1

ЗМІСТ

Вітальне слово ........................................................................................... 2

Історія кафедри кримінології

та формування харківської наукової школи ............................................. 3

Науково-педагогічний склад кафедри кримінології

та кримінально-виконавчого права ........................................................... 7

Сучасний склад кафедри ........................................................................ 20

Науково-дослідна робота кафедри ........................................................ 44

Навчально-методична робота кафедри ................................................. 52

«Без краваток» ........................................................................................ 54

2

ШаНоВНІ колеги!

Пропонуємо Вашій увазі інформаційне видан-ня, присвячене 50-річчю утворення кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Історія нашої кафедри бере свій початок у далекому 1966 р., коли викладачі кафедри кримінального права, кримінального проце-су і криміналістики Л. М. Сугачов, Л. Є. Орел, З. М. Оніщук, А. П. Копейченко і Ю. П. Зубарєв утворили новий колектив – першу в колишній УРСР кафедру кримінології та виправно-тру-дового права. За півсотлітній період діяль-ності відбулося формування наукової школи кримінології і кримінально-виконавчого пра-ва та кращих традицій нашого колективу. Се-ред останніх найбільш цінними є наступність поколінь, самовіддана робота над фаховою підготовкою юристів-випускників нашого Університету. Окрім цього, з наших лав вийшов воїн-захисник Державного суверенітету та незалежності України В. Ф. Оболенцев, який у складі 5 бригади Національної гвардії України у 2015-2016 рр. брав участь у проведенні антитерористичної операції. Підтримую-чи нашого колегу, кафедра залучилася до волонтерської діяльності.

У ювілей кафедри хочу низько вклонитися і щиро подякувати нашим Учителям, справу яких ми гідно продовжуємо, а саме: І. М. Даньшину, А. Ф. Зелінському, В. В. Голіні, В. М. Трубнікову, А. Х. Степанюку, О. Г. Кальману та іншим науков-цям, під керівництвом яких члени кафедри захистили кандидатські і докторські дисертації, а також отримали безцінний досвід викладацької діяльності. Теперішній склад кафедри становить сплав досвіду і молодості, мудрості та ентузіазму. Наш колектив включає 4 професори, 9 доцентів і 6 асистентів. Середній вік викладачів кафедри становить 44 роки.

Надбанням колективу є опубліковані наукові праці, підготовлені науково-педа-гогічні кадри та проведені емпіричні дослідження. Викладачами кафедри опублі-ковано 65 монографій, 40 навчальних посібників, підручників, науково-практич-них коментарів, словників, довідників, понад 3 000 наукових статей і тез наукових доповідей, проведено понад 50 прикладних досліджень.

За час існування кафедри її викладачі захистили 7 докторських та 38 кандидат-ських дисертацій. Частина з випускників аспірантури плідно працює на кафедрі над примноженням кращих традицій колективу кафедри та Університету.

Приймаючи поздоровлення, щиро дякуємо нашим друзям і колегам з України та інших держав за багаторічну тісну співпрацю й підтримку наших теперішніх та майбутніх ініціатив та проектів.

З любов’ю до кафедри та Університету,Богдан Головкін

завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права

3

Кафедру кримінології та виправно-трудового права (з червня 2000 р. – кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права) створено у 1966 р. Це була

перша в Україні кафедра кримінології. Її першими співробітниками стали ви-кладачі, які до цього працювали на кафедрах кримінального права, криміналь-ного процесу і криміналістики, серед них кандидати юридичних наук, доценти Л. М. Сугачов, Л. Є. Орел, З. М. Оніщук, А. П. Копейченко і асистент Ю. П. Зуба-рєв. Крім того, до її складу увійшла навчально-допоміжна лабораторія з вивчення причин і розробки заходів попередження злочинності, якою керував А. В. Сен-чин. У різні періоди кафедру очолювали:

із 1 вересня 1966 р. кандидат юридичних наук, доцент Л. М. Сугачов, який був першим завідувачем кафедри (наказ № 239 від 5 липня 1966 р.);

із 1972 р. – професор І. М. Даньшин;

упродовж 1989–1993 рр. – професор В. М. Трубніков;

із січня 1994 р. по липень 1996 р. – професор І. М. Даньшин;

із 1996–2015 рр. – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки В. В. Голіна;

із 2015 р. – доктор юридичних наук, професор Б. М. Головкін.

На кафедрі упродовж усього часу її існування працювали: д.ю.н., проф. А. Ф.Зе-лінський, д.ю.н., проф. В. М. Трубніков, к.ю.н., проф. З. М. Оніщук, д.ю.н., проф.

О. Г. Кальман, д.ю.н., проф. Д. В. Задихайло, к.ю.н., доц. А. П. Копейченко, к.ю.н., доц. Л. Є. Орел, к.ю.н., доц. Ю. М. Канібер, к.ю.н., доц. В. М. Харченко, к.ю.н., доц. М. П. Черненок, к.ю.н., доц. О. М. Подільчак, к.ю.н., асис. А. С. Лукаш, а також к.ю.н., с.н.с. М. Г. Колодяжний, д.ю.н., с.н.с. І. С. Яковець за сумісництвом. Зазна-чені науковці зробили свій внесок у формування науково-педагогічної школи кафе-дри кримінології та кримінально-виконавчого права.

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ КРИМІНОЛОГІЇ ТА ФОРМУВАННЯ ХАРКІВСЬКОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ

В. М. Трубніков, завідувач кафедри, разом із першим проректором Харківського юридичного інституту, В. В. Сташисом та іншими представниками адміністрації, закладають фундамент майбутнього спорткомплексу Університету

4

Наукова діяльність здійснювалася переважно за трьома напрямами:

І. Комплексні дослідження проблем злочинності і окремих злочинів та запо-бігання їм;

ІІ. Удосконалення кримінально-виконавчої (пенітенціарної) системи України;

ІІІ. Поглиблене вивчення теоретичних і практичних питань правової статис-тики.

Так, доценти А. П. Копейченко і Л. Є. Орел вивчали питання як боротьби з по-рушеннями правил безпеки та експлуатації автотранспорту, так і умовно-до-

строкового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі. Про-фесор З. М. Оніщук досліджував проблеми кримінально-процесуального права і розробляв теорію судової статистики (з 1983 р. судова статистика переймено-вана у правову статистику).

За період діяльності науковцями кафедри кримінології та кримінально-ви-конавчого права були сформовані власні наукові школи, а саме школи

проф. В. М. Трубнікова, проф. І. М. Даньшина, проф. А. Ф. Зелінського, проф. О. Г. Кальмана, проф. А. Х. Степанюка, проф. В. В. Голіни. Нині відбувається становлення наукових шкіл проф. О. Ю. Шостко, проф. Б. М. Головкіна. На ка-федрі кримінології та кримінально-виконавчого права обговорювалася та була рекомендована до захисту докторська дисертація В.С. Батиргареєвої.

Так, до кола наукових інтересів проф. В. М. Трубнікова входили проблеми теорії і практики соціальної адаптації осіб, які відбули покарання, питання

контролю та нагляду за ними. Значну увагу вчений приділяв також режиму ви-конання покарань і адміністративному нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Головними напрямками досліджень наукової школи, заснованої проф. І. М. Дань-шиним, були проблеми кримінального права (вчення про кримінально-правові

відносини, поняття «злочин», юридична характеристика окремих злочинів та інші аспекти кримінальної відповідальності), кримінології (її предмет, метод та система науки, особистість злочинця, кримінологічна характеристика та окремі види зло-чинів, усталені форми злочинності (професійна, організована та рецидивна злочин-ність) та ін.).

Професор А. Ф. Зелінський вивчав широке коло питань з кримінології та кри-мінальної психології, зокрема, проблеми корисливої злочинної діяльнос-

ті, злочинної мотивації і детермінації злочинної поведінки, рецидиву злочинів, вплив усвідомлених та неусвідомлених структур психіки на вчинення злочину. Науковець запропонував діяльнісний підхід до вивчення злочинної поведінки. Він є одним із перших розробників кримінальної психології.

Предмет наукових інтересів проф. О. Г. Кальмана становили теоретичні про-блеми запобігання злочинності у сфері економіки (корупція, організована

злочинність), боротьба зі злочинністю у сфері господарської і підприємницької діяльності, теоретичні та практичні питання запобігання і протидії службовій злочинності.

5

До сфери наукових пошуків проф. А. Х. Степанюка входять теоретичні пробле-ми кримінально-виконавчого права, імплементація міжнародних стандартів

у кримінально-виконавче законодавство, реформування кримінально-виконавчої системи, вчений також розробляє основи теорії виконання покарань.

Основними напрямками, за якими проводить дослідження проф. В. В. Голіни, є теоретичні і прикладні проблеми кримінології та кримінального права, зо-

крема, питання запобігання злочинності, окремим видам злочинів (бандитизму, тяжкій насильницькій злочинності проти життя і здоров’я особи, злочинності неповнолітніх), проблеми судимості, її погашення та зняття. Значну увагу науко-вець приділяє також формуванню кримінологічної політики, питанням плануван-ня й програмування заходів запобігання злочинності, розробці кримінологічної віктимології. Вченим створено завершену концепцію спеціально-кримінологіч-ного запобігання злочинності, яка відповідає сучасному рівню кримінологічних знань і потреб практики в Україні

Вагомий внесок у формування харківської кримінологічної наукової школи зробили д.ю.н. В. С. Батиргареєва (яка вивчає соціально-правові та кримі-

нологічні проблеми рецидивної злочинності в Україні) і д.ю.н., проф. О. М. Лит-винов (який досліджує соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні).

Професор О. Ю. Шостко вже тривалий час розробляє теорії злочинності не-повнолітніх у зарубіжній кримінології, організовану злочинність та заходи

запобігання їй, антикорупційну діяльність в Україні та світі.

До сфери наукових інтересів проф. Б. М. Головкіна входять питання насиль-ницької злочинності у сімейно-побутовій сфері, корисливої насильницької

злочинності, злочинності неповнолітніх, злочинності у паливно-енергетичній сфері, латентності злочинів та протидії корупції.

Сьогодні колектив кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, перейнявши естафету від своїх засновників та вчителів, динамічно і всебічно

розвивається. На сучасному етапі науковці вивчають наступні проблем: методо-логічні засади дослідження злочинності; визначення поняття «злочинність» у су-часній кримінології; методологічні питання визначення ціни злочинності; особис-тість злочинця та його суспільна небезпека; віктимізація жертв латентних злочинів; теоретичні засади застосування синергетичної парадигми в кримінології; теорія та практика використання системного методу у кримінології; спеціально-криміно-логічне запобігання злочинності; участь громадськості у запобіганні злочинності; запобігання корупції в Україні; теоретичні і практичні підходи до протидії корупції й організованій злочинності в США; поняття «корпоративна злочинність» за кримі-нальним законодавством України та зарубіжних країн; злочинність у сфері інтелек-туальної власності; злочинність серед неповнолітніх; кримінологічна характеристи-ка та запобігання обігу контрафактної продукції в Україні; кримінологічні проблеми запобігання злочинам у сфері телекомунікаційних та інформаційних технологій; облік та статистична звітність в органах кримінальної юстиції; джерела криміналь-но-виконавчого права; правове регулювання виконання покарання у виді арешту; правовий статус засудженого; особливості відбування покарання неповнолітніми

6

особами жіночої статі; соціально-виховна роботи із засудженими до позбавлення волі; забезпечення права засудженого на звільнення. Активно формується і напо-внюється власна наукова бібліотека кафедри.

Головну роль у підтриманні певного рівня навчально-методичної роботи і діло-водства кафедри відіграє її лаборантський склад. Відомо, що від сумлінного

ставлення лаборантів до своїх обов’язків залежить якісне функціонування усіх ланок кафедри. У різні роки завідуючими лабораторією кафедри працювали Ф. С. Брусиловська, Л. Ф. Явникова, а з 1996 р. по теперішній час – Ю. Г. Бойко. Лаборантами працювали: М. Е. Жак, О. В. Лихоліт, С. О. Губанова, С. І. Шмат-ченко, М. О. Маршуба, Л. В. Дягілєва, О. В. Ткачова, І. В. Карасюк, а з 2014 р. і дотепер старшим лаборантом є К. С. Ізосімова.

Контакти кафедри:

м. Харків, 61024, вул. Пушкінська, 77, корпус А, аудиторія № 89,

тел. (057) 704-92-62, kriminology@nulau.edu.ua,

контактні особи

Ізосімова Ксенія Сергіївна – ст. лаборант,

Бойко Юлія Григорівна – зав. лабораторією.

7

НАУКОВО-пЕДАГОГІчНИй СКЛАД КАФЕДРИ КРИМІНОЛОГІЇ ТА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВчОГО пРАВА

Колектив кафедри глибоко шанує викладачів, які свого часу зробили вагомий внесок у розвиток кафедри.

Даньшин Іван МиКолайович(1923–2011)

Доктор юриДичНих Наук, профеСор, завідувач кафедри кримінології та виправно-

трудового права (нині – кримінології та кримінально-виконавчого права) у 1972–1988 рр. та 1994–1996 рр.

Народився 4 жовтня 1923 р. у с. Стариці Вовчанського р-ну Харківської обл.

Брав участь у Великій Вітчизняній війні з 1942 р. до її закінчення (Степовий, Калінінський, 1-й та 2-й Прибалтійські та 2-й Український фронти), був ко-

мандиром гармати. За участь у боях нагороджений трьома орденами Червоної Зірки, Вітчизняної Війни І ступеня, «За мужність», двома медалями «За відвагу» і ще 17 воєнними нагородами.

У 1949 р. закінчив Харківський юридичний інститут. Після цього 12 років був на практичній роботі.

У 1961–1964 рр. навчався в аспірантурі Харківського юридичного інститу-ту на кафедрі кримінального права і процесу; з 1964 по 1965 р. – асистент

цієї ж кафедри; 1965–1967 рр. – старший викладач; у 1967р. був призначений заступником декана заочного, а у 1968р. вечірнього факультету інституту. У 1968 р. став доцентом кафедри кримінального права.

Протягом п’яти років (1968–1973) працював проректором інституту з наукової роботи. У 1972 р. обраний завідувачем кафедри кримінології та виправно-

трудового права, яку очолював до 1988 р., цю посаду обіймав також з 1994 по 1996 рр. З 1996 р. – професор кафедри кримінології та кримінально-вико-навчого права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудро-го. Упродовж 1996–1998 рр. працював за сумісництвом заступником директора НДІ вивчення проблем злочинності Академії правових наук України.

У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію «Хуліганство та заходи щодо його ліквідації у СРСР», у 1975 р. – дисертацію «Загальні питання кримі-

нально-правової охорони громадського порядку» на здобуття наукового сту-пеня доктора юридичних наук. Вчене звання професора присвоєно у 1978 р.

8

До сфери наукових інтересів І. М. Даньшина входили питання кримінального права (вчення про кримінально-правові відносини, поняття «злочин», юридич-на характеристика окремих злочинів та інші аспекти кримінальної відповідаль-ності), кримінології (її предмет, метод та система науки, особистість злочинця, кримінологічна характеристика та окремі види злочинів, теоретичні проблеми кримінології, усталені форми злочинності та ін.).

Іван Миколайович підготував 5 докторів наук, а саме: В. М. Трубнікова (1991), В. В. Голіну (1992), В. І. Шакуна (1996), О. Г. Кальмана (2004), О. А. Марти-

ненко (2007), а також 12 кандидатів наук, серед яких членами кафедри є: О. Г. Кальман (1986), О. Ю. Шостко (1997), О. В. Лисодєд (1999), В. Ф. Обо-ленцев (2001), М. Ю. Валуйська (2002), О. М. Подільчак (2005), Є. П. Гайво-ронський (2009).

