Embed Size (px)
Citation preview
1
2
Авторський колектив
Тарас Казанцев, к.б.н., науковий співробітник Державної установи «На-уковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України» (ЦАКДЗ ІГНАН України)
Олександра Халаїм, виконавчий директор ГО Український екологічний клуб «Зелена хвиля», ст. викладач кафедри екології Національного універ-ситету «Києво-Могилянська академія»
Олексій Василюк, заступник Голови ВГО Національний екологічний центр України
Володимир Філіпович, к.г.н., завідувач відділу аерокосмічних дослі-джень в геоекології ЦАКДЗ ІГНАН України
Ганна Крилова, аспірантка ЦАКДЗ ІГНАН України
Також ми щиро дякуємо за технічну підтримку у польових роботах, об-говоренні та відборі матеріалів: Февзі Аметову, співзасновнику компанії Drone.ua
Олександру Поліщуку, к.б.н., докторанту Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Ініціативній групі студентів 2-го та 3-го року навчання кафедри еко-логії Національного університету «Києво-Могилянська академія»: Дар’ї Бугайчук, Анні Войтович, Анастасії Пастушенко, Анастасії Старенькій, Максиму Семаку, Ксенії Потьомкіній
Також висловлюємо подяку за всебічну підтримку нашої діяльності про-тягом усього періоду реалізації проекту Надії Артем’євій, координатору проектів ВГО Національний екологічний центр України, та Наталії Гозак, координатору проектів WWF в Україні.
Упорядниця: Олександра Халаїм
Дизайн і макетування: Міла Гарбар, художник-ілюстратор та графіч-ний дизайнер
3
Авторські права і поширення матеріалів
Видано Українським екологічним клубом «Зелена хвиля» в межах про-екту «Управління зеленими зонами як елемент адаптації до зміни клімату в містах», за фінансової підтримки Національного екологічного центру Укра-їни (НЕЦУ) в межах програми Climate Forum East II (CFE II). Ця програма фінансується Європейським союзом, Австрійською агенцією з розвитку та Австрійським Червоним Хрестом.
Копії всього тексту посібника або його частин можуть бути використані з некомерційною метою за умови посилання на першоджерело. НЕЦУ і CFE II хотіли б отримати детальну інформацію щодо такого використання.
Запити на комерційне відтворення повинні бути надіслані на [email protected], [email protected] і [email protected].
4
ЗмістВступ
1. Глобальне потепління: температурні наслідки змін клімату в містах
2. Зелені зони міст в умовах літньої спеки• Як на Заході? Огляд найбільш типових досліджень проблеми спеки у
містах• Загальна характеристика зелених зон міста Києва• Локальний рівень: мікроклімат і стійкість різних видів паркових дерев
до спеки в місті Києві• Рівень мікрорайону: охолоджувальний ефект зелених насаджень в місті
Києві за даними тепловізійної зйомки з безпілотного літального апарату • Міській рівень: тепловий режим Києва за супутниковими даними
3. Нормативно-правова база з утримання та впорядкування зелених наса-джень у населених пунктах України в контексті зміни клімату • Поняття зелених зон у законодавстві України• Класифікація зелених насаджень та нормативно-правові документи, що
регулюють управління зеленими зонами• Норми озеленення міста Києва• Порушення законодавства про зелені зони
4. Загальні висновки і рекомендації• Міським комунальним підприємствам з утримання зелених насаджень• Законодавчим органам влади
Перелік літературних джерел
5
ВступЦя брошура містить результати досліджень, проведених в рамках про-
екту «Управління зеленими зонами як елемент адаптації до зміни клімату в містах», спрямованого на підвищення адаптивного потенціалу міської рос-линності у великих містах України в умовах зміни клімату. Завдяки про-веденим дослідженням стає можливим використовувати більш ефективні заходи з утримання та планування міських зелених зон, що призведе до поліпшення їхніх адаптивних можливостей до посухи і підвищених темпе-ратур. З іншого боку, результати проекту сприятимуть збільшенню ефек-тивності зелених насаджень в адаптації мешканців міст до екстремальних температур, підвищеної концентрації CO
2 і прямого сонячного світла.
В межах проекту робоча група досліджувала функціонування основних видів дерев міста Києва у спекотний період літа 2016 року, а також аналі-зувала нормативно-правову базу з питань утримання міських зелених зон та врахування проблеми зміни клімату в ній.
Дослідницька робота включала:
1. Вивчення фізіологічної активності паркових видів дерев за стресових погодних умов (спека).
2. З’ясування фактичних рівнів озеленення житлових районів м. Києва шляхом аналізу даних супутникових знімків.
3. Вивчення впливу зелених зон різних типів, густоти посадки й площі на мікроклімат місцевості шляхом проведення теплової зйомки з безпілот-ного літального апарату (БПЛА).
В результаті реалізації проекту було отримано експериментальні дані щодо ефективності різних типів насаджень у формуванні мікроклімату міста. З огляду на аналіз даних, було розроблено рекомендації для кому-нальних підприємств, що опікуються озелененням в місті, та міських адмі-ністрацій щодо врахування проблем зміни клімату в плануванні нових зон та утриманні існуючих, а також рекомендації щодо зміни або доповнення законів і правил, які регулюють озеленення міст.
6
Глобальне потепління: температурні наслідки зміни клімату в містах
В Україні, як і за її межами, метеорологічні спостереження демонстру-ють тенденцію до потепління: протягом наступного століття прогнозується значне підвищення температури і зменшення опадів в літні місяці, що ви-кличе збільшення посушливих та спекотних явищ (Jylha et al. 2008, Шев-ченко та ін. 2014, Горний та ін. 2016).
19 липня цього року Національне управління з аеронавтики і досліджен-ня космічного простору (англ. NASA) повідомило, що 6-місячний період (з січня по червень) 2016 року мав найбільшу середню температуру повітря, перевищивши минулий рекорд 1880 року з різницею в 1,3°С порівняно з кінцем 19-го сторіччя (офіційна веб-сторінка NASA, Patrick Lynch).
Наслідки потепління будуть більш гостро відчуватись у великих містах через обмежену вентиляцію повітря, збільшення площ теплопоглинаючих конструкцій (будинки, асфальтове покриття), а також внаслідок зменшен-ня площ зелених насаджень. Це створює небезпеку для здоров’я та життя мешканців міст. Аномальні температури спричиняють навантаження на серцево-судинну систему, дихальні шляхи і сприяють розвитку інфекцій-
Глобальна поверхнева температура, С0 (січень-червень)
7
них захворювань. За даними ВООЗ, щорічно в Україні кількість смертей, пов’язаних із впливом навколишнього середовища та екологічних факто-рів, яким можна запобігти, становить 155 тис., або 19% від показника за-гальної смертності.
Зміни клімату, зокрема зміни температурних показників у містах, про-являються у вигляді хвиль тепла (у часовому масштабі) та островів тепла (у просторовому масштабі). Згідно з визначенням Всесвітньої метеорологіч-ної організації, хвиля тепла (ХТ) – це період, протягом якого максимальна добова температура повітря понад 5 послідовних днів перевищує середню максимальну температуру повітря цього дня за період 1961–1990 рр. на 5°С. Міський острів тепла (Urban Heat Island (UHI) – англ.) – температурна ано-малія над центральною частиною міста, що характеризується підвищеною порівняно з периферією температурою повітря (Howard, 1818).
Згідно з дослідженнями Центру аерокосмічних досліджень Землі ІГНАН України, з 2003 по 2011 р. температура поверхні в окремих районах Києва збільшилась на 7–10°С (Stankevich, Filipovich, 2013). Моніторинг теплового поля міста Києва за 1984–2014 рр. показав значний вплив рівня озеленення і щільності міської забудови на формування та характеристики теплового поля урбанізованих територій. Мінімальна поверхнева температура прита-манна парковим/лісопарковим зонам завдяки природному випаровуванню та відсутності штучних покриттів, тоді як аномально висока приповерхне-ва температура спостерігається над великими транспортними розв’язками, основними проспектами і трасами (Філіпович, Крилова, 2014).
Фахівці Центру аерокосмічних досліджень Землі ІГНАН України, дослі-джуючи теплові поля міста Києва, дійшли висновку, що низький рівень озе-ленення та ущільнення міської забудови викликають локальне порушення мікрокліматичних умов та підсилюють зміну клімату на регіональному рівні.
Зелені зони міст в умовах літньої спекиЯк на Заході? Огляд найбільш типових досліджень проблеми спеки у містах
Площа зелених насаджень у Європі становить 20 м2 на 1 особу (Леснік і Гірс, 2015). Питання залежності комфорту та безпеки мешканців великих міст від планування зелених зон як елементу адаптації до зміни клімату і аномально високих температур влітку ще з 70-х років минулого сторіччя цікавлять науковців. Ми спробували проаналізувати найбільш типові до-слідження за цією тематикою:
8
Табл. 1. Стислий опис досліджень з тематики зв’язку мікрокліматичних умов зелених зон міста та рівня комфорту мешканців
№Країна,
місто, рікМета Методологія Вибірка
1
США Сірак’юс,
штат Нью-Йорк1977
Визначити, як фізичні параметри
міських зелених зон пов’язані з термаль-
ним комфортом людини; визначен-ня параметрів, що мають найбільший вплив на відчуття
комфорту відвідува-чів зелених зон.
Під час дослідження прово-дилися вимірювання темпе-
ратури повітря, вологості, со-нячної радіації та швидкості
вітру (Herrington and Vittum, 1977).
Вимірювання про-водилися тричі на чотирьох точках з різною кількістю
зелених наса-джень.
2Греція Драма2006
Визначити мікро-кліматичні умови (температуру та
відносну вологість) і відчуття комфорту у зеленій зоні міста у
порівнянні з умовами на центральній пло-щі. Визначити вплив рослинності на біо-кліматичні умови.
Для вимірювання параме-трів навколишнього серед-
овища (температури повітря та відносної вологості) були
використані термографи типу THERMOIGROGRAFO (Georgi and Tzesouri, 2008).
Вимірювання проводилися з 12/07/06 по
17/09/06 на по-стійній основі.
3Малайзія
Шах-Алам2013
Визначити вплив клімату та персо-
нальних факторів на сприйняття людиною
клімату та визна-чення можливості
фізіологічної та пси-хологічної адаптації
до кліматичних умов.
1) Вимірювання кліматичних параметрів (температура
повітря, відносна вологість, швидкість вітру, сонячна
радіація);2) опитування відвідувачів
міського парку; анкети місти-ли питання стосовно демогра-
фії, одягу, причини пере-бування в парку, додатково просили висловити загальне ставлення до мікроклімату
(Rabiatul et al, 2013).
Вимірювання параметрів на-
вколишнього середовища про-водилися в 70, 99, 134 і 161 дні року
між 07:00 та 19:00. Інтерв’ю прово-дилися в ці ж дні
– в середньому 73 інтерв’ю на день.
4Бразилія
Сан-Паоло2008
Визначити вплив за-тінення від дерев на мікроклімат та тер-мальний комфорт в громадських місцях з різною кількістю
зелених насаджень.
Метеорологічні станції були встановлені для вимірю-
вання температури повітря, вологості та швидкості вітру.
Додатково вимірювались сонячна радіація та тем-
пература поверхні. Також проводилося анкетування пі-шоходів, що містило питання стосовно міських зелених зон
(Spangenberg et al, 2008).
Вимірювання проводилися 19
грудня 2006 року з 07:00 до 19:00
кожні 10 хвилин на трьох точках (парк, відкрита міська площа та
вулиця).
9
Дослідження 1 показало, що найбільший вплив на комфорт людини ма-ють сонячна радіація, інфрачервоне випромінювання та швидкість вітру. Всі ці показники можуть бути регульовані за допомогою дизайну зелених зон, таким чином може бути регульований комфорт людей в зелених зонах міста.
Згідно з результатами дослідження 2, температура повітря всередині парків у середньому на 2°C нижча, а відносна вологість вища приблизно на 4%, ніж у центрі міста. Дослідники дійшли висновку, що рослинність і вода є необхідними елементами для формування зеленої зони, і ці два елементи покращують загальний мікроклімат міста.
Результати дослідження 3 підтвердили здатність людей адаптуватися до кліматичних умов навколишнього середовища у зелених зонах міста, оскільки у результаті анкетування було виявлено, що люди визначають «комфортною» температуру 21-39°C.
Останнє з табл. 1 дослідження показало, що наявність дерев має незна-чний вплив на температуру повітря (1,1°C), але виявляє значну охолоджу-вальну дію на температуру поверхні (12°C). Також дерева знижують швид-кість вітру на 45%.
Загальна характеристика зелених зон міста Києва
Площа території у межах Києва, що вкрита зеленими насадженнями всіх видів (включно з садово-дачною забудовою), складає 49133,52 га, або 58,80% площі міста. Всього в Києві 122 парки, 379 скверів, 80 бульварів, які виконують в місті дві найважливіших функції – екологічну і рекреаційну.
Табл. 2 Озеленені території та об’єкти ПЗФ м. Києва, 2011 р.
Назва Одиниця виміру 2011 р.
Насадження загального користування (парки, сквери, бульвари, спеціалізовані парки)
га 5306,5
Зелені насадження загального користування м2/1 особу 19,19
Лісопаркові території тис. га 34325,1
Лісопаркові території м2/1 особу 124,12
Площа об’єктів природно-заповідного фонду га 12055,2
Кількість природно-заповідних об’єктів шт. 111
10
Близько половини парків Києва (2670,57 га) належать до об’єктів природ-но-заповідного фонду (ПЗФ), з яких 12 об’єктів загальнодержавного значен-ня і 14 – місцевого (Концепція стратегічного розвитку міста Києва, 2010).
Відповідно до даних КО «Київзеленбуд», в 2014 році площа зелених на-саджень на одну особу за адміністративними районами Києва переважала у Подільському та Голосіївському районах. Найменш озелененим виявився Святошинський район.
Локальний рівень: мікроклімат і стійкість різних видів паркових дерев до спеки в місті Києві
Згідно з оглядом 43 вулиць Києва, який проводили фахівці-лісознавці у 2014 році, найповніше у зелених насадженнях представлені: липи (39,0%), гіркокаштан звичайний (22,2%), тополя італійська (20,8%), що разом скла-дає 82,6% всіх насаджень. Далі йдуть клени (гостролистий (4,0%) і цукрис-тий (3,8%)) та тополя дельтолиста (5,1%). На решту 7 видів припадає 4,5% (Леснік і Гірс, 2015).
Який з видів паркових дерев найкраще витримує спекотну погоду? Ін-тенсивність поглинання та вивільнення СО
2 листком дерева (фотосинте-
зу та дихання) дозволяє оцінити фізіологічну активність рослини під час спеки. За допомогою обладнання, що вимірює концентрацію вуглекислого
Рис. 1. Забезпеченість мешканців м. Києва зеленими насадженнями загального користування відповідно до адміністративних районів (згідно з даними інвентаризації станом на 01.01.2014 р. (Леснік і Гірс, 2015))
11
газу в повітрі спеціальної камери, куди поміщається листок, можна оцінити швидкість поглинання та вивільнення СО
2.
У липні 2016 р. на території Голосіївського району ми оцінили швидкість поглинання СО
2 листям п’яти видів дерев: (1) Клен звичайний (або гостро-
листий, Acer platanoides), (2) Гіркокаштан звичайний (або кінський, Aesculus hippocastanum), (3) Липа серцелиста (Tilia cordata), (4) Акація біла (Робінія звичайна, Robinia pseudoacacia) та (5) Тополя чорна (або осокір, Populus nigra L.). Протягом сонячних спекотних днів, коли температура повітря коливалась в межах 30-35°С, нами було проведене вимірювання 15 дерев середнього віку (по 3 листки з трьох дерев кожного виду) для забезпечення статистичної достовірності отриманих результатів.
Рис. 2. Розподіл дерев за видовим складом на вулицях міста Києва, %
Рис. 3. Вимірювання балансу поглинання та вивільнення CO2 листковою поверхнею різних видів паркових дерев (липень, 2016)
12
Від’ємні значення, які було отримано, означають, що листки дерев на момент вимірювань поглинали більше СО
2, ніж вивільнювали. Загалом для
міста це означає, що ці види дерев здатні в літню спеку слугувати погли-начами вуглекислого газу, який у великих концентраціях пригнічує ак-тивність людини та є парниковим газом (затримує тепло в повітрі). Порів-нюючи значення щодо різних видів дерев, можна побачити, що найбільше вуглекислого газу поглинає тополя чорна; на другому місці з однаковими значеннями йдуть гіркокаштан звичайний та акація біла; далі йде липа серцелиста, та найменше з цього списку поглинає СО
2 клен звичайний.
Якщо казати про мікроклімат під час вимірювань, протягом обох днів спостерігалась більш-менш однакова ситуація: температура повітря коли-валась від 30 до 33°С; температура ґрунту в радіусі 1 м від стовбура де-рев складала 21–24°С, тобто була холоднішою за температуру повітря на 7–10°С. Вміст вуглекислого газу в повітрі коливався протягом дня незна-
Табл. 3. Баланс асиміляції та вивільнення СО2 на рівні листка, мкмоль CO2 м-2с-1
Дерево 1 Дерево 2 Дерево 3Середнє значення
Ст. відхилення
Клен -0,005 -0,009 -0,007 -0,007 0,002
Каштан -0,013 -0,014 -0,013 -0,013 0,001
Тополя -0,019 -0,025 -0,013 -0,019 0,006
Липа -0,010 -0,018 -0,005 -0,011 0,006
Акація -0,009 -0,012 -0,019 -0,013 0,005
Табл. 4. Мікрокліматичні показники місця проведення дослідження (Голосіївський р-н., вул. С. Ковалевської, 50°22’51.8”N 30°28’14.1”E)
Час вимірюваньТемпература
повітря, °СТемпература ґрунту, 10 °С
Відносна вологість
повітря, %
Вміст СО2 в
повітрі, ppm
12:50-13:20 31,0 23,57 49 430
13:30-13:50 31,0 23,87 53 445
14:00-14:30 32,7 22,73 49 455
14:30-15:00 32,7 22,27 49 445
15:20-15:50 32,8 21,90 45 430
16:00-16:40 32,7 22,03 45 дані відсутні
17:00-17:40 30,4 22,47 45 дані відсутні
13
чним чином і складав близько 440 часток на мільйон, що є типовим для ве-ликого міста, але озелененого району.
Додатково ми спробували оцінити, наскільки відрізняється температу-ра асфальтового покриття (користуючись інфрачервоним термометром) за різної освітленості – на сонці та в тіні (користуючись люксметром) – протя-гом спекотних липневих днів. Виявилось, що різниця поверхневих темпе-ратур між відкритим для сонця простором та затіненим в період з 14:00 по 17:00 складає до 20°С. Це ще раз підтверджує важливість достатнього рівня озеленення в містах із точки зору адаптації мешканців до аномальних спе-котних явищ та зміни клімату.
Рис. 4. Процес вимірювання температури асфальтового покриття на відкрито-му сонці та у тіні
Табл. 5. Мікрокліматичні показники місцевості з асфальтовим покриттям
ЧасТемпература
поверхні асфальту, °С
Освітленість, люкс2 Коментар
14:00–15:00
45–48 700–747відкритий для сонця
простір
32–34 80–90 в негустій тіні
29–33 55–65 в густій тіні
17:00 51 470відкритий для сонця
простір
14
Рівень мікрорайону:охолоджувальний ефект зелених насаджень в місті Києві за даними тепловізійної зйомки з БПЛА
Для з’ясування розподілу температур навколо окремих об’єктів, таких як будинки, дерева або клумби, було проведено зйомку компактним тепловізо-ром Flir Vue Pro за допомогою мультироторного безпілотного літального апа-рата (БПЛА) DJI Inspire-1. Експерти компанії Drone.UA проводили зйомку з висоти 100 м, що дозволило отримати теплові карти з просторовим розді-ленням в декілька сантиметрів. БПЛА був також обладнаний звичайною ка-мерою, тому теплові карти можна порівняти з візуальними.
У такий спосіб було досліджено три житлових квартали Києва, два буль-вари і одну вулицю. Об’єкти відрізнялись за густотою та видовим складом рослинних насаджень.
На малюнках 5–7 представлені візуальні та теплові карти трьох житло-вих кварталів з різною густотою насаджень. Густота розрахована як про-ективне покриття поверхні рослинністю і складає 7%, 35% і 47%.
Рис. 5. Візуальна та теплова карта кварталу північної сторони вул. Жилянської між вул. Симона Петлюри та вул. Льва Толстого. Проективне покриття рослинності становить 7%.
15
Рис. 6. Візуальна та теплова карта кварталу північної сторони вул. Жилянської між вул. Тарасівська та вул. Паньківська. Проективне покрит-тя рослинності становить 35%.
Карти наочно демонструють декілька охолоджуючих ефектів рослин:
1. Температура поверхні дерев і газонів значно нижча за температуру ін-ших поверхонь. В той час, як температура асфальту і дахів може сяга-ти 45°С і вище, рослинність не прогрівається більше ніж до 25–30°С. Це викликано, по-перше, більшим відбиттям сонячного світла (рослинність світліша за асфальт) і, по-друге, випаровуванням води з поверхні лист-ків, що призводить до зниження температури.
2. Поверхня дерев холодніша за поверхню газонів. Це пов’язано з тим, що об’єм крони більший, ніж об’єм газону, тому теплоємкість на квадратний метр поверхні вища у дерева.
3. Більшість дерев створює потужне затінення, достатнє для суттєвого охо-лодження затіненої поверхні. Температура затінених поверхонь може наближатись до температури самої рослинності, тобто 25–30°С.
4. Рослинність може знижувати температуру поверхні навіть поза межами
16
затінення. Навколо зони затінення присутня невелика область, в якій температура поверхні нижча на 3–5°С, ніж на іншій освітленій поверхні. Ця область більша у разі, коли з усіх або декількох боків оточена зонами затінення.
Рис. 7. Візуальна та теплова карта житлового кварталу і корпусів військово-го госпіталю на розі бульвару Лесі Українки і вул. Новогоспітальної. Проектив-не покриття рослинності становить 47%.
Більш детально зони охолодження досліджені на лінійних об’єктах. На рис. 8 і 9 зображені візуальні і теплові карти, а також зони охолодження рослинністю бульвару Антоновича, бульвару Тараса Шевченка і вул. Сак-саганського.
17
Рис. 8. Візуальна та теплова карта бульвару Юрія Антоновича (А), бульвару Тараса Шевченка (Б) і вул. Саксаганського (В).
Видовий склад вуличних насаджень наступний: бульвар Антоновича – гіркокаштан; бульвар Тараса Шевченка – тополя; вул. Саксаганського – клен. На обраних фрагментах вулиць густота висадки нерівномірна.
18
Рис. 9. Візуальна карта і розподіл зон затінення і охолодження (поза межами затінення) бульвару Юрія Антоновича (А), бульвару Тараса Шевченка (Б) і вул. Саксаганського (В).
Аналізуючи карти, можна зробити декілька висновків:
• Як бачимо, гіркокаштан забезпечує найпотужніше затінення і найбільше охолодження поверхні. На фрагменті бульвару Антоновича дерева з крона-ми 8–12 м в діаметрі, висаджені в два ряди з частотою 1 дерево/15 м, забез-печують охолодження всієї території між деревами. При цьому проективне покриття вулиці рослинністю складає 68%. На цей показник доцільно орієн-туватись для досягнення рівномірного охолодження території.
• Найгірше затінення забезпечує тополя. Навіть за густоти висадки
19
1 дерево/7,5 м охолодження відбувається лише в затінених зонах, які в залежності від положення Сонця складають 10–30% поверхні.
• Клен забезпечує достатнє затінення, проте його розміри менші порівня-но з гіркокаштаном, тому за однакової густоти висадки гіркокаштан буде забезпечувати більш ефективне затінення і охолодження.
Міській рівень: тепловий режим Києва за супутниковими даними
Для визначення рівня, якого сягає температура поверхонь в Києві про-тягом спекотної погоди, були використані термальні знімки з космічного супутника Landsat-8. Ці дані були надані Центром аерокосмічних дослі-джень Землі Інституту геологічних наук НАН України. Рис. 10 демонструє розподіл температури поверхні Києва на 31 липня 2014 р. (Станкевич та ін., 2015).
Рис. 10. Температура поверхні Києва за даними супутника Landsat-8 на 31 липня 2014 р. (Станкевич та ін., 2015).
20
В найгарячіших точках, які відповідають штучним поверхням, таким як пісок, дахи будівель, асфальт і бетон, температура цього дня сягала 56°С, в той час як температура водних поверхонь і великих масивів лісу станови-ла 23-25°С. Острови спеки (більше 40°С) переважно відповідають промис-ловим конструкціям, проте зустрічаються також на відкритих дорогах та розв’язках.
Для більш показових температурних трендів були розраховані середні тем-ператури поверхні Києва в літні місяці протягом 2013–2015 рр. (рис. 11). Як ви-дно, більша частина поверхонь Києва прогрівається в середньому до 30-40°С. Найгарячішими є промислові райони, новобудови лівого берега та Оболонь.
Рис. 11. Середня літня температура поверхні Києва за період 2013–2015 рр. за даними супутника Landsat-8.
Для вивчення ролі зелених насаджень у формуванні мікроклімату міста порівнювали середню літню температуру в межах мікрорайонів та відсо-ток озеленення цих мікрорайонів. Відсоток озеленення розраховували за знімками з високою просторовою роздільною здатністю з супутника World View-2. В дослідженнях не використовували райони приватного сектору, оскільки в них відсоток озеленення регулюється власниками ділянок та є переважно високим.
21
Норми озеленення міста КиєваЧітка інформація щодо встановленої та фактичної кількості всіх зелених
насаджень в м. Києві відсутня. В Генеральному плані м. Києва до 2020 р. наводяться фактичні (станом на 2001 р.) та заплановані обсяги для наса-джень лише загального користування, тобто парків, лісопарків та скверів. Зокрема, вказано, що площа озеленених територій загального користуван-ня зросте з 5289,4 га на 2001 р. до 7608,0 га на період до 2020 р., а показник забезпеченості зросте, відповідно, з 20,3 м2/ос. до 28,7 м2/ос. Слід зазначи-ти, що показник забезпеченості завищено, оскільки він розраховується за офіційною статистикою щодо кількості мешканців міста, яка є заниженою у порівнянні з фактичними показниками. В додатку 5.2 Державних будівель-них норм вказані норми озеленення територій загального та спеціального користування.
В межах цього проекту важливим є рівень озеленення територій обмеже-ного користування, зокрема житлових районів, та місць щоденного відвід-ування, оскільки саме в цих місцях перебуває найбільша кількість людей. Зокрема, рівень озеленення житлових районів не повинен бути меншим за 25%, а на ділянках громадських будівель (магазини, інститути, офісні цен-три тощо) – не менше 40%.
Структурні елементи Рівень озеленення, %1. Озеленені території загального користуванняМіські парки 65–80
Дитячі парки 40–55
Спортивні парки 15–30
Меморіальні парки 30–65
Зоологічні сади 15–40
Ботанічні сади 40–70
Сквери 75–85
Бульвари 60–75
2. Озеленені території обмеженого користуванняЖитлові райони Не менше 25
Ділянки шкіл 45–50
Ділянки дитячих установ 45–55
Ділянки громадських будинків Не менше 40
Ділянки навчальних закладів Близько 50
Ділянки культурно-освітніх установ 40–60
Ділянки спортивних пристроїв і споруд 30–50
Ділянки установ охорони здоров’я 55–65
Озеленені території спеціального призначення: на вулицях біля санітарно-захисних і охоронних зон
Не менше 25 60–80
22
Рис. 12 і 13 демонструють середню літню температуру та рівень озеле-нення мікрорайонів відповідно. Найбільше прогріваються житлові масиви на Троєщині та Позняках: тут середня літня температура поверхні сягає 35–37°С. Цим мікрорайонам відповідає найнижчий рівень озеленення – 0-10%. Температура в межах 34–35°С спостерігається на Оболоні та в цен-тральних районах міста. Їм відповідає рівень озеленення 10-15%. Найпро-холодніше (30-33°С) в житлових масивах, що знаходяться в Голосіївському районі, на Борщагівці, Святошино та Сирці. В них температура поверхні не перевищує 33°С, а рівень озеленення становить 20–40%.
Рис. 12. Середня літня температура поверхні Києва за мікрорайонами за пері-од 2013–2015 рр. за даними супутника Landsat-8.
23
Рис. 13. Відсоток озеленення мікрорайонів м. Києва.
Таким чином, спостерігається чітка залежність між температурним ре-жимом в житлових масивах та густотою зелених насаджень. Більшість новобудов потерпають від спеки через невиконання норм озеленення жит-лових територій. Зелені зони практично відсутні на територіях заводів, фа-брик, а також великих автошляхів і розв’язок, що призводить до екстре-мально високих температур і створює загрозу для здоров’я і життя під час роботи та пересування містом.
24
Нормативно-правова база з утримання та впорядкування зелених насаджень у населених пунктах України в контексті зміни клімату Поняття зелених зон у законодавстві України
З юридичної точки зору, зелені зони – це озеленені території (відповідно до термінології, що використовується у ДБН 360-92**), тобто земельні ді-лянки, зайняті деревними насадженнями, кущами та газонами, що виділені у містобудівній документації населеного пункту в окрему категорію; а та-кож окремі насадження дерев, що просторово не належать до озеленених територій як земельних ділянок із відповідним цільовим призначенням.
Законодавство України, що регулює відносини в питаннях, пов’язаних з формуванням зелених зон у населених пунктах, дуже обмежене і розвине-не лише у площині містобудування та благоустрою населених пунктів. Еко-логічне законодавство не має спеціальних нормативних актів щодо зелених зон і лише частково передбачає їхню охорону – у площині охорони окре-мих об’єктів та територій шляхом надання їм статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Також варто додати, що відповідно до Статті 4 Лісового кодексу України, всі насадження, що знаходяться у межах на-селених пунктів, не належать до земель державного лісового фонду. Таким чином, екологічна тематика нашого дослідження юридично лежить поза межами екологічного законодавства.
Законодавчі акти, спрямовані на захист зелених зон від вирубок, на об-рахування та сплату відновної вартості, нормативи підготовки та висадки садивного матеріалу та деякі інші групи нормативних актів, що не мають безпосереднього стосунку до нашого дослідження, ми не розглядаємо.
Класифікація зелених насаджень та нормативно-правові документи, що регулюють управління зеленими зонами
При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території за-будови, міста, приміської зеленої зони), як правило, виділяють:
1. Озеленені території загального користування – території для загально-го відвідування, зокрема парки, сади, сквери, бульвари.
2. Озеленені території обмеженого користування – насадження на тери-
25
торії проживання, місць щоденного відвідування (навчальні заклади, офісні центри, магазини тощо) та місць, на яких неможливо проводити організований відпочинок, зокрема схилів та заболочених ділянок. На-садження обмеженого користування м. Києва займають, за звітними да-ними, площу 11638,6 га і є важливою складовою озеленених територій міста. Найбільшу і найважливішу частину цього виду насаджень склада-ють озеленені ділянки на житлових територіях, які складаються з вну-трішньоквартальних насаджень і прибудинкових смуг.
В цьому проекті саме насадження місць обмеженого використання є головним об’єктом досліджень, оскільки, по-перше, в них постійно знахо-диться найбільша кількість людей, і, по-друге, їхнє управління найгірше регулюється законодавством.
3. Озеленені території спеціального призначення – насадження на тери-торії підприємств, об’єктів оборони, вздовж залізниць. Насадження спе-ціального призначення (всього 5161,7 га) відрізняються за характером і функціями.
Управління зеленими насадженнями в Україні регулюється низкою норм, законів та підзаконних актів:
НазваКим при-
йнятоПочаток
діїЩо визначає Хто відповідає
Державні будівельні норми ДБН 360-92**:
«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських по-
селень»
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-
комунального господарства
України
1/10/2006
Статус ЗЗ; категорію ЗЗ; норми озеле-
нення в містах і селах
Органи державного управління,
органи місце-вого і регіо-
нального само-управління
підприємств і установ
Генеральний план м. Києва до 2020 р.
Київська міська рада
28/03/2002
Фактичні та заплановані показники
зелених наса-джень загаль-ного користу-
вання
Київська місь-ка рада
Закон України «Про благоустрій у населених
пунктах»
Верховна Рада України
01/01/2006
Комплекс робіт з інженерно-
го захисту, розчищення, осушення та озеленення
території
Міністерство юстиції Укра-
їни
26
Правила утримання зе-лених насаджень у міс-тах та інших населених
пунктах України (На виконання Закону Укра-
їни «Про благоустрій населених пунктів»)
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-
комунального господарства
України
10/04/2006
Правові та організаційні засади озеле-нення населе-них пунктів,
спрямовані на забезпечення сприятливих
умов жит-тєдіяльності
людини
Державний комітет Укра-їни з питань
житлово-комунального господарства. Управління благоустрою та зеленого
господарства
Правила утримання житлових будинків та прибудинкових тери-торій (відповідно до
Закону України «Про Загальнодержавну про-
граму реформування і розвитку житлово-
комунального господар-ства на 2004–2010 роки»
та Указу Президента України «Про Положен-
ня про Державний ко-мітет України з питань житлово-комунального
господарства»)
Держав-ний комітет
України з питань
житлово-комунального господарства
17/05/2005
Утримання насаджень у внутрішніх
дворах та на прибудинкових територій з зо-внішнього боку
кварталів
Комітет Вер-ховної Ради
України
Правила благоустрою м. Києва (Відповідно до
Кодексу України про ад-міністративні правопо-
рушення, Законів Укра-їни «Про благоустрій населених пунктів»,
«Про місцеве самовря-дування в Україні» та
«Про столицю України – місто-герой Київ»)
Київська міська рада
25/12/2008
Обмеження господарської та іншої діяль-ності, що може
впливати на стан зелених
насаджень
Київська місь-ка рада
Закон України «Про природно-заповідний
фонд України»
Верховна Рада України
16/06/1992
Національні природні пар-ки, заказники, заповідні уро-
чища, пам’ятки природи,
дендропарки, ботанічні сади, зоологічні пар-
ки та парки-пам’ятки садово-
паркового мистецтва
Міністерство юстиції Укра-
їни
27
Державні будівельні норми ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»
Основний нормативний акт, що визначає статус та категоризацію зеле-них зон у населених пунктах та деталізує, яка кількість озеленених тери-торій повинна бути забезпечена у планувальній структурі міських та сіль-ських поселень.
ДБН 360-92 є одним з найбільш деталізованих та продуманих норматив-них актів, що може бути використаний для управління зеленими зонами. Головною проблемою є низький рівень виконання норм, а також відсутність відповідальності за їхні порушення.
Закон України «Про благоустрій у населених пунктах»Згідно з визначенням, зазначеним у ст. 1 Закону, благоустрій населених
пунктів – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарно-го очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на терито-рії населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприят-ливого для життєдіяльності людини довкілля. Згідно зі ст. 21 Закону, еле-ментами (частинами) об’єктів благоустрою є в тому числі зелені насаджен-ня уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об’єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах насе-лених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених наса-джень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого са-моврядування (ст. 28).
Значна частина вимог щодо благоустрою в частині утримання зелених насаджень передбачені у підзаконних актах; Закон здебільшого стосується питань благоустрою, а не формування зелених зон.
28
Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України
Правила визначають правові та організаційні засади озеленення населе-них пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяль-ності людини.
Самі Правила зазначають, що вони розроблені з метою охорони та збере-ження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах і утриман-ня їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високо-декоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища (до яких зараховують і зміну клімату) насаджень (п.1.2.).
Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах на-селених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених на-саджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітря-них і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств (п. 7.1.)
Саме до цього документа, що передбачає параметри посадкового матері-алу для озеленення міст, доцільно вносити правки щодо породного складу дерев, більш стійких до нових та динамічних кліматичних умов.
Правила поширюються лише на насадження, створені штучно, і таким чином самі по собі призводять до ліквідації частини дерев і кущів. Особливо небезпечним це є при переведенні зелених зон обмеженого користування до складу зелених зон загального користування. Так, при затвердженні Комплексної програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року (у 2007 році) було штучно завищено площі зелених зон загального користування (оскільки протягом 2002–2007 років відчутна кількість зелених зон була надана під забудову (із зміною цільового призначення). При цьому до скла-ду зелених зон загального користування було додано багато зелених зон обмеженого користування, більшість насаджень яких мають природне по-ходження. Сьогодні ці насадження не підлягають жодному захисту.
Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій
Частина озеленених територій спеціального користування та окремих насаджень розміщена у внутрішніх дворах та на прибудинкових тери-торіях з зовнішнього боку кварталів. На превеликий жаль, саме ця група насаджень є найбільш вразливою. Внутрішні двори житлових кварталів суттєво затінені будинками, не мають повноцінного ґрунту, адже при бу-дівництві були частиною будівельного майданчика; дихання дерев значно ускладнене, оскільки ґрунт, як правило, утрамбований пішоходами і авто-
29
мобілями, засолений і, будучи позбавленим природного шару рослинного опаду, швидко промерзає. Через ці причини такий тип насаджень перебу-ває у пригніченому стані.
Благоустрій на таких територіях визначають Правила утримання жит-лових будинків та прибудинкових територій1. Згідно з цими Правилами, сніг, що збирається на подвір’ях, на внутрішньоквартальних проїздах і з урахуванням місцевих умов на окремих вулицях, допускається складати на газонах і на вільних територіях при забезпеченні зберігання зелених на-саджень (п. 3.5.18.), чим створюється суттєва загроза для збереження газо-нів, оскільки після складання снігу, зібраного з вулиць та тротуарів, відбу-вається засолення ґрунту.
Певною мірою правила забезпечують охорону насаджень, наприклад, за-бороняють складати матеріали на ділянках, зайнятих зеленими насаджен-нями, засмічувати квітники, газони і доріжки відходами й пошкоджувати зелені насадження, прив’язувати до дерев мотузки і проводи, підвішувати гамаки, прикріплювати рекламні щити тощо (п. 3.8.7.). Власники озелене-них територій зобов’язані забезпечити збереження, утримання та віднов-лення зелених насаджень; у літню пору й за сухої погоди поливати газони, квітники, дерева і чагарники; не допускати витоптування газонів і складан-ня на них будівельних матеріалів, піску, сміття, снігу, сколів льоду тощо; нові посадки дерев і чагарників, перепланування зі зміною мережі доріжок і розміщенням обладнання здійснювати лише за проектами, узгодженими в установленому законодавством порядку із дотриманням агротехнічних умов; в усіх випадках вирубування і пересаджування дерев і чагарників, здійснюваних у процесі утримання і ремонту, проводити відповідно до за-конодавства; за наявності водойм на озеленених територіях утримувати їх у чистоті і проводити їхнє капітальне очищення не менше одного разу на 10 років; організовувати роз’яснювальну роботу серед населення про необ-хідність дбайливого ставлення до зелених насаджень; вести облік та скла-дати реєстр зелених насаджень за площею, видовим складом, віком і станом (п. 3.8.8.).
Правила благоустрою м. КиєваПравила благоустрою м. Києва, затверджені Рішенням Київської міської
ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051 «Про Правила благоустрою міста
1 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій».
30
Києва»2, найбільш точно деталізують обмеження господарської та іншої ді-яльності, що можуть впивати на стан зелених насаджень. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва є:
На об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності – балан-соутримувачі цих об’єктів (п. 9.2.1.), на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях – установи, організації, підприємства (п. 9.2.2.), на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, – забудовники чи власники цих територій (п. 9.2.3.), на землях запасу міс-та – Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуата-ції зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та його підрозділи (п. 9.2.4.), у приватних садибах і прилеглих ділянках – їхні власники або користувачі (п. 9.2.5.).
Згідно з п. 9.3, власники (користувачі, балансоутримувачі) зелених на-саджень зобов’язані:
- проводити своєчасну обрізку гілок дерев в охоронних зонах (у радіусі 1 м) провідників під струмом, а також тих, що закривають покажчики вулиць та будинків;
- проводити косіння газонів періодично, при досягненні трав’яним покро-вом висоти 15 см, залишаючи висоту покрову 5–8 см. Скошена трава по-винна бути прибрана протягом 3 діб; полив зелених насаджень прово-диться зранку, не пізніше 9 години, або у вечірній час після 18 години;
- негайно видаляти аварійні, сухостійні дерева в разі, якщо їхній стан за-грожує життю, здоров’ю громадян або здатен завдати збитків юридич-ним особам, з відповідним наступним оформленням актів на право їхньо-го видалення у триденний термін;
- утримувати тимчасові споруди, малі архітектурні форми, рекламні засо-би, садово-паркові меблі у справному стані, навесні промивати та фарбу-вати їх;
- систематично видаляти самосійні дерева (з кореневою шийкою до 5 см дерева видаляються без відшкодування відновної вартості);
- постійно знімати омелу з дерев;
- встановлювати декоративну захисну огорожу у місцях постійного ушко-дження газонів, а лунки дерев прикривати декоративними металевими ре-шітками або влаштовувати по периметру декоративну огорожу;
2 http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/1EC945CF22CC4FD7C225756E006DE238?OpenDocument
31
- реалізовувати заходи з запобігання виникненню осередків пошкоджен-ня зелених насаджень шкідниками та їхнього ураження хворобами, а також боротьби з ними; при розміщенні щитових рекламних засобів на території зелених насаджень їхній власник зобов’язаний влаштовувати та утримувати квітник і газон на площі не менше 6 кв. м навколо цього засобу (або у відповідності до проекту);
- при виконанні робіт з ліквідації аварій на інженерних мережах термі-ново зносити дерева і зелені насадження, які знаходяться в охоронних зонах, за власні кошти за заявкою виконавця робіт або власника інже-нерних мереж.
На території об’єктів благоустрою зеленого господарства забороняєть-ся:
- рух та паркування автомобілів, мотоциклів і мопедів (крім спеціального технологічного транспорту) (п. 9.6.1.);
- поливати зелені насадження, якщо температура повітря становить 0°C і нижче;
- закопувати будь-які будівельні відходи та складати будівельні матеріа-ли, конструкції, обладнання (п. 9.6.2.);
- вивозити і звалювати в не відведених спеціально для цього місцях від-ходи, сміття, траву, гілки, деревину, листя та сніг (п. 9.6.3.);
- випасати свійських тварин, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених спеціально для цього місцях, займатися верховою їздою (п. 9.6.4.);
- спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки (п. 9.6.5.);
- засипати листям стовбури дерев, змітати опале листя у лотки водовідве-дення (п. 9.6.6.);
- підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки для сушіння білизни, забивати в стовбури цвяхи, прикріплювати засоби зовнішньої реклами, електропровідники, колючий дріт та інші огородження, що можуть по-шкодити дерева (п. 9.6.7.);
- викопувати дерева, чагарники та квіти (9.6.8.);
- самовільно, без дозволу власника (користувача, балансоутримувача), висаджувати дерева та кущі (п. 9.6.9. );
- здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, ма-шин, механізмів у не відведених спеціально місцях (9.6.10.);
32
- влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати авто-транспортні засоби на газонах, клумбах та інших озеленених територіях (п. 9.6.11.);
- виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу (ордера) на тимчасове порушення благоустрою території, виданого Головним управ-лінням контролю за благоустроєм м. Києва, за винятком робіт, що про-водяться київським комунальним об’єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (9.6.12.);
- посипати тротуари, доріжки, прогулянкові стежки та інші тверді покрит-тя хімічними препаратами, не дозволеними для такого використання (п. 9.6.13.);
- самовільно влаштовувати городи, добувати з дерев сік, смолу, наносити деревним та квітниковим рослинам механічні пошкодження (9.6.16.);
- влаштовувати ігри, спортивні змагання тощо (9.6.17.);
- знищувати мурашники, гнізда птахів, ловити птахів і звірів та стріляти у них (9.6.18.).
Закон України «Про природно-заповідний фонд України»Близько половини парків Києва належать до об’єктів природно-
заповідного фонду та, крім рекреаційної, виконують також функцію при-родоохоронну. З цієї причини їхнє функціонування регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Території природно-заповідного фонду міст можуть бути представлені більшістю передбачених законом категорій – національні природні парки, заказники, заповідні уро-чища, пам’ятки природи, дендропарки, ботанічні сади, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Природоохоронний статус в якості пам’яток природи можуть мати і окремі визначні дерева. Господарська діяльність (в т.ч. оновлення, замі-на насаджень) на таких об’єктах має обмеження, передбачені Законом, а також Положеннями, затвердженими для кожного з об’єктів природно-заповідного фонду.
Порушення законодавства про зелені зониСпецифічність і досить слабка деталізація законодавства про плануван-
ня зелених зон створює умови, порушення яких не є поширеним явищем. На відміну, наприклад, від земельного законодавства, порушенням якого є надання зелених зон під забудову, або правил видалення зелених наса-джень, власне формування зелених зон не є конфліктною темою.
33
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) перед-бачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій на-селених пунктів (стаття 152), зокрема порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на гро-мадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяль-ності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів грома-дян. Також стаття 153 Кодексу передбачає відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення насе-лених пунктів: знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в населе-них пунктах, невживання заходів для їхньої охорони, а також самовільне перенесення до інших місць під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, – тягнуть за собою накладення штрафу на грома-дян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома-дян і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушеннями правил благоустрою варто вважати порушення норма-тивних актів:
- Закону України «Про благоустрій у населених пунктах»;
- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вiд 17.02.2011 № 3038-VI;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 1.08.2006 № 1045 «Про затвер-дження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах»;
- Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій»;
- Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України»;
- Наказу Мінжитлокомунгоспу «Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень» вiд 12.05.2009 № 127;
- Правил благоустрою м. Києва, затверджених Рішенням Київської місь-кої ради від 25.12.2008 № 1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва».
34
Загальні висновки і рекомендаціїМіським комунальним підприємствам з утримання зелених насаджень:1. В багатьох країнах розроблено низку заходів для адаптації населення
міст до підвищення температури в літні періоди (Massey, 2012). До них належать:
• метеорологічні спостереження;
• підвищена готовність міських служб, що опікуються захистом здоров’я жителів;
• сповіщення населення;
• зміни в організації міського простору.
2. Одним із важливих елементів адаптації є збільшення зелених рослинних насаджень, які затінюють темні теплопоглинаючі поверхні (землю, ас-фальтові покриття), перешкоджаючи їхньому перегріванню. Крім того, вони створюють специфічний мікроклімат, регулюючи температурний режим, зменшуючи кількість пилу у повітрі, утримуючи атмосферну во-логу, поглинаючи вуглекислий газ в процесі життєдіяльності (Bowler et al., 2010; Qiu et al., 2013).
3. Оскільки вітчизняними науковцями (Левон, 2004) виявлено невиправдано бідний асортимент деревних рослин в зелених насадженнях міст, особли-во в озелененні вулиць і автомагістралей, а також з’ясовано, що наявними нині у колекціях ботанічних садів і дендропарків України деревними рос-линами можна істотно збагатити таксономічний склад насаджень, необ-хідно збільшувати різноманіття видів, що саджають в містах
4. Щодо видового складу насаджень, газометричні та тепловізійні дослі-дження виявили переваги та недоліки окремих видів дерев. Найбільш стійкими (толерантними) до впливу високих температур виявилися тополя, гіркокаштан і акація. Але через пірамідальну форму тополя не забезпечує достатнього затінення і охолодження поверхні. Враховуючи структуру і форму крони акації можна зробити висновок, що цей вид буде забезпечувати затінення гірше, ніж гіркокаштан. Достатнє затінення за-безпечує також клен, проте він виявився вразливим до теплового стресу. З огляду на це, найбільш ефективним видом для зниження температури можна вважати гіркокаштан. Він активно поглинає вуглекислий газ і ви-діляє воду протягом літньої спеки, створюючи потужне затінення.
5. У разі гіркокаштана для досягнення рівномірного охолодження тери-торії проективне покриття має складати 70%, що відповідає 1 дереву на 15 метрів за діаметра крони 8–12 м.
35
6. За літньої спеки дерева мають нижчу температуру поверхні в порівнян-ні з газонами, тому при виборі типу озеленення перевагу слід надавати деревним насадженням.
7. Під час озеленення прибудинкової смуги передбачати можливість вер-тикального озеленення стін південної та південно-східної орієнтації; під час будівництва зони проїздів і тротуарів використовувати бетонні по-криття замість асфальтових; для обладнання майданчиків для відпочин-ку використовувати бетонні покриття або ґрунтові з додаванням піску або деревної стружки (Артамонов, 2013).
Законодавчим органам влади:1. Ані законодавство про містобудування, ані законодавство про благо-
устрій у населених пунктах не враховують потреб адаптації зелених зон до глобальної зміни клімату; натомість саме законодавство у сфері бла-гоустрою та містобудування є тією сферою, в межах якої можливим є адаптувати озеленені території та зелені насадження у населених пунк-тах до нових кліматичних умов: зробити їх здатними більш ефективно виконувати екологічні функції за глобальних змін клімату.
2. Норм озеленення, викладених в Державних будівельних нормах, мають дотримуватись усі організації, діяльність яких пов’язана з озелененням, в тому числі – забудовники. Саме до них в першу чергу потрібно адресу-вати вимоги з дотримання рівня озеленення в житлових районах. Багато житлових районів та місць загального користування м. Києва зазнають впливу високої температури протягом літньої спеки. Це викликано саме недотриманням норм озеленення. В багатьох відносно нових житлових масивах фактичне озеленення становить 5–15% від площі замість про-писаних 25%. До них можна зарахувати Троєщину, Позняки, Оболонь та окремі новобудови по всьому місту. Крім того, норма 25% озеленення не забезпечує повного усунення некомфортних температур (>30°C). Для адаптації до ефектів змін клімату рекомендований рівень озеленення: 35-40%.
3. До Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, що регламентують параметри посадкового матеріалу для озеленення міст, доцільно вносити правки щодо породного складу дерев, більш стійких до нових та динамічних кліматичних умов. Доціль-ним було б внести зміни до Правил, що будуть спрямовані на збереження природної рослинності, рослинного опаду, листя та мертвої деревини на ділянках зелених зон, що знаходяться в природному стані; збереження дуплистих дерев та інших оселищ дикої фауни. Вказані теми можуть стати окремими нормативами та регламентуватись.
36
4. Закон України «Про благоустрій у населених пунктах»: у разі затвер-дження єдиного закону, що поєднає в собі всі норми чинних нині підза-конних актів у сфері зелених зон, частину вимог ЗУ «Про благоустрій у населених пунктах» доцільно буде перенести у новий закон. Також до-цільно було б доповнити ст. 28 Закону обов’язковістю обліку насаджень, що виросли самосівом, та поширювати дію закону на них, аналогічно до насаджень, створених штучно.
5. Правила благоустрою м. Києва: попри продуманість Правил, контроль за їхнім дотриманням покладено на орган, що є головним розпорядником як самих зелених зон, так і насаджень. Контроль за дотриманням цих ви-мог здійснюють районні комунальні підприємства з утримання зелених насаджень та комунальні підприємства лісопаркового господарства КО «Київзеленбуд». Тож, необхідним є впровадження механізму зовніш-нього контролю за виконанням Правил. При цьому в якості незалежного інструмента контролю за станом зелених насаджень може бути впрова-джено космічний моніторинг за матеріалами високого просторового роз-різнення.
37
Перелік літературних джерел1. Артамонов Б.Б. (2013). Аналіз впливу мікрокліматичних зон на процеси
кліматоутворення у містах в умовах глобальної зміни клімату. Науко-вий вісник НЛТУ України, 23,13 133–137. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23
2. Горный В.И., Лялько В.И., Крицук С.Г., Латыпов И.Ш., Тронин А.А., Филиппович В.Е., Станкевич С.А., Бровкина О.В., Киселев А.В., Дави-да Т.А., Лубский Н.С., Крылова А.Б. (2016). Прогноз тепловой реакции городской среды Санкт-Петербурга и Киева на изменение клима-та (по материалам съемок спутниками EOS и Landsat). Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. 2016. Т. 13. № 2. С. 176–191 http://d33.infospace.ru/d33_conf/sb2016t2/176-191.pdf , DOI: 10.21046/2070-7401-2016-13-2-176-191
3. Левон Ф.М. (2004). Біолого-екологічні основи створення зелених наса-джень в умовах урбогенного і техногенного середовища. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподар-ських наук, Львів.
4. Леснік О.М., Гірс А. (2015). Аналіз забезпечення населення міста Києва зеленими насадженнями. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природок ористування України. Серія: Лісівництво та де-коративне садівництво, 216, 15–21 http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2015_216(1)__4
5. Станкевич С.А., Филиппович В.Е., Лубский Н.С., Крылова А.Б., Крицук С.Г., Бровкина О.В., Горный В.И., Тронин А.А. (2015). Интеркалибрация методов восстановления термодинамической температуры поверх-ности урбанизированной территории по материалам тепловой косми-ческой съёмки. Український журнал дистанційного зондування Зем-лі, 7, 12–21. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ukjdzz_2015_7_4.pdf
6. Філіпович В.Є., Крилова Г.Б. (2014). Дослідження теплового поля м. Киє-ва за даними космічного зондування в ІЧ-діапазоні як складової аналізу екологічного стану урбанізованої території. Збірник наукових праць 13 Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуаціях», Київ, 16–28. http://itgip.org/wp-content/uploads/2013/11/Book_small.pdf
7. Шевченко O., Власюк О., Ставчук І., Ваколюк М., Ільяш О., Рожкова А. (2014). Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна. Кліматичний фо-
38
рум східного партнерства, Робоча група громадських організацій зі змі-ни клімату. http://climategroup.org.ua/wp-content/uploads/2014/07/ukraine_cc_vulnerability.pdf
8. Bowler, D.E., Buyung-Ali, L., Knight, T.M., and Pullin, A.S. (2010). Urban greening to cool towns and cities: A systematic review of the empirical evidence. Landscape and Urban Planning 97, 147–155. http://dx.doi.org/10.1016/j.landurbplan.2010.05.006.
9. Georgi, N., Tzesouri, A. (2008). Monitoring Thermal Comfort in Outdoor Urban Spaces for Bioclimatic Conditions Environment. 1st WSEAS International Conference on landscape architecture, Algarve, Portugal, 98–103. http://www.wseas.us/e-library/conferences/2008/algarve/LA/13-588-398.pdf
10. Herrington, L.P., Vittum, J.S. (1977). Human Thermal Comfort in Urban Outdoor Spaces. Proceedings of the conference on metropolitan physical environment, Upper Darby, PA, USA, 130-138. http://www.nrs.fs.fed.us/pubs/gtr/gtr_ne25/gtr_ne25_130.pdf
11. Luke Howard, The climate of London, deduced from Meteorological observations, made at different places in the neighbourhood of the metropolis, 2 vol., London, 1818-20
12. Jylha, K., Fronzek, S., Tuomenvirta, H., Carter, T.R., and Ruosteenoja, K. (2008). Changes in frost, snow and Baltic sea ice by the end of the twenty-first century based on climate model projections for Europe. Climatic Change, 86, 441–462. http://link.springer.com/article/10.1007%2Fs10584-007-9310-z
13. Massey, E.E. (2012). Experience of the European Union in Adaptation to Climate Change and its Application to Ukraine. Report of OSCE. http://www.osce.org/secretariat/93302?download=true.
14. Qiu, G., Li, H., Zhang, Q., Chen, W., Liang, X., and Li, X. (2013). Effects of Evapotranspiration on Mitigation of Urban Temperature by Vegetation and Urban Agriculture. Journal of Integrative Agriculture, 12, 1307–1315. http://dx.doi.org/10.1016/S2095-3119(13)60543-2
15. Rabiatul, A. N., Sabarinah, S. A., Azni Z. A. (2013). Adaptive Outdoor Thermal Comfort at an Urban Park in Malaysia. Journal of Asian
39
Behavioural Studies, 10, 1–15. http://fspu.uitm.edu.my/cebs/images/stories/cebs/jabsv3n10mayjune2013c1.pdf
16. Spangenberg, J., Shinzato, P., Johansson, E. and Duarte, D. (2008). Simulation of Influence of Vegetation on Microclimate and Thermal Comfort in the City of San Paolo. SBAU, Piracicaba 2, 1–19. http://www.revsbau.esalq.usp.br/artigos_cientificos/artigo36.pdf
17. Stankevich, S.A., Filippovich, V.E. (2013). Infrared satellite imaging for the study of urban heat islands in Ukraine. Proceedings of 8th International Green Energy Conference (IGEC-8), Kiev, 219–223. http://www.academia.edu/23405138/Infrared_Satellite_Imaging_for_the_Study_of_Urban_Heat_Islands_in_Ukraine
40
Ця публікація була підготована за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю Українського
Екологічного Клубу «Зелена Хвиля» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що
відображає позицію Європейського Союзу.
Наклад 80 примірників.
Розповсюджується безкоштовно.
