з

З м і с т

Передмова 5

Розділ І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

1.1. Основні тенденції економічного та соціально-політичного

розвитку світу на межі ХІХ-ХХ ст. (Завершення формування

індустріального суспільства в провідних кра їнах світу) 7

1.1.1. Великобританія в 1870-1914 рр 10

1.1.2. Німецька імперія в 1871-1914 рр 13

1.1.3. Франц ія 1871-1914 рр 16

1.1.4. Сполучені Штати Америки в 1877-1914 рр 19

1.1.5. Японія 1867-1914 рр 23

1.2. Російська імперія в другій половині XIX — на початку XX ст.....26

1.3. Кра їни Центральної і Південно-Східної Європи напередодні

Першої світової війни 35

1.4. Міжнародні відносини наприкінці XIX на початку XX ст. 38

1.5. Міжнародний робітничий та соціалістичний рух

у другій половині XIX — на початку XX ст. 42

1.6. Національно-визвольна боротьба народів світу

наприкінці XIX — на початку XX ст. 45

1.7. Перша світова війна 1914-1918 рр 52

Розділ II. Міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Друга світова війна

2.1. Революційні події в Європі 1917-1919 рр 60

2.1.1. Лютнева революція в Російській імперії. Політичний

розвиток Росії у березні-липні 1917 р 60

2.1.2. Революція у Німеччині .

Встановлення Веймарської республіки 63

2.1.3. Революція в Угорщині та Словаччині 66

2.2. Міжнародні відносини у 1918-1939 рр 68

2.3. Основні тенденції соціально-економічного і політичного

розвитку кра їн Західної Європи та Північної Америки (1918—

1939 рр.) 79

2.3.1. США в 1918-1939 рр 81

2.3.2. Великобританія 1918-1939 рр 84

2.3.3. Франція в 1918-1939 рр 87

і ! і

4

2.3.4. Німеччина в 1919-1939 рр 89

2.3.5. Італія в 1918-1939 рр 93

2.3.6. Іспанія в 1918-1939 рр 95

2.3.7. Японія в 1918-1939 рр 97

2.4. Радянська Росія в 1917-1920 pp.

Утворення СРСР СРСР у 20-х-ЗО рр 99

2.5. Слов 'янські кра їни Центральної

та Східної Європи (1918-1939 pp.) 108

2.6. Кра їни Азії: Китай та Індія 115

2.7. Друга світова війна 1939-1945 рр 119

Розділ III. Світ після Другої світової війни

3.1. Основні тенденції розвитку світу в повоєнний період 138

3.2. Міжнародні відносини у другій половині XX ст. 147

3.3. Сполучені Штати Америки у другій половині XX ст. 157

3.4. Провідні кра їни Західної Європи та Японія 163

3.4.1. Великобританія п ісля Другої світової в ійни 163

3.4.2. Франц ія 167

3.4.3. Німеччина 174

3.4.4. Японія 180

3.5. СРСР у 1945-1991 рр 184

3.5.1. СРСР у повоєнний період 184

3.5.2. Політичний і соціально-економічний розвиток СРСР

у другій половині 50-х — першій половині 60-х рр 187

3.5.3. СРСР у середині 60-х - першій половині 80-х рр 189

3.5.4. СРСР у другій половині 80-х - на початку 90-х pp .

та його розпад. Утворення Співдружності

Незалежних Держав 190

3.6. Кра їни Центральної та Південно-Східної Європи у другій

половині XX ст. 194

3.7. Кра їни Азії, Африки та Латинської Америки у другій половині

XX ст 200

Хронологія 211

Список літератури 240

7

Р о з д і л I. СВІТ Н А М Е Ж І Х І Х - Х Х СТ.

1.1. Основні тенденції економічного та соціально-політичного розвитку світу на межі Х І Х - Х Х ст. (Завершення формування індустріального суспільства в провідних країнах світу)

Період від 70-х pp . X IX ст. до початку XX ст. х арактеризується

значними економічними та соц іально-пол ітичними змінами. Най­

хар ак т ерн ішою рисою економічного жи т т я пров ідних європейських

кра їн (Німеччини, Великобритані ї , Франці ї ) , США та Японії стало

форму в ання індустріального суспільства. П е р ш за все це о значало

створення такої структури господарства, за яко ї частка промисло­

вого виробництва перевищувала б частку с ільськогосподарського

виробництва . З 1871 р. до 1913 р. населення світу зросло з 1,3 млрд

до 1,7 млрд осіб. Світове промислове виробництво зросло б ільше

н іж утричі , продуктивність прац і п і д вищилася на 40%, а обсяг сві­

тової торг івлі м айже вчетверо. Неухильно р о зширювало с я вироб­

ництво, все ш и р ш е використовувалися науково-технічні в ідкриття

та досягнення, з ' я вилися нові матер іали, галузі промисловост і , види

транспорту і зв 'язку . Лише за останні ЗО рок ів XIX ст. продукц ія

добувної промисловост і з б і л ьшила ся в 4 рази , видобування н афти в

25 рази , виплавка сталі — в 56 ра зи , продукц ія переробної промис­

ловості потро їлася . Протяжн і с т ь з ал і зниць зросла в 4 рази , ванта­

жопідйомність парових суден — в 7 раз ів . Світ, н е з в ажаючи на різ­

номанітність укладів , я в л я в собою єдину систему господарювання .

Форм у в анн я індустр іального сусп ільства с упроводжувалося

процесами урбан і зац і ї т а проле т аризац і ї суспільства, п о д а л ьшим

соц і альним р о зшар у в а нням . Викори с т ання наймано ї прац і охо­

пило всі галуз і г осподарювання , а чисельн і с ть світового пролета­

ріату в 1914 р. п е р е вищув а л а 70 млн осіб.

В ідбувався прискор ений процес концентрац і ї виробництва та

капіталу . Д л я н а г р ом а дження веле т енських засоб ів , необх ідних

д л я д іяльност і п ідприємств-г і гант ів , були створені акц іонерн і

товариства , ощадн і к а с и тощо . Вони були пов ' я з ан і з б анками .

Епоха в ільної конкуренц і ї в ро звитку кап і т ал і зму зм інюється

наприк інц і X IX — на початку XX ст. новою стад ією — стад ією

монопол істичного кап італ і зму . ї ї н а зивають т а к о ж імпер іал і змом.

s Всесвітня історія

Перша ознака ціс'і стадії у тиорешш монополии.

Оск ільки в ідбувалося неухильне ро•шшрппш виробництва , а

внутр ішн ій ринок при цьому р о зширюв а в с я попільно, то утворю­

ються монопольн і об ' єднання великі господарські об ' єднання ,

що к он т ролювали ринок :збуту товар ів , зосереджуючи у своїх

р ук а х ф інансов і , матер і альн і ресурси та науковий потенціал .

Основними видами монопол ій на той час були картел і — об'єд­

н а н н я к і л ь ко х п і дприємств однієї галузі , у ч а сники яко го уклада­

ють угоду щодо розпод ілу ринк і в збуту й цін і збер і гають свою

власн і с ть на з асоби виробництва і продукц ію. Виникають т а к о ж

трести, синдикати , к онцерни — об ' єднання , що були позбавлен і

комерц ійно ї самост ійност і , м а ли єдине кер і вництво і єдину норму

прибутку. У Н імеччин і п е р е в аж а ли к ар т ел і і синдикати , у

США — трести і концерни , у Росії — синдикати .

Друга ознака — з ли т т я банк і вського к ап і т ал у з промисловим і

у т ворення ф інансово ї олігархі ї .

Формув ання індустріального суспільства зм інило роль банків ,

я к і з посередників перетворилися на монополіст ів , що розпоря­

джают ь с я м а й ж е вс іма г рошовими кап і т алами , частиною засобів

виробництва і дж е р е л ами сировини. Велик і б анки не т і льки погли­

нали дрібні, а й п ідпорядковували їх, в к лючали до «своєї» групи шля­

хом «участі» в ї хньому кап італов і , скуповування чи обміну акц ій .

Так виникав ф інансовий кап і т ал з могутньою верх івкою, що віді­

гравав в ажливу рол ь не л и ш е в економічному, а й у пол і тичному

житт і суспільства, п ідпорядковуючи собі весь д е ржавний апарат.

Третя ознака — р і з к е з б і л ьшення вивозу капіталу .

Д л я м ашинно г о виробництва X IX ст. з п ан у в анням в ільної

конкуренц і ї х а р а к т е рним був вив і з товар ів . А д ля індустр іального

суспільства з п а н у в а нн ям монопол і с тичного виробництва харак­

терним стає вив і з кап італу . Розвинут і кап і т ал і с тичн і д е рж а ви екс­

портують к ап і т а л у т і кра їни , де б р ак у в а ло власних кошт і в , а ц іни

на з емлю, сировину, робочу силу були зн ачно д еше вшими .Ч а с т іш е

всього це були колон і ї або нап івколон і ї . Разом з тим кап і т ал виво­

зи в с я і до д е р ж а в «середнього» р і вня розвитку, зокрема Росії.

Л и ш е за п е рш і 13 рок і в XX ст. к ап і т а ловклад ення пров ідних дер­

ж а в з ро сли вдвіч і . Наприкл а д , у 11)14 р. у Росії в руках з ах і дних

д е р ж а в з о с ер е джув ал а с я 1/3 акц іонерного капіталу, 3/4 металур­

гійної, вуг ільної промисловост і , \/2 видобутку нафти і т.д. Вив і з

Розділ. /. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

кап і талу в і д зн а ч а в с я нер івном ірн і с тю . Ч і л ьн е місце в цьому пр<

цоеі н а л ежи т ь Великобритан і ї . З а в д я к и цьому в п е рше створи

ється св ітова система г о сподарювання і св ітовий ринок .

Четверта ознака — економ ічний поділ світу м і ж союзами к ап

тал іст ів .

На св і тових р и н к а х починає п анув а ти в у з ьке коло м іжнаро ;

них монопол ій і т р анснац і онал ьних корпорац ій , я к і розпод ілил

між собою світові р инки збуту й виробництва товар ів , контрс

л їоють певні « сфери впливу» т ощо . М і ж к і л ькома монопол іям

пай могутн іших промислових д е р ж а в були розподілені : світови

ринок нафтопродукт і в , цинку, рейкового виробництва , торговел і

ного судноплавства . Цей поділ в і дбувався у н апружен ій боротьбі

не з а вжди в ідпов ідав тому т еритор і альному поділові , що вж

склав ся м іж пров ідними д е ржа в ами .

П'ята ознака т еритор і альний поділ світу м і ж н айб і л ьшим

імпер і ал і с тичними д е ржа в ами .

Зрос т аючий попит на сировину, п ошуки нових ринк і в збут

товар ів , гонитва за надприбутками прискорили з а х опл ення Вели

кобритан ією, Н імеччиною, Франц і єю т а і ншими д е ржа в ами коло

шальних територ ій . М а й ж е всі д е ржа ви Азії, А ф р и к и та Ла тин

с і. к ()ї Америки , що не змогли протистояти колон і з а торам , потрапил і

під їхній контроль , п ере творившись на колоні ї та нап івколон і ї . ^

них імпер іал істичні д е ржа ви з а х опили пров ідні позиці ї в еконо

М І Ц І , н а в ' я з а ли нер і вноправн і договори, к аб альн і позики , встано

ішли контроль за торг івлею і ф інансами . Ц іл і народи були штучне

роз 'єднані . На к інець XIX ст. т еритор і альний поділ світу був завер­

шений. Ро зпоч ал а с я боротьба за його перерозпод іл , що призвелс

до низки воєнних конфл ік т і в . Сп і вв і дношення сил м і ж наймогут-

I I I і ними імпер і ал і с тичними д е рж а в ами на початку XX ст. ув ійшле

в суперечність з т еритор і альним поділом світу к і нця XIX ст.

Наприк інц і X IX — на поча тку XX ст. з а в е р ш и л о с я станов­

лення індустр іального суспільства в к р а ї н а х Зах ідно ї Європи те

І Іівнічної Америки . Ці к р а ї ни у т ворили зону прискореного еконо­

мічного розвитку, тоді як к р а ї ни Південно-Сх ідно ї Європи, вклю­

чаючи і Рос ію, а в Азії — Японію, с кл ад али зону ро звитку к р а ї н

що на здо г аняли передові індустр іальн і д е ржа ви .

Монопол і с тичний к ап і т а л і зм уп е рше було ретельно дослі­

джено у книз і англ ійського економіста Гобсона «Імпер іал і зм»

Всесвітня історія

(1902 р . ) .У 1910 р. у Відні було надруковано досл і дження австрій­

ського вченого та пол і тика Р. Г ільферд інга «Фінансовий капітал» .

Наукове з н а ч ення має д о сл і дження В.І. Леніна « Імпер іал і зм як

н а й в а ж л и в і ш а стад ія кап і тал і зму» , хоч час тина л ен інських поло­

ж е н ь і оц інок в и я в и ли с я сьогодні помилковими .

1.1.1. Великобританія в 1870-1914 pp.

Економічний розвиток. Упродовж 1870-1914 pp . Великобрита­

н і я в т р а тил а світову промислову монопол ію . Темпи промислового

ро звитку продовжув али зростати , але з а цим пок а зником вона

пос т упала ся СІЛА і Н імеччин і . Щор і чний прир і с т промислового

виробництва у Великобритан і ї с т ановив 2 , 1% , у США — 4,2%,

Н імеччин і — 4 , 1% . З ам і с т ь тре тини світової індустр іально ї про­

дукці ї на поча тку XX ст. на Великобрит ан ію припад а л а л и ш е

сьома частина . На початку 80-х pp . X IX ст. ї ї об і гнали СІЛА, а на

початку XX ст. — Н імеччина . По я снюв а л о с я це передус ім техніч­

ною в ідстал істю. У британськ ій індустрі ї зн ачну питому вагу м а ли

з а с т ар і л і у т ехн ічному в і дношенн і галуз і промисловост і — тек­

стильна і суднобудівна. США та Н ім еччина викорис тов ув али д л я

о с н ащення своїх п ідприємств н айнов іш і техн ічн і дося гнення ,

з а п р о в а джу в а ли новітні технологі ї , м а ли високу продуктивн ість

прац і , що робило ї х т ов ари б і л ьш конкур ен тними в ідносно бри­

т анс ьких на св ітовому ринку. Процес концентрац і ї виробництва і

к ап і т а л у т а к о ж в ідставав від США і Н імеччини .

Аграрний сектор британської економіки вже не міг задовольнити

потреби кра їни в продуктах харчування . Тому левова частка сіль­

ськогосподарської продукції імпортувалася з інших кра їн . Британ­

ські промисловці були тісно пов 'язан і з колоніальним ринком і тому

надавали перевагу вкладанню кошт ів не у власну економіку, а за

кордон. Уже на початку XX ст. загальна сума вивезеного капіталу

перевищувала 2 млрд фунт ів стерлінгів, а в 1 9 1 4 р . — 4 млрд. Це впли­

вало на скорочення темпів промислового розвитку Великобритані ї .

Однак Великобрит ан і я ще з а л и ш а л а с я індустр і альним гіган­

том, що входив у тр ійку наймог у тн іших д е р ж а в світу. ї ї торг і вель-

ний фл о т з а л и ш а в с я св і товим перев і зником , вона м ал а наймогут-

н іший в ійськово -морський флот. Англ ійський фун т стерл інг ів

з а л и ш а в с я св ітовою ро з р а х унковою валютою, а Лондон — світо­

вим торговим і ф і н ан со вим центром . У 1900 р. В еликобри т ан і я

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

видобувала 3 0% світового вуг ілля , в ип л а в л я л а 2 0% світового

виробництва чавуну. П ' я т ь н айб і л ьших англ ійських банк ів конт­

ролювали ф і н ан си світу. З б е р еж енню м іцних економ ічних пози­

ц ій с прияли в еличе зн і колон і альн і волод іння з а г альною площею

понад 33 м лн км2 з н а с е л енням 400 млн осіб (1914 p.).

Політичне становище. У Великобритані ї продовжувала існувати

конституційна монарх ія , парламентський устрій з двома політичними

і іартіями — Ліберальною на чолі з У Б. Гладстоном і Консервативною

І В. Дізраелі на чолі . Ядро останньої становила велика буржуаз ія,

к р і м того вони т а к ож представляли інтереси великих землевласни­

ків . Намагаючись залучити масового виборця, л іберали здійснювали

соціальні реформи; консерватори основну увагу прид іляли зовніш­

ній політиці, інколи вдаючись до обмеженого соціального реформу­

в а н н я . Розбіжності м іж парт іями зводилися до р ізних засобів, форм і

строків вир ішення державних справ. Ліберальні уряди Гладстона

провели реформу ф інансування початкової школи , державної

с л у ж б и , а т а к ож парламентську реформу — вибори стали таємними,

б у ло розширено коло виборців (1884 p.). Консерватори провели

реформи трудового законодавства, заборонили працю дітей в іком до

10 років тощо. Обидві партії зд ійснювали активну колоніальну полі­

т и к у — велися війни в Афганістані , Судані, бурських республіках,

б у ло захоплено Суецький канал , Єгипет, Бірму, Кіпр, Судан,Уганду.

Серед внутр ішніх проблем найголовн ішою була ірландська . В

\Ш) р. л іберальний уряд Гладстона розробив проект закону про

ю м р у л ь — надання автономії Ірланді ї в м ежа х Британсько ї імперії.

11 р о т е р еформа не була здійснена. Уряд п ішов у відставку, а серед

лі ібералів відбувся розкол .У 1912-1914 pp . ірландське питання знову

v. m нтрилося .Чергова спроба л іберал ів запровадити гомруль з а знала

н е в д а ч і . Особливо напруженою стала ситуація в Північній Ірланді ї

(().мі,стері), де в будь-який момент могла спалахнути громадянська

в і йна м і ж і рландцями-католиками й англ ійцями-протестантами.

Монопол і з ац ія виробництва призводила до посилення експлуа -

г.ипі роб ітників і з а г о с тр ення соц і альних проблем . Орган і з а тором

р у х у роб ітників з а п о л і пшення їхнього економічного с т ановища

оу.ми т р е д -юн і они , що об ' єднували понад 1,5 м лн роб і тник ів . По р я д

і н и м и п о ч а л и форму в а т и с я тред-юніони н е к в а л іф і к о в ани х робіт­

н и к і в « н о в и й юн іон і зм» .У 1893 р . у т в орила ся Роб ітнича парт і я ,

и и> П о р о л а с я за о б р ання до п арл амент у предс тавник і в роб ітничого

Всесвітня історія

класу. У 1900 р. в ідбулась у с тановча к онфе р енц і я нової лейбо­

ристсько ї парті ї , я к а в 1906 р . д і стала на зву Б ри т а н с ь к а лейбо­

ристська парт і я . П е р ш и м ї ї л і д ером став Д. Кейр-Гард і . На вибо­

р а х 1906 р. лейбористи здобули 20 депутатських місць , а в л а в а х

парт і ї було понад 1 млн осіб. Так, на початку XX ст. у Великобри­

тані ї на зм іну двопарт ійн ій системі п р и й ш л и три пол і тичн і пар­

тії — консерва тори , л і берали , лейбористи .

В умовах пере групування пол і тичних сил у Великобритан і ї з

1905 по 1916 pp . п ри влад і була Л і б еральна пар т і я . Б і л ьш і с т ь лібе­

р а л ьни х соц і альних р е ф о р м пов ' я з ано з Д. Л л ойд- Джор джем . У

1909 p . були створені п е рш і б і рж і прац і д л я з д і й снення посеред­

ництва м і ж п і дприємцями і роб і тниками , в с т ановлено пенс ійний

в ік — 70 рок ів , з а про в а джено соц іальн і гарант і ї на випадок хво­

роби, інвал ідност і тощо . Конс ерв а тори н ам а г а ли с я чинити опір

р еформ ам , використовуючи б і льшіс ть у пала т і лорд ів . У 1911 р.

л і б ер али зд ійснили р еформу п ал а ти лорд ів . І з ї ї компетенц і ї вилу­

ч а ли с я пи т ання бюджету, а пр а во в і д хиля ти той чи і нший законо­

проект о бмежув ало ся двома р ок ами . Р е ф о р м и з ни зили соц іальне

н а п р уж ення в суспільстві , з а к л а л и основи сучасної системи «кла­

сового миру» в кра їн і .

