Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

Напрям підготовки

«ДОШКІЛЬНА ОСВІТА»

6.010101 ОКР «бакалавр»

8.010101 ОКР «магістр»

Чернівці - 2009

ЗМІСТ

І Загальний опис факультету педагогіки, психології та соціальноїроботи…………………………………………………………………...1 1.1.Структура та організація факультету………………………………………….5 1.2.Координатор від факультету та його заступники:…………………………....6 1.3.Перелік напрямів підготовки, що пропонуються на факультеті…………….6 1.4.Умови для навчання…………………………………………………………….7 1.5.Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, які використовуються на факультеті…………………………………………………..8 ІІ. Загальний опис напряму підготовки. Напрям «Дошкільна освіта» спеціалізації «Практична психологія»…………………………………………..9 2.1.Історія та досягнення кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти………………………………………………………………………………..10 2.2.Інформація про завідуючого кафедрою……………………………………....11 2.3.Аналіз якісного складу кадрового потенціалу кафедри……………………..11 2.4.Викладачі кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти…………....11 2.5.Структура спеціальності ”Дошкільна освіта” Спеціалізація ”Практична психологія”. Повна форма навчання Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр”…………………………….…………………………………………….12 2.6. Освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр”………………………………....14 ІІІ. Навчальні дисципліни освітньо-квалвівкаційний рівень «бакалавр». Повна форма навчання. Спеціалізація «Практична психологія……………………………………………………………………….....15 3.1. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки Дисципліни нормативної частини ……………………………………………..15 3.1.1. Історія України………………………………………………………...…….15 3.1.2. Історія української культури………………………………………………..15 3.1.3. Релігієзнавство……………………………………………………………….16 3.1.4. Економічна теорія………………………………………………………...….17 3.1.5.Соціологія………………………………………………………………….….19 3.1.6. Політологія……………………………………………………………….…..20 3.1.7. Українська мова………………………………………………………….…..20 3.1.8. Іноземна мова…………………………………………………………….…..21 3.1.9. Фізичне виховання…………………………………………………………..22 3.2. Цикл дисциплін природничо-наукової підготовки.Дисципліни нормативної частини……………………………………………………………..23 3.2.1. Фізіологія ВНД (та вікова) з основами генетики………………………....23 3.3. Дисципліни вільного вибору студента ………….………………………...25 3.3.1.Теорія та технологія валеологічної освіти дошкільників………………….25 3.4. Цикл професійної та практичної підготовки. Дисципліни нормативної частини ……………………………………….………………...….28 3.4.1.Вступ до спеціальності……………………...…………………………….....28 3.4.2.Загальна психологія………………………………………………………….30 3.4.3.Вікова психологія…………………………………………………………….33

2

3.4.4.Педагогічна психологія……………………………………………………...36 3.4.5.Психологія дитяча…………………………………………………………...39 3.4.6.Соціальна психологія………………………………………………………..43 3.4.7.Історія психології……………………………………………………………45 3.4.8.Загальна педагогіка………………………………………………………….48 3.4.9.Педагогіка дошкільна………………………………………………………..51 3.4.10.Історія зарубіжної та української педагогіки……………………………..56 3.4.11.Історія дошкільної педагогіки………………………………………….….59 3.4.12.Основи педагогічної майстерності………………………………………...61 3.4.13.НДРС і методологія педагогічних досліджень…………………………..63 3.4.14.Теорія та методика екологічної освіти дітей дошк.віку………………….65 3.4.15.Основи дефектології та логопедії………………………………………….67 3.4.16.Методика ознайомлення дітей з природою……………………………….70 3.4.17.Теорія та метод.формув. елемент. матем. уявлень дітей дошк.віку……..73 3.4.18.Теорія та методика фізичного виховання…………………………………77 3.4.19.Теорія та методика розвитку рідної мови………………………………....81 3.4.20.Основи обр.мистецтва з метод.кер.зображув.діяльністю………………..84 3.4.21.Методика музичного виховання…………………………………………...87 3.4.22.Теорія та методика ознайомлення дітей з українознавством……………89 3.4.21.Методика ознайомлення дітей з соціальною дійсністю………………….92 3.4.22.Основи природознавства…………………………………………………...94 3.5.Дисципліни самостійного вибору ВНЗ………………………………….....98 3.5.1.Психодіагностика та корекція………………………………………………98 3.5.2.Етнопедагогіка……………………………………………………………....101 3.5.3.Соціальна педагогіка………………………………………………………..105 3.5.4.Педагогіка сім’ї та родинного виховання…………………………………108 3.5.5.Художня праця з практикумом…………………………………………….110 3.6.Дисципліни вільного вибору студента……………………………………115 3.6.1.Психологія сім’ї……………………………………………………………..115 3.6.2.Психологія особистості……………………………………………………..117 3.6.3.Патопсихологія……………………………………………………………...120 3.6.4.Основи реабілітаційної педагогіки………………………………………...124 3.6.5.Психологія професійної діяльності вихователя ДНЗ……………………..126 3.6.6.Психологічна служба в закладах освіти…………………………………...128 3.6.8.Психологічне консультування……………………………………………..130 3.6.9.Психологія гри………………………………………………………………132 IV.Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»……134 4.1.Кваліфікаційні вимоги до магістра дошкільної освіти………………...136 4.2.Навчальні дисципліни ОКР «Магістр»………………………………….137 4.2.1.Педагогіка і психологія вищої школи……………………………………..137 4.2.2.Вища освіта в Україні і Болонський процес………………………………142

3

4.2.3.Методика викладання дошкільної педагогіки у ВНЗ……………………147 4.2.4.Сучасні технології викладання методик дошк.вих………………………149 4.2.5.Методологія науково-педагогічних досліджень у ВНЗ………………….150 4.2.6.Актуальні проблеми сучасної дошкільної освіти………………………...151 4.2.7.Методика соціально-виховної роботи в сучасних умовах……………….155 4.2.8.Основи професійно-педагогічного спілкування………………………….157 4.2.9.Інтелектуальна власність…………………………………………………...158 4.2.10.Акмеологія з основами психології кар’єри……………………………....159

4

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ФАКУЛЬТЕТУ

ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.Структура та організація факультету Адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 41 факультет педагогіки, психології та соціальної роботи Контактні телефони: 54 – 68 – 31

3 – 52 – 80. Деканат:

Декан факультету педагогіки, психології та соціальної роботи – доктор філологічних наук, професор Зварич Ігор Михайлович

Заступник з навчально-методичної роботи – кандидат педагогічних наук, доцент Федірчик Тетяна Дмитрівна

Заступник з заочної форми навчання - кандидат педагогічних наук, доцент Комісарик Марія Іванівна

Заступник з навчально-виховної роботи – асистент Чорней Ірина Дмитрівна

Заступник з наукової роботи та інформатизації – кандидат педагогічних наук, доцент Тимчук Людмила Іванівна

Заступник з навчально-організаційної роботи – асистент Мудрий Ярослав Сергійович

Секретар-друкарка – Карпо Ольга Трояновська Вікторія • Методичний кабінет: Методист – Двіжона Галина Михайлівна Старший лаборант – Олійник Юлія • Заочне відділення: Методист – Цепенда Марія Олексіївна Старший лаборант – Річкинда Іванна • кафедра загальної та соціальної педагогіки: Петрюк Ірина Михайлівна - завідувач кафедри, кандидат педагогічних

наук, доцент. • кафедра педагогіки та психології дошкільної освіти: Олійник Марія Іванівна - завідувач кафедри, кандидат педагогічних наук,

доцент. • кафедра педагогіки та методики початкової освіти: Руснак Іван Степанович – завідувач кафедри, доктор педагогічних наук,

професор

5

• кафедра музики: Лісовий Вадим Анатолійович - завідувач кафедри, кандидат педагогічних

наук, доцент • кафедра психології: Зварич Ігор Михайлович – завідувач кафедри, доктор філологічних наук,

професор • кафедра практичної психології: Радчук Валентина Миколаївна - завідувач кафедри, кандидат

психологічних наук, доцент • кафедра психофізіології та медичної психології: Кокощук Георгій Ілліч - завідувач кафедри, доктор медичних наук,

професор

2.Координатор від факультету та його заступники: 1. Координатор - кандидат педагогічних наук, доцент Федірчик Тетяна Дмитрівна Адреса : 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 41 Телефон: 54 – 68 – 31 Години прийому : щодня з 12.00 до 17.00, крім суботи і неділі 2. Заступники – кандидат педагогічних наук, доцент Бигар Ганна Павлівна; Адреса : м. Чернівці, вул. Червоноармійська , 41 Телефон: 54 – 68 - 31 асистент Нємкова Євгенія Валеріївна Адреса : м. Чернівці, вул. Червоноармійська , 41 Телефон: 54 – 68 - 31

3. Перелік напрямів підготовки, що пропонуються на факультеті: • Напрям підготовки „Соціальна педагогіка” (спеціалізації: «Соціально-психологічна реабілітація», «Соціальне

гувернерство»): ступінь бакалавра – 4 роки ; ступінь спеціаліста -1 рік; ступінь магістра – 1 рік. • Напрям підготовки „Початкова освіта” (спеціалізації: «Образотворче мистецтво», «Іноземна мова», «Українознавство», «Практична психологія») ступінь бакалавра – 4 роки ;

6

ступінь спеціаліста -1 рік; ступінь магістра – 1 рік. • Напрям підготовки „Психологія” (спеціалізація „Соціальна психологія”) ступінь бакалавра – 4 роки ; ступінь спеціаліста -1 рік; ступінь магістра – 1 рік. • Напрям підготовки „Музичне мистецтво (спеціалізація «Естрадний

спів») ступінь бакалавра – 4 роки ; ступінь спеціаліста -1 рік; ступінь магістра – 1 рік. • Напрям підготовки „Практична психологія” (спеціалізації: «Психологічне консультування»; «Медична психологія» ) ступінь бакалавра – 4 роки ; ступінь спеціаліста -1 рік; ступінь магістра – 1 рік. • Напрям підготовки „Дошкільна освіта” (спеціалізації: «Практична психологія»; «Дефектологія та логопедія» ступінь бакалавра – 4 роки ; ступінь спеціаліста -1 рік; ступінь магістра – 1 рік.

4. Умови для навчання Підготовка фахівців за вищезазначеними напрямами забезпечена

приміщеннями для навчання, самостійної та індивідуальної роботи, проживання та культурно-соціального життя студентів. Площа аудиторного фонду на одного студента не менша 10 м2.

Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи ЧНУ, на площах якого, в основному, здійснюється навчальний процес підготовки фахівців за даними напрямами, забезпечений в повному обсязі як аудиторним фондом, так і навчальними та науковими лабораторіями. Так, для проведення навчального процесу на факультеті обладнані:

1. Навчальні аудиторії відповідно до кожного напряму. 2. 2 комп’ютерні класи. 3. Психологічна лабораторія. 4. Кабінет педагогічної майстерності. 5. Методичний кабінет. Лабораторії кафедр факультету забезпечені персональними комп’ютерами. Для виконання курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських

робіт, проведення навчальної та виробничої практики в цілому широко застосовується обладнання та території наукових підрозділів факультету, та матеріально-технічна база навчально-освітніх закладах області (загальні 7

навчальні заклади, школи нового типу, професійно-технічні навчальні заклади, міський центр практичної психології й соціальної роботи, обласні та районні центри соціального захисту сім’ї та молоді, районні та міські методичні центри освіти), обласний стадіон „Буковина”, матеріально-технічна база Чернівецького педагогічного коледжу, клінічна база дитячої міської лікарні (кабінети лікувальної фізичної культури, водяний та кульковий лікувальні плавальні басейни, кабінет фітотерапії, кабінети масажу).

5. Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання,

які використовуються на факультеті У процесі викладання курсів професорсько-викладацький склад

використовує різні методи та форми викладання і навчання (лекції: вступні, тематичні, підсумкові, лекції-практикуми, лекції-диспути тощо), практичні, семінарські заняття (у формі діалогу, круглого столу, тренінгів, ділової гри, конференції, КВН тощо), консультації (колективні, індивідуальні, групові), а також реалізує різні форми поточного та підсумкового контролю (тестування, виконання практичних завдань, розв’язування психолого-педагогічних задач, написання рефератів, письмові та усні заліки та екзамени, контрольні, курсові роботи).

Студенти, відповідно до навчальних планів, проходять різні види навчальних та виробничих практик практик: виховну практику, практику „Пробні уроки та заняття”, діагностичну, консультативну, ознайомлювальну, волонтерську, профілактичну, дозвільнєву, переддипломну, асистентську, а також готують протягом навчання курсову, кваліфікаційну, дипломну (магістерську) роботи. Практика проводиться у навчально-освітніх закладах міста та вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації. Під час практики студенти виконують завдання з різних напрямів, відповідно до спеціальності, науково-дослідну роботу, проводять апробацію результатів власних курсових, кваліфікаційних та дипломних досліджень.

8

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ НАПРЯМ «ДОШКІЛЬНА ОСВІТА» спеціалізація: «Практична психологія»

Випускник спеціальності «Дошкільне виховання» отримує кваліфікацію

«бакалавр» на основі базової вищої освіти, яка є основою оволодіння даним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Об’єктами професійної діяльності бакалавра спеціальності «Дошкільне виховання» виховання є: державні, відомчі та приватні дошкільні навчальні заклади різних типів: ДНЗ загального розвитку; ДНЗ з пріоритетним здійсненням одного або декількох напрямків розвитку дітей (інтелектуального, художньо-естетичного, фізичного та ін.); ДНЗ компенсуючого типу; ДНЗ санаторного типу; комбіновані ДНЗ, сімейні ДНЗ; «НВК» школа - сад»; будинок дитини; дошкільний дитячий будинок; центри розвитку дитини та ін.

Сукупною якістю особистості бакалавра є професійна спрямованість, яка інтегрує в собі психологічну установку на роботу з дітьми

Випускники спеціальності «Дошкільне виховання» повинні: Знати: Основні нормативні документи з питань освіти та виховання дітей

дошкільного віку; закономірності, принципи, завдання, зміст, засоби, форми, методи виховання дітей дошкільного віку та керівництва різними видами їх діяльності; розуміти внутрішній світ дитини, ставити себе на її місце, співпереживати, співчувати;

Уміти: організовувати різні форми занять з дітьми дошкільного віку; педагогічно доцільно використовувати теоретичні знання й ілюструвати їх прикладами; фіксувати суттєві зміни в розвитку дитини, передбачати перспективи, динаміку в становленні особистості дитини і дитячого колективу; будувати логічно завершений педагогічний процес у дошкільних закладах різного типу; формувати у дітей загальнолюдські цінності, особистісні, суспільні та громадські інтереси.

Сфери використання спеціалістів: психолого-педагогічна – догляд, розвиток, виховання і навчання дітей дошкільного віку (охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дітей дошкільного віку, забезпечення їх особистісного та інтелектуального розвитку, турбота про емоційний комфорт кожної дитини, взаємодія з сім’єю для забезпечення повноцінного розвитку дітей).

Навчання бакалавра передбачає ознайомлення з психолого-педагогічною теорією педагогіки та психології, її методологічними основами і категоріями; новими освітніми та інформаційними технологіями; сучасними засобами навчання; основними предметами навчання та виховання дітей дошкільного віку та методиками; Педагогічна практика сприяє підвищенню професійно-практичного рівня; формує професійну майстерність фахівців

Базою для проходження бакалаврами педагогічної практики є дошкільні навчальні заклади м.Чернівці (ДНЗ №9, 17, 25, 33, 35, 43, 52) та Чернівецької області.

9

Бакалавр дошкільної освіти, може займати посади вихователя ДНЗ, навчатися в магістратурі та аспірантурі.

Випускаюча кафедра – педагогіки та психології дошкільної освіти

Історія та досягнення

кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Напрям підготовки «Дошкільна освіта» функціонувала з перших років

діяльності педагогічного факультету у складі: кафедри педагогіки ( з 1991 р., завідувач кафедрою кандидат педагогічних наук, доцент Пенішкевич Д.І.); кафедри психології та соціології (з 1998 р., завідувач кафедрою кандидат психологічних наук, доцент А.К.Дмитренко); кафедри психології 2001р. завідувач кафедрою кандидат психологічних наук, доцент С.Л. Марков, кафедри прикладної психології (з 2006 р., завідувач кафедрою кандидат психологічних наук, доцент В.М. Радчук).

Кафедра педагогіки та психології дошкільної освіти функціонує у складі факультету педагогіки, психології та соціальної роботи з 1 вересня 2007 року (Наказ № 121 від 31 серпня 2007 року). Керує кафедрою кандидат педагогічних наук, доцент Олійник Марія Іванівна.

Сьогодні на кафедрі працюють 7 штатних викладачів, серед них троє кандидатів наук, доцентів: Олійник М.І.; Струннікова Д.І.; Комісарик М.І.; два асистенти: Гусаківська С.С., Беспалько Г.М., два аспіранта: Рудницька-Юрійчук І.Р., Скрипник Н.В та 3 сумісники: професор Лисенко Н.В., кандидат педагогічних наук Сичова М.І., аспірант Колтунович Т.А.

Доценти та асистенти кафедри співпрацюють: з лабораторією дошкільного виховання Інституту проблем виховання АПН України, з Інститутом педагогіки АПН України, з Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, з Прикарпатським національним університет імені Василя Стефаника, з Чернівецьким педагогічним коледжем, з управлінням освіти Чернівецької обласної держадміністрації та управлінням освіти Чернівецької міської ради, зокрема: Олійник М.І, Комісарик М.І., Струннікова Д.І. як члени журі брали участь у проведенні конкурсу «Вихователь року»; рецензують авторські програми, дидактичні посібники, розроблені вихователями ДНЗ м.Чернівці; виступають на наукових та методичних семінарах.

Дипломовані спеціалісти напряму «Дошкільна освіта» працевлаштовані в закладах освіти: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – кандидат психологічних наук, доцент Двіжона О.В. (кафедра медичної психології); Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника - аспірант кафедри загальної та експериментальної психології Колтунович Т.А. (кафедра педагогіки та психології дошкільної освіти ЧНУ); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича - аспірант кафедри теорії та методики початкової освіти Рудницька-Юрійчук І.Р. (кафедра педагогіки та психології дошкільної освіти ЧНУ); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – асистенти Канівець Т.М., Галичанська А.В. (кафедри практичної психології). Завідувачами дошкільних

10

навчальних закладів працюють: Колесник Л.А. (ДНЗ № 42); Гульчак Г.Ю. (ДНЗ №52); Руссу Р.В. (ДНЗ №35). Випускники освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» напряму підготовки «дошкільна освіта» працевлаштовані в дошкільних навчальних закладах м.Чернівці, Чернівецької та інших областей України.

Інформація про завідуючого кафедрою: Завідувач кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти – кандидат

педагогічних наук, доцент Олійник Марія Іванівна. Аналіз якісного складу кадрового потенціалу кафедри:

На кафедрі педагогіки та психології дошкільної освіти працює 11 викладачів, з них: докторів наук – 1; кандидатів наук – 4; професорів – 1, доцентів – 4; асистентів – 6; аспірантів – 3.

Викладачі кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти

№ Прізвище, ім′я та по-батькові

Науковий ступінь

Вчене звання

Посада Штат (сумісництво)

1 Олійник Марія Іванівна

канд. пед. наук

доцент зав. каф. доцент

штат

2 Комісарик Марія Іванівна

канд. пед. наук

доцент доцент штат

3 Струннікова Марія Іванівна

канд. пед. наук

доцент доцент штат

4 Беспалько Ганна Михайлівна

асистент штат

5 Скрипник Наталя Володимирівна

асистент штат

6 Гусаківська Світлана Степанівна

асистент штат

7 Рудницька-Юрійчук Ірина Романівна

асистент штат

8 Лисенко Неллі Василівна

доктор пед. наук

професор доцент сумісництво

9 Сичова Мирослава Іванівна

канд. пед. наук

доцент доцент сумісництво

10 Колтунович Тетяна Анатоліївна

асистент сумісництво

11 Брухальська Оксана Анатоліївна

асистент сумісництво

11

Структура спеціальності ”Дошкільна освіта” Спеціалізація ”Практична психологія”

Повна форма навчання Освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”.

Назва дисципліни Шифр дисципліни

О/В Год. Кред-ити

І курс, 1 семестр Історія України Г1.1 О 108 3 Іноземна мова Г1.10 О 72 2 Фізичне виховання Г1.11 О 72 2 Комп'ютерний практикум та ТЗН ПН2.2 О 108 3 Фізіологія ВНД (та вікова) з основами генетики ПН2.3 О 108 3 Вступ до спеціальності ПП3.1 О 90 2,5 Загальна психологія ПП3.2.1 О 108 3 Історія психології ПП3.2.6 О 198 5,5 Загальна педагогіка ПП3.3.1 О 144 4 Педагогіка сім'ї і родинне виховання ВЗ.3.6 В 126 3,5 Всього 1134 29,5

І курс, 2 семестр

Історія української культури Г1.2 О 72 2 Українська мова (за професійним спрямуванням) Г1.3 О 108 3 Іноземна мова Г1.10 О 36 1 Фізичне виховання Г1.11 О 72 2 Основи екології ПН.2.1 О 54 1,5 Сучасна українська мова з практикумом ПН2.6 О 162 4,5 Загальна психологія ППЗ.2.1 О 144 4 Вікова психологія ПП3.2.2 О 162 4,5 Загальна педагогіка ППЗ.3.1 О 108 3 Дитяча література (українська і зарубіжна) ВЗ.3.7 В 108 3 Всього

1026 265

ІІ курс, 3 семестр Філософія Г1.3 О 108 3 Іноземна мова Г1.10 О 54 1,5 Фізичне виховання Г1.11 О 36 1 Сучасна українська мова з практикумом ПН2.6 О 108 3 Педагогічна психлогія ППЗ.2.3 О 162 4,5 Педагогіка дошкільна ПП3.3.2 О 108 3 Методика ознайомлення дітей з природою ППЗ.10 О 108 3 Теорія та метод.формув.елемет.матем.уявлень у діт.д.в. ППЗ.11 О 108 3 Теорія та методика ознайомл. дітей з українознавством ППЗ.16 О 90 2,5 Основи природознавства ППЗ.18 О 108 3 Основи педіатрії та гігієни ВЗ.3.2 В 108 3 Всього 1098 30,5

ІІ курс, 4 семестр Правознавство Г1.5 О 90 2,5 Іноземна мова Г1.10 О 54 1,5 Фізичне виховання Г1.11 О 36 1 Педагогіка дошкільна ПП3.3.2 О 126 3,5 Методика ознайомлення дітей з природою ППЗ.10 О 108 3 Теорія та метод.формув.елемет.матем.уявлень у діт.д.в. ППЗ.11 О 108 3 Теорія та методика фізичного виховання ППЗ.12 О 144 4 Теорія та методика ознайомл. дітей з українознавством ППЗ.16 О 72 2 Культура мовлення та виразне читання ВЗ.3.8 В 126 3,5 Художня праця з практикумом ВЗ.3.9 В 90 2,5 Педагогічна практика ”Спостереження у ДНЗ” Всього

954 26,5

ІІІ курс, 5 семестр

12

Релігієзнавство Г1.4 О 54 1,5 Фізичне виховання Г1.11 О 36 1 Теорія та технологія валеологічної освіти дошкільників ВЗ.2.1 В 90 2,5 Психологія дитяча ППЗ.2.4 О 108 3 Історія зарубіжної та української педагогіки ППЗ.4 О 108 3 Основи педагогічної майстерності ППЗ.6 О 108 3 НДРС і методологія педагогічних досліджень ППЗ.7 О 108 3 Теорія та методика фізичного виховання ППЗ.12 О 72 2 Теорія та методика розвитку рідної мови ППЗ.13 О 108 3 Основи обр.мистецтва з метод.кер.зображ.діяльністю ППЗ.14 О 72 2 Педагогічна етика ВЗ.3.4 В 90 2,5 Педагогічна практика ”Пробні заняття у ДНЗ” 1 д. в тиждень Всього

954 26,5

ІІІ курс, 6 семестр Економічна теорія Г1.6 О 108 3 Фізичне виховання Г1.11 О 36 1 Основи медичних знань ПН2.4 О 162 4,5 Основи охорони праці ВЗ2.1 В 36 1 Психологія дитяча ППЗ.2.4 О 108 3 Теорія та методика розвитку рідної мови ППЗ.13 О 108 3 Основи обр.мистецтва з метод.кер.зображ.діяльністю ППЗ.14 О 72 2 Методика ознайомлення з соціальною дійсністю ППЗ.17 О 90 2,5 Психодіагностика і корекція ВЗ.3.1 В 54 1,5 Основи реабілітаційної педагогіки ВС.3.5 В 54 1,5 Психологія гри ВС.З.9 В 90 2,5 Педагогічна практика ”Пробні заняття у ДНЗ” 1 д. в тиждень Всього

882 24,5

ІV курс, 7 семестр Політологія Г1.8 О 108 3 Історія дошкільної педагогіки ППЗ.5 О 126 3,5 Теорія та методика екологічної освіти діт.дошк.віку ППЗ.8 О 108 3 Методика музичного виховання ППЗ.15 О 36 1 Психодіагностика і корекція ВЗ.3.1 В 90 2,5 Етнопедагогіка ВЗ.3.3 В 90 2,5 Патопсихологія ВС.3.3 В 90 2,5 Основи реабілітаційної педагогіки ВС.3.5 В 54 1,5 Психологія професійної діяльності вихователя ДНЗ ВС.3.6 В 90 2,5 Психологічне консультування ВС.3.8 В 108 3 Педагогічна неперервна практика у ДНЗ Всього

900 25

ІV курс, 8 семестр Соціологія Г1.7 О 54 1,5 Безпека житєдіяльності ПН2.5 О 54 1,5 Соціальна психологія ППЗ.2.5 О 108 3 Методика музичного виховання ППЗ.15 О 54 1,5 Соціальна педагогіка ВЗ.3.5 В 72 2 Психологія сім’ї ВС.3.1 В 72 2 Психологія особистості ВС.3.2 В 90 2,5 Практикум з психології та педагогіки ВС.3.3 В 126 3,5 Психологічна служба в закладах освіти ВС.3.7 В 108 3 Всього

791 22

Освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр”.

13

V курс, 9 семестр Педагогіка і психологія вищої школи м1 О 108 3 Методика викладання дошкільної педагогіки у ВНЗ м3 О 180 5 Сучасні технології викладання методик дошк.вих м4 О 180 5 Методологія науково-педагогічних досліджень у ВНЗ м5 О 126 3,5 Актуальні проблеми сучасної дошкільної освіти м6 О 126 3,5 Проблеми професійного і особистісного становлення викладача

м7 О 108 3

Цивільна оборона м9 О 54 1,5 Методика соціально-виховної роботи в сучасних умовах

м10 О 36 1

Акмеологія з основами психології кар’єри м13 О 108 3 Разом

1026 28,5

V курс, 10 семестр Вища освіта України і Болонський процес м2 О 36 1 Управління навчально-виховним процесом у ВНЗ м8 О 72 2 Основи професійно-педагогічного спілкування м11 О 90 2,5 Інтелектуальна власність м12 О 36 1 Асистентська практика 8 тижнів О Захист магістерської роботи О Разом

234 6,5

14

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ «БАКАЛАВР» Повна форма навчання

Спеціалізація «Практична психологія»

І. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки Дисципліни нормативної частини

«Історія України»

Шифр – Г1.1. Всього – 108 (3 кредити) Форма контролю: іспит Обов’язкова.

Мета курсу: ознайомити студентів з найголовнішими подіями вітчизняної історії, з героїчними (і трагічними) сторінками боротьби українського народу проти поневолення, за свою свободу, незалежність, державність; домагатися усвідомленого, міцного засвоєння ними програмового матеріалу, розуміння історичного процесу як закономірного і безперервного розвитку людської цивілізації; навчити студентів самостійно встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі історичних подій, фактів, виробляти у них уміння використовувати історичний досвід для вирішення сучасних завдань. Для її досягнення вивчаються історичні джерела і монографічна література, що сприяють розумінню та аналізу подій і явищ історії України; передбачено висвітлення раніше вилучених з історичної пам’яті народу періодів українського суспільного життя, так званих „білих плям”, при викладенні матеріалу враховується фахова специфіка студентів факультету. На основі неупередженого, об’єктивного викладу багатого фактичного матеріалу по кожній темі послідовно, у демократичному дусі здійснюється національно-патріотичне виховання студентів, вміло прищеплюється їм любов і повага до рідної Вітчизни – суверенної держави Україна. Виходячи з принципу історизму (строге трактування кожної події, факту у межах відповідної історичної епохи) та з врахуванням досягнень сучасної історіографії студенти виробляють правильне розуміння закономірностей історичного процесу, загальнолюдської моралі та історичні цінності.

Література з навчальної дисципліни 1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.,

2002. 2. Борисенко В.Й. Курс української історії. З найдавніших часів до ХХ ст. – 2-е вид. – К.,

1998. 3. Буковина: історичний нарис / відп. ред. В.М.Ботушанський. – Чернівці, 1998. 4. Грицак А.Й. Нарис історі України: Формування модерної української нації ХІХ – ХХ

ст. – К.,1996. 5. Лановик Б., Лазарович М. Історія України: Корокий курс лекцій. – Тернопіль, 2000. .

«Історія української культури» Шифр - Г1.2 Всього годин – 72 (2 кредити). Форма контролю: іспит Обов’язкова. Мета курсу. Курс «Історія української культури» має на меті дати студентам

розуміння загальних закономірностей функціонування культури її значення в суспільному

15

поступі та розвиткові індивіда, а також розуміння ними специфіки та неповторності української культури в контексті найвидатніших досягнень світової культури.

У зв’язку з цим курс покликаний розширити світогляд студентів, прищеплювати їм патріотизм, художній смак, гуманізм, інтелігентність.

Завдання курсу – дати студентам методологічні засади розуміння культури, розкрити сутність культурної еволюції, закономірностей розвитку української національної культури у зв’язках зі світовою культурою, а також формувати у них глибокі громадянські переконання.

Література з навчальної дисципліни 1. Антофійчук В.І. Культурологія. Короткий термінологічний словник: Навчальний

посібник. – Чернівці, 2002. 2. Історія української культури / За ред. І.Крип’якевича. – К., 1994. 3. Історія української культури: У 5 т. – К., 2001. 4. Історія української культури: У 5т. – К.: Наук.думка, 2001. – Т.1. – 1135с.; Т.2. – 847с. 5. Культура українського народу. Навч. Посібник / Русанівський В.М. та ін. – К.: Либідь,

1994. – 272 с. 6. Культурне відродження України: історія і сучасність. – Львів, 1993. 7. Культурологія: Навч. посіб. / Упорядк. О.І.Погорілий, М.А.Содуцький. – К., 2003. 8. Культурологія: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів

акредитації / За заг. ред. В.М. Пічі. – Львів, 2003. 9. Макаров А.М. Світло українського бароко. – К., 1994. 10. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний посібник. –

К., 2003. 11. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посібник / За ред. М.Заковича. – К.: Знання,

2004. – 567 с. 12. Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. – Ростов-на-Дону,

1997. .

«Релігієзнавство» Шифр – Г1.4 Всього – 54 (1,5 кредити) Форма контролю: залік

Мета курсу: Курс «Релігієзнавство» дасть можливість студентам уявити, що вивчає даний курс –

проблематика, роль кафедри, викладача при вивченні даного курсу, науково-методичне забезпечення при вивченні курсу.

На підставі вивчення тем курсу релігієзнавства як такої ідеології через діяльність різноманітних конфесійних організацій, які взаємодіють з іншими соціальними інституціями. Даний курс «Релігієзнавство» у відповідності до Болонської системи поділяється на 3 модулі, які вивчають по 3-5 тем навчальної програми дисципліни «Релігієзнавство».

Література з навчальної дисципліни 1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного). – К., 2000. 2. Библийская энциклопедия. – М., 1991. 3. Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999. 4. Історія Православної Церкви в Україні. – К., 1997. 5. Історія релігії в Україні. В 10-ти т. – К., 1996-2001. 6. Колодний А.М., Филипович Л.О. Релігійна духовність українців: вияв, постаті, стан. –

К., 1996. 7. Лешан В. Релігієзнавство. – Чернівці, 1999. 8. Матвєєв В. Курс лекцій з релігієзнавства. Ніжин, 2002. 9. Про свободу совісті, релігії і переконань. – К., 1996.

16

«Економічна теорія» Шифр – Г1.6 Всього – 108 (3 кредити) Форма контролю: іспит

1. Мета вивчення курсу: • формування у студентів стійкого уявлення про зародження і еволюцію

економічної думки, її різноманітних напрямів і течій; • оволодіння основними економічними категоріями, принципами і законами

економічної науки. • виховання ринкового економічного мислення; • ознайомлення з принципами економічної політики держави.

Завдання курсу: У результаті вивчення фундаментальної дисципліни „Економічна теорія”

студент повинен знати зміст модульної програми у відповідності з цілями навчання та змістом матеріалу в модулях та вміти:

• Застосовувати отримані на заняттях знання під час усіх видів практичних занять, що проводяться з викладачем;

• Організовувати свою самостійну пізнавальну діяльність, самоконтроль і самоаналіз;

• Самостійно здобувати нові знання. 2. Викладацький склад. Дисципліна викладається викладачами кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ (Заволічна Т.Р., Кравець В.І). 3. Методика викладання та методи навчання. Навчальний курс складається із чотирьох кредитів По кожному з кредитів викладач читає 4-годинну установчу лекцію, у якій висвітлює основні теоретичні проблеми модуля, дає індивідуальні і групові завдання для самостійної роботи над модулем. Крім лекційних занять передбачаються по кожному із трьох модулів по 6 годин семінарських і практичних занять та по 2 години для індивідуальних консультацій. 4. Оцінювання. Контрольні заходи охоплюють поточний та підсумковий контроль знань студента.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та індивідуальних занять, самостійної роботи. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на завершальному етапі.

Студент, який набрав протягом нормативного терміну вивчення дисципліни необхідну кількість балів і виконав навантаження за всіма модулями, має можливості:

• не складати екзамен і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку; складати екзамен з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною.

5. Ідентифікація. Економічна теорія 6. Тривалість. Всього 108 год., із них: лекційних – 12год.; семінарських – 18 год.; практичних – 18 год.; індивідуальні консультації - 6 год.; самостійна робота – 54 год. 7. Обов’язкова чи вибіркова дисципліна. Обов’язкова.. Опис. Програма курсу складається із чотирьох розділів, які включають ряд тем: РОЗДІЛ I. ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Тема І. Предмет економічної теорії та методи економічного дослідження. Тема 2. Потреби та економічні ресурси. Тема 3. Типи економічних систем.

РОЗДІЛ II. МІКРОЕКОНОМІКА Тема 4. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Тема 5. Виробництво і витрати виробництва. Тема 6. Типи ринкових структур. Тема 7. Види ринків та їх інфраструктура.

17

Тема 8. Підприємництво. Форми організації та механізм управління підприємницькою діяльністю Тема 9. Форми доходів в ринковій економіці.

РОЗДІЛ III. МАКРОЕКОНОМІКА Тема 10. Національна економіка: структура та показники розвитку. Тема 11. Загальні закономірності макроекономічної динаміки. Тема 12. Фінансова система країни. Податки та державний бюджет. Тема 13. Грошово-кредитна система.

Тема 14. Економічна політика держави (2 год.). РОЗДІЛ IV. СВІТОВА ЕКОНОМІКА

Тема 15. Форми міжнародних економічних відносин. Тема 16. Світове господарство та глобалізація �віто господарських зв’язків.

Література з навчальної дисципліни 1. Економічна теорія. Курс лекцій для студентів неекономічних спеціальностей/

Під ред.І.Комарницького. Чернівці.-Рута.1999. 2. Економічна теорія. Практикум / Під ред.І.Комарницького. Чернівці.-Рута, 2002. 3. Основи економічної теорії. Політекономічний аспект / Під ред. Г.Климко. Київ,

2003. 4. Макконнеелл К., Брю С. Экономикс. М.: Республика 1992. 5. Економічна енциклопедія у 3-х томах. К.: Видавничий центр «Академія»

«Соціологія»

Шифр – Г1.7 Всього – 54 (1,5 кредити) Форма контролю: залік

Обов’язкова. Мета курсу: сформувати соціологічне мислення у студентів, підготувати їх до

сприйняття і розуміння складних соціальних процесів, що відбуваються в Україні і світі на початку ХХІ століття, привити основні навички вивчення соціальних процесів та явищ на емпіричному рівні.

Основні завдання полягають в ознайомленні з загальнотеоретичними аспектами соціальної науки, її основними законами і категоріями; вивченні напрямів галузевої соціології; формуванні основних навичок соціологічного дослідження.

Література з навчальної дисципліни 1. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття. – К,: Либідь, 1996. – 224 с. 2. Потульницький В.А. Історія української політології. – К.: Либідь, 1992. –232 с. 3. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів/За ред.

В.Г.Городяненка. – К.: Академія, 2002. – 356 с. 4. Соціологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник/Укл. В.І.Бурдяк,

Н.Ю.Ротар. – Чернівці, 2000. –45 с. 5. Опитування громадської думки. Для журнілістів і політиків. – К., 1995. – 45 с. 6. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996. – 232 с. 7. Піча В.М., Вовканич С.Й., Маковецький А.М. Як підготувати, провести й узагальнити

результати соціологічних досліджень. – Львів, 1996. – 34 с. 8. Победа Н.А. Социология культуры. - Одесса, 1997. – 224 с. 9. Шаповал М. Соціологія українського відродження. – К.: Україна, 1994. – 45 с. 10. Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программы, методы. - М.,

1987. – 248 с.

«Політологія» Шифр – Г1.8 Всього – 108 (3 кредити).

18

Форма контролю: залік Обов`язкова. Мета курсу: сформувати у студентів культуру політичного мислення, опанувати досягнення світової та української соціально-політичної думки, загально цивілізаційних цінностей, подолати у свідомості студентів стереотипи, нав`язані тоталітаризмом, підготувати їх до сприйняття й розуміння складних політичних процесів в ХХІ столітті. Основні завдання політології полягають в ознайомленні студентів з основними засадами політики взагалі та політології зокрема, з її загальними специфічними закономірностями і категоріями, дати базові знання про політичні інститути, політичні режими і політичні системи, напрямки розвитку світового політичного процесу, опанувати навичками політичної культури, проводити порівняльний аналіз навчального матеріалу, розв`язувати практичні завдання тощо.

Література з навчальної дисципліни 1. Гелів С., Рутар С. Політологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних

закладів. – Львів: Світ, 2001. 2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник. – Львів: “Новий світ –

2000”, “Альтаїр – 2002”, 2003. 3. Політологічний енциклопедичний словник. Навчальний посібник/За редагуванням

Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна. –К: Генеза, 1997. 4. Політологія: наука про політику/В.П.Андрущенко та ін. За редакцією В.Кременя,

М.Горлача. – К- Харків: Єдинорог, 2001. 5. Політологія/ За ред. О.В.Бабкіна, В.П.Горбатенька. –К: Академія, 2001. 6. Політологія: Підручник/За ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К: Вища школа,

2001. 7. Політологія: Кінець ХІХ – перша пол. ХХ ст. Хрестоматія/За ред. О.І. Семківа. –

Львів: Світ, 1996. 8. Політологія у схемах, таблицях, визначеннях. Навчальний посібник/Дзюбо І.С.,

Оніщенко І.Г., Лопаєва Д.Т. За ред. І.С.Дзюбка та ін. – К: Укр. фін. інститут менеджмент бізнесу, 1999.

9. Скиба В., Горбатюк В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо – політичної думки. –К: Основи, 1998.

10. Кирилюк Ф.М. Історія політики . – К., 2002. .

«Українська мова (за професійним спрямуванням» Шифр – Г1.9 Всього — 54 (1,5 кредити) Форма контролю: залік Обов’язкова. Мета курсу: дати студентам якомога повнішу інформацію про сучасні документи

(особисті й службові) — їх структуру, правила оформлення, призначення, зберігання, міру відповідальності автора або посадовця, до якого вони надходять, за їх якість і проходження у справі; навчити студентів етикету сучасного ділового спілкування з урахуванням традицій українців; переконати майбутнього спеціаліста, що його фаховий рівень визначається і загальним рівнем культури його мовлення: орфоепією, володінням нормами словозміни, виразною (логічною) інтонацією, умінням спілкуватися у різних ситуаціях з різними за рівнем знань і соціальним статусом людьми.

Основні завдання курсу: відкоригувати знання студентів у таких практичних аспектах української мови, як норми та виразові засоби усного і писемного ділового мовлення; систематизувати навички творення ділових паперів, у тому числі заповнення стандартних бланків; ознайомити з класифікацією документів, їх реквізитами; навчити культури усного та писемного ділового спілкування.

Література з навчальної дисципліни

19

1.Глущенко С.В. та ін. Сучасні ділові папери. –– К., 2002. –– 398 с. 2.Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення . –– Вінниця, 2003. –– 472 с. 3.Ділова українська мова // За ред. Н.Д.Бабич. — Чернівці, 1996. — 276 с. 4.Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. –– Донецьк, 2004. –– 480 с. 5.Універсальний довідник з ділових паперів та ділової етики. –– К., 2003. –– 623 с. 6.Шевчук С.В. Ділове мовлення. Модульний курс. –– К., 2003. –– 448 с. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні завдання, індивідуальні консультації.

«Іноземна мова»

Шифр – Г1.10 Всього – 288год. (8 кредитів) Форма контролю: залік, іспит Обов’язкова.

Мета курсу: розвити у студентів педагогічного факультету важливі навички і вміння у розумінні іноземної мови як такої, що має власні фонетичну, граматичну, лексико-семантичну системи; виробити навички у розмовній практиці і на письмі, надати базові знання, пояснити основні граматичні, фонетичні, синтаксичні особливості мови, надати і закріпити на практиці певний лексичний об’єм, а також розвинути вміння висловлювати професійну думку іноземною мовою з використанням базової лексики зі спеціальності; даний курс носить і виховний характер, адже розглядає мову як окрему чітку структуру і вимагає підвищеної уваги не лише до мови, яка вивчається, але і до рідної мови студента. Розвиваючий аспект включає в себе надання стислої інформації про країну , мова якої вивчається безпосередньо через навчальні тексти, а також певні інформативні включення. Студенти оволодівають системою діалогічних реплік, які дозволяють спілкуватися іноземною мовою, описуючи сферу повсякденного життя або професійних інтересів. Студенти повинні зокрема навчитися: - Вільно читати спеціальні тексти; - Розуміти основний зміст прочитаного; - Формулювати питання до змісту прочитаного; - Перекладати зі словником текст; - Реферувати зміст прочитаного як українською так і іноземною мовами.

Література з навчальної дисципліни 1. Витрешко Н. Л. Учебник французского языка для неязыковых (гуманитарных) вузов. – М.,1997. 2. Дроздов А.А. Граматика французької мови в таблицях та схемах. – К., 1997 3. Князєва Д. А., Шаповал Г.Я., Яценюк М. Г. Завдання для проведення занять з розмовної

практики для студентів неспеціальних факультетів. – Чернівці, 1992. 4. Попова Г. Н., Казакова М. Грамматика французского языка. Практический курс. – М.,

1999. 5. Brunel F., Valetta A. Orthographe. Grammaire. Conjugaison. – Paris, 1991.

«Фізичне виховання» Шифр – Г1.11 Всього – 216 (6 кредитів) Форма контролю: залік Обов’язкова. Мета курсу: фізичне виховання має закласти основи забезпечення та розвитку

фізичного і морального здоров’я, комплексного підходу до формування розумових і фізичних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки до

20

активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного удосконалення.

Популяризація фізичної культури і спорту, пропаганда здорового способу життя. На основі занять з фізичного виховання вдосконалювати у студентів фізичні якості:

витривалість, спритність, гнучкість, силу; виробити уміння організації фізичного виховання. Література з навчальної дисципліни

1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” // Перелік документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу і поза навчальної роботи з фізичного виховання у вищих навчальних закладах освіти І, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації. – К., 1999. – С. 3-4.

2. Матвєєв Л.П. Основи загальної теорії спорту та системи підготовки спортсменів. – Київ: Олімпійська література, 1999. – 318 с.

3. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. – К., 31 с.

4. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації”. – К., 1998. – 46 с.

5. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. – 207 с.

6. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.: Олімпійська література, 2000. – 423 с. 7. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник в 2-х кн. – К.:

Олимпийская литература, 1994. – Т.1. – 493 с. – Т.2. – 382 с. 8. Приступа Є.Н., Пилат В.С. Традиції української національної фізичної культури

(частина 1.). – Львів: Троян, 1991. – 104 с.

ІІ. Цикл дисциплін природничо-наукової підготовки Дисципліни нормативної частини

«Фізіологія ВНД (та вікова) з основами генетики»

Шифр – ПН2.3 108 год., 3 кредити Форма контролю: іспит Мета курсу «Фізіологія ЦНС та ВНД»: полягає в тому, щоб дати студентам конкретні

знання про будову та функціонування нервової системи. З'ясувати механізми, що лежать в основі проявів вищої нервової діяльності; механізми розумової діяльності, явищ пам'яті, мислення, емоцій, біоритмів; механізми сприйняття, кодування та переробки інформації в сенсорних системах.

Компетенції, якими має володіти студенту процесі вивчення дисципліни: - знати конкретні механізми функціонування нервової системи, основні закономірності

вищої нервової діяльності. Будову та фізіологію сенсорних систем, закономірності їх будови та функціонування. Знати сучасні теорії явищ пам'яті, мислення, емоцій, біологічних ритмів.

- вміти працювати в лабораторії, виконувати нейрофізіологічні та психофізіологічні тести, вміти аналізувати складні явища, що відбуваються в нервовій системі людини, давати пояснення феноменам сприйняття, мислення, пам'яті, забування, емоцій тощо. Вміти раціонально організовувати розумову діяльність, використовувати раціональні прийоми мислення та запам'ятовування.

ЗМ І. Функціональна морфологія нейронів. Спинний мозок. Н.Е. 1.1. Предмет і завдання фізіології ЦНС і ВНД. Біологічне призначення нервової системи. Нейрони: морфологічна і функціональна

організація. Нейроглія, структурно-функціональна характеристика. Фізіологічна роль. ГематоенцефалІчний бар'єр. Етапи ембріогенезу основних відділів ЦНС. Методи клініко-експериментальних досліджень ЦНС і ВНД.

21

НЕ. 1.2. Структурно-функцйіональна організація нейронів. Механізми впливу нервових клітин на діяльність ефекторних органів. Аксонний і

дендритний транспорт. НЕ. 1.3. Механізми взаємодії нервових клітин. Загальні питання фізіології рухів.

Синапси, структура, класифікація. Медіатори збудливих синапсів. Медіатори гальмівних синапсів. Електричні синапси. Поняття про адрено-, холіно-, серотонін-, ГАМК-ергічні структури мозку. Клінічне значення.

Н.Е. 1.4. Спинний мозок. Ембріогенез спинного мозку. Будова сірої речовини спинного мозку (нейрони, ядра,

функціональ призначення). Біла речовина спинного мозку. Власний апарат спинного мозку. Висхідні проводящі шляхи спинного мозку. Нисхідні проводящі шляхи спинного мозку. Спінальний ганглій, структурно-функціональна організація.

ЗМ ІІ. Структурно-функціональна організація головного мозку Н.Е. 2.1. Довгастий мозок. Ядра сірої речовини довгастого мозку, функціональне призначення. Черепно-мозкові

нерви бульбарного відділу головного мозку. Проводящі шляхи довгастого мозку. Ретикулярна ормація. Структура та функціональне значення.

Н.Е. 2.2. Мозочок. Структурно-функціональна організація кори мозочка. Ядра білої речовини мозочка.

Механізми впливу мозочка на реалізацію м'язевої діяльності. Проводящі шляхи мозочка. Н.Е. 2.3. Лімбічна система. Лімбічні структури проміжного мозку. Гіпоталамічні ядра та їх фізіологічна роль.

Зоровий пагорб, структура і функції. Лімбічна система і емоції. Н.Е. 2.4. Великі півкулі головного мозку. Структурно-функціональна організація кори великих півкуль. Модуль, як структурно-

функціональна одиниця кори головного мозку. Коркова локалізація функцій. Функціональна асиметрія великих півкуль. Базальні ядра великих півкуль, будова і функція. Проводящі шляхи кори головного мозку.

Н.Е. 2.5. Вегетативна нервова система. Симпатична нервова система, структурно-функціональна організація. Парасимпатична

нервова система, функціональна роль. Адренореактивні структури, фізіологічна роль. Холінореактивні структури і їх фізіологічна роль.

ЗМ ІІІ. Нейросенсорна та нейроендокринна система Н.Е. 3.1. Сенсорні системи. Поняття про аналізатори. Роль сенсорної активації в розвитку нервової системи.

Нюховий аналізатор, структура і функції. Смаковий аналізатор, структура, функції. Н.Е. 3.2. Зоровий аналізатор. Ембріогенез ока. Структура і функція рогівки і склери. Структура І функція судинної

оболонки. Сітківка ока, нейронний склад, структурна організація. Структурне забезпечення розпізнання кольорів. Функціональна організація фоторецепторних клітин з дендритом паличка та колбочка. Акомодація, механізми реалізації.

Н.Е. 3.3. Слуховий аналізатор. Ембріогенез органу слуху та рівноваги. Структурна організація зовнішнього,

середнього та внутрішнього вуха. Кортіїв орган, структурне забезпечення сприйняття звукових подразнень. Коркова локалізація слухового аналізатора. Орган рівноваги, механізм сприйняття подразнень.

Н.Е. 3.4. Нейроендокринна система. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса. Класифікація гіпоталамічних рилізинг-факторів.

Портальна система гіпофіза. Функціональна роль задньої долі гіпофіза. Цитологічні характеристики передньої долі гіпофіза.Гіпофізарні тропні гормони.

Н.Е. 3.5. Загальний адаптаційний синдром. Стрес-синдром: нейроендокринна природа, функціональне значення. Поняття про еу- та

22

дистресс. Н.Е. 3.6. Щитовидна залоза. Гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоідні зв'язки. Функціональна організація фолікулярного

епітелію щитовидної залози. Парафолікулярні, К-тироцити. Роль в обміні кальцію прищитовидної залози. Щитовидна залоза і температурний гомеостаз.

Н.Е. 3.7. Наднирники. Кора наднирників. Клітини і гормони.Мозковий шар наднирників, клітини і гормони. Н.Е. 3.8.Статева система. Гіпоталамічні гонадоліберини і їх фізіологічна роль. Ембріогенез жіночої та чоловічої

статевих систем. Цитологічна характеристика яєчників та сім'яників. Н.Е. 3.9. Підшлункова залоза та її ендокринна функція. Острівці Лангерганса, цитологічна характеристика. Інсулін, структура і фізіологічне

значення. Глюкагон і його фізіологічна роль. Нейроендокринна регуляція рівня цукру в крові.

Література з навчальної дисципліни 1. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин/ К.: Вища школа, 1991. -327с. 2. Общий курс физиологии человека й животных/ под ред. А.Д. Ноздрачева. М.Высш.

шк., 1991. - 504 с. 3. Судаков К.Ф. Физиология курс лекций / М.: изд-во Медицина, 2000. 4. Фомин Н.А. Физиология человека/ М.: Просвещение, 1995. -412с. 5. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності/ К.: Либідь. 1993.- 215с. 6. Вороний Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности/ М.: Высш.шк., 1979. -

312с. 7. Гальперин С.И. Физиология человека й животных/ М.: Высш.шк., 1977. - 653 с. 8. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии/ М.: Изд. Моск. ун-та., 1973. -374с. 9. Нормальная физиология/ Коротков Н.В. й др. М. : Высш.шк., 1980. -560с.

Дисципліни вільного вибору студента

«Теорія та технологія валеологічної освіти дошкільників»

Шифр - ВЗ.2.1 Всього: 90год.(2,5 кредитів). Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни: формування у студентів фахової

компетентності; збереження та зміцнення здоров’я шляхом формування валеологічного світогляду дошкільника.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Теорія та технологія валеологічної освти дошкільників» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: основні поняття курсу, методологічні основи дисципліни, закономірності розвитку сутність методологічних засад курсу; основні передумови, складові і чинники здорового способу життя; знати принципи валеологічного харчування; засади та чинники оздоровчих систем, основи активного відпочинку, психогенного тренування; основи самоконтролю та самооцінки здоров’я.

• уміння: організовувати навчально-виховний процес; застосовувати отримані базові знання для формування в дошкільників знань про основи здоров’я; надавати першу допомогу при отруєнні, травмах, укусах тварин, змій,

23

комах; володіти методами зняття стресу; визначати індивідуальний рівень здоров’я.

ЗМ 1. Теоретичні аспекти валеологічної освіти НЕ1.1 Валеологія – наука про здоров’я і спосіб життя. Валеологія, як наука. Здоров’я та хвороба .Методологічні основи

валеології. Основні завдання валеології. Обєкт, метод та методологічні основи. Історія розвитку науки Концептуальні підходи вчених до проблеми валеології як науки про здоровя і спосіб життя.

НЕ1.2 Людина та її здоров’я з позиції системного підходу. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і

несвідомість, біополе. Здоров’я та його механізми з позицій системного підходу.

Принципи валеології. НЕ1.3 Основи долікарської допомоги Основні методи реанімації. Перша допомога при : - болях в ділянці серця та гострій серцевій недостатності; - гострих розладах дихання; - кровотечах; - при опіках; - при попаданні сторонніх тіл у вухо, око, дихальні шляхи; - при розладах свідомості; - при отруєннях. НЕ1.4 Методи навчання валеології. Поняття методу навчання валеології. Групи валеологічних методів

навчання. Вербальні методи. Методи регуляції життєдіяльності Практичні методи. Активні методи. Наочні методи. Методи оздоровлення Практично – ігрові методи навчання основам здоров’я дошкільників.

Н.Е 1.4.Запобігання формуванню шкідливих звичок. Звички та механізм їх впливу на здоров’я людини. Вплив шкідливих

звичок на здоров’я людини (тютюнопаління, пияцтво та алкоголізм, токсикоманія, наркоманія.)Профілактика шкідливих звичок.

НЕ1.5. Біоритмологія та стан здоров’я людини Здоров’я людини : передумови та його складові. Значення біоритмів для

здоров’я людини. Різновиди біологічних ритмів людського організму. Біоритмологія. Місце навчальної діяльності в природних біологічних ритмах. Розумове навантаження і втома. Функції систем органів людини та причини порушення їх діяльності.

ЗМ 2. Технологія валеологічної освіти та її специфіка для дітей дошкільного віку

НЕ2.1 Зміст валеологічної освіти Поняття про зміст валеологічної освіти. Напрямки розвитку валеологічної

освіти. Державні нормативні документи, які відображають зміст валеологічної освіти.

НЕ2.2 Формування валеологічного світогляду дітей дошкільного віку Програма «Про здоров’я треба знати, про здоров’я треба дбати».

24

Методичні рекомендації надання дошкільникам знань про основи здоров’я. Фізичне здоров’я. Емоційний комфорт. Моральне здоров’я.

Соціальна адаптованість. Особливості ознайомлення дітей з розділами : « Моє тіло», «Я чистенький , я – гарненький!»«Добрі вчинки і слова – помічники здоров’я», «Сонце, повітря, вода – друзі мого здоров’я», «Геть хвороби!», « Хто режиму дотримується, тому здоров’я посміхається». Система формування знань про основи здоров’я.

НЕ 2.3.Збереження та зміцнення фізичного здоров’я людини. Значення руху та фізичної активності для здоров’я людини. Фізичні вправи

як фактор підвищення працездатності людини. Масаж як засіб збереження та зміцнення здоров’я людини. Види та прийоми масажу. Загартування як метод підвищення адаптаційних можливостей організму

НЕ2.4. Валеологічні аспекти психічного здоров’я. Формування позитивних емоцій дошкільників.

Поняття про психіку здоров’я, структура психіки. Природні особливості психіки. Вчення про стрес. Фази стресу. Механізми психічного та фізіологічного стресів. Профілактика психічного стресу та корекція їх наслідків Стрес як чинник впливу на психічне здоров’я людини.

Н.Е.2.5.Інноваційні технології керування власним самопочуттям. Саморегуляція та психологічне настроювання людини. Методи

психологічної саморегуляції. Прфілактика невротичних станів людини. НЕ2.6. Основи валеологічного харчування. Становлення розуміння необхідності валеологічного харчування. Принцип

збалансованого харчування. Основні компоненти енерговитрат. Характеристика основних компонентів харчування. Ожиріння причини його розвитку та профілактика. Харчування як запорука підтримки життєдіяльності організму. Лікувально-профілактичне харчування: вегетеріанство, голодування та різні види дієт.

Н.Е.2.6.Народні методи здоров’я: фітотерапія та фітодієтика. Правила збору, сушки та збереження лікарських рослин. Форми лікарської

сировини. Характеристика найпопулярніших у народно-побутовому лікуванні лікарських рослин. Дія на організм людини продуктів виробництва бджіл. Квітковий пилок у фітотерапії.

НЕ2.7.Репродуктивне здоров’я. Валеологічний і психолого- педагогічний аспект планування сім’ї. «Здоров’я дитини з власної родини».

Сім’я як первинна та основна ланка суспільства. Народжуваність та репродуктивна поведінка сучасної молоді. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, та абортів. Проблеми статевого виховання у сім’ї.

Література з навчальної исципліни 1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні –Дошкільне виховання.-

1999.-№1.-С.5-19. 2. Грибан В.Г. Валеологія. - К., 2005. - 251с. 3. Грушко В.С. Основи здорового способу життя. - Тернопіль, 1999.-368с. 4. Дитина в дошкільні роки: Програма розвитку, навчання та виховання.-

25

Запоріжжя, 2000.-268с. 5. Калуська Л.В. Бережемо здоровя змалку.-Х.: Ранок-НТ, 2007.-96с. 6. Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні.-К.: Освіта, 1994.-

4с.

ІІІ. Цикл професійної та практичної підготовки Дисципліни нормативної частини

«Вступ до спеціальності»

Шифр – ППЗ.1 Всього - 90 год. (2,5 кредитів) Форма контролю: залік Курс «Вступ до спеціальності» – перша професійно-педагогічна

дисципліна, яка передбачає ознайомлення студентів із значенням, змістом, специфікою та особливостями обраного ними фаху.

Мета викладання дисципліни: розкрити перед майбутніми спеціалістами організацію навчально-виховного процесу у вищих педагогічних закладах освіти, служить правильному розумінню ними своєї професії, розкриттю перед студентами перспектив і шляхів оволодіння педагогічною діяльністю. • знання про: характерні особливості педагогічної професії, особистість вихователя, його професіографічні характеристики, особливості педагогічної діяльності; особливості структури та змісту вищої педагогічної освіти; раціональна організація їхньої навчальної праці; основами професійного самовиховання і самоосвіти майбутніх педагогів; наукової роботи студентів у системі їхньої професійної підготовки, розкриття шляхів оптимізації педагогічного спілкування та формування педагогічно доцільного індивідуального стилю спілкування. • уміння: розкривати соціальну значимість педагогічної професії, її місце і функції в сучасному суспільстві; познайомити студентів з науковими основами професійної діяльності й спілкування вчителя та вимогами до його особистості; розкрити структуру і організацію навчально-виховного процесу у вищому педагогічному закладі освіти, допомогти студентам-першокурсникам в оволодінні прийомами раціональної організації навчальної праці, сприяти їхній адаптації до особливостей навчання у вищій школі; формувати у студентів професійно-педагогічну спрямованість, потребу у систематичному самовихованні й самовдосконаленні; дієві установки на пошук й удосконалення власного стилю педагогічної діяльності і спілкування як необхідних умов професійного росту; сприяти становленню першооснов професійної культури і компетентності майбутніх педагогів.

Змістовий модуль І. «Сучасна система підготовки вихователя» Н.Е.1.1. Модернізація вищої освіти в Україні і Блонський процес Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність

та подібність систем вищої освіти України та Європейських держав. Освітні документи, які регламентують процес підготовки сучасного спеціаліста з вищою освітою: Закон України « Про вищу освіту», «Про освіту», Статут

26

вищого закладу освіти. Права й обов’язки студента. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECSTS)

Н.Е.1.2.Вища педагогічна освіта в Україні Завдання вищих закладів освіти у світлі Державної національної програми

«Освіта» (Україна ХХI століття), Національної доктрини розвитку освіти в Україні. Концепція педагогічної освіти. Навчальний план закладу освіти. Принципи та основні форми організації навчального процесу у ВУЗі.

НЕ 1.3 Самостійна та науково-дослідницька робота студентів Організація самостійної роботи студентів та її значення. Поняття

професійного самовиховання та його роль у формуванні особистості вихователя та психолога. Програма самовиховання. Оцінювання результатів самовиховання. Робота з літературними джерелами, бібліографічними виданнями, картотеками й каталогами. Раціональний взаємозв’язок аудиторної і самостійної праці студентів

НЕ1.4 Педагогічна практика в системі підготовки майбутнього вихователя та психолога

Педагогічна практика як форма самостійної роботи студентів. Програма практичної діяльності студентів у процесі навчання. Основні форми педагогічної практики в університеті, особливості її змісту та організації. Навчально-дослідницька й наукова робота студентів під час педагогічної практики.

Змістовий модуль ІІ. Педагогічна професія та особистість вихователя (психолога)

НЕ 2.1 Педагогічна професія й особистість вихователя Виникнення й становлення педагогічної професії. Структура педагогічної

діяльності. Творчій характер педагогічної діяльності. Особистість вихователя та основні вимоги суспільства до неї. Поняття про професій компетентність вихователя та психолога. Зміст практичної готовності вихователя та психолога

НЕ 2.2 Модернізація дошкільної освіти на сучасному етапі Позитивні тенденції розвитку дошкільної освіти в Україні. Гуманізація

дошкільної освіти - утвердження дитини як найвищої цінності суспільства. Шляхи впровадження особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти. Структура сучасної дошкільної освіти.

НЕ 2.3 Нові форми здобуття дошкільної освіти та нормативно–правове забезпечення нових форм здобуття дошкільної освіти

Центри розвитку дитини. Інтегровані групи Будинки сімейного типу Соціально-педагогічний патронат. Групи короткотривалого перебування дітей. Навчально- реабілітаційнийні центри. Закон України про охорону дитинства. Закон України «Про дошкільну освіту».Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Тимчасове положення про центр розвитку дитини. Орієнтовне положення про центр соціально-педагогічної підтримки сім’ї та дитини. Типове положення про Центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

НЕ 2.4 Особливості дошкільної освіти у різних країнах

27

Тенденції розвитку вищої освіти на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем всіх ланок освіти України та Європейських держав. Освітні документи, які регламентують процес підготовки сучасного спеціаліста.

НЕ 2.5. Зміст та організація роботи психолога дошкільного закладу із дітьми

Завдання, види, методи роботи психолога дошкільного закладу. Зміст роботи психолога із дітьми. Перспективне планування роботи психолога. Діагностика психічних процесів та станів. Корекційно-розвивальні заняття, заняття на розвиток комунікабельності, вправи на зменшення агресивності. Заняття на розвиток пізнавальної активності, психічних процесів.

НЕ 2.6 Організація та забезпечення роботи психолога дошкільного закладу з дорослими

Зміст роботи психолога із персоналом ДНЗ та батьками дітей. Перспективнее планування роботи психолога із дорослими. Індивідуальне консультування. Релаксаційні вправи

Література з навчальної дсципліни 1. Байкова Л.А., Гребенкина Л.К. Педагогическое мастерство и

педагогические технологии / Под ред. Байковой Л.А., Гребенкиной Л.К. – М.: Педагогическое общество России, 2000. –256 с.

2. Бакнолл К. Как учиться в университете. Практическое руководство по курсу академического образования. – Челябинск: Урал ЛТД, 1999. – 232 с.

3. Батурина Г.И., Кузина Т.Ф. Введение в педагогическую профессию: Учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений. – М.: Академия, 1999. – 176 с.

4. Бех І.Д. Становлення професіонала в сучасних соціальних умовах // Педагогіка толерантності.-2001.- №3-4.- С.157-162.

5. Введение в педагогическую деятельность: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / А.С.Роботова, Т.В.Леонтьева, И.Г.Шапошникова и др. – М.: Академия, 2000. – 208 с.

6. Кукушкин В.С. Введение в педагогическую деятельность: Учебн. пособие. Серия «Педагогическое образование». – Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2002. – 224 с.

7. Мижериков В.А., Ермоленко М.Н. Введение в педагогическую деятельность: Учебн. пособие для студ. пед. учебн. заведений. — М.: Пед. общество России, 2002. 268 с.

8. Мазуха Д.С. На шляху до педагогічної професії(Вступ до спеціальності)Навчальний посібник.-К.Центр навчальної літератури, 2005.- 168 с.

9. Фібула М.М. Вступ до педагогічної професії: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.- 2-е вид.- Тернопіль:Навчальна книга-Богдан, 2003.-136.

10. Фрадкин Ф.А., Богомолова Л.И. Введение в педагогическую специальность. Лекции-диалоги. – М.: ТЦ «Сфера», 1996. – 64 с.

28

«Загальна психологія» Шифр – ППЗ.2.1 Всього – 252 год.(7 кредитів) Форма контролю: залік, іспит Мета викладання дисципліни: формування адекватного уявлення про

предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Загальна психологія» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: короткі відомості з історії психології; предмет, завдання та методи психології; етапи розвитку психіки людини; структуру та види людської діяльності; пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, мовлення, увагу, уяву;

• уміння: розрізняти індивідуальні особливості психічних процесів; діагностувати емоційні стани і властивості особистості; розрізняти вікові психологічні властивості особистості; регулювати професійне спілкування в системі міжособистісних взаємин з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей; здійснювати психологічний вплив на особистість у межах професійного спілкування.

Змістовий модуль І. Вступ до психології НЕ 1.1. Предмет, стан і структура психології Загальне поняття про психіку і психологію. Завдання психологічної науки.

Виникнення психології як науки. Зв’язок психології з іншими науками. Диференціація психології на окремі наукові галузі. Принципи психології. Завдання та значення психології на сучасному етапі розвитку суспільства.

НЕ 1.2. Методи та основні напрямки сучасної психології. Критичний аналіз основних шкіл, напрямків та концепцій сучасної

психології. Шляхи наукового пізнання психіки людини. Проблема методу дослідження у психології. Класифікація методів психологічного дослідження. Вимоги до організації психологічних досліджень у психології. Принципи та етапи проведення психологічних досліджень.

НЕ 1.3. Розвиток психіки і свідомості Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. «Мова» і

спілкування тварин. Виникнення і психологічна характеристика свідомості людини. Свідомість та самосвідомість, їх визначення, умови формування та роль у психічному житті людини.

Змістовий модуль ІІ. Пізнавальна діяльність НЕ 2.1. Увага. Поняття про увагу та її значення в діяльності людини. Фізіологічні основи

уваги. Види та властивості уваги. Теорії уваги. Методи дослідження уваги. Розвиток уваги у дітей і дорослих. Розлади уваги

НЕ 2.2. Відчуття. Поняття про відчуття. Фізіологічна основа відчуттів. Класифікація та види

відчуттів. Властивості та закономірності відчуттів. Роль відчуттів у навчальній діяльності дітей та професійній діяльності дорослих. Розлади відчуттів.

29

НЕ 2.3. Сприймання. Поняття про сприймання. Рефлекторна природа сприймання.

Психологічна характеристика видів сприймань. Функції сприймання. Теорії сприймання. Типи сприймання. Вікові та індивідуальні особливості сприймань. Методи дослідження сприймань. Розлади сприймань.

НЕ 2.4. Пам’ять. Поняття про пам’ять. Фізіологічні основи пам’яті. Теорії пам’яті.

Психологічна характеристика видів пам’яті. Загальна характеристика процесів пам’яті. Умови ефективного запам’ятовування та боротьба з забуванням. Типи пам’яті. Індивідуальні особливості пам’яті.

НЕ 2.5. Мислення. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності людини.

Соціальна природа та фізіологічні основи мислення. Теорії мислення. Функції мислення. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу.

НЕ 2.6. Уява. Поняття про уяву. Соціальна природа уяви. Фізіологічні основи процесів

уяви. Процес створення образів уяви. Види уяви. Мрія. Роль уяви в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого. Розлади уяви.

Змістовий модуль ІІІ. Еоційно-вольові процеси НЕ 3.1. Емоції і почуття. Поняття про емоції і почуття та їх роль у практичній і пізнавальній

діяльності людини. Фізіологічні основи емоцій і почуттів. Теорії емоцій. Функції емоцій. Класифікація емоцій та почуттів. Властивості емоцій та почуттів. Особливості вираження емоцій.

НЕ 3.2. Воля. Поняття про волю. Розвиток уявлень про волю. Функції волі. Вольові дії, їх

види та структура. Вольові якості особистості. Розвиток і виховання вольової активності людини. Розлади вольової діяльності.

Змістовий модуль ІV. Індивідуально-психологічні властивості особистості

НЕ 4.1. Темперамент. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи. Історія розвитку

вчення про темперамент. Теорії темпераменту. Властивості темпераменту. Психологічна характеристика типів

темпераменту. Роль темпераменту в діяльності людини. НЕ 4.2. Характер. Поняття про характер. Структура характеру. Природне і соціальне, типове і

індивідуальне в структурі характеру. Спрямованість особистості. Риси характеру. Умови формування характеру. Акцентуації характеру.

НЕ 4.3. Здібності. Поняття про здібності. Історико-педагогічні погляди на здібності.

Біологічне і соціальне в здібностях. Ознаки та види здібностей. Структура, рівні та етапи розвитку здібностей. Виявлення здібностей. Здібності і профорієнтація учнів.

Змістовий модуль V. Психологія особистості та діяльності

30

НЕ 5.1. Діяльність. Поняття про активність, діяльність та поведінку. Основні характеристики і

структура активності та діяльності. Єдність свідомості і діяльності, їх психологічна характеристика. Рухи та дії. Фактори ефективності діяльності. Знання, навички та вміння. Закономірності формування вмінь і навичок. На учіння. Звички та їх роль у поведінці особистості.

НЕ 5.2. Спілкування. Поняття про спілкування, його функції, види і форми. Єдність спілкування

й діяльності. Спілкування як обмін інформацією, як пізнання людини людиною та як взаємодія людей. Мова і мовлення. Фізіологічні механізми мовної діяльності

НЕ 5. 3. Особистість. Поняття про особистість у психології. Теорії особистості. Типологія

особистостей. Структура та спрямованість особистості. Самосвідомість та "Я-концепція" особистості. Соціальний і біологічний

фактори формування особистості. НЕ 5. 4. Соціальні групи та міжособистісні стосунки. Поняття групи. Основні характеристики групи. Класифікація груп.

Розвиток групи. Колектив: його ознаки і структура. Лідерство та керівництво. Масові соціально-психологічні явища та їх роль у міжособистісних стосунках. Соціометрія та референтометрія. Проблема конформізму та нонконформізму.

Література з навчальної дисципліни 1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологію.-Москва, 1995 2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – Ленинград, 1968. 3. Гамезо М.Д., Домашенко Й.А. Атлас по психологии.- Москва,1986. 4. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології. – К:Нова книга, 2001. – С.

9-31. 5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Вища

школа, 2000. – С. 38-242. 6. Психологія: Підручник/ Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та

ін; за ред.. Ю.Л. Трофімова. – 2-ге видання. – К.: Либідь, 2000. – С. 11-108. 7. Степанов О.М., Фібула М.М. Основи психології і педагогіки:

Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – С. 11-55. 8. Цимбалюк І.М. Психологія.: Навчальний посібник. – К.: Професіонал,

2004. – С. 8-31.

«Вікова психологія» Шифр – ППЗ.2.2 Всього: 162 год.(4,5 кредитів).. Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: полягає в розкритті основних

закономірностей та особливостей психічного розвитку людини на різних вікових етапах, механізмів соціалізації особистості, психологічних особливостей діяльності педагога, якими повинні керуватися майбутні педагоги та практичні психологи у професійній діяльності, формування у студентів

31

професійної спрямованості, навичок самостійної творчої психолого-педагогічної діяльності, теоретична і фахова підготовка до виконання кваліфікаційних обов’язків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Вікова психологія» студент має набути таких компетенцій: • знання про: теоретичні основи психічного розвитку (класичні теорії

розвитку психіки людини на різних етапах її життєвого шляху; закономірності, принципи, умови, особливості психічного розвитку та соціалізації особистості у різні вікові періоди); закономірності психічного розвитку в онтогенезі, особливості навчання і виховання дітей на різних вікових етапах, своєрідність діяльності, поведінки, можливості врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей і учнів різного віку в процесі виховання, визначення шляхів педагогічного впливу на них.

• уміння: використовувати теоретичні знання у вирішенні соціально-педагогічних та психолого-педагогічних проблем; прогнозувати і проектувати навчання і виховання, розвиток дитини (видів діяльності, пізнавальних процесів, особистісних якостей тощо); постійно підвищувати свою психолого-педагогічну культуру, використовувати досягнення психологічної науки і практики, самостійно проводити психологічне дослідження.

ЗМ І. Загальні засади вікової психології НЕ1.1. Вікова психологія як галузь психологічної науки Сутність, особливості і предмет вікової психології. Методологічні засади

вікової психології. Структура , функції і завдання вікової психології. Місце вікової психології в системі психологічних наук. Напрями, концепції, теорії вікової психології.

НЕ1.2. Виникнення і розвиток вікової психології Зародження знань з вікової психології. Ідеї вікової психології в

середньовіччі та в епоху Відродження. Вікова психологія в епоху просвітництва. Становлення вікової психології у 19- на початку 20 ст. загальні тенденції розвитку вікової психології у другій половині29-го початку 32-го ст. Виникнення і розвиток вікової психології в Україні. Ідеї вікової психології в сповідальній та автобіографічній літературі

НЕ1.3. Теоретичні основи вікової психології Психічний і особистісний розвиток людини. Умови психічного розвитку.

Суперечності розвитку. Детермінанти психічного розвитку. Загальні закономірності психічного розвитку. Провідна роль навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини. Періодизація вікового розвитку.

З.М.ІІ.Психологія дитинства та дорослішання НЕ2.1. Психічний розвиток дітей від народження до 3- років Новонародженість. Комплекс пожвавлення як перехід до немовля чого віку

Соціальна ситуація розвитку в немовлячому віці. Розвиток рухів і дій. Криза 1-го року. Передумови та умови розвитку мови. Предметна діяльність як умова розвитку психіки дитини. Інтелектуальний та особистісний розвиток дітей до 3-х років. Криза 3- х років.

НЕ2.2. Розвиток дітей у дошкільному віці

32

Соціальна ситуація розвитку в дошкільному дитинстві. Гра як провідний вид діяльності дошкільників. Продуктивні види діяльності дітей. Розвиток психічних процесів і функцій. Особистісне становлення дошкільника . психологічна готовність дітей до школи. Криза 7-ми років.

НЕ2.3. Психічний розвиток у молодшому шкільному віці Характеристика початкового періоду шкільного життя і діяльності

молодшого школяра. Особливості та структура навчальної діяльності молодшого школяра. Розвиток пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку. Формування особистості дитини в молодшому шкільному віці.

НЕ2.4.Психологічні особливості розвитку підлітка. Загальна характеристика особистісного і психічного розвитку підлітка.

Соціальна ситуація розвитку підлітка. Провідна діяльність у підлітковому віці. Психологічні новоутворення в підлітковому віці. Розвиток самосвідомості та спонукальної сфери в підлітковому віці. Акцентуації в характері підлітка.

НЕ2.5. Психологія важкої дитини Характеристика поняття “важкі діти”. Класифікація “важких”. Причини

появи важких дітей і підлітків. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів. Специфіка роботи з важкими підлітками.

НЕ2.6. Психологія ранньої і зрілої юності Юність як спеціальне соціально-психологічне явище. Соціальна ситуація

психічного розвитку. Розвиток самосвідомості та становлення особистості старшокласників.. Загальні особливості зрілої юності Спілкування і емоційне життя в ранній юності Навчально-професійна діяльність як провідний вид діяльності

ЗМ ІІІ. Психологія дорослості та старіння НЕ3.1 Рання дорослість Загальна характеристика дорослості. Проблеми розвитку в дорослому віці.

Особливості розвитку самосвідомості та спонукальної сфери у ранньому дорослому віці. Життєдіяльність дорослої людини.. Вікові кризи. Інтелектуальний та емоційний розвиток у ранньому дорослому віці

НЕ3.2 Зрілий дорослий вік Криза середини життя. Проблеми життя дорослої людини.

Життєдіяльністьдорослих та проблеми індивідуального способу життя. Розвиток Я-концепції у зрілому віці. Спонукальна та емоційна сфера зрілої дорослої людини. Особливості пізнавальних процесів у зрілому дорослому віці

НЕ3.3 Старіння як етап онтогенезу Особливості Я-концепції і розвитку особистості у період старості.

Спонукальна сфера та життєдіяльність людини у старості. Реалізація мудрості та особливості пізнавальних процесів. Емоційна сфера та поведінка літніх людей. Реалізація мудрості та особливості пізнавальних процесів. Емоційна сфера та поведінка літніх людей.

Література з навчальної дисципліни: 1.Вікова та педагогічна психологія / О.В.Скрипченко, Л.В.Волинська,

З.В.Огороднійчук. – К., 2001. 2.Заброцький М.М. Педагогічна психологія. К., 2000.

33

3.Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. – К.,2005. 4.Мухина В.С. Возрастная психология. М., 2002. 5.Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. – М.,2001. 6.Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. К.,1976. 7.Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо.- М.,

1984. 8.Мухина В.С. Детская психология. М., 1999. 9. Головей Л.А., Рыбалко Е.Ф. Практикум по возрастной психологии. –

СПб, 2002. 10. Абрамова Г.С. Практикум по возрастной психологии. М., 1998. 11. Практикум по возрастной психологии / Под ред.И.В.Дубровиной. – М.,

1998.

«Педагогічна психологія» Шифр – ППЗ.2.3 Всього – 162 год. (4,5 кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: забезпечення підготовки студентів, які

володітимуть глибокими знаннями в галузі сучасної педагогічної психології, здатних до практичної, викладацької, самостійної науково-дослідницької та науково-педагогічної діяльності..

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Педагогічна психологія» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: основні поняття дисципліни, методи педагогічної психології; основні проблеми педагогічної психології, її історію та тенденції розвитку; види, умови і механізми учіння; фактори, що впливають на ефективність учбової діяльності; сучасні концепції учіння; особливості учіння, научіння, навчання та виховання на різних етапах розвитку особистості; психологію педагогічної діяльності; особливості педагогічного керівництва; завдання, структура, функції психологічної служби в системі освіти.

• уміння: застосовувати базові знання для підвищення процесу навчання та учіння; для вирішення проблеми сензитивного періоду в розвитку, оптимального початку і успішного завершення, зв’язку педагогічного впливу і психічного розвитку дитини, системного характеру розвитку і комплексності педагогічних впливів, дитячої обдарованості, педагогічної занедбаності, готовності до навчання у школі, індивідуалізації навчання, соціальної адаптації та реабілітації дітей, оптимальної психологічної підготовки вчителя і вихователя; застосовувати психодіагностичні методики в педагогічній діяльності з метою розвитку і корекції особистості, діагностики і формування мотивації учіння; давати рекомендації з питань навчання і виховання, педагогічного керівництва, програми їх упровадження; застосовувати інноваційні технології в процесів навчання та виховання.

Змістовий модуль І. «Наукові атрибути педагогічної психології. Психологія навчання та навчальної діяльності»

НЕ 1.1. Педагогічна психологія як наука

34

Предмет і завдання педагогічної психології. Функції та принципи педа-гогічної психології. Основні проблеми педагогічної психології. Структура (галузі) педагогічної психології. Основні категорії та поняття педагогічної психології.

НЕ 1.2. Методологія й методи педагогічної психології Методологічні принципи. Методи педагогічної психології. Психолого-

педагогічний експеримент як спеціальний метод педагогічної психології. НЕ 1.3. Історія виникнення та становлення педагогічної психології Етапи становлення педагогічної психології як науки. Розвиток педагогічної

психології у 20-х роках ХХ століття. Внесок К.Д.Ушинського, П.П.Блонського, Л.С.Виготського у розвиток педагогічної психології. Розвиток педагогічної психології в Україні

НЕ 1.4. Проблема навчання у педагогічній психології Поняття навчання. Навчання та розвиток. Провідні форми діяльності та

домінуючий освітній процес. Основні методи та історичні форми організації навчання. Механізми навчання.

Теорії навчання Асоціативна теорія. Біхевіористські теорії. Гештальтпсихологія. Необі-

хевіоризм. Теорія соціального научіння. Когнітивні теорії учіння. Гуманістична психологія. Концепція розвитку та навчання Л.С.Виготського. Теорія засвоєння знань. Теорія застосування змістовних узагальнень. Розвивальне навчання. Теорія поетапного формування розумових дій. Теорія програмованого навчання. Алгоритмізоване навчання. Знаково-контекстне навчання. Проблемне навчання

Основні типи та психологічні моделі навчання. Види навчання Типи навчання. Психологічні моделі навчання. класифікація видів нав-

чання: програмоване навчання, сугестопедичне навчання, знаково-контекстне навчання, модульне навчання. складові навчання. фактори ефективності нав-чання

Типи, види, моделі та форми навчання Типи навчання. Моделі навчання. Напрями розвитку сучасного навчання НЕ 1.5. Загальна характеристика научіння Поняття та види научіння. Основні механізми та закони научіння. НЕ 1.6. Учіння як пізнавальна діяльність Поняття учіння/навчальної діяльності. Види навчальної діяльності. Теорії і

концепції учіння. Аналіз навчальної діяльності: рівневий та покомпонентний. Мотиви учіння. Компоненти навчальної дії: орієнтовний та виконавський.

Вікова динаміка формування компонентів навчальної діяльності Принципи формування навчальної діяльності. Вікові особливості стано-

влення компонентів навчальної діяльності Здібності у навчальній діяльності учня Навчальність та її структура. Типи навчальності. Вікові особливості нав-

чальності та їх діагностика. Невстигання та його причини. Шляхи психодіаг-ностики та корекції шкільної неспішності.

Самоосвітня діяльність

35

Поняття самоосвіти та рівні розвитку. Педагогічне забезпечення розвитку самоосвіти: основні напрями

НЕ 1.7. Контрольна робота з питань ЗМ 1 Тестування; проблемні питання до ЗМ 1, психолого-педагогічні задачі.

Змістовий модуль ІІ. «Психологія виховання. Психологія суб’єкта педагогічної праці й психологічного патронажу розвитку дитини» НЕ 2.1. Соціально-психологічні аспекти виховання підростаючого

покоління Поняття виховання. Методологічні й методичні принципи виховання.

Виховні впливи та їх класифікація. Теорії виховання. Психологічні механізми виховання. Методи та прийоми виховання

Психологія морального виховання особистості Поняття моралі. Рівні моральної вихованості особистості. Критерії та

показники вихованості. Вікові особливості морального виховання Психологічні питання виховання характеру Характер як одна з проблем педагогічної психології. Формування просо-

ціальної спрямованості особистості: психологічний підхід. Виховання відпо-відальності, дисциплінованості та самостійності дитини. Виховання волі дити-ни. Психологічні основи самовиховання.

Проблема перевиховання та психокорекції Важковиховуваність як психолого-педагогічна проблема. Загальна ха-

рактеристика девіантної поведінки. Виховання дітей з асоціальною поведінкою. Акцентуації характеру як причина важковиховуваності. Шкільна дезадаптація. Методи психокорекції девіантів.

Психологія сімейного виховання. Проблема виховання важких підлітків Сім’я як інститут соціалізації. Особливості сімейного виховного впливу.

Правила ефективного сімейного виховання дітей. Типові ролі «важких» дітей у сім’ї.

НЕ 2.2. Психологічний аналіз діяльності педагога Поняття педагогічної діяльності та її структура. Особистість педагога як

предмет психологічного дослідження. Педагогічні здібності, їх структура та організація. Особливості педагогічного спілкування. Психологічна самоосвіта педагога та її організація

НЕ 2.3. Керівництво дитячим та педагогічним колективом Міжособистісні стосунки у дитячому колективі та їх структура. Статус

учнів у дитячому колективі як один із факторів формування їхньої особистості. Взаємостосунки «педагог-діти». Керівництво дитячими групами та колектива-ми. Навчання дітей взаємодії та спілкуванню. Розвиток особистості у дитячих групах і колективах. Стиль та методи керівництва педагогічним колективом. Особливості педагогічних конфліктів. Шляхи підвищення ефективності діяль-ності педагогічного колективу

НЕ 2.4. Психологічна служба в системі освіти Предмет і завдання психологічної служби в системі освіти. Основні на-

прямки роботи психологічної служби. Організація психологічного дослідження у роботі психолога: Програма вивчення особистості школяра. Програма вивчен-

36

ня колективу шкільного класу. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання. Діагностика й формування готовності учнів до професійного самови-значення. Психокорекційна робота і просвітницька діяльність психологічної служби. Психологічні основи аналізу уроку.

НЕ 2.5. Контрольна робота з питань ЗМ 2 Тестування, проблемні питання до ЗМ 2, психолого-педагогічні задачі.

Література з навчальної дисципліни 1.Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник /Під ред..

О.В.Скрипченко, Л.В.Долинської. – К.: Просвіта, 2001. – 416с. 2.Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч.посібник. – К.: Либідь. 2005. –

400с. 3.Немов Р.С. Психология. Учебник. В 3 кн. – М.: ВЛАДОС, 2001. – Кн.2. –

608с. 4.Немов Р.С. Психология. Учебник: В3кн. – М.:ВЛАДОС, 2001. – Кн.3. –

С.528 – 605. 5.Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: Навчально-методичний

посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 330с.

«Психологія дитяча» Шифр – ППЗ.2.4 Всього: 216 год. (6 кредитів). Форма контролю: іспит, залік Мета викладання дисципліни: формування у студентів теоретичних знань

у галузі дитячої психології, здатності до психолого-педагогічного осмислення закономірностей психічного розвитку дитини від народження до вступу її до школи, якими повинні керуватися майбутні фахівці дошкільної освіти; формування у студентів навичок інформаційного пошуку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологія дитяча» студент має набути таких компетенцій:

• знати: теоретичні основи та наукові підходи щодо розвитку дітей дошкільного віку (закономірності, принципи, умови, особливості); особливості становлення і розвитку різних видів діяльності у період дошкільного дитинства; умови та особливості розвитку особистості дошкільника; психологічні особливості та умови інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку; структуру та вимоги до психологічної готовності дітей до школи.

• уміти: аналізувати показники психічного розвитку дошкільника, визначати на цій основі рівень психічного розвитку, будувати спілкування і співробітництво з дошкільником; здійснювати діагностику розвитку дитини; прогнозувати і проектувати розвиток дитини; використовувати досягнення психологічної науки і практики, самостійно проводити психологічне дослідження.

Змістовний модуль І. «Загальні питання дитячої психології» НЕ 1.1. Дитинство як предмет психологічного дослідження Розвиток психіки дитини перших семи років життя – предмет дошкільної

психології. Історичний аналіз поняття “дитинство”. Предмет і завдання дитячої

37

психології. Зв’язок дитячої психології з іншими науками (філософія, медицина, педагогіка, загальна та соціальна психологія).

НЕ 1. 2. Методологічні проблеми та методи дитячої психології. Вікова періодизація

Методологічні проблеми дитячої психології. Питання про рушійні сили психічного розвитку. Проблема вікової періодизації. Основні напрямки розвитку дитячої психології. Принципи вивчення психіки дітей. Методи вивчення психіки дітей.

НЕ 1. 3. Зарубіжні теорії дитячого розвитку Психоаналіз як направлення психології. Генетична психологія про

закономірності розвитку інтелекту. Закономірності розвитку психіки з позиції біхевіоризму. Гуманістична психологія про закономірності дитячого розвитку.

НЕ 1.3. Проблема психічного розвитку дітей у вітчизняній психології Культурно-історична концепція Л.С.Виготського. Закономірності

психічного розвитку з позиції діяльнісного підходу. Категорія провідного виду діяльності в концепції О.М.Леонт’єва. Провідний вид діяльності як критерій виділення вікових етапів у працях Д.Б.Ельконіна. М.І.Лісіна про провідний вид діяльності першого року життя.

НЕ 1.5. Закономірності та умови психічного розвитку дитини Передумови і умови, які визначають розвиток. Взаємодія біологічних і

соціальних факторів. Провідні види діяльності та їх значення для у психічного розвитку дітей. Вікові та сенситивні періоди розвитку дітей.

Змістовний модуль ІІ. «Спілкування і діяльність як умова психічного розвитку дітей»

НЕ 2.1. Особливості розвитку спілкування дитини з дорослими Функція і роль спілкування в психічному розвитку. Зміст потреб у

спілкуванні, провідні мотиви спілкування. Основні засоби спілкування. Механізм зміни форм спілкування. Характеристика форм спілкування дошкільника з дорослим. Особливості спілкування дитини з батьками, вихователем. Педагогічне спілкування.

НЕ 2.2. Спілкування і спільна діяльність дошкільників з ровесниками Значення спілкування з ровесниками для психічного розвитку дитини.

Розвиток форм спілкування з ровесниками. Вплив групи дитячого садка на психічний розвиток. Причина конфліктів у взаємовідносинах дітей, шляхи їх попередження і подолання..

НЕ 2.3. Психологічні особливості ігрової діяльності Історичні коріння виникнення гри. Види ігор дошкільника і їх місце в

психічному розвитку: дидактичні, рухливі, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації. Види іграшок і їх значення для психічного розвитку.

НЕ 2.4. Сюжетно-рольова гра як провідний вид діяльності дошкільника

Розвиток сюжетно-рольової гри, її окремих компонентів протягом дошкільного віку. Значення гри для психічного розвитку дитини.

НЕ 2.5. Розвиток побутової діяльності в дошкільному віці Зміст побутової діяльність та значення оволодіння нею для розвитку

38

дитини. Специфіка засвоєння культурно-гігієнічних навичок в ранньому дитинстві та їх подальше удосконалення й розширення в дошкільному віці. Дошкільне дитинство – період засвоєння норм, пов’язаних із правилами поведінки в побутовій діяльності.

НЕ 2.6. Психологічні особливості трудової діяльність дошкільника Передумови формування трудової діяльності в ранньому дитинстві.

Основні напрямки розвитку трудової діяльності дошкільника. Умови і етапи формування трудових вмінь і навичок, формування звички до постійної праці. Розвиток видів і форм трудової діяльності.

НЕ 2.7. Становлення та розвиток продуктивних видів діяльності в дитинстві

Передумови виникнення образотворчої діяльності в ранньому віці. Основні напрямки розвитку образотворчої діяльності та їх взаємозв’язок. Вплив образотворчої діяльності на психічний розвиток. розвитку конструктивної діяльності в ранньому віці. Основні напрями розвитку конструювання дошкільника та його вплив на психічний розвиток.

Змістовний модуль ІІІ. «Розвиток психічних процесів у дітей дошкільного віку»

НЕ 3.1. Розвиток уваги у дитини від народження до 7-ми років Особливості прояву уваги в немовлячому віці і ранньому дитинстві.

Розвиток властивостей уваги. Формування елементів довільної уваги. Розсіяність уваги, її причини і шляхи подолання. Коливання уваги. Увага і мовлення. Керівництво розвитком уваги дітей.

НЕ 3.2. Передумови та умови розвитку мовлення дитини Передумови розвитку мовлення в немовлячому віці. Розвиток мовлення в

ранньому дитинстві. Спілкування як умова розвитку мовлення дітей на різних етапах онтогенезу. Розвиток мовлення у дошкільному віці. Значення мовлення для психічного розвитку. Мовлення і розвиток пізнавальних процесів, особистості, діяльності.

НЕ 3.3. Сенсорний розвиток дітей Початковий етап у сенсорному розвитку дітей. Особливості сенсорно-

перцептивного розвитку дітей раннього віку. Сенсорно-перцептивний розвиток дітей від 3 до 7 років. Розвиток різних видів сприймання від народження до 7 років.

НЕ 3.4. Розвиток пам’яті у дітей дошкільного віку Особливості прояву пам’яті в немовлячому віці і ранньому дитинстві.

Основні напрями розвитку пам’яті в дошкільному віці. Розвиток видів пам’яті. Вплив пам’яті на психічний розвиток. Пам’ять і різні види діяльності. Місце пам’яті в системі пізнавальних процесів. Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті в дошкільному віці.

НЕ 3.5. Особливості та умови розвитку мислення дітей Передумови розвитку мислення в немовлячому віці. Розвиток мислення в

ранньому дитинстві. Специфіка наочно-образного мислення. Становлення елементів наочно-образного мислення. Основні напрями розвитку мислення дошкільника. Розвиток форм мислення. Взаємозв’язок розвитку мислення і

39

мовлення. Керівництво розвитком мислення дітей. НЕ 3.6. Розвиток уяви у дітей дошкільного віку Передумови розвитку уяви в ранньому дитинстві. Основні напрями

розвитку уяви дошкільника. Розвиток видів та функцій уяви, їх вплив на розвиток психіки і особистості. Умови розвитку уяви дітей.

НЕ 3.7. Емоційний розвиток дітей дошкільного віку Особливості розвитку емоцій і почуттів в немовлячому віці і ранньому

дитинстві. Умови розвитку емоцій і почуттів у ранньому віці. Вплив умов і характеру виконання діяльності на розвиток емоцій і почуттів у дітей дошкільного віку. Етичні почуття дошкільника. Розлад емоційної сфери дітей.

НЕ 3.8. Воля та система мотивів у дошкільному віці Передумови розвитку волі в немовлячому і ранньому дитинстві. Основні

напрями розвитку волі в дошкільному віці. Підпорядкування мотивів і довільність поведінки. Умови розвитку мотивів і потреб у різному віці в різних видах діяльності. Розвиток вольових якостей дошкільника.

Змістовний модуль ІV. «Передумови та умови розвитку особистості в дошкільному віці»

НЕ 4.1. Становлення самосвідомості дошкільника Виникнення передумов розвитку самосвідомості в немовлячому віці і

ранньому дитинстві. Основні напрями розвитку самосвідомості у дошкільника. Особливості розвитку самооцінки і самоконтролю. Психолого-педагогічні умови розвитку самосвідомості у старших дошкільників.

НЕ 4.2. Етичний розвиток у дошкільному віці Передумови та умови етичного розвитку дітей. Складові морального

розвитку формування моральної свідомості, моральної поведінки і моральних почуттів. Розвиток моральної свідомості дитини 3-7 років. Проблеми етичного розвитку дошкільника та шляхи їх вирішення.

НЕ 4.3. Розвиток індивідуально-типологічних властивостей особистості дошкільника

Проблема вродженого і набутого в походженні темпераменту. Спільне в прояві темпераменту в поведінці і діяльності дитини немовлячого віку і раннього дитинства. Особливості розвитку темпераменту в дошкільному віці. Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту.

НЕ 4.4. Розвиток здібностей у дошкільному віці Передумови розвитку здібностей у дітей раннього віку. Розвиток

здібностей дошкільника. Дитяча обдарованість. НЕ 4.5. Психологічна готовність до систематичного навчання Соціальна ситуація розвитку дитини при переході з ДНЗ до школи.

Поняття психологічної готовності до навчання в школі. Основні компоненти психологічної готовності дитини до школи.

НЕ 4.6. Особливості психічного розвитку молодших школярів Соціальна ситуація психічного розвитку молодшого школяра. Труднощі

соціально-психологічної адаптації дитини до вимог навчання у школі. Особливості навчальної діяльності та розвитку пізнавальних процесів молодшого школяра. Емоційно-вольовий та особистісний розвиток дітей

40

молодшого шкільного віку. Література з навчальної дисципліни

1. Павелків Р.В., Цигипало О.П. Дитяча психологія. – К.: Академія, 2008. 2. Дуткевич. Т.В. Дошкільна психологія. – К: Центр учбової літератури. -

2007. 3. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія – К.: Академія, 2005. 4. Мухина В.С. Детская психология. –М., 1999. 5. Шаграева О.А. Детская психология.- М.,2001. 6. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы.- М., 1995. 7. Урунтаєва Г.А. Дошкольная психология.- М., 1999. 8. Урунтаева Г.А. Практикум по дошкольной психологии. – М., 1998.

«Соціальна психологія»

Шифр – ППЗ.2.5 Всього – 108 год. (3 кредити) Форма контролю:іспит Мета викладання дисципліни: формування у студентів уявлень про

предмет соціальної психології, його складові, про феномени та закономірності соціальної поведінки особистості та різних груп.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Соціальна психологія» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: основні поняття курсу, історію виникнення та методологічні основи дисципліни, її зв’язок з іншими науками, основні напрямки розвитку соціально-психологічних теорій, підходи до дослідження соціально-психологічних феноменів, нові тенденції розвитку галузі; соціально-психоло-гічні характеристики спілкування, особистості, соціальних груп; методи їх до-слідження; значимість виявлених соціально-психологічних закономірностей для розуміння сучасного стану суспільства; напрямки прикладної соціальної психології й особливості практичної соціальної психології.

• уміння: оперувати понятійно-категоріальним апаратом дисципліни, осмислювати різні соціально-психологічні явища, опираючись на принципи природничонаукової, гуманітарної і постмодерністської парадигм, самостійно складати програму та проводити соціально-психологічні дослідження; використовувати прийоми ефективного слухання, перцепції і психологічного впливу, ефективно розв’язувати конфлікти, запобігати їх виникненню, ство-рювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; давати ре-комендації щодо його формування в організації, сім’ї та ін.

Змістовий модуль І. «Наукові атрибути соціальної психології. Соціально-психологічні проблеми особистості. Закономірності спілкування

та взаємодії людей» НЕ 1.1. Вступ до курсу «Соціальна психологія» Предмет, об’єкт, завдання, функції, структура, галузі та основні поняття

соціальної психології. Зв’язок соціальної психології з іншими науками. НЕ 1.2. Становлення соціальної психології як науки Етапи становлення соціальної психології як науки. Розвиток соціальної

41

психології у світі та колишньому СРСР. Сучасна західна соціальна психологія. Розвиток соціальної психології в Україні.

НЕ 1.3. Методологія та методи соціальної психології Поняття методології наукового дослідження. Принципи побудови соціа-

льно-психологічного дослідження та процедура його проведення. Загальні та спеціальні методи соціальної психології.

НЕ 1.4. Соціально-психологічні проблеми особистості. Особистість з погляду соціальної психології. Проблема соціалізації та

розвитку особистості. Асоціальні прояви особистості. Соціально-психологічні регулятори поведінки людини. Особистість у групі. Статусно-рольові характеристики особистості.

НЕ 1.5. Соціально-психологічна характеристика спілкування Види, завдання, функції, аспекти, рівні, форми та стилі спілкування. Ко-

мунікація в міжособистісних відносинах (комунікативний аспект). Перешкоди на шляху спілкування. Міжособистісна взаємодія (інтерактивний аспект). Міжосбистісний вплив. Сприймання і розуміння людьми один одного (перцеп-тивний аспект).

НЕ 1.6 Контрольна робота Змістовий модуль ІІ. «Група як об’єкт соціально-психологічного

дослідження. Соціальна психологія малих та великих груп. Прикладний аспект соціальної психології»

НЕ 2.1. Теоретико-методологічні та історичні аспекти дослідження малої групи

Поняття, основні характеристики та класифікація соціальних груп. Характеристика малої соціальної групи. Історія дослідження малої соціальної групи. Структура та моделі розвитку малої групи.

НЕ 2.2. Динамічні характеристики малої групи Поняття та механізми групової динаміки. Групові норми та груповий тиск.

Лідерство та керівництво у малій групі. Групова згуртованість і груповий конфлікт. Прийняття групового рішення. Соціальна психологія міжгрупових відносин. Сім’я як мала соціальна група.

НЕ 2.3. Соціальна психологія спільностей та соціальних інститутів. Соціально-психологічна характеристика великих груп і соціальних рухів.

Основні характеристики великих стихійних груп, їх види. НЕ 2.4. Основи прикладної соціальної психології. Предмет, завдання, функції, рівні та сфери застосування соціальної психо-

логії. Прикладні дослідження у соціальній психології. Груповий, організа-ційний та особистісний розвиток. Психологія реклами.

НЕ 2.5. Контрольна робота Література з навчальної дисципліни

1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высш.уч.заведений. –5-е изд., испр. и доп. М.: Аспект Пресс, 2004. – 365с.

2. Битянова М.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей. Уч. пос. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 576с.

3. Волянська О.В., Ніколаєвська А.М. Соціальна психологія:

42

Навч.посібн.- К.: Знання, 2008. – 275с. 4. Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. Соціальна психологія: Підручник. – К.,

2006. – 400с. 5. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр

навчальної літератури, 2005. – 624с. 6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.:

Академвидав, 2003. – 448с. 7. Социальная психология: Учеб. пособ. /Под общ. ред. А.Н.Сухова,

А.А.Деркача. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 600с. Социальная психология. Хрестоматия / Сост. Е.П.Белинская, О.А.Тихома-

ндрицкая. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 475с.

«Історія психології» Шифр - ППЗ.2.6 Всього – 198 год. (5,5 кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: формування у студентів наукових уявлень

про виникнення та динаміку розвитку психологічних знань у світовій та вітчизняній історії, ознайомлення з основними результатами та закономірно-стями даного процесу; формування та розвиток знань про психіку; розуміння студентами логіки становлення психології, причин зміни її предмета та про-відної проблематики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Історія психології» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: основні поняття курсу, методологічні основи дисципліни, закономірності розвитку предмета психології; конкретні психологічні теорії та факти, наукові школи та їх принципи, основні персоналії, їх досягнення, ідеї засновників напрямків і шкіл світової психології; погляди окремих науковців на проблему психічного, історичні відкриття психологічної науки, її помилки та ін.; ключові положення основних психологічних теорій; основні віхи розвитку психології в Україні та світі; сучасний стан психологічних досліджень в Україні і їх місце в світовій психології.

• уміння: застосовувати отримані знання у майбутньому на практиці, при написанні наукових робіт, орієнтуватись у розвитку психологічної науки, його закономірностях; визначати передумови, впливи, взаємозв’язки тих чи інших ідей, теорій; прослідкувати історію розвитку ідей та психологічних шкіл; ідентифікувати тексти, точки зору; визначати тенденції розвитку тих чи інших ідей та поглядів; моделювати зміст певних психологічних понять (відповідно до епохи, школи, автора); володіти основами історико-порівняльного дослідження, методами біографічного, тематичного, категоріально-понятійного та логіко-структурного аналізу життєвого шляху вчених та їх наукових здобутків; здійснювати історичну реконструкцію генезису наукових ідей і теорій, виявляти спадкоємні зв’язки у розробці психологічних проблем; проводити співставлення теорій та концепцій.

Змістовий модуль І. «Розвиток психологічних знань в рамках вчення

43

про душу та філософського вчення про свідомість (до І пол. ХІХ ст.)» НЕ 1.1. Історія психології як наука Предмет, завдання, та методи дисципліни. Етапи розвитку психології.

Фактори розвитку історії психології. НЕ 1.2. Розвиток психологічних знань у древніх цивілізаціях та в епоху

Античності Поява перших знань про душу. Традиції лікування у древніх цивілізаціях

Месопотамії та Єгипту. Психологічні ідеї у філософсько-релігійних школах Індії та Китаю. Загальна характеристика епохи Античності. Психологічні теорії античності: уявлення про душу філософів Мілетської школи; погляди Піфагора; вчення про Логос Геракліта; Протагор – представник софізму; атомістична концепція Демокрита; ідеалістичні погляди Платона; вчення Аристотеля про душу. Філософсько-етична система Сократа. Медична і філософська школа Гіппократа. Олександрійська школа лікарів. Психофізіологія К.Галена. Психологічні концепції еллінізму. Неоплатонізм Плотіна.

НЕ 1.3. Розвиток психології в епохи Середньовіччя та Відродження (V-XVII ст.)

Загальна характеристика періоду. Християнська філософія Августина Ав-релія. Погляди І.Еріугена та П.Абеляра. Арабомовна наука: психологічні систе-ми Ібн аль-Хайсама, Ібн Сіни, Ібн Руда. Психологія пізнього Середньовіччя (XII-XV ст.): томізм Фоми Аквінського; Р.Бекон і його критика томізму; Д.Скотт: матерія як умова будь-якого творіння; В.Оккам – проповідник номіна-лізму. Розвиток психології в епоху Відродження (XV-XVII ст.): ідеї Відроджен-ня в Італії (Бернардино Телезіо, Леонардо да Вінчі), Іспанії (Хуан Луїс Вівес, Хуан Уарте) та Німеччині (Гокленіус, Меланхтон).

НЕ 1.4. Становлення психологічної думки Нового часу (XVII ст) Загальна характеристика періоду. Перші теорії Нового Часу: механіцизм та

дуалізм Р.Декарта; Ф.Бекон – проповідник емпіризму. Раціоналізм у психології: етика Б.Спінози; ідеалістична традиція в теорії Г.Лейбніца. Матеріалізм Т.Гоббса. Сенсуалізм Д.Локка.

НЕ 1.5. Психологічні ідеї Просвітництва (XVIII ст) Загальна характеристика психології у XVIII ст. Розвиток французької

психології: Е.Кондільяк – пропагандист досвідного походження знань; образ «людини-машини» у поглядах Ж.Ламетрі лідери руху за новий світогляд: К.Гельвецій, П.Гольбах, Д.Дідро; Ж.-Ж.Руссо і теорія природної людини; Погляди Ш.Боне та матеріалізм П.Ж.Кабаніса. Розвиток німецької психології: психофізіологічний паралелізм Х.Вольфа; теорія пізнання І.Канта; вчення про пороги свідомості І.Гербарта. Розвиток психології у ХVІІІ ст у Англії: матеріалістичні погляди Д.Толанда; асоціанізм Д.Гартлі та Дж.Прістлі. Асо-ціативна психологія Д.Берклі та Д.Юма.

Змістовий модуль ІІ. «Розвиток психології як науки» НЕ 2.1. Розвиток асоціативної психології у ХІХ ст. Розвиток асоціативної психології у І пол. ХІХ ст.: класичні теорії асоціаніз-

му Т.Брауна, Дж.Мілля. Розвиток асоціативної психології у ІІ пол. ХІХ ст: тео-рія «ментальної хімії» Д.С.Мілля; статика та динаміка уявлень у теорії І.Ф.Гер-

44

барта; еволюційний підхід у психології у концепціях О.Бена та Г.Спенсера. НЕ 2.2. Становлення експериментальної психології Ч.Белл та Ф.Мажжанді: відкриття рухових і чутливих нервів. Психофізика

Г.Т.Фехнера та Е.Вебера. Психофізіологія І.Прохазкі, Ф.Дондерса та Г.Гельмго-льца, С.Пуркіне, І.Мюллера. Еволюційна теорія Ч.Дарвіна. Нове розуміння реф-лексу Е.Пфлюгером. В.Вундт – «батько» експериментальної психології. «Крива забування» Г.Еббінгауза.

НЕ 2.3. Розвиток психології в кінці ХІХ на початку ХХ ст. Криза інтроспективної психології свідомості. Поява нових психологічних

шкіл: структуралізм (Е.Тітченер); Вюрцбурзька школа (О.Кюльпе, Н.Ах, К.Бюлер, О.Зельц); Функціоналізм (Ф.Брентано, К.Штумпф, У.Джемс, Д.Дьюї, Д.Енджелл, Р.Вудвортс); Французька психологічна школа (А.Льєбо, Ж.Шарко, Т.Рібо, П.Жане, Е.Дюркгейм, Л.Леві-Брюль, Г.Тард); описова психологія (В.Ді-льтей, Е.Шпрангер).

НЕ 2.4. Розвиток галузей психології Психологія розвитку: створення педології С.Холлом; періодизація пси-

хічного розвитку К.Гетчінсона; Дж.Селлі: асоціанізм у дитячій психології; педагогічна психологія Е.Меймана; ідея саморозвитку у концепції Е.Клапареда; А.Гезелл: нормальне дитинство; Д.М.Болдуїн: культурний розвиток дитини; визначення стадій психічного розвитку дитини К.Бюлером; дослідження життєвого шляху людини Ш.Бюлер; етнопсихологія дитинства М.Мід; пси-хологічна ідеї А.Валлона і його зв’язок з французькою соціологічною школою. Розвиток етнічної психології (І.Г.Гердер, М.Лацарус, Х.Шьейнталь, К.Д.Кавелін, В.Вундт, Г.Г.Шпет, У.Ріверс, В.Бенедикт, А.Кардінер, Р.Лінтон). Становлення соціальної психології (Е.Дюркгейм, Г.Тард, Г.Лебон, З.Фрейд, Е.Гуссерль, М.К.Михайловський, В.М.Бехтерєв). Розвиток диференційної психології (Ф.Гальтон, Е.Крепелін, Г.І.Росоолімо, Д.М.Кеттел, А.Біне, Г.Мюнстерберг). Зоопсихологія (Дж.Романес, К.Ллой-Морган, Ж.Леб, Г.С.Дженінгс, В.А.Вагнер).

НЕ 2.5. Основні психологічні школи ХХ ст. Поведінка як предмет психології. Біхевіоризм: теорія Е.Торндайка; теорія

Д.Уотсона. Несвідоме як предмет психології. Психоаналіз: теорія З.Фрейда; аналітична психологія К.Г.Юнга; індивідуальна психологія А.Адлера. Гешта-льтпсихологія: дослідження процесу пізнання М.Вертгеймером; дослідження К.Коффки та В.Келера. Динамічна теорія особистості та групи К.Левіна.

НЕ 2.6. Еволюція шкіл та напрямків у ХХ ст. Виникнення необіхевіоризму (У.Хантер, К.Лешлі, Е.Толмен). Оперантний

біхевіоризм Б.Ф.Скіннера. Теорія соціального научіння (Д.Г.Мід, М.Міллер, Д.Б.Роттер, А.Бандура). Розвиток психоаналізу у 30-50-ті рр. (К.Хорні, В.Райх, О.Ранк, Б.Маліновський, А.Кардінер, Х.С.Салліван). Модифікація глибинної психології у ІІ пол. ХХ ст. (Е.Фромм, А.Фрейд, М.Клейн, Д.Боулбі, Е.Берн, Ж.Лакан, Е.Еріксон).

НЕ 2.7. Поява нових напрямків у ІІ пол. ХХ ст. Загальна характеристика гуманістичної психології (Г.Олпорт, А.Маслоу,

К.Роджерс, В.Франкл). Когнітивна психологія (Д.Міллер, У.Найссер, Г.Келлі).

45

Генетична психологія (Ж.Піаже, Д.С.Брунер) НЕ 2.8. Розвиток психології у Російській імперії та СРСР Зародження російської психології (І.С.Сечєнов, К.Д.Кавелін, М.М.Троць-

кий). Психологія на межі ХІХ-ХХ ст. (В.С.Соловйов, Л.М.Лопатін, М.О.Лоссь-кий, О.І.Введенський, М.Я.Грот, Г.І.Челпанов, О.Ф.Лазурський, М.М.Ланге, Л.Й.Петражицький, Д.М.Овсяннико-Куликовський). Російська психологія у 20-40-х рр. ХХ ст. (І.П.Павлов, В.М.Бехтерєв, О.О.Ухтомський, М.О.Бернштейн, К.М.Корнілов, Г.Г.Шпет, П.П.Блонський, О.Б.Залкінд, М.Я.Басов, Л.С.Виготсь-кий). Розвиток психології у радянський час (Б.Г.Ананьєв, О.Р.Лурія, В.М.М’я-сищев, Л.С.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, А.О.Смірнов, Б.М.Теплов, О.В.Запоро-жець, Л.О.Венгер, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, М.І.Лісіна, Д.М.Узнадзе)

НЕ 2.9. Психологія в Україні та її розвиток у власних межах Розвиток психологічних ідей у ХІІ-ХVIІІ ст. (К.Сакович, І.Гізель, С.І.Явор-

ський, Ф.Прокопович, М.Козачинський, С.Калиновський, Г.Кониський, Г.С.Сковорода, Я.П.Козельський). Характеристика психологічної науки у ХІХ-І пол. ХХ ст. (М.О.Максимович, П.Д.Юркевич, Ю.Я.Охорович, П.І.Ковалевсь-кий, В.В.Верданський, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, В.Я.Данилевський, П.І.Зінченко, Л.І.Божович, О.В.Киричук, В.Янів, В.А.Роменець та ін.). Психоло-гія початку ХХІ ст. (С.Д.Максименко, Н.В.Чепелева, Г.О.Балл, Ю.І.Машбиць, В.О.Моляко, Ю.М.Швалб, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, Л.Ф.Бурлачук, Ю.Л.Трофімов, А.Б.Коваленко, Г.В.Ложкін, М.І.Пірен та ін.)

Література з навчальної дисципліни 1. Ждан А.Н. История психологи: От Античности до наших дней; учебник

для вузов. – М.: Академический проект, 2007. – 576с. 2. Жуков С.М., Жукова Т.В. Історія психології: Навчальний посібник. – К.:

Центр навчальної літератури, 2005. – 224с. 3. Історія психології: античність. Конспект лекцій / Укл.: Чуйко Г.В.,

Кривко Т.А. – Чернівці: Рута, 2006. – 80с. 4. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навчальний

посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 248с.

5. Лучинин А.С. История психологии: учебное пособие. – М.: Издательство «Экзамен», 2006. – 286с.

6. Марцинковская Т.Д. История психологии. – М.: Издат. центр «Академия», 2001. – 544с.

7. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История и теория психологии. – В 2-х т. – Р-на-Д, 1996. – 377с.

8. Роменець В.А. Історія психології епохи Просвітництва. – К.: Вища шк., 1993. – 507 с.

9. Роменець В.А. Історія психології стародавнього світу. – К.: Вища шк., 1983. – 119 с.

10. Роменець В.А. Історія психології середніх віків. – К., 1985. – 220с. 11. Роменець В.А. Історія психології: ХІХ – початок ХХ століття:

Навч.посібник. – К.: Либідь, 2007. – 832с.

46

12. Якунин В.А. История психологи. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. – 376с.

«Загальна педагогіка»

Шифр - ППЗ.3.1 Всього – 252 год.(7 кредитів). Форма контролю: іспит, залік Мета викладання дисципліни: формування у студентів знань про загальні

засади педагогіки, теорію навчання й виховання учнів, управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі з урахуванням сучасних досягнень педагогіки і психології та досвіду розбудови української національної школи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Загальна педагогіка» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: короткі відомості з історії педагогіки; завдання та методи педагогіки; суть процесу навчання; моделі та структуру процесу навчання; зміст освіти в національній школі; закономірності та принципи навчання та виховання; методи і засоби навчання та виховання.

• уміння: організовувати навчально-виховний процес; використовувати різні форми і методи, які б сприяли засвоєнню теоретичних знань з педагогіки, розвитку пізнавальних інтересів, необхідних професійних вмінь і навичок; організовувати практику та позаурочну науково-дослідну діяльність; розрізняти вікові психологічні властивості особистості; регулювати професійне спілкування в системі міжособистісних взаємин з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей;

Змістовий модуль І. Загальні засади педагогіки НЕ 1.1. Предмет і завдання педагогіки на сучасному етапі розвитку

суспільства Педагогіка як наука, її становлення і розвиток Предмет і основні категорії

педагогіки. Система педагогічних наук. Завдання педагогіки на сучасному етапі розвитку суспільства

НЕ 1.2. З історії педагогіки Педагогіка давнього світу. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей

у середньовічній Європі, в епоху відродження та реформації. Становлення і розвиток зарубіжної педагогічної науки (ХУ11 - ХХ ст.) . Історія української школи і педагогіки.

НЕ 1.3. Методика педагогічних досліджень Шляхи наукового пізнання проблем педагогіки. Методологія педагогіки.

Класифікація методів науково-педагогічного дослідження. Принципи та етапи дослідження.

НЕ 1.4. Розвиток, виховання і формування особистості Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив

середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Особистість і концепції гуманістичного виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості.

47

Змістовий модуль ІІ. Теорія виховання НЕ 2.1. Суть процесу виховання Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили. Етапи

процесу виховання. Управління процесом виховання. Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми. Результати процесу виховання.

НЕ 2.2. Основні напрямки виховання. Розумове виховання. Формування наукового світогляду. Моральне

виховання. Статеве виховання і підготовка до сімейного життя. Виховання свідомої дисципліни, почуття обов”язку та відповідальності. Правове виховання. Екологічне виховання. Трудове виховання.

НЕ 2.3. Організаційні форми роботи Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи. Форми виховної

роботи. Позашкільні навчально-виховні заходи. Виховання учнівського колективу: суть, ознаки та функції

колективу. Шляхи згуртування колективу. НЕ 2.4. Спільна виховна робота школи, сімї та громадськості. Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім”ї. Шляхи підвищення

педагогічних знань батьків. Види і методи роботи з батьками учнів. Залучення громадськості до виховання дітей.

Змістовий модуль ІІІ. Теорія освіти і навчання (дидактика) НЕ 3.1. Суть процесу навчання. Поняття дидактики. Навчання як спосіб організації педагогічного процесу.

Функції процесу навчання. Методологічні основи навчання. Види навчання та їх характеристика.

НЕ 3.2. Зміст освіти в національній школі Поняття змісту освіти. Державно-суспільні системи управління освітою.

Характеристика навчальних планів, програм і підручників. Зміст освіти зарубіжної школи. Закономірності навчання. Характеристика основних принципів навчання.

НЕ 3.3. Методи і засоби навчання Поняття і сутність методу та прийому навчання. Класифікація методів

навчання. Методи організації та здійснення навчально- пізнавальної діяльності. Засоби навчання. Вибір методів навчання. Використання комп”ютерної техніки у навчанні.

НЕ 3.4. Види і форми організації навчання Види навчання. Поняття про форми організації навчання. Урок як основна

форма організації навчання. Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі.

НЕ 3.5. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю Суть і основні види контролю успішності учнів. Оцінка результатів

навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.

Змістовий модуль ІV. Школознавство НЕ 4.1. Наукові засади внутрішнього управління. Принципи управління освітою. Органи освіти: їх функції та структура.

48

Керівництво навчально-виховною роботою школи. Планування роботи школи. НЕ 4.2. Інноваційні процеси в освіті. Впровадження досягнень

педагогічної науки в шкільну практику. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності. Форми розвитку

професійно-педагогічної культури вчителя. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.

Література з навчальної дисципліни 1. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – Рівне,

1996. – 236с. 2. Педагогіка / За ред.А.М.Алексюка. – К., 1985. 3. Педагогіка / За Ред. М.Д.Ярмаченка. – К., 1986. 4. Педагогика / Под ред. И.Ф. Харламова. – Минск, 1990. 5. Лозов В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання:

Навчальний посібник /Харк.держ.пед.ун-т ім. Г.С. сковороди. – 2-е вид. випр… і доп. – Харків. «ОВС», 2002.

6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч.посібник. – К.: Академія, 2002. – 527с. 7. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посібник для вузів. – К.: Академія, 2001.

– 576 с. 8. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття”).-К.,

1994. - 17 с.

«Педагогіка дошкільна» Шифр – ППЗ.3.2 Всього - 234 год. (6,5 кредита) Форма контролю: іспит, залік Курс «Педагогіка дошкільна» виступає як основна дисципліна, що

визначає мету і завдання виховання, закономірності відбору змісту, методів, форм організації виховання і освіти дітей дошкільного віку. Педагогіка дошкільна розвивається в тісному зв'язку з науками, що вивчають людину: філософії, психології, анатомії, приватними методиками. Методологічною основою дошкільної педагогіки є філософія.

Мета викладання дисципліни: забезпечити володіння студентами теорією і практикою різнобічного гармонійного розвитку дітей в умовах гуманізації педагогічного процесу.

-знання про: базову систему наукових знань в галузі педагогіки дошкільного дитинства, сучасних концепцій і актуальних проблем теорії і практики дошкільної освіти;

- уміння і навики роботи з дітьми в умовах особистісно-орієнтованого виховання і навчання;

- необхідні професійно-педагогічні уміння, педагогічну рефлексію, творчі здібності;

- особисту педагогічну спрямованість, ціннісні гуманістичні орієнтації, інтерес до самостійного дослідження, актуальних питань педагогіки

49

дошкільного дитинства. - уміння про: - закономірності фізичного, етичного, психічного, розумового розвитку

дитини дошкільного віку; - самоцінність дошкільного дитинства як особливого періоду в розвитку

людини; - систему практичних умінь і навичок, що забезпечують правильну

організацію педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі; - уміння вибирати найбільш раціональні форми організації дитячої

діяльності залежно від конкретної педагогічної ситуації; - уміннями діагностувати рівень розвитку, вихованості і навченій

дошкільників, оцінювати методичну оснащеність педагогічного процесу, вносити конкретні пропозиції по його вдосконаленню.

ЗМ І. Дошкільна педагогіка як галузь педагогічної нуки Н.Е.1.1. Дошкільна педагогіка як наука. Методологічні основи дошкільної педагогіки. Філософські основи

виховання дітей дошкільного віку. Предмет і функції дошкільної педагогіки. Дитинство як феномен соціального розвитку, самоцінність і унікальність дошкільного дитинства. Становлення дошкільної педагогіки як науки. Теорія соціокультурного спадкоємства. Ампліфікація розвитку, цілісного і деятельнісно-особистого підходу в сучасної педагогіки дошкільного дитинства (Выготський Л.С., Запорожець А.В., Леонтьев А.Н., Эльконін Д.Б., Петровський А.В. і ін.). Джерела дошкільної педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження в дошкільній педагогіці.

Н.Е.1.2. Сучасна дошкільна освіта як педагогічна система. Дошкільна освіта як педагогічна система, націлена на цілеспрямований

розвиток дошкільника і підготовку до школи. Сучасні концепції дошкільної освіти про цілі і завдання дошкільної освіти. Гуманізація, демократизація і особова спрямованість дошкільної освіти. Варіативність змісту і педагогічних технологій дошкільної освіти. Комплексні і парціальні освітні програми для дошкільників («Малятко», «Дитин», «Українське дошкілля», та ін.). Сучасні види дошкільних освітніх установ, їх характеристика. Створення умов для повноцінного розвитку і виховання, самовираження особи дитини в дитячому саду. Особово-орієнтована модель побудови педагогічного процесу і взаємодію дорослого і дитину в дитячому саду.

Н.Е.1.3. Дитина як об'єкт і суб'єкт виховання. Зміст понять: особа, індивід, індивідуальність, суб'єкт діяльності, об'єкт.

Чинники розвитку особи дитини. Особа дитини як об'єкт і суб'єкт виховання. Вітчизняні і зарубіжні дослідження з проблеми соціалізації і індивідуалізації дитини в період дошкільного дитинства. Дошкільний вік як період первинного становлення особи і виховання гуманістично направлених відносин до світу.

Поняття про мету виховання, її об'єктивний характер. Визначення мети виховання соціальним замовленням суспільства і особливостями розвитку дитини дошкільного віку. Історична трансформація мети виховання. Видатні педагоги минулого: Я. Коменській, І. Песталоцці, Ф. Фребель, М. Монтессорі,

50

К.Д.Ушинський, К.Н. Вентцель і ін. про мету виховання. Гуманізація мети і принципів педагогічної роботи з дітьми. Завдання виховання дітей дошкільного віку.

Н.Е.1.4. Виховання і розвиток дітей раннього і дошкільного віку. Основні поняття: вікові періоди, що веде вид діяльності, статева

ідентифікація, соціальні потреби, адаптація, мотиви і ін. Розвиток і виховання дітей раннього віку. Н.М. Щелованов, Н.М. Аксаріна, М.Ю. Кистяковськая про необхідність виховання дітей з перших днів життя. Своєрідність періоду раннього дитинства. Основні педагогічні правила виховання дітей раннього віку. Виховання дітей першого року життя. Характеристика розвитку і особливості виховання дітей на кожному віковому етапі першого року життя. Виховання дітей другого року життя. Виховання дітей третього року життя. Своєрідність ігор-занять з дітьми раннього віку. Виховання дітей середнього і старшого дошкільного віку.

ЗМ ІІ. Завдання, зміст і методи всебічного і гармонійного виховання дітей

Н.Е.2.1. Фізичне виховання Основи теорії фізичного виховання (П.Ф. Лесгафт, Т.И. Осокина, И.М.

Сеченов, Г.П. Вертко, И.П. Паків і ін.). Завдання, зміст і засоби фізичного виховання. Режим дня дошкільника, його значення для фізичного і загального розвитку. Формування культурно-гігієнічних навиків. Місце рухової діяльності в режимі дня. Умови, що сприяють фізичному розвитку. Роль педагога у формуванні у дошкільників здорового способу життя.

Н.Е.2.2. Етичне виховання. Теоретичні основи етичного виховання. Поняття етичного виховання і

етичного розвитку. Гуманістична спрямованість соціально-етичного виховання дошкільників. Завдання етичного виховання дітей. Засоби і методи етичного виховання в сім'ї і дитячому саду. Зміст соціально-етичного виховання дітей дошкільного віку. Виховання етичних відчуттів і гуманного відношення до тих, що оточують. Виховання етично-вольових якостей дитини. Формування у дітей дружніх відносин, початків колективізму. Дитячі об'єднання і їх значення у вихованні дітей дошкільного віку. Структура дитячих об'єднань, їх мотиви. Виховання культури поведінки в дитячому саду і сім'ї. Виховання дисциплінованості в дошкільному віці (Е.Ю. Демурова, А.С. Макаренко). Умови розвитку самостійності, співпраці. Виховання початків громадянськості і патріотизму. Показники і діагностика соціально-етичного розвитку дітей.

Н.Е.2. 3. Трудове виховання. Теоретичні основи трудового виховання дітей дошкільного віку.

Становлення теорії трудового виховання дошкільників у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. Становлення компонентів трудової діяльності в дошкільному дитинстві (Я.З.Неверович, В.Г. Нечаєва). Елементарна трудова діяльність дошкільників, її своєрідність. Мета і завдання трудового виховання дітей дошкільного віку. Види праці дітей дошкільного віку, форми його організації в різних вікових групах. Системні знання про працю дорослих і їх роль в трудовому вихованні. Трудове навчання і його вміст в різних вікових

51

групах. Самостійна трудова діяльність дітей і її спрямованість на розвиток активності, ініціативи і творчої індивідуальності. Умови трудового виховання: взаємозв'язок засобів трудового виховання; створення розвиваючого наочного середовища; дотримання гігієнічних вимог до організації дитячої праці; особово-орієнтована взаємодія педагога і дітей в різноманітній трудовій діяльності. Діагностика трудової діяльності дошкільника.

Н.Е.2.4. Розумове виховання дошкільників. Теоретичні основи розумового виховання дітей дошкільного віку

(методологічні, психологічні, фізіологічні). Сенсорні основи розумового виховання і розвитку основних видів діяльності дитини. Сенсорне виховання в зарубіжних і вітчизняних системах (А.В. Запорожець, А.П. Усова, Н.П.Сакулина, Н.И. Под'яков, Л.А. Венгер, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі). Зміст сенсорного виховання на різних вікових етапах розвитку дитини. Суть і особливості системи розумового виховання у вітчизняній дошкільній педагогіці (Л.С. Виготській, А.В. Запорожець, П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін).

Завдання, засоби і умови розумового виховання дітей дошкільного віку. Організація і керівництво пізнавальною діяльністю дошкільників. Теорія дошкільного навчання в зарубіжній і вітчизняній педагогіці (Я.А. Коменській, И.Г. Песталоцци, К.Д. Ушинській, Е.И. Тіхєєва і ін.). Суть дошкільного навчання. Дидактичні принципи навчання дітей. Методи навчання і розумового виховання. Традиційні і інноваційні форми навчання, їх виховна можливість. Формування передумов до учбової діяльності в дошкільному віці. Діагностика розумового розвитку дошкільників.

Н.Е.2.5. Естетичне виховання дошкільників. Теоретичні основи естетичного виховання дітей дошкільного віку.

Завдання і зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку. Засоби естетичного виховання дітей дошкільного віку. Умови естетичного виховання дітей. Розвиток дитячої творчості. Формування художньо-мистецьких здібностей. Показник і діагностика художнього розвитку дітей.

ЗМ ІІІ. Виховання дітей в грі Н.Е.3. 1. Походження гри в історії суспільства. Теорії гри Зв'язок її насилу і мистецтвом (Г.В.Плеханов, К.Д. Ушинський, П.Ф.

Лесгафт, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін). Розробка теорії гри в методиці керівництва нею в дитячому закладі (Е.А. Флеріна, Д.В.Менджерицька, А.П. Усова, Т.А. Маркова, С.Л. Новосьолова, Н.Я. Міхайленко, Н.П.Короткова і ін.). Завдання і зміст розвитку ігрової діяльності в різних вікових групах. Виникнення і розвиток гри в ранньому дитинстві. Керівництво дорослими ігровою діяльністю дітей. Види дитячих ігор, їх класифікації. Місце гри в педагогічному процесі.

Н.Е.3.2.Творческие ігри в структурі педагогічного процесу. Сюжетно-ролеві ігри, їх особливості, значення у вихованні дітей.

Структура сюжетно-ролевої гри, її генезис. Методи керівництва творчими, сюжетно-ролевими іграми. Вплив спрямованості і керівництва творчими іграми на розвиток гри як діяльності, оволодіння способами побудови гри, формування

52

особи дитини, дитячого ігрового співтовариства. Ігри драматизації, режисерські і будівельні, такі, що театралізуються ігри як вид творчої гри, їх особливості і розвиваюче значення.

Н.Е.3. 3. Ігри з правилами в структурі педпроцесса. Розвиваюче значення ігор з правилами. Характеристика різних видів ігор з

правилами, їх структура і зміст. Дидактичні ігри. Види дидактичних ігор. Методика організації і проведення дидактичних ігор.

Н.Е.3.4. Іграшка як соціокультурний феномен Освітня і виховна цінність іграшки (К.Д. Ушинській, Е.А.Флерина і ін.).

Історія іграшки як предмету мистецтва і засобу виховання. Основні види іграшок.

ЗМ ІV. Організація цілісного педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі

Н.Е.4.1. Організація цілісного педагогічного процесу ДНЗ. Цілісний педагогічний процес дошкільної установи: теоретичні основи,

суть, структура, характеристика основних компонентів, їх взаємозв'язок. Принципи побудови педагогічного процесу в ДОУ. Розвиваюче, особисто-орієнтоване, взаємодія вихователя і дітей. Моделі побудови педагогічного процесу: навчальна, комплексно-тематична, предметно-розвиваюча. Гуманізація педагогічного процесу в ДНЗ. Побудова наочно-розвиваючого середовища. Теоретичні основи планування. Види планування. Облік і педагогічний аналіз роботи з дітьми.

Н.Е.4.2.Дошкільний навчальний заклад і школа Актуальні проблеми готовності дітей до шкільного навчання. Зміст

показника готовності до школи. Структура готовності до школи (фізіологічна; фізична; психологічна: інтелектуальна, соціально-етична, емоційна, вольова, мотиваційна). Особливості організації виховно-освітньої роботи з дітьми 7-го року життя. Прогнозування, попередження і подолання відставання дошкільників в учбовій діяльності. Спадкоємність між дошкільною і початковою освітою. Необхідність узгодження програм і методів навчання і виховання. Вивчення системи вимог, що пред'являються випускникові ДНЗ. Форми зв'язку дитячого саду і школи.

Н.Е.4.2Дитячий сад і сім'я. Психолого-педагогічні основи взаємодії дитячого саду і сім'ї. Завдання

співпраці ДОУ з сім'єю. Психолого-педагогічні основи сімейного виховання. Проблеми виховання дошкільників в сім'ї. Особливості виховання дитини в різних типах сім'ї. Формування батьків як педагогів. Форми і методи роботи ДНЗ з сім'єю.

Література з авчальної дисципліни 1. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского .-М.:Просвещение, 1983. – 608 с. 2. Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В. И. Логиновой, П. Г.

Саморуковой. Ч. 2. — М., 1988. 3. Дошкільна педагогіка /Під ред.. Т.І.Панманської К., 2000р. 4. Наступність у навчально-виховній роботі дитячого садка і школи /За

ред. 3.Н. Борисової.—К.,1985.

53

5. Основы дошкольной педагогики / Под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. — М., 1980.

6. Плохій 3. П., Дьоміна I. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу “школа — дитячий садок”. — К., 1988.

7. Типовий перелік обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу // Дошкільне виховання. — 2002. — № 10—11.

8.Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академія, 2000. – 543 с.

«Історія зарубіжної та української педагогіки» Шифр – ППЗ.4 Всього - 108 год. (3 кредити) Форма контролю: іспит Нормативний курс «Історія педагогіки» є органічною частиною системи

підготовки кваліфікованих кадрів для сучасної загальноосвітньої школи, належить до фундаментальних наукових та навчальних дисциплін, які викладаються на факультеті педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Мета курсу «Історія зарубіжної та української педагогіки» – ознайомити студентів з історією зародження та розвитку суспільного навчання й виховання, науково-педагогічної думки, дати основи порівняльної педагогіки.

У процесі вивчення курсу «Історія педагогіки» студенти повинні оволодіти наступними компетенціями. Вони повинні знати: особливості становлення і розвитку системи освіти і виховання в різних країнах на певних етапах їх історії; основні положення праць класиків світової педагогічної науки; тенденції еволюції світової педагогічної науки та її роль у навчання і вихованні підростаючих поколінь.

Студенти повинні уміти: аналізувати науково-педагогічну літературу і творчу спадщину видатних педагогів минулого; виявити прогресивні ідеї у розвитку світової педагогічної науки і освіти; порівнювати розвиток систем освіти у різні періоди їх еволюції; використовувати надбання світової педагогічної науки і практики у власній діяльності. Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями.

ЗМ 1. Історія зарубіжної школи та педагогіки Н.Е.1.2. Методологічні основи курсу «Історія педагогіки». Школа та виховання в первісному світі і державах Стародавнього сходу.

Предмет, мета, завдання та основні поняття курсу “Історія педагогіки”. Періодизація та джерельна база світового історико-педагогічного процесу. Зародження виховання, його становлення як усвідомленого цілеспрямованого процесу. Первісне суспільство: характерні ознаки організаційних форм виховання.

Н.Е.1.2. Освіта виховання та педагогічна думка в античному світі та в епоху європейського середньовіччя.

Суспільно-економічні особливості епохи рабовласництва VI-I ст. до н.е. як чинники розвитку освіти та культури Стародавньої Греції та Риму. Спартанська

54

та афінська виховні системи: порівняльно-зіставний аналіз. Основні типи навчальних закладів у Стародавньому Римі. Середньовіччя як окремий етап розвитку людського суспільства. Загальна характеристика основних типів навчальних закладів середньовічної Європи. Виникнення перших європейських університетів як осередків освіти та науки.

Н.Е.1.3. Педагогічна теорія і практика епохи Відродження в Західній Європі.

Загальна характеристика західноєвропейського феодального суспільства кінця ХІV – початку XVII ст. Гуманістична педагогіка епохи Відродження: «Будинок радості» Вітторіно да Фельтре; педагогічні ідеї в творчості представників раннього утопізму; педагогічні памфлети Еразма Роттердамського.

Н.Е.1.4. Спадщина Яна-Амоса Коменського – педагогіка нового часу. Життя, педагогічна діяльність і світогляд Я.-А. Коменського. Загально

педагогічні ідеї видатного чеського освітянина. Вчення Я.-А. Коменського про школу. Дидактика Я.-А. Коменського. Я.-А. Коменський про моральне виховання, дисципліну та вимоги до вчителя.

Н.Е.1.5. Розвиток школи і педагогічної думки Франції та Англії. Життєвий шлях, світогляд та філософські ідеї Дж.Локка. Проблеми

індивідуального навчання у спадщині відомого педагога. Розвиток педагогічної думки у Франції XVIII ст. Життєвий шлях і світогляд Ж.-Ж. Руссо. Ідея вільного виховання видатного французького педагога. Вікова періодизація Ж.-Ж. Руссо.

Н.Е.1.6. Спадщина Й.-Г.Песталоцці: загальні та соціально-педагогічні аспекти.

Життєвий шлях та віхи педагогічної діяльності Й.-Г.Песталоцці. Соціально-педагогічні ідеї видатного швейцарського педагога. Теорія елементарної освіти Й.-Г.Песталоцці як шлях реформування системи народної освіти. Постать учителя у педагогічній теорії Й.-Г.Песталоцці.

Н.Е.1.7. Особливості функціонування освітніх закладів та еволюція педагогічної думки в Західній Європі і США ХVІІ – ХІХ ст.

Розвиток педагогічної теорії і практики в провідних державах світу даного періоду. Державна політика в галузі освіти у країнах Західної Європи і США. Віхи життєвого шляху Й.Ф. Гербарта. Основні положення філософсько-психолого-педагогічної концепції видатного педагога. Педагогічна діяльність та педагогічна система А.Дистервега.

Н.Е.1.8. Особливості розвитку шкільництва і педагогічної думки у Росії (ХVІІ – кінця ХІХ ст.).

Розвиток шкільництва в Росії у ХVІІІ ст. Педагогічна діяльність М.В.Ломоносова. К.Д.Ушинський – видатний педагог ХІХ ст. в Росії та його послідовники. Педагогічна думка в Росії кінця ХІХ ст.

Н.Е.1.9. Особливості розвитку освіти і педагогічних теорій в розвинених зарубіжних країнах у ХХ ст. Проблеми шкільної освіти в сучасному світі.

Школа в провідних державах світу кінця ХІХ – початку ХХ ст. Основні

55

наукові напрямки в зарубіжній реформаторській педагогіці кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Система освіти і реформи школи в провідних західних країнах (Англія, Франція, Німеччина, Японія, США).

ЗМ 2. Історія української школи та педагогіки Н.Е.2.1. Становлення освіти і виховання у дохристиянський період. Виникнення слов’янських племен: історичний екскурс. Освіта і виховання

у східних слов’ян: витоки і розвиток. Слов’янська міфологія й етнопедагогіка східних слов’ян.

Н.Е.2.2.Зародження писемності й розвиток шкільництва у Київській Русі. Педагогічна думка Давньоруської держави.

Утворення Київської Русі. Прийняття християнства та його роль у розвитку культури й виховання. Соціальні умови становлення писемності, виникнення та діяльність перших шкіл у Київській Русі. Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі.

Н.Е.2.3. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (ХVІ – ХVІІІ ст.).

Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні Зародження вищої освіти в Україні. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві: Острозька школа-академія; Києво-Могилянська академія.

Н.Е.2.4. Школа і освіта на українських землях у ХVІІІ ст. Система освіти в Україні під Російською імперією. Розвиток освіти на

Правобережній та Західній Україні. Розвиток педагогічної думки на українських землях у ХVІІІ ст.

Н.Е.2.5. Школа і педагогічна думка в Україні ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика освіти в Україні у першій половині ХІХ ст. Стан

національної освіти на західноукраїнських землях. Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (Т.Шевченко, П.Куліш, К.Костомаров).

Н.Е.2.6. Становлення і розвиток освіти на Буковині (ХІХ – ХХ ст.). Становлення і розвиток освіти на Буковині в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.

Роль громадських організацій і преси у становленні освіти на Буковині. Просвітницька діяльність та педагогічні погляди визначних діячів освіти та культури Буковини.

Н.Е.2.7. Розвиток національної освіти і педагогічної думки в українській народній республіці (1917 – 1920рр.) та у радянську добу.

Становлення системи освіти у добу Центральної Ради. Гетьманщина і народна освіта. Формування системи національної освіти в добу Директорії. Освітня політика Західноукраїнської народної республіки.

Н.Е.2.8. Педагогічна система В.О.Сухомлинського. Життя та педагогічна діяльність В.О.Сухомлинського.

В.О.Сухомлинський про формування гуманної особистості. Система морально-трудового виховання видатного педагога. Етнічні засади родинного виховання. Ідеї становлення вчителя-вихователя.

Н.Е.2.9. Розвиток освіти і шкільництва в Україні у ХХ ст. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення

56

незалежної України. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди діячів української

революції (М.Грушевський, С.Русова). Педагогічні погляди і діяльність П.Блонського. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина А.Макаренка. Г.Ващенко – видатний український педагог. Державна національна програма відродження освіти.

Література з навчальної дисципліни 1. Джуринский А.Н. История педагогики.-М.,2000. – 432с. 2. З історії національного шкільництва: Навчально-методичний посібник

/В.Ф.Живодьор, А.А.Сбруєва, М.Ю.Рисіна.–К., 1998. 3. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навч.посібник /Уклад.

Коваленко Є.І., Бєлкіна Н.І, 2006 – 664с. 4. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Навч. посіб. –

Тернопіль, 1994.–360с. 5. Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник.–К., 2003.–360с. 6. Луців. В. Історія українського шкільництва та освіти. – Івано-

Франківськ: ЛІК, 2002. – 160с. 7. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ

– ХХ ст.): Хрестоматія /Упоряд.: Л.Д.Березівська та ін.–К., 2003.–418с. 8. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні:

Навч. посіб.–К., 2003.–335с. 9. Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка . – Суми, 2001. 10. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення: Навчально-

методичний посібник.–К., 1998.

«Історія дошкільної педагогіки» Шифр – ППЗ.5 Всього – 126 год. (3,5кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з історією

дошкільної педагогіки; особливостями формування і розвитку системи виховання й освіти в у різні часи, залежно від історичних умов.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Історія дошкільної педагогіки» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: особливості становлення ірозвитку системи дошкільної освіти і виховання в різних країнах на певних етапах їх історії; основні положення праць класиків світової педагогічної науки; тенденції еволюції світової педагогічної науки та її роль у навчанні та вихованні підростаючих поколінь;

• уміння: аналізувати науково-педагогічну літературу і творчу спадщину видатних педагогів минулого; виявити прогресивні ідеї у розвитку світової педагогічної науки і освіти; використовувати надбання світової педагогічної науки і практики у власній діяльності.

ЗМ І. Історія західноєвропейської дошкільної педагогіки НЕ 1.1.Методологічні основи курсу «Історія дошкільної педагогіки.

57

Предмет історії світової педагогіки та підходи щодо його трактування. Основні принципи побудови історії дошкільної педагогіки як науки та її

завдання. НЕ1.2. Педагогічні погляди зарубіжних просвітителів. Спадщина Яна-Амоса Коменського – педагогіка нового часу. Життя,педагогічна діяльність і світогляд Я.-А.Коменського. НЕ1.3.Розвиток школи і педагогічної думки Франції та Англії. Жан-

Жак Руссо – видатний просвітитель, філософ, педагог. Спадщина Й.-Г.Песталоцці.

Життєвий шлях,світогляд та філософські ідеї Дж.Локка. Віхи життєвого шляху Ж.-Ж. Руссо.

ЗМ ІІ. Історія української дошкільної педагогіки НЕ 2.1.Основні тенденції розвитку освіти і виховання в епоху

європейського середньовіччя. Педагогічні ідеї Р. Оуена. Внесок у розвиток дитячого садка Ф. Фребеля.

Метод наукової педагогіки Марії Монтессорі. НЕ2.2.Педагогічна теорія і практика в Україні. Гуманізм педагогічних

ідей К.Д.Ушинського.Методи виховання та навчання К.Д.Ушинського. Розробка теорії гри й методики розвитку мови у дітей К.Д.Ушинського. НЕ2.3.Педагогічні ідеї в спадщині представників української

літератури Л.Українки,І.Франка,Т.Шевченка та �н.. Творчість великого борця за українську освіту і культуру – Тараса

Шевченка.Педагогічні погляди на навчання та виховання дітей Івана Франка та Лесі Українки.

НЕ2.4.Особливості розвитку шкільництва та педагогічної думки в Росії до 1917р.

Короткий нарис з історії дошкільної педагогіки в Росії. Одоєвський В.Ф. Бєлінський В.Г. Про дитячі книжки. Дитячі казки діда Іринея.

ЗМ ІІІ. Історико-педагогічний процес радянського виховання НЕ3.1.Особливості розвитку радянської дошкільної педагогіки. Огляд історії дошкільного виховання в Росії та Україні у радянські часи. НЕ3.2.Педагогічна думка Н.К.Крупської про дошкільне виховання

дітей. Крупська Н.К. Про дошкільне виховання дітей. Роль гри в дитячому садку.

НЕ3.3.Особливості функціонування освітніх закладів та еволюція педагогічної думки у радянські часи.

Видатні педагоги радянської України. Розвиток теорії та практики дошкільної освіти.

НЕ3.4.Спадщина В.О.Сухомлинського: загальні та соціально-педагогічні аспекти.

Життєвий та педагогічний шлях великого педагога сучасності. «Павлиська середня школа». «Серце віддаю дітям». «Твори для дітей».

НЕ3.5.Особливості розвитку шкільництва і педагогічної думки у працях Г.С.Костюка та О.В.Запорожця. Педагогічна діяльність А.С.Макаренка та О.П.Усової.

58

Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей. Сім’я і виховання дітей.Видатні педагоги – О.П.Усова, Г.С.Костюк,О.В.Запорожець

ЗМ ІV. Громадське дошкільне виховання в Україні за часів незалежності

НЕ4.1.Основні наукові напрямки в українській педагогіці з 1991р. Державні документи про дитинство та дошкільну освіту.

Розвиток громадського дошкільного виховання в Україні. Державні документи про дитинство та освіту.

Література з навчальної дисципліни 1. Джуринский А.Н. История педагогики.-М.,2000. – 432с. 2. История педагогики. Часть 1. От зарождения воспитания в первобытном

обществе до середины XVII в. Учеб.пособие/Под �н.�. А.И.Пискунова.-М.,1997.

3. История педагогики. Часть 2. С XVII в. до середины ХХ в.: Учеб. Пособие./Под ред. А.И.Пискунова.-М.,1997.

4. Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія.-К.:Вища школа.1990. 5. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навч.посібник /Уклад.

Коваленко Є.І., Бєлкіна Н.І, 2006 – 664с. 6. Історія педагогіки /За ред. М.С.Грищенка.-К.:Вища школа,1973. 7. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Навч. Посіб. –

Тернопіль, 1994.–360с. 8. Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник.–К., 2003.–360с. 9. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української

педагогіки: Навч. Посіб.–К., 1998.–357с. 10. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ –

ХХ �н..): Хрестоматія /Упоряд.: Л.Д.Березівська та �н..–К., 2003.–418с. 11. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні:

Навч. Посіб.–К., 2003.–335с.

«Основи педагогічної майстерності» Шифр – ППЗ.6

Всього – 108 год. (3 кредити) Форма контролю:іспит Мета викладання дисципліни: формування науково-дослідницького

світогляду магістрів, формування потреб професійного розвитку У результаті вивчення навчальної дисципліни «Основи педагогічної

майстерності» студент має набути таких компетенцій: • знання про: суть педагогічної діяльності та її структуру; поняття

педагогічної майстерності та її елементи;педагогічну техніку, такт,спілкування,тощо.

• уміння: адекватно реагувати на педагогічну ситуацію; розв’язувати педагогічні задачі; здійснювати самовиховання; вивчати педагогічний досвід.

Змістовий модуль І. Суспільна значущість педагогічної професії НЕ 1.1.Особистість вчителя та шляхи її становлення. Соціальна роль,функції вчителя. Професіональна позиція педагога.

59

НЕ 1.2.Майстерність учителя в керуванні психічним самопочуттям. Психогігієна як частка загальнолюдської психічної культури.

Саморегуляція. Психологічна гімнастика. Психологічне настроювання. НЕ 1.3. Комунікативність та комунікабельність вчителя. Комунікативні якості вчителя. Сутність та стилі педагогічного

спілкування. Бар’єри у спілкуванні вчителя, шляхи їх подолання. НЕ1.4.Педагогічний артистизм як професійна й особистісна

характеристика.Артистизм у структурі особистості педагога. Функції, умови та шляхи розвитку артистизму. Діагностика педагогічного артистизму.

НЕ1.5.Елементи творчої майстерності в педагогічній діяльності. Поняття та особливості педагогічної творчості. Риси творчого вчителя.

Творчий задум уроку як діалогу вчителя з учнями. Змістовий модуль ІІ. Організація педагогічної взаємодії вчителя з

учнями НЕ 2.1.Увага, уява та спостережливість вчителя, їх роль у

педагогічному спілкуванні. Роль уваги та уяви вчителя на етапі моделювання майбутньої ситуації

спілкування з учнями. Значення спостережливості вчителя. Прийоми завоювання уваги на початковому етапі спілкування.

НЕ 2.2. Технологія педагогічної взаємодії. Вибір учителем стратегії взаємодії.

Сутність та класифікація методів педагогічної взаємодії. Стратегія взаємодії як засіб розв’язання педагогічної ситуації. Стиль взаємин та педагогічний такт.

НЕ 2.3. Вивчення досвіду передових учителів – шлях до педагогічної майстерності.

Поняття педагогічного досвіду, передового педагогічного досвіду, новаторського педагогічного досвіду. Впровадження ППД в практику. Наукова організація педагогічної праці.

НЕ 2.4 Конкурс педагогічної майстерності Вибір ініціативної групи для розробки положення, програми,критеріїв

оцінювання конкурсу. Складання графіку підготовки та проведення конкурсу. Складання завдань для команд-учасниць.

Література з навчальної дисципліни: 1. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХ1 ст.).- К.,1994.-

61с. 2. Закон України "Про освіту" // Голос України. - 1991. - 26 червня. 3. Концепція безперервної системи національного виховання. – К.:

Освіта, 1994. 4. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої

професійної діяльності: Зб. наук. праць. –К., 1993. – 240 с. 5. Амонашвили Ш. А. Хвала уроку // Единство цели.—М., 1987. — С.

42—96; 6. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. Как

предупреждать и разрешать межличностные конфликты: Учебн. пособие.-К.,

60

1996.- 104с. 7. Біленко Л.В., Сисоєва С.О. Вивчаємо творчу діяльність педагога //

Рідна школа.-1993.- №11-12. 8. Вашкевич С. Педагогічна майстерність вчителя // Освіта. – 2000. - №3. 9. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. - М.: Просв., 1990 –

144 с. 10. Зварич І. Г. Передавати майстерність іншим // Рідна шк. — 1992. — №

2. — С. 76—80.

«НДРС і методологія педагогічних досліджень» Шифр – ППЗ.7 Всього: 108 год. (3 кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни – формування у студентів теоретичних

знань щодо принципів і методів проведення наукових досліджень та практичних умінь і навичок їх використання в організації та проведенні різних видів психолого-педагогічних досліджень та НДР, практична підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку до реалізації дослідницької професійної функції.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Методика викладання дошкільної педагогіки» студент має набути таких компетенцій:

• Знати: сутність наукового пізнання, наукових понять та видів наукової діяльності, фундаментальної, загальнонаукової, конкретно наукової методології, принципів психолого-педагогічних досліджень; вимоги до організації і проведення творчої науково-пізнавальної діяльності та професійних і особистісних якостей науковця; структуру дослідження та вимоги до його етапів й проведення, використання методів психолого-педагогічних досліджень, оформлення результатів дослідження.

• Вміти: користуватися найновішою методологію аналізу психолого-педагогічних проблем і явищ; орієнтуватися в особливостях проведення різних видів педагогічних досліджень; розробляти концепцію дослідження; складати програму педагогічного дослідження, вибирати оптимальні методи його проведення; визначати науковий апарат дослідження; самостійно підвищувати свою педагогічну та наукову культуру.

ЗМ І. «Теоретичні основи наукових досліджень» НЕ 1.1 Наука як система знань Сутність наукового пізнання, знання і наукового дослідження. Етапи

становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Класифікація наукових теорій. Організація науково-дослідної діяльності в Україні. Основні риси науковця-дослідника. Сутність поняття та види наукових досліджень.

НЕ 1.2. Методологія наукового дослідження. Науково-дослідницька діяльність студентів у ВНЗ

Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Загальні відомості про суть та методи пізнання. Об’єкт та предмет наукового пізнання. Основні методи емпіричного та теоретичного наукового дослідження. Системний підхід у

61

науковому дослідженні. Науково-дослідницька діяльність студентів. ЗМ ІІ. Методи і логіка психолого-педагогічного дослідження

НЕ 2.1. Експеримент як складова наукового дослідження. Метод спостереження в педагогічних дослідженнях

Експеримент та його види. Особливості психологічного, психолого-педагогічного та педагогічного експерименту і його структури. Етапи наукового експерименту та їх планування. Значення та особливості наукового спостереження., його перевага й недоліки. Класифікація спостережень. Методика та етапи організації і проведення спостережень.

НЕ 2.2. Опитування, рейтингові методи у наукових дослідженнях. Інтерв’ю як різновид опитувальних методів. Загальна характеристика

методу анкетування: види запитань в анкеті; основні вимоги до складання анкет. Види рейтингових методів та методика їх застосування. Метод самооцінки як різновид рейтингу.

НЕ 2.3. Методи аналізу документів, продуктів діяльності та наукових джерел.

Особливості роботи над архівними документами. Метод аналізу змісту документів: якісно-кількісний аналіз. Проективні методики вивчення продуктів діяльності. Вивчення і конспектування наукової літератури. Види опрацювання наукових джерел. Складання бібліографії.

НЕ 2.4. Методи соціометрії, тестові методики та їх використання в наукових дослідженнях

Загальна характеристика соціометричного методу. Методика застосування соціометричного методу. Тестові методики: поняття, види, етапи проведення та вимоги до їх застосування.

НЕ 2.5. Організація і планування наукової діяльності студентів. Концепція дослідження і визначення наукового апарату. Види та вимоги до наукових робіт студентів

Види наукових робіт студентів та вимоги до них. Логіка побудови дослідження. Визначення наукового апарату дослідження, критеріїв і показників, розробка методики дослідження (вибір методик). Вибіркова сукупність об’єктів психолого-педагогічного дослідження.

НЕ 2.6. Обробка і оформлення результатів дослідження. Підготовка до захисту

Суть заключного етапу дослідження. Вимоги до наукового і мовного викладу опрацьованого матеріалу, здійснення посилань, використання цитат. Послідовність викладу матеріалів дослідження, його структурних частин. Використання методів математичної статистики і кореляції. Вимоги до складання таблиць, графіків, діаграм, оформлення висновків і списку використаної наукової літератури. Особливості подання додатків.

Література з навчальної дисципіни 1. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методи науково-

дослідницької діяльності. – К: Знання, 2004. 2. Крушельницька О.В. Метологія і організація наукових досліджень. - К.,

2006.

62

3. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень. – К., 2004. 4. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень – К., 1997. 5. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. –К: Слово, 2008. 6. Сметанський М.І., Найдюнов І.М., Холковська І.Л. Технологія

педагогічних досліджень. – Вінниця, 1997. 7. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження. – К., 1995. 8. Методологія і методи соціально-педагогічних досліджень / Укл.

С.О.Борисик, Конончук А.І. та ін. – Ніжин, 2002. 9. Ковальчук В.В., Мойсєєв Л.М., Яцій О.М. Основи наукових досліджень.

- Одеса, 2001. 10. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх

написання, оформлення і захисту. – К., 1997. 11. Коломієць В.О. Як виконати курсову роботу. – К: Вища школа, 2003. 12. Поніманська Т.І. та інш. Курсові та дипломні роботи з дошкільної

педагогіки. –Рівне, 2000. 13. Руснак Іван, Романюк Світлана. Магістерські роботи з педагогіки. –

Чернівці: рута, 2005.

«Теорія та методика екологічної освіти дітей дошкільного віку» Шифр – ППЗ.8

Всього – 108 год (3 кредити). Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: засвоєння студентами науково достовірних

уявлень і знань про природу і людину, які в подальшому створюють підґрунтя для опанування системних знань в обсязі конкретних наук природничого циклу; формування теоретичних знань, практичних вмінь й навичок організації процесу екологічного виховання дітей з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни Теорія та методика екологічної освіти дітей дошкільного віку студент має набути таких компетенцій:

• знання про: проблеми екологічного виховання дошкільників у єдності соціальних і педагогічних аспектів, ґрунтуючись на взаємозв’язку положень психології, педагогіки, конкретних методик про мету і завдання всебічного виховання особистості, починаючи з дошкільного віку.

• уміння: формувати цілісні уявлення про екологічне виховання дітей у дошкільних закладах, методи і форми його здійснення; розкривати закономірності функціонування всіх структурних компонентів процесу екологічного виховання дошкільників як педагогічного явища

Змістовий модуль І. Теоретичні основи екологічного виховання НЕ 1.1. Історія охорони природи Актуальні проблеми охорони природи на сучасному етапі. Історія охорони

природи в суспільстві на різних етапах його розвитку. Історія охорони природи Київської русі. Форми охорони природи, їхні перспективи на Землі. Червона книга, історія її створення

63

НЕ 1.2. Екологія як наука Передісторія виникнення екології як науки: античні філософи про природу;

географічні відкриття в епоху Відродження та їхній вплив на розвиток науки: роль учених зокрема українських, у становленні екології як науки, розвиток екологічних шкіл на початку ХХ ст. Наука екологія на сучасному етапі. Місце екології серед наук про навколишнє середовище. Зміст основних екологічних термінів і понять.

НЕ 1.3. Предмет і завдання екологічної культури. Поняття екологічної культури. Екологічна життєдіяльність. Основні виміри

екологічної культури. Змістовий модуль ІІ. Психолого педагогічні основи екологічного

виховання дітей дошкільного віку. НЕ 2.1. Екологічне виховання дітей дошкільного віку – складова

всебічного виховання особистості. Сутність процесу екологічного виховання, його основні завдання.

Структура і методичне керівництво процесом.. Форми організації навчальної діяльності дітей. Основні вимоги до підбору знань для дітей старшого дошкільного віку. Традиційні та інноваційні підходи до формування системи наукових знань дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічні дослідження вчених про доцільність екологічного виховання. Основні методи і вимоги до їх підбору для роботи з дітьми над різними поняттями.

НЕ 2.2. Умови екологічного виховання. Діалектична єдність суб'єктивних і об'єктивних умов як запорука

забезпечення ефективності в організації екологічного виховання дітей дошкільного віку. Аналіз суб'єктивних умов: готовність дітей дошкільного віку до засвоєння екологічних знань; готовність до праці з екологічною спрямованістю; формування в дітей суспільно значущих мотивів екологічної поведінки. Загальна і спеціальна підготовка вихователя до екологічного виховання - одна з умов досягнення його результативності. Організація та планування процесу екологічного виховання дітей у дошкільній установі. Єдність і взаємодія суспільного дошкільного і сімейного виховання в царині порушеної проблеми.

НЕ 2.3. Засоби екологічного виховання (4-5 роки). Основні вимоги до підбору засобів екологічного виховання дітей з позицій

гуманізації, демократизації й етнізації педагогічного процесу. Засоби безпосереднього формування екологічних знань і почуттів дітей. Засоби опосередкованого формування знань і почуттів дітей. Принципи підбору засобів безпосереднього й опосередкованого змісту. Наукові основи використання народознавства в екологічному вихованні дітей

НЕ2.4.Формування екологічно мотивованої діяльності дітей дошкільного віку.

Особливості дитячої діяльності. Пізнавально спрямована діяльність дітей у природі. Моделювання природних об’єктів та явищ. Естетично спрямована діяльність дітей у природі. Екологізація гри. Праця у природі. Поведінка як визначальний компонент екологічної культури.

64

НЕ2.5.Організація пошуково-дослідницької роботи у природі (старший дошкільний вік).

Особливості пошуково-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку. Структура, зміст і методика організації нескладних дослідів з об’єктами неживої природи. Структура, зміст і методика організації нескладних дослідів з об’єктами живої природи. Планування пошуково-дослідницької роботи в педагогічному процесі дошкільного закладу для розв’язання проблем екологіч-ного виховання.

Література з навчальної дисципліни 1. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному

закладі: Навч. посіб. - 2-гевид., переробл. і допов. - К.: Вища шк., 2002. -407 с. 2. Воїнственний М.А. Стойко С.М. Охорона природи: Посібник для

вчителів. - К.: Радянська школа, 1977. - 142 с. 3. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению:

Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981. - 152 с. 4. Деребо С.Д., Ясвин В.А. Зкологическая педагогика и психология.

Ростов-на- Дону: Издательство "Феникс", 1996. -480 с. 5. Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. - Матеріали

Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - 248 с.

6. Карпенчук С. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа, 1997. - 261 с.

7. Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник-педагог. Навчально-методичний посібник для ВНЗ. – К.6 Видавничий дім «Слово».2009. – 400с.

8. Нарочна Л. К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. - 2-е вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

9. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 255 с.

«Основи дефектології та логопедії»

Шифр – ППЗ.9 Всього - 90 год (2.5 кредитів). Форма контролю: залік Аномалії у фізичному і інтелектуальному розвитку збіднюють можливості

участі особистості у суспільному житті і значно ускладнюють її навчання та виховання.

Виховання і навчання дітей з вадами розумового і фізичного розвитку входять складовою частиною до єдиної державної системи освіти. Науково обґрунтована система спеціальної освіти аномальних дітей, що діє в наш час, розв’язує як єдині із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, які полягають у створенні найсприятливіших умов корекції аномального розвитку дитини.

Спеціальна педагогіка (дефектологія) передбачає систему цілей без

65

досягнення яких не можлива ні соціалізація ні самореалізація людини з обмеженими можливостями і які реалізуються через корекцію недоліків їх компенсацію педагогічними засобами, а також реабілітацію, в першу чергу соціальну і особистісну.

Спеціальний курс «Основи дефектології та логопедії» призначений для вивчення студентами напрямку підготовки «Дошкільна освіта», метою якого є:

- сформувати поняття про особливості теорії і практики спеціальної (особливої) освіти людей з відхиленнями у фізичному і інтелектуальному розвитку, для яких освіта у звичайних педагогічних умовах, при допомозі загальнопедагогічних методів і засобів, утруднена або не можлива;

- забезпечити необхідну теоретичну і елементи практичної підготовки майбутніх спеціалістів з питань, пов’язаних із розумінням особливостей аномального розвитку, комплексного вивчення дітей різних категорій і системного підходу в організації корекційно-педагогічної допомоги.

Компетенції студентів: - збагатитися знання найпоширеніші дитячі аномалії (порушення

слухового і зорового аналізаторів, інтелектуального й мовного розвитку); - комплексні порушення розвитку (сліпоглухі діти й діти з поєднанням

сенсорного й інтелектуального дефектів); - в залежності від структури порушення і соціально-особистісних умов і

прояву визначити колекційні і компенсатори можливості конкретної людини, з конкретними порушеннями;

- виявляти аномальних дітей з наступним направленням їх через медико-педагогічні комісії до відповідних спеціальних закладів;

- аналізувати причини виникнення того чи іншого аномального розвитку, його особливості, методи виявлення і способи корекції

ЗМ І. Загальні питання теорії спеціальної педагогіки. Аномалії розвитку особистості.

Н.Е. 1.1. Історія становлення та розвитку системи спеціальної освіти (соціокультурний контекст).

Н.Е. 1.2. Дефектологія як галузь педагогічної освіти. Об’єкт, предмет, мета, завдання курсу дефектології. Предметні області дефектології. Основні поняття та терміни дефектології.

Н.Е. 1.3. Відомості про презирство виховання та інтелектуальні можливості аномальних дітей у працях вітчизняної та зарубіжної наукової дефектології.

Н.Е. 2. Аномалії розвитку дітей. Н.Е. 2.1. Поняття «Аномальна дитина». Види дитячих аномалій та їх

причини. Н.Е. 2.2. Структура та особливості процесу аномального розвитку. Н.Е. 3. Діти з порушенням аналізаторів. Н.Е. 3.1. Діти з порушенням слуху. Н.Е. 3.2. Діти з порушенням зору. Н.Е. 4. Діти з порушенням інтелектуального розвитку. Н.Е. 4.1. Особливості психічного розвитку дітей-олігофренів.

66

Н.Е. 4.2. Особливості корекційної роботи з розумово відсталими дітьми. Н.Е. 4.3. Затримка психічного розвитку у дітей та їх причини. Н.Е. 4.4. Діагностика ЗПР у дітей та особливості корекційно-виховної

роботи. Н.Е. 5. Діти з іншими вадами розвитку. Н.Е. 5.1. Діти з порушеннями опорно-рухового апарату. Н.Е. 5.2. Реактивні стани та конфліктні переживання у дітей. Н.Е. 5.3. Діти з психосоматичними формами поведінки. Н.Е. 6. Діти з комплексними порушеннями розвитку. Н.Е. 6.1. Сліпоглухонімі діти. Н.Е. 6.2. Діти з поєднанням сенсорного та інтелектуальних дефектів. ЗМ ІІ. Особливості роботи логопедичної при порушених мовлення.

Н.Е. 1. Особливості розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Н.Е. 2. Формування фонетичної сторони мови у дітей. Н.Е. 3. Обстеження артикуляційної моторики в структурі діагностики

дефектів вимови. Н.Е. 4. Дислалія. Види, причини дислалії. Корекційна робота при дислалії. Н.Е. 5. Дизартрія. Особливості порушення артикуляційної моторики. Види

дизартрії. Н.Е. 6. Особливості логопедичної роботи при дизартрії у дітей з важкими

порушеннями у інтелектуальному розвитку. Н.Е. 7. Ринолалія. Закрита ринолалія, причини. Відкрита ринолалія,

причини. Органічна і функціональна ринолалія. Н.Е. 8. Порушення темпу мовлення: брадилалія, тахилалія, заікання. Н.Е. 9. Афазія, причини. Види – моторна і сенсорна. Алалія, причини. Н.Е. 10. Алалія, характеристика прояву, причини виникнення. Н.Е. 11. Прийоми логопедичного впливу при подоланні порушень під час

читання і письма. Н.Е. 12. Розвиток мовленнєвих здібностей у дітей з загальним

недорозвитком мови. ЗМ ІІІ. Критерії відбору дітей до спеціальних установ для дітей які страждають аномаліями фізичного і інтелектуального розвитку.

Н.Е. 1. Типи установ для аномальних дітей. Н.Е. 2. Принципи і організація комплектування спеціальних установ для

аномальних дітей. Н.Е. 3. Роль та вимоги до особистості педагога-дефектолога та його

професійної Література з навчальної дисципліни

1. Абелева И.Ю., Синицына Н.Ф. Если ребенок заикается. Пособие для родителей и учителей. - М.: Просвещение, 1969.

2. Аушев С. Виявлення супутніх захворювань учнів з розладами слуху // Дефектологія. -2001.-№1.-С.38.

3. Выготский Л.С. Основы дефектологии.// Собр.соч.: В 4т. -М. 1983. - Т.5. -С.34-84.

4. Воскис Р.М Учителю о детях с нарушением слуха. - М, 1987.

67

5. Гонеев А.Д., Лафинцева Н.И. Ялпаева Н.В. Основыі коррекционной педагогики. - М.. Академия, 1999.

6. Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика. - М.: Владос, 2001. 7. Дульнев Г. М. Учебно-воспитательная работа во вспомогательной

школе.—М, 1981.

«Методика ознайомлення дітей з природою»

Шифр – ППЗ.10 Всього: 216 год. (6 кредитів). Форма контролю: іспит, залік Мета викладання дисципліни: теоретична та практична підготовка

майбутніх вихователів до використання педагогічно доцільних засобів, методів і форм організації природопізнавальної діяльності дітей дошкільного віку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологія дитяча» студент має набути таких компетенцій:

• знати: історію становлення та розвитку методики ознайомлення дітей з природою її методологію; головні закономірності і тенденції організації природопізнавальної діяльності дітей; завдання ознайомлення дітей з природою; види, форми, сутність і характер процесу пізнання дітьми природи; вимоги до планування й обліку різних видів роботи з ознайомлення дітей з природою; особливості методичної роботи по ознайомленню дітей з природою.

• уміти: орієнтуватися в основних законах та закономірностях природного довкілля, а також знаннях про об’єкти і явища природи, доступних дітям для пізнання; аналізувати завдання і здійснювати доцільний вибір навчального матеріалу, засобів, форм і методів керівництва процесом ознайомлення дітей з природою; аналізувати отримані результати та прогнозувати покращення засвоєння дітьми знань про природу; залучати батьків до вирішення основних завдань ознайомлення дітей з природою.

Змістовий модуль І. Теоретичні основи курсу НЕ. 1.1. Предмет і завдання методики ознайомлення дітей з природою

в дитячому садку Предмет методики ознайомлення дітей з природою як педагогічної науки.

Методологічні основи методики ознайомлення дітей з природою. Зв'язок методики ознайомлення з природою із біологічними і психолого-педагогічними науками. Методи дослідження.

НЕ.1.2 Станновлення методики ознайомлення дітей з природою в дитячому садку

Роль зарубіжних педагогів в становленні методики ознайомлення дітей з природою. Російська педагогіка про використання природи у вихованні дітей. Формування особистості дитини засобами природи в теорії та практиці діячів освіти України.

Змістовий модуль ІІ. Зміст та умови ознайомлення дітей з природою НЕ.2.1.Завдання ознайомлення дітей з природою в ДНЗ Завдання розумового виховання дітей у процесі ознайомлення з природою.

68

Моральне і естетичне виховання дітей дошкільного віку засобами природи Природа як засіб фізичного виховання і розвитку дитини.

НЕ.2.2. Зміст ознайомлення дітей з природою в ДНЗ Принципи визначення змісту ознайомлення дітей з природою.Загальна

характеристика змістової лінії базового компоненту дошкільної освіти (розділ "Рідна природа"): "Природа планети Земля"), "Природи Космосу" (світосприймання довкілля, екологічно доцільна поведінка.

НЕ.2.3 Куточок природи ДНЗ Навчально-виховне значення куточка природи в дитячому садку.

Розміщення і обладнання. Кімнатні рослини та тварини в кутку природи. Кімната природи та куточки охорони природи за межами дошкільного закладу.

НЕ.2.4. Земельна ділянка ДНЗ Значення ділянки у здійсненні основних завдань ознайомлення дітей з

природою. Планування ділянки, вимоги до озеленення. Дерева та кущі, газони, квітники, город на ділянці. Плодовий сад на ділянці та догляд за ним. Приваблювання птахів на ділянку.

Змістовий модуль ІІІ. Форми організації та методи керівництва природопізнавальною діяльністю дітей

НЕ.3.1.. Наочні методи ознайомлення дітей з природою Класифікація методів ознайомлення дітей з природою. Спостереження як

основний метод пізнання дітьми природи. Ілюстративний матеріал, його види та вимоги до використання. Демонстрування технічних засобів навчання: екранні засоби; екранно-звукові, звукові. Моделювання як метод ознайомлення дітей з природою.

НЕ.3.2. Практичні методи ознайомлення дітей з природою Загальна характеристика практичні методів ознайомлення дітей з

природою. Навчально-виховне значення праці в природі, педагогічні та гігієнічні вимоги до неї, її види та форми; нескладні досліди та їх значення у формуванні знань про неживу природу, їх структура. Використання ігор під час ознайомлення дітей з природою і методика їх проведення.

НЕ.3.3. Словесні методи ознайомлення дітей з природою Словесні методи як спосіб взаємодії чуттєвого і раціонального в процесі

пізнання природи. Розповідь вихователя та вимоги до її використання. Використання дитячої художньої літератури в ознайомленні дітей з природою. Бесіда як метод організації пізнання дітьми природи, її види та вимоги до проведення..

НЕ. 3.4.. Форми організації ознайомлення дітей з природою Заняття як важлива форма роботи з ознайомлення дітей з природою, його

типи. Навчально-виховне значення екскурсії, їх відмінність від прогулянок, тематика та структура, методика проведення. Цільові прогулянки, умови їх проведення. Повсякденні прогулянки, їх значення і умови проведення.

НЕ.3.5. Засоби фіксації знань про природу Необхідність фіксації знань дітей про природу. Ведення календарів

природи і погоди. Складання гербаріїв, колекцій, букетів. Повсякденні спостереження, праця і пошукова діяльність дітей в куточку природи в різні

69

пори року. Проведення свят і розваг на природничому матеріалі. НЕ.3.6. Планування і обпік роботи з ознайомлення дітей з природою Поняття планування та принципи. Вимоги до планування роботи з

ознайомлення дітей з природою, її зміст. Форми ведення плану та обліку педагогічного процесу: перспективний, календарний план, розгорнутий. Значення обліку роботи в забезпеченні результативності навчально-виховного процесу.

Змістовий модуль IV. Методика організації пізнання дітьми природи НЕ 4.1. Ознайомлення з природою дітей молодшої групи Ознайомлення дітей раннього та молодшого дошкільного віку з домашніми

тваринами. Зміст, методи та форми організація спостережень, роботи в кіточку природи, проведення занять і цільових прогулянок в різні пори року. Методика організації занять та цільових прогулянок у молодшій групі

НЕ 4.2. Ознайомлення з природою дітей середньої групи Аналіз програмового змісту, форм та метолів керівництва

природопізнавальною діяльністю дітей середнього дошкільного віку. Ознайомлення дітей з домашніми тваринами: проведення спостережень, екскурсій, догляд за тваринами. Методика організації ознайомлення дітей з природою у різні пори року.

НЕ 4.3. Ознайомлення з природою дітей старшої групи Аналіз програмового змісту, форм та метолів керівництва

природопізнавальною діяльністю дітей старшого дошкільного віку. Ознайомлення дітей з домашніми та дикими тваринами та догляд за ними. Ознайомлення дітей з домашніми тваринами: проведення спостережень, екскурсій, догляд за тваринами. Методика організації ознайомлення дітей з природою у різні пори року. Системність та поетапність організації пошукової діяльності дітей у процесі ознайомлення з природою.

НЕ 4.4. Організація та зміст роботи з ознайомлення дітей з природою в ДНЗ і управлінні освіти

Зумовленість результативності роботи з ознайомлення з природою дітей в ДНЗ організацією керівництва методичною роботою в освітньому закладі методистом і завідуючою. Створення матеріальної бази в ДНЗ як умови ознайомлення дітей з природою. Робота з батьками: завдання, планування, зміст. Організація методичного керівництва педагогічною діяльністю вихователів. Інспектування роботи ДНЗ з ознайомлення дітей з природою

НЕ 4.5. Робота ДНЗ з батьками, спрямована на вирішення завдань ознайомлення дітей з природою

Залучення батьків до створення розвиваючого природного середовища. Форми роботи з батьками. Залучення батьків до проведення свят, розваг, вікторин, випуску екологічної газети т.і.

НЕ 4.6. Наступність в ознайомленні з природою дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Наступність в ознайомленні з природою старших дошкільників і молодших школярів як актуальна проблема. Педагогічні умови реалізації наступності в ознайомленні дітей з природою в ДНЗ і школі. Реалізація наступності в роботі

70

ДНЗ і школи в умовах діяльності НВК «школа-сад». Література з навчальної дисципліни

1. Базовий компонент дошкільної освіти.-К., 1999. 2. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / За ред. З.П.

Плохій. - К., 1999. . 3. Веретенникова С.О. Ознайомлення дошкільників з природою.- К., 1988.

4. Бібик Н.М., Коваль Н.С. Світ навколо тебе.- К.: Рад.школа'; 1990. 5. Білан О. Екологічне виховання дітей дошкільного віку.- Львів, 1996. 6. Коменський Я.А. Материнська школа / Історія дошкільної педагогіки

/За ред. З.Н.Борисової.-К., 1990. 7. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників.- К., 1993. 8. Лучич М.В. Дітям о природе.- М., 1973. 9. Марковская М.М. Уголок природы в детском саду.- М., 1989. 10. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку

"Малятко" / За ред. З.І. Плохій.- К.,1993. 11. Мечник Л.А. Дітям про тварин. - Тернопіль, 1996. 12. Мечник Л.А. Природа України.- Тернопіль, 1996. 13. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою.- К.: Вища

школа, 1993. 14. Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. - К., 1980.

«Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку»

Шифр – ППЗ.11 Всього - 216 год (6 кредитів) Форма контролю: залік, іспит

КУРС «Методика викладання психології» - відноситься до числа професйно-орієнтованих дисциплін і повинна опиратися на .

Мета викладання дисципліни: є розгляд питань методології викладання і розробки теорії навчання, виховання студентів в умовах вищої школи, розвитку в них творчих здібностей, оволодіння методикою викладання психології.

- знання про: роль і місце математичного розвитку дошкільників в освітньому процесі;

- загальні підходи до відбору змісту математичного розвитку дітей дошкільного віку;

- сучасні програми, що діють, і їх наступність з програмою початкової школи;

- керівництво професійною діяльністю педагогів дошкільних установ і процесами, що відбуваються в практиці по математичному розвитку дітей дошкільного віку;

– уміння про: основні закономірності і логіку пізнання дітьми дошкільного віку математичного світу;

– історико-педагогічні основи організації математичного розвитку дошкільників в Україні та закордоном;

71

– суть основних математичних понять (величина, множина, числа, алгоритми і т.д.);

– умови розвитку математичних здібностей на основі орієнтування в вікових особливостях інтелектуального і особистісного розвитку дітей дошкільного віку;

– планувати і конструювати зміст математичної освіти і технології процесу на основі власних переконань, самостійності і педагогічної творчості;

– проводити діагностику рівнів розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку, відпрацьовувати дані результатів і складати коректувальні програми;

– знаходити шляхи індивідуального підходу до дітей з урахуванням їх психолого-фізіологічних особливостей.

Змістовний модуль 1. ЗАГАЛЬНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КУРСУ ФОРМУВАННЯ

ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДОШКІЛЬНИКІВ Н.Е.1.1. Характеристика методики ФЕМУ як науки. Предмет і об'єкт методики. Мета і завдання методики ФЕМУ у

дошкільників. Методи дослідження. Витоки розвитку методики. Зв'язок з іншими науками.

Н.Е.1.2.Теоретичні основи курсу методики ФЕМУ у дошкільників Математичні поняття. Множина, характеристична властивість множини,

співвідношення елементів множин, операції над множинами. Відносини, властивості відносин; відношення порядку. Число, натуральний ряд чисел. Історія розвитку числа і рахунку. Письмові нумерації. Системи рахунку. Величини. Алгоритм.

Н.Е.1.3. Становлення методики «Розвиток елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку».

Історія розвитку методів навчання арифметиці в школі (монографічний і обчислювальний). Сучасні методи навчання математиці. Становлення методики «Розвиток елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку».

Є.І. Тіхєєва про навчання дітей дошкільного віку елементам математики. Ф.Н. Блєхер про формування математичних уявлень у дітей дошкільного

віку і розроблені їх програми. Вклад Г.М. Леушиної в теорію і методику формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку.

Психолого-педагогічні дослідження 50-90 років. Н.Е.1.4. Організація навчання дітей дошкільного віку математиці Реалізація основних дидактичних принципів навчання при формуванні

математичних уявлень у дошкільників. Специфіка (особливості) організації і методики проведення занять по математиці в різних вікових групах дитячого саду. Ігри і ігрові вправи в навчанні дошкільників математиці. Методи навчання з погляду різних класифікацій.

Змістовний модуль 2. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ

УЯВЛЕНЬ ПРО МНОЖИНУ, ЧИСЛО, ВЕЛИЧИНУ ТА ФОРМУ ПРЕДМЕТІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

72

Н.Е.2.1. Ознайомлення дітей різного віку з множиною Розвиток кількісних уявлень у дітей 3-го і 4-го років життя: особливості

сприйняття, відтворення і порівняння кількості предметів дітьми раннього і дошкільного віку; сенсорна основа у формуванні уявлень про множини; завдання формування у дітей уявлень про кількість; знайомство з відносинами «багато» і «один»; формування уявлень про рівність і нерівність множин; поняття і засвоєння дітьми виразів: «стільки-скільки», «порівну», «більше-менше», «по одному», «жодного».

Знайомство дітей середнього дошкільного віку з групуванням, класифікацією предметів за двома-трьом ознаками, серіація предметів за однією ознакою.

Знайомство дітей старшого дошкільного віку з поняттями множина, елемент множини. Формування умінь об'єднувати предмети в множини за однією ознакою, виявляти елементи множини, дробити множини на підмножини, виконувати операції об'єднання, доповнення, пошуку різниці між множинами, визначення співвідношень між елементами різних множин на графічній основі.

Н.Е.2.2.Формування у дітей знань про числа. Навчання рахунку Особливості розвитку у дітей уявлень про числа, натуральний ряд чисел.

Етапи розвитку рахункової діяльності. Завдання навчання дітей рахунку в різних вікових групах. Створення чисел

на основі порівняння множин. Навчання дітей кількісному і порядковому рахунку, відліку певної кількості.

Незалежність результатів рахунку від якісних ознак предметів і їх розташування в просторі. Рахунок за участю різних аналізаторів. Вивчення кількісного складу числа з одиниць. Засвоєння взаємообернених зв'язків і відносин між сусідніми числами.

Знайомство з цифрами. Навчання дітей поділу цілого предмету на рівні частини. Н.Е.2.3.Формування у дітей уявлень про величину предметів, їх

вимірювання Поняття про величину. Основні властивості величин. Особливості

сприйняття величини предметів в ранньому і дошкільному віці. Завдання ознайомлення дітей з величиною предметів. Навчання дітей способам обстеження і порівняння предметів по довжині,

ширині, висоті, товщині, прийоми впорядкування предметів по величині. Розвиток окоміру. Навчання способам зрівнювання предметів по

протяжності. Розвиток здатності бачити в просторі вимірювання незалежно від положення предмету в просторі. Формування у дітей уявлень про вимірювання різних величин за допомогою умовної мірки.

Н.Е.2.4.Формування уявлень про форму предметів Геометрична фігура як еталон сприйняття форми предмету. Особливості

сприйняття дітьми форми предметів і геометричної фігури. Дослідження дії і їх роль в пізнанні форми. Завдання ознайомлення з

формою предметів.

73

Навчання умінню відрізняти і називати геометричні фігури. Угрупування геометричних фігур за різними ознаками. Порівняння геометричних фігур за кількістю кутів, сторін, формування узагальнених понять.

Вправа дітей різних вікових груп в аналізі предметів і їх частин. Використання дидактичних ігор-вправ в класифікації предметів формою.

Знайомство з трансфігурацією. Викладання фігур з паличок. Змістовний модуль 3.

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОСТІР І ЧАС

Н.Е.2.2.Формування уявлень про простір Поняття про простір і просторові орієнтування. Формування просторових

орієнтувань у дітей. Плотська основа формування просторових орієнтувань. Роль слова в сприйнятті і орієнтації в просторі. Завдання по формуванню орієнтування в просторі.

Розрахунок основних напрямів від себе в статиці і при русі. Уміння орієнтуватися в навколишньому просторі «від себе», «від об'єкту», визначення положення предметів у відносинах один до одного. Засвоєння дітьми орієнтації в навколишньому просторі. Розвиток уміння орієнтуватися в двомірному просторі(на площині). Дидактичні ігри для розвитку орієнтування в просторі.

Н.Е.3.2.Формування уявлень про час Час і його особливості. Сприйняття часу дітьми різного віку. Завдання

навчання дітей орієнтуванню в часі. Навчання дітей відліку частин доби, умінню визначати їх послідовність. Засвоєння значення слів «вчора», «сьогодні», «завтра», розуміння їх годинної послідовності. Ознайомлення з календарем як системою мір часу: доба, тиждень, місяць.Розвиток відчуття часу у дітей старшого дошкільного віку. Знайомство з приладами для вимірювання часу.

Змістовний модуль 4. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ

УЯВЛЕНЬ З ШЕСТИРІЧКАМИ. НАСТУПНІСТЬ РОБОТИ ДНЗ, СІМ’Ї І ШКОЛИ

Н.Е.4.1.Зміст і методики роботи з математики з шестирічними дітьми Сучасні вимоги до навчання дітей шестирічного віку. Психолого-

педагогічна характеристика дітей шести років. Завдання навчання рахунку і обчислювальній діяльності. Арифметичні завдання. Особливості розуміння дітьми арифметичного завдання. Методичні прийоми, послідовність в роботі над завданнями. Знайомство із знаками «+» « - », «=» .

Завдання ознайомлення з величинами і способами їх вимірювання. Функціональна залежність між міркою і числом.

Знайомство з геометричними поняттями на основі теорії множин. Завдання і методика розвитку просторових уявлень.

Завдання і методика розвитку уявлень про час. Визначення часу по різному годиннику.

Н.Е.4.1.Планування роботи по розвитку математичних уявлень у дітей в ДНЗ

74

Значення планування роботи по математиці в дошкільній установі. Різні форми планування. Види планування. Вимоги до календарного, перспективного планам.

Наступність в роботі дитячого саду, школи і сім'ї щодо навчання дітей математиці

Вимоги сучасної школи до математичної підготовки дітей в дошкільному навчальному закладі. Наступність змісту програм з математики. Наступність в методах навчання. Форми організації наступності. Методика роботи в різновіковій групі ДНЗ з навчання математики.

Н.Е.4.2.Форми організації навчального процесу. Особливості методики проведення ігор і занять.

Діагностика розвитку математичних уявлень у дітей Особливості педагогічної діагностики. Види і етапи діагностики. Критерії і

показники сформованості математичних знань, умінь і навиків. Використання різних методичних прийомів і засобів для діагностування рівня математичних уявлень. Форма обліку наявності рівня математичних уявлень у дитини.

Індивідуально-диференційований підхід до побудови навчання на основі діагностичних даних. Розум. Розвиток.

Використання різних форм ознайомлення з математикою поза заняттями Ігри і ігрові вправи. Забави з математичним змістом. Змагання.

Використання різних літературних творів з метою ознайомлення з математичними поняттями. Комп'ютерні ігри.

Література з навчальної дисципліни 1. Богуславская З.М., Смирнова Е.О. Развивающие игры детей

дошкольного возраста. М., 1991. 2. Васильева Т.Г. Дидактические игры и упражнения по ознакомлению

детей 5-7 лет с формой и величиной предметов. М., 1993. 3. Грибанова Г.И. и др. Математика дошкольникам. Киев, 1986. 4. Давайте поиграем: Математические игры для детей 5-6 лет / под ред.

А.А. Столяра. М., 1991. 5. Леушина А.М. Формирование элементарных математических

представлений у детей дошкольного возраста. М., 1974. 6. Рихтерман Т.Д. Формирование представлений о времени у детей

дошкольного возраста. М., 1982. 7. Тарунтаева Т.В. Развитие элементарных математических представлений

у дошкольников. М., 1980.

«Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку» Шифр – ППЗ.12 Всього - 216 год (6 кредитів) Форма контролю: іспит, залік Курс «Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку»

розкриває найбільш важливі проблеми теорії фізичного виховання дітей дошкільного віку, знання методичних основ навчання дітей фізичним вправам.

Мета викладання курсу: дати наукові уявлення про загальні теоретичні

75

положення теорії і методики фізичного виховання, її основні принципи і систему. Розкрити методику і закономірності фізичного виховання дітей дошкільного віку, дати поняття найважливіших етапів фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей дошкільного віку.

- знання про: теоретичну підготовку студентів до професійної роботи; - закономірності фізичного виховання дітей дошкільного віку, вікові і

індивідуальні особливості фізичного розвитку дитини; - отримання навичок здорового способу життя; - підходи щодо вивчення закономірностей фізичного розвитку дітей; - техніку фізичних вправ і володіти її навичками; - програмовий матеріал фізичного виховання дошкільників; - уміння: налагоджувати в колективі ділові і особові взаємини, створювати

позитивний соціально-психологічний мікроклімат, розвивати здібність до спілкування із співробітниками різних ланок дошкільної освіти, виробляти самокритичний підхід до стилю своєї роботи; набути необхідних навички методичного керівництва ними; підбирати програмовий матеріал для проведення занять в кожній віковій групі; визначати навчально-методичні вказівки, здійснювати допомогу реалізації завдань фізичного вихованню дошкільників в умовах родини.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ.

Н.Е.1.1. Фізичне виховання як залучення до фізичної культури. Фізична культура в системі інших культур.

Поняття фізичної культури дошкільників. Суть і функції фізичної культури. Предмет і основні поняття теорії фізичного виховання. Система організації фізичного виховання в ДНЗ.

Зв'язок теорії і методики фізичного виховання з іншими науками. Методологічні, природно-научні, психолого-педагогічні основи фізичного виховання. Учение И.М. Сеченова і И.П. Павлова про вищу нервову діяльність. Про єдність організму і навколишнього середовища. Методи дослідження в теорії фізичного виховання.

Н.Е.1.2. Розвиток теорії фізичного виховання дитини. Зарубіжні системи фізичного виховання дитини. Стародавня Європа і

Азія. Епоха Відродження. Фізичне виховання дітей в працях соціалістів-утопістів (Я.А.Коменський, Ж.Ж. Руссо, И. Песталоцці і ін.). Розвиток теорії фізичного виховання дитини в царській Росії. Погляди російських просвітителів XVII-XIX ст. на фізичне виховання дітей (Н.І. Новіков, К.Д. Ушинський, В.В. Горіневський і ін.). Засновник теорії фізичного виховання в Україні та ближньому зарубіжжі П.Ф. Лесгафт, Вільчковський Е.С. Система фізичного виховання дитини в радянський період. Учені, що внесли внесок до теорії і методики фізичного виховання дитини в радянський період: Е.А.Аркін, А.В. Кенеман, Н.А. Метлов, Е.Я. Степаненкова, Д.В. Хухлаєва, Т.И. Осокіна і ін.

Н.Е.1.3. Умови формування здорового способу життя засобами фізичної культури.

76

Мета і завдання фізичного виховання. Засоби фізичного виховання. Фізичні вправи – основний засіб фізичного виховання. Зміст і форма фізичних вправ. Техніка фізичних вправ. Просторова, тимчасова, ритмічна характеристика.

Н.Е.1.4. Дитина як об'єкт і суб'єкт педагогічної взаємодії в процесі фізичного виховання.

Поняття об'єкту і суб'єкта виховання. Єдність навчання, виховання і розвитку дитини в процесі фізичного виховання. Вікові особливості розвитку дитини-дошкільника. Розвиток довільних рухів дитини від народження до семи років. Характеристика програм по фізичному вихованню.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ

ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Н.Е.2.1. Форми організації фізичного виховання Фізкультурні заняття дошкільників. Значення. Схема побудови. Методика

проведення. Способи організації дітей. Психологічне і фізичне навантаження, прийоми її регулювання.

Ранкова гімнастика в дитячому саду. Фізкультхвилинка. Загартовуючі заходи у поєднанні з фізичними вправами. Рухливі ігри і фізичні вправи на прогулянці. Організація екскурсій і туристських походів. Індивідуальна робота з дитиною. Організація самостійної рухової діяльності дитини. Активний відпочинок дошкільників: фізкультурні свята, дозвілля, дні здоров'я.

Н.Е.2.2. Основи навчання дитини руховим діям. Принципи фізичного виховання. Методи і прийоми навчання дитини

рухам. Руховий навичок, закономірності його формування. Багаторівнева система управління рухами. Взаємозв'язок розвитку психофізичних якостей і формування рухового навику. Етапи навчання руховим навикам. Методика виховання психофізичних якостей.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ В РЕЖИМІ ДНЯ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ В

ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ДІТЕЙ Н.Е.3.1. Гімнастика для дітей дошкільного віку. Гімнастика як засіб і метод фізичного виховання дитини. Види гімнастики

і їх характеристика. Основна гімнастика. Основні рухи. Вправи в киданні, метанні. Вправи в лазінні. Вправи в ходьбі. Вправи в бігу. Вправи в

стрибках. Вправи в рівновазі. Загальнорозвиваючі вправи. Стройові вправи.

Н.Е.3.2. Рухлива гра – основний засіб і метод виховання фізичної культури дитини

Рухома гра, її визначення і специфіка. Теорія рухомих ігор. Класифікація ігор. Методика проведення рухомих ігор. Українські народні рухомі ігри. Виховання виразності рухів. Розвиток творчості в рухомих іграх. Спортивні ігри для дошкільників.

Н.Е.3.3. Спортивні вправи для дітей дошкільного віку. Характеристика спортивних вправ. Навчання ходьбі на лижах. Навчання

77

плаванню. Навчання катанню на ковзанах. Катання на санках. Катання на велосипеді. Катання на роликах, ковзанах, самокаті, велосипеді. Катання на гойдалках, каруселях.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИХОВАТЕЛІВ І МЕТОДИСТІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Н.Е.4.1. Планування і організація роботи по фізичному вихованню дошкільників.

Система планування. Перспективний план зміцнення здоров'я, фізичного і рухового розвитку дітей. План-система фізкультурно-оздоровчих заходів в групі. Загальний річний план дошкільної установи. Календарний план роботи вихователя. Планування форм організації фізичного виховання в ДНЗ.

Організація роботи по фізичному вихованню в дошкільних установах. Посадові обов'язки фахівців дошкільної установи (завідувач ДНЗ, старший

вихователь, фахівець з фізичної культури, вихователь, помічник вихователя, музичний керівник).

Н.Е.4.2. Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дошкільників.

Лікарський контроль. Медико-педагогічні спостереження в процесі фізичного виховання дошкільників; контроль за санітарно-гігієнічними умовами і одягом дітей; санітарно-просвітницька робота. Фізичне виховання дитини в сім'ї. Устаткування і інвентар для занять фізичними вправами.

Н.Е.4.3. Робота методиста і інспектора ВОНО по фізичній культурі. Завдання і зміст роботи методиста РВО по фізичному вихованню. Форми

роботи методиста з вихователями. Інспекція дошкільних установ по розділу «Фізичне виховання».

Н.Е.4.4. Посадові обов'язки методиста по фізичній культурі дитини. Основні якості фахівця з фізичної культури. Оформлення методичного

кабінету. Форми роботи методиста по фізичній культурі дитини з педагогічними кадрами

Н.Е.4.5. Викладання курсу «Методика фізичного виховання і розвитку дитини» в педагогічному коледжі.

Завдання курсу. Складання робочого плану. Характеристика про грами. Методика проведення занять. Прийоми активізації уваги учнів. Типи уроків. Використання наочної допомоги. Керівництво самостійною роботою учнів, облік успішності. Педагогічна практика в дошкільних установах. Керівництво курсовими роботами.

Література з навчальної дисципліни 1. Вильчковский Э. С. Физическое воспитание дошкольников в семье. - К.:

Рад. шк., 1987. - 128 с. 2. Доман Г. Как сделать ребенка физически совершенным: Пер. с англ. -

М.: АСТ, Аквариум, 2000. - 333 с. 3. Физическое воспитание детей дошкольного возраста: Кн. для

воспитателя дет. сада / Сост. Ю. Ф. Луури. - М.: Образование, 1991. - 61 с. 4. Хухлаева Г. В. Заняття по физической культуре с детьми 2 - 4 годов в

малокомплектном детском саду: Кн. для воспитателя дет. сада. - М.:

78

Образование, 1992. - 192 с.: ил. 5. http://www.infosport.ru/press/tpfk/1999N3/р54-58.htm Инновационные

направления развития системы физического воспитания детей дошкольного возраста // Теория и практика физической культуры: Научно-теоретический журнал. - 1999. - № 3. http://fkvot.infosport.ru/1996N1/р5-10.htm

6.Концепция физического воспитания детей и подростков // Физическая культура: Научно-методический журнал. - 1996. - № 1.

«Теорія та методика розвитку рідної мови»

Шифр – ППЗ.13 Всього – 216 год. (6 кредитів). Форма контролю: іспит, залік Підготовка студентів до роботи з формування мовленнєвої компетенції

дітей дошкільного віку – важлива складова загальної професійної кваліфікації педагога дошкільного профілю.

Майбутній вихователь повинен не тільки досконало оволодіти теоретичними положеннями курсу, а й набути практичних умінь і навичок їх творчого застосування.

Мета викладання дисципліни – психолого-педагогічна і методична підготовка майбутніх фахівців до професійно-мовленнєвої діяльності в системі національної дошкільної освіти.

Компетенції студентів: • Знати: методологічні, лінгводидактичні і психолого-педагогічні засади

навчання дітей рідної мови в дошкільному закладі освіти; • Уміти: варіативними технологіями розвитку мовлення і навчання дітей

рідної мови від народження до 6 років;уміннями і навичками планування різних видів роботи з розвитку мовлення: в різних вікових групах, з дітьми різних категорій і за різних соціальних умов; навичками коригування відхилень і вад у мовленні дітей, що виникли за різних причин; знаннями, уміннями, навичками контролю за навчально-мовленнєвою діяльністю дітей; за організацією та здійсненням навчально-мовленнєвої діяльності вихователями дошкільних закладів освіти;

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ МОВИ

Н.Е.1.1. Теорія і методика розвитку мови як наука. Предмет, об’єкт, зміст, завдання теорії і методики розвитку мови як

наукової дисципліни. Міждисциплінарні зв’язки у викладанні теорії і методики розвитку мови: філософський, психологічний, лінгвістичний, педагогічний цикли дисциплін. Методологічні засади теорії і методики розвитку мови. Мова як суспільне явище, суспільний характер походження мови, мова як засіб спілкування, взаємозв’язок мови й мислення, слово й поняття, мова та історія, роль чуттєвого досвіду в розвитку мовлення, практика - критерій істини.

Н.Е.1.2. Природничі засади теорії і методики розвитку мови. Вчення І.Павлова про дві сигнальні системи; О.Іванова-Смоленського,

М.Красно-горського, М.Кольцової про становлення другої сигнальної системи

79

в дітей. Будова центральної й периферійної частини мовного апарату. Н.Е.1.3. Психологічні засади теорії і методики розвитку мови. Сутність понять: мова, мовлення, мовленнєва діяльність, навчально-

мовленнєва діяльність. Мовленнєва діяльність, її характеристика (Л.Виготський, С.Рубінштейн, І.Зимняя, О.Леонтьев). Навчально-мовленнєва діяльність, її специфіка на етапі дошкільного дитинства. Зарубіжні психологи (Ж.Піаже, В.Штерн, К.Бюллер, Ш. Бюллер й ін.) та їхні праці в галузі становлення і розвитку мовлення дітей, Теорія егоцентричного мовлення Л.Виготського, Ж.Піаже. Усвідомлення дітьми дошкільного віку звукового та словникового складу мовлення. Психологічна природа мовлення. Психологічні аспекти мовлення у працях українських учених (Б.Баєв, І.Синиця, В.Семиченко та ін.). Психолінгвістика про розвиток мовлення дітей (О.Леонтьев, І.Зимняя, О.Шахнарович та ін.).

Н.Е.1.4. Лінгводидактичні засади теорії і методики розвитку мови: знаки мови, функції мови і мовлення (комунікативна, номінативна, експресивна, гносеологічна, сигніфікативна та ін.).

Н.Е.1.5. Закономірності розвитку мовлення дітей (Л.Федоренко): управління мускулами мовного апарату, засвоєння лексичних і граматичних знань, виразності мовлення, чуття мови, координація в розвитку усного і писемного мовлення.

Н.Е.1.6. Принципи засвоєння і навчання дітей рідної мови. Врахування загально дидактичних принципів навчання: принцип

виховуючого навчання, єдності навчання з життям, теорії з практикою, усвідомленість, послідовність, систематичність, науковість, наочність, творча активність, доступність, міцність засвоєння знань, урахування індивідуальних особливостей дітей. Методичні принципи навчання. Загальні принципи: принцип уваги до матерії мови, розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, випереджуючого розвитку усного мовлення, поступового прискорення темпів збагачення мовлення. Часткові методичні принципи: комунікативна спрямованість навчання, навчання мовлення як діяльність, активна мовленнєва практика, організація спостережень над мовним матеріалом, комплексний підхід до розвитку всіх аспектів мови, мотивація мовної діяльності, вплив художньої літератури на мовний розвиток дітей (А.Богуш, В.Скалкін). Спеціальні методичні принципи у словниковій роботі, граматичній правильності, звуковій культурі, зв’язному мовленні.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ФОРМУВАННЯ ДІАМОНОЛОГІЧНОЇ І ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ

Н.Е.2.1. Значення мови в розвитку дітей раннього віку. Необхідність цілеспрямованого керівництва розвитком мовлення дітей з

боку дорослих. Н.Е.2.2. Перший рік життя. Становлення мови дітей першого року життя. Зміст, завдання та шляхи

розвитку мовлення дітей першого року життя. Н.Е.2.3. Методика проведення ігор-занять із розвитку мовлення.

80

Прийоми організації індивідуальних і групових ігор-занять. Використання картинки й художньої літератури в роботі з дітьми першого року життя.

Н.Е.2.4. Другий рік життя. Особливості розвитку мовлення дітей другого року життя. Базисна

характеристика розвитку мовлення дітей. Н.Е.2.5. Зміст і завдання розвитку мовлення дітей на другому році

життя. Н.Е.2.6. Методика проведення занять з дітьми другого року життя, їх

види й характеристика. Структура заняття. Використання на заняттях різноманітних прийомів

навчання: показ з називанням, показ предметів у дії, зразок мовлення вихователя, повторення слів і речень, запитання, відшукування й впізнавання предметів, емоційно-ігрові прийоми. Використання картинок, показ інсценівок, читання й розповідання дітям (оповідання, казки, потішки, вірші).

Н.Е.2.7. Керівництво розвитком мовлення дітей другого року життя у процесі спілкування вихователя з дітьми в повсякденному житті. Організація спілкування з дітьми старшого дошкільного віку.

Н.Е.2.8. Третій рік життя. Особливості розвитку мовлення дітей третього року життя. Спілкування як

важлива умова розвитку активного мовлення дітей. Базисна характеристика розвитку мовлення дітей.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ, ФОНЕТИЧНОЇ, ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ

Н.Е.3.1. Загальне поняття про граматичну будову мови. Значення засвоєння граматичної будови мови для мовленнєвого розвитку

дітей та підготовки їх до школи. Н.Е.3.2. Становлення граматичної будови мови у дітей. Пасивне та активне засвоєння граматики (Д.Ніколенко). О.Гвоздев про

періоди становлення граматичної будови мови. Особливості засвоєння дітьми речень. Оволодіння флексіями, узгодженнями й керуванням (О.Гвоздев, М.Феофанов, В.Ядешко). Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку. Типові помилки в мовленні дітей та їх причини. Дослідження формування граматичної правильності мовлення в дітей (Ф.Сохін та ін.).

Н.Е.3.3. Дитяче словотворення, його характеристика, види, типи, причини цього явища. Книга К.Чуковського «Від 2 до 5».

Словесна творчість, її характеристика. Н.Е.3.4. Завдання й зміст формування граматичної правильності

мовлення в дітей. Умови, необхідні для засвоєння дітьми норм граматики (А.Богуш). Шляхи

й методи формування граматичної правильності мовлення. Дидактичні ігри, вправи, мовленнєві ситуації, казки, їх місце у формуванні граматичної будови мови. Методика проведення спеціальних занять з формування граматичної правильності мовлення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. СПІЛЬНА РОБОТА ДОШКІЛЬНОГО

81

ЗАКЛАДУ, ШКОЛИ І СІМ'Ї З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ Н.Е.4.1. Поняття навчання грамоти. Теоретичні засади навчання грамоти (лінгвістичні, психолого-педагогічні). Н.Е.4.2. Короткий історичний огляд методів навчання грамоти у

вітчизняній та зарубіжній педагогіці (К.Ушинський, М.Монтессорі, Макіндер, Жакото).

Н.Е.4.3. Сучасні варіанти методик навчання грамоти дітей дошкільного віку.

Характеристика «Абеток» для дошкільників. Н.Е.4.4. Підготовка дітей до навчання грамоти в дошкільному закладі

освіти: формування звукового аналізу слів; ознайомлення зі звуком, складом, словом, реченням, наголосом.

Н.Е.4.5. Підготовка руки дитини до письма. Формування графічних навичок письма, їх відмінність від навичок

малювання. Завдання й зміст підготовки руки дитини до письма. Гігієнічні й педагогічні вимоги до організації занять. Ознайомлення дітей із зошитом. Специфіка занять з підготовки руки дитини до письма й методика їх проведення у випускній групі дошкільного закладу. Вправи в зошиті (А.Богуш).

Н.Е.4.6. Види й характеристика наочних, дидактичних посібників, методика їх використання в процесі навчання грамоти.

Наступність і перспективність з навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах освіти та першому класі школи. Форми і методи забезпечення наступності і перспективності з навчання дітей та-учнів рідної мови.

Література з навчальної дисципліни 1. Артемова Л.В. Театрализовагаше игрм дошкольников. – 1991. 2. Білан О.І. Організація роботи і планування з навчання дошкільників

розповідання засобами ілюстрації. - Львів, 2003. 3. Богуш А.М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку. - 4. Богуш А. М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з

навколишнім у дошкільному закладі. Практикум. - К., 1995. 5. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років.-К,

2004. 6. Богуш А.М. Речевая подготовка детей к школе. - К., 2004. 7. Богуш А.М; Теорія і методика розвитку мови дітей раннього віку. -К.,

2004. 8. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і практика. -

Запоріжжя, 2000. 9. Богуш А.М., ОрлановаН.П., Зеленко Н.І., Лихолетова К. Методика

розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім в дошкільному закладі / За ред. А.М.Богуш. - К., 1992.

10. Богуш А., Шиліна Н. Мовленнєва готовність старших дошкільників до навчання в школі. - Одеса, 2003.

11. Гавриш Н. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят. -К., 2006.

«Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва

82

зображувальною діяльністю» Шифр – ППЗ.14 Всього: 144 год.(4 кредитів). Форма контролю: іспит, залік Мета викладання дисципліни: формування системи педагогічних знань,

умінь і навичок та готовності їх практичного використання у процесі художньо-естетичного виховання і різнобічного розвитку дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва і діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображувальною діяльністю» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: сутність методологічних засад курсу; види і жанри образотворчого мистецтва; види образотворчої діяльності у ВНЗ, їх виразні засоби; анатомо-фізіологічні особливості дітей дошкільного віку; зміст програмових завдань з образотворчої діяльності; психологічні передумови, що зумовлюють готовність дітей до естетичного сприйняття творів; сучасні вимоги до підготовки фахівців дошкільної освіти;

• уміння: організовувати навчально-виховний процес; володіти різноманітними техніками в галузі малюнка, ліплення, аплікації, конструювання; поєднувати різні методи і прийоми в реальному педагогічному процесі; володіти нетрадиційними методами навчання дітей на заняттях з образотворчого мистецтва; враховуючи вікові та індивідуальні особливості, рівень сформованості учіння; використовувати традиційні та інноваційні форми навчання;

ЗМ 1. Теоретичні основи образотворчої діяльності дітей НЕ1.1. Предмет і завдання курсу. Образотворче мистецтво - складова

культури і суспільства Роль образотворчого мистецтва й образотворчої діяльності у формуванні

духовного світу дитини. Образотворче мистецтво як специфічне творче відтворення дійсності в її

естетичній своєрідності. Культура як історично визнаний ступінь розвитку суспільства людини. Образотворче мистецтво – складова культури суспільства і людини. Твір мистецтва - основна ланка художньої культури.

НЕ1.2 Становлення методики керівництва образотворчою діяльністю дітей. Види образотворчої діяльності у дошкільному виховному закладі, їх роль у навчанні, вихованні та розвитку дітей.

.Основні напрями у вивченні продуктів образотворчої діяльності дітей вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Малювання – види малювання: предметне, сюжетне й декоративне.

Ліплення та його види: предметне, сюжетне, декоративне, кругле, рельєфне. Аплікація та її види: предметна, сюжетна, декоратвна, силуетна. Образотворча діяльність як умова сенсорного, розумового, морального й естетичного навчання, виховання і розвитку.

ЗМ 2. Фізіологічні й психологічні особливості зображувальної діяльності дітей

83

НЕ2.1 Психологічні основи образотворчої діяльності. Творчий процес. Особливості дитячої творчості.

Природа дитячої образотворчої діяльності та закономірності її розвитку. Характеристика загальних та спеціальних здібностей до образотворчої діяльності .Творчий процес. Особливості дитячої творчості. Визначення змісту понять: „здібності”, „творчість”, „творчі здібності”, „творча обдарованість”. Етапи розвитку образотворчих здібностей. Особливості творчої образотворчої діяльності дітей дошкільного віку Зумовленість розвитку здібностей і творчості навчальною діяльністю.

НЕ2.2 Методи керівництва образотворчою діяльністю дітей. Форми організації образотворчої діяльності дітей.

Визначення понять методів і прийомів навчання в сучасній дошкільній педагогіці. Їх класифікація. Методи і прийоми (наочні, словесні, практичні). Методи активізації пізнавальної діяльності дітей. Типи занять та їх організація. Образотворча діяльність поза заняттям. Заняття як основна форма організації навчання дітей образотворчої діяльності. Організація конкурсів і оформлення виставок дитячих робіт.

ЗМ 3. Програмовий зміст керівництва образотворчої діяльності дітей. Н.Е.3.1.Завдання, зміст і методики навчання малювання і ліплення в

різних вікових групах. Психологічні передумови, що надають змогу прилучати молодших

дошкільників до образотворчої діяльності. Аналіз програмових завдань. Малювання окремих предметів; сюжетне та декоративне малювання. Методика навчання малюванню у вікових групах дитячого садка. Матеріали і обладнання для ліплення; види ліплення. Методика навчання ліпленню у вікових групах дитячого садка.

НЕ3.2 Завдання, зміст і методики навчання аплікації та конструюванню в різних вікових групах

Анатомо-фізіологічні й психологічні передумови, що зумовлюють готовність дітей до початкового етапу навчання аплікації. Характеристика програмових завдань. Види аплікації в дитячому садку та особливості конструктивної діяльності дітей дошкільного віку. Обладнання та матеріали для виконання аплікації та конструювання. Завдання та програмовий матеріал з аплікації та конструювання в дошкільному виховному закладі. Методика навчання аплікації та конструюванню у вікових групах дитячого садка.

ЗМ 4. Методика керівництва образотворчою діяльністю дітей НЕ4.1. Завдання, зміст і методики навчання дітей старшого

дошкільного віку естетичному сприйняттю творів образотворчого мистецтва

Психологічні передумови, що зумовлюють готовність дітей до естетичного сприйняття творів образотворчого мистецтва. Характеристика та аналіз програмових завдань. Сприймання навколишнього як основа образотворчої діяльності дітей. Значення розвитку сприйняття для образотворчої діяльності дітей. Сенсорна основа розвитку сприйняття. Характеристика програмових завдань у старшій та підготовчій групах. Організація занять і методика їх

84

проведення. НЕ4.2. Зміст роботи завідуючої дошкільним закладом, інспектора й

методиста з організації та керівництва образотворчою діяльністю дітей. Завдання, зміст і форми методичної роботи в дошкільному закладі. Роль

методичних кабінетів дошкільного закладу, району, області у підвищенні професійної й загальної культури вихователів. Робота методичних об’єднань.

Література з навальної дисципліни 1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском саду.- М., 1967. 2. Григорьева Г.Г. Изобразительная деятельность дошкольников.- М.,

1998. 3. Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию\

под ред. Комаровой Т.С..-М., Просвещение., 1991.- С.195. 4. Теория и методика изобразительной деятельности в детском саду-М.,

1985.-С.3-7. 5. Саккулина Н.П. Изобразительная деятельность в детском саду-М.,2005. 6. Янушко О.А.Аплікація з дітьми раннього віку.-Ранок, 2007.

«Методика музичного виховання»

Шифр – ППЗ.15 Всього – 90 (2,5 кредити). Форма контролю: залік

Мета курсу: дати студентам-бакалаврам спеціальності „Дошкільне виховання” знання про організацію та специфіку проведення музичного виховання у дошкільній установі, що утворює у комплексному поєднанні психолого-педагогічних дисциплін, один з необхідних засобів професійно-педагогічної підготовки майбутнього спеціаліста.

Для досягнення поставленої мети студенти опановують сучасні підходи до планування та організації музично-виховної діяльності у ДНЗ; форми і методи її проведення; аналізують специфіку діяльності музичного керівника, вихователя ДНЗ з питань реалізації основних напрямів музичного виховання як складової художньо-естетичного розвитку дошкільнят; вивчають основні види та організаційні форми музичної діяльності дошкільників з паралельним опануванням практичних навичок роботи вихователя щодо планування та проведення музичних занять з дітьми різних вікових груп.

На основі отриманих теоретичних знань і практичних умінь з методики музичного виховання дітей дошкільного віку студенти-бакалаври спеціальності „Дошкільне виховання” повинні знати: - основні завдання музичного виховання як складової художньо-естетичного розвитку дошкільнят; - теоретичні аспекти формування музичних здібностей та компоненти розвитку музикальності у дітей дошкільного віку; - сучасні вимоги щодо планування і проведення різних видів музичних занять у ДНЗ; - наукові підходи до діагностики музичного розвитку дітей дошкільного віку;

85

- методичні рекомендації щодо організації різних видів музичної діяльності з дошкільниками; - складові професійної майстерності музичного керівника, вихователя щодо проведення музично-естетичного виховання у ДНЗ.

Базові знання з дисципліни є підґрунтям для формування у студентів практичних умінь, які утворюють навчальну категорію вміти, що складається з наступних підрозділів: - підбирати музичний репертуар до різних видів музичної діяльності дітей дошкільного віку на музичних заняттях (слухання музики, вокальне виконання пісень, музично-дидактичні ігри, інсценізації пісень, гра на дитячих музичних інструментах); - планувати навчально-виховну роботу з музичного виховання; - образно розповідати про музику, давати характеристику творам, які вивчаються дітьми на музичних заняттях, вербально передавати емоційно-образний зміст музики; - вірно інтонувати мелодії пісень, набувати виразності голосу, знаходити правильні рішення для усунення у дітей фальшивого співу; - володіти елементарними вокальними (і по можливості інструментальними) виконавськими навичками для покращення проведення музичного виховання у позаурочний час; - методично правильно планувати і проводити етапи педагогічної роботи з різних видів музичної діяльності дошкільників (слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах); - орієнтуватися у музичних термінах, (наприклад - музичні жанри, види музики, засоби музичної виразності, музичні форми, прийоми виконання тощо) та вміти доступно пояснювати їх дітям.

ЗМ 1. Завдання і специфіка організації музичного виховання у ДНЗ НЕ 1.1 Значення та завдання музичного виховання у ДНЗ. Предмет, специфіка організації та проведення музичного виховання з дітьми дошкільного віку. НЕ 1.2. Педагогічні концепції розвитку предмету музичне виховання для дітей дошкільного віку – історія і сучасність. Музикотерапія і артпедагогіка як ефективний метод налагодження комунікативної взаємодії з дитиною у ході музично-творчої діяльності.

ЗМ 2. Музичні здібності та компоненти музикальності у дітей дошкільного віку НЕ 2.1. Теоретичні аспекти розвитку музичних здібностей та компонентів музикальності у дітей дошкільного віку. Методи діагностики музичного розвитку дошкільників. НЕ 2.2. Психолого-фізіологічні особливості розвитку дошкільників у процесі здійснення музично-естетичного виховання у ДНЗ.

ЗМ 3. Види музичної діяльності НЕ 3.1. Слухання музики та проблеми формування музичного сприймання у дітей дошкільного віку. НЕ 3.2. Виховання вокально-хорових навичок дошкільників у різновікових групах дитячого садка.

86

НЕ 3.3. Музично-ритмічна діяльність, гра на дитячих музичних інструментах і використання наочних засобів у музичному вихованні дошкільників.

ЗМ 4. Планування педагогічної роботи, вимоги до видів і завдань музичних занять у ДНЗ НЕ 4.1. Специфіка побудови й планування музичних занять у ДНЗ. Методичні рекомендації щодо проведення всіх видів музичної діяльності на заняттях з дошкільниками. НЕ 4.2. Складові професійної майстерності музичного керівника і вихователя під час організації і проведення музичного виховання у ДНЗ. НЕ 4.3. Форми співпраці музичного керівника і вихователя у процесі розвитку музичного виховання дітей дошкільного віку. Роль музики у повсякденному житті дитячого садка.

Література з навчальної дисципліни 1. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. – К.: Музична Україна, 1978. 2. Дитина : Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К.:

Богдана, 2003. 3. Дзержинская И.Л. Музыкальное воспитание младших школьников. – М.:

Просвещение, 1985. 4. Музичне виховання у дошкільному навчальному закладі: Збірник

методичних матеріалів // Упор. І.А. Романюк. – Тернопіль: Мандрівець, 2008.

5. Музичний розвиток дітей від 2 до 7 років // Укл. Т.І. Науменко, ІЗМН „Віпол”, 1997.

6. Рубальська Н. Календарне планування музичних занять // Палітра педагога. – 2003. - № 3. – С. 27-31.

7. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації // Дошкільне виховання. – 2000. - № 2. – С. 6-7.

8. Кононова Н.Г. Обучение дошкольников игре на детских музыкальных инструментах: Кн. для воспитателя и руководителя дет. сада: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1990.

«Теорія та методика ознайомлення дітей з українознавством» Шифр – ППЗ.16 Всього – 162 год. (4,5 кредити). Форма контролю: іспит, залік Мета викладання дисципліни – підготовка майбутніх вихователів

дошкільних навчальних закладів до здійснення українознавчого, художньо-естетичного виховання і різнобічного розвитку дітей дошкільного віку засобами народознавства.

Завдання курсу : ознайомити з теоретичними засадами та історією національної української етнопедагогіки; ознайомити студентів з передовим педагогічним досвідом в галузі дошкільного виховання; залучити студентів до науково-дослідної роботи в галузі українознавчої діяльності дошкільників;

сформувати у студентів теоретичні знання і практичні уміння, які

87

забезпечують успішне керівництво навчальною й творчою діяльністю дошкільників.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Теорія та методика ознайомлення дітей з українознавством» студент має набути таких компетенцій:

знання про: українську національну культуру, літературу, символіку, обереги, звичаї, традиції; народознавчі поняття, народну термінологію;

уміння: навчитись складати конспекти занять, сценарії розваг, національних свят, гаївок, щедрівок, колядок; засвоїти народознавчі поняття, народну термінологію; активізувати потреби у саморозвитку щодо власної компетентності в теорії та практиці українського народознавства; вміти використати набуті українознавчі знання на практиці.

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади методики ознайомлення дітей з українознавством. Народознавство.

1.1. Теоретичні засади методики українознавства. Витоки народної педагогіки (Поняття народної педагогіки. Етнопедагогіка. Народна дидактика. Витоки народної педагогіки. Проблеми народної педагогіки в прогресивній спадщині минулого. Предмет та завдання курсу. Форми і методи українознавчої роботи в д/з.)

1.2. Завдання та зміст ознайомлення дітей з початками українознавства (Завдання ознайомлення дітей з витоками народознавства. Зміст ознайомлення дітей з українським народознавством. Програмовий зміст українознавчих розділів варіативних програм (розділів) дитячих садків).

1.3. Принципи методики ознайомлення дітей з українознавством (Принцип народності, взаємозв’язку і взаємозумовленості народознавчої науки з життям, історизму, краєзнавчий, регіонального підходу, емоційності, організації пізнавальної діяльності, природодоцільності. Аналіз принципів).

1.4. Історія розвитку етнопедагогіки ( Народознавчі ідеї 19-го ст. Етнопедагогіка 20-го ст. Ідеї народного виховання у творчості українських письменників).

1.5. Малі жанри українського фольклору в роботі з дітьми дошкільного віку (Жанрова характеристика українського фольклору. Колисанки, забавлянки, прислів’я, приказки, скоромовки та ін. у роботі з дітьми різних вікових груп).

1.6. Українська народна казка у дошкільному закладі (Жанрові особливості українських народних казок. Види українських народних казок. Методика роботи з українською казкою в дошкільному закладі).

1.7. Українська календарна обрядовість (Українська народна календарно-обрядова пісня. Види обрядових пісень, їх характеристика).

1.8. Календарна обрядовість українського народу. Свята літнього та осіннього (зимового та весняного) циклів (Літні свята і розваги у структурі традиційно-побутової культури українського народу).

1.9. Символи України. Обереги. Священні знаки (Ознайомлення дітей з державними символами України. Українські національні обереги).

Змістовий модуль 2. Українська музична культура. Національна гра

88

та іграшка у щоденному вжитку української дитини. 2.1. Народна музична культура (.Музична етнографія. Розвиток народного

українського мелосу. Кобзарська пісня. Народні музичні інструмент.). 2.2. Українські національні народні ігри. Їх характеристика (

Характеристика народних ігор. Мовленнєві етноігри. Дидактичні ігри. Рухливі хороводні ігри. Ігри історичної та соціальної спрямованості. Методика використання народних ігор у роботі з дітьми дошкільного віку).

2.3. Українські народні ігри як засіб виховання підростаючого покоління (Вплив народних ігор на моральний та естетичний розвиток дитини .Вплив народної гри на фізичний розвиток дошкільника. Вплив народних ігор на всебічний розвиток дошкільників).

2.4. Українська національна іграшка (Народна іграшка як предмет дослідження. Історія виникнення народної іграшки. Косівські і Кутські іграшки. Яворівська іграшка. Хомутецька та Опішнянська іграшка. Черкаська іграшка. Ужгородська та Харківська народна іграшка. Методика ознайомлення дітей різних вікових груп із народними іграшками.).

2.5. Значення української народної іграшки у всебічному розвитку дитини дошкільного віку (Виховна і освітня цінність народної іграшки. Марко Грушевський – перший збирач і дослідник української народної іграшки).

2.6. Виховання обдарованої дитини на традиціях народної педагогіки (Проблематика виховання дитини. Буття та світогляд українців. Обряди – супутник людського буття).

Змістовий модуль 3. Родина . Господарство та побут в Україні. 3.1.Сімейні відносини та родинна обрядовість в Україні (Шлюб і сім’я.

Весільна обрядовість. Родильна обрядовість. Хрещення. Похоронні та поминальні обряди.).

3.2. Методика ознайомлення дітей з сімейними стосунками в Україні (Ознайомлення дітей з сімейними стосунками. Ознайомлення дітей з родиною, родоводом. Ознайомлення дітей з родиною, родоводом).

3.3. Методика ознайомлення дітей з сімейними традиціями в Україні (Сімейні традиції, обряди, свята, ознайомлення з ними дітей. Сімейні традиції, обряди, свята, ознайомлення з ними дітей).

3.4. Житло, домашнє господарство та побут в Україні (Українська хата та її інтер’єр. Подвір’я та господарський реманент. Їжа та харчування українців. Одяг, ткацтво, вишивка. Національний одяг, національний посуд, хатній інтер’єр, подвір’я).

3.5. Ознайомлення дітей з рідним краєм (Краєзнавство та батьківщинознавство. Краєзн-во та батьківщин-во у роботі з дітьми. Методика ознайомлення дітей молодшого та середнього дошкільного віку з рідним краєм ).

3.6. Методика ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм (Ознайомлення дітей старшої групи з рідним краєм. Методика ознайомлення дітей з рідним краєм на сьомому році життя).

3.7. Рослини і тварини в побуті та звичаях українців (Дерево Життя як священний символ українців.Дерева і кущі у світогляді та звичаєвості

89

українців. Використання квітів і трав у звичаях та обрядах українців. Тварини та птахи в звичаях та обрядах українського народу).

3.8. Матеріальна культура українського народу (Матеріальна культура українців. Хліборобство: рільництво, городництво, садівництво. Тваринництво, мисливство, бортництво).

Змістовий модуль 4. Народні промисли та ремесла в Україні. Ознайомлення дітей з народною метеорологією.

4.1. Мистецтво в Україні (Українське народне мистецтво. Архітектура. Писанкарство. Килимарство. Різьба. Кераміка. Народне будівництво. Народна музика. Література. Театр).

4.2.Ремесла та художні промисли в Україні (Ремесла і промисли в Україні. Види народних ремесел та художніх промислів. Українська вишивка. Дерев’яні, металеві шкіряні, керамічні та плетені вироби народних умільців).

4.3. Народна метеорологія дітям (Людина – народний метеоролог. Ворожіння – «народний прогностик». Тварини, птахи та комахи – народні прогностики погоди. Народна метеорологія – своєрідна життєва школа природи).

4.4. Астрономічні знання українців (Літочислення. Тиждень – найдавніша календарна одиниця. Місячний календар. Сонячний календар. Зоряне значення праукраїнського календаря. Язичницька концепція часу. Коло Свароже).

4.5. Елементи народної математики в дитячому дошкільному закладі (Народна математика – вклад у скарбницю українського народу. Найгрунтовніші дослідження з історії математики. Різноманіття назв одиниць вимірювання. Методика ознайомлення дітей молодшого та середнього, старшого дошкільного віку з елементами народної математики).

4.6. Етнопедагогіка та дитячий фольклор (Етнопедагогіка – національна система виховання дітей. Дитячий фольклор як складова частина етнопедагогіки).

4.7. Виховний ідеал нової доби ( Виховний ідеал нової доби. Г.Ващенко і його «Виховний ідеал». Складники національної системи виховання).

Література з навчальної дисципліни: 1. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному

закладі. – К., Вища школа. – 1994. 2. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному

закладі. – К., Вища школа. – 2002. 3. Використання усної народної творчості в дошкільних закладах.

Методичні рекомендації. – Івано-Франківськ, 1990. 4. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К., 1991. 5. Воропай Олекса. Звичаї українського народу. – К.: Вид-во «Школа»,

2006. 6. Данилюк А.Г. Українська хата. – К., Наук. Думка, 1991 7. Дитина // Програма для дитячого садка. – К., 1993. 8. Дмитренко М., Іванникова Л., Лозко Г. та ін. Українські символи. – К.,

1994. 9. Ковальчук О.В. Українське народознавство. – К., 1994.

90

10. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990. 11. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Губко О.Т. Українська козацька педагогіка і

духовність. – Умань, 1995.

«Методика ознайомлення з соціальною дійсністю» Шифр – ППЗ.17 Всього: 90год.(2,5 кредитів). Форма контролю: залік

Мета викладання дисципліни: збагатити студентів умінням змістовно, цікаво, по-новому організовувати педагогічний процес, піклуючись про розвиток внутрішнього світу дитини-дошкільника, її духовності, людяності. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Методика ознайомлення з соціальною дійсністю» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: історичні і теоретичні основи соціалазації особистості дитини; підходи до організації методичної роботи з дітьми в дошкільній установі і сім′ї; умови готовності дітей дошкільного віку до життя в соціумі.

• уміння: виявляти основні проблеми методики ознайомлення дітей із соціальною дійсністю; визначати умови розвитку професіональних знань і умінь для допомоги дитині в її соціалізації.

ЗМ 1. Теоретичні основи ознайомлення з соціальною дійсністю НЕ 1.1. Історичний нарис становлення методики ознайомлення дітей із соціальною дійсністю. Вступ у методику ознайомлення дітей із соціальною дійсністю. Історія виникнення і розвитку проблеми залучення дітей до соціалізації особистості. Мікро - , мезо - , макрофактори. НЕ 1.2. Умови пізнання дітьми соціальної дійсності. Роль знань в соціалізації особистості. Діяльність як умова пізнання дітьми соціальної дійсності. Інформативна, емоційна, регуляторна функції. НЕ 1.3. Засоби та методи ознайомлення дітей із соціальною дійсністю Засоби ознайомлення дітей із соціальною дійсністю. НЕ1.4. Роль дорослого в процесі залучення дітей до соціальної дійсності. Роль дорослого в процесі залучення дітей до соціальної дійсності. Ведучі методи.

ЗМ 2. Методика ознайомлення з соціальною дійсністю НЕ 2.1. Пізнання самого себе як шлях соціалізації особистості. Пізнання самого себе як шлях соціалізації особистості. Експеримент. Дослідження. Вправляння. НЕ 2.2. Роль предметного світу в процесі соціалізації особистості. Предметний світ і його роль у процесі соціалізації особистості. Функції предметів. НЕ 2.3. Вплив спілкування на соціалізацію дитини. Дитяче спілкування і його вплив на соціалізацію дитини. Школа формування соціальних почуттів. 91

НЕ 2.4. Розвиток у дошкільників планетарної свідомості. Розвиток у дошкільників планетарної свідомості. Виховання любові до батьківщини і народної культури. Ознайомлення з декларацією прав дитини і програмою ′′ Я - людина′′.

Література з навчальної дисципліни 1. Богуш А., Гавриш Н., Методика ознайомлення дітей з довкіллям у

дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ. -К.: Видавничий дім «Слово»,2008р.-408с.

2. Голицина Н.С. Ознайомлення дошкільнят із соціальною дійсністю. – Харків: Вид-во «Ранок», 2007.

3. Как помочь ребенку войти в современный мир? / Под ред. Т.В. Антоновой. – М., 1995.

4. Козлова С.А. Теория и методика ознакомления дошкольников с социальной действительностью. – М., 1998.

5. Козлова С.А. ′′ Я – Человек ′′ : Программа приобщения ребенка к социальному миру. – М., 1996.

«Основи природознавства» Шифр – ППЗ.16 Всього: 108 год. (3 кредити). Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: теоретична та практична підготовка

майбутніх вихователів до організації природопізнавальної діяльності дітей дошкільного віку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологія дитяча» студент має набути таких компетенцій:

• знати: предмет, об’єкт, методологію, історію становлення та розвитку методики ознайомлення дітей з природою; закономірності та принципи організації природопізнавальної діяльності дітей; завдання, зміст, види, форми, сутність і характер процесу пізнання дітьми природи; основні методи керівництва природопізнавальною діяльністю дітей; вимоги до планування й обліку роботи з ознайомлення дітей з природою.

• вміти: орієнтуватися в основних законах та закономірностях природного довкілля, а також знаннях про об’єкти і явища природи, доступних дітям для пізнання; аналізувати завдання ознайомлення дітей з природою і здійснювати доцільний вибір методичної сукупності організації природопізнавальної діяльності дітей; використовуючи педагогічно доцільні засоби та методи керівництва процесом ознайомлення дітей з природою; аналізувати отримані результати та прогнозувати покращення засвоєння дітьми знань про природу; залучати батьків до вирішення основних завдань ознайомлення дітей з природою.

Змістовний модуль І. Основи природознавства Тема НЕ 1.1. Природні умови, клімат, ґрунти та води України

92

Поняття про рельєф. Височини, низовини та гірські райони України. Клімат та його значення.. Характеристика основних метеорологічних елементів в Україні. Процес утворення та види ґрунтів. Охорона ґрунтів в Україні. Моря, ріки озера, водосховища в Україні, їх вплив на навколишнє середовище, природні умови і господарську діяльність. Природні зони України.

Тема НЕ 1.2. Рослинний світ України Природні фітоценози в Україні: ліси, луки, водойми, болота, степи.

Характеристика рослинних угрупувань та їх видів. Характеристика рослинності різних природних зон України. Культурні рослини. Рослинність парків, скверів, пустирів, придорожні рослини. Бур'яни. Лікарські рослини.

Тема НЕ 1.3. Тваринний світ України Загальна характеристика тваринного світу, їх значення в природі.

Підцарство найпростіші. Кишковопорожнинні. Кільчасті черви. Молюски. Членистоногі. Хордові.

Тема НЕ 1.4 Сезонні зміни в природі Причини змін пір року. Астрономічні та фенологічні терміни тривалості

осені, зими, весни, літа. Сезонні явища в неживій природі. Сезонні явища в житті тварин

Змістовний модуль 2. Теоретичні основи курсу Тема НЕ.2.1. Предмет і завдання методики ознайомлення дітей з

природою в дитячому садку Предмет та методологічні основи методики ознайомлення дітей з

природою. Природа та її розвиток. Єдність організму і умов життя. Основні закономірності процесу навчання і виховання. Зв'язок методики ознайомлення з природою із іншими науками. Методи дослідження.

Тема НЕ .2.2 Становлення методики ознайомлення дітей з природою в дитячому садку

Значення педагогічних поглядів представників зарубіжної педагогіки для становлення методики ознайомлення дітей з природою. Російська педагогіка про використання природи у вихованні дітей. Формування особистості дитини засобами природи в теорії та практиці діячів освіти України.

Змістовний модуль 3. Зміст та умови ознайомлення дітей з природою Тема НЕ.3.1. Завдання ознайомлення дітей з природою в ДНЗ Завдання розумового виховання дітей у процесі ознайомлення з природою.

Моральне і естетичне виховання дітей через пізнання природи. Природа як засіб естетичного виховання і розвитку дитини.

Тема НЕ.3.2. Зміст ознайомлення дітей з природою в ДНЗ Принципи визначення змісту ознайомлення дітей з природою. Загальна

характеристика змістової лінії базового компоненту дошкільної освіти (розділ "Рідна природа"): "Природа планети Земля"), "Природи Космосу" (світосприймання довкілля, екологічно доцільна поведінка.

Тема НЕ.3.3 Куточок природи в ДНЗ Навчально-виховне значення куточка природи в ДНЗ. Розміщення і

обладнання. Кімнатні рослини і тварини в кутку природи. Кімната природи та куточки охорони природи за межами дошкільного закладу: обладнання і зміст

93

роботи. Тема НЕ.3.4. Земельна ділянка ДНЗ Значення ділянки у здійсненні основних завдань ознайомлення дітей з

природою. Планування ділянки, вимоги до озеленення. Квітники на ділянці. Город на ділянці. Плодовий сад на ділянці та догляд за ним. Дрібні свійські тварини на ділянці. Приваблювання птахів на ділянку.

Змістовний модуль 4. Форми організації та методи керівництва природопізнавальною діяльністю дітей

Тема НЕ 4.1 . Наочні методи ознайомлення дітей з природою Класифікація методів ознайомлення дітей з природою. Спостереження як

основний метод пізнання дітьми природи. Ілюстративний матеріал, його види та вимоги до використання. Демонстрування ТЗН. Використання моделювання в ознайомленні дітей з природою.

Тема НЕ 4.2. Практичні методи ознайомлення дітей з природою Навчально-виховне значення праці в природі, педагогічні та гігієнічні

вимоги до неї, її види та форми; нескладні досліди та їх значення у формуванні знань про неживу природу, їх структура. Використання ігор під час ознайомлення дітей з природою та методика їх проведення у різних вікових групах.

Тема НЕ 4.3. Словесні методи ознайомлення дітей з природою Словесні методи як спосіб взаємодії чуттєвого і раціонального в процесі

пізнання природи. Розповідь вихователя і вимоги до її використання. Використання дитячої художньої літератури в ознайомленні дітей з природою. Бесіда як метод організації пізнання дітьми природи, її види та вимоги до проведення..

Тема НЕ. 4.4. Форми організації ознайомлення дітей з природою Заняття як важлива форма роботи з ознайомлення дітей з природою, його

типи. Навчальна екскурсія як форма і метод навчально-виховної роботи, види та методика проведення. Цільові прогулянки, умови їх проведення. Повсякденні прогулянки, їх значення і умови проведення. Колективна та індивідуальна робота з дітьми під час повсякденних прогулянок.

Тема НЕ 4.5. Засоби фіксації знань про природу Необхідність фіксації знань дітей про природу. Ведення календарів

природи і погоди. Складання гербаріїв, колекцій, букетів і методика їх використання під час закріплення знань дітей про природу. Повсякденні спостереження, праця і пошукова діяльність дітей в куточку природи в різні пори року. Проведення свят і розваг на природничому матеріалі.

Тема НЕ 4.6. Планування і обпік роботи з ознайомлення дітей з природою

Поняття і принципи планування. Вимоги до планування роботи з ознайомлення дітей з природою, її зміст. Форми ведення плану і обліку навчально-виховного процесу та їх педагогічна доцільність.

Література з навчальної дисципліни 1. Базовий компонент дошкільної освіти.-К., 1999. 2. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / За ред. З.П.

94

Плохій. - К., 1999. . 3. Веретенникова С.О. Ознайомлення дошкільників з природою.- К., 1988. 4. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою.- К.: Вища

школа, 1993. 5. Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. - К., 1980. 6. Яришева Н.Ф Основи природознавства. Природа України.- К., 1995. 7. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку

"Малятко" / За ред. З.І. Плохій.- К.,1993. 8. Мечник Л.А. Дітям про тварин. - Тернопіль, 1996. 9. Мечник Л.А. Природа України.- Тернопіль, 1996. 10. Плохій 3.П. Планування навчально-виховної роботи з дітьми у

дошкільному закладі.- К., 1995. 11. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні задачі, ігри та вікторини: Навч.

Пос.. - К.: Наук. думка, 1995. - 72 с.

95

Дисципліни самостійного вибору ВНЗ

«Психодіагностика та корекція» Шифр – ВЗ.3.1 Всього – 144 год. ( 4 кредити). Форма контролю: іспит, залік Курс психодіагностики й корекції – специфічний. Він має широке

прикладне значення. В цьому контексті найважливішою метою даного курсу є ознайомлення студента – майбутнього спеціаліста, магістра з особливостями його діяльності в галузі практичної психологічної допомоги, спрямування на те, що для вирішення актуальних завдань практики (наприклад, для забезпечення високого рівня ефективності навчально-виховного процесу в школі) потрібна допомога психолога з відповідним рівнем фахової підготовки, який би володів не лише теоретичними знаннями з психологічних дисциплін, а й методами вивчення психології дитини (зрілої особистості), умів добирати батареї адекватних методик з урахуванням потреб та цілей вивчення конкретного психологічного явища, забезпечувати науково–дослідницьку роботу, надавати допомогу превентивного чи корекційного характеру по усуненню виявлених недоліків або відхилень психічного, особистісного розвитку тощо.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

Після засвоєння програми з психодіагностики й корекції студенти повинні знати:

- соціально–етичні вимоги до особистості фахівця, проведення ним психодіагностичних вимірювань та обговорення (виголошення) результатів дослідження;

- основні підходи психодіагностики, принципи виміру особливостей психіки людини;

- етапи дослідження, їх зміст та завдання психолога на кожному з них; - методи психодіагностики, їх різновиди та призначення, різновиди

корекційної роботи з урахуванням визначеної проблеми; - особливості усного й письмового опитування; - психометричні основи психологічної діагностики, шкалювання, різновиди

шкал та їх застосування; - можливості наочного наведення показників психодіагностичного

дослідження ( діаграми, графіки, таблиці та їх види); - методи й методики для вивчення пізнавальної діяльності дітей різного

віку й дорослих, особистісних якостей та характеру міжособистісних стосунків; - методи й методики виявлення факторів впливу на становлення

особистості та її поведінку. Окрім теоретичних знань з психологічної діагностики, студенти - майбутні

психологи повинні вміти: - аналізувати проблеми згідно запиту на психодіагностичне обстеження; - володіти інструментарієм та технологією його використання з метою

96

діагностування психічних явищ; - відбирати необхідні методи дослідження та створювати комплекси

методів і конкретних методик для забезпечення об’єктивності й надійності результатів;

- формувати вибірку досліджуваних у відповідності з вимогами психодіагностики; визначати об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження;

- відбирати адекватні статистичні та клінічні методи опрацювання результатів дослідження, вміти проводити їх кількісну і якісну інтерпретацію;

- методологічно та концептуально обґрунтовувати висновки за емпіричними дослідженнями (поставлений діагноз щодо вирішуваної проблеми, розробки програм профілактики й корекції);

- оформляти наочне наведення показників результатів дослідження; - на основі висновків розробляти поради й рекомендації досліджуваним і

значущим оточуючим по організації превентивної роботи й корекції окремих психічних явищ;

- планувати профілактичну й корекційну роботу, підбирати адекватні вправи, проводити тренінги тощо.

Курс „Психодіагностика” («Психодіагностика і корекція») є обов’язковою дисципліною, призначеною для викладання студентам спеціальності „Психологія”, «Практична психологія», «Соціальна педагогіка», «Початкове навчання» освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” факультету педагогіки, психології та соціальної роботи ЧНУ.

ЗМ 1. Психодіагностика як наука НЕ 1.1. Психодіагностика (ПД) в системі наукових знань (лекц., сем.) Предмет,завдання ПД як галузі знань. Базові галузі її виникнення та галузі

розвитку Зв’язок ПД з різними науками. ПД і психодіагностична практика. Психологічний діагноз. Проблеми і задачі ПД на сучасному етапі розвитку суспільства. Місце психодіагностики в сфері освіти та робота інших психологічних служб.

НЕ 1.2. З історії теорії й практики вітчизняної та зарубіжної психодіагностики.(лекц., сем.)

Виникнення тестування. Історія проективних тестів; контент-аналізу. Становлення та розвиток світової та вітчизняної психологічної діагностики. Практична психологічна служба в зарубіжних економічно розвинених країнах. Сучасний стан проблеми. Історія психодіагностики і практичної психологічної служби в Україні.

НЕ 1.3 Соціальні й етичні аспекти психодіагностики(лекц., сем.) Нормативні приписи розробникам і користувачам психодіагностичних

тестів. Вимоги до користувачів методик психологів і фахівців-суміжників. Тестування і громадянські права. Основні принципи професійної етики. Повідомлення результатів тестування. Причини виникнення типових помилок при проведенні психодіагностичних досліджень. Вимоги до психодіагностичної літератури та методичних матеріалів.

ЗМ 2. Основи психодіагностичних досліджень

97

НЕ 2.1. Етапи наукового дослідження. Генеральна сукупність (ГС). Вибірка (лекц., сем.)

Підготовка й організація наукового дослідження. Формулювання наукового апарату, визначення завдань, розробка концепції дослідження. Поняття генеральної сукупності та вибірки. Способи вибірки. Процес обслідування: планування й організація; визначення емпірико-аналітичних методів; проведення обслідування й опрацювання емпіричних даних (теоретичне, статистичне, практичне).

НЕ 2.2. Психометричні основи психодіагностики.(ленкц., сем.) Психометрика, її розвиток. Види психометрики. Завдання загальної та

диференційної психометрики. Вимоги до методів. . Аналіз методів дослідження з позиції загальної та диференційної психодіагностики. Основні підходи щодо проведення досліджень та аналізу результатів вимірів.

НЕ 2.3. Психодіагностичний тест. Проблеми конструювання ПД методик, адаптації іноземних тестів. Стандартизація і нормування шкал.(лекц., сем.)

Психодіагностичне тестування. Місце тестів серед психодіагностичних методів. Основні властивості методик. Тестові норми, їх репрезентативність. Надійність і точність тестів. Фактори, що знижують точність вимірів. Валідність тестів, її визначення та види. Принципи конструювання ПД методик. Адаптація іноземних тестів: теоретичні і методологічні питання. Психометрична підготовка психолога.

НЕ 2.4. Психодіагностичний процес (лекц.,сем.) Основні системи та основні структури (№№ 1-8) ПД. Фази процесу

психодіагностики, його суб’єктивний та об’єктивний компоненти. Етапи опрацювання емпіричних даних, рівні діагностичних висновків. Основні положення інтерпретації результатів психологічного дослідження. Визначення та аналіз основної структури процесу діагностики згідно проблеми дослідження (ситуації).

ЗМ 3. Основи психологічного діагностування в шкільній галузі. Методи та результати дослідження

НЕ 3.1. Принципи розробки і застосування ПД в школі (лекц., сем.) Положення щодо психологічної діагностики в школі. Основні групи

проблем ПД в шкільній практиці. П’ять основних аспектів забезпечення психологічного вимірювання. Дослідження працездатності НС особистості, пізнавальних процесів відчуття і сприймання

НЕ 3.2. Я-концепція особистості, її дослідження. Я-концепція вчителя (лекц., сем.).

Я-концепція як інтегральне психологічне утворення. Структура Я-концепції в науковій літературі. Теорія і практика вивчення Я-концепції вчителя. Вплив позитивної й негативної Я-концепції вчителя на розвиток Я-концепції учня. Методи дослідження особистості. Дослідження професійної діяльності вчителів з позитивною та негативною Я-концепцією.

НЕ 3.3. Шкали у психологічній діагностиці. (лекц., сем.) Поняття шкали у ПД. Неметричне шкалювання (номінативна, порядкова

98

шкали) Метричне шкалювання (інтервальна , пропорційна шкали). Критерії шкал. Практика застосування шкал. Дослідження уваги, пам’яті. Оформлення протоколів.

ЗМ 4. Статистика у ПД та унаочнення результатів дослідження. Методи дослідження та аналіз результатів.

НЕ 4.1.Статистичні способи обробки результатів дослідження.(лекц., сем.)

Роль статистичних методів у психологічній діагностиці. Міри центральної тенденції. Міри взаємозв ‘язку у психодіагностиці Аналіз методів дослідження та адекватних їм методів статистичної обробки емпіричного матеріалу. Проведення досліджень, інтерпретація результатів.

НЕ 4.2.Унаочнення показників у психодіагностиці (лекц., сем.) Значення унаочнення результатів психодіагностичних вимірів. Правила

унаочнення даних. Види графічного наведення показників. Практика унаочнення емпіричних даних та їх аналіз (аудиторна робота). Обговорення результатів самостійних досліджень, їх унаочнення та оформлення протоколів.

Література з навчальної дисципліни 1. Альманах психологических тестов. Рисуночные тесты.- М.: КСП, 1997.-

320 с. 2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагно-

стике. - СПб : Питер, 1999. 3. Бурлачук Л.Ф. Психодіагностика.- СПб: Питер, 2002.- 352 с. 4. Бурлачук Л.Ф. Психодіагностика личности.- К.: Здоровье, 1989.- С. 26-

27. 5. Практикум по психологии / Под ред. А.Н. Леонтьева, Ю.Б.

Гиппенрейтер.- М.: МГУ, 1972.- С. 95-104,105-144,145-174,195-213,216-218, 230- 236

6. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова и С.А. Маничева.- Изд 2-е, дополн..- СПб.: Питер, 2000.- 560 с.

7. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов.- М.: Просвещение, 1988.- С. 89, 172-190.

«Етнопедагогіка»

Шифр – ВЗ.3.3 Всього – 90 год. ( 2,5 кредити). Форма контролю: залік Курс «Етнопедагогіка» є однією із обов’язкових навчальних дисциплін як

психолого-педагогічного, так і українознавчого циклів. Мета викладання дисципліни: вивчення онтологічних та світоглядних

основ етнічного виховання; визначення загальнолюдських і етнічних особливих чинників суспільного впливу, що обумовлює виховання й розвиток особистості; узагальнення педагогічного потенціалу етнокультури задля його актуалізації в системі сучасної освітньо-виховної роботи.

Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення курсу

99

«Етнопедагогіка»:знання про: основні поняття та категорії курсу; структуру (компоненти) української народної педагогіки; основні напрямки українського національного виховання; уміння: аналізувати народно-педагогічну навчально-виховну систему українців; виокремлювати та характеризувати основні структурні компоненти української народної педагогіки; застосовувати досвід народної педагогіки в практичній педагогічній діяльності.

Змістовий модуль 1 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОЇ

ЕТНОПЕДАГОГІКИ» НЕ 1.1 ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОПЕДАГОГІКИ.

Вступні відомості про українську народну педагогіку. Зміст термінів "народна педагогіка", "етнопедагогіка", "традиції народної педагогіки". Етнопедагогіка як наукова дисципліна, її завдання, предмет вивчення. Зміст принципових засад української етнопедагогіки.

НЕ 1.2 СТАНОВЛЕННЯ ІРОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ Історія розвитку української народної педагогіки. Основні етапи розвитку української народної педагогіки. Трудова та гуманістична основа народної педагогіки. Виникнення народної педагогіки в докласовому суспільстві, розвиток її традицій трудящими в умовах класового устрою. Народна педагогіка як золотий фонд педагогічної науки.

НЕ 1.3 РОЗВИТОК ЕТНОПЕДАГОІКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ.Тенденції розвитку освіти, виховання і педагогічної думки в Україні на сучасному етапі. Шляхи боротьби за українську національну школу, гуманізацію освіти, відновлення етнокультури. Мета національного виховання дитячої особистості в умовах сьогодення. Особливості використання української народної педагогіки у навчально-виховному процесі сучасної школи. Творче використання й переосмислення народнопедагогічного досвіду минулого до потреб сучасної української національної школи М.Г. Стельмаховичем.

НЕ 1.4 ПРОБЛЕМА СТРУКТУРУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Компоненти народної педагогіки. Поняття родинознавства як зосередження народної мудрості й досвіду щодо створення, збереження й розвитку сім'ї. Традиційний уклад української родини, її самобутній характер, роль в утвердженні й розвитку національного способу життя. Народні ідеали сім'ї, підвищення її виховного потенціалу. Розвиток виховних функцій сім'ї на основі утвердження авторитету ба-тьків. Українське народне дитинознавство Традиційні родильні звичаї та обряди українців. Вікова періодизація життя, навчання й виховання людини. Місце і статус дітей в українській сім'ї, родинному житті.

Змістовий модуль 2. «УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА ЯК ЦІЛІСНА ВИХОВНА СИТЕМА»

НЕ 2.1 НАРОДНОПЕДАГОГІЧНА ВИХОВНА СИСТЕМА УКРАЇНЦІВ. Трактування в українській народній педагогіці суті й мети виховання. Донаукові погляди українців на виховання дитини: етнопедагогічний аспект.

100

Впливовість народної педагогіки, її зорієнтованість на світогляд і психологію народу. Основні виховні положення (принципи) народної педагогіки: народність, природовідповідність, культуровідповідність, етнічна соціалізація, гуманізм, демократизм, єдність, наступність і спадковість поколінь, зв'язок школи, сім'ї та громадськості (родинно-громадсько-шкільна гармонія). Народна система методів виховання (методи формування суспільної поведінки, методи формування суспільної свідомості, система стимулюючих та коригуючих методів народної педагогіки). Виховні засоби народної педагогіки (рідна мова, дитячий фольклор, систематична посильна праця, національні звичаї і традиції народу, народне мистецтво, ремесла та промисли, народні свята, обряди, символи і атрибути, дитячі ігри та іграшки та ін.), їх пізнавально-виховне та розвиваюче значення. Розвиток обрядово-звичаєвих традицій як чинник народного виховання.

НЕ 2.2 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ВИХОВАННЯ

2.2.1РОЗУМОВИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ І ФОРМУВАННЯ В НИХ НАРОДНОГО СВІТОГЛЯДУ. Формування й розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних навичок та вмінь. Розвиток пізнавальних здібностей. Народна виховна практика розвитку розумової активності дітей. Роль народних загадок в інтенсифікації розумової діяльності дитини, розвиненні абстрактного мислення, формуванні асоціативних зв'язків між предметами і явищами. Українська народна педагогіка про значення розумового виховання, його завдання. Практичний і загальнорозвиваючий аспект розумового виховання.

2.2.2 НАРОДНИЙ ДОСВІД ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ. Мораль як сукупність норм і правил людського співжиття. Роль сім'ї в прищепленні дитині початкових моральних навичок. Основні моральні правила життя української сім'ї. Народний моральний кодекс українців, основні риси високоморальної людини.Народна педагогіка про формування загальнолюдських цінностей особистості.Народне педагогічні засоби морального виховання. Вчинки як критерії моральної вихованості в народній педагогіці. Українська етнопедагогіка про моральність і моральне виховання.

2.2.3 ПРОГРЕСИВНІ ІДЕЇ ТА ДОСВІД НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ В ТРУДОВОМУ ВИХОВАННІ.Трудовий характер народної системи виховання. Засоби трудового виховання.Вікова періодизація дітей і молоді у зв'язку з їх підготовкою до трудового життя. Організаційні форми трудового навчання і виховання. Традиційні трудові об'єднання молоді. Трудові свята. Традиційність і спадковість у трудовому вихованні. Народна система трудового виховання дітей в сім'ї. Виховання в праці - методологічна основа народної педагогіки. Педагогічні умови виховної ефективності праці. Праця - як мета, засіб і результат народного виховання. Трудова підготовка як індивідуальна характеристика особи, а перевірка готовності до праці - як суспільно-громадська оцінка людини в українській етнопедагогіці.

2.2.4 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПРИЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ ДО ПРЕКРАСНОГО

Традиційний погляд народу на красу, її значення в життєдіяльності

101

людини. Естетика побуту селянської родини - основний чинник естетичних смаків дитини. Природа як джерело прекрасного в народній естетиці. Традиційні засоби прилучення дітей і молоді до творення прекрасного. Роль традиційних осередків народного мистецтва та художніх промислів в естетичному розвитку молоді.

2.2.5 ПІКЛУВАННЯ НАРОДУ ПРО ЗДОРОВ”Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ.Фізичне виховання як першооснова системи педагогічної культури народу. Народна педагогіка про здоров'я та фізичний розвиток дітей. Мета і основні завдання фізичного виховання. Основні фактори фізичного загартування дітей та молоді.

Змістовий модуль 3. «НАРОДНА ПЕДАГОГІКА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ»

НЕ3.1 ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ ВПЛИВУ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ НА СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД. Народна педагогіка як основа українського шкільництва. Заслуги української народної педагогіки у відстоюванні національного виховання дітей. Відображення ідей народної педагогіки в наукових концепціях національної школи, виховання й освіти України.

НЕ 3.2 УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА І РЕЛІГІЙНА КУЛЬТУРА: ЗАСОБИ ВЗАЄМОДІЇ. Релігія і церква. як фактори утвердження духовності, етики і християнської моралі. Вірувальні традиції України. Психолого-педагогічна суть релігійної культури та особливості її впливу на формування духовного світу людини. Об'єктивний підхід до ставлення до релігії в сучасній національній школі. Взаємозв'язок народної педагогіки і релігійної культури у вихованні підростаючих поколінь.

НЕ 3.3 НАРОДНА ПЕДАГОГІКА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ Співзвучність провідних ідей української етнопедагогіки проблемам сучасної національної школи України. Аналіз досвіду та розкриття методики творчого застосування ідей і засобів народної педагогіки в школах України.

3.3.1 ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ РОБОТИ ШКОЛИ. Використання матеріалів української народної педагогіки на різних уроках; народних традицій виховання в системі роботи національної школи.

Народна виховна пансофія як основа педагогіки народознавства, української наукової педагогіки.

Література з навчальної дисципліни 1. Кіт Г., Тарасенко Г. Українська народна педагогіка: Курс лекцій:

Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів. - Вінниця: ПП "Едельвейс і К", 2008. – 302с.

2. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки: Навч. посіб. для пед. навч. закл. - К., 1999.

3. Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка. Навч. посіб. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005.

4. Стельмахович М.Г. Мудрість народної педагогіки. - К., 1971.

102

5. Стельмахович М.Г. Народна дидактика. - К., 1985. 6. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. - К., 1991. 8. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного

виховання. Івано-Франківськ, 1996. 9. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К., 1997. 10. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. - К., 1996. 11. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення. - К., 1998.

«Соціальна педагогіка» Шифр – ВЗ.3.5 Всього – 72 год. ( 2 кредити). Форма контролю: залік Мета - забезпечити якісну підготовку студентів до педагогічної діяльності

на основі оволодіння знаннями й уміннями в галузі соціальної педагогіки, безпосередньо пов’язаними з актуальними проблемами з освітянської практики, а також шляхом засвоєння студентами наукових фактів, соціально-педагогічної концепції та ідей, які дозволять їм не тільки пояснювати існуючі в житті проблеми, а й прогнозувати їх подальший розвиток.

Загальні компетенції: - знати теоретичні основи соціальної педагогіки як галузі гуманітарного

знання, цілісно розуміти процес соціалізації та соціального виховання дитини; розкривати і обґрунтовувати провідні напрями і специфіку соціально-педагогічної діяльності;

- уміти оперувати основними методами та формами соціально-педагогічної діяльності з різними соціальними категоріями;

- уміти здійснювати послідовний системний аналіз реальної соцілаьно-педагогічної практики; планувати, організовувати, здійснювати та контролювати реалізацію програмно-методичних комплексів соціально-педагогічної підтримки розвитку особистості, процесів її соціальної інтеграції.

Зміст курсу Змістовий модуль 1. Основи соціальної педагогіки

Н.Е.1.1 Соціальна педагогіка як самостійна галузь педагогічного знання. Поняття соціальної педагогіки, її об’єкт і предмет. Основні категорії соціальної педагогіки. Місце соціальної педагогіки у системі наук про людину й суспільство. Соціальна педагогіка та соціальна робота. Завдання та функції соціальної педагогіки. Принципи, методи та форми соціально-педагогічної діяльності

Н.Е.1.2. Розвиток особистості в соціумі. Поняття розвитку особистості. Вікові періоди в розвитку людини. Вплив спадковості на розвиток і формування особистості дитини. Середовище та його вплив на розвиток і формування особистості.

Н.Е.1.3. Соціалізація як соціально-педагогічне явище. Поняття соціалізації. Основні концепції соціалізації особистості. Особливості й види соціалізації. Ступені й фази соціального становлення особистості. Фактори соціалізації особистості. Несприятливі умови соціалізації.

Змістовий модуль 2. Основні напрями соціально-педагогічної діяльності

103

Н.Е.2.1 Сім’я - провідний компонент системи соціального формування особистості. Зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності з сім’єю. Місце та роль сім’ї в соціалізації особистості. Основні функції сім’ї. Соціальний статус сім’ї. Типологія сімей. Проблеми сучасної сім’ї. Типові помилки сімейного виховання. Зміст соціально-педагогічної допомоги сім’ї, її складові. Форми й методи взаємодії соціального педагога з сім’єю. Соціально-педагогічні служби сім’ї, їх функції та напрями діяльності.

Н.Е.2.2. Соціальне сирітство як соціально-педагогічна проблема. Поняття про сирітство і соціальне сирітство, причини їх виникнення. Пріоритетні форми влаштування дітей-сиріт: опіка і піклування, усиновлення. Державна система закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальні засади діяльності інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомна сім’я - форма родинного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Н.Е.2.3. Дитяча безпритульність і бездоглядність як соціально-педагогічна проблема. Проблема дитячої бездоглядності й безпритульності. Класифікація неповнолітніх безпритульних. Система державних заходів щодо профілактики дитячої бездоглядності. Притулок для неповнолітніх як державний заклад соціального захисту безпритульних. Основні напрями роботи соціального педагога в притулку для неповнолітніх.

Н.Е.2.4. Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти. Соціальні завдання школи в сучасних умовах. Соціально-педагогічна діяльність у структурі психологічної служби школи. Зміст діяльності соціального педагога навчального закладу.

Н.Е.2.5. Соціально-педагогічний аспект проблеми обдарованості. Поняття обдарованості та її класифікація. Діагностика обдарованості особистості. Розвиток обдарованості. Навчально-виховні заклади для обдарованих дітей. Соціально-педагогічний захист обдарованих дітей.

Н.Е.2.6. Соціально-педагогічна підтримка дітей з соціальними та фізичними вадами. Предмет і завдання віктимології. Поняття інвалідності, її причини та види. Класифікація дітей і молоді з особливими потребами. Основні напрями соціальної реабілітації осіб з обмеженими функціональними можливостями. Типи навчально-виховних закладів для осіб з обмеженими функціональними можливостями. Форми роботи соціального педагога з дітьми-інвалідами.

Змістовий модуль 3. Соціально-педагогічний аспект проблеми девіантної поведінки дітей і підлітків

Н.Е.3.1. Девіації як соціально-педагогічна проблема. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми девіантної поведінки. Девіантна поведінка як форма соціальної дезадаптації дітей і підлітків: психолого-педагогічний аспект. Підходи до класифікації девіантної поведінки. Види девіантної поведінки, їх характеристика. Зміст і специфіка попереджувальної діяльності соціального педагога. Профілактична робота соціального педагога з дітьми девіантної поведінки. Реабілітаційні соціально-педагогічні технології роботи з девіантними дітьми.

104

Н.Е.3.2. Дитячий алкоголізм як соціально-педагогічна проблема. Проблема алкоголізму. Особливості дитячого алкоголізму. Причини й наслідки дитячого алкоголізму. Вікові періоди розвитку дитячого алкоголізму. Рівні спиртної залежності в дітей. Структура соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до вживання спиртного. Зміст соціально-педагогічної допомоги дітям, схильним до алкоголізму, на різних вікових етапах їх розвитку. Особливості соціально-педагогічної діяльності з різними віковими категоріями дітей, схильними до вживання спиртного.

Н.Е.3.3. Наркоманія як форма вияву девіантної поведінки. Проблема наркоманії. Класифікація і типи наркотиків. Особливості підліткової наркоманії. Причини й наслідки підліткової наркоманії. Стадії розвитку підліткової наркоманії. Заходи попередження підліткової наркоманії.

Н.Е. 3.4. Злочинність неповнолітніх як соціально-педагогічна проблема. Проблема злочинності неповнолітніх, її причини. Нормативно-законодавча база в роботі з неповнолітніми правопорушниками. Типологія груп неповнолітніх правопорушників. Система спеціальних навчально-виховних закладів для неповнолітніх правопорушників. Соціальні та психолого-педагогічні особливості неповнолітнього підсудного. Структура і зміст індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками. Рівні виховно-профілактичного впливу на особистість неповнолітнього правопорушника. Корекція і реабілітація протиправної поведінки неповнолітніх.

Н.Е.3.5. Дитяча проституція - форма соціальної дезадаптації неповнолітніх. Проблема проституції і сексуальної експлуатації дітей. Особливості дитячої проституції. Типологія проституції. Причини й наслідки дитячої проституції. Фактори, що стримують розвиток дитячої проституції.

Змістовий модуль 4. Підсумковий (іспит). Література з навчальної дисципліни

1. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури,2008.-134 с.

2. Василькова Ю.В, Василькова Т.А. Социальная педагогика.-М.:Академия,1999.-440с.

3. Євтух М., Сердюк О. Соціальна педагогіка: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2003. – 232 с.

4. Єржабкова Б. Вибрані питання соціальної педагогіки. - Дрогобич: Вимір, 2003.-364 с.

5. Коваль Л.Г., 3вєрєва І.Д., Хлєбік С.А. Соціальна педагогіка / соціальна робота: Навчальний посібник. - К.: ІЗМН, 1997. – 392 с.

6. Мардахаев Л. Социальная педагогика: Учебник.-М.: Гардарики, 2005. - 269 с.

7. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999. 8. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учебное пособие для

студ.пед.вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – М.: Академия, 1999. 9. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. -М.: Сфера,

2001. - 480 с.

105

10. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: Навч.посібник.-К.:Кондор,2005.-560с.

11. Пенішкевич О.І., Тимчук Л.І. Соціальна педагогіка: Модульна технологія вивчення навчального курсу. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2007. – 398 с.

12. Социальная педагогика: Курс лекций / Под ред. М.А.Галагузовой. – М.,2000.–416 с.

13. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської.-К., 2000.

«Педагогіка сім’ї та родинного виховання»

Шифр – ВЗ.3.6 Всього – 126 год. (3,5 кредити). Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни – сконцентрувати увагу майбутніх

вихователів дошкільних навчальних закладів на піднесенні культу родини, зокрема Батька й Матері на засадах національних і загальнолюдських морально-духовних цінностей; розбудити у них відповідальність перед собою й суспільством за виховання дітей; підвищити у них інтерес до педагогіки як науки про виховання; допомогти оволодіти знаннями про цілі, засоби, методи виховання в системі всебічного гармонійного розвитку особистості дитини; переконати, що Людини – міра всіх речей.

Завдання курсу : озброєння майбутніх вихователів дошкільних закладів основними знаннями про шлюб і сім’ю; системне висвітлення основ родинних взаємовідносин (соціально-правових, анатомо-фізіологічних, морально-етичних, соціально-психологічних, господарсько-економічних, естетичних, педагогічних); прищеплення майбутнім вихователям дошкільних закладів знань психології сім’ї, родинного виховання, підготовки молоді до сімейного життя;

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка сім’ї та родинного виховання» студент має набути таких компетенцій:

• знати: заповіді класичної сімейної педагогіки, найважливіші положення педагогічних творів Я.А Коменського, Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Песталоцці, О.В.Духновича, К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського, М.Г.Стельмаховича та ін.;

• уміти: навчитись складати конспекти занять, сценарії розваг, національних свят; засвоїти основні поняття та терміни до курсу; активізувати потреби у саморозвитку щодо власної компетентності в теорії та практиці педагогіки сімейного виховання; вміти використати набуті теоретичні знання на практиці.

Змістовий модуль 1. Українська родинна педагогіка. Заповіді традиційної сімейної педагогіки.

НЕ 1.1. Предмет, мета, завдання курсу «Педагогіка сім’ї і родинного виховання»

Мета, зміст і завдання курсу. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності. Основні функції української родини в соціалізації поколінь

106

(економічна, регулятивна, репродуктивна, сексуальна, виховна, комунікативна, рекреативна). Сутність поняття «сім’я». Характеристика визначень сім’ї у філософській, психологічній та педагогічній науці. Історичні зміни сім’ї як соціального інституту.

НЕ 1.2. Народна педагогіка як прародителька й першоджерело українського національного виховання

Народна педагогіка про особливості виховання дітей. Народна педагогіка – першоджерело національного виховання. Зміст і завдання родинного виховання. Мати і батько найперші вихователі дитини.

НЕ 1.3. Внесок Я.А.Коменського, Дж.Локка, Ж.-Ж.Руссо «Материнська школа» Яна Амоса Коменського та її значення для сучасної

сім’ї. «Думки про виховання» Джона Локка. Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо з проблем сімейного вихованн.

НЕ 1.4. Педагогічні погляди Й.-Г.Песталоцці, О.Духновича, Т.Шевченка, К.Д.Ушинського на виховання дітей у сім’ї

Педагогічна спадщина Йогана-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання. «Народная педагогія…» Олександра Духновича – один з основоположних творів української сімейної педагогіки. Педагогічні погляди Тараса Шевченка – цілителя людських душ.

НЕ 1.5. Сімейне виховання у педагогічних працях Я.Корчака, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського

«Правила життя» Януша Корчака – педагогіка для дітей і дорослих. «Книга для батьків» Антона Семеновича Макаренка – видатне досягнення педагогічної думки. «Батьківська педагогіка» та проблеми сімейного виховання в педагогічній спадщині Василя Олександровича Сухомлинського.

НЕ 1.6. «Українська родинна педагогіка» Мирослава Гнатовича Стельмаховича

Роль української родинної педагогіки. «Хто і що виховує дітей». Принципи родинного виховання за М.Г. Стельмаховичем. Корифеї родинно педагогіки. Роль принципів родинного виховання за М.Г. Стельмаховичем у педагогічному процесі.

НЕ 1.7. Зміст і провідні напрями родинного виховання Соціально-демографічні та психолого-педагогічні проблеми відтворення

народонаселення. Морально-патріотичне виховання дітей у сім’ї. Громадянське виховання дітей у сім’ї. Статеве виховання дітей у сім’ї. Становлення різнобічної культури сім’янина.

Змістовий модуль 2. Проблеми сучасного виховання в українській сім’ї.

НЕ 2.1. Основи сімейного виховання. Взаємодія школи, сім’ї, громадськості у вихованні дітей

Аномалії сімейного і суспільного виховання. Декларація Прав Дитини. НЕ 2.2. Особливості виховання дітей у різних за структурою сім’ях Врахування в родинному вихованні особливостей розвитку і поведінки

дітей із різних типів неповних сімей. Врахування в родинному вихованні особливостей поведінки дітей із розлучених сімей. Особливості виховання

107

дітей в осиротілій сім’ї. Особливості родинного виховання дітей у позашлюбній сім’ї. Особливості родинного виховання дітей у сім’ї, що розпалась.

НЕ 2.3. Формування національної самосвідомості у сім’ї Знати дерево свого роду, обряди, звичаї і традиції народу – обов’язок

кожного українця. Генетична культура українців. Сутність національного виховання дітей у сім’ї. Формування національної свідомості і самосвідомості.

НЕ 2.4. Особливості розвитку дитини у сім’ї Особливості розвитку дитини у сім’ї .Особливості анатомо-фізіологічного

розвитку дітей і врахування їх у виховній роботі. Розвиток і формування особистості під знаком зодіаку. Що в імені твоїм. Хрещені батьки та їх роль у вихованні української дитини.

НЕ 2.5. Виховання дітей у сучасній сім’ї Основні закономірності процесу виховання. Основні принципи виховання.

Всебічний розвиток дитини у сім’ї. Комплексний підхід у вихованні. Основні напрями виховання. Формування наукового світогляду. Дисциплінованість дитини. Розумове виховання у сім’ї. Моральне виховання у сім’ї. Статеве виховання і підготовка до сімейного життя. Фізичне виховання.

НЕ 2.6. Вплив типу темпераменту на особистість дитини Основні властивості темпераменту у дітей. Батьки і темперамент дітей. НЕ 2.7. Педагогічна культура батьків – запорука успішного виховання

дітей та молоді Світом править рука, що гойдає колиску. Роль батька у вихованні дітей в

сім’ї. Хороший чоловік творить красу дружини своєю любов’ю. Література з навчальної дисципліни:

1. Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Л., 1996. 2. Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. – К.:

Рад. школа, 1990. 3. Дмитренко А.К., Мармазинська П.Є. Психологія сімейного виховання. –

Чернівці, 2001. 4. Залізняк Л.Л. Походження українського народу. – К., 1999. 5. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка. У 3-х т. – Т 1,2. Основи

родинних взаємин. – Івано-Франківськ, 2006.

«Художня праця з практикумом» Шифр – ВЗ.3.9 Всього:- 90 год.(2,5 кредити). Форма контролю:залік Мета викладання дисципліни: формування системи педагогічних знань,

умінь і навичок та готовності їх практичного використання у процесі художньо-естетичного виховання і різнобічного розвитку дітей дошкільного віку засобами художньої праці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Художня праця з практикумом» студент має набути таких компетенцій:

знання про: методологічні основи науки; форми й методи викладання; основи композиції і методику творчого пошуку в трудовому навчанні; найбільш

108

педагогічно ефективні форми й методи організації навчального процесу на заняттях праці. В окрему тему виділена організація роботи поза заняттями. Система практичних занять охоплює засвоєння основних понять проведення занять з художньої праці використовуючи різні матеріали.

уміння: організовувати навчально-виховний процес; володіти різноманітними техніками необхідних умінь і навиків проведення занять з художньої праці використовуючи різні матеріали, використовувати традиційні та інноваційні форми навчання; закономірності композиції і оволодіння методикою навчання художніх видів праці згідно програм дитячого виховного закладу; психологічні передумови, що зумовлюють готовність дітей до естетичного сприйняття творів; сучасні вимоги до підготовки фахівців дошкільної освіти;

ЗМ 1. Питання загальної методики трудового навчання НЕ1.1Завдання трудового навчання на сучасному етапі розвитку

суспільства. Вивчення й науково-методичний аналіз розділів з художньої праці в програмах дитячих закладів: "Малятко". ''Дитина".

Предмет і зміст курсу "Практикум з художньої праці". Завдання трудового виховання дошкільників. Сучасні концепції трудового навчання дошкільників. Трудове навчання як засіб формування творчо активної особистості дитини. Розвиток, виховання іі навчання - єдиний педагогічний процес. Вимоги до вихователя при проведенні занять з художньої праці. Аналіз програм "Малятко", "Дитина" з розділу "Художня праця". Порівняльна характеристика щодо вимог в різновікових групах.

Н.Е1.2. Заняття з художньої праціГоловне значення занять з художньої праці. Художня праця дає знання про

якості, властивості й конструктивні можливості матеріалів, сприяє закріпленню позитивних емоцій, стимулює бажання працювати, формує духовні й фізичні сили дошкільників.

Вихователь формує норми моральної поведінки. Особистий приклад вихователя. Вплив на розумовий розвиток дошкільників, Заняття з художньої праці мають розвиваючий характер. Дошкільники набувають знань про різні види матеріалів, їх властивості.

Усвідомлене сприймання знань та оволодіння вмінням і навичками правильного виконання трудових дій.

Процес навчально-виховної роботи на заняттях викликає у дітей зосередженість уваги і активність мислення. Удосконалюються і розвиваються психічні процеси (пам'ять, увага і т.п.) розвивається мислення і мова.

Пилив на розвиток сенсомоторики. Розвиток інтелекту: наочно-дійового, наочно-образного, теоретичного мислення. Розвиток і сфери почуттів: моральних, інтелектуальних, естетичних. Розвиток і творчих здібностей і обдарування дітей.

Естетичне виховання. Виховання охайності, дисциплінованості, колективізму, відповідальності.

зміст і структура занять. Частини заняття: вступна, основна й заключна. Проведення комплексних занять, комбінованих. Планування занять по групах.

109

їх тривалість. Кількість дітей на заняттях по вікових групах. Методи організації дітей на занятті. Керівництво трудовою діяльністю

вихователем. Аналіз дитячих робіт. План аналізу робіт. Критичне ставлення дітей до

результатів своєї діяльності. Якість продукції як моральна категорія. Навчання виконувати технологічні операції, аналізувати зразок чи аналог,

планувати трудовий процес. Техніка безпеки на заняттях. Використання дидактичних ігор на заняттях з художньої праці. Дидактичні

завдання ігор. Н.Е.1.3. Організація роботи з художньої праці поза заняттями і удома. Види роботи з дітьми з художньої праці в вільний від занять час. Форми

організації занять з декоративно-прикладного мистецтва. Визначення змісту і перспективне планування роботи гуртків по вікових групах.

Самостійна художня діяльність дітей в куточках групи чи кімнаті праці дитячої установи. Оформлення куточка з самостійної художньої діяльності і кімнати праці саду.

Організація дитячих виставок. Участь батьків у організації виставок. Екскурсії і їх мета. Робота з батьками, як організувати художню працю вдома. Н.Е.1.4. Зміст роботи завідуючої та методиста в організації та

керівництві художньою працею дітей Завідуюча здійснює загальне керівництво проведення художньої праці та

оперативний педагогічний контроль за діяльністю співробітників дошкільного закладу у реалізації освітніх та виховних завдань з художньої праці. Завідуюча контролює виконання програмових вимог щодо проведення художньої праці. Завідуюча здійснює матеріальне забезпечення закладу для проведення занять з. художньої праці. З метою контролю та надання методичної роботи вихователям завідуюча відвідує всі організаційні форми роботи. Аналізує наслідки спостережень, відмічає позитивні сторони і недоліки та надає поради, щодо їх усунення.

Ознайомлюється з методичною документацією груп, аналізує її та дає вихователю поради щодо її оптимізації. Підвищення кваліфікації педагогічного колективу закладу. Приділяє увагу молодим спеціалістам. Дбає про постійне удосконалення свого методичного рівня у даній галузі.

Методист дошкільного закладу проявляє постійну турботу про неухильне зростання професійної майстерності вихователів та здійснює методичне керівництво за станом проведення художньої праці в дошкільному закладі.

Методист - генератор ідей з даного питання, вона знайомить вихователів з новинками методики художньої праці, надає їм допомогу у підвищенні майстерності.

Центром методичної роботи в дошкільному закладі є методичний кабінет, де зосереджується література, складається картотека цікавих та корисних для педагогів журнальних та книжкових статей, матеріали науково-практичних конференцій, плани-конспекти занять з художньої праці, праці гуртків.

Приділяється увага передовому педагогічному досвіді і його

110

розповсюдження серед педагогічного колективу дошкільного закладу. Під керівництвом методиста у дошкільному закладі проводяться семінари,

семінари-практикуми. консультації для вихователів, проводяться проблемні семінари, відкриті перегляди занять, проведення педрад, організація гуртків з художньої праці.

З метою контролю проводяться тематичні перевірки груп завідуючою, методистом; відвідування занять, гуртків.

З.М.2.Впровадження практичних навиків в навчальний процес дошкільників

Н.Е.2.1. Інформаційні відомості про деякі види матеріалів (пергамент, папірус, папір). Створення виробів з паперу, картону.

Історія виникнення пергаменту і його використання. Папірус і папір. Значення цих слів. Виготовлення і використання папірусу і

паперу. Декоративні особливості паперу. Створення симетричних силуетних композицій вирізуванням з паперу

(зображення рослин, тварин, архітектурних споруд, посуду, меблі та ін.* Художнє конструювання орнаментальних і знакових композицій в техніці

аплікації (закладка для книг, ескізи тканин, листівки та ін). Формування художніх виробів із смуги паперу в техніці переплетіння

(закладки, пояс, ялинкові іграшки та прикраси та ін.). Гофровані структури з паперу в художньому конструюванні. Художнє конструювання з одного аркушу паперу та картону. Пап'є-маше і виготовлення предметів. Художнє конструювання з пластичних матеріалів: глини, пластиліну.

Заготовка й виробництво пластичних мас. Формовка виробів із глини, їх розпис та випалювання.

Правила безпеки праці при роботі з ножицями, ножем, шилом, голкою, клеєм. Санітарно-гігієнічні вимоги при роботі з папером, картоном, клеєм. Організація робочого місця.

Аналіз дитячих робіт. НЕ.2.2 Використання природного матеріалу на заняттях з художньої

праці Види природних матеріалів та їх специфічні особливості.

Природоохоронна заготівля природних матеріалів. Технологія їх обробки зберігання та підготовки до роботи. Традиції використання природних матеріалів в народній архітектурі та художніх промислах

Виявлення конструктивних особливостей різних природних матеріалів та засвоєння технологічних прийомів їх обробки.

Бережливе ставлення до природи та ресурсів. Правила безпеки праці й санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з

інструментами. НЕ.2.3.Тканини і волокнисті матеріали і їх використання на заняттях з

художньої праці Для вироблення тканий потрібна сировина, тобто Волокнисті матеріали.

Вони бувають рослинного і тваринного походження. Натуральні текстильні

111

волокна виробляють зі стебел і листя деяких рослин. Опис рослин: льон, конопля, шерсть, мохер, шовк натуральний, бавовна, штучні волокна (нітрошовк, мідно-аміачний, віскозний, ацетатний шовки), синтетичні волокна (капрон, нейлон, лавсан, хлорин, вінол, кримплен, мегафон, силон, оксалон).

Види волокнистих матеріалів, принципи їх класифікації й короткі відомості про їх застосування в історії матеріальної культури.

Асортимент текстильних матеріалів (тканини, трикотаж, неткані полотна) й короткі відомості про їх виробництво та застосування.

Ручні й матеріальні засоби обробки текстильних матеріалів. Знайомство з взірцями робіт народних майстрів.

Обладнання та інструменти для занять з тканинами і волокнистими матеріалами. Правила безпеки праці під час роботи з гачком, голками, ножицями. Організація робочого місця.

Вивчення прийомів в'язання гачком, спицями, вишивка, ткацтво, художні вироби в техніці макраме, пошив лялькової одежі, м'якої іграшки.

НЕ.2.4.Використання непридатного дріб’язкового матеріалу на заняттях з художньої праці

Види непридатного дріб’язкового матеріалу (клаптики тканини, і порожні коробки від сірників, кришки з-під лимонаду та молочних продуктів, тюбики від зубної пасти, різноманітні пластмасові пляшечки та ін.) Створення виробів з непридатного дрібязкового матеріалу.

Література з навчальної дисципліни 1. Глущенко А. Трудовое воспитание младшых школьников во

внеклассной работе. - М.: Просвещение, 1985. - 160 с. 2. Годша Г. Праця в дитячому садку. Додержання санітарно-гігієнічних

вимог і правил техніки безпеки // Дошк. виховання №2, -1988. 3. Гульянц З.К., Базик Й.Я. Что можно сделать из природного материала, -

М: Просвещение, 1984. - 175 с. 4. Гусакова М.А. Аппликация. - М., 1987. 5. Джексон Д. Поделки из бумаги. - М.: Просвещение, 1979. – 64 с. 6. Железова Н.Б. Народная пластика и декоративная лепка в детском саду.

- М.„ 1987. 7. Крутш К.Л., Маковецька Н.В. Управління дошкільним закладом освіти:

Організація контролю та керівництва. - Запоріжжя 1999. 8. Кузнецов В.П. Работа с бумагой и картоном на уроках труда в

начальных классах. - М: Просвещение, 1967. - 180 с. 9. Кульська-Кравченко Н.М. Декоративні в'язані вироби - К 1985. 10. Куцакова Л.В. Конструирование и ручной труд в детском саду. - М:

Просвещение» 1990. - 158с. 11. Лабунская Г.В., Пихтерева И.С, Ефимова А.В. Работа с детьми над

игрушкой. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 95 с. 12. Левицька О.І. Праця як засіб морального виховання молоді. К., 1986. 13. Литвинець Е.М. Голки, нитки, намистинки; Наука - попул. кн.-К.,

Веселка, 1989.

112

Дисципліни вільного вибору студента «Психологія сім´ї»

Шифр – ВС.3.2 Всього – 72 (2 кредити) Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни – вивчення тенденцій розвитку сучасної

сім’ї на основі історичного аналізу розвитку її як соціального інституту; ознайомлення студентів із основними проблемами сучасної сім’ї, із тенденціями розвитку сімейно-шлюбних уявлень; прищепити майбутнім спеціалістам навички по наданню психологічної допомоги сім’ям.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знати:

предмет і об’єкт психології сім’ї, сучасну методологію; історію становлення та розвитку психології сім’ї у вітчизняній та

зарубіжній науці, їх взаємовплив та взаємозбагачення; основні закономірності і тенденції розвитку сім’ї як соціального

інституту, її особливості, прояви, функціонування; - гендерні особливості представників обох статей і важливість їх

врахування при роботі із сім’ями; Вміти:

користуватися найновішою методологію аналізу сімейних проблем і явищ;

орієнтуватися в проблемах сім’ї, які стосуються її створення та функціонування, особливостей уявлень молоді про сім’ю, розвитку гармонійних взаємостосунків на основі спільності поглядів та наявності у членів подружжя сумісності, особливостей психологічного клімату сім’ї та його впливу на формування повноцінної особистості дитини;

об’єктивно оцінювати проблеми та перешкоди, бачити перспективи розвитку та нормального функціонування сім’ї в Україні.

Вивчення курсу здійснюється за трьома змістовними модулями: ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

«ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СІМ′Ї ЯК МАЛОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ» НЕ 1.1. Предмет та стан розвитку психології сім’ї. Проблематика психологічних досліджень сім’ї та сімейних стосунків.

Історія становлення психології сім’ї та сімейних стосунків. Трансформування сучасної сім’ї.

НЕ 1. 2. Особливості і функції сучасної сім’ї. Історичний нарис виникнення та розвитку сім’ї як соціального інституту.

Функції сім’ї та фактори, що впливають на їх реалізацію. Особливості етапів життєдіяльності сім’ї. Структура сім’ї. Особливості сімей різного складу.

НЕ 1.3. Проблеми гендерних відмінностей та їх взаємозв’язок із нормальним функціонуванням сім’ї.

Методологічна характеристика основних понять гендеру (гендер, стать, гендерна культура, гендерний стереотип). Теорії механізмів статевої соціалізації. Етапи дослідження категорії „гендеру” у вітчизняній та зарубіжній

113

науці. Функції статево-рольових стереотипів. Проблема „подвійного стандарту” в сучасному суспільстві. Фактори розвитку материнського інстинкту. Поняття життєвого та сексуального сценарію.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. «СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ» НЕ 2.1. Готовність до шлюбу і сімейного життя. Актуальність проблеми готовності молоді до вступу в шлюб. Теорії вибору

шлюбного партнера. Види готовності до вступу в шлюб. Проблема адекватних шлюбно-сімейних уявлень юнаків та дівчат. Дошлюбний період знайомства.

НЕ 2.2. Проблеми молодої сім’ї, задоволеність шлюбом та подружня сумісність.

Особливості функціонування молодої сім’ї. Підходи до вивчення подружньої сумісності. Сумісність як динамічна структура.

НЕ 2.3. Особливості сімейного спілкування. Сімейні конфлікти. Специфіка спілкування в сім’ї. Морально-психологічний смисл взаємної

адаптації подружжя. Види адаптації. Особливості та класифікація сімейних конфліктів.

НЕ 2.4. Порушення функціонування сучасної сім’ї. Особливості та причини виникнення порушень життєдіяльності сучасної

сім’ї. Розлучення та його наслідки. НЕ 2.5. Сім’я та психічна травматизація особистості. Сучасна сім’я і порушення її функціонування. Типи порушень

функціонування сім’ї, які обумовлюють психічну травматизацію особистості. Порушення основних сфер життєдіяльності сім’ї як джерело психічної травматизації особистості.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. «СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ

ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ» НЕ 3. 1. Сім’я та її вплив на формування особистості дитини. Специфіка виховання дітей в різних типах сімей. Співвідношення стилю

сімейного виховання та формування особистості дитини. Особливості сімейного виховання дітей на різних вікових етапах.

НЕ 3.2. Вплив сімейних взаємовідносин на виникнення поведінкових девіацій неповнолітніх.

Поняття норми та девіацій поведінки у психології. Види девіантної поведінки неповнолітніх. Сім’я як один із чинників виникнення поведінкових девіацій неповнолітніх.

Література з навчальної дисципліни 1. Андреева Т.В. Психология современной семьи: Монография. – СПб.,

2005. 2. Андреева Т.В. Семейная психология: Учебн. пособие. - СПб.: Речь,

2004. – 244с. 3. Бондарчук О.І. Психология семьи: Курс лекций. – К., 2001. 4. Бейкер К. Теория семейных систем М.Боуэна // Вопросы

114

психологии.1991.№6. 5. Бердников Т.В.,Степашов Н.С., Сидоров Г.А. Юное материнство в

современной семье. Курск: Изд-во Курск. гос. мед. ин-та, 2000. -367с. 6. Гончаренко Т. Психічне здоров’я дитини. – К.: Редакції

загальнопедагогічних газет, 2003. – 112с. 7. Голод С.И. Семья и брак: Историко-социологический анализ. СПб.,

1998.397с. 8. Гребенников И.В. Основы семейной жизни.- М.: Просвещение, 1991. –

156с. 9. Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гармония. - М.:

Педагогика,1990. - 269с. 10. Дружинин В. Н. Психология семьи.- М.: КСП, 1996.- 156с. 11. Кравець В.П. Психологія сімейного життя: Навчальний посібник для

педвузів із спец. “Практична психологія”. - Тернопіль: М-во освіти України, 1995.

12. Кравець В.П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді.- К.: Київс. правда, 2000. - 687с.

13. Карабанова О.А. Психология семейных отношений: Учебн. пособ.- М.: Самара: Изд-во СИОКПП, 2001. - 119с.

«Психологія особистості»

Шифр – ВС.3.2 Всього - 90 год. (2,5 кредити) Форма контролю: іспит Проблема становлення цілісної розвиненої особистості як активної

соціальної істоти, як суб’єкта власного життя і діяльності, яка найбільш інтенсивно формується в дитячому і юнацькому віці, має важливе значення як для самопізнання студентів, так і для розуміння інших людей, вміння конструктивно і творчо проявляти себе і впливати на інших. Практичний психолог повинен розвинути себе як цілісну, активну, самокритичну і творчу особистість.

Мета курсу: Дати цілісне уявлення про особистість, її будову , рушійні сили розвитку, індивідуально-типологічні прояви, характеристики особистості, її розвиток і формування в процесі діяльності і спілкування, становлення на протязі життєвого шляху.

В результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти такими компетенціями:

Студент повинен знати: міждисциплінарний статус проблеми особистості; традиційне і в сучасній психології трактування особистості; співвідносити і розрізняти це поняття із “суб’єктом”, “індивідом”, “індивідуальністю”; зміст концепцій вітчизняних психологів С.Рубінштейна, Б.Ананьєва, В.М’ясищева та інших; розрізняти методологічні принципи дослідження особистості; застосовувати системний підхід до особистості взагалі і розрізняти його використання у різних психологів; розуміти специфіку використання методів об’єктивності та описової психології до вивчення

115

особистості; виділяти історичні періоди у вивченні особистості; орієнтування в зарубіжних теоріях і напрямках дослідження особистості; розуміти особливості типологічного підходу до особистості; стратегії дослідження особистості; розкривати психологічний зміст основних компонентів особистості: характеру, спрямованості, почуттів, здібностей; як усі ці компоненти особистості проявляються у творчої людини як зрілої, самоактуалізуючої особистості; як і через що, впливає суспільство на функціонування, формування і розвиток особистості; знати етапи розвитку особистості в різні періоди життя; роль подій і вчинків на життєвому шляху особистості.

Студент повинен вміти: використовувати методи об’єктивної (пояснювальної), описової психології для дослідження і розуміння особистості; складати психологічну характеристику особистості; виявляти рівень особистісного розвитку людини; орієнтуватися у віковій і статевій специфікації особистості; створювати психологічний портрет особистості підлітка, юнака, молодої людини, зрілої дорослої людини похилого віку; вміти орієнтуватися в ціннісних орієнтаціях і типах особистості; орієнтуватися в особливостях особистості в конфлікті і кризі та вміти порадити або консультувати; орієнтуватися в специфіці впливу діяльності та різних сфер життєдіяльності, праці, пізнання, спілкування на активно – діяльний стан особистості; використовувати прийоми оптимальної регуляції своєї життєдіяльності.

Змістовий модуль 1. Предмет, методологія і методи, системний підхід до особистості.

Типологічний та диференційний підхід до особистості. Мотиваційно-смислова та емоційно-вольова сфери особистості. Самосвідомість. Спосіб і

стиль життя особистості. НЕ 1.1. ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ УЯВЛЕННЯ І ПРОБЛЕМИ

ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ Міждисциплінарний статус проблеми. Співвідношення понять "індивід",

"особистість", "індивідуальність". Основні історичні періоди у вивченні особистості. Розуміння особистості в працях сучасних психологів.

НЕ 1.2. СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД ДО ОСОБИСТОСТІ Поняття про системний підхід, його етапи. 0собистість як системне

утворення. Співвідношення біологічного і соціального в особистості. Структура індивідуальності особистості за Голубєвою. Стратегії дослідження організації особистості (О.Г. Асмолов) структурі особистості. Структура особистості (Л.Фрідман).

НЕ 1.3 МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ

Методологічні принципи дослідження особистості. Базові питання персонології. Дослідження і оцінка особистості в психології (Х'єл Зіглер). Класифікація методів дослідження особистості.

НЕ 1.4. ТИПОЛОГІЧНИЙ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ОСОБИСТОСТІ. МОТИВАЦІЙНА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ.

Вікові й індивідні властивості та особистість. Статевий диморфізм і психологічні особливості особистості. Критерії (ознаки) класифікації типів

116

особистості. Типології особистості в психології, їх характеристика. Поняття про мотиваційну сферу її параметри та характеристики. Мотивацію особистості, її зміст. Потреби, їх класифікація та ієрархія (Маслоу). Свідомі і несвідомі мотиви особистості. Смислова сфера особистості.

НЕ 1.5 СПРЯМОВАНІСТЬ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ

Спрямованість, її види, тестування,суб’єктивні ставлення особистості (Б.Ф.Ломов). Світогляд і переконання. Життя перспектива і ціннісні орієнтації. Мотиваційні механізми особистісної поведінки. Мотиваційні механізми особистісної поведінки. Мотивація і особистість. Мотиваційно-детерміновані типи особистості. Функціональна автономія мотивації особистості. Емоції і почуття їх різновиди. Почуттєві типи і типи емоційної спрямованості особистості. Мотиваційно-вольова регуляція особистості.

НЕ.1.6 САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ. Самосвідомість,будова та рівні. Я – концепція, її функції. Одиниці

самосвідомості. Конфліктний смисл (В.В.Столін). Самоставлення та самопізнання особистості. Уявлення про Я-особистість (У. Джемс). Образ “Я”, самооцінка, “Я”-концепція, рівень домагань, їх особливості . Механізм психологічного захисту. Внутрішній світ особистості (Лєонтьєв). «Я» в структурі особистості. Загадка людського,, Я’’. Функції ,,Я’’-образів і Я-концепції: самоставлення, самооцінки, самопізнання. Критерії, що визначають якість ,,Я‘’- концепції. Я-остання інтонація в особистості.

НЕ.1.7 СПОСІБ І СТИЛЬ ЖИТТЯ. Спосіб і стиль життя, їх характеристики та типології. Творча особистість, її

ознаки та характеристика. Самоактуалізуюча та зріла особистість. Формування здорового способу психічного життя особистості. Формування стилю життя. Типи життєвих світів, їх характеристика. Поведінкові стилі. Особливості стратегії подолання життєвих труднощів.

Змістовий модуль 2. Зарубіжні теорії особистості. Розвиток і формування особистості.

Соціалізація та життєвий шлях особистості. Саморозвиток особистості. НЕ 2.1. ЗАРУБІЖНІ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ. УЯВЛЕННЯ ПРО

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ. Характеристики продуктивної теорії. Класифікація (критерії) оцінки

теорій. Основні положення відносно природи людини. Психоаналіз та неофрейдистські теорії (Фрейд, Юнг, Адлер, Хорни). Гуманістичні теорії особистості (Фромм, Маслоу, Роджерс). Психосинтез (Асаджіолі). Поняття про становлення, розвиток і формування. Рушійні сили розвитку. Етапи розвитку особистості протягом життя. Конфлікти і кризи,гармонія та дисгармонія особистості.

НЕ 2.2. РОЗВИТОК ТА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ДИТЯЧОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ.

Роль дитинства у становленні особистості. Основні теорії та напрямки розвитку особистості в дитинстві. Розвиток особистості та світогляд дитини (за Л.С.Виготським). Особливості формування особистості у дитячому віці.

117

Психологія юнацького віку та формування самосвідомості. Юність і розвиток особистості (реф.).

НЕ 2.3. ОСОБИСТІСТЬ ТА СПІЛКУВАННЯ. Міжособистісне спілкування і фактори, які його визначають. Про якості

особистості , які необхідні для успішного спілкування. Спілкування і формування особистості. Ситуації вдалого і невдалого спілкування обґрунтування. Аналіз ситуації. Соціалізація особистості,її зміст і стадії. Механізми соціалізації.

НЕ 2.4 ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ.

Поняття про життєдіяльність, її зміст та види. Життєва ситуація особистості, умови її виникнення, види, критерії. Психологічна ситуація, її види. Логічне осмислення ситуації. Типи ставлення особистості до різних ситуацій. Саморозвиток особистості, його будова. Потреба в саморозвитку. Духовний розвиток особистості. Умови та етапи самоактуалізації.

Література з навчальної дисципліни 1. Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990. 2. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологии исследования. – М.,

1984. 3. Активность и жизненная позиция личности./ Под. ред. К.А.

Абульхановой – М., 1988. 4. Абульханова К.А. Психология и сознание личности. – М.- Воронеж,

1999. 5. Абульханова К.А. Стратегия жизни. – М., 1991. 6. Березина Т. Многомерная психика. Внутренний мир личности. – М…ю

2001. 7. Бодалёв А.А. Психология о личности. – М., 1988. 8. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. – СПб. 2000. 9. Основи практичної психології / За ред. Панка, Титаренко. – К., 1999. 10. Психология личности. Тексты – М., 1982.

«Патопсихологія»

Шифр – ВС.3.4 Всього – 90 год.(2,5 кредити). Форма контролю: залік «Патопсихологія» — розділ психології, який вивчає закономірності

розпаду психічної діяльності і властивостей особистості при хворобі, її значення полягає в можливості більш глибокого пізнання закономірностей функціонування і розвитку нормальної психіки, вивчення психічного здоров'я, а також факторів, які активізують чи гальмують розвиток особистості у ході її онтогенезу і соціогенезу.

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з основними відхиленнями у розвитку психічної діяльності людини, розвивати вміння робити психологічний аналіз складних ситуацій взаємодії з особами, які мають

118

відхилення у психічному розвитку. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Патопсихологія»

студент має набути таких компетенцій: • знання про: основні категорії патопсихології; історичні передумови та

перспективи розвитку патопсихології; види порушень психіки; вікові особливості порушень психіки; основні методи психологічної допомоги за відхилень у психічному розвитку;

• уміння: аналізувати фактори, які активізують чи гальмують розвиток особистості у ході її онтогенезу і соціогенезу; надавати фахову допомогу особам з відхиленнями у психічному розвитку.

Змістовий модуль I. Вступ до патопсихології НЕ 1.1. Предмет та завдання патопсихологі Предмет та завдання патопсихології як науки. Місце патопсихології в

системі психологічних і медичних наук. Порівняльна характеристика психіатрії і патопсихології. Значення медичної психології для вирішення теоретичних питань загальної психології. Порівняльна характеристика психіатрії і патопсихології.

НЕ 1.2. Історія розвитку патопсихології Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування. Історія

поглядів розвитку на патологію та її лікування в Україні та Росії. Становлення вітчизняної патопсихології.

Змістовий модуль II. Види розладів психіки НЕ 2.1. Патопсихологічна характеристика психічних процесів. Поняття та причини затримки психічного розвитку. Типи затримки

психічного розвитку та їх психологічна характеристика. Розлади відчуттів. Розлади уваги. Порушення інтелекту. Порушення мислення. Порушення емоційної сфери. Порушення волі.

НЕ 2.1. Розумова відсталість Поняття та причини затримки психічного розвитку. Типи затримки

психічного розвитку та їх психологічна характеристика. Розлади відчуттів. Розлади уваги. Порушення інтелекту. Порушення мислення. Порушення емоційної сфери. Порушення волі.

НЕ2.2. Органічні синдроми і розлади. Мінімальна мозкова дисфунція. Поняття «мінімальна мозкова дисфункція», «міжпівкульова дисфункція».

Основні форми та особливості перебігу. НЕ2.3. Порушення мовлення. Розлади розвитку мови, їх типологія. Розлади розвитку навчальних

навиків: читання, письма, здатності до арифметичного рахунку. НЕ 2.4. Шизофренія. Поняття шизофренії та її можливі причини. Порушення психічної

діяльності та особливості перебігу різних варіантів шизофренії. НЕ 2.5. Епілепсія. Поняття епілепсії та її причини. Ознаки та порушення психічної діяльності

при епілепсії. Особливості епілептичного характеру. НЕ.2.6. Порушення пам’яті.

119

Порушення безпосереднього запам’ятовування і його механізми. Порушення опосередкованого запам’ятовування. Порушення пам’яті при МДП, епілепсії, шизофренії.

НЕ.2.7. Аутичні розлади. Поняття, ознаки та перебіг аутизму. Причини раннього дитячого аутизму.

Групи дітей з РДА, їх психологічна характеристика. Особливості роботи з родиною дитини з РДА.

НЕ 2.8. Порушення перцептивної діяльності. Клінічні форми розладу сприймання: синестопатія, галюцинація, ілюзії.

Агнозії при локальних ураженнях мозку. Патопсихологічна спрямованість дослідження порушення перцептивної діяльності: псевдо агнозії, агнозії, сприймання при шизофренії, епілепсії, олігофренії.

]НЕ 2.9. Порушення мислення. Історія уявлень про мислення та його порушення. Порушення операцій

мислення. Зниження рівня узагальнення при шизофренії. Порушення динаміки та особистісного компоненту мислення.

НЕ 2.10. Порушення особистості. Проблема розуміння критеріїв нормальної особистості. Формування

патологічно зміненої потреби при алкоголізмі, нервовій анорексії. Зміна змістової і спонукальної функції. Формування патології і рис характеру при епілепсії. Особистість розумово відсталого. Методичні прийоми спрямовані на вивчення особистості.

НЕ 2.11. Неврози Поняття, ознаки та основні форми неврозів. Характеристика їх клінічних

проявів та психологічної суті. Психотравма, її характеристика та види. Залежність форми неврозу від типу особистості та внутрішньо особистісного конфлікту.

НЕ 2.12. Психопатії як патохарактерологічний розвиток особистості. Погляди вчених (Ганнушкіна П., Сухарьова Г., Кербікова О.) на природу

патопсихології. Патопсихологічна діагностика психопатій. Основні типи психопатій та особливості їх прояву. Поняття акцентуації за К.Леонгардом, основні форми. Проблема корекції психопатій. Виховний вплив при психопатіях і акцентуаціях характеру.

НЕ 2.13. Соціальнодезадаптована поведінка неповнолітніх. Причини та типологія соціальної дезадаптації неповнолітніх. Адитивна і

кримінальна поведінка як форми соціальної дезадаптації. Змістовий модуль III. Вікова патопсихологія

НЕ 3.1. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього та дошкільного віку.

Психічні особливості та порушення у період новонародженості, немовляти і раннього дитинства. Психічні особливості та порушення у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

НЕ 3.2. Порушення психічного розвитку в підлітковому віці, ранній юності. Розлади психіки в осіб зрілого та похилого віку.

Психічні розлади у підлітків. Психологія ранньої юності. Психологічні

120

особливості і психічні розлади осіб зрілого, похилого та старечого віку. НЕ.3.3. Порушення психічного розвитку дітей та підлітків Психологічні особливості і психічні розлади осіб дітей та підлітків Змістовий модуль IV. Психологічна допомога при розладах психічного

розвитку НЕ 4.1. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей та

роль даних про порушення в розвитку дитини. Діяльність психолога по організації патопсихологічного дослідження.

Принципи побудови і основні компоненти патопсихологічного дослідження. Патопсихологічне обстеження дітей і підлітків. Основні правила написання патопсихологічного дослідження.

НЕ 4.2. Методи патопсихологічного дослідження. Методи патопсихологічного дослідження: експеримент, бесіда, тести,

опитувальники, проективні методики. НЕ 4.3. Сучасні методи психологічної корекції та консультування Мета і принципи консультативно-корекційної роботи. Індивідуальна і

групова корекція. Корекція страхів. Види корекційної допомоги дітям при порушеннях психічного розвитку. Психотренінг.

НЕ 4.4. Зміна соціальної ситуації розвитку дитини, як один з методів психологічної корекції.

Багатоаспектність проблеми зміни соціальної ситуації розвитку як спосіб психолого-педагогічної корекції особистісного розвитку підлітка. Оптимізація соціальної ситуації розвитку дитини шляхом диференціації навчання. Рання професійна орієнтація як пошук сфери самоствердження підлітка. Трудова і судова експертиза неповнолітніх.

НЕ 4.5. Спеціальні школи для дітей з відхиленнями у фізичному та психічному розвитку.

Мета і завдання спеціальних навчальних закладів для дітей із відхиленнями у психофізичному розвитку та поведінці. Відкриті спеціальні навчальні заклади для дітей із відхиленнями у розвитку.

Закриті спеціальні навчальні заклади для неповнолітніх із відхиленнями у розвитку. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання і виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці.

НЕ 4.6. Соціальнодезадаптована поведінка неповнолітніх. Кримінальна відповідальність осіб з психічними аномаліями. Вплив

клініцистів на систему кримінального права. Література з навчальної дисципліни

1.Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / Под ред. И. А. Полищука и А. Е. Виденко. — К.: Здоров'я, 1980. — 123 с.

2.Блейхер В.М. Экспериментально-психологическое исследование психически больных. — Т.: Медицина, 1970. — 176 с.

3.Демьянов Ю. Г. Диагностика психических нарушений: Практикум. — СПб: ИД «МиМ», ТОО «Респекс», 1999. — 224 с.

4.ЗейгарникБ. В. Патопсихология. — М.: Академия, 2003. — С. 19-40.

121

5.Зінченко С. М. Патопсихологія. Методики дослідження: метод, посібник. — К., 2004. — 101 с.

6.Патопсихологическая диагностика / В. М. Блейхер, И. В. Крук. —К.: Здоров'я, 1986. — 280 с.

7.Психологический словарь / Авт.-сост. В. Н. Копорулина, М. Н. Смирнова, Н. О. Гордеева, Л. М. Балабанова. Под общ. ред. Ю. Л. Неймера. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. — С. 333.

«Основи реабілітаційної педагогіки»

Шифр – ВС.3.5 Всього – 108 год.(3 креди). Форма контролю: іспит Курс «Основи реабілітаційної педагогіки» спрямований на усвідомлення

учасниками себе в системі міжособистісного спілкування і оптимізацію міжособистісних стосунків. Особлива увага приділяється розвитку психологічних можливостей особистості, її емоційних, соціально - перцептивних та комунікативних здібностей, усвідомленню звичних способів спілкування, аналізу помилок в міжособистісній взаємодії.

Мета викладання дисципліни: дати теоретичні відомості й практичні навички з проведення реабілітаційних заходів, спрямованих на удосконалення емоційно-особистісної сфери осіб з обмеженими можливостями, підвищення ефективності конструктивного педагогічного спілкування, засвоєння основних методів і прийомів реабілітаційного підходу в галузі здоров’я в загальноосвітніх закладах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має набути таких компетенцій:

• знання про: основні напрями реабілітаційної педагогіки, специфіку реабілітаційних заходів, форми їх проведення, особливості контингенту осіб, що потребують реабілітації, основні процедури і правило проведення реабілітаційних заходів;

• уміння: визначити проблему, здійснити відбір методів і прийомів реабілітаційних заходів, скласти програму і план проведення реабілітації, обрати відповідні процедури і методики та застосувати їх, оцінити ефективність реабілітаційної роботи.

Змістовий модуль І. «Основи реабілітаційної педагогіки» НЕ1.1. Історія реабілітаційно-педагогічної думки і практики. Історія реабілітаційно-педагогічної думки за рубежем (18-20 ст.). Розвиток

реабілітаційної педагогіки в Росії та колишніх країнах СНГ. Специфіка реабілітаційно-педагогічних досліджень в Україні

НЕ1.2. Реабілітаційна педагогіка як наука: предмет, методологічна основа.

Предмет реабілітаційної педагогіки. Методологічна основа реабілітаційної педагогіки. Понятійний апарат. Основні принципи реабілітаційної педагогіки.

НЕ1.3. Взаємозв'язок реабілітаційної і корекційної педагогіки. Об’єктивні проблеми, що породили взаємозв'язок реабілітаційної,

122

корекційної і спеціальної педагогіки. Класифікація педагогічних напрямків з питань створення відмінностей дитячого специфічного контингенту і організаційних загальноосвітніх форм. Взаємозв'язок навчально-організаційних форм і домінуючих педагогічних підходів. Співвідношення реабілітаційної і лікувальної педагогіки.

НЕ 1.4. Місце реабілітаційної педагогіки серед наук антропологічного циклу.

Наукові напрямки антропологічного циклу Взаємодія педагогічних напрямків з реабілітаційною педагогікою. Модель взаємозв’язку реабілітаційної і соціальної педагогіки. Суть і характер використання реабілітаційної педагогіки. Зміст концепції здоров'я і патології людини А.А. Уманської і можливості її застосування в реабілітаційно педагогічній роботі.

НЕ2.1. Реабілітаційно-педагогічне середовище освітнього закладу і його характеристика.

Характеристика сучасного шкільного середовища, конструктивні шляхи його формування. Основні характеристики загальноосвітнього середовища, які забезпечують реабілітаційні властивості.

НЕ2.2. Засоби реабілітаційної педагогіки. Суть основних засобів реабілітаційної педагогіки. Співвідношення засобів

реабілітаційної педагогіки з характеристиками реабілітаційного загальноосвітнього середовища. Характеристика елементів конструктивного педагогічного спілкування, що забезпечують його дієвість в досягненні реабілітаційно-педагогічного ефекту.

НЕ2.3. Педагогічна реабілітація і оздоровлення. Взаємозв’язок проблем здоров'я і освіти. Суть реабілітаційного підходу в

галузі здоров'я в загальноосвітніх закладах. Зв'язок шкільної дезадаптації і порушень здоров'я учнів. Відновлювально оздоровчий напрямок.

НЕ3.1. Професійна культура педагога в реабілітаційному аспекті Структура професійної культури педагога-реабілітатора. Основні якості

реабілітаційного загальноосвітнього середовища, що забезпечують аспекти особистісної культури педагога- реабілітатора.

НЕ 3.2. Професійна самореабілітація педагога Суть процесу професійної самореабілітації педагога. Роль суб’єктності

вчителя в становленні його професійної самореабілітації. Взаємозв’язок процесу професійної самореабілітації педагога з його професійною культурою.

НЕ 3.3. Реабілітаційно-педагогічна діяльність вчителя, вихователя. Структура реабілітаційно-педагогічної діяльності. Сутнісна характеристика

готовності педагога до виконання реабілітаційно-педагогічної діяльності. Шляхи підвищення кваліфікації вчителя загальноосвітніх закладів в здійснені відновлювально-оздоровчих заходів.

НЕ4.1. Розвиток та соціалізація особистості з обмеженими можливостями здоров’я.

Вікові та індивідуальні особливості дітей з відхиленнями у розвиткові. Соціальне середовище і особистість. Адаптація дітей і підлітків з особливими потребами у соціальному середовищі.

123

Освіта дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Управління розвитком особистості дитини з обмеженими можливостями.

НЕ4.2. Зміст і методи соціокультурної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями.

Ситуативно-рольова адаптація як соціокультурна реабілітація: а) реабілітаційна культура батьків; б) реконструкція соціокультурного оточення; в) психолого-педагогічна допомога; г) навчання методам самодопомоги і взаємодопомоги. Образотворча діяльність як метод реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. Використання музикотерапії в системі реабілітаційних заходів щодо дітей-інвалідів.

НЕ4.3. Правові та концептуальні основи здійснення реабілітації осіб з обмеженими можливостями життєдіяльності.

Законодавство України з питань реабілітації інвалідів (загальна характеристика). Медико-соціальна експертиза та експертиза професійної придатності інвалідів. Система реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів. Організація реабілітаційного процесу. Складові системи реабілітації інвалідів. Права і обов’язки учасників реабілітаційного процесу.

Література з навчальної дисципліни 1. Гордеева Реабилитационная педагогика.- М., 2005.- С. 11-22 2. Дмитерко-Карабин Х.М., Королик Н.В. Психологічна допомога

тривожній дитині: теорія, діагностика, корекція.- Навчально-методичний посібник.-.Івано-Франківськ: Гостинець, 2007.-192 с.

3. Основы коррекционной педагогики: Учеб пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений /А.Д.Гонеев,Н.И.Лифинцева,Н.В.Ялпаева; Под ред. В.А.Сластенина.-М.: Издательский центр «Академия»,1999.-280 с.

4. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоровя /Навчальний посібник М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк, А.Ф.Косенко, Т.І.Кочергін.- К.:Фірма «ІНКОС», 2002.-272 с.

5. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Олиференко Л.Я. Шульга Т.И., Дементьева И.Ф.-М.: Издательский центр «Академия»,2002.-256 с.

6. Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" / www.rada.gov.ua.

«Психологія професійної діяльності вихователів ДНЗ» Шифр – ВС.3.6 Всього – 90 год.(2,5 кредити). Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни:. формування психологічної готовності

студентів до оволодіння ними професією вихователя ДНЗ, вироблення у них необхідних професійних та особистісних якостей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологія професійної діяльності вихователів ДНЗ» студент має оволодіти такими компетенціями:

. знати: специфічні особливості професійної діяльності вихователя ДНЗ і стосунків,які складаються між окремими учасниками педагогічного процесу

124

сихологічні особливості, закономірності , структуру та труднощі вміти: розробляти різні теоретичні моделі проходження процесу адаптації

до нового педагогічного середовища, визначати їх труднощі та переваги; ЗМ 1. Особистість і педагогічна професія:проблема вибору

НЕ 1.1 Предмет та завдання «Психології професійної діяльності вихователів ДНЗ»

Предмет, завдання,основні проблеми, історична ретроспектива. НЕ 1.2 Психологічна характеристика професіограми вихователя ДНЗ Професійні здібності. Методи визначення та формування професійних

якостей. НЕ .13 Особистість вихователя як умова ефективної організації

навчально-виховного процесу. Мотиваційна та ціннісна спрямованість студентів на оволодіння

професією вихователя ДНЗ. Формування стилю сучасного педагогічного мислення як одна із складових розвитку творчої особистості майбутнього педагога.

ЗМ 2 Проблеми психологічної адаптації молодого вихователя до нового соціального середовища.

НЕ 2.1 Загальні питання адаптації до педагогічної діяльності. Поняття адаптації, його структура, вплив на професійну діяльність

вихователя НЕ 2.2 Проблемний характер професійної діяльності молодого

вихователя Співвідношення системи теоретичних знань,отриманих студентами, з

практичними вимогами професії. Формування теоретичної моделі структури педагогічної діяльності вихователя ДНЗ.

НЕ 2.3 Конфлікти в діяльності вихователя. Види конфліктів в діяльності вихователя. Шляхи ефективного розв’язання

конфліктної ситуації та можливість їх попередження. НЕ 2.4 Синдром «професійного вигорання№ у педагогічному

середовищі. Психологічний аналіз синдрому «професійного вигорання «у

педагогічному середовищі та його наслідки. Література з навчальної дисципліни

1. Зайчикова Т.А. Оосбливисті прояву та детермінанти синдрому професійного вигорання у педагогічних працівників // Актуальні проблеми психології.Том1.:Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія.-К.:Інститут психології ім..Г.С.Костюка АПН України.-2003-частина 9.-С 103 - 108

2. Ильин Е.П. Митиви и мотивація.- СПб.: Питер.- 2000 (серия «Мастера психологии»).

3. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2004.- 335 с.

4. Орел В.Е.Феномен « выгорания»в зарубежной психологи: эмпирическое исследование и перспективы // Психологический журнал.- 2001.- № 1. С. 90-

125

104. «Психологічна служба в закладах освіти»

Шифр – ВС.3.7 Всього – 108год ( 3 кредити). Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни полягає в підготовці студентів до

професійної діяльності в якості практичного психолога системи освіти. В результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологічна служба в

закладах освіти» студент має оволодіти такими компетенціями • знати: загальні питання організації психологічної служби освіти, основні

види діяльності практичного психолога в закладах освіти, методики роботи з сім'ями учнів та методики роботи з педагогічним колективом закладу освіти.

• вміти: користуватись нормативними документами планування діяльності практичних психологів системи освіти, оформляти необхідну документацію, користуватись методиками діагностики учнів, проводити психологічне консультування та володіти методами психокорекції

Змістовний модуль І. Загальні питання організації психологічної служби системи освіти .Основні види діяльності практичного психолога

НЕ1.1 Завдання, структура і функції психологічної служби системи світи.

Необхідність створення психологічної служби (ПС) системи освіти, її основні завдання. Структурно-функціональна організація центру ПС освіти.. Професійна спеціалізація практичного психолога.

НЕ 1.2. Кваліфікаційні вимоги, права та обов'язки практичного психолога.

Кваліфікаційні характеристики і вимоги, що постають перед психологом в системі освіти. Обов'язки і права практичного психолога. Сфери діяльності практичного психолога.

НЕ 1.3 Етичний кодекс психолога. Етичні норми, стандарти, принципи, правила та проблеми у роботі практичного психолога

Етичні проблеми типу «психолог - клієнт», «психолог - колеги», «психолог -адміністрація/адміністратори». Основні етичні «зваби» практичної психології. Етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності психолога. Основні етичні протиріччя.

НЕ 1.4 Основні види діяльності практичного психолога в закладах освіти Психодіагностика як основа практичної діяльності психолога

Сучасне поняття психодіагностики. Процедури і методи шкільної психодіагностики. Отримання психологічної інформації в роботі психодіагноста та її використання. НЕ1.5 Психологічне консультування в діяльності психолога освіти

Загальні уявлення про психологічне консультування. Види психологічного консультування, їх специфіка. Методика індивідуального психологічного консультування

НЕ 1.6 Психокорекція як напрямок діяльності практичного психолога Поняття психологічної корекції. Зміст та методи психокорекційної роботи.

126

Специфіка психокорекційного процесу. Основні форми психокорекційної роботи з дітьми та підлітками.

НЕ 1.7 Просвітницька і профілактична робота як один із видів діяльності практичного психолога в системі освіти.

Значення профілактичної роботи для попередження психологічних проблем учасників навчально – виховного процесу. Єдина інформаційна психологічна служба в системі освіти.

Змістовний модуль ІІ. Психологічна служба в системі в дошкільному навчально – виховному закладі

НЕ 2.1 Науково-організаційні питання дошкільної психологічної служби. Основні види діяльності практичного психолога в дошкільному навчально-виховному закладі

Моделі структура, завдання дошкільної ПС. Види та основні характеристики документації практичного психолога в дошкільному НВЗ Специфіка діагностичної роботи на різних вікових етапах розвитку дошкільників

НЕ 2.2 Корекція афективної поведінки дітей за допомогою сюжетно – рольових, режисерських та творчих ігор.

Характеристика основних поведінкових девіацій у дошкільників. Орієнтовні програми психокорекційної допомоги дітям із порушенням емоційної сфери. Напрямки та форми консультативної роботи з батьками, вихователями

НЕ 2.3 Організаційно –методичні аспекти взаємодії практичного психолога і педагогічного колективу у ДНЗ

Професійна діагностика вихователів як фактор наукової організації підвищення їх кваліфікації. Професійний тренінг спілкування.

ЗМ ІІІ. Психологічна служба в школі та позашкільних закладах НЕ 3.1 Історичний аспект становлення шкільної психологічної служби.

Сучасний стан розвитку шкільної психологічної служби у ближньому і дальньому зарубіжжі.

Шкільна психологічна служба (ШПС) США. Психолого-педагогічна служба «Гайденс» у середній школі США. ШПС у Франції. Організація і діяльність ШПС у країнах Східної Європи

НЕ 3.2 Науково – організаційні питання (ШПС) Предмет і завдання (ШПС).Психолого-педагогічні умови ефективної

діяльності ШПС. Модель і структура ШПС. Взаємозв’язок науки і практики в ШПС.

НЕ 3.3 Основні види діяльності практичного психолога з учнями різного шкільного віку.

Діагностико-корекційна робота. Особливості профілактичної роботи з дітьми різного шкільного віку: а) завдання та зміст психологічної профілактики, б) психолого-педагогічний консиліум. Особливості роботи практичного психолога з дітьми "групи ризику".

НЕ 3.4 Психологічна служба в інноваційних навчально-виховних закладах (гімназії, ліцеї, коледжі), в закладах інтернатного типу, в

127

позашкільних закладах, вузах. Типи навчально-виховних закладів інтернатного типу. Особливості роботи

психолога з педагогічним колективом. Позашкільних заклади системи освіти України.

НЕ 3.5 Методи психологічної допомоги педагогу у вирішенні проблем психологічної саморегуляції та особистісного росту.

Основні концепції і моделі виховання батьків. Діагностика сім'ї та сімейного виховання. Моделі допомоги сучасній сім'ї.

НЕ 3.5 Психологічна допомога педагогу у вирішенні проблем психологічної саморегуляції та особистісного росту. Методи підвищення професійної ефективності педагога.

Педагог як особистість та професіонал. Методи гармонізації внутрішнього світу педагога. Консультація учителів, батьків і учнів з різних психолого-педагогічних проблем.

НЕ 3.6 Основи сімейного консультування. Основи корекційної роботи з сімєю.

Батьківські корекційні групи. Методика сімейної психотерапії. Методика сімейної психотерапії при акцентуації характеру у підлітків.

Література з навчальної дисципліни 1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – Єкатеренбург: Деловая

книга, 1998. – 185с. 2. Етичний кодекс психолога /Психолог. – 2004.-№43(139). – С.1-

4(вкладка). 3. Карпенко З.С. Психокорекція розвитку дитини.- Івано –Франківськ,

1994 – 132 с. 4. Колтунович Т.А. Етичний кодекс психолога: Навчально-методичний

посібник.- Чернівці:ЧНУ, 2007. -232с. 5. Прутченков А.С. Социально- психологический тренинг

межличностного общения.-М., 1991.-45 с. 6. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дубровиной.- .М.;

Просвещение, 1991.- 303с.

«Психологічне консультування» Шифр – ВС.3.8 Всього – 108 год. (3 кредити). Форма контролю: іспит Основна мета курсу „Психологічне консультування” – ознайомлення

студентів із основними зарубіжними та вітчизняними концепціями та методами психологічного консультування; аналіз нових методологічних підходів, які розглядають особистість, як багаторівневу та багатофункціональну систему.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологічне консультування» студент має набути таких компетенцій:

знання про: етичні принципи роботи психолога-консультанта, основні школи і напрямки консультативної психології, мету і завдання психологічного консультування, види консультування, структуру консультативного процесу,

128

критерії оцінки ефективності консультативної допомоги, вимоги до особистості консультанта, основи психогігієни, самодопомоги, супервізорства, основні етапи, процедури та методи психологічного консультування.

уміння: застосовувати етичні принципи роботи психолога-консультанта, встановлювати проблему клієнта, визначати мету, обирати тактику і планувати консультативний процес, застосовувати процедури і різноманітні методи консультування, проводити в необхідному об’ємі психодіагностування, підтримувати сприятливий консультативний клімат, встановлювати, підтримувати і завершувати контакти, оцінювати ефективність консультації.

Змістовий модуль 1.Загальні проблеми психологічного консультування

НЕ 1.1. Загальні засади організації психологічного консультування Консультування як специфічний вид психологічної допомоги. Мета,

завдання, принципи, види та проблеми психологічного консультування. Взаємозв’язок психологічного консультування психотерапії і психокорекції.

Організація психологічного консультування. НЕ1.2.Теоретичний аналіз напрямків та шкіл психологічного

консультування Психоаналітичний напрям у консультуванні. Гуманістичний напрям у

психологічному консультуванні. Біхевіористичний напрям у психологічному консультуванні. Когнітивний напрям. Екзистенцій ний напрям у психологічному консультуванні.

НЕ 1.3. Професійні вимоги до особистості консультанта Особистість консультанта як основна складова процесу консультування Професійна підготовка, кваліфікація, функції, комунікативні техніки та

засоби впливу консультанта Етика поведінки та професійний етикет консультанта

НЕ 1.4. Організація і методика психологічного консультування Вимоги до організації і проведення психоконсультативної бесіди Особливості контакту під час бесіди/ Інтерв’ю як метод психологічного

консультування. Змістовий модуль 2. Спеціальні проблеми психологічного

консультування НЕ 2.1.Методи психологічного консультування Психоконсультативна бесіда. Особливості контакту консультанта із

клієнтом під час бесіди. Інтерв’ю у психологічному консультуванні. НЕ 2.2. Проблеми професійної психогігієни та самодопомоги

психолога-консультанта Проблеми професійної психогігієни та самодопомоги психолога-

консультанта. Професійні ризики. Мета та функції супервізорства, зміст взаємодії “консультант-супервізор”.

НЕ 2.3. Особливості психологічного консультування клієнтів з розладами поведінки

Особливості психоконсультування клієнтів із вадами саморегуляції. Особливості консультування клієнтів у кризових станах. Особливості

129

консультування клієнтів із неадекватною поведінкою НЕ 2.4. Зміст і організація консультування з приводу подружніх

проблем Основні проблеми консультування подружніх пар. Особливості

консультування при роботі з подружньою парою НЕ 2.5. Психологічне консультування в інших сферах Психологічне консультування в педагогічній сфері. Профконсультування.

Особливості телефонного консультування. Консультування по телефону клієнтів з суїцидними намірами.

Література з навчальної дисципліни 1. Васьківська С.В. Основи психологічного консультування: Навчальний

посібник. - К.: Четверта хвиля, 2004.- С.8-41. 2. Мей Р. Искусство психологического консультирования:.- М.: Класс,

1994. 3. Цимбалюк І.М. психологічне консультування та корекція. Навч.

посібник.Модульно-рейтинговий курс. – К.:ВД Професіонал, 2007. – 544 с. 4. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М.:

Академический проект, 1999. – 240 с. 5. Хомич Г.О., Ткач Р.М. Основи психологічного консультування:

Навчальний посібник.- К.: МАУП, 2004. – 152 с.

«Психологія гри» Шифр – ВСЗ.9 Всього - 54 год.(1,5 кредити). Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни – ознайомити студентів з основами теорії

дитячої гри, з питаннями розвитку ігротерапії. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологія гри» студент

має оволодіти такими компетенціями: • Знати: запуск групових процесів і залучення до проблематики всіх

учасників гри; симптоми, які обмежують емоційний стан особистості; напрямки, у яких слід впливати, щоб знизити нервове напруження; ознаки та аспекти поведінки, які підлягають корекції, щоб емоційне вигорання не спричиняло шкоди особистості та партнерам по грі.

• Вміти: застосовувати отримані знання в майбутньому на практиці; складати програми корекційної роботи з урахуванням вікових особливостей дітей дошкільного віку.

ЗМ.1 Психолого-педагогічні основи дитячої гри НЕ 1.1. Основні питання теорії дитячої гри. Гра і розвиток дитини. Деякі загальні питання теорії дитячої гри: а)

концепція К.Гросса та його прихильників; б) теорія Бойтендайка; в) Г.В.Плеханов та Е.А.Аркін про походження гри; г) внесок Д.Б.Ельконіна.

НЕ 1.2. Розвиток гри в дошкільному віці. Комплексна характеристика розвитку дитячої гри. Основні види дитячих

ігор. Роль і уявлена ситуація: їх значення в мотивації ігрової діяльності.

130

Розвиток ролі у грі. Педагогічна цінність правил гри. НЕ 1.3. Місце гри у формуванні особистості дошкільника. Значення гри для всебічного розвитку дитини дошкільного віку. Роль гри у

розумовому розвитку дитини. Гра і моральний розвиток дошкільника. Фізичне і трудове виховання дітей у грі. Вплив гри на естетичний розвиток дошкільника. Керівництво іграми дітей дошкільного віку.

НЕ 1.4. Керівництво іграми дітей в дошкільному виховному закладі. Особливості формування ігрових умінь дітей різного віку. Місце іграшки в

дитячій грі. Керівництво сюжетно-рольовою грою дітей 3-4 років. Керівництво будівельними іграми в д/с. Роль музично-дидактичних ігор в розвитку дошкільників. Народні рухливі ігри та їх педагогічне значення.

НЕ 1.5. Історія і розвиток ігрової терапії. Психоаналіз та ігрова терапія. Аналіз можливостей застосування гри в

психокорекцій ній роботі. Проблема корекції психічного розвитку дитини в сучасній психології. Гра, як особлива форма тренування групової психокорекції. Гра, як форма тренування ефективних способів дій. Гра, як засіб соціально-педагогічної реабілітації дітей. Ігрова терапія в умовах дошкільних закладів.

Література з навчальної дисципліни 1. Бондаренко А.К., Матусик А.И. Воспитание детей в игре. – М.,

Просвещение, 1983. 2. Виховання дітей у грі /За ред. Д.В.Менджерицької. – М., Просвіта, 1979. 3. Ельконін Д.Б. Психологія гри. – М., 1978. 4. Карпова С.Н., Лысюк Л.Г. Игры и нравственное развитие

дошкольников. – Москов. ун-тет, 1986. 5. Качвин Г.А. Игры в детском саду. – М., 1966. 6. Козлов Н. Лучшие психологические игры и упражнения. –

Екатеринбург, АРД 7. Педагогика и психология игры дошкольника. – М., 1966. 8. Проблемы дошкольной игры: психолого-педагогический аспект. – М.,

Педагогика, 1987. 9. Руководство играми в детском саду / Под ред. М.А.Васильевой. – М.,

Просвещение, 1986.

131

ПІДГОТОВКА фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

«МАГІСТР»

Магістр, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка магістра здійснюється на основі освітньо-професійної програми (ОПП), яка забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією. Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Особи, які успішно виконали програму підготовки магістра та пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра.

Основою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР» у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича є нормативно-правова база освіти: Закон України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»,Положення про ступеневу освіту, Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах»Положення про магістратуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Положення про організацію педагогічної практики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Відповідно до Положення про магістратуру в ЧНУ. Освітньо-професійна програма магістра (кожної спеціальностей в

університеті) передбачає теоретичну, практичну та наукову підготовку. Теоретична підготовка визначається навчальним типовим (робочим)

планом спеціальності, в якому зазначається перелік основних навчальних дисциплін (загально університетських та професійно-практичних (фахових), до кожної з яких розроблені навчальна та робоча програми.

Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) викладацький – підготовка магістранта до забезпечення викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та методик їх викладання у ВНЗ;

132

2) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

4) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника. Завдання практики: 6. ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної

діяльності викладача ВНЗ І- ІV рівнів акредитації; 7. оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної,

методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами; 8. організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної

діяльності; 9. виконання магістрантом функцій: викладача фахових дисциплін

спеціальності; молодого науковця; куратора студентської групи. Наукова підготовка передбачає організацію самостійної дослідницької

діяльності студента-магістранта, результатом якої є написання магістерської роботи.

Науково-дослідницький модуль включає: • збір та опрацювання матеріалів з теми магістерського дослідження; • підготовка тез на студентську наукову конференцію; • підготовка наукової статті до фахового збірника; • консультування студентів із написання наукових доповідей, повідомлень,

курсових робіт; • аналіз та підготовка відзиву наукового керівника курсової роботи

студента; • узагальнення результатів власного наукового дослідження у формі

рукопису магістерської роботи; • подання науковому керівнику завершеного тексту магістерської роботи. Магістерська робота є кваліфікаційним науково-практичним доробком, що

містить науково обґрунтовані теоретичні чи експериментальні результати, висновки та рекомендації і свідчить про спроможність студента самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.

Тематика магістерських робіт визначається випускною кафедрою, затверджується її рішенням і доводиться до відома студентів на початку навчального року.

Студенту-магістранту надається право обирати тему, визначену кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Теми магістерських робіт пов'язані з напрямами основних науково-дослідних робіт кафедри.

Керівниками магістерських робіт є професори та доценти даної кафедри. Виконання магістерських робіт проводиться за індивідуальними планами,

схваленими кафедрою. Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної

кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку.

133

Кваліфікаційні вимоги до магістра дошкільної освіти Магістр спеціальності «Дошкільне виховання» у своїй діяльності

орієнтований на вивчення педагогіки і психології вищої школи, методики викладання педагогічних дисциплін; формування умінь і навичок організації та здійснення навчально-виховного процесу у ВНЗ І-ІV рівня акредитації. Випускники магістратури повинні:

Знати: структуру курсів фахових навчальних дисциплін відповідно до навчального плану; теоретичні засади змісту навчальної дисципліни, фахівцем якої він є; методику роботи за певними фаховими курсами; систему та критерії оцінювання знань студентів.

Уміти: організовувати різні форми занять зі студентами; педагогічно доцільно використовувати теоретичні знання й ілюструвати їх прикладами; вільно й майстерно викладати теоретичний матеріал, організовувати пізнавально-практичну діяльність студентів; оптимально використовувати ТЗН; розробляти завдання для самостійної роботи студентів; будувати логічно завершений педагогічний процес у навчальних закладах різного типу і рівня акредитації; формувати у студентів професійну спрямованість та громадянські якості.

Випускників магістратури готують до: роботи асистента, викладача вищого навчального закладу; проведення власної наукової роботи; керівництва науково-дослідною роботою студентів; організаційно-управлінської діяльності в різних ланках системи дошкільної освіти.

Навчання в магістратурі передбачає ознайомлення студента з психолого-педагогічною теорією педагогіки та психології вищої школи, її методологічними основами і категоріями; новими освітніми та інформаційними технологіями; сучасними засобами навчання; основними предметами навчання та виховання дітей дошкільного віку та методиками; раціональними способами підвищення професійної компетентності; менеджментом освіти. Асистентська практика сприяє підвищенню професійно-практичного рівня; формує професійну майстерність фахівців

Результатом наукової діяльності магістра є написання і захист дипломної роботи ОКР «магістр».

Базою для проходження магістрами асистентської практики є кафедра “Педагогіки та психології дошкільної освіти ” Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і кафедра “Теорії та методики дошкільної освіти” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Магістр дошкільної освіти, викладач дошкільної педагогіки і психології може займати посади вихователя ДНЗ, викладача у навчальних закладах І-ІV рівня акредитації, навчатися в аспірантурі.

Підготовка магістрів напряму 8.010101 «Дошкільне виховання» здійснюється профеcорсько-викладацьким складом університету: професори: доктор пед. наук, професор Лисенко Н.В., доктор пед. наук, професор Руснак І.С., доктор псих. наук, професор Іванчук М.Г.; доценти, канд. пед. наук: Олійник М.І., Струннікова Д.І, Комісарик М.І.; Колтунович Т.А. (аспірант).

134

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ОКР «МАГІСТР»

«Педагогіка та психологія вищої школи» Шифр м1 Всього: 108 годин (3 кредити) Форма контролю: іспит Метою даного навчального курсу є ознайомлення студента, як

майбутнього викладача, з психолого-педагогічними особливостями навчально-виховного процесу у вищій школі, озброєння його сучасними психолого-педагогічними технологіями, методами організації творчого пошуку майбутнього фахівця; засобами виховання та розвитку особистості; теоретична підготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу і готовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії та методики професійної освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти та інтеграційних процесів у ній шляхом опанування засад загальної методології педагогічного знання та методики психолого-педагогічної діагностики; удосконалення практичних навичок та вмінь студентів щодо реалізації методик психолого-педагогічної діагностики, розширення їх особистісного професійного досвіду організації безперервної самоосвітньої діяльності та науково-дослідної роботи в умовах сучасного педагогічного процесу вищої школи, її інтеграції в Європейський освітній простір.

Після опанування змісту даної навчальної дисципліни студент повинен оволодіти наступними компетенціями:

Знання:- специфіки педагогіки та психології вищої школи як науки та галузі професійної діяльності; понятійно-категоріального апарату інтегрованого навчального курсу; принципів, методів, форм організації педагогічного процесу та науково-педагогічної діяльності у ВНЗ; сучасного стану і перспективи розвитку системи вищої освіти в Україні; специфіки застосування новітніх технологій навчання у вищій школі; особливостей управлінської діяльності у ВНЗ; психологічних закономірностей психолого-педагогічних умов ефективності організації процесу навчання і виховання у вищій школі.

- психолого-педагогічних основ діяльності основних підрозділів вищого навчального закладу; форм та методів організації навчально-виховної роботи у вищій школі України в контексті вимог Європейського освітнього простору, основних методів профорієнтації студентів; психолого-педагогічний зміст навчальної та пізнавальної діяльності студентів, методів і форм активізації самостійного наукового пошуку студентів; психолого-педагогічних характеристик педагогічної майстерності викладача; вікові особливості студентського віку, основні компоненти структури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему, будову та закономірності формування і прояву Я-концепції студента; особистісних якостей викладача ВНЗ і професійних вимог до нього.

Вміння: - проектувати елементи навчального процесу, зокрема навчальну програму, лекцію, тести тощо та оцінювати якість навчального процесу;

135

- організовувати навчальну діяльність студентів, активізувати їх самостійну роботу та наукову творчість; готувати, організовувати й проводити на високому рівні лекції, практичні та семінарські заняття, застосовувати сучасні освітні технології, добирати оптимальні форми та методи педагогічної діяльності, керувати процесом особистісного розвитку студентів, стимулювати самостійну роботу студентів; забезпечувати управління ВНЗ; використовувати педагогічний досвід зарубіжних вищих навчальних закладів; організовувати виховну роботу зі студентами; здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання, самоорганізацію; аналізувати сучасний стан і головні тенденції розвитку освіти в Україні і за рубежем, шляхи інтеграції системи вітчизняної освіти в європейську і світову освітню систему.

Навчальним планом на вивчення інтегрованого курсу "Педагогіка та психологія вищої школи" передбачено 108год.(3 кредити), два модулі: модуль «Педагогіка вищої школи» та модуль «Психологія вищої школи», кожен з яких містить свої змістові модулі (ЗМ). Кожен змістовий модуль містить навчальні елементи (НЕ) – теми лекційних занять.

Після вивчення дисципліни проводиться підсумковий модуль-контроль-екзамен..

ЗМ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ НЕ 1.1.Педагогіка вищої школи як наука .Предмет педагогіки вищої

школи. Основні категорії педагогіки вищої школи. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками. Основи наукового педагогічного дослідження. Методологія і принципи організації наукового дослідження. Логіка педагогічного дослідження. Методи наукового педагогічного дослідження.

НЕ 1.2. Система вищої освіти в Україні. Структура вищої освіти в Україні. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Документи про вищу освіту. Рівні акредитації та типи вищих навчальних закладів. Принципи побудови системи вищої освіти в Україні. Перспективи розвитку вищої освіти України в рамках Болонського процесу. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України. Управління вищою освітою в Україні.

ЗМ 2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ ШКОЛІ НЕ 2.1.Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі.Сутність і

структура процесу навчання у вищій школі. Основні ланки процесу навчання та їх характеристика. Функції навчання. Дидактика як галузь педагогіки вищої школи. Закономірності дидактики вищої школи. Характеристика принципів дидактики вищої школи. Структура діяльності суб’єктів навчального процесу.

НЕ 2.2. 3міст освіти у вищій школі та способи його реалізації.Зміст освіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти у вищій школі. Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищої школи. Методи і засоби навчання у вищій школі. Особливості використання загальних методів навчання у вищій школі. Характеристика методів навчання за Ю.К.Бабанським. Засоби навчання у вищій школі.

136

НЕ 2.3. Форми організації навчання у вищій школі.Характеристика основних форм організації навчання у вищій школі. Лекції, їх види, методика підготовки і проведення. Семінарські заняття, їх види, методика підготовки і проведення. Лабораторні та практичні заняття, методика їх підготовки і проведення. Факультативи, спецкурси та спецсемінари, методика їх підготовки і проведення. Самостійна робота студентів. Навчальна і виробнича практика у професійній підготовці фахівців.

НЕ 2.4. Сучасні технології навчання у вищій школі.Поняття про педагогічні технології. Проблемне навчання у вищій колі. Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі ВНЗ. Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі. Інформаційні технології навчання у ВНЗ.

НЕ 2.5. Контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів.Функції контролю знань, умінь і навичок студентів. Вимоги до організації контролю. Види контролю. Міжсесійний контроль. Підсумковий контроль. Методи контролю. Усний контроль. Письмовий контроль. Тестовий контроль. Програмований контроль. Практична перевірка. Методи самоконтролю і самооцінки. Форми контролю знань, умінь і навичок студентів. Індивідуальна перевірка успішності студентів. Фронтальна перевірка. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Об'єкти оцінювання. Критерії і норми оцінювання успішності студентів. Рейтингова система оцінювання знань.

НЕ 2.6. Виховна робота зі студентською молоддю.Суть процесу виховання. Поняття процесу виховання. Основні завдання виховання студентської молоді. Етапи процесу виховання. Закономірності і принципи виховання. Основні напрями змісту виховання студентської молоді. Моральне виховання студентів. Правове виховання студентів. Екологічне виховання студентів. Естетичне виховання студентів. Фізичне виховання студентів. Шляхи реалізації змісту виховання студентів. Форми виховної роботи у ВНЗ. Методика виховної роботи куратора в академічній групі.

ЗМ 3. УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ НЕ 3.1. Управління навчально-виховним процесом вищого

навчального закладу. Вищий навчальний заклад. Структура вищого навчального закладу та планування його діяльності. Управління навчально-виховним процесом у ВНЗ. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах. Студентське самоврядування у ВНЗ.

МОДУЛЬ «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ» ЗМ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ НЕ 1.1. Психологія вищої школи як наука: предмет, завдання та

методи психологічних досліджень. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки: предмет, завдання,

зв’язок з іншими галузями психологічних знань. Принципи, методи та методики психологічних досліджень. Дослідницькі вміння викладача вищої школи. Виникнення психології вищої школи як нової галузі психологічних

137

знань. Предмет, основні категорії та завдання психології вищої школи. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань. Принципи, класифікація методів, та методик психологічного дослідження.

НЕ 1.2 Загальна психологічна характеристика студентського віку та студентської групи

Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості. Суперечливості та кризи студентського віку. Типологічні особливості сучасних студентів. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця (адаптація, індивідуалізація, інтеграція)

ЗМ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ТА УПРАВЛІННЯ

НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ НЕ 2.1. Становлення особистості студента як майбутнього фахівця з

вищою освітою у навчально-професійній діяльності Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки. Професіоналізація

особистості студента як новоутворення віку: а) професіоналізація пізнавальної сфери; б)формування мотиваційно-професійної спрямованості особистості; в) розвиток «Я-концепції» як показника професійного зростання; г) формування професійних здібностей. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.

НЕ 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності. Роль

мотивації в навчально-професійній діяльності. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів та розвиток їх творчого потенціалу як майбутніх фахівців. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності, причини неуспішності і шляхи їх усунення.

НЕ 2.3. Психологія виховання особистості студента як фахівця з вищою освітою.

Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та мета, зміст, завдання виховання студентів. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика.

НЕ 2.4. Психологічний аналіз функцій управління навчально-виховним процесом у вищій школі.

Освіта як система, характерні для неї особливості. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління.

ЗМ 3. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВНЗ

НЕ 3.1. Психологічна характеристика науково-педагогічної діяльності та особистості викладача вищої школи.

138

Психологічний аналіз видів науково-педагогічної діяльності викладачів ВНЗ. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.

НЕ 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами.

Психологічна характеристика педагогічної взаємодії. Педагогічне спілкування як форма контактної взаємодії. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика.

НЕ 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення.

Протиріччя і конфлікти в педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання. Психологічні передумови запобігання та шляхи вирішення педагогічного

конфлікту. Література з навчальної дисципліни

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с.

2. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

3. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

4. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с.

5. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав», 2007. – 352 с.

6. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. – К., 1993.

7. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2005.

8. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). - X.: Скорпіон, 2000. - 120 с.

9. Болюбаш Я.Я. Положення про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. - К., 1996

10.Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2004. - 48 с.

11.Авдєєва І.М., Мельникова І.М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи. – К., 2007. – 304 с.

12.Виховна робота зі студентською молоддю . Навч. посібник. – Одеса, 2006. – 288.

13.Виховна робота зі студентською молоддю. – Концепція виховної роботи. - Тернопіль, 2001.

14.Мороз В.Д. Сучасні проблеми управління вищою школою // Педагогіка і психологія. - 2002. - №3.

15.Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи К.: 2000, – 313с.

139

16.Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования М.: 2005. – 392 с.

17.Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (Практикум), – К.: 2008, – 333 с.

«Вища освіта і Болонський процес»

Шифр м 2 Всього – 36 год.(1кредит)

Форма контролю: залік Мета курсу «Вища освіта та Болонський процес» полягає в тому, щоб

ознайомити студентів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, сприяти оволодінню студентами методами та засобами запровадження вимог Болонської декларації у систему вищої освіти України.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: - поняття «вища освіта», загальні засади формування і функціонування

системи вищої освіти та її інститути; - хронологію та зміст подій з налагодження співробітництва України і ЄС; - зміст основних документів Болонського процесу, - механізми адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах, входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле;

- основні засади науково-технічного співробітництва України та ЄС; - специфіку функціонування системи вищої освіти у країнах Європи і

Америки; - основні підходи, завдання, принципи та етапи формування Зони

європейської вищої освіти; - характерні особливості ЕСТS, базові елементи системи; - загальні умови користування ЕСТS, зобов'язання з боку навчального

закладу; - структуру кредитів ЕСТS, їх призначення, зв'язок з академічним

навантаженням студента; - особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS; - зміст і призначення шкали оцінювання ЕСТS. - принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи

перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України; - заходи щодо запровадження кредитно-модульної системи організації

навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. уміти: аналізувати євроінтеграційні процеси України як чинник

соціально-економічного розвитку держави; аналізувати роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами; аналізувати сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії; здійснювати порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи; характеризувати

140

чинники євроінтеграції вищої освіти; аналізувати зміст та послідовність дій для досягнення цілей Болонського процесу; формувати зміст та структуру інформаційного пакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту та ін.; використовувати європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента; визначати сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ

ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕ 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного

розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами

Європейський вибір України – невід'ємна складова її подальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

НЕ1. 2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи

побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії. Вища освіта України. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступеневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців. Порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи.

НЕ1. 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу

Євроінтеграція як соціально-економічний процес. Чинники євроінтеграції вищої освіти. Основні підходи та етапи формування Зони європейської вищої освіти. Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Основні документи Болонського процесу:

- Спільна декларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію (Сорбонна, 25травня 1998 р.).

- Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.).

- Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій ( Саламанка, 29-30 березня 2001 р.).

- До Зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту(Прага, 13-19 травня 2001 р.).

141

- Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.).

НЕ1. 4. Основні завдання, принципи та етапи формування. Зони європейської вищої освіти

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Основні завдання та принципи створення Зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.

Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів - системи накопичення кредитів (ЕСТS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із "європейським" змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПЕРЕЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ

(ЕСТS) У ВИЩІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ НЕ1.1. Європейська кредитно-трансферна система та система

накопичення (ЕСТS) Характерні особливості ЕСТS. Базові елементи системи: інформація

(стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ЕСТS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ЕСТS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін.

Загальні умови користування ЕСТS. Зобов'язання з боку навчального закладу.

Кредити ЕСТS: структура, призначення, зв'язок з академічним навантаженням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS.

Координатори ЕСТS: університетський координатор, факультетський координатор.

142

Зміст та структура інформаційного пакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту.

Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу.

Шкала оцінювання ЕСТS. Європейська система «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

НЕ1.2. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України

Стратегічні завдання розвитку освіти України. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.

Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав.

Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації.

Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III - IV рівнів акредитації (розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу; зарахування на навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання).

НЕ1.3. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

143

Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб'єктів навчального процесу.

Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою підготовки фахівців. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об'єктові.

Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента.

Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів, переривання їхнього навчання. Стипендіальне забезпечення студентів.

Література з навчальної дисципліни 1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник./ За ред.

В.Г.Кременя. – Тернопіль, 2004. – 384 с. 2. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні

принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ Видавництво“Політехніка”, 2003. – 200 с.

3. Іванюк І.В. Оцінювання освітніх проектів та програм. Навч. посіб. – К.: Таксон, 2004. – 208 с. (Вища освіта в сучасному світі).

4. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

5. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). – К.: Грамота, 2003. – 216 с.

6. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Уклад. М.Ф. Степко, Я.Я. Боголюбаш, К.М. Левківський. – К., 2004. – 24 с.

7. Мороз І.В. Кредитно-модульна система організації навч. процесу: Довідник для студентів. – К.: «Освіта України», 2005. – 90 с.

8. Мороз І.В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. – К.: «Освіта України», 2005. – 278 с.

144

9. Організація навчального процесу у навчальних закладах. / Упоряд. О.В. Ситяшенко. – К.: Задруга, 2004. – 338 с.

10. Основні засади розвитку вищої освіти в контексті Болонського процесу: Документи і матеріали / Упоряд. Степко М.Ф. та ін. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. – 188 с.

11. Поважнянський Л.Л. Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2004. – 144 с.

12. Сікорський П.І. Кредитно-модульна система навчання: Навч. посіб. – К.: Вид.-во Європ. ун-ту, 2004. – 127 с.

13. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Поважнянський П.Л. Болонський процес і навчання впродовж життя:. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. – 112 с.

«Методика викладання дошкільної педагогіки у ВНЗ»

Шифр м 3 Всього: 180 год.(5 кредитів). Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: формування системи педагогічних знань,

умінь і навичок та готовності їх практичного використання у процесі викладанні курсу «Дошкільна педагогіка» у ВНЗ;

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Методологія науково-педагогічних досліджень у ВНЗ» студент має набути таких компетенцій:

• знання про: сутність методологічних засад курсу “Методика викладання дошкільної педагогіки у ВНЗ; наукові підходи щодо організації навчальної діяльності у процесі вивчення дошкільної педагогіки у ВНЗ; сучасні вимоги до підготовки фахівців дошкільної освіти;

• уміння: організовувати навчально-виховний процес, практику та позаурочну творчу науково-дослідницьку діяльність, враховуючи вікові та індивідуальні особливості, рівень сформованості учіння; використовувати традиційні та інноваційні форми навчання;

Змістовий модуль 1. «Загальні основи викладання дошкільної педагогіки у ВНЗ»

НЕ 1.1. Мета і завдання курсу дошкільної педагогіки, її значення у підготовці фахівців дошкільного виховання

Предмет і завдання курсу. Методологічні підходи щодо організації педагогічного процесу.

НЕ 1.2. Вимоги до професійної компетентності вихователя ДН. Сутність та складові педагогічної компетентності. Вимоги до знань

студентів. Психолого-педагогічні, конкретно методичні та спеціальні уміння. НЕ 1.3. Навчально-виховний процес у ВНЗ як цілісна система Сутність, структура навчально-виховного процесу. Типи викладацько-

студентської діяльності. Закономірності та принципи навчально діяльності. Змістовий модуль 2. «Методичне забезпечення викладання дошкільної

педагогіки» НЕ 2.1. Методи викладання дошкільної педагогіки Сутність понять методи і прийоми навчання та їх функції. Компоненти

145

навчального процесу. Класифікація методів навчання. Засоби навчання. НЕ 2.2. Форми організації пізнавальної діяльності студентів у процесі

викладання дошкільної педагогіки Історичний розвиток різних форм організації навчальної діяльності. Лекція

та її різновиди. Нетрадиційні та позаурочні форми організації вивчення і поглиблення знань з дошкільної педагогіки.

НЕ 2.3. Активізація пізнавальної діяльності студентів на різних етапах оволодіння знаннями з дошкільної педагогіки

Організація активної пізнавальної діяльності студентів під час вивчення навчального матеріалу. Самостійна діяльність студентів та методичні особливості керівництва нею. Диференціація та індивідуалізація навчання.

НЕ 2.4. Перевірка і оцінювання результатів пізнавальної та практичної діяльності студентів

Сутність контролю навчання як дидактичного поняття. Методи і форми контролю знань. Вимоги до знань та їх оцінювання.

НЕ 2.5. Позаурочна робота викладача дошкільної педагогіки Методи формування професійної свідомості.Структура та керівництво

науковою роботою з дошкільної педагогіки. Самостійна робота студентів. Література з навчальної дисципліни

1. Кузминський А.І. Педагогіка вищої школи. – К., 2005. 2. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. – К., 2005. 3. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності. – К., 2005. 4. Навчальний процес у вищій педагогічній школі / за ред. О.Г.Мороза. –

НПУ ім.Драгоманова, 2001. 5. Двіжона О.В., Руснак І.С. Методика викладання психології. – Чернівці:

рута, 2006. 6. Слепкань З.І. Наукові засади пед..процесу у вищій школі. – К., 2005.

«Сучасні технології викладання методик

дошкільного виховання» Шифр м 4 Всього :180 год.(5кредитів) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: підвищення теоретичного рівня знань

студентів, закономірностей та механізмів організації дидактичного процесу у ВНЗ при викладанні методик психолого-педагогічних дисциплін, формування практично-методичних умінь в організації навчального процесу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Сучасні технології викладання методик дошкільного виховання» студент має набути таких компетенцій: знання про: роль і місце методик навчання і виховання дітей дошкільного віку в системі педагогічних наук, запровадження інноваційних технологій у навчальний процес, виявлення рівня професійної підготовки до самостійної роботи.

146

уміння: здійснювати теоретичний аналіз і використовувати оптимальні педагогічні технології організації навчально-виховного процесу; підбирати зміст навчального матеріалу, форми організації та методи керівництва пізнавальною діяльністю студентів, аналізувати результати своєї діяльності.

Змістовий модуль 1. «Освітні технології у ВНЗ» НЕ 1.1. Особливості навчальних технологій. Сучасні навчальні технології, їх класифікація. Історія виникнення

технологій навчання. Особливості і відмінності освітніх технологій. Освітні технології та їх класифікація.. НЕ 1.2. Особистісно-орієнтовані

технології навчання Особистісно-орієнтоване навчання і технології. Технології розвивального

навчання. Новітні інформаційні технології навчання, їх характеристика. Змістовий модуль 2. «Професійно-педагогічна діяльність»

НЕ 2.1. Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Зміст освіти у ВНЗ. Кваліфікаційна характеристика спеціаліста дошкільного виховання. Активні методи навчання. Болонський процес.

НЕ 2.2. Форми навчальних занять та методика їхнього проведення. Кредитно-модульна система навчання. Лекція як форма навчання.

Методика проведення лекцій. Практичні, семінарські та лабораторні заняття . НЕ 2.3. Інтенсивні освітні технології викладання методик дошкільного

виховання Методичні особливості викладання методик формування математичних

уявлень у дошкільників, ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом, ознайомлення дошкільників з українознавством.

НЕ 2.4.. Особливості методики викладання педагогіки у ВНЗ Навчальні задачі та навчальні дії.Формування навчальної діяльності. Активні методи навчання.Форми занять і методика їх проведення. НЕ 2.5.. Особливості методики викладання психології у ВНЗ Психологія навчальної діяльності студента. Методичні особливості

викладання теоретичної та прикладної психології. НЕ 2.6.Педагогічний моніторинг: технології проведення науко-

дослідної роботи. Написання курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт з методик

дошкільного виховання. Особливості самостійної роботи студентів. Література з навчальної дисципліни:

1 Кузминський А.І. Педагогіка вищої школи. – К., 2005. 2 Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. – К., 2005. 3 Поніманська Т.І, Дичківська І.М. Семінарські та практичні заняття з дошкільної педагогіки. – К., 2004. 4 Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності. – К., 2005. 5 Навчальний процес у вищій педагогічній школі / за ред. О.Г.Мороза. – НПУ ім. Драгоманова, 2001. 6 Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник для викладачів. – К.: Кондор, 2008. – 272с.

147

«Методологія науково-педагогічних досліджень у ВНЗ»

Шифр м 5 Всього – 126 год. (3,5 кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: формування системи теоретичних знань

щодо принципів і методів проведення наукових досліджень та практичних умінь і навичок їх використання в науковій діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Методологія науково-педагогічних досліджень» студент має набути таких компетенцій: знання про: сутність наукового пізнання, видів наукової діяльності; вимоги до організації і проведення наукового дослідження; вимоги до оформлення та інтерпретації результатів наукового дослідження. уміння: користуватися найновішою методологію аналізу психолого-педагогічних проблем і явищ; розробляти концепцію дослідження, методику його проведення; аналізувати й оформлювати результати дослідження; Змістовий модуль 1. «Теоретичні засади науково-педагогічних досліджень»

НЕ 1.1. Наука як сфера людської діяльності Сутність наукового пізнання Етапи становлення і розвитку науки. Функції

науки. Класифікація наукових теорій. Організація наукової роботи. НЕ 1.2. Методологія психолого-педагогічних досліджень Поняття методології в освіті та її функції. Категоріально-науковий апарат

дослідження і освіта. Види досліджень та принципи їх проведення. НЕ 1.3. Науково-дослідна робота студентів у ВНЗ Загальна організація та здійснення науково-дослідної діяльності студентів.

Види наукових робіт студентів та вимоги до них. Змістовий модуль 2. «Організація та проведення психолого-

педагогічниго дослідження» НЕ 2. 1. Логіка та структура психолого-педагогічного дослідження Програма психолого-педагогічного дослідження. Визначення наукового

апарату й обґрунтування методики проведення дослідження. НЕ 2.2. Експеримент як складова наукового дослідження Експеримент, його види й особливості структури. Етапи педагогічного

експерименту, їх планування і проведення. НЕ 2.3. Спостереження, його види та методика проведення Сутність наукового спостереження., його види, переваги та недоліки.

Методика та етапи організації і проведення спостережень. НЕ 2.4. Опитування і рейтингові методи дослідження. Методи

соціометрії, тестові методики Загальна характеристика методів дослідження. Соціометричні методи та

методика їх проведення. Тестові методики: поняття, види, етапи проведення та вимоги до них.

НЕ 2.5. Обробка і оформлення результатів дослідження. Використання методів математичної статистики і кореляції. Вимоги до

оформлення результатів дослідження.Оформлення та захист наукової роботи.

148

Література з навчальної дисципліни 1. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методи науково-

дослідницької діяльності. – К: Знання, 2004. 2. Крушельницька О.В. Метологія і організація наукових досліджень. - К.,

2006. 3. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень. – К., 2004. 4. Методологія і методи соціально-педагогічних досліджень / Укл.

С.О.Борисик, А.І.Конончук та ін. – Ніжин, 2002. 5. Борытко Н.М. Методология и методы психолого-педагогыческого

исследования. – М., 2008. 6. Ковальчук В.В., Мойсєєв Л.М., Яцій О.М. Основи наукових досліджень. -

Одеса, 2001.

«Актуальні проблеми сучасної дошкільної освіти» Шифр м 6 Всього – 126 год. (3,5кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: формування науково-дослідницького

світогляду магістрів, умінь аналізувати актуальні проблеми дошкільної освіти, з’ясувати умови їх вирішення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Актуальні проблеми сучасної дошкільної освіти» студент має набути таких компетенцій: знання про: актуальні проблеми освіти, теоретичні засади особистісно-орієнтованої системи виховання, практичні технології розв’язання актуальних виховних завдань уміння: аналізувати стан системи дошкільної освіти, визначати проблеми, які потребують розв’язання; досліджувати діяльність особистісно-орієнтованої системи дошкільного виховання, зарубіжний та вітчизняний досвід його реалізації; здійснювати моніторинг виховного процесу.

Змістовий модуль 1. «Методичні засади актуальних проблем дошкільної освіти»

НЕ 1.1. Характеристика актуальної проблематики з дошкільної педагогіки.

Аналіз сучасного стану системи дошкільного виховання в Україні. Соціально-економічні фактори впливу на формування вимог до вітчизняної системи дошкільного виховання.

НЕ 1.2. Особистісно-орієнтована система виховання – шлях до розв’язання актуальних педагогічних завдань.

Характеристика основних компонентів особистісно-орієнтованої системи виховання (ціль, завдання, зміст, форми, методи, результати). їх функціо-нальний взаємозв'язок.

НЕ 1.3. Вітчизняний досвід реалізації особистісно-орієнтованих систем виховання дошкільників.

Інститут домашніх вихователів. Погляди Г.Сковороди, І.Котляревського, О.Пчілки, С.Русової, В.Верховинця, В.Сухомлинського, Я.Чепіга

149

Змістовий модуль 2. «Підготовка педагога до вирішення актуальних проблем дошкільної освіти»

НЕ 2.1. Підготовка педагогічних працівників до практичного впровадження особистісно-орієнтованих систем виховання.

Мистецтво – методологія організації навчально-виховного процесу. Технології творення естетичного поля. Спрямованість діяльності вихователя на діагностику і розвиток здібностей кожного вихованця. Виховання казкою.

НЕ 2.2. Підготовка педагогічних працівників до реалізації методик мистецької терапії.

Терапевтичні, відновлювальні, релаксаційні функції мистецтва,специфіка їх використання. Мистецтво мислення,фантазії,спілкування.

НЕ 2.3. Підготовка педагогічних працівників до виховання дошкільників в умовах сучасного інформаційного потоку.

Інформаційний потік. Засоби масової інформації. Насильницький культурний стиль у мультиплікаційній продукції. Шляхи його попередження

НЕ 2.4 Підготовка педагогічних працівників до реалізації полікультурного виховання.

Мозаїчна структура культурологічної оболонки землі. Цінність кожної культури для цивілізації. Особистість у культурологічному полі.

Література з навчальної дисципліни: 1. Крутій К.Л. Концепція та методичні засади програми «Дитина в

дошкільні роки» - 2-е вид., перероб. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2003. - 400 с.

2. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Підручник. - Видавництво «Видавничий Дім. Слово», 2004 – 616 с.

3. Цехмістрова Г.С., Фоменко Н.А. Управління в освіті та педагогічна діагностика. Навч.пос. – Вид-во «Видавничий Дім. Слово», 2005. – 280 с.

4. Освіта України – 2007.: Інформаційно-аналітичні матеріали діяльності Міністерства освіти і науки України у 2007 році. /Уклад. К.М.Левківський, В.П.Погребняк та ін. – К.: Знання, 2008. – 287с.

«Управліня навчально-виховним процесом у ВНЗ» Шифр м 8 Всього- 72 год. (2 кредити) Форма контролю: іспит Мета викладання дисципліни: формування загальних уявлень студентів

про становлення та розвиток освітнього менеджменту, розкриття теоретичного підґрунтя управління вищим навчальним закладом, ознайомлення з формами, методами та засобами діяльності сучасного керівника ВНЗ щодо управління навчально-виховним процесом.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: здійснювати планування, організацію, контроль та аналіз діяльності освітнього закладу; обирати творчий підхід до вирішення педагогічних ситуацій, що складаються в процесі управлінської педагогічної діяльності; приймати

150

найоптимальніші рішення відповідно до закономірностей, принципів педагогічного процесу ВНЗ; реалізовувати на практиці сучасні форми, методи, та прийоми управління освітніми процесами.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями: ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ» НЕ 1.1. Еволюція управлінської думки. Історіографія менеджменту.

Менеджмент як вид діяльності та наука про управління. Передфаза наукового управління. Погляди стародавніх філософів на проблему управління.

НЕ 1.2. Наукові школи та концепції менеджменту. Школа наукового управління. Класична школа (адміністративно-бюрократичного підходу). Неокласична школа (школа людських стосунків). Школа поведінкових наук. Емпірична школа (школа науки управління, кількісна школа, прагматична школа).

НЕ 1.3. Основні ідеї та моделі сучасного менеджменту. Основні теорії менеджменту: міжнародний контекст. Моделі сучасного менеджменту: американська, європейська, японська, арабська. Головні стратегії управління ХХІ століття.

НЕ 1.4.Наукові основи управління освітою. Підходи до визначення понять: «управління», «керівництво», «менеджмент». Поняття соціального управління. Педагогічне управління та менеджмент. Мета, об’єкт, суб’єкт педагогічного управління. Закони, закономірності, принципи управління освітою. Проблеми управління навчальним закладом. Концептуальний підхід до управління навчальним закладом.

НЕ 1.5. Концепції сучасних підходів до управління освітою. Концепція процесного підходу до управління (поняття функцій управління та управлінського циклу). Концепція системного підходу до управління (начальний заклад як соціально-педагогічна система, вимоги системного підходу до управління навчальним закладом, система управління навчальним закладом, управлінська діяльність як система). Концепція ситуаційного підходу до управління (методика ситуаційного підходу, ситуаційні зміни зовнішнього та внутрішнього середовища).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 «ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ВНЗ У СУЧАСНИХ УМОВАХ»

НЕ 2.1. Система управління ВНЗ. Нормативно-правова база управління вищим навчальним закладом: Закон

України «Про вищу освіту». Структура управління у ВНЗ (факультет, кафедра). Органи управління у ВНЗ (збори трудового колективу, вчена рада ВНЗ, вчена рад факультету). Органи самоврядування у ВНЗ.

НЕ 2.2. Керівник вищого навчального закладу. Особливості діяльності менеджера, вимоги до сучасного керівника ВНЗ та його професійної підготовки (кваліфікаційні, професійні, соціально-психологічні вимоги). Майстерність керівника ВНЗ. Мистецтво управління. Ефективність та якість управління. Підходи керівника до управління (інтуїтивний, науковий, емпіричний).

151

НЕ 2.3. Макротехнологія управління вищим навчальним закладом. Управлінський цикл. Функції управління ВНЗ: аналіз, планування, організація, регулювання, контроль.

НЕ 2.4. Методи управління діяльністю ВНЗ. Моделювання методів управління ВНЗ. Методи отримання інформації, необхідної для керівництва ВНЗ. Методи розробки управлінських рішень. Методи доведення управлінських рішень до виконавців. Організаційно-методичні методи управління ВНЗ.

Література з навчальної дисципліни 1. Бесєдін М.О., Нагаев В.М. Основи менеджменту.- К.: Центр навчальної

літератури, 2005.- 496 с. 2. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і

практикум, - К.: Магнолія плюс - Львів: Новий світ, 2003.- 336 с. 3. Демчук В.С. Основи освітнього менеджменту. - К.: Левіт, 2007. – 263 с. 4. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту,- К.: Академвидав, -

2003.— 416 с. 5. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті. - Х.: Видав. група «Основа», 2007. –

448 с. 6. Мартиненко М.М. Основи менеджменту. - К.: Каравела, 2005.- 496 с. 7. Скрипко Т.О., Панда О.О. Менеджмент. -К.: Центр навчальної

літератури, 2006.- 176 с. 8. Освітній менеджмент / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. - К.:

Шкільний світ, 2003.- 400 с. 9. Хміль Ф.І, Основи менеджменту: Підручник.-К.:Академвидав, 2003.-

608с. 10. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом. – К.: Знання, 2006. –365 с. 11. Цехмістрова Г.С., Фоменко Н.А. Управління в освіті та педагогічна

діагностика. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – 280 с.

«Методика соціально-виховної роботи в сучасних умовах» Шифр м 10 Всього годин – 36 годин (1- кредит) Форма роботи: залік Мета курсу – забезпечити грунтовну й всебічну підготовку студентів до

організації, здійснення і управління соціально-виховною роботою у навчальному закладі відповідно до основних орієнтирів сучасного виховання учнів 1-12 класів.

Загальні компетенції: - знати теоретико-методологічні основи виховання дітей та учнівської

молоді в сучасних умовах; інноваційний комплекс технологій оптимізації виховного процесу на різних освітніх рівнях; стратегії здійснення соціально-педагогічної експертизи стану виховання особистості в сучасному освітньому просторі; механізми розробки навчально-методичного супроводу становлення і розвитку виховних систем, програм виховання у дошкільних, загальноосвітніх,

152

професійно-технічних і позашкільних навчальних закладах, дитячих та молодіжних громадських організаціях і об'єднаннях;

- уміти здійснювати послідовний системний аналіз реальної практики виховання дітей та учнівської молоді; планувати, організовувати, здійснювати та контролювати реалізацію програмно-методичних комплексів психолого-педагогічної підтримки розвитку особистості, процесів її соціальної інтеграції.

Зміст курсу Модуль 1. Теорія і технології організації, здійснення та управління

соціально-виховною роботою у сучасному навчальному закладі НЕ 1.1. Основи теорії управління навчальним закладом Загальні основи управління. Процес організації управління навчальним

закладом. Поняття про соціальне виховання та соціально-виховний процес у навчальному закладі. Управління процесом виховання. Суб’єкти керівництва і управління соціально-виховною роботою у навчальному закладі. Основні напрями діяльності методиста з виховної роботи. Орієнтовні посадові обов’язки заступника директора школи з виховної роботи. Посадові обов’язки класного керівника. Вимоги до якостей особистості класного керівника. Основні функції класного керівника. Зміст роботи класного керівника. Зміст виховної роботи класного керівника.

НЕ 1.2. Планування соціально-виховної роботи в школі Поняття планування виховної роботи, його призначення. Основні

принципи планування виховної роботи. Види і структура планів. Алгоритми планування виховної роботи.

НЕ 1.3. Зміст та основні форми організації соціально-виховної роботи в школі

Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів. Вікові особливості змісту, форм та методів виховної діяльності в сучасній школі.

НЕ 1.4. Зміст, форми, методи та прийоми методичної роботи Структура методичної роботи з педагогічним колективом школи. Критерії

ефективності методичної роботи. Методичне об’єднання класних керівників. Планування роботи методичного об’єднання класних керівників

НЕ 1.5. Аналіз і самоаналіз ефективності виховної роботи навчального закладу

Критерії та показники оцінки стану та результативності виховної роботи навчального закладу. Аналіз і самоаналіз діяльності адміністративної та управлінської ланки (для директорів шкіл). Самоаналіз роботи за півріччя (рік) (для заступників директорів з виховної роботи). Самоаналіз результатів роботи психолога. Самоаналіз виховної роботи класного керівника.

Модуль 2. Самостійна робота. Розробка програмно-методичного забезпечення соціально-виховної роботи у сучасній загальноосвітній школі.

Модуль 3. Підсумковий (письмовий залік) Література з навчальної дисципліни

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – Кн.. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.

153

2. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – Кн.. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади: Наук. видання. – К.: Либідь, 2003. – 344 с.

3. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.

4. Виховання моральності підростаючого покоління: Науково-метод. посіб. / К.І.Чорна, та ін.; За ред. К.І.Чорної. – К.: Богдана, 2005. – 288 с

5. Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. – Суми: ТОВ Видавництво „Антей”, 2006. – 384 с.

6. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посіб. – 2-е вид., доповн. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 343 с.

7. Лянна Г.П., Говорун Т.В., Шкарпітько Н.О, Яременко Н.В. Формування ґендерної культури школярів: Навчально-методичні матеріали з ґендерного виховання. – Ірпінь, 2004. – 84с.

8. Оржеховська В.М., Габора Л.І.Збереження репродуктивного здоров’я неповнолітніх: Навч.-метод. посіб. – К.: Тов. «ХІК», 2004. – 124с.

9. Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Методичні рекомендації / Кол. авт. за заг. ред. Є.І.Коваленко. – К.: ІЗМН, 1996. – 136 с.

10. Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків (за проектом “Діалог): Навч.-метод. посіб. / О.В.Вінда, О.П.Коструб, І.Г.Сомова, Н.О.Березіна, М.М.Галябарник, С.В.Кириленко. – 3-тє вид., переробл. І доп. – К.: Вістка, 2006. – 304 с

11. Яременко Н.В. Дозвіллєзнавство: Навчальний посібник. – Фастів: Поліфаст, 2007. – 460с.

Основи професійно-педагогічного спілкування»

Шифр м 11 Всього – 90 год. (2,5 кредити) Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни – ознайомлення з основами професійної

діяльності викладача ВНЗ, формування педагогічної культури та практичних навичок педагогічної взаємодії

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Основи професійно-педагогічного спілкування» студент має набути таких компетенцій: знання про: теоретичні основи професійної діяльності педагога; принципи та основні форми організації навчально-виховного процесу у ВУЗі. уміння: користуватися методологією аналізу проблем і явищ; розрізняти індивідуальні особливості при організації педагогічного процесу у ВУЗі; діагностувати емоційні стани і властивості особистості.

Змістовий модуль 1. «Теоретичні засади педагогічної діяльності викладача ВНЗ»

154

НЕ 1.1. Професійна діяльність і особистість педагога Загальна характеристика педагогічної професії. Професійна діяльність

педагога сучасної школи. Учитель як суб’єкт педагогічної діяльності. НЕ 1.2. Підготовка педагога у вищому педагогічному закладі освіти Вищий педагогічний заклад освіти і організація навчально-виховного

процесу. Форми організації навчання у ВНЗ. Самостійна робота студента Змістовий модуль 2. «Психологічні особливості педагогічної взаємодії» НЕ 2.1. Професійне спілкування у структурі діяльності педагога Педагогічне спілкування, його функції, види, структура. Стиль

педагогічного спілкування. Мистецтво педагогічного спілкування. НЕ 2.2. Професійне самовиховання майбутнього педагога Самовиховання майбутнього вчителя як система. Етапи самовиховання

студента. Самовизнання як передумова самовиховання. Мета і методи самовиховання. Самовиховання і професійний ріст педагога.

Література з навчальної дисципліни: 1. Велитченко Л.К. Педагогічна взаємодія: теоретичні основи

психологічного аналізу. - Одеса, 2005.-355с. 2. Лобанов А.А. Основы профессионально-педагогического общения. - М.,

2002. 3. Варій М.Й. Психологія особистості. - К., 2008. - 592 с. 4. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-методичний

посібник. - К., 1998. - 204 с. Боришевський М.Й. Гуманізація міжособистісних взаємин у педагогічному

процесі як складова ефективності сучасних технологій навчання // Психолого-педагогічні аспекти перспективних систем та технологій навчання: погляд у майбутнє. - Одеса, 1993.

«Інтелектуальна власність

Шифр м 12 Всього – 36 год. (1кредит) Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни: сформувати у студентів основи правових

та економічних аспектів інтелектуальної власності. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Інтелектуальна

власність» студент має набути таких компетенцій: знання про: об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності, історія, місце і роль інтелектуальної власності в соціальному розвитку суспільства, способи правової охорони прав інтелектуальної власності, основні засоби захисту прав інтелектуальної власності. уміння: визначати складові системи інтелектуальної власності, власність в нормах загального законодавства України, об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності.

Змістовий модуль 1. «Поняття, об’єкти та суб’єкти інтелектуальної власності»

НЕ.1.1. Поняття інтелектуальної власності інтелектуальної

155

Майновi та немайновi права iнтелектуальної власностi. Об’єкти і суб’єкти права iнтелектуальної власностi

НЕ.1.2. Інституційно-правове поле функціонування інтелектуальної власності

Структура державної системи правової охорони iнтелектуальної власності. Правове поле авторського права.

НЕ.1.3. Патентно-ліцензійна політика інтелектуальної власності Патентно-лiцензiйна полiтика . Структурнi реформи та пiдвищення

iнновацiйної активностi iнтелектуальної власності. НЕ. 1.4. Управлінння інтелектуальною власністю та маркетинг Механізм та принципи управлiння iнтелектуальною власнiстю та

iнтелектуальним капiталом. Маркетинг iнтелектуальної власності. НЕ.1.5. Поняття набуття та охорона прав на об’єкти власності Суть правової охорони об’єктiв iнтелектуальної власності. Набуття прав на

різні види інтелектуальної власності. Змістовий модуль 2. «Авторські права та їх захист» НЕ. 2.1. Поняття, набуття і охорона авторського права Авторське право i сумiжнi права. Особливостi авторського права на різні

види iнтелектуальної власності. НЕ.2.2. Набуття і охорона прав інтелектуальної власності Набуття, охорона і ринок майнових прав iнтелектуальної власностi.

Багатоварiантнiсть охорони об’єктiв iнтелектуальної власності НЕ. 2.3. Облік і оцінка вартості інтелектуальної власності Мета, шляхи та способи комерцiалiзацiї об’сктiв iнтелектуальної власності.

Визначення вартостi) прав на об’єкт iнтелектуальної власностi. НЕ.2.4. Захист прав на обєкти інтелектуальної власності. Можливостi використання об’єктiв iнтелектуальної власності. Захист прав

на iнтелектуальну власнiсть вiд недо6росовiсної конкуренції. Література з навчальної дисципліни:

1. Базилевич В.Д.. Інтелектуальна власність. - К.: Знання, 2006. 2. Збірник законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності. К., 2006 3. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності/ За заг. редакцією

М.В. Вачевського: (Кол. Авторів). - К.: Видавничий Дім "Професіонал", 2006. 4. Патентознавство та авторське право/ Під ред. Ю.М. Кузнецова. - К.: Кондор, 2005.

«Акмеологія з основами психології кар’єри»

Шифр м 13 Всього – 108 год. (3 кредити) Форма контролю: залік Мета викладання дисципліни: формування знань з акмеології та

психології кар’єри; формування моральних цінностей, орієнтирів особистості майбутніх вихователів, викладачів педагогіки та психології дошкільної, усвідомлення потреби в професійному самовдосконаленні.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Акмеологія з основами психології кар’єри» студент має набути таких компетенцій:

156

• знання про: основні поняття та історію акмеології, методологічні основи курсу,характеристики процесу професійної соціалізації, кар’єрної стратегії і планування кар’єри, причини професійних криз та деформацій.

• уміння: оперувати понятійно-категоріальним апаратом дисципліни, робити свідомий вибір моделей поведінки, визначати власний психологічний статус;

Змістовий модуль 1. «Акмеологія в системі наук про людину.» НЕ 1.1. Акмеологія як наука. Предмет, мета, методологічні завдання акмеології. Наукові орієнтири

акмеології. Акмеологічні моделі. Акмеологічний підхід до вивчення зрілої особистості. Психологічні особливості дорослості і зрілості.

НЕ 1.2. Психолого-акмеологічна характеристика професіоналізму особистості.

Поняття професіоналізму. Сторони й рівні професіоналізму. Акмеологічні інваріанти професіоналізму. Операціональна сфера професіоналізму. Стадії професіоналізації.

НЕ 1.3. Формування продуктивної Я-концепції як акмеологічна умова розвитку професіонала.

«Я»-концепція в структурі самосвідомості. Акмеологічні особливості продуктивної «Я»-концепції. Самовизначення.Параметри професійної зрілості. Типи професійних самооцінок.

НЕ 1.4. Механізми особистісно-професійного самовдосконалення. Акмеологічна культура особистості.

Система особистісно-професійного самовдосконалення. Акмеологічне забезпечення процесу саморегуляції психічних станів. Умови і чинники розвитку акмеологічної культури в освітньому просторі.

НЕ 1.5. Акмеологічні технології особистісного та професійного розвитку вихователя (викладача педагогіки та психології дошкільної).

Акмеологічні аспекти професійно-педагогічної діяльності вихователя, викладача педагогіки та психології дошкільної. Професійна компетентність. Акмеограма вихователя/викладача педагогіки та психології дошкільної.

Змістовий модуль 2. «Психологія кар’єри» НЕ 2.1. Соціально-психологічний зміст поняття «кар’єра». Поняття та типи кар’єри. Чинники, що визначають формування кар’єри.

Теорія прийняття кар’єрних рішень.Стадії та етапи індивідуальної кар’єри. НЕ 2.2. Ділова кар’єра: планування та реалізація. Планування кар’єри. Моделі та принципи організації пошуку роботи.

Концепція факторів успішного пошуку роботи. Створення кар’єрограм. НЕ 2.3. Професійне становлення та його особливості. Вибір кар’єри. Моделі вибору. Психологічні особливості криз

професійного становлення та шляхи їх подолання. Особливості кар’єри вихователя, викладача та керівника.

Література з навчальної дисципліни: 1. Акмеологический словарь / Под общ. ред. А.А. Деркача. – М.: Изд-во РАГС,

2004. - 161 с.

157

2. Акмеологія з основами психології кар’єри. Навчально-методичний посібник / Укл. Гавалешко О.М., Пасніченко В.В., Кривко Т.А. – Чернівці: Рута, 2004. – 84с.

3. Бендюков М.А., Соломин И.Л. Ступени карьеры: азбука профориентации. – Спб.: Речь, 2007. – 240с.

4. Москаленко О.В. Акмеология профессиональной карьеры личности. Учебное пособие / Под общ. ред. А.А. Деркача. - М., 2007. – 352 с.

5. Селезнева Е.В. Развитие акмеологической культуры личности: Учебное пособие / Под общ. ред. А.А. Деркача. – М.: Изд-во РАГС, 2007. – 200

158