Вітання зі святом

Промайнуло

непомітно літо

Перший дзвоник

у новій школі

Спасибі за чудо-

вий подарунок!

Моя школа

Моя нова

домівка

Прямуємо до но-

вих освітніх вер-

шин

Найкращі

сподівання

Фотоколаж

Ерудований гім-

назист

Моя шкільна сі-

м’я

Нова яскрава

школа...

Допоможіть ди-

тині навчитися

дружити

Пам’ятайте, діти!

Будь туристом!

Безпека дитини

Я голосую за

мир!

День партизансь-

кої слави

Юні партизани

Моя мама – тво-рець прекрасного

Мандрівка в

осінь

Випуск №1 (109) вересень 2017 року

***

Промайнуло непомітно літо,

Осінь вже чатує за вікном

Школа, діти, 1 вересня і вчитель

Вже чекає учнів своїх знов.

І почнеться знову в нас навчання,

Кожний день ми з радістю йдемо

У цей чудовий дім - Дім знань,

Як тут добре, затишно, тепло...

І привітно відчиняє вчитель двері,

З посмішкою він

чекає дітлахів.

"Добрий ранок, ви

мої маленькі...

Починається урок.

Хто ще не сів?"

Луценко Вікторія

Миколаївна, мама

Молодченка Владис-

лава, учня 2-Б класу

Щиро вітаю Вас

із Днем знань –

справжнім усена-

родним святом

мудрості, доброти

й людяності.

Цей день для вас

особливо урочис-

тий і хвилюючий,

адже ви пересту-

паєте поріг нового навчального закла-

ду. Для вас починається незвіданий,

цікавий і нелегкий шлях до пізнання,

до нових звершень, до самостійного

життя.

Бажаю всім учням на цьому шляху

підкорити нові вершини знань, зустрі-

ти добрих і надійних друзів та досяг-

ти омріяної мети. Переконаний, що

ваші здібності, наполегливість ста-

нуть запорукою визначних успіхів у

дорослому житті, а сприятимуть цьо-

му високі стандарти української осві-

ти, рівні можливості в її здобутті для

кожної дитини.

Нехай кожен день буде мирним і

сонячним, нехай принесе в кожну

школу, кожну родину почуття безпе-

ки, захищеності, добрий настрій!

Зі святом, дорогі друзі! Миру нам

усім, взаєморозуміння, мудрості й му-

жності!

Директор НВК“Ерудит”

Перехейда Олександр Михайлович

Школа – це «тонкий і чуйний ін-

струмент, який творить мело-

дію людської гармонії»

В.О. Сухомлинський

2 №1(109) вересень, 2017

ШКОЛА. ДІТИ. СВЯТО

Перший дзвоник

у новій школі

Знову ранок першого вересне-

вого дня наповнився мелодійними

звуками шкільного вальсу. Знову

вулиці міста розквітли від дитячо-

го щебету, юнацьких посмішок та

чарівної хуртовини осінніх квітів.

Це наш край, наша держава зу-

стрічали День знань – справжнє

всенародне свято мудрості, добро-

ти й людяності.

Для учнів, учителів та батьків

гімназії «Ерудит» воно є особли-

вим. Адже перший дзвоник про-

лунав у новій школі – НВК

«Ерудит», який урочисто відкрив

свої двері для учнів 1-11 класів.

Новий сучасний навчальний заклад – це

унікальний подарунок, який демонструє, що

освіта є пріоритетом для України, ключем до

успіху держави та її громадян.

На святковій лінійці з нагоди відкриття шко-

ли й свята Першого дзвоника були присутні

почесні гості – Прем’єр-міністр України Воло-

димир Гройсман та

Київський міський голо-

ва Віталій Кличко.

Щиро вітаємо всіх

учнів, учителів, батьків

із Першовереснем! Хай

цей день буде радісним і

добрим.

Бажаємо всім на

цьому шляху пізнання

нового підкорити недо-

сяжні вершини знань,

зустріти добрих і надій-

них друзів та досягти

омріяної мети.

Мішина Олександра,

11-Б клас

№1(109) вересень, 2017 3

Спасибі за чудовий подарунок!

Цього року наша гімназія отримала чудо-

вий подарунок - нову будівлю для більш плід-

ної праці.

Нова школа обладнана багатьма техноло-

гіями, що набагато полегшують навчання

дітей, дозволяють учням із захопленням

отримувати знання. У кожному класі є

комп’ютер та інтерактивна дошка, що

дає можливість дітям працювати з різ-

ними джерелами та переглядати презе-

нтації учнів.

Наш навчально-виховний ком-

плекс «Ерудит» може похвалитися ве-

личезним спортивним комплексом, що

включає в себе футбольне поле, баскет-

больне поле та багато різноманітних

тренажерів для покращення фізичної

форми.

