3

Міністерство освіти і науки України

Хустський професійний ліцей

Науково-дослідна робота

на тему:

З досвіду роботи

викладача хімії та біології

Федини С.М.

Хуст 2014 р.

4

ЗМІСТ

1. Вступ……………….………………………………..…………………….....3

2. Екологічні проблеми рідного краю………..………………..……….….4

3. Активна охорона рідкісних та зникаючих рослин нашого краю…..6

4. Туризм і охорона природи………………………………………………..8

5. Подорож до Хуста……………………………………………………….….9

6. Література…………………………………………………………..………13

5

ВСТУП

Прагнення людей зберегти навколишнє середовище, примножити

щедрість і красу природи - найгостріші проблеми сучасності.

Розвиток техногенної цивілізації призвів до того, що все більшій

кількості видів рослин і тварин загрожує знищення. Процес

господарського освоєння охоплює нові й нові території, а це відповідно в

свою чергу призводить до загибелі окремих видів рослин і тварин, до

руйнування деяких екосистем.

Втрачені види ніколи і ніякими засобами неможливо відтворити

штучно, яких би вершин не досягла наука.

Крім знищення окремих видів рослин відбувається зменшення

абсолютної чисельності більшості видів рослин і тварин. А це призводить

до загрози їхнього існування.

Іншими причинами, які впливають на зменшення чисельності

рідкісних рослин Закарпаття є досить високий рівень хімічної

забрудненості навколишнього середовища, наслідками листопадової

(1998р) та березневої (2001р.) повеней на Закарпатті.

6

Екологічні проблеми рідного краю

Аналіз стану навколишнього природного середовища Закарпаття

свідчить про те, що останніми роками суттєвих позитивних зрушень в

екологічній обстановці не сталося а подекуди навіть погіршилася.

Практично в усіх районах спостерігається підвищений рівень

мінералізації підземних вод, не зменшуються концентрації нітратів та

пестицидів.

У стані здоров'я населення останніми роками намітилась низка

негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов'язані з

незадовільною екологічною ситуацією. Паводки останніх років свідчать

про екологічну небезпеку в краї.

На регіональному рівні деградація навколишнього середовища

зумовлена порушенням природного стану земель, в тому числі ґрунтів, вод,

повітря тощо. Основними екологічними проблемами Закарпаття,

Хустського району за останні роки є:

- два катастрофічні паводки (листопадовий 1998 р. та березневий 2001

р.) Подібні повені, як стверджує статистика, трапляються раз на сторіччя.

Як бачимо, тепер частіше. Створено комісії, ведеться вивчення причин

паводків, розробляються програми запобігання подібним паводкам. І за

одностайною думкою фахівців, очевидців, причиною паводків є тотальне і

варварське вирубування закарпатських лісів. Останнім часом вирубка

лісів на Закарпатті зросла в 1.6 рази. За свідченням самих жителів гірських

районів, старого лісу майже не залишилося, лише молодий. І якщо

лісорозробки триватимуть так і надалі, то треба готуватися до нових

катастроф.

Всі чинники, що зумовили паводки, можна об'єднати у дві великі

групи: природні, тобто ті, що не пов'язані безпосередньо з людською

діяльністю та антропогенні.

Серед природних причин виникнення паводків найважливішими є

гідрометеорологічні (інтенсивні і тривалі дощі), характер надходження

7

води до русел річок, які в поєднанні з особливостями поверхні водозаборів

(крутизна схилів, розчленованість рельєфу) відіграють домінуючу роль у

створенні умов для катастрофічних природних явищ.

У листопаді 1998 та березні 2001 років спостерігалась висока

попередня водність річок (дощі), а 2001 році танення снігів.

Однак однією з головних причин катастрофічних паводків,

викликаних втручанням людини - є вирубка лісів. Адже самі дерева мають

здатність своїми кронами стримувати четвертину опадів та вдвічі

(порівняно з відкритою місцевістю) знижувати інтенсивність сніготанення,

а головне - істотно підвищують водопроникність ґрунту. Гірські ліси

здатні в чотири рази зменшувати інтенсивність, а в сухі сезони в 12 разів

збільшувати наявність води в річках.

