НАЦIОНАЛЬН.А АКАДЕМIЯ НАУК УКРАiНИI нститут yKpAiHcbкoT мовиKoMITET ндуковоi тврмlнодогIТ

Словник укрАТнськоТоо

БIОЛОГIЧНОIтЕ[rмIнологII

киiв zorz

удкББк

57(038)=161.228я2с48

До друку схвалила вчена рада Iнституту украiнськоi мови НАН Украiни (про-токол Ns 13 вiд б грудня 2011 р.)

УКЛАЩАЧI:академiк Д. М. Гродзинський, кандидат фiлологiчних Еаук, профе-сор Л. О. Симоненко, кандидати фiлологiчних наук М. П. Годована,С. В. Овсейчик, Л. В. Туровська, Н. О. Яценко; Л. М. Василькова

ВIДПОВIДАЛЬНI РЕ.ЩАКТОРИ :

доктор бiологiчних наук, професор, академiк НАН УкраiниД. М. Гродзинськийпровiдний науковий спiвробiтник, кандидат фiлологiчних наук, професорЛ. о. Симоненко

РЕЦЕНЗЕНТИ:провiдний науковий спiвробiтник Iнституту мовознавства iM. О. О. Потеб-Hi НАН Украiни, доктор фiлологiчних наук, професор В. В. Жайворонок

старший науковий спiвробiтник Iнституту клiтинноi бiологii i генетичноiiнженерii НАН Украiни, доктор бiологiчних наук О. П. Кравець

старший науковий спiвробiтник Iнституту украiЪськоi мови НАН YKpai'-ни, канJя.]ат фiлологiчних наук Т. В. Щимбалюк-Скопненко

С48 Сrовшпс украiнськоi бiологiчноi термiнологiТ. - К.: КММ,20|2. -744 с.

ISBN 978_966-1 673-1 2_9

У С:товпику зафiксованi найуживанiшi сучаснi yKpaiHcbKi бiологiчнi тер-мiци з:ефiяiпiями та ixHi вiдповiдники в росiйськiй й англiйськiй мовах.

[rя прапiвникiв наукових установ, видавництв, радiо, телебачення. ви-кладачiв, 1-rHiB. студентiв та Bcix, хто цiкавиться украiнським словом.

Iнститут украiнськоi мови НАН УкраТни О 2012KoMiTeT науковоi термiнологii НАН Украiни @ 2012

Ol тов (кММ) о20|2

(

,#*т"\€=ý

€-ýl-

ПЕРЕДМОВАЗАГАЛЬНI ВЦОМОСТI ПРО СЛОВНИК

"Словник утqаiЪсько? бiологiчноi термiнологiГ' е першою в 1тсраiнiстицi лексикографiч-ною працею, що охоплюе найуживанiшу украiЪську бiологiчну термiнологiю та i] вйповй-ники в росiйськiй та англiйськiй мовах.

Створення словника зуN{овJIене насамперед необхiднiстю зiбрати й систематизуватrr су-часну yKpaiHcbKy наукову бiологi*rу термiнологiю.

Псгреба в такiй працi назрйа давно. ме особливо гостро постас телер. у перiсд стан-дартизацii та кодифiкачii HayKoBoi терr,лiнологii, поповнення ii термiнами, що позначають HoBi

реалii багатоаспекгноi бiологiшrоi науки.Проникнення в бiологiю йей кiбернетики, фiзики, xiMii, математики збагапurо ii мето-

