8
Передплатний індекс 49413 ПЕРЕДПЛАТА: Місячно ................. 6,33 грн. Квартально ..... 11,39 грн. Піврічно ............. 35,13 грн. Річно .................... 52,77 грн. Четвер, дня 24 квітня 2014 року видається у Коломиї з 25 червня 1927 року КОЛОМИЯ | ГОРОДЕНКА | СНЯТИН | КОСІВ ВЕРХОВИНА | ЯРЕМЧЕ | НАДВІРНА Рік V. Рекомендована ціна 1.98 грн. Число 10 [213] АДРЕСА редакції й видавця: місто Коломия, вул. ЧОРНОВОЛА, 23 Листування з читачами тільки на сторінках тижневика Ціни вказано з урахуванням послуг «Укрпошти» тижневик для українського народу Покуття та Гуцульщини виходить щочетверга www.visty.in.ua ЧИТАЙТЕ АКтИВІстИ ВИМАгАють ДЕшЕВшОгО бЕНзИНу ст. 2 * * * ст. 3 * * * ЕпОпЕЯ з КОтЕльНЯМИ НОВИМ гОлОВОю КОлОМИйсьКОї РДА стАВ МИХАйлО бОйКО ст. 2 * * * «пЕРЕлАтАНІ» ДОРОгИ ст. 4 * * * УрокИ окУпАції слІДКуйтЕ зА НОВИНАМИ НАшОгО МІстА нА сАЙТі VISTY.IN.UA Г оді й уявити собі, з якою гіркотою сприйняв би втрату Українською держа- вою Тавриди, як він називав крим, Юрій Липа. Якби, зро- зуміло, жив у наші дні, а не загинув 1944-го на Львівщині від енкаведистських куль. Уродженець одеси, цей яскравий патріот мав своє- рідне відчуття України – пе- редусім як причорноморсько- го простору. Зі свого відчут- тя Юрій Липа створив недо- оцінену за всі роки нашої не- залежності працю під назвою «Чорноморська доктрина». У чому полягає ця геополітична концепція? Усі причорномор- ські країни, тобто ті, що ма- ють вихід до Чорного моря, об’єднуються з часом в один блок зі спільними політични- ми й економічними цінностя- ми. Лідером блоку з огляду як на територію, так і на духовні потенції народу призначено бути, на переконання автора концепції, Україні. сьогодні ми втратили не тільки вигідний з усіх боків Кримський півострів. сьогодні ми можемо втратити й Донбас, і немає певності, що «зелені чо- ловічки» не почуватимуться згодом повноправними госпо- дарями в Миколаєві, Херсоні, Одесі, в якій батько нашого зна- йомого юрія липи, Іван липа, був помітним діячем україн- ського відродження, одним з основоположників «братерства тарасівців», потім державним комісаром міста Одеси і навіть міністром в уряді уНР. А там сепаратисти можуть спрямува- ти свої погляди і на стольний Київ... ситуація з двома українами серйозна, про це ще до Майдану говорив академік Мирослав попович. після Майдану вона посерйознішала настільки, що з’являються публічні заклики галицьких інтелектуалів до ви- ходу західної україни зі складу держави. Жодною владою протягом останніх двадцятьох трьох ро- ків нічого не було зробле- но, щоб люди вчилися мисли- ти, поводитися, діяти як з діда- прадіда українці. Не кажучи вже про те, щоб, за прикладом відомого київського археолога, погордливо називали Москву як «цей народ – парвеню, при- блуда». І сповна усвідомлюва- ли, що є нащадками потужної трипільської культури, яка роз- квітла дві-три тисячі років пе- ред Христом. І дбайливо пере- давали від покоління до поко- ління сучасну українську духо- вність... Реальне життя чи не на всіх українських теренах розвива- ється з точністю до навпаки. з досі чомусь двомовних паспор- тів прибрали графу «національ- ність». права російської мови закріплено в Конституції окре- мим рядком. у сімферополі чи Донецьку на добротну україн- ську мову вирячують очі, на- че це промовляє прибулий мар- сіанин (а тепер уже й забрати здоров’я можуть). Націю консолідують не голі заклики, а умови, за яких спо- вна розвиваються притаманні їй духовні цінності. самі со- бою ці умови не виникають, їх потрібно дбайливо плека- ти як у Києві, так і в Харкові, Донецьку, тернополі, Коломиї, домагатися того, щоб українці були впевнені: найголовніший меридіан світу той, що прохо- дить через україну. причому не боячись звинувачень у наці- оналізмі, яким нас лякають, як горобців опудалом. путін, між іншим, коли передавав пре- зидентські регалії Медведєву, звернувся до росіян так: «Не бійтесь, він такий же націона- ліст, як я». Ви можете уявити, щоб таке казав будь-хто з укра- їнських президентів? Щоб про- цитував на зустрічі з громадою бодай рядок з безсмертного Франкового «Мойсея», винесе- ний у заголовок цієї статті? Російська окупація Криму – уже другий протягом останніх ста років урок геополітики, да- ний україні. перший урок дала 1918-го Німеччина, домігшись передачі відвічної власності україни, Криму-тавриди, від Кримської групи полковника болбочана німецьким воякам. тодішні наші союзники, нім- ці, мали на меті раз і назавжди закріпити для себе найбезпеч- ніший шлях до Месопотамії й Арабії через баку й Іран. «Вони вже ніколи не випустять зі своїх рук такого вартісного Кримського півострова», – за- певняв у таємному донесенні начальник австрійського генш- табу міністрові закордонних справ буріянові. Але ніколи не кажи «ніколи». Хай там які складні часи пере- живає нині україна, усе в будь- який момент може змінитися на краще і наше буде поверну- те нам, адже саме вісь південь- північ, як запевняв юрій липа, є віссю українських земель. Це лише спочатку мрії здаються неможливими. потім вони ста- ють неправдоподібними. А ще за якийсь час – неминучими. ВІДВОюВАтИ «ЕлЕКтРОН» ст. 5 * * * Дмитро кАрп’Як, Коломия гРОшІ – «ВНИз»! ст. 7 * * *

Kv 10 (213)

Embed Size (px)

DESCRIPTION

 

Citation preview

Передплатний індекс

49413ПЕРЕДПЛАТА:

Місячно................. 6,33 грн.Квартально..... 11,39 грн.Піврічно ............. 35,13 грн.Річно .................... 52,77 грн.

Четвер, дня 24 квітня 2014 року

видається у Коломиї з 25 червня 1927 рокуКОЛОМИЯ | ГОРОДЕНКА | СНЯТИН | КОСІВ ВЕРХОВИНА | ЯРЕМЧЕ | НАДВІРНА

Рік V. Рекомендована ціна 1.98 грн. Число 10 [213]

АДРЕСАредакції й видавця:

місто Коломия,вул. ЧОРНОВОЛА, 23

Листування з читачамитільки на сторінках

тижневика

Ціни вказано з урахуванням послуг «Укрпошти»

тижневик для українського народу Покуття та Гуцульщинивиходить щочетвергаwww.visty.in.ua

виходить щочетверга

ЧИТАЙТЕ

АКтИВІстИ ВИМАгАють ДЕшЕВшОгО

бЕНзИНуст. 2

* * *

ст. 3

* * *

ЕпОпЕЯ з КОтЕльНЯМИ

НОВИМ гОлОВОю

КОлОМИйсьКОї РДА

стАВ МИХАйлО бОйКО

ст. 2

* * *

«пЕРЕлАтАНІ» ДОРОгИ

ст. 4

* * *

УрокИ окУпАції слІДКуйтЕ зА НОВИНАМИ

НАшОгО МІстА нА сАЙТі

visty.in.uaГоді й уявити собі, з якою гіркотою сприйняв би

втрату Українською держа-вою Тавриди, як він називав крим, Юрій Липа. Якби, зро-зуміло, жив у наші дні, а не загинув 1944-го на Львівщині від енкаведистських куль. Уродженець одеси, цей яскравий патріот мав своє-рідне відчуття України – пе-редусім як причорноморсько-го простору. Зі свого відчут-тя Юрій Липа створив недо-оцінену за всі роки нашої не-залежності працю під назвою «Чорноморська доктрина». У чому полягає ця геополітична концепція? Усі причорномор-ські країни, тобто ті, що ма-ють вихід до Чорного моря, об’єднуються з часом в один блок зі спільними політични-ми й економічними цінностя-ми. Лідером блоку з огляду як на територію, так і на духовні потенції народу призначено бути, на переконання автора концепції, Україні.

сьогодні ми втратили не тільки вигідний з усіх боків Кримський півострів. сьогодні ми можемо втратити й Донбас, і немає певності, що «зелені чо-ловічки» не почуватимуться згодом повноправними госпо-дарями в Миколаєві, Херсоні, Одесі, в якій батько нашого зна-йомого юрія липи, Іван липа, був помітним діячем україн-ського відродження, одним з основоположників «братерства тарасівців», потім державним комісаром міста Одеси і навіть міністром в уряді уНР. А там сепаратисти можуть спрямува-ти свої погляди і на стольний Київ...

ситуація з двома українами серйозна, про це ще до Майдану говорив академік Мирослав попович. після Майдану вона посерйознішала настільки, що з’являються публічні заклики

галицьких інтелектуалів до ви-ходу західної україни зі складу держави.

Жодною владою протягом останніх двадцятьох трьох ро-ків нічого не було зробле-но, щоб люди вчилися мисли-ти, поводитися, діяти як з діда-прадіда українці. Не кажучи вже про те, щоб, за прикладом відомого київського археолога, погордливо називали Москву як «цей народ – парвеню, при-блуда». І сповна усвідомлюва-ли, що є нащадками потужної трипільської культури, яка роз-квітла дві-три тисячі років пе-ред Христом. І дбайливо пере-давали від покоління до поко-ління сучасну українську духо-вність...

Реальне життя чи не на всіх українських теренах розвива-ється з точністю до навпаки. з досі чомусь двомовних паспор-тів прибрали графу «національ-ність». права російської мови закріплено в Конституції окре-мим рядком. у сімферополі чи Донецьку на добротну україн-ську мову вирячують очі, на-

че це промовляє прибулий мар-сіанин (а тепер уже й забрати здоров’я можуть).