О п о р н і м е т о д и ч н і м а т е р і а л и

І. Вищі органи влади Великобританії

призначає Голова д е ржави — монарх (король або королева)

Парламент

В е р х н я — палата лорд ів (складається зі спадкових

і довічно призначених монархом перів)

Н и ж н я — палата громад (обирається)

парламентська більшість

'a |,

опозиція

Уряд (Кабінет міністрів)

Відповідальний перед парламентом

Виборц і

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

Правлячі династії:

Ганноверська династія

1837-1901 - В і к тор і я

Саксен-Кобург-Гогпська та Віндзорські династії

1901-1910 - Ед у ардУИ

1910-1936 - TeoprV

II. Прем'єр-міністри Великобританії:

1868-1874 - У Гладстон (ліберал)

1874-1880 — Б. Д і зраел і (консерватор)

1880-1885 - У Гладстон (ліберал)

1885-1886 — Р. Солсбер і (консерватор)

1886 — У Гладстон (ліберал)

1886-1892 — Р. Солсбер і (консерватор)

1892-1894 - У Гладстон (ліберал)

1894-1895 - А. Розбер і (л іберал)

1895-1902 — Р Солсбер і ( консерва тор )

1902-1905 — А. Б а л ь ф у р (консерватор)

1905-1908 — Г. К емпб е л л -Б анн е рм ан (ліберал)

1908-1916 — Г Аскв і т (коал іц ійний уряд)

1916-1922 — Д. Л л ой д -Джор дж (коал іц ійний уряд)

1.1.2. Німецька імперія в 1871-1914 pp.

Економічний розвиток. Н а й в а ж л и в і ш о ю передумовою бурх-

.пішого індустр іального ро з витку Н ім еччини було об ' єднання

к р а ї н и в 1 8 71р . Створення єдиного внутр ішнього ринку, завер­

ш е н и я промислового перевороту, в и кори с т ання нов ітн іх досяг­

н е ш , науки і техн іки , багат і природн і ресурси, подвоєні п ' я тим і -

II і, ярд ною контрибуц і єю з Франц і ї та з а х оп л енням Ель з а с у і

Лотарінг і ї — все це с прияло економ ічному п іднесенню Німеччини,

І • 70 х pp. X IX ст. було проведено р я д р е ф о р м за гально імперського

масштабу : з а про в а джено єдину грошову систему (золоту марку) ,

m-т; і мовлена єдина система судочинства, створено імперський банк

(Рейхсбанк) тощо . Наприк і нц і X IX ст. е коном ічний розвиток

II I м е ч ч ин и в ідбувався прискор еними т емпами , а на початку XX ст

І.і о с н о в н и м и п о к а з ник ами вона почала випер е джа ти Великобри­

т а н і ю ( ч а с т к а Н імеччини у св ітовому промисловому виробництв і

с к л а л а 1Т),8%, а Великобритан і ї — 14,1%). З р о с л о виробництво

' . a n n a , с т а л і , видобуток вуг ілля , з б і л ьшил а с я про тяжн і с т ь

Всесвітня історія

з ал і зниць . П р и створенні велико ї м ашинно ї індустрі ї в Н імеччин і

викорис тов ув а в ся досвід і нших економ ічно ро звинених д е р ж а в

світу. Особливо ш в и д к и м и т емпами р о з ви в а ли с я пров ідн і галуз і

виробництва — електротехн ічна та х ім ічна . Оск і л ьки в Н імеччин і

не було колон ій , ї ї к ап і т а ли з н а чною м ірою вкл а д алис ь у націо­

нальну економіку . Н імецька промислов і с т ь мал а п е ршокл а сн у

орган і з ац ію , сучасну на той час структуру. ї ї т а к о ж п і джив люв а ли

в ійськов і з амо в л ення з боку д е ржави , я к а ро зпочал а процес гонки

озброєнь .

На поча тку XX ст. в і дбувається по сил ення конкуренц і ї вироб­

ництва т а кап і тал і з ац і ї , що вело до з а сн у в ання монопол і с тичних

об ' єднань — карт ел і в , синдикат і в , трест ів та б анк і в (Круппа ,

Штумма , К і р дорфа ) . Концен тр ац і я банк і вського к ап і т алу відбу­

вал а с ь н а й в и щ и м и в Європі т емпами , а д еяк і б анки (Дармштад -

ський банк , Нац і он а л ьний банк Н імеччини , Дре зд енський банк)

набули світового з н а ч ення . З 1902 по 1913 pp . вив і з к ап і т а л у зр і с

б і л ьше н іж утрич і , проте н імецьк і к ап і т а л о вкл а д ення були вчет­

веро менше за британськ і .

У с ільському господарстві п е р е в ажав «прусський шля х » роз­

питку юнкерське1 (поміщицьке) господарство повально перетво­

рювалося на кап італ істичне; зростає середнє і в елике одноосібне

с елянське господарство. За р ахунок широко го викорис т ання нової

а гротехн іки та х ім ічних добрив урожайн і с т ь з ернових і к артопл і

зросла вдвічі . Швидкими т емпами ро з вив а л а с я з о вн ішня торг івля .

Політичне становище. Унасл і док франко -прус с ько ї в ійни

(1870-1871 pp.) з а в е р ш и в с я т ри в а лий процес об ' є днання Німеч­

чини. 18 с і чня 1871 р. у Версал і було про голошено Н імецьку імпе­

рію, а прусський корол ь В іль гельм І Гогенцоллерн став імперато­

ром (кайзером) . Зг ідно з Конституц і єю, що з а кр і пил а п ан у в ання

Пруссі ї у нов ій д ержав і , Н ім еччина була союзом 22 монарх і й і

т рьох «в ільних міст». В и щ а влада в д е ржа в і н а л е ж а л а імперато­

рові , я к и м міг бути л и ш е корол ь Пруссі ї . Він п ри зн а ч а в рейхсканц­

лера (голову уряду) в ідпов ідального л и ш е перед ним, а т а к о ж

чиновник і в н айвищого рангу; з д ій снював з а г альне у п р а в л і ння

кра їною, с к лик а в або ро зпу скав обидві п а л а ти парламенту , вирі­

шув а в пи т ання в ійни та миру, пр ед с т а вляв Н імеччину на міжна­

родній арен і тощо . Н а й в и щ и м з аконод а вчим органом була Союзна

рада (Бундесрат) і п а л а т а депутат ів (Рейхстаг) . Бундесрат с кл а д а в с я

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

із предс тавник і в з емель , а Рейхста г обирав ся на 5 рок і в (з 1878 р.)

на п ідстав і з а г ального виборчого права , я к е м а ли л и ш е чолов іки з

25-р ічного віку.

П е р ш и й к анцл е р Отто ф о н Б і см а р к (перебував на посаді до

1890 p.) . Б і см а р к був вида тним пол і тиком свого часу, справив

з н а чний вплив на вн у т р ішню і з о вн ішню пол і тику д е ржави . Вну­

т р і ш н я пол і тика Н імецько ї імпері ї в і д р і з н я л а с я конс ерв а тивним

х а р ак т е ром . П р а в л я ч и м и п а р т і ями була Консерв а тивна (відобра­

ж а л а інтереси юнкерства , оф іцерства , аристократ і ї ) і Нац і он а л -

л і б еральна (представляла буржуаз ію) . В 1871 р. створено Като­

лицьку парт ію Центру, що з а х и щ а л а інтереси к а толицько го

населення . У д е ржав і було проведено р я д р е ф о р м з о бмеження

впливу ц е рк ви на сусп ільно-пол і тичне с т ановище , що д істали

назву «куль туркампф» («боротьба за культуру») . Зм і нюючи р е ж и м

імперсько ї влади, к анцл ер в ів боротьбу проти пол ітично ї опози­

ції впливу соц іал-демократ і ї на пол і тичне жи т т я . В 1878 р. було

прийнято «винятковий закон» проти соціал іст ів , що д і яв до 1890 р .

і з аборонив д і яльн і с ть соц і ал і с тичних орган і з ац ій і роб і тничих

газет. Було зд ійснено р я д соц і альних р еформ : п рийня т о з а к они

про с тр а х ув ання , пенс ійне з а б е зп еч ення в старост і , в с тановлено

11-годинний робочий день, з аборонено п р ацю дітей до 13 рок і в .

На меж і X I X — X X ст. зм іцн ів н імецький роб і тничий рух.

Соц і ал -демократ і я в и й ш л а з п ідп ілля , п р и й н я в ш и в 1891 р. нову

«•Крфурдську програму» , і о т римал а п і д тримку 1/3 виборц ів . У

гк.ладі Соц і ал-демократично ї парт і ї Н ім еччини були в ідомі л і дери

і теоретики роб ітничого руху К. Каутський , А. Бебель , В. Лібкнехт,

К. Б е рнштейн , а сама СДПН пере творилась в одну з н айб і л ьш

масових є вропейських парт ій .

З о в н і ш н я пол і тика Н імецько ї імпері ї була с пр ямов ан а на

посилення позиц ій в Європі , з о кр ема на і з оляц ію Франц і ї . У сере­

дині 80-х pp . Н імеччина ро зпоч ал а колон і ал ьн і з а г а рб ання , здо­

бувши Того, Камерун , Нову Гв інею. П і с л я в і дс тавки Б і см а рк а н ай -

а гресивн іш і предс т авники юнкерс т в а і буржуаз і ї в з я л и курс на

з акордонну експанс ію, с т в оривши Пан г е рманс ький союз (1891 p.).

З к і нця 90-х pp . Н імеччина ро зпочал а гонку о зброєнь і намага­

л а с я протид іяти колон і ал ьн ій пол ітиці Франц і ї , Великобритан і ї ,

по грожувала Росії . «Світова пол і тика» Н ім е ччини стала однією з

причин Першо ї світової в ійни.

Всесвітня історія

Опорні методичні матеріали І. Вищі органи влади Німецької імперії

Імператор (лише король Пруссії)

Рейхсканцлер ( імперський канцлер)

Бундесрат (Союзна рада) 58 чол.

(17 від Пруссії)

складалася з представників німецьких держав

законопроект^

для затвердження

Рейхстаг (Палата депутатів)

400 чол.

обирався

Виборц і

II. Правляча династія

Гогенцоллерни

1861-1888 - В іль гельм І

9.03.1888-15.06.1888 - Фр ідр і х III

1888-1918 - В іль гельм II

III. Рейхсканцлери Німецької імперії

1871-1890 - Отто ф о н Б і см а р к

1890-1894 - Георг Лео Капр і в і

1894-1900 — Хлодвіг ф он Гогенлое

1900-1909 — Бернг ард ф о н Б ю л о в

1909-1917 - Теобальд ф о н Б е тм ан

14.07.1917-1.11.1917 - Георг Міхаел і с

1.11.1917-30.09.1918 - Георг ф о н Хертл інг

30.10.1918-9.11.1918 - Мак с Б а д ен с ький

1.1.3. Франція 1871-1914 pp.

Економічний розвиток. П і с л я п о р а з к и у франко -пру с с ьк і й

в ійні 1870-1871 pp . економічне і пол і тичне с т ановище Франц і ї

Розділ. І. Світ на межі Х/Х-ХХ ст.

було складним . Вона повинна була сплатити контрибуц ію Німеч­

чин і в ро зм ір і 5 млрд ф р а н к і в , усередині кр а ї ни ро з г орнула ся

боротьба за владу м і ж монар х і с т ами і р е спубл і к анцями .

Ф р а н ц і я з а л и ш а л а с я однією з ро звинутих є вропейських дер­

ж а в , що м а л а в елик і колон і ал ьн і волод іння , могутню а рм ію т а

можливос т і економічного з ро с т ання . На в ідміну від Великобрита­

нії, Н ім е ч чини та США, вона була а грарно- індустр і альною держа­

вою: 4 3 % н а с е л ення було з а йня т о в а г р арному сектор і .Темпи еко­

номічного ро звитку на поча тку XX ст. були невисокими — 2,6%

на р ік . За т емпами економ ічного з р о с т ання на початку XX ст.

Ф р а н ц і я почала в ідставати від США і Н імеччини , а за обся г ами

виробництва — і від Великобритан і ї . За випуском основних вид ів

продукці ї , Ф р а н ц і я була вит існена на 4-те місце в світі . У ц ілому

ч а с тка Франц і ї у св ітовій промислов ій продукці ї у 1900 р. стано­

вила 7%. Однак частка Франц і ї у з а кордонних кап і т аловкладен­

нях ся г ала 3 3% , і вона пос ідала 2-ге м ісце (п ісля Великобритан і ї )

з а вив е з енням капіталу . Н е з в а ж а ю ч и на концентр ац ію промисло­

вості, з а л и ш а л о с я багато н е в е ликих п ідприємств рем існичого

типу, де н а р а х о в у в а л о с я « 1 0 роб і тник ів (60% підприємств) . Вели­

ких п і дприємств з к і л ьк і с тю до 500 роб і тник ів було небагато , вони

і снували в металург ійн ій , в ійськов ій , х ім ічн ій , ав томоб ільн ій

г а л у з я х промисловост і . На поча ток Першо ї світової в ійни Фран­

ц і я пос ідала 2-ге місце у світі з виробництва автомобіл ів , м а л а

значн і усп і хи в ав іац ійн ій , х ім і чн ій та електротехн ічн ій г алу зях .

В а ж л и в у рол ь у ф р анц у з ь к і й економіц і в і д і гравали банки . У

5-ти н айб і л ьших б анк а х з о с ер е джув ало ся 7 3 % кап і т ал і в . У вну­

тр ішн і і з о вн ішн і по зики вкл ад ало с ь у 10 р а з і в б і л ьше кошт і в ,

н і ж у промислов і с т ь і торг і влю Франц і ї . П р и застої у економіц і

к р а ї н а багат іла . В ідбувався процес з р о щ е н н я банк івського капі­

талу з промисловим і а г р а рним і поя в а п р о ш а р к у «фінансово ї олі­

гархі ї» . Я к щ о з Великобритан і ї в и во зив с я головним чином про­

мисловий кап і т ал , то з Франц і ї — по зичковий . Фр анц у з ь к ий

к ап і т а л набував дедалі б і л ьше лихв ар с ько го характеру .

Продуктивн і с ть а грарного сектору Франц і ї т а к о ж з н а чно

пос т упал а ся врожайнос т і с і л ьськогосподарських культур у Німеч­

чині , Великобритан і ї та США.

Політичне становище. Ф р а н ц і я була про голошена республі­

кою 4 в ер е сня 1870 р. Проте л и ш е в 1875 р. Установч і з бори

Всесвітня історія

прийня ли конституц ію Третьої республ іки . Главою д е ржа ви був

президент, що обирав ся на 7 рок і в абсолютною б ільшістю Націо­

нал ьних збор ів і міг бути переобраний на будь-який новий строк .

Конституц ія н а д а в а л а йому ш и р о к и х прав , аж до розпуску П а л а т и

депутат ів . Викона вч а влада н а л е ж а л а президенту і Рад і м ін істр ів .

П а р л ам ен т с кл а д а в с я з двох палат : в ерхньо ї — Сенату, і ниж­

ньої — Пал а т и депутат ів . Сенат обирав ся пред с т а вниками муніци­

пал ітет ів і був протива гою Пал а т і депутат ів , що обир ал а с я на

4 р оки з а г а л ьним т а ємним голосуванням громадян . Рада м ін істр ів

п р и з н а ч а л а с я президентом, але була п ідзв і тна парламенту , хоч

урядов і а к ти іноді м а ли в ищу силу від з акон і в , п рийня ти х парла­

ментом.

Місцевого с амовря д у в ання п р а к ти чно не і снувало . Л и ш е в

1876-1882 pp . були проведені р е ф о р м и — посади мер ів с тали

виборними . Р е ал ьна влада у д епар т амент а х н а л е ж а л а п р ефек т ам ,

п ри зн ач ених урядом .

З к і нц я 70-х pp . X IX ст. при влад і перебували пом іркован і рес­

публ іканц і . У пол і тичному жит т і к р а ї ни ро з г ор і л а ся боротьба м і ж

р е спубл і к анцями і монарх і с т ами . Цьому с п рия ли пол і тичн і к ри зи ,

що виник а ли у Франц і ї у 80-90-х pp . : к ри з а , п о в ' я з ан а з будівницт­

вом Панамсько го каналу , «справа Дрейфуса» т а інші . Справ а

А. Дрейфуса (кап і тана фр анцу з ь ко г о г енерального штабу, безпід­

ставно звинуваченого у зраді) с тала ос т анньою спробою монар­

х і чних сил дискредитувати республ іканц і в і повалити республі­

к ан с ь кий р е ж и м у Франц і ї . Ще однією особлив істю пол і тичного

ж и т т я к р а ї ни була багатопарт ійн ість . На початку XX ст. у фран­

цузькому парламент і було представлено до д е ся тка парт ій і груп,

що не м а ли б ільшост і і не могли сформув а ти уряд . У цей час цен­

тр а л ьним пи т анням стала боротьба м і ж р е спубл і к анцями (пра­

вими) і р а д и к а л ами (лівими).

З о в н і ш н я пол і т ик а р е ж и м у Третьо ї р е спубл і ки м а л а два

основн і н а п р я м и : с т в ор ення ф р а н ц у з ь к о ї к олон і а л ьно ї імпер і ї

та п ід готовка до в ійни з Н ім е ч чиною . Ф р а н ц у з ь к і в і й с ька захо­

п и л и Туніс, Індокитай , Мад а г а с к а р , Сомал і , ч а с тину Гвінеї ,

Судану, Мавритан і ї , Конго , Чад , Да гомею, В е р хню Вольту. Поси­

л е н н я н апруженос т і у ф р а н ц у з ь к о - н і м е ц ь к и х в і дносинах зму­

ш у в а л о Ф р а н ц і ю ш у к а т и п р и м и р е н н я з В е ликобри т ан і єю і

Рос ією.

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

О п о р н і м е т о д и ч н і м а т е р і а л и

І. Вищі органи влади Франції

Пре зидент (обирається на 7 років)

обир|ають

призначає

Національн і з бори відповідає

Уряд (Рада міністрів)

Сенат (обирається органами

місцевого самоврядування)

Палата депутат ів

більшість опозиція

Виборц і

II. Президенти Франції (Третя республіка)

1871-1873 - А .Т ь є р

1873-1879 - М. Мак-Магон

1879-1887 - Ж. Греві

1887-1894 - М. К а р н о

1894-1895 - Ж. К а з имир -Пер ' є

1895-1899 - Ф. Фор

1899-1906 - Е. Лубе

1906-1913 - А. Фа л ь є р

1913-1920 - Р Пу анк а р е

1.1.4. Сполучені Штати Америки в 1877-1914 pp.

Економічне становище. Перемога передової кап і т ал і с тично ї

Півночі у Громадянс ьк і й в ійні 1861-1865 pp . над рабовласниць­

ким Півднем, л і к в і д ац і я л а тифунд і й та п р и й н я т т я гомстед-акта

прискорила економ і чний ро звиток . На середину 90-х pp . X IX ст.

СІНА в и й ш л а на п е рше місце в світі за обся гами промислово го

пиробництва , т е хн і чним о с н ащенням п ідприємств і продуктив­

ністю прац і . П ідприємства США в и п л а в л я л и б і л ьше чавуну, стал і ,

ішдобували б і л ьше к ам ' яно г о вуг ілля , н і ж Великобритан і я ,

2 0 Всесвітня історія

Німеччина та Ф р а н ц і я р а з ом узят і . Пере т воренню США в світо­

вого індустр іального л ідера с п рия ло освоєння багатих природних

ресурс ів Американсько го континенту, щедр і субсидії з боку дер­

ж а в и , особливо в з а л і зничне буд івництво . На поча ток XX ст. заліз­

ниці з ' є днували всі шта ти , а ї х н я с умарна д о вжин а п е р е вищув а л а

анало г і чний п о к а з ник усіх к р а ї н Європи і с т ановила половину

світової з ал і знично ї мереж і .

Інтенсивно в і дбувався процес концентрац і ї виробництва та

к ап і т алу і монопол і зац і ї в особливо ц ентрал і з о в аних форма х .

Головну роль у промисловому виробництв і в ід і грали в елик і під­

приємств а — вони с т ановили 2,2%, але в и роб л я ли м а й ж е поло­

вину обсягу промислово ї продукці ї . Вони об ' єднувалися у монопо­

лії. Б у ли з а снован і сталева к о рпор ац і я Карнег і , е л ектрот ехн і чний

трест «Дженерал електр ік» , к о рпор ац і я Дж . Р о к ф е л л е р а «Стан-

дард Ойл» та інші . У банк і в ськ ій сфер і н аймо г у тн ішими б анк ами

були «Нешнл сіті банк» Р окфел л е р а , б анки Моргана , Меллона та

інші . В ажлив у рол ь в ід і грає пост ійний приток європейського

к ап і т ал у та іммі грант ів з Європи . У США один в ідсоток н а с е л ення

зосередив у своїх р у к а х половину нац іонального багатства .

Др ібний та середній к ап і т а ли були з алучен і до сф е ри торг івл і

т а послуг. Динам і зм розвитку американсько ї е коном іки н ад а в ал а

в і льна конкуренц і я .

В а г р арному сектор і США кап і т а л і зм р о з ви в а в с я «фермер­

ським» ш л я х о м . Ферме ри о т римали сотні м ільйон ів а кр і в з емель

на Заход і і не були об тяжен і ф еод а л ьними п е р ежи тк ами . Р і вень

техн ічного о б л ашт у в ання с ільського господарства був з н а чно

в и щ и й з а європейський , з а виробництвом с ільськогосподарсько ї

продукці ї США пос ідали п е рше місце в світі. Р о з ш и р е н н я кордо­

нів, о своєння нових територ ій та п риплив іммі грант ів сформу в а ли

ш и р о к и й вну тр ішн ій ринок , що с тимулював по д а л ьший еконо­

м ічний ро з виток США.