На відкритті школи були такі поче-

сні гості, як Віталій Володимирович

Кличко та Володимир Борисович

Гройсман, завдяки яким ми маємо

змогу навчатися в такому сучасному

та інноваційному навчальному закла-

ді.

Особливим був перший урок для нас, ви-

пускників гімназії. Його провів Прем’єр-

міністр України Володимир Гройсман разом із

Київським міським головою Віталієм Клич-

ком. Під час зустрічі з учнями говорили про

європейське майбутнє України, перспективи

та завдання, що стоять перед нею, реформу

освіти, яку ініціює Уряд.

Завдяки цікавій розмові ми розширили

кругозір та знання про країни Європейського

Союзу, отримали уявлення про переваги єв-

роінтеграції для України та впевнилися в

приналежність нашої держави до європейсь-

кої сім’ї народів.

Дражнер Данило, 11-Б клас

ШКОЛА. ДІТИ. СВЯТО

4 №1(109) вересень, 2017

ШКОЛА. ДІТИ. СВЯТО

Спасибі за чудовий дарунок!

У сучасному світі багато уваги при-

діляється розвитку освіти. У Києві щороку, на-

че гриби після дощу, виростають нові й нові

школи. Цього року й нашим школярикам ши-

роко розчинила двері чудова нова школа, по-

будована з дотриманням усіх будівельних і

санітарних вимог, оснащена сучасним комп̍ю-

терним обладнанням та яскравим шкільним

інвентарем. До її відкриття доклали руку

мерія та потітики Києва, адміністрація та

педагоги НВК «Ерудит», немало попрацюва-

ли й художники, які оздобити коридори

школи яскравими героями сучасних казок.

Тепер наші діти мають змогу вже з пер-

шого класу отримувати освіту високого рів-

ня та знаходитися в теплих та комфортних

приміщеннях.

Перший дзвінок продзвенів. Діток щиро

привітав міський голова міста Києва Володи-

мир Кличко, який, здається, радів разом із ни-

ми. Ключ від школи шановний гість передав

директору. Почався перший у житті новенької

школи урок.

Спасибі за чудовий дарунок!

Баранець Соломія Володимирівна,

мама учениці 2-Б класу Баранець Єви

Моя школа

Для мене 1 вересня - День

чудових вражень: нова шко-

ла, нові вчителі, нові однок-

ласники!

А в кінці тижня, який про-

майнув, як один день, ми пі-

шли на першу екскурсію. Квест у «Мамаєвій

Слободі» був не тільки цікавим, а ще й пізна-

вальним. Ми дізналися про деякі українські

традиції й навіть відчули себе трішки козака-

ми.

Зважаючи на такий початок, життя в гімна-

зії обіцяє бути насиченим і цікавим!

Повашевич Роман, 5 - Б клас

Моя нова домівка

Я вірю, що нова шкільна домівка буде та-

кою ж затишною, приємною й привітною, як і

колишня.

Коли я вперше до неї завітала, то мене за-

хопив її архітектурний вид. А ще мене заціка-

вив електронний циферблат над школою, він

спонукатиме нас не запізнюватися на уроки.

Перше враження було неймовірне. Ура! У

нас тепер є великий спортзал та актова зала.

А які просторі та світлі кабінети, дизайном

оформлені стіни. Буде дуже цікаво вчитися в

таких умовах.

Моя гімназія - така чудова,

До неї ходжу я щоразу залюбки.

Вивчаючи різноманітні мови,

Не забуваю музику, пісні, вірші.

Тут вчителі такі розумні,

Їх мудрості не має меж.

Мені здається, що всі люди

Без знань не зможуть жити

теж!!!

Грушка Анастасія, 7 клас

БАТЬКІВСЬКЕ СЛОВО

№1(109) вересень, 2017 5

Найкращі сподівання

Сподівань у батьків дуже багато: високий

рівень навчання, ускладнена навчальна програ-

ма, хоча б «Інтелект України», не менше трьох

раз на тиждень іноземної мови, починаючи вже

з першого класу, і теж за оксфордською або ке-

мбріджською методикою, збалансоване повно-

цінне харчування, дотримання санітарних ви-

мог та вимог чинного законодавства при пере-

буванні дітей у НВК «Ерудит».

Усі батьки школяриків молодшої школи з

превеликим нетерпінням очікують розкладу

додаткових занять другої половини дня та гурт-

ків, щоб учні весь день були зайняті корисними

справами. Хотілося б зрозуміти, які можливості

творчого розвитку отримали школярі в НВК

«Ерудит». Адже крім їжі для розуму дітям та-

кож потрібні фізичні навантаження та розважа-

льні заходи. Можливо, у навчальному закладі

створять футбольну команду чи запросять тре-

нера з гімнастики. Хотілося б, щоб діти також

могли займатися вокалом і хореографією.

