24

ITSka April 2015

Embed Size (px)

DESCRIPTION

ІТСка - газета Інституту телекомунікаційних систем.

Citation preview

2 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

слово редактора

«ITSka» — cтудентська газета Інституту телекомунікаційних систем №1(33)Головний редактор: Олександра КравецьАвтори: Анастасія Журавель, Анастасія Вовк, Анжела Дудник, Олександр Дакаєв, Сергій Денисюк, Вадим ДавидюкВерстка: Олександра КравецьОбкладинка: Євген НіколаєнкоФотограф: Роман ШаповаловГазета «ITSka» розповсюджується безко-

штовно на території НТУУ «КПІ» та виходить за підтримки Студентської ради ІТС Адреса: 03056, м. Київ, пр. Індустріальний, 2, к. 30, к. 308Тел: (093)003-39-63Наклад: 300 штукE-mail: [email protected]Редакція залишає за собою право редагувати тексти, що надано. Редакція може не поділя-ти точку зору авторів. Автори несуть відпові-дальність за достовірність інформації

Цей номер ІТСки друкується за рахунок коштів, зібраних під час поїдання млинців на Масляній ІТС. Захід такого плану проводився в 30-му корпусі вперше, і я сподіваюсь, не востаннє. Дякую всім, хто

долучився: тим, хто пік млинці та шукав варення, а також тим, хто все це з’їв.

Це мій сьомий випуск газети за час перебування на посаді головного редактора, наступний вже вийде під керівництвом іншого редактора.

Вам цікаво, хто ним стане? Дізнаєтесь згодом :)

3№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

Самоврядування ІТС, Містер та Міс ІТС

Мобільний зв’язок третього покоління

Роман Жогов - сти-пендіат ректора КПІ

Наукові (і не тільки) відкриття у квітні

Програма-розпізнавач музичних пісень

Основи тайм-менедж-менту від А до Я

Екзопланети, далекі світи

4

8

10

14

18

20

22

ОсОбистОсті

телекОмунікації

знай наших

календар

технОлОгії

рОзвитОк

світ

4 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

особистості

Оле

ксан

др С

ап

альовАндрій Полонський

Валерія Соляникова

Артур Карпунець

Ана

ст

асія Вовк

5№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

1. Чому Ви вирішили стати Головою Студентської Ради?

Захотів управляти, а не бути тим, ким управляють.

2. Як Ви готувалися до виборів?Складав передвиборчу програму, яка

базувалась на основних цілях Студради.

3. Як Ви оцінюєте своїх конкурентів? Конкуренти достойні. Проте, якщо

Альона Бикова мала схожу програму, то Кирило Немченко абсолютно протилеж-ну. Певно, тому йому не знайшлося місця в команді.

4. Чи почала Ваша команда працюва-ти, чим вона зараз займається?

Почала, були проведені вже перші збори, де ми обговорювали питання WIFI в корпусі. Розповів своїй команді, що не-обхідно для покращення мережі і які маю плани. Також ми обговорили питання Ра-діо ІТС, яке скоро почне свою роботу, дав настанови з приводу весняного OpenAir.

5. Чи кожен студент може потрапи-ти до Вас в команду?

Кожен, якщо він має ідеї та готовий працювати.

6. Що Ви думаєте про імператив Канта?

Ем, що це таке? Катерині Миколаївні «привіт».

Олександр Сапальов Голова Студради ІТС

1. Що Ви плануєте зробити для по-кращення життя студентів в гур-тожитку?

Планується проведення «Дня гур-тожитку», через стан в країні минулого року не було можливості його провести. За ініціативою жителів гуртожитку, орга-нізуємо чемпіонат з FIFA. Також ми допо-магаємо Профбюро у проведенні турніру з футболу.

2. Як Ви готувались до виборів?В першу чергу, я переконався, що маю

підтримку з боку попереднього Голови гуртожитку, так як, я не мав досвіду; далі, я почав збір команди, що креативно під-ходила б до вирішення проблем, що сто-суються життя в гуртожитку.

3. Які основні обов’язки Голови гур-тожитку?

Знаю, Голова гуртожитку має орга-нізовувати роботу Студради гуртожит-ку таким чином, щоб вона була ефек-тивною. Наступне, інформувати жителів гуртожитку, розповідати про теми, що порушувались на зборах Студмістечка та варіанти їх вирішення. Також для Голови гуртожитку важлива співпраця з усіма ін-шими Головами гуртожитку і, звісно, з ад-міністрацією.

4.Хто винайшов радіо?Марконі має патент, але Попов був

першим, хто передав радіосигнал.

Андрій Полонський Голова Студради гуртожитку № 12

Самоврядування

6 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

1. Як відомо, Ви вже почали свою ро-боту. Що Ви вже зробили і які плани маєте?

17 березня Профбюро ІТС провело турнір «Що? Де? Коли?». Зараз ведеться робота по модернізації буфету, а також проводиться благодійна акція по збо-ру коштів на лікування першокурсника Олексія Суліковського. На початку квітня будемо допомагати в проведенні турніру з футболу.

2. На Вашу думку, чому у Вас не було конкурентів на виборах?

Тому що останнім часом активність студентів ІТС знизилась. А ті активісти, що лишилися, не бажають брати на себе таку відповідальність. Ну, або просто всім до душі Студрада.

3. Як довго і як саме Ви готувалися до виборів, і які головні обов’язки Голови Профбюро?

Ні, не довго. Я закінчила школу про-фактиву і це допомогло мені правильно розставити пріоритети. Що має робити Голова профбюро я знала до виборів, але тільки після них я зрозуміла, що немає справ більш або менш важливих. Дово-диться робити все.

4. Розкажіть, будь ласка, про свою ко-манду і чи кожен може долучитися до неї?

Команда виявилась дружною і креа-тивною. Запрошувала людей, які раніше не були активістами. В групі Профбюро (в соцмережі) ми писали, щоб всі бажаючі

приходили на збори. Хто хотів – той при-йшов. Але якщо хтось ще захоче прийти, то я буду тільки рада.

5. Чи співпрацювали Ви з Профкомом студентів КПІ до отримання посади Голови Профбюро ІТС? І як Вам допо-могла школа профактиву?

Так, я ходила на засідання і допомагала Вані Зайцю. А зі школи я більше дізналась про роботу Профкому і про людей, що там працюють. Ми визначили, що робили пра-вильно, а що ні. Змогли поставити цілі на найближчий рік.

6. Як відомо, Ви добре спілкуєтесь з Головою гуртожитку #12, та ко-лишнім кандидатом на Голову СС, ви мали спільні плани чи це задля мож-ливості "захопити владу"?

Так, ми дійсно дружимо, але «захо-плювати владу» не збирались. Я сама за-хотіла стати Головою Профбюро і спита-ла поради у Андрія, він мене підтримав. А потім, запропонувала йому стати Головою гуртожитку, так як добре його знаю і хо-тілось «віддати рідну дванадцятку» в хо-роші руки. І потім тільки ми дізнались, що Кирило подав заявку на пост Голови Сту-дради. Це збіг обставин. Хоча, у вузьких колах над нами так жартували.

7. Як часто Ви працюєте з хвилеводом 23х10 і як його використовуєте?

Я, напевне, не зможу оригінально від-повісти на це питання. Поки використо-вую лише у навчанні, по понеділках дру-гого тижня.

Валерія СоляніковаГолова Профбюро ІТС

7№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

1. Як проходила Ваша підготовка до конкурсу «Містер КПІ 2014»?

Все було дуже круто і цікаво. Кож-не тренування було чимось особливим. Правда, відчувався брак часу, були випад-ки, що доводилося сидіти пів ночі, вико-нуючи домашнє завдання. Але все ж від тренувань отримував максимальне задо-волення.

2. Як Ви оцінюєте своїх колишніх су-перників та переможця конкурсу?

Всі ми дуже здружилися. Зараз, коли зустрічаємося, сміємося над деякими мо-ментами, коли все вже позаду. Не з усіма, щоправда, підтримуємо зв’язок. Що стосу-ється переможця, насправді, хороший хло-пець, цікавий, відкритий, в ньому щось є.

3. Три найцікавіші речі, які Ви робите кожного дня.

Запиши одну річ, яку я роблю — я лю-блю готувати. Ще ... Рано не лягати спати. Також телефоную своїй двоюрідній се-стрі, ми тісно спілкуємося. Коли кажу це, всі чомусь дуже дивуються: «Як? Дзвони-ти щодня сестрі? Ще і двоюрідній! »

5. Який псевдонім Олени Пчілки?- Леся Українка ... Зачекай ...- Це твоя остаточна відповідь?- Почекай, я вже зрозумів, що я «обла-

жався»..- Ну взагалі, близько.- Ну пам’ятаю по літературі щось таке.

Я більше технічного напрямку. Часто про-гулював уроки літератури в школі.

Артур Карпунець Містер ІТС 2014

Анастасія Вовк Міс ІТС 2015

Містер та Міс ІТС

1. Як Ви готувалися до конкурсу «Міс ІТС 2015»?

Ходила на репетиції, шукала якісь речі весь час, адже наші організатори чи не кожного дня придумували щось нове.

2. Що було найяскравішим за час цьо-го конкурсу?

Те, що надовго запам’ятається – це ре-петиції. Наступного дня я вже думала, як буду жити без них. А найяскравішим було світло на виступі, завдяки якому я не ба-чила нічого і нікого.

3. Чи змінилося твоє життя після перемоги у «Міс ІТС»?

Перші дні на мене в корпусі косо диви-лися. Зараз в соцмережах додається бага-то незнайомих мені людей.

4. Що можеш сказати про учасниць/організаторів конкурсу, можливо, є якісь побажання?

Не можу сказати, що ми були дуже дружними з учасницями, але і сварок між нами не виникало. Достойні конкурентки, от і все. Організатори. Любі організатори, хочу попросити вас хоч іноді слухати учас-ниць, адже від них також залежить резуль-тат. А ще хочу подякувати людям, які ро-били для нас постановки — Светі та Даші.

5. Скільки років привала Столітня війна?

100?

Анастасія Журавель та Анастасія Вовк, ТС-33

8 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

телекомунікації

Місяць тому у Києві відбувся довгоо-чікуваний конкурс на видачу 3G-ліцензій. У ньому приймали участь усі три націо-нальних оператори GSM-зв’язку. Перший лот отримала компанія «Астеліт» з най-більшою ставкою у 3 млрд 355 млн 400 грн., другий – «МТС Україна» зі ставкою у 2 млрд 715 млн грн., третій лот автома-тично дістався «Київстару» з початковою ціною у 2 млрд 705 млн грн.

Як розділився 3G-спектр, МГц

За умовами конкурсу, оператори ма-ють запустити послугу в першому регіоні протягом шести місяців, а протягом ві-сімнадцяти – покрити усі обласні центри України. Тобто, до кінця літа 2015 року 3G-зв’язок буде працювати як мінімум в одному регіоні України. Скоріше за все це буде Київ.

Вже зараз усі оператори наввиперед-ки заявляють про якнайшвидший запуск 3G-мережі у Києві. Окрім того, вони обі-цяють впровадити підтримку HSPA+ у своїх мережах, що забезпечить, за різни-ми даними, швидкість (в ідеальних умо-вах) до 42 Мбіт/с при завантаженні даних та до 6 Мбіт/с на віддачі. Зокрема, «Київ-

Астеліт МТС Україна Київстар

1920-1935 1950-1965 1965-1980

2110-2125 2140-2155 2155-2170

вгору

вниз

стар» вже проводив тестування мережі у офісній лабораторії. Спеціалістам ком-панії вдалось досягнути швидкості до 32 Мбіт/с при завантаженні та до 5 Мбіт/с при віддачі. Проте, реальна швидкість буде дещо нижча, і становитиме приблиз-но 7-10 Мбіт/с при завантаженні.

Ще до початку конкурсу було зрозу-міло, що тарифи на 3G-зв’язок будуть у 2-3 рази вищими, ніж на GSM. На момент написання статті лише оператор «МТС Україна» оприлюднив тарифи на 3G-Ін-тернет, але поки що це лише національ-ний роумінг із оператором «ТриМоб». 3G буде доступна в тарифах: «Смартфон» та «Планшет» та їх модифікаціях. Па-кет включатиме у себе 2,5 Гб трафіку на швидкості до 7,2 Мбіт/с, після вичерпан-ня якого швидкість впаде до 150 кбіт/с. Вартість, в залежності від тарифу та ре-гіону становитиме від 50 до 90 гривень на місяць.

Компанія «МТС Україна» зазначає, що ці тарифи, скоріше за все, залишаться і після запуску власної 3G мережі. Інші опе-ратори мобільного зв’язку поки що не на-давали коментарів з приводу тарифів на 3G-зв’язок. Тож, за 3G-Інтернет нам дове-деться викладати приблизно від 60 до 120 гривень на місяць в залежності від обсягу трафіку та швидкості.

На момент написання статті, я встиг спробувати «3G безліміт» від «МТС». На-лаштування послуги виявилось доволі простим – необхідно було лише виконати пошук доступних мереж в меню телефо-ну і обрати «ТриМоб».

3G зв’язку в Україні бути

9№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

Мені вдалося протестува-ти 3G майже на усьому ліво-му березі та частині правого. У більшості випадків телефон впевнено ловив мережу та пе-реходив у режим НSPA. За да-ними speedtest швидкість три-малась на рівні від одного до двох мегабітів. У деяких місцях (зокрема, у центрі Києва та на території КПІ) на телефоні вми-кався режим HSPA+, при якому суттєво падав ping та в півто-ра-два рази зростала швидкість завантаження та віддачі. Поки що найбільше значення швид-кості я зафіксував біля студент-ської поліклініки у КПІ.

Один з найбільших недолі-ків «ТриМобу» — недостатнє покриття. Натепер воно є лише у найбільших містах України. Крім того, навіть у Києві тра-пляються місця, де зв’язок май-же «відвалюється», хоча по-криття тут одне із найкращих. Крім того, у «ТриМобу» повні-стю відсутнє Indoor покриття, тобто у великих торговельних центрах сигналу оператора не-має. Також його немає навіть на станціях метро.

На мою думку, про повно-цінний 3G в Україні поки що говорити зарано, оскільки зва-жаючи на недостатнє покриття, «ТриМоб» важко назвати пов-ноцінним оператором. Необхід-но дочекатись кінця літа, коли спливе шестимісячний термін на запуск першої мережі, лише тоді можна буде оцінити якість 3G-зв’язку. Олександр Дакаєв, ТЗ-11

10 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

знай наших

Студент ІІІ курсу ІТС групи ТЗ-21

У третьому курсі отри-мав стипендію ректора НТУУ «КПІ» за особливі

досягнення — відмін-не навчання, наукові здобутки та участь у міжнародних конфе-

ренціях. Зі своїм науковим ке-рівником працює над

проблематикою надши-рокосмугових імпульс-

них радіосигналів. З дитинства займаєть-

ся музикою, грає на слайд-гітарі та губній

гармошці. Улюблена книга – «По-

дорож на край ночі» Луі Фердинанта Селіна,

фільм – «Каділлак ре-кордс»

Роман Жогов

Ректорська стипендія є додатком до звичайної чи підвищеної стипендії у роз-мірі 120 грн. Небагато, але почесно.

У стипендіальній комісії дуже здивува-лися, що я лише на 3-му курсі. Вони зви-кли, що стипендію ректора НТУУ «КПІ» от-римують студенти мінімум 5-го курсу.

Минулого року брав участь у шести конференціях, цієї весни готуюсь ще до двох: «Проблеми телекомунікацій 2015» та ще однієї на ФЕЛ або РТФ, також пла-ную декілька патентів.

Моїм науковим керівником є Бунін Сер-гій Георгійович. Ще в початковій школі читав його книжку «Справочник радио-любителя-коротковолновика». Ніколи б в житті не подумав, що познайомлюсь з ним особисто.

Після одної з лекцій, яку нам Бунін чи-тав на першому курсі, я підійшов до нього: «О, це Ви! Я читав ваші книжки!!!» Він зреагував байдуже: «Ну добре, моло-дець», мабуть, йому таке часто говорять. На другому курсі відчув, що вже треба по-чинати займатися науковою діяльністю і

11№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

вже заздалегідь знав, до якого наукового керівника піду. З Буніним приємно пра-цювати, бо з ним можна спілкуватися на рівних.

«Як у тебе з англійською?» — найперше, що запитав у мене науковий керівник В свій час він працював в США у компаніі «Motorolla» та над проетом «Iridium», чи-тав лекції у Парижі. І цей список можна продовжувати ще довго. Я вважаю його легендарною особистістю.

У гурток радіолюбителів почав ходити з шостого класу. Після першого курсу уні-верситету, коли приїжджав додому, також іноді заходив. Вони оцінили мої нові знання.

Не можу сказати, що я багато навчаюсь. У відсотковому співвідношенні десь 50 на 50. Іноді жалкую про це, бо міг би щось вивчити краще.

На ІІІ курсі вирішив, що треба піти на всі можливі курси. Почав з Porta One. Там дають хороші знання по Linux та БД. Чим раніше почати це вчити, тим краще. Зараз стажуюся на програмі «Jump to life».

Я родом з Луганська, вдома не був близько року. Мама вже переїхала до Ки-єва. Родичів в Луганську не залишилося; все, що там відбувається, сприймаю про-сто як новини.

Завдяки моєму одногрупнику Дмитру Малецькому почав займатися спортив-ною гімнастикою. Мені це подобається, хороший розвиток для організму.

З дитинства читав багато художньої лі-тератури, вчився грати на гітарі та губній гармошці. Самостійно, в музичну школу

не ходив. Пам’ятаю, що вже в 9 класі почав грати на різних фестивалях, тусуватися з усілякими байкерами.

В 11 класі створив гурт «Blues Roll Band», грав там на губній гармошці. Потім я пе-реїхав до Києва і перший мій блюз-джем виступ відбувся на Петрівці в «Андегра-унді». Після цього до мене підійшов один знайомий і запропонував пограти в «Пор-тер» пабі. Туди тоді приїжджало багато іноземців-музикантів, і таким чином я влився у всю цю тусовку.

Зараз виступаю щосуботи в клубі «44» (прим. ред. – вул. Хрещатик 44). Всіх за-прошую, вхід вільний.

Граю на слайд-гітарі. Кайфую від її кру-того звуку.

Дуже люблю набережну Дніпра – це моє улюблене місце в Києві. Якраз там і стри-бав з мосту з резинкою, rope jumping це називається, отримав незабутні вражен-ня.

Тільки кава та хороша музика рятують від поганого настрою.

Готувати навчився в гуртожитку, вдома взагалі не вмів. Зараз можу похвалитися своїми котлетами — дуже смачні вихо-дять.

Мрію побувати у лабораторії Берклі в США, а також на острові Форментера.

В людях ціную чесність, емоційність та розум. Мене притягують відверті люди, їх щирі почуття.

Олександра Кравець ТЗ-11

12 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

знай наших

13№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

14 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

календар

1881 рікв Берліні була відкрита перша

телефонна станція і встановлені перші 48 апаратів

1970 рікмолоді підприємці отримали фі-

нансування і офіційно зареєстру-вали фірму Apple Computer

2004 рік відкрилася пошта Gmail від Google

1958 рікпрезидент США генерал

Дуайт Ейзенхауер пред-ставив американському

Конгресу законопроект про заснування Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного

простору (NASA)

1998 ріккорпорація Intel анонсує

перший процесор Pentium II для мобільних систем

1996 рікрадянська автоматич-

на станція Луна-10 вперше в світі вийшла на орбіту

навколо Місяця

1973 ріккомпанія IBM оприлюд-

нила свою розробку UPC, одного з найпоширеніших

варіантів штрих-коду.

12

3

111213

1415

1907 рікнародився Френк Уіттл,

англійський інженер, який сконструював один з пер-ших реактивних двигунів

1908 рікнародився Масару Ібука,

один із засновників японської компанії «Sony»

1995 рікЗапущено каталог Yahoo!,

що швидко став одним з най-популярніших в світі.

2005 рікIntel почала постачання

двоядерних процесорів Pentium 4 Extreme Edition 840.

1892 рікнародився Роберт Уот-

сон-Уатт (англ. Robert Watson-Watt), шотландський фізик,

винахідник радара

1970 рікАварія в космосі: вибух киснево-

го балона на Аполлоні-13

1961 рікперша передача телевізійної програ-ми з Москви в столиці країн Західної Європи по мережах «Євробачення» і

«Інтербачення»

1969 ріку Великобританії почали продава-

тися перші радіотелефони

1891 рікАмериканський винахідник Томас Едісон провів

суспільну демонстрацію свого кінетоскоп, машини рухомого зображення

1998 рікНа одному із заводів Intel виготовлений ос-

танній кристал для процесора класу Pentium. Офіційно оголошено новий процесор для «ма-

сових» користувачів – Celeron

День фахівця з радіоелектронної бороть-би

Квітень

15№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

з 1992 рокувідзначається День веб-майстра

(або Вебмастера). Дата цього свята вибрана невипадково: якщо придивитися, можна помітити, що цифри 4.04 дуже нагадують за своїм написання помилку 404

(«Сторінку не знайдено»). До того ж ця дата збігається з Міжна-

родним днем інтернету

4 65

7

8910

1913 рікНільс Бор завершив

статтю «Про будову атомів і молекул», яка дала початок кванто-

вої теорії.

1964 рік автоматично керовані

поїзди почали діяти в Лондонському метро-

політені.

1964 рікIBM оголошує про

народження леген-дарної System / 360. Мейнфрейми цього типу будуть довго

лідирувати на ринку і складуть основу

комп’ютерного пар-ку більшості країн

світу. У СРСР відомі як системи з маркою

ЄС ЕОМ

1969 рікСимволічна дата народження

Інтернету, публі-кація RFC 1

1860 рікфранцузький ви-

нахідник Леон Скотт зробив перший звуко-запис, яка зберігаєть-ся в паризькому архіві

1989 рікАмериканець Дуглас Енгелбарт отримав почесний приз Маса-чусетського техно-

логічного інституту (500 000 доларів) за

винахід комп’ютерної миші

1766 рікнародився Джон

Леслі, шотландський фізик-експериментатор

і математик, першим запропонував метод

отримання штучного льоду (1817).

1838 рікнародився Френк

Стівен Болдуін, аме-риканський винахідник арифмометра і кальку-

лятора

1960 рікв американській

радіоастрономічної обсерваторії Грін-

Бенкс астроном Френк Дрейк за допо-

могою радіотелескопу діаметром в 26 метрів

намагався прийняти сигнали передбачува-них розвинутих циві-лізацій від зірок «тау» сузір’я Кита і «епси-

лон» сузір’я Ерідан, на хвилі 21 сантиметр, проте його спроби

не дали певних результатів

1927 рікЛенінградська теле-

фонна станція розпочи-нає масову установку телефонів-автоматів

1973 рікЗапуск американської

автоматичної міжпла-нетної станції «Піо-нер-11» у бік планети

Сатурн

Квітень

16 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

1618

22

20

1719

23

21

1906 рікзавершено прокладання підвод-ного кабелю між США і Китаєм

1995 рікпочав діяти телефонний між-народний код «380», який Укра-

їна першою отримала серед країн колишнього СРСР

2003 рікяпонська телефонна корпорація NTT об’явила про наміри лікві-

дувати протягом найближчого року майже 100 тис. телефо-

нів-автоматів, встановлених в громадських місцях

1968 рікуперше вийшла в ефір телепро-грама «У світі

тварин»

1846 рікамериканець Роял Гаусс запатенту-вав телеграфний

апарат

Міжнародний день радіолюбителя

1834 рікнародився Оле Евін-

руде, норвезький винахідник першого

у світі морського двигуна внутрішнього

згоряння

1932 рікна ленінградському заводі «Коминтерн» приступили до виго-товлення самої вели-кої в світі 500-ватної

радіостанції

1735 рікнародився Кулібін Іван Петрович, російський механік-винахідник,

творець прожектора, семафорного телеграфу,

аркових мостів

1964 рікпочав транслюватися

британський телевізій-ний канал BBC 2

1965 ріку космос запущено перший ра-

дянський супутник зв’язку «Молния-1»

1982 рікрозпочався продаж

комп’ютера ZX Spectrum

1922 ріку Харкові ВУФКУ постановило озвучувати фільми й давати

титри тільки українською мовою

1993 ріквихід першої версії веб-браузе-

ра Mosaic

1940 ріку США продемонстрова-ний перший електронний

мікроскоп

1972 рікпілотований космічний ко-рабель «Аполлон-16» сідає

на Місяць

Підготували: Анастасія Вовк та Анастасія Журавель, ТС-33

17№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

2824

26

29

30

25

27

1962 ріку США здійснено першу

телетрансляцію з тихоокеанського уз-бережжя на атлан-тичне — телесигнал з Каліфорнії був пере-даний через перший експериментальний

телесупутник «Eco-1» і прийнятий у Масса-

чусетсі

1981 рікпредставлено пер-ший персональний

комп’ютер IBM

1997 рікчерез помилку програ-

містів у Флориді, світова мережа Інтернет зазна-

ла найбільшого збою в історії

1990 рікзапуск космічного теле-скопа «Хаббл» на орбіту

Землі

1953 рікв Києві сформовано вище інженерне Радіотехнічне училище Протиповітрян-ної оборони(ППО) країни

1784 ріквинахідники Лонуа та Ж. Б’єнвеню у Франції

продемонстрували першу офіційно ви-

знану рухому модель гелікоптера

1987 рікУ США вперше у

світі випустили ком-пакт-диск

1962 ріккосмічний зонд NASA «Ranger 4» розбився об поверхню Місяця

1962 рікіз супутнику «Космос-4» про-водиться перша телевізійна зйомка із космосу хмарного

покриву Землі. Початок метео-рологічного прогнозування з ви-користанням космічних засобів

1999 ріктисячі комп’ютерів світу пора-

жені вірусом «Чорнобиль»

1927 рікв ленінградській

експериментальній електротехнічній

лабораторії створений перший пристрій, який робить знімки різних родів звуку, таких як мова людини, биття

серця

1931 ріку СРСР проведена

перша дослідна телетрансляція

1733 рікнародився Йозеф Готліб Кель-

рейтер, німецький ботанік, почесний член Петербурзької АН.

У 1760 році експериментально довів наявність статі у рослин, встановивши скрещиваемость

різновидів одного виду і отримав-ши перший штучний гібрид між 2

видами тютюну

1872 рікнародився Стефан Мейер (Stefan Meyer), австрійський фізик, ака-

демік австрійської АН. Досліджу-вав проблеми радіоактивності

та ядерної фізики, визначив період напіврозпаду Полонія

1916 рікнародився Клод Елвуд

Шеннон, американський математик і інженер, один із творців теорії

інформації

2002 ріку місті Обнінську на-

завжди зупинений реактор першої в світі атомної електростанції

18 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

технології

Думаю, чи не кожен потрапляв у таку ситуацію: cидиш у кафе чи ди-вишся серіал фільм, або просто йдеш по вулиці, і чуєш пісню, яка сподоба-лась. Хочеться її одразу знайти, ски-нути на телефон і слухати цілими днями. Але ж, як визначити, що це за пісня?

Сьогодні ми поговоримо про один з найстарших та, на мою думку, най-відоміших сервісів для визначення пісень – Shazam, котрий швидко став популярним за останні декілька років.

Приблизно вісім років тому я ко-ристувався телефоном Sony Ericsson серії Walkman, на якому був встановле-ний цікавий додаток TrackID. Він дозво-ляв розпізнати музику, що грає. Проте, в нього були суттєві недоліки: неве-лика база (на момент запуску); погана якість запису на телефоні, яка не завж-ди дозволяла визначити пісню; висока вартість мобільного інтернету (на по-чатку існування додатку, телефонии не підтримували технологію WiFi).

Хотілося б приділити увагу додат-ку, що вибивається в лідери, маючи порівняно невелику базу(трохи біль-ше 11 мільйонів пісень). Shazam дозво-ляє визначити ремікси та кавери пісні, він доступний на всіх платформах (є, навіть, версії для Symbian та Java).

В основі його роботи лежить так названий «відбиток» (fingerprint) пісні, зразкок якої зберігається у базі даних. Після аналізу записаної пісні, створю-ється її «відбиток» та висилається на сервер. За певним алгоритмом він по-рівнюється з існуючим та при співпа-дінні на смартфон надсилаються назва та виконавець пісні, а також посилан-ня на відео, на магазини для покупки пісні. Також, може завантажуватись і текст пісні.

Тепер же зосередимось на «відбит-ку». Що він собою являє?

«Відбиток» - це типова спектрогра-ма пісні. Вона являє собою тривимір-ний графік, на котрому на одній з осей відкладається час, на іншій – частота, та на третій осі – інтенсивність сигналу.

Shazam – розпізнай музику

19№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

Алгоритм Shazam’у полягає у генеру-ванні такого тривимірного графіку та по-значенню частот за піками їх інтенсивнос-ті. Кожну секунду додаток виконує звичні нам усім операції по дискретизації та циф-ровій обробці сигналу, проводить швидке перетворення Фур’є для точного визна-чення частот та обчислює кількадесят та-ких точок, на основі яких потім формуєть-ся «відбиток». Відзначу, що після декількох спроб визначення пісень моя Lumia доволі сильно нагрілась, що свідчить про силь-не навантаження на процесор смартфону при створенні «відбитків».

Вже на сервері відбувається оброб-ка отриманих «відбитків». Тут варто відзначити, що на сервері не обираєть-ся якась певна точка. Їх обирається де-кілька: коренева точка і декілька інших. З цих точок утворюється ключ – послі-довність точок, оброблена спеціальною хеш-функцією. В такому ж вигляді «від-битки» зберігаються в базі даних Shazam, оскільки хешування зменшує ймовір-ність виникнення колізій, що в свою чер-гу прискорює пошук по базі даних. Після

хешування виконується пошук по наяв-ній базі пісень та у випадку співпадіння вся наявна інформація про пісню від-правляється на смартфон.

Зі свого досвіду використання скажу, що Shazam досить швидко та точно визна-чає пісні. Інколи на визначення пісні йдуть лічені секунди.

В день написання статті я вирішив протестувати, як працюватиме Shazam через EDGE. На мій подив пісню визначи-ло менш, ніж за дві секунди. Притому, що це було кафе біля шумної дороги у центрі міста, а Shazam я використав саме на ву-лиці, та й пісня лунала не оригінальна, а кавер-версія.

Проблеми можуть виникати лише з гуртами, чиї пісні не особливо поширені по Інтернету. Наприклад, Shazam не знає таких українських гуртів як Vivienne Mort, Тінь Сонця та Sunrise. Проте, такі гурти як (M)theory, Океан Ельзи, ТОЛ та ПНД ви-явились у базі даних Shazam. Найбільше мене здивувало те, що програма розпіз-нала live-концерт Metallica. Ба навіть, піс-ні бардів Висоцького та Розенбаума для Shazam не виявились новиною.

Основні переваги та недоліки Shazam:

енергозатратність смартфону;порівняно невелика база пісень

На мою думку, Shazam має доволі хорошу перспективу. Не стоїть на місці і техніч-ний прогрес — обчислювальні можливості сучасних смартфонів доходять до таких са-мих, як у персональних комп’ютерів зразка 2003-2007-х років. Нарощування потужнос-ті дозволить проводити більш детальний аналіз пісень, що дасть майже стовідсоткову ймовірність визначення будь-якої пісні.

Олександр Дакаєв, ТЗ-11

швидкість пошуку;оптимальний алгоритм аналізу та пошуку;розпізнавання live- та кавер-версій, реміксів;

20 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

розвиток

Керування власним часом в наші дні стало проблемою №1 в побутовому жит-ті, і не потрібно сперечатися, що це не так. Якщо вміло використовувати свій час, то можна і гори перевернути, і прожити на-сичене подіями життя.

Все завжди впирається в час. В добі лише 24 години, і як би не хотілося, аби було більше, більше не стане. Найгірше в цьому всьому те, що чим старшим ти ста-єш, тим швидше час рухається, зовсім не звертаючи уваги на твої протести. Ми всі в тій чи іншій мірі дорослішаємо, і вже не можна поводитися з часом так, як це було в дитинстві. Колись дні могли тягнутися вічно, тепер же минають роки, а ти не мо-жеш толком сказати, на що вони пішли.

Найголовніші слова, на мою думку, стосовно вдалого розподілення часу, ска-зав Річард Бренсон: «Працюй від душі і від душі відпочивай». Тобто, якщо роз-поділяти свій час грамотно, можна не тільки добре виконувати свою роботу, але й проводити вільний час з максимальною користю.

Людина, яка хоче в майбутньому до-сягти успіху, повинна вже зараз робити певні кроки, а саме привчати себе вико-нувати поставлені задачі та цілі вчасно і

якісно. І байдуже, що в тебе болить голо-ва чи немає настрою, цілеспрямована лю-дина тим і різниться поміж інших: навіть якщо їй хочеться впасти, вона не впаде, бо ж добре знає, що ціна буде набагато біль-шою. Така людина ніколи не стане винити у своїх провалах когось іншого, вона до-бре розуміє, що за кожну свою помилку відповідає самостійно. Вміння змушувати себе робити те, що потрібно зробити, на-зивається дисципліною і є найпевнішим шляхом до успіху.

Отож, я вже написав, що саме дає нам грамотний розподіл часу, тепер же мож-на розібратися, як потрібно його плану-вати.

Записуйте свою ціль. Мета, якої нема на папері, ніколи не стане справжньою метою. Можна використовувати для цьо-го телефони, планшети, блокноти, але все, що ви плануєте зробити, треба за-писати. Завжди вибирайте ті справи, які в найбільшій мірі зможуть виплинути на ваше майбутнє. Всього переробити не вдасться, головне чітко розуміти, що саме можна відкинути, а що зробити. Складайте списки. Тоді справи будуть у вас перед очима і буде менше бажання від них утекти.

Основи тайм-менеджменту

або наскільки реальні шанси перестати

бути лінивою ***** і почати все всти гати

21№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

Звісно, можна обійтися і без такої складної структури списків, але якийсь список справ ви повинні мати.

Тепер стосовно того, як їх складати. Бо задачі та цілі, які ви перед собою ставите, будуть відрізнятися одна від одної по сво-їй важливості. Найкращим методом, який дозволяє розподілити задачі на день, є метод ABCDE.

Візьміть список всіх справ на завтра і далі думайте на папері. Перед тим, як почати, розставте вказані букви біля пунктів.

Є ще один пункт в плануванні, який вар-то згадати – це лишати кілька годин в плані для форс-мажорів. Ви не можете бути впев-нені, що кожен день йтиме так, як ви хотіли. В більшості життєвих випадків виникають ситуації, які ви не могли передбачити рані-ше, а якщо у вас для них відведений час, то ви все рівно встигнете виконати як мінімум більше частину того, що запланували.

Крім того, варто планувати також і свій вільний час. Тому що, як це часто буває, ми дозволяємо собі розслабитися, іноді аж занадто.

Головний сюди занось-те все, що ви збираєтесь

зробити

1. ПУНКТ А – найважливіший, за нього потрібно братися в першу чергу. 2. ПУНКТ В – справи, які було б варто виконати, але їх невиконання не матиме для ва-шого життя катастрофічних наслідків. 3. ПУНКТ С – робота, яку хотілося б виконати, але яка не є важливою.4. ПУНКТ D – справи, які можна передати комусь іншому. 5. ПУНКТ Е – справи, які можна взагалі витерти з вашого списку. Вони вже не є для вас такими ж необхідними.

Існує кілька видів списків:

На місяцьстворюйте в кінці по-

переднього місяця

На всі дні тижня

створюйте перед початком тижня

На наступний день

переносьте в нього справи зі списку на мі-

сяць і на тиждень

Все це виглядає гарно, проте є одне «але»: для того, щоб списки працювали на вас, потрібна САМОДиСциПЛІНА. Без неї нічого не вийде, і ви, навіть якщо й бу-дете заглядати в блокнот, то дуже рідко.

Тепер думайте, чи готові ви перетво-рити своє життя на частково спланований

план, чи й далі будете рухатися хаотично. Я не говорю, що потрібно все повністю підкоряти плануванню, але коли в тебе є чіткий план, ти стаєш більш впевненим у собі і в тому, що ти робиш.

Сергій Денисюк ТЗ-32

22 №1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

cвіт

Екзопланети

Чи любите ви дивитись у зоряне небо? Спостереження за небесними світилами заворожує, задумайтесь: від найближ-чої до нашого Сонця зірки світло летить більше чотирьох років. А чи міркували ви про те, що поза межами нашої сонячної системи є зірки, планети, про які ми ба-нально не знаємо? Можливо, на них існує життя…

Досить давно вчені припускали, що наша сонячна система не єдина у Всесвіті, що інші зірки також можуть мати планети, які обертаються навколо них. Не виклю-чено, що вони дуже схожі на Землю. Такі космічні тіла отримали назву «екзоплане-ти» (від гр. «екзо» - поза межами), тобто ті, що знаходяться за межами нашої сонячної системи. Лише нещодавні науково-техніч-ні досягнення дозволили довести існуван-ня планет у віддалених зоряних системах. Перша екзопланета, яка отримала назву «PSR B1257 +12 c», відкрита досить не-щодавно (у 1992 році) польським астро-номом Александром Вольщаном. Це був справжній прорив в астрономії, поштовх для вчених з усього світу уважніше спо-стерігати за зірками, сподіваючись від-найти нову планету.

Процес пошуку екзопланет - клопіт-кий, адже предмети пошуку не є сильними джерелами випромінювання як зірки, тож оптичне спостереження більшості таких космічних тіл є нездійсненною задачею. Саме через це вченими були розробле-ні інші методи знаходження віддалених планет, що не вимагають безпосереднього спостереження.

Найпоширенішим є транзитний ме-тод, що полягає у спостереженні корот-кочасного затемнення зірки при проход-женні планети через лінію між світилом та спостерігачем. Також було помічено, що в русі планети навколо зірки, остання розхитується під дією гравітації плане-ти. Саме на цьому явищі базується метод Доплера, який вивчає зміни спектру ви-промінення зірки, що маятникоподібно хитається під дією сили vтяжіння дослі-джуваної планети. Існують складніші ме-тоди, найточнішим з них лишається метод прямого спостереження, що примушує вчених розробляти нові та вдосконалюва-ти існуючі технології телескопів.

На перший погляд, пошук планет, що знаходяться на недосяжній відстані, не має абсолютно ніякого практичного зна-чення для науки, але це помилкова дум-ка. Завдяки новим відкриттям людство може дізнатися більше про всесвіт, зро-зуміти закони утворення планет, а також, можливо, дати відповідь на питання: «чи є життя поза межами Землі?». Велика увага надається пошуку планет схожих на Зем-лю. Далекою майбутньою перспективою є план колонізації планет, але поки що ніхто не знає чи можливо взагалі здійснити таку подорож.

Прогрес не стоїть на місці - доводить статистика. У 2014 році було відкрито 850 екзопланет, тобто більше ніж за всі попе-редні роки разом (наприклад, у 2013 році було відкрито лише 124). Крім того, на 2018 рік запланований запуск космічного телескопу «Джеймс Вебб», котрий буде знаходитись у космічному просторі за 1,5

23№1(33) квітень 2015

Газета Інституту телекомунікаційних систем

HD 40307g — «Відчуй гравітацію Суперземлі».

Відносно недалека від нас планета (42 світлові роки),

відкрита у 2012 році. Суперземля у 8 разів ма-сивніш а за нашу планету, очевидно має значно більv

Жартівливі реклами турів на екзопланети від NASA

Kepler-186f «Там, де чер-вона трава» — планета, що

відкрита у 2014 році. Відда-лена на 500 світлових років

від Землі. Планета обер-тається навколо холодної

червоної зірки, тому в уяві художника все на ній має червоний відтінок, навіть рослинність у випадку її

наявності.

Kepler-16b — «Тут твоя тінь завжди має компа-нію». Планета, до якої

промінь світла від нашого Сонця долітає за 200 ро-ків, обертається навко-ло двох зірок, через що потенційний турист по-бачить дві тіні біля себе.

Відкрита у 2011 році.

Вадим Давидюк, ТЗ-41м

мільйона кілометрів від Землі. Цей про-ект є доволі перспективним і однозначно нестиме у собі ще дуже багато нового та цікавого, надасть можливість вивчати ек-зопланети та всесвіт вцілому на недосяж-ному раніше рівні точності.

Таким чином, людству стало відомо про тисячі далеких планет, про існування

яких ще 25 років тому можна було лише здогадуватись. У майбутньому очікується тенденція розширення, поглиблення цих знань, знаходження нових зірок та пла-нет. Хто знає, можливо вже через декілька років людство здійснить ще більш значні відкриття, які започаткують новий етап у дослідженні нашого всесвіту.