Політичне становище. Основи д ержавно го устрою США на

початку XX ст. з а л и ш а л и с ь н е зм інними з к і н ц я XVIII ст. к о ли

США були п е ршою д е ржа вою , я к а п рийня л а конституц ію, що

про голошувал а свободу, р івн ість , народовладдя і на ї ї основі утвер­

джу в а л а поділ вл ади на законодавчу , виконавчу , судову. Президент

США обирався на 4 роки , був главою уряду, виконавчо ї влади,

п ри зн а ч а в мін істр ів тощо . З а конод а в ч а влада н а л е ж а л а Конгресу,

І*оіділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 2 1

що скл ад а в ся з П а л а т и представник і в і Сенату. Виборче право

мали л и ш е чолов іки . США — кр а ї н а пол і тичного плюрал і зму , де

д в о х парт ійна система в ід і грала в ажли в у рол ь у пол і тичному

житті кра їни . Н ай б і л ьшими пол і тичними п а р т і ями були Респу­

бл і к анська (з 1854 р.) і Д емокра тична (з 1828 p.). Республ іканська

парт ія в и р а ж а л а інтереси крупно ї промислово ї буржуаз і ї т а

ф інансист і в , а Д емокра тична — в е ликих з емлевл а сник і в і буржу­

а з і ї Півдня . Принципови х в ідмінностей м і ж п ар т і ями вж е не існу-

iia.no, а пол і тична боротьба т о чил а с я л и ш е з окремих проблем

внутр ішньо- і з о вн ішньопол і тичного ж и т т я ( с тавлення до протек­

ціонізму, пи т ання про т а рифи , митн і збори , антимонопольне зако­

нодавство і т. д.).

У к інці X IX ст. в плив трест ів п о зн а чи в с я на жит т і всього аме -

I м і к а і і е ь к о г о суспільства : з рос т али ц іни, по силювал а с ь експлуата -

і п и , р о з оряли с я др ібні т а середні п ідприємства . Д е ржа в а зм ушена

о у . п а р а х ува тися з н евдоволенням ш и р о к и х верств нас елення . У

ПИК) р . Конгрес п р и й н я в антитрест і в ський « з акон Дж . Шермана» ,

що проголошував з аборону трест ів , але з а к он міг т л умачитися по -

різному та і нколи викорис тов у в а в ся д л я боротьби з профсп іл­

ками. Початок XX ст. о знаменував поча ток «прогресивної

<|)п> проведення ряду р еформ , ін іц і атором я к и х став президент

Т Рузвельт. Основна суть р е ф о р м поля г а л а в з абе зпеченн і рол і

/н ржави як р е г улятора економ ічних і трудових в ідносин м і ж пра­

н у ю і кап і талом, що д ало змогу уникнути з а го с тр ення соц і альних

конфл ік т і в і революці ї . Розпочато пол і тику «чесного курсу»,

п«- |н'ді>;ічено боротьбу проти монопол ій , а р б і т р аж у в і дносинах

м і ж 111ді і р и ємцями і роб і тниками тощо . Серед п рийня ти х у цей час

і.ікоіпм необхідно в і д значити з а к он про вв едення д ержавно го

к о н т р о л ю над ви го товленням л ік і в і х а р ч о ви х продукт ів ; з а к он

111 >о к < штроль т а р иф і в на з а л і зницях , контроль над умовами прац і

11.1 ••котобійнях тощо . Ни з к у в е ликих д і л янок з емл і було оголо-

п и п о д е рж а вними з апов і дниками , с т ворювалися коміс і ї по охо­

р о н і н а вколишньо го с ередовища тощо .

У Р.М 2 р. президентом США був обраний д емокра т В. В ільсон,

а к и н проголосив «еру нової свободи». Головними з а к он ами його

. і . ' і і м і і п с т р а ц і ї було з а п р о в а дж ення з а г альнонац іонально ї б анк і в -

< к к о ї (чігтгми, в с т ановлення високого прогресивного податку на

і і р н о у т о к , с п ри яння свободі особи, в ільн ій конкуренц і ї , зм іна

2 2 Всесвітня історія

порядку вибор ів до сенату. Я к щ о р а н іш е сенатори п р и з н а ч а л и с я

з а конода вчими з і б р аннями сенат ів , то тепер вони обиралися шля­

хом народного голосування .

У зовн ішн ій політиці США сконцентрували увагу на Латинськ ій

Америці і Далекому Сході. США оголосили свою виключну відпо­

відальність за справи американс ьких кра їн . У результат і в ійни з

Іспан ією до США пер ейшли Філ іпп інськ і острови, о . Гуам, Пуерто-

Рико . Куба опинилася під контролем США, хоча формал ьно зали­

ш а л а с я н е з а л ежною . На Далекому Сході США прагнули, викорис­

товуючи свою економічну перевагу, вит існити конкурент ів з Кит аю .

З ц ією метою вони проголосили доктрину «в ідкритих дверей і рів­

них можливостей» , що вимагала р і вних прав у торгівлі д л я вс іх

з ах і дних д е ржав . Під час рос ійсько-японсько ї в ійни США підтри­

мали Японію, щоб т аким чином послабити позиці ї Росії.

Опорні методичні матеріали І. Вищі органи влади США

г \ Президент призначається

ґ Верховний суд

(обирається на 4 роки) за згодою сенату (довічно)

Конгрес J

І ь >̂

Законодавч і

палати штат ів Палата представників

(обирається на 2 роки)

Виборц і

II. Президенти США

1869-1877 — Улісс С. Грант (республ іканець)

1877-1881 — Ра т т ерфорд Б. Хейс (республ іканець)

1881-19.09.1881 (вбитий) — Джеймс А. Гарфілд (республіканець)

20.09.1881-1885 — Честер А .Арт ур (республ іканець)

1885-1889 — Гровер Кл і вл енд (демократ)

1889-1893 — Б енджам і н Гарр ісон (республ іканець)

Виборц і

президента

Сенат (обирається на 6 років,

по 2 сенатори від штату) > <

Рігщіп. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 2 3

189'А 1897 — Гровер Кл і в л енд (демократ)

1897 14.09.1901 (вбитий) — У їльям Мак-К інл і (республіканець)

14.09.1901-1909 — Теодор Ру з в ель т (республ іканець)

1909-1913 - У ї л ь ям Т. Т аф т (республ іканець)

1913-1921 — Вудро В ільсон (демократ)

1.1.5. Японія 1867-1914 pp.

Ккономічний розвиток. Ро звиток Японі ї н априк інц і X IX — на

початку XX ст. м а в багато як сп ільних , т а к і в ідм інних рис порів­

няно з е коном і чним ро з ви тком кр а ї н Європи і СІЛА. Ці особли­

вості були пов ' я з ан і з ї ї і с т оричними традиц іями . У 1867-1868 pp .

пуло л і кв і довано сьогунат. З а в е р ш и в с я період і золяц і ї к р а ї ни від

ювн ішнього світу. Япон ія у к л а л а п е рш і торговельн і угоди з СІЛА,

Великобритан ією, Франц і єю , Голланд ією. В кра їну ринув пот ік

д ешевих і р і зноман і тних промислових товар і в з Європи, що при -

ївсло до з анепаду нац іонального ремесла і торг івлі . Д е ржа в у очо­

лив імператор Мацух іто , пер іод п р а в л і ння яко го у в і йшов до істо­

рії як епоха Мейдзи — «Освічене правл іння» . Імператором було

проведено р я д р еформ , що с п ри я ли ро звитков і кап італ і зму . Вирі­

шальну роль у створенні промисловост і в ід і грала д е ржав а . На

д е ржа вн і к о ш т и будувалися промислов і п ідприємства , к упув алося

ta кордоном у с т а ткув ання і технологі ї . У 70-80-х pp . за р а х унок

д е рж а ви було збудовано понад тисячу п ідприємств . Промислов е

виробництво Японі ї х а р а к т е ри з у в а л о с я нер і вном ірн і с тю ро звитку

галузі : ш ви д кими т емпами ро з вив а л а с ь ле гка промислов і с ть (тек-

етильна) , тоді як металург і я — пов ільно . З а г а л ом д л я японсько ї

промисловост і х а р а к т е рним було з р о с т ання к ількост і др ібних під­

приємств . За р а х унок д е р ж а в и було створено транспорт і з в ' я з ок .

Проте д е рж а в а не з бир а л а с я з а л и ш а т и с я монопол істом — ство­

рені т ак зван і « зра зков і п ідприємства» невдовз і п ер ед ав алися в

при їду або прод а в алися прива тному капіталу, що швидко розви­

вався . Так були створені к онцерн «Міцуї», «Міцубіши», «Ясуда»,

••Лишу», я к і в с т ановили повний контроль над промислов і с тю. За

рівнем техн ічного о с н ащення японс ьк а промислов і с ть поступа­

лася європейськ ій та американськ ій . Але Япон ія стала однією з

великих д е ржав , суперницею європейських кр а ї н і США у Тихо­

океанському регіоні . На початку XX ст. Япон ія за обсягами вироб­

ництва випередила І тал ію і н а б ли зил а с я до Франц і ї .

2 4 Всесвітня історія

Водночас зрос т ала концен тр ац і я виробництва і кап італу , фор­

мув а в ся ф ін ансовий кап і т ал . Подібно до і нших д е р ж а в Япон і я

т а к о ж починає зд ійснювати вив і з капіталу , в к л а д аючи його в інші ,

м е н ш розвинут і кра їни . Особлив істю Японії було у т вор ення

воєнно-феодального імпер і ал і зму — перепле т ення могутн іх фео­

дал ьних п е р ежитк і в з монопол і с тичним кап і т ал і змом .

Ще однією особлив істю японсько го кап і т ал і зму була організа­

ц і я п і дприємств — ф і рм а л и ш е на ринку виступала як в л а сник і

у ч а сник конкурентно ї боротьби, а з середини вона була побудо­

вана я к традиц ійна община чи родина . Цим поя снюють с я я к

виробнич і усп іхи японс ьких ф і рм , т а к і в ідсутність гострих класо­

вих конфл і к т і в , н е з в аж аючи на ни з ь кий р івень жи т т я .

Д л я ро звитку с ільського господарства в ажли в ою була а г р арна

р е ф о р м а 1872-1873 pp . Вона з а б е зп ечила можлив і с т ь о т римання

с е л ян ами особистої свободи, з емельного над ілу за викуп , встанов­

люв а в с я єдиний податок на з емлю тощо . Р еформа с тимулювала

ефек тивне викори с т ання з емл і т а ро з ви ток к ап і т ал і зму європей­

ського з р а з к а .

Політичне становище. Епох а Мейдз і м ал а поворотне з н а ч е н н я

в ус ій японс ьк і й історії . З метою подолання феодально ї роздроб­

леност і імпера тор зд ійснив адм ін і стративну реформу , с т в оривши

ч і тку адм ін і с тра тивно-бюрократичну систему. Кра ї н у було поді­

лено на префект ури .Унасл і док соц і альних р е ф о р м 70-х pp . X IX ст.

було л і кв і довано спадков і феодальн і прив іле ї к н я з і в і с амура ї в ,

с к а совано станов і права . На є вропейський в з і р ець з д і й снювалося

р е ф о р м у в а н н я армі ї , в водилася з а г а л ьна в ійськова повинн ість .

Серед і нших р е ф о р м слід в і д значити введення єдиних з а кон і в і

судів, о г о лошення свободи торг івл і , з а п р о в а дж ення єдиної в а люти

(єни), р еор г ан і з ац ію системи осв іти за є вропейськими нормами .

Р е ф о р м у в а н н я пол ітичної системи з а в е ршило с ь п р и й н я т т я м у

1889 р . Конституці ї . Було вс т ановлено імператорську владу. Імпе­

ра тор в и зн а в а в с я с в ященною і недоторканою особою. Як глава

д е рж а ви в ін мав право о голошувати війну, уклада ти мир , затвер­

джув а ти і видава ти з акони , с к лик а ти і ро зпуска ти парламент , при­

знач а ти і з в і л ьня ти д е ржа вних службовц ів . П а р л ам ен т с к л а д а в с я

з двох п ал а т — Пал а ти пер ів , де були представлен і ч л ени імпера­

торсько ї родини, вищ і чиновники та аристократи , і П а л а т и пред­

ставник ів , що обирал а ся на основі обмеженого майновим цензом

Розділ. І. Світ на межі Х/Х-ХХ ст. 2 5

ниГюрчого права . Парл амен т з а т в ерджував бюджет, але не мав

прана вносити жодних зм ін до Конституці ї — це була т еж прерога­

тиви імператора . Уряд був в ідпов ідальним не перед парламентом, а

перед монархом . В Японії, як і в Німеччин і , виник блок монополіс­

тичної буржуаз і ї та агресивної в ійськово-феодально ї верх івки .

( 'амураї , я к і брали участь у «Медзі ісін», входили до складу т ак зва­

ного Генро (ради стар ійшин) і с п р а в л я ли не абиякий вплив на фор­

мування державно ї пол і тики . Генро рекомендував імператору склад

уряду, д ав ав поради в усіх н а й в ажли в іши х пол і тичних справах .

У 80-х pp . X IX ст. в Японі ї в иникли п е рш і пол і тичн і пар­

тії Л і б ер ал ьна і П а р т і я р еформ , я к і ще не м а ли широко ї соці­

альної б а зи і не в и р і з н я ли с я ч і т кою орган і з ац ійною структурою.

І і априк інц і X IX ст. у кра їн і в иник ают ь профсп і лки , я к і т а к о ж не

мали значного впливу на пол і тичне жи т т я . Японська п р а в л я ч а

верх і вка проводила я с к р а в о в и р аж ен у р е акц ійну пол і тику щодо

роб ітничого руху. У 1907 p., ч ер е з р і к п і с л я у творення , була забо­

ронена Японська соц і ал і с тична пар т і я . Репрес і ї до уч а сник і в рево­

люц ійних виступ ів в і д з н а чили с я масов і с тю та жорс ток і с тю .

Економічна слабкість Японії зумовила ї ї агресивну політику щодо

сусідів на континенті. Першою жертвою стала Корея — спочатку їй

було нав ' я зано нерівноправний договір (1876 р.), а в 1910 р. — пере-

тв< >рено на колонію. Подальша експансія вилилася в японо-китайську

(І Ж)4- 1895 pp.) та російсько-японську війни (1904-1905 pp.), унаслідок

я iv их Японія захопила ряд територій у Китаї та на Далекому Сході.

Опорні методичні матеріали І. Вищі органи влади Японії

Імператор V * )

імператора (Кабінет міністрів)

11. Правляча династія

1 «(>«--! 912 - Мацух і то

2 6 Всесвітня історія

1.2. Російська імперія в другій половині XIX — на початку XX ст. Реформи 60-70-х pp. XIX ст. Потреби капітал істичного розвитку

та зростання соціальної напруженост і спонукали уряд до прове­

дення реформ . Най в ажлив ішою була селянська р еформа 1861 p.,

що скасовувала кр іпосне право і надавала с елянам особисту сво­

боду та громадянськ і права . Умови зв ільнення с елян були викладен і

в «Положеннях 19 лютого», що складалися з Маніфесту від 19 лютого

1861 р. та 19 окремих законодавчих актів . Унасл ідок скасування

кріпосного права 22,5 млн кр іпак і в зв і льнилися від особистої залеж­

ності, але перебували в економічній залежност і від пом іщик і в і дер­

жави . Лише п і сля викупу своїх з емельних д і лянок вони перетворю­

валися з «тимчасово зобов 'язаних» у «селян-власників» , що могли

ро зпоряджа тися нерухомим майном і землею. Норми земельних

д і лянок вс тановлювалися різні — з а л ежно від якост і грунту Незва­

ж а ю ч и на недосконалість аграрної р еформи 1861 p., вона створила

умови для подальшого розвитку кап і тал істичних відносин.

Кр ім селянсько ї р е ф о р м и було зд ійснено р я д і нших р еформ :

земську, судову, шкільну , в ійськову, ф інансову та інші .

Земська р еформа (1864 р.) мала вдосконалити систему управ­

л іння . Згідно з «Положенням про губернські та повітові земськ і

установи» с творювалися місцеві виборні органи-земства. До земств

входили представники р і зних соціальних груп (поміщики, м іщани ,

селяни, духовенство), але мали різні права . З а йма ли с я земства

виключно господарськими питаннями місцевого зн ач ення — спору­

дженням шля х і в сполучень, у триманням шк іл , л і к арень тощо.

Кошти брали з місцевого податку, я к им обкладалося все населення .

Індустр і альний ро з ви ток примусив уряд провести р еформ у

системи освіти (1864 p.). З а п р о в а джу в а л а с ь єдина система почат­

ково ї освіти (як д ержавно ї , т а к і приватно ї ) , с т в орювалися кла­

сичні та реальн і чолов іч і й ж іноч і г імназ і ї д л я предс тавник і в ус іх

станів , с п роможних оплатити н а в ч ання . Чоло в і ки могли продов­

ж и т и освіту в ун іверситетах і в и щ и х т ехн ічних ш к о л а х . Б уло від­

новлено академ ічну автоном ію університет ів — рада професор і в

к ерув ала ж и т т я м навчально го закладу .

Найпосл і довн ішою з р е ф о р м була судова (1864 p.), що завер­

ш и л а побудову системи буржуа зного судочинства . Суд став глас­

ним і позастановим . Судочинство велося за участю двох сто­

р ін — обвинувачення та захисту. Вп ерше було з а про в а джено

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 2 7

інститут п р и с я ж н и х зас ідател ів , виборність , н е з а л ежн і с т ь та

незмінність суддів тощо .

В ійськова р е ф о р м а (1864-1873 pp.) зм інила орган і з ац ію та

структуру з бройних сил імпері ї . Територ ія к р а ї ни д і лил а ся на вій­

ськов і округи, було п рийня т о новий статут, уведено з а г альну вій­

ськову повинн ість д л я чолов ік і в , я к і досягли 21-річного віку, вста­

новлено нов і т ерм іни в ійськово ї служби , скасовано т ілесні

п ок ар ання . С т в орювал а с я м е р е ж а в ійськових з аклад і в , а рм і я

о сн ащув а л а с я с учасними видами зброї .

У 1870 р. було проведено міську реформу, я к а створила систему

місцевого с амоврядування . Створювалися виборні міські думи,

члени я к и х обиралися вс іма пл а тниками податків міста за безста­

новим принципом. Виконавча влада н а л ежа л а міськ ій управ і на

чолі з головою. Органи місцевого с амоврядування з аймалися благо­

устроєм, торг івлею, промислов істю, охороною здоров ' я тощо, підпо­

рядковувалися вони губернаторові або міністру внутр ішніх справ .

Ф інансова к ри з а з умовила необх ідн ість р е ф о р м у в а н н я фінан­

сово-кредитної системи. Виникли Д е р ж а в н и й банк , прива тн і

комерц ійн і акц іонерн і б анки , з а п ро в а джено а кци з н а прод аж

спиртних напо їв , з б і л ьшено податок на т ов ари широко г о вжитку .

«Епоха в е ликих р еформ» в і дкривала можливос т і д л я форму­

в ання в Росії д е р ж а в и парламент с ько го т ип у Проте ц ар Олек­

сандр I I в і д хилив з апропонов аний йому проект конституці ї .

Р еформи 60-70-х pp . м а ли на меті пристосувати існуючий сус­

пільно-пол ітичний устр ій (самодержавство) до потреб капіталіс­

тичного ро з витку Н е з в аж аючи на непослідовність, а іноді половин-

чатість, р еформи мали прогресивний х арак т ер , сприяли швидкому

економічному розвитку та л іберал ізац і ї пол ітичного режиму.

Економічний розвиток. Р е ф о р м и 60-70-х в і дкрили новий етап

розвитку Росії, с т ворення індустр іального суспільства . Ч ер е з

низку особливостей соц і ально-пол і тичного ладу і н ац і онал ьних

традиц ій д л я Росії х а р а к т е рний «наздоганяючий» тип ї ї ро звитку

пор і вняно і з к р а ї н ами Зах ідно ї Європи та США. Ро звиток росій­

ської індустрі ї в і дбувався шви д кими т емпами . На м е ж і Х І Х -

ХХ ст. з в ідсталої а грарно ї д е р ж а в и Рос і я с тала аграрно-індустрі­

альною, з а обсягом промислово ї продукці ї у в і йшла до п ' я т і рки

наймогу тн іших д е р ж а в (СІЛА, Н імеччина , Великобритан і я , Фран­

ція) і все б і л ьше в тя г у в ала с ь у світову систему господарства .

