P dts zbornik_metod

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань

ЗБІРНИК МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології

Модуль № 1 Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології

Курс ІІ

Факультет Стоматологічний

КИЇВ 2012

2

ЗМІСТ:

Назва теми Сторінка

Змістовий модуль 1. Основний стоматологічний інструментарій та устаткування. Анатомічна

будова тимчасових і постійних зубів.

Тема № 1: Організація роботи та устаткування стоматологічного кабінету. Універсальна стоматологічна установка, стоматологічні наконечники. Основний стоматологічний інструментарій для терапевтичного прийому: види, призначення. Виготовлення фантомів.

6

Тема № 2: Дезінфекція та стерилізація стоматологічного устаткування та інструментарію. Виготовлення фантомів. 21

Тема № 3: Топографічна анатомія тимчасових зубів на різних етапах розвитку. Моделювання зубів з пластичних та твердих матеріалів. 38

Тема № 4: Топографічна анатомія постійних зубів на різних етапах розвитку. Моделювання зубів з пластичних та твердих матеріалів. 56

Змістовий модуль 2. Препарування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах у дітей.

Тема № 5: Препарування каріозних порожнин I та У класу в тимчасових та постійних зубах із несформованим коренем. Вибір інструментів.

74

Тема № 6: Препарування каріозних порожнин II класу у тимчасових та постійних зубах із несформованим коренем. Вибір інструментів. 91

Тема № 7: Препарування каріозних порожнин III і IV класів у тимчасових та постійних зубах із несформованим коренем. Вибір інструментів.

108

3

Змістовий модуль 3. Пломбування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах у дітей

Тема № 8: Стоматологічні цементи та амальгами. Пломбування каріозних порожнин І та V в тимчасових і постійних зубах. 125

Тема № 9: Техніка пломбування каріозних порожнин II класу стоматологічними цементами та амальгамою в тимчасових і постійних зубах. Відновлення контактного пункту.

149

Тема № 10: Композиційні пломбувальні матеріали та компомери. Техніка пломбування каріозних порожнин І та V класів у тимчасових та постійних зубах.

167

Тема № 11: Техніка пломбування каріозних порожнин II класу у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.

187

Тема № 12: Техніка пломбування каріозних порожнин III і IV класів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів.

204

Змістовий модуль 4. Інструментальна, медикаментозна обробка та пломбування кореневих каналів

тимчасових і постійних зубів у дітей

Тема № 13: Техніка препарування порожнини зуба у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями. Сучасний ендодонтичний інструментарій: види, призначення, вибір.

222

Тема № 14: Техніка інструментальної та медикаментозної обробки кореневих каналів у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

235

Тема № 15: Пломбувальні матеріали для тимчасової та постійної обтурації кореневих каналів. Техніка пломбування кореневих каналів у тимчасових зубах

254

Тема № 16: Коренева пломба. Техніка пломбування кореневих каналів у постійних зубах із несформованими коренями. 268

4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики

стоматологічних захворювань

„Затверджено” на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол № 18 від 23.03.2011р. Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Змістовий модуль № 1

Основний стоматологічний інструментарій та устаткування. Анатомічна будова тимчасових і постійних зубів

Тема заняття

Організація роботи та устаткування стоматологічного кабінету. Універсальна стоматологічна установка, стоматологічні наконечники. Основний стоматологічний інструментарій для терапевтичного прийому: види, призначення. Виготовлення фантомів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Немирович Ю.П. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

5

1. Актуальність теми: Робота лікаря-стоматолога-терапевта трудомістка, зв’язана з

використанням великої кількості стоматологічного інструментарію. Тому знання його основних видів та їх призначення, а також знайомство з організацією роботи стоматологічного кабінету та його устаткуванням має важливе значення для подальшої роботи в клініці дитячої терапевтичної стоматології.

2. Навчальні цілі:

- ознайомитися зі структурою дитячого стоматологічного кабінету, відділення, клініки; - вивчити основне стоматологічне обладнання та його призначення; - знати складові універсальної стоматологічної установки, види стоматологічних наконечників; - вивчити основний стоматологічний інструментарій, що застосовується на дитячому стоматологічному прийомі

3. Матеріали для самостійної доаудиторної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики 1. Фізика 2. Неорганічна хімія

Розуміти фізичні закони електричества, механіки, статіки та оптіки. Їх властивості, принціпи дії. Володіти методами проведення лабораторних інструментальних досліджень

3.2. Зміст теми заняття:

Для виконання своєї професійної діяльності лікарю-стоматологу необхідне різноманітне оснащення і спеціально обладнане приміщення — стоматологічний кабінет. Це повинне бути просторе світле приміщення загальною площею не менше, ніж 14 м² на одне робоче місце. На кожне додаткове робоче місце додається площа не менше, ніж 7м², на кожну стоматологічну установку - ще 10м². В своїй роботі лікар-стоматолог використовує різні матеріали і медикаменти, які можуть шкідливо впливати на здоров'я медичного персоналу і пацієнтів. Тому стоматологічний кабінет повинен бути обладнаний примусово-витяжною вентиляцією, стіни і підлога повинні легко піддаватися санітарній обробці, особливо ця важлива умова повинна дотримуватися при пломбуванні зубів амальгамою: на підлозі і стінах

6

не повинно бути щілин, де могли б накопичуватися забруднені парами ртуті частинки пилу. Робота з амальгамою дозволяється лише за наявності витяжної шафи, в якій безпосередньо і готується амальгама.

В стоматологічному кабінеті не повинно бути нічого зайвого, необхідні меблі потрібно розташовувати раціонально, щоб персонал не робив зайвих рухів і були створені сприятливі умови для роботи лікаря, допоміжного медперсоналу, а також для гарного самопочуття пацієнта. Важливим є питання освітлення кабінету, яке повинне бути достатньо інтенсивним, щоб не викликати втоми очей персоналу.

Санітарно- гигиєничні вимоги

Площа кабінету Освітлення: природне, штучне Вимога до поверхні стін Вимога до поверхні підлоги Вентиляція Умивальник

Малюнок 1. Основні санітарно-гігієнічні умови до стоматологічного

кабінету.

Апаратура, необхідна для лікування стоматологічних хворих, компонується в універсальні стоматологічні установки. До них відносять бормашину, іноді з двома-трьома швидкостями обертання борів, крісло для розміщення хворого, освітлювальний прилад, пістолет для подачі води і повітря, плювальниця. Додатково установки можуть бути обладнанні різноманитними пристроями і спеціальними апаратами: єлектродіагностичними приладами, діатермокоагулятором, слиновідсмоктувачем, пилососом, а в деяких конструкціях — ультразвуковими апаратами для зняття зубних відкладень (ультразвуковими скейлерами), дентальними рентгенівськими апаратами і т.п. Подібне об'єднання різних апаратів в одній установці створює додаткові зручності для стоматолога і розширює діапазон його професійної діяльності. Щоб зручніше працювати, лікар і медперсонал використовують спеціальні стільці і меблі.

Робота стоматолога неможлива без бормашини, за допомогою якої проводиться препарування каріозних порожнин, зубів. Розроблено багато конструкцій бормашин: електричних, пневматичних, турбінних, стоячих, висячих, комбінованих, стаціонарних, портативних і т.п.(мал.4, 5).

Загальноприйнятим є розподіл бормашин залежно від швидкості обертання бору на низькооборотні (швидкість обертання — від 1000 до 10 000-30 000 обертів за 1 хв) і високооборотні, так звані турбінні бормашини (швидкість обертання бору — 300 000-500 000 обертів за 1 хв). Ці два типи бормашин,

7

незалежно від їх конструкції, завжди входять до складу універсальних стоматологічних установок. Розроблено багато конструкцій бормашин з приводом від електромоторів та передачею моменту, що обертається, за допомогою гнучких або жорстких рукавів різної будови.

основне

Стоматологічна установка крісло для пацієнта

Устаткування стоматоло-гического кабінету

додаткове

Сухожарова шафа, кварцова лампа, апарат ЕОД, апарат для зняття зубних відкладень, амальгамозмішувач, фотополімерна лампа і ін.

меблі

Стоматологічний столик, канцелярський стіл, робоче крісло лікаря, медична шафа

Малюнок 2. Розподіл устаткування стоматологічного кабінету за

призначенням. Турбінні бормашини, складаються з компресора для отримання стислого

повітря і спеціальних наконечників, в які вмонтовані мініатюрні турбіни. Стисле повітря, проходячи через наконечник, з великою швидкістю крутить турбіну і закріплений в ній бор. Комбінація цих двох типів бормашин в універсальній стоматологічній установці дозволяє швидко і відносно безболісно виконувати різні етапи препарування і обробки зубів.

Стоматологічні крісла призначені для зручного розміщення хворого в необхідному для стоматолога положенні під час проведення стоматологічних процедур. Вони можуть підійматися і опускатися, їхні спинки у разі потреби можна придати горизонтальне положення, підголовник дозволяє додати зручне положення голові пацієнта. В сучасних кріслах зміни їх положення відбуваються за допомогою електрогідравлічного приводу.

Важливим компонентом універсальної стоматологічної установки є світильник, який забезпечує інтенсивність освітлення робочого поля близько 10 000 люкс. Враховуючи таку високу інтенсивність освітлення операційного поля, необхідно забезпечити достатню освітленість стоматологічного кабінету в цілому, щоб уникнути втоми очей стоматолога. Сучасні конструкції світильників забезпечують вузький спрямований пучок "холодного (без значної кількості інфрачервоного променя) світла", яке не подразнює зору хворого.

Обертальний момент з електродвигунів передається на робочі інструменти за допомогою гнучкого або жорсткого рукава. Одним кінцем рукав прикріпляється до електромотора, а до іншого приєднується наконечник. Гнучкий рукав передає обертальні рухи через гнучкий вал, який дає йому можливість згинатися у всіх напрямках. Для оснащення більш швидкісних електробормашин (до 30 000 обертів за 1 хв) застосовується жорсткий рукав,

8

який складається з декількох колін з роликами, на які натягнутий шнур. В сучасних бормашинах все частіше застосовують мікроелектромотори, які безпосередньо, без рукава, одягаються на наконечник. Останнім часом більш широко використовують пневматичні мікромотори, які працюють на стислому повітрі. Вони з'єднуються з установкою гнучкою трубкою, по якій поступає повітря з компресора.

Для закріплення робочих інструментів, що обертаються, використовують стоматологічні наконечники. Промисловість випускає два їх типи: прямий з автоматичним затиском і кутовий. Вони забезпечують швидкість до 30 000 обертів бору за 1 хв. Наконечники складаються з частин, що обертаються (основних) і нерухомих (фіксованих). (Мал. 6, 7).

Діагностичні, для огляду Для препарування каріозних порожнин

Стоматологічні інструменти

Для обробки каріозних порожнин Для пломбування каріозних порожнин

Для ендодонтичних маніпуляцій Для зняття зубних відкладень додаткові

Малюнок 3. Розподіл стоматологічних інструментів за призначеням. Для обстеження порожнини рота і виконання основних лікувальних

маніпуляцій існує постійний набір інструментів. В нього входять 6 інструментів: (мал. 11)

- стоматологічне дзеркало (мал.11:1) - стоматологічний пінцет (мал.11:2) - стоматологічний зонд (мал.11:3) - стоматологічний екскаватор (мал.11:4) - штопфер-гладилка (мал.11:5) - металевий шпатель (мал.11:6)

Стоматологічне дзеркало застосовують для огляду порожнини рота, освітлення недоступних ділянок, відтягування м'яких тканин. Воно складається з сферично увігнутого круглого дзеркала і зігнутої під кутом 115-125° ручки. Увігнута поверхня дзеркала дає пряме, збільшене або дійсне зображення.

Стоматологічний пінцет має тонкі, без насічок, кінчики, зігнуті під кутом 115-120°. За допомогою пінцета в порожнину рота і зубів вносять ватяні тампони, кульки, вали, виконують інші маніпуляції.

9

Стоматологічний зонд має гострий кінець, зігнутий під кутом 115-120°, яким обстежують фісури, каріозні порожнини, вістя кореневих каналів і т.п.

Стоматологічний екскаватор призначений для видалення з каріозної порожнини розм'якшених тканин. Він складається з ручки, на обох кінцях якою розташовані під гострим кутом невеликі ложечки, гострими краями обернуті в протилежні сторони.

Шпатель (металевий) складається з ручки, на обох кінцях якої розташовані плоскі робочі частини у вигляді пластинок різної ширини (5-8 мм). Шпателем замішують пломбувальний матеріал і лікарські суміші, пасти і т.п..

За допомогою гладилок приготований пломбувальний матеріал вносять в порожнину зуба і формують анатомічні контури пломби. Для цього гладилки мають на кінцях ручки зігнуті в різних площинах (на одному — в горизонтальній, на другій — у вертикальній) вузькі (2-4 мм) робочі пласкі поверхні.

Штопферами конденсують пломбувальний матеріал в сформованій каріозній порожнині. Штопфери на кінцях ручки мають кулясті головки різного діаметру. Випускають комбіновані інструменти, які на одному кінці ручки мають робочу частину у вигляді гладилки, а на іншому — штопфера.

Цементні пломбувальні матеріали, різноманітні лікувальні пасти замішують на скляних пластинках розміром 7 х 10 см.

Інструменти для препарування зубів - стоматологічні бори (Мал.8, 9). Ними препарують каріозну порожнину на різних етапах лікування карієсу, пульпіту і періодонтиту. Випускають бори для звичайних, швидкісних і турбінних бормашин, для останніх їх виготовляють із спеціальних твердих сплавів. Серед борів для звичайних бормашин розрізняють бори для прямого і кутового наконечників.

Бор складається із стрижня (хвостовика), шийки і головки. Бори для прямого наконечника мають довжину 4,4 см і гладкий стрижень, для кутового — 1,7; 2,2 і 2,7 см, на кінці стрижня є циркулярна нарізка для закріплення в наконечнику. Для турбінних бормашин виготовляють бори завдовжки 20 мм з трохи меншим діаметром хвостовика — 1,7 мм, вони гладкі і не мають нарізки на кінці. Залежно від форми робочої головки розрізняють бори:

- круглі (кулясті)(Мал. 8: 1,2), (Мал.9:1) - циліндричні (фісурні бори) (Мал. 8:3) - конусоподібні (зворотний конус) (Мал.8:4), (Мал.9:2) - колесоподібні (Мал.8:5) - фініри (з дрібною насічкою) (Мал.10:а, б) - поліри (без насічок) (Мал.10: в)

Круглі бори мають головку у вигляді кулі, на яку нанесено близько десяти нарізок. За допомогою кулястих борів розкривають каріозну порожнину, видаляють розм'якшений дентин, розширюють вустя каналів, видаляють пломби. Циліндричні (фісурні) бори мають форму робочої частини, яка відповідає циліндру з поздовжними нарізками, їх використовують для розкриття, розширення і формування каріозної порожнини. Форма головки конусоподібного бору (зворотного конуса) нагадує конус, по-різному

10

направленого основою до стрижня. Застосовують їх для розкриття і формування каріозної порожнини. Колесовидний бір має головку у вигляді вузького колеса, по ободу якого розміщені ріжучі нарізки. Ними обробляють бічні поверхні порожнин і створюють опорні пункти для утримання пломби. На круглу головку фініру нанесені дуже дрібні нарізки, поліри мають гладку головку. Ці інструменти застосовують для обробки і полірування пломб з амальгами, цементу і композитів.

Бори випускають з різними розмірами робочої частини, залежно від діаметра позначають номерами від № 1 (0,85 мм) до № 13 (3,1 мм).

Бори виготовляють з різних спеціальних твердих сплавів, склад яких визначається частотою обертання бору. Застосовують також бори з алмазним покриттям робочої частини, яка полегшує обробку емалі зубів. Під час роботи на великих обертах бори можуть перегріватися, тому розроблені спеціальні системи охолодження, з яких через невеликі отвори в наконечнику подається на головку бору вода для його охолодження. Це також зменшує ризик перегріву твердих тканин зуба і пульпи.

Під час пломбування каріозних порожнин для відновлення однієї з втрачених стінок застосовують матриці. (мал.12). Це прості або фігурні пластинки (металеві, пластмасові), які фіксуються в міжзубних проміжках за допомогою дерев'яних клинів, ватяних кульок або спеціальних пристроїв — матрицеутримувачей. Вони можуть бути різних конструкцій: відомі матрицеутримувачі Айворі, Грошикова, Данілевського і т.п..

Важливе місце в лікуванні ускладнень карієсу (пульпіту, періодонтиту) займає інструментальна обробка і пломбування кореневих каналів. Під час проведення цих маніпуляцій використовують ряд спеціальних эндодонтических інструментів —

• пульпекстрактор (Мал. 12:2) • кореневі голки (Мал. 12:1) • К-рімер (Мал. 12:3) • К-файл (Мал. 12:3) • Н-файл (Мал. 12:4) • каналонаповнювач . (Мал. 12:7)

Пульпекстрактор — це ручний інструмент, призначений для видалення кореневої пульпи. Його робоча частина виготовлена із сталевого дроту, на якому в різних площинах розташовані зубці у вигляді гострих гачків, зорієнтованих до рукоятки інструменту.

Кореневі голки мають на розрізі прямокутну форму і використовуються для введення ватяних турунд під час медикаментозної обробки кореневого каналу зуба.

Для механічної обробки кореневих каналів застосовують К-файли та К-рімери ("К" - від назви фірми "Kerr", яка вперше виготовила подібні єндодонтичні інструменти шляхом закручування тригранної або чотиригранної заготівки). К-файли використовують для розширення кореневих каналів. К-

11

рімери використовують для проходження кореневих каналів. Вони бувають з різними формами хвостовиків, призначеними для роботи з прямими або кутовими наконечниками — машинні дрильбори і ручні. Для розширення кореневих каналів застосовують також Н-файли (або файли Хедстрема), які мають спіралеподібні грані і найбільший кут ріжучої грані до осі інструменту. Каналонаповнювачі у вигляді тонкої пружної спіралі призначені для введення пломбувальної маси в кореневий канал за допомогою бормашини. Ці інструменти можуть бути різних розмірів, відповідно величині свого діаметра вони позначені однаковими номерами — від 1 до 6, а також можуть бути зібраний в спеціальні ендодонтичні набори.

Ендодонтичний інструмент має маркування за кольором:

006 рожевий 025 червоний 050 жовтий 090 білий 008 сірий 030 синій 055 червоний 100 жовтий 010 фіолетовий 035 зелений 060 синій 120 синій 015 білий 040 чорний 070 зелений 130 зелений 020 жовтий 045 білий 080 чорний 140 чорний

Мал.4, 5 Конструкції бормашин: пневматичні, турбінні, стаціонарні, портативні.

12

Мал. 8, 9. Стоматологічні бори

Мал. 6. Стоматологічні наконечники (кутові)

Мал. 7. Стоматологічні наконечники (прямі)

13

Мал.10. Фініри, поліри

Мал.11 1. стоматологічне дзеркало 2. стоматологічний пінцет 3. стоматологічний зонд 4. стоматологічний екскаватор 5. штопфер-гладилка 6. металевий шпатель 7. стоматологічний екскаватор

14

Мал.12. Стоматологічні матриці

Мал.13

1. кореневі голки 2. пульпекстрактор 3. К-рімер 4. К-файл 5. спредер 6. плагер 7. каналонаповнювач .

15

3.3. Список рекомендованої літератури.

Основна література 1. Хоменко Л.О. та спів. Терапевтична стоматологія дитячого віку, Київ,

Книга плюс, 2001.- 524с. 2. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия инструменты,

материалы и методы.- Киев, Книга плюс, 2002.- 216с. 3. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л.Ф.,

Несин О.Ф. терапевтична стоматологія. Фантомний курс, (1 том).- К.: Здоров’я, 2001.- 392с.

4. Терапевтическая стоматология / под ред. Е.В. Боровский, М.:Медицина, 1998.- 510с.

5. Данилевський М.Ф., Грохольський А.П., Політун А.М. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс), Львів „Світ”, 1993.- 184с.

6. Магид Е.А., Мухина Н.А. Фантомный курс терапевтической стоматологии. Атлас. – М.:Медицина, 1978.- 304 с.

Додаткова література 1. Борисенко А.В., Неспрядько В.П. Композиционные материалы в

терапевтической и ортопедической стоматологии. Киев: Книга плюс, 2001.- 195с

2. Боровский Б.В. и др. Терапевтическая стоматология, М., Медицина, 1998.- 736с.

3. Боровский В.В., Жохова Н.С. Эндодонтическое лечение (пособие для врачей) Москва, Стоматология, 1997.- 64с.

4. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в стоматологии, Киев, Книга плюс, 2003.-144с.

5. Борисенко А.В. Композиционные пломбировочные материалы, Киев, Книга плюс, 1998.

6. Данилевський М. Ф., Грохольський А.П., Політун А.М. та інш. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс). Навчальний посібник. Львів, 1993.

7. Леманн К.М., Хэльвиг Э. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии: (под ред Абакарова С.И., Макеева В.Ф., пер. с нем.), 1999.- 262с.

8. Магид Е.А, Мухин Н.А. Фантомный курс в терапевтической стоматологии М., 1987.- 304с.

9. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология С-Пб., 2001.- 390с.

16

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з учбовою літературою по темі заняття: Основні завдання Вказівки Відповіді Ознайомитися з основним стоматологічним устаткуванням Ознайомитися з інструментами для терапевтичного стоматологічного прийому Ознайомитися з основним та додатковим дрібним інструментарієм для терапевтичного прийому Ознайомитися з основним ендодонтичним інструментарієм

- виписати в зошит основне стоматологічне устаткування, - схематично намалювати розміщення стоматологічного устаткування в кабінеті, - перерахувати основні та додаткові блоки стоматологічної установки - виписати в зошит основний терапевтичний інструментарій та його призначення - виписати в зошит дрібні обертальні інструменти для турбінного та механічного приводу

- виписати назви та призначення основних ендодонтичних інструментів та схематично намалювати їх

3.5. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі:

А. Теоретичні питання для самоконтролю 1. Як оцінити площу стоматологічного кабінету відповідно до

гігієнічних нормативів? 2. Як правильно розмістити устаткування в стоматологічному

кабінеті? 3. Ознайомитися з будовою стоматологічної установки. Знати

призначення основних модулів стоматологічної установки; 4. Вивчити будову стоматологічних наконечників: турбінних та

механічних. 5. Знати основні стоматологічні інструменти для терапевтичного

прийому. 6. Знати основні групи ендодонтичних інструментів та їх

призначення

17

Б. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних занань:

1. За допомогою якого інструменту доцільно вводити лікарські засоби в просвіт кореневого каналу зуба на ватяних турундах?

А. пульпекстрактора В. К-римера С. кореневої голки Д. плагера Е. спредера 2. За рахунок чого утримується ватяна турунда на кореневій голці? А. спірально розташованих зубців В. за наявності силіконового стопера С. спиралеподібних ріжучих граней Д. наявності подовжніх граней Е. булавоподібного розширення 3. Дитячий лікар –стоматолог діагностував у хлопчика 9 років в

першому постійному верхньому молярі карієс і вирішив запломбувати зуб срібною амальгамою . За допомогою якого приладу слід приготувати амальгаму для пломбування?

А. штопфера В. плагера С. стоматологічного пінцета Д. амальгамтрегера Е. амальгамазмішувача 4. За допомогою якого пристрою доцільно знімати тверді зубні

відкладення (зубний камінь)? А. турбінного наконечника В. механічного наконечника С. мікромотора Д. скейлера Е. пародонтального зонда

5. Стоматологічний кабінет - це просторе світле приміщення

загальною площею на одне робоче місце не менше ніж: А. 14 м2

В. 7 м2 З. 6 м2 Д. 5 м2 Е. 11 м2

6. Стисле повітря, проходячи через наконечник, з великою швидкістю

крутить турбіну і закріплений в ній бір. Це:

18

А. турбінний наконечник В. мікромотор С. скейлер Д. механічний наконечник 7. Назвіть основні інструменти, які використовують для препарування

зубів на різних етапах лікування карієсу, пульпіту і періодонтиту. А. бори В. штрипси С. полірувальні диски Д. карборундові голівки Е. зонди 8. Стоматологічний інструмент який застосовують для огляду

порожнини рота, освітлення недоступних ділянок, відведення м'яких тканин.. Увігнута поверхня інструменту дає пряме, збільшене і дійсне зображення. Назвіть цей інструмент.

А. стоматологічний пінцет В. стоматологічний зонд З. стоматологічний екскаватор Д. гладилка Е. стоматологічне дзеркало. 9. Інструмент має тонкі, без насічок, кінчики, зігнуті під кутом 115-

120°. За допомогою нього в порожнину рота і зубів вводять ватяні тампони, кульки, валики, утримують і перекладають дрібний ендодонтичний інструментарій і бори в робочий набір інструментів. Назвіть цей інструмент.

А. стоматологічний пінцет В. стоматологічний зонд С. стоматологічний екскаватор Д. стоматологічна гладилка Е. стоматологічне дзеркало. 10. Інструмент має гострий кінець, зігнутий під кутом 115-120°, їм

обстежують фісури , каріозні порожнини, вустя кореневих каналів. Назвіть цей інструмент.

А. стоматологічний пінцет В. стоматологічний зонд С. стоматологічний екскаватор Д. стоматологічна гладилка Е. стоматологічне дзеркало.

19

4. Матеріали для аудиторної роботи студента

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті: 1. Підготувати стоматологічну установку до терапевтичного прийому 2. Вибрати основні стоматологічні інструменти для терапевтичного прийому та навчитися їх правильно тримати. 3. Вибрати основні ендодонтичні інструменти для ендодонтичного лікування зубів.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння професійними вміннями і навичками

№ Послідовність дій Критерії контролю

правильного виконання 1.

Підготувати стоматологічну установку до терапевтичного стоматологічного прийому - ввімкнути установку до електромережі - розмістити пацієнта у кріслі (можливо

студента-волонтера із групи) - підняти (опустити) пацієнта у кріслі - увімкнути світильник стоматологічної

установки та направити його для освітлення ротової порожнини пацієнта

- вставити турбінний бор та прикрутити

турбінний наконечник до гнучкого шлангу, нажати педаль

- вставити механічний бор в мікромотор

чи механічний наконечник, нажатии педаль, відрегулювати швидкість та хід обертання

Зазвичай ввімкнення здійснюється однією кнопкою тумблера, після чого вмикається компресор турбінного приводу на 5-15 секунд, вмикається індікатор острумлення стоматологічної установки. Пацієнт не відчуває дискомфорту при розміщенні у кріслі. Ротова порожнина пацієнта знаходиться на рівні або дещо вище ліктьового згибу лікаря Промінь світла спрямоване в ділянку порожнини рота пацієнта. Закріплений бор обертається з великою швидкістю, відчувається вібрація від роботи турбінного компрессора Закріплений бор обертається на низьких обертах, за

20

2.

3.

- увімкнути подачу води та закріпити скейлер

- зняти турбінний наконечник,

мікромотор (чи механічний наконечник), скейлер. Вимкнути світильник та стоматологічну установку.

Вибрати основні стоматологічні інструменти для терапевтичного прийому та навчитися їх правильно тримати. Вибрати основні ендодонтичні інструменти для терапевтичної роботи

годинниковою стрілкою чи протии її ходу. З наконечника скейлера видходить під тиском струмінь води, утворюючи хмарку, передаються дрібні коливання Індикатори показують на знеструмлення установки, не відчувається шум роботи компрессора. При натискуванні на педаль установки нічого не відбувається. - Стоматологічне

дзеркало - Стоматологічний

пінцет - Гладилка - Екскаватор - Штопфер - Шпатель

- Пульпекстрактор - К-ример - К- файл - Н-файл - Кореневу голку - Плагер - Спредер - Каналонаповнювач

4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному

етапі практичного заняття: стоматологічна установка(електромотор); кутовий наконечник; турбінний наконечник; інструменти основного стоматологічного набору; бори, ендодонтичні інструменти.

21




„Затверджено” на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол № 18 від23.03.2011р. Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко








Дезінфекція та стерилізація стоматологічного устаткування та інструментарію. Виготовлення фантомів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Немирович Ю.П. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

22

1. Актуальність теми:

Робота в умовах терапевтичного стоматологічного прийому пов’язана із слиною та кров’ю пацієнта. Запобіганню розповсюдження інфекцій (вірусного гепатиту С, СНІДу) від пацієнта до пацієнта, а також від пацієнта до лікаря слугує дезінфекція і стерилізація стоматологічного інструментарію.

Лікар-стоматолог повинен бути обізнаним з основними методами стерилізації стоматологічного інструментарію, дотримуватись правил асептики та антисептики у своїй повсякденній практиці та вміти контролювати медичний персонал щодо якості проведення дезінфекції і стерилізації стоматологічного інструментарію та обладнання.


- знати правила санітарно-епідеміологічного та протиепідемічного режимів у стоматологічних лікувальних закладах;

- усвідомити необхідність дотримання правил асептики та антисептики на дитячому стоматологічному прийомі;

- вивчити сучасні методи стерилізації інструментарію та обладнання в клініці дитячої стоматології та форми контролю за ефективністю стерилізації

3. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Назви попередніх дисциплін Отримані знання та вміння 1. Фізика 2. Неорганічна хімія 3.Мікробіологія, вірусологія та імунологія 4.Біоорганічна хімія

1. Знати основні фізичні закони, які використовуються в медицині 2. Володіти методами проведення лабораторних інструментальних досліджень 1. Знати основні хімічні реакції 1.Знати види патогенних мікроорганізмів, їх вплив на дюдину, шляхи передачі інфекції. 1. Володіти методами проведення лабораторних досліджень

23


Під час надання стоматологічної допомоги мікроорганізми, які знаходяться в порожнині рота, слині, крові через предмети, інструменти і матеріали сприяють розвитку госпітальної інфекції. Домінуючими збудниками госпітальних інфекцій є стафілококи, кишкова паличка і інші мікроорганізми. Джерелом інфекції можуть бути пацієнти, які страждають гострими або хронічними формами тих або інших захворювань, вірусними гепатитами В, С, "дельта", безсимптомні носії мікроорганізмів серед пацієнтів і персоналу, ВІЧ-інфіковані. Достатньо лише 0,0005 мл крові носія вірусного гепатиту, щоб передати його іншій людині при видаленні зуба, знятті зубного каменя, коронки, в процесі отриманнія відбитків зубів.

З метою попередження інфікування медичного персоналу лікувальної установи необхідно будь-якого, хто звертається за меддопомогою розглядати, як потенційно інфікованого різними мікроорганізмами, в т.ч. ВІЧ і строго дотримуватися профілактичних заходів.

Інструменти, якими стоматолог працює в порожнині рота пацієнта,

повинні бути стерильними. Для їх стерилізації застосовують спеціальні методики, які включають декілька етапів:

- дезинфекцію - пердстерилизаційне очищення - власне стерилізацію.

Етапи обробки використаних стоматологічних інструментів

Знезараження (дезинфекція) Передстерилізаційне очищення Стерилізація

Методи дезинфекції

Хімічний Фізичний: кип'ячення, обробка парою, повітряний метод

Методи стерилизациии

Фізичний: паровий, повітря Хімічний

І етап обробки - Дезинфекція - це заходи, направлені на знищення патогенних мікроорганізмів. Її проводять до передстерелізационої обробки і стерилізації. Методи дезинфекції:

Кип'ятіння, температура води 98 ˚ С впродовж 15 хв. Паровий - дезинфекція в автоклаві при температурі 110˚ С 0,5 атм. - 20 хв.

24

Газовий (повітря) - дезинфекція в сухожаровій шафі при 120˚ С - 45 мин. Хімічний Замочування у :хлораміні 2% - 60 хв.; хлоргексидині 2,5% - 30 хв.; формаліні 4% - 60 хв.; сульфохлорантоіні 2,5% - 30 хв.

Дезинфекція проводиться одним з методів, згідно ДСТ 42-21-2-85 "Стерилізація і дезинфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби, режими". Для дезинфекції хімічним методом, використовуються деззасоби, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку в Україні, методичні вказівки на яких затверджені Головним державним санітарним лікарем України. Для дезинфекції виробів медичного призначення використовують препарати, в методичних вказівках до яких вказані режими по дезинфекції виробів медичного призначення.

Всі вироби медичного призначення дезинфікують негайно посля роботи з пацієнтом, не допускаючи підсушування, методом занурення, з повним покриттям інструментів деззасобом. Після попередньої дезинфекції проводиться предстерелизаційне очищення інструментів. Дезинфекція хімічним методом передбачає використання спеціального дезинфікуючого засобу. Хімічний метод дезінфекції є найбільш поширеним. Наконечники до бормашини дезинфікують способом двократного (до і після прийому пацієнта) протирання зовнішніх поверхонь дезинфиктантом, інтервал між протиранням 10-15 хв., в кінці зміни стерилізують.

25

Методи і засоби дезинфекції стоматологічних інструментів.

Методи дезинфек

ції Дезинфектант

Режим дезинфекції Об'єкт

застосування

Умови проведенн

я дезинфекці

ї

устаткування

Температура ˚ С

Концентрація %

Час витримки мін

хі

мічн

ий

Перекис водню 18 50

6,0 6,0

360 180

Для виробів з корозіє-стійкого металу,

полимер-ных

материалів,

гуми, скла

Повне занурення у деззасіб

Закриті ємкості

зі скла

пласт-смаси, емальований посуд

Спирт 96 120 хлорантоин 0,2 30 Хлорамін з

миючим розчином

2,0+0,5 60

Хлорамін 3,0 60 Хлоргексидину

біглюконат 2,5 60

Клорсепт 0,1 60 Корзолін і Д 4,0 60 Корзолекс-

Базік 2,0 4,0

60 30

Дезефект 20 2,3 30 Дезоформін

3000 2,0 15

Саніфект 2,3 30

Бацилол- плюс готовий

Р-н 15

Для дезинфек-

ции наконеч-

ников робочих вузлів

установки

Двократне прготиран

ня поверхонь з інтерва-

лом в 15 хв

Фізичні:

кип'ятіння

Дистильвана вода 100 - 30 Для

виробів з термо- стійких

полімерів гуми

Повне занурення

Дезін-фекци-онний кипя-тіль-ник

Дистильвана вода з розчином двовуглекислог

о натрію

100 2,0 15

паровий

Водна пара під тиском 2 кгс/см

1,1 кгс/см

132

120

20

45

Для скляних,

металевих, полимер-

них, текстиль-

них, гумових виробів

У стерилиза-

ційних коробках

Паровий

стери-лизато

р, камера дезин-фекції

воздуш-ный

Сухе гаряче повітря

180 160 60

150

Для виробів зі скла, металу,

силікону

У лотках

Повітря-ний стери- лізатор

26

ІІ етап обробки інструментарію - передстерилізаційне очищення проводиться з метою видалення білкових, жирових і механічних забруднень, а також залишків лікарських препаратів.

Передстерилізаційне очищення може здійснюватися: 1. ручним способом; 2. механізованим способом.

При ручному очищенні процес включає ряд операцій: 1. Замочування в миючому розчині при повному зануренні виробу в

розібраному вигляді з обов'язковим заповненням всіх каналів і порожнин на 15-60 хвилин залежно від вживаного засобу.

2. Миття кожного виробу в миючому розчині за допомогою йоржа або ватно- марлевого тампона, тканинної серветки впродовж 0,5–1 хвилини.

3. Ополіскування під проточною водою (0,5–1,0 хвилин). Здійснюється в ємкостях (ванні, раковині) за допомогою пристроїв для струменевої подачі води, протягом часу, передбаченого інструкцією до вживаного засобу. Раковина для ополіскування інструментів не повинна застосовуватися для миття рук медичного персоналу.

4. Ополіскування дистильованою водою, протягом 0,5 хвилин. 5. Сушка гарячим повітрям при температурі 85°С до повного зникнення

вологи в повітряному стерилізаторі при відкритому вентиляційному отворі; у сухожаровій шафі– при нещільно закритих дверцях.

Удосконалення процесу передстерилізаційного очищення можливе за рахунок застосування установок, процес очищення в яких здійснюється шляхом обробки виробів миючими або миюче-дезінфікуючими засобами у поєднанні з ультразвуком.

В стоматології обробка ультразвуком дозволяє досягти повного очищення борів, ендодонтичних і інших інструментів від залишків дентину, крові, ротової рідини, пломбувальних матеріалів, що неможливо досягти при ручному митті щітками навіть після тривалого замочування в миючому розчині.

Застосування ультразвукових ванн для очищення передстерилізації дозволяє: • скоротити тактильний контакт рук медичного персоналу інструментарієм,

що гарантує зниження ризику інфікування і розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій;

• запобігти пошкодженням дорогих медичних інструментів і збільшити термін їх служби;

• значно поліпшити якість очищення медичних інструментів і виробів складної конфігурації;

• значно скоротити час обробки при великій кількості інструментів і виробів. Контроль якості передстерилізаційного очищення проводять за

допомогою азопірамової проби (на наявність залишків крові і повноту відмивання виробів від лужних компонентів синтетичних миючих засобів).

Контролю піддають 1% кожного найменування виробів, які обробляють за зміну, але не менше 3- 5 одиниць, результати контролю фіксують в спеціальному журналі.

27

Проба азопірамова. Для приготування 1 літра азопірама: 100 гр. амідопірину і 1-1,5 гр. солянокислого аніліну змішують і заливають 950 мл спирту до об'єму 1 літр. Безпосередньо перед постановкою проби готують робочий розчин, змішуючи з 3% розчином Н2О2 рівні об'єми. При позитивній пробі розчин через 1 хв. набуває фіолетового кольору, а потім бузкового відтінку.

III етап обробки виробів медичного призначення – стерилізація - проводять з метою повного знищення на виробах або у виробах мікроорганізмів всіх видів, в тому числі спорових форм мікроорганізмів.

Стерилізації підлягають всі вироби, що торкаються раньової поверхні, контактують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, і окремі види медичного інструментарію, які в процесі експлуатації торкаються слизової оболонки і можуть викликати її пошкодження.

Стерилізацію стоматологічних виробів здійснюють фізичним і хімічним методом.

Порядок стерилізації фізичними методами: - повітрям - в повітряному стерилізаторі при t-180°C протягом 60 хвилин, при t - 160°С протягом 150 хвилин - паровим - в паровому стерилізаторі при t-132°C впродовж 20 хвилин, при t - 120°C протягом 45 хвилин

- у середовищі нагрітих скляних кульок - в гласперленових стерилізаторах, призначених для дрібних стоматологічних інструментів. Інструменти простерилізовані в гласперленовом стерилізаторі не підлягають тривалому зберіганню.

Вибір адекватного методу і режиму стерилізації залежить від особливостей

виробів, що стерилізуються.

Паровий метод стерилізації. Стерилізацію виробів з металу, скла, гуми, текстильних матеріалів проводять в коробках (біксах) стерилізаційних або в подвійному пласті бавовняно-паперової тканини (бязь, полотно). До заповнених стерилізаційних коробок або м'якої упаковки прикріплюють бирку, на якій указують вміст і дату.

Повітряний метод стерилізації. Ефективність повітряного методу стерилізації залежить від рівномірного розподілу гарячого повітря в камері стерилізації, яка досягається правильним завантаженням апарату. Не допускається завантажувати стерилізатор навалом, перекривати продувальні вікна і грати вентиляції.

Щільність завантаження не повинна перевищувати 50% від площ полиць. Великі предмети слід класти на верхні металеві грати, щоб вони не заважали потоку гарячого повітря.

28

Хімічний метод стерилізації. Стерилізацію виробів проводять в закритих ємкостях, використовуючи спеціальні розчини. Після її закінчення вироби відмивають від залишків стерилізуючого засобу в стерильних емальованих ємкостях, куди наливають стерильну воду. Вироби відмивають послідовно в двох водах, потім поміщають в стерильну пелюшку, видаляють з порожнин воду і перекладають в стерилізаційну коробку. Облік стерилізації фіксується в журналі.

Раніше для хімічної стерилізації використовувалися такі засоби як

карболова кислота і формалін, які мали негативну дію як на здоров'я пацієнта так і медперсоналу.

Сьогодні випускаються сучасні засоби для дезинфекції і стерилізації: "Бодефен", "Корзолін", "Корзолекс" - фірма "BODE Chemie Gmb", "Лізоформін 3000", "Тріхлорол", "Дезоформ" ("Lysoform") і багато інших.

"Корзолекс АФ" не містить альдегідів, засіб для дезинфекції виробів, що має сильну очисну дію. Його розчин має бактерицидну, туберкулоцидну, фунгіцидну дію, инактивирує віруси (HBV / HIV, адено-, рота-, вируси), містить інгібітор корозії. Сертифікований в Україні.

"Бациллол плюс" - готовий до застосування швидкодіючий алкогольний засіб для дезинфекції поверхонь і виробів, не містить формальдегіду. Має бактерицидну, туберкулоцидну, фунгіцидну дію, інактивує віруси( ліпофильні віруси, віруси СНІДу, гепатиту В, адено-, ротавіруси і ін.)

"Корзолін и Д" - забезпечує повну стерилізацію шляхом занурення на 5 годин. 10,0% розчин має бактерицидну, туберкулоцидну, фунгіцидну дію, інактивує віруси (HBV / HIV, адено-, рота-, вируси), містить інгібітор корозії.

"Дезоформ" - забезпечує дезинфекцію і передстерилізаційну обробку одночасно.

"Лізоформін 3000" - хімічна стерилізація термолабільного інструментарію.

"Аєродезін 2000" - дезинфекція малих поверхонь, апаратури, наконечників.

"Іодобак" - антисептик для шкіри рук, слизової оболонки, ран, опіків. "Стерілліум", "Стерілліум Віругард" - гігієнічна і хірургічна

антисептика рук в зонах підвищеної інфекційної небезпеки, готовий розчин для втирання.

"Бодефен" - засіб для передстерилізаційного очищення від крові, білка, секретів, жиру і ін.

"Бактолін базік" - передманіпуляційна підготовка рук лікаря. Широкий спектр дії на мікроорганізми в т.ч. і на холерний вібріон.

Залучати до проведення дезинфекционо-стерилізаційних робіт можна тільки

персонал лікувально- профілактичної установи, що пройшов спеціальну підготовку.

Відповідальність за організацію, проведення і контроль якості санітарно- протиепідемічних і дезинфекційно- стерилізаційних заходів несе керівник установи.

29

Відповідальність на адміністративному рівні несе головний лікар, в лікувальному кабінеті – медична сестра.

Для ендодонтичниих маніпуляцій слід використовувати стерильні

інструменти бажано одноразові. Одноразові інструменти після використання дезинфекцікують по режимах проти вірусних гепатитів і викидають (бажано в жосткий контейнер). Якщо інструменти використовуються повторно, то після дезинфекції перед використанням необхідно провести передстерилізаційне очищення і стерилізацію. Перевагу слід віддавати методу стерилізації автоклавуванням. Інструменти з пластмасовими хвостовиками стерилізують хімічним методом в рідкому стерилянті, якщо виробник не рекомендує інший метод. Для проведення ін'єкцій використовують тільки стерильні шприци, бажано одноразові.

Стерилізація наконечників також необхідна. Для більшості підходить автоклавування після обробки певним сортом масла). Допускається процедура дезинфекції наконечників (якщо неможливо обробити в автоклаві або він не розрахований на повторну дію високих температур) під час підключення наконечника до стислого повітря пропускається водний струмінь на 30 сек., щоб змити забруднення з середни, потім, способом зрошування обробляють дезинфектантом високого рівня з подальшою витримкою часу згідно інструкції (Бацилол АФ, Бацилол плюс, Аеродезін 2000).

Бори, після використання необхідно дезінфікувати, піддавати передстерилізаційному очищенню і стерилізації. Слід віддавати перевагу дезинфікуючим засобам, що не містять в своєму складі окислювачів, щоб не було корозії борів.

Зуболікарські дзеркала стерилізуються. Засоби для стерилізації стоматологічних дзеркал хімічним методом:

перекис водню 6%, Сайдекс, Корзолекс базик 5%, Лізоформін 3000 8%, Одоксон 1%, Дезоксон 5.

Окрім обробки стоматологічного інструментарію, важливими

напрямами у дотриманні санітарно-гігієнічного протиепідемічного режиму є:

1. дезинфекція поверхонь 2. дезинфекція рук медичного персоналу 3. дезинфекція повітря 4. дезинфекція відходів.

Дезинфекція поверхонь

Дезинфекція поверхонь в стоматологічному кабінеті є надзвичайно важливою ланкою в профілактиці внутрішньолікарняного інфікування в установі. У кабінеті стоматолога при роботі з високооборотними турбінами, бормашинами і ультразвуковими приладами, вживаними при лікуванні кожного пацієнта відбувається утворення аерозолів, що складаються з найдрібніших крапель масла, гною, крові, слини, мікроорганізмів. Аерозолі утримуються в зоні

30

дихання лікаря і пацієнта до 30 хвилин і розповсюджуватися на відстань до 50 – 80 см. (при застосуванні водяного охолодження діаметр аерозольної хмари досягає двох метрів) Таким чином, обробка поверхонь в лікувальному стоматологічному кабінеті спрямована на зниження бактерійного забруднення всіх поверхонь включаючи устаткування, дверні ручки і крани. Використовують Бацилол АФ, Бацилол плюс, Аеродезін 2000.

Дезинфекція повітря стоматологічного кабінету Стоматологічні кабінети повинні бути обладнані Бактерицидними

ультрафіолетовими опромінювачами. Бактерицидний опромінювач (БО) - це електротехнічний пристрій, в якому

розміщені: бактерицидна лампа, відбивач, пускорегулюючий апарат і інші допоміжні елементи, а також пристосування для його кріплення.

Опромінювачі відкритого типу призначені для знезараження приміщень бактерицидним потоком ультрафіолетових променів.

Опромінювачі закритого типу (рециркулятори) засновані на прокачуванні повітря через камеру, в якій проводиться його опромінювання ультрафіолетовими променями. Вони призначені для знезараження повітря в приміщенні під час знаходження там людей.

Особливе місце займають відкриті комбіновані опромінювачі. У цих опромінювачах, за рахунок поворотного екрану, бактерицидний потік від ламп можна направити у верхню або нижню зону простору. Під час роботи даного опромінювача короткий час можна знаходитися в опромінюваному приміщенні.

Дезинфекція рук

У передачі збудників внутрішньолікарняної інфекції в стоматології істотну роль відіграють руки лікаря. Численними дослідженнями доведено значне обсеменіння рук медичного персоналу мікроорганізмами. При цьому їх видовий склад залежить від особливостей виконуваної роботи.

Розрізняють три рівні обробки рук медичного персоналу: 1. звичайне миття; 2. гігієнічна обробка рук; 3. хірургічна обробка рук.

Звичайне миття рук забезпечує видалення бруду і транзиторної мікрофлори, яка потрапляє на шкіру рук лікаря під час контакту з пацієнтом або контамінованими об'єктами навколишнього середовища.

Ретельне миття рук здійснюється: • до початку роботи; • до і після фізичного контакту з пацієнтом; • при зміні одягу і місця роботи.

Мити руки необхідно двічі, оскільки в цьому випадку ефективність становить 65 – 70 % (при одноразовому – 40 %).

Краще використовувати рідке мило в одноразових дозаторах. При використанні мила в шматках необхідно, щоб мильниця забезпечувала

висихання мила перед подальшим використанням.

31

Методика: 1. Зняти прикраси і годинник; 2. Сухою рукою видавити рідке мило з дозатора або береться сухою рукою

сухе мило; 3. Під струменем води енергійно втирати мило не менше 30 секунд; 4. Змити залишки мила під струменем води і повторити; 5. Висушити одноразовим паперовим або індивідуальним рушником.

Гігієнічна обробка рук забезпечує видалення або знищення транзиторної (поверхневої) патогенної або умовно-патогенної мікрофлори з метою попередження розповсюдження її через руки персоналу на навколишні об'єкти і хворих, а також після маніпуляцій, що можуть спричинити забруднення рук персоналу при огляді і лікуванні пацієнтів. Гігієнічну дезинфекцію рук зобов'язаний проводити весь персонал регулярно. Обробка включає звичайне миття рук і використання дезинфікуючих засобів (шкірних антисептиків).

Для попередження порушення цілісності і еластичності шкіри слід включати в антисептик пом'якшувальні добавки: 1% гліцерин, ланолін. Персонал слід застерігати від носіння кілець і використання лаку для нігтів, оскільки кільця і потрісканий лак утрудняють видалення мікроорганізмів. Манікюр може привести до мікротравм, які легко інфікуються.

Використовуються шкірні антисептики у вигляді: • Спеціального рідкого бактерицидного мила; • Спиртних розчинів шкірних антисептиків; • Антибактеріальних засобів у вигляді гелю.

Гігієнічна обробка рук стоматолога проводиться перед маніпуляціями в рукавичках (ДО і ПІСЛЯ), та після контакту з рідинами організму.

Спосіб застосування шкірних антисептиків: на зволожені руки наносять 3 – 5 мл. засобу і втирають до висихання. Якщо засіб на основі спиртів, то антисептик наноситься на сухі руки і втирається не менше 15 секунд.

Хірургічна обробка рук (обробка рук хірурга) забезпечує найвищий рівень чистоти. Проводиться тільки спиртовміщуючими антисептиками. Час обробки складає не менше 2-5 хвилин.

Препарати: «АХД – 2000», «АХД – 2000 специаль» (АОЗТ Петроспірт, Росія), «Декосепт» (Борер Хемі ГМБХ, Німеччина), «Лізанін» (ЗАТ Петроспірт»,Росія), «Стерілліум» (Боді Хемі Гмбх і До, Німеччина) і так далі.