У батьків чудові враження від приміщень

школи та від привітних педагогів і персоналу,

найкращі сподівання щодо всебічного розвитку

наших дітей.

Музичук Цвітана Григорівна, мама

учениці 2-Б класу Музичук Єлизавети

Прямуємо до нових освітніх вершин

З першого вересня учні НВК «Ерудит», шко-

лярики початкової школи та школярі старшої з

натхненням взялися за навчання. Тут надихає

все: красивий фасад, охайні газони, чистота в

приміщеннях, дисципліна, новенькі підручни-

ки та зручні парти.

Діти вранці поспішають у свою новеньку

школу, старанно виконують домашнє завдання

та поглинають кожне слово вчителя.

Сьогодення, коли ми стрімко прямуємо до

Європи, вимагає і європейських стандартів

освіта - замінити контрольні роботи та усне

опитування тестуван-

ням, уже з першого кла-

су вивчати логіку та

ментальну арифметику.

Читати дітям доводить-

ся так багато, що без ме-

тодики швидкочитання

просто не обійтися.

З кожним роком ви-

моги до підготовки

учнів збільшуються, навчальна програма

ускладнюється, діти стають інтелектуально

розвиненими та прогресивно налаштованими.

Хотілося б, щоб школярі, які вивчають інозем-

ну мову в дошкільному навчальному закладі з

двох років та ті, що в попередніх школах не

приділили достатньо уваги цьому предмету -

уже в першому класі нею заговорили.

Щоб забезпечити всебічний розвиток дити-

ни, потрібно влаштовувати шкільні конкурси

та виступи, увесь час брати участь у всіх зма-

ганнях поза школою, проводити щомісячні

поїздки класів на підприємства, заводи, фабри-

ки, банки, щоб до 5

класу дитина могла

свідомо визначитися з

вибором професії й

усю свою шкільну до-

рогу готувалася до

цього.

Давиденко Анна

Василівна, мама учня

2-Б класу Давиденка

Олександра

6 №1(109) вересень, 2017

ГІМНАЗІЙНЕ СЬОГОДЕННЯ

1 вересня я була вражена своєю новою

школою та класом. Приміщення та атмосфера

в школі чудові. Мені дуже сподобалися пер-

ші уроки – вони були цікаві та захоплюючі.

Наприкінці першого тижня навчання ми

разом із учителем Ларисою Олексіївною та

однокласниками відвідали парк «Мамаєва

Слобода», де ми знайшли справжній скарб –

спілкування та дружбу.

Левченко Софія, 5-Б клас

ЕРУДИЦІЯ. ЗНАННЯ. ТВОРЧІСТЬ

№1(109) вересень, 2017 7

Ерудований гімназист

У нашій гімназії вчиться багато дітей, усі

вони дуже розумні. Але сьогодні потрібно

поговорити про те, як стати ерудованим. Зра-

зковий учень прагне себе удо-

сконалити в усьому: і в на-

вчанні, і в захопленнях, і в

спортивному житті. Цікаво

було дізнатися, що в школі є

безліч гуртків. Це дає можли-

вість кожному розвиватися далі, а не зупиня-

тися на досягнутому. А ще мене зацікавила

шкільна бібліотека, адже там скільки пізна-

вальних книжок. Ерудований гімназист має

багато читати. Як сказав К. Гольфні:

«Людина з гарною книжкою в руках ніколи

не буде самотньою». Книга нас завжди нав-

чить, як на світі треба жить. Учитель же ви-

веде в дорогу, він завжди прийде

на допомогу. Звичайно ж, коли

дізнаєшся про щось нове та цікаве,

то хочеться поділитися знаннями.

Я хочу в цій школі отримати яко-

мога більше нових вражень. Я прагну бути

ерудованою. І це так і буде!

Яворська Ельвіра, 7 клас

***

Нова яскрава школа,

З'явилася у нас.

Всі, хто живуть навколо,

Пішли у новий клас.

Як зветься наша школа?

Вгадайте!.. "Ерудит!"

Тут вчуся я, Микола,

Софійка, Маша, Гліб...

У третьому ми класі.

Дорослі вже, але

В навчальному процесі

Знань наших замале...

Ми будемо навчатися!

Предмети всі цікаві!

Колись будем пишатися,

Що вчились ми тут з вами.

Наш класний керівник

Для нас всіх головна!

Це вчитель наш і радник -

Світлана Миколаївна!

Федько Ілля,

учень 3 класу,

та мама

Виноградова

Олена

Моя шкільна сім’я

Цього року я прийшла в нову школу. Як же

гарно й просторо тут. Уже з самого входу в

школу віє теплом. Я дуже хвилювалася, адже

все нове: і вчителька, і діти. Та

теплі очі Світлани Миколаївни

та інших вчителів враз прогна-

ли всі страхи.

