Геометричний вид форми костюма. Геометричний вид - властивість форми костюма, яка визначається співвідношенням її розмірів за трьома координатами простору. Властивості форми костюма підпорядковані фігурі людини як свого роду конструктивній опорі, тому форми костюма класифікують ще й за об'ємно-просторовими ознаками, згідно з якими розрізняють три види форми:1) об’ємний - характеризується відносною рівнозначністю всіх трьох вимірів;2) площинний - визначається суттєвим (чи повним) зменшенням розмірів за однією з координат вимірів;3) лінійний - характеризується переважанням будь-якого з вимірів (як правило, де довжина виробу) над двома іншими за умови їх відносно малої величини.Величина форми зачіскк та її частин. Цю властивість зачіски як об’ємної форми слід розглядати як співвідношення двох чи більше форм при їх порівнянні. При цьому порівнювати та співставляти за величиною можна лише однорідні за своїм виглядом зачіски та їхні складові частини.Загальна форма різних зачісок однієї моделі може складатись з двох і більше частин (наприклад, чілка і вузол). Співставлення величин форм них частин за принципом більшої чи меншої їх відмінності дає багато рішень. Чим виразніше проявляється різниця в розмірах однієї форми порівняно з іншими, тим виразнішою та оригінальнішою буде форма кожної нової створеної моделі зачіски.В роботі над композицією часто використовують ефект протиставлення великих і малих величин. При цьому величина форми буде ілюзорно збільшуватись чи зменшуватись. Наприклад, дрібні деталі, що складають велику форму, ще більше зорово збільшують її, тоді як ці ж деталі, але в крупнішому виконанні зорово зменшують ту ж саму форму.Величина форми костюма. Величина - властивість протяжності форми та її елементів за трьома координатами. Величина форми костюма (чи його складових) оцінюється по відношенню до розмірів фігури людини і його складових як співвідношення або величин елементів костюма (одяг, взуття, аксесуари), або складових частин одного елемента . (наприклад, одягу). Величина форми в цілому зорово здається більшою або меншою при спі вставленні великого чи малого: дрібні деталі в великій формі збільшують її, крупні - зменшують.Важливою властивістю костюма являється зв’язок його форми з фігурою (тілом) людини та іншими предметами оточуючого середовища (з простором).При вирішенні побудови композиції велику роль відіграє врахування зорового сприйняття маси, адже завжди слід пам’ятати про взаємозв’язок в системі людина - костюм. Велике значення мають розміри та форми того

чи іншого предмета, що входить до складу костюма (головного убору, куртки, піджака, сумки, черевиків).Величина форми і деталей як в зачісці, так і в костюмі часто буває безпосередньо пов’язана з вимогами моди.2. Об’ємне та площинне сприйняття форми, взаємозв’язок між нимиБагато з якостей композиції форми знаходять своє відображення уже в її силуеті, який дає певну уяву про об’ємність моделі за її двохвимірними зображеннями - в анфас і в профіль. Як вже зазначалось, і костюм і зачіска є об'ємно-просторовими структурами, межі яких в просторі визначаються їхньою формою.Конфігурація форми - де окреслення Ті зовнішніх контурів, геометричний вид форми. Словесна характеристика конфігурації форми зводиться до образного порівняння форми з формою геометричних фігур.Силует ~ постійне вираження об’ємної форми, яке являє собою спрощений її символ, іншими словами, силует - це проекція форми на площину.Силует зачіски. За ступенем об'ємності, за ступенем прилеглості зачіски до голови всі силуети умовно розподіляють на три групи:4) скульптурний, або прилеглий, силует, що повторює форми голови, виявляючи, як її достоїнства, так і недоліки;5) декоративний силует, тобто відступаючий від природних окреслень голови. Цей силует маскує та приховує природні лінії голови, зорово змінюючи як її форму, так і природні пропорції.Він змінює також пропорції голови відносно фігури людини;6) напівприлеглий силует, який об'єднує властивості силуетів як першого, так і другого видів. Зачіски, які дешо повторюють форму голови, але силует яких не являється відверто ‘ скульптурним, також іноді вважаються напівприлеглими. 'Силует зачіски для зручності схематизують, наближаючи до будь-якої геометричної фігури. Наприклад, силует, бокові. лінії якого в певній мірі паралельні між собою, нагадує прямокутник або квадрат. Силует, бокові лінії якого розходяться донизу, нагадує ■ правильну трапецію. Якщо бокові лінії розходяться доверху, силует нагадує перевернуту трапецію. Кулеподібна форма зачіски наближає її силует до кола. Замкнений силует, утворений плавними криволінійними лініями, порівнюють з овалом.Силуети -можуть нагадувати і більш складні геометричні фігури, сполучаючись, частинами, наприклад, овал- з прямокутником чи трапецією. Назви чи фасони деяких зачісок безпосередньо вказують на характер силуета, наприклад.зачіска «дзвін», «каре». Можна зустріти груш еподі бний силует, силует у вигляді вісімки.Силует одягу. Основні силуети одягу класифікуються за принципом відношення до фігури (ступенем прилеглості) і за видом геометричної форми.

За ступенем прилеглості розрізняють силуети: прилеглий, напівприлеглий, просторий.Прилеглий силует - характеризується невеликим об’ємом всього виробу, облягання щільне, повторює форми тіла, підкреслюючи їх.Напівприлеглий силует - може характеризуватись як рівномірним об’ємом всього виробу, повторюючи окреслення фігури, але в той же час не виявляючи її, так і різного ступеня величини об’ємами на різних ділянках фігури, частково

повторюючи її окреслення, а частково виступаючи за межі окреслень. Напівприлеглий силует може бути пригаленим, а може приховувати лінію талії.Просторий силует характеризується значним об’ємом всього виробу, приховує природні окреслення фігури.Силует одягу, як і силует зачіски, порівнюють з геометричними фігурами, до яких одяг наближається за своїми окресленнями. За геометричним видом розрізняють силуети: іксоподібний; трапецієподібний (звужений, розішрений); прямокутний; овальний; квадратний; круглий; комбінований.