Протягом останніх століть у процесі господарської діяльності

лісистість Українських Карпат скоротилася майже на половину: у горах на

30-40 %, на Закарпатській низовині і в передгір'ях на 80-90 %. Окрім

цього, істотно змінився якісний склад наших лісів: понад 60% їх

становлять молодняки та середньовікові дерево стани, які регулюють

водний баланс лише на 25% порівняно з перестигаючими та перестійними

лісами.

Останнім часом різко зменшились площі дубових, букових та

ялицевих лісів, натомість зросли площі смерекових насаджень,

водорегулюючі властивості яких у 7-17 разів менші ніж у букових пралісів.

За останні роки зросли головні суцільні рубки лісу.

Сьогодні всі лісокористувачі так захопилися заготівлею та продажем

лісу, що в гонитві за прибутками їм ніколи займатися збереженням і

примноженням лісів. Через низьку якість лісогосподарських робіт ростуть

лише низькоякісні породи та чагарники.

Також важливим чинником, що сприяє виникненню катастрофічних

паводків є трелювання русел, ерозію ґрунтів.

Нічим не виправданою є забудова заплав річок аж до русел. Не

8

залишаються вільними і прибережні смуги.

При випасанні худоби, особливо овець та кіз у водоохоронній зоні, біля

річок знищується лісовий підріст, кора дерев та й гострі ратиці тварин

спричиняють порушення дерну і стимулюють ерозію.

Усі ці причини, викликані важкою економічною ситуацією, в якій

опинилась країна, призвели до трагедій 1998, 2001 років. Під час весняного

паводку 2001 року загинуло 6 чоловік, постраждало 240 населених пунктів,

пошкоджено 14 ділянок доріг, повністю зруйновано 3 мости, пошкоджено

28 ділянок залізничної колії.

Лише дані по Хустському району такі: великої шкоди завдано 26

населеним пунктам, у зоні затоплення опинились 3173 будинки, знищено

4,5 км дамб, 4,2 км берегових укріплень, затоплено 3366 га

сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі - 1985га, озимини 920га,

сінокосів 480га, пасовищ - 901га. На автодорозі Липча - Литовець

відбулися два великі зсуви, знищено 5 км. доріг, 4 мости, 12 пішохідних

переходів. Великі зсуви зійшли в урочищі Мікулін між Хустом і

Колочавою, виведено з ладу 11 АТС.

Іншою великою екологічною проблемою району є зсуви. Гірські схили

самі собі дуже податливі до ерозії, зсувів, виникнення снігових лавин та

селів. Ця їхня здатність суттєво посилюється розораністю, безсистемним

веденням лісозаготівель із застосуванням тракторного трелювання

деревини з гір, будівництво нафто- і газопроводів, ліній електропередач та

прокладенням великої кількості ґрунтових доріг, в результаті чого

замулюються та перекриваються русла гірських річок та струмків. В

області виявлено і описано понад 2,5 тисяч зсувних ділянок та 80

селенебезпечних струмків.

У системі протипаводкових заходів можна виділити 6 субсистем:

гідротехнічну;

лісогосподарську;

природоохоронну;

сільськогосподарську;

9

організаційну;

екоосвітню.

Дуже прикро, що наш край останнім часом не оминають і інші

екологічні лиха В результаті аварії на шахті Бая-Борса (Румунія) до р.Тиса

потрапляли отруйні відходи промислової переробки. Вимерла вся. риба.

Воду було заборонено споживати навіть для господарських потреб.

Найгірше те, що важкі метали осіли в фунтах південної житниці

Закарпаття (Хустському, Виноградівському, Берегівському районах)

Отруєними виявилися землі, на яких дбайливі господарі першими в

Закарпатті вирощували овочі та продавали їх за межами краю.

За лабораторними даними у р.Тиса реєструвалось перевищення

гранично допустимих концентратів вмісту неорганічних сполук свинцю,

інших важких металів, ціанідів. У р. Тису потрапило більше 100 мільйонів

літрів ціанідів! Ціаніди, крім р. Тиси були виявлені в р. Дунай на території

Угорщини, Югославії.

На екологічний стан району впливають також деякі виробництва. Так

в смт.Вишково діє ртутний комбінат, у с.Рокосово - каменедробильний

завод, випари та пил яких негативно позначаються на здоров'ї населення

району.

