o… b2 q! )2 o2 qK mд4 березня 2010 року# 3/6

2,›де…ьŠ"iL

C%*,-?% $aegjnxŠnbmn!

Відтепер ти можеш безкоштовно

Відтепер ти можеш безкоштовно

отримувати нашу газету у кіосках та кафе

отримувати нашу газету у кіосках та кафе

Детальніше – 8 ст.Детальніше – 8 ст.

Відтепер ти можеш безкоштовно

отримувати нашу газету у кіосках та кафе

Детальніше – 8 ст.

Четвер, 4 березня«Перемога» Драма «Доріан Грей»Поч. о 15.30Комедія «Вище неба»Поч. о 13.40, 19.10

П’ятниця, 5 березня«Перемога» Комедія «Заміж у високосний рік»Поч. о 12.00, 17.20, 21.00

Субота, 6 березняАрт-клуб «Коза» Презентація книг Анастасії АфанасьєвоїПоч. о 18.00

Неділя, 7 березняТРЦ «Подоляни» Танцювальна олімпіадаАрт-клуб «Коза» «8 поеток на 8 березня»Поч. о 18.00

Понеділок, 8 березняХудожній музей Виставка «Мистецтво України 17–20 ст.»та «Мистецтво країн Європи 17–20 ст.»Арт-кафе «Шинок» Виступ львівських рокерів Riff IncПоч. о 20:00

Вівторок, 9 березня«Перемога» Комедія «Заміж у високосний рік»Поч. о 12.00, 17.20, 21.00

Середа, 10 березняХудожній музей Виставка «Мистецтво України 17–20 ст.»та «Мистецтво країн Європи 17–20 ст.»

r"=г=! r"=г=!

c%!%“*%C%!!!%%“!!

“2. “2. 66 “2. “2. 88

LOS COLORADOSLOS COLORADOSтернопільські жукитернопільські жуки

Восьмому березню НЕ присвячується!Восьмому березню НЕ присвячується!

М-м-м! АААА! Пахне весною! Відчуваєте?! І календар уже не бреше. Надворі чет-верте березня. Під ногами ще трохи снігу, але капці брудні від болота. Організм зви-кає до нових температур і настроїв. У голові виникають якісь чудернацькі ідеї. І то все – весна.

Редакція «ТФ» вітає тебе зі святом!«Свято? Сьогодні якесь свято-о-о?», – ну, чого робите такі круглі очі? Сьогодні

ж – 4 березня! У-р-а-а-а! Нам не треба чекати лицемірного восьмого. Чому хтось має тобі говорити, коли радіти? Зроби собі свято сам.

Посміхатися, говорити гарні слова, дарувати подарунки «просто так», кохати, проща-ти – усе це можна робити ВЖЕ СЬОГОДНІ!

Копіювання ідеї та втілення її у життя авторським правом «ТФ» – не заборонено!

т-и-

роща-

“2. “2. 44

Дантове «пекло»,Дантове «пекло»,або Як студенти додому верталисяабо Як студенти додому верталися

Найкраща зброя Найкраща зброя проти хамів – позитивпроти хамів – позитив

Рейтинг Рейтинг шкідливої шкідливої їжіїжі “2. “2. 33

RE:це…ƒ3!=

# 3/6 4 березня 2010 року будь в курсі!

22 dе?dе?y%?y%?

-=L…i-=L…i…%",…,…%",…,

Інформувала Марічка Ігнат

Будемо вчити те, що хочемо

Нововведення в нашій освіті ніко-ли не вичерпуються. Вже з 2010/11 навчального року чверть навчаль-них предметів студенти зможуть обирати самі. Такий наказ підписав міністр освіти і науки І. О. Вакарчук. Отже, 25% дисциплін студент виби-рає сам, ще 25% – для студентів оби-рає вищий навчальний заклад, а ре-шта (50%) затвердить Міністерство освіти і науки України.

Чоловіки – наліво, жінки – направо

Для ще більшої зручності Укрза-лізниця запроваджує роздільні купе в поїздах: жіночі і чоловічі. Таку по-слугу Ви зможете спробувати вже з 30 травня цього року.

Ані руш! Здавайте зброю

Незаконне зберігання зброї, бо-єприпасів, вибухівки – це злочин, за який законом передбачена кри-мінальна відповідальність. З метою виведення зазначених предметів і матеріалів з незаконного обігу Мі-ністерство внутрішніх справ Украї-ни з 1 по 31 березня 2010 року про-водить місячник добровільної здачі зброї, боєприпасів, вибухових мате-ріалів і спеціальних засобів. Грома-дяни, котрі добровільно здадуть мі-ліції зброю, боєприпаси, вибухівку й різні спеціальні засоби, що зберіга-ється ними незаконно, звільняються від кримінальної відповідальності.

Тернопільським студентам на замітку:

стартував другий Всеукраїнський

конкурс студентських маркетингових планів

Конкурс покликаний допомогти студентам усвідомлено засвоюва-ти процес маркетингу шляхом ство-рення і презентації маркетингового плану, а також озброїти випускників управлінських спеціальностей влас-ним портфоліо і сприяти набуттю ними практичних навичок у проце-сі вивчення маркетингу як навчаль-ної дисципліни. Детальніше читайте на сайті: www.provse.te.ua

......

......

Комп’ютер заговорить українською?!

Масштабну акцію «Мій комп’ютер говорить українською» роз-почала Тернопільська обласна організація ВО «Свобода». Ця су-часна ЕОМ насправді стала частиною життя кожного українця. То чому вона не говорить українською? На клавіатурі не знайдеш нашої літери «ґ». З пропозицією українізувати операційну систе-му і закріпити використання україномовного програмного забез-печення на території нашої держави звернулися члени органі-зації до Верховної Ради. «Ми залучатимемо добровольців до ак-ції з впровадження україномовного програмного забезпечення та операційних систем в органах державної влади і місцевого са-моврядування, середніх і вищих навчальних за-кладах тощо. Ми також звертаємось до підприємств, які здійснюють реалі-зацію комп’ютерної та побутової техніки, програмно-го забезпечення, до Інтернет-провайдерів, до всіх, кому не бай-дужа доля української мови, підтримати ак-цію, яку розпочинає тернопільська «Свобо-да». «Мій комп’ютер го-ворить українською», – зазначив філолог-практик Юрко Зеле-ний.

Студенти допоможуть сиротам

Благодійну акцію «Подаруй радість дітям» розпочали студенти Тернопіль-ського національного технічного уні-верситету ім. І. Пулюя. Молоді люди за-кликають долучитися до акції всіх не-байдужих жителів Тернополя. Допо-магати можна всім: іграшками, одягом, взуттям, книгами, грошима і т. д. Вже до кінця березня студенти планують зібра-ти 160 однакових пакуночків для дітей школи-інтернату, що в Новому Селі Під-волочиського району. Всі бажаючі по-дарувати дітям радість телефонуйте 25-35-27 або приносьте кошти чи необхідні речі в 1-й корпус ТНТУ, ауд. 307.

......

......

......

