ПРИКМЕТНИКИ - ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ВІД ІНШИХ ЧАСТИН МОВИ ТА ЇХНЄ НАГОЛОШУВАННЯ

тип

твердий

надтвердий

м’які

напівм’які

чол. присвійні

жін. присвійні

чол. одн.

добрий доброго доброму добрий / ого добрим доброму / ім

важкий важкого важкому важкий / ого важким важкому / ім

верхній верхнього верхньому верхній / ого верхнім верхньому / ім

білолиций білолицього білолицьому білолиций / ього білолицим білолицьому / ім

батьків батькового батьковому батьків / ого батьковим батьковому / ім

материн материного материному материн / ого материним материному / ім

сер. одн.

добре доброго доброму добре добрим доброму / ім

важке важкого важкому важке важким важкому / ім

верхнє верхнього верхньому верхнє верхнім верхньому / ім

білолице білолицього білолицьому білолице білолицим білолицьому / ім

батькова батькової батьковій батькову батьковою батьковій

материна материної материній материну материною материній

жін. одн.

добра доброї добрій добру доброю добрій

важка важкої важкій важку важкою важкій

верхня верхньої верхній верхню верхньою верхньій

білолиця білолицьої білолицій білолицю білолицою білолицій

батькове батькового батьковому батькове батьковим батьковому / ім

материне материного материному материне материним материному / ім

множина

добрі добрих добрим добрі / добрих добрими добрих

важкі важких важким важкі / их важкими важких

верхні верхніх верхнім верхні / іх верхніми верхніх

білолиці білолицих білолицим білолиці / их білолицими білолицих

батькові батькових батьковим батькові / их батьковими батькових

материні материних материним материні / их материними материних

Стр.

Про що йдеться на кожної сторінці

Стр.

Про що йдеться на кожної сторінці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Парадигма всіх прикметнивів Відчислівникові прикметники – способи формування Формування вищої міри за допомогою інтерфіксів {ш} та { іш} Формування меншої міри та інші збільшувальні та зменшувальні способи мови Способи формування прикметників із закінченням на -ів -ин -{н} ій Наголошування всіх типів залежно від наголосу частин мови від яких формувалися Способи формування м’яких прикметників на -{н} ій та їхнє наголошування Загальна таблиця про способи формування твердих прикметників Загальні фонетичні правила чергування голосних та приголосних із різними формантами Питомі прикметники української мови та запозичені прикметники Типова інтерфіксація питомих прикметників за допомогою прикметнивових інтерфіксів Загальна порівнювальна таблиця прикметникових інтефіксів {уват} { еньк} { есеньк} { ісіньк} { юсіньк} (1-а частина) Загальна порівнювальна таблиця прикметникових інтефіксів {уват} { еньк} { есеньк} { ісіньк} { юсіньк} (2-а частина) - Випадки неправильного наголошування інтерфікса {еньк} Прикметники із нудьовим суфіксом {-} та із формантом {ськ} Правила формування та наголошування прикметникових конфіксів залежно від наголосу іменників від яких формувалися Правила наголошування відіменникових та віддієслівних прикметників із формантом {лив} та відіменникових прикметників із формантом {яч}

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Відіменникові прикметники із нульовим суфіксом {-} із формантами {ав} { яв} { ив} Відіменникові прикметники із суфіксом {в} із формантами {о} та його різновидами {е} та {є} Відіменникові прикметники з нульовим суфіксом {-} із формантами {ян} { ин} та їх різновидами { ан} { їн} Відіменникові прикметники з нульовим суфіксом {-} із формантами {ат} { уват} { чат} { част} {ит} { овит} { ист/їст} Віддієслівні прикметники з нульовим суфіксом {-} із формантами {уват} { част} { ист} Формування та наголошування відприкметникових прикметників із інтерфіксом {овит}

Відіменникові прикметники із нульовим суфіксом {-} із формантами {аст} { ист}

Питомі та архаїчні прикметники на –кий та їх префіксація Відіменникові та віддієслівні прикметники із суфіксом {к} Особливости наголошування відіменникових прикметників із суфіксом {н} залежно від наголосу іменників від яких формувалися

Наголошування віддієслівних прикметників із суфіксом {н} залежно від наголосу дієслів із дієслівним суфіксом ]ати від яких формувалися

Наголошування віддієслівних прикметників із суфіксом {н} залежно від наголосу дієслів із дієслівними суфіксами ]ити ]іти ]нути ]ти від яких формувалися

Дієприкметники та інші дієслівні форми на –щий та -чий

Відчислівникові прикметники – способи формування

Чис.

{н} ий

Чис

[о] с.{ к} ий

Чис ф.{ф} ф.{о} вий

Чис ф.{ф} с.{ с} ий

один

о/є єдиний (пол. jedyny)

один[о]кий

одн{ак}{ о} вий

один � один{ар}ний � один{ич}ний � один{оч}ний перш[ий (рос. первый) ш/в пер[в]{ іс}нй ш/в пер[в]{ ин}ний

два

- по[дв]{ ій}ний

-

двійк[а � двійк{о} вий

два � дв{ ій}{ ча(с)т}ий двоє � дв{ой}{ ист}ий й + і = ї

двоїстий мат. дв{ой}{ ич}ний й + і = ї

двоїчний дв{ой}{ ак}ий й + а = я

двоякий

три

тр{ ій}ний по[тр]{ ій}ний

-

трійк[а � трійк{о} вий

три � тр{ ій}{ част}ий троє � тр{ой}{ ист}ий й + і = ї

троїстий тр{ой}{ ак}ий й + а = я

троякий

чотири

четвер[о � четвер]ний

-

четвірк[а � четвірк{о} вий

-

п'ять п'ятер[о � п'ятір]ний

-

п'ятірк[а � п'ятірк{о} вий

-

шість

шестер[о � шестір]ний

-

шістк[а � шістк{о} вий

-

сім

семер[о � семер]ний

-

сімк[а � сімк{о} вий

семер[о � семер{ич}ний

десять

десятер[о � десятер]ний

-

десятк[а � десятк{о} вий

десятер[о � десятер{ич}ний

Архаїчні форми пкм ОО спр./ч.{ш} ий

Сучасні форми пкм ОО { іш} ий

на букву

способи

Пкм

зміни приголосних

вища иіра

вища иіра на { іш}

м’які / тверді

Пки

вища иіра

І.{ іш}/ П. { іш}

Пки

вища иіра

Без змін

приголосних

дешевий молодий м’який старий тихий

в{ш} � вш д{ш} � дш к{ш} � кш р{ш} � рш х{ш} � хш

дешевший молодший м’якший старший тихший

стар{ іш}ий тих{ іш}ий

Спрощення приголосних

довгий

легкий

рідкий солодкий швидкий

тонкий

глибокий лалекий широкий

короткий

вг{ш} � вш

гк{ш} � гш

дк{ш} � дш

нк{ш} � нш

б[о]к{ш} � бш л[е]к{ш} � льш р[о]к{ш} � рш

тк{ш} � тш

довший

легший

рідший солодший швидший

тонший

глибший дальший ширший

коротший

рідк{ іш}ий

ш

Суплетивні пари

великий добрий малий поганий хороший

- - - - -

більший ліпший = кращий

менший гірший кращий

]ній ий

давній пізній ранній гострий дебелий лівий повний поганий простий рідкий сухий твердий худий хуткий частий чіткий щільний

давн{ іш}ий пізн{ іш}ий ран{ іш}ий гостр{ іш}ий дебел{ іш}ий лів{ іш}ий повн{ іш}ий поган{ іш}ий прост{ іш}ий рідк{ іш}ий сух{ іш}ий тверд{ іш}ий худ{ іш}ий хутк{ іш}ий част{ іш}ий чітк{ іш}ий щільн{ іш}ий

{-}

{лив}

{ к}

{л}

{н}

просторий важливий щасливий дзвінкий пухкий різкий зрілий аморфний голодний голосний дрібний звичний міцний правильний рівний розумний сильний тісний трудний

простор{ іш}ий важлив{ іш}ий щаслив{ іш}ий дзвінк{ іш}ий пухк{ іш}ий різк{ іш}ий зріл{ іш}ий аморфн{ іш}ий голодн{ іш}ий голосн{ іш}ий дрібн{ іш}ий звичн{ іш}ий міцн{ іш}ий правильн{ іш}ий рівн{ іш}ий розумн{ іш}ий сильн{ іш}ий тісн{ іш}ий трудн{ іш}ий

Чергування

дужий

ж{ш} � жч

дужчий

ч

Спрощення приголосних

+ чергування

близький вузький низький

важкий тяжкий

зьк{ш} � жч

жк{ш} � жч

ближчий вужчий нижчий

важчий тяжчий

Чергування

високий

товстий

с[о]к{ш} � щ

ст{ш} � щ

вищий

товщий

товст{ іш}ий

Найвища міра Безвідносна міра якості

афіксами

модальними префіксами

інтерфіксами

прислівниками

а. най[ а. щонай[ а. якнай[

пре[ за[ над[ не[ чи[

{ уват} {ющ} а{н} е{н} { езн}

{ елезн} { есеньк}

-

най[Пкм {ш}/{ іш} ий чи більш / най[більш + Пкм

премудрий замалий завеликий надчутливий нескінченний малий � чималий

теплуватий худющий злющий нездоланний незрівнянний височенний страшенний старезний височезний довжелезний товстелезний тонесенький

вкрай дуже особливо занадто + Пкм

щ

Суплетивні пари

добрий

хороший

-

ліпший = кращий

кращий

Найменша міра Безвідносна міра якості

прислівником

інтерфіксами

прислівниками

-

{ у/юват} { аст} { яв}

-

най[менш + Пкм

білуватий синюватий золотастий чорнявий трохи ледь не дуже не зовсім не цілком + Пкм

Закінчення Пкм

Пкм

Псл

Прий

Ім

Діє

коротка форма

усіч.Пкм [ ий

усіч. (і/о) Пкм {н} [ ий � Пкм [е] н

-

-

-

-

-

ів

-

-

-

чол. Ім ] ів

-

-

ин

-

-

-

усіч. жін. Ім

к/ч ] ин

-

-

й + и = ї їй

-

-

-

-

П [усіч. Ім ] й + и = ї

їй Поїд [усіч. Ім [а ] й + и = ї

їй

-

{н} ій

Пкм {н} ий � Пкм і.{ іт} { н} ій Пкм {н} ій � Пкм і.{ іш} { н} ій

Псл і.{ш} { н} ій Псл і.{ іш} { н} ій Псл і.{ еш} { н} ій

Прий ] {н} ій

усіч. Ім

(ч) ] { н} ій арх.

Ім і.{ ір} (ч) ] {н} ій

арх. Ім

і.{ ер} { н} ій

П/Поїд [усіч. Ім] { н} ій

(діє. П) [усіч. Діє] { н} ій

Закінчення

Похідні від

способи формування

ООО

ООО

ООО

-

прикметників

усіч.Пкм {-} [ ий

усіч. (і/о)

Пкм {н} [ ий � Пкм [е] н

варт здоров ласкав рад вин[е]н лад[е]н пев[е]н повин[е]н потріб[е]н гідн[ий год[е]н згідн[ий / згодн[ий згод[е]н

-

-

ів

чол. іменників

чол. Ім ] ів

ОО_ ОО ] ів дідусь_ дідус]ів коваль_ ковал]ів король_ корол]ів ховрах_ ховрах]ів жених_ жених]ів але брат_ братів Особливо коли чол. Ім. із суфіксом з наголосом С_ ак_ жебрак]ів козак]ів юнак]ів ... ар_ як друкар]ів комар]ів школяр]ів ... ач_ глядач]ів діяч]ів слухач]ів ... ець_ швець_ ш[е]вц]ів ... ик_ лісник]ів ... ун_ цвіркун]ів ...

ОО ОО ] ів друг друг]ів сусід сусід]ів онук онук]ів чоловік чоловік]ів ОО_ ОО ] ів бог_ бог]ів дід_ дід]ів пан_ пан]ів чорт_ чорт]ів гість_ гост]ів ОО ОО ] ів дядько дядьків батько батьків ар господар]ів _ень в’язн]ів _ець хлопц]ів _єць зайц]ів _ок предк]ів

О(О)О О(О)О ] ів автор автор]ів голуб голуб]ів родич родич]ів ящір і/е ящер]ів ОО_ ОО ] ів 234

учитель_ учител]ів 234

лікар_ лікар]ів 234

майстер_ майст_р]ів 234

парубок_ паруб_к]ів _ар столяр]ів токар]ів бондар]ів _ик грішник]ів хлопчик]ів

ин

жін. іменників

усіч. жін. Ім

к / ч ] ин

О(О)[О ОО ] ин 234 голов[а голов]ин

234 дочк[а к / ч дочч]ин

234 кум[а кум]ин

(О)О[О (О)О ] ин лелек[а к/ч лелеч]ин бабус[я бабус]ин богин[я богин]ин зозул[я зозул]ин 234 О[О О ] ин 234

баб[а баб]ин 234

бабк[а к/ч бабч]ин 234

качк[а качч]ин

ОО[О ОО ] ин дівчин[а дівчин]ин мачух[а мачух]ин О(О)[О ОО ] ин 234

ластівк[а к/ч ластівч]ин 234

матір_ і/е матер]ин 234

матінк[а к/ч матінч]ин 234 яшірк[а к /ч ящірч]ин ....

їй (й + и = ї)

іменників

П

[усіч. Ім ] й + и = ї їй

Поїд [усіч. Ім [а ] й + и = ї

їй

-

234 край без[край] й + и = ї

їй шия довго[шия [а ] й + и = ї

їй

-

Пкм на -ній похідні від

способи формування

Основні м’які прикметники

З префіксами чи префіксоїдами

Помітки / винятки

Прислідників

Псл {( і)ш} { н} ій

дома дома{ш}ній вчора вчора{ш}ній

завтра завтра{ш}ній коли[сь коли{ш}ній нікуди (ні в яке місце) нікуди{ш}ній нікуди (немає куди) справді ж/ш справ{ж}ній горі горі{ш}ній пополуд[ні пополуд {н} ій нині нині{ш}ній тоді тоді{ш}ній рос. внутрі внутрі{ш}ній долі долі{ш}ній зовні зовні{ш}ній вран[ці вран{ іш}ній сьогодні сьогодні{ш}ній дав[но дав]ній розм. давн і.{ іш}ній близь[ко зь/ж ближ]ній діал. окол[о окол{иш}ній навкол[о навкол{иш}ній пізн[о пізн]ій достат[ньо достат]ній ? � 0 – перед останній ран[о 0 – перед – по ран{ніш}ній по - про довж по - про довж]ній торі[к торі{ш}ній тут розм. тута тут{ еш}ній тепер тепер{ іш}ній

поза вчора поза вчора{ш}ній

перед учора перед учора{ш}ній

по - після завтра{ш}ній розм. справді{ш}ній

від – не – пра - поза давній старо – нещо давній

довкола довкол{иш}ній

за – над ранній

пол. około довкола довкол{иш}ній пол. dostatnio досить (пол. dosyć, dość)

то[234

рік_ позаторішній

Прийменників

Прий ] {н} ій

серед серед]ній перед перед]ній край край]ній

без[по[серед]ній ім. край ім. без[край безкрай]ній

поперед поперед]ній покрай покрай]ній

Займенників

Зай ] {н} ій

їх]ній

Іменників

усіч.

Ім (ч) ] { н} ій

буд[ень буд{н} ій Ведикд[ень велик[о]д{н} ій Господь господ]ній синь і син]ій (гніздо: сяяти, сивий) даль і даль]ній осінь осін]ній покуть / покут[тя покут]ній могуть / могут[тя могут]ній укр. город город]ній зад_ зад]ній низ_ з/ж ниж]ній верх_ верх]ній обід обід]ній сусід сусід]ній (не)друг г/ж (не)друж]ній муж_ муж]ній вечір_ вечір]ній світ_ світ]ній 234 сторон[а сторон]ній

освіт[а освіт]ній субот[а субот]ній самот[а самот]ній хат[а хат]ній жит[о жит]ній

недальній чужодальній все[могутній рос. за[городній (який є за містом) рос. іно[городній (з іншого міста) з[верхній до – по обідній

над – перед – під вечірній що вечірній все - круго - старо - ціло світній (перед)до - не - про світній сього того цього світній без[сторонній дво[сторонній що[суботній без[хатній

мн. злигодні злигодні]й рос. худож[ник худож]ній псл. назад назад]ній по[друж]жя подруж]ній

пол. samotnie

Архаїчних іменників

арх. Ім ] {н} ій

старослов. cинов[‘ я синов]ній 234 дочка (рос. дочь) доч{ ір}ній

брат_ брат{ ер}ній брат]ній 234 мати_ 234

матір_ мат{ ер}ній порожній

пусто[порожній напів[поружній

укр. син_ рос. сын (мн. сыновья)

праслов. dъkti анг. daughter літ. duktė лат. frater нім. Bruder чех. bratr лат. mater нім. Mutter пол. próżny рос. праздник

Конфіксальних

форм

П

[усіч. Ім] { н} ій

без[доріж]жя бездоріж]ній по[друж]жя подруж]ній за[між]жя заміж]ній Поїд[літ]тя Поїд

літ]ній

дорог[а г/ж дорож]ній без – по – при дорожній багатоліття багатолітній путь_ і на – су [пут]ній

Поїд : довго кілька лихо мало много

(не)повно много сто сього того цього

Дієсліників

(діє. П) [усіч. Діє] { н} ій

4 бути арх. 3 ос. мн. суть сутній

4 забути забутній

2 прийти прийд[е прийд{ еш}ній

від[сутній (не)по[сутній (не)при[сутній 4 бут[и само[бут]ній

не[забутній само[забутній 4 збут[ися не[збут]ній

5 жит[и чи жит[тя старо[жит]ній

ма[є + бут[и]тя майбут[тя майбут]ній ім. майбутнє калька рос. наступающий

інших слів

Прикметник

Пестлива форма

новий нов{ іт}ній

манюній (дуже маленький) пестл. манюнький

Відприслівникові тверді прикметники с.{н}ий

псл. всюд[и по[всюд]{ н}ий псл. прот[и проти{ в}{ н}ий (виспупає проти)

противний (огидний)

псл. апріор[і апріор{н}ий

псл. близ[ько при[близ]{ н}ий псл. 0 – на дарм[о 0 – на дар[е]м{н}ий псл. серйоз серйоз{н}ий псл. нас]кріз[ь кріз{н}ий (вітер) псл. «на дом» на+дом{н}ий псл. набакир набакир{ ен}ий (пол. na bakier)

псл. так зай. пере такий такий-сякий

псл. сяк зай. сякий-такий зай. сякий та перетакий

псл. як зай. пере який який-такий псл. де]який псл. аби]який

зай. ввесь в/усі]{л}який вс]який

пкм. Суфікси

Пкм

Ім

Діє

способи

значеннєві { Інтерфікс}

Пкм пм.{ І} пкм. С + ий

Префікс [

пкм. П[ Пкм

незначеннєві { Інтерфікс}

усіч. Ім ч.] ім.{ І} пкм. С + ий

значеннєві {Формант}

усіч. Ім ч. [ ім.{Ф} пкм. С + ий

незначеннєві { Інтерфікс}

усіч. [пкм.

Діє] діє.{ І} + ий

значеннєві {Формант}

усіч.

Діє ч.] діє.{Ф} пкм.

С + ий

дієприкметники

дуже рідко

{ ів}{ ан}{ ен}{ ин}{cьк} лив я/а{ яч}

якіс.

інт.

в

н

т

ст

{-}

ч.{ езн} ч.{ елезн} ч.{ енн}

{ еньк/еньк} { есеньк} { ісіньк} {юсіньк} { уват}

{ав}

{орл}{яв} {ив}

{аст}{ яст} {ист} {яч} {ющ} {овит}

за над по при

не пів напів по пре

усіч. Ім ч. [ {-}+ ий

Поїд [усіч. Ім ч.] {-} + ий

{ ав} { яв} {ив}

-

я / а

{ ян} {ин} и / ї

(ч){ ат} { уват} {ит}

{овит}

(ч){ аст}

а / я

{ист} и / ї

1 грати гр{ ай}{ лив} + ий

1 дбати дб{ ай}{ лив}+ ий

4 важ[ити ж/г ваг{ом} + ий

1 зн[ати зн{ ай}{ ом} + ий

4 рух[ати рух{ом} + ий

2 трус[итися с/с тру{ ськ} + ий

6 тряс[тися с/с тря{ ськ} + ий

усіч. Діє [ { лив} + ий

усіч. [діє.П Діє ] { лив} + ий

рос. акт. мин. час. {щ} + ий

акт. мин. час. {л}+ ий

пас. мин. час. {м} + ий

акт. теп. час. {н} + ий

акт. теп. час. { т} + ий

{ в}

{о} в {ит}

дуже рідко пре

{о} о / е - о / є

-

-

-

-

дуже рідко

якіс.

інт.

{ к}

[к {езн}

[к{ еньк/еньк} [к{ есеньк} [к{ ісіньк}

[к{юсіньк} { уват}

за над по

не

напів пре

{ох} [е] [и] [о]

і/о гром {ох} с{ к} ий дал[ь [е] с{к} ий вел[ьми [и] с{ к} ий вис[ь [о] с{ к} ий глиб [о] с{к} ий шир [о] с{к} ий

усіч. Ім ч. [ ім.{-} к + ий

5 бо

й[аятися бой{ аяз} к + ий

5 бр[ати бер{ уч} к + ий

5 рв[ати рв{ уч} к + ий

5 гн[ути гн{ уч} к + ий

усіч. Діє ч. [ діє.{-} к + ий

-

міс.

час.

інт.

слов.

зап.

{н}

{ еньк/еньк} {есеньк} { ісіньк} {юсіньк} { уват}

{-} { ян}{ист}

об за на над перед під по при

з за до на

перед після по поза

без не напів пів по пре спів

{ ев} { ов}

{ ем} { ес}

{ еч}{ еш} { іж} { іс}

{ іт} { мя}

(у){ аль}

{ ар}{ яр} {ор} {ив}

{ич}{ іч} {й} {ш}

усіч. Ім ч. [ ім.{-} н + ий

3 Діє [увати [увати { ів} н + ий

3 Діє [ювати [ювати { ів} н + ий

3 Діє [увати [увати {ов} н + ий

3 Діє [ювати [ювати {ьов} н + ий

4 слух[ати слух{ня}ний

5 мовчати мовч{ аз}ний

2 любити люб'{яз}ний

4 соромитися сором{'яз}ний

усіч. [діє. П Діє] діє.{-} н + ий

а–е-н{н} акт. теп. час. ний

ім.{ І} с{ в}

Фонетичні правила

ім.{Ф}

Фонетичні правила

ім.{Ф}

Фонетичні правила

ім.{Ф}

Фонетичні правила і{о} с{ в}

загальний тип – після твердих приголосних після зубних приголосних «л, р» шиплячих «ж, ч, ш, щ» пом’якшених «ь» � {о} / { е} після м’якого голосного «й[а)» � {е} / { є}

{ ян}

{ин}

загальний тип якщо після усічення тверді звуки г, к, х, ск подвійне чергування: г + ян � г / ж ж я / а ан к + ян � к / ч ч я / а ан х + ян � х / ш ш я / а ан ск + ян � ск / щ щ я / а ан якщо після усічення 2 приголосні як: (с)тв, рм, вр, др ... � {ан} / { ен} загальний тип: тварини{ин} після м’яких «й, я (й[а)» � {ин} / { їн}

{ аст}

{ист}

загальний тип

після «л, р» «н» «й, ь, й[а)» {аст}� а / я {яст} загальний тип якщо до чи після усічення є м’який голосний {ист} � и / ї { їст}

{ яч}

загальний тип якщо після усічення тверді г, к, х, ц � подвійне чергування: г + яч � г / ж ж я / а ач к + яч � к / ч ч я / а ач х + яч � х / ш ш я / а ач ц + яч � ц / с ч я / а ач

Непохідні прикметники (питомі українські)

Етимологія деяких цікавих прикметників

Запозичені (?) прикметники

{І}

Типова інтерфіксація

голубий рябий слабий кривий новий благий дорогий тугий блідий гнідий молодий рудий твердий худий чужий слабкий ?

шкарубкий ? варувкий глевкий легкий

бридкий гидкий *гладкий (ситий) їдкий рідкий швидкий дерзкий близький вузький низький мілкий смалкий стрімкий шамкий сланкий гінкий тонкий терпкий цупкий беркий гіркий маркий шпаркий яркий баский жаский плаский порский повороткий жорсткий меткий хуткий шорсткий м’який шерхкий за – над

малий чималий злий цвілий прямий марний рясний сласний тісний чепурний ясний скупий сліпий тупий за – при старий сирий густий золотий крутий пустий пре святий не – по – пре товстий глухий лихий сухий

грубий готовий дешевий зайвий здоровий лівий лукавий правий сивий черствий та 0 - напів - пів мертвий клишавий кощавий миршавий плюгавий шершавий вологий довгий строгий гордий (зло)радий при гожий дужий погожий рижий свіжий схожий (сходититися) хижий сизий тверезий вогкий *гладкий (без виступів) великий дикий високий глибокий жорстокий широкий плоский короткий чалий круглий наглий смаглий голий смуглий підлий веселий дебелий милий білий спілий цілий сиплий теплий кислий світлий гулий шулий мнимий німий окремий питомий багряний гарний здібний ?

кумедний певний рівний повний рум'яний напів темний скромний студений пре сумний тісний хирний чемний чермний пре чорний єдиний та церков.. превелебний

церков.. преподобний глупий бурий гострий добрий за мудрий каурий мокрий мудрий мурий понурий по хмурий сірий скорий хворий хирий хитрий хоробрий ?

