ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

БОДНАРЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 796.011.3–053.5

ВЗАЄМОДІЯ ШКОЛИ ТА СІМ’Ї У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ

24.00.02 – фізична культура,фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступенякандидата наук з фізичного виховання та спорту

Львів – 2013

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник − доктор технічних наук, професор Заневський Ігор Пилипович, завідувач кафедри інформатики та біо механіки,Львівський державний університет фізичної куль тури

Офіційні опоненти: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професорМоскаленко Наталія Василівна, проректор з наукової діяльності, Дніпро пет ро вський державний інститут фізичної культури і спорту;

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцентОгнистий Андрій Володимирович, завідувач кафедри фізичного виховання, Тер но пільський національний педагогічний уні ­верситет імені Володимира Гнатюка

Захист відбудеться 21 березня 2013 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури (м. Львів, вул. Костюшка, 11).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано «20» лютого 2013 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.С. Вовканич

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність. У Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту (на

період до 2016 року) зазначено, що «здоровий спосіб життя є визначальним чинни-ком забезпечення тривалості активного життя, соціального, біологічного та психічно-го благополуччя громадян». Одними із пріоритетних завдань держави у сфері фізично-го виховання, згідно з доктриною, є «формування гуманістичних цінностей та створен-ня умов для всебічного гармонійного розвитку людини, удосконалення системи фізич-ного виховання у закладах освіти, розроблення та реалізація концепції сімейного ак-тивного дозвілля» (Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту, 2004).

Актуальною є проблема низької ефективності діяльності різних інститу-цій (школа, сім’я, громадські організації) щодо фізичного виховання школя-рів. Особ ливої уваги потребують учні перших класів, обсяг рухової активності яких знижується порівняно з дошкільнятами на 40−50 % (К. М. Огниста, 2003; Е. С. Вільч ковський, 2004; Н. В. Москаленко, 2010), що пов’язано зі збільшенням часу на навчальну діяльність.

Перехід до шкільного навчання з шести років загострює проблему гіпокіне-зії молодших школярів, це спонукає до пошуку додаткових резервів збільшення рухової активності дітей упродовж доби. Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми є організація чіткої взаємодії школи і сім’ї у фізичному вихованні школярів (М. В. Данилевич, 1999; С. М. Корнієнко, 2001; О. А. Перегудова, 2005; А. В. Шукаєва, 2006; Р. Д. Гаджиев, 2007).

Спільні заходи школи і сім’ї щодо фізичного виховання учнів першого кла-су повинні сприяти збереженню та зміцненню здоров’я, всебічному розвиткові учня, поліпшенню працездатності та зниженню втомлювано сті, підвищенню опір-ності організму до різних захворювань (О. Д. Дубогай, 1989; Н. В. Москаленко, 2006; Б. М. Шиян, 2012). Відповідна теоретико-методична підготовка батьків по-винна мотивувати їх до активних занять фізичними вправами з дітьми, до вико-ристання природних чинників, до формування здорового способу життя, що спри-ятиме досягненню особистої та суспільної мети. Критерієм ефективності цього процесу повинен бути рівень здоров’я, фізичного розвитку, фізичної підготовле-ності дітей (О. Д. Дубогай, 2005; Т. Ю. Круцевич, 2008; Г. Л. Апанасенко, 2011).

Особливості фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку висвітле-но в багатьох працях. Теоретико-методичні основи розглядаються в роботах Е. С. Вільч-ковського (1998), Т. Ю. Круцевич (2008), Н. В. Москаленко (2010), А. В. Огни-сто го (2010). Питанням здорового способу життя, розвитку фізичних та психічних якостей присвятили свої роботи Е. С. Вільчковський (2004), Л. В. Ковальчук (2007), Г. Л. Апанасенко (2010) та ін. Застосування різних форм фізичного виховання роз-крито у працях А. В. Цьося (1994), Є. Н. Приступи (1997), А. В. Віндюка (2001), О. О. Власюк (2006), Н. В. Карачевської (2007), А. В. Огнистого (2012). Формуван-ня потреби в руховій активності, підвищення адаптаційних можливостей та осо-бисту фізичну культуру першокласників досліджено в роботах Л. В. Гнітецького (2000), К. М. Огнистої (2003), Т. І. Лясоти (2010).

2

Водночас, незважаючи на такий широкий спектр наукових досліджень, недо-статньо уваги приділено дослідженням організаційно-методичних засад взаємо-дії школи і сім’ї у фізичному вихованні учнів перших класів. Саме тому розроб-лення ефективних шляхів поглиблення взаємодії школи і сім’ї дасть можливість заохотити дітей до рухової активності, сформувати інтерес до фізичних вправ, потребу у здоровому способі життя та вдосконалити процес фізичного вихован-ня учнів першого класу.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну робо-ту виконано згідно з темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів» Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006−2010 рр. (номер державної ре- рр. (номер державної ре-рр. (номер державної ре-єстрації 0107U000771). Роль автора полягала у розв’язанні проблеми поглиблен-ня взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу.

Мета дослідження – обґрунтувати напрями підвищення ефективно сті фізич-ного виховання першокласників шляхом поглиблення взаємодії школи та сім’ї.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання: – вивчити сучасний стан проблеми взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихо-

ванні першокласників та визначити напрями розв’язання цієї проблеми; – виявити ставлення вчителів фізичної культури й батьків до сучасного стану вза-

ємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів; – оцінити вплив взаємодії школи та сім’ї на рівень фізичного розвитку, фізичної

підготовленості учнів; – розробити програму заходів поглиблення взаємодії школи та сім’ї у фізичному

вихованні учнів першого класу та перевірити її ефективність.Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання учнів першого класу.Предмет дослідження – організаційно-методичні засади взаємодії школи та

сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу.Методи дослідження – для вирішення поставлених завдань було використа-

но теоретичний аналіз і узагальнення, експертне оцінювання, соціологічні мето-ди опитування (анкетування та інтерв’ю), педагогічне спостереження; педагогіч-ний експеримент; методики отримання емпіричних даних (антропометрія, фізіо-метрія, функціональна проба, тестування фізичної підготовленості), методи ма-тематичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження: – уперше виявлено суттєві відмінності в оцінюванні батьками і вчителями фізич-

ної культури рівня здоров’я учнів, дієвості особистого прикладу батьків для формування в дитини потреби у фізичній активно сті та ефективності взаємо-дії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласників, причому стосовно першого питання оцінка вчителів була нижчою, а решти − вищою;