дологiчний арсенz}л, що сцрияло темпам розвитку класичЕих традицiйних бiологiчних дисци-плiн та форлryваrтню нових наук комIuIексного характеру - молекулярноi i системноi бiологii,бiоiнформатики, епiгеномiки, бiонiки, космiчноi бiологii, генноi iнженерii, цитогенетики, бiо-геоакустики, радiацiйшоi бiологii, фотобiологii, бiоiнженерii, бiотелеметрii, KBaHToBoi бiологii,бiоспелеологii та iя. Класипli розлi,та бiологii керуються цринципово новою методологiеюдослiджень та IIовими парадигмами. Бур>сiпrвою розвитку набувае цикч екологiчних наук. Бiо-логiчнi науки стають основою багатьох гагузей шодськоi дiяльностi, особливо значний впливвони мають Еа мещIину, сiльське юсподарство, охорону природи. Bci цi зрушенrrя в сl^rаснiйбiологii сприJIють зростанню irпересу до нових вirшрltтгiв у uiЙ uаринi дослiджень, а такожпотяry до вивчеIlЕlI бiологii наfuиршою кола фахiвцiв рiзного напряму дiяльностi. В розвиткубiологii сьоюденIuI повlлшi брам 1"racTb i математики, i фiзики, i гу"rанiтарii, lrредставникибудь-якоr професй, тому що бiологй на цьому етапi рсзвитку е вкрай рiзноаспекгною наукою,подаrrьший прогрес лсоi подарус JIюдству могутнiсть медицини, яадiйнiсть виробництва про-лукгiв харчувашя, збереження бiорiзноманiтгя планети, подоланнrI екологiчних криз i гармо-нiзацiю зtIпчIьЕоIшаЕетарного добробуry Bcix народiв cBiry. Тому так важJIиво упорядкувtхтисистему бiологiцlоi термЬологii, лса надзвичайно швидкими темпами збагачуеться Й наразiнатriчуе coTgi т;лсяч лексиtlнIil( одfirlrць.

Незмжаrоцл на бlрьтшлй розвиток бiологii, темпи якого невпинно зростають, TepMi-нологi*rа систеt{а гатзi не знайлrла достатньою вiдображення в украiЪськiй лексикографii.Наявнi словЕикп й еrтllтпс,топедi'i з бiологiчних наук (ix понад 70) IIовною мiрою не вiдбиваютьсучасЕою cTaвl,HaTrioнaJtbнoi термiнологii, оскiльки охоплюють здебiльшого к;rасичнi бiоло-гiчнi науки: анаюrtiю. бmанiку, зоологiю, генетику та iH., а tiнiй реестр обмежений рiзнимихронологiЕlЕIпfii перiоlами. Су.rасна новiтня бiологiчна термiнологiя майже не вiдбита в слов-никах.

Словrrr*i поrстпсаrлпi дати.Iитачевi MaKcIrMyM вiдомостеЙ щодо с)цасЕого стаIIу yKpaiH-ськоi бiо,rогiщоТ термiносистеми, а також еквiвалентних форм вираженЕя того самою поIбIттяв росiйськй та аrпriйськiй мовах.

Запропонована термiнографiчна праця обiймае нормативЕу загzlпьнона)rкову та широ-Koвr{orвиrr_v терrrЬо;rогiю бiологiчних Еаук, зафiксоваЕу в науковiй, науково-погryлярнiй, на-вча_lьнir"t та Ьфрмапrвно-реферативнiй.,тiтературi. енциклопедичн}о(, загzLьномовних i спе-

цiальнюi c.-IoBEIlKax. У Словнику вiдсутнi вузькоспецiальнi, застарiлi термЬи та новотвори,не апробомпi в MoBi фахiвцiв, а також обмежено кiлькiсть фонетични,х i морфологiчних ва-

рiаlтгiв.У зв'язltл.,з йраним типом Словника в ньому також 1Iема€ видових назв тварин та рос-

JIиЕ, зzl BllHJITKoM тюq що позtiачають:а) oK:perшr прелставникiв флори i фауни. культивованих у сiльському господарствi. шо с

основою валЪtен_лъаrъ вйповiдних галузей народного юсподарства:бдхi-rьшrfrцгво (рос. пчеловбдство, ан2л. bee-farming) гапрь сiльського господарства, яка

зайlrасгься розве.IеiiЕjlr{ медоносних бджiл, отриманням Melry, воску, пилку, прополiсу, бджо-JxmoТ огр}-rЕ та \lо_]очка: бджiл використов},ють дJuI запиленюI сiпьськогосподарських рослин.Продтти бэлrLъшпггва - у медицинi, фармакологii mщо.