чубарий шустрий щедрий щирий ярий босий косий ласий лисий русий жовтий крислатий кирпатий запре – пре лютий пиркатий ситий шерехатий частий 0 – над – напів – пре чистий при глухий ветхий тихий

куций ниций віщий

церков.. сугубий бежевий пол. beżowy фра. beige рожевий пол. różowy фра. rose оранжевий фра. orange діймавий від дійм[ати ф{ ат} ий кульгавий від кульг[ати ф{ ат} ий убогий пол. ubogi у[ bogъ ф.{-} с.{-} + ий (небагатий) байдужий «баяти дуже» бай[ати дуж[е ф{-} с{-} ий) громіздкий (псл. громозд ф{-} с{ к} ий) (укр. громада) прудкий (пол. prędki) кепський (пол. kiepski) кволий з’вязок із діє. 5

квилити (скрглити, плакати)

сутулий від су[ тул[итися ф{-} с{-} ий духмяний (псл. духъ ф{мя} с{н} ий ) ніжний рос. нежный нікчемний пол. nikczemny: « ni ku czemu » (godny) укр. ні до чого (придатний) підсобний «під соб[ою» с{н} ий поганий лат. paganus (сільский, простий) чи по[ ган[а ф{ ан} ий (псл. гана = образа)

притомний пол. przytomny « przy tym» укр. при тому пряний від ст.рос. пьпьръ (перець) пьпьряний арх. укр. бодрий запозичений біл. бадьорий суворий як метатеза пол. surowy кошлатий з’вязок із 234

коса багатий псл. bogъ : доля, майно, багатство зенд. bago скр. bhagah : бог пол. bogaty приймається як баг ф.{ ат} + ий картатий фра. carreau - вимовляється «каро» (квадрат) кар[о ф.{( т)ат} + ий строкатий пол. pstrokaty пол. pstro укр. пістряво пол. pstry укр. пістрьовий пол. pstrąg укр. форель, (п)струг помилково як: строк ф.{ ат} + ий розмаїтий пол. rozmaity (розмаїт[ий � розмаїт]тя) відвертий пол. otwarty розпростертий пол. rozpostarty гарячий пол. gorący о/а гор[ити ф.{ яч} + ий голублячий (ласкавий, пестливий) голуб ф.{л} ф.{ яч} + ий

бравий фра. brave жвавий пол. żwawy пре цікавий пол. ciekawy

яскравий пол. jaskrawy паршивий пол. parszywy палевий фра. pâle помаранчевий пол pomarańczowy оранжевий фра. orange бордовий фра. bordeaux властивий пол. właściwy злостивий пол. złośliwy лінивий пол. leniwy милостивий пол. miłościwy мстивий пол. mściwy поштивий пол. pościwy правдивий пол. prawdziwy раптовий пол. raptowny ревнивий рос. ревнивый тимчасовий пол. tymczasowy фальшивий пол. fałszywy досконалий пол. doskonały зухвалий пол. zuchwały щуплий пол. szczupły вутлий пол. wątły чулий пол. czuły відомий пол. wiadomy свідомий пол. świadomy буланий тюр. bulan (лось) зграбний пол. zgrabny бентежний тур. bende (раб, слуга) заможний пол. zamożny приємний пол. przyjemny доречний пол. dorzeczny ґречний пол. grzeczny статечний пол. stateczny юний нім. jung карий тюр. kara (чорний) прикрий пол. przykry хворий пол. chory жонатий пол. żonaty каракатий тюр. kara + qata таркатий уг. tarka (рябий, строкатий) від тюр. tar працьовитий пол. pracowity смаковитий пол. smakowity цілковитий пол. całkowity сердитий пол. sierdzisty зужитий пол. zużyty посполитий пол. pospolity знаменитий пол. znamienity вартий пол. warty нім. Wert урвистий пол. urwisty урочистий пол. uroczysty тлустий пол. tłusty мальовничий пол. malowniczy природничий пол. przyrodniczy

{ав}

{яв}

{ив}

ч.{ езн}

ч.{ елезн}

{аст}

{ист}

{яст} {овит}

{яч}

{ющ}

блідий блід{ав}ий великий к/ч велич{ав}ий жовтий жовт{ав}ий зелений зелен{ав}ий золотий золот{ав}ий молодий д/ж молож{ав} ий тугий г/ж туж{ав}ий червоний червон{ав}ий білий біл{яв}ий жовтий жовт{яв}ий круглий кругл{яв}ий молодий молод{яв}ий русий рус{яв}ий сірий сір{яв}ий смаглий смагл{яв}ий смуглий смугл{яв}ий трухлий трухл{яв}ий чорний чорн{яв}ий щуплий щупл{яв}ий смілий сміл{ив}ий

грубий груб{ езн}ий добрий добр{ езн}ий довгий г/ж довж{ езн}ий здоровий здоров{ езн}ий сивий сив{ езн}ий старий стар{ езн}ий товстий товст{ езн}ий великий к/ч велич{ езн}ий високий к/ч височ{ езн}ий глибокий к/ч глибоч{ езн}ий довгий г/ж довж{ елезн}ий товстий товст{ елезн}ий білий біл{аст}ий довгий довг{аст}ий жовтий жовт{аст}ий зелений зелен{аст}ий сивий сив{аст}ий червоний червон{аст}ий чудерний чудерн{аст}ий багряний багрян{ист}ий бадьорий бадьор{ист}ий вологий г/ж волож{ист}ий золотий золот{ист}ий молодий молод{ист}ий хмурий хмур{ист}ий білий біл{яст}ий круглий кругл{яст}ий червоний червон{яст}ий гордий горд{овит}ий пильний пильн{овит}ий слабкий слаб{овит}ий хворий хвор{овит}ий добрий добр{яч}ий багатий багат{ющ}ий гострий гостр{ющ}ий злий зл{ющ}ий кислий кисл{ющ}ий

Пкм с {-} і { І} ий

Пкм с { к} і { І} ий чи Пкм із закінчненням на «к»

Пкм с {н} і { І} ий чи Пкм із закінчненням на «н»

-{уват}

{ еньк} -

-{ есеньк}

-{ і/юсіньк}

{ уват}

{ еньк}

{ есеньк}

{ і/юсіньк}

{ уват}

{ еньк}

{ есеньк}

{ і/юсіньк}

білуватий блідуватий вологуватий гарячкуватий глухуватий голубуватий гордуватий грубуватий густуватий дебел{ к} уватий довгуватий дорогуватий жовтуватий зелен{ к} уватий кислуватий кривуватий круглуватий крутуватий

лисуватий малуватий мерзлуватий мокруватий мудруватий простуватий пустуватий рожевуватий рудуватий рябуватий світлуватий сивуватий сизуватий сируватий

байдуженький благенький бистренький біленький бліденький босенький веселенький гаряченький глухенький голенький голубенький гостренький готовенький грубенький густенький дешевенький добренький довгенький дорогенький дуженький жвавенький живенький жовтенький здоровенький золотенький кисленький косенький кривенький крутенький куценький ладенький ласенький лисенький лихенький любенький чи маленький

миленький міленький мокренький молоденький новенький підленький поганенький простенький просторенький пряменький пустенький пухленький раденьий раненький риженький рівненький руденький русенький рябенький свіженький світленький святенький сивенький сизенький сиренький

білесенький блідесенький голесенький густесенький добресенький дорогесенький живесенький жовтесенький здоровесенький золотесенький кривесенький круглесенький любесенький малесенький милесенький мокресенький молодесенький новесенький простесенький прямесенький радесенький рябесенький свіжесенький світлесенький сивесенький сизесенький

байдужісінький білісінький блідісінький босісінький веселісінький голісінький голубісінький готовісінький густісінький дорогісінький живісінький жовтісінький здоровісінький знайомісінький кривісінький круглісінький любісінький малі/юсінький милісінький мокрісінький молоді/юсінький новісінький простісінький прямісінький пустісінький радісінький рябісінький свіжісінький сивісінький сирісінький ситісінький

важкуватий велик]уватий вузькуватий гіркуватий далекуватий дикуватий жорсткуватий ковзкуватий легкуватий липкуватий мілкуватий м'якуватий пилкуватий пласкуватий рідкуватий слаб(к)уватий слизькуватий солодкуватий тонкуватий тяжкуватий широкуватий шорсткуватий � пестл. манюнький

близенький важкенький к / ч

величенький к / ч

височенький вогкенький вузенький гиденький гидкенький гір(к)енький гладенький к / ч

глибоченький к / ч

далеченький коротенький кругленький легенький ловкенький мілкенький м’якенький низенький нічогенький прудкенький пухкенький ріденький слаб(к)енький слизькенький тоненький тяж(к)енький к / ч

широченький швиденький

близесенький вузесенький гладесенький коротесенький круглесенький легесенький низесенький рідесенький тонесенький швидесенький

близісінький вузісінький гладісінький солоді/юсінький тоні/юсінький

біднуватий блакитнуватий бліднуватий бруднуватий дивнуватий дрібнуватий дурнуватий душнуватий жирнуватий нуднуватий пріснуватий п’януватий скрутнуватий скучнуватий солонуватий страшнуватий сумнуватий темнуватий тіснуватий труднуватий холоднуватий чорнуватий чуднуватий щільнуватий яснуватий

бідненький блакитненький брудненький буйненький вірненький вороненький гарненький голосненький дивненький дрібненький дружненький дурненький жалобненький жирненький звичайненький зграбненький зелененький лагідненький маненький масненький мідненький мірненький міцненький моторненький ніжненький нудненький огрядненький повненький поганенький порохенький п’яненький рівненький розумненький рясненький сильненький скромненький скучненький славненький смачненький смирненький спокійненький срібненький страшненький сумненький темненький тісненький файненький холоденький чемненький чепурненький червоненький чималенький чорненький чуйненький щільненький ясненький

біднесенький буйнесенький виднесенький вірнесенький гарнесенький голоснесенький дрібнененький дурнесенький жалібнесенький зеленесенький повнесенький поганесенький рівнесенький славнесенький смирнесенький смутнесенький сумнесенький темнесенький холоднесенький чорнесенький яснесенький

байдужнісінький виднісінький вірнісінький гарні/юсінький дрібні/юсінький дурнісінький звичайнісінький певнісінький повнісінький п'янісінький рівнісінький ріднісінький славнісінький смутнісінький спокійнісінький срібнісінький темнісінький тіснісінький точнісінький холоднісінький чорнісінький яснісінький

сіруватий скупуватий сліпуватий смаглюватий стар(к)уватий сухуватий твердуватий теплуватий терпкуватий товстуватий тухлуватий тугуватий тупуватий хижуватий хитруватий червон(к)уватий черствуватий яркуватий

ситенький сіренький сквапненький скоренький скрутенький скупенький слизенький стизкенький сліпенький сішненький старенький сухенький тверденький тепленький тихенький товстенький трудненький трухленький тугенький хиренький хитренький хорошенький хрипненький худенький ціпенький цупкенький частенький чепурненький чималенький чистенький швиденький шпаркенький щиренький щупленький

сіресенький скоресенький старесенький сухесенький теплесенький тихесенький товстесенький тугесенький худесенький цілесенький частесенький чистесенький

сірісінький старісінький сухісінький твердісінький тверезісінький теплісінький тихісінький товстісінький тугісінький тупісінький худюсінький цілісінький чистісінький чужісінький щирісінький

М’які прикметники з { інтерфіксами} за правилом Форманти притримують наголос – він не пересуваєсться на інтерфікс

давн[ій давн{ еньк}ий давн{ ісіньк}ий пізн[ій пізн{ еньк}ий пізн{ ісіньк}ий порожній порожн{ ісінь} кий ранн[ій сран]н[{ есеньк}ий син[ій син{ еньк}ий син{ есеньк}ий син{ ісіньк}ий син{юват}ий справжн[ій справжн{ ісіньк}ий ман[юній ман{ есеньк}ий ман{ і/юсіньк}ий

Виняткові тверді прикметники з інтерфіксом {еньк} багат{ еньк}ий бадьор{ еньк}ий картат{ еньк}ий квол{ еньк}ий сувор{ еньк}ий убог{ еньк}ий хвор{ еньк}ий хоробр{ еньк}ий цікав{ еньк}ий чахл{ еньк}ий шустр{ еньк}ий

акуратн{ еньк}ий апетитн{ еньк}ий забавн{ еньк}ий заможн{ еньк}ий обережн{ еньк}ий охайн{ еньк}ий паскудн{ еньк}ий покірн{ еньк}ий порядн{ еньк}ий привітн{ еньк}ий рум’ян{ еньк}ий сумирн{ еньк}ий тендітн{ еньк}ий строкат{ еньк}ий

{ Інтерфікси} блокують наголос на собі білий біл{яв}ий біляв{ еньк}ий русий рус{яв}ий русяв{ еньк}ий смаглий смагл{яв}ий смагляв{ еньк}ий смуглий смугл{яв}ий смугляв{ еньк}ий чорний чорн{яв}ий чорняв{ еньк}ий щуплий щупл{яв}ий щупляв{ еньк}ий худий худ{орл}{ яв}ий худорляв{ еньк}ий плоский плеск{ат}ий плескат{ еньк}ий горб]ат[ий горб{ уват}ий - горб{оват}ий

(най)вищий ступінь діє як{Формант} старий стар{ш}ий старш{ еньк}ий гарний добрий кращий кращ{ еньк}ий хороший великий най

більший най більш{ еньк}ий

малий най

менший най менш{ еньк}ий

маленький

ласк[а ф.{ ав} + ий ласкавий ласкав{ еньк}ий миршавий миршав{ еньк}ий ? ф.{ яв} + ий кучерявий кучеряв{ еньк}ий хирлявий хирляв{ еньк}ий вишн[я ф.{ е} с.{ в} + ий вишневий вишнев{ еньк}ий ? ф.{ив} + ий паршивий паршив{ еньк}ий шовк ф.{о} с.{ в} + ий шовковий шовков{ еньк}ий