Автор близько 200 наукових праць, у тому числі 8 персональних монографій («Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву» (1971);

«Уголовно-правовая охрана общественного порядка» (1973); «Характеристика, общее понятие и система преступлений против общественного порядка» (1974); «За преступление – наказание» (1975); «Преступность: понятие, общая харак-теристика, причини и условия» (1988); «Введение в криминологическую науку» (1998); «Усталені форми злочинності» (2002), «Общетеоретические проблемы криминологии» (2005).

Як співавтор І. М. Даньшин брав участь у написанні 6 колективних моногра-фій, серед них «Правова система України: історія, стан та перспективи»

у 5-ти томах. Співавтор підручників «Кримінологія: Загальна та Особлива час-тини» (2003, 2-ге видання 2009).

У 2000 р. І. М. Даньшин посів перше місце в номінації «Викладач фундамен-тальних дисциплін» обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі

імена».

У червні 2000 р. присвоєно почесне звання «Заслужений професор Націо-нальної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого».

У 2002 р. став лауреатом премії імені Ярослава Мудрого в номінації «За ви-датні заслуги в розвитку правової науки».

У 2005 р. нагороджений орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня.

Крім того, І. М. Даньшин був член-кореспондентом Національної академії пра-вових наук України. До 2005р. виконував обов’язки заступника академіка-

секретаря відділення правових наук кримінального циклу АПрН України, член Президії Кримінологічної асоціації України, редакційних колегій двох наукових журналів («Проблеми законності», «Вісник Академії правових наук України»).

Помер у 2011 р.

9

ЗелІнсьКий анатолІй ФеоФанович(1925–2002)

Доктор юриДичНих Наук, профеСор

Народився 2 червня 1925 р. у с. Салькове Гайворон-ського р-ну Кіровоградської обл.

На початку Великої Вітчизняної війни працював ро-бітником на заводі, а з 1943 р. по 1957 р. проходив

службу в лавах Радянської Армії, одночасно був студен-том. У 1957 р. закінчив Куйбишевський факультет Всесоюзного юридичного заочного інституту за спеціальністю «Правознавство». З 1957 р. по 1959 р. – слідчий, старший слідчий райвідділу і міськвідділу органів внутрішніх справ Кіровоградської обл., одночасно був викладачем Одеської середньої спеці-альної школи міліції до 1960 р. Упродовж 1960–1963 рр. працював старшим слідчим УВС Одеського облвиконкому. З 1963 р. остаточно перейшов на ви-кладацьку роботу і був викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри кримінального права Вищої слідчої школи МВС СРСР.

У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Значення норм кримінально-го права для попередження злочинів». Після переїзду в м. Харків у 1975 р.

протягом 20 років працював на кафедрі кримінології і кримінально-виконавчого права Харківського юридичного інституту.

У 1979 р. захистив докторську дисертацію «Рецидив злочинів: структура, зв’язки, прогнозування». У 1980 р. йому було присвоєно вчене звання професора.

У 1995 р. переїхав до м. Київ, де працював старшим помічником Генерального прокурора України і викладав кримінологію в різних навчальних закладах.

Його наукові інтереси охоплювали широкий спектр питань із різних галузей знання кримінального права, кримінології, статистики, зокрема: рецидивні

злочини, питання корисливої та агресивної поведінки, кримінальної психології тощо. Професором А. Ф. Зелінським були розроблені концептуальні засади те-орії злочинної діяльності.

Підготував 2 кандидати юридичних наук на кафедрі, а саме Л. П. Оніку (1986), В. М. Харченко (1992), і п’ятьох за межами кафедри кримінології та кримі-

нально-виконавчого права.

Автор і співавтор понад 150 публікацій, серед них 10 монографій, курси лекцій, навчальні посібники. Найбільш відомими є монографії: «Про деякі закономір-

ності у чергуванні злочинів при рецидиві» (1970), «Співучасть у злочині» (1971), «Взаємозв’язок злочинів у рецидиві» (1974), «Кваліфікація повторних злочинів» (1976), «Рецидив злочинів та особистість рецидивіста» (1980), «Рецидив злочи-нів: структура, зв’язки, прогнозування» (1980), «Структура злочинної поведінки рецидивістів» (1980), «Усвідомлюване і неусвідомлюване у злочинній поведінці» (1986), «Детермінація злочину» (1994), «Вандалізм» (1996), «Кримінальна психо-логія» (1999), «Кримінологія» (1996, 2000).

10

Він був одним із перших кримінологів України, хто двічі видав курс лекцій і на-вчальний посібник з кримінології (1996, 2000).

Нагороджений чотирма медалями і нагрудними знаками за бездоганну служ-бу в органах внутрішніх справ.

Помер А. Ф. Зелінський у 2002 р.

онІщУК Захар Михайлович(1916–1997)

каНДиДат юриДичНих Наук, профеСор.

Народився 24 березня 1916 р.

Закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут (м. Москва).

Науково-дослідна діяльність професора З. М. Оніщука спочатку була пов’язана з кримінально-процесуальним правом.

Асистент кафедри кримінального права та кримінального процесу з 1962 р., з 1966 р. – доцент.

У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Следователь в Советском уго-ловном процессе».

Із переходом на кафедру кримінології та виправно-трудового права до кола наукових інтересів входили проблеми правової статистики. Читав курс «Радян-

ська судова статистика».

Ним підготовлено і опубліковано понад 50 наукових праць.

Із 1996 р. – професор кафедри.

Упродовж кількох років роботи в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого займався адміністративною роботою, спочатку

виконував обов’язки заступника декана денного відділення, а згодом декана вечірнього факультету.

З. М. оніщук – ветеран Великої Вітчизняної війни, мав численні бойові нагороди.

Помер З. М. Оніщук 1 серпня 1997 р.

11

КопейченКо анатолІй павлович(1927-1984)

каНДиДат юриДичНих Наук

У 1962–1964 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі кримінального права та процесу.

З 1964 по 1966 рр. – асистент цієї кафедри, а почина-ючи з 1966 р. працює старшим викладачем кафедри

кримінології.

У 1968 р. виконував обов’язки доцента кафедри кримінології.

Захист дисертації на здобуття ступеня кандидата юридичних наук відбувся у 1967 р., темою якої була «Борьба с нарушением правил безопасности дви-

жения и эксплуатации автотранспортных средств в СССР».

а. п. Копейченко вдало поєднував науково-педагогічну діяльність із практич-ною, працюючи викладачем, адвокатом та головою Чернівецької обласної про-куратури.

До сфери наукових інтересів входили проблеми виконавчо-трудового права (нині – кримінально-виконавчого права), з огляду на це викладав курс лек-

цій із зазначеної дисципліни.

КальМан олеКсанДр ГриГорович(1952–2013)

Доктор юриДичНих Наук, профеСор.

Народився 24 листопада 1952 р. в м. Запоріжжя.

У 1978 р. закінчив Харківський юридичний інститут.

Протягом 1978–1979 рр. був стажером прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя. З 1979 р. працював на кафедрі кримінології та кримінально-

виконавчого права на посадах асистента, старшого викладача. З 1995 р. – до-цент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію «Кримінологічна характеристи-ка, детермінація та попередження зґвалтувань». Вчене звання доцента при-

своєно у 1995 р. З 1999 р. по 2001 р. навчався у докторантурі.

12

З 2001 р. по 2007 р. – завідувач відділу загальної теорії кримінології та кримі-нологічних досліджень Інституту вивчення проблем злочинності імені акаде-

міка В. В. Сташиса Академії правових наук України.

У 2004 р. захистив дисертацію «Злочинність у сфері економіки України: те-оретичні та прикладні проблеми попередження» на здобуття наукового

ступеня доктора юридичних наук. З 2004 р. – професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Головними напрямками його наукових досліджень були теоретичні проблеми попередження злочинності у сфері економіки (корупція, організована зло-

чинність).

На кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права підготував одно-го кандидата юридичних наук В. В. Пивоварова. Також його учнями були

Т. Є. Дунаєва, С. С. Мирошніченко.

Опублікував понад 150 наукових праць. Найважливіші з них: «Правова статис-тика» (1998), навчальний посібник «Кримінологія. Особлива частина» (1999,

у співавт.), «Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кри-мінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми)» (2001, у співавт.), «Словник кримінологічних і статистичних термі-нів» (2001), «Статистичний облік і звітність у правоохоронних органах України» (2002), «Кримінологія: Загальна та Особлива частини» (2003, у співавт.), «Кримі-нологічні проблеми прогнозування економічної злочинності, планування і коор-динації заходів боротьби з нею» (2003), «Стан та головні напрямки попереджен-ня злочинності в Україні: теоретичні і прикладні проблеми» (2003).

Був членом ревізійної комісії Кримінологічної асоціації України, Спілки юристів України, член вченої ради Інституту вивчення проблем злочинності Академії

правових наук України, редакційних колегій журналу «Економіка та право», збір-ника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю».

З 2000 р. по 2002 р. був керівником авторського колективу проекту «А» науково-дослідної програми Академії правових наук України та Інституту юстиції Депар-

таменту юстиції США, упродовж 2002–2003 рр. – старшим стипендіатом-дослід-ником Харківського центру вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого і Центру з вивчення транснаці-ональної злочинності і корупції при Американському Університеті (м. Вашингтон).

Нагороджений премією МВС України «За розвиток науки, техніки та освіти» ІІ ступеня (2003).

У 2007 р. О. Г. Кальман звільнився з Національної юридичної академії України у зв’язку з переїздом до м. Київ.

З 2007 р. працював у Національній академії прокуратури України, а з 2008 р. обіймав посаду завідувача кафедри кримінально-правових дисциплін.

Помер О. Г. Кальман 19 грудня 2013р.

13

сУГачев леонІД МиКолайович(1923–1972)

Народився у 1923 р. в м. Харків у сім’ї робітника.

У червні 1941 р. закінчив з відзнакою середню школу.

У цьому ж році втупив до Чкаловського училища Зем-ської Артилерії, яке закінчив у березні 1943 р.

З 1944 р. по 8 травня 1945 р. безпосередньо брав участь у Вітчизняній війні. У червні 1945 р. нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та ор-

деном Червоної Зірки.

У вересні 1946 р. вступив до Харківського юридичного інституту.

У 1948 р. Л. М. Сугачев став Сталінським стипендіатом.

У 1955 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юри-дичних наук з теми «Ответственность за оскорбление по советскому уго-

ловному праву».

орел лаЗарь ЄвтихиЄвич(1909–1974)

Народився 21 листопада 1909 р. в с. Дем’янівка Обо-лонського району Полтавської області. Був активним

учасником Великої Вітчизняної війни.

1932–1935 рр. навчався у Харківському юридичному ін-ституті.

1935–1939 рр. – аспірант кафедри кримінального права Харківського юридичного інституту.

З вересня 1939 р. по вересень 1946 р. – викладач кафедри кримінального права та процесу Харківського юридичного інституту. Викладацьку діяль-

ність поєднував із роботою в Харківській прокуратурі.

З 1945 р. – директор Харківської юридичної школи.

Починаючи з 1968 р. обіймав посаду виконуючого обов’язки доцента кафедри кримінології (нині – кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права).

14

Нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.».

Працював над дисертаційним дослідженням на тему «Условно-досрочное освобождение от лишения свободы по Советскому уголовному праву», яке

успішно захистив у 1966 р., диплом про присудження наукового ступеня канди-дата юридичних наук отримав у 1967 р.

З 1969 р. працював доцентом кафедри кримінології та виправно-трудового права.

харченКо вІталІй МиКолайович(1963–2010)

Народився 8 червня 1963 р.

З 1984 р. по 1989 р. навчався в Харківському юри-дичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського (нині –

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), по закінченні якого йому була присвоєна ква-ліфікація юриста.

У 1992 р. закінчив аспірантуру Української юридичної академії та захистив дисертацію на присвоєння вченого ступеня кандидата юридичних наук

зо темою «Роль предварительного заключения в достижении целей наказания, назначенного в виде лишения свободы».

Працював у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого з 22 жовтня 1992 р. по 22 квітня 2010 р. на посадах асистента кафедри кри-

мінології та виправно-трудового права, доцента (з 1 серпня 1994 р.).

Був деканом військово-юридичного факультету, а до цього заступником де-кана слідчо-криміналістичного факультету.

трУБнІКов василь Михайлович

Доктор юриДичНих Наук, профеСор, нині завідувач кафедри кримінально-правових

дисциплін харківського національного університету ім. В. Н. каразіна

Народився 12 березня 1942 р. в с. Ворониці Лазорків-ського (нині Оржицького) р-ну Полтавської обл.

З 1959 р. по 1962 р. – студент Донецького інду-стріального технікуму. У 1962–1965 рр. проходив

службу в лавах Радянської Армії. У 1969 р. закінчив Харківський юридич-ний інститут. З 1969 р. по 1973 р. був співробітником лабораторії кафедри

15

кримінального права, а упродовж 1973–1975 рр. навчався в аспірантурі ін-ституту.

У 1975 р. захистив кандидатську дисертацію «Кримінальна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду», а у 1991 р. – докторську

дисертацію «Соціальна адаптація звільнених від покарання (правовий і соціаль-но-психологічний аналіз)». У 1992 р. присвоєно вчене звання професора.

З 1975 р. по 2001 р. працював асистентом, доцентом, професором кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права. У 1989–1993 рр. обіймав по-

саду завідувача кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права. Про-тягом 1996–1998 рр. за сумісництвом був завідуючим сектором в Інституті ви-вчення проблем злочинності Академії правових наук України.

2001–2003 рр. – професор кафедри кримінального права та кримінології Національ-ного університету внутрішніх справ. З 2003 р. – завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного універси-тету ім. В.Н. Каразіна, заступник декана юридичного факультету з наукової роботи.

Наукові інтереси В.М. Трубнікова становлять проблеми теорії і практики соціаль-ної адаптації осіб, які відбули покарання, питання контролю та нагляду за ними.

Підготував 5 кандидатів юридичних наук.

Опублікував близько 200 робіт, у тому числі 10 монографій (у співавт. – 4), є автором і співавтором підручників із кримінально-виконавчого права.

Важливіші праці В.М. Трубнікова: «Соціальна адаптація звільнених від відбуван-ня покарання» (1991), «Загальна теорія соціальної адаптації звільнених від від-бування покарання (правовий і соціально-психологічний аналіз кримінально-виконавчої політики з реабілітації засуджених)» (2002), «Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній» (2003).

Член спеціалізованої вченої ради Національного університету внутрішніх справ (м. Харків).

Нагороджений медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1965); нагрудним знаком «За відмінну службу в МВС» (1979).

ЗаДихайло ДМитро вІтольДовичДоктор юриДичНих Наук, профеСор, завідувач кафедри господарського права

Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого

З 1984 р. по 1986 р. працював на кафедрі кримінології та ВТП стажером-дослідником.

З 1986 р. по 1989 р. навчався в аспірантурі кафедри кримінології та ВТП.

16

У 1990 р. під керівництвом професора І. М. Даньшина захистив кандидатську дисертацію за темою «Кримінологічне дослідження розкрадань державного

майна на підприємствах молочної промисловості».

З листопада 1989 р. по січень 1992 р. працював асистентом кафедри кримі-нології та ВТП.

У 1992 р. перейшов на кафедру правових основ підприємництва та фінансо-вого права.

Вчене звання доцента присвоєно у 1995 р.