Обміняємось досвідом через «посольство»

У Тернопільському державному медичному університеті ім. І. Гор-бачевського незабаром почне діяти «Студентське посольство». Про-ект має сприяти залученню іноземних студентів до українського сус-пільства і розвитку молодіжного лідерства в нашій країні шляхом об-міну досвідом. В життя «Студентське посольство» втілюють Британ-ська Рада в Україні спільно з проектом «Без кордонів» Громадсько-го об’єднання «Центр Соціальна Дія», програмою «Erasmus Mundus» (Польща) і деканатами зарубіжних та українських вищих навчальних закладів.

В педагогічному буде коромисло!

4 березня о 14.30 в актовій залі Тернопільського національного педа-гогічного університету ім. В. Гнатюка проходитиме шоу-програма освіт-ніх технологій «Освітнє коромисло», яку організовує кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій.

Дві інтерактивні команди (фізико-математичного факультету і факуль-тету іноземних мов) дотепно й кмітливо змагатимуться у знанні освітніх технологій і реалізації шоу-технологій, демонструватимуть технології до-звілля, першого уроку, одруження тощо. Відбудеться також поєдинок між викладачами кафедри – організатора шоу-програми та їхніми студентами.

На «Освітнє коромисло» запрошуються всі бажаючі.

ТНЕУ вміє відкривати двері

Тернопільський національний еконо-мічний університет запрошує на День від-критих дверей, що відбудеться 7 березня 2010 року об 11.00 год.

У рамках цього заходу за всіма напрям-ками фахової підготовки в університеті проводитимуться регіональні олімпіади з конкурсних предметів сертифіката Укра-їнського центру оцінювання якості осві-ти, які будуть зараховуватись при вступі у ТНЕУ в 2010 році.

Хочемо довести усім, що тернопільська молодь багато чого вартує.

Маємо за мету примуси-ти вас повірити у себе.

Спинити хоч на мить де-градацію і заперечити усім ненависним творцям тен-денцій, що кажуть про нас: «не читають», «нічим не ці-кавляться», «не думають», «не вміють працювати»,

«мають примітивні по-гляди на майбутнє», «роз-бещені», «безініціатив-ні», «куплені», «обмежені», «безхребетні».

Ти належиш до цієї тем-ної маси? Ми – ні!

Ми готові радикально порушити існуючі звичаї, канони і норми, що де-формують нашу з вами свідомість. І повернути їх – у правильне русло!

«Тернопільська фішка» – ЕПАТАЖ-НЕ видання.

Хочемо довести усім, що тернопільська молодь чо-гось варта.

Маємо за мету примусити вас повірити у себе.

Спинити хоч на мить де-градацію і заперечити усім ненависним творцям тен-денцій, що кажуть про нас: «не читають», «нічим не ці-кавляться», «не думають», «не вміють працювати»,

«мають примітивні по-гляди на майбутнє», «роз-бещені», «безініціатив-ні», «куплені», «обмежені»,

«безхребетні».Ти належиш до цієї темної

маси? Ми – ні!Ми готові радикально порушити

існуючі звичаї, канони і норми, що де-формують нашу з вами свідомість. І повернути їх – у правильне русло!

«Тернопільська фішка» – ЕПАТАЖНЕ видання.

# 3/6 4 березня 2010 року

1-е МІСЦЕ

Чіпси. Технологія виготовлення чіп-сів призводить до утворення канцероген-них синтетичних жирів та інших канцерогенів (акриламіду, бензопірену).

Лимонад. При надмірному вживанні пору-шує обмін речовин (через надлишок цукру), синтетичні барвники часто спричинють алергії, а вуглекислий газ (бульбашки) – підвищення кис-

лотності шлункового соку, що призводить до гастриту.

2-е МІСЦЕФаст-фуд. А це – біляші, пиріжки, картопля-фрі

й т. п., що готуються у киплячій олії. Через багато-разовість використання цієї олії в ній утворюються канцерогени.

6-е МІСЦЕКофеїнові стимулятори. До них належать

кава та енергетичні напої. Безпечна доза кави – 2-3 чашки в день, а енергетичні напої взагалі не бещпечні. Перевищення призводить до висна-ження нервової системи.

3-є МІСЦЕДешеві ковбаси. Дуже часто не містять нічого натурального і повні барв-

ників, ароматизаторів та іншої синтетики, безпека якої для здоров’я не доведена. У копченому м’ясі й рибі часто накопичується бензопірен –

один з найсильніших канцерогенів. Кетчупи й майонези. Майонези найчастіше містять

канцерогенні синтетичні транс-жири, а кетчупи з крохмалем – синтетичні домішки, безпека

яких для здоров’я не доведена.

4-е МІСЦЕОвочі й фрукти, забруд-

нені промисловими вики-дами. В овочах і фруктах, ви-

рощених із використанням ні-тратів, зібраних біля промисло-

вих підприємств, автодоріг і т. п., концентруються бензопірен та інші

канцерогени.

– не на-

доведена.Рейтинг Рейтинг шкідливої шкідливої їжіїжі

5-е МІСЦЕМаргарини (спреди). Шкідливі з тієї ж при-

чини, що й чіпси: містять канцерогенні трансгенні жири.

Кондитерські вироби з великим вмістом жиру і цукру. Регулярне вживання таких солодощів – один з найкоротших шляхів до порушення обміну речовин (це спричиняє надлишок жиру й цукру).

Злакові. На білий хліб та інші злакові у людей часто виявляється харчова алергія.

7-е МІСЦЕДомашня консервація. Нерідко готується з порушенням технології, через що стає причи-

ною смертельних отруєнь, наприклад, отруєння ботулотоксином. Морозиво. Часто містить синтетичні згущувачі й ароматизатори, які можуть сповільню-

вати обмін речовин.

*Інформацію нещадно «здерто» із сайту газети «Сьогодні» :)

33fleshflesh*=*=

обізнаний – обізнаний – озброєний озброєний

Гінеколог підказує

«У нашій країні секс є!», – сміливо можемо ска-

зати через майже два де-сятки років після роз-

паду СРСР. Разом з ним, тобто сексом, завжди ви-

никає питання про різ-ні методи контрацепції.

Але який з них найна-дійніший?

Найбільш поширеними методами запобігання вагітності серед молоді

нині можна назвати три: пре-зервативи, протизаплідні пі-гулки і переривання статевого акту. То що ж обрати жінці, яка хоче мати в майбутньому дітей?

Презервативи – один з най-популярніших контрацептивів. Але медики все більше гово-рять про ненадійність винахо-ду Кондома, адже пори латексу значно більші за сперматозоїди і деякі віруси. Проте цей спосіб дуже популярний серед моло-ді, тому презерватив все-таки краще, ніж ніщо.

Інший відомий спосіб запо-бігти небажаній вагітності – пе-реривання статевого акту. Він

Чи справді все буде ОКей?Чи справді все буде ОКей?

безкоштовний і підходить усім. Проте варто пам’ятати, що від інфекцій він ніколи вас не за-хистить. І від вагітності – навряд чи. Його можна використовува-ти лише постійним партнерам. Але цей метод не вельми надій-ний.