Націю консолідують не голі заклики, а умови, за яких спо-вна розвиваються притаманні їй духовні цінності. самі со-бою ці умови не виникають, їх потрібно дбайливо плека-ти як у Києві, так і в Харкові, Донецьку, тернополі, Коломиї, домагатися того, щоб українці були впевнені: найголовніший меридіан світу той, що прохо-дить через україну. причому не боячись звинувачень у наці-оналізмі, яким нас лякають, як горобців опудалом. путін, між іншим, коли передавав пре-зидентські регалії Медведєву, звернувся до росіян так: «Не бійтесь, він такий же націона-ліст, як я». Ви можете уявити, щоб таке казав будь-хто з укра-їнських президентів? Щоб про-цитував на зустрічі з громадою бодай рядок з безсмертного Франкового «Мойсея», винесе-ний у заголовок цієї статті?

Російська окупація Криму – уже другий протягом останніх

ста років урок геополітики, да-ний україні. перший урок дала 1918-го Німеччина, домігшись передачі відвічної власності україни, Криму-тавриди, від Кримської групи полковника болбочана німецьким воякам. тодішні наші союзники, нім-ці, мали на меті раз і назавжди закріпити для себе найбезпеч-ніший шлях до Месопотамії й Арабії через баку й Іран. «Вони вже ніколи не випустять зі своїх рук такого вартісного Кримського півострова», – за-певняв у таємному донесенні начальник австрійського генш-табу міністрові закордонних справ буріянові.

Але ніколи не кажи «ніколи». Хай там які складні часи пере-живає нині україна, усе в будь-який момент може змінитися на краще і наше буде поверну-те нам, адже саме вісь південь-північ, як запевняв юрій липа, є віссю українських земель. Це лише спочатку мрії здаються неможливими. потім вони ста-ють неправдоподібними. А ще за якийсь час – неминучими.

ВІДВОюВАтИ «ЕлЕКтРОН»

ст. 5

* * *

Дмитро кАрп’Як, Коломия

гРОшІ – «ВНИз»!

ст. 7

* * *

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 24 квітня 2014 року 2 Число 10 [213] © | ТРК Рідні Медія

ініціАТИвА

вікторія МАрТИнЮк, Коломийські ВІстИ

АкТИвісТИ вИМАГАЮТь

ДЕшЕвшоГо бЕнЗИнУ

У коломиї активіс-ти почали блокувати

під’їзди до заправок. вимога єдина – зменшити ціну на пальне.

Кілька днів поспіль акти-вісти військово-патріотичного об’єднання «Коломия-центр», яке створене при координацій-ному центрі, провели рейд по автозаправках Коломийщини. Ця організація запевняє, що представляє інтереси цілого міста. Адже підвищення ціни на пальне так чи інакше впли-ває на кожного.

«у цей важкий час, коли не-обхідно підтримувати армію та й простих українців, влас-ники заправок наживаються на водіях, – коментує заступник голови об’єднання «Коломия-центр» Олег гоянюк. – Вони

кажуть, що збільшили вартість на пальне у зв’язку з підви-щенням курсу долара. Але ці-на на долар знизилася майже на гривню, а на бензин – ні».

за словами Олега гоянюка, тільки деякі заправки готові пі-ти назустріч водіям та знизити ціни. правда, тільки на 50 коп.

у переддні Великодня акти-вісти вже спробували блоку-вати під’їзди до Азс. Але тоді власники заправок пообіцяли врегулювати «бензинові» ціни.

блокування, за словами ак-тивістів, триватиме доти, доки вимоги громади не будуть ви-конані.

схожі акції, як плануєть-ся, пройдуть не тільки на Коломийщині, але й по ці-лій Івано-Франківщині. у «Коломия-центрі» перекона-ні, що активісти з інших при-карпатських міст готові вийти на акції протесту проти підви-щення цін на паливо.

Юлія Тимошенко: Христос воскрес! воскресне й Україна!Від усього серця вітаю вас з Великоднем, найсвіт-

лішим і найрадіснішим святом християнського світу! бажаю вам добра, миру в домі, злагоди в країні, успі-хів та достатку в родинах!

Великдень – це свято вічного оновлення та споді-вань. Воскресіння Христове несе нам радість, весну і щастя. А ще – упевненість в тому, що є в світі си-ли добра, віри і справедливості, які ніколи і нікому не здолати.

сьогодні ви зберетесь за родинним столом, побажа-єте один одному здоров’я, любові і в світі стане краще і світліше. Наша любов до господа та його безмірна любов до нас творять чудеса – чудеса натхнення, на-дії й гідності людської!

Цього року ми святкуємо свято Великодня у тривожні часи. Чорні круки напали на нашу землю і хочуть образити її, завдати ран та болю!

Але я знаю і вірю, що ми впораємося з цим лихом. бо ви – найсильніші! Ви не раз це дово-дили. так само – як найкраща в світі наша рідна земля – наша рідна україна!

Можливо, ви бачили, як взимку папа Римський, Франциск перший, коли молився за україну, випустив в небо двох голубів заради миру і спокою в нашій державі. На них напали хижі во-рони, але наші голуби вирвалися на волю і злетіли до неба. так і буде. україна неодмінно пе-реможе і створить для всіх нас таке суспільство, якого всі ми варті!

Я вірю в це! Я знаю, що буде саме так! Христос Воскрес! Воскресне й україна!

З нагоди великодніх свят коломийська писан-

карка ірина блонська вла-штувала майстер-клас на Майдані незалежності. протягом одного дня майда-нівці, жителі та гості столи-ці розписували писанки. Для більшості учасників заходу, серед яких були й чоловіки, така практика була першою. Тим не менше, вони самі ви-гадували візерунки та кольо-ри для писанок.

за словами Ірини блонської, здебільшого писанки вийшли з патріотичною символікою, найчастіше на них можна бу-ло побачити чорно-червоний та синьо-жовтий кольори. Окрім того, учасники Майдану зобра-жували на писанках символіч-ні для україни гасла: «слава україні! героям слава!» та «герої не вмирають!»

– будь-який візерунок на пи-санці повинен іти від серця, – каже Ірина блонська. – Якщо учасників майстер-класу нади-

ініціАТИвА

віра ковАЛьЧУк, Коломийські ВІстИ

біЛЯ бАГАТоповЕрХівок піДнЯЛИ сИньо-жовТі

сТЯГИ

У коломиї на подвір’ях біля багатоповерхівок

встановили флагштоки з державними прапорами.

синьо-жовті стяги з’явилися біля будинків на вулицях петлюри, січ. стрільців та

лисенка.таку акцію організу-

вав депутат міськради Ігор Ільчишин. «прапор україни повинен бути біля кожного будинку. Можливо, мешканці міста підтримають ідею, щоб біля кожного будинку ма-йорів наш жовто-блакитний прапор», – сподівається де-путат.

МАЙсТЕр-кЛАс

коЛоМИЯнкА нАвЧАЛА МАЙДАнівців МИсТЕцТвУ пИсАнкАрсТвА

олена коЗАЧЕнко, Коломийські ВІстИ

хає патріотична символіка, це є помилкою. Навпаки – це вияв їхнього духовного багатства та любові до батьківщини. перед тим, як почати розписувати, треба помолитися і з хорошими

думками творити Великоднє яйце.

у результаті майстер-класу учасники виготовили 65 пи-санок, які одразу показали на столичному Майдані.

прИЗнАЧЕннЯ

новИМ ГоЛовоЮ коЛоМИЙської рДА сТАв МИХАЙЛо боЙко

Галина піДГАЄцькА, Коломийські ВІстИ

райдержадміністраці ї івано-Франківщини

отримали нових керівників. відповідні розпорядження у середу, 23 квітня, сьогодні під-писав в.о. президента України олександр Турчинов.

Коломийську РДА відтепер очолюватиме.голова фракції ВО «батьківщина» у Коломийській районній раді, радник голови ра-йонної ради Михайло бойко.

головою тлумацької ра-йонної державної адміністра-ції став Володимир габурак.

тисменицьку РДА очолив де-путат обласної ради «батьків-щинець» Микола зелінський. снятинською РДА відтепер ке-руватиме Дмитро Дякур, а Рожнятівською – Василь Рибчак. Володимир паньківський очо-

лив Рогатинську РДА, а Микола Іваночко – Надвірнянську. Косівську РДА очолив Роман Матейчук, Калуську – Микола Жовнір. головою Долинської районної держав-ної адміністрації став Руслан Франків, городенківської – Василь Мельничук, галицької - Володимир Чуйко, Верховинської – Ярослав скуматчук та богородчанської – Ярослава гоголь.

Нагадаємо, 16 квітня О. турчинов звільнив Михайла Негрича з посади голови Коломийської РДА. До того ча-су М. Негрич майже 3 місяці пе-ребував у відпустці.

Четвер, дня 24 квітня 2014 року Число 10 [213] 3 © | ТРК Рідні Медія

Здавалося б, про котель-ні такої теплої весня-

ної пори варто було б на де-який час забути. Зрештою, не так настирливо про них зга-дувати, адже до опалюваль-ного періоду ледь не півро-ку. Ще встигнемо привести їх до потрібного технологіч-ного стану.

питання про комунальні ко-тельні вчергове винесено на розгляд сесії Коломийської міської ради. зокрема, на останньому зібранні депутати розглядали питання про ого-лошення некомерційного кон-курсу на право оренди коте-лень, розташованих на вул. леонтовича, 14, Костомарова, 5, Франка, 12, Довбуша, 117 та на площі привокзальній, 15. переважно всі вони пере-бувають на балансі управлін-ня освіти Коломийської місь-кої ради. та ніби й не назавжди мали би в оренду ті котельні віддати, всього на 35 місяців. Аргументи щодо такої оренди у кожного свої.

На думку міськради, котель-ні необхідно здавати в орен-ду. І чим скоріше, тим краще. проте більшість депутатів вва-жає інакше – котельні й надалі мають залишатися у комуналь-ній власності. Рішення щодо передачі котелень в оренду на останній сесії міської ради не було прийняте. Котельні зали-шилися поки що у комуналь-ній власності міста. та чи на-довго?