,Відомо, що людина перш за все сприймає загальну форму предмета, потім7) колір та складові елементи форми і в останню чергу - деталі та подробиці. Форма костюма впливає на те, яке враження людина справляє на оточуючих. Найбільш високим статусом володіє силует-прямокутник з підкресленими кутами, а найнижчим - округлі форми.3. Характер поверхні форми зачіскиФорма зачіски характеризується також поверхнею. Поверхня форми за геометричним характером силуетних окреслень, тобто в площинному сприйнятті може бути прямолінійною і криволінійною, випуклою і ввігнутою, а в об’ємному сприйнятті - гладкою, рельєфною і комбінованою.Гладка поверхня притаманна монолітним, ретельно вичесаним формам зачісок, виконаних з прямого волосся. Яскравим прикладом гладкої поверхні може бути класичний варіант укладки стрижки каре чи зачіска з довгого волосся «а-ля бабетта».Рельєфна поверхня утворюється різноманітними елементами: хвилями, локонами, буклями, різноманітними плетіннями, джгутами, стирчастими та пір'єподібними пасмами та іншими декоративними елементами, тобто такими елементами, за рахунок яких силуетні окреслення набувають криволінійного характеру. Різновидом рельєфної поверхні виступає ламана поверхня. Найбільш яскравим прикладом ламаної поверхні

служать дрібнохвилясті пасма, виконані спеціальними гофрувальними щипцями.Комбінованою поверхнею характеризуються зачіски складних форм, в яких одна частина може мати гладку поверхню, а інша - рельєфну. Можуть поєднуватись між собою і форми, поверхні яких носять різний характер рельєфу. Поєднання різних поверхонь форми сприяє підсиленню загальної в ці і і ’і-гі форми і силу*ту зачіски, художньо збагачує зачіску, надає їй < иш оч.т>Г'іі та ж*!і<>!ітг>|>пч>еії,

геометричної форми.Маса форми зачіски та її частин. Стосовно зачіски, маса - це зорова кількість форми зачіски чи окремих її частин: чілки, вузла, пучка тощо.В моделюванні поняття «масивність» має дуже важливе значення, бо композиційно зводить в єдине ціле багато факторів, які характеризують форму зачіски: геометричний вид, величину, колір, оздоблення. Видозмінення будь- якого з них часто призводить до зміни оцінки інших характеристик. На сприйняття ступеня масивності форми зачіски впливає цілий ряд факторів.Маса, перш за все, залежить від об'ємно-просторової структури'.8) чим монолітніше побудована зачіска, тим більшою масою вона володіє;9) більш відкрита структура сприймається легшою (за умови однаковостіінших характеристик). ;На сприйняття масивності форми зачіски впливає статичність тадинамічність її композиційного рішення. Статична форма зачіски (тупірована) завжди має важчий вигляд, ніж така ж сама за формою, але з рухом волосся зачіска.Важкість зачіски часто оцінюється за розташуванням певної деталі відносно обличчя людини. Наприклад, вузол, розташований на тім'яній частині, ілюзорно тисне на обличчя, Голову. Цей же вузол (іноді навіть більшої величини), розташований на нижній частині потилиці, навпаки, полегшує зачіску в цілому. Більше того,-він немовби відкидає голову назад, піднімаючи обличчя доверху, ілюзорно надає поставі стрункості, а образу в цілому - гордівливості, відкритості. 'Маса також залежить від ступеня об'ємності: в зачісці однієї І тієї ж форми пряме волосся мас легший вигляд, ніж після накручування. Це стосується як окремих деталей, так і форми в цілому.Максимальною масою володіють форми, наближені за виглядом до куба, циліндра, кулі.

З об’ємом форми зачіски тісно пов’язана величина, а значить і маса. Отже, зі зміною величини змінюється і маса зачіски, тобто більшій за величиною формі відповідає й більша маса.Сприйняття маси загальної форми залежить від величини та характеру деталей, які її утворюють. Це явище відображає не фактичний стан, а являється по своїй суті ілюзорним. Збільшення величини та маси, наприклад, чілки зорово зменшує масу всієї зачіски в цілому і, навпаки, зменшення величини та маси чілки зоровб збільшує масу зачіски. За рахунок ефекту, який це явище справляє на глядача, воно часто застосовується в моделюванні зачісок, особливо в корегуванні індивідуальних морфологічних особливостей зовнішності людини.На сприйняття маси зачіски також впливає характер прикрас та оздоблень. Наприклад, наявність важкого обруча в зачісці статичної форми немовби змушує вважати, що форма зачіски утворена важким еластичним волоссям і для утримання цієї важкої форми використовується обруч.Маса зачіски тісно пов’язана з кольором волосся. Зачіска, виконана зі світлого волосся сприймається легшою, ніж зачіска з темного волосся. Крім того, зачіска зі світлого волосся сприймається легшою від зачіски з темного