Важливо знати, що під час роботи з пацієнтом, після гігієнічної обробки рук і надягання рукавичок не можна відлучатися від робочого місця, пересуватися по кабінету, торкатися до нестерильних предметів. Медичному персоналу необхідно уникати контактів шкіри і слизистих оболонок з кров'ю, слиною і іншими біологічними рідинами пацієнтів, у зв'язку з чим необхідно працювати в спецодягу, змінному взутті, масках, а при необхідності захисних окулярах, щитках. Для захисту шкіри рук одягають гумові рукавички, при цьому необхідно зняти прикраси і наручний годинник. Всі пошкодження на руках медперсоналу повинні бути закриті лейкопластирем, напальчниками. Будь-яке пошкодження шкіри, слизистих оболонок при проведенні маніпуляцій, забруднення їх біоматеріалом пацієнта повинне

32

розцінюватися як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЧ або інший збудник інфекційного захворювання.

Перед кожним стоматологічним втручанням стоматолог повинен ретельно зібрати анамнез про загальні захворювання, гемофілію, хронічні інфекції, хірургічні операції, переливання крові, які вказують на можливість інфікування пацієнта.

Під час лікування хворого не можна вести записи, торкатися телефонної трубки і так далі. Якщо контакт з кров'ю, іншими біологічними рідинами або матеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом) потерпілий (лікар, медсестра) повинен:

- зняти рукавички робочою поверхнею всередину; - видавити кров з рани; - пошкоджене місце обробити одним з дезінфектантів (70°-ним

спиртом, 5% настоянкою йоду при порізах, 3% розчином перекису водню при уколах і ін.);

- ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім знову обробити їх 70° спиртом;

- на рану накласти пластир, надіти напальчник; - при необхідності продовжувати роботу одягнути нові рукавички.

У разі забруднення кров'ю або іншими біорідинами без пошкодження шкіри:

- обробити місце забруднення одним з дезінфектантів (70°-ним спиртом, 3% розчином перекису водню і ін.);

- промити його водою з милом і повторно обробити спиртом. У разі попадання біоматеріалу на слизові оболонки: - ротова порожнина - прополоскати 70°-спиртом; - порожнина носа - закапати 30% розчином альбуцида; - очі - промити водою (чистими руками), закапати 30% розчином

альбуцида. Після лікування пацієнта обов'язково слід провести гігієнічну

обробку рук. Руки обробляють відразу після зняття рукавичок. 3.3. Список рекомендованої літератури:

Основна література 10. Гігієна стоматологічних закладів:Навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. /

І.Т.Матасар, В.І.Ципріян, І.П.Колеснікова та інш. За загальною редакцією: д-ра мед наук, доц. І.Т.Матасара. – К.: Медицина. 2010. – 150с.

11. Інфекційний контроль в стоматології: Методичні рекомендації / Г.М.Дубинська, В.Ф.Шаповал, О.М.Ізюмська та інш. – К., 2004. 35 с.

12. Тимчасові методичні рекомендації по дотриманню протиепідемічного режиму у стоматологічних відділеннях та кабінетах лікувально-профілактичних закладів МВС України: Методичні рекомендації / Білицький С.М. - К., 2002. 31 с.

33

13. Наказ МОЗ № 120 від 25.05.2000 «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД».

14. ГСТ 42-21-2-85 «Стерилізація і дезінфекція виробів медичного призначення».

15. Лист МОЗ № 05-02 02. 05/105 від 12.02.2003 « Про порядок застосування дезінфекційних засобів в Україні».

16. Тимчасові методичні вказівки по організазії дезінфекційного та стерілізаційного режимів в стоматологічних установах.Київ. -2001.- 33 С.

Додаткова література

1. Николаев А.И., Цепов Л.М. Фантомный курс терапевтической

стоматологии М.: МЕД-информ, 2009. – 432 с. 2. Современные средства дезинфекции и дезинсекции. Характеристика,

назначение, перспективы: Обзор/ Л.С.Федорова, Л.И.Арефьева, Л.С.Путинцева, Н.А.Веремкович. -М., 1991. -50 с. (Б - 71064)

3. Мельник А.И. Предстерилизационная очистка стоматологического инструментария. Мед. сестра. - 1987. - №12. С. 11-13.

4. Антисептика. Дезинфекция. Гигиена: Справочное пособие. — 2.изд., испр. и доп. — К., 1999. — 159с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з учбовою літературою по

темі заняття: Основні завдання Вказівки Відповіді Ознайомитися з методами дезінфекції в стоматологічному кабінеті Ознайомитися з основними прийомами передстерилізаційного очищення стоматологічного інструментарію Ознайомитися з основними методами стерилізації стоматологічного інструментарію

Виписати в зошит засоби для хімічної дезінфекції - основного та дрібного стоматологічного інструментарію;

- поверхонь, - дрібного стоматологічного інструментарію, який не підлягає стерилізації.

Виписати в зошит методи, за допомогою якимих здійснюється передстерилізаційне очищення - власне очищення - очищення, поєднане з дезінфекцією

Виписати в зошит різні методики стерилізації стоматологічного

34

інструментарію - виписати в зошит назви дрібного інструментарію, який не підлягає термічнії стерилізації

- проо Ознайомитися з прийомами контролю якості дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації

Виписати в зошит методику постановки азопірамової проби

Ознайомитися з різними видами обробки рук лікаря

Записати алгоритм миття рук: - звичайного - гігієнічного - хірургічного

3.5. Матеріали для самоконтролю А. Питання для самоконтролю:

1. Яким чином проводиться дезинфекція, передстерелізаційне очищення і стерилізація основного стоматологічного інструментарію? 2. Яким чином проводиться дезинфекція, передстерелізаційне очищення і стерилізація дрібного інструментарію (борів, ендодонтичних інструментів)? 3. Як проводиться дезинфекція і стерилізація стоматологічних наконечників. 4. Які заходи і засоби застосовують для знезараження повітря в стоматологічному кабінеті? 5. Перерахуйте засоби і заходи дезинфекції поверхонь в стоматологічному кабінеті. 6. Які Ви знаєте проби для контролю за якістю хімічної і термічної дезинфекції і стерилізації? 7. Які види обробки рук лікаря Вам відомі? 8. Які дії лікаря повинні бути в разі пошкодження шкіри або слизових оболонок під час прийому пацієнта?

В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня знань:

1. Після прийому пацієнтів медична сестра з метою знищення патогенних мікроорганізмів обробила стоматологічну установку, лікарський столик спеціальними препаратами. Як називається цей захід?

А. Передстерелізаційне очищення В. Дезинфекція С. Стерилізація

35

2. Який засіб найбільш доцільно використовувати для дезинфекції поверхонь і виробів?

А. 20% спиртовий розчин В. 10% спиртовий розчин С. 5% спиртовий розчин йоду Д. Бациллол плюс Е. Мильний розчин 3. Чим лікар повинен обробити руки перед тим, як приступити до

роботи в порожнині рота у пацієнта: А. Бациллолом В. Корзолексом С. Стеріліумом Д. Лізоформіном Е. Біомоєм 4. Як називається захід, направлений на знищення на виробах і у

виробах медичного призначення всіх видів мікроорганізмів на всіх стадіях їх розвитку?

А. Передстерилізаційне очищення В. Дезинфекція С. Стерилізація 5. Як називається захід, який проводиться з метою видалення

білкових, жирових і механічних забруднень, а також лікарських препаратів з виробів медичного призначення?

А. Передстерелізаційне очищення В. Дезинфекція С. Стерилізація

6. Під час прийому неспокійної дитини лікарю-стоматологу випадково

потрапила в очі слина пацієнта. Що повинен закапати в очі стоматолог після їх промивання?

А. 20% спиртовий розчин В. 30% розчин альбуциду С. 5% спиртовий розчин йоду Д. Бациллол плюс Е. Ектерицид

7. Медична сестра повинна замочити відпрацьований ендодонтичний інструментарій в:

А. 40° спиртовому розчині В. Бациллолі С. Корзолексі АФ Д. 5 % розчині йоду

36

Е. Стеріліумі 8. Удосконалення процесу передстерилізаційного очищення можливе

за рахунок застосування: А. Ультразвукових приладів В. Збільшення часу на процедуру С. 70% спирту Д. 50% спирту Е. 5% розчину йоду 9. Контроль якості передстерилізаційного очищення проводять за

допомогою проби на наявність залишків крові і повноту відмивання виробів від лужних компонентів синтетичних миючих засобів). Як вона називається?

А. Азопірамова проба В. Фуксинова проба С. Фенолфталеїнова проба Д. Метиленова проба Е. Фіолетова проба 10. Якому виду обробки підлягають всі вироби, які торкаються

раньової поверхні, контактують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, а також окремі види медичного інструментарію, що в процесі експлуатації торкаються слизової оболонки з можливим її пошкодженням?

А. Дезинфекції В. Санитарній обробці С. Утилізації Д. Зпалюванню Е. Стерилізації

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента: 4.1. Перелік практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті:

1. Ознайомитися з основними етапами стерилізації основного стоматологічного інструментарію. 2. Ознайомитися з основними етапами стерилізації дрібного інструментарію (бори, ендодонтичні інструменти). 3. Ознайомитися з методикою дезінфекції (стерилізації) стоматологічних наконечників. 4. Ознайомитися з методикою дезінфекції поверхонь в стоматологічному кабінеті. 5. Ознайомитися з методикою постановки азопірамової проби 6. Навчитися мити руки різними способами.

37

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння професійними вміннями і навичками:

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції «Азопірамова проба».



Змішують рівні об'єми 5 % азопіраму та 3 % перекису водню (розчин має бути використаний протягом 1-2 годин).

Робочий розчин азопіраму готують безпосередньо перед використанням

2. Медичні інструменти (після передстерилізаційного очищення) протирають тампоном, змоченим приготованим реактивом або наносять кілька крапель реактиву на інструмент з піпетки. В інструменти, які мають порожнини, реактив вносять на внутрішню поверхню виробу, через 0,5-1 хвилину реактив витісняють на марлеву серветку. (У разі позитивної проби повторно проводять передстерилізаційну обробку всієї партії інструментів)

За наявності слідів крові відразу або не пізніше ніж через хвилину після контакту реактиву із забрудненим інструментом з'являється фіолетове забарвлення, яке швидко (протягом кількох секунд) змінюється на рожево-фіолетове або бурувате. Забарвлення, яке з'являється пізніше, ніж через 1 хв після нанесення реактиву, не враховується.

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції

"Антисептична обробка рук"

Послідовність дій Критерії контролю правильного виконання

1. Вимити руки водою з милом, бажано рідким. Для обробки нігтів та прилеглих ділянок шкіри використати щітки

Використано санітарно-технічні пристрої і дозатори мила з ліктьовим керуванням

2. Ретельно просушити руки за допомогою стерильних серветок Руки сухі

3. Налити спиртовмісний розчин антисептику (3-5 мл) у заглиблення долонь.

Використано антисептики з ліктьовим керуванням

38

4. Втирати антисептик упродовж 30-60 с у шкіру рук від кінчиків пальців до суглобів кистей в такій послідовності: долоня до долоні; права долоня знаходиться на тильному боці лівої кисті, а потім ліва долоня - на тильному боці правої кисті; при цьому зігнуті пальці однієї долоні заходять між розведеними пальцями іншої долоні; внутрішня поверхня зігнутих пальців правої долоні знаходиться на внутрішній поверхні зігнутих пальців лівої долоні; колоподібне розтирання правого великого пальця у закритій долоні лівої руки, а потім лівого великого пальця правою рукою; колоподібне розтирання зімкнутими кінчиками пальців правої руки на внутрішній поверхні лівої долоні, а потім внутрішньої поверхні правої долоні

Дотримано послідовність і тривалість обробки рук антисептиком до повного його висихання

5. Надягти стерильні рукавички на сухі руки Стерильні рукавички щільно облягають руки

39












Топографічна анатомія тимчасових зубів на різних етапах розвитку. Моделювання зубів з пластичних та твердих матеріалів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Воєвода О.О. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

40

1. Актуальність теми: Знання анатомо-топографічних особливостей будови тимчасових зубів

на різних етапах їх формування необхідно лікарю для якісного виконання ендодонтичних втручань, відновлення зруйнованої коронкової частини зуба, проведення профілактичних заходів.


Вивчити анатомо-топографічну будову тимчасових зубів на різних етапах їх розвитку. Вміти відрізняти тимчасові зуби за їх анатомічними ознаками.

3. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Назва попередніх дисциплін

Отримані знання, вміння, навички

1. Анатомія Знати анатомічні ознаки різних груп тимчасових зубів. Вміти визначати групову належність тимчасових зубів.

2. Гістологія 3. Латинська мова

Знати основні етапи розвитку тимчасових зубів. Знати гістологічну будову твердих тканин тимчасових зубів. Знати латинську назву тимчасових зубів.

.

3.2. Зміст теми заняття: Анатомічні особливості тимчасових зубів Тимчасові зуби відрізняються від постійних розміром, кольором й

формою коронки. Коронки тимчасових зубів низькі і широкі. Колір тимчасових зубів молочно-білий з легким блакитним відтінком. Відмінністю тимчасових зубів від постійних є своєрідний емалевий валик у ділянці шийки, який легко визначається за допомогою зонда. Ця ознака особливо виражена в тимчасових кутніх зубах. Емаль не зливається з коренем, як у постійних зубів, а переходить на нього у вигляді потовщення, внаслідок чого перехід коронки до шийки зуба чітко помітний. Пульпова камера тимчасових зубів порівняно об'ємна, щодо маси твердих тканин значно збільшена, ніж у постійних зубів. Більш широкими є також кореневі канали тимчасових зубів.

Форма пульпової камери повторює форму зуба. Роги пульпи тимчасових зубів чітко виражені, вони значно ближче підходять до ріжучому краю або жувальної поверхні, ніж у постійних зубів. З віком обсяг пульпи тимчасових зубів, як і постійних, дещо зменшується. Корені тимчасових великих кутніх зубів, як правило, вигнуті й значно розходяться. У верхівковій частині корені тимчасових зубів, як і постійних, мають додаткові канали, в яких містяться розгалуження пульпи. Кількість верхівкових отворів у тимчасових зубах

41

досягає 3-5. Між коріннями тимчасових молярів розвиваються зачатки премолярів.

Фронтальні зуби тісно примикають один до одного. Починаючи з 4-річного віку між ними виникають проміжки - діастеми. Наприкінці 5-го й особливо 6-го року життя проміжки між зубами значно збільшуються. Утворення діастем обумовлене ростом щелеп. На верхній щелепі діастеми значно більше виражені, ніж на нижній.

З 3-річного віку починається фізіологічне стирання тимчасових зубів, що сприяє нормальному розвитку жувального апарата дитини.

Існує анатомічна формула зубів, що враховує кількість різців, іклів, премолярів і молярів:

Анатомічна формула зубів

Тимчасові зуби Постійні зуби

Клінічна формула зубів

Тимчасові зуби Постійні зуби Формула зубів, рекомендована ВОЗ


Різці. Тимчасові різці за формою коронки подібні до постійних, проте

відрізняються від них набагато меншими розмірами (Мал. 1,2). Губна поверхня тимчасових різців опукла, язикова - увігнута. Дистальний кут ріжучого краю дещо тупіший. Ця ознака чітко виявляється на верхніх різцях. Медіальний кут дещо довший і гостріший за дистальний. Губна поверхня емалі закінчується біля шийки емалевим валиком. На піднебінній поверхні верхнього центрального різця є горбик, що більш опуклий, ніж на постійному. На піднебінній поверхні немає борозен, які є на постійних різцях. Ознака кута більше виражена у бічного різця - дистальний кут значно більше заокруглений, ніж у центрального різця. Коронка бічного різця менше, ніж центрального. На піднебінній поверхні немає горбика, характерного для центрального різця. Валик емалі на бічному різці значно менший, ніж на центральному.

Корені центральних верхніх тимчасових різців розширені в губно -піднебінному напрямку. Верхівка кореня може бути незначно зігнута до середини. Корінь бічного різця круглий, короткий, трохи зігнутий дистально. Корені нижніх різців плоскі, часто на латеральних і медіальних поверхнях є борозни, як у постійних зубах.

42

Ікла._ Тимчасове ікло значно відрізняється від постійного. Коронка верхнього тимчасового ікла більше випукла і коротка, ніж постійного (Мал.3). Ріжучий край має гострий зубець, що поділяє губну поверхню на дві частини - коротку медіальну і довшу дистальну. Емалевий валик біля шийки зуба дуже випуклий. Гострий зубець верхнього ікла поступово стирається, тому коронка стає коротшою і здається ширшою, ніж більш високою. На піднебінній поверхні розташовані чітко виражені горбки. Корінь ікла круглястої форми, його верхівка дещо загнута в щічному напрямку.

Коронка нижнього тимчасового ікла дещо вище і не така широка, за формою нагадує коронку постійного ікла, зубець на ріжучому краю зберігається досить довго.

Перші верхні тимчасові великі кутні зуби (моляри). Перший верхній тимчасовий моляр не схожий ні на один з постійних

зубів (Мал.4). Коронка його подовжена в медиально-дистальному напрямку й майже така ж широка біля шийки, як і на жувальній поверхні. Вона має чотири горбики, що не завжди чітко виражені. Щічний медіальний горбок дещо вище за інші. Щічна поверхня коронки розділена двома тонкими борознами на три частини. Із щічного боку коронка більша, ніж з піднебінного. Жувальна поверхня поділена медиально-дистальною борозною на піднебінний горбик і більше виражений щічний. Останній може спостерігатися або у вигляді одного горбика, або при наявності поперечних борозен - двох-трьох горбиків.

Піднебінна поверхня дуже випукла, край жувальної поверхні дещо вужчий за шейку зуба.

Перший верхній тимчасовий моляр має три корені: два щічних (медіальний, дистальний) і один піднебінний. Вони широко розвинуті, дуже часто піднебінний корінь зливається з дистальним. Злиття обох коренів у вигляді широкої борозни може поширюватися до верхівки. Медіальний корінь товщий за дистальний, дещо сплющений в медіально-дистальному напрямку. Верхівки коренів ніби зрізані, верхівкові отвори порівняно широкі. Між роздвинутими коренями розташовується зачаток постійного премоляра.

Перші нижні тимчасові великі кутні зуби (моляри) за величиною дещо менші, ніж другі. Коронка першого нижнього тимчасового моляра має витягнуту в довжину призматичну форму. На жувальній поверхні моляра є 4 горбики: два щічних і два язикових. Язикові горбики розвинуті краще й підвищуються над рівнем жувальної поверхні. Медіальні горбики ширші і підвищені більше за дистальні. За кількістю горбиків перший нижній тимчасовий моляр нагадує другий нижній постійний великий кутній зуб. На щічній поверхні коронки біля шийки є емалевий валик, що значно видається вперед. Щічна поверхня дещо нахилена у напрямку до жувальної. Неглибока борозна поділяє щічну поверхню на більш широку медіальну і вужчу дистальну. Подібні співвідношення мають місце і на язичній поверхні. Бічні поверхні коронки сильно конвергують у напрямку жувальної поверхні.

Перший нижній тимчасовий моляр має два корені - медіальний і дистальний. Медіальний корінь дещо довший, ширший за дистальний. Він має поздовжню борозну, що збільшує його розмір у ширину. Дистальний корінь

43

розвинений слабше і дещо коротший. Корені зуба звичайно сильно розвинуті. Між ними закладений зачаток постійного малого кутнього зуба (Мал.5).

Другі верхні тимчасові великі кутні зуби (моляри). Коронка другого верхнього тимчасового моляра нагадує коронку першого верхнього постійного (Мал.6). На жувальній поверхні другого моляра завдяки борознам чітко виявляються 4 горбики: два щічних і два піднебінних. Досить часто біля медіально-піднебінного краю коронки, як і в першого постійного моляра, є додатковий п'ятий горбик (tuberculum Corabelli).

Інколи другі тимчасові моляри замість двох щічних горбиків мають лише один. У таких випадках жувальна поверхня другого верхнього тимчасового моляра подібна до цієї самої поверхні другого постійного. Щічна поверхня коронки має майже квадратну форму з дещо випуклими бічними поверхнями, які вигнуті до жувальної поверхні. На піднебінній поверхні дуже часто виявляється емалевий валик. Другий верхній моляр має три корені, які за формою нагадують корені першого постійного великого кутнього зуба. Піднебінний корінь сильно розвинутий і має округлу форму. Іноді він зростається з вужчим і коротшим дистальним коренем.

Медіальний корінь дуже виражений, значно вигнутий, сплющений з боків і має з боків поздовжні борозни. Дистальний корінь іноді дуже короткий.

Другі нижні тимчасові великі кутні зуби (моляри). Коронка другого нижнього тимчасового моляра схожа на коронку

першого постійного. Жувальна поверхня має п'ять горбиків: чотири чітко виражені, п'ятий, виражений менше. Борозни на жувальній поверхні менш глибокі, ніж у постійного моляра. Щічна поверхня коронки має біля шийки виражений емалевий валик. Бічні поверхні коронки дуже дивергують (розходяться) у напрямку до жувальної поверхні. На щічній поверхні при переході до краю жувальної поверхні є дві добре виражені борозни, які ділять край на три горбки. Язикова поверхня також трохи дивергує у напрямку до жувальної поверхні. На жувальному краю коронки розташовані два горбики. Другий нижній тимчасовий моляр, як і перший, має два корені. Широкий медіальний корінь має на бічній поверхні довгу борозну, що поділяє його на дві частини. Корені дуже сплющені й дещо викривлені. На зовнішній поверхні дистального кореня борозни немає (Мал.7).

44

а) центральні різці б) бічні різці

Мал. 1 Тимчасові різці верхньої щелепи

45

а) центральні різці б) бічні різці

Мал. 2 Тимчасові різці нижньої щелепи

46

а) ікла верхньої щелепи б) ікла нижньої щелепи Мал. 3 Тимчасові ікла верхньої та нижньої щелеп

47

Мал. 4 Тимчасовий перший моляр верхньої щелепи

48

Мал. 5 Тимчасовий перший моляр нижньої щелепи

49

Мал. 6 Тимчасовий другий моляр верхньої щелепи

50

Рис. 7 Тимчасові нижні моляри.

51

3.3.Список рекомендованої літератури: Основна: 1. Хоменко Л.О. та співавтори. Терапевтична стоматологія дитячого віку // Київ, 2010. -521 с. 2. Данилевський М.Ф., Борисенко А. Ф., Політун А. М., Сідельникова Л.Ф., Несін О. Ф. Терапевтична стоматологія ( фантомний курс). Т.1.// К.: Здоров’я, 2008.- 385 с. 3. Казакова Р. В., Лучинський М. А., Воляк М. Н. та їн., Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології. Навчальний посібник // - К.: Медицина, 2006.- 272 с. 4. Самусев Р.П., Дмитренко С. В., Краюшкін А. И. Основи клинической морфологии зубов // М.: издательский дом « Онікс 21 век », 2002.- 386 с. Додаткова: 1. Привес М.Г. Анатомия человека. Учебник//1985.-520 с. 2. Михайлов С. С. Анатомия. Учебник //1973.- 266 с. 3. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия // М.: АО «Стоматология», 2-е изд., дополнения и исправления, 2003. – 176 с. 4. Данилевський М.Ф. Практикум з терапевтичної стоматології. Фантомний курс // Львів: "Світ" 1993.- 184 с. 4. 5. Боровский Е.В. и соавт. Терапевтическая стоматология Учебник // Москва: Медицина, 1988. - 560 с. 5. Магид Е.А., Мухин Н.А. Фантомный курс терапевтической стоматологии. Атлас // Москва: Медицина, 1987. -304 с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з учбовою

літературою по темі заняття.

Основні завдання Вказівки Відповіді 1. Вивчити

відмінності тимчасових зубів від постійних

2. Вміти записати належність кожного тимчасового зуба за анатомічною, клінічною та формулою ВООЗ

3. Вивчити анатомічну будову тимчасових зубів верхньої та нижньої щелеп

4. Вивчити

Виписати в зошит основні відмінності тимчасових зубів від постійних Виписати в зошит Намалювати в зошиті тимчасові зуби верхньої та нижньої щелеп Намалювати в зошиті кореневі канали тимчасових зубів на етапі формування, стабілізації,

52

особливості будови коренів в тимчасових зубах на різних етапах їх розвитку

5. Вивчити топографію порожнини зуба в тимчасових зубах

резорбції Схематично зобразити в робочому зошиті топографію порожнини зуба в тимчасових зубах верхньої і нижньої щелеп. Виписати назви кореневих каналів в тимчасових молярах

3.5.Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі.

А. Питання для самоконтролю

1. Напишіть анатомічну, клінічну та формулу ВООЗ для тимчасових зубів.

2. Опишіть анатомічну будову тимчасових різців та іклів верхньої щелепи.

3. Опишіть анатомічну будову тимчасових різців та іклів нижньої щелепи.

4. Опишіть анатомічну будову тимчасових молярів верхньої щелепи. 5. Опишіть анатомічну будову тимчасових молярів нижньої щелепи. 6. Чим відрізняється анатомічна будова тимчасових зубів на різних етапах

розвитку? 7. Назвіть відмінності анатомічної будови тимчасових зубів від

постійних.

В. Тести для самоконтролю. 1. На жувальній поверхні тимчасового зуба визначаються чотири основних і один додатковий горбик. Який тимчасовий зуб має таку оклюзійну поверхню? А. Другий тимчасовий моляр верхньої щелепи; В. Перший тимчасовий моляр нижньої щелепи; С. Другий тимчасовий моляр нижньої щелепи; Д. Перший тимчасовий моляр верхньої щелепи; Е. Другий премоляр нижньої щелепи;

2. При стоматологічному огляді у дитини 3х років лікар побачив тимчасовий зуб коронкова частина якого випуклої форми. Ріжучий край має гострий зубець, який розділяє губну поверхню на дві частини - медіальну і дистальну з вираженим емалевим валиком в пришийкові ділянці. Коронка якого зуба має таку анатомічну будову? А. Перший різець верхньої щелепи; В. Другий різець нижньої щелепи; С. Тимчасове ікло верхньої щелепи; Д. Перший премоляр нижньої щелепи; Е. Ікло нижньої щелепи;

53

3. При плановому стоматологічному огляді у дитини виявлені треми між зубами в бокових ділянках на верхній і нижній щелепі. Також виявлена фізіологічна стираємість горбиків на жувальних поверхнях зубів. Скільки років цій дитині? А.1 рік; В.2 роки; С 3 роки; Д 4 роки; Е 7 років. 4. На жувальній поверхні тимчасового зуба є п'ять горбиків, чотири з яких найбільш чітко виражені. Щічна поверхня коронки в пришийкові ділянці має виражений емалевий валик. Анатомічна коронка якого зуба має таку будову? А Другий тимчасовий моляр нижньої щелепи; В. Перший тимчасовий моляр нижньої щелепи; С. Перший постійний премоляр; Д. Другий постійний премоляр; Е. Другий тимчасовий моляр верхньої щелепи. 5. Зуб має долотоподібну форму коронки і один добре розвинений конусоподібний корінь. Вестибулярна поверхня коронки дещо випуклої форми. На піднебінній поверхні -горбик. Ріжучий край скошений в дистальному напрямку і має трохи довший і гостріший за дистальний медіальний кут. Анатомічна будова якого зуба описана? А. Центрального різця; В. Бокового різця; С. Першого премоляра Д. Першого моляра; Е. Другого моляра. 6. Коронка тимчасового зуба призматичної форми витягнена в довжину. На жувальній поверхні визначається 4 горбики: два щічних і два язичних. Язичні горбики розвинені сильніше дистальних. На щічній поверхні коронки в пришийкові ділянці визначається емалевий валик. Скільки коренів має зуб з такою анатомічною формою коронки? А. Два корені; В. Три корені; С. Один корінь; Д. Чотири корені. 7. Анатомічна коронка тимчасового зуба має призматичну форму, випуклі щічну і язичну поверхні. На жувальній поверхні є щічний і піднебінний горбики, які в медіально - дистальному напрямку розділені фісурою. Порожнина зуба повторює форму коронки. Скільки коренів і каналів має зуб з анатомічною коронкою такої будови? А. Один корінь і один канал; В. Один корінь і два канали; С. Два корені і два канали;

54

Д. Два корені і три канали; Е. Три корені і три канали. 8. Коронка тимчасового зуба має долотоподібну форму, медіальний кут коронки загострений, схожий на горбик. Вестибулярна поверхня коронки випукла. Язична поверхня - увігнута і обмежена гранями коронки. Бокові валики в пришийкові ділянці сходяться і утворюють трикутної форми поглиблення. Коронка якого зуба має таку анатомічну будову? А. другого моляра; В. ікла;

С. першого моляра; Д. бокового різця;

Е. центрального різця; 9. Коронкова частина тимчасового зуба має кубічну форму. На жувальні поверхні визначаються п'ять горбиків, які розділені між собою Ж-подібною фісурою. Поперечні фісури цієї поверхні можуть закінчуватися сліпими ямками. Зуб має два корені і, переважно, три канали. Анатомічна будова якого зуба описана? А. Другого верхнього тимчасового моляра; В. Першого верхнього тимчасового моляра; С. Першого нижнього тимчасового моляра; Д. Другого нижнього тимчасового моляра; Е. Третього моляра нижньої щелепи 10. Коронкова частина тимчасового зуба має прямокутну форму. Ромбоподібна жувальна поверхня має чотири горбики, розділені між собою Н-подібною фісурою .Біля мезіально - піднебінного горбика невелика дугоподібна борозна відділяє додатковий горбик. Скільки коренів має цей зуб ? А. Два кореня; В. Чотири кореня; С. Три кореня. Д. Один корінь; Е. Один основний і один додатковий .

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента: 4.1. Перелік навчальних практичних завдань: 1. Навчитися визначати належність тимчасового зуба за його анатомічними ознаками. 2. Навчитися визначати стадію розвитку тимчасового зуба за особливостями анатомічної будови кореню. 3. Моделювати тимчасові зуби з пластиліну.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями.

55

Алгоритм визначення належності тимчасового зуба Послідовність дій Контроль правильного виконання 1. Оглянути коронкову частину зуба: А)визначити ознаку кута коронки Б)визначити ознаку кривизни коронки В)визначити кількість горбків та малюнок, утворений фісурами на жувальній поверхні 2. Оглянути кореневу частину тимчасового зуба: А)визначити кількість коренів, та дати їм назву Б)визначити ознаку кривизни кореня 3. Зробити заключення про належність зуба до верхньої або нижньої щелепи, правої або лівої сторони

Кут коронки зуба, утворений медіальною поверхнею та ріжучим краєм, більш гострий, ніж кут, утворений дистальною поверхнею зуба і ріжучим краєм найбільш опукла частина вестибулярною поверхні коронки зуба розташована з мезіальної сторони. Корені різців та іклів відхилені в латеральному напрямку відносно повздовжньої осі зуба, а корені молярів-в задньому напрямку відносно повздовжньої осі.

4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття.

Матеріали наочності: - тимчасові зуби - пластилін для моделювання тимчасових зубів - муляж щелеп з тимчасовими зубами на різних етапах розвитку - рентгенограми тимчасових зубів на різних етапах розвитку.

56












Топографічна анатомія постійних зубів на різних етапах розвитку. Моделювання зубів з пластичних та твердих матеріалів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Воєвода О.О. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

57


Знання анатомо-топографічних особливостей будови постійних зубів на різних етапах їх формування необхідно лікарю для якісного виконання ендодонтичних втручань, відновлення зруйнованої коронкової частини зуба, проведення профілактичних заходів.

2. Навчальні цілі: Вивчити анатомічну будову постійних зубів на різних етапах їхнього

розвитку. Вміти відрізняти постійні зуби за їх анатомічними ознаками. 3. Матеріал для до аудиторної самостійної роботи студента:

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення:



1. Анатомія Знати основні анатомічні ознаки різних груп постійних зубів. Вміти визначати групову належність постійних зубів.

2. Гістологія 3. Латинська мова

Знати основні етапи розвитку постійних зубів. Знати гістологічну будову твердих тканин постійних зубів. Знати латинську назву постійних зубів.

.

58

3.2. Зміст теми:

Анатомічна формула зубів


Клінічна формула зубів


Формула зубів, рекомендована ВОЗ


Анатомічна будова постійних зубів.

У людини прорізується 32 постійних зуба: по чотири різці, два ікла, чотири премоляри, шість молярів (усього по 16 зубів) на кожній щелепі.

Зуби верхньої щелепи. Центральний різець. Зуб має долотоподібну коронку і один добре

розвитий конусоподібний корінь (Мал.8). Вестибулярна поверхня коронки дещо випукла. На увігнутій язиковій поверхні коронки є невеликий горбик, від якого відходять бокові грані, що досягають ріжучого краю. Ріжучий край дещо скошений у дистальному напрямку і має гострий медіальний кут. Корінь прямий, слабо сплющений у медіо-дистальному напрямку й відхилений дистально від вертикальної осі зуба. На поперечному зрізі він має овальну форму. У цілому порожнина зуба за формою повторює зовнішній вигляд коронки й кореня.

Бічний різець. Форма коронки так само долотоподібна. Медіальний кут коронки загострений, іноді схожий на горбик. Вестибулярна поверхня коронки випукла. Язикова поверхня ввігнута і обмежена гранями коронки. Бокові валики часто сходяться в пришийковій ділянці, утворюючи трикутник, на вершині якого розташоване заглиблення в емалі – сліпа ямка. Корінь значно сплющений у медио-дистальному напрямку. На бічних поверхнях кореня визначаються продольні борозни. Верхня третина кореня часто відхилена в дистально-піднебінному напрямку. Порожнина зуба відповідає зменшеній у розмірі формі коронки і кореня.

Ікло. Ікло має один масивний конусоподібний прямий корінь із незначним відхиленням його верхівки в дистальному напрямку (Мал.9). На поперечному зрізі корінь має округлу або дещо овальну форму. Вестибулярна поверхня коронки випукла. На язиковій поверхні є продольний валик, що ділить коронку на дві фасетки, з яких латеральна має більшу площу. Прокольні емалеві валики обох поверхонь переходять в ріжучий горбок. Бокові грані коронки утворюють з ріжучим краєм два кути, з яких медіальний - є більш тупим, ніж

59

латеральний. Зуб має добре виражені всі три ознаки: кута, кривизни коронки, відхилення кореня. Порожнина зуба повторює контури коронки й кореня.

Премоляр перший. Має коронку призматичної форми, щічні і язикові поверхні якої є опуклими (мал.10). На жувальній поверхні є два горбики - щічний і піднебінний, з яких перший значно більший. Між горбиками в медіально-дистальному напрямку проходить борозна (фісура). Корінь сплющений, на його широких бічних поверхнях є глибокі поздовжні борозни, які як правило біля шийки зуба починають розділяти корінь на два: щічний і піднебінний. З яких піднебінний розвинений більше. Порожнина зуба повторює форму коронки.

Мал. 8 Постійний центральний різець верхньої щелепи

60

Мал. 9 Постійне їкло верхньої щелепи

61

Мал. 10 Перший постійний пре моляр верхньої щелепи

62

Мал. 11 Перший постійний моляр верхньої щелепи

63

Щічний ріг пульпи розташований ближче до жувальної поверхні. Корнєвих каналів два: щічний і піднебінний

Премоляр другий. Коронка має призматичну форму. На жувальній поверхні є два горбики, з яких щічний розвинутий краще. Горбки розділені між собою поперечною борозенкою (фісурою), що проходить по центру жувальної поверхні. Щічна поверхня коронки більша, ніж язикова. Медіальна частина вестибулярної поверхні коронки менш опукла порівняно з дистальною (зворотна ознака кривизни коронки).

Корінь частіше один, конусоподібний, прямий, стиснутий у медіо-дистальному напрямку, з широкими боковими поверхнями, на яких є неглибокі повздовжні борозни. Іноді ближче до верхівки визначається роздвоєння кореня на дві верхівки. Форма порожнини зуба нагадує форму коронки. Щічний ріг пульпи виступає сильніше, ніж язичний. Кореневих каналів може бути два: щічний і піднебінний (приблизно в 50% випадків) або один.

Перший моляр. Самий великий з кутніх зубів верхньої щелепи (Мал.11). Коронка має форму прямокутника. Ромбовидна жувальна поверхня має чотири горбики: два піднебінних і два щічних. Із щічних горбиків медіально-щічний більш виражені, ніж дистально-щічний. Горбики розділені між собою Н-подібною фісурою. Біля мезіально-піднебінного горбика невелика дугоподібна борозенка відділяє невеликий додатковий горбик, що не доходить до жувальної поверхні - tuberculum anomale Corabelli. Форма порожнини зуба нагадує форму коронки. Щічні роги пульпи, особливо медіально-щічний, виступають більше. Перший моляр має три корені. Піднебінний корінь більш масивний, круглий і прямий, два інших – щічно-медіальний і щічно-дистальний – коротші, сплющені з боків і відхилені в дистальному напрямку. Медіально-щічний корінь розвинутий краще, ніж дистально-щічний. Іноді в ньому є два кореневих канали (приблизно 25% випадків).

Другий моляр. Коронка має форму куба. На жувальній поверхні є 4 горбики, що поділені між собою Х-подібною фісурою. Щічні горбики більш виражені, ніж язичні. Щічно-медіальний горбик самий великий. Кількість горбиків і розташування фісур можуть варіювати. Зуб має три корені. Піднебінний корінь самий масивний, прямий, добре проходимий. Обидва щічні – медіальний і дистальний – сплющені, відхилені в дистальному напрямку. Медіальні корені можуть мати кілька кореневих каналів і верхівкових отворів.

Зуби нижньої щелепи Центральний різець є самим маленьким зубом (Мал.12). Долотоподібна,

вузька коронка, порівняно висока. Вестибулярна поверхня її дещо опукла, язична, навпаки, увігнута. На ріжучому краї коронки зуба, який щойно прорізався добре видно три невеликих зубці. Медіальний і дистальний кути коронки мало відрізняються один від іншого. На вестибулярній поверхні зубцям ріжучого краю відповідають невеликі поздовжні емалеві валики.

64

Корінь порівняно короткий, сплющений у медіальному напрямку, на поперечному зрізі має форму овалу. Майже непомітні ознаки кривизни коронки й відхилення кореня. У цілому порожнина зуба відповідає його зовнішній формі. Верхівка кореня може бути нахилена медіально до серединної площини (медіальної площини).

Боковий різець. Дещо більший за центральний. Коронка також має долотоподібну форму, сплющена в ділянці ріжучого краю. На вестибулярній поверхні коронки зуба, який щойно прорізався, є невеликі поздовжні валики, що закінчуються на ріжучому краї добре помітними трьома зубцями. Ріжучий край має розбіжності кутів: дистальний кут тупий, дещо заокруглений, виступає вбік ікла; медіальний - більше гострий.

Корінь зуба один, прямий, сплющений з боків, з продольними борозенками на контактних поверхнях, на поперечному зрізі має форму овалу. Верхівка кореня відхилена дистально. Порожнина коронки зуба щілиноподібної форми, кореневий канал вузький.

Ікло. За будовою зуб подібний до відповідного зуба верхньої щелепи, але трохи менше по розмірі. Коронка частково зберігає ромбовидну форму, але виглядає більше вужчою, подовженою; вестибулярна поверхня її опукла (Мал.13). На ріжучому краї визначається головний горбик. Мезіальна частина ріжучого краю коротше, ніж дистальна, внаслідок чого мезіальний кут гостріший і розташований далі від шийки зуба.

Корінь дещо сплющений з боків, на поперечному зрізі має овальну форму. Верхівка кореня відхилена дистально. Порожнина зуба має веретеноподібну форму з найбільшим потовщенням в ділянці шийки зуба.

Перший премоляр. Коронка на поперечному зрізі має округлу форму (Мал.14). Вестибулярна поверхня коронки довше, ніж язична. Жувальна поверхня має два горбики: щічний, бічний, значно нахилений до середини і язичний, що нахилений значно менше. Горбки жувальної поверхні з'єднані між собою валиком, з боків якого розміщені невеликі заглиблення (ямки). Жувальна поверхня дещо скошена в язичний бік.

Корінь один, прямий, трохи сплющений з боків. Верхівка кореня відхилена в дистальному напрямку. Порожнина зуба відповідає його зовнішнім контурам. Порожнина коронки без чіткої границі переходить у кореневий канал.

Другий премоляр. Коронка частково нагадує форму ікла, проте на поперечному зрізі не має такої округлої форми. Другий премоляр дещо більший, ніж перший. Горбики жувальної поверхні розвинуті однаково. Горбики розділені між собою емалевим валиком, з боків якого розташовані невеликі заглиблення (ямки). Корінь, як правило, один, дещо сплющений, бічні поверхні його гладкі. Верхівка кореня зуба відхилена дистально.

Перший моляр. Коронка має кубічну форму (Мал. 15). На жувальній поверхні є п'ять горбиків: три щічних і два більш виражених язичних. Із щічних горбиків краще всіх виділяється дистальний. Горбики жувальної поверхні поділені Ж-подібною фисурою, продольна частина якої сягає емалевих валиків по краю коронки. Поперечні фісури цієї поверхні можуть переходити на вестибулярну поверхню і закінчуватися на ній невеликими заглибленнями (сліпими ямками).

65

Мал. 12 Центральний постійний різець нижньої щелепи

66

Мал. 13 Постійне ікло нижньої щелепи

67

Мал. 14 Перший постійний пре моляр нижньої щелепи

68

Мал. 15 Перший постійний моляр нижньої щелепи

69

Дистальний корінь дещо коротший, ніж медіальний, пряміший і має як правило один кореневий канал. Медіальний корінь сплющений, з глибокими повз борознами на широких бічних поверхнях, дугоподібно вигнутий, має два кореневих канали: медіально-щічний і медіально-язичний.

Другий моляр. За розмірами поступається першому, проте має подібну до нього форму коронки й кількість коренів. Кубічна, дещо подовжена в медіо-дистальному напрямку коронка має на жувальній поверхні чотири горбики - два щічних і два язичних, при чому останні розвинені більше. Поздовжня фісура на жувальній поверхні розташована ближче до язикового краю. Поперечна фісура може виходити на вестибулярну поверхню коронки й закінчуватися на ній сліпою ямкою.

Зуб має два корені - медіальний і дистальний. Дистальний корінь великий, прямий, округлий або овальний на поперечному зрізі. Медіальний корінь сплющений в медіо-дистальному напрямку, на бічних поверхнях його є невеликі борозенки. Верхівка кореня спрямована дистально.

3.3. Список рекомендованої літератури:

Основна: 6. Хоменко Л.О. та співавтори. Терапевтична стоматологія дитячого віку // Київ, 2009. -521 с. 7. Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л. Ф., Несін О. Ф. Терапевтична стоматологія (фантомний курс) Т.1.// Здоровя, 2008. 8. Магид Е.А., Мухин Н.А. Фантомный курс терапевтической стоматологии. Атлас // Москва: Медицина, 1987. -304 с. 9. Казакова Р. В., Лучинський М. А., Воляк М. Н. та ін., Пропедевтика дитячої стоматології. Навчальний посібник //- К.: Медичина, 2006. – 272 с. Додаткова: 1. Привес М.Г. Анатомия человека. Учебник//1985.-520 с. 2. Михайлов С. С. Анатомия. Учебник //1973.- 266 с. 3. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия // М.: АО «Стоматология», 2-е изд. 2003. – 176 с. 4. Данилевський М.Ф. Практикум з терапевтичної стоматології. Фантомний курс // Львів: "Світ" 1993.- 184 с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з літературою по темі заняття:

Основні завдання Вказівки Відповіді

6. Вивчити відмінності постійних зубів у дітей від тимчасових

7. Вміти записати належність кожного

Виписати в зошит основні відмінності постійних зубів від тимчасових Виписати в зошит належність постійних зубів за формулою ВООЗ,

70

постійного зуба за анатомічною, клінічною та формулою ВООЗ

8. Вивчити анатомічну будову постійних зубів верхньої та нижньої щелеп

9. Вивчити особливості будови коренів в постійних зубах на різних етапах їх розвитку

10. Вивчити топографію порожнини зуба в постійних зубах

анатомічною та клінічною формулою. Намалювати в зошиті постійні зуби верхньої та нижньої щелеп Намалювати в зошиті корені постійних зубів на етапі формування, стабілізації. Схематично зобразити в робочому зошиті топографію порожнини зуба в постійних зубах верхньої і нижньої щелеп. Виписати назви кореневих каналів в постійних премолярах та молярах

3.5 Матеріали для самоконтролю студентів на до аудиторному етапі. А. Питання для самоконтролю.

1. Напишіть анатомічну, клінічну формулу й формулу ВООЗ для постійних зубів. 2. Опишіть будову жувальної поверхні верхніх і нижніх постійних молярів. 3.Чим відрізняється анатомічна будова кореня постійного зуба у період формування та в період стабілізації . 4.Опишіть анатомічну будову постійних різців верхньої та нижньої щелеп. 5. Опишіть анатомічну будову постійних премолярів верхньої та нижньої щелепи. 6. Опишіть анатомічну будову постійних молярів верхньої та нижньої щелепи.

В. Тести для самоконтролю: 1. Після ендодонтичного лікування другого верхнього постійного моляра необхідно відновити його жувальну поверхню. Скільки горбків знаходиться на жувальній поверхні другого верхнього постійного моляра? А) Три і один додатковий; В) П'ять основних; С)Чотири і додатковий горбик; Д)Три основних і додатковий; Е)Два основних і два додаткових. 2. Лікар-стоматолог проводив інструментальну і медикаментозну обробку кореневих каналів 36 зуба. Скільки каналів має нижній перший постійний моляр? А) два канали;

71

В) три канали; С) один канал; Д) чотири канали. 3. Зуб має долотоподібну форму коронки і один конусоподібний корінь. Медіальний кут коронки загострений, схожий на горбик. Вестибулярна поверхня випукла. В пришийкові ділянці на язикові поверхні знаходиться заглиблення - сліпа ямка. Який зуб має таку будову? 1) центральний різець верхньої щелепи; 2) боковий різець верхньої щелепи; 3) центральний різець нижньої щелепи; 4) боковий різець нижньої щелепи; 5) ікло верхньої щелепи. 4. При огляді порожнини рота дитини 15 років лікар виявив каріозну порожнину в 37 зубі, коронка якого має призматичну форму, щічна поверхня коронки більше, ніж язична. Скільки горбків на жувальній поверхні описаного зуба? А)три; В)два; С)чотири; Д)п'ять. Е) два основних 5. У дитини 14 років необхідно провести ендодонтичне лікування зуба на верхній щелепі, анатомічна коронка якого має форму прямокутника . На жувальній поверхні є чотири горбики, розділені Н-подібною фісурою. Скільки кореневих каналів має зуб з такою анатомічною коронкою? А)два канали; В)три канали; С)один канал; Д)чотири канали; 6. Лікар-стоматолог проводив пломбування кореневих каналів постійного зуба на нижній щелепі, коронка якого має кубічну форму. На жувальній поверхні розташовано п'ять горбиків, розділених Ж-подібною фісурою. Поперечні фісури переходять на вестибулярну поверхню, де закінчуються сліпими ямками. Скільки коренів має зуб з такою анатомічною коронкою? А)два корені; В)три корені; С)один корінь; Д)чотири корені; 7. У дитини 14 років лікар стоматолог проводив іструментальну обробку кореневих каналів зуба, коронка якого має форму куба, на жувальній поверхні знаходяться 4 горбики, які розділені між собою Х- подібною фісурою, щічні горбики розвинені більше, ніж язичні (щічно-медіальний горбик найбільший). Скільки кореневих каналів має зуб з такою анатомічною будовою? А)один корінь і один канал; В)один корінь і два канали; С)два корені і два канали; Д)два корені і три канали; Е)три корені і три канали.

72

8. При огляді порожнини рота у дитини 8 років на верхній щелепі студент побачив зуб, коронкова частина якого має долотоподібну, вузьку форму і стиснута в ділянці ріжучого краю. Вестибулярна поверхня має невеликі подовжні емалеві валики. Коронка якого постійного зуба має таку форму? А) другого різця; В) ікла; С) першого премоляра; Д) другого премоляра; Е) центрального різця; Студентам - стоматологам необхідно схематично відобразити анатомічну будову коронок постійних зубів у вигляді геометричних фігур. Яку форму має коронка другого постійного премоляра на верхній щелепі? А) форму куба; В) форму трикутника; С) призматичну форму; Д) округлу форму; Е) ромбоподібну форму. 10. Дитині 13 років необхідно провести ендодонтичне лікування зуба. Зуб має два корені - медіальний і дистальний. Дистальний корінь розвинений більше медіального і має один кореневий канал. Медіальний корінь стислий в медіо - дистальному напрямку, на бокових поверхнях його є невеликі борозенки, два кореневі канали загнуті та на верхівці кореня відкриваються ізольованими отворами. Який зуб має корені такої анатомічної будови? А) Перший постійний моляр на нижній щелепі; В) Перший постійний моляр на верхній щелепі; С) Перший премоляр нижньої щелепи; Д) Перший премоляр верхньої щелепи; Е) Другої премоляр нижньої щелепи.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента:

4.1. Перелік навчальних практичних завдань: 1. Навчитися визначати належність постійного зуба за його анатомічними ознаками. 2. Навчитися визначати стадію розвитку постійного зуба за особливостями анатомічної будови кореня. 3.Моделювати постійні зуби з пластиліну.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями: Алгоритм визначення належності постійного зуба Послідовність дій Контроль правильного виконання 1. Оглянути коронкову частину зуба: А)визначити ознаку кута коронки

Кут коронки зуба, утворений

73

Б)визначити ознаку кривизни коронки В)визначити кількість горбків та малюнок, утворений фісурами на жувальній поверхні 2. Оглянути кореневу частину постійного зуба: А)визначити кількість коренів, та дати їм назву Б)визначити ознаку кривизни кореня 3. Зробити заключення про належність зуба до верхньої або нижньої щелепи, правої або лівої сторони

медіальною поверхнею та ріжучим краєм більш гострий, ніж кут, утворений дистальною поверхнею зуба і ріжучим краєм. Медіальна частина коронки з вестибулярної поверхні більш опукла, чим з дистальної. Корені різців та іклів відхилені в латеральному напрямку відносно повздовжньої осі зуба, а корені молярів-в задньому напрямку відносно повздовжньої осі.