блцо.rб (рос. шче:i- анаl. Ьее) медоносна комахц що збирае квiтковий неюар i пере-

роб.rяе його на }{e.f: ,киве сiм'ями (роями); ана.llогiчно: бурЙк.., буlякiвнйцтво.., KiHb..,ктпiрство.., та iB.);

4

б) Haiмайо1

родини гу{кислоry. Взасiб; aнaJt

"Слоlмiнiв-словчасноi науодиницi, ц

СловlTepMiHiB, п

голосу та IРеест

хiднiй фо1paleophyt).ники-вЕанел. abdot(рос. фермкметникrв.дано у фоg

вЕЕових росjIиних, сфтрдJU{ вертиr

лосli<

риб рялу.lвича та 1н,

Унав наутtовiйвiдмirжу о

гаJIо(halophyTe)бець мор,солончака

Кохшдоконаногстатгi, налвбирати в

З Mer

цi дiесловiрепр

мнох(умпу процесi,

Поряварiаrгпr. :

хlg.Iабiлок, отрlтовують }желатш|".

ДоСв MoBi в piвшriлпй т,

одоtlдикlD( твакорисноi _

ПЕРЕДМОВА

б) найпоширенiшi лiкарськi рослини" якi викорлrстовують у фарл,,rачiТ:майорбн, -у Фос.маriорбн, анаr. mаrjоrаm) багаторiчна (в кульryрi однорiчна) рос"цина

родини губоцвiтих, трава якоi мiстить ефiрну олiю, дубильнi речовитtи. каротин, аскорбiновукислоту. Використовують для лiкування шлунка, а також як тонiзувальний та заспокiйливийзасiб; аналогiчно: аф".; женьшёнь..; калйна та iH.

"Словник украiЪськоi бiологiчноi термiнологii'обiймас понад 80 тисяч TepMiHiB i тер-мiнiв-словосполучень, I]e - нормативний тримовний дефiнiтивно-переIi.цаJний словник су-часноi HayKoBoi бiологiчноi термirrологii, в якоNIу за-фirtсовано лише ycTaneнi в MoBi леtссичнiодиницi, граматичнi форми, наголоси, що вiдповiдають в}Iмогам сучасного правопис_ч.

Структура словнпка та слOвниковоТ cTaTTiРесстр

Слсlвник ллiстить реестр украТнськIIх, а також iншомовних (у тому числi мlжнародних)TepMiHiB, поданих в алфавiтному порядку, з iхньою украТнською дефiнiчiсю, позначенням на-голосу та росiйськими й англiйськлтми вiдповiдлiиками.

PeecTpoBi слова та росiйськi й англiйськi вiдповiдники поданi в Словнt,tкv в iхнiй ви-хiднiй форм,i: iменники в називному вiдмiнку однини: палеофiц -у Фос.палеофйц аяz.л.

paleophyt). . .; хазмогбмiя (рос. хазмогiiмия, спlzл. chasmogamy). . .; tIрикметники Й дiеприкмет-ники в називному вiдмiнку однини чоловiчого родlr: абдомiнбльний фос. абдоминбльный,аяаr. abdominal)...; паратонiчний (рос. паратонЙческий, анел. paratontc)...; ферментбванийфос. ферментйрованный, ан2л. апцmаtеd, femiented)..., за винятIr.ом субстантивованих при-кметникiв, що позначають вищi таксонсмiчнi категорiТ рослинного li твариlrного cBiTy. якi ло-лано у форvi називнOго зiдмiнка l\1ножини. напр,:

виногрбдrrвi, -их, iлl., -llH, (рос. винсгрЁдные, анет, vitis" grape) родина двqдольЕих пJlодо-вих рослин (багаторiчнi дерев'яttистi лiани, кущi а-бо невисокi дерева), поширених у помiр-них, субтропiчних i тропiчних поясах, iз ссковитrIми м'ясистltми ягодами; використовуютьдля вертикального щеп-цення.

лосбсевi, -их, l,и., ,Mlt, Qloc. лосr5севые, ане-r. salmonidae, salmons) родина прiсноволних

рrrб ряду лососеrrодiбних, об'сднус б родiв; цiннi промисловi риби (кета. горбуша, tlepкa, ча-вича та iH.). Розмножуються тiльки у прiснiй вод,i.

У називному вiдмirlку мяожини подаI{о iменники на позначення грvпи оргаIriзмiв, якiв науковiй лirераryрi вживають пеF,еважно в множиrli, З наведенняII TxHix форм у назиtsнОМУ

вiдмiнку однини, напр. :

галофiти, -iв, .l.tH., odlr. галофiт, -а Qэос. галофllты, ed. га,чофliт. ctll::- р1 haloplrytes, sllrghalophyte) солевитриваJIi рослини (солонечь трав'янистиЙ, кураЙ. со.]ончаковl ailcTpa, тризу-бешь морський rа iH.). якi ростуть на засоленll\ грунlах. пошllренr HJ \lогськlI\ 1збере;аж;ях.солончаках1 у засолених водоймах тощсl,

Кожна стаття в словнику мiстить, як правило, одне ресстрове с,Iово, Проте.ltсс.пова не-

доконаного i доконаного виду, якi не рiзняться префiксаlIlr. по_]анi ltapartll в оJнil-i словниковiйcTaTTi, напр.: всмбкryвати, всмоктiти фос, всбсывать. BcociiTb. .7,r,.l аЬsоrЬ irn'Oibe, inhate)вбирати в оебе, поглинати.

З метою eKoHo1,1ii мiсця зворотне дiсслово пода-стьсЯ В tl_laiil ;,:lTTi з незворотним, якщоцi :iсслова не i,творюють окремих гнiзл:

репролукувбтп; HedoK, i doK, (рос. репродуцЙровать. .1L.-l lсрrо.luсе) вiдтвор;оватlt, роз-}{Ilожувати рослини i тварин; -тuся Qэос. репродуцйроваТЬr-я. ,ii.-.-- тсргоdl-rсе) вiдтворюватися

у процесi розмноження.Поряд iз ресстровим словом у cTaTTi наведено Hop\lliтiiзH; фонетичrri та морфологiчнi

варiанти, за умови iiHboT загальноьживаностi, напр.:же.яатйн, -у l желатйна (рос, жслатйн и желатЙна. cjr.',:, qe]atin) прозорий або жовrуватиЙ

бi.;ок. отриманий iз колагеНу виварюванНяv у волi кiсгок. rр, r.iB. .rто;кllллЯ TBapllH. Викорltс-lов}юlь у rriкробiолоriТ (як:кивильнс середовиulе'. \l.'-11-1l r, _r.iя пригоryванllя глirrерину-же.патину, а також у кулiнарii, хiмiчноллу вирсбницIв j,

Що Словнлtка tsведено термiни на iIозначення o-]Hofo ai того са}Iого поIuIття, що з'явилrrсяBMoBi Bpi tнийчасуFаслiдокпошукlвопlима-lьнIl\ сг,rrч.вlсга,Ill Rжереальнiстювнiй,Ужи-ванiшrий TepMiH внесений до реестру, менш уж,tванIтй по_]:lнtiЙ в кiнцi словниковоi cTaTTi, напр.:

одомашнюванпя, одоNIiпlненЕя (Doc. одоrtбшнltван \rc. aHz|l. domestication) приручення_.lиких lварин та Т.-,нс розвелення la вирiша.Iьноlо вп.l,,в} шl}чllого добору для отриманlIякорисноi для людини продукцii або естетичного за.fово.lенllя. Син. доместикiцiя.

5

ЗАГАЛЬШ ВЦОМОСТI IIРО СЛОВНИК

хiпа Qлос. xitкa, анzл. cinchona officinalis) алкатrоИ iз кори хiнного дерева або йою штуr-ний замiнник, який застосовують при лiкуваннi малярii. Син. хiпiп.

Термiни-омонiми, тобю слова однакового звlпrання i написання, але рiзнi за значенIuIм,подано в peecTpi окремо з щ{фровими iндексами вгорi праворl^r, напр.:

чуб|,-аQлос. хохбл,анап, forelock, topknot) жьrуг шерстi або пiр'я на головi деякю( тварин.чуб2, -а Qloc. кмсть, анzл. соmа) суцвiтгя трав'янистих рослиЕ; волоть, китиця.Якщо украiнський TepMiH мас кiлька значень, ix подано за порядковими номерами через

крапку з комою (;), у разi потрби з супровiдними короткими ремарками, Еапр.:цiрство (рос. цбрство, анzл. wor|d, kingdom) 1. Таксономiчна категорiя в системi орга-

нiзмiв, визнаяа офiцiйно МЬrсrародними кодексами ботанiчноi i зоологiчноi номеIIкjIатп)и, атакож Мiжнародним кодексом номенкJIатури бакгерiй; 2. Ql бiоzеоzрафii) вищлай ранг флорис-тичного i фаунiстичною районуваrшя сушi i Свiтового океану.