– уперше на основі експертних оцінок визначено найбільш ефективні форми вза-ємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласника: участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах школи, консультації шкільного ліка-

3

ря та вчителя фізичної культури, батьківські збори з наданням методичних по-рад, індивідуальна робота з батьками;

– доповнено дані про взаємозв’язок у ставленні першокласників та їхніх батьків до фізичної культури і спорту;

– доповнено загальновідомі заходи реалізації взаємодії школи та сім’ї у фізично-му вихованні учнів першого класу авторською програмою, апробація якої під-твердила її позитивний вплив на здоров’я та фізичну підготовленість учнів.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розробле-

но та запропоновано методичний посібник «Програма заходів взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу» для вчителів фізичної культури, школярів та їхніх батьків для поліпшення стану здоров’я, фізичної підготовлено сті, всебічного і гармонійного розвитку та рухового режиму учнів першого класу.

Підготовлено й доповнено навчальний матеріал курсу «Теорія і методика фізич-ного виховання» до розділу «Теоретико-методичні основи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку» для студентів спеціальності «фізичне виховання».

Застосовано пробу Руф’є з урахуванням віку учнів при оцінюванні соматич-ного здоров’я школярів за методикою Г. Л. Апанасенка.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Львівського дер-жавного університету фізичної культури, у процес підвищення кваліфікації вчи-телів фізичної культури Львівського обласного інституту післядипломної педаго-гічної освіти та практику фізичного виховання загальноосвітніх навчальних за-кладів №9, №13 м. Львова.

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення кваліфіка-ції учителів фізичної культури, а також для створення нових навчальних програм і посібників для студентів факультету фізичного виховання в процесі вивчення теорії і методики фізичного виховання.

Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі наукової та методичної лі-тератури; постановці проблеми, виборі напряму й методів дослідження; проведен-ні педагогічного констатувального експерименту; розроб ленні програми заходів формувального педагогічного експерименту, його організації і проведенні; зби-ранні, обробці, аналізі та узагальненні експериментальних даних; упровадженні програми заходів взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів у практи-ку. У спільних публікаціях авторові належить розробка стратегії та дані педаго-гічного дослідження.

Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи представ-лено в доповідях на наукових конференціях «Молода спортивна наука України» (Львів, 2007, 2010, 2011, 2012), «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві» (Луцьк, 2008), щорічних наукових конференціях ЛДУФК (Львів, 2009–2012), науково-методичних семінарах учителів фізичної культури (Львів, 2012).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано в 9 наукових статтях у фахових наукових виданнях (5 публікацій виконано одно-

4

осібно), а також у методичному посібнику для вчителів фізичної культури, шко-лярів та їхніх батьків.

Структура та обсяг дисертації. Текст дисертаційної роботи викладено на 163 сторінках основного тексту. Робота складається зі змісту, вступу, п’яти розді-лів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Повний об-сяг дисертаційної роботи становить 215 сторінок.

У роботі використано 224 літературні джерела, з яких 21 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇУ вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт,

предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про апробацію результатів та публіка-ції за темою дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Стан проблеми недостатньої ефективності взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласників» проаналізовано та уза-гальнено теоретичні положення щодо порушеної проблеми.

Аналіз літератури й нормативних документів дозволив виявити протиріччя між вимогами часу і сучасним станом системи виховання дітей у школі та сім’ї; необхідністю ефективної взаємодії вчителів фізичної культури та батьків для збе-реження і зміцнення здоров’я дітей та недостатністю досліджень, які обґрунтову-ють ефективність такої взаємодії; щораз більшою потребою у формуванні здоро-вого способу життя в учнів і реальним змістом освіти й виховання.

У першокласників на фоні підвищення навчального навантаження погіршу-ється рівень здоров’я, спостерігається зростання «шкільних захворювань», що викликає занепокоєння в держави, школи і батьків.

Для розв’язання цієї проблеми необхідно шукати нові та удосконалювати на-явні форми й методи. Саме навчальний заклад, на нашу думку, повинен взяти на себе функцію освіти, пропаганди й навчання батьків, усвідомлення батьками не-обхідності фізичного виховання, підвищення рівня їх фізкультурної грамотності, умінь і навичок, що дасть можливість якісно застосовувати дієві форми й методи фізичного виховання в сім’ї.

У другому розділі дисертації «Методи та організація дослідження» описано та обґрунтовано доцільність застосування методів дослідження, що відповідають його меті й завданням, об’єкту та предмету, а також подано відомості про організацію, кон-тингент обстежених та етапи дослідження.

Теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури стали емпіричною основою для з’ясування сучасного стану проблеми взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласників і наукового обґрунтування положень авторської програми взаємодії. Метод експертного оцінювання засто-совано для виявлення ефективних форм взаємодії школи та сім’ї. Анкетування вчителів фізичної культури, батьків учнів та інтерв’ювання першокласників про-ведено для визначення важливості форм взаємодії школи й сім’ї у фізичному ви-

5

хованні учнів та місця занять фізичними вправами в житті дітей. Антропометрич-ні методи використовувалися для встановлення рівня та виявлення змін показни-ків фізичного розвитку й соматичного здоров’я учнів. Педагогічне тестування до-зволило встановити вихідний рівень та зміни фізичної підготовлено сті у відпо-відних показниках. Перевірка ефективності застосування авторської програми за-ходів поглиблення взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні відбувалася в умовах педагогічного експерименту. Для опрацювання отриманих результатів до-слідження застосовано методи математичної статистики.

Поставлені завдання визначили хід дослідження проблеми, яке проводилося чотирма етапами впродовж 2008–2012 років.

На першому етапі (2008–2009 рр.) вивчено і проаналізовано наукову, мето-дичну, спеціальну, навчально-методичну літературу та нормативні документи, які стосувалися організації взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу, та розроблено шляхи дослідження порушеної проблеми.

Протягом другого етапу (2009–2010 рр.) досліджено фізичний розвиток та фі-зичну підготовленість учнів першого класу за допомогою використання антропо-метричних методів і педагогічного тестування. Проведено опитування 16 експертів (професорів, докторів наук, заслужених працівників фізичної культури та заслуже-них учителів України). Здійснено анкетування вчителів фізичної культури (43 осо-би), батьків першокласників (95 осіб) та інтерв’ювання учнів першого класу (119 осіб). Опрацювання результатів дослідження проводилося з використанням мето-дів математичної статистики. Підготовлено методичні рекомендації щодо організа-ції взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу.

