярів у

ФРН у 1945-2010 рр. / В.М. Жуковський, Т.О. Артерчук // Наукові записки

Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і

педагогіка». – 2010. – Вип. 15. – С. 53 – 62.

94. Жуковський В.М. Методологічні засади підготовки навчально-

методичного комплекту з курсу «Основи християнської етики» для

початкової школи / В.М. Жуковський, І.Л. Сіданіч. – Електронний ресурс.

– Режим доступу: http://ippo.org.ua.

95. Журба К. Духовні інтереси та ідеали сучасної сім’ї /

К. Журба // Рідна школа. – 1998. – № 4. – С. 24 – 25.

176

96. Загальна психологія : навч. посібник / За ред Скрипченко О.,

Волинської Л. та ін. – К. : «А.П.Н.», 1999. – 463 с.

97. Задорожна І.Т. Медіаосвіта / І.Т. Задорожна, Т.В. Кузнецова //

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України / Гол. ред. В.Г. Кремень. –

К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 481 – 482.

98. Заєць В. «Малятко» давно став сімейним журналом / Василь

Заєць // Українське слово. – 2010. – 17 – 23 лютого. – № 7 (3465). – С. 16.

99. Зайчик. Газета. – №№ 1 – 12. – 2015.

100. Закович М. Про духовність і освіту / М. Закович // Людина і

світ. – 2001. −№ 9. – С. 42 − 44.

101. Закон України «Про освіту». – К.: Генеза, 1996. – 36 с.

102. Закон України «Про освіту» (Із змінами, внесеними згідно із

Законами, останній: № 940-VIII від 26.01.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.100 ). –

Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/

ru/ 1060-12

103. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного

суспільства в Україні на 2007–2015 рр.» [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://zakon2.rada.gov.ua.

104. Заміщак М.І. Психологічні умови становлення моральної

самооцінки молодших школярів / Марія Заміщак. – Дисертація …

кандидата психологічних наук : спец. : 19.00.07 – педагогічна та вікова

психологія. – Дрогобич, 2014. – 269 с.

105. Засурский Я.Н. Система средств массовой информации

России : учебное пособие [для вузов] / Я.Н. Засурский, М.И. Алексеева,

Л.Д. Болотова и др. ; Под ред. Я.Н. Засурского. – М. : Аспект Пресс, 2003.

– 259 с.

106. Звернення учасників Всеукраїнської наради редакторів

друкованих періодичних видань для дітей та юнацтва та керівників

видавництв дитячої літератури до Президента України В.А. Ющенка,

Голови Верховної Ради України В.М. Литвина, Прем’єр-міністра України

177

Ю.Г. Єханурова. Київ, 15 грудня, 2005. – Електронний ресурс. – Режим

доступу : comin.kmu.gov.ua/document/56282/Dyt%20l-ra.doc

107. Зернятко. Журнал для дітей. – №№ 1 – 12. – 2015.

108. Зязюн І.А. Антропологічний вимір комп’ютерних технологій /

І.А. Зязюн // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті:

досвід, проблеми, перспективи : збірник наукових праць. – Частина 1 / за

ред. М.М. Козяра та Н.Г. Ничкало. – Львів : ЛДУ БЖД, 2009. – С. 6 – 13.

109. Зязюн І. Інтелектуально творчий розвиток особистості в

умовах неперервної освіти / І.А. Зязюн // Неперервна професійна освіта:

проблеми, пошуки, перспективи. – К., 2000. – С. 11 – 57.

110. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії : навч. посіб. [для вчителів,

аспірантів, студ. серед. та вищих навч. закл.] /І.А. Зязюн, Г.М. Сагач. – К. :

Укр. фінс. ін-т менедж. і бізнесу, 1997. – 302 с.

111. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : Науково-

методичний посібник / І.А. Зязюн – К. : МАУП, 2000. – 312 с.

112. История педагогики и образования. От зарождения воспитания

в первобытном обществе до конца ХХ века / под ред. А.И. Пискунова – [2-е

издание исправленное и дополненное]. – М. : Творческий центр, 2005. –

304 с.

113. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації

навчання / М. Іванчук // Початкова школа. – 2004. – № 5. – С. 10 – 13.

114. Ільїн В. Виховання особистості в «філософії освіти»

П.Д. Юркевича / В. Ільїн // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 76 – 78.

115. Ільїна Н.А. Ростити дитину. Як? / Н.А. Ільїна, Д.В. Хорсанд

[пер. з рос.]. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 398 с.

116. Інтерпретація / Літературознавчий словник-довідник / За ред.

Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К. : ВЦ «Академія», 2007. –

752 с. - С. 308.

117. Історія української школи і педагогіки : Хрестоматія /

[уклад. О.О. Любар] ; за ред. В.Г. Кременя. – К. : Знання, 2005. – 767 с.

178

118. Калита Н. Виховний ідеал у педагогічній спадщині Костянтина

Ушинського: монографія / Н. Калита. – Дрогобич : Видавничий відділ

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

– 2015. – 176 с.

119. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения ценностей

личности: концепция и методическое руководство / В.Н. Карандашев. –

СПб. : Речь, 2004. – 70 с.

120. Каталог видань України. 2012. – К. : Державне підприємство

по розповсюдженню періодичних видань «Преса», 2011. – 202 с.

121. Квас О.В. Ідеї дитиноцентризму в освітньому просторі у другій

половині ХІХ на початку ХХ ст. / О. Квас // Молодь і ринок : Щомісячний

науково-педагогічний журнал. – № 8 (103), серпень 2013. – С. 13 – 18.

122. Квас О.В. Дитиноцентризм у науках про виховання :

історичний аспект : монографія / Олена Валеріївна Квас. – Дрогобич :

Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного

університету імені Івана Франка, 2011. – 300 с.

123. Квас О.В. Сім’я крізь призму системного підходу / О. Квас //

Наукові записки : збірник наукових статей. Серія : Педагогічні та історичні

науки. – К. : Видавництво НПУ ім. М.Драгоманова, 2008. – Вип. № 77. –

С. 87 - 98.

124. Кемінь В.П. Історія виховання : навчально-методичний

посібник / В.П. Кемінь, О.В. Невмержицька. – Дрогобич : Редакційно-

видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету

імені Івана Франка, 2010. – 214 с.

125. Кемінь В.П. Теорія виховання і філософія виховання: наукові

поняття і методологічні правила / В.П. Кемінь // Молодь і ринок :

Щомісячний науково-педагогічний журнал. – 2007. – № 10. – С. 21 – 26.

126. Кенгуру. Веселий супержурнальчик. Разом здолаємо нудьгу. –

№№ 1 – 12. – 2013.

179

127. Киричок В.А. Моральність / В.А. Киричок // Енциклопедія

освіти // Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 526 – 527.

128. Киричок В.А. Ціннісне ставлення / В.А. Киричок //

Енциклопедія освіти // Акад. пед. наук України ; головний ред.

В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 989 – 991.

129. Кіт Н.О. Особливості конструктивно-композиційного

вирішення журналу для дошкільників: єдність у різноманітності // Наукові

записки Інституту журналістики. – К. : Інститут журналістики КНУ

ім. Тараса Шевченка. – 2004. – Т. 10. – С. 84 – 88.

130. Кіт Н.О. Український журнал для дошкільника : психологічні

підстави та основні принципи розробки концепції видання / Н.О.Кіт //

Стиль і текст. – К., 2002. – Вип. 3. – С. 218 – 227.

131. Козак Т.М. Системний підхід у реалізації безпечної роботи

учнів в інтернеті / Тетяна Козак // Медиасфера и медиаобразование:

специфика взаимодействия в современном социокультурном пространстве

[Электронный ресурс] : сборник статей / М-во внутр. дел Респ. Беларусь,

учреждение образования «Могилевский институт Министерства

внутренних дел Республики Беларусь» ; редкол. : С.В. Венидиктов (отв.

ред.) [и др.]. – Могилев : Могилев. институт МВД, 2015. – 1 электрон. опт.

диск (СD-R). ‒ Загл. с экрана. – C. 191 – 198.

132. Колобочок. Для розумних діточок. Щомісячний пізнавальний

журнал для дітей 3 – 9 років. – № 1 – 12. – 2015. – 24 с.

133. Коменський Я.А. Вибрані педагогічні твори / Я.А. Коменський.

– Т.1. Велика дидактика / Я.А. Коменський. – К. : Радянська школа, 1940. –

248 с.

134. Конвенція про права дитини // Права дитини. Збірник

документів. – Львів : Оксарт, 1995. – С. 29 – 49.

180

135. Кононко О. Виховання / О. Кононко // Енциклопедія освіти

/Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком

Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 87 – 88.

136. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі

освіти. – Електронний ресурс. – Режим доступу :

http://olenivkadp.at.ua/load/koncepcija_vikhovannja_ditej_ta_molodi/1-1-0-9

137. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. – Електронний

ресурс. – Режим доступу : http :// osvita . mediasapiens . ua / mediaprosvita /

mediaosvita /kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini/

138. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. –

№ 6. – Електронний ресурс. – Режим доступу:

http://library.nlu.edu.ua/biblioteka/statti/koncepciy.pdf

139. Концепція національного виховання // Освіта. – 1996. – 2

серпня.

140. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та

молоді. – Електронний ресурс. – Режим доступу :

http://mon.gov.ua/activity/education/konczepcziya-naczionalno-patriotichnogo-

vixovannya-ditej-i-molodi.html

141. Коцюбинський М.М. Маленький грішник /

М.М. Коцюбинський // Коцюбинський М.М. Твори: В 3 т. – Т.1:

Оповідання. Повісті. Додатки. Поетична спадщина М.Коцюбинського /

М.Коцюбинський. – К. : Держлітвидав України, 1955. – 486 с.

142. Кравець В.П. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття. /

В.П. Кравець. – Тернопіль : Обласне книжково-журнальне видавництво

«Тернопіль», 1996. – 290 с.

143. Критерії моральної вихованості молодших школярів. Книга для

вчителів / За ред. І. Беха, С. Максименка. – К. : Радянська школа, 1989. –

96 с.

144. Круль Л.М. Загальний огляд сучасної української дитячої

періодики (жанрово-тематичне розмаїття) / Л.М. Круль, Н.М. Благун //

181

Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : Лінгвістика і

літературознавство : зб. наук. пр. – 2009. – Вип. ХХ. – С. 402 – 411. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16590.

145. Круть І. Журнал для дітей: дискурсивні характеристики /

І.Круть // Вісник Львівського університету. Вип. 34. – 2011. – С. 136 – 141

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http: //lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk34/Visnyk%2034_P5_07_Krut

%27.pdf.

146. Кузя. Захоплюючі пригоди, лабіринти, кросворди,

головоломки. – 2015. – №№ 1 - 4.

147. Кузьміна С. Філософсько-педагогічна концепція

П.Д. Юркевича : Монографія / С. Кузьміна. – К. : Центр практичної

філософії, 2002. – 164 с.

148. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Полный жизненный

цикл развития человека / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий : Учебное

пособие [для студентов высших учебных заведений]. – М. : ТЦ Сфера,

2004. – 464 с.

149. Кульчицький О. Світовідчування українця / О. Кульчицький //

Українська душа. – К. : Фенікс, 1992. – 126 с. – С. 48 – 65.

150. Левківський М.В. Історія педагогіки / М.В. Левківський. – К. :

Центр навчальної літератури, 2003. – 360 с.

151. Литвин М. В орбіті «Соняшника» / Марія Литвин //

Літературна Україна. – 2002. – 5 грудня – № 44(4989). – С. 3.

152. Літературознавчий словник-довідник / [За ред. Р.Т. Гром’яка,

Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка]. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

153. Лущевська Оксана. Золоті ключі (оповідання) / О. Лущевська //

Ангеляткова наука. – №№ 1 – 12. – 2015. – № 4 (107), 2015. – С. 4 – 5.

182

154. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: навчальний

посібник / О.О. Любар, М.Г. Стельмахович, Д.Т. Федоренко / За ред.

О.О. Любара. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 450 с.

155. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения

человека. Understanding Media: The Extensions of Man / М. Маклюэн – М. :

Кучково поле, 2007. – 464 с.

156. Маленький розумник. Журнал для хлопчиків. – №№ 1 – 12. –

2003.

157. Маленький розумник. Журнал для хлопчиків. – №№ 1 – 12. –

2014.

158. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга

половина ХІХ – ХХ ст) : хрестоматія / Упоряд. Л.Д. Березовська та ін. –

К. : Наук. світ, 2003. – 418 с. – С. 64 – 80.

159. Манкітайр Е. Після чесноти. Дослідження з теорії моралі /

Елесдеа Манкітайр. – К. : Дух і Літера, 2002. – 440 с.

160. Мариновська О.Я. Інтегральна технологія навчання: від теорії

до практики / Оксана Малиновська // Початкова освіта. – 2011. – № 32

(608). – С. 3 − 5.

161. Марущак О.М. Використання кримськотатарської дитячої

періодики у навчанні молодших школярів / О.М. Марущак // Навчально-

дослідницька діяльність дітей : досвід організації, дидактичні

напрацювання, особливості формування навчально-дослідницьких умінь :

матеріали Всеукр. наук-практ. конф. (Кіровоград, 9 - 10 квітня 2014 р.). –

К.: Б.В., 2014. – 218 с. – С.107 – 109.

162. Маслоу А. Мотивация и личность / А.Маслоу. – СПб: Евразия,

1999. – 478 с.

163. Мащак С.О. Моральний розвиток молодшого школяра як

соціально-психологічна проблема / С.О.Мащак // Моральна свідомість та

самосвідомість особистості: монографія / за ред. проф. М.В. Савчина, доц.

183

І.М. Галяна. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана

Франка, 2009. – С. 101 – 117.

164. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід :

навч.-метод. посібник / за ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К. :

Міленіум, 2010. – 440 с.

165. Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник [для студентів

педагогічних коледжів] / Ред-упор. В.Ф. Іванов, О.В. Волошенюк; За

науковою редакцією В.В. Різуна. – К. : ЦВП, 2014. – 431 с.

166. Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / Іванов В,

Волошенюк О., Кульчицька Л., Іванова Т., Мірошниченко Ю. – 2-ге вид.,

стер. – К. : АУП, ЦВП, 2012. – 352 с.

167. Михальченко М. Україна як нова історична реальність :

запасний гравець Європи / Михальченко М.І. – Дрогобич – Київ :

Відродження, 2004. – 488 с.

168. Мілн А.А. Вінні-Пух та його друзі / А.А. Мілн. – Харків : ТОВ

«Septima», 2006. – 336 с.

169. Міщеня О.М. Проблема формування самосвідомості молодших

школярів / О.М. Міщеня // Нова педагогічна думка. Науково-методичний

журнал. – № 1(85). – 2016. – С. 63 - 66.

170. Міщеня О.М. Педагогічна етика сучасного вчителя початкових

класів /О.М. Міщеня // Нова педагогічна думка. Науково-методичний

журнал. – № 4(88). – 2016. – С. 46 - 51.

171. Міщеня О.М. Моральна складова у підготовці етичного

вчителя початкових класів / О.М.Міщеня // Нова педагогічна думка.

Науково-методичний журнал. – Рівне, 2017. - №1. – С.82 - 88.

172. Мокренчук О. Забезпечити право дітей вивчати правдиві

світоглядні теорії / О. Мокренчук. – Електронний ресурс. – Режим

доступу : http://www.asd.in.ua/archives/1188312498.

173. Муляр Н.М. Морально-етичне виховання в українській сім’ї

(друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Н. Муляр. – Автореф дис. …

184

кандидата педагогічних наук : 13.00.01 – «Загальна педагогіка та історія

педагогіки». – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького

державного педагогічного університету імені Івана Франка. – 20 с.

174. Навчальна програма «Медіаосвіта (медіаграмотність)» (для

слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-

педагогічних працівників) [Розробники: Левківський К.М., Іванов В.Ф.,

Даниленко В.І., Мележик В.П., Волощенюк О.В.]. – К. : Центр

інноваційних технологій, 2011. – 97 с.

175. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

із навчанням українською мовою. 1 - 4 класи. – К. : Видавничий дім

«Освіта», 2012. – 392 с.

176. Найдьонова Л.А. Медіаосвіта в Україні: особливості реалізації

соціально-психологічної моделі / Л.А. Найдьонова [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : www.academia.edu.

177. Національна доктрина розвитку освіти. – Електронний ресурс.

– режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002]

178. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в

Україні. – Електронний ресурс. – Режим доступу : education.km.ua/...