Пiсля реестровою слова, його росiйського й англiйською еквiвалентiв, дефiнiцii Еаведе-но найпоширенiшi термiпи-словосполrlення, в яких це слово вживаеться з Iхнiми дефiнiцiя-ми. Термiни-словосполr{еЕIul наведено бiля граматично органiз5rючого слова, в ролi якогонйчастiше виступа€ iменник у називному вiдмiнку однини (iнодi множини). PeecTpoBi лек-семи (iменники Bcix родiв, прикметники, дiеприкметники чоловiчою роду, субстантивованiприкметники i дiеприкметники жiночою та середнього роду в Irазивному вiдмiнку однини)подаЕо в термiнах-словоспоJryчеЕнrrх скорочено за першою лiтерою:

гiнецёй, -ю Qэос. гинецёй, 4нzr. gynaecerrm, gynaecium) сукупнiсть гшодолистикiв у KBiT-цi, якi угворюють одну або кiлька маточок - жiночих органiв квiтки; r: апокriрпний Qloc.гинецёй апокбрпный, ан2л. apocarpous gупаесечm) гiнецей, який складаеться з вiльних, незрослих мiж собою гшодолистикiв; г. паракliрпний ,.. ; r. ценок{рпний ....

У термiнах-словосIIолrIеннях, що скJIадаються з двох iменникiв, опорне слово визна-чаеться за змiстом, напр.:

бiотесryвiння (рос. биmестriрование, aчz]l. biotesting, toxicologic testing) метод визЕа-чеЕЕя в експериментальних yIrloBatx юксичностi бlць-якого середовища або його здатностiздýgзпgчвати нормiшьне фуrпочонумнttя органiзмiв за встановленими критерiями - показ-никами життедiяrrьностi (бiологiчнlалл, морфологi*ппчrи, фiзiологiчними, бiохiмiчними таiH. харакгеристиками) тест-органiзмЬ; б. бiосфёрп (рос. биотестйрование биосфёрът, анzл.biotesting ofbiosphere) встаЕовлеЕЕJI здаfЕостi бiосфери ослаблювати збурювальну дiю зов-нiшнiх абiотичних чишilп(Ь; б. вод Qloc. биmестiлрование вод, анаz. biotesting of wаtеr) вста-новленЕя характеристик mксищrостi для гiдробiокгiв поверхневих прiсних, морських i со-лоЕуватих, пйземних i зворогш вод, вод{ю( розшанiв окремих речовин та i'xHix суuiшей,водЕих витяжок црунтЬ, вiдодЬ та доЕнIr( вiдкладень, що фуIiтуеться на кiлькiсних оцiнкахзмiни життево вzDкJIивID( фуIffщй або виявленнi летальноi дiТ на тест-об'скги; б. rpfHry (рос.биотестйрование пбшы, анzл. biotesting of soil) . . . .

деградбчiя (рос. дегралriшая, анzл. degradation) 1, Спрощення будови та функцiй орга-нiзмiв унаслiдок змiшr proB iсrryвання (перехй вiд рухомого способу життя до нерухомоюабо вiд вiльного до паразитною); д. онтогенетiмна Qэос. деградбция оrrгогенетйческая, ан2л.ontogenetic degradation) спрощення органiзму на кiнцевих стадiях розвитку; 2. Посryпове збiд-нення, вироджекня, погiршепul, втрата якостi тощо; д. екоеистём (рос. дегралбчия экосистём,ан2л. ecosysterns degгadation) змiни в складi та функцiонуваннi екосистем, що виrIвJuIються вiiHboMy спрощеннi аж до повною завмираЕня бiологiчного життя або до замiни первiсноi фау-ни й флори Еовими комплексами; д. прцрбди Фос. деградiiция прирбды, анел. environmentaldegradation) порушекц екологiчноi рiвноваги, спричинюване прцродшши чинниками (зем;lе-труси, урtlгаш{, rйфуни, повенi, виверженшI вулканiв тощо).

Прикметrшо.r, що мають самостiйне зЕаченнrI, видiлено в окрему словникову статтю,наведенi гryи ш словоспоJryчення не розробJIяються, а вИсилаються до опорною iменни-ка, TaKi словоспоJrrlетлrя розмiщенi в словникових стаття( за алфавiтом першою, а в разiпотреби - другою, цетього i т.д, компонента, якi один вй одЕою вi/цiлено крапкою з ко-мою, Hzlпp.: геЕератйвЕий (рос. генератйвный, ана. Eenlefutilye, genesic) який породжуе, сrry-жить дJuI розмножеЕня; г-на клiтйна dив. к.пiтйна: к. геЕерат*вна; г-не ялрб dив. ядр6:я, генератйвЕе; п пiгiп dив. пdгiн: п. генератйвнпй; r, партеногенёзис dис. партеногепёзис:п. гевератЙвrrпЙ; г-пi бргапи dzс. бргав: б-нп геператЙвпi.

Якщо ресстрове слово мас кiлька значень, термiни-словоспол}пrеннrl наведенi також заалфавiтом пiсля тою значеЕня, якою стосуються, нацр.:

6

сiйт-наlо.ryЕIпечуе фвsite) сайт уайноlgс:rдовнiсrъ чшiп Mo-1ex1

Доов км;Фатв(рос. rrошпродатоia[пчейое

ЕЁrrflов,еr) оп

I,fuощiшqW шцчЕсювry]отъ il(р,ос" гmtrкrЕшI в&хiзоrшfi] всtrа.rшш;

Ъвrповi_ткrriп

пDaсгеб;а_ rq,,ш:1. IQ

YCJЕо за шгтхЕiс-Бrftц.ащл,ссщr@.ш,йпапg1 atzl-

СшEeEBt Iюшпо:анi r ц

цfrt "

(_l,.rffitЬф,

|. 1_у q}сшаr

Еri.шýtriз псgтrп

-to р?жlm

tpoc. гil)-тагlшэф

Зш-о,gгi_".: п

зшшеш

}-щrrifiiв-cJшhlроriш

ПЕРЕДМОВА

саiп, -аФос. сайт, aцZit. Site) 1. НаЙменша Ji..1янка гена, яка незii!,Iежно вiд lЕших дiлянок здат-на муryвати i рекомбiнуватися; 2. Дi,lянка aMiHoKttc-roTitoi послiдовностi молект-ци бiлка, яка забез-печус функцiю молекуJIярного впiзнаванняi с, заrrilцення фос, саiтт замещёния, aHaiz. Teplacementsite) сайт у нутсчеотиднiй послiдовностi гена. rtr-тацй в якому призводить до зvjни послйовностiамiнокислот кодованого ним бiлка; с" рестрйкцff' (рос. сайт рестрi,тхllии, aHa..t. restгiction site) послi-довнiсть нlклеотидiв у молекулi.ЩНК, впiзнавана ресlриюазою, яка визначас точку розlцепленняцiсi молекули даним ферментом; с-ти генетriчнi (рос. сбйты генетlтческие, анат, genctic sltes) ...

flo склалу гермiнiв-словосполучень Hepi:Ko входягь синонiviчнi копlпонснти. по:анiв квадраlних ду;,кках або в KiHlti cTaTrl j на сво.\1} \licui не повторююlься. напр.: ]rtо.lочкб(рос. молочк6, ана, 1аrча1 food. brooci food) 1. Особливий вид корму личинок бджiл. який спродуктом видiлення залоз робочих бд;кr:r; u. tliточне [блясолйне] фос. молочко плбточное

[пчелйное], ане,л. lаrуа7 food) секрет слиннIlх заiоз робочих бджiл-годувальниць...KBiTKa (рос. цветбк, allz_r. flower) . . .; к. мiточкова фос. цветок пёстичный, alrz,r. pistillate

ffor,ver) одIIостатева KBiTKa, в якiй с лише маточка i немас тичинок. Син. KBiTKa жiнбча.

Росiйськi та англiйськi вИповйникиКожен однозначний украiЪський TepMiH або термiн-словосполучевня мас здебiльшого

один iншомовний вiдповiдник: гiбридизliцiя (рос. гибридизбция, анат. hybridization) приролнечи штучне схрещування особин рiзних лiнiй, copTiB, порiд. видiв рослин чи тварин; викорис-товують як метод селекцii для виведення нових copTiB рослин i порiд тварин; rl алопатрйчна(рос. гибридизация аллопатрйческая, анал. allopatric hybridization) гiбридизаuiя диференчiйо-ваних видiв у зонi мiж двома географiчними областями внаслiдок порушення географiчноТiзоляцii; г. вегетатйвна фос. гибридизбция вегетатЙвная, сяат. vegetative hybTidization) змiнаспадковоt природи та отримання нових форм рiзних copTiB i видiв.