4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на

основному етапі практичного заняття: Матеріали наочності: -постійні зуби -пластилін для моделювання постійних зубів -муляж щелеп з постійними зубами на різних етапах їх розвитку -рентгенограми постійних зубів на різних етапах їх розвитку

74





МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Змістовий модуль № 2 Препарування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах у дітей


Препарування каріозних порожнин I та V класу в тимчасових та постійних зубах із несформованим коренем. Вибір інструментів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Сороченко Г.В. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

75


Ефективне лікування неускладненого карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей є однією з важливих проблем дитячої стоматології.

Активний перебіг карієсу у дітей, особливо в зубах з несформованим коренем, приводить до швидкого утворення каріозних порожнин, які потребують оперативного лікування. Одним з найважливіших його етапів є якісне препарування з урахуванням розташування і глибини дефекту, віку дитини, стадії формування зуба, а також виду пломбувального матеріалу, вибраного для подальшого відновлення зуба.


1. Знати класифікацію каріозних порожнин за Блеком. 2. Знати етапи препарування каріозних порожнин 3. Знати принципи препарування каріозних порожнин (за Блеком,

Лукомським). 4. Знати особливості препарування каріозних порожнин І,V класу в

тимчасових і постійних зубах залежно від глибини, етапу розвитку зуба і пломбувального матеріалу.

5. Вміти вибирати інструменти для препарування каріозних порожнин I та V класів у тимчасових зубах та в постійних зубах з несформованим коренем.

6. Вміти провести формування каріозних порожнин I та V класів у тимчасових та постійних зубах з несформованим коренем в залежності від вибору пломбувального матеріалу.

3. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навики, необхідні для вивчення теми

Дисципліни Отримані знання, вміння, навички 1. Нормальна

анатомія 1. Знати анатомо-топографічні особливості будови тимчасових та постійних зубів. 2. Вміти відрізняти тимчасові зуби від постійних за анатомічними ознаками.

2. Гістологія 1. Знати особливості будови емалі та дентину у тимчасових зубах та в постійних зубах. 2. Знати етапи розвитку тимчасових та постійних зубів.

3. Терапевтична стоматологія

1. Знати класифікацію каріозних порожнин за Блеком, основні етапи препарування каріозної порожнини. 2. Вміти препарувати каріозні порожнини у постійних зубах.

4. Фармакологія 1. Знати групи лікарських препаратів (антисептики). 5. Пропедевтика 1. Знати анатомо-топографічні особливості будови

76

дитячої терапевтичної стоматології

тимчасових і постійних зубів на різних етапах розвитку.

2. Знати інструменти для препарування каріозних порожнин зуба та їх конкретне призначення.

3. Вміти вибирати інструментарій для різних етапів препарування каріозних порожнин.

4. Вміти користуватися стоматологічним інструментарієм для препарування каріозних порожнин зубів.


Препарування каріозної порожнини - це оперативний метод лікування

карієсу зубів, який передбачає інструментальне видалення нежиттєздатних, уражених карієсом тканин зуба. Препарування складається з декількох послідовних етапів:

- розкриття і розширення каріозної порожнини; - некректомія (видалення зі стінок і дна каріозної порожнини

розм'якшеного дентину і нежиттєздатних тканин); - формування каріозної порожнини; - обробка країв каріозної порожнини; - антисептична обробка каріозної порожнини. Розкриття каріозної порожнини полягає у видаленні навислих країв емалі з

метою створення зручного доступу для огляду і подальшого препарування. Для виконання цієї операції слід скористатися турбінним наконечником, фісурними і кулястими борами з діамантовою головкою. При роботі фісурним бором його бічними гранями випилюють нависаючу емаль, поки стінки порожнини не стануть прямовисними. Кулястий бор вводять в каріозну порожнину і уривчастими рухами руки (від дна порожнини назовні) видаляють навислу емаль.

При гострому перебігу карієсу некроектомію починають гострими екскаватором, підібраним за розміром каріозної порожнини. У плащовому дентині волокна розташовані радіально, тому екскаватор слід заглиблювати у напрямку до осі зуба; у навколопульпарному дентині волокна розташовані тангенціально, тому екскаватор слід переміщувати в поперечному напрямі. Дотримання цих правил некректомії запобігає розкриттю рогу пульпи. Твердіші шари ураженого дентину видаляють за допомогою кулястого або конусоподібного борів з твердих сплавів, зафіксованого у наконечнику механічної бормашини.

Особливості формування каріозної порожнини залежать від етапу розвитку тимчасового або постійного зуба, локалізації порожнини, її глибини та виду використовуваного пломбувального матеріалу.

Обробка емалевого краю - це останній етап формування каріозної порожнини. При обробці стінок каріозної порожнини емаль зрізається. Пучки емалевих призм, що мають радіальний напрямок, розсікаються, частково видаляються, утворюються щербини, щілини; пучки емалі з такими дефектами

77

згодом можуть руйнуватися. Тому рекомендується емалевий край зрізати під кутом 40-45% до площини емалі. Формувати емалевий край слід дрібнозернистими карборундовими або діамантовими головками циліндричної, конічної форми і належного розміру. Розміри головки повинні відповідати розмірам порожнини.

Принцип препарування каріозних порожнин за Блеком – розширення заради попередження. Препарування за Блеком застосовують при пломбуванні матеріалами з низькими адгезивними властивостями (амальгама, силікофосфатний цемент). При препаруванні порожнини по Блеку слід враховувати п'ять правил: 1) Формують порожнину методом профілактичного розширення зони карієсу для попередження рецидиву. Профілактичне видалення всіх ямок і канавок на жувальній поверхні проводять навіть у разі локалізованого ураження однієї з них. Тобто, всі навіть маленькі каріозні порожнини штучно розширюють до опуклих поверхонь коронки, так званих "їмунних зон" - місць, які рідко вражаються каріозним процесом. При цьому видаляється значна частина здорових тканин зуба. 2) Каріозну порожнину формують з урахуванням ретенції і резистентності пломбувального матеріалу. При цьому порожнині надається достатня глибина і формуються необхідні ретенційні пункти. 3) Отримують необхідну зручну форму порожнини. В деяких випадках останню потрібно спеціально змінювати, щоб зробити її більш зручною для постановки пломби. 4) Увесь каріозний дентин видаляють головним чином при профілактичному розширенні порожнини і наданні їй коробкоподібної форми. Якщо в деяких ділянках залишається каріозний дентин, то його ретельно і повністю видаляють. 5) Краї емалі спеціально обробляють шляхом видалення всіх емалевих призм, які втратили опору, з метою попередження іх відламу. Недотримання цього принципу може призвести до погіршення краєвого прилягання і рецидиву карієсу.

Принцип "біологічної доцільності" при препаруванні був запропонований І. Г. Лукомським. Він передбачає максимальне збереження неуражених карієсом тканин зуба. При препаруванні за методом Лукомського видаляють тільки уражені карієсом тканини зуба. Перевага цього методу полягає в збереженні здорових тканин зуба, малому об'ємі стоматологічних втручань і зменшенні кількості використаних пломбувальних матеріалів. Недоліком цього методу є можливість розвитку карієсу на сусідніх ділянках зубів і по краю пломби.

При виборі методу препарування каріозних порожнин слід враховувати етап розвитку тимчасового і постійного зуба, глибину і локалізацію каріозної порожнини, а також пломбувальний матеріал, який буде використаний (амальгама, композит, склоіономерний цемент).

78

Рис.1. Класифікація каріозних порожнин за Блеком.

І клас Особливості препарування каріозних порожнин в тимчасових і

постійних зубах при пломбуванні амальгамою. На форму порожнини І класу в тимчасових зубах впливають особливості

анатомічної будови тимчасових молярів верхньої і нижньої щелепи. При препаруванні каріозної порожнини в тимчасових і постійних зубах у дітей потрібно пам'ятати, що роги пульпи чітко виражені, вони значно ближче підходять до жувальної поверхні, ніж в постійних зубах у дорослих.

За наявності фісурного карієсу в ІV зубі верхньої щелепи і в V зубі нижньої щелепи доцільно формувати одну порожнину в межах усіх фісур жувальної поверхні. Водночас при препаруванні порожнини V-го зуба верхньої щелепи і ІV-го зуба нижньої можна не сполучати дистальну і мезіальную фісури в єдину порожнину. Це обумовлено анатомічними особливостями будови жувальної поверхні цих молярів (виражений емалевий валик між фісурами). Потрібно додати, що при препаруванні дистальної фісури в V зубі верхньої щелепи її слід виводити на піднебінну поверхню, де є анатомічне заглиблення (рис. 2). При каріозному ураженні емалевого валика на жувальній поверхні обидві фісури слід сполучати в одну порожнину.

79

Рис.2. Види формування каріозних порожнин у тимчасових молярах Особливе значення при формуванні порожнин під амальгаму як

тимчасових, так і постійних зубів має співвідношення дна і стінок порожнини. Дно порожнини повинне бути плоским. Мезіальная і дистальна стінки

порожнини І класу повинні утворювати з дном кут 95-100%. Для поліпшення фіксації кут між дном і щічно-язиковою стінками порожнини повинен бути гострим - 80-85 % . Глибина порожнини повинна бути достатньою, щоб забезпечити надійну фіксацію амальгами.

При тонких стінках слід зменшити висоту горба на 2 мм з подальшим відновленням амальгамою. Край емалі повинен бути зрізаний під кутом 40-45 % до площини емалі.

Особливості препарування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах при пломбуванні склоіономерним цементом, фотокомпозитом та компомером.

При застосуванні пломбувальних матеріалів з гарними адгезивними та карієспрофілактичними властивостями (склоіономерні цементи, композити, компомери) препарування каріозних порожнин проводять за допомогою методу біологічної доцільності. Препарування проводять із використанням турбінних та механічних наконечників, переважно кулястими борами, екскаваторами, ультразвуковими насадками. Відпрепарована каріозна порожнина має довільну форму. Кут між дном та стінками каріозної порожнини формується заокругленим. В постійних зубах дозволяється залишати емаль без дентинної опори (навислі краї емалі) шириною не більше 1 мм.

80

Препарування порожнин І классу

Можливі варіанти формування порожнини

Єдина порожнина в межах всіх фісур на жувальній поверхні

Дві окремі порожнини

Виведення порожнини на поверхню з анатомічним заглибленням

Класичне формування по Блеку зі зменшенням висоти горба на 2 мм

Умови вибору кожного варіанту

Обширна порожнина на жувальній поверхні

Невеликі порожнини при вираженому емалевому валику між фісурами

Великий розмір порожнини і наявність анатомічного заглиблення

Велика каріозна порожнина з тонкими стінками з подальшим пломбуванням амальгамою

Препарування порожнин V класу

Можливі варіанти формування порожнини

Овальної або ниркоподібної форми (без розширення за межі приясенної третини)

З переходом на апроксимальні поверхні

Об’єднання з дефектом І класу


Невеликі розміри порожнини

Обширна порожнина при відсутності дентинної основи апроксимальних стінок

Наявність каріозної порожнини в сліпій ямці молярів

81

82

Рис. 4. Інструменти, що використовуються при препаруванні каріозних порожнин і пломбуванні амальгамою: а) для розкриття і формування порожнини; b) для видалення зміненого дентину; с) для формування стінок порожнини; d) для шліфування пломби; е) для формування фісур; f) для початкового і кінцевого полірування. Рис. 5. Інструменти, що використовуються при препаруванні і пломбуванні склоіономерними цементами та композитами: а) для розкриття і формування порожнини; b) для видалення зміненого дентину; с) для формування стінок порожнини; d) для шліфування пломби; е) для початкового і кінцевого полірування.


Основна література 1. Терапевтична стоматологія дитячого віку під ред. проф. Л.А. Хоменко.- Київ: Книга плюс, 2010.- 815 з. 2. Терапевтическая стоматология / Под ред. Е.В. Боровского.- М.: Медицина, 2004.- 840с. 3. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л.Ф., Несін О.Ф. Терапевтична стоматологія. Том 1. Фантомній курс.-К.: Здоров”я, 2009.-392с. 4. Магид Е.А., Мухин Н.А. Фантомный курс терапевтической стоматологии: Атлас. - М.: Медицина, 1987. - З. 136-142. 5. Практикум з терапевтичної стоматології: Фантомній курс / За ред. М.Ф. Данілевського. - Львів: Світ, 1993. - З. 91-96, 102-108. 6. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: навч. посібник / Р.В. Казакова, М. А. Лучинський, М.Н. Воляк та ін.- За ред. Р.В. Казакової – К.: Медицина, 2006.-272с. Додаткова література 1. Стоматология детского возраста / Под ред. А.А.Колесова. - М.: Медицина, 1991. – С. 125-127. 2. Э.Хельвиг, Й.Климек, О.Аттин Терапевтическая стоматология: пер. с нем., 1999. 3. Борисенко А.В. Кариес зубов. – Киев: Книга плюс, 2000. – З. 283-292. 4. Справочник по детской стоматологии (Под редакцией А.С. Cameron, R.P.Widmer) Перевод з англ. По ред. ВиноградовойТ. Ф, Гинали Н.В, Топольцкого О. З.- М.: Медпрессинформ, 2003. 5. Стоматология детей и подростков ( Ральф Е. Мак-Дональд, Дейвид Р. Эйвери.- М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

83

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з учбовою

літературою по темі заняття Учбове завдання Вказівки до завдання Відповіді

Вивчити: 1. Класифікацію борів для препарування каріозних порожнин.

Намалювати у зошиті бори, які використовуються на різних етапах препарування каріозних порожнин I та V класів у тимчасових зубах та в постійних зубах з несформованим коренем.

2. Вивчити основні методики препарування.

Виписати у зошит особливості препарування за методом:

1. Блека. 2. Лукомського.

3. Вивчити особливості препарування каріозних порожнин I та V класів у тимчасових та постійних зубах під різні пломбувальні матеріали.

Виписати у зошит основні етапи препарування каріозних порожнин I та V класів під амальгаму, склоіономерні цементи, композити

3.5. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі: А. Теоретичні питання для самоконтролю.

1. Опишіть класифікацію каріозних порожнин за Блеком. 2. Назвіть основні етапи препарування каріозних порожнин. 3. Опишіть техніку препарування порожнини І класу по методу Блека. 4. Опишіть техніку препарування порожнини І класу по методу Лукомського. 5. Які особливості препарування каріозних порожнин І та V класів у дітей під склоіономірний цемент? 6. Які особливості препарування каріозних порожнин І та V класів у дітей під амальгаму? 7. Які особливості препарування каріозних порожнин І та V класів у дітей під композит? Б. Тестові завдання для контролю рівня теоретичних знань: 1. До І-го класу каріозних порожнин за класифікацією Блека належать:

А каріозні порожнини в пришийковій ділянці В каріозні порожнини на контактних (апроксимальних) поверхнях С каріозні порожнини фронтальної групи зубів на контактних

поверхнях

84

D каріозні порожнини на жувальній поверхні, в природніх заглибинах 2. До V-го класу каріозних порожнин за класифікацією Блека належать:

А каріозні порожнини в пришийковій ділянці В каріозні порожнини на контактних (апроксимальних) поверхнях С каріозні порожнини фронтальної групи зубів на контактних

поверхнях D каріозні порожнини на жувальній поверхні, в природніх заглибинах

3. З якого етапу починається препарування каріозної порожнини: А розкриття і розширення каріозної порожнини В некроектомія С формування порожнини D обробка країв порожнини 4. Для проведення некроектоміі при гострому перебігу карієсу використовують: А екскаватор В гладилку С шпатель D штопфер 5. Препарування за Блеком проводять з метою подальшого пломбування каріозної порожнини:

А композиційними матеріалами В компомерами С амальгамою D склоіономерними цементами

6. Препарування за принципом „розширення заради попередження” запропонував: А Блек В Лукомський С Вайс D Taco Pilot 7. В сформованій під амальгаму каріозній порожнині І класу медіальна та дистальна стінки повинні утворювати кут: А 45-50’ В 95-100’ С 80-85’ D 90-95’ 8. В сформованій каріозній порожнині V класу прииясенна стінка та дно каріозної порожнини повинні утворювати кут: А 45

85

В 90 С 85 D 100 9. Відпрепарована каріозна порожнина V класу повинна бути: А круглої форми В овальної форми С ящикоподібної форми 10. Для обробки країв емалі слід використовувати: А фісурні бори В конічні бори С полум’яподібні бори D всі вищевказані бори 4. Матеріали для аудиторної роботи студента:

4.1. Перелік практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті:

• Вміти препарувати каріозну порожнину І класу у тимчасових зубах

на фантомі під склоіономерний цемент • Вміти препарувати каріозну порожнину І класу у постійних зубах на

фантомі під амальгаму, композиційний матеріал • Вміти препарувати каріозну порожнину V класу у тимчасових зубах

на фантомі під склоіономерний цемент • Вміти препарувати каріозну порожнину V класу у постійних зубах на

фантомі під амальгаму, композиційний матеріал

4.2. Професійні алгоритми (інструкції) для оволодіння практичними

навичками та професійними вміннями:

Алгоритм препарування каріозних порожнин І та V класу в тимчасових зубах під склоіономерний цемент

№ Послідовність дій Критерії контролю правильного виконання

1 Провести розкриття каріозної порожнини. Видалити навислі краї емалі за допомогою турбінного наконечника з циліндричними або кулястими алмазними головками. Розмір алмазної головки має відповідати діаметру вхідного отвору до каріозної

Всю патологічно змінену (демінералізовану або пігментовану) емаль видалено. Каріозна порожнина є повністю доступною для візуального огляду

86

порожнини. Етап розширення каріозної порожнини не проводиться

2 Здійснити некректомію каріозної порожнини. Видалити каріозно уражений (розм'якшений та/або пігментований) дентин за допомогою екскаватора і механічного наконечника з кулястими борами. При роботі екскаватором його заглиблюють у розм'якшений дентин важелеподібними рухами. У плащовому дентині заглиблення здійснюють паралельно осі зуба, у навколопульпарному - в напрямку від дна до стінок (під кутом 450 до осі зуба). Більш щільний каріозний дентин видаляють за допомогою кулястого бора та механічного наконечника на малих обертах, переривистими рухами, в напрямку від дна до стінок

Візуальний контроль якості. У разі середнього карієсу поверхня дентину на дні і стінках каріозної порожнини набула природного кольору та блиску. У разі глибокого хронічного карієсу - тільки на дні каріозної порожнини можна залишити пігментований щільний дентин. Інструментальний контроль якості. Під час зондування, стінки і дно каріозної порожнини щільні

Примітка. При наявності двох каріозних порожнин, розташованих на жувальній поверхні других верхніх тимчасових молярів або перших нижніх тимчасових молярів, що розділені між собою інтактним емалевим валиком, їх слід препарувати і пломбувати кожну окремо. В разі тонких перетинок сумнівної міцності доцільно об'єднати дві порожнини в одну

87

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції «Препарування каріозних порожнин І класу постійних зубів під амальгаму (за методикою Блека)»

№ Послідовність дій Критерії контролю правильного

виконання 1 Провести розкриття та

розширення каріозної порожнини. Видалити навислі краї емалі за допомогою турбінного наконечника із циліндричними або кулястими алмазними головками. Розмір алмазної головки має відповідати діаметру вхідного отвору до каріозної порожнини

Всю патологічно змінену емаль (демінералізовану або пігментовану) видалено. Навислі краї емалі відсутні. Каріозна порожнина є повністю доступною для візуального огляду

2 Виконати некректомію каріозної порожнини. Видалити каріозно уражений (розм'якшений або пігментований) дентин за допомогою екскаватора і механічного наконечника з кулястими борами. Під час роботи з екскаватором його заглиблюють у розм'якшений дентин важелеподібними рухами. У плащовому дентині заглиблення здійснюють паралельно осі зуба, у навколопульпарному - в напрямку від дна до стінок (під кутом 450 до осі зуба). Більш щільний каріозний дентин видаляють за допомогою кулястого бора і механічного наконечника на малих обертах, переривистими рухами, в напрямку від дна до стінок

Візуальний контроль якості. У разі середнього карієсу поверхня дентину на дні і стінках каріозної порожнини набула природного кольору та блиску. У разі глибокого хронічного карієсу тільки на дні каріозної порожнини залишено пігментований, щільний дентин.

Інструментальний контроль якості. Стінки і дно каріозної порожнини під час зондування щільні. У разі гострого глибокого карієсу в проекції рогів пульпи залишено незначну кількість світлого розм'якшеного дентину

3 Провести формування каріозної порожнини за допомогою циліндричних, конусоподібних і зворотньоконусних борів чи алмазних головок. Здійснити профілактичне розширення каріозної порожнини. І клас: радикальне видалення карієссприйнятливих ділянок (фісур) до карієсрезистентних зон (схилів горбів). Краї пломби не повинні потрапляти на ділянки

Каріозна порожнина має ящикоподібну форму з дотриманням певних кутів між її дном і стінками

88

оклюзійного контакту з зубами-антоганістами. Сформувати каріозну порожнину ящикоподібної форми з плоским дном. При глибокому карієсі дно може залишатись увігнутим або розташовуватися на різних рівнях. Медіальна і дистальна стінки каріозної порожнини повинні утворювати з її дном кут 950-1000, вестибулярна та оральна - 800-850

V клас: форма каріозної порожнини - овальна, ниркоподібна. Стінки порожнини повинні утворювати із дном кут 85-90 %.

4 Провести фінішну обробку країв емалі на 1,5-2 мм під кутом 450 за допомогою фінірів чи дрібнозернистих алмазних головок без тиску

Краї емалі згладжено

89

№ Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції Препарування

каріозної порожнини І та V класу у постійному зубі під композиційний матеріал

Послідовність дій

Критерії контролю правильного виконання

1 Провести розкриття та розширення каріозної порожнини. Видалити навислі краї емалі за допомогою турбінного наконечника з циліндричними або кулястими алмазними головками. Розмір алмазної головки має відповідати діаметру вхідного отвору до каріозної порожнини

Всю патологічно змінену емаль (де мінералізовану або пігментовану) видалено. Навислі краї емалі відсутні. Каріозна порожнина є повністю доступною для візуального огляду

2 Виконати некректомію каріозної порожнини. Видалити каріозно уражений (розм'якшений або пігментований) дентин за допомогою екскаватора і механічного наконечника з кулястими борами. При роботі екскаватором його заглиблюють у розм'якшений дентин важелеподібними рухами. У плащовому дентині заглиблення здійснюють паралельно осі зуба, у навколопульпарному - в напрямку від дна до стінок (під кутом 450 до осі зуба). Більш щільний каріозний дентин видаляють за допомогою кулястого бора і механічного наконечника на малих обертах, переривистими рухами, в напрямку від дна до стінок

Візуальний контроль якості. У разі середнього карієсу поверхня дентину на дні і стінках каріозної порожнини набула природного кольору та блиску. У разі глибокого хронічного карієсу тільки на дні каріозної порожнини залишено пігментований, щільний дентин. Інструментальний контроль якості. Стінки і дно каріозної порожнини під час зондування щільні. У разі гострого глибокого карієсу в проекції рогів пульпи залишено незначну кількість світлого розм'якшеного дентину

3 Провести формування каріозної порожнини за допомогою циліндричних і конусоподібних борів чи алмазних головок. Сформувати каріозну порожнину з плоским дном. При глибокому карієсі дно може залишатись увігнутим або розташовуватись на різних рівнях. Внутрішні контури каріозної порожнини (стінки) мають бути згладженими, кути між її дном і стінками - заокругленими. Зовнішні контури каріозної порожнини

Каріозна порожнина має довільну форму зі згладженими стінками і заокругленими кутами

90


основному етапі практичного заняття:

1) фантомні тимчасові та постійні зуби 2) стоматологічна установка; 3) наконечник стоматологічний турбінний; 4) наконечник стоматологічний механічний; 5) алмазні головки: кулясті, циліндричні, конусоподібні (№ 3-5) для

турбінного наконечника; 6) бори твердосплавні або стальні: кулясті (№ 5-7), циліндричні,

конусоподібні, для механічного наконечника; 7) твердосплавні фініри; 8) тримери ясенного краю;

91




„Затверджено”

на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол № 18 від 23.03.2011р. Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко







Препарування каріозних порожнин II класу у тимчасових та постійних зубах із несформованим коренем. Вибір інструментів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Тимофеєва О.О. Рецензент: доц. Біденко Н.В.

КИЇВ 2011

92


Каріозні порожнини ІІ класу за Блеком в тимчасових і постійних зубах у дітей зустрічаються дуже часто, майже на всіх етапах розвитку зуба. Активний перебіг карієсу у дітей призводить до швидкого утворення каріозних порожнин, що потребують оперативного лікування, одним з найважливіших етапів якого є їх препарування з урахуванням розташування і глибини дефекту, віку дитини, стадії формування зуба, а також виду пломбувального матеріалу, обраного для наступного його відновлення. 2. Навчальні цілі:

1. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у клініці дитячої терапевтичної стоматології.

2. Демонструвати на фантомах виконання стоматологічних маніпуляцій при лікуванні зубів у дітей: - препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових і постійних зубах з урахуванням виду пломбувального матеріалу;

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи: 3.1 Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)



1. Гістологія Знати періоди розвитку тимчасових і постійних зубів. Знати гістологічну будову твердих тканин тимчасових і постійних зубів.

2. Анатомія Знати анатомічні ознаки різних груп тимчасових і постійних зубів. Вміти визначати групову належність тимчасових і постійних зубів.

3.Терапевтична стоматологія

Знати класифікацію каріозних порожнин по Блеку.

Знати особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в постійних зубах.

93

3.2. Зміст теми заняття: Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу тимчасових

та постійних зубах. а) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу тимчасових та

постійних зубів при пломбуванні амальгамою. Каріозні порожнини ІІ класу в тимчасових зубах препарують за

класичною методикою з виведенням порожнини на жувальну поверхню і формуванням додаткової площини фіксації (за принципами Блека). Площу та форму додаткової площини в тимчасових зубах визначають особливості анатомічної будови тимчасових молярів верхньої та нижньої щелеп . Додаткову площину в ІV зубі верхньої щелепи та в V зубі нижньої щелепи доцільно формувати в межах всіх фісур жувальної поверхні. Тоді як при препаруванні порожнин ІІ класу у V-го зуба верхньої щелепи та ІV-го зуба нижньої додаткову площину слід формувати за рахунок прилягаючих фісур. Це обумовлено ощадливим відношенням до імунних зон (виражений емалевий валик між мезіальною та дистальною фісурами в цих молярах (мал.1)).

Мал. 1. Формування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком в тимчасових молярах.

94

Особливе значення при формуванні порожнин ІІ класу для амальгами як тимчасових, так і постійних зубів має співвідношення стінок порожнини. Приясенна стінка основної порожнини повинно утворювати кут 80-85° з дном порожнини (стінка в напрямку пульпи). При препаруванні каріозної порожнини обов’язкове формування додаткової площини. Дно додаткової площини повинно бути плоским. Мезіальна або дистальна стінки додаткової площини повинні утворювати із дном кут 95-100°. Для надання амальгамовій пломбі надійної фіксації кут між дном та щічно - язиковими стінками додаткової площини повинен бути гострим - 80-85°. Глибина додаткової площини повинна бути 1,25-1,5 мм. Краї емалі потрібно зрізати під кутом 40-45° (мал.2)

Мал..2 Особливості формування каріозної порожнини ІІ класу за Блеком

для подальшого пломбування амальгамою. Особливо доцільно використовувати методику препарування за Блеком

каріозних порожнин ІІ класу у випадках подвійного ураження карієсом дентину апроксимальної та жувальної поверхонь.

б) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових

та постійних зубах при пломбуванні склоіономерними цементами. При локалізації карієсу на апроксимальній поверхні тимчасових зубів і

відсутності ураження жувальної поверхні при препаруванні порожнини під склоіономерні цементи додаткову площину для покращення фіксації пломби робити не обов’язково. Ця методика використовується на всіх етапах розвитку тимчасового зуба. Враховуючи хороші адгезивні властивості цього матеріалу форма порожнини може бути довільною, припустиме мінімальне препарування твердих тканин зуба. Видаляються тільки вражені карієсом емаль та дентин без профілактичного видалення інтактних тканин зуба за методикою Блека. Емалевий край обробляють (фінірують), але не роблять фальц

95

в) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових та постійних зубах при пломбуванні композитами, компомерами .

При локалізації карієсу на апроксимальній поверхні тимчасових зубів і відсутності ураження жувальної поверхні при препаруванні порожнини під композити, компомери додаткову площину для покращення фіксації пломби робити не обов’язково. Ця методика використовується на всіх етапах розвитку тимчасового зуба. Основною вимогою до препарування є видалення некротизованого дентину до здорового, а форма порожнини може бути кулястою, ступінчастою. Краї емалі потрібно зрізати під кутом 40-45°- робити емалевий схил (фальц).

г) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових

та постійних зубах в залежності від періоду розвитку зуба. Методика препарування під склоіономерні цементи та композити

показана на всіх етапах розвитку тимчасових зубів. В тимчасових зубах препарування за Блеком (під амальгаму) доцільно проводити на ІІ етапі розвитку зуба (етап стабілізації).

При препаруванні порожнин ІІ класу в постійних зубах на етапі несформованого кореня, по можливості, слід утримуватись від створення допоміжних порожнин, враховувати високу імовірність випадкового оголення пульпи, особливо медіального відрогу пульпи перших молярів та стан фісур. Тому в цьому випадку показане ощадливе препарування каріозної порожнини ІІ класу під композити, компомери, склоіономерні цементи. Препарування порожнин ІІ класу в постійних зубах під амальгаму на всіх етапах розвитку доцільно препарувати при поєднанні каріозного пошкодження як апроксимальної, так і жувальних поверхонь.

Мал. 3 Помилки при препаруванні каріозної порожнини ІІ класу в

тимчасових та постійних зубах. На мал.3 показаний загальний вигляд невірно сформованої каріозної

порожнини ІІ класу: А) контур вірно сформованої каріозної порожнини ІІ

96

класу; В) контур невірно сформованої порожнини; С) відпрепарований перешийок надто широкий; G) проксимальна стінка порожнини не повторює апроксимальну стінку зуба, мезіо-дистальна ширина ясенної стінки ширше за 1 мм; F) ясенний контакт із сусіднім зубом не порушений; E) кут, сформований проксимальною, щічною та язиковою стінками надто значний; D) поверхня проксимальної стінки дуже велика.

Препарування порожнин ІІ класу

Можливі варіанти

формування порожнини

овальної форми без виведення

на жувальну поверхню

з додатковою площадкою на

жувальній поверхні

без додаткової площадки на

жувальній поверхні

об’єднання порожнин на

обох аппроксимальних поверхнях через

жувальну поверхню

Умови вибору

кожного варіанту

невелика глибина

порожнини і достатній доступ до

неї

обширна порожнина ;

недостатній доступ ;

поширення каріозного процесу на жувальну поверхню


порожнини і достатній доступ

до неї

ураження обох аппроксимальних

поверхонь значного розміру

97

Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу тимчасових та постійних зубів на різних етапах розвитку зубів.

Етап препарування каріозної порожнини (КП)

Методика препарування

Пломбувальний матеріал

Етапи розвитку тимчасових (Т) та постійних (П) зубів

Розкриття КП Всі - Всі Некроектомія

АРТ-методика

Склоіономерний цемент

Т (І-ІІІ етапи); П (І-ІІ) - у дітей з психоемоційними розладами

Некроектомія екскаватором, препарування до здорових тканин

Метод "біологічної доцільності" за Лукомським

силікофосфатні цементи, композити, склоіономери

Т (І-ІІІ)

композити П (ІІ) компомери, склоіономери

Т (І-ІІ) П (І)

Розширення

Препарування за Блеком

Амальгама, силікофосфатні цементи, композити

Т (І-ІІ етапи); П (І-ІІ)

Препарування за Вайсом

Амальгама, силікофосфатні цементи

Т (І-ІІ) П (І-ІІ)

Формування порожнини


Амальгама, , силікофосфатні цементи

Т (ІІ)

Амальгама, композити

П (ІІ)

Принцип "біологічної доцільності"

Композити, склоіономерні цементи, компомери

Т (І-ІІ-ІІІ) П (І-ІІ)

Обробка емалевого краю


Амальгама, композити


Принцип "біологічної доцільності"

Композити, склоіономерні цементи, компомери


Період формування пульпової порожнини та коренів зуба (І етап) Період сформованого кореня (ІІ етап) Період розсмоктування кореня (ІІІ етап) Т-тимчасові зуби П- постійні зуби

98


Основна: 1. Терапевтическая стоматология детского возраста / Под ред. проф. Л. А.

Хоменко. – Киев: “ Книга плюс ”, 2010. – 803с. 2. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникові Л.М.,

Несін О.Ф. Терапевтична стоматологія . Фантомний курс. Підручник.- Том.1. – К.Здоров’я, 2001.-392 с.

3. Данилевський М.Ф., Грохольський А.П., Політун А.М. та інш. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс). Навчальний посібник. Львів, 1993.

4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології Навч. посібник / Р.В. Казакова, М.А. Лучинський, М.Н.Воляк та ін. /за ред. Р.В.Казакової. - К.: Медицина, 2006. - 272 с.

Додаткова:

1. Практическая терапевтическая стоматология: Учебн. пособие / А. И. Николаев, Л.М. Цепов. - 8-е изд., доп. и перераб. – М.: МЕДпресс- информ, 2008. – 960 с. 2. Справочник по детской стоматологии / Под редакцией А. Камерона, Д.

Уидмера, . – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 288 с. 3. Терапевтическая стоматология. Учебное пособие / Под ред. проф. А.А.

Дмитриевой. – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 396 с. 4. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология/ Пер. с

нем. Под ред. А.М.Политун и др. – Львов : “ГалДент”, 1999. – 409 с. 5. Стоматология детей и подростков ( Ральф Е. Мак-Дональд, Дейвид Р.

Эйвери.- М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи з учбовою літературою Основні завдання Вказівки Відповіді

Основні етапи препарування каріозних порожнин II класу в тимчасових зубах для подальшого пломбування склоіономерним цементом.

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин II класу для подальшого пломбування склоіономерним цементом.

Основні етапи препарування каріозних порожнин II класу в постійних зубах для подальшого пломбування амальгамою.

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин II класу для подальшого пломбування амальгамою.

Дайте визначення допоміжної площадки і назвіть її можливі

Вкажіть будову та функції допоміжної площадки.

99

варіанти формування та умови їх вибору в тимчасових і постійних зубах. Перерахуйте основні етапи препарування враховуючи принцип "біологічної доцільності" в тимчасових і постійних зубах..

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин II класу враховуючи принцип "біологічної доцільності".

Перерахуйте основні етапи препарування за Блеком в тимчасових і постійних зубах..

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин II класу за Блеком .

3.5. Матеріали для самоконтролю. А. Теоретичні питання для самоконтролю: 1. В яких випадках у тимчасових та постійних зубах у дітей потрібне

виведення порожнини ІІ класу на жувальну або щічну поверхні? 2. Які особливості препарування каріозної порожнини ІІ класу методом

"біологічної доцільності"ви знаєте?. 3. Назвіть особливості препарування порожнини ІІ класу за методом

Блека. 4. Назвіть особливості препарування каріозної порожнини ІІ класу в

тимчасових зубах під склоіономерні матеріали. 5. Назвіть особливості препарування каріозної порожнини ІІ класу в

постійних зубах під амальгаму.

В. Тестві завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних занань:

1. На апроксимальній поверхні тимчасового моляра – порожнина в межах

плащового дентину. Вхідний отвір каріозної порожнини виходить на щічну поверхню, емалева стінка жувальної поверхні має дентинну основу. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини склоіономерним цементом ?

А. Формування в межах апроксимальної поверхні. Б. Виведення на щічну поверхню зі збереженням жувальної поверхні. В. Виведення на жувальну поверхню. Г. Формування порожнини під даний матеріал не проводиться.

2. На апроксимальній поверхні тимчасового моляра – порожнина в межах плащового дентину. Вхідний отвір каріозної порожнини виходить на щічну поверхню, емалева стінка жувальної поверхні не має дентинної

100

основи. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини склоіономерним цементом ?

А. Формування в межах апроксимальної поверхні. Б. Виведення на щічну поверхню зі збереженням жувальної поверхні. В. Виведення на жувальну поверхню з формуванням додаткової площини. Г. Формування порожнини під даний матеріал не проводиться.

3.Які інструменти треба обрати для проведення некроектоміі ? (2 від.)

А. Колесоподібні бори у високошвидкісному наконечнику Б. Екскаватор. В. Фісурні бори. Г. Кулясті бори у низькошвидкісному наконечнику.

4.На апроксимальній поверхні тимчасового моляра невелика каріозна порожнина, доступ до неї відсутній. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини амальгамою? А. Формування без додаткової площадки на жувальній поверхні. Б. Формування з додатковою площадкою на жувальній поверхні. В. Овальної форми без виведення на жувальну поверхню. Г. Формування додаткової площадки на щічній поверхні

5 На апроксимальній поверхні тимчасового моляра велика каріозна порожнина, поширена на жувальну поверхню, доступ до неї достатній. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини склоіономерним цементом ? А. Формування без додаткової площадки на жувальній поверхні. Б. Формування з додатковою площадкою на жувальній поверхні. В. Овальної форми без виведення на жувальну поверхню. Г. Формування додаткової площадки на піднебінній поверхні 6. На апроксимальних поверхнях тимчасового моляра великі каріозні порожнини, що поширюється на жувальну поверхню. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини склоіономерним цементом ? А. Розкриття з боку жувальної поверхні без додаткової площадки на ній. Б. Формування з додатковою площадкою на жувальній поверхні. В. Овальної форми без виведення на жувальну поверхню. Г. Об’єднання порожнини на обох апроксимальних поверхнях через жувальну поверхню.

101

7.На апроксимальних поверхнях другого тимчасового моляру на верхній щелепі дві невеликі каріозні порожнини при вираженому емалевому валику між фісурами. Оберіть можливий варіант формування каріозної порожнини з подальшим пломбуванням склоіономерним цементом. А. Дві окремі порожнини з розкриттям з боку жувальної поверхні. Б. Класичне формування за Блеком . В. Єдина порожнина на жувальній та апроксимальних поверхнях. Г. Розкриття з боку жувальної поверхні з додатковими площадками на ній.

8. На жувальній та апроксимальній поверхні тимчасового моляру велика каріозна порожнина зі стонченими краями емалі. Оберіть можливий варіант формування каріозної порожнини з подальшим пломбуванням амальгамою. А.Дві окремі порожнини. Б.Класичне формування за Блеком зі зменшенням висоти горбика на 2 мм. В.Єдина порожнина в межах усіх фісур на жувальній та апроксимальній поверхні з препаруванням емалевого схилу. Г. Розкриття з боку жувальної поверхні без додаткової площадки на ній.

9. На апроксимальній поверхні тимчасового моляра спостерігаємо обширну каріозну порожнину значного розміру. Дитина поводиться неспокійно. Оберіть можливий варіант формування каріозної порожнини з подальшим пломбуванням склоіономерним цементом. А. АRT-методика та пломбування без відтворення форми коронки. Б. Класичне препарування за Блеком. В. Препарування без додаткової площадки та пломбування без відтворення форми коронки. Г. Овальної форми без виведення на інші поверхні.

10. В пришийковій ділянці постійного премоляра велика каріозна порожнина,

що сполучається з апроксимальною порожниною. Планується відновлення зуба композитним матеріалом світлового твердіння з адгезивною системою до емалі та дентину. Який варіант формування каріозної порожнини слід обрати ?

А. Овальної або ниркоподібної форми без поширення за межі при ясенної третини. Б. Препарування з переходом на апроксимальну та допоміжну площину на жувальній поверхні. В. Об’єднання з дефектом І класу. Г. З додатковою площадкою на вестибулярній поверхні.

102

Відповіді:

№ Відповідь № Відповідь 1 Б 6 Г 2 В 7 А 3 Б.Г 8 Б 4 Б 9 А 5 Б 10 Б

4.Матеріали для аудиторної роботи студента.

4.1 Перелік практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті. 1. Вміти препарувати каріозну порожнину ІІ класу в тимчасовому зубі

для подальшого пломбування склоіономерним цементом. 2. Вміти препарувати каріозну порожнину ІІ класу в тимчасовому зубі

для подальшого пломбування амальгамою. 3. Вміти препарувати каріозну порожнину ІІ класу в постійному зубі для

подальшого пломбування композиційним матеріалом. 4. Вміти препарувати каріозну порожнину ІІ класу в постійному зубі для

подальшого пломбування амальгамою. 4.2 Професійні алгоритми для оволодіння професійними вміннями і навичками:

Алгоритм препарування каріозної порожнини ІІ класу під амальгаму


1 Встановити металеву матрицю для захисту контактної поверхні сусіднього зуба від випадкового її пошкодження під час препарування

Контактну поверхню сусіднього зуба захищено металевою матрицею

2 Провести розкриття та розширення каріозної порожнини з боку жувальної поверхні (оклюзійний доступ). Видалити емаль і дентин, розташовані над каріозною порожниною, за допомогою турбінного наконечника з циліндричними або кулястими алмазними головками. Прямий доступ використовують при відсутності сусіднього зуба або при можливості

Каріозна порожнина є повністю доступною для візуального огляду

103

здійснити препарування через каріозну порожнину сусіднього зуба

3 Виконати некректомію каріозної порожнини. Видалити каріозно уражений (розм'якшений або пігментований) дентин за допомогою екскаватора і механічного наконечника з кулястими борами. Під час роботи з екскаватором його заглиблюють у розм'якшений дентин важелеподібними рухами. У плащовому дентині заглиблення здійснюють паралельно осі зуба, у навколопульпарному - в напрямку від дна до стінок (під кутом 450 до осі зуба). Більш щільний каріозний дентин видаляють за допомогою кулястого бора і механічного наконечника на малих обертах переривистими рухами у напрямку від дна до стінок

Візуальний контроль якості. У разі середнього карієсу поверхня дентину на дні і стінках каріозної порожнини набула природного кольору та блиску.

У разі глибокого хронічного карієсу тільки на дні каріозної порожнини залишено пігментований, щільний дентин. Інструментальний контроль якості. При зондуванні стінки і дно каріозної порожнини щільні. У разі гострого глибокого карієсу в проекції рогів пульпи залишено незначну кількість світлого розм'якшеного дентину

4 Провести формування каріозної порожнини за допомогою циліндричних, конусоподібних і зворотньоконусних борів чи алмазних головок. Сформувати основну порожнину трапецієподібної форми з плоским дном. У разі глибокого карієсу дно (припульпарна стінка) може залишатися опуклим. Кут між дном і прия- сенною стінкою основної порожнини має дорівнювати 800-850. Здійснити профілактичне розширення основної каріозної порожнини так, щоб її вестибулярна та оральна стінки розходилися у напрямку апроксимальної поверхні сусіднього зуба і не контактували з нею.

Основна порожнина має трапецієподібну форму з дотриманням певних кутів між її дном і стінками. Додаткову порожнину сформовано на жувальній поверхні з дотриманням відповідних параметрів

104

Сформувати на жувальній поверхні додаткову порожнину шляхом радикального профілактичного видалення фісур в межах емалі і плащового дентину. Додаткова площадка повинна мати плоске дно, глибину - 1,5-2,0 мм (на 1 мм нижче емалево-дентинної межі), по ширині дорівнювати близько 1/3 відстані між верхівками горбів та включати всі фісури жувальної поверхні. Медіальна або дистальна стінки додаткової площадки повинні утворювати з її дном кут 950-1000, вестибулярна та оральна - 800-850. Перешийок переходу основної порожнини у додаткову має знаходитися на середині відстані між горбами і бути вдвічі вужчим, ніж ширина основної порожнини. Кут (сходинка) між дном основної і додаткової порожнини має бути згладженим і дорівнювати 900. Краї пломби на жувальній поверхні не повинні потрапляти на ділянки оклюзійного контакту з зубами-антоганістами

5 Провести фінішну обробку країв емалі на 1,5-2 мм під кутом 4 50 за допомогою фінірів чи дрібнозернистих алмазних головок без тиску. Для фінішної обробки приясенної стінки бажано застосовувати ручний інструмент - тример ясенного краю, що зменшує ризик травмування ясен і пошкодження емалі сусіднього зуба

Краї емалі згладжено

Примітка. При одночасному ураженні карієсом обох контактних поверхонь слід сформувати одну мезіо-оклюзійно-дистальну порожнину. Якщо каріозна порожнина розташовується під яснами до препарування необхідно провести їх ретракцію за допомогою ретракційної нитки

Алгоритм препарування каріозної порожнини ІІ класу під силікофосфатні-цементи

№

Послідовність дій

Критерії правильного виконання

1. Розклинювання зубів (в разі щільного контакту між ними) за допомогою дерев’яних або пластмасових клинців.

Між апроксимальними поверхнями зубів утворився невеликий проміжок.

2. Встановлення металевої матриці (для захисту апроксимальної поверхні сусіднього зуба від випадкових пошкоджень під час препарування).

Апроксимальна поверхня сусіднього зуба захищена металевою матрицею.

3. Розкриття та розширення каріозної порожнини. Турбінним наконечником за допомогою фісурного або зворотньоконусного бору через жувальну поверхню трепанувати тверді тканини зуба в проекції каріозної порожнини. Розширити каріозну порожнину за допомогою фісурного бору. Працювати бором відповідного діаметру. Після розкриття каріозної порожнини в межах контактної поверхні виконувати рухи по периметру каріозної порожнини. Досягти відповідності розміру вхідного отвору розмірам каріозної порожнини.

Каріозна порожнина суха.

4. Некректомія каріозної порожнини. За допомогою механічного наконечника, кулястим бором або екскаватором видалити каріозно змінений дентин. У випадку глибокого карієсу некроектомію дна каріозної порожнини слід проводити обережно за допомогою екскаватора або механічного наконечника на малих обертах. В разі роботи екскаватором його заглиблюють у розм’якшений дентин важелеподібним рухом. У плащовому дентині заглиблення проводять по осі зуба, у навколопульпарному дентині – поперечними рухами інструменту. У

Візуальний контроль якості : відсутність пігментації, блиск поверхні дентину. Інструментальний – (за допомогою зонда): стінки та дно каріозної порожнини тверді. У випадку глибокого карієсу допускається наявність розм’якшеного дентину , який не втратив зв’язку з підлеглими тканинами на дні каріозної порожнини.

106

випадку глибокого карієсу допускається залишити шар пігментованого щільного дентину на дні при хронічному карієсі, та розм’якшеного демінералізованого дентину на дні при гострому карієсі.

5. Формування каріозної порожнини проводять при використанні матеріалів з поганими адгезивними властивостями. За допомогою механічного наконечника фісурним бором на низьких обертах вирівняти бокові стінки і дно основної каріозної порожнини. Торцевою поверхнею зворотньоконусного бору обробити приясенну стінку. Притримуватись кута в 90º від бокових стінок до приясенної стінки. Надати приясенній стінці форму пласкої горизонтальної поверхні. Надати дну пласку форму. У випадку глибокого карієсу форма дна каріозної порожнини може бути сферичною.

Каріозна порожнина ящикоподібної форми з пласким дном. Бажана форма – трапецієподібна, широкою частиною (основа трапеції) розташована до сусіднього зуба.

6. Формування додаткової порожнини. За допомогою турбінного наконечника фісурним бором створити додаткову площину на жувальній поверхні зуба шляхом видалення емалі і поверхневого шару дентину. Глибина додаткової площини має бути 1,25-1,5 мм;

довжина - у 2 рази більше за довжину основної порожнини;

дно додаткової порожнини повинно бути пласким;

Каріозна порожнина овальної або прямокутної форми з горизонтально розташованою додатковою площадкою (сходинкою) на жувальній поверхні, кут „сходинки” між основною і додатковою порожнинами прямий, дещо згладжений.

7. Обробка емалевого краю. Фінірними або алмазними головками за допомогою турбінного наконечника зрізати емаль по краю каріозної порожнини під кутом 45°. .

Візуальний контроль якості - наявність скосу емалевого краю.

107

Примітка: При ураженні карієсом

одночасно обох контактних поверхонь моляра додаткову площину на жувальній поверхні можна сформувати загальною. При ураженні карієсом контактних поверхонь зубів, розташованих поряд, каріозні порожнини обох зубів бажано препарувати в одне відвідування . У випадку розташування каріозної порожнини близько ясеневого краю або нижче нього - необхідно провести ретракцію за допомогою ретракційних ниток.Встановити матрицю. Частіше за все використовується металева секційна матриця.


основному етапі практичного заняття:

1) стоматологічна установка; 2) наконечник стоматологічний турбінний; 3) наконечник стоматологічний механічний; 4) алмазні головки: кулясті, циліндричні, конусоподібні, грушоподібні (№

3-5) для турбінного наконечника; 5) бори твердосплавні або стальні: кулясті (№ 5-7), циліндричні,

конусоподібні для механічного наконечника; 6) твердосплавні фініри; 7) штрипси з алмазним покриттям; 8) набір стоматологічних інструментів (зонд, дзеркало, пінцет, екскаватор,

шпатель, штопфер, гладилка).

108











Препарування каріозних порожнин III і IV класів у тимчасових та постійних зубах із несформованим коренем. Вибір інструментів.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Тимофеєва О.О. Рецензент: доц. Біденко Н.В.

КИЇВ 2011

109

1. Актуальність теми: Каріозні порожнини ІІІ, ІV класів за Блеком розташовуються у фронтальній ділянці зубного ряду. Підвищенні естетичні вимоги до відновлення каріозних порожнин цієї локалізації диктують необхідність відповідального ставлення до їх препарування. Якість препарування визначальною мірою впливає як на якість пломбування, так і на довговічність пломби.