Протизаплідні пігулки нині набувають все більшої попу-лярності серед молоді. Але перш ніж почати вживати, оральні контрацептиви необ-хідно обов’язково проконсуль-туватися з лікарем. «Це – перше і найголовніше правило, – роз-повідає гінеколог Ірина Кра-вець. – Баланс гормонів дуже важливий для нормального функціонування жіночого ор-ганізму. Тому не можна його по-рушувати самовільним вживан-ням ОК. Крім того, декому вони взагалі протипоказані». За при-значенням лікаря їх можна вжи-вати з 17–18 років.

Протизаплідні пігулки спри-яють зменшенню менструаль-

них болів, регуляції порушен-ня менструального циклу, ліку-ванню деяких гінекологічних хвороб, знижують ризик онко-логічних захворювань. Але су-міщення ОК з палінням може збільшити небезпеку серцево-судинних хвороб. Та все ж про-тизаплідні таблетки сьогод-ні – один з найнадійніших ме-тодів контрацепції. «Ступінь їх надійності сягає 99%, – продо-вжує Ірина Кравець. – Але від захворювань, які передаються статевим шляхом, вони не обе-рігають».

Будь-які засоби контрацеп-ції, в тому числі ОК, покликані запобігти небажаній вагітності. Тому їх використання зменшує кількість абортів, що є надзви-чайно важливим.

Що обрати – презервативи, пілюлі чи вчасне переривання статевого акту – обирати вам. Але якщо плануєте згодом на-родити маля, то пам’ятайте, що ваше здоров’я – це здоров’я ва-шої майбутньої дитини. ОКей?

Записала Юля Свідий

œœПереривання Переривання

статевого акту статевого акту

не захистить від не захистить від

інфекцій.інфекцій.

œœСуміщення ОК з Суміщення ОК з

палінням може палінням може

збільшити не-збільшити не-

безпеку серце-безпеку серце-

вих нападів.вих нападів.

# 3/6 4 березня 2010 року

tet-a-tetgrub`khu g`ohŠ`m|grub`khu g`ohŠ`m|

KеƒKеƒлiмi2лiмi244

Андрій Яцина,(можна

просто - Михайлович)

психолог

побалакаємо?побалакаємо?

Мій племінник Денис малює лі-вою рукою. Наступного року він йде в школу і я переконала сестру, щоб його не перевчала (мені ви-кладачка так порадила). А взага-лі бути лівшею – це добре чи пога-но?

Таня, 20 років

Таня, на щастя, вже давно мину-ли часи, коли лівшів звинувачували у змові з нечистою силою і спалюва-ли на вогнищі. Проте ще два десят-ки років тому діток, які володіють лі-вою рукою краще, ніж правою, ста-ранно намагалися перевчити, щоб вони стали «як усі». Дитячі психо-логи забили тривогу, коли виявили, що переучування дітей з лівої руки на праву призводить до затриман-ня розумового розвитку і навіть ви-никнення деяких специфічних про-блем, наприклад, заїкання. Тому, безсумнівно, твоя викладачка – лю-дина розумна. Та й ти – молодчинка!

Добре чи погано – бути лів-шею? Однозначно на це питан-ня відповісти важко. Але розпо-вім тобі про одне власне спостере-ження. Я – чоловік настільки древ-ній, що навіть трохи пам’ятаю та-кого американського президента, як Джордж Буш-старший (тоді він ще був єдиний і неповторний). Так от: цей глава держави був лівшею. Його змінив інший, нині вже екс-президент (у Штатах більше відо-мий, як «секс-президент») Білл Клін-тон. У нього права рука теж вирос-ла не з того боку. Після Клінтона був Буш-молодший. Яблуко від яблуні… – сподіваюсь, ти зрозуміла. Техась-кого ковбоя, як відомо, змінив Ба-рак Обама. Ну, а той від своїх попе-редників відрізняється радикально. Але аж ніяк не домінуючою рукою! Цей «смуглявий» джентльмен зако-ни підписує тією ж лівою!

Загалом, кожен десятий украї-нець тримає ложку і пише лівою ру-кою. На Заході цей показник сягає 15%, бо їх у дитинстві за це не били. Серед лівшів – такі відомі люди, як Аристотель, Юлій Цезар, Александр Македонський, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Наполеон Бонапарт, Ісак Ньютон, Альберт Ей-нштейн, Пабло Пікассо, актори Чар-лі Чаплін, Мерилін Монро, Роберт Де Ніро, Джулія Робертс, Сильвестр Сталлоне, Том Круз і ще майже пів-Голлівуда. Та й Брюс Вілліс постійно рятує світ своєю лівою рукою.

Люди часто намагаються порів-нювати правшів і лівшів, щоб зро-зуміти, чим перші відрізняються від других.

Закінчення на стор. 5

1 Що спільного в «Лос колорадос» з коло-радськими жуками?

Любов до бараболі! А ще живучість і невмирущість! Яким би хімікатом нас не тра-вили – ми все одно живемо.

2 У музикантів тренова-ні легені. Скільки часу ви можете цілувати

дівчину?Одну? (хором) Нє-є, не лю-

бимо ми цілуватися.

То у вас немає дівчат? (ми) На цей момент у мене немає дівчини, бо я маю жінку. (Сер-гій)

3 Що ви робите, щоби не мокли ноги?

Ну, у вас і питання! Ми ніколи не задумувались над цим. Сьогодні в капцях нібито сухо. А в Росликові «стіли» вода взагалі ніколи не проходить.

4 Вам доводилося пе-реховуватися від фа-наток?

Кожен день! Тому в нашо-му «бункері» немає вікон і двері закриваються наглухо. А після концертів накидають-ся. Тоді нема куди втікати!

5 Найнесподіваніше місце для автографів?

В якомусь місті ста-вив автограф дівчині на гру-дях. А ще доводилося підпи-сувати 50-гривневу купюру.

Ручка ніяк не хотіла на ній писати. Аж серце стискалось! Кажу: давайте я витягну з ки-шені гривню пом’яту, на ній точно буде писати! (Рослик)

6 Чим гурт займається після концерту?

О-о-о! Ви впевнені, що хочете це знати? Ми сі-даємо в поїзд і їдемо додому. Обговорюємо концерт, а ще зачіпаємо різні філософські теми. Та ця культурна про-грама триває лише перші 30 секунд.

7 На які божевільні вчинки здатні учасни-ки гурту?

Постригтися налисо, на-приклад. Зробити тату. Але добре, що в тій годині, коли виникає таке бажання, усі са-лони вже закриті. На од-ному весіллі здоровались за руку з ведмедями у клітці. Правда, зрозуміли ми тільки зранку, що це не милі teddy, а величезні шафи із серпами

на лапах, як у Фреді Крюгера.

8 Чим музикант відріз-няється від піци?

Тим, що сім’я з’їла піцу і наїлася, а з музикан-та яка користь? Музиканти – люди бідні. :)

9 Якщо би ви надума-ли переїхати з Терно-поля, то в якому місті

опинилися б?У Ванкувері! (всі разом).

Щирий українець любить Україну на відстані. Ми пора-хували, що відстань до Ван-кувера – прямо пропорцій-на нашій любові до України. :)

10 В чому фіш-ка «Лос колора-дос»?

Ми суцільна фішка. Кожен з нас фішка. Ми файні музи-канти з Тетильківців!