щас[тя щас{лив}ий щаслив{ еньк}ий дур[ень ф.{-} с.{н} + ий дурний дурн{ уват}ий дурнуват{ еньк}ий дур(к)[а дурк{ уват}ий дуркуват{ еньк}ий 234 серце (род. серд[ець) ф.{ еч} с.{н} + ий сердечний ч/ш сердешн{ еньк}ий

смага ф.{-} !.{л} + ий смаглий смагл{юват}ий смаглюват{ еньк}ий горб_ ф.{ ат} + ий горбатий горбат{ еньк}ий кирп[а кирпатий кирпат{ еньк}ий ок[о окатий окат{ еньк}ий пик[а пикатий пикат{ еньк}ий пуз[а пузатий пузат{ еньк}ий пух пухнатий пухна{ с} т{ еньк}ий хрест[я ст/щ хрещатий хрещат{ еньк}ий чуб_ чубатий чубат{ еньк}ий 234 серце (род. серд[ець) ф.{ит} + ий сердитий сердит{ еньк}ий

горл[о ф.{ аст} + ий горластий горласт{ еньк}ий зозул[я ф.{ яст} + ий зозулястий зозуляст{ еньк}ий шпиль_ шпилястий шпиляст{ еньк}ий

234 перо ф.{ист} + ий перистий перистенький

Віддієслівні форми 4 слух[ати ф.{ня} с.{н} + ий слухняний слухнян{ еньк}ий

4 ви]щерб[ити ф.{ ат} + ий щербатий щербат{ еньк}ий Відзайменникові форми за правилом жодний жодн{ ісіньк}ий кожний кожн{ ісіньк}ий ніякий ніяк{ ісіньк}ий (о)такий (о)так{ ісіньк}ий самий сам{ ісіньк}ий сам-самісінький Відчислівникові форми за правилом один од]и[н{ ісіньк}ий один-однісінький ]и[ і.{ ак} ф.{о} с.{ в} + ий од]и[н{ак}{ о}{ в}ий однаковий однаков{ ісіньк}ий один перший перш{ еньк}ий

(твреді) прикметники які притримують наголос з інтерфіксом {еньк}

багатий псл. bogъ : доля, майно, багатство зенд. bago скр. Bhagah : бог пол. bogaty приймається як баг ф.{ ат} + ий бадьорий арх. укр. бодрий запозичений біл. бадьорий картатий фра. carreau - вимовляється «каро» (квадрат) кар[о ф.{( т)ат} + ий кволий єтимилогія неясна з’вязок із діє. 5

квилити (скрглити, плакати) суворий пол. su[row]y (ров � вор) убогий див. багатий пол. ubogi у[ bogъ ф.{-} с.{-} + ий – тобто: небагатий хворий пол. chory хоробрий пол. chrobry цікавий пол. ciekawy помилково як цік ф.{ ав} + ий чахлий єтимилогія неясна діеприкметникова форма типу діє[?ти с.{л} + ий шустрий пол. oszust (oszukać) (ошуканець, шахрай)

акуратний лат. accuratus пол. akuratny помилково як акур ф.{ ат} с.{н} + ий апетитний лат. appetitus фра. appétit апетит ф.{-} с.{н} + ий забавний пол. zabawny (смішний) забав[а ф.{-} с.{н} + ий заможний пол. zamożny обережний оберег[тися г/ж ф.{-} с.{н} + ий охайний єтимилогія неясна - зв’язок є з пол. zanie[cha]ć паскудний псл. па[скудний та шкодити пол. paskudny покірний пол. pokorny і/о покор[а ф.{-} с.{н} + ий порядний пол. porządny (акуратний, охайний, порядний !!!) привітний привіт[ати ф.{-} с.{н} + ий рум’яний псл. rudъ (рудий) � псл. ru(d)měnъ сумирний діал. су[мир су[мир]’ я (покора) сумир[’ я ф.{-} с.{н} + ий тендітний єтимилогія неясна - фра. tendre (ніжний) ? строкатий пол. pstrokaty пол. pstro укр. пістряво пол. pstry укр. пістрьовий пол. pstrąg укр. форель, струг діал. пструг помилково як строк ф.{ ат} + ий

Похідні від

наг.

прикметники на с{-} типу усіч. Ім ч. [ ф{-} ий

наг.

прикметники на с{-} із формантом ф{ ськ}

наг.

тип

Ім.

усіч. чол. Ім

ч. [ ф{-} ий

Ім.

усіч. жін. Ім

ч. [ ф{-} ий

Ім.

усіч. Ім ф{ ськ} ий / ф{ ан-ен-ин} ф{ ськ} ий

усіч. Ім еліз. ф { ськ} ий / усіч. Ім ф { ів} ф { ськ} ий

Ім.

Поїд [усіч. Ім] ий

іменників

чол. ОО_

чол.

ОО чол. ОО_

усіч. Ім ? / ж [ ф{-} ий

бог(_) г / ж бож/ий ворог_ г / ж ворожий верблюд д / ж верблюж/ий усіч.

Ім і / о [ ф{-} ий

рідко прозір прозорий

простор простор/ий спір спорий усіч.

Ім к / ч [ ф{-} ий їжачий козачий юначий бичий індичий борсучий павучий пацючий - (ів)ник_ � -(ів)ничий будівничий бунтівничий буряківничий вартівничий лісівничий мандрівничий птахівничий рахівничий ремісничий рятівничий садівничий трудівничий чарівничий войовничий гірничий двірничий дільничий лісничий правничий різничий рільничий робітничий руївничий скарбничий але праведничий розбійничий (ООник) вовчий чоловічий пророчий парубок_ парубочий усіч.

Ім т / ч [ ф{-} ий митрополит митрополичий ледач ледачий усіч.

Ім ц / ч [тво ф{-} ий продоволь[ство ств/ ч продовольчий видавни[цтво цтв/ ч видавничий виробни[ц[тво цтв/ ч виробничий усіч.

Ім ц / ч [ ф{-} ий знавец[ь_ україно знавчий пол. znawczy ловец[ь_ ловчий пол. łowczy молодец[ь_ молодечий старец[ь_ старечий чернец[ь_ чернечий творец[ь_ творчий пол. twórczy доброволець добровольчий співець спів[о]чий

усіч. Ім [а [о] к / ч ий

234 дівк[а дів[чина дів[о]чий

234 жін[ка жін[о]чий

жін. ОО

жін. ООО

усіч. Ім ? / ж [ ф{-} ий

бродяг[а г / ж бродяжий ведмеж[а ж / ж ведмежий

усіч. Ім - / - [ ф{-} ий

скнар[а скнарий

усіч. Ім к / ч [а ф{-} ий

качк[а качачий собачий лелечий шулічий сорочий сучий щучий гадючий сучий = вульг. пересучий усіч.

Ім т / ч [а ф{-} ий охот[а охочий робот[а робочий [ина ялович[ина яловичий малеч[а малечий усіч.

Ім ц / ч [я ф{-} ий 234 вівц[я ов вс.{ е}чий

куниц[я куничий левичий лисичий павичий птичий синичий сідничий таємничий черничий

чол.

ОО_

чол. ОО

чол. ОО_

жін. ООО

жін. ОО_

сер. ОО

сер. ОО

чол. ОО_

усіч. Ім ф{ ськ} ий

заводський дармоїдський людський все - над – не людський складський сусідський товариський райський хамський хлопський штатський свійський (займ. свій) виховательский обивательский приятельський вчительский (вчитель_) любительский двірський жлобський рабський посольський братський царський панський світський кінський (кінь_) ямський громадський при гірський свинський (234

свин[я)

морський (море) сільський (село) лік{ар} ський (ліки) = лікарський (лікар) Ім ф{ ськ} ий ленінський (Лелін) сталінський (Сталін) ... загребський (Загреб) віденський (Відень) харківський (Харків) ... київський (Київ) лвівський (Лвів) сумський (Суми) донський (Дон) датський (Дан[ія - не датчанський!) руський (Русь) російський (Росій[а) африк{ан} ский (Африка) молдов{ан} ський (Молдова) венеці{ан} ський (Венеція) тараш{ан} ський (Тараща) пенз{ ен} ський (Пенза) осет{ин} ський (Осетія) алушт{ин} ський (Алушта) груз{ин} ський (Грузія)

усіч. Ім ф{ ськ} ий / елізія форманта

ць + ськ = цьк жрецький митецький купецький стрілецький цьк + ськ = цьк донецький (Донецьк) луцький (Луцьк) к + ськ = цьк моряцький (моряк) ц[тво + ськ = цьк мистецький (мистец[тво) ткацький (ткац[тво) ч[ина + ськ = цьк галицький (Галич[ина) німецький (Німеч[чина) ськ + ськ = ськ мінський (Мінськ) ст[о + ськ = ськ п

міський (міст[о) щ[а + ськ = ськ польський (Польщ[а)

усіч. Ім [ ф{ ів} ф{ ськ} ий бальзаківський (Бальзак) вольтерівський (Вольтер) бандерівський (Бандер[а) гітлерівський (Гітлер) бундівський (БУНД) вишіський (ВИШ) жеківький (ЖЕК) натівський (НАТ[О) гестапівський (Гестап[о) банківський (банк) дідівський (дід_) культівський (культ) князівський (князь) королівський (король_) кремлівський (кремль_) блазнівський (блазень) батьківський (батьк[о) дядьківський (дядьк[о) бойківський (Бойк[о) лемківський (Лемк[о)

чол. О

чол. О_

чол.

ОО_ жін. ОО

жін. ОО

сер. ОО

сер. ОО

сер. ООО сер. ОО

[зуб] [клуб] [дзьоб] і/о [рог] [вид] [груд] [м’яз] [луск] [ворс] [дух] [шерст] [перст] [лоб] [вік] і/о [бок] [голос] і/о [нос] [верх] [горб] [рукав] [язик] [барв] [грив] [пуз] [маст] [щогл] [сил] [лап] *[ вус] (мн. вуса) [рот] [бров] [ног] [бород] [рук] [щок] [кос] [п'ят] [лез] [лик] [ок] [вух] [серд] це / д [тіл] [колес] [крил] [чол] [лиц] [плеч]

дієслів

2 люб[ити ф{-} ий люб[ий

5 леж[ати по[лог]ий роз[лог]ий

4 важ[ити ж/г ваг{ом}ий

1 зн[ати зн{ ай}{ ом}ий див. ф{ лив}

4 рух[ати рух{ом}ий

усіч. Діє ф{ ськ} ий / елізія форманта

2 трус[итися с + ськ = ськ труський

6 тряс[тися тряський

тип

і. мп{лив} / ф. ім{лив} / ф. діє{лив}

і. пкм{лив} / ф. ім{лив} / ф. діє{лив}

Ім.

ф{яч}

Ім.

ф{ яч}

Пкм

усіч.Пкм і.{лив} ий - і.{лив} інтерфікс

смілий смі{лив}ий сміливий

усіч.Пкм і.{лив} ий - і.{лив} інтерфікс

«баяти дуже» бай[ати дуж[е + ий байдужий байдуж{ лив}ий ввічливий псл. ввіч (в дійсгості, насправді, на власні очі) {лив} ий

Ім

усіч. Ім [ ф{лив} ий - ф.{лив} формант

жах жахливий полох полохливий зваб[а звабливий особ[а особливий примх[а примхливий шкода шкідливий страхіт[тя страхітливий чут[тя чутливий не щас]т[я не щасливий (правило 3 голосних стл � с]т[л � сл)

пол. uroda врод[а вродливий пол. zdrada зрад[а зрадливий пол. sprawiedliwy справидливий пол. korzyść корист[ь корисливий пол. choroba хвороб[а хворобливий пол. cnota цнот[а цнотливий вирод[ок виродливий шаноб[а шанобливий сміхот[а сміхотливий чеснот[а чеснотливий знахід[ка знахідливий

усіч. Ім [ ф{лив} ий - ф.{лив} формант

боягуз (боя[тися гус[ей ? ☺) ф.{лив} ий боягуз ф.{лив} ий боягузливий розм. комиз (примха) ф.{лив} ий комизливий фра. coquet(te) кокет[ка ф.{лив} ий кокетливий без[корис{лив}ий лат. turbare (хвилювати, розладнати, тривожити) пол. turbować 3 турбувати турбот[а ф.{лив} ий турботливий

Діє

усіч. Діє [ {лив} ий - ф.{лив} формант

Діє [ ати балакливий верескливий пискливий брехливий бурхливий дрімливий рухливий о/і клопітливий грайливий гр[ати {ай} { лив} ий дбайливий дб[ати {ай} { лив} ий (пол. dbać) лайливий «лай[ати» {лив} ий мрійливий «мрій[ати» {лив} ий Діє [ увати дратув[ати драт{ ів}{ лив}ий дратівливий Діє [ ити вадливий вередливий шкодливий важливий вражливий дражливий глузливий глумливий соромливий манливий мінливий чванливий квапливий бурливий (пол. burzliwy) журливий галасливий кусливий спокусливий кмітливий пестливий хвастливий добро зичливий ворушливий метушливий Діє [ іти блискотливий брязкітливий буркітливий вертливий воркітливий гогітливий гуркітливий деркотливий дзюготливий клекітливий лепетливий лоскотливий миготливий надчутливий палахкотливий паркотливий плескотливий плюскітливий пустотливий реготливий рокітливий скреготливий теркітливий торохкотливий трахкотливий тремтливий тріпотливий тріскотливий туркотливий цвірінькотливий цокотливий щебетливий Діє [ ти г/ж бережливий г/ж можливий

усіч. ПДіє [ {лив} ий - ф.{лив} формант

Діє [ ати в’ їдливий догадливий здогадливий набридливий вибагливий забагливий запобігливий застигливий наполегливий пронизливий проникливий вдумливий задумливий переконливий перебірливий розбірливий не/допитливий піддатливий привітливий усміхливий докучливий заперечливий суперечливий Діє [ ити привабливий винахідливий осудливий ощадливий розсудливий виснажливий зневажливий загрозливий заразливий образливий підлабузливий заманливий обманливий оманливий похапливий прискіпливий не/довірливий не/докірливий настирливий підбадьорливий покірливий презирливий підлесливий улесливий вибачливий задушливий зворушливий спустошливий Діє [ іти огидливий заспокійливий підозріливий Діє [ яти сприятливий Діє [ ти вимогливий

чол. ОО

чол. О чол.

ОО_

чол. О_

жін. ОО

сер. ОО

усіч. Ім ч [ ф{яч} ий голуб'ячий перепелячий щиглячий виняток і/о зір і/- зр ф.{яч}ий к/ч бичачий волячий кавунячий кнурячий котячий кролячий кротячий слонячий тхорячий щурячий е/- козлячий е/- ослячий е/- псячий е/- + ц/ч старчачий е/- + ц/ч хлопчачий

чортячий х/ш пташачий конячий (кінь) бджолячий свинячий сов'ячий лошачий саранячий к/ч дівчачий гороб'ячий жереб'ячий дитячий к/ч курчачий ластів'ячий немовлячий поросячий паруб'ячий телячий хлоп'ячий цуценячий щенячий ягнячий

чол. ОО

чол. ОО

чол.

ОО_

чол. ОО_

жін. ООО

жін. 234 ОО

жін. 234 ОО

мно. ОО

усіч. Ім [ ф{ яч} ий буйволячий лебедячий оленячий півнячий бісячий ведмедячий верблюдячий газелячий дельфінячий жираф'ячий кабанячий карасячий кобилячий коров'ячий крокодилячий ланячий лев'ячий лисячий лососячий лосячий пеліканячий к/ч рачачий рисячий тигрячий турячий тюленячий фазанячий шакалячий цап'ячий виняток товарячий х/ш пастушачий тарганячий баранячий бугаячий песячий заячий (заєць_) акулячий білячий г/ж білужачий воронячий гагарячий гайворонячий ґав'ячий жаб'ячий жайворонячий мавпячий мишачий х/ш мушачий нерп'ячий павутинячий пантерячий риб'ячий х/ш росомашачий к/ч русалчачий г/ж севрюжачий к/ч сорочачий скотинячий тваринячий худоб'ячий х/ш черепашачий динячий зозулячий таранячий тетерячий баб'ячий козячий осячий гусячий курячий

ф{?в} / ф{ а} с{ в}

Ім.

ОО ий

Ім.

ОО ий

Ім.

ОО ий

ф{ ав }

жін. / чол. О чол.

ОО_ жін.

ООО жін.

ОО жін 234 ОО

усіч. Ім к / ч [ ф{ав} ий

о / и кривавий (жін. кров) льонавий к / ч дірчавий кущавий прищавий ласкавий (ласка) морщавий (з]морш[ка) іржавий сльотавий сльозавий 1 ваг[атися вагавий 1

гарк[ати гаркавий 1 кульг[ати кульгавий

жін. ОО

усіч. Ім [ ф{ ав} ий жил[а � жилавий

і{ е } с{ в}

Точних правил немає але модна помітити, що: - немає прикметників і{ е} с{ в} ий - коли наголос може пересуватися і{ е} с{ в} ий - часто із запозиченими іменниквами і{ е} с{ в} ий

чол. О(...)ень

чол. ОО_

234 ОО_ 234 Ое

234 Ое

усіч. Ім [ і{ е} с{ в} ий і{ е} замість і{о} перед ь, ж, ц, щ та м’якими л та р

березневий вересневий грудневий жовтневий квітневий липневий лютневий серпеневий січневий травневий червневий борщ_ � борщевий але плющ_ � плющевий вогонь_ � вогневий (ель_ іль_ онь_ ець_ аж_ ар_ ір_ .... ) вексел_ � векселевий кільце � кільцевий яйце � яйцевий місце � місцевий серця � серцевий сонце � сонцевий

ОО

чол. (О)О

усіч. Ім [ і{ е} с{ в} ий суміш � сумішевий олень � оленевий лосевий але лососевий

і{ є } с{ в}

_ай ія

Оення Оття

О

Оя

усіч. Ім к / ч [ [а й + е = є і{ е} с{ в} ий

звичаєвий дія � дієвий 234

змія � змієвий значення � значеннєвий мислення � мисленнєвий буття � буттєвий взуттєвий життєвий (по)чуттєвий сміттєвий ... мить � миттєвий суть � суттєвий устя � устєвий

ая

Оія

Оя

усіч. Ім [ [а й + е = є і{ е} с{ в} ий зграєвий акацієвий алюмінієвий кальцієвий конвалієвий кремнієвий мідієвий цирконієвий соєвий

ф{ и в}

жін. ОО жін.

ОО жін. / чол О

усіч. Ім [ ф{ив} ий

незлобивий плаксивий правдивий червивий мстивий (по]мст[а) красивий лінивий (лінь) злостивий (злість) фальшивий (чол. фальш) 5 лест[ити � лестивий

чол. ОО

усіч. Ім [ ф{ив} ий паскудивий (паскуда)

і{ о } с{ в}

234 ОО_

усіч. Ім к / ч [ і{о} с{ в} ий

Точних правил немає. Є багато 3-складових типу ф{о} с{ в} ий Є декілька запозичених ф{о} с{ в} ий цирковий цикловий кашльовий мебльовий нульовий рольовий центровий шифровий курсовий пультовий сортовий спиртовий стартовий фронтовий шрифтовий штриховий вальцьовий маршовий береговий вітровий голосовий

зап. Ім

ОО_

234 ОО_

усіч. Ім к / ч [а і{о} с{ в} ий

Є декілька запозичених: нервовий мітинговий байдаковий каблуковий каучуковий мундштуковий перловий програмовий терміновий метровий літровий мармуровий моторовий паперовий реєстровий семестровий теноровий цукровий бізнесовий конусовий бюджетовий дебетовий дисконтовий квадратовий оптовий поштовий фрахтовий фруктовий фунтовий хітовий фартуховий палацовий їжаковий черв’яковий дріб’язоковий борсуковий близнюковий кажановий кавуновий гончаровий бобровий ховраховий кожуховий пироговий хомутовий табір_ колір_ вечір_ явір_ � і/о таборовий ясен_ � ясеновий

зап. ОО/ОО

укр.

ОО/ОО

усіч. Ім [ і{о} с{ в} ий Майже всі (недавно)запозичені Багато українських із стабільним наголосом на корені

ф{ яв }

ОО

234 ОО

усіч. Ім [ ф{ яв} ий

кучер кучерявий мл[ість млявий дір[а дірявий дупл[о дуплявий 2 верт[іти � верт ф{ л} ф{яв} ий

5 копт[ити � о/і кіптявий

5 гугн[ити � гугнявий

жін. ОО

234 ОО жін. ООь жін. Оь

усіч. Ім [ ф{ яв} ий

гнид[а гнидявий слина слинявий мозол[я мозолявий курявий кур[ява вод[а водявий плісень пліснявий рінь рінявий тінь тінявий

4 пін[ити � пін ф{ яв} ий

ф{?н}

Ім.

ОО ий

Ім.

ОО ий

Ім.

ОО ий

діє. ОО {?нн}ий � діє. ОО {?н}ий

ф{ ан}

чол. О

чол.

ОО_

жін. ОО

усіч. Ім к / ч [ ф{ ан} ий

ск/щ вощаний (і/о віск) дощаний (дощ_) г/ж крижаний (крига)

чол. О чол.

ОО_ жін. ООО

жін.

ООО жін. (О)ОО мно. ООО

усіч. Ім к / ч [а ф{ ан} ий

к/ч ячаний х/ш кожушаний х/ш лопушаний ск/щ піщаний (пісок_)

.г/ж таволжаний (рос. таволга) к/ч вибійчаний к/ч веселчаний гречаний к/ч копійчаний к/ч сироватчаний к/ч сірчаний к/ч слобідчаний х/ш бляшаний к/ч голчаний к/ч горілчаний к/ч ластівчаний к/ч висівчаний

жін.

ООО

сер. ОО

усіч. Ім [ ф{ ан} ий

рогожаний (рогожа) к/ч личаний (лико)

нев – не пізнанний нев – не пізнаний не – 0 пізнаванний не – 0 пізнаваний недоторканний недоторканий нез – непо доланний нез – непо доланий неописанний неописаний несказанний несказаний Пкм: притаманний старанний

ф{ ен}

жін. ОО

усіч. Ім к / ч [а ф{ ен} ий

234 молитва � молитвений

Пкм: екстрений набакирений студений

чол. ОО

жін. ОО [а

сер. ОО

усіч. Ім [ ф{ ен} ий маневрений бритвений буквений клятвений мережений казармений реформений формений фурмений ескадрений пудрений та [іа з/ж

контужений [о царствений

ф{ин}

чол. ОО

чол. О(О)О

чол.

ОО_

чол. ОО_

жін. ОО

жін. ОО

жін. О(О)О

мно. ОО

усіч. Ім [ ф{ин} ий

левиний цапиний звіриний бекасиний лосиний голубиний яструбиний і/е лебединий [ень крижиний гоголиний дупелиний перепелиний соболиний качуриний стрепетиний [ець горобиний вужиний стрижиний і/е джмелиний журавлиний козлиний орлиний соминий комариний щуриний к/ч грачиний к/ч шпачиний х/ш ховрашиний буслиний і/о соколиний х/ш пташиний

[а совиний [а козиний [а бджолиний [а осиний [а х/ш

блошиний

[а павиний [а жабиний [я чаплиний [а х/ш

комашиний [а х/ш мурашиний [а х/ш мушиний [ка і/о ластовиний [ка і/е ящериний [ка качиний [и куриний

й + и = ї ф{ин}

жін. ОО

усіч. Ім к / ч [а ф{ ї} с{н} ий

[а й + и = ї зміїний [‘ й + и = ї солов'їний й + и = ї чаїний

не – 0 збагненний не – 0 збагнений не – 0 здійсненний не – 0 здійснений не – 0 зліченний не – 0 злічений зціленний зцілений натхненний натхнений невтомленний невтомлений не – 0 дозволенний не – 0 дозволений не – 0 допущенний не – 0 допущений не – 0 поясненний не – 0 пояснений не – 0 прощенний не – 0 прощений не – 0 скінченний не – 0 скінчений не – 0 спаленний не – 0 спалений примиренний примирений припущенний припущений Пкм: блаженний достеменний знаменний мерзенний важкий к/- важенний великий к(ч величенний високий к(ч височенний глибокий к(ч глибоченний далекий к(ч далеченний добрий добренний довгий г(ж довженний дужий дуженний здоровий здоровенний сильний силенний сирий сиренний старий старенний мертвий мертвенний страшний страшенний товстий товстенний ст(щ товщенний тяжкий к/- тяженний хирий хиренний широкий к(ч широченний

ф{ ян}

234 Оо

234 ОО_

сер. ОО сер. ОО

сер. 234 ОО

усіч. Ім к / ч [ ф{ ян} ий

бджоляний весняний водяний земляний морквяний смоляний трав'яний вітер_ � вітряний вогонь_ � вогняний світляний хутряний срібло � срібляний 234 с_кло � скляний

234 жін. ООа жін. ОО_

сер. ООО

сер. ОО

сер. ОО

сер. (О)ОО

усіч. Ім к / ч [а ф{ян} ий

ластівка � ластів'яний матір_ � матер'яний череп_ � череп'яний борошняний олов'яний прядив'яний просяний вапняний пшоняний різдвяний волокняний полотняний сукняний ядряний Пкм: багряний пряний п'яний рум'яний

234 ОО (а/я)

сер. ОО

сер. (О)ОО

усіч. Ім [ ф{ ян} ий горяний зоряний лозяний плитяний росяний веретяний житяний болотяний масляний

незрівнянний (прекрасний) не – 0 порівнянний порівняний о – по каянний осіянний осіяний

Ім.

усіч. Ім [ ф{ф} ий

Ім.

усіч. Ім [ ф{ф} ий

Ім.

усіч. Ім [ ф{ф} ий

Ім.

усіч. Ім [ ф{ ф } ий / усіч. П Діє [ ф{ф} ий

усіч. Ім [ ф{ат} ий

ВСІ

Майже всі усіч. Ім [ ф{ уват } ий

Винятки усіч. Ім [ ф{уват} ий горохуватий укр. горох пол. groch жилуватий укр. жила пол. żyła зморшкуватий пол. zmarszczka пампушкуватий пампушка сліпий � під[сліп{ уват}ий

усіч. Ім [ ф{аст} ий / усіч. Ім [ ф{ аст} ий

Див. наступну таблицю

� дебел{ ува(с)} тий

забудькуватий завилькуватий задавакуватий задерикуватий задиркуватий задишкуватий заїкуватий насмішкуватий недорікуватий недоумкуватий обрубкуватий розвалькуватий придуркуватий розвилкуватий приземкуватий присадкуватий пристаркуват/ий

усіч. Ім [ ф{ят} ий

НЕМАЄ

ООО

ОО

(О)О

чол. ОО_ чол.

ОО_

усіч. Ім [ ф{юват} ий

[а й+у

вилицюватий е/- ь+у

глянцюватий е/- ь+у

сланцюватий і/е ь+у

щебенюватий [а й+у

ніздрюватий й+у глеюватий ь+у повстюватий

ь+у спіралюватий

вальцюватий (вальці) клинцюватий е/- ь+у

молодцюватий рубцюватий е/- ь+у

свинцюватий [а й+у

петлюватий (петля) й+у

шахраюватий (шахрай) Пкм: витіюватий (позбавлений простоти; надмірно вишуканий)

чол. ОО

чол. О_ жін. ОО

жін. О

жін. ОО

сер. ОО

сер. ОО

сер. ОО

усіч. Ім [я – л[ – н[ – р[ – [ь ф{яст} ий

о/- ь + а кігтястий мускулястий і/е попелястий і/е ь + а променястий і/е ь + а струменястий ь+а шпилястий (шпиль_) й+а віястий ь+а ґулястий [а драбинястий ь+а зозулястий ь+а кулястий ь+а мозолястий ь+а скелястий ь+а хвилястий [а цеглястий ь+а цибулястий [а шкірястий [а щетинястий [ина

щілястий але глинястий пінястий але пінистий ь+а тінястий зміястий (змія) смолястий (смола) [я бадиллястий [я пір'ястий [о сріблястий [я гіллястий

вапнястий джерелястий дуплястий стеблястий стернястий

� дупло � дупл{ин}{ яст}ий пружний � пружн{яст}ий

чол. ОО

чол.

ОО_ жін. ОО

жін.

ООО мно. ОО

усіч. Ім [ ф{чат} ий

ець/ч

червч/атий ок/ч

дрібчатий ець/ч зубчатий [а к/ч

брижчатий [а к/ч

голчатий [а к/ч дірчатий [і ц/ч

дверчатий (дверці)

чол. ОО

чол.

ОО_ жін. ООО жін.

ООО

усіч. Ім [ ф{чат} ий

ок/ч

візерунчатий ець/ч

гребінчатий [а к/ч

бородавчатий (бородавка) [а к/ч

губчатий [а к/ч ластовінчатий [а к/ч

мережчатий [а к/ч пластинчатий [а к/ч

плойчатий [а к/ч штахетчатий жолобча(с)тий колінча(с)тий лінійча(с)тий половинча(с)тий пухирча(с)тий ступінча(с)тий

чол.

ОО_ жін. ОО

жін.

ООО

сер. ОО

сер. ОО

мно. ОО

усіч. Ім [ ф{част} ий

ець/ч

гребінчастий гран{част}ий [а к/ч крупчастий [а к/ч лапчастий [а к/ч

купчастий [а к/ч ямчастий пір{част}ий [а ь + а

криль{част}ий клоч(ч)астий ґратчастий (мн. ґратки) Пкм: взірчастий (який має візерунки)с Чис : двійка � дв{ ій}{ ча(с)т}ий

чол. ОО

чол.

ОО чол.

ОО_ жін.

ООО

жін. ООО жін. ОО

сер. ОО

усіч. Ім [ ф{част} ий жолобча(с)тий [ь корінчастий (без)ступінчастий і/о прозірчастий фестончастий

пузирчастий пухирча(с)тий [а к/ч

бахромчастий [а к/ч драбинчастий [а к/ч

долинча(с)тий [а к/ч лінійча(с)тий [а к/ч

половинча(с)тий [а к/ч шкаралупчастий бороз[е]нчастий плитчастий [о к/ч

колінча(с)тий [ня склепінчастий Пкм: підлепчастий (вузький, який тісно облягає)

стрімкий � к/ч стрімч{ аст}ий

усіч. П Діє [ ф{част} ий

заливчастий (дуже голосний, дзвінкий)

наливча(с)тий (спілий, соковитий)

переливчастий (який світиться то в одному, то в іншому місці) обривчастий (крутий, стрімкий)

переривча(с)тий (з перервами / не суцільний)

поривчастий (нерівномірний / рвучкий / схильний до захоплення) уривчастий (не суцільний/ який містить неповні дані) задирчастий (який задирається)

розмивчастий (який легко розмивається/ неясний, нечіткий) розпливча(с)тий (який розпливається/ невиразний/ позбавлений чіткості ) розсипчастий (який легко розсипається на окремі частинки/ уривчастий (про звуки)) розхильчастий (розлогий) уступчастий (який має уступи)

усіч. Ім [ {ист}ий

Див. наступну таблицю

усіч. Ім [ {ист}ий

Див. наступну таблицю

усіч. Ім [ ф{ит} ий

і/о бій бойовий бойов{ит}ий вага ваговий вагов{ит}ий гроші грошовий грошов{ит}ий діло діловий ділов{ит}ий і/ьо лід_ льодовий льодов{ит}ий мох_ моховий мохов{ит}ий і/о рід_ родовий родов{ит}ий і/о плід_ плодовий плодов{ит}ий Пкм: маститий (який заслужив загальну повагу)

падковитий до (старанний, дбайливий)

(О)О

О(О)_

ОО ОО

усіч. Ім [ ф{овит} ий

сановитий сумовитий талан(т)овитий франтовитий хвастовитий пановитий і/о соковитий хазяйновитий мряковитий тямовитий пиховитий

усіч. Ім [а й+и [ { ист}ий

гній і/о й + и

гноїстий рій_ і/о й + и

роїстий 234 змія [а й + и

зміїстий пір'я [а ‘й + и

пір'їстий але перо � перистий перістий Чис : дв[а � дв{ой}истий � двоїстий тр[и � тр{ой}истий � троїстий

усіч. Ім [а й+и [ ф{ист} ий [іна вибоїна [а й + и вибоїстий [а

вія [а й + и віїстий [а

олія [а й + и оліїстий 4 гоїтися [ітися й + и не[гоїстий

(який не гоїться)

усіч. П Діє [ ф{ист} ий

ви - роз гонистий ви - по – роз г/ж ложистий вкладистий закарлючистий заливистий за – при – с падистий збіжистий звиристий з – над – об – пере – у ривистий напористий об – пере валистий розкидистий пере – по – роз котистий підлазистий підласистий присадистий промовистий розвилистий розкрилистий розхилистий убористий ущелистий

Пкм –истий

Пкм із формантом ф.{ист}

Пкм{ ян}ий � Пкм{ ян}{ ист}ий

багристий займистий ігристий занозистий згористий опасистий

дрібний дрібн{ист}ий крупний крупн{ист}ий сирний сирн{ист}ий порожній порожн{ист}ий чепурний чепур{ист}ий

зор{ ян}ий зорян{ист}ий кам'{ ян}ий кам'ян{ист}ий крем'{ян}ий крем'ян{ист}ий кров'{ ян}ий кров'ян{ист}ий масл{ ян}ий маслян{ист}ий мід{ ян}ий мідян{ист}ий полум'{ян}ий полум'ян{ист}ий скл{ ян}ий склян{ист}ий смол{ ян}ий смолян{ист}ий торф'{ян}ий торф'ян{ист}ий трав'{ ян}ий трав'ян{ист}ий піщ{ан}ий піщан{ист}ий

Ім.

усіч. Ім ч. [ ф.{ф} ий тобто ООО

Ім.

усіч. Ім ч. [ ф.{ф} ий тобто ООО

чол. О

чол. ОО

чол. О_

чол. ОО_

жін.

ООО

жін О(О)О

жін ОО к/ч

сер. ОО

сер. ОО

мно. ОО

усіч. Ім ч. [ ф{аст} ий

дзьобастий зуба (с)тий цвітастий вихрастий коренастий к/ч корчастий к/ц пальчастий стовбурастий щелепастий і/о бокастий лоба(с)тий мохастий вуграстий вузла(с)тий горба(с)тий ц/ч зубчастий к/ч клубчастий кутастий куща(с)тий серпастий бриластий к/ч війчастий грива(с)тий драбинастий к/ч збірчастий лапа(с)тий к/ч складчастий смугастий к/ч стулчастий борода(с)тий брова(с)тий голова(с)тий дугастий та іржастий (іржа) гілчастий голінастий (голінка) голкастий голчастий дірчастий дудчастий зірчастий квітчастий крапчастий кудла(с)тий нитчастий пилчастий плівчастий сітчастий скибчастий сумчастий шишкастий шпильчастий мишастий (миша) воластий вуха(с)тий горла(с)тий жовнастий ікластий ока(с)тий вікнастий дупластий стегнастий чоластий та ц/ч кільчастий (кільце) грудастий (груди) криса(с)тий (криси) ц/ч східчастий (ц/ч східці)

чол. ОО чол.

ОО_ жін. ОО к/ч

жін. ООО к/ч

жін ОО к/ч

усіч. Ім ч. [ ф{ аст} ий ок/ч візерунчастий ц/ч камінчастий ворсинчастий губча(с)тий комірчастий перегородчастий пластинчастий плойчастий решітчастий бородавчастий виїмчастий коробчастий плитчастий тарілчастий

чол. (О)О

чол. ОО

чол. О_ чол. ОО_

чол. ОО_

жін.

ООО

жін О(О)О

жін (О)О

сер ОО

сер ОО

сер. ООО

сер. ОО

сеп. ОО

мно. ОО

усіч. Ім ч. [ ф{ист} ий

атласистий бархатистий виристий квітистий кристалистий ворсистий м'язистий намулистий пасистий пушистий рисистий рінистий склепистий струмистий тванистий тінистий туманистий хуліганистий членистий шерстистий шовковистий цвітистий виразистий волосистий галузистий гребенистий жолудистий запашистий інистий каменистий кігтистий коренистий кременистий мускулистий оглядистий пазуристий пломенистий попелистий порохнистий променистий стовбуристий струменистий тенористий цукристий щебенистий басистий лісистий льодистий мошистий сніжистий сочистий яристий г/ж бережистий вітристий голосистий кольористий г/ж батожистий вогнистий в'юнистий горбистий дернистий дощистий качанистий костистий (кість_) кущистий х/ш лопушистий пластовнистий пузиристий пухиристий барвистий брилистий вовнистий вохристий іскристий краплистий крейдистий кронистий 0 – під мозолистий 0 – над особистий паристий перлистий плямистий к/ч сірчистий скелистий цеглистий шпаристий щілистий (щілина) щоглистий водянистий гористий діжистий плечистий росистий сльозистий травистий землистий ікристий (і)млистий смолистий осочистий багнистий волокнистий дуплистий зернистий перистий ребристий склистий (с_кло) стеблистий стернистий маслянистий тілистий борошнистий болотистий м'ясистий рунистий та вуглистий (вугілля) полуменистий (полум'я) вапнистий сріблистий (срібло) грудистий (мн. груди) речистий (мн. речі)

чол. (О)О

чол. ОО жін. ООО

жін.

ООО

сер. ООО сер. ООО

усіч. Ім [ ф{ист} ий азотистий бромистий в'язистий глибистий заметистий звивистий йодистий крохмалистий мідистий мулистий наваристий об'ємистий парафінистий порожистий піжонистий пінистий суглобистий хлористий хромистий шквалистий замашистий розмашистий пагористий залозистий раковистий баюристий глинистий (глина) долинистий (долина) збористий лопатистий печеристий пористий породистий пружинистий (пружина) соломистий хмаристий чупринистий (чуприна) щетинистий (щетина) олов'янистий веретенистий залізистий

Похідні від

Ім.

усіч. Ім [ ф{-} с{ к} ий

Прикметники на ОО-кий

Ім.

Ім ф{-} с{ к} ий

Прикметники на ОО-кий

іменників

ОО

О

(О)О_

О_

ОО

ОО

чол. сторож[кий (сторож) чол. гамір[кий (гамір) чол. клопіт[кий (клопіт) чол. шелест[кий (шелест) жін. [а пар[кий (пара) жін. пам’ят[кий (пам’ять) сер. [о мил[кий (мило) чол. клей[кий (клей) чол. гул[кий (гул) чол. струп[кий (струп) чол. зір[кий (зір) чол. чіт[кий (чіт) чол. пух[кий (пух) жін. грязь[кий (грязь) жін. ціл[кий (ціль) чол. [ок рив[кий (ривок_) чол. стид[кий (стид_)

чол. грім[кий (грім_) жін. маст[кий (масть_) жін. [а струн[кий (струна) сер. [тя чут[кий (чуття)

слабкий ? шкарубкий ?

варувкий глевкий легкий гидкий їдкий рідкий швидкий дерзкий мілкий смалкий стрімкий шамкий сланкий гінкий тонкий терпкий цупкий беркий гіркий маркий шпаркий яркий баский жаский плаский порский повороткий меткий хуткий шорсткий м’який шерхкий *гладкий (ситий) � *гладкий (без виступів) жорсткий � жорст[о]кий (д.рус.. жестъкъ/жестокъ) бридкий (пол. brzydki) громіздкий (псл. громозд ф{-} с{ к} ий) (укр. громада) прудкий (пол. prędki)

арх. Ім с{ к} ий

і.є. bhlig/bhleig прасл. blizь/blizъkъ с{ к} ий близький прасл. ǫzъkъ с{ к} ий вузький прасл. nizъ с{ к} ий низький близький 0 – не – по

близький важкий 0 – за – над – напів – не – по

важкий тонкий 0 – за – над – напів – по

тонкий тяжкий за – по – пре

тяжкий

ОО

(О)О

О_

О_

солод[кий (солод) ємкий (ємкість) боягуз[кий (боягуз) глей[кий (глей) грім_ грім ф{ох} с{ к} ий громохкий Чис [о] с{ к} ий один_ [о] с{ к} ий � одинокий

прасл. vъlg � вовг с{ к} ий � вогкий � прасл. volgъ � вологий *гладкий (ситий) [голод / глад] с{ к} ий � *гладкий (без виступів) [прасл. gladъkъ] прасл. dikъ с{-} ий � дикий жорсткий � жорст[о]кий (д.рус.. жестъкъ/жестокъ) кепський (пол. kiepski) прасл. kortъkъ(jь) � пол. krótki прасл. короткий прасл. ploskъ � пол. płaski прасл. плоский � о/е плеск{ат}ий арх. Ім [и / е / о] с{ к} ий

і.є. uel/uol � пол. wiele укр. вельми- + [и] с{ к} ий � великий і.є. ? � прасл. dalь � даль � даль [е] с{ к} ий � далекий і.є. upsos � прасл. vysь � вись � вис [о] с{ к} ий � високий і.є. gleubh � прасл. glъb � глиб � глиб [о] с{ к} ий � глибокий шир � шир [о] с{ к} ий � широкий великий 0 – за – над – не – пре великий далекий над – не далекий високий 0 – за – над – не – пре високий глибокий 0 – за – над – не глибокий широкий 0 – за – не широкий

Похідні від

х Діє.

х Діє [ати

діє. К с{ к} ий

Діє.

х Діє [ити

діє. К с{ к} ий

Діє.

х Діє [іти

діє. К с{ к} ий

Діє.

х Діє [оти /[нути/[яти/[ти

діє. К с{ к} ий

дієслів

1 [ати

2 _ [ати

4 _[ати

5 [ати

1 трив[ати

1 за]мерзати

1 лам[атися

1 хап[ати

1 чіп[ати

1 хват[ати

1 хит[ати

1 влуч[ати

2 палахкот[ати

4 у/о кув[ати 4 г/ж двиг[ати 4 ковз[ати

4 маз[ати

4 різ[ати

4 муляти

4 коп[ати

4 лип[ати

4 сип[ати

4 хлип[ати

4 хлюп[ати

4 хльост[ати

5 леж[ати

тривкий мерзкий ламкий хапкий чіпкий хваткий хиткий влучкий палахкий ковкий движкий ковзкий мазкий різкий мул(ь)кий копкий липкий сипкий хлипкий хлюпкий хльосткий лежкий

2 _ [ити

4 _ [ити

5 [ити

2 жал[ити

2 пал[ити

2 о/і сол[ити 2 о/і дзвон[ити 2 ліп[ити

2 топ[итися

2 вар[ити

2 говор[ити

2 жар[ити

2 нос[итися

2 кот[итися

2 міст[ити

2 ш/х криш[ити

4 бав[ити

4 хибити

4 плав[итися

4 пружити

4 вад[ити

4 тям[ити

5 тер[тися

5 в[итися

5 хист[ити

жалкий палкий сілкий дзвінкий ліпкий топкий варкий говіркий жаркий ноский коткий місткий крихкий вабкий хибкий плавкий пругкий пружкий вадкий тямкий теркий в{ит} кий хисткий

1 [іти

2 _ [іти

5 [іти

1 шум[іти

2 верт[іти

5 гриміти

5 тремт[іти

5 хрум

т[іти 5 щем[іти

5 е/і щеміти 5 о/і гомон[іти 5 хрип[іти

5 лет[іти

5 тремт[іти

5 хруст[іти

шумкий ви верткий

гримкий тремкий хрумкий щемкий щімкий гомінкий хрипкий леткий тремткий хрусткий

2 _ [оти

4 _ [нути

5 [яти 5 [_ти

5 [_тися

6 [ти

2 о/і кол[оти 2 кол[оти

4 за]груз[нути

5 стояти

5 гризти

5 тер[тися

6 г/ж берег[ти

кілкий колький грузький стійкий гризький теркий бережкий

діє. К [ ф.{ діє.

ф} с{ ти}

діє. К ф.{ пкм.

ф} ф.{ к} ий 5 бо

й[аятися

5 бр[ати

5 рв[ати

5 гн[ути

бой{ аз} кий боязкий б[е] р{уч} кий беручкий рв{ уч} кий рвучкий гн{ уч} кий гнучкий

Ім.

ОО с.{н} ий

Ім.

ОО с.{н} ий

Ім.

ОО с.{н} ий

ф{-}

форманти + суфікс с{н}

чол. ОО

чол.

ОО

чол. О_

чол. О_

чол. ОО_

жін. ООО жін. ОО

жін.

ОО

жін. ОО сер. ОО

сер. ОО

мн. ОО

роздрібний г / ж окружний напрямний гамірний волосний [ть обласний призовний клекітний клопітний помічний х / ш замашний х / ш запашний х / ш поспішний х / ш сполошний

заводний брудний дрібний зубний сумний блатний прилітний штраф]ний жахний жін. міцний гучний лячний х / ш смішний грибний сажний пре смачний х / ш страшний трудний

штабний скарбний кружний пітний значний бічний річний спиртний квасний лісний [т пісний

0 – пів острівний 0 - над – під черепний номерний хутірний 0 – пів голосний поясний г / ж послужний рибний (багатий на рибу) = рибний (риб’ячий) основний (головний ) скрутний смутний к / ч 0 – ви – від знач]ний к / ч лучний к / ч сполучний к / ч скучний х / ш скрушний та тривний (с]трав[а) нудний чумний о / і самітний

губний земний о / і кісний о / і ножний к / ч річний к / ч ручний трубний к / ч+ о / і щічний та головний м'ясний [ло світний х / ш вушний чудний пивний [тя смітний [ло масний [о літний грудний

чол. ОО

чол.

ОО_

чол. О_ чол.

ОО_ чол. ОО_

жін. ООО

жін. ООО

жін. ОО

жін. О

жін. (О)ОО жін. (О)ОО

жін. О(О)О

сер. (О)ОО

сер. ООО

сер. ОО

сер. (О)ОО

мн. ОО

мн. ОО

сумнівний 0 – напів голодний холодний [ь челядний 0 – за – пере - роз

продажний соромний токарний бондарний лимарний пекарний столярний козирний сенсорний бешкетний корисний зап'ястний величний зустрічний г / ж пиріжний гончарний псаломний пухирний сирний г / ж нічліж]ний хребетний слюсарний майстерний колірний розкішний заповідний жалобний [ка знахідний к / ч панічний к / ч музичний ц / ч медичний ц / т амбітний е / і потрібний жерт[о]вний о / і + г / ж допоміжний бур{ ем}ний [ниця (по)таємний шлях[е]тний [тя перехресний блювота � блювотний блекота � блекотний кислота � кислотний [ба грізний ган[е]бний хвал[е]бний злісний і / о млосний

о / і слізний корч[е]мний тюр[е]мний ковбасний молит[о]вний церк[о]вний о / і сковорідний о / і сирітний під'[яр[е]м]ний 0 - на – над [реб[е]р]ний 0 – по [від[е]р]ний ц / ч яй[е]чний = яєчний

0 – за - при озерний е / і колісний е / і решітний

ц / ч серд[е]чний ц / ш серд[е]шний 0 – до [пис[е]м]ний к / ч молочний о / і ворітний 0 – по жнив]ний

чол. ОО

чол. ОО_

чол. ОО_

жін. ООО

жін. ООиця

жін. ОО жін. ОО к / ч

сер. ООО

сер. ОО

мно. ООО

жолобний приладний сморідний колодязний жін.

приязний 0 – за – над щелепний цвинтарний вибірний ящірний стовбурний траурний ящурний жін. [ть доблесний лоскітний шепітний хоботний жін.

пам'ятний к / ч бубличний к / ч вареничний жін.

немічний екс – ім – пас – су – транс портний вівтарний володарний

мочарний табірний якірний і / о хуторний к / ч ящичний г / ж бережний але набережний при - су голосний к / ч покришечний лагідний нагідний ягідний каторжний райдужний крихітний грамотний паморочний азбучний ратушний виличний вуличний кириличний маличний околичний паличний потиличний віконничний гусеничний пряничний п'ятничний матричний устричний шлюп[о]чний юб[о]чний

в'юш[е]чний люл[е]чний подуш[е]чний бул[о]чний бай[е]чний = баєчний горіл[о]чний печін[о]чний сум[о]чний труб[о]чний [о маревний [о паливний [о + к / ч яблучний яд[е]рний [і + ц / ч ножичний 0 - до – пере – перед

виборний

{ ев}

{ив}

{й} { іж}

{ аль} { уаль} { ар}

{ яр}

{ор}

{ ес}

{ іс}

{ іт}

{ич}

{ іч}

{ш}

[а 0 – за душ{ ев}ний плач{ ев}ний спорт{ив}ний [ія агрес{ив}ний [ія + ц / т емот{ив}ний [ія + ц / т асоціат{ив}ний [ія + ц / т дедукт{ив}ний купе{й}ний піке{й}ний реле{й}ний філе{й}ний шосе{й}ний молод{ іж}ний гормон{аль}ний парадокс{ аль}ний тріумф{аль}ний фронт{аль}ний фундамент{аль}ний пункт{ у}{ аль}ний текст{ у}{ аль}ний шик{ар}ний [ет авторит{ар}ний [и алімент{ар}ний депозит{ар}ний комплемент{ар}ний комплімент{ар}ний план{ар}ний регламент{ар}ний рудимент{ар}ний сегмент{ар}ний фрагмент{ар}ний ізм / іт гуманіт{ар}ний [ум плен{ар}ний [а планет{ар}ний [а сум{ ар}ний [а дисциплін{ар}ний [а еліт{ар}ний [а комет{ар}ний модул{яр}ний титул{яр}ний [юс пол{яр}ний

[а молекул{яр}ний [а фабул{яр}ний [а формул{яр}ний [и канікул{яр}ний [ія ілюз{ор}ний [ія депрес{ор}ний [ія + ц / т секрет{ор}ний мн. небеса неб{ ес}ний арх. мн. словеса слов{ ес}ний арх. мн. тілеса тіл{ ес}ний мн. чудеса (пре) чуд{ ес}ний і / о бол{ іс}ний але ш / с сумісний сором{ іт}ний автомат{ич}ний анегдот{ич}ний арго{ т}{ ич}ний з / т гіпнот{ич}ний егоїст{ич}ний епізод{ич}ний ідіот{ич}ний метод{ич}ний метеор{ич}ний параметр{ич}ний період{ич}ний та й - / т аргот{ич}ний с / т еліпт{ич}ний зм / т саркат{ич}ний с / т хаот{ич}ний ист / ид юрид{ич}ний

[а алгебр{ич}ний [а анафор{ич}ний [а атмосфер{ич}ний [а сфер{ич}ний [ія гімназ{ич}ний [ія істер{ич}ний [ія категор{ич}ний [ія педіатр{ич}ний [ія психіатр{ич}ний [ус кон{ іч}ний куб{ іч}ний кристал{ іч}ний метал{ іч}ний ромб{ іч}ний тиран{ іч}ний титан{ іч}ний цикл{ іч}ний [ія фоб{ іч}ний [едія траг{ іч}ний [ія алерг{ іч}ний [ія геолог{ іч}ний кіно{ш}ний

К_ – К{н}ий – П[К]{ н}ий

234 Ка – П[К]{ н}ий

Винятки

зуб зубний за - між – над зубний бік_ бічний по - потой - поцей - уз - усе [біч]ний вік_ вічний до - на [віч]ний рік_ річний середньо - сто - що [річ]ний штаб_ штабний мас[штаб]ний час_ _ дочасний над сучасний ніч_ нічний перед[ніч]ний

234 гора за – на – пере - під [гір]ний

234 нога г / ж + о / і під[ніж]ний

234 ріка к / ч за[річ]ний по[річ]ний

234 рука к / ч з – на – об – під ручний

234 межа поза[меж]ний

234 вода 0 – над – під водний

234 плече за - на [пліч]ний

234 душа відчай + душний = відчайдушний

благодушний

щелеп щелепний за – над щелепний від[знак]а

відзначний розм. каламут кала{мут]ний без жит[тя без[жи{ в}] ний вель(ми)[можний верх{ов}ний дух{ов}ний

Діє

П діє. К ати

усіч. П діє. К

усіч. П діє. К [ с.{н} ий

П діє. К ати

усіч. П діє. К

усіч. П діє. К [ с.{н} ий

1] ати

2_] ати

4_] ати

5] ати

1 ви – за грібати 1 від – під – при – роз стібати 1 виробляти 4/1 ви – роз

рубати п бивати п вивати п зивати п живати п кривати п ливати п мивати п пливати п ривати коливати 1 п сівати

1 віді – на – обі – о – піді грівати 1 наспівати

1 п кидати 1 ви – роз – с

падати 1 п кладати 1 роз'їдати

1 п тягати 1 роз микати 1 (не)про никати п тікати 1 п пускати 1 роз шукати 1 чіпати

1 за щіпати

1 ви - при копати 1 п ступати (здатний) 1

вбирати 1 о - по

питати 1 проштовхати

1 вибачати

2 в'язати

2 казати

2 на - про чесати п писати 4 виховати

4 п творювати

4 різати

4 роз микати 4 п тискати 4 сипати

4 виміряти

5 ковзати

5 п брати

5 захистати

ви – за пасати 5 ссати

і/е вигріб - виріб пол. wyrób вируб розруб відбив позив призов нажив = наживка покрив ви - роз лив п лив з – на – пере – під – роз

мив до плив в – від – за – на – при плив п рив

- п сів

п грів

-

ви – за – пере – роз – з кид

ви – роз – с пад

в– під – у клад пере – при – роз

клад до – о клад - ви – на – по – про – с

тяг - - тік_ обтік протік стік п пуск роз шук

від чіп на – при

чіп - - від – в – по ступ

- допит опит - - - на каз пере –по каз на - про чіс п пис - і/о твір п різ - п тиск п сип вимір - за - на бір розбір захист випас запас п сос

ви – за грібний від – під – при – роз стібний виробний ви – роз

рубний відрубний (який відрубається) п бивний на - об вивний ви – на – по

зивний призовний в ід – на

живний п кривний п ливний п мивний при – роз

пливний п ривний коливний п сівний

п грівний наспівний

ви – від - на – об – пере – під – роз – с кидний випадний розпадний спадний в – на – пере – під – при – про – о – роз – у

кладний до кладний роз'їдний п тяжний

роз микний (не)про никний 0 - на – об – с тічний п пускний роз шукний

від – з – за – на – при – роз чіпний

за щіпний

ви - при копний від – в – по ступний вбирний допитний опитний проштовхний вибачний (який вибачає)

пере – під – при в'язний роз в'язний на - пере –по казний на - про чісний ви – за – над – під – при – про – роз писний

виховний п твірний п різний нарізний розиикний п тискний п сипний вимір]ний (про)ковзний за - на бірний розбірний (можна розібрати) захисний ви – за пасний сисний в – під сисний

1 з – об рубати 1 (с)по живати 1 переливати

1 відпливати

1 надривати 1

поривати 1 нашивати

1 сумніватися

5 ждати - 1

гадати 1 запопадати

1 здогадати

1 0 – над складати 1 п глядати 1 осягати

1 п бігати 1 звужати

1 від – за - о кликати але 4 кликати

1 ладнати

1 до – на – під - при – у ступати

2 п писати 2 п -няти 2 п -ймати 4 загарбати

4 випробувати

4 видужати

4 п лежати 4 вичерпати

4 роз торорпати

4 повторювати

4 плакати

5 0 – за – пере - роз

продавати 5 ви гравати 5 п брати

5 орати

5 ссати

з – об руб відруб (ділянка) - перелив відплив надрив порив - сумнів - - здогад склад (сховище) склад_ (частина слова) п гляд - збіг перебіг розбіг - від – за - о клик - до – на – під – при – у ступ

перепис об'єм взаємини на йом під – при йом

- - - - - - повтор плач_ продаж за – пере - роз

продаж ви - розі

граш вибір розбір - насос

з – об рубний відрубний (с)по живний переливний відпливний надривний поривний наривний (нарив - абцес) нашивний сумнівний нежданий-негаданий запопадний здогадний складний умо[гляд]ний все[осяж]ний запо – з – пере – по – роз [біж]ний

звужний

від – за - о кличний кличний 0 – до ладний до – на – під - при – у [ступ]ний

літо – пере писний 0 - від - об – роз 'ємний вза[єм]ний на – під – при йомний загарбний

випробний (строк, політ) видужний за - на – проти лежний вичерпний розторопний повторний к/ч плачний

0 – за – пере - роз продажний

ви - розі - при грашний вибірний до - з - пере - про [бір]ний

роз[бір]ний (розбірливий) 0 – роз орний на – пило – пів сосний

діє. К [ ф.{ діє.

ф} с{ ти}

діє. К ф.{ пкм.

ф} ф.{н} ий 2 любити

4 соромитися

5 мовчати

люб'{ яз}ний люб'язний сором{'яз}ний сором'язий мовч{ аз}ний мовчазний

Діє

П діє. К ф.{ діє.ф} ти

усіч. П діє. К

усіч. П Діє с.{н} ий

П діє. К ф.{ діє.ф} ти

усіч. П діє. К

усіч. П діє. К [ с.{н} ий

2_] ити

4_] ити

5] ити

2 садити

2 п водити 2 п ходити

2 нагородити

2 охолодити

2 п садити 2 возити

2 0 – при щепити 2 кріпити

2 0 – на ліпити 2 купити

2 варити

2 парити

2 дурити

2 курити

2 творити

2 носити

2 згасити

2 до – с платити

4 виперидити

4 виснажити

4 пружити

4 стежити

4 їздити 4 виразити

4 квапитися

4 за – о чистити 4 ви – від значити 5 0 - о щадити 5 п свіжити 5 тверезити

5 окислити

5 напрямити

5 пити

- - п хід нагорода - насад вивіз до – роз віз п віз прищепа - налід п куп - - - - - винос за – на – про – роз

віз - до – с плат - - - - виїзд п їзд вираз - - відзнака - - - - напрям -

0 - перед садивний п відний ви – об – пере – під – про – роз хідний похідний відхідний нагородний охолодний на – роз садний пере – під – при садний п візний 0 - при щепний п кріпний 0 – на ліпний п купний ви – від – за – з – об – при - роз [вар]ний ви - за – неви [пар]ний (з парою) дурний курний 0 - від – пере твірний від творний (який можна відтворити)

ви – за – на – про – роз носний

згасний до – с платний випередний виснажний пружний стежний ви – пере – по – про – у

їзний від – під – роз 'їзний виразний квапний за – о чисний ви – від значний ощадний щадний від – о свіжний ви – про тверезний окисний напрямний питний

2 п вабити 2 згубити

2 любити

2 п робити 2 блудити

2 п садити

2 годити

2 родити

2 ходити

2 переломити

2 п щепити 2 п купити 2 п варити 2 п творити 2 косити

2 від - пере – по – соле носити 2 душити

4 зло – по радити 4 іздити 4 видитися

4 паплюжити

4 п квапитися 4 п вірити

4 п мірити 4 лице мірити

4 о [бач]ити 4 зичити

5 мутити

поваб - - - - - - - - перелом підщепа підкуп навар створ потвора п кіс

п нос

- порада відрада заїзд - - - - п мір

- позика -

0 – з – по – при [виб а] ний згубний друже – пере - себе любний люб'{яз}ний об – пере – під робний блудний до – за – об – по садний надсадний гідний віро – жалю гідний рідний своєрідний всюдихідний переломний під щепний

під купний

на – сиро [вар]ний п [твор]ний в - нав – навс – поу – про - с – у кісний від - пере – по – соле носний 0 - за [душ]ний злорадний порадний відрадний заїзний дивовижний паплюжний по - с квапний 4 п вірити

п мірний замірний лице мірний

о [бач]ний зичний у/о мот{оро}{ ш}ний

1 ] іти

4_] іти

1 п уміти

4 стерпіти

заум розум -

0 – за – роз [ум]ний стерпний

4 _]нути

5 ]нути

4 стиснути

5 стрибнути

5 роз – с труснути

- - -

стисний стрибний роз – с трусний

4 у кріпнути

-

у кріпний

5 _]ти

6 ] ти

5 терти

п повісти

6 гребти

6 допомогти

6 текти

- сповідь від – до – о – роз повідь - допомога -

тертний від – с повідний до – о – роз повідний гребний допоміжний течний

5 Поїд їсти

5 жерти

6 застерегти

6 спостерегти

6 берегти

- - - - -

Поїд їдний

за – об жерний застережний спостережний бережний обережний

Активні дієприкметники минуого часу (краще їх не вживати Українською)

Ніби-Активні дієприкметники минуого часу (за російським зразком)

Пасивні дієприкметники минуого часу

усіч. Діє [ с.{л} ий

бувалий вдалий витривалий 0 – від палий 0 – від талий заблукалий залежалий 0 – від сталий тривалий п леглий мерзлий гнилий жилий горілий зрілий (с)тлілий у/в мілий бляклий брезклий бряклий о пуклий жовклий никлий п мерлий рослий п квітлий одутлий минулий дохлий затхлий пухлий сохлий трухлий тухлий шерхлий линялий * приймаються як звичайні прикметники без зв’язку з дієсловами від яких вони походять

ви пуклий ді – за – при йшлий

усіч. Діє [ с.{щ} ий

пропащий валящий годящий гулящий завалящий роботящий трудящий владущий грядущий жерущий живущий завзятущий загребущий запахущий значущий кричущий минущий плачущий сущий тямущий умирущий (не)видющий живлющий завидющий 0 – з цілющий

усіч. Діє [ с.{м} ий

видимий значимий зримий зцілимий любимий обчислимий одержимий переносимий припустимий родимий судимий терпимий у/в ловимий

4 важ[ити ж/г ваг{ом}ий

1 зн[ати зн *{ ай}{ ом}ий

4 рух[ати рух{ом}ий

* див. ф{лив} дбайливий

Активні дієприкметники теперішього часу (краще їх не вживати Українською)

Інші дієслівні форми

Пасивні дієприкметники минулого часу

Діє [ ф. діє.{ч} ти

Ім [ ець / ч

зап. Пкм

К і.{ І} ф.{ч} ий

усіч.

Діє [ с.{ч} ий біжачий (адтч бігти) лежачий (адтч лежати) висячий димлячий киплячий (не)терплячий сверблячий свердлячий свистячий сидячий скриплячий смердячий сплячий стоячий томлячий тремтячий ходячий шиплячий щемлячий балакучий беручий бігучий біжучий блискучий брикучий брязкучий вагучий ведучий везучий всемогучий в'янучий гризучий гримучий гудучий дзизкучий димучий дрімучий дряпучий жагучий жебручий живучий квітучий кипучий ламучий летучий липучий лискучий лякучий ляскучий минучий нестерпучий несучий пахучий пекучий пискучий плавучий плакучий пливучий повзучий потовкучий ревучий рипучий рішучий ростучий сипучий сікучий скакучий скрипучий скупучий сліпучий співучий стрибучий стригучий текучий тріскучий трясучий тягучий тямучий хрипучий цвітучий шибучий шипучий щипучий ядучий жалючий плодючий родючий смердючий

* приймаються як звичайні прикметники без зв’язку з дієсловами від яких вони походять

усіч. Діє [ с.{ч} ий

наважачий ваблячий всевидячий гноблячий жалячий лазячий люблячий (інако)мислячий правлячий бачучий в'яжучий в'язучий гаснучий лижучий мокнучий немеркнучий прагнучий ріжучий слабнучий сліпнучий танучий тягнучий - на –аючий (група 1

дієслів) 1 читати � читаючий

- на –у/юючий (група 3 дієслів – запозичені на – у/ювати) 3

блокувати � блокуючий - на Оаючий (група 4

дієслів) 4 акати � акаючий - на ПКу/юючий (група 4

дієслів із сильними коренями) в – від – за смоктувати � в – від – за смоктуючий * приймаються як звичайні прикметники без зв’язку з дієсловами від яких вони походять

об'єднати знати

виконати дорадити господарити

в/у – від бивати

споживати с]півати слідити 0 – роз

поділити 0 – до

вірчий відбудувати ловити уловити установити оздоровити за – під

готовити гонити творити розпорядити

- е/- поїд знавець е/- виконавець - -

-

а /- споживач е/- с]півець - - 0 – до

віра - е/- ловець - установка - - і/о гонець е/- творець

ок//ч розпорядок

- пол. znawczy пол. wykonawczy пол. doradczy пол. gospodarczy - пол. spożywczy -

пол. śledczy - -

- пол. łowczy - - - - пол. gończy пол. twórczy -

об'єдн{ав}чий україно зн{ав}чий викон{ав}чий дорадчий господарчий

само - в/у – від бивчий

споживчий півчий слідчий 0 – роз

подільчий 0 – до

вірчий відбуд{ов}чий ловчий уловчий установчий оздоровчий за – під

готовчий гончий творчий розпорядчий

усіч. Діє [ с.{н} ий

усіч.

Діє [ с.{ т} ий

зачатий 0 – (не)роз початий

ЦЯ ЧАСТИНА ЩЕ НЕ ГОТОВА (після нової статті про дієслова)