Результати констатувального експерименту ми враховували в процесі роз-робки експериментальної програми заходів взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу.

На третьому етапі (2010–2011 рр.) експериментально перевірено ефектив-ність програми заходів взаємної діяльності школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу шляхом порівняння вихідного й кінцевого результату експе-риментальної та контрольної груп.

Дослідження проводилося в ЗНЗ м. Львова № 9 та № 13. Для перевірки ефе-ктивності програми заходів було сформовано дві групи – експериментальну та контрольну. Експериментальна група, яка нараховувала 58 учнів першого класу (28 хлопців і 30 дівчат), працювала за розробленою програмою заходів взаємо-дії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу. Контрольна група, яка складалася з 54 учнів (25 хлопців і 29 дівчат), займалася згідно затверджено-го плану виховної роботи вчителя початкових класів. Педагогічний експеримент тривав упродовж 2010/2011 навчального року.

Четвертий етап (2011–2012 рр.) передбачав здійснення аналізу результатів дослідження, формування висновків й оформлення роботи.

У третьому розділі «Основи взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихо-ванні учнів» проаналізовано результати оцінювання фахівців фізичного вихо-

6

вання; опитування вчителів фізичної культури; батьків учнів; інтерв’ювання учнів. Опрацьовано показники рівня фізичного розвитку та фізичної підготовле-ності учнів першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).

Отримані дані в ході констатувального експерименту свідчать про знижен-ня ефективності взаємодії школи та сім’ї. Спостерігається тенденція перекладан-ня відповідальності за ефективність такої взаємодії школи на сім’ю та навпаки. Оцінка батьками ролі сім’ї та школи у зміцненні здоров’я та фізичному розви-ткові учнів статистично не відрізняється від оцінки вчителів фізичної культури (p > 0,11). Таким чином, підтверджено важливість налагодження взаємодії між школою та сім’єю. Натомість оцінки батьків і вчителів фізичної культури стосов-но оцінювання рівня здоров’я учнів, особистого прикладу батьків та співпраці школи й сім’ї у фізичному вихованні розходяться (р < 0,05). Це свідчить про недо-статню компетентність батьків із цих питань і потребує роз’яснення й допомоги.

За оцінюванням експертів, учителів фізичної культури та батьків учнів ви-явлено найефективніші форми взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів: участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах школи; консуль-тації шкільного лікаря та вчителя фізичної культури, інформування батьків про специфіку фізичного розвитку, фізичну підготовленість дітей; батьківські збори з наданням методичних порад, обговоренням питань фізичного виховання дітей та індивідуальна робота з батьками (табл. 1).

Стосовно вагомості форм взаємодії школи та сім’ї погляди експертів і вчи-телів фізичної культури були схожими, що свідчить про їх фаховість. Батьки ж учнів оцінюють форми взаємодії дещо інакше. Існує статистично істотна різниця (р < 0,05) у відповідях учителів фізичної культури й батьків відносно форм взає-модії (№ 1, 2, 4, 8). Стосовно інших форм суттєвої різниці не виявлено.

Таким чином, у результаті опитування було визначено перелік основ них за-ходів взаємодії школи та сім’ї, які за оцінкою експертів, учителів фізичної культу-ри та батьків необхідно додати до експериментальної програми. Ці дані було вра-ховано при розробці програми формувального експерименту.

Установлено, що декларація позитивного ставлення учнів до уроків фізич-ної культури (86,6 %), переконання в корисності занять фізичними вправами пер-шокласників (89,0 %) та їхніх батьків (93,0 %), задовільний рівень забезпечення спортивним знаряддям родин поєднуються з невисоким ступенем відвідувано-сті дітьми спортивних секцій (35,9 %), ба навіть, відсутні стю бажання займатися спортом певної частини з них – 16,8 %, невиконанням вправ ранкової гімнасти-ки (42,0 %), переважанням низькоінтенсивних занять на дозвіллі, неповноцінним використанням спортивного інвентарю удома.

Недостатній рівень рухової активності першокласників призводить до зростання протягом навчального року кількості учнів із нижчим за середній рі-внем соматичного здоров’я і зменшенням з 31,0 до 24,0 % (p < 0,05) кількості учнів із високим рівнем соматичного здоров’я (рис. 1). Динаміку змін рівнів со-матичного здоров’я першокласників отримано із застосуванням модифікованої

7

проби Руф’є з урахуванням віку в експрес-методиці Г. Л. Апанасенка. Таким чи-ном було підтверджено факт існування тенденції до погіршення рівня здоров’я учнів із кожним роком навчання в школі.

Таблиця 1Оцінювання важливості форм взаємодії школи та сім’ї

у фізичному вихованні першокласників (ранги)№ з/п Форма взаємодії школи й сім’ї Експерти Учителі Батьки Сума

1 Участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах школи 1 2 4 7

2 Консультації шкільного лікаря та вчителя фізичної культури 3 3 1 7

3 Батьківські збори 6 4 3 13

4 Індивідуальна робота з батьками 2 1 10 13

5Обєднання зусиль школи й батьків у забезпеченні навчального процесу школярів

5 5 6 16

6 Групові форми взаємодії 7 6 5 18

7 Відвідування батьками відкритих уроків 4 7 7 18

8 Визначення відповідних видів спорту 10 8 2 20

9Організація та проведення вільного часу дітей і батьків під керівництвом школи

9 9 8 26

10 Презентація сімейного досвіду фізич-ного виховання 8 11 9 28

11 Батьківський лекторій 11 10 11 32

Дисгармонійний фізичний розвиток було встановлено у 19,3 %, а різко дис-гармонійний фізичний розвиток − у 9,3 % першокласників Серед таких учнів переважають учні з недостатньою масою тіла (55,6 %), це свідчить, що обєм їх м’язової маси не відповідає зростові. Кількість дітей із високим зростом (23,9 %) переважає над кількістю дітей із низьким зростом 3,6 %. Високий зріст частіше (p < 0,05) характерний для хлопців (29,8 %), ніж дівчат (18,0 %), тоді як низький зріст має однакова (p > 0,05) кількість (3,2 % хлопців і 4,1 % дівчат) першоклас-ників різної статі.

