MO140469N

ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ МІСЬКИХ НАБЕРЕЖНИХ

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та практичні передумови реконструкції міських

набережних.

1.1.Практичний досвід формування набережних у містах.

1.2.Теоретичні дослідження особливостей формування міських набережних.

1.3.Сучасні тенденції у формуванні міських набережних.

Розділ 2. Фактори, що визначають особливості дизайну набережних міст.

2.1.Соціокультурні, природні та містобудівні фактори архітектурно -

дизайнерського формування міських набережних

2.2.Конструктивні особливості та класифікація набережних.

2.3.Характеристика предметно-просторового наповнення простору міських

набережних

Розділ 3. Особливості дизайну міських набережних.

3.1.Архітектурно - дизайнерські принципи та прийоми формування міських

набережних

3.2.Сучасні засоби архітектурно – дизайнерського формування міських

набережних

3.3.Рекомендації щодо архітектурно-дизайнерського формування міських

набережних

Висновок

Список літератури

Вступ

Водойми займають найважливіше місце в обличчі міста. У зв'язку з цим

з'являється ідея громадського простору між містом і водоймами, тобто

особливим чином оформленого та обжитого берега водойми. Так виникає

набережна - місце перебування людей біля води, для цього організовують

причали і порти для здійснення зв'язків між містами, також для рибальського та

іншого виробництва, також для купання, прогулянок і спілкування з природою.

Цінність таких місць настільки висока, що міста, тільки-тільки

розбагатівши і звільнившись від воєн, відразу починають прикрашати і

облаштовувати береги річок і морів, створювати набережні різних типів - з

кам'яних стін, багатоярусних терас, природних ландшафтів.

Для сучасних набережних у містах характерні наступні проблеми:

- нерозвинена пішохідна інфраструктура. У міському середовищі обумовлена

розвитком набережних, як транспортних магістралей, на природних територіях;

- відсутність дорожньо – тропиночной мережі;

- відсутність організованих підходів або спусковим до води;

- ускладнений доступ до набережного через рідких пішохідних переходів і

неорганізованим підходів;

- одноманітність рекреаційних і досугових можливостей;

- низький рівень комфорту зон відпочинку біля води, який виражається в

нестачі місць для короткочасного відпочинку, укриттів від негоди, відсутності

урн і громадських туалетів.

Мета дослідження – визначення особливостей дизайну міських

набережних.

Завдання дослідження.

1. Узагальнити практичний і теоретичний досвід з формування набережних

великих річок.

2. Визначити та проаналізувати фактори, які впливають на архітектурно-

планувальне і дизайнерське рішення міських набережних.

3.Визначити дизайнерські принципи і засоби формування міських набережних

Об'єкт дослідження – міські набережні.

Предмет дослідження - особливості дизайну міських набережних.

Методи дослідження: порівняльний аналіз, історичний аналіз, абстрагування,

моделювання та синтез, аналіз літературних джерел та .

Розділ 1. Теоретичні та практичні передумови реконструкції міських

набережних.

Набережна - це відкритий громадський простір, комплексний лінійний

об'єкт міської інфраструктури. З її боку обмежують ряд будівель та споруд,

заборів, відкосів, озеленених та промислових територій, з іншого - берегова

лінія - межа між суходолом та поверхнею будь-якої водойми.

Набережні виконуються зазвичай,як споруди у вигляді підпірних стінок,

рідше-наскрізна конструкція естакадного типу.

Природа і форма міських набережних рідко схожа, вони поєднують

різноманітність просторових та нематеріальних характеристик - наприклад,

соціокультурних та історичних. Набережні - це одночасно частина міської

тканини та водної поверхні.

1.1. Практичний досвід формування набережних у містах

Історико-містобудівне значення річки в організації і розвитку поселень

Аналіз історичних прикладів міст, заснований на річках, дає можливість

зробити висновок про характер розвитку прирічной території. Всі розглянуті

приклади ставити в різночасові періоди і типи товариств. Однакові процеси в

містобудуванні в багатьох суспільствах проходили в різні періоді часу, але

мали одну спрямованість. Тому ми не виділяємо історичні періоди в

містобудуванні, а відзначаємо характерні етапи в розвитку прирічкових

територій. В даному дослідженні ми виділяємо три етапи:

1.Місто-фортеця, річка як природний захист при нападі.

2.Розвиток торгових відносин, місто стає відкритим, роль річки як транспортної

артерії і ресурсу для виробничих потужностей.

3.Поява поняття «екологія міста», потреба захисту природи від шкідливого

впливу міст. Відновлення річок і прирічкових територій після промислового

використання [Мал.1]

В історичній перспективі роль річки в структурі поселення змінювалася.

XX століття багато в чому породивши споживацьке ставлення до природи, що

дало негативний результат в процесі освоєння міської території. Розвиток

гідротехніки дало значний вплив на процес формування прирічной території.

Втручання людини в процеси, що здійснюються природою, висловлюється в

порушенні природної рівноваги річок. Прирічна територія забудовувалася

складськими і виробничими будівлями, не залишаючи можливості для

організації набережній. Ця тенденція зберігалася аж до середини 20 століття.

Такий стан породило функціональний конфлікт територій, який виражений в

порушенні екологічної рівноваги прирічкових зон. На сучасному етапі розвитку

міст проводитися комплексна реконструкція прирічкових територій, прикладом

тому можуть служити такі міста, як Лондон, Москва, Барселона і ін.

Комплексна реконструкція та освоєння прирічкових зон у великих і найбільших

містах у багатьох країнах.

Розвиток набережній Парижа ХІХ століття. В середині XIX століття Париж

перетворюється, починається реконструкція міста руйнуються старі квартали,

зносяться вузькі вулички, де так зручно було будувати барикади[Мал.2].

Цілих двадцять років, починаючи з 1853 року, Париж - будівельний

майданчик. Роботою керували барон Османн, префект Сени. Саме він надав

місту сучасний вигляд. Османн збільшив Париж, приєднавши до нього 11

сусідніх громад. Під його керівництвом проклали широкі вулиці з новими

будинками, побудованими в єдиному стилі, створили просторові площі, сквери

і парки. Все це прикрашалося прекрасними скульптурами. На місці

старовинних міських стін влаштовувалися бульварі. Вулиці мостили щебенем,

з'явилися тротуари. Успішно будували громадські будівлі: вокзали, казарми,

мерії, школи, лікарні, театри. З'являються величезні універсальні магазини, що

торгують усілякими товарами, кафе і ресторани, картинні галереї і книжкові

розвали букіністтiв на набережній Сени.

Необхідність змін назріла вже давно. Починаючи з першої половини

XVIII століття влада міста замислювалася про необхідність перебудувати центр

Парижа, а саме: облагородити набережні Сени і знести будинки, побудовані на

мостах.

Архітектурний ансамбль Дворцевої набережни. Росія, Санкт-Петербург,

протяжність 1300 м. У другій половині XVIII століття на Палацовій набережній

були побудовані: великий і малий Ермітаж, Ермітажний театр, Мармуровий

палац (в XIX столітті добудованої службовий корпус), садиба Бецкого і ін. В

60-ті роки XVIII були побудовані Ермітажний і Лебедине мости, що стали

архітектурною окрасою набережної.