Тепер наш клас – це вже од-

на сім’я, адже ми більшу поло-

вину дня проводимо разом. Но-

ві друзі, нові пригоди. Дуже швидко плине

час, ось уже й вересень закінчується. А ми

вже встигли побувати на цікавих екскурсіях,

пізнати багато цікавого про наше місто. Неза-

бутніми є враження про золотий парк та укра-

їнські оселі в «Мамаєвій Слободі». Також

цікаво разом із друзями кататися на ролико-

вих ковзанах. Кожного дня

щось нове пізнаємо на уро-

ках. На читанні дізналися про

богатирів, про прекрасне

місто Львів, про нашу не-

осяжну Україну.

Я полюбила свій клас, во-

ни – моя шкільна сім’я. А

школа – це частинка нашої Батьківщини!

Ігнатенко Катерина, 3 клас

Допоможіть дитині

навчитися дружити

Дружба. Звичайно, це слово досить часто

звучить у нашому житті. Ми,

дорослі, думаємо, що абсолю-

тно все нам із цим словом зро-

зуміло.

Зрозуміло, у кожної лю-

дини є друзі. Ми, дорослі, не

мислимо своє життя без друж-

би. Але не кожен батько здо-

гадується, що дитину потрібно

навчити дружити. Ми, батьки,

звичайно ж, не задаємо собі

питання, навіщо потрібні дру-

зі нашому малюкові. Ми на-

віть не сумніваємося в тому, що дружба – це

щось необхідне й дуже важливе.

Але далеко не всі батьки знають, що в ста-

новленні цього самого уяв-

лення наших дітей про дру-

жбу, ми повинні взяти

найактивнішу участь. Ми

маємо допомогти дитині

стати хорошим другом. Ді-

тей треба вчити дружити. А

це поняття дуже велике.

Це і вміння справлятися з

проявами власного егоїзму,

і повага до думки інших людей, уміння спів-

чувати й співпереживати, і бажання приходи-

ти на допомогу, бути добрим і щедрим, уваж-

ним і турботливим.

Шановні батьки, необхідно пам’ятати, що

дружба дарує дитині не тільки близьких за ін-

тересами людей, а й додаткову можливість

навчитися поважати іншу людину, довіряти їй.

Дружба стає прекрасним засобом й індика-

тором ступеня соціалізації дитини. Саме при

дружніх відносинах дитина починає вчитися

повноцінному спілкуванню на рівних, що не-

можливо, наприклад, у

дитячо-батьківських від-

носинах.

Допоможіть вашій

дитині зрозуміти, що дру-

жити й мати вірного дру-

га, а також самому бути

вірним надійним другом –

це здорово!

Дружба — це правда

й чесність кожного.

Нагадуйте дітям почасті-

ше ці правила:

• що вимагаєш від друга, те й вимагай від се-

бе;

• ніколи нікого не обманюй, не ображай;

• ні до кого не чіп-

ляйся, грай чесно, не

дражнися;

• поважай тих, із ким

дружиш;

• будь терплячим, не

засмучуйся через

невдачу;

• ти не кращий за

всіх, але й не гір-

ший;

• якщо вмієш добре грати, то навчи іншого;

успіху можна досягти тільки разом, у колек-

тиві;

частіше кажи: один за всіх — усі за одного;

• ходи до школи з радістю та щиро дякуй долі,

що ти навчаєшся в школі!

Запольська Олена, мати учениці 11-Б класу

та учня 2-Б класу

8 №1(109) вересень, 2017

БАТЬКІВСЬКА ПОРАДА

Памятайте, діти!

Діти – це квіти нашого життя. Це все найкра-

ще, що може трапитися з нами…

Дивишся на маленькі ручки, ніжки… і сльо-

зи течуть від милування. Так хочеться взяти на

руки і сильно-сильно притиснути…

Яка це радість – діти!

Саме в дітях продовження роду й здійснення

мрій і сподівань на краще. Від виховання, опіки

й того, що ми вкладаємо в наших дітей, зале-

жить формування їх-

нього світогляду, від-

ношення до навколи-

шнього світу.

Діти – це дивні

створіння! Це малень-

кі люди, яким ми ма-

ємо підказувати, на-

ставляти, навчати ,

щоб із цих безтурбо-

тних і чарівних малю-

ків виросли гарні лю-

ди.

Поради від бать-

ків любим дітям

Дитино, ти живеш

серед людей. Не забу-

вай, що кожний твій

вчинок, кожне твоє бажання відбивається на

людях, які тебе оточують. Знай, що є чітка ме-

жа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна.

Перевіряй свої вчинки. Роби все так, щоб

людям, які тебе оточують, було добре.

Ти користуєшся благами, створеними інши-

ми людьми. Люди дають тобі щастя дитинства.

Плати їм за це добром.