Виявлені відхилення у фізичному розвитку є маркерами певних пору-шень у стані здоров’я. Діти з уповільненим і прискореним розвитком, низь-корослі, або з надлишковою масою тіла потребують консультації ендокрино-лога. Дітям із дефіцитом маси тіла належить призначити медичне обстеження і спостереження для встановлення причин цих відхилень. У таких дітей слід оцінити харчування, рухову активність, вплив довкілля.

8

0 02% 5%

43%45 %

24%26%

31%

24%

низький нижчий засередній

середній вищий засередній

високий

на початку навчального року в кінціРис. 1. Рівень соматичного здоров’я учнів першого класу (n = 42)

Аналіз даних, отриманих у результаті проведення випробувань з фізичної культури під час навчання в першому класі, показав, що поліпшення результатів фізичної підготовленості відбулось як у хлопців, так і у дівчат (p < 0,001). Слід відзначити, що результати хлопців у швидкісних, швидкісно-силових випробу-ваннях і у випробуванні на спритність були вищими, ніж у дівчат, дівчата перева-жали хлопців за показниками у випробуванні на гнучкість.

Згідно з новою навчальною програмою з фізичної культури, рівень навчальних досягнень у першокласників оцінюється як високий. При порівнянні отриманих ре-зультатів із результатами вимог деяких зарубіжних країн отримуємо оцінку − «нижче від середньої». Можливо, це пояснюється не стільки високим рівнем підготовлено-сті учнів, скільки невиправдано і «штучно» заниженими навчальними нормативами.

У четвертому розділі «Програма заходів поглиблення взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу» обґрунтовано й викладено зміст програми та результати, отримані у процесі її реалізації.

Програма ґрунтується на даних, отриманих у результаті аналізу експертного оцінювання, анкетування учителів фізичної культури та батьків учнів із подаль-шим статистичним опрацюванням. Це дозволило визначити найбільш ефективні форми взаємодії школи й сім’ї та шляхи їх реалізації (рис. 2).

Для створення ефективної, організаційно-виховної системи, яка забезпе-чує формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості з відповідальним ставленням до власного здоров’я засобами фізичної культури, визначено завдан-ня – поліпшення просвітницької роботи із батьками з питань фізичного вихован-ня дітей та збільшення обсягу рухової активності першокласників.

9

Рис. 2. Блок-схема програми заходів поглиблення взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу

Форми взаємодії Форми реалізації

участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах

(формування мотивації)

«Ми – спортивна сім’я», «Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Веселі старти »

консультації шкільного лікаря та вчителя фізичної культури

моніторинг стану здоров ’я (фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональні можливості із занесенням у картку реєстрації показників )

батьківські збори (формування знань)

план проведення занять «Батьківська школа»,методичні розробки , практичні поради

індивідуальна робота з батьками (формування знань і практичних

умінь)

рекомендації з використання засобів фізичного виховання ,визначення системи контролю за фізичним розвитком та фізичною підготовленістю

визначення відповідних видів спорту

рекомендації щодо індивідуальних здібностей учнів до занять у спортивних секціях і танцювальних гуртках

Результати реалізації програми

поглиблення рівня знань батьків і

дітей

поліпшення показників фізичного розвитку та фізичної

підготовленості першокласників

збільшення обсягу рухової активності

першокласників

Мета

Завдання

Принципи

10

Для вирішення першого завдання проводилися батьківські збори та індиві-дуальна робота, щоб допомогти батькам практично засвоїти заходи програми, пропонувалися методичні розробки.

Друге завдання – збільшення обсягу рухової активності першокласників – вирішувалося шляхом використання різноманітних засобів фізичного виховання в умовах сім’ї при активній участі самих батьків. Система засобів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я, передбачала спеціальні комплекси ранкової гігієнічної гімнастики, загартувальні процедури, режим дня, рухливі ігри, впра-ви домашнього завдання.

Розроблена програма становила основу педагогічного експерименту, який тривав упродовж навчального року.

Для перевірки пропонованої програми проведено педагогічний експеримент (ПЕ), під час якого зверталась увага, передусім, на вирішення основних завдань програми.

Уся робота проводилася в тісному контакті з родиною. Через систему спе-ціально організованих зустрічей, які відбувалися один раз на місяць за розроб-леною тематикою та додатково у разі потреби, надавалась індивідуальна кон-сультація батькам першокласників. Така діяльність мала на меті формування знань і практичних умінь батьків із фізичної культури. У цьому процесі вагома роль відводилася підготовленим методичним розробкам: «Активне дозвілля», «Організація та проведення ранкової гігієнічної гімнастики у сім’ї», «Загарту-вання – спосіб адаптації до навколишнього середовища», «Нестандартне спортив-не обладнання у квартирі».

Для здійснення творчого взаємозв’язку вчителя фізичної культури та батьків як форму контролю розроблено картку реєстрації показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості дитини з конкретними рекомендаціями щодо занять фізичною культурою.

Позитивним результатом у ході експерименту слід вважати активну участь батьків і дітей в спільних спортивних заходах: «Ми – спо ртивна сім’я», «Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Веселі старти». У процесі підготовки до змагань та участі в них створюються сприятливі умови щодо формування мо-тивації до систематичних занять фізичною культурою.

В умовах ПЕ з перевірки ефективності програми заходів поглиб лення вза-ємодії школи та сім’ї поліпшилося ставлення батьків і дітей експерименталь-ної групи (ЕГ) до фізичної культури. Так, батьки стали надавати більшого зна-чення ролі сім’ї у зміцненні здоров’я та поліпшенні фізичного розвитку ди-тини; особистому прикладу в залученні дітей до фізичної культури (на 14 %). Співпрацю школи та сім’ї стали вважати продуктивною формою поліпшення стану здоров’я, рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості дитини (на 6,9 %). З чинників, які найбільше сприяють формуванню здоров’я дітей, батьки почали надавати перші рейтингові місця руховій активності, харчуван-ню й режиму дня.

11

Змінилося також ставлення учнів до фізичної культури: збільшилася на 21 % кількість учнів, які виконують ранкову гімнастику самостійно, при цьому зросла на 38 % кількість учнів, які виконують гімнастику разом із батьками. Спостеріга-лася тенденція до збільшення кількості учнів, які оволоділи руховими навичками активного проведення дозвілля, і до зміни звичних форм проведення відпочинку учнями на більш активні, що свідчить про переваги експериментальної програми заходів поглиблення взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першоклас-ників. У контрольній групі (КГ) суттєвих змін у ставленні до фізичної культури практично не відбулося.