волосся, навіть яйцо вона більша за величиною.Окремі легкі завитки, які вибиваються з хвиль зачіски, чи кілька м’яких, ненав’язливо направлених під нахилом, пасом в статичній в цілому зачісці здатні внести в загальну форму елемент динамічності і тим самим ілюзорно полегшити форму.Маса форми одягу. На сприйняття ступеня масивності форми костюма, як і на сприйняття форми зачіски, також впливає цілий ряд факторів.Більшій за величиною формі зорово відповідає й більша маса за умови приблизно однакових всіх інших властивостей і умов сприйняття.Сприйняття маси змінюється в залежності і від геометричної форми. Найбільшою зоровою масою володіють форми, наближені до куба та кулі, а також всі ті, виміри яких за трьома координатами приблизно однакові. Мінімальною масою володіють форми, наближені до лінійних.Сприйняття маси різне також в залежності від щільності заповнення її деталями і від фактури матеріалу, з якого виготовлена форма. Якщо щільність заповнення форми така, що фактура поверхні зорово не розрізняється (наприклад, у гладенької поверхні), то масивність форми може’ не сприйматись.Зміна сприйняття маси відбувається також в залежності від ступеня заповнення поверхні форми деталям (клапанами, кишенями тощо), а також від кольору, фактури та рисунка матеріалу, з якого вона виготовлена, від величини предмета чи елементів, що сусідують знею.

Збільшення маси спостерігається при спіестатенні з даною формою предметів чи деталей менших розмірів. При збільшенні співставляємих деталей маса того ж предмета зменшуєтеся, Це явище особливо важливо враховувати, наприклад, добираючи до відповідного розміру форми одягу аксесуари: сумки, капелюшки тошо.Звісно, що всі ці зміни масивності форми ілюзорні, а не фактичні, проте ці властивості сприйняття маси широко використовуються дизайнерами та стилістами.10) Текучість маси в зачісці Говорячи про масу зачіски, модельєри користуються таким терміном, як «текучість маси». Текучість маси в зачісці тісно пов’язана з напрямком волосся а, відповідно, і з типом зачіски, який, в свою чергу, пов’язаний і з напрямком моди, і з призначенням зачіски.Так, наприклад, повсякденні сучасні жіночі зачіски з короткого волосся та •І волосся середньої довжини здебільшого характеризуються ацентральним тилом, тобто волосся спадає за природними напрямками росту. Зачіски ж з довгого волосся можуть носити концентрований або зворотний характер, але і1-у чц і ,і, компактну форму.Ч ' І І І ' . І х вечірнього призначення може спостерігатись і протилежний іфіфопмму напрямок волосся, і збільшені об’єми вузлів, розташованих, проте, на шинних ділянка:-;.Видовищні зачіски можуть мати і умовно просту видиму форму (але мати при цьому складну внутрішню конструкцію, наприклад, з застосуванням каркасів) і вражати розташуванням власне форми, а, відповідно, і її значної

частини об’єму та маси в просторі, за окресленнями голови. Більшість же видовищних зачісок носить комбінований характер і вирізняється складністю композиційної побудови. В них волоссю можуть надаватись різні напрямки на різних ділянках, об’єми можуть досягати досить великих розмірів і розташовуватись в незвичних місцях.Залежно від напрямків перетікання маси та. зміни при цьому величин і об’ємів частин форми розрізняють наступні варіанти текучості маси в зачісках:11) згори вниз від меншого до більшого;~ згори вниз від більшого до меншого;12) знизу вгору від більшого до меншого;13) знизу вгору від меншого до. більшого.Звісно, що в зачісках складної композиційної побудови може спостерігатись комбінування зазначених варіантів текучості маси.2. Колір та фактура, їх вплив на сприйняття форми та силуетуКолір та фактура в зачісці. Ці елементи справляють значний вплив на зовнішній вигляд форми зачіски та її виразність.

Якщо, наприклад, в моделях статичних форм з гладким характером поверхні є правомірним використання чистого кольору - білого, чорного, червоного, то в зачісках, які характеризуються хиткістю форми, рухом, ці кольори вже не настільки ефектні.Поняття «фактура» в перукарській справі означає власне фактур)' волосся і, крім того, характер поверхні зачіски.Від фактури волосся як матеріалу залежить, чи утвориться певна форма, чи буде триматись вироблена деталь, чи дасть волосся бажану напружену лінію.Фактура волосся враховується й при створенні характерної поверхні об’ємної форми, тобто фактура волосся часто виявляється пов’язаною з фактурою поверхні. Наприклад, з тонкого волосся золотистої блондинки можна виконати зачіску' з легкими просторовими хвилями та дрібними, дещо недбалими локонами та завитками. Ці ж деталі будуть зовсім недоречними в зачісці з товстого еластичного чорного волосся - вони будуть викликати відчутгя неохайності. Таке волосся вимагає компактної монолітної форми, деталі повинні бути крупнішими, лінії суворішими; якщо виконуються локони, то вони повинні бути тугими, глянцево вичесаними, завитки майже не використовуються. Якщо ж брюнетка хоче мати динамічну зачіску, слід виконати коротку, так звану «рвану» стрижку, щоб в зачісці не було підкреслено виражених деталей.Фактура поверхні має велике значення в моделюванні для виявлення об’ємності форми, її маси тощо. Загальна блискуча гладка поверхня в зачісці статичної форми надає їй масивності, але дещо зменшує об’єм, особливо в зачісках з темного волосся. Рельєфна поверхня зорово збільшує об’єм, маса ж в цьому випадку більше пов’язана з кольором.Різний підхід до моделювання форми зачісок, а власне використання тих чи інших деталей і вичісування їх з різним «ступенем охайності» в залежності від кольору та фактури, має місце в роботі з волоссям будь-якого кольору.