“ТФ”

LOS COLORADOSLOS COLORADOSтернопільські жуки тернопільські жуки

Учасники тернопіль-ського гурту «Лос колора-дос» на концертах пред-ставляються музиканта-ми з села Тетильківці Шум-ського району, хоча на-справді майже всі вони живуть у Тернополі. Пози-ціонування себе як музи-кантів з Тетильківців ста-ло своєрідною «родзин-кою» гурту. А коли добре приглянутись до «тетиль-ковецьких трубадурів», то в них ізюму – хоч в мішки збирай.

Більшість пісень при-свячено сільськогоспо-дарській тематиці. Тому, за визначенням самих музикантів, вони грають агро-рок. Про це свідчить і назва колективу «Лос ко-лорадос», якій його учас-ники завдячують знайо-мому музиканту, що якось жартома назвав їх «жука-ми». А оскільки найпопу-лярніший жук в Україні – колорадський, то хлопці й вирішили так назвати свій гурт, але на іспанський мо-тив.

Від «зіркової» болячки не страждають.

Гурт «Лос колорадос» з’явився на тернопіль-ській рок-сцені у 2006 році. Популярність музи-кантам приніс рімейк на пісню «Хот енд колд» аме-риканської співачки Кейті Перрі. «Хот енд колд» у ви-конанні «Лос колорадос» зробив диверсію на усіх музичних порталах.

У чому ж секрет такого вибухового успіху? Судя-чи з реакції слухачів, у не-сподіваному поєднанні ві-домих (часто поп) мело-дій і нестримного почуття гумору хлопців. Вони ро-блять свою музику, незва-жаючи на тенденції чи ко-мерційну вигоду, грають те, що хочуть, і кількість їх прихильників постійно зростає.

Інфа:

Лесик Драчук Лесик Драчук – – барабани, блек-барабани, блек-

вокалвокал

Руслан «При-Руслан «При-ступнік» При-ступнік» При-ступа – ступа – вокал, вокал, бакал, гітара, бакал, гітара,

баянбаян

Ростислав Ростислав «Рослик» «Рослик»

Фук – Фук – гітара, гітара, bad-вокалbad-вокал

Сергій «Хуна» Ма-Сергій «Хуна» Ма-сик – сик – бас-гітара,бас-гітара,

бик-вокалбик-вокал

# 3/6 4 березня 2010 року

tet-a-tet

потрібне зпотрібне з

55*%!ƒ,*%!ƒ,…=!…=!

“непотрібного”“непотрібного”

RE:це…ƒ3!=

bi… i "%…=

Ми всі складаємося з дрібниць. Із вельми значимих, нічого не вар-тих дрібниць. Ось ілюстрація.

Лінії доль А і Б якось пересіклися. Вони стали АБе. Кожен з них став помі-чати дрібниці один в одному. І кожен на-магався змінити ті дрібниці, які вважав за потрібне змінити. Зрозуміло, що обоє противилися змін у собі. Б боялася і каза-ла : «Я така, якою є. Інакшою я не буду». І Б свято вірила в те, чого боялася. А теж боялася, що будь-які зміни в її маленьких ааа можуть призвести до глобальних де-

формацій в усій А (вона вважала себе ці-лою планетою). А вперто берегла свої ма-ленькі дурнуваті ааа, бо боялася, що при втраті навіть найзайвішого свого а вона раптом може стати якоюсь там И або вза-галі Ь. І тоді А вже буде не А без якоїсь тієї своєї нікчемної а. Б виправдовувала свої ббб і продовжувала затято копирсатися в ааа. А не витримала такої впертості, та-кого жахливого егоцентризму і стрибну-ла з труби.

Тому АБе вже не існує. Обабіч тру-би лежать дві поюзані купи ааа і ббб.

Сплакані, пригні-чені, розчаровані усім світом. Що там у віршику? і? і. Ми всі складаємось з дріб-ниць.

Світлана Гамаюн

Закінчення. Поч. на стор 4.

Певні відмінності дійсно існують. Лівшів відрізняє те, що у них домінує права півкуля головного мозку. Саме ця півкуля відповідає за творчість, емоційність. Праворукі люди більш ра-ціональні і логічні. Вони мають здібнос-ті до точних наук. А лівші більше схиль-ні до гуманітарних наук і творчості. На жаль, система освіти, що розрахована на розвиток лівої півкулі, не бере до уваги фізіологічних особливостей лі-воруких людей. Тому лівші нерідко ви-являються серед учнів, які відстають за

успі-

хами, що зовсім не заважає їм з легкістю наздогнати втрачене піс-ля закінчення школи (той же А. Ей-нштейн у школі був невиправним трі-єчником). Адже життя – це творчий процес, і нестандартний погляд на речі (до чого ліворукі мають фізіологіч-но продиктовану схильність) допома-гає багатьом знайти своє місце під сон-цем. Не вірите? Спитайте Білла Гейтса.

І на завершення – трохи таємни-чості. На початку статті я згадував той факт, що в Середньовіччі лівору-ких спалювали на вогнищах, бо пра-вовірній більшості здавалося, ніби ті є чаклунами і відьмами. Виявляєть-

ся, в цьому є щось незбаг-ненне. Згідно зі

статистикою, понад 95% нинішніх екс-трасенсів та ясновидців – лівші. Тому парапсихологи відкрито заявляють, що лівші мають здатність до ясноба-чення, екстрасенсорики, що у них за-гострене «шосте» чуття. Тож і Тані, і всім, хто прочитає від початку до кін-ця цю статтю, написану лівою рукою, я віщую десять кілограмів щастя і успішну здачу літньої сесії!

P. S. Шановні читачі! Питання над-силайте за адресою elfand@ukr.net або безпосередньо мені на вушко.

Мікророман Мікророман макродумокмакродумок

Читаю цю книгу – і складається враження, що перед тим, як автор мав віднести рукопис до друкарні, хтось добряче напакостив: розірвав його на дрібненькі шматочки! Потім автору прийшлося скласти все доку-пи, але вже не вистачало часу, тож він просто зібрав усі порозкидані частинки в один кульок.

Роман «Осінь за щокою» - це стро-ката мозаїка, кожен елемент якої є самодостатнім. Твір складається з восьми новел, які не пов’язані ціліс-ним сюжетом, зате дуже гармонійно пов’язані ідеями, настроями, відтін-ками і почуттями…

«Я заповнив своє життя добрим змістом», - говорить Василь Слап-чук – поет, письменник, критик, ав-тор роману. Пройдена війна в Афга-ністані на додачу з важким поранен-ням не тільки не зламала цю людину, а допомогла їй знайти себе в твор-чості. Будь-який досвід є позитив-ним, якщо його правильно перео-смислити. А з чого складається наше життя? Якраз з отих мислень і пере-осмислень.

Залежно від того, чого вам захо-четься взяти від цього роману, він може стати психологічним розван-таженням або ж навантаженням. Зрештою, чіткої межі тут немає. Од-нак автор залишає за вами право ви-бору. Божевільні фантазії, бажання героя впитися пристрастю – чергую-чи духовну з приземленою, дівчатка «наніч», які зранку знову стають чу-жими і незрозумілими…

По всьому романі трапляються чудернацькі загадки, значки і сим-воли. Така романотаємничість заво-рожує і спонукає до читання. Нехай завтра ти не зможеш передати дру-гові, про що ти читав. Але свою по-рцію задоволення отримаєш. Одно-значно.

