1

Загальна географія 11 клас

(Курс за вибором)

Відділ освіти, молоді та спорту Хмельницької райдержадміністрації

Методичний кабінет

Хмельницький 2017

2

Укладач: Марчук Наталія Володимирівна, вчитель географії Малиницького

НВК.

Загальна географія. 11 клас. (Курс за вибором). – Хмельницький, 2017. -76 с.

Рецензент: Сокол Н.В., методист Хмельницького РМК.

Рекомендовано до друку методичною радою Хмельницького РМК (протокол

№1 від 24.01.2017)

Посібник містить програму, календарно-тематичне планування та

розробки уроків до курсу за вибором для 11 класу «Загальна географія» (авт.

С.Кобернік, Р. Коваленко). Матеріали посібника можуть бути використані як

для підготовки вчителя до уроків, так і для роботи гуртків та факультативів, а

також при підготовці учнів до ЗНО. Уроки розроблені відповідно до вимог до

сучасного уроку географії, з використанням інтерактивних технологій.

Матеріал адресовано вчителям географії загальноосвітніх навчальних

закладів.

3

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………………………………. 4

Програма курсу за вибором «Загальна географія»………………………………………. 5

Календарно-тематичне планування…………………………………………………............ 21

Плани – конспекти уроків.................................................................................................. 27

Урок № 1. Інструктаж з техніки безпеки на уроках загальної географії.

Завдання та зміст курсу «Загальна географія». Система географічних наук.

Зв’язок географічних наук з природничими та суспільними науками.

Практична спрямованість сучасних географічних досліджень…………………………….

27

Урок № 2. Внутрішня будова Землі. Літосфера…………………………………………….. 30

Урок № 3. Геологічні процеси та їх наслідки.

Поняття про ендогенні (внутрішні) геологічні процеси.

Тектонічні рухи, їх види……………………………..………………………………………...

33

Урок № 4. Магматизм. Вулканізм та супутні йому явища. Метаморфізм……………….. 37

Урок № 5. Екзогенні процеси, їх основні види.

Вивітрювання, робота поверхневих текучих та підземних вод…………………………….

41

Урок № 6. Екзогенні процеси: робота вітру, робота льодовиків………………………… 45

Урок № 7. Тектонічні структури. Платформи і пояси складчастості.

Форми рельєфу і корисні копалини, що пов’язані з ними…………………………………...

49

Урок № 8. Сучасний рельєф Землі. Охорона надр.

Практична робота 1. Побудова схеми класифікації форм рельєфу земної поверхні…….

53

Урок № 9. Предмет вивчення метеорології та кліматології.

Характеристика стану атмосферного повітря. Повітряні маси……………………………...

57

Урок № 10. Кліматотвірні чинники………………………………………………………….. 62

Урок № 11. Кліматичні пояси світу………………………………………………………….. 67

Урок № 12. Вплив погоди і клімату на господарську діяльність людини.

Коефіцієнт зволоження. Негативні явища погоди в Україні.

Вплив господарської діяльності людини на клімат………………………………………….

71

Урок № 13. Практичне значення знань про клімат.

Практична робота 2. Складання за кліматичною картою порівняльної характеристики

кліматичних областей у межах одного кліматичного поясу на різних материках………...

77

Список використаних джерел…………………………………………………………………. 79

4

Передмова

Пріоритетом шкільної географічної освіти є створення цілісних уявлень про

географічні об’єкти та явища, що враховують географічні аспекти взаємодії

суспільства і природи як єдиної системи.

Компанія ZNOUA провела аналіз результатів тесту ЗНО 2016 з географії, на

основі якого можна виділити певні категорії тестів, у яких більше 50% учнів роблять

помилки. Такими завданнями є запитання на встановлення взаємозв’язків між

декількома явищами природи, знання наслідків опосередкованого антропогенного

впливу, вміння користуватися картами та розв’язувати задачі.

Це показує, що учні намагаються запам’ятовувати перелік об’єктів з

притаманними для них характеристиками (найдовша річка у Південній Америці і так

далі), але не намагаються встановити причинно-наслідкові зв’язки між декількома

явищами. Цікаві факти, на які так полюбляють звертати увагу, сприймаються без

додаткових запитань, які допомогли б усвідомити більш глибоко особливість того чи

іншого феномену. Додатковим фактором, який негативно впливає на розв’язання

деяких завдань є те, що учні зосереджують усю увагу на вивченні теми з одного боку

(не використовуючи карти, графіки та додаткові таблиці). Також чимало учнів дають

відповідь на завдання неуважно, оскільки воно здається їм зовсім незрозумілим. При

цьому абітурієнти не використовують логічного підходу, за допомогою якого можна

спростити завдання, а іноді навіть повністю розв’язати.

Даний посібник адресований вчителям географії для підготовки до уроків з

курсу за вибором «Загальна географія» в 11 класі. Програма курсу рекомендована

МОН молодьспорту України (лист № 1/11-1755 від 02.03.2011).

Посібник містить програму курсу, календарне планування на рік та плани-

конспекти на І семестр з розділів «Основи геології та геоморфології» та «Основи

метеорології та кліматології». Плани-конспекти уроків складені відповідно до

основних методичних вимог та рекомендацій до сучасного уроку та містять багато

інтерактивних методів.

Для підготовки та проведення уроків можна використати презентації, створені

Р. Коваленком, одним з авторів програми курсу «Загальна географія», розміщені на

сайті http://edufuture.biz.

Метою курсу «Загальна географія» є формування в свідомості школярів

розуміння того, що Земля - об’єкт просторової організації життя і діяльності людей,

розкрити сучасну географічну картину світу через закономірності розвитку

географічної оболонки.

Курс «Загальна географія» покликаний узагальнити й систематизувати

попередні знання учнів з різних напрямів географічних наук на вищому теоретико-

прикладному рівні та підготувати школярів до ЗНО у центрах оцінювання якості світи

в Україні.

5

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Програма для профільного навчання

11 КЛАС (35 ГОД, 1 ГОД НА ТИЖДЕНЬ)

Сергій Кобернік, завідувач кафедри теорії та методики навчання

природничо-географічних дисциплін НПУ імені М. П. Драгоманова, кандидат

педагогічних наук, заслужений учитель України;

Роман Коваленко, вчитель географії спеціалізованої школи № 260,

викладач Міжнародного ліцею «Гранд» м. Києва.

Пояснювальна записка

Пріоритетом шкільної географічної освіти є створення цілісних уявлень

про географічні об’єкти та явища, що враховують географічні аспекти взаємодії

суспільства і природи як єдиної системи. Метою цього курсу є формування в

свідомості школярів розуміння того, що Земля - об’єкт просторової організації

життя і діяльності людей, розкрити сучасну географічну картину світу через

закономірності розвитку географічної оболонки.

Курс «Загальна географія» покликаний узагальнити й систематизувати

попередні знання учнів з різних напрямів географічних наук на вищому

теоретико-прикладному рівні та підготувати школярів до державної

підсумкової атестації з географії в 11 класі й зовнішнього незалежного

оцінювання з географії у центрах оцінювання якості світи в Україні.

Головними його завданнями є:

формування у старшокласників цілісного географічного

образу про нашу планету і розуміння місця України на ній;

розвиток у школярів геопросторового мислення, усвідом-

лення сучасних особливостей природокористування, а також єдності

навколишнього середовища та діяльності людини в територіальному

аспекті;

виховання національно свідомого громадянина планети та

своєї держави, закладання основ екологічної культури;

розвиток критичного та творчого мислення, усвідомлення

власної причетності до сучасних процесів, що відбуваються у

географічній оболонці;

формування логічного мислення, вміння аналізувати, по-

рівнювати, узагальнювати, робити висновки та складати прогнози на

основі аналізу різних інформаційних джерел географічного змісту.

Курс спрямований на формування важливих для майбутнього життя і

діяльності учня компетенцій, серед яких - професійна, комунікативна та

інформаційна. Під час його вивчення формуються дослідницькі навички, спосіб

6

поведінки у навколишньому світі, закладаються цінності соціально активної та

свідомої особистості.

Курс «Загальна географія» містить такі розділи: «Основи геології та

геоморфології», «Основи метеорології та кліматології», «Основи гідрології»,

«Основи ґрунтознавства»; «Основи вчення про біосферу та географічну

оболонку», «Основи виробництва». Зміст програми враховує існуючі

причинно-наслідкові зв’язки та залежності між географічними

закономірностями, процесами і явищами. Програма має практичне

спрямування. У кожному розділі заплановано виконання практичних робіт.

Розподіл годин за розділами і темами є орієнтовним. Учитель на свій

розсуд може їх перерозподіляти та змінювати.

№

з/п

К-

ть

год

Зміст теми

Навчальні досягнення учнів

1 1 Вступ

Завдання та зміст курсу.

Система географічних наук.

Зв’язок географічних наук з

природничими та суспільними

науками. Практична

спрямованість сучасних

географічних досліджень

Учень:

• усвідомлює, що вивчає курс

«Загальна географія»;

• називає основні складові

географічної науки;

• визначає місце географії в

системі природничих та суспільних

наук;

• характеризує особливості

завдань географії в сучасному світі;

• робить висновки про зв’язок

географічних наук між собою та з

іншими науками 2 7 Розділ І. Основи геології та геоморфології

2.1 1 Предмет вивчення геології та

геоморфології Тема 1

Внутрішня будова Землі

Внутрішня будова Землі:

внутрішнє і зовнішнє ядро,

мантія, земна кора. Поверхня

Мохоровичича. Астеносфера.

Розвиток знань про хімічний

склад та стан речовини

внутрішніх сфер Землі. Сучасні

способи дослідження

внутрішньої будови Землі:

сейсморозвідка, надглибинне

буріння. Поняття «літосфера»

Учень:

• пояснює поняття «поверхня

Мохоровичича», «астеносфера»;

• визначає склад та стан речовини

внутрішніх сфер Землі;

• характеризує сучасні способи

дослідження будови планети;

робить повідомлення про гіпотези

утворення Землі як планети та

етапи її розвитку

7

2.2 6 Тема 2. Геологічні процеси та

їх наслідки

Поняття про геологічні

процеси. Ендогенні (внутрішні)

процеси: тектонічні рухи,

магматизм, метаморфізм. Тек-

тонічні рухи, їх види:

коливальні (вертикальні),

горизонтальні, розривні. Докази

існування коливальних рухів.

Причини їх зародження.

Коливальні рухи в Україні.

Вплив коливальних рухів на

господарську діяльність

людини. Горизонтальні рухи,

фіксизм і мобілізм. Гіпотеза

дрейфу материків А. Вегенера.

Літосферні плита: механізм

руху, види переміщення

(конвергенція, дивергенція,

субдукція). Карта літосферних

плит. Прояв рухів літосферних

плит у сучасному рельєфі Зем-

лі. Розривні рухи. Землетруси,

їх природа. Дослідження

землетрусів. Сейсмічні явища в

Україні. Практичне значення

знань про тектонічні рухи.

Магматизм. Визначення

процесу, види магматизму:

інтрузивний і ефузивний

магматизм (вулканізм). Магма,

її хімічний склад. Утворення

інтрузій, їх основні види

(батоліти, лаколіти, штоки,

сілли, дайки). Інтрузивні гірські

породи. Вулканізм.

Учень:

пояснює поняття «тектонічні

рухи», «магматизм»,

«метаморфізм», «вивітрювання»,

«карст», «суфозія»;

називає види ендогенних і

екзогенних процесів та їх наслідки;

визначає зв’язок між

тектонічними структурами та

формами рельєфу на конкретних

прикладах;

характеризує види переміщень

літосферних плит та їх прояв у

сучасному рельєфі планети;

порівнює карти для виявлення

геологічних і геоморфологічних

закономірностей;

вміє будувати структурні схеми;

робить повідомлення про

гіпотези походження материків і'

океанів;

робить висновки про взаємодію

ендогенних та екзогенних процесів

у формуванні рельєфу Землі

8

Продукти вулканічної

діяльності. Класифікація

вулканів за характером вивер-

ження. Ефузивні гірські

породи. Постмагматичні явища:

гейзери, гарячі джерела,

фумароли.

Метаморфізм. Визначення

поняття. Головні чинники

метаморфізму: температура,

тиск. Метаморфічні гірські

породи.

Екзогенні процеси, їх основні

види.

Вивітрювання (гіпергенез).

Кора вивітрювання. Уламкові

гірські породи. Роль

вивітрювання у ґрунтотворенні.

Робота поверхневих текучих

вод. Флювіальні форми

рельєфу: яри, балки, річкові

долини; їх поширення в

Україні. Робота підземних вод.

Поняття про карст та суфозію.

Карстові форми рельєфу:

степові блюдця, лійки,

провалля. Карстові печери. їх

поширення в світі й Україні.

Робота льодовиків. Поняття

про морену. Покривні й гірські

льодовики. Гляціальні та

флювіогляціальні форми

рельєфу: ози, ками, друмліни,

баранячі лоби, кучеряві скелі, їх

поширення в світі та України.

Робота вітру. Еолові форми

рельєфу: бархани, дюни,

фігурні скелі. їх поширення в

світі та Україні.

9

Інші екзогенні процеси: робота

моря, озер, боліт. Хімічні та

органічні гірські породи.

Тектонічні структури.

Платформи і пояси склад-

частості. Форми рельєфу і

корисні копалини, що пов'язані

з ними (на конкретних

прикладах у світі та на

території України).

Узагальнення.

Сучасний рельєф Землі -

результат геологічної історії її

розвитку, взаємодії екзогенних

та ендогенних процесів.

Охорона надр.

Практична робота

1.Побудова схеми класифікації

форм рельєфу земної поверхні

1.

3 5 Розділ ІІ. Основи метеорології та кліматології

3.1 1 Предмет вивчення метеорології

та кліматології. Тема 1.

Характеристика стану

атмосферного повітря

Атмосфера, її межі, будова і

газовий склад. Значення

атмосфери для планети.

Гіпотези про походження

атмосфери Землі. Основні

характеристики стану повітря:

температура, атмосферний

тиск, рух повітря, вологість,

хмарність, опади. Повітряні

маси, їх основні

характеристики. Типи по-

вітряних мас. Сучасні

екологічні проблеми в атмо-

сфері. Охорона атмосферного

повітря

Учень:

пояснює поняття «атмосфера»,

«тропосфера», «стратосфера»,

«мезосфера», «термосфера»,

«екзосфера», «озоновий шар»;

називає основні характеристики

стану атмосферного повітря;

аналізує газовий склад

тропосферного повітря;

визначає тенденції щодо змін у

газовому складі повітря під

впливом господарської діяльності

людини;

характеризує властивості різних

типів повітряних мас;

робить повідомлення про гіпотези

походження і формування

атмосфери Землі

10

3.2 1 Тема 2. Кліматотвірні чинники

Поняття про кліматотвірні

чинники. Сонячна радіація.

Означення, одиниці

вимірювання. Перетворення

сонячної радіації в атмосфері:

пряма, розсіяна, відбита,

увібрана сонячна радіація.

Залежність прямої сонячної

радіації від кута падіння

сонячного проміння

(географічної широти),

тривалості освітлення,

прозорості повітря.

Закономірності розподілу

сонячної радіації на земній

поверхні, на території України.

Атмосферна циркуляція.

Означення поняття. Вітри

постійні й сезонні. Циклони й

антициклони, атмосферні

фронти. Загальна циркуляція

атмосфери. Особливості

циркуляції повітря на території

України. Підстилаюча

поверхня. Роль рельєфу, оке-

анічних течій, взаємодії океану

й суходолу у формуванні

клімату. Альбедо. Вплив

підстилаючої поверхні на

формування клімату України

Учень:

2. пояснює поняття «кліматотвірні

чинники», «сонячна радіація»,

«атмосферна циркуляція»,

«альбедо»;

3. аналізує вплив кліматотвірних

чинників на формування клімату

різних територій;

4. характеризує природу утворення

атмосферних фронтів, циклонів та

антициклонів;

робить висновки про взаємодію

кліматотвірних чинників у

формуванні кліматичних

особливостей на прикладі

конкретних територій

3.3 3 Тема 3 Кліматичні пояси світу

Кліматичні пояси світу (за Б. П.

Алісовим). Основні й перехідні

кліматичні пояси, їх

характеристика. Кліматичні

області тропічного,

субтропічного й помірного

поясів.

Учень:

пояснює поняття «кліматичний

пояс», «кліматична область»,

«коефіцієнт зволоження»;

називає основні та перехідні

кліматичні пояси, кліматичні

області;

11

Кліматичні пояси й області

України.

Вплив погоди і клімату на

господарську діяльність

людини. Коефіцієнт

зволоження. Негативні явища

погоди в Україні. Вплив

господарської діяльності

людини на клімат.

Узагальнення. Практичне

значення знань про клімат.

Практична робота 2.

Складання за кліматичною

картою порівняльної

характеристики кліматичних

областей у межах одного

кліматичного поясу на різних

материках

характеризує кліматичні пояси й

області за картами та

статистичними матеріалами;

аналізує закономірності

формування кліматів основних та

перехідних кліматичних поясів;

оцінює вплив господарської

діяльності людини на клімат;

визначає коефіцієнт зволоження

різних територій за тематичними

картами;

робить повідомлення про стихійні

погодні явища та їх негативні

наслідки для людини

4 6 Розділ ІІІ. Основи гідрології

4.1 1 Предмет вивчення гідрології.

Тема 1. Загальні відомості про

гідросферу

Гідросфера, її складові.

Гіпотези про виникнення води

на Землі. Єдність гідросфери.

Роль води в географічній

оболонці. Охорона вод

Учень:

5. пояснює поняття «гідросфера»,

«кругообіг води у природі»;

6. називає основні складові

гідросфери;

7. характеризує структуру водного

фонду планети;

8. оцінює запаси водних ресурсів

світу та України;

9. визначає значення води у

географічній оболонці;

10. робить повідомлення про

гіпотези виникнення води на Землі

4.2 1 Тема 2 Світовий океан

Світовий океан. Властивості

океанічної води: солоність,

температура, густина. Поняття

про водні маси, їх основні типи.

Крига в Океані.

Учень:

пояснює поняття «водна маса»,

«океанічна течія», «цунамі»,

«марикультура», «біомаса»;

називає види ресурсів Світового

океану;

12

Динаміка вод Світового океану.

Основні види руху морської

води: вітрові хвилі, припливно-

відпливні явища, течії, цунамі.

Закономірності поширення

течій в Океані. Життя у

Світовому океані.

Нерівномірність розподілу

життя за глибиною та широтою.

Біомаса та біологічна про-

дуктивність Океану.

Класифікація організмів Океану

за способом життя: планктон,

нектон, бентос. Роль Океану в

розв’язанні продовольчої

проблеми світу. Марикультура.

Ресурси Світового океану,

сучасний стан і перспективи їх

використання. Вплив людини

на природу Океану. Глобальний

моніторинг Світового океану

характеризує закономірності

рухів води в Океані;

аналізує карту океанів;

оцінює ресурси Світового океану

та перспективи їх використання;

визначає позитивний та

негативний вплив людської

діяльності на Світовий океан;

робить повідомлення про

результати сучасних досліджень

Світового океану

4.3 3 Тема 3 Води суходолу

Поняття про води суходолу.

Річки. Морфометричні й

гідрографічні характеристики

річки: довжина, площа басейну,

падіння, похил, густота

гідрографічної сітки, витрати

води, річний стік, норма стоку,

швидкість течії. Будова

річкової долини. Джерела

живлення та режим річок.

Найбільші річкові системи

світу, України. Господарське

значення і проблеми

використання річок України.

Учень:

пояснює поняття «річкова

долина», «озерна улоговина»,

«болото», «снігова лінія»,

«багаторічна мерзлота», «підземні

води»;

називає основні види вод

суходолу;

характеризує різні генетичні

типи озер та боліт, види підземних

вод і льодовиків;

аналізує особливості розподілу

поверхневих вод на різних

материках;

13

Озера. Типи озер за умовами

утворення улоговин: тектонічні,

льодовикові, реліктові,

вулканічні, карстові,

термокарстові, загатні,

старичні, лиманні. Походження

улоговин найбільших озер

світу, України. Озера стічні й

безстічні; прісні й солоні.

морфометричні характеристики

озер; площа дзеркала, глибина,

об’єм. Значення озер у житті

людини, проблеми їх

використання.

Болота. Поняття про болота та

заболочену місцевість. Типи

боліт: низинні, перехідні,

верхові. Роль боліт у

природному комплексі,

значення їх для людини.

Охорона боліт. Поширення

боліт в Україні.

Льодовики. Снігова лінія,

висота її на різних широтах.

Іоносфера. Утворення, будова і

рух льодовика. Сучасне

поширення покривних і

гірських льодовиків. Коливання

розмірів зледеніння. Епохи

давнього (четвертинного)

зледеніння. Четвертинне

зледеніння в Україні. Значення

льодовиків у. природі.

Багаторічна мерзлота.

Гіпотези про утворення, по-

ширення у природі. Вплив на

діяльність людини.

оцінює екологічний стан

поверхневих вод різних частин

світу та України;

визначає закономірності

поширення вод суходолу;

вміє працювати з різними

джерелами географічної інформації

для характеристики водних

ресурсів;

робить висновки про

взаємозв'язок гідросфери з іншими

оболонками Землі

14

Підземні води. Види підземних

вод за умовами залягання:

верховодка, ґрунтові,

міжпластові. Артезіанські води.

Мінеральні води. Значення

підземних вод у природі й

житті людини. Штучні

водойми: канали, водосховища,

ставки, їх роль у господарстві.

Позитивний і негативний вплив

штучних водойм на природу

навколишньої місцевості.

Штучні водойми в Україні.

Водні ресурси. Вплив людини

на водойми суходолу.

Узагальнення. Взаємозв’язок

гідросфери та інших оболонок

Землі.

Практична робота 3.

Визначення за тематичними

картами падіння, похилу,

джерел живлення, режиму,

особливостей річного стоку

найбільших річок світу

5 2 Розділ ІV. Основи ґрунтознавства

5.1 2 Тема 4. Предмет вивчення

ґрунтознавства.

Поняття про ґрунт, його склад

та основні властивості. Головні

ґрунтотвірні чинники:

вивітрювання, живі організми,

клімат. Роль часу у ґрунтотво-

ренні. Побудова ґрунтового

профілю. Залежність будови

ґрунтового профілю від різних

компонентів природи.

Класифікація ґрунтів за

будовою профілю, механічним

Учень:

пояснює поняття «ґрунт»,

«земельний фонд», «меліорація

земель», «рекультивація земель»;

називає основні грунтотвірні

чинники;

наводить класифікацію ґрунтів

за різними ознаками;

характеризує склад і основні

властивості ґрунтів та

закономірності їх поширення;

порівнює різні типи ґрунтів за

їх ґрунтовим профілем;

15

складом, структурністю,

кольором. Ґрунти кислі,

нейтральні, лужні.

Закономірності поширення

ґрунтів. Головні типи ґрунтів

світу, України. Земельний фонд

планети, України. Структура

земельного фонду. Меліорація

земель, її основні види. Пози-

тивні й негативні наслідки

меліорації. Поняття про

рекультивацію земель. Основні

заходи меліорації ґрунтів в

Україні

оцінює структуру земельного

фонду світу та України;

визначає закономірності

формування ґрунтів залежно від

інших компонентів природи;

вміє аналізувати заходи щодо

поліпшення, відновлення різних

типів ґрунтів;

робить висновок про

формування ґрунту як особливого

природного тіла

6 3 Розділ V. Онови вчення про біосферу та географічну оболонку

6.1 1 Тема 1. Біосфера

Передумови виникнення вчення

про біосферу В. І. Вернадского.

Межі біосфери. Вплив людини

на розширення меж біосфери.

Техносфера. Ноосфера.

Різноманітність форм життя на

Землі. Передумови виникнення

живих істот та біологічна

еволюція на планеті. Поняття

про біологічні ресурси,

використання їх людиною

Учень:

пояснює поняття «біосфера»,

«ноосфера», «техносфера»;

називає межі біосфери та її

складові; наводить приклади

взаємодії біосфери з іншими

оболонками Землі;

характеризує роль живих

організмів у формування природи

Землі;

оцінює внесок В. і. Вернадского

у розвиток учення про біосферу;

визначає закономірності

розподілу живих організмів на

планеті;

робить повідомлення про

гіпотези походження життя на

Землі та основні етапи його

еволюції

6.2 2 Тема 2. Особливості та

закономірності розвитку

географічної оболонки

Учень:

називає основні властивості

географічної оболонки та

16

Виникнення вчення про

природні комплекси та

географічну оболонку. Будова

географічної оболонки та її

межі. Властивості географічної

оболонки: наявність життя,

речовин у трьох агрегатних ста-

нах, кругообігу речовин та

енергії. Закономірності

існування географічної

оболонки: цілісність, ритміч-

ність, зональність.

Природні комплекси різних

рангів: глобального,

регіонального, локального.

Закономірності зміни

природних комплексів:

широтна зональність, фізико-

географічна секторність,

висотна поясність. Природні

зони - великі природні

комплекси. Основні природні

зони світу, України. Охорона

природних комплексів.

Узагальнення. Вчення про

географічну оболонку -

теоретична основа охорони

природи

закономірності її розвитку;

наводить класифікацію

природних комплексів планети;

характеризує взаємодію

природних компонентів у

природному комплексі;

порівнює основні природні зони

світу та України;

аналізує вплив антропогенного

чинника на географічну оболонку

на основі статистичних даних;

вміє складати прогнози щодо

зміни людиною різних природних

комплексів Землі;

робить висновок про практичне

значення вчення про природні

комплекси

7 10 Розділ VІ. Основи виробництва

7.1 2 Тема І. Загальна

характеристика виробництва

Поняття про виробництво як

матеріальну основу розвитку

суспільства. Поняття про

економіку (господарство).

Галузева структура економіки.

Сфери економіки: виробнича і

невиробнича, їх галузевий

склад. Легка і важка

Учень:

пояснює поняття «економіка»,

«собівартість»,

«рентабельність», «ефективність

виробництва», «продуктивність

праці», «трудові ресурси»;

називає склад і особливості

виробництва, його економічні

показники;

' характеризує галузевий склад

17

промисловість. Сектори

економіки: державний,

кооперативний, приватний,

оренда, змішаний. Поняття про

вільні економічні зони.

Економічні показники

виробництва: собівартість

продукції, рентабельність,

ефективність виробництва,

продуктивність праці. Можливі

шляхи розвитку економіки:

інтенсивний, екстенсивний.

Відставання рівня розвитку

економіки України від вимог

сьогодення. Форми організації

виробництва.

Населення - головна ланка

виробництва. Трудові ресурси й

економічно активне населення.

Рівень кваліфікації, піднесення

ролі освіти і рівня професійної

підготовки кадрів в умовах

ринкової економіки

виробничої та невиробничої сфер

економіки;

порівнює інтенсивний та

екстенсивний шляхи розвитку

економіки;

оцінює функціональне значення

вільних економічних зон;

визначає особливості

забезпечення трудовими

ресурсами різних країн світу;

вміє аналізувати сучасні форми

організації виробництва

7.2 8 Тема 2. Головні міжгалузеві

комплекси

Паливно-енергетичний

комплекс. Галузевий склад,

значення у господарстві.

Поняття про умовне паливо і

паливно-енергетичний баланс.

Вугільна, нафтова і газова

промисловість світу, України.

Електроенергетика: сучасні та

альтернативні джерела енергії в

світі, Україні. Екологічні

проблеми, що пов'язані з ПЕК,

Металургійний комплекс

Учень:

пояснює поняття

«міжгалузевий комплекс»,

«галузь», «паливно-

енергетичний баланс»;

називає головні

міжгалузеві комплекси та їх

склад;

характеризує склад і

основні властивості ґрунтів

та закономірності їх

поширення;

порівнює принципи

розміщення підприємств різ-

них галузей господарства;

оцінює вплив різних

виробництв на навколишнє

середовище;

18

Галузевий склад, значення у

господарстві, гірничо-

видобувна промисловість:

головні райони видобування

руд чорних і кольорових

металів у світі, Україні.

Збагачення руди. Чорна

металургія. Основні стадії

металургійного виробництва

повного циклу. Бездоменна

металургія. Принципи

розміщення металургійних

комбінатів. Найважливіші

металургійні бази світу,

України. Екологічні проблеми,

пов’язані з чорною

металургією. Кольорова

металургія. Галузевий склад.

Застосування кольорових

металів. Основні стадії

виробництва кольорового

металу: збагачення руди,

одержання чорнового металу,

рафінування, прокатне

виробництво. Принципи і

райони розміщення

підприємств алюмінієвої,

мідної, свинцево-цинкової та

олов’яної промисловості в світі,

Україні. Екологічні проблеми,

пов’язані з кольоровою

металургією.

Машинобудівний комплекс.

Провідна роль комплексу в

епоху НТР. Галузевий склад

машинобудування світу,

України. Принципи розміщення

та райони поширення

підприємств важкого, загально-

го,

визначає сучасну

специфіку міжгалузевих

комплексів та перспективи

розвитку кожного з них;

вміє встановлювати та

пояснювати взаємозв’язки

різних галузей та

міжгалузевих комплексів;

складає узагальнювальні

таблиці та схеми на основі

статистичних і

картографічних матеріалів;

' робить висновок про

сучасні тенденції розвитку

міжгалузевих комплексів у

період НТР;

робить повідомлення

про новітні технології

виробництва в різних галузях

економіки в

постіндустріальну епоху

19

середнього і точного

машинобудування у світі, в

Україні.

Комплекс хімічних виробництв.

Галузевий склад, значення у

господарстві. Галузева

структура та принципи

розміщення підприємств

основної хімії та хімії

органічного синтезу. Зростання

ролі хімічної промисловості в

епоху НТР. Екологічні

проблеми, пов’язані з хімічною

промисловістю. Основні

райони розвитку хімічної

промисловості світу, України.

Лісопромисловий комплекс.

Головні галузі лісової

промисловості. Принципи

розміщення підприємств

лісопильної, деревообробної,

целюлозно-паперової та

лісохімічної промисловості.

Основні райони розвитку

лісової промисловості світу,

України.

Аграрно-промисловий комплекс.

Галузевий склад і значення у

господарстві. Нові форми

організації виробництва АПК в

Україні: агрофірма, фермер-

ство, кооперативне

господарство. Сільське

господарство - центральна

ланка АПК. Галузевий склад.

Сучасні проблеми і

перспективи розвитку в різних

країнах. Головні групи

сільськогосподарських

20

культур, їх розміщення в світі,

Україні. Провідні галузі

тваринництва світу, України.

Соціальний комплекс. Склад

комплексу та зростання його

значення. Сфера послуг.

Рекреаційне господарство.

Легка промисловість.

Транспортний комплекс. Склад

і значення, сучасні тенденції

розвитку. Вплив на транспорт

НТР. Екологічні проблеми,

пов’язані з транспортом.

Узагальнення. Взаємозв’язок

міжгалузевих комплексів.

Виробництво і навколишнє

середовище. Практична

робота 4.

Визначення принципів

розміщення підприємств чорної

і кольорової металургії в різних

країнах світу

Програму рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та

спорту України (Лист від 02.03.11 №1/11-1755).

21

Календарно-тематичне планування

Загальна географія. 11 клас.

(35 годин, 1 год на тиждень)

№

з/п

Дата Тема. Зміст уроку При-

міт

ка

1 Інструктаж з техніки безпеки на уроках загальної

географії. Вступ. Завдання та зміст курсу. Система

географічних наук. Зв’язок географічних наук з

природничими та суспільними науками.

Розділ І. Основи геології та геоморфології

2 Тема 1. Внутрішня будова Землі. Літосфера

Внутрішня будова Землі; внутрішнє і зовнішнє ядро,

мантія, земна кора. Поверхня Мохоровичича. Асте-

носфера. Розвиток знань про хімічний склад та стан

речовини внутрішніх сфер Землі. Сучасні способи до-

слідження внутрішньої будови Землі: сейсморозвідка,

надглибинне буріння.

3 Тема 2. Геологічні процеси та їх наслідки

Поняття про ендогенні (внутрішні) геологічні процеси.

Тектонічні рухи, їх види.

4 Магматизм. Вулканізм та супутні йому явища.

Метаморфізм.

5 Екзогенні процеси, їх основні види. Вивітрювання,

робота поверхневих текучих та підземних вод.

6 Екзогенні процеси: робота вітру, робота льодовиків.

7 Тектонічні структури. Платформи і пояси складчастості.

Форми рельєфу і корисні копалини, що пов’язані з ними

8 Узагальнення. Сучасний рельєф Землі - результат

геологічної історії її розвитку, взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів. Охорона надр.

Практична робота 1. Побудова схеми класифікації

форм рельєфу земної поверхні

Розділ ІІ Основи метеорології та кліматології

9 Предмет вивчення метеорології та кліматології.

Тема 1. Характеристика стану атмосферного повітря

Повітряні маси

22

10 Тема 2. Кліматотвірні чинники Поняття про

кліматотвірні чинники. Сонячна радіація. Атмосферна

циркуляція. Означення поняття. Вітри постійні й

сезонні. Циклони й антициклони, атмосферні фронти.

Загальна циркуляція атмосфери. Особливості циркуляції

повітря на території України. Підстилаюча поверхня.

Роль рельєфу, океанічних течій, взаємодії океану й

суходолу у формуванні клімату. Альбедо. Вплив

підстилаючої поверхні на формування клімату України.

11 Тема 3. Кліматичні пояси світу

Кліматичні пояси світу (за Б. П. Алісовим). Основні й

перехідні кліматичні пояси, їх характеристика.

12 Вплив погоди і клімату на господарську діяльність

людини. Коефіцієнт зволоження. Негативні явища

погоди в Україні. Вплив господарської діяльності

людини на клімат.

13 Узагальнення. Практичне значення знань про клімат.

Практична робота 2.

Складання за кліматичною картою порівняльної

характеристики кліматичних областей у межах одного

кліматичного поясу на різних материках

Розділ ІІІ Основи гідрології

14 Предмет вивчення гідрології.

Тема 1. Загальні відомості про гідросферу

Гідросфера, її складові. Гіпотези про виникнення води

на Землі. Єдність гідросфери, Роль води в географічній

оболонці. Охорона вод

15 Тема 2. Світовий океан

Світовий океан. Властивості океанічної води: солоність,

температура, густина. Поняття про водні маси, їх

основні типи. Крига в Океані. Динаміка вод Світового

океану. Життя у Світовому океані. Ресурси Світового

океану, сучасний стан і перспективи їх використання.

Вплив людини на природу Океану. Глобальний

моніторинг Світового океану

16 Тема 3. Води суходолу

Поняття про води суходолу. Річки. Морфометричні й

гідрографічні характеристики річки; довжина, площа

басейну, падіння, похил, густота гідрографічної сітки,

23

витрати води, річний стік, норма стоку, швидкість течії

Будова річкової долини. Джерела живлення та режим

річок. Найбільші річкові системи світу, України.

Господарське значення і проблеми використання річок

України. Озера. Типи озер за умовами утворення улого-

вин; тектонічні, льодовикові, реліктові, вулканічні,

карстові, термокарстові, загатні, старичні, лиманні.

Походження улоговин найбільших озер світу, України.

Озера стічні й безстічні; прісні й солоні. Морфометричні

характеристики озер; площа дзеркала, глибина, об’єм.

Значення озер у житті людини, проблеми їх

використання.

17 Болота. Поняття про болота та заболочену місцевість.

Типи боліт; низинні, перехідні, верхові. Роль боліт у

природному комплексі, значення їх для людини.

Охорона боліт. Поширення боліт в Україні,

Льодовики. Снігова лінія, висота її на різних широтах.

Іоносфера. Утворення, будова і рух льодовика. Сучасне

поширення покривних і гірських льодови- , ків.

Коливання розмірів зледеніння. Епохи давнього

(четвертинного) зледеніння. Четвертинне зледеніння в

Україні. Значення льодовиків у природі.

Багаторічна мерзлота. Гіпотези про утворення, по-

ширення у природі. Вплив на діяльність людини.

18 Підземні води. Види підземних вод за умовами

залягання: верховодка, ґрунтові, міжпластові. Арте-

зіанські води. Мінеральні води. Значення підземних вод

у природі й житті людини. Штучні водойми: канали,

водосховища, ставки, їх роль у господарстві.

Позитивний і негативний вплив штучних водойм на

природу навколишньої місцевості. Штучні водойми в

Україні. Водні ресурси. Вплив людини на водойми

суходолу. Взаємозв’язок гідросфери та інших оболонок

Землі.

19 Практична робота 3.

Визначення за тематичними картами падіння, похилу,

джерел живлення, режиму, особливостей річного стоку

найбільших річок світу

Розділ ІV Основи ґрунтознавства

24

20 Тема 4. Предмет вивчення ґрунтознавства.

Поняття про ґрунт, його склад та основні властивості.

Головні ґрунтотвірні чинники: вивітрювання, живі

організми, клімат. Роль часу у ґрунтотво- ренні.

Побудова грунтового профілю. Залежність будови

ґрунтового профілю від різних компонентів природи.

21 Класифікація ґрунтів за будовою профілю, механічним

складом, структурністю, кольором. Ґрунти кислі,

нейтральні, лужні. Закономірності поширення ґрунтів.

Головні типи ґрунтів світу, України. Земельний фонд

планети, України. Структура земельного фонду.

Меліорація земель, її основні види. Позитивні й

негативні наслідки меліорації. Поняття про

рекультивацію земель. Основні заходи меліорації ґрунтів

в Україні

Розділ V Основи вчення про біосферу та географічну оболонку

22 Тема 1. Біосфера

Передумови виникнення вчення про біосферу В. 1.

Вернадського. Межі біосфери. Вплив людини на

розширення меж біосфери.

Техносфера. Ноосфера. Різноманітність форм життя на

Землі. Передумови виникнення живих істот та біологічна

еволюція на планеті. Поняття про біологічні ресурси,

використання їх людиною

23 Тема 2. Особливості та закономірності розвитку

географічної оболонки

Виникнення вчення про природні комплекси та

географічну оболонку. Будова географічної оболонки та

її межі. Властивості географічної оболонки: ; наявність

життя, речовин у трьох агрегатних станах, кругообігу

речовин та енергії. Закономірності існування

географічної оболонки: цілісність, ритмічність,

зональність. Закономірності зміни природних

комплексів: широтна зональність, фізико- географічна

секторність, висотна поясність, Природні зони - великі

природні комплекси. Основні природні зони світу,

України.

24 Вчення про географічну оболонку - теоретична основа

охорони природи

25

Розділ VІ Основи виробництва

25 Тема 1. Загальна характеристика виробництва

Поняття про виробництво як матеріальну основу

розвитку суспільства. Поняття про економіку (гос-

подарство). Галузева структура економіки. Сфери

економіки: виробнича і невиробнича, їх галузевий склад.

Легка і важка промисловість. Сектори економіки:

державний, кооперативний, приватний, оренда,

змішаний. Поняття про вільні економічні зони.

26 Економічні показники виробництва: собівартість

продукції, рентабельність, ефективність виробництва,

продуктивність праці. Можливі шляхи розвитку еко-

номіки: інтенсивний, екстенсивний. Відставання рівня

розвитку економіки України від вимог сьогодення.

Форми організації виробництва.

Трудові ресурси й економічно активне населення. .

27 Тема 2. Головні міжгалузеві комплекси

Паливно-енергетичний комплекс. Галузевий склад,

значення у господарстві. Поняття про умовне паливо і

паливно-енергетичний баланс. Вугільна, нафтова і

газова промисловість світу, України. Електроенергетика:

сучасні та альтернативні джерела енергії в світі, Україні.

Екологічні проблеми, що пов’язані з ПЕК.

28 Металургійний комплекс. Галузевий склад, значення у

господарстві, гірничо-видобувна промисловість; головні

райони видобування руд чорних і кольорових металів у

світі, Україні. Збагачення руди. Чорна металургія.

Основні стадії металургійного виробництва повного

циклу. Бездоменна металургія. Принципи розміщення

металургійних комбінатів. Найважливіші металургійні

бази світу, України. Екологічні проблеми, пов’язані з

чорною металургією. Кольорова металургія. Галузевий

склад. Застосування кольорових металів. Основні стадії

виробництва кольорового металу.

29 Машинобудівний комплекс. Провідна роль комплексу в

епоху НТР. Галузевий склад машинобудування світу,

України. Принципи розміщення та райони поширення

підприємств важкого, загального, середнього і точного

машинобудування у світі, в Україні.

26

30 Комплекс хімічних виробництв. Галузевий склад,

значення у господарстві. Галузева структура та прин-

ципи розміщення підприємств основної хімії та хімії

органічного синтезу. Зростання ролі хімічної проми-

словості в епоху НТР. Екологічні проблеми, пов’язані з

хімічною промисловістю. Основні райони розвитку

хімічної промисловості світу, України.

31 Лісопромисловий комплекс. Головні галузі лісової

промисловості. Принципи розміщення підприємств

лісопильної, деревообробної, целюлозно-паперової та

лісохімічної промисловості. Основні райони розвитку

лісової промисловості світу, України.

32 Аграрно-промисловий комплекс. Галузевий склад і

значення у господарстві. Нові форми організації

виробництва АПК в Україні; агрофірма, фермерство,

кооперативне господарство. Сільське господарство -

центральна ланка АПК. Галузевий склад. Сучасні

проблеми і перспективи розвитку в різних країнах.

Головні групи сільськогосподарських культур, їх

розміщення в світі, Україні. Провідні галузі

тваринництва світу, України.

33 Соціальний комплекс. Склад комплексу та зростання

його значення. Сфера послуг. Рекреаційне господарство.

Легка промисловість.

Транспортний комплекс. Склад і значення, сучасні

тенденції розвитку. Вплив на транспорт НТР. Екологічні

проблеми, пов’язані з транспортом.

34 Взаємозв’язок міжгалузевих комплексів. Виробництво і

навколишнє середовище. Практична робота 4.

Визначення принципів розміщення підприємств чорної і

кольорової металургії в різних країнах світу

35 Повторення

27

Плани-конспекти уроків

Дата______ Клас______

Урок № 1

Тема. Інструктаж з техніки безпеки на уроках загальної географії.

Завдання та зміст курсу «Загальна географія». Система географічних наук.

Зв’язок географічних наук з природничими та суспільними науками.

Практична спрямованість сучасних географічних досліджень

Мета: ознайомити зі структурою курсу, джерелами географічних знань;

розвивати навички добору географічної інформації з різних джерел

географічних знань; сприяти розумінню ролі географічних знань у житті людей,

виховувати пізнавальний інтерес до вивчення курсу.

Обладнання: атласи, схема «Система географічних наук», програма

курсу «Загальна географія». енциклопедії, географічні довідники, електронні

географічні атласи та посібники.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Ознайомлення з правилами техніки безпеки на уроках загальної

географії.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Бесіда про важливість географічних знань у житті.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1 Завдання та зміст курсу «Загальна географія». (Бесіда, робота в

групах)

Кожна група отримує завдання ознайомитися з змістом певного розділу

програми та з’ясувати, що є об’єктом його вивчення. Висновки груп учитель

записує на дошці.

2. Повторення основних термінів. (Фронтальна бесіда)

Географія — наука, що вивчає природу Землі, населення та його

господарську діяльність. Слово «географія» в перекладі з грецької мови означає

«землеопис» («гео» — земля, «графо» — пишу). Уперше його застосував

давньогрецький учений Ератосфен.

Географічна оболонка як об’єкт вивчення географії. Конструктивна

географія.

3. Завдання географії давніх часів та сучасної географії. (Бесіда)

Географія давніх часів прагнула відповісти на питання: де? і що?

Сучасна географія намагається відповісти на питання: як? і чому?

Конструктивна географія – це область географії, яка має за мету, на

основі загальних знань про дію геосистеми і її конкретних локальних режимів,

28

а також даних географічного моніторингу і географічного прогнозування і

принципів географічного проектування, розробляти проекти розвитку територій

як складових єдиного глобального геопростору.

4. Система географічних наук. (Робота зі схемою)

Сучасна географія є системою географічних наук про Землю. Залежно

від особливостей об’єктів дослідження систему географічних наук розділяють

на фізичну та соціально-економічну географію.

Фізична географія вивчає природу Землі, явища та процеси, що

відбуваються на ній. Фізична географія поєднує науки, безперервно пов’язані

між собою: землезнавство, геоморфологію, метеорологію, кліматологію,

гідрологію, океанологію, ґрунтознавство та багато інших.

Соціально-економічна географія вивчає населення Землі та його

господарську діяльність. Соціально-економічну географію складають різні

науки, такі як, наприклад, географія населення, географія промисловості,

географія сільського господарства та багато інших.

Особливе місце в системі географічних наук посідає картографія —

наука про карти, методи їх створення та використання.

Новим напрямом географічної науки є геоінформатика, що створює та

використовує географічні інформаційні системи (ГІС).

Висновок. Унікальність географічної науки полягає в тому, що вона

вивчає і природу, і людську діяльність, і весь світ загалом. Отже, її дослідження

є всебічними.

6. Значення географічних знань у житті людини, їх практична

спрямованість

Прийом «Мікрофон»

Учні по черзі наводять приклади необхідності географічних знань для

людей різних професій та власно для себе.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Прийом «Бліцопитування»

Як дослівно перекласти слово «географія»?

Кого з давніх учених називають «батьком географії»?

Що вивчає фізична географія?

Що вивчає соціально-економічна географія?

Чому географія не втратила свого значення з давніх часів і до наших

днів?

V. Підсумок уроку

Рефлексія

Висловіть свої враження від першого уроку загальної географії,

починаючи речення з фраз:

29

Я дізнався...

Я навчився...

Мені сподобалося...

Мене здивувало...

Заключне слово вчителя

Географія — це наука, що вивчає природу Землі, населення та його

господарську діяльність.

Сучасну географію складають багато наук, які об’єднують у два

напрями:

фізичну географію;

соціально-економічну.

Щоб успішно вивчати географію, бажано користуватися різноманітними

джерелами географічних знань, багато читати та опанувати навички роботи з

комп’ютером.

VI. Домашнє завдання

1. Вивчити основні поняття і терміни вивченої теми.

2. Мандрівка в Інтернет. Самостійно знайти в мережі Інтернет

інформацію та підготувати повідомлення про географічні науки: кліматологію,

геоморфологію, ґрунтознавство, гідрологію тощо.

30

Дата______ Клас______

Урок № 2

Тема. Внутрішня будова Землі. Літосфера

Мета: поглибити і систематизувати знання про внутрішню будову Землі

та літосферу, ознайомити із способами дослідження внутрішньої будови Землі:

сейсморозвідкою, поняттями «поверхня Мохоровичича», «астеносфера» ;

розвивати уміння працювати з картами атласу та схемами підручника;

виховувати бережливе ставлення до земних надр.

Обладнання: атласи, додаткова література.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учні виступають з повідомленнями про географічні науки

ІII. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство

прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в

земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. Вчені

Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені

водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив

своїх героїв до центру Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш

захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало

людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна

мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

З уроків географії 6 класу ви вже маєте уявлення про внутрішню будову

Землі та літосферу. На сьогоднішньому уроці ми поглибимо ці знання,

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі?

(Бесіда)

Відповідаючи на це запитання, учні пропонують найрізноманітніші

варіанти. Бажано записувати їх на дошці.

Потім учитель пропонує проаналізувати відповіді та виокремити з-

поміж них найважливіші для людства.

2. Внутрішня будова Землі.

Відповіді на запитання з використанням схеми «Внутрішня будова

Землі» в атласі й тексті параграфа підручника:

• З яких основних шарів складається наша планета?

• Чим різняться ці шари між собою?

31

• Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

• Що називають літосферою?

Пове́рхня Мохоровичи́ча — границя розділу (складна перехідна зона)

між земною корою та верхньою мантією Землі, що виявляється за

стрибкоподібним збільшенням швидкості проходження поздовжніх сейсмічних

хвиль від 6,7 — 7,6 до 7,9 — 8,2 км/с, поперечних з 3,6 — 4,2 до 4,4 — 4,7 км/с.

Глибина залягання поверхні Мохоровичича — від 25-90 км під континентами

та 7-10 км під океанами.

Встановлена в 1909 р. хорватським сейсмологом А. Мохоровичичем

(1857 —1936). Досліджуючи показники сейсмічних хвиль, спричинених

землетрусом поблизу Загреба у 1909 році, він помітив, що деякі хвилі

поширювалися раніше за інші. Вчений пояснив це зміною густини середовища

всередині Землі (на глибині 30 км).

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі (Міні-лекція)

В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять

надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15

кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні

33 м вглиб Землі температура підвищується на 1 °С, збільшується також тиск,

складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося

б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не

допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу

планету спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі

поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про

неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням з’ясовано

будову першого від поверхні шару — земної кори. Розглянемо схему «Будова

земної кори».

Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один

учень перебуває на суші, інший — у батискафі на дні океану. Визначте, крізь

які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами.

Замалюйте їх.

Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть загальне і

відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

V. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. навичок

1. Прийом «Мікрофон»

Учитель пропонує одне з понять, вивчених на уроці; учні, передаючи

умовний мікрофон по ланцюжку, називають ознаки або характеристики, що

пов’язані з ним.

2. Прийом «Географічний крос»

32

Доповніть фрази письмово.

Літосфера включає...

Імовірно, ядро складається з...

Астеносфера відрізняється від мантії...

o Поверхня Мохоровичича – це…

o Материкова земна кора складається з...

o В океанічній земній корі відсутній шар...

3. Взаємоперевірка виконання «Географічного кросу»

VІ. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано

завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

VІI. Домашнє завдання

1. Вивчити основні поняття і терміни вивченої теми.

2. Схематично зобразити внутрішню будову Землі.

3. Підготувати повідомлення на вибір:

• про свердловину в РФ на Кольському півострові

• свердловину на території України біля села Новоіванівка

Криворізького району Дніпровської області

• способи та особливості надглибинного буріння.

Додатковий матеріал до уроку

• Найглибша на планеті свердловина пробурена в Росії на Кольському

півострові. Її глибина перевищує 12 260 м. Вона має надзвичайно важливе значення

для науки про Землю. Дослідження сотень кілограмів керну (породи), видобутого з

різних її глибин, дає чудову можливість вивчити будову нашої планети та прочитати

її геологічну історію в цьому місці за останні понад 2 млрд років. Під час буріння

траплялось чимало несподіванок. Так, на глибині 12 тис. м виявлено понад 20 видів

скам’янілих мікроорганізмів. Це свідчить про те, що життя на Землі виникло раніше,

ніж досі вважалося,— в докембрійську епоху, тобто 1,6–1,9 млрд років тому. І ще

одна сенсація: під час буріння видобули ґрунт, подібний до місячного. Це важливий

аргумент для вчених, які дотримуються теорії про земне походження нашого

природного супутника. Найближчими роками на цій свердловині планується сягнути

глибини 14–15 км.

• Свердловини, подібні Кольській, закладені також на території України біля

села Новоіванівка Криворізького району Дніпровської області, тобто в самому центрі

Українського кристалічного масиву.

• Дослідження земних глибин дають змогу вивчити процеси розвитку земної

кори, прогнозувати родовища корисних копалин, а також землетруси. Вимірювання

віку гірських порід здійснюється методами «радіоактивного годинника» — залежно

від вмісту продуктів радіоактивного розпаду в мінералах. Чим більше в мінералах

утвореного розпадом свинцю, тим старший їх вік. Виявлення найстаріших гірських

порід є важливим для вивчення походження та розвитку Землі.

33

Дата______ Клас______

Урок № 3

Тема. Геологічні процеси та їх наслідки. Поняття про ендогенні

(внутрішні) геологічні процеси. Тектонічні рухи, їх види.

Мета: поглибити та систематизувати знання про ендогенні геологічні

процеси, теорію А. Вегенера, літосферні плити, види руху літосферних плит

та їх наслідки;

розвивати уміння роботи з картами та схемами атласу

виховувати бережливе ставлення до земних надр

Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, великі аркуші

паперу, маркери.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка схем внутрішньої будови Землі у зошитах.

2. Учні виступають з повідомленнями про надглибинне буріння та

свердловини в Україні та РФ.

ІII. Актуалізація опорних знань та вмінь

«Експрес-опитування». Взаємоперевірка.

Учні відповідають письмово на питання, обмінюються роботами.

Вчитель зачитує правильні відповіді, учні перевіряють і виставляють оцінки

один одному. (Робота в парах).

1. Земна кора це …

2. Літосфера складається з ...

3. Потужність літосфери становить …

4. Об’єм мантії від всього об’єму Землі становить …

5. Температура мантії в нижніх шарах …

6. Астеносфера це …

7. Ядро складається з …

8. Зовнішнє ядро поводиться як …

9. Материкова Земна кора складається з …

10. Океанічна земна кора відрізняється від материкової тим, що …

«Інтелектуальна розминка»

1. В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

2. До якого шару Землі належить астеносфера? У чому відмінність

речовини астеносфери від речовини мантії?

3. Як ви гадаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать

34

її сучасні люди?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Реальна казка»

Чи знаєте ви, що жителі нашої планети, в тому числі і ми, Українці,

навіть цього не усвідомлюючи, плавають по «Пластичному океані» на

велетенських кораблях? Ці кораблі то поглинаються, то піднімаються вгору

могутніми хвилями кам’янистої маси. Всі живуть своїм життям, і мало хто

цікавиться, куди мандрує корабель.

До початку вивчення географії ви б сказали, що це вигадана історія, але,

спираючись на свої знання з попередніх курсів географії розкажіть про

правдивість такої казки. Розвиток науки дає можливість пояснювати загадкові

рухи, про які людина здогадувалась давно. Штучні супутники, які стали

великими помічниками у вивченні космосу, зафіксували рухи материків.

Сьогодні на уроці поглибимо знання про внутрішні процеси земної

кори, обумовлені рухами літосферних плит.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття про внутрішні геологічні процеси. Теорія

«Дрейфу материків» А. Вегенера. (Робота з атласом)

1. Розгляньте схеми «Дрейф материків». Які зміни відбувались на Землі

в період її формування?

2. Наскільки добре ми знаємо карту? Спробуємо проаналізувати карту

літосферних плит.

Скільки великих літосферних плит нараховується на Землі?

Назвіть їх.

З якою швидкістю та в якому напрямку рухаються Євразійська,

Африканська, Північно-Американська, Індо-Австралійська плита?

Назвіть плити, що рухається найповільніше? Найшвидше?

Чи правда, що Австралія «відпливає» від Індійського океану до

Тихого?

Чи у майбутньому можливе повне від’єднання Африки від Євразії?

Куди рухається Північна Америка?

Розгляньте карту рельєфу та літосферних плит. Скажіть, чи можна

Кримські гори та гори Середньої Азії назвати «родичами»?

2. Тектонічні рухи, їх види. (Робота в групах, прийом «Карусель»)

Кожна група отримує картку з одним запитанням. Вона повинна швидко

відповісти на питання користуючись атласом і додатковою літературою. Потім

передати картку наступній групі.

35

І картка: назвіть материкову та океанічну плиту, які сходяться. Які

форми рельєфу утворюються при цьому.

ІІ картка: знайдіть дві плити одного походження (материкового або

океанічного), які сходяться. Які форми рельєфу утворюються при цьому?

ІІІ картка: назвіть плити, що розходяться. Які форми рельєфу

утворюються при їх розходженні?

ІV картка: визначіть вертикальні рухи Землі, їх наслідки.

До яких висновків ви дійшли, виконавши цю роботу?

Давайте разом створимо графічний конспект:

При піднятті магми вгору

літосферні плити розходяться.

Результат – зменшення тиску на

астеносферу, вихід магми на

поверхню.

При опусканні магми

літосферні плити стикаються.

Результат – зминання у складки,

занурення плит (океанічних) у нижчі

шари Землі, розплавлення.

На Землі відбуваються як горизонтальні так вертикальні рухи. Але вони

не помітні людині, так як дуже повільні. Проте, іноді трапляються і «стрибки»,

які супроводжуються землетрусами.

Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але повсюдно і постійно.

Підняття змінюються опусканнями і навпаки. Тому вертикальні рухи називають

коливальними Під час рухів у земній корі утворюються розломи, тріщини та

зсуви.

Учні розглядають схеми, дають коротку характеристику.

VІ. Закріплення вивчених знань

«Стежинка у Батьківщину»

36

(учні відповідають на запитання використовуючи карту)

1. На якій літосферній плиті знаходиться Україна, наша область,

район?

2. Куди ми пливемо?

3. Чому ми не відчуваємо зіткнення нашої, Євразійської плити з

Африканською?

4. Які процеси відбуваються в результаті зіткнення?

5. У якій частині України бачимо розривні порушення Землі?

6. Які форми рельєфу є результатом таких порушень.

VІI. Підсумок уроку

Внутрішні процеси Землі відбуваються у її надрах.

До внутрішніх процесів землі належать вертикальні та

горизонтальні рухи земної кори, а також розривні рухи.

Заключне слово вчителя

• Земна кора складається з величезних блоків — літосферних плит, що

рухаються одна відносно одної.

• Розрізняють підземні горизонтальні й вертикальні рухи

літосферних плит та швидкі розривні — землетруси.

• Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати

прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси

можливі.

VІII. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття вивченої теми.

2. Накреслити схему «Види тектонічних рухів».

3. Підготувати повідомлення про найкатастрофічніші виверження

вулканів.

37

Дата______ Клас______

Урок № 4

Тема. Магматизм. Вулканізм та супутні йому явища. Метаморфізм.

Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні процеси

Землі; формувати знання про вулкани та райони їх поширення, процеси

метаморфізму;

розвивати уміння працювати з картами та схемами атласу, визначати

райони поширення вулканів;

виховувати пізнавальний інтерес до професії вулканолога.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, презентація,

макети вулканів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань і

вмінь

1. Перевірка виконання учнями схеми у зошитах «Види тектонічних

рухів»

2. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель показує на карті певні місця на літосферних плитах: у центрі, на

окраїнах. Учні за допомогою червоно-зелених карток «семафорять» про

можливість виникнення землетрусів у зазначених районах та пояснюють

причини.

2. Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Учитель пропонує згадати про правила поведінки, які наводить Г. Остер

у своїй книзі «Шкідливі поради». Потім кожна пара отримує завдання

розробити кілька правил поведінки під час землетрусів, причому один учень —

«позитивний герой» (розробляє істинні правила), а другий — «антигерой»

(пропонує «шкідливі поради»).

3. Прийом «Проблемне питання»

• Чи можливі землетруси на території України? Доведіть свою думку.

• На карті «Літосферні плити» вказано швидкість рухів літосферних

плит. В який спосіб, на вашу думку, це зроблено?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

1. Прийом «Дивуй»

... Колись, за сивої давнини, на березі Неаполітанської затоки в Італії

стояло веселе й ошатне місто Помпеї. На його вулицях завжди було жваво. До

цього курортного міста приїздили відпочивати знатні римляни. Життя в Помпеї

було спокійне, і ніщо не пророкувало катастрофи... З деякого часу з вершини

38

великого Пагорба поблизу міста почав вириватися димок, а іноді чувся гул.

Ніхто із мешканців міста не знав, що Пагорб — це згаслий вулкан, який зараз

має назву Везувій.

Одного дня дим із Везувію почав валити сильніше, ніж звичайно. Однак

жителі майже не звертали на це уваги — вони поспішали швидше закінчити

свої справи, щоб устигнути на гладіаторські ігри. Видовище вже почалося, коли

раптом настала пітьма, задушливі гази наповзли на місто, високо в небо з

Пагорба підкинулося полум’я. На місто почав падати все густіший попіл.

Ошалілі люди бігли не озираючись, намагаючись сховатись, щоб урятувати

своє життя. Вони ховалися в підвалах, щоб перечекати лихо. Нікому не вдалося

врятуватися, адже все місто було поховане під багатометровим шаром попелу...

Про місто згодом забули.

Але ось одного разу, багато років потому, в полі почали рити колодязь і

наштовхнулися на мармурову статую. Почалися розкопки, і загибле місто знову

побачило сонячне світло. Сьогодні Помпеї — місто-музей, який відвідують

тисячі туристів. А Везувій та інші вулкани вивчають учені-вулканологи. Вони

безстрашно піднімаються до самого кратера діючого вулкана і навіть на

особливих плотах мандрують розжареною лавою. Вулкани, як і землетруси,

пов’язані з проявами внутрішніх сил Землі.

2. Прийом «Домашні заготовки»

Учні виступають з повідомленнями про найкатастрофічніші виверження

вулканів.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Вулканізм — процес переміщення магми до поверхні Землі.

(Розповідь учителя).

2. Причина вулканізму. Розміщення вулканів. (Робота з картою

«Літосферні плити»)

Вулканів на Землі дуже багато: десятки тисяч на материках та ще більше

— в океанах. Однак діючих вулканів значно менше — близько тисячі.

Переважна частина вулканів так само, як і райони землетрусів, розташована на

межах літосферних плит, поблизу глибинних розломів земної кори. (Атлас,

карта «Літосферні плити»)

3. Будова вулкана. (Робота зі схематичним розрізом у підручнику та

макетами вулканів)

4. Гарячі джерела та гейзери. (Робота в парах з текстом підручника)

Прийом «Учитель — учень». Один учень працює над поняттям «гарячі

джерела», другий — «гейзери», потім розповідають один одному.

5. Метаморфізм. (Міні-лекція, робота з презентацією)

39

Метаморфізм - це процес перетворення гірських порід під впливом

ендогенних факторів при збереженні твердого стану.

Процесу метаморфізму піддаються всі групи порід - магматичні, осадові

і метаморфічні, якщо вони потрапляють в нові умови.

Головними чинниками метаморфізму є: температура, тиск і хімічно

активні речовини - розчини і гази.

Метаморфічні гірські породи, як уже відмічалось, є другорядними і

утворюються на глибині внаслідок перекристалізації магматичних та осадових

порід під впливом високих температур та великого тиску. Розрізнюють такі

типи метаморфізму: контактовий, регіональний та динамометаморфізм.

Контактовий метаморфізм має місце на контакті прориву магми в товщу

земної кори. Характерною особливістю такого типу метаморфізму є

повнокристалічна структура, масивна текстура і невелика пористість.

Регіональний метаморфізм має місце при зануренні порід на велику

глибину при високих температурах і тиску. Характерною особливістю такого

метаморфізму є сланцева або гнейсова (смугаста) текстура та

кристалічнозерниста структура.

Динамометаморфізм обумовлений одностороннім тиском при

гороутворенні. Відмінними ознаками гірських порід такого типу метаморфізму

є безладна структура та текстура.

Опис гірської породи починають з визначення структури та текстури,

що вказують на її походження (тип метаморфізму). За мінеральним складом і

зовнішніми ознаками визначають назву гірської породи.

Гнейс - смугаста повнокристалічна (від дрібно- до крупнозернистої)

метаморфічна порода, щільної текстури, контактового типу метаморфізму. У

залежності від материнської породи розрізняють гранітогнейс, діоритогнейс,

сієнітогнейс та інші. Характерною особливістю цієї породи є чергування

світлих та темних смуг.

Кварцит - щільна, масивна порода контактового типу метаморфізму з

високим вмістом кремнезему, яка утворилась із кварцевих піщаників. Має

велику міцність (твердість більше 5, дряпає скло), злам раковистий. Колір

рожевий, сірий, жовтуватий.

Мармур - кристалічна вапнякова порода, яка утворилась при

контактовому метаморфізмі вапняку, доломіту або крейди. Основний мінерал

кальцит або доломіт. Структура від тонкозернистої до крупно-зернистої,

текстура щільна. Мармур, який майже цілком складається із кальциту, має

білий колір але домішки надають різних відтінків. Наприклад, наявність окисів

заліза обумовлює рожевий, червоний, жовтий та бурий кольори. Вуглецеві

40

органічні речовини надають мармуру від сірого до чорного забарвлення. Всі

мармури бурхливо реагують з соляною кислотою.

Гірські породи регіонального метаморфозу у більшості своїй

представлені сланцями - породами з явно вираженою сланцевою текстурою, їх

назва визначається вмістом переважаючого мінералу.

V. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. навичок

Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка» (фронтально)

• Чому в земній корі утворюються глибинні тріщини?

• Чому відбуваються виверження вулканів?

• Чому на вершині вулкана утворюється гігантська чаша — кратер?

• Чому переважна частина діючих вулканів розташована на окраїнах

Тихого океану?

• Чому в районах вулканізму часто зустрічаються гарячі джерела?

• Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?

Прийом «Мандрівка» (конкурс на кращий сценарій до науково-

популярного фільму «Мандрівка до вулкана...» (робота в парах))

Кожна група самостійно обирає конкретний вулкан (діючий або згаслий)

та складає стислий опис мандрівки групи вулканологів. Можлива реалізація

роботи у вигляді малюнка, плаката.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення результатів роботи на уроці. Що маємо в результаті? Що

не вдалося? В якому напрямі слід працювати сучасним вулканологам?

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити основні поняття і терміни теми.

2. Позначити на контурних картах тектонічні плити, сейсмічні пояси,

зони тектонічних розломів, найбільші вулкани.

Додатковий матеріал до уроку

Вулкани отримали свою назву від імені давньогрецького бога

Вулкана, який був покровителем вогню та ковальських справ. Слово «кратер» з

грецької мови означає «чаша».

На Землі існує близько 950 діючих вулканів (за іншими джерелами —

600), із них близько чверті — підводні.

До найдавніших діючих вулканів нашої планети відносять вулкани

Ісалько, Стромболі та Кілауеа. Вулкан Ісалько у Сальвадорі в Центральній

Америці (1885 м) вже понад 200 років діє майже безперервно. Виверження

повторюються регулярно через кожні 10 хвилин. Вулкан Стромболі

знаходиться в групі Ліпарських островів поблизу берегів Італії. Його називають

«вулканом-маяком». Вулкан Кілауеа на Гавайських островах Тихого океану має

41

кратер площею 4,5 км2 і глибиною понад 230 м. За останні роки відбулося 50

вивержень цього вулкана. Одного разу він безперервно лютував протягом 876

днів!

• Найбільшим із діючих вулканів за своєю масою та розмірами є

гавайський вулкан Мауна-Кеа. Його висота 4205 м, площа кратера — 10,5 км2, а

глибина становить 150–180 м. В середньому він вивергається один раз на 3,5

року.

• Найспокійніший вулкан Землі — Онтаке в Японії, який не виявляв

свій «характер» уже щонайменше 2900 років.

• Районом найбільшої кількості вулканів є острови Індонезії, які разом

із Філіппінськими, Японськими та Курильськими островами належать до

Тихоокеанського вогняного кільця вздовж американського та азіатського

берегів Тихого океану.

• Один із найкатастрофічніших вибухів вулкана стався 27 серпня 1883

року в Індонезії на невеликому острові Кракатау. Під час вибуху було знищено

163 селища, загинуло понад 30 тисяч осіб. Газ, пара та попіл під час вибуху

піднялися на висоту понад 70 км. Узбережжя островів повністю змінилися.

Цунамі, що виникли внаслідок виверження, буквально змили прибережні

селища. Великі хвилі спостерігалися навіть на відстані 18 тис. км від місця

вибуху. А гуркіт було чути аж в Австралії, тобто за 5 тис. км. Енергія вибуху

Кракатау оцінюється в 1019 Дж, що у 20–30 тис. разів перевищує вибух атомної

бомби, скинутої на Хіросіму.

• Пам’ять людства зафіксувала виверження, мабуть, ще сильніше, ніж

вибух Кракатау. Це сталося за 1200 років до н. е. в Егейському морі. Вибух

вулкана Санторин на грецькому острові Тира багато вчених пов’язують із

загибеллю легендарної Атлантиди. Потужність його, на думку вчених, більш

ніж у п’ять разів переважала вибух Кракатау. Величезною силою було

викинуто в атмосферу понад 65 м3 ґрунту, що призвело до занурення

центральної частини острова діаметром 13 км на глибину майже 300 м. За

підрахунками вчених, виверження такої сили мало утворити хвилю цунамі

заввишки не менш ніж 100 м, що рухалась зі швидкістю 200 км на годину. Не

дивно, що така катастрофа могла призвести до загибелі стародавньої

цивілізації.

• Назва «гейзер» походить від ісландського слова «гейза», що означає

«вирувати». Гейзер — це власне ім’я великого ісландського Гейзера. Пізніше

гейзерами почали називати своєрідні джерела, приурочені до областей

недавнього або сучасного вулканізму, де магматичні вогнища, що знаходяться

неглибоко, утворюють особливі геотермічні та гідрологічні умови.

42

Дата______ Клас______

Урок № 5.

Тема. Екзогенні процеси, їх основні види. Вивітрювання, робота

поверхневих текучих та підземних вод.

Мета: поглибити систему знань учнів про літосферу шляхом вивчення

зовнішніх сил Землі; дати уявлення про три види роботи води; навчити

розрізняти роботу води й вітру, льодовиків та їх вплив на рельєф суші;

пояснити причини виникнення вивітрювання і зміни ним рельєфу, узагальнити

знання про карстові процеси у світі та в Україні;

розвивати навички колективної діяльності, уміння слухати й доводити

свою точку зору, логічне мислення, творчі здібності учнів;

виховувати дбайливе ставлення до природи та процесів, що

відбуваються в ній, колективізм і поважне ставлення до іншої точки зору.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: презентація «Зовнішні сили Землі», аркуші паперу,

маркери для роботи в групах ,настінна фізична (тектонічна) карта світу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань і

вмінь учнів

1. Гра «Не розірви ланцюжка»

Учні послідовно відповідають. Можливе паралельне самооцінювання

знань.

• Що розуміють під внутрішніми силами землі?

• Як називаються блоки, з яких складається літосфера?

• З якою швидкістю рухаються літосферні плити?

• Як називається рух літосферних плит відносно одна одної?

• Що відбувається, коли плити рухаються назустріч одна одній?

• Що являє собою повільний вертикальний рух літосфери?

• Які види руху літосфери належать до розривних?

• Що є причиною землетрусів?

• Що таке гіпоцентр?

• Що таке епіцентр?

• У чому вимірюється сила землетрусів?

• В яких районах відбуваються землетруси?

• Як виникають цунамі?

• Які прилади фіксують землетруси?

• Де утворюється магма?

• Що являє собою магма?

43

• Що таке магматизм?

• Які види магматизму ви знаєте?

• Що відбувається під час внутрішнього магматизму?

• Що таке лава?

• Що таке вулканічний конус?

• Що таке жерло вулкана?

• Як називається зовнішній магматизм?

• Які вулкани називаються згаслими?

• Який діючий вулкан Євразії є найвищим?

• Яка висота Ключевської Сопки?

• Які її координати?

• Де утворюються і діють гарячі джерела і гейзери?

• Чим відрізняються гарячі джерела від гейзерів?

• За яким принципом діє гейзер?

2. Продовження гри «Не розірви ланцюжка» з картою.

Один учень називає географічний об’єкт, позначений у нього на

контурній карті, інший показує цей об’єкт на настінній фізичній (тектонічній)

карті світу

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

На попередніх уроках ми з вами познайомилися з внутрішніми силами

Землі й довідалися, що вони можуть і творити, і руйнувати. Сьогодні ми

познайомимося із зовнішніми силами Землі й відповімо на запитання: як саме

вони діють — створюючи чи руйнуючи?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Основні види екзогенних сил. Вивітрювання, робота поверхневих

текучих та підземних вод. (Робота в групах)

Використовуючи текст підручника і додаткову літературу,

запропоновану вчителем, дайте характеристику зовнішніх сил Землі:

перша група — вивітрювання та його види;

друга група — робота текучих вод;

третя група — робота підземних вод.

Час для підготовки — 10–15 хвилин, після чого від кожної групи

виступає один учень з характеристикою вивченого процесу. Після виступу

представників усіх груп робиться загальний висновок про характер зовнішніх

сил Землі.

2. Наслідки роботи екзогенних сил Землі. (Міні-лекція. Робота з

презентацією)

Обговорення питання

44

Які сили, на вашу думку,— внутрішні чи зовнішні — більшою мірою

впливають на зміну рельєфу Землі? Доведіть свою точку зору. Наведіть

приклади.

3. Поширення карстових форм рельєфу в світі та в Україні.

(Робота з картами атласу та презентацією)

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Географічний диктант (заповніть пропуски)

До зовнішніх процесів належать: вивітрювання, робота текучих вод, …,

… і льодовиків. Вони відбуваються завдяки дії зовнішніх сил: води, …, …, …

Вивітрювання — це процес руйнування гірських порід під дією … сил і

коливання … повітря. Розрізняють …, …, … вивітрювання. Вітері текучі води

виконують три види робіт: …, …, … Ерозія — це руйнування гірських порід …

VI. Підсумок уроку

Рефлексія.

На сьогоднішньому уроці я зрозумів(ла)

• До зовнішніх сил Землі належать вивітрювання, робота текучих вод,

вітру, моря, льодовиків, підземних вод.

• Зовнішні сили Землі переважно руйнують. Вони змінюють рельєф

Землі, утворений внутрішніми силами, і створюють нові форми рельєфу (яри,

бархани, дюни тощо).

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити основні поняття і терміни теми.

2. Підготувати повідомлення про об’єкт, занесений до Всесвітньої

спадщини ЮНЕСКО, створений зовнішніми силами Землі.

45

Дата______ Клас______

Урок № 6.

Тема. Екзогенні процеси: робота вітру, робота льодовиків.

Мета: визначити особливості формування форм рельєфу під впливом

зовнішніх сил; систематизувати знання про гляціальні, флювіогляціальні та

еолові форми рельєфу; на конкретних прикладах продемонструвати

взаємозв'язок усіх процесів і явищ у природі;

розвивати образне мислення, уміння аналізувати події та їх наслідки для

формування рельєфу Землі; формувати комунікативні якості під час роботи в

групах,

виховувати дбайливе ставлення до природи, відповідальність за наслідки

господарської діяльності людини для природи.

Обладнання: карта півкуль, електронний атлас для 6 класу, контурні

карти, додаткова література, Презентація «Зовнішні сили Землі».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Учні виступають з повідомленнями про про об’єкт, занесений до

Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, створений зовнішніми силами Землі.

ІІІ. Мотивація процесу навчання

Використання методу «Прес».

Учитель. Поясніть причину викладеної нижченаведеної точки зору й

наведіть приклади додаткових аргументів на її підтримку:

«Подібно до того, як скульптор ліпить свою скульптуру двома руками,

так і внутрішні (ендогенні) й зовнішні (екзогенні) природні процеси формують

земну поверхню».

Під час обговорення учні наводять приклади форм рельєфу, що виникли

під впливом прояву як ендогенних, так і екзогенних процесів, доводячи таким

чином, що не всі нерівності земної поверхні є результатом тектонічних рухів.

Прикладом форм рельєфу, сформованих під впливом сил вивітрювання, можуть

бути яри, річкові долини, печери, піщані дюни тощо. Особливо важливо, щоб

учні усвідомили те, що зовнішні сили виконують одночасно й руйнівну і творчу

роботу.

Наприкінці уроку ми ще раз повернемося до того, яку роль відіграють

зовнішні сили у формуванні рельєфу, перевіримо, наскільки змінилися ваші

уявлення про значущість цих процесів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота льодовиків. (Міні-лекція, робота з презентацією та картами

46

електронного атласу)

Вчені стверджують, що в історії Землі не раз були льодовикові періоди,

коли з півночі насувалися потужні маси криги, товщиною до 2 км. Як же

фахівці дізналися про це? Які є тому докази? Виявляється докази залишали самі

давні льодовики у вигляді відкладів морени – обкочених подряпаних камінців

різних розмірів: від невеликого гравію до величезних валунів. Але як довести,

що їх принесли саме давні льодовики? Правило просте: слід простежити, яку

роботу виконують сучасні льодовики, що сповзають з гір. Їх діяльність така ж

сама, як і їх давніх попередників.

Льодовики під дією сили тяжіння постійно рухаються. Вони, як і

всі зовнішні процеси, руйнують, переносять і відкладають гірські породи.

Руйнівна робота льодовиків починається в горах, коли вони поволі сповзають.

При цьому льодовик, як бульдозер, виорює пухкі гірські породи, згладжуючи

поверхню. Переносячи уламки більш твердих гірських порід, льодовик їх тре об

поверхню, наче майстер шліфує, стираючи гострі краї. Так формується морена,

або льодовикові відклади. У горах, звідки сповзають давні та сучасні льодовики

утворюються баранячі лоби та кучеряві скелі. Вони являють собою останці

скель, оброблені кригою, з великою кількістю подряпин, залишених гострими

краями порід, які переносив з собою льодовик. Якщо льодовик рухається

руслом річки, утворюються троги – широкі коритоподібні річкові долини.

При виході на рівнину, де починається танення льоду, відбувається

відкладання морени у вигляді різних льодовикових форми рельєфу. Так

формуються ози – довгі, висотою у кілька десятків метрів пасма; ками (з нім. –

гребінь) – округли вали, висотою 6-12 м; величезні пагорби (до 45 м заввишки)

друмліни тощо.

Тала вода льодовиків переносить дрібніші частинки гірських порід на

великі відстані (пісок, глину, пил) та відкладає їх. Так утворюються зандри (з

ісландської – пісок) – піщані рівнини. В Україні після льодовикової епохи

утворилася особлива суглиниста порода лес, на якій сформувалися родючі

чорноземні ґрунти.

Вивчення льодовикових відкладів та створених ним форм рельєфу

дозволяє відновити геологічну історію планети.

2. Робота вітру. (Прийом «Асоціативний кущ»)

(Ключове слово — «робота вітру», до нього на дошці записуються слова

або фрази, пов'язані за змістом. Після заповнення схеми-«куща» визначаються

ті проблеми або теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.)

Те що вітер здатний руйнувати та переносити відомо всім. А чи може він

щось створити? Виявляється, що так. Не даремно давні греки вітер

уособлювали з богом Еолом. Вітер – видатний творець і скульптор. Мільйони

років поспіль він створює неповторний рельєф пісків.

Отже, вітер, як і будь-який зовнішній процес, виконує такі види роботи:

руйнування, перенесення та відкладання. Наслідками його діяльності є певні

форм рельєфу та деякі природні явища.

Вітер здатний виконувати два види руйнівної роботи: видування та

обточування. Видування полягає у підхопленні та перенесенні пухких гірських

47

порід. В результаті цього виникають ніші видування, здіймаються пилові та

чорні бурі, які руйнують поверхневий шар земної кори та ґрунту. Такі явища

спостерігаються й на півдні України. Для запобігання ним закріплюють ґрунти

рослинністю, облаштовують ґрунтозахисні лісосмуги, використовують

поливання поверхні, обробку її деякими хімічними речовинами.

Обточування відбувається під час тертя та шліфування твердих порід

дрібними піщинками під час їх пересування у повітрі. При цьому в деяких

районах Землі виникають фігурні скелі – химерні витвори вітру, які нагадують

то фігуру людини, то тварину, то казкові палаци. Якщо поверхня складена

різними за твердістю гірськими породами, деякі з них, більш податливі, вітер

―висвердлює‖, створюючи дивовижні арки. Більшість з фігурних скель

охороняються законом, як унікальні об’єкти природи.

В наслідок нагромадження вітром величезних мас піску у пустелях

формується цілий океан ―піщаних хвиль‖. Це бархани – великі пагорби

серпоподібної форми. За напрямком вітру формується пологий і довгий схил

бархану, а з іншого боку – стрімкий і короткий, який переходить у ―ріжки‖.

Пологим схилом вітер жене пісок на вершину бархану, яка досягає 150-500 м, а

потім зсипає його вниз по стрімкому схилу. Так, бархан пересувається зі

швидкістю кількох сот метрів на рік.

Подібні за формою та способом пересування до барханів дюни. Але

вони значно менші за висотою: від кількох метрів до 100 м. Це пояснюється

тим, що дюни формуються на піщаних узбережжях морів, озер та річок, де маси

піску незрівнянно менші, ніж у пустелях. Тай пересуваються дюни значно

повільніше: лише кілька метрів за рік. Багато дюн існує на узбережжі

Балтійського моря. Давні дюни, які вже не пересуваються, є в Україні на

Поліссі. Вони виникли з піску, принесеного талими водами давнього

льодовика.

Бархани та дюни, рухаючись, здатні завдавати вели¬ких збитків. Вони

засипають дороги, сади, поля, житло людей. Щоб припинити їх пересування на

пологих схилах садять дерева чи чагарники.

3. Поширення еолових та гляціальних форм рельєфу в світі та в

Україні. (Робота з картами атласу та презентацією)

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Проводиться в груповій формі. Кожна група одержує завдання, після

виконання якого групи обмінюються результатами.

Конкурс «Третій зайвий»

(Знайдіть «зайвий» об'єкт, поясніть своє рішення.) Варіанти

завдань

1)Дюни, яри, бархани. (Яр утворюється під впливом поверхневих вод, на

відміну від дюн і барханів, що утворені внаслідок діяльності вітру)

2)Печери, балки, яри. (Печери утворюються внаслідок розчинення

гірських порід і вимивання їх підземними водами, на відміну від ярів і балок, що

формуються на поверхні землі під впливом поверхневих вод)

3)Терикони, останці, річкові долини. (Терикони — це штучні форми

48

рельєфу, на відміну від долин і гір-останців, створених природою)

4)Бархани, кар'єри, терикони. (Бархани — природні форми рельєфу, на

відміну від кар'єрів і териконів, створених у результаті господарської

діяльності людини)

5)Річкові долини, яри, дюни. (Дюни мають еолове походження, на

відміну від долин і ярів, утворених водою)

6)Коси, пляжі, ніші. (Ніші утворилися в результаті руйнування берега

хвилями, а коси та пляжі — результат відкладення й нагромадження

уламкового матеріалу)

VІ. Підсумок уроку

Прийом «П’ять речень». За допомогою п’яти речень розказати основні моменти вивченого

матеріалу.

VIІ. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Скласти логічну картку «Зовнішні сили Землі»

3. Підготувати повідомлення на тему «Як впливають на земну поверхню

льодовики».

49

Дата______ Клас______

Урок № 7

Тема. Тектонічні структури. Платформи і пояси складчастості.

Форми рельєфу і корисні копалини, що пов’язані з ними.

Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання учнів про

будову земної кори та рельєф, платформи та області складчастості, форми

рельєфу та області складчастості, корисні копалини, пов’язані з ними;

розвивати вміння працювати з картами атласу та встановлювати

відповідність між формами рельєфу та корисними копалинами, що пов’язані з

ними; розвивати дослідницький підхід до вивчення об’єктів, уміння управляти

своєю пізнавальною діяльністю;

виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.

Обладнання: фізична карта світу, атласи для 7,8 класів, контурні карти,

кольорові олівці.

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь, навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань і

вмінь учнів

1. Прийом «Бліцопитування»

Чим відрізняється будова материкової та океанічної земної кори?

Які спостереження навели на думку А. Вегенера про дрейф континентів?

Чому гіпотезу Вегенера спочатку розкритикували?

Що, на думку сучасних учених, переміщує літосферні плити?

Які види взаємодії літосферних плит вам відомі?

До яких наслідків це призводить?

2. Прийом «Домашні заготовки».

Учні виступають з підготовленими вдома повідомленнями про вплив

льодовиків на земну поверхню.

3. Робота з логічними картками, підготовленими вдома. Учні обмінюються картками та зчитують з них інформацію.

Взаємооцінювання.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

З курсу географії шостого класу вам відомо, що будь-які нерівності

земної поверхні називають рельєфом. Рельєф материків дуже неоднорідний:

безкраї рівнини та гірські масиви, западини та плоскогір’я, долини річок, горби

та яри тощо. Якщо зазирнути в океанічні глибини, то на дні також є численні

нерівності. Які чинники обумовлюють формування такого розмаїття форм

рельєфу? (Відповіді учнів.)

Серед багатьох рельєфоутворювальних чинників за утворення

найбільших та основних форм рельєфу земної поверхні «відповідають»

внутрішні сили Землі. Для того щоб зрозуміти закономірності розташування

основних форм рельєфу на материках та в океанах, потрібно знати особливості

50

розташування структурних елементів земної кори — платформ та областей

складчастості.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Тектонічні структури

Робота з картою атласу «Будова земної кори»

Платформи — це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної

кори.

Платформи мають двоярусну будову: фундамент, складений щільними

метаморфічними та магматичними породами та осадовий чохол з осадових

порід більш пізнього віку.

У разі, коли гірські породи фундаменту виходять на поверхню,

формуються щити. Ділянки, перекриті потужними товщами осадових порід,

називають плитами платформ.

Більшість платформ утворилися дуже давно — понад декілька мільярдів

років тому, в докембрії. Тому їх називають давніми докембрійськими

платформами. Молоді платформи мають фундамент, складений з

палеозойських порід.

Давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи

становлять основу сучасних материків.

Завдання. За картою «Будова земної кори» назвіть давні та молоді

платформи.

На межах літосферних плит розміщуються рухомі пояси Землі. Там

продовжується формування земної кори, багато активних вулканів,

відбуваються землетруси. На суходолі внаслідок зіткнення літосферних плит

гірські породи зминаються в складки. Так виникають області складчастості.

Найбільшими та найактивнішими областями складчастості на сучасному етапі

розвитку літосфери є Тихоокеанський і Середземноморсько-Гімалайський.

Висновок 1. Залежно від інтенсивності та режиму тектонічних рухів, у

будові земної кори розрізняють платформи та пояси складчастості.

2. Рельєф материків

Найбільшими — планетарними формами рельєфу — є виступи

материків і западини океанів. Своїм походженням вони завдячують внутрішнім

силам Землі, що лежать в основі утворення різних типів земної кори.

Континентальному (материковому) типу земної кори відповідають материки.

Їхні окраїни затоплені водами океанів. Океанічному типу земної кори

відповідає ложе океану.

У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу:

гори та рівнини.

Робота з картами «Будова земної кори» та фізичною картою світу

Завдання 1. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта

світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають платформам.

Висновок 2. Відносно стійким ділянкам літосферних плит —

платформам — відповідають рівнини.

Завдання 2. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта

світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають областям складчастості.

51

Висновок 3. В областях складчастості на межах зіткнення літосферних

плит утворюються складчасті гори.

Висновок 4. Розташування крупних форм рельєфу в межах материків

пов’язане з будовою та розташуванням основних структурних елементів земної

кори — платформ та складчастих поясів.

3. Особливості рельєфу дна океанів

У рельєфі дна Світового океану виділяють шельф, материковий схил,

ложе океану, серединно-океанічні хребти.

Континентальний шельф — затоплені водами океану частини

материків із материковою земною корою, до глибин 200 м, місцями 350–400 м.

Материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від

глибоководної частини та опускається на глибину 3,5–4 км.

Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою

океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на

котловини, що відповідають океанічним платформам.

У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти

з глибокими розколинами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких

розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії.

Серединно-океанічним хребтам властива висока сейсмічність, тектонічна

активність, інтенсивний вулканізм і підвищені потоки тепла з надр Землі.

Найглибші місця океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита

заходить під іншу, поринаючи в мантію.

Завдання. За фізичною картою наведіть приклади середино-океанічних

хребтів, океанічних улоговин, глибоководних жолобів. За картою будова земної

кори установіть закономірності їх розташування.

Висновок 5. Океанічні котловини сформувалися на океанічних

платформах. Серединно-океанічні хребти утворюються на місці розходження

літосферних плит. Глибоководні жолоби сформувалися в місцях взаємодії

океанічних та материкових літосферних плит.

4. Корисні копалини, що пов’язані з тектонічними структурами та

основними формати рельєфу

Заповнити таблицю, по варіантах: 1 – світ, 2 – Україна (може

виконуватись протягом уроку)

№

з/п

Тектонічна

структура

Форми рельєфу,

що їй відповідають

Корисні

копалини

V. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. навичок

Прийом «Картографічний практикум»

На контурній карті позначте (кольором):

а) давні платформи;

б) області альпійської складчастості.

Підпишіть форми рельєфу, що їм відповідають.

VI. Підсумок уроку

Учні підбивають підсумки за допомогою учителя, відповідаючи на

запитання: «Що нового ви дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці?»

52

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Проблемне питання. Порівняти рельєф західної і південно-східної

частини Африки. Поміркуйте, чому річки, що впадають в Атлантичний океан

довгі, а в Індійський – короткі.

53

Дата______ Клас______

Урок № 8

Тема. Сучасний рельєф Землі - результат геологічної історії її

розвитку, взаємодії екзогенних та ендогенних процесів. Охорона надр.

Практична робота 1. Побудова схеми класифікації форм рельєфу

земної поверхні

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з розділу «Основи

геології та геоморфології»;

продовжувати розвивати вміння створювати класифікаційні схеми та

таблиці форм рельєфу земної поверхні; вміння правильного нанесення об’єктів

на контурну карту

виховувати повагу до думки однокласників.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта світу, карта «Будова земної кори», атласи,

інструкції з завданнями практичної роботи, текст для обговорення проблем

використання земних надр, контурні карти, кольорові олівці.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Учні відповідають на проблемне питання. Порівняти рельєф західної і

південно-східної частини Африки. Поміркуйте, чому річки, що впадають в

Атлантичний океан довгі, а в Індійський – короткі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Фантастична добавка. Обговорення казки.

«Казка про братів-скульпторів»

Жили на Землі два велетенські брати-скульптори. Вони отримали

завдання від бога землі, створити її прекрасною, із гарними мальовничими

формами.

Один з братів дуже жвавий і енергійний. Він любив круті перепади,

глибокі тріщини і ущелини. Вважав, Земля має бути саме така, щоб

притягувати й водночас лякати своєю важкодоступною красою. Цей майстер

міг довго відпочивати, а потім жваво йшов до праці. Він мав могутні

інструменти, які могли рухати велетенськими частинами Землі одночасно. А

коли брався до роботи, лякав людей землетрусами і вулканами.

Другий брат мав добру вдачу, він мріяв, щоб Земля мала м’які, округлі

форми. Його ідеалом була Земля з великими відкритими просторами. Щоб був

видимим далекий горизонт. Цей майстер користувався м’якими і ніжними

інструментами, якими не можна працювати швидко, але працював щоденно, не

покладаючи рук.. Його інструменти не лякали людей, хоча іноді, розізлившись

54

він працював страшними ураганами, могутніми потопами. На допомогу собі він

взяв живих істот, а також найсильнішу з них – людину.

Скульпторам не подобаються прекрасні твори мистецтва один одного.

Тому й суперечки між братами ніхто не може зупинити. І ведуть вони

боротьбу до сьогодні, щоб довести, якою має бути лице Землі: один будує, а

другий руйнує, і навпаки.

Про яких братів казка?

Можливі висновки. Зовнішній вигляд земної поверхні постійно

змінюється. Ці зміни зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі.

Зовнішні процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи

зовнішніх сил негативно позначаються на господарській діяльності людей.

Однак і господарська діяльність може стати причиною посилення зовнішніх

процесів. Саме тому зовнішні процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно

вивчати та вчитися запобігати їх негативним наслідкам.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Земні надра та їх охорона. (Мозковий штурм)

Як використовує людство земні надра?

Надра Землі використовуються в кількох напрямах:

1) для добування корисних копалин;

2) зберігання рідких і газоподібних корисних копалин у природних і

штучних сховищах;

3) створення різних споруд і навіть цілих заводів;

4) транспортних комунікацій ( метро, трубопроводи);

5) захоронення промислових токсичних і радіоактивних відходів.

2. Вирішення проблем пов’язаних з використанням ресурсів земних

надр. (Робота з текстом, творча лабораторія)

Завдання. Прочитайте та проаналізуйте текст. Запропонуйте шляхи

вирішення проблем використання земних надр.

Промисловому використанню надр обов'язково має передувати їх

ретельне геологічне, гідрогеологічне й інженерно-геологічне дослідження.

Мінеральні ресурси, зосереджені в надрах, є основою функціонування головних

галузей світового господарства. Мінеральні ресурси—-це сукупність усіх

корисних копалин суші й Світового океану, які використовуються в галузях

енергетики, чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості,

будівництва. Вони є національним багатством кожної країни.

З розвитком цивілізації і збільшенням народонаселення різко зросло

видобування корисних копалин у всьому світі. Величезного значення для

економіки всіх країн набули такі корисні копалини, як нафта і газ, алюмінієві

руди, хром, нікель, кобальт, титан, уран, марганець, свинець і олово.

55

Міжнародні експерти підрахували, що за сучасних темпів видобування навіть

найбільші родовища нафти будуть вичерпані через кілька десятиліть

(Саудівська Аравія — 68 років, Об'єднані Арабські Емірати — 72, Кувейт —

221, Іран — IJ4 років, інші родовища — набагато швидше ). Дані ООН свідчать:

якщо країни, що розвиваються, збільшать видобування й використання

мінеральних ресурсів до рівня США початку 90-х років XX ст., то запаси

бокситів, міді, нафти, газу, свинцю, цинку будуть вичерпані протягом 5—15

років (табл. 3).

Спеціалісти також вважають, що десяти-мільярдне населення Землі

щорічно буде викидати близько 400 млрд. т твердих відходів — кількість,

достатня для того, щоб завалити відходами Лос-Анджелес шаром товщиною

100 м.

Ці відомості ще раз підтверджують необхідність стимуляції

використання вторинних ресурсів, ресурсозбереження, переходу на безвідхідні

технології виробництва та використання альтернативних матеріалів.

В умовах наростаючої в усьому світі кризи мінеральних ресурсів

особливого значення набувають запаси корисних копалин, зосереджені на дні

Світового океану — від шельфу до найбільших глибин. Це будівельні

матеріали, нафта, газ, поліметали, сірка, фосфоритові та залізо-марганцеві

конкреції. їх приблизна маса лише в Тихому океані становить 1500 млрд. т, і

містять вони не лише залізо та марганець, але й мільярди тонн міді, нікелю,

кобальту.

Слід зазначити, що корисні копалини суші вичерпні невідновні, а

конкреції — відновні. У Тихому океані, як підраховано, щорічно утворюється

близько 6 млн.т конкрецій. Запасів таких підводних корисних копалин

вистачить людству на багато сотень і тисяч років (нікелю — на 70тис. років,

марганцю—на 140, кобальту — на 420 тис. років).

V. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. навичок

Практична робота 1. Побудова схеми класифікації форм рельєфу

земної поверхні

Завдання 1. Дати визначення термінів: рівнини, гори, тектонічні плити,

платформи, області складчастості

Рівнини – великі ділянки поверхні, що характеризуються незначними

коливаннями висот та малим ухилом.

Гори – великі ділянки поверхні, високо припідняті над рівнем моря, що

характеризуються різким коливаннями висот та значним ухилом.

Завдання 2. Побудувати класифікації форм рельєфу земної поверхні за

різними ознаками

56

Завдання 3. Нанести на контурну карту найбільші рівнини і гори світу

(не менше 20 географічних назв).

Завдання 4. Зробити висновок про переважання форм земної поверхні

відповідно до створених класифікацій

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Закінчити практичну роботу, записати висновки.

Форми рельєфу земної поверхні

Гори Рівнини

Гори за абсолютною висотою

Низькі

(до 1000м) Середні

(1000-2000 м)

Високі

(понад 2000м)

57

Дата______ Клас______

Урок № 9

Тема. Предмет вивчення метеорології та кліматології.

Характеристика стану атмосферного повітря. Повітряні маси

Мета: поглибити та систематизувати знання про метеорологію та

кліматологію, предмет їх вивчення, основні характеристики атмосферного

повітря, типи повітряних мас; ознайомити із гіпотезами про походження

атмосфери Землі,

розвивати уміння працювати з картами та схемами атласу, навички

розв’язування задач на зміну температури повітря, атмосферного тиску з

висотою, визначення вологості повітря.

виховувати бережливе ставлення до атмосфери планети.

Обладнання: кліматична карта світу, карти та схеми атласу 6 класу,

додаткова література, збірники задач з географії.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. Повідомлення

теми і мети уроку

Ігровий момент

Уявіть, що вам до школи можна йти трьома вулицями. На першій вулиці

розташований завод, небо над ним чорне від диму. Другою вулицею рухається

багато транспорту, і на ній немає жодного деревця. Третя вулиця – алея з густо

насадженими деревцями. Якою вулицею і чому краще рухатися до школи?

(Відповіді учнів)

Отже, всі ми хочемо жити в чистому довкіллі. Кожний зелений

листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень, ним ми дихаємо, без нього

немає життя.

Атмосфера – це не тільки основа життя на планеті, а й своєрідний

«екран», що захищає Землю від смертельних променів Сонця і космічного

простору.

В атмосфері формується погода і клімат. А чи може змінюватися

клімат? Якщо так, то яку роль у цих змінах відіграє діяльність людини? Які

науки вивчають погоду і клімат? Які типи повітряних мас формуються в

атмосфері? Як змінюється склад атмосферного повітря та основні його

характеристики з висотою? Ці питання ми розглянемо впродовж вивчення

розділу «Основи метеорології та кліматології».

IІІ. Вивчення нового матеріалу

58

1. Метеорологія та кліматологія - науки природничого циклу, що

вивчають одну з географічних оболонок - атмосферу. Гіпотези про

походження атмосфери. (Пояснення вчителя з елементами бесіди)

Метеорологія - наука, яка вивчає будову, хімічні та фізичні властивості

атмосфери, закономірності виникнення і протікання атмосферних процесів і

явищ, займається прогнозуванням розвитку атмосферних процесів та розробляє

методи впливу на них. Об'єктом метеорології є сукупність атмосферних

процесів і явищ. Предмет метеорології - вивчення закономірностей розвитку і

протікання фізичних процесів в атмосфері, їх зв'язок з природними процесами

інших геосфер та близьким космосом.

На основі розвитку метеорологічних спостережень виникла

кліматологія. Кліматологія - це наука, яка вивчає закономірності формування

клімату Землі та окремих її регіонів, описує основні типи кліматів та

закономірності їх розподілу в межах географічної оболонки. Кліматологія

вивчає стан атмосфери за тривалий період часу, враховує вплив на атмосферу

інших геосфер.

Складність предмету досліджень метеорології та потреби різних галузей

економіки привели до необхідності виникнення різних галузевих дисциплін. На

основі поділу предмету дослідження в метеорології виділяють такі підгалузі:

- синоптична метеорологія (прогнозування погоди);

- динамічна метеорологія (теоретичні основи науки);

- актинометрія (вивчення режимів надходження потоків сонячної

радіації);

- кліматологія.

Галузеві науки, що забезпечують різні потреби господарства:

- агрометеорологія;

- авіаційна метеорологія;

- будівельна метеорологія;

- медична метеорологія.

Сучасна наукова метеорологія бере початок з XVII століття, коли були

закладені основи фізики, частиною якої спочатку була і метеорологія. Тоді ж

були винайдені перші метеорологічні прилади та з'явилася можливість

інструментальних спостережень.

Земна атмосфера відрізняється за своїм складом від Всесвіту, де

поширені водень і гелій, вміст яких в земному повітрі мізерний, відповідно

0,00006 і 0,0007 %. Атмосфера формувалася разом з розвитком Землі в умовах

гравітаційного поля, магнітосфери і обертання планети. Первинна газова

оболонка, яку захопило гравітаційне поле Землі з протопланетної хмари,

складалася переважно з молекул водню і аміаку з домішками метану. На

59

початку геологічної історії утворилася власно вторинна вуглекисла атмосфера.

Вуглекислий газ виділявся а надр в зв'язку з інтенсивним вулканізмом і

орогенезом, а вміст аміаку, метану та водню знижувався. З виникненням

близько З млрд. років тому та прогресивним розвитком живих організмів -

зелених рослин - починається найважливіший природний процес -фотосинтез.

Відбувається витягнення рослинами з атмосфери вуглекислого газу і виділення

вільного кисню. У фотосинтезі беруть участь вуглекислий газ і вода. Частина

води розкладається, водень засвоюється, а кисень виділяється в атмосферу.

О.П. Виноградов /1962/ показав, що в атмосфері панує ізотоп кисню з атомною

вагою 16, який утворюється при розкладі води рослинами в процесі

фотосинтезу. 70% кисню; виробляють водорості Світового океану і 30% -

зелені рослини на суші. Основні джерела aзотy - це окислення аміаку,

вулканічні гази, електричні розряди і живі організми. Американський геохімік

Л. Кальп довів, що інертний газ аргон, якого порівняно багато в атмосфері та

гідросфері. утворився з радіоактивного ізотопу калію з атомною вагою 40 і

виділився з надр.

Атмосфера містить приблизно 1х1015

т кисню, стільки ж його проходить

через живі організми. Роль вільного кисню виключно велика - він необхідний

для дихання. За рахунок кисню живі організми одержують енергію для

фізіологічних функцій, він входить до складу білків, жирів, вуглеводів.

Кисень в атмосфері представлений також озоном, який утворюється в

результаті розщеплення молекул кисню ультрафіолетовими променями і

електричними розрядами на атоми та приєднання атомів до молекул.

Озон нестійкий і дуже активний газ, головна його маса міститься на

висоті від 10 до 60 км. Якби його зібрати в приземній атмосфері з її щільністю,

утворився б шар озону товщиною лише в 2-5 мм, але він поглинає всі

ультрафіолетові хвилі до 0.29 мк, які згубно діють на живі організми.

2. Атмосфера — повітряна оболонка Землі. Будова атмосфери, її

газовий склад. (Робота з додатковою літературою і схемою в атласі,

заповнення таблиці)

Назва

шару атмосфери

Висота

шару

Темпера

тура

Особли

вості

3. Повітряні маси та їх переміщення та типи. (Робота з настінною

кліматичною картою – гра «Не розірви ланцюжок»: один учень називає тип

повітряних мас та показує на карті райони їх формування, інший має дати їх

характеристику)

Вертикальне та горизонтальне переміщення повітря в межах атмосфери

(насамперед у тропосфері) називають циркуляцією атмосфери. Ти вже

60

ознайомився з деякими особливостями такої циркуляції: сезонні й постійні

вітри, циклони та антициклони.

Повітряні маси - величезні об'єми повітря у тропосфері з подібними

властивостями (температурою, вмістом вологи й пилу) і напрямком руху.

Залежно від району утворення виділяють такі їх типи: екваторіальні, тропічні,

помірні та арктичні Підчас переміщення вони змінюються, водночас зазнає змін

і погода. Наведемо коротку характеристику основних типів повітряних мас.

Екваторіальні (ЕПМ) — формуються над екватором. Вони теплі,

вологі впродовж року.

Тропічні (ТПМ) — у районах тропіків обох півкуль, так само теплі, але

сухі цілорічно. В Україну, зокрема, надходять із Середземномор'я.

Помірні (ППМ) — пов'язані з помірним тепловим поясом (в обох

півкулях Землі). Температури різняться за порами року, вологість середня.

Арктичні або антарктичні (АПМ) — формуються у високих широтах

обох півкуль, для них характерні низькі температури й незначна вологість.

Помірні й тропічні повітряні маси, залежно від формування над

суходолом чи океаном, поділяють на континентальні та морські. Морські

мають більшу вологість та нижчі температури влітку і вищі температури

взимку. Для континентальних властиві сухість повітря впродовж року, високі

температури влітку і низькі — взимку.

ІV. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. Навичок

1. Розв’язування задач на зміну температури і тиску з висотою

Задача 1. У Карпатах, неподалік Говерли, працює найбільш високогірна

метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут

лише на 3,6°С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши

висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція

Розв’язання. Абсолютну висоту, на якій розташована метеостанція

«Пожижевська», позначимо h1, висоту Говерли — h2 (2061 м). Температурний

градієнт складає: t: h = 6 °С: 1000 м.

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:

h1 = h2 – (t1– t2) h : t, де t1 – t2 — різниця температур. Підставивши в цю

формулу дані, знаходимо:h1 = 2061 – 3,60

х 1000 : 6= 600 (м).

Отже, найбільш високогірна метеостанція України розташована на

абсолютній висоті 1461 м.

Задача 2. Визначте атмосферний тиск на вершині г. Роман-Кош, якщо

біля підніжжя (абсолютна висота 75 м) тиск становить 740 мм рт.ст.

З висотою тиск знижується. На кожні 10 м підняття - мінус один мм

ртутного стовпчика. Маємо біля підніжжя 75 м, а на вершині - 1545 м. Різниця

61

= 1545 - 75 = 1470 м, тому різниця тиску = 147 мм. Тиск знижується, тому 740-

147 = 593 мм.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Роман-Кош становить

593 мм рт. ст.

2. Прийом «Географічний крос»

• Від ультрафіолетової радіації живі організми оберігає... (Озоновий

шар)

• Найбільша частка атмосферного повітря припадає на газ... (Азот)

• Нижній шар атмосфери називають... (Тропосферою)

• Озоновий шар знаходиться в... (Стратосфері)

• Найпотужнішим шар тропосфера є на... (Екваторі)

• У тропосфері температура з висотою... (Знижується)

2.Назвіть способи підтримання чистоти атмосферного повітря.

V. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Підготувати повідомлення про екологічні проблеми атмосфери, її

охорону

62

Дата______ Клас______

Урок № 10

Тема. Кліматотвірні чинники.

Мета: поглибити та систематизувати знання про кліматотвірні чинники;

сонячну радіацію, залежність прямої сонячної радіації від кута падіння

сонячного проміння (географічної широти), тривалості освітлення, прозорості

повітря, закономірності розподілу сонячної радіації на земній поверхні, та на

території України зокрема; атмосферну циркуляцію; підстилаючу поверхню, її

вплив на формування клімату України;

розвивати вміння працювати з кліматичними та синоптичними картами,

характеризувати клімат території за її географічним положенням;

виховувати бережливе ставлення до кліматичних ресурсів.

Обладнання: кліматична карта світу, карти та схеми атласів для 7-8

класів, додаткова література.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Учні виступають з повідомленнями про екологічні проблеми атмосфери

ІII. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

1. Прийом «Географічний крос»

• Елемент погоди, що характеризує ступінь нагрівання приземного шару

повітря. (Температура)

• Атмосферні опади, що випадають з повітря в результаті конденсації.

(Роса, іній, туман)

• Графічне зображення інформації про вітри, що переважають у певній

місцевості за певний період. (Роза вітрів)

• Кількість сонячної теплоти, яку отримують різні теплові пояси,

зумовлена зміною кута... (Падіння сонячних променів)

• Рух вітру відбувається з областей... (Високого тиску в області низького

тиску)

• Якщо Сонце заходить у суцільну низьку хмару, то це ознака...

(Погіршення погоди)

2. Прийом «Вірю – не вірю»

Підніміть руку, коли в розповіді барона Мюнхгаузена почуєте

неправильні твердження.

Юний друже! Я пішки дістався від Північного полюса до Південного. Це

відстань у 20 тис. кілометрів. Мій шлях увесь час лежав суходолом. Клімат

63

багатьох районів Південної півкулі схожий на клімат Північної. Найчастіше це

спостерігається в районах з однаковою широтою, тільки коли в Північній

півкулі зима, у Південній — літо. У районі екватора завжди волого і спекотно,

сонце там постійно висить прямо над головою. Дуже сухо і спекотно поблизу

тропіків. Найменше опадів випадає в горах. Особливо мені запам'яталася

пустеля Сахара: удень там спека, а вночі без багаття не зігрієшся. Моя подорож

закінчилася на Північному полюсі в Антарктиді. Обійшовши навколо полюса, я

здійснив навколосвітню подорож за кілька хвилин.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Кліматотвірні чинники. (Бесіда)

Клімат певної території визначається поєднанням багатьох умов, які

називають кліматотвірними чинниками.

Основними кліматотвірними чинниками є:

- кількість сонячної енергії, яку отримує земна поверхня;

- характер підстильної поверхні;

- циркуляція повітряних мас;

Розгляньмо кожен детальніше.

2. Сонячна радіація. (Бесіда, пояснення, робота з атласом)

Почнемо із сонячної енергії, яка є основним джерелом життя на Землі та

надає руху «механізмам» погоди.

Сонячна радіація — це кількість теплової та світлової енергії, що

надходить на Землю від Сонця. Радіація є пряма і розсіяна.

Сукупність прямої та розсіяної радіації, що надходить на Землю,

називають сумарною радіацією.

Кількість сумарної радіації перш за все залежить від широти місцевості:

чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим

сильніше нагрівається земна поверхня. Від неї нагрівається й приземний шар

повітря.

Також кількість сонячного тепла, що надходить на Землю, залежить від

прозорості атмосфери, абсолютної висоти місцевості, тривалості світового дня

тощо.

Розподіл сонячного тепла на Землі обумовлює одну з найважливіших

географічних закономірностей — залежність температур повітря від

географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря. Цю залежність

можна простежити за «Кліматичною картою світу».

Завдання. За кліматичною картою простежте розподіл ізотерм січня та

липня від екватора до полюсів.

64

Висновок 1. Чим ближче до екватора, тим більшим є кут падіння

сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня і вищою є

температура приземного шару атмосфери.

3. Характер підстильної поверхні. Циркуляція повітряних мас

Робота з текстом підручника

Завдання. Знайдіть у параграфі та назвіть, які складові підстильної

поверхні мають вплив на формування клімату.

Складовими підстильної поверхні, що впливають на формування

клімату, є наступні: рельєф та абсолютна висота місцевості. Високі гори є

кліматичними бар’єрами. Висота місцевості над рівнем моря впливає і на

кількість опадів (у горах їх більше, ніж на прилеглих рівнинах), і на

температуру по вітря (чим вище, тим холодніше). У результаті в горах

формується висотна кліматична поясність. Гори можуть перешкоджати

проникненню певних повітряних мас, а рівнини — навпаки, сприяють

проходженню вітрів вглиб материка.

Прибережні течії. Морські течії охолоджують або роблять теплішим

клімат території, біля яких проходять, впливають на розподіл атмосферних

опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують).

Віддаленість від океану. Залежно від цього формуються морські й

континентальні типи клімату.

Відбивна спроможність поверхні (альбедо). Різні поверхні — ґрунт,

вода, рослинність, лід — по-різному поглинають тепло й нагріваються.

Висновок 2. Неоднорідність підстильної поверхні впливає на розподіл

температур та опадів.

4. Вплив кліматотвірних чинників на клімат України.

Робота в групах випереджальне завдання.

Завдання. Зобразити графічно прояв на території України того чи

іншого кліматотвірного чинника.

І.гр. «Сонячна радіація та її види і розподіл»

ІІ.гр. «Циркуляція атмосфери»

ІІІ.гр. «Повітряні маси». На стрілочках вказати які повітряні маси

впливають на клімат України і на фізичній карті показати їх вплив (прикріпити

стрілки на карті).

ІV.гр «Підстилаюча поверхня». Охарактеризувати рельєф України.

Вказати величину альбедо різних поверхонь доповнюючи схеми.

Підведення підсумку.

1.На земну поверхню надходить сумарна радіація. На територію

України: -3600МДж/м-на заході; 3400МДж/м-Карпати; 5000МДж/м-на

узбережжі Криму.

65

2.Циклони приносять похолодання, опади.

Антициклони- суху, теплу погоду влітку, морозну без опадів взимку.

3.На клімат України впливають арктичні, помірні, тропічні повітряні

маси.

4.Гори затримують проходження повітряних мас, рівнини-вільному

проникненню на південь.

5.Альбедо коливається від 24%-на півночі до 17% на півдні. У зимовий

період-60%- на півночі до 25% на півдні.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Гра «Так або ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1. Кількість сонячної радіації залежить від кута падіння сонячних

променів. (Так)

2. Найбільше сонячного тепла надходить у приполярні райони, най-

менше — у приекваторіальні. (Ні)

3. Річна кількість сумарної сонячної радіації залежить від прозорості

атмосфери. (Так)

4. До основних кліматотвірних чинників належать кількість сонячної

радіації, особливості загальної циркуляції атмосфери і характер підстилаючої

поверхні. (Так)

5. Найбільше сонячного тепла надходить у помірні широти, адже тут кут

падіння сонячних променів майже постійно дорівнює 90°. (Ні)

6. Річна кількість сумарної сонячної радіації залежить від абсолютної

висоти місцевості. (Так)

7. Температура повітря залежить від географічної широти місцевос-

ті. (Так)

8. Альбедо чорнозему дорівнює 90 %. (Ні)

9. Температура повітря залежить від висоти місцевості над рівнем

моря.(Так)

10. Холодні океанічні течії приносять значну кількість опадів на узбе-

режжя. (Ні)

11. Навітряні схили гірських систем отримують значну кількість опадів,

адже виконують бар’єрну роль. (Так)

2. Прийом «Чомучка»

• Чому океани мають значний вплив на формування клімату мате-риків?

• Чому в Антарктиді завжди холодно?

• Чому на південному березі Криму клімат більш теплий та м’який, ніж

на решті території України?

66

• Чому на південних схилах Гімалаїв випадає дуже багато опадів, а на

північних — дуже мало?

• Чому необхідно вивчати клімат?

VI. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Скласти логічну картку «Кліматотвірні чинники»

67

Дата______ Клас______

Урок № 11

Тема. Кліматичні пояси світу

Мета: систематизувати знання про кліматичні пояси світу (за Б. П.

Алісовим), основні й перехідні кліматичні пояси, їх характеристику; кліматичні

області тропічного, субтропічного й помірного поясів; кліматичні пояси й

області України;

продовжувати розвивати вміння працювати з кліматичними картами

світу та України, характеризувати клімат території за її географічним

положенням;

виховувати бережливе ставлення до кліматичних ресурсів.

Обладнання: кліматична карта світу, карти та схеми атласів для 7-8

класів, додаткова література.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань і

вмінь

1. Робота з логічними картками. Учні розповідають про один з кміматотвірних чинників, користуючись

логічними картками, підготовленими вдома.

2. Прийом «Міні-практикум»

Не зазираючи в кліматичну карту, скажіть:

а) Яка приблизно кількість опадів випадає в районі екватора? У

тропічних широтах? в Україні?

б) Де спостерігаються найнижчі та найвищі середні температури

повітря?

в) На яких материках області з мінімальною кількістю опадів займають

великі площі?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку

Прийом «Проблемне питання» — «Мікрофон»

Наша мандрівка атмосферою майже завершилася. Настав час підбити

підсумки, зробити головні висновки. Згадаймо, які теми ми вивчили, які види

досліджень здійснили та яких умінь набули? (Учні відповідають.)

Тепер ваших знань достатньо для того, щоб скласти цілісну картину

кліматичних умов Землі на сучасному етапі та зробити висновки про те, як

людина може впливати на зміни клімату. Для цього потрібно знайти відповіді

на такі запитання:

68

• Чи можна охарактеризувати кліматичні умови в певному місці Землі,

не відвідавши його?

• Чи може змінюватися клімат? Якщо так, то яку роль у цих змінах

відіграє діяльність людини?

Відповідь на перше питання ми знайдемо сьогодні на уроці

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота зі словником.

Кліматичні пояси — це широкі смуги земної поверхні, що мають

відносно однорідний клімат. Розрізняють основні і перехідні кліматичні пояси.

В основних кліматичних поясах протягом року переважає одна і та ж повітряна

маса. За назвою основних типів повітряних мас називають основні кліматичні

пояси.

Крім основних розрізняють перехідні кліматичні пояси: їх назви

розпочинаються із «суб» (лат. «під»).

У перехідних кліматичних поясах повітряні маси двічі змінюються

протягом року.

2. Кліматичні пояси світу. (Робота з картою, робота в групах)

• Назвіть кліматичні пояси, які отримують найбільшу кількість

сонячного тепла.

• Назвіть кліматичні пояси, що отримують найменшу кількість опадів.

• Назвіть перехідні кліматичні пояси.

• За кліматичною картою, описом кліматичних поясів дати

характеристику основним кліматичним поясам, заповнити таблицю:

Основні кліматичні пояси

Кліматичні

пояси Особливості клімату

Екваторіальний Високі температури повітря протягом усього року від

+24 до 28 °С. Переважають екваторіальні повітряні маси й

знижений атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря

зумовлюють велику кількість опадів: 10003000 мм на рік.

Протягом усього року опади випадають рівномірно

Тропічні У теплу пору року температури сягають +30 °С і вище, а

в прохолодну знижуються до +15 °С і нижче. Іноді температура

повітря сягає рекордно високої позначки. Переважають

тропічні повітряні маси й високий тиск. Низхідні потоки

повітря зумовлюють надзвичайно малу кількість опадів

Помірні Добре виражені чотири пори року. У теплу пору року

температури сягають +25 °С і вище, у холодну знижуються до -

15 °С і нижче. Середньорічна температура коливається від +20

69

до 0 °С. Переважають помірні повітряні маси й низький

атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря зумовлюють значну

кількість опадів, до 1000 мм на рік і більше, але розподілені

вони нерівномірно

Полярні

(арктичний й

антарктичний)

Протягом усього року температури повітря опускаються

значно нижче 0 °С. Іноді температура повітря досягає рекордно

низької позначки. Переважають арктичні й антарктичні

повітряні маси й високий тиск. Кількість опадів незначна

3. Складання схеми в зошитах (самостійно або за допомогою

вчителя).

4. Кліматичні області помірного поясу. Кліматичні пояси й області

України. (Прийом «Географічна лабораторія»)

Завдання.

1. За допомогою карт атласу визначте кліматичні області помірного

кліматичного поясу, дайте характеристику кожній з них.

2. Визначте в яких кліматичних поясах та областях знаходиться

територія України. Поясніть на конкретних прикладах вплив кліматотвірних

чинників на клімат України

V. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. навичок

Гра «Вірю – не вірю»

1.Океан пом’якшує клімат.

Поблизу океану формується помірно-континентальний тип клімату.

2.Амплітуда температур повітря морського типа клімату велика.

Часто буває хмарна погода із зливами .

3.Теплі течії зігрівають повітря.

Повітряні маси тому стають посушливими.

70

4.Континентальний клімат посушливий.

Амплітуда температур невелика.

5.Навітряний схил хребта більш посушливий ніж підвітровий.

Переваливши через хребет, повітряні маси стають вологими.

6.Мусонний тип клімату характеризується сезонними вітрами.

Літо –сухе та тепле, зима – волога та холодна.

VI. Підсумок уроку

Прийом «П'ять речень»

За допомогою п'яти речень сформулювати основні моменти вивченого

матеріалу

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Підготувати повідомдення про несприятливі явища погоди в Україні.

Додатковий матеріал до уроку

Довідатися про клімат минулого можна по-різному. Найбільш надійні

дані надають гідрометеорологічні станції. Але світова мережа таких станцій

існує лише близько 100 років, тому інформацію про тривалі зміни клімату

доводиться одержувати з інших джерел. З цією метою використовуються

додаткові природні та історичні факти: їх отримують, вивчаючи торфовища,

льодовики, відклади на дні озер, а також літописи й археологічні знахідки.

Вони дозволяють відновити клімат минулого за сотні й навіть тисячі років.

Історія клімату записується в будові дерев. Зі стовбурів спеціальними

бурами висвердлюються циліндричні палички-керни. Їх шліфують, а потім

вивчають.

Інформація про газовий склад давньої атмосфери, про її температуру

«захована» і в пухирцях, вморожених у лід. Глибоке буріння в льодовикових

покривах Антарктиди та Ґренландії, хімічний аналіз узятих проб дозволили

відновити кліматичні умови за останні 150 тис. років.

Уявлення про клімат давніх геологічних епох дають осадові породи

відповідного віку. Так, викопні товщі солей можуть бути надійними

індикаторами давнього спекотного і сухого клімату. Боксити, наприклад,

свідчать про спекотні та вологі кліматичні умови минулого. Для відкладень

холодного клімату характерні великі уламки, що утворилися внаслідок

фізичного вивітрювання гірських порід.

71

Дата______ Клас______

Урок № 12

Тема. Вплив погоди і клімату на господарську діяльність людини.

Коефіцієнт зволоження. Негативні явища погоди в Україні. Вплив

господарської діяльності людини на клімат.

Мета: систематизувати знання про вплив погоди і клімату на

господарську діяльність людини, коефіцієнт зволоження, негативні явища

погоди в Україні, вплив господарської діяльності людини на клімат.

продовжувати розвивати вміння працювати з кліматичними картами

світу та України, розраховувати коефіцієнт зволоження, прогнозувати наслідки

негативних погодних явищ на господарство країни та наслідки господарської

діяльності людини на клімат;

виховувати бережливе ставлення до кліматичних ресурсів.

Обладнання: кліматична карта світу, карти та схеми атласів для 7-8

класів, конверти з фотографіями метеорологічних приладів. додаткова

література.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань і

вмінь

1. Прийом «Бліцопитування»

1. Дайте визначення понять «погода», «клімат», «синоптик»,

«метеорологія», «температурний режим», «метеорологічні прилади».

2. Які метеорологічні явища називають несприятливими? Чому?

3. Які несприятливі метеорологічні явища можна спостерігати в нашій

місцевості?

2. Прийом «Домашня заготовка»

Учні виступають з повідомленнями про несприятливі погодні процеси і

явища в Україні

3. Прийом «Викликаю асоціацію»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує

конверт, всередині якого — фотографія або зображення одного з

метеорологічних приладів (гігрометр, барометр, флюгер, опадомір, термометр,

снігомірна рейка). Кожна група учнів за 1 хвилину має підібрати до

зображеного приладу певні асоціації, які виникли в процесі роботи з ним. Потім

групи називають свої асоціації, а решта учнів повинні правильно назвати

прилад.

Зразок відповіді

72

Гігрометр — вода, пар, туман, газоподібний стан.

Барометр — повітря, висота, ртуть, вітер.

Флюгер — вітер, сила, швидкість, штиль, ураган.

Опадомір — сніг, дощ, вода, посуха.

Термометр — повітря, холод, тепло, стовпчик.

Снігомірна рейка — кількість, висота, норма.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вивчення клімату дуже важливе для вміння пояснювати режим річок і

озер, особливості рослинного і тваринного світу. Знання про клімат необхідні і

в господарській діяльності людини: в будівництві (прокладання доріг,

спорудження дамб і водосховищ), у сільському господарстві. Клімат впливає і

на здоров’я людини.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Кліматичні ресурси.

Розповідь учителя

Відомо, що сума активних температур для вегетації ярового рапсу

становить 1700 °С, оптимальна — 1900—2100 °С, сума активних температур

для вегетації соняшнику складає 3000—3400 °С, для вегетації квасолі

середньоспілих сортів — 1500—2000 °С, пізньоспілих 2500—3000 і навіть

4000 °С.

Завдання. Проаналізуйте отримані дані та визначте, у яких районах

України можна вирощувати зазначені вище сільськогосподарські рослини.

(Під час розповіді вчитель може використовувати лекцію, яка має

елементи фронтальної бесіди та супроводжується демонстрацією географічних

об’єктів та певних територій на карті України. Учні для роботи використовують

карти шкільного навчального атласу.)

Кліматичні ресурси — це невичерпні природні ресурси, зокрема

сонячна радіація, сума додатних температур, необхідних для вегетації рослин,

вологість повітря та енергія вітру.

Залежно від використання кліматичні ресурси поділяють на енергетичні,

сільськогосподарські та рекреаційні.

Важко виділити ту групу кліматичних ресурсів, які є найбільш

важливими та корисними. За умови їх правильного та раціонального

використання кожні з них можуть дати господарству країни позитивний

економічний ефект.

Сільськогосподарські, або агрокліматичні, ресурси — це зміни

температур повітря та ґрунту, а також зміни в них вологи. Одним із показників

агрокліматичних ресурсів є тривалість вегетаційного періоду — із

температурою повітря понад +5 °С.

73

Запитання: пригадайте, що таке вегетаційний період. Чому важливо

мати найбільш тривалий вегетаційний період?

Тривалість вегетаційного періоду в Україні зростає від 190 днів на

північному сході України до 290 днів на Південному березі Криму. Сума

температур, необхідних для активної вегетації (понад +10 °С), збільшується на

рівнинах України з півночі на південь від 2400 до 3600 °С. Ці показники мають

велику значущість для фермерів та працівників сільського господарства, адже

за їхньою допомогою визначають, чому не скрізь і не кожний рік можна

отримати урожай теплолюбних культур у межах України. Наприклад, для

вирощування та визрівання кукурудзи на зерно потрібна сума температур

2500—2900 °С; для вирощування винограду — понад 3000 °С.

Важливим агрокліматичним показником є також коефіцієнт

зволоження впродовж вегетаційного періоду, адже кількість опадів також

впливає на розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.

Запитання: чи можете ви назвати професію, яка вимагає від фахівця

знань про основні агрокліматичні показники?

Рекреаційні кліматичні ресурси — це сприятливі погодні умови або

умови клімату певної території, які використовуються для відпочинку й

лікування людей: тривале сонячне сяйво, чисте сухе або вологе морське повітря

тощо. Наприклад, із метою лікування бронхіальної астми лікарі можуть

рекомендувати сухий і теплий клімат (влітку — санаторії морського

узбережжя, соснових лісів лісостепової і степової природних зон).

Найбільш сприятливими для створення оздоровчо-лікувальних об’єктів

є території Українських Карпат та Кримських гір, береги морів, річок, озер та

інших водойм, лісові масиви тощо.

Завдання: назвіть рекреаційні ресурси та зони України, де відпочивали

ви та ваші близькі.

Енергетичні кліматичні ресурси — це сонячна та вітрова енергія. У

Криму діють близько 20 тис. м2 сонячних колекторів (переважно для

забезпечення гарячого водопостачання об’єктів).

Енергію вітру використовують на вітрових електростанціях —

Донузлавській, Тарханкутській, Сакській, Трускавецькій, Новоазовській.

Запитання: чи знаєте ви території, де використовується енергія вітру та

Сонця в Україні або в інших країнах світу? Наведіть приклади.

Окрім того клімат визначає тривалість опалювального періоду.

Завдання: пригадайте дати, коли в школі та у вас вдома починає

працювати система центрального опалення. Чому це відбувається саме в такий

період?

74

Дати переходу середньої температури повітря нижче ніж +8 °С (восени)

та вище ніж +8 °С (навесні), які мають тривалість із півночі на південь України

від 200 до 150 днів, визначають межі опалювального сезону.

2. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську

діяльність людини.

Прийом «Картографічний практикум»

Учні під керівництвом учителя знайомляться зі змістом агрокліматичної

карти України; виділяють у межах країни окремі агрокліматичні зони та

райони; визначають зону або район, у якому вони живуть; характеризують та

оцінюють особливості основних кліматичних ресурсів цієї території.

У цілому клімат України сприятливий для сільськогосподарського

виробництва, життя й відпочинку населення (особливо в середній, лісостеповій

частині країни). Несприятливою рисою є посушливість клімату південної і

східної частин країни, а також окремі несприятливі кліматичні явища.

Прийом «Проблемне питання»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує

завдання. На обговорення завдання відводиться 3—4 хвилини. Потім кожна

група коротко оголошує результати своєї роботи.

І група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я

та господарську діяльність людини на прикладі території Північного Криму.

ІІ група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я

та господарську діяльність людини на прикладі території Південного

узбережжя Криму.

ІІІ група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я

та господарську діяльність людини на прикладі території Українського Полісся.

ІV група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я

та господарську діяльність людини на прикладі території Донбасу.

V група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я

та господарську діяльність людини на прикладі території Закарпаття.

VІ група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я

та господарську діяльність людини на прикладі території Причорномор’я.

3. Несприятливі явища погоди в Україні

Прийом «Домашні заготовки»

Учні виступають з повідомленнями про несприятливі погодні явища в

Україні, підготовленими вдома

V. Узагальнення та систематизація знань

Прийом «Бліцопитування»

1. Які ресурси називають агрокліматичними?

2. Які три групи кліматичних ресурсів вам відомі?

75

3. Які з цих ресурсів є у нашій місцевості?

4. Наведіть приклади впливу кліматичних ресурсів на життя й

господарську діяльність людей нашого краю.

5. Назвіть причини відмінностей показників агрокліматичних ресурсів

різних регіонів України.

6. Пригадайте основні сезонні особливості клімату України. Назвіть їх

позитивний і негативний вплив на здоров’я та господарську діяльність людини.

VІ. Підсумки уроку

Завдання

1. Спробуйте дати оцінку сприятливості або несприятливості клімату

різних частин території України для життя та господарської діяльності людей.

2. Запропонуйте заходи з більш раціонального господарського

використання кожного з трьох видів кліматичних ресурсів.

VІІ. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми.

2. Робота в групах, можливе створення презентації, проекту. Описати

клімат уявного материка:

розташованого в Індійському океані поблизу екватора, на заході якого

височіють високі гори;

розташованого в Тихому океані поблизу північного тропіка, на

півночі якого височіють низькі гори.

76

Додаток. Фото метеорологічних приладів

77

Дата______ Клас______

Урок № 13

Тема. Практичне значення знань про клімат. Практична робота 2.

Складання за кліматичною картою порівняльної характеристики

кліматичних областей у межах одного кліматичного поясу на різних

материках

Мета: поглибити, узагальнити і систематизувати знання, вміння та

навички, отримані протягом вивчення розділу «Основи метеорології та

кліматології», ознайомити учнів з практичним значенням знань про клімат;

продовжувати розвивати вміння працювати з кліматичними картами в

процесі виконання практичної роботи № 2;

виховувати бережливе ставлення до кліматичних ресурсів планети.

Обладнання: кліматична карта світу, карти та схеми атласів для 7-8

класів, додаткова література, презентаційні матеріали учнів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Представлення презентацій і проектів учнів

2. Обмін питаннями між групами

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. Повідомлення

теми та мети уроку

Сьогодні в нас останній урок вивчення теми «Основи метеорології та

кліматології». Готуючи домашнє завдання ви ще раз пересвідчились, що з

базою знань з географії, яку ви отримали, можна без проблем передбачити

характер клімату на територіях, де ви не бували ніколи. Наше завдання на

сьогодні - детальніше ознайомитись із кліматичними областями у межах

одного кліматичного поясу на різних материках.

ІV. Узагальнення та систематизація знань, вмінь. навичок

Виконання практичної роботи № 2

За кліматичною картою описати кліматичні області помірного

кліматичного поясу Єврвзії (І варіант) та Північної та південної Америки (ІІ

варіант)за планом:

1. Географічне положення кліматичної області щодо материка.

2. Перевадаючі вітри та повітряні маси.

3. Середні та максимальні температури липня і січня. Амплітуда

температур.

4. Середньорічна кількість опадів.

Висновок.

78

VI. Підсумок уроку

Кросворд.

1. м о р с ь К і

2 к о н т и н е н т а Л ь н і

3. в І т е р

4. а т М о с ф е р а

5. о п А д и

6. Т р о п о с ф е р а

По горизонталі

1. Повітряні маси, що формуються над морем.

2. Повітряні маси, що формуються над сушею.

3. Переміщення повітря над земною поверхнею в горизонтальному

напрямі.

4. Повітряна оболонка, що оточує нашу планету.

5. Вода, що випадає з атмосфери на земну поверхню.

6. Нижній шар атмосфери.

VI. Домашнє завдання

1. Вивчити основні терміни і поняття теми

2. Географічна лабораторія. Завдання по варіантах

1. Установіть коефіцієнт зволоження для м. Рівне, якщо середньорічна

кількість опадів становить 700 мм, а середньорічна випаровуваність 650 мм.

2. Установіть коефіцієнт зволоження для м. Дніпро, якщо середньорічна

кількість опадів становить 500 мм, а середньорічна випаровуваність 800 мм.

79

Список використаних джерел

1. Атлас фізичної географії / Хосе Тола; пер. з ісп. В. Шовкун. – Х.: Вид-во

Ранок, 2005. – 96 с.6 іл.

2. Велика енциклопедія географії. - Москва: «Махаон»,- 2005, 488 с.

3. Гільберг Т. Г., Яськова А. О. Готуємось до олімпіади з географії. – м.

Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2007. – 164 с.

4. Єськов К. Ю. Дивовижна палеонтологія: Історія Землі і життя на ній. (Про

що не розповіли підручники) – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 312 с.

5. Заставецька О. В. Фізична географія. Збірник задач і вправ. 6-8 класи. –

Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2008, - 58 с.

6. Капіруліна С. Л., Сорока М. В. Усі уроки географії 6 клас – Х.: Вид. група

Основа, 2009. – 240с.

7. Кобернік С., Коваленко Р. Географія: Довідник для абітурієнтів та школярів,

- К.: Літера, 2009, - 592 с.

8. Пілат Н. М. Цікаві завдання з географії 6-7 класи. - Тернопіль Вид-во

Навчальна книга – Богдан, 2010, 120 с.

9. Талгіна Ю. С. Чудеса світу. Шкільна енциклопедія. – Х.: Вид-во Ранок, 2010.

- 96 с.6 іл.

10. Журнал «Географія для допитливих» № 6, 2010, № 1, 2011, № 2, 2011, № 5,

№ 6, 2011.

Інтернет-ресурси

http://subject.com.ua

http://edufuture.biz

http://osvita.ua

http://www.teacherjournal.com.ua