Навіть блондинок ■ умовно поділяють на дві категорії: сонячних (всівідтінки жовтого - від світло-золотистого до кольору тиціан) та місячних (всі відтішш холодного сірого - віч платинового до темно-попелястого).Силует зачіски «сонячної блондинки» може бути не дуже точним, форма повинна викликати відчуття легкості за рахунок використання легких деталей (та їх. кількості) — пухнастих завитків, локонів, кілець, просторових хвиль.Силует зачіски «місячної блондинки» повинен бута суворішим, форма повинна бути більш компактною. Оскільки тут прагнуть обіграти особливості кольору, зачіски частіше виконують в гладких поверхнях.Безумовно, свої корективи вносить і фактура: якщо волосся «сонячної блондинки» товсте, масивне, то зачіска повинна бути спокійною, більше

уваги слід приділяти виявленню силуету, проробці контурних та конструктивно- декоративних ліній, від виконання дрібних, легких деталей слід відмовитись.Вміле використання особливостей кольору та фактури волосся відкриває безмежні можливості б моделюванні зачісок.Колір та фактура в костюмі. Важливу роль в сприйнятті різноманітних форм одягу відіграють колір та фактура матеріалів.Фактура - це характер поверхні матеріалу. Фактура створює зоровий образ виробу і виступає одним з головних джерел дотикової інформації. Наприклад, тканини можуть бути гладкими чи шорсткими, зернистими, матовими, блискучими, пухкими, щільними.Фактура сучасних матеріалів для одягу дуже різноманітна. З одного боку - це гладкі поверхні, в яких елементи фактури настільки дрібні, що вони зорово не розрізняються, з іншого - поверхні, на яких елементи фактури за своєю величиною сприймаються як самостійні елементи форми і кількість їх досить мала, тому вони досить помітні. В цьому випадку елементи фактури поверхні вже виступають елементами членування (рельєфу) поверхні.Фактура матеріал}'- впливає на сприйняття ступеня об’ємності, масивності форми одягу, поверхня матеріалів з яскраво вираженою фактурою надає костюму об’єму та маси. Гладка поверхня надає легкості і зорово зменшує об’єм. Використання насичених фактурних поверхонь являється модним прийомом при створенні сучасного костюма.Недостатня увага в процесі моделювання до властивостей фактури, невдале сполучення різних матеріалів в одному виробі може призвести до роздробленості та дисгармонії форми.При сприйнятті форми „значну роль відіграє й текстура - зовнішні ознаки структури матеріалу, з якого виготовлений костюм, які спостерігаються на поверхні. Найвиразніше текстура (рисунок) «прочитується» в виробах з тканин- букле, жакардових, вельветових тканин тощо. Різноманітні текстури в і, ( рік швуготься як декоративний елемент в проробці виробу.11 ч ю >і щ, ~ властивість, що характеризується розподілом освітлених та і ні н и п , щік па поверхні форми. Розподіл світлотіні зумовлюється формою ні і и і, і.-мі.іом його поверхні та освітленням. Світлотінь полегшує зорове ■ ■ , "и мін -, і,і р льсфу, вона здатна об’єднати або розчленувати об’ємі і і ’ \ и\Несприятлива дія світла руйнує зорове сприйняття форми: сприймаються

;лише плями - світлі і темні. ІБезтіньове освітлення позбавляє глядачів відчуття об'ємності форми. 1

Невпорядковане світлове рішення може зорово зруйнувати цілісність форми.

Форма сприймається світлим силуетом при освітленні її під прямим кутом.;

Оточуюче середовище при цьому сприймається темним фоном.На фактурній поверхні блікн відсутні, а для гладкої поверхні вони являються характерною особливістю. :;На криволінійній поверхні, там, де падає ковзаюче світло, чіткіше проступає фактура матеріалу.При віддаленні джерела світла зникають світлотіньові градації, зникає й матеріальність, тобто об'ємність форми, і предмет може сприйматись як силует (плоскісно).ТЕМА 4. КОМПОНЕНТИ КОМПОЗИЦІЇ4.1. ЛІНІЇ ФОРМИ, ЇХ УЧАСТЬ ТА РОЛЬ В ПОБУДОВІ КОМПОЗИЦІЇ14) Класифікація та характеристика ліній.15) Напрямок, конфігурація ліній їх емоційне сприйняття, вплив настатичність та динамічність форми.16) Лінії в костюмі. Класифікація та характеристика лінійВ зачісці розрізняють чотири групи ліній: силуетні, або контурні; конструктивні; конструктивно-декоративні; декоративні.Силуетні, або контурні лінії — це лінії, які зовнішньо окреслюють форму зачіски і дають загальні уявлення про її форму, ступінь об Ємності, визначають пропорції і відображають напрямки моди. їх характер сприяє розкриттю змісту композиції. ;Контурні лінії можуть дати уяву про простоту і лаконічність моделі; \суворість і стриманість; жіночність і м’якість; спортивність і мужність;

)стрімкість (динаміку) і спокій (статику ). і.Конструктивні лінії - це робочі лінії, що використовуються для створення

|як окремих деталей, так і форми в цілому. їх ще називають технологічними. В готовій зачісці конструктивні лінії яскраво вираженими, малопомітними або не |помітними зовсім.До помітних конструктивних ліній можна віднести лінії-проділи, які ділять зачіску на певні формотворчі частини, що мають досить самостійне значення (наприклад, височно-бокова частина, потилична частина, чілка, окремі пасма).Непомітними конструктивними лініями є різноманітні проділи, від яких волосся одержує напрямок в пасмах (накручування на бігуді, укладка феном).Лінії зрізу волосся на окремих ділянках, хоч це і не завжди помітно в зачісці, також беруть активну участь в формоутворенні зачіски.