3. Знати класифікацію каріозних порожнин за Блеком. 4. Знати основні етапи препарування каріозних порожнин. 5. Знати та вміти обирати стоматологічні інструменти, необхідні для

препарування та формування каріозних порожнин ІІІ, ІV класу за Блеком в тимчасових та постійних зубах з несформованим коренем.

6. Вміти препарувати каріозні порожнини ІІІ, ІV класу за Блеком в тимчасових та постійних зубах з несформованим коренем.

7. Вміти формувати каріозні порожнини ІІІ, ІV класу за Блеком в тимчасових та постійних зубах з несформованим коренем із урахуванням виду пломбувального матеріалу, що буде використано для їх пломбування.

3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи: 3.1 Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми





3.Терапевтична стоматологія

Знати класифікацію каріозних порожнин за Блеком.

Знати особливості препарування каріозних порожнин ІІІ, ІV класів в постійних зубах.

110

3.2 Зміст теми заняття

Можливі варіанти форму-вання порож-нини

трикутної або

овальної форми без виведення

на інші повер-хні

з додатко-вою пло-

щадкою на піднебінні

й (язиковій) поверхні

з додатко-вою пло-

щадкою на вестибуля-

рній повер-хні

з додатко-вими пло-щадками

на язиковій і вестибу-

лярній по-верхнях

об’єднання

порожнин на обох

ап-проксима-льних по-верхнях че-рез

піднебі-нну або

ве-стибулярн

у поверхню



порожнини і

достатній доступ до

неї

обширна порожнин

а при відсут-

ності ден-тинної ос-нови язи-

кової стінки;

недостатній доступ

при високих

косметичних

вимогах (пос-тійні

зуби); поширенн

я каріозного процесу на

язикову



ності ден-тинної ос-

нови вести-

булярної стінки (в

постійних зубах - за умови зас-тосування сучасних естетични

х матеріалів

); недостатній доступ

при відсутност



ності ден-тинної ос-

нови вести-

булярної і язикової стінок (в

постійних зубах - за умови зас-тосування сучасних естетични

х матеріалів

); поширенн

я каріозного

ураження обох ап-

проксима-льних по-верхонь значного розміру

Препарування порожнин ІІІ класу

111

стінку і високих косметичних вимог

(тимчасові зуби);

поширення

каріозного процесу на вестибуля-рну стінку

процесу на вестибуля-

рну і язикову стінки

Препарування порожнин ІV класу

Можливі без додаткової з додатковою площадкою: варіанти форму-вання порож-нини

площадки вздовж різального краю

на язиковій поверхні біля

язикового валика (не менше 1/4-1/3

площі)


достатня кількість емалі і

малі розміри порожнини;

пломбування без відтворення кута

коронки; застосування ком-

позитних матеріалів з

універсальними адгезивними системами

широкий стертий різальний край і невеликі розміри

основної порожнини

великий розмір порожнини

112

Форми відпрепарованих порожнин ІІІ класу в тимчасових різцях

Мал.1 Представлені варіанти формування порожнини з допоміжною площадкою на вестибулярній поверхні (А), без площадки (Б), з площадкою у пришийковій зоні при наявності декальцинованої емалі (В). Центральна вісь сформованої аппроксимальної порожнини при її виведенні на вестибулярну поверхню повинна бути перпендикулярною до лінії, дотичної до цієї поверхні (Г).

Форми відпрепарованих порожнин ІІІ класу в тимчасових іклах

Мал.2

Допоміжна площадка звичайно формується на піднебінній поверхні верхніх іклів та на вестибулярній – нижніх. Центральна вісь сформованої апроксимальної порожнини при її виведенні на вестибулярну або оральну поверхню повинна бути перпендикулярною до лінії, дотичної до поверхні формування допоміжної площадки.

113

Мал. 3. Інструменти, що використовуються при препаруванні та пломбуванні композитними матеріалами:

а) для розкриття і формування порожнини; b) для видалення зміненого дентину; с) для формування стінок порожнини і емалевого фальцу; d) для шліфування пломби; е) для формування фісур; f) для попереднього та кінцевого полірування.

114

Мал. 4. Інструменти, що використовуються при препаруванні та пломбуванні склоіономерними цементами:

а) для розкриття і формування порожнини; b) для видалення зміненого дентину; с) для формування стінок порожнини; d) для шліфування пломби; е) для попереднього та кінцевого полірування. 3.3. Список рекомендованої літератури:

Основна: 1. Терапевтическая стоматология детского возраста / Под ред. проф. Л. А.

Хоменко. – Киев: “ Книга плюс ”, 2010. – 803с. 2. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л.М.,




115

Додаткова:

1. Практическая терапевтическая стоматология: Учебн. пособие / А. И. Николаев, Л.М. Цепов. - 8-е изд., доп. и перераб. – М.: МЕДпресс- информ, 2008. – 960 с. 2. Справочник по детской стоматологии / Под редакцией А. Камерона, Д.

Уидмера, . – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 288 с. 3. Терапевтическая стоматология. Учебное пособие / Под ред. проф. А.А.

Дмитриевой. – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 396 с. 4. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология/ Пер. с

нем. Под ред. А.М.Политун и др. – Львов : “ГалДент”, 1999. – 409 с. 5. Стоматология детей и подростков ( Ральф Е. Мак-Дональд, Дейвид Р.

Эйвери.- М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття Основні завдання Вказівки Відповіді

Перечисліть основні етапи препарування каріозних порожнин ІІІ, ІV класів в тимчасових зубах для подальшого пломбування склоіономерним цементом.

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин ІІІ, ІV класів для подальшого пломбування склоіономерним цементом.

Охарактеризуйте основні етапи препарування каріозних порожнин ІІІ, ІV класів в постійних зубах для подальшого пломбування композиційними матеріалами.

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин ІІІ, ІV класів для подальшого пломбування композиційними матеріалами.

Дайте визначення допоміжної площадки і назвіть можливі варіанти її формування та умови вибору в тимчасових і постійних зубах при препаруванні каріозних порожнин ІІІ та ІV класів.

Вкажіть форми допоміжних площадок.

Перерахуйте основні етапи препарування, враховуючи принцип "біологічної доцільності" в тимчасових і постійних зубах..

Зазначте послідовність дій препарування каріозних порожнин ІІІ та ІV класів, враховуючи принцип "біологічної доцільності".

116

3.5 Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі: А. Теоретичні питання для самоконтролю.

1. В яких випадках у тимчасових та постійних зубах у дітей потрібне виведення порожнини ІІІ класу на вестибулярну або оральну поверхні?

2. Які вимоги щодо розмірів додаткових площадок при препаруванні каріозних порожнин IV класу в тимчасових та постійних зубах у дітей?

3. У яких випадках можливе формування ретенційної площадки на різальному краї зуба при препаруванні каріозних порожнин IV класу в тимчасових та постійних зубах у дітей?

4. Які особливості препарування каріозних порожнин ІІІ та ІV класів в тимчасових зубах у дітей порівняно з постійними зубами?

5. Які особливості препарування каріозних порожнин ІІІ та ІV класів в несформованих постійних зубах у дітей порівняно зі сформованими зубами?

6. Які особливості препарування каріозних порожнин ІІІ та ІV класів у дітей під склоіономерні цементи?

7. Які особливості препарування каріозних порожнин ІІІ та ІV класів у дітей під композиційні матеріали з різними адгезивними системами?

В. Тести для самоконтролю.

1. На мезіальній поверхні тимчасового ікла –каріозна порожнина ІІІ класу в межах плащового дентину. Вестибулярна емалева стінка не має дентинної основи, піднебінна – має. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини склоіономерним цементом?

А. Формування в межах аппроксимальної поверхні. Б. Виведення на вестибулярну поверхню. В. Виведення на піднебінну поверхню. Г. Формування допоміжної площадки. Д. Формування порожнини під даний матеріал не проводиться

2. У постійному верхньому центральному різці дитини 13 років – каріозна порожнина в межах плащового дентину, локалізована на дистальній поверхні з переходом на піднебінну та ураженням дистального кута коронки. Планується відновлення зуба композитним матеріалом світлового твердіння з адгезивною системою до емалі та дентину. Який варіант формування каріозної порожнини слід обрати? (2 від.)

А. Формування додаткової площадки на піднебінній поверхні. Б. Формування додаткових площадок на піднебінній і вестибулярних поверхнях. В. Формування ретенційного пазу на різальному краї зуба. Г. Видалення уражених тканин без формування додаткових площадок. Д. Формування з максимальним збереженням емалі.

117

3. В тимчасовому різці верхньої щелепи карієсом уражені обидві апроксимальні поверхні. Оберіть можливий варіант формування каріозної порожнини з подальшим пломбуванням склоіономерним цементом.

А. Овальної форми без виведення на інші поверхні. Б. З додатковою площадкою на піднебінній поверхні. В. З додатковою площадкою на вестибулярній поверхні. Г. З додатковими площадками на піднебінній та вестибулярній поверхнях. Д. Об’єднання порожнини на обох апроксимальних поверхнях через піднебінну або вестибулярну поверхню.

4. На апроксимальній поверхні тимчасового різця є каріозна порожнина з ураженням ріжучого краю малого розміру та з достатньою кількістю емалі на вестибулярній поверхні. Оберіть можливий варіант формування каріозної порожнини з подальшим пломбуванням склоіономерним цементом.

А. З додатковою площадкою вздовж різального краю. Б. З додатковою площадкою на язиковій поверхні біля язикового валику. В. Без додаткової площадки та пломбування без відтворення кута коронки. Г. З додатковою площадкою на вестибулярній поверхні.

5. На апроксимальній поверхні тимчасового ікла розташована каріозна порожнина значного розміру при відсутності дентинної основи піднебінної стінки. Оберіть можливий варіант формування каріозної порожнини з подальшим пломбуванням склоіономерним цементом.

А. Овальної форми без виведення на інші поверхні. Б. З додатковою площадкою на піднебінній поверхні. В. З додатковою площадкою на вестибулярній поверхні. Г. З додатковою площадкою на піднебінній та вестибулярній поверхні. Д. Об’єднання порожнини на обох апроксимальних поверхнях через піднебінну або вестибулярну поверхню.

6. На апроксимальній поверхні тимчасового різця – порожнина в межах

плащового дентину. Вхідний отвір каріозної порожнини виходить на вестибулярну поверхню, емалева стінка язикової поверхні має дентинну основу. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини склоіономерним цементом ?

А. Формування в межах апроксимальної поверхні.

118

Б. Виведення на вестибулярну поверхню зі збереженням язикової поверхні. В. Виведення на язикову поверхню. Г. Формування порожнини під даний матеріал не проводиться.

7. Які інструменти треба обрати для проведення некроектоміі у дітей при використанні АRT-методики ?

А. Колесоподібні бори у високошвидкісному наконечнику Б. Екскаватор. В. Фісурні бори. Г. Кулясті бори у низькошвидкісному наконечнику.

8. На апроксимальній поверхні постійного різця розташована невелика каріозна порожнина, доступ до неї відсутній. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини композитним матеріалом світлового твердіння з адгезивною системою до емалі та дентину?

А. Овальної форми з виведення на піднебінну поверхню. Б. Формування з додатковою площадкою на піднебінній поверхні. В. Овальної форми з виведення на вестибулярну поверхню. Г. Формування додаткової площадки на вестибулярній та піднебінній поверхні.

9. На апроксимальних поверхнях тимчасового ікла розташовані невеликі каріозні порожнини, без поширення на інші поверхні. Який варіант формування каріозної порожнини варто обрати для наступного пломбування порожнини ?

А. Окремі порожнини без виведення на інші поверхні. Б. З додатковою площадкою на піднебінній поверхні. В. З додатковою площадкою на вестибулярній поверхні. Г. З додатковою площадкою на піднебінній та вестибулярній поверхні. Д. Об’єднання порожнини на обох апроксимальних поверхнях через піднебінну або вестибулярну поверхню.

10. Які особливості анатомічної будови тимчасових зубів треба враховувати при препаруванні каріозних порожнин ІІІ та ІV класів ? ( 2 від.)

А. Відроги пульпи знаходяться ближче до жувальної поверхні. Б. Пульпова камера відносно більша ніж у постійних зубах. В. Відроги пульпи знаходяться ближче до апроксимальної поверхні.

Г. Наявність патологічних трем , діастем . Відповіді:

119

№ Відповідь № Відповідь 1 Б 6 Б 2 А.Г 7 Б 3 Д 8 А 4 В 9 А 5 Б 10 Б.В

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента.

4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті. 5. Вміти відпрепарувати каріозну порожнину ІІІ класу в тимчасовому

зубі для подальшого пломбування склоіономерним цементом. 6. Вміти відпрепарувати каріозну порожнину ІV класу в тимчасовому

зубі для подальшого пломбування склоіономерним цементом. 7. Вміти відпрепарувати каріозну порожнину ІІІ класу в постійному зубі

для подальшого пломбування композиційним матеріалом. 8. Вміти відпрепарувати каріозну порожнину ІVкласу в постійному зубі

для подальшого пломбування композиційним матеріалом . 4.2 Професійні алгоритми для оволодіння професійними вміннями і практичними навичками .

Алгоритм препарування каріозної порожнини III та ІV класу при

середньому карієсі (гострому чи хронічному) в тимчасовому зубі (на фантомі) для подальшого пломбування склоіономерним цементом

№ Послідовність дій Критерії правильного

виконання 1 Розклинювання зубів (в разі щільного

контакту між ними) за допомогою дерев’яних або пластмасових клинців.

Між апроксимальними поверхнями зубів утворився невеликий проміжок.



3. Розкриття та розширення каріозної порожнини.

Відсутність нависаючих країв емалі, достатній огляд

120

Турбінним наконечником з фісурним або кулястим алмазним бором висікають навислі краї емалі. Працювати бором , діаметр якого відповідає діаметру вхідного отвору каріозної порожнини. Може бути використаний вестибулярний доступ при розкритті каріозної порожнини, оскільки технічно він простіший. Розкриття каріозної порожнини проводять через дефект емалі на вестибулярній поверхні коронки, при цьому видаляють тільки уражену, де- мінералізовану емаль. Зовні незмінена емаль, яка навіть не має підлеглого дентину, максимально зберігається.

каріозної порожнини.

4. Некректомія каріозної порожнини. За допомогою механічного наконечника, кулястим бором або екскаватором видалити каріозно уражений дентин. В разі роботи екскаватором його заглиблюють у розм’якшений дентин важелеподібним рухом: у плащовому дентині заглиблення проводять по осі зуба, у навколопульпарному дентині – поперечними рухами інструменту. У випадку глибокого карієсу дно каріозної порожнини препарується обережно екскаватором або механічним наконечником на малих обертах, також допускається залишити шар пігментованого щільного дентину на дні при хронічному карієсі або розм’якшеного дентину який не втратив зв`язку з підлеглими тканинами на дні каріозної порожнини при гострому карієсі).

Візуальний контроль якості : відсутність пігментації, блиск поверхні дентину. Інструментальний (за допомогою зонда): стінки та дно каріозної порожнини тверді. У випадку глибокого карієсу допускається наявність розм’якшеного дентину , який не втратив зв’язку з підлеглими тканинами на дні каріозної порожнини.

5. Формування каріозної порожнини при пломбуванні каріозної порожнини склоіономерним цементом не проводять. Примітка

При поєднанні каріозних уражень

Каріозна порожнина має округлу або грушоподібну форму, згладжені контури, плавні переходи між дном і стінками.

121

ІV та V класу, проводимо їх об’єднання на вестибулярній поверхні.

6. Обробка емалевого краю. Фінірами або алмазними головками за допомогою турбінного наконечника згладити емалевий край.

Візуальний контроль якості - наявність скосу емалевого краю.

Алгоритм препарування каріозної порожнини ІІІ класу в постійному зубі (на фантомі) для подальшого пломбування композиційним матеріалом, використовуючи адгезивні системи

№ Послідовність дій Критерії правильного

виконання 1. Розклинювання зубів (в разі щільного

контакту між ними) за допомогою дерев’яних або пластмасових клинців.

Між апроксимальними поверхнями сусідніх зубів утворився невеликий проміжок.



3. Розкриття каріозної порожнини за допомогою фісурних або кулястих борів у високошвидкісному наконечнику з водним охолодженням. Розкриття проводиться з оральної поверхні зуба з максимальним збереженням емалі вестибулярної поверхні, можливе розкриття каріозної порожнини через вестибулярну поверхню, при цьому видаляється вся емаль, що позбавлена дентинної основи.

Є широкий доступ до каріозної порожнини, достатній огляд операційного поля.

4. Некроектомія в несформованих постійних зубах проводиться обережно, з використанням екскаватора, кулястих борів у низько швидкісному (механічному) наконечнику. Препарування проводиться до незміненого (здорового) дентину. При некроектомії екскаватором його заглиблюють у розм’якшений дентин важелеподібним рухом. У плащовому дентині заглиблення проводять по осі

Візуальний контроль якості некректомії - відсутність пігментації на стінках порожнини, Інструментальний, при зондуванні - тверда, гладенька поверхня дентину.

122

зуба, у навколопульпарному дентині – поперечними рухами інструмента. При препаруванні глибоких каріозних порожнин в разі гострого перебігу карієсу на дні каріозної порожнини допускається залишати розм’якшений дентин, при хронічному перебігу глибокого карієсу на дні порожнини допускається залишати пігментований щільний дентин.

5. Формування каріозної порожнини не проводиться.

Контури каріозної порожнини - згладжені, округлі.

6. Обробка країв емалі проводиться фісурними, конічними або полум’яподібними алмазними головками чи фінішними борами. Необхідно формувати емалевий фальц під кутом - 45º, шириною 2-3 мм. В приясеневій ділянці він формується більш глибоким, на всю товщу емалі, у напрямку ріжучого краю глибина скоса зменшується.

Емаль має фальц необхідної площі- шириною не менше 2 мм.

Примітка: У випадку розташування каріозної порожнини близько ясеневого краю або нижче нього необхідно провести ретракцію за допомогою ретракційних ниток.

Алгоритм препарування каріозної порожнини ІV класу при

середньому карієсі (гострому чи хронічному) в постійному зубі (на фантомі) для подальшого пломбування композиційним матеріалом з використанням адгезивних систем

№ Послідовність дій Критерії правильного виконання

1 1.

Розклинювання зубів (в разі щільного контакту між ними) за допомогою дерев’яних або пластмасових клинців.

Між апроксимальними поверхнями сусідніх зубів утворився невеликий проміжок.

2 2.

Встановлення металевої матриці (для захисту апроксимальної поверхні

Апроксимальна поверхня сусіднього зуба захищена

123

сусіднього зуба від випадкових пошкоджень під час препарування).

металевою матрицею.

3 3.

Розкриття та розширення каріозної порожнини. Турбінним наконечником за допомогою фісурного або зворотньоконусного бору через язикову (вестибулярну) поверхню трепануємо тверді тканини зуба в проекції каріозної порожнини. Розширяємо каріозну порожнину за допомогою фісурного бору. Працювати бором відповідного діаметру. Після розкриття каріозної порожнини в межах контактної поверхні виконувати рухи по периметру каріозної порожнини. Досягти відповідності розміру вхідного отвору розмірам каріозної порожнини.

Достатній огляд каріозної порожнини.

4 4.

Некректомія каріозної порожнини. За допомогою механічного наконечника, кулястим бором видалити каріозно ззмінений дентин зі стінок каріозної порожнини повністю. Дно каріозної порожнини слід препарувати обережно за допомогою екскаватора або механічного наконечника на малих обертах. В разі роботи екскаватором його заглиблюють у розм’якшений дентин важелеподібним рухом. У плащовому дентині заглиблення проводять по осі зуба, у навколопульпарному дентині – поперечними рухами інструменту. Допускається залишити шар пігментованого щільного дентину на дні при хронічному карієсі, та розм’якшеного демінералізованого дентину на дні при гострому карієсі.

Візуальний контроль якості- відсутність пігментації, блиск поверхні дентину. Інструментальний - за допомогою екскаватора :тверді стінки та дно каріозної порожнини, у випадку глибокого карієсу допускається наявність розм’якшеного дентину, який не втратив зв’язку з підлеглими тканинами на дні.

5 5.

Формування каріозної порожнини . При подальшому використанні матеріалів з гарними адгезивними властивостями та незначних дефектах

Контури каріозної порожнини - згладжені, округлі.

124

формування каріозної порожнини не проводиться

6 6.

Формування додаткової порожнини. При значних дефектах коронкової частини зуба доцільно формування додаткової площадки на язиковій поверхні зуба в ділянці сліпої ямки. Приясеневу стінку додаткової площадки формують, відступаючи на 1-1,5 мм від краю ясен. Кут між дном основної порожнини і додаткової площадки формується заокругленим.

Ширина додаткової площадки 1,5-2,0 мм, оптимальна глибина – 1-1,5 мм.

7777777

Обробка емалевого краю. Фінірними або алмазними головками за допомогою турбінного наконечника обробити краї каріозної порожнини, створивши емалевий фальц 45°. Примітка : При ураженні карієсом контактних поверхонь зубів, розташованих поряд, каріозні порожнини обох зубів бажано препарувати в одне відвідування . У випадку розташування каріозної порожнини близько ясеневого краю або нижче нього необхідно провести ретракцію за допомогою ретракційних ниток

Візуальний контроль якості - площа фальца при цьому повинна вдвічі перевищувати площу дефекту.


основному етапі практичного заняття

1) стоматологічні установки та мікромотори. 2) фантоми з тимчасовими та постійними зубами. 3) бори різних видів та розмірів. 4) стоматологічні наконечники. 5) муляжі з різними видами формування каріозних порожнин ІІІ та ІV

класу.

125









Змістовий модуль № 3 Пломбування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах у дітей


Стоматологічні цементи та амальгами. Пломбування каріозних порожнин І та V класів у тимчасових і постійних зубах.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: доц. Голубєва І.М. Рецензент: проф. Савичук О.В.

КИЇВ 2011

126

1. Актуальність теми Ефективність лікування карієсу та його ускладнень у тимчасових і

постійних зубах у дітей значною мірою залежить від якості та адекватного вибору стоматологічних пломбувальних матеріалів. В свою чергу, правильний вибір можливий тільки за умови знання складу, властивостей і показань до застосування пломбувальних матеріалів, зокрема, цементів та амальгами.

Тривалість клінічного ефекту при пломбуванні каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах у дітей ґрунтується також на дотриманні техніки приготування і використання стоматологічних цементів та амальгами.

2. Навчальні цілі Знати класифікацію стоматологічних пломбувальних матеріалів. Знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості, показання до

застосування, техніку приготування і використання стоматологічних цементів, у тому числі, склоіономерних.

Знати основні групи матеріалів для ізолюючих і лікувальних прокладок, їх провідні властивості, показання до застосування.

Знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості, показання до застосування і техніку використання амальгами.

Вміти пломбувати стоматологічними цементами, у тому числі склоіономерними, на фантомах каріозні порожнини І та V класів у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

Вміти приготувати і накладати в каріозні порожнини на фантомах ізолюючі та лікувальні прокладки.

Вміти пломбувати амальгамою на фантомах каріозні порожнини І та V класів в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи 3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Назва попередніх

дисциплін Отримані знання, вміння, навички



127

3.2. Зміст теми ФОСФАТНІ ЦЕМЕНТИ

Цинк-фосфатні цементи (ЦФЦ):

«Фосфат-цемент» («ВладМіва», Росія); «Уніфас» («ВладМіва», Росія); «Adhesor» («Spofa Dental», Чехія); «Pоscal» («Voco», Німеччина); «Zn

Phosphate» ( «PSP Dental», Англія).

1. Склад

Порошок: 75-90% оксиду цинку, 5-13% оксиду магнію і 0,05-5% діоксиду кремнію

Рідина: водний розчин 45-64%фосфорної кислоти, 2-3% алюмінію, 0-9% цинку

2. Позитивні властивості

- низька токсичність; - термоізолююча здатність; - відповідність коефіцієнту теплового

розширення (КТР) твердих тканин зуба; - рентгенконтрастність; - пластичність.

3. Недоліки

- слабка адгезія до твердих тканин зуба; - незначна механічна міцність (низька

стійкість до стирання); - крихкість;

- розчинність у ротовій рідині.

4. Показання до застосування

- в якості ізолюючих прокладок для захисту пульпи в тимчасових і постійних зубах;

- для постійних пломб у тимчасових зубах на етапі резорбції коренів;

- як матеріал для тимчасових пломб із тривалим строком служби (1-2 місяці).

128

Силікатні цементи (СЦ):

«Силіцин», «Силіцин–2» («Медполімер», Росія); «Белацин» («ВладМіва»; Росія); «Fritex» («Spofa Dental», Чехія); «Silicap» («Vivadent»).

1. Склад Порошок: 29-47% оксиду кремнію, 15-35%

оксиду алюмінію, до 15% фториду натрію

Рідина: суміш фосфорних кислот


- вища міцність, у порівнянні з ЦФЦ; - відповідність КТР твердих тканин зуба; - пластичність;

- карієспрофілактична дія (за рахунок вмісту фторидів);

- задовільні естетичні властивості.

3. Недоліки - низька адгезія; - недостатня механічна міцність; - крихкість;

- розчинність у ротовій рідині; - значна усадка при затвердненні; - відсутність ренгенконтрастності; - висока токсичність для пульпи.


- пломбування каріозних порожнин III і V класів у постійних зубах.

129

Силікофосфатні цементи (СФЦ): «Силідонт-2» («Медполімер», Росія); «Лактодонт» («Медполімер», Росія);

«Беладонт» («ВладМіва», Росія); «Infantid» («Spofa Dental», Чехія); «Lumikor Cement» («GC», Японія).

1. Склад Порошок: суміш силікатного (60-95%) і

цинк-фосфатного (40-5%) цементів

Рідина: ортофосфорна кислота, модифікована оксидами алюмінію та цинку


- вища механічна міцність, ніж у ЦФЦ і СЦ; - менш крихкі, порівняно з ЦФЦ і СЦ; - краща адгезія, ніж у СЦ;

- максимально наближаються до КТР твердих тканин зуба;

- помірно рентгенконтрастні; - мають карієспрофілактичну дію.

3. Недоліки - недостатня міцність; - недостатня стійкість щодо ротової рідини;

- недостатні естетичні властивості - токсичність для пульпи.


- пломбування невеликих за розміром каріозних порожнин І і ІІ класів у постійних зубах;

- пломбування каріозних порожнин V класу

в премолярах і постійних молярах, де естетикою можна поступитися;

- пломбування каріозних порожнин І-V

класів у тимчасових зубах («Лактодонт», «Infantid»).

130

ФЕНОЛЯТНІ ЦЕМЕНТИ

Цинк-оксид-евгенольні цементи (ЦОЕЦ):

«Carуosan» («Spofa Dental»; Чехія «Cavitec» («Kerr», США); «Kalsogen Plus» («Dentsply», США); «Zinoment» («Voco», Німеччина).

1. Склад

Порошок: оксид цинку з домішками ацетату і сульфату цинку до 1%

Рідина: евгенол або гвоздична олія (70-85% евгенолу)


- антибактеріальна дія; - знеболювальний ефект; - герметизуючі властивості.

3. Недоліки - недостатня міцність;

- висока розчинність; - недостатня стійкість щодо ротової рідини; - несумісність з композиційними

матеріалами.


- в якості лікувальних прокладок при гострому глибокому карієсі;

- для тимчасового пломбування каріозних порожнин.

131

Саліцилатні (хелатні) цементи з гідроксидом кальцію (ХЦГК):

«Кальцевіт» («ВладМіВа», Росія); «Calxyd» («Spofa Dental», Чехія); «Dycal» («Dentsply», США); «Calcimol» («Voco», Німеччина);

1. Склад

Паста №1: гідроксид кальцію, оксид цинку, а також його солі, розташовані в етилентолуолсульфаміді.

Паста №2: каталізатори і рентгенконтрастні речовини.


- сприяння ремінералізації каріозного дентину;

- стимуляція утворення репаративного дентину;

- антибактеріальний ефект; - швидке затверднення; - легкість у використанні.

3. Недоліки - недостатня міцність; - схильність до пластичної деформації;

- висока розчинність у ротовій та дентинній рідині;

- висока розчинність у кислому середовищі.


- в якості лікувальних прокладок при гострому глибокому карієсі.

132

ПОЛІКАРБОКСИЛАТНІ ЦЕМЕНТИ

Цинк-полікарбоксилатні цементи (ZnПКЦ):

«Белокор» («ВладМіва», Росія); «Adhesor Carbofine» («Spofa Dental»,

Чехія); «Carboco» («Voco», Німеччина).

Склоіономерні цементи (СІЦ):«Chelon-Fil» i «Ketak Molar» («3M ESPE», США-Німеччина); «Chemfil Superior» і «Chem Flex» («DentSply», Швейцарія); «Fuji II» i «Fuji IX» («GC», Японія); «Ionofil» («VOCO», Німеччина).

1. Склад

Порошок: SiО2-Al2O3-СаF2-Al(PO)4-Na3AlF6, Al2O3:SiO2 = 1:2, CaF2 – до 23%

Рідина: водний розчин співполімеру полікарбонових кислот

2. Позитивні

- хімічна адгезія до твердих тканин зуба; - висока біосумісність (нетоксичність); - карієсстатичний ефект;

1. Склад

Порошок: оксид цинку з домішками 1-5% оксиду магнію

Рідина: 30-50% водний розчин поліакрилової кислоти або співполімеру акрилової кислоти


- хімічна адгезія до твердих тканин зуба; - біологічна сумісність з твердими тканинами зуба; - мінімальна токсичність;

- рентгенконтрастність; - хімічна адгезія до металів.

3. Недоліки - недостатня міцність; - розчинність у ротовій рідині;

- незадовільні естетичні властивості.


- в якості ізолюючого прокладочного матеріалу в тимчасових і постійних зубах;

- для постійного пломбування каріозних

порожнин у тимчасових зубах, що знаходяться на етапі резорбції коренів;

- як матеріал для тимчасових пломб із тривалим строком служби (1-2 місяці).

133

властивості - достатня механічна міцність та еластичність; - відповідність КТР твердих тканин зуба;

- низька теплопровідність; - рентгенконтрастність; - хімічна адгезія до більшості матеріалів; - порівняно низька розчинність у ротовій рідині.

3. Недоліки - повільне твердіння; - крихкість;

- низька стійкість до стирання; - недостатні естетичні властивості;


- пломбування каріозних порожнин ІІІ і V класів та карієсу коренів у постійних зубах;

- пломбування каріозних порожнин І класу, що не розташовуються в оклюзійному полі;

- пломбування каріозних порожнин І-V класів у тимчасових зубах;

- лікування карієсу тимчасових зубів за ART- методикою;

- накладання ізолюючих прокладок;

- відстрочене тимчасове пломбування постійних зубів;

- пломбування некаріозних уражень зубів Амальгама:

«ССТА- 43» (Росія); «Tytin», «Contour» («Kerr»,США); «Amalkap Plus»

(«Ivoclar», Німеччина); «Septalloy» («Septodont», Франція).

1. Склад Сплав срібла: 65-66%, олова% 29-32%, міді:

6-20%, цинку до 1% зі ртуттю


- висока механічна міцність; - стійкість щодо ротової рідини; - здатність до полірування.

3. Недоліки - висока теплопровідність (подразнюючий вплив на пульпу);

- відсутність адгезії; - невідповідність КТР твердих тканин зуба; - зміна об’єму при затвердненні (усадка); - невідповідність кольору емалі та дентину; - токсичність парів ртуті для медичного

персоналу.

134


- пломбування каріозних порожнин І-ІІ класів у постійних зубах;

- пломбування каріозних порожнин V класу в постійних молярах;

- пломбування каріозних порожнин І-ІІ класів у тимчасових зубах.

3.3 Список рекомендованої літератури.

Основна література:

1. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в стоматологии. – Киев : “ Книга плюс ”, 2003. – 144 с.

2. Вязмятина А.В., Усевич Т.П. Материаловедение в стоматологи. – Ростов-на-Дону : “Феникс”, 2002. – 352 с.

3. Данилевский М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельнікова Л.Ф., Несін О.Ф. Терапевтична стоматологія. Фантомний курс. Підручник. – Київ: “Здоров’я”, 2001. – 392 с.

4. Данилевський М.Ф., Грохольський А.П., Політун А.М та інш. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс). Навчальний посібник. – Львів, 1993.

5. Гернер М.М., Нападов М.А. Стоматологические пломбировочные материалы . – Киев : “Здоров’я”, 1985. – 128 с.

6. Практическая терапевтическая стоматология: Учебн. пособие / А. И. Николаев, Л.М. Цепов. - 8-е изд., доп. и перераб. – М.: МЕДпресс-

информ, 2008. – 960 с. 7. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник / Р. В.

Казакова, М. А. Лучинський, М. Н. Воляк та ін..; за ред.. Р. В. Казакової. – К:Медицина, 2006. - 272 с.

8. Справочник по детской стоматологии/ Под редакцией А. Камерона, Д. Уидмера, . – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 288 с.

9. Терапевтическая стоматология детского возраста/ Под ред. проф. Л. А. Хоменко. – Киев: “ Книга плюс ”, 2010. – 803с.

10. Терапевтическая стоматология. Учебное пособие/ Под ред. проф. А.А. Дмитриевой. – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 396 с.

11. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология/ Пер. с нем. Под ред. А.М.Политун и др. – Львов : “ГалДент”, 1999. – 409 с.

12. Экспресс-энциклопедия пломбировочных материалов/ Под ред. А.В.Саловой, В.М. Рехачева. – С.-Пб.: “Человек”, 2005. – 144 с.

Додаткова література:

1. Артельт Л.М., Дрожжина В.А. Современные стоматологические

материалы и их применение в лечебной практике. – С.-Пб.: “Куксхавен”, 1996. – 140 с.

135

2. Валь А., Голінський А. Застосування склоіономерних цементів в дитячій стоматології. Огляд літератури // Новини стоматології, 2001. – №2. – С.27 – 29.

3. Ван Дуінен Р. Фізичні властивості та клінічне застосування склоіономерних матеріалів // Новини стоматології. – Частина 1,2,3. – С. 31 – 33, С. 15 – 17, С. 67 – 69.

4. Грохольский А.П., Козловский С.Н., Павлик С.А. Опыт использования амальгамы // Современная стоматология. – 1999. – №1(5) . – С. 25 – 26.

5. Иноземцев А.А. Стоматологические цементы : Обзор // Новое в стоматологии. – 2000. – №5. – С. 46 – 62.

6. Мельник-Блащюк М., Кравчик Д., Пельс Е. Матеріали для пломбування каріозних порожнин зубів у дітей. Частина 2. Композитні, склоіономерні матеріали, компомери // Новини стоматології. – 2001. – №4. – С. 52 – 55.

7. Чиликин В.Н. Есть ли будущее у амальгамы ? //Вестник стоматологии 1998. – №5 (62).

8. Mair L.: Ten-year clinical assessment of three posterior resin composites and two amalgams // Quintessence Int. – № 29 (8) . – Р. 311 – 317. 9. Roulet J.F., Zimrner S., Noack M. Современные концепции о будущем

амальгамы // Квинтэссенция. – 1996. – №3. – С.9 – 11. 10. Greener E.H., Frijhoef M.M.A. Стоматологическая амальгама //

Квинтэссенция. – 1998. – №2. – С. 62 – 63.

3.4. Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студента з учбовою літературою

Учбове завдання Вказівки до завдання Примітка

Вивчити: 1. Класифікацію та основні фізико-хімічні властивості пломбувальних матеріалів: - стоматологічних цементів; - амальгам.

Знати основні позитивні і негативні властивості стоматологічних цементів та амальгам.

2. Вивчити матеріали, що застосовуються для пломбування постійних зубів у дітей.

Знати показання до застосування стоматологічних цементів та амальгам у постійних зубах у дітей.

3. Вивчити матеріали, що застосовуються для пломбування тимчасових зубів.

Знати показання до застосування стоматологічних цементів та амальгам у тимчасових зубах.

3.5. Матеріали для самоконтролю на доаудиторному етапі

А. Теоретичні питання для самоконтролю

1. Класифікація стоматологічних цементів.

136

2. Назвіть склад, основні фізико-хімічні властивості і показання до застосування цинк-фосфатних цементів.

3. Опишіть методику приготування і техніку накладання ізолюючих прокладок із цинк-фосфатних цементів.

4. Дайте характеристику складу, основних властивостей, недоліків і показань до застосування силікатних цементів.

5. Опишіть методику приготування і техніку пломбування каріозних порожнин силікатними цементами.

6. Який склад, основні властивості, недоліки і показання до застосування силікофосфатних цементів?

7. Опишіть методику приготування і техніку пломбування каріозних порожнин силікофосфатними цементами.

8. Назвіть склад, основні фізико-хімічні властивості і показання до застосування фенолятних цементів: цинк-оксид-евгенольних і саліцилатних цементів із гідроксидом кальцію.

9. Опишіть методику приготування і техніку накладання лікувальних прокладок із фенолятних цементів: цинк-оксид-евгенольних і саліцилатних (хелатних) цементів із гідроксидом кальцію.

10. Дайте характеристику групам, складу, основним фізико-хімічним властивостям, перевагам і недолікам, показання до застосування склоіономерних цементів.

11. Опишіть методику приготування і техніку пломбування каріозних порожнин І та V класів склоіономерними цементами.

12. Назвіть типи амальгам, основні складові компоненти, позитивні і негативні властивості, показання до застосування срібної амальгами.

13. Опишіть техніку пломбування каріозних порожнин І та V класів амальгамою. Назвіть необхідні інструменти.

Б. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань 1. Під час об’єктивного обстеження у 5-річної дитини у фісурах 75 і 85 зубів

було виявлено каріозні порожнини в межах плащового дентину. Лікар-стоматолог обрав для постійного пломбування стоматологічний цемент, порошок якого містить діоксид кремнію, оксид алюмінію і фторид кальцію, а в якості рідини використовуються ненасичені полікарбонові кислоти. До якої групи стоматологічних цементів належить даний пломбувальний матеріал?

А. Силікатного. В. Силікофосфатного. С. Полікарбоксилатного. D. Цинк-фосфатного. Е. Склоіономерного.

Правильна відповідь: Е.

137

2. Для накладання ізолюючої прокладки у 36 зубі лікар-стоматолог використав стоматологічний цемент, рідина якого містить водний розчин ортофосфорної кислоти, а порошок складається з оксидів цинку, магнію та кремнію. До якої групи стоматологічних цементів належить даний пломбувальний матеріал?

А. Силікофосфатних. В. Полікарбоксилатних. С. Склоіономерних. D. Цинк-фосфатних. Е. Фенолятних.

Правильна відповідь: D.

3. В якості лікувальної прокладки в 11 зубі лікар-стоматолог обрав стоматологічний цемент, складовими якого є гідроксид кальцію, оксид цинку, а також каталізатори і рентгенконтрастні речовини. До якої групи стоматологічних цементів належить даний матеріал?

А. Цинк-евгенольних. В. Полікарбоксилатних. С. Склоіономерних. D. Цинк-фосфатних. Е. Хелатних.

Правильна відповідь: Е.

4. Для пломбування каріозної порожнини у першому постійному молярі нижньої щелепи зліва лікар-стоматолог застосував срібну амальгаму. Яка складова амальгами забезпечує її твердість?

А. Мідь. В. Олово. С. Ртуть. D. Цинк.

Правильна відповідь: А. 5. Лікар-стоматолог запломбував каріозні порожнини І класу в других

тимчасових молярах склоіономерним цементом. В які терміни слід провести їх остаточне полірування?

А. Одразу після затверднення пломби. В. Через 5-10 хвилин після затверднення. С. Через 20 хвилин після затверднення. D. Через 12 годин після затверднення. Е. Через 24 години після затверднення.

Правильна відповідь: Е. 6. Дитина 10 років скаржиться на наявність каріозної порожнини у верхньому

молярі справа. На жувальній поверхні 16 зуба виявлено каріозну порожнину, локалізовану в межах плащового дентину. Який матеріал доцільно застосувати для постійної пломби у даному випадку?

А. Срібну амальгаму.

138

В. Полікарбоксилатний цемент. С. Силікофосфатний цемент. Д. Силікатний цемент Е. Фенолятний цемент

Правильна відповідь: А.

7. Дитина 9 років скаржиться на наявність каріозної порожнини у молярі нижньої щелепи зліва. На жувальній поверхні 36 зуба виявлено каріозну порожнину межах навколопульпарного дентину. Який стоматологічний цемент слід обрати для лікувальної прокладки у даному випадку?

А. Цинк-фосфатний. В. Силікатний. С. Силікофосфатний. D. Фенолятний.


Батьки 4-річної дитини скаржиться на руйнування у неї нижнього бічного зуба зліва. При огляді на жувальній поверхні 74 зуба виявлено каріозну порожнину в межах плащового дентину. Який стоматологічний цемент доцільно використати для постійної пломби у даному випадку?

А. Цинк-фосфатний. В. Склоіономерний. С. Полікарбоксилатний. D. Силікатний. Е. Силікофосфатний.

Правильна відповідь: В. Під час профілактичного огляду у 7-річної дитини лікар-стоматолог виявив

каріозну порожнину в сліпій ямці 46 зуба. Виберіть найбільш доцільний матеріал для постійної пломби у даному випадку.

А. Полікарбоксилатний цемент. В. Цинк-фосфатний цемент. С. Силікатний цемент. D. Силікофосфатний цемент. Е. Склоіономерний цемент.

Правильна відповідь: Е. Дитина 10 років скаржиться на наявність каріозної порожнини у бічному зубі

верхньої щелепи. На жувальній поверхні 16 зуба було виявлено каріозну порожнину, локалізовану у межах навколопульпарного дентину. Виберіть стоматологічний цемент для ізолюючої прокладки у даному випадку.

А. Фенолятний. В. Силікатний. С. Силікофосфатний. D. Склоіономерний


139

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, що необхідно виконати на основному етапі практичного заняття для оволодіння практичними навичками

1. Пломбування склоіономерними цементами на фантомах каріозних порожнин І і V класів в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

2. Накладання ізолюючих прокладок із цинк-фосфатних, полікарбоксилатних і склоіономерних цементів на фантомах в каріозні порожнини І і V класів в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

3. Накладання лікувальних прокладок на фантомах у каріозні порожнини І і V класів із цинк-оксид-евгенольного цементу.

4. Накладання лікувальних прокладок на фантомах у каріозні порожнини І і V класів із саліцилатного (хелатного) цементу з гідроксидом кальцію.

5. Пломбування амальгамою на фантомах каріозних порожнин І і V класів в тимчасових і постійних зубах.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навичками Алгоритм формування на фантомах професійної навички “Пломбування

каріозних порожнин І і V класів в тимчасових зубах цинк-фосфатними цементами”.


1 Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних або котонових валиків і слиновідсмоктувача

Зуб не контактує зі слиною

2 Провести антисептичну обробку каріозної порожнини

Каріозна порожнина чиста, не містить ошурок дентину

3 Висушити каріозну порожнину протягом 10-20 с

Каріозна порожнина суха

4 Покласти на стіл скляну пластинку для замішування пломбувального матеріалу (гладкою поверхнею догори)

Скляна пластинка чиста, суха

5 Нанести на скляну пластинку 3 краплі рідини. Флакон із рідиною слід тримати високо, щоб крапля падала вільно

Дотримання оптимального співвідношення порошку та рідини для ЦФЦ (2 : 3)

6 Перед забором порошку декілька разів струсити флакон. Відміряти 2 порції

Дотримання оптимального

140

порошку мірною ложкою, що входить до комплекту матеріалу. Нанести порошок на скляну пластинку

співвідношення порошку та рідини для ЦФЦ (2 : 3)

7 Відміряну кількість порошку поділити на наступну кількість частин: 1/4,1/4,1/4,1/8,1/16,1/16

Дотримання чіткого розподілу порошку для ЦФЦ

8 Першу 1/4 частину порошку змішати з рідиною за допомогою металевого шпателя протягом 30 с

Дотримання часу замішування першої порції. Маса гомогенна

9 До гомогенної маси послідовно додати інші 1/4, 1/4, 1/8, 1/16, 1/16 порції порошку і ретельно їх змішати впродовж 30-60 с

Дотримання часу замішування (для ЦФЦ у середньому складає 1-1,5 хв). Маса однорідна, не тягнеться за шпателем, а відривається, утворюючи зубці довжиною в 1 мм

10 Внести пломбувальну масу гладилкою до каріозної порожнини однією порцією. Ретельно конденсувати її штопфером на дні та стінках каріозної порожнини. Видалити залишки маси за допомогою екскаватора. Час накладання ізолюючої прокладки не повинен перевищувати 1 хв

Дотримання робочого часу (для ЦФЦ у середньому складає 2-3 хв). Ізолююча прокладка рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево- дентинного з'єднання

11 Після затвердіння ізолюючої прокладки внести постійний пломбувальний матеріал до каріозної порожнини. У середньому час тверднення для ЦФЦ дорівнює 7-9 хв

Ізолююча прокладка щільна

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення співвідношення порошку і рідини, робочого часу, а також часу замішування і тверднення цинк-фосфатних цементів. У різних ЦФЦ вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

141

Алгоритм накладання ізолюючої прокладки з цинк- полікарбоксилатних цементів у каріозні порожнини I-V класів


1 Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних валиків та слиновідсмоктувача






4 Покласти на скляну пластинку (гладкою поверхнею догори) для замішування пломбувального матеріалу

Скляна пластинка чиста, суха

5 Нанести на паперову або скляну пластинку 5 крапель рідини. Флакон із рідиною слід тримати так, щоб крапля падала вільно

Дотримання оптимального співвідношення порошку та рідини для 7пПКЦ (3 : 5)

6 Перед забором порошку декілька разів струсити флакон. Відміряти 3 порції порошку мірною ложкою, що входить до комплекту матеріалу. Нанести порошок на скляну пластинку

Дотримання оптимального співвідношення порошку та рідини 7пПКЦ (3 : 5)

7 Відміряну кількість порошку поділити на 2 частини

Дотримання чіткого розподілу порошку для ZnПКЦ

8 Першу 1/2 частину порошку змішати з рідиною за допомогою металевого шпателя протягом 10-20 с


9 До гомогенної маси послідовно додати іншу 1/2 порцію порошку і ретельно її змішати впродовж 20-30 с

Дотримання часу замішування (для ZnПКЦ у середньому складає 30-40 с). Маса однорідна, густа, блискуча та в'язка

10 Внести пломбувальну масу гладилкою до каріозної порожнини однією порцією. Ретельно конденсувати її штопфером на дні та стінках каріозної порожнини. Видалити залишки маси за допомогою екскаватора. Час накладання ізолюючої прокладки не повинен перевищувати 1,5-2 хв

Дотримання робочого часу (для ZnПКЦ у середньому складає 2,5-3 хв). Ізолююча прокладка рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево-дентинного з'єднання

142

11 Після затвердіння ізолюючої прокладки внести постійний пломбувальний матеріал до каріозної порожнини. У середньому час тверднення для Zn ПКЦ складає 6-9 хв

Ізолююча прокладка щільна

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення співвідношення порошку і рідини, робочого часу, а також часу замішування і тверднення цинк-полікарбоксилатних цементів. У різних Zn ПКЦ вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм накладання ізолювальної прокладки зі склоіономерних

цементів у каріозні порожнини

№ Послідовність дій

Критерії контролю

правильного виконання

1 Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних чи котонових валиків і слиновідсмоктувача





Каріозна порожнина має залишитись злегка зволоженою

4 Покласти на стіл паперову або скляну Скляна (паперова) пластинка суха,

5 Нанести на паперову або скляну пластинку необхідну кількість крапель рідини (згідно з інструкцією). Флакон із рідиною слід тримати високо, щоб крапля падала вільно

Дотримання оптимального співвідношення рідини та порошку для ізолюючих СІЦ (у середньому становить 1,5 : 1)

6 Перед забором порошку декілька разів струсити флакон. Відміряти необхідну кількість порцій порошку мірною ложкою, що входить до комплекту матеріалу (згідно з інструкцією). Нанести порошок на паперову або скляну пластинку

Дотримання оптимального співвідношення рідини та порошку для ізолюючих СІЦ (у середньому становить 1,5 : 1)

7 Відміряну кількість порошку поділити на 2 частини

Дотримання чіткого розподілу порошку

143

для СІЦ 8 Першу 1/2 частину порошку змішати з

рідиною за допомогою пластмасового шпателя протягом 10-20с


9 До гомогенної маси послідовно додати іншу 1/2 порцію порошку і ретельно її змішати впродовж 10-20с

Дотримання часу замішування (для СІЦ у середньому складає 30-40 с). Маса однорідна, має глянцеву поверхню

10 Внести гладилкою пломбувальну масу до каріозної порожнини однією порцією. Видалити залишки маси за допомогою екскаватора. Час накладання ізолювальної прокладки не повинен перевищувати 1-1,5 хв

Дотримання робочого часу (для СІЦ у середньому складає 2 хв). Ізолювальна прокладка рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево-дентинного з'єднання

11 Після затверднення ізолювальної прокладки внести постійний пломбувальний матеріал до каріозної порожнини. У середньому час тверднення СІЦ становить 4-5 хв

Ізолювальна прокладка щільна

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення співвідношення порошку і рідини, робочого часу, а також часу замішування і тверднення склоіономерних цементів. У різних СІЦ вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм пломбування каріозних порожнин І, V класів тимчасових зубів

склоіономерними цементами







Каріозна порожнина має залишитись злегка

144

зволоженою

4 Якщо до складу матеріалу входить кондиціонер, необхідно обробити ним каріозну порожнину за допомогою аплікатора протягом 10-30 с

Кондиціонер рівномірно розподілено по дну та стінках каріозної порожнини

5 Промити каріозну порожнину водою впродовж 20-60 с

Каріозна порожнина не містить залишків кондиціонеру



7 При пломбуванні каріозних порожнин V класів ввести ретракційну нитку до зубоясенної борозни за допомогою гладилки

Приясенна стінка каріозної порожнини відокремлена від ясенного сосочка та є повністю доступною для візуального огляду

8 Покласти на стіл паперову або скляну пластинку (гладкою поверхнею догори) для замішування пломбувального матеріалу

Скляна (паперова) пластинка суха, чиста


Дотримання оптимального співвідношення рідини та порошку для відновлювальних СІЦ (у середньому становить 3 : 1)



11 Відміряну кількість порошку поділити на 2 рівні за об'ємом частини

Дотримання рівномірного розподілу порошку

12 Першу частину порошку швидко внести пластмасовим шпателем до рідини і замішати протягом 10-20 с



Дотримання часу замішування (для СІЦ у середньому складає 30-40 с). Маса однорідна і блискуча

14 Внести пломбувальну масу гладилкою до каріозної порожнини однією порцією. Ретельно конденсувати її штопфером або змоченим у воді та

Дотримання робочого часу (для СІЦ складає у середньому 2 хв). Пломбувальна маса

145

добре віджатим щільним ватяним тампоном. Моделювання пломби не повинно перевищувати 1-1,5 хв

рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

15 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування ) пломби за допомогою карборундових головок і гнучких абразивних дисків після затверднення пломбувального матеріалу: через 4-5 хв

Зішліфовування пломби розпочато через 4-5 хв. Пломба відтворює анатомічну форму зуба (жувальної, апроксимальної чи вестибу-лярної поверхні у пришийковій ділянці), має гладку поверхню і не порушує оклюзійні контакти

16 Якщо до складу матеріалу входить спеціальний ізолюючий лак, слід нанести його на пломбу за допомогою аплікатора і рівномірно розподілити струменем повітря

Пломба має блискучу поверхню

17 Провести остаточне полірування пломби алмазними головками, гнучкими абразивними дисками, гумовими головками з мілкоабразивною полірувальною пастою у наступне відвідування (через 24 години), тобто після остаточної полімеризації матеріалу

Фінішну обробку пломби розпочато через 24 год. Пломба має гладку поверхню

18 Повторно покрити пломбу спеціальним ізолюючим лаком за допомогою аплікатора і рівномірно розподілити його струменем повітря


Примітка . В алгоритмі наведено середні значення співвідношення порошку і рідини, робочого часу, а також часу замішування і тверднення відновлювальних склоіономерних цементів. У різних СІЦ вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм накладання лікувальної прокладки в каріозні порожнини I-V класів із саліцилатних (хелатних) цементів із гідроксидом

кальцію № Послідовність дій Критерії контролю

правильного виконання 1 Ізолювати зуб від слини за

допомогою ватних чи котонових валиків і слиновідсмоктувача



Каріозна порожнина чиста, не містить ошурків дентину

146



4 Покласти на стіл паперову пластинку для замішування матеріалу

Паперова пластинка чиста

5 Видавити із тубів на паперову пластинку пасту № 1 і пасту № 2 у співвідношенні 1:1

Дотримання рівномірного співвідношення основної і каталізуючої паст

6 Провести замішування за допомогою пластмасового шпателя протягом 15 с

Дотримання часу замішування. Маса має однорідний колір

7 Нанести невелику кількість матеріалу на дно каріозної порожнини у проекції рогів пульпи за допомогою тонкої гладилки або штопферу. Видалити залишки маси за допомогою екскаватора

Дотримання робочого часу (для ХЦГК складає 3-5 хв). Лікувальна прокладка визначається тільки в проекції рогів пульпи

8 Після затверднення ХЦГК внести до каріозної порожнини матеріал для ізолюючої прокладки. Час тверднення становить 0,5-1 хв

Лікувальна прокладка щільна

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення співвідношення порошку і рідини, робочого часу, а також часу замішування і тверднення хелатних цементів з гідроксидом кальцію. В різних ХЦГК вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм формування на фантомах професійної навички “Пломбування

амальгамою каріозних порожнин І і V класів”. № Послідовність дій Критерії контролю

правильного виконання 1 Ізолювати зуб від слини за допомогою

ватних чи котонових валиків і слиновідсмоктувача






4 Перед пломбуванням каріозної порожнини амальгамою накласти ізолюючу прокладку з ЦФ, або СІЦ, або Zn ПКЦ

Ізолююча прокладка щільна, повторює форму каріозної порожнини, рівномірно покриває її дно та стінки до емалево- дентинного з'єднання

147

5 Покласти капсулу, що містить порошок срібного сплаву і ртуть у співвідношенні 1:1, до амальгамозмішувача. Час приготування становить для різних видів амальгами від 15 до 60 с

Дотримання часу змішування амальгами згідно з інструкцією. Правильно приготована амальгама при стисканні між пальцями видає звук крипітації і не утворює щілин. Стискати амальгаму між пальцями потрібно через марлеву серветку і гумові рукавички

6 Внести першу невелику порцію амальгами за допомогою амальгамтрегера до каріозної порожнини відразу після її приготування

Пломбування розпочато протягом першой хвилини після змішування амальгами. Амальгаму внесено невеликою порцією

7 Ретельно притерти першу порцію амальгами до дна і стінок каріозної порожнини колоподібними рухами спеціального штопфера

У разі правильного виконання даної маніпуляції амальгама рипить

8 Послідовно вносити до каріозної порожнини наступні порції амальгами. Розмір кожної з них не повинен перевищувати 3-5 мм. Ретельно ущільнювати кожну з них за допомогою спеціального штопфера. Конденсацію амальгами слід розпочинати від центру каріозної порожнини, поступово переміщуючись до її стінок

Пломба з амальгами щільно заповнює каріозну порожнину з незначним надлишком

9 Провести грубе моделювання пластичної амальгами. Сформувати оклюзійну поверхню пломби у процесі моделювання пластичної амальгами. Створити тиск на пломбу зубом-антагоністом. Видалити гострим інструментом (екскаватором або емалевим ножем) по краю пломби невеликий шар амальгами, що перекриває емаль

Пломба відтворює анатомічну форму зуба: жувальної чи контактної поверхонь. Шар амальгами, що перекриває емаль по краю пломби, стоншено

10 Провести остаточну обробку пломби у наступне відвідування. Здійснити перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Провести зішліфовування карборундовими головками, абразивними дисками і фінірами. Здійснити полірування за

Фінішну обробку пломби розпочато через 24 год. Пломба не порушує оклюзійні контакти (спостерігаються рівномірні точкові контакти на запломбованому і розташованих поряд зубах).

