ISSN 1847-327X ВІСНИК української громади в …uzrh.hr/wp-content/uploads/2018/10/Vjesnik-21.pdf“Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці

1ВісникVjesnik жовтень/listopad 2012.

ВІСНИКVJESNIK

української громади в Хорватії

ukrajinske zajednice u Hrvatskoj

Загреб, 2012 – номер 21Zagreb, 2012 – broj 21

ISSN 1847-327X

Vjesnik ukrajinske zajednice u Hrvatskoj izlazi uz financijsku potporu Savjeta za nacionalne manjine RH

За видавця: Микола ЗастрижнийZa izdavača: Nikola ZastrižniГоловний редактор: Оксана МартинюкGlavni urednik: Oksana MartinjukРедакція: Борис Гралюк, Михайло Семенюк, Остап Филима, Марія Мелешко, Єсенка Миськів, Міхаела Волпе, Лідія Хас, Оксана Стурко, Тетяна Рамач і Віктор ФилимаUredništvo: Boris Graljuk, Mihajlo Semenjuk, Ostap Filima, Marija Meleško, Jesenka Miškiv, Mihaela Volpe, Lidija Has, Oksana Sturko, Tetjana Ramač i Viktor FilimaЛектор хорватської мови: Нівес РоманєкLektor hrvatskog jezika: Nives RomanjekДизайн та комп’ютерна верстка: Назар СтуркоDizajn i kompjuterski prijelom: Nazar Sturko

Izdavač: Ukrajinska zajednica Republike HrvatskeВидавець: Українська громада Республіки ХорватіяRemetinečka cesta 79A, 10 000 ZagrebTel: 01/370-1939 ; Fax: 01/370-1936 e-mail: [email protected]: 2331748 ; OIB: 35971824466Žiro račun u Hypo Alpe-Adria banci: 2500009-1102188395 Uredništvo Vjesnika: Svetog Roka 53А, 31 000 OsijekTel: 098/ 1933-288 ; e-mail: [email protected] ; ISSN 1847-327X“Vjesnik” je dvomjesečnik, izlazi šest puta godišnjeNaklada: 1050 primjeraka Tisak: Grafika d.o.o., Strossmayerova 295, 31 000 OsijekDistribucija: Predstavnik ukrajinske nacionalne manjine Grada Zagreba

Українська громада Республіки Хорватія

ЗМІСТ - SADRŽAJНовиНи з діяльНості УкРаїНської гРомади РеспУбліки ХоРватія

NOVOSTI IZ DJELATNOSTI UKRAJINSKE ZAJEDNICE REPUBLIKE HRVATSKE

4 Річні загальні збори Світового Конґресу Українців. Віктор Филима

5 Proslavljen Veliki jubilej Grkokatoličke Crkve u Hrvatskoj.6 Predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj u Hrvatskoj. Viktor Filima

8 Візит до Хорватії Голови Української Всесвітньої Координаційної ради Михайла Ратушного. Марія Мелешко

10 Obilježavanje 21. godišnjice Dana sjećanja na žrtvu Vukovara. Tetjana Ramač

10 Veleposlanik Ukrajine u RH Oleksandr Levčenko posjetio djecu u Šumeću. Oksana Martinjuk

11 Obilježavanje Dana Ukrajinske ulice u Zagrebu. Irena Nagy

12 XXXVII. sjednica Predsjedništva Ukrajinske zajednice RH u Šumeću. Irena Nagy

13 Izborna skupština Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Kobzar” - Zagreb. Irena Nagy

14 Літня школа з вивчення української мови та культури відбулася на Хварі. Тетяна Рамач

15 Ljetna škola za učenje ukrajinskog jezika za stariju grupu učenika na Hvaru. Tetjana Ramač 16 XI. međunarodna manifestacija dječjeg stvaralaštva u Slavonskom Brodu “U ritmu ukrajinskog plesa”. Oksana Martinjuk

17 ХІ міжнародна маніфестація дитячої творчості в Славонському Броді “У ритмі українського танцю”. Оксана Мартинюк

19 Koncert ansambla “Verhovyna” iz Ukrajine u Lipiku, Lipovljanima i Slavonskom Brodu. Ivan Semenjuk

діяльНість НаШиХ товаРиств - DJELATNOST NAŠIH DRUŠTAVA

20 Svečani koncert “Riječi ljubavi” u Rijeci. Irena Nagy

22 Pripadnici nacionalnih manjina Grada Vukovara sudjelovali u međunarodnom projektu “Dunavske priče”. Tetjana Ramač 22 100-godišnjicu “Radničkog doma” u Slavonskom Brodu – obilježili izložbom slika i probama. Nives Romanjek

23 Manifestacija “Kolo na matniku za Grgurevo” u Kaniži. Mirjana Has

23 UKPD “Taras Ševčenko” iz Kaniže na manifestaciji “Ižimača” u Beravcima. Mirjana Has

24 UKPD “Ivan Franko” iz Vukovara i UKPD “Lesja Ukrajinka” iz Osijeka sudjelovali u programu Etno sajama u Vukovaru. Tetjana Ramač

24 Національні меншини Вуковара взяли участь в етноярмарку. Тетяна Рамач

з УкРаїНськиХ гРомад У світі

25 Засновано Об’єднання українських організацій в Німеччині25 Президент СКУ Евген Чолій зустрівся з Президентом Румунії26 XXVI З’їзд Cоюзу Українських Організацій Aвстралії. Віктор Филима

26 Президент СКУ зустрівся з українцями Болгарії. Віктор Филима

вісті з УкРаїНи

27 Патріарх Філарет: Українці мають стати на захист рідної мови27 Patrijarh Filaret: Ukrajinci moraju zaštiti svoj jezik27 Блаженніший Любомир назвав політичною і утопічною ініціативу РПЦ “возз’єднати” росіян, білорусів та українців в “один народ”27 Blaženi Ljubomyr nazvao je inicijativu Ruske pravoslavne crkve za ujedinjenjem Rusa, Bjelorusa u Ukrajinaca u jedan narod utopijom

Цікаво зНати! - ZANImLJIVOSTI

28 Čarolija karpatskih Hucula29 Dvorci srednjovjekovne UkrajineNa naslovnoj stranici / На першій сторінці:Susret predsjednika Hrvatskog sabora g. Josipa Leke i predsjednika Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca g. myhajla Ratušnog u Hrvatskom saboru

зустріч голови Хорватського сабору Йосипа леко і голови Української всесвітньої координаційної Ради михайла Ратушного у Хорватському парламенті

Na zadnjoj stranici / на останній сторінці:XI. Ukrajinska smotra dječjeg stvaralaštva u Slavonskom BroduXI. Український огляд дитячої творчості в Славонському Броді

4 ВісникVjesnik жовтень/listopad 2012.

НовиНи з діяльНості україНської громади республіки хорватія

Річні загальні збори Світового Конґресу Українців

7-9 вересня 2012 р. у м. Анависсос у Греції пройшли Річні загальні збори Світового Конґресу Українців (СКУ).

Збори розпочалися з церемонії вшанування пам’яті великого українського поета Тараса Шевченка біля встановленого на його честь пам’ятника на території мерії м. Зографу, Аттика. Разом з делегатами та гостями зборів у цьому заході взяли участь мер м. Зографу Константінос Калліріс, його попередник Іоанніс Казакос, посол України в Греції Володимир Шкуров та представники місцевої української громади. Урочистий захід розпочався із молебеня, який провели Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина, український священик Грецької Православної Церкви о. Михайло Юріна та український православний священик о. Василь Лило. Затим присутні поклали до підніжжя пам’ятника квіти та заслухали промови президента СКУ Евгена Чолія, Константіноса Калліріса і Володимира Шкурова, які наголосили на ролі творчої спадщини Тараса Шевченка. Відтак прозвучали мистецькі виступи, після яких президент СКУ посадив як символ України на грецькій землі вербове дерево.

На відкритті зборів Світового Конґресу Українців, вітання і загальний звіт про діяльність СКУ виголосив президент Евген Чолій. Він зосередив увагу на основних напрямках діяльності СКУ, що стосуються демократизації, українізації та євроінтеграції України, а також консолідації української діаспори та захисту її прав і інтересів.

Під час робочої частини зборів з вітальним словом виступив голова

Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та було зачитано привітання від міського голови Тернополя Сергія Надала та від директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірини Ключковської.

Разом з цим свої звіти представили члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ, представники українських крайових центральних репрезентацій, світових надбудов і крайових організацій СКУ.

Важливі питання щодо майбутньої діяльності СКУ делегати обговорили під час 4-ох круглих столів:

“Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці Голодомору 1932-33 рр.”,

“Відзначення 200-ліття з дня народження Т. Шевченка”,

“Місія міжнародних спостерігачів від СКУ на жовтневих парламентських виборах 2012 р. в Україні” та “Стратегія розвитку останньої хвилі еміграції”.

Учасником цих столів разом з українцями діаспори став український історик Володимир Тиліщак.

У рамках зборів до складу СКУ було прийнято Координаційну Раду Українських Товариств та Об’єднань з Боснії й Герцеговини як українську крайову центральну репрезентацію та Конґрес українців Латвії як українську крайову організацію.

Рівнож відбулось урочисте відзначення 45-ліття діяльності СКУ, на якому було зачитано вітальний лист від міністра освіти, релігії, культури і спорту Греції Константіноса Арванітопулоса та прозвучала святкова доповідь президента СКУ Евгена Чолія.

Перебуваючи в Греції, делегати мали нагоду ознайомитись з виставкою картин художниці українського походження Оксани Чаус і двох грецьких майстрів. Вони також побували на Службі Божій у Греко-католицькій церкві св. Трійці у Афінах, де президент СКУ мав виступ перед українською громадою та зустріч з парохом о. Любомиром Дацівим та Мартою Аттікос, директором суботньої школи і Афінсько-української факультативної школи. Окрім цього, Евген Чолій обговорив особливості життя української громади з головою Товариствa української діаспори в Греції “Українсько-грецька думка” Галиною Маслюк та директором Української недільної школи Оксаною Наконечною.

Після Річних загальних зборів СКУ розпочалася конференція “Демократизація та інтеграція в європейське суспільство як важливі чинники утвердження незалежної Української держави”. Вона стала основною подією V Форуму української діаспори в Греції, який під патронатом СКУ організувала складова організація СКУ Товариство української діаспори в Греції “Українсько-грецька думка”.

На Річних загальних зборах Світового Конґресу Українців і V форумі української діаспори в Греції активну участь у роботі зборів і форумі та круглих столах брала делегація української громади з Хорватії: Андрій Павлишин, член Президії Української громади РХ і Віктор Филима голова Комітету міжнародних взаємин Української громади Республіки Хорватія. •

підготував віктор Филима

Віктор Филима, Евген Чолій, Андрій Павлишин

Е. Чолій В. Филима


Proslavljen Veliki jubilej Grkokatoličke Crkve u Hrvatskoj400. obljetnica osnutka Marčanske eparhije i obnove crkvenog zajedništva s Apostolskom Stolicom u Rimu

Liturgijskim slavljima i radnim sku-pom od 22. do 25. studenoga u Za-grebu, Mariji Bistrici i Križevcima

završno je proslavljen Veliki jubilej Grkokatoličke Crkve u Hrvatskoj, 400. obljetnica osnutka Marčanske eparhije i obnove crkvenoga zajedništva s Apos-tolskom Stolicom u Rimu. Sudjelovanje grkokatoličkih (nad)biskupa, metropoli-ta i svećenika iz petnaest europskih država obogatilo je jubilej koji je od 19. Studenog 2011. slavilo oko 22 tisuće grkokatoličkih vjernika s područja Hrvatske, Bosne i Hercegovine i Slovenije.

Završna proslava je započela euharisti-jskim slavljem po rimskom obredu, koje je u zagrebačkoj prvostolnici u četvrtak 22. studenoga predvodio je zagrebački metropolit kardinal Josip Bozanić, uz kojega su koncelabrirali apostolski nun-cij u Hrvatskoj Alessandro D’Errico, zagrebački pomoćni biskupi Ivan Šaško, Mijo Gorski i Valentin Pozaić, križevački vladika Nikola Kekić te grkokatolički velikodostojnici predvođeni velikim nadbiskupom kyjivsko-halyčkim, pogla-varom Ukrajinske grkokatoličke Crkve Svjatoslavom Ševčukom te velikim nad-biskupom i mitropolitom prešovskim Janom Babjakom iz Slovačke.

U propovijedi kardinal Bozanić je rekao: “Vjerojatno nikad nije ovoliko biskupa grkokatoličkih odjednom bilo na svetoj misi ovdje u našoj katedrali. Vi-dimo bogatstvo Katoličke Crkve i u isto vrijeme osjećamo zajedništvo u Kristu Isusu, zajedništvo u tome što svo želimo

slijediti njegovo evanđelje.”Križevački vladika Kekić u prigod-

noj je riječi izrazio radost zbog oku-pljanja grkokatoličkih velikodostojnika na tradicionalnom godišnjem susretu. “Došli su da se zajedno radujemo i Gos-podu zahvalimo za 400 godina djelovan-ja Grkokatoličke Crkve u Hrvatskoj. Njezin početak bio je 19. studenoga 1611. godine kada je marčanski vladika Simeon Vratanja pošao u Rim ispovjedi-ti katoličku vjeru i obnoviti crkveno zajedništvo s nasljednikom sv. Petra, rimskim biskupom papom Pavlom V. Za taj važan korak vladike Simeona posebnu zaslugu ima zagrebački biskup Petar Domitrović i ivanićki župnik Mar-tin Dobrović”, napomenuo je križevački vladika upozoravajući i na osnivanje Zagrebačke crkvene pokrajine 1852. go-dine, te da je hrvatska grkokatolička za-jednica u tri države relativno malena po broju ali velika po četiri stoljeća povijesti. Nakon misnog slavlja kardinal Bozanić primio je grkokatoličke goste u Nadbisk-upskom dvoru.

Grkokatoličko okupljanje u Hrvatskoj nastavljeno je 23. studenoga radnim sku-pom “Zajedno u Kristu u Godini vjere” u prostorijama Hrvatske biskupske konfer-encije na zagrebačkom Ksaveru.

O nastanku Katekizma Ukrajinske grkokatoličke Crkve “Krist – naša Pa-sha” izlagao je veliki nadbiskup kyjivsko-halyčki Ševčuk. Iznio je kronologiju nas-tankakatekizma od prvih koraka 1996. godine do usvajanja 24. lipnja 2011.

godine. Detaljno je metropolit kyjivski razradio sadržaj tri glavna dijela ukrajin-skoga grkokatoličkog katekizma: vjeru, liturgiju i život Crkve.

Istog dana veliki nadbiskup Ševčuk služio je arhijerejsku liturgiju u crkvi sv. Ćirila i Metoda. Uz zahvalnost Bogu što može predvoditi liturgijsko slav-lje u zagrebačkoj konkatedrali, pokraj grkokatoličkog sjemeništa, napomenuo je da je 400 godina života Marčansko-križevačke biskupije vidljiv znak Božje prisutnosti jer je opstala unatoč svim poteškoćama i progonima.

24. studenoga izaslanstvo europ-skih grkokatoličkih biskupa primio je u svom uredu predsjednik Republike dr. Ivo Josipović. Radni skup nastav-ljen je potom u prostorijama HBK-a prikazivanjem okolnosti gradnje novih grkokatoličkih crkava u Slovačkoj te pre-davanjem “istočna katolička legislatura nakon Drugoga vatikanskog koncila.”

Na završnom je slavlju arhijere-jsku liturgiju sv. Ivana Zlatoustoga u grkokatoličkoj katedrali Presvete Trojice u Križevcima predvodio 25. studenoga vladika Kekić u suslavlju s grkokatoličkim (nad)biskupima Europe i bjelovarsko-križevačkim biskupom Vjekoslavom Huzjakom.

Na jubilej hrvatskih grkokatolika došlo je četrdesetak (nad)biskupa, metropolita i svećenika bizantsko-slavenskog obreda iz petnaest europskih zemalja.

(Više o ovom događaju u idućem broju)


Patrijarh Svjatoslav Ševčuk s ukrajinskom grkokatoličkom zajednicom u Križevcima



Predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj u Hrvatskoj

Delegacija Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca predvođena pred-sjednikom Myhajlom Ratušnim iz

Kyjiva u pratnji Ukrajinske televizije boravila je od 25. do 31. listopada 2012. godine Hrvats-koj i posjetila Zagreb, Lipovljane, Lipik, Sla-vonski Brod, Šumeće, Kanižu, Osijek i Vuk-ovar na poziv Ukrajinske zajednice Republike Hrvatske.

U četvrtak 25. listopada, delegacija Sv-jetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca iz Ukrajine predvođena predsjednikom Myha-jlom Ratušnim na početku svog posjeta ukra-jinskoj zajednici u Zagrebu i Hrvatskoj, imala je mogućnost upoznati se sa svim ljepotama i povijesnim, kulturnim i arhitekturnim zna-menitostima i vedutama Zagreba i Hrvatske, a isto tako važne i povijesne ukrajinske zname-nitosti u Zagrebu, Crkvu sv. Ćirila i Metoda u Ćirilometodskoj ulici na Gornjem Gradu gdje se bogoslužje vrši na ukrajinskom jeziku, Kamenita vrata gdje je 20-ih godina prošlog stoljeća osnovano Ukrajinsko društvo “Prosvi-ta”, prostorije nekadašnje knjižnice u Radićevoj (nekada Dugoj) ulici u kojoj se 1837. godine odmah nakon tiskanja pojavila prva knjiga na ukrajinskom jeziku “Rusalka Dnjistrova”, Ukrajinsku ulicu u Zagrebu, koju je Ukrajina dobila početkom 90-ih godina kao prva država članica Ujedinjenih naroda koja je priznala neovisnost Republike Hrvatske zajedno sa drugim državama (Island, Savezna Republika Njemačka i Vatikan) koje su među prvima priznale neovisnost Republike Hrvatske kako bi Ukrajinska televizija napravila kvalitetnu reportažu o hrvatskoj metropoli za ukrajinske gledatelje.

Prvog dana posjeta, delegacija Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca posjetila je Groblje Mirogoj, obišla i poklonila se grobo-vima prvog predsjednika Republike Hrvatske dr. Franje Tuđmana koji je na svom prvom službenom državničkom putu u inozemstvo 1991. godine posjetio je Ukrajinu i glavni grad Kyjiv, grob stožernog generala Hrvatske vo-jske Zvonimira Červenka i grobove hrvatskih

branitelja i pripadnika ukrajinske nacionalne manjine.