Конструктивно-декоративні лінії — це видимі конструктивні лінії, які несуть подвійне навантаження: з одного боку вони виступають як засоби

побудови певної форми зачіски, з другого - беруть безпосередню участь в естетичному вирішенні моделі.З конструктивної на конструктивно-декоративну лінію перетворюється проділ, що розподіляє волосся на дві частини для утворення пучків, якщо йому надати зигзагоподібної чи змієподібної форми або розташувати під цікавим кутом до крайової лінії росту волосся над чолом. До конструктивно- декоративних ліній належать естетично виправдані розташування ліній проділів, лінії окантовок в стрижках. Характер та чистота обробки цих елементів збільшують їх естетичну цінність.Декоративні лінії відіграють вирішальну роль під час нарядних зачісок. До них належать лінії, утворені різноманітними елементами: хвилями, локонами, елементами більш складної конфігурації.Якщо контурний силует дає загальне уявлення про модель, виявляючи її модний характер, то декоративні лінії надають зачісці художньої особливості, наділяючі!. її рисами індивідуальності. •"17) Напрямок, конфігурація ліній їх емоційне сприйняття, вплив на статичність та динамічність форми.Загальновідомо, що емоції, які виникають при спогляданні і оцінюванні певних предметів, часто пояснюються тим, що їх форма, контури, колір, фактура, розташування в просторі відносно трьох координат чи по відношенню до інших предметів викликають в нашій свідомості уяву про спокій чи рух про зліт чи падіння, про легкість чи важкість тощо. Описуючи форму, особливості її поверхні чи елементів, що її утворюють, часто користуються емоційними оцінками. Велику роль в побудові композиції як костюма, так і зачіски відіграють лінії. Вони можуть мати різний напрямок і різну’ форму.По розташуванню в просторі лінії можуть бути: вертикальними; наближеними до вертикальних; косими (під кутом 45 градусів); наближеними до горизонтальних; горизонтальними.Вертикальні лінії вносять в зачіску суворість, ілюзорно подовжують зачіску і зріст в цілому. Направлені доверху вертикальні лінії надають зачісці стрімкості, спрямованості доверху. Направлені донизу вертикальні лінії 'Явно демонструють рух донизу, справляють враження падіння.Гориюнтальні лінії вносять в композицію відчуття спокою, стабільності, стійкості.Косі лінії, лінії, наближені до вертикальних та горизонтальних вносять в зачіску елементи нестійкості, свідчать про складність виконання такої

зачіски. Ці лінії характерні для молодіжних побутових зачісок з короткого волосся, а гаїчок .)(!(•-; видовищних зачісок.І-монішк! сприйняття зачісок зумовлене також формою ліній. За формою ііііііі ііуі*:шт.: прямі, криволінійні; ламані.чим характерні для зачісок монолітних, відносно простих форм. Ні-іпі

зачіскам лаконічності, стриманості, компактності, спокою.цс хвилеподібні лінії та лінії більш складних формі Іи-.ІМКОНОДІІШІ ТОЩО).Криволінійні лінії залежно від ступеня хвилястості та кучерявості можуть бути: в’ялими; м’якими жіночними, хвилеподібними; напруженими.В 'ялі лінії характеризуються неявно вираженими хвилями і характерні для сучасних повсякденних зачісок. Вони вносять в зачіску незначне відчуття рухливості і в той же час певну загадковість. Такі лінії можна назвати «лінивими».М’які хвилеподібні лінії надають зачіскам жіночності, рухливості, романтичності, шарму, текучості.Напружені лінії вносять відчуття динаміки, темпераментності, непередбаченості, експресивності.Ламані лінії характерні для молодіжних зачісок. Вони надають зачіскам динамічності, ритмічності, неординарності.В зачісках складних об’ємно-просторових конструкцій, як правило, поєднуються лінії і різні за напрямком, і різні за формою. Таке поєднання вносить в зачіску складність, свідчить про її не повсякденне призначення, емоційно збагачує загальний зміст зачіски.3. Лінії в костюміКомпозиція форми одягу, як і зачіски, будується на лініях різного виду: силуетних, конструктивних (шви), конструктивно-декоративних (рельсфи, підрізи, акцентовані шви), декоративних (підкреслених оздобленнями).В композиційному рішенні недопустима перевантаженість моделі лініями різного характеру, яка може вносити дисгармонію, в той же час надмірна насиченість моделі однорідними (нюансними) лініями стомлюс своєю монотонністю.При створенні силуету будь-яка лінія може виявитись важливою та вирішальною. Так, лінія плеча являється однією з головних ознак моди (округла, скошена донизу, пряма). Лінія грудей в різні модні періоди виявлялась по-різному: то вона підкреслювалась завуженою талією, то вона згладжувалась в прямому силуеті. Лінія стегон також відіграє важливу роль в силуеті: спідниця розширеної форми підкреслює жіночність, в прилеглому силуеті «сигарета» спідниця звужена і створює легкість форми. Лінія низу, як і лінія плеча, є однією з прикмет моди. Вона визначає пропорції всієї фігури.4.2. КОМПОЗИЦІЙНИЙ ЦЕНТР ФОРМИ. АКЦЕНТ 1. Композиційний центр костюма.