148

допомогою полірів, полірувальних гумових головок, м'яких щіточок з полірувальною пастою. У процесі остаточної обробки пломбу слід постійно зволожувати

Пломба відтворює анатомічну форму зуба, щільно прилягає до країв емалі, має гладку поверхню з дзеркальним блис-ком. При відновленні каріозних порожнин ІІ класу контактний пункт щільний - зубна нитка затримується тільки у зоні контакту і вільно просувається під яснами

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення часу змішування амальгами. В різних видах амальгам даний показник може дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією


основному етапі практичного заняття: 1. стоматологічна установка; 2. ватні або котонові валики; 3. слиновідсмоктувач; 4. набір стоматологічних інструментів (зонд, дзеркало, пінцет, екскаватор,

шпатель пластмасовий, штопфери, гладилки); 5. предметні паперові пластинки; 6. стоматологічні цементи, амальгама

149











Техніка пломбування каріозних порожнин II класу стоматологічними цементами та амальгамою в тимчасових і постійних зубах. Відновлення контактного пункту

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Трачук Ю.М. Рецензент: доц. Голубєва І.М.

КИЇВ 2011

150

1. Актуальність теми: Пломбування каріозних порожнин II класу по Блеку є складним завданням,

що пов’язано з необхідністю відновлення контактного пункту. Без відтворення правильної анатомічної форми зуба, не може бути якісної реставрації. Відновлення контактного пункту вимагає знання послідовності дій і застосування додаткових засобів.

Знання щодо особливостей формування контактного пункту при пломбуванні каріозних порожнин II класу стоматологічними цементами та амальгамою в тимчасових та постійних зубах є необхідними майбутньому лікарю-стоматологу.

2. Навчальныі цілі: Оволодіти методикою виконання на фантомах стоматологічних

маніпуляцій при лікуванні зубів у дітей - пломбування каріозних порожнини ІІ класу за Блеком в тимчасових і постійних зубах стоматологічними цементами та амальгамою. 1. Знати класифікацію стоматологічних пломбувальних матеріалів. 2. Знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості, показання

до застосування, техніку приготування і використання стоматологічних цементів, у тому числі, склоіономерних.

3. Знати основні групи матеріалів для ізолюючих і лікувальних прокладок, їх основні властивості, показання до застосування.

4. Знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості, показання до застосування і техніку використання амальгами.

5. Вміти пломбувати стоматологічними цементами, у тому числі склоіономерними, на фантомах каріозні порожнини II класу у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

6. Вміти приготувати і накладати в каріозні порожнини на фантомах ізолюючі та лікувальні прокладки.

7. Вміти пломбувати амальгамою на фантомах каріозні порожнини II класу в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

8. Вміти відновлювати контактний пункт із використанням матричних систем і додаткових засобів.

3. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи 3.1 Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми

Назви попередніх дисциплін Отримані навички

Нормальна анатомія Знати особливості будови тимчасових і постійних зубів у дітей на різних етапах розвитку.

151

Терапевтична стоматологія

Знати класифікацію каріозних порожнин за Блеком. Знати особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в постійних зубах. Знати основні фізико-хімічні властивості стоматологічних цементів та амальгами, показання до застосування.

3.2 Зміст теми заняття

Пломбування каріозних порожнин ІІ класу завжди пов'язано з

відновленням контактного пункту. Контактний пункт - це зона контакту поряд розташованих зубів. Контактні

пункти бувають площинними і точковими. В тимчасових зубах контактний пункт є площинним і розташований нижче екватора. В постійних молярах і премолярах точковий контактний пункт розташовується в ділянці екватора.

Контактний пункт виконує важливу функцію при жуванні, розподілі жувального навантаження, оберігає ясенний сосочок від травмування під час їди.

Правильно сформована контактна поверхня зуба повинна мати форму, близьку до сферичної. Зона контакту між зубами повинна відтворюватися в ділянці екватора чи трохи вище - як в інтактних зубах.

Відновлення контактного пункту вимагає обов’язкового використання додаткових аксесуарів, таких, як:

- матриці та матрицетримачі; - клини; - засоби для ретракції ясен. Матриці дозволяють правильно сформувати контактний пункт, запобігти

потраплянню слини, ясенної рідини і крові до підготовленої каріозної порожнини, особливо якщо вона локалізована нижче рівня ясен. Край матриці повинен розташовуватися на 0,5 - 1,0 мм нижче за приясенну стінку сформованої каріозної порожнини. Таке розташування матриці дозволяє уникнути утворення нависаючого краю пломби.

Існують різні види матричних систем, у тому числі з матрицетримачем. Матриці розрізняються за типом матеріалу, з якого вони виготовлені (металеві, пластикові (поліхлорвінілові), комбіновані), за конфігурацією (плоскі, контурні), а також за призначенням (сепараційні, захисні, контуруючі).

При роботі з амальгамою, склоіономерними цементами, пакованими композитами і ормокерами використовуються металеві матриці. Вони є більш тонкими і твердими, що полегшує їх введення до міжзубного проміжку. Плоскі металеві матриці можуть випускатися у вигляді смужок завтовшки 0,03 - 0,06 мм або в рулоні у вигляді металевої стрічки. Контурні металеві матриці випускаються двох видів - товщиною 35 і 50 мкм. Відновлення контактного пункту є більш якісним при використанні матриць завтовшки 35 мкм.

Пластикові матриці розподіляються на матриці для відновлення бокових і фронтальних зубів. Вони відрізняються за формою і механізмом фіксації на

152

зубі. Пластикові (світлопровідні) матриці використовуються при роботі з композиційними матеріалами світлового тверднення.

Контурні матриці більш подібні до анатомічної будови зуба, ніж плоскі. Вони мають опуклу форму, з кривизною, близькою до кривизни зуба, що підлягає реставрації.

Матриці, призначені для окремих груп зубів і виготовлені з урахуванням їх анатомічних особливостей, називаються секційними. Вони використовуються при реставрації каріозних порожнин II класу за Блеком. Існує 5 форм матриць різного розміру: малі, малі з виступом, великі, великі з виступом, середні з виступом. Матриці з виступом застосовуються в тих випадках, коли ясенна стінка каріозної порожнини II класу розташована нижче рівня ясен.

Встановлення матриць може бути як самостійним, так і з використанням додаткових пристроїв - матрицеутримачів і аксесуарів для встановлення матриць. Матрицеутримувачі випускаються з відповідними матрицями і такі системи називаються матричними.

Матричні системи: 1. Універсальний матрицетримач Tofflemire з матричними полосками. 2. Матрицетримач Ivory з перфорованими матрицями. 3. Секційна матрична система (ЗМ ESPE, Pallodent Dentsply, пружинний

фіксатор, «ТОР ВМ»). 4. Матрицетримач замковий (система Hawe Super Mat).

Матрицетримач Tofflemire. Складається з трьох частин: головна, середня і хвостова частини. Головна частина є скобою з направляючими прорізами для матриці.

Наявність прорізів дозволяє розташувати петлю матриці в трьох різних напрямках залежно від того, де розташований зуб. В середній частині розміщується повзунок, який утримує матрицю і регулює діаметр петлі. Щоб матриця щільно фіксувалася, в повзунку є прорізь, яка розтинає канал з різьбленням. Матриця утримується в прорізі за допомогою фіксуючого гвинта. В хвостовій частині є напівкруглий отвір для фіксуючого гвинта (Рис.1).

Рис. 1 Вигляд матрицетримача Tofflemire В матрицетримачі Tofflemire використовуються стрічкові металеві

матриці. Матрицетримач Ivory Матриці з перфораціями використовують з матрицетримачем Ivory (Рис.2).

153

Рис.2 Вигляд матрицетримача Ivory Секційні матричні системи. При відновленні каріозних порожнин ІІ класу не великих розмірів, можна

використовувати секційну матричну систему (ЗМ ESPE, Pallodent Dentsply). Система ЗМ ESPE В набір секційної матричної системи входять матриці різних розмірів,

завтовшки 0,03 мм, утримуючі кільця і щипці для їх накладення (Рис.3). Матриці мають кривизну, відповідну екватору жувальної групи зубів.

Рис.3 Щипці і утримуюче кільце ЗМ ESPE. Матриці фіксуються спеціальними утримуючими кільцями, які

забезпечують сепаративну дію на клин і матрицю (Рис.4). Кільця випускаються трьох видів - стандартне (довжина ніжок - 5 мм),

низьке (довжина ніжок 4 мм) і високе (довжина ніжок 6 мм). Накладення кільця здійснюють за допомогою щипців.

Рис.4 Накладення утримуючого кільця і фіксація матриці. Слід враховувати, що секційну систему можна використовувати, якщо

висота апроксимальних стінок після препарування складе не менше 3 мм

154

Фіксацію секційних матриць проводять наступним чином: 1) на поверхню відпрепарованого зуба накладають матрицю відповідного

типу (рекомендується встановлювати широкою підставою вниз), фіксують матрицю клинами.

2) щипцями зовні від порожнини рота розтискають кільце фіксуюче так, щоб відстань між ніжками не перевищувала 7 мм (надмірне розведення кільця призводить до передчасного перерозтягнення кільця)

3) фіксують матрицю, проводять реставрацію пошкодженої частини зуба, видаляють кільце, клин і матрицю.

Залежно від ступеня пошкодження зуба можливі два варіанти установки фіксуючого кільця відносно клина.

Варіант 1. Кільце за клином (значний ступінь руйнування)

Варіант 2. Кільце перед клином (незначний ступінь руйнування)

Існує різновид секційних матричних систем, такий як фіксатор пружинний,

що поєднує функції кільця і щипців.

Система Pallodent Dentsply. В секційну систему Pallodent входять матриці різних розмірів («стандарт»,

«міні» і «плюс»), круглі і овальні сталеві кільця. Матриці «стандарт» і «міні» мають вирізку на оклюзійному краї, матриці «плюс» - два додаткові крила для забезпечення природного вигину в ділянці екватора зуба.

Круглі кільця системи Pallodent (Рис.5) мають високу розклинюючу здатністю і можуть використовуватися не тільки при пломбуванні зубів, але і в

155

процесі препарування порожнини для зниження ризику травмування сусіднього зуба.

Рис. 5 Кільця і секційні матриці Pallodent. Секційні металеві замкові матриці «ТОР ВМ» мають спеціальні отвори

для фіксації кільця. Їх дуже зручно застосовувати при значному руйнуванні зуба, оскільки вони охоплюють коронку повністю (Рис.6).

Рис. 6 Секційна металева замкова матриця і кільце «ТОР ВМ».

Замкові матричні системи. До замкових матричних систем відноситься Hawe Super Mat (Рис.7).

Рис. 7 Зовнішній вигляд матричної системи Hawe Super Mat

Універсальна система фіксації пластмасових і металевих матриць

застосовується в ділянці жувальної групи зубів. Висота металевих і пластикових матриць - 5,0 і 6,3 мм

Перевагою цієї системи є відсутність в ротовій порожнині матрицетримача під час внесення пломбувального матеріалу, що покращує доступ до робочого поля. Легко можна провести заклинювання матриці, одночасно накласти

156

декілька матриць при пломбуванні двох і більш порожнин. Після накладення в ротовій порожнині залишається тільки капсула з матрицею (Hawe Super Cap), натяг якої регулюється за допомогою затискного інструменту (Hawe Super Lock).

При використанні цієї системи у лікаря-стоматолога створюється гарний доступ до операційного поля. При необхідності натяг матриці можна регулювати за допомогою затискного інструменту. Після роботи матриця легко віддаляється з порожнини рота.

Накладення на зуб матриці Hawe Super Cap.

Затягування матриці Hawe Super Cap на шийці зуба.

Матриця Hawe Super Cap зафіксована.

Міжзубні клини. Для правильного відновлення контактного пункту може застосовуватись

фіксація матриць за допомогою міжзубних клинів. Вони щільно притискають матрицю до зуба, забезпечують її фіксацію і запобігають утворенню нависаючих країв пломби в міжзубному проміжку. За допомогою клинів відтісняється ясенний сосочок і здійснюється розклинення зубів в межах фізіологічної рухомості. Клини застосовуються в постійних зубах та при необхідності в тимчасових зубах.

Якщо матриця накладається без використання клина, то після її виведення між зубами залишається значний проміжок, що призводить до накопичення в ньому залишків їжі.

Відрізняють наступні види клинів:

157

1.Дерев'яні. 2.Гумові. 3.Пластикові (світлопровідні). Ретракційні нитки. Важливим моментом при пломбуванні ІІ класу каріозних порожнин є

використання ретракційних ниток і кровоспинних засобів. Ретракція ясен переслідує наступні цілі:

− захист крайової частини ясен від механічної травми; − зупинка кровоточивості; − захист робочого поля від ясенної рідини; − зменшення об’єму крайової частини ясен і створення доступу до

підясенної стінки зуба.

3.3 Список рекомендованої літератури:

Основна: 1. Терапевтическая стоматология детсткого возраста. /Под редакцией

проф. Л.А. Хоменко, Киев, “Книга плюс”, 2007.- 813с. 2. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л.М.,




Додаткова:

1. Артельт Л.М., Дрожжина В.А. Современные стоматологические материалы и их применение в лечебной практике.- С.-Пб., Куксхавен, 1996.- 140с.

2. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в стоматологии.- Київ, “ Книга плюс ”, 2003.- 144с.

3. Вязмитина А.В., Усевич Т.П. Материаловедение в стоматологии.- Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.-352с.

4. Грохольский А.П., Козловский С.Н., Павлик С.А Опыт использования амальгамы. / Современная стоматология, 1999.- №1 (5).- С. 24-26

5. Иноземцев А.А. Стоматологические цементы: Обзор // Новое в стоматологии, 2000.-№5.-С.46-62.

6. Мельник-Блащюк М., Кравчик Д., Пельс Е. Матеріали для пломбування каріозних порожнин зубів у дітей. Частина 2. Композитні, склоіономерні матеріали, компомери // Новини стоматології, 2001. -№4.-С.52-55.

158

7. Справочник по детской стоматологии (под редакцией А.С. Cameron, R.P. Widmer)Перевод с англ. Под ред. Виноградовой Д.Ф., Тинали Н.Ф., Топольницкого О.З.,- М:МЕД Пресс-информ, 2003. - 288 с.

8. Салова А.В. Восстановление контактных областей зубов с помощью матричных систем.- М.: МЕДпресс-информ, 2008.- 160с.

9. Терапевтическая стоматология. Учебное пособие / Под ред. проф. А.А. Дмитриевой .- М.МЕД Пресс информ, 2003.- 396с.

10. Хельвег Э., Климен Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. Пер. с нем.-Львов : ГалДент, 1999.- С.176-195.

11. Чиликин В.Н. Есть ли будущее у амальгамы? / Вестник стоматологии, 1998.- № 5 (62).

12. Mair L.: Ten-year clinical assessment of three posterior resin composites and two amalgams. Quintessence Int., 1998.- №29(8).- Р.483-490

13. Roulet J.F., Zimrner S., Noack M. Современные концепции о будущем амальгамы. Квинтэссенция, 1996.- №3.- С. 9-11.

14. Greener E.H., Frijhoef M.M.A. Стоматологическая амальгама. Квинтэссенция, 1998.- № 2.- С. 62-63.

3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з літературою

по темі заняття:

Основні завдання Вказівки Відповіді Дайте визначення контактного пункту і назвіть його види та розташування у тимчасових і постійних зубах.

Вкажіть варіанти будови та функції контактного пункту.

Перерахуйте основні різновиди матриць і матричних систем та показання до їх використання.

Зазначте види матриць та матричних систем.

Назвіть різновиди і призначення міжзубних клинів.

Опишіть техніку використання міжзубних клинів.

Вкажіть різновиди і призначення ретракційних ниток.

Вкажіть техніку використання ретракційних ниток.

Назвіть основні етапи пломбування каріозних порожнин II класу в тимчасових зубах склоіономерним цементом.

Зазначте послідовність дій при пломбуванні каріозних порожнин II класу склоіономерним цементом.

Опишіть основні етапи пломбування каріозних порожнин II класу в постійних зубах амальгамою.

Зазначте послідовність дій при пломбуванні каріозних порожнин II класу амальгамою.

159

3.5 Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі:

А. Теоретичні питання для самоконтролю. 1. Дайте визначення контактного пункту, назвіть види його

розташування в тимчасових і постійних зубах. 2. Перерахуйте аксесуари для відновлення контактного пункту при

пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу. 3. Які матеріали та аксесуари використовуються для пломбування

каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових зубах у дітей? Опишіть методику їх застосування.

4. Назвіть матеріали та аксесуари, необхідні для пломбування каріозних порожнин ІІ класу в постійних зубах у дітей? Яка техніка їх використання?

5. Опишіть методику відновлення контактного пункту при пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу склоіономерними цементами.

6. Вкажіть техніку відновлення контактного пункту при пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу амальгамою.

7. У чому полягає остаточна обробка постійної пломби? Назвіть необхідні інструменти та аксесуари.

В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня

теоретичних знань.

1. У дитини 4,5 років в 54 зубі на дистальній поверхні виявлено глибоку каріозну порожнину. Для її пломбування лікар-стоматолог обрав склоіономерний цемент. Було проведено препарування каріозної порожнини та її обробка кондиціонером. Після змивання кондеціонеру і висушування каріозної порожнини, анатомічну форму зуба відновлено склоіономерним цементом. Пломбу вкрито ізоляційним лаком. Який етап пломбування було пропущено? А. Змивання кондиціонера В. Встановлення матриці С. Обробка кондиціонером Д. Формування оклюзійної поверхні Е. Покриття ізоляційним лаком

2. У дитини 5 років на дистальній поверхні 64 зуби виявлено каріозну

порожнину в межах плащового дентину. В якості пломбувального матеріалу було обрано традиційний склоіономерний цемент. Проведено препарування каріозної порожнини, встановлено і зафіксовано матрицю. Каріозну порожнину оброблено кондиціонером. Після його змиття і висушування каріозної порожнини анатомічну форму зуба відновлено склоіономерним цементом. Матрицю видалено і проведено попередню обробку пломби. Який етап пломбування було пропущено? А. Фіксація матриці клинами

160

В. Встановлення матриці С. Обробка кондиціонером Д. Формування оклюзійної поверхні Е. Покриття ізоляційним лаком

3. У дитини 4,5 років в 74 зубі на дистальній поверхні виявлено каріозну

порожнину та проведено її препарування. В якості пломбувального матеріалу було обрано стоматологічний цемент, порошок якого розділили на 2 частини. Першу порцію порошку змішували з рідиною на паперовій пластинці за допомогою пластмасового шпателю протягом 20 сек. до утворення однорідної консистенції. Потім до неї додали другу частину порошку і змішували ще 20 сек. Який цемент було використано для постійної пломби? А. Полікарбоксилатний цемент В. Склоіономерний цемент С. Силікатний цемент Д. Цинк-фосфатний цемент Е. Силікофосфатний цемент

4. При пломбуванні каріозної порожнини II класу амальгамою лікарем-

стоматологом були обрані матриці з утримуючим кільцем. Фіксація кільця здійснювалася за допомогою щипців. Описання якої матричної системи наведено? А. Матрицетримача Ivory. В. Секційної матричної системи С. Матрицетримача Tofflemire Д. Замкової матричної системи Е. Пружинного фіксатора

5. У дитини 13,5 років виявлено каріозну порожнину на контактній

поверхні 16 зуба. Дно каріозної порожнини знаходиться нижче рівня ясенного краю. В якості постійного пломбувального матеріалу було обрано амальгаму. Яка матриця є необхідною для відновлення контактного пункту 16 зуба? А. Металева матриця з виступом В. Металева матриця без виступу С. Пластикова матриця з виступом Д. Пластикова матриця без виступу

6. У дитини 15 років встановлено діагноз: хронічний середній карієс 17 зуба (ІІ клас за Блеком). Для постійної пломби було обрано амальгаму. Проведено підготовку каріозної порожнини до заповнення її амальгамою. За допомогою якого інструменту слід вносити амальгаму до каріозної порожнини? А. Гладилки В. Амальгамтрегера

161

С. Амальгам-гладилки Д. Амальгам-штопфера Е. Шпателя

7. У дитини 10,5 років на медіальній-контактній поверхні 46 зуба виявлено каріозну порожнину. План лікування - пломбування амальгамою. Проведено препарування каріозної порожнини ІІ класу за Блеком, накладено ізолюючу прокладку з цинк-фосфатного цементу, встановлено і зафіксовано матрицю. Після цього амальгаму однією порцією було внесено до каріозної порожнини і сформувано оклюзійну поверхня гладилкою, видалена матриця. Який етап проведено з помилкою? А. Препарування каріозної порожнини В. Накладання ізолюючої прокладки С. Внесення амальгама однією порцією Д. Встановлення матриці Е. Формування оклюзійної поверхні

8. У дитини 13 років на медіальній-контактній поверхні 26 зуба виявлено

каріозну порожнину. План лікування - пломбування амальгамою. Проведено препарування каріозної порожнини ІІ класу за Блеком, накладено ізолюючу прокладку з цинк-фосфатного цементу, встановлено і зафіксовано матрицю. Після цього амальгаму внесено до каріозної порожнини і сформувано оклюзійну поверхня, видалена матриця. В які терміни проводиться остаточна фінішна обробка пломби з амальгами? А. Одразу після затвердіння. В. Через 10-15 хвилин після затвердіння. С. Через 24 години після затвердіння. Д. Через 48 годин після затвердіння. Е. Не проводиться.

9. У дитини 4 років в 54 зубі на дистальній-контактній поверхні виявлено

каріозну порожнину в межах плащового дентину. План лікування - пломбування склоіономерним цементом. Проведено препарування каріозної порожнини, встановлено і зафіксовано матрицю. Каріозну порожнину було оброблено кондиціонером. Після його змивання і висушуванняу порожнину внесено склоіономерний цемент, а матрицю видалено. Склоіономерний цемент покрито ізоляційним лаком. Який етап пломбування було пропущено? А. Фіксація матриці клинами. В. Встановлення матриці. С. Обробка кондиціонером. Д. Перевірка оклюзії. Е. Покриття лаком.

162

10. У дитини 7 років діагностовано каріозні порожнини на медіальних-контактних поверхнях 36 і 46 зубів. Лікарем-стоматологом було прийняте рішення запломбувати зуби амальгамою. Де має розташовуватися контактний пункт між 75 і 85 зубами? А. В ділянці екватора В. Вище екватора С. Нижче екватора Д. В ділянці шийки

Відповіді:

№ Відповідь № Відповідь 1 В 6 В 2 Е 7 С 3 В 8 С 4 В 9 Д 5 А 10 В

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента.

4.1 Перелік навчальних практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті. 9. Вміти приготувати склоіономіний цемент для пломбування. 10. Вміти приготувати амальгаму для пломбування. 11. Оволодіти технікою пломбування каріозних порожнини II класу з

відновленням контактного пункту в тимчасових зубах склоіономерними цементами.

12. Оволодіти технікою пломбування каріозних порожнини II класу з відновленням контактного пункту в постійних зубах амальгамою.

4.2 Професійні алгоритми для оволодіння професійними вміннями і практичними навичками.

Для пломбування каріозних порожнин II класу в тимчасових зубах частіше

за все використовуються склоіономерні цементи.

163

Алгоритм пломбування каріозної порожнини II класу склоіономерним

цементом в тимчасовому зубі (на фантомі)


правильного виконання 1 Ізолювати зуб від слини за допомогою

ватних чи котонових валиків і слиновідсмоктувача






4 Якщо до складу матеріалу входить кондиціонер, необхідно обробити ним каріозну порожнину за допомогою аплікатора протягом 10-30 с

Кондиціонер рівномірно розподілено по дну та стінках каріозної порожнини

5 Промити каріозну порожнину водою впродовж 20-60 с

Каріозна порожнина не містить залишків кондиціонеру



7 Ввести ретракційну нитку до зубоясенної борозни за допомогою гладилки


8 Ввести і зафіксувати матрицю у міжзубному проміжку за допомогою дерев'яного клину. Один край матриці розташовано під яснами, а інший - на рівні ріжучого краю або оклюзійної поверхні

Матрицю у вірному положенні нерухомо зафіксовано у міжзубному проміжку

9 Покласти на стіл паперову або скляну пластинку (гладкою поверхнею догори) для замішування пломбувального матеріалу

Скляна (паперова) пластинка суха, чиста



164



12 Відміряну кількість порошку поділити на 2 рівні за об'ємом частини

Дотримання рівномірного розподілу порошку

13 Першу частину порошку швидко внести пластмасовим шпателем до рідини і замішати протягом 10-20 с



Дотримання часу замішування (для СІЦ у середньому складає 30-40 с). Маса однорідна і блискуча

15 Внести пломбувальну масу гладилкою до каріозної порожнини однією порцією. Ретельно конденсувати її штопфером або змоченим у воді та добре віджатим щільним ватяним тампоном. Моделювання пломби не повинно перевищувати 1-1,5 хв

Дотримання робочого часу (для СІЦ складає у середньому 2 хв). Пломбувальна маса рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

16 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування ) пломби за допомогою карборундових головок і гнучких абразивних дисків після затверднення пломбувального матеріалу: через 4-5 хв

Зішліфовування пломби розпочато через 4-5 хв. Пломба відтворює анатомічну форму зуба (жувальної, апроксимальної чи вестибу-лярної поверхні у пришийковій ділянці), має гладку поверхню і не порушує оклюзійні контакти

17 Якщо до складу матеріалу входить спеціальний ізолюючий лак, слід нанести його на пломбу за допомогою аплікатора і рівномірно розподілити струменем повітря


18 Провести остаточне полірування пломби алмазними головками, гнучкими абразивними дисками, гумовими головками з мілкоабразивною полірувальною пастою у наступне відвідування (через 24 години), тобто після остаточної

Фінішну обробку пломби розпочато через 24 год. Пломба має гладку поверхню

165

полімеризації матеріалу 19 Повторно покрити пломбу спеціальним

ізолюючим лаком за допомогою аплікатора і рівномірно розподілити його струменем повітря


Примітка . В алгоритмі наведено середні значення співвідношення порошку і рідини, робочого часу, а також часу замішування і тверднення відновлювальних склоіономерних цементів. У різних СІЦ вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм пломбування каріозної порожнини II класу амальгамою в постійних зубах у дітей (на фантомі)








4 Перед пломбуванням каріозної порожнини амальгамою накласти ізолюючу прокладку з ЦФ, або СІЦ, або Zn ПКЦ

Ізолююча прокладка щільна, повторює форму каріозної порожнини, рівномірно покриває її дно та стінки до емалево- дентинного з'єднання



6 Покласти капсулу, що містить порошок срібного сплаву і ртуть у співвідношенні 1:1, до амальгамозмішувача. Час приготування становить для різних видів амальгами від 15 до 60 с

Дотримання часу змішування амальгами згідно з інструкцією. Правильно приготована амальгама при стисканні між пальцями видає звук крипітації і не утворює щілин. Стискати амальгаму між пальцями потрібно через марлеву серветку і гумові рукавички

7 Внести першу невелику порцію амальгами за допомогою амальгамтрегера до каріозної порожнини відразу після її приготування

Пломбування розпочато протягом першой хвилини після змішування амальгами. Амальгаму внесено невеликою порцією

8 Ретельно притерти першу порцію У разі правильного виконання даної

166

амальгами до дна і стінок каріозної порожнини колоподібними рухами спеціального штопфера

маніпуляції амальгама рипить

9 Послідовно вносити до каріозної порожнини наступні порції амальгами. Розмір кожної з них не повинен перевищувати 3-5 мм. Ретельно ущільнювати кожну з них за допомогою спеціального штопфера. Конденсацію амальгами слід розпочинати від центру каріозної порожнини, поступово переміщуючись до її стінок

Пломба з амальгами щільно заповнює каріозну порожнину з незначним надлишком

10 Провести грубе моделювання пластичної амальгами. Сформувати оклюзійну поверхню пломби у процесі моделювання пластичної амальгами. Створити тиск на пломбу зубом-антагоністом. Видалити гострим інструментом (екскаватором або емалевим ножем) по краю пломби невеликий шар амальгами, що перекриває емаль

Пломба відтворює анатомічну форму зуба: жувальної чи контактної поверхонь. Шар амальгами, що перекриває емаль по краю пломби, стоншено

11 Провести остаточну обробку пломби у наступне відвідування. Здійснити перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Провести зішліфовування карборундовими головками, абразивними дисками і фінірами. Здійснити полірування за допомогою полірів, полірувальних гумових головок, м'яких щіточок з полірувальною пастою. У процесі остаточної обробки пломбу слід постійно зволожувати

Фінішну обробку пломби розпочато через 24 год. Пломба не порушує оклюзійні контакти (спостеріга-ються рівномірні точкові контакти на запломбованому і розташованих поряд зубах). Пломба відтворює анатомічну форму зуба, щільно прилягає до країв емалі, має гладку поверхню з дзеркальним блиском. При відновленні каріозних по-рожнин ІІ класу контактний пункт щільний - зубна нитка затримується тільки у зоні контакту і вільно просувається під яснами

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення часу змішування амальгами. В різних видах амальгам даний показник може дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

4.3 Методичне забезпечення самосійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття.

Матеріали наочності - стоматологічна установка, наконечники, бори,

стоматологічний набір, склоіономерний цемент, матриці, матрицетримачі.

167




„Затверджено” на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол №18 від 23.03.2011р. Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко







Композиційні пломбувальні матеріали та компомери. Техніка пломбування каріозних порожнин І та V класів у тимчасових та постійних зубах

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: доц Любарець С.Ф. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

168

1.Актуальність теми: Композиційні матеріали та компомери, завдяки своїм високим фізико-

механічним та естетичним властивостям, широко застосовуються в дитячій терапевтичній стоматології для пломбування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах. Для правильного вибору пломбувального матеріалу необхідно мати уявлення про його хімічний склад, знати позитивні і негативні властивості, методику приготування і особливості застосування.

2.Навчальні цілі:

- знати класифікацію стоматологічних пломбувальних матеріалів; - знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості,

показання до застосування, техніку приготування і використання композиційних матеріалів;

- знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості, показання до застосування і техніку використання компомерних матеріалів;

- знати основні групи матеріалів для ізолюючих та лікувальних прокладок, властивості, показання до застосування;

- вміти пломбувати композиційними матеріалами на фантомах каріозні порожнини I та V класів в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями;

- вміти пломбувати компомерними матеріалами на фантомах каріозні порожнини I та V класів в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями;

- вміти приготувати та накладати в каріозні порожнини на фантомах ізолюючі та лікувальні прокладки.

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи. 3.1.Базові знання, навики, вміння необхідні для вивчення теми. 1. Знати періоди розвитку тимчасових і постійних зубів. 2.Знати гістологічну будову твердих тканин тимчасових і постійних зубів. 3. Знати анатомічні ознаки різних груп тимчасових і постійних зубів. 4.Вміти визначати групову належність тимчасових і постійних зубів. 5.Знати фізичні властивості тіл. 6.Мати уявлення про хімічну дію світла. 7.Знати основні етапи препарування каріозних порожнин I і V класів в постійних зубах. 3.2. Зміст теми заняття Композиційні пломбувальні матеріали.

Композиційний матеріал – комплексна сполука, основу якої складає органічна полімерна матриця, в яку для покращення властивостей введений неорганічний наповнювач; ці компоненти хімічно зв’язані один з одним за допомогою біполярних молекул поверхнево-активних речовин – силанів. Полімерна матриця композитів (органічна матриця) представлена мономером.

169

Мономер - це BIS-GMA, або бісфенолгліциділметакрилат, який має високу молекулярну масу і є основою композиційних матеріалів, або UDMA – уретандиметилметакрилат (має меншу полімеризаційну усадку, надає матеріалу більшої міцності), ТЕGDМА - триетиленглікольдиметакрилат і ін. Полімерна матриця також містить:

1. Інгібітор полімеризації (монометилефір гідрохінон) додається до полімерної матриці з метою забезпечення тривалого терміну збереження і оптимального робочого часу пломбувального матеріалу.

2. Каталізатор - речовина, яка забезпечує зчеплення молекул мономера, використовується для запуску, прискорення і активізації процесу полімеризації.

3. Додатковий каталізатор (ко-каталізатор) – для покращення процесів полімеризації (тільки в композиційних матеріалах хімічної полімеризації).

4. Активатор (фотоініціатор полімеризації) - забезпечує запуск процесу полімеризації (тільки в композиційних матеріалах світлової полімеризації).

5. Поглинач ультрафіолетових променів – для покращення стабільності кольору, зменшення змін кольору матеріала при потраплянні на нього сонячних променів.

Неорганічний (мінеральний) наповнювач – застосовується з метою: - зменшення полімеризаційної усадки (до 0,5-0,7%); - попередження деформації полімерної органічної матриці; - зниження коефіцієнту теплового розширення; - зменшення сорбції води; - підвищення міцності матеріалу, його стираємості та опору

навантаженню; - покращення естетичних властивостей матеріалу, тому що наповнювач

має коефіцієнт преломлення та просвічування, близький до відповідних показників емалі зуба.

Основні властивості наповнювача, які впливають на якість композита: 1. Розмір частинок наповнювача. 2. Матеріал, з якого виготовлений наповнювач ( кварц, барієве скло, діоксид

кремнію, фарфорова мука і інші речовини). 3. Форма частинок.

Поверхнево-активні речовини (сілани, апретуючі (від французького - аррreter - просочувати). З хімічної точки зору - кремнійорганічні з'єднання. Сіланами обробляється поверхня наповнювача.

Класифікація композиційних матеріалів По механізму полімеризації:

• матеріали, які полімеризуються хімічним шляхом; • матеріали, які полімеризуються під дією світла; • матеріали, які полімеризуються під дією тепла (використовуються для виготовлення вкладок лабораторним шляхом); • подвійної полімеризації (світлова + хімічна; світлова + теплова).

За розміром частинок наповнювача:

170

- макрофільні (макронаповнені) (розмір частинок наповнювача 1-100 мкм чи 8 – 45 мкм);

- мікрофільні (мікронаповнені) (розмір частинок наповнювача 0,04-0,4 мкм); - композити з малими частинками (мінінаповнені) ( розмір частинок 1-5 мкм);

- гібридні композиційні матеріали (розмір частинок наповнювача 0,04 - 5 мкм, середній розмір частинок 1- 2 мкм); - мікрогібридні (гібридні композити з розміром частинок від 0,04 до 1 мкм, середній розмір частинок 0,5-0,6 мкм); - нанонаповнені – нанокомпозити (створені з використанням нанотехнологій): істинні нанокомпозити, наногібридні композити. За консистенцією: 1. Традиційні композити звичайної консистенції. 2. Текучі композити. 3. Конденсовані композити.

За наповненістю матеріала: • високонаповнені (більше 65% неорганічного наповнювача); • малонаповнені (менше 65% неорганічного наповнювача).

За призначенням: - для пломбування жувальних зубів; - для пломбування фронтальних зубів; - універсальні композити.

Макрофільні композиційні матеріали. Властивості. Показання до застосування. Макрофільні композиційні матеріали (макронаповнені) - матеріали з розміром частинок наповнювача 8-45 мкм; іноді – до 100 мкм ( Evicrol (Spоfa Dental), Consize (CI), Adaptic (DentSplay), Visio-Fill, Visio-Molar і інш.). Позитивні властивості: - висока механічна міцність; - хімічна стійкість; - достатнє крайове прилягання; - рентгенконтрасність; - достатні оптичні властивості. Негативні властивості: - мінімальна поліруємість, відсутність «сухого блиску”; - значна шерехатість поверхні; - низька кольоростійкість. Показання до застосування:

- пломбування каріозних порожнин I і II класу, V класу в жувальній групі зубів - там, де необхідна висока механічна міцність пломби, незважаючи на невисоку естетичність;

- пломбування каріозних порожнин у фронтальній групі зубів, якщо неважливий естетичний дефект (наприклад, при локалізації каріозної порожнини на язиковій поверхні);

- при необхідності відновлення сильно зруйнованих коронок фронтальних зубів з наступним облицюванням вестибулярної поверхні більш

171

естетичним, наприклад, мікронаповненим композитом; - для моделювання культі зуба під коронку (“Coradent” (Vivadent);

(“Rebilda” (VOCO)). Мікрофільні композиційні матеріали (мікронаповнені) - матеріали з розміром частинок наповнювача 0,04-0,4 мкм (Isopast (Vivadent), Degufill-SC, Degufill-M (Degussa), Durafill (Kulzer), Helio Progress (Vivadent), Helio-Molar (Vivadent), Silux Plus (ЗМ ESPE)). Позитивні властивості: - високі естетичні властивості; - гарна поліруємість; - кольоростійкість; - низьке абразивне зношення; - стійкість глянцевої поверхні. Негативні властивості:

- недостатня механічна міцність (низький вміст наповнювача); - висока полімеризаційна усадка; - високий коефіцієнт температурного розширення.

Показання до застосування: - пломбування каріозних порожнин III класу; - пломбування каріозних порожнин Y класу; - пломбування дефектів при некаріозних ураженнях зубів без перекриття

різального краю зубів; - естетичне пломбування каріозних порожнин IY класу, а також

відновлення коронки зуба при травматичних ураженнях – у поєднанні з гібридними або макронаповненими композитами і парапульпарними штифтами.

Мінінаповнені композиційні матеріали по своїм властивостям займають проміжний стан між мікро- і макронаповненими композитами. Ці матеріали мають задовільні естетичні і фізико-механічні властивості. Використовують їх для реставрації фронтальних і жувальних зубів (невеликі каріозні порожнини). Гібридні композиційні матеріали - композиційні матеріали, які містять суміш частинок наповнювача різних розмірів (від 0,04 до 100 мк) і різного хімічного складу (барієве і стронцієве скло, сполуки фтору, тощо) (Alfacomp (VOCO), Compolux (Septodont), Visio Molar (VOCO), Призмафіл (СтомаДент) тощо). Більшість гібридних композиційних матеріалів містить 80-85% наповнювача. Позитивні властивості: - висока механічна міцність; - хімічна стійкість; - висока естетичність; - кольоростійкість; - мінімальна усадка; - рентгенконтрасність. Негативні властивості:

- недостатня поліруємість (низька стійкість сухого блиску); - не ідеальна якість поверхні.

Застосовуються для пломбування каріозних порожнин всіх класів, а також для

172

повної реставрації частини коронки зуба і реконструкції зубного ряду. Мікрогібридні композиційні матеріали – композиційні пломбувальні

матеріали, які є модифікацією гібридних композиційних матеріалів (Filtek Z 250 (3M ESPE), Valux Plus (3M ESPE), Charisma (Kulzer), Amelogen Universal (Ultradent) тощо). Містять ультрамілкий гібридний наповнювач з розміром частинок наповнювача від 0,04 до 1 мкм (середній розмір – 0,5-0,6 мкм) і модифіковану полімерну матрицю. Позитивні властивості:

- висока естетичність; - високі фізико-механічні властивості; - гарна поліруємість; - гарна якість поверхні; - висока кольоростійкість.

Показання до застосування: - пломбування порожнин всіх п’яти класів по Блеку у фронтальних і

жувальних зубах; - виготовлення вестибулярних естетичних адгезивних поверхонь (вінірів); - реставрація сколів фарфорових коронок.

Наногібридні композиційні матеріали - мікрогібридні композиційні матеріали, модифіковані нанонаповнювачем.

Наногібридні композиційні матеріали мають покращені, у порівнянні з “традиційними” мікрогібридними композитами естетичні характеристики, а також більш високу міцність. Хоча, у зв’язку, з тим що до складу наногібридних композитів входять частинки наповнювача великого розміру (більше 0,5 мкм), їх поверхня в процесі абразивного зношування також, як і поверхня “традиційних” мікрогібридних композитів, буде втрачати сухий блиск, хоча цей процес буде відбуватися повільніше. Більш перспективним напрямком є створення композитів на основі тільки лише нанонаповнювача різних типів. Ці матеріали отримали назву істинні нанокомпозити (Filtek Supreme XT (3M ESPE), Grandio (VOCO)).

Стоматологічні адгезивні системи Адгезія (від лат. adhaesio – прилипання) – зчеплення поверхонь різнорідних тіл. В стоматології під терміном “адгезія” розуміють зчеплення стоматологічного матеріалу з тканинами зуба або з іншими матеріалами.

Типи адгезії: - механічна – за рахунок мікромеханічного зчеплення матеріала з тканинами

зуба; - хімічна – за рахунок утворення хімічного зв’язку матеріала з дентином і

емаллю. З метою поліпшення адгезії композиційних матеріалів до твердих тканин зубів

створені так звані бонд-системи (від англ. bond - зв'язок). Існуючі на сьогодні бонд-системи можна умовно розділити на адгезиви до емалі, адгезиви до дентину і так звані багатоцільові (до емалі і дентину в одній пляшечці).

173

Адгезивні системи Поко-ління адгезивної системи

Кіль-кість компо-нентів

Кіль-кість етапів роботи

Етап протрав-лювання

Нанесення праймера

Нанесення адгезива

Представники

Дентинні адгезивні системи 4 Багато

компонентна

3 + + + "Pro Bond" (Dentsply), "Scotchbond MP Plus" (3M), "Syntac" (Vivadent), "OptiBond" (Kerr) і інш.

5 Однокомпонентна

2 + + Prime & Bond 2.0", "Prime & Bond 2.1" (Dentsply), "One Step" (Bisco), Single Bond» (3M), «Optibond Solo» (Kerr) і інш.

6 Багатокомпонентна

1 + (Adper Prompt L-Pop і Adper Prompt (3M ESPE), Xeno III (Dentsply), Contax (DMG, Німеччина), Se-bond (Kuraray) і ін.).

7 Однокомпонентна

1 + I Bond (Heraeus Kulzer)

Емалеві адгезиви - ненаповнені або помірно наповнені суміші диакрилатів,

які звичайно входять в основну речовину композитів. Використанню емалевих адгезивів передує кислотне протравлення емалі. Під дією кислоти відбувається селективне розчинення периферичних і центральних зон емалевих призм і поверхня емалі під електронним мікроскопом нагадує бджолині стільники. Для кислотного протравлювання емалі звичайно використовують 35-37% розчин або гель ортофосфорної кислоти, який наносять на поверхню емалі на 20-30 сек.

174

Дентинні адгезиви (праймери) - гідрофільні (тобто сумісні з водою), наносяться на вологу поверхню, яка містить значну кількість органічних речовин.

Компомери (гласіозити) – реставраційні матеріали, які представляють

собою композитно-іономерні склади. Свою назву ця група матеріалів отримала в результаті комбінації слів КОМПОзит і склойоноМЕР.

З хімічної точки зору компомер – комбінація кислотних груп склойономерних полімерів і фотополімеризованих груп композитних смол. Наповнювачем є частинки реактивного фторалюмосилікатного скла з різними добавками.

Реакція твердіння компомерів. Первинна реакція твердіння відбувається так само, як у композитів, за рахунок світлоініційованої полімеризації мономера, що містить метакрилові групи. Після фотополімеризації при контакті із слиною наступає фаза водопоглинання. За наявності води відбувається реакція між скляними частинками і кислотними групами з вивільненнм іонів металів, які забезпечують поперечне зшивання ланцюжків полімеру з карбоксильними групами (утворюється часткова іономірна структура) і вивільнення з скла іонів фтору. Таким чином, відбувається кислотна реакція, характерна для склойономерів.