У квітні 1996 р. призначено на посаду завідувача кафедри господарського права.

У 2004 р. присвоєно вчене звання «Заслужений працівник освіти України».

У 2013 р. захистив докторську дисертацію на тему «Правові засади форму-вання та реалізації економічної політики держави», а у 2014 р. присвоєно

вчене звання професора.

Підготував трьох докторів та 32 кандидати юридичних наук.

Також Д. В. Задихайло є автором цілої низки одноосібних та колективних моно-графій: «Актуальні питання господарсько-правового забезпечення інновацій-

ної політики держави» (2006), «Господарсько-правове забезпечення економічної політики держави» (2012), «Галузева економічна політика держави: проблеми правового забезпечення» (2013 р., у співав.), «Інноваційне інвестування в Украї-ні: проблеми правового забезпечення» (2013 р., у співав.), «Засоби та механізми господарсько-правового регулювання» (2013 р., у співав.), «Концептуальні за-сади правового забезпечення інноваційної політики України» (2014).

поДІльчаК ольГа МиКолаївнаДоктораНт НацІоНальНої акаДеМІї

прокуратури україНи, каНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

У 1997 р. закінчила навчання у Харківському державному університеті ім. В.Н. Каразіна, отримала диплом з від-

знакою за спеціальністю «Психологія», у 1999 р. одержала диплом з відзнакою за спеціальністю «Правознавство» Наці-ональної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

17

З 1999 р. по 2001 р. навчалася в аспірантурі на кафедрі кримінології та кримі-нально-виконавчого права НЮАУ під науковим керівництвом д.ю.н., проф., чле-

на-кореспондента Академії правових наук України І. М. Даньшина.

З жовтня 2001 р. по листопад 2006 р. працювала асистентом цієї ж кафедри.

У 2005 р. під керівництвом професора І. М. Даньшина захистила кандидат-ську дисертацію на тему «Мотиви та мотивація злочинів, учинених жінка-

ми», емпірична база дослідження: 380 кримінальних справ, анкетування і пси-хологічне тестування 252 засуджених жінок виправних колоній №№ 34, 44, 54 та контрольної групи. У роботі наведено кримінологічну характеристику зло-чинів, учинених жінками, встановлено типові риси особистості злочинниць, від-значено збільшення кількості злочинів, учинених з корисливих мотивів, а також у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або пре-курсорів, зростання кількості насильницьких злочинів та інші тенденції жіночої злочинності, запропоновано визначення понять «мотиви» і «мотивації злочинної поведінки», досліджено їх різновиди та функції, проаналізовано гендерні осо-бливості та відмінності мотиваційної сфери жінок, які відбувають покарання за вчинений злочин.

У листопаді 2006 р. перейшла на роботу до Національної академії прокурату-ри України.

У січні 2011 р. присвоєно вчене звання доцента.

У березні 2013 р. брала участь у програмі обміну законодавчої гілки влади США під егідою Центру «Відкритий Світ» при Бібліотеці Конгресу США.

З 2014 р. по 2016 р. – професор Національної академії прокуратури України.

У лютому 2016 р. призначена начальником відділу підготовки прокурорів з на-гляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних

провадженнях Національної академії прокуратури України.

З квітня 2016 р. – докторант Національної академії прокуратури України.

Крім того, О. М. Подільчак є автором понад 40 робіт, співавтором низки ко-лективних підручників і посібників: «Прокурорський нагляд за додержанням

законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших приму-сових заходів» (2009), «Проблеми протидії злочинності» (2010), «Прокурорський нагляд за додержанням законів України щодо попередження насильства над дітьми» (2010), «Проблеми кримінально-виконавчого права» (2011) «Проблеми кримінально-виконавчого права» (2015).

Науковий керівник двох здобувачів наукового ступеня кандидата юридичних наук.

18

черненоК МаКсиМ петровичкаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт.

Народився 25 січня 1977 р.

У 2000 р. закінчив з відзнакою Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого, протягом

2000–2003 рр. навчався в аспірантурі академії на кафе-дрі кримінального права.

З 2003 р. працював викладачем кафедри кримінології та кримінально-вико-навчого права, а з 1 вересня 2008 р. обіймав посаду доцента.

У 2004 році ним була захищена кандидатська дисертація за темою «Проблеми теорії та практики виконання майнових покарань».

Має понад 30 друкованих наукових праць у фахових виданнях. Є співавто-ром двох підручників з кримінально-виконавчого права, що були підго-

товлені колективом кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, колективної монографії «Правова система України: історія, стан, перспективи: у 5 т.», тер-мінологічного довідника із застосування кримінально-виконавчого законодав-ства, трьох навчальних посібників, автором монографії «Виконання майнових покарань» (Харків, 2006 р.) та інших публікацій.

З 2013 р. доцент кафедри кримінального права та правосуддя Чернігівського національного технологічного університету.

19

лУКаш анастасІя серГІївнакаНДиДат юриДичНих Наук, аСиСтеНт

Народилася 4 листопада 1982 р. у м. Харків.

У 2004 р. закінчила Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого з відзнакою.

Протягом 2004–2007 рр. навчалася в аспірантурі на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого

права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з відри-вом від виробництва.

У 2007 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Зґвалтування: кримінологічна характеристика, де-

термінація та їх попередження».

З жовтня 2007 р. по червень 2010 р. – асистент кафедри кримінології та кри-мінально-виконавчого права.

У 2010 р. здобула перемогу в програмі академічних обмінів імені Фулбрайта (Fulbright Faculty Development Program) та отримала стипендію на проведен-

ня дослідження в Університеті імені Роджера Уільямса (Roger Williams University) штату Род Айленд у м. Брістоль, США.

З 2011 р. працює в Університеті Цюріха (University of Zurich (UZH)), Швейцарія.

20

ГоловКІн БоГДан МиКолайовичДоктор юриДичНих Наук, профеСор,

завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного

університету ім. Ярослава Мудрого.

Народився 30 березня 1975 р. у с. Ярошівка Черкась-кої області. У 1992 р. закінчив з відзнакою Верхньо-

дніпровський сільськогосподарський технікум.

У 1999 р. закінчив з відзнакою Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого (нині – На-

ціональний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого).

Упродовж 1999–2002 рр. навчався в аспірантурі Національної юридичної ака-демії України ім. Ярослава Мудрого(кафедра кримінології та кримінально-

виконавчого права).

У 2003 р. успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня канди-дата юридичних наук на тему «Сімейно-побутові конфлікти в системі детер-

мінації умисних убивств та тяжких тілесних ушкоджень» (науковий керівник – професор В. В. Голіна).

З 2002 р. по 2006 р. працював на посаді заступника декана денного факуль-тету підготовки кадрів для органів юстиції України.

У 2011 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юри-дичних наук за темою «Теоретичні та прикладні проблеми детермінації і за-

побігання корисливій насильницькій злочинності в Україні» (науковий консуль-тант – професор В. В. Голіна).

Працює на кафедрі з 2003 р. асистентом, а з 2009 р. доцентом. У 2012 р. – професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права з червня 2015 р.

Також Б. М. Головкін працює за сумісництвом на посаді головного наукового співробітника сектору дослідження проблем злочинності та її причин Науко-

во-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Ста-шиса НАПрН України, є членом спеціалізованої вченої ради Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, також членом вченої ради, редакційної колегії фахового збірника на-укових праць «Питання боротьби зі злочинністю» ІВПЗ НАПрН України.

СУчАСНИй СКЛАД КАФЕДРИ

21

Має понад 140 публікацій. Коло його наукових інтересів становить дослі-дження тяжкої насильницької злочинності в сімейно-побутовій сфері, зло-

чинів, вчинених жінками, неповнолітніми, злочинності в паливно-енергетичній сфері, корисливої насильницької злочинності, латентної віктимності, протидія корупції та антикорупційний менеджмент.

Серед його публікацій 6 монографій, з яких 2 – індивідуальні: «Кримінологічні про-блеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-

побутовій сфері» (2004), «Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання» (2011); «Злочинність у паливно-енергетичній сфері Укра-їни: кримінологічна характеристика та запобігання» (2013 р., у співавт.); «Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовної ді-яльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні» (2006 р., у співавт.); «Криміно-логічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті, досвід конкретно-соціологічного дослідження» (2006 р., у співавт.). Крім того, Б. М. Голо-вкін є укладачем навчально-методичного посібника для практичних занять і темати-ки курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінологія» (у співавт.).

Під науковим керівництвом Б. М. Головкіна захищено дві кандидатські ди-сертації (О. В. Новіковим та О. М. Олійником). На даний час є науковим ке-

рівником п’яти аспірантів та здобувачів.

Також Б. М. Головкін є членом Координаційного бюро з проблем кримінології Національної академії правових наук України, входить до складу редакційної

колегії електронного фахового видання «Теорія і практика правознавства».

Постійно бере участь у науково-практичних конференціях та семінарах. По-над 10 разів виступав офіційним опонентом із захисту кандидатських та док-

торських дисертацій.

Під його керівництвом надано численні пропозиції та доповнення до законо-проектів, інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, Верхо-

вного Суду України, Ради національної безпеки і оборони України, центральних та регіональних органів влади.

У 2009 р. був стипендіатом Кабінету Міністрів України, а також нагороджений Почесною грамотою Харківської міської ради за високі досягнення в праці,

високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток правової науки.

У 2012 р. відзначений Почесною грамотою Харківської обласної організації «Союз юристів України», грамотою Головного управління юстиції у Харків-

ській області, став лауреатом премії імені Ярослава Мудрого.

Упродовж 2011–2013 рр. Б. М. Головкін входив до складу Науково-експерт-ної ради при Державній службі України з контролю за наркотиками. Наго-

роджений сертифікатом вдячності від Державної служби України з контролю за наркотиками за видатний внесок у розробку Стратегії державної політики України щодо наркотиків на період до 2020 р.

У 2013 р. став лауреатом премії імені Ярослава Мудрого, отримав Почесну грамоту Союзу юристів України за активну роботу та вагомий особистий

внесок у розбудову правової держави, зміцнення законності і правопорядку.

22

У 2016 р. нагороджений Подякою голови Харківської міської ради за високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток науки міста Харків

ГолІна волоДиМир васильовичДоктор юриДичНих Наук, профеСор,

член-кореспондент Національної академії правових наук україни, завідувач кафедри кримінології

та кримінально-виконавчого права 1996–2015 рр.

Народився 28 липня 1935 р. в с. Глобине (нині місто) Глобинського р-ну Полтавської обл.

У 1959 р. закінчив юридичний факультет Ленінград-ського державного університету ім. О. О. Жданова

(нині – Санкт-Петербурзький державний університет). З 1959 р. по 1961 р. пра-цював слідчим Петроградського, старшим слідчим Ленінського райвідділів мілі-ції м. Ленінград. Упродовж 1961–1969 рр. – адвокат, член президії Полтавської обласної колегії адвокатів. У 1969–1972 рр. навчався в аспірантурі Харківсько-го юридичного інституту; з 1972 р. працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права. З 1996 р. – завідувач кафедри, а з 2015 р. – професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, головний науковий співробітник, керівник наукових робіт сектору дослідження проблем запобігання злочинності Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Націо-нальної академії правових наук України.

У 1972 р. захистив дисертацію «Погашення та зняття судимості за радянським кри-мінальним правом» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Докторську дисертацію «Спеціально-кримінологічне попередження злочин-ності (теорія і практика)» захистив у 1994 р. Вчене звання професора при-

своєно в 1996 р.

З 1997 р. В. В. Голіна обіймає посаду головного наукового співробітника, керівника наукових робіт сектору дослідження проблем запобігання зло-

чинності у Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України.

У 2002 р. обрано членом-кореспондентом Національної академії правових наук України. У цьому ж році став старшим стипендіатом Харківського цен-

тру боротьби з організованою злочинністю спільно з Американським Універси-тетом (м. Вашингтон), головним консультантом Центру.

Ним опубліковано понад 300 наукових праць: одноособові і колективні монографій, підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, брошури, коментарі, статті.

Серед них такі: «Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву»

23

(1976); «Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступлений» (1981); «Криминологическая профилактика, предотвращение и пре-сечение преступлений»(1989); «Попередження злочинності правоохоронними ор-ганами» (1991); «Специально-криминологическое предупреждение преступлений» (1992); «Попередження злочинності» (1994); «Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи» (1997); «Злочинності – організовану проти-дію» (1998); «Сучасні проблеми насильницької злочинності проти особи і її поперед-ження»(1999); «Злочини проти особистої волі людини та їх попередження» (2002); «Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соці-ально-правове і кримінологічне дослідження»(2004); «Судимість»(2006); «Криміно-логічна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчиняються не-повнолітніми (2007, у співавт.)»; «Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження)» (2008 р., у співавт.); «Правова система України: історія, стан та пер-спективи». У 5-ти томах (2008, у співавт.), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5-ти т., т. 5 вийшов у 2008 р. (у співавт.), «Запобігання злочинності (теорія і практика)» (2011), «Теоретичні основи забезпечення якості кримінально-го законодавства та правозастосовної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні» (2011 р., у співавт.), «Державне програмування і регіональне планування заходів запобігання злочинності в Україні» (2012 р., у співавт.), «Правова доктрина України: у 5 т.» (2013 р., у співавт.), «Конгрессы ООН по предупреждению преступ-ности и уголовному правосудию» (зб. матер. у співавт., 2013), «Криминологическая характеристика личности несовершеннолетнего корыстно-насильственного пре-ступника в Украине» (2014 р., у співавт.). Співавтор підручників «Кримінологія: За-гальна та Особлива частини» (2003 р., 2-ге видання 2009 р., а 2014 р. за заг. ред. проф. В. В. Голіни). Співавтор підручників і навчальних посібників з кримінології, кримінально-виконавчого права, правової статистики та запобігання злочинності.

Головними напрямками його наукових досліджень є теоретичні і прикладні проблеми кримінології та кримінального права, зокрема, питання запобі-

гання злочинності, окремих видів злочинів, проблеми судимості, її погашення та зняття, державне та регіональне планування, віктимологія та ін.

За підтримки і наукового консультування професора В. В. Голіни підготували та захистили докторські дисертації В. С. Батиргареєва (2010), Б. М. Голо-

вкін (2011) та Т. В. Корнякова (2011). Також В. В. Голіна був науковим керівни-ком 16 кандидатів наук, зокрема: С. Ю. Лукашевича (2001), В. С. Батиргареє-вої (2002), Б. М. Головкіна (2003), О. Ю. Юрченко (2004), І. О. Доброрез (2005), Ш. Ч.-о. Монгуш (2007), А. С. Лукаш (2007), М. Г. Колодяжного (2010), О. С. Ряб-чук (2012), М. Ю. Марченко (2013), К. О. Полтави (2014), Н. В. Сметаніної (2014), М. О. Маршуби (2014), А. В. Бугайця (2015), А. В. Іванова (2015) та ін.

Професор В. В. Голіна – відомий фахівець у галузі кримінології та кримінально-го права, теорії і практики запобігання злочинності та окремим видам злочинів.

Брав участь у підготовці проектів законів України «Про попередження насильства в сім’ї» (2001), «Про боротьбу з тероризмом в Україні» (2002).

Є членом редколегій наукових збірників «Проблеми законності», «Питання боротьби зі злочинністю», членом Координаційного бюро з кримінології

Національної академії правових наук України, спеціалізованої вченої ради На-ціонального юридичного університету ім. Ярослава Мудрого із захисту доктор-

24

ських і кандидатських дисертацій, а також координаційної ради по поперед-женню насильства в сім’ї Харківської обласної ради депутатів.

Нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1989), «Почесною грамотою Кабіне-ту Міністрів України» (2004). У 1995 р. його ім’я занесено до «Золотої книги

Української юстиції». У 2005 р. В. В. Голіна нагороджений «Почесною грамотою Кабінету Міністрів України», а у 2006 р. йому присвоєно почесне звання «Заслу-жений діяч науки і техніки України».

У жовтні 2008 р. проф. В. В. Голіна був нагороджений Почесною грамотою Харківської обласної організації «Союз юристів України» за активну участь

у діяльності Харківської обласної організації Союзу юристів України, сумлінну та плідну працю, високий професіоналізм, компетентність та з нагоди професій-ного свята – Дня юриста. У листопаді 2008 р. його відзначено Почесною грамотою ректора Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого за зна-чні успіхи в навчальній роботі. У жовтні 2009 р. –Почесною грамотою начальника Головного управління МВС України в Харківській області за вагомий особистий внесок у справу боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку і плідну працю.

Крім того, В. В. Голіна – обласний стипендіат у галузі науки ім. В. П. Маслова (2010), має пам’ятний нагрудний знак військово-юридичного факультету НУ

«Юридична академія України імені Яро слава Мудрого» (2011), також є лауреатом Державної премії України у галузі науки і техніки (2011); тричі лауреатом премії іме-ні Ярослава Мудрого (у номінаціях «За видатні досягнення в науково-дослідниць-кій діяльності з проблем правознавства» (2011), «За найкращий підручник ’’Кримі-нологія’’» (2012), «За видатні заслуги в галузі підготовки юридичних кадрів» (2015)).

Також В. В. Голіна нагороджений подякою Голови Харківської державної адміністрації за вагомий внесок у розвиток освіти і науки, підготовку висо-

кокваліфікованих спеціалістів, багаторічну сумлінну працю та активну науково-педагогічну діяльність (2012); дипломом Всеукраїнського видавничого проекту «Науково-освітній потенціал України» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки. Згідно з наказом ДПСУ № 668/ОД-13 від 15.11.2013р. отримав відомчу пам’ятну відзнаку – знаком «Державна пенітенціарна служба України», згодом (30.06.2015р.) вручено почесний знак (орден) ІІІ ступеня за за-слуги перед університетом; почесний знак (орден) ІІ ступеня з нагоди ювілею (28.07 2015р.); має відомчі відзнаки, почесні грамоти, подяки, дипломи.

степанюК анатолІй хоМичДоктор юриДичНих Наук, профеСор,

декан факультету підготовки кадрів для Державної пенітенціарної служби україни

Народився 1 липня 1952 р. у с. Гущенці Калинівського р-ну Вінницької обл.

У 1977 р. закінчив Харківський юридичний інститут. З 1977 р. по 1979 р. працював асистентом кафедри

25

кримінального права. Упродовж 1979–1982 рр. навчався в аспірантурі інституту. З 1982 р. по 1996 р. обіймав посади асистента, старшого викладача, доцента. Протягом 1996–1999 рр. перебував у докторантурі.

З 1999 р. по 2003 р. – доцент, з 2003 р. – професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної юридичної академії України

ім. Ярослава Мудрого, одночасно декан факультету підготовки кадрів для Дер-жавного департаменту України з питань виконання покарань.

У 1983 р. захистив кандидатську дисертацію «Кримінальна відповідальність за виготовлення, збут та розповсюдження порнографічних предметів»,

а у 2002 р. – дисертацію «Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності: теоретико-правове досліджен-ня)» на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.

Головними напрямками його наукових досліджень є теоретичні проблеми кримінального та кримінально-виконавчого права, розробка основ теорії ви-

конання покарань, імплементація міжнародних стандартів у кримінально-вико-навче законодавство, реформування кримінально-виконавчої системи.

Підготував більше 12 кандидатів юридичних наук, серед них: М. В. Рома-нов (2003), М. П. Черненок (2004), О. В. Ткачова (2006), І. С. Яковець (2006),

К. А. Автухов (2012), Т. В. Кам’янець (2013), О. В. Гальцова, Р. Гура та ін.

Опублікував понад 100 наукових праць, зокрема: «Порядок та умови виконан-ня покарань, не пов’язаних із заходами виправно-трудового впливу» (1990),

«Сутність виконання покарань» (1999), «Структура кримінально-виконавчої систе-ми» (2000), «Політика у сфері виконання покарань» (2001), «Теоретичні та практичні проблеми імплементації міжнародних стандартів поводження із засудженими в ді-яльність адміністрації виправно-трудових установ (за результатами моніторингу)» (2001). Співавтор і співредактор підручників «Кримінально-виконавче право Укра-їни» (2005, 2009, 2011, 2015) та науково-практичних коментарів Кримінально-ви-конавчого кодексу України (2005, 2008).

Степанюк А.Х. є членом вченої ради Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, вченої ради Інституту вивчення проблем злочинності

Академії правових наук України, завідуючим сектором проблем кримінально-виконавчого законодавства Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України, головою координаційного бюро з проблем кримінально-виконавчого права відділення кримінально-правових наук НАПрН України.

Член редколегії збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю».

У 1999 р. став лауреатом конкурсу на краще юридичне видання 1998–1999 рр. й удостоєний ІІІ премії Спілки юристів України у номінації «Юридичні мо-

нографічні видання».

У 2005 р. – лауреат премії імені Ярослава Мудрого.

26

шостКо олена юрІївнаДоктор юриДичНих Наук, профеСор

Олена Юріївна Шостко має музичну та юридичну осві-ту: з відзнакою закінчила Харківське музичне учи-

лище ім. Б. Лятошинського та Харківський юридичний інститут.

З 1990 р. по 1993 р. навчалася в аспірантурі з відри-вом від виробництва в Українській юридичній ака-

демії. Упродовж 1993–1999 рр. працювала асистентом, з 2000 р. по 2012 р. – доцентом, а з 2012 р. й дотепер – професором кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного уні-верситету ім. Ярослава Мудрого.

У 1997 р. під керівництвом професора І. М. Даньшина захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Теоретичні пе-

редумови й практика розробки та реалізації програм попередження злочиннос-ті неповнолітніх у США».

З 2007 р. по червень 2014 р. за сумісництвом працювала завідуючою секто-ром дослідження проблем міжнародного співробітництва у сфері боротьби

зі злочинністю Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені В. В. Сташиса НАПрН України. Вчене звання «доцент» присвоєно у 2002 р., «професор» –у 2014 р.

Крім того, О. Ю. Шостко є автором більш ніж 115 наукових праць, зокрема, двох одноосібних монографій, а також п’яти монографій (дві з них – англій-

ською мовою) і п’яти підручників у спів авторстві. Найбільш відомі «Протидія організованій злочинності в європейських країнах» (2009) і колективні моно-графії «Проблеми забезпечення ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні» (2010) та «Проблеми адаптації законодавства України у сфері протидії злочинності до законодавства Європейського Союзу» (2013).

У монографії «Протидія організованій злочинності в європейських країнах» досліджено загальні риси та особливості сучасного стану організованої

злочинності в європейських країнах, нормативно-правові акти Європейського Союзу й Ради Європи та окремих країн із цього питання, діяльність спеціалі-зованих ланок системи кримінальної юстиції із протидії організованій злочин-ності, а також міжнародне інституційне співробітництво. Особливу увагу приді-лено розгляду найефективніших заходів запобігання та протидії організованій злочинності в різних державах Європи, рекомендаціям щодо впровадження позитивного закордонного досвіду в національне законодавство й практичну діяльність українських суб’єктів протидії організованій злочинності.

Брала участь у численних міжнародних програмах обміну науковцями, зо-крема, програмі Державного департаменту США «Проблеми міжнародної

злочинності» (2006), виступала з доповідями на тринадцяти міжнародних кон-

27

ференціях, проведених у США і країнах Європи. Стажувалася в коледжі кримі-нальної юстиції Північно-східного університету (Бостон, США, 1994 р.), Амери-канському університеті (Вашингтон, округ Колумбія, США, 1999 р.).

Робота в бібліотеці Інституту зарубіжного й міжнародного кримінального пра-ва імені Макса Планка (Фрайбург, Німеччина) у 2007 р. дала змогу зібрати

та опрацювати оригінальну літературу для докторської дисертації «Теоретичні та прикладні проблеми протидії організованій злочинності в європейських кра-їнах», яку захистила в січні 2011 р. Науковим консультантом із написання ди-сертації був видатний український учений В. В. Сташис.

Упродовж 2013–2014 рр. як фіналіст програми імені Фулбрайта для науковців проводила дослідження в Центрі вивчення тероризму, транснаціональної

злочинності та корупції (TraCCC) Університету Джорджа Мейсона (Арлінгтон, США) із теми: «Ефективна антикорупційна політика: американський досвід і си-туація в Україні».

З 2005 р. по 2014 р. О. Ю. Шостко брала участь у великому міжнародно-му проекті: була членом експертної групи і національним кореспондентом

від України з підготовки європейського статистичного збірника кримінальної юстиції (European Sourcebook of Crime and Criminal Justice Statistics). Член Єв-ропейського товариства кримінологів (ESC).

Набуті знання О. Ю. Шостко використовує не тільки під час читання лек-цій, проведення семінарських занять, у роботі зі студентами, а й готуючи

висновки, пропозиції, зауваження до проектів законів та інших нормативних актів. Зокрема, низка висновків та узагальнень були скеровані в Раду націо-нальної безпеки й охорони України, їх враховано при підготовці довідки й од-ного з рішень РНБО (акт впровадження результатів науково-дослідної роботи № 2/9-1256-2-5 від 14.06.2010 р.). Крім того, О. Ю. Шостко надавала пропози-ції щодо вдосконалення взаємодії правоохоронних органів України, міжнарод-ного співробітництва та підвищення ефективності діяльності у сфері протидії організованій злочинності (Генеральна прокуратура України), проекту Закону України № 4712 від 16.04.2014 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації положень Кримінального процесуального ко-дексу України» тощо.

У 2001 р. як сертифікований викладач міжнародного проекту «Громадянська освіта» (СЕР) започаткувала проведення щорічних студентських конферен-

цій з кримінології в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Му-дрого. Була організатором трьох таких заходів (2001–2003). Завдяки одержа-ним грантам від «Громадянської освіти» було видано три збірки тез доповідей студентів (2002–2004).

Також О. Ю. Шостко є членом редакційної колегії академічного дайджесту з правових наук Університету Григола Робакідзе (Грузія), раніше була чле-

ном редакційної колегії збірника наукових праць «Проблеми законності» Наці-онального юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю» НДІ ВПЗ НАПрН України.

28

Двічі ставала лауреатом премії імені Ярослава Мудрого (2011, 2012). Багато уваги О. Ю. Шостко приділяє спілкуванню зі студентами в рамках роботи

наукового гуртка з кримінології. Кожного року гуртківці беруть активну участь у студентських конференціях. У 2016 р. 23 студенти гуртка підготували тези.

Під керівництвом О. Ю. Шостко захищено кандидатську дисертацію (М. А. Бі-локонь «Запобігання злочинності неповнолітніх: досвід країн Європейського

Союзу»). Зараз вона є науковим керівником із написання двох дисертацій з ак-туальних тем кримінології.

Бере активну участь у громадській діяльності: у 2014 р. заснувала громад-ську організацію «Всеукраїнська ліга правників проти корупції», яку дотепер

очолює. Одним із важливих напрямків роботи організації є підготовка і адво-кація законопроекту «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам».

лисоДЄД олеКсанДр волоДиМирович

каНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт, декан вечірнього факультету.

Народився 14 червня 1968 р. у с. Мало-Удєбне Крас-ногірського р-ну Брянської області (Росія).

Закінчив у 1983 р. Кислівську середню школу Куп’янського р-ну Харківської області, у 1987 р. – Хар-

ківський технікум молочної промисловості, у 1994 р. – факультет юстиції Української державної юридичної академії, у 1997 р. – аспі-рантуру Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юри-дичних наук за спеціальністю 12.00.08 (кримінальне право і кримінологія;

кримінально-виконавче право) на тему «Кримінологічні проблеми шахрайства» (науковий керівник – професор І. М. Даньшин).

Кандидат юридичних наук з 2000 р., доцент кафедри кримінології і криміналь-но-виконавчого права з 2003 р., декан вечірнього факультету Національного

юридичного університету ім. Ярослава Мудрого з 2004 р. і по теперішній час.

Упродовж 2000–2004 рр. – голова Ради молодих учених Національної юри-дичної академії України ім. Ярослава Мудрого, член Асоціації молодих уче-

них і спеціалістів м. Харків; у 2003 р. – науковий консультант Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Харківській обласній державній адміністрації; з 2000 р. і по теперішній час – заступник голо-ви профспілкового комітету первинної профспілкової організації Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Сфера наукових інтересів: запобігання окремим видам злочинів, загально-теоретичні проблеми науки кримінально-виконавчого права, правовий ста-

тус засуджених, міжнародні стандарти поводження із засудженими, виконання окремих видів кримінальних покарань.

29

Автор 125 наукових, навчальних і навчально-методичних праць, зокрема, співав-тор чотирьох підручників з кримінально-виконавчого права (2001, 2005, 2011,

2015), трьох підручників з кримінології (2003, 2009, 2014), двох курсів лекцій з кри-мінології (2006, 2007), науково-практичного коментарю Кримінально-виконавчого кодексу України (2008), шести монографій («Злочинність у сфері економіки: про-блеми прогнозування, планування та координації заходів протидії» (2005), «Запобі-гання та протидія злочинності правоохоронними органами України» (2008), «Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі» (2011), «Теоретич-ні та прикладні проблеми соціальної адаптації осіб, звільнених з місць обмежен-ня або позбавлення волі» (2013), «Правова доктрина України» (2013, т. 5), «Права та законні інтереси засуджених до позбавлення волі в умовах реформування Дер-жавної кримінально-виконавчої служби України» (2015)), автор бібліографічного довідника з кримінології (2003), низки статей, тез та інших праць з актуальних про-блем боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку держави і суспільства.

Перший стипендіат іменної стипендії для молодих вчених з гуманітарних наук імені В. Н. Каразіна Харківської обласної державної адміністрації (2001); ла-

уреат премії імені Ярослава Мудрого Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (2012).

Нагороджений почесними грамотами Національної юридичної академії Украї-ни ім. Ярослава Мудрого (2002), Харківської обласної організації профспілки

працівників освіти і науки (2005), Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України (2005), Головного управління юстиції у Харківській області (2010), Харківської обласної державної адміністрації (2013 р.), Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України (2015), Харківської міської ради (2016); дипломом Національної юридичної академії України ім. Яро слава Мудрого (2005); а також подяками голови Харків-ської обласної державної адміністрації (2011), територіального управління Дер-жавної судової адміністрації України у Харківській області (2012).

оБоленцев валерІй ФеДорович

каНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт, заступник директора Інституту підготовки кадрів

для органів юстиції україни

Народився 2 березня 1971 р. у м. Харків.

У період з 1989 р. по 1991 р. брав участь у миротвор-чих операціях на територіях міжнаціональних кон-

фліктів у республіках колишнього СРСР (Нагорний Ка-рабах, Південна Осетія, Придністров’я).

У 1996 р. закінчив слідчо-криміналістичний факультет № 3 Національної юри-дичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

У 2001 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юри-дичних наук на тему «Актуальні проблеми латентної злочинності», з 2008 р.

працює доцентом кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

30

У серпні 2013 р. призначений заступником директора Інституту підготовки ка-дрів для органів юстиції України.

З липня 2015 р. по травень 2016 р. брав участь у антитерористичній операції на сході України. Учасник бойових дій.

Автор понад 70 наукових публікацій, 7 монографій, одного авторського курсу лекцій з проблем кримінології. Співавтор більше ніж 10 науково-методичних

видань. Розробив методику системного аналізу злочинності та системи запобі-гання їй. Найважливіші наукові напрацювання викладені у монографіях: «Латентна злочинність: проблеми теорії та практики попередження» (2005), «Правовідносини як об’єкти правової охорони: сутність та кількісні характеристики (за матеріала-ми статей розділів 1-6 Особливої частини Кримінального кодексу України)» (2007), «Базові засади системного аналізу злочинності та віктимізації в Україні» (2016), «Базові засади системного аналізу запобігання злочинності в Україні» (2016).

Наукові інтереси В. Ф. Оболенцева становлять: проблеми латентної злочин-ності, злочинності неповнолітніх, системний аналіз злочинності та віктиміза-

ції в Україні, запобігання злочинності.

У 2013 р. нагороджений медаллю «20 років незалежності Гагаузької Республі-ки» уряду Гагаузької Молдавської Республіки.

У 2015 р. нагороджений відзнакою «Незалежність України III ступеня».

У 2016 р. отримав порядку Харківської обласної ради за вагомий особистий вне-сок у становлення правової держави, зміцнення законності та правопорядку,

захист конституційних прав і свобод.

Є координатором проектів волонтерської допомоги постраждалим у зоні проведення антитерористичної операції.

пивоваров волоДиМир волоДиМирович

каНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт, Доктор фІлоСофІї (Ph.D.)

Народився 7 лютого 1970 р.

У 1995 р. закінчив з відзнакою Національну юридич-ну академію України.

Протягом 1995–1998 рр. навчався в аспірантурі академії на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права. За успіхи під час навчання в аспірантурі був

відзначений стипендією Президента України. Також отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, має досвід практичної роботи у цій галузі.

31

У 2004 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Податкова і кредитно-фінансова злочинність: кримінологічна характеристика та попередження».

Викладачем кафедри працює з 1998 р., з них на посаді доцента з вересня 2008 р.

З грудня 2010 р. став членом об’єднаної вченої ради Інституту підготовки ка-дрів для органів прокуратури України.

Куратор роботи Юридичної клініки Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Керівник наукового студентського гуртка з кримінології, який з початку 2012 р. діє протягом всього навчального року. Інтернет-сайт гуртка: https://

criminolog.wordpress.com.

Автор понад 50 наукових публікацій, у тому числі монографії «Взаємодія орга-нів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ»

(2006) та навчального посібника «Взаємодія слідчого з органами дізнання при провадженні досудового слідства у кримінальних справах» (2008 р., у співавт.). Співавтор підручників та навчально-методичних посібників з «Кримінології» (2014) та «Правової статистики» (видання 2009–2015 рр.).

Сучасні напрями досліджень науковця окреслені, зокрема, у таких наукових статтях: Пивоваров В. В. Методологічні передумови математичного моде-

лювання корпоративної злочинності /В. В. Пивоваров // Науковий вісник Хер-сонського державного університету. Серія: Юрид.науки. – 2014. – Вип.3. – Т.3. – С.89–93; Пивоваров В. В. Детермінаційні комплекси корпоративної злочинності [Електронний ресурс] / В. В. Пивоваров // Журнал східноєвропейського права: електрон. наук. фах. вид. – 2015. – № 10. – С. 105–114. – Режим доступу: http://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/ pyvovarov_20.pdf.

До сфери сучасних наукових інтересів входять: економічна злочинність, корпо-ративна злочинність, кіберзлочинність, протидія корупції, суміжні проблеми

політології, психології; кримінологічна політика і політика національної безпеки.

лУКашевич серГІй юрІйовичкаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

Народився 15 квітня 1971 р. в місті Харків у сім’ї служ-бовців.

У 1988 р., після закінчення середньої школи № 123 м. Харків, працював у відділ охорони Дзержинсько-

го районного відділу внутрішніх справ Харкова на по-саді електромонтера охоронно-пожежної сигналізації, у 1989 р. був призваний на військову службу.

32

Звільнившись у запас, у 1991 р., успішно склав вступні іспити і вступив у Хар-ківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського (нині – Націо нальний

юридичний університет ім. Ярослава Мудрого) на факультет підготовки кадрів для МВС СРСР. Під час навчання брав участь у роботі студентських наукових гуртків кафедр цивільного права (керівник гуртка к.ю.н. доц. М. В. Домашен-ко), кримінології та кримінально-виконавчого права (керівник – д.ю.н. проф. І. М. Даньшин).

У 1996 р. успішно закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержин-ського та вступив до аспірантури з відривом від виробництва Національної

юридичної академії України ім. Яро слава Мудрого, після її закінчення у 1999 р. був прийнятий на посаду асистента кафедри кримінології та кримінально-ви-конавчого права.

У 2001 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Кримінологічна характеристика та попередження злочинності засу-

джених в місцях позбавлення волі».

У лютому 2006 р. з посади асистента був переведений на посаду доцента, на якій працює до теперішнього часу.

Упродовж 1996–1999 рр. працював за сумісництвом на посаді молодшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту вивчення проблем

злочинності Академії правових наук України в секторі вивчення злочинності не-повнолітніх і молоді (зав. сектором д.ю.н. проф. В. В. Голіна). Також у 2004–2005 рр. брав участь у дослідженні проблем визначення стратегічних напрямків протидії економічній злочинності як старший науковий співробітник того ж ін-ституту в секторі вивчення злочинності у сфері економіки (зав. сектором д.ю.н. проф. О. Г. Кальман).

З 2012 р. по 2015 р. обіймав посаду наукового співробітника сектору дослі-дження проблем запобігання злочинності Науково-дослідного інституту ви-

вчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України (зав. сектором д.ю.н. проф. В. В. Голіна).

У період жовтня 2007 р. – липня 2013 р. обіймав посаду заступника декана Інституту підготовки слідчих кадрів для МВС України (нині – Слідчо-кримі-

налістичний інститут) Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».

Має більше 40 опублікованих праць наукового та навчально-методич-ного характеру (з них чотири монографії, одна з яких одноособова)

з проблем методології сучасної кримінології, встановлення об’єкта запобі-гання злочинності, визначення стратегічних напрямків державного впливу на злочинність та політики держави із запобігання та протидії злочинності тощо. Є співавтором підручників «Кримінологія» (2009) та «Правова статис-тика» (2009).

33

Нині досліджує сучасні проблеми наукознавства, методологічних підвалин кримінології взагалі та методологічних засад запобігання та протидії зло-

чинності, удосконалення діяльності із запобігання та протидії злочинності й сис-теми управління такою діяльністю.

У 1990 р. нагороджений знаками ВВ МВС СРСР «За відзнаку в службі» I та II ступеня.

У 1991 р. нагороджений почесним знаком ЦК ВЛКСМ «За активну робо-ту з охорони громадського порядку» та почесним знаком дивізії імені

Ф. Е. Дзержинського.

У 2009 р. наказом Міністра внутрішніх справ України нагороджений відзнакою МВС України «За зразкове провадження досудового слідства» І ступеня.

У 2012 р. став лауреатом премії імені Ярослава Мудрого у складі авторського колективу підручника «Кримінологія».

роМанов Михайло васильовичкаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

Народився 2 серпня 1975 р. у м. Харків.

Закінчив у 1997 р Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Пра-

вознавство», отримав кваліфікацію спеціаліст-юрист.

З 1997 р. по теперішній час працює на кафедрі кри-мінології і кримінально-виконавчого права, спочатку

як аспірант, а з 2000 р. як асистент кафедри.

У 2003 р. під керівництвом проф. А. Х. Степанюка захистив кандидатську ди-сертацію на тему «Заходи стягнення, які застосовуються до осіб, засудже-

них до позбавлення волі».

У 2009 р. було присвоєне вчене звання доцент кафедри кримінології та кримі-нально-виконавчого права.

За час наукової діяльності ним опубліковано більше 30 наукових робіт, з яких 4 монографії та 2 підручники для вищих навчальних закладів. Видав автор-

ський конспект лекцій з кримінально-виконавчого права (2015).

Найбільш фундаментальними є монографії: «Дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі» та «Дотримання прав людини у пенітенці-

арній системі України».

34

Протягом більш ніж 10 років співпрацює з правозахисними організаціями, ви-ступаючи експертом з кримінально-виконавчого права, є учасником груп,

які інспектують установи виконання покарань. Крім того, у межах цієї співпраці постійно публікує науково-публіцистичні огляди проблемних моментів кримі-нально-виконавчого права і практики його застосування.

Останні 2 роки бере участь у законотворчій роботі, входячи до робочих груп підкомітету Верховної Ради з питань діяльності Державної пенітенціарної

служби України.

христич Інна олеКсанДрІвнакаНДиДат екоНоМІчНих Наук, ДоцеНт

Народилася 6 серпня 1947 р. у м. Харків.

Трудову діяльність після закінчення середньої шко-ли № 109 у м. Харків розпочала як студентка Хар-

ківського інженерно-економічного інституту у 1965 р., який закінчила з відзнакою у 1970 р., і була зарахована за державним розподілом на посаду інженера науково-

дослідницького сектору даного інституту.

До аспірантури Київського інституту народного господарства ім. Д. С. Корот-ченка зарахована 13 листопада 1972 р., яку успішно закінчила 15 грудня

1975 р.

У 1976 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Статистическое изучение движения и текучести

рабочих кадров в промышленности (на материалах машиностроительных пред-приятий Харьковской области)» у Київському інституті народного господарства ім. Д. С. Коротченка під керівництвом доктора економічних наук, професора І. С. Пасхавера.

З 16 лютого 1976 р. працювала молодшим науковим співробітником у Харків-ському інженерно-економічному інституті.

У зв’язку з обранням за конкурсом з 4 жовтня 1977 р. працює в Харків-ському юридичному інституті (04.10. 1977 р. – 04.09.1981 р. – асистент,

04.09.1981 р. – 22.04.1988 р. – старший викладач), з 22.04.1988 р. – доцент) на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права.

У 1982 р. закінчила заочний факультет Харківського юридичного інституту ім. Ф. Є. Дзержинського.

Успішно працювала також в інших навчальних закладах:

і 1999–2000 навч. р. у Маріупольському гуманітарному інституті ДонНУ;

35

і 2004–2005 рр. і 2005–2006 навч. р. у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна.

З 1990 р. – доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Профорг кафедри протягом багатьох років та голова ревізійної комісії проф-спілкового комітету.

Основними напрямами наукової діяльності є: правова статистика, економіч-на злочинність у сфері паливно-енергетичного комплексу та службова зло-

чинність.

Автор понад 140 наукових праць, із них 4 підручники та 10 навчальних по-сібників.

У 2000 р. нагороджена дипломом лауреата конкурсу на краще юридичне видання навчального посібнику «Правова статистика» (у співавт. з проф.

О. Г. Кальманом).

Нагороджена почесними грамотами:

у 2005 р. Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і на-уки України за активну роботу у профспілці, значний внесок у вирішенні соці-ально-економічних питань в інтересах членів профспілки;

у у 2007 р. керівництва Національної юридичної академії України за сумлін-ну, тривалу, плідну роботу в академії та з нагоди 60-річчя від дня народження та подякою Харківської обласної організації «Спілка юристів України» за підви-щення престижу професії юриста та високий професіоналізм;

у у 2010 р. за високі досягнення у праці, вагомий особистий внесок у розвиток інституту вивчення проблем злочинності;

у у 2012 р. керівництва Інституту вивчення злочинності НАПрНУ імені академі-ка В. В. Сташиса за високі досягнення у праці, вагомий особистий внесок у ви-конання наукових завдань інституту та з нагоди ювілею;

у у 2013 р. профкому університету за багаторічну плідну роботу у профспілці та значний внесок у вирішенні соціально-економічних питань працівників;

у у 2015 р. керівництва Науково-дослідного інституту вивчення проблем зло-чинності імені академіка В. В.Сташиса НАПрН України.

Отримала також подяку Харківського міського голови за сумлінну працю, ви-сокий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток освіти та на-

уки Харківського регіону до Дня університету (2015).

36

онІКа люДМила павлІвнакаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

Народилася 5 січня 1952 р. в м. Горлівка Донецької області.

У 1975 р. закінчила Харківський юридичний інститут ім. Ф. Є. Дзержинського з відзнакою та отримала ди-

плом юриста.

З 1975 р. залишена працювати на кафедрі кримінології та виправно-трудово-го права (нині – кримінології та кримінально-виконавчого права) на посаді

асистента.

Протягом 1977–1980 рр. навчалася в аспірантурі з відривом від виробництва.

У 1980 р. зарахована на посаду асистента кафедри кримінології та виправ-но-трудового права.

У 1987 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Предупреждение рецидива преступлений среди условно осужденных к лишению свободы

с обязательным привлечением к труду».

З 1989 р. працює доцентом кафедри кримінології та кримінально-виконавчо-го права.

Підготувала кандидата юридичних наук О. В. Таволжанського (2014).

Має понад 50 наукових праць у вітчизняних фахових виданнях. Співавтор численних підручників, навчально-методичних посібників та програм.

До сфери наукових інтересів входять проблеми соціальної реабілітації осіб, засуджених до позбавлення волі.

юрченКо ольГа юрІївнакаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

Народилася 9 лютого 1973 р.

У 1995 р. закінчила Національну юридичну акаде-мію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю

«Правознавство».

37

Відразу, у 1995р., стає аспіранткою кафедри кримінології та виправно-трудо-вого права (нині – кримінології та кримінально-виконавчого права). Аспіран-

туру закінчила у 1998 р.

Кандидатську дисертацію на тему «Роль віктимної поведінки потерпілих при вчиненні тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи

в Україні» захистила у 2004 р.

На кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права працює з 1 серп-ня 1998 р., на посаді доцента – з 1 вересня 2007 р.

Автор понад 40 друкованих навчально-методичних і наукових праць. Є спів-автором підручників і навчальних посібників з кримінології і правової ста-

тистики.

Коло наукових інтересів становляться питання віктимології, проблеми захисту жертв злочинів, безпеки дітей у соціальних мережах та Інтернеті.

валУйсьКа Марина юрІївнакаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

Народилася 4 червня 1965 р. у м. Луганськ.

У 1991 р. з відзнакою закінчила Московський народ-ний університет мистецтв за спеціальністю «Дизай-

нерське мистецтво».

У 1995 р. закінчила Національну юридичну академію України ім. Яро слава Му-дрого з відзнако.

У 1998 р. закінчила аспірантуру на кафедрі кримінології на виправно-трудо-вого права (нині – кримінології та кримінально-виконавчого права) та була

прийнята на посаду асистента кафедри.

У 2002 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Кримінологічна характеристика особистості зло-

чинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах».

У 2008 р. присвоєно звання доцента кафедри кримінології та кримінально-ви-конавчого права.

До кола наукових інтересів входять: особистість злочинця, проблеми кримі-налізації особистості, запобігання злочинності в місцях позбавлення волі,

запобігання корупції, запобігання наркозлочинності.

38

З 1995 р. по теперішній час – член шахового клубу Національного універси-тету ім. Ярослава Мудрого. Неодноразово посідала перші місця у міжвузів-

ських змаганнях з шахів у м. Харків у складі збірної команди університету.

Займається художньою творчістю, має цикл скульптур, створених в унікаль-ній авторській техніці з використанням битого скла, пише олією, створює

картини у техніці цифрового живопису, фотоекспромти. Улюблені напрями – постмодернізм, фентезі, літо-арт. Роботи М. Ю. Валуйської були представлені на численних персональних виставках м. Харків, серед яких: виставка цифро-вого та станкового живопису «Дорогоцінний світ Марини Валуйської» у виста-вочному центрі Радмір Експохол (2011), виставка у Харківському літературно-му музеї «Усе дивасніше й дивасніше», присвячена творам Л. Керрола «Аліса у Країні Див» та «Аліса у Задзеркаллі» (2013), виставка у Харківській обласній галереї «Мистецтво Слобожанщини» «Пульс кристала» (2014).

Автор понад 45 наукових публікацій. Бере активну участь у підготовці на-вчально-методичної літератури: співавтор підручників з кримінології, право-

вої статистики та навчально-методичних посібників.

У 2012 р. стала лауреатом премії імені Ярослава Мудрого за підготовку та ви-дання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів

освіти.

тКачова олена вІКторІвнакаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт

Народилася 8 травня 1975 р. в м. Харків у сім’ї служ-бовців.

Професійну діяльність за фахом юриста розпочала після закінчення Національної юридичної академії

України ім. Ярослава Мудрого у 1998 р.

Працює в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» з 1992 р.

З 1992 р. по 2007 р. – лаборант, старший лаборант кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, а з вересня 2007 р. – асистент цієї ка-

федри.

У період з 2002 р. по 2007 р. працювала в секторі проблем кримінально-ви-конавчого законодавства Науково-дослідного інституту вивчення проблем

злочинності імені академіка В. В. Сташиса. За цей час О. В. Ткачовою було про-ведено дослідження в межах фундаментальної теми «Теоретичні проблеми кри-мінальної відповідальності та покарання».

39

У 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Виконання покарань у виді виправних та громадських робіт». У 2007 р. рішенням спеціалізованої

вченої ради Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого присудже-но науковий ступінь кандидата юридичних наук.

З 1 вересня 2012 р. по теперішній час працює на посаді доцента кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права.

Автор понад 35 наукових публікацій, у тому числі й особистої монографії «Ви-конання покарань у виді виправних і громадських робіт». Крім того, вона

бере участь у підготовці навчально-методичної літератури: автор п’яти розді-лів підручника «Кримінально-виконавче право» і розділу підручника «Правова статистика», співавтор навчальних посібників «Особливості діяльності окремих підрозділів кримінально-виконавчої системи», «Документи первинного облі-ку» та є укладачем навчально-методичного посібника для практичних занять з «Кримінально-виконавчого права».

автУхов Костянтин анатолІйовичкаНДиДат юриДичНих Наук, ДоцеНт.

Народився 18 червня 1986 р. у місті Харків.

У 2008 р. закінчив з відзнакою Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого.

З вересня 2011 р. працює асистентом кафедри кри-мінології та кримінально-виконавчого права Націо-

нального юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

З жовтня 2011 р. працює старшим науковим співробітником сектору дослі-дження проблем кримінально-виконавчого законодавства Науково-дослід-

ного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса На-ціональної академії правових наук України.

У 2012 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юри-дичних наук на тему «Виконання покарання у виді арешту», керівник – про-

фесор А. Х. Степанюк.

У 2015 р. отримав вчений ступінь старшого наукового співробітника.

Обіймає посаду голови громадської організації «Центр правової допомоги», основним напрямком діяльності якої є захист прав та законних інтересів

незахищених верств населення.

40

Член спостережної комісії при Харківській обласній державній адміністрації.

Голова Громадської ради при управлінні Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

Має досвід підготовки нормативно-правових актів, підготував вісім законо-проектів, п’ять з яких вже прийняті Парламентом.

Лауреат премії Президента України для молодих вчених у 2014 р. (Указ Пре-зидента України № 936/2014).

Проводить активну наукову діяльність у сфері доктринальних питань джерел кримінально-виконавчого права, аналізу вітчизняних та міжнародних право-

вих актів із питань виконання кримінальних покарань. У 2013 р. затверджено тему докторської дисертації «Джерела кримінально-виконавчого права». Автор понад 70 наукових публікацій з проблематики кримінально-виконавчого права, у тому числі 8 монографій, 14 посібників та підручників.

Має досвід експертної діяльності, зокрема в підкомітеті з питань діяльності Державної пенітенціарної служби Комітету Верховної Ради України з пи-

тань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, в проекті «Поси-лення ролі громадського суспільства у захисті прав уразливих груп засуджених в Україні». Національний експерт Ради Європи в проекті «Подальша підтримка пенітенціарної реформи».

таволжансьКий олеКсІй волоДиМирович

каНДиДат юриДичНих Наук, аСиСтеНт

Народився 6 вересня 1985 р. у смт Фащівка, Антраци-тівського р-ну, Луганської області.

З 2000 р. по 2004 р. навчався у Луганському політех-нічному коледжі. Отримав диплом молодшого спеці-

аліста з відзнакою за спеціальністю «Правознавство».

З 2004 р. навчався у Національній юридичній академії Україні ім. Яро слава Мудрого, у 2008 р. отримав диплом бакалавра з відзнакою, а у 2009 р. за-

кінчив магістратуру з відзнакою.

У 2012 р. закінчив аспірантуру на кафедрі кримінології та кримінально-ви-конавчого права Національного університету «Юридична академія України

імені Ярослава Мудрого».

41

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі»

захистив у 2014 р.

Автор понад 30 наукових публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, у тому числі і особистої монографії «Соціально-виховна робота із засудже-

ними до позбавлення волі» (2015).

Науковими інтересами О. В. Таволжанського охоплені проблеми соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі, питання протидії зло-

чинності тощо.

сМетанІна наталІя волоДиМирІвнакаНДиДат юриДичНих Наук, аСиСтеНт

Народилася 12 вересня 1988 р. у смт. Приазовське Запорізької області.

У 2010 р. з відзнакою закінчила факультет підготовки кадрів для органів юстиції Національного юридич-

ного університету ім. Ярослава Мудрого, після чого на-вчалася в аспірантурі на кафедрі кримінології та кримі-нально-виконавчого права Національного юридичного

університету ім. Ярослава Мудрого.

У 2014 р. під керівництвом доктора юридичних наук, професора В. В. Голі-ни успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук на тему «Теоретичне уявлення про злочинність в пострадян-ській кримінології».

З 2013 р. по теперішній час працює викладачем кафедри кримінології та кри-мінально-виконавчого права Національного юридичного університету ім.

Ярослава Мудрого.

У червні 2015 року брала участь у якості тренера (надавала викладацькі по-слуги з читання курсу лекцій та проведення практичних занять (Тренінгів)

для спеціальних курсів підготовки працівників патрульної служби (м. Харків) із дисциплін «Професійна етика», «Корупція: протидія та відповідальність» і «Протидія торгівлі людьми».

У 2016 р. проходила науково-педагогічне стажування на тему «Інновацій-ні освітні технології: досвід Європейського Союзу та його впровадження

в процес підготовки юристів» у м. Братислава, Словацька Республіка (факуль-тет права Пан’європейського університету).

Автор понад 35 наукових публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, у тому числі і особистої монографію «Наукові підходи до теорії злочиннос-

ті у сучасній українській кримінології» (2016).

42

Сферою наукових інтересів є питання визначення ціни злочинності, віктимо-логії, запобігання торгівлі людьми, насильству в сім’ї та корупційним злочи-

нам, а також дослідження проведення антикорупційної експертизи норматив-но-правових актів та їх проектів.

новІКов олеГ волоДиМировичкаНДиДат юриДичНих Наук, аСиСтеНт

Народився 15 січня 1989 р. в м. Красноперекопськ АР Крим.

У 2006 р. вступив до Національної юридичної академії України ім. Яро слава Мудрого, і в 2011 р. отримав

диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Право-знавство».

З 2011 р. по 2014 р. навчався в аспірантурі Національного університету «Юри-дична академія України імені Ярослава Мудрого».

З жовтня 2014 р. – асистент кафедри кримінології та кримінально-виконав-чого права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

У 2015 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Кримінологічна харак-теристика та запобігання злочинності у сфері інтелектуальної власності»

(науковий керівник – д.ю.н., доц. Б. М. Головкін).

Має понад 20 наукових публікацій у фахових наукових виданнях. До кола на-укових інтересів входять: проблема запобігання злочинності у сфері інте-

лектуальної власності; захист інформації та протидія кіберзлочинності.

Член Міжвідомчої робочої групи з питань законодавчого забезпечення сфери боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин та прекурсорів.

Брав участь у підготовці патрульних Національної поліції України у м. Харків.

КУлиК Катерина ДМитрІвнааСиСтеНт

Народилася 8 квітня 1991 р. у м. Харків.

У 2013 р. закінчила Національний університет «Юри-дична академія України імені Ярослава Мудрого»

за спеціальністю «Правознавство», отримала ступінь магістра права з відзнакою.

43

З 2013 р. по 2016 р. – аспірантка кафедри кримінології та кримінально-вико-навчого права, а з 2016 р. – асистент цієї кафедри.

Під керівництвом доц. М. Ю. Валуйської закінчила роботу над кандидатською дисертацією на тему «Кримінологічна характеристика та запобігання роз-

бещенню неповнолітніх в Україні». В рамках дослідження опубліковано понад 10 наукових праць.

З 2012 р. по 2013 р. – консультант Юридичної клініки при Національному уні-верситеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», а з 2013 р.

по сьогоднішній день – помічник куратора даного структурного підрозділу.

Проводить практичні заняття з дисциплін «Кримінологія», «Кримінально-ви-конавче право» та «Правова статистика».

шУМІло ольГа олеКсІївнааСиСтеНт

Народилася 2 січня 1992 р. у м. Харків.

Закінчила у 2013 р. Національний університет «Юри-дична академія України імені Ярослава Мудрого»

за спеціальністю «Правознавство», отримала ступінь магістра права з відзнакою.

У 2013 р. приєдналася до колективу кафедри кримінології і кримінально-ви-конавчого права, спочатку як аспірант, а з 2016 р. – асистент кафедри.

Під керівництвом проф. В. В. Голіни закінчила роботу над кандидатською дисертацією на тему «Кримінологічна характеристика та запобігання жор-

стокому поводженню з тваринами». У рамках дослідження опубліковано понад 10 наукових праць.

За сумісництвом працює юристом Харківського обласного комітету профспі-лок і волонтером громадської організації Amnesty InternationalUkraine.

Веде практичні заняття з дисциплін «Кримінологія», «Кримінально-виконавче право», «Правова статистика», а також «International Criminal Law» в рамках

спільної магістерської програми Університету «International Law» з Університе-том Миколаса Ромеріса (м. Вільнюс, Литва).

44

Кафедрою проводяться наукові дослідження з актуальних проблем криміно-логії та кримінально-виконавчого права.

У 70-80-х рр. ХХ ст. члени кафедри вивчали загальнотеоретичні проблеми розвитку кримінологічної науки та науки виправно-трудового права, питан-

ня боротьби і запобігання злочинності, напрацювання понятійного апарату на-уки кримінально-виконавчого права, становлення і розвитку харківської школи кримінології та кримінально-виконавчого права в цілому.

У 90-х рр. ХХ ст. на кафедрі значна увага приділяється розвитку окремих кри-мінологічних теорій, інститутів кримінально-виконавчого права, проведенню

прикладних наукових досліджень окремих форм злочинності, видів (груп) злочи-нів для віднайдення дієвих заходів запобігання їм. Професором І. М. Даньшиним були розроблені концептуальні засади розвитку кримінологічної науки, проф. А. Ф. Зелінським – теорія злочинної діяльності, проф. В. В. Голіною – концепція спеціально-кримінологічного запобігання злочинності, проф. В. М. Трубніковим – концепція соціальної адаптації звільнених від покарання, проф. А. Х. Степаню-ком – концепція кримінально-виконавчої діяльності органів і установ виконання покарань. Були проведені кримінологічні дослідження організованої, профе-сійної, рецидивної, податкової, кредитно-фінансової злочинності, злочинності в місцях позбавлення волі, латентної злочинності, тяжких насильницьких зло-чинів проти життя і здоров’я особи, злочинів проти власності, міжнародного до-свіду запобігання злочинності неповнолітніх, соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній тощо.

У 2000-х рр. науковці кафедри зосередилися на дослідженні злочинності у сфері економіки, службової, тяжкої корисливо-насильницької, жіночої зло-

чинності, злочинності неповнолітніх, досвіду протидії організованій злочинності у європейських країнах, а також на запобіганні корупції, окремим видам злочи-нів (злочинів проти волі, честі та гідності особи, злочинів, пов’язаних із незакон-ним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, конт-рабанди культурних цінностей та ін.), насильства у сім’ї, проблемах виконання

Склад кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, 2009 рік

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА КАФЕДРИ

45

X міжвуз. наукова студентська конференція з кримінології та кримінально-виконавчого права «Сучасні стратегії запобігання і протидії злочинності в Україні (пам’яті професора Івана Миколайовича Даньшина)» 26 листопада 2011 р.

окремих видів кримінальних покарань (штраф, конфіскація, громадські роботи, виправні роботи, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі), втіленні міжнародних стандартів у практику діяльності органів і установ вико-нання покарань, виправленні і ресоціалізації засуджених, удосконаленні право-вого статусу засуджених тощо.

У 2010-2015 рр. кафедрою досліджувались проблеми поняття «злочинність» у су-часній кримінології, використання системного методу в кримінології, теоретич-

них засад застосування синергетичної парадигми у кримінології, корпоративної злочинності, злочинності у сфері інтелектуальної власності, паливно-енергетичній сфері, корисливої злочинності на залізничному транспорті, окремих видів злочинів у Збройних Силах України, автотранспортних злочинів, державного і регіонального програмування та планування запобігання злочинності, запобіжного впливу кримі-нального законодавства на засуджених, а також віктимологічні аспекти латентної злочинності, питання виконання кримінальних покарань у виді арешту та обмежен-ня волі, правового регулювання реалізації соціально-виховного напрямку діяльності адміністрації установ виконання покарань, дотримання прав засуджених в устано-вах виконання покарань, ефективності діяльності Державної кримінально-виконав-чої служби України тощо.

Результати цих досліджень у різні роки знайшли своє відображення у кандидат-ських і докторських дисертаціях, монографіях, науко-практичних і навчальних

посібниках, аналітичних довідках, інформаційних листах, законопроектній робо-ті, виступах на конференціях та інших наукових заходах. Так, за час існування на кафедрі було захищено 7 докторських (І. М. Даньшин (1975), В. М. Трубніков (1991), В. В. Голіна (1994), А. Х. Степанюк (2002), О. Г. Кальман (2004), Б. М. Голо-вкін (2011), О. Ю. Шостко (2011)) та 38 кандидатських дисертацій: Н. С. Чефранова (1975), О. Г. Кальман (1986), Л. П. Оніка (1986), Д. В. Задихайло (1990), Ю. М. Ка-нібер (1991), В. М. Харченко (1992), О. Ю. Шостко (1997), О. В. Лисодєд (1999), В. Ф. Оболенцев (2001), С. Ю. Лукашевич (2001), М. Ю. Валуйська (2002), В. С. Ба-тиргареєва (2002), А. О. Яровий (2002), Б. М. Головкін (2003), М. В. Романов (2003), В. В. Пивоваров (2004), О. Ю. Юрченко (2004), М. П. Черненок (2004), О. М. По-дільчак (2005), І. О. Доброрез (2005), О. В. Ткачова (2006), І. С. Яковець (2006), Ш. Ч.-о. Монгуш (2007), А. С. Лукаш (2007), С. С. Мірошниченко (2007), Є. П. Гай-воронський (2009), О. С. Рябчук (2012), К. А. Автухов (2012), М. А. Білоконь (2013), Т. В. Кам’янець (2013), К. О. Полтава (2014), Н. В. Сметаніна (2014), М. О. Мар-шуба (2014), О. В. Таволжанський (2014), О. В. Новіков (2015), О. М. Олійник (2015), А. В. Бугаєць (2015), А. В. Іванов (2015). Науковими керівниками більш ніж

46

30 дисертацій виступали професори кафедри. Зокрема, проф. І. М. Даньшин підго-тував 12 кандидатів юридичних наук, проф. В. В. Голіна – 16, проф. А. Х. Степанюк – 12, проф. А. Ф. Зелінський – 2, проф. Б. М. Головкін – 2, проф. О. Ю. Шостко – 1. За наукової консультації проф. В. В. Голіни підготували та захистили докторські дисертації В. С. Батиргареєва (2010), Б. М. Головкін (2011), Т. В. Корнякова (2011). Науковим консультантом по захисту докторських дисертацій В. М. Трубнікова (1991), В. В. Голіни (1994), В. І. Шакуна (1996), О. А. Мартиненка (2007), О. Г. Каль-мана (2004) був проф. І. М. Даньшин, І. С. Яковець – проф. А. Х. Степанюк.

Результати досліджень кафедри опубліковані у низці авторських монографій: «Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву» (1971,

І. М. Даньшин); «Уголовно-правовая охрана общественного порядка» (1973, І. М. Даньшин); «Погашение и снятие судимости по советскому уголовному пра-ву» (1979, В. В. Голіна); «Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозиро-вание)» (1980, А. Ф. Зелінський); «Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении» (1986, А.Ф. Зелінський); «Социальная адаптация освобожденных от отбывания наказания» (1990, В. М. Трубніков); «Специально-криминологи-ческое предупреждение преступлений» (1992, В. В. Голіна); «Введение в крими-нологическую науку» (1998, І. М. Даньшин); «Сущность исполнения наказания» (1999, А. Х. Степанюк); «Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис)» (2002, І. М. Даньшин); «Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні (теоретичні та прикладні проблеми)» (2003, О. Г. Каль-ман); «Дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі» (2004, М. В. Романов); «Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом» (2004, В. В. Голіна); «Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері» (2004, Б. М. Головкін); «Латентна злочинність: проблеми теорії та практики поперед-ження» (2005, В. Ф. Оболенцев); «Общетеоретические проблемы криминоло-гии» (2005, І. М. Даньшин); «Виконання майнових покарань» (2006, М. П. Черне-нок); «Судимість» (2006, В. В. Голіна); «Попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі» (2006, С. Ю. Лукашевич); «Правоотношения как объекты правовой охраны: содержание и количественные характеристики» (2007, в 4-х кн., В. Ф. Оболенцев); «Зґвалтування: кримінологічна характеристи-ка, детермінація та попередження» (2008, А. С. Лукаш); «Протидія організованій злочинності в європейських країнах» (2009, О. Ю. Шостко); «Виконання пока-рань у виді виправних і громадських робіт» (2010, О. В. Ткачова); «Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання» (2011,

Перша всеукраїнська студентська конференція «Теорія і практика віктимології», 2015 рік.

47

Б. М. Головкін); «Виконання покарання у виді арешту: сучасні проблеми орга-нізації та правового регулювання» (2013, К. А. Автухов); «Криминологическая характеристика личности несовершеннолетнего корыстно-насильственного преступника в Украине» (2014, В. В. Голіна, М. О. Маршуба); «Соціально-вихов-на робота із засудженими до позбавлення волі» (2015, О. В. Таволжанський); «Базові засади системного аналізу запобігання злочинності» (2016, В. Ф. Обо-ленцев); «Наукові підходи до теорії злочинності у сучасній українській криміно-логії» (2016, Н. В. Сметаніна).

Члени кафедри брали активну участь й у підготовці колективних (у тому числі між-галузевих та міждисциплінарних) монографій, як-от: «Предупреждение хищений

государственного и общественного имущества» (1988, В. В. Голіна, І. М. Даньшин, А. Ф. Зелінський, Л. П. Оніка, З. М. Оніщук, В. М. Трубніков, І. О. Христич); «Кри-минологическая характеристика преступлений на предприятиях и в организациях агропромышленного комплекса и разработка мер по их предупреждению» (1991, В. В. Голіна, І. М. Даньшин, А. Ф. Зелінський, Л. П. Оніка, З. М. Оніщук, І. О. Хрис-тич); «Сучасні проблеми насильницької злочинності проти особи і її попередження» (2000, В. В. Голіна, С. Ю. Лукашевич, О. Ю. Юрченко); «Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримі-нально-процесуальні та криміналістичні проблеми)» (2001, О. Г. Кальман); «Злочини проти особистої волі людини та їх попередження» (2002, В. В. Голіна); «Правові про-блеми боротьби зі злочинністю» (2002, кн. 2, О. Г. Кальман); «Кримінологічні про-блеми прогнозування економічної злочинності, планування і координації боротьби з нею» (2003, О. Г. Кальман, І. О. Христич); «Злочинність у сфері економіки: пробле-ми прогнозування, планування та координації заходів протидії» (2005, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд, С. Ю. Лукашевич, І. О. Христич); «Взаємодія органів досудового слід-ства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ» (2006, В. В. Пивоваров); «Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретно-соціологічного дослідження» (2006, В. В. Голіна, Б. М. Го-ловкін, О. Ю. Юрченко); «Службова злочинність: теоретичні та практичні питання запобігання і протидії» (2006, О. Г. Кальман, І. О. Христич); «Втілення міжнародних стандартів у практику діяльності кримінально-виконавчої системи України» (2007, А. Х. Степанюк); «Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров’я особи» (2007, В. В. Го-ліна, С. Ю. Лукашевич); «Кримінологічна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчиняються неповнолітніми» (2007, В. В. Голіна, С. Ю. Лука-шевич); «Запобігання та протидія злочинності правоохоронними органами України» (2008, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд, С. Ю. Лукашевич, І. О. Христич); «Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження)» (2008, В. В. Голіна); «Про-блеми забезпечення прав засуджених у кримінально-виконавчій системі України» (2009, М. В. Романов); «Ефективність діяльності органів кримінального пересліду-вання по запобіганню злочинам» (2010, С. Ю. Лукашевич); «Проблеми забезпечен-ня ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні» (2010, О. Ю. Шостко); «Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі» (2011, О. В. Лисодєд, А. Х. Степанюк, І. С. Яковець); «Теоретичні основи забез-печення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфе-рі боротьби зі злочинністю в Україні» (2011, В. В. Голіна, Б. М. Головкін, А. Х. Сте-панюк); «Державне програмування і регіональне планування заходів запобігання злочинності в Україні» (2012, В. В. Голіна, М. Г. Колодяжний, С. Ю. Лукашевич); «Злочинність у паливно-енергетичній сфері України: кримінологічна характеристи-ка та запобігання» (2012, Б. М. Головкін, І. О. Христич); «Проблеми адаптації законо-давства України у сфері протидії злочинності до законодавства Європейського Со-юзу» (2012, О. Ю. Шостко); «Теоретичні та прикладні проблеми соціальної адаптації

48

осіб, звільнених з місць обмеження або позбавлення волі» (2013, К. А. Автухов, О. В. Лисодєд, А. Х. Степанюк, І. С. Яковець); «Правове регулювання застосуван-ня заходів заохочення та стягнення у процесі виконання кримінальних покарань, пов’язаних з ізоляцією засуджених» (2014, К. А. Автухов, І. С. Яковець); «Дотриман-ня прав людини у пенітенціарній системі України» (2015, К. А. Автухов, М. В. Рома-нов, І. С. Яковець); «Права та законні інтереси засуджених до позбавлення волі в умовах реформування Державної кримінально-виконавчої служби України» (2015, К. А. Автухов, О. В. Лисодєд, А. Х. Степанюк, І. С. Яковець); «Сучасна криміналь-но-правова система в Україні: реалії та перспективи» (2015, В. В. Голіна); «Сучасна кримінально-виконавча політика України» (2016, К. А. Автухов) та ін.

Члени кафедри взяли також участь і у написанні таких фундаментальних праць, як «Правова система України: історія, стан та перспективи» (2008,

т. 5, В. В. Голіна, І. М. Даньшин, О. Г. Кальман, М. В. Романов, А. Х. Степа-нюк, М. П. Черненок) та «Правова доктрина України» (2013, т. 5, К. А. Автухов, В. В. Голіна, О. В. Лисодєд, А. Х. Степанюк, О. Ю. Шостко, І. С. Яковець).

За результатами наукових досліджень видано низку науко-практичних та навчаль-них посібників, коментарів, словників, довідників, як-от: «Характеристика, общее

понятие и система преступлений против общественного порядка» (1973, І. М. Дань-шин); «Ответственность за преступления, предусмотренные ст.ст.214 и 2141 Уголов-ного кодекса Украинской ССР» (1974, І. М. Даньшин); «Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности» (1981, В. В. Голіна); «Пре-ступность: понятие и общая характеристика, причины и условия» (1988, І. М. Дань-шин); «Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение престу-плений» (1989, В. В. Голіна); «Криминальная мотивация хищений и иной корыстной преступной деятельности» (1990, А. Ф. Зелінський); «Попередження злочинності правоохоронними органами» (1991, В. В. Голіна); «Порядок і умови виконання пока-рань, не пов’язаних із заходами виправно-трудового впливу» (1991, А. Х. Степанюк); «Социальная адаптация освобожденных от отбывания наказания» (1991, В. М. Труб-ніков); «Методика криминологических исследований» (1992, А. Ф. Зелінський); «Уза-гальнюючі показники і їх застосування у правовій статистиці» (1992, З. М. Оніщук, О. І. Христич); «Криминология (понятие, предмет, задачи и система криминологичес-кой науки)» (1994, І. М. Даньшин); «Режим відбування позбавлення волі в установах виконання покарань» (1994, А. Х. Степанюк, В. М. Трубніков); «Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи» (1997, В. В. Голіна); «Злочин-ності – організовану протидію» (1998, В. В. Голіна); «Научно-практический коммента-рий к Закону Украины “Об административном надзоре за лицами, освобожденными из мест лишения свободы” (1998, В. М. Трубніков); «Словарь криминологических и статистических терминов» (2001, О. Г. Кальман, І. О. Христич); «Бібліографічний довідник з кримінології (1992-2002)» (2003, О. В. Лисодєд); «Закон України “Про по-передження насильства в сім’ї” (науково-практичний коментар)» (2003, В. В. Голіна); «Злочинність неповнолітніх та заходи її попередження в Україні за сучасних умов» (2005, В. Ф. Оболенцев); «Понятийный аппарат современной криминологии (термино-логический словарь)» (2005, О. Г. Кальман, І. О. Христич); «Запобігання злочинності в Україні» (2007, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська); «Науково-практичний коментар Кри-мінально-виконавчого кодексу України» (2008, О. В. Лисодєд, Л. П. Оніка, А. Х. Сте-панюк); «Ефективність діяльності державної кримінально-виконавчої служби України» (2009, А. Х. Степанюк); «Термінологічний довідник із застосування кримінально-ви-конавчого законодавства» (2010, О. В. Лисодєд, М. П. Черненок); «Організація ро-боти персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з підготовки засуджених до звільнення» (2011, А. Х. Степанюк); «Запобігання злочинності (теорія і практика)» (2011, В. В. Голіна); «Документи первинного обліку» (2012, О. В. Ткачова, І. О. Христич); «Звільнення від відбування покарань» (2012, М. В. Романов); «Особли-

49

вості діяльності окремих підрозділів кримінально-виконавчої системи» (2012, К. А. Ав-тухов, О. В. Ткачова, І. С. Яковець); «Кримінально-виконавчий кодекс України: на-уково-практичний коментар» (2012, А. Х. Степанюк, І. С. Яковець); «Конгрессы ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию» (2013, В. В. Голіна, М. Г. Колодяжний); «Механізм оптимального виконання покарання у виді позбавлен-ня волі» (2013, К. А. Автухов, І. С. Яковець); «Організаційно-правові засади діяльності Державної пенітенціарної служби України в установах виконання покарань» (2013, К. А. Автухов, І. С. Яковець); «Реінтеграційний напрям діяльності персоналу установ виконання покарань» (2013, К. А. Автухов, І. С. Яковець); «Теорії причин злочинності неповнолітніх у сучасній американській кримінології» (2013, О. Ю. Шостко); «Загальні засади діяльності спостережних комісій» (2014, К. А. Автухов, І. С. Яковець); «Резуль-тати дослідження стану реалізації засудженими з числа вразливих груп наданих прав і свобод» (2015, К. А. Автухов, І. С. Яковець), «Реформування органів кримінальної юс-тиції України відповідно до європейських стандартів: концептуальний аналіз» (2015, О. О. Шуміло) та ін.

Низку монографій підготовили і здобувачі кафедри: «Кримінологічна харак-теристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло»

(2003, В. С. Батиргареєва); «Кримінологічна характеристика та попередження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (за матеріалами республіки Крим)» (2006, І. О. Доброрез); «Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл в установи вико-нання покарань» (2006, І. С. Яковець); «Діяльність прокуратури з попередження організованої злочинності» (2008, С. С. Мірошниченко); «Кримінологічна харак-теристика та запобігання автотранспортним злочинам, що пов’язані із загибел-лю людей або тяжким тілесним ушкодженням, в Україні» (2014, К. О. Полтава).

Сьогодні наукові дослідження членів кафедри проводяться у рамках цільової комплексної програми «Теоретичні і прикладні проблеми запобігання зло-

чинності та реформування Державної кримінально-виконавчої служби в Україні» (2016–2020 рр., № 0111u000958). Розпочато і продовжується проведення науко-вих досліджень за темами: «Правова культура і правова свідомість як основа за-побігання корупції в Україні», «Теоретичні і практичні проблеми протидії корупцій-ній злочинності в Україні», «Системний аналіз запобігання злочинності в Україні», «Синергетична теорія запобігання злочинності», «Ціна злочинності», «Корпо-ративна злочинність: визначення, детермінація, запобігання», «Загальні засади теорії криміналізації особистості в кримінології», «Кримінологічна концепція сус-пільної небезпеки особистості злочинця», «Детермінація віктимної поведінки при вчиненні злочинів з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості», «Кримінологічні проблеми запобігання злочинів у сфері телекомунікацій та ін-формаційних технологій», «Кримінологічна характеристика та запобігання обігу контрафактної продукції в Україні», «Джерела кримінально-виконавчого права», «Місце правового статусу засудженого в структурі режиму покарання у виді по-збавлення волі», «Особливості відбування покарання вразливими категоріями за-суджених» та ін.

Завершили дисертаційні дослідження асистенти кафедри К. Д. Кулик, О. О. Шу-міло, над дисертаціями працюють аспіранти А. В. Білецький, В. В. Бойко,

В. В. Бочарова, Д. О. Олійник, здобувачі С. В. Єрмолаєва-Задорожня, О. В. Заїчко, К. С. Ізосімова, І. В. Карташов, О. В. Краснокутський, М. І. Лисенко, В. В. Мокляк, К. О. Павлишин, Т. В. Чабаненко, К. В. Шейко. Молоді науковці вивчають пробле-ми: участі громадськості у запобіганні корупційній злочинності, запобігання теро-ристичній діяльності, злочинам корупційної спрямованості, що вчиняються при

50

перетині державного кордону, перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів, постановлення суддями завідомо неправосудного ви-року, насильницьких злочинів у великих містах, розбещення неповнолітніх, зло-чинів, пов’язаних із вандалізмом, латентних хуліганств, крадіжок, що вчиняються неповнолітніми, жорстокого поводження з тваринами, незаконної порубки лісів, а також міжнародно-правові механізми забезпечення прав засуджених до по-збавлення волі, правову регламентацію виконання покарання у виді позбавлення волі у колоніях мінімального рівня безпеки тощо.

Члени кафедри є постійними учасниками науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів, круглих столів, інших наукових заходів, які прово-

дяться як в університеті, так і далеко за його межами. Кафедра брала безпо-середню участь у підготовці і проведенні таких тематичних наукових заходів, як: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми боротьби зі зло-чинністю у сфері економічної діяльності» (1998), Міжнародна науково-практич-на конференція «Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні» (1999), Науково-практична конференція «Проблеми боротьби з насильниць-кою злочинністю в Україні» (1999), Міжнародний науково-практичний семінар «Фінансова злочинність» (1999), Міжнародний науково-практичний семінар «Кримінальні покарання, альтернативні позбавленню волі» (1999), Міжнарод-ний семінар «Правові, економічні та соціальні проблеми боротьби з корупці-єю в Харківському регіоні» (2000), Міжнародний науково-практичний семінар «Злочини проти особистої волі людини» (2000), Науково-практична конференція «Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності» (2000), Між-народний науково-практичний семінар «Відповідальність посадових осіб за ко-рупційну діяльність» (2001), Науково-практичний семінар «Проблеми поперед-ження службових злочинів у сфері господарської діяльності» (2004), круглий стіл «Державна політика у сфері захисту прав потерпілих від кримінальних пра-вопорушень» (2013), Науково-практичний семінар «Взаємодія державних орга-нів і громадськості у запобіганні та протидії корупції» (2014), круглий стіл «За-безпечення прав людини при виконанні кримінальних покарань» (2014), круглий стіл «Правовий статус засуджених в Україні: реалії сьогодення та перспективи удосконалення» (2015) та ін.

Члени кафедри взяли також участь у наукових конференціях у Білорусії, Бол-гарії, Німеччині, Польщі, Росії, Словаччині, Угорщині, Чехії, Швеції та інших

зарубіжних країнах. Професор О. Ю. Шостко є постійним учасником щорічних конференцій Європейського товариства кримінологів (Іспанія, Нідерланди, Ні-меччина, Польща, Португалія, Фінляндія, Чехія, Швейцарія).

На кафедрі активно розвивається і студентська наука, працюють студентські наукові гуртки з кримінології і кримінально-виконавчого права. Кафедра

першою в університеті започаткувала проведення профільних і тематичних сту-дентських конференцій. Перша така студентська конференція «Кримінологічні проблеми перехідного суспільства» відбулася ще у 2002 р., у 2015 р. була прове-дена вже чотирнадцята конференція «Теорія і практика віктимології», у 2016 р.– п’ятнадцята «Злочинність як суспільна проблема та шляхи її вирішення в Укра-їні», які мали статус всеукраїнських. За результатами усіх конференцій видані збірники тез наукових повідомлень учасників.

Кафедра постійно співпрацює з законодавчими, виконавчими та судовими органа-ми влади. Члени кафедри долучаються до розробки законопроектів, здійснюють

аналіз, надають пропозиції, зауваження до проектів законів, нормативно-правових актів органів виконавчої влади та управління, постанов пленумів вищих судових орга-нів, локальних актів місцевих органів влади та місцевого самоврядування. Зокрема,

51

кафедрою надано пропозиції до проектів законів України «Про організаційно-пра-вові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з корупцією», «Про профілактику злочинності», «Про боротьбу з тероризмом», «Про попереджен-ня насильства в сім’ї», «Про кримінологічну експертизу нормативно-правових актів», «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», «Про запобігання корупції», низки проектів законів щодо внесення змін і доповнень до Кримінально-виконавчого кодексу України (зокрема, щодо гуманізації порядку і умов виконання покарання у виді арешту, покращення умов відбування покарання засуджених, регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, удо-сконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення, удосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем про-живання до засудження або місця постійного проживання родичів, удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів та ін.), Концепції реформування правоохоронних органів України, Дер-жавної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2015 роки, Концепції реалізації державної політики у сфері правопорушень на період до 2015 року, Стра-тегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, Регіональної про-грами запобігання і протидії корупції в Харківській області на 2013-2015 роки та ін.

Кафедра підтримує тісні зв’язки з науковцями інших вищих навчальних закла-дів та науково-дослідних установ: Науково-дослідним інститутом вивчення

проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса, Державним науково-дослід-ним інститутом Міністерства внутрішніх справ України, Інститутом кримінально-виконавчої служби, Харківським національним університетом внутрішніх справ, Національним університетом «Одеська юридична академія», профільними кафе-драми інших провідних вишів країни.

Члени кафедри активно співпрацюють з науковими фаховими виданнями України: проф. В. В. Голіна, Б. М. Головкін, А. Х. Степанюк є членами ре-

дакційної колегії збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю», проф. В. В. Голіна, Б. М. Головкін – наукового видання «Вісник Національної академії правових наук України», проф. В. В. Голіна – електронного наукового видання «Вісник Асоціації кримінального права України», проф. Б. М. Головкін – електронного наукового видання «Теорія і практика правознавства». Професор О. Ю. Шостко гідно представляє цей напрямок наукової діяльності кафедри за межами України: вона є членом експертної групи і національним кореспон-дентом від України з підготовки європейського статистичного збірника кримі-нальної юстиції (European Sourcebook of Crime and Criminal Justice Statistics), членом Європейського товариства кримінологів (ESC), членом академічного дайджесту з правових наук Університету Григола Робакидзе (Грузія).

Науковці кафедри постійно виступають офіційними опонентами при захис-ті кандидатських і докторських дисертацій. Зокрема, проф. І. М. Даньшин

був опонентом 12 докторських і більш ніж 40 кандидатських дисертацій, проф. В. В. Голіна – 6 докторських і 15 кандидатських дисертацій, проф А. Х. Степа-нюк – 1 докторської і 10 кандидатських дисертацій, проф. Б. М. Головкін – 2 док-торських і 9 кандидатських дисертацій.

Професори кафедри В. В. Голіна та А. Х. Степанюк є членами спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 по захисту дисертацій у Національному юридичному

університеті імені Ярослава Мудрого, проф. В. В. Голіна, Б. М. Головкін, к.ю.н. К. А. Автухов – членами ради К 64.502.01 у Науково-дослідному інституті ви-вчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса.

52

Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права забезпечує викла-дання на усіх факультетах і в інститутах університету. Проводиться підго-

товка бакалаврів із навчальних дисциплін «Правова статистика», «Правові за-сади запобігання корупції», магістрів – «Кримінологія», «Кримінально-виконавче право», «Запобігання корупції у приватній сфері (антикорупційний комплаєнс)», «Запобігання корупції у публічній сфері», «Антикорупційний моніторинг: питання організації та проведення», «Запобігання транснаціональній злочинності», «По-передження злочинів», «Правові засади запобігання корупції».

У 2015– 2016 навчальному році кафедра взяла участь в розробці профілю освітньої програми «Юридичний антикорупційний менеджмент» та «Пені-

тенціарна служба». За освітнім ступенем «Магістр» профіль освітньої програми «Пенітенціарна служба» формують такі навчальні дисципліни спеціальної фа-хової підготовки: «Запобігання злочинності в місцях позбавлення волі», «Звіль-нення від відбування покарання», «Особливості діяльності окремих підрозділів кримінально-виконавчої системи», «Практикум з кримінально-виконавчого пра-ва». Доповнюється зазначений профіль переліком навчальних дисциплін за ви-бором студента, а саме: «Забезпечення прав засуджених та осіб, взятих під варту», «Міжнародні стандарти поводження із засудженими», «Правові засади запобігання корупції».

За освітнім ступенем «Магістр» профіль освітньої програми «Юридичний анти-корупційний менеджмент» формують такі навчальні дисципліни спеціальної

фахової підготовки: «Запобігання корупції у публічній сфері», «Запобігання ко-рупції у приватній сфері (антикорупційний комплаєнс)», «Програмування і пла-нування заходів у сфері запобігання корупції», «Міжнародні стандарти протидії транснаціональній корупції». Доповнюється зазначений профіль переліком на-вчальних дисциплін за вибором студента, а саме: «Проблеми Державної анти-

Відкрита лекція завідувача кафедри проф. Б. М. Головкіна

НАВчАЛЬНО-МЕТОДИчНА РОБОТА КАФЕДРИ

53

корупційної політики», «Антикорупційний моніторинг: правові засади, організація та оцінка ефективності», «Антикорупційна освіта, культура і правила професійної етики», «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та проектів нор-мативно-правових актів», «Громадський контроль у сфері запобігання корупції».

Особлива увага приділяється підготовці та виданню підручників і навчальних посібників з навчальних дисциплін і забезпечення ними студентів. Для сту-

дентів підготовлені і видані підручники й навчальні посібники з кримінології, кримінально-виконавчого права, правової статистики, звільнення від відбуван-ня покарань, особливостей діяльності окремих підрозділів кримінально-вико-навчої системи. З них 5 підручників з грифом МОН. За підручник «Кримінологія: Загальна та Особлива частина» у 2012 р. автори (В. В. Голіна, Б. М. Головкін, М. Ю. Валуйська, О. В. Лисодєд, С. Ю. Лукашевич, В. Ф. Оболенцев, О. Ю. Шост-ко, О. Ю. Юрченко) стали лауреатами премії імені Ярослава Мудрого у номінації «За підготовку і видання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти».

Кафедра приділяє значну увагу вдосконаленню навчально-методичної ро-боти. Розроблені навчальні програми, робочі навчальні програми, плани

і матеріали для практичних занять, опорні конспекти лекцій, мультимедійні презентації, методичні вказівки до виконання індивідуальних і курсових робіт, завдання для самостійної роботи студентів (інтерактивні мультимедійні засоби для вирішення практичних кейсів, інструктивно-методичні матеріали, щосеме-стру оновлюється рекомендована література), критерії оцінювання успішності студентів, контрольні завдання з навчальних дисциплін (екзаменаційні білети, комплекти контрольних завдань для поточного конт ролю).

Перспективи розвитку кафедри пов’язані з підготовкою фахівців за спеціаль-ністю «Юридичний антикорупційний менеджмент». Кафедра здійснює прак-

тичні кроки у цьому напрямку. На базі кафедри створено освітню професійну програму «Антикорупційні студії», яка передбачає ознайомлення студентів із пи-таннями боротьби з корупцією в публічній та приватній сферах із запозиченням найкращих світових практик. Автором програми є доктор філософії, професор Університету м. Грац (Австрія) Томас Крюссман.

Сучасний склад кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права

54

Відповідальна та наполеглива праця в академічному просторі – не єдина за-порука успіху нашої команди. Рушійною силою реалізації кожного проекту є

відкритий світогляд, взаємна дружня підтримка та мотивація щодня змінювати світ на краще. Цьому сприяє активне громадське життя та натхненне дозвілля співробітників кафедри, що відбиває базові європейські

Цінності і сприяє реалізації місії Університету. Соціальна відповідальність, потяг до постійного самовдосконалення – ось духовний імператив свідомості наших

викладачів, що допомагає їм реалізуватися в професійному та особистісному плані.

Доцент кафедри, заступник директора Інституту підготовки кадрів для органів юстиції, В. Ф. Оболенцев є прикладом гідного служіння Батьківщині не тільки

як учасник бойових дій на Сході України у складі Національної гвардії України, але й координатор волонтерського проекту «Допоможи бійцям у зоні АТО». Тур-бота про інших, доброта, чуйність – це ті риси, які притаманні справжній лю-дині, – каже В. Ф. Оболенцев. Колектив кафедри, спільно з іншими підрозділами і студентством Університету, представни-ками громадських організацій та іншими небайдужими співвітчизниками, не тільки регулярно збирає кошти на придбання най-необхіднішого, але й надає щиру моральну підтримку військовим – у грудні 2016 року співробітники кафедри взяли участь у за-писі новорічного привітання громади м. Харкова учасникам Антитерористичної операції, аби підбадьорити у скрутні зимові часи тих, хто захищає мир і спокій кожної родини. За внесок у справу допомоги бійці передали кафедрі прапор України зі слова-ми подяки.

80-річний ювілей професора В. В. Голіни, 2015 р.

День захисника України, 2015 р.

«БЕЗ КРАВАТОК»

55

Відомо, що одним із завдань Університе-ту як провідного навчального закладу

є збереження і розвиток загальносвітових та національних культурних традицій, залу-чення до них глядацької аудиторії в Україні та за її межами. Гордістю кафедри та гідним представником колективу у справі естетич-ного виховання студентів є доцент М. Ю. Ва-луйська, досвічений дослідник, викладач та визнаний митець. Наукові дослідження, пов’язані з найрізноманітнішими аспектами соціального життя, спонукають нашу коле-гу створювати художні твори, що відобра-жають її погляд на буремний суперечливий світ. Її захоплює досить рідкісна шахова те-матика, що дозволяє провести паралелі між грою і життям, творчість Льюїса Керола, фі-лософія стихій, а також ідея взаємозв’язку живої та неживої природи – рослин і каменів. Техніка створення робіт також різноманітна – М. Ю. Валуйська пише маслом, використовує техніку цифрового живопису, створює фото-експромти, де головними дійовими особами є власні скульптури з пластики і битого скла.

Доцент кафедри, декан вечірнього фа-культету Університету О. В. Лисодєд,

уже понад п’ять років захоплюється мисте-цтвом фотографії. Приголомшливі пейзажі на його світлинах розкривають неймовірну різноманітність планети: різнокольорові

мозаїки квітучих тюльпанів, засніжені верхівки Альп, яскраво-блакитні лагуни – здається, фантазія природи не має кордонів, як і здатність нашого колеги зна-ходити приголомшливі кадри, від яких просто перехоплює подих.

Виставка художніх робіт доц. М. Ю. Валуйської

Зустріч Нового року зі студентським колективом, 2015 р.

Фото доц. О. В. Лисодєда, Швейцарія, Юнгфрау, 2012 р.

56

Учениця М. Ю. Валуйської, асистент кафедри К. Д. Кулик, також успішно поєднує наукову

та педагогічну діяльність із творчістю – із шкіль-них років виступає у складі народного ансамб-лю танцю «Буревісник». Цей харківський фоль-клорний колектив відомий не тільки в Україні, але й за кордоном завдяки активній участі тан-цюристів у роботі міжнародних фестивалів у країнах ЄС та Північної Америки. Зокрема, К. Д. Кулик брала участь у роботі ансамблю на Міжнародних фестивалях «Beskidy» (Поль-ща), «Cantum» (Естонія), «Festival de Martigues» (Франція).

Нарешті, не можна оминути увагою й спільне дозвілля колективу, різноманітне та цікаве

завдяки плідній співпраці з профкомом Універ-ситету. З нагоди Дня Юриста, у 2015 році пра-цівники кафедри вирушили в одноденну екс-курсію до мальовничої Полтавщини. Там колеги відвідали Музей історії Полтавської битви, са-дибу Івана Котляревського, Хрестовоздвижен-ський монастир, оповиту легендами Диканьку та чимало інших цікавих місцин.

Ас. К. Д. Кулик на фестивалі танцювальних ансамблів, 2011 р.

Екскурсія до Полтавщини, 2015 р.