^ 2. Композиційний центр та акцент в зачісці. Види акценту, їхня роль в композиції зачіски. ■ ■18) Нюанс, види нюансу, його функції в побудові композиції. Роль та прояви нюансу в індивідуальному моделюванні.1. Композиційний центр костюмаКомпозиційно організована форма (одягу, зачіски, взуття, сумки, чи в цілому костюма) обов’язково має свою головну частину, або композиційний центр, якому підпорядковуються інші залежні частини. Головна частина – це

місце зосередження основних, найважливіших зв’язків між всіма елементами, акцент, домінанта в цілісній композиції. Композиційним центром може бути будь-який елемент, ділянка форми. Композиційний центр може виділятись по- різному: кількісно; нейтральніш розташуванням; якісно; як змістовний фактор (наприклад, оздоблення).Закон кількості. Частина цілого, більша за величиною, об'ємом, масою, за інших однакових умов, виділяється, домінує над іншими частинами композиційної побудови форми.Приклад: перевага великого об’єму спідниці над малим ліфом; великого за площею коміра над малим об’ємом вбрання.Закон центрального розташування. Розташування певних композиційних елементів на відносно центральному місці фігури умовно виділяє цю частин)' як головний композиційний центр (центральна вісь симетрії фігури чи центр рівноваги фігури).Приклад: виділення центральної вертикальної застібки в сукні прямого силуету; виділення талії контрастним поясом. :

Закон якості. Домінує в композиції та частина цілого, яка переважає за якістю певної композиційної властивості чи групи властивостей (декоративна трансформація поверхні матеріалу).Приклад: чільне положення обробки на вбранні зашипи, банти, хутряна обробка, вишивка, розшивка стеклярусом, бісером, стразами.Закон змістового фактора. Прийом виділення , частини цілого як композиційного центра, заснований на використанні деталей чи обробки, шо мають змістовий характер, тобто прийом надання перевага обробці змістового значення над частинами, що мають обробку формального характеру.Приклад: якщо в певному місці вбрання розмістити обробку: чи оздоблення, які несуть змістове навантаження (емблему, квітку, предметне зображення, напис тощо), то ця частина цілого буде мати зверхність над іншими, привертаючи до себе увагу.19) Композиційний центр та акцент в зачісці. Види акценту, їхня роль вкомпозиції зачіски

. Дуже важливо правильно визначитись з композиційним центром і при розробці та моделюванні стрижок та зачісок різного призначення. ,

.Принципи нерівних відношень (нюанс, контраст) дають можливість членувати форму на частин? за ступенем значимого в системі цілого. Частина цілого, більша за величиною, об’ємністю, масою, буде за умови рівнозначності інших умов домінувати над іншими частинами. Частина цілого, що має змістове значення (наприклад, модна деталь), головує над деталями, що носять формальний характер.Розташування деталі зі змістовим значенням в тому чи іншому місці іил.шш'1 бути виправдане загальною формою зачіски, формою обличчя, іншими игімн, особливостями композиційної побудови, до того ж масштабність в и ч г, ипалку набуває особливо важливого значення, бо деталі, безпосередньо « ■> і.и з домінуючою деталлю, утворюють композиційний центр зачіски.В складних моделях зачісок можлива наявність кількох композиційних центрів, підпорядкованих один одному. Кожен з них, являючись домінуючим на своїй ділянці, повинен бути гармонійно пов’язаним з іншими і підпорядковуватись одному головному композиційному центру.Залежно від ступеня складності характеру композиції і головної ідеї, яка переслідується розробкою моделі зачіски (стрижки), головним акцентом можуть бути:20) силуетні (контурні) лінії в стрижках, (наприклад, фігурна форма чілки, оригінальна форма висків);21) певна характеристика форми стрижки (контрастне чи асиметричне рішення) чи зачіски (конфігурація силуету, об’ємно-просторова побудова, характер поверхні зачіски (щоб підкреслити фактуру волосся чи донести певний задум);22) яскрава деталь, до якої направлені, головні лінії в зачісці;23) оригінальне фарбування, виконане як на всьому волосяному покриві голови, так і на окремих його ділянках.Головний компонент в акценті зачіски може підсилюватись іншими, конструктивно-декоративними компонентами композиції, і композиційними засобами: прикрасами; кольоровим рішенням; ретельною проробкою поверхні чи деталей шляхом застосування різних технологічних прийомів та технологічних засобів. Наприклад, щоб підкреслити ступінчастий характер внутрішнього контуру стрижки, можна виконати контурне фарбування; щоб підкреслити «рваний» характер чілки, слід застосувати певні моделюючі стайлінгові засоби (гель, віск тощо); прикраса, закріплена біля основи вузла, не лише підсилить місце розташування композиційного центра, а й надасть зачісці нарядності, нового звучання.

3. Нюанс, види нюансу, його функції в побудові композиції. Роль та прояви нюансу в індивідуальному моделюванніВ моделюванні зачісок для масового використання розробники перш за все дбають про те, щоб зачіска знайшла якомога більше прихильників. З цією метою розробники звертаються до такого прийому як передбачення можливості нюансування певних частин чи деталей форми зачіски.Нюанс - це незначна відмінність одного варіант}' зачіски від іншого в межах однієї базової конструктивної форми. Іншими словами, нюанс - це така деталь чи композиційне рішення, без якого чи від видозмінення якого загальна конструктивна форма зачіски не зміниться в цілому, а набуде іншого (спрощеного чи, навпаки, художньо збагаченого вигляду).Нюанс може виконувати трансформуючу та корегуючу функції.Сутність трансформуючої функції полягає в тому, що за рахунок введення сучасних деталей в сталу традиційну форму чи методів зміни характеру поверхні можна надати навіть консервативній чи класичній зачісці іншого звучання, навіть ультрасучасного. Крім того, нюансом може бути ступінь ретельності проробки чи фіксування окремих деталей в зачісці, за рахунок чого повсякденна зачіска здатна перетворитись на вечірню.