і. :;. І.І І-І ІІУІ.І.ІІІ І Liiłihhtiblliifit.i.bł І-І І.І І-І tiitlu.hi:t-M:bi.iikkikMbijkiikktskbiifei-i і =,. •

2 8 Всесвітня історія

У друг ій половин і X IX ст. в Росії в і дбувався д емо г р аф і чний

вибух — з 1861 по 1897 pp . її н а с е л ення зросло з 73 до 123 м л н осіб,

а в 1917 — до 170 млн осіб. Утрич і з росла к і льк і с т ь м іського насе­

лення . У 80-х pp . X IX ст. з а в е р ш и в с я промисловий переворот. За

ЗО рок і в з а г альна к і льк і с т ь п і дприємств зросла з 2,5 до 6,4 т и с ,

в иникли нов і промислов і ц ентри — Донбас , Прибал тик а , Баку,

Придн іпров ' я . Ро з вив ают ь с я нов і галуз і промисловост і — вуг ільна,

нафтодобувна , х ім ічна , машинобуд і вна тощо . Цен т р ами метало­

обробки стали Москва і Петербург. Легка промислов і с ть д ещо від­

ставала . З а т емпами з ал і зничного буд івництва Рос ія випередила

інш і європейськ і кра їни . У період п р а в л і ння Миколи II їх протяж­

ність з росла в 4 р а зи . За період з 1890 до 1913 pp . продуктивн ість

рос ійсько ї промисловост і з ро сл а вчетверо , ч а с тк а ї ї прибутк і в

дор і внювала н а д х о дженням від с ільського господарства , а випуск

продукці ї з а довол ьняв 8 0% попиту на вну тр ішньому ринку.

На м еж і стол іть починає т ь ся ф о р м у в а н н я монопол і с тичного

кап і т ал і зму : с т ворення промислових монопол ій т а ф і н ан со ви х

союзів , з р о щ е н н я промислового і ф інансового капіталу . Найпо­

ш и р е н і ш о ю ф о р м о ю монопол ій були синдикати . Найб і л ьш і об'єд­

нання : «Продмед», «Продвуг ілля» та інші . Рос ійський к ап і т а л

ак тивно виво зив с я на Дал екий Схід, Монгол ію, Іран , ви т і сняючи

конкурент і в .

Основним про тир і ч ч ям економ іки Росії був р о з рив м і ж швид­

кими т емпами розвитку промисловост і т а з а с т ар і лими методами

с ільського господарства . На к ін ець X IX ст. а г р арний сектор д а в а в

2/3 вартост і валово ї продукці ї кра їни . Продовжув а ли і снувати

п е р ежи т ки феодально-кр іпосно ї системи — пом іщицьк е землево­

лод іння , с е лянське м ало з емелля , о бщинний устрій, пр а вов а без­

правн ість . За період 1890-1913 pp . у рожайн і с т ь с ільськогосподар­

ських культур з б і л ьшил а с я на 80%, а з ернових — у два р а зи . За

період 1911-1913 pp . Рос і я о тримала в р о ж а й з ернових , на 2 8 %

б і л ьше н іж США, Кан а д а й Аргентина р а з ом узят і , і по с т ач ал а на

св і товий ринок м а й ж е 5 0% зернового експорту.

У соц і ально-класов ій структур і поєднувалися риси нового і

старого . Розвиток кап і т ал і зму прив і в до ф о р м у в а н н я буржуаз і ї т а

пролетар іату , проте с елянство з а л и ш а л о с я н айчи с л енн ішим ста­

ном. Б у р ж у а з і я поступово с т авала пров ідною силою в економіц і ,

але не в і д і гравала значно ї рол і в пол і тичн ій сфер і , повн істю

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 2 3

з а л е ж а л а від імпера тора й уряду. Швидко ф о р м у в а в с я пролета­

ріат (у 1903 р. б і л ьше 2,2 м лн осіб), проте його інтереси м а й ж е

ніхто не з а х и щ а в , п р о ф с п і л к и і парт і ї були відсутні. Р і в ень екс­

плуатац і ї був високим, а з ароб і тна плата в 2-3 р а зи нижчою , н іж

на Заход і . Особлива рол ь у соц і альн ій структур і н а л е ж а л а чинов­

ництву і д уховенству Пр а в о с л а вн е духовенство з а х и щ а л о інте­

реси с амодержавс т в а і с т ежило за мор а л ьним станом на с ел ення .

На селі в і дбувався процес соц іально ї диференц і ац і ї — у т ворення

значно ї ч а с т ки мало з емельно го або безземельного с елянства

(понад 5 0% на поча тку XX ст.) і н е в елика ч а с тк а ба гатих с е лян

(куркулів) .

Політичне становище. Опозиційні рухи. Пор і вняно з передо­

вими індус тр і альними д е р ж а в а м и Рос ійська імпер і я на початку

XX ст. з а л и ш и л а с ь абсолютистською д е ржа вою . Влада імпера­

тора не о бмежув а л а с я н і я к и м и виборними органами , в управл інн і

к р а ї н ою в ін спир а в с я на ц ен тр ал і з о в аний бюрокр а тичний апарат ,

д ещо модерн і зований у друг ій половин і X IX ст. Дорадчим органом

при імператор і була Д е р ж а в н а рада , ч л ени яко ї п р и з н а ч а л и с я

дов ічно і я к а не обмежув ал а свободу р ішен ь монарх а . Консульта­

тивн і функц і ї т а к о ж мав у р я д — Рада мін істр ів . Сенат виконув а в

функц і ї вищо ї касац ійно ї установи, сенатори п ри зн а ч а ли с ь уря­

дом дов ічно . Ключов і посади у д е ржав і і м і сцевих ор г ана х само­

вр я д у в ання н а л е ж а л и дворянству .

Пр а гн ення рос ійських монарх і в зберегти с амодержавство

ак тив і з у в ало опозиційні рухи в кра їн і , а репрес і ї уряду сприяли

ї хн ій р а дикал і з ац і ї .У другій половин і X IX ст. сусп ільно-пол ітичні

рухи були б уржуа зно -д емокра тичними за змістом, р і зночинськими

за складом, н ародницькими за св ітоглядом учасник ів . Вид і л яють ся

т ри н апрями : л і б ерально- з емський , р а дик ал ьний т а нац іональний .

Л і б еральна опозиц ія виступала з а р еформ у в ання с амодержавства

в конституц ійну монарх ію , а представники радикального та націо­

нального рух ів ор і єнтувалися на революц ійне по в а л ення самодер­

жав с т в а та в с т ановлення феодально ї республ іки з н а д анням широ­

кої нац іонально-культурно ї автономі ї Рос ійської імпері ї .

З 70-х pp . пров ідну рол ь у сусп ільному жит т і п оч а ли відігра­

вати народники . Головними ідеологами рос ійського народництва

були П. Лавров , М. Мих айло в с ь кий (пропагандистський напрям ) ,

М. Б ак ун і н ( о сновоположник анарх і зму ) , П. Тк а ч о в (прихильник

з о Всесвітня історія

змовницько ї т актики) . Народники роз глядали селянство як соці­

альну силу, я к а здатна зд ійснити соціал істичну революцію, а Рос ія

зможе обминути індустр іальний стан розвитку. Найв і дом ішими

орган і з ац іями були «Земля і воля», створена в 1876 р., та «Народна

воля» (1879 р.).У к інц і 70-х pp . народники п ер ейшли від пропаганди

до терору. Най г учн ішим терористичним актом стало вбивство ц а р я

Олександра II (1881 p.). Урядов і репресі ї зн екровили орган і зац ію,

народництво п ер ежило ідейну кри з у і поступилося марксизмов і .

П о ш и р е н н я м арк си зму в Росії п о в ' я з ано із з а снованою 1883 р .

у Женев і Г. Пл е х ано вим групи «Визволення прац і» та створеної

Д . Бл а г о є вим «Парт і ї рос ійських соц іал-демократ ів» . Новий етап

робочого руху по в ' я з аний з і с т вор енням 1895 р . В . У л ь яно вим

(Леніним) «Союзу боротьби за ви з в о л ення робочого класу», що

об ' єднував усі соц і ал -демократичн і г уртки Петербурга в одну

орган і зац ію . У 1903 р. у Лондоні було прийня то про граму і статут

Рос ійсько ї соц і ал-демократично ї роб ітничої парт і ї (РСДРП), я к а

борола ся за п о в а л ення с амодержавс тв а і в с т ановл ення респуб­

л іки . Серед соц і ал-демократ і в не було єдності . П а р т і я розколо­

л а с я на б і л ьшовик і в — прихил ьник і в соц іал істичної революці ї та

в с т ановл ення дикт а т ури пролетар і а ту ; і м еншовик і в , я к і не вва­

ж а л и Рос ію п ідготовленою до соц іал істичної революці ї . Меншо­

вики виступали за сп івроб ітництво з ус іма л іберально-опозиц ій­

ними сил ами і перебували на по зиц і я х європейсько ї

соц іал-демократ і ї . У 1900 р. була з а снована п ар т і я соц іал іст ів-

революц іонер і в (есерів), л ідером яко ї був В. Чернов . В і домими

д і я ч ами есер івсько ї парт і ї с тали М. Гоц, Є. Б р е ш к о - Б р е ш к о в с ь к а ,

Б . Сав інков та ін. П а р т і я с тавила за мету з д ійснення д ещо модер­

ні зованого народницького соціалізму, ор і єн т ув ала ся п е р е в ажно

на с елян і ш и р о к о пр ак тику в а л а у своїй д і яльност і т ерористичн і

акці ї . Е с ери вима г а ли експропр іац і ї кап і тал і с тично ї власност і ,

л ікв ідац і ї приватно ї власност і на з емлю і передач і ї ї с е лянам .

«Бойову орган і зац ію» есерів до 1903 р. о чолював Г. Гершуні , я ко го

п і с л я а р ешт у з ам інив Є. Аз еф .

З о в н і ш н я пол і тика Рос ійської імпері ї 60-90-х pp . X IX ст.

х а р а к т е ри з у в а л а с я посиленням впливу Росії на європейську полі­

тику; п од а л ьшим проникн енням до Середньої Азії — приєднано

х анство Коканд , Бухару, Хіву. До початку 70-х pp . Рос ія намага­

л а с я подолати м іжнародну і золяц ію , спричинену Кримс ь к ою

РІУЛДІП. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 3 1

шиною, л і кв і д ува ти обмежувальн і статт і Пари з ько го договору;

проводила обережну пол і тику на Б а л к а н а х , ш у к а л а нових союз­

ників . Основними под іями 70-90-х pp . були: п е р еможна рос ійсько-

турецька в ійна 1877-1878 pp . т а з б л и ж е н н я і з Франц і єю , що завер­

шилось у к л а д а нням рос і й с ько -францу з ько го союзу (1894 p.).

І Іа поча тку XX ст. Рос і я п р о до вжил а боротьбу за перед іл світу.

( )дним з н а п р ям і в ї ї інтерес ів став Д ал екий Схід, де головним про­

тивником виступила Япон ія . Р о з в ' я з уючи війну, ц а р с ь кий у ряд

прагнув запоб і г ти революці ї , але Рос і я в и я в и л а с я неп ідготовле-

поіо до в ійни. Економ і чна в ідстал ість , бездарн ість командув ання ,

непопулярн і с ть в ійни в народ і п ри з в е ли до пор а зки . За Портсмут -

ським миром (5 т р а в н я 1905 р.) Рос і я передавала Японії Ляодун-

гі .кий п івостр ів з Порт -Артуром та п івн ічну частину острова

Сахал ін , пос т упала ся інтересами в Коре ї і Манчжур і ї .

Революція 1905-1907 pp. Реформи П. Столипіна. Неминуч і с т ь

революці ї в Росії була з умовлена особливостями її соціально-еко­

номічного і пол і тичного розвитку .

По -перше , пор і вняно з к р а ї н ами зах ідної Європи і СІЛА, Рос і я

з а л и ш а л а с я економ ічно в ідсталою кра їною , н е з в аж аючи на інтен­

сивний ро з ви ток кап і т ал і с тично ї промисловост і в п о р еформений

період. По г либлювалися суперечност і м і ж в ідносно ро з виненою

промислов і с тю і в і дсталим с і л ь с ьким господарством; в економіц і

по силювалися позиці ї іноземного капіталу . З лид енне село най­

б і л ьше пот ерпало від феод а л ьних п е р ежитк і в і потребувало

а грарно ї р еформи . Наприк інц і X IX ст. один п ом іщиц ький ма є т ок

в середньому м а в 2,5 тис. д е ся тин земл і , тоді як с ільське господар­

ство бли з ько — 7 д есятин (1 д е ся тина = 1,1 га). Необх ідно було лік­

відувати пом іщицьк і з емлеволод іння , викупн і пла т еж і , о бщинний

устрій, з аб е зпечити правов і н орми щодо селянства т ощо .

У соц і альн ій сфер і в Росі ї був один із н а й н и ж ч и х у Європ і

р івень ж и т т я т р удящих . У роб і тник і в тривал і с т ь робочого д н я

ся г ала 10 годин, вони були позбавлен і г р омадянс ьких і політич­

них прав , з а г о с т рювал а с я жи т ло в а проблема . Потребували вирі­

шення пи т ання в с т ановл ення 8-годинного робочого дня , мін імаль­

ного розм іру зароб ітно ї плати , з а п р о в а дж ення системи соц іального

з ахисту т ощо .

По-друге, в Росії ф а к т и ч н о без зм ін зб ер і г алася абсолютна

монарх і я , станов і прив іле ї . Пол і тична надбудова д е р ж а в и мал а

3 2 Всесвітня історія

в ідсталий феод ал ьний х а р ак т е р . Рос ія з а л и ш и л а с я «тюрмою

народів» — ц а ри зм проводив пол і тику гноблення нерос ійських

народ ів , о бмежуючи ро звиток їхньої нац іонально ї культури і про­

водячи пол і тику русифікац і ї .

Р е волюц ійно-радикальн і парт і ї та орган і зац і ї вис тупали за

поновлення с амодержавства , в с т ановл ення демократично ї респуб­

л іки , широк і соц і ально-економ ічн і р еформи , в и р іш енн я націо­

нального пи т ання ш л я х о м реал і з ац і ї п р а в народ ів імпері ї на само­

визнач ення . Л іберально-опозиц ійн і сили виступали з а проведення

пом і рков аних соц і ально-економ ічних р е ф о р м і в с т ановл ення

конституц ійно ї монарх і ї , обмежено ї п арламентом .

У здійсненні цих р еформ були зац ікавлен і широк і верстви насе­

лення : буржуаз ія , в ійськові , селянство, робітники, інтелігенція.

Економ і чна кри з а , н е в р ожай на поча тку XX ст., а т а к о ж

пор а з к а у в ійні з Япон ією прискорили н а з р і в а ння революці ї .

У ро звитку рос ійсько ї революці ї 1905-1907 p p . вид і ляють три

основних етапи:

Перший (с ічень-вересень 1905 p.). Поча тком революці ї стали

події 9 с і чня 1905 р. у Петербурз і , де за н а к а з ом уряду було розстрі­

ляно мирну демонстрац ію робітників . Крив а в а ро зправа (200 заги­

нуло, 800 поранено) виклик ал а всенародне обурення . Цей період

х арак т еризує т ь ся ро звитком революці ї по висх ідній лінії, розгор­

т анням її вглиб і вшир . Протя гом с і чня-березня у багатьох промис­

лових м істах в і дбувалися с трайки і демонстраці ї з пол і тичними

вимогами. Л и ш е в Укра їн і в ідбулося 177 страйк ів , у я к и х в з я ли

участь близько 170 тис. осіб. Почалися з а в ор ушення в армії , під­

няло с я селянство . Весняно-л ітн і виступи роб ітник ів у Москві , Риз і ,

Баку, Варшав і , Лодзі та і нших м істах (участь у з я ли 440 тис. осіб)

стали поштовхом д л я руху демократично ї інтелігенції та буржуа­

зії. В Укра їн і в червн і 1905 р. в ідбулися за гальнопол і тичн і с трайки

в Одесі, Миколаєв і , Катеринослав і , Харков і . У липн і с трайкували

роб і тники Луганська , Мар іуполя , Горлівки, Кад і ї вки та і нших міст.

Упродовж т р а вня - ч е р вня сталося м айж е 1,5 тис. с елянських висту­

пів. Найб і л ьшим з виступів армі ї і флоту стало повстання матрос ів

на панцернику «Кня з ь Потьомк ін — Тавр ійський» Чорноморського

флоту у червні 1905 р. Ц ари зм п ішов на п е ршу поступку — 6 с ерпня

цар оголосив про створення Державно ї думи — законодавчого

органу з обмеженими виборчими прав ами населення .

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 3 3

Другий етап (жовтень-грудень 1905 р.) х а р а к т е ри з у є т ь с я най­

вищим п іднесенням революці ї . Р еволюц ійна боротьба у жов тн і

переросла в з а г а л ьнорос і й с ький пол і тичний с тр айк (понад 2 млн

учасник ів ) , що в р яд і міст в и ли в с я в б арикадн і бої. Страйк парал і­

зував дії уряду і примусив ц а р я видати 17 ж о в т н я Ман іфес т «Про

вдосконалення д е ржавно го порядку» , в я к ом у п ідданим було обі­

цяно р я д пол і тичних свобод і г р омадянс ьких прав , з а сн у в ання

законодавчо ї Д ержавно ї думи на основі р о з ш и р е н н я виборчих

прав . Проте о б і цянки ц а р я не спинили революц ію : продовжува­

ли с я виступи в армі ї і фло т і — пов с т ання в Севастопол і під керів­

ництвом П. Шмідта , виступ сапер і в у Києв і .

Л іберали , н а л я к а н і р е волюц ійним рухом і спод іваючись на

пол і тичн і р еформи , с творили пол і тичн і парт і ї . У жов тн і 1905 р .

п і сля об ' є днання двох груп — «Союзу визволення» та «Союзу з ем-

ців-конституц іонал іст ів» була у творена Конституц ійно-демокра­

тична п ар т і я (кадетів), я к у очолив П. М ілюков . До н айб і л ьш видат­

них ї ї д і яч і в н а л е ж а л и П. Струве, А. Шингарьов , С. Муромцев .

Метою парт і ї було п ер е т ворення Росії в конституц ійну парламент­

ську монарх ію .

Одночасно з п ар т і єю кадет і в виник «Союз 17 ок тября» (октяб­

ристи), на чол і яко го с тояв О. Гучков. Серед д і яч і в парт і ї були

відомі п ідприємц і П. Р я б ушинс ь кий , Г. Крес товн іков , з емськ і д і яч і

Д . Шипов , М. Род зянко . Октябрис ти виступали за з б е р еж ення

сильної монарх і чно ї в л ади за умови п ідведення під неї конститу­

ційної основи. П а р т і я була п ри хил ьниц ею «єдиної, неподільної

Росії» і в о р оже с т а вил а с я до н ац і онал ьних рух ів в імпері ї .

Поновл ення т а зм і цнення рос ійського абсолютизму вима г а ли

створені в тому ж роц і р е акц ійн і парт і ї «Союз Русского Народа» ,

«Русская м он а р х и ч е с к а я партия» . Нав і т ь Ман іфес т 17 ж о в т н я ц і

парті ї з устр іли з н еприя зню , в в а ж а ю ч и його по с л а бл енням само­

державс тв а . Л і д ерами «Союза Русского Народа» були В . П у р и ш -

кевпч, А. Дубров ін та ін. У період революці ї ці парт і ї в і д зн ачилися

погромами єврейського н а с е л ення та р о з п р а в ами над революцій­

ною інтелігенцією.

Восени 1905 р . р е в олюц і я п е р ежив а л а н а й вище п іднесення .

1'.одночас серед р е волюц ійних сил п ри скорило с я р о зм ежу в ання .

У грудні 1905 р. виступи роб і тник ів , с е лян і солдат ів п ереросли

\ оагаті.ох м і сцях у збройн і повс т ання . Однак ці збройн і виступи

Всесвітня історія

були ро зр і зненими . Так тика оборони повсталих у ряд і міст, нестача

зброї і досв ідчених командир і в , недостатня активн і с ть с е л ян і сол­

датів , неузгоджен ість дій р і зних пол і тичних сил — усе це д ало

змогу ц ари зму в ідбити на тиск народу в грудні 1905 р. Орган і зац і ї

т р у д ящих було роз громлено , сотні і т и сяч і у ч а сник і в по в с т ання

з а а р ешто в ано і з а с л ано до Сибіру.

Третій е тап революці ї (с ічень 1906 — червень 1907 р.) характе­

ризує т ь ся спадом революці ї . Уряд поєднував т ак тику поступок і

репрес ій . Однак продовжув а л а с я боротьба пролетар і а т у і селян­

ства, виступи в армі ї і флот і , по силився нац і онально - ви з вольний

рух у Польщ і , Фінлянд і ї , Прибалтиц і . У 1906 р. у п е рше в Росі ї від­

булися вибори до Державно ї думи. Дума з апропонув ал а ш л я х и до

демократизац і ї Росії, проте ц а ри зм в і дкинув усі вимоги думи і

роз і гнав її. Тоді було проведено вибори у II Д е ржа вн у думу, я к а

ро зпочал а роботу в лютому 1907 р. Ц ен т р а л ьним у думі було

а г р арне пи т ання т а ш л я х и його вир ішення , д емокр а ти з ац і я дер­

жавно го устрою та нац іональн і пи т ання . Третього ч е р в н я 1907 р .