Перевагами компомерів перед іншими матеріалами є: • достатня міцність; • хороші естетичні властивості; • виділення фтору; • взаємодія з адгезивними системами, які не вимагають протравлювання. Недоліками сучасних компомерів є неможливість застосування в ділянках

високого жувального навантаження (зокрема, порожнин типа МОД), недостатня поліруємість (в порівнянні з композиційними матеріалами), можливе фарбування межі пломба-зуб через гігроскопічне розширення матеріалу (Новиков В.С., 2000), а також недостатньо високий карієспрофілактичний ефект.

Показання до застосування компомерів: • пломбування порожнин III і V класів в постійних зубах; • реставрація тимчасових зубів (порожнини всіх класів за умови

забезпечення абсолютної сухості порожнини на протязі всього часу пломбування); • пломбування уражень пришийкової локалізації некаріозного ґенезу

(клиновидних дефектів, ерозій емалі); • пломбування невеликих порожнин I і II класів в постійних зубах (після

мінімального інвазивного препарування із застосуванням зміцнених компомерів типу Dyrаct АР);

• тимчасове пломбування порожнин I і II класів в постійних зубах; • пломбування невеликих порожнин всіх класів перед протезуванням (окрім

керамічних коронок); • герметизація фісур (спеціальними компомерними герметиками типу

Dyract Seal); • заміщення дентину при використанні відкритого варіанту «сендвіч-

техніки»;

175

• фіксація ортопедичних і ортодонтичних конструкцій (із застосуванням фіксуючих компомерів хімічного твердіння типу Dyract Cem);

• ретроградне пломбування кореневого каналу; • оперативне і неоперативне закриття перфорацій стінок кореня. Правила роботи з компомерами практично повторюють етапи застосування

композитного матеріалу за винятком (не завжди) етапу тотального протравлювання при застосуванні адгезивних систем, в яких етап протравлювання відсутній.


Основна: 1. Хоменко Л.А. и соавт. Терапевтическая стоматология детского возраста,

Киев, Книга плюс, 2007.- 815с. 2. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в

стоматологии, Киев, Книга плюс, 2003.-144с. 3. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., Политун А.М., Сидельникова Л.Ф.,

Несин А.Ф. Терапевтическая стоматология. Фантомный курс (1 том).- К.: Здоров’я, 2001.- 392с.

Додаткова: 1. Борисенко А.В. Композиционные пломбировочные и облицовочные

материалы в стоматологии, Киев, Книга плюс, 1998. – 168с. 2. Боровский Б.В. и др. Терапевтическая стоматология, М., Медицина, 1998.-

736с. 3. Леманн К.М., Хэльвиг Э. Основы терапевтической и ортопедической

стоматологии: (под ред Абакарова С.И., Макеева В.Ф., пер. с нем.), 1999.- 262с.

4. Николишин А.К. Восстановление (реставрация) и пломбирование зубов современными материалами и технологиями, Полтава, 2001.- 176с.

5. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология, С-Пб., 2001.- 390с.

a. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з літературою по темі заняття:

Учбове завдання Вказівки до завдання Примітка 1.Вивчити склад та властивості композиційного матеріалу хімічного та світлового твердіння.

Виписати складові композиційного матеріалу хімічного та світлового твердіння.

2. Вивчити склад та властивості компомеру.

Виписати складові компомеру.

3.Вивчити класифікацію адгезивних систем.

Виписати адгезивні системи по поколінням,

176

техніку застосування. 4.Вивчити алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів композиційним матеріалом світлового твердіння.

Виписати алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів композиційним матеріалом світлового твердіння.

5.Вивчити алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів компомером.

Виписати алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів компомером.

b. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі

роботи під час підготовки до заняття.

А. Теоретичні питання для самоконтролю. 14. Назвіть сучасну класифікацію композиційних матеріалів. 15. Опишіть позитивні та негативні властивості, показання до

застосування композиційних матеріалів хімічного твердіння. 16. Опишіть позитивні та негативні властивості, показання до

застосування композиційних матеріалів світлового твердіння. 17. Опишіть позитивні та негативні властивості, показання до

застосування компомерів. 18. Назвіть класифікацію адгезивних систем. Техніка застосування. 19. Назвіть основні етапи пломбування каріозних порожнин I та V класів

композиційними матеріалами хімічного твердіння. 20. Назвіть основні етапи пломбування каріозних порожнин I та V класів

композиційними матеріалами світлового твердіння. 21. Техніка пломбування каріозних порожнин I та V класів компомером.

В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань. 1. Смола Бовена це:

А. Бісфенолгліциділметакрилат. Б. Монометилефіра гідрохінон. В. Барієве скло. Р. Камфорохінон. Д. Перекис бензоїла. 2. Механічна міцність композиційного матеріалу визначається: А. Органічной матрицею. Б. Неорганічним наповнювачем. В. Інгібітором полімеризації. Р. Каталізатором. Д. Барвниками і пігментами.

177

3. В композиційному матеріалі розмір частинок наповнювача знаходиться в межах 0,04-0,4 мк. До якої групи композиційних матеріалів він відноситься? А. Макрофільні. Б. Мікрофільні. В. Гібридні.

4. Під час пломбування каріозної порожнини I класу в зубі 26 стоматологом була використана багатокомпонентна адгезивна система. Техніка застосування цієї системи - трьохетапна (протравлення, нанесення праймера, нанесення адгезива). До якого покоління адгезивних систем вона належить? А. I. Б. II. В. III. Р. IY. Д. У.

5. У дитини 14 років для пломбування каріозної порожнини I класу в зубі 36 стоматологом був вибраний композиційний матеріал який характеризується механічною міцністю, хімічною стійкістю, мінімальною усадкою. Розмір частинок наповнювача знаходиться в межах 0,04-100 мк. До якого класу композиційних матеріалів він відноситься? А. Макрофільні. Б. Мікрофільні. В. Гібридні.

6. Компомери - це пломбувальний матеріал, який об'єднує в собі якості композитів і цементів. Про які саме цементи йде мова? А. Силікатний цемент. Б. Силікофосфатний цемент. В. Склойономерний цемент. Г. Цемент на основі фенолята. Д. Полікарбоксилатний цемент.

7. Під час роботи з матеріалами світлового твердіння слід враховувати рекомендації, дотримання яких сприяє зменшенню усадки під час полімеризації матеріалу. Однією з таких рекомендацій є застосування адекватного джерела світла полімеризації з довжиною хвилі:

А.450-500 нм. Б. 10-50 нм. В. 100-200 нм. Г. 50-100 нм. Д. 200-300 нм.

178

8. Стоматологом для пломбування каріозної порожнини вибраний макрофільний композиційний матеріал. Який критерій покладений в основу класифікації матеріалів, що дає підставу віднести його саме до цієї групи?

А.Клінічне призначення. Б. Наповненість матеріалу. В. Розмір частинок наповнювача. Г. Спосіб полімеризації.

9. Для пломбування каріозної порожнини в зубі 25 стоматологом був вибраний композиційний матеріал світлового твердіння. Яка оптимальна товщина кожного шару матеріалу для внесення в каріозну порожнину?

А. 0,5-1 мм Б. 1,5-2 мм В. 3-4 мм

Г. 5-6 мм Д. 7-8 мм.

10. У дитини 15 років для пломбування каріозної порожнини I класу в зубі 26 стоматологом був вибраний композиційний матеріал, розмір частинок наповнювача якого знаходиться в межах 0,04-100 мк. До якого класу композиційних матеріалів він відноситься? А. Макрофільні. Б. Мікрофільні. В. Гібридні.

Відповіді: № Відповідь № Відповідь 1 А 6 В 2 Б 7 А 3 Б 8 В 4 Г 9 Б 5 В 10 В 4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента.

4.1. Перелік навчальних практичних завдань. 1. Оволодіти технікою пломбування на фантомі каріозних порожнин I і V класів в постійних зубах композиційним матеріалом хімічного твердіння. 2. Оволодіти технікою пломбування на фантомі каріозних порожнин I і V класів в постійних зубах композиційним матеріалом світлового твердіння на фантомі. 3. Оволодіти технікою пломбування на фантомі каріозних порожнин I і V класів в тимчасових зубах компомером.

179

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навиками та професійними вміннями.

Алгоритм пломбування каріозних порожнин І,V класів тимчасових зубів компомерними матеріалами


виконання 1 Підібрати відтінок пломбувального

матеріалу за допомогою шкали при денному освітленні. Поверхня зуба і шкала повинні бути зволоженими

Колір зуба співпадає з підібраним відтінком шкали. Пробна порція матеріалу, що нанесена на поверхню зуба і полімери- зована, співпадає з кольором зуба





4 Висушити каріозну порожнину протягом 10-20с


5 При пломбуванні каріозних порожнин V класів ввести ретракційну нитку до зубоясенної борозни за допомогою гладилки

Приясенна стінка каріозної порожнини відокремлена від ясен і є повністю доступною для візуального огляду

6 Змішати компоненти самопротравлювальної адгезивної системи (для двохкомпонентних систем УІ покоління). Нанести адгезив (для УІ покоління - 1 шар, для УІІ - 3 шари) на дно та стінки каріозної порожнини за допомогою аплікатора і втирати його впродовж 20-30 с. Рівномірно розподілити адгезив струменем повітря протягом декількох секунд. Полімеризувати адгезивну систему впродовж 10-20с

Дотримання часу обробки і полімерізації самопротравлюючої адгезивної системи згідно з інструкцією.

Стінки і дно каріозної порожнини блискучі, рівномірно вкриті тонким шаром адгезивної системи

7 Послідовно порціями внести компомерний матеріал гладилкою до каріозної порожнини. Товщина кожного шару не повинна перевищувати 2-4 мм (відповідно до інструкції). Ретельно конденсувати кожну порцію матеріалу за допомогою штопфера. Полімеризувати кожну

Компомерний матеріал рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

180

порцію протягом 40 с. Розпочинати полімеризацію необхідно з боку тієї стінки каріозної порожнини, до якої повинна прикріпитися дана порція матеріалу

8 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування) пломби за допомогою карборундових головок і гнучких абразивних дисків одразу після полімерізації останньої порції компомерного матеріалу

Пломба відтворює анатомічну форму зуба (жувальної, апроксимальної чи вестибулярної поверхні у пришийковій ділянці), має гладку поверхню і не порушує оклюзійні контакти

9 Провести остаточне полірування пломби алмазними головками, гнучкими абразивними дисками, гумовими головками з мілкоабразивною полірувальною пастою

Пломба має гладку блискучу поверхню

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення часу обробки і полімерізації самопротравлюючих адгезивних систем, а також часу полімерізації компомерного матеріалу. В різних адгезивних системах і компомерних матеріалах вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією


„Пломбування каріозних порожнин І та V класів композиційними матеріалами хімічного твердіння ”


1 Провести професійне чищення всіх поверхонь зуба, що пломбують, і розташованих поряд зубів за допомогою флосів, торцевих щіток і паст, що не містять олії та фтору

Поверхні зуба не зафарбовуються індикаторами зубного нальоту

2 Підібрати відтінок пломбувального матеріалу за допомогою шкали при денному освітленні

Колір зуба співпадає з підібраним відтінком шкали





181



6 При гострому глибокому карієсі у сформованих постійних зубах і при гострому середньому та глибо-кому карієсі в зубах із несформованими коренями нанести лікувальну прокладку з саліцилатного цементу з гідроксидом кальцію, що твердне, на дно каріозної порожнини точково в проекції рогів пульпи за допомогою спеціального зонду

Лікувальна прокладка щільна, визначається тільки в проекції рогів пульпи

7 Перед пломбуванням каріозної порожнини композиційним матеріалом хімічного твердіння накласти ізолюючу прокладку з ЦФ, або СІЦ, або Zn ПКЦ

Ізолююча прокладка щільна, рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево- дентинного з'єднання

8 Протравити емаль за допомогою гелю, що містить 37% ортофосфорну кислоту, протягом 15-30 с

Травильний гель нанесено тільки на емаль. Дотримання часу протравлювання емалі

9 Промити каріозну порожнину водою впродовж 30-60 с для видалення травильного гелю

Дотримання часу змивання травильного гелю. Каріозна порожнина не містить залишків травильного гелю

10 Замінити ватні чи котонові валики на сухі


11 Висушити каріозну порожнину Каріозна порожнина суха. Поверхня правильно протравленої емалі набула крейдоподібного матового вигляду

12 При пломбуванні каріозних порожнин У класів ввести ретракційну нитку до зубоясенної борозни за допомогою гладилки


13 Покласти на стіл паперову пластинку для замішування адгезивної системи і пломбувального матеріалу


14 Нанести на паперову пластинку 1 краплю основної та 1 краплю каталітичної рідини адгезивної системи. Змішати їх аплікатором у середньому протягом 10-15 с

Дотримання співвідношення основної та каталітичної рідини адгезивної системи (1:1)

182

15 Нанести адгезивну систему на поверхню емалі за допомогою аплікатора. Рівномірно розподілити її струменем повітря протягом 10-20 с

Дотримання часу обробки адгезивної системи. Поверхня емалі блискуча, рівномірно вкрита тонким шаром адгезивної системи

16 Нанести на паперову пластинку 1 частину основної та 1 частину каталітичної пасти композиційного матеріалу за допомогою протилежних кінців пластмасового шпателя

Дотримання оптимального співвідношення основної та каталітичної паст композиційного матеріалу (1 : 1)

17 Замішати композиційний матеріал пластмасовим шпателем протягом 20-45 с (згідно інструкції)

Дотримання часу замішування. Пломбувальна маса однорідна

18 Внести пломбувальну масу гладилкою до каріозної порожнини однією чи двома порціями. Ретельно конденсувати її штопфером. Моделювання пломби не повинно перевищувати 1,5-2 хв

Дотримання робочого часу для композиційних матеріалів хімічного тверднення (у середньому складає 2-3 хв). Пломбувальна маса рівномірно виповнює всю каріозну по-рожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

19 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу.

Здійснити попередню обробку (зішліфовування ) пломби за допомогою алмазних або карборундових головок, гнучких абразивних дисків і штрипсів після остаточного затверднення пломбувального матеріалу (у середньому через 4-5 хвилин)

Зішліфовування пломби розпочато через 4-5 хв. Пломба не порушує оклюзійні контакти (спостерігаються рівномірні точкові контакти на запломбованому і розташованих поряд зубах). Пломба відтворює анатомічну форму зуба, щільно прилягає до країв емалі.

20 Провести остаточне полірування пломби алмазними головками, гнучкими абразивними дисками, штрипсами і гумовими головками з мілкоабразивною полірувальною пастою

Пломба має гладку поверхню і природний блиск

21 Обробити за допомогою аплікатора поверхню емалі фторвмісним лаком, що твердне

Всі поверхні зуба рівномірно покриті фторвмісним лаком

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення робочого часу, часу замішування і полімерізації композиційних матеріалів хімічного твердіння. В різних матеріалах вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися,

183

тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм пломбування каріозних порожнин І,V класів

постійних зубів (несформованих і сформованих) композиційними матеріалами світлового твердіння




2 Підібрати відтінок пломбувального матеріалу за допомогою шкали при денному освітленні. Поверхня зуба і шкала повинні бути зволоженими

Колір зуба співпадає з підібраним відтінком шкали. Пробна порція матеріалу, що нанесена на поверхню зуба і полімеризована, співпадає з кольором зуба







6 За наявності гострого глибокого карієсу у сформованих постійних зубах і гострому середньому та глибокому карієсі в зубах із несформованими коренями нанести лікувальну прокладку з саліцилатного цементу з гідроксидом кальцію, що твердне, на дно каріозної порожнини точково в проекції рогів пульпи за допомогою спеціального зонду


7 Перед пломбуванням глибокої каріозної порожнини композиційним матеріалом світлового твердіння накласти ізолюючу прокладку з ЦФ, або СІЦ, або Zn ПКЦ

Ізолююча прокладка щільна, рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево-дентинного з'єднання

8 Провести тотальне протравлювання твердих тканин зуба за допомогою гелю, що містить 37% ортофосфорну кислоту. Травильний гель спочатку

Травильний гель рівномірно розподілено по поверхні емалі і дентину. Дотримання часу протравлювання

184

слід нанести на емаль, а через 15 с на дентин. Час протравлювання емалі складає 30 с, дентину - 15 с





11 Висушити каріозну порожнину. Струмінь повітря слід спрямовувати косо на емаль, щоб уникнути пересушування дентину

Каріозна порожнина суха. Пове-рхня правильно протравленої емалі набула крейдоподібного матового вигляду. Дентин має залишитися злегка зволоженим

12 У разі пломбування каріозних порожнин V класів за допомогою гладилки ввести ретракційну нитку до зубоясенної борозни


13 Послідовно нанести на поверхню дентину першу і другу порції праймеру з незначним надлишком і втирати його за допомогою аплікатора впродовж 15-30 с для проникнення вглиб тканин. Обробити праймер слабким струме-нем повітря для випаровування розчинника протягом декількох секунд. Полімеризація праймеру проводиться тільки в тому випадку, коли цього потребує інструкція

14 Нанести адгезив за допомогою аплікатора на поверхню емалі, дентину та ізолюючої прокладки. Рівномірно розподілити його слабим струменем повітря протягом 10-20 с. Полімеризувати адгезив упродовж 20-30 с. При невеликому розмірі каріозних порожнинах можна застосовувати однокомпонентні адгезивні системи V покоління. В таких випадках аплікацію адгезиву здійснюють двічі

Дотримання часу обробки і полімерізації адгезиву. Поверхня емалі і дентину блискуча, рівномірно вкрита тонким шаром адгезиву

185

15 Послідовно порціями внести гладилкою композиційний матеріал до каріозної порожнини. Товщина кожного шару не повинна перевищувати 2 мм. Ретельно конденсувати кожну, особливо першу, порцію матеріалу за допомогою штопферу. Полімеризувати кожну порцію протягом 20-40 с. Розпочинати полімеризацію необхідно з боку тієї стінки каріозної порожнини, до якої повинна прикріпитися дана порція матеріалу. При внесенні останнього шару змоделювати рельєф тих поверхонь зуба, що відновлюються

Композиційний матеріал рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

16 Здійснити постбондинг для ліквідації мікротріщин. Обробити поверхню пломби та емалі адгезивом і полімеризувати його впродовж 20-30 с

Поверхня пломби та емалі блискуча, рівномірно вкрита тонким шаром адгезиву

17 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування) пломби за допомогою алмазних або карборундових головок, гнучких абразивних дисків і штрипсів

Пломба не порушує оклюзійні контакти (спостерігаються рівномірні точкові контакти на запломбованому і розташованих поряд зубах). Пломба відтворює анатомічну форму зуба, щільно прилягає до країв емалі. У разі відновлення каріозних порожнин ІІ, ІІ і ІУ класів контактний пункт щільний - зубна нитка затримується тільки у зоні контакту і вільно просувається під яснами



19 Здійснити фінішну світлову полімеризацію. Кожну поверхню пломби полімеризують упродовж 10-20 с. Світловод розташовують перпендикулярно, максимально близько до поверхні, що полімеризують

186

Примітка. В алгоритмі наведено середні значення часу обробки і полімерізації адгезивних систем, а також полімерізації композиційних матеріалів світлового твердіння. В різних матеріалах вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття:

-інструменти основного стоматологічного набору (окрім металевого шпателя обов’язкова наявність пластмасового шпателя);

- предметні скельця, паперові пластинки для замішування матеріалу; - композиційні пломбувальні матеріали; - компомери; - фантоми; - полімеризаційний прилад; - захисні предмети для роботи з полімеризаційним приладом (захисні

окуляри, щитки, тощо).

187











Техніка пломбування каріозних порожнин II класу у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: доц Любарець С.Ф. Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ 2011

188

1.Актуальність теми: для якісного пломбування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових та постійних зубах доцільно застосовувати сучасні пломбувальні матеріали – склойономерні цементи, компомери, композиційні матеріали, амальгаму, в окремих випадках – силікофосфатні та цинкфосфатні цементи. Вибір пломбувального матеріалу залежить від віку дитини і його поведінки в стоматологічному кріслі, стадії розвитку зуба, глибини і локалізації каріозного дефекта. 2.Навчальні цілі:

- знати класифікацію стоматологічних пломбувальних матеріалів; - знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості,

показання до застосування, техніку приготування і використання композиційних матеріалів;

- знати класифікацію, склад, основні фізико-хімічні властивості, показання до застосування і техніку використання компомерних матеріалів;

- знати основні групи матеріалів для ізолюючих та лікувальних прокладок, властивості, показання до застосування;

- вміти пломбувати композиційними матеріалами на фантомах каріозні порожнини II класу в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями;

- вміти пломбувати компомерними матеріалами на фантомах каріозні порожнини II класу в тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями;

- вміти приготувати та накладати в каріозні порожнини на фантомах ізолюючі та лікувальні прокладки. 3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1.Базові знання, навики, вміння необхідні для вивчення теми. 1.Знати періоди розвитку тимчасових і постійних зубів. 2.Знати гістологічну будову твердих тканин тимчасових і постійних зубів. 3. Знати анатомічні ознаки різних груп тимчасових і постійних зубів. 4. Вміти визначати групову належність тимчасових і постійних зубів. 5.Знати фізичні властивості тіл. 6.Мати уявлення про хімічну дію світла. 7.Знати основні етапи препарування каріозних порожнин II класу в постійних зубах. 3.2. Зміст теми заняття

Для пломбування каріозних порожнин II классу в тимчасових і постійних зубах у дітей на етапі формування кореня зуба доцільно застосовувати склойономерні цементи, враховуючи їх адгезивні та протикаріозні властивості; в період стабілізації кореня, коли є умови для формування каріозної порожнини - срібну амальгаму з ізоляційною прокладкою з цинкфосфатного цемента. В цей період можливе застосування склойономерних цементів, композиційних

189

матеріалів, компомерів, силікофосфатного цемента. При пломбуванні каріозних порожнин в тимчасових зубах на стадії резорбції кореня доцільно застосовувати цинкфосфатні цементі, цинкфосфатні цементи з додаванням срібла, полікарбоксилатні цементи.

При пломбуванні каріозних порожнин II классу ( за наявності поруч розташованного зуба) особлива увага приділяється відновленню контактного пункта.

Контактний пункт - це зона контакту поряд розташованих зубів. Контактні пункти бувають площинними і точковими. В тимчасових зубах контактний пункт є площинним і розташований нижче екватора. В постійних молярах і премолярах точковий контактний пункт розташовується в ділянці екватора. Контактний пункт виконує важливу функцію при жуванні, розподілі жувального навантаження, оберігає ясенний сосочок від травмування під час жування. Правильно сформована контактна поверхня зуба повинна мати форму близьку до сферичної. Зона контакту між зубами повинна відтворюватись в ділянці екватора чи трохи вище – як в інтактних зубах.

Відновлення контактного пункту вимагає обов’язкового використання додаткових аксесуарів, таких, як:

- матриці та матрицеутримувачі; - засоби для ретракції ясен.

Матриці розрізняють за типом матеріалу, з якого вони виготовлені (металеві, пластикові, комбіновані), за конфігурацією (плоскі, контурні), за призначенням (сепараційні, захисні, контуруючі).

При роботі з склойономерними цементами, композитами хімічного твердіння, амальгамою використовуються металеві матриці. Вони є більш тонкими і твердими, що полегшує їх введення до міжзубного проміжку. Плоскі металеві матриці можуть випускатися у вигляді смужок завтовшки 0,03-0,06 мм або в рулоні у вигляді металевої стрічки. Контурні металеві матриці випускаються двох видів – товщиною 35 і 50 мкм. Відновлення контактного пункту є більш якісним при використанні матриць завтовшки 35 мкм. При роботі з композиційними матеріалами світлового твердіння застосовують пластикові (світлопровідні) матриці. Контурні матриці більш подібні до анатомічної будови зуба, ніж плоскі. Вони мають опуклу форму, з кривизною, близькою до кривизни зуба, що підлягає реставрації. Секційні матриці призначені для окремих груп зубів і виготовлені з урахуванням їх анатомічних особливостей. Вони використовуються при реставрації каріозних порожнин II класу за Блеком. Існує 5 форм матриць різного розміру: малі, маліз виступом, великі, великі з виступом, середні з виступом. Матриці з виступом застосовуються в тих випадках, коли ясенна стінка каріозної порожнини II класу розташована нижче рівня ясен.

Встановлення матриць може бути як самостійним, так і з використанням матричних систем.

Матричні системи – це матрицеутримувачі, які випускаються з відповідними матрицями:

1.Універсальний матрицеутримувач Tofflemire з матричними полосками. 2. Матрицеутримувач Ivory з перфорованими матрицями.

190

3. Секційна матрична система (ЗМ ESPE, Pallodent Dentsply, пружинний фіксатор). 4. Матрицеутримувач замковий (система Hawe Super Mat).

Матриця вводиться так, щоб її край був розташований в зубо-ясенній борозні. Фіксація матриці забезпечується шляхом використання спеціальних матрицеутримувачів, кілець, клинців, тугих ватних кульок.

Види клинців: 1. Дерев’яні. 2. Гумові. 3. Пластикові.

Ретракційні нитки використовуються з метою: - захиста крайової частини ясен від механічної травми; - зупинки кровотечі; - захисту робочого поля від ясенної рідини; - зменшення об’єму крайової частини ясен і створення доступу до

під’ясенної стінки зуба. Матриця повинна охоплювати шийку зуба і бокові стінки каріозної

порожнини та щільно прилягати до контактної поверхні сусіднього зуба. У подальшому під час пломбування та конденсування матеріалу в порожнині матриця дещо розтягується і щільніше прилягає до сусіднього зуба, що дозволяє відновити контактний пункт. Для надійного відновлення контактного пункту проводять розклинювання пломбованого зуба в межах його фізіологічної рухливості. Для цього в міжзубні проміжки з деяким зусиллям уводять клинці або розсувають зуби за допомогою сепаратора. Уведені в міжзубний проміжок клинці одночасно фіксують і матрицю. У разі пломбування фотополімерними композиційними матеріалами рекомендують застосовувати світлопровідні клинці з прозорої пластмаси, які дозволяють світлу проникати в глибину міжзубного проміжку. Після формування та оброблення полірувальними смужками (штрипсами) контактного пункту клинці виймають. Якщо контактний пункт відновлений правильно, то матриця фіксується в міжзубному проміжку (за рахунок зсування зубів) і виводиться з нього з деяким зусиллям.

Дуже важливо правильно запломбувати приясенну частину каріозної порожнини. Після внесення першої порції матеріалу її ретельно конденсують до приясенної стінки. Після цього відновлюють апроксимальну поверхню, переводячи таким чином каріозну порожнину II класу в порожнину I класу. Подальшими порціями з надлишком заповнюють усю каріозну порожнину. Жувальну поверхню формують так, як і в порожнинах I класу. Досить важко досягти надійного приєднання матеріалу до приясенної стінки у разі застосування фотокомпозитів. Це зумовлено тим, що дуже важливо провести направлену світлову полімеризацію з боку безпосередньо приясенної стінки. Для поліпшення фіксації до неї пломби використовують сандвіч техніку (застосовується переважно при пломбування каріозних порожнин в постійних зубах). Сандвіч-техніка – накладання двошарової пломби. При цьому внутрішній шар відновлюється склойономерним цементом, а поверхневий – композиційним

191

матеріалом. В більш широкому розумінні сандвіч-техніка - це комбінація двох постійних пломбувальних матеріалів різних груп: склойономерний цемент/композит; компомер/композит. Варіанти сандвіч техніки. 1. “Закритий” сандвіч – прокладка не доходить до країв каріозної порожнини і після накладання композиту не контактує із середовищем порожнини рота. 2.“Відкритий” сандвіч – прокладка перекриває яку-небудь стінку каріозної порожнини, контактуючи після накладання композиту із середовищем порожнини рота. Ця методика найбільш часто застосовується при пломбуванні каріозних порожнин II класу, особливо при під’ясенному розташуванні порожнини і неможливості її повноцінного висушування за рахунок проникнення в порожнину ясенної рідини. Контактний пункт при цьому повинен бути виповнений із композиційного матеріалу. 3.3. Список рекомендованої літератури:

Основна: 5. Хоменко Л.А. и соавт. Терапевтическая стоматология детского возраста,

Киев, Книга плюс, 2007.- 815с. 6. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в

стоматологии, Киев, Книга плюс, 2003.-144с. 7. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., Политун А.М., Сидельникова Л.Ф.,

Несин А.Ф. Терапевтическая стоматология. Фантомный курс (1 том).- К.: Здоров’я, 2001.- 392с.

8. Додаткова: 6. Борисенко А.В. Композиционные пломбировочные и облицовочные

материалы в стоматологии, Киев, Книга плюс, 1998. – 168с. 7. Боровский Б.В. и др. Терапевтическая стоматология, М., Медицина, 1998.-

736с. 8. Леманн К.М., Хэльвиг Э. Основы терапевтической и ортопедической

стоматологии: (под ред Абакарова С.И., Макеева В.Ф., пер. с нем.), 1999.- 262с.

9. Николишин А.К. Восстановление (реставрация) и пломбирование зубов современными материалами и технологиями, Полтава, 2001.- 176с.

10. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология, С-Пб., 2001.- 390с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з літературою по темі заняття:

Учбове завдання Вказівки до завдання Примітка 1.Вивчити алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy

Виписати алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy

192

композиційним матеріалом хімічного твердіння.

композиційним матеріалом хімічного твердіння.

2.Вивчити алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy композиційним матеріалом світлового твердіння.

Виписати алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy композиційним матеріалом світлового твердіння.

3. Вивчити алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy компомером.

Вивчити алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy компомером.

3.5. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі роботи під час підготовки до заняття.

А. Теоретичні питання для самоконтролю. 1. Які пломбувальні матеріали доцільно застосовувати для пломбування каріозної порожнини II класу в тимчасових зубах на різних стадіях розвитку кореня зуба? 2. Які пломбувальні матеріали доцільно застосовувати для пломбування каріозної порожнини II класу в постійних зубах на етапі несформованого кореня? 3. Що таке контактний пункт? Які види контактних пунктів Ви знаєте? 4. Які допоміжні засоби використовуються з метою відновлення контактного пункту при пломбуванні каріозних порожни II класу? 5. Опишіть алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy композиційним матеріалом хімічного твердіння. 6. Опишіть алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy композиційним матеріалом світлового твердіння. 7. Опишіть алгоритм пломбування каріозної порожнини II класy компомером. В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань. 1. Які з нижчевказаних допоміжних засобів доцільно застосовувати для відновлення контактного пункту при пломбуванні каріозної порожнини II класу по Блеку при застосуванні композиту світлового твердіння? А. Стоматологічний штопфер. Б. Стоматологічна гладилка.

193

В. Металева матриця. Г. Штрипси. Д. Прозора матриця і прозорі клинці.

2. У дитини 15 років під час пломбування каріозної порожнини II класу по Блеку в зубі 26 композитом світлового твердіння виникли ускладнення, пов’язані з кровоточивістю ясен. Які допоміжні засоби слід застосувати для ізоляції каріозної порожнини від потрапляння в неї крові? А. Прозорі матриці. Б. Металеві матриці. В. Штрипси. Г. Ретракційні нитки. Д. Клинки.

3. Під час пломбування каріозної порожнини II класу в зубі 35 стоматологом була використана багатокомпонентна адгезивна система. Техніка застосування цієї системи - трьохетапна (протравлення, нанесення праймера, нанесення адгезива). До якого покоління адгезивних систем вона належить? А. I. Б. II. В. III. Г. IY. Д. У. 4. У дитини 14 років для пломбування каріозної порожнини II класу в зубі був вибраний композиційний матеріал світлового твердіння. Як адгезивна система використана система, що передбачає двохетапну техніку застосування (протравлення і нанесення однокомпонентного адгезива). До якого покоління адгезивних систем вона відноситься? А. I. Б. II. В. III. Г. IY. Д. У. 5. У дівчинки 16 років при пломбуванні каріозної порожнини II класу в зубі 34 композиційним матеріалом світлового твердіння була використана самопротравлююча багатокомпонентна адгезивна система. До якого покоління адгезивних систем вона відноситься? А. I. Б. II. В. III. Г. IY. Д. YI.

194

6. У хлопчика 15 років при пломбуванні каріозної порожнини II класу в зубі 24 композиційним матеріалом світлового твердіння була використана однокомпонентна адгезивна система, для якої етапи протравлювання, нанесення праймера і адгезива об’єднані в одну процедуру. До якого покоління адгезивних систем вона відноситься? А. I. Б. II. В. III. Г. IY. Д. YII.

7. У дитини 16 років під час пломбування каріозної порожнини II класу по Блеку в зубі 26 композиційним матеріалом світлового твердіння більша частина обсягу каріозної порожнини була заповнена склойономерним цементом, композит був нашарований на його поверхню, повністю закриваючи цемент. Який метод сандвіч техніки використаний в даному випадку? А. Закритий метод сандвіч-техніки. Б. Відкритий метод сандвіч-техніки. 8. Перед пломбуванням каріозної порожнини II класу в зубі 36

композиційним матеріалом хімічного твердіння було проведене протравлювання емалі. Для кислотного протравлювання емалі використовують:

А. 37% розчин ортофосфорної кислоти; Б. 0,1% розчин ортофосфорної кислоти; В. 5% розчин соляної кислоти Г. 1% розчин сірчаної кислоти; Д. 7% розчин ортофосфорної кислоти.

9. У дитини 17 років під час пломбування каріозної порожнини II класу по Блеку в зубі 36 композиційним матеріалом світлового твердіння приясенна глибока частина заповнена склойономерним цементом. Подальший об’єм порожнини пошарово заповнений композиційним матеріалом світлового твердіння (композит частково, лише з боку жувальної поверхні, закриває склойономерний цемент). Який метод сандвіч техніки використаний в даному випадку?

А. Закритий метод сандвіч техніки. Б. Відкритий метод сандвіч техніки. 10. Перед пломбування каріозної порожнини II класу в зубі 36

композиційним матеріалом хімічного твердіння було проведене протравлювання емалі з наступним внесенням композиційного матеріалу в каріозну порожнину. Який етап, перед пломбуванням каріозної порожнини композиційними матеріалами хімічного твердіння, лікар не виконав?

195

А. Нанесення адгезивної системи. Б. Повторне протравлювання емалі. В. Постбондінг. Г. Флюоризація. Д. Обробка країв каріознох порожнини Відповіді: № Відповідь № Відповідь 1 Д 6 Д 2 Г 7 А 3 Г 8 А 4 Д 9 Б 5 Д 10 А

4. Матеріали для аудиторної роботи студента.

a. Перелік навчальних практичних завдань.

1. Оволодіти технікою пломбування на фантомі каріозної порожнини II класу в постійному зубі композиційним матеріалом хімічного твердіння. 2. Оволодіти технікою пломбування на фантомі каріозної порожнини II класу в постійному зубі композиційним матеріалом світлового твердіння. 3.Оволодіти технікою пломбування на фантомі каріозної порожнини II класу в тимчасовому зубі компомером. b. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навиками

та професійними вміннями

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції „Пломбування каріозної порожнини ІІ класу композиційним матеріалом

хімічного твердіння ” № Послідовність дій Критерії контролю правильного

виконання 1 Провести професійне чищення всіх

поверхонь зуба, що пломбують, і розташованих поряд зубів за допомогою флосів, торцевих щіток і паст, що не містять олії та фтору


196

2 Підібрати відтінок пломбувального матеріалу за допомогою шкали при денному освітленні

Колір зуба співпадає з підібраним відтінком шкали







6 При гострому глибокому карієсі у сформованих постійних зубах і при гострому середньому та глибокому карієсі в зубах із несформованими коренями нанести лікувальну прокладку з саліцилатного цементу з гідроксидом кальцію, що твердне, на дно каріозної порожнини точково в проекції рогів пульпи за допомогою спеціального зонду


7 Перед пломбуванням каріозної порожнини композиційним матеріалом хімічного твердіння накласти ізолюючу прокладку з ЦФ, або СІЦ, або Zn ПКЦ

Ізолююча прокладка щільна, рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево- дентинного з'єднання

8 Протравити емаль за допомогою гелю, що містить 37% ортофосфорну кислоту, протягом 15-30 с

Травильний гель нанесено тільки на емаль. Дотримання часу протравлювання емалі





11 Висушити каріозну порожнину Каріозна порожнина суха. Поверхня правильно протравленої емалі набула крейдоподібного матового вигляду


Приясенна стінка каріозної порож-нини відокремлена від ясен і є повністю доступною для візуально-го огляду

197

13 При пломбуванні каріозних порожнин ІІ, ІІІ і ІУ класів ввести і зафіксувати матрицю у міжзубному проміжку за допомогою матрицеутримувача і дерев'яного клину. Один край матриці розташовано під яснами, а інший - на рівні оклюзійної поверхні чи ріжучого краю. Матриця знаходиться у щільному контакті з апроксимальною поверхнею сусіднього зуба


14 Покласти на стіл паперову пластинку для замішування адгезивної системи і пломбувального матеріалу


15 Нанести на паперову пластинку 1 краплю основної та 1 краплю каталітичної рідини адгезивної системи. Змішати їх аплікатором у середньому протягом 10-15 с

Дотримання співвідношення основної та каталітичної рідини адгезивної системи (1:1)

16 Нанести адгезивну систему на поверхню емалі за допомогою аплікатора. Рівномірно розподілити її струменем повітря протягом 10-20 с

Дотримання часу обробки адгезивної системи. Поверхня емалі блискуча, рівномірно вкрита тонким шаром адгезивної системи

17 Нанести на паперову пластинку 1 частину основної та 1 частину каталітичної пасти композиційного матеріалу за допомогою протилежних кінців пластмасового шпателя

Дотримання оптимального співвідношення основної та каталітичної паст композиційного матеріалу (1 : 1)

18 Замішати композиційний матеріал пластмасовим шпателем протягом 20-45 с (згідно інструкції)

Дотримання часу замішування. Пломбувальна маса однорідна

19 Внести пломбувальну масу гладилкою до каріозної порожнини однією чи двома порціями. Ретельно конденсувати її штопфером. Моделювання пломби не повинно перевищувати 1,5-2 хв

Дотримання робочого часу для композиційних матеріалів хімічного тверднення (у середньому складає 2-3 хв). Пломбувальна маса рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

198

20 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування ) пломби за допомогою алмазних або карборундових головок, гнучких абразивних дисків і штрипсів після остаточного затверднення пломбувального матеріалу (у середньому через 4-5 хвилин)

Зішліфовування пломби розпочато через 4-5 хв. Пломба не порушує оклюзійні контакти (спостерігаються рівномірні точкові контакти на запломбованому і розташованих поряд зубах). Пломба відтворює анатомічну форму зуба, щільно прилягає до країв емалі. При відновленні каріозних порожнин ІІ, ІІ і ІУ класів контактний пункт щільний - зубна нитка затримується тільки у зоні контакту і вільно просувається під яснами



22 Обробити за допомогою аплікатора поверхню емалі фторвмісним лаком, що твердне

Всі поверхні зуба рівномірно покриті фторвмісним лаком

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення робочого часу, часу замішування і полімерізації композиційних матеріалів хімічного твердіння. В різних матеріалах вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

Алгоритм пломбування каріозних порожнин ІІ класу постійних

зубів (несформованих і сформованих) композиційними матеріалами світлового твердіння




2 Підібрати відтінок пломбувального матеріалу за допомогою шкали при денному освітленні. Поверхня зуба і шкала повинні бути зволоженими

Колір зуба співпадає з підібраним відтінком шкали. Пробна порція матеріалу, що нанесена на поверхню зуба і полімеризована, співпадає з кольором зуба

199







6 За наявності гострого глибокого карієсу у сформованих постійних зубах і гострому середньому та глибокому карієсі в зубах із несформованими коренями нанести лікувальну прокладку з саліцилатного цементу з гідроксидом кальцію, що твердне, на дно каріозної порожнини точково в проекції рогів пульпи за допомогою спеціального зонду


7 Перед пломбуванням глибокої каріозної порожнини композиційним матеріалом світлового твердіння накласти ізолюючу прокладку з ЦФ, або СІЦ, або Zn ПКЦ

Ізолююча прокладка щільна, рівномірно покриває дно та стінки каріозної порожнини до емалево-дентинного з'єднання

8 Провести тотальне протравлювання твердих тканин зуба за допомогою гелю, що містить 37% ортофосфорну кислоту. Травильний гель спочатку слід нанести на емаль, а через 15 с на дентин. Час протравлювання емалі складає 30 с, дентину - 15 с

Травильний гель рівномірно розподілено по поверхні емалі і дентину. Дотримання часу протравлювання





11 Висушити каріозну порожнину. Струмінь повітря слід спрямовувати косо на емаль, щоб уникнути пересушування дентину

Каріозна порожнина суха. Поверхня правильно протравленої емалі набула крейдоподібного матового вигляду. Дентин має залишитися злегка зволоженим



200

13 Під час пломбування каріозних порожнин ІІ, ІІІ і ІУ класів ввести і зафіксувати прозору світлопровідну матрицю у міжзубному проміжку за допомогою матрицеутримувача і світлопровідного клину. Один край матриці розташувати під яснами, а інший - на рівні оклюзійної поверхні чи ріжучого краю. Матриця повинна знаходитися у щільному контакті з апроксимальною поверхнею сусіднього зуба


14 Послідовно нанести на поверхню дентину першу і другу порції праймеру з незначним надлишком і втирати його за допомогою аплікатора впродовж 15-30 с для проникнення вглиб тканин. Обробити праймер слабким струменем повітря для випаровування розчинника протягом декількох секунд. Полімеризація праймеру проводиться тільки в тому випадку, коли цього потребує інструкція

15 Нанести адгезив за допомогою аплікатора на поверхню емалі, дентину та ізолюючої прокладки. Рівномірно розподілити його слабим струменем повітря протягом 10-20 с. Полімеризувати адгезив упродовж 20-30 с. При невеликому розмірі каріозних порожнинах можна застосовувати однокомпонентні адгезивні системи V покоління. В таких випадках аплікацію адгезиву здійснюють двічі

Дотримання часу обробки і полімерізації адгезиву. Поверхня емалі і дентину блискуча, рівномірно вкрита тонким шаром адгезиву

16 Послідовно порціями внести гладилкою композиційний матеріал до каріозної порожнини. Товщина кожного шару не повинна перевищувати 2 мм. Ретельно конденсувати кожну, особливо першу, порцію матеріалу за допомогою штопферу. Полімеризувати кожну порцію протягом 20-40 с. Розпочинати полімеризацію необхідно з боку тієї

Композиційний матеріал рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

201

стінки каріозної порожнини, до якої повинна прикріпитися дана порція матеріалу. При внесенні останнього шару змоделювати рельєф тих поверхонь зуба, що відновлюються

17 Здійснити постбондинг для ліквідації мікротріщин. Обробити поверхню пломби та емалі адгезивом і полімеризувати його впродовж 20-30 с

Поверхня пломби та емалі блискуча, рівномірно вкрита тонким шаром адгезиву

18 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування) пломби за допомогою алмазних або карборундових головок, гнучких абразивних дисків і штрипсів

Пломба не порушує оклюзійні контакти (спостерігаються рівномірні точкові контакти на запломбованому і розташованих поряд зубах). Пломба відтворює анатомічну форму зуба, щільно прилягає до країв емалі. У разі відновлення каріозних порожнин ІІ, ІІ і ІУ класів контактний пункт щільний - зубна нитка затримується тільки у зоні контакту і вільно просувається під яснами



20 Здійснити фінішну світлову полімеризацію. Кожну поверхню пломби полімеризують упродовж 10-20 с. Світловод розташовують перпендикулярно, максимально близько до поверхні, що полімеризують

Примітка. В алгоритмі наведено середні значення часу обробки і полімерізації адгезивних систем, а також полімерізації композиційних матеріалів світлового твердіння. В різних матеріалах вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією

202

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції „Пломбування каріозної порожнини ІІ класу компопером ”


виконання 1 Підібрати відтінок пломбувального

матеріалу за допомогою шкали при денному освітленні. Поверхня зуба і шкала повинні бути зволоженими

Колір зуба співпадає з підібраним відтінком шкали. Пробна порція матеріалу, що нанесена на поверхню зуба і полімери- зована, співпадає з кольором зуба





4 Висушити каріозну порожнину протягом 10-20с




6 Ввести і зафіксувати матрицю у міжзубному проміжку за допомогою дерев'яного клину. Один край матриці розташувати під яснами, а інший - на рівні ріжучого краю або оклюзійної поверхні


7 Змішати компоненти самопротравлювальної адгезивної системи (для двохкомпонентних систем УІ покоління). Нанести адгезив (для УІ покоління - 1 шар, для УІІ - 3 шари) на дно та стінки каріозної порожнини за допомогою аплікатора і втирати його впродовж 20-30 с. Рівномірно розподілити адгезив струменем повітря протягом декількох секунд. Полімеризувати адгезивну систему впродовж 10-20с

Дотримання часу обробки і полімерізації самопротравлюючої адгезивної системи згідно з інструкцією.

Стінки і дно каріозної порожнини блискучі, рівномірно вкриті тонким шаром адгезивної системи

8 Послідовно порціями внести компомерний матеріал гладилкою до каріозної порожнини. Товщина кожного шару не повинна перевищувати 2-4 мм (відповідно до інструкції). Ретельно конденсувати

Компомерний матеріал рівномірно виповнює всю каріозну порожнину з незначним надлишком і щільно прилягає до країв емалі

203

кожну порцію матеріалу за допомогою штопфера. Полімеризувати кожну порцію протягом 40 с. Розпочинати полімеризацію необхідно з боку тієї стінки каріозної порожнини, до якої повинна прикріпитися дана порція матеріалу

9 Провести перевірку оклюзії за допомогою артикуляційного паперу. Здійснити попередню обробку (зішліфовування) пломби за допомогою карборундових головок і гнучких абразивних дисків одразу після полімерізації останньої порції компомерного матеріалу

Пломба відтворює анатомічну форму зуба (жувальної, апроксимальної чи вестибулярної поверхні у пришийковій ділянці), має гладку поверхню і не порушує оклюзійні контакти

10 Провести остаточне полірування пломби алмазними головками, гнучкими абразивними дисками, гумовими головками з мілкоабразивною полірувальною пастою

Пломба має гладку блискучу поверхню

Примітка . В алгоритмі наведено середні значення часу обробки і полімерізації самопротравлюючих адгезивних систем, а також часу полімерізації компомерного матеріалу. В різних адгезивних системах і компомерних матеріалах вищезазначені показники можуть дещо відрізнятися, тому перед їх застосуванням завжди необхідно ознайомитися з інструкцією


основному етапі практичного заняття: -інструменти основного стоматологічного набору (окрім металевого

шпателя обов’язкова наявність пластмасового шпателя); - предметні скельця, паперові пластинки для замішування матеріалу; - допоміжні засоби для відновлення контактного пункту (матриці, клинці,

тощо); - композиційні пломбувальні матеріали; - компомери; - фантоми; - полімеризаційний прилад; - захисні предмети для роботи з полімеризаційним приладом (захисні

окуляри, щитки, тощо).

204











Техніка пломбування каріозних порожнин III і IV класів у тимчасових та постійних зубах у дітей із застосуванням різних пломбувальних матеріалів

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Мозгова О.М. Рецензент: доц. Любарець С.Ф.

КИЇВ 2011

205

1. Актуальність теми: Ефективність лікування карієсу та його ускладнень у тимчасових і

постійних зубах у дітей значною мірою залежить від якості та адекватного вибору стоматологічних пломбувальних матеріалів. В свою чергу, правильний вибір можливий тільки за умови знання складу, властивостей і показань до застосування пломбувальних матеріалів. На сьогоднішній день в дитячій терапевтичній стоматології для пломбування каріозних порожнин широко застосовуються склоіномерні цементи та композіційни пломбувальні матеріали хімічного та світлового твердіння. Для правильного застосування пломбувальних матеріалів необхідно знати особливості застосування цих матеріалів в залежності від стадії розвитку кореня тимчасових і постійних зубів у дітей.

2. Навчальні цілі: 1. Знати показання для застосування композитів, склоіномерних цементів, компомерів. 2. Вміти пломбувати на фантомах каріозні порожнини III, IV класів по Блеку в тимчасових та постійних зубах з несформованим коренем композіційними матеріалами світлового та хімічного твердіння. 3. Оволодіти технікою пломбування склойономерними цементами на фантомах каріозних порожнин III, IV класів у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями. 4. Демонструвати на фантомах виконання стоматологічних маніпуляцій: пломбування каріозних порожнин III, IV класів з урахуванням пломбу вального матеріалу в тимчасових та постійних зубах.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1. Базові знання, навики, вміння, необхідні для вивчення теми заняття



1. Нормальна анатомія Знати будову тимчасових і постійних зубів у дітей на різних етапах розвитку.

2. Терапевтична стоматологія

Знати класифікацію каріозних порожнин по Блеку. Знати етапи препарування каріозних порожнин III і IV класів в постійних зубах.

Знати основні фізико-хімічні властивості пломбувальних матеріалів ( СІЦ, композитів/ компомерів). Знати інструменти для приготування, внесення в каріозну порожнину пломбувального матеріалу, допоміжні засоби для пломбування каріозних порожнин та відновлення контактного пункту. Знати інструменти і матеріали для остаточної обробки пломб.

206

3.2. Зміст теми

Особливості пломбування каріозних порожнин III, IV класів.

