2

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…3

ОРИГАМІ …………………………………..………………………………..…...5

ВИДИ ТА ТЕХНІКИ ОРИГАМІ………………..…………………………..…...6

ВИБІР ПАПЕРУ…………… ………………………………………………..….10

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ОРИГАМІ………………………………….. ………….14

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ ЗГИНАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПАПЕРУ ………….15

БАЗОВІ ФОРМИ ОРИГАМІ ………………………………………………..….19

ДОДАТОК 1……………………………….…………………..…………………23

ДОДАТОК 2.……………………………………………………………………..27

ДОДАТОК 3…………………………...…………………………………………32

ДОДАТОК 4….…………...……………………………………………………...37

ДОДАТОК 5…....………………………………………………………………...42

ДОДАТОК 6…………....………………………………………………………...47

ДОДАТОК 7…………....………………………………………………………...51

ВИСНОВКИ…………....………………………………………………………...58

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………….…59

3

Квіти - дивовижні творіння природи. Вони розцвітали на планеті "земля"

ще до появи самих древніх предків людини. Зараз часом ми готові платити

великі гроші, аби тільки потримати в руках цю недовговічну досконалість у

вигляді айстри, жоржини або троянди. З допомогою квітів ми намагаємося

виразити добрі почуття, і пориви душі: любов, вдячність, вірність...

У людських руках квіти стали невичерпним ключем нових

різноманітних форм і несподіваних сполучень фарб. На нашій планеті

виведені багато тисяч сортів і різновидів квітів. При цьому не створюють

новий сорт по якомусь наміченому заздалегідь плані, а лише витягають на

світло приховані можливості, які вже були закладені у квітці самою

природою. Кінця різноманіттю варіантів, що з'являються таким чином, не

видно.

Майже така справа із квітами, виготовлені з паперу в техніці оригамі.

Вірніше було б сказати з конструкціями, які найчастіше дивно нагадують

форми реальних живих квітів. Люди, захоплені оригамі, не намагаються

скопіювати саму природу, адже відомо, що погана копія не зможе ніколи

зрівнятися із прекрасним оригіналом. Умілі пальці із простого листа паперу

можуть витягти сотні всіляких виробів, що нагадують своєю формою

справжні квіти. Призначення їх, аналогічне - вони покликані радувати й

викликати добрі почуття.

Японці з великою повагою ставляться до паперу не тільки як до

предмета, що вийшов із умілих рук майстра, але й через те, що слово "камі"

означає японською мовою не тільки "папір", але й "божество". Я щиро

сподіваюся, що квіти виготовлені в техніці оригамі, які я пропоную вам

скласти, стануть для вас теж якимсь "камі" - символом краси природного

матеріалу, що був перетворений спритними руками майстрів оригамі. Як

цього домогтися? Важливо робити фігурки оригамі з любов'ю, одержуючи

від процесу їхнього створення задоволення! Тоді все буде виходити гарним і

витонченим.

Щоб зростити справжню квітку, необхідні довгі місяці, а іноді й роки.

Квіти оригамі розпускаються в умілих руках за кілька хвилин. Адже все, що

потрібно для його появи на світ - це вміння перетворити звичайний

паперовий лист у витончений витвір мистецтва. Важливо не забувати, що для

успіху в цій творчості треба ретельно ставиться до підбора паперу, що

послужить вам для складання моделей.

4

Як же можна використати паперові квіти? По-перше, точно так само, як і

живі квіти. Їх можна дарувати, також з них можна складати барвисті

композиції, використовувати як декоративні прикраси інтер'єру. На відміну

від живих - квіти оригамі довговічні.

Всі прекрасно знають, що самий кращий подарунок для жінки – це квіти,

а якщо ці квіти зроблені своїми руками, то це ще краще, адже ручна праця

цінується набагато більше. Якщо ви докладете всіх зусиль, то кінцевий

результат вас здивує. Я пропоную зібрати відразу декілька квітів різного

розміру і кольору і зробити з них осінній букет. Подарунок, зроблений

своїми руками, приємний і для того, хто його виготовив, і особливо для того,

хто такий подарунок отримав. Проявивши старанність і фантазію, можна

всього за декілька хвилин "виростити" власну оригінальну квітку із

звичайного аркуша паперу. Але змінивши трішки технологію, можна

придумати і інші хитромудрі композиції.

5

Оригамі (яп. 折り紙 орі — «складати», камі — «папір», тобто

«складений папір»; також трапляється написання орігамі) — мистецтво

складання паперу. Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом

використання схеми геометричних згинів і складок. Термін оригамі

відноситься до всіх типів складання паперу, а не тільки японських зразків.

В оригамі використовуються декілька різних згинів, але вони можуть

бути скомбіновані багатьма засобами й утворювати дуже складні фігури.

Зазвичай фігури оригамі складають без розрізів з квадратного аркушу

паперу, сторони якого можуть бути різних кольорів. Всупереч

найпоширенішій версії у традиційному японському оригамі, що сягає ери

Едо (1603—1867), цих правил суворо не дотримувались і в багатьох випадках

аркуші розрізались (Кіріґамі 切り紙) або фігури складали не з квадратного

аркушу, а з прямокутного, круглого, трикутного чи з інших неквадратних

аркушів паперу.

Хоча, щодо походження оригамі існують деякі розбіжності, але напевно

можна сказати, що розвинулось оригамі саме в Японії. Спочатку це була

забавка переважно для дітей, доки Йошизава Акіра не надав цій забавці

другого дихання додавши їй нові технології, такі як мокре складання та

систему зображення отримання фігур. З 1960-х мистецтво оригамі почало

активно поширюватись у всьому світі, з'явились такі напрями як модульне

оригамі, Кірікомі, чисте оригамі.

Проте, незалежні традиції складання з паперу, хоч і не настільки

розвинені, як в Японії, існували серед інших країн: в Китаї, Кореї, Німеччині

та Іспанії. Зараз оригамі перетворилося по-справжньому на міжнародне

мистецтво.

6

Окрім класичного оригамі зараз є безліч некласичних видів, які

дозволяють дати більшу волю фантазії.

Класичне оригамі

Класичне оригамі виконується з

квадратного аркуша паперу. Існує

певний набір умовних знаків,

необхідних для того, щоб намалювати

схему складання навіть самого

складного виробу. Класичне оригамі

потребує використання одного

квадратного рівномірно забарвленого

аркуша паперу без клею і ножиць.

Модульне оригамі, кусудама

Однією з популярних різновидів орігамі є модульне оригамі, в якому ціла

фігура збирається з багатьох однакових частин (модулів). Кожен модуль

складається за правилами класичного оригамі з одного аркуша паперу, а

потім модулі з’єднуються шляхом вкладання їх один в одного, що

з’являється при цьому сила тертя не дає конструкції розпастися. Одним із

найбільших об’єктів модульного оригамі що часто зустрічаються є кусудама

- об’ємне тіло кулястої форми.

7

Просте оригамі

Просте оригамі - стиль оригамі, придуманий британським оригамістом

Джоном Смітом. Цей стиль обмежений використанням тільки складок горою

і долиною. Метою оригамі є полегшення занять недосвідченим оригамістам,

а також людям з обмеженими руховими навичками. Дане вище обмеження

означає неможливість багатьох (але не всіх) складних прийомів, звичних для

класичного оригамі, що змушує до розробки нових методів, що дають подібні

ефекти.

При створенні моделей в цій техніці

знаходять мінімальний набір складок, який би

відображав основні риси фігур що

складаються. Також однією із відмінностей у

порівнянні з традиційним оригамі є

необов’язковість однозначно завдавати нові

складки орієнтуючись на вже існуючі

елементи - багато складок виконується

приблизно. Однак це не є недоліки, оскільки завдяки принципу мінімального

складання, де кожна складка має максимальну виразність, неможливість

скласти дві однакові моделі дає величезні можливості для дитячої творчості

(особливо це стосується виразів облич і фігурок тварин).

Складання з використанням розгортки

Розгортка (англ. crease pattern; патерн складок) - один з видів

діаграм оригамі, у вигляді креслення, на якому зображені всі складки готової

моделі. Складання за розгорткою виконати складніше ніж складання за

традиційною схемою, проте, даний метод дає не просто інформацію, як

скласти модель, але і як вона була придумана - справа в тому, що розгортки

використовуються при розробці нових моделей оригамі. Останнє також

робить очевидним факт відсутності для деяких моделей інших діаграм, крім

розгортки. Даний метод дозволяє створювати надскладні фігурки оригамі.

Для полегшення виконання розгорток і креслень є програма під назвою Tree

Maker.

8

Мокре складання

Мокре складання - техніка складання, розроблена Акірою

Йошизавою, яка використовує змочений водою папір для надання фігуркам

плавності ліній, виразності, а також жорсткості. Особливо актуальний цей

метод для таких негеометрічних об’єктів, як фігурки тварин і квітів - у цьому

випадку вони виглядають набагато природніше і ближче до оригіналу.

Не всякий папір підходить для мокрого складання, а лише той, в який при

виробництві додають водорозчинний клей для скріплення волокон. Як

правило, цим властивістю володіють щільні сорти паперу.

Кірігамі

Вид оригамі, в якому допускається використання ножиць і

розрізування паперу в процесі виготовлення моделі. Це основна відмінність

Кірігамі від інших технік складання паперу, що підкреслено у назві: (кіру) -

різати, (камі) - папір.

Аерогамі

Вид оригамі, в якому виготовляють різні паперові вироби які можуть

літати. Це не лише виготовлення літаків з паперу, але і, загалом, всіх

літальних апаратів такого походження. Це і парашутіки, гелікоптери,

9

паперові змії та інше. З часом таке хобі отримало велику популярність і

вдосконалювалося. У наші дні, люди складаючи простий літачок, навіть не

здогадуються про те, як це мистецтво називається.

Нано оригамі

Техніка виготовлення фігурок оригамі надзвичайно маленьких розмірів.

Деякі фігурки за своїми розмірами не перевищують кількох міліметрів. Такі

фігурки виготовляє німецька майстриня Аня Маркевич (Anja Markiewicz)

використовуючи тільки зубочистку.

Також можна умовно поділити техніки оригамі на прості та складні. Усі

вищенаведені техніки можуть бути як простими, так і складними в

залежності від виду тієї чи іншої фігурки. Винятком може бути хібащо нано

оригамі. Фігурки виготовлені за допомогою складних технік є надзвичайно

красивими та досконалими. Виготовлення таких фігурок потребує значної

майстерності терпіння та часу. Для виготовлення деяких з них не достатньо

одного аркуша паперу і виготовляються вони з кількох аркушів чи навіть

клаптиків паперу.

10

Сьогодні прогрес дозволяє

виробляти найрізноманітніший папір,

кожен вид якого покликаний

відповідати своїм вимогам і має свої

особливі властивості. Є папір тонший

людської волосини. З водостійкого

паперу роблять географічні карти і

грошові купюри. За допомогою

паперу навчилися імітувати навіть

поверхні пластику або каменів.

Папір розрізняється по багатьом властивостям - міцності, відношенню

до води, до чорнила, вихідному кольору, прозорості і багатьом іншим. Папір

є неоднорідним матеріалом. Неоднорідність позначається на властивостях

цього матеріалу. Зіставлення паперу з водою також дуже важливі. Волокна

між собою склеєні. Від виду клею і буде залежати, розмокне лист чи ні. За

властивостями папір ділять на безліч різних типів та видів, число яких

складно назвати точно, тому що воно постійно росте.

У самій Японії в якості матеріалу для оригамі панує тип паперу під

назвою васі (яп. 和紙?). Васі жорсткіший за звичайний папір, зроблений з

деревної маси і використовується у багатьох традиційних мистецтвах. Васі

зазвичай робиться з волокон кори Edgeworthia papyrifera, але також може

робитися з бамбука, прядива, рису і пшениці.

Найчастіше для оригамі використовують квадратні листи паперу, але

допускається і застосування інших форматів. Наприклад, прямокутні

листи(формату А-4), трикутники, п'ятикутники, шести- і восьмикутники.

У нашій державі любителі мистецтва оригамі віддають перевагу, і

найбільш активно використовують, такі види паперу:

писальний,

газетний,

обгортковий,

шпалерний,

друкарський,

11

калька,

картон,

оксамитовий,

журнальний,

папір для оригамі,

стікери,

дитячий папір для творчості та ін.

Якщо розглядати кожен тип окремо, то кожен з них буде володіти

своїми перевагами і недоліками для виробів оригамі.

Писальний папір дуже легко складається і тримає форму. Її головною

перевагою завжди буде поширеність і доступність. Такий папір практично не

містить деревних волокон, до 90% її складу - це целюлоза. Розрізняються

види паперу згідно з обробки - грунтуванню, глазуруванню, водним знакам.

Одна з найпоширеніших

категорій паперу – друкарський,

або офісний папір, оскільки він

різних колірних відтінків,

забарвлений з обох боків і на

згинах не біліє.

Газетний папір

виготовляється з механічної

целюлози або переробленого використаного паперу. Волокна газетних

аркушів проклеєні слабко, тому при намоканні такий папір не те, що легко

рветься, - він просто розчиняється у воді. Газетні листи легко згинаються, але

дуже швидко зношуються і майже не тримають форму. Це призводить до

того, що оригамі-майстри використовують її тільки в якості чорнового

матеріалу, з якого виготовляються лише зразки для майбутніх творів, або

одноразові вироби, начебто капелюшків від сонця, віял, корабликів, літачків.

Обгортковий папір також дуже поширений.

Він виготовляється із суміші натуральних і

перероблених волокон. Обгортковий папір, в

залежності від свого призначення, може бути

тонким і гладеньким, або товстим.

Різні види обгорткового паперу незамінні в

оригамі. Наприклад, глянцевий різнобарвний

папір буде незамінним у виготовленні іграшок, або

12

декоративних прикрас інтер'єру. А самоклеючий папір часто

використовується для нанесення важливих деталей, наприклад очей у тварин,

або яких-небудь візерунків.

Дуже складним матеріалом для оригамі є шпалерний папір. Він

використовується лише у великих виробах, або як фон. Цей папір може бути

гладким або рельєфним. Папір достатньо щільний, тому до його недоліків

можна віднести те, що він складно згинається, також можливі згини в

непотрібних місцях. Форма на такому папері також тримається погано.

Особливе місце в оригамі займає креслярський папір, так як він завжди

відрізняється відмінною якістю, щільністю. А калька - дуже тонкий папір,

який можна використовувати для різних квітів. Вона відрізняється від інших

видів паперу масляним просоченням. Її використовують переважно для

виготовлення ліхтариків, а також в особливій техніці - кірікомі - вона

застосовується для крил комах.

Особливий вид паперу - це гігієнічний папір. До нього відносяться всі

м'які і гігієнічні види паперу: туалетний папір, паперові рушники, серветки.

Найчастіше такий папір в оригамі використовується для виконання «м'ятих»

виробів або в тих випадках, коли важливо точно повторити фактуру поверхні

складної фігурки.

Картон та оксамитовий папір (картон, покритий дрібними ворсинками)

в оригамі майже не використовуються. Вони згинаються, але згин не

тримають. Майже не допускають виправлень. Тому найчастіше

використовуються для фону та іноді для аплікацій.

Блоки для записів (стікери) застосовують при виготовленні листочків

чи інших модулів невеликої форми.

Папір для оригамі. Японський спеціальний папір для оригамі

називають «камі». Листи вже нарізані квадратної форми, але розмір аркуша

може варіюватися. У такому наборі паперу присутньо декілька кольорів

паперу, одна сторона аркуша зазвичай білого кольору, а інша - кольорова.

Можна зустріти папір з орнаментом або кольоровий з обох боків.

Кольоровий папір для дитячої творчості. Такий папір перед

використанням слід перевіряти міцність на згинах - може легко рватися. Для

модульного оригамі, потрібна велика кількість паперу одного кольору, а в

цих наборах в основному йде по декілька листів одного кольору. Інколи

13

важко знайти чорний або коричневий папір, тому можна скористатися саме

таким набором.

Гофрований папір.

Журнальний папір. Для модульного оригамі можна викорисовувати

папір з сучасних глянцевих журналів. Бажано вибирати не дуже тонкий

папір. Відсортувавши модулі за кольором, у Вас виходитимуть цікаві

живописні ефекти в зібраному виробі.

Крім того, важливо пам'ятати, що, починаючи займатися оригамі,

потрібно також правильно підібрати такі супутні інструменти, як ножиці,

клей, пензлі, фарби, чисті серветки. Все це знадобиться для удосконалення,

декорування різних виробів.

14

Канцелярський ніж і лінійка. Спершу

прийдется приготувати і нарізувати папір

на квадрати або прямокутники, перед

початком складання моделей. Ріжте

відразу декілька шарів паперу.

Ножицями розрізати буде важке, тому

скористайтеся канцелярським ножем і

ріжте по лінійці. Лінійка має бути

твердою. Під папір слід підкласти скло.

Можна придбати спеціальний різак для

паперу, якщо є можливість.

Клей. Використовується клей для приєднання дрібних деталей - очей,

прикрас і т. д. Усі вироби старайтесь виконувати без клею, таким чином

будь-який виріб можна розібрати і створити щось нове. Але якщо Ви

використовуватимете виріб як іграшку для дітей або подарунок, то звичайно

треба потурбуватися про міцність.

При складанні можна використати густий клей ПВА, клей – олівець або

гарячий - силіконовий. Квіти з'єднуються клеєм, потрібний він і при

кріпленні листя і виготовленні стебел.

Фарби. Якщо виконати увесь виріб з білого офісного паперу, то можна

покрити її будь-якою кольоровою фарбою з балончика з пуліверизатором.

Швацькі нитки з голкою. Модулі деяких поробок з'єднуються між

собою за допомогою голки і ниток.

Додаткові деталі. Готові очки

для іграшок згодяться Вам при

виготовленні виробів. Очки можна

намалювати самим на щільному

папері або готові зображення очей

потрібного розміру і виду,

роздрукувати на принтері. Для

прикраси виробів підійдуть бісер,

стрічечки, намистини, дироколи, паєтки і т. д.

15

Перше золоте правило оригамі: папір потрібно складати на гладкій

рівній поверхні, а вільного місця на ній повинно бути стільки, щоб повністю

розмістити аркуш паперу і при цьому мати ще невеликий запас простору.

Друге правило: всі складки потрібно робити від себе, притримуючи папір за

ближній до себе край, або, іншими словами, складати папір потрібно від низу

до верху. Це спрощує процес складання і дозволяє при цьому точніше

контролювати напрям складки, ніж при складанні зверху вниз або зліва

направо. Отже, завжди складайте папір від себе, і складки при цьому прагніть

робити твердими і гострими. Пам'ятайте, що чим пряміша і гостріша складка,

тим більше шансів на те, що закінчена модель буде правильною і

привабливою на вигляд. Ніколи не кваптеся швидше закінчити виріб. Заняття

оригамі має бути для вас не роботою, а відпочинком. Не забувайте

розслаблятися і не беріть близько до серця невдачі, якщо вони з вами

траплятимуться.

Згинання - це з'єднання двох сторін виробу, відносно лінії згину, яка

намічена. Іноді згинання проводиться під кутом один до одного. Складання

дозволяє надати виробу тривимірність. Складання зазвичай виробляють по

лініях згину ребер жорсткості, воно сприяє наданню фігурі стійкості і

рівноваги. Складання може бути внутрішнім і зовнішнім, вивернутим,

гармошкою і пелюстками. Розглянемо докладніше кожен вид складання.

Гора

Лінія згину «гора» виконується так

- зазначена частина згинається від

себе, сам згин знаходиться зовні.

Долина

Згин «долина» - згин на себе, сам

згин йде всередину виробу.

Вивернуті складки:

16

Є кілька різновидів таких складок. Перший різновид - внутрішня

вивернута складка. Перед тим, як виконати таку складку, потрібно зробити

згин «горою», після чого, по лінії згину зробити занурення частини виробу

всередину. Зовнішня вивернута складка. Перед її виконанням роблять згин

«долиною», потім по лінії потрібна частина виробу вивертається назовні.

Складки гармошкою:

Цих складок також дві - внутрішня і зовнішня. Перед виконанням цих

складок необхідно виконати дві складки - «горою» і «долиною». Різниця

полягає в тому, що при виконанні внутрішньої складки згинання

здійснюється в середину виробу, а при виконанні зовнішньої - назовні.

Пелюстки:

Цей прийом необхідний при створенні паперових квітів. Найбільш

популярними є три варіанти складання пелюсток.

Занурення:

Використовується прийом для того, щоб увігнути частину виробу, або

кут всередину. Тут потрібно попередньо зробити не одну складку, а дві, три

або більше. Згини виконуються дуже охайно, адже від них залежить вигляд

майбутнього виробу.

Позначка

У оригамі досить часто доводиться

робити позначку, та загинати

складку, а потім знову її розкривати.

Лінії позначки використовуються при

виготовленні моделей в якості

маркерів. Цей прийом називається ще

попереднім згинанням.

17

Защип

Іноді при загинанні паперу вам

немає необхідності робити складку

повністю, і все, що вам треба, - це

намітити її край або точку, яка буде

задіяна пізніше. Для цього робиться

«защип» - неповна гостра складка,

яка так само, як і позначка, служить

маркером.

Вид аркуша паперу, розгорнутого

після того, як на нім був зроблений

защип.

Ділення листа на три частини

Бувають випадки, коли вам треба

розділити аркуш паперу по ширині

або висоті точно на три частини. Для

цього існує досить простий і

ефективний технічний прийом. Все,

що від вас при цьому потрібно, - це

увага і акуратність. Загорніть вгору

нижній край листа - приблизно до тієї

точки, яка, як ви вважаєте, відповідає

третині довжини листа. Не кваптеся

проводити складку, лише злегка

намітьте її. Загорніть вниз верхній

край листа поверх відрізку, який ми

загинали на самому початку.

Подровняйте внизу край верхньої

частини листа і лінію складки його

нижньої частини. Тепер проведіть

складки уздовж верхнього і нижнього

країв складеного втричі листа.

Розгорніть лист - тепер він

18

розділений складками точно на три

рівні частини. Висоту загинання

нижньої частини листа ви відчуєте і

зрозумієте після того, як кілька разів

спробуєте скласти лист втричі.

Фестон

Завжди справляє враження та

складка, що має подвійний згин,

повторений спереду і ззаду. Зробіть

на аркуші паперу дві паралельні

увігнуті складки. Переверніть лист

перед собою на 180 градусів. Тепер

складки перетворяться на опуклі.

Візьміть лист кінчиками пальців, в

тому місці, де по ньому проходить

складка, і обережно перенесіть вгору,

уклавши поверх другої складки.

Розгладьте папір.

Готовый фестон

19

З давніх часів в оригамі існують деякі форми, які прийнято вважати

базовими. Це стандартні, легко розпізнавані заготовки, з яких згодом можна

отримати сотні варіацій. Всі ці базові моделі потрібно вивчити так само

уважно, як і основні технічні прийоми роботи з папером. Всі вони повинні

стати добре вам знайомими, і робити кожну базову форму ви повинні

автоматично, знаючи кожну її складку і послідовність операцій. Більшість

фігурок оригамі мають у своїх схемах базові форми складання. Базові форми

можуть бути різними - квадратними, прямокутними, трикутними і навіть

круглими.

№

п/п

Базова форма Опис

1. Трикутник

Одна з найпростіших форм.

Рівносторонній аркуш паперу

складають по діагоналі.

2. Книжка

Квадратний аркуш паперу

складається навпіл.

3. Двері

Ця форма робиться поетапно.

Намітьте по центру аркуша середню

лінію (лист складається навпіл). Ця

лінія розділила лист на дві рівні

частини. Кожна з частин по черзі

складається до середини.

4. Подвійний трикутник Перегніть квадрат по діагоналях.

Переверніть виріб. Тепер перегніть

навпіл, поєднуючи верхню і нижню

сторони. Натисніть на середину

квадрата. Вогне бічні трикутники,

20

складаючи їх навпіл. При цьому

верхня частина квадрата зігнеться на

іншу сторону. Перелістніте вироби,

змінюючи трикутники місцями.

Базова форма Подвійний трикутник

готова.

5. Подвійний квадрат

Рівносторонній аркуш паперу

складається по діагоналі на себе. Лист

розгортається. Складання

повторюється з іншого боку. У

підсумку виходить дві намічені

діагоналі. Лист знову розгортається.

По горизонталі складається «горою» і

знову розгинається. Операція

повторюється по вертикалі. У

результаті частина складок прогинає

лист вниз, інша частина - вгору.

Потім лист необхідно зігнути по

намічених лініях в той бік, куди

спрямовані складки.

6. повітряний змій

Форма виконується в три етапи.

Для початку необхідно намітити

лінію, для цього квадрат складають

по діагоналі складкою «долина».

Потім отриману форму у вигляді

трикутника розпрямляють. Після

цього бокові сторони квадрата

потрібно скласти до діагональної

лінії.

7. Будинок

Квадрат двічі складається навпіл,

лист після кожного разу

розпрямляється. Потім бічні сторони

складаються до середньої лінії, яка

намітилася. Верхні шари паперу

розкривають вправо і вліво і

розплющують.

21

8. Млинець

Через центр рівностороннього

листа з його кутів проводяться

діагональні лінії. Потім кожен кут

складається в напрямку центру

аркуша, стикаючись носом з іншими

трьома.

9. Риба

Слід виконати базову форму

«повітряний змій». Після цього

отриману форму розпрямити і

виконати тугіше базову форму з

іншого боку аркуша. Після того, як

лист розмічений (видно чітко всі

лінії), потрібно скласти аркуш навпіл,

розігнути його і скласти вироби по

лініях.

10. Катамаран

Це досить складна форма,

оскільки вона не терпить поганих

ліній. Для початку варто намітити

чотири лінії: дві хрестоподібно і дві

по діагоналі. Потім потрібно скласти

всі кути до центру і розгорнути назад.

Тепер сторони аркуша потрібно

скласти до центру. Потім верхню і

нижню сторону отриманого

прямокутника потрібно теж згорнути

до центру. Після цього кожен кут

потрібно витягнути зсередини.

11. Жаба

Спочатку потрібно скласти базову

форму «квадрат». Потім намітити по

черзі лінії з кожною з сторін, для

цього з кожної зі сторін треба

відвернути вліво кут у напрямку до

центру і розплющити. Те ж саме

проробляється і з іншого боку

заготовки.

Потім верхні бокові сторони

22

укладаються до середини, після цього

треба виконати верхню складку

«долиною». Ту ж операцію тепер

треба повторити з іншого боку. Після

чого заготівля перегортається, і

операція повторюється знову.

12. Птах

Перший етап складання: створити

базову форму «трикутник». Після

цього трикутник складають

«долиною» вправо, а верхній шар

заготівлі відгинають вліво «горою».

Тепер переверніть заготівлю, знову

зігніть її «долиною» вправо і вліво

«горою».

Потім всі кути заготовки треба

зігнути до центру. Кути

розгинаються, заготівлю

розкривають, відгинаючи її верхній

шар на себе. Тепер заготівлю слід

перевернути іншою стороною, знову

намітити складки, розкрити їх і

вигнути верхній шар на себе.

23

Додаток 1

У перекладі з латинського

"гладіолус" - "меч", і тому у римлян

він вважався квіткою гладіаторів.

Одна з легенд розповідає про те, як

з'явилася квітка на землі. Йшла

війна між римлянами і фракійцями.

Перемога дісталася римлянам.

Жорстокий римський полководець

захопив в полон фракійських воїнів

і наказав перетворити їх на

гладіаторів. Сум по батьківщині

зв'язала двох хлопців-полонених

Сента і Тереса міцною дружбою.

Бажаючи розважити публіку,

жорстокий полководець змусив двох

друзів битися один проти одного,

обіцяючи переможцеві винагороду - повернення на батьківщину, тобто те,

ради чого вони готові були віддати життя. На ратне видовище зійшлося

багато глядачів. Затрубили труби, закликаючи юнаків до битви, але Сент і

Терес увіткнули мечі в землю і кинулися один до одного з розпростертими

обіймами. Їх лишили життя. Але як тільки тіла торкнулися землі, з рукоятей

їх мечів розцвіли високі прекрасні квіти. На честь благородних гладіаторів їх

назвали гладіолусами. І до цих пір вони є символом вірності, благородства,

пам'яті. У Древньому Римі вішали на груди коріння гладіолуса як амулет,

вважалося що вони не лише допомагають перемогти противника, але і

оберігали від загибелі. А в Африці, звідки він родом, гладіолус вважають

символом щастя, і без нього не обходиться жодне весілля, жодне свято.

Гладіолуси - одні з найулюбленіших осінніх квітів.

24

№з\п Хід роботи №з\п Хід роботи

1.

2.

Для роботи нам потрібно 5квадратів

10x10 рожевого кольору та 2

трикутника з основою 8 см та

висотою 29 см, клей, ножиці

Спершу робимо квіти.

Складаємо базову форму

«подвійний квадрат»

3.

4.

Згинаємо дві сторони до середньої

лінії.

Піднімаємо верхній шар паперу і

складаємо по намічених лініях.

5.

6.

Згинаємо трикутник вправо З другого боку заготовки згинаємо

сторони до центральної лінії.

25

7.

8.

Вдавлюємо трикутники попередньої

дії всередину

Згори відгинаємо сторіночку вниз.

9.

10.

Справа і зліва трикутники згинаємо

до центральної лінії.

Повторюємо з іншої сторони

операції 8-9

11.

12.

Перегортаємо на гладеньку сторону Згинаємо навпіл (всі шари). Щільно

притискуємо і обробляємо лінію

перегину.

13.

14.

Язичок закручуємо олівцем Олівцем розпрямляємо пелюстки

26

15.

16.

Пальцями беремо за гострий кут

затискаємо кут навпіл. Квітка

готова!

Робимо стебло. Трикутник

знигаємо навпіл.

17.

18.

Згинаємо навпіл праву і ліву

сторони трикутника до центральної

лінії. Стебло готове

Всередину стебла вклеюємо квітку.

19.

Квітка готова.

27

Додаток 2

Спочатку земні рослини не мали

квіток. Високі дерева, велетенські трави

покривали гори, степи, долини. Та куди не

глянь — жодної квітки! Звернулися дерева,

чагарі, трави до Сонця: – Полум’яний

батьку! Ти запалюєш у грозовій хмарі

багатобарвну райдугу, прикрашаючи небо.

Подаруй і нам дещицю тих

барв. Замислився господар денного Неба.

Довго мовчав. Не міг придумати, чим

зарадити рослинам на далекій

Землі. Озвався син Сонця, золотоволосий

принц: — Я піду на землю та й оздоблю

зелень барвами райдуги. – Це небезпечно,—

тривожно відповів батько.— Покидати со-

нячну оселю не можна безкарно.

Розпорошившись на далекій планеті, ти можеш не повернутися до рідного

дому… — Я все одно піду,— затягся на своєму золотоголовий принц.— Ти

даруєш радість всесвітові, а я хочу подарувати її деревам і травам. Зітхнув

батько, проте, що мав робити,— згодився.

Прилетів син Сонця до землі, веселковим колесом почав обходити світ. І

затріпотіла природа від блаженства. Велетенськими запашними квітами

вкрилися магнолії, ніжно усміхнулася рожевими пелюстками на узліссі

шипшина, срібно-дзвінко заспівали серед трав блакитноокі дзвоники,

небесними вічками глянули на світ незабудки-братики, сором’язливо захита-

лися на вітрах білі гвоздики… Безліч квітів покрили безмежні простори, ніби

різнобарвна ріка розлилася по землі, одухотворяючи природу, відкриваючи

людям світ краси й творчості. Зупинився сонячний принц та й поглянув

довкола. А побачивши плоди своєї праці, щасливо засміявся. Махнувши

полум’яними крилами, хотів було вернутися додому. Та де там! Витративши

силу на створення квітів, він віддав свою силу Землі, тож не зміг уже

повернутися до осяйної оселі батька.

28

Заридав самотній Ярило у небі, ховаючись за темний обрій. А

знесилений принц упав на землю, заливаючись гіркими слізьми. На світанку

він встав, напружив усі сили, щоб полетіти, коли з’явиться Сонце, але зміг

лише підняти назустріч батькові своє пломенисте обличчя. З тої пори цар-

квітка, золотоголовий соняшник, невідступно дивиться на схід: батько

обіцяв йому в прийдешньому повернення до рідної осяйної оселі.

№з\п Хід роботи №з\п Хід роботи

1.

2.

Для роботи нам потрібно 4 квадрати

21x21: 1 чорного, 1зеленого та 2

жовтого кольорів, клей, ножиці

Спершу робимо квіти. Жовті

квадрати розрізати кожен на 4

частини.

3.

4.

З отриманих квадратиків складаємо

базову форму "риба"

Зігнемо навпіл, згинаючи лівий кут

від себе.

5.

6.

29

Перегнемо кути, поєднуючи

вершини.

Увігнемо кути.

7.

8.

Перегнемо правий кут так, щоб його

вершина виявилася на рівні лівих

вершин

Розкриємо і розплющимо "кишені".

9.

10.

Пелюстка готова. Перегортаємо на іншу сторону.

Робимо 8 пелюсток

11.

12.

Беремо зелений та чорний квадрати.

Складаємо сторони, кути

Складаємо базову форму «двері»

13.

14.

Складаємо базову форму катамаран Розпрямляємо кути і формуємо

квадратики

30

15.

16.

Результат У кожного квадратика до середньої

лінії згинаємо «вушка»

17.

18.

Кожне «вушко» розправляємо.

Результат

В чорної заготівки зігнемо вільні

кути вперед, ховаючи їх під

розплющені кишені, в зеленої -

назад.

19.

20.

Приєднуємо жовті деталі до чорної,

поміщаючи пелюстки під "кишені"

серединки.

Зелений модуль закріпимо,

поміщаючи заломлені кути в

"кишені" квітки.

21.

22.

Приклеюємо. Відгинаємо куточки.

31

23.

24.

Робимо листочки. Беремо 2

квадрати 7х7. Згинаємо кути

Піднімаємо один кут навскоси

25.

26.

Перевернемо. Відігнемо куточки Вигляд з лицьового боку

27.

28.

Результат Приклеюємо стебло

29.

Квітка готова.

32

Додаток 3

Перша легенда розповідає про те,

як взагалі з'явилася на землі квітка

жоржини. Ця легенда оповідає про те,

що жоржини з'явилася на місці

останньої костриці, яка загаснула при

настанні льодовикового періоду. Ця

квітка першою проросла із землі після

приходу тепла на землю і своїм

цвітінням ознаменувала перемогу

життя над смертю, тепла над

холодом. Одна з легенд розповідає

про те, як в далекі часи жоржини не

була така поширена, як тепер. Тоді

вона була лише надбанням царських

садів. Красою цих прекрасних

кольорів мали можливість

насолоджуватися лише царська сім'я і придворні. Ця квітка тоді ще не мала

своєї нинішньої назви. Ніхто не мав права винести або вивезти жоржину з

царського саду. У тому саду працював молодий садівник на ім'я Георгій. І як

годиться у всіх легендах, була у нього кохана, якій і подарував він одного дня

прекрасну квітку, – жоржину. Він потайки виніс паросток жоржини з

царського палацу і навесні посадив його біля будинку своєї нареченої. Це не

могло залишатися таємницею і до царя дійшли чутки про те, що квітка з його

саду тепер зростає і за межами його палацу. Гніву царя не було меж. По його

указу садівник Георг був схоплений вартою і посаджений у в'язницю, звідки

йому не призначено було вийти ніколи. А жоржини з тих пір стала

надбанням усіх, кому припала до душі ця квітка. На честь садівника і була

названа ця квітка – жоржина. Інша легенда розповідає, ніби то все так само в

древні часи російський мореплавець по імені Георгій побачив в одній з

екзотичних країн, в якій одного дня зупинялося його судно, прекрасну квітку,

яка вразила його своєю красою і пишністю. Він вирішив узяти з собою на

батьківщину коріння цієї квітки, щоб посадити його біля свого будинку і

здивувати красою своїх друзів і знайомих. Проте він не довіз її додому, а

подарував королеві однієї із заморських країн, де довелося зупинитися

33

Георгію. Почувши від Георгія розповідь про прекрасну квітку і взнавши, що

мореплавець везе з собою її коріння король став умовляти Георгія віддати

йому коріння цієї квітки. Король був щедрий і пропонував взайми все, що

побажає мореплавець. Але тому нічого не було потрібно, він і без того був

багатий. Врешті-решт король умовив мореплавця і той просто подарував

королеві коріння квітки, не узявши нічого взайми. Пізніше, коли жоржина

розцвіла в королівському саду, король був захоплений її пишністю. І у

вдячність російському мореплавцеві він дав ім'я квітці – жоржина. Ось такі

красиві легенди про жоржину. А як насправді було? Звідки з'явилася ця

квітка в наших садах і коли це сталося? Насправді дикі жоржини виростали в

гірських районах Перу, Мексики, Чилі. Коріння служило їжею для ацтеків

кечуа, що проживали у давнину в тих районах. Точних даних немає, але за

однією з версій, більше чотирьох століть тому два іспанські мандрівники, що

побували в тих краях, захопили з собою на батьківщину коріння цієї рослини.

Везли вони до Європи коріння жоржини як харчову рослину. Проте смак

жоржини не справила враження на європейців, а ось самі квіти здивували

своєю красою. Тому і стали вирощуватися жоржини як декоративні рослини

в садах Європи. Бульби жоржини спочатку були придбані мадридським

Ботанічним садом. Директором саду були досліджені і описані три види цієї

рослини, якій він дав назву “Далія”, – на честь шведського ботаніка Даля.

Жоржиною ж ця квітка стала називатися з 1803 року. Ця назва була дана

йому Карлом Вільденовом – німецьким селекціонером. Він відмітив, що

назва “далія” вже існує – так називався один з південноафриканських

чагарників. Тому він запропонував ботанікам дати квітці іншу назву –

жоржина. На честь свого славного колеги – академіка Імператорської

Академії наук і витівок Санкт-Петербурга Іоганна Готліба (Йоханн Готтліб)

Георгій. Проте назва “жоржина” прижилася лише в Україні. Англійською

мовою вона так і залишилася “далією”.

34

№з\п Хід роботи №з\п Хід роботи

1.

2.

Квітка складається з 24 модулів.

Беремо квадрати із сторонами

10х10 см

Базова форма "Подвійний квадрат"

Вільні кінці внизу

Зігнемо сторони(тільки верхнього

шару) до середини. Один модуль

готовий

3.

4.

Для першого ряду потрібно 8 таких

модулів

Склеїмо, як на фото

5.

6.

Перший ряд готовий. Вид з іншого боку

35

7.

8.

Для другого ряду потрібні такі

модулі.

Згинаємо до середини і перший, і

другий шари, кожен у свою сторону

8 модулів готові

9.

10.

Сполучаємо складені деталі з

першим рядом, як би надіваючи їх

на відігнуті в першому ряду кути, і

підклеюємо. Модулі другого ряду

розташовуються над двома

модулями першого ряду

Результат

11.

12.

Модулі для третього ряду можуть

бути, як і для другого. Але краще

кути верхнього шару увігнути

усередину. Кути нижнього шару

робимо як для другого ряду, тому

що їх надіватимемо на другий ряд

8 модулів третього ряду

36

13.

14.

Приклеюємо у шахматному порядку

третій ряд

Почекаємо, поки клей висохне і

розпушимо квітку.

Як ви зрозуміли кількість рядів може

бути будь-яким. У мене їх 3.

15.

Виготовляємо стебло, листочки.

Квітка готова.

37

Додаток 4

Легенда говорить про те,

що айстра виросла з

порошинки, що впала із зірки.

Вже в Стародавній Греції багато

людей були знайомі з сузір'ям

Діви, яке стояло в одному ряду з

богинею любові Афродітою.

Згідно давньогрецького міфу,

айстра виникла з космічного

пилу, коли Діва дивилася з неба

і плакала. Для древніх греків

айстра втілювала мир і любов.

Якщо ви довго дивилися

коли-небудь на звичайну зірку,

то, напевно, помічали, що зірка

не просто крапка, що світиться; вона випромінює то блакитне, то біле, то

рожеве світло, немов шукає когось, подаючи сигнали. Стародавні люди,

запримітивши це, стали придивлятися до оточуючих їх дерев, квітів ... і узрілі

маленькі світло-блакитні квіточки з жовтими кружечками посередині, які,

хитаючись від легкого вітерцю, нагадували світло і коливання зірок.

"Айстра!" - Вигукнули вони (що в перекладі на українську мову означає

"зірка"). З тих пір і залишилася за квіткою назва "айстра".

Існує повір'я: якщо вночі стати серед айстр і дуже сильно прислухатися,

то можна почути дуже тихі і мало вловимі перегуки - так айстри спілкуються

зі своїми сестрами-зірками. До Європи айстра приїхала з Китаю. У 1728 році

її насіння привіз до Парижа патер Інкервіль і подарував їх відомому

французькому ботаніку Антуану Жюссьє. Жюссьє виростив у королівському

саду Тріанон і великі квіти яскравих забарвлень з жовтим кружечком

посередині і назвав їх "королевами маргариток".

Коли близько Сімферополя знайшли царську гробницю

двотисячолітньої давності, то серед різних гірлянд з листя аканта, лавра і

шишок сосни побачили зображення айстри. У стародавніх греків айстра

38

вважалася амулетом у загробному житті. Айстри з давніх часів були

частиною успіху і також простим амулетом удачі, який завжди пов'язував

людей з глобальним знанням і світом навколо.

На сьогоднішній день айстра не така популярна квітка серед простих

любителів, оскільки вона навряд чи здатна конкурувати з трояндами або

ліліями за корону королеви, але при цьому простота айстри, її буденність, яка

схожа з простотою та красою Попелюшки все-таки робить свою справу.

№з\

п

Хід роботи №з\п Хід роботи

1.

2.

Для такої квітки нам знадобиться: 6

великих рожевих зірок, 4 маленьких

рожевих зірки, і 2 маленькі зелені.

Відкриваємо документ WORD,

вибираємо функцію " Малювання",

в " Автофігурах" вибираємо 16-

кінцеву зірку. Розміщуємо 6 зірок на

листі формату А4.

Від кута до кута зірки виходить

приблизно 10 см

Ще нам знадобляться зірки

меншого розміру. Для цього

зменшуємо велику зірку на 20%,

для цього клацаємо курсором по

зірці лівою кнопкою, з'явиться

таблиця" формат автофігури", в

графі " розмір" масштаб "по висоті"

100% зменшуємо до 80%,

аналогічно вибираємо масштаб "по

ширині".

Маленька зірка виходить

приблизно 8 см від кута до кута.

39

3.

4.

Аналогічно маленьким рожевим

зіркам, робимо зелені(їх розмір теж

8 см)

Отже, роздрукували, вирізали і

отримали 6 великих рожевих зірок, 4

маленьких рожевих зірки, і 2

маленьких зелених.

5.

6.

Розрізаємо промінчики зірки, не

дорізуючи до серединки

Усі промінчики складаємо навпіл

7.

8.

Результат На серединку наносимо клей ПВА.

Приклеюємо другу велику зірку в

шаховому порядку.

9.

10.

Приклеюємо наступну Так приклеюємо усі шість великих

зірок

40

11.

12.

Потім приклеюємо дві маленькі

рожеві зірки

Склеюємо зелені зірки до зелених

13.

14.

Клеїмо дві маленьких рожевих(так

само в шаховому порядку)

Тепер заготівлю квітки перевертаємо

на зворотну сторону і приклеюємо

маленьку заготовку із зеленими

листочками до квітки. Це зворотня

сторона квітки.

15.

16.

Далі треба зробити серединку

квіточки. Для цього беремо смужку

жовтого паперу завдовжки 10 см і

шириною 2 см

Складаємо навпіл

17.

18.

Нарізаємо

Скручуємо на зубочистці квіточку,

кінчик кріпимо краплею клею

41

19.

20.

Вклеюємо жовту серединку в квітку Для стеблинки беремо дріт та

флористичний папір

21.

22.

Накручуємо папір на дріт Виготовляємо та приклеюємо

листочки

23.

Квітка готова

42

Додаток 5

Грецька легенда про

троянду

Древні люди

пояснювали красу троянди

тим, що вона була створена

богами. Грецька богиня

Клорис випадково

наткнулася на мертву німфу

і перетворила її в квітку.

Афродита додала красу,

яскравість, радість і

чарівність. Діоніс наповнив

її ароматним нектаром, а західний вітер Зефір роздув хмари, щоб Аполлон

міг зростити троянду під сонячним світлом. Потім квітку назвали

“Королевою Квітів” і віддали богу любові Еросу.

Римська легенда про троянду

Римляни мають свої власні ідеї щодо походження троянди. Відповідно

до їх легенди, на світі жила красива дівчина по імені Роданта. У неї було

безліч шанувальників, але їй вони не подобалися. Ці молоді люди були

настільки повні любові і бажання, що один раз це дійшло до того, що вони

зламали двері її будинку і ввірвалися усередину. Ця історія дуже розгнівала

богиню Діану, що вона перетворила дівчину на квітку, а її шанувальників – у

колючі шипи, щоб дати їм урок.

Звідки у троянди колючки?

Давно-давно в тих далеких краях, де білосніжний Олімп впирається

своєю вершиною в сиві хмари Древньої Греції, жила надзвичайної краси

німфа на ім’я Розас. Дівчина була такої чарівної вроди, що досить було

Амурові глянути на неї, щоб назавжди втратити свій спокій. Всією силою

свого гарячого серця покохав юнак Розас. Німфа теж не залишалася

байдужою до Амура.

Ранньою весною тихим теплим вечором, коли співали соловейки, німфа

відкрила юнакові своє серце і подарувала щире дівоче кохання. Лише

повнолиций місяць, ясноокі зорі та весняні барви були свідками їхніх

побачень. Та недовго судилося їм радіти своєму щастю. На той час богиня

43

полювання і, покровителька лісів Діана теж палала жагучою любов’ю до

Амура. Як на біду, Діана довідалась про кохання свого обранця до Розас і в

припадку ревнощів схопила красуню та й кинула її на колючий терновий

кущ. Важко поранена об колючки, Розас стекла кров’ю і тут-таки померла.

Довідавшись про долю своєї коханої, вбитий горем Амур прилетів на

місце трагедії. Залившись сльозами, впав на коліна і почав благати

повелителя богів, всемогутнього Зевса, повернути коханій життя. І на його

очах скоїлося чудо: колючий терновий кущ покрився небаченими досі

чарівними квітами.

№з\п Хід роботи №з\п Хід роботи

1.

2.

Для роботи нам потрібно 3 круги по

9 см в діаметрі червоно кольору,

клей, ножиці

Спершу робимо квіти. Складаємо

круг навпіл

3.

4.

Ділимо на три частини Результат

44

5.

6.

Надаємо форму Вирізаємо

7.

8.

В першому модулі відрізаємо 1/6 В другому модулі відрізаємо 2/6

модуля

9.

10.

В третьому модулі прорізаємо Склеюємо три модуля

11.

12.

Результат Дві частини, що залишилися,

закручуємо за допомогою олівця

45

13.

14.

Пелюстки закручуємо за допомогою

ножиць

Результат

15.

16.

Склеюємо пелюстки, починаючи з

найбільшої

Продовжуємо

17.

18.

Квітка готова Із квадрата 10х10 робимо листочок

-колючки

19.

20.

Результат Вирізаємо кілька листочків по 6 см

46

21.

22.

Результат Виготовляємо стебло.

23.

Квітка готова.

47

Додаток 6

За віруваннями українців,

пшеницю людям послав сам Бог.

Причому, колос у неї, як і в інших

рослин, починався при самій землі і

продовжувався до верхівки стебла. Так

що не можна було ні косити, ні жати, а

підтинали колосся, щоб не згубити

зерна, шилом при самій землі.

Одного разу вирішив Бог спуститися на

землю і перевірити, як живуть люди.

Переодяглися вони із святим Петром у

жебраків та й пішли світом. Скрізь вони

бачили великий достаток і заможність

людей. Зайшли вони у хату до однієї

жінки і попросили милостиню. Дуже

непривітно зустріла вона їх. У відповідь

на прохання подорожніх кинула та їм

черствого млинця, хоча на столі стояв свіжоспечений духмяний хліб. Але

перед цим витерла жінка тим млинцем слід на лаві, залишений дитиною.

Розгнівався Бог на весь рід людський за таке зневажливе ставлення до хліба і

давай обшморгувати пшеничне колосся. Побачив це вірний слуга людини –

собака і давай скиглити, плакати, вимолювати прощення. Змилувався Бог над

собакою і залишив на пшеничному стеблі колосся, яке він тримав у руці.

Таким чином залишилася на стеблі лише “собача доля”, яку споживаємо ми,

люди.

48

№з\

п

Хід роботи №з\п Хід роботи

1.

2.

Для роботи нам потрібно 9

квадратів 7x7 жовтого кольору та

смужку 5х29, клей, ножиці

Робимо модулі.

Складаємо базову форму

«трикутник»

3.

4.

Згинаємо його навпіл Розкриваємо

5.

6.

Бічні сторони зігніть до отриманої

лінії

Результат

49

7.

8.

Переверніть заготовку Верхні гострі кути зігніть від себе,

утворюючи вверху 2 прямих кута

9.

10.

В самої нижньої (останньою) деталі

колоска потрібно буде загнути

гострий кут від себе та відрізати

Склеюємо 2 модулі

11.

12.

Вставляємо решту модулів Результат. Робимо та приклеюємо

вусики

13.

14.

Робимо стебло. Смужку паперу 5х29

закручуємо

Приклеюємо до колоска

50

15.

Колосок готовий!

51

Додаток 7

Древні індійці вважали, що чорнобривці

мають магічну силу і що там, де росте ця

квітка, обов'язково знайдеться золото.

У символіці Китаю чорнобривці стали

символом довголіття. Китайці називають їх

"квіткою десяти тисяч років".

Індуси присвячують квітці

чорнобривців Крішні, а гірлянди з суцвіть

чорнобривців підносять найпочеснішим

гостям.

До сьогоднішнього дня в країнах

Центральної Америки чорнобривці оточені

ореолом таємничості. Їх використовують в

релігійних обрядах.

Англійці називають чорнобривці " меррріголд" - "золото Мері", німці -

"студентською квіткою".

На Україні їх називають чорнобривцями - " чорнобровками", а в Росії

чорнобривцями або оксамитками - за бархатистість пелюсток, особливо

виражену у темнофарбованих сортів.

Ще з давніх часів чорнобривці використали, як приправу і ароматний

лікувальний настій. У Мексиці і Африці за допомогою чорнобривців люди

захищають свої житла від настирних мух. З трави цих рослин готують настої

і відвари для боротьби із шкідниками, а рослина, посаджена в садах і

городах, захищає овочеві і фруктові культури від різних шкідників.

52

№

з\п

Хід роботи №

з\п

Хід роботи

1.

2.

Для квітки потрібно гофрований

папір двох кольорів : для пелюсток і

для серцевини. Ще знадобиться

зелений гофрований папір для

стебла і листя.Візьміть шматочок

пластиліну(краще такий же колір,

як і пелюстки), такий як розмір

кришечки від пластикової пляшки.

Надайте пластиліну форми півкулі.

Спершу робимо квіти.

Наріжте паперових квадратиків із

стороною приблизно 5 см. Їх

знадобиться близько 15 штук.

3.

4.

Складіть по діагоналі відразу

декілька квадратів.

Виріжте пелюстки. Зробіть те ж саме

з усіма квадратами

53

5.

6.

Тепер візьміть інструмент для

торцювання. Це може бути стержень

від кулькової ручки або шашлична

паличка.

Беремо одну пелюстку.

7.

8.

Покладіть паличку тупим кінцем в

середину пелюстки приблизно на

дві третини довжини пелюстки.

Загни вперед вільний кінець

пелюстки.

9.

10.

Увіткніть паличку з пелюсткою в

нижню частину пластилінової

заготовки.

Вийміть паличку. Пелюстка трохи

відгинається вниз. Ось для чого нам

згодиться кришечка. Покладіть на неї

пластилін, поки готуватимете

наступну пелюстку.

54

11.

12.

Наступну пелюстку вставляйте

поруч через 4-5 мм.

Так виглядає згори закінчений

перший ряд. Подивіться, щоб

пелюстки відгиналися вниз під

однаковим кутом. Можна розкрити

пелюстки пальцем.

13.

14.

З квадратики із стороною 4 см

віріжте чашолистка.

Прикладіть їх ззаду на пластилін.

15.

16.

При допомозі стеки або нігтя

вдавлюйте папір по краю заготовки

в пластилін.

Тепер наріжте квадратики із

стороною 3,5 см для пелюсток

другого ряду. Їх може бути трохи

менше. Так само виріжте з квадратів

55

пелюстки.

17.

18.

Вставляйте пелюстки другого ряду

на 3-4 мм вище першого в

шахматному порядку

Так виглядає другий ряд. Пелюстки

теж можна вирівняти і розкрити.

Простеж, щоб ці пелюстки також

відгиналися вниз, а не стирчали в

сторони. Це легко зробити нахилом

палички. Тоді квітка придбає

потрібну кулясту форму.

19.

20.

Для внутрішніх рядів наріжте

квадратики із стороною 1,5 - 2 см

.Покладіть паличку на квадратик по

діагоналі до серединки.

Загніть куточок квадрата, закривши

паличку. Зімніть папір з усіх боків

пальцями лівої руки і прокатайте,

щоб вона перетворилася на трубочку.

56

21.

22.

Встравляйте паличку з пелюсткою

дуже близько до другого ряду.

Зробіть два ряди таких трубчастих

пелюсток.

З жовтого паперу виріжте квадрати

такого ж розміру і зробіть серцевину.

23.

24.

Для стеблинки візьміть дріт або

шпашку. Відріжте смужку зеленого

паперу шириною 1-1,5 см Змастіть

кінчик клеєм і обмотайте стебло.

Увіткніть стебло в квітку.

25. 2

5

.

26.

З квадрата зеленого паперу із

стороною 8 см зробіть листочки для

Виріжіть листочки, зробіть зубчики

по краях. Поки папір вологий, можна

57

квітки.

намалювати прожилки стержнем.

Вологому паперу можна надати будь-

якої форми. Коли клей висохне,

листочки стануть жорсткими.

27.

Квітка готова.

58

Оригамі – це унікальний вид мистецтва. Завдяки його простоті і

незвичайному фантастичному перевтіленні, які кожен може зробити своїми

руками, з допомогою нескладних прийомів можна створити чудовий букет

незрівняних квітів. Це заняття не лише естетично захоплює, але й має,

підтверджений медиками терапевтичний ефект – розслаблення нервовової

системи і тренування дрібної моторики рук.

Важлива особливість оригамі, що сприяла його швидкому поширенню, -

практично необмежені комбінаторні можливості, що криються в звичайному

листку паперу. Теорія винахідництва(ТРИЗ) стверджує, що Ідеальний

Конструктор повинен складатися з однієї деталі, за допомогою якої

створюється нескінченна різноманітність форм. Це - оригамі, де з однієї

деталі(листа) складаються тисячі і тисячі різноманітних фігурок.

Традиційне японське мистецтво стало універсальним міжнародним

засобом миру і дружби без слів.

59

1. Артемов А.В. «Декоративно прикладне мистецтво», изд., М., 1990 р.

2. Афонькин С.Ю. Уроки оригами в школі й будинку. Експериментальний

підручник для початкової школи. М, «Яким», 1995

3. Афонькин С.Ю., Афонькина Е.Ю. Усе про оригами. Довідник. С-Пб:

«Кристал», М: «Онікс», 2005

4. Баранів Н.В. «Мистецтво країн і народів миру», изд., М., 1989 р.

5. Быстрова А.Н. “Основи культурологии”, изд., М., 1995 р.

6. С.Н. Білимо «Завдання по геометрії, розв'язувані методами оригами»

(Додаток до журналу «Оригами»)

7. Вигонів В.В. «Практикум по трудовому навчанню» «Академа» изд., М.,

1999р.

8. Гагарін Б.Г. «Конструювання з паперу», изд., Ташкент, 1988 р.

9. Даванова В.Н. Уроки праці для початкової школи. Посібник для учнів,

изд., Москва-Ставрополь 2000 р.

10. Демидова А.П. Довідник по трудовому навчанню, изд., М., 1989 р.

11. Долженко Г.И. 100 оригами. Ярославль, «Академія розвитку», 199

12. Журнали «Оригами» (за період з 1998 по 2003 рік)

13. Інтернет сайт www.origami-school.narod.ru

14. Савиных В.П. Умільцеві про виробні матеріали, изд., М., 1998 р.

15. Соколов Г.И. «Мистецтво», изд., М., 1988 р.

16. Сундара Р. Геометричні вправи зі шматком паперу, изд. Одеса, 1973 р.

17. Диваків Н.В. Я пізнаю мир: Дитяча енциклопедія, изд., АСТ 1999 р.