було про голошено ц а р с ь кий ман іфе с т про новий порядок вибор ів

до Державно ї думи, що обмежував виборч і п р а в а на с ел ення . Ц і

події оц інюють як д е рж а вний переворот і з а в е р ш е н н я Першо ї

рос ійсько ї революці ї .

Р е волюц і я 1905-1907 pp . була спробою модерн і зувати еконо­

мічне і пол і тичне ж и т т я Росії ш л я х о м зм іни соц іально-пол і тично ї

системи ( вс тановлення конституц ійно ї монарх і ї ) , д емократизац і ї

суспільного жи т т я . Н е з в а ж а ю ч и на поразку , р е волюц і я м а л а істо­

ричне зн а ч ення . З а р оки революці ї почали д іяти профсп і л ки ,

пол і тичн і парті ї , в і льна преса тощо . Ц а р и з м уж е не міг спинити

поступового процесу демократизац і ї Росії .

Р е волюц і я примусила ц а ри зм піти на широк і р еформи , пов 'я­

зан і з д і яльн і с тю Голови Ради мін істр ів П. Столипіна . Столип ін-

ськ і р ефо рми (1906-1911 pp.) м а ли за мету осучаснити економіч­

ний лад Росії, л і кв і дувати соц іальну напружен і с т ь у суспільств і й

р о зшири т и соц іальну базу с амодержавс тв а на селі . Цен тр а л ьною

була а г р арна р еформа , проведення яко ї передбачало л і кв і д ац ію

общинного з емлеволод іння , передачу з емл і в особисту прива тну

власн і с ть селян , ш и р о к е кр еди т у в ання с е л янс ьких господарств ,

с п ри яння переселенню й освоєнню з емель Сибіру і Дальнього

Сходу. Проте інтереси великого пом іщицько го з емлеволод іння

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 3 5

істотно не з а ч і п а лися . За ч а с р е ф о р м и з о бщин в и й ш л а чверть

с елян , л и ш е з Укра ї ни ви ї х ало бли з ько 1 м лн осіб. Щоправда ,

а г р арна пол і тика П. Столип іна не набула п і д тримки в суспільстві .

Р еформа п ри скорил а р о з ви т ок т о в арних в ідносин у с і льському

господарстві , с п риял а з р о с т анню врожайнос т і і рентабельност і

господарств, привел а до соц іального р о з ш а р у в а н н я на селі . Але

вона не була доведена до к і н ц я — проти неї виступали як прав і

монарх і чн і кола , т а к і л і в ор а дикал ьн і парт і ї . П. Столипін пра гнув

з апровадити з а г ал ьну поча ткову освіту, соц і альне с тр а х ув ання ,

реорган і з увати м ісцеве с амовряд у в ання , судові установи, приско­

рити п ер е т вор ення с амодержавс т в а на конституц ійну монарх ію .

Д і яльн і с т ь П. Столип іна була ос т анньою спробою вря т у в а ти Росій­

ську імпер ію від соц іально ї революці ї .

1.3. Країни Центральної і Південно-Східної Європи напередодні Першої світової війни

Найб і л ьшою кр а ї ною в цьому рег іоні була Австро-Угорщина .

Від 1867 р . вона і снувала як дуал і с тична (тобто двоєдина) монар­

х і я із двох д е р ж а в — Австрі ї та Угорщини, н е з а л ежни х у внутр іш­

ній пол ітиці . Австр ійський імператор був одночасно у горським

корол ем і м а в т аку ж владу, як і к ай з е р у Н імеччин і : п р и з н а ч а в

голів уряд ів , трьох сп ільних мін істр ів ( іноземних справ , ф інанс і в і

з бройних сил), з а т в е рджув а в з акони , р о зпу ск а в парламент .

М іжнац і он ал ьн і суперечност і в Австро-Угорщин і пост ійно

були дж ер е л ом пол і тично ї нестаб ільност і , а дж е 6 0% н а с е л ення у

н ій с т ановили слов ' яни , я к і пра гнули до р і вноправност і з австрій­

ц я м и й у горцями .

В економ ічному в і дношенн і Австро-Угорщина р о з ви в а л а с я

в к р а й нер і вном ірно . Н а й б і л ь ш ро з виненими в індустр і альному

план і були вл а сне австр ійськ і земл і , а т а к о ж Чех і я . В Угорщин і

і снувало високо інтенсивне с ільське господарство, що за техноло­

г ічною оснащен і с тю в світі на той час пос тупалося т і л ьки США.

В Австро-Угорщині з ' я в и ли с я т а к о ж в елик і монопол і с тичн і

об ' є днання промисловц і в , серед я к и х м о ж н а в і д значити два, що

пр ак тично повн істю кон т ролювали металург ію : «Альпіне Мон-

т ан-Ге з ельшафт» та «Прагер Айзен індустр і -Гезельшафт» . У най­

б і л ьш в ажлив і сф ери промисловост і і ф ін анс і в Австро-Угорщини

ак тивно проника є іноземний кап і т ал , у п е ршу чергу н імецький .

3 6 Всесвітня історія

З о в н і ш н я пол і тика Австро-Угорщини під впливом ї ї союзниц і

Н імеччини с т ав ала все б і л ьш агресивною. Австро-угорськ і імпе­

р іал і сти с кл ад али п л ани з а г а р б ання всього Б а лк ан с ь ко г о півост­

рова і п ри д ушення слов ' янського нац іонально-визвольного руху.

Кр ім Австро-Угорщини на с л о в ' ян с ьки х з ем л я х і снували

нац і ональн і д е р ж а в и — Серб ія , Чорно гор і я , Бол г а р і я , що визво­

ли ли с я в друг ій половин і X IX ст. від турецького гніту. Вони л и ш е

с т ав али на ш л я х кап і т ал і с тичного розвитку, у Чорногор і ї нав і т ь

зб ер і г алися з а л и ш к и стародавн і х п а т р і а р х а л ьни х в ідносин. Хоч у

Сербії та Болгар і ї було відсутнє п ом іщицьк е з емлеволод іння , міс­

цеві с е ляни ж и л и в з лиднях . Молодим с ло в ' ян с ьким д е р ж а в а м

п і с л я з в і л ьн ення в ід турецького гніту з а г р ожу в а л а Австро-Угор­

щина . У 1878 р . Б о сн і я та Герцеговина, з а л и ш а ю ч и с ь ф о р м а л ь н о

під владою Туреччини, були окупован і а вс тро-у горськими вій­

ськами . У 1908 р . Австро-Угорщина оголосила про ї хнє остаточне

приєднання .

Під владою Туреччини п і сля цього з а л и ш а л и с я Македон ія ,

Албан ія , ч а с тина г р ецьких земель . Особлив істю розвитку Греці ї

була наявн і с т ь у неї великого торговельного фло т у і значно ї бур­

жуаз і ї , я к а вела м іжнародну торг івлю. Усі мал і б алканськ і к р а ї ни

зна ходилися в з а л ежнос т і від в е ликих імпер і ал і с тичних д е ржав :

Грец ія була під впливом Англії, Серб ія — Росії, за вплив на Болга­

р ію та Румун ію зм а г а ли с я обидві ворогуючі європейськ і коал іц і ї .

У з в ' я з к у і з з а г о с тр енням суперництва м і ж обома б лок ами

імпер і ал і с тичних д е р ж а в Б а л к а н с ь к и й п івостр ів п ере т ворився на

вибухонебезпечний рег іон. Напередодн і Першо ї світової в ійни

численн і к о н ф л і к т и при з в е ли до двох Б а л к а н с ь к и х воєн. Причи­

нами першо ї Б а л к ан с ь к о ї в ійни були: а ) н ац і онально-визвольна

боротьба поневолених Туреччиною с лов ' ян с ьких народ ів ; б) втру­

ч а н н я Антанти та Троїстого союзу в б а лк анс ьк і справи ; в) не­

ухильне по сл абл ення Туреччини, про що св ідчила ї ї п о р а з к а у

в ійні з І т ал і єю 1911 р.

У березні 1912 р. Б о л г а р і я і Серб ія у к л а ли м і ж собою догов ір

про взаємодопомогу, в секретн ій частин і яко го м і с тилася домовле­

ність про поділ б а л к ан с ь ки х з емель , що н а л е ж а л и Туреччині .

Арб і тром при поділ і м а в бути рос ійський цар . У травн і 1912 р . був

укладений бол г арсько- грецький договір . Останньою до антиту-

рецько ї коал іц і ї п ри є дн а л а с я Чорно гор і я .

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 3 7

Війна з Туреччиною ро зпоч ал а с ь у жов тн і 1912 р. У п е р ш и й же

м ісяць в і й с ькових дій т ур ецька а рм і я з а з н а л а пор а зки . Сербськ і

п інська в и й ш л и до Адр іатичного моря , грецьк і з а й н я л и Салон іки ,

а бол гарськ і в з я л и в облогу Адр і анополь і в и й ш л и на п ідступи до

Константинополя .

З грудня в ійськов і дії п р ипинили с я за п р о х а нн ям Туреччини,

однак у лютому 1913 р . були знову в ідновлен і . П і с л я того, як бол­

гарськ і в ійська оволод іли Адр і анополем, Туреччина знову запро­

сила миру. В ін був п і дписаний ЗО т р а в н я 1913 р. у Лондоні . Туреч­

чина в т р а ч а л а всі є вропейськ і з емл і , з а в иня т к ом невелико ї

територ і ї н а в к о л о Конс т ан тинополя . Албан ія , що у т ворила ся н а

визволених від турецького гніту з е м л я х у листопад і 1912 р., визна­

в а л а с я н е з а л е ж н о ю д е ржа вою . Однак м і ж основними у ч а сник ами

антитурецько ї коал іц і ї — Бол г а р і єю і Серб ією — виникли серйозн і

суперечност і . Серб ія ч ере з н епримиренну позиц ію Австро-Угор­

щини не змогла о тримати вих ід до м о р я і вима г ал а д л я себе ком­

пенсаці ї від Македоні ї . Б о л г а р і я не погодилася пере глянути попе­

редні домовленост і .

Друга причина , що призвела до нової Балкансько ї в ійни — втру­

ч ання у к онфл і к т в еликих імпер іал і стичних д ержав . У Лондоні

одночасно з мирними переговорами в ідбувалася конфер енц і я посл ів

в еликих д ержав , де ф ак тично вир ішув алися всі питання . Австро-

Угорщина і Н імеччина прагнули встановити на Б а л к а н а х свій вплив

і в с і ляко роздмухували суперечки м іж уч а сниками коаліці ї .

1 ч е р в н я 1913 р. Серб ія і Грец і я п і дписали союзний догов ір

проти Болгар і ї , до яко го п ри є дн а л а с я Румун ія . Уч а сники антибол-

гарського союзу пра гнули до перед ілу з а х опл ених Бол г а р і єю

з емель на свою користь (Македоні ї і Фрак і ї ) , а Р умун і я — «ком­

пенсаці ї» за нейтрал і т е т у 1-й Б а л к а н с ь к і й в ійн і .У н іч на ЗО ч е р вн я

1913 р . бол г арська а рм і я н ап а л а на сербськ і і грецьк і в ійська ,

однак н е з а б а ром союзники за п і д тримки Чорногор і ї , Румуні ї і

Туреччини з а в д а ли н ап а дник ам пор а зки . Скорис т а вшис ь в а ж к и м

с т ановищем Болгар і ї , у в ійну проти неї вступила Туреччина і

29 л и п н я 1913 р . Б о л г а р і я к ап і т улювала . За Б у х а р е с т с ь ким мир­

ним договором 16 с е рпня Бо л г а р і я пос т упала ся м а й ж е вс ією

Македон і єю на користь Сербії та Греції . Р умун і я о тримувала Пів­

денну Добруджу За Конс т ан тинополь с ьким договором м і ж Туреч­

чиною і Бол г а р і єю Адр і анополь знову переходив до Туреччини.

3 8 Всесвітня історія

Унасл ідок 2-го Б а лк ан с ь ко ї в ійни Бол г а р і я була зн а чно ослаб­

лена і п е р ейшла до австро-н імецького б локу По силили с я позиці ї

Н імеччини і в Туреччині , куди була н апр а в л ен а н імецька в ійськова

м іс ія д л я реорган і зац і ї турецько ї армі ї . З н а чн о зм іцн іла Серб ія ,

що твердо с тояла на боці Антанти . Посилило ся т я ж і н н я до Антанти

і з боку Румуні ї . З а г о с т рилися суперечност і м і ж двома учасни­

к а м и Троїстого союзу — Австро-Угорщиною й І тал і єю з приводу

Албані ї . У ц ілому Б а л к ан с ь к і в ійни були, т а к би мовити , «прелю­

дією» до Першо ї світової в ійни. Саме в цьому район і ч ере з р і к і

спалахнуло во гнище світового конфл ікту .

1.4. Міжнародні відносини наприкінці XIX на початку XX ст.

Утворення воєнно-політичних блоків. Наприк інц і X IX ст. змі­

нилося р о з т ашу в ання сил в Європі та в усьому світі. Головною при­

чиною цього було посилення нер івномірност і економічного роз­

витку індустр іальних кра їн , що вело до з а гострення суперечностей

м іж ними. Розвиток м іжнародних в ідносин в і д значався двома тен­

денц іями : 1) з рос т ання сп івпраці д е ржа в з метою ефективного

викорис т ання св ітових ресурсів; 2) подальша в ідокремлен ість кож­

ної д е ржа ви з метою задоволення л и ш е власних потреб. Індустрі­

ально розвинен і д е ржа ви мали перевагу не т і льки у використанн і

своїх ресурсів, а й у пограбуванн і в ідсталих народ ів Азії, Африки ,

Латинсько ї Америки , над я к и м и вони встановили економ ічний і

пол і тичний контроль . Зн а чний вплив на х а р ак т е р м іжнародних

в ідносин мало посилення революц ійних і нац іонально-визвольних

рухів, н ама г ання п р а в л я чи х к і л подолати внутр ішньопол і тичн і

к ри зи у своїх д е ржа в а х ш л я х о м підготовки до в ійни.

П і с ля 1871 р. в Європі існував т ак з в аний «озброєний мир», під

прикри т т ям якого в ідбувалася підготовка до в ійни. Напружен і с т ь

зростала в умовах швидкого технічного прогресу, я к и й вів до

постійної гонки озброєнь . Дипломатичн і з у силля європейських

уряд ів були спрямован і на пошук союзник ів у майбутн ій війні . На

м еж і Х ІХ-ХХ ст. найгостр іші про тир і ччя і снували м іж Великобри­

тан ією та Н імеччиною. При колон і альному розподіл і світу Німеч­

чин і д і сталося значно менше колоній , н іж і ншим д ержав ам . Випе­

редивши Великобритан ію за обсягом промислового виробництва ,

Н імеччина стала на ш л я х докор інного переділу світу на свою

користь . Суттєвими з а л и ш а л и с я і франко -н імецьк і суперечності .

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 3 9

Франц і я не могла примиритися з пора зкою , а в Берл ін і , побою­

ючись реваншу, пра гнули до остаточного роз грому Франці ї . У так ій

ситуації сторони почали інтенсивно шук а ти союзник ів .

Н імеччина пра гнула до і золяц і ї Франц і ї . У 1873 р. було ство­

рено «Союз трьох імператор ів» — Н імеччини , Австро-Угорщини і

Росії . Однак під ч а с рос ійсько-турецько ї в ійни 1877-1877 pp . цей

союз т р і щ а в по вс іх шв а х , о ск і л ьки Н ім еччина й Австро-Угор­

щина с тали на б ік про тивник і в Росії . Одночасно зм іцн ів союз

Н імеччини й Австро-Угорщини , с п р ямов аний проти Росії . 7 ж о в т н я

1879 р . була укладена т а ємна угода м і ж обома д е ржа в ами , за я к о ю

вони з о б о в ' я з а ли с я надати одна одній допомогу в р а з і нападу з

боку Росії .

П і с л я цього к анцл е р Н ім е ччини О. Б і см а р к спрямув а в свої

з у силля , аби втягнути у союз Італ ію. П о с в а р и в ш и Італ ію з Фран­

цією з приводу з а х оп л ення Тунісу, н імецька диплома т і я досягла

поставлено ї мети. 20 т р а в н я 1882 р . м і ж Н імеччиною й Австро-

Угорщиною та І т ал і єю був укладений т а к з в аний Тро їстий союз.

Н імеччина й Австро-Угорщина об іцяли Італі ї допомогу в р а з і

в ійни і з Франц і єю . Н а д а н н я в ійськово ї допомоги передбачалося в

будь-якому випадку, нав і т ь я к щ о хтось і з у ч а сник і в був змуше­

ний воювати проти двох чи б і л ьше противник і в .

У ре зультат і у к л а д а ння Троїстого союзу в центр і Європи

виникло в ійськове у груповання д е р ж а в на чол і з Н імеччиною .

Одночасно в і дбувалося з б л и ж е н н я позиц ій Франц і ї і Росії. У

липн і 1891 р . п р о й ш л а д емонстрац і я рос ій с ько -францу з ько ї спіль­

ності — в і зит фр анцу з ь ко г о фло т у до Кронштадту . Того ж року був

укладений п ак т про в з а ємн і консультац і ї у випадку з а гро зи в ійни.

У 1893 р. рос ійська е скадра прибула до фр анцу з ь ко г о порту Тулон

із в ідповіддю, і 27 грудня 1893 р. була п ідписана франко -ро с і й с ьк а

в ійськова конвенц ія , де п ер едбач ал а ся взаємодопомога обох дер­

ж а в у ра з і нападу з боку уч а сник і в Троїстого с оюзу

Таким чином у Європ і у т ворилися дві ворогуючі м і ж собою

коаліці ї . Хоча м і ж с оюзник ами по коал іц і ї т е ж часто в иник а ли

суперечност і , перед лицем з а гро зи з боку ворожого табору вони

в ідходили на другий план . Англ ія спочатку проводила пол і тику

мане вр у в ання м і ж коал іц і ями , т а к з вану «блискучу і золяц ію» , але

на початку XX ст. ї ї стратег ічн і ор і єнтири зм інилися . В т р а т и вши

промислову перевагу над Н імеччиною і дедалі г либше в тя г уючись

4 0 Всесвітня історія

у в и сн ажлив е зм а г а нн я з нею по гонці озброєнь , Англ ія потребу­

вала союзник ів .

На початку XX ст. в і дбувається ан г ло -францу з ьк е з б лиження ,

п ричин ами яко го с тали англо-н імецький т а фр анко -н ім ец ь кий

антагон і зми . Ан гло -францу з ьк а т а ємна угода була укладена в

Лондоні 8 к в і т н я 1904 р. Основний ї ї зм іст поля г а в у ви знанн і за

Англ ією пр а в на Єгипет, за Фр анц і єю — на Марокко .

У 1907 р. обидві сторони досягли компром ісу з к олон і а л ьних

проблем і у к л а ли в серпні в Петербурз і догов ір про р о з м е ж у в а н н я

інтерес ів . І р ан под і ляв ся на рос ійську та англ ійську сф е ри впливу,

м і ж я к и м и проходила нейтральна зона . Афган і с т ан в и з н а ч а в с я в

зоні інтерес ів Англії . Цим договором і з а в е ршу в а л о с я ф о р м у в а н н я

Антанти . Трьохстороннього пакту м і ж ї ї у ч а сник ами не було укла­

дено, в ін з ' я в и в с я т і л ьки на поча тку Першо ї світової в ійни.

Ре з уль т а том о ф о р м л е н н я двох ворогуючих коал іц ій було поси­

л ення гонки о зброєнь і спроби уч а сник і в обох союз ів р о зколо ти

табори противника .

Міжнародні конфлікти на межі століть. Гонка озброєнь.

Наприк інц і X IX ст. в елик і д е р ж а в и р о зпоч а ли боротьбу за пере­

розпод іл світу. М іжнародн і в ідносини позначен і р я д ом воєн у різ­

них ч а с тина х світу, що в елися за перерозпод іл колон ій і сф е р

в п ли в у Наве сн і 1898 р . п о ч а л а с я в ійна м і ж СІЛА та І спан ією. СІНА

з а х опили Філ іпп інськ і острови, о. Гуам, Пуерто -Рико і в с т ановили

протектора т над Кубою. У 1899-1902 pp . в і дбулася англо-бурська

в ійна , я к а з а к і н ч и л а с я з а г а р б анням Великобритан і єю двох бур­

ських республ ік у Південн ій Африц і — Тр ан с в а а л я й Оранжево ї

республ іки . Рос ійсько -японська 1904-1905 pp . в е л а с я з а перед іл

територ і ї і сф е р впливу на Далекому Сході.