За наявностi до украiнськоI о ресстрового TepMiHa кiлькох росiйських та англiйських вiд-повiдникiв, вони подаються через кому, наflр.:

rкивёць1, -вцh фос:, черенбк, ростбк, анz-,l. sprig, ргораgulе) 1. Вiдрiзана частина пагона,стебла, кореня чи листка рослини. якi викорис,говують для вегетативного розмноження рос-лин; 2. KopiHb буряка, моркви, цибулi та iH. для отримання насiнникiв.

РемаркиУ Словнику використано семаrrттчнi й цэаматlтчнi ремарки. фамаптчнi рех,Iарки використа-

но за псrгреби показати налеrкнiсть ре€стрового слова до Ticl чи irrшоТ категорii, його число, незмЬ-HicTb: гiдробiбнти, -iB, -trH., odH. гiдробiбнт, -а фос. гидробибнты, ed. гилробибнт, allz-,l. р/ hydrobionts,aquatic olganisms, slиg hydrobiont, aquatic organism)... ; невiдмlнюваностi iменникiв: iпriго, HeBidM.(рос. имбго, aHa,l. imago)... ; авокбдо, HeBidM. (рос. авокбдо, аяеl. avocado)... , албе, невidll. Qэoc.а-чбэ, анz,т. aloe). . .

Семантичнi ремарки у формi коротких пояснень використовують у разi потреби для уточ-нення понять або розмежування значень ре€стрового слова чи термiна-словосполучення. Вониподанi в круглих дужках пiсlrя можливilх граматичних реL{арок:

вуса, -iB, .,lttt., оdн. вус, -а Фос. усil. ed. ус, aHzrt. Qt mварuн) whiskeT, $t рос,пuн) tendril,

Sl ",tlodltHtt) moustache, $l ко,vаr} antenцla. ..

iнёртнiсть, -ocTi (рос. инёртность. анал. inactivity. inaction. inanimation, torpidiЦ inertia)1. Q,, фiзiолоеil) в'ялiсть, вiдсутнiсть aKTtIBHocTi гладеньких lr'язiв; 2. |,, псuхофiзiо.lоzii) низька

р1 хливiс r ь нервовоТ систсмll. шо прояв. lя| l ься у взжкостi переключення у\rовних полразникiвiз позитивного модусу на гальмiвний i навпаки.

,Що реестрових слiв подано додатков}, iнформацiю:Закiнчення родового вiдмiнка однин]1 irIенникiв чоловiчого роду. напр.: гемблiз, -у

(рос. гемблиз, c;H:,,l. hemolysis, erythrocyte 1lsis, hcmatocytolysis)...; ;Iактоrлобулiн, ,у Фос.лактоглобулй н

" aнa1. lactoglobulin), . . ;

Закiнчення родового вiдмiнка одЕини irteHHT.lKrB жiночого роду на -icTb: гомоrамётнiсть,-ocTi...; жаровитрив6.пiсть, -ocTi...; лабiльяiсть. -ocTi ...;

Закiнчення родового вiдмiнка Bcix iMeHHtlKrB. поJаних у множинi та субстантивованих при-кпrетнlIкiв: галактiни, -iB, .rrH. . " .; гемоJIiзйни. -tBл ,rlH. . . .; жирй, -iB, мн. . .

}'KpaiHcbKi та pociticbKi термiни, що складаюrься ] двох i бiльше основ та компоненти тер-мiнiв-с--iовосполучень MaioTb переважно один наго,lос: авiтамiнбз, ,у Фос. авитаминбз, .7н;-rl.

hуроr,ttаmiпоsis)...;гетероантагонiзм, -уФос. гетероантагонil:зм,анzlt. heteroantagonisrn)..,;

з-АгАльш вIдоNIостI про словник

пбгiш, -она (1эос.rтобёц dна,?. shoot, sprout)...; п. вегетатЙвнпйQлос. побёгвегетатilвнъtiа,анzл.innovation shoot, vegetative shoot). У словах, якi пипr}ться через дефiс, наголошуеться кожначастина, напр.:

росдйна Qэос. растёние, aHz]l. plant) представник царства органiзмiв, яке вкJIючае водо-pocTi, мохи, папоротi, хвощi, гшауни, голонасiннi та KBiTKoBi рослини; р-ни-ювенiли (рос.