Учися бути милосердним, гуманним. Умій

володіти собою, і тоді зло ніколи не зможе пе-

ребороти тебе.

Усі блага й радість життя створюються пра-

цею. Своєю працьовитістю ти примножуєш

честь сім'ї, роду та створюєш своє ім'я.

Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай

слабким і беззахисним, а також товаришеві в

біді. Не завдавай людям прикрості.

Безсердечність породжує байдужість, байду-

жість породжує себелюбство, а себелюбство-

джерело жорстокості.

Поважай і шануй матір та батька, вони да-

ли тобі життя,

виховують тебе

й хочуть, щоб ти

став чесним гро-

мадянином, лю-

диною з добрим

серцем та чис-

тою душею.

Займайся са-

моаналізом.

Прислухайся до

порад батьків,

адже багато ре-

чей просто не-

збагненні без

наявності досві-

ду. Досвід – го-

ловне багатство

твоїх батьків, яким вони охоче з тобою поді-

ляться.

Не будь байдужим до зла.

Не пам'ятай зла, сам добрішим будеш. Жо-

дна зла людина не буває щасливою, бо життя

таких людей сповнене тривог.

Поспішай до доброї справи.

Запам’ятай! На добро люди відповідають

добром. Той, хто робить щось добре, не пови-

нен чекати за це винагороди.

Білецька Марія Анатоліївна,

мама учнів 11-Б та 2-Б класів

БАТЬКІВСЬКА ПОРАДА

№1(109) вересень, 2017 9

10 №1(109) вересень, 2017

Будь туристом!

Кожен із вас знає, що в похід вирушають ті,

хто не боїться далеких доріг. Хто з нетерпін-

ням чекає нових зустрічей із сонцем, вітром,

багаттям, наметом і цікавими людьми? Зви-

чайно, туристи!

27 вересня 2017 року в парку “Відрадний”

відбулися Відкриті туристські змагання серед

навчальних закладів м. Києва, присвячені Все-

світньому дню туризму та Дню туризму в

Україні.

Традиційно учні 5-10 класів НВК «Ерудит»

узяли активну участь у щорічних змаганнях.

Читири команди виборювали першість у кон-

курсах: “Снігова сліпота”, “Юний топограф”,

“Краєзнавча вікторина”. Демонстрували знан-

ня з медицини, спортивного орієнтування, в’я-

зання вузлів. Активними були в естафеті.

Творчі здібності виявили у фотоконкурсі

“Мальовнича Україна”, конкурсі малюнків

“Туризм очима дітей” та конкурсі на кращу

емблему команди. Цікавим було проходження

“мотузковим” маршрутом.

Юні туристи весело провели час, отримали

велике задоволення.

Серед туристів існує свій специфічний

"неймовірний словник" термінів. Якщо не зна-

єте, то знайомтеся!

Наприклад, термін "рукав" - керівник,

"ліміт" - обмеження на щось (ліміт на цукор - 4

ложечки цукру на вечір на людину),

"невловимі месники" - комарі, "багаття" - шу-

кати місце для багаття або розводити багаття,

"вжик" - ліхтарик-жучок.

Спортивно-туристичний гурток «Вершина»

чекає на вас! Будьте туристами!

Хомицька Юлія Борисівна, керівник гуртка

СПОРТ. ЗДОРОВ’Я. ВІДПОЧИНОК

БЕЗПЕКА ДИТИНИ

№1(109) вересень, 2017 11

Безпека дитини

Проблема захисту людини від небезпеки в

різних умовах її перебування виникла одночас-

но з появою на Землі наших далеких пращурів.

Це були небезпечні природні явища, певні пред-

ставники біологічного світу. Згодом стала з'яв-

лятися небезпека, творцем якої стала сама лю-

дина. У теперішній час людина більше всього

страждає від небезпек, які сама ж і створила.

Вона перманентно живе й діє в умовах потен-

ційних небезпек, що постійно змінюються. З

появою автомобілів, виникло питання, як забез-

печити безпеку їх руху та пішоходів.

Для цього були створені правила дорожнього

руху, які обов'язкові для виконання всіма учас-

никами. Виконання цих правил – запорука в

збереженні свого життя на дорозі.

У рамках програми «Школа й поліція» 19 ве-

ресня 2017 року до НВК «Ерудит» завітали ін-

спектори патрульної поліції УПП м. Києва Гав-

риленко Руслан та Лободзінський Максим. Із

учнями 2-4 класів були проведені заняття на

тему «Безпечна дорога». Школярі пригадали, як

правильно переходити дорогу, коли є світлофор

та зебра, визначили в чому небезпека порушен-

ня правил пішохода.

Недбале ставлення до елементарних пра-

вил дорожнього руху - загроза. Якби кожна

людина замислилася над цінністю власно-

го життя й життям своїх рідних, близьких

та друзів і неухильно дотримувалася б цих

правил, тоді можна було б сподіватися, що

аварій не буде.

Схильність пішоходів до легковаж-

ності та необережності там, де за логікою

необхідно бути винятково зібраним, як на

вулицях так і на дорогах, зумовлює необ-

хідність проведення уроків із повторення

правил. Бо життя - найвища цінність!

Гармаш Валерія, 10-Б клас

12 №1(109) вересень, 2017

ПАТРІОТИЧНИЙ ПОДИХ

Я голосую за мир!

День миру актуальний як ніколи, адже су-

часне суспільство страждає від конфліктів,

війн, терактів, екологічних лих. Як важливо

щоб на землі був мир.

Свято Міжнародний день миру - заклик до

примирення, порозуміння, дотримання прав і

свобод людини. Міжнародний день миру дає

кожному з нас можливість

справою довести свою при-

хильність до миру: припинен-

ня вогню й відмова від

насильства. Цей день покли-

каний змусити людей не тіль-

ки задуматися про мир, але й зробити щось

заради нього.

У якості емблеми на 21 вересня,

Міжнародний день миру, використовують

зображення білого голуба з оливковою

гілкою. Її творцем є Пабло Пікассо.

Я сподіваюся, що моя мальовнича і пре-

красна Україна з її широкими нивами і поля-

ми, глибокими ріками і морями,

високими горами, із її прекрас-

ною мовою, танцями, піснями,

волелюбним народом буде роз-

квітати тільки під мирним небом.

Пітькун Діана, 11-Б клас

День партизанської слави

Кожен із нас поділяє думку, утілену в словах:

«Ніхто не забутий, ніщо не забуте, ніхто на

попіл не згорів». Пам’ять про ті події багата

історіями героїчних подвигів. Нам слід пиша-

тися, що багато з них належать і нашим земля-

кам - учасникам підпільного партизанського

руху в Україні в роки війни. Їх подвиги навіч-

но утверджують віру в непохитну волю,

відважність.

Партизани в тилу ворога са-

мовіддано захищали Батьківщину

від німецько-фашистських загарб-

ників.

Дуже складним і тяжким для

партизанів і підпільників був по-

чатковий період війни, особливо в

осінні та зимові місяці 1941. Жор-

стокий окупаційний режим, виключно люта

зима, відсутність досвіду чинення збройного

опору досвідченому і озброєному до зубів во-

рогу, недостатність зв’язку з тилом, невиправ-

дані витрати, яких зазнавали партизанські заго-

ни, – усе це ускладнювало боротьбу з против-

ником. Окремі партизанські загони внаслідок

великих втрат переставали існувати. Однак

більшість із них витримала ці сурові випробу-

вання, загартувалася в боях, стала для ворога

грізною силою.

Як свідчать архівні документи, уже на

кінець 1941 року на окупованій німцями тери-

торії України активно діяли 883 загони й з’єд-

нання, які налічували близько 80

тисяч партизанів.

На початку 1943 року вже

воювали з загарбниками 8 вели-

ких партизанських з’єднань,

близько 900 партизанських за-

гонів та більше тисячі диверсійно-

розвідувальних груп.

Немеркнучою славою закарбо-

вані імена легендарних партизанів. Наш

обов’язок – згадувати про них не тільки у свя-

та, а кожного дня пам’ятати про тих, хто кував

цю перемогу, хто загинув у цій страшній війні.

Білецький Євген, 11-Б клас

Юні партизани

Пам’ять… Вона нетлінна й вічна. Вона

дивиться на нас зі старих фронтових фото-

графій, тих речей, які мали колишні партиза-

ни, і не дає потьмяніти жодній героїчній

сторінці перемоги над фашизмом.

У страшні роки війни разом із дорослими

взялися за зброю діти, щоб захистити Бать-

ківщину від ненависного

ворога.

За покликом юних сер-

дець ставали підпільника-

ми, партизанами, шоб

помститися ворогові за

смерть батьків та братів,

за наругу над матерями і

сестрами, за спалені

домівки, за всі нелюдські

злочини фашистів. Вони

гинули в боях, їх катували

гітлерівці, але юні герої не

здавалися.

Великі подвиги творили

юні в роки війни. Багато

дітей удостоєно високих

урядових нагород та висо-

кого звання Героя!

Вічна їм шана!

Кірик Оксана, 6 клас

ПАТРІОТИЧНИЙ ПОДИХ

№1(109) вересень, 2017 13

Портрет

14-річного

партизана-

розвідника

Михайла

Хавдея.

Командир парти-

занського загону

вручає медаль «За

відвагу» юному

партизану-

розвіднику.