5.3. СИМЕТРІЯ ТА АСИМЕТРІЯ24) Властивості композиції (статика та динаміка).25) Симетрія та асиметрія як засоби побудови композиції.26) Композиційна рівновага, шляхи досягнення рівноваги в костюмі,в зачісці,1..Властивості композиції (статика та динаміка)Найбільш загальними видами композиції оточуючого нас світу речей являються перш за все статична та динамічна. Нерухомим є неорганічний світ, наприклад, кристали. Рослини, хоча й мають постійне місцеположення, завдяки своїй будові підпорядковані закономірностям росту. Поступовий рух і ріст характерні й для тваринного світу.Людина використовує в своїй творчій діяльності закони природи та суспільства, створюючи штучне матеріальне середовище, яке складається з статичних та динамічних предметів. Контакт людини з природою особливо відчутним був в процесі створення нею рухомих предметів.Відносно молода наука біоніка (синтез поєднання біології та техніки) запозичає природні об'єкти в якості моделей для побудови найточніших приладів.Технічна естетика також спирається на природні форми, розробляючи найбільш доцільні, а разом з тим і найбільш красиві форми авто, меблів, споруд, інструментів ТОЩО.• ■Природа підказала людям багато принципів руху в техніці. Навіть колесо немовби відтворює рух крокуючої людини, яка при ходьбі описує ногою

частішу кола. Створюючи літальні апарати, вчені та конструктори прискіпливо вивчали форми рослин, птахів, комах.Природа володіє невичерпним запасом раціональних конструкцій та форм, застосування яких, наприклад, в техніці дозволить створити нові досконалі види транспорту.Статична композиція (будівлі, меблі, прилади, місцеположення яких людина може змінювати) - це спокій, нерухомість, замкнений розвиток форми.Динамічна . композиція свідчить про присутність.. реального чи потенційного руху, їх росту, розвитку. ._ .. ,Статичність та динамічність найчастіше взаємодоповнюють -одна одну. Вміле використання їх в залежності від призначення предмета та композиційного задуму надає йому своєрідної виразності, немовби вселяючи в його матеріальну форму внутрішній рух, певну напругу.Досягненню художньої рівноваги статичних та динамічних предметів сприяють властивості закономірності композиції і перш за все симетрія та асиметрія.2. Симетричні та асиметричні рішення композиції форми в костюмі, взачісціОдним з важливіших засобів вирішення побудови композиції с симетрія та асиметрія.Слово «симетрія» б перекладі з грецької означає «співрозмірність». Закономірності симетрії чи асиметрії підпорядкована побудова різноманітних форм природи - тіла тварини, квітки, сніжинки, листка дерева, кристалів тощо. Природні форми з їх симетрією з первісних часів і до наших днів служили і служать зразками стійкості, пристосованості, доцільності.Продивляючись до тіл ;шб та водоплаваючих птахів, наші далекі предки видовбували свої перші човни. Фігура коня послужила моделлю для першого примітивного воза. Кроїш дерева підказала форму шатра.З плином часу симетричні форми стали для людства ознакою доцільної організації форми певної речі.Відсутність симетрії в побудові окремих елементів природного середовища (гілка дерева, рука чи нога людини) сприймаються природно, як норма, бо частина підпорядковується цілому, тобто в побудові природного середовища присутні закони асиметрії, що витікають з його функцій, та закони росту. " Симетрія та асиметрія, доповнюючи одна одну, стають якісною характеристикою предмета, його закономірної побудови, запорукою логічності та краси. •Зразком гармонійного поєднання симетрії та асиметрії і вершиною творіння природи є людина. Людське тіло - симетрія з асиметричних форм."

З побудовою тіла людини своєю формою та композицією взаємоповяязані такі речі, як одяг, взуття, аксесуари до костюма, форма цих речей може бути побудована з урахуванням властивостей повної симетрії, неповної симетрії, асиметрії.Під симетрією розуміють повторення, відбиток лівого в правом^', верхньго в нижньому і т і. В математиці під симетрією розуміють впівпадання частин фігурк при переміщенні її відносно осі чи центра симетрії.Види симетрії. Існують різні види симетрії. Найпростіший г вид - дзеркальна (осьова), яка витикає при обертанні фігури навколо осі симетрії.Симетрія, яка виникає при обертанні фігури навколо центру обертання, називається центральною. " 'Р'’ШИІДИМ ступенем симетрії ВОЛОДІЄ куля, ОСКІЛЬКИ; в центрі Ті П ПРГ яється множина осей і площин симетрії.; також .гвинтова симетрія і симетрія за зсувом... " ■і'ПНІ види симетрії володіють різним ступенем впливу на ■ естетичне. сприйняття предметів: дзеркальна викликає відчуття спокою, гвинтова - руху. Всі вк,мн симетрії поділяються на статичні та динамічні. До статичної симетрії- належать всі прості ге< жетричні фігури, до динамічної -спіраль. ’Скметрія та асиметрія в зачісці. Симетрія - одна' з найбільш яскравих та ■ виразних властивостей композиції, що визначає стан форми; це і засіб, за допомогою якого організується форма, і найбільш активна закономірність композиції. Симетрія € одним з найважливіших засобів досягнення єдності та художньої виразності в костюмі як оболонні1 симетричної - форми ' фігури людини. Симетрія - це відповідність однієї половини цілого іншій його половині, тобто повна відповідність розташування; величини всіх деталей, ліні