При пломбуванні каріозних порожнин III, IY класів в постійних зубах виникає необхідність відновлення контактного пункту. Відсутню стінку

створюють за допомогою матриць різної конструкції. Їх вводять між зубами і фіксують матрицетримачами, кульками з вати, клинцями, спеціальними

кільцями, тощо. Матриця повинна щільно охоплювати шийку зуба і бокові стінки каріозної порожнини та щільно прилягати до контактної поверхні

сусіднього зуба. У разі пломбування постійних зубів для надійнішого відновлення контактного пункту проводять розклинювання зубів в межах їх

фізіологічної рухливості. Для цього в міжзубні проміжки з деякими зусиллями вводять клинці. У ведені в міжзубний проміжок клинці одночасно фіксують

матрицю. У разі пломбування фото композитами рекомендують застосовувати світлопроводі клинці. Після формування та оброблення полірувальними

смужками (штрипси) контактного пункту, клинці виймають. Якщо контактний пункт відновлений правильно, то матриця фіксується в міжзубному проміжку (за рахунок зсування зубів) і виводиться з нього з деякими зусиллями. Техніка

пломбування каріозних порожнин компомерами.

1. Професійна гігієна усіх поверхонь зуба, які пломбують, і зубів, розташованих поруч (видалення зубного нальоту за допомогою фіксованих в мікромоторі або кутовому наконечнику щіточок, гумових чашечок, абразивних паст, призначених для професійної гігієни). 2. Вибір відтінків пломбувального матеріалу здійснюється за допомогою колірної шкали "Vita". При цьому поверхні як зуба, так і шкали мають бути зволожені, підбір кольору слід проводити при денному (природному) освітленні. 3. Промивання і висушування каріозної порожнини. 4. Застосування адгезивної системи. 5. Внесення компомера. Пломбувальна маса вноситься в каріозну порожнину за допомогою гладилок і штопферів, бажано з тефлоновим або титановим покриттям. Товщина шару компомера - 4-5 мм. 6. Постбондинг - нанесення емалевого адгезиву на сформовану і полімеризовану пломбу з метою ліквідації мікропросторів між пломбою і емаллю, а також можливих мікротріщин на поверхні компомера. 7. Шліфування і полірування пломби з компомера проводиться з метою надання нею остаточної форми і блиску природної емалі. Для цього застосовуються алмазні бори з тонким алмазним напиленням, карборундовые фінішні бори, для апроксимальных поверхонь використовують штрипсы і флосы. Поліровка проводиться із застосуванням специальних полірувальних голівок різної форми і полірувальних паст.

207

Матеріали, що використовують для пломбування

каріозних порожнин III, IV класів в залежності від етапу розвитку кореня зубу.


III клас

Стадія розвитку кореня зуба склоіномерні цементи, компомери

III клас

Стадія розвитку кореня зуба - склоіномерні цементи, компомери.

Стадія сформованого кореня: 1)склоіномери цементи 2) компомери 3) композиційні матеріали

Стадія сформованого кореня - композиційні матеріали (переважно світлового твердіння); компомери (при невеликих порожнинах із застосуванням зміцнених компомерів).

Стадія резорбції кореня – склоіномери, компомери.

IV клас

Стадія розвитку кореня зуба - склоіномерні цементи,

IV клас

Стадія розвитку кореня зуба – склоіномерні цементи.

Стадія сформованого кореня - компомери, композиційні пломбувальні матеріали.

Стадія сформованого кореня - композиційні матеріали (переважно світлового твердіння).

Стадія резорбції кореня – 1)склоіномерні цементи 2) компомери

Техніка пломбування каріозних порожнин композиційними матеріалами: а) хімічного затвердіння 1. Професійна гігієна усіх поверхонь зуба, який пломбують, і зубів, розташованих поруч (видалення зубного нальоту за допомогою фіксованих в мікромоторі або кутовому накінечнику щіточок, гумових чашок, паст, призначених для професійної гігієни). 2. Вибір відтінків пломбувального матеріалу (за наявності такої можливості). 3. Изоляція зуба від слини. 4. Промивання і висушування каріозної порожнини. 5. Накладення ізолюючої прокладки (при необхідності лікувальної). 6. Протравлення емалі. 8. Внесення композитного матеріалу в каріозну порожнину однією порцією. 9. Остаточна обробка пломби (після повного твердіння матеріалу). Шліфовка і поліровка пломби проводиться алмазними голівками і борами,спеціальними

208

наборами абразивних інструментів з пастами. Апроксимальні поверхні обробляють за допомогою штрипсів - металевих, пластикових або текстильних смужок з нанесеною на них абразивною речовиною. 10. Постбондинг. Нанесення на затверділу і відполіровану пломбу адгезиву або спеціальних лаків з метою заповнення мікротріщин. 11. Флюоризація ділянок емалі, прилеглих до пломби. Мета маніпуляції - підвищення мінералізації прилеглої до пломби емалі, у тому числі і демінералізованої в процесі протравлення. Для цієї мети застосовують аплікації фтормісних гелів, лаків, розчинів. При застосуванні системи постбондингу необхідності в цьому етапі немає. б) світлового твердіння 1. Професійна гігієна усіх поверхонь зуба, які пломбують, і зубів розташованих поруч (видалення зубного нальоту за допомогою фіксованих в мікромоторі або кутовому накінечнику щіточок, гумових чашечокк, абразивних паст, призначених для професійної гігієни). 2. Вибір відтінків пломбувального матеріалу. Здійснюється найчастіше за допомогою колірної шкали "Vita". При цьому поверхні як зуба, так і шкали мають бути зволожені, підбір кольору слід проводити при денному (природному) освітленні. 3. Протравлювання - 30 сек. Цей етап відсутній при використанні самопротравлюючих адгезивних систем. 4. Видалення травильного гелю (звичайною водою упродовж 45-60 сек., при цьому сила струменю води має бути помірною). 5. Висушування. 6. Застосування адгезивної системи. 7. Внесення композиту. Пломбувальна маса вноситься в каріозну порожнину за допомогою гладилок і штопферів, бажано з тефлоновим або титановим покриттям. Товщина кожного шару композиту не повинна перевищувати 1,5-2 мм. Пошарова техніка внесення композиту дозволяє досягати максимальної полімеризації і зменшення усадки. Під час засвічування композиту слід по можливості полімеризувати композит через емаль або через раніше внесені шари композиту з метою максимального "приварювання" композиту до емалі або до прилеглих шарів. Друге засвічування проводять перпендикулярно до поверхні композиту. Слід пам'ятати, що усадка матеріалу спрямована до джерела світла. Гібридні композиційні матеріали не вимагають дотримання техніки спрямованої полімеризації тому, що мають мінімальну усадку. 8. Постбондинг - нанесення емалевого адгезиву на сформовану і полімеризовану пломбу з метою ліквідації мікропростору між пломбою і емаллю, а також можливих мікротріщин на поверхні композиту. 9. Шліфування і полірування композитної пломби проводиться з метою надання нею остаточної форми і блиску природної емалі. Для цього застосовуються алмазні бори з тонким алмазним напиленням, карборундовые фінішні бори, для апроксимальных поверхонь використовують штрипси і флоси. Поліровка проводиться із застосуванням спеціальних полірувальних голівок різної форми для композитів і полірувальних паст.

209

Під час роботи з фотополімерними матеріалами слід дотримуватися наступних рекомендацій, дотримання яких сприятиме зменшенню усадки полімеризації матеріалу: - використовувати адекватне джерело світла полімеризації з довжиною хвилі 450-500 мм; - по можливості направляти джерело світла з протилежного до пломбувального матеріалу боку, проводити стартове засвічення через емаль (цей принцип званий спрямованою полімеризацією не обов'язковий для гібридних композиційних матеріалів); - дотримуватися часу полімеризації кожного шару відповідно до рекомендацій в інструкції (при цьому слід пам'ятати, що темні кольори полімеризуються довше, світлі - швидше); - джерело світла має бути максимально наближене до поверхні пломбувального матеріалу; - під час роботи з галогеновою лампою слід дотримуватися правил безпеки : працювати в захисних окулярах і із захисним екраном; - після завершення пломбування слід провести остаточне (фінішну) засвічення матеріалу. При роботі з композиційними матеріалами світлового твердіння слід знати, що відновити природний відтінок і прозорість зуба можна, якщо обов'язково використовувати опакові відтінки. Загальноприйнятим є відновлення втраченого дентину з опакових відтінків композиту. При відновленні втраченої емалі треба пам'ятати про відмінність колірних відтінків тіла, шийки і різального краю зуба. Різальний край має, як правило, світліший відтінок і велику прозорість (чи меншу непроникність) для світла, чим тіло коронки. Шийка зуба зазвичай має темніші і жовтуваті відтінки. 3.3 Список рекомендованої літератури

Основна: 1.Терапевтическая стоматология детского возраста/ Под ред.. проф.. Л.А. Хоменко.- Киев: “ Кгига плюс”, 2010 .- 803 с. 2. Данилевский М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельнікова Л.Ф.,

Несін О.Ф. Терапевтична стоматологія. Фантомний курс. Підручник. – Київ: “Здоров’я”, 2001. – 392 с.

3. Данилевський М.Ф., Грохольський А.П., Політун А.М та інш. Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс). Навчальний посібник. – Львів, 1993.

4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник / Р. В.Казакова, М. А. Лучинський, М. Н. Воляк та ін..; за ред.. Р. В. Казакової. К:Медицина, 2006. - 272 с.

Додаткова : 1. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в

стоматологии. – Киев : “ Книга плюс ”, 2003. – 144 с. 2. Гернер М.М., Нападов М.А. Стоматологические пломбировочные

материалы . – Киев : “Здоров’я”, 1985. – 128 с.

210

3. Практическая терапевтическая стоматология: Учебн. пособие / А. И. Николаев, Л.М. Цепов. - 8-е изд., доп. и перераб. – М.: МЕДпресс- информ, 2008. – 960 с.

4. Вязмятина А.В., Усевич Т.П. Материаловедение в стоматологии. – Ростов-на-Дону : “Феникс”, 2002. – 352 с.

5. Справочник по детской стоматологии/ Под редакцией А. Камерона, Д. Уидмера, . – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 288 с.

6. Терапевтическая стоматология детского возраста/ Под ред. проф. Л. А. Хоменко. – Киев: “ Книга плюс ”, 2010. – 803с.

7. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология/ Пер. с нем. Под ред. А.М.Политун и др. – Львов : “ГалДент”, 1999. – 409 с.

8. Экспресс-энциклопедия пломбировочных материалов /Под ред. А.В.Саловой, В.М. Рехачева. – С.-Пб.: “Человек”, 2005. – 144 с.9

9. Иноземцев А.А. Стоматологические цементы : Обзор // Новое в стоматологии. – 2000. – №5. – С. 46 – 62.

10. Мельник-Блащюк М., Кравчик Д., Пельс Е. Матеріали для пломбування каріозних порожнин зубів у дітей. Частина 2. Композитні, склоіономерні матеріали, компомери // Новини стоматології. – 2001. – №4. – С. 52 – 55.

3.4.Орієнтовна карта для самостійної роботи студента роботи з літературою по темі заняття Основні завдання Вказівки до завдання Відповіді Вказати матеріали для пломбування каріозних порожнин III, IV класів

Зазначити етапи розвитку зубів

Техніка пломбування каріозних порожнин III, IV класів композіційними матеріалами хімічного твердіння

Перерахувати етапи пломбування

Техніка пломбування каріозних порожнин III, IV класів композіційними матеріалами фотополімерними комопозитамих

Зазначте послідовність дій

Техніка пломбування каріозних порожнин III,IV класівріалами фотополімерними комопозитами


Техніка пломбування каріозних порожнин III, IV класів компомерами


Техніка відновлення контактного пункту

Зазначте пристосування, для відновлення контактного пунткту.


211

А. Теортетичні питання для самоконтролю.

1.Перелічіть пломбувальні матеріали для порожнин III, IV класів в тимчасових зубах на різних етапах розвитку.Техніка їх використання. 2. Перелічіть пломбувальні матеріали для порожнин III, IV класів в постійних зубах на різних етапах розвитку. Техніка їх використання. 3. В чому полягають особливості пломбування каріозних порожнин III, IV класів тимчасових та постійних зубів у дітей. 4.Перелічіть інструменти, необхідні для пригоитоування, внесення в каріозну порожнину пломбувального матеріалу, допоміжні засоби для пломбування каріозних порожнин III, IV класів у тимчасових та постійних зубах. 5. Назвіть етапи пломбування каріозної порожнин III, IV композиційним матеріалом хімічного і світлового твердення. 6. Назвіть етапи пломбування каріозної порожнини III, IV компомером. 7.Назвіть інструменти і матеріали для остаточної обробки пломб. Б. Тесові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань. 1. Які з нижчевказаних допоміжних засобів доцільно застосовувати для відновлення контактного пункту при пломбуванні каріозної порожнини II класу по Блеку із застосуванням композиту світлового твердіння? А. Стоматологічний штопфер. Б. Стоматологічна гладилка. В. Металева матриця. Г. Штрипси. Д. Прозора матриця і світлопровідні клинці. 2. Який матеріал найбільш доцільно застосувати для пломбування каріозної порожнини IУкласса по Блеку в 21 зубі у дитини 14 років? А. Композит. Б. Компомер. В. Амальгама. Г. Стеклоиономерный цемент. Д.Силікофосфатний цемент. 3.Який матеріал найбільш доцільно застосувати для пломбування каріозної порожнини Ш класу по Блеку в 22 зубі у дитини 15 років? А. Амальгама. Б. Склойономерний цемент. В. Композиційний матеріал світлового твердіння. Г. Силікатний цемент. Д. Хелатний цемент з гідроксидом кальцію. 4. У дитини 15 років під час пломбування каріозної порожнини Ш класу по Блеку в 21 зубі композитом світлового твердіння виникли ускладнення пов’язані з кровоточивістю ясен. Які допоміжні засоби слід застосувати для

212

ізоляції каріозної порожнини від потрапляння в неї крові? А. Прозорі матриці. Б. Металеві матриці. В. Штрипси. Г. Ретракційні нитки, просочені гемостатичними засобами. Д. Клинки.

5.Який матеріал найбільш доцільно застосувати дитині 4,5 років для

пломбування каріозної порожнини Ш класу по Блеку в 62 зубі? А. Амальгама. Б. Фенолятний цемент. В. Композиційний матеріал світлового твердіння. Г. Силікатний цемент. Д. Хелатний цемент з гідроксидом кальцію. 6. Після пломбування каріозної порожнини в 12 зубі композиційним матеріалом світлового твердіння пацієнт звернувся із скаргою на наявність білої смуги, розташованої між композитом і емаллю. Що могло бути причиною такого ускладнення? А. Роздування адгезивної системи сильним струменем повітря. Б. Недостатній час протравлювання. В. Відсутність постбондингу. Г. Недостатня шліфовка і поліровка пломби. Д. Недостатній час полімеризації матеріалу. 7. У дитини 14 років в 42 зубі стоматологом виявлена каріозна порожнині IУ класу по Блеку. Порожнина розташована в межах емалі. Який матеріал доцільно вибрати для пломбування каріозної порожнини? А. Амальгама. Б. Силікатний цемент. В. Силікофосфатний цемент. Г. Полікарбоксилатний цемент. Д.Рідкотекучий композиційний матеріал світлового твердіння.

8. Який матеріал найбільш доцільно застосувати хлопчику 13 років для пломбування каріозної порожнини IУкласу по Блеку в 11 зубі? А. Композит світлового твердіння. Б. Компомер. В. Амальгама. Г. Склойономерний цемент. Д.Силікофосфатний цемент.

9. Який матеріал найбільш доцільно застосувати дитині 4 років для пломбування каріозної порожнини IУкласса по Блеку в 51 зубі? А. Амальгама.

213

Б. Фенолятний цемент. В. Композиційний матеріал світлового твердіння. Г. Хелатний цемент.

10. Який матеріал найбільш доцільно застосувати дитині 12 років для пломбування каріозної порожнини Ш класу по Блеку в 22 зубі? А. Амальгама. Б. Склойономерний цемент. В. Композиційний матеріал світлового твердіння. Г. Силікатний цемент. Д. Хелатний цемент з гідроксидом кальцію.

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1 Перелік навчальних практичних завдань. 1. Вміти приготувати склоіномерний цемент для пломбування. 2.Володіти методикою відновлення зуба з використанням композиційних матаріалів хімічного твердіння. 3.Володіти методикою відновлення зуба з використанням композиійних матеріалів світлового твердіння. 4. Знати особливості пломбуання каріозних порожнин III і IV класів тимчасових та постійних зубів склоіномерними цементами, компомерами композиційними пломбувальними матеріалами. 4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями. Для пломбування каріозних порожнин III, IV тимчасових постійних зубів з несформованим коренем частіше за все використовуються склоіномерні цементи та компомери.


“Пломбування каріозних порожнин III, IV класів склойономерними цементами”.

№ Послідовність

дій Критерії контролю правильного

виконання 1. Якщо до складу матеріалу

входить кондиціонер, необхідно обробити їм каріозну порожнину за допомогою аплікатора впродовж 10-30 секунд.

Кондиціонер рівномірно розподілений по дну і стінках каріозної порожнини.

2. Промити каріозну порожнину водою впродовж 10-20 секунд.

Каріозна порожнина не містить залишків кондиціонеру.

214

3. Висушити каріозну порожнину впродовж 10-20 секунд.

Каріозна порожнина повинна залишитися злегка зволоженою.

4. Покласти на стіл паперову пластинку для замішування пломбувального матеріалу.

5. Нанести на паперову пластинку необхідну кількість крапель рідини. Флакон з рідиною слід тримати високо, щоб крапля падала вільно.

Дотримання оптимального співвідношення рідини і порошку згідно інструкції.

6. Відміряти необхідну кількість порошку мірною ложкою, яка входить в комплект матеріалу і нанести її на паперову пластинку.

Для відновних СІЦ співвідношення порошок/ рідина складає в середньому 3:1 відповідно.

7. Відміряну кількість порошку розділити на дві однакові за об'ємом частини.

8. Першу частину порошку швидко внести пластмасовим шпателем в рідину і замішувати впродовж 10-20 секунд.

Маса гомогенна.

9. До гомогенної маси додати другу частину порошку і замішувати ще впродовж 20 секунд. Загальний час замішування матеріалу складає в середньому 30-40 секунд.

Маса однорідна, блискуча, не тягнеться за шпателем.

10. Внести на гладилці пломбувальну масу в каріозну порожнину однією порцією. Ретельно конденсувати її штопфером. Моделювання пломби не повинне перевищувати 1-ої хвилини.

Пломбувальна маса рівномірно заповнює усю каріозну порожнину і щільно прилягає до країв емалі.

11. Попередня обробка (сошліфування) пломби здійснюється за допомогою карборундових каменів і гнучких абразивних дисків після затвердіння пломбувального матеріалу: через 4-5 хвилин.

Пломба має гладку поверхню, яка відтворює анатомічну форму зуба.

12. Якщо до складу матеріалу входить спеціальний ізолюючий лак, слід нанести його на

Пломба має блискучу поверхню.

215

пломбу за допомогою аплікатора і рівномірно розподілити струменем повітря.

13. Остаточне полірування пломби здійснюється алмазними голівками, гнучкими абразивними дисками, гумовими чашками з мілкоабразивною полірувальною пастою в наступне відвідування (через 24 години), тобто після остаточної полімеризації матеріалу.

Пломба має гладку поверхню.

14. Повторно покрити пломбу спеціальним ізолюючим лаком, використовуючи, аплікатор і рівномірно розподілити його струменем повітря.

Пломба має блискучу поверхню.

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції "Пломбування каріозних

порожнин III, IV тимчасових і постійних зубів (несформованих і сформованих) компомерами"


виконання 1. Чищення усіх поверхонь

пломбованого зуба і поруч розташованих зубів пастами, які не містять масла і фтору.

Поверхня зуба не забарвлюється при використані індикаторів зубного нальоту.

2. Вибір відтінків пломбувального матеріалу за допомогою колірної шкали (поверхні зуба і шкали мають бути зволожені). Підбір кольору проводиться при денному освітленні.

Заполімеризована пробна порція матеріалу повністю відповідає кольору зуба.

3. Обробка антисептиком каріозної порожнини.

4. Ізоляція зуба від слини за допомогою ватних валиків і слюновідсосу, висушування каріозної порожнини.

Суха поверхня зуба і каріозна порожнина.

5. Постановка світлотопроводящої матриці і светопроводящих клинців ( постійні зуби)

Матриця добре зафіксована в міжзубному проміжку.

6. Внесення праймеру (першу порцію праймера вносять в

Після нанесення праймера поверхня дентину виглядає злегка

216

каріозну порожнину на 30 секунд. Після цього вносять другий шар праймерау, злегка підсушують його струменем повітря (полімеризація праймера проводиться у тому випадку, якщо про це вказано в інструкції). Внесення адгезиву. Адгезив наноситься пензликом на поверхню емалі і праймированного дентину, особливо ретельно в ділянці емалевого фальца. Адгезив злегка підсушують струменем повітря і полімеризують упродовж 30 секунд. При невеликих каріозних порожнинах можна застосовувати однокомпонентні адгезивні системи.

зволоженою. Адгезив рівномірно покриває поверхню і блищить на поверхні.

7. Внесення компомера в каріозну порожнину. Товщина кожного шару 4-5 мм. Кожна порція полімеризується упродовж 40 секунд. Починати полімеризацію необхідно з дна каріозної порожнини або її стінок, тобто з тієї поверхні, до якої планується найбільше прикріплення цієї порції компомера.

Каріозна порожнина повністю виконана компомером

8. Перевірка оклюзії (при пломбуванні каріозних порожнин (IV класу).

Пломба не порушує висоти прикусу.

9. Ребондинг (нанесення емалевого адгезиву на сформовану і полімеризовану пломбу).

10. Шліфування і полірування пломби з компомера.

Пломба набуває остаточної форми і блиск природної емалі.

11. Фінішна світлова полімеризація: кожна поверхня пломби полімеризується упродовж 10-20 секунд. Промінь світла лампи спрямовується перпендикулярно поверхні, і засвічується при максимально близькому

217

розташуванні світлопровода лампи.


порожнин III і IY класів тимчасових і постійних зубів (несформованих і сформованих) композиційними

матеріалами хімічного твердіння"

№ Послідовність дій Критерії контролю правильного виконання 1 Чищення усіх поверхонь

пломбованого зуба і поруч розташованих зубів пастами, які не містять масла і фтору.

Поверхня зуба не забарвлюється при використані індикаторів зубного нальоту.

2 Підбір кольору пломбувального матеріалу

Колір зуба співпадає з кольором шкали. Пробна порція композиту, що нанесена на поверхню зуба та затверділа, співпадає з кольором зуба

3 Ізоляція зуба від слини за допомогою ватних валиків і слюновідсосу.

Зуб не контактує із слиною

4 Введення ретракционной нитки в зубоясенний жолобок (постійні зуби).

Приясенна стінка каріозної порожнини відокремлена від ясен і повністю доступна для візуального огляду.

5 Встановлення матриці. Для фіксації матриці використовують спеціальні матрице-тримачі.

Один край матриці розташований під ясенним краєм, інший - досягає різального краю або оклюзійної поверхні, матриця знаходиться в щільному контакті з апроксимальной поверхнею сусіднього зуба.

6 Встановлення клину (постійні зуби).

Клин встановлений із зусиллям, між зубом і матрицею - щільний контакт

7 Обробка антисептиком каріозної порожнини (0,2% розчин хлоргексидину та ін.).

8 Внесення лікувальної прокладки (при гострому глибокому карієсі в постійних зубах із завершеним формуванням кореня, при гострому середньому і глибокому карієсі в зубах з несформованим коренем). Застосовують твердіючи лікувальні прокладки на

Лікувальні прокладки на основі гідроокису кальцію внесені на дно каріозної порожнини точково в проекції рогів пульпи

218

основі гідроксиду кальцію. 9 Накладання ізолюючої

прокладки з цементу, який не містить евгенолу. Наступну роботу можна виконувати тільки після тверднення цементу.

Ізолююча прокладка покриває дентин тільки до емалево-дентинного з'єднання, не виходить на емалевий край.

10 Протравлення емалі за допомогою травильного гелю, що містить 37 % ортофосфорную кислоту.

Травильний гель знаходиться на емалі каріозної порожнини 15-30 секунд

11 Змивання травильного гелю водою.

Вода після промивання каріозної порожнини відразу потрапляє в слюновідсос, промивання каріозної порожнини проводиться впродовж 30-60 секунд

12 Заміна ватних валиків на сухі. Зуб не контактує з ротовою рідиною. 13 Висушування каріозної

порожнини. Каріозна порожнина суха, емаль має білий матовий вигляд.

14 Нанесення адгезивної системи.

Стінки і дно каріозної порожнини блискучі, покриті тонким шаром адгезивної системи.

15 Замішування композиційного матеріалу.

Композиційний матеріал має однорідну консистенцію, не містить кульок повітря.

16 Внесення композиційного матеріалу в каріозну порожнину однією порцією. Якщо каріозна порожнина великих розмірів допускається внесення пломбувального матеріалу порціями. Ущільнення і моделювання композиційного матеріалу в каріозній порожнині в межах його робочого часу.

Каріозна порожнина щільно заповнена пломбувальним матеріалом

17 Шліфування пломби за допомогою борів для фінішної обробки пломби, паперових дисків і штрипсів різної абразивності.

При перевірці оклюзійних контактів за допомогою паперу артикуляції визначаються рівномірні контакти у вигляді точок, пломба не заважає пацієнтові здійснювати рухи артикуляцій, при зондуванні місця переходу пломба-зуб - гладка поверхня. При введенні зубної нитки під ясенний край - гладке просування нитки, при просуванні нитки через контактний пункт - відчуття

219

щільного контакту. Відновлена анатомічна форма зуба.

18 Полірування пломби за допомогою борів для фінішної обробки пломби, паперових дисків і штрипсів різної абразивності, гумових чашок з абразивною пастою для полірування композиційних матеріалів.

Суха поверхня пломби має природний блиск.

19 Обробка емалі зуба F -місним препаратом (лаком).

Усі поверхні зуба повністю покриті ремінералізуючим засобом.


порожнин III і IY класів тимчасових і постійних зубів (несформованих і сформованих) композиційними

матеріалами світлового твердіння"

Послідовність дій Критерії контролю правильного

виконання Чищення усіх поверхонь пломбованого

зуба і поруч розташованих зубів пастами, які не містять масла і фтору.

Поверхня зуба не забарвлюється при використані індикаторів зубного нальоту

Вибір відтінків пломбувального матеріалу за допомогою колірної шкали (поверхні зуба і шкали мають бути зволожені). Підбір кольору проводиться при денному освітленні.

Заполимеризованая пробна порція матеріалу повністю відповідає кольору зуба.

Обробка антисептиком каріозної порожнини (0,02% водним розчином фурациліну).

Ізоляція зуба від слини за допомогою ватних валиків і слюноотсоса, висушування каріозної порожнини.

Суха поверхня зуба і каріозна порожнина.

Внесення лікувального прокладення (за наявності гострого глибокого карієсу). Застосовують лікувальні прокладення на основі гідроксиду кальцію.

Лікувальне прокладення на основі гідроксиду кальцію нанесене на дно каріозної порожнини точково в проекції рогів пульпи.

Внесення ізолюючої прокладки (склоіномерний цемент хімічного або світлового затвердіння) при пломбуванні каріозної порожнини при гострому глибокому карієсі, після внесення лікувальної прокладки.

Ізолююча прокладка повністю перекриває лікувальну і може бути нанесена до емалево-дентинної межі.

220

Протравлення емалі і дентину (час для протравлення складає 30 секунд). Травильний гель спочатку наносять на емаль, а через 15 секунд на дентин. Після протравлення поверхню слід промити водою упродовж 60 секунд (сила струменя води має бути помірною) і висушити (висушування проводять обережно, щоб не пошкодити поверхню протравленого дентину. Струмінь повітря направляють криво на емаль, щоб уникнути пересушування дентину).

Поверхня правильно протравленої емалі набула матово-білого кольору. Дентин після протравлення повинен залишитися зволоженим.

Постановка светопроводящей матриці і світлопроводящих клинців (постійні зуби)

Матриця добре зафіксована в міжзубному проміжку.

Внесення праймера (першу порцію праймера вносять в каріозну порожнину на 30 секунд. Після цього вносять другий шар праймера, злегка підсушують його струменем повітря (полімеризація праймера проводиться у тому випадку, якщо про це вказано в інструкції). Внесення адгезиву. Адгезив наноситься пензликом на поверхню емалі і праймированного дентину, особливо ретельно в ділянці емалевого фальца. Адгезив злегка підсушують струменем повітря і полімеризують упродовж 30 секунд. При невеликих каріозних порожнинах можна застосовувати однокомпонентні адгезивні системи.

Після нанесення праймера поверхня дентину виглядає злегка зволоженою. Адгезив рівномірно покриває поверхню і блищить на поверхні.

Внесення композиту світлового затвердіння в каріозну порожнину. Товщина кожного шару не повинна перевищувати 2 мм. Кожна порція полімеризується впродовж 40 секунд. Починати полімеризацію необхідно з дна каріозної порожнини або її стінок, тобто з тієї поверхні, до якої планується найбільше прикріплення цієї порції композиту.

Каріозна порожнина повністю виконана композиційним матеріалом світлового затвердіння.

Перевірка оклюзії. Пломба не порушує висоти прикусу.

Ребондинг (нанесення емалевого адгезиву на сформовану і полімеризовану пломбу).

221

Шліфування і полірування композитної пломби.

Пломба набуває остаточної форми і блиск природної емалі.

Фінішна світлова полімеризація: кожна поверхня пломби полімеризується упродовж 10-20 секунд. Промінь світла лампи спрямовується перпендикулярно поверхні, і засвічується при максимально близькому розташуванні світлопровода лампи.

4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття: стоматологічна устанновка кутовий накінечник інструментмии основного стоматолгічного набору предметні скельця, паперові пластинки стоматологічні пломбувальні матеріали ( СІЦ, композиційні матеріали) фантоми з тимчасовими та постійними зубами

222











Інструментальна, медикаментозна обробка та пломбування кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах у дітей.


Техніка препарування порожнини зуба у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями. Сучасний ендодонтичний інструментарій: види, призначення, вибір.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Вовченко Л.О. Рецензент: доц. Біденко Н.В.

КИЇВ 2011

223

1. Актуальність теми: Ефективність лікування ускладненого карієсу тимчасових і постійних

зубів у дітей цілком пов’язані з якістю проведеного препарування порожнини зуба, асортиментом застосовуваних інструментів та матеріалів, знанням їх властивостей та техніки роботи з ними.

Специфіка умов порожнини рота дитини, анатомо-фізіологічні особливості будови тимчасових та постійних зубів, наявність великого арсеналу медичних засобів обумовлюють достатню складність проведення лікування. Тому, для досягнення оптимального клінічного ефекту при ендодонтичному втручанні, лікарю необхідно досконально знати топографічну анатомію тимчасового чи постійного зуба, володіти методами розкриття порожнини в залежності від групової належності зуба .

2. Навчальні цілі: 1. Знати топографію порожнини тимчасових і постійних зубів на різних

етапах розвитку. 2. Знати правила та вміти проводити на фантомі розкриття порожнини

тимчасових та постійних зубів. 3. Знати сучасні ендодонтичні інструменти: види, призначення, вибір.


3.1. Базові знання, навики, вміння, необхідні для вивчення теми

Назва попередніх дисциплін Отримані знання, вміння, навички



3. Терапевтична стоматологія Особливості розкриття порожнини постійних зубів

3.2. Зміст теми заняття

Препарування порожнини зуба Мета препарування порожнини зуба – створення вільного прямого доступу до кожного кореневого каналу, без чого неможливо провести його повноцінну обробку та пломбування. Порожнину зуба розширюють таким чином, щоб стінки каріозної порожнини прямо переходили в порожнину зуба та вісь ендодонтичного інструменту співпадала з напрямком каналу. Проводять фісурним та шаровидним бором.

224

Етапи препарування порожнини зуба 1. Видалення залишків каріозного дентину або залишків пломби з каріозної

порожнини. 2. Розкриття порожнини зуба з урахуванням її топографії. 3. Створення форми порожнини зуба з урахуванням анатомічних

особливостей, що дозволяє здійснити повноцінну ендодонтичну обробку кореневих каналів.

Розкриття порожнини зуба різців та іклів як тимчасових, так і постійних зубів проводять по центру піднебінної (у разі роботи на верхній щелепі) або язикової (при роботі на нижній щелепі) поверхні. На першому етапі напрямок бора перпендикулярний поверхні, а після проходження емалі змінюється у напрямку каналу. Після перфорування порожнини зуба (відчуття провалу), її розширяють шляхом зняття нависаючого дентину фісурним бором.

1 – центральні різці верхньої щелепи 2 – ікла верхньої щелепи 3 – боковий різець верхньої щелепи 4 – центральний різець нижньої щелепи 5 – ікла нижньої щелепи Розкриття порожнини зуба премолярів проводять з боку жувальної поверхні, формують доступ овальної форми витягнутий в піднебінно-щічному напрямку.

1 – перший премоляр верхньої щелепи 2 - перший премоляр нижньої щелепи 3 – другий премоляр верхньої щелепи 4 – другий премоляр нижньої щелепи

Розкриття порожнини зуба молярів проводять з боку жувальної поверхні, доступ відповідно до топографії вусть кореневих каналів, переважно чотирикутної або трапецієвидної форми.

225

1 – перший моляр верхньої щелепи 2 – другий моляр верхньої щелепи 3 – перший моляр нижньої щелепи 4 – другий моляр нижньої щелепи Препарування порожнини зуба проводять перважно за допомогою турбінного бору, округлої або циліндричної форми. Розкривають порожнину та знімають дах пульпової камери з нависаючими краями за допомогою кулястого бора. Для створення необхідної форми порожнини зуба використовують фісурні бори. Порожнина зуба вважається правильно розкритою та сформованою, якщо стінки порожнини зуба плавно переходить в стінки каріозної порожнину (без уступів) та відкрито вільний доступ до вусть всіх кореневих каналів. Це створює умови для правильної обробки та обтурації каналів.

Помилки під час розкриття порожнини зуба 1. Перфорація коронки на рівні шийки зуба. 2. Створення уступу внаслідок неправильного напрямку бора. 3. Недостатнє розкриття порожнини зуба. 4. Надлишкове розкриття, що призводить до послаблення міцності коронки

і в подальшому до відлому її стінок. 5. Перфорація дна або кореня зуба.

Сучасний ендодонтичний інструментарій

Всі ендодонтичні інструменти відповідають вимогам міжнародної організації стандартів ISO та позначаються відповідним маркуванням. Кожен тип інструменту виготовлюється різних розмірів, довжини, де кожний номер позначається певним кольором по ІSO. Інструменти поділяють на ручні та машинні.

Основні параметри ендодонтичних інструментів за стандартами

ІSO 1. Форма 2. Мінімальні вимоги до механічної міцності 3. Профіль

226

4. Довжина:стандартні (25мм); довгі (31(28мм));короткі (21мм) 5. Розмір(06-140) 6. Максимальні промислові допуски 7. Кольорове кодування 8.Міжнародна схема кодування нумерації

Будова ендодонтичного інструменту:

1. Пластмасова ручка з номером та отвором для страхувальної нитки. 2. Робоча частина інструменту. 3. Силіконовий стопер. За призначенням ендодонтичний інструментарій поділяють на 6 груп 1 - для визначення розмірів кореневих каналів (діагностичні); 2. для видалення пульпи з кореневих каналів; 3 – для розширення вусть каналів; 4 – для проходження кореневих каналів; 5 – для розширення та формування кореневих каналів; 6 – для пломбування кореневих каналів.

KEER – перша у світі компанія, яка виготовила ендодонтичні інструменти

шляхом скручування (файли та римери). Їх виготовляють із спеціального круглого стального дроту, котрий спочатку заточують, створюючи грані (до 40 розміру – квадратного перетину, більш 40 - трикутного). Флексофайли та флексоримери всіх розмірів спочатку мають трикутний поперечний перетин, що надає їм гнучкість. Після цього заготівлю скручують на спеціальній машині, не порушуючи структури металу. Різниця файлу від римеру в тому, що файл має більше вигинів на одиницю відстані, ніж ример.

Н (Hedstroem) – файл виготовляється шляхом заточування дроту спеціальним алмазним кругом. Ці інструменти мають хорошу ріжучу властивість та використовують для зняття зубних тканин зі стінок каналу, але вони не такі міцні і можуть легко зламатися в кореневому каналі.

Види інструментів та їх призначення 1. Інструменти для визначення розмірів кореневих каналів (діагностичні)

1. Кореневі голки – круглі, з гранями, з насічками для фіксації турунд. 2. Глибиномір – круглий, виготовлюється трьох розмірів. 3. Електронні апекслокатори.

2. Інструменти для видалення пульпи з кореневого каналу Пульпєкстрактор- має форму стержня, на якому спірально розташовані близько 40 зубців.

3.Інструменти для розширення вусть кореневих каналів 1. Gates Glidden - дриль зі скороченою робочою частиною краплеподібної

форми на довгому, тонкому стержні, довжиною 15-19 мм. Виготовлюють 6 розмірів. Використовується для роботи кутовим наконечником на малих обертах.

2. Largo ( Peeso - Reamer) – має подовжену робочу частину, яка переходить в жорсткий стержень. Виготовлюють 6 розмірів, довжиною 15-19 мм.

227

3. Вустєві бори, римери Beutelrock, профайли. 4.Інструменти для проходження кореневих каналів Характеризуються гнучкістю та високою ріжучою здатністю, що обумовлено подовженим кроком ріжучих граней. 1.Reamer (дриль Керра) - виготовлюють у 21-му розмірі (від 06 до 140), достатньо гнучкі, мають добрі ріжучі властивості граней інструменту. Утворює на кінці кут 20°. 2.К- Flexoreamer – мають більшу гнучкість, закруглений кінчик та застосовуються в зубах з викривленими каналами. 3. Flexoreamer golden medium – інструменти проміжного розміру (0,12; 0,7; 022; 0,32; 0,37) для більш плавного проходження по каналу. 4. Reamer forside – для проходження дуже тонких каналів, особливо премолярів. 5. PuthFinder 5. Інструменти для розширення та формування стінок кореневих каналів

1. K-File – характеризується меншим кроком ріжучих граней, виготовлюють у 21-му розмірі. Утворює на кінці кут 40°.

2. К- Flexofile – мають більшу гнучкість, закруглений кінчик та застосовують в зубах з викривленими каналами.

3. К- Flexofile golden medium – гнучкий інструмент проміжних розмірів. 4. K-File nitiflex – інструмент з нікель-титанового сплаву, має

підвищену гнучкість та неагресивну верхівку, призначений для проходження дуже викривлених (до 90°) та тонких каналів. Має пам’ять форми.

5. Rate Tail File (Rasp) – рашпіль, робоча частина має 50 зубців, розташованих під прямим кутом до осі інструменту. Виготовлюють 7 розмірів, робочої довжини 25 мм.

6. O-File-K – це K-File з закругленою верхівкою. 7. H – file – бурав Хедстрема, призначений для зняття пре дентину та

вирівнювання стінок кореневого каналу. Має гарні ріжучі властивості, їх виготовлюють 20 розмірів, довжиною 21, 25, 28 та 31 мм. Утворює на кінці кут 60°.

8. O-File-Н – має закруглену неагресивну верхівку. 6. Інструменти для пломбування кореневих каналів

1. Каналонаповнювач (Lentulo)– спіраль конічної форми. Розділяють короткі – 17 мм, середні – 21 мм, довгі – 25 мм та в залежності від розміру спіралі від 4-х розмірів (1-4).

2. Спредер – ручний інструмент конусоподібної форми для проведення методики латеральної конденсації гутаперчі при пломбуванні кореневого каналу.

3. Плагер – ручний інструмент циліндричної форми з тупою верхівкою для проведення методики вертикальної конденсації гутаперчі при пломбуванні кореневого каналу.

4. Конденсор – інструмент для конденсації гутаперчі в кореневому каналі, використовують при роботі кутовим наконечником.

5. Апарати для роботи з розігрітою гутаперчею.

228

Призначення та правила роботи з основними ендодонтичними

інструментами Назва інструменту Призначення Правила роботи К-ример, Проходження

кореневого каналу Рухи вниз-вгору, обертання на 180-360˚ за годинниковою стрілкою (пенетрація, ротація, ретракція).

К-файл Видалення твердих тканин з кореневого каналу (розширення)

Рухи вниз-вгору, обертання на 90-180˚ за і проти годинникової стрілки.

Н-файл Вирівнювання стінок каналу (формування)

Вертикальні рухи вгору в напрямку коронки, допустимо обертати до ¼ оберти.

Gates Glidden, Peeso -Reamer (Largo)

Розширення вустя кореневого каналу та прилеглої 1/3 каналу.

Використовують в ротаційному режимі (500-800 об/хв.)

Пульпоекстрактор Видалення пульпи, або її залишків з кореневого каналу

Виконують рух вниз, ротацію на невеликий кут та рух доверху.

Каналонаповнювач Заповнення кореневого каналу пастою

Ротаційний режим до 300 об/хв.

Плагери Вертикальна конденсація гутаперчі

Вертикально ущільнює гутаперчу рухами в каналі до апексу та назад.

Спредери Латеральна конденсація гутаперчі

Вводиться під стінку каналу в напрямку до апексу та назад, утворюючи місце для гутаперчевого штифта меншого розміру.

Кінцівки інструментів за вимогами ISO

гострі закруглені (ВATT-ТIP) - К-ример - Flex-R- file - К- файл - O-File K - Н- файл - K-file- Нітіфлекс - Profile -Canal Master-U - SET-H-file

229

Етапи ендодонтичної обробки зуба 1. Препарування порожнини зуба. 2. Інструментальна обробка кореневих каналів: - розкриття та розширення вустя, видалення вмісту каналу; - проходження кореневого каналу; - розширення та формування кореневого каналу. 3. Медикаментозна обробка кореневого каналу. 4. Пломбування каналу.


Основна література:

1. Терапевтическая стоматология детского возраста /Под ред. проф. Л. А. Хоменко. – Киев: “ Книга плюс ”, 2010. – 803с.

2. Практическая терапевтическая стоматология: Учебн. пособие / А. И. Николаев, Л.М. Цепов. - 8-е изд., доп. и перераб. – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 960 с. 3. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник / Р. В. Казакова, М. А. Лучинський, М. Н. Воляк та ін..; за ред.. Р. В. Казакової. _ К:Медицина, 2006. - 272 с. 4. Терапевтическая стоматология. Учебное пособие /Под ред. проф. А.А.

Дмитриевой. – М: “МЕД пресс информ”, 2003. – 396 с. 5. Боровский Е.В. Практическая эндодонтия. - М.: АО «Стоматология», 2003.

– 176 с. 6. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия. - К.: Книга плюс,

2002. – 216 с. Додаткова література:

1. Николаев А.И., Цепов Л.М. Фантомный курс терапевтической стоматологии, М: ГЭОТАР Медиа, 2009, 432с.

2. Базикян Э.А. Пропедевтическая стоматология: учебник, М: ГЭОТАР Медиа, 2009, 768с.

3. Джон С. Роудз Повторное эндодонтическое лечение. Консервативные и хирургические методы, МЕД пресс- информ, 2008г, 208с.

4. Гутман Дж.Л. Решение проблем в эндодонтии. Практическое руководство, МЕД- пресс информ, 2008г.

5. Горячев Н. А Консервативная эндодонтия, Медицина, Казань, 2008 г. 6. Мартин Троуп Руководство по эндодонтии для стоматологов общей

практики. Практическое руководство, Издат. Дом «Азбука», 2005г. 7. Cameron A.C. Widmer R.P. Справочник по детской стоматологии, М.:

МЕД пресс – информ, 2003., 228 с. 8. Хельвег Э., Климен Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. Пер. с

нем.-Львов: ГалДент, 1999.- 409с.

230

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з літературою по

темі заняття. Основні завдання Вказівка 1. Намалювати в зошиті топографію порожнини зуба в тимчасових зубах. 2. Намалювати в зошиті топографію порожнини зуба в постійних зубах. 3. Виписати назву, призначення та правила роботи з основними ендодонтичними інструментами. 4. Намалювати в зошиті робочі частини основних ендодонтичних інструментів.

3.5. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі: А. Теоретичні питання для самоконтролю

1. Яка мета препарування порожнини зуба? 2. Які етапи препарування порожнини зуба? 3. Яким чином створюється доступ до кореневих каналів у різцях та іклах? 4. Яким чином створюється доступ до кореневих каналів у премолярах

верхньої та нижньої щелеп? 5. Яким чином створюється доступ до кореневих каналів у молярах верхньої

та нижньої щелеп? 6. Назвіть класифікацію сучасного ендодонтичного інструментарію. 7. Охарактеризуйте призначення ендодонтичного інструментарію та основні

правила роботи з ним.

Б. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань 1. Ендодонтичний інструмент, робоча частина якого має форму гладенького стержня круглого або квадратного виду при поперечному зрізі. Належить до групи діагностичного ендодонтичного інструментарію. Визначте назву даного інструменту. А. Коренева голка В. Кореневий рашпіль С. К-файл Д. Н-файл Е. К-ример 2. Ротаційний інструмент, призначений для розширення вустів кореневих каналів. Його видовжена робоча частина переходить в жорсткий стержень. Визначте назву даного інструменту. А. Н-файл В. К-файл С. К-ример Д. П"єзо-ример (Largo) Е. Gates Glidden

231

3. У дитини 14 років лікар-стоматолог проводив ендодонтичне лікування 12 зуба. Який інструмент доцільно використати для видалення інфікованого предентину зі стінок кореневого каналу? А. П’єзо-ример В. К-файл С. Каналорозширювач Д. Каналонаповнювач Е. Кореневу голку 4. У дитини 12 років в 16 зубі необхідно провести ендодонтичне лікування. Який інструмент доцільно використати для проходження кореневих каналів? А. К-ример В Н-файл С. Кореневий рашпіль Д. Кореневу голку Е. Пульпекстрактор 5. Ротаційний інструмент, призначений для розширення вустів кореневих каналів, коротка робоча частина якого має краплеподібну форму і розташована на довгому тонкому стержні. Визначте назву даного інструменту. А. Кореневий рашпіль В. К-ример С. К-файл Д. Н-файл Е. Бор Гейтс-Глідден 6. Ендодонтичний інструмент виготовлений з дроту трикутного або квадратного виду на зрізі методом скручення. Він призначений для розширення кореневих каналів. Інструмент можна повертати у кореневому каналі на 90˚-180˚. Визначте назву даного інструменту. А. К-файл В. Коренева голка С. Пульпекстрактор Д. К-ример Е. Н-файл 7.Ендодонтичний інструмент має форму стержня. На ньому під прямим кутом до осі інструменту розташовано близько 50 зубців, висота яких дорівнює 1/3 діаметра проволоки. Інструмент використовується, переважно, для видалення інфікованого предентину з кореневого каналу. Визначте назву даного інструменту. А. Пульпекстрактор В. Рашпіль С. К-ример Д. К-файл Е. Н-файл 8. Для пломбування кореневого каналу в 11 зубі у 13-річної дитини лікар-стоматолог вибрав метод латеральної конденсації. Який інструмент слід використати для латеральної конденсації гутаперчевих штифтів? А. Н-файл

232

В. Кореневу голку С. Каналонаповнювач Д. Спредер Е. Плагер 9 .Ендодонтичний інструмент виготовлений з дроту у вигляді конуса методом нарізання гострих різальних виступів у вигляді спіралі. Він призначений для розширення кореневих каналів, а також для видалення м’яких тканин і кореневої пломби. Цим інструментом здійснюються скребкові вертикальні рухи, та можливі обертальні рухи (не більш, як ¼ оберта). Визначте назву даного інструменту. А. Кореневий рашпіль В. Каналонаповнювач С. Н-файл Д. К-ример Е. К-файл 10. Інструмент з гладко загостреною робочою частиною, призначений для вертикальної конденсації гутаперчевих штифтів у кореневому каналі. Визначте назву даного інструменту. А. Плаггер В. Спредер С. Каналонаповнювач Д. Гута-конденсор Е. Коренева голка

233

4. Матеріал для аудиторної самостійної роботи. 4.1.Перелік практичних завдань, що необхідно виконати на

практичному занятті. 1. Вміти розкрити порожнину зуба в різцях та іклах (тимчасових та

постійних) на фантомах. 2. Вміти розкрити порожнину зуба в молярах та премолярах (тимчасових

та постійних) на фантомах. 3. Вміти вибирати ендодонтичні інструменти в залежності від

призначення. 4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навиками та професійними вміннями

Алгоритм розкриття порожнини тимчасового або постійного зуба


1 У разі необхідності провести знеболення зуба

Зуб є нечутливим до дії температурних подразників. Зондування дна каріозної порожнини безболісне

2

Провести некректомію каріозної порожнини за допомогою турбінного і механічного наконечника з кулястими алмазними головками і борами

Нависаючі краї емалі видалено. Поверхня дентину на дні і стінках каріозної набула природного кольору та блиску

3 Здійснити антисептичну обробку каріозної порожнини


4

Висушити каріозну порожнину за допомогою повітряного пістолету, спрямовуючи його на стінки каріозної порожнини


5

У разі відсутності сполучення каріозної порожнини з пульповою камерою розкрити порожнину зуба в одній точці (в ділянці рогу) за допомогою турбінного або механічного наконечника з кулястим бором середнього розміру

Під час зондування визначається сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба в одній точці

6

Видалити склепіння порожнини зуба за допомогою турбінного або механічного наконечника з кулястими чи циліндричними алмазними головками і борами, ендоборами з безпечною

Склепіння порожнини зуба відсутнє. Стінки каріозної порожнин прямовисно (без уступів) переходять у стінки порожнини зуба

234

верхівкою. Здійснити повне розкриття порожнини зуба з урахуванням його топографічної анатомії

7

За наявності пульпи в порожнині зуба ізолювати його від слини і провести ампутацію (видалення) коронкової пульпи гострим екскаватором або механічним наконечником з кулястим бором на невеликій швидкості

Зуб не контактує зі слиною. Коронкова пульпа відсутня. Дно порожнини зуба і вустя кореневих каналів є повністю доступними для візуального огляду

8

У постійних зубах із сформованими коренями розширити вустя кореневих каналів використовуючи кулясті бори з подовженою робочою частиною (27 мм) або інструменти з безпечною верхівкою: бори типу Gates-Glidden або римери типу Peeso (Largo)

У сформованих постійних зубах вустя кореневих каналів розширено

Примітка. На наступному етапі за наявності пульпи в кореневому каналі проводиться її екстирпація, а у разі відсутності - інструментальна і медикаментозна обробка кореневого каналу 4.3 Методичне забезпечення самостійної роботи студента на основному етапі практичного заняття: 1) стоматологічна установка; 2) стоматологічні наконечники (турбінний, механічний); 3) алмазні головки: кулясті, циліндричні з безпечною верхівкою для

турбінного наконечника; 4) твердосплавні бори: кулясті і циліндричні для механічного наконечника; 5) твердосплавні ендобори з безпечною верхівкою; 6) бор типу Gates-Glidden, ример типу Peeso (Largo) для розширення вустів

кореневих каналів; 7) набір стоматологічних інструментів (зонд, дзеркало, пінцет, екскаватор,

шпатель металевий, штопфер, гладилка); 8) ватяні або котонові валики.