У XIX столітті були побудований Ново-Михайлівський палац. У 1903році

був побудований Троїцький міст, а в 1915году - Палацовий міст [Мал.3].

1.2.Теоретичні дослідження особливостей формування міських набережних

Альбом типових рішень благоустрою набережних

Альбом типових рішень з комплексного благоустрою набережної Москви

- річки випущено на замовлення комітету з архітектури та містобудування в

якості методичного керівництва для практичної діяльності архітекторів.

Укладач альбому є ГУП «ГоловАПУ».

Альбом розроблений з урахуванням положень концепції, схвалений

експертною радою щодо збереження, планування і розвитку особливо охороних

природних територій. Департаменту природокористування і покликання стати

настільним довідником для архітекторів, що займаються проектуванням і

облаштуванням набережних Москви - річки, а також для студентської

аудиторії.

Альбом розділеної на три частини: в ньому є аналітичні матеріали,

перераховані загальні принципи просторової організації набережній, і

представлені безпосередньо типові рішення з благоустрою відповідно до

типологією набережній. Серед них відокремлюються лінійні ділянки,

території ТПУ, рекреаційні та суспільно-ділові території, транспортні

розв'язки. Представлено рішення по пішохідний зонах, покриття, озеленення,

некапітальних об'єктів, освітлення. Перераховано соціально-економічні

вимоги, вимоги що до безпеки і екології.

Міське зелене будівництво

Розглядається значення зеленого будівництва в комплексі архітектурно-

планувальних та інженерно-технічних заходів що до поліпшення мікроклімату

міста, формування комфортного міського середовища.

Виклад принципи організації системи зелених насаджень в містах та

пропонують методи проектування і парків, лісопарків, скверів, садів,

бульварів, а так само озеленення території житлового мікроклімату, і

промислових підприємств.

Міські та портові набережні

Присвячений комплекс питань пов'язаних з проектуванням міських і

причальних набережних. Розглянуто конструкції набережній і дано їх техніко -

економічне порівняння.

Наведено рекомендації що до вибору конструкцій набережної в

залежності від кліматичних, гідрологічних і геологічних умов об'єктів

будівництва. Викладено методи статичних і реологічних розрахунків

набережній. Розглянуто будівництво набережних на слабких підставах.

Landscape architecture now / ландшафтна архітектура зараз

Одним з найактуальніших напрямків сучасного дизайну є садово-паркове

мистецтво. В незалежності від цього, коли будівля споруджується, будь то

будинок або стадіон, зелена зона навколо має величезне значення, а тим більше

з упором на еко - дизайн.

Ця книга демонструє роботи провідних дизайнерів в цій області - Кена

Сміта, і перспективних новачків, таких як Володимир Джурович з Лівану.

Waterfront landscapes / Ландшафтний дизайн набережних

У Книзі зібрані крайні проекти ландшафтного дизайну. Кожен проект

враховує різні конструктивні завдання і інноваційні рішення.

Благоустрій міських набережних

У книзі представлені методичні рекомендації, розроблені, щоб сприяти

реалізації проектів мономіст. Методичні рекомендації складаються переважно з

функціонально-планувальних та об'ємно-просторових рішень, які лягають в

основу проектно-кошторисної документації. Перед тим як приступити до їх

підготовки, рекомендується провести ряд досліджень і розробити бачення

проекту. Детальніше про це див. У Методичних рекомендаціях щодо порядку

розроблення проектів комплексного благоустрою.

Дизайн міста: основні етапи історичного розвитку.

Стаття присвячена дизайну міста, як багаторівневу систему організації

предметно просторового середовища міста. Виявляються основні етапи в

історії дизайну міста починаючи з середини ХХ століття до сьогодні.

Зарубіжний досвід проектування набережних великих прибережних міст.

У статті розглянуто зарубіжний досвід проектування прибережних і

морських набережних. Приклади проектних рішень дають можливість

проаналізувати досвід колег, а так само провести аналіз функціонального та

об'ємно-просторового рішення досліджуваних об'єктів.

1.3. Сучасні тенденції у формуванні міських набережних

Зарубіжний досвід проектування набережних великих прибережних міст

багатий на цікаві ідеї, але особливості клімату, містобудівної ситуації значно

обмежують огляд прикладів створення архітектурного середовища набережних.

Лас-Неграс Набережна / Хесус Торрес Гарсія[мал.4.]

Архітектори - Хесус Торрес Гарсія

Місце знаходження - Parque Natural , Ніджар, Іспанія

Технічний архітектор - Хуан Дієго Гардерас Гарсія

Рік реалізпціі - 2011р.

Площа – 6800 кв.м

Пляж Лас Неграс розташований в центрі міста з такою ж назвою. Цей

пляж дуже характерний для великої кількості темних каменів, розкиданих по

піску через якого важко потрапити в море. Пляж має довжину 850 метрів, його

площа 6800 кв.м, пляж включає в себе всі види послуг, таких як рятувальну

службу, громадське харчування, розміщення, туристичну діяльність. До пляжу

можна легко дістатися.

Пляж реконструйований в 2007-2011 рр. В оточенні пагорбів по обидва

боки стоїть Серро-Негро (Чорна гора), на сході пляжу, з темними кам'яними

скелями - прекрасний приклад вулканічного походження. Пляж сповнений

чорних і кольорових каменів, тому він не ідеальний для плавців, які шукають

тільки дрібний пісок, але натомість пропонує кришталево чисте море, повне

риби, це дійсно чудове місце для підводного плавання. Поруч знаходиться пляж

Кала Сан-Педро, бухта, повністю ізольована, до неї можна дістатися тільки по

морю або через 2 години ходьби по лісі. На південь від цього пляжу

знаходиться пляж Кала дель Куерво.

Набережна має не складну компактну конфігурацію берегової лінії. Спуск

до води здійснений за допомогою дерев'яних ступенів які були запропоновані

дизайнерами. Набережна має природну домінанту -гори. Лас Неграс викликає

уважний підхід до публічного простору. Вибір матеріалів був вирішальним в

консолідації роботи і рамках його міської взаємодії: дерев'яна структура і

покриття периметра магазинів являються лікувальними, що сприяє

консолідації. У лікуванні людини існує симетрична психологія, застосовується

вона тут до використання і формі матеріалу, як засоби вираження об'єкта. Це

відбивається в природних елементах, шуму моря, звуків чайок, матеріалами і

формою природних елементів, рослинний, геологічних конфігурацій.

Тут архітектор стає посередником цінностей контексту. Природною

концепцією міського ландшафту, стала відкрита для використання з

можливістю включення побажань, діяльності та творчості, які в той же час

пов'язані з контролем порожніх просторів, його розмірами, пейзажної і міський

природи.

Плавучий острів / OBBA & Dertien12[мал.5.]

Архітектори - Sojung Lee & Sangjoon Kwak ,Том Гантуа

Місце знаходження - Брюгге, Бельгія

Рік реалізації - 2018р.

Бельгійський Брюгге часто називають Північною Венецією, адже місто

весь поцяткований ріками і каналами. В рамках Triennale Brugge 2018

архітектурні бюро OBBA і Dertien12 звели на одному з каналів понтонний міст,

по якому тепер жителі міста і туристи зможуть гуляти як по вулиці. OBBA

намагається розмити жорсткий кордон каналу і направити людей до берега.

Палубні таблички, металеві стовпи, верхні металеві рейки, що з'єднують

стійки, і мотузкових штори, що охоплюють рейки. Штори і їх тіні створюють

неоднозначні простору, які, здається, одночасно відкриваються і закриваються.

Крім того, фіранки і тіні, що реагують на світло і вітри, розмивають кордон,

багаторазово відкривають і закривають пам'ятки відвідувачів, а також знову

створюють знайомі пейзажі. "Плавучий острів" немов ширяє над водою, а

безліч білосніжних мотузок, які розгойдуються на вітрі, підсилюють відчуття

легкості і невагомості.

Острів являє собою вигнуту дорогу, прокладену прямо по каналу.

Відвідувачі можуть там гуляти, відпочивати, читати книги або грати у води,

насолоджуючись міським пейзажем. Протягом усієї стежки натягнуті білі

мотузочки, які десь створюють подобу гамака, а десь - фіранок, з якими

люблять грати діти.

Встановлена звивиста платформа, тягнеться вздовж водного шляху. На

місці є зона з гамаками, для втомлених від прогулянки мандрівників, і

гойдалки, щоб поглянути на місто з нового ракурсу. На плаваючій платформі

немає огорож, тому відвідувачі можуть сидіти біля самого краю і

насолоджуватися каналом в безпосередній близькості. Головне - не нехтувати

власною безпекою.

Новий BIG-Designed Neighborhood для активації набережній

Орхуса[мал.6.]

Архітектори - Søren Martinussen

Місце знаходження - Магазин Torv 3, 8000 Aarhus C, Данія

Площа - 100000 кв.м.

Рік реалізації – 2017р.

Поетапний розвиток «вдихне життя в гавань», надавши важливість

суспільному світу, організувавши сім житлових будинків цієї ділянки з рядом

рекреаційними і культурними заходами, включаючи пляжну зону, басейни,

театр і кафе, а також суспільну набережну. Кожне з семи будівель унікальне,

починаючи від малоповерхових будівель і включає приватний двір для жителів.

Кишені нових громадських просторів будуть переплітатися з структурами

по всій ділянці, оскільки вони блукають по набережній, яка зв'яже жителів з

існуючою човновою гаванню та сусідньою міською площею (Nikoline Kochs

Plads) і центром міста.

CityDeck / StossLU [мал.7.]

Архітектори - StossLU

Місце знаходження - Грін-Бей, Вісконсін, США

Площа - 1 га

Рік реалізації – 2010р.

Основна мета проекту полягала в тому, щоб ввести програмну залежність

між новим суспільним парком і під окупованими кварталами міста. Кілька

елементів дизайну, одночасно сприяють руху до води і вздовж набережной.

Дерев'яний дощатий настил переплітається і складається вздовж проекту,

виробляючи різноманітний набір міських меблів, які розміщуються в зонах и

сприяють різним відносинам з міським і природним середовищем. Гнучкі

вимощені території, спеціально розташовані поблизу вуличних входів, й

служать зонами для більших спонтанних зборів або запланованих заходів в

цивільному масштабі. Наступний етап цього проекту буде просувати цю ідею

далі. На воді будуть встановлені ступені амфітеатру, сцена, міська лава і доки

для човнярів.

Зміцнення і поліпшення набережній спріяло не тільки цілям захисту від

води, але і подальшого територіального зростання міста в прибережній зоні,

отримання додаткових вільних територій в історичній частині міста і

збільшення рекреаційного навантаження на курорти.

Будівництво набережних, як штучне або природне збільшення берега

відсувало воду від курортів, утворилися вільні простори, які дозволили

архітекторам і дизайнерам створювати нові архітектурно-планувальні

елементи, такі як еспланади і пірси.

Кримська набережна[мал.8.]

Архітектори - бюро Wowhaus

Місце знаходження – Москва,Россия

Площа - 45 тис.кв.м

Рік реалізації – 2013р.

Кримську набережну зробили пішохідною, вона є частиною прилеглого

парку «Музеон» - тепер ніяких машин і парковок, тільки лавочки, клумби і

велодоріжки.

Вздовж набережной розташувався оновлений вернісаж для вуличних

художників, які все життя продавали на цьому місці свої роботи. Тепер це

повноцінні павільйони з хвилеподібним дахом. Для кафе і пунктів прокату

побудували компактні симпатичні павільйони. Найбільший павільйон з

похилим дахом, на який можна підніматися. Звідти відкривається вид на

Москву, а взимку дах буде заливатися для катання.

По всій території проклали дерев'яний променад, провідний в «Музеон»,

а також освітлювану доріжку для велосипедистів.

Також на набережній побудували невелику дерев'яну сцену, де «Музеон»

в теплу пору буде влаштовувати концерти, презентації, лекції та майстер-класи.

Крім того, в пішохідній зоні встановили так званий сухий фонтан, без чаші.

Ландшафтний дизайн розробила Анна Андрєєва: вона запропонувала посадити

польові рослини і насипати пагорби.

Набережна озера Кабан[мал.9.]

Архітектори - Turenscape + MAP

Місце знаходження – Казань,территория озерной системы Кабан в центре.

Площа - 186 га

Рік реалізації – 2016р.

В основу проекту Turenscape + МАП architects покладена ідея «еластичної

стрічки» - безперервної системи ландшафтів уздовж узбережжя озера, в яких

зберігається культурна та історична пам'ять.

У всіх трьох озерах висадити різні види рослин, тим самим створити в

них різні тематичні зони. Для того щоб люди активно користувалися водою,

вона повинна бути чистою. Для цього надали кілька технологій з очищення

води. В проекті довга, витягнута паркова пішохідна зона з торговими

майданчиками, що дозволить городянам спускатися до води. Сама ж

конструкція надводного парку - механізм для очищення стічних вод.

Втручання людини в Верхній Кабан вирішили знизити до мінімуму, щоб

дозволити природним ландшафтом максимально зберегтися. Вони

запропонували обмежитися організацією спеціально виділених пішохідних

доріжок. На Середньому Кабані в проекті закладена робота з середовищем, в

тому числі і трансформація існуючих промислових підприємств в так звані

«зелені» індустрії. Нижній Кабан і канал Булак повинні стати місцем з'єднання

суспільства і природи, де починається взаємодія з водою через забезпечення

доступу до неї.

Набережна Тури[мал.10.]

Місце знаходження – Тури,Тюмень

Площа - 1,5 га

Рік реалізації – 2012р.

Дана набережна є пішохідною зоною в чотири рівні, і протяжністю в

декілька кілометрів. Протягом усієї набережної, розташована велика кількість

місць для відпочинку.

На ній знаходиться безліч скульптур, барельєфів і фонтанів, а сама

набережна, з моменту своєї появи, є візитною карткою міста, але на ній

відсутнє функціональне зонування.

Загальний аналіз набережних показав, що найчастіше

використовують такі функціональні зони, як розважальна з гойдалками, зона

відпочинку з гамаками і канапками, рекреаційні зони, плаваючі басейни та

сауни, зони активного відпочинку та інші. Так само на набережних

розташовуються різні павільйони: галерей, оглядових майданчиків, кафе, літніх

кінотеатрів та інші. [Мал.11].

Аналіз сучасного досвіду проектуванні набережних дозволи визначити

основні тенденції:

1.Забезпечення вільного доступу городян до води;

2.Перетворення набережних річок в публічні міські простори;

3.Очищення річок і відновлення біорізноманіття прирічкових ландшафтів;

4.Системність і комплексність відновлення всіх прирічкових ландшафтів міста

з формування системи набережних;

5.Формування "водного фасаду" набережних за допомогою унікальних по

архітектурі громадських будівель, інтегрованих в водойми;

6.Забезпечення пішохідних зв'язків до набережних;

7.Створення інтерактивних просторів на набережних;

8.Насичення різними функціями і процесами прирічкових територій;

9.Збереження візуальних зв'язків навколишньої забудови з водними пейзажами;

10. Активне використання міських меблів для відпочинку, прийняття сонячних

ванн і купання на набережних;

11. Вихід малих форм і майданчиків на поверхню води.

Розділ 2. Фактори, що визначають особливості дизайну набережних міст.

Набережні повинні розташовуватися в межах зон відпочинку і курортів

на територіях, що мають сприятливі природно - кліматичними і лікувальними

факторами, придатних за мікрокліматичним, ландшафтним і санітарно -

гігієнічним умовам до їх розміщення. [Мал.12].

При виборі враховується негативний вплив електромагнітних факторів,

шуму (від автомобільних і залізних доріг, промислових підприємств і ін.)

холодного вітру, зсувних явищ і хвильового впливу, хімічного і бактеріального

забруднення води, грунту і повітря, визначаються заходи що до їх усунення.

2.1. Соціокультурні, природні та містобудівні фактори архітектурно -

дизайнерського формування міських набережних

На сьогоднішній день формування громадських просторів є одним із

пріоритетних напрямків у розвитку міської інфраструктури. Приділяється

особлива увага до облаштування парків, скверів, пішохідних зон, площ та

інших громадських територій. Відмінною рисою набережних є вода, і взаємодія

з нею повинно лягти в основу принципів щодо формування даного простору.

Створення упорядкованого, комфортного і різноманітного середовища

призведе до тяжінню людей, отже, економічний потенціал таких місць виросте

в рази. Від благоустрою набережних місто тільки виграє. У таких місцях буде

активно розвиватися малий бізнес, до того ж розвинені громадські простору

підвищують інвестиційну привабливість навколишніх районів.

Набережна як частина міської інфраструктури. Найважливішим

громадським простором в місті є вулиця. Вулиці забезпечують не тільки

транзит людей по місту, а й відіграють важливу роль у міському житті. Поруч

повинні розташовуватися зупинки громадського транспорту. Набережні

повинні бути безпечними і привабливими для людей. Безпека може бути

досягнута за допомогою обмеження швидкісного режиму на даних вулицях,

звуження проїзної частини і збільшення тротуару, винос вантажного

транспорту.

Функціональна програма. При формуванні громадських міських просторів

враховується функціональна програма, що об'єднує найбільш поширені і

універсальні функції: споживча, рекреаційна, розважальна, комунікативна,

пізнавальна, ігрова, спортивна, оздоровча. Різноманітність типів просторів і

способів їх використання зробить район більш привабливим. Це

різноманітність можна досягти при поділі протяжного простору на безліч

невеликих «місць» з різною функціональним навантаженням. Це можуть бути

кафе на відкритому повітрі, скульптури, невеликі майданчики для виступів,

майданчики для дітей.

Забудова набережних (Архітектурне рішення будівель). На сприйняття

простору впливає навколишня забудова. Для створення комфортного

середовища уздовж набережних необхідно проектувати будівлі поверховістю

від 4 до 9 поверхів. Поверхи вище рівня карниза можуть бути виконані з іншого

матеріалу або можуть зсуватися вглиб фасаду. Ці прийоми візуально зменшать

висоту забудови і посилить перспективу вулиці. Перші поверхи будинків слід

відвести під суспільну функцію. При проектуванні набережних потрібно

враховувати водний фасад міста. Архітектурне рішення фасаду повинно

підтримувати візуальну взаємозв'язок з водою (наприклад: використання

панорамного скління лоджій, активна мікропластіка фасаду).

Дизайн середовища. У відвідувача набережній повинна бути можливість

активної взаємодії з водою. Вода несе величезний потенціал для реалізації

різних сценаріїв дозвілля. Наявність малих архітектурних форм урізноманітнює

середу і зробить її більш комфортною. Освітлення підкреслить ідентичність

набережних, виділить конкретні функціональні зони, входи або шляху.

Дизайн-код дозволить об'єднати весь простір в єдине ціле (Дизайн-код -

правило формування зовнішнього вигляду забудови, що визначають вибір

облицювальних матеріалів, колористичних рішень, основних пластичних і

композиційних прийомів).

Для успішного створення комфортної і привабливого середовища

потрібно враховувати такі принципи:

1. Транспортна доступність і безпеку; 2. Функціональна розмаїтість;

3. Взаємозв'язок архітектури будівель 4. Створення єдиного середовища,

з простором набережних; ,уздовж всієї території.

До найбільш поширених природних водоймів в містах належать річки.

Для захисту прибережних територій від руйнувань, викликаних хвилями,

течіями, від зсувних явищ проводять берегоукріплювальні роботи та будують

регулюють гідроспоруди, що впливають на стан русла річки.

Набережні-бульвари створюють сприятливі умови для пішоходів, і їх

зелені коридори, будучи сусідами з водою, стимулюють провітрювання міської

забудови. Вигляд міст, розміщених на берегах великих річок, водосховищ,

морів, багато в чому залежить від привабливості набережних.

У сучасному містобудуванні головна роль відводиться ансамблю, а не

окремій споруді. Тому, розбиваючи протяжні набережні на окремі ділянки для

додання їм різноманітності, підкреслюючи найбільш цікаві природні переваги,

перетворюючи несприятливі ділянки, необхідно враховувати загальний

архітектурно-просторове рішення всієї набережної.

На берегах вузьких річок доцільно використовувати просторову забудову,

створюючи зелені відступи, розриви, організовуючи різноманітні поперечні

перспективи, збагачуючи архітектурні композиції набережних.

Залежно від величини водного простору і його обриси, розташування,

протяжності набережній і її функціональної необхідності, остання може мати

вигляд бу-львару з ландшафтним озеленен-ням або вид парадній регулярної

Еспланада.[мал.13.]

Світову популярність придбали набережні Санкт-Петербурга. З початку

закладення міста і до наших днів водні простори Неви залишаються головною

природного домінантою архітектурно-планувального побудови міста, а тихі

набережні каналів витончені і привабливі.

Міська територія уздовж берега великих водойм може виконувати

функції: -набережних, використовуваних для під'їзду до житлових і

громадських будинків, розміщених уздовж водойми;

- прогулянкових набережних міських парків або спортивних комплексів;

- набережних, використовуваних для господарських або транспортних потреб.

Береги набережних в межах міської території зміцнюють. Вибір типу

конструкції залежить від архітектурно-планувального рішення та

функціонального призначення прилеглої території. Форма і конструкція

набережній багато в чому визначається лінією регулювання водойми - лінією

перетину площини дзеркала водоймища при позначці меженний горизонту або

при позначці постійного підпору з площиною берегового схилу або підпірною

стінкою набережній. Відстань між лінією регулювання річки і червоною лінією

міської забудови - берегова смуга. Відстань між верхньою бровкою укосу і

червоною лінією міської забудови - набережна. Іноді зона берегового схилу

зникає, злившись в одну лінію з підпірною стінкою набережній. Обриси

набережній в плані можуть бути найрізноманітнішими.

Двоярусні і багатоярусні набережні проектують таким чином, що

прогулянкові алеї, що проходять по ярусах, можуть затоплюватись під час

повені при горизонтах води менше розрахункового рівня, а відмітка верхнього

ярусу забезпечує не затопляемость самої території. .[Мал.14 / Мал.15]

Зелені насадження на набережній розміщують з урахуванням загального

архітектурно-планувального рішення території, яке залежить від

функціонального призначення набережній, її форми і розмірів, конструкції

берегових укосів і підпірних стінок. Їх розміщують симетрично, по сторонам

проїжджої частини, або асиметрично, як правило, з переважанням посадок,

пристроєм бульвару безпосередньо у води[Мал.16 / Мал.17].

2.2. Конструктивні особливості та класифікація набережних

Класифікація набережних. Набережні діляться на наступні типи з позиції

пішохідно-транспортних зв'язків[Мал.18].:

- пішохідні набережні;

- комбіновані набережні (пішохідно-транспортні, транспортно-пішохідні);

- транспортні набережні.

Пішохідні набережні - ділянки прибережних територій, призначені для Вело-

пішохідного руху, реалізації громадської та рекреаційної функцій прибережних

територій. На цих набережних заборонено рух механізованих видів транспорту,

крім спеціальної техніки. Вони розташовуються в основному на природних

територіях. Створення пішохідних набережних здійснюється при дотриманні

хоча б однієї з таких умов: - межі прибережних територій визначаються лінією

забудови, глухими або напівпрозорими огорожами земельних ділянок або

межами об'єктів озеленення, при цьому на розглянутих територіях відсутня

проїжджа частина;

- ширина прибережної території становить не менше 100 м від берегової лінії до

проїжджої частини.

Комбіновані набережні - ділянки прибережних територій, де характерно

дотримання розумного балансу між вело-пішохідним рухом і рухом

механізованих транспортних засобів. При цьому найчастіше пішохідні шляхи

відокремлені від проїжджої частини засобами озеленення: газонами, посадками

дерев і чагарників. У такому типі прибережних територій часто існують

сформовані засобами благоустрою зони відпочинку, створені безпечні шляхи

пересування пішоходів і т. д.

Транспортні набережні - ділянки прибережних територій, на яких сформовані

транспортні зв'язки між районами міста. На таких набережних пріоритет

відданий механізованим транспортним засобам, пішохідний рух не розвитий і

служить в основному для транзитних цілей.

Розташування типів набережних в просторі міста не завжди пов'язане з

функціональним призначенням території і адресними межами

набережних.[мал.19]

Береги набережних в межах міської території зміцнюють. Вибір типу

конструкції залежить від архітектурно-планувального рішення та

функціонального призначення прилеглої території.

Форма і конструкція набережній багато в чому визначається лінією

регулювання водойми - лінією перетину площини дзеркала водоймища при

позначці меженний горизонту або при позначці постійного підпору з

площиною берегового схилу або підпірною стінкою набережній. Відстань між

лінією регулювання річки і червоною лінією міської забудови - берегова смуга.

Відстань між верхньою бровкою укосу і червоною лінією міської забудови -

набережна. Іноді зона берегового схилу зникає, злившись в одну лінію з

підпірною стінкою набережній. Обриси набережній в плані можуть бути

найрізноманітнішими: прямолінійними, криволінійними, а поперечний профіль

підпірних стінок вертикальних або похилих. По верху стін встановлюють

огорожі, як правило, чавунні решітки з тумбами або суцільний кам'яний

парапет.

Залежно від горизонту межових і високих вод і висоти берега набережні

можуть бути одно-, дво- і багатоярусні. Одноярусні набережні влаштовують

при висоті стінки до 5-5,5 м. Споруди більш високих стінок з архітектурної

точки зору недоцільно (вони дуже громіздкі). В цьому випадку виходячи з

інженерних та економічних міркувань набережних слід надати ярусні обриси з

вертикальними стінками або поєднанням стінки з укосом, які мають ухил 1: 1 -

1: 1,5 і укріпленим каменем або озеленених.

Планування берегового укосу в кілька ярусів нерідко використовується

при влаштуванні паркових набережних.

Одноярусні набережні мають верхню позначку мінімум на 0,5 м вище за

горизонт високих вод, тобто вони незатопляємі.

Двоярусні і багатоярусні набережні проектують таким чином, що

прогулянкові алеї, що проходять по ярусах, можуть затоплюватись під час

повені при горизонтах води менше розрахункового рівня, а відмітка верхнього

ярусу забезпечує незатоплюваність самої території.[мал.20]

2.3. Характеристика предметно-просторового наповнення простору

міських набережних

Оформлення берегової лінії грає важливу роль у візуальному сприйнятті

прибережних територій як з фарватеру, так і з берега річки. Штучні стінки

набережних створюють строгу оправу водної гладі, а природні берега

формують мальовничу картину берегових ландшафтів, гармоніюють з

дзеркалом води. За зовнішнім виглядом можна виділити два типи рішень

берегової лінії: природна берегова лінія, утворена природним схилом берега;

штучна берегова лінія, створена стінками набережних і іншими варіантами

зміцнення берега.

До естетичних заходів належать: збереження існуючих ландшафтних

особливостей прибережних територій; надання рельєфу найбільшою

архітектурної виразності; пристрій декоративних інженерних споруд на

складному рельєфі (сходи, підпірні стінки, тераси, укоси)[Мал.21].

Різновид площинних елементів архітектури:

Покриття для тротуарів і пішохідних зон уздовж уліц. Пешеходние зони і

тротуари відносяться до найбільш відвідуваним об'єктів ландшафтної

архітектури в місті. Найбільш придатними є тверді покриття з шорсткою,

неслизькою поверхнею. Садово-паркові дорожкі. Дорожкі є основними

планувальними елементами об'єктів ландшафтної архітектури. Вони

призначені як для позначення маршрутів руху, так і грають важливу

планувальну роль - їх естетичні якості створюють настрій, підкреслюють

вбрання стильовий напрям. Вибір дорожнього покриття повинен бути

пов'язаний з умовами експлуатації об'єкта, інтенсивністю його використання.

Велосипедні дорожкі. Покритія велосипедних доріжок слід виконувати з

матеріалів, оброблених в'яжучими, а також з щебеню, гравійного матеріалу,

грунтощебеню, цегляного бою, шлаку, або з асфальтобетону та

цементобетона. Доріжки для кінних прогулок. Рекомендуется покращене

грунтове покриття, безпечне для тварин. Також використовується піщане

покриття.

Перетворення рельєфу. Геопластика - це поняття об'єднує ряд елементів

ландшафтної архітектури, пов'язаних з вертикальним зміщенням

горизонтальних площин. Переграти існуючий рельєф місцевості, якщо ділянка

не плоска, або створити штучний рельєф, в разі ідеально рівної ділянки, досить

складна художня і інженерне завдання. Іноді наявність штучних терас і

нерівностей, особливо, грамотно декором і укріплених підпірними стінами,

переходами, містками і сходами, створює ілюзію збільшення простору. [мал.22]

Для грамотного планування балансу земельних мас, створення надійних

підпірних стін, що гармонійно вписуються в середу, обов'язково складання

детального проекту, що передбачає не тільки рівновагу форм і деталей, але і

наявність систем дренажу і зливовідвід, не кажучи вже про асортимент

рослинності і умовах догляду. [Мал.23].

Організація активностей. Набережні мають жорсткої організацією

простору, яка не дає розвиватися спонтанним активностей. Різні соціальні та

спонтанні активності можна простимулювати, організувавши різноманітні

місця для сидіння, відмінні від лавок, зручні для спілкування, роботи і

відпочинку, що адаптуються під різні ситуації. [Мал.24].

Розділ 3. Особливості дизайну міських набережних.

Розвиток дизайну міського середовища як нової області творчої діяльності

стало наслідком певних економічних і соціальних досягнень міського життя. Зі

збільшенням обсягу інформації і розширенням мережі комунікацій в місті

зростає значення предметного наповнення.

3.1. Архітектурно - дизайнерські принципи та прийоми формування

міських набережних.

Принципи формування прибережного простору і методи їх вирішення,

дозволять раціональніше використовувати міські набережні, підвищити якість,

функціональність, естетику і потенціал просторів.

Комплексний підхід в моделюванні і структурному перетворенні

прибережних територій грунтується на системі принципів і методів організації

міських берегових ліній. У числі основних принципів формування

прибережних зон пропонуються: принцип гуманізації просторового

середовища, принцип паритетності штучних і природних компонентів,

принцип біопозитивних, створення єдиного водно-зеленого каркасу

(градоекологіческого каркаса міста), архітектурно-планувальне рішення

«виходу міста до води» ,принцип естетичної гармонізації, принцип

екологічної стійкості, принцип інвестиційної привабливості, створення

інноваційного ультрасучасного міського зображення.

Основних прийомів організації предметно-просторового середовища

міста, віднесених до ландшафтного дизайну всього п’ять : компактні природи-

ландшафтні форми, форми-імітації і форми-асоціації живої природи, і, як

різновид останньої, - кінетичні та інтерактивні форми. Арсенал засобів

ландшафтного дизайну в значній мірі поповнюють прийоми формування таких

художньо-стильових течій як «зооморфний дизайн», «оп-арт», «кінетичне

мистецтво» і «ел-арт». Ці кінетичні форми разом з динамічної архітектурної

підсвічуванням, світло-музичними інстолляціямі, медіа-фасадами і «живими

картинами» реклами на рухомому транспорті привносили в місто рух, а разом з

ним і образи живої природи в застиглу музику в камені. Крім того, кінетичні

форми і об'єкти оп-арту в місті стали першими прообразами інтерактивної

предметно-просторового середовища.

Архітектурно - дизайнерські принципи формування міських

набережних[Мал.25]. :

Принцип різноманіття забезпечує функціональне різноманіття просторів

і майданчиків, містять різноманіття місць для сидіння. Також притаманна

складність и різноманіття берегової лінії ,яка покрита всякими матеріалами та

прикрашена малими архітектурними формами.

Принцип баланса між природою та штучним середовищем передбачає

регулюючий дизайн здатний скоротити негативний вплив людського фактора

на його оточення, що може забезпечити стабілізацію середовищних процесів і

підтримання природних елементів середовища в належному стані за допомогою

збирання, очищення, ремонту та підтримання рослинності.

Принцип стилістичної гармонії має перевагу, тйого дуже складно

повторити, створює унікальність ділянки. Виражається індивідуальність через

універсальні закони композиційної побудови. Вимогливий до точності прояви

законів гармонії. Найменша неточність дисонує, вимагає виправлення, а

висаджені рослини не терплять помилок зовсім.

Принцип унікальності місця орієнтованій на феноменологічну, доречність

форми простору в планувальному, візуальному, соціально-психологічному,

функціональному, знаково-символічному контексті.

Принцип інклюзивності полягає у доступністі середовища не тільки для

громадян з обмеженими можливостями здоров'я та літніх людей, а й для всіх

категорій населення. Під створенням середовища мається на увазі безбар'єрна

архітектура для їх безпечної і зручної експлуатації, в якій потребують люди

[Мал.26 /Мал.27].

3.2. Сучасні засоби архітектурно – дизайнерського формування

міських набережних

Дизайн набережних [Мал.28] : Урбодизайн, урбанізоване середовище

великого міста повинна відрізнятися інструментальної екологічно-безпечної

спроможністю, культурно-екологічної свідомістю, природно-мовної

виразністю. Вона гармонійно включається в предметно-просторовий ансамбль

сформованої культури, підтримує в ній панують символи і екологічні цінності,

відображаючи їх зрозумілою мовою художніх форм; Ландшафтний дизайн,

призначений для створення гармонії, краси в поєднанні з вигодами

використання інфраструктури будинків, згладжування конфліктності між

урбанізаційних формами і природою, часто від них страждає. Ергономика,

займається вивченням життєвого простору людини, грунтуючись на

оптимальному і гармонійному розташуванні предметів малої архітектури.

Завданнями ергономіки вважають розробку форм меблів і аксесуарів, які б

робили максимально зручним використання суспільного простору.

Світлокольоровий дизайн, створює привабливе і комфортний простір,

врахувати взаємодію з навколишнім середовищем, продумати вплив на емоції і

настрій людини. Це мистецтво Грунтується на науковому розумінні фізичних

якостей світла, принципи пристрою і роботи джерел світла.

Суперграфіка, монументально-декоративне мистецтво, паблік арт, багато в

чому сприяє оновленню старої забудови, небагатій на колір і вишуканість

форм. Включає різноманітні художні твори, що створюються для прикраси

архітектурних споруд і комплексів (декоративний живопис і скульптура в місті,

на фасадах і в інтер'єрах будівель, в парках і т. Д.). Інсталяції створена з різних

готових матеріалів і форм (природних об'єктів, промислових і побутових

предметів, фрагментів текстової та візуальної інформації) і являющую собою

художнє ціле. Вступаючи в різні неординарні комбінації, річ звільняється від

своєї практичної функції, набуваючи функцію символічну. Зміна контекстів

створює смислові модифікації, гру значень. Інсталяція, на відміну від плоских

розписів і одиничних об'єктів, робить акцент на створення інтер'єрного

простору [Мал.29].

Розміщення малих архітектурних форм буде сприяти виникненню точки

тяжіння на набережних. У більшості випадків кількість відвідувачів

набережних сильно змінюється протягом тижня і в залежності від пори року.

Тому сезонні і постійні сценарії використання набережної повинні бути

продумані так, щоб кожен елемент був функціональним.

Також необхідно враховувати потреби різних груп користувачів:

підлітків, сімей, молоді, людей похилого віку, місцевих жителів і працівників,

туристів і т.д. Найбільш поширені малі архітектурні форми:

- Для відпочинку: лавки і сидіння, переставні сидіння, ступені, гамаки,

шезлонги, навіси і тенти.

- Для ігор: дитячі та спортивні майданчики, скейт-парки, відкриті басейни,

плавучі платформи, відкриті кінотеатри, столи для шахів.

- Для зустрічей: кафе, ресторани, фонтани, мости, галявини для пікніків,

павільйони і тераси.

- Для взаємодії: пункти прокату, інформаційні стійки, торгові кіоски, арт-

об'єкти, сцени, виставки на відкритому повітрі.

- Для дослідження: покажчики, бігові доріжки, велосипедні доріжки,

променади, оглядові вежі, оглядові майданчики, хвилерізи та пірси.

3.3. Рекомендації щодо архітектурно-дизайнерського формування міських

набережних

Відповідно до основних тенденцій розвитку прибережних територій міста

можна говорити про них як про території з певними економічними,

соціальними і екологічними ресурсами в міській структурі. Розгляд проблем в

різних аспектах - градоекологіческом, функціональному, кліматичному,

естетичному, соціально - економічному, інформаційному - дозволяє наголосити

на необхідності перетворення існуючих прибережних просторів виходячи зі

сформованих пріоритетів у взаємодії архітектурних і природних компонентів

ландшафту.

При формуванні набережних необхідно враховувати їх розташування в

містобудівній структурі міста, вплив «кордонних просторів», а також склад

учасників руху за даними територіям. «Кордонними просторами» на всіх

ділянках набережних є природна домінанта (річка,затока,море), промислові

території, офісна та житлова забудова, транспортна інфраструктура. Створення

облаштованих місць перебування людей в береговій смузі (майданчики

відпочинку, сезонні центри обслуговування, дитячі ігрові простору) могло б

сприяти пожвавленню ландшафту формуються набережних, реалізуючи їх

унікальний природний ресурс.

Аналіз формування публічніх набережних показує, що прибережні

території повинні відповідати всьому архітектурному ансамблю забудови і як

планувальний компонент, і як об'ємне спорудження. Крім виконання своїх

функцій по організації прибережної території та укріплення берега, набережні

ще й прикрашають місто, часто рішуче змінюючи його вигляд. Виходячи з

цього, необхідно проектувати міську набережну як спорудження, об'ємно-

планувальне рішення якого повинно бути дуже тісно пов'язане з навколишньою

забудовою і плануванням прилеглих територій.

При об'ємно-композиційному вирішенні набережних необхідно

враховувати, що вони забезпечують вільний вихід з прилеглих мікрорайонів до

води, а оформляючи центральні частини міста, є одним з головних фасадів

міста. При проектуванні міських набережних на вузьких річках необхідно

забезпечити тісний зв'язок між обома берегами річки. Цей зв'язок досягається

пристроєм в певному ритмі мостів, а також і архітектурою самих набережних.

Просторова зв'язок двох берегів досягається і за рахунок вертикального і

багатопланового розвитку глибинної композиції, єдиного сприйняття обсягів

забудови та озеленення.

Найпотужнішим засобом створення комфортного оточення є

ландшафтний благоустрій. Розвиток культури ефективного (і маловитратного)

озеленення прибережних територій надзвичайно важливо для міст. Форми

рослинності застосовні для вирішення таких завдань, як: структурування

лінійних прибережних систем, створення візуальних розділових бар'єрів,

акцентування парадних зон, масштабування середовища в залежності від

характеру використання простору.

Для сприйняття архітектурного середовища як продовження природного

необхідне застосування натуральних матеріалів, таких як природний камінь і

дерево. Це відноситься, в першу чергу, до обробки поверхонь укосів і берм

набережних, берегоукріплювальних споруд, що знаходяться в близькому

візуальному і тактильному контакті з людиною. Особливо великими

гуманізіруется можливостями володіє деревина. Містобудівний розвиток

прибережних зон не розривно пов'язане з екологічною безпекою міста.

Формування єдиного водно-зеленого каркасу міста як основного планувального

засоби забезпечення екологічної рівноваги міського середовища передбачає

збереження і створення значних природних територій в структурі берегових

ліній, що виконують рекреаційні, природоохоронні, а так само функції

оздоровлення.

Висновок. Набережні, як історичний елемент міського планування, в

процесі територіального розвитку міст втратили своє первісне містоформуюче

і рекреаційне значення, здебільшого перетворившись в транспортні артерії

міст. Сучасне завдання реконструкції набережних міст потребує розгляду їх в

якості системи лінійних публічних просторів міст, розташованих вздовж

водойм. Міському дизайну визначена роль посередника у вирішені питань

відповідності набережних потребам сучасного життя городян та гуманізації

міського середовища.

1.Аналіз історичного і сучасного досвіду формування набережних

дозволив визначити сучасні тенденції в їх формуванні, які полягають у

поверненні просторів набережних городянам для відпочинку і спілкування,

створенні інтерактивних просторів з можливістю тактильного контакту з

водою, насиченні просторів різноманітними функціями, забезпеченні

екологічного балансу водойм, експансії об’єктів на простір водойми.

2. Аналіз факторів формоутворення просторів набережних визначив

залежність архітектурно-дизайнерського вирішення набережних від їх

типології, природно-кліматичних та містобудівних умов.

Встановлено, що набережні визначаються такими специфічними

предметно-просторовими і поведінковими «паттернами» як пляжі, сауни,

спуски до води, лінійні видові бельведери та оглядові майданчики, пішохідні

мости, прогулянкові маршрути та плавучі об’єкти на воді.

3. Визначено дизайнерські принципи формування просторів

набережних: принцип різноманіття, принцип балансу між природою та

штучним середовищем, принцип стилістичної гармонії складових міського

простору, принцип унікальності місця, принцип інклюзивності.

В якості засобів дизайну міських набережних розглядаються – урбодизайн,

світлокольоровий дизайн і ергономіка, ландшафтний дизайн, монументально

декоративне мистецтво, суперграфіка, паблік-арт та інсталяції.

Список літератури

1. Дизайн міста: Основні етапи Історичного розвитку. Михайлов С.М.,

Михайлова А.С., Надиршін Н.М. (дати звернення: 02.11.2018 та 14.11.2018)

2. Аналіз зарубіжного досвіду проектування набережних великих прибережних

міст. Поправко К.А., Тлусте Р.Е. (дати звернення: 14.11.2018 та 15.11.2018)

3. The potential of river in urban spaces .Tereza Havránková.(дати звернення:

06.11.2018 та 08.11.2018)

4. Благоустрій міськіх набережних. Едуард Моро спільно з НКО «Фонд

розвитку мономіст» (дати звернення: 08.11.2018)

5.Reshaping of Urban Open Spaces and Waterfronts in Post-Socialist Cities. Davit

Asanidze (дати звернення: 19.11.2018 та 20.11.2018)

6.Архітектурно - композиційне рішення набережних Білорусі. Захаркін Г.І,

Занченкова І.Ю. (дати звернення: 11.11.2018 та 18.11.2018)

ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ МІСЬКИХ НАБЕРЕЖНИХ

Розділ 1. Теоретичні та практичні передумови реконструкції міських

набережних.

1.1.Практичний досвід формування набережних у містах.

[Мал.1]. Етапи розвитку прирічкової території міст

[Мал.2]. Над Сеною звели новий міст, який отримав назву Понт-о-Шанже. Париж

[Мал.3]. Приклади історичних набережних

Ансамбль Палацовій набережній та канал Грибоєдова XIX століття. Санкт -Петербург

Набережная Фонтанки, С. Петербург Набережная Рива дельи Скьявони, Италия

Набережна Акер Брігге, Норвегія Набережна Хорнсберг. Швеція

Набережна Іль-де-Нант. Франція Променад Самюель-де-Шамплен. Канада

1.3. Сучасні тенденції у формуванні міських набережних

[Мал.4].Лас-Неграс Набережна / Хесус Торрес Гарсія. Ніджар, Іспанія.

[Мал.5].Плавучий острів / OBBA & Dertien12. Брюгге, Бельгія.

[Мал.6].Новий BIG-Designed Neighborhood для активації набережній Орхуса. Данія

[Мал.7].CityDeck / StossLU.Вісконсін, США

[Мал.8].Кримська набережна.Москва,Россия.

[Мал.9].Набережна озера Кабан.Казань

[Мал.10]. Набережна Тури.Тури,Тюмень

Основні сучасні тенденції формування набережних

[Мал.11]. Схема загального аналізу набережних

Розділ 2. Фактори, що визначають особливості дизайну набережних міст

Забезпечення вільного доступу городян до води

Забезпеченність пішохідних зв'язків до набережних

Вихід малих форм і майданчиків на поверхню води

Перетворення набережних річок в публічні міські простори

Створення інтерактивних просторів

Використання плавучих обєктів на воді

Системність і комплексність відновлення біорізноманіття природного комплексу

Очищення річок та відновлення природного біорізноманіття

Насичення прибрежних просторів різноманітними функціями

Формування водного фасаду набережних унікальними архітектурними обєктами

Впровадження громадських функцій у перші поверхи будівель, що виходять на набережну

[Мал.12].Схема формуфання набережних

2.1. Соціокультурні, природні та містобудівні фактори архітектурно -

дизайнерського формування міських набережних

[Мал.13].Набережна з вертикальною стінкою [Мал.14]. Поперечні профелі набережних

[Мал.15]. Схід з поворотом на набережній в зоні відпочинку

Фактори формування набережних

Соціокультурні фактори

Містобудівні фактори

Природно-кліматичні

фактори

Екологічні фактори

Конструктивні особливості та дизайн ППС

Основні функціональні зони набережних

[Мал.16].Схема функціональних зон набережних

[Мал.17].Приклади функціональних зон

Схема функціонального зонування Рівер-Парк м. Москва. Конкурсний проект . WOWhaus

спортивні зони

громадське харчування

пляжні зони

зони тихого відпочинку

зони для прогулянок

зони для тінейджерів

Схема функціонального зонування Рівер-Парк м. Москва. Конкурсний проект . T+T architects

Схема функціонального зонування Рівер-Парк м. Москва. Конкурсний проект . Turenscape

Концепція реконструкції набережної Рівер-Парк м. Москва. Сезонні програми. Конкурсний

проект . Land Milano

2.2. Конструктивні особливості та класифікація набережних

Класифікація набережних

[Мал.18]. Класифікація набережних

пішохідна набережна

транспортна набережна

комбінована набережна

[Мал.19]. Специфіка формування поперечного профиля для різних типів набережних

[Мал.20]. Види планування берегового укосу.

Конструкции берегоукріплення. Різновид набережних

Схід з високого берега Приклад організації прибрежної теріторії

Приклад організації прибрежної теріторії

Ярусні набережні

2.3. Характеристика предметно-просторового наповнення простору

міських набережних

Основні елементи ппс набережних

[Мал.21].Схема основних елементів ппс набережних

лави та пляжні місця

спуски до води

причали

роздягальні, альтанки,сау

ни

пішохідні мости, плавучі об'єкти

оглядові майданчики

та лінійні бельведери

елементи освітлення

[Мал.22]. Перетворення рельєфу (підпірні стінки, сходи, переходи)

[Мал.23]. Приклад розміщень малих архітектурних форм та їх різновид

Схема розміщення малих архітектурних форм в Рівер-Парк м. Москва. Конкурсний проект .

WOWhaus

Малі архітектурні форми для набережних міських парків, лісопарків та пляжів

Паркові лави

Диванчики з шезлонгами

Оглядові майданчики та мости

Передягальні

Плавучі басейни та сауни

.Різноманіття покриття землі

Предметно-просторові і поведінкові паттерни, що визначають особливості

дизайну набережних

пляжи спуски до

води лінійні

бельведери

сауни плавучі об'єкти на воді

[Мал.24].Схема предметно-просторових і поведінок паттерни, що визначають особливості

дизайну набережних

Розділ 3. Особливості дизайну міських набережних

3.1. Архітектурно - дизайнерські принципи та прийоми формування

міських набережних

[Мал.25].Схема дизайнерського принципу формування міських набережних

[Мал.26]. Схема принципу різноманіття формування міських набережних

[Мал.27]. Приклад принципу різноманіття

пішохідні мости прогулянкові

маршрути

Дизайнерські принципи формування міських набережних

Принцип різноманітття

Принцип баланса між природою та

штучним середовищем

Принцип стилістичної

гармонії

Принцип унікальності

місця

Принцип інклюзивності

Принцип різноманіття

Функціональне різноманітття

просторів і майданчиків

Різноманіття місць для сидінння

Різноманіття і складність

берегової лінії

Різноманіття матеріалів

покриття землі

Різноманіття малих форм

місць для сидіння

активних майданчиків

Плавучі платформ берегової лінії поєднання покриття

3.2. Сучасні засоби архітектурно – дизайнерського формування

міських набережних

Дизайн набережних

Урбодизайн Ландшафтний дизайн

Ергономика

[Мал.28]. Схема принципу дизайну набережних

[Мал.29].Використання набережних у зимовий час.

Концепція реорганізації набережної Рівер-Парк м. Москва. Конкурсний проект . WOWhsau

Світлокольоровий дизайн

Суперграфіка, монументально-

декоративне мистецтво, паблік

арт

Інсталяції