Партизан-

розвідник

Чернігівсь-

кого з'єднан-

ня «За Бать-

ківщину»

Василь

Боровик

14 №1(109) вересень, 2017

З ГОРДІСТЮ ПРО БАТЬКІВ

Моя мама – творець прекрасного

Люба мамо моя! Як же плинуть роки.

Ось вже зморшки ховають веснянки,

Та мені не забуть колискові пісні,

Що лунали до самого ранку.

Лана Тіс, збірник «Миттєвості»

Як добре, що сьогодні вихідний. У вікно

заглядає лагідний вересневий ранок, сонечко

зазирає через фіранки. До кімнати заходить

мама. Вона лагідно посміхається й обіймає

мене. «Доню, моя донечко, ти

маленьке сонечко!» Вона завжди

починає ранок цими словами, які

наспівує мені на вушко. Я потя-

гуюся, міцно обіймаю її й мурко-

чу: «Доброго ранку, матусю».

Мені здається, що так було

завжди. Перше, що я почула у

своєму житті, були пісні мами,

які вона складала для мене.

Нещодавно серед маминих

роздруківок знайшла звичайні

альбомні аркуші з колисковими, рахівничками,

приказками. Читаю: «Ой, леле-леле, темні

ночі. А в моєї доні сині очі. Хай до неї доля

пригорнеться! Хай вона в житті завжди смієть-

ся!» Ці аркуші були розвішані на стінах у всіх

кімнатах. І щоб ми з матусею не робили, вона

завжди мені щось вигадувала й наспівувала.

Жартувала – це не для друку, це авторське для

моєї доні.

Моя мама обожнює Ліну Костенко, біль-

шість її творів знає напам’ять. Вона мені

розповідала, що ще в школі грала в драматич-

ному гуртку Марусю Чурай – усю поему чита-

ла напам’ять. Минуло стільки років, а вона й

досі розповідає мені уривки. Свої вірші вона

почала писати ще в десять років. У такому

віці, мабуть, усі починають їх складати. Навіть

я. Але для когось це з часом минає, а для ін-

ших стає станом душі.

Я вчуся в мами, як правильно складати

вірші. Вона фахово починає мені пояснювати,

що таке рима й ритм, які бувають віршовані

розміри, як ставити наголоси й робити парти-

туру тексту. Помічає, що я трохи нудьгую й

лагідно посміхається: «Донечко, запам’ятай,

вірші не складаються, не пишуться й не вига-

дуються – вони народжуються».

Нерідко спостерігала, як мама по-

хапцем бере якийсь клаптик паперу й

починає щось швидко записувати. Це

називають натхненням. Воно зовсім

неочікуване – у кафе, удома, у бабусі

на городі. Мені це здавалося дивним, а

зараз я сама інколи хапаю свій блок-

нот і починаю писати, слова якось

ллються самі собою. Не думаєш ні про

риму, ні про розмір, а народжується

вірш. Колись ще у дванадцять років

мама написала вірш-розмову «Мама і

донька», який я часто перечитую та шукаю

відповіді на свої питання:

Чому людина плаче?

Я думаю від болю.

А біль буває ж різним.

Так, згодна я з тобою.

Чому людина плаче, коли не болить тіло?

Бо, мабуть, важливіше в людини заболіло.

А важливіше що це?

Мабуть, душа і серце.

Вони болять від чого?

Життя – тоненьке скельце.

Й воно може розбитись?

Так, впустиш – не піймаєш.

Всі люди мають душу?

Принаймні, ти вже маєш…

Цей дивний вірш увійшов до першої пое-

тичної збірки моєї мами «Миттєвості», яка по-

бачила світ у 2006 році – у рік мого народжен-

ня - з посвятою «Присвячується моїй донечці».

Ось такий цінний дарунок зробила мені мату-

ся. (продовження на ст. 15)

До збірки увійшли кращі твори, написані

в дитячі та юнацькі роки. Серед них дуже бага-

то про кохання, дружбу, вірність, переживання,

про які нікому не розкажеш. Там багато сокро-

венного й автобіографічного. Може саме тому

мама так довго нікому їх не показувала й випу-

стила під псевдонімом Лана Тіс. Збірка названа

«Миттєвості», бо в ній відображені миттєвості,

із яких і складається наше життя. Вони радісні

і сумні, щасливі і трагічні. Усе наше життя – це

миттєвості, які ми пам’ятаємо або забули:

Що мить життя у спомині століть?

І що роки у Всесвіті безкрайнім?

Нам не підвладно зупинить цю мить

І прагнення роки спинити марні.

Однак ми можемо творить своє життя,

Так, щоб сумління не краяло душу.

Щоб кожен день свідомого життя

День марних втрат у праці надолужив…

Наступна збірка «ОНіОна» стала подарун-

ком для мами.

Вона вийшла в

2014 році. Дизайн

і верстку зробила

моя старша сест-

ра. Навіть ілюст-

рації до збірки

вона малювала

сама, а тато замо-

вив друк.

Я ще занадто мала, щоб давати якісь оцінки

поезії, але в цій збірці я побачила маму як ніж-

ну, беззахисну і водночас сильну, незламну жі-

нку. Для мене улюбленим став вірш-посвята

«Жінці»:

Народжується Жінка для краси,

Для щастя в калиновому намисті.

Народжується Жінка, щоб нести

В майбутнє таємницю материнства!

Лише вона зуміє зберегти

Наш світ від воєн, розбрату і бруду.

Лиш їй під силу піднести

До щастя материнську її тугу!

Вклонімось Жінці аж до самої землі:

І матері й сестрі, дочці, дружині.

Вклоніться Жінці за ті миті і віки,

За те, що світ існує і понині!

Я теж майбутня жінка й мені ці слова зро-

зумілі. Я дивлюся в мамині очі, коли вони на-

повнюються теплим світлом і дуже хочу бути

схожою на неї.

Зараз поміж роботою й домашніми турбо-

тами вона пише третю книжку. Збірка ще не

має назви, але я знаю секрет - до неї увійдуть

твори лише українською мовою. З нетерпінням

чекаю її виходу.

Усією родиною малюємо обкладинку, під-

бираємо ілюстрації й кожен вибирає свій улюб-

лений лейтмотив.

Я перечитую мамині вірші й роблю проби

свого пера: «Ти зіронька моїх очей, ти тепле

сонце ясне…» Поки що не наважуюся вино-

сити їх на широкий загал. Я ще ж тільки

вчуся, а ямби й хореї даються нелегко. Але

мамині настанови запам'ятаю назавжди:

Живи сьогодні, а про вчора пам’ятай.

Про завтра думай і гартуй майбутнє.

Людей до свого серця пригортай –

Хай кожен день твій буде незабутнім.

Вартуй миттєвості – у них наше життя.

Цінуй хвилини, що провів з батьками.

І не шкодуй добра і співчуття,

Тоді й тобі тепла у світі стане!

А ще мама навчила мене помічати красу

цього світу. Він такий диво-

вижний і різнобарвний, що

заслуговує на поезію. Тож

давайте його оспівувати в

одах, поемах і в білих вір-

шах.

Сєряк Діана, 5-А клас

З ГОРДІСТЮ ПРО БАТЬКІВ

№1(109) вересень, 2017 15

Настала осінь. Сонце гріє ще майже по-

літньому, прагнучи віддати останнє нерозтра-

чене тепло. На блакитному й чистому небі ще

майже немає хмар. Тільки вітер став більше хо-

лодним і різким, нагадуючи про те, що надворі

вже вересень місяць. Серед яскравої зелені вже

помітні перші провісники осіни: жовті й червоні

листи. Незабаром вони обпадуть із дерев і вкри-

ють собою всі дороги й доріжки.

Осінь – саме та пора, яка в усі часи найбіль-

ше надихала поетів, фотографів та художників.

Вона особлива й неповторна. Кожного разу но-

ва, проте завжди барвиста, сповнена теплом

останніх літніх днів.

Осінь люблять й прославляють у кожній

країні, але саме українці змогли точно передати

всю її красу, змалювати її особливості в кожно-

му куточку нашої Батьківщини та

надихати людей цими незрівнян-

ними пейзажами.

Пропоную поглянути на деякі шедеври фото-

графів, які зловили ту чарівну українську осін-

ню мить.

Запольська Валерія, 11-Б клас

16 №1(109) вересень, 2017

КРАСА. НАТХНЕННЯ

Від редакторів газети: якщо вам цікава наша газета, із радістю вислухаємо ваші пропозиції щодо введення нових рубрик, а також власні погляди на життя, посприяємо реалізації ваших творчих здібностей.

Засновник та

видавець газети

гімназія «Ерудит»

м.Київ

Колектив редакції:

гол. редактор, коректор Андрієнко С.В.,

помічник редактора Конопля Т.Г.

(газета на правах інформаційного бюлетеня)

Голови рубрик: Гармаш Валерія, 10-Б кл., Гончарен-

ко Роксолана, 10-А кл., Ситдикова Єлизавета, 7 кл.,

Запольська Валерія, 11-Б кл., Грушка Анастасія,

7 кл..

Наша адреса: м.Київ, вул. Тетяни Яблонсь-

кої, 12

тел. (044) 401-10-61

E-mail:erudit-times@ ukr.net www.erudite-gim.at.ua

Віддруковано на підприємстві

Поліграфічний центр “Квітка”

Наклад - 50 прим.

Усі опубліковані матеріали є власністю редакції. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори матеріалів. Погляд редакції не завжди може співпадати з поглядом авторів матеріалів.

Фото не завжди є прямими ілюстраціями до тексту. Рукописи не рецензуються та не повертаються!