У 1905-1906 pp . в иник гострий к онфл і к т м і ж Н імеччиною і

Франц і єю за п ан у в ання в Марокко . Н імеччина пра гнула скорис­

т а ти ся з а х опл енням Франц і єю Марокко , щоб посварити англ ійц ів

з ф р а н ц у з а м и й о тримати свою час тку від поділу цієї к р а ї ни на

сф е ри впливу. Імператор Н імеччини В іль гельм I I з а я вив , що

Марокко ма є бути н е з а л ежною . Проте Великобрит ан і я підтри­

мал а Фр анц ію — Марокко л и ш е ф о р м а л ь н о з а л и ш а л а с я неза­

л ежною , а ф а к т и ч н о кр а ї н а по тр апила під контроль Франц і ї . Про­

тир і ч ч я м і ж Н імеччиною з одного боку та Великобритан і єю і

Франц і єю — з іншого з а гос трилися .

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

У 1908-1909 pp . вибухнула «Боснійська криза» м і ж Рос ією та

Австро-Угорщиною як насл ідок анексі ї останньою Босні ї та Герце­

говини. Рос і я н ама г а л а с я ак тивним в тручанням допомогти Сербії у

протиді ї Австро-Угорщині . Однак у 1909 р. під тиском Н імеччини

Рос ія і Серб ія змушен і були піти на поступки. Німецько-австр ій­

ський блок отримав дипломатичну перемогу над Антантою, в з я в ш и

р е в анш за Марокко . Результатом «Боснійської кризи» стало загост­

рення суперечностей м і ж союзниками — Італ ією та Австро-Угор­

щиною . У 1909 р. І т ал ія укладає т а ємний договір з Росією, спрямо­

ваний проти Австро-Угорщини. Фак тично це о значає розпад

Троїстого союзу, хоч формал ьно він продовжував існувати.У 1911р .

знову з а гострилося м арокк ан с ьк е пи т ання у з в ' я з к у з повс т анням

проти султана. Н імеччина н апр а вил а до м а рокк ан с ь ки х берегів

крейсер «Берлін» і к анонерку «Пантера» . І знову на допомогу

Франц і ї виступила Великобритан ія . Погрожуючи Німеччин і в ійною

вона змусила останню в ідмовитись від в тручання в марокканс ьку

проблему. Міжнародн і к ри зи початку XX ст. с упроводжувалися

небаченою гонкою озброєнь . К о ж е н к рок будь-якої д е ржа ви у

н а п р ямк у з б і л ьшення в ійськової могутності в ик лик а в к р оки у від­

повідь і нших д ержав . Л и ш е за 1909-1913 pp . Н імеччина з б і л ьшила

свої в ійськов і витрати м а й ж е на третину, що становило 5 0% всіх

бюджетних асигнувань . Посилена підготовка до в ійни в е л а с я і кра­

їнами Антанти. Фр анц і я провела низку заход ів з п і д вищення вій­

ськово-промислового потенц і алу За г альн і витрати на в ійськов і

потреби були доведені до 4 0 % державного бюджету (1914 p.). Було

зб і л ьшено на 3 0% чисельн ість францу з ько ї армі ї мирного часу.

В ійськов і витрати Великобритан і ї т а к о ж були значними .

Особливо бурхливо в і дбувалася гонка о зброєнь на морі . У

1906 р. у Великобритан і ї був з а к л а д ений п е рший дредноут — вели­

кий л ін ійний кор аб ел ь з по т ужною артилер і єю . Н ім еччина ще в

1906 р . р о зробила нову про гр аму мор с ьких о зброєнь з метою

досягнути перева ги над Бри т ан і єю . Хоча з а і ншими тип ами вій­

ськових кор абл і в В еликобри т ан і я з н а чно вип ер е джал а Німеч­

чину, зм а г ання в буд івництв і дредноут ів с т ривожило п е ршу мор­

ську державу . Пол і тики і в ійськов і д і яч і Великобритан і ї з а я вили ,

що на к о ж н и й н імецький дредноут вона побудує два своїх. Напе­

редодні Першо ї світової в ійни в Британ і ї в ж е було збудовано 20

дредноут ів і з а кл ад ено ще 12, а у Н імеччин і — 14 і 5 в ідповідно.

4 - 2 Всесвітня історія

Посилено го тувалася до в ійни і Рос ія . За допомогою французь­

ких по зик вона будувала стратег ічні з ал і зниц і , з б і л ьшувал а кадро­

вий склад армі ї і флоту . За т емпами пер ео зброєння Рос ія з н а чно

в ідставала і від Н імеччини , і від союзник ів . В ійськова про грама

була прийня т а л и ш е в 1913 р. і була р о з р а х о в ан а аж до 1917 р.

Напередодн і в ійни Н імеччина з і своєю союзницею Австро-

Угорщиною м а ли добре озброєну і к р а щ е п ідготовлену до в ійни

арм ію, н іж ф р а н ц у з ь к а чи рос ійська . Н ім е ч чин а встигла к р а щ е і

ш в и д ш е п ідготуватися до в ійни. Враховуючи , що сп і в в і дношення

сил у 1914 р . с к л а л о с я на ї ї користь , вона ш у к а л а т і л ьки прив ід

д л я р о з в ' я з а н н я в ійни.

1.5. Міжнародний робітничий та соціалістичний рух у другій половині X IX — на початку XX ст.

П р о м и с л о в и й п е р е в о р о т і з а в е р ш е н н я ф о р м у в а н н я індустріаль­

ного суспільства привело докор інних зм ін у соц і альн ій структур і

к р а ї н Європи та Півн ічно ї Америки . Н айчи с е л ьн ішою групою

нас ел ення с тають н айман і роб і тники, я к і , на в ідміну від с е л ян і

рем існик ів , не волод іли з а собами виробництва . Вони і снували

л и ш е за р а х унок продажу своєї робочої сили і були пост ійною

жер т в ою економ і чних кри з . Масовий роб і тничий рух був наро­

джений пр а гн енням з абе зпечити певн і гарант і ї своєї соц іально ї

стаб ільност і . Ідеолог ією руху став соц і ал і зм — в ч ення про модель

справедливого суспільства , де буде досягнуто суцільної соц іальної

р івност і людей . Щодо ш л я х і в в с т ановл ення нового сусп ільства

соц іал істи под і лялись на дві групи: 1) п ри хи л ьники мирного

(реформаторського ) шля х у ; 2 ) п р и хи л ьники насильницько го

(революційного) шляху . П е р ш і теоретичн і основи такого суспіль­

ства були зроблен і англ ійським ф і л о с офом Р. Оуеном та фран­

цу з ькими ф і л о с о ф а м и ПІ. Фур ' є і А. Сен-Сімоном. Згодом на цьому

ф і л о с офс ькому ґрунт і К . Марк с ро зробив теор ію пролетарсько ї

революці ї та побудови нового комун істичного суспільства . Марк­

сизм став основною ідеологією роб і тничого руху в другій половин і

X IX — на поча тку XX ст.

І Інтернаціонал. Інтернац іонал і з ац ія промислового виробництва

в умовах форму в ання індустріального суспільства створювала

передумови д л я м іжнародно ї сол ідаризаці ї робітничого руху. Уже в

середині XIX ст. роб і тники поряд із п рофсп і л к ами почали створю-

Розділ, і. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 4 3

вати пол і тичн і організаці ї . З метою нала годження з в ' я з к і в м іж

представниками р і зних нац іональних орган і зац ій було підготов­

лено проведення 28 в ересня 1864 року в Лондоні установчих збор ів

Міжнародного товариства роб ітників , я к і згодом стали на зива ти

І Інтернац іоналом. До складу товариства у в і йшли представники

британських тред-юніонів, фр анцу з ь к і анарх і с ти (прудоністи), іта­

л ійськ і мадзінісТи, представники німецького, польського, ірланд­

ського роб і тничих рухів . Кер і вним органом товариства була Гене­

ральна рада, ф а к т и чним кер і вником яко ї став К . Маркс . Вищими

органами цієї робітничої організаці ї були конгреси Інтернаціоналу,

м іж я к и м и д і яла Генеральна рада . Основним програмним докумен­

том І Інтернац іоналу був «Установчий маніфест» , написаний

К. Марксом . До І Інтернац іоналу п риймали с я організаці ї р ізного

типу і с п р яму в ання — профсп і лки , кооперативн і об 'єднання, полі­

тичні організаці ї і т. п. Ці організаці ї у творювали секції І Інтернаці­

оналу р ізного типу. І Інтернац іонал досить швидко перетворився на

кер івний м іжнародний роб і тничий центр, а його програмні і так­

тичні з асади стали основою д л я подальшого робітничого руху.

На поча тку 70-х pp . X IX ст. пол і тично-економ ічне с т ановище

в Європ і с таб іл і з увалося . Роб і тники поч а ли в ідходити від органі­

зованого І Ін т ернац і оналом роб і тничого руху. П і с л я ро з грому в

1871 р. Пари з ь ко ї комуни с т ановище І Інтернац іоналу стало особ­

ливо т я ж к и м . Уряди є вропейських к р а ї н усв ідомили небезпеку

соц іал істично ї ідеології, що с т авила під з а грозу і снування дер­

жавно ї в л ади і приватно ї власност і . Б уло зд ійснено низку заход ів

проти соціал іст ів . Одночасно по силив ся вплив на роб і тничий рух

пол і тичних орган і зац ій , я к і не п рийм а ли ідей І Інтернац іоналу

(тред-юніони, анарх і с ти , х ри с тиянс ьк і організац і ї ) . У к р а ї н а х світу

виникли роб і тнич і організац і ї , що н ам а г а ли с я обмежити боротьбу

л и ш е потребами нац іонального пролетар іату , з ' я в и ли с я само­

стійні н ац і ональн і роб і тнич і парт і ї . У з в ' я з к у з тим, що організа­

ційні с труктури перестали з а довольня ти роб і тничий соціалістич­

ний рух, І Ін т ернац іонал у 1876 р. припинив своє і снування .

II Інтернаціонал. К ін ець X IX — поча ток XX ст. х арактеризу­

ється мирним ро з ви тком роб і тничого руху. Проте умови прац і

з а л и ш а л и с я т я ж к и м и , робочий тиждень становив 70-72 години.

І Іосилення експлуатац і ї внасл і док інтенсифікац і ї виробництва ,

низький жи т т є вий р івень , в ідсутність соц іального з аконодавства

4 4 Всесвітня історія

вима г али подальшо ї боротьби т р у д ящих за свої п р а в а і свободи.

Поглиблюється т енденц ія до м іжнародно ї сол ідарност і в робітни­

чому русі під ч а с подій у Чик а г о (1886 p.), с трайк і в ша х т а р і в Руру

(Німеччина) та докер і в Лондона (1889 p.). Масовими організаці­

я м и у вс іх індустр і альних к р а ї н а х с т ають роб і тнич і і соц іал істичн і

парт і ї . Я к щ о на поча тку 70-х pp . роб і тнича п а р т і я і снувала л и ш е

в Н імеччин і , то в друг ій половин і 90-х pp . роб і тнич і парт і ї існу­

вали в ж е в 21 кра їн і . Необх ідн ість об ' є днання соц і ал і с тичних та

роб і тничих парт ій д л я координац і ї своїх д ій стала головною перед­

умовою у т вор ення I I Інтернац іоналу .

14 л и п н я 1889 р . у П а р и ж і з і б р а в ся м іжнародний соціалістич­

ний конгрес . Р і ш е н н я про с т ворення нової м іжнародно ї робітни­

чої орган і зац і ї на з р а з о к І Інтернац іоналу не було прийнято . Но вий

Інтернац іонал р о з ви в а в с я у вигляд і пер іодичних інтернац іональ­

них конгрес ів . Він поставив за мету своєї д і яльност і боротьбу за

соц іальн і пр а в а т р удящих , п о л і пшення умов жи т т я . Конгрес при­

йня в р і ш е н н я про щор і чн е проведення роб і тничих ман іфес т ац ій

сол ідарност і 1 т р а в н я — в роковини подій у Чик а г о 1886 р.

Конгреси II Інтернаціоналу збиралися р а з на два-три роки (всього

їх відбулось 9) і ро зробляли конкретну програму боротьби за поліп­

шення становища трудящих . Діяльність II Інтернаціоналу свідчила

про перетворення робітничого і соціалістичного руху на впливову

політичну силу X IX — початку XX ст. Офіц ійною ідеологією II Інтер­

націоналу став марксизм . Ті робітничі організації , я к і не визнавали

марксизму, продовжували існувати за м ежами II Інтернаціоналу.

Проте под ал ьше з а го с тр ення соц і альних протир і ч призв ело до

ідейної боротьби у м іжнародному соц іал і с тичному русі з пит ань

т ак тики , стратегі ї , теорії , оц інки нових я в и щ і процес ів у еконо­

міці та д е ржа вн і й пол ітиц і . У II Інтернац іонал і пост ійно в иник а ли

ідеї про необх ідн ість переглянути (рев ізувати) ідеї К. Марк с а у

в ідповідност і з по требами часу. У к інц і X IX ст. ідейні п ро тир і ч ч я в

Європейськ ій соц іал-демократ і ї н абули непримиренного харак­

теру і п ри з в е ли до к ри з и в II Інтернац іонал і . На початку XX ст.

у т ворилося дві течії : р а дик ал ьн а (революційна) і пом іркована .

Предс т а вники першо ї продовжували н аполя г а ти на необх ідност і

революційно ї боротьби і побудові д е р ж а в и дикта т ури пролетар і а т у

(В .Ульянов (Ленін)). Друга т еч і я була б і л ьш пом іркованою .

Н імецький соц і ал -демократ Е . Б е рншт ейн д ійшов висновку про

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 4 5

помилков і с ть марксис т с ько го п о л о ж е н н я про подальше загост­

рення класово ї боротьби та н аявн і с т ь передумов д л я побудови

соц іал істичного суспільства . В ін твердив , що до соц іал і зму м о ж н а

прийти ш л я х о м д ержавно го р е г у лювання товарно-ринково ї еко­

номіки, р е ф о р м у в а н н я м пол і тичного сусп ільства л е г а л ьними

методами, ч ере з п а рл амен т с ьк у боротьбу. Ці висновки будуть під­

тверджен і майбутн ім .

Напередодн і Першо ї світової в ійни II Ін т ернац іонал був впли­

вовою пол і тичною силою. Парт і ї , що перебували під його впли­

вом, об ' єднували 10 м лн осіб, коопера тиви — 7 млн .

1.6. Національно-визвольна боротьба народів світу наприкінці X IX — на початку XX ст.

Оск і л ьки в ідбувся т еритор і альний поділ світу, то п р а к тично

всі к р а ї ни Азії та А ф р и к и стали к о л он і ями чи нап і вколон і ями . У

Ла тинськ ій Америц і б і льшіс ть к р а ї н з н а х о дил а с я в економ ічн ій і

пол і тичн ій з а л ежнос т і від передових індустр і альних д е ржа в .

Однак народи колон ій і н ап і вколон ій не б а ж а л и мири ти с я з пану­

в а н н я м імпер і ал і с тичних д е ржа в , що спир а ло с я у цих к р а ї н а х на

в ідстал і феодальн і порядки . Ідеологом нац і онал ьно - ви з вольних

рух ів у з а л е ж н и х к р а ї н а х с тала п е р е в ажно нац і ональна інтеліген­

ція , що усв ідомила необх ідн ість боротьби за н е з а л ежн і с т ь і демо­

кр а тичн е пере творення . Вони н ам а г а ли с я пристосувати до умов

своїх к р а ї н передовий досвід є вропейських народ ів . Оголошена

ними нац і онально - ви з вольна боротьба в р і зних ре г іонах світу

м а л а свої особливост і .У Кита ї вона проходила під г аслом боротьби

із з а х і дним впливом . В Індії н ац і ональн і сили боролися проти

п о р ушення колон і з а т ор ами нац і онал ьних традиц ій , з а с т ворення

нової сучасної д е р ж а в и за умови широко г о викори с т ання євро­

пейського досвіду. В Іран і та Туреччині боротьба проти європей­

ського колон і ал і зму проходила одночасно з вимогами в і дновлення

і с л амських традиц ій . У Ла тинськ ій Америц і ви з вол ьна боротьба

з водилася до с т ворення в л а сних нац і онально -куль т урних основ

ефективного економ ічного і соц і ально-пол і тичного розвитку .

У нац і онально-визвольному русі в и з н а ч а л и с я дві основні

течії — л і б е р а л ьно -р еформа тор с ьк а та р а дикал ьна . Л і б ерально-

р еформа т ор с ь к а т еч і я не виходила з а м еж і пом іркованого

реформ і зму : вона виступала з а ро з виток нац іонально ї

4 В Всесвітня історія

промисловост і , проведення соц і альних р еформ , усунення інозем­

ного впливу, р е ф о р м и д е ржа вни х і господарських структур, модер­

н і з ац ію армі ї та інше . У зд ійсненні ци х р е ф о р м нац і ональна бур­

ж у а з і я спод і валася на с п ри яння з боку є вропейських д е ржа в .

Р а дик ал ьна т еч і я в б ач ал а своїм ідеалом республ іку і конститу­

ц ійний устр ій . У Кита ї вона була представлена Сунь Ятсеном, в

Індії — Талаком , в Османськ ій імпері ї — Мус т афою Кемал ем . У

багатьох к р а ї н а х Сходу і снував т а к з в аний «третій фронт» — сти­

хійні виступи народних мас проти колон і з а тор і в і ф еод ал ьних

порядк і в . В Азії на початку XX ст. в і дбувається к і л ьк а націо­

нально - ви з вол ьних ан тифеодал ьних революц ій .

Н ай б і л ьшою революц і єю була С інхайська р е волюц і я в Кита ї

1911-1913 pp . М о ж н а вид ілити наступн і п ричини революці ї : по -

перше , п ан у в ання іноземного імпер і ал і зму г альмувало ро з виток

нац іонально ї промисловост і і нац іонального кап італ і зму . П о -

друге, феодал ьний устрій, що н а с а джу в а в с я ц інською династ і єю

імператор ів , прогнив і не д а в ав простору д л я ро звитку Ки т аю .

Ки т а й був ф а к т и ч н о нап і вколон і єю , хоча фо рм а л ьн о збер і гав

не з алежн і с т ь . У кра їн і виникає ни з к а р е волюц ійних орган і зац ій .

Серед них н ай сил ьн ішою був «Союз китайсько го в і дродження» на

чол і з Хуан Сіном. Пров і дником нац іонально-визвольного руху

виступає д емокра тичне к рило нац іонально ї буржуаз і ї , що праг­

нуло повалити ц інську династ ію і в и р іши ти а грарне пи т ання .

Ул ітку 1905 р . майбутн ій л ідер нац іонально-визвольного руху

Сунь Ятсен об 'єднує к і л ь к а р е волюц ійних орган і зац ій , з окр ема й

«Союз китайсько го в і дродження» в «Об 'єднану революц ійну л ігу

Китаю» (Тун-минхой). Про гр ама «Об 'єднаної ліги» передбачала

ви гн ання м анчжур і в , ви з вол ення Кит аю , в с т ановлення респуб­

л і ки та н ац і онал і з ац ію земель . Сунь Ятсен висуває т ак з в ан і «три

народн і принципи» : нац іонал і зм , народовладдя , народний добро­

бут, з а в д я ки я ким , на його думку, К и т а й обмине к ап і т а л і зм і буде

просува тися до соціалізму.

П р а в л я ч і к о л а в умовах по силення опозиційного руху намага­

ли с я маневрувати . У 1906 р. був у творений урядовий комітет на

чол і з пол і тиком л іберального н а п р ям у Юань Шікаєм д л я роз­

робки конституці ї . З д і й снювал а с я модерн і з ац і я освіти, було

в і дкрито низку ш к і л з є вропейською системою н а в ч ання , скасо­

вув алися прив іле ї д л я вих ідц ів з Манчжур і ї .

Роїділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст.

Однак у 1908 р. на престол і опинився т р ьохр і чний Пу І і до

влади п р и й ш л и реакц ійн і сили, я к і усунули Юань Ш і к а я та лібе­

рал ів від неї. Проте революц ійн і виступи проти феодально-монар­

хічного р ежиму продовжув алися . У 1910 р. та в 1911 р. в і дбулися

підготовані «Об 'єднаною лігою» пов с т ання р еволюц ійних в ійськ у

1\анчжоу. Хоча вони були придушен і , того ж 1911 р . п оч а в с я новий

виступ, я к и й в в а ж а є т ь с я поч а т ком т а к звано ї С інхайсько ї рево­

люці ї (с інхай — на з в а року за ки т ай с ь ким календарем) .

10 ж о в т н я 1911 р . в У ч а н і знову повс т али в ійська . Наступного

дня тут було про голошено у т вор ення Китайсько ї республ іки .

Революц ійний уряд очолив Ху ан Сін. Повс т а лих п і д тримало насе­

л ення 15 пров інц ій .

Р я т уючи імпер ію, п р а в л я ч а в ерх і вк а знову з в е рнул а с я з а

допомогою до Юань Шік а я , я ко го п ри з н а чи ли прем ' єр -м ін і с тром і

головнокомандуючим . З м і ц н и в ш и свою владу, Юань ІПікай при­

мусив п іти у в ідставку регента малол і тнь го імператора Уз ай Лі.

