1 грудня 2011 року 48 (645) Читай своє! Рекомендована ціна — 1.50 грн.

www. gazeta.lviv.ua

«Львівську газету» розповсюджують на бортах таких авіакомпаній:

Львівські авіаЛініїL V I V A I R L I N E S

twitter.com/lvivskagazeta facebook.com/lvivskagazetaf

02 актуально

У Львові та Луцьку видаватимуть шенгенські візи для… шопінгу

10-11 тема

Від Романа до Йордану: скільки витратять українці за довгі свята?

Розмова зі семеном Глузманом, правозахисником

вітання

l 18 людина l05 львівщина

реклама

Доведіть, що живі!Семен Глузман — постать

дуже знакова. Він не тіль-ки пручався режимові

Радянського Союзу, а й пер-шим сказав, що Петро Григо-ренко цілком здоровий і не має психічних відхилень, як любили повторювати тогочас-ні лікарі. Семен Фішельович не шкодує, що сказав правду, навіть незважаючи на те, що десять років довелося про-вести за ґратами. Коли його ув’язнили, то підрахував, що звільниться у 36 років, — зда-валося, це «майже старість».

Спритна шахрайка «кинула» понад 200 довірливих людей і десятки банків майже на 5 млн. грн.

мільйони на сльозахШановні працівники та ветерани органів прокуратури!Сердечно вітаю Вас із нагоди 20-ї річниці Дня працівників прокуратури!

Із перших днів незалежності України органи прокуратури активно вті-люють у життя принципи верховенства права та надійно захищають закон у всіх сферах суспільного життя.Присвятити свою професійну діяльність служінню закону — місія особливої суспільної ваги, оскільки лише там, де панує право та сила закону, людина може почуватися захищеною та вільною.Професія працівника прокуратури — це насамперед велика відповідальність, яка вимагає виваженості кожного кроку на професійному шляху.Отож нехай віддана служба багатьох тисяч прокурорських працівників, спрямована на утвердження законності та правопорядку, посилює авторитет і громадське визнання органів прокуратури, примножує довіру та вдячність людей.Низький уклін ветеранам прокурорської служби, всім тим, хто став гарним прикладом для наслідування молодими прокурорам.Зичу Вам успіхів у почесній і відповідальній діяльності, міцного здоров’я, щастя, прихильності долі, миру та злагоди у Ваших родинах.

Із повагою прокурор Львівської області В. Ковбасюк

«Карпати» перебираються на «Арену-Львів»

l Гліб Ваколюк

«Зелено-білі» про-ведуть на ново-му стадіоні най-

ближчий матч проти ки-ївського «Динамо». Цей поєдинок відбудеться 10 грудня.

Договір про проведення «Карпатами» ігор на «Арені-Львів» підписали в присут-ності журналістів. Щоправ-да, на яких умовах «карпа-тівці» експлуатуватимуть стадіон, не розповіли. Угода державного підприємства з комерційною структурою виявилася засекреченою для громадськості.

Упродовж поточного сезону вартість квитків на домашні протистоян-

ня львівської команди не змінюватиметься. А про-даватимуть перепустки на матчі у фірмових магази-нах «Карпат» і в касах ста-діону «Україна». Річ у тім, що на «Арені-Львів» досі не обладнано місць для про-дажу білетів. Абонементи на сезон уболівальникам доведеться обміняти.

Що буде зі стадіоном «Україна», керівництво «Карпат» іще достеменно не знає. «На цьому майдан-чику підтримуватимемо лад, — заявив заступник гендиректора «Карпат» Ігор Туркевич. — На «Україні», можливо, гратиме дубль. ФК «Львів» теж може про-водити там домашні ігри. Щодо цього відбудуться переговори».

1 грудня ми відзначаємо 20-ту річницю Всеукра-їнського референдуму з проголошення неза-лежності України. Тоді ми заявили про себе як про велику самобутню націю. Вітаю Вас, дорогі львів’яни, з цим визначним днем! Бажаю міцного здоров’я, щастя, до-бробуту у Ваших домівках і Божого благословення. Нехай Ваша віра в Україну додає сили, мудрості, патріотизму та наполегливості в усіх Ваших по-чинаннях.

Із повагою депутат ЛМР

Ростислав Будинський

Думки вголос

02 актуально 1 грудня 2011 року 48 (645)

вітання вітання

Під прикриттям прем’єра?

lОлександра Баландюх

Усі ми, а особливо жінки, купуючи продукти, не раз замислювалися

над тим, чим годуємо ро-дину. Хочеться приготувати для неї корисну, багату на поживні речовини, вітамі-ни їжу. І ми не скупимося, вибираючи продукти. Але в підсумку отримуємо не-відомо що, адже достемен-но знаємо, що певні харчі переповнені консерванта-ми, барвниками, підсилю-вачами смаку, нітратами, шкідливими жирами тощо. І практично немає продукту, який, придбавши, можна зі спокійною совістю дати дітям.

Те, що під час виробни-цтва продуктів харчування панує цілковитий безлад, підтвердила і перевірка якос-ті м’ясо-молочної продукції, яку за дорученням прем’єр-міністра України провели у столиці працівники Держ-споживінспекції. Для до-сліджень узяли простий щоденний набір продуктів: дитячі сосиски, варену ков-басу, молоко, сметану. Їх якість перевіряла лабора-торія якості та безпеки про-дукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування. Ре-зультати шокували: жоден продукт не відповідав стан-дартам. «Тестування звичай-них продуктів, що їх узяли з полиць супермаркетів, ви-явило: в молоці 20% жирів немолочного походження, у вареній ковбасі — соя, якої там не повинно бути, а та-кож консерванти та барв-ники, вміст води перевищує норму, в сметані жирність становить 18% замість 21%, у дитячих сосисках найви-щого ґатунку — білок нижче за норму, замість м’яса теж застосовують сою. Жоден продукт не відповідав якості та стандартам, заявленим на етикетках. Це показовий зріз нашого ринку продук-тів харчування», — зазна-чив прем’єр-міністр Микола Азаров.

Він також повідомив, що, за статистикою Держспо-живстандарту, споживача обманюють у 80% випадків. І саме через це щороку зростає кількість скарг громадян на якість продуктів харчування, а також зафіксовано зрос-тання кількості харчових

отруєнь через незадовільний стан продуктів харчування.

Зізнаюся, для мене, як, ма-буть, і для більшості людей, результати перевірки м’ясо-молочної продукції в столиці (а що робиться у провінціях?) не були несподіванкою. Ми знаємо і відчуваємо, що нас дурять на кожному кроці. Шокувало інше: прем’єр-міністр пригрозив недобро-совісним виробникам на-ступного разу назвати спо-живачам фірми-порушники. Напрошується запитання: а чому не зробити цього вже тепер, навіщо очікувати на-ступного разу? На руках у прем’єра прямі докази того, що виробники нахабно об-манюють мільйони україн-ців, витягують із них гроші за продукти, які не відповіда-ють якості та встановленим стандартам. Бо виробники зазнають збитків? Ясна річ, що після оприлюднення фірм-виробників, які дурять народ, люди відмовилися б від їхньої продукції. Але це стало б уроком для тих, чия продукція ще не «засвітила-ся» під час перевірок. Може, це змусило б їх усе-таки дотримуватися встановле-них в Україні норм і правил і вказувати на етикетках те, що справді закладено в продукт, а не те, що там має бути відповідно до встанов-лених норм. Але виходить, що прем’єр-міністр більше переймається проблемами недобросовісних виробни-ків, аніж мільйонами обду-рених українців.

Не вірю, що на ринку про-дуктів харчування найближ-чим часом, як обіцяє уряд, наведуть лад. Чому? Тому що виробники — ті самі, які дурять нас із вами та які думають лише про те, як би за наш рахунок збільшити свої статки, — пробралися в усі ешелони влади — від місцевої до верховної, ухва-люють закони, які вигідні саме їм. Це ж вони затвер-дили закон України, згідно з яким планові перевірки можна проводити лише раз на рік, а контролюючий орган повинен за десять днів повідомити про це керівника підприємства. Багато по-рушень можна виявити за таких тепличних умов?

Проспект Свободи відкриють для руху всередині грудня. Ремонтні роботи там планують завершити вже до кінця цього тижня — по-відомив директор підрядної організації ПП «Мірт» Іван Бойко. «Залишиться ще облаштувати тротуари та велосипедні доріжки. Усе це плануємо завершити до кінця тижня. Однак після того знадобиться ще близько двох тижнів, щоби дорога вистояла, а вже тоді відкривати її для руху транспорту», — розповів пан Бойко. За його словами, три пішохідні переходи — біля Оперного театру, біля фонтана та на розі вул. Гнатюка — замостять червоною бруківкою, яку зняли з пл. Святого Теодора.

Проспект із червоною бруківкою

20 років тому 1 грудня 1991 року українці голосно сказали сві-

ту: ми всі, від Луганська і Хер-сона до Львова й Ужгорода, є єдиним народом. Народом, який заслуговує і хоче жити у своїй вільній, незалежній державі. Тоді ми зробили вирішальний і незворотний крок на шляху нашої новіт-ньої історії. У цей день ми постали перед усім світом, перед усіма поколіннями українців, які жили до нас, як велика європейська нація, нація єдина, вільна і гідна. Ми, українці, подолаємо всі

труднощі, виметемо всю не-чисть із нашої хати й жити-мемо в незалежній, могутній і заможній Україні — країні вільних людей.

lМирослава Іваник

а два роки майже 400 львів’ян, які мешкають у центральній частині міс-та, висловили бажання відреставрувати старі дерев’яні вікна та брами у власних оселях. Те, що реставрація – задоволен-ня не з дешевих, городян не лякає, адже власни-ки квартир покривають лише 20% вартості, ще 20% — місто і 60% — німецький уряд. Таке фінансування передбачено «Програмою співфінансування рестав-рації історичних вхідних дверей і вікон», яку місто реалізовує разом із ні-мецьким Бюро технічної співпраці.

Наступного року на до-фінансування реставрації дерев’яних вікон і брам міська рада виділить 200 тисяч гривень, а німецький уряд — 600 тисяч гривень відповідно. Уже тепер охо-чих долучитися до про-грами чимало: загалом із вересня 2010-го, відколи діє програма, взяти участь у ній зголосилися 365 осіб.

— Нині відчуваємо особ-ливий ажіотаж, оскільки з’явилося багато інформа-ції про цю програму. У день ми реєструємо приблизно двоє-троє осіб. При цьому звертається більше лю-дей, однак усіх не можемо внес ти до списку, оскільки територію нашого проекту чітко окреслено, — розпо-

віла «Газеті» Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ.

Для того, аби стати учасником програми, по-трібно звернутися в управ-ління охорони історичного середовища або в офіс GIZ у Львові. Відтак звернення розглядають й експертна комісія ухвалює відпо-відне рішення. Після по-годження заявки власник квартири обирає рестав-раційну фірму й укладає відповідну угоду. За слова-ми Ірини Божик, головно-го бухгалтера Інституту міста та координатора проекту «Програма спів-фінансування реставрації історичних вхідних дверей і вікон», усе залежить від мистецької та історичної цінності вікна чи брами, а головне — аби вони роз-ташовувалися на терито-рії, на яку поширюється дія проекту. Так, право на дофінансування мають мешканці частини міс-

та, яку обмежено такими вулицями: Під Дубом — Замкова — парк «Високий Замок» — Кривоноса — Гу-цульська — Лисенка — Ко-роленка — Ак. Філатова — Кониського» — Левицького — Герцена — Мартовича — Стефаника — Словацького — Університетська — Лис-топадового чину — Огієнка — Городоцька — Джерель-на. При цьому особа, яка хоче відреставрувати вікна чи двері, може мешкати в будинку — пам’ятці архі-тектури, або ні. Водночас городяни, які мешкають у пам’ятках, але не по-трапляють в окреслену територію, права на до-фінансування не мають.

Загалом від початку дії проекту у Львові за схемою спільного фінан-сування вже відреставру-вали 94 вікна та 24 брами. На сьогодні також триває реставрація ще 26 вікон і шести брам. За слова-

ми Ірини Божик, вартість реставрації цінної бра-ми — 14-15 тисяч гривень. Повернення до життя старого вікна коштує в середньому 5,5 тисячі гривень, з яких мешканці платять приблизно 1100 грн. Фактично для власни-ків квартири реставрація дерев’яного вікна обхо-диться дешевше, ніж виго-товлення нового пластико-вого. Ба більше — дерев’яні вікна дозволяють зберегти первісний вигляд будинків в історичному середовищі. Відреставровані вікна за те-плоізоляційними власти-востями зовсім не поступа-ються новим пластиковим. Окрім цього, вони мають дуже добру властивість — забирають конденсат із кімнати, внаслідок чого можна уникнути парнико-вого ефекту. Це особливо важливо, якщо в помеш-канні живуть астматики або сердечники.

Мода на реставрацію витісняє моду на пластик

З

Андрій Парубій: «Це день української волі, єдності та гідності»

urban-project.lviv.ua

03реклама1 грудня 2011 року 48 (645)

реклама

реклама

cоціальна реклама

Із 1 січня 2012 року на автобусних маршрутах Львова залишаться працювати чотири перевізники, три з яких обслуговуватимуть по 10 маршрутів й один — 16. Про це заявив під час брифінгу начальник управління транспорту та звʼязку Львівської міської ради Микола Жук. При цьому кожне авто-транспортне підприємство здійснюватиме перевезення в різні частини міста, у всі маршрути включено соціально значимі обʼєкти, послугами яких користуються пільговики. При цьому львівська мерія пропонує здійснювати перевезення в місті автобусами, які вміщають понад 55 пасажирів. Дрібні перевізники, які не зможуть виконати умови конкурсу, будуть вимушені піти з ринку. Натомість переможці працюватимуть упродовж пʼяти років.

У Львові залишаться чотири перевізники

04 львівщина 1 грудня 2011 року 48 (645)

Військова прокуратура Житомирського гарнізону просить зголоситися свідків ДТП, яка трапилася 13 червня 2011 року близько 19.30 на автодорозі Київ-Чоп між селами Угерсько та Пʼятничани Стрийського району Львівської області. Внаслі-док події від наїзду автомобіля «Хюндай Елантра» загинув пішохід. Про це «Газету» повідомили в прес-службі військо-вої прокуратури Західного регіону. Контактні номери: (0412) 37-32-60 (військова прокуратура Житомирського гарнізону), 233-31-18 (військова прокуратура Західного регіону України), 102.

Військова прокуратура розшукує свідків ДТП

Заява про екологічні наслідки

Львівська філія ТОВ «Трініті Еколоджи» планує отримати ліцензію на здій­снення операцій у сфері поводження з небезпечни­ми відходами (збирання, зберігання).

Оцінка впливу на нав-колишнє середовище зазначеної господарської діяльності засвідчила, що ризик забруднення атмос-

ферного повітря, ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод є незначним. Залишко-вий вплив на навколишнє середовище прогнозують у межах чинного природо-охоронного законодавства України.

Ознайомитися з доку­ментацією та проектними матеріалами, а також вис­ловити зауваження та рекомендації можна за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 174.

ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» повідомляє:Постановою НКРЕ України від 18.11.2011 р. №2218 «Про затвердження тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» затверджено нові розміри тарифів на виробництво теп-лової енергії, яку постачають населенню, бюджетним уста-новам та іншим споживачам. Керуючись згаданою постано-

вою та рішеннями виконавчого комітету Новороздільської місь кої ради від 14 грудня 2007 р. №540 «Про погодження ЗАТ «Енергія — Новий Розділ» тарифів на транспортування теплової енергії», від 11 жовтня 2006 р. №447 «Про погодження ЗАТ «Енергія — Новий Розділ» тарифів на транспортування та постачання теплової енергії», від 12 листопада 2008 р. №607

«Про встановлення тарифів на послуги з централізованого во-допостачання та водовідведен-ня для населення, бюджетних установ та інших споживачів міста Новий Розділ», підприєм-ством проведено розрахунок тарифів на теплову енергію, послуги централізованого опалення та гарячого водопос-тачання, які набувають чинності з 1 січня 2012 року.

Категорія споживачів

Тарифи на теплову

енергію, грн./1 Гкал

із ПДВ

Тарифи на послуги центра­лізованого опалення

1 м кв. загальної площі за місяць в опалювальний період, грн./м кв. із ПДВ

Тарифи на послуги гарячого

водопостачання, грн./м куб.

із ПДВНаселення 332,15 8,30 19,59

Бюджетні організації 829,39 20,73 43,94Інші споживачі 832,78 20,82 45,22

Докладну інформацію можна отримати за телефоном: (261) 2-03-91Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»

Анічка Мельничук потребує вашої допомоги!

Дівчинка народилася кілька днів тому з діагнозом: гіпоплазія стовбура та гілок легеневої артерії. Самотужки з цією проблемою Аня не впорається, їй необхідне оперативне втручання ліка-рів. Спочатку потрібна опера-ція, яка не дасть зарости в серці так званим віконечкам, які дозволяють дитині ди-хати в утробі матері, а після

народження закриваються. У випадку Ані закриття цих ві-конечок означає закінчення її життя, оскільки легенева

артерія недорозвинута. Оперативне втручання дасть дівчинці шанс на одужання: вона підросте, а її серце та судини дозріють для склад-нішої операції.Батьки дівчинки не мають достатньо коштів, аби вря-тувати життя своїй малечі. Тому звертаються до всіх небайдужих: нехай світло ваших сердець дозволить дитині бачити світло життя. Сім’я Мельничуків буде вдячна кожному, хто зможе допомогти.

Банківські реквізити рахун­ку матері дівчинки Мельни­чук Ірини Михайлівни:

ПАТ КБ ПРИВАТБАНК № особового рахунку 2620 260 277 64 58,

МФО 305 299, ЄДРПОУ 26 82 62 20 27,

№ карткового рахунку 1201 0001 6783 1283

Контактний телефон батька Анічки Кирила: 067 374 04 89

оголошеннясоціальна реклама

оголошення

l Олександр Сирцов

Попри те, що чинов-ники вже встигли відрапортувати про

успішний початок опалю-вального сезону у Львові, це не зігріло мешканців 72-квартирного будинку на вулиці Дунайській, 6. Якщо точніше, то формально тут опалювальний сезон роз-почався, тепло до будинку подали, однак мешканці вимушені вдома одягати верхній одяг або ж, у кого є змога, вмикати електрообі-грівачі. Причому, за їхніми словами, проблему пога-ного обігріву не вирішують уже другий рік поспіль. «У нашому будинку система обігріву влаштована так, що тепло розподіляють із верхніх поверхів, отож на 8-9-му поверхах іще більш-менш тепло, однак вже на сьомому, а тим паче на нижніх поверхах темпера-тура повітря становить 14 і нижче градусів», — скар-жаться мешканці..

Вони розповіли, що міс-цеве ЛКП «Дністер» не по-

спішає реагувати на їхні звернення, лише обіцяють: «проблему незабаром ви-рішать». Утім незадовільне забезпечення теплом ви-явилося не єдиною при-чиною нарікань на ЛКП «Дністер». Приблизно мі-сяць тому з дороги, яка проходить повз будинок, зник люк дощоприймача.

Начальник відділу жит-лового господарства Си-хівського району Микола Павлеса каже, що багато-поверхівку і справді було підготовлено до зими, там навіть подали тепло. Од-нак несподівано в будівлі вийшов із ладу теплооб-мінник, який встановлено на даху. «Таке буває дуже рідко — три роки тому по-дібна ситуація трапилася на Сихові», — зазначив чиновник. За його словами цим питанням займається «Львівтеплоенерго», яке вже оплатило нове об-ладнання. Незабаром його мають привезти з Києва, тож максимум за тиждень у будинку буде тепло.

Але виглядає, що служ-ба інформації у Сихівській

районній адміністрації працює не найкраще. При-наймні Микола Павлеса був вельми здивований тим, що його підлеглі по-над місяць не можуть встановити нову кришку дощоприймача. Чинов-ник переконував, що це сталося нещодавно: «Ми би це знали давно, мені півгодини тому доповіда-ли підлеглі, що вони вже зробили заміри, і цю про-блему буде вирішено».

P. S. Коли матеріал уже був готовий до друку, кому-нальники оперативно «ви-рішили ситуацію». Однак раділи люди недовго — нор-мальне теплопостачан-ня будинку тривало лише два дні. Тепер працівники ЛКП знову «колупаються» у теплопостачальному обладнанні будівлі. Проте мешканці не впевненні, що зустрінуть Новий рік у теп лих домівках. Чи, мож-ливо, людям слід очікувати особистого втручання са-мого Андрія Івановича Са-дового — без його допомоги ті неспроможні вирішити найпростішу проблему.

Тепло подали, а у квартирах холодно

ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» інформує: Постановою НКРЕ Украї-ни від 28.11.2011 р. «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» за-тверджено нові тарифи на виробництво теплової енергії, яку постачають населенню, бюджетним і іншим установам. Керуючись згаданою По-

становою та рішеннями виконкому Новояворів-ської міської ради №296 від 09.04.2008 р. «Про погодження ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» тарифів на постачання та транспортування теплової енергії для бюджетних і інших установ» та №619 від 03.09.2008 р. «Про погодження ТзОВ НВП

«Енергія — Новояворівськ» тарифів на постачання та транспортування теплової енергії для населення», товариство затвердило тарифи на послуги цен-тралізованого опалення та гарячого водопостачання для населення, бюджетних і інших установ, які на-бувають чинності з 1 січня 2012 року (із ПДВ).

Категорія споживачів

Тариф на тепло­ву енергію грн./

Гкал

Тариф на послуги централізо­

ваного опалення в місяць в

опалювальний період грн./м2

Тариф на по­слуги гарячого

водопостачання грн./м3

Тариф за підігрів води на 1 мешканця в місяць протягом

року грн./чол.

Населення 333,17 7,93 15,19 46,52Бюджетні

й інші установи 800,57 19,05 36,51 -

Докладну інформацію можна отримати за телефоном: (256) 40-8-37Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новояворівськ»

l Олександр Сирцов

айпотужніша країна Се-редньої Азії зацікавлена інвестувати в економіку Галичини.

Про це йшлося під час презентації інвес-тиційних можливостей Республіки Казахстан, яка відбулась у Львові за сприяння Почесного Консула РК Галини Мас-люк і посольства цієї дер-жави. Г. Маслюк, зокрема, заз начила, що Львівщина зацікавила підприємців зі Сходу великою ємніс-

тю потенційного ринку, розвинутою промисло-вістю та географічним розташуванням, кращою якістю життя, порівня-но з іншими регіо нами України, хорошими мож -ливостями для відпо-чинку, оздоровлення, рекреації, культурних і туристичних уподобань. Вони готові інвестувати в оздоровниці Трускавця, Східниці, Моршина, де згодом могли б відпочи-вати та лікуватися їхні громадяни.

Утім Астана не лише готова інвестувати в еко-

номіку Галичини, а й за-цікавлена в українських інвестиціях. Зокрема, перший секретар По-сольства РК в Україні та Молдові Асет Махметов розповів, що в його країні створено максимально сприятливі умови для іноземних інвестицій: спрощено систему реє-страції підприємств, за-проваджено низку пільг і преференцій для під-приємців.

Зрештою, Казахстан та Україна мають не лише економічні, а й давні культурні зв’язки. Почес-не Консульство РК прове-ло у Львові виставку робіт «Тарас Шевченко. Повер-нення в Україну», під час якої було представлено полотна Кобзаря з колек-цій казахських музеїв. А вчора на презентації було експоновано понад сто унікальних фотополотен із зображенням природи, архітектури та інших цін-ностей Казахстану.

Казахстан хоче інвестувати в Західну Україну

НПід час презентації. Фото: Тадеуш Білецький

05львівщина1 грудня 2011 року 48 (645)

lОлександра Баландюх

овірливі львів’яни брали для бізнес-леді на своє прізвище по 5-10 кредитів у різних банках на десятки і сотні ти-сяч гривень, віддавали їй під реалізацію товар на великі суми. Люди сподівалися мати з того якийсь зиск: одні отримати постійну робо-ту, офіційну зарплату, інші — прибуток від продажу товару. Натомість усі потра-пили в боргову яму, з якої, можливо, не виберуться і до кінця свого життя. Адже бізнесменку-дурихвістку

розшукують уже три роки. Чи знайдуть — не відомо. А за цей час суми кредитів, що їх узяли люди, зростають до фантастичних розмірів, адже на них щомісяця на-раховують пеню. До деяких позичальників виконавчі служби вже приходили опи-сувати майно.

→ Довірливість — погана рисаАле, мабуть, тільки в наш

час і в нашій країні. Саме через цю рису сотні людей, як кажуть потерпілі, опи-нилися у вкрай скрутній ситуації. А починалася вона банально. Львів’янки, які залишилися без роботи з різних причин, шукали хоч якийсь заробіток, аби про-годувати дітей. В одному з магазинів побутової хімії львів’янка Інна випадково зустріла власницю крамни-ці Тетяну, якій потрібні були робочі руки. На ринках «Краківський» і «Галиць-ке перехрестя» вона мала декілька лотків, де прода-вала жіночий одяг. І для реалізації товару шукала продавців. Для Інни така пропозиція була наче ря-

тівна соломинка, тож вона відразу погодилася. Заодно розповіла знайомим про вільні місця.

Спершу все йшло добре. Шефиня Тетяна зарплату виплачувала вчасно й ніби непогану, з працівниками завжди була привітною, доброзичливою. Якось при-йшла до Інни із сяючою усмішкою й ніби між іншим зізналася: справи йдуть настільки добре, що вона розширюватиме бізнес. Хоче відкрити кафе, бар, нові магазини, агентство з нерухомості. Але спершу мусить у податковій заре-

єструватися як приватний підприємець. Усі працівни-ки працюватимуть легаль-но, тобто вона платитиме за них податки до Пенсійного фонду тощо. Тому треба, щоби вони принесли ори-гінали документів: паспорт, ідентифікаційний номер, трудову книжку, свідоцтво про народження. І люди, не підозрюючи лихого, відда-вали їй не копії, а оригінали документів.

Згодом Тетяна щиро розповіла Інні, що їй у жит-ті щастить на хороших людей. Оскільки вона вже брала кредити, аби запо-чаткувати бізнес, то наразі банки більше не дають їй позики. А гроші потрібні для повноцінної розкрутки. Тож люди беруть кредити на своє прізвище, гроші віддають їй, а вона, щойно налагодить повноцінний бізнес, не лише кредити по-гасить, а й позичальникам віддячить. Тетяна запитала, чи не могла б Інна в такий самий спосіб її виручити. Відмовити роботодавцю жінка не наважилася. Вона двома руками трималася за це місце, бо вдома на неї чекало двоє дітей. Інна

сама піднімала їх на ноги, тому пристала на пропо-зицію Тетяни. А та, своєю чергою, ще раз запевнила жінку, що хвилюватися ні-чого, кредити вона вчасно погасить, бо робить це не вперше.

Усі клопоти з оформ-лення кредиту бізнес-леді взяла на себе: довідку з місця роботи, документи приносила сама та визна-чала суму кредиту. Інну кликала вже в останній момент і показувала, де та має розписатися. Деякі кре-дити, як каже Інна, брала і без її підпису.

За такою самою схемою ошуканка змушувала бра-ти кредити й інших дові-рливих людей. До тих, хто на її пропозицію зволікав із відповіддю, знаходила інший підхід. Говорила, що бере на своє ім’я кредит у банку і просила то одну, то іншу працівницю піти з нею й підтвердити, що вона дійсно приватний підпри-ємець. Люди йшли, ставили підписи, й навіть гадки не мали перечитати документ. Діяли наче під гіпнозом, сліпо довіряли Тетяні. А насправді шахрайка підсо-вувала їм договори кредитів на їхні прізвища.

→ І швець, і жнець, і на дуді грецьНавесні 2008 року Те-

тяна взяла в оренду при-міщення на вул. Б. Хмель-ницького. Мовляв, тут буде офіс агентства нерухомості й магазин побутової хімії. Далі вона планувала під-шукати приміщення для кафе-бару. Люди почали справді вірити, що бізнес-леді розширює бізнес. А на ремонт приміщень, ку-півлю офісних меблів, сте-

лажів, оформлення вітрин тощо знову потрібні були гроші. І кредити, а відповід-но й оригінали документів. Аби отримати їх, Тетяна цього разу сказала робіт-никам, що під час заповне-ння трудових книжок слід звірити дані, тому просить іще раз принести оригіна-ли документів. А далі люди брали для неї кредити в банках, побутову техніку у кредит у магазинах на свої прізвища, але ні грошей, ані техніки в очі не бачили. Все забирала Тетяна. Спочатку, як розповіли «Газеті» потер-пілі, вона навіть погашала

деякі кредити, що вселяло довіру. Мовляв, дотримує слова.

Невдовзі новий магазин побутової хімії відкрили. Власниця набрала для ньо-го товару під реалізацію на чималеньку суму. Виручка, як кажуть потерпілі, була цілком пристойною. Та восе-ни 2008-го до працівників Те-тяни почали телефонувати з різних банків і нагадувати, що час повертати кредити, а за невчасне їх погашення нараховуватимуть пеню. Якщо вчасно не повернуть позики, то можуть утратити своє майно. Люди почали обговорювати цю тему між собою. Виявилося, що на кожного Тетяна оформляла від 5 до 10 кредитів на різні суми — від 3 тис. грн. до 7 тис. доларів. Були й такі, які ся-гали кількасот тисяч. Стри-вожені люди зажадали по-яснення, але Тетяна швидко заспокоїла їх. Мовляв, нічого панікувати, все буде в ажурі. З банками вона домовиться про відтермінування, а не-вдовзі всі кредити погасить.

Утім ошуканка не до-тримала слова. Вона по-чала уникати зустрічей із людьми, а коли до її нових

торгових точок почали приїжджати й власники товарів, що їх узяла під реалізацію, й вимагати роз-рахунку, Тетяна раптово зникла.

Тікаючи, шахрайка за-була взяти один важливий речовий доказ — зошит, у якому чітко записувала імена людей, на яких узяла кредит, на яку суму і в яко-му банку. Кредити брала за підробленими довідками. Причому один і той самий позичальник для одного бан-ку здавав довідку, що він пра-цює водієм-експедитором, для іншого — приватним

підприємцем, для третього — барменом тощо. Словом, одночасно обіймав до шести різних посад. І навпроти кож-ного банку шахрайка робила примітку «пройшов» чи «не пройшов». І в тих банках, які вдалося обкрутити (як цього не помітила служба безпеки банків?), оформляла нові кредити. А таких банківських установ виявилося десятки. І не лише на Львівщині, а й в Івано-Франківській області й на Волині.

У списку ошуканих Те-тяною людей, за словами потерпілих, понад 250 осіб. Це і ті, на прізвище яких вона набрала кредитів, і ті, хто віддавав їй товар під реалізацію. Як розповіла Інна, за попередніми під-рахунками, Тетяна взяла в банках кредитів на пріз-вища довірливих людей майже на 5 млн. грн. На них уже три роки нараховують пеню. Уявляєте, яка сума виходить?

→ І винуваті, і потерпілі водночасЗа логікою, люди мали б

бути або винуватими, або

потерпілими. Але вони пе-ребувають у двох іпостасях одночасно. Коли почалися дзвінки з банків і виконавчі служби почали описувати майно позичальників, з очей людей ніби спала по-луда. Вони зрозуміли, що їх нахабно обдурили, загнали в боргову яму. Тоді потерпілі почали звертатися з від-повідними заявами в про-куратуру, міліцію. Але не всі. Значна частина людей, постраждалих унаслідок дій шахрайки, нагадує за-гнаних у кут звірят: вони і позовів банків бояться, і помсти з боку Тетяни та її

дружків. Проти Тетяни по-рушили кримінальну спра-ву й оголосили її в розшук. Проте вона наче крізь зем-лю провалилася (з такими грошима можна надовго пропасти), її розшукують уже три роки. Як розповіли «Газеті» слідчі Шевченків-ського райвідділу міліції, розслідуванням цієї справи займатимуться працівники державної служби бороть-би з економічними злочи-нами області. Кримінальна справа обростає новими томами, вже є шість. За даними міліції, Тетяна не виїхала за межі України.

Наразі частину обдуре-них людей визнано потер-пілими. Але коли справа дійде до суду, сказав на-чальник слідчого відділення Шевченківського райвідділу міліції Микола Дикунський, вони із потерпілих можуть стати винуватцями, адже самі приносили і віддавали шахрайці документи, самі ставили підписи під догово-рами кредитів. Але поки ця справа дійде до суду, сума боргів за кредитами зросте до космічних висот. Хто їх повертатиме: шахрайка Те-тяна чи довірливі львів’яни?

Мільйони на сльозах

Д

для «ГАЗЕТИ»

Олександр Атаманюк, керівник Львівського центру юридичного захисту

Захищати таких людей дуже складно через прогалини в законодавстві. З одного

боку, банки подають на них до суду через несвоєчасне погашення кредитів. Мовляв, брали кредит, ставили підпис під договором — повертайте гроші. З іншого, порушено кримінальну справу, цих людей визнано потерпілими

внаслідок шахрайства. Суддя, який розглядає позови банків, мав би тимчасово зупинити розгляд справи про повернен-ня кредитів, поки кримінальну справу не розслідують і оста-точно не буде встановлено винуватих. Але він не може

цього зробити, хоч і співчуває цим людям, бо, відповідно до закону, зупиняти цивільну справу можна тільки в тому разі, коли її вже розглядають у суді. У цьому випадку її ще не розслідували, вона не дійшла до суду, й не відомо, коли ді-

йде, бо шахрайку не затрима-ли. Вона може бути в розшуку і 10 років. Отож, аби не потра-пляти у схожі ситуації, раджу всім запам’ятати два прості правила: ніколи нікому ні за яких обставин не віддавати оригінали документів. Якщо

треба, то лише копії. І друге: ніколи не ставити підпис під будь-яким документом, не ознайомившись зі змістом. Бо в такий спосіб вас можуть і в боргову яму загнати, і квартири позбавити, і всякого криміналу навішати.

Генеральна прокуратура України внесла до суду подання на обрання директору Державної служби зайнятості Володимирові Галицькому запобіжного заходу у вигляді арешту, повідомляє УНІАН. Печерський районний суд Києва задовольнив подання. За даними ЗМІ, 26 листопада співробітники СБУ заарештували директора Державної служби зайнятості В. Галицького та чотирьох чиновників відомства: їх підозрюють у хабарництві та зловживаннях із бюджетними коштами. Під час обшуків у декількох банківських скриньках, які належали затриманим, було знайдено валютні цінності на загальну суму 7,5 млн. доларів, велику кількість золотих годинників і коштовного каміння.

Іще один посадовець за ґратами

06 львівщина 1 грудня 2011 року 48 (645)

Розмова з Василем Косівим, заступником міського голови львова

ойно Україну та Польщу було оголошено країнами, які при-йматимуть Євро-2012, роз-почалася конкуренція між містами за право прий мати ігри першості. Втім розмо-ви про конкуренцію час від часу з’являються у ЗМІ. За що саме конкурують міста та хто є основними супер-никами Львова — розмова із заступником міського голови Василем Косівим.

— Пане Василю, чи були якісь закулісні ходи з боку інших міст, скеровані на те, щоби перемогти в бороть-бі за право на проведення Євро-2012?

— 2006 року, коли ми тільки почали працювати, відразу відчули конкуренцію, адже підготовка заявки на прове-дення Євро-2012, перші візити експертів УЄФА показали: Львів повинен чимось відріз-нятись і бути кращим за інші міста, які також претендували на проведення турніру. Є дуже багато чинників, які вплива-ють на такі рішення. Які саме споруди маємо, чи здатні за-безпечити транспортом? До уваги також беруть культурні речі. Дуже важливий чинник — географічне розташування. Львів — рівно посередині від Києва та східних міст України, а також від Варшави та захід-них міст Польщі.

Від самих міст-пре тен-дентів якихось брудних ходів тоді не було, натомість у медіа точилася доволі некоректна інформаційна війна. З чиєї подачі — чи самих міст, чи противників ідеї проведення Євро у Львові — нині складно говорити.

— Євро-2012 — єдина сфе-ра, де відчували конкурен-цію, чи є й інші, де відбува-ється змагання міст?

— Є конкуренція за ресур-си, в першу чергу за інвести-ції, зокрема з державного бю-джету, є питання субвенцій чи якихось державних проектів. Є конкуренція за інвестора, хто привабливіший, аби по-будувати завод чи заснувати фірму — це можна зробити у Львові, а можна в іншому місті. Тож це протистояння

триває щодня. Буває й так, що підприємство засновують у районному центрі, оскільки там менші зарплати. Є конку-ренція за грантові та кредитні кошти — це програми Євроко-місії, посольств різних країн, технічна допомога. Скажімо, у Львові вже третій рік пра-цюють експерти Німецького товариства GIZ, які займа-ються охороною історичного середовища. Ми працюємо з норвезькими грантами, зі Світовим банком, із Німець-ким банком. Є конкуренція за мешканця, людину. Йдеться про міграційний потік, в яки-хось містах населення різко зменшується. До прикладу, нещодавно був у Луганську — там щороку кількість меш-канців зменшується на 3000.

Конкуренція відбуваєть-ся за студента. Ми бачимо, як конкурують між собою навчальні заклади, деякі «виші» взагалі не мають абі-турієнтів. Навчальна уста-нова номер один в Україні за кількістю поданих заяв — Львівська політехніка. Інші львівські університети також на високому рівні — молодь хоче вчитися у Львові. Якщо говорити про студентську міграцію, то є дуже бага-то чинників, які виходять поза межі вищої освіти. Крім здобуття хорошої освіти, вони проводять чотири-п’ять років життя у Львові, де є певне середовище, культура, атмосфера міста.

Іще однією з найважли-віших сфер конкуренції є боротьба за туриста. Якщо говоримо про зимовий від-починок, то люди думають, куди поїхати — в Славське та Буковель, чи в Австрію, чи в Устьріки Долішні.

— Однак у Львові ж на ли-жах ніхто не катається...

— Так, однак усі, хто їде в Карпати, обов’язково відвід-

ують Львів. Ми проводили такі дослідження. Є також кон-куренція з Півднем України, передусім з Одесою. Іноземці, які хочуть, окрім Києва, відвіда-ти ще якесь місто, дуже часто обирають Одесу — там хороше автомобільне сполучення, плюс море та теп лий клімат, архітектурне та культурне середовище. Тому існує конку-ренція в цих пар: Київ-Одеса та Київ-Львів. Нині суперництво між містами зростає, навіть ін-тенсивніше, ніж між країнами.

— Наскільки місто Лева є успішним у цій боротьбі?

— У Львові є все, щоб пере-магати. Якщо говорити про туризм, то маємо все необхід-не: архітектурне середовище, екологію, а відтепер хорошу інфраструктуру, ресторан-ний і готельний сервіс. Щодо освіти — маємо високий рі-вень плюс атмосферу. Якщо говорити про інвестора, то маємо відносно низькі по-рівняно з Європою зарплати і дуже високий рівень освіти та підготовки кадрів. Особливо, якщо йдеться про сферу ІТ. Німецькі, данські компанії за-сновують свої фірми в нашо-му місті. Плюс їх улаштовує ментальність — вони почува-ються, як удома, наші городя-ни мислять по-європейськи. Ну і близькість до кордону з ЄС. Думаю, що після відкриття нового терміналу аеропорту ця конкурентна перевага посилиться. Бо ще в античні часи, середньовіччі перева-гою для міста був порт, така адміністративна одиниця розквітала. Нині таку роль відіграють аеропорти. Якщо подивитися на львівський аеро порт, то він не має по-близу серйозних конкурентів.

— А хто в цій сфері най-ближчий конкурент Львова?

— Звісно, Київ, але це 560 кілометрів. У західному на-прямку в деяких моментах

Ряшів, хоча з новим термі-налом буде по-іншому. Ну і далі Катовіце, Варшава. Це порти, де присутні багато авіакомпаній, у Європі ак-тивнішими є дешеві авіалінії. Сподіваємося, коли буде за-проваджено літній розклад, у нас з’являться бюджетні авіакомпанії.

— Цілком можливо, в де-яких сферах Львів і програвав конкуренцію. У яких галузях найчастіше таке трапляється?

— Напевне, це стосується державних інвестицій, тому що всю систему в Україні побудовано так, що 80% податків забирають до Ки-єва, а потім у певний спосіб розподіляють. І тому лобію-вання — кому дадуть більше коштів — було не на користь Львова. Єдиним винятком був проект водопостачання, який фінансували з держ-бюджету, а також програма Євро-2012. Ми також багато говоримо про архітектур-ну спадщину, на яку вже три роки не виділяють ані копійки з держбюджету, хоча саме Україна підпи-сувала зобов’язання перед ЮНЕСКО. Соромно, що ми отримуємо кошти на порятунок архітектурної спадщини від уряду Норве-гії, Німеччини, Польщі, від Європейської комісії, а від Кабміну – жодної копійки.

— Звідси логічно випливає питання львівського лобі — чи таке в принципі є?

— Воно слабке. Думаю, що об’єкти Євро-2012 важливі, тому й отримують фінансу-вання, але якщо говорити про інші програми — тут рішення ухвалюють не на користь Львова. У парламенті є не-велика група, але вона нічого не вирішує, адже рішення сьогодні ухвалюють не там.

Розмовляв Олександр Сирцов

Війна міст Щ

«Існує конкуренція в цих пар: Київ-Одеса та Київ-Львів. Нині суперництво між міс-тами зростає, навіть інтенсивніше, ніж між країнами

оголошення

Інформація про введення з 01.12.2011 р. нових (граничних) роздрібних тарифів на електроенергіюПід час поступового переходу до фор-мування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України та згідно з «Умовами та Правилами здійснення під-приємницької діяльності з постачання елек-тричної енергії за регульованим тарифом», ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» інформує споживачів (окрім населення і населених пунктів) про введення з 01.12.2011 р. нових роздрібних тарифів на електричну енергію для кожного з класів споживачів на грудень 2011 року Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 18.11.2011 р. №2227, тарифи для всіх груп споживачів (окрім населення і населених пунктів) із напругою живлення:

Від початку року у Львові зареєстровано 43 випадки отруєння людей чадним газом, унаслідок яких потерпіло 102 особи, серед них 36 дітей. У чотирьох випадках медики виявилися безсилими щось зробити — про це «Газету» повідомили у прес-службі ЛМР. Найгірше, що кількість випадків отруєння чадним газом збільшилася. Так, упродовж опалювального сезону 2010-2011 рр. сталися 53 випадки, в яких постраждало 116 осіб, із них 39 ді-тей, тоді як у 2009-2010 рр. було лише 27, потерпіло 62 особи, в тому числі 18 дітей. Управління з питань надзвичайних ситуацій звертається до городян із проханням бути обачними в поводженні з опалювальним і газовим обладнанням і не користуватися несправними чи саморобними пристроями.

У Львові почастішали випадки отруєння чадним газом

Прогнозована оптова ринкова ціна на електро-енергію на гру-день 2011 року, грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

620,32Постанова НКРЕ від 18.11.2011 р. №2219

Економічний кое-фіцієнт норматив-них технологічних витрат електро-енергії I клас напруги (35-110 кВ), %

2,13Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р. №329

Економічний кое-фіцієнт норматив-них технологічних витрат електро-енергії II клас напруги (0,4-10 кВ), %

11,42Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р. №329

Тариф на пере-дачу електричної енергії I клас на-пруги (35-110 кВ) грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

22,10Постанова НКРЕ від 17.11.2011 р. №2182

Тариф на пере-дачу електричної енергії II клас на-пруги (0,4-10 кВ) грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

192,59Постанова НКРЕ від 17.11.2011 р. №2182

Тариф на поста-чання електричної енергії для спо-живачів 1 групи, грн./1 МВт*год. (без ПДВ)

7,82Постанова НКРЕ від 17.11.2011 р. №2182

І клас (35 кВ і вище): 67,10 коп./1 кВт*год. (без урахування ПДВ).ІІ клас (менше 35 кВ):87,62 коп./1 кВт*год. (без урахування ПДВ).

Для тарифів, диференційованих за періодами часу, встановлюють такі тарифні коефіцієнти (постанова НКРЕ від 20.12.2001 р. №1241 (зі зміна-ми). Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу:нічний період (23.00-06.00) — 0,35;напівпіковий період (06.00-08.00; 10.00-17.00; 21.00-23.00) — 1,02;піковий період (08.00-10.00; 17.00-21.00) — 1,68.

Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу:нічний період (23.00-07.00) — 0,4;денний період (07.00-23.00) — 1,5.

Розрахунки за електричну енергію, яку відпускають на потреби зовнішнього освітлення, згідно з постановою НКРЕ від 22.10.2004 р. №1030 (зі змінами), здій-снюють за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуван-ням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби.місяць межі зон, годинигрудень з 17.00 до 07.00 В інші години доби застосовують єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги.

РОЗДРІБНІ ТАРИФИ, РОЗРАХОВАНІ НА ПІДСТАВІ ТАКИХ ДАНИХ:

Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»

ЛМР

07економіка1 грудня 2011 року 48 (645)

l Ольга Галицька

нями Національний банк повідомив, що готує «нор-мативи й інструменти» для обмеження обігу готів-ки на ринку. Зокрема, ре-гулятор розробив законо-проект, яким передбачено повсюдне запровадження безготівкового розрахунку за товари та послуги.

→ Готівка втрачає вагу«Нині в Україні частка

готівкових розрахунків становить близько 28%, — зазначає директор депар-таменту грошово-кредит-ної політики НБУ Олена Щербакова. — Водночас у країнах Західної Європи цей показник — близько 18%, а в США — не більш ніж 10%». При цьому лише 6% усіх платежів у тор-говельних мережах здій-снюють за допомогою платіжних карт. Утім, на думку експертів, уже до кінця наступного року частка електронних роз-рахунків сягне близько 12-15% загального обсягу фінансових операцій в Україні.

Фахівці стверджують, що непопулярність безго-тівкових платежів можна пояснити не лише недо-вірою населення до бан-ківської системи, а й інте-ресами самих торгівців, адже готівкові розрахунки дають змогу не деклару-вати частину грошових потоків.

Зрозуміло, що держава зацікавлена в посилен-ні контролю над обігом «сірої» готівки, а «чорної» — і поготів, тому в разі

ухвалення згаданого за-конопроекту торговельні точки будуть зобов’язані встановлювати торговель-ні термінали й обслугову-вати платіжні картки, або платити штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мі-німумів. Отож в очікуванні масової «терміналізації всієї держави» варто за-мислитися над оформлен-ням пластикової картки.

→ Козирна VisaДля тих, хто не дуже

розуміє різницю між ви-дами «пластику» або роз-мірковує над додатковими можливостями, нагадаємо основні принципи та прик-мети платіжних карток.

Тим, хто планує вико-ристовувати картку тільки для платежів в Україні, ціл-ком підходитимуть картки «для початківців» — Visa Electron або Maestro. Вони дозволяють знімати гроші в банкоматах і платити в супермаркетах. Деякі бан-ки випускають такі картки спеціально для викорис-тання на території країни, тому вони мають позначку Valid only in Ukraine, і за кордоном їх не обслуго-вуватимуть за жодних обставин.

Утім, якщо на картці та-кого напису немає, втіша-тися передчасно. На жаль, іноземні банки не надто полюбляють мати справу з картками низького класу (а саме такі переважно використовують під час оформлення зарплатних проектів), тому на такий пластик є обмеження за видами операцій. Напри-клад, із ними майже не-можливо забронювати готель, квитки на літак

чи потяг, або внести за-ставу за оренду авто. Про розрахунки в інтернеті навіть не йдеться. Понад те, такі картки можуть відмовитися прийняти на-віть у ресторані (журналіст «Газети» особисто бачила в одному із закладів Варша-ви напис про те, що картки Visa Electron до оплати не приймають). Отож, якщо спосіб життя передбачає регулярні операції тако-го виду, то краще обрати Visa Classic чи MasterCard Standart.

При цьому, вибира-ючи картку для розра-хунку під час подорожей за кордоном, експерти радять зупинитися на мультивалютній, до якої «прив’язано» кілька ра-хунків у різних грошових одиницях. У такому разі з картки списуватимуть тільки ту валюту, яка по-трібна в певний момент: у львівському магазині — гривні, в польському ресторані — злоті, в іта-лійському бутику — євро. Щоправда, лише тоді, якщо потрібної валюти достатньо для розрахунку, а якщо ні — доведеться конвертувати за внутріш-нім банківським курсом і сплачувати комісію.

А от для інтернет-мага-зинів й інших віртуальних розрахунків існують спе-ціальні віртуальні картки. Тобто самі по собі картки зазвичай нічим не відріз-няються від традиційних, але на них переважно не-має ні магнітної стрічки, ні чипа, тому її не приймають банкомати чи платіжні термінали. Щоб оплатити покупку на Amazon.com і не боятися шахраїв, це — саме те, що треба.

→ Ставки зробленоВодночас варто зазна-

чити, що банки вже по-чали майже непомітно підвищувати вартість ко-ристування картками. За даними компанії «Просто-банк консалтинг», грив-невий «пластик» за кілька останніх місяців подорож-чав у використанні в се-редньому на 0,3-1,5%. При цьому у вересні-жовтні найбільше зросли витрати на утримання «золотих» і масових карт Visa — на 1,44% і 1,23% відповідно. Утім класичні картки цієї платіжної системи не над-то відстають — витрати за ними зросли майже на 1%.

Вартість володіння «пластиком» розрахову-ють у такий спосіб: до уваги беруть витрати дер-жателя картки на її випуск і використання, на разову операцію з отримання 1000 грн. готівки в «рідно-му» банкоматі, а також на аналогічну операцію в банкоматі, що не є парт-нерським за жодною про-грамою.

У підсумку станом на жовтень масові картки в гривні спустошували кишеню своїх власників у середньому на 56,68 грн. і 57,93 грн. відповідно для Visa Electron і Maestro. Середні витрати за карт-ками Visa Classic і Mass Mastercard становили 157,94 грн. і 162,41 грн., а картки «золотого» класу обходилися в середньому в 556,14 грн. і 565,21 грн. для Visa Gold і Gold Mastercard відповідно.

Цікаво виглядає сег-мент доларових карток. По-перше, тільки витрати на їх щомісячне обслуго-

вування зменшилися. По-друге, якщо в серпні цього року доларові картки Visa всіх класів коштували ко-ристувачам у середньому дешевше, ніж Mastercard, то до початку листопа-да все змінилося: тепер і масові, і класичні, і пре-міум-картки Mastercard за показником середньо-ринкових витрат трохи де-шевші за аналогічні Visa.

А от пластикові картки в євро останнім часом дорожчали в усіх сегмен-тах. Залежно від класу, «пластик» від Mastercard подорожчав на 0,5-2,2%, а картки Visa — на 0,6-2,8%, унаслідок чого за підсум-ками двох місяців витрати за картками Mastercard зросли на 2,3-3,1%, а за Visa — на 3,4-5,1%. Тобто і в цьому сегменті корис-тування картками Visa — дорожче задоволення, ніж Mastercard.

→ Виграшний розкладНа відміну від платіж-

них дебетових карток, які банки роздають охоче й активно, з видачею кре-дитних вони поводяться доволі стримано: в біль-шості випадків це просто картки з овердрафтом (здебільшого зарплатні). Хоча півтора десятка фі-нансових установ нині видає «справжні» кре-дитки і суму доступного кредиту від початку року збільшили до 100 тис. грн., умови видачі дещо посуворішали, а відсотки зросли.

У деяких банках для отримання картки з кре-дитним лімітом достат-ньо паспорта та ідентифі-

каційного коду — навіть копію трудової книжки чи довідку про дохід не обов’язково подавати. По-над те, якщо цей дохід не надто великий, сума ліміту може йому дорівнювати. Тобто, якщо ще навесні, принісши довідку про офі-ційний дохід у 1000 грн., можна було претендувати лише на 500 грн. ліміту, тепер відлік починається з 1000 грн. А якщо вчасно і дисципліновано користу-ватися навіть мінімальним лімітом, за три-чотири місяці можна просити про його підвищення. Кажуть, спрацьовує.

Водночас очевидно, що за підвищений ризик бан-ки вимагають збільшення плати. Так, у липні ефек-тивна ставка за карткови-ми кредитами становила від 28,8 до 146,31% (це пра-вильна цифра) для карток річного терміну дії, тоді як у квітні мінімальний від-соток становив 19%. Що-правда, якщо оформляти «довші» кредитки, відсотки дещо знижуються — до 24-90% річних. Тобто, якщо за річною карткою з лімітом 1000 грн. в одному з банків ви за рік переплачувати-мете 379 грн., то за дворіч-ною — 320 грн.

Нагадаємо також, що «справжні» кредитки по-винні мати так званий «грейс-період» — проміжок часу, протягом якого на кредитні кошти не нарахо-вують відсоток. Нині його максимальна тривалість (пропонують, зокрема, OTP Bank і «Русский стандарт») становить 55 днів. При цьо-му, якщо заборгованість за карткою сплачують після його завершення, відсоток за користування коштами нараховують за весь тер-мін, а не тільки за переви-щення «грейса». У кожно-му разі банки вимагають щомісячного погашення тіла кредиту. Залежно від класу кредитки, щомі-сячна сума погашення заборгованості — не менш ніж 5%. У деяких банках можна скористатися можливістю погашення заборгованості мінімаль-ними платежами, кожен з яких становить 5% загаль-ної суми боргу.

А от знімати готівку з кредитної картки — спра-ва невдячна. Залежно від класу кредитки та кре-дитного продукту, комісія може сягати 3% навіть у «рідному» банкоматі. Тому, перш ніж оформля-ти кредитну картку, варто добре вивчити всі пропо-зиції, а не приставати на першу-ліпшу.

ДПластиковий пасьянс

Уряд ухвалив рішення не влаштовувати новорічні канікули. За словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, «вихідними бу-дуть 31 грудня, 1 і 2 січня. Потім 6, 7 і 8 січня — вихідні на Різдво». За його інформацією, уряд вирішив перенести робочі дні: з п’ятниці, 9 березня, на суботу, 3 березня; з понеділка, 30 квітня, — на суботу, 28 квітня; з п’ятниці, 29 червня, — на суботу, 7 липня. У зв’язку з проведенням улітку 2012 року матчів фінальної частини чемпіонату Європи з футболу також перено-ситимуть робочі дні в Києві, Донецьку, Львові та Харкові. «Але це ми вирішимо пізніше», — додав М. Азаров.

Довго не гулятимемо

blog.goodsamaritanprogram.org

для «Газети»

Юрій Шведа, політолог

Передвиборна робота ще не почалася. Поки не буде поділу на округи, доти не буде ясності, тож вся робота буде дуже поперед ньою. У прин-ципі, всі кандидати, які розраховують на боротьбу в мажо-ритарних округах, прив’язуються до певної території, де вони можуть розрахо-вувати на підтримку. І все значною мірою залежатиме від меж округів — їх можуть «нарізати» по-різному, тому не вар-то починати роботу з населенням, адже може з’ясуватися, що ці виборці входять до складу іншого округу. Тому нині робота більше потенційна, люди надсилають загальні «меседжі» стосовно свого пріз-вища, але конкрет-ною роботою штаби не займаються.

Окрім того, діяльність розгортатиметься в такій послідовності: спочатку відбудеться затвердження списку офіційних кандидатів, прив’язаних до кож-ного із затверджених округів, після того кан-дидати дивитимуться, про які округи йдеть-ся, які в них будуть конкуренти. Тільки тоді визначатимуться щодо подальшої ро-боти та стратегії. Тож улаштовуватися на роботу зарано — гово-рити про щось можна буде тільки після того, як буде оголошено межі округів. Водночас не думаю, що у штаби набиратимуть людей із вулиці. Щодо самих виборів, то якихось особливос-тей очікувати годі, з огляду на щойно ухва-лений закон. Результат відомий — опозиція програє. Вона власни-ми руками затверди-ла такий закон, який не дає їм абсолютно ніяких шансів на здо-буття влади.

08 політика 1 грудня 2011 року 48 (645)

l Наталія Пасаман

кщо у Львові пахне вибо-рами, то ледь-ледь. Такого вис новку дійшли журналіс-ти «Газети», коли спробува-ли влаштуватися на роботу у штаби найпопулярніших партій. Найчастіше на про-позицію послуг відповіда-ли: робота можлива або на громадських засадах, або ж ближче до виборів.

Період передвиборної кампанії та агітації — це спосіб швидкого заробітку для студентів і потреби масової робочої сили для політичних партій. Як пра-вило, напередодні виборів заробляти можна було чи не на всьому, що стосується перегонів: роздача листівок, газет, походи від дверей до дверей та особисте спілку-вання з виборцями агітато-

рів коштували щонаймен-ше 100 грн. на день. У сам день голосування заробити можна було більше. Зокре-ма, спостерігачі та члени ви-борчих комісій отримували по 200-300 грн., залежно від політичної сили.

А які настрої панують у штабах найактивніших і найпопулярніших партій Львова нині? Кореспон-денти «Газети» спробували влаштуватися на роботу агітатором. На жаль, знайти місце праці не вдалося.

Насамперед ми спробу-вали знайти роботу у штабі ВО «Свобода». Там пояснили, що наразі немає ні вакант-них місць, ані роботи як та-кої — зрештою, партія доволі розгалужена, тож власних кадрів на сьогодні більш ніж вистачає. До речі, не член «Свободи» працювати на цю політичну силу не може

— партійна приналежність є обов’язковою.

У штабі партії Юлії Тимо-шенко «Батьківщина» на запитання про вакантні місця й потребу працівни-ків дали зрозуміти, що охочі працювати їм потрібні, але коштів у них немає, а ви (ті, хто намагається влаштува-тися на роботу) ж не хочете працювати на громадських засадах, вам, мабуть, зар-плата потрібна...

«Наша Україна» та пар-тія Віталія Кличка «УДАР» толерантно пояснили, що наразі жодних конкретних передвиборних проектів не впроваджують, і попросили звернутися до них перед виборами, коли буде змога зайнятися практичною ді-яльністю на користь їх сил.

Зрештою, сієста у шта-бах партій є цілком ви-правданою — наразі по-

літичні сили, можливо, ще не бачать необхідності в початку радикальних і стрімких політичних піар-кампаніях, не втілюють активних політичних про-ектів, рекламних акцій, що більш притаманні періоду власне перед виборами. Відтак значного пожвав-лення можна очікувати з 1 серпня 2012 року. Але особливою «родзинкою» майбутніх виборів є по-вернення до змішаної системи виборів, тобто частина депутатів пройде в парламент за мажори-тарною системою. А, на думку експертів, роботу в мажоритарних округах слід починати вже. І якщо партії ще можуть трошки побайдикувати, то мажо-ритарники мали б почи-нати нагадувати виборцям про своє існування.

Передвиборна сієста

Я

реклама

Парламентська опозиція розпочала формування єдиного списку на вибори 2012 року. Про це повідомив лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. «У КОД ухвалено рішення про створення робочої групи щодо формування єдиного списку кандидатів на мажоритарні округи від опозиції. Це означає, що вибори 2012 року відбуватимуться в такому форматі: кандидат від влади та кандидат від опозиції», — зазначив А. Яценюк. За його словами, програма-мінімум — перемогти в парламентській кампанії й отримати 226 голосів, непідконтрольних президентові. Програма-макси-мум — діяльність обʼєднаної опозиції в новому парламенті. Кажуть, не сваритимуться — як і в усі попередні рази, коли йшлося про обʼєднання.

Єдина опозиція. Знову

09суспільство1 грудня 2011 року 48 (645)

l Олександр Сирцов

и завжди благодійні орга-нізації займаються саме благодійністю? І чи всі вони активно працюють на практиці, а не на па-пері?

Наприклад, цими дня-ми з’явилась інформація, що Благодійний фонд «Малятко» виділив 5000 гривень на лікування у

філії клініки Козявкіна хлопчика-сироти, яко-го всиновили прийомні батьки. Можливо, саме це є характернішим для діяльності благочинних фондів.

На жаль, «Газеті» не вдалося поспілкуватися з чиновниками облас-ного управління юстиції, яке реєструє благодійні організації, щоб отрима-ти коментар: відсутність часу на розмову там пояснили внутрішніми пертурбаціями у відом-стві. Дещо прояснив сайт самого управління, по-родивши водночас нові запитання.

Виявляється, в нашій області зареєстровано майже 700 різноманіт-них благодійних фондів. Їх спрямування є над-звичайно різнобарвним. Це соціальна допомога різноманітним групам населення, передусім інвалідам, дітям-сиро-там і дітям-інвалідам, і за професійною озна-кою (залізничникам, лісівникам, правоохо-ронцям), медична та фармакологічна діяль-ність. Діє низка церков-них благодійних фондів, благочинні організації, функціонування яких скеровано на розвиток окремого міста, села чи місцевості, будівництва пам’ятника. Чи не всі львівські університети й академії, а також чимало шкіл, ліцеїв і коледжів також мають благодійні фонди, причому їх ке-рівниками здебільшого є ректори чи директори цих навчальних закла-дів. Урешті є благодійні фонди, які займаються поширенням провідного західного досвіду в пев-них галузях суспільного життя. Схоже, охочих за-йматися благодійністю в нас більш ніж достатньо.

Однак після розмови з керівниками установ й організацій, які мали би бути отримувачами доброчинної допомоги, радості від наявності та-кої кількості благодійних організацій дещо помен-шало. Ситуація доволі суперечлива. Частина керівників стверджу-вала: вони отримують суттєву підтримку від благодійних організацій,

але насамперед від міжнарод-них, таких як Ч е р в о н и й Хрест, який допомагає віддаленим р а й о н н и м л і к а р н я м області, та від україн-ських, які, своєю чер-гою, співпра-

цюють із західними фон-дами, тобто виступають такими собі посеред-никами, що передають гуманітарну допомогу.

Іще один керівник такої установи розпові-ла, що справді отримує значну допомогу, але не стільки від благодій-них фондів, скільки від підприємств й окремих громадян — вони не за-морочуються створен-ням благодійних фондів, а просто допомагають, не особливо «піаря-чись» на цьому. Інший очільник громадської організації каже, що свого часу її об’єднання отримало знач ну під-тримку від українських мультимільйонерів «за вказівкою Кучми». За допомогою цих коштів удалося втілити деякі великі соціальні про-екти, крім того, по 10-20 гривень переказували громадяни, дуже часто — пенсіонери. Благочинні фонди в цьому випадку здебільшого залиши-лись осторонь.

Утім юрист Андрій Гнида в коментарі «Газе-ті» зазначив, що благо-дійний фонд — це лише одна з форм доброчин-ної діяльності, яка від-бувається на підставі Закону України «Про благодійність», — іще є благодійні громадські організації. Між цими двома формами органі-зованої благодійності є певні юридичні відмін-ності, зокрема, пов’язані з формуванням керів-них органів. Наприк-лад, фонд створюють для здійснення конкретного напряму діяльності, при цьому його організатори повинні прописати річну програму своєї роботи та вказати джерела отри-мання коштів. Фінансу-вання вони отримують

під конкретну сферу ді-яльності. Для того, щоб забезпечувати свою роботу, фонд так само може набувати нерухо-ме майно, однак якихось преференцій при цьому не має. Натомість місцеві органи влади можуть на-давати фондам сприян-ня, наприклад, у вигляді грантів чи пільг з оренди комунального майна.

Власне так чинить львівська мерія — роз-повів «Газеті» начальник відділу громадського партнерства Львівської міської ради Юрій Лука-шевський. Починаючи з 2007 року, ЛМР щоро-ку проводить конкурс соціально-культурних проектів, які фінансують із ратуші. Наприклад, цьогоріч на це витрачено близько 700 тисяч гри-вень, на окремий проект виділяли від 5 до 50 тисяч гривень. Проекти стосу-ються сфери туризму, культури, соціального захисту, молоді, спорту та сім’ї. При цьому на соціальні проекти виді-лено 200 тисяч гривень бюджетних коштів.

Щодо пільг з оренди комунального майна, то цьогоріч громадські організації отримали їх на 500 тисяч гривень. Ю. Лукашевський каже, що за використанням коштів і за умовами піль-гової оренди ретельно стежать. Коли тільки починали цю роботу, то траплялися випадки, що громадські органі-зації, отримавши пільги з оренди, здавали при-міщення в суборенду. Тепер таких проблем немає.

Цьогоріч мерія планує запровадити ще одну новацію — публічну пре-зентацію результатів проекту з виставленням оцінок.

Ч

Для «Газети»

андрій Юраш, експерт

Діяльність кожного фонду треба роз-глядати окремо, чи відповідає вона статутним завдан-ням? Не можна всіх стригти під один гребінець. Водночас часто таку форму, як благодійний фонд, застосовують гро-мадські організації, оскільки вона до-зволяє комфортніше почуватися в наших умовах — і в стосун-ках із фіскальними органами, і є певні статусні моменти. Водночас чимало благодійних фондів так і зав мирає на рівні ідеї, адже їх ор-ганізатори не зуміли залучити необхідних коштів. На практиці таких малопотужних організацій тисячі, а активнодіючих зна-чно менше. Однак ця проблема стосується не лише благодійних фондів, а й усіх гро-мадських організацій. Є ще й труднощі у сприйнятті благодій-ної допомоги, якщо вона надходить від мультимільйонерів: люди не завжди усвідомлюють, що на практиці ця допомога йде не напряму, а через благодійний фонд, що його створив багатій. Зрештою, благодійні фонди займаються не лише підтримкою малозабезпече-них чи дітей-сиріт. Часто це може бути сприяння реалізації соціально значимих проектів, наприклад, створення мистець-кої галереї, де свої роботи зможуть виставляти художни-ки, чи фінансування нав чання обдарова-ної молоді.

Про братів менших l Леонід Ґольберґ

Говорити — легко, а діяти? Чимало гостей Дрогобича неабияк

дивується засиллю без-хатніх тварин на вулицях міста, а також тому, що, порівняно з багатьма інши-ми українськими містами, проблему ніяк не вирішу-ють. І це справді так. Ба більше, дехто просто не по-мічає ні бродячих тварин, ані комплексу проблем, пов’язаного з цим.

→ «Життя» захищатиме тварин у регіоніНасправді питання «ви-

рішують» — усупереч і здоровому глузду, й нор-мам чинного законодав-ства — надто просто. Ні в чому не винних тварин… убивають. За даними місь-кого відділу статистики, впродовж 2010-2011 років у місті застрелили 167 собак. Із них 87 псів «фа-хівці» комбінату міського господарства знищили цьогоріч.

Де ж вихід — запитаєте ви. Він є. Його знайшли відомі в Дрогобичі мо-лоді творчі підприємці та доброчинці Оксана Шмигельська та Максим Чирка.

Коли почув, що вони вкотре беруться за непри-бутковий проект, запитав у Максима: навіщо йому притулок для тварин. Адже, крім «головного болю», порад «доброзич-ливців» і багато іншого неприємного, не матиме нічого.

У відповідь почув:— А хіба все вимірюєть-

ся грошима? От дивіться: ви чогось досягли, заро-били гроші. А що далі? Скласти в мішок чи скри-ню, сісти на це й говорити (як це багато хто робить), що вам, «як усім, зле», й ні-чого більше не прагнути? Ні, таке не для мене. Не сприймаю аргументу, що заздритимуть і заважати-муть, якщо не приховува-тиму своєї успішності. На-магатимуся бодай щось зробити не задля грошей, не для себе особисто, а для міста, в якому живу.

→ До кінця року наш притулок почне функціонуватиСаме з цієї оптимістич-

ної фрази й почала розпо-відь Оксана Шмигельська.

— Насамперед ми озна-йомилися з досвідом схожих притулків. Потім налагодили контакти з інституціями, які зможуть допомогти на початках, — Центр сприяння розвит-ку ідентифікації тварин, Донецький міський бла-годійний фонд захисту тварин «Піф», Західно-українське товариство захисту тварин, німецьке державне товариство за-хисту тварин. Нині ство-рюємо Дрогобицьку ре-гіональну організацію захисту тварин «Життя».

Плануємо збудувати 500 вольєрів. Почнемо діяльність з ідентифікації та «чипування» безпри-тульних чотирилапих (у цьому, власне, допоможе  Центр ідентифікації, який зробить це безкоштов-но).  Далі — власними си-лами виловлюватимемо і стерилізуємо тварин, щоби не зростала популя-ція «безпанських» звірят.

У планах ініціаторів НГО «Життя» та притулку — створення ветеринарно-діагностичного центру (наразі такий є тільки в Донецьку), який надава-тиме платні послуги, що дасть змогу заробляти певні кошти на утриман-ня тварин. У притулку (за бажанням господарів) стерилізуватимуть (без-оплатно) також і домаш-ніх улюбленців, особливо тих, кого відпускають гу-ляти у «вільному режимі».

Одним із головних зав-дань Оксана та Максим уважають перевлашту-вання тварин.

→ Основне сьогодні — пропаганда гуманізму— Якщо в Європі вос-

таннє безпритульних тварин відстрілювали 50 років тому, то в нас ба-гато людей саме  в цьому бачить єдиний можливий шлях розв’язання суспіль-ної проблеми, — каже пані Оксана.

Звісно, реалізація ідеї потребує чималих коштів. Частково Максим та Окса-на розраховують на гроші, що надходитимуть за по-слуги готелю для собак і котів, а також від діяль-ності ветеринарного цен-тру. Бо суми й справді по-трібні чималі. Приміром, у Києві на притулок для 600 тварин (у Дрогобичі буде 300-350 «клієнтів»), де постійно працює чотири особи, щомісяця витрача-ють 47 тисяч гривень.

Ложка дьогтю в бочці благодійності

Тестування триватиме до 7 червня, повідомляє оsvita.ua. 15 травня відбудеться тестування з хімії. 17 та 19 травня — російська мова та географія. 21 та 22 травня — дві сесії математики. 24 травня — всесвітня історія. 26 травня — іноземні мови (англійська, німецька, фран-цузька й іспанська). 28 та 29 травня — українська мова і література. 31 травня та 1 червня — історія України. 5-7 червня — фізика та біо-логія. Результати зовнішнього незалежного оцінювання мають оголосити до 1 липня 2012 року. Реєстрація на ЗНО, як уже повідомляли, розпоч неться 1 січня 2012 року та триватиме до 20 лютого. Додаткова сесія відбудеться з 18 до 23 червня.

2012 року ЗНО розпочнеться 15 травня

У більшості країн, які взяли участь в опитуванні, оцінка економічної ситуації негативна і практично сягнула рівня кризового 2008 року. Порівняно з мину-лим роком, кількість песимістично налаштованих європейців зросла більш ніж удвічі. А в тих європейських державах, які сильніше за інших постражда-ли від нинішньої боргової кризи, сприйняття рецесії особливо сильне: Греція, Португалія, Італія й Іспанія. До цієї групи країн долучилася також Франція та Німеччина. В середньому європейці негативно оцінюють нинішню економічну ситуацію. На цьому тлі Україна вигідно відрізняється, оскільки лише 50% жителів оцінюють економічні процеси в країні негативно.

12 № 222 (81)10 11тема № 222 (81)1 грудня 2011 року 48 (645) 1 грудня 2011 року 48 (645) тема

Від Романа до Йордану...Із першим днем грудня в Україні розпочинається сезон зимових свят, який триватиме майже два місяці. У народі цей період жартівливо називають українським рамаданом. Зимові свята характерні багатими традиціями, веселими розвагами і навіть чарівністю — ми і очікуємо чуда, і робимо його самі. Аби чогось не пропустити, «Газета» подає повний перелік усіх свят зимового періоду з коротенькою анотацією про традиції та прикмети.

1грудня

Романа

Розпочинаються зимові свята.

На Романа прийнято «вгадувати»

погоду на всю зиму. Кажуть, яка

погода буде цього дня, такою й

буде зима. Якщо день теплий, то й

зима буде такою, скільки разів за

день зміниться погода — стільки

ж разів змінюватиметься вона

впродовж зими; місяць у колі — до

тепла, місяць у рукавицях — до

морозу. Комар літає по кімнаті — до

відлиги, ворона ходить по дорозі

— до тепла.

4груднявведення у храм

Пресвятої Богородиці

Цього дня «літо вводиться в зиму».

Характерним звичаєм Введення

був прихід першого відвідувача —

«полазника». В його основі лежить

«магія першого дня» — віра людей у

щасливу або нещасливу прикмету. На

Введення не заходила першою до хати

жінка або дівчина — це могло принести

нещастя. Проте візит чоловіка обіцяв

щастя і добробут. У деяких регіонах

на Введення дівчата не дивилися в

дзеркало — воно «краде» вроду.

7грудня

Катерини

Цей день відкривав традицію вечорниць.

У давні часи такі «посиденьки»

відбувалися щодня, нині ж — у часи

телевізорів та інтернету — вечорниці

влаштовують лише на Катерини й

Андрія. Цей вечір є традиційно дівочим

— незаміжні дівчата ворожать на долю.

Найпростіше і найпоширеніше ворожіння

— гілочку вишні ставлять у воду. Якщо до

Різдва розцвіте, збирайте гроші на весілля.

13грудняАндрія

У цих вечорницях активну участь беруть

хлопці — вони роблять всілякі збитки

й організовують розваги. І смакують

варениками, поки дівчата, знову ж таки,

ворожать. Ворожать на сам факт заміжжя,

на ім’я судженого, його професію,

статус тощо. Список ворожінь дуже

поширений, тож немає сенсу його ще раз

переписувати.

19грудняМиколая

Цього дня до всіх слухняних діток

(а подекуди й дорослих) приходить

святий Миколай і дарує подарунки.

До свята готуються заздалегідь:

дітки пишуть святому листи з

побажаннями, вчать віршики,

пісеньки і роблять добрі справи —

бо інакше Миколай почастує не

мандаринками, а різочкою.

25груднякатолицьке

Різдво

Римсько-Католицька Церква святкує

народження Сина Божого. Українці

некатолицького обряду намагаються в

цей день не робити брудної та важкої

роботи з поваги до братів-християн.

1січняНовий рік

Із легкої руки Петра І вже понад 300

років ми святкуємо початок нового року

саме цього дня. Особливих ритуалів

християнська традиція на цей день не

пропонує (тим паче, триває різдвяний

піст), отож українці послуговуються

традиціями близького та далекого Сходу

— здебільшого китайським та японським

гороскопом.

7січняРіздво

Народження Сина Божого українці

святкують гучно — з колядками,

вертепами та гостинами.

Святкування тривають три дні —

власне 7 січня, 8 січня — Марії,

Матері Божої та 9 січня — Йосифа.

13 січняМеланії

Маланка для України теж була важливим

святом. По-перше, готуємося зустрічати старий

Новий рік, який власне й наставав 14 січня. А як

Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. Відтак

Маланка стала певним синонімом веселощів,

багатства та роздолля — столи традиційно

ламалися від страв. А ще влаштовували такі

собі карнавали. До речі, останніми роками

традицію карнавалів на Маланки активно

відроджують — у кількох селах України жителі

влаштовують справжні гуляння, вражаючи

гостей креативними костюмами, оригінальними

ідеями, жартами та розвагами.

14січнястарий Новий рік,

Василя

Продовжуємо святкувати настання

Нового року за старим літочисленням.

Панує традиція «магії першого дня» —

жінки сидять удома, поки чоловіки не

здійснять першого візиту «на щастя».

Традиційно, аби не зіпсувати «магію»,

хлопчики із самого ранку «посівають»

сусідів і родичів — зі жменею пшениці

віншують «на щастя, на здоров’я, на

новий рік».

18січняЩедрий вечір

Родина знову збирається за спільним

столом. Цього дня християни

дотримуються суворого посту і

не їдять нічого, поки в церквах не

освятять воду. Ця вода має чудодійні

властивості: лікує різні недуги, здатна

відвернути будь-яке лихо. Кажуть,

у цю ніч небо відкривається. Про що

відкритому небу помолишся, те й

збудеться.

19січняВодохреща

Цього дня в річці Йордані

освятився Ісус Христос, саме

звідти й пішла друга назва свята,

яке закриває цикл зимових

гулянь. 19 січня освячують воду —

у відрі, бочці, озері, річці. Ця вода

— цілюща, тому панує традиція

скупатися в ній (хоч і мороз).

Освяченою водою кроплять

помешкання — захист від лиха,

п’ють — для зцілення, вмиваються

— на вроду.

22грудняАнни

Особливих обрядів для святкування

Анни немає. Єдине — цей день

вважали днем вагітних, вони

намагалися не братися за важку

роботу та постили. Також існує

прикмета: якою буде погода на Анни,

таким буде і Новий рік.

Передноворічне дослідження споживчих настроїв 2011 рокуКомпанія «Делойт» представляє результати щорічного дослідження настроїв українських та європейських споживачів у сезон новорічних і різдвяних свят 2011-2012 років. Цьогоріч плани українських споживачів на Новий рік опинилися під сильним впливом боргової кризи в Європі. Проте всі економічні труднощі відступають на другий план перед бажанням отримати задо-волення від свят.

6січняСвятвечір

Православні готуються до одного з

найвеличніших таїнств — народження

Ісуса Христа. Родина сідає за різдвяну

вечерю (до речі, один із небагатьох

ритуалів, який зберігся в нашій країні

практично без змін). Господиня готує

12 пісних страв. Обов’язково на столі

має бути кутя, мед, часник (аби

здорові були), капуста, гриби. Вечерю

супроводжують низкою ритуалів.

Маленькі діти під столом квокчуть —

аби кури неслися, після вечері слід

зібрати всі ложки-виделки докупи, аби

корови на пасовищі не розбігалися,

а якщо дим зі свічки після того, як її

задують, піде вгору — рік буде вдалим

для всієї родини.

Як ви оцінюєте нинішню економічну ситуацію?

Греція Португалія Італія Іспанія Франція Німеччина

Україна

92% 88% 84% 72% 75% 60%

50%

21%20%

9%

упевнені, що економіка перебуває в стані рецесії

економіка стабільна

економіка зростаєне знаю

економіка в рецесії

Щороку після кризового 2008-го європейські споживачі відзначають поліпшення власної купівельної спроможності. Не став винятком і цей рік. Парадокс, але поряд із негатив-ною оцінкою економічної ситуації учасники опитування доволі позитивно оцінили свої купівельні можливості порівняно з 2010 роком. Якщо торік 58% респондентів уважали, що їхня купівельна спроможність збереглася на тому самому рівні або зросла, то цього-річ такі настрої висловили 61% опитаних.

Українці, як і торік, випереджають європейців за кількістю людей, які планують цьогоріч збільшити видатки на про-дукти харчування та подарунки. Опитування свідчить, що більш ніж половину святкового бюджету і європейських, й українських споживачів буде витрачено на подарунки. Україна Європа

Україна

нині витрачаю більше

витрачаю стільки ж

витрачаю менше

Як би ви охарактеризували сьогодні вашу купівельну спроможність, порівняно з таким самим періодом минулого року?

36% 37%

27%

13%12% Розваги

60%54% Подарунки

28%33% Продукти харчування

На що ви в першу чергу витратите свої гроші в передсвятковий період?

Натомість у більшості європейських країн очікують зниження витрат. Декілька держав другий рік поспіль заявляють про скорочення свого святкового бюджету: Греція (-22%), Португалія (-8%), Італія (-2%). (Дані наведено в євро)

НоворічНі видатки

найбажаніших подарунків (Україна) 2011 рік

10

28%29%

37%ювелірні вироби

цукерки, шоколад

книги

37%комп’ютер, ноутбук,

ІТ-пристрій

27%одяг,

взуття

42%подорожі

27%планшет

(Ipad)

26%мобільний телефон49%

гроші

косметика, парфумерія

31%

Цьогоріч українці планують витратити на новорічні свята близько 3665 грн., що на 23% більше, ніж торік.

2010 рік2011 рік

1590 грн.1983 грн.955 грн.

424 грн.1207 грн.

476 грн.

На подарунки

На продукти

На розваги

Фінляндія Ірландія Бельгія Нідерланди Німеччина Люксембург Швейцарія Франція Іспанія Португалія Італія Греція Польща Чехія Словаччина Росія

650 570 410 470 1200 830 605 655 575 640 410 445 495 435 3851020662 574 260 449 923 841 606 668 530 625 319 463 507 437 428943

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©

У більшості країн, які взяли участь в опитуванні, оцінка економічної ситуації негативна і практично сягнула рівня кризового 2008 року. Порівняно з мину-лим роком, кількість песимістично налаштованих європейців зросла більш ніж удвічі. А в тих європейських державах, які сильніше за інших постражда-ли від нинішньої боргової кризи, сприйняття рецесії особливо сильне: Греція, Португалія, Італія й Іспанія. До цієї групи країн долучилася також Франція та Німеччина. В середньому європейці негативно оцінюють нинішню економічну ситуацію. На цьому тлі Україна вигідно відрізняється, оскільки лише 50% жителів оцінюють економічні процеси в країні негативно.

12 № 222 (81)10 11тема № 222 (81)1 грудня 2011 року 48 (645) 1 грудня 2011 року 48 (645) тема

Від Романа до Йордану...Із першим днем грудня в Україні розпочинається сезон зимових свят, який триватиме майже два місяці. У народі цей період жартівливо називають українським рамаданом. Зимові свята характерні багатими традиціями, веселими розвагами і навіть чарівністю — ми і очікуємо чуда, і робимо його самі. Аби чогось не пропустити, «Газета» подає повний перелік усіх свят зимового періоду з коротенькою анотацією про традиції та прикмети.

1грудня

Романа

Розпочинаються зимові свята.

На Романа прийнято «вгадувати»

погоду на всю зиму. Кажуть, яка

погода буде цього дня, такою й

буде зима. Якщо день теплий, то й

зима буде такою, скільки разів за

день зміниться погода — стільки

ж разів змінюватиметься вона

впродовж зими; місяць у колі — до

тепла, місяць у рукавицях — до

морозу. Комар літає по кімнаті — до

відлиги, ворона ходить по дорозі

— до тепла.

4груднявведення у храм

Пресвятої Богородиці

Цього дня «літо вводиться в зиму».

Характерним звичаєм Введення

був прихід першого відвідувача —

«полазника». В його основі лежить

«магія першого дня» — віра людей у

щасливу або нещасливу прикмету. На

Введення не заходила першою до хати

жінка або дівчина — це могло принести

нещастя. Проте візит чоловіка обіцяв

щастя і добробут. У деяких регіонах

на Введення дівчата не дивилися в

дзеркало — воно «краде» вроду.

7грудня

Катерини

Цей день відкривав традицію вечорниць.

У давні часи такі «посиденьки»

відбувалися щодня, нині ж — у часи

телевізорів та інтернету — вечорниці

влаштовують лише на Катерини й

Андрія. Цей вечір є традиційно дівочим

— незаміжні дівчата ворожать на долю.

Найпростіше і найпоширеніше ворожіння

— гілочку вишні ставлять у воду. Якщо до

Різдва розцвіте, збирайте гроші на весілля.

13грудняАндрія

У цих вечорницях активну участь беруть

хлопці — вони роблять всілякі збитки

й організовують розваги. І смакують

варениками, поки дівчата, знову ж таки,

ворожать. Ворожать на сам факт заміжжя,

на ім’я судженого, його професію,

статус тощо. Список ворожінь дуже

поширений, тож немає сенсу його ще раз

переписувати.

19грудняМиколая

Цього дня до всіх слухняних діток

(а подекуди й дорослих) приходить

святий Миколай і дарує подарунки.

До свята готуються заздалегідь:

дітки пишуть святому листи з

побажаннями, вчать віршики,

пісеньки і роблять добрі справи —

бо інакше Миколай почастує не

мандаринками, а різочкою.

25груднякатолицьке

Різдво

Римсько-Католицька Церква святкує

народження Сина Божого. Українці

некатолицького обряду намагаються в

цей день не робити брудної та важкої

роботи з поваги до братів-християн.

1січняНовий рік

Із легкої руки Петра І вже понад 300

років ми святкуємо початок нового року

саме цього дня. Особливих ритуалів

християнська традиція на цей день не

пропонує (тим паче, триває різдвяний

піст), отож українці послуговуються

традиціями близького та далекого Сходу

— здебільшого китайським та японським

гороскопом.

7січняРіздво

Народження Сина Божого українці

святкують гучно — з колядками,

вертепами та гостинами.

Святкування тривають три дні —

власне 7 січня, 8 січня — Марії,

Матері Божої та 9 січня — Йосифа.

13 січняМеланії

Маланка для України теж була важливим

святом. По-перше, готуємося зустрічати старий

Новий рік, який власне й наставав 14 січня. А як

Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. Відтак

Маланка стала певним синонімом веселощів,

багатства та роздолля — столи традиційно

ламалися від страв. А ще влаштовували такі

собі карнавали. До речі, останніми роками

традицію карнавалів на Маланки активно

відроджують — у кількох селах України жителі

влаштовують справжні гуляння, вражаючи

гостей креативними костюмами, оригінальними

ідеями, жартами та розвагами.

14січнястарий Новий рік,

Василя

Продовжуємо святкувати настання

Нового року за старим літочисленням.

Панує традиція «магії першого дня» —

жінки сидять удома, поки чоловіки не

здійснять першого візиту «на щастя».

Традиційно, аби не зіпсувати «магію»,

хлопчики із самого ранку «посівають»

сусідів і родичів — зі жменею пшениці

віншують «на щастя, на здоров’я, на

новий рік».

18січняЩедрий вечір

Родина знову збирається за спільним

столом. Цього дня християни

дотримуються суворого посту і

не їдять нічого, поки в церквах не

освятять воду. Ця вода має чудодійні

властивості: лікує різні недуги, здатна

відвернути будь-яке лихо. Кажуть,

у цю ніч небо відкривається. Про що

відкритому небу помолишся, те й

збудеться.

19січняВодохреща

Цього дня в річці Йордані

освятився Ісус Христос, саме

звідти й пішла друга назва свята,

яке закриває цикл зимових

гулянь. 19 січня освячують воду —

у відрі, бочці, озері, річці. Ця вода

— цілюща, тому панує традиція

скупатися в ній (хоч і мороз).

Освяченою водою кроплять

помешкання — захист від лиха,

п’ють — для зцілення, вмиваються

— на вроду.

22грудняАнни

Особливих обрядів для святкування

Анни немає. Єдине — цей день

вважали днем вагітних, вони

намагалися не братися за важку

роботу та постили. Також існує

прикмета: якою буде погода на Анни,

таким буде і Новий рік.

Передноворічне дослідження споживчих настроїв 2011 рокуКомпанія «Делойт» представляє результати щорічного дослідження настроїв українських та європейських споживачів у сезон новорічних і різдвяних свят 2011-2012 років. Цьогоріч плани українських споживачів на Новий рік опинилися під сильним впливом боргової кризи в Європі. Проте всі економічні труднощі відступають на другий план перед бажанням отримати задо-волення від свят.

6січняСвятвечір

Православні готуються до одного з

найвеличніших таїнств — народження

Ісуса Христа. Родина сідає за різдвяну

вечерю (до речі, один із небагатьох

ритуалів, який зберігся в нашій країні

практично без змін). Господиня готує

12 пісних страв. Обов’язково на столі

має бути кутя, мед, часник (аби

здорові були), капуста, гриби. Вечерю

супроводжують низкою ритуалів.

Маленькі діти під столом квокчуть —

аби кури неслися, після вечері слід

зібрати всі ложки-виделки докупи, аби

корови на пасовищі не розбігалися,

а якщо дим зі свічки після того, як її

задують, піде вгору — рік буде вдалим

для всієї родини.

Як ви оцінюєте нинішню економічну ситуацію?

Греція Португалія Італія Іспанія Франція Німеччина

Україна

92% 88% 84% 72% 75% 60%

50%

21%20%

9%

упевнені, що економіка перебуває в стані рецесії

економіка стабільна

економіка зростаєне знаю

економіка в рецесії

Щороку після кризового 2008-го європейські споживачі відзначають поліпшення власної купівельної спроможності. Не став винятком і цей рік. Парадокс, але поряд із негатив-ною оцінкою економічної ситуації учасники опитування доволі позитивно оцінили свої купівельні можливості порівняно з 2010 роком. Якщо торік 58% респондентів уважали, що їхня купівельна спроможність збереглася на тому самому рівні або зросла, то цього-річ такі настрої висловили 61% опитаних.

Українці, як і торік, випереджають європейців за кількістю людей, які планують цьогоріч збільшити видатки на про-дукти харчування та подарунки. Опитування свідчить, що більш ніж половину святкового бюджету і європейських, й українських споживачів буде витрачено на подарунки. Україна Європа

Україна

нині витрачаю більше

витрачаю стільки ж

витрачаю менше

Як би ви охарактеризували сьогодні вашу купівельну спроможність, порівняно з таким самим періодом минулого року?

36% 37%

27%

13%12% Розваги

60%54% Подарунки

28%33% Продукти харчування

На що ви в першу чергу витратите свої гроші в передсвятковий період?

Натомість у більшості європейських країн очікують зниження витрат. Декілька держав другий рік поспіль заявляють про скорочення свого святкового бюджету: Греція (-22%), Португалія (-8%), Італія (-2%). (Дані наведено в євро)

НоворічНі видатки

найбажаніших подарунків (Україна) 2011 рік

10

28%29%

37%ювелірні вироби

цукерки, шоколад

книги

37%комп’ютер, ноутбук,

ІТ-пристрій

27%одяг,

взуття

42%подорожі

27%планшет

(Ipad)

26%мобільний телефон49%

гроші

косметика, парфумерія

31%

Цьогоріч українці планують витратити на новорічні свята близько 3665 грн., що на 23% більше, ніж торік.

2010 рік2011 рік

1590 грн.1983 грн.955 грн.

424 грн.1207 грн.

476 грн.

На подарунки

На продукти

На розваги

Фінляндія Ірландія Бельгія Нідерланди Німеччина Люксембург Швейцарія Франція Іспанія Португалія Італія Греція Польща Чехія Словаччина Росія

650 570 410 470 1200 830 605 655 575 640 410 445 495 435 3851020662 574 260 449 923 841 606 668 530 625 319 463 507 437 428943

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©

12 екологія 1 грудня 2011 року 48 (645)

Керівництво Держагентства лісових ресурсів таки змусило 300 лісництв закупити на 15 млн. грн. портретів В. Януковича. Про це пише в блозі на «УП» журналіст Дмитро Гнап із посиланням на офіційний лист голови Держлісагентства Віктора Сівця. «2011 року підприємства закупили близько 8000 державних і лісових гербів, а також близько 10 тис. портретів президента», — цитує лист Д. Гнап. Закупівлю гербів і портретів чиновник аргументував необхідністю «наголосити на державному статусі лісогосподарських підприємств і підвищити рівень свідомості своїх працівників». Окрім того, виявилося, що портрети продають у середньо-му по 100 грн., а у фірмі, наближеній до голови Держлісагентства, лісників змушували закуповувати ці світлини майже по 300 грн.

Лісникові по президенту

lМар’яна Вербовська

ержавний природознавчий музей НАН України, що на вул. Театральній, із 1995 року не бачив відвідувачів. Свого часу цей заклад при-рівнювали до Британського природознавчого музею, нині про нього знають оди-ниці, виросло покоління, яке не здогадується, що шкільні уроки біології мож-на підкріпити «очною став-кою» з жуком-голіафом і скелетом мамонта.

→ Секрет №1: контакти — рушій прогресуКолапсом у ремонті

стала економічна криза. Ремонтні роботи в музеї виходили на фінішну пря-му, відкриття було фактич-

но на носі, але безгрошів’я 2008-2009 років не просто перенесло момент відкрит-тя, а й збільшило необхідну для завершення суму, по-заяк матеріали постійно дорожчали. 2010-го музей-ники отримали тільки 300 тисяч гривень — це п’ята частина потрібного. На-томість цьогоріч навесні справа із завершенням ре-монту в музеї нарешті по-жвавилася. У квітні Андрій Садовий особисто розмов-ляв із Борисом Патоном, президентом Національної академії наук, якій підпо-рядковується музей.

— Під час розмови Б. Патон зателефонував до

прем’єр-міністра Миколи Азарова. Того самого дня голова уряду сформулю-вав доручення міністрові фінансів обговорити спо-сіб розв’язання цієї про-блеми. Опісля настала га-ряча пора відпусток, і нас попросили нагадати про себе в серпні, — розповідає «Газеті» Юрій Чорнобай, директор Державного при-родознавчого музею.

Про потреби музею на-гадали, і гроші таки на-дійшли: восени установа отримала 800 тисяч гри-вень, однак не без «але». Держказначейство раптом засумнівалося в докумен-тах щодо ремонту будівлі

та почало вимагати, щоб усі дозволи на ремонт і на проект природознавці отримали заново.

— Це виглядало, як на-руга над здоровим глуз-дом, проте ми провели роз’яснювальну роботу та все виконали, — резюмує Ю. Чорнобай.

Микола Корольов, зас-тупник директора Дер-жавного природознавчого музею із загальних питань, розповів «Газеті», що нині активно завершують робо-ти з оновлення двох брам закладу, тому музейники мають велику надію 2012 року відчинити їх для шко-лярів і студентів.

→ Секрет №2: унікальна експозиція

Поки музей закритий, діти та студенти втрача-ють ілюстрацію біологічної історії. На Заході такий екотуризм — один із най-популярніших, тому нині Львів утрачає подвійно: бо не може відобразити біологічну еволюцію та за-робити на цьому. Історію із львівським музеєм навіть називають «злочином», бо унікальна колекція перебу-ває під замком. Експонатів стільки, що, навіть якщо за-клад відкриють, виставити їх одночасно фізично не

можливо. Тому майбутню виставку змінюватимуть щокварталу.

— Аналогів надбання Дідушицького (польський меценат-природознавець, який заснував музей, – «Га-зета») ви справді не зна-йдете. Це розкішна колек-ція експонатів, тому було б чудово, якби можна було знайти меценатів, які про-фінансували б відкриття! — коментує «Газеті» Дзве-нислава Мамчур-Калинець, проректор ЛНУ імені Івана Франка з навчально-вихов-ної роботи. — Тим, хто нині цікавиться біологічною історією, пораджу відвід-увати зоологічний музей

біологічного факультету на вул. Грушевського. Тут теж багата колекція: від скелетів морської корови до експонатів, привезених з Антарктиди.

→ Секрет №3: музей функціонуєМузей закрито, але тут

активно працюють понад 50 осіб. Із них шість докторів наук і вісімнадцять канди-датів наук.

— Ми функціонуємо як науково-дослідна установа НАНУ. Досліджуємо теми генетичного походження структури класифікації основних груп тварин. У нас досі є плановий збір експонатів, продовжуємо дослідження певних груп рослин і тварин. Є загальне завдання інвентаризації. За 16 років наш штат фактично не змінився. Створили три наукові відділи, — розпо-відає Ю. Чорнобай.

Науковці переймають досвід сусідніх країн і ма-ють низку напрацювань, усі карти обіцяють від-крити вже незабаром. До закриття музей щороку відвідувало понад 100 ти-сяч осіб. Після відкриття керівництво планує при-ймати вдвічі більше, та й масштаби установи це дозволяють. Проте наразі головним секретом за-лишається дата відкриття музею. Коли саме колек-цію зможе оцінити ко-жен охочий, не береться прогнозувати ніхто, адже причина одна з найбаналь-ніших: грошей немає і не відомо, коли з’являться. Попри сумні перспективи, львівські природознавці навчилися підбадьорюва-ти себе та нагадують: Мос-ковський музей Дарвіна ремонтували впродовж двох десятиліть, тепер він — один із найпопулярніших у російській столиці.

Музей покинутих секретівНавіть після 16 років ремонту Львівський природознавчий музей не може відчинити двері відвідувачам. Через брак фінансування три експозиційні поверхи та 360 тисяч виставкових одиниць простоюють без діла

Д

yandex.ru

Управління Національного банку України у Львівській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:

→ провідного економіста відділу економічної роботи та грошово-кредитних відносин.

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ: повна вища освіта (магістр, спеціаліст) у галузі знань «Економіка та підприємництво»

за спеціальностями «Банківська справа», «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці». Стаж роботи економістом із грошово-кредитної політики 1 категорії не менш ніж 2 роки.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ: практичний досвід роботи з розміщення та/або залучення кредитних ресурсів, а також здійснення економічного аналізу банківської діяльності.

→ економіста 1 категорії відділу валютного контролю та ліцензування.

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ: повна вища освіта (магістр, спеці-аліст) у галузі знань «Економіка та підпри-ємництво» за спеціаль-ностями «Банківська справа», «Фінанси і кредит», «Міжнародна економіка». Стаж роботи за професією економіста з валютного регулювання 2 категорії: для магістра — не менш ніж рік; для

спеціаліста — не менш ніж 2 роки.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ: практичний досвід робо-ти в частині дотримання банками вимог валютно-го законодавства під час здійснення операцій з іноземною валютою.

→ старшого касира сектору касових операцій відділу готівкового обігу та касових операцій.

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ: повна загальна середня

освіта й індивідуальне навчання не менш ніж 3 місяці.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ: на-вики роботи з готівкою в банківській системі (фор-мування пачок і визна-чення ознак платіжності грошових білетів).

Для участі в конкурсі надають такі документи:особову картку (Ф.П-2ДС), автобіографію, декларацію про доходи, копію документів про освіту, копію трудової книжки, заяву.

Документи приймають у місячний термін із моменту розміщення оголошення.

Докладну інформацію про умови конкурсу, оплату праці й основні функціональні обовʼязки надає відділ персоналу управління Національного банку України у Львівській області.

Адреса: м. Львів, вул. Коперника, 4; телефон для довідок: 297-22-76

оголошення

13культура1 грудня 2011 року 48 (645)

партнери

4-10 грудня у Львові відбудеться черговий міжнародний театральний фестиваль «Драбина», який презентує проект «Нова драма з Royal Court». Цей проект передбачає проведення тижневої мистецької резиденції для молодих драматургів з України та Грузії, відкриті зустрічі та воркшопи за участю представників Royal Court: драматурга Ейпріл де Енджеліс, режисера Рамін Грей і директорки міжнародної програми театру Еліз Доджсон. А також театрально-драматургічні експерименти молодих режисерів і театрів. Організатори заходу нагадують: Royal Court Theatre — це один із найвідоміших експериментальних майданчиків Європи, якому вдалося здійснити значну кількість революцій у сфері театру.

Угору по «Драбині»

Ода сонцю l Ярина Коваль

Уродженка Бреста, білоруська худож­ниця Ніла Горчанюк,

чию персональну вис­тавку живопису «Квет­кі запозненыя» відкри­ли у Львівській галереї мистецтв, була справді бажаною в мистецькій панорамі міста ще й тому, що авторка — вихованка Львівської національної академії мистецтв. Поди­витися, як здобуті знання наклалися на її світогляд, як художниця внутріш­ньо виросла та на чому застановилася, прийшли не лише її приятелі та біло­руська община Львівщи­ни, а й зацікавлені діало­гами культур у контексті Східної Європи.

А говорити є про що: експозиція ненав’язлива, легка, сонячна. Але вод­ночас і така, що пре­зентує авторську вну­трішню силу. Ніла Гор­чанюк, стверджує про художницю вчений се­кретар Львівської галереї мистецтв Наталія Маїк, «говорить про суттєві істини, остерігаючись банальностей, переком­біновує різні імпульси та реакції, і цим досягає вмотивованості підходів, переконливості тракту­вань». А ще «розвиває у своїй творчості дві лінії, одна з яких утілює реа­лістичні пошуки образу, інша — абстрактні. Цей дуалізм підходів, їх вза­ємовпливи та взаємопро­никнення дозволяють художниці втілювати важливі для неї концеп­туальні підходи, власні ідеї творення образу. При

цьому вона старається плекати такий духовний та емоційний клімат, який сприяє пошуку власного художнього слова».

Утім найвлучніше ви­значили сутність світо­відчуття (а відповідно, і творчого самовияву) Ніли Горчанюк у рідній Біло­русі: нині у Львові маємо шанс запізнати людину, яка у своїй творчості по­клоняється сонцю.

l Ярина Коваль

иставка графіки, ма­лярства та книжкової ілюстрації Романи Ро­манишин «Червона книга», яку відкрили в галереї Рrimus, не­сподівано торкнулася дуже сумовитих речей. І мова навіть не про тварин і рослини, що їх безповоротно щодня зникає близько сімде­сяти видів (деякі, до речі, навіть не відкриті). А про ширші обрії — про зникнення окремих на­родів, мов, звичаїв, від­чуттів тощо.

«Нині молодому художникові нелегко входити в мистецький світ, оскільки він дуже різноманітний, — про­коментував «Газеті» по­дію мистецтвознавець Орест Голубець. — Але перед Романою постає ще одна серйозна про­блема, адже її батько Роман Романишин — серед найвидатніших художників сучасної України. І коли на по­чатках упливи імени­того митця на доньку були помітними, то тепер жартую, що він має вже стерегтися — дівчина має всі шанси дати йому фору». На­бувши високої техно­логічної майстерності, маючи дуже складний асоціативний світ, до­сконало володіючи не лише старими темами, а й новими інтонаціями в мистецтві, Романа Романишин творить

образний простір із без­конечною вертикал­лю. А якщо зважити ще й на чотири запре­зентовані проекти ху­дожнього оформлення книг, що вже здобули міжнародне визнання, то маємо до справи з художницею, ім’я якої в перспективі теж може опинитися серед най­яскравіших, котрі ви­значатимуть творче обличчя України.

«Узагалі полюбляю досліджувати носталь­гійні, сумні, поетич­ні речі, — ділиться з «Газетою» думками Р. Романишин. — Із ними пов’язано більше асоціацій, у них більше простору, можливос­тей для інтерпретацій. І коли в контексті про­екту «Червона книга» думаю, чого мені нині справді бракує, то, на­певно, передовсім за­повідника рідкісних не тільки біологічних видів чи забутих речей, а й явищ і відчуттів, без яких — ніяк. І нехай це для когось справді нонсенс, але я реально хотіла б у цьому за­повіднику зустрітися зі своїми родичами в третьому­четвертому коліні, а ще — з міфо­логічними істотами, існування яких ми ка­тегорично заперечили в нашому матеріально­меркантильному світі. Оскільки це в реально­му бутті неможливо, квиток у світ уяви серед найнеобхіднішого для мене є завжди».

Вертикаль «Червоної книги»

ВФото: Ярина Коваль (3)

Фото: Ярина Коваль (3)

14 культура 1 грудня 2011 року 48 (645)

Розмова з Тадеєм Риндзаком, головним художником львівської опери

люди, про яких усі чули, але яких мало хто може впізна-ти. Вони не є завсідниками тусівок, не потрапляють у «світську» хроніку, не «сві-тяться» на шпальтах газет і телеекранах. Але без них Львів не Львів, бо щось і справді дуже й дуже ваго-ме без їхнього втручання виглядало б цілковито по-іншому. І ніхто не сказав, що краще, ніж думаємо сьогод-ні. Серед таких дивовижних особистостей — головний художник Львівського на-

ціонального академічного театру опери та балету імені С. Крушельницької, народ-ний художник України Та-дей Риндзак, який створив сценографії практично до всіх вистав у сучасному репертуарі цього театру. І річ навіть не в тім, що цієї осені Т. Риндзак відсвятку-вав 70-річчя. А в тому, що вихованець і наступник Єв-гена Лисика, він є фахівцем, рівних якому на теренах України насправді одиниці. Про особливості його фаху й наша сьогоднішня роз-мова.

— Федір Нірод дуже не любив, коли його називали сценографом, а завжди говорив про себе: «Я — театральний художник». Особисто для вас є різниця між цими визначеннями?

— Є і то величезна. У часи Нірода театральний худож-ник — аристократичний творець радше ілюстрацій до дійства, тобто красиво-го тла для гри актора. Але вже Євген Лисик бачив себе насамперед сценографом. Бо сценографія має значно більше функцій, серед яких — і роль іще одного героя на сцені. А це змушує акто-рів більше напружуватися, вчитися співіснувати з цим персонажем. Й оскільки зав-дання сценографії — виріши-ти простір, то робить вона це, як правило, теж у власний спосіб — через образ.

— Вважають, що кожен актор має бути готовим зіграти і головну роль, і в масовці. До чого — зокрема в оперному театрі — має бути завжди готовим сце-нограф?

— До прочитання му-зичної драматургії, в якій

зазвичай уже закладено художнє вирішення в про-сторі та часі. Інша річ, що треба навчитися переноси-ти це все на сцену. І то так, щоби глядачі справді від-чули ту гармонійність. Коли це вдається, почуваєшся дійсно щасливим.

— Коли виникає відчут-тя, що воно — саме те?

— Єдиної формули не існує. Це відчуття може виникнути ще на рівні осмислення ідеї або вже під час роботи. А часом і після того, як виставу вже кілька разів відігра-ли. Найгірше, коли воно так і не з’явиться (а це, на жаль, також можливо)… Або мурашки по тілу від поєднання твоєї творчої праці з іншою, так і не по-біжать. Багато працював із Лисиком, його вистави проймали мене майже завжди. А щодо себе, то я є дуже самокритичним. Навіть коли чую на свою адресу, що створив красиві декорації (а внутрішньо з цим незгідний), то ніяких інших почуттів, окрім гли-бокого роздратування, в такі хвилини не відчуваю. Звичайно, не є буркуном, який усім незадоволений. Дуже подобається перша дія в «Набукко», коли храм Соломона перетворюється на Стіну плачу, «Тоска», яка вся побудована на анало-гіях із недавніми часами, коли все проглядалося та прослуховувалося, інші речі. Однак критичний погляд на все завжди пе-реважає.

— Тадею Йосиповичу, а все-таки, що відправне в побудові декорацій для оперної сцени?

— Тільки музика. — Але є ще й лібрето. — Так, але воно майже

завжди приземлює, конкре-тизує, визначає координати та, як на мене, подекуди гальмує динаміку вистави… А музика — навпаки — дає простір для лету. Тому ви-магаю від себе такої орга-нізації сценічного простору, щоб його зміни могли від-бутися винятково за допо-могою світла чи окремих, на перший погляд, наче й незначних деталей.

— До речі, про світло. Данило Лідер вважав, що театральний художник перш за все має працювати над пластичним видобу-ванням енергії, зрештою, над тим, аби з декорації видобути світло...

— Можна сказати й по-іншому: світлом узагалі можна дійство створити! Ним можна сцену місити! Як би я не пишався худож-нім оформленням тієї чи іншої вистави, проте без світла воно мертве. Саме світло дає життя, творить пластику, плани, ритм на сцені. І хоча художник зі світла — дещо інша про-фесія, але я теж (і не тільки я) беру участь у написанні світлової партитури. Та зау-важмо: Львівська опера по-рівняно з іншими театрами доволі консервативна. Світ техніки та мультимедій, який упевнено підкорює інші оперні сцени, не пере-вертає нас догори дриґом, ми не кажемо, що сценогра-фія вже непотрібна.

— А інші кажуть? Та й загалом, що втрачаємо під напором техніки?

— Та театри вже пере-йшли через усе! Дехто

навіть переконаний, що можна на табличках напи-сати, де що на сцені, й цього буде достатньо. Але чи так це? Мені здається, нині під впливом техніки народжу-ється цілком інший вид мистецтва — добрий, сучас-ний. Однак оперу не можна перекласти винятково на «технічні» рейки. Вона має існувати так, як народилася та розвинулася, — як синтез мистецтв. І живопис там обов’язковий. Інакше гене-тичну спадкоємність буде перервано, а отже, втрачено первозданність.

— Тобто для оперної сцени сценографія значно важливіша, ніж для дра-матичного театру?

— Практикують по-різному. Проте, коли немає декорацій, оперне мисте-цтво однозначно втрачає. Нині європейці нами за-хоплюються і заздрять, бо вже не мають майстерень, які спроможні на монумен-тальні живописні сценічні полотна. Колись, можливо, вважали це зайвим, а тепер і хотіли б, але зась — утра-чено не лише традицію, а й професійне вміння, ба-чення, майстерність. Адже створити величне живо-писне полотно, що діятиме на глядача з такою самою силою, як і голоси виконав-ців, сюжет вистави, — справ-ді дуже-дуже складно. А ще ж потрібно пам’ятати, що творимо не тло, а узагаль-нений самостійний образ, який обов’язково має бути значимим.

— Інакше кажучи, вам дуже поталанило, бо ви є представником дивної професії, яка охоплює всі жанри мистецтва: архітек-

туру, скульптуру, графіку та живопис. Можете сказати, що щось вам серед них ближче?

— Оскільки свого часу я закінчив архітектурне відділення Львівської полі-техніки, то такою є для мене саме архітектура. Вважаю, за її допомогою теж можна створити образ, настрій, усе, що потрібно. І професія архітектора у вирішенні сценічного простору стає мені в пригоді. Адже, крім іншого, знаю і те, як цей простір зробити безпечним. Бо на сцені, як і в житті, все може трапитися… Був у нас такий трагікомічний випадок. Під час прем’єри вистави «Страшний двір», коли ми всі вже вийшли на поклон, раптом угорі від декорації обірвалися двері. Слава Богу, ніхто не по-страждав. Але я тоді онімів від усвідомлення, що могло статися!

— Чимало творчих лю-дей вірить у забобони. Не виникло думки про пога-ний знак для цієї вистави чи щось на кшталт?

— Я не містик і в жодні за-бобони не вірю. Тоді просто подякував Всевишньому, що все щасливо завершилося. Взагалі вважаю, що людина починає вбачати містику там чи сям через брак віри. Бо якщо справді віриш, то вибудовуєш свій стрижень так, що почуваєшся дуже впевнено. А містика — як хвороба — чіп ляється саме до того, хто того стрижня не має. Нині навіть не скажу, що на це впливає. Закладе-на в дитинстві необхідність ходити до церкви? Можли-во, але тільки частково, бо змусити вірити не можна.

До глибинної віри кожен приходить самостійно, коли раптом у всьому побачить Творця, відчує скрізь його присутність, прийме душею, що відтепер ані в горі, ні в радості вже ніколи не буде самотнім.

— Коли це осяяння при-йшло до вас?

— Мабуть, зайве казати, що в час внутрішньої кризи. Тоді мої однокурсники вже отримали теми дипломних робіт і почали над ними роботу. А я опинився перед нездоланною проблемою: лише за тиждень ліквіду-вати дванадцять «хвостів» із різних предметів. Річ у тім, що тоді я вже працював у театрі. І коли в мене була сесія, саме гарячково готу-валися до чергової прем’єри (а в ті часи було по шість прем’єр на сезон). Приносив на факультет офіційний лист-прохання відпустити мене із сесії, і — до праці. У підсумку сталося, як стало-ся. Не знаючи, за що хапа-тись, я врешті відклав усе вбік, несподівано для себе витягнув Біблію, розгорнув на Давидових псалмах і по-чав читати. І раптом відчув просвітління, неймовір-не емоційне збудження, а ще — переконання, що все буде добре. Так і сталося. Тоді вперше зрозумів, що в кризові життєві моменти варто не тримати серце закритим. І це допомагало мені завжди.

— Лесь Курбас урівняв художників і режисерів. З його ініціативи 1923 року було створено музейну комісію, яка збирала та впорядковувала напра-цювання українських теа-тральних декораторів. Що відбувається з вашими декораціями, коли вистава виходить із репертуару?

— Ой, це трагедія! Бо те, що ми зробили з Євгеном Лисиком до 1979-го, про-пало, коли театр закрили на реконструкцію, і туди затек ла вода. Не краща ситуація зі зоною для збе-рігання декорацій і тепер. У нормальних умовах збе-рігають тільки ті, які стосу-ються сучасного реперту-ару. Висловлювали думки віддавати інші в музей, але який їх візьме? Це ж вели-чезні катанки 16 метрів завширшки — для їхнього зберігання потрібні спеці-альні приміщення, а музе-ям і на власні фонди кімнат бракує. Тож намагаюся про це не думати. Замислююся про інше: як утримати ви-соку творчу планку, що її виставив Євген Лисик, і не втратити відчуття, що життя прекрасне!

Розмовляла Ярина Коваль

Зберегти первозданність

ЄФото: Ярина Коваль

Звернути увагу на проект Tarbaby в рамках найбільшого українського джазового дійства — XI Міжнародного фестивалю Jazz bez, який цьогоріч триватиме у Львові 1-11 грудня, щиро рекомендували організатори під час попередньої зустрічі з представниками ЗМІ. Адже йдеться про «зірок» джазу, які, попри те, що група Tarbaby заявила про себе лише торік, нині визначають тенденції цього музичного напряму у світі. А загалом під час фесту виступить понад сто музикантів, які представлятимуть найрізноманітніші джазові стилі, з України, США, Канади, Польщі, Ізраїлю, Росії, Литви, Австрії, Німеччини та Франції. Нагадаємо, Jazz bez — транскордонний. Цього разу до нього приєдналися тринадцять міст України та Польщі.

У координатах Jazz bez

15афіша1 грудня 2011 року 48 (645)

79008, Львів, вул. Гуцульська, 7Тел./факс: 294 95 45; office@gazeta.lviv.ua

Директор і головний редактор Ігор Гулик (294-95-50)

Комерційний директор: Олександра Гнатик (294-95-41; факс: 294-95-50); e-mail: oleksandra.gnatik@mail.ru

Відділ реклами: Оксана Кристиняк (reklama.lvivgazeta@gmail.com) 294-95-41

Бухгалтерія: Відділ збуту:

Марія Пінтоха (бухгалтер, 294-95-49)294-95-47

Редакція:

Ірина Гамрищак (заступник головного редактора, 294-95-43)Гліб Ваколюк («Спорт», 294-95-43)Олександр Сирцов («Львівські новини», 294-95-43)Ярина Коваль («Культура», 294-95-43)Олександра Баландюх («Соціальні проблеми», 294-95-43)Мар’яна ВербовськаМирослава ІваникНаталя Цапик, Андрій Кононов

(«Екологія», «Освіта», 294-95-43)(«Місцеві новини», 294-95-43)(відділ дизайну, 294-95-42)

Олена Мишкало, Юлія Тімошина (літературне редагування, 294-95-42)

Передплата на 2011 рік:Індекс 96201

1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс.6,42 18,66 35,67 70,14

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: Кольороподіл видавництва «А-прінт». Віддруковано у видавництві «А-прінт» на офсетній машині Solna D30 (Швеція). м. Тернопіль. тел.: (0352) 52 27 37, e-mail: office@a-print.com.ua). Тираж: 53 тис. Номер замовлення: 2816; «Телегазета»: 2817Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»

Театри

→ Театр опери та ба-лету ім. С. Крушель-ницької

Просп. Свободи, 28; тел.: 272-86-72; 242-11-63

2, п’ятниця«Перлини оперного та балетного мисте-цтва», гала-концерт, 18.00

3, субота«Травіата» (опера на 4 дії), 18.00

→ Театр ім. М. Занько-вецької

Вул. Лесі Українки, 1; тел.: 272-05-83; 272-07-62

Велика сцена

2, п’ятниця«Троє товаришів» (Е.-М. Ремарк), 18.00

3, субота«Дама з камеліями» (А. Дюма-син), 18.00

6, вівторок«Останній гречкосій» (О. Огородник), 18.00

→ Львівський акаде-мічний духовний театр «Воскресіння»

Пл. Генерала Григоренка, 5; тел.:(032) 261-63-10

10.12.-14.11 « Том, Дік, Гаррі ( Веселі хлопці)», 18.00, 19.00

→ Перший україн-ський театр для дітей і юнацтва

Вул. Гнатюка, 11; тел.: 272-68-55, 272-68-41

2, п’ятниця«Малюк і Карлсон», 11.00

3, субота«Чарівне кресало», 14.00

4, неділя«Дюймовочка+», 12.00; 15.00

Виставки→ Арт-салон

«Сливка»

Вул. Театральна, 24

25.11-19.12Виставка живопису О. Володарської-Іщук

→ Галерея «Зелена канапа»

Вул. Вірменська, 7

17.11-4.12Виставка Ілони Кособуко «Сни минулого літа»

→ Бекерай- кав’ярня «Віденські булочки»

Пл. Катедральна, 3

15.11-13.12Виставка Еліни Білоус «Хочеться розмови»

→ Кав’ярня «Штука»

Вул. Котлярська, 8

1.12-31.12

Виставка живопису Катерини Білетіної «Український пор-трет початку ХХІ ст.»

→Мистецька галерея Гері Боумена

Вул. Наливайка, 18

25.11-8.12Виставка «Сни»

→ Галерея Primus

Вул. Лесі Українки, 16/5

22.11-12.12Виставка Р. Романи-шин«Червона книга»

Кінотеатри→ Кінопалац

Вул. Театральна, 22; тел.: 297-50-50

1.12-7.12Синій зал«Веселі ніжки-2» (3D), 10.50; 12.50; 17.00

«Сутінки. Сага. Світанок. ч. 1» (3D), 14.50; «Висоцький. Дякуємо, що жи-вий», 19.00; 21.30

Червоний зал«Висоцький. Дякує-мо, що живий», 11.00; 13.30; 16.00; 18.30; 21.00

Арт-зал«2016. Кінець ночі», 10.00; 13.00; 19.40; 21.30«Стара добра оргія», 16.20; «Остання лю-бов на Землі», 14.40«Жереб», 11.40; 18.00

→ Кінопалац «Копернік»

Вул. Коперника, 9; тел.: 240-37-69 (каса); 297-51-77

1.12-7.12«Веселі ніжки-2», 10.00; 13.50; 17.40«Як обікрасти хма-рочос?», 12.00; 15.50; 19.40; 21.30

→ Кінопалац ім. О. Довженка

Просп. Червоної Калини, 81; тел.: 227-39-49; 227-39-39

1.12-7.12Синій зал «Як обікрасти хма-рочос?», 12.30; 14.30; 19.10; 21.10«Бій із тінню-3», 16.40

Червоний зал «Веселі ніжки-2» (3D), 11.00; 13.00; 15.00; 17.00«Сутінки. Сага. Світа-нок. ч. 1»: 2.12 — 21.30; 5.12-7.12 — 21.00 Тиждень кіно Юрія Іллєнка, 19.00

По горизонталі: 2. Сапсан. 5. Птах родини куря-чих. 6. Яр із пологими схилами. 7. Горючий газ. 9. Інструментальна п’єса. 12. Суміш борошна з рідиною. 13. Гоночне авто. 14. Батіг. 15. Літера-турний твір. 18. Бурштин. 19. Місто в Молдові. 20. Колектив акторів. 22. … Бендер. 24. Бальний танець.

По вертикалі: 1. Садові ножиці. 2. Результат додавання. 3. Отвір із сіточкою на більярдному столі. 4. Науковий твір. 7. Нумерація сторінок рукопису. 8. Біржовий спекулянт-непрофесіо-нал. 10. Рід трав’янистих пахучих рослин. 11. Абрикосовий лікер. 16. Пристрій для запуску двигуна. 17. Гучномовець. 21. Приморське місто. 23. Дерев’яне взуття.

Відповіді на сканворд, опублікований у «Львівській газеті» №47 (644) від 24 листопада 2011 р.

По горизонталі: Корсак, «ЗІЛ», мах, тес, Ігор, чакона, брі, алан, кроль, аїр, Ніл, статуя, грот.

По вертикалі: Графіті, браунінг, Сочі, ласо, «ТТ», Ікар, Голо, «Ту», амонал, келих, рань, буряк.

Гороскоп 5 — 11 грудня

Кадр із фільму «2016. Кінець ночі». Фото: kinopoisk.ru

Овен

Ваша солiднiсть може вас пiдвести. Не напускайте на себе серйозного вигляду — роз-слабтеся. У другiй половинi тижня не завантажуйте себе проблемами, крiм нагальних.

Телець

За цей тиждень ви можете впо-ратися з усiма проблемами i проявити незви-чайну активнiсть. Стримуйтеся, коли почуєте критичнi поради.

Близнюки

На початку цих семи днів імовір-ні кардинальнi змiни на роботi, якi пiднiмуть вас на новий професiйний рiвень.

Рак

Успіх усмiхається вам усе ширше. Дотримуйтеся свого погля-ду. Наприкiнцi тижня серйозно поставтеся до питань кар’єри. У вихiднi можете звернутися до друзiв: вони допо-можуть розважи-тися.

Лев

Не дозволяйте страху та зайвiй скромностi перешкодити отримати зиск із вигiдного стано-вища. Сiм’я може очікувати вiд вас дуже багато, але ви не зобов’язанi вiдповiдати не-справедливо зави-щеним вимогам.

Дiва

Імовірні конфлiктнi ситуацiї, та ви успiшно розв’яжете їх, використовую-чи своє терпiння. Стосунки з началь-ством змiняться на краще.

Терези

Раптовi кар’єрнi злети трапляються рiдко, проте тепер можливi й не такi дива. Намагайтеся зрозумiти близьких людей, знайдiть компромiс. У недiлю будьте особ-ливо обережними з новими iдеями та вiяннями.

Скорпiон

Успiх супро-воджуватиме вас у дiловому спiлкуваннi з на-чальством. Справи складатимуться добре. Не проґавте важливої для вас iнформацiї.

Стрiлець

Цього тижня будуть вельми ефективними активнi дiї i пряме обговорення проб-лем. Не нехтуйте порадами друзiв: вони пiдкажуть, як вибрати оптималь-не рiшення.

Козерiг

Вiвторок виявиться для вас одним із найвдалiших днiв: зможете розв’язати багато гнiтючих проблем.

Водолiй

Цього тижня вам буде важливо вмiти налагоджу-вати контакти та взаємини з людьми. У серединi тижня можуть надійти пропозицiї, пов’язанi з додатко-вим заробiтком.

Риби

Ви будете незамiнною людиною на роботi. У другiй половинi тижня зосередьтеся на реалiзацiї бажаної мети. У недiлю не уникайте гостей, оскiльки вони прине-суть вам цiнну iнформацiю.

16 суспільство 1 грудня 2011 року 48 (645)

l Олександр Сирцов

опоки є гріх, доти наша установа матиме клієнтів, говорить отець Олег Федо-ренко, директор Львівсько-го комунального центру реєстрації громадян і ніч-ного перебування безпри-тульних. Іншими словами — нічліжки, де рятуються від холоду люди без даху над головою. Вибір у них небагатий: або підвал чи горище, або ж нічліжка. «Нашими клієнтами ста-ють здебільшого особи старшого віку. Молодші та середнього віку ще над цим не замислюються, кубик «ширки» вони не проміняють на тепле ліж-ко в нас», — розповідає священик.

→ Порядок деннийБезпритульні почина-

ють збиратися тут близько 20.00 — саме о цій годині їм дозволяють зайти в примі-щення. Відразу проходять у невеличку кімнату, де си-дить двоє осіб — соціальний працівник і медсестра. Пер-ший видає кожному пачку «Мівіни» — їхню вечерю. У наступній кімнаті залиша-ють сумки — фактично все майно. У цій самій кімнаті – чотири пральні машини. За попереднім записом тут можуть випрати одяг. Раніше пральний поро-шок їм видавали за раху-нок закладу, тепер вони мусять приносити свій. І вже наступною кімнатою є душова. Після чого безпри-тульні можуть потрапити в житлові кімнати. Кожна з них невелика, площею 10-12 квадратних метрів, там уміщається 4-5 лежаків, є телевізор.

На території притулку діє «сухий закон». Щоправ-да, як визнає отець Олег, вимагати кришталевої тверезості від підопічних нереально, однак вони повинні принаймні адек-ватно поводитися.

→ Історії приватного значенняПубліка, яка приходить

у нічліжку, направду є ко-лоритною. Михайло сюди потрапив уперше. Раніше він був на заробітках у Чехії. Поки чоловік важко гарував за кордоном, жін-ка продала помешкання у Львові. Згодом Михайло

жив з іншими жінками, аж поки не опинився на вулиці. Тут сподіваєть-ся відновити документи, а згодом знайти роботу. Руки іншого відвідувача вкриті татуюваннями, за якими можна вгадувати його біографію. Перший термін отримав за подару-нок дівчатам — пограбував галантерейну крамницю. Далі одна кримінальна стаття змінювала іншу. Та врешті прийшла старість. Ну і найколоритнішим клієнтом нічліжки того вечора став африканець. Отримавши пакетик «Мі-віни», він одразу віддав на зарядку... мобільний телефон. Ночує тут п’ятий день, каже, що з Південної Африки...

→ Довга дорога у притулокВідвідувачі притулку

заповнюють анкету, кожен пункт якої треба переві-ряти. Адже безхатченки можуть вказати неправди-ву інформацію про термін ув’язнення, кримінальні статті, родичів.

Отець Олег розповів, що безпритульні спочат-ку повинні пройти обсте-ження в тубдиспансері та шкірвендиспансері. Відтак підписують піврічну угоду, зобов’язавшись відновити документи, налагодити контакти з родичами та почати працювати. На практиці до нормального життя повертаються оди-

ниці. «Одного хлопчика з Черкащини, який прибився до нас, удалося влаштувати двірником. Сподіваюся, що далі піде у вечірню школу, здобуде середню освіту. Ще один чоловік таки зумів видряпатися, тепер пра-цює таксистом», — розповів отець Федоренко.

За п’ять років роботи ніч ліжки її послугами скористалися близько ти сячі людей, усього ж у Львові налічують 2500 безпритульних. «Части-на наших клієнтів усе ж має житло, однак дорога родина під різними при-водами відмовляється їх прописувати. У підсумку люди втрачають право на елементарні соціальні ви-плати, наприклад, пенсію», — каже директор притулку.

Самих безхатченків можна поділити на декіль-ка категорій. Насамперед це колишні ув’язнені, які з різних причин утратили житло. Друга категорія — старші особи, яких молоді родичі виставили за двері. Ще одна категорія — ал-коголіки та наркомани, які чи то самі пропили житло, чи їм допомогли це зробити. Врешті, четверта категорія — випускники шкіл-інтернатів, адже піс-ля закінчення навчання вони опиняються на вули-ці без прописки та роботи. Цим молодим людям тут дають шанс стати на ноги, отримати прописку, знай-ти роботу, з часом вони починають винаймати

помешкання. Щодо реш-ти — їм знаходять місце чи то в будинку для пере-старілих, чи то в будинку для інвалідів, якщо пра-цездатні — допомагають працевлаштуватися.

Утім клієнтів у притулок «постачають» не тільки дорогі родичі, а й, що дуже сумно, — державні уста-нови. Отець Олег пригадує випадок, коли начмед од-нієї з лікарень винайняв таксі, аби воно доправило до притулку бабцю, яка була їхньою пацієнткою. «І це ще добре, що її бодай привезли до нас, адже був інший випадок, коли в лікарні зробили операцію безпритульній, а опісля медики вивезли її в парк і залишили. Ми знайшли стареньку через три дні, коли нам зателефонували небайдужі львів’яни», — розповідає отець Олег.

Таких історій тут зна-ють сотні. Проблема в тому, що після року перебування на вулиці у психіці людини починаються незворотні зміни — вона вже не відчу-ває ненормальності свого становища.

«Був випадок, коли бать-ко вирішив перевиховати 14-річного сина, який випив пива. Чоловік привів хлопця до нас у притулок. Сподіва-юся, те, що побачив підліток, на нього таки вплинуло. До речі, мене в дитинстві виховували подібними ме-тодами, щоправда, повели на екскурсію в колонію», — пригадав отець Олег.

ДШанс для безхатьків До уваги керівників підприємств,

установ та організаційТовариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія — Новояворівськ» повідомляє:

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається спо-живачам» і постановою НКРЕ від 22.02.2008 р. №307, роздрібні тарифи на

електроенергію для спо-живачів (окрім населення) з урахуванням граничних рівнів під час поступового переходу до формуван-ня єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України у грудні становитимуть:

Роздрібні тарифи для споживачів електричної енергії, з урахуванням ПДВ, які набувають чинності з 1 грудня 2011 року

Для тарифів, диференційованих за періодами часу, встановлюють такі тарифні коефіцієнти (постанова НКРЕ №1262 від 04.11.2009 р.):

Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу:нічний період (із 23.00 до 06.00) ...................................... 0,35напівпіковий період ..............................................................1,02 (із 06.00 до 08.00; із 10.00 до 17.00; із 21.00 до 23.00)піковий період ....................................................................... 1,68 (із 08.00. до 10.00; з 17.00 до 21.00)

Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу:нічний період (із 23.00 до 07.00) ........................................0,4денний період (із 07.00 до 23.00) ........................................1,5

Роздрібні тарифи розраховані на підставі наступних даних (без урахування ПДВ):

Директор Олексюк О.О.

СпоживачіI клас

на-пруги

крім того, ПДВ

разом з ПДВ

II клас на-

пруги

крім того, ПДВ

разом із ПДВ

Усі споживачі, крім населення, коп. за кВт/год.

67,10 13,42 80,52 87,62 17,52 105,14

Прогнозована оптова ринкова ціна на розрахун-ковий період, грн. за 1 МВтг

620,32 Постанова

НКРЕ №2219 від 18.11.2011 р.

Граничний рівень економічних коефіцієнтів нормативних тех-нологічних витрат електроенергії в електричних мережах

2,46Постанова

НКРЕ №1943 від 13.10.2011 р.

Граничний рівень економічних коефіцієнтів нормативних тех-нологічних витрат електроенергії в електричних мережах (II клас напруги 04-10 кВ),%

10,81Постанова

НКРЕ №1943 від 13.10.2011 р.

Тариф на пере-дачу електричної енергії (I клас напруги, 35-110 кВ) грн./МВтг

19,95Постанова

НКРЕ №2181 від 17.11.2011 р.

Тариф на пере-дачу електричної енергії (II клас напруги, 0,4-10 кВ) грн./МВт

138,63Постанова

НКРЕ №2181 від 17.11.2011 р.

Тариф на постачання електричної енергії для споживачів І групи грн./МВт

9,96Постанова

НКРЕ №2181 від 17.11.2011 р.

За прогнозами експертів, це може статися наприкінці 2012-го. Через занижені закупівельні ціни на гречку аграрії 2012 року зменшать посівні площі, що призведе до подорожчання цього продукту. Про це заявив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич. Раніше держава закликала фермерів сіяти цю культуру, адже обіцяла закуповувати її за високими цінами. Та після збору врожаю цього ніхто не робить. Якщо торік у фермерських господарств закуповували гречку за гуртовою ціною 10-12 грн., то нині — за 3,5-3,6 грн. за кг. Тож навесні аграрії зменшать посівні площі цієї культури, а наприкінці 2012 року ситуація з дефіцитом гречки може повторитися.

Гречка може подорожчати

chap-at-the-door.org.uk

оголошення

17здоров’я1 грудня 2011 року 48 (645)

Медики з університету Віргінії, які спеціалізуються на дитячих інфекційних хворобах, довели: більшість людей неправильно сякає, через що подовжує нездужання. Хворі на нежить сякають здебільшого обома ніздрями відразу. Але через це важко виходить слиз, який під-німається в пазухи й уповільнює відтік мокротиння. Під час кашлю та чхання в носових порожнинах не виникає сильний тиск, а ось сякання його спричиняє. Тому частина слизу потрапляє в пазухи носа, через які віруси та бактерії проникають далі в організм. Аби перегородити їм дорогу, лікарі радять висякувати ніздрі по черзі. Це дуже важливо памʼятати тепер, коли рівень захворюваності на ГРЗ і грип зростає.

Як правильно звільнити ніс від слизу

lОлександра Баландюх

я зустріч мене глибоко шокувала. До розмови зі Світланою я була пере-конана, що пацієнти з ВІЛ-СНІД — це здебільшого наркомани, люди, так би мовити, дна, які ніде не працюють, не мають осві-ти, мети, котрі не живуть, а існують. Вони думають лише про те, де б узяти гроші на чергову порцію наркотиків. Через голку вони й заражають одне одного. Вважала, що осіб освічених, із хороших ро-дин серед таких пацієнтів мало. Це ті, хто підхопив

ВІЛ-інфекцію волею ви-падку: під час переливан-ня крові, незахищених статевих стосунків тощо. Та сповідь Світлани геть зруйнувала мої уявлення: виявляється, серед нар-команів і ВІЛ-позитивних пацієнтів є чимало лю-дей із заможних родин, в яких батьки обіймали й обіймають доволі високі посади. Вони забезпечи-ли своїх дітей, здавалося б, усім: дали вищу освіту, влаштували на хорошу роботу, купили квартиру, машину, дачу тощо. Але їхні сини та доньки опи-нилися серед людей дна. І вибратися звідти їм не можуть допомогти ні гро-ші, ні зв’язки батьків, ані світила медицини.

→ Спробував наркотики, коли з’явилися великі грошіСвітлана закінчила

економічний факультет одного з київських «ви-шів». Навчалася добре, тож знайшла непогану роботу. Але в столиці затрима-лася недовго, бо зустріла львів’янина Юрія, в якого закохалася до нестями. Він покликав кохану до Львова, де вони одружилися. Бать-ки чоловіка були доволі заможними, люди творчих професій, мали власний бізнес. Після весілля єдино-го сина родичі купили мо-лодятам окрему квартиру. Юрій також здобув вищу освіту, був тямущим чоло-

віком і за порадою батьків також зайнявся бізнесом. І справи в нього йшли доволі непогано.

— Коли в Юрка з’явилися великі гроші, він уперше спробував наркотики, — розповіла Світлана. — Спер-шу курив травку, потім ню-хав героїн. Це в колі його друзів уважали забавками багатих, бо доза героїну коштувала недешево, її міг дозволити собі не кожний. Думаю, Юрко не знав, що так швидко потрапить у наркотичну залежність. Здавалося, побалується — і кине.

Та не вийшло. Нарко-тики, думки про чергову дозу стали сенсом його життя, розкручений біз-нес почав занепадати. На героїн грошей браку-вало, тож перейшов на

ін’єкційні наркотики. Його не раз із ними затримува-ли працівники міліції, та спершу вдавалося уни-кати зустрічі з Фемідою. Але одного разу вона не була прихильною до Юрія, і його засудили. У коло-нії він пробув порівняно недовго, однак підхопив там відкриту форму ту-беркульозу.

— Йому не було ще й 30-ти, коли помер, — про-довжує Світлана. — Лікарі кажуть, що, найімовірніше, в нього був і СНІД, проте в 1990-ті роки не завжди діаг-ностували цю хворобу.

→ Її життя занапастив героїнЖінка залишилася одна

із сином. І хоч батьки Юрія надалі опікали невістку й онука, Світлана не знаходи-ла собі місця. Тож, порадив-шись, рідні відправили її до Москви. Там мешкали їхні родичі, друзі, які швидко влаштували Світлану на хорошу роботу, — еконо-містом вона була чудовим.

— Заробляла я добре, — згадує співрозмовниця. — За декілька місяців у мене на руках уже була кругленька сума, але в душі — глибокий сум. Я так і не подолала депресію, не бачила свого життя завтра, не розуміла, навіщо живу. Ось тоді вперше спробу-вала героїн. Та таке задо-волення було не з дешевих, накопичені гроші швидко розійшлися і, щоб зеконо-мити кошти, перейшла на

дешевші наркотики — по-чала колотися.

Світлана повернулася до Львова наркоманкою. Її день починався та завер-шувався однаково — вона думала лише про те, де взяти гроші та вколотися. Навіть син, який уже підріс і благав кинути цю гидо-ту, бо дуже боляче пере-жив смерть батька, не міг її зупинити. А відтак жінку неодноразово судили за зберігання та перевезення наркотиків. Вона тричі від-бувала покарання.

Коли Світлана вийшла на волю, то знову подалася по наркотики. В колі таких, як і вона, зустріла Олек-сандра, свого ровесника. Чоловік за освітою — філо-соф. Він єдиний син у сім’ї. Його батько нині на пенсії, та ще нещодавно обіймав високу військову посаду, мати — викладач в одно-му з львівських «вишів». Довідав шись, що син — нар-коман, батьки ладні були віддати все, щоб тільки витягнути його з цієї тря-совини: лікували в різних львівських клініках, возили за кордон. Та ба, врятувати сина не вдалося. Він на якийсь час ніби повертав-ся до нормального життя, а далі брався за старе. І життя пішло шкереберть. Через наркотики Олек-сандр не міг улаштуватися на роботу за фахом, тому сидів на шиї в батьків або перебивався тимчасови-ми заробітками. Його вже двічі судили за зберігання та перевезення наркотиків.

→ На шостому місяці вагітності поставили діагноз — СНІДБатьки Олександра не

заперечували проти його стосунків зі Світланою. Спочатку вони не знали, що вона також наркоманка, і думали: може, врятує сина від наркотичної залежнос-ті. А коли довідалися, що вона очікує дитину, здава-лося, й для них мигнуло світло в кінці тунелю.

— На шостому місяці вагітності прийшла в по-ліклініку записуватися на облік, — розповідає Світла-на. — Коли вперше здала аналіз крові, все було добре. А от, коли вдруге... У мене запідозрили СНІД і, щоб отримати остаточне під-твердження, аналізи наді-слали до Києва. Помилки не сталося. Для мене це був шок. «Я ж можу народити хвору дитину», — перше, що промайнуло в голові. Якби термін вагітності був менший, зробила б аборт. Але я була вже на сьомому місяці.

Про цей страшний діа-гноз Світлана розповіла синові й Олександру. Вони були приголомшені, особ-ливо перший. Йому зда-валося, що мати ось-ось помре, він її втратить так само, як батька. Вони ра-зом «засіли» в інтернеті та довідалися, що ще не все втрачено. Медики пора-дили пройти ретровірусну терапію, яка допоможе ди-тинці уникнути важкої не-дуги. Світлана погодилася.

— Коли прийшла в по-логовий будинок, одразу сказала лікарям про свою хворобу, — згадує жінка. — Думала, що ця новина швидко пошириться по-логовим відділенням і від мене всі сахатимуться. Втім лікарі поставилися до мене доволі добре. Мені виділи-ли одномісну палату-бокс. Народжувала сама, без стимуляції пологів. На-родилася донечка. Я дуже хвилювалася за неї, робила все, що казали медики, щоб тільки дитині не пе-редалася моя хвороба. І, на щастя, вона здорова. Ми перебували на обліку в Центрі СНІД до півтора року. Аналізи показали, що Настуня здорова.

Світлана вже півтора року проходить замісну ме-тадонову терапію в Цент рі СНІД. Щодня приходить сюди з донечкою, ковтає таблетку та йде додому. Вона не вживає ін’єкційних наркотиків, бо метадон (синтетичний наркотик), як розповів лікар-інфекціоніст Юрій Дашо, блокує ті ре-

цептори головного мозку, які відповідають за пам’ять наркомана.

— Дозу для кожного під-бираємо індивідуально, — каже Юрій Андрійович. — Починаємо з малої та доводимо до такої, коли наркозалежний почуваєть-ся комфортно. Цю дозу він отримує якийсь час, а потім починаємо поступово її зменшувати, тоді пацієнт може зовсім відмовитися від наркотику.

Насправді, як кажуть самі наркомани, зробити це непросто. По-перше, про-ходити метадонову терапію потрібно приблизно стільки часу, скільки вживав нар-котики. Наркоманський стаж Світлани — 15 років, а замісна терапія триває на-разі лише півтора. По-друге, за словами жінки, фізично можна позбутися потягу, а ось психологічно — складно. Ти перебуваєш у цьому са-мому середовищі, серед тих самих друзів-наркоманів. Устояти дуже непросто.

— Серед наших знайо-мих лише одному вдалося вирватися, — каже Світлана. — Він за фахом — юрист, то-варишував із моїм першим чоловіком. Коли зрозумів, що не може керувати своїм життям самотужки, прой-шов у Львові курс ліку-вання, продав квартиру, машину, СПА-салон, із дру-жиною та сином виїхав у Дніпропетровськ. Там зумів устояти, бо незнайоме міс-то, не знаєш, де продають наркотики, ніхто тебе не спокушує вколотися. Та й дружина, батьки за нього боролися.

Наразі Світлана не бе-реться загадувати, що буде далі. Живе одним днем. Тішиться, що отримала змогу пройти замісну ме-тадонову терапію, бо це дозволяє їй почуватися нормально. Думати про те, де краще погуляти з донеч-кою, що їй приготувати на обід, а не про те, де взяти гроші та вколотися. Або корчитися від болю під час «ломки». Вона впевне-на, що її старший син не стане наркоманом. Бо на власні очі побачив, чим це закінчилося для батька, і як розплачується за «балов-ство» мати. Він навчається в одному з львівських «ви-шів» і працює, морально та фінансово підтримує матір. Світлана не хоче, щоб її долю повторила маленька Настуня. Але на запитання, чи планує вона з часом відмовитися від метадо-ну заради цієї ж Настуні, ствердної відповіді не дала. Психологічно, мабуть, іще не готова до такого кроку.

До теми

За 11 місяців 2011 року на Львівщині від ВІЛ-позитивних жінок народили-ся 69 немовлят. Передали матусі їм небезпечну інфек-цію чи ні, остаточно буде відомо, лише коли малюкам ви-повниться півтора року — до такого терміну вони пере-буватимуть на обліку. Наразі 68 діток є здорови-ми, і лікарі сподіва-ються, що так буде й надалі. Лише в одного немовляти виявили небезпеч-ну спадковість.

Життя без голкиНапередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІД, який відзначають сьогодні, кореспондент «Газети» зустрілася з 35-річною Світланою, яка з таким жахливим діагнозом півтора року тому народила здорову дівчинку

Ц4aeg@zmail.ru

18 людина 1 грудня 2011 року 48 (645)

Розмова зі Семеном Глузманом, правозахисником, дисидентом і політв’язнем

l Закінчення. Поч. — с.1

епер він каже, що тоді все тільки починалося. Семен Глузман навіть жартує, що мав дуже гарну компанію: Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Євген Свер­стюк. Майже три тижні він розділяв камеру разом

із Василем Стусом. Нині чоловік вважає себе цілком щасливою, навіть вільною людиною, хоча вільною є лише внутрішньо. А голов­не, С. Глузман вважає: дуже важливо після того, що сталося, не залишити в собі ненависті: «Знаю, що таке ненависть до КДБ, на зоні в мене було два чо­тиримісячні голодування, і коли мене привезли на заслання, важив сорок два кілограми. Та коли виник­ла ця нова країна, стало зрозуміло, що тут потрібні будівельники, кожен з яких вкладав би в загальну стіну свою цеглинку. Історію в

цій країні будувати по­трібно, але вона не повинна бути історією ненависті та злоби, а лише правди». Під час розмови зі Семеном Глузманом можна відчути, що він трохи ностальгує за подіями тридцятирічної давнини, адже тоді прості­ше було визначити ворогів і друзів. Про сучасну іс­

торію та вміння її аналізу­вати, відразу до політики, книжки на столі та рецепт благополуччя українців — у розмові «Газети» зі Семе­ном Глузманом.

— Семене Фішельови­чу, одна з головних по­дій останнього десяти­ліття в Україні — Майдан. Нині всі пригадують осінь 2004 ро ку з огляду на сьо­му річницю. Як ви сприй­мали цю подію тоді та як сприймаєте тепер?

— Тоді я відчував обе­режний оптимізм. А все тому, що бачив, як народ, частиною якого є сам, стає європейським. Думаю, маю право сказати, що повірив у те, що в цій державі на­решті помер Сталін, помер страх і зародилася можли­вість жити по­європейськи. Хоча ви можете запитати: чому цей оптимізм був обережний?

— Чому?— Я не дуже довіряв і не

дуже любив попередньо­го президента. Пам’ятаю деталі його поведінки, був добре поінформований, що це за персона. Люди, котрі стоять на майдані, здебільшого не знають, що очікувати особистої віддачі в такій ситуації не слід. Ра­діти треба іншому: це було свято не тих, хто стояв на сцені, а тих, хто був біля неї. Зрештою, моє свято! Я повірив, що ми на кілька кроків наближаємося до нового життя. На жаль, не все виявилося так гладко. Тому нині ставлюся до минулого як до важливого досвіду для себе і для кра­їни. Це чудове досягнення для тих, хто повірив, що дійсно може щось зміню­вати. І тепер, коли масово скаржаться на владу, варто усвідомити: проблема не в одній людині, а в коман­ді тих, кого ми привели до влади. Це нормальна си туа ція, що люди роз­чаровані. Вони не можуть бути іншими, але десь там, глибоко в нашому мозку збереглася віра, що кожен із нас щось може.

— Ви натякаєте на дру­гий Майдан?

— Це зовсім не озна­чає, що має бути другий Майдан. Не в цьому річ. На майдані відбувається революція, а проблеми економіки та права ви­рішують зовсім в іншому місці. Це відомо. Я проти революції, я за те, щоб в

Україні відбувалася ево­люція. Сьогодні відчуваю подвійні емоції. З одного боку, тішуся, що бачив усе і брав у цьому участь, а з іншого — несамовито роз­дратований, пригадуючи лідерів, які так і не змогли зрозуміти, чого насправді хочуть українці.

— Ви маєте змогу порів­нювати обох президентів України, бо входите до громадської гуманітарної ради з питань охорони здоров’я. На вашу думку, ці два лідери подібні чи зовсім різні?

— Знаєте, я взагалі ні­коли не був зачарований владою. Вважаю: що біль­ше ми не любимо владу, то більше вона любить нас. Принаймні бояти­меться нас точно. Можу по рівнювати хіба що зов­нішні атрибути. Не това­ришував із попереднім президентом, не надто приятелюю і з нинішнім. У мене дуже функціональна роль, я — лікар, отож на­магаюся допомогти нор­мальному становленню системи охорони здоров’я. Вийде в мене чи ні — ось над чим мізкую найбіль­ше. Принципово не беру участі в публічній полі­тиці, мені це навіть гидко. Тому, оцінюючи різницю, яка для мене очевидна, мушу сказати, що відмін­ності є. Віктор Ющенко жодного разу не був на за­сіданнях нашої ради щодо охорони здоров’я. Сьогодні зібрання ради проходять разом із президентом і журналістами, а це вже мінімальний крок уперед. Розумію, що здебільшо­го це декоративна рада, але, попри все, коли там присутній гарант і йому можна поставити запитан­ня, або кинути в його бік репліку, то я цим залюбки користуюся. Інші члени ради роблять це рідше, але то вже їхні клопоти. Я ж не член партії, я — Семен Глузман, коли хочу щось сказати президентові, то роблю це.

— Торік в одному з інтерв’ю ви сказали, що на вашому столі лежить книга «Демократична легітим­ність», вона дуже знадобила­ся б тогочасній владі. Що нині лежить на вашому столі?

— Справді, я читав цю книгу. А тепер... Я вам зіз­наюся — Салтиков­Щед­рін! Серйозно, витягнув

цю книжку кілька днів тому, щоб перевірити, чи правильно відчуваю сьо­годення. Як на мене, то в ці дні Україна аж надто подібна на ту, що колись її прочитував у Михайла Салтикова­Щедріна. Пере­конався в цьому.

— Семене Фішельови­чу, ви як психіатр щодня аналізуєте психічний стан пацієнтів, які приходять. Окрім того, ви — дисидент, отож як ніхто знаєте ціну свободи. Вас часто запи­тують як психіатра і диси­дента: як зробити так, аби жити стало краще?

— Ні, про це запитують дуже рідко. У приватних розмовах більше міркують про індивідуальне благопо­луччя. Але ви мене запита­ли і в мене в голові майнула відповідь. Для того, аби жити стало краще, щоби прийшла демократія, тре­ба жити тут, в Україні, а не просто бути присутнім. Треба довести, що ви живі!

— Чи є чинники, які за­важають українцям власне жити?

— Можу сказати, що психічний стан людей ціл­ком нормальний. Психічне здоров’я в різні часи й у різних країнах завжди ста­більне. Однак у громадян нині високий рівень три­воги та страху. Та це вже проблеми не психіатрії, це — реакція значної частини українців на ту економічну та соціальну ситуацію, яка існує. Люди зневірені, не вірять ані Верховній Раді, ні керманичу країни. Багато проблем самотужки вони не можуть подолати, тому й утрачають надію. Тривога і страх — це не психічні відхи­лення. Це нормальна реак­ція людей на ненормальне управління країною. Скажу ще такий важливий факт: кількість психічно хворих не збільшується вже багато років. Тому що це біоло­гічна особливість людини. Це складно пояснити, але це зовсім не залежить від того, який на вулиці ре­жим — тоталітарний чи демократичний. Кількість захворювань принципово стабільна. А ось алкоголізм і наркоманія збільшуються, коли погіршується ситуація в країні. За схильністю до цих звичок можна робити певні висновки про владу в державі.

Розмовляла Мар’яна Вербовська

ДОВіДка

Семен Фішельович Глузман

Народився 30 верес-ня 1946 року в Києві. 1970 року здобув освіту лікаря-пси-хіатра в Київському медичному інституті. 1971-го в «самвида-ві» вийшла анонімна «Заочна експертиза П. Григоренка» (на основі дослідження звітів двох комісій зроблено висновок, що в лікарів не було підстав вважати Петра Григоренка психічно хворим). 11 травня 1972 року С. Глузмана зааре-штували та засудили до семи років таборів суворого режиму і

трьох років за-слання. Відбував покарання разом з І. Світличним, Є. Сверстюком, Л. Лук’яненком у Пермській обл. 19 квітня 1975-го в Женеві створено Міжнародний комітет боротьби зі зловживання-ми в психіатрії (після звернень Семена Глузма-на й Андрія Са-харова). З 1982 року працював слюсарем. У 1989-1990 рр. С. Глузман працював екс-пертом із проб-лем психіатрії та наркології Комітету кон-ституційного нагляду СРСР. Із 1991-го і до-тепер — вико-

навчий секретар Асоціації психіат-

рів України. 1993-1995 рр. — керівник проекту «Модель системи інформуван-ня та планування для України». Від 1993-го і дотепер — директор Українсько-амери-канського бюро за-хисту прав людини.

Т

Доведіть, що живі!

Учені з Міланського університету посилили гіпотезу шести рукостискань за допомогою Facebook. Виявилося, що більшість людей повʼязана між собою в середньому через чотирьох посередників, тобто через пʼять рукостискань! У рамках роботи науковці проаналізували 700 мільйонів ко-ристувачів соціальної мережі. Відбирали тільки активних юзерів — тих, хто хоча б раз заходив на сайт у травні 2011 року. Ідею про те, що будь-які дві людини на Землі повʼязані між собою не більш ніж через пʼятьох посередників, уперше висловив 1929 року угорський письменник і журналіст Фрідеш Карінті. Широку популярність і статус гіпотези ця ідея отримала після опублікування робіт психолога Стенлі Мілгрема 1969-го.

П’ять рукостискань

19спорт1 грудня 2011 року 48 (645)

Уже під час найближчого трансферного вікна форвард львівських «Карпат» Ерік де Олівейра повернеться в румунську Лігу 1. Як стало відомо тамтешнім ЗМІ, керівництво команди не виконувало зобовʼязань за контрактом і не заплатило за трансфер футболіста. Як повідомляє сайт prosport.ro, сума відступних становила небагато, за футбольними мірками, лише 150-200 тисяч євро. Ерік, який у середині вересня прийшов у львівський клуб, так і не зіграв жодної хвилини за основний склад команди.

Нападник «Карпат» Ерік може повернутися в Румунію

Розмова з Олександром Волковим, президентом Федерації баскетболу України

— Це остання інспекція ФІБА перед визначенням господаря Євро-2015?

— Так, остання. Це важлива перевірка. В нас дуже серйозні конкурен-ти. На Євро-2015 також претендують Німеччина, Італія, Франція та Хор-ватія. В цих країнах усе готово для проведення чемпіонату Європи. Там прекрасна інфраструк-тура, пристойні умови для прийому туристів. Нині намагаємося зіграти на тому, що Україна за нетривалий час підго-тувалася до футбольної європершості. Ніхто не вірив, що встигнемо, а ми таки зробили це. Вся інф-раструктура, збудована до футбольного турніру, працюватиме на баскет-бол. Нам тільки залиша-ється впродовж чотирьох років спорудити арени та

відреставрувати діючі. Наша стратегія працює. Інспектори ФІБА приємно вражені ставленням міс-цевої влади до Євро-2015. Їх приймають губернато-ри, мери.

— Як оціните шанси України перемогти в тенде-рі на проведення Євро-2015?

— Маю впевненість у тому, що зможемо перемогти.

— Львів потрапив у список приймаючих міст баскетбольного чемпіо-нату Європи тому, що тут відбудеться футбольна першість?

— Як на мене, Львів пови-нен активно брати участь у спортивному житті України. Баскетбол у місті Лева має славні та старі традиції. Тут провели перший баскет-больний матч. З інфраструк-турою у вас проблем немає, тому й було вирішено вклю-чити Львів у заявку.

Кадрова чистка у «Львові»

l Роман Бойко

П ісля завершення осін-ньої частини чемпіо-нату керівництво

футбольного клубу «Львів» попрощалося з групою ви-конавців. Статус вільних агентів отримали десять футболістів, які, за слова-ми президента «городян» Ярослава Грися, не виправ-дали сподівань тренерсько-го штабу. У «Львові» зали-шилося лише 11 гравців. Через фінансову скруту набирати нових виконав-ців керівництво клубу не квапиться.

Я. Грисьо не може само-тужки фінансувати ФК «Львів». Тому надалі ак-тивно шукає інвестора. Поки цей процес не завер-шено, нових футболістів у львівській команді не буде. Ярослав Грисьо спо-дівається, що переговори з потенційними спонсорами завершаться ще до кінця цього року. У такому разі «городяни» зможуть про-вести повноцінну підго-товку до весняної частини чемпіонату. Наразі ж вони є відвертими аутсайдерами першої ліги. В турнірній таблиці львів’яни на остан-ньому місці.

Візит ревізорівІнспектори ФІБА перевірили готовність Львова прийняти баскетбольне Євро-2015

l Гліб Ваколюк

Львів відвіда-ли інспектори керівного бас-кетбольного органу ФІБА. Ч и н о в н и к и

вив чали готовність нашо-го міста прийняти ігри чемпіонату Європи 2015 року. Спеціально до цього турніру місцева влада має намір збудувати поблизу нового стадіону багато-функціональний палац спорту. Чи довірять Львову, а також Києву, Одесі, Доне-цьку та Дніпропетровську

престижні баскетбольні змагання, стане відомо 18 грудня.

Інспектори ФІБА-Європа прибули до міста Лева чар-терним авіарейсом із Києва. Для пересування Україною їм надали особистий літак віце-прем’єр-міністра Бо-риса Колеснікова. Відразу після приземлення чинов-никам показали будову но-вого терміналу аеропорту. Згодом делегація відвідала «Арену-Львів». Саме успішна підготовка до Євро-2012, за задумом керівництва укра-їнської Федерації баскетбо-лу, має стати хорошою реко-мендацією нашої країни для

ФІБА-Європа. Об’єкти фут-больної першості справді справили на інспекторів не-абияке враження. Принай-мні керівник комісії Вальтс Мілтовіч вихваляв українців за оперативність і якість виконання робіт. «Бачили новий стадіон, аеропорт. Пе-ревагою Львова є те, що у вас уже є ці об’єкти. Причому ви їх збудували за нетривалий час. Якщо Україні довірять проведення баскетбольного Євро, сподіваємося, що з такою самою оперативністю та якістю спорудите й інші об’єкти», — заявив В. Мілтовіч на прийомі в голови ЛОДА Михайла Костюка.

Необхідну інфраструк-туру місцева влада планує збудувати поблизу нового стадіону. В планах — спору-дження залу для ігрових ви-дів спорту та льодової арени.

Заявку на Євробас-кет-2015 Україна подала ще на початку цього року. Візит інспекції ФІБА був остан-ньою нагодою для міста аргументувати право на баскетбольний чемпіонат Європи 2015 року. Господаря турніру визначать 18 грудня.

Перед Львовом комісія ФІБА оглянула Одесу, Дніпро-петровськ і Донецьк. Фіналь-на презентація української заявки відбулася в Києві.

Розмова з Володимиром Губицьким, заступником голови ЛоДА

— Для нас чемпіонат Європи з баскетболу є дуже важливим, оскіль-ки у Львові багато вбо-лівальників, — каже пан Губицький. — Окрім того, проведення цього турні-ру сприятиме напливу туристів у наше місто, розрекламує його в Єв-ропі.

— Палац спорту пла-нуєте збудувати по-близу «Арени-Львів»?

— Так. Це найопти-мальніше місце. Тут є вільні ділянки, прове-дено інженерні мережі, також не буде проблем із транспортним спо-лученням і завантаже-ністю центральної час-тини міста. Плануємо збудувати багатофунк-ціональний комплекс для командно-ігрових видів спорту. В цій спо-руді зможуть займа-

тися всі охочі. Крім то го, хочемо збудувати біля «Арени-Львів» палац для ковзанярських ви дів спорту. Словом, формує-мо тут велику спортив-ну зону.

— Будівництво палацу спорту — єдина проб ле-ма Львова у зв’язку з під готовкою до баскет-больного чемпіонату Єв -ропи?

— Ураховуючи всі ро-боти з підготовки до футбольного Євро-2012 ― будівництво й онов-лення готелів, ремонт доріг, вирішення труд-нощів із транспортом, — фактично, в нас за-лишається лише одна проблема ― палац спор-ту. Коли зведемо його, зможемо на хорошому рівні провести баскет-больний чемпіонат Єв-ропи.

Формуємо біля «Арени-Львів» велику спортивну зону

У нас дуже серйозні конкуренти

areny.lviv.ua

«Городяни» значно частіше пропускають, аніж забивають. Фото: goodvin.info

Шановні краяни та гості Львова! Львівська дирекція «Укрпошти» повторно ін-формує своїх споживачів, що в Головному поштамті на вулиці Словацького, 1 проводять ремонтні роботи операційних залів. Ми хочемо гідно зустріти Євро-2012, тому стараємо-ся якнайкраще постати в очах гостей міста та його мешканців. Звичайно, нині неможливо проводити реконструкцію непомітно, тому просимо споживачів поштових послуг і своїх працівників із розумінням

поставитися до тим-часових незручностей і недостатньо комфортних умов праці.Також інформуємо, що у Львові, крім Головного поштамту, функціонують іще 52 відділення пошто-вого зв’язку, які надають увесь спектр поштових послуг. Адресу й іншу інформацію про них можна знайти на нашому веб-сайті www.post.lviv.ua й інформаційних довідниках нашого міста.

Із повагою до свого споживача

адміністрація Львівської дирекції «Укрпошти»

ПП «НВПП» «Спаринг-Віст Центр», розміщене за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 3, на території ЗАТ НВО «Термоприлад» в орендованих приміщеннях (договір оренди №232/2011).Виготовляє прилади радіаційного контролю.Із пропозиціями та зауваженнями стосовно викидів забруднюючих речовин

від стаціонарних джерел ПП «НВПП» «Спаринг-Віст Центр» звертатися в адміністрацію. В орендованому приміщенні розміщено 6 (вентсистем) організованих стаціонарних джерел забруднюючих речовин.Докладнішу інформацію можна отримати в провідного інженера Гриника Зеновія Євгеновича за телефоном: (032) 242-15-15.

оголошення

оголошення

l Роман Бойко

Володар «Золотого м’яча» 1975 року, го-ловний тренер збір-

ної України Олег Блохін назвав трійку найкра-щих футболістів світу, які, на його думку, гідні стати «Гравцями року ФІФА».

Олег Блохін голосував за представників іспан-

ської Прімери — Мессі та Хаві з «Барселони» та Кріштіану Роналду з «Реала». За неофіційною інформацією, це тріо й лідирує в опитуванні.

Нагадаємо, з 2010 року нагороди «Золотий м’яч» за версією France Football і «Гравець року ФІФА» об’єднали. Найкращий футболіст тепер отримує нову нагороду — «Золо-тий м’яч ФІФА». Першим володарем нового призу став Ліонель Мессі. Якщо аргентинець переможе в опитуванні й цьогоріч, то матиме колекцію з трьох «Золотих м’ячів». У такий

спосіб він повторить успіх нинішнього президента УЄФА Мішеля Платіні, яко-го визнавали найкращим тричі поспіль — 1983-го, 1984-го та 1985 року.

1220 cпорт 1 грудня 2011 року 48 (645)

Через місяць півзахисник донецького «Шахтаря» Жадсон, радше за все, стане гравцем англійського «Ліверпуля». Про це заявляють англій-ські ЗМІ. Незважаючи на те, що минулого міжсезоння «Ліверпуль» витратив чимало коштів на гравців середньої лінії, їм потрібен креатив-ний виконавець на цю ланку. Насамперед це повʼязано з черговою травмою Стівена Джеррарда. Загалом улітку англійська команда витра-тила близько 50 млн. євро на тріо півзахисників — Даунінга, Адама та Хендерсона. За Жадсона англійці готові заплатити 12 мільйонів фунтів стерлінгів.

Жадсон близький до переходу в «Ліверпуль»

реклама

Блохін назвав претендентів на «Золотий м’яч»

l Роман Бойко

кс-чемпіон світу у двох ва-гових категоріях, 31-річний британець Девід Хей оголо-сив, що веде переговори з чемпіоном світу в супер-важкій вазі за версією WBC, 40-річним українцем Віталі-єм Кличком.

На думку президента Ліги професійного боксу України Михайла Зав’ялова, для обох боксерів цей поєди-

нок є прекрасною нагодою отримати чималий гонорар. Саме фінансовий аспект є рушійною силою почат-ку перемовин між Хейєм і Кличком. «Віталій Кличко не приховує, що невдовзі біль-ше не виходитиме в ринг, — каже Михайло Михайлович. — У суперважкій вазі в нього немає конкурентів. Зважаю-чи на це, глядацький інтерес і зацікавлення спонсорів до його двобоїв може бути не-суттєвим. Інша річ — Девід Хей. Англієць уміє «зіграти на публіку», зробити промоцію протистояння. Зрештою, для вболівальників зустріч Хея з Кличком є інтригуючою. Не бачу, хто ще міг би стати цікавим суперником для Ві-талія. Тому й гонорар обох боксерів за цей поєдинок буде більшим, аніж за інші».

Львів’янин Орест Єзер-ський упродовж багатьох років мешкає в Лондоні. Він особисто знайомий із Деві-дом Хейєм, свого часу навіть спарингував із британцем. У розмові з журналістом «Газети» О. Єзерський за-явив, що, крім грошей, Хея в бою з Кличком-старшим цікавить слава. «Англієць дуже марнославний, тому я не повірив словам Хея про те, що після поразки від Во-лодимира Кличка він по-кине ринг, — зауважив пан Єзерський. — Упевнений, Хей хоче завершити кар’єру впевненою перемогою. А тому ще повернеться. Віталій Кличко — оптимальний для нього суперник. Цей поєди-нок вигідний для тамування власних амбіцій британця, і з фінансового погляду також».

Заради протистояння з Кличком-старшим Хей готовий навіть на незнач ні поступки у власних фінан-сових інтересах. Нагада-ємо, в липні британець за рішенням суддів програв титул WBA Володимирові Кличку. Поділ гонорару в тому двобої становив 50 на 50. Цього разу Хей вважає, що не заслуговує такої частки призового фонду. «Хочу битися з Ві-талієм, старшим братом Володимира, який пере-міг мене в минулому бою. Вони єдині, заради кого розглянув би повернення в ринг. Минулий бій був 50/50. Цього разу я на таке не заслуговую. У мене не-має титулу, але подарую цьому протистоянню видо-вищність і значущість, хоча

не впевнений, що цього ви-стачить для 50/50», — заявив англійський боксер.

Наразі британець не знає, чи відбудеться поєдинок проти Віталія Кличка. «Ще не бачив контракту, але пере-говори тривають. Перш ніж завершити кар’єру, хотів би провести цей бій, а в березні є дата для цього. Чи від-будеться протистояння, не відомо. Але буду у відмінній формі. Якщо мені запропо-нують те, на що я, на мою думку, заслужив, то до цієї зустрічі поставлюся з усією серйозністю», — додав Хей.

За неофіційною інфор-мацією, Девід Хей отримав контракт на поєдинок із Ві-талієм Кличком. Відповісти на цю пропозицію брита-нець має в першій половині грудня.

Хей сказав, Хей передумав Президент НЛПБ України Михайло Завʼялов прокоментував «Газеті» ймовірність бою Віталій Кличко — Девід Хей

Е

Ліонель Мессі знову може стати найкращим у світі. Фото: sport-express.ru

l Роман Бойко

У зимове міжсезоння ки-ївське «Динамо» може придбати форварда ро-

сійської «Кубані» та збірної Кот д’Івуару Лассіну Траоре.Спортивний директор «ди-

намівців» Олексій Михайли-ченко переглядав африканця в останній грі його команди проти столичного «Спарта-ка». В цьому матчі Траоре забив гол. Загалом за сезон футболіст забив 15 м’ячів у ворота суперників. 21-річний форвард таранного типу,

зріст якого становить 203 см, має чудову швидкість, непогано грає на «другому поверсі», а також є дуже тех-нічним. До «Кубані» Траоре перейшов 2011 року з румун-ського клубу ЧФР «Клуж». Сума трансферу становила 3 мільйони євро.

Нагадаємо, влітку «Ди-намо» вже придбало двох представників Африки — ні-герійців Лукмана Аруну та Брауна Ідейє.

«Динамо» цікавиться африканцем

Девід Хей. Фото: АР

Лассіна Траоре. Фото: sportbest.net