Відзначено в ЕГ статистично істотне збільшення кількості учнів з гармоній-ним фізичним розвитком (на 6,9 %,) і відповідно – зменшення з дисгармоній-ним і різко дисгармонійним (p < 0,05). У КГ статистично істотних змін у харак-тері розподілу учнів по групах за показниками фізичного розвитку не зафіксова-но (табл. 2).

Таблиця 2Розподіл учнів за рівнями фізичного розвитку (n=112)

Гармонійний Дисгармонійний Різко дисгармонійнийк-сть % к-сть % к-сть %

ЕГ на початку ПЕ42 72,4 12 20,7 4 6,9

ЕГ після завершення ПЕ46 79,3 9 15,5 3 5,2

КГ на початку ПЕ39 72,2 12 22,2 3 5,6

КГ після завершення ПЕ39 72,2 9 16,7 6 11,1

Виявлено зрушення в результатах фізичної підготовленості школярів ЕГ (р < 0,05) в умовах ПЕ. Використання комплексу засобів фізичного виховання, спрямованих на залучення першокласників до систематичної рухової активно-сті в умовах сім’ї, передбачених програмою заходів поглиблення взаємодії, по-зитивно вплинули на показники фізичної підготовленості молодших школярів. Так, після завершення ПЕ різниця між показниками учнів ЕГ та КГ становила у «човниковому» бігу 4×9 м у хлопців – 0,6 с, дівчат – 0,7 с; у бігу на 30 м у хлоп-ців – 0,3 с, дівчат – 0,2 с; у стрибку в довжину з місця у хлопців – 8,3 см, у ді-вчат – 9,9 см; у нахилі тулуба вперед із положення сидячи у хлопців – 2,2 см, ді-вчат – 3,0 см (табл. 3).

Учні ЕГ у всіх чотирьох видах випробувань досягнули достовірно кращих результатів порівняно з КГ (р < 0,05). Приріст результатів учнів ЕГ за рівнями до-сягнень був більшим (рис. 3).

12

Таблиця 3Показники фізичної підготовленості учнів експериментальної

і контрольної групи (до \ після педагогічного експерименту, n=112)Випробу-вання Стать Експериментальна

групаКонтрольна

група р

Біг 30 м, с Хл. 7,6±0,7 \ 6,6±0,5 7,4±0,5 \ 6,9 ±0,4 0,25 \ 0,03Дів. 7,6±0,5 \ 6,8±0,4 7,6±0,5 \ 7,0±0,5 0,96 \ 0,04

Стрибок у довжину, см

Хл. 110,1±17,5 \ 125,8±14,7 107,2±13,0 \ 117,5±14,3 0,49 \ 0,04Дів. 88,3±12,5 \ 116,5±16,9 94,1±16,9 \ 106,6±16,7 0,14 \ 0,03

«Човнико-вий» біг 4х9м, с

Хл. 14,7±1,0 \ 12,6±0,9 14,9±1,0 \ 13,2±1,0 0,45 \ 0,03

Дів. 15,1±1,2 \ 13,2±1,0 15,6±1,3 \ 13,9±1,1 0,15 \ 0,01

Нахил тулуба вперед, см

Хл. 1,0±3,1 \ 4,9±3,4 2,1±4,6 \ 2,7±4,2 0,31 \ 0,04Дів. 5,2±5,6 \ 8,0±5,6 4,3±4,2 \ 5,0±4,3 0,46 \ 0,02

В ЕГ зростання кількості учнів із високим рівнем навчальних досягнень з фі-зичної культури було більшим (31,9 %), ніж у КГ (19,8 %). Суттєвим також було зменшення кількості учнів із початковим рівнем навчальних досягнень в ЕГ на 23,8 %, в КГ − на 8,5 %. Кількість учнів із достатнім та середнім рівнем фізичної підготовленості суттєво не змінилася.

Рис. 3. Фізична підготовленість учнів ЕГ і КГ в умовах педагогічного експерименту: В – високий; Д – достатній; С – середній; П – початковий рівень навчальних досягнень

з фізичної культури

13

Таким чином, можна стверджувати, що розроблена програма заходів поглиб-лення взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні є ефе ктивною і може бути застосована для поліпшення просвітницької роботи з батьками в питаннях фізич-ного виховання, збільшення обсягу рухової активності, поліпшення фізичного розвитку та фізичної підготовленості першокласників.

У п’ятому розділі «Аналіз і обговорення результатів дослідження» підсу-мовано результати проведеного дослідження.

Аналіз результатів дослідження дав змогу виділити три групи одержаних да-них: підтверджувальні, що доповнюють наявні розробки, та абсолютно нові ре-зультати з окресленої проблеми.

Наші дослідження узгоджуються з даними спеціальної літератури (М. В. Да-нилевич, 1999; С. М. Корнієнко, 2001; О. А. Перегудова, 2005; А. В. Шукаєва, 2005; Р. Д. Гаджиев, 2007) стосовно проблеми організації чіткої взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні школярів.

У дослідженні підтвердилися дані (К. М. Огнистої, 2003; Т. В. Олімпієвої, 2005; Н. В. Москаленко, 2010) про те, що, попри захоплення першокласників уро-ками фізичної культури, спостерігається невисокий рівень соматичного здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості; відсутність інтересу до занять спортом, нерегулярність виконання вправ ранкової гімнастики; наявність великої кількості захоплень пасивного характеру на дозвіллі.

Дані морфофункціональних вимірювань підтверджують результати інших досліджень (О. Гуменної, 2001; І. Калініченко, 2008; Н. Коцур, 2010; Т. І. Ля-соти, 2010), які свідчать про рівень фізичного розвитку (гармонійний – 71,4%; дисгармонійний – 19,3 %; різко дисгармонійний – 9,3 %) і соматичного здоров’я учнів перших класів (низький – 50,0 %; нижчий за середній – 35,7 %; середній рівень – 14,3 %).

Результати фізичної підготовленості першокласників показують, що гру-пи були однорідними за результатами бігу на 30м та у «човниковому» бігу (V < 10 %), тоді як за результатами стрибка в довжину з мі сця (V = 10–20 %) одно-рідність контингенту була середньою. Значне розсіювання показників спостері-галося в нахилі тулуба вперед із положен ня сидячи (V > 20 %). Отримані резуль-тати підтверджено в дослідженнях А. В. Віндюка (2002) та О. О. Власюк (2006).