/Національна%20програма...

179. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до

2021 року. – Електронний ресурс. – Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

180. Невмержицька О.В. Розважальні програми основних каналів

телебачення України як чинник морального виховання підлітків :

монографія / О. Невмержицька ; Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім.

Івана Франка. – Дрогобич : [б.в.], 2007. – 196 с.

181. Невмержицька О.В. Розважальні програми центральних

каналів телебачення України як чинник морального виховання підлітків :

дис... канд. пед. наук : 13.00.07 / Невмержицька Олена Василівна ;

185

Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. - Дрогобич, 2006.

– 254 с.

182. Нестайко Всеволод. Чарівні окуляри. Правдиво-фантастична

повість про незвичайні пригоди київських школярів / В.Нестайко //

Барвінок. – № 3 – 12. – 2003. – №12. – 2003. – С. 16 – 18.

183. Никита и друзья. Веселые головоломки. – №№ 1 – 12. – 2012.

184. Огар Е.І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки :

Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Е.І. Огар. – Львів : Аз-Арт, 2002.

– 160 с.

185. Олдингтон Р. Все люди враги / Р. Олдингтон [пер. с англ.:

О.А. Ефимовская]. – М. : АСТ, Астрель, Полиграфиздат, 2011. – 640 с.

186. Орлик О. Тенденції та розвиток сучасної дитячої періодики

(2008 – 2011) / Олена Орлик // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 12. –

С.26 – 30. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http :// www . ukrbook . net / DAD / publ / Orlyk _12_2011. pdf .

187. Оршанський Л.В. Медіаосвіта: коротка ретроспектива розвитку

та сучасні проблеми / Леонід Оршанський // Медиасфера и

медиаобразование: специфика взаимодействия в современном

социокультурном пространстве [Электронный ресурс] : сборник статей /

М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Могилевский

институт Министерства внутренних дел Республики Беларусь»; редкол. :

С.В. Венидиктов (отв. ред.) [и др.]. – Могилев : Могилев. институт МВД,

2015. – 1 электрон. опт. диск (СD-R). ‒ Загл. с экрана. – C. 340-347.

188. Павелків Р.В.  Феноменологія морального розвитку

особистості: детермінація, механізми, генезис : монографія / Р.В. Павелків

– Рівне : Альма-матер, 2009. – 368 с.

189. Панасенко Е.А. Прагнення до християнського ідеалу людини –

основа формування особистості вчителя / [Електронний ресурс] /

Е.А. Панасенко. – Режим доступу : // http:// www. rambler. ru.

186

190. Пантюк М.П. Підготовка майбутнього вчителя до виховної

роботи: історико-педагогічний аспект : монографія. / М.П. Пантюк. –

Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка, 2010. – 398 с.

191. Пантюк М.П. Дидактика: конспект лекцій та опорні схеми /

М. Пантюк, Т. Пантюк. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ

ім. І.Франка, 2010. – 317 с.

192. Пантюк М.П. Специфіка методичної підготовки майбутніх

учителів до виховної роботи (поч. ХХ століття). / М.П. Пантюк // Наукові

записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко,

Л.Л. Макаренко. – Випуск LХV (65). – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова,

2007.– С. 138 – 144. – 300 с.

193. Пантюк Т.І. Зміст виховання у педагогічній спадщині

Я.А. Коменського / Т.І.Пантюк // Людинознавчі студії. Збірник наукових

праць ДДПУ імені Івана Франка. – Дрогобич : Вимір, 2006. – Випуск 13.

Педагогіка. – С. 24 – 33.

194. Пасічник І.Д. Виховання молодого покоління на принципах

християнської моралі в процесі духовного відродження України /

І.Д. Пасічник // Матеріали III Міжнар. наук. – практ. Конференції : зб. нак.

праць. – Острог: Б.В., 1998. – 444 с.

195. Педагогічний пошук / Упоряд. І.М.Баженова; Пер. з рос. – К. :

Рад.шк., 1988. – 496 с.

196. Педагогічний словник / [за ред. Дійсного члена АПН України

М.Д. Ярмаченка]. – К. : Педагогічна думка, 2001. – 516 с.

197. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Моральное

суждение у ребенка / Жан Пиаже; [пер. с франц. В.П. Большаков]. – М. :

Академический Проект, 2006. – 479 с.

198. Підласий І. Реалії сучасного українського виховання /

І. Підласий // Рідна школа. – 1999. – № 12. – С. 3 – 12.

187

199. Поміркуй і розгадай. Журнал. – №№ 1 – 12. – 2015.

200. Прилєпська Н.В. Нетрадиційні уроки позакласного читання в

початковій школі / Н.В. Прилєпська, Н.Г. Данильченко // Таврійський

вісник освіти. – 2013. – № 2 (42). – С. 229 – 234.

201. Прислів’я та приказки: Взаємини між людьми / упоряд. :

М.М. Пазяк. – К. : Наукова думка, 1991. – 440 с.

202. Провоторов О. Дитяча періодика України як засіб розвитку

мовленнєвої творчості школярів / Олексій Провоторов // Початкова школа.

– 2007. – № 6. – С. 55 – 59.

203. Про журнал [журнал «Куля». Аннотація]. – Електронний

ресурс. – Режим доступу : http://kulia.com.ua/about/kulia/

204. Професор Крейд. Щомісячний пізнавально-розважальний

журнал. – №№ 1 – 12. – 2015.

205. Резолюції і постанови Першого Українського Педагогічного

Конгресу // Перший Український Педагогічний Конґрес. 1935. – Львів :

Накладом товариства «Рідна школа», 1938. – 252 с. – С. 236 – 249.

206. Робак В. Медіапедагогіка: аналіз інноваційного зарубіжного

досвіду / Володимир Робак // Діалог культур: Україна у світовому

контексті: Філософія освіти : зб. наук. праць / [ред. кол. І.А. Зязюн

(голов. ред.)], С.О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г. Ничкало,

С.О. Сисоєва та ін. – Львів : Сполом, 2002. – Вип. 8. – С. 70 – 92.

207. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека /

К. Роджерс. – М.: Прогресс, 1994. – 480 с.

208. Розвага // Словник української мови : В 11 томах. – Т. 8. – К. :

АН УРСР, 1977. – С. 621.

209. Рудницька О.П. Українське мистецтво у полікультурному

просторі : навчальний посібник / О.П. Рудницька. – К. : «ЕксОб», 2000. –

208 с.

210. Руссо Ж.Ж. Педагогические сочинения: В 2-х т. [Под. ред.

Т.Н. Джибладзе] / Ж.Ж. Руссо. – М. : Педагогика, 1981. – Т. 2. – 334 с.

188

211. Ряст Ю. Журнал, який хочеться пригорнути до серця / Юрій

Ряст // Культура і життя. – 2006. – 29 листопада. – № 47 – 48(4203 – 4204) –

С. 5.

212. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти :

посібник [для вчителів і методистів початкового навчання] /

О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К. : Богданова А.М., 2009.

– 226 с.

213. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи : підручник [для

студентів педагогічних факультетів] / О.Я. Савченко. – К. : Абрис, 1997. –

416 с.

214. Савченко О. Читанка : підруч. для 4 класу. – Ч. 2 / О. Савченко.

– К.: Освіта, 2004. – 175 с.

215. Савченко О. Я люблю читати: навчальний посібник з

позакласного читання для 4 класу / О. Савченко. – К. : Освіта, 2015. –

160 с.

216. Савчин М.В. Вікова психологія: навчальний посібник /

М.В. Савчин, Л.П. Василенко. – К. : Академвидав, 2005. – 360 с.

217. Савчин М.В. Духовний потенціал людини / М.В. Савчин. –

Івано-Франківськ : «Плай» Прикарпатського університету, 2001. – 203 с.

218. Савчин М.В. Духовна парадигма психології : монографія /

Мирослав Савчин. – К. :Академвидав, 2013. – 252 с.

219. Савчин М.В. Християнське духовне виховання і

самовиховання / М.В. Савчин // Проблеми сучасної психології: Збірник

наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені

Івана Огієнка ; Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За

ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Вип. 10. – Кам’янець-

Подільський : Аксіома, 2010. – С. 689 – 699.

220. Савчин М.В. Психологічний аналіз проблеми моральної

свідомості і психологія професійної освіти / М.В. Савчин. – 2005. – №4. –

С. 115 – 131.

189

221. Саша и Маша. Газета. – №№ 1 – 12. – 2015.

222. Свадковский И.Ф. Нравственное воспитание детей /

И.Ф. Свадковский. – М. : Изд. АПН, 1962. – 178 с.

223. Світ дитини. Журнал для молодшого та середнього шкільного

віку. – №№ 1 – 12. – 1998.

224. Святий Августин. Сповідь / Пер. з латин. Ю. Мушака ;

Післям. С. Здіорука. – К. : Основи, 1999. – 319 с.

225. Сидоренко Н.И. Издания для детей и подростков на

Украине / Н.И. Сидоренко // Журналистика в 2001 году: СМИ и вызовы

нового века: Тезисы. научн.-практ. конференции. – М., 2002. – Ч.2. – С. 16

– 18.

226. Скотна Надія. Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд,

дії / Н. Скотна. – Львів : Українські технології, 2005. – 384 с.

227. Скотний Валерій. Раціональне та ірраціональне в науці й

освіті // В.Г. Скотний. – Київ – Дрогобич : Коло, 2003. – 288 с.

228. Скрипченко О.В. Психолого-педагогічні основи навчання :

навчальний посібник [для викладачів психології і педагогіки, аспірантів,

студентів педагогічних навчальних закладів та курсантів військових

училищ] / О.В. Скрипченко, О.С. Падалка, Л.О. Скрипченко. – К. :

Український Центр духовної культури, 2003. – 328 с.

229. Слухняний // Словник української мови : В 11 т. – Том 9. – К. :

АН УРСР, 1078. – С. 384.

230. Смайлик. Розважально-пізнавальний журнал для дітей. – №№ 1

– 12. – 2012.

231. Смайлик. Розважально-пізнавальний журнал для дітей. – №№ 1

– 12. – 2015.

232. Сокірян А.В. Сучасний дитячий журнал: загальна

характеристика / Анна Сокірян // Друкарство. – 2006. – № 1 (66). – С. 25 –

28.

190

233. Сошинська Я. Сучасний дитячий часопис: можливості

створення і виведення на ринок / Ярослава Сошинська, Оксана

Бояринова // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 8. – С. 4 – 7.

234. Стадницька Ю. Цільове призначення і функціональність

дитячого часопису (на матеріалах галицьких дитячих періодичних видань

20 – 30-х рр. ХХ ст.) / Ю. Стадницька // Теле- та радіожурналістика. – 2010.

– Вип. 9. – Ч. 1. – С. 84 – 89.

235. Стаднійчук Р. Сучасна українська періодика для дітей : хто є

хто / Руслан Стаднійчук // Слово і Час. – 1999. – № 2. – С. 69 – 72.

236. Стахів Л.Г. Виховання людяності і милосердя – одна з

основних проблем початкової школи /Лілія Стахів / Молодь, освіта, наука,

культура і національна самосвідомість : зб. матеріалів УІІ Всеукраїнської

науково-практичної конференції, Київ, 15-16 квітня 2004 року; У 7-ми т. /

Ред. колегія : Андрущенко В.П. (відп. ред.) та ін. – К. : Видавництво

Європейського університету, 2004. – Т. 2. – 336 с. – С. 186 – 189.

237. Стахів Л.Г. Моральні цінності на сторінках Букваря / Лілія

Стахів / Молодь і ринок : Щоквартальний науково-педагогічний та

економічний журнал. – Дрогобич : Коло. – 2004. - №3(9). – С. 56 – 59.

238. Стахів Л.Г. Українські педагоги Галичини про чинники

морального виховання / Лілія Стахів / Молодь і ринок : Щоквартальний

науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобич : Коло. – 2004. –

№1(7). – С. 75 – 77.

239. Стельмахович М. Виховний ідеал української народної

педагогіки /М. Стельмахович // Початкова школа. – 1998. – № 6. – С. 1 – 5.

240. Стельмахович М.Г. Народна дидактика / М.Г. Стельмахович. –

К. : Т-во Знання УРСР, 1985. – 48 с.

241. Стельмахович М.Г. Педагогіка життя / М.Г. Стельмахович. –

К. : Т-во Знання УРСР, 1980. – 47 с.

191

242. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка: навчально-

методичний посібник [для студентів пед. інститутів і університетів] /

М.Г. Стельмахович. – К.: ВМН, 1997. – 232 с. – С.4.

243. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення :

Навчально-методичний посібник / Б.М. Ступарик. – К. : ІЗМН, 1998. –

336 с.

244. Сухомлинська О. Педагогічний ідеал крізь призму теорії

моралі / О. Сухомлинська // Шлях освіти : Науково-методичний журнал. –

№ 47. – 2008. – С. 12 – 19.

245. Сухомлинська О.В. Реформаторська педагогіка /

О.В. Сухомлинська // Енциклопедія освіти /Акад. пед. наук України;

головний ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 774.

246. Сухомлинський В.О. Виховання комуністичної моральності /

В.О. Сухомлинський // В.О. Сухомлинський Вибрані твори: в 5 т. – К. :

Радянська школа, 1977. – Т. 1. – С. 119 – 131.

247. Сухомлинський В.А. О воспитании. / Сост. и авт. вступит.

очерков С. Соловейчик. – 5-е изд. / В.А. Сухомлинський. – М. :

Политиздат, 1985. – 270 с.

248. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський

// Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5 т. – К. : Радянська школа, 1977.

– Т. 3. – С. 9 – 278.

249. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві /

В.О. Сухомлинський // Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5 т. /

В.О. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 2. – С. 419 – 655.

250. Сухомлинський В. Як виховати справжню людину /

В. Сухомлинський // Вибр. твори : у 5-ти т. – Т. 2. – К., 1976. – С. 149 –

416.

251. Теорія і технологія розв’язання педагогічних задач : навч.

посіб. / Л.О. Мільто – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 156 с.

192

252. Тертичный А.А. Жанры периодической печати: Учебное

пособие / А.А. Тертичный. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 305 с.

[Електронний ресурс] – Режим доступу :

http://evartist.narod.ru/text2/03.htm.

253. Тищенко С.П. Емоційно-ціннісне ставлення до себе як

структурний компонент «образу Я» / С.П. Тищенко // В зб. : Психологія.

Вип. 22. – К. : Радянська школа, 1983. – С. 3 – 19.

254. Тищенко С. Моральні цінності / С. Тищенко // Енциклопедія

освіти // Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 525 – 526.

255. Ткаченко О. Перші журнальні видання в Європі / Олена

Ткаченко // Бібліотечний вісник. – 1999. – № 5. – С. 42 – 46.

256. Тюріна Т. Духовна педагогіка: витоки, сутність і перспективи

розвитку: Монографія / Т. Тюріна. – Львів : Сполом, 2005. – 276 с.

257. Укpаїнська душа: Зб. оpиг. досліджень укp. ментальності. – К. :

МП «Фенікс», 1992. – 125 с.

258. Українська педагогіка в персоналіях : Навч. посіб. для

студентів вищ. навч. закл. : у 2-х кн. / За ред. О.В. Сухомлинської. – К. :

Либідь, 2005. – Кн. 1.– С. 284 – 292. – 624 с.

259. Усатенко Т. Українська національна школа: минуле і майбутнє.

Українознавчий вимір / Т. Усатенко. – К. : Наукова думка, 2003. – 285 с.

260. Федоров А.В. Медиаобразование: история, теория и методика /

А.В. Федоров. – Ростов : ЦВВР, 2001. – 708 с.

261. Філіппова О. Як наші діти пізнають світ. Дорослі проблеми

дитячої періодики / Олена Філіппова // Книжковий огляд. – 2002. –

№ 9(45). – С. 72 – 74.

262. Фiцула М.М. Педагогіка : навчальний посiбник / М.М. Фiцула.

– К. : Видавничий центр» «Академія», 2002. – 528 с.

263. Філософський словник соціальних термінів. Видання третє,

доповнене. – Х. : «Р.И.Ф.», 2005. – 672 с. – С. 134 – 136.

193

264. Хітрова Т.В. Типологічні особливості періодичної преси

Запорізького краю (1904 – 1920 рр.) / Т.В. Хітрова. – Автореф дис. ….канд.

філол наук. – К., 2007. – 18 с.

265. Хоружа Л.Л. Етичне виховання / Л.Л. Хоружа // Енциклопедія

освіти // Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 269 – 270.