Революц ійн і пров інц і ї з і б р али у Нанк і н і к онфер енц ію . Вона

проголосила себе н ац і он ал ьними з бор ами й обрала тимча совим

президентом К и т а ю Сунь Ятсена . На поча тку 1912 р . перева га сил

переходить на б ік Юань Шік а я . 12 лютого 1912 р. малол і тн ій Пу І

з р і к с я престолу, т а к им чином Юань Шік ай з а кр і пив св ій успіх . Не

ви зн аний іно з емними д е р ж а в а м и Сунь Ятсен 14 лютого подав у

в ідставку. Наступного дн я нац і ональн і з бори обрали Юань Ш і к а я

президентом . У березн і 1912 р. п рийма є т ь с я Конституц і я Китай­

ської республ іки . Вона про голошує пол і тичн і прав а : свободу гро­

мадян , в ідпов ідальн ість уряду перед п арламентом .

Однак Юань Шік ай спром і г ся перенести з а с і д ання націо­

нальних збор ів з Н анк і н а до Пек іна , де його влада була могутні­

шою . Його позиці ї зм і цнювалися , натом ість с л а б к ішим с тавало

р еволюц ійне крило . Сунь Ятсен створює в серпні 1912 р . на основі

«Об 'єднаної ліги» та і нших р е волюц ійних орган і з ац ій гом іньдан

(нац іональну парт ію) . Хоча на виборах до п арл амент у 1913 р .

гоміньдан о тримав б ільшість , Юань Шік ай не б а ж а в допускати

його до влади . Висунутого гом іньданом у прем ' єр -м ін і с три Сун

Ц з я о ж е н а було вбито з а т а ємним н а к а з ом Юань Шік а я .

У в ідпов ідь Сунь Ятсен з а ж а д а в в і д с тавки Юань Ш і к а я і закли­

кав народ до нової революці ї . Революц ійн і в ійська у П івденному

Кита ї повстали у травн і 1913 р . Однак до с ерпня вони з а з н а ли

4 8 Всесвітня історія

пор а з ки і Сунь Ятсен зм ушений був з а л и ш и т и Кит ай . Юань Шік ай

з аборонив д і яльн і с т ь гоміньдану, розпустив п а р л амен т і о тримав

ф а к т и ч н о дикта торськ і п о внов аження . Юань Ш і к а я ак тивно під­

тримув али імпер і ал і с тичн і д е ржави .

Н а й в а ж л и в і ш и м п ідсумком революці ї була л і кв і д ац і я Ман -

чжурсько ї династ і ї , в с т ановл ення республ іки . Однак п ан у в ання

іноземного імпер і ал і зму збер і галося , як збер і г ався і феодал і зм .

Індія. Наприк і нц і X IX ст. починає т ь ся ро з виток нового етапу

нац іонально-визвольного руху, л і дером яко го став інд ійський

нац і ональний конгрес ( ІНК), у творений 1885 р . Пом іркован і д і яч і

І Н К по годжувалися на автономію в склад і Брит анс ько ї імпері ї , а

р а дик ал ьно н а л ашто в ан і боролися з а повну н е з ал ежн і с т ь кра їни .

Одночасно було створено Мусульманську лігу, я к а з а х и щ а л а інте­

реси мусульман Індії.

Пошто в х ом до ро з г ор т ання нац іонально-визвольного руху

стало р і ш е н н я в і ц е - короля Д . Кер з он а про поділ Бенгал і ї на дві

частини . У в ідповідь на ці дії по всій кра їн і р о зпоч а в с я рух «сва-

деші» (своє виробництво) — бойкот брит анс ьких товар і в .У 1907 р.

він перер іс у рух «свараджі» ( с амоврядування) . Кульм інац і єю став

з а г а л ьний пол і тичний с трайк у Бомбе ї (липень 1908 р.) на під­

тримку Б.Г. Т і л ака — л ідера ІНК . Бомбейс ький с трайк змусив

колон і альну владу п іти на поступки : п ри в іце-королев і створюва­

ли с я з аконодавч і ради , в 1911 р . ск а совано р і ш е н н я про поділ Бен­

галії і перенесено с толицю з Каль т у т ти в Делі .

Іранська революція 1905-1911 pp. На початку XX ст. І р ан

потрапив в економ ічну і пол і тичну з а л ежн і с т ь від Великобритан і ї

та Росії але збер і гав своє п р а в л і ння — владу ша х а . Шахс ьк а адмі­

н іс трац ія з а х и щ а л а інтереси н айконс е р в а ти вн іших сил у

суспільстві . Особлив істю Ірану з а л и ш а є т ь с я глибокий к онфл і к т

м іж св і тською і д уховною владами : ши ї т с ьк е н а с е л ення не визна­

вало владу ша х а .

Р е волюц і я п о ч а л а с я у грудні 1905 р. м а совими м і тингами і

д емонстрац і ями в Тегерані . Уч а сники вима г а ли с творення іслам­

ського шар і а т с ько го суду, п рийня т т я конституці ї , о бр ання медж­

лісу (парламенту) . Ша х зм ушений був п іти на поступки, проголо­

сивши р е ф о р м и і с т ворення конституц ійно ї монарх і ї . Народн і

маси с творили органи революційно ї в л ади (енджумени) на м і сцях .

У кв і тн і 1907 р. п оширює т ь с я рух моджахед і в — борців за віру,

Ролділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 4 9

ідею, справедлив і с ть ; вони ф о р м у в а л и збройн і з а гони феда їв . Гро­

мадянс ьк а в ійна привел а до п а д і ння влади ш а х а Мухаммеда Алі

(1909 р.). Но вий ш а х Ахмед с к лик а в другий меджл іс , в і дновив

конституц ію, але з а кр і пи ти з а в о ю в а н н я революці ї йому не вда­

лося . Н априк і нц і 1911 р . рос ійськ і та британськ і в ійська приду­

шили ї ї остаточно — меджл і с і енджумени ро зпущено , г а зети

з а кри то т ощо . Н е з в а ж а ю ч и на пор а з к у революці ї , в Іран і зберег­

л а с я конституц ія .

Младотурецька революція 1908-1909 pp. Туреччина впродовж

стол іть з а з н а в а л а є вропейських вплив і в . На початку XX ст. це

була в еличе зна імпер ія , що м а л а волод іння в Європі , Азії, Африц і .

У кра їн і д і я л а конституц і я (1876 p.), с ултаном був Абдул-Хамід II

(1876-1909 pp . ) . На п іднесення нац і онально-визвольного руху в

Османськ ій імпері ї вплинули революці ї в Росії та Іран і .

У липн і 1908 р . р о зпоч а ло с я по в с т ання в ійськових частин, роз­

т а ш о в а н и х у Македоні ї . Виступ ор г ан і з ували молоді оф іц ери з

товариства «Єднання і прогрес» . Султан зм ушений був с к лик а ти

п а р л амен т і в і дновити д ію конституці ї . У кв і тн і 1909 р. султан,

викорис тов уючи нер ішуч і с т ь младотурк і в , у чинив заколот . П і с л я

п ри д ушення з аколо т у младо т урки з ам і нили Абдул-Хаміда на його

брата Мехмеда V й самі поч али к ерув а ти кр а їною . Вони пров ели

д еяк і р еформи : р еор г ан і з у в али а рм ію т а пол іц ію . Д л я зм і цн ення

влади младо т урки добивались по зик у імпер і ал і с тичних д е ржа в ,

р о з д а в а ли і но з емцям концесі ї , п і ш л и на з б л и ж е н н я з Німеччи­

ною. Младо т урки к е р у в а ли ся ідеєю «пантюрк і зму» — з б е р еж ення

єдиної і непод ільної Османсько ї імпері ї , жор с т о ко прид ушув а ли

с т р айковий рух роб і тник ів , антитурецьк і по в с т ання народ ів .

Младот урецька р е волюц і я з а л у чил а до влади верх і вку буржуа­

зії та інтелігенці ї , с п риял а к ап і т ал і с тичному ро звитку кра їни .

У Латинській Америці в цей період т а к о ж посилюється націо­

нально-визвольний рух. Б і л ьш і с т ь л а тиноамериканс ьких кр а ї н

знаходилися ще в початков ій стадії кап і тал істичного розвитку з

п е р е в аж анням феодальних відносин, їхнє господарство було підпо­

рядковане інтересам імпер іал і стичних д ержав , серед я к и х головну

роль починають в ід і гравати СІЛА. У низц і кр а їн нац іональна бур­

жуаз і я , незадоволена існуючим ладом, очолює боротьбу з феодаліз­

мом, в ідсталістю і всевладдям імпер іал і стичних д ержав . Найб і л ьш

х ар ак т ерною щодо цього була р еволюц ія 1910-1917 pp . у Мексиці .

5 0 Всесвітня історія

ї ї п ричин ами стали глибока к ри з а в а г р а рних в ідносинах , що

н абр ал а особливої гостроти у період реакц ійно ї пом іщицько ї дик­

татури Порф і р і о Діаса (1877-1911 pp.) та п ан у в ання іноземного

капіталу , що м а в виключн і прив іле ї на експлуа т ац ію надр Мек­

сики, буд івництво з ал і зниць , ор г ан і з ац ію плант ац ій т е хн і чних

культур тощо .

Ще до поча тку революці ї у Мексиц і д і я ли с елянськ і партизан­

ськ і загони: на півдні — на чол і з Ем іл іо Салатою, на п івноч і — під

к ер і вництвом Франци ско Вільї .

У революці ї , що почала ся у жовтн і 1910р. , в з я ли участь широк і

верстви селянства , нац іональна буржуаз ія , роб ітники, частина

пом іщик ів . Повс т ання проти диктатури очолив л ідер л іберальної

буржуаз і ї Мадеро. У травні 1911 р. диктатура Діаса була повалена ,

до влади прийшов буржуазно-демократичний уряд Мадеро. Нова

влада н ама г ал а ся д ещо обмежити вплив іноземного кап і талу на

мексиканську економіку. Однак у лютому 1913 р. реакц ійн і кола за

п ідтримки ззовні зд ійснили заколот, у результат і якого встановила

диктатура генерала Уерти. Проти нового диктатора продовжували

боротьбу с еляни на чол і з Сапатою та Вільєю. Новий лідер лібе­

ральної буржуаз і ї К арр ан с а очолив повстання і з а к лик а в до від­

новлення демократичного устрою. США в ідкрито втрутилися у мек­

сиканськ і події, висадивши у кв ітні 1914 р. десант у Веракрус і .

Однак це не змогло зупинити наступу революційних сил. Вони ски­

нули в липні 1914 р. диктатуру, але тепер з а гострилися суперечності

м іж основними учасниками цієї боротьби. Селяни вимагали зни­

щ е н н я пом іщицького землеволод іння, над ілення з емлею на спра­

ведливій основі. У серпні сторони вступають у в ідкритий конфлікт ,

в якому перемагає Карранса . З а з н а л а невдач і нова спроба втру­

ч ання в мексиканськ і події з боку США у 1916 р. У грудні

1916 р. — лютому 1917 р. скликан і законодавч і збори виробили кон­

ституцію Мексики . Зг ідно з конституцією, з емля та ї ї надра оголо­

шув алися надбанням нації, р і зко обмежувалися права іноземців на

користування природними ресурсами. Д ержав а конф і скувала все

майно церкви . Передбачався час тковий поділ пом іщицьких садиб,

8-годинний робочий день, м ін імальний р івень заробітної плати, гро­

мадяни набули право створювати профсп і лки і проводити страйки.

П р и й н я т т я конституці ї зн аменув ало перемогу революці ї , я к а

з а вд ала серйозного удару феодальному землеволод інню,

/'о мі/71. /. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 5 1

католицьк ій церкв і , посл абила позиці ї і но з емних монопол ій , ство­

рила сприя т лив іш і умови д л я ро звитку к ап і т ал і зму у Мексиці .

( )днак р е волюц і я не була з а в е ршеною , о ск і л ьки вона не з н и щ и л а

повністю феодальн і п е р ежитки .

Опір к олон і а л ьним ек сп анс і ям імпер і ал і с тичних д е р ж а в

наростав і на Африканському континенті. В еликобрит ан і я утвер­

д ж у в а л а с я у Південній Африці, що в и к лик а л о опір з боку місце­

вого на с ел ення . Про т я г ом 1877-79 pp . були з а хоплен і Тр ансв а ал ь ,

Чулуленд. З улуси в чинили з а п е к лий опір, але були роз громлен і .

Ііури, я к і ж и л и в Трансва ал і , в 1881 р. у результат і збройної

боротьби домоглися в и з н а н н я своєї не з алежност і .

У 90-х pp . X IX ст. н апр ужену боротьбу проти п р оникн ення

англ ійських колон і з а тор і в до Бечу аналенду в ели племена ма т а -

беле та м ашон а . Однак до 1899 р . Б ри т ан с ь к а імпер і я м іцно утвер­

дил а с я на Півдн і А ф р и к и й оточила з ус іх бок ів сво їми володін­

н я м и бурськ і р е спубл іки Тр ан с в а а л ь та Ор анже в у республіку. У

результат і англо-бурсько ї в ійни 1899-1902 pp . вони були оста­

точно з а г арбан і . У 1910 р. тут було створено брит анський домі­

ніон — П і в д енно -Африк ан с ь кий Союз .

Одночасно Б ри т ан с ь к а імпер і я в с т ановлює п ан у в ання у Пів­

н ічн ій Африц і . У 1882 р. було окуповано Єгипет. У Судані проти

колон і з а тор і в поч а ло с я повс т ання , я к е очолив Мухамед Ахмед,

про голо сивши себе «махді» — тобто «посланцем від бога д л я від­

новл ення істинної віри». К і л ьк і с т ь його посл ідовник ів-махд і ст і в

невпинно зростала . У 1885 р. повстал і про гнали британськ і вій­

ська і з Судану На його територ і ї в иникл а махд і с т ська д е ржав а ,

що про і снувала б і л ьше десяти рок ів . У 1898 р . англ ійська а рм і я

знову р ушил а з Єгипту на Судан, п рокл а д аючи одночасно в з д о вж

Н ілу з а л і зницю . У битві під Омдурманом, де в п е рше були вико­

ристан і кулемети «максим», махд істи були роз громлен і . Судан

став ч а с тиною Брит анс ько ї імпері ї .

І тал ійський імпер іал і зм прагнув захопити колоні ї у Північно-

Східній Африці, передусім Ефіоп ію . Правитель Ефіоп і ї Менел ік II

1889 року уклав з і т а л ійцямиУчч і альський мирний договір, за я к и м

отримував парт ію зброї в обмін на низку територ і альних поступок.

Однак усі спроби Італії н ав ' я з а ти Ефіоп і ї протекторат Менел ік II

в ідкинув. У 1895 р. і тал ійські в ійська вирушили проти Ефіопсько ї

д ержави . Усе населення кра їни об 'єдналося д л я боротьби проти

5 2 Всесвітня історія

агресії. У 1896 р. у битві при Адуа і тал ійськ і в ійська були розгром­

лені . І тал ія вимушена була визнати не з алежн і с т ь Ефіопі ї .

Отже , в с я А ф р и к а була з а хоплена імпер і ал і с тичними держа­

вами, з а в ин я т к ом Ефіоп і ї . Л ібер ія , що була форм а л ьно незалеж­

ною, ф а к т и ч н о зн а ходил а с я під к он т рол ем СІЛА.

Але боротьба а ф р и к а н с ь к и х народ ів проти колон і з а тор і в не

п рипиня л а с ь і п і с л я їхньої окупаці ї . У Сомал і д в адцять рок і в три­

вала п а р ти з ан с ьк а в ійна проти англ ійських та і т ал ійських імпері­

аліст ів у вигляд і «джихаду» — тобто «священо ї в ійни проти невір­

них», я к у очолив Мухамед Абдалла Хас ан .

У Н імецьк і й Південно-Західній Африц і 1904 р. повстали пле­

мена гереро та готентоти. ї х о ч олювали т алановит і вожд і Мага -

реро , Вітбой, Моренга . З допомогою англ ійц ів н імецьк і колоніза­

тори з в е л икими т р у днощами п р и д у ш и л и повс т ання .

Одночасно в Африц і в иник ают ь п е р ш і пол і тичн і орган ізац і ї ,

створені пр е д с т а вниками африк ан с ь к о ї інтелігенці ї . У 1912 р.

к і л ьк а пол і тичних орган і з ац ій с т ворили А ф р и к а н с ь к и й націо­

нал ьний конгрес . З н а ч н и й вплив на ви з вольну боротьбу африк ан­

ського н а с е л ення м а ли ідеї Ма х а тми Ганді, я к и й очолив у 1906 р .

к омпан ію громадсько ї непокори інд ійців на Півдні Африки .

1.7. Перша світова війна 1 9 1 4 - 1 9 1 8 pp.

П е р ш а св ітова в ійна була з а к оном і рним ре зульта том загост­

р ення суперечностей м і ж н айб і л ьшими індустр і альними держа­

вами. Головним був англо-н імецький економ ічний , в ійськово-мор­

ський і к о лон і а л ьний антагон і зм . Н імеччина , я к а мала могутній

в ійськовий і е коном ічний потенц іал , пра гнула до світового лідер­

ства, не з а до вол ьняючис ь і снуючим з к і н ц я X IX ст. розпод ілом

сфер впливу. Особливо ї гостроти інтереси Н імеччини та Велико­

британі ї з і т кнулися в Африц і , Сх ідн ій Азі ї та на Б ли з ь к ому Сході .

Обидві д е р ж а в и вели боротьбу з а п а н у в а нн я на морях , нарощу­

ючи в ійськово-морськ і сили. В е ликобри т ан і я прагнула якомо г а

р ан іше з н ищи ти н імецький ф л о т і зберегти за собою с т ановище

першо ї морсько ї д е рж а ви світу. Франко -н ім ецьк і суперечност і

були на сл і дком франко -прус с ько ї в ійни 1870-1871 pp . Розум іючи ,

що Ф р а н ц і я не погодиться і з в тр а тою Ель з а с у і Лотаринг і ї , Німеч­

чина пра гнула з а вд а ти їй нового удару. На початку XX ст. заго­

стрилися т а к о ж суперечност і м і ж Н імеччиною , Рос ією т а Австро-

Розділ. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 5 3

Угорщиною. Рос ію непоко їла пол і тика Н ім еччини на Б а л к а н а х т а

и економ ічне з ро с т ання . Авс тро-Угорщина го тувалася з а х опити

(•ербію, Рос і я пра гнула зберегти і р о зшири т и свій пол і тичний

вплив на Б а л к а н а х , з а хопити чорноморс ьк і про токи і Константи­

нополь , З а х і дну Україну . На м е ж і X I X — X X ст. все ч а с т іше вини­

кали суперечност і м і ж Н ім е ч чиною та СІЛА з к олон і а л ьних пит ань

в Африц і , Південно-Сх ідн ій Азії, Л а тинс ьк і й Америц і .

На початку XX ст. у світі з а гос трилися численні м іжнац іональн і

та соціальні конфл ік ти . Імпер іал істичн і держави-суперниц і всі­

л я к о роздмухували їх, в тручаючись у внутр ішні справи і нших кра їн

і намагаючись здобути д л я себе економічн і і політичні вигоди.

Ро з ви ток науково-техн ічного прогресу прив і в до п о я ви на

початку XX ст. нових , б і л ьш могутн іх і д о сконалих засоб ів зни­

щ е н н я людей . Р о зпоч а л а с я гонка озброєнь , н а я к і й н а ж и в а л и с я

в ійськов і монополі ї . Одночасно в і дбув ала ся м і л і т а ри з ац і я духу і

св ідомості в е лич е зних мас людей . Д л я цього викорис то в у в а лися

всі доступні з а соби пропаганди . Н а й б і л ь ш в ідвертою пропа г анда

м і л і т ари зму проводилась у Н імеччин і і була в і дображена в д і я х

пангерман і зму . Н іх то з к е р і вник і в в е лики х д е ржа в , з а к лопо т аних

суперництвом м і ж собою, не міг у я ви ти собі с п р а вжн і х м а сшт аб і в

і насл і дк і в майбутньо ї в ійни. На поча тку ч е р в н я 1914 р . Німеч­

чина т а Австро-Угорщина д і йшли висновку, що нас т ав н ай б і л ьш

сприя т ливий момент д л я поча тку в ійни. В еликобри т ан і я а к тивно

п і д тримувала в них ілюз ію, що в майбутн ій в ійні вона з а л и ш и т ь с я

н ей тр а л ьною д е ржавою , а вони будуть ма ти сво їми п ро ти вник ами

л и ш е дві в елик і д е р ж а в и — Рос ію та Франц ію . Д л я початку кон­

фл і к т у потр ібен був л и ш е прив ід .

Бе зпосередн ім приводом до р о з в ' я з а н н я Першо ї світової в ійни

стало вбивство 28 ч е р вн я 1914 р. у босн ійському місті Сар а є во

с ербським нац іонал і с том Г. Принципом спадкоємця австро-угор-

ського престолу ерцгерцога Ф р а н ц а Фердинанда та його др ужини .