растёния-ювенильl, анzл, brephic plants) рослини на paHHix стадiях свого розвитку (ло форму-ванrrя органiв розмноженшI), за якого вони ще мають сiм'ядолi й листя, вiдмiнне вiд листя удорослих особиЕ.

}'кладачi Словнпка: Л. М. Василькова (словниковi cTaTTi на лiтери В, I, Х, Ч); М. П. Го-дована (Д, Е, е, Ж, З, I, I, И, К, I У, Ш, Щ, Ю);,Щ, М. фодзинський, С. В. Овсейчик (Р, С);Л. О. Симоненко (I]); Л. В. Туровська (Н, О, П); Н. О. Яценко (А, Б, JI, М, Я).

Англiйськi вiдповiднпки добпрали: ,Щ. М. фодзинський, О. А. IBaHoBa, Л.В.Туровська.Матерiали на лiтери А-М переглянув i доповнив канд. бiол. наук О. Г. Задорожний.

Автор концепцii та iнструкцii для 1тладання словника - кандидат фiлологiчних наук,професор Л. О. Симоненко.

Вiдповiдапьний секретар Словника - кандидат фiлологiчних наlтс Л. В. Туровська.ГIереrtлад rrередмови англiйською мовою здiйснила О. А. IBaHoBa.

Покажчики аrглiйських та росiйських TepMiHiB уклав I. П. Тарасов.Технiчне оформленrrя здiйсrшли: А. О. Томiлiна, I. В. Шматко, Л. А. XmriHoBcbKa. Список

використаних джерел укJIаJIи Л. А. Халiновська, I. В. Шматко,Висловлюемо щиру вдячнiсть рецензентам: доюоровi фiлологiчних наук, професору

В. В. ЖайворонIry; докторовi бiологiчнlо< наук, старшому HayKoBoIlTy спiвробiтниковi О. П. Кра-вець; кандидатовi фiлологiчних наук, старшому науковому спiвробiтниковi Т. В. Щимбалюк-Скопненко за констр}.ктивнi заl.важешrя щодо впорядкуванIIJI рукопису Словника.

Щиро дякуемо академiковi B.I. Монченку, члену-кореспонденту НАН Украiни С. Я. ер-моленкоl докторовi фiлологiчrплr наук, професоровi К. Г. Городенськiй; кандидатовi фiлоло-гiчних наl.к, старшому науковому спЬробiтшпсу I. С. Гhатюк за кориснi поради щодо право-писного'га лексичною унорIчfумшя ре€стрових TepMiHiB.

YMoBHi скороченЕяАТФ, аденозинтрифосфрЕа кислотавт.ч.-втому.lислiВ-бордив. - дивисьЩНК - дезоксирабопумеiвом кислотадок. -доконаrfr вшiM. - iменникМКМ - мiкромегрмн. - мIlожицаМп-маrганН-rryклнrгшНАЦ - нiкотш&viддшукllеOтидНДЦФ - нftссrпшамiншфосфатневi,щr. - вевi.щriкованенедок- - Ее.]оконаrппi видНМ - нанометродr. - oiTHIrEa

рН - раьтrй cepeJoBlшIaРНК - рибоrтустеiном кислотаIШС - чеtтграъЕа нервова система

}-*р:

(') -АаЕЗзIооtЧчt

Pocii

AaIййIТт1ыъ

-{-шI;

АаJjSs

8

шрЕд\{овА

Gg Hh IiРр Qq RIYy Zz

АаЗзооЧч

АайrаТты

АаJjSs

Украiнський алфавiт

(') - апостроф, (') - наголос, С) - лефiсБб Вв Гг Гг Дд Ее Се ЖжИи Ii Iт Йt кк Лл Мм НнПп Рр Сс Тт Уу Фф Хх ЦцШшЩщьЮюЯя

Росiйський алфавiт

Бб Вв Гг Дд Ее Жя( Зз ИиКк Лл Мм Нн Оо Пп Рр СсУуФфХхЦцЧчШшЩщьъЭэЮюЯя

Англiйський а.пфавiт

ВЬ Сс Dd Ее FfKk Ll Мm Nn ооTt Uu Vч Ww Хх