235












Техніка інструментальної та медикаментозної обробки кореневих каналів у тимчасових і постійних зубах із несформованими коренями.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Шаповалова А.І. Рецензент: доц. Біденко Н.В.

КИЇВ 2011

236

1. Актуальність теми. Ефективність лікування ускладненого карієсу тимчасових і постійних

зубів у дітей залежить від правильного вибору методу лікування, ретельного виконання всіх його етапів. Інструментальна та медикаментозна обробка кореневих каналів зубів є технічно складними етапами ендодонтичного лікування.

Специфіка умов порожнини рота дитини, анатомо-фізіологічні особливості будови тимчасових та постійних зубів обумовлюють особливу складність проведення ендодонтичного лікування у дітей.

Від вміння лікаря обрати найбільш доцільну у кожному клінічному випадку методику інструментальної обробки кореневих каналів та ефективно використовувати великий арсенал медикаментозних засобів залежить швидкість ліквідації запального процесу в тканинах, які оточують зуб.


1. Вміти обирати необхідний ендодонтичний інструментарій та використовувати його при ендодонтичній обробці на фантомах кореневих каналів тимчасових і постійних зубів на різних етапах розвитку. 2. Знати сучасні техніки ендодонтичної обробки кореневих каналів та особливості їх застосування в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку. 3. Вміти проводити на фантомах ендодонтичну обробку кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку. 4. Знати основні групи лікарських засобів для медикаментозної обробки кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку; 5. Вміти проводити на фантомах медикаментозну та імпрегнаційні методи обробки кореневих каналів.

3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, навики, вміння необхідні для вивчення теми заняття. 1. Знати анатомічну будову зуба. 2. Знати анатомічні ознаки тимчасових і постійних зубів на різних етапах розвитку. 3. Знати гістологічну будову емалі, дентину, пульпи та періодонту тимчасових і постійних зубів. 4. Знати принцип дії окислювачів та відновників. 5. Знати основні властивості аеробних та анаеробних мікроорганізмів. 6. Знати стоматологічне обладнання та інструментарій та вміти ним користуватися. 7. Вміти препарувати каріозні порожнини зубів на фантомах. 8. Знати топографію пульпової камери тимчасових та постійних зубів на різних етапах розвитку. 9. Вміти розкрити порожнину зуба на фантомах. 10. Знати ендодонтичний інструментарій та вміти ним користуватися.

237

3.2. Зміст теми заняття. Етапи ендодонтичної обробки зуба:

5. Препарування порожнини зуба. 6. Інструментальна обробка кореневих каналів. 7. Медикаментозна обробка кореневих каналів. 8. Пломбування каналів.

Інструментальна (механічна) обробка кореневих каналів (2-й етап ендодонтичної обробки зуба): 2.1 Розкриття та розширення вустя кореневого каналу; видалення вмісту каналу (розпад пульпи, залишки їжі). 2.2 Проходження каналу. 2.3. Розширення кореневого каналу та його формування (канал набуває форму, зручну для пломбування). Механічну обробку кореневих каналів зуба проводять за допомогою ендодонтичних інструментів. При розширенні вустя кореневого каналу йому надають воронкоподібну форму, що полегшує в подальшому введення ендодонтичного інструменту. Під час механічної обробки необхідно постійно промивати канал антисептичними розчинами. інструментальний Методи розширення кореневих каналів хімічний (застосування кислот) Перед початком механічної обробки кореневого каналу необхідно визначити робочу довжину. Робоча довжина – це відстань від фізіологічної верхівки кореня до будь якого орієнтира на коронці зуба. Фізіологічна верхівка є межею між кореневою пульпою і тканинами періодонту і розташована на відстані 1 мм від анатомічної верхівки кореня (мал. 1 а). Робочу довжину визначають на рентгенівському знімку зуба і фіксують її на ендодонтичному інструменті за допомогою силіконового стопорного диска (мал. 1 б).

Техніки ендодонтичної обробки кореневих каналів.

1. STEP BACK (крок назад) – розширення каналу від верхівки до вустя за допомогою ручних інструментів зростаючого розміру.

а

б

Мал 1 Визначення робочої довжини (схема):

238

Показання. Цей метод використовується для інструментальної обробки кореневих каналів в постійних зубах на етапі сформованого кореня.

Методика. У випадку, якщо корінь має викривлений канал, то перед початком механічної обробки кореневого каналу інструменту надають форму кореневого каналу, відповідним чином згинаючи його.

Спочатку в канал на робочу довжину вводять К-файли різних розмірів. К-файл, який першим заклинюється в каналі – це початковий апікальний файл (часто це файл №10). З цього файлу починають інструментальне розширення кореневого каналу. При роботі інструментом здійснюють зворотньо-поступальні рухи.

Після цього таку ж саму процедуру здійснюють файлом 15-го розміру. Розширивши кореневий канал на розмір 15-го файла (останній вільно рухається в кореневому каналі) здійснюють контрольне проходження по каналу файлом №10-м. Це не дозволяє заблокувати дентинними ошурками верхню частину каналу. Поступово, збільшуючи на один номер наступний інструмент, розширюють канал мінімум до 25-го розміру (мал. 2). Послідовність введення в канал інструментів: 10-15-10-20-15-25-20. В апікальній частині при цьому утворюється апікальний упор (мал. 3б).

Мал. 2. Техніка STEP BACK. Формування апікального упору в каналі.

Мал. 3. Кореневий канал до (а) та після (б) інструментальної обробки.

Відповідне розширення кореневого каналу дозволяє в подальшому якісно очистити його, промити та запломбувати. Файл, яким була закінчена обробка кореневого каналу на робочу довжину носить назву апікального мастер-файла або основного файла.

Потім переходять до інструменту наступного 30-го розміру, який відповідно вводять в кореневий канал на глибину, яка на 1 мм менша за робочу довжину. Після розширення каналу файлом №30 знов проводять контрольну

апікальний упор

239

обробку кореневого каналу мастер-файлом (25-го розміру). Це дозволяє уникнути утворення відповідних сходинок на поверхні кореневого каналу. Після 30-го розміру використовують інструмент 35-го розміру, який вводять на 2 мм менше робочої довжини зуба; 40-й – на 3 мм і так далі (мал. 4). Це надає каналу конусоподібної форми.

Мал. 4. Техніка STEP BACK. Формування апікальної частини каналу.

Мал. 5. Техніка STEP BACK. Формування апікальної частини широкого каналу. Мастер-файл №35. У випадку, коли кореневий канал зуба широкий, і початковий апікальний

файл більший за 25 розмір, потрібно розширити апікальну ділянку на 1-2 розміра для формування верхівкового упора для гутаперчевого штифта. Розмір мастер-файла у цьому випадку може бути №30 і більше (мал. 5).

Коронкову та вустеву частину каналу обробляють за допомогою борів GATES GLLIDDEN або розширювачів вусть (мал. 6). Згладжування стінок проводять Н-файлом, який на один розмір менше мастер-файла (мал. 7).

240

6 Мал. 6. Техніка STEP BACK. Обробка серединної та вустевої частин кореневого каналу борами GATES GLLIDDEN.

Мал. 7. Техніка STEP BACK. Вирівнювання стінок кореневого каналу.

При роботі інструментами в кореневих каналах технікою STEP BACK використовують методику файлінгу. Файлінг - робота за допомогою К- і Н-файлів, яка передбачає зіскрібання тканин зі стінок каналу вертикальными рухами уверх-униз без обертання інструменту.

2. CROWN DOWN (вниз від коронки) – поетапне розширення каналу у направленні від вустя до верхівки з послідовною зміною інструментів від більшого розміру до меншого.

Показання. Метод використовують для інструментальної обробки кореневих каналів в постійних зубах на етапі сформованого кореня у випадках:

- канали сильно інфіковані; - вузькі важкопрохідні канали; - при розпломбуванні кореневих каналів. Методика. Вустя каналу заповнюють антисептиком (р-ном натрія

гіпохлорита). Файл №35-й вводять в канал до упору, фіксують його довжину та здійснюють їм обробку кореневого каналу. Оптимальним є введення інструмента на глибину 16 мм. Після цього в канал до упору вводять файл №30. Фіксують його довжину та розробляють наступну ділянку каналу. Потім більш глибоко проводять обробку файлом 25-го розміру і т. д.. Не доходячи 3 мм до фізіологічної верхівки кореня проводять уточнення робочої довжини.

Після проходження каналу на всю робочу довжину маніпуляцію проводять повторно, але вже починають з інструменту 40-го розміру. Процедуру повторюють доки апікальна частина не буде розроблена до 25-го розміру (мал. 8). Послідовність роботи ендодонтичними інструментами за технікою CROWN DOWN: 35 — 30 —25 — 20 — 15 . Якщо припустити, що інструмент №15

241

досягнувши робочої довжини, то подальша послідовність роботи: 40 — 35 — 30 — 25 .

Мал. 8. Техніка CROWN DOWN. Послідовність введення інструментів. Стінки каналу вирівнюють Н-файлами 30-35 розмірів. При роботі інструментами в кореневих каналах технікою CROWN DOWN

використовують метод ротації (римінг). Римінг — робота К-римерами та К-файлами, при якій інструмент послідовно вводять в канал, обертають його та виводять. Техніка CROWN DOWN дозволяє якісно сформувати канал в коренях з круглим перерізом кореневого каналу.

3. СТАНДАРТНА ТЕХНІКА. Даний метод полягає в простому рівномірному розширенні каналу до верхівки зворотньо-поступовими рухами інструментів, зростаючих розмірів. Канал набуває циліндричної форми та незначного розширення.

Показання. Стандартна техніка застосовується в зубах з тонкими стінками кореневих каналів:

- тимчасові зуби на всіх етапах розвитку; - постійні зуби на етапі несформованого кореня; - постійні зуби з тонкими стінками коренів; - підготовка каналу до техніки пломбування кореневого каналу одним

штифтом. Техніка не показана у випадках сильного викривлення кореневих каналів. Методика для тимчасових зубів (стадія сформованого кореня).

Кореневий канал проходять на робочу довжину тонким К-римером (№10). Потім вводять файл №10. Послідовно збільшуючи розмір файлів розширюють канал до 25-го розміра. Використовують при цьому переважно Н-файли. Після обробки кореневий канал набуває форму конуса з нахилом стінок 2˚, що відповідає стандарту конуса ендодонтичного інструмента (мал. 9).

242

Мал. 9. Стандартна техніка розширення кореневого каналу (схема): а - канал до розширення; б - канал після розширення. Методика для тимчасових та постійних зубів (стадія несформованого

кореня). Для широких кореневих каналів в зубах з незавершеним формуванням

коренів стандартна техніка полягає у видаленні інфікованого предентину на всю робочу довжину зуба Н – файлами великого розміру з атравматичною верхівкою.

Помилки при проведенні інструментальної обробки кореневого каналу: 1. Виникнення сходинок в кореневому каналі. 2. Перфорація стінки каналу. 3. Воронкоподібне розширення апікального отвору каналу.

Антисептична обробка кореневих каналів. Антисептична обробка кореневих каналів здійснюється частіше

кореневими голками з ватяними турундами, змоченими у антисептичному розчині. Для цього використовують широкий спектр медикаментозних засобів (3% р-н Н2О2, р-н хлоргекседину, р-н гіпохлориту натрію і т.п.).

Пристосування для іригації та висушування кореневих каналів

Голки з квадратним перерізом чи насічками для фіксації турунд

Ендодонтичні шприци і канюлі

Паперові абсорбційні штифти

Ендодон-тний аспіратор

Техніка виготовлення турунди. Невелика кількість поздовжних волокон

вати кладуть на вказівний палець лівої руки. Кореневу голку розташовують уздовж волокон, притискають великим і вказівним пальцями і повертаючи голку пальцями правої руки, накручують волокна вати так, щоб кінчик голки був щільно закритий волокнами вати. Турунду змочують антисептиком, вводять в кореневий канал, роблять 2-3 оберти за годинниковою стрілкою і виймають. Зняття турунди з голки виконують ватним тампоном або пінцетом. Колір турунди надає можливість мати уявлення про ступінь забруднення кореневого каналу, наявність в ньому ексудата. Медикаментозна обробка здійснюється до тих пір, поки вийняті з кореневого каналу турунди не стануть чистими та сухими.

Техніка фіксації турунди. Щоб залишити турунду в каналі. її намотують нещільно, щоб голка могла вільно здійснювати поступові рухи всередині

243

турунди, водночас, щільно фіксуючи турунду на кінчику голки. Таку турунду легко залишити в каналі, попередньо змочивши антисептиком.

Введену в канал турунду повертають на 90˚ проти годинникової стрілки, притискають до однієї зі стінок каналу браншами пінцету або ватяним тампоном, а потім вільно виймають голку. Зверху турунди над вустями каналів кладуть ватну кульку, змочену розчином антисептика, потім суху і порожнину закривають герметичною пов’язкою.

Ендодонтичний шприц. Ендодонтичні шприци та канюлі використовують для промивання кореневого канала під час його інструментальної обробки. Голки мають тупий або сліпий кінець та бічні отвори для попередження виходу антисептичного розчина за верхівку кореня.

Ендодонтична обробка тимчасових зубів. На всіх етапах ендодонтичного лікування необхідно звертати увагу на

анатомо-гістологічні особливості тимчасових зубів, а саме: - менший розмір коронок і коренів (по відношенню до постійних); - відносно більшій, ніж у постійних зубів, мезіо-дістальний розмір

коронки; - значна різниця між діаметром екватору і жувальної поверхні, більш

опуклий контур вестибулярної та жувальної поверхонь; - значне звуження коронки в ділянці емалево-цементної межі; - менше, ніж в постійних зубах, співвідношення висоти коронки та

довжини кореня; - широко розташовані корені тимчасових молярів (під тупим кутом); - більший, ніж в постійних зубах відносний об'єм пульпової камери; - широкі конусоподібні канали; - дистальне відхилення верхівок коренів фронтальних зубів; - менша товщина твердих тканин, близьке розташування рогів пульпи до

оклюзійної поверхні; - постійна зміна топографії кореневих каналів за рахунок утворення

вторинного дентину; - щільний зв’язок між пульпою та періодонтом, функціонування пульпи

при резорбції кореня до 1/3. Особливості ендодонтичної обробки тимчасових зубів:

1. Формування широкого доступу до кореневих каналів, враховуючи анатомічну будову порожнини зуба (у фронтальних зубах можливо через вестибулярну поверхню).

2. Визначення робочої довжини зуба – на 1,5 - 2 мм вище рентгенологічної верхівки зуба.

3. При широких кореневих каналах застосування ендодонтичних інструментів великих (в діаметрі) розмірів з атравматичною верхівкою, при проведенні пульпектомії можливе застосування декількох пульпекстракторів.

4. Відсутність необхідності формування конусоподібної форми каналу; застосування стандартизованої техніки обробки каналу.

5. Формування апікального упору на рівні робочої довжини.

244

6. Обережна, без зусиль обробка каналів, що зумовлено наявністю низькомінералізованого предентину, тонких стінок кореневого каналу та можливості його перфорації.

7. Промивання каналу також здійснюється обережно, без тиску, з огляду на можливість потрапляння розчину за межі кореня зуба.

8. Обробка каналів тимчасового зуба неподразнюючими антисептиками.

Ендодонтична обробка постійних зубів Морфологічні особливості постійних зубів з несформованими

коренями: - Об'ємна порожнина зуба. - Відсутність виражених вустів каналів в однокореневих зубах. - Мала товщина дентину та низький ступінь його мінералізації. - Наявність значного шару низькомінералізованого інфікованого предентину на стінках кореневого каналу. - Відсутність фізіологічного апикального звуження каналу. - Воронкоподібне розширення каналу біля верхівки. - Мала довжина кореня. - Наявність зони росту. Особливості ендодонтичної обробки постійних зубів з несформованими

коренями: - Порожнину зуба розкритвають більш широко, ніж у сформованих постійних зубах. - Відсутній етап розширення вустя каналу. - Використовують стандартну техніку обробки кореневого каналу (Н- файли великих розмірів). - Необхідність ретельного видалення м'якого інфікованого предентину. - Відсутність формування апікального упора. - Обережне промивання каналу, ретельна обробка апікальної ділянки інструментами під різними кутами. - Точне визначення робочої довжини. - Обережна робота інструментами з безпечною верхівкою на фіксовану довжину, використання неподразнюючих препаратів для обробки каналу.

Позитивні результати лікування постійних зубів із несформованими коренями:

Апексогенез – ріст кореня в довжину у випадку збереження зони росту. Апексофікація – формування бар’єру верхівки кореня на рівні

сформованої частини за рахунок формування остео-цементної тканини.

245

Техніка проведення імпрегнаційних методів при лікуванні карієсу та його ускладнень

Мета проведення імпрегнаційних методів – блокування інфекції в мікроканалах дентину, а саме вплив на інфіковані кореневі канали.

Показання до застосування імпрегнаційних методів: • для лікування карієсу та періодонтитів тимчасових зубів (метод сріблення); • для блокування інфекції та стерилізації кореневих каналів зубів, які не

витримують герметичного закриття або викривлені. Імпрегнуючі розчини: резорцин-формалінова рідина, розчин азотно-кислого срібла. Властивості резорцин-формалінової рідини. Дія резорцин-формалінової

рідини полягає у знищенні мікроорганізмів парами формальдегіду та припікаючої дії резорцину. Рідина легко заповнює кореневі канали, глибоко дифундує в дентинні канальні та після полімеризації блокує їх, ізолюючи канал від періодонта. Проходячи в періодонт рідина знищує епітеліальні клітини та грануляційну тканину.

Негативна властивість резорцин-формалінової рідини - забарвлення зуба в рожевий колір та подразнююча дія на періодонт. Для попередження забарвлення, коронку зуба до лікування треба змазати вазеліном або залити воском, а до каналу входити в залишений отвір (перед тим, як змастити коронку зуба в кореневому каналі залишають кореневу голку з турундою, потім її виймають).

Склад резорцин-формалінової суміші. Водний насичений розчин резорцину; 37,5 % (40%) розчин формальдегіду. Каталізатор – 10% р-н гідроксиду натрію. Співвідношення складових частин - 2 : 2 : 1.

Методика використання резорцин-формалінової суміші. Зуб ізолюють ватними валиками, кореневі канали звільнюють від

продуктів розпаду, оброблюють антисептиком та сухими ватними турундами. При необхідності створюють штучну стінку з воску або дентину. В канал кореня вводять ватну турунду, змочену резорцин-формаліновою рідиною. Після видалення турунди на вустя каналу наносять 1-2 краплі рідини та кореневою голкою проштовхують її у канал. Потім на вустя каналу накладають ватну кульку, змочену цим же розчином, для того, щоб рідина з каналу не відсмоктувалась сухою ватною кулькою. Зверху кладуть суху ватну кульку, а порожнину зуба закривають герметичною пов'язкою зі штучного дентину на 24-48 г.. В наступне відвідування видаляють герметичну пов'язку и пломбують кореневі канали резорцин-формаліновою пастою.

Метод сріблення. Методом сріблення лікують окремі форми карієсу в тимчасових зубах та використовують для обробки кореневих каналів тимчасових та постійних зубів.

Засоби для проведення сріблення: 4% спиртовий розчин нітрату срібла AgNO3 (30% водний розчин AgNO3) та відновник 4% розчин гідрохінону (1% розчин аскорбінової кислоти, 40% розчин глюкози, розчин галаскорбіну).

Методика проведення сріблення кореневих каналів. На предметне скло окремо наносять 3-4 краплі розчина нітрату срібла та 3-4 краплі відновника.

246

Окремо кладуть кореневі голки з сухими ватяними турундами. Кореневі канали, які підлягають срібленню, очищують, оброблюють антисептиком та висушують. Кореневу голку з турундою, змочену розчином нітрату срібла, вводять в кореневий канал, після чого турунду викидають. Після цього в канал вводять на кореневій голці турунду з відновником. Цю процедуру повторюють 3 рази. В кореневих каналах залишають турунди з відновником та зуб закривають герметичною пов'язкою зі штучного дентину на 24-48 г..

Механізм дії сріблення. В результаті реакції відновлювання нітрату срібла на поверхні твердих тканин зуба осаджуються нерозчинні солі срібла. Нітрат срібла створює з органічними сполуками тканин зуба комплекси - альбумінати (стабільні органічні сполуки, які утворюють тимчасову захисну плівку на поверхні твердих тканин). Бактерицидна дія здійснюється внаслідок денатурації розчином срібла білків бактеріальних клітин. Іони срібла проникають по дентинним канальцам на глибину до 0,5 мм та блокують їх, що сприяє стабілізації каріозного процесу (олігодинамічна дія срібла).

Негативною стороною метода є зміна кольору зуба в темний, що спричиняє косметичний дефект. Розчини срібла можуть викликати опіки, потрапивши на слизову оболонку порожнини рота. 3.3. Список рекомендованої літератури.\

Основна література: 1. Хоменко Л.О. та спів. Терапевтична стоматологія дитячого віку, Київ,

Книга плюс, 2001.- 524 с.. 2. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия инструменты,

материалы и методы.- Киев, Книга плюс, 2002.- 216 с.. 3. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л.Ф.,

Несин О.Ф. Терапевтична стоматологія. Фантомний курс, (1 том).- К.: Здоров’я, 2001.- 392 с..

4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: навч. посібник / Р.В. Казакова, М. А. Лучинський, М.Н. Воляк та ін.- За ред. Р.В. Казакової – К.: Медицина, 2006.-272 с..

Додаткова література: 1. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология

С-Пб., 2001.- 390 с.. 2. Боровский Б.В. и др. Терапевтическая стоматология, М., Медицина,

1998.- 736 с.. 3. Боровский В.В., Жохова Н.С. Эндодонтическое лечение (пособие для

врачей) Москва, Стоматология, 1997.- 64 с.. 4. Данилевський М. Ф., Грохольський А.П., Політун А.М. та інш.

Практикум з терапевтичної стоматології (фантомний курс). Навчальний посібник. Львів, 1993.

5. Магид Е.А, Мухин Н.А. Фантомный курс в терапевтической стоматологии М., 1987.- 304 с..

6. Хельвег Э., Климен Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. Пер. с

247

нем.- Львов: ГалДент, 1999.- 409 с.. 7. Беер Р., Бауман М.А., Киельбаса А.М. Иллюстрированный справочник

по эндодонтологии. Пер. с нем.- Москва: «Медпресс – информ», 2005. – 239 с.. 3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі

заняття. Основні завдання Вказівки Відповіді

1. Вивчити техніку STEP BACK інструментальної обробки кореневих каналів зубів.

Напишіть показання та етапи виконання техніки STEP BACK інстру-ментальної обробки кореневих каналів зубів.

2. Вивчити техніку CROWN DOWN інструментальної обробки кореневих каналів зубів.

Напишіть показання та етапи виконання техніки CROWN DOWN інстру-ментальної обробки кореневих каналів зубів.

3. Вивчити стандартну техніку інструментальної обробки кореневих каналів зубів.

Напишіть показання та етапи виконання стандартної техніки інструментальної обробки кореневих каналів зубів.

4. Вивчити особливості ендодонтичної обробки тимчасових зубів.

Написати особливості ендодонтичної обробки тимчасових зубів.

5. Вивчити особливості ендодонтичної обробки постійних зубів з несформованим коренем.

Написати особливості ендодонтичної обробки постійних зубів з несформованим коренем.

6. Вивчити техніку медикаментозної обробки кореневих каналів зубів.

Написати техніку виготовлення та фіксації турунди в кореневому каналі. Вкажіть пристосування для проведення іригації та висушування кореневих каналів зубів.

7. Вивчити імпрегнаційні методи лікування карієсу та його ускладнень.

Написати показання, склад лікарських засобів та етапи проведення сріблення кореневих каналів. Написати показання, склад лікарських засобів та етапи проведення імпрегнації резорцин-формаліновим методом.

248


А. Теоретичні питання для самоконтролю. 1. З якою метою проводять інструментальну та медикаментозну обробку

кореневих каналів? 2. Назвіть принципи та опишіть технику інструментальної обробки

кореневих каналів "Step back". 3. Назвіть принципи та опишіть технику інструментальної обробки

кореневих каналів "Crown down". 4. Опишіть стандартну техніку обробки кореневих каналів, ії сутність та

показання до використання. 5. Які особливості інструментальної та медикаментозної обробки

кореневих каналів тимчасових зубів? 6. Які особливості інструментальної та медикаментозної обробки

кореневих каналів постійних зубів з несформованим коренем? 7. Назвіть показання до використання імпрегнаційних методів. 8. Назвіть етапи проведення імпрегнаційного методу та речовини, що

використовуються при цьому. 9. Розкажіть механізм дії імпрегнаційних засобів.

В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань.

1. Техніка ендодонтичної обробки кореневих каналів Step back передбачає:

А. Розширення каналу від верхівки до вустя. В. Розширення каналу від вустя до верхівки. С. Проведення сріблення кореневого каналу. Д. Повторне проведення антисептичної обробки кореневого каналу.

Правильна відповідь: А. 2. Техніка ендодонтичної обробки кореневих каналів Crown down

передбачає: А. Проведення імпрегнації кореневого каналу резорцин-формаліновою

рідиною. В. Розширення каналу від верхівки до вустя. С. Повторне проведення антисептичної обробки кореневого каналу. Д. Розширення каналу від вустя до верхівки.

Правильна відповідь: Д. 3. Який ендодонтичний інструмент використовують на першому етапі

ендодонтичної обробки кореневих каналів технікою Step back: А. Коренева голка № 3. В. Коренева голка № 1. С. Н-файл №25. Д. К-файл №10. Е. К-файл №35.

Правильна відповідь: Д.

249

4. Стандартна техніка ендодонтичної обробки кореневих каналів передбачає: А. Рівномірне розширення каналу. В. Розширення каналу у напрямку від вустя до верхівки.

С. Розширення каналу у напрямку від верхівки до вустя. Д. Використання для розширення каналу кислот та лугів.

Правильна відповідь: А. 5. Метою проведення імпрегнаційних методів при лікуванні карієсу та його ускладнень є:

А. Стимуляція росту кореня в довжину. В. Блокування інфекції в системі мікроканальців дентину. С. Збільшення щільності дентину. Д. Насичення мінеральними компонентами періодонту.

Правильна відповідь: Б. 6. Дитина 5-ти років лікується у лікаря-стоматолога з приводу ендодонтичного лікування 75 зуба. Виберіть техніку інструментальної обробки кореневих кналів в даному випадку:

А. Step back. В. Стандартний метод. D. Crown down.

Правильна відповідь: В. 7. Особливістю ендодонтичної обробки кореневих каналів постійного зуба на етапі несформованого кореня є:

А. Формування апікального упору на рівні рентгенологічної верхівки зуба. В. Формування апікального упору на 1 мм вище за рентгенологічну верхівку зуба. С. Формування апікального упору на 2 мм вище за рентгенологічну верхівку зуба. D. Формування апікального упору на 3 мм вище за рентгенологічну верхівку зуба. Е. Апікальний упор не формують.

Правильна відповідь: Е. 8. Виберіть рівень формування апікального упору при ендодонтичній обробці тимчасового зубу:

А. На рівні рентгенологічної верхівки зуба. В. На 1 мм вище за рентгенологічну верхівку зуба. С. На 2 мм вище за рентгенологічну верхівку зуба. D. На 3 мм вище за рентгенологічну верхівку зуба. Е. Апікальний упор не формують.

Правильна відповідь: С. 9. Дитині 8-ми років проводиться ендодонтичне лікування 46 зуба. Яку техніку механічної обробки кореневих каналів доцільно обрати лікарю-стоматологу в даному випадку:

А. Step back. В. Стандартний метод. D. Crown down.

250

Правильна відповідь: В. 10. Для ендодонтичного лікування 84 зуба у дитини 6-ти років лікар-

стоматолог використав імпрегнаційний метод. Виберіть комплект лікарських засобів необхідний у цьому випадку:

А. 4% спиртовий р-н нітрату срібла, 4% р-н гідрохінону. В. 40% спиртовий р-н нітрату срібла, 4% р-н гідрохінону. С. 40% водний р-н нітрату срібла, 40% р-н гідрохінону. Д. 4% р-н гідрохінону, р-н аскорбінової кислоти. Е. 40% водний р-н резорцину, 40% водний р-н формальдегіду.

Правильна відповідь: А.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента.

4.1. Перелік навчальних практичних завдань. 1.Оволодіти технікою інструментальної обробки кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах із урахуванням ступеню сформованості кореня. 2. Оволодіти технікою медикаментозної обробки кореневих каналів в тим-часових та постійних зубах із урахуванням ступеню сформованості кореня.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навиками та професійними вміннями

Інструментальна обробка кореневого каналу тимчасового зуба за стандартною методикою


1 Визначити робочу довжину зуба за допомогою рентгенологічного методу. Для тимчасового зуба вона має бути на 2-3 мм коротшою за його рентгенологічну довжину

Робочу довжину зуба зафіксовано на ендодонтичному інструменті за допомогою силіконового стопера

2 Ізолювати зуб від слини за допомогою ватяних чи котонових валиків і слиновідсмоктувача


3 Провести антисептичну обробку каріозної порожнини і порожнини зуба

Каріозна порожнина і порожнина зуба чисті

4 Пройти кореневий канал на всю робочу довжину за допомогою К-римера відповідного діаметру (на один розмір менше за діаметр кореневого каналу)

К-ример відповідного розміру введено до кореневого каналу на всю робочу довжину зуба

251

5 Приготувати ватяну турунду. Перший спосіб виготовлення турунди. Невелику кількість вати потоншити і розмістити між вказівним і великим пальцями лівої руки. Кореневу голку розташувати у правій руці вздовж волокон вати. Здійснити обертальні рухи за годинниковою стрілкою, намотуючи вату на голку. Другий спосіб. Вату притиснути до голки великим і вказівним пальцями лівої руки. Повертати голку пальцями правої руки, накручуючи на неї волокно вати

Кінчик голки щільно закрито волокнами вати

6 Здійснити антисептичну обробку кореневого каналу шляхом його промивання за допомогою ендодонтичного шприца з голкою або змоченої антисептиком ватяної турунди на кореневій голці

Канал зволожено розчином антисептика

7 Розширити кореневий канал на 2-3 розміри шляхом видалення предентину з його стінок за допомогою К- та Н-файлів, поступово збільшуючи їх діаметр. Для цього ввести ендодонтичний інструмент до кореневого каналу на всю робочу довжину. Здійснити файлом вертикальні, спилюючі рухи по периметру кореневого каналу, щільно притиснувши його до стінки. Після виконання даної маніпуляції вивести інструмент з кореневого каналу

Ендодонтичний інструмент (мінімально 25 розміру) проходить кореневий канал на всю робочу довжину. Розм'якшений предентин повністю видалено. Стінки кореневого каналу щільні. Ошурки дентину, що залишилися на файлі, мають світлий колір

8 Проводити антисептичну обробку кореневого каналу після кожного виведення ендодонтичного інструменту

Ватяна туруна після виведення з кореневого каналу чиста

9 Висушити кореневий канал за допомогою сухої ватяної турунди на кореневій голці або абсорбційного паперового штифта відповідного розміру

Ватяна турунда або паперовий штифт після виведення з кореневого каналу сухі, чисті

Примітка. На наступному етапі проводиться тимчасова або постійна обтурація кореневого каналу

252

Інструментальна обробка кореневого каналу постійного зуба з незавершеним формуванням кореня за стандартною методикою


1 Визначити робочу довжину зуба за допомогою рентгенологічного методу. Для несформованого постійного зуба вона має бути на 1,5-2 мм коротшою за його рентгенологічну довжину

Робочу довжину зуба зафіксовано на ендодонтичному інструменті за допомогою силіконового стопера



3 Провести антисептичну обробку каріозної порожнини і порожнини зуба

Каріозна порожнина і порожнина зуба чисті

4 Пройти кореневий канал на всю робочу довжину за допомогою К-римера відповідного діаметру (на один розмір меншого за діаметр кореневого каналу) із безпечною (неагресивною) верхівкою

К-ример відповідного розміру введено до кореневого каналу на всю робочу довжину зуба

5 Здійснити антисептичну обробку кореневого каналу шляхом його обережного промивання за допомогою ендодонтичного шприца з голкою або змоченої антисептиком ватяної турунди на кореневій голці

Канал зволожено розчином антисептика

6 Видалити інфікований предентин зі стінок кореневого каналу за допомогою К- та Н-файлів відповідного розміру з безпечною (неагресивною) верхівкою. Для цього ввести ендодонтичний інструмент до кореневого каналу на всю робочу довжину. Здійснити файлом вертикальні, спилюючі рухи по периметру кореневого каналу, щільно притиснувши його до стінки. Після виконання даної маніпуляції вивести інструмент з кореневого каналу

Ендодонтичний інструмент (мінімально 25 розміру) проходить кореневий канал на всю робочу довжину. Розм'якшений предентин повністю видалено. Стінки кореневого каналу щільні. Ошурки дентину, що залишилися на файлі, мають світлий колір

7 Проводити антисептичну обробку кореневого каналу після кожного виведення ендодонтичного інструменту


8 Висушити кореневий канал за допомогою сухої ватяної турунди на кореневій голці

Ватяна турунда або паперовий штифт після

253

або абсорбційного паперового штифта відповідного розміру

виведення з кореневого каналу сухі, чисті

Примітка. На наступному етапі проводиться тимчасова або постійна обтурація кореневого каналу


1) стоматологічна установка; 2) набір стоматологічних інструментів (зонд, дзеркало, пінцет, екскаватор,

шпатель металевий, штопфер, гладилка); 3) набір ендодонтичних інструментів різних розмірів: кореневі голки, К-

римери, К- і Н-файли; 4) ендодонтичний шприц з голками; 5) адсорбційні паперові штифти різних розмірів; 6) антисептики для обробки кореневого каналу (0,5—1,0% розчин натрію

гіпохлориту; 0,05% розчин хлоргексидину); 7) предметні скляні пластинки; 8) ватяні або котонові валики.

254













Пломбувальні матеріали для тимчасової та постійної обтурації кореневих каналів. Техніка пломбування кореневих каналів у тимчасових зубах.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Плиска О.М. Рецензент: доц. Біденко Н.В.

КИЇВ 2011

255

1. Актуальність теми. Лікування захворювань пульпи, періодонту, ендодонтична підготовка зуба

до відновлення його анатомічної будови і функції є важливим розділом практичної стоматології. Успіх ендодонтичного лікування визначальним чином залежить від якісної обтурації кореневого каналу та правильно обраного обтуруючого матеріалу. Пломбування кореневих каналів тимчасових зубів є складним на всіх етапах розвитку зуба. Знання особливостей пломбування кореневих каналів тимчасових зубів дозволить досягти стійких клінічних результатів лікування.

2. Навчальні цілі: 1. Знати основні групи лікарських засобів для медикаментозної обробки

кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку.

2. Вміти проводити на фантомах медикаментозну та імпрегнаційні методи обробки кореневих каналів.

3. Знати основні групи матеріалів для кореневих пломб в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку, склад, властивості, показання до застосування;

4. Знати сучасні техніки пломбування кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку;

5. Вміти проводити на фантомах тимчасову та постійну обтурацію кореневих каналів із використанням різних груп пломбувальних матеріалів;

6. Вміти приготувати та накладати на фантомах герметичні пов’язки і тимчасові пломби.


3.1. Базові знання, навики, вміння необхідні для вивчення теми заняття 1. Знати топографо-анатомічні особливості будови тимчасових зубів у дітей

на різних етапах розвитку кореня. 2. Знати ендодонтичний інструментарій та вміти його використовувати за

призначенням. 3. Знати основні етапи інструментальної та медикаментозної обробки каналів

тимчасових зубів на різних етапах розвитку.

256


Матеріали для обтурації кореневих каналів (Е.В. Боровський і співав., 1998)

І. Пластичні нетвердіючі. ІІ. Пластичні твердіючі:

1) на основі оксиду цинку і евгенолу: (Endomethasone, паста Rickert, Canason, Еодент-normal, Tubliseal);

2) на основі гідроксиду кальцію: (Seal Apex, Apexit, Фосфадент-био, Vitapex);

3) на основі полімерів і смол: (Diaket, AH Plus, TopSeal, Віедент).

4) на основі фенол формаліну: (паста Riebler, Foredent, Sped Endoform, Forfenan);

5) на основі склоіономерів: (Ketac-Endo, Endion, Endo-Sen, Стіодент).

ІІІ. Тверді наповнювачі : 1) гутаперча; 2) срібні штифти; 3) титанові штифти; 4) акрилові штифти.

Вимоги до матеріалів для обтурації кореневих каналів

1. Виражена адгезія до стінок каналу. 2. Легкість введення в канал та виведення з нього. 3. Забезпечення достатньої герметизації основного каналу та його

розгалужень. 4. Просторова стабільність. 5. Рентгенконтрастність. 6. Відсутність усадки після затвердіння. 7. Мілкий розмір частинок наповнювача. 8. Відсутність забарвлення тканин зуба. 9. Бактеріостатичність і здатність не бути поживним середовищем для

бактерій. 10. Повільне затвердіння. 11. Нерозчинність в тканинних рідинах. 12. Відсутність подразнюючої дії на тканини. 13. Властивість розчинення в деяких розчинниках для видалення з

каналу. 14. Здатність не провокувати імунну відповідь. 15. Відсутність мутагенних і канцерогенних властивостей.

257

Особливі вимоги до обтуруючих матеріалів для тимчасових зубів І. Нетоксичність відносно зачатка постійного зуба. ІІ. Розсмоктування паралельно з розсмоктуванням кореня тимчасового зуба. Матеріали для кореневих пломб в тимчасових зубах Етап росту та формування кореня

Етап стабілізації кореня

Етап резорбції кореня

• препарати на основі

цинк-евгенолу • препарати на основі

Са(ОН)2 та йодоформу:

Са(ОН)2- йодоформна суміш, Vitapex, Апексдент

• препарати на основі цинк-евгенолу

• препарати на основі Са(ОН)2 та йодоформу:


• препарати на основі йодоформу чи тимолу:

- КRI - паста (Pharmachemie,Швейцарія); - Tempophore (Septodont, Франція); - Йодент плюс (ВладМиВа, Росія); • препарати на основі

цинк-евгенолу • препарати на основі

Са(ОН)2 та йодоформу:


Пасти на основі йодоформа для обтурації тимчасових зубів

Негативні властивості

Офіцинальні:

KRI паста

Паста Maisto

Tempophore

Екстемпоральні:

- йодоформ 5,0; тимол 5,0; камфорне масло

- йодоформ 10,0; камфора 2,0; оксид цинку 6,0; гліцерин

фенол 15; камфора 30 0; йодоформ

- виражена антисептична дія

- низька токсичність - здатність зменшувати

ексудацію

- короткочасність антисептичної дії

- можливість алергічних реакцій

- швидка резорбція

Позитивні властивості

258

Матеріали для обтурації кореневих каналів постійних зубів

з несформованими коренями

зі сформованими коренями

Тимчасова обтурація

Постійна обтурація

Пластичні нетверднучі : • на основі оксиду

кальцію: Biocalex; • на основі гідроксиду

кальцію: Calasept, Сalcicur, Сalxil;

• на основі гідроксиапатиту: пасти на основі Остим-100, «Остеоапатиту керамічного», Гідроксиаполу

1. Пластичні тверднучі • на основі оксиду цинку та

евгенолу: Canason, Caryosan;

• на основі фенол-формаліну: Foredent, Sped Endoform, Резодент;

• на основі гідроксиду кальцію: SealApex, Apexit, Фосфадент-био;

• на основі полімерів і смол: AH-26, AH Plus, TopSeal, Віедент;

• склоіономери: Ketac-Endo, Endion, Endo-Sen, Стіодент;

2. штифти (філери): - гутаперчеві - срібні - титанові

Властивості гідроксидкальційвмісних(нетверднучих) паст для тимчасової обтурації (Calasept, Сalcicur, Сalxil)

Механізм дії гідроксида кальцію при введенні в кореневий канал

Позитивні Негативні

- бактерицидна дія; - протизапальна дія; - остеогенні і одонтогенні

властивості.

- швидка розчинність у тканинній рідині

259

1. Високолужне середовище (рН 12,4) підтримує наявність гідроксильних іонів, забезпечує: зупинення резорбції кістки за рахунок дії на остеобласти; стимуляцію кісткоутворення шляхом впливу на активність остеобластів; антибактеріальний і лізуючий ефект по відношенню до некротичних тканин; при покритті живої пульпи – формування ділянки коагуляційного некрозу з наступною дистрофічною кальцифікацією її волокон і утворенням поверхневого дентинного бар’єру.

2. Іони кальцію приймають участь в реакції кісткоутворення (але не включаються до складу утвореної кістки.

3. При з’єднанні з вологою, що є в каналі, матеріал збільшується в об’ємі в 2,5 рази, закупорює мікро- і макроканали, і таким чином забезпечує їх тимчасову обтурацію.

Властивості гідроксидкальційвмісних(тверднучих) паст для

постійної обтурації (SealApex, Apexit, Фосфадент-био)

Властивості паст на основі резорцин-формаліну

- високі антибактеріальні властивості;

- висока проникаюча здатність;

- відносна нерозчинність у тканинній рідині.

- стійке забарвлення зуба; - може викликати імунно-

клітинну відповідь на власні тканини в яких фіксовано формальдегід;

- цитотоксичність; - мутагенність та можлива

канцерогенність; - подразнююча дія на тканини

пародонту.



- остеогенні і одонтогенні властивості;

- відсутність подразнюючої дії;

- протизапальна дія.

- відносно швидка розчинність у тканинній рідині.

260

Властивості паст на основі цинк-евгенолу

Властивості склоіономерних цементів для постійної обтюрації

3.3. Список рекомендованої літератури

Основна: 7. Хоменко Л.А. и соавт. Терапевтическая стоматология дитского возраста //

Київ, Книга плюс, 2010.- 813с. 8. Данилевський М. Ф., БорисенкоА.В., Політун А.М. та інш. Терапевтична

стоматологія (фантомний курс), Т.1. – К.: Медицина, 2009. – 400 с. 9. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия инструменты,

материалы и методы.- Киев, Книга плюс, 2002.- 216с.


- хімічна адгезія до тканин зуба та реставраційних матеріалів;

- карієсстатичний ефект; - антибактеріальна дія; - відносна біосумісність і

не токсичність; - незначна усадка.

- труднощі виведення з кореневого каналу після затвердіння (тому завжди використовуються з гутаперчею).

Позитивні

- помірні антибактеріальні властивості;

- відносно швидко тверднуть;

- протизапальна дія; - можливо використовувати

разом з гуттаперчею.

- повільно вимиваються із кореневого каналу під дією тканинної рідини;

- помірна подразнююча дія евгенола на періапікальні тканини.

Негативні

261

10. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник/ Р.В.Казакова, М.А Лучинський, М.Н.Воляк та ін..; За ред.. Р.В.Козакової. – К.: Медицина, 2006. – 272 с.

Додаткова: 1. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия // М.: АО « Стоматология», 2-е изд.,

2003.- 176 с. 2. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста.- М.

Медицинская книга, Н.Новгород: И-во НГМУ, 2001.- 744с. 3. Трезубов В.Н., Мишнев Л.М., Марусов И.В., Соловьева А.М. Справочник

врача-стоматолога по лекарственным препаратам. С.-Пб.: ИКФ «Фолиант», 1999.- 368с.

4. Чуев В.П., Кузьмина Э.А. Кальцийсодержащие стоматологические материалы фирмы «ВладМиВа» // Институт стоматологии, 2001.-№ 4.- С.48-49.

5. Бризено Б, Эрнст К. Лечение корневых каналов молочных зубов // Клиническая стоматология, 1999.- № 1.- С.24-27.

6. Максимовський Ю.М., Митронин А.В. Временная внутриканальная обтурация кальцийсодержащим препаратом „Calciject”// Маестро. – 2003. - №1(10). – С. 108-109.

7. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология.- С.-Петербургский институт стоматологии, 2001.- 390с.

8. Терапевтическая стоматология: Учебное пособие / Под ред.проф. Дмитриевой Л.А.- М.МЕДПресс информ, 2003.-896с.

9. Э.Хельвиг, Й. Климек, Т. Аттин Терапевтическая стоматология / Под ред.проф. Политун А.М., Смоляр Н.И. / Пер.с нем. – Львов: ГалДент, 1999.- 409с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з

літературою по темі заняття

Учбове завдання Вказівки Відповіді Вивчити: 1. Класифікацію пломбувальних матеріалів для кореневих пломб.

Виписати, які матеріали використовуються для пломбування кореневих каналів тимчасових та постійних зубів в залежності від етапу розвитку кореня зуба.

2. Вивчити вимоги до пломбувальних матеріалів для пломбування кореневих каналів постійних зубів.

Виписати вимоги до пломбувальних матеріалів для пломбування кореневих каналів постійних зубів

262

3. Вивчити вимоги до пломбувальних матеріалів для пломбування кореневих каналів тимчасових зубів.

Виписати вимоги до пломбувальних матеріалів для пломбування кореневих каналів тимчасових зубів..

4. Вивчити позитивні і негативні властивості матеріалів для кореневих пломб

Виписати позитивні і негативні властивості матеріалів для кореневих пломб

5. Вивчити складові йодоформної пасти.

Виписати складові йодоформної пасти.

6. Вивчити складові цинк-евгенолової пасти та методику її приготування.

Виписати складові цинкевгенолової пасти та техніку її приготування.

7. Вивчити алгоритм пломбування кореневих каналів тимчасових зубів пастою.

Виписати алгоритм пломбування кореневих каналів тимчасових зубів пастою.


А. Теоретичні питання для самоконтролю

1. На які групи розподіляються пломбувальні матеріали для кореневих пломб? 2. Які вимоги до пломбувальних матеріалів для кореневих пломб у тимчасових зубах? 3. Які вимоги до пломбувальних матеріалів для кореневих пломб у постійних зубах? 4. Назвіть складові резорцин-формалінової пасти. 5. Назвіть складові цинк-оксид-евгенолової пасти. 6. Які властивості має резорцин-формалінова паста? 7. Які властивості має паста на основі цинкоксидевгенолу? 8. Які властивості має паста на основі гідроксиду кальцію? 9. Які властивості мають склойономерні цементи? 10. Які властивості мають пасти на основі йодоформу та тимолу? 11. Опишіть алгоритм пломбування кореневих каналів тимчасових зубів. Б. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань 1. Коренева пломба має такі властивості: хімічна адгезія до тканин зуба та реставраційних матеріалів, карієсстатичний ефект, антибактеріальна дія,

263

відносна біосумісність і нетоксичність, незначна усадка. Властивості якої кореневої пломби наведені? А. Склойономерний силер. В. Резорцин-формалінова паста. С. Тверднуча паста на основі гідроксиду кальцію. D. Нетверднуча паста на основі гідроксиду кальцію. Е. Матеріал на основі епоксидних смол. 2. Лікар-стоматолог при лікуванні ускладненого карієсу 51 зуба 3-х річної дитини для кореневої пломби обрав матеріал із групи пластичних твердіючих. Які з представлених матеріалів для кореневої пломби належать до групи пластичних твердіючих? А. Пасти на основі йодоформу. В. Пасти на основі тимолу. С. Пасти на основі оксиду цинку та евгенолу. D. Всі відповіді вірні. 3. Лікар-стоматолог при лікуванні ускладненого карієсу 65 зуба 5-ти річної дитини використав екстирпаційний метод лікування пульпіту. Який матеріал доцільно використати для пломбування кореневих каналів тимчасового зуба? А. Формокрезолова паста. В. Матеріал на основі епоксидних смол. С. Цинк-евгенолова паста. D. Фосфат-цемент. 4. Батьки трьохрічної дівчинки скаржаться на порожнину у лівому верхньому п’ятому зубі дитини. Лікар-стоматолог діагностував ускладнення карієсу 65 зуба. З метою сприяння подальшому росту кореня тимчасового зуба для обтурації кореневих каналів лікар може використати: А. Цинк-евгенолову пасту. В. Резорцин-формалінову пасту. С. Пасти на основі епоксидних смол. D. Формокрезолову пасту. Е. Тимолову пасту. 5. Вкажіть на особливі вимоги до обтуруючих матеріалів для тимчасових зубів. A. Нетоксичність відносно зачатка постійного зуба, не забарвлювати зуб. B. Бактерицидна дія, нерозчинність в тканинній рідині. C. Нетоксичність відносно зачатка постійного зуба, розсмоктування

паралельно з коренем. D. Розсмоктування паралельно з коренем, не забарвлювати зуб. 6. Тверді наповнювачі(філлери) можливо використовувати при пломбуванні кореневих каналів ