MIHICTEPCTBO ОСВIТИ I НАУКИ УКРАIНИ МIЖНАРОДНИЙ ... · « 1'6 » 1Jt ;1,иt/ 2020 року - 22 с. Розробники: Бачерiков Валерiй

MIHICTEPCTBO ОСВIТИ I НАУКИ УКРАIНИ

МIЖНАРОДНИЙ ГУМАНIТАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

. ... ,1:~щТJ.~. ЗАТВЕРДЖУIО

мici"i

овенко К.В.

~ 's+-'~ ,..,...-;;,;;..;...,:::..~-'-6----2020 р.

ПРОГРАМА

Додаткових вступних фахових випробувань для вступу

на базi вищоi" освiти «молодший спецiалiст»

3 ОСНОВ ТЕХНОЛОГIЙ МЕДИЧНОI ДIАГНОСТИКИ

при вступi на навчання до Мiжнародного гуманiтарного унiверситету»

ОС «Бакалавр» за спецiальнiстю «Технологii" медичноi" дiагностики та

лiкування» на базi освiти ОКР «Молодший спецiалiст»

Схвалено вченою радою

Протокол № 4 вiд « /f »ttl{J1/LJd0 2020 р.

Голова вченоУ ради

2

Програма вступного випробування на здобуття освiтнього сту11еня «бакалавр» на основi конкурсного предмету Основи техноло гiй

медичноi' дiагностики (назва навчально"i дисциплiни) За НаПрЯМОМ ПlДГОТОВКИ ( спецiальностi) 224 ~Технологii' медичноi' дiагностики та лiкування~

« 1'6 » 1Jt ;1,иt/ 2020 року - 22 с.

Розробники:

Бачерiков Валерiй Анатолiйович, доцент, завiдувач кафедри медично·i бiологii' та xiмii', кандидат хiмiчних наук . Шутурмiнський Вiталiй Григорович, Директор Одеського медичного 1нституту, доктор медичних наук.

Програма затверджена на засiданнi кафедри медичноi' бiологii' та xiмii"

Протокол вiд « t'4> ,J/, ~tL,y:? 2020 року № ~

3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Найважливiше завдання програми пiдготуватися до вступних випробувань.

допомогти абiтурiентам

Вступнi випробування дадуть змогу мати об'ективну, достовiрну iнформацiю про рiвень пiдготовки абiтурiента з предмету.

Бiологiчна хiмiя, як навчальна дисциплiна, базуеться на вивченн1 медично"i бiологi"i, бiофiзики, медично"i xiмi"i, морфологiчних дисциплiн й iнтегруеться з цими дисциплiнами; закладае основи вивчення молекулярноi' бiологi"i, генетики, фiзiологi"i, загально"i та молекулярно"i фармакологй, токсикологi"i та пропедевтики клiнiчних дисциплiн, що передбачае iнтеграцiю з цими дисциплiнами; закладае основи клiнiчно"i дiагностики захворювань, контролю за ефективнiстю застосування лiкарських засобiв та заходiв, спрямованих на попередження виникнення та розвитку патологiчних процесш.

Медична освпа мае сприяти: становлению загально"i культури, вихованню особистостi, яка усвiдомлюе власну вiдповiдальнiсть за збереження , змiцнення духовного та фiзичного здоров' я кожноi' конкретно·i людини.

Максимальна кiлькiсть балiв, яку можна набрати правильно виконавши всi завдання вступного тесту комплексного фахового випробовування - 200.

KPИTEPII ОЦIНЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ФАХОВОГО IСПИТУ

Критерil оцiнювання тестових завдань: За завдання з вибором однiе1 правильно1 вiдповiдi нараховуеться О або

3,33 тестовий бал: - 3,33 бали, якщо вказано правильну вiдповiдь; - О балiв, якщо вказано неправильну вiдповiдь, або вказано бiльше

однiе1 вiдповiдi, або вiдповiдi не надано, або зробленi виправлення. Максимальна кiлькiсть балiв, яку можна набрати вступник ,

правильно виконавши всi завдання тесту з бiологiУ, - 200.

ПРОГР АМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

1. Вступ. Предмет i завдання бioxiмii. Орrанiзацiя роботи в бiохiмiчнiй лабораторii.

4

Предмет i завдання бioxiмii". Зв'язок бioxiмi'i з iншими дисциплiнами. Стисла iсторiя розвитку бioxiмi'i. Значения бiохiмiчних дослiджень у загальному комплексi сучасних методiв обстеження пацiента. У явления про контроль якостi бiохiмiчних дослiджень.

Навчальна практика.

Органiзацiя роботи в бiохiмiчнiй лабораторi'i . Сучаснi методи бiохiмiчних дослiджень: впровадження автоматизацi'i, мало'i механiзацi'i, застосування готових наборiв хiмiчних реактивiв, унiфiкованих методiв. Бiологiчний матерiал для дослiдження. Органiзацiя робочого мiсця лаборанта. Дотримання правил технiки безпеки, охорони працi, протиепiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторi'i. Права i обов'язки лаборантiв. Методи контролю якостi лабораторних дослiджень. Розв'язування завдань щодо приготування розчинiв.

Практичнi навички:

- органiзацiя робочого мiсця;

- зважування на технохiмiчних та аналiтичних терезах;

- приготування вiдсоткових, молярних та нормальних розчинiв;

- одержання плазми i сироватки кровi без ознак гемолiзу;

- ведения звiтно-облiковоi' документацii';

- знезараження вiдпрацьованого матерiалу та робочого мiсця;

- дотримання правил технiки безпеки, охорони працi, протиепiдемiч-ного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторi1.

2. Загальнi уявлення про обмiн речовин та енергii" в органiзмi. Шляхи регу ляцii.

Обмiн речовин як осн овна ознака життсдiяльностi органiзму. В иди процесiв обмiну речовин в органiзмi - пластичний та енергетичний, 1хня характеристика. Продукти харчування - основне джерело пластичного матерiалу та енергi'i для забезпечення життсдiяльностi органiзму. Макроергiчнi сполуки. Основнi етапи вивiльнення енергiУ харчових речовин. Бiологiчне окисления. Субстратне та окислювальне фосфорилювання. Вивчення балансу енергi'i. Основнi шляхи регуляцiУ процесiв обмiну.

3. Гормони.

Загальнi вiдомостi про гармони. Класифiкацiя, структура окремих гормонiв. Регуляцiя синтезу та секрецi'i гормонiв. Механiзм дi'i гормонiв. Порушення ендокринно'i регуляцi'i обмiну речовин.

5

4. Хiмiя бiлкiв.

Загальна характеристика бiлкiв, значения i'x в органiзмi. Хiмiчний склад бiлкiв. Класифiкацiя амiнокислот. Сучаснi методи визначення амiнокислотного складу бiлкiв. Структура та фiзико-хiмiчнi властивостi бiлкiв. Електрофорез бiлкiв, використання в бiохiмiчнiй лабораторi"i. Денатурацiя бiлкiв, зворотнi та незворотнi змiни, значения "ix у розвитку патологiчного процесу. Простi та складнi бiлки, види . Хромопроте·iни. Будова гемоглобiну, види та похiднi. Нуклеопротеi'ни, роль в органiзмi.

5. Обмiн простих бiлкiв та амiнокислот.

Динамiчний стан бiлкiв в органiзмi. Азотистий баланс. Бiологiчна цiннiсть бiлкiв. Травления бiлкiв та механiзми всмоктування амiнокислот. Гниття бiлкiв у кишечнику, знешкодження токсичних продуктiв. Загальнi шляхи перетворення амiнокислот: дезамiнування, трансамiнування, декарбоксилювання. Бiогеннi амiни, бiологiчна роль. Особливостi обмiну окремих амiнокислот. Спадковi порушення обмiну амiнокислот. Амонiак -кiнцевий продукт розпаду амiнокислот, шляхи утворення та знешкодження. Синтез сечовини. Рiвень сечовини в кровi як показник стану обмiну бiлкiв, функцiонально1 активностi печiнки, нирок. Креатин i креатинiн, бiологiчне значения. Азотемiя, види та характеристика. Загальний бiлок. Характеристика основних бiлкових фракцiй. Причини гiпо- та гiперпроте1немi1. Диспроте1немi1. Проте1нограми. Поняття про парапроте1немiю. С-реактивний проте1н, значения визначення.


Визначення загального бiлка з бiуретовим реактивом. Побудова калiбрувального графiка. Визначення бiлкових фракцiй методом електрофорезу, сечовини за колiрною реакцiею з дiацетилмонооксимом, креатину, креатинiну за колiрною реакцiею Яффе, С-реактивного протеУну. Дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi, протиепiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторiУ. Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiем: норма/ патологiя.



- пiдготовка бiологiчного матерiалу для дослiдження;

- визначення загального бiлка з бiуретовим реактивом;

- побудова калiбрувального графiка;

- визначення бiлкових фракцiй методом електрофорезу;

(j

_ визначення сечовини за колiрною реакцiею з дiацетилмонооксимом ;

- визначення креатину, креатинiну за колiрною реакцiею Яффе;

- визначення С-реактивного протеi"ну;


6. Обмiн складних бiлкiв.

Обмiн нуклеопротеi"нiв: травления, всмоктування. Розпад пуринових

пiримiдинових нуклеотидiв до кiнцевих продуктiв. Сечова кислота, значення

визначення. Подагра, причини виникнення.

Обмiн хромопротеi'нiв. Обмiн гемоглобiну. Бiлiрубiн та його фракцii'.

Роль печiнки в утвореннi бiлiрубiнглюкуронiдiв. Перетворення бiлiрубiну в

кишечнику. Пiгменти калу та сечi. Патологi'i обмiну жовчних шгментiв,

причини. Диференцiальна дiагностика жовтяниць.


Визначення бiлiрубiну та його фракцiй за методом Iендрашика, вмiсту

сечово'i кислоти в сироватцi кровi за допомогою набору або з фосфорно

вольфрамовим реактивом. Дотримання правил технiки безпеки, охорони

працi в галузi, протиепiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй

лабораторi'i. Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiем: норма/

патолопя.




- визначення бiлiрубiну та його фракцiй за методом Iендрашика;

- визначення вмiсту сечовоi' кислоти в сироватцi кровi за допомогою

набору або з фосфорно-вольфрамовим реактивом;

-дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi, протиепi

демiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторii'.

7. Вiтамiнн.

Загальнi поняття про в~тамши. Бiологiчна роль вiтамшш у органiзмi людини, взаемозв'язок з ферментами. Поняття по авiтамiнознi, гiпо- та

гiпервiтамiнознi стани органiзму людини та типовi причини i'x виникнення. Вiтамiноподiбнi речовини та антивiтамiни. Застосування в~тамшш у медицинi.

7

8. Ферменти.

Загальна характеристика ферментiв, бiологiчне значения . Ферменти -простi та складнi бiлки. Активний i алостеричний центри ферментiв . Поняття апоферменту, коферменту, простетично'i групи , холоферменту. Класифiкацiя коферментiв. Коферментна функцiя вiтамiнiв. Кiнетика ферментативних реакцiй. Константа Mixaeлica. Залежнiсть швидкостi ферментативних реакцiй вiд температури, рН, концентрацi'i ферменту i субстрату, активаторiв та iнгiбiторiв. Властивостi ферментiв, специфiчнiсть дi'i. Iзоферменти , особливостi будови, значения. Мультиферментнi комплекси. Мiжнародна класифiкацiя i номенклатура ферментiв . Основи клш1чно1 ензимодiагностики. Значения ферментiв для медицини. Первиннi та вториннi ензимопатi'i. Значения визначення активностi ферментiв у кровi та сечi.


Визначення активностi а-амiлази в сироватцi кровi та сечi , аспартаталанiнамiнотрансферази, креатинфосфокiнази основно·i та кислоi' фосфатази в сироватцi кровi. Дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi , протиепiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторi'i. Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiем: норма/патологiя.



. . . . . . - визначення активносп а-амшази в сироватц1 кроВ1 та сеч1, аспартат- 1 амiнотрансферази, креатинфосфокiнази, лужноi' та кислоi' фосфатази в

. . сироватц1 кроВI;

9. Хiмiя вуглеводiв.

Загальна характеристика вуглеводш та i'x роль в орган1зм1 . Класифiкацiя. Моносахариди: х1м1чна будова, властивостi, бiологiчне значения. Дисахариди, полiсахариди: загальнi уявлення про i'хню будову, властивостi. Глiкоген. Глiкозамiноглiкани (мукополiсахариди): основн1 функцii', представники. Сiаловi кислоти, значения визначення.

10. Обмiн вуглеводiв.

Травления i всмоктування вуглеводiв. Промiжний обмiн вуглеводiв, аеробне та анаеробне перетворення вуглеводiв, характеристика i бiологiчне значения. Взаемозв'язок глiколiзу та глюконеогенезу (цикл Kopi). Регуляцiя вуглеводного обмiну. Роль печiнки. Рiвень глюкози в кровi як показник обмiну вуглеводiв. Гiпо- та гiперглiкемi'i, причини виникнення. Метаболiзм глiкогену. Спадковi порушення обмiну глiкогену. Патологiя вуглеводного обмiну. Цукровий дiабет: бiохiмiчне уявлення про етiологiю, патогенез ,

8

лiкування. Методи дослiдження вуглеводного обмiну. Тест на толерантнiсть до глюкози. Типи глiкемiчних кривих. Значения визначення пiровиноградно·i та молочноi· кислот у кровi.


Визначення глюкози в кровi глюкозооксидазним методом. Побудова калiбрувального графiка для визначення глюкози. Визначення пiровиноградноi" та молочноi" кислоти у кровi. Визначення сiалових кислот у сироватцi кровi. Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiем: норма/ патологiя.


- визначення глюкози в кровi глюкозооксидазним методом;

- побудова калiбрувального графiка для визначення глюкози;

- визначення пiровиноградноi" та молочноi" кислот у кровi ;

- визначення сiалових кислот у сироватцi кровi;


- дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi, проти-

епiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторi"i.

11. Хiмiя лiпiдiв.

Загальна характеристика л1п1д1в. Лiпiди та бiомембрани. Трансмембранний транспорт речовин. Триацилглiцероли (нейтральнi жири:

хiмiчна будова, значения). Насиченi та ненасиченi жирнi кислоти, бiологiчне значения. Складнi лiпiди: структура, функцii:, окремi представники. Стерини. Холестерин, його роль в органiзмi. Лiпопротеi:ни, фракцii:, будова, значения

визначення.

12. Обмiн лiпiдiв.

Бiохiмiчнi процеси при травленнi лiпiдiв i особливостi всмоктування продуктiв i'x гiдролiзу. Роль жовчi. Утворення лiпопротеi:дних комплексiв, будова, класифiкацiя, роль у транспортi жирiв. Методи визначення лiпопротеi'нiв у сироватцi кровi. Промiжний обмiн лiпiдiв - поняття про розпад i синтез жирних кислот. Ацетил-КоА- промiжний продукт окисления жирних кислот, шляхи його перетворення в печiнцi. Регуляцiя обмiну лiпiдiв. Холестерин, бiологiчне значения. Метаболiзм кетонових тiл. Патологiя обмiну лiпiдiв. Гiперлiпопротеiнемii. Атеросклероз. Причини жирово1 iнфiльтрацii" печiнки. Бiохiмiя ожирiння. Значения визначення

триацилглiцеролiв, фосфолiпiдiв, ~-лiпопротеiнiв i холестерину .

9

НавLtальна практика.

Визначення триацилглiцеролiв, холестерину, фосфолiпiдiв r3-лiполротеi'нiв у сироватцi кровi унiфiкованими методами. Первинний вiдбiр

результатiв дослiджень за критерiем: норма/патологiя.

Практичнi новички:


- визначення триацилглiцеролiв у сироватцi кровi колориметричним

методом;

- визначення холестерину у сироватцi кровi методом Iльке;

- визначення фосфолiпiдiв у сироватцi кровi за кiлькiстю неорганiчного

фосфору;

- визначення В-лiпопротеi"нiв у сироватщ кроВI турбiдиметричним

методом;


- дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi, протиепi-

демiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторii".

13. Взасмозв'язок процесiв обмiну. Роль печiнки в обмiнi речовин.

Взасмозв'язок обмiну бiлкiв, жирiв i вуглеводiв. Ацетил-КоА, глюкозо-

6-фосфат i пiруват - загальнi метаболiти процесiв обмiну. Особливостi

бioxiмii' печiнки. Функцii' печiнки. Знешкодження токсичних речовин у

печiнцi. Бiохiмiчнi методи дослiдження функцiонального стану печiнки.


Проведения проб на колоi"достiйкiсть бiлкiв (проба Вельтмана i

Тимолова). Дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi,

протиепiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторi"i.

Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiсм: норма/патологiя.



- проведения проб на колоi"достiйкiсть бiлкiв (проба Вельтмана i Тимо-

лова).

14. Водно-сольовий, мiнеральний обмiн. Бiохiмiя кровi.

Поняття про гомеостаз. Фiзико-хiмiчнi властивостi кровi. Розподiл

води та електролiтiв в органiзмi, бiолоriчне значения. Регуляцiя водно-

10

сольового обмiну. Порушення обмiну води. Обмiн макро- та мiкроелементiв, його порушення. Буфернi системи кровi в регуляцi"i кислотно-основного стану. Поняття про алкалоз i ацидоз.


Визначення натрiю та калiю в бiологiчних рiдинах методом полум'яно·i фотометрii". Визначення в сироватцi кровi кальцiю, залiза та хлоридiв. Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiем: норма/патологiя.


- визначення кальцiю в сироватцi кровi;

- визначення хлоридiв у бiологiчних рiдинах;

- визначення феруму в сироватцi кровi;

- визначення натрiю та калiю в бiологiчних рщинах методом полум'яноi" фотометрii";

15. Лабораторнi дослiдження системи гемостазу.

Сучаснi уявлення про систему гемостазу. Коагуляцiйний гемостаз. Плазмовi та тромбоцитарнi фактори згортання кроВI, регуляцiя. Антикоагулянтна система. Антикоагулянти фiзiологiчнi та патологiчнi, прямоi" i непрямоi" дii", синтез. Фiбринолiтична система. Методи дослiдження системи гемостазу. Патологiя системи гемостазу. Геморагiчнi захворювання, характеристика типiв кровоточивостi. Гемофiлii", причини, клiнiчнi прояви, дiагностика. Поняття про тромбози i тромбоемболiю. ДВЗ-синдром.


Визначення протромбiнового часу, протромбiнового iндекса, часу рекальцифiкацiУ плазми, концентрацiУ фiбриногену, толерантностi плазми до гепарину та фiбринолiтичноУ активностi плазми. Дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi, протиепiдемiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторiУ. Первинний вiдбiр результатiв дослiджень за критерiсм: норма/патологiя.




- визначення протромбiнового часу i протромбiнового iндексу;

- визначення активованого часу рекальцифiкацii' плазми;

- визначення концентрацii' фiбриногену;

11

- визначення толерантносп плазми до гепарину;

- визначення фiбринолiтичноУ активностi плазми методом лiзису еугло-

булiнiв;


- дотримання правил технiки безпеки, охорони працi в галузi, протиепi-

демiчного режиму пiд час роботи в бiохiмiчнiй лабораторiУ.

Перелiк контрольних питань

1. Предмет i завдання бiологiчноУ xiмii". 2. Стисла iсторiя розвитку бiологiчноУ xiмii".

3. Загальна характеристика бiлкiв. Класифiкацiя.

4. Амiнокислоти, класифiкацiя, властивостi.

5. Структура та властивостi бiлкiв.

6. Травления та всмоктування бiлкiв.

7. Гниття бiлкiв у кишечнику.

8. Промiжний обмiн бiлкiв.

9. Шляхи утворення та знешкодження амонiаку.

1 О. Синтез сечовини.

11. Участь печiнки в бiлковому обмiнi.

12. Загальний бiлок кровi та йога фракцiУ, склад, окремi представники.

13. Значения визначення загального бiлка та бiлкових фракцiй.

14. Причини гiпо- та гiперпроте1немii".

15. Диспроте1немii'. Поняття про парапроте1ни.

16. Азотемii", Гi види та характеристика.

17. Травления та всмоктування нуклеопроте1нiв.

18. Промiжний обмiн нуклеопроте1нiв.

19. Дiагностична цiннiсть визначення сечовоi" кислоти як к1нцевого

продукту розпаду пуринових нуклеотидш.

20. Обмiн гемоглобiну, утворення бiлiрубiну.

21. Види жовтяниць, причини. Диференцiальна дiагностика.

22. Жиророзчиннi вiтамiни, бiологiчне значения.

23. Водорозчиннi вiтамiни, бiологiчне значения.

24. Загальна характеристика ферментiв, бiологiчне значения.

25. Особливостi ферментативного каталiзу.

26. Хjмiчна природа ферментiв.

2 7. Iзоферменти, будова, бiологiчне значения.

28. Коферментна функцiя вiтамiнiв.

29. Загальнi уявлення про механiзми дii' ферментiв.

30. Мультиферментнi комплекси.

31. Властивостi ферментiв.

32. Класифiкацiя ферментiв.

12

33. Загальна характеристика ензимопатiй.

34. Дiагностичне значения визначення активностi ферментiв у кровi та ссчi .

35. Обмiн речовин як основна ознака життедiяльностi орrа11i з м у .

Пластичний та енерrетичний обмiн.

36. Види фосфорилювання. Макроергiчнi сполуки .

3 7. Основнi шляхи регуляцi"i процесiв обмiну.

38. Загальна характеристика гормонiв, бiологiчне значения, класифiкацiя.

39. Механiзм дii" гормонiв. Поняття про тканиннi гармони.

40. Загальна характеристика вуглеводiв, роль в органiзмi. Класифiкацiя .

41. Травления та всмоктування вуглеводiв.

42. Промiжний обмiн вуглеводiв, аеробне та анаеробне перетворення

вуглеводiв.

43. Регуляцiя вуглеводного обмiну. Роль печiнки.

44. Рiвень глюкози в кровi як показник обмiну вуглеводiв.

45. Причини гiпо- та гiперглiкемii".

46. Цукровий дiабет: бiохiмiчне уявлення про етiологiю, патогенез

шкування.

47. Тест толерантностi до глюкози. Характеристика глiкемiчних кривих.

48. Бiохiмiчнi методи дослiдження вуглеводного обмiну.

49. Загальна характеристика лiпiдiв, бiологiчне значения. Класифiкацiя.

50. Хiмiчна будова, значения для органiзму триацилглiцеролiв.

51. Структура, функцi"i окремих представникiв складних лiпiдiв.

52. Травления i всмоктування лiпiдiв. Роль жовчi. Транспортнi форми

ШШДlВ.

53. Роль лiпiдiв у побудовi клiтинних мембран. Утворення бiшарiв i мiцел .

54. Лiпопротеi"ни, будова, класифiкацiя, значения.

55. Обмiн лiпiдiв: лiпогенез, лiполiз, регуляцiя процесiв.

56. Холестерин, йога роль в органiзмi.

57. Порушення обмiну холестерину. Атеросклероз.

58. Бiологiчне та клiнiчне значения кетонових тiл.

59. Регуляцiя обмiну лiпiдiв.

60. Патологiя обмiну л1п1дш: порушення процесш травления та . .

всмоктування, пперл1п1дем1я, причини.

61. Дiагностичне значения визначення триацил глiцеридiв, фосфолiпiдiв,

холестерину та йога ефiрiв, 'ix спiввiдношення.

62. Причини жирового переродження печiнки.

63. Бiохiмiчний зв' язок обмiну бiлкiв, жирiв, вуглеводiв на приклад~

загальних метаболiтiв.

64. Роль печiнки в обмiнi речовин.

65. Роль води та мiнеральних речовин в органiзмi.

66. Регуляцiя водно-мiнерального обмiну.

67. Обмiн електролiтiв калiю, натрiю, кальцiю, фосфору, хлору, феруму.

68. Порушення кислотно-основного стану. Алкалоз. Ацидоз.

69. Буфернi системи кровi. 70. Сучаснi поняття про систему згортання кровi.

13

"/ 1. kPШ '\fmщiii 1111ii п· моста· 1. ( lшимовi фактори зrортання кровi.

7-:'. . 1\ 111 ' 1 ; 1\'lНll 'Y,IIЯll'\'11 . Фi6ринолiз . 73 . 1 ,~)p)' llll'IIШI C IICTCMИ 1 ·с мостазу.

7-l . М1.•тою1 J tot:.1 1iюкl'1111я с и стеми гемостазу.

7) . J lра в11л а тсх 11iк1-1 бс·зп е ки, охорона працi в rалузi, протиепiдемiчний

JK'Жlll\1 11i)t час робот11 в бiохiмiчнiй лабораторii'.

Jliтepaтypa

Основна

1. ьiоло1 ·iчна i бiоорганiчна хiмiя: у 2 кн.: пiдручник. Кн. 2. Бiологiчна хiмiя / 10.1. Губс ький , 1.8. Нiженковська, М.М. Корда, B.I. Жуков та iн.; за ред. 10.1. Губськоrо, 1 .В. Нiженковськоi'. - К.: ВСВ «Медицина», 2016. - 544 с .

2. Бiологiчна хiмiя з бiохiмiчними методами дослiдження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, l .C. Смачило. - К.: Медицина, 2009. - 352 с.

3. Бiох iмiчнi показники в нормi i при патологii' / За ред. О.Я. Склярова. - К.:

Медицина , 2007. - 320 с. 4. Гонський Я.I. , Максимчук Т.П. Бiохiмiя людини. Тернопiль :

Укрмедкниrа, 2001. - 736 с. 5. Губський Ю.1. Бiологiчна хiмiя. - Киi·в-Вiнниця: Нова книга, 2007. - 656 с. 6. Iваницька Г.1 ., Люленко Л.В. , Iваницька М.В. Практикум з клiнiчно"i

бioxiмii': навч. посiб. - К.: Медицина, 201 О. - 184 с. 7. Клiнiчна бiохiмiя: пiдручник / Д.П. Бойкiв, Т.1. Бондарчук, О .В . Iванкiв та

iн.; За ред О.Я. Склярова. - К.: Медицина, 2006. - 432 с. Додаткова

Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной

диагностике. - Одесса: Экология, 2005. - 607 с.

Кучеренко М.€., Бабенюк Ю.Д., Войцiцький В.М. Сучаснi методи

бiохiмiчних дослiджень. - К.: Фiтосоцiоцентр, 2001. - 424 с.

Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. - М.: БИНОМ, Невский

Диалект, 2000. - 368 с.

Практикум з бiологiчноi' xiмii" / За ред О.Я. Склярова. - К.: Здоров' я,

2002. - 298 с.

Електроннiресурси

1. Тести з бioxiмii" [http:www. studfile.net/preview/5281841]

2. Завдання з пiдготовки до iспиту з бioxiмii" [http://eprints.cdu.edu.ua]

3. Тести з бioxiмii" [studfile.net/preview/5280429]

Documents

MIHICTEPCTBO ОСВIТИ I НАУКИ УКРАIНИ МIЖНАРОДНИЙ ... · « 1'6 » 1Jt ;1,иt/ 2020 року - 22 с. Розробники: Бачерiков Валерiй