перспектив переходу на електричне паливо не бачу, –

М. білоус уже після засідання сесії, на

якому так і не було ухвалене рішення, КВ звернулися за ко-ментарем до заступника місь-кого голови Михайла білоуса. Яка вигода від такого кроку передачі котелень, в тім чис-лі економічна? Що спонукало йти таким шляхом? Чи не по-спішне подібне рішення? Чи є ще бодай якась інша альтерна-тива?

– Найперше, – відповідає Михайло білоус, – це питання сьогодні стратегічне, і не тіль-ки в Коломиї, але й у всій нашій

державі. зважаючи на остан-ні події в україні, зважаючи на агресію сусідньої Росії, яка ма-ла б бути стратегічним парт-нером, а не ворогом, ми маємо суттєво зменшити використан-ня російського газу. тим паче, що ціна на нього щоразу росте. угнатися за нею не просто. Ми тут радше, як заручники. Яким чином мусимо це зробити? тут і не варто довго думати, бо ще колись була створена державна програма та стратегічно на рів-ні «Мінрегіонбуду» розроблена концепція щодо альтернатив-них видів палива. Для нашого регіону найбільш привабливе паливо – це звичайні дрова та відходи деревини. Може бути використана й електрика, але там також невідомо, куди ціни на неї посунуться… Адже ВАт «Обленерго» поки що перебу-ває у приватних руках. І я поки що перспективи переходу на електричне паливо не бачу.

сьогодні оплата за 1000 куб. метрів для комунальних підприємств міста становить близько 5 тис. гривень. умови конкурсу – альтернативне па-ливо та зниження вартості од-нієї гігакалорії на 20-30 відсо-тків. Окрім того, заміна газо-вих котлів, частина яких дав-но вичерпала свій ресурс і по-требує заміни, тобто морально та фізично застаріла, лягає вже якраз на плечі орендаря. Це од-на з умов оренди. Вартість од-ного котла – це значні витрати в декілька мільйонів гривень. Місто наразі таких грошей не має. До того ж на сьогодні борг перед НАК «Нафтогазукраїни» сягнув майже 5 мільйонів. А

так підприємство, яке виграє конкурс, зобов’язується за свої кошти встановити сучасні кот-ли з відповідним обладнанням. Відтак орендар має встигнути до опалювального сезону під-готувати власноруч та за свій кошт і теплотрасу. До того ж це нові робочі місця для наших краян.

Міська влада допомагає розвалювати комунальне

підприємство, - М. комісарук

голова постійної комісії з питань бюджету міськради Михайло Комісарук вважає, що проект про оголошення не-комерційного конкурсу на пра-во оренди котелень – це ініціа-тива зацікавлених осіб. І вона, на його думку, спрямована роз-валити комунальне підприєм-ство та за його рахунок, тобто основних засобів, до яких на-лежать трубопроводи, димо-ві труби, інше спецобладнання та, зрештою, вся нерухомість, «тупо» отримувати бюджет-ні кошти. Оскільки, на дум-ку Михайла Комісарука, відра-зу зробити модернізацію всіх котелень, які хоче міська влада передати в оренду, просто не-реально. Як він каже, не мож-на так поспішно, прямоліній-но та без жодного стратегічно-го планування на роки, бо 35 місяців – це не багато, не ма-ло, а три роки, віддавати майно одному монополісту. А він же, той орендар-монополіст, то-ді зможе диктувати свої умови, «викручувати місту руки». На думку депутата, проштовху-ють ці питання не тільки пер-ший заступник міського голо-

ви тарас Яворський, на яко-го покладено виконання цьо-го рішення, але й радник місь-кого голови Ярослав гошій. А ще не осторонь стоїть заступ-ник міського голови Михайло білоус, який, знову ж на думку М. Комісарука, фактично допо-магає розвалювати комуналь-ні підприємства, засновником яких є громада міста. Який не те що не допомагає зберегти майно, не намагається відстоя-ти його, а поводиться, як без-відповідальна особа, байдужа до потреб комунального гос-подарства і якому все одно, що вже десять років жодна із коте-лень не піддавалася модерні-зації.

угоди ж за попередніми кон-курсами укладалися «ручні» і вигідні комусь, і вони «не зобов’язували» орендаря на-віть виконувати всі умови кон-курсу.

На думку Михайла Комісарука, ефективніше до-помагати власному комуналь-ному підприємству, яке, незва-жаючи на велику заборгова-ність з боку міського бюдже-

разі є п’ять. Ризиковано пере-давати, в першу чергу, тому, що вони обігрівають насампе-ред дитячі установи: садочки та школи. у цій сфері завжди є криза неплатежів. Ні для ко-го не є секретом картина, ко-ли казначейство не перерахо-вує вчасно гроші. Відтак бор-ги. приватний власник у ра-зі недоотримання коштів мо-же просто призупинити робо-ту котельні. Комунальне під-приємство, яке опалює газом, так не вчинить. І не тільки, що згідно з технологією це важ-ко зробити, але ще й тому, що садочки й школи – це надбан-ня нашої громади. за словами юрія зінька, завжди існує ри-зик розвалити комунальне під-приємство. І в той же час він аргументовано доказує, чому приватне підприємство, тоб-то орендар, ніби працює ефек-тивніше. Він просто не платить податки, не оформляє всіх лю-дей офіційно, платить зарплату з конверта… До того ж, приват-ник забирає в оренду котель-ню, а теплові мережі його не цікавлять. Ось і вся економія

нА конТроЛі

ЕпопЕЯ З коТЕЛьнЯМИКому «на руку» приватизація комунального майна – дізнавалися кореспонденти КВ

шановні коломияни!

прийміть щиросердечні вітан-ня з радісним і величним христи-янським святом – Воскресінням Христовим! Нехай Великдень принесе у ваші домівки доста-ток, спокій та благополуччя, а серця наповнить добром та ми-лосердям.

Хай диво Християнського Воскресіння завжди надихає вас на добрі та праведні справи, а переможний дух надії до-дає сил, енергії для добрих і корисних справ, спрямова-них на процвітання Коломиї та цілої україни.

З повагою – голова фракції «За зміни в Коломиї» Любомир Глушков

шановні коломияни!

прийміть найщиріші ві-тання з світлим Христовим Воскресінням!

сердечно бажаю, щоб пере-можний дух надії та радості на-далі супроводжував вас і вашу родину, надавав енергії та насна-ги для добрих і корисних справ задля процвітання нашої рідної україни та благополуччя кожної української сім’ї.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

З повагою – народний депутат України Руслан Зелик

олеся оТТА, Коломийські ВІстИ

«Проштовхують ці питання не тільки перший за-ступник міського голови Тарас Яворський, на якого по-кладено виконання цього рішення, але й радник місько-го голови Ярослав Гошій»

ту, не подає на владу, головно-го розпорядника бюджетних коштів, через борги до суду, а просто нормально працює, ви-робляє теплову енергію і спо-дівається на розуміння. До то-го ж, при переході на альтер-нативні джерела енергії просто необхідно буде модернізувати газові котли. Це справді досить дорого. Альтернативою ж ро-сійському газу депутат уважає не дрова чи відходи деревини, які не є постійними і безоплат-ними, а газ українського видо-бування.

Модернізовувати можна й комунальне підприємствозрештою, торік восени пи-

тання оренди котелень корес-понденту «Дзеркала Коломиї» коментував і керівник Кп «Коломиятеплоенергія» юрій зінько. Як він тоді сказав, від-давати в оренду котельні – ри-зиковано. їх же на балансі ко-мунального підприємства на-

та вигода. На думку керівни-ка Кп «Коломиятеплоенергія», можна розвивати та модернізо-вувати й комунальне підприєм-ство, переводити його на аль-тернативне паливо. за підсум-ками року, про що повідомив ю. зінько, його підприємство «Коломиятеплоенергія» було прибутковим. І це незважаю-чи на те, що бюджет на той час заборгував підприємству уже майже чотири мільйони гри-вень.

сумніви щодо оренди виникали й три роки томупостає питання, чи не від-

давши котельні в оренду че-рез некомерційний конкурс, тобто безкоштовно, приватник згодом не буде диктувати міс-ту свої комерційні ціни на те-плопостачання, як наразі вони диктуються на електроенергію, газ, утримання доріг у осінньо-зимовий період. сумнів ви-никає й через те, що менше ніж за півроку до опалюваль-ного сезону можна провести конкурс, розробити проектно-кошторисну документацію, пройти експертизу, закупити нові котли та демонтувати дію-чі, провести пускові роботи.

такі занепокоєння щодо не-законної передачі систем опа-лення міста приватникам ви-никали й три роки тому у де-путатів фракції «Фронту змін». Вони були проти такого рішен-ня та вимагали від заступника міського голови М. білоуса на-дати їм економічний аналіз та-кої передачі котелень у оренду. бо, можливо, вигідніше самим поставити котли на альтерна-тивному паливі чи збудувати міні-котельні, у встановленні яких уже був позитивний до-свід.

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 24 квітня 2014 року 4 Число 10 [213] © | ТРК Рідні Медія

Мар’яна, в минуло-му дитина, позбавле-

на батьківського піклуван-ня, тепер – вже сама ма-ма трьох дітей, вже четвер-тий рік поспіль чекає на обі-цяне міським очільником коломиї ігорем слюзаром житло. Адже свого жінка не має. До того ж закони на її стороні. Але тільки закони, писані на папері.

здавалося б, дитина-сирота і так уже обділена долею. Адже втратити найдорожче, батьків, що може бути гіршим? А втра-тивши близьких, багато хто з дітей позбувається й даху над головою. Хоча, згідно із стат-тею 52 Конституції україни, утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбав-лених батьківського піклуван-ня, покладається на державу. зокрема, й на органи місце-вого самоврядування: в нашо-му випадку на Коломийську міську раду та службу в спра-вах дітей Коломийської місь-кої ради. Це – до досягнен-ня дітьми повноліття. Власне, ці органи мали би подбати й про соціальне житло для такої обділеної категорії населен-ня, про що трактують чима-ло законів. зокрема, стаття 33 закону україни «про забезпе-чення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавле-них батьківського піклування» каже, що таке соціальне жит-ло для постійного проживан-ня вже має бути надано про-тягом місяця після досягнен-ня дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського пі-клування, їхнього повноліття. тобто, органи місцевого само-врядування мали би забез-печити таку категорію насе-лення, а також осіб з їхнього числа протягом місяця у по-зачерговому порядку впоряд-кованим соціальним житлом, яке має відповідати санітар-ним і технічним вимогам. та, як показує життя, закони є, їх, навіть, є багато, і вони, здава-лося б, мали захищати цю ка-тегорію населення, але – всі ті закони залишаються хіба що на папері. Іноді ними піарять-ся окремі державні мужі. Але тільки піаряться, бо знову ж далі слів справа не рухається.

І в цьому мали нагоду пе-реконатися не тільки ті, для кого ті закони писані, тоб-то діти-сироти та прирівняні до них. Але таку нагоду мали й працівники Коломийської міжрайонної прокуратури. бо в ході проведеної ними пе-ревірки щодо додержання Коломийською міською ра-дою та службою в справах ді-тей Коломийської міської ра-ди закону україни «про охо-рону дитинства» щодо захис-ту соціальних, майнових та житлових прав дітей, які про-живають, навчаються чи пра-

цюють у місті Коломиї, вста-новили одну лише бездіяль-ність. тобто державні осо-би належним чином не здій-снюють заходи, спрямовані на реалізацію зазначених ви-ще положень закону. А це, в свою чергу, призвело до гру-бих порушень прав дітей на житло та соціальний захист. Хоча в місті мала б діяти про-грама «забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавле-них батьківського піклуван-ня та осіб з їхнього числа на 2013-2017 роки». Адже її то-рік, а точніше від 21 берез-ня 2013 року, затверджено рі-шенням сесії Коломийської міської ради №1465-28/2013. Окрім того, 2013 року на по-дібні цілі, тобто на фінансу-вання витрат на забезпечен-ня реалізації житлових прав дітей-сиріт та прирівняних до них, передбачено з місько-го та обласного бюджетів 360 тисяч гривень. А ще рішен-ням Коломийської міської ра-ди від 30 травня 2013 року «про уточнення міського бю-джету на 2013 рік» передбаче-но й фінансування в сумі 400 тисяч гривень на реконструк-цію колишнього гуртожитку Коломийської гімназії на вул. Коцюбинського, 7, у житловий будинок. там також частину квартир передбачено було ви-ділити, власне, дітям-сиротам та прирівняних до них. А ще торік у травні було чергове рі-шення Коломийської міської ради «про житловий фонд со-ціального призначення». у ньому мова йшла про пере-дачу в житловий фонд соці-ального призначення кварти-ри на вулиці Мазепи, 250/59. її мали надати конкрет-ній дитині-сироті І. савчук. Рішенням також зобов’язали Кп «Житлоінфоцентр» про-вести ремонт вказаної кварти-ри. А організацію виконання покладено на першого заступ-ника міського голови тараса Яворського. Але… все це зно-ву залишилося тільки на папе-рі. бо, як установила в про-цесі перевірки міжрайонна прокуратура, жодних дій з бо-ку посадовців щодо ремонту квартири на Мазепи та жод-них робіт щодо реконструк-

жИТЛо ДЛЯ ДіТЕЙ-сИріТ в коЛоМИї – прИМАрА ЧИ рЕАЛьнісТь?

олеся оТТА, Коломийські ВІстИ

ції колишнього гуртожитку гімназії на Коцюбинського не вчинено. Опинилася на вули-ці при своїх інтересах не тіль-ки вже вищезгадана дитина-сирота І. савчук, але й гро-мадянка Коломиї Мар`яна зобків. Остання також нале-жить до осіб із числа дітей, позбавлених батьківського пі-клування, та потребує захисту держави й допомоги. До того ж, у жінки не тільки відсутнє власне житло, але в неї на ру-ках перебуває аж троє непо-внолітніх дітей, а в липні во-на знову чекає на поповнення. Відтак все ж сподівається на обіцяне міським головою соці-альне житло. Власне, про все це жінка не тільки розповідає в прокуратурі, але й пише по-дання до генерального проку-рора україни О. Махніцького та вкотре звертається до місь-кого очільника І. слюзара. Як вона вказує в своєму листі: «Ще в 2011 році міський го-лова м. Коломиї слюзар І. б. обіцяв по місцевому телеба-ченню, що надасть моїй сім`ї житло. Міський голова поо-біцяв та нічого для цього не зробив і не робить». До того ж жінка вказує на те, що міський голова запропонував їй під-шукати самій собі житло, а він усе зробить для того, щоб те підшукане житло було надане М. зобків. Жінка з допомогою працівників міжрайонної про-куратури знайшла таке житло на вул. богуна, 18. До того ж установлено – п`ятикімнатна квартира понад десять ро-ків не використовується для організації діяльності дитя-чого клубу чи будь-якої ін-шої суспільно-корисної ді-яльності. Ось, власне, на неї претендує багатодітна матір, про що просить міського го-лову. Окрім того, що він сам порекомендував їй знайти со-бі житло. Але віз, як бачимо, й нині там.

Власне, про все це йдеться в поданні Коломийської міжра-йонної прокуратури міському голові І. слюзару. прокуратура просить усунути порушення вимог законодавства, спрямо-вані на соціальний захист ді-тей, а ще усунути причини та умови, що їм сприяють.

піД прИціЛоМ коМУнАЛкА

«пЕрЕЛАТАні» ДороГИ

про жахливий стан до-ріг в Україні говорять

віддавна і багато. ця тема ак-туальна і для коломиї. вже кілька років мешканці міста виходять на акції протесту та звертаються до влади з про-ханням відремонтувати до-роги у місті. Але, починаючи ремонти, їх передчасно завер-шують, а проблеми продовжу-ють турбувати коломийське населення. У міській ратуші кажуть, що причина єдина – відсутність коштів. Державна казна порожня, а ямів на до-рогах більшає.

Минулого року навесні міс-цева молодь на знак протес-ту садила тюльпани просто на проїжджій частині вулиці січових стрільців. Ця головна

Нагадаю, окрім «гарячого» асфальтування, торік у Коломиї використовували й так зване «холодне». саме цей метод до-зволяє покривати дороги при мі-нусовій температурі. Михайло білоус наголошує, що ремонт холодним асфальтуванням за-побігає руйнуванню дороги в цілому. Якщо цього не роби-ти, то ями на коломийських ву-лицях ставатимуть в десятки разів більшими. таким чином вдалося ліквідувати ями на ву-лицях грушевського, Мазепи, петлюри.

Одними з найгірших до-ріг у Коломиї вважаються ву-лиці Моцарта, Винниченка, Довбуша, Чайковського, шкру-меляка, Міцкевича, Май-данського, трильовського, сі-чових стрільців та українська. про них влада знає, проте по-ки до них не береться. Втім, для капітальних ремонтних ро-

вулиця, що простягається від центру до залізничного вок-залу, – одна з найпроблемні-ших доріг Коломиї. І вже цьо-горічної весни частину цієї до-роги латали так званим «гаря-чим» асфальтуванням. за сло-вами заступника міського го-лови Михайла білоуса, єди-ним недоліком була не над-то тепла температура повітря. Адже «гарячий» асфальт при температурі, яка була на по-чатку весни, швидко вистигає. таким чином, міській раді вда-лося провести профілактич-ний ремонт на магістральних вулицях: шухевича, петлюри, Мазепи, Карпатській. та поки що міська рада працює у борг.

– Ми покрили асфальтом аварійно-небезпечні части-ни доріг, – провадить розмову Михайло білоус. – таким чи-ном, «закрили» дорожні ями, щоб далі вони не руйнувалися, а проїзд коломийськими вули-цями був комфортнішим.

біт необхідна «захмарна» сума. Оскільки казна країни порожня, поки що влада лагодить дороги у борг.

у ратуші запевняють, що пер-шочергово приступлять до ре-монту доріг після Великодніх свят, якщо дозволять погодні умови.

– Через відсутність належного фінансування Коломия вже не перший рік не може протисто-яти цим важливим проблемам, – провадить розмову Михайло білоус. – Часто кажуть, що до-роги на Івано-Франківщині, тернопільщині та львівщині найгірші в країні. та не тому во-ни в жахливому стані, бо керів-ники не хочуть їх ремонтувати, а тому, що минула влада виді-ляла найменше коштів на ці об-ласті.

Щоб провести капітальні ре-монти по всіх дорогах Коломиї, не вистачить навіть річного бю-джету міста, – кажуть у міській раді.

олена коЗАЧЕнко, Коломийські ВІстИ

Мал

юно

к: А

ндрі

й к

рицу

н

ДОРОгА В тюльпАНАХ – тАК тОРІК ВИглЯДАлА Вул. сІЧОВИХ стРІльЦІВ

Четвер, дня 24 квітня 2014 року Число 10 [213] 5 © | ТРК Рідні Медія

У коломиї двоє підпри-ємців не можуть по-

ділити одне приміщення. причиною конфлікту ста-ла будівля по вул. січових стрільців, 23, яка перебуває у власності Тов «Електрон». З кінця 1990-х років там ве-деться підприємницька ді-яльність, а договір купівлі-продажу датований ще 1996 роком.

які засвідчують передачу май-на, завірені київським нотаріу-сом 18 березня цього року.

проте Мирослав ласійчук переконує: свою частку ніко-му не передавав. «поїхати до Києва не міг фізично. у той час перебував на лікарняному ліжку, – розповідає Мирослав ласійчук. – А 19 березня зран-ку був на прийомі у лікарів МсЕКу, де мені дали другу групу інвалідності».

Депутат каже, що його заява про вихід з товариства – під-робка. Дані з паспорта не спів-

віДвоЮвАТИ «ЕЛЕкТрон»

шановні мешканці писанко-вої коломиї!

Щиро вітаю вас з Воскресінням Христовим!

бажаю щастя й злагоди в роди-ні та божої благодаті з небес!

Нехай свято Великодня стане для вас невичерпним джерелом надії і допомоги в досягненні найзаповітніших бажань і праг-

нень, надихне і додасть сил у праці заради майбутнього кожної родини і країни в цілому.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

З повагою – депутат Коломийської міської ради Роман Бортейчук

Дорогі коломияни!

прийміть сердечні вітання з Великодніми святами!

Нехай світло Воскресіння Христового дає нам сили пере-бороти всі труднощі, які випали на нашу долю, та непохитну віру в кращий завтрашній день!

у торжестві Великоднього ві-тання «Христос Воскрес!» ба-жаю, щоб ваше життя було чистим, як святий благодатний вогонь, щедрим, як запашна Великодня паска та яскравим, як колоритна українська писанка.

З повагою – депутат Коломийської міської ради, голова ГО «Фонд пам’яті А. Федчука»

Сергій Федчук

До недавнього часу по-вноправним власником цьо-го приміщення був депу-тат Коломийської міськради Мирослав ласійчук. тепер, пе-реконують правозахисники, – приміщення належить іншому підприємцеві. Чий «Електрон» – дізнавалися кореспонденти КВ.

«Відповідно до витя-гу з ЄДРпОу від 15.04.2014 р., єдиним власником тОВ «Електрон» є Іванків юрій Миколайович, – розповідає юрист Роман білоскурський. – Іванків є як приватним влас-ником, так і керівником цього підприємства».

за словами правозахисни-ка, два співвласники товари-ства передали права власнос-ті на свої частки іншим лю-дям, зокрема юрієві Іванківу та Миколі золотарьову, який мешкає у Києві. Документи,

падають з тими, що вказані у заяві. проте, як з’ясувавилося пізніше, вказаний у заяві се-рійний номер паспорта таки належить ласійчуку. правда, його старому документу, вида-ному у 1996 році.

Мирослав ласійчук і далі вважає себе єдиним власником тОВ «Електрон» та перекона-ний, що приміщення хочуть за-хопити самовільно. Депутат на-віть написав заяву у міліцію.

зараз, за словами слідчого любомира Куриляка, відкри-то кримінальне провадження. у першу чергу правоохорон-ці кажуть, що перевірятимуть достовірність відповідних до-кументів.

Втім, яке б рішення не при-йняли у суді, бо саме до нього йде справа, обидві сторони го-тові йти до кінця, аби відвою-вати «Електрон».

конФЛікТ

вікторія МАрТИнЮк, Коломийські ВІстИ

Кому належить будівля по вул. Січових Стрільців, 23

національна гвардія України оголосила про

набір добровольців на вій-ськову службу, у зв’язку з окупацією російськими вій-ськами території України. про складну ситуацію у дер-жаві, про можливий вихід та збереження півострову у складі України та про коло-мийських добровольців роз-повів у інтерв’ю кв майор у відставці василь вінтоняк.

– Який ви бачите вихід із нинішньої кризової ситуації?

– проблема полягає в зна-чному скороченні української армії. Десять років тому й ме-ні довелося піти на пенсію у зв’язку зі скороченням армії, розформуванням. Якщо брати з історії Коломиї, коли я почав службу в 1993 році, у районі нараховувалося близько 20-ти військових частин. Нині їх за-лишилося лише три. Необхідна більша кількість солдатів, адже українські хлопці прагнуть йти в армію. Цей факт можу під-твердити тим, що на Майдані бачив чимало патріотично на-лаштованих юнаків. Ще кіль-ка років тому ми не могли й по-думати, що наші сини будуть йти на смерть заради незалеж-ності держави. Нещодавні по-дії показали світові, що україн-ці сильні духом та незламні в боротьбі. й ставлення світу до нас значно змінилося. Для ви-ходу з таких кризових ситуацій країні необхідна велика і силь-на армія.

Хоча українська армія за кількістю менша, але наш дух сильніший. Якось одна жін-ка на Майдані спитала мене, скільки платять українцям за те, що ті мітингують. зі здиву-ванням я сказав: мало того, що не платять, та ми ще й власни-ми коштами, одягом, їжею до-помагаємо один одному, тим, хто на Революції. Від шокую-чої для неї відповіді жінка ска-зала, що її чоловік за тиждень на Антимайдані заробив кілька тисяч гривень...

– Зараз «свободівці» закли-кають відновити призов до Збройних сил України, вій-ськову підготовку у школах і залучати добровольців до

служби у військовому резер-ві...

– погоджуюся повністю. Крім того, вважаю, що міліці-онерів у країні має бути значно менше. Де таке бачили, щоб у державі кількість міліціонерів була втричі більшою за армію? Це все робилося для того, щоб придушувати народ, щоб лю-ди боялися владу. Армія, яка повинна була захищати від зо-внішньої агресії, була ліквідо-вана, знищена. Останні роки у міністерстві оборони працю-вали громадяни Росії. Все ро-билося задля знищення всього українського, і це очевидно.

І без примусу люди самі про-являють ініціативу допомага-ти військовим. До прикладу, на Волині й у львові активісти та добродії у військових частинах самотужки ремонтують авто-мобільну техніку.

патріотичні школи дуже по-трібні. Кількість уроків фіз-культури варто збільшити або ж впровадити спеціальні до-даткові заняття у школах для фізичної підготовки юнаків. На жаль, все це впирається у кошти.

– Чи ви особисто допома-гали військовим?

– звичайно. Разом з дружи-ною передаємо їжу та необхід-ні речі для військових. також перераховували кошти на но-мер «565». Ця реклама, яку транслюють на телебаченні для допомоги військовим, дуже вдала. Адже за останні 23 роки техніка в армії не оновлювала-ся. Одягнути військових немає в що. тож кошти вкрай необ-хідні.

– нещодавно депутати

роМАн вінТонЯк: МИ ГоТові сТоЯТИ оДИн ЗА оДноГо До осТАнньоГо

олена коЗАЧЕнко, Коломийські ВІстИ

прийняли зміни до держбю-джету-2014, згідно з якими на армію виділено додатково 6 млрд. 882 млн. грн. кошти підуть на придбання озброєн-ня і техніки, засобів зв’язку, а також на проведення додат-кової мобілізації. Чи достат-ньо цього для відновлення армії?

– сказати важко, але зараз влада намагається щось роби-ти для військових, шукає під-тримки з боку інших країн, бо українська казна порожня, бю-джет розкрадений. Немає тих коштів у реальності, яких ви-діляють на папері. Добре, що допомагають небайдужі укра-їнці. Днями командир 51-ої бригади повідомив по телеба-ченню, що люди пожертвували близько трьох мільйонів гри-вень на ремонт техніки. В од-ній бригаді числиться 500 ма-шин. техніка стара. лише час-тину можна ще оновити, а от автомобільну техніку потріб-но повністю міняти. технічна апаратура в Європі обганяє на-шу на 20 років. Корінне онов-лення вимагає чималої кіль-кості коштів.

– Яка ситуація з призовни-ками в коломиї? Чи є достат-ньо охочих захищати Україну від окупантів?

– Наприкінці березня, коли була оголошена часткова мо-білізація, до військкомату до-бровільно звернулося 700 ко-ломиян. Є резерв бажаючих йти у боротьбу. те, що кажуть, ніби стан здоров’я призовни-ків за останні роки погіршив-ся, хочу запевнити, що це аб-солютна неправда. юнаки ціл-ком здорові і сили духу їм теж не позичати. Я горджуся коло-мийськими юнаками. Ідучи до військкомату, вони казали, що готові в будь-яку хвилину ви-їжджати у критичні місця і за-хищати батьківщину.

– Чи готові ви особисто за-хищати честь України?

– Я постійно готовий. Коли оголосили часткову мобіліза-цію, разом з товаришами пі-шов до військкомату. Але нас занесли до резерву через стар-ший вік. приймали чоловіків віком до 45-ти років. Але, дай бог, щоб все було спокійно, і щоб не довелося нашим синам воювати і вмирати.

Ми переживемо все, якщо народ буде згуртованим. Нині необхідна допомога мешкан-цям сходу. Ми повинні стояти один за одного до останнього.

нА МЕжі проТИсТоЯнь

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 24 квітня 2014 року 6 Число 10 [213] © | ТРК Рідні Медія

У національному му-зеї Гуцульщини та

покуття ім. Й. кобринського репрезентували книгу-рек-вієм «небесна сотня». це перша спроба розповісти про долі героїв, які в мирний час віддали своє життя за віль-ну, незалежну, європейську Україну.

На 64 сторінках розмістили світлини людей та інформа-цію про те, хто вони і звідки. Вказали у книзі й соціальний статус героя, а також подава-ли фразу, якою людина ще за життя окреслила своє життєве кредо, або висловлювання про нього рідних чи знайомих.

Коломия стала третім міс-том, куди привезли кни-гу, присвячену пам’яті геро-їв Майдану. спершу видання репрезентували на Майдані у Києві та львові.

Ідея створення книги нале-жить львівському центру со-ціальних проектів «Хочу жи-ти». Над нею працювали біль-ше десятка журналістів з ці-лої україни. «Цим виданням хочемо показати, що герої Небесної сотні – це прості лю-ди, яких ми зустрічаємо що-

дня на вулицях наших міст, – наголошує упорядник книги Роман савчак. – також хочемо спростувати міф про те, що всі загиблі – бандерівці. Для цьо-го угорі вказали, звідки ці лю-ди. географія загиблих широ-ка. тому, звісно, стереотип про те, що тільки бандерівці були на Майдані, нав’язаний».

перший наклад видання – тисяча примірників. Книга розповсюджується безкоштов-но. Незабаром, за словами Романа савчака, вийде дру-гий наклад «Небесної сотні». Книги планують розповсюди-ти у бібліотеках, держустано-вах, навчальних і культурних

закладах, а також їх можна бу-де придбати у книгарнях за собівартістю. Видання допо-внять інформацією про геро-їв Майдану, які померли у лі-карнях.

«Ми повинні чітко усвідо-мити, що завдяки цим лю-дям маємо шанс жити у новій оновленій країні», – наголосив Роман савчак.

у Коломиї першими влас-никами репрезентованого ви-дання стали рідні героїв Не-бесної сотні Ігоря ткачука і богдана Калиняка та пора-нений на Майдані Ярослав грабовецький.

сУспіЛьсТво

ГЕроЯМ нЕбЕсної соТні прИсвЯТИЛИ кнИГУ

ГріХ, ЯкоГо ніХТо нЕ боїТьсЯ

АвТорськА коЛонкА

повертається, бачу, з ринку сусідка. в одній руці повна гос-подарська сумка, у другій барвистий віночок зі штучних

квітів. «сказали ж священики, – беру на себе обов’язок довес-ти до її відома, – щоб люди не прикрашали на великдень мо-гили пластиковими вінками, бо шкода від цього». – «Хіба?!» – здивовано зупиняється на хвилинку сусідка. «Так, – запевняю, – пластмасу потім спалюють, а від цього онкологічні хворо-би...» нестара ще жінка, вона поблажливо дивиться на мене й промовляє на відході: «сказала б я щось про священиків, але краще не буду перед такими великими святами».

у тому, що моя сусідка далеко не єдина, хто знову злегкова-жив церковною настановою стосовно пластикових вінків, лег-ко переконатися нині на коломийському цвинтарі наприкінці ву-лиці Довбуша. Наш післявеликодній некрополь аж сяє розмаїт-тям яскравих кольорів, мало нагадуючи місце смутку і невимов-ної печалі. Хіба змушує згадати назву збірки поезій Василя стуса – «Веселий цвинтар». Хоча стус не мав на увазі, творячи свої зболені рядки, те, проти чого намагаються застерегти тепер па-рохіян духовні отці. поет обрав свій заголовок просто тому, що відчував кричущу неприродність цього поєднання – «веселий» і «цвинтар». А ми цю неприродність починаємо сприймати майже як норму.

Але повернімося до перестороги священиків. Церква, зокрема греко-католицька, не перший рік уже висловлює занепокоєння з приводу нездорової звички прикрашати могили пластмасою. та чи не найголосніше залунали перестороги напередодні цьогоріч-них Великодніх свят. у своєму зверненні до вірних митрополит Івано-Франківський Володимир (Війтишин), наприклад, охарак-теризував факт прикрашання хрестів мертвими квітами як «без-відповідальне ставлення до навколишнього середовища» і навіть гріх проти творця. пристрастившись до цієї згубної моди, запев-нив митрополит, люди демонструють брак відчуття справжньої краси, байдуже ставлення до свого здоров’я і життя. Адже пласт-масу за рік-два спалюють, що дуже шкідливо для організму. тому найвища пора, закликав митрополит, відмовитися від пластма-сової поминальної атрибутики, раз і назавжди забути про всякі штучні вінки. Хочеш належно пом’янути покійника? понеси на могилу живі квіти, щиро помолися, цього цілком достатньо.

Чому лише одиниці з нас готові слухати поки що священнослу-жителя – питання дискусійне. Один, розмірковуючи над ним, за-певнятиме, що духовні проповідники тут самі винні, оскільки не завжди подають парохіянам гідний приклад життя в любові до ближнього. (згадайте хоча б мою сусідку, авторитет церковників для якої мінімальний). Інший, для якого авторитет людини в рясі в межах норми, потребує ще й додаткових стимулів задля рішучо-го перегляду узвичаєних правил. скажімо, хоче побачити могиль-ний пам’ятник без пластмаси, а поруч – схиленого в молитві сво-го безпосереднього начальника чи й службовця ратуші. Ще інший з гідною подиву впертістю переконуватиме вас, що «так культур-но» і він ніколи й нізащо не відмовиться від яскравих штучних квіточок... І що ж ти йому, порекомендуєш ознайомитися з пра-цею лауреата Нобелівської премії томаса стернса Еліота «До ви-значення поняття культури»?

Особисто я неодноразово мав справи з людьми, на яких не діяли жодні розумні аргументи. та й хіба тільки я один? Ось найсвіжі-ший приклад. «приїхав, – скаржиться знайомий, – у село, іду ву-лицею, а назустріч компанія з річки, рибу несуть. Я не стримався, зробив зауваження, що хоча б малих рибинок пожаліли, бо ж не-суть усяке без розбору. А вони на мене триповерховим...»

Мусимо з прикрістю визнати, що зло майже втратило встид. ти намагаєшся втовкмачити в голову палія купи пластикових вінків біля цвинтаря, що внаслідок спалювання виділяються отруйні ді-оксини, які спричиняють небезпечні хвороби, – а він сміється то-бі в обличчя. Доводиш, що берег річки – зовсім не найкраще міс-це для використаних дитячих памперсів, а він байдуже махає ру-кою. просиш не кидати в лісі поліетиленові мішечки й пляшки, а він вдає, наче й не чує.

Можливо, я згущую фарби, але бувають моменти, коли хочеть-ся думати, що настають часи, про які пророкував ще Антоній Великий. пам’ятаєте? прийдуть десять хворих до здорового й скажуть йому: ти хворий, бо не такий, як ми.

Можливо також, що всі ми надто захопилися словом «свобода», яке здалося нам просто-таки чудодійним. Комуністична влада в Коломиї, як і в усій україні, дихала вже на ладан, коли зі львова до нашого міста вперше прибув патріотичний десант. львів’яни гоно-рово пройшли тоді пішою ходою від залізничного вокзалу до пар-ку імені шевченка, тримаючи в руках різноманітні плакати, серед яких, пригадую, був і такий: «Дайте волю і свободу українсько-му народу!» свободу начебто дали. Однак чим далі простуємо ми цим шляхом, тим більше підстав вважати, що цивілізація – це сис-тема не стільки свобод, скільки заборон.

Мова, звичайно, не про те, щоб стояти на вході до цвинтаря і не пускати людей з пластиковими вінками в руках. заклик митро-полита не має нагадувати глас вопіющого в пустелі, його потріб-но помножити на такі ж енергійні заклики з боку медиків, сане-підслужби, вчителів, урядовців... людям, які мають вагу в грома-ді, необхідно подавати власний приклад розуміння того, що таке справжня культура і краса. А після всього цього комплексу заходів – заборонити. І не пальчиком махаючи, як у нас люблять, а жорстко караючи за завдані природі збитки.

Дмитро КАРП’ЯК, Коломия

вікторія МАрТИнЮк, Коломийські ВІстИ

Торік в інтернет-мережі з’явилося повідомлен-

ня про те, що літературну премію ім. остапа вишні за твори в 2012 році присудже-но коломийському сміхован-цеві Миколі савчуку.

Авторитетна комісія на чо-лі з відомим письменником-сатириком Олегом Чорногузом ухвалила вшанувати цією спілчанською премією згада-ного автора за його фундамен-тальну працю – український гумористично-сатиричний календар-альманах (Коломия: Вік, 2012. – 400 с. Ілюстрації і обкладинка Ігоря бежука). Це перше такого типу довідково-хрестоматійне видання нашої писаної сміхової літератури. На жаль, не знайшлося люди-ни, яка повідомила б про при-судження премії бодай одним рядком у котрійсь з цехових газет «літературній україні» чи «українській літературній газеті». такий час...

Крім цього, трагічні події кінця 2013-го і початку 2014-го

відсунули такі незначні спра-ви як вручення премій. тому аж 9 квітня цього року в залі Національної спілки письмен-ників україни відбулося вру-чення лавреатського дипло-ма Миколі савчуку. з цієї на-годи тут зібралися члени сто-личного творчого об’єднання гумористів і сатириків на чо-лі з грицем гайовим. Він і ви-конав почесну місію та при-вітав «Миколу Васильовича,

але не гоголя, а савчука». Коломийський сміхованець подякував Національній спіл-ці, комісії, всім присутнім, виконав кілька гуморесок та усмішок, обмінявся з творця-ми веселого слова візитівками і книжками.

Отже ж, у реєстрі Вишнівських лавреатів з’явився й один представник прикарпаття.

кУЛьТУрА

МИкоЛі сАвЧУкУ прИсУДжЕно прЕМіЮ іМ. осТАпА вИшні

Ярема бАнДУркА, Коломия

З питань розміщення реклами в газеті та на сайті«Коломийські ВІСТИ»

звертайтесь за телефоном: 095 309 81 82

Четвер, дня 24 квітня 2014 року Число 10 [213] 7 © | ТРК Рідні Медія

Гроші – «внИЗ»!

серед 35 документів, які планується розробити

і ввести в дію відповідно до програми діяльності україн-ського уряду, досить скром-не 26-те місце відведено зако-нопроекту про самоврядуван-ня (нова редакція). Та час усе розставляє на свої місця. не минуло й двох місяців після ухвалення цієї програми, а ре-форма самоврядування стала однією з найголовніших тем в українському суспільстві. саме на неї спираються ни-нішні керманичі держави, за-кликаючи громадян до миру і злагоди, до спротиву загарб-никам і сепаратистам. А від-повідає в уряді за цю рефор-му колишній міський голова вінниці, а нині віце-прем’єр-міністр – міністр регіональ-ного розвитку, будівництва та житлово-комунального госпо-дарства володимир Гройсман. «День» зустрівся з ним, щоби поговорити про зміни, які має забезпечити українцям рефор-ма самоврядування в країні.

– Чим відрізняється запро-понована вами і схвалена уря-дом концепція адміністратив-ної реформи від того, що про-понують кандидати в прези-денти симоненко і Добкін, які теж обстоюють ідею переда-чі повноважень від центру на місця?

– Наша концепція базуєть-ся на Європейській хартії міс-цевого самоврядування, рати-фікованій україною, та кращо-му досвіді польщі. у ній ми говоримо про трирівневу сис-тему, де базовим рівнем є гро-мада. І саме на її рівень, орга-нам, обраним людьми, ми пе-редаємо повноваження, забира-ючи їх у центральних держав-них органів. громаді, точніше в бюджети розвитку територіаль-них громад, ми передаємо й ко-шти у вигляді місцевих податків і зборів, які діють сьогодні, а та-кож частину таких загальнона-ціональних податків, як податок на доходи громадян і на прибут-ки підприємств. На рівні облас-ті будуть утворені виконавчі ко-мітети – обрані народом, а не призначені з Києва. І те ж саме

на рівні району. Ми ліквідуємо державні адміністрації як ви-конавчі структури. у містах бу-дуть створені префектури, міс-цеві державні представництва. їхні керівники здійснювати-муть дві функції. Це координа-ція тих державних структур у регіоні, які представляють, ска-жімо, МНс, Мінекології, МВс. Це також наглядова функція за дотриманням законодавства і Конституції україни на відпо-відній території.

Що пропонують названі вами кандидати в президенти, я, від-верто кажучи, глибоко не знаю. у загальних рисах можна сказа-ти, що ними пропонується зо-середити владу й фінанси в ре-гіонах. Ми ж, повторюю, хоче-мо передати владу саме грома-дам – у села, селища, міста. тут залишиться максимум грошей і максимум повноважень. Далі йде рівень району. там обира-ється районна рада, голова рай-ради і голова її виконкому. тут менше грошей і менше повно-важень. На третьому, обласно-му, рівні така ж ситуація. Але там залишаються такі важли-ві напрямки роботи, як регіо-нальний розвиток, управління регіональними процесами, які об’єднують громади.

– Якщо ви передаєте грома-ді найбільшу частину отриму-ваних податків, то що зали-шається для роботи двом ін-шим рівням?

– там є своя система фінан-сування й розподілу. зараз ми працюємо з кращими польськи-ми фахівцями, які мають тео-ретичний і практичний досвід проведення реформи, над мо-делюванням необхідних пропо-рцій відповідно до повноважень – скільки і на якому місцевому рівні залишати податків. зараз я ще не можу конкретно назвати, хто скільки отримає. Але впев-нений, що фінансування буде адекватним до повноважень.

– Громада не буде потім зму-шена підгодовувати районний та обласний рівні?

– Ні. Є ще й загальнонаціо-нальні податки. їх потрібно роз-поділяти не зверху вниз, а зни-зу до вищих рівнів державного управління аж до центру. йому залишаються такі функції, як оборона, внутрішня й зовнішня політика, безпека, державна ре-гіональна політика. Реформа са-

моврядування включає також і податкову реформу, але це вже інша тематика. А головне тут те, що, залишаючи на рівні гро-мад частину податків, ми доби-ваємося того, що вони, грома-ди, підключаються до проце-су економічного зростання, ста-ють зацікавленими в тому, щоб підприємства працювали в ре-альній світлій економіці й біль-ше заробляли. Це має позначи-тись і на рівні заробітної пла-ти у громадах, і на пенсійному забезпеченні громадян. тут все взаємопов’язано, і ми сподіває-мося на хороший результат.

– Минула влада проводи-ла так звану медичну рефор-му і реформу освіти. і грома-дяни протестували проти за-криття лікарень та шкіл. Адміністративна реформа та-кож, мабуть, переглядатиме кордони громад, щоб зміцни-ти їх економічно. це може да-леко не всім сподобатися. Які аргументи ви підготували для тих, хто буде проти?

– Нове законодавство дасть змогу громадам бути успішни-ми. Для цього ми даємо їм фі-нансові інструменти, інстру-менти у вигляді повноважень, а також інструменти у вигляді об’єднання зусиль, зрозуміло, на добровільних засадах. у па-кеті законів про самоврядування є законопроект про об’єднання, який надає можливість грома-дам ставати більшими. у цьо-му разі вони матимуть більше коштів, кращі можливості для розв’язання місцевих проблем. А ми саме цього й добиваємо-ся. школа, дошкільний заклад, культура, охорона здоров’я пер-винного рівня тощо. з усім цим громада сама визначатиметься. Якщо вона хоче більшої спро-можності, то може вступати в ті чи інші об’єднання із сусіда-ми, але, повторюю, лише на до-бровільній основі – ми не ма-ємо нав’язувати з Києва будь-яких рішень. Є ще й законопро-ект, який передбачає співробіт-ництво громад у розв’язанні тих чи інших питань, наприклад у сфері транспорту чи медици-ни тощо. До речі, громади від-повідатимуть за первинний рі-вень охорони здоров’я, райони – за вторинний, області – за тре-тинний.

– Зайшовши до міністер-ства, ви майже одразу запро-понували провести аудит всіх його програм, які здійснюва-лися раніше. Що вже зробле-но і виявлено? Які програми здійснюватимуться за вашого

вітаємо з Днем народження депутата івано-Франківської

обласної ради Юрія романюка!

Від усього серця бажаємо Вам міцного здоров’я, професійних успіхів, життєвої наснаги, ви-тримки, виваженості і відда-ного служіння на благо народу україни та своїх виборців, осо-бистих творчих досягнень, сі-мейного щастя, злагоди та добро-буту у Вашій оселі!

З повагою – голови депутатських фракцій у Коломийській міській раді

Любомир Глушков, Віктор Кавацюк та Володимир Довганюк

нА конТроЛі

віталій кнЯжАнськИЙ, «День»

керівництва?– проаналізувавши те, що ро-

билося до нас, ми побачили, що без децентралізації та зміцнен-ня самоврядування реформи ЖКг успішними не будуть ніко-ли. про це свідчить увесь наш двадцятирічний досвід. Чи було за цей час реалізовано хоч од-ну загальнодержавну програму, завдяки якій можна було б сис-темно вирішити якусь важливу проблему? Це свідчить не лише про те, що ці програми були не-ефективні. просто за жорстко централізованої системи управ-ління у них від самого початку не було жодного шансу. Моє за-вдання як віце-прем’єра й міні-стра полягає не в тому, щоб на-копичувати програми і насаджу-вати їх рішеннями міністерства, а в тому, щоб децентралізувати кошти і передати їх громадам. Вони самі можуть визначити-ся, що їм потрібно робити най-перше – відремонтувати й уте-плити садочки чи збудувати ко-тельну й замінити діряву тепло-трасу. Вони самі це вирішувати-муть, а ми – допомагатимемо.

Щоправда, залишаються еле-менти регіональної політики – потрібно вирівнювати дис-пропорції навіть у межах райо-ну. Одні громади сильніші, ін-ші – слабші. І тут уже виконко-мам обласних рад доведеться допомагати. Ми маємо сьогод-ні мільйонні програми міжна-родних фінансових організацій, і вони готові приділити нам ще більше уваги. Можемо консолі-дувати й інші ресурси, завдяки яким буде легше вирішувати ці питання. А централізовано все це зробити в україні, я переко-наний, не можна.

– Уряд очікує від вас як від віце-прем’єра результатів з ад-мінреформи. проте людям все ж потрібно в першу чергу де-що інше: сприйнятні тарифи жкГ, дешеві квартири для ді-тей, які створюють нові сім’ї, якісна питна вода, нормальне опалення. Дехто говорить, що в більшості проблем жкГ ви-нні жЕки. Чи забезпечать усе це управляючі компанії, які прийдуть їм на заміну?

– Ми пропонуємо мешкан-цям: обирайте форми обслуго-вування свого будинку. Це може бути, як і раніше, ЖЕК, або при-ватна керуюча компанія, або са-мообслуговування, або Осбб, яке найматиме тих, хто може на-давати найкращі та найдешевші послуги на ринкових засадах. Ми хочемо все це дерегулювати і знищити штучні монополії, бо

вони впливають вкрай згубно на якість послуг і загострюють проблеми, зокрема в житловому господарстві. Відтак працюємо над рядом законодавчих ініціа-тив, які найближчим часом бу-демо вносити на розгляд уряду і парламенту. Наголошую: скіль-ки працюватиму в уряді, ніко-ли не займатимуся тим, щоб пропонувати щось під когось. працюватиму над рішеннями, які дадуть змогу на системному рівні вирішувати проблеми і ре-ально працюватимуть.

– на вашу думку, чи можли-во зараз призупинити антите-рористичну операцію на сході України?

– Ви, мабуть, розумієте, що це питання не належить до сфе-ри моєї компетенції, хоч я за-вжди за мир в усьому світі. Найважливіше для мене – це мир і спокій для кожної люди-ни. Але якщо з будь-якого боку використовується зброя та є ін-формація про те, що на теренах україни діють диверсійні гру-пи іншої держави, то правоохо-ронна система має реагувати. у який спосіб – то вже мають ви-значати фахівці. та найголовні-ше, щоб при цьому, незалежно від того, в чиїх руках зброя, не постраждала жодна мирна лю-дина. Я пропонував би абсо-лютно всім: уже завтра скласти зброю, відійти в різні сторони, обрати авторитетних переговор-ників, котрі мають громадську підтримку і не співпрацюють з різними секретними службами, й сісти за круглий стіл. Давайте розмовляти! Кажіть, що вам тре-ба, якої хочете допомоги, як зро-бити, щоб кожен почувався за-хищеним... І що потрібно зро-бити, щоб у жодному нашому регіоні не було царів, яким був Янукович? усе це треба обгово-рювати. І не треба думати, що під парасолькою іншої країни комусь буде краще... Ми маємо зберігати унітарність нашої кра-їни, а розмови про роз’єднання, розкол тощо ні для кого з нас не-прийнятні. Не цим шляхом тре-ба йти у ХХІ столітті. тому по-зиція уряду: діалог – так, розу-міння – так, широка дискусія – будь ласка, насильницькі закли-ки – ні.

– Як вважають в уряді: чи існує небезпека зриву прези-дентських виборів в Україні?

– такі бажання є, і ми про них знаємо. Але я особисто вважаю, що ніхто не має права забрати в українців їхнє невід’ємне право вільного демократичного вибо-ру, і ми не дозволимо цього зро-бити.

– коли, на вашу думку, в Україні треба провести пар-ламентські вибори, чи реаль-но це, і що перед цим потрібно зробити? Чи підтримуєте ви ідею відкритих списків та від-мови від прохідного бар’єра?

– Я гадаю, що якийсь про-хідний бар’єр (під кутом зо-ру можливості утворення пар-ламентської коаліції) має бу-ти. А відкриті списки виправ-дані, оскільки люди голосува-тимуть не тільки за партію, а й за її найкращого, на їхню дум-ку, представника, який викликає найбільше довіри. така система має право на життя.

Володимир Гройсман – про те, як уряд збирається повертати українським громадам «маг-дебурзьке право»

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 24 квітня 2014 року 8 Число 10 [213] © | ТРК Рідні Медія

КОЛОМИЙСЬКІ ВІСТИ | Copyright © ТОВ ТРК «Рідні медія», 1927-1928, 2010-2013. Електронна версія тижневика на сайті www.pressua.com. Забороняється використання будь-яких матеріалів, розміщених у виданні, включаючи статті та фото-ґрафії, без письмової згоди видавця. Авторські права охороняються національним законодавством та міжнародними договорами. Думка авторів публікацій може не збігатися з позицією та принципами видавця, видавець не несе за це жодної відповідальності. Міркування авторів щодо подій та осіб не спростовуються, їх правдивість не доводиться. Листування з читачами – тільки на сторінках тижневика. За зміст та достовірність реклами та PR відповідальність несе рекламодавець. При цьому видавець залишає за собою право перевірки інформації, зазначеної в рекламі та оголошеннях. Такі матеріали друкуються з позначкою ® .Видавець: ТОВ ТРК «Рідні медія» | Відповідальна за випуск: [Марія СЕНІВ] | Збут та передплата: Рідна пошта [Ігор ГАНУЩАК] | Друк: друкарня «Місто НВ», місто Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 53 | Тираж: 5 000 примірників | Замовлення: № 911| Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія ІФ 580-11Р, котре видане Управлінням юстиції у Івано-Франківській області 24 лютого 2010 року | Адреса редакції: місто Коломия, вул. ЧОРНОВОЛА, 23, тел. (03433) 2 41 48, 4 78 03, 4 78 27; e-mail: [email protected]; [email protected]| | Рекомендована ціна: 1,98 грн. | Частина тиражу розповсюджується безкоштовно |

Громадяни України різ-ної мови, віри, соці-

ального походження, регіону проживання і національнос-ті – силою незламності сво-го духу, мужністю та само-пожертвою здолали кримі-нальну диктатуру.

після Майдану країна стала іншою, люди справедливо ви-магають справжніх, а не бута-форських змін. усвідомлюю і свою відповідальність за те, що політики досі не побуду-вали гідного життя. тому, про-шу пробачення за власні по-милки.

за довгий час незаконного політичного ув’язнення я ще більше утвердилася в тому, що справедливість, захист прав людини, її життя та здоров’я мають стати безумовною цін-ністю. боротьба за це – ось моє головне завдання.

українці здолали диктату-ру, проте в наш спільний дім прийшла інша біда. Російська Федерація, всупереч усім між-державним договорам та нор-мам міжнародного права, здій-снила військову агресію проти україни. Нам потрібно негай-но посилити армію та захис-тити державу. Я можу це зро-бити.

Радикальні реформи потріб-но розпочинати негайно – не чекаючи дня виборів. Нехай передвиборчі обіцянки розда-ють інші, а я відразу буду ро-бити реальні справи. Весь час, відведений на виборчу кампа-нію, я і моя команда викорис-таємо на втілення конкретних рішень, які дозволять вже сьо-годні запустити стратегічні реформи та зміни в ключових сферах нашого життя.

Забезпечити національну безпеку і оборону

1. затвердити нову воєнну доктрину, яка відповідає су-часним військовим загрозам та дозволить дати гідну від-січ військовій агресії проти україни.

2. підвищити витрати країни

на оборону та державне замов-лення для армії до 5% ВВп.

3. створити добре оснаще-ну, сучасну професійну конт-рактну армію та боєздатну Національну гвардію.

4. Розпочати будівництво житла для військовослужбов-ців та їх родин, зокрема для тих, хто виконував свій вій-ськовий обов’язок в АРК.

5. Надати статус учасни-ка бойових дій усім військо-вослужбовцям, які не зради-ли присязі на вірність наро-ду україни в АРК. Надати від-чутну державну фінансову до-помогу сім’ям поранених і за-гиблих військовослужбовців в АРК.

6. підписати вже до кінця 2014 року в повному обсязі угоду про асоціацію україни з Європейським союзом, включ-но із зоною вільної торгівлі та безвізовим режимом для гро-мадян україни. створити ме-ханізм координації політики євроінтеграції.

7. Домогтися членства україни в Європейському союзі у найкоротші терміни. посилити співробітництво з Єс у сфері спільної політики безпеки і оборони та спільної зовнішньої і безпекової полі-тики.

8. Ратифікувати Римський статут для забезпечення україні права звернення в Міжнародний кримінальний суд у м. гаага. звернутися до суду для зупинення військово-го захоплення україни та при-тягнення до відповідальності тих, хто вчинив злочини про-ти людяності.

крим – це Україна1. звільнити Крим від росій-

ської окупації.2. Добиватися компенса-

ції за завдані збитки україні в Криму через міжнародні суди.

3. ліквідувати всі елементи залежності україни від Росії – енергетичної, економічної, інформаційної. побудувати дружні відносини з непу-

тінською, демократичною Росією.

4. створити власний замкне-ний ядерно-паливний цикл. збільшити видобуток вітчиз-няних нафти та газу, розвива-ти галузь альтернативної енер-гетики. зробити основним прі-оритетом енергозбереження та прозорість енергетичного сек-тора.

створення принципо-во нових правил управлін-ня країною за участі грома-дян та громадянського сус-

пільствапісля того як українці, ризи-

куючи своїми життями, дове-ли, що вони гідні жити у євро-пейській, демократичній краї-ні, політики більше не мають права ізолювати їх від впли-ву на ухвалення державних рі-шень.

Воля громадян повинна бути вище волі політиків і врахову-ватися постійно, а не лише раз на 5 років, коли люди віддають свій голос за кандидатів на ви-борах. тому необхідно:

1. запровадити механізм приватного обвинувачення, ко-ли громадяни можуть напряму звертатися до суду для притяг-нення до відповідальності чи-новників, які порушують пра-ва людини та закони.

2. провести люстрацію і притягти до відповідальнос-ті суддів, прокурорів, праців-ників міліції, всіх посадов-ців, причетних до політич-них переслідувань, порушень прав людини, неправосудних рішень, невиконання рішень Європейського суду з прав лю-дини та до корупції.

3. скасувати недоторка-ність народних депутатів, суд-дів та президента україни. запровадити дієвий механізм імпічменту президента.

4. запровадити механізм від-кликання народного депута-та та щорічне декларування чиновниками своїх доходів та видатків.

5. Вдвічі скоротити витрати на утримання влади.

6. забезпечити безумовне виконання норми Конституції щодо права громадян на про-ведення мирних зібрань та протести без будь-яких дозво-лів та обмежень. заборонити використання міліцейських спецпідрозділів для будь-якого

ЧАс всТАновИТИ спрАвЕДЛИвісТь!поЛіТИкА

обмеження цих прав.7. Розширити межі застосу-

вання закону «про доступ до публічної інформації» та від-повідальність за його невико-нання.

8. закріпити створення не-залежних експертних громад-ських рад при органах влади із правом голосу та функція-ми здійснення громадського контролю.

вільне підприємництво – успішна держава

1. запровадити економіч-ну політику, керуючись прин-ципами «Акту малого бізнесу для Європи».

2. зменшити на порядок кількість дозвільних докумен-тів і ліцензій для ведення біз-несу.

3. запровадити заявницький принцип відкриття власної справи. Достатньо лише пові-домити контролюючі органи і розпочинати бізнес.

4. при створенні нових ви-робничих потужностей та ро-бочих місць в україні – звіль-няти інвесторів від податків при реалізації продукції на експорт.

5. сповідувати принцип най-меншого втручання держави в справи бізнесу. ліквідувати податкову міліцію.

6. запровадити систему елек-тронного уряду, у т. ч. електро-нний документообіг та дис-танційну форму надання по-слуг, коли кожна людина може звернутись до органів влади за допомогою Інтернету.

7. ухвалити новий закон про державні закупівлі без коруп-ції.

8. Визначити одним із голо-вних пріоритетів держави не-допустимість продажу неякіс-них продуктів харчування та питної води. запровадити то-тальну перевірку їх якості.

9. провести державний еко-логічний аудит підприємств, провести їх примусову рекон-струкцію та модернізацію за-для забезпечення екологічної безпеки країни.

Ліквідувати корупцію1. Надати широкі повнова-

ження, зокрема, право на про-вокацію хабара незалежному Національному антикорупцій-ному бюро.

2. Надати громадянам пра-

во вести приховану аудіо- ві-деореєстрацію під час спілку-вання з корумпованими чинов-никами та звертатися напря-му в оновлені, чесні суди для притягнення корупціонерів до кримінальної відповідальнос-ті.

3. перевірити відповідність витрат і вартості майна чинов-ників та членів їхніх сімей за-декларованим доходам.

4. запровадити податок на розкіш не лише для фізичних, але й для юридичних осіб, на яких чиновники-корупціонери записують своє майно, уника-ючи оподаткування.

5. здійснити ревізію та між-народний аудит результатів державних закупівель і при-ватизації, здійснених попере-дньою владою.

6. Арештувати і повернути україні незаконно відчужену власність та кошти держбю-джету, які корупційним шля-хом були виведені за кордон.

7. перекрити канали виве-дення олігархами з україни в офшори мільярдів доларів. змусити олігархів сплачува-ти податки у повному обсязі в україні.

8. Відкрити по всій країні мережу «універсамів адмін-послуг», щоб громадянин в од-ному місці, в зручний для се-бе час, без черг та хабарів міг отримати пакет адміністратив-них послуг від держави.

Чесні суди – справедливе покарання

1. Відновити самостійність судової влади та незалежність суддів, поставити їх під конт-роль суспільства.

2. створити рівні можливос-ті для захисту своїх прав і сво-бод громадянами через суд, незалежно від їхнього соці-ального статусу чи майнового стану.

3. провести реформу пені-тенціарної системи, яка в су-часній україні перетворилася з виправної на систему тортур та знущань над особистістю.

4. Істотно скоротити кіль-кість ув’язнених, засуджених за незначні злочини, – сидіти в тюрмах повинні тільки справ-жні злочинці, які становлять реальну загрозу для суспіль-ства, а не середній клас, який відмовляється платити хабарі.

***Вірю, що спільними зусил-

лями, терпінням і важкою пра-цею, єдністю та силою духу ми зможемо захистити нашу країну, відновити її економіч-ну могутність, вплив та авто-ритет.

Разом ми зробимо так, щоб кожен громадянин нашої ба-гатоманітної держави почував себе комфортно і безпечно на своїй землі.

Ми такі різні, але ми одна єдина україна.

Ми будемо щасливими.ДО ВЕлИКОДНІХ сВЯт буДІВЕльНИй пАРКАН пО Вул. ЧОРНОВОлА, 30А «ОзДОбИлИ» бАНЕРОМ Із зОбРАЖЕННЯМ ЦІлОгО РОзМАїттЯ пИсАНОК

з РІзНИХ РЕгІОНІВ уКРАїНИ

ФоТоФАкТ