Надя Максимова

ЦИТАТНИК:

Люблю вогонь, лише із сірника-

ми у кишені почуваю себе впевне-

но. Сірники – це трохи світла і те-

пла.* * *Її ім’ям я кликав смерть. З її ім’ям

вона була прекрасна.

* * *Чи варто людині, яка жалієть-

ся на тісну кімнату, виходити з неї

тільки для того, аби зачинити себе

в шафі?* * *Весна чи осінь – не помічаю. На-

бридло бути пасткою для звуків.

Горнятком чаю зігрію руки… Чужа

чужому стелить ліжко, ховає під

матрац усмішку.

Ви ніколи не замислювались над тим, чому ми (жінки) лю-бимо вухами? І що?...

Жінки – до біса кумедні створіння, скажу я вам! Ми любимо квіти, котів,

компліменти і їхнє «ти в мене єдина», а якщо вся ця смертель-на суміш йде в комплекті, то діє на нас подібно наркотика… В ці прекрасні моменти ми готові пробачити ЇМ усе на світі, будь це хоч терористичний акт про-ти людства… ВОНИ це знають і вміло користуються нашими миттєвими слабкостями. Див-но. Смішно. І ми це знаємо, па-м’ятаємо, але самі ж, напевно, трішки садо/мазо – по сто разів на одні й ті ж граблі наступаємо за звичкою.

Шлях до ЇХНЬОГО серця ле-жить, як відомо, через шлу-нок… МИ з раннього дитинства «мучимо» бабусині рецепти, ди-вимось кулінарне шоу Даші Ма-лахової і вирізуємо всілякі смач-ні «штучки» із журналів. І все це зовсім не заради загального розвитку, а для того, аби колись почути від НИХ: «Смакота»… Жах, заручниками якого ми ста-ємо усвідомлено і добровільно.

ВОНИ знають, що МИ «піся-ємо кип ‘ ятком» від банальних «киця», «зайчик», «малеча» і ре-шти дурниць. Але без цих слів, як показала практика, вкрай важко обійтись, коли ВОНИ чи-мось провинились. Так от, коли діло пахне смаженим, то у хід йдуть такі фрази, про існування

яких в словниковому запасі ко-ханого ми й не підозрювали… І крига тане, навіть якщо це був айсберг…Помічали, клялися наступного разу не піддавати-ся, а потім все повторювалося знову і знову (такий собі круго-обіг буднів в природі).

ВОНИ люблять очима… І як результат – салони краси, ран-кова аеробіка, безглузді дієти і негазована мінералка замість піци… Для ЇХНЬОГО «чудо-во виглядаєш, люба» - аксіоми, якій і доведення не потрібне… Та все ж, світ створений так, що

протилежності притягуються і кожен «+» десь знайде свій «-». Але наша людська природа не дозволяє нам просто чекати на щастя, яке от-от впаде нам на голову… Ми експериментує-мо, змінюємося, переступаємо через своє таке рідне «я», вчи-мося шукати компроміси, від-мовляємось від звичних речей, а ще дуємо губки, коли хочемо «цьом», пишемо римовані ря-дочки про лябофф, по сто разів малюємось блиском, коли вони на пару хвилин зникають… Вони перечитують всі журна-

ли про машини, намагаються зі всіх сил «не матюкатися» в на-шій присутності і навіть сороч-ки прасувати стали частіше, ніж раз в півроку! І замість футболу з пивом та друзями розповіда-ють нам про сузір’ я, міцно три-маючи за руку…

Ми всі такі кумедні та різні, але у своїх прагненнях ми іден-тичні, як дві краплини води. І не-має значення чи ти «королева тусовок», чи «татова доця», чи «бібліотечна маньячка»… Не-важливо чи він невиправний бабій, чи старанний учень гурт-ка юних техніків, чи перший ху-ліган на районі… Десь в глибині душі всі ми хочемо того, про що боїмось зізнатись навіть самим собі – простого щастя, взаємної любові та вічнодіючого вулка-ну почуттів… Здавалось би, все так елементарно і всьому свій час, але ми ж непосидючі «енер-джайзери», вважаємо життя надто швидкоплинним, щоб си-діти, склавши руки… Існування – не для нас, ми сміємося, пла-чемо, кричимо, шепочемо, пе-реживаємо, радіємо, перемага-ємо і програємо, б’ємо посуд, а потім «лупим по засосах», кохає-мо, ненавидимо… Зрештою, ми засинаємо і прокидаємось аби знову і знову куштувати життя на смак, хоч меню його зміню-ється мало не щодня. Все ге-ніальне - просто: «сьогодні» за-ради «завтра», життя заради життя…

Ліля Куленич

Šе, C!% ?% Šе, C!% ?% говорять говорять м%"ч*,...м%"ч*,...

Про А, Б і дрібниці

# 3/6 4 березня 2010 року

ме2ме2RoRo66

рух - це життя!рух - це життя!

Читаю заманливе: «Робота плюс на-вчання для молоді: Німеччина, Фран-ція, Швеція, Данія, Норвегія, Канада. Страховка. Контракт. Ліц. № …».

Телефоную у фірму. Там люб’язно пояс-нюють: якщо вам до 24 років, володіє-те іноземною мовою, не одружені, не

розлучені і бездітні – маєте шанс стати щас-ливими. …Якщо пройдете співбесіду в по-сольстві», – додали гіркуватим голосом «по секрету».

Оскільки працювати і навчатися за кор-доном мені, вочевидь, не «світило», про-довжила «допит» заради цікавості і корис-ті для вас, потенційних кандидатів … у бе-бісіттери.

З’ясовується: головною умовою працев-лаштування в Німеччині, Норвегії, Канаді є знання відповідної мови і досвід роботи … з дітками. Тому що основний обов’язок бе-бісіттера – догляд за дитиною, а потім уже прибирання квартири, прання, приготу-вання їжі тощо. Утім, наш(а) нянь(я) може

«радувати» чужу сім’ю своїми універсаль-ними здібностями не більше року.

І все-таки, як запевнили мене по телефо-ну, бажаючих посидіти з чужими дітьми хоч відбавляй. Хто вони? А це – випускники на-ших вузів. Це ті, кого готували для україн-ських шкіл бути вчителями іноземних мов.

Тернополянка Юля Т. – одна з небага-тьох, котра після університету пішла пра-цювати в рідну школу.

– Більшість однокурсників про школу і не думали, – ділиться дівчина. – А після ви-пускного наввипередки помчали до фірм, що займаються перекладами чи виїздами закордон.

Ця дівчина й познайомила мене з ко-лишньою нянькою чи, пробачте, бебісітте-ром. Вона каже:

– Вже після 11-го класу я не збиралася вчитися на педагога. Та що робити, коли наша держава не настільки серйозно ви-знає фах «перекладач» і майже всім бажа-ючим вивчати іноземну мову нав’язує про-фесію «вчитель»?! А якщо в мене немає дару Божого все життя панькатися з дітво-рою?.. От я й поїхала на рік няньчити ка-надця. Працювала й удосконалювала мову

– що в цьому поганого? Заробила грошей, повернулася і без проблем влаштувалася в агенцію перекладачем. А що дала б мені школа?