Результати дослідження доповнюють роботи (М. В. Данилевич, 1999; Н. В. Москаленко, 2010; Л. О. Кожунової, 2011) про ступінь ефективно сті різних форм взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні з точки зору батьків і учи-телів фізичної культури; про мотивацію до занять фізичною культурою і спортом школярів та їхніх батьків; з’ясовано кількість дітей (13,5%), які виконують ранко-ву гімнастику разом із батьками; отримали статистичне підтвердження (r =0,409; p < 0,001) дані про переконання більшості дітей (89,0%) та їхніх батьків (93,0%) у користі занять фізичною культурою для здоров’я; встановлено, що кількість ді-тей і батьків, що твердо переконані в корисності занять вірогідно більша від тих, які припускають таку можливість, але не мають твердої упевненості; виявлено,

14

що кількість першокласників, які додатково, крім уроків ФК, займаються у спо-ртивних секціях або танцювальних гуртках, менша (35,9%) від тих, які не займа-ються; встановлено низьку узгодженість відповідей дітей та їхніх батьків на запи-тання про зайнятість у спортивних секціях.

Розроблена програма доповнює загальновизнані заходи реалізації взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу, які спрямовані на формування активної мотивації до занять фізичною культурою, зміцнення, роз-ширення та укріплення взаємодії школи та сім’ї для досягнення фізичної доско-налості дитини (Б. В. Сермеев, 1986; А. Д. Дубогай, 1989; Е. С. Вільчковський, 1998; Н. В. Москаленко, 2010; А. В. Огнистий, 2012; Б. М. Шиян, 2012).

Новими є дані, отримані нами під час анкетування про те, що ні одна із інсти-туцій (сім’я, школа, заклади охорони здоров’я) не має переваг у форму ванні здоро-вого способу життя, фізичного і психічного здоров’я учнів (p = 0,094÷0,482), тому важливою є їх співпраця. Виявлено суттєві відмінності в оцінках батьків і вчителів фізичної культури щодо рівня здоров’я учнів (p < 0,001), учителі нарікають на низь-< 0,001), учителі нарікають на низь- 0,001), учителі нарікають на низь-0,001), учителі нарікають на низь-кий рівень здоров’я учнів (48,8 %), батьки здебільшого оцінюють рівень здоров’я дітей як середній (81,1 %). Виявлено суттєві розбіжності щодо дієвості особистого прикладу батьків для формування в дитини потреби фізичної активності (p < 0,03), учителі фізичної культури (86,0 %) вважають особистий приклад вагомішим, ніж самі батьки (31,0 %). Виявлено суттєві відмінності щодо ефе ктивності взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласників (p < 0,001), учителі фізич-ної культури ставляться прихильніше до такої взаємодії (95,0 %), ніж батьки учнів (74,0 %). Визначено на основі експертних оцінок (р < 0,001) найефективніші фо-рми взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласника, які спрямо-вані на формування активної мотивації до занять фізичною культурою, зміцнен-ня, розширення та укріплення співпраці школи та сім’ї для досягнення фізичної досконалості дитини, серед них: участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах школи, консультації шкільного лікаря та вчителя фізичної культури, бать-ківські збори з наданням методичних порад та індивідуальна робота з батьками.

ВИСНОВКИ1. Виявлено протиріччя між вимогами часу й сучасним станом системи вихо-

вання дітей у школі та сім’ї; необхідністю ефективної взаємодії вчителів фізичної культури й батьків для збереження і зміцнення здоров’я дітей та недостатньою кількістю досліджень у цій галузі; щораз більшою потребою у формуванні здоро-вого способу життя в учнів і реальним змі стом освіти й виховання.

Соціально-психологічні та анатомо-фізіологічні закономірності розвитку учнів першого класу створюють передумови для всебічного фізичного розвитку і фізичного удосконалення. У першокласників на фоні підвищення навчального навантаження спостерігається напруження психоемоційного стану, яке при пони-женій руховій активності призводить до погіршення адаптаційних процесів, зни-ження рівня фізичної підготовленості, соматичного здоров’я та дисгармонійності

15

фізичного розвитку. Як наслідок, останнім часом неухильно погіршується рівень здоров’я учнів, спостерігається зростання кількості «шкільних захворювань», що викликає тривогу й занепокоєння в держави, школи і насамперед у батьків.

Слабкою є теоретична підготовленість батьків з питань фізичного вихован-ня. У сім’ях відсутні необхідні знання щодо організації різних форм фізичного виховання з дітьми, планування цієї роботи, здійснення кон тролю за фізичним розвитком та фізичною підготовленістю, визначення оптимального навантажен-ня при виконанні фізичних вправ, виборі ефе ктивних засобів фізичного вихован-ня учнів у родині. Правильно організована робота вчителів фізичної культури, ме-дичних працівників школи у вирішенні завдань збереження здоров’я та форму-вання здорового способу життя молодшого школяра активізує позицію батьків.

2. Оцінка батьків ролі сім’ї та школи у зміцненні здоров’я та фізичному роз-витку учнів статистично не відрізняється від оцінки вчителів фізичної культу-ри (сім’я: p > 0,09; школа: p > 0,11). Таким чином, підтверджено важливість на-лагодження взаємодії між школою і сім’єю. Натомість стосовно оцінювання рівня здоров’я учнів (p < 0,01), дієвості особистого прикладу батьків (p < 0,03) та ефективності взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласни-ків (р < 0,001) виявлено суттєві відмінності, причому стосовно першого питан-ня оцінка вчителів була нижчою, а решти − вищою. Це свідчить про недостат-ню компетентність батьків із цих питань, що потребує роз’яснення та допомоги.

За оцінкою експертів, учителів фізичної культури та батьків учнів (р < 0,001) з’ясовано найбільш ефективні форми взаємодії школи та сі м’ї у фізичному ви-хованні учнів: участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах школи; консультації шкільного лікаря та вчителя фізичної культури; батьківські збори з наданням методичних порад та індивідуальна робота з батьками.

Установлено, що декларативне позитивне ставлення до фізичного вихован-ня і спорту (схвальне ставлення до уроків фізичної культури (86,6 %), переконан-ня в користі занять фізичними вправами першокласників (89,0 %) та їхніх батьків (93,0 %)) і задовільний рівень забезпечення спортивним знаряддям родин поєдну-ється з невисоким ступенем відвідуваності дітьми спортивних секцій (35,9 %), відсутністю в них бажання займатися у спортивних секціях та гуртках (16,8 %), невиконанням вправ ранкової гімнастики (42,0 %), переважанням низькоінтен-сивних занять на дозвіллі, неповноцінним використанням спортивного інвента-рю удома.

3. З’ясовано, що у 19,3% учнів перших класів на початку навчального року спостерігається дисгармонійний і у 9,3 % – різко дисгармонійний фізичний розвиток, що потребує консультації спеціаліста і проведення додаткових оздо-ровчих заходів із цими дітьми. Серед учнів із дисгармонійним та різко дисгар-монійним фізичним розвитком переважають учні з недостатньою масою тіла (55,6 %), що можливо відкоригувати засобами фізичного виховання й харчуван-ня. За показниками гармонійності фізичного розвитку (довжини тіла, маси тіла та обводу грудної клітки) обстежуваних учнів, у кількості дівчат і хлопців сут-

16

тєвої різниці не виявлено. Недостатній рівень рухової активності першоклас-ників призводить до зростання кількості учнів із середнім, вищим за середній і нижчим за середній рівнями соматичного здоров’я протягом навчального року і скороченням від 34,0 до 24,0 % (p < 0,05) кількості учнів із високим рівнем со-матичного здоров’я.

4. Під час навчання в першому класі у дівчат і хлопців спостерігається полі-пшення (р < 0,05) фізичної підготовленості за результатами усіх випробувань. Ре-зультати хлопців у швидкісних, швидкісно-силових тестах і тесті на спритність були вищими, ніж у дівчат того самого віку. Дівчата ж мали перевагу над хлопця-ми за показниками гнучкості.

Високий рівень навчальних досягнень учнів практично в усіх випробуван-нях, можливо, пояснюється невиправдано і «штучно» заниженими новими на-вчальними нормативами, оскільки результати фізичної підготовленості україн-ських першокласників відстають від нормативних вимог деяких зарубіжних кра-їн на 3,7−21,3 % і оцінюються як суттєво нижчі від середніх.

Отримані результати підтверджують актуальність порушеної проблеми, свід-чать про низький рівень фізичної підготовленості першокласників і вказують на необхідність активізації рухової активності в колі родини, яку можуть здійснюва-ти батьки учнів.

5. Розроблена в ході дисертаційного дослідження програма заходів поглиб-лення взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів першого класу передбачала застосування найефективніших форм взаємодії та шляхи їх ре-алізації: участь батьків і дітей у фізкультурно-спортивних заходах («Веселі ста рти», «Тато, мама, я − спортивна сім’я»); консультації шкільного лікаря та вчителя фізичної культури (фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональні можливостей); батьківські збори з наданням методичних по-рад (тематика занять, методичні розробки); індивідуальна робота з батьками (ознайомлення з особливостями фізичного розвит ку дитини, визначення сис-теми контролю, рекомендації з викори стання засобів фізичного виховання); визначення відповідних видів спорту.

6. У результаті експериментальної перевірки авторської програми виявлено зрушення в результатах фізичної підготовленості школярів ЕГ (р < 0,05; р < 0,01). Використання комплексу засобів фізичного виховання, передбачених розробле-ною програмою заходів взаємодії школи і сім’ї у фізичному вихованні першо-класників, спрямованих на залучення першокласників до систематичної рухової активності в умовах сім’ї, позитивно вплинули на показники фізичної підготов-леності молодших школярів. Так, після завершення ПЕ різниця між показника-ми учнів ЕГ та КГ становила у човниковому бігу (4×9 м) у хлопців – 0,6 с, дівчат – 0,7 с; у бігу на 30 м у хлопців – 0,3 с, дівчат – 0,2 с; у стрибку в довжину з місця у хлопців – 8,3 см, дівчат – 9,9 см; у нахилі тулуба вперед із положення сидячи у хлопців – 2,2 см, дівчат – 3,0 см. Діти, які навчалися за експериментальною про-грамою, у чотирьох видах випробувань досягнули достовірно вищих результатів

17

(р < 0,05–0,01) порівняно з учнями КГ. Динаміка змін за рівнями досягнень з фі-зичної культури була більш позитивною в ЕГ.

Отже, розроблена програма заходів поглиблення взаємодії школи і сім’ї у фі-зичному вихованні є ефективною і може бути рекомендованою для поліпшення просвітницької роботи з батьками в питаннях фізичного виховання, збільшення рухової активно сті, поліпшення фізичного розвитку й підвищення фізичної під-готовленості першокласників.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇа) у фахових наукових виданнях1. Боднарчук О. Ставлення до фізичної культури першокласників та їхніх

батьків / Олена Боднарчук, Ігор Заневський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2011. – № 3. – С. 15–19. Внесок автора полягає у проведенні теоретичного аналізу наукової та методичної літератури, опрацюванні даних анкетування та описі результатів.

2. Боднарчук О. Оцінювання ролі фізичної культури вчителями й бать-ками учнів перших класів / Боднарчук Олена, Заневський Ігор // Фізич-на активність, здоров’я і спорт : наук. журнал. – Л., 2011. – № 4 (6). – С. 16–26. Внесок автора полягає у проведенні теоретичного аналізу наукової та методичної літератури, опрацюванні даних анкетування та описі результатів.

3. Боднарчук О. М. Характеристика показників фізичного розвитку шести та семирічних першокласників / Олена Боднарчук // Молода спо ртивна наука Украї-ни : зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. – Л., 2007. – Вип. 11, т. 1. – С. 18–22.

4. Вацеба О. М. Ставлення батьків та вчителів до проблем фізичного вихо-вання першокласників / Оксана Вацеба, Олена Боднарчук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – Т.2. – С. 34–37. Дисертантові належать дані анкету-вання, їх статистичне опрацювання та опис результатів.

5. Боднарчук О. Фізичний розвиток першокласників (на прикладі учнів мі ста Львова) / Олена Боднарчук, Оксана Вацеба, Петро Дацків // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2008. – № 3/4. – С. 44–47. Дисертантові належать дані обсте-жень, їх статистичне опрацювання і всі наведені результати досліджень.

6. Боднарчук О. Форми взаємодії школи і сім’ї у фізичному вихован-ні учнів перших класів / Олена Боднарчук // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2010. – Вип. 14, т. 2. – С. 21–26.

7. Боднарчук О. Ставлення учнів перших класів до фізичної культури / Оле-на Боднарчук // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. куль-тури та спорту. – Л., 2011. – Вип. 15, т. 2. – С. 21–26.

8. Боднарчук О. Оцінювання гармонійності фізичного розвитку учнів перших класів / Олена Боднарчук // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2012. – Вип. 15, т. 2. – С. 21–26.

18

9. Боднарчук О. Фізична підготовленість учнів перших класів в умовах взає-модії школи та сім’ї / Олена Боднарчук // Спортивна наука України [Електронний ресурс]. – Л : ЛДУФК, 2012. – № 3 (47). – С. 30–34. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/SNU/2012_3/Bod_4.pdf

б) в інших виданнях1. Боднарчук О. Програма заходів взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихован-

ні учнів першого класу : метод. посіб. [Електронний ресурс] / Боднарчук О. М. – Л. : [б. в.], 2012. – 66 с. – Режим доступу : http://www.ldufk.edu.ua

АНОТАЦІЯБоднарчук О. М. Взаємодія школи та сім’ї у фізичному вихованні учнів

першого класу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного вихо-

вання та спорту зі спеціальності 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів, 2013.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі взаємодії школи та сім’ї у фізич-ному вихованні першокласників.

У роботі представлено обґрунтування програми заходів взаємодії школи та сім’ї у фізичному вихованні першокласників, яка передбачала застосування най-більш ефективних форм взаємодії школи та сім’ї, що сприяло поліпшенню рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості та здоров’я учнів.

Отримані результати підтверджують ефективність застосування різних за-собів фізичного виховання для збільшення обсягу рухової активності, форму-вання інтересу до фізичних вправ, потребу у здоровому способі життя та вдо-сконалення процесу фізичного виховання учнів першого класу.

Ключові слова: фізична культура, фізичне виховання, рухова активність, здоров’я, фізичний розвиток, фізична підготовленість, першокласники, взаємо-дія, школа, сім’я.

АННОТАЦИЯБоднарчук Е. Н. Взаимодействие школы и семьи в физическом воспита-

нии учеников первого класса. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому

воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – физическая культура, физиче-ское воспитание различных групп населения. – Львовский государственный уни-верситет физической культуры, г. Львов, 2013.

Диссертационная работа посвящена проблеме взаимодействия школы и се-мьи в воспитании первоклассников.

Цель исследования – разработать программу повышения эффективности фи-зического воспитания первоклассников путем углубления взаимодействия шко-лы и семьи.

19

Объект исследования – процесс физического воспитания учащихся перво-го класса.

Предмет исследования – организационно-методические основы взаимодей-ствия школы и семьи в воспитании учащихся первого класса.

Научная новизна работы состоит в том, что на основе данных современ-ных исследований отечественных и зарубежных ученых, практики физиче-ской культуры, а также результатов собственных исследований, дополнены данные о мероприятиях реализации взаимодействия школы и семьи в физиче-ском воспитании учащихся первого класса авторской программой, апробация которой подтвердила ее положительное влияние на здоровье и физическую подготовленность учащихся. Выявлены существенные различия в оценках ро-дителей и учителей физической культуры по уровню здоровья учащихся, дей-ственности личного примера родителей для формирования у ребенка потреб-ности в физической активности и эффективности взаимодействия школы и се-мьи в воспитании первоклассников, причем по первому вопросу оценка учи-телей была ниже, а остальных – выше. На основе экспертных оценок опреде-лены наиболее эффективные формы взаимодействия школы и семьи в воспи-тании первоклассника.

В первом разделе «Состояние проблемы углубления взаимодействия школы и семьи в физическом воспитании первоклассников» проанализированы и обоб-щены теоретические положения относительно проблемы взаимодействия школы и семьи в воспитании первоклассников.

Во втором разделе «Методы и организация исследования» описаны и обо-снованы методы исследования, соответствующие его целям и задачам, объекту и предмету, а также представлены сведения об организации, контингенте обследо-ванных и этапах исследования.

В третьем разделе «Основы взаимодействия школы и семьи в физическом воспитании учащихся» нами проанализированы результаты опроса экспертов от-расли физического воспитания, спорта и здоровья человека; учителей физиче-ской культуры; родителей учеников; интервьюирования учеников. Обработаны данные уровня физического развития и физической подготовленности учеников первого класса двух средних школ.

В четвертом разделе «Программа мероприятий углубления взаимодействия школы и семьи в физическом воспитании учащихся первого класса» обоснован-но и изложено содержание программы, а также представлены результаты, полу-ченные в процессе ее реализации.

В пятом разделе «Анализ и обобщение результатов исследования» представ-лена характеристика трех групп данных.

Ключевые слова: физическая культура, физическое воспитание, двигатель-ная активность, здоровье, физическое развитие, физическая подготовленность, первоклассники, взаимодействие, школа, семья.

20

ABSTRACTBodnarchuk O. M. Interaction of school and family in physical edu cation of

first-form students. – Manuscript. The thesis for a Candidate of Science in Physical Education and Sports degree in

speciality 24.00.02 – physical culture, physical education of different groups of popu-lation, Lviv State University of Physical Culture, Ministry of Education and Science, Youth and Sports of Ukraine, Lviv, 2013.

The thesis is devoted to the interaction of school and family in physical education process of first-form students.

This thesis presents the program of school and family cooperation in the process of physical education. The program includes the most effective forms of school and family cooperation which improve students fitness, physical preparedness level and health condition.

The results confirm the effectiveness of various means of physical education to increase physical activity, to engage in exercise, the need for a healthy lifestyle and improve the process of physical education of first form students.

Key words: physical education, physical activity, health, physical development, physical training, first form, school, family, interaction

Підписано до друку 13.02.13.Формат 60х84/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 1,16. Обл.­вид. арк 0,8. Зам. № 601/12­02. Наклад 100 прим.

Видавництво “СПОЛОМ”79008 Україна, м. Львів, вул. Краківська, 9

Тел./факс: (380­32) 297­55­47е­mail: spolom@mail.lviv.ua

Свідоцтво держреєстру:серія ДК, № 2038 від 02.02.2005 р.