5

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Опис предметної області

1.1 Важливість науково-дослідної роботи

1.2 Системологія та її методи

1.3 Онтологія та особливості її застосування в даній роботі

2. Побудова систематології обмежень на інформацію з негативним

впливом на суспільство

2.1 Джерела інформації загального доступу з негативним впливом на

суспільство

2.2 Канали розповсюдження інформації загального доступу з

негативним впливом на суспільство

2.3 Характеристики інформації загального доступу з негативним

впливом на суспільство

3. Побудова онтологічної структури обмежень на інформацію загального

доступу з негативним впливом на суспільство

3.1 Визначення джерел, каналів, об’єктів інформації та їх взаємозвязок

3.2 Специфічні особливості поєднання джерел та каналів інформації

3.3 Експерементальне дослідження та його результати

4. Економічна частина

4.1 Оцінювання коммерційного потенціалу дослідження

(Технологічний аудит дослідження)

4.2 Прогнозування витрат на виконання науково-дослідної роботи

4.3 Техніко-економічне обґрунтування доцільності виконання науково-

дослідної роботи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

6

ВСТУП

У сучасному суспільстві зростає необхідність в постійному потоці

більш нової та повної інформації, що стало наслідком технічного прогресу і

суспільних перетворень.Маючи доступ до різних інформаційних ресурсів ми

можемо бути в курсі всіх подій у світі, бути цікавим співрозмовниками і

хорошими фахівцями.

Інформація загального доступу - це відомості, які виходять від джерел

інформації і через її канали розповсюдження потрапляють у свідомість або ж

підсвідомість обєктів інформації (тобто тих, на кого вона розрахована).

За допомогою інформації субєкти і обєкти інформації взаємодіють між

собою і однією з основних особливостей цієї взаємодії є вплив одних на

інших. Вплив може бути як позитивний, так і негативний. Мета цієї роботи

розглянути джерела, канали розповсюдження та характеристики інформації

саме з негативним впливом на суспільство, соціальну групу або окрему

людину, а також розробити онтологію їх взаємодії.

Задачі даної науково-дослідної роботи – провести системологічне

дослідження, основною метою якого є визначення шляхів та способів

передачі інформації від суб’єкта до об’єкта, визначення специфічних

особливостей інформації, яка передається через той чи інший канал

розповсюдження інформації.

Об’єктом дослідження виступає процес доведення інформації від

джерела інформації до соціальної групи, предметом – методи побудови

взаємозв’язків суб’єктів і об’єктів інформації через загально використовувані

канали розповсюдження інформації.

Методи дослідження – системний аналіз, логічний аналіз, методи

побудови онтології, методи захисту інформації, експериментальне

дослідження шляхом опитування соціальних груп різних вікових категорій,

використання платформи Protégé для побудови взаємозв’язків.

Системологія предметної області заключається в удосконаленні

класифікації каналів, які на відміну від існуючих дозволяють підвищити

прогнозовану цінність захисту соціальних груп від інформації з негативним

впливом.

7

РОЗДІЛ 1. Опис предметної області

В даному розділі опис предметної області, яка розглядається, а також

розгляд основних інструментів, за допомогою якого було проведено науково-

дослідну роботу.

1.1 Важливість науково-дослідної роботи

Перш за все варто почати з визначення того, що являє собою

інформація.

Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і

дієслова «form» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma»

(«форма»).

В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun»)

вперше з'явилось у 1387 р. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У

східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII ст.

З середини XX століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але

досі у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним.

Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується

головним чином на інтуїтивному рівні. [21]

Існує дуже багато визначень, в данній роботі ми зупинемось на

наступних:

Під інформацією Закон Україні Про інформацію розуміє документовані

або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у

суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. [22]

Інформація — це знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті

сприйняття і переробки певних відомостей. [21]

8

Інформація загального доступу - це відомості, які виходять від джерел

інформації і через її канали розповсюдження потрапляють у свідомість або ж

підсвідомість обєктів інформації (тобто тих, на кого вона розрахована).

За допомогою інформації субєкти і обєкти інформації взаємодіють між

собою і однією з основних особливостей цієї взаємодії є вплив одних на

інших. Вплив може бути як позитивний, так і негативний. Мета цієї роботи

розглянути джерела, канали розповсюдження та характеристики інформації

саме з негативним впливом на суспільство, соціальну групу або окрему

людину, а також розробити онтологію їх взаємодії.

У сучасному суспільстві зростає необхідність в постійному потоці

більш нової та повної інформації, що стало наслідком технічного прогресу і

суспільних перетворень.

Маючи доступ до різних інформаційних ресурсів ми можемо бути в

курсі всіх подій у світі, бути цікавим співрозмовниками і хорошими

фахівцями. Але, до нещастя, ми так само часто стикаємося з інформацією не

тільки за власним бажанням, а всюди, причому "напівфабрикатами" зі ЗМІ та

реклами. В даний час засилля подібного неконтрольованого нашим мозком

потоку інформації призводить до того, що людина перестає осмислювати

ситуацію, перестає мислити і міркувати самостійно. Все частіше і частіше ми

повторюємо те, що нам говорять в новинах, рекламі, що пишуть в газетах і

журналах. Нашу думку все частіше стали показувати по телевізору і

публікувати в Інтернеті, і це, на мій погляд, найбільш сильний і негативний

вплив інформаційного потоку на людину.

Завдяки інформації формується громадська думка на ту чи іншу

проблему суспільства. Наприклад завдяки ЗМІ формується громадська думка

по відношенню до таких глобальних проблем, як запобігання екологічних

проблем, біологічної війни і.т.д.

Одним з негативних впливів інформації на людину, є пропаганда.

Пропаганда за недовгий час опанувала багатьма способами впливу на

9

людину через її свідомість. Наприклад в ЗМІ може "подаватися" помилкова,

неправильна інформація, яка западає в підсвідомість людини і не правильно

впливає на її свідомість. Після такої інформації у людини можуть

сформуватися неправильні стереотипи.

Інформація дуже значний вплив на людину, як на її соціальну позицію,

так і на її психологічний стан.

Загальним джерелом зовнішнього впливу інформації є та частина

інформаційного середовища суспільства, яка в силу різних причин, не

адекватно відображає навколишній світ людини. Тобто інформація, яка

вводить людей в оману, у світ ілюзій, не дозволяє адекватно сприймати

навколишнє і самого себе.

Завдяки своїй біологічній природі, людина піддається навіюванню і

заразливості. Сама по собі діяльність ЗМІ, що ставить завданням

маніпулювання суспільством, є негуманною, оскільки люди не можуть

контролювати спрямований на них вплив і виявляються безсилими перед

подібними діями.

Одним з негативних впливів є - пропаганда. За століття існування

держави, вона відпрацювала велику кількість прийомів для маніпулювання

суспільною свідомістю, які, дійсно, ефективні і дозволяють впливати на масу

певним чином.

У певний момент ЗМІ «подається» інформація, яка часто є

дезінформацією. Як правило, така інформація подається з різних джерел і

западає в підсвідомість людини, використовується в момент прийняття

якогось важливого рішення, і коли буде відома правда - мета вже буде

досягнута. Таким чином, цей метод досить ефективний.

Метод асоціацій передбачає ретельний відбір і спеціальну компоновку

понять, що викликають або позитивні, або негативні асоціації, що дозволяє

впливати на сприйняття інформації. Оскільки метод заснований на певних

10

асоціаціях, він дозволяє легко вплинути на людину в силу його звичок і

переконань.

Вплив радіо

Радіомовлення, в певному сенсі, є примусовим: передачу можна

слухати лише в той час, коли вона йде в ефірі,до того ж, в тому ж порядку,

темпі і ритмі, які задані в студії. Тому неможливо відкласти прослуховування

на зручний час, робити це швидше або повільніше, в обраному порядку, тим

більше «переглядати». Ці риси радіо змушують уважно вивчати можливості

аудиторії, складати програми з урахуванням розподілу часу, характеру

занять, психічного і фізичного стану слухачів у різні часові відрізки.

Хоча і можливе створення безлічі каналів радіомовлення, слухач в певний

відрізок часу здатний сприймати лише одну програму, відмовившись від усіх

інших, одночасно йдуть. Тому важлива сувора, чітко розрахована на

аудиторію програмна політика, за успішної реалізації якої аудиторія слухачів

буде максимальною.

Вплив телебачення

Людина, що дивиться телевізор, глибше сприймає інформацію,

гостріше відчуває почуття радості або страху, її психіка може знаходитися в

стані гальмування або збудження в більшій мірі.

Залежно від фізичного стану, психіка людини знаходиться в збудженому

стані або загальмованому стані. Чим більше людина виснажується за день,

тим більше ступінь втоми нервової системи. І в процесі відпочинку разом з

розслабленням тіла, розслабляється і нервова система.

Величезне бажання спілкування притягує людину до свого домашнього

друга-вампіра. Не маючи зворотного зв'язку, людина являє собою приймач

ідей.

11

Насолоджуючись картинами вбивства, насильства, вульгарності, на

самоті, він не відчуває докорів з боку, перебуваючи в стані збудження.

Несвідомо, в стані гіпнозу, людина добровільно передає телебаченню

управління своїми психічними процесами.

Спілкуючись з усім світом через телевізор, людина знаходить для себе

ніби щось цінне, в тому числі і ідеал свого існування. В одних це

суперлюдина, сміливі поліцейські або гангстери з американських детективів,

у інших - політичні, громадські діячі, у третіх - знамениті кіноактори,

модельєри, спортсмени і т.п. Своєму ідеалу людина повністю довіряє,

беззаперечно вірить у його слова і дії, і починає слідувати його принципам.

Щоб зацікавити людину і звернути його увагу на екран використовується

кілька прийомів:

- Створення яскравого відеоряду з метою утворення певного світлового

відчуття, і що воно сильніше, тим сильніше до нього привертається і увагу;

- Новизна і незвичність також привертає до екрану людини, бо за законом

руху й устремління психічних процесів монотонність викликає огиду;

- Пока крупним планом обличчя людини призводить до того, щотелеглядач

відразу переймається до персонажу симпатією чи відразою.

Для швидкого введення в стан гіпнозу увагу людини короткочасно

зупиняють на одній точці, картинці, нерухомому об'єкті. Наприклад,

годинник перед програмою «Новини».

Ефекти швидкого спалаху, гучного звуку, після яких різке збудження

нервової системи швидко змінюється гальмуванням. Цей метод можна

спостерігати в різних рекламних і програмних заставках, а також в теле- і

кінофільмах.

Переривання фільмів на самому трагічному місці спонукає

телеглядачів з нетерпінням чекати наступної серії, що робить людину

зацікавленим і, внаслідок цього, відкритим для нового сеансу навіювання.

12

Телевізійна зйомка і подальший майстерний монтаж можуть створити

ідеальну подію, ідеальну людину, ідеальну державу, і навпаки, тобто можна

звернути правду в брехню, брехню в правду.

Перераховані методи гіпнотичного впливу на людину широко

використовуються у всьому світі. Дуже важливою проблемою при розгляді

впливу телебачення на маси є діти. Діти через відсутність у них повного

усвідомлення меж реальності, всі події, які відбуваються перед їх очима,

сприймають як справжні. Вбивство і насильство не викликають у них

почуття страху або відрази, тому що вони, в результаті звикання до

телепередач, для них природні і реальні.

Вплив Інтернету

Суспільство зустрічає нове захоплення неоднозначно: на тлі

захоплення можливостями комп'ютера проявляє настороженість, а в ряді

випадків - прямий осуд. Інтернет в українській масовій свідомості постає,

насамперед, гігантським сховищем інформації.

Деякі комп'ютерні ігри провокують, на думку авторів, агресивну

поведінку, звеличення воєн і насильства, правого екстремізму. В якості

негативних наслідків комп'ютерних ігор вказують звуження кола інтересів

підлітка, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності.

З розвитком технологій систем віртуальної реальності, зростає і число

людей, що захоплюються цим явищем. «Спілкування» з віртуальною

реальністю для більшості людей поширене на сьогоднішній день на рівні

віртуальних комп'ютерних ігор. Віртуальна реальність сильніше будь

відеоігри, і впасти в залежність від неї дуже легко.

Створення віртуальних особистостей носить віковий характер і

пов'язана із самовизначенням. У підлітковому віці все частіше відбуваються

кризи невизначеності, коли власне «я» представляється підлітку розмитим.

13

Вплив реклами

Реклама є сьогодні засобом інформування про нову марку, споживчі

властивості товару і т.п. Реклама все частіше втручається в життя людини,

керуючи їм на усвідомленому і несвідомому рівнях. При цьому вона нав'язує

споживачам систему певних стандартів, точку відліку життєвих цінностей,

світоглядних ідей і уявлень. Немає чіткої статистики того, наскільки зріс

відсоток негативної реклами. Багато дослідження показують, що негативна

реклама добре запам'ятовується, навіть якщо вона не особливо подобається

глядачам.

На думку критиків, телевізійна реклама, забезпечує пасивність

сприйняття. З їхньої точки зору, поєднання тексту, образів, музики і

домашньої обстановки сприяє релаксації, знижує розумову активність і

критичність сприйняття інформації.

Дуже часто в сучасній вітчизняній рекламі фігурують речі, про які за

законами моральності публічно не говорять. Багаторазове повторення

подібних сюжетів створює пригнічений психічний стан телеглядачів.

Особливо велике вплив реклами на беззахисну психіку дитини. При

цьому діти, у порівнянні з дорослими, не в змозі ефективно протиставляти

такому впливу власні установки, погляди, моральні критерії.

Величезні за обсягом потоки інформації щодня обробляються на

підсвідомому рівні. Вплив ЗМІ на молодь великий, як в позитивному, так і

негативному аспектах. ЗМІ визначають життєвий орієнтир молодої людини,

її вчинки, смаки та інтереси, світовідчуття і цілі в житті.

1.2 Системологія та її методи

Будь-яка концепція системного підходу функціонує і розвивається в

рамках самостійного наукового напряму, що носить назву "системні

дослідження". Розглянемо специфіку цього напрямку з метою уточнення

14

місця і особливостей основного предмета нашого розгляду, тобто

системології дослідження обмежень на інформацію загального доступу для

протидії негативного інформаційного впливу на суспільство.

Системні дослідження - одне з найсучасніших і молодих наукових напрямів -

представлено, в даний час, системним подходом, загальною або абстрактною

теорією систем і системним аналізом, які складають певні аспекти або

сторони сучасних системних досліджень. За своїм завданням названі

компоненти системних досліджень виходять за рамки існуючого сьогодні

дисциплінарного членування науки і техніки, а одержувані в їх рамках

результати застосовні до цілих комплексам наукових і технічних дисциплін

[4]. Головним з цих компонентів є системний підхід, що має методологічну

природу і загальнонауковий міждисциплінарний характер [5]. Провідна,

ключова роль системного підходу обумовлена його становищем у структурі

взаємодії компонентів системних досліджень, яка буде показана в

подальшому.

В рамках системних досліджень засобами концептуального і

філософсько-методологічного аналізу наукового знання в з'єднанні з

формальним апаратом сучасної логіки і деяких розділів математики

розроблено принципи побудови системних моделей об'єктів довільної

природи і системні методи їх дослідження. Результатом цих досліджень і

розробок, з урахуванням специфіки підходу, є, по-перше, методи аналізу

особливого класу природних і соціальних об'єктів, найбільш адекватною

назвою яких можна вважати термін "складні системи", а, по-друге, засоби

систематизації, класифікації та впорядкування наукових (і не тільки

наукових) знань.

Системні дослідження, в цілому, і системний підхід, зокрема, являють

собою певний етап у розвитку методів пізнання, методів дослідницької та

конструкторської діяльності, способів опису природи природних або

штучних об'єктів, тобто певний етап у розвитку науки.

15

Філософська концепція: дедуктивність; емерджентність; цілепокладання (телеологічності).

Методики:

системний аналіз

Методологія:

принципи:

системності;

цілісності;

ієрархічності і

розвитку

М е т о д : системний

підхід

Обєкт:

система Теорія (концепція):

загальна

(абстрактна)

теоріясистем

Нові

феноменологічні

знання

Концептуальні

(теоретичні)

знання

Нові вивідні

(логічно

встановлені)

переперевірені

знання

Нові вивідні

(логічно

встановлені)

перевірені

знання

Методологічні

установки

Рис. 1.1. Схема взаємодії компонентів системних досліджень.

16

Схема на малюнку (рис. 1.1.) Ілюструє функції кожного з компонентів

сучасних системних досліджень за аналогією з функціями об'єкта, теорії

(концепції), методу, методики та методології самостійної наукової

дисципліни (наукового напряму). Головною метою науково-дослідної

діяльності є пізнання властивостей і сутності об'єкта, який в рамках

системних досліджень являє собою систему, як граничну абстракцію об'єкта

досліджень довільної природи

Накопичення, зберігання та передачу знань про об'єкт (системі)

забезпечують концепція чи теорія, обслуговуюча даний науковий напрямок,

яка в рамках системних досліджень являє собою загальну або абстрактную

теорію систем, як теорію (концепцію) граничної ступеня абстракціі.

Отримання нових феноменологічних, емпіричних знань про об'єкт

(системі) забезпечують методики досліджень, які в рамках системних

досліджень повинні представляти собою системний аналіз, як єдино

можливий спосіб отримання даних про гранично абстрактному об'єкті, тобто

системі.

Виведення на основі нових феноменологічних і раніше встановлених

концептуальних знань нових логічно встановлюваних знань про даний об'єкт

забезпечується методом дослідження, який в рамках системних досліджень

не може бути нічим іншим, окрім як системним підходом, як засобом

вивчення гранично абстрактних об'єктів, тобто систем.

Ефективність усієї наукової діяльності за рахунок узгодження та

вдосконалення всіх її компонентів, особливо в "позаштатні" ситуації,

забезпечується методологією, яка в рамках системних досліджень перед-

ставлять собою діалектичний принцип системності.

Аналіз специфіки та структури системних досліджень показує нам,

таким чином, що системний підхід, загалом, і системологія, зокрема, являють

собою універсальний метод вивчення і дослідження складних об'єктів

довільної природи. Це і робить знання основних положень системологічного

17

концепції системного підходу в даний час надзвичайно актуальним, а їх

використання в науковій практиці надзвичайно ефективним і продуктивним.

1.3 Онтологія та особливості її застосування в даній роботі

Слово «онтологія» використовується в різних значеннях в різних

спільнотах. Розрізняють використання як незліченний іменник ("Онтологія",

із заголовною початковою) та використання у вигляді зліченого іменника

("онтологія", з малої початкової). У першому випадку, мають на увазі

філософську дисципліна, а саме галузь філософії, яка має справу з

характером і структурою «реальності». Аристотель торкався цієї теми у своїх

Metaphysics Ontology і визначив як науку про "бути умовою буття" тобто

вивчення атрибутів, які належать до речей через самою своєю природою. На

відміну від експериментальних наук, які спрямовані на виявлення і

моделювання реальності під певною точкою зору, в онтології увага

приділяється природі і структурі речі самі по собі, незалежно від будь-яких

подальших розглядів, і навіть незалежно від їх фактичного існування.

У другому випадку, який відображає найбільш поширені використання

в галузі комп'ютерних наук, ми посилаємося на онтологію як особливий вид

інформації про об'єкт або обчислювальний артефакт. Облік існування в

даному випадку прагматичний: "Для систем ШІ, що" існує "це те, що можна

уявити."

Обчислювальна онтологія є засобом для формального моделювання

структури системи, тобто, відповідні органи і відносини, які випливають з

його спостережень, і які корисні для наших цілей. Прикладом такої системи

може бути компанія з усіма її співробітниками та їх взаємозвязок. Інженерна

онтологія аналізує відповідні особи і організовує їх в поняття і взаємозвязки.

Основа онтології складається з узагальнення / спеціалізації ієрархії понять,

18

тобто таксономії. Припустимо, нас цікавлять аспекти, пов'язані з людськими

ресурсами, то особа, менеджер, and Researcher можуть мати відношення

понять, де перший є superconcept з двох останніх. Співпрацює - з можна

розглядати як відповідні відносини між особами холдингу. Конкретна

людина, що працює в компанії, потім буде екземпляр відповідної концепції.

У 1993 році Грубер спочатку визначив поняття онтології як «явна

специфікація концептуалізації» [7] 5. У 1997 році Борст онтологію визначили

як "формальна специфікація загальної концептуалізації» [1]. Це визначення

додатково потрібно, щоб концептуалізації виражали загальну думку між

кількома партіями, консенсусу, а не окремим видом. Крім того, такі

концепції повинні бути виражені в машиночитаємому форматі. У 1998 році о

ці два визначення були обєднані: «онтологія є формальною, явною

специфікацією загальної концептуалізації.»

На прикладі даної роботи ми застосовуємо онтологію для того, щоб

окремі елементи однієї системи поєднати та визначити їх взаємозв’язки. В

нашому випадку окремі елементи – це джерела, канали, підканали, об’єкти

інформації загального доступу з негативним впливом на суспільство, а також

специфічні особливості їх взаємозв’язку.

Висновок

Отже, Під інформацією Закон Україні Про інформацію розуміє

документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що

відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному

середовищі.

Інформація — це знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті

сприйняття і переробки певних відомостей.

19

Інформація загального доступу - це відомості, які виходять від джерел

інформації і через її канали розповсюдження потрапляють у свідомість або ж

підсвідомість обєктів інформації (тобто тих, на кого вона розрахована).

За допомогою інформації субєкти і обєкти інформації взаємодіють між

собою і однією з основних особливостей цієї взаємодії є вплив одних на

інших.

Системні дослідження, в цілому, і системний підхід, зокрема, являють

собою певний етап у розвитку методів пізнання, методів дослідницької та

конструкторської діяльності, способів опису природи природних або

штучних об'єктів, тобто певний етап у розвитку науки.

На прикладі даної роботи ми застосовуємо онтологію для того, щоб

окремі елементи однієї системи поєднати та визначити їх взаємозв’язки. В

нашому випадку окремі елементи – це джерела, канали, підканали, об’єкти

інформації загального доступу з негативним впливом на суспільство, а також

специфічні особливості їх взаємозв’язку.

20

РОЗДІЛ 2. Побудова систематології обмежень на інформацію з

негативним впливом на суспільство

В данному розділі за допомогою вищеперерахованих методів

системних досліджень побудовно систематологію обмежень на інформацію

загального доступу з негативним впливом на суспільство.

2.1 Джерела інформації загального доступу з негативним впливом на

суспільство

Інформаційне середовище набуває для людини характер другої,

суб'єктивної реальності. Ту її частину, яка містить інформацію, що

неадекватно відображає навколишній світ, і ті її характеристики і процеси,

які ускладнюють або перешкоджають адекватності сприйняття і розуміння

людиною навколишнього світу і самого себе.

Одним з них є об'єктивна складність самого світу і процесу його

пізнання, і помилки людей, що пізнають його.

В іншу групу джерел впливу можна об'єднати дії тих людей, які,

переслідуючи власні цілі, домагаються цього, використовуючи різні способи

інформаційно-психологічного впливу на інших без урахування їхніх

інтересів, а найчастіше, просто вводячи в оману, діючи врозріз з їх

інтересами і завдаючи їм шкоди. Це діяльність різних осіб - від політичних

лідерів, державних і громадських діячів, представників засобів масової

комунікації, літератури і мистецтва, до повсякденних наших партнерів по

міжособистісній взаємодії.

До цих осіб належать ті з них, хто, надаючи на оточуючих

інформаційно-психологічний вплив, майстерно, змішуючи брехню з

правдою, збільшують ступінь неадекватності інформаційного середовища

суспільства і тим самим розширюють ілюзорну суб'єктивну реальність.

21

Сама соціально-політична та економічна ситуація кардинальних суспільних

змін і переходу до ринкових відносин, сприяє цьому і підсилює дану

тенденцію.

Продавець прагне продати товар покупцеві, і їхні інтереси далеко не

завжди збігаються, якщо не сказати, що розходяться і мають лише одну

спільну точку дотику - факт продажу конкретного товару. При цьому

продавець активно вдається до різних прийомів, щоб приховати недоліки і

підкреслити переваги, дійсні, а найчастіше уявні у рекламованого товару.

Найчастіше він приховує необхідну клієнту інформацію, а частина її змінює і

тим самим ускладнює отримання адекватних відомостей про товар.

Роботодавець вдається також до психологічним маніпуляціям, щоб,

наприклад, дешевше оплатити працю працівника і т.п.

Учасники переговорів, використовуючи різні способи маніпулювання

інформацією, реалізують технологію рефлексивного управління, щоб досягти

своїх цілей і домогтися більш вигідних умов для свого боку, як правило, за

рахунок обмеження інтересів іншої сторони. Причому це відбувається як у

ситуаціях, які зачіпають інтереси окремої людини чи кількох осіб, так і

міждержавні відносини, в яких ціною маніпуляцій виступають інтереси цілих

народів і навіть, як свідчить історія, саме їхнє існування.

Доступ до широкомасштабного використання нових інформаційних

технологій і контролю за засобами масової комунікації багаторазово

підсилює можливості інформаційно-психологічного впливу на людей за

допомогою зміни інформаційного середовища суспільства. Найбільшою

мірою це можливо для різноманітних соціальних організацій - різних

об'єднань людей, соціальних груп, громадських, політичних та державних

структур, деяких соціальних інститутів суспільства.

У зв'язку з цим можливо виділити ще три відносно самостійних групи

джерел впливу інформації на людину.

22

Групи впливу інформації на людину

Так, для особистості може представляти інформаційно-психологічну

небезпеку діяльність різних угруповань та об'єднань людей, зокрема, деяких

політичних партій, суспільно-політичних рухів, націоналістичних і

релігійних організацій, фінансово-економічних і комерційних структур,

лобістських і мафіозних груп тощо.

Їх діяльність стає небезпечною, коли для досягнення своїх цілей вони

починають застосовувати різного роду засоби інформаційно-психологічного

впливу, змінюючи допомогою цього поведінку людей таким чином, що

наноситься збиток їх же інтересам. Широко відомі приклади діяльності

такого роду деяких релігійних сект, провокування національно-етнічних

конфліктів, недобросовісної реклами, зокрема, гучна історія з АТ «МММ» (у

якого не було проблем, але ці проблеми виникли у більшості його клієнтів).

В якості ще одного джерела впливу інформації, за певних умов можна

виділити саму державу, органи державної влади і управління. Це пов'язано з

діями державних лідерів, правлячої еліти. Небезпека виникає, коли вони,

реалізуючи власні інтереси, а іноді й просто амбіції, використовують міць

державного апарату для надання інформаційно-психологічного впливу на

людей, маскуючи свої дії та справжні цілі, які не відповідають інтересам

держави, суспільства та населення країни.

Небезпека впливу інформації посилюється також тим, що держава

нерідко починає експериментувати з масами заради «благих великих цілей» і

впливати їхню свідомість.

23

Рис. 2.1 Основні джерела інформації загального доступу

Отже, основні джерела інформації загального доступу з негативним

впливом на суспільство в цілому або окремо на людину в узагальненому

вигляді можна представити таким чином (рис.2.1):

- Держава (у тому числі іноземні), органи влади і управління та інші державні

структури та установи.

- Громадські організації (різні суспільні, економічні, політичні та інші

організації, в тому числі зарубіжні).

- Різні соціальні групи (формальні і неформальні, стійкі і випадкові, великі і

малі за місцем проживання, роботи, навчання, служби, спільного проживання

і, проведення дозвілля і т.д.);

- Окремі особистості (у тому числі представники державних і громадських

структур, різноманітних соціальних груп і т.п.). [23]

24

2.2 Канали розповсюдження інформації загального доступу з

негативним впливом на суспільство

Вплив величезного потоку інформації на сучасну людину безумовно

велике, так як сьогодні інформацію можна назвати двигуном прогресу. XXI

століття не даремно називають інформаційним: розвиток мобільного зв'язку,

поширення впливу Інтернету, телебачення. Останні два типи інформації -

інтернет і телебачення - є, на мій погляд, найпотужнішими регуляторами

сучасного суспільства. І здебільшого вони несуть негативний характер.

Якщо в XX столітті інформацію щойно починали використовувати в

своїх корисливих цілях (наприклад, фашистська Німеччина використовувала

інформаційну пропаганду), то сьогодні через ЗМІ ведеться не тільки

пропаганда чого-небудь, а й пряме управління людьми.

Самих джерел інформації для впливу на суспільство недостатньо,

важливо відслідкувати канали її передачі та шляхи розповсюдження.

Одна з найпопулярніших онлайн-енциклопедій Вікіпедія [24] пропонує

розділити канали інформації за періодом до появи інтернету і після.

До появи Інтернету традиційними каналами розповсюдження інформації

були:

засоби масової інформації (як паперові (газети, журнали), так і

електронні (радіо, телебачення));

публіцистична література;

наукова і спеціальна література;

документи офіційних установ;

матеріали конференцій, круглих столів та інших форм безпосередньої

публічної дискусії - текстові, аудіо та відео;

аналітичні дослідження, маркетингові звіти, огляди ринків;

25

довідники, каталоги, персоналії, банки даних, енциклопедії;

інтерв'ю;

графіка, відео- та аудіозаписи.

Інтернет запропонував наступні:

онлайнові ЗМІ;

онлайнова література;

чати, форуми, сайти, контент яких формується за принципом форуму, і

інші форми опосередкованої публічної дискусії;

веб-статистика, яка збирається і обробляється спеціалізованими

сайтами;

онлайнові довідники, каталоги, персоналії, банки даних, енциклопедії;

відео- і аудіоподкастінг.

Закон України Про доступ до публічної інформації [26] говорить, що

доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

26

Власне я в якості основних каналів розповсюдження інформації на

суспільство в узагальненому вигляді хочу виділити наступні (Додаток А):

1. Засоби масової інформації, які в свою чергу поділяються на паперові та

електронні. До паперових належать газети, журнали, реклама тощо. До

електронних - інтернет, радіо, телебачення.

2. Література, а саме:

Художня

Документальна проза

Мемуарна література

Наукова та науково-популярна література

Довідкова література

Навчальна література

Технічна література

3. Мистецтво (в тому числі, різні напрямки так званої масової культури

тощо).

Традиційно види мистецтва поділяються за способом втілення художнього

образу та за формою чуттєвого сприймання.

За способом втілення художнього образу розрізняють:

просторові мистецтва — архітектура, скульптура, живопис, графіка,

художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн.

часові мистецтва — радіо, музика, література

просторово-часові — кіномистецтво, театр, танець, циркове

мистецтво, відеогра тощо.

За формою чуттєвого сприймання розрізняють

27

слухові — музика, радіо

зорові — архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня

фотографія

зорово-слухові — театр, кіно, відеогра.

4. Освіта (в тому числі, системи дошкільної, середньої, вищої і середньої

спеціальної державного і недержавного освіти, система так званого

альтернативного освіти тощо);

5. Виховання (всі різноманітні форми виховання в системі освіти,

громадських організацій - формальних і неформальних, система організації

соціальної роботи тощо).

Виховання буває наступних видів:

За змістом виховання:

розумове

трудове

фізичне

моральне

духовно-моральне

естетичне

правове

патріотичне

статеве і полоролевое

економічне

екологічне

28

За інституціональними ознаками:

сімейне

релігійне

соціальне (у вузькому сенсі)

диссоціальне (асоціальне)

корекційне

За домінуючим принципами і стилем відносин (цей поділ не є ні

загальноприйнятим, ні чітким):

авторитарне

вільне

демократичне

6. Особисте спілкування.

Особисте спілкування може здійснюватися безпосередньо, за допомогою

телефону, відео звязку, а також листування.

2.3 Характеристики інформації загального доступу з негативним

впливом на суспільство

Будь-яка людина спілкується з навколишнім світом. Незважаючи на,

здавалося б, безмежність можливостей, людина все ж є невеликою часткою

"сконструйованого системного обміну із зовнішнім середовищем: прийом й

переробка інформації здійснюються нею в точній відповідності з особливими

властивостями її психіки. Один і той же факт описується й оцінюється

різними людьми по-різному". [25]

29

Але існують певні закономірності роботи каналів проходження

інформації - тактильних, візуальних, смакових та ін., не кажучи про

складності життя. Кожна індивідуальна картина світу об'єднується надалі зі

схожими, потім менш схожими, - в результаті всі уявлення людей про

навколишній світ, правила існування в ньому, реакції та переконання і т. ін.

формують масову свідомість.

Суспільство здебільшого набирає рис постіндустріального,

інформаційного, а оскільки історія людства крім всього іншого є історією

боротьби за владу, панування, то в контексті нинішньої ситуації влада

опиняється в руках тих, хто має доступ до інформації, ідентифікації

внутрішнього світу людини й змістових картин. До такої думки схильний

Тоффлер та деякі інші науковці, а той факт, що "за будь-якого політичного

перевороту новий режим захоплює перш за все не королівський палац й не

індустріальний центр, а засоби інформації" свідчить, як вважає Г.

Енценсбергер, про дедалі зростаюче в наші дні значення індустрії засобів

впливу на свідомість.

Під засобами масової інформації (ЗМІ) розуміють газети, журнали

теле- і радіопрограми, кінодокументалістику, інформаційні агенції, інші

періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації. Ця

проміжна ланка між тим, хто подає інформацію, і тим, на кого вона

розрахована, була описана в попередньому пункті цього розділу.

В процесі функціонування засоби масової інформації здійснюють

двобічний зв'язок між комунікатором та реципієнтом (тим, хто сприймає

інформацію), відбувається своєрідне спілкування - не особисте, а за

допомогою масових форм зв'язку. "Зрозуміло, що діяльність ЗМІ має важливі

суспільно-політичні наслідки, оскільки характер масової інформації,

адресований аудиторії, визначає значною мірою її ставлення до дійсності і

напрям соціальних акцій".

30

Тому ЗМІ не лише виконують інформативну функцію (хоча вона

має бути основною), але пропагують ідеї, погляди, вчення, політичні

програми і беруть, таким чином, участь у соціальному управлінні. Шляхом

формування громадської думки, вироблення певних установок, вони

спонукають людину до тих чи інших вчинків. А кому це потрібно - це вже

інше питання. "Індустрія свідомості стає найважливішим інструментом

політичного панування. І в той же час інструментом приховування цього

панування монополістичної еліти".

В процесі динамічної взаємодії та різноплановості й

багатоповторюваності цієї взаємодії людина втрачає можливість (та й

потребу) бути безпосереднім свідком, учасником всіх зрушень, але "випасти

з обойми" ніхто не хоче, а оскільки парапсихологічні здібності притаманні

одиницям, тому більшість індивідів отримують найнеобхідніші відомості для

орієнтації у повсякденному житті зі ЗМІ. Різноманітні знання світоглядного й

ідеологічного характеру цілком задовольняють "інформаційний голод".

Тому не дивною є думка про те, що ЗМІ здійснюють вплив на

суспільство, його розвиток. Особливістю масово-інформаційних процесів

останнього часу є їхня "демасифікація" - можливість вибору для індивіда тієї

інформації, яку він сам хоче отримати, а не яку йому нав'язують ззовні, хоча

це й пов'язано з певними труднощами технічного й політичного плану.

Крім того, далеко не кожна людина має талант відділяти зерна від

полови в тій інформації, що їй пропонують, тому й існує такий ефект, коли,

за виразом Г. Тарда, "під впливом преси в суспільстві створюється

колективна свідомість, об'єднана атмосферичною оболонкою, коли певні

якості індивідів взаємно позначаються одне на одному, а їх дії зливаються в

унісон, спрямовуються загальною течією ідей й пристрастей. Така духовна

єдність індивідів породжується одночасністю їхніх переконань, що

формуються пресою".

31

Демократичне суспільство, якщо воно хоче залишитися саме таким,

змушене балансувати між двома (як мінімум) крайнощами: з одного боку, без

свободи слова не має демократії, з іншого - існує небезпека використання

свободи слова для маніпулювання масовою свідомістю, - що є досить

актуальною темою для будь-якого суспільства, бо перш за все принижує його

почуття гідності та вводить в оману, або кажучи простіше, "пошиває у

дурні".

З точки зору соціальної науки маніпулювання - це система засобів

ідеологічного й соціально-політичного впливу з метою зміни мислення й

поведінки людей всупереч їх інтересами. При цьому люди часто не

усвідомлюють, що їх світогляд, потреби, інтереси та в цілому спосіб життя

багато в чому залежать від тих, хто ними маніпулює. Виходячи з цього

визначення, можемо виділити два основних види маніпуляції: оперативну

маніпуляцію свідомістю й поведінкою людей та стратегічну маніпуляцію.

Оперативна (або ситуаційна) маніпуляція полягає в тому, що,

використовуючи вже наявні в свідомості людей цінності, потреби,

стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати ту або іншу соціальну

інформацію так, як йому вигідно, й спрямовує їхні соціально значущі дії у

потрібне для себе річище. Широкі маси людей діють так, як це спланував

маніпулятор: голосують чи не голосують, мітингують, створюють хаос або,

навпаки, дотримуються порядку й демонструють велику організованість.

Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що на протязі багатьох років

в свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи,

звички, які й самі по собі сприяють підтримці стабільності вигідного

маніпуляторові політичного й економічного ладу й можуть бути використані

в оперативній маніпуляції, якщо з'явиться така потреба.

32

В будь-якому разі влада пов'язана з інформацією і спирається на

неї. Виходячи з цього, якість цієї інформації та її доступність здійснює

суттєвий вплив на характер системи володарювання.

Найбільш відомий та простий засіб владного впливу й контролю над

інформаційними процесами - цензура. Держава за допомогою спеціально

призначених й відповідальних перед нею чиновників регулює зміст

друкованих та інших інформаційних матеріалів. Результатом такого

контролю нерідко є настільки значне втручання у діяльність засобів масової

інформації, що вона втрачає багато своїх функцій щодо відображення

соціальної дійсності.

З іншого боку, демократичне суспільство наділяє працівників засобів

масової інформації великими правами, але останні несуть і велику

відповідальність перед суспільством. Недопустимим є зловживання

свободою слова.

По суті ЗМІ знаходяться в замкненому колі: "виражаючи і формуючи

громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють

досвід і волю мільйонів, а з другого - впливають не тільки на свідомість, а й

на вчинки групової дії людей".

Як вже згадувалося, людина сприймає навколишній світ через органи

відчуттів, хоча ЗМІ мають справу лише із зором та слухом (на щастя запахи,

смаки та тактильні відчуття вони передавати не в змозі). Основні технічні

можливості ЗМІ, що оперують цілими просторами: телебачення, преса й

радіомовлення. Але навіть цей невеликий перелік може забезпечити, при

наявності грошей та бажання, досить сильний психологічній вплив, навіть

пресинг.

Одним з прикладів є міфотворення - процес тривалий і складний,

але результативний.

33

Перша умова вживання ідеологічних міфологем - володіння ЗМІ, друга

- надання права мовлення через ЗМІ людям виключно демократичних

переконань, що добре розуміють ідеологічні установки та вміють

впроваджувати міфи. По всіх каналах телебачення й радіо різні люди

починали у певний період часу говорити одне й те саме.

Третя, менш очевидна умова: щоб ефективно впроваджувати ідеологію,

необхідно актуалізувати міфологічне мислення, зробити свідомість людей

більш чутливою до сприйняття міфологем. Це означає, що необхідно знизити

критичність мислення, викоренити з нього елементи логіки, підвищити його

містичність й емоційність, зробити сприйняття політики інфантильним.

А для цього потрібно небагато: запустити на екран Кашпіровського і

Чумака, вселити в людей впевненість, що вилікуватися можна словом й

магічними жестами (й суспільство можна піддати операції, примушування

його співати й посміхатися); прищепити людям віру в астрологію (навіщо

піддавати майбутнє аналізу й науково обґрунтованому прогнозу - зірки

підкажуть); запевнити всіх що існує проблема НЛО і т. ін.

Безперечно, можливість реалізовувати вплив на населення через

ЗМІ мають перш за все представники владних структур і найактивніше

вони застосовують ці можливості під час чергових виборів - в першу чергу

для того, щоб зберегти свої посади та просуватися далі по службових

сходинках. Зазвичай їх обслуговує ціла команда, в якій іміджмейкеру

належить чільне місце.

Бажання виглядати в очах людей кращим, ніж ти є насправді,

взагалі-то є досить природнім, а за умов професійного підходу це питання

цілком піддається вирішенню, але при цьому для пересічного громадянина

з'являється небезпека бути введеним в оману, загроза чого зростає

пропорційно професійному рівню іміджмейкерів.

34

Насправді їх праця починається задовго до офіційної дати виборів, а в

разі перемоги кандидата не закінчується взагалі, бо імідж - це така нестала

річ, яку потрібно постійно підтримувати або вчасно змінювати. Як вже

вказувалося вище, ЗМІ є одним із засобів формування необхідного іміджу

політика, але засобом найбільш розгалуженим, масштабним та ефективним.

Первинним елементом свідомості взагалі є індивідуальна

свідомість, тому, враховуючи її властивості, щоб "зачепитися" за неї, імідж

має носити обов'язково особистісний характер. Через ЗМІ при цьому

використовуються (у відповідних формах) класичні політичні технології, які

спираються на емоційну модель масової комунікації перш за все на

використанні страху та віри замість логічного мислення і переконання.

Це так звані технології "парадигми насильства": навіювання почуття

зовнішньої загрози та пошук внутрішніх ворогів; розподіл соціуму на "ми" та

"вони"; обмеження кількості символів у національному обігу; цензура;

інформаційна ізоляція; монополія на знання; фактологічне підтасування і т.

ін.

Для психології людини характерною рисою є перенесення, аналогія,

побудова асоціативного ряду, тому ці властивості можуть бути використані у

таких варіантах:

перенесення іміджу оточення (люди, техніка, природа ін.) на імідж

людини, тобто створення авторитетного тла;

навпаки, дистанціювання від негативного іміджу, чітке відокремлення

опонента;

перенесення фактів, подій локального характеру на глобальний

контекст;

показ протиріч між поведінкою опонента у минулому та нині;

35

посилення смислових акцентів;

апеляція до компетентних джерел (для "викриття" опонента);

експлуатація традиційної символіки.

До речі, існує думка, що символьна сітка координат не змінюється -

змінюються лише назви, що її наповнюють. Для апеляції до масової

підсвідомості частіше за все використовуються юнгіанські архетипи: матері,

воїна, мудреця та інші. Але при цьому дрібнички, як шкідливі, так і

"родзинки", западають у свідомість людей значно легше й закріплюються там

на триваліший час, ніж інформація про великі досягнення, які сприймаються

як самозрозумілий плин життя.

Важливий вплив на психологію здійснює музичний супровід до

картинки та кольорова гама, бо кожний колір налаштовує на відповідну

хвилю поведінки, реакції - він фактично створює настрій. Таким чином,

можна загострити або пом'якшити інформацію, що надається. Виходячи з

каналу сприйняття, розрізняються різні типи поведінки.

Оскільки візуальний канал підлягає фільтрації з боку глядача, тому

увага транслятора до нього має бути максимальною. Бо, наприклад, якщо

ви даєте відповіді з опущеною головою, це буде розцінено аудиторією TV-

каналу скоріше за все як ухильність або невпевненість у собі. Прямий погляд

в камеру або на камеру - навпаки, створює враження відкритості й чесності.

Психологічно люди готові краще сприймати зовнішньо привабливий

образ й до того ж максимально наближений до їх умов існування - так він

стає зрозумілішим і немов "ріднішим". Подібні замовлення досить часто

виконуються ЗМІ як для влади, так і для спецслужб й бізнесових кіл, які

часто стоять за ЗМІ.

36

На відміну від преси та інших друкованих видів ЗМІ, де інформація

подається послідовно, телебачення робить це фрагментарно, тобто подрібнює

інформацію, створюючи таким чином ілюзорність її оперативності та

різноманітності.

Серед інших прийомів психологічного впливу ЗМІ застосовують:

прийоми лінгвістичного маніпулювання (слова-синоніми, що

передають різні відтінки, а тому й формують різне ставлення);

викривлення масштабів подій та часу;

звернення до негативних рівнів свідомості;

"метод Геббельса".

Прийоми, притаманні TV:

ракурс,

освітлення,

монтаж кадрів,

час;

посилання на сфабриковані вияви громадської думки;

"ефект вагону з оркестром";

спираль замовчування і т. ін.

Як влучно зазначає Б. Багдикян: "Серед вчених політичних наук стало

свого роду трюїзмом вважати, що хоча засоби інформації не можуть

повідомляти населенню, що воно повинне думати, вони, в дійсності,

повідомлять його, про що слід думати".

37

Отже, за ще одним влучним висловом, "інформація сьогодні сучасний

варіант "дволикого Януса" - однією рукою він сіє "розумне, добре й вічне", а

іншою кидає в землю зуби дракона, з яких, згідно з легендою, виросте зло".

Висновок

Інформаційне середовище набуває для людини характер другої,

суб'єктивної реальності. Ту її частину, яка містить інформацію, що

неадекватно відображає навколишній світ, і ті її характеристики і процеси,

які ускладнюють або перешкоджають адекватності сприйняття і розуміння

людиною навколишнього світу і самого себе.

Процес передачі інформації від суб’єкта інформації до об’єкта відбувається

через канали розповсюдження, а саме ЗМІ, літературу, освіту, мистецтво,

виховання та особисте спілкування, які в свою чергу поділяються на

підканали. Кожен окремий спосіб передачі інформації характеризується

специфічними особливостями.

38

РОЗДІЛ 3. Побудова онтологічної структури обмежень на інформацію

загального доступу з негативним впливом на суспільство

Обчислювальна онтологія є засобом формального моделювання

структури системи, тобто, відповідні органи і відносини, які випливають з

певних спостережень, і які корисні для наших цілей.

В данному розділі дипломної роботи ми використовуємо онтологічну

структуру для побудови взаємозвязків між джерелами, каналами та

характеристиками інформації загального доступу з негативним впливом на

суспільство, соціальну группу та окрему людину.

3.1 Побудова онтологічної структури взаємозвязків джерел та каналів

розповсюдження інформації загального доступу з негативним впливом на

суспільство

В розділі 2.1 ми визначили основні джерела інформації, а саме:

- Держава (у тому числі іноземні), органи влади і управління та інші державні

структури та установи.

- Громадські організації (різні економічні, політичні, релігійні та інші

організації, в тому числі зарубіжні).

- Різні соціальні групи (формальні і неформальні, стійкі і випадкові, великі і

малі за місцем проживання, роботи, навчання, служби, спільного проживання

і, проведення дозвілля і т.д.);

- Окремі особистості (у тому числі представники державних і громадських

структур, різноманітних соціальних груп і т.п.).

39

Держава - це формальний інститут, який є формою організації політичної

спільноти під управлінням уряду; суб'єкт політики, ядро політичної системи.

(Визначення з Вікіпедії).

До основних функцій держави належать:

економічна;

політична;

правоохоронна;

гуманітарна;

інформаційна;

охорони здоров'я населення;

оборонна та ін.

Також у держави є дуже велика кількість неосновних функцій, які

стосуються практично всіх сфер нашого життя.

З шісти основних каналів розповсюдження інформації, які ми виділили в

пункті 2.2, а саме ЗМІ, література, мистецтво, освіта, виховання та особисте

спілкування, держава в особі органів влади для розповсюдження необхідної

для себе інформації прямо використовує три з них, а також ще два канали -

опосередковано.

Держава і ЗМІ

Роль ЗМІ у політичному процесі України дуже велика. Тому вони є

об'єктом постійної боротьби різних політичних сил. Контроль над ЗМІ

означає контроль над створенням міфів, які впроваджуються в масову

свідомість. А міфи управляють думками і вчинками людей. Тому в Україні

боротьба за владу супроводжується запеклою боротьбою за контроль над

ЗМІ.

40

Одним з перших міфологічний потенціал ЗМІ підмітив канадський

соціолог Маршалл Маклюен. Маклюен займався вивченням впливу

телебачення на масову свідомість. Він вважав, що телебачення міфологізує

людське спілкування. Властива телебаченню постійна зміна картинок

призводить до того, що єдиним способом об'єднання розрізнених частин

інформаційної мозаїки є міф.

Телебачення - один з інструментів здійснення політичного панування,

оскільки дозволяє контролювати думки і вчинки мільйонів людей. ЗМІ

тоталітарні за своєю природою, тому прагнуть взяти під свій контроль волю

людей, їхні думки й почуття, тим самим обмежуючи свободу особистості,

поневолюючи її.

Мета інформаційного впливу полягає в зміні поведінки об'єкта впливу

шляхом трансформації існуючої в його свідомості "картини світу". При

здійсненні інформаційного впливу на людей використовуються обхідні

шляхи, лазівки у свідомості, які дозволяють знайти виправдання діям, не

узгоджується з існуючою в об'єкта маніпуляцій "картиною світу". Таким

чином, ЗМІ, і зокрема телебачення, є ефективним засобом маніпуляції

масовою свідомістю.

Держава і література

На сьогодні літературний ринок переповнений пропозиціями, в нас

практично немає обмежень з боку держави на книги. Якщо раніше за часів

СРСР встановлювались певні заборони на окремо взяту літературу, або ж

навіть на цілі її жанри, то сьогодні ми спостерігаємо протележну ситуацію:

ринок завалений книгами і серед них дуже важко виокремити корисну

літературу від тієї, яка пишеться на замовлення і негативно впливає на

свідомість людини.

41

Держава, виходячи з інтересів офіційної ідеології має можливість впливу

на літературу і шляхи її розповсюдження через заохочення написання та

видання того чи іншого літературного твору, або заборону та вилучення тих

книг, які перешкоджають їй в цьому (в інтересах офіційної ідеології).

Держава і освіта

Кут, під яким розглядаються ті чи інші історичні події, а також їх

вагомість та наслідки для суспільства, зазвичай залежать від того, яка

політична система знаходиться при владі. Наприклад, 2-3 роки тому Велика

Вітчизняна війна 1941-1945 рр. розглядалась як героїчна боротьба

Радянського Союзу проти гітлерівської Німеччини, сьогодні цей період

розглядається як складова частина Другої Світової війни, яку розпочали

Німеччина та СРСР.

Держава та мистецтво

Держава виступає як великий замовник на створення та розповсюдження

різних видів мистецва. Виходячи з інтересів зміцнення та поширення своїх

ідей провладна група, яка важає себе уособленням державних інтересів,

маючи матеріальні, фінансові та людські ресурси, здійснює вплив на

створення творів мистецтва а від так і впливає на світогляд та поведінку

людей.

Держава та виховання

Виховання є складовою частиною формування під наглядом держави

бажаних для неї норм та методів поведінки членів суспільства. Виховання не

є виокремленою системою заходів впливу на світогляд людини. Це є ціла

система тісно повязаних заходів до яких входять ЗМІ, література, мистецтво

та освіта.

42

Отже, маємо наступний взаємозвязок держави як джерела інформації та

суспільства (соціальної группи, окремої людини) через канали

розповдюдження інформації (рис. 3.1) :

Рис. 3.1 Взаємозвязок держави та суспільства через ЗМІ, літературу, освіту,

мистецтво та виховання.

Громадські організації, спілки, об'єднання виникають як прояв

свідомої і цілеспрямованої діяльності людей, відображення суспільних

зв'язків, активності людей в різних сферах їх життя, їх диференційованих

інтересів і потреб, що усвідомлюються і вимагають відповідної діяльності.

Особливісю громадських організацій є те, що вони мають бути зареєстровані

на офіційному рівні.

Суспільні організації в свою чергу поділяються на:

економічні

політичні

43

релігійні та ін.

Організації, метою яких є розповсюдження та пропаганда власних

інтересів, а також заохочення людей, які не є членами цих організацій,

приєднатись до останніх, використовують наступні канали розповсюдження

інформації:

ЗМІ

література

освіта

мистецтво

виховання

особисте спілкування

Варто зазначити, що на відміну від держави, яка може контролювати або

навіть заборонити розповсюдження інформації через ЗМІ та літературу в

цілому, організації здатні контролювати лише власні канали (окремі канали

телебачення, власні газети і журнали, певні книги), для розпосюдження для

більш широких мас вони можуть лише замовити випуск певної інформації

через ці канали.

Особливим каналом розповсюдження інформації для таких організацій є

особисте спілкування.

Отже, взаємозвязок наступний:

44

Рис. 3.2 Взаємозвязок суспільних організацій та суспільства через ЗМІ,

літературу, освіту, мистецтво, виховання та особисте спілкування.

Соціальні групи - це формальні і неформальні групи, стійкі і

випадкові, великі і малі за місцем проживання, роботи, навчання, служби,

спільного проживання і, проведення дозвілля і т.д.

Соціальні групи - це набагато менші угрупування людей, ніж суспільні

оргацізації. Їхніми каналами розповсюдження можуть виступати: ЗМІ,

література, освіта, мистецтво, виховання та особисте спілкування.

45

Рис. 3.3 Взаємозвязок соціальних груп та суспільства через ЗМІ,

літературу, освіту, мистецтво, виховання та особисте спілкування.

Окремі особистості (у тому числі представники державних і

громадських структур, різноманітних соціальних груп і т.п.)

Вплив окремих особистостей на суспільство здійснюється через ЗМІ,

літературу, мистецтво, освіту, виховання та особисте спілкування.

46

Рис. 3.4 Взаємозвязок окремої людини та суспільства через ЗМІ, літературу,

освіту, мистецтво, виховання та особисте спілкування.

Окремі особистості як джерела інформації з негативним впливом для

суспільства можуть бути як представниками окремих угрупувань, так і

пропагандувати власне свої ідеї. Зазвичай вони обирають канал, частиною

якого є самі. Наприклад, журналісти обирають ЗМІ, письменники -

літературу, діячі культури - мистецтво.

3.2 Побудова онтологічної структури взаємозвязків джерел, каналів

розповсюдження та характеристик інформації загального доступу з

негативним впливом на суспільство

Мета цього розділу визначити специфічні особливості, які характерні

для джерел інформації при виборі певних каналів її розповсюдження.

Держава - ЗМІ

Специфічні характеристики:

47

масовість – держава, використовуючи ЗМІ, розраховує на те, що

інформація доходить до переважної більшості суспільства;

відсутність зворотнього звязку

багатоканальність – держава одночасно використовує декілька видів

ЗМІ;

доступність – радіо, телебачення, інтернет, газети, журнали є всюди;

авторитетність;

навязливість – сховатись від ЗМІ надзвичайно важко, оскільки вони

всюди;

періодичність – держава постійно веде односторонній діалог з

суспільством.

Держава - Література

Держава в особі профілюючіх органів та організацій здійснює контроль та

нагляд за літературною та відавницькою діяльністю. Це відбувається як

шляхом заохочення висвітлення певних тем в літературі (вручення премій,

нагород, держвідзнак тощо) так і надання певних фінансово-податкових

преференцій на окремі видавництва або на всю видавничу діяльність в

цілому.

Держава - Освіта

Держава визначає зміст, основні напрямки розвитку, загальну структуру

та основні програмні цілі в галузі освіти. Контроль за функціонуванням всіх

єлементів єдиною структури системи освіти покладени на МОН, міністерства

та відомства України, які мають навчально-виховні заклади, ВАК України,

місцеві ради.

48

Держава - Мистецтво

Визначачи пріоритетни засади в галузі мистецтва, держава має

можливість через МКУ та інші профілюючи органи здійснювати вплив на

мистецтво, яке зазначається як творча художня діяльність у сферах:

літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-

вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності

людини, що відображають дійсність у художніх образах.

Держава - Виховання

Держава законодавчо встановлює загальні стандарти та єдину структуру

освітньо-виховної діяльності, та через профілюючі міністерства та відомства

здійснює контроль за цім процесом. Процес впліву на виховання особистості

може відбуватися не лише через структури системи освіти а й через ЗМІ ,

літературу, освіту та мистецтво.

Таб. 3.1 Специфічні особливості взаємозв’язку джерел та каналів

розповсюдження інформації

49

Громадські організації - ЗМІ

Характеристика:

цільова направленість інформації на зацікавлену аудиторію;

контроль власних каналів розповсюдження інформації;

передача інформації через сторонні канали з метою массовості

розповсюдження своєї інформації

Громадські організації - Література

Характеристика:

публікація вузькоспеціалізованної та популістської літератури,

розрахованої на залучення потенційних членів;

створення власних творів, або творів на замовлення;

використання своєї культурної, соціальної, гуманітарної тощо

значимості як основної або допоміжної теми

Громадські організації - Освіта

Характеристика:

створення спеціалізованих осередків з вивчення та розповсюдження

ідей, притаманних конкретній громадській організації;

обмежена кількість учасників процесу;

епізодична участь у держаному освітньому процесі

Громадські організації - Мистецтво

Характеристика:

створення та розповсюдження окремих витворів мистецтва або навіть

цілих течій, які пропагандують ідеї громадської організації;

50

участь у державних цільових програмах:

меценатська або спонсорська діяльність в галузі мистецтва

Громадські організації - Виховання

Характеристика:

носить індивідуальний або немасовий характер;

вплив на виховання через ЗМІ, літературу, мистецтво;

участь у держаних виховних програмах

Громадські організації - Особисте спілкування

Характеристика:

специфічність форми взаємодії субєкта та обєкта в межах

пропагандиських цілей громадської органцізації;

індивідуальна зацікавленність;

значимість ГО в житті особистості;

Соціальні групи - ЗМІ

Характеристика:

Неформальні епізодичні прояви в масових ЗМІ, що є соціально

значимими або такими, що виходять за межі норм та правил поведінки.

Зацікавленність держави або власника ЗМІ

Соціальні групи - Література

Характеристика

Можуть бути основною або другорядною темою масових або

специфічних літературних творів;

створення власних творів, або творів на замовлення;

51

участь у державних культурних програмах;

Соціальні групи - Освіта

Характеристика:

Може відбуватись на індивідуальному неофіційному рівні;

у випадку своєї значимості може впливати на розробку державних

освітніх програм;

Соціальні групи - Мистецтво

Є носіями нових видів та проявів мистецької діяльності;

можуть бути самостійною або підпорядкованою темою творів

мистецтва;

можуть здійснювати значний вплив на розвиток мистецтва;

розробка групових атрибутів як творів мистецтва;

Соціальні групи - Виховання

Характеристика:

Може відбуватися в середині СГ;

може мати індивідуальний та неофіційний характер;

залежно від розмірів та значимості справляє великий вплив на

особистість;

Соціальні групи - Особисте спілкування

Характеритстика:

Пряме маніпулювання та контроль особистості.

сприймання особистості як частини групи

Окрема особистість - ЗМІ

52

Характеритстика:

Може бути джерелом інформації як соціально значимий, неординарний

або як інструмент пропаганди для різних цільових груп субєкт.

Окрема особистість - Література

Характеритстика:

Може бути як субєктом так і обєктом літературної діяльності.

Окрема особистість - Освіта

Характеритстика:

Впливає відповідно до своєї наукової, гуманітарної або соціальної

значимості.

Окрема особистість - Мистецтво

Характеритстика:

Впливає відповідно до своєї наукової, гуманітарної або соціальної

значимості.

Окрема особистість - Виховання

Характеритстика:

Як обєкт захоплення та наслідування.

Окрема особистість - Особисте спілкування

Характеритстика:

Пряме маніпулювання та контроль особистості.

3.3 Результати дослідження

Для того, щоб визначити джерела та канали впливу на кожну окрему

соціальну групу за віковою категорією, була розроблена анкета та проведено

соціологічне опитування.

53

В опитуванні прийняли участь 100 респондентів, які були поділені на такі

вікові категорії за Г.Крайг за А.Реаном [27]:

Дитинство (0-11)

Підлітковий та юнацький вік (11-20)

Ранній дорослій період (20-40)

Середній дорослий період (40-60)

Пізній дорослий період (від 60)

Респонденти розподілили пріорітетність джерел інформації та визначили

ступінь довіри наступним чином:

0-11 років: окрема особистість (75%) - соціальна група (16%) - держава

(5%) - громадська організація (4%)

11-20 років: соціальна група (54%) - окрема особистість (26%) -

громадська організація (11%) - держава (9%)

54

20-40 років - окрема особистість (49%) - соціальна група (34%) -

громадська організація (11%) - держава (6%)

40-60 років - окрема особистість (45%) - громадська організація (28%) -

соціальна група (15%) - держава (12%)

55

від 60 років - держава (34%) - громадська організація (33%) - соціальна

група (25%) - окрема особистість (8%)

Домінуючими каналами розповсюдження інформації для кожної вікової

категорії виявились наступні:

0-11 років: особисте спілкування

11-20 років: освіта

20-40 років: ЗМІ

40-60 років: література

від 60 років: ЗМІ

56

Кожна з соціальних груп найчастіше використовує наступні канали ЗМІ:

0-11 років: електронні - ТБ

11-20 років: електронні - інтернет

20-40 років: електронні - інтернет

40-60 років: електронні - ТБ

від 60 років: паперові - газети

Найчастіше соціальні групи використовують таку літературу:

0-11 років: художня

11-20 років: навчальна

20-40 років: художня

40-60 років: мемуарна

від 60 років: художня

Домінуючим видом мистецтва є:

0-11 років: просторово-часове - відеогра

11-20 років: просторово-часове - кіно

20-40 років: просторово-часове - кіно

40-60 років: просторово-часове - кіно

від 60 років: часове – радіо

Соціальні групи використовують наступні види освіти:

0-11 років: початкова освіта

11-20 років: середня та вища освіта

20-40 років: додаткова освіта

57

40-60 років: не використовують цей канал

від 60 років: не використовують цей канал

Соціальні групи надають перевагу наступним способам спілкування:

0-11 років: безпосереднє спілкування

11-20 років: листування (маються на увазі електроне листування та

спілкування через соціальні мережі)

20-40 років: відеозвязок

40-60 років: телефонний звязок

від 60 років: безпосереднє спілкування

Чи є виховання як канал розповсюдження інформації актуальним,

респонденти вказали наступне:

0-11 років: так

11-20 років: так

20-40 років: частково

40-60 років: ні

від 60 років: ні

Отже, в загальному ступінь довіри до джерел інформації незалежно від

вікової категорії можна визначити наступним чином (таб.3.2):

Таб. 3.2 Ступінь довіри до джерел інформації незалежно від вікової категорії

58

Таким чином, найвищою степеню довіри характеризується таке

джерело інформації як окрема людина, на другому місці – соціальна група,

потім громадські організації, і на останньому – держава.

Рис 3.5. Графічне відображення довіри джерелам інформації (держава (1),

громадські організації (2), соціальні групи (3) та окрема людина (4)) не

залежно від вікової категорії

Визначення найоптимальнішого каналу передачі інформації залежно від

вікової категорії представлені у таблиці 3.3:

Таб. 3.3 Найоптимальніші канали передачі інформації залежно від вікової

категорії

59

Таким чином, використовуючи таблицю 3.3 ми можемо визначити

найоптимальніший канал впливу на об’єкт інформації залежно від вікової

категорії. Наприклад, якщо ми використовуємо як канал впливу особисте

спілкування для людини середнього віку, то найоптимальнішим способом

буде спілкування по телефону.

Висновок

В практичній частині науково-дослідної роботи ми побудували

взаємозв’язок джерел, каналів розповсюдження інформації та об’єктів

інформації за допомогою платформи Protégé (Додаток Б), описали специфічні

особливості цього взаємозв’язку (Додаток В), а також провели

експериментальне дослідження (Додаток А).

60

РОЗДІЛ 4. Економічна частина

В даному розділі проводиться оцінювання коммерційного потенціалу

дослідження, прогнозування витрат на виконання науково-дослідної роботи,

а також техніко-економічне обґрунтування доцільності виконання науково-

дослідної роботи.

4.1 Оцінювання коммерційного потенціалу дослідження

(Технологічний аудит дослідження)

Метою проведення технологічного аудиту є оцінювання комерційного

отенціалу розробки (результатів НДДКР), створеної в результаті науково-

технічної діяльності. В результаті оцінювання робиться висновок щодо

напрямів (особливостей) організації подальшого її впровадження,

врахуванням встановленого рейтигу.

Для проведення технологічного аудиту було залучено 2 незалежних

експерта.

Оцінювання комерційного потенціалу розробки здійснювалось за 9-ма

(в методичці для виконання економічної частини роботи вказано 12

критеріїв, але 3 з них не підходять для даного продукту, тому вони не

враховані) критеріями за такими характеристиками:

- Технічна здійсненність концепції

- Ринкові переваги (недоліки)

- Ринкові перспективи

- Практична здісненність

61

Критерії

Прізвище, ініціали експертів

Карпінець В.В. Поплавський А.М. Кец О.Д.

Бали, виставлені експертами

1 3 3 2

2 4 4 3

3 - - -

4 - - -

5 - - -

6 3 3 3

7 4 4 3

8 3 3 3

9 0 1 0

10 2 4 3

11 4 3 3

12 4 4 4

Сума балів 27 29 24

Сереньоарифметична сума

балів

26,7

Таблиця 4.1 - Результати оцінювання комерційного потенціалу

дослідження

Висновок: Середньоарифметична сума балів, розрахована на основі

висновків експертів складає 26,7, що відповідає середньому рівню

комерційного потенціалу розробки.

Системологічне дослідження обмежень на інформацію загального доступу

для протидії негативному інформаційному впливу на суспільство включає в

себе побудову онтології взаємозв’язків між джерелами, каналами та

соціальними групами за віковими категоріями, які попадають під негативний

інформаційний вплив, а також визначення специфічних характеристик цих

взаємозв’язків.

На даний момент аналогів подібної онтології не існує.

62

Важливість та корисність онтології заключається в наступному:

- користуючись класифікацією окрема людина або певна соціальна група

зможе усвідомити взаємозв’язки між джерелами, каналами та об’єктами

інформації, та її вплив на неї (який дуже часто відбувається на підсвідомому

рівні);

- за допомогою даної онтології можна визначити найоптимальніші способи

отримання інформації з мінімальним негативним впливом на людину.

Оскільки ми живемо в період так званого «інформаційного віку», інформація

оточує нас всюди: телебачення, інтернет, реклама, газети, журнали,

література, мистецтво та ін.. І досить часто інформація використовується для

маніпулювання людиною, окремими соціальними групами, або навіть

суспільством в цілому для досягнення корисних цілей. Тому визначення

найоптимальніших варіантів отримання інформації поліпшує не тільки

здоровя людини, поліпшує якість життя, а й сприяє зменшенню ризику

втрати життя або здоровя.

4.2 Прогнозування витрат на виконання науково-дослідної роботи

Прогнозування витрат на виконання науково-дослідної роботи складається з

таких етапів:

1-й етап: розрахунок витрат, які безпосередньо стосуються виконавців

даного розділу науково-дослідної роботи.

2-етап: розрахунок загальних витрат на виконання науково-дослідної

роботи.

3-й етап: прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження

результатів науково-дослідної роботи.

1-й етап: розрахунок витрат, які безпосередньо стосуються

63

виконавців даного розділу науково-дослідної роботи:

1. Основна заробітна плата кожного із розробників

(дослідників) З, якщо вони працюють в наукових установах

бюджетної сфери:

де М – місячний посадовий оклад конкретного дослідника, грн..

– число робочих днів в місяці;

t – число робочих днів дослідника.

Розрахунки зведено до таблиці:

Найменування

посади

виконавця

Місячний

посадовий

оклад,

грн.

Оплата за

робочий

день, грн.

Число

днів

роботи

Витрати

на оплату

праці

Примітка

1. Фахівець для

роботи з Protege

6000 270 3 818

2. Фахівець для

побудови онтології

6000 270 4 1090

Всього 3498

2. Основна заробітна плата робітників, що вони беруть участь у виконанні

науково-дослідної роботи і виконують роботи за робочими професіями:

Найменування

посади

виконавця та робіт

Трудоміст

кість, н.-

годин

Розряд

роботи

Погодинна

тарифна

ставка, грн

Витрати на

оплату

праці, грн

Приміт

ка

1. Проведення

дослідження

48 5 10,6 508,8

64

соціологом

2. Консультація

психолога

6 5 10,6 63,6

Всього 572,4

3. Додаткова заробітна плата для всіх розробників та робітників, які брали

участь у виконанні даної науково-дослідної роботи, розраховуються за

формулою:

=(3498+572,4)*0,1=407 грн.

Витрати на додаткову заробітну плату становлять 407 грн.

4. Нарахування на заробітну плату розробників та робітників

розраховується за формулою:

( + + ) ,

де:

– основна заробітна плата розробників,

– основна заробітна плата робітників,

– додаткова заробітна плата,

β - ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне

страхування, %.

=(3498+572,4+407)*36,3/100=1625,3 грн.

65

5. Амортизація обладнання, комп’ютерів та приміщень розраховується за

формулою:

де Ц – загальна балансова вартість всього обладнання, грн.;

– річна норма амортизаційних відрахувань;

Т – термін використання, міс.

Зроблені розрахунки занесено до таблиці:

Найменування

обладнання,

приміщень

тощо

Балансо-

ва

вартість,

грн.

Норма

амортиза-

ції, %

Термін

використан-

ня, міс

Величина

амортизаційних

відрахувань,

грн.

При-

мітка

1. Комп’ютер 6 000 20 0,5 50

2. Ноутбук 10000 20 0,5 83

3. Принтер 4000 15 0,5 25

4. Приміщення 5000 10 0,5 21

Всього 179

6. Витрати на матеріали відсутні

7. Комплектуючі відсутні

8. Витрати на електроенергію Ве розраховуються за формулою:

Ве=В*П*Ф* грн.,

де В – вартість 1 кВт-год. електроенергії

П – установлена потужність обладнання, к Вт

Ф – фактична кількість годин роботи обладнання, годин,

66

– коефіцієнт використання потужності

Ве=1,5*0,3*60*0,7=18,9 грн.

9. Інші витрати розраховуються за формулою:

=(1…3)*( = )

=1*(3498+572,4)=4070,4 грн.

10. Сума всіх витрат складає:

Витрати=3498+572,4+407+1625,3+179+18,9+4070,4=10371 грн.

2-й етап: розрахунок загальних витрат на виконання науково-дослідної

роботи розраховується по формулі:

α - частка витрат, які безпосередньо здійснює виконавець даної

роботи, у відн. одиницях.

α для даної роботи становить 40%

Взаг=10371/40%=25927,5 грн.

Загальні витрати на виконання науково-дослідної роботи складає 25927,5

грн.

3-й етап: прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження

результатів науково-дослідної роботи здійснюється за формулою:

67

β - коефіцієнт, який характеризує етап виконання даної науково-дослідної

роботи

β для даної роботи становить 0,4

ЗВ=25927,5/0,4=64818,75 грн.

4.3 Техніко-економічне обґрунтування доцільності виконання науково-

дослідної роботи

Обґрунтування доцільності виконання науково-дослідної роботи

базується на експертних оцінках і тому носить вірогідний характер.

Комплексний показник рівня НДР розраховується за формулою:

де І – коефіцієнт важливості роботи,

n – коефіцієнт використання результатів роботи,

– коефіцієнт складності роботи,

R – коефіцієнт результативності роботи,

В – вартість НДР, тис. грн,

t – час проведення досліджень, років.

68

Визначення показників І, n, Тс, R, В, t здійснювалося експертним шляхом.

Показник І n R В t

Значення 3 3 2 3 64,8 2

Висновок: Комплексний показник рівня НДР становить 1,25, НДР можна

вважати ефективною з високим науковим, технічним та економічним

рівнем.

Висновок

Середньоарифметична сума балів, розрахована на основі висновків

експертів складає 26,7, що відповідає середньому рівню комерційного

потенціалу розробки.

Для виконання даної науково-дослідної роботи було залучено

наступних фахівців: соціолог, психолог, фахівець для роботи з Protégé та

фахівець для побудови онтології. Загальна сума витрат склала 10371 грн.

Загальні витрати на виконання науково-дослідної роботи складає

25927,5 грн. Прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження

результатів науково-дослідної роботи становлять 64818,75 грн.

Комплексний показник рівня НДР становить 1,25, НДР можна

вважати ефективною з високим науковим, технічним та економічним

рівнем.

69

ВИСНОВОК

Отже, під інформацією Закон Україні Про інформацію розуміє

документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що

відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному

середовищі.

Інформація — це знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті

сприйняття і переробки певних відомостей.

Інформація загального доступу - це відомості, які виходять від джерел

інформації і через її канали розповсюдження потрапляють у свідомість або ж

підсвідомість обєктів інформації (тобто тих, на кого вона розрахована).

За допомогою інформації субєкти і обєкти інформації взаємодіють між

собою і однією з основних особливостей цієї взаємодії є вплив одних на

інших.

Системні дослідження, в цілому, і системний підхід, зокрема, являють

собою певний етап у розвитку методів пізнання, методів дослідницької та

конструкторської діяльності, способів опису природи природних або

штучних об'єктів, тобто певний етап у розвитку науки.

На прикладі даної роботи ми застосовуємо онтологію для того, щоб

окремі елементи однієї системи поєднати та визначити їх взаємозв’язки. В

нашому випадку окремі елементи – це джерела, канали, підканали, об’єкти

інформації загального доступу з негативним впливом на суспільство, а також

специфічні особливості їх взаємозв’язку.

Інформаційне середовище набуває для людини характер другої,

суб'єктивної реальності. Ту її частину, яка містить інформацію, що

неадекватно відображає навколишній світ, і ті її характеристики і процеси,

які ускладнюють або перешкоджають адекватності сприйняття і розуміння

людиною навколишнього світу і самого себе.

Процес передачі інформації від суб’єкта інформації до об’єкта

відбувається через канали розповсюдження, а саме ЗМІ, літературу, освіту,

мистецтво, виховання та особисте спілкування, які в свою чергу поділяються

на підканали. Кожен окремий спосіб передачі інформації характеризується

специфічними особливостями.

70

В практичній частині науково-дослідної роботи ми побудували

взаємозв’язок джерел, каналів розповсюдження інформації та об’єктів

інформації за допомогою платформи Protégé (Додаток Б), описали специфічні

особливості цього взаємозв’язку (Додаток В), а також провели

експериментальне дослідження (Додаток А).

Для того, щоб визначити джерела та канали впливу на кожну окрему

соціальну групу за віковою категорією, була розроблена анкета та проведено

соціологічне опитування.

В опитуванні прийняли участь 100 респондентів, які були поділені на

такі вікові категорії за Г.Крайг за А.Реаном.

Респонденти визначили що, найвищою степеню довіри

характеризується таке джерело інформації як окрема людина, на другому

місці – соціальна група, потім громадські організації, і на останньому –

держава.

Також, використовуючи таблицю 3.3 ми можемо визначити

найоптимальніший канал впливу на об’єкт інформації залежно від вікової

категорії.

Висновок економічної частини наступний:

Середньоарифметична сума балів, розрахована на основі висновків

експертів складає 26,7, що відповідає середньому рівню комерційного

потенціалу розробки.

Для виконання даної науково-дослідної роботи було залучено

наступних фахівців: соціолог, психолог, фахівець для роботи з Protégé та

фахівець для побудови онтології. Загальна сума витрат склала 10371 грн.

Загальні витрати на виконання науково-дослідної роботи складає

25927,5 грн. Прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження

результатів науково-дослідної роботи становлять 64818,75 грн.

Комплексний показник рівня НДР становить 1,25, НДР можна вважати

ефективною з високим науковим, технічним та економічним рівнем.

71

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Донченко Е. Концепция социальной психики общества // Философская

и социологическая мысль. - 1994. - № 1-2. - С. 125.

2. Політологія / За ред. О. І. Семківа. - Львів, 1994. - С. 430.

3. Любивый Я. В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции

развития. - К., 1993. - С. 33.

4. Там же. - С. 13.

5. Там же. - С. 58.

6. Демидов А. И. Власть в единстве и многообразии её измерений //

Государство и право. - 1995. - №11.

7. Політологія / За ред. О. І. Семківа. - С. 438.

8. Сафронов Ф. Именем народа, или мифы идеологии и структуры

политического сознания // Диалог. - 1994. - №2.

9. Почепцов Г. Г. Имидж и выборы. - К., 1997. - С. 29.

10. Багдикян Б. Монополия средств информации. - М., 1987. - С. 41.

11. Копиленко О. Л. Влада інформації. - К., 1991. - С. 14.

12. Урсул А.Д. Путь в ноосферу: Концепция выживания и устойчивого

развития человечества. - М.: Луч, 1993. - 275с.

13. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект – основа новой

информационной технологии. - М.: Наука, 1988. - 280с.

14. W. Borst. Construction of Engineering Ontologies. PhD thesis, Institute for

Telematica and Information Technology, University of Twente, Enschede, The

Netherlands, 1997.

15. T. R. Gruber. A Translation Approach to Portable Ontologies. Knowledge

Acquisition, 5(2):199–220, 1993.

72

16. T. R. Gruber. Toward Principles for the Design of Ontologies Used for

Knowledge Sharing. International Journal of Human Computer Studies, 43(5–6):

907–928, 1995.

17. N. Guarino and P. Giaretta. Ontologies and Knowledge Bases: Towards a

Terminological Clarification. In N. Mars, editor, Towards Very Large Knowledge

Bases: Knowledge Building and Knowledge Sharing, pages 25–32. IOS Press,

Amsterdam, 1995.

18. R. Studer, R. Benjamins, and D. Fensel. Knowledge engineering: Principles

and methods. Data & Knowledge Engineering, 25(1–2):161–198, 1998.

19. Практична політологія. Навчальний посібник: МОН України / За ред.

В.П. Горбатенка. – К: Академія, 2008. – 472 с. / Розділ 3.5. Моделювання

політичних процесів. (С.Г. Денисюк, А.А. Шиян). – С. 453-464.

20. Шиян А.А., Небава М.І. Теорія та тренінг з технології прийняття

управлінських рішень:Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 59 с.

21. Вікіпедія

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80

%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

22. Закон України Про інформацію

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/ed20110113

23. Грачев Г., Мельник И. Манипулирование личностью: организация,

способы и технологии информационно-психологического воздействия

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/EpohProp/47.php

24. Вікіпедія

https://ru.wikibooks.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%B

A_%D0%B8%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1

%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%

D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B5/%D0%98%D1%81%D1%82

%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B8%D0

73

%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B8%D

0%B8

25. http://www.national.org.ua/library/lewczenko.html

26. Закон України про доступ до публічної інформації

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17

27. Вікові категорії

http://m.pidruchniki.com/15800119/psihologiya/vikova_periodizatsiya_psihich

nogo_rozvitku_lyudini

74

ДОДАТКИ

75

Додаток А

Анкета соціологічного дослідження

1. Вкажіть вікову категорію, до якої ви належете:

☐ Дитинство (0-11)

☐ Підлітковий та юнацький вік (11-20)

☐ Ранній дорослій період (20-40)

☐ Середній дорослий період (40-60)

☐ Пізній дорослий період (від 60)

2. Розподіліть пріоритетність джерел інформації (від найважливішого до

менш важливого):

☐ держава

☐ громадські організації

☐ соціальні групи

☐ окрема людина

3. Визначіть у відсотках степінь довіри до кожного з наступних джерел

інформації:

☐ держава

☐ громадські організації

☐ соціальні групи

☐ окрема людина

4. Який з каналів розповсюдження інформації є для вас домінуючим:

☐ ЗМІ

☐ література

☐ освіта

☐ мистецтво

☐ виховання

☐ особисте спілкування

5. Який канал ЗМІ ви використовуєте найчастіше:

☐ інтернет

☐ телебачення

☐ радіо

☐ газети

☐ журнали

☐ реклама

76

6. Який канал освіти ви використовуєте в даний момент:

☐ дошкільна освіта

☐ початкова освіта

☐ середня освіта

☐ вища освіта

☐ додаткова освіта

☐ жоден з варіантів

7. Яку літературу ви використовуєте найчастіше:

☐ художню

☐ документальну

☐ мемуарну

☐ довідникову

☐ наукову

☐ навчальну

☐ технічну

8. Якому виду мистецтва ви надаєте перевагу:

☐ архітектура

☐ живопис

☐ фото

☐ музика

☐ література

☐ кіно

☐ танець

☐ театр

☐ відеогра

9. Якому способу спілкування ви надаєте перевагу:

☐ безпосередньому

☐ по телефону

☐ через відеозвязок

☐ через листування

10. Як ви вважаэте, виховання для вас э актуальним каналом

розповсюдження інформації:

☐ так

☐ ні

☐ частково

77

Додаток Б

78

Додаток В

79

80

Додаток Г

81