та інших елементів композиції, що складають форму, по відношенню до осісиметрії.Осями симетрії в зачісці прийнято вважати уявні вертикальні лінії, що проходять через середину об пиччя та потилиці.Симетрія в зачісках, як і в будь-яких інших формах, може бути повною та неповною.Поєна симетрія організує форму, вона проявляється у повній відповідності і силуетного і внутрішньосияуетного рішення форми відносно уявної чи явної вертикал шої осі симетрії. Прикладом можуть бути монолітні лаконічні зачіски

або без проділу, або з прямим проділом. Вісь симетрії в цьому випадку е й віссю рівноваги. Таке рішення вносить в зачіску: статичність, величність, врівноваженість, спокій, простоту. Але простота ця є відносною, навіть в нескладних, на перший: погляд, зачісках, бо навіть в природі ідеальна симетрія спостерігається дуже рідко. Досягнення повної симетрії вимагає від' майстра високого рівня майстерності та навичок. Але коли вдається досягти повної симетрії (особливо в складних конструкціях), зачіска виглядає вишуканою і досконалою.Неповна симетрія - просліджується в зачісках, вирішених асиметрично в межах симетричної силуетної форми. Прикладом можуть бути 'зачіски монолітних форм з косим напівпроділом, а також зачіски з хаотичним розташуванням локонів, кучерів. Таке рішення вносить в зачіску динаміку, виконує корегуючу функцію, надає зачісці нарядності та індивідуальності.В моделюванні зачіски вирішення композиційної побудови може бути засноване також на асиметрії.Асиметрична форма може бути високоорганізованою, якщо в основі її побудови лежать певні заканомірності, які в сукупності визначають композиційну рівновагу асиметричної форми. Асиметрія виступає як своєрідний принцип Композиції і застосовується для підкреслення динамічності рішення.Симетрія - одна з найбільш наочних, звичних для нас властивостей композиції. Як вже зазначалось, це і властивість - стан форми, і засіб, за ДОПОМч.' ГОЮ ЙІСОГС :> утворюється форма.В роботі над композицією зачіски модельєрові доводиться часто зустрічатись з ке лише з найрізноманітнішими проявами симетрії, але й з явищем асиметрії в симетричних формах. Введення асиметричних елементів (звісно, якщо вони органічно пов'язані з загальним об’ємом та досягнуто компогиційної рівноваги) може симетричній в цілому композиції надати індивідуальності, вишуканості та оригінальності.Дуже часто модельєр в симетричну силуетну форму вводить елементи, які не мають дзеркального відображення відносно осі симетрії. Саме тут слід подбати про композиційну1 рівновагу.Прояви асиметрії в симетричній формі дуже різноманітні, іноді навіть несподівані, але загальні закономірності прослідковуються.Будь-яка розробка лицевої частини форми зачіски спирається на вісь симетрії, але ця уявна лінія по-різному, тобто з різним ступенем активностібере участь в композиції. Слід зазначити, що тим активніше, «працює» симетрія, чим відчутніший вплив осі. Максимально акцентує вісь симетрії розташований на ній проділ.Асиметричні рішення в межах симетричної форми повинні бути обгрунтовані і не виступати за лінію, що чітко окреслює симетричний силует. До того ж, чим менше акцентована вісь, тим виправданішого буде

присутність асиметричних деталей при збереженні симетричного зовнішнього окреслення.Введення асиметричних елементів в симетричну форму, підвищення їх ролі в композиції з метою досягнення і підсилення художнього ефекту повинно відбуватись дуже оберзжно.На практиці більшість побутових зачісок створюється на основі неповної симетрії, бо саме таке композиційне рішення дозволяє на основі базової форми виконувати зачіски з урахуванням індивідуальних особливостей зовнішності людини, дозволяє корегувати недоліки чи відволікати від них увагу. Коли модельєр керується бажанням відобразити в зачісці будь-який конкретний зміст, він спеціально вводить в форму асиметричні елементи, які характеризують образ, відображають Його зміст.При створенні тієї чи іншої форми модельєр не повинен абстрагуватись від того, що зачіска, виконується з волосся, і тому повинен знаходити рішення, які б враховували стан волосся, природні напрямки його росту.В асиметричних моделях велике значення має також органічність зв'язків між елементами та частинами форми, в основі якої лежить все та ж тектоніка, бо дуже важко поєднати різнохарактерні форми,Говорячи про асиметричність композиції, слід звернути увагу ще на один стан форми - динамічність. Враження динамічної справляє форма, активно однобічно націлена в простір. Якщо динамічність яскраво виражена, вона може стати головною властивістю, яка • визначає композицію.. Динаміка форми найбільш природнії виникає тоді, коли направленість є наслідком функціональної необхідності, інакше говорячи, стає композиційно зумовленою.Симетрія та асиметрія в костюмі. Симетрія є одним з найбільш важливих засобі з досягнення єдності та художньої виразності костюма.. В костюмі симетрією називають така співвідношення між елементами композиції, коли вони повторюють га врівноважують один одного, тобто , симетричним вважається костюм, що складається з геометрично однакових частин- та елементів, розташованих в певному порядку. Симетрична композиція справляє враження стійкості, рівноваги, величі, вагомості, урочистості.Порушення симетрії - асиметрія - використовується в мистецтві як художній засіб- Незначне відхилення від правильної симетрії, тобто певна асиметричність, порушує рівновагу, привертає до себе увагу, вносить елемент руху і створює враження живої форми.Використання асиметрії в симетричній формі часто зустрічається в проектуванні костюма. Робота над асиметричною формою значно складніша, ніж над симетричною. При створенні асиметричної композиції застосовують різні види закономірностей, оскільки елементи костюма в

даному випадку позбавлені своєї зв'язкової осі - осі симетрії. Рішення такої композиції вимага