U večernjim satima održan je susret pred-sjednika Svjetskog koordinativnog vijeća Ukra-jinaca Myhajla Ratušnog i delegacije Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca sa čelnicima ukrajinske zajednice u Zagrebu i Hrvatskoj, g. Ostapom Filimom, zamjenikom predsjednika Ukrajinske zajednice Republike Hrvatske, g. Andrejom Pavlešenom, predsjednikom Ukra-jinske zajednice Grada Zagreba, g. Slavkom Burdom predsjednikom Ukrajinskog kultur-no-prosvjetnog društva “Kobzar”, g. Borisom Graljukom, saborskim zastupnikom IV. saziva Hrvatskog sabora i Predstavnikom ukrajinske nacionalne manjine Grada Zagreba Vikto-rom Filimom. Na sastanku s predstavnicima ukrajinske zajednice Svjetsko koordinativno vijeće Ukrajinaca se upoznalo s aktivnostima i djelatnostima ukrajinske zajednice u Zagrebu i Hrvatskoj te s mogućnostima daljnje suradnje i unaprijeđenja suradnje, kao i sa potrebama ukrajinske zajednice u Hrvatskoj.

U petak 26. listopada predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj imao je sadržajne susrete i sastanke sa najvišim hrvatskim dužnosnicima i Zagreba, posebice s predsjednikom Hrvatskog sabora Josipom Lekom, gradonačelnikom Grada Za-greba Milanom Bandićem, predsjednikom Gradske skupštine Grada Zagreba Davorom Bernardićem i predsjednikom Savjeta za nacio-nalne manjine Republike Hrvatske Aleksan-drom Tolnauerom uz sudjelovanje predstavni-ka ukrajinske manjine u Republici Hrvatskoj i veleposlanika Ukrajine u Republici Hrvatskoj Njegove Ekselencije Oleksandra Levčenka.

U sastavu ukrajinskog izaslanstva su bili: zamjenik predsjednika Ukrajinske zajednice Republike Hrvatske Ostap Filima, predsjednik Odbora za međunarodnu suradnju Ukrajinske zajednice RH Viktor Filima, članica Savjeta za nacionalne manjina RH Marija Semenjuk Simeunović, predsjednik Ukrajinske zajed-nice Grada Zagreba Andrej Pavlešen, Tatjana Šagadin, zamjenica predsjednika Ukrajinske

zajednice Grada Zagreba, Irena Nagy, tajnica Ukrajinske zajednice Grada Zagreba, Boris Graljuk, saborski zastupnik IV. saziva Hrvatsk-og sabora i Marusja Jurista, doajen ukrajinske zajednice u Hrvatskoj.

Drugog dana posjeta, predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj posjetio je Savjet za naciona-lne manjine RH i susreo se sa predsjednikom Savjeta g. Aleksandrom Tolnauerom. Predsjed-nik Savjeta Аleksandar Tolnauer upoznao je o pojedinostima djelatnosti tog tijela, uspjesima i poteškoćama u radu tijela koje pomaže i podu-pire razvitak nacionalnih manjina u Hrvatskoj te o procesu prilagodbe pristupanja Republike Hrvatske Europskoj uniji. Predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj je sa svoje strane pohvalio visoku razinu rada i organizacije Savjeta te is-taknuo kako su prava nacionalnih manjina u Hrvatskoj među najvišim, a možda і najviša u Europi te je pohvalio i naglasio kako Vlada Re-publike Hrvatske i Savjet za nacionalne man-jine RH svestrano pomažu manjinama ne samo na očuvanju nacionalnog i kulturnog identite-ta, već i doprinose razvoju nacionalnih manjina i manjinskih zajednica u Hrvatskoj te kako mogu poslužiti primjerom drugim državama u svijetu. Myhajlo Ratušnyj se zahvalio Vladi Republike Hrvatske i Savjetu za nacionalne manjine Republike Hrvatske, posebice gospo-dinu Aleksandru Tolnaueru, na velikoj pomoći, svestranoj podršci u procesu očuvanja u Hrvats-koj ukrajinskog nacionalnog identiteta.

Tijekom službenog posjeta glavnom gradu Hrvatske predsjednika SKVU-a Myhajla Ratušnog i delegaciju SKVU-a su u Staroj grad-skoj vijećnici su primili predsjednik Gradske skupštine Grada Zagreba Davor Bernardić i potpredsjednica Gradske skupštine Grada Zagreba Tatjana Holjevac sa suradnicima. Na početku susreta gosti su zahvalili na toplom i neuobičajeno srdačnom prijemu. Podsjetili su da je Ukrajina stoljećima povezana s Hrvats-kom, a posebno su ponosni na činjenicu da su četiri dana nakon proglašenja vlastite samostal-nosti priznali Hrvatsku.

Myhajlo Ratušnyj je posljednji put posje-tio Zagreb prije dvadeset godina te je ugodno iznenađen njegovim napretkom i razvojem. Kako Zagreb svojom izgledom, arhitekturom, vizurama i vedutama podsjeća na ukrajin-ski grad Ljviv, predsjednik SKVU-a naglasio je kako se osjeća kao doma te je predložio su-radnju ukrajinskih gradova Ljviva i Kyjiva sa Zagrebom.

Predsjednik Gradske skupštine Grada Za-greba Davor Bernardić naglasio je da je da bi se dvije zemlje, a posebno gradovi, trebali povezati zajedničkim projektima i tako produ-biti kulturno-gospodarsko-političku suradnju, ujedno istaknuvši kako je Zagrebu iznimno Ukrajinska delegacija na sastanku s predsjednikom Hrvatskog sabora

Predsjednik Hrvatskog sabora Josip Leko i predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj Myhajlo Ratušnyj prima poklon od predsjednika Hrvatskog sabora



važan utjecaj manjina jer ga to oplemenjuje i čini europskim gradom.

Na kraju susreta su se osvrnuli i na rad ukrajinske zajednice u Zagrebu, te dogovorili povratni posjet predstavnika Gradske skupštine Grada Zagreba Ukrajini.

Predsjednika SKVU-a Myhajla Ratušnog i delegaciju SKVU-a u Gradskoj upravi Grada Zagreba primio je zagrebački gradonačelnik Milan Bandić sa suradnicima.

Zahvalivši se na prijateljskom i ugod-nom prijemu, predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj je naglasio kako je hrvatska prijestol-nica Zagreb jako lijep i uređen grad, a poseb-no ga se dojmilo prvo što je vidio po dolasku u Hrvatsku da u hrvatskoj metropoli postoji Ukrajinska ulica kao što u ukrajinskom gradu Ljvivu postoji Hrvatska ulica.

Tijekom bogatog i sadržajnog susreta i sastanka s gradonačelnikom Grada Zagreba i suradnicima u Gradskoj upravi Grada Za-greba predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj zamolio je zagrebačkog gradonačelnika Mi-lana Bandića da pomogne u rješavanju pitanja prostora za rad krovne organizacije Ukraji-naca u Hrvatskoj Ukrajinske zajednice Re-publike Hrvatske i ukrajinskih organizacija i institucija koje djeluju na području Grada Za-greba. Gradonačelnik Zagreba Milan Bandić istaknuo je važnost i značaj ukrajinske manjine za Zagreb te obećao kako će se pitanje pros-tora za rad krovne i ukrajinskih organizacija i institucija ukrajinske manjine sa sjedištem u Zagrebu u što je moguće skorije vrijeme riješiti.

Predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj se za-hvalio gradu Zagrebu, a posebno zagrebačkom gradonačelniku Milanu Bandiću i suradnicima na kontinuiranoj pomoći i podršci ukrajinskoj manjini u Zagrebu i Hrvatskoj, istaknuvši kako je Zagreb kad su u pitanju prava nacionalnih manjina svojevrsna europska metropola na-cionalnih manjina koja može služiti za primjer svima drugima.

Veleposlanik Ukrajine u RH Njegova Ekselencija Oleksandr Levčenko i predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj su istaknuli kako bi tradicio-nalno prijateljske odnose Ukrajine i Hrvatske

trebalo dopuniti još kvalitetnijom kulturnom i jačom gospodarskom suradnjom te predložili suradnju ukrajinskih gradova Ljviva i Kyjiva sa Zagrebom. Gradonačelnik Milan Bandić se složio s prijedlogom jačanja suradnje te podržao prijedlog da gradonačelnik i suradnici posjete gradove Kyjiv i Ljviv u Ukrajini.

U petak 26. listopada predsjednika Svjetsk-og koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajla Ratušnog primio je u Hrvatskom saboru pred-sjednik Hrvatskog sabora Josip Leko.

Sastanak Predsjednika Hrvatskog sabora i predsjednika Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca se uz sudjelovanje predstavnika Sabora, ukrajinske manjine u Hrvatskoj te uz nazočnost veleposlanika Ukrajine u Hrvatskoj.

Predsjednik Hrvatskog sabora Josip Leko i

predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj su se na početku obratili uvodnim govorima, a njihov se sas-tanak odvijao u iznimno prijateljskoj atmosferi.

Predsjednik Hrvatskog sabora Josip Leko na početku je istaknuo kako Hrvatska, kao i Ukrajina, ima brojnu dijasporu, a obje države povezuju i slične povijesne okolnosti.

Predsjednik Sabora u svom obraćanju posebno je istaknuo ulogu ukrajinske zajednice u Hrvatskoj, posebno istaknuvši sudjelovanje ukrajinske manjine u Domovinskom ratu u borbi za samostalnost Hrvatske.

Predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj na početku je pozdravio hrvatske rezultate u pogledu članstva u NATO-u i u Europskoj uniji te posebno pohvalio odnos Hrvatske prema na-cionalnim manjinama i stupanj zaštite njihovih prava, ujedno se zahvalio Hrvatskoj na podršci ukrajinskoj nacionalnoj manjini i pomoći ukra-jinskoj zajednici u Hrvatskoj. Za vrijeme sus-reta Predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj izrazio je zahvalnost bivšem predsjedniku Hrvatskog sabora Luki Bebiću za uvrštavanje pitanja priznavanja Holodomora 1932.-33. godine genocidom nad ukrajinskim narodom u Hrvatskom saboru. Također je zahvalio Odbo-ru za ratne veterane Hrvatskog sabora i bivšem predsjedniku Odbora Anti Kotromanoviću na

jednoglasnoj odluci Odbora za ratne veterane Hrvatskog sabora o priznavanju Holodomora genocidom nad ukrajinskim narodom.

Predsjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca u svom obraćanju je zamolio pred-sjednika Hrvatskog sabora Josipa Leku i poz-vao Hrvatski sabor i sve zastupnike Hrvatsk-og sabora, s obzirom kako se iduće godine obilježava 80. obljetnica Holodomora u Ukra-jini da se Hrvatska i Hrvatski sabor priključe međunarodnim svjetskim organizacijama i institucijama, državama u Europi i svijetu i par-lamentima država u Europi i svijetu i priznaju Holodomor u Ukrajini zločinom genocida nad ukrajinskim narodom.

Istog dana se predsjednik SKVU-a zajedno s predstavnicima ukrajinske dijaspore susreo u Veleposlanstvu Ukrajine u Zagrebu s vele-poslanikom Ukrajine u RH Oleksandrom Levčenkom. Veleposlanik Ukrajine govorio je o suradnji diplomatskog predstavništva s ukra-jinskom zajednicom u Hrvatskoj.

Navečer se predsjednik SKVU-a susreo u prostorijama Ukrajinskog kulturno-prosvjet-nog društva “Kobzar” s Ukrajincima Zagreba tijekom kojeg ih je upoznao s djelatnošću i smjernicama rada SKVU-a, te saznao više o ak-tivnostima i djelatnostima ukrajinske zajednice i zagrebačkih Ukrajinaca.

U utorak, 30. listopada 2012. godine ti-jekom posjeta ukrajinskoj zajednici i svog bo-ravka u Vukovaru predsjednik Svjetskog koor-dinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj zajedno s delegacijom ukrajinske zajednice posjetio je Memorijalno groblje žrtava Domov-inskog rata, položio vijence i zapalio svijeće u spomen žrtvama Domovinskog rata і poginu-lim hrvatskim braniteljima među kojima je i značajan broj pripadnika ukrajinske nacionalne manjine u Republici Hrvatskoj.

Tijekom svog boravka u Hrvatskoj do 25. do 31. listopada 2012. godine predsjednik Svjetsk-og koordinativnog vijeća Ukrajinaca Myhajlo Ratušnyj i Ukrajinska televizija posjetili uz Za-greb ukrajinske sredine u Hrvatskoj Lipovljane, Lipik, Slavonski Brod, Kanižu, Šumeće, Osijek i Vukovar, ukrajinske grkokatoličke župe a predsjednik SKVU-a Myhajlo Ratušnyj susreo se sa ukrajinskim svećenicima i župljanima, velečasnim Vasyljom Krenjom, dekanom Nikolom Stupjakom i vikarom slavonskim i sri-jemskim Ivanom Barščevskim, predsjednikom Ukrajinske zajednice Republike Hrvatske Nikolom Zastrižnim, predsjednicima ukrajin-skih kulturno-prosvjetnih udruga u Hrvatskoj i predstavnicima ukrajinske nacionalne manjine na županijskim, gradskim i općinskim razina-ma te imao mogućnost susresti se sa brojnim članovima i pripadnicima ukrajinske zajednice u Hrvatskoj, posjetiti jedinstven spomenik u Hrvatskoj i regiji ukrajinskom pjesniku i ve-likanu Ivanu Franku u Lipiku, djelo autora kipara Kostjantyna Dobranskog, koji su 2011. godine svečano otkrili predsjednik Hrvatskog

Predsjednik Gradske skupštine Davor Bernardić s ukrajinskom delegacijom Gradonačelnik Zagreba Milan Bandić prima poklon iz Ukrajine

Ukrajinska delegacija na sastanku s gradonačelnikom Zagreba



sabora Luka Bebić i predsjednik Verhovne Rade Ukrajine Volody-myr Lytvyn te posjetiti Spomen ploču 100. obljetnici doseljenja Ukrajinaca u Hrvatskoj u zgradi Brodsko-posavske županije u Sla-vonskom Brodu. •

Viktor Filima

Info:Svjetsko koordinativno

vijeće Ukrajinaca – SKVU ( ukr. Українська Всесвітня Координаційна Рада ) sa sjedištem u Kyjivu je uz Svjetski kongres Ukrajinaca najviša orga-nizacija Ukrajinaca koja okuplja ukrajinske nevladine organizacije iz Ukrajine i dijaspore s ciljem

povezivanja, suradnje i pomoći Ukrajincima u Ukrajini i dijaspori.

Svjetsko koordinativno vijeće Ukrajinaca je osnovano 1992. godine, a jedan od osnivača je i središnja nevladina organizacija Ukrajinaca u svijetu Svjetski kongres Ukrajinaca (SKU) koja okuplja više od 20 milijuna Ukra-jinaca.

Svjetsko koordinativno vijeće Ukrajinaca okuplja 400-tinjak ukrajinskih nevladinih organizaci-ja iz Ukrajine i dijaspore. Ukrajin-ska zajednica Republike Hrvatske je član Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca, a Ukrajinci Hrvatske su do sada sudjelovali na svih 5 foruma SKVU-a.

Візит до Хорватії Голови Української Всесвітньої Координаційної ради Михайла Ратушного

В період з 25 до 31 жовтня 2012 року на запрошення Української громади

РХ в Хорватії перебувала делегація Української Всесвітньої Координаційної Ради на чолі з її головою Михайлом Ратушним, яка відвідала Загреб, Липовляни, Ліпік, Славонський Брод, Шумече, Каніжу, Осієк та Вуковар, в супроводі якої були і оператори українських телеканалів.

В перший день свого візиту до Хорватії, 25 жовтня, в Загребі делегація Української Всесвітньої Координаційної Ради на чолі з головою Михайлом Ратушним мала можливість познайомитися з багатьма історичними, культурними та архітектурними пам’ятками Загреба і всієї Хорватії, a також побувати у важливих для українців місцях столиці – в церкві св.Кирила і Мефодія по вул. Кириломефодіївській у так званому Верхньому місті, де служба божа ведеться українською мовою; біля Кам’яних воріт, у приміщеннях де в двадцятих роках минулого століття було засновано Українське товариство “Просвіта”, в приміщенні колишньої книгарні у вулиці Радичевій (колись званій “Довга”), де у 1837 році світ побачила перша книга українською мовою “Русалка Дністрова”, а також Українську вулицю, яка на початку 90-х років була названа на честь Української держави як першої країни-члена ООН, що визнала незалежність Хорватії (разом з Ісландією, Союзною Республікою Німеччиною і Ватиканом). Відвідання цих місць дало можливість зробити якісний телерепортаж про столицю Хорватії для українських глядачів.

В той же день делегація

Української Всесвітньої Координаційної Ради відвідала кладовище “Мірогой”, поклавши квіти на могилі першого президента Республіки Хорватія д-ра Франьо Туджмана, який свій перший закордонний візит у 1991 році здійснив в столицю України Київ, а також побувавши на могилі генерала Хорватської армії Звоніміра Червенка та могилах хорватських військових і представників української національної меншини.

Ввечері Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний і члени делегації зустрілися з лідерами української громади в Загребі і Хорватії, заступником голови Української громади Республіки Хорватія паном Остапом Филимою, головою Української громади міста Загреба Андрієм Павлишиним, головою українського культурно-просвітнього товариства “Кобзар” Славком Бурдою, депутатом парламенту 4-го скликання паном Борисом Гралюком та представником української національної меншини міста Загреба Віктором Филимою. На зустрічі з представниками громади члени Української Всесвітньої Координаційної Ради ознайомилися з діяльністю української спільноти в Загребі і Хорватії, з можливостями подальшої співпраці та її поглиблення, а також з потребами української громади.

В п’ятницю, 26 жовтня, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний мав змістовні зустрічі з найвищими посадовими особами країни, зокрема з головою хорватського парламенту Йосипом Леко, мером міста Загреба Міланом

Бандичем, головою Міської ради міста Загреба Давором Бернардичем та головою Ради з питань національних меншин Республіки Хорватія Александром Толнауером, на яких були присутні представники національної меншини в Хорватії та Посол України в Республіці Хорватія Його Високоповажність Олександр Левченко.

До складу української делегації увійшли заступник голови Української громади Республіки Хорватії Остап Филима, голова Комітету з міжнародного співробітництва Української громади РХ Віктор Филима, член Ради з питань національних меншин РХ Марія Семенюк -Сімеунович, голова української громади міста Загреба Андрій Павлишин, заступник голови Української громади міста Загреба Тетяна Шагадин, депутат парламенту 4 скликання Борис Гралюк та дуаєн української громади в Хорватії Маруся Юриста.

Наступного дня голова УВКР Михайло Ратушний відвідав Раду з питань національних меншин РХ та зустрівся з її головою п.Александром Толнауером. Голова Ради ознайомив гостя з деякими аспектами діяльності, успіхами та проблематикою роботи цього урядового органу, який сприяє розвиткові національних меншин в Хорватії, а також розповів про процес підготовки Хорватії до вступу в Європейський Союз. Голова УВКР М.Ратушний зі свого боку висловив високу оцінку роботи та організації Ради та наголосив, що національним меншинам в Хорватії надано широкі права, можливо і найвищому рівні в усій Європі, висловивши глибоку вдячність Урядові Хорватії та Раді

з питань національних меншин РХ за всесторонню підтримку меншин не лише в питанні збереження національної і культурної ідентичності, а й сприянні розвитку їх об’єднань в Хорватії, що може слугувати достойним прикладом багатьом іншим державам світу.

В рамках офіційного візиту до столиці Хорватії Голову УВКР М.Ратушного та членів делегації в Старій ратуші прийняли голова Міської ради міста Загреба Давор Бернардич i заступник голови Міської ради міста Загреба Тетяна Холєвац зі своїми колегами. На початку зустрічі гості подякували за теплий і надзвичайно сердечний прийом, нагадавши, про глибокий історичний зв’язок між Україною та Хорватією та визнання Україною Хорватії всього через чотири дні після проголошення власної незалежності.

Оскільки Загреб своєю архітектурою і плануванням нагадує українське місто Львів голова УВКР наголосив, що тут він почуває себе як вдома і запропонував поглибити співпрацю Загреба з українськими містами Львовом та Києвом.

Голова Міської ради міста Загреба Давор Бернардич наголосив, що на його думку дві країни і два міста слід було б пов’язати спільними проектами і таким чином поглибити економічне, політичне і культурне співробітництво, а також відзначив, що вплив меншин надзвичайно сприятливий для Загреба і робить його прекрасним європейським містом.

Наприкінці зустрічі сторони розглянули деякі аспекти діяльності української громади в Загребі і домовилися про зустрічний візит представників

Голова УВКР М.Ратушний і Посол Укрїни в РХ О.Левченко Зустріч української делегації з головою Ради з питань національних

меншин РХ Александром Толнауером



Міської ради міста Загреба до України.

Делегацію УВКР прийняв у Міській раді Загреба і мер міста Мілан Бандич разом з іншими посадовими особами міської адміністрації.

Подякувавши за дружній теплий прийом, голова УВКР Михайло Ратушний відзначив, що столиця Хорватії – гарне і добре доглянуте місто і висловив особливу враженість існуванням в Загребі вулиці Української, зазначивши, що в українському Львові існує вулиця Хорватська.

Під час дуже цікавої та змістовної зустрічі з мером Михайло Ратушний звернувся до М.Бандича з проханням допомогти вирішити питання приміщення для роботи центральної організації українців в Хорватії – Української громади Республіки Хорватія та українських організацій і інституцій, які діють на території міста Загреба. Мілан Бандич висловив високу оцінку значення української меншини для Загреба та обіцяв, що питання приміщення для центральної організації та інших інституцій української меншин в Загребі буде вирішено в якомога стилі строки.

Голова УВКР М.Ратушний подякував адміністрації міста Загреба і зокрема меру Мілану Бандичу і його колегам за постійну підтримку української громади в Загребі, наголосивши, що Загреб з аспекту питання захисту національних меншин є взірцевою європейською метрополією.

Посол України в Хорватії Його Високоповажність Олександр Левченко та голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний звернули увагу на те, що традиційно дружні відносини між Україною і Хорватією слід було б підкріпити ще більш глибоким культурним і ефективнішим економічним співробітництвом, зокрема в рамках співпраці Львова і Києва з Загребом. Мер Мілан Бандич погодився щодо потреби посилення співпраці та підтримав пропозицію відвідати з візитом ці два українських міста.

В п’ятницю, 26 жовтня, голову Української Всесвітньої

Координаційної Ради прийняв в стінах парламенту голова Хорватського сабору Йосип Леко.

Зустріч Голови Хорватського Сабору та голови Всесвітньої Координаційної Ради Українців відбулася за присутності представників парламенту, української меншини в Хорватії та посла України в Хорватії.

Голова Хорватського Сабору Йосип Леко і голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний на початку зустрічі мали короткі вступні промови, a їх спілкування протягом всієї бесіди відбувалося в напрочуд дружній атмосфері.

Йосип Леко на початку наголосив, що Хорватія, як і Україна, має численну діаспору і обидві держави поєднують і схожі історичні обставини.

Голова Сабору в своєму зверненні особливо наголосив на вагомій ролі української громади в Хорватії в цілому та її особливих заслугах в ході Вітчизняної війни в боротьбі за самостійність Хорватії.

Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний на початку зустрічі відзначив високі результати, яких досягла Хорватія у зовнішній політиці, зокрема на шляху до членства в ЄС, вступу в НАТО, особливо наголосивши на позиції Хорватії по відношенню до національних меншин та високому ступені захисту їх прав. Він також подякував Хорватії за підтримку української національної меншини. Під час зустрічі Михайло Ратушний висловив вдячність і колишньому голові Хорватського Сабору Лукі Бебичу за включення до порядку денного засідання Сабору питання визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом проти українського народу. Також він подякував парламентському Комітету ветеранів війни та його колишньому голові на визнанні Голодомору геноцидом.

Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради в своєму зверненні закликав голову Сабору Й.Леко та членів парламенту приєднатися до міжнародних світових організацій і інституцій, європейських держав та

парламентів в Європі та усьому світі та визнати Голодомор геноцидом проти українського народу, 80-та річниця якого відзначатиметься в Україні наступного року.

Того ж дня голова УВКР спільно з представниками української діаспори окремо зустрівся в Посольстві України в Загребі з послом України в РХ Олександром Левченком. Посол України розповів про співробітництво дипломатичного представництва з українськю діаспорою в Хорватії.

Ввечері голова УВКР побував у приміщенні Українського к у л ь т у р н о - п р о с в і т н ь о г о товариства “Кобзар” в Загребі, де ознайомив присутніх з діяльністю та напрямками роботи очолюваної ним організації та дізнався більше про роботу, яку проводить українська громада та спільнота українців в Загребі.

У вівторок, 30 жовтня 2012 р., під час візиту до осередку громади в місті Вуковар, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради М.Ратушний разом з членами делегації поклав квіти на меморіальному кладовищі жертв Вітчизняної війни та запалив свічу, вшанувавши пам’ять загиблих хорватських бійців, серед яких було багато представників української національної меншини.

Під час свого візиту до Хорватії 25-31 жовтня 2012 року голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний і представники українського телебачення побували також в інших осередках української діаспори в Хорватії – в Липовлянах,

Ліпіку, Славонському Броді, в Каніжі, Шумечому, Осієку; в греко-католицьких приходах, де Голова зустрівся з українськими священниками та прихожанами, о.Василем Кренем, деканом Миколою Ступ’яком, вікарієм УГКЦ Славонії і Срієму Іваном Барщевським, головою Української громади Республіки Хорватія Ніколою Застрижним, головами українських культурно-просвітніх товариств в Хорватії та представниками української національної меншини на обласному, міському та районному рівнях. Він також мав можливість зустрітися в численними представниками діаспори, побачити єдиний в Хорватії і у всьому регіоні пам’ятник українському поетові і видатному діячеві Івану Франку в Ліпіку, створений скульптором Костянтином Добранським і урочисто відкритий в 2011 році головою Хорватського Сабору Лукою Бебичем та Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином, а також пам’ятну дошку з нагоди 100-ої річниці переселення українців в Ховратію в приміщенні адміністрації Бродсько-Посавської жупанії в м.Славонський Брод.

з Української мови переклала марія мелешко

Довідково:Українська Всесвітня

Координаційна Рада (абревіатура УВКР) з осередком в Києві разом зі Світовим Конгресом Українців є найвищою організацією українців, яка об’єднує українські неурядові організації з України та з-за кордону з метою співпраці, координації та надання допомоги українцям в Україні та за її межами.

Українську Всесвітню Координаційну Раду засновано у 1992 році. Одним із її засновників стала центральна неурядова організація українців – Світовий Конгрес Українців, який об’єднує більше 20 мільйонів українців.

До складу Української Всесвітньої Координаційної Ради входить близько 400 українських неурядових організацій з України та інших країн.Українська громада Республіки Хорватія є членом Української Всесвітньої Координаційної Ради, а українці Хорватії дотепер брали участь у всіх п’яти форумах УВКР.

Голова УВКР Михайло Ратушний з головою Украюнської громади РХМиколою Застрижним

Українська делегація на Меморіальному кладовищі жертв Вітчизняної війни у Вуковарі



Obilježavanje 21. godišnjice Dana sjećanja na žrtvu Vukovara

Obilježavanje 21. godišnjice Dana sjećanja na žrtvu Vukovara 1991. počelo je prigodnim kratkim

programom pod sloganom VUKOVA-RU – IME SVETO, u kojemu su nastupi-li glumac Darko Milas, klapa “Sveti Juraj” HRM i Mirta Mandić Jozić uz pratnju tamburaškog sastava “Slavonski san”.

Sudionici obilježavanja, predvođeni hrvatskim ratnim vojnim invalidima Domovinskog rata Grada Vukovara i os-talim braniteljima, krenuli su u Koloni sjećanja do Memorijalnog groblja žrtava Domovinskog rata. U Koloni sjećanja koja je ove godine prošla vukovarskim ulicama nalazilo se više od 70.000 tisuća ljudi - iz Vukovara i svih krajeva Hrvatske, susjedne Bosne i Hercegovine i drugih ze-malja. Među njima bio je i cijeli državni

vrh RH. U Vukovar je stigao i hrvatski general Mladen Markač koji je dočekan velikim pljeskom. Bili su u Vukovaru i veloposlanici sedamnaest veloposlanstva u RH, brojni biskupi i svećenici, te petn-aestak povijesnih postrojbi.

Ispred spomen-obilježja na Memori-jalnom groblju žrtava iz Domovinskog rata Grada Vukovara, poginulima u ob-rani Vukovara 1991. godine polaganjem zajedničkog vijenca i paljenjem svijeće odali su počast predsjednik Republike Hrvatske Ivo Josipović, predsjednik Hrvatskog sabora Josip Leko i predsjed-nik Vlade RH Zoran Milanović sa svo-jim izaslanstvima. Vijence su položila i svijeće zapalila i izaslanstva Oružanih snaga RH, Ravnateljstva policije, 204. vukovarske brigade, čiji su pripadnici

sudjelovali u obrani Vukovara tijekom koje je ubijeno i poginulo 887, a ranjeno 1300 pripadnika te postrojbe, Koordi-nacije udruga proisteklih iz Domovinsk-og rata grada Vukovara, Grada Vukovara, gradova prijatelja Vukovara -Dubrovni-ka, Sinja, Šibenika, Trogira, Grada Zagreba,Vukovarsko-srijemske županije te svih ostalih hrvatskih županija.

Vijence je položila i delegacija Ukra-jinske zajednice RH u sastavu: članica predsjedništva Ukrajinske zajednice RH prof. Nataša Vovk, tajnica Ukra-jinske zajednice RH Marija Semenjuk Simeunović, član predsjedništva Ukrajin-ske zajednice RH Vasilj Voras, zamjenica predsjednika UKPD “Ivan Franko” prof. Tetjana Ramač. •

Tetjana Ramač

Veleposlanik Ukrajine u RH Oleksandr Levčenko posjetio djecu u Šumeću

Za ukrajinsku nacionalnu manjinu u Republici Hrvatskoj najvažnije uporište za učenje materinskog

jezika je škola. U ovoj školskoj go-dini, učiti ukrajinski jezik u osnovnim školama diljem Hrvatske, u klupe je sjeo 51 učenik. Nastava ukrajinskog jezika i kulture po modelu C u Hrvatskoj je organizirana u tri osnovne škole, a to su OŠ “Antun Bauer” Vukovar - Područna škola Petrovci, (11 učenika), OŠ “Jo-sip Kozarac” Lipovljani (5 učenika), OŠ “Antun Matija Reljković” Bebrina - Područna škola Šumeće (13 učenika) i Područna škola Kaniža (22 učenika). U Vukovaru i Lipovljanima ukrajinski jezik predaje prof. Tatjana Lasek-Žagar, u Šumeću i Kaniži prof. Oksana Martin-juk.

U Šumeću su na nastavi Ukrajinskog jezika i kulture 15. studenog 2012. go-

dine bili gosti: veleposlanik Ukrajine u Republici Hrvatskoj Njegova Ekselenci-ja Oleksandr Levčenko, ataše za kulturu u Veleposlanstvu Ukrajine u RH Oljha Ros i ravnateljica škole Marija Rosandić.

Veleposlanik Ukrajine govorio je djeci o važnosti znanja različitih jezika, pogo-tovo materinskog, pričao im je o ljepota-ma Ukrajine i Europskom prvenstvu u nogometu koje je ove godine održano u Ukrajini. Učenici su postavljali pitanja na koja je Njegova Ekselencija rado od-govarao. Gospođa Oljha Ros prikazala je učenicima ukrajinski crtani film o pus-tolovinama kozaka. Učenici su otpjevali gostima ukrajinske pjesme a s njima je rado pjevao i veleposlanik.

Gosti su darivali djecu prekrasnim poklonima sa simbolima Eura 2012.

Ovaj dan će ostati u sjećanju djece, a

lijepe uspomene će ih motivirati za još bolje učenje. Takvi susreti razvijaju kod djece ponos i ljubav prema svom podri-jetlu, jeziku i kulturi, potiču prihvaćanje različitosti kao jedinstva.

Kao što bez naroda nema jezika, tako bez jezika nema naroda. Zato misli A. Šiškova potpuno odgovaraju svim narodima za sva vremena: “Jezik je duša naroda, ogledalo običaja, točan poka-zatelj prosvijećenosti, neumoran prop-ovjednik djela. Uzdiže li se narod, uzdiže se jezik, ako je narod uljuđen, uljuđen je jezik. Gdje u srcu nema vjere, tamo u jeziku nema pobožnosti. Gdje nema ljubavi prema Domovini, tamo jezik ne iskazuje domoljubne osjećaje... Jednom riječju, jezik je mjerilo uma, duše i narod-nih obilježja.” •

Oksana martinjuk

Vijenac od UKPD “Ivan Franko” - Vukovar



Obilježavanje Dana Ukrajinske ulice u Zagrebu

Veleposlanstvo Ukrajine u Re-publici Hrvatskoj u suradnji sa Ukrajinskom zajednicom Grada

Zagreba, Ukrajinskim kulturno-pros-vjetnim društvom “Kobzar” - Zagreb i predstavnikom ukrajinske nacionalne manjine uz potporu Savjeta za naciona-lne manjine Grada Zagreba organizirali su 27. listopada 2012. godine već tradi-cionalno obilježavanje Dana Ukrajinske

ulice u Zagrebu. Svečanost se održala u Ukrajinskoj ulici kod kestena i spomen ploče prijateljstva Republike Hrvatske i Ukrajine, hrvatskog i ukrajinskog naro-da.

Ukrajina je svoju ulicu u Zagrebu dobila u velikom novozagrebačkom nas-elju Travno, početkom 90-ih, kao prva država članica Ujedinjenih naroda koja je priznala neovisnost Republike Hrvatske. U blizini Ukrajinske ulice svoje ulice su dobile i druge zemlje koje su među prvima priznale neovisnost Republike Hrvatske, pa se tako uz Ukrajinsku ulicu protežu i Islandska ulica, Ulica Savezne Republike Njemačke i Vatikanska ulica. Povodom 10. obljetnice međusobnog priznanja Republike Hrvatske i Ukrajine te obilježavanja 10. obljetnice neovis-nosti Ukrajine djelatnici Veleposlanstva Ukrajine u RH dopremili su iz Ukrajine mladicu kestena te je ona posađena uz postavljanje spomen ploče prijateljstva Hrvatske i Ukrajine 24. kolovoza 2001. godine u Ukrajinskoj ulici. Na spomen ploči u Ukrajinskoj ulici na hrvatskom i ukrajinskom jeziku napisano je: “Drvo

kesten, simbol prijateljstva Ukrajine i Hrvatske.”

Obilježavanju Dana Ukrajinske ulice u Zagrebu nazočili su predsjednik Sv-jetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca g. Myhajlo Ratušnyj iz Kyjiva (Ukrajina), veleposlanik Ukrajine u RH Njegova Ekselencija Oleksandr Levčenko, pred-stavnik Grada Zagreba g. Tedi Lušetić, predstavnica Ministarstva vanjskih i eu-

ropskih poslova RH gđa Rina Eterović, predstavnik ukrajinske nacionalne man-jine Grada Zagreba g. Viktor Filima koji je ujedno vodio program svečanosti, predsjednik Ukrajinske zajednice Grada Zagreba g. Andrej Pavlešen, predsjed-nik Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Kobzar” - Zagreb g. Slavko Bur-da, zamjenik predsjednika Ukrajinske zajednice Republike Hrvatske g. Ostap Filima, predstavnici Katedre za ukrajin-ski jezik i kulturu Filozofskog fakulteta u

Zagrebu gđa Rajisa Trostynska i profesor emeritus Milenko Popović, potpredsjed-nik Hrvatsko-ukrajinskog društva pri-jateljstva g. Teodor Fricki, predstavnici lokalne mjesne samouprave uz nazočnost hrvatskih i ukrajinskih medija i televizije te mnogobrojnih sugrađana i pripadnika Ukrajinske zajednice iz Zagreba. Nakon intoniranja himni Republike Hrvatske i Ukrajine nazočnima se obratio pred-sjednik Svjetskog koordinativnog vijeća Ukrajinaca g. Myhajlo Ratušnyj koji je istaknuo da i u ukrajinskom gradu Ljvivu isto tako postoji Hrvatska ulica te da je to dokaz čvrste i neraskidive povezanosti i prijateljstva hrvatskog i ukrajinskog naroda. Brojnim posjetiteljima obratili su se prigodnim riječima veleposlanik Ukrajine u Republici Hrvatskoj Njego-va Ekselencija g. Oleksandar Levčenko i predstavnik Grada Zagreba g. Tedi Lušetić.

U prigodnom kulturno-umjetničkom dijelu obilježavanja Dana Ukrajinske ulice u Zagrebu nastupili su studenti Katedre za ukrajinski jezik i književnost Filozofskog fakulteta u Zagrebu Zrinka Suk i Martin Čutura koji su recitirali pjesme ukrajinskih književnika Tarasa Hryhorovyča Ševčenka i Ivana Jakovyča Franka. Za glazbeni dio bile su zadužene članice Ukrajinske zajednice Grada Za-greba gđa Katarina Rončević i gđa Tat-jana Šagadin koje su otpjevavši nekoliko ukrajinskih narodnih pjesama uljepšale svečanost obilježavanja Dana Ukrajinske ulice u Zagrebu. •

Irena Nagy

Myhajlo Ratušnyj i Tedi Lušetić Veleposlanik Ukrajine u RH Oleksandr Levčenko

Katarina Rončević i Tatjana Šagadin



XXXVII. sjednica Predsjedništva Ukrajinske zajednice RH u Šumeću

U Šumeću je 23. rujna 2012. go-dine održana XXXVII. sjed-nica Predsjedništva Ukrajinske

zajednice Republike Hrvatske. U ime domaćina, nazočne je pozdravio pred-sjednik Ukrajinskog kulturno-prosvjet-nog društva “Andrij Pelih”-Šumeće g. Darko Karamazan. Nakon utvrđenog kvoruma, sjednicu je otvorio i njome predsjedavao g. Nikola Zastrižni, pred-sjednik Ukrajinske zajednice RH.

Predsjedavajući je zahvalio zamjenici tajnice Ukrajinske zajednice RH, gđi Ire-ni Nagy na uspješnoj suradnji, a zatim je pozdravio tajnicu Ukrajinske zajednice RH, gđu Mariju Semenjuk Simeunović koja se po isteku rodiljnog dopusta vra-tila na radno mjesto tajnice Ukrajinske zajednice RH.

Predsjednik Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Andrij Pelih”-Šumeće g. Darko Karamazan podnio je izvješće o napretku projekta dogradnje pozornice u Društvenom domu Šumeće u okviru 5. središnje manifestacije Ukra-jinaca u Hrvatskoj.

Predsjednica Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Lesja Ukrajinka”-Osijek gđa Oksana Martinjuk izvijestila je nazočne o broju učenika koji pohađaju nastavu Ukrajinskog jezika i kulture po modelu C pri osnovnim školama u Hrvatskoj ali i tendencijama daljnjeg povećanja broja učenika. U svom izlag-anju, gđa Oksana Martinjuk je naglasila kako je došlo do značajnog povećanja interesa i broja djece koja uče Ukrajinski jezik i kulturu po modelu C, pa je tako navela kako od 50-tak polaznika u Li-povljanima ima 5 učenika, u Petrovcima 11, u Kaniži 21 a u Šumeću 13 učenika. Gospođa Martinjuk zahvalila je pred-stavniku ukrajinske nacionalne manjine Općine Bebrina, g. Željku Koropat-nickom te predsjedniku UKPD “Andrij Pelih”-Šumeće, g. Darku Karamazanu, predsjedniku UKPD “Taras Ševčenko” - Kaniža, g. Željku Hasu i tajnici UKPD “Taras Ševčenko” - Kaniža, gđi Mirjani Has koji su iznimno doprinijeli velikom odazivu djece tijekom procesa revital-izacije nastave u Оpćini Bebrina Brods-ko-posavske županije.

Zbog nedostatnih financijskih sred-stava Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Dnjipro”-Rijeka donesena je i odluka o sufinanciranju troškova dol-aska članova Predsjedništva i Nadzor-nog odbora iz Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Dnjipro”- Rijeka na sjednicu Predsjedništva Ukrajinske zajednice RH u Šumeće 23. rujna 2012. godine, a g. Vasylj Jenjko se zahvalio Predsjedništvu UZRH što podržava rad UKPD “Dnjipro” iz Rijeke.

Usvojen je i zapisnik sa 36. sjednice predsjedništva Ukrajinske zajednice RH održane u Lipovljanima 15. srpnja 2012. godine.

Predsjednik Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Ukrajina”-Slavon-ski Brod g. Vlado Karešin, tehnički or-ganizator i voditelj Ljetne škole iznio je izvješće o radu II. grupe djece od 21. do 29. kolovoza u Starom Gradu na Hvaru. Gospodin Karešin naglasio je kako je ljetna škola organizirana u vrlo teškim uvjetima.

Predsjednik UKPD “Andrij Pelih” g. Darko Karamazan podnio je programs-ko i financijsko izvješće o V. središnjoj manifestaciji Ukrajinaca u Hrvatskoj održanoj u Šumeću.

Financijsko izvješće o poslovanju Ukrajinske zajednice RH do 23. kolo-voza 2012. iznijela je gđa Irena Nagy, za-mjenica tajnice, a kratko izvješće o radu Ukrajinske zajednice RH za vremensko razdoblje od siječnja do kolovoza 2012. godine iznijela je gđa Marija Semenjuk Simeunović. Izvješća su usvojena.

Glavna urednica Vjesnika ukrajinske zajednice u Hrvatskoj gđa Oksana Mar-tinjuk predložila je sastav uredništva za sljedeću godinu: g. Borisa Graljuka, g. Ostapa Filimu, g. Viktora Filimu, gđu Mariju Meleško, gđu Oksanu Sturko, gđu Jesenku Miškiv, g. Mihajla Semen-juka, a za dopisnike iz sredina predloženi su: gđa Irena Nagy iz Zagreba, g. Ivan Semenjuk iz Lipovljana, gđa Tetjana Kočnjeva iz Vukovara, gđa Nataša Vovk iz Petrovaca, gđa Mihaela Volpe iz Sla-vonskog Broda, gđa Mirjana Has iz Kaniže, g. Tomo Lučanović iz Šumeća, gđa Marta Martinčić iz Rijeke i gđa Veri-

ca Pešo iz Osijeka.Gospodin Viktor Kaminskyj poh-

valjuje izgled naslovnica Vjesnika te navodi kako je ukrajinska delegacija Sjedinjenih Američkih Država iz New Yorka prilikom posjete Rijeci izrazila svoje oduševljenje Vjesnikom i želju pro-moviranja Vjesnika u New Yorku.

Gospodin Kaminskyj pozvao je sve nazočne na svečani koncert “Riječi ljuba-vi” u organizaciji Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Dnjipro”-Rijeka i Ukrajinske zajednice RH koji će se uz potporu Savjeta za nacionalne manjine RH održati 21. listopada 2012. godine u Rijeci.

Gospodin Karešin najavio je gostovan-je ansambla “Verhovyna” iz Drohobyča (Ljvivska županija) 10. listopada u Sla-vonskom Brodu te da će tijekom svog boravka u Hrvatskoj posjetiti Lipik i Li-povljane.

Predsjednik Odbora za međunarodnu suradnju UZRH g. Viktor Filima i pred-sjednik Ukrajinske zajednice Grada Za-greba g. Andrej Pavlešen podnijeli su izvješće sa održanog Svjetskog kongresa Ukrajinaca u Grčkoj i istaknuli kako su na prijedlog predsjednika Svjetskog kongresa Ukrajinaca g. Evhena Čolija, Kongresa Ukrajinaca Kanade i Ukra-jinskog kongresnog odbora Sjedinjenih Američkih Država delegati kongresa jednoglasno opunomoćili Izvršni odbor SKU-a i predsjednika Svjetskog kon-gresa Ukrajinaca da pravno riješi status krovne, najveće i najbrojnije organizacije Ukrajinaca u Hrvatskoj - Ukrajinske za-jednice Republike Hrvatske u članstvu SKU-a kao središnjeg reprezenta ukra-jinske manjine u Hrvatskoj. Ujedno su izvijestili kako se može očekivati daljnja financijska potpora za izgradnju ukra-jinskih centara i domova u Hrvatskoj u vlasništvu krovne organizacije Ukrajin-ske zajednice Republike Hrvatske. Na kongresu je odlučeno kako će se idući održati 2013. godine u Ljvivu u Ukraji-ni, a razmotrena je i mogućnost da se Sv-jetski kongres Ukrajinaca 2014. godine održi u Hrvatskoj. •

Irena Nagy


Izborna skupština Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Kobzar” - Zagreb

U Zagrebu je 04. listopada 2012. godine održana izborna skupština najstarijeg ukra-

jinskog društva u Hrvatskoj osnova-nog 1972. godine. Na skupštini su uz članove društva prisustvovali gosti zamjenik predsjednika Ukrajinske za-jednice RH g. Ostap Filima, zamjen-ica predsjednika Ukrajinske zajednice Grada Zagreba gđa Tatjana Šagadin i Predstavnik ukrajinske nacionalne manjine Grada Zagreba g. Viktor Fil-ima.

Izbornu skupštinu otvorio je i sve naznočne pozdravio predsjednik ukra-jinskog društva g. Slavko Burda, te je predložio dnevni red koji je i usvojen.

U Radno predsjedništvo Skupštine su jednoglasno izbrani: g Slavko Burda, predsjednik Radnog predsjedništva te g. Teodor Fricki i gđa Lidija Nikolić za članove Radnog predsjedništva, a zatim su izabrani zapisničar, verifikaci-jska te kandidacijska komisija.

Gospodin Slavko Burda podnio je programsko i financijsko izvješće društva, a g. Roman Biljak podnio je izvješće Nadzornog odbora. Sva izvješća su članovi Skupštine usvojili.

Razriješeno je staro predsjedništvo ukrajinskog društva i članovi tijela upravljanja društva, a predsjedavajući

Radnog predsjedništva g. Slavko Bur-da zahvalio se starom predsjedništvu i članovima tijela upravljanja na njiho-vom kvalitetnom i predanom radu.

Na skupštini su jednoglasno usvojeni novi statut društva, novi naziv društva i izabrano novo predsjedništvo i tijela upravljanja društva.

Predsjednik Radnog predsjedništva g. Burda predložio je novi statut društva. Nakon vrlo konstruktivnih prijedloga i provedene rasprave jedno-glasno je usvojen novi statut

Jednoglasnom odlukom Skupštine od 04. listopada 2012. godine najstari-je ukrajinsko društvo u Hrvatskoj nosi naziv Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo “Kobzar” - Zagreb.

Na Skupštini je jednoglasno iz-abrano Predsjedništvo Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Kob-zar” – Zagreb od 7 članova. Izabrani članovi Predsjedništva Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Kob-zar” – Zagreb su: g. Slavko Burda, g. Nikola Jurista, g. Teodor Fricki, gđa Irena Nagy, gđa Stefanija Biljak, gđa Lidija Nikolić i gđa Marija Timkov. Na skupštini je izabran Nadzorni od-bor od 3 člana.

Predsjednik UKPD “Kobzar” - Za-greb g. Burda iznio je i obrazložio na

skupštini potrebu i važnost pristu-panja krovnoj organizaciji Ukrajinaca u Hrvatskoj, organizaciji koja oku-plja najveći broj pripadnika i udruga ukrajinske nacionalne manjine u RH – Ukrajinskoj zajednici Repub-like Hrvatske. Svi prisutni članovi Skupštine su se složili i jednoglasno podržali prijedlog.Gospodin Burda zatim je iznio detaljan Program rada i financijski plan Ukrajinskog kul-turno-prosvjetnog društva “Kobzar” - Zagreb za naredno razdoblje koji su

nakon rasprave članovi Skupštine i us-vojili.

Na kraju skupštine su gosti, pred-sjednici i predstavnici ukrajinskih organizacija i institucija iz Zagreba i Hrvatske uz čestitke članovima društva, predsjedništvu i predsjed-niku UKPD “Kobzar” g. Slavku Burdi, naglasili na važnom doprinosu UKPD “Kobzar” - Zagreb daljnjem razvoju i procesu harmonizacije ukra-jinske zajednice u Zagrebu i Hrvats-koj te poželjeli puno uspjeha u radu i budućoj suradnji UKPD “Kobzar” - Zagreb sa krovnom i ukrajinskim udrugama u Hrvatskoj na ostvarivanju zajedničkih programskih aktivnosti i projekata. •

Irena Nagy


Skupština UKPD “Kobzar” - Zagreb


Літня школа з вивчення української мови та культури відбулася на Хварі

За сприяння Міністерства освіти, науки і спорту Республіки Хорватія в

серпні був реалізований важливий просвітницький проект за організацією Української громади РХ - літня школа з вивчення української мови та культури для дітей середнього шкільного віку від 15 до 18 років.

Літня школа відбулася в мальовничому містечку Старі Град на острові Хвар від 21 до 30 серпня 2012 року. У готелі “Наші діти” навчалися і відпочивали діти українського походження із Славонського Броду, Загреба, Вуковара, Петрівців, Джелетоваца.

За організаційні питання щодо проведення літньої школи відповідальним був Владо Карешин із Славонського Броду, а за навчальну програму відповідала Тетяна Рамач із Вуковара, яка одночасно викладала історію України та географію. Українську мову та літературу викладала Івана Репчак із Баня Луки, а хореографію вів Давор Лагудза із Петрівців.

Під час уроків та під час проведення різних заходів викладачі доносили до своїх вихованців красу та багатство української мови, літератури, знайомили учнів з

історією України, розмаїттям звичаїв і традицій прабатьківщини, “подорожували” по карті України.

Цікавими були для учнів уроки музики та хореографії . Українські пісні й танці пробуджували в дітей національну свідомість.

У період проведення літньої школи, в Україні відзначалися ряд важливих подій: День Прапора , День Незалежності України, день народження відомого українського поета та політичного діяча Івана Яковича Франка.

Усі події в ході навчального процесу були належно відзначені, а літня школа була присвячена Івану Франку.

У школі навчалися 58 учнів, які були поділені на три групи, в залежності від знань. Заняття розпочиналися кожного дня о 8.30. після ранкової зарядки та сніданку. Після обіду й відпочинку учні під наглядом викладачів мали можливість насолоджуватися красотами Адріатичного моря. Працювали гуртки за інтересами: театральний, художній, літературний, спортивний.

Учні були учасниками літературного вечора присвяченого 21-ій річниці Незалежності України та Івану Франку під назвою “Без верби

й калини нема України”. Життєвий і творчий шлях письменника українською і хорватською мовами презентували ведучі вечора Анна Вркашевіч і Микола Греб, інші учні доповнювали їх віршами поета. Члени драматичного гуртка показали казку І. Франка “Ріпка”, а дитячий хор виконав пісню на слова І. Франка “Не пора”.

Цікавою для учасників літньої школи була гра- змагання “Козацькі забави” та музичний конкурс “Караоке”. Учні в ході проведення змагань демонстрували свої знання не лише з цьогорічної школи, а й з минулорічних літніх шкіл. Діти були активними і в спортивних змаганнях.

Заключний урочистий концерт учасників літньої школи відбувся 29 серпня. На урочистому концерті прозвучала поезія І. Франка, Т. Шевченка, Л. Українки. Учні виконали народні та сучасні українські пісні. Закінчився концерт неповторним українським народним танцем “Гопак”.

Підсумковим етапом концерту було вручення свідоцтв про закінчення літньої школи та похвальних грамот за відмінні успіхи.

Приємною несподіванкою для учасників літньої школи були подарунки від Української громади Республіки Хорватія. На згадку про незабутні дні, проведені в літній школі, учні отримали жовті футболки з українськими символами.

Проведення літніх шкіл має велике значення для дітей українського походження, адже саме вони стануть в майбутньому носіями української культури в Хорватії. •

тетяна Рамач


T. Рамач і Д. Лаґудза з учнями Виконавці казки “Ріпка”

Заняття хореографії


Ljetna škola za učenje ukrajinskog jezika za stariju grupu učenika na Hvaru

Pod pokroviteljstvom Ministarstva znanosti, obrazovanja i sporta, u ko-lovozu 2012. bio je realiziran jedan

od važnijih obrazovnih projekata Ukrajin-ske zajednice Republike Hrvatske - ljetna škola za učenje ukrajinskog jezika i njego-vanje kulture za učenike od 15 do 18 go-dina. Organiziranje ljetne škole ima veliko značenje za nadolazeće generacije Ukra-jinaca koji će u budućnosti biti nositelji ukrajinske kulture u Hrvatskoj.

Ljetnja škola za djecu ukrajinskog podri-jetla održana je u prelijepom turističkom gradiću Stari Grad na otoku Hvaru u raz-doblju od 21. do 30. kolovoza. U Dječjem odmaralištu Slavonski Brod materin-ski jezik učilo je 58 učenika iz Slavonskog Broda, Zagreba, Vukovara, Petrovaca, Đeletovaca.

Za organizaciju ljetnje škole odgovoran je bio Vlado Karešin iz Slavonskog Broda, a za nastavni plan i program zadužena je bila prof. Tetjana Kočnjeva Ramač iz Vukovara, koja je ujedno predavala Povijest i Zemljo-pis Ukrajine.

Nositelji izvedbenog programa bili su prof. Ivana Repčak iz Banja Luke koja je predavala Ukrajinski jezik i književnost i Davor Laguđa iz Petrovaca koji vodio sate Koreografije i glazbene kulture.

Kako za vrijeme nastave tako i u izvan-nastavnim aktivnostima, predavači su prenosili svojim učenicima svu ljepotu i bogatstvo ukrajinskog jezika i književnosti. Upoznavali su učenike sa zanimljivom poviješću Ukrajine, raznolikošću običaja i tradicije, “putovali” po zemljopisnoj karti Ukrajine. Nezaboravni i interesantni su bili satovi glazbe i koreografije, ukrajinska pjesma i ples budili su u učenicima nacio-nalnu svijest.

U vrijeme trajanja ljetne škole, u Ukra-jini se proslavljaju Dan zastave (23.08.), Dan neovisnosti (24.08.) te dan rođenja poznatog ukrajinskog pisca i političkog djelatnika Ivana Franka (27.08.). Ovim događajima, a posebno Ivanu Franku bio je posvećen nastavni program ljetnje škole.

Prema predznanju učenici su bili po-dijeljeni u tri obrazovne skupine. Jedna

skupina radila je po naprednom programu.Nastava je održavana svakog dana u

prijepodnevnim satima od 8,30, nakon tjelovježbe i doručka. Poslije ručka i od-mora, učenici su, u pratnji predavača, imali mogućnost uživati u ljepotama Jadranskog mora, a također sudjelovati u slobodnim aktivnostima (dramska i literarna sekcija, likovne radionice, sportske aktivnosti). Također su se pripremali za književno-glazbenu večer posvećenu 21. obljetnici neovisnosti Ukrajine i 156. obljetnici rođenja poznatog ukrajinskog pisca Ivana Franka.

Svečano je bio obilježen Dan neovis-nosti Ukrajine. Počeo je jutarnjim infor-mativnim sastankom a završio literarno-glazbenom večeri “Bez vrbe i kalyne nema Ukrajine”.

Državni simboli Ukrajine - grb, zastava i himna bile su teme književnih večeri, simbolizirajući povijest države i njenu suštinu. Nisu zaboravljeni ni narodni sim-boli koji se s ljubavlju stoljećima prenose na nove naraštaje: hudika i vrba, ukrajinski ručnik, vezana košulja.

Začula se melodija pjesme “Reve ta stohne Dnjipr šyrokyj” , “Ridna maty moja”, “Ljublju Ukrajinu”. Učenici su re-citirali stihove T. Ševčenka, I. Franka, V. Sosjure i T. Pšenjuka.

Dječji ansambl je izveo pjesme “Ridnyj kraj” i “Mamina košulja”.

Značajni događaj ljetne škole bila je literarno-glazbena večer posvećena geni-jalnom ukrajinskom piscu i znanstveniku Ivanu Franku koja je održana u dan njego-vog rođendana 27. kolovoza. Stvaralački i životni put Ivana Franka na ukrajinskom i hrvatskom jeziku predstavili su Ana Vrkašević i Nikola Greb a dopunjavali su ih pjesnikovim stihovima Antonio Karešin, Ivan Karešin, Tamara Rajaković, Dino Pavlević, Monika Bojko, Lidija Salopek. Smjelo i uvjereno iz dječjih usta čula se Frankova ukrajinska riječ.

Pravi glumački talent pokazali su sudi-onici dramske sekcije: Anja Šimunić, Mari-ka Kanjuga, Mateja Kanjuga, Luka Njido-gon, Ema Banić, Leonarda Banić i Mateja Kanjuga koji su na pozornici izveli svima dobro poznatu bajku Ivana Franka “Repa”.

A “Zapovijed” I. Franka, pjesma “Ne pora” čula se u izvedbi dječjeg zbora škole.

Za djecu je nezaboravna ostala igra-vježba “Kozačke igre” i pjevačko glazbeno natjecanje “Karaoke”. U edukativnim igrama učenici su koristili znanje koje su stjecali u ljetnim školama proteklih godina. U slobodnom vremenu bila su organizira-na sportska natjecanja.

Završni svečani koncert polaznika ljetne škole održan je 29. kolovoza. Raznoliki program sastojao se od poezije i proze poznatih ukrajinskih pisaca T. Ševčenka, L. Ukrajinke, I. Franka, ukrajinskih narodnih i suvremenih pjesama u izvedbi učeničkog zbora i dueta. Koncert je završen spektaku-larnim ukrajinskim plesom “Hopak”.

Na kraju koncerta učenicima su bile podijeljene svjedodžbe o završenoj ljetnoj školi.

Najuspješniji učenici dobili su i posebne zahvalnice.

Ugodno iznenađenje djeci priredila je Ukrajinska zajednica RH koja im je da-rovala majice s ukrajinskim simbolima za sjećanje na kvalitetno, ugodno i kon-struktivno provedeno vrijeme u “Ljetnoj školi ukrajinskog jezika i kulture”. Sretna i ponosna, djeca su se vratila svojim kućama obogaćena znanjima o Ukrajini, državi tragedije i ljepote, zemlje ljubavi prema slobodi, prema svom narodu i jeziku. •

Tetjana Ramač


T. Ramač, D. Lagudza, I. Repčak, V. Karešin



XI. međunarodna manifestacija dječjeg stvaralaštva u Slavonskom Brodu “U ritmu ukrajinskog plesa”

Blagdan nije potpun bez plesa. Možda ne zna svatko dobro ple-sati, ali definitivno, ljepota plesa

svima je jasna. Ples je najljepši i najuz-budljiviji oblik umjetnosti, jer ne samo da odražava život, ples čini život. Ples je emocionalno zadovoljstvo, on razvija osjećaj za ritam i uveseljava. Što je bilo prije – glazba ili ples – nitko ne zna, ali poznato je da ljudi plešu od davnina uz pratnju pjesme i glazbe. Svaki ples ima različite pokrete, ritmove, kostime.

Ukrajinci su veseli po svojoj prirodi te imaju iznimni osjećaj za ples. A ukrajin-ski ples je vrlo dinamičan, lijep i zabavan. Ples je rođen zajedno s pjesmom, s njom je rastao i razvijao se.

U Slavonskom Brodu, 3. studenog 2012. godine dvorana “Bukovlje” odz-vanjala je veselom glazbom, pjesmom i plesom. U organizaciji Ukrajinske zajednice Republike Hrvatske i Ukra-jinskog kulturno-prosvjetnog društva “Ukrajina”-Slavonski Brod, održana je XI. međunarodna ukrajinska dječja manifestacija. Projekt je realiziran uz fi-nancijsku potporu Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske. Ukrajinske dječje manifestacije održavaju se svake godine, a prva je bila organizirana 2000. godine inicijativom g. Vlade Karešina. Prve manifestacije bile su održane kao smotre dječjeg stvaralaštva za djecu ukrajinskog porijekla iz Hrvatske. S vremenom, manifestacija je prerasla u međunarodnu ukrajinsku dječju mani-festaciju i održava se na visokoj razini. Na manifestacijama su prisutni i vi-soki gosti, rukovodstvo ukrajinskih or-

ganizacija u Hrvatskoj, predstavnici Veleposlanstva Ukrajine u RH, pred-stavnici Grada Slavonskog Broda i Brod-sko-posavske županije. Manifestacije u pravilu budu posvećene ukrajinskim pi-scima, povijesnim ličnostima, različitim događajima i drugim zanimljivim temama vezanim za Ukrajinu.

Ovogodišnja dječja manifestacija bila je posvećena veličanstvenom ukrajins-kom plesu i održana pod nazivom “U ritmu ukrajinskog plesa”.

Goste i sudionike svečanog kulturno-umjetničkog programa srdačno su poz-dravili: predsjednik Ukrajinskog kul-turno-prosvjetnog društva “Ukrajina” iz Slavonskog Broda g. Vlado Karešin, zamjenica župana Brodsko-posavske županije gđa Ružica Vidaković, pred-sjednik Ukrajinske zajednice RH g. Nikola Zastrižni, ataše za kulturu Vele-poslanstva Ukrajine u RH gđa Oljha Ros te voditelji ukrajinskih društava iz Ukrajine.

O ljepoti ukrajinskog plesa govorili su voditelji svečanog programa, članovi UKPD “Ukrajina”-Slavonski Brod Irena Semenjuk i Denis Rajaković.

U okviru manifestacije predstav-ljena je izložba dječjih likovnih radova. Prekrasne slike izložila su djeca likovne sekcije UKPD “Ukrajina”-Slavonski Brod pod vodstvom slikarice gđe Ankice Verhas.

Na koncertu dječjeg stvaralaštva sudjelovali su Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo “Ukrajina”-Slavon-ski Brod, Kulturno-prosvjetno društvo Ukrajinaca “Karpati”-Lipovljani, Ukra-

jinsko kulturno-prosvjetno društvo “Andrij Pelih”-Šumeće, Ukrajinsko kul-turno-prosvjetno društvo “Ivan Franko”-Vukovar, Ukrajinsko kulturno-prosvjet-no društvo “Taras Ševčenko”-Kaniža, Ukrajinsko društvo “Taras Ševčenko” iz Banja Luke, KUD “Orljava” iz Pleter-nice.

Gosti na manifestaciji bili su djeca iz Ukrajine – društvo “Drohobyč”, društvo “Ščyrščanka” i vokalno-instrumentalna skupina.

Profesionalnim, prekrasnim izvođenjem plesova, narodnih i su-vremenih ukrajinskih pjesama - mladi plesači i pjevači iz Ukrajine očarali su publiku. Svaki dječji pokret u veselom plesu izražavao je veliku ljubav prema glazbi, plesu, veselom ritmu. Svaka pjes-ma bila je popraćena glumačkim talen-tom, a odlično uvježbani koraci prenosili su sadržaj i smisao pjesme.

Manifestacija je ujedinila djecu ukra-jinskog porijekla iz cijele Hrvatske. Djeca su dokazalа kako njihova srca zbližavaju ljude te izazivaju osmijeh na licima odraslih.

Gosti iz Ukrajine prikazali su iz-vrsne koreografije koje su nadahnule Ukrajince u Hrvatskoj za daljnji rad u očuvanju svoje kulture. Pjesme malih pjevača i pjevačica nadahnuli su ne samo male gledatelje već i odrasle koji su bili oduševljeni prekrasnim izvođenjem. Ukrajinci Hrvatske nestrpljivo očekuju novi susret s djecom iz Ukrajine koja su oduševila sve prisutne na dječjoj mani-festaciji u Slavonskom Brodu. •

Oksana martinjuk

Nikola Zastrižni

Sudionici XI. Ukrajinske smotre dječjeg stvaralaštva u Hrvatskoj u Slavonskom Brodu

Ružica Vidaković Oljha Ros Vlado Karešin



ХІ міжнародна маніфестація дитячої творчості в Славонському Броді “У ритмі українського танцю”

Жодне свято не обходиться без танців. Можливо, не всі вміють танцювати,

але безумовно одне: краса танцю зрозуміла всім. Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. Танці – це емоційна насолода, вони розвивають почуття ритму, піднімають настрій. Що виникло раніше – танок чи музика – ніхто не знає, але добре відомо, що танцює людство з давніх-давен під супровід пісні, музики.

Українці веселі за своєю вдачею і дуже люблять танцювати. А українські танці досить різноманітні - веселі, ритмічні, задулмливо-ліричні, жартівливі. Український танок тісно пов’язаний з піснею, з нею він зростав, розвивався, збагачувався. Пісня і танок – це рідні брат і сестра.

Веселими танцями, ритмічними та ліричними українськими мелодіями, дитячими піснями був наповнений вечір міжнародної дитячої маніфестації в Славонському Броді.

Маніфестацію дитячої творчості організували Українська громада Республіки Хорватія та Українське культурно-просвітнє товариство “Україна” зі Славонського Броду. Проект реалізований завдяки фінансовій підтримці Ради з питань національних меншин Республіки Хорватія.

Дитячі українські маніфестації проводяться щорічно, а перша була організована 2000 року за ініціативою п. Влада Карешина. Перші маніфестації проводилися, як огляд дитячої творчості для дітей українського походження Республіки Хорватія. Нині маніфестації носять характер міжнародних українських дитячих маніфестацій і проводяться на високому рівні. На маніфестаціях завжди присутні високі гості, керівники українських організацій Хорватії, представники Посольства України в Хорватії та керівники міських і обласних адміністрацій. Маніфестації, як правило, присвячені українським письменникам, історичним постяттям, визначним подіям та іншим цікавим темам, пов’язаних з Україною.

Цьогорічна маніфестація була присвячена величному українському танцю і проведена під назвою “У ритмі українського танцю”.

Гостей та учасників свята щиро привітали голова Українського культурно-просвітнього товариства “Україна” - Славонський Брод п. Владо Карешин, заступник голови обласної ради Бродсько-посавської області п.

Художниця Анкіца Верхас біля дитячих картин

УКПТ “Україна”, Славонський Брод

УКПТ ім. Тараса Шевченка, Каніжа

УКПТ ім. Івана Франка, Вуковар

КПТУ “Карпати”, Липовляни



Ружіца Відаковіч, голова Української громади РХ п. Нікола Застрижний, аташе з питань культури Посольства України в РХ п. Ольга Рось та керівники дитячих ансмблів з України.

Про значення та красу українських танців розповіли присутнім ведучі святкової програми, члени УКПТ “Україна” зі Славонського Броду Ірина Семенюк та Денис Раякович.

У рамках маніфестації представлена виставка дитячих художніх робіт. Прекрасні картини презентували діти художнього гуртка УКПТ “Україна” зі Славонського Броду під керівництвом художниці Анкіци Верхас.

У святковій програмі взяли участь Українське культурно-просвітнє товариство “Україна” - Славонський Брод, культурно-просвітнє товариство українців “Карпати” - Липовляни, Українське культурно-просвітнє товариство ім. Андрія Пелиха з Шумеча, Українське культурно-просвітнє товариство ім. Івана Франка з Вуковара, Українське культурно-просвітнє товариство ім. Тараса Шевченка з Каніжи, українське товариство “Тарас Шевченко” з Баня Луки, КМТ “Орлява” з Плетерніци.

Гостями дитячої маніфестації були діти з України – товариство культури “Дрогобич”,товариство “Ширщанка” та вокально-інструментальний ансамбль.

Професійним, чудовим виконанням танців, народних і сучасних українських пісень юні танцюристи та співаки з України зачарували глядачів. Кожен дитячий рух у жвавому таночку передавав велику любов до музики, танцю, веселого ритму. Кожна пісня супроводжувалася акторським талантом, вишуканими рухами, які вміло передавали зміст та настрій пісні.

Маніфестація згуртувала дітей українського походження з цілої Хорватії. Діти показали, що дитяче мистецтво відкриває серця, зближує людей і викликає усмішку в дорослих. А гості з України продемонстрували чудові хореографії, які надихнули українців Хорватії на подальшу роботу. Пісні у виконанні маленьких співаків не лишили байдужими не лише дітей, а й дорослих. Вокально-інструментальний ансамбль з України незвичайно чудовим виконанням найвідоміших українських пісень полонив не лише представників української меншини, а й усіх інших шанувальників української культури, які були присутні на урочистому концерті.

Українці Хорватії з нетерпінням чекають нових зустрічей з дітьми з України, які полонили серця присутніх на міжнародній дитячій маніфестації у Славонському Броді. •

оксана мартинюк

Танцювальний ансамбль з України

Пісня “Маленька господинька” у виконанні наймолодшої співачки з України

Музиканти з України

УКПТ ім. Андрія Пелиха, Шумече

Танцюристи з України



Koncert ansambla “Verhovyna” iz Ukrajine u Lipiku, Lipovljanima i Slavonskom Brodu

Ukrajinski Zaslužni Prykarpatski ansambl pjesme i plesa “Ver-hovyna” iz Drohobyča (Ukra-

jina) gostovali su u Republici Hrvatskoj, na poziv i u organizaciji Grada Lipika, Grada Slavonskog Broda, Veleposlanstva Ukrajine u RH i Ukrajinske zajednice RH.

Svečanim koncertima ansambl “Ver-hovyna” počastio je građane Lipika, Sla-vonskog Broda i Lipovljana.

Grad Lipik vrlo uspješno surađuje s ukrajinskim gradom Drohobyč. Štovatelji ukrajinske kulture lijepo su primili i ugostili u svom gradu članove ansambla.

4. listopada bio je organiziran koncert “Verhovyne” u Lipiku povodom pro-slave Dana Lipika, 5. listopada nastupili su u Slavonskom Brodu gdje živi brojna ukrajinska manjina, a 6. listopada u Li-povljanima, gdje se održalo obilježavanje 20. godišnjice društva Ukrajinaca “Kar-pati”.

Predstavnici KPD Ukrajinaca “Karpa-ti” iz Lipovljana dočekali su “Verhovynu” i predstavnike grada Drohobyča 6. listo-pada u svojim prostorijama. Svojim gos-tima Ukrajinci iz Lipovljana pokazali su grkokatoličku crkvu Bezgrešnog začeća svete Ane za koju su gosti pokazali veliki interes. O gradnji, održavanju i značaju crkve, te suživotu crkvenih i kulturno-umjetničkih običaja govorio je župnik ove crkve o. Vasylj Krenj, koji je rođen i odrastao u Ukrajini.

Predsjednica KPD “Karpati”-Lipovl-jani gđa Ivanka Slota i predsjednik Nad-zornog odbora g. Ivan Semenjuk del-egaciju Drohobyča odveli su u općinsku

vijećnicu gdje ih je dočekala predsjednica Općinskog vijeća gđa Ana Doležal. Sus-retu je prisustvovao i gradonačelnik gra-da Lipika g. Antun Haramija, koji je, kao glavni organizator, proveo s delegacijom i članovima ansambla sva tri dana. Nakon dužeg razgovora i upoznavanja delegacije sa životom i radom ukrajinske naciona-lne manjine u Lipovljanima, doneseni su zaključci o nastavku suradnje koja se, prije svega, ogleda u organiziranju posjeta delegacija Lipika i Lipovljana te KPDU-a “Karpati” i još jednog hrvatsk-og kulturno-umjetničkog društva gradu Drohobyču u 2013. godini.

Nakon zajedničkog fotografiranja is-pred nove knjižnice u Lipovljanima, gos-ti i domaćini uputili su se na zajednički ručak u eko-etno selo “Strug” u posavs-kom mjestu Plesmo.

Koncert ansambla “Verhovyna” održan je u Društvenom domu Lipovl-jani. Program je trajao puna dva sata.

Osim gradonačelnika Lipika g. An-tuna Haramije i predsjednika Gradske skupštine Lipika g. Ivana Molnara, na koncertu su bili nazočni načelnik općine Lipovljani g. Mario Ribar i predsjednica Općinske skupštine gđa Ana Doležal. Dvorana je bila prepuna gledatelja.

U sklopu kulturno-umjetničkog pro-grama koji je zaista bio fantastičan i nezaboravan, gosti su imali i prodajnu izložbu ukrajinskih nošnji, nakita i suve-nira.

Za vrijeme koncerta, ukrajinski ceh-majstor kozačkog ceha “Košovariv” g. Myroslav Švab skuhao je 50 litara kuljiša – specijalnog ukrajinskog jela kojim je na kraju koncerta počastio sve goste. Jelo je

bilo veoma ukusno i neuobičajeno te su ga svi hvalili i sve pojeli.

Za vrijeme večere svojim nastupom prisutne su zabavljali tamburaši KUD-a “Lipa” iz Lipovljana, a bilo je pjevanja i sviranja ukrajinskih pjesama.

U Slavonskom Brodu program Zaslužnog prikarpatskog ansambla oduševio je gledatelje u Kazališno-koncertnoj dvorani “Ivana Brlić-Mažuranić”. Najviše su se veselili pred-stavnici ukrajinske nacionalne manjine koji žive na području Brodsko-posavske županije, iako su na koncert stigli Ukra-jinci iz svih krajeva Hrvatske.

Poznate ukrajinske pjesme, dinamičan ples i prekrasne nošnje izvrsno su prika-zali dobrotu slavenskog karaktera.

Gledatelje i ansambl iz Ukrajine srdačno su pozdravili g. Mirko Duspara, gradonačelnik Grada Slavonskog Broda, g. Antun Haramija, gradonačelnik Lipi-ka, g. Anatolij Starostenko, prvi tajnik Veleposlanstva Ukrajine u RH, g. Nikola Zastrižni, predsjednik Ukrajinske zajed-nice RH i g. Vlado Karešin, predsjednik UKPD “Ukrajina”-Slavonski Brod.

Publiku je oduševio završni ples, kada su plesači iz Ukrajine po starom ukra-jinskom običaju poklonili Ukrajincima Hrvatske kruh na vezanom ručniku, a pripadnici ukrajinske nacionalne man-jine RH pripremili su poklone za svoje goste.

Ansambl “Verhovyna” iz Drohobyča donio je svježinu u svakodnevni život ne samo ukrajinske manjine nego i u život građana Lipika, Lipovljana i Slavonskog Broda. •

Ivan Semenjuk


діяльНість НаШих товариств

Svečani koncert “Riječi ljubavi” u Rijeci

Ukrajinska zajednica Republike Hrvatske i Ukrajinsko kul-

turno-prosvjetno društvo “Dnjipro” - Rijeka pod pok-roviteljstvom Savjeta za na-cionalne manjine Republike Hrvatske i Grada Rijeke 21. listopada 2012. godine or-ganizirali su u Rijeci svečani koncert pod nazivom “Riječi ljubavi” u prelijepoj dvorani riječke Filodrammatike. Zgradu Filodrammatika, u samom centru Rijeke, na Ko-rzu, projektirao je za Filhar-monijsko-dramsko društvo, po uzoru na srednjoeurop-ske glazbene zavode, g. Gia-como Zammatti, poznati riječki arhitekt. Sama zgrada Filodrammatika izgrađena je 1890. godine. Zgrada se odlikuje izrazito kićenim pročeljem, a skulpture, relje-fne dekoracije i slike u kon-certnoj dvorani na katu, u kojoj je svečani koncert bio i održan, rađene su u stilu neo-rokokoa.

Ovaj svečani koncert u svo-joj najavi je zvučao iznimno i jedinstveno jer ga je redatelji-ca koncerta, primadona Opere riječkog Hrvatskog narodnog kazališta Ivana ple-menitog Zajca i predsjednica Ukrajinskog kulturno pros-vjetnog društva “Dnjipro”-Rijeka gospođa Oljha Ka-minska zamislila kao susret amaterskih ukrajinskih kul-turno-prosvjetnih društava iz Zagreba, Slavonskog Broda, Kaniže, Lipovljana i Osijeka sa vrhunskim, akademski vi-sokoobrazovanim i cijenjen-im umjetnicima iz Rijeke, a kojima je zajedničko promi-canje i očuvanje ukrajinskog jezika, kulture i tradicije.

Na početku koncerta pub-liku je, u ime domaćina, pozdravila predsjednica Ukrajinskog kulturno-pros-vjetnog društva “Dnjipro”-Rijeka, primadona riječke Opere Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemeni-tog Zajca gospođa Oljha Kaminska. Nazočne su za-tim pozdravili prigodnim riječima veleposlanik Ukra-jine u Republici Hrvatskoj, Njegova Ekselencija Olek-sandr Levčenko i predsjed-

nik Ukrajinske zajednice Re-publike Hrvatske gospodin Nikola Zastrižni. Predstavnik ukrajinske nacionalne man-jine Grada Zagreba gospo-din Viktor Filima najavio je izdavanje knjige posvećene znamenitim Ukrajinkama, autorice prvakinje Opere riječkog Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca i predsjednice Ukrajin-skog kulturno-prosvjetnog društva “Dnjipro”-Rijeka gospođe Oljhe Kaminske, a gospođa Jasna Bek, članica Ukrajinskog kulturno-pros-vjetnog društva “Ukrajina” - Slavonski Brod pročitala je nazočnima autoričine uvodne riječi knjige.

Koncert je otvorila Tamara Mravac, članica UKPD “Dn-jipro” - Rijeka odrecitiravši pjesmu Lesje Voznjuk “Čini dobro”, a zatim je pročitala prozu N. Krasotkine. Na scenu su zatim izašli najmlađi učesnici koncerta – Dječji plesni ansambl “Mališani” Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Dnji-pro” - Rijeka te su izveli ples “Podoljanočka” za koji je koreografiju postavio g. Vi-talij Klok. Za svoj nastup, koji je oduševio gledatelje, “Mališani” su nagrađeni gro-moglasnim pljeskom. Mlada violončelistica Viktorija Skljarenko, članica UKPD “Dnjipro” - Rijeka izvela je “Elegiju” Gabriela Faure uz pratnju gđe Lesje Vuković na klaviru. Na scenu je zatim izašla članica Opere riječkog Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca i članica UKPD “Dnji-pro” - Rijeka gospođa Ljubov Judčenko Košmerl i uz prat-nju g. Dražena Košmerla na harmonici iznimno izražajno otpjevala pjesmu “Reci mi istinu” Dmytra Pavlyčka i Oleksandra Bilaša. Flautist orkestra Hrvatskog narod-nog kazališta Ivana plemeni-tog Zajca u Rijeci, i flautist riječke Filharmonije, član UKPD “Dnjipro” - Rijeka gospodin Davor Bušić, uz klavirsku pratnju gđe Nine Simčić izveo je skladbu A. Kos – Anatoljskog “Slavu-jeva romansa”. Šaljivi ukrajin-ski narodni ples “Dvi kumy”


DJELATNOST NAŠIH DRUŠTAVA

izvele su članice Baleta Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca u Rijeci i članice UKPD “Dn-jipro” - Rijeka gđa Kristina Lukanec i gđa Marta Voinea, a koreografiju je postavio g. V. Klok. Gospodin Valentyn Skljarenko, član orkestra Opere riječkog Hrvatskog narodnog kazališta Ivana ple-menitog Zajca i član UKPD “Dnjipro” - Rijeka izveo je drugi dio “Koncerta za trubu i orkestar” L. Koloduba uz klavir-sku pratnju gđe Lesje Vuković. Na scenu je zatim izašao trio “Vatra” Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Lesja Ukrajinka” iz Osijeka s tri ukrajinske narodne pjesme. Viktor Kaminskyj, član orkestra Opere riječkog Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca i član UKPD “Dnjipro” - Ri-jeka izveo je uz klavirsku pratnju Nine Simčić “Skerco” za fagot i klavir. Stalna članica zbora Opere Hrvatskog narod-nog kazališta Ivana plemenitog Zajca u Rijeci i članica UKPD “Dnjipro” - Rijeka gđa Anamarija Knego-Vidović izvela je pjesmu “Plivaj ružo vesela” za koju je stihove napisao Andrij Malyško, a glazbu H. Majboroda. Vrlo prigodno, članica UKPD “Dnjipro” - Rijeka gđa Marta Martinčić pročitala je prozu Volodymyra Sosjure “Riječi ljubavi”, a mladi član UKPD “Dnjipro” - Ri-jeka Romano Martinčić odrecitirao je pjesmu “Volite Ukrajinu” istog autora,

Volodymyra Sosjure. Ovdje se mora na-glasiti i da se mladi Romano Martinčić istaknuo u vrlo uspješnom vođenju programa koncerta. Primadona gđa Oljha Kaminska počastila je publiku otpjevavši “Zazdorovnu” za koju je sama napisala stihove na glazbu I. Dunajevsk-og. Koncert se nastavio ukrajinskim ple-som “Hopak” u izvođenju članova Bale-ta Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca iz Rijeke i članova UKPD “Dnjipro” - Rijeka gđe Kristine Lukanec, gđe Marte Voinee, g. Vitalija Kloka i g. Leonida Antonceva. Koreo-grafiju za ovaj ples je postavio g. V. Klok. Na scenu je zatim izašao zbor članova Kulturno-prosvjetnog društva Ukra-jinaca “Karpati” iz Lipovljana i pred-stavio se publici izvođenjem ukrajinskih narodnih pjesama. Članovi orkestra riječkog Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca i članovi UKPD “Dnjipro” - Rijeka g. Vasylj Jenjko i g. Serhij Rosul izveli su na nov i neviđen način, uz klavirsku pratnju gđe Lesje Vuković “Vijenac ukrajinskih narodnih pjesama” za dva lovačka roga u obradi A. Šustja. Plesni ansambl Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Taras Ševčenko”-Kaniža otplesao je dva ukra-jinska plesa “Povzunec” i “Hopak”. Is-taknuti član opere Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca iz Ri-jeke i član UKPD “Dnjipro” - Rijeka

g. Sergej Kiseljev oduševio je publiku ukrajinskom narodnom pjesmom “Oj, djevojko oraha jezgra”. Nesvakidašnji glazbeni užitak priredili su prvaci Opere gđa Oljha Kaminska i g. Sergej Kiseljev otpjevavši ukrajinsku narodnu pjesmu “Oj, divčyno, šumytj haj” za koju su bili nagrađeni velikim aplau-zom. Mješoviti pjevački zbor Ukra-jinskog kulturno-prosvjetnog društva “Ukrajina”-Slavonski Brod prisutnim gledateljima predstavili su se sa dvije ukrajinske narodne pjesme “Jak by bula znala” i “U polji”. Vrhunac koncerta uslijedio je kada su uz pratnju orkestra “Oberih” Ukrajinskog kulturno-prosv-jetnog društva “Dnjipro”-Rijeka, prvaci Opere Hrvatskog narodnog kazališta Ivana plemenitog Zajca iz Rijeke gđa Oljha Kaminska i g. Sergej Kiseljev sa mješovitim pjevačkim zborom Ukra-jinskog kulturno-prosvjetnog društva “Ukrajina”-Slavonski Brod i ostalim sudionicima programa otpjevali ukra-jinsku narodnu pjesmu “Misjacj na nebi”. Ovakav završetak koncerta nik-oga nije ostavio ravnodušnim, a svoje oduševljenje publika je iskazala i nagra-dila gromoglasnim i dugim aplauzom.

U ovom sjajnom i neponovljivom koncertu redateljica koncerta, prima-dona Opere riječkog Hrvatskog narod-nog kazališta Ivana plemenitog Zajca i predsjednica Ukrajinskog kulturno-prosvjetnog društva “Dnjipro”-Rijeka gospođa Oljha Kaminska uspjela je na izniman način ispreplesti vrhunsku um-jetnost s tradicijom amaterskih ukra-jinskih kulturno-prosvjetnih društava, predstaviti i ispričati nam priču o Ukra-jincima koji žive u Republici Hrvatskoj. Redateljica je u prisutnoj publici uspjela izazvati osjećaj ponosa, a nadasve ljubavi prema slavnom i velikom ukrajinskom narodu i pradomovini Ukrajini, tako da zaista možemo reći da su tu večer riječi ljubavi odzvanjale Rijekom. •

Irena Nagy

Oljha Kaminska i Sergej Kiseljev uz pratnju orkestra “Oberih” i UKPD “Ukrajina” izvode ukrajinsku pjesmu “Misjacj na nebi”



Pripadnici nacionalnih manjina Grada Vukovara sudjelovali u međunarodnom projektu “Dunavske priče”

Od 25. do 29. listopada 2012. go-dine u Vukovaru, uz financijsku potporu Europske komisije,

Programa LLL i Zaklade Baden-Wurt-temberg (BWS) održao se susret part-nera i sudionika međunaradnog projekta “Dunavske priče” iz Austrije, Bugarske, Hrvatske, Mađarske, Njemačke, Ru-munjske, Ukrajine i Srbije. U okviru trodnevnog programa raspravljalo se o nekoliko tema vrlo bitnih za daljnji raz-voj, ne samo grada-domaćina, već i šire regije, pa i država u cjelini.

Prva od tih tema bila je stvaranje i jačanje podunavske mreže, u okviru koje će građani i institucije podunavskih zemalja, predvođene idejom aktivnog građanstva, surađivati na unapređenju ekonomskog, društvenog i ekološkog razvoja cijele podunavske regije.

Druga važna tema o kojoj se rasprav-ljalo na konferenciji bila je obrazovanje seniora, njihovo uključivanje u život za-

jednice i europsko partnerstvo, kao iza-zov i šansa za podunavske zemlje.

U okviru konferencije govorilo se i o trećoj važnoj temi susreta, a to je poti-canje međungeneracijskog dijaloga u funkciji jačanja socijalnog kapitala za-jednice.

Tijekom susreta predstavnika podu-navskih zemalja održala se diskusija “Hrvatska - zemlja u uzletu”, te “Vuk-ovar – jučer – danas- sutra”, književna večer te izložbe fotografija, slika i ručnih radova, koje su priredili sudionici pro-jekta.

Ukrajinsku nacionalnu manjinu u diskusijama i na književnoj večeri zastu-pali su predsjednica Vijeća ukrajinske nacionalne manjine Grada Vukovara Marija Semenjuk-Simeunović, pred-stavnica ukrajinske nacionalne manjine Vukovarsko-srijemske županije Nataša Vovk i zamjenica predsjednika UKPD

“Ivan Franko” Tetjana Ramač.Za sudionike susreta podunavskih ze-

malja bile su upriličene posjete memori-jalnim spomenicima, obilazak baroknog centra grada i šetnja obalom Dunava. U Hrvatskom domu Vukovar održao se koncert zbora njemačke nacionalne manjine “Jesen u glazbi”.

Na kraju susreta organizirana je svečana večera.

Ukrajinsku nacionalnu manjinu na toj večeri predstavilo je Ukrajin-sko kulturno-prosvjetno društvo “Ivan Franko”-Vukovar. Članovi ukrajinskog društva pripremili su živopisan štand na kojem su pokazali bogatstvo narodne umjetnosti i nacionalne kuhinje.

Vrlo uspješan organizator susreta podunavskih zemalja bio je Europski dom Vukovar i ZAWiW-Univerzitet Ulm. •

Tetjana Ramač

100-godišnjicu “Radničkog doma” u Slavonskom Brodu – obilježili izložbom slika i probama

U sklopu tjedna obilježavanja stogodišnjice Radničkog doma (1912.–2012.), gdje

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo „Ukrajina“ iz Slavonskog Bro-da ima svoje sjedište i koristi prostorije već tridesetak godina, članovi Društva sudjelovali su izložbom slika i re-dovnim aktivnostima: probama mlađe i starije skupine djece, pjevačkog zbora i slikarskom radionicom.

Prvotna ideja za izgradnju Radničkog doma u Slavonskom Brodu, bila je za potrebe sindikalnih organizacija. Ovd-je su radnici kroz brojne aktivnosti os-tvarivali svoje ekonomske, socijalne i političke ciljeve. U njemu su se oku-pljali nezaposleni radnici, ali, ovdje je bila i radnička kuhinja koja je nudila tople obroke.

Tijekom Prvog i Drugog svjetsk-

og rata, Radnički dom korišten je za potrebe bolnice. Od 1957. go-dine u njemu je djelovalo “Radničko sveučilište”, kino “Radnički dom”, te disco-club subotom i nedjeljom za mlade.

Godine 1969. povjeren je na uprav-ljanje RKUD-u “Đuro Đaković”, a na-kon 1991. godine Folklornom ansam-blu Broda. Početkom Domovinskog rata ovdje je bila smještena Hrvatska vojska, a potom, sve do danas, središte je kulturnog amaterizma Slavonskog Broda.

U prostore Radničkog doma ut-kalo se življenje niza naraštaja, od njegovih graditelja i boraca za ost-varenje radničkih prava, do nositel-ja i poštovatelja kulture, prosvjete, književnosti, umjetnosti, prijatelja sporta i zabave.

Članovi UKPD “Ukrajina” održali su, pred brojnom, znatiželjnom pub-likom svoje aktivnosti – slikarska sek-cija pod vodstvom gospođe Ankice Verhas priredila je prekrasnu izložbu najnovijih slika, pjevači su održali svo-ju probu sa svojom dirigenticom San-jom Stičinski, a mlađa i starija skupina djece prikazale su najnovije koreografi-je svoga voditelja Ivice Kševija.

Članove društva i njihove goste, te brojne građane koji su posjetili i informirali se o ak-tivnostima u Radničkom domu poz-dravili su i poželjeli dobrodošlicu Nikola Zastrižni, predsjednik Ukra-jinske zajednice RH, Vlado Karešin, predsjednik UKPD “Ukrajina” te os-tali članovi Predsjedništva UKPD “Ukrajina” Slavonski Brod. •

Nives Romanjek


DJELATNOST NAŠIH DRUŠTAVA

Manifestacija “Kolo na matniku za Grgurevo” u Kaniži

Već četvrtu godinu KUD “Posavac” iz Kaniže organizira manifestaciju pod nazivom

“Kolo na Matniku za Grgurevo”. Ove go-dine manifestacija je održana 2. rujna u Društvenom domu Kaniža.

Svake godine članovi UKPD “Taras Ševčenko” iz Kaniže sudjeluju na mani-

festaciji ali i pomažu kod organizacije svo-jim prijateljima.

Na manifestaciji je sudjelovalo 6 društava iz Hrvatske, među njima i Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo “Taras Ševčenko” iz Kaniže koji su pri-kazali svoju kulturu - ukrajinske pjesme i plesove za što su dobili veliki aplauz.

Većina društava pozvali su Ukrajince iz Kaniže na svoje manifestacije.

Za kraj kulturno-umjetničkog programa članovi UKPD “Taras Ševčenko” zajedno s predstavnicima KUD-a “Posavac” otpje-vali su jednu veselu šokačku pjesmu. •

mirjana Has

UKPD “Taras Ševčenko” iz Kaniže na manifestaciji “Ižimača” u Beravcima

Članovi UKPD “Taras Ševčenko” - Kaniža sudjelovali su na pozna-toj folklornoj manifestaciji pod

nazivom “Ižimača” u Beravcima 9. rujna 2012. godine. Ova prekrasna i zanim-ljiva manifestacija već je dvadesetčetiri puta održana u lijepom šokačkom selu, udaljenom četrdeset kilometara od Sla-vonskog Broda. Pokrovitelj manifestacije bila je Brodsko-posavska županija.

Mještani su vrlo lijepo dočekali svoje goste. Bila je organizirana povorka kroz selo. Na manifestaciji su sudjelovala društva iz cijele Lijepe Naše i susjedne BiH.

U kulturno-umjetničkom programu, Ukrajinci iz Kaniže dostojno su pred-stavili ukrajinsku kulturu. Lijepe ukra-jinske pjesme i veseli ples oduševili su publiku i mnoge ostavili bez daha. Nas-

tupila je starija grupa plesača te pjevačka skupina.

Članovi UKPD “Taras Ševčenko” iz Kaniže pokazali su kako su sve ovo vri-jeme naporno radili i nastojali imati što više nastupa. Na svakom nastupu po-kazali su visoku kvalitetu svoga rada i ljubav prema svojoj kulturi koju čuvaju već dugi niz godina. •

mirjana Has


UKPD “Ivan Franko” iz Vukovara i UKPD “Lesja Ukrajinka” iz Osijeka sudjelovali u programu Etno sajama u Vukovaru

Vukovarski etno sajam postaje lije-pa tradicija, što je očevidno po sve većem interesu izlagača. 13. i 14.

listopada 2012. godine u velikom šatoru na Trgu Republike Hrvatske, u središtu Vukovara, održan je 5. vukovarski etno sajam tradicijskih umjetničkih obrta, rukotvorina, antikviteta te proizvođača hrane i pića na kojemu su proizvode i usluge izložila 72 proizvođača s područja cijele Hrvatske.

Sajam je svečano otvorio ministar pol-joprivrede Tihomir Jakovina. Izrazivši čestitke organizatoru, ministar Jakovina napomenuo je kako je vukovarski etno sajam pokazatelj da se u Vukovaru živi i radi, da gradske vlasti funckioniraju do-bro, te da postoje projekti i vizija razvoja.

Govorio je i vukovarski gradonačelnik Željko Sabo, izrazivši nadu kako će 5. vukovarski etno sajam dva dana biti mjestom susreta dobrih namjera i želja na zadovoljstvo svih građana Vukovara. Pohvalio je etno sajam koji polako izras-ta u respektabilnu izložbeno-prodajnu manifestaciju.

Etno sajam u Vukovaru održao se uz bogat kulturno-umjetnički program pod nazivom “Vukovarski biseri”. Za dobro raspoloženje pobrinula su se gradska kulturno-umjetnička društva: HKGD “Dunav”, SKD “Prosvjeta”, KUD “Sloga”, VSPD “Javor”, KUD “Osif Kostelnik”, UKPD “Ivan Franko”, Udruga Nijemaca i Austrijanaca, Udruga Mađara, Udruga “Bijela golubica”, KUD “Kolo” Vukovar.

Program su obogatili tamburaški sastavi Vukovarsko-srijemske županije “Dunavski tamburaši”, TS “Sremci”, TS “Bećarski inat”.

U nedjelju navečer, koncert je održao popularni tamburaški sastav “Slavonske lole”.

Ukrajinsku nacionalnu manjinu u kulturno-umjetničkom programu pred-stavili su Ukrajinsko kulturno-prosvjet-no društvo “Ivan Franko” iz Vukovara i UKPD “Lesja Ukrajinka” iz Osijeka. Narodni zbor UKPD “Ivan Franko” – Vukovar pod voditeljstvom Romana Matusa izveo je splet ukrajinskih narod-nih pjesama, a najmlađi članovi društva, dječja skupina “Sonečko” pod voditeljst-vom prof. Tetjane Ramač predstavili su literarno-glazbenu kompoziciju “Sim-boli Ukrajine”. Izvođenjem huculskih pjesama, članovi UKPD “Lesja Ukra-jinka” iz Osijeka - Tatjana Lasek-Žagar, Andrej Žagar i Jurij Holodovyč oduševili su publiku.

Puna dva sata Ukrajinci su zabavljali publiku. Lijepi nastupi Ukrajinaca iz Vu-kovara i Osijeka te drugih nacionalnih manjina ostat će u trajnom sjećanju sudi-onika i gostiju Etno sajama. •

Tetjana Ramač

Національні меншини Вуковара взяли участь в етноярмарку

Вуковарський етноярмарок з кожним роком викликає все більший інтерес у представників

традиційних та мистецьких ремесел, а його щорічне проведення стає доброю традицією. Так, 5-ий етноярмарок відбувся 13-14 жовтня 2012 року на площі Республіки Хорватія в центрі міста Вуковар.

Свої доробки та експонати традиційних і мистецьких ремесел, різноманітне рукоділля, антикваріат, шедеври майстрів кулінарії представили більше 70 представників виставочно-розпродажного ярмарку.

Виставку урочисто відкрив міністр сільського господарства Республіки Хорватія Тихомир Яковина. Привітавши гостей та учасників свята,

він подякував за співпрацю міської влади з населенням і наголосив, що саме така співпраця сприяє створенню нових проектів та перспектив розвитку міста. До багаточисленної публіки звернувся мер міста Вуковар Желько Сабо. Мер наголосив, що сьогодні місто-герой стало містом зустрічі добрих намірів та бажань для задоволення мешканців Вуковара.

У рамках ярмарку відбулася багата культурно-мистецька програма, яку забезпечили хорватські культурно- мистецькі товариства та представники національних меншин міста під спільною символічною назвою “Вуковарські перлини”.

Гарний настрій гостям та учасникам свята подарували культурно- мистецькі товариства: “Коло”, “Просвіта”, УКПТ ім. Івана Франка, “Явор”, “Йосиф Костельник”, товариство німців і австріянців та товариство угорців. Збагатили культурну програму ансамблі тамбурашів Вуковарсько- сріємської області “Дунайські тамбури”, “Срємці”, “Бечарські інат”. У рамках культурної програми відбувся концерт популярного хорватського ансамблю “Славонське Лоле”.

Українську національну меншину

на святі представили члени УКПТ ім. Івана Франка з Вуковара та члени УКПТ ім. Лесі Українки з Осієка. Хоровий колектив УКПТ ім. Івана Франка під керівництвом Романа Матуса виконав низку українських народних пісень, а наймолодші представники товариства, дитяча група “Сонечко” показали літературно- музичну композицію під назвою “Українські символи”. Колоритним національним гуцульським співом зачарували публіку члени УКПТ ім. Лесі Українки Тетяна Ласик-Жагар, Андрій Жагар і Юрій Голодович.

Українці з Вуковара та Осієка дві години розважали присутніх чудовою та змістовною програмою. •

тетяна Рамач

Zbor UKPD “Ivan Franko” - Vukovar


Ансамбль “Ватра” з Осієка


з україНських громад у світі

Засновано Об’єднання українських організацій в Німеччині6-го та 7-го

жовтня 2012 року у столиці Н і м е ч ч и н и м. Берлін в і д б у л и с я У с т а н о в ч і з б о р и

українських громадських організацій. На цих зборах було створено Об’єднання українських організацій як надбудову українських громадських організацій та інституцій в Німеччині для координації діяльності та репрезентації та захисту інтересів українців у Німеччині з осідком у Берліні.

Установчі збори підготував організаційний комітет, який утворили громадські організації на зустрічі у Мюнхені 1 квітня 2012 року, що була ініційована Світовим Конґресом Українців (СКУ).

У зборах взяли участь близько двох десятків українських громадських організацій та десятка гостей з різних куточків Федеративної Республіки Німеччина. До участі у цих зборах було запрошено Президента СКУ, пана Eвгена Чолія, якого делегати зборів одноголосно обрали головуючим цих зборів. До президії секретарями увійшли Леся Шрамко (СУСН) та Ірина Ястреб (Український дім). Після дводенного засідання делегати Установчих зборів заснували надбудову у Німеччині, успішно розробили і одноголосно затвердили статут організації, визначилися із назвою надбудови у двох мовах, а також обрали для старту своєї діяльності керівні органи та призначили напрямні у роботі організації.

Об’єднання Українських Організацій у Німеччині ставить собі за

мету за допомогою засобів зв’язку з громадськістю репрезентувати інтереси та координувати діяльність українських організацій та інституцій у Німеччині, розвивати українсько-німецькі відносини і відносини із Європейським Союзом у культурному, освітньому, науковому, спортивному, соціальному та благодійному напрямках, сприяти збереженню української національної ідентичності, мови, культури українців в Німеччині, підтримувати українські освітні заклади, сприяти розвиткові демократичних процесів в Україні та її євроінтеграції.

Збори у своїх резолюціях уповноважили управу подати заяву на членство у Світовому Конгресі Українців у ролі крайової центральної репрезентації у Німеччині. •

maidan.org.ua/

Президент Світового Конґресу Українців зустрівся з Президентом Румунії8 - 1 0

жовтня 2012 р. президент С в і т о в о г о К о н ґ р е с у У к р а ї н ц і в ( С К У ) Евген Чолій

здійснив подорож до Бухаресту, де представив важливі українські питання Президенту, Голові Сенату, Голові Палати депутатів та міністру освіти Румунії.

На окремих зустрічах з Президентом Румунії Траяном Басеску, Головою Сенату Кріном Антонеску та Головою Палати депутатів Валеріу Згоні президент СКУ привернув основну увагу до необхідності євроінтеграції та демократизації України. У зв’язку з цим він наголосив на перевагах як для Європи, так і для України, підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною замість її вступу до Євразійського економічного союзу. Президент СКУ відзначив на важливості того, щоб міжнародна спільнота і далі акцентувала, що єдиною умовою для

підписання цієї угоди є повернення владних структур України від авторитарного до демократичного способу правління. Для забезпечення більш чесного і прозорого виборчого процесу в Україні Евген Чолій просив, щоб Румунія вислала міжнародних спостерігачів на найближчі парламентські вибори. Він також заохочував Румунію визнати Голодомор геноцидом проти українського народу. Окрім цього, президент СКУ закликав владні структури Румунії уможливити Союзу українців Румунії (СУР) доступ до відповідних фондів для продовження

своєї нормальної діяльності. У ході зустрічі з міністром освіти Катериною Андронеску Евген Чолій акцентував на важливості впровадження теми Голодомору в освітні програми Румунії.

Евген Чолій також відвідав Культурно-інформаційний центр СУР, зустрівся з представниками місцевої української громади та обговорив актуальні українські питання з послом України в Румунії Теофілом Бауером. Організації візиту президента СКУ до Румунії сприяв голова СУР, депутат Степан Бучута. •

Президент СКУ Е.Чолій і Президент Румунії Т. Басеску


з україНських громад у світі

Президент СКУ зустрівся з українцями Болгарії3-5 жовтня

2012 р. п р е з и д е н т С в і т о в о г о К о н ґ р е с у У к р а ї н ц і в (СКУ) Евген Чолій здійснив

подорож до Софії, де ознайомився з життям української громади Болгарії та представив її владним структурам актуальні українські питання. Організації візиту президента СКУ сприяла Фундація “Мати-Україна” на чолі з Оленою Коцевою.

Перебування Евгена Чолія в Болгарії розпочалось із зустрічі з проводом Фундації “Мати-Україна”. У її ході йшлося про успіхи та проблеми української громади, насамперед про стан створення української крайової центральної репрезентації під назвою Спілка українських організацій Болгарії “Мати-Україна” і її входження до складу СКУ та про важливість мати приміщення для громадської праці.

Затим Евген Чолій мав ряд окремих зустрічей з державними високопосадовцями. З радником Президента Болгарії з міжнародних питань Тіхоміром Стойчевим та з директором Дирекції “Європейські держави” Міністерства закордонних справ Болгарії Хрісто Георгієвим президент СКУ обговорив потребу євроінтеграції та демократизації

України, важливість жовтневих парламентських виборів 2012 р. в Україні.

Разом з провідниками Фундації “Мати-Україна” президент СКУ мав зустріч з представницею столичної мерії – екзекутивним директором Асоціації розвитку Софії Світланою Ломевою. У ході зустрічі було передано на адресу мера Софії лист від української громадськості Болгарії та обговорено його основні положення стосовно встановлення пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 рр., кращого оформлення площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку та приведення в порядок території поблизу меморіальної дошки Михайлу Драгоманову. Під час усіх зустрічей Евген Чолій звертався до владних структур Болгарії з проханням надати приміщення для діяльності української громади.

Окрім цього, президент СКУ обговорив актуальні питання з представниками дипломатичного корпусу України, Олександром Лапським та Iриною Козик, яких закликав активно відгукуватись на потреби української громади в Болгарії.

Рівнож Евген Чолій мав нагоду представити діяльність СКУ за останній період та ближче ознайомитись з діяльністю українців Болгарії під час громадської зустрічі.

Програма візиту також включала відвідини пам’ятника Тарасу Шевченку, могил відомих українських діячів, скульптора Михайла Паращука і вченого Михайла Драгоманова, а також меморіальної дошки на його честь, та будинку Посольства Української Народної Республіки. •

з українських змі підготував віктор Филима

XXVI З’їзд Cоюзу Українських Організацій Aвстралії

У М е л ь б о р н і у с п і ш н о п р о в е д е н о X X V I - и й З’їзд Cоюзу

Українських Організацій Aвстралії (CУОA). 17 складових частин CУОA були репрезентовані на З’їзді а саме: Епархія УГКЦ, Громади Вікторії, Західної Aвстралії, Південної Aвстралії, Нової Південної Валії, Квінсленду, CУA, ФУCA, CУМ, Пласт, УЦШР, ЛВУ, НТШ, Дністер, ЕПР, Дивизійники, Українське Козацтво.

Президію З’їзду вибрано в такому складі: Голова професор Марко Павлишин, Заступник голови пані Гaля Касіян, секретарі Ярослав Дума, Ірена Aндреєва, а до почесної президії запрошено Преосвященного Владику Кир Петра Cтасюка та

Всечеснішого о Фелікса Фіґурика.Голова CУОA Cтефан Романів

привітав присутних підкреслючи, що згідно статуту CУОA, ХХVI З’їзд CУОA є правосильним.

Перед З’їздом всі члени CУОA отримали надрукований звіт діяльности CУОA та фінансовий звіт для ознайомлення. Вислухано також звіти Фінансового реф, Івана Ґуґляка, Голови Контрольної

Комісії Дмитрика Моравського та писемного звіту Голови Товариського Cуду Теодосія Aндрушка. Після звітів відбулася коротка дискусія над звітами, а відтак уділено абсолюторію уступаючій управі з признанням.

На пропозицію Голови виборчої комісії Петра Лютака вибрано керівні органи CУОA на 2012-2015 рр. •

з українських змі підготував віктор Филима


вісті з україНи

Патріарх Філарет: Українці мають стати на захист рідної мови

Українці мають стати на захист рідної мови, починаючи із правильного виховання своїх

дітей, вважає Патріарх Київський і всієї Русі - України Філарет. Про це у коментарі УНІАН перед початком Всеукраїнського форуму “На захист української мови і державності” сказав Патріарх.

“Дивно, що нам у ХХІ столітті доводиться захищати свою рідну мову”, – сказав він і додав, що кожен українець має захищати її, таким чином захищаючи Україну, її незалежність і культуру.

Відповідаючи на запитання, як саме українці мають захищати свою мову, Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату наголосив, що вони, в першу чергу, мають говорити рідною

мовою самі та виховувати відповідно дітей. Також Патріарх додав, що заклади освіти мають проводити навчання українською мовою.

У свою чергу, влада, на переконання Патріарха Філарета, також мала би захищати українську мову. “Тому що, якщо вона не буде захищати українську мову – вона не повинна бути в Україні” - сказав він. “Росія хоче знищити нашу мову. Для чого знищують мову? Для того, щоб знищити нашу Українську Державу”, – сказав Патріарх і додав, що українська влада “з різних міркувань” іде на поступки Росії.

risu.org.ua/

Patrijarh Filaret: Ukrajinci moraju zaštiti svoj jezik“Ukrajinci moraju zaštiti svoj mater-

inski jezik, počevši od pravilnog odgoja vlastite djece”, smatra Patrijarh Kyjivski i cijele Rusji-Ukrajine Filaret. Prenosi no-vinska agencija “UNIAN” prije početka rada Sveukrajinskog foruma “Zaštita ukrajinskog jezika i države”.

“Čudno da smo u ХХІ. stoljeću primo-rani štititi svoj materinski jezik”, rekao je on, dodavši kako svaki Ukrajinac mora braniti jezik braneći na taj način Ukra-

jinu, njezinu nezavisnost i kulturu.Odgovarajući na pitanje o načinu na

koji Ukrajinci moraju zaštiti svoj jezik, glavni poglavar Ukrajinske pravoslavne crkve Kyjivskog patrijarhata naglasio je da prije svega Ukrajinci moraju sami govoriti svoj maternji jezik i na njemu odgajati vlastitu djecu. Također je Patri-jarh dodao kako su i prosvjetne ustanove dužne održavati nastavu na ukrajinskom jeziku.

Osim toga, Patrijarh Filaret je iskazao uvjerenje kako Vlada također mora bra-niti ukrajinski jezik “jer ukoliko ona ne štiti ukrajinski jezik, onda ne treba ni biti na vlasti u Ukrajini”. “Rusija želi uništiti naš jezik. Zašto se uništava jezik? Zato da bi se uništila i naša Ukrajinska država”, rekao je Patrijarh, naglasivši da ukrajin-ska vlada “zbog raznih razloga” ide na ustupke Rusiji.

S ukrajinskog prevela Marija Meleško

Blaženi Ljubomyr nazvao je inicijativu Ruske pravoslavne crkve za ujedinjenjem Rusa, Bjelorusa u Ukrajinaca u jedan narod političkim korakom i utopijom

Inicijativa Ruske pravoslavne crkve za skupljanjem potpisa o potrebi održavanja referenduma o ujedinjenju

Rusa, Bjelorusa i Ukrajinaca u jedinstveni narod isključivo je stvar politike.

O tome je rekao Arhiepiskop professor emeritus Ukrajinske grkokatoličke crkve Blaženi Ljubomyr (Huzar) u intervjuu novinama “Denj”.

Blaženi Ljubomyr je siguran da u Rusiji ima ljudi koji žele da se tri naroda ujedine i da Rusi drže glavnu riječ …

“To nije ništa novo. Rusifikacija traje puno godina i održava se na razne načine kako u carsko tako i u sovjetsko doba, a traje nažalost i dan danas. Iza nje stoji ruski vrh – kako džavni, tako i crkveni. On smatra da su takvi koraci valjda jedan od izraza takozvanog “ruskog svijeta”, o kojem se tako puno govori.

Prema mišljenju duhovnog poglavara, ta je logika vrlo jednostavna – ujediniti tri naroda da jedan rukovodi s ostalima. Njihova argumentacija nije utemeljena, jer su sva tri naroda oduvijek bila različita

i zato njihovo ujedinjenje nema nikakvog smisla.

“Kažu da smo “bratski narodi”. Ali ka-kav mi je to brat Ivan Grozni ili kakva mi je to sestra Katarina II? Isto se tiče i Petra Prvog… Treba poznavati povijest i ne ga-jiti iluzije o nekom utopijskom “jednom narodu”. Da li mi moramo biti dobri sus-jedi? Da, ali ne više”, naglasio je Arhiepis-kop Ljubomyr.

S ukrajinskog prevela Marija MeleškoIz ukrajinskih medija pripremio Viktor Filima

Блаженніший Любомир назвав політичною і утопічною ініціативу РПЦ “возз’єднати” росіян, білорусів та українців в “один народ”

Ініціатива Російської Православної Церкви щодо збору підписів за референдум про “возз’єднання”

росіян, білорусів та українців в “один народ” є суто політичною.

Це сказав Архиєпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир (Гузар) в інтерв’ю газеті “День”.

На переконання Блаженнішого Любомира, у Росії є люди, які хочуть, аби ці три народи злилися в одне і росіяни мали головний голос…

“Це не є щось нове. Русифікація триває багато років і відбувається в різні способи: за царських часів, за радянських часів, триває і сьогодні, на жаль. За цим стоїть офіційне керівництво Росії – як державне, так і церковне. Мабуть, це один з проявів “руского міра”, про який так багато говориться”, – вважає він.

На думку духовного лідера, логіка всього цього дуже проста – злучити три народи, аби один ними керував. Аргументація, каже він, яку вони наводять, є безпідставною, бо ці три

народи від початку були різними, тому їхнє об’єднання немає сенсу.

“Кажуть, що ми “братні народи”. Ну, який мені брат Іван Грозний, чи яка мені сестра Катерина ІІ? Те саме з Петром І… Треба знати історію і не плекати собі ілюзій про якийсь утопічний “один народ”. Чи ми повинні бути добрими сусідами? Так, але не більше”, –наголосив Архиєпископ Любомир.

risu.org.ua/

Патріарх Київський і всієї Русі - України


Цікаво зНати! -ZANImLJIVOSTI

Čarolija karpatskih Hucula

U istočnom dijelu središnje Europe smjestilo se prelijepo planinsko područje Karpata.

Možda ne toliko atraktivno poput Alpskih planina često prikazivanih u američkim filmskim isječcima, no paradoksalno zanimljivije od sličnih podneblja Austrije, Švicarske ili Fran-cuske. Tu zanimljivost i specifičnost stvaraju lokalni ukrajinski gorštaci Huculi, koji vjerno prenoseći svoje drevne običaje, kao da prkose mod-ernim trendovima i izjednačavanju stilu i načinu života urbanih i ruralnih ljudi. Teško je tu huculsku čaroliju objasniti ili jasno definirati, ali ona se osjeća i prepoznaje na licu mjesta u tradicionalnom životu ukrajinskih gorštaka.

Čarolija nije samo u prelijepoj očuvanoj prirodi, ona je i u tome da živiš bez struje i prirodnog plina, da susjeda imaš na susjednom brežuljku a ne u susjednoj ulici. Čarolija je u brojnim obilježjima i tradiciji čvrstih i toplih lokalnih ljudi koji sebe često nazivaju “samorodni” (sami rođeni). Njihove prelijepe drvene crkve i privatni domovi ukrašeni su unikat-nim ručno izrađenim tradicional-nim tepisima koji se zovu “ližniki”. Od čiste vune napravile su ih žene pritom koristivši tehnologiju staru više stotina godina, ako ne i tisuću godina. Ikone su oslikane na staklu, keramički predmeti su ocrtani tradi-cionalnim karpatskim ornamentima, a u drveni pribor za jelo izrezbareni su različiti geometrijsko-mitološki ukrasi. Tu su i neophodni predmeti

za preživljavanje, posebno dekorirani noževi, sjekirice i stare puške.

Nezaobilazan dio huculskog iden-titeta su snažan “Huculski konj” i duhački instrument “trembita” odnosno dugački planinski rog. Tim prepoznatljivim instrumen-tom Huculi već stoljećima s planin-skih obronaka pozdravljaju izlazak sunca ili se njime opraštaju od svo-jih mrtvih na sprovodima. Brojni ukrajinski pjesnici, pisci i umjetnici bili su inspirirani ovom karpatskom čarolijom. Već prije stotinjak godina Lesja Ukrajinka je napisala “Šumsku pjesmu”, a Myhajlo Kocjubynskyj je napisao predivno djelo “Sjenke zaboravljenih predaka”. Filmski re-datelj Serhij Paradžanov je napravio svoj nagledaniji film koristeći isto-imeno djelo Kocjubynskog. Redatelj je pokušavao prenjeti tu zaboravljenu poetsku čaroliju ukrajinskog kar-patskog krajolika i njegova čovjeka, svakom pojedincu široke i uglavnom nizinske Ukrajine.

Huculi su svoj svijet izgrađivali stoljećima u tijesnom odnosu sa sus-jednim narodima na granici starog slavenskog i dačkorumunjskog svi-jeta. Postali su simbol ukrajinske kul-ture i nacionalne energije u zapadnoj Ukrajini, na sličan način kao što su to postali Zaporišci (Zaporišci, ko-zaci) u južnoj Ukrajini. Putovati u zemlju Hucula znači putovati natrag kroz vrijeme te otkriti stari svijet pla-ninske Europe kakav se danas već sve teže susreće u današnjoj Austriji ili Švicarskoj.

Podrijetlo naziva Hucul nema je-dinstvenu definiciju. Postoje tek pret-postavke da se naziv razvio iz slaven-skih riječi “hucuk” i “kucuj”. Ova posljednja riječ označava migranta, što nije toliko ni sporno kad su u pi-tanju Huculi s obzirom da su na kar-patske planine vrlo vjerojatno došli iz južne Ukrajine bježeći pred drugim nomadskim narodima. Huculi su prema ukrajinskim povjesničarima potomci jednog od dva južna slaven-ska plemena Tiveraca i Uliča. U Njemačkoj rođen ruski lingvist Max Vasmer tvrdio je pak da naziv potječe od gotske riječi “guta” (Goti), koja se u slavensko-romanskoj simbiozi trans-formirala u riječ “hucul”. Ovoj tezi ide u prilog da su antički Goti na tlu središnje i južne Ukrajine živjeli dois-

ta dugo, a neki njihovi tragovi uka-zuju da su na ukrajinskom poluotoku Krymu živjeli sve do 17. stoljeća. U austrijskim dokumentima s kraja 18. stoljeća Huculi se bilježe nazivom “Gebirgsrussen” što bi se prevelo kao “planinski Rusi”, s time da treba uzeti u obzir da je zemljopisni naziv Rusj povijesno ime Ukrajine te su etnički nazivi “Rusini” (lat. Ruteni) i “Rusy” (prema dokumentima sa Zapada) po-vijesni nazivi za Ukrajince korišteni sve do sredine 20. stoljeća.

Život u planinama nije lagodan, zimi su uvjeti poprilično teški. Oni kod čovjeka stvaraju i određeno nepovjerenje prema okolini, nepovjerenje prema nečemu što vam nije uobičajeno i poznato. No kad vas Hucul upozna, pružit će vam izrazito toplo gostoprimstvo, prih-vatit će vas gotovo kao člana obitelji, pozvat će vas u vlastiti dom, počastit će vas svojom hranom i vlastitim proizvodima te razgovarati s vama o svemu što vas zanima. Huculi su am-biciozni ljudi, djeluju brzo i instink-tivno, brane svoje dostojanstvo (ako treba i silom), ponosni su te osjetljivi na nepoštovanje ili nepoštivanje. Uz sve to Huculi su i dobri kršćani. Ako je crkva dobar pokazatelj nečije reli-gioznosti, onda su Huculi poprilično religiozni. Samo bolestan, prestar ili premlad Hucul ili Huculka ne ide redovito u crkvu. Ipak, tragova po-ganstva u kršćanstvu Hucula ima napretek, još iz vremena kad Sunce bijaše Bog.

Bez obzira na kršćansko uvjerenje,

Rock koncert s gitaristom ogrnutim utradiconalni huculski kaput

Ukrajinska obitelj u tradicionalnojhuculskoj nošnji



Huculi i dalje tradicionalno vje-ruju u postojanje različitih duhova i duhovnih stvorenja koji žive u šumama, stijenama, potocima, jezeri-ma i ostalim živim bićima. Njihov vrhovni vragolasti vođa zove se “Ar-idnik”. Prema huculskom uvjerenju karpatska šuma puna je neprimjetnih bića “lisoviki” koji upravljaju šumom i životinjama te su skloni nestašlucima i mogu činiti ljudima neugodne stvari. S druge strane postoje slična, ali ra-dosna bića “čugajstri” koji pomažu i štite ljude, pa čak i od zlih šumskih vještica “njavki”. U predjelima planin-skih rijeka žive i svojevrsne karpatske vile “Rusalke”. One povremeno izlaze iz vode pjevajući na stijenama uz ri-jeke. Onog trenutka kad vam se učini da ste čuli neku melodiju, ali niste svjesni odakle dolazi, vjerojatno ju pjeva rusalka.

Osebujna mitološka uvjerenja nisu zaobišla ni huculsku narodnu nošnju koja je često do zadnjeg de-talja ispunjena intenzivnim bojama, vrpcama, resama, perlama, staklen-im i drugim ukrasima. Za Hucule je odjeća dio njihova ponosa. Što su boje intenzivnije, to su vlasnici dos-tojanstveniji. Unutrašnjost njihovih kuća, posuđe i ostali kućanski pred-meti također su bogato ukrašeni. Za ponos Hucula također je važno oružje, gotovo na istoj vrijednosnoj razini kao i ikona. U kući se nalazi posebno mjesto za oružje i ikonu. Osim starog vatrenog oružja, svaki Hucul ima vlastitu ručno izrađenu i umjetnički ukrašenu sjekiricu koja ima višestoljetnu tradiciju izrade i od 19. stoljeća budi posebno zanimanje među povjesničarima umjetnosti i et-nografima.

Do kraja 20. stoljeća, svojim odno-som prema kulturi sovjetska poli-tika je nanjela mnogo štete prema huculskoj umjetnosti i tradiciji, ali ne i tradicionalnim vrijednostima. Posebna vrijednost karpatskog kraja su ukrajinske drvene crkve. One su vjerojatno najznačajnije relikvije bogate huculske kulture. Unikatna arhitektura drvenih crkvi u Ukrajini potječe još iz samih početaka razvoja Kršćanstva i obuhvaća niz jedinst-venih stilova i oblika specifičnih za mnoge regije u zemlji. Poznati poput ukrajinske pop pjevačice i pobjednice Eurosonga Ruslane trude se promovi-rati karpatsku simboliku i vrijednosti i time pridnjeti očuvanju tog bogatog kulturnog identiteta Ukrajine. •

Pripremio: Sergej Burda

Dvorci srednjovjekovne Ukrajine

Jedan nezaobilazan dio europske kulture i povijesti su srednjo-vjekovni dvorci i utvrde koji su

stoljećima predstavljali zaštitu pred navalama brojnih neprijatelja. U Ukrajini su se ti spomenici kulture i povijesti očuvali prije svega u zapad-nim i južnim krajevima zemlje, što na poseban način povezuje taj kraj u jednu cjelinu s poviješću Zapadne Europe koja se često objedinjavala pred teškim nasrtajima njezinih van-jskih neprijatelja. Takva objedinja-vanja europskih naroda dogodila su se primjerice pred napadima Mon-gola i Turaka.

U srednjovjekovnom razdoblju, utvrđeni gradovi i dvorci bila su mjesta gdje se lokalno stanovništvo moglo sakriti i zaštiti pred prijetećom invazijom osvajača. Čak su i vjer-ski objekti postali čvršće građeni ili bolje reći utvrđeni kako bi se odu-prijeli pokušajima opsade mjesta. Osim čvršćih zidina, građevine su osmišljene tako da mogu uzvratiti na-pade pa se u zidovima često susreću posebno obrađeni prostori (rupe) namijenjeni za posmatranje ili pris-tup obrambenog oružja. Izgradnja takvih utvrda ili građevina s obram-benim karakteristikama zaustavljena

je tek u 18. stoljeću, ali bez obzira na dugu tradiciju, takvih je građevina u Ukrajini očuvano relativno malo. Ne-kim utvrdama i dvorcima dodijeljeni su statusi muzejnog prostora odnos-no arhitektonske znamenitosti pod zaštitom države, a kao takve idealno su mjesto za turiste koji ih često posjećuju. U Ukrajini postoji desetak najposjećenijih dvoraca i utvrđenih gradova, a većina tih povijesnih građevina nalazi se u zapadnoj Ukra-jini. Poznate su građevine: Kamjanec-Podiljskyj, Bilhorod-Dnjistrovskyj, Hotyn, Olesko, Pidhoreckyj, Luck, Terebovlja, Zoločiv, Mukačiv, Svirž

Pogled na stražnju stranu ukrajinske utvrde Kamjanec-Podiljskyj iz 11. stoljeća



i drugi. Među nabrojanima, Oleski dvorac ili Olesko je jedan od najstari-jih u zemlji. Turisti mu mogu pristu-piti vrlo jednostavno s obzirom da se nalazi pokraj autoceste koja povezuje gradove Ljviv i Kyjiv.

Uz Pidhoreckyj i Zoločiv, Oleski dvorac smješten je pod jurisdikciju Galerije ljvivske umjetnosti koju vodi kustos Borys Viznyckyj. Veliki en-tuzijast Viznickyj je posvetio život očuvanju i obnovi dvoraca u svo-joj regiji. U slučaju Oleskog dvorca vjeruje se da je sagrađen u razdo-blju stvaranja najranije ukrajinske državnosti u 11. stoljeću, kada se već osnažena država nalazila pred iskušenjem zapadnoeuropskih vitezo-va i istočnih nomadskih osvajača. Dvorac su djelomično srušili Mon-goli u 13. stoljeću, a nakon toga jedan period nalazi se pod upravom Litve i Poljske. Smješten na brežuljku, odu-vijek je imao idealan položaj među raznim trgovačkim putevima sa sjeve-ra prema jugu i s istoka prema zapadu Europe. Olesko se spominje u raznim europskim dokumentima od 13. do 16. stoljeća, ali tek je u 17. stoljeću postavljen na međunarodnu kartu. Tada se 1629. godine unutar zidina Oleska rodio veliki poljski vladar kralj Jan III. Sobjeski koji je zajedno s Ukrajincima vodio uspješne borbe protiv Turaka, oslobađajući pritom i veliko austrijsko središte Beč. Ono po čemu je dvorac dodatno poznat su nesretne i neuzvraćene ljubavi poljsk-

og kralja zbog kojih se vjeruje da dvorcem i danas luta duh kraljevskog romantika koji posebno prati mlade neudane žene.

Idući nešto istočnije prema središtu Ukrajine, na Podiljskoj zemlji nalaze se vjerojatno dva najatraktivnija kul-turna spomenika takve vrste: utvrđeni grad Kamjanec-Podiljskyj i tvrđava Hotyn. Kamjanec-Podiljskyj smješten je na nepristupačnom mjestu u uskoj dolini odsječen rijekom Smotryč i okružen strmim liticama. Ovaj sred-njovjekovni dvorac svoj je procvat doživio za razdoblja borbi Poljaka i Ukrajinaca protiv Turaka, a sagrađen je još u 11. stoljeću za vrijeme Kyjivske Rusji odnosno stare Ukrajine. Nedav-na arheološka istraživanja potvrdila su da je na ovom geostrateški važnom mjestu sagrađen grad još u doba Rim-ljana. Pretpostavlja se da su Rimljani ovdje imali svoje vojno središte koje je sudjelovalo u zaštiti sjeveroistočnih granica Rimskog Carstva od različitih nomadskih osvajača iz Srednje Azije. Rimljani su ovdje izgradili i most u stilu poznatog Trajanovog stupa koji se danas može vidjeti u Rimu. Trijum-falni stup je podignut u 2. stoljeću kao znak vojne pobjede rimskog cara Trajana nad Dačanima. Tijekom posljednjih stoljeća utvrđeni grad Kamjanec-Podiljskyj apsorbirao je niz utjecaja različitih kultura koje su vidljive gotovo na svakom koraku. Uske srednjovjekovne ulice malo su se promijenile, a gotička crkva s mina-

retom u neposrednoj blizini prikazu-je neobičnu kombinaciju kršćanske i muslimanske tradicije te odraz razdo-blja kada se grad u kratkom periodu našao pod turskom dominacijom.

Samo 25 kilometara dalje od Kam-janec-Podiljskog nalazi se tvrđava Ho-tyn sagrađena u današnjem obliku na prijelazu iz 13. u 14. stoljeće. Tvrđava je često bila korištena u sovjetskom razdoblju prilikom snimanja filmova sa srednjovjekovnom tematikom. Građevina je do danas očuvala impre-sivan izgled, a tijekom povijesti bila je poprište najžešćih europskih bitki. Posebno je poznata Hotynska bitka iz 1621. godine kada je udružena vojska od 40 tisuća Ukrajinaca i 35 tisuća Poljaka pobjedila tursko-tatarsku vojsku od 200 tisuća vojnika. U ovu pomno isplaniranu pobjedonosnu bitku Ukrajince je vodio slavni het-man Petro Konaševyč-Sahajdačnyj. Ovom pobjedom, nakon mjesec dana zaustavljeno je širenje Turskog Carst-va prema nutrini Kraljevine Poljske (ujedno Ukrajine), zatim prema Moskovskom Carstvu, i općenito, za-ustavljeno je šezdesetogodišnje neo-metano širenje turskih granica prema nutrini ostatka Europe. Slične za-nimljive povijesne događaje skrivaju i drugi dvorci ili tvrđave u Ukrajini. Oni su važan dio ukrajinske povijesti i kulture te dokaz da je kroz cijelo tisućljeće Ukrajinu bilo doista teško čuvati. •

Prirpemio: Sergej Burda

Prostorija unutar dvorca Olesko u zapadnoj Ukrajini



XI.

UK

RA

JIN

SKA

SM

OTR

A D

JEČ

JEG

ST

VA

RA

LAŠT

VA

U S

LAV

ON

SKO

M B

RO

DU

Documents

ISSN 1847-327X ВІСНИК української громади в …uzrh.hr/wp-content/uploads/2018/10/Vjesnik-21.pdf“Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці