ШИФР НАУКОВОЇ РОБОТИ: «БЕКЕТОВЦІ, ВПЕРЕД!»

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

В УМОВАХ КРИЗИ

2017-2018 н.р.

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ..................................................................... 5

1.1. Теоретико-суттєва характеристика адаптації підприємств ...................... 5

1.2. Законодавчі основи діяльності підприємств в Україні ............................. 8

1.3. Система та методи адаптивної поведінки підприємств в сучасних

умовах ............................................................................................................. 9

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА АНАЛІЗ

ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА . 12

2.1. Методика оцінки рівня адаптації підприємства в умовах кризи………12

2.2. Оцінка рівня адаптації підприємтсва ........................................................ 15

2.3. Розробка діагностичної моделі адаптації підприємства ......................... 17

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА ........................................................................................... 20

3.1. Визначення шляхів вдосконалення системи фінансового забезпечення

адаптації підприємства до умов зовнішнього середовища ..................... 20

3.2. Рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового забезпечення

адаптації підприємства до умов зовнішнього середовища ..................... 22

3.3. Рекомендації та антикризові заходи щодо покращення фінансового

стану підприємства ..................................................................................... 24

3.4. Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозиції ..................... 26

ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 30

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..…39

  

ВСТУП

В умовах політичної та економічної нестабільності в Україні формується принципово нова суспільно-політична ситуація, пов’язана з системними перетвореннями та переходом до етапу структурно-інноваційної перебудови української економіки за умови задоволення потреб споживачів в умовах кризи. Стратегічним орієнтиром структурної перебудови національної економіки має бути становлення конкурентоспроможних підприємств, здатних забезпечити рівноправне партнерство у світовому економічному співтоваристві. Реалізація зазначених вимог можлива тільки на підставі послідовного застосування арсеналу теорії адаптації підприємств в умовах кризи, її науково-практичного та методичного інструментарію.

Дослідження загальнотеоретичних аспектів процесу адаптації знайшло відображення у працях як зарубіжних учених-економістів Ансоффа І., Асселя Г., Бермана Б., Біра С., Голубкова Є., Градова А., Друккера П., Мак-Дональда М., Котлера Ф., Мота Т., Попова С., Рубіна Ю., Сатановського Р., Портера М., Еванса Дж., так і вітчизняних – Амоші О., Аптекаря С., Бланка І., Войчака А., Єрмошенка М., Перерви П., Петренка В., Прокопенка М., Пушкаря О., Решетнікової І., Скударя Г., Чумаченка М. Вагомий внесок у розробку фундаментальних основ теорії та методології формування організаційно-економічного механізму адаптації підприємства до ринкових умов господарювання зробили українські науковці Воронкова А., Гончаров В., Гриньова В., Іванов Ю., Ландина Т., Іващенко П., Петрович Й., Скубенко В.

Метою дослідження є розвиток теоретичних положень із удосконалення механізму фінансового забезпечення адаптації підприємства і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності його життєдіяльності в умовах невизначеності бізнес-середовища.

Об'єктом дослідження є процес адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища та складові системи фінансового забезпечення адаптації. Предмет дослідження – теоретичні та прикладні аспекти формування системи фінансового

забезпечення адаптації підприємства до специфічних умов структурно-інноваційної перебудови економіки країни.

Задачі дослідження: охарактеризувати поняття та сутність адаптації підприємств; розглянути систему та методи адаптивної поведінки підприємств в сучасних умовах; скласти техніко-економічну характеристику ТОВ «НВП Моноліт Енерго»; розробити діагностичну модель адаптації ТОВ «НВП Моноліт Енерго»; проаналізувати ефективність використання інформаційних технологій на ТОВ «НВП Моноліт Енерго»; визначити шляхи вдосконалення системи фінансового забезпечення адаптації ТОВ «НВП Моноліт Енерго» до умов зовнішнього середовища; сформулювати рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового забезпечення адаптації до умов зовнішнього середовища та рекомендації щодо покращення фінансового стану ТОВ «НВП Моноліт Енерго».

Особистий внесок автора полягає у розвитку теоретичних положень із удосконалення механізму фінансового забезпечення адаптації підприємства і розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності його життєдіяльності в умовах невизначеності бізнес-середовища.

Інформаційною базою дослідження були закони України, статистичні дані Державного комітету статистики України, дані Головного управління статистики Харківської області, звітності підприємства, узагальнені результати наукових досліджень, матеріали періодичної преси, науково-практичних семінарів і конференцій.

Результати роботи опубліковано: Методика оцінки рівня адаптації підприємства в умовах кризи. ∕∕ Бізнес-адміністрування в умовах турбулентної економіки : матеріали IV міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, 1-28 лютого 2018 р. ∕ ХНУМГ ім. О.М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. – (подано до друку, довідка додається). Акт-впровадження результатів наукової роботи №44 від 15.12.2017 р. виданий ТОВ «Елавтопас» (м. Харків) додається. Практичне значення одержаних результатів наукової роботи полягає в тому, що використання методичних рекомендацій сприяє зростанню ефективності управління підприємствами за рахунок формування механізму фінансового забезпечення адаптації підприємств в умовах кризи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Теоретико-суттєва характеристика адаптації підприємств

Теоретичними дослідженнями поняття «адаптації підприємств» займались

такі відомі зарубіжні вчені, як Акофф Р., Ансофф І., Дойль П., Кернс К., Сааті Т.;

вітчизняні дослідники – Ландина Т., Будник М. Акофф І. розглядав природу

адаптації та виділив два типа адаптивних реакцій. Ансофф І. розробив метод

адаптивного пошуку, який описує можливі стратегії підприємства в умовах ринку

[66, с. 51].

Серед економістів-теоретиків згідно з дослідженнями науковців

Петренко В., Міщенко С., Черевко В. «Адаптивна економіка» поширеним є підхід

до адаптації, де «весь світ населений неадаптивною істотою homoeconomicus. Ця

істота наділена властивостями повної інформованості, раціональності та

прагненням до рівноваги». Автори зазначають, що все ж таки «рушійною силою

економіки насправді є адаптивна істота, для якої властиві часткова

інформованість, неточність й помилковість прогнозів, а поведінка найчастіше

обумовлює вихід системи з рівноваги». Саме такий підхід до адаптації дозволяє

уявити реальний світ керованою системою з усією властивою їй складністю та

визначити цілі та шляхи досягнення адаптації [73, с. 231-236]. Переважно

збиткова діяльність більшості промислових вітчизняних підприємств підтверджує

факт, що стан рівноваги для них є досить швидкоплинним і здебільшого система

управління не може бути зорієнтована таким чином, аби протистояти негативній

дії загрозливих чинників мінливого середовища. Отже, діяльність більшості

українських підприємств свідчить про відсутність в їхньому менеджменті

ефективного механізму адаптації.

Поняття адаптації підприємства до змін ситуації на ринку на різних рівнях

ієрархії управління економікою розглянуте в працях як зарубіжних, так і

вітчизняних науковців [27; 68; 71]. Різні аспекти цієї проблеми вивчали такі вчені

як Грунін О., Гусєв В., Зубік В., Крисін А., Іванов А., Шликов В. та ін. Організації

планування процесу адаптації підприємства як засобу зміцнення його економічної

безпеки присвячені роботи Козаченка Г., Пономарьова В., Ляшенко О. [55].

Питання управління економічною безпекою безпосередньо на рівні суб’єкта

господарювання досить системно висвітлено у працях Реверчук Н. [77].

З часом з’явився другий підхід до розуміння адаптації, який враховував

соціальні наслідки економічних реформ у державі, так при різкому спаді

виробництва адаптація передбачала виживання виробництва, збереження

основних фондів та ключових технологій, але даний підхід не враховував

перспективи розвитку підприємств [21, с. 146].

Відповідно до третього наукового підходу адаптація розумілась як ступінь

освоєння «нових правил гри», нових способів виробничо-фінансової діяльності у

принципово новому зовнішньому середовищі. З точки зору мікроекономіки,

адаптація – це стан виробництва, який забезпечує рівновагу попиту та пропозиції

на ринку товарів та послуг, а виробник має можливість постійно підтримувати

свої економічні показники у визначених межах на основі своєчасного і повного

врахування у виробництві змін зовнішнього економічного середовища.

З часом появи поняття «адаптація» в економічній теорії та збільшенням

кількості досліджень науковців у цій сфері його зміст постійно трансформувався

та набував різноманітного відтінку. Як результат, у фундаментальному

дослідженні Кравченко С. з питань адаптації сільськогосподарських підприємств

до умов ринку 2006 р. автор наводить вже 49 визначень адаптації згідно з різними

міркуваннями науковців. Він говорить про те, що визначення змісту поняття

«адаптація» в соціально-економічних дослідженнях можна групувати за такими

ознаками: тавтологічне визначення (факт пристосування); визначення шляхом

головної ознаки (структурно-функціональна організація, процес, принцип,

інструментарій, тенденційність прояву – збереження, підтримка, рівновага,

встановлення, витримування, узгодження); полісемантичні визначення

(реагування, корегування, діяльність); комбіновані визначення [58]. Така

неоднозначність змісту поняття призводить до хибного розуміння його сутності, а

тому некоректному здійсненню механізму адаптації на підприємствах.

Усі перераховані підходи розглядають адаптацію як характеристику

діяльності підприємства, стратегічними цілями якої є виживання або розвиток.

Мельник А. у своїх дослідженнях зробила спробу виділити наступні види

адаптації підприємства: статичну та динамічну, групову та індивідуальну;

постійну, періодичну та тимчасову; кількісну, якісну та модуляційну, комплексну

та конкретну, спрямовану на розвиток та спрямовану на виживання адаптації [65,

с. 136-138].

Кризові явища погіршують роботу майже всіх суб’єктів господарювання,

але в залежності від їх стійкості у різній мірі, виходячи з цього засоби адаптації

розвитку втрачають свою актуальність і першочерговими стають засоби адаптації

виживання [60, c. 172-174].

Проведені дослідження поняття «адаптація підприємства до умов кризи»

дозволяють запропонувати систематизоване визначення з позиції його прояву в

економіці, зокрема в управлінні підприємствами. Адаптація підприємства – це

процес нагромадження й використання інформації з метою цілеспрямованої зміни

параметрів і структури підприємства, а також при необхідності керуючих впливів,

на основі визначення й виконання критеріїв її функціонування, які можуть бути

екстремальними регуляторами або виступати в якості обмежень

багатокритеріальної оптимізації в умовах початкової невизначеності прояву і

мінливості екзогенних факторів впливу на діяльність підприємства.

Підсумовуючи зазначимо, що поняття «адаптація підприємств» нове для

вітчизняних підприємств, але відіграє важливу роль у розвитку сучасної

підприємницької діяльності. Адаптація підприємств є обов’язковою умовою і

головним критерієм ефективності господарської діяльності в умовах кризи.

Змістовність поняття «адаптація підприємств» не змінюється у залежності від

змін умов функціонування вітчизняних підприємств, а лише посилюється в

умовах кризи її важливість і значущість.

1.2. Законодавчі основи діяльності підприємств в Україні

Створення та функціонування підприємств в Україні регулюється

господарським, податковим, інвестиційним, митним, валютним та іншими

законодавствами, що регламентує окремі особливості, сторони та види діяльності

підприємств в Україні. У системі господарського законодавства слід розрізняти

законодавчі акти та підзаконні нормативні акти. До законодавчих актів належать

нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

До підзаконних нормативних актів – укази та розпорядження Президента;

постанови та розпорядження Кабінету Міністрів; господарські нормативні акти

міністерств, державних комітетів, відомств з господарської діяльності у вигляді

наказів, інструкцій, положень; нормативні акти місцевих рад народних депутатів і

місцевих адміністрацій [79, c. 17].

Отже, основою законодавства, що регулює діяльність підприємств, є

система загальних (статусних) та спеціальних законів, які визначають правове

становище даних підприємств. Наприклад, до загальних кодифікованих

законодавчих актів належать Господарський та Цивільний кодекс України. Дані

нормативно-правові акти класифікуються залежно від кола осіб, на які вони

поширюються. Крім загальних законів, до статусних належать закони, які

визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей

економіки. До них входять закони: «Про господарські товариства», «Про

інвестиційну діяльність» та інші. До спеціального можна віднести законодавство

про захист від недобросовісної конкуренції, законодавство про інноваційну

діяльність, законодавство про інвестиційну діяльність.

Таким чином, правове середовище функціонування підприємства є

достатньо складним. Ступінь впливу його елементів визначається, насамперед,

організаційно-правовою формою підприємства, галузевою належністю, видами

діяльності, залежністю від іноземних постачальників або споживачів, обсягом

товарообігу тощо.

1.3. Система та методи адаптивної поведінки підприємств в сучасних

умовах

Метою адаптації є забезпечення виживання та ефективного функціонування

підприємства в умовах зовнішнього мінливого середовища, досягнення

стратегічної стійкості господарюючого суб’єкта.

Відповідно, основними завданнями є: по-перше, забезпечення реакції

підприємства на дію зовнішніх чинників, по-друге, скорочення часу стратегічної

реакції. На думку вітчизняних вчених, є три основні варіанти виконання даних

завдань, а отже, три типи адаптивних процесів: прогнозування змін, підготовка до

них і, як наслідок, швидка реакція при їх виникненні; розвиток «імунітету» до

змін, управляти якими складно або неможливо шляхом підвищення економічної

стійкості системи та зосередження основних зусиль на факторах, що піддаються

впливу та контролю; управління змінами, а не реакція на них [85, с. 21].

Безумовно, адаптація є складним процесом, що має здійснюватись у

відповідності до певних принципів. Вважаємо, що основними принципами

адаптації є наступні: комплексність – передбачає врахування усіх сфер та аспектів

діяльності підприємства; системність – зумовлює необхідність застосування

системного підходу до вивчення, аналізу та запровадження заходів по адаптації;

результативність – передбачає наявність кінцевого результату процесу

пристосування; ефективність – передбачає оцінювання бюджету адаптації та його

порівняння з можливими втратами підприємства у випадку відсутності

проведення заходів; стратегічна спрямованість – орієнтація на забезпечення

стійкості підприємства у довгостроковій перспективі; контрольованість –

враховує наявність контролю на усіх етапах проведення адаптаційних змін;

принцип основної ланки – передбачає орієнтацію на першочерговий пошук і

розв’язання основної проблеми.

Дослідники пов’язують процеси адаптації з процесами розвитку і як

найбільш значимі фактори для промислових вітчизняних підприємств, що

адаптуються до умов ринкових відносин, виділяють [61]: технологічні, в

структурі потреб та виробничі.

Підприємство, як і всяка система, «має граничні можливості адаптації до

умов виробництва, що змінюються, (закономірність еквіфінальності системи)»

[89, с. 144]. Наявністю граничних можливостей адаптації обумовлена виникаюча

періодично потреба в технічному переозброєнні й реконструкції підприємства,

відновленні або підвищенні рівня кваліфікації його персоналу, зміні стратегічного

набору зон господарювання, зміни філософії бізнесу й виборі такої організаційної

структури управління, яка б відповідала цим факторам.

Управління процесами адаптації можуть носити поточний і стратегічний

характер, бути процесами інноваційного розвитку або процесами пристосування,

виживання підприємства [72]. Доказом тому є існуюча концепція Раймонда

Майлса Е., Гранта Майлса, Чарльза Сноу К. «організаційних процесів», в якій

автори визначають три групи організаційних процесів: операційні, що

підвищують продуктивність; інвестиційні, що поповнюють поточні активи та

надають нові ресурси для підйому економічної активності або різностороннього

розвитку; адаптаційні – процеси перегрупування активів та ресурсів, що керують

реакцією на ринкові можливості та направляють зусилля на накопичення та

використання знань. Адаптаційні процеси представляють три складові [84, с. 101]:

а) перша стосується використання поточних активів і ресурсів.

б) друга – стосується розподілу ресурсів між підприємствами, особливо

як спосіб реакції на швидкоминучі вимоги ринку;

в) третя складова характеризує інновації. Для підприємства найбільш

важливим є безперервне удосконалення всіх трьох складових адаптаційних

процесів.

Адаптація суб’єкта господарювання до змінного зовнішнього середовища і

пов’язаними з ним впливами окремих факторів середовища може бути

параметричною і структурною. Параметрична адаптація припускає зміну

параметрів внутрішніх систем підприємства, таких як освоєння виробництва нової

продукції чи нової технології, зміна ринків збуту чи цінової політики

підприємства. Структурна адаптація передбачає зміну самої структури

внутрішньої системи підприємства, появу нових внутрішніх систем,

реорганізацію чи ліквідацію існуючих [47, с. 133-134].

Залежно від ролі і значення адаптаційних елементів, а також готовності

підприємства до реалізації адаптивної реакції можна виділити три моделі

поведінки суб’єктів господарювання: модель активної поведінки, модель

консервативної поведінки, модель змішаної поведінки.

Основними методами адаптації підприємства у сучасних умовах є модель

управління «за слабкими сигналами», модернізація, реструктуризація,

реінжиніринг, управління на основі імпульсів, кожен з яких має свої особливості

застосування, переваги та недоліки. Наступними елементами механізму

реструктуризації є методи проведення змін. Вітчизняними і зарубіжними

науковцями [25; 33; 64] запропоновані до використання при проведені

реструктуризації підприємств наступні методи: ABS/ABM; аутсорсінг;

бенчмаркінг; виробничо-господарський аналіз; «жорсткі» і «м'які» інструменти;

оцінка бізнесу; оцінка персоналу; рєінжинірінг бізнес-процесів; ситуативний

аналіз; «Точно в термін»; управління знаннями; управління проектами;

управління якістю; фінансовий аналіз.

Вважаємо, що за сучасних умов господарювання лише ефективне поєднання

вищезазначених інструментів надасть підприємству змогу вчасно та ефективно

реагувати на зміни зовнішнього середовища. Таким чином, необхідність

проведення адаптаційних заходів, як правило, викликана важким фінансовим

становищем, наявністю реальної загрози процедури банкрутства або втрати

частини майна й іміджу підприємства, низькою рентабельністю основного

виробництва, відсутністю умов для залучення інвестицій. Управління адаптацією

являє собою процес, спрямований на глибоку зміну в діяльності підприємства,

управління, забезпечення його економічної безпеки Управління процесами

адаптації підприємства не може проводитися раптово, без попередньої роботи

фахівців різного профілю на основі заздалегідь розроблюваних програм.

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА АНАЛІЗ

ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА  

2.1. Методика оцінки рівня адаптації підприємства в умовах кризи

Аналіз літератури свідчить, що як критерії адаптації підприємства науковці

розглядають ефективність, конкурентоспроможність, гнучкість, стійкість. Одним

з найбільш поширених підходів є співвідношення адаптації із стійкістю системи

[91, c. 161].

Доцільно як інтегруючий показник ефективності, гнучкості,

конкурентоспроможності обрати критерій стійкості економічного потенціалу

підприємства та фінансового стану підприємства. Економічний потенціал

підприємства є характеристикою їх внутрішніх можливостей для здійснення

транспортного обслуговування і отримання відповідного доходу.

У якості основних структуроутворюючих елементів економічного

потенціалу підприємства було виділено фінансово-інвестиційну складову

економічного потенціалу підприємства.

Оцінка здійснюється на всіх рівнях управління за формулою (2.1): ax bx czRA

n

, (2.1)

де RA – рівень адаптації;

a, b, c – значення критичного, слабкого і сильного параметрів відповідно;

x, y, z – кількість критичних, слабких і сильних факторів відповідно.

Рівень адаптації визначається за розробленою шкалою: від cz до 0,8 cz –

достатній рівень адаптації для забезпечення стійкості економічного потенціалу;

від 0,8 cz до 0,6 cz – задовільний; від 0,6 cz до 0,4 cz – ймовірний; від 0,4 cz до 0,2

cz – критичний; від 0,2 cz до 0 – небезпечний.

До основних показників, що, характеризують фінансовий стан

підприємства, належать такі: прибутковість (рентабельність); оптимальний

розподіл прибутку; оптимальні розміри власних оборотних активів, які

забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції; наявність

власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх

покриття; платоспроможність підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності виражає відношення грошових коштів,

вкладень у дебіторську заборгованість, термін оплати якої не настав та готової

продукції до поточних зобов’язань, тобто (2.2):

Кпп = ГК + ПФВ + ДЗ + ГП (2.2)

де Кпп – коефіцієнт поточної платоспроможності;

ДЗ – дебіторська заборгованість, термін оплати якої не настав;

ГП – готова продукція.

Теоретично оптимальною величиною даного коефіцієнта є значення 0,7-0,8.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризується рівнем покриття

зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші

відповідає строку погашення зобов'язань. Визначається коефіцієнт абсолютної

ліквідності як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових

вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов'язань за формулою (2.3):

Кап = (ГК + Пфі) : ПЗ (2.3)

де Кап – коефіцієнт абсолютної платоспроможності;

ГК – залишки грошових коштів та їх еквівалентів на розрахунковому

рахунку і в касі;

Пфі – поточні фінансові інвестиції (акції, облігації);

ПЗ – поточні короткотермінові зобов’язання (короткотермінові кредити та

кредиторська заборгованість).

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності Кал > 0,2 достатнє, щоб

підприємство своєчасно розрахувалось за своїми боргами з кредиторами.

Зменшення цього коефіцієнта відображає зовнішню причину

неплатоспроможності підприємства.

Якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності Кал < 0,2, а коефіцієнта покриття

Кп < 0,5, підприємство вважається банкрутом і може підлягати ліквідації з

продажем майна.

Платоспроможність характеризується достатньою кількістю оборотних

активів підприємства для погашення своїх зобов'язань протягом року.

Коефіцієнт автономії - показник, який характеризує частку власних активів

у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення

статутної діяльності. Коефіцієнт автономії розраховується діленням суми

власного капіталу на вартість майна підприємства за формулою (2.4):

Кфн = Двк : ВБ (2.4)

де Кфн – коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

Двк – джерела власних і прирівняних до них коштів;

ВБ – валюта балансу.

Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії Кавт > 0,5. Таке

значення цього показника дає змогу припустити, що всі зобов'язання

підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшення коефіцієнта

автономії свідчить про більшу фінансову незалежність, підвищення гарантії

погашення підприємством своїх зобов'язань.

Коефіцієнт фінансової стабільності визначається за формулою (2.5):

Кфс = (ВК + ДПК – ВПК) : ВБ (2.5)

де Кфс – коефіцієнт фінансової стійкості

ДПК – довготермінові позикові кошти;

ВПК – використання позикових коштів.

Нормальним (нормативним) вважається, Кфс> 1.

Таким чином, застосування запропонованого підходу до оцінки рівня

адаптації дозволяє об’єктивно оцінити адаптованість параметрів економічного

потенціалу, що дозволить забезпечити ефективність адаптивного управління на

підприємстві.

2.2. Оцінка рівня адаптації підприємства підприємства

Представлений нижче аналіз фінансового стану ТОВ Моноліт Енерго

(Додаток А, табл.2.1) виконано за період 01.01.12-31.12.16 г. (5 років). При якісній

оцінці фінансових показників ураховувалася приналежність ТОВ Моноліт Енерго

до галузі «Виробництво електро- і оптичного встаткування» (клас по ОКВЕД –

30-33). Серед статей, що негативно змінилися, балансу можна виділити

«дебіторська заборгованість» в активі (-5237 тис. грн.).

Власний капітал організації на 31.12.2015 склав 2097,0 тис. грн. (Додаток Б,

таблиця 2.2). За весь розглянутий період мав місце дуже сильний ріст власного

капіталу – в 5,7 рази, при цьому таку ж тенденцію протягом періоду підтверджує

й лінійний тренд. У розглянутому періоді спостерігалося стрибкоподібне

збільшення статутного капіталу.

Аналіз фінансової стабільності організації представлено у табл. 2.3 - 2.4

(Додаток В, Д). Провівши аналіз ліквідності підприємства, можна відмітити, що

на 31 грудня 2016 р. значення коефіцієнта поточної ліквідності не відповідає

нормі (таблиця 2.5-2.6), Додаток Ж, З. Аналіз ефективності діяльності організації

(табл. 2.7), Додаток К. Аналіз рентабельності представлений у табл. 2.8-2.9,

Додаток Л, М. Розрахунки показників ділової активності (оборотності) (табл.

2.10), Додаток Н.

Факторний аналіз рентабельності власного капіталу. Розглянемо, які

фактори вплинули на зміну віддачі від власного капіталу. Проведемо факторний

аналіз по формулі Дюпона (2.6):

Рентабельність

власного

капіталу

=

Чистий прибуток (НП)

=

НП

x

Виторг

x

Активи (2.6)

Власний капітал (СК) Виторг Активи СК

У даній формулі рентабельність власного капіталу представлена у вигляді

добутку трьох факторів: рентабельності продажів по чистому прибутку,

оборотності активів і показника, що характеризує частку власного капіталу.

Ефективність використання трудових ресурсів характеризує показник

продуктивності праці. За 2015 рік продуктивність праці склала 1431 тис. грн./чол.

Протягом аналізованого періоду відбулося сильне зменшення продуктивності

праці – на 1 981 тис. грн./чол., або на 58,1%.

За результатами проведеного аналізу виділені й згруповані за якісною

ознакою основні показники фінансового становища й результатів діяльності ТОВ

«Моноліт Енерго» за весь аналізований період. Визначення незадовільної

структури балансу наведено у (табл. 2.11-2.12), Додаток О, П. Аналіз

кредитоспроможності позичальника наведено у табл. 2.13-2.14, Додаток Р, С.

У даному розділі наведений аналіз кредитоспроможності ТОВ «Моноліт

Енерго» за методикою Ощадбанку України. За методикою Ощадбанку всі

позичальники діляться залежно від отриманої суми балів на три класи:

першокласні – кредитування яких не викликає сумнівів (сума балів до 1,25);

другого класу – кредитування вимагає зваженого підходу (понад 1,25 але менше

2,35); третього класу – кредитування пов'язане з підвищеним ризиком (2,35 і

вище). У цьому випадку сума балів рівна X. Отже організація може розраховувати

на одержання банківського кредиту.

Прогноз банкрутства. Одним з показників імовірності швидкого

банкрутства організації є Z-Рахунок Альтмана, який розраховується по наступній

формулі (стосовно до ТОВ «Моноліт Енерго» взята 5-факторна модель для

приватних виробничих підприємств): Z-Рахунок = 0,717T1 + 0,847T2 + 3,107T3 +

0,42T4 + 0,998T5. Передбачувана ймовірність банкрутства залежно від значення Z-

Рахунку Альтмана становить: менш – висока ймовірність банкрутства; від 1.23 до

2.9 – середня ймовірність банкрутства; від 2.9 і вище – низька ймовірність

банкрутства.

Отже, за результатами розрахунків для ТОВ «Моноліт Енерго» значення Z-

рахунку на останній день аналізованого періоду склало 1,19. Це означає, що існує

висока ймовірність банкрутства ТОВ «Моноліт Енерго». Таким чином, ситуація

на підприємстві потребує розробки та впровадження моделі адаптації

підприємства до зовнішнього бізнес-середовища.

2.3. Розробка діагностичної моделі адаптації ТОВ НВП «Моноліт Енерго»

В управлінні розвитком діагностика стану соціально-економічної системи

відіграє суттєву роль, бо вона дозволяє виявити внутрішні проблеми системи та

вплив на них зовнішніх факторів. Лише аналіз особливостей стану конкретного

підприємства дозволить сформувати комплекс управлінських рішень адекватних

ситуації, що склалася. Діагностика підприємства орієнтована на виділення

суперечностей в його функціонуванні. Економічна діагностика підприємства – це

аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення

окремих результатів його діяльності, використання неповної інформації з метою

виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків поточних

управлінських рішень.

Аналіз літературних джерел з теорії розвитку відкритих систем та

економіко-математичного моделювання [76, с. 23-25] дозволив сформувати

алгоритм побудови діагностичної моделі розвитку підприємства, що враховує

впливи складно структурованого зовнішнього й внутрішнього середовища

підприємства з системних позицій на підставі використанням систем регресійних

рівнянь.

Крок 1. Першим кроком є специфікація моделі – вибір істотних для об’єкта

чи процесу дослідження показників, що в подальшому виступають в якості

змінних моделі та висунення гіпотези про математичний вид залежності, що існує

між ними.

Крок 2. Перевірка індентифікованості моделі. При правильному вирішенні

завдання попереднього кроку ідентифікація системи одночасних рівнянь

зводиться до коректної і однозначної оцінки її коефіцієнтів (параметрів моделі).

Крок 3. Вибір методу визначення параметрів моделі. Більшість авторів

вважають, що для визначення параметрів надідентифікованої моделі доцільно

використовувати двокроковий метод найменших квадратів (ДМНК). Його

сутність полягає в оцінці параметрів в два кроки. На першому кроці на основі

наведеної форми моделі розраховуються для надідентифікованих рівнянь

теоретичні значення ендогенних змінних. Далі, підставивши їх замість фактичних

значень, можна застосувати звичайний МНК до структурної форми

надідентифікованого рівняння.

Крок 4. Оцінка параметрів моделі. Для автоматизації розрахунків

параметрів системи рівнянь використовують різноманітні програмні продукти.

Крок 5. Оцінка адекватності моделі. Цей етап є одним з найважливіших в

економіки-математичному моделювання, бо саме він дає можливість оцінити

доцільність використання розробленої моделі.

У роботі модель адаптації підприємства до зміни ринкової кон'юнктури

представлена як сукупність підсистем-блоків (рис. 2.1), Додаток Т.

З метою підвищення ефективності діагностики фінансового стану

підприємства узагальнено класифікацію її видів, конкретизовано перелік та

уточнено зміст основних методів діагностики, які можуть використовуватись саме

для діагностики фінансового стану підприємства.

Принципово важливим є комплексність у підході до розробки та

впровадження системи діагностики фінансового стану підприємства, тобто

дослідження за допомогою діагностичного апарату як статичного стану об’єкта,

так і його розвитку у часі. З цією метою запропоновано авторську схему системи

діагностики фінансового стану підприємства та визначено характеристики

елементів даної системи.

Результатом даної системи є формування аналітичної бази для прийняття

управлінських рішень. В свою чергу, система управління через реалізацію

управлінських рішень впливає на об’єкт управління, що є джерелом інформації із

внутрішнього середовища, яка є входом до системи діагностики.

Алгоритм комплексної оцінки фінансового стану підприємства

представлено у додатку У (рис. 2.2.).

З метою здійснення аналізу динаміки величини чистого прибутку ТОВ

«НВП Моноліт Енерго» виконаємо детермінований фінансовий аналіз цього

показника, використовуючи формулу (2.7):

ЧП = ЗК× Кавт. ×Кфін.р. ×КобПК× Rпр. (2.7)

де ЧП – чистий прибуток;

ЗК – загальний капітал;

Кавт. – коефіцієнт автономії;

Кфін.р. – коефіцієнт фінансового ризику;

КобПК – коефіцієнт оборотності позикового капіталу;

Rпр. – це рентабельність продажу.

На основі фінансової звітності підприємства (Форми №1 «Баланс» та Форми

№2 «Звіт про фінансові результати») за 2014, 2015 та 2016 роки побудуємо

таблиці та розрахуємо необхідні показники (табл. 2.15-2.16), Додатки Ф, Х.

Проведемо факторний аналіз чистого прибутку підприємства за такими

показниками: загальний капітал, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансового

ризику, коефіцієнт оборотності позикового капіталу та рентабельність продажу.

Результати аналізу представлено у таблиці 2.17, Додаток Ю.

Чистий прибуток підприємства на кінець 2015року збільшився на 880,2 тис.

грн. На цю зміну вплинули такі фактори: загальний капітал, коефіцієнт автономії,

коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт оборотності позикового капіталу та

рентабельність продажу. Позитивно на динаміку чистого прибутку вплинуло

збільшення рентабельності продажу (прибуток зріс на 59,23 тис. грн.). Зменшення

коефіцієнта автономії вплинуло на динаміку чистого прибутку негативно (він

зменшився на 25,24 тис. грн.).

На кінець 2016 року найбільший позитивний вплив на динаміку чистого

прибутку спричинило збільшення коефіцієнту автономії (ЧП збільшився на 24,14

тис. грн.), збільшення коефіцієнта оборотності позикового капіталу спричинило

збільшення ЧП на 17,6 тис. грн. Найбільший негативний вплив спричинило

зменшення коефіцієнта фінансового ризику (ЧП зменшився на 26,27 тис. грн.)

Отже, найбільший позитивний вплив на динаміку ЧП спричинило

збільшення коефіцієнта фінансового ризику. Тобто, можна сказати, збільшення

позикового капіталу за період 2014-2015 роки позитивно вплинуло на величину

ЧП, а отже запозичені кошти використовувались ефективно.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ПІДПРИЄМСТВА ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

3.1. Визначення шляхів вдосконалення системи фінансового забезпечення

адаптації підприємства до умов зовнішнього середовища

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації

роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на

найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити

прибуткові операції на фінансовому ринку.

Мобілізуючи кошти інших власників для покриття витрат на власному

підприємстві, фінансисти повинні мати чітке уявлення про мету інвестування

ресурсів і давати рекомендації щодо форм залучення коштів. Для покриття

короткострокової та середньострокової потреби у фінансових ресурсах доцільно

використовувати позички банків. Здійснюючи великі капітальні вкладення, можна

скористатися додатковою емісією цінних паперів. З розвитком конкуренції на

ринку та зниженням норми прибутку перспективи розвитку підприємства

значною мірою залежать від стратегії управління фінансами. Вміння планомірно і

раціонально керувати фінансами в періоди погіршання кон’юнктури ринку

підвищує шанси на виживання. Також за сприятливих економічних умова

важливою стає задача оптимального розподілу ресурсів між поточною та

інвестиційною діяльністю. Це можна зробити, якщо на підприємстві діє

продумана система управління витратами.

Побудову та вдосконалення системи управління витратами на

підприємствах пропонується здійснювати шляхом: виділення основних понять і

процедур, системи управління витратами; виявлення існуючих проблем

формування та контролю витрат на підприємстві; формування моделі управління

витратами з урахуванням особливостей галузі та підприємства; побудови

інформаційної системи; адаптації документообороту до обраної інформаційної

системи; розподілу відповідальності за формування витрат та створення

механізму мотивації і стимулювання їх зниження [44, c. 148-149].

Виявлення існуючих проблем (діагностика) формування та контролю витрат

на підприємстві зводиться до визначення причин недостатньої оперативності

обліку, відсутності надійних критеріїв оцінки ефективності діяльності в сфері

управління витратами, недорозвиненості системи мотивації.

Недостатність оперативного обліку полягає в тому, що на більшості

підприємств повні дані про фактичні витрати в цехах можуть бути отримані в

бухгалтерії через місяць після звітного. Ці дані на момент їх отримання будуть

застарілими. Вони не дозволяють оперативно аналізувати виробничі процеси в

цехах і, відповідно, приймати рішення з виникненням проблем.

Відхилення витрат від кошторисних показників зазвичай неможливо

адекватно оцінити в зв’язку з відсутністю достатнього переліку норм і

нормативів, розвинутої статистики про витрати за минулі періоди, єдиного

методичного підходу до аналізу ефективності здійснених витрат.

Нерозвиненість системи мотивації за досягнення кінцевого результату

пов’язана з відсутністю оперативного контролю та управління витратами, що

ускладнює оцінку роботи підрозділів у плані ресурсозбереження [26, c. 173-174].

Отже, формування бажаної моделі управління фінансами включає такі

етапи [22, c. 115-116]: розробку системи норм і нормативів по окремих позиціях

статей витрат; запровадження системи планування план-фаутного контролю,

розрахунку і факторного аналізу відхилень фактичних даних від планових;

встановлення відповідальності керівників центру витрат за виконання планових

завдань по регульованих видах витрат; затвердження порядку збору і передачі

даних; налагодження даних у режимі реального часу по мірі формування

первинних документів по затратах; розроблення і запровадження системи

заохочення за досягнення економії витрат.

3.2. Рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового забезпечення

адаптації ТОВ НВП «Моноліт Енерго» до умов зовнішнього середовища

Підвищення ефективності діяльності підприємства можливо за умов:

оптимізації обсягів реалізації, перегляду асортиментної та цінової політики,

підвищення рентабельності господарювання; використання короткотермінових

грошових інструментів для тимчасового зберігання вільних грошових коштів

(наприклад, депозитні вклади у банку); створення конкурентоздатного

виробництва; розробки фінансової стратегії: впровадження фінансового

планування та розробки фінансового плану або бізнес-плану.

Засобом оформлення комерційного кредиту повинен стати вексель, який

зможе позбавити підприємство від попередньої передоплати. Цей кредитно-

розрахунковий інструмент дозволить гасити борги по ланцюжку дебіторів та

кредиторів, зменшити потребу в банківському кредиті.

Робота підприємства, особливо в умовах переходу до ринкової економіки,

вимагає постійного контролю, його фінансовий стан має бути стійким, щоб за

рахунок власних коштів формувати власні активи, не допускати необґрунтованої

дебіторської заборгованості, розраховуватись вчасно за своїми зобов’язаннями.

Однак економічна криза в країні призводить до того, що погіршується фінансовий

стан багатьох підприємств, зростає кількість збиткових підприємств, збільшується

дебіторська та кредиторська заборгованість, затримуються або не здійснюються

вчасно платіжні зобов’язання. Тобто створюються умови для банкрутства

підприємств.

Для покращення фінансового стану, платоспроможності та фінансовій

стабілізації діяльності підприємства керівництву необхідно здійснювати [25]:

оптимізацію обсягів реалізації, перегляд асортиментної та цінової політики,

підвищення рентабельності господарювання; систематичний контроль з боку

фінансової служби підприємства за станом сплати покупцями відвантажених чи

відпущених на місці товарів та послуг; брати до уваги їх платоспроможність; не

допускати відпуску товарів, продукції неакуратним платникам без передоплати;

слідкувати за виконанням ними законодавчо встановленої матеріальної

відповідальності за затримку платежів; коригування тривалості відстрочки

платежів, використовуючи для цього у розрахунках факторинг, спонтанне

фінансування; надання додаткових кредитних ресурсів; надання кредитного

забезпечення (доручення, гарантії); трансформацію боргу у власність; стратегічне

планування з метою визначення стратегії розвитку підприємства, утримання

позиції на ринку, лідерства в певній галузі тощо; аналіз можливості ефективного

використання наявного майна та вдало розпоряджатися їм; складання системи

бюджетів, як елемента управління у нестабільних економічних умовах; розробку

фінансової стратегії: впровадження фінансового планування та розробку

фінансового плану або бізнес-плану. Це досягається шляхом розробки прогнозних

балансів доходів та видатків і прогнозних сальдових балансів, де, зокрема, мають

бути враховані всі резерви мобілізації фінансових ресурсів, які відволікаються у

нераціональні витрати.

При виникненні дебіторської заборгованості потрібно вживати заходів щодо

припинення подальшого відпуску товарів боржникам та накладання штрафних

фінансових санкцій на боржників;.

З метою збільшення обсягів діяльності підприємству необхідно нарощувати

матеріальні оборотні активи, в першу чергу, запаси, які користуються попитом, а з

метою збільшення власного капіталу у обороті слід залучати тимчасово вільні

кошти інших підприємств – добровільні внески, цільові займи;

При здійсненні діяльності слід не допускати причин та умов, які ведуть до

виникнення простроченої дебіторської заборгованості по товарних операціях,

нестачах і крадіжках; використовувати у господарському обороті практику

комерційного кредиту. Засобом оформлення комерційного кредиту повинен стати

вексель, який зможе позбавити підприємство від необхідності передплати. Цей

кредитно-розрахунковий інструмент дозволить гасити борги по ланцюжку

дебіторів та кредиторів, зменшити потребу в банківському кредиті. Необхідно

зацікавлювати дебіторів погашати заборгованість саме шляхом придбання

фінансового векселя, створивши для них пільгові умови майбутніх розрахунків.

3.3. Рекомендації та антикризові заходи щодо покращення фінансового

стану ТОВ НВП «Моноліт Енерго»

Здійснивши комплексний аналіз обраного нами підприємства, а саме

визначивши показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності,

ділової активності, та рентабельності, ми маємо право вважати, що директор

даного підприємства та його замісники при прийнятті тих чи інших

організаційних рішень використовують в основному інтуїтивний підхід, що

базується на знаннях та досвіді. Тому, на нашу думку, найдоцільнішою для нього

була б стратегія обмеженого зростання, спрямована на поліпшення технологій,

інноваційну діяльність, економію витрат та підтримання виробництва на сталому

рівні. Однак, після оцінки ймовірності банкрутства, виявилось, що при збереженні

зафіксованих негативних тенденцій протягом наступних 2-3 років підприємству

може загрожувати банкрутство.

Реалізація антикризової стратегії потребує особливого управління, яке

включає в себе управління змінами, перегляд стратегії, стратегічний контроль,

управління стратегічними рішеннями.

Отже, на основі вище проведеного аналізу вибору стратегії антикризового

управління, можна зробити висновок, що на сьогодні все більшу роль відіграють

інноваційний потенціал та можливість впроваджувати ефективні стратегії і

постійно розвивати підприємство шляхом відновлення його структури та

ключових бізнес-процесів у відповідь на негативні кризові явища.

Фінансову стабілізацію ТОВ НВП «Моноліт Енерго» необхідно

здійснювати за такими етапами: усунення неплатоспроможності; відновлення

фінансової стабільності; зміна фінансової стратегії з метою прискорення

економічного зростання. Для досягнення цього пропонуємо керівництву

підприємства використовувати три основні групи резервів [85, c. 20-24]:

а) резерви операційної діяльності: раціоналізація ресурсного

забезпечення і використання ресурсів; вдосконалення організації виробництва та

праці й застосування найбільш ефективних способів просування товарів на ринку;

впровадження інноваційного менеджменту на всіх ієрархічних рівнях

підприємства; дієвий контроль і стимулювання високопродуктивної праці; гнучкі

виробничі системи й оптимізація розмірів виробничо-збутової діяльності;

б) резерви інвестиційної діяльності: оптимізація інвестиційного

портфеля і вихід із неефективних інвестиційних проектів; підвищення

ефективності реалізації проектів реального та фінансового інвестування;

в) резерви фінансової діяльності: ефективне розміщення власного та

іншого капіталу в рентабельні активи; залучення довгострокових позик і кредитів;

ефективне реінвестування прибутку та раціональна дивідендна політика.

Також, фінансову стабілізацію ТОВ НВП «Моноліт Енерго» можна

здійснювати за допомогою наступних механізмів [45, c. 115-122]:

а) оперативний механізм фінансової стабільності, заснований на

принципі «відсікання зайвого», являє собою захисну реакцію підприємства на

несприятливий фінансовий розвиток і позбавлений наступальних управлінських

рішень;

б) тактичний механізм фінансової стабільності з використанням окремих

захисних заходів, у цілому являє собою наступальну тактику, спрямовану на

перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку, ґрунтується на

використанні моделей фінансової рівноваги в довгостроковому періоді;

в) стратегічний механізм фінансової стабілізації являє собою винятково

наступальну стратегію фінансового розвитку, що ставить за мету прискорення

загального економічного розвитку підприємства, використовує моделі

прискореного економічного росту підприємства.

Загалом, ефективність реалізації стратегії антикризового управління у ТОВ

НВП «Моноліт Енерго» можна підвищити шляхом розробки комплексної

антикризової програми. Її розробка та реалізація має спиратися на власні сили та

можливості або залучати стороннього інвестора (санатора), здійснювати контроль

над процесом її реалізації; розробляти та впроваджувати систему запобігання

кризовим явищам у майбутньому.

3.4. Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозиції

Перехід якісних оцінок науково-практичного рівня результатів роботи до

кількісних здійснюється за допомогою шкали балів та коефіцієнтів вагомості

показників (таблиця 3.1). На підставі балів та коефіцієнтів вагомості показників

розрахунок НПР виконується за формулою (3.1):

НПР = Б1α1 + Б2α2 + Б3α3 + Б4α4 (3.1)

де, Б1 – оцінка новизни роботи у балах; Б2 – оцінка перспективності роботи

у балах; Б3 – оцінка масштабу використання роботи у балах;Б4 – оцінка

ймовірності досягнення результатів роботи у балах; а1, …, а4 – коефіцієнти

вагомості відповідних показників.

Кількісне значення показника НПР визначається у балах і дає змогу

проводити порівняння різних наукових рішень.

Для оцінки науково-практичного рівня результатів слід відібрати найбільш

істотні параметри, в яких зацікавлені майбутні користувачі продукту, який було

створено за результатами дослідження. Наприклад, такими показниками можуть

бути точність, об’єктивність, трудомісткість, продуктивність праці користувачів,

методики або рекомендацій [67].

При оцінці науково-практичного рівня результатів дипломної роботи,

необхідно врахувати їх можливий вплив на підвищення показників науково-

технічного рівня виробництва в галузі, регіоні, економіці країни.

Отже, перейдемо безпосередньо до розрахунків.

НПР = 7*0,35+3*0,35+7*0,2+9*0,1=5,8 бали

Таким чином, НПР є достатньо високим і складає 58% від його верхньої

межі.

Розрахуємо річний економічний ефект (ЕФ) від впровадження системи

оновлення основних засобів за формулою (3.2):

Нреал ЕКП

РQЕФ

100 (3.2)

де Qреал – зниження витрат після впровадження заходу; Р – рентабельність

доходу, %; К – капітальні витрати на впровадження заходу; Ен – нормативний

коефіцієнт економічної ефективності; П – поточні витрати.

Таблиця 3.1

Шкала балів для порівняння науково-практичного рівня результатів

Показники НПР, j Ознаки показників Кількість

балів (Бj)

Коефіцієнт важливості j-го

показника НПР aj 1. Новизна Перевищує кращі світові аналоги 10

0,35

Відповідає світовому рівню 7-9 Нижче кращих світових аналогів 5-6 Перевищує кращі вітчизняні аналоги 3-4 Відповідає вітчизняному рівню 1-2 Нижче вітчизняного рівня 0

2. Перспективність

Першочергова важливість 10 0,35 Важливі 5-7

Корисні 1-3

Показники НПР, j Ознаки показників Кількість

балів (Бj)

Коефіцієнт важливості j-го

показника НПР aj 3. Потенційний масштаб практичного використання

Світовий ринок 10

0,2 Галузі національної економіки 7-8

Галузь (регіон) 3-5 Окреме підприємство(об'єднання) 1-2

4. Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів

Великий (значний) 10

0,1 Помірний (середній) 5-6

Малий (слабкий) 1-3

Зниження витрат підприємства від оновлення основних засобів – 15 %.

5,248215,000,16550 реалреал QQ (тис. грн.).

Таким чином, економічний ефект від запропонованих заходів складатиме:

ЕФ = (2482,5*0,25-496,5)-(90,5*0,15)=110,55 (тис. грн./рік)

Впровадження запропонованих методів дослідження надасть змогу

підприємству збільшити річний прибуток на 110,55 тис. грн.

Представлені пропозиції нададуть підприємству можливість оновити

основні засоби, завдяки цьому підвищити показники фінансового стану і у свою

чергу кредитоспроможність та конкурентоспроможність підприємства.

ВИСНОВКИ

Адаптація тісно пов'язана з ринковою діяльністю українських підприємств у

конкурентному середовищі, оскільки характеризує не тільки процес їхнього

функціонування на ринках збуту, але і результати, що досягаються при цьому.

Сучасний ринок піддається постійним змінам, у тому числі масштабного

характеру, швидкість яких така велика, що пристосування до них стає суттєвою

перевагою у конкурентній боротьбі. У цих умовах підприємства-товаровиробники,

що прагнуть зміцнення своїх конкурентних позицій, повинні відмовлятися від

колишніх методів роботи з ринком і орієнтуватися на нові підходи, принципи і

методи організації і ведення бізнесу, основу яких становить адаптація. Здатність

до адаптації – одна з основних складових успіху підприємства на товарному

ринку

Пошук шляхів забезпечення сталого економічного зростання підприємств

обумовив теоретичне обґрунтування необхідності фінансового забезпечення їх

адаптації. На цій основі сформульовано та систематизовано основні поняття теорії

адаптації, класифіковано істотні ознаки процесу адаптації, визначено його типи

(активна, пасивна, превентивна), структуровано стратегічні цілі, визначено

локальні критерії адаптації – конкурентоспроможність і фінансова привабливість

підприємства.

Визначено передумови формування системи фінансового забезпечення

процесу адаптації підприємства. Посилення конкурентної боротьби за ринки

збуту, прагнення підприємств досягти успіху у задоволенні споживчого попиту в

певних товарах вимагають переходу на ситуаційне управління, обумовлюють

посилення значущості та ролі маркетингу в реалізації сукупності адаптаційних

заходів.

Проведене теоретичне обґрунтування структури системи адаптації

дозволило виділити її функціональні підсистеми та визначити сукупність завдань,

що потребують вирішення. З цією метою розроблено трирівневу модель

організації процесу адаптації, що потребувало визначити цілеполягання та

дозволило окреслити засоби цілереалізації. Технологія застосування програмно-

цільового підходу до адаптації передбачає розробку комплексу використання

відповідних способів, форм, положень фінансового забезпечення, що дозволило

вирішити питання організаційного характеру. Створена система фінансового

забезпечення процесу адаптації є багатоцільовою, кінцевим результатом

функціонування якої є забезпечення продуктивної діяльності підприємства

протягом його життєвого циклу, а саме: формування потреб ринку, забезпечення

мобільності організаційної структури підприємства, підвищення ефективності

маркетингу, реструктуризація та диверсифікація діяльності підприємства.

Головним критерієм ефективності їх господарювання визначено здатність до

своєчасної й адекватної перебудови діяльності з метою забезпечення

конкурентного становища на ринках збуту, тобто адаптивність, чисельним

виразом якої обрано відповідний коефіцієнт адаптивності.

Порівняльний аналіз фактичних та запланованих значень коефіцієнтів

адаптивності й відповідно напрямів їх векторів дозволяє провести якісну оцінку

програми адаптації та правильності обраного курсу функціонування

підприємства.

Процес забезпечення ефективності життєдіяльності підприємства є

складним і багатовекторним, що потребує впровадження системи адаптації,

ефективне функціонування якої скорочує час на зміцнення ринкових позицій

товаровиробника. Це можливо шляхом реалізації комплексу обґрунтованих у

рамках бізнес-плану адаптації відповідних адаптаційних заходів, реалізація яких

потребує певних фінансових витрат. Економічне обґрунтування функціонування

системи адаптації базується на оцінці чистого інтегрованого приведеного ефекту

від реалізації комплексу адаптаційних заходів, використанні механізму його

розподілу між структурними підрозділами залежно від ступеня участі їх

персоналу у процесі адаптації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України

28.06.1996 р. / Міністерство юстиції України. – Офіц. Вид. – К. : 2006. – 128 с.

2. Господарський кодекс України зі змінами і доповненнями № 4618-VI [зі

змін. та доп.] від 22.03.2012 р. – Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

3. Кодекс цивільного захисту України № 5403-17 [зі змін. та доп.] від

01.07.13 р. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.

4. Кримінальний кодекс України № 245-VII [зі змін. та доп.] від 16.05.2013

р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2342-14.

5. Цивільний кодекс України № 4416-VI [зі змін. та доп.] від 21.02.2012 р. –

Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

6. Про Антимонопольний комітет України: Закон України № 3205-VI [зі

змін. та доп.] від 23.12.2011 р. – Режим доступу:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3959-12.

7. Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних

потреб: Закон України № 4287-VI [зі змін. та доп.] від 15.12.2005 р. – Режим

доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/493/95-вр.

8. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і

соціального розвитку України: Закон України № 1602-14 [зі змін. та доп.] від

02.12.2012 р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1602-14.

9. Про захист від недобросовісної конкуренції : Закон України № 689-VI [зі

змін. та доп.] від 18.12.2008 р. – Режим доступу:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/236/96-вр.

10. Про захист економічної конкуренції: Закон України № 3567-VI [зі змін.

та доп.] від 05.07.2011 р. – Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14.

11. Про інвестиційну діяльність: Закон України № 1560-12 [зі змін. та доп.]

від 09.11.2013 р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

12. Про інноваційну діяльність: Закон України № 40-15 [зі змін. та доп.] від

05.12.2012 р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/10-15.

13. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України

№ 1775-14 [зі змін. та доп.] від 22.01.2013 р. – Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1775-14.

14. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України № 1977-12 [зі

змін. та доп.] від 05.12.2012 р. – Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12.

15. Про охорону праці: Закон України № 2694-12 [зі змін. та доп.] від

18.11.2012 р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.

16. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-

обчислювальних машин: ДНАОП 0.00-1.31-99. – Київ. : 1999. – 30 с.

17. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними

терміналами електронно-обчислювальних машин: ДСанПіН 3.3-2.007-98. – К. :

1999. – 18 с.

18. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН

3.3.6.037-99. – К. : 2000. – 21 с.

19. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації:

ДСН 3.3.6.039-99 – К. : 2000. – 12 с.

20. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень: ДСН 3.3.6.042-

99. – К. : 2000. – 14 с.

21. Авраамова Е. Адаптация промышленных предприятий к рыночным

условиям [Текст] / Е. Авраамова, И. Гурков // Вопросы экономики. – 1997. – №11.

– С. 145-149.

22. Азаренкова Г. Фінанси підприємств [Текст]: Навч. посібник для самост.

вивчення дисципліни – 2. вид., випр. і доп. / Г. Азаренкова. – К.: Знання-Прес,

2006. – 288 с.

23. Азаренкова Г. М. Система забезпечення фінансового менеджменту в

Україні: сучасні аспекти [Текст] / Г. М. Азаренкова, Ю. С. Балясна, Т. О. Доценко,

А. І. Ковальова // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. –

2010. – №2(9). – С. 99-107.

24. Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин

[Текст] / Г. М. Азаренкова. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 328 с.

25. Аистова М. Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления.

Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления

преобразованиям [Текст] / М. Д. Аистова. – М. : Альпина Паблишер, 2002. – 287 с.

26. Андріанова І. Фінанси підприємств. Практикум [Текст]: навч.-метод.

посібник / Національна академія держ. управління при Президентові України.

Одеський регіональний ін-т держ. Управління / І. Андріанова. – О. : ОРІДУ

НАДУ, 2007. – 274 с.

27. Андрощук Г. А. Экономическая безопасность предприятия: защита

коммерческой тайны: монографія / Г. А. Андрощук, П. П. Крайнев. – К. : Ин Юре,

2000. – 400 с.

28. Анісімов М. В. Охорона праці [Текст] : навч. посіб. для студ. пед. навч.

закл. / М. В. Анісімов. – Кіровоград : Видавничий центр КТКК, 2005. – 116 с.

29. Ареф’єв В. О. Стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства

як запорука його ефективного та стабільного функціонування / В. О. Ареф’єв //

Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. - № 29. – С. 65-68.

30. Ареф’єв В. О. Теоретичні підходи до управління формуванням

фінансової безпеки підприємства/ В. О. Ареф’єв// Проблеми системного підходу в

економіці [Електронне наукове фахове видання] – №4. – 2010.

31. Батлук В. А. Охорона праці : підручник для студ. вищих навч. закл. /

В. А. Батлук, Г. Г. Гогіташвілі, Р. А. Яцюк. – Л. : Видавництво Національного ун-

ту «Львівська політехніка», 2005. – 332 с.

32. Бедрій Я. І.,. Охорона праці [Текст]: навч. посіб. / І.Я. Бердій,

Є.О.Геврик, І.Я.Кіт, О.С. Мурін, В.М.Єнкало. – Український держ. лісотехнічний

ун-т; Львівський електротехнікум зв'язку ; під заг. ред. Є. О. Геврик. – Л., 2000. –

280 с.

33. Белых Л. П. Реструктуризация предприятия / Л. П. Белых,

М. А. Федотова. – М. : ЮНИТИ, 2001. – 400 с.

34. Біломістна І. І. Антикризове фінансове управління підприємством в

сучасних умовах господарювання / І. І. Біломістна, О. М. Біломістний,

М. С. Крамська // Фінансово-кредитна діяльність: Проблеми теорії та практики:

зб. наук. пр. – 2013. – №1(14). – С. 90-96.

35. Біломістна І. І., Стратегія забезпечення фінансової безпеки промислових

підприємств України / І. І. Біломістна, Є. І. Грохольська // Фінансово-кредитна

діяльність: Проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – 2011. – №2(11). – С. 103-

110.

36. Білошкурська Н. В. Моделі адаптивної поведінки та їх роль у

формуванні економічної безпеки підприємства / Н. В. Білошкурська // Актуальні

проблеми економіки. – 2010. – № 12 (114). – С. 101-105.

37. Бужимська К. О. Деякі складові теоретико-методологічної бази

інноваційно-технологічної модернізації / К. О. Бужимська // Вісник ЖДТУ. –

2009. – № 4. – С. 202-207.

38. Васильців Т. Г. Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки

малого і середнього підприємництва [Текст]: монографія / Т. Г. Васильців,

В. І. Волошин, А. М. Гуменюк. – Львів : Львівська комерційна академія;

Національний ін-т стратегічних досліджень. Регіональний філіал у м. Львові,

2009. – 248 с.

39. Васійчук В. О. Основи цивільного захисту [Текст] : навч. посібник /

В. О. Васійчук, В. Є. Гончарук, С. І. Качан, С. М. Мохняк. – Львів, 2010. – 384 с.

40. Ганущак Т. В. Умови забезпечення фінансової безпеки підприємств /

Т. В. Ганущак // Наука й економіка. – 2009. – №1(13). – С. 7-13.

41. Геврик Є. О. Охорона праці: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /

Є. О. Геврик. – К.: Ельга, 2003. – 280 с.

42. Гусєв А. М. Охорона праці [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч.

закл. / А. М. Гусєв. – К.: Видання Європейського університету, 2006. – 283 с.

43. Д’яконова І. І. Фінансова безпека як складова системи стратегічного

управління підприємством / І. І. Д’яконова // Фінансово-кредитна діяльність:

Проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – 2013. – №1(14). – С. 102-109.

44. Дем'яненко М. Фінанси підприємств [Текст]: навч. посіб. для підгот.

фахівців напряму 0501 «Економіка і підприємництво» у вищ. навч. закл. I-II рівнів

акредитації / М. Дем’яненко. – К. : Либідь, 2007. – 371 c.

45. Довгань Л. Є. Стратегічна стійкість у системі стратегічного управління

підприємством / Л. Є. Довгань, Г. А. Мохонько // Актуальні проблеми економіки.

– 2010. – № 11 (113). – С. 115-122.

46. Домбровская И. А. Институциональный механизм адаптации

федеральных государственных унитарных промышленных предприятий к

рыночным условиям : автореф. дис….канд. экон. наук: 08.00.05 /

И. А. Домбровская. – Ижевск, 2006 - 15 с.

47. Донець Л. І., Економічна безпека підприємства: Навч. посібник /

Л. І. Донець, Н. В. Ващенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 240 с.

48. Євдін О. М., Могильниченко В. В. Захист населення і територій від

надзвичайних ситуацій. Т. 1. «Техногенна та природна небезпека» : посібник /

О. М. Євдін, В. В. Могильниченко. – К. : КІМ, 2007. – 636 с.

49. Євдін О. М., Могильниченко В. В. Захист населення і територій від

надзвичайних ситуацій. Т. 3. «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

(цивільної оборони) та містобудування» : посібник / О. М. Євдін,

В. В. Могильниченко. – К. : КІМ, 2008. – 152 с.

50. Єрьомін А. В. Контролінг як складова антикризового управління

підприємством / А. В. Єрьомін // Управління розвитком. – 2011. – №4. – С. 128-

129.

51. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці : підруч. / В. Ц. Жидецький ;

рец. : Г. Г. Гогіташвілі, І. І. Даценко, Б. С. Штангрет. – 3-тє вид., перероб. і доп. –

Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. – 336 с.

52. Жихор О.Б., Барановський О.І. Адаптація підприємства як засіб

забезпечення його економічної безпеки ∕ Економічна безпека: підручник з грифом

МОНУ / авт. кол. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. О. Б. Жихор, д-ра екон. наук,

проф. О. І. Барановського. – К. : УБС НБУ, 2015. – 467 с.

53. Кириченко О. С. Інноваційна безпека як невід’ємна складова

економічної безпеки та ефективного проектно-орієнтованого розвитку сучасних

підприємств / О. С. Кириченко // Фінансово-кредитна діяльність: Проблеми теорії

та практики: зб. наук. пр. – 2012. – №1(12). – С. 104-112.

54. Кобцева Е. Н. Адаптация персонала: классификация видов и показатели

/ Е. Н. Кобцева // Вестник ВГУ. Серия «Экономика и управление». – 2008. – №1. –

С.100-104.

55. Козаченко А. В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и

механизм обеспечения / А. В. Козаченко, В. П. Пономарев, А. Н. Ляшенко. – К. :

Либра, 2003. – 280 с.

56. Колодіна О. М. Економічний зміст адаптації підприємства /

О. М. Колодіна // Вісник СумДу. Серія Економіка. – 2010. – №1. – С. 200-210.

57. 1С:Підприємство : конспект лекцій / М. Ю. Карпенко, В. Б. Уфимцева,

П. Т. Бубенко, О. В. Димченко. – Х. : ХНАМГ, 2012. – 131 с.

58. Кравченко С. А. Адаптация сельскохозяйственных предприятий к

условиям рынка: монография. – 2-е изд., испр.и доп. / С. А. Кравченко. – К. : ННЦ

ИАЭ, 2006. – 449 с.

59. Крикавський Є. В. Сучасні акценти у формуванні

конкурентоспроможності підприємств / Є. В. Крикавський // Вісн. Хмельн. нац.

ун-ту. Екон. науки. – 2010. – № 3. – С. 54-57.

60. Кудлаєнко С. В. Теоретичні основи поняття «адаптація підприємств» /

С. В. Кудлаєнко // Вісник Хмельницького національного університету. – № 5. –

2009. – Т. 2. – С. 172-174.

61. Кузьменко Л. М. Управление функционированием и развитием

экономики региона [Текст]: монография / Л. М. Кузьменко // НАН Украины. Ин-т

экономики пром-сти. – Донецк, 2004. – 284 с.

62. Куцин Є. М. Теоретичні та прикладні аспекти аутсорсингу / Є. М. Куцин

// Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2011. –

№ 1. – С. 213-217.

63. Локальная сеть для офиса [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.texnet.ru

64. Мазур И. И. Реструктуризация предприятий и компаний: учеб. пособие

для вузов / И. И. Мазур. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. – 456 с.

65. Мельник А. О. Становлення та розвиток поняття «адаптація

підприємства» / А. О. Мельник // Вісник Технологічного університету Поділля. –

2004. – Ч. 2. – Т. 2. – № 1. – С. 135-138.

66. Менеджмент для магистров / под ред. А. А. Епифанова, С. Н. Козьменко.

– Сумы : Университетская школа, 2003. – 762 с.

67. Михайлюк В. О. Цивільна безпека [Текст]: навчальний посібник /

В. О. Михайлюк, Б. Д. Халмурадов. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.

68. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство

[Текст] : монографія / За ред. В. М. Геєця. – Х. : Інжек, 2006. – 240 с.

69. Орлова К. Є. Визначення механізму адаптації підприємств до умов

зовнішнього середовища / К. Є. Орлова // Інноваційна економіка. – 2011. – № 9. –

С. 174-178.

70. Осипенко С. І. Організація функціонального навчання у сфері

цивільного захисту [Текст] : навчальний посібник / С. І. Осипенко, А. В. Іванов. –

К., 2008. – 286 с.

71. Основи економічної безпеки: підручник / О. М. Бандурка, В. Є. Духов,

К. Я. Петрова, І. М. Червяков; МВС України; Національний ун-т внутрішніх

справ. – Х. : Вид-во Нац. ун.-ту внутрішніх справ, 2003. – 236 с.

72. Отенко И. П. Стратегическое управление потенциалом предприятия:

монография / И. П. Отенко. – Харьков : ХНЭУ, 2006. – 256 с.

73. Петренко В. Л. Адаптивная экономика / В. Л. Петренко, С. Г. Мищенко,

В. Б. Черевко // Вісник Харківського національного університету ім.

В. Н. Каразіна. – 2001. – №535. – С. 231-236.

74. Полтавська Є. О. Методичний підхід до аналізу та оцінювання

фінансово-економічної безпеки підприємства / Є. О. Полтавська, С. В. Кавун //

Фінансово-кредитна діяльність: Проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – 2012.

– №2(13). – С. 102-109.

75. Пономаренко В. С. Стратегічне управління розвитком підприємства :

навчальний посібник / В. С. Пономаренко, О. І. Пушкар, О. М. Тридід. – Харків :

Вид. ХДЕУ, 2002. – 640 с.

76. Раєвнєва О. В. Модель діагностики розвитку промислового

підприємства / О. В. Раєвнєва // БізнесІнформ. – 2011. – №5(2). – С. 23-25.

77. Реверчук Н. Й. Управління економічною безпекою підприємницьких

структур / Н. Й. Реверчук // Нац. банк України; Львів. банківський ін-т. – Львів :

ЛБІ НБУ, 2004. – 196 с.

78. Русаловський А. В., Вендичанський В. Н. Цивільний захист : навч.

посібн. / А.В. Русаловський, В.Н. Вендичанський. – К. : АМУ, 2008. – 250 с.

79. Саніахметова Н. О. Господарське право України: навчальний посібник /

За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової. – X. : «Одіссей», 2005. – 608 с.

80. Семенова Д. О. Деякі аспекти процесів реструктуризації підприємств в

умовах економіки перехідного періоду / Д. О. Семенова, О. С. Вовк // Актуальні

проблеми економіки. – 2007. – № 8(74). – С. 139-142.

81. Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист : підручник /

М. І. Стеблюк. – К. : Знання-Прес, 2007. – 487 с.

82. Типы компьютерных сетей : учебное пособие / В. Г. Олифер,

Н. А. Олифер. – СПб. : Питер, 2010. – 943 с.

83. Фінансово-економічна грамотність : підручник : [у 2 частинах] – Ч. 1 :

Основи національної економіки, економіки регіонів та фінансової системи

України / за ред. д-ра екон. наук, проф. О. Б. Жихор, д-ра екон. наук, проф. О. В.

Димченко. – Київ: Видавничій дім «Кондор», 2017. – 1024 с.

84. Хэмел Г. Стратегическая гибкость / Г. Хэмел, К. Прахалад, Г. Томас,

Д. О'Нил ; пер. с англ. – СПб. : Питер, 2005. – 384 с.

85. Швиндина А. А. Адаптация организационных структур управления к

современным рыночным условиям / А. А. Швиндина // Вісник СумДУ. Серія

Економіка. – 2008. – № 1. – С. 20-24.

86. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підручник. – 2-ге вид.,

перероб. і доп. / З. Є. Шершньова. – К. : КНЕУ, 2004. – 699 с.

87. Шквір В. Д. Інформаційні системи і технології в обліку [Текст]: навч.

посібник. – 2-ге вид., зі змінами і доп./ В. Д. Шквір, А. Г. Загородній,

О. С. Височан. – Львів : Львівська політехніка, 2005. – 376 с.

88. Щербина В. С. Господарське право [Текст]: підручник / В. С. Щербина.

– К. : Юрінком Інтер, 2003. – С. 21.

89. Экономическая стратегия фирмы / Под. ред. А. П. Градова. – 3-е изд.,

испр. – СПб. : СпецЛит, 2000. – 588 с.

90. Юрченко Л. І. Методичні рекомендації та варіанти розрахункових робіт

до виконання 4 розділу дипломної роботи «Охорона праці та безпека в

надзвичайних ситуаціях» / Л. І. Юрченко, Т. С. Молодоря, Н. С. Лобігер. – Харків,

2011. – 63 с.

91. Янченко Н. В. Оцінка рівня адаптації підприємств залізничного

транспорту / Н. В. Янченко // Розвиток методів управління на господарювання на

транспорті. – 2011. – № 36. – С. 160-170.

92. Ячменьова В. М. Ідентифікація стійкості діяльності промислових

підприємств: монографія / В. М. Ячменьова. – Сімферополь : Доля, 2007. – 384 с.

93. Ячменьова В. М. Сутність понять «адаптація» та «адаптивність» /

В. М. Ячменьова, З. О. Османова // Вісник Національного університету

«Львівська Політехніка». – 2010. – № 684. – С. 346-353.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця 2.1

Структура майна й джерела його формування

Показник

Значення показника Зміна за

аналізований період

у тис. грн. в % до валюти балансу тис. ГРН. (гр. 5-гр.2)

± % ((гр. 5-

гр.2) : гр.2)

31.12. 2014

31.12.2015

на початок аналізованог

о періоду (31.12.2012)

на кінець аналізованог

о періоду (31.12.2015)

Актив Позаоборотні активи

286 1 629 456 2 033 2,8 7,9 +1 747+7, 1

рази

у тому числі: основні кошти 286 286 456 2 033 2,8 7,9 +1 747

+7, 1

рази

2. Оборотні, усього 10029 2444 8995 23838 97,2 92,1

+13 80

9

+137,

7

у тому числі:

запаси – 58 <1 3 517 – 13,6 +3 517 –

дебіторська заборгованість 8789 278 6157 3552 85,2 13,7 -5 237 -59,6

кошти й короткострокові фінансові

вкладення 1233 1556 2690 14736 12 57

+13 50

3

+11, 9

рази

Пасив

1. Власний капітал 370 1172 1 166 2097 3,6 8,1 +1 727

+5, 7

рази

Довідково: Чисті активи 370 1172 1 166 2097 3,6 8,1 +1 727

+5, 7

рази

2. Короткострокові зобов'язання*,

усього 9945 2901 8285 23774 96,4 91,9

+13 82

9

+139,

1

Валюта балансу 10315 4073 9451 25871 100 100

+15 55

6

+150,

8

Додаток Б

Таблиця 2.2

Оцінка вартості чистих активів організації

Показник

Значення показника Зміна

у тис. грн. в % до валюти балансу тис.

грн.

(гр. 5-

гр.2)

± % ((гр.

5-гр.2) :

гр.2) 2012 2013 2014 2015

на початок

аналізованого

періоду

(31.12.2012)

на кінець

аналізованого

періоду

(31.12.2015)

Чисті активи 370 1172 1166 2097 3,6 8,1 +1727+5, 7 рази

Статутний капітал 533 1000 1000 1000 5,2 3,9 +467 +87,5

Перевищення чис-

тих активів над ста-

ту-ним капіталом

(стор. 1 - стор. 2)

-163 172 166 1097 -1,6 4,2 +1260 ↑

 

Додаток В

Таблиця 2.3

Основні показники фінансової стабільності організації Показники фінансової стійкості підприємства за 2015-2016 рр.

Показники 2015 2016 Норматив Зміна 2015/2016 1 2 3 4 5

1. Коефіцієнт співвідношення притягнутих і власних засобів

17,76 3,35 <1 -14,41

2. Коефіцієнт автономії 0,053 0,23 >0,5 0,18

3. Коефіцієнт маневреності власних засобів

-0,52 0,42 >0,2 0,93

4. Коефіцієнт ефективності використання власних засобів

0,79 0,38 >0,4 -0,41

5. Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна

0,04 0,09 збільшення 0,04

1. Коефіцієнт співвідношення притягнутих і власних засобів

7,11 2,47 <1 -4,63

2. Коефіцієнт автономії 0,12 0,29 >0,5 0,17

3. Коефіцієнт маневреності власних засобів

0,61 -0,39 >0,2 -0,9979978807978

4. Коефіцієнт ефективності використання власних засобів

0,02 - >0,4 -

5. Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна

0,01 - збільшення -

Показники фінансової стійкості підприємства за 2012-2013 рр. Показники 2012 2013 Норматив Зміна 2012/2013

1. Коефіцієнт співвідношення притягнутих і власних засобів

26,88 7,11 <1 -19,77

2. Коеф. автономії 0,04 0,12 >0,5 0,09 3. Коефіцієнт маневреності власних засобів

0,23 0,61 >0,2 0,38

4. Коефіцієнт ефект. використання власних засобів

0.1 0,02 >0,4 -0,08

5. Коефіцієнт використання фін. ресурсів усього майна

0,01 0,01 збільшення -0,01

Додаток Д

Таблиця 2.4

Аналіз фінансової стабільності по величині надлишку (недоліку) власних обігових

коштів

Показник власних обігових коштів

(СОС)

Значення показника Надлишок (недолік)* на початок

аналізованого періоду

(31.12.2012)

на кінець аналізованого

періоду (31.12.2015)

на 31.12.2012

на 31.12.2013

на 31.12.2014

на 31.12.2015

СОС1 (розрахований без обліку довгострокових і короткострокових пасивів)

84 64 +84 -515 +710 -3453

СОС2 (розрахований з урахуванням довгострокових пасивів; фактично рівний чистому обіговому капіталу, Net Working Capital)

84 64 +84 -515 +710 -3453

СОС3 (розраховані з обліком як довгострокових пасивів, так і короткострокової заборгованості по кредитах і позикам)

84 64 +84 -515 +710 -3453

*Надлишок (недолік) СОС розраховується як різниця між власними

обіговими коштами й величиною запасів і витрат.

Додаток Ж

Таблиця 2.5

Розрахунки коефіцієнтів ліквідності Показники ліквідності за 2015-2016 рр.

Показники 2015 2016 Норматив Зміна 2015/2016 Коефіцієнт загальної ліквідності 0,97 1,12 >1-2 0,15

Коефіцієнт поточної ліквідності 0,69 0,98 >0,6 0,28

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,39 0,28 >0,2 -0,12

Чистий оборотний капітал -694 1359 >0 2053

Показники ліквідності за 2013-2014 рр. Показники 2013 2014 Норматив Зміна 2013/2014

Коефіцієнт загальної ліквідності 1,09 0,84 >1-2 -0,24

Показники ліквідності за 2013-2014 рр. Коефіцієнт поточної ліквідності 1,09 0,82 >0,6 -0,26

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,29 0,13 >0,2 -0,16

Чистий оборотний капітал 710 -456 >0 -1166

Показники ліквідності за 2012-2013 рр. Показники 2012 2013 Норматив Зміна 2012/2013

Коефіцієнт загальної ліквідності 1,01 1,09 >1-2 0,08

Коефіцієнт поточної ліквідності 1,01 1,09 >0,6 0,08

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,12 0,29 >0,2 0,17

Чистий оборотний капітал 82 710 >0 628

Додаток З

Таблиця 2.6

Аналіз співвідношення активів по ступеню ліквідності й зобов'язань по строкові

погашення (2015-2016 рік)

Активи по ступеню

ліквідності

На кінець

звітного періоду,

тис. грн.

Прирістза

аналіз. період,

%

Норм. відношення

Пасиви по строкові

погашення

На кінець

звітного періоду,

тис. грн.

Приріст за

аналіз. період,

%

Надлишок/ недолік

платеж. коштівтис. грн., (гр.2

- гр.6)

А1. Високолік-відні активи (ден. ср-ва + коротко-строкові фін. вкладення)

14736 +11,9 рази ≥

П1. Найбільш термінові зобов'язання (притягнуті кошти)

14677 +49,6 +59

Активи по ступеню ліквідності

На кінець

звітного періоду,

тис. грн.

Прирістза

аналіз. період,

%

Норм. відношення

Пасиви по строкові

погашення

На кінець

звітного періоду,

тис. грн.

Приріст за

аналіз. період,

%

Надлишок/ недолік

платеж. коштівтис. грн., (гр.2

- гр.6)

А2. Швидко реалі-зовані активи (короткострокова деб. заборгованість)

3552 -59,6 ≥

П2. Середньо-строкові зо-бов'язання (кра-ткоср. зобов'я-зання крім тек. кредит. заборг.)

9097 +69,3 рази -5545

А3. Повільно реа-лізовані активи (ін оборот. активи)

5550 +770, 8 рази ≥

П3. Довгострокові зобов'язання

0 – +5550

А4. Важко реалі-зовані активи (по-заоборотні акти-ви)

2033 +7, 1 рази ≤

П4. Постійні пасиви (власний капітал) 2097 +5, 7

рази -64

Додаток К

Таблиця 2.7

Огляд результатів діяльності організації

Показник

Значення показника, тис. грн. Зміна показника

Середньорічна величина, тис.

грн. 2013 р. 2014 р. 2015 р. тис. грн.

(гр.4 - гр.2)

± % ((4-2) : 2)

1. Виторг 8 529 3 173 26 478 +17 949 +3, 1 рази 12 727 2. Видатки по звичайних видах діяльності – – – – – –

3. Прибуток (збиток) від продажів (1-2) 8529 3173 26478 +17949 +3, 1 рази 12727

4. Інші доходи й видатки, крім відсотків до сплати -8253 -3292 -25717 -17464 ↓ -12421

5. EBIT (прибуток до сплати відсотків і податків) (3+4)

276 -119 761 +485 +175,4 306

6. Чистий прибуток (збиток) (5-6+7) 276 -119 761 +485 +175,4 306

7. Довідково: Сукупний фінансовий результат періоду

276 -119 761 +485 +175,4 306

8. Зміна за період нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) за даними бухгалтерського балансу (зм. стор. 1370)

335 -6 931 х х х

Додаток Л

Таблиця 2.8

Аналіз рентабельності

Показники рентабельності

Значення показника (в %, або в копійках з рубля)

Зміна показника

2013 р. 2014 р. 2015 р. кіп.,

(гр.4 -гр.2)

± % ((4-2) : 2)

1. Рентабельність продажів (величина прибутку від продажів у кожному рублі виторгу). Нормальне значення для даної галузі: 7% і більш.

100 100 100 – –

2. Рентабельність продажів по EBIT (величина прибутку від продажів до сплати відсотків і податків у кожному рублі виторгу).

3,2 -3,8 2,9 -0,3 -11,3

3. Рентабельність продажів по чистому прибутку (величина чистого прибутку в кожному рублі виторгу).

3,2 -3,8 2,9 -0,3 -11,3

Додаток М

Таблиця 2.9

Рентабельність використання вкладеного в підприємницьку діяльність капіталу

Показник рентабельності Значення показника, %

Розрахунки показника 2013 р. 2014 р. 20115р.

Рентабельність власного капіталу (ROE) 26,69 133,98 -

Відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу. Нормальне значення для даної галузі: не менш 18%.

Рентабельність активів (ROA) 27,38 216,89 -

Відношення чистого прибутку до середньої вартості активів. Нормальне значення для даної галузі: не менш 7%.

Прибуток на інвестований капітал (ROCE) - - -

Відношення прибутки до сплати відсотків і податків (EBIT) до власного капіталу й довгостроковим зобов'язанням.

Рентабельність виробничих фондів 717,6 556,13 -

Відношення прибутки від продажів до середньої вартості основних коштів і матеріально-виробничих запасів.

Додаток Н

Таблиця 2.10

Розрахунки показників ділової активності Показники ділової активності підприємства за 2015-2016 рр.

Показники 2015 2016 Норматив Зміна 2015/2016

1. Коефіцієнт оборотності активів 1,23 1,57 збільшення 0,34 2. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів 1,37 1,74 збільшення 0,37

3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 3,54 4,51 збільшення 0,97

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 1,45 1,85 збільшення 0,39

5. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів 5,47 6,92 збільшення 1,45

6. Коефіцієнт оборотності основних засобів 8,94 11,38 збільшення 2,44

7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу 10,51 13,38 збільшення 2,87

Показники ділової активності підприємства за 2013-2014 рр. Показники 2013 2014 Норматив Зміна

2013/2014 8. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів 19,05 21,16 збільшення 2,11

Показники ділової активності підприємства за 2012-2013 рр. Показники 2012 2013 Норматив Зміна

2012/2013 9. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів збільшення 0

Додаток О

Таблиця 2.11

Показники неспроможності (банкрутства)

Показник

Значення показника Зміна (гр. 3-гр.2)

Нормативне значення

Відповідність фактичного

значення нормативному на

кінець періоду

на початок періоду (31.12.2014)

на кінець періоду

(31.12.2016)

1. Коефіцієнт поточної ліквідності 1,09 1 -0,09 не менш 2 не відповідає

2. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами

0,08 <0,01 -0,08 не менш 0,1 не відповідає

3. Коефіцієнт відновлення платоспроможності

x 0,48 x не менш 1 не відповідає

ДодатокП

Таблиця 2.12

Коефіцієнт банкрутства Фактичне значення

2012 2013 2014 2015 2016 8,41 8,29 5,24 8,01 7,78

Додаток Р

Таблиця 2.13

Аналіз кредитоспроможності позичальника

Показник 2013 2014 2015 Довідково: категорії показника

1 категорія 2 категорія 3 категорія1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 1 3 2 0,1 і вище 0,05-0,1 менш 0,05

2. Коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності 1 2 3 0,8 і вище 0,5-0,8 менш 0,5

3. Коефіцієнт поточної ліквідності 1 2 3 1,5 і вище 1,0-1,5 менш 1,0

Додаток С

Таблиця 2.14

Коефіцієнти для 5-факторної моделі для приватних виробничих підприємств

Коеф. Розрахунки Значення на 31.12.2016 Множник Добуток (гр.

3 х гр. 4) T1 Відношення обігового капіталу до

величини всіх активів <0,01 0,717 <0,01

T2 Відношення нерозподіленого прибутку до величини всіх активів 0,04 0,847 0,04

T3 Відношення EBIT до величини всіх активів 0,03 3,107 0,09

T4 Відношення власного капіталу до позикового 0,09 0,42 0,04

T5 Відношення виторгу від продажів до величини всіх активів 1,02 0,998 1,02

Z-Рахунок Альтмана: 1,19

Додаток Т

Рис. 2.1. Структурна схема моделі адаптації діяльності промислового

підприємства до умов зовнішнього середовища

Додаток У

Рис. 2.2. Алгоритм комплексної оцінки фінансового стану підприємства

Додаток Ф

Таблиця 2.15

Фінансові показники підприємства за 2014-2015 роки

Показники 2014 р. 2015 р.

Абсолютне відхилення

1 2 3 4 Чистий прибуток, тис. грн. -119,20 761,00 +880,20Рентабельність продажу -0,05 0,03 +0,08Позиковий капітал, тис. грн. 2900,70 23774,00 +20873,30Коефіцієнт оборотності позикового капіталу -0,04 0,03 +0,07Власний капітал, тис. грн. 1172,00 2097,00 +925,00Коефіцієнт фінансового ризику 2,48 11,34 +8,86Коефіцієнт автономії 0,29 0,08 -0,21Загальний капітал, тис. грн. 4072,70 25871,00 +21798,30Чистий дохід(виручка), тис. грн. 2569,00 24211,00 +21642,00

Додаток Х

Таблиці 2.16

Фінансові показники підприємства за 2015-2016 роки

Показники 2011 р. 2012 р.

Абсолютне відхилення

Чистий прибуток, тис. грн. 761,00 911,00 +150,00Загальний капітал, тис. грн. 25871,00 14233,00 -11638,00Чистий дохід(виручка), тис. грн. 24211,00 30828,00 +6617,00Рентабельність продажу 0,03 0,031 +0,001Позиковий капітал, тис. грн. 23774,00 10963,00 -12811,00Коефіцієнт оборотності позикового капіталу 0,03 0,08 +0,05Власний капітал, тис. грн. 2097,00 3270,00 +1173,00Коефіцієнт фінансового ризику 11,34 3,35 -7,98Коефіцієнт автономії 0,08 0,23 +0,15

Додаток Ю

Таблиця 2.17

Факторний аналіз чистого прибутку підприємства

№

Фактори

2014-2015 рр.

Зміна у відсотках, %

2015-2016 рр.

Зміна у відсотках, %

1 ЧП (зк) 29,60 3,89 -10,76 -1,182 ЧП (Кавт.) -25,24 -3,32 24,14 2,653 ЧП (К фін.р.) 35,43 4,66 -26,27 -2,884 ЧП(КобПК) -80,64 -10,60 17,60 1,935 ЧП(Рпр.) 59,23 7,78 0,91 0,10