266. Християнська праведність: чеснота. Різновидності

християнської чесноти [Електронний ресурс] – Режим доступу :

http://www.traducionalist.info/blog/khristijanska_pravednist_chesnota/2012-03-

20-2583.

267. Ціннісні орієнтації в громадському становленні особистості:

Зб. наук.-метод. статей учасників Всеукраїнської науково-практичної

конференції. – 30 вересня – 2 жовтня. – Київ - Дрогобич, 1998. – 194 с.

268. Цінності освіти і виховання : наук. – метод. зб. /За заг. ред.

О.В. Сухомлинської. – К., 1997. – 224 с.

269. Чепіль М. Теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя

до виховної роботи з учнями / Марія Чепіль //Людинознавчі студії. Сер.

Педагогіка. – Дрогобич : Вимір, 2008. – Випуск 17. – С. 4 – 14.

270. Чеснота // Словник української мови : В 11 томах. – Т. 11. – К. :

Наукова думка, 1980. – 700 с. – С. 316.

271. Чечулин В.Л. Логико-семантические модели в психологии и их

приложение: монография / В.Л. Чечулин. – Пермь : Пермский гос. нац.

исслед. ун-т, 2014. – 142 с.

272. Чорна К.І. Виховання сучасної вузівської молоді / К. Чорна //

Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи: зб. наук. праць. –

К. : Знання, 2000. – 520 с.

273. Чорна К.І. Моральне виховання / К. Чорна // Енциклопедія

освіти // Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 523 – 524.

194

274. Шейбе С. Медіаграмотність : підручник для вчителя / Сінді

Шейбе, Фейз Рогоу / Перекл з англ. С. Дьома; за загал ред. В.Ф. Іванова,

О.В. Волошенюк. – К. : Центр вільної преси, Академія української преси,

2014. – 319 с.

275. Шумська О. Основи християнської етики. Зошит для 4 класу /

О. Шумська. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. – 52 с.

276. Щербань П.М. Прикладна педагогіка : навчально-методичний

посібник / П.М. Щербань. – К. : Вища школа, 2002. – 215 с.

277. Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини

за вченням Слова Божого/ П. Юркевич // Хроніка – 2000. Український

культурологічний альманах. – Випуск 39 – 40. – К. : ЗАТ «ВІПОЛ», 2000. –

С. 563 – 573.

278. Юркевич П.Д. Чтения о воспитании / П.Д. Юркевич. – М. :

[б.и.], 1865. – 272 с.

279. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал / В. Янів //

Янів В. Нариси до історії української-етнопсихології. Упоряд.

М. Шафовал. – 2-ге вид. – перероб. і доп. – К. : Знання, 2006. – 341 с.

280. Янкович О.І. Виховні технології початкової школи /

О. Янкович // Январские педагогические чтения : матер. ХІІ Всеукр.

научн.-конф. конф. «Современная система образования : опыт прошлого –

взгляд в будущее. –  Вып. 11. – Симферополь : НИЦ КИПУ, 2014. – С. 61 –

65.

281. Янкович О. І. Моральне виховання учнів молодшого шкільного

віку в процесі реалізації медіаосвіти / О. І. Янкович  // Педагогічний

альманах : зб. наук. пр.  Херсон. акад. неперервної освіти. – Херсон, 2016. 

– Вип. 33. – С. 18 – 25.

282. Янкович О.І. Медіаосвіта в загальноосвітній школі /

О. Янкович – Тернопіль : ТНПУ, 2016. – 160 с.

283. Янкович О.І. Ідеї виховання милосердя й людяності у творчості

Ліни Костенко / О.І. Янкович / Репресії проти поляків та інших

195

національностей на Поділлі: роль і місце в історії краю : колективна

монографія. – Хмельницький : ФОП Цюпак А.А., 2016. – С. 193 – 201.

284. Ярема Я. Українська духовність в її історично-культурних

виявах / Я. Ярема. – Львів: [б.в.], 1937. – 67 с.

285. Ярмусь С. Духовність українського народу. Короткий

орієнтаційний нарис / С. Ярмусь. – Вінніпег : Волинь, 1983. – 227 с.

286. Considine D. Media Education in United States of America //

Educating for Media and the Digital Age. Country Reports. Austrian Federal

Ministry of Education and Cultural Affairs & UNESCO, 1999. – Р. 125 – 128.

287. Feilitzen C. von. Media Education, Children’s Participation and

Democracy // Feilitzen C. von. and Carlsson U. (Eds.) Children and Media:

Image, Education, Participation. – Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 1999.

– P. 24 – 26.

288. European Parliament resolution of 16 December 2008 on media

literacy in a digital world (2008/2129(INI)) [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=//EP//

TEXT+TA+P6-TA-2008-0598+0+DOC+XML+V0//EN.

289. Kohlberg L. Stages of moral development as a basis for moral

education / L. Kohlberg // Moral development, moral education, and Kohlberg /

ed. B. Munsey. – Birmingham, 1980. – P. 68 – 94.

290. Kohlberg L. The psychology of moral development / L. Kohlberg. –

San Francisco : Harper and Row, 1984. – 420 p.

196

ДОДАТКИ

Додаток А

САЙТИ ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ

http://samorobkin.com.ua/ - сайт журналу «Академія Саморобкіна»

http://www.angelyatko.com.ua - сайт журналів «Ангелятко» та «Ангеляткова наука»

http://www.barvinok.info/ - сайт журналу «Барвінок»

http://www.vodograj.org.ua/index.php?option=com_content&view=section&id=4&Itemid=400071 - сайт журналу «Водограй»

http://letsplayen.com.ua   - сайт журналу «Граємо в англійську»

http://jmil.com.ua - сайт журналу «Джміль»

http://kazkovy.com.ua/ - сайт газети «Казковий вечір»

http://kolobochok.com.ua - сайт журналу «Колобочок» – журнал для розумних діточок

http :// kolosok . lviv . ua / vseukrajinskyj - pryrodnychyj - naukovo - populyarnyj - zhurnal / - сайт журналу «Колосок»

http :// www . kotya . com . ua / - сайт журналу «Котя»

http :// www . krylati . org / krylati / - сайт журналу «Крилаті»

http://kulia.com.ua/ - сайт журналу «Куля»

http :// www . feya . net . ua / - сайт журналу «Маленька фея та сім гномів»

http://www.murzilka.org - сайт журналу «Мурзилка»

https://nenc.gov.ua/old/1881.html - сайт журналу «Паросток»

http :// www . cofe . ru / read - ka / - сайт журналу «Почитай-ка»: детский сказочный журнал

http://improvisus.com/ua - сайт інтернет-журналу «Ромчик»

197

http://goo.gl/5B2cET - сайт журналу «Смайлик»http :// www . solnet . ee / sol / index . html - сайт журналу «Солнышко»

http://stezhka.com.ua/ - сайт журналу «Стежка»

http://posnayko.com.ua/jornals/ - сайт журналу «Пізнайко»

http://psyjournals.org.ua/archive2/2014/355-od-9-2014.html - сайт журналу «Обдарована дитина»

http :// www . kraid . com . ua - сайт журналу «Професор Крейд»

http://umeyka.com - сайт журналу «Умійко»

http :// www . dimsadgorod . com / magazines / apple / subscribe - сайт журналу «Яблунька»

http :// www . chl . kiev . ua / Default . aspx ? id =4527 - Національна бібліотека України для дітей (електронний каталог). Журнали он-лайн

http://ditvora.com.ua/zhurnali-dlya-shkolyariv - сайт дбайливих батьків

http://rcontrol.wws.kiev.ua/uk/advices-for-parents/popular-sites-for-children/article/detskie-zhurnali-onlajn - електронні журнали

198

Додаток БОГЛЯД ГАЗЕТ І ЖУРНАЛІВ ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

(СТАНОМ НА ЖОВТЕНЬ 2014 р.)

АНГЕЛЯТКОВА НАУКА. Вчимося разом. Ігри та завдання для

творчого розвитку дитини. – 20 стор. Засновано 2006 року ТзОВ «Країна

Ангелят». Засновник В. Масюк. Видавець ТзОВ «Країна Ангелят» –

учасник медіа-групи «Промінфо». Свідоцтво про реєстрацію КВ № 11370-

2433 від 22.06.2006 р. Висновок Держ. сан.-епід.експертизи № 05.03.02-

04/3584 від 26.01.10 р.

Передплатний індекс «Ангеляткова наука» – 95895; «Ангелятко» –

95894; «Ангелятко» + «Ангеляткова наука» – 95939; «Розмальовка

Ангелятка» – 49681; Тел./факс (032)245-23-10. e-mail:

redakcia @ angelyatko . com . ua

Тираж 51 000 прим. Друк: ПП «Кентавр», м.Львів. ISSN 1990-9756

Рубрики: «Народні традиції» (короткі розповіді про свята), «Казка»,

«Завдання до казки» (запитання щодо змісту, відповіді у малюнках),

«Цікаві задачки», «Букви» (написання і віршики), «Ангеляткова

геометрія», «Сторінка читайлика». На останній сторінці – майстер-клас

(саморобки…).

БАРВІНОК – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ЖУРНАЛ ДЛЯ ДІТЕЙ

МОЛОДШОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ. Є одним із

“найстаріших” в Україні дитячих журналів. Перший номер журналу для

учнів початкових класів вийшов у січні 1928 р. в м. Харкові. Тоді він

називався «Жовтеня», але вже перший повоєнний номер (1945) побачив

світ у Києві під назвою «Барвінок». Тематика рубрик часопису

надзвичайно різноманітна: «Хто? Що? Як? Де? Коли? й Чому?», «Банк

усіляких цікавинок», «Принцеса», «Наш скарб – рідна мова»,

«Роботоленд», «З торбинки дядечка запитальника», «Це твоя Україна»,

«Клуб «Форвард»», «Книга золотих казок», «Місто ідеальних взаємин»,

«Чи правда, що...», «Літературний конкурс» та ін.

199

ВЕСЕЛИЙ СУПЕРЖУРНАЛЬЧИК КЕНГУРУ. РАЗОМ

ЗДОЛАЄМО НУДЬГУ. Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ №18302-7102Р

від 04.10.2011 р. Тираж 15000 прим. 60 стор. Засновник та видавець ПП

«Арт-комплекс». e-mail: kenguru.in.ua

Рубрики: «Конкурс «Стань зіркою журналу» (листування з

читачами)», кросворди, ребуси, саморобки, розмальовки, флеш-ігри,

математичні завданя.

ВЕСЕЛІ УРОКИ – НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЖУРНАЛ

ДЛЯ ШКОЛЯРІВ. На сторінках журналу можна знайти безліч цікавих

матеріалів, які допоможуть на уроках. Також можна надсилати до редакції

свої пропозиції, цікаві пригоди зі шкільного життя; брати участь у

конкурсах та вигравати призи.

WINX КЛУБ – САМЫЙ ВОЛШЕБНЫЙ ЖУРНАЛ.

Російськомовний журнал для крутих дівчаток. У кожному номері феї-

подруги, які живуть в чарівному вимірі Магікс, навчаються в школі,

розповідають захопливі історії, які трапляються з ними, але які завжди

закінчуються добре. Кожен номер журналу містить новий комікс.

ВОДОГРАЙ. ТВІЙ ЖУРНАЛ. Засновник: ФОП Скомаровський В.І.,

Зареєстровано Міністерством юстиції України: КВ № 14045-3016 ПР від

08.05.2008. 20 стор. За підтримки Міністерства освіти і науки України від

27.07.2009, № 14/18 – 2978. e-mail: vodograj @ ukr . net www . vodograj . org . ua

Рубрики: «Малюнки дітей», «Лист від редакції», «Святе Письмо»

(пояснення свят, фраз, висловів зі Святого Письма…), «Слово пастиря»

(інтерв’ю зі священиком), «Солодка сторінка» (рецепти страв), «Винаходи

монахів», «Для розумників» (ігри), «Літургійний словничок», «Комікс»,

«Небесний покровитель» (розповіді про Святих), «Історія для душі»,

«Цікаві факти», «Юні художники, кросворди.

ЖУРАВЛИК – ГАЗЕТА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ. На сторінках

газети можна прочитати творчі роботи своїх однолітків, які пишуть з

200

різних куточків України. Газета містить багато матеріалу народознавчого

характеру, розповідає про маловідомі сторінки історії України.

ЗЕРНЯТКО. Журнал для дітей. 24 стор. Виходить з 1995 року.

Засновник – Святоуспенська Унівська Лавра Монахів Студитського Уставу

УГКЦ. Свідоцтво про реєстрацію КВ №1748. Видавництво «Свічадо»,

журнал «Зернятко». e-mail: zerniatko @ svichado . com або

sv . zerniatko @ gmail . com

Рубрики: «Редакційна сторінка» (листи читачів, оголошення про

переможців…), «Сторінка Святого Письма» (уривки зі Святого Письма з

поясненням), «Василькові історії» (оповідання з намальованими

персонажами), загадки, цікавинки, ребуси, кросворди, задачки, саморобки,

кодядки з нотами, віршики, оповідання…

КОЛОСОК – НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ ПРИРОДНИЧИЙ

ЖУРНАЛ ДЛЯ ДІТЕЙ. На сторінках журналу – історія винаходів і

розповіді про знаменитих, головоломки й логічні задачі, інформація про

найбільші космічні тіла й найдрібніші живі організми, знайомство з

ровесниками, які досліджують природу. Поринувши у захопливе читання

матеріалів рубрик «Наука і техніка», «Жива природа», «Планета Земля»,

«Логіка і кмітливість», «Про все на світі», можна довідатися більше про

себе та навколишній світ, долучитися до інтелектуальних конкурсів,

виготовлення моделей природних явищ, приладів, цікавих саморобок.

КОЛОСОЧОК – НАУКОВО-ПОПУЛЯРНА ТЕМАТИЧНА

ПИРОДНИЧА ГАЗЕТА ДЛЯ РОЗУМНИКІВ І РОЗУМНИЦЬ. Це –

повноколірне, щотижневе видання, розраховане на учнів 1 – 2-х класів.

Газета розповідає про явища природи, рослини, тварин, Землю та космос,

мандрівки Україною та світом. Містить дослідницькі та творчі завдання,

досліди, презентує дитячу творчість та найцікавіші природничі проекти

учнів початкової школи.

МУРЗИЛКА – ПОПУЛЯРНИЙ ДИТЯЧИЙ ЛІТЕРАТУРНО-

МИСТЕЦЬКИЙ ЖУРНАЛ. Адресований дітям від 6 до 12 років..

201

«Мурзилка» насичений цікавими, пізнавальними матеріалами – історія,

досягнення науки і техніки, спорт. У журналі друкуються казки, казкові

повісті, оповідання, п'єси, вірші. Галерея мистецтв «Мурзилки» знайомить

з репродукціями картин-шедеврів вітчизняного та світового живопису, з

життям і творчістю художників.

СТЕЖКА – ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЖУРНАЛ ДЛЯ ВЕСЕЛИХ ТА

ДОПИТЛИВИХ. «Стежка» – захопливі розповіді, чарівні казки, вірші,

ігри, кросворди, сторінки з вивчення англійської мови, а також завдання на

розвиток логіки, дрібної моторики, зв’язного мовлення; цікаві відомості

про рослинний та тваринний світ. На сторінках «Стежки» можна зустріти

відомих літературних, казкових та мультиплікаційних героїв.

Потоваришувати з ними допоможуть персонажі журналу – допитлива

пустунка Крокодівчинка, добрий буркотун Бурчучело та привітна фея

Ласкаля зі своїм котиком-помічником Хмарунчиком.

ЧИЖ – ЧРЕЗВЫЧАЙНО ИНТЕРЕСНЫЙ ЖУРНАЛ. Цікаві, корисні,

розважально-пізнавальні завдання: кросворди, ребуси, розмальовки,

вікторини, головоломки (логічні та математичні), сканворди, чайнворди,

лабіринти, судоку, комікси зацікавлять дітей, допоможуть батькам

організувати заняття в сім’ї, а педагоги зможуть використовувати

матеріали журналу для проведення уроків і позакласних занять. Журнали

«ЧИЖ» допоможуть дитині провести час цікаво, пізнавально, корисно.

ЮНАЯ ЛЕДИ – ЖУРНАЛ ДЛЯ ДІВЧАТ. Стиль для юних леді. В

кожному номері кращі beauty – тренди в зачісках, манікюрі, багато моди.

Реальні історії про віртуальні відносини із групи "ВК”. Кожен п'ятий

номер журналу містить листівку з автографами зірок.

ЮНИЙ НАТУРАЛІСТ – НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ ЖУРНАЛ

ДЛЯ ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ. Для тих, хто любить природу, для тямущих

школярів виходить журнал “Юний натураліст”. У ньому багато цікавого

матеріалу про навколишній світ: світ рослин, тварин, птахів, безхребетних

тощо.

202

ЮНИЙ ТЕХНІК УКРАЇНИ – НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ

ЖУРНАЛ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА. Кожен номер журналу містить

інформацію про цікаві винаходи в історії людства, актуальні новини науки

і техніки, креслення та схеми конструювання моделей авіа-,

судномоделювання, різноманітних корисних пристроїв, головоломки для

всієї родини, конкурси тощо.

ПІЗНАЙКО – один із найвідоміших сучасних дитячих періодичних

видань, заснований у 1990 році. Вдала реклама, а також інформаційна

підтримка багатьох дитячих проектів сприяла популяризації цього

журналу. Це ігровий журнал, наповнений багатим пізнавальним

матеріалом. Але і тут є багато літературних творів: казок, оповідань,

коміксів.

ПІЗНАЙКО ВІД 6 – щомісячний пізнавально-розважальний журнал

для дітей молодшого шкільного віку. Кожен номер присвячений

захопливій темі, яка зацікавить як дівчат, так і хлопчиків. Пізнавальний

матеріал поданий у ігровій формі в супроводі з великими яскравими

ілюстраціями, що сприяє легкому запам'ятовуванню матеріалу, який

розширює кругозір дитини.

У кожному номері – улюблені казки, вірші, скоромовки сучасних

авторів і українська народна творчість; настільна гра з фішками,

саморобка, комікс, кросворди та головоломки – є в що пограти цілий

місяць до нового випуску журналу. А якщо дитина захоче написати листа

герою журналу, Пізнайку, то обов'язково отримає відповідь на нього, а за

перемогу в конкурсі номера – приз.

203

POSNAYKO" KIDS MAGAZINE – унікальний

щомісячний журнал для дітей, які тільки починають вивчати англійську

мову. Матеріал кожного номера тематично витриманий і відповідає

методиками дошкільної і шкільної програм. Кожна рубрика в ігровій формі

дає можливість дитині запам'ятати близько двох десятків нових слів за

темою номера, вивчити правильне написання цих слів, повправлятися у

чіткій вимові. А також настільна гра, кросворди, веселі вірші та

скоромовки англійською мовою – усе, що захопить дитину при вивченні

іноземної мови. З кожним номером Posnayko – новий аудіо диск, на якому

весь матеріал озвучений педагогами, завдяки чому – вивчати англійську

дитина зможе самостійно і з задоволенням. Виходить раз на місяць.

МАЛЕНЬКА ФЕЯ ТА СІМ ГНОМІВ

Як розвинути здібності? Як зробити навчання

цікавим і захопливим? Як розгледіти в маленькій людині особистість?

Відповіді на ці та інші запитання – у кольоровому журналі для дітей

“Маленька Фея та сім гномів”. Журнал стане гарним другом для

молодшого школярика та незамінним помічником для батьків і вчителів.

Адже на його сторінках нові цікаві розробки: нові знання у формі гри,

вправи та завдання на розвиток логічного мислення, уяви, творчих

204

здібностей, моторики рук, кмітливості, наполегливості. У кожному номері:

оригінальна іграшка-саморобка від гнома Майстра-на-Всі-Руки,

розроблена провідними фахівцями, оповідання, казка, підбірка віршів для

дітей, цікаві історії від гнома Мудруна, кросворд від гнома Простачка,

різноманітні завдання від гнома Буркотунчика, казка-забавлянка від

Маленької Феї, а також творчі конкурси, у яких можна виграти хороші

призи; рубрика «Нам пишуть маленькі читачі», куди дитина може

надіслати свої малюнки та вірші. Виходить щомісяця.

  МАЛЕНЬКИЙ РОЗУМНИК – перший журнал для

хлопчиків. У журналі є ігри, казки та цікаві розвивальні завдання

спеціально для хлопчиків з машинами, літаками, потягами, кораблями та

іншими хлопчачими речами. У кожному номері – іграшка та цікаві

наліпки. Наприклад, величезна мережа доріг для маленьких машинок (з

містом, аеропортом, військовою базою та ще багатьма цікавими речами).

Але цікавий цей журнал і дівчаткам, оскільки кожен номер присвячено

якійсь грі – у дослідників, пілотів, космонавтів, мандрівників тощо.

Головні герої – хлопчик Маленький розумник, його сестричка Яся та песик

Шило кожного разу пропонують своїм друзям-читачам погратися з ними.

Виходить щомісяця. Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ

№12322-1206 Р від 19.02.07. Тираж 28500 прим. 26 стор. Засновник:

видавництво «Мамине сонечко». e-mail: tak _@ ua . fm

Рубрики: «Розповіді про коней», «Казка-забавлянка», «Завдання –

розумове тренування», «Казка. Завдання до казки», аплікації, розмальовки,

кросворди, лабіринти, саморобки.

205

ПРОФЕСОР КРЕЙД - цікавий пізнавальний журнал для

дітей від 6 до 10 років. Засновано у 2004 році. Свідоцтво про реєстрацію

№17186-6218ПР від 26.01.2011 р. Тираж 50 000 прим. 32 стор. Засновник

та видавець ТОВ «Компаньон Груп». Мова видання: українська зі

спеціалізованими сторінками англійською мовою.

e-mail: professor @ kraid . com . ua або www . kraid . com . ua

Кожен місяць хлопці та дівчата разом з журналом отримують

можливість в ігровій формі пізнавати таємниці навколишнього світу:

найцікавіше про географію, історію, тваринний і рослинний світ,

космічних просторів і про багато іншого. Кожен випуск журналу

складений з веселих ігор, захопливих конкурсів, головоломок, коміксів.

Долучившись до команди професора Крейда – знавця всіх наук – молодші

школярі переконаються, що «Бути розумним – це круто!». Адже шлях до

знань, якими вони вражатимуть рідних, друзів та вчителів, – радісний і

повний власних відкриттів. Крейд може розповісти про складні наукові

поняття та природні явища цікаво, яскраво і просто. Журнал виходить

щомісяця, а чотири рази на рік – з музично-літературним додатком – CD-

диском.

Рубрики: «Академія Крейда» (цікаве про складні поняття та явища

навколишнього світу); «Розглядалка» (Знайди; з'ясуй; розшукай; звідки

цей фрагмент) – оригінальна гра-малюнок, яка розвиває спостережливість і

уважність; «Запитай у Крейда», «Що це?» – фотозагадка, за допомогою

якої пояснюється незвичайне явище чи об'єкт; «Ігротека» – різноманітні

ігрові завдання для розвитку логічного та образного мислення; «Живосвіт»

206

– цікаві факти з життя тварин; «Еврика» – доступно про механізми та

процеси виробництва; «Читачун» – цікаві оповідання для дітей молодшого

шкільного віку; «English with fun» – вивчення англійської мови в ігровій

формі; «Майстерня Крейда» – створення оригінальних виробів своїми

руками; «Пригоди вряди-годи» (розповідь в картинках) – комікс про

пригоди головних героїв журналу.

СТЕЖКА – пізнавально-розважальний дитячий журнал

представлений на ринку України 16 років. Журнал розрахований на дітей

дошкільного та молодшого шкільного віку. Увесь матеріал подається у

формі гри – найзручнішої та найефективнішої для дітей віком 5 – 10 років.

У кожному новому номері журналу «Стежка» – цікаві розповіді, чарівні

казки, вірші, ігри, кросворди, сторінки з вивчення англійської мови, а

також завдання на розвиток логіки, дрібної моторики, зв’язного мовлення,

цікаві відомості про рослинний та тваринний світ. Сторінками «Стежки»

разом з дитиною весело крокують відомі літературні, казкові та

мультиплікаційні герої. А потоваришувати з ними допоможуть самобутні

персонажі – допитлива пустунка Крокодівчинка, добрий буркотун

Бурчучело та привітна фея Ласкаля зі своїм котиком-помічником

Хмарунчиком. Періодичність – 2 рази на місяць. Обсяг – 20 повноколірних

сторінок формату А4.

207

КАЗКОВИЙ ВЕЧІР – щотижнева

повнокольорова дитяча газета. Щовечора – нова iлюстрована казка

зрозумiлою мовою для дiтей вiд 2 до 14 рокiв. Рекомендована до читання у

дитячих садах та школах. Пізнавальне, повнокольорове, цікаве й веселе

видання. Найавторитетніша дитяча газета, що рекомендована

Міністерством освіти і науки України та Українською Світовою Спілкою

Професійних Учителів, розповідає найчарівніші історії, вигадує

найзахопливіші завдання й маршрутні ігри, створює фантастичні

кросворди з улюбленими героями, вигадує чудові конкурси та дарує

дивовижні призи. Виходить раз на тиждень.

АКАДЕМІЯ САМОРОБКІНА – яскравий

журнал для дітей від 6 років, надійний помічник в організації корисного та

цікавого навчання і дозвілля учнів початкової школи, який допоможе

розвинути творчі здібності, увагу та наполегливість. Головні герої журналу

– робот Саморобкін та його помічник пес Квант у легкій і розважальній

формі навчать працювати із різними матеріалами, робити цікаві саморобки

з паперу, дерева, тканини, бісеру, пластиліну тощо. Конкурси,

головоломки, пізнавальні комікси. Журнал рекомендовано

використовувати на уроках трудового навчання. Виходить щомісяця.

208

  АКАДЕМІЯ ЮНОГО МОДЕЛІСТА –

захопливий світ технічного моделювання літаків, кораблів, авто, танків та

іншої техніки. У кожному номері – моделі-копії з картону, адаптовані для

легкого та швидкого складання, схема для виготовлення моделі з

алюмінієвих банок, саморобка з дерева, історії створення різної цивільної

та військової техніки, поради та секрети майстерного збирання моделей.

Рекомендовано для усіх любителів моделювання від 8 років.

Виходить щомісяця.

  ЖАСМИН. Захоплива подорож до

чарівної країни рукоділля з журналом буде цікава всім дівчаткам від 8

років. Допоможе досконало опанувати різноманітні техніки прикладної

творчості: оригамі, квіллінг, витинанка, ганутель та багато іншого. Журнал

вміщує докладні схеми, пояснення і кольорові вкладки для виготовлення

квітів та інших яскравих сувенірів з паперу, ниток, тканини тощо.

Майстер-класи, поради, конкурси, призи. Виходить щомісяця.

209

  УМІЙКО – дитячий журнал для розвитку творчих

здібностей у дітей від 4 до 10 років. Настільні ігри і головоломки, що

враховують особливості дитячого сприйняття простору, кольору, кількості

тощо, розвивають логічне мислення та орієнтування. Саморобки, іграшки з

природних матеріалів розвивають просторову уяву, сприяють формуванню

навичок самостійної праці у дитини. Оригамі – стародавнє японське

мистецтво складання паперових фігурок. Це одночасно розвиток образного

мислення і початки геометрії, тренування дрібної моторики і зорового

сприйняття та ін. Казки, комікси, веселі історії, цікаві замітки допомагають

малюкові пізнавати навколишній світ у легкій розважальній формі.

Матеріали, запропоновані в журналі, стануть у пригоді дитині на

практичних заняттях у дитячому садку та на уроках праці у початковій

школі. Розробки журналу тестуються в дитсадку № 297 Києва, мають

схвальні відгуки українських педагогів і психологів з багаторічним

досвідом роботи. Редакція журналу «Умійко» започаткувала добру

традицію додавати до кожного номера журналу подарунок. Це –

фломастери, олівці, іграшки, цукерки, пластилін та інші корисні і цікаві

речі (за передплатою – журнал з бонусом). Виходить щомісяця.

210

ЯБЛУНЬКА – пізнавально-ігрове видання, яке

відрізняється дуже привабливими малюнками. На першому розвороті

розміщена рубрика “Фотоальбом” з фотографіями читачів. Окрім цього, у

«Яблуньці» присутні такі матеріали: гарно проілюстрована народна казка,

цікаві статті про різноманітних тварин, сканворди, анекдоти, а також

схеми для вишивок. Розважально-пізнавальний журнал для малят і

школярів, батьків та вчителів відрізняється яскравими ілюстраціями,

містить англійську сторінку, пізнавальні статті, завдання на кмітливість,

іграшку-саморобку, за допомогою якої дитина може зробити власну

«Казку-театр». Цікава та корисна інформація: захопливі мандрівки у

таємничий світ природи; казки та легенди; конкурси та вікторини; дитяча

пошта; адреси для листування; смачні рецепти з «Веселої кухні»; візерунки

та схеми для вишивання; ігрові завдання з вивченням англійської мови,

кросворди, гумор тощо. Щономера: 100 подарунків для дітей і батьків,

спеціальні призи для дитячих бібліотек.

Виходить 6 разів на рік.

До Журналу «Яблунька» 4 рази на рік виходить розмальовка

«Чарівна казка» для дітей 3 – 10 років. Дитина знайде в ньому великий

ігровий комплект: найкращі казки народів світу з малюнками-

розфарбовками, цікаві ігри з вивченням англійської мови, казки-театри та

іграшки-саморобки. Виходить 4 рази на рік.

211

МИШКА ТОПТЫЖКА. Журнал для дітей дошкільного

та молодшого шкільного віку. Цікаві історії, казки, завдання на рахунок,

навчання абетці, розмальовки, головоломки, вироби; сторінка для батьків.

Публікується російською мовою. Виходить раз на місяць.

  АПЕЛЬСИН. Яскраві, барвисті і пізнавальні сторінки

цього видання наповнені казками, іграми, коміксами, розповідями про

далекі мандри. Журнал невтомно нагадує про такий важливий аспект

життя, як безпека – як поводитися з газом, чому не можна пити воду з-під

крана, що робити, якщо тебе запрошують підвезти на вулиці незнайомі

люди, куди телефонувати, якщо виникла пожежа, – про все це у формі

дружньої балаканини розповідає ця рубрика. У журналі є місце й для

веселих повчальних розповідей про вихованість і гарну поведінку, які

вчать правилам гарної поведінки: як поводити себе в гостях, що означає

бути ввічливою людиною, як правильно вітатися, приймати і дарувати

подарунки? У журналі є також рубрики з інформацією про рослинний і

тваринний світ нашої планети, відомостями з географії та історії;

знамениті мандрівники і сучасні першовідкривачі, а також рубрика,

орієнтована на дівчат: дівочі секрети і маленькі хитрощі та веселі історії,

212

вірші та оповідання та ще багато інших цікавих матеріалів. Навчити дітей

добра і життєлюбності – мудра і ненав'язлива філософія журналу

«Апельсин», привітати дитину з будь-якою значущою подією в її житті чи

просто зізнатися в любові. Виходить раз на тиждень.

Дівчаткам подобається грати і читати разом з БАРБІ. У

кожному номері журналу – фотоісторії, комікси про Барбі та її друзів,

розмальовки, головоломки, рецепти дуже смачних десертів, загадки і

цікаві конкурси. Журнал “Барбі” цікавий і модницям, і їхнім матусям.

Виходить щомісяця.

МІЙ ДІСНЕЙ. Найкращі герої “Діснея” в одному

журналі. Ліло і Стіг, хоробрі Немо і Король Лев та інші розважатимуть та

навчатимуть дітей. Тут вміщено яскраві розмальовки та оповідання, ігри та

загадки, кросворди та веселі й повчальні історії. Журнал не має постійної

рубрикації, але структура така: комікс, після якого вміщені запитання по

тексту, гарно оформлені розвивальні завдання, розмальовки, саморобки,

оповідання. Журнал має виражену навчальну спрямованість, тому містить

багато арифметичних та логічних завдань, завдань на розвиток дрібної

моторики. Виходить щомісяця.

213

ВЕСЕЛІ КАРТИНКИ. Це відомий усім дитячий

гумористичний журнал. Веселі комікси з математикою, кросворди,

розмальовки, завдання для «умілих ручок», англійська у малюнках,

конкурси з призами. Видання допоможе учням початкових класів у

навчанні. На сторінках журналу друкуються казки з яскравими

ілюстраціями, веселі пригоди, загадки, ігри тощо. «Школа Олівця» вчить

дітей малювати, «Школа Самоделкина» – майструвати іграшки, «Весела

азбука» знайомить з буквами. Щорік журнал проводить конкурс на кращий

дитячий малюнок. Виходить щомісяця.

ЧАРІВНА ПРИНЦЕСА. Кожна дівчинка може стати

принцесою разом із героїнями діснеєвського журналу «Принцеса»:

Попелюшкою, Жасмин, Аріель, Есмеральдою, Алісою з країни Чудес… У

журналі можна знайти захопливі загадки та рукоділля, яскраві ігри та

розмальовки. Скориставшись дотепними і корисними порадами принцес,

дівчатка зможуть самі придумати і змайструвати чарівні прикраси і

вбрання. Виходить щомісяця.

214

Додаток В

ДИТЯЧІ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ СТАНОМ НА 2015 РІК

(За даними Каталога періодичних видань України на 2015 рік)№ з/п

Назва видання Тематика

1. Абвгдейка малюка Дитяча газета. Призові розвивальні ігри2. Абетка для дітей Дитяча газета. Пізнавальні та розвивальні ігри,

вправи, вірші, казки3. Абетка казок Дитяча газета. Підбірки найцікавіших казок,

оповідки українських авторів, цікаві розповіді4. Академія Саморобкіна Цікаві саморобки5. Академія юного моделіста Саморобки, моделі6. Ангелятко Дитячий журнал. (Для дітей від 3 до 8 років)7. Ангеляткова наука Допомога в підготовці до школи (журнал)8. Апельсин Дитячий журнал9. Арманчыкъ Журнал кримськотатарської спільноти

10. Артклас Журнал для творчих дітей11. Барбі Все про ляльку Барбі (журнал)12. Барбос Все про собак13. Барвінок Дитячий журнал. Для дітей 1 – 6 класів14. Богдан Щомісячний дитячий журнал15. В гостях у казки Дитячий журнал16. ВДГ/Вгадуй, думай, грай Дитячий журнал17. Ведмедик Баррі Допомога в підготовці до школи (журнал)18. Велика дитяча газета Кросвордна, ігрова газета19. Весела перерва Журнал для дітей. Ігрове навчання, кросворди,

наукові приколи… (для учнів 3 – 11 класів)20. Веселі уроки Дитячий журнал-помічник (для учнів 3 – 11

класів)21. Веселі картинки Допомога в підготовці до школи, конкурси,

досліди (журнал)22. Веселі саморобки Дитячий журнал. Рукоділля23. Веселий Саморобкін Дитячий журнал. Рукоділля24. Веселий супержурнальчик

КенгуруДитячий журнал. Для дітей від 5 до 12 років.

25. Веселка Дитяча газета26. Веселые животные Дітям про тварин (журнал)27. Веселый светлячок Дітям про іслам (журнал)28. Водограй Дитячий християнський журнал. (Для дітей від 8

до 13 років)29. Водограйчик Дитячий християнський журнал. (Для дітей від 3

до 7 років)30. Волк и заяц Детские кроссворды (газета)31. Граємось в англійську Дитячий журнал32. Губка Боб и его друзья Дитячий журнал33. Даішка Інформаційна газета для дитячого дозвлля34. День ангела Дитячий благодійний журнал для сімейного

215

читання35. Деточки-цветочки, мамуля,

бабуля (на рос. і укр. мовах)Дитяча газета. Казки, загадки, поради, завдання

36. Джміль Дитячий журнал. Живопис, музика, література. Для дошкільників і дітей молодщого шкільного віку

37. Дзвіночок Дитячий журнал. Виховання дітей в національно-патріотичному дусі

38. Диво-деревце Розвивально-пізнавальний журнал. Для дошкільників і молодших школярів

39. Діти Непорочної Часопис християнської родини40. Долонька Дитяча творчість, дозвілля (газета)41. Домовичок Дитячий журнал. Кросворди, головоломки42. Єралаш (укр.) Дитячий журнал43. Жасмин Дитячий журнал. Рукоділля 44. Живе джерельце Дитячий журнал. Формування світогляду дітей

на основі християнських цінностей45. Жирафа Рафа Дитячий журнал. Грай та навчайся46. Журавлик Твори для дітей і підлітків, вчителів,

народознавчі матеріали, історія (газета)47. Задавака Газета для підлітків48. Зайка Дитячий журнал. Повчальна казка і розвиваючі ігри49. Зайчик Пізнавальна, розвивальна газета для дбайливих

батьків. (Для дітей від 3 до 14 років)50. Затерянные миры (рос.) Дитяча газета. Фантастика, містика51. Зернятко Пізнавальний журнал для юних християн52. ЗІН Дитячий енциклопедичний журнал про все53. Знайка (рос.) Дитячий журнал. Кросворди, головоломки54. Зростаємо разом Освітній журнал для батьків, вихователів і дітей

– розвиток, виховання, психологія. Для дітей від 3 до 7 років

55. Играй и учись Дитяча газета56. Казкові кросворди Дитяча газета57. Казковий вечір Пізнавальна газета для дітей та батьків58. Календарь Дитяча газета59. Кана Християнський журнал для родини60. Капля Казки-розмальовки (газета)61. Класна література Дитячий журнал. Літературні твори62. Колобочок Навчально-пізнавальний журнал. Для дітей від 3

до 7 років63. Колосок Науково-популярний природничий журнал64. Колосочок Найменшим читачам про … (газета)65. Конфетка Газета для дітей66. Котэлло Дитячий журнал про котів67. Крилаті Пригодницький (журнал) для дітей68. Кузя Розвивально-пізнавальне дитяче видання69. Куля Веселий журнал для сучасних дітей,

синхронізований із програмою школи70. Лошадки Дитячий журнал про коней71. Лунтик (рос.) Розвиває образне мислення, естетичне виховання

дітей молодшого шкільного віку (журнал)

216

72. Майстер-клас Дитяча газета. Захоплююча ексклюзивна інформація

73. Маленька фея та сім гномів Казково-навчальне видання з іграшками-саморобками (журнал)

74. Маленький розумник Дитячий журнал (для хлопчиків). Іграшки, саморобки

75. Маленька розумниця Дитячий журнал (для дівчаток). Іграшки, саморобки

76. Малюк Котя Дитячий журнал для розвитку пам‘яті, логічного мислення

77. Мама. Моя первая библиотека. Газета для дітей78. Маша и медведь (рос.) Дитячий журнал для розвитку образного

мислення, вдосконалення навичок читання79. Машинки Дитячий журнал. Все про машини.80. Мишутка (рос.) Навчально-розвивальна газта81. Мишка Топтыжка Журнал для дітей дошкільного та молодшого

шкільного віку82. Мій Дісней Дитячий журнал83. Моє хобі Дттячий журнал84. Мудрагелик Дитяча газета сканвордів85. Мурзилка (рос.) Дитячий журнал86. Настенька (рос. і укр.) Літературна газета для старшого дошкільного і

мол. шкільного віку87. Непоседы (рос.) Дитяча газета. Головоломки, ігри…88. Никита и друзья (рос.) Пізнавально-розвивальне дитяче видання: ігри,

головоломки89. Новачок Щотижнева дитяча газета90. Обдарована дитина Ексклюзивні матеріали з розвитку здібностей та

інтелекту дитини. Для батьків, дітей, вчителів (журнал)

91. Паросток Науково-художній журнал для дітей і юнацтва92. Пізнайко від 6 Журнал для дітей93. Пистолетики (рос.) Дитячий журнал94. Планета Х (рос.) Дитяча газета95. Професор Крейд Пізнавально-розважальний журнал для дітей.

Для дітей від 6 до 10 років96. Розгадайко Дитячий журнал (сканворди)97. Розмальовки Дитячий журнал98. Розмальовки ангелятка Дитячий журнал99. Самолетики (рос.) Дитячий журнал

100. Саша и Маша Розвивально-навчальне видання. Для дітей від 4-х років

101. Світ дитини Літературно-художній журнал для молодших школярів і школярів середнього віку)

102. Серебряный звоночек Літературно-художнє, релігійне видання для дітей

103. Скарби Дитячий журнал. Літературні твори104. Смайлик Пізнавально-розважальний журнал для дітей.

Для дітей від 6 до 10 років105. Солшышко Дитячий журнал

217

106. Стежинка Християнський журнал для дітей107. Стежка Пізнавально-розвивальний журнал для дітей. Для

дітей від 5 до 10 років108. Тачки Дитячий журнал109. Тропинка Дитячий журнал110. Умійко Розвивально-ігровий журнал, саморобки…111. Чарівна принцеса Дитячий журнал112. ЧИЖ (Чрезвычайно

интересный журнал)Дитячий журнал

113. Школа волшебниц (рос.) Дитячий журнал114. Школа монстрів Дитячий журнал115. Юная леди (рос.) Дитячий журнал для маленьких модниць116. Юний натураліст Науково-популярний журнал для юнаків та

дівчат117. Юний технік України Науково-популярний журнал для дітей та

юнацтва118. Яблунька Розвивально-пізнавальний журнал119. Я-модница (рос.) Дитячий журнал120. Я сам (А) Ігрова газета для дітей і про дітей121. Winx Клуб – самый

волшебный журналДитячий журнал

218

Додаток Г

АНКЕТА ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯ ВИХОВАНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

(ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ САЙТУ:

HTTP://RAZOM.ZNAIMO.COM.UA/DOCS/1137/INDEX-76608-1.HTML)

1. Як Ви ставитеся до доручень батьків?

а) постійно їх не виконую і не слухаю;

б) часто їх не слухаю і не виконую;

в) не завжди виконую, але слухаю;

г) завжди виконую і слухаю.

2. Ваша поведінка вдома:

а) завжди поводжу себе погано;

б) часто поводжу себе погано і не реагую на зауваження;

в) поводжу себе по-різному, але на зауваження реагую;

г) завжди поводжу себе добре.

3. Які почуття виявляєте у ставленні до батьків, близьких,

учителів?

а) постійно виявляю невдоволення; коли отримую зауваження;

б) часто виявляю грубість, егоїзм, черствість;

в) не завжди буваю добрим;

г) ставлюся до батьків, близьких, учителів з повагою.

4. Ваше ставлення до праці:

а) постійно ухиляюсь від праці, лінивий;

б) часто ухиляюсь від праці, працюю тільки під контролем;

в) не завжди допомагаю в роботі, роблю тільки те, що попросять;

г) люблю працювати, постійно допомагаю старшим.

5. Ваш рівень простоти, скромності:

а) хвалько, зарозумілий;

б) часто виявляю зарозумілість, хвалькуватість;

в) іноді виявляю хвалькуватість і зарозумілість;

219

г) завжди простий і скромний.

6. Чи виявляєте Ви критичність у ставленні до інших?

а) не критикую, підлаштовуюсь під думку інших;

б) дуже рідко висловлюю свої думки, критичні погляди;

в) критикую, але не завжди правильно й тактовно;

г) критикую погляди й поведінку інших, але тактовно і розумно.

7. Чи виявляєте Ви при цьому самокритичність?

а) не сприймаю критики, на зауваження реагую грубо;

б) не сприймаю критики, на зауваження не реагую;

в) не завжди самокритичний, не завжди виправляюсь після

зауваження;

г) самокритичний, поважаю критику, намагаюся врахувати

критичні зауваження.

8. Як Ви ставитеся до навчання вдома?

а) невідповідальний у навчанні, вдома уроки не готую, до школи

ходити не хочу;

б) безвідповідально ставлюся до навчання, виконую домашні

завдання тільки під наглядом батьків;

в) домашні завдання готую завжди добросовісно;

г) свідомо й відповідально ставлюся до навчання.

9. Як Ви ставитеся до доручень?

а) не люблю суспільної праці і не виконую її;

б) до громадських доручень ставлюся частіше безвідповідально,

потребую контролю;

в) не дуже люблю виконувати громадські доручення;

г) залюбки виконую громадські доручення.

10. Як Ви ставитеся до однокласників?

а) не люблю навчатись в школі;

б) не цікавлюся життям школи;

220

в) люблю навчатись у школі, але не завжди підкріплюю цю

любов добрими справами;

г) люблю навчатись в школі, намагаюся завжди підкріплювати

свою любов добрими справами.

Оцінювання анкети: а = 2 бали; б =1 бал; в = +1 бал; г = + 2 бали.

Високий рівень — 16 – 20 балів (1,6 – 2).

Достатній рівень — 12 – 15 балів (1,2 – 1,5).

Середній рівень — 8 – 11 балів (0,8 – 1,1).

Низький рівень — 0 – 7 балів (0 – 0,7).

221

Додаток Д

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ

ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ

для підготовки та перепідготовки вчителів початкових класів, батьківського лекторію щодо удосконалення

морального виховання молодших школярів засобами дитячої періодики (автор-укладач – Даниляк Р.З.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступ

Важливість морального аспекту міжособистісних стосунків та

морального виховання дітей молодшого шкільного віку визначають

глобалізаційні процеси у світовому суспільно-політичному та культурному

просторі, інформатизація, технізація, матеріальні чинники у

повсякденному житті. Проблема морального виховання і використання

його засобів є актуальною в усі часи історії педагогіки. У концепції освіти

останніх десятиліть проблема морального виховання та засобів його

реалізації – одне із завдань національного виховання, мета і цілі якого

визначені самим життям і низкою директивних документів, що здійснюють

нормативно-правове забезпечення виховного процесу в навчально-

виховних закладах. Одним із засобів морального виховання молодших

школярів виступають засоби масової інформації (медіа), зокрема

вітчизняні дитячі періодичні видання (журнали, газети), що функціонують

у сучасному інформаційному просторі у друкованому вигляді українською,

російською та англійською мовами. Станом на січень 2015 р., за даними

Довідника періодичних видань України, їх зареєстровано близько 140,

зокрема: дитячі журнали «Ангелятко ва наука», «Барвінок», «Пізнайко»,

«Водограй», «Зернятко», «Куля», «Колобочок», «Колосок», «Професор

Крейд», «Джміль», «Соняшник», «Posnayko» (англ.) тощо; пізнавальні і

розвиваючі газети «Зайчик», «Абетка казок», «Долонька» та ін.). За цих

222

обставин особливо актуальним є використання виховного потенціалу

вітчизняних дитячих періодичних видань, що розширює у системі його

суб’єктів (творці часопису/автори – учень/читач – вчителі/батьки)

можливості педагогічної взаємодії як основи процесу морального

виховання.

Проблема морального виховання молодших школярів засобами

дитячої періодики виявляє міжгалузевий рівень, її розв’язання потребує

інтеграції наукового знання в Україні та за її межами у сфері педагогіки,

психології, філософії, журналістики. Серед закордонних вчених

проблемою виховання критично мислячої особистості у взаємодії із

медіазасобами (преса, кіно, телебачення, радіо, реклама, Інтернет)

займалися Дж. Гербнер, С. фон Файлітзен, К. Тайнер, К. Безелгет, Е. Харт,

Б. Мак-Махон, типологію періодичних видань загалом і дитячих зокрема

запропонувала група російських вчених, очолювана Я. Засурським. Вони

ставлять вимогу їх відповідності морально-етичним, художньо-естетичним

нормам суспільства. В Україні проблема використання медіазасобів набула

концептуального висвітлення в останні десятиліття здобутками багатьох

науковців.

Дослідження стосуються загальних проблем періодики для дітей [5;

7; 18; 26; 27; 35; 36], типологічної класифікації дитячих періодичних

видань [8], медіа-психології [3], дитячої періодики як засобу розвитку

мовленнєвої творчості, змісту і форми та загальної характеристики

дитячого журналу, аналізу окремого видання, наприклад, «Соняшника»,

або «Малятка», або «Барвінка», використання часопису «Пізнайко» у

роботі з дітьми, розвиткові зв’язного мовлення засобами художньої

ілюстрації.

Так, наприклад, комплексний аналіз дитячих видань запропонувала

львівська дослідниця Е. Огар, вона висвітлює питання класифікації,

особливостей адресата, проблеми редакторської і видавничої підготовки.

Дитячі періодичні видання були об’єктом дослідження Н. Вернигори,

223

Ю. Стадницької, Т. Давидченко; вікові, гендерні, психологічні бар’єри,

психологічні умови становлення моральної самооцінки учнів молодшого

шкільного віку розглядали М. Заміщак, А. Запорожець, Н. Лейтес,

М. Савчин, Н. Шевченко.

Однак, проблема морального виховання молодших школярів

засобами сучасних дитячих періодичних видань є недостатньо

дослідженою в низці теоретичних та практичних аспектів, про що свідчать

суперечності між:

- суспільними викликами щодо потреби реалізувати положення

гуманістичної парадигми виховання, особистісно орієнтованого підходу в

ньому і застосуванням традиційних форм та засобів педагогічної взаємодії

у процесі виховання, які властиві авторитарній парадигмі;

- задекларованими приписами моралі як форми суспільної

свідомості і рівнем моральної культури суспільства, тобто між тим, що

«мало би бути», і тим, «що є»;

- значним виховним потенціалом дитячих періодичних видань і

відсутністю готовності до його використання у виховній практиці в умовах

школи та сім’ї.

Метою програми з курсу є виявлення та обґрунтування ідей

морального виховання молодших школярів на сторінках вітчизняної

дитячої періодики кінця ХХ – початку ХХІ ст. та визначення шляхів їх

використання в умовах сім’ї та школи.

Для досягнення мети передбачається виконання таких завдань:

- проаналізувати проблему морального виховання в її історично-

педагогічному розвитку у світовому та українському контексті;

- уточнити понятійно-категорійний апарат, зокрема такі ключові

поняття, як «моральне виховання», «моральні цінності», «моральний

розвиток», «людські чесноти», «аксіологічний підхід до проблеми

морального виховання», «дитяча періодика як засіб морального

виховання», «електронна версія дитячої періодики», а також категорії

224

моралі («добро», «зло», «любов», «справедливість», «правда», «свобода»

тощо);

- виявити ідеї морального виховання молодших школярів у

виховному полі досліджуваного періоду;

- визначити ті риси моральності, які є очікуваним результатом

морального виховання молодших школярів засобами дитячої періодики;

- виявити шляхи удосконалення морального виховання

молодших школярів засобами вітчизняної дитячої періодики.

Об’єкт курсу – процес морального виховання молодших школярів.

Предмет курсу – ідеї морального виховання молодших школярів на

сторінках вітчизняної дитячої періодики кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Теоретико-методологічну основу курсу становлять положення, що

ґрунтуються на: філософії освіти (Г. Васянович, І. Зязюн, В. Кремень,

В. Скотний, Н. Скотна та ін.); історії розвитку української педагогіки

(А. Вихрущ, О. Вишневський, М. Євтух, В. Кемінь, В. Кравець,

М. Левківський, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, М. Фіцула та ін.);

основних положеннях психолого-педагогічних наукових досліджень

українських та зарубіжних вчених з проблем навчання і виховання (І. Бех,

О. Вишневський, М. Савчин, М. Стельмахович, П. Щербань та ін.),

зокрема морального виховання молодших школярів медіазасобами

(В. Киричок, Л. Кольберг, Л. Круль, О. Орлик, В. Робак, О. Савченко,

В. Сухомлинський, А. Федоров, К. Чорна, С. Шейбе та ін. ).

Для розв’язання поставлених завдань дослідження використано:

конкретно-історичний аналіз, що дасть змогу виявити культурно-історичні

умови розвитку ідей морального виховання молодших школярів на

сторінках вітчизняної дитячої періодики наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.;

принципи і методи системного підходу до пізнання, на основі яких буде

визначено місце, роль і значення ідей морального виховання на сторінках

дитячої періодики досліджуваного періоду у контексі української та

світової педагогіки, а також місце і значення медіаосвіти у сучасній

225

системі освіти України; герменевтичний підхід до тлумачення ідей

морального виховання на сторінках дитячої періодики, що допоможе

здійснити їх змістовий аналіз, концептуально викласти процес морального

виховання молодших школярів засобами медіа, відтворити його модель; а

також основні методологічні положення Національної доктрини розвитку

освіти України у ХХІ ст.

Джерельну базу становлять напрацювання з проблем преси для

молодших школярів досліджуваного періоду, які умовно можна поділити

на декілька блоків:

- історико-бібліографічні дослідження (довідники, енциклопедії,

покажчики, каталоги);

- законодавчі документи України, міжнародні документи й

угоди, офіційні дані (загальні технічні вимоги до поліграфічного

виконання видань для дітей, статистичні звіти, зведення Книжкової палати

України, електронна база Державного реєстру друкованих засобів масової

інформації та інформаційних агенств як суб’єктів інформаційної діяльності

тощо);

- праці про окремі періодичні видання для дитячої та учнівської

аудиторії в контексті історії національної преси, зокрема періоду

незалежності України;

- бібліотечні фонди (безпосередньо періодика);

- архівні матеріали.

Взірці дитячої періодики досліджуваного періоду зосереджено у

найбільших книгосховищах України: НБУВ, ЛННБ, ХДНБ (Харківська

державна наукова бібліотека імю В.Короленка), ОННБ (Одеська

національна наукова бібліотека ім. М.Горького), Державна наукова архівна

бібліотека (ДНАБ) у Києві, також обласні, місцеві бібліотеки, архіви,

краєзнавчі бібліотеки, в яких зберігається локальна періодика

досліджуваного періоду. Зокрема, важливо наголосити, що для вивчення

сучасних друкованих медіа для дітей потрібне не тільки знання

226

законодавчої бази України у сфері діяльності ЗМІ та державних стандартів,

а й нормативно-правових актів щодо захисту прав дітей («Декларація прав

дитини», Конвенція ООН про права дитини), що стосуються

розповсюдження дитячої літератури, поширення матеріалів мас-медіа, де б

враховувалися традиції і культурні цінності кожного народу для захисту і

гармонійного розвитку підростаючого покоління.

Спецкурс належить до варіативної складової професійної підготовки

та перепідготовки вчителів початкових класів, а також для батьківського

лекторію.

Кількість годин: 20 академ. год.

Реалізація програми спецкурсу повинна забезпечити:

- мету фахової підготовки (перепідготовки) вчителя початкових

класів;

- обізнаність батьків з проблемами навчання і виховання

молодших школярів в умовах сім’ї та школи;

- формування медіакультури особистості на всіх етепах

онтогенезу;

- навчально-виховну і розвивальну спрямованість роботи з

дитячою періодикою;

- сприяти відродженню духовних, морально-етичних традицій

українського народу в процесі всебічного і гармонійного виховання

особистості молодшого школяра.

Студент/ вчитель/батьки повинен знати:

- змістові та методологічні настанови гуманістичної особистісно

орієнтованої парадигми виховання молодших школярів;

- основні терміни та поняття морального виховання молодших

школярів;

- психологічні вікові особливості молодших школярів;

- ринок дитячої періодики в Україні;

227

- структурно-змістові особливості всеукраїнських та

регіональних дитячих періодичних видань.

Студент/ вчитель/батьки повинен уміти:

- застосовувати теоретичні знання гуманістичної особистісно

орієнтованої парадигми навчання і виховання молодших школярів в

умовах сім’ї та школи;

- застосовувати навички інтерпретації текстового матеріалу

дитячих періодичних видань;

- поєднувати ідеї морального виховання на сторінках дитячих

періодичних видань з програмовим матеріалом початкової школи,

життєвим досвідом молодшого школяра;

- організовувати самостійну роботу молодшого школяра з

виховним матеріалом дитячого періодичного видання.

ЗМІСТ КУРСУ

Розділ 1

Теоретичні та практичні проблеми морального виховання

молодших школярів засобами дитячої періодики України (20 год.)

Заняття 1. Мета та завдання спецкурсу. Його значення у

загальноосвітній та спеціальній (професійній) підготовці (перепідготовці)

студентів, вчителів початкових класів, батьків. Міжгалузеві зв’язки

(педагогіка, психологія, філософія, філологія, журналістика) в процесі

вивчення ідей морального виховання молодших школярів на сторінках

дитячої періодики.

Заняття 2. Вікові психолого-фізіологічні особливості дитини

молодшого шкільного віку. Особливості навчання і виховання дитини

молодшого шкільного віку, організації, форми і методи дозвілля.

Заняття 3. Основні положення особистісно орієнтованої

гуманістичної парадигми навчання і виховання молодших школярів.

228

Заняття 4. Традиції сімейного виховання в полікультурному

освітньо-виховному просторі України. Проблема організації дозвілля

дитини молодшого шкільного віку в умовах сімейного виховання.

Заняття 5. Основні принципи та підходи морального виховання

молодших школярів у контексті теоретико-методологічних настанов

особистісно орієнтованої теорії навчання і виховання в умовах сім’ї та

школи.

Заняття 6. Основні терміни та поняття курсу: мораль, етика,

моральне виховання, моральна культура, совість, слухняність, чеснота,

медіазасоби, медіакультура, дитяче періодичне видання, текст,

інтерпретація, гра, педагогічна ситуація, педагогічна задача тощо.

Заняття 7. Дитяче періодичне видання як особливий вид мас-медіа.

Типологія дитячих періодичних видань в Україні. Санітарно-гігієнічні

вимоги, рубрикація окремих видань, цільова спрямованість, тематика,

змістове наповнення.

Заняття 8. Ідеї морального виховання на сторінках дитячих

періодичних видань. Методичні рекомендації щодо роботи з дидактичним

матеріалом дитячої періодики. Метод інтерпретації як основа роботи з

текстом дитячої газети чи журналу.

Заняття 9. Засоби морального виховання молодших школярів на

сторінках дитячих періодичних видань: мовні (вербальні), графічні

(ілюстративні), графічно-вербальні, мануальної праці.

Заняття 10. Критерії моральної вихованості молодшого школяра.

Моральність як основа моральної культури, результат морального

виховання молодшого школяра. Взірець анкети для вивчення рівня

вихованості молодшого школяра. Анкетування слухачів курсу для

виявлення динаміки використання виховного потенціалу дитячої

періодики в процесі морального виховання молодших школярів в умовах

сім’ї та школи.

229

ЛІТЕРАТУРА

1. Абкеримова М. Вышел первый номер крымскотатарского детского

журнала «Арманчыкъ» / М. Абкеримова. – Агенство Крымские новости. –

25 ноября 2011 года. [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://qha.com.ua/vishel-pervii-nomer-krimskotatarskogo-detskogo-

jurnalaarmanchik-foto-103822.html.

2. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: [Науково-

методичний посібник] / І.Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.

3. Бондаренко Ю.В. Медіа-психологічні проблеми сучасних дитячих

періодичних видань / Ю.В. Бондаренко // Науковий вісник ВНУ ім. Лесі

Українки. – 2010. – № 21. – С. 208 – 210.

4. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української

педагогіки : посібник для студентів вищих навчальних закладів. Видання

друге доопрацьоване і доповнене / О. Вишневський. – Дрогобич : Коло,

2006. – 326 с.

5. Галковська Т. Три роки? Час читати журнал! / Тетяна Галковська //

Дзеркало тижня. – 2002. – № 27(402). – 20 липня. – С. 22.

6. ГСТУ 29.6–2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання.

Загальні технічні вимоги. – К. : Держкомінформ України, 2002.

7. Давидченко Т. С. Сучасна преса для дітей в Україні: переваги та

недоліки / Т. С. Давидченко // Збірник праць Науково-дослідного центру

періодики. – Львів. – 2008. – Вип. 16. – С. 123 – 134.

8. Давидченко Т. С. Типологічна класифікація дитячих періодичних

видань в Україні / Т.С. Давидченко // Наукові записки інституту

журналістики: науковий збірник / за ред. В.В. Різуна ; КНУ імені Тараса

Шевченка. – К., 2008. – Т. 30. – С. 116 – 120.

9. Даниляк Р.З. Дидактичні особливості жанрів дитячих журналів як

навчальної медіапродукції / Руслана Даниляк // Медиасфера и

медиаобразование: специфика взаимодействия в современном

социокультурном пространстве [Электронный ресурс] : сборник статей /

230

М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Могилевский

институт Министерства внутренних дел Республики Беларусь» ; редкол.:

С.В. Венидиктов (отв. ред.) [и др.]. – Могилев : Могилев. институт МВД,

2015. – 1 электрон. опт. диск (СD-R). – Загл. с экрана. – C. 121-127.

10. Даниляк Р.З. Морально-етичне виховання молодших школярів

засобами дитячої періодики як проблема медіаосвіти / Руслана Даниляк //

Збірник статей Третьої міжнародної науково-методичної конференції

«Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські

перспективи». – К. : Центр Вільної Преси, Академія української преси,

2015. – 407 с. – С. 84 – 90.

11. Даниляк Р.З. Формування людських чеснот як основа морального

виховання у початковій школі / Руслана Даниляк // Наукові записки :

збірник наукових статей / М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т

імені М.П.Драгоманова, 2015. – Випуск СХХVII(127). – 288 с. – (Серія :

педагогічні та історичні науки). – С. 33 – 41.

12. Даниляк Р.З. Проблема релігійного морального виховання

молодших школярів у культурно-історичних обставинах кінця ХХ –

початку ХХІ ст. / Руслана Даниляк // Сучасні тенденції розвитку освіти і

науки в інтердисциплінарному контексті : Матеріали ІІ-ї Міжнародної

науково-практичної конференції, 24-25 березня 2016 року) / [редактори-

упорядники: І. Зимомря, В. Ільницький]. – Ченстохова – Ужгород –

Дрогобич : Посвіт, 2016. – 438 с. – С. 227 – 228.

13. Даниляк Р.З. Формуваня моральності як результату морального

виховання молодших школярів / Руслана Даниляк // Педагогічна освіта:

теорія і практика. Збірник наукових праць / Кам’янець-Подільський

національний університет імені Івана Огієнка ; Інститут педагогіки НАПН

України [гол. ред. Лабунець В.М.]. – Вип. 20 (1-2016). – Ч.1. – Кам’янець-

Подільський, 2016. – 364 с. – С. 50 – 55.

14. Державні санітарні норми в правила «Гігієнічні вимоги до

друкованої продукції для дітей». – К. : [б. в.], 2007. – 26 с.

231

15. Журба К. Духовні інтереси та ідеали сучасної сім’ї / К. Журба //

Рідна школа. – 1998. – № 4. – С. 24 – 25.

16. Інтерпретація / Літературознавчий словник-довідник / За ред.

Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К. : ВЦ «Академія», 2007. –

752 с. – С. 308.

17. Каталог видань України. 2012. – К. : Державне підприємство по

розповсюдженню періодичних видань «Преса», 2011. – 202 с.

18. Круль Л.М. Загальний огляд сучасної української дитячої

періодики (жанрово-тематичне розмаїття) / Л.М. Круль, Н.М. Благун //

Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : Лінгвістика і

літературознавство : зб. наук. пр. – 2009. – Вип. ХХ. – С. 402 – 411.

19. Мариновська О.Я. Інтегральна технологія навчання: від теорії до

практики / Оксана Мариновська // Початкова освіта. – 2011. – № 32 (608). –

С. 3 − 5.

20. Марущак О.М. Використання кримськотатарської дитячої

періодики у навчанні молодших школярів / О.М. Марущак // Навчально-

дослідницька діяльність дітей: досвід організації, дидактичні

напрацювання, особливості формування навчально-дослідницьких умінь :

матеріали Всеукр. наук-практ. конф. (Кіровоград, 9-10 квітня 2014 р.). –

К. : [б.в.], 2014. – 218 с. – С.107 – 109.

21. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід :

навч.-метод. посібник / за ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К. :

Міленіум, 2010. – 440 с.

22. Моральна свідомість та самосвідомість особистості: монографія /

за ред. проф. М.В. Савчина, доц. І.М. Галяна. – Дрогобич, 2009.

23. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із

навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К. : Видавничий дім

«Освіта», 2012. – 392 с.

24. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. /

Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №

232

347/2002 // Книга методиста : Довідково-методичне видання / Упоряд.

Г.М. Литвиненко, О.М. Вернидуб. – Харків : Торсінг плюс, 2006. – 672 с. –

С. 8 – 21.

25. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до

2021 року / Затверджено Указом Президента України № 344/2013 від 25

червня 2013 року. – Електронний ресурс. – Режим доступу : nacionalna-

strategiya-rozvitku-osviti-v-ukrayini.doc.

26. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки: Навч.

пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / Емілія Огар / Українська академія

друкарства. – Львів : Аз-Арт, 2002. – 160 с.

27. Орлик О. Тенденції та розвиток сучасної дитячої періодики

(2008– 2011) / Олена Орлик // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 12. –

С. 26–30.

28. Психологічна енциклопедія [Автор-упорядник Степанов О.М.]. –

К. : Академвидав, 2006. – 424 с.

29. Панасенко Е.А. Прагнення до християнського ідеалу людини –

основа формування особистості вчителя / [Електронний ресурс] /

Е.А. Панасенко. – Режим доступу // http:// www. rambler. ru.

30. Пантюк М.П. Дидактика. Конспект лекцій та опорні схеми /

М. Пантюк, Т. Пантюк. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ

ім. І.Франка, 2010. – 317 с.

31. Пантюк М.П. Специфіка методичної підготовки майбутніх

учителів до виховної роботи (поч. ХХ століття). / М.П. Пантюк // Наукові

записки : Збірник наукових статей Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко,

Л.Л. Макаренко. – Випуск LХV (65). – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова,

2007.– 300 с. – С. 138 – 144.

32. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: [посібник

для вчителів і методистів початкового навчання] / О.Я. Савченко. – 2-ге

вид., доповн., переробл. – К. : Богданова А.М., 2009. – 226 с.

233

33. Савчин М.В. Психологічний аналіз проблеми моральної

свідомості і психологія професійної освіти / М.В. Савчин. – 2005. – № 4. –

С. 115 – 131.

34. Скотний Валерій. Раціональне та ірраціональне в науці й освіті //

В.Г. Скотний. – Київ-Дрогобич : Коло, 2003. – 288 с.

35. Сошинська Я., Бояринова О. Сучасний дитячий часопис :

можливості створення і виведення на ринок / Ярослава Сошинська, Оксана

Бояринова // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 8. – С. 4 – 7.

36. Стаднійчук Р. Сучасна українська періодика для дітей : хто є хто /

Руслан Стаднійчук // Слово і Час. – 1999. – № 2. – С. 69 – 72.

37. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка навчально-

методичний [посібник для студентів пед. ін-тів і ун-тів] /

М.Г. Стельмахович. – К.: ВМН, 1997. – 232 с.

38. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5 т. / В.О. Сухомлинський.

– К.: Радянська школа, 1977.

39. Теорія і технологія розв’язання педагогічних задач : навч. посіб. /

Л.О. Мільто – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 156 с.

40. Християнська праведність: чеснота. Різновидності християнської

чесноти [Електронний ресурс] – Режим доступу :

http://www.traducionalist.info/blog/khristijanska_pravednist_chesnota/2012-03-

20-2583

41. Чорна К.І. Моральне виховання / К. Чорна // Енциклопедія

освіти // Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. – К. :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 523 – 524.

42. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал / В. Янів // Янів В.

Нариси до історії української-етнопсихології. Упоряд. М. Шафовал. – 2-ге

вид. – перероб. і доп. – К. : Знання, 2006. – 341с.

234

Додаток Е

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇщодо використання в умовах сім’ї та школи виховного потенціалу

дитячих періодичних видань в процесі морального виховання молодших школярів

Важливість морального аспекту міжособистісних стосунків та

морального виховання дітей молодшого шкільного віку визначають

глобалізаційні процеси у світовому суспільно-політичному та культурному

просторі, індустріалізація, технізація, матеріальні чинники у

повсякденному житті. Проблема морального виховання і використання

його засобів є актуальною в усі часи історії педагогіки. У концепції освіти

останніх десятиліть проблема морального виховання та засобів його

реалізації – одне одним із завдань національного виховання, мета і цілі

якого визначені самим життям і низкою директивних документів, що

здійснюють нормативно-правове забезпечення виховного процесу в

навчально-виховних закладах. Одним із засобів морального виховання

молодших школярів є засоби масової інформації (медіа), зокрема

вітчизняні дитячі періодичні видання (журнали, газети), що функціонують

у сучасному інформаційному просторі у друкованому вигляді українською,

російською та англійською мовами. Станом на січень 2015 р., за даними

Довідника періодичних видань України, їх зареєстровано 140, зокрема:

дитячі журнали «Ангеляткова наука», «Барвінок», «Пізнайко»,

«Водограй», «Джміль», «Зернятко», «Колосок», «Куля», «Маленький

розумник», «Професор Крейд», «Соняшник», «Смайлик», «Posnayko»

(англ.) тощо; пізнавальні і розвиваючі газети «Зайчик», «Абетка казок»,

«Долонька» та ін.). За цих обставин особливо актуальним є використання

виховного потенціалу вітчизняних дитячих періодичних видань, що

розширює у системі його суб’єктів (творці часопису/автори – учень/читач

– вчителі/батьки) можливості педагогічної взаємодії як основи процесу

морального виховання. З огляду на сказане рекомендуємо:

235

Дитячі періодичні видання використовути у навчально-виховному

процесі, у позанавчальний час, а також в умовах сім’ї. При цьому

враховувати психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку,

що забезпечить успішне використання періодики для молодших школярів

у школі та в сім’ї.

Загальне спрямування зразків періодичної преси – елементи їх

змістового наповнення – повинні відповідати таким вимогам:

ритмічність, мелодійність окремих текстів видання, що

допомагає легкому сприйманню дитячою аудиторією під час слухання;

поєднання оптимістичного викладу творів з реалістичним

зображенням навколишнього світу з метою підготовки дитини до

«дорослого» життя;

наявність жартівливої поезії чи прози у пропонованих

матеріалах, що розвиває у маленьких читачів почуття гумору, кмітливість,

оптимізм;

емоційність творів як спосіб набуття дитиною чуттєвого

досвіду;

присутність у текстах фантазії, вигадки, що сприяє розвитку

уяви, мислення, а відтак і мовлення;

розподіл персонажів у творах на антагоністичні групи,

повчальність текстів як умова формування власної системи оцінювання у

світі дитячого сприймання.

Висвітлення важливих і актуальних для юних читачів тем сприяє їх

зацікавленості часописом, поліпшує запам’ятовування матеріалу.

Водночас близька дітям тематика журналу чи газети є дієвим засобом

залучення учнів до систематичного читання, що неабияк позначається на

формуванні й розвитку читацьких інтересів, навички мовлення і

спілкування.

Дитячий журнал чи газета, з огляду на тематичне спрямування, може

пропонувати читачам твори різних жанрів. З урахуванням вікових

236

уподобань доцільно обирати вірші, казки, оповідання, науково-популярні

статті, жарти, скоромовки, загадки тощо. Залучення дитячих періодичних

видань до навчально-виховного процесу початкової школи також

передбачає дотримання низки рекомендацій.

Розглянемо окремі аспекти використання матеріалу часописів у

педагогічній діяльності. Відповідно до Державного стандарту початкової

загальної освіти, метою освітньої галузі "Мова і літератури" є розвиток

особистості учня, формування його комунікативної компетентності та

загальних уявлень про мову як систему й літературу як вид мистецтва.

Стрижневою складовою комунікативної компетентності є читацька

компетентність. Вона проявляється у становленні читача, здатного до

самостійної читацької, творчої діяльності, у його мовленнєвому,

літературному, інтелектуальному розвитку, у формуванні морально-

естетичних уявлень і понять, у збагаченні почуттів, вихованні потреби в

читанні. З огляду на це, визначено змістові лінії, за якими будується

літературний компонент освітньої галузі «Мова і літератури»: коло

читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна

діяльність. Робота з дитячими періодичними виданнями може бути

реалізована в будь-якій із названих ліній.

За вимогами навчальної програми з української мови учні 1 класу під

час роботи з дитячою книжкою повинні ознайомитись із періодичним

виданням: навчитися практично розрізняти дитячі часописи (газету,

журнал), правильно називати 1 – 2 журнали для дітей. Така робота

передбачена мовленнєвою змістовою лінією програми.

У програмі з літературного читання для загальноосвітніх навчальних

закладів для 2 – 4 класів також запропоновано вимоги до роботи з дитячою

книжкою, інформацією та вимоги до кола читання учнів. У змісті

навчального матеріалу для 2 класу рекомендовано практичне

ознайомлення учнів із поняттям «рубрика» часопису. Не менш важливим

аспектом визначено розвиток умінь самостійно працювати з дитячими

237

періодичними виданнями. Водночас серед запропонованого програмою

матеріалу, що входить до кола дитячого читання учнів 2 класу, журналів та

газет немає.

До змістової лінії «Коло читання» наступних класів початкової

школи введено матеріали дитячих журналів. У 3 класі діяльність учителя

спрямована на активізацію розвитку вмінь школярів самостійно читати

дитячу періодику. Зміст навчального матеріалу програми з літературного

читання для цього класу передбачає практичне ознайомлення з поняттями

«число журналу», «рік видання», «примірник», «комплект».

Серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 4 класу –

уміння самостійно добирати дитячі видання за завданням учителя, а також

із власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом

бібліотеки, різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги;

знаходити потрібну навчально-пізнавальну інформацію, використовуючи

різні джерела друкованої продукції, зокрема періодичні видання для дітей.

Названі умови використання часописів стосуються переважно

літературного компонента навчальної діяльності. Однак не менш

ефективними є матеріали дитячих періодичних видань і для розвитку

мовних і мовленнєвих навичок школярів. На сторінках журналів та газет

пропонуються завдання різних мовних рівнів – фонологічного, лексичного,

морфологічного та синтаксичного. Дитяча періодична преса є потужним

джерелом дидактичного матеріалу для уроків української мови. Проте

потрібно зважати на те, що лінгвістичні завдання, дібрані з видань для

дітей, повинні відповідати не лише психологічним особливостям, що були

названі вище, а й бути змістовними, прозорими, правописно грамотними і

суб’єктивно вагомими для учнів.

Таким чином, дитячі періодичні видання є формою популяризації

наукових і спеціальних знань, засобом залучення дитини до активного

читання та розвитку естетичної сфери читачів, формування в них

мовленнєвих умінь.

238

За умов, коли зміст і структура дитячого журналу чи газети

відповідають усім психологічним вимогам і педагогічним рекомендаціям,

соціальним потребам і читацьким запитам дитини, вони стають

комунікативно-інформаційним джерелом, що дає можливість залучити

школяра до активної навчальної діяльності, удосконалити та

урізноманітнити освітній процес. Дитяча періодика забезпечує зв’язок між

навчальною й позашкільною діяльністю, сприяє самоосвіті та

самовдосконаленню читачів.

Моральне виховання молодших школярів засобами дитячої

періодики, на нашу думку, реалізується в межах школи та сім’ї такими

шляхами:

- використання виховних можливостей змісту кожного номера

дитячої періодики;

- самостійне ознайомлення дорослого (вчителя/вихователя/батьків) зі

змістом періодичного видання з метою подальшої організованої роботи

спільно з дитиною (рекомендації звернути увагу на щось важливе в

ілюстрації та змісті, обговорення, читання вголос, розв’язування

кросвордів, виконання завдань тощо);

- підготовка та організація самостійної роботи дитини зі змістом

періодичного видання;

- підбір тем, форм і методів спільної роботи дорослого (вчителя/

вихователя/батьків) і дитини зі змістом та завданнями періодичного

видання;

- міжособистісне спілкування з дитиною в процесі роботи над

періодичним виданням відповідно до її віку, індивідуальних особливостей,

життєвого досвіду у поєднанні пізнавально-виховної і розважальної мети;

- розв’язання педагогічної задачі у спонтанній чи штучно створеній

педагогічній ситуації, яка виникає (чи створена) у процесі роботи

дорослого і дитини з матеріалами періодичного видання;

239

- залучення дитини до обговорення та аналізу матеріалів дитячої

періодики з метою формування у неї знань, умінь і навичок моральної

культури;

- залучення особистісного життєвого досвіду дитини і дорослого до

реалізації педагогічних завдань з метою формування моральної культури

молодшого школяра;

- здійснення міжпредметних зв’язків, інтегрування навчального

матеріалу з різних предметів початкової школи і виховного матеріалу у

змісті дитячого періодичного видання;

- у зверненні до здобутків світової та національної культури;

- обговорення засобів і змісту ілюстративного матеріалу дитячого

періодичного видання.

Матеріалом для створення задач морального спрямування для

молодших школярів можуть бути ситуації, взяті вчителем/батьками з

матеріалу дитячої періодики морально-етичного спрямування. Часто під

час їх використання можна скористатися методикою незакінченого

оповідання, коли вчитель перериває читання твору у найдраматичніший

для героїв момент події, з метою колективного вибору можливого

закінчення твору. Лише потім озвучується закінчення оповідання,

аналізуються, порівнюються дитячі варіанти з оригінальним закінченням

твору, обирається найдоцільніший вихід у даній ситуації.

Ефективним є використання етичного тренінгe – методу морально-

духовного розвитку школярів, що дозволяє формувати морально-духовні

цінності та норми поведінки, коригувати ставлення учнів до навколишніх.

Етичний тренінг – це форма моделювання ситуацій взаємин людей

(на основі рольової гри), що відтворюються в даний момент і аналізуються

з позицій відповідних морально-етичних норм (ставлення до людей

похилого віку, до старших членів родини, до молодших, до однолітків).

Усі ситуації тренінгів складаються з урахуванням важливості формування

емпатії, поступливості, такту, милосердя, поваги, доброзичливого

240

ставлення до людей, співчуття однієї людини іншій, уміння прийняти

позицію іншої людини.

Гра-драматизація є засобом осмислення аналізу, відчуття та

бачення дитиною зв'язку між еталонами моральної поведінки та власною

поведінкою. У процесі гри-драматизації, беручи на себе позитивну чи

негативну роль, дитина вчиться робити власний моральний вибір на

користь добра, переконується у правильності моральної поведінки.

У процесі виховання дітей на основі українських релігійних

традицій важливим є застосування інтегративного підходу – ознайомлення

дітей з художньо-музичним, мистецьким світом духовних цінностей.

У зв’язку з цим рекомендуємо педагогам використовувати при

організації роботи з морального виховання матеріал часописів «Пізнайко»,

«Барвінок», «Колосок», «Професор Крейд», «Соняшник, а також дитячі

релігійні журнали: «Ангеляткова наука», «Водограй», «Зернятко»,

«Стежина» та ін. (Див.: Табл. 1).

Таблиця 1

ДИТЯЧІ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ СТАНОМ НА 2015 РІК

(За даними Каталогу періодичних видань України на 2015 р.)№ з/п

Назва видання Тематика

1. Абвгдейка малюка Дитяча газета. Призові розвивальні ігри2. Абетка для дітей Дитяча газета. Пізнавальні та розвивальні ігри,

вправи, вірші, казки3. Абетка казок Дитяча газета. Підбірки найцікавіших казок,

оповідки українських авторів, цікаві розповіді4. Академія Саморобкіна Цікаві саморобки5. Академія юного моделіста Саморобки, моделі6. Ангелятко Дитячий журнал. (Для дітей від 3 до 8 років)7. Ангеляткова наука Допомога в підготовці до школи (журнал)8. Апельсин Дитячий журнал9. Арманчыкъ Журнал кримськотатарської спільноти

10. Артклас Журнал для творчих дітей11. Барбі Все про ляльку Барбі (журнал)12. Барбос Все про собак13. Барвінок Дитячий журнал. Для дітей 1 – 6 класів14. Богдан Щомісячний дитячий журнал15. В гостях у казки Дитячий журнал

241

16. ВДГ/Вгадуй, думай, грай Дитячий журнал17. Ведмедик Баррі Допомога в підготовці до школи (журнал)18. Велика дитяча газета Кросвордна, ігрова газета19. Весела перерва Журнал для дітей. Ігрове навчання, кросворди,

наукові приколи… (для учнів 3 – 11 класів)20. Веселі уроки Дитячий журнал-помічник (для учнів 3 – 11 класів)21. Веселі картинки Допомога в підготовці до школи, конкурси,

досліди (журнал)22. Веселі саморобки Дитячий журнал. Рукоділля23. Веселий Саморобкін Дитячий журнал. Рукоділля24. Веселий супержурнальчик

КенгуруДитячий журнал. Для дітей від 5 до 12 років.

25. Веселка Дитяча газета26. Веселые животные Дітям про тварин (журнал)27. Веселый светлячок Дітям про іслам (журнал)28. Водограй Дитячий християнський журнал. (Для дітей від 8

до 13 років)29. Водограйчик Дитячий християнський журнал. (Для дітей від 3

до 7 років)30. Волк и заяц Детские кроссворды (газета)31. Граємось в англійську Дитячий журнал32. Губка Боб и его друзья Дитячий журнал33. Даішка Інформаційна газета для дитячого дозвлля34. День ангела Дитячий благодійний журнал для сімейного

читання35. Деточки-цветочки, мамуля,

бабуля (на рос. і укр. мовах)Дитяча газета. Казки, загадки, поради, завдання

36. Джміль Дитячий журнал. Живопис, музика, література. Для дошкільників і дітей молодщого шкільного віку

37. Дзвіночок Дитячий журнал. Виховання дітей в національно-патріотичному дусі

38. Диво-деревце Розвивально-пізнавальний журнал. Для дошкільників і молодших школярів

39. Діти Непорочної Часопис християнської родини40. Долонька Дитяча творчість, дозвілля (газета)41. Домовичок Дитячий журнал. Кросворди, головоломки42. Єралаш (укр.) Дитячий журнал43. Жасмин Дитячий журнал. Рукоділля 44. Живе джерельце Дитячий журнал. Формування світогляду дітей

на основі християнських цінностей45. Жирафа Рафа Дитячий журнал. Грай та навчайся46. Журавлик Твори для дітей і підлітків, вчителів,

народознавчі матеріали, історія (газета)47. Задавака Газета для підлітків48. Зайка Дитячий журнал. Повчальна казка і розвиваючі ігри49. Зайчик Пізнавальна, розвивальна газета для дбайливих

батьків. (Для дітей від 3 до 14 років)50. Затерянные миры (рос.) Дитяча газета. Фантастика, містика51. Зернятко Пізнавальний журнал для юних християн52. ЗІН Дитячий енциклопедичний журнал про все

242

53. Знайка (рос.) Дитячий журнал. Кросворди, головоломки54. Зростаємо разом Освітній журнал для батьків, вихователів і дітей

– розвиток, виховання, психологія. Для дітей від 3 до 7 років

55. Играй и учись Дитяча газета56. Казкові кросворди Дитяча газета57. Казковий вечір Пізнавальна газета для дітей та батьків58. Календарь Дитяча газета59. Кана Християнський журнал для родини60. Капля Казки-розмальовки (газета)61. Класна література Дитячий журнал. Літературні твори62. Колобочок Навчально-пізнавальний журнал. Для дітей від 3

до 7 років63. Колосок Науково-популярний природничий журнал64. Колосочок Найменшим читачам про … (газета)65. Конфетка Газета для дітей66. Котэлло Дитячий журнал про котів67. Крилаті Пригодницький (журнал) для дітей68. Кузя Розвивально-пізнавальне дитяче видання69. Куля Веселий журнал для сучасних дітей,

синхронізований із програмою школи70. Лошадки Дитячий журнал про коней71. Лунтик (рос.) Розвиває образне мислення, естетичне виховання

дітей молодшого шкільного віку (журнал)72. Майстер-клас Дитяча газета. Захоплююча ексклюзивна

інформація73. Маленька фея та сім гномів Казково-навчальне видання з іграшками-

саморобками (журнал)74. Маленький розумник Дитячий журнал (для хлопчиків). Іграшки,

саморобки75. Маленька розумниця Дитячий журнал (для дівчаток). Іграшки,

саморобки76. Малюк Котя Дитячий журнал для розвитку пам‘яті, логічного

мислення77. Мама. Моя первая библиотека. Газета для дітей78. Маша и медведь (рос.) Дитячий журнал для розвитку образного

мислення, вдосконалення навичок читання79. Машинки Дитячий журнал. Все про машини.80. Мишутка (рос.) Навчально-розвивальна газта81. Мишка Топтыжка Журнал для дітей дошкільного та молодшого

шкільного віку82. Мій Дісней Дитячий журнал83. Моє хобі Дттячий журнал84. Мудрагелик Дитяча газета сканвордів85. Мурзилка (рос.) Дитячий журнал86. Настенька (рос. і укр.) Літературна газета для старшого дошкільного і

мол. шкільного віку87. Непоседы (рос.) Дитяча газета. Головоломки, ігри…88. Никита и друзья (рос.) Пізнавально-розвивальне дитяче видання: ігри,

головоломки

243

89. Новачок Щотижнева дитяча газета90. Обдарована дитина Ексклюзивні матеріали з розвитку здібностей та

інтелекту дитини. Для батьків, дітей, вчителів (журнал)

91. Паросток Науково-художній журнал для дітей і юнацтва92. Пізнайко від 6 Журнал для дітей93. Пистолетики (рос.) Дитячий журнал94. Планета Х (рос.) Дитяча газета95. Професор Крейд Пізнавально-розважальний журнал для дітей.

Для дітей від 6 до 10 років96. Розгадайко Дитячий журнал (сканворди)97. Розмальовки Дитячий журнал98. Розмальовки ангелятка Дитячий журнал99. Самолетики (рос.) Дитячий журнал

100. Саша и Маша Розвивально-навчальне видання. Для дітей від 4-х років

101. Світ дитини Літературно-художній журнал для молодших школярів і школярів середнього віку)

102. Серебряный звоночек Літературно-художнє, релігійне видання для дітей103. Скарби Дитячий журнал. Літературні твори104. Смайлик Пізнавально-розважальний журнал для дітей.

Для дітей від 6 до 10 років105. Солшышко Дитячий журнал106. Стежинка Християнський журнал для дітей107. Стежка Пізнавально-розвивальний журнал для дітей. Для

дітей від 5 до 10 років108. Тачки Дитячий журнал109. Творчий комплект для

дошкільнят і школяриків110. Тропинка Дитячий журнал111. Умійко Розвивально-ігровий журнал, саморобки…112. Чарівна принцеса Дитячий журнал113. ЧИЖ (Чрезвычайно

интересный журнал)Дитячий журнал

114. Школа волшебниц (рос.) Дитячий журнал115. Школа монстрів Дитячий журнал116. Юная леди (рос.) Дитячий журнал для маленьких модниць117. Юний натураліст Науково-популярний журнал для юнаків та дівчат118. Юний технік України Науково-популярний журнал для дітей та юнацтва119. Яблунька Розвивально-пізнавальний журнал120. Я-модница (рос.) Дитячий журнал121. Я сам (А) Ігрова газета для дітей і про дітей122. Winx Клуб – самый

волшебный журналДитячий журнал

З метою удосконалення процесу морального виховання молодших

школярів пропонуємо тематику виховних годин духовно-морального

244

спрямування відповідно до національної програми «Основні орієнтири

виховання» на основі використанням матеріалу дитячої періодики:

1 – 4 клас

«Що я ціную у житті»

«Я хочу стати кращим»

«Азбука ввічливості»

«Бути вихованим. Що це означає?»

«Життя людини – найвища цінність»

«Я людина»

«Дбай про інших»

«Найцінніше в моєму житті»

«Як навчитись стримуватись?»

«Мій день: хороше і погане»

«Для чого живе людина?»

«Віра у себе»

«Завтрашній характер — у сьогоднішньому вчинку»

«На кого я хочу бути схожим у житті?»

«Мій ідеал»

«Твої норми поведінки»

«Що означає бути вихованим»

«Чуйність і байдужість»

«Зубів немає, а людину гризе»

«Як зробити правильний вибір»

«Як стати людиною»

«Не кидай слів на вітер»

«Який Я? Яким я хочу бути?»

«Дужий той, хто самого себе перемогти може»

«Якщо ти погано вчинив»

«Як стати добрим?»

«Квіти людської душі (про людські цінності)»

245

«Мудрість людської турботи»

«Поведінка у храмі»

«Іспит на вихованість»

«Ні – агресії і насильству»

«Таємниця Різдва»

«За що українці шанували святого Миколая»

В умовах сімейного виховання батьки також можуть використати

запропоновану тематику для бесід з дітьми молодшого шкільного віку

післі перегляду мультфільму, читання літературного тексту, в певній

життєвій ситуації, в процесі роботи з дитячим журналом чи газетою.

Рекомендована література

1. Абкеримова М. Вышел первый номер крымскотатарского детского

журнала «Арманчыкъ» / М. Абкеримова. – Агенство Крымские новости. –

25 ноября 2011 года. [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://qha.com.ua/vishel-pervii-nomer-krimskotatarskogo-detskogo-

jurnalaarmanchik-foto-103822.html.

2. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання : науково-

методичний посібник / І.Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.

3. Бондаренко Ю.В. Медіа-психологічні проблеми сучасних дитячих

періодичних видань / Ю.В. Бондаренко // Науковий вісник ВНУ ім. Лесі

Українки. – 2010. – № 21. – С. 208 – 210.

4. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української

педагогіки : посібник [для студентів вищих навчальних закладів]. Видання

друге доопрацьоване і доповнене / О. Вишневський. – Дрогобич : Коло,

2006. – 326 с.

5. Галковська Т. Три роки? Час читати журнал! / Тетяна Галковська //

Дзеркало тижня. – 2002. – № 27(402). – 20 липня. – С. 22.

6. ГСТУ 29.6–2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання.

Загальні технічні вимоги. – К. : Держкомінформ України, 2002.

246

7. Давидченко Т. С. Сучасна преса для дітей в Україні: переваги та

недоліки / Т.С. Давидченко // Збірник праць Науково-дослідного центру

періодики. – Львів. – 2008. – Вип. 16. – С. 123 – 134.

8. Давидченко Т. С. Типологічна класифікація дитячих періодичних

видань в Україні / Т.С. Давидченко // Наукові записки інституту

журналістики: науковий збірник / за ред. В.В. Різуна; КНУ імені Тараса

Шевченка. – К., 2008. – Т. 30. – С. 116 – 120.

9. Даниляк Р.З. Дидактичні особливості жанрів дитячих журналів як

навчальної медіапродукції / Руслана Даниляк // Медиасфера и

медиаобразование: специфика взаимодействия в современном

социокультурном пространстве [Электронный ресурс]: сборник статей / М-

во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Могилевский

институт Министерства внутренних дел Республики Беларусь»; редкол.:

С.В. Венидиктов (отв. ред.) [и др.]. – Могилев : Могилев. институт МВД,

2015. – 1 электрон. опт. диск (СD-R). – Загл. с экрана. – C. 121 – 127.

10. Даниляк Р.З. Морально-етичне виховання молодших школярів

засобами дитячої періодики як проблема медіаосвіти / Руслана Даниляк //

Збірник статей Третьої міжнародної науково-методичної конференції

«Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські

перспективи». – Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси,

2015. – 407 с. – С. 84 – 90.

11. Даниляк Р.З. Формування людських чеснот як основа морального

виховання у початковій школі / Руслана Даниляк // Наукові записки:

[збірник наукових статей] /М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т

імені М.П.Драгоманова, 2015. – Випуск СХХVII(127). – 288 с. – (Серія:

педагогічні та історичні науки). – С. 33 – 41.

12. Даниляк Р.З. Проблема релігійного морального виховання

молодших школярів у культурно-історичних обставинах кінця ХХ –

початку ХХІ ст. / Руслана Даниляк // Сучасні тенденції розвитку освіти і

науки в інтердисциплінарному контексті: Матеріали ІІ-ї Міжнародної

247

науково-практичної конференції, 24-25 березня 2016 року) / [редактори-

упорядники: І. Зимомря, В. Ільницький]. – Ченстохова – Ужгород –

Дрогобич : Посвіт, 2016. – 438 с. – С. 227 – 228.

13. Даниляк Р.З. Формуваня моральності як результату морального

виховання молодших школярів / Руслана Даниляк // Педагогічна освіта:

теорія і практика. Збірник наукових праць / Кам’янець-Подільський

національний університет імені Івана Огієнка ; Інститут педагогіки НАПН

України [гол. ред. Лабунець В.М.]. – Вип.20 (1-2016). – Ч.1. – Кам’янець-

Подільський, 2016. – 364 с. – С. 50 – 55.

14. Державні санітарні норми в правила «Гігієнічні вимоги до

друкованої продукції для дітей». – К. : [б. в.], 2007. – 26 с.

15. Журба К. Духовні інтереси та ідеали сучасної сім’ї / К. Журба //

Рідна школа. – 1998. – №4. – С. 24 – 25.

16. Інтерпретація / Літературознавчий словник-довідник / За ред.

Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К. : ВЦ «Академія», 2007. –

752с. – С. 308.

17. Каталог видань України. 2012. – К. : Державне підприємство по

розповсюдженню періодичних видань «Преса», 2011. – 202 с.

18. Круль Л.М. Загальний огляд сучасної української дитячої

періодики (жанрово-тематичне розмаїття) / Л.М. Круль, Н.М. Благун //

Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і

літературознавство : зб. наук. пр. – 2009. – Вип. ХХ. – С. 402 – 411.

19. Мариновська О.Я. Інтегральна технологія навчання: від теорії до

практики / Оксана Мариновська // Початкова освіта. – 2011. – № 32 (608). –

С. 3 − 5.

20. Марущак О.М. Використання кримськотатарської дитячої

періодики у навчанні молодших школярів / О.М. Марущак // Навчально-

дослідницька діяльність дітей: досвід організації, дидактичні

напрацювання, особливості формування навчально-дослідницьких умінь :

248

матеріали Всеукр. наук-практ. конф. (Кіровоград, 9-10 квітня 2014 р.). –

К. : [б.в.], 2014. – 218 с. – С. 107 – 109.

21. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід:

навч.-метод. посібник / за ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К. :

Міленіум, 2010. – 440 с.

22. Моральна свідомість та самосвідомість особистості : монографія /

за ред. проф. М.В. Савчина, доц. І.М. Галяна. – Дрогобич, 2009.

23. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із

навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К. : Видавничий дім

«Освіта», 2012. – 392 с.

24. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. /

Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №

347/2002 // Книга методиста: Довідково-методичне видання / Упоряд.

Г.М. Литвиненко, О.М. Вернидуб. – Харків : Торсінг плюс, 2006. – 672 с. –

С. 8 – 21.

25. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до

2021 року / Затверджено Указом Президента України № 344/2013 від 25

червня 2013 року. – Електронний ресурс. – Режим доступу : nacionalna-

strategiya-rozvitku-osviti-v-ukrayini.doc.

26. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки: Навч.

пос. для студ. вищ. навч. закл. / Емілія Огар / Українська академія

друкарства. – Львів : Аз-Арт, 2002. – 160 с.

27. Орлик О. Тенденції та розвиток сучасної дитячої періодики

(2008– 2011) / Олена Орлик // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 12. –

С. 26 – 30.

28. Психологічна енциклопедія [Автор-упорядник Степанов О.М.] . –

К. : Академвидав, 2006. – 424 с.

29. Панасенко Е.А. Прагнення до християнського ідеалу людини –

основа формування особистості вчителя / [Електронний ресурс] /

Е.А. Панасенко. – Режим доступу : // http:// www. rambler. ru.

249

30. Пантюк М.П. Дидактика. Конспект лекцій та опорні схеми /

М. Пантюк, Т. Пантюк. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ

ім. І.Франка, 2010. – 317 с.

31. Пантюк М.П. Специфіка методичної підготовки майбутніх

учителів до виховної роботи (поч. ХХ століття) / М.П. Пантюк // Наукові

записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко,

Л.Л. Макаренко. – Випуск LХV (65). – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова,

2007.– 300 с. – С. 138 – 144.

32. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: [посібник

для вчителів і методистів початкового навчання] / О.Я. Савченко. – 2-ге

вид., доповн., переробл. – К. : Богданова А.М., 2009. – 226 с.

33. Савчин М.В. Психологічний аналіз проблеми моральної

свідомості і психологія професійної освіти / М.В. Савчин. – 2005. – №4. –

С. 115 – 131.

34. Скотний Валерій. Раціональне та ірраціональне в науці й освіті //

В.Г. Скотний. – Київ-Дрогобич : Коло, 2003. – 288 с.

35. Сошинська Я., Бояринова О. Сучасний дитячий часопис :

можливості створення і виведення на ринок / Ярослава Сошинська, Оксана

Бояринова // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 8. – С. 4 – 7.

36. Стаднійчук Р. Сучасна українська періодика для дітей : хто є хто /

Руслан Стаднійчук // Слово і Час. – 1999. – № 2. – С. 69 – 72.

37. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка : навчально-

методичний посібник [для студентів пед. ін-тів і ун-тів] /

М.Г. Стельмахович. – К. : ВМН, 1997. – 232 с.

38. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5 т. / В.О. Сухомлинський.

– К. : Радянська школа, 1977.

39. Теорія і технологія розв’язання педагогічних задач : навч. посіб. /

Л.О.Мільто – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 156 с.

250

40. Християнська праведність: чеснота. Різновидності християнської

чесноти [Електронний ресурс] – Режим доступу :

http://www.traducionalist.info/blog/khristijanska_pravednist_chesnota/2012-03-

20-2583

41. Чорна К.І. Моральне виховання / К. Чорна // Енциклопедія

освіти // Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. – К. :

Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. – С. 523 – 524.

42. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал / В. Янів //Янів В.

Нариси до історії української-етнопсихології. Упоряд. М. Шафовал. – 2-ге

вид. – перероб. і доп. – К. : Знання, 2006. – 341 с.