Авс тро-Угорщина зі згоди Н ім е ч чини з винув а тила Серб ію і наді­

слал а їй ультиматум, в я к ому м і с тилися приречен і на н е викон ання

умови . І хоч його в ц ілому було прийнято , Австро-Угорщина ого­

лосила 28 л и п н я в ійну Сербії . Рос і я як г арант н е з ал ежнос т і Сербі ї

р о зпоч ал а з а г альну моб іл і з ац ію, і в ж е 1 с ерпня Н імеччина оголо­

шує їй війну. У в ідповідь у в ійну вступає Фр анц і я (3 серпня) і

н а р ешт і В еликобрит ан і я (4 серпня) .

Всесвітня історія

З самого поча тку в ійни участь в ній в з я л и найб і л ьш і д е р ж а в и

Європи, і поступово до к онфл і к т у в т я г у в а лися нові д е ржа ви .

23 с ерпня 1914 р . на боці Антанти виступила Японія , я к а скорис­

т а л а с я сприя тливими умовами д л я з а х оп л ення н імецьких воло­

дінь на Далекому Сході (форт еця Циндао , Маршалов і , К а р о л і н -

ськ і та Мар і анськ і о-ви). На другий день в ійни Туреччина п ідписала

договір з Н ім еччиною і пропустила ї ї к ор абл і в Чорн е море . П і с л я

обстрілу т ур ецьким фло т ом чорномор с ьки х порт ів Росії о с т ання

оголосила в листопад і 1914 р. в ійну Туреччині .

Т аким чином в ійна стала св ітовою. Поступово в неї було втяг­

нуто 36 д е р ж а в світу з н а с е л енням понад 1,5 млрд осіб ( 75% насе­

л ення світу). У збройн і сили воюючих кр а ї н було моб іл і зовано

понад 73 млн осіб. П е р ш а світова в ійна в е л а с я в багатьох рег іонах

світу. Утворилося бли з ько 20 фронт і в , проте основними були

Зах і дноєвропейський , де н імецьк і в ійська в ели боротьбу проти

франко - ан г л і й с ьких в ійськ, та Сх ідноєвропейський , де рос ійськ і

в ійська про тис тояли австро-у горським і н імецьким в ійськам . Дру­

горядними з а л и ш а л и с я Б а л к ан с ь кий , З а к а в к а з ь к и й , І т ал ійський ,

Месопотамський та і нш і фронти .

Н і м е ч ч и н а з п о ч а т к у в і йни р о з г о р т а є а к т и вн і н а с т уп а л ьн і

дії н а З а х і д н ом у фрон т і . П о р у ш и в ш и ней тр ал і т е т Бельг і ї ,

н ім ецьк і в і й с ь к а р у ш и л и в на с т уп на П і вн і чн у Ф р а н ц і ю , вико­

нуючи «план Ш л і ф ф е н а » . П л а н у в а л о с я р о з г р оми ти Ф р а н ц і ю щ е

д о того, я к Р о с і я з о с ер едит ь в і й с ь к а д л я контрудару . На к і н ец ь

с е р п н я н імц і п і д і й ш л и до П а р и ж у і ф р а н ц у з ь к и й у р я д з а л и ш и в

с толицю . У Б е р л і н і в в а ж а л и , що п ер емо г а б ли з ь к о . Про т е росій­

ськ і в і й с ь к а на п р о х а н н я с ою зник і в р о з п о ч а л и нас т уп у Сх і дн ій

Прусс і ї . Н і м е ц ь к е к о м а н д у в а н н я в и м у ш е н е було п е р е кин у ти н а

Сх і дний ф р о н т з н а ч н і сили д л я н ей т р а л і з а ц і ї р о с і й с ько го

наступу . Ч е р е з н е у з г оджен і с т ь д ій р о с і й с ь к а а р м і я з а з н а л а

п о р а з к и б і л я М а з у р с ь к и х о з ер і була ви т і снена з і Сх ідної Прус­

сії. І т а л і я в і д м о в и л а с я вис тупити на боці Н і м е ч ч и н и і о г олосила

нейтрал і тет .

Н імц і не змогли через бр ак сил з а хопити П а р и ж . На поча ток

в ересня вони досягли р . Марни , але в т р а тили темп наступально ї

операці ї . 5 в е р е сня р о зпоч а л а с я битва на р. Марні , в я к і й з обох

сторін брали участь до 2 млн осіб. Фр анц у з ь к і в ійська п е р ейшли в

наступ і в ідт існили противника до р . Ен . Н імецький стратег ічний

Ро.щіп. І. Сип на межі ХІХ-ХХ ст. 5 5

м.'іаіі «бліцкригу» на Заход і з а з н а в к р а х у В ійна набула з а т яжно г о

характеру .

11а Сх ідному фронт і у Галичин і рос ійськ і в ійська з а в д али

пора зки австро-у горським арм і ям , в і д кинувши їх за К а рп а т и і до

Кракова . Н імеччина змушена була перекинути в Галичину в ійська

для п ідтримки союзника . Проте наступ на В а рша в у з а з н а в пор а зки .

У цей же час австро-угорськ і в ійська були вигнані з Сербії.

I la к ін ець 1914 р. на вс іх ф р о н т а х битви в основному з ак інчи­

лися на к о ри с т ь Антанти . Англ ійськ і , ф р а н ц у з ь к і та японс ьк і вій­

ська з а х о пи ли м а й ж е всі н імецьк і колон і ї в Африц і і на Д ал екому

( 'ході.

У 1915 р. головн і воєнн і дії в е ли с я на Сх ідному фронт і . Німеч­

чина та ї ї с оюзники спрямув а ли основний удар проти Росії, роз­

раховуючи з а в д а ти їй п о р а з ки т а примусити уклас ти с епара тний

мир. У ре зультат і весняного наступу рос ійськ і в ійська з а в д а ли

нових п о р а з о к Австро-Угорщин і в К а рп а т а х , з аволод іли карпат­

ськими п е р е в а л ами і здобули фо р т е цю Пер емишль . Н ім ец ьк е

к оманд у в ання перекинуло на Схід зн ачн і сили і 2 т р а вн я 1915 р.

р о зпочало нас туп проти рос ійських в ійськ . У результат і п 'ятимі­

с я чни х боїв р о с і яни з а л и ш и л и в сю Галичину, Буковину, Польщу ,

Литву, ч а с тину Волин і та Латв і ї . Н априк і нц і в ер е сня рос ійська

а рм і я з упинила прос у в ання про тивника . На Східному фронт і

в с т ановил а с я позиц ійна в ійна . Н імецькому команду в анню не вда­

ло с я досягти головної мети наступу — роз грому рос ійсько ї армі ї

та л ікв ідац і ї Східного фронту .

На Зах і дному фронт і суттєвих зм ін не в ідбулося. Н імецьким

в ійськам вдалося в ідбити наступ Антанти в Шампан і , Фландр і ї та

Артуа. Навесн і 1915 р. Н імеччина в п е рше в історії воєн викорис­

тала б і ля м . Іпр отруйні гази, але м а л а л и ш е т ак тичний успіх. Того

ж року Н імеччина спробувала з авда ти вир ішального удару по

Великобритан і ї . Вона вп е рше почала широк о використовувати

підводні човни, щоб зд ійснити блокаду Бри т анс ьких островів ,

проте б ажаного успіху не мала . На дипломатичному фронт і Німеч­

чина т а к о ж з а зн а л а невдач . Ко лишн і й союзник за Троїстою уго­

дою, І т ал і я в 1915 р. остаточно п е р ейшла на бік Антанти і 23 т р а вн я

вступила у в ійну проти Н імеччини та Австро-Угорщини. На новому

І тал ійському фронт і к і л ька наступ ів і т ал ійських в ійськ були без­

результатними. У жовтн і 1915 р. у в ійну проти Антанти вступила

5 6 Всесвітня історія

Болгар і я , внасл ідок чого у творився Четверний союз. У жовтн і

1915 р . проти Сербії почав ся сп ільний наступ німецької , австро-

угорської та болгарсько ї армій . Н е з в а ж а ю ч и на геро їчний опір,

сербськ і в ійська були розгромлен і , а їх р еш т ки евакуйован і фло­

том союзник ів на острів Корфу . Того ж року ан гло -францу з ький

десант висадився на Галл іпол ійському півостров і д л я встанов­

л ення контролю над чорноморськими протоками . Однак несприят­

ливий розвиток операці ї змусив союзник ів евакуюватися .

У 1916 р . Н ім еччина знову переносить центр в ійськових з у силь

на З а х і дний фронт . З а ро зробл еним н імецьким к оманд у в анням

пл аном г енеральний наступ ма в з д ій снюватися на фор т е цю Вер­

ден, я к а в в а ж а л а с я «воротами Парижа » . Тут н імці спод і валися

з а вда ти остаточної п о р а з ки Франц і ї . Однак Н імеччина переоці­

нила свої сили. На цей час Англ ія т а Ф р а н ц і я моб іл і з ували зн ачн і

в ійськов і сили, що п е р е в аж а ли н імецьк і . Кр а ї ни Антанти д і йшли

згоди про координац ію бойових д ій у майбутньому.

21 лютого 1916 р . б і ля Вердена на д есятик ілометровому фронт і

12 н імецьких див і з ій а т ак у в али фр анц у з ь к і у кр і пл ення . Верден-

ська битва т рив ал а до грудня 1916 р. і у в і йшла в і стор ію як «Вер-

денська м 'ясорубка» . Вона була н айб і л ьш з ап еклою і т ри в а лою

битвою Першо ї світової в ійни. Оволодіти Верденом і п рорв а ти

ф р о н т н імецьк і в ійська т а к і не змогли. Втра ти кожно ї з і стор ін

п е р е вищув а ли 300 тис. осіб.

У в ідповідь на в ерденський наступ н імців к ом анд у в ання

Антанти п ідготувало вл і тку 1916 р . в елику нас тупальну операц ію

на р . Сомма. Нас т уп р о зпоч а в с я 1 л и п н я і т рив а в до к і нц я листо­

пада . У вересні 1916 р. англ ійськ і в ійська в п е рше в історії воєн

з ас тосували т анки . Проте серйозного успіху с оюзники не

досягли — прорв а ти фр он т не вдалося . Втра ти в ході битви вияви­

ли с я ще з н а чн ішими , н і ж під Верденом — понад 1 млн солдат і

оф іцер і в . Н е з в а ж а ю ч и на безрезультатн ість наступу союзних

арм ій , битва на р . Соммі з а св і дчила в ійськово-техн ічну перевагу

Антанти і похитнула в іру п р а в л я ч и х к іл Н ім еччини в перемогу.

Б і л ь ш у сп ішним був наступ рос ійських в ійськ П івденно-Зах і д -

ного фрон т у під к оманд у в анням генерала О. Брусилова , розпоча­

тий 3 ч е р вн я 1916 р. У результат і «Брусил івського прориву» росі­

я н и оволод іли Луцьком ,Черн і вцями , з а х опили частину Галичини ,

у в і йшли в Карп а ти . Проте не задов і льний стан комун ікац ій ,

Рол діл. І. Світ на межі ХІХ-ХХ ст. 5 7

нестача ре зерв і в і в о єнних припас і в не д али змоги просува тися

вперед. Австр ійсько-угорськ і в ійська в т р а тили б і л ьше 1 м лн осіб,

з них л и ш е полонених — 450 тис. чолов ік . Щоб вря т у в а ти союз­

ника від к р а х у н імецьке к ом анд у в ання перекинуло на Сх ідний

фрон т свої в ійська з і нших фронт і в .

У складному с т ановищ і опинил а с я і т ал ійська арм і я , я к а в

травн і 1916 р . з а з н а л а п о р а з ки б і ля Трент іно від а вс тр ійсько-

угорських в ійськ . П і с л я усп іх ів рос ій с ьких в ійськ, 28 с е рпня

1916 р. у в ійну на боці Антанти н а в а ж и л а с я вступити Румун ія .

(1оюзники об іцяли Румуні ї у р а з і перемоги територ і ї Австро-Угор­

щини , з аселен і р умунами (Транс ільван ію, Б а н а т та ін.). Однак

д уже с л абк а румунська а рм і я шви д к о з а з н а л а пора зки . М а й ж е

всю Румун ію, в к люч аючи Бух ар е с т і н афто в і родовища з а х опив

противник . Рос ійськ ій армі ї довелося сп ішно ря т у в а ти нового

с оюзника від повного роз грому і продовжува ти л ін ію свого Схід­

ного фрон т у ще на 500 км аж до Чорного моря .

Н імецьк і п р а в л я ч і к о л а в и р ішили перейти до оборони з метою

і золяц і ї д е р ж а в Антанти від ї хн і х колон ій і США ро зпочали широ­

кома сшт абну підводну війну. 31 т р а в н я — 1 ч е р в н я 1916 р. б і ля

берег ів Ютландського п івострова в і дбулася мор с ьк а битва англій­

ського і н імецького в ійськових флот і в . Це була н айб і л ьша битва

за всю істор ію воєн, у ній брало участь м а й ж е 300 кор абл і в

основних кла с і в з обох сторін. Н ім ец ький в ійс ьково -морський

ф л о т з а з н а в м е н ш и х втрат, але не зміг прорв а ти блокаду англій­

ського фло т у і з м ушений був повернутися на свої бази . Еконо­

мічне с т ановище Н ім еччини та ї ї с оюзник і в по г і ршув ало ся наба­

гато шви дше , н і ж к р а ї н Антанти (за в иня т к ом Росії) . Усюди

з а г о с т рювалися соц іальн і суперечност і , п о силюва в с я с т р айковий

рух т ощо .

У грудні 1916 р. Н імеччина та ї ї с оюзники з апропонув али дер­

ж а в а м Антанти ро зпоча ти мирн і переговори . З а я в у про б а ж а н н я

припинити в ійну з робили США. Проте Антанта в і дмовилася від

переговор ів , з в ину в а ти вши у р о з в ' я з анн і в ійни Німеччину . Від­

мова була викорис т ана Н імеччиною як прив ід до з а го с тр ення

методів ведення в ійни — з 1 лютого 1917 р. р о з поч а л а с я необме­

ж е н а підводна в ійна проти фло т і в Антанти та їх союзник ів . У від­

повідь на цю з а я в у США ро з і р в а ли з Н ім е ччиною дипломатичн і

в ідносини, а 6 к в і тня 1917 р. о голосили їй війну. Приводом до цього

5 8 Всесвітня історія

були численн і н апади н імецьких п ідводних човн ів на американ­

ські корабл і , а т а к о ж перехоплена н імецька т еле грама до прези­

дента Мексики з пропозиц і єю союзу проти США. П р а в л я ч і к о л а

США побоювалися о сл абл ення Антанти в результат і можливо г о

виходу Росії з в ійни п і с ля Лютнево ї революці ї 1917 p., однак най­

головн ішим мотивом д л я американс ько го уряду був нам ір утвер­

дити л ідерство США на м іжнародн ій арен і .

У 1917 р. з а п л ано в аний Антантою одночасний г енеральний

наступ на вс іх ф р он т а х не в ідбувся . Нов і спроби наступу союзни­

к ів на З а х і дному фронт і у район і м. Реймс та Іпр з а к і н чи ли с я без­

результатно . У червн і 1917 р. у Росі ї Тимчасовий уряд т е ж здій­

снив невдалу спробу наступу проти н імецько-авс тр ійських в ійськ

у Галичині . Л и ш е на Б ли з ь к ому Сході Антанта досягла певних

успіх ів .У березн і 1917 р . англ ійськ і в ійська з а й н я л и Багдад , восени

ро зпоч али наступ у Палестин і і в грудні з а х опили Єрусалим . У

жов тн і цього ж року і тал ійськ і в ійська з а з н а ли к а т а с троф і чно ї

п о р а з ки б і ля Капорет то . Від кап і т уляц і ї І тал ію в р я т у в а ли 12

ан г ло -францу з ь ких дивіз ій , що були перекинут і ч ере з Альпи на

І т ал ійський фронт . На к інець 1917 р . с оюзники не досягли з н а чни х

успіх ів на фрон т а х . Кровопролитн і бої т рив а ли на вс іх ф р о н т а х

Першо ї світової в ійни.

У грудні 1917 р. р адянський уряд Росії ро зпочав мирн і перего­

вори з Н імеччиною та ї ї союзниками , що з а в е ршилис я 3 б ере зня

1918 р . п і дписанням Брестського мирного договору. Ц іною в еликих

поступок Рос ія в ийшла зі світової в ійни. У травн і 1918 р. Румун і я

п ідписала з Че тв ерним союзом мир і т а к о ж припинила воєнні дії. У

січні 1918 р. президент США В. В ільсон виступив з миротворчими

пропозиц іями («14 пунктів»), в я к и х засуджував несправедлив і

в ійни, нац іональний гніт, таємну дипломат ію, пропонував створити

м іжнародну організац ію, я к а могла б забезпечити п і слявоєнний

мир . Під прикри т т ям пациф і с т с ьких гасел США та д е ржави Антанти

продовжували добиватися зд ійснення головної в ійськової мети.

Н імецьке командув ання навесн і 1918 р . спробувало роз громити

ан гло -францу з ьк і в ійська до прибут тя в Європу ам ерик анс ьких

армій . На З а х і дний фрон т були перекинут і в ійська з і Східного

фронту . Проте с т ановище кр а ї н Четверного союзу було т я ж к и м :

н а с ел ення голодувало, бракувало сировини, впала продуктивн ість

прац і , р о зпоч алися виступи проти в ійни. 21 березня 1918 р . поч а в с я

/'<м/іш. /. Сніг на межі ХІХ-ХХ ст. 5 9

попий н імецький наступ на З а х і дний фронт. До л ипн я ц іною вели­

ких втрат н імецьк і в ійська п рор в а ли фрон т і просунулися вперед.

Иопи знову в и й ш л и на р . Марну, п і д і йшли за 70 км до П а р и ж а і

змогли нав іть обстр ілювати місто з далекоб ійних гармат. Проте

вони н едо ся г ли головної мети — роз грому в ійськ Антанти . Ре з ерви

І її меч чини були вичерпан і , й ін іц іатива п е р ейшла до Антанти .

18 л и п н я 1918 р. союзники п е р ейшли у контрнаступ , п рорв а ли

фрон т противника та з в і л ьнили зн ачну територ ію. Не з а б аром Чет­

верний союз вступив у період своєї агонії. Антанта н ама г а л а с я

остаточно роз громити своїх противник і в і продиктувати умови

миру. 15 в ер е сня ан гло -францу з ьк і в ійська ро зпочали наступ на

Б а л к ан а х і ро з громили болгарську арм ію . 29 в ересня 1918 р. уна­

слідок пор а з ок на фронт і і р е волюц ійних повстань Бол г а р і я була

вимушена вийти з в ійни. У жов тн і д е ржа ви Антанти з а вд али

пора зки турецьк ій армі ї в Палестин і та Сирії . ЗО ж о в т н я капітулю­

вала й Османська імпер ія . П і с л я наступу на І тал ійському та Бал­

канс ьких фр он т а х 28 ж о в т н я команд у в ання австро-угорської армі ї

з апросило перемир ' я , а 3 листопада п ідписала кап і т уляц ію . Стано­

ви ще Н імеччини п і сля кап і туляц і ї вс іх союзник ів стало ц і лком

безнад ійним, хоча н імецький уряд у с і ляко н ама г а в с я уникнути

остаточного розгрому. З листопада в Н імеччин і поч а л а с я револю­

ція і новий уряд посп ішив уклас ти перемир ' я . На св ітанку 11 лис­

топада 1918 р. в Комп ' єнському лісі , в вагоні м а р ш а л а Ф. Ф о ш а

було п ідписано п ер емир ' я м і ж Н імеччиною і д е рж а в ами Антанти .

Згідно з умовами перемир 'я Німеччина зобов 'язувалася звіль­

нити захоплені нею територію Франці ї , Бельгі ї і Люксембургу, а

т а к ож Ельзас-Лотаринг ію, вивести в ійська з території Австро-Угор­

щини , Туреччини, Румунії, зв ільнити л івий берег р. Рейну. Вона пого­

джувала ся анулювати Брестський і Бухарестський договори, переда­

вала союзникам велику к ільк ість військового спорядження та інше.

П е р ш а світова в ійна 1914-1918 pp . стала г і г антською трагед ією

д л я народ ів світу. Людськ і в тра ти в н ій с т ановили понад 10 м лн

осіб, вона поглинула в середньому третину нац іонального багат­

ства головних д е ржав - у ч а сниць в ійни. М а й ж е 4,5 рок ів в ійсько­

вих дій при з в е ли до р о з ор ення економ іки , з р уйнув ання господар­

ських з в ' я з к і в п ерев ажно ї б і льшост і є вропейських д е ржа в . Л и ш е

СІЛА змогли зм іцнити своє економ ічне с т ановище , перетворив­

ш и с ь у н айба г а тшу кра їну світу.