Embed Size (px)
Citation preview
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА
БОБКОВА ОЛЬГА ВІКТОРОВНА
УДК: 614.2:613.8-053.7-084
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ
ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПІДЛІТКІВ
В «КЛІНІКАХ ДРУЖНІХ ДО МОЛОДІ»
14.02.03 – Соціальна медицина
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук (доктора філософії)
Київ – 2017
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ
України»
Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент, Заслужений лікар України
Лашкул Зінаїда Василівна, Державний заклад «Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України»,
завідувач кафедри соціальної медицини, організації і
управління охороною здоров’я та медико-соціальної
експертизи
Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор Слабкий Геннадій
Олексійович, ДВНЗ «Ужгородський національний
університет», завідувач кафедри громадського здоров’я ФПО
та доуніверситетської підготовки
доктор медичних наук, професор Ковальова Олена
Михайлівна, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна
академія», професор кафедри педіатрії № 1 з пропедевтикою та
неонатологією
Захист відбудеться « 29 » вересня 2017 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії
післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, МОЗ України за адресою: 04112,
м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я, аудиторія №
46.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії
післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ,
вул. Дорогожицька, 9.
Автореферат розісланий « 28 » серпня 2017 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д. мед. н., доцент В. І. Бугро
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Стан здоров'я і розвиток суспільства здебільшого
визначається рівнем популяційного здоров'я підлітків, які роблять значущий вплив
на здоров'я нації в цілому і формують її культурний, інтелектуальний, виробничий і
репродуктивний потенціал (А. А. Модестов, 2012; Г. О. Слабкий, 2013; А.А.Баранов,
Л.С. Намазова-Баранова, А.Г. Ільїн, 2014; Ю.В. Вороненко, Н.Г. Гойда, Р.О. Моісеєнко,
2016; T.J.Mathews, 2008; N.E. Fosse 2009; Y.C.Wang, 2010). Виражені негативні
зрушення в стані здоров'я дітей підліткового віку вже призвели до серйозних
медико-соціальних наслідків – погіршення репродуктивного здоров'я, обмеження в
отриманні професійної освіти, працевлаштуванні, зменшенні числа юнаків,
придатних до військової служби (О. М. Балакірєва, Т. В. Бондарь, О. Р. Артюх, 2011;
Р. О. Моісеєнко, А. В. Терещенко, 2013; Т. В Пересипкіна, 2015; Ю.Ю.Приймак,
Д. М. Павлова та інш., 2015; О.М. Ковальова, 2015; S.G. Hassink, 2010; D.Duarte-
Salles, 2014). Загальновідомо, що саме моделі поведінки, які наслідують підлітки,
впливають на їх майбутнє життя та формують здоров’я наступних поколінь
(Ю.В. Вороненко, Н.Г. Гойда, Р.О. Моісеєнко, 2015). На сьогодні вже доведено, що
рання ініціація серед підлітків, наприклад, паління, пов'язана з порушенням
становлення ідентичності, психічного та соціального розвитку (K. Dong-Sik, 2010), а
також з розвитком хронічних захворювань серцево-судинної системи (R.R.Huxley,
2014), периферичних судин (A.Planas, 2002), плоскоклітинної карциноми шийки
матки (P. Appleby, 2006), раку легенів (A.S.Kapeu, 2009) та низки інших соціально
значущих захворювань.
Спираючись на ці виклики, світові інституції розробляють та запроваджують
глобальні стратегії та ініціативи, метою яких є забезпечення здорового способу
життя кожного індивідуума та створення умов для здорового оточення упродовж
усього подальшого життя. Найважливішим документом серед них є «Цілі Сталого
Розвитку» (ООН, 2015), в якому п’ять ключових цілей (2, 3, 4, 5, 16) безпосередньо
стосуються медико-соціальних аспектів здоров’я підлітків, тим самим доводячи
важливість застосування системного та інтегрованого підходу при розробленні
глобальних, національних, регіональних програм із запобігання виникнення
ризикованої поведінки у молоді. Цей напрямок не втрачає актуальності,
продовжуються міжнародні багатоцентрові дослідження для з’ясування кореневих
причин ранньої ініціації основних складових ризикованої поведінки серед підлітків
для кращого розуміння етіології, шляхів та механізмів її формування (SEYLE study,
2016;K. Hansen, 2016 ; L.D. Cluver, 2016).
Отже, для України, яка в складних соціально-економічних умовах реформує
систему охорони здоров’я, конче необхідними є об’єднання і посилення зусиль
системи теперішнього і майбутнього громадського здоров'я, інтеграція заходів
соціальної та профілактичної спрямованості для розроблення нових моделей
профілактики, в основу яких покладено дружній підхід, що може стати ефективним
шляхом в одержанні максимальної користі для здоров’я та благополуччя
підлітків.(Н.Я. Жилка 2010; Ю.В. Вороненко, Р.О. Моісеєнко, В.М. Князевич,
В.Ю. Мартинюк, А.В. Терещенко, О.В. Назар, 2016; О.М. Мешкова, Л.В. Романенко,
2016). Все вище зазначене робить дослідження актуальним та зумовлює доцільність
виконання дисертаційної роботи.
2
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалася в рамках комплексної науково-дослідної
роботи «Медико-соціальне обґрунтування удосконалення роботи лікаря загальної
практики/сімейної медицини в умовах реформування галузі охорони здоров’я»
(№ державної реєстрації 0113U001603), що виконується у ДЗ «ЗМАПО МОЗ
України» з 2013 р., і в якій дисертант приймає активну участь.
Мета дослідження: наукове обґрунтування моделі удосконалення
профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої
й міждисциплінарної інтеграції.
Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:
1. Проаналізувати сучасні міжнародні та вітчизняні наукові дослідження,
глобальні стратегії та ініціативи, а також нормативно-правові документи з питань
профілактики захворювань, пов’язаних з ризикованою поведінкою у підлітків.
2. Вивчити динаміку (2011-2015 рр.) захворюваності та смертності,
пов’язаної з поведінковими факторами ризику серед підлітків Запорізької області, в
порівнянні з аналогічними показниками по Україні.
3. Вивчити поширеність ризикованої поведінки серед учнів ПТНЗ
(професійно технічних навчальних закладів) Запорізької області, довести асоціації
між її окремими складовими і медико-соціальними факторами ризику та
обґрунтувати на їх основі теоретичну модель внутрішнього і зовнішнього зв’язку
між палінням, вживанням алкоголю, застосуванням незахищених статевих стосунків
у підлітків та ідентифікованими факторами ризику.
4. Визначити основні пріоритети в удосконаленні профілактики захворювань
у підлітків пов’язаних з ризикованою поведінкою в КДМ у Запорізькій області
шляхом аналізу їх структурної та функціональної складових.
5. Обґрунтувати модель удосконалення профілактики захворювань у
підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної
інтеграції, з встановленням можливих ризиків при її імплементації з боку батьків та
лікарів загальної практики-сімейної медицини.
6. Вивчити ефективність запровадження моделі профілактики захворювань у
підлітків на основі дружнього підходу, міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції
на регіональному рівні.
Об’єкт дослідження – організація надання профілактичної допомоги
підліткам при захворюваннях, пов’язаних з поведінковими факторами ризику.
Предмет дослідження – захворюваність та смертність серед підлітків;
поширеність та фактори ризику паління, вживання алкоголю, небезпечної
сексуальної поведінки; форми і методи організації профілактичної допомоги
підліткам в КДМ; моделі профілактики хвороб, пов’язаних з поведінковими
факторами ризику.
Наукова база дослідження: КДМ - 5, ЦПМД – 10 у м. Запоріжжі та районах
області, обласна клінічна дитяча лікарня, 10 (ПТНЗ) професійно технічних
навчальних закладів у м. Запоріжжі.
Період дослідження – вивчення регіональних особливостей стану здоров’я,
організації надання медичної допомоги – 2011 -2015 роки; вивчення ефективності
запровадженої моделі – 2015 – 2016 рр.
3
Методи дослідження: системного підходу та системного аналізу – для
комплексного дослідження проблем профілактики захворювань пов’язаних з
поведінковими факторами ризику серед підлітків та їх вирішення з досягненням
позитивного результату;
- бібліосемантичний – для вивчення світового та вітчизняного досвіду з
досліджуваних питань;
- епідеміологічний – для вивчення трендів захворюваності та поширеності
хвороб пов’язаних з поведінковими факторами ризику серед підлітків 15-17 років;
- соціологічний – для вивчення поширеності окремих складових ризикованої/
нездорової поведінки серед підлітків, ідентифікації факторів ризику, встановлення
ризиків з боку батьків, ЛЗП/СЛ на шляху імплементації програм з профілактики в
КДМ та отримання незалежної оцінки ефективності запропонованої моделі;
- медико-статистичний – для збору, обробки та аналізу отриманої статистичної
інформації;
- концептуального моделювання – для обґрунтування та розробки моделі
удосконалення профілактики захворювань у підлітків, пов’язаних з поведінковими
факторами ризику;
- експертних оцінок – для визначення дієвості запропонованої моделі
удосконалення профілактики захворювань у підлітків на регіональному рівні;
- організаційного експерименту – для впровадження та оцінювання
ефективності запропонованих інновацій на регіональному рівні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:
- обґрунтовано модель удосконалення профілактики захворювань у підлітків
на основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції,
центральним інноваційним компонентом якої є багаторівневість КДМ з
вертикальною та горизонтальною, структурною та організаційною інтеграцією між
закладами підпорядкованими різним міністерствам, із забезпеченням дружнього
підходу мультидисциплінарної та міжпрофесійної команди спеціалістів відповідно
до запитів і потреб підлітків, із квадріадою консультативного й інформаційно-
освітнього впливу – індивідуум-підлітки-родина-громада;
- обґрунтовано теоретичну модель внутрішнього та зовнішнього зв’язку
окремих складових нездорової поведінки з факторами ризику її розвитку, який
підтверджується наявністю спільних кореневих причин такої поведінки, насамперед,
соціально-економічного та психологічного ґенезу, а також внутрішнім зв’язком усіх
її складових між собою;
- визначено пріоритети в удосконаленні надання профілактичної допомоги
підліткам у КДМ, основними з яких є: міжгалузева, міждисциплінарна,
міжпрофесійна інтеграція структур, що мають відношення до роботи з дітьми;
розробка і запровадження механізмів підвищення доступності послуг КДМ для
підлітків, насамперед, сільської місцевості; розвиток та підвищення якості
психологічної допомоги з метою попередження розвитку та/чи раннього виявлення
порушень психічного здоров’я; подальше заохочення підлітків до консультування та
обстеження на ВІЛ/СНІД.
Удосконалено методичні підходи до профілактики хвороб, асоційованих з
ризикованою поведінкою, підлітків в Україні.
4
Набули подальшого розвитку знання щодо:
- регіональних особливостей стану здоров’я підлітків Запорізької області,
зокрема тих що, асоціюються з безвідповідальною та безпечною поведінкою;
- поширеності окремих складових ризикованої поведінки серед різних
категорій підлітків на регіональному рівні;
- основних перешкод при імплементації програм з профілактики ризикованої
поведінки у підлітків з боку ЛЗП/СЛ, до яких віднесено, насамперед, низьку їх
обізнаність з проблем розвитку підлітків, перш за все психологічного та
поведінкового характеру, недостатній рівень знань з модифікації нездорової
поведінки, недосконалу інтеграцію ЦПМД з КДМ та іншими соціальними й
освітніми структурами, та з боку батьків – наявність у них самих нездорової
поведінки, та відсутність довірливих відносин між батьками та підлітками.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в суттєвому
доповненні теорії соціальної медицини в частині вчення про здоров’я населення та
управління охороною здоров’я, зокрема, удосконалення профілактики захворювань
у підлітків пов’язаних з ризиковою поведінкою.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали
підставою:
- розробки регіональних програм з питань надання медичної допомоги
підліткам та профілактики захворювань, пов’язаних з ризиковою поведінкою;
- створення «Шкіл здоров’я» на базі КДМ, ЦПМД, для підлітків, ЛЗП/СЛ та
батьків.
Впровадження результатів дослідження здійснено:
На галузевому рівні:
- при підготовці пропозицій до рішень Координаційної Ради МОЗ України з
питань впровадження дружніх до молоді медичних послуг від 21.12. 2016 року;
- при доповненні навчального процесу на кафедрах соціальної медицини,
організації і управління охороною здоров’я ДЗ «Запорізька медична академія
післядипломної МОЗ України» (акт впровадження від 21.02. 2015 р.);
- при підготовці Керівництва для тренера з проведення семінару-тренінгу
«Принципи дружнього підходу» при наданні медичної допомоги підліткам та
молоді. Київ. 2013р.
На регіональному рівні:
- при розробці та прийняті Запорізькою обласною радою програм: «З
оздоровлення та відпочинку дітей та підлітків, сімейної та гендерної політики на
2017-2021рр.», «Протидії ВІЛ – інфекції/СНІДу в Запорізькій області на 2015-
2018рр.», «Репродуктивне здоров’я на період до 2015 року».
- при підготовці посібника для підлітків «Кишеньковий довідник підлітка»
Запоріжжя. 2015.
- в пропозиціях до наказу Департаменту охорони здоров’я Запорізької області
від 21.03.2016 року №255 «Про імплементацію інноваційної інтегрованої моделі
профілактики ВІЛ – інфекції дітям та молоді у діяльність закладів охорони здоров’я
Запорізької області» (акти впровадження – 10 од.).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено тему
дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, здійснено пошук та
5
аналіз науково-інформаційних джерел вітчизняної та світової літератури,
розроблено програму і методологію дослідження, обраховано обсяги вибіркової
сукупності, здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено
анкети для соціологічного дослідження та організовано збір його матеріалів,
проведено статистичну обробку одержаних даних на персональному комп’ютері з
використанням пакета ліцензованих прикладних програм EXCEL-2003® і
STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний №AGAR909E415822FA), проведено
систематизацію та аналіз, узагальнення та інтерпретацію результатів, самостійно
здійснено моделювання моделі удосконалення профілактики захворювань підлітків
на основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції на
регіональному рівні, організовано її впровадження та оцінювання ефективності,
сформульовано висновки та рекомендації. Результати дослідження знайшли
відображення в особистих наукових працях за темою дисертації, у посібниках,
самостійно розроблених санітарно-просвітницьких матеріалах для пацієнтів. У
роботах, виконаних у співавторстві, внесок автора є визначальним і полягає в
безпосередній участі у зборі, обробці, обговоренні результатів, підготовці висновків.
Під час виконання дисертаційної роботи автор ініціювала розроблення та
прийняття програм з профілактики хвороб, пов’язаних з поведінковими факторами
ризику, у Запорізькій області, організовувала та проводила тренінги з ЛЗП/СЛ,
підлітками та їх батьками з питань профілактики хвороб, пов’язаних з
поведінковими факторами; організувала «Школи здоров’я» в КДМ та ЦПМД.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені у
дисертації, доповідались та були обговорені:
На міжнародному рівні: ІІ Всеукраїнській конференції з міжнародною участю
«Питання надання медичної та соціальної допомоги підліткам та молоді.
Перспективи розвитку дружніх до молоді медичних послуг підліткам та молоді в
Україні»(м. Київ, 25-27 квітня 2012 р.); YІІІ міждиціплінарній науково-практичній
конференції «Здоровье и образование»(г. Санкт-Петербург, 12 марта 2012 г.); XY
міждиціплінарній науко-практичній конференції «Роль социальных институтов в
профилактике наркозависимости среди подростков и молодежи» (г. Санкт-Петербург,
26 марта 2013 г.); ІІ-ой Национальной Конференции здоровья подростков
«Повышение жизнестойкости – здоровое развитие в условиях риска» (г. Кишинев, 3
апреля 2016 г.); ІІІ-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції з
міжнародною участю «Актуальні питання та перспективи розвитку медичної
допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього
підходу» в Україні» (м. Київ, 29 листопада 2016 р.);
На державному рівні:Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль
лікаря первинної ланки у профілактиці неінфекційних захворювань»(м. Запоріжжя,
6 листопада 2015 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Профілактика як стратегічний напрям підвищення рівня громадського здоров'я»
(м. Запоріжжя, 27 жовтня 2016 р.)
Публікації. За матеріаламидисертаціїопубліковано 18 наукових праць, 6 у
виданнях рекомендованих МОН ДАК України, 2 публікації в іноземних наукових
журналах, 2 монографії, 6 праць апробаційного характеру, 2 праці додатково
представляють наукові результати дослідження, у т.ч. 1 науково-методичний
6
посібник, 1 керівництво.
Обсяг та структура роботи. Дисертацію викладено на 216 сторінках тексту, з
них основного тексту 150 сторінки; складається із вступу, аналітичного огляду
літератури, програми дослідження та 5 розділів власних досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, ілюстровано 32 рисунками та 53 таблицями, містить 6
додатків. Список використаної літератури містить 230 джерел, у тому числі 72
англомовних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі «Профілактика захворювань пов’язаних з поведінковими та
соціальними факторами ризику у підлітків, аналіз сучасних моделей надання їм
медичної та профілактичної допомоги» показано вплив ризикованої поведінки
підлітків на формування соціально значущих захворювань та доведено важливість
стратегій зміцнення їх здоров’я у найбільш вразливий пубертатний період, коли
відбувається фізичне зростання, сексуальне дозрівання, формування ідентичності,
психічний та соціальний розвиток. Одержанні результати. представлені у першому
розділі, підтвердили необхідність подальшого наукового пошуку в напряму
удосконалення профілактичної допомоги підліткам в КДМ задля покращання
здоров’я населення в наближеній та віддаленій перспективі.
У другому розділі «Програма, матеріали, обсяг і методи дослідження»
представлено програму дослідження, розроблену з використанням методу
системного підходу та аналізу, обґрунтовано дизайн, методичний інструментарій,
обсяги та інформаційну базу кожного з його семи етапів (рис. 1).
Перший етап присвячено вивченню основних проблем та перспектив розвитку
організаційно-технологічних підходів до підвищення ефективності профілактики
захворювань підлітків пов’язаних з поведінковими факторами ризику. Інформаційну
базу сформовано з 230 джерела наукових праць, нормативно-правових документів і
статистично-довідкових матеріалів.
На другому етапі дослідження визначено напрям, мету, об’єкт і предмет
дослідження, задачі кожного етапу, структуру та обсяг інформаційної бази даних,
обрано методологію та методи дослідження.
На третьому етапі вивчено сучасний стан здоров’я підлітків, проаналізовано
динаміку основних статистичних показників, що стосуються захворюваності та
смертності підлітків пов’язаної з поведінковими факторами ризику в Запорізькій
області та Україні. Для цього проведено ретроспективне дослідження глибиною у 5
років (2011–2015 рр.), інформаційною базою якого стали матеріали офіційних сайтів
Державної служби статистики України,Міністерства соціальної політики України,
Центру медичної статистики МОЗ України, а також статистичні дані з форм № 20
«Звіт лікувально-профілактичного закладу» (30 од.) обласного центру медичної
статистики департаменту охорони здоров’я Запорізької області.
На четвертому етапі для вивчення поширеності серед підлітків паління,
вживання алкоголю та ризикованої сексуальної поведінки, а також їх зв’язку з ФР,
проведено соціологічне перехресне дослідження за типом «випадок-контроль», з
багатоетапною рандомізацією вибору респондентів (вибір ПТНЗ, учнів). В основну
7
когорту дослідження включено1500 учнів віком від 15 до 17 років з 10 ПТНЗ (66 %)
від їх загальної кількості). Серед респондентів проведено анонімне опитування
щодо способу життя, психологічного стану підлітка, соціально-економічного
статусу родини, звички дозвілля, тютюнові та наркотичні звички, вживання
алкоголю. Учасники опитування та їх батьки були поінформовані про мету
анкетування, свою анонімність, необов'язкову участь та конфіденційність
відповідей. Частоту окремих складових ризикованої поведінки (паління, вживання
алкогольних напоїв, ризикована сексуальна поведінка, вживання наркотичних
препаратів) вивчено серед дітей сільської (n=500) та міської місцевості (n=500), а
також серед дівчат (n=200) та юнаків (n=200). Для з’ясування причин виникнення
ризикованої поведінки серед підлітків – учнів ПТНЗ, визначено три залежні змінні:
паління (щонайменше 1-2 сигарети за добу); вживання алкоголю (з частотою
щонайменше 1 раз на місяць ); ризикована сексуальна поведінка (незахищені статеві
стосунки); та такі незалежні змінні: тип місцевості проживання (міська/сільська);
вага надмірна (індекс маси тіла ≥25) або недостатня (індекс маси тіла <18,5);
низький рівень фізичного навантаження (фізичне навантаження на роботі, вдома
менше за 1 раз на місяць); факти насильства зі сторони друзів, батьків або вчителів
(так/ні); неповна сім’я (так/ні); малозабезпечена сім’я (дохід на одного члена сім’ї
менше за 500 грн.); мешкання в гуртожитку (так/ні). Із загальної когорти
проанкетованих підлітків методом рандомизації обрано підлітків та дихотомізовано
їх на 2 групи: ті, які палять (n=500) і ті, які не палять (n=500); ті, які вживають
алкоголь (n=500) і ті, які його не вживають (n=500); ті, які вказали на ризиковану
сексуальну поведінку (n=200) та ті, хто не вказали (n=200).
На п’ятому етапі вивчено структурну та організаційну (процесуальну)
складові діяльності клінік/кабінетів дружніх до молоді в Запорізькій області для
визначення основних пріоритетів з її удосконалення. Проаналізовано звіти КДМ
Запорізької області та методично-організаційного моніторингового центру
Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ за 2011-2015 рр.
На шостому етапі на основі всебічного аналізу доказових даних, результатів
міжнародних досліджень, а також власних даних обґрунтовано, розроблено та
розпочато впровадження моделі удосконалення профілактики захворювань у
підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної
інтеграції, а також проаналізовано можливі ризики на шляху її імплементації з боку
ЛЗП/СЛ та батьків підлітків. Інформаційною базою даного етапу стали результати
анкетування 350 ЛЗП/СЛ (стаж роботи 5,5±1,2роки), які проходили навчання на
курсах удосконалення в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти та 640
батьків (320 осіб міської та 320 осіб сільської місцевості), які звертались до КДМ
разом зі своїми дітьми.
На сьомому етапі з метою вивчення ефективності запропонованої моделі
проведено пре/постінтервенційне дослідження (2011-2012 рр. та 2015-2016 рр.) із
з’ясуванням динаміки первинних і вторинних кінцевих насідків. Розрахунки
необхідної кількості спостережень проведено за загальновизнаними методами з
використанням медико-статистичного аналізу: обчислення середніх та відносних
величин, оцінки достовірності різниці середніх для кількісних ознак з нормальним
розподілом за критерієм Стьюдента (t); вірогідність різниці відносних показників
8
Інформаційна база - звіти КДМ та моніторингового центру ОХМАДИТ МОЗ України за 2011-2015 рр.
Обґрунтування моделі удосконалення профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього підходу та
міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції
1 .При підготовці рішень Координаційної Ради МОЗ України з питань впровадження
«дружніх до молоді» медичних послуг від 21.12.2016 року.
2 .Результати дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрах:
соціальної медицини, організації і управління охороною здоров’я, сімейної медицини
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної МОЗ України» (акт впровадження
від 21.02.2015р.).
3 .Розроблені та прийняті Запорізькою обласною радою Програми: «З оздоровлення та
відпочинку дітей та підлітків, сімейної та гендерної політики на 2017-2021рр.»,
«Протидії ВІЛ – інфекції/СНІДу в Запорізькій області на 2015-2018рр.»,
«Репродуктивного здоров’я на період до 2015 року».
4 .Публікації: опубліковано 18 наукових праць, 6 у виданнях рекомендованих МОН
ДАК України, 2 публікації в іноземних наукових журналах, 2 монографії, 6 праць
апробаційного характеру, 2 праці додатково представляють наукові результати
дослідження, у т.ч. 1 науково-методичний посібник, 1 керівництво.
Методичний апарат
дослідження Системного підходу і системного
аналізу – І-VII
Бібліосемантичний – І, ІІ Соціологічний – IV, VI,VІI
Епідеміологічний,, медико-
статистичний – ІІІ,VІI
Мета дослідження
Науково обґрунтувати модель удосконалення профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього
підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції
І етап
Вивчення основних проблем та перспектив щодо підвищення ефективності профілактики захворювань
підлітків пов'язаних з поведінковими факторами ризику
ІІ етап
Системний аналіз наукової літератури та нормативно-правових документів – 230 джерело, з них – 72 англомовних
Розробка програми дослідження
ІІІ етап
Формування мети, об'єкту та предмету дослідження, постановки завдань, обрання методології, розробка
методичного інструментарію, обґрунтування вибору бази дослідження, збір матеріалів, формування інформаційної
бази даних дослідження
Вивчення динаміки (2011-2015 рр.) захворюваності та смертності пов’язаної з поведінковими факторами
ризику серед підлітків Запорізької області, та порівняння їх з аналогічними показниками в Україні
Матеріали Державної служби статистики України,
Міністерства соціальної політики, Центру медичної
статистики МОЗ України, ф.20 (обласні) обласних центрів
медичної статистики, Ф.№20 ЦРЛ за 2011-2015 рр. – 30 од.
Предмет дослідження – захворюваність та
поширеність хвороб серед підлітків за усіма
класами хвороб, а також захворювання, що
входять в рубрику «Ризикова поведінка».
IV етап
Вивчення поширеності ризикованої поведінки серед підлітків Запорізької області та обґрунтування
теоретичної моделі внутрішнього і зовнішнього зв’язку між окремими складовими ризикованої поведінки та
ідентифікованими факторами ризику
Соціологічне дослідження, в яке включено 1500 підлітків 15 – 17 років учнів ПТНЗ м. Запоріжжя.
Ідентифікація ФР - перехрестне дослідження за типом «випадок-контроль». Формування груп за методом
рандомизації
Поширеність ризикованої
поведінки (1000 осіб) ФР паління (так/ні
500/500 осіб)
ФР вживання алкоголю
(так/ні 500/500 осіб)
ФР незахищених статевих
відносин (так/ні 500/500 осіб)
V етап
Вивчення та визначення основних пріоритетів в удосконаленні профілактики захворювань пов’язаних з
ризикованою поведінкою в КДМ шляхом аналізу їх структурної та функціональної складових
VI етап
Ризики з боку ЛЗП (анкетування 350
Лікарів загальної практики /СЛ
Ризики з боку батьків, у т.ч.
міської та сільської місцевості
(анкетування 640 осіб)
Результатів власних
досліджень, світовий досвід,
напрацювання інших вчених
VІI етап
Впровадження:
Вивчення ефективності запровадження моделі удосконалення профілактики захворювань у підлітків на
основі дружнього підходу та міжгалузевої і міждисциплінарної інтеграції (пре-/постінтервенційне
дослідження)
Соціологічне дослідження
щодо поширеності
складових ризикованої
поведінки до та після
запровадження моделі. (до
n=500, після n=500)
Показники офіційних
медичних статистичних
звітів, у т.ч. звітів КДМ, до
та після впроваджень
Експертна оцінка
ефективності моделі
Анкети 23 експертів
Рис. 1. Програма, обсяги та методи дослідження
Концептуального
моделювання – VI
Експертних оцінок – VІI
9
з використанням критерію Хі-квадрат (χ2) Пірсона, оцінка зв’язку з обчисленням
відношення шансів (ВШ), 95 % довірчих інтервалів (95 % ДІ) за допомогою
простого логістичного регресійного аналізу. Усі значення р були двосторонні, при
цьому значення р<0,05 розглядалось як достовірне. Оцінювання запропонованої
моделі здійснено 23 експертами, у т.ч. організаторами охорони здоров’я,
науковцями, лікарями, педагогами, представниками органів влади, думки яких
виявилися узгодженими. Експерти в цілому з оцінкою в 97,4±1,8% (Сv = 9,8)
позитивно оцінили запропоновану модель профілактики захворювань у підлітків на
основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції.
У третьому розділі «Сучасний стан здоров’я підлітків15-17 років, як
актуальна медико-соціальна проблема» встановлено спадну динаміку кількості
підлітків як в Україні, так і в Запорізькій області, зумовлену зниженням показників
народжуваності упродовж 1997-2000 рр. та тенденцією до підвищення показника
смертності серед підлітків у Запорізькій області (з 4,95 до 7,54 з розрахунку
на10 тис. відповідного населення, р=0,094), насамперед, за рахунок підвищення
кількості померлих від травм та отруєнь (з 2,57 до 5,18, р=0,019) – показником, який
пов’язаний з безпечною та невідповідальною поведінкою підлітків. На тлі такої
демографічної ситуації доведено гірший рівень соматичного здоров’я у підлітків
Запорізької області, порівняно з Україною, що підтверджується достовірним
переважанням у 2015 р. показника (з розрахунку на 10 тис. відповідного населення)
захворюваності (1453,8 проти 1274,8, р=0,000), у т.ч. за класом «хвороби органів
дихання» (відповідно 8211,6 проти 7355,4; р=0,000), «розлади психіки та поведінки»
(69,7 проти 44,1; р=0,000), а також його підйомні або сталі зміни (2011-2015 р.)
серед підлітків Запорізької області на тлі спадної динаміки в Україні показників за
класом «усі захворювання» (Запорізька область з 1433,54 до 1453,88; р=0,365;
Україна з 1454.96 до 1274,76; р=0,000), «хвороби органів дихання» (Запорізька
область з 7987,2 до 8211,6; р=0,000; Україна з 7692,0 до 7355,4; р=0,000), «розлади
психіки та поведінки» (Запорізька область з 30,5 до 69,7; р=0,000; Україна з 57,3 до
44,1; р=0,000).
Також виявлено негативні тенденції у показниках, що характеризують
ризиковані сексуальні стосунки серед підлітків Запорізької області (з перерахунку
на 1000 відповідного населення), а саме: переважання кількості абортів серед
підлітків Запорізької області над їх кількістю серед підлітків України (2,18 проти
1,72; р=0,000); диференціація кількості пологів серед підлітків області за
міжпоселенською ознакою – достовірне переважання у районах над містами області
(15,4 проти 7,33; р=0,000); збільшення кількості випадків ВІЛ-інфікування (0,34
проти 1,9, р=0,015) і захворюваності на СНІД (0 проти 1,17 з розрахунку на 10 тис.
відповідного населення р=0,018); відсутність позитивних зрушень у кількості
інфекцій, що передаються статевим шляхом. Сталою залишається кількість підлітків
з синдромом залежності внаслідок вживання наркотичних та психотропних засобів,
які знаходяться під профілактичним наглядом лікаря-нарколога (9,68 проти 7,70 з
розрахунку на 10 тис. відповідного населення (р=0,204).
Таким чином, результати аналізу засвідчили погіршення стану здоров’я
підлітків 15 – 17 років із наявністю значних регіональних особливостей в
Запорізькій області, особливо в аспектах пов’язаних із ризикованою поведінкою.
10
У четвертому розділі «Частота окремих складових ризикованої поведінки
серед підлітків – учнів ПТНЗ – Запорізької області та фактори ризику, що
спричиняють їх виникнення» встановлено, що серед опитаних палять 34% дівчат і
54% юнаків, р=0,0002 (Україна відповідно 30% і 23%); вживають алкоголь хоча б
раз на тиждень 31% дівчат та 34% юнаків, (Україна відповідно 30% та 44 %),
сексуальний досвід мають 22 % дівчат та 42 % юнаків, р=0,005 (Україна відповідно
17 % та 40 %), що вище середніх показників в Україні і зумовлено, на нашу думку,
освітньою та віковою специфічністю обраної для дослідження когорти.
Профілі підвищеного ризику паління, вживання алкоголю та застосування
незахищеного сексу є подібними (табл. 1), так як вони включають достовірні
фактори ризику з трьох умовно розподілених груп, що свідчить про спільні кореневі
причини їх виникнення та сильні взаємозв’язки між окремими складовими
нездорової поведінки у підлітків.
Таблиця 1
Профілі підвищеного ризику нездорової поведінки серед підлітків Паління
ВШ (95% ДІ) Вживання алкоголю
ВШ (95% ДІ) Застосування незахищених
статевих стосунків ВШ (95% ДІ) І. Спосіб життя - рівень фізичного навантаження та характер харчування
Низький рівень фізичного навантаження
(1,54 [1,11-2,11], р=0,009)
Низький рівень фізичного навантаження
(2,28 [1,76-2,95], р=0,000)
Надмірна вага та ожиріння (2,19 [1,17-4,09], р=0,02);
Надмірна вага та ожиріння (1,72 [1,22- 2,43], р=0,002)
ІІ. Соціально-економічний статус родини Виховання у малозабезпеченій родині
(3,35 [2,40-4,70], р=0,000)
Виховання у малозабезпеченій родині (3,35 [2,4-4,7], р=0,000)
Виховання у малозабезпеченій родині
(3,22 [1,92-5,39], р=0,000) Виховання у неповній родині (1,77 (1,31-2,4), р=0,0002)
Виховання у неповній родині (1,77 [1,31-2,4], р=0,002)
ІІІ. Психологічний стан підлітка Факти насилля зі сторони друзів
(4,55 [1,86-11,17], р=0,001) Мешкання у гуртожитку
(1,89 [1,25-2,86], р=0,003) Факти насилля зі сторони батьків
(4,88 [2,17-10,98], р=0,000)
Мешкання в гуртожитку (1,46 [1,09-1,95], р=0,0089)
ІV. Інші складові ризикованої поведінки Вживання алкоголю
(7,85 [5,99-10,3], р=0,000) Паління
(15,85 [11,89-21,12], р=0,000)
Таким чином, базуючись на власних дослідженнях, а також на результатах
багатоцентрових досліджень обґрунтовано теоретичну модель (рис. 2) зовнішнього
та внутрішнього взаємозв’язку факторів ризику та окремих складових нездорової
поведінки, яка розширює наше розуміння щодо етіологічних процесів і механізмів,
пов'язаних з ранньою ініціацію підлітками як куріння, так і вживання алкоголю і
застосування небезпечних статевих стосунків.
Отже, теорія очікувань, яка упродовж багатьох років використовувалась як
модель для розуміння причин появи нездорової поведінки, включаючи вживання
алкоголю (B.T.Jones, 2001), а також теорія медичної безграмотності (D.J. Chisolm,
2014), яка доводить вплив останньої на виникнення нездорової поведінки,
11
доповнена новими характерними для України паттернами, що стосуються
соціально-економічного статусу родини та психологічного стану підлітка. Наведені
дані актуалізують потребу розроблення механізмів психо-соціального захисту
підлітків, підвищення рівня їх медичної обізнаності з питань небезпеки паління,
вживання алкоголю та незахищених статевих відносин для зміни парадигми
поведінки з ризикованої на здорову.
Рис.2 Теоретична модель зовнішнього та внутрішнього взаємозв’язку факторів
ризику та окремих складових нездорової поведінки
У п’ятому розділі «Оцінка структури та організаційної (процесуальної)
складової «Клінік дружніх до молоді» в Запорізькій області та визначення основних
пріоритетів її удосконалення» доведено, що за 2011-2015 рр. популярність КДМ серед
підлітків не збільшувалась, так як частка первинних відвідувань у структурі усіх
відвідувань достовірно скоротилась з 52,2 % до 49,3 % (р=0,001), при цьому частка
юнаків 15-17 років в структурі усіх відвідувачів КДМ становила лише 16,7 % проти 34,8
% дівчат аналогічного віку. КДМ у більшості випадків є недоступними для підлітків,
насамперед сільської місцевості, що зумовлено неможливістю існуючої структура КДМ
(5 кабінетів) охопити підлітків потрібною допомогою, частка сільських мешканців серед
відвідувачів КДМ упродовж 2011-2015 рр. залишалася низькою та сталою (6,7 % та
7,4 %, відповідно, р=0,104). Рівень співпраці з іншими медичними та немедичними
структурами також є недостатнім. Частка осіб, скерованих персоналом ЦПМД, за 2011-
2015 рр. достовірно скоротилась з 21,5 % до 14,9 %, (р=0,000), а частки підлітків,
скерованих до КДМ спеціалістами навчальних закладів та соціальних служб
залишаються низькими, не зважаючи на їх достовірне за цей час збільшення (відповідно,
з 5,4 % до 9,1 %, р=0,000 та з 1,5 % до 6,7 %, р=0,000).
Аналіз динаміки структури звернень за 2011-2015 рр. підлітків до КДМ виявив, що
найбільш зажаданими потребами підлітків є консультування з: методів контрацепції (з
19,5 % до 31,8 %, р=0,000); розладів менструального циклу (з 13,3 % до 21,3 %, р=0,000);
проблем психічного здоров’я (з 4,8 % до 8,2 %, р=0,000) та інших причин розладів
психіки та поведінки, у т.ч. поведінкового характеру (з 0,6 % до 26,9 %, р=0,000); з
попередження ІПСШ (з 6,5 % до 9,4 %, р=0,001); а також послуги категорії
«психологічна допомога».
12
Отже, основними пріоритетами в удосконалені надання медичної допомоги
підліткам у КДМ повинні стати: 1) міжгалузева, міждисциплінарна, міжпрофесійна
інтеграція КДМ з усіма структурами, що мають відношення до роботи з підлітками;
2) розроблення і запровадження механізмів підвищення доступності послуг КДМ до
підлітків, насамперед сільської місцевості; 3) розвиток та підвищення якості
психологічної допомоги підліткам; 4) організація інформаційної та санітарно-
просвітницької роботи відповідно до потреб та запитів підлітків.
У шостому розділі «Обґрунтування моделі удосконалення профілактики
захворювань у підлітків та основні можливі перешкоди при її імплементації»,
обґрунтовано модель удосконалення профілактики захворювань підлітків на основі
дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції, встановлено
можливі перешкоди на шляху реалізації профілактичних програм з боку ЛЗП/СЛ та
батьків підлітків. Опитування ЛЗП/СЛ дозволило виявити 3 основні проблеми, які
можуть стати загрозами при імплементації профілактичних програм серед підлітків.
По-перше, це низька обізнаність опитаних лікарів з проблем розвитку підлітків,
перш за все психологічного та поведінкового характеру, так як 81,4 % лікарів у
своїй роботі стикаються з труднощами в спілкуванні з підлітками, при цьому 56,5 %
респондентів здатні вільно спілкуватись про сучасні методи контрацепції, і лише
32,8 % респондентів проводять роботу з підлітками щодо формування здорового
способу життя. По-друге, це недостатній рівень знань, з точки зору респондентів,
модифікації нездорової поведінки, так як лише 41,4 % осіб вказали, що вони
володіють інформацією про сучасні підходи до статевого виховання та 22,8 %
респондентів – щодо профілактики ВІЛ/СНІД. По-третє, це недосконала інтеграція
ЦПМД з іншими медичними та немедичними структурами, зважаючи на те, що
інформовані що до служб дружніх до підлітка лише 48,0 % опитаних, співпрацюють
з питань профілактики захворюваності підлітків із закладами освіти ‒ 35,7 %, з
соціальними службами ‒ 12,8 %, а з КДМ ‒ 18,3 % респондентів. Загрозами з боку
батьків можуть стати: нездоровий спосіб життя самих батьків, так як за даними
анкетування палять 35,7 % батьків – мешканців сіл та 64,3 % батьків – мешканців
міст (р=0,000), вживають алкоголь в присутності дітей, відповідно 97,5 % та 83,4 %
респондентів (р=0,000), пригощають підлітків алкогольними напоями 14,4% та 8,4%
респондентів (р=0,01), а також низький рівень довіри дітей до батьків, так як
діляться з батьками питаннями особистого життя 20,2 % підлітків сільської
місцевості та 48,7 % підлітків міст (р=0,000), а поради своїм дітям щодо статевих
стосунків, питань профілактики небажаної вагітності, хвороб, які передаються
статевим шляхом можуть надати відповідно 39,0 % та 61,0 % батьків (р=0,000).
Отже, узагальнення результатів власних досліджень, найкращого світового
досвіду, стало підґрунтям для розроблення моделі удосконалення профілактики
захворювань у підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й
міждисциплінарної інтеграції, центральним компонентом якої є багаторівневість
КДМ, що базується на ідеології дружнього підходу, розробленої ЮНІСЕФ. Вона
полягає в наданні комплексної медико-психо-соціальної допомоги підліткам з
проблем збереження здоров'я, на принципах добровільності, доступності,
доброзичливості, через розуміння їх проблем, спільного пошуку шляхів зміни
поведінки, спрямованої на збереження здоров'я.
13
Інтеграція та координація діяльності, які є ключовими елементами моделі,
здійснюється як вертикально так і горизонтально. Горизонтальна міжгалузева
інтеграція формується між закладами, підпорядкованими МОЗ, та іншим
міністерствам, горизонтальна міждисциплінарна – між КДМ та спеціалізованими
закладами галузі ОЗ. Між закладами ОЗ формується також і вертикальна інтеграція з
обґрунтованими механізмами скеровування та маршрутизації підлітків до КДМ
відповідного рівня. Згідно з ідеологією регіоналізації та для підвищення доступності
й ефективності медичної допомоги підліткам на основі доброзичливості, модель
охоплює три рівня допомоги, які відповідають традиційному поділу медичної
допомоги за видами: первинний, вторинний та третинний.
На первинний рівень, що включає ЦПМД з їх підрозділами (сімейними
амбулаторіями) покладаються функції надання медичної, консультативної допомоги
підліткам, виявлення неблагополучних сімей, проведення занять з профілактики
поведінкових факторів ризику, як з підлітками так і з батьками шляхом організації
шкіл для батьків та підлітків, а також залучення до цієї роботи активних членів
громади – волонтерів.
На вторинний рівень, що включає КДМ другого рівня, які створюються як
функціональні підрозділи на базі дитячих лікарень, або ЦРЛ, покладаються функції:
а) надання медичної допомоги за визначеними класами хвороб; б)
мультдисциплінарного консультування підлітків із залученням педіатра, психолога,
гінеколога, дерматовенеролога, з можливістю розширення консультування іншими
спеціалістами відповідно до потреб та запитів підлітків, в) міжгалузевої інтеграції,
координації та співпраці із залученням вчителів, працівників соціальних служб,
органів місцевого самоврядування, які пройшли спеціальну підготовку в
організованих школах для державних службовців; г) поширення знань, практик
щодо здорового способу життя та відповідальної самозбережувальної поведінки.
Третинний рівень включає КДМ третього рівня, яка структурно інтегрована з
обласною дитячою лікарнею і, додатково, до визначених для КДМ другого рівня
функцій, аналізує медичну, консультативну, інформаційно-просвітницьку роботу в
області та вносить рекомендації з їх інтеграції та запровадження в області програм
профілактичної спрямованості на засіданнях Координаційної Ради.
Виконання цих програм контролює Координаційна Рада, яку очолює
Заступник голови Обласної державної адміністрації. Крім того, КДМ третього рівня
стає центром з підготовки фахівців з питань надання медичної, консультативної та
просвітницької допомоги підліткам. Основними умовами, що забезпечують
реалізацію моделі (рис. 3) визначено: а) добре організована інтеграція та
координація допоміжних служб; б) чітке упорядкування механізмів скеровування
маршрутизації підлітків до КДМ з використанням внутрішньотериторіальної
міжгалузевої взаємодії; в) ранній початок застосування доказових профілактичних
стратегій з урахуванням наближених і віддалених негативних для здоров’я
наслідків, досягнення максимальної користі для громадського здоров'я.
14
Рис. 3. Модель удосконалення профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й
міждисциплінарної інтеграції.
15
Зважаючи на виявлені профілі підвищеного ризику нездорової поведінки, а
також загрози зі сторони батьків, суб’єктом впливу стає квадріада – індивідуум-
підлітки-родина-громада, на яких спрямовано консультативну, інформаційно-
просвітницьку роботу щодо попередження ризикованої поведінки під час статевого
дозрівання через інформаційні канали, які є доступними для підлітків, родини та
громади. З урахуванням одержаних результатів обґрунтовано, розроблено та
розпочато впровадження моделі удосконалення профілактики захворювань у
підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної
інтеграції.
У сьомому розділі «Ефективність запровадження моделі удосконалення
профілактики захворювань підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й
міждисциплінарної інтеграції, вивчено ефективність запропонованої моделі на
регіональному рівні, інноваційними елементами якої стали: багаторівнева структура
КДМ шляхом перепрофілювання трьох існуючих КДМ в структурні підрозділи
МДЛ, додаткового відкриття 2 КДМ на ІІ рівні, шкіл для підлітків та батьків, а
також громадських рад в 25 ЦПМД на первинному рівні; постійно діючий
тренінговий центр на базі кафедри соціальної медицини, організації і управління
охороною здоров’я та МСЕ ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» з підготовки керівників,
ЛЗП/СЛ з питань профілактики поведінкових факторів ризику у підлітків; введення
в штат міських КДМ психологів, дерматовенерологів, акушер-гінекологів для
забезпечення міждисциплінарного та міжпрофесійного підходу до надання
профілактичної допомоги підліткам; координаційна рада для інтеграції та
координації заходів і дій в області, що стосуються поширення здорового способу
життя, та профілактики захворювань серед підлітків асоційованих з ризикованою
поведінкою; забезпечення міждисциплінарної інтеграції через розроблення спільних
програм КДМ з допоміжними службами; алгоритми маршрутизації підлітків для
отримання послуг в КДМ. Імплементація вище вказаних інноваційних та
удосконалених елементів дозволила покращити визначені кінцеві наслідки.
Збільшилась кількість підлітків, які не палять з 51,2% до 63,8% (p=0,002), які не
вживають алкоголь з 31,2% до 44,6% (p=0,000), кількість пологів зменшилась з 3,3
до 2,0 (p=0,070), кількість абортів з 35,8 до 20,9 (p=0,000), ІПСШ з 0,96 до 0,71
(p=0,074), на 1000 відповідного населення, що довело медико-соціальну
ефективність запропонованої моделі на регіональному рівні. З метою визначення
ефективності запропонованої моделі проведена експертна оцінка за 10 – бальною
шкалою із залученням групи експертів, які позитивно оцінили (97,4±1,8% бали)
запропоновану модель профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього
підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції на регіональному рівні.
Коефіцієнт варіації думок експертів не перевищував 9,80 %, що доводить
одностайність їх оцінки та достовірність отриманих результатів.
ВИСНОВКИ
Комплексним медико - соціальним дослідженням доведено недосконалість
надання профілактичної допомоги підліткам на регіональному рівні при
захворюваннях пов’язаною з ризикованою поведінкою, що значно обмежує
стратегічні завдання галузі з надання їм ефективної медичної допомоги. У
16
дисертації представлено теоретичне узагальнення та інноваційне вирішення
актуального завдання ‒ обґрунтування, розробки та впровадження моделі
удосконалення профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього підходу
та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції на регіональному рівні. Шляхом
пре/постінтервенційного дослідження доведено медичну, профілактичну
ефективність запропонованої моделі.
1.За результатами проведеного системного дослідження, світового та
вітчизняного наукового контенту доведено актуальність вивчення організаційних
проблем, проведення соціологічних досліджень, комплексної оцінки сучасних
технологій профілактики захворювань, пов’язаних з поведінковими факторами
ризику у підлітків з обґрунтуванням моделі удосконалення профілактики
захворювань у підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої й
міждисциплінарної інтеграції.
2.Встановлено що за досліджуваний період (2011-2015 рр.) відбулося
підвищення показника смертності серед підлітків у Запорізькій області (з 4,95 до
7,54 з розрахунку на 10 тис. відповідного населення, (р=0,094), насамперед за
рахунок підвищення кількості померлих від травм та отруєнь (з 2,57 до 5,18,
р=0,019), погіршився стан здоров’я підлітків віком 15-17 років Запорізької області,
порівняно з Україною, що підтверджується: достовірним переважанням у 2015 р.
показників (з розрахунку на 10 тис. відповідного населення) захворюваності (1453,8
проти 1274,8, р=0,000), у т.ч. за класом «розлади психіки та поведінки» (69,7 проти
44,1; р=0,000); а також достовірною підйомною, або сталою динамікою у
Запорізькій області показників захворюваності та поширеності хвороб за класами
«усі захворювання», «хвороби органів дихання», «інфекційні та паразитарні
захворювання», «хвороби сечостатевої системи», «розлади психіки та поведінки» на
тлі достовірної спадної їх динаміки в Україні.
3.Визначено підйомну, або сталу динаміку, низки станів асоційованих з
безвідповідальною ризикованою поведінкою серед підлітків Запорізької області,
насамперед: підвищення кількості абортів (2,18 проти 1,72; р=0,000) та сталі
значення кількості пологів серед підлітків області з достовірно вищим рівнем
останніх серед мешканок сільської місцевості, ніж серед мешканок міст (15,4 проти
7,33 з розрахунку на 1000 відповідного населення, р=0,000); збільшення кількості
випадків ВІЛ-інфікування (р=0,015) та захворюваності на СНІД (р=0,018);
відсутність позитивних зрушень у кількості підлітків, які знаходяться під
профілактичним наглядом лікаря нарколога з синдромом залежності внаслідок
вживання наркотичних та психотропних засобів (р=0,204) та кількості інфекцій, що
передаються статевим шляхом.
4.Показано, що серед опитаних підлітків віком 15-17 років – учнів ПТНЗ
палять 34% дівчат і 54% юнаків, р=0,0002 (в Україні відповідно 30% і 23%);
вживають алкоголь хоча б раз на тиждень 31% дівчат та 34%юнаків, (в Україні 30%
та 44%) та мають сексуальний досвід 22% дівчат та 42% юнаків, р=0,005 (в Україні
17 % та 40 %). Доведено існування спільних кореневих причин виникнення
ризикованої поведінки, що стосуються способу життя дитини (фізичне
навантаження, характер харчування), соціально-економічного статусу родини
(виховання в неповній та/або малозабезпеченій сім’ї), психологічного стану підлітка
17
(насилля з боку друзів, вчителів, батьків), а також виявлено наявність внутрішнього
взаємозв’язку між окремими складовими ризикованої поведінки (палінням,
вживанням алкоголю та застосуванням незахищених статевих стосунків), що
покладено в основу теоретичної моделі внутрішнього та зовнішнього зв’язку
факторів ризику та ризикованої поведінки у підлітків.
5.Встановлено, що основними пріоритетами в удосконалені надання медичної
допомоги підліткам повинні стати: міжсистемна, міждисциплінарна, міжпрофесійна
інтеграція КДМ з усіма структурами, що мають відношення до роботи з підлітками,
так як за 2011-2015 рр. частка осіб, скерованих персоналом ЦПМД достовірно
скоротилась з 21,5 % до 14,9 %, (р=0,000); частки дітей, скерованих до КДМ
спеціалістами НЗ та соціальних служб залишаються низькими, не зважаючи на її
достовірне підвищення (відповідно, з 5,4% до 9,1%, р=0,000 та з 1,5% до 6,7%,
р=0,000); розробка і запровадження механізмів підвищення доступності послуг КДМ
для підлітків сільської місцевості (частка сільських мешканців серед відвідувачів
залишається дуже низькою, відповідно 6,7% та 7,4%, р=0,104); розвиток та
підвищення якості психологічної допомоги підліткам, що підтверджується
збільшенням частки консультувань з проблем психічного здоров’я (з 4,8% до 8,2%,
р=0,000), з приводу інших причин розладів психіки та поведінки у т.ч.
поведінкового характеру (з 0,6% до 26,9%, р=0,000); організація інформаційної та
санітарно-просвітницької роботи серед підлітків відповідно до їх потреб та запитів.
6.Ідентифіковано основні перешкоди при імплементації програм з
профілактики ризикованої поведінки у підлітків з боку ЛЗП/СЛ, серед яких
найбільш вагомими є: низька обізнаність опитаних лікарів з проблем розвитку
підлітків, перш за все психологічного та поведінкового характеру (81,4% лікарів
стикаються з труднощами в спілкуванні з підлітками, 56,5% респондентів здатні
вільно спілкуватись про сучасні методи контрацепції); недостатній рівень знань з
модифікації нездорової поведінки (41,4 % респондентів володіє знаннями щодо
сучасних підходів до статевого виховання та 22,8 % респондентів – щодо
профілактики ВІЛ-інфекції,і лише 32,8 %респондентів проводять роботу з
підлітками щодо формування здорового способу життя); недосконала інтеграція
ЦПМД з КДМ та з іншими медичними та немедичними структурами (володіють
інформацією про служби дружніх до підлітка 48,0 % опитаних, співпрацюють із
закладами освіти 35,7 % респондентів, з соціальними службами 12,8 %
респондентів, а з КДМ18,3 % респондентів).
7.Встановлено основні перешкоди при імплементації програм з профілактики
ризикованої поведінки у підлітків з боку батьків. Основними перешкодами
виявились: нездоровий спосіб життя (палять 35,7 % батьків – мешканців сіл та 64,3
% батьків-мешканців міст, (р=0,000), вживають алкоголь в присутності дітей 97,5 %
та 83,4 % опитаних, відповідно, (р=0,000); відсутність довірливих відносин між
батьками та підлітками (20,2 % проти 48,7 % опитаних, р=0,000) і неможливість
надати кваліфіковані поради своїм дітям з особистих питань(20,2 % та 48,7 %
опитаних, відповідно, р=0,000).
8.Обґрунтовано модель удосконалення профілактики захворювань у підлітків
на основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції,
центральним інноваційним елементом якої є багаторівневість клінік/кабінетів
18
дружніх до молоді з вертикальною та горизонтальною, структурною та
організаційною інтеграцією між закладами підпорядкованими різним міністерствам,
із забезпеченням дружнього підходу, мультидисциплінарної та міжпрофесійної
команди спеціалістів до підлітків, відповідно до їх запитів та потреб. Основними
умовами, що забезпечують реалізацію запропонованої моделі, визначено: добре
організовану інтеграцію та координацію допоміжних служб (центр репродукції
людини, обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер, обласний центр
профілактики ВІЛ/СНІДу, обласний клінічний наркологічний диспансер, центри
здоров’я тощо); залучення первинної ланки до надання профілактичної допомоги
підліткам; чітке упорядкування механізмів скеровування та маршрутизації підлітків
до КДМ з використанням внутрішньо територіальної міжгалузевої взаємодії; ранній
початок застосування доказових профілактичних стратегій з урахуванням
наближених та віддалених негативних для здоров’я наслідків ризикованої
поведінки.
9.Доведено ефективність запровадження розробленої моделі на регіональному
рівні, що підтверджується покращенням як первинних кінцевих наслідків –
збільшенням, за даними анкетування, частки підлітків, які не палять (з 51,2 % до
63,8 %, р=0,002) та вживають алкоголь (з 31,2 % до 44,6 %, р=0,000), зниженням, за
даними офіційної статистики,з розрахунку на 1000 відповідного населення кількості
абортів (з 35,8 до 20,9, р=0,000), тенденцією до зниження кількості пологів серед
підлітків віком 15-17 років (з 3,5 до 2,0, р=0,070) та кількості інфекцій, що
передаються статевим шляхом (з 0,96 до 0,71, р=0,074), так і вторинних кінцевих
результатів – збільшенням кількості відвідувань КДМ підлітками 15-17 років
(р=0,004), у т.ч. сільської місцевості (р=0,001), юнаками (р=0,000); підвищенням
частки підлітків, скерованих у КДМ фахівцями соціальних служб (р=0,000) та
навчальних закладів (р=0,000); підвищенням у структурі відвідувань частки
підлітків, які звернулись за профілактичною та консультативною допомогою,
(р=0,000), насамперед з приводу контрацепції (р=0,000) та за психологічною
допомогою (р=0,000), підвищенням частки підлітків проконсультованих у КДМ з
приводу СНІД (з 50,1 до 284,4 з розрахунку на 10 тис, р=0,000) та збільшення серед
них протестованих на СНІД (з 16,7 % до 50,2 %, р=0,000).
10 .Обгрунтовані результати дисертаційного дослідження лягли в основу
прийнятої Програми економічного і соціального розвитку Запорізької області, де
окремим пунктом виділено заходи з попередження захворювань серед підлітків
пов’язаних з ризикованою поведінкою. Запропонована та впроваджена модель
профілактики захворювань у підлітків на основі дружнього підходу та міжгалузевої
й міждисциплінарної інтеграції на регіональному рівні високо оцінена експертами
(97,4±1,8%), з коефіцієнтом варіації думок експертів 9,80 %. Позитивна узгоджена
оцінка експертів та відповідність рекомендаціям ВООЗ дає право рекомендувати її
для впровадження в систему охорони здоров’я України
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Отримані та апробовані результати дисертаційного дослідження дозволяють
рекомендувати: Міністерству охорони здоров’я України забезпечити внесення змін
19
до навчальних програм на післядипломному рівні навчання для ЛЗП/СЛ підготовки
їх з питань профілактики захворювань асоційованих з поведінковими факторами
ризику у підлітків основаної на дружньому підході;
Обласним державним адміністраціям:прийняти регіональні програми
профілактики захворювань асоційованих з поведінковими факторами ризику у
підлітків основаних на дружньому підході;створити обласні Координаційні ради з
профілактики захворювань асоційованих з поведінковими факторами ризику у
підлітків основаної на дружньому підході;забезпечити в регіонах розвиток системи
громадського здоров’я.
Управлінням охорони здоров’я обласних ДА та міста Києва:рекомендувати
організувати надання трьохрівневої медичної та інформаційно-просвітницької
допомоги підліткам: на рівні ЛЗП/СЛ – перший рівень; на рівні КДМ організованих
в містах та районах – другого рівня; на рівні КДМ при обласних дитячих лікарнях -
третій рівень, та забезпечити на їх базах організацію інформаційно – просвітницької
роботи для підлітків, їх батьків, учителів, співробітників влади, громадських
організацій; впровадити систему моніторингу та оцінки ефективності надання
медичної допомоги підліткам, та якості профілактичної роботи.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації
1. Бобкова О.В. Некоторые аспекты социологического исследования уровня
знаний и навыков профилактики ВИЧ-инфекции у подростков /О.В. Бобкова // Врач-
аспирант. – Воронеж, 2013. –№4.2(59). – С.336-342.
2.БобковаО.В. Актуальність профілактичної спрямованності роботи лікаря
загальної практики/сімейної медицини відносно проблем репродуктивного здоров’я
серед підлітків групп ризику / О.В. Бобкова // Сучасні медичні технології. –2015. –
№4(27).– С.79-83.
3. Бобкова О.В. Обізнаність підлітків щодо проблеми ВІЛ/СНІДу
/ О.В.Бобкова// Науково-практичний педіатричний журнал «Сучасна педіатрія». –
2013.– №5(53). – С.29-31.
4. Бобкова О.В.Оцінка ефективності профілактичної роботи серед підлітків
груп ризику/ О.В. Бобкова // Сучасні медичні технології. –2016. – №2. –С.139-146.
5. Бобкова О.В. Ефективність тренінгів для лікарів загальної практики –
сімейної медицини відносно особливостей роботи серед підлітків груп ризику/
О.В.Бобкова // Сучасна педіатрія. – 2016. – №4 (76). – С .40-43.
6. Бобкова О.В. Асоціації між медико-соціальними факторами ризику та
розвитком соціально-значущих захворювань серед підлітків / О.В. Бобкова //
Сучасна педіатрія. – 2016. – №5 (77). – С. 40-44.
7. Лашкул З.В., Бобкова О.В. Поширеність соціально-гігієнічних факторів
ризику, асоційованих із виникненням ризикової поведінки у підлітків, на
регіональному рівні та потенціальні перешкоди в їх профілактиці. / З.В. Лашкул,
О.В. Бобкова // Україна. Здоров’я нації. – 2017. – №1 (42). – С. 22-30. (Дисертантом
проведено обробку матеріалів, аналіз та узагальнення результатів).
8.Лашкул З.В., Бобкова О.В. Наукове обґрунтування оптимізації моделі
20
«Клінік дружніх до молоді» по профілактиці захворюваності підлітків асоційованою
з поведінковими факторами ризику// ІNТЕRMEDICALJOURNAL (Slovakia). – 2017.–
№1(9). – С.23-37. (Дисертантом проведено обробку матеріалів, аналіз та
узагальнення результатів).
9. Организационно-правовые основы психолого-педагогической
профилактики наркозависимости среди несовершеннолетних: монография.
/ Г.Е. Гун, Е.Б. Спасская, В.В. Бондарева, А.В. Мартынова, З.Г.Найденова,
О.В. Бобкова // науч. ред. Г.Е. Гуна – СПб.: ЛОИРО, – 2012.– 430 с. (Дисертантом
проведено обробку матеріалів, аналіз та узагальнення результатів).
10. Основы профилактики употребления психоактивных веществ в
подростковой и молодежной среде: монография / Г.Е. Гун, Е.Б. Спасская,
В.В. Бондарева, А.В. Мартынова, В.Т.Лободин, О.В. Бобкова, И.В. Осмоловская,
Н.Н. Филиппова // науч. ред. Г.Е. Гуна. – СПб.: ЛОИРО, – 2013. – 467с.
(Дисертантом проведено обробку матеріалів, аналіз та узагальнення результатів.)
Опубліковані праці апробаційного характеру:
11. Бобкова О.В. Формирование здоровья школьников в современном
образовательном процессе /Гун.Г.Е., Бобкова О.В., Коваленко Д.А. // Здоровье и
образование: Материалы VIIІ междисциплинарной научно-практической
конференции / отв. ред. Г.Е. Гун.- Спб.:ЛОИРО. – 2011. – С.17-15. (Дисертантом
проведено обробку матеріалів, аналіз та узагальнення результатів).
12. Бобкова О.В. Система взглядов на региональную проблему профилактики
ВИЧ – инфекции среди подростков и молодежи группы риска / О.В. Бобкова
// Здоровье и образование. Материалы VIII международной научно-практической
конференции. – С-Петербург, – 2012.– С. 31-45. (Дисертантом проведено обробку
матеріалів, аналіз та узагальненнярезультатів).
13. Бобкова О.В. Обоснование проблемы сохранения здоровья детей и
подростков в современных условиях / Гун.Г.Е., Бобкова О.В., Коваленко Д.А.
// Здоровье и образование: Материалы ІХ междисциплинарной научно-практической
конференции / отв. ред. Г.Е. Гун.- Спб.:ЛОИРО. –2012. – С.13-25. (Дисертантом
проведено обробку матеріалів, аналіз та узагальнення результатів).
14. Бобкова О.В. Итоги социологического исследования уровня знаний и
навыков по вопросам профилактики ВИЧ-инфекции у подростков и молодежи
/О.В.Бобкова // Роль социальных институтов в профилактике наркозависимости
среди подростков и молодежи: материалы XV междистиплинарной научно-
практической конференции – Спб.: ЛОИРО, – 2013. – С.125-131.
15. Бобкова О.В. Своевременная профилактика работа – стратегия успеха
нашей деятельности /Гун Г.Е., Бобкова О.В., Коваленко Д.А // Роль социальных
институтов в профилактике наркозависимости среди подростков и молодежи:
материалы XІV междистиплинарной научно-практической конференции – Спб.:
ЛОИРО, – 2012. – С.6-15. (Дисертантом проведено обробку матеріалів, аналіз та
узагальнення результатів).
16. Бобкова О.В. Аналитический отчет по психологическому тестированию
обучающихся в образовательных школах Ленинградской области на предмет
потребления наркотических, психотропных и других токсических веществ в 2012
году в сравнении с 2011 годом /Гун Г.Е.,Бобкова О.В.// Роль социальных институтов
21
в профилактике наркозависимости среди подростков и молодежи: материалы XV
междистиплинарной научно-практической конференции – Спб.: ЛОИРО, – 2013. –
С.12-30. (Дисертантом проведено обробку матеріалів, аналіз та узагальнення
результатів).
Наукові праці, які додатко відображають результати дослідження:
17.Бобкова О.В..// Островерхова М.М.; Мешкова О.М.; Голоцван О.А.,
Бобкова О.В. та інш.// Керівництво для тренера з проведення семінару-тренінгу
«Принципи дружнього підходу» при наданні медичної допомоги підліткам та
молоді. – Київ. – 2013. ‒ 142с.
18. Бобкова О.В.// Бобкова О.В., Бабіч І.В.; Доценко Н. В.// Посібник для
підлітків «Кишеньковий довідник підлітка» – Запоріжжя. – 2015. ‒ 24с.
АНОТАЦІЯ
Бобкова О.В. Медико-соціальне обґрунтування удосконалення
профілактики захворювань підлітків в «Клініках дружніх до молоді» - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата
медичних наук) за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. МОЗ України. – Київ,
2017.
Дисертація присвячено актуальній науковій проблемі – науковому
обґрунтуванню моделі удосконалення профілактики захворювань у підлітків на
основі дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції.
На основі даних офіційної статистики доведено підйомну або сталу динаміку
основних показників, що характеризують захворюваність пов’язану з нездоровою
поведінкою підлітків у Запорізькій області на тлі спадної динаміки в Україні.
Доведено існування спільних кореневих причин виникнення ризикованої
поведінки, що стосуються способу життя дитини, соціально-економічного статусу
родини, психологічного стану підлітка, а також виявлено наявність внутрішнього
взаємозв’язку між окремими складовими ризикованої поведінки (палінням,
вживанням алкоголю та застосуванням незахищених статевих стосунків), що
покладено в основу теоретичної моделі внутрішнього та зовнішнього зв’язку
факторів ризику та ризикованої поведінки у підлітків. Обґрунтовано, розроблено та
впроваджено модель удосконалення профілактики захворювань у підлітків на основі
дружнього підходу та міжгалузевої й міждисциплінарної інтеграції, центральним
компонентом якої є багаторівневість клінік/кабінетів дружніх до молоді з
вертикальною та горизонтальною, структурною та організаційною інтеграцією між
закладами підпорядкованих різним міністерствам. Запропоновані інновації не
передбачають суттєвих структурно-організаційних змін та додаткового бюджетного
фінансування, що дозволяє їх використовувати в інших регіонах України.
Ключові слова: підліток, ризикована поведінка, фактори ризику,
профілактика, лікар загальної практики/сімейний лікар, міжгалузева,
міждисциплінарна інтеграція, клініка дружня до молоді.
22
АННОТАЦИЯ
Бобкова О.В. Медико-социальное обоснование совершенствования
профилактики заболеваний подростков в «Клиниках дружественных к
молодежи». - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора философии (кандидата
медицинских наук) по специальности 14.02.03 - социальная медицина. -
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л.
Шупика. МОЗ Украины. - Киев, 2017.
Диссертация посвящена актуальной научной проблеме - научному
обоснованию модели совершенствования профилактики заболеваний у подростков
на основе дружественного подхода и межотраслевой, междисциплинарной
интеграции.
На основе данных официальной статистики доказано подъемную или
постоянную динамику основных показателей, характеризующих заболеваемость
связанную с рискованым поведением подростков в Запорожской области на фоне
нисходящей динамики в Украине. Установлено, что за период исследования (2011-
2015 гг.) тенденция к повышению показателя смертности среди подростков в
Запорожской области (с 4,95 до 7,54 в расчете на 10 тыс. соответствующего
населения (р= 0,094), прежде всего за счет повышение количества умерших от травм
и отравлений (с 2,57 до 5,18, р = 0,019), а также его негативные тренды уровня
общей заболеваемости в подростков в возрасте 15-17 лет Запорожской области, по
сравнению с Украиной (1453,8 против 1274,8, р = 0,000).
Определена динамика ряда состояний ассоциированных с рискованным
поведением среди подростков Запорожской области, прежде всего: повышение
количества абортов (2,18 против 1,72, р = 0,000), количества родов среди подростков
области достоверно более высоким уровнем среди жительниц сельской местности,
чем среди жительниц городов (15,4 против 7,33 в расчете на 1000 соответствующего
населения, р = 0,000) увеличение количества случаев ВИЧ-инфицирования (р =
0,015) и заболеваемости СПИДом (р = 0,018) Показано, что среди опрошенных
подростков в возрасте 15-17 лет - учащихся ПТУ курят 34% девушек и 54%
юношей, р = 0,0002 (в Украине соответственно 30% и 23%); употребляют алкоголь
хотя бы раз в неделю 31% девушек и 34% юношей, (в Украине 30% и 44%) и имеют
сексуальный опыт 22% девушек и 42% юношей, р = 0,005 (в Украине 17% и 40%).
Установлено, что основными приоритетами в усовершенствованные оказания
медицинской помощи подросткам должны стать: межсистемная,
междисциплинарная, межпрофессиональная интеграция КДМ со всеми
структурами, имеющими отношение к работе с подростками. Идентифицировано
основные препятствия при имплементации программ по профилактике
рискованного поведения у подростков со стороны врачей общей практики-семейных
врачей, среди которых наиболее значимыми являются: низкая осведомленность
опрошенных врачей по проблемам развития подростков, прежде всего
психологического и поведенческого характера (81,4% врачей сталкиваются с
трудностями в общении с подростками).Установлены основные препятствия при
имплементации программ по профилактике рискованного поведения у подростков
со стороны родителей. Основными препятствиями оказались: нездоровый образ
23
жизни (курят 35,7% родителей - жителей сел и 64,3% родителей-горожан (р= 0,000),
употребляют алкоголь в присутствии детей 97,5% и 83,4% опрошенных
соответственно (р = 0,000)
На основании проведенных исследований, мирового опыта, обоснована,
разработана и внедрена модель совершенствования профилактики заболеваний у
подростков на основе дружественного подхода и межотраслевой,
междисциплинарной интеграции, центральным компонентом которой является
многоуровневость клиник / кабинетов дружественных к молодежи с вертикальной и
горизонтальной, структурной и организационной интеграцией между
учреждениями, подчиненных различным министерствам.
Доказана эффективность внедрения разработанной модели на региональном
уровне, что подтверждается улучшением как первичных конечных последствий -
увеличением, по данным анкетирования, доли подростков, которые не курят (с
51,2% до 63,8%, р = 0,002) и употребляют алкоголь (с 31,2% до 44,6%, р = 0,000),
снижением, по данным официальной статистики, в расчете на 1000
соответствующего населения числа абортов (с 35,8 до 20,9, р = 0,000), тенденцией к
снижению количества родов среди подростков в возрасте 15-17 лет (с 3,5 до 2,0, р =
0,070) и количества инфекций, передающихся половым путем (с 0,96 до 0, 71, р =
0,074), так и вторичных конечных результатов - увеличением количества посещений
КДМ подростками 15-17 лет (р = 0,004), в т.ч. сельской местности (р = 0,001),
юношами (р = 0,000) повышением доли подростков, направленных в КДМ
специалистами социальных служб (р = 0,000) и учебных заведений (р = 0,000)
Предложенные инновации не предусматривают существенных структурно-
организационных изменений и дополнительного бюджетного финансирования, что
позволяет их использовать в других регионах Украины.
Ключевые слова: подросток, рискованное поведение, факторы риска,
профилактика, врач общей практики/семейный врач, межотраслевая,
междисциплинарная интеграция, Клиника дружественная к молодежи.
SUMMARY
Bobkova O.V. Medico-social substantiation of the prevention improvement of
diseases of adolescents in "clinics friendly to youth" - On the rights of the manuscript.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy (candidate of medical sciences)
in specialty 14.02.03 - Social Medicine. - NationalMedicalAcademy of Postgraduate
Education named after P.L.Shupyk, Ministry of Health of Ukraine. - Kyiv, 2017.
The dissertation is devoted to the actual scientific problem - the scientific
substantiation of the model of improvement of prevention of diseases in adolescents on the
basis of a friendly approach intersectoral and interdisciplinary integration.
Based on official statistics it has been proved the lift or constant dynamics of the
main indicators characterizing the morbidity associated with unhealthy behaviors of
adolescents in the Zaporozhye region against the backdrop of a downward trend in
Ukraine.
The existence of common root causes of occurrence of risky behavior concerning
the way of life of the child, socio-economic status of the family, psychological state of the
24
adolescent, and also the existence of an internal relationship between the separate
components of risky behavior (smoking, alcohol and the use of unprotected sexual
relations) have been proved. This is the basis of the theoretical model of internal and
external communication of risk factors and risky behavior in adolescents.
The model of improvement of medical care for adolescents on the basis of a friendly
approach and intersectoral and interdisciplinary integration was substantiated, developed
and implemented, the central component of which is the multilevelness of clinics /
cabinets of youth-friendly with vertical and horizontal, structural and organizational
integration between institutions subordinated to different ministries. The proposed
innovations do not foresee significant structural and organizational changes and additional
budget financing, which allows them to be used in other regions of Ukraine.
Keywords: adolescent, risk behavior, risk factors, prophylaxis, GP / family doctor,
intersectoral, interdisciplinary integration, clinic friendly to youth.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВООЗ Всесвітня Організація Охорони Здоров’я
ВР Відносний ризик
ВШ Відношення шансів
ВВП Валовий внутрішній продукт
ВНЗ Вищий навчальний заклад
ДІ Довірчий інтервал
ІПСШ Інфекції які передаються статевим шляхом
ЗМАПО Запорізька медична академія післядипломної освіти
ЗМІ Засоби масової інформації
ЗСЖ Здоровий спосіб життя
ЗОЗ Заклад охорони здоров’я
КДМ Клініка дружня до молоді
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
МКНР Міжнародна конференція з народонаселення і розвитку
МФПБ Міжнародна Федерація планованого батьківства
ОТГ Об’єднана територіальна громада
ОДА Обласна державна адміністрація
ОМС Органи місцевого самоврядування
РКБТ Рамочна конвенція боротьби проти тютюну
НУО Неурядові організації
ФАП Фельдшерсько-акушерський пункт
ФР Фактори ризику
ЦПМД Центри первинної медичної допомоги
ЮНІСЕФ Дитячий фонд ООН (Організації об’єднаних націй)
Всього пронумеровано 24 с.
Підписано до друку 20.08.2017. Формат 60х84/16.
Обл-вид.а 1,376. Друк.а. 1,5. Папір офсетний.
Наклад 100 прим. Замовлення № 98.
Віддруковано ФОП Дрожжин Ю.Б.
Україна, 69002, м.Запоріжжя, вул. Українська,45 к.31.
Свідоцтво ВОЗ № 122636 від 16.09.2008