10

АКТИВНА ОХОРОНА РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ РОСЛИН

НАШОГО КРАЮ

Інша актуальна екологічна проблема району - це ранньовесняні

квіти - проліски, підсніжники, рябчики - на межі знищення не тільки

внаслідок масового збору. Цим видам рослин шкодить без господарська

діяльність людини у лісі, на полі. Осушення заболочених ділянок призвело

до різкого зменшення в районі чисельності білоцвіту весняного та

літнього, так як ця рослина росте лише на заболочених ділянках. Цю

дивовижну групу рослин - ефемероїди - занесено до Червоної книги

України. Ботаніки дійшли до висновку, що ці рослини під

техногенним тиском "відступають" в гори. З метою охорони

ранньовесняних рослин, недопущення їх масового збору та знищення

щорічно проводяться акції "Провісників весни - під захист". "Першоцвіт",

в яких беруть активну участь юннати . Зараз на ринках з'являється все

більше первоцвітів, вирощених в теплицях. До провісників весни

належать: підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, гадюча цибулька,

рябчик великий, ряст порожнистий, проліска дволиста, анемона дібровна,

шафран Гейфелів.

В сезон цвітіння ранньовесняних рослин юннати Хустських шкіл

разом з працівниками Карпатського біосферного заповідника, річанської

екологічної інспекції, управління екології та природних ресурсів

Закарпатської області організовують рейдові виходи для недопущення

збору і реалізації в містах ранньовесняних ефемероїдів, занесених до

Червоної книги України і виявлення порушників.

Активна робота ведеться на території долини нарцисів. Тут створена і

діє екологічна стежка "Долина нарцисів".

В Долині нарцисів проростають такі рідкісні та зникаючі рослини як

нарцис вузьколистий, півники сибірські, білоцвіт весняний, шафран

11

Гейфелів, пізньоцвіт осінній. З метою збереження і збільшення кількості

цих рослин в природі юні натуралісти збирають і висівають насіння даних

рослин, патрулюють в місцях їх проростання.

З метою охорони та пошкодження довкілля району розроблено

методичні рекомендації та проводяться навчальні дискусії з проблем

довкілля до яких залучаються як учні шкіл так і спеціалісти лісового та

сільського господарства, працівники природоохоронних організацій, такі

дискусії спрямовані на ознайомлення з станом оточуючого середовища,

вміння знайти, спільно виробити оптимальний варіант його покращення.

Регулярно проводяться науково-пошукові експедиції до важливих

природоохоронних об'єктів району: Долини нарцисів, Нанківського та

Горінчівського водоспадів, Красного поля, Замкової гори, мінеральних

джерел сіл Драгово, Забрідь, Шаян, зоологічний заповідник "Плямисті

олені".

12

ТУРИЗМ І ОХОРОНА ПРИРОДИ

З кожним роком в Україні все більше уваги надають різним формам

організованого відпочинку населення у спеціальних природно-

рекреаційних заказниках, природних парках, лісових масивах,

лісопаркових або інших, зарослих лісом, ділянках, на узбережжях річок,

озер і в гірських районах.

Позитивно впливає на здоров'я людей туризм. Подорожують літаками,

поїздами, автотранспортом, велосипедами, на байдарках, плотах, а також

пішки. Що ж вабить людину в мандри? Чисте повітря, спокій для роздумів,

єднання з

природою, багатство вражень, незвичність неходжених стежок, краса

природи. Той, хто хоч раз побував у туристському поході, не забуде його

ніколи. Походи, екскурсії, подорожі сприяють загартуванню характеру,

збагаченню духовного

життя, пізнанню природи.

Кожна людина повинна володіти високою культурою спілкування з

природою, бо неорганізований відпочинок у лісі, лісопарку, на березі річки

чи озера створює підвищене рекреаційне навантаження на них. Тому слід

дотримуватися певних природоохоронних вимог і правил. Це

насамперед— не визбирувати на букети рослини, що підлягають охороні.

13

Подорож до Хуста

Хуст місто давнє. За інформаційними даними йому понад 900 років, та

кажуть, що насправді набагато більше. Все почалося зі спорудження на

Замковій Горі дерев'яного укріплення, яке згодом замінили кам'яним.

Масивні стіни досі нависають над містом, нагадуючи про славні часи з

історії краю. У 1242 році ординці зруйнували замок, але згодом були

розбиті на території сучасної Угорщини воєводою на ім'я Хуст. Коли

воєвода повернувся додому, дізнався, що його дружина Тиса і дочка Ріка

врятувалися в підземеллях замку. З тих часів так називаються річки, що

течуть через місто. Є біля Хусту і древній Вишківський замок, який, як і

Хустський, виконував функцію охорони «соляного шляху », що пролягав із

Солотвинських копалень аж до Західної Європи. Поряд із замками, як

правило, зводили величні собори. Вишківський та Хустський замки давно

зруйновані, а Реформатська церква 1270 року у Вишково і Єлизаветська

кінця XIII ст. в Хусті в готичному стилі малюють око і донині. Нещодавно

під час реставрації собору Єлизавети під внутрішньою побілкою виявили

давні готичні фрески, які колись прикрашали стіни храму. Збереглась у

місті і стара синагога: може, не така древня, як хотілося б, але дуже

майстерно розписана. Кажуть, одна з багатьох діючих у радянські часи.

Небагато містечок в раїні можуть похвалитися таким насиченим і цікавим

життям. В очах людей тут не помітиш зневіри чи озлобленості: вони

люблять свій край і раді приймати гостей.

На Хустщині збереглося і багато унікальних пам яток природи: зіл)-

4ш-лігні дерева, водопада, гірські озера, скелі - останці та скелі-стрімчаки,

ряд реліктових та екзотичних рослин, унікальні урочища. Основні

бальнеологічні ресурси складають чотири родовища мінеральних вод

різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також

численні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела).

Є біля Хуста мальовнича долина, де щовесни зацвітають нарциси. Квіти

дикі, що звикли ховатися високо в горах. Кажуть, що, втікаючи від

14

льодовика, багато тисячоліть тому нарциси облюбували собі хустську

долину і оселилися тут назавжди. Навесні, як тільки зійде сніг, все

величезне поле вкривається дрібненькими примулами, пролісками і

первоцвітом, а за кілька тижнів — гордими красивими нарцисами. Квіти

цвітуть недовго, всього десять днів, та за той час тут встигають побувати

романтики з цілого світу, аби на власні очі побачити це диво. Ніде на

планеті більше немає такого місця. Явище справді унікальне. Кажуть, що

колись грецький Нарцис блукав цими краями і задивився в потічок

Хустець серед мальовничої долини. Вода була чиста і прозора. Він побачив

себе в ній, як у дзеркалі, закохався і залишився тут назавжди.

Зовсім недалеко від Хуста пасуться північні олені, їх колись привезли

з Калінінградської області, і вони добре прижились. Тепер у них щовесни

відрізають ріжки і відправляють до Тернополя на фармацевтичну

фабрику, де з них виробляють дуже цінні ліки. Живуть тут і африканські

страуси, які добре акліматизувалися, і скоро можна буде сподіватися на

довгоноге потомство. Але найцікавішим, мабуть, явищем є поголів'я

буйволів Карпатської популяції, що збереглися тільки тут, у селі Велятино.

Улюбленим заняттям цих екзотичних тварин є купання в якій-небудь

калабані. Особливо в спекотний день лягають у воду і, висунувши рогату

голову, мріють. Одним словом, — Хустщина — це край невичерпних

вражень.

15

ЛІТЕРАТУРА

1.Закон України "Про освіту" /Киїз.23 березня 199бр/ №100а/96-ВР.

2. Глагола І.А., Гелета М.І. "Формування екологічної культури

школярів" /Закарпатський Інститут Методики Навчання і Виховання,

Підвищення Кваліфікації Педагогічних Кадрів/ Ужгород, 2001.

Комендар В.І. "Барвінок для майбутнього" / "Мистецька лінія"/

Ужгород, 1999р.

Комендар В.І., Мельник С "Запрошення на бал у Далину нарцисів"

/Закарпаття"/ Ужгород, 2002 рік.

Крічфалушій В.В., Будніков ГЛ>.,Мягаль А.В. "Червоний список

Закарпаття" Види рослин та рослинні угрупування, що знаходяться під

загрозою зникнення. /"Закарпаття"/ Ужгород 2002 р.

6. Магура Н.Л. Біологія авколишнього середовища" /Грамота/Київ,

2001 р.