Перериваю співрозмовницю, бо знаю, що дає зараз школа молодому фахівцю. Це в Києві, за можливості, забезпечують моло-дих педагогів житлом, підтримують матері-ально. А в селі?

Натомість іноземна мова викладається з 2-го класу. Чи забезпечить держава стіль-ки «поліглотів» учителями? Дивлячись, як неохоче випускники вузів сьогодні йдуть у школи, дефіцит кадрів загостриться. Гадаю, мало що зміниться і після того, як диплом-ників зобов’яжуть відпрацьовувати 3 чи 5 років у загальноосвітніх.

Вихід, на мою думку, – в іншому. Тим, які не бажають працювати в навчальних за-кладах, треба дати змогу навчатися за фа-хом «перекладач». А талановиту молодь, котра йде в педагогіку за покликанням, потрібно всіляко заохочувати, створюючи кращі умови, ніж зарубіжні і чужі сім’ї бебі-сіттерам. Тоді молоді люди скажуть: «Вже ніхто нікуди не їде…».

Оля Набожняк

Життя – це завжди рух, спіл-кування, час, ритм, темп. Кожного дня ми зустрічає-мо нових людей, які, мож-ливо, ніяк не вплинуть на наше існування. Ми спілку-ємося з ними. Але всяко бу-ває! Про приємні та корисні моменти цього явища зна-ють всі і про погані, в прин-ципі, теж. Але… хочу пого-ворити про хамство. Важко визначити конкретні спосо-би боротьби з цим явищем. Та можна спробувати.

Одного разу помандру-вала я у столицю нашу в справах. І що б ви ду-

мали? В час тотальної елек-тронної мережі з інформаці-єю мені довелося звернутись до бібліотеки. І не звичайної, а найголовнішої в нашій дер-жаві – Національної бібліоте-ки України ім. В. Вернадського. Дорогою в мою голову заліта-ли думки: «Мабуть, доведеться відчути себе професором». Та не довелось.

Отож, заходжу я у величез-ну будівлю (яку ледь розшука-

ла в тому Києві) і пря-мую до сектора запису читачів чи, інакше ка-жучи, реєстратури. Коли озвучила своє бажання отримати одноразову пере-пустку до бібліотеки, у відпо-відь отримала шквал негати-ву, з чого зрозуміла лише, що в них не працює апарат, який видає читацькі квитки. Була шокована тоном розмови у чи не найінтелектуальнішій уста-нові країни. Результатом мого перебування у цій бібліотеці стало те, що мене образили і зазначили, що то не їхні про-блеми, де мені брати потрібну інформацію. Бажання (якого і так було мало) ходити надалі в бібліотеку відпало якщо не на-завжди, то надовго.

Насправді важко сказа-ти, чому в подібних закла-дах рідко зустрінеш ласкаву

усмішку їх працівників. Це якась пандемія. І погодяться зі мною тисячі студентів, яким хоч раз довелося потрапити у «царство книг».

Однак, щоб тобі нагрубіяни-ли, не обов’язково прямувати в бібліотеку. З цим явищем зу-стрічаємось всюди і завжди: у магазинах, громадському транспорті, на роботі, на вули-ці, вдома і т. д.

Згідна, що себе важко стри-мати, коли у твій бік летять образливі слова. Але варто пам’ятати, що «агресор» тіль-ки й чекає поживи своєму язи-кові. Тому краще змовчати або навіть усміхнутися. Не виклю-чено, що у відповідь отрима-єте чергову, може й більшу порцію негативу. Тоді реко-

мендую застосувати принцип, який радять психологи: по-думки оточити себе скляним ковпаком. Спрацьовує. Про-бувала.

Якщо ж ви зіткнулися з та-кою поведінкою близьких лю-дей, тоді варто стерпіти і мир-но поговорити, вияснити суть і причини непорозуміння, а опісля шукати компроміс. Ма-буть, нелегко втілити в жит-тя мою пораду, але необхід-но спробувати. Кожен з нас може бути як з одного, так і з другого боку «барикади» – всі ми люди. І пам’ятаймо, що жи-вемо лише раз й не варто роз-трачувати своє життя на нега-тив. Позитиву у нашому світі незрівнянно більше!

Аня Мазепа

Бебісіттер [англ. babysitter <baby – ди-тина + sit – сидіти]– той, хто працює на чужу країну, прибирає чужий дім і

виховує чужих дітей.

ЩО КАЖЕ ВІКІПЕДІЯ:Хамство – це тип поведінки людини, що відрізняється різ-ким, брутальним і недоброзичливим способом спілкуван-

ня. Прояви цього явища залежать від культурного рівня людини та ситуації, в якій вона перебуває.

œœ…краще змов-…краще змов-

чати або навіть чати або навіть

усміхнутисяусміхнутися

œœНе варто розтра-Не варто розтра-

чувати своє жит-чувати своє жит-

тя на негативтя на негатив

Українського «бебісіттера» замовляли?

Найкраща зброя Найкраща зброя

проти хамів – позитивпроти хамів – позитив

Немаєш чим зайнятися? Є робота!

Продавці. Продуктова та промисло-ва група товару. Вік 18-45р. З/п –став-ка + % від продажу (в середньому від 1000-1500 грн. та вище). Графік роботи позмінний. Тел./факс 55-00-30.

Продавець-консультант прод. та пром. група Вимоги: знання ПК, ЕККА та ваги; бажано з досвідом роботи. Вік 20-35р. З/п - % від продажу (в середньому 1500 грн. за 15 робочих днів.) Тел.: 067-906-94-99.

Менеджери по роботі з клієнтами (пром. група) на постійне місце роботи. Вимоги: креативні, молоді та енергійні люди віком 25-35 р. Досвід роботи. За-кінчена вища освіта(бажано). ПК на рів-ні користувача. З/п - % від продажу (в середньому від 1500 грн. + % від прода-жів). Тел.: 093-245-34-83.

Офіс-менеджер-адміністратор на постійне місце роботи. Вимоги: вища освіта, знання ПК, оргтехніки, англій-ської або німецької мови, діловодства та етикету – досконале; презентабель-на зовнішність та приємний голос. Ді-вчина, вік 20-30р. З/п-1000грн.-ставка та % від виробітку. Тел.: 49-00-30.

Швачки та кравчині на пошиття та ремонт одягу на постійну роботу. Вимо-ги: досвід роботи - обов’язково. Вік зна-чення не має. З/п – від виробітку. Тел.: 27-39-52.

Кваліфіковані токарі, слюсарі, меха-ніки з ремонту легкових та вантажних авто . Досвід роботи обов’язковий. Вік необмежений. З/п - % від виробітку (в середньому від 3000 грн.). Відповідаль-ні, порядні, працьовиті, чесні, непитущі, пунктуальні. Тел.: 47-78-23.

Бармени, офіціанти, кухарі. Вік 19-45р. Чол./жін. З/п - % від виробітку (в середньому 60-100 грн. на день). По-змінний графік роботи. Відповідальні, порядні, працьовиті, чесні, непитущі, пунктуальні . Досвід роботи. Тел.: 067-906-94-99.

Менеджери з продажу рекламної продукції. Вимоги: креативні, моло-ді та енергійні люди віком 20-30р. До-свід роботи. Бажано закінчена вища освіта. Знання ПК на рівні користувача. З/п – ставка + % від продажу . Резюме обов’язково. Тел.: 55-00-30.

Торгові представники та мерчендай-зери ( прод. та пром. група) з власним авто та досвідом роботи.

Вимоги: креативні, молоді та енер-гійні люди віком 20-35р. Досвід робо-ти. Бажано закінчена вища освіта. ПК на рівні користувача. Наявність власного авто. З/п - % від продажу (в середньому від 2500 грн. та вище + амортизація та пальне.). Тел.: 067-906-94-99.

Страхові агенти з подальшим кар’єрним ростом. Вимоги: відпові-дальні, комунікативні, креативні, моло-ді та енергійні люди віком 20-30р. За-кінчена вища освіта. Знання ПК на рівні користувача. З/п - % від продажу (в се-редньому від 1000 грн. та вище.) Пере-вага надається місцевим. Тел.: 093-245-34-83.

!е*л=м…,L !е*л=м…,L *3ль%**3ль%*

# 3/6 4 березня 2010 року

ВАСИЛЕВА ВЕСНАВесна підкралась нагло і красиво...Уявляєте, без слова на біґборді!І хто б подумав: в березні, як диво:«ВЕСНА ПРИЙШЛА» –

мов цеглою по морді!

Студентський будень в ріднім гуртожúтку,А в гороскопі: щось ся має стати!І вже Василь так ніби на підпитку,Бо ж чує, шо любов стає на п‛яти.

Наш Вася саме смажив бараболюНа спільній кухні втрачених смаків.І раптом – ясний грім над головою –Хтось сковорідкою Василька «вгрів».

То Маруня. Вони троха дружать.Вона тоже хоче бараболі!«І чо ти б'єшся? - Вася око мружить. -Я поділюсь. Онó ще є доволі!»

І поки діти мирно(!) пожиралиТо файне «фрі», шо тілько на оливі, Їх враз амурчики пообсідали,Такі собі з тогó щасливі.Лиш кілька стріл – в Маруні такі очі!

Ще пару – ах, який юнак!Вже діти і цілюються охоче,Й рука в руці, мабуть, не просто так…

…А за вікном стоїть все та ж весна,Сміється щиро з дóтепів своїх.І це давно для нас не новизна:«Все, що природно – то не гріх»!

Що було далі – то вже фест секрет.(Василь водив її на «Second Hand»).Замовив у Стецька її портрет.А я кажу «па-па», бо в нас «The End»!

Надя Максимова

варто відпочитиварто відпочити

=…=льг=…=льгi…i… 7

ОвенСверблять роги — на бійку. Якщо

свербить праве копитце — буде-те вітатися, якщо ліве — отримаєте надбавку до «пенсії».

ТелецьЯкщо ви покірне телятко, то сса-

тимете, як каже народна приказка, дві матки. Глядіть, аби не вийшло на-впаки.

БлизнятаЯкщо в чорногуза ноги біліють —

будете морозитися, якщо червоні-ють — на бурхливу гулянку.

РакЯкщо вас не впізнали на вулиці

знайомі, отже, вам невдовзі дове-деться змінити імідж. Якщо не впіз-нали рідні — це привід познайоми-тися ближче.

ЛевЯкщо ви відповідаєте за тих, кого

приручили, то це означає, що хтось відплатить вам тим же.

ДіваЯкщо дуже свербить ніс, то це

означає, що ви його забагато напу-дрили або високо задерли.

ТерезиЯкщо ліва рука не знає, що робить

права, отже, їм потрібно допомогти знайти рівновагу.

СкорпіонЯкщо туман стелиться низько по

землі, це означає, що вас ніхто не побачить за делікатною справою.

СтрілецьЯкщо ластівки літають низько над

землею, отже, вони просяться до вас у гаманець, щоби наплодити там багато чорненького і зелененького.

КозерігМісяць на небі ріжками донизу —

на потепління ваших стосунків з на-чальством або викладачами.

ВодолійЯкщо у воді ставка чи річки ви ба-

чите своє відображення, отже, цьо-го разу вона чиста і в ній можна ку-патися.

РибиЯкщо вам роблять привабливі

пропозиції, не пояснюючи в чому їхня справжня суть, — це означає, що вас підштовхують потрапити на гачок.

Відповіді на кросворд з номера 3

c%!%“*%C-c%!%“*%C-C!,*ме2=C!,*ме2=

довіряй довіряй і перевіряй і перевіряй

Малювала Таня Мокрецька

# 3/6 4 березня 2010 року

Така фраза вирвалася у мене, коли побачила, СКІЛЬКИ людей очікують на мій потяг. Хоча важ-ко було зрозуміти, чого тут більше – людей чи їх сумок. Та це не були звичайні сумки… Пакети BOSS, обклеєні скотчем, дамські торбоч-ки усіх можливих токсичних ко-льорів, спортивні фірмові (наго-лошую – фірмові!) сумки NUKE i ADIDAS і, звичайно ж, «королеви» цього параду: великі торби в клі-тинку, напаковані і роздуті, як су-моїсти, що світили своїми подер-тими боками майже через кожних десять метрів.

Я вже хотіла втікати, куди очі ба-чать, але якраз в ту мить під’їхала електричка і мене буквально за-смоктало виром людей.

На абордаж його!Уявіть картину: тьма люду но-

сом вперлася в поїзд, а двері… не відчиняються. В Європі, напевно б, чекали, поки недоліки усунуть. Але ми, українці, нащадки козаць-кого роду, завжди вміли перебо-рювати усі труднощі, ламати будь-які мури та відчиняти будь-які две-рі.

– На абордаж його! – почулося ззаду.

Можливо, це був жарт. Але той ентузіаст, який стояв біля две-рей вагона, тонкого натяку явно не зрозумів. Бо вже за мить свої-ми дужими, накачаними, напевно, за клавіатурою руками, розсував двері в різні боки.

– Почалося! – промовив з від-

П’ятниця. Ні, не тринад-цяте, а взагалі будь-яка п’ятниця. Для львів’ян

– це своєрідний зелений спалах світлофора: закін-

чення робочого чи на-вчального тижня.

А от для приїжджих…

А як усе чудово починалося!

Площа Ринок, 39. Однокім-натна квартира у внутрішньо-му дворі, яка при перших відвід-инах нагадує напівтемний склеп з обов’язковим вампіром у шафі. Але, якщо розгледітись, можна по-мітити красномовні ознаки люд-ського існування: невимитий по-суд, розкидані під кріслами шкар-петки і… розклад чергувань на холодильнику.

У такому «раю», разом з двома собі подібними, мешкає Максим Савальський, тобто мій брат…

– Флешку?– Взяла!– Бабло? (гроші – авт.)– Взяла! – Книжку?– …Забула.– А по писку?!Так мило спілкуючись ми спус-

калися рипучими сходами на світ-ло денне. До потяга – ціла година. Встигнемо?... Встигнемо!

По двох паралелях ле-тить мій трамвай…Хоча зі словом «летить» я тут

явно перестаралася. «Шістка», наче ось-ось віддаючи Богові душу, тяглася горбами і видолин-ками славної Городоцької. Ця кос-мічна швидкість давала ексклю-зивну нагоду розгледіти «Мерсе-деси» і «Хамери», які, наставивши свої лискучі боки сонечку, терп-ляче чекали закінчення драми під назвою “затор”.

Романтичну обстановку тріш-ки псував запах перегару сусіда справа та «Сіліконовиє мозгі», які вже двадцять хвилин поспіль ви-ригувались з телефону дівчин-ки зліва. Але тут на обрії з’явився він – величний і неперевершений – Львівський залізничний вокзал.

Людей багато не буває!

Чверть години до подачі елек-трички. Виходимо з братом на пе-рон, а там… Боже, то що – потоп?!

блиском апокаліпсису в очах мій брат.

І воно справді почалося. Секун-да – і біля інших вагонів знайшли-ся герої, котрі розчинили брами раю (чи пекла) і цим дозволили спраглим до подорожі людям за-йняти місця на дерев’яних бруд-них сидіннях електрички.

Біле, чорне і з варенням…

Брат закинув рюкзаки на по-личку для багажу й одразу вмос-тився біля вікна з «Хімією» в руках. «Інженер», – подумала я і скрушно похитала головою.

Не встигла повністю отямити-ся від недавньої штовханини, як мене охопив черговий шок.

– Карти, газети, – лунало з одно-го кінця вагона.

– Пиво, сигарети, – відповідало з іншого.

Ринкові відносини процвіта-ють. Товари вражають своєю ЯКІС-ТЮ і СВІЖІСТЮ! Але верхом оригі-нальності стало наступне оголо-шення:

– Біле, чорне і з варенням!– Що? – автоматично запита-

ла я.– Шо, шо – морозиво!!! А шо?Я замовкла, відчувши жахли-

вий сором через незнання таких елементарних

речей. А далі був сон. Та ненадов-го.

Зірки TV і зупинкаСон був. Але нетривалий і дуже

незручний – дерев’яні сидіння вгризались у натомлену на парах плоть. Це, може б, і нічого, якби десь з середини вагона не доли-нав чарівний або, краще сказа-ти, божественний спів дівчинки, яка вирішила заворожити публі-ку своїм виконанням пісень гур-

ту «Руки вверх!» (і де таке маля їх почуло?). Такі звуки змусили б на-віть мертвого з могили піднятися, що вже казати про мене – змуче-ну студентку.

Я більше не могла опиратися сну і розслаблено схилила голо-ву на поручень. А дарма! Поїзд з диким скрипом раптово зупинив-

ся. Визирнувши у вікно, я переко-налася, що це не станція: на нас з усіх боків біло-невинною красою дивилися поля. І коли усі почали вовтузитися, вигадуючи свої фан-тастичні версії раптової зупинки, десь з нутра металевого монстра долинув ніжний голос машиніста:

– Хто ще раз смикне стоп-кран, до Тернополя піде пішки!

Брат запитально глянув на мене, але сил щось прокоменту-вати не залишилось. Мене обійня-ли сновидіння…

Прибиральниками народились,

ними й помремо!Останні п’ятнадцять хвилин

подорожі пройшли у відносному спокої. Я трішки відпочила, брат «добив» «Хімію»…

– Ким живуть, тим і помруть! – випалив Максим, коли ми вже йшли пероном.

– Ти про кого? – спитала я.– Пам’ятаєш тих двох жінок, які

біля нас сиділи?– Так. – Це вони залишили, – і з цими

словами показав мені порожню пластикову пляшку з-під солодкої води.

– То й що?– А те, що ці дві пані прибираль-

ницями в школі працюють. Чув, як вони всю дорогу скаржилися на хлопців, які постійно в коридорах смітять, а їм це ж потім прибирати. А поїзд – не школа, не ЇХНЯ школа, тут можна…

Брат раптом звернув направо. Я спочатку не зрозуміла куди, але потім побачила смітник. В його пащі за мить і зникла вищезгада-на пляшка.

Мораль? Шукайте самі. Мо-жете лише посміятися, а може-те набратися мужності і здій-снити таку мандрівку. Обіцяю – після цього відчуття гіркоти та елементарного сорому за укра-їнців ще довго вас не покине.

Оля Савальська

Але ми, українці, нащадки козацького роду, завжди вміли перебо-рювати усі труднощі, ламати будь-які мури та відчиняти будь-які две-рі.

– На абордаж його! – почулося ззаду.

Можливо, це був жарт. Але той ентузіаст, який стояв біля две-рерррррррррррр й вагона, тонкого натяку явноне зрозумів. Бо вже за мить свої-ми дужими, накачаними, напевно, за клавіатурою руками, розсувавдвері в різні боки.

– Почалося! – промовив з від-

нальності стало наступне оголо-шення:

– Біле, чорне і з варенням!– Що? – автоматично запита-

ла я.– Шо, шо – морозиво!!! А шо?Я замовкла, відчувши жахли-

вий сором через незнання таких елементарних

що вже казати про мене змучну студентку.

Я більше не могла опиратисну і розслаблено схилила голву на поручень. А дарма! Поїзддиким скрипом раптово зупини

... ...

wwi*…%i*…% Світ навколо тебеСвіт навколо тебе

Свідоцтво про реєстрацію – серія ТР № 474-74р

видане25 листопада 2009 року

Засновник: Козар І. І.

Наклад 4000 прим. Віддруковано видавництві “А-Прінт”, м. Тернопіль. Замовлення № 9.

Редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати матеріали. Відповідальність за зміст публікацій несуть автори.

88

Не помиляється той, Не помиляється той, хто нічого не робитьхто нічого не робить

Наш творчий редакційний колектив:Головний редактор: Ілона БойчукЗаступник редактора: Марічка ІгнатЛітературний редактор: Петро ГуцалЖурналісти: Віра Перун, Аня Мазепа, Надя Максимова (вона ж Пельменька), Юля Свідий, Віка Сас, Таня Мокрецька. Психолог: Андрій Яцина (Михайлович).Дизайн та верстка: tyla@list.ruКонтактний телефон: (0 352) 423 023Е-mail: ternopil_fi shka@mail.ru

БЕЗКОШТОВНОБЕЗКОШТОВНО отримати нашу газету отримати нашу газету ви можете ви можете

в центральних корпусах:в центральних корпусах: - ТНЕУ - ТНЕУ (білий прилавок із канцтоварами), (білий прилавок із канцтоварами), - ТНПУ - ТНПУ (кіоск з газетами),(кіоск з газетами),

- ТДМУ - ТДМУ (куток продажу медичної літератури)(куток продажу медичної літератури)

ТУТТУТ

Дантове «пекло»,Дантове «пекло»,або Як студенти додому верталисяабо Як студенти додому верталися

œœ– Хто ще раз – Хто ще раз

смикне стоп-кран, смикне стоп-кран,

до Тернополя до Тернополя

піде пішки!піде пішки!

œœАле ми, українці, Але ми, українці,

нащадки козацького нащадки козацького

роду, завжди вміли роду, завжди вміли

переборювати усі переборювати усі

труднощі, ламати труднощі, ламати

будь-які мури і будь-які мури і

відчиняти будь-які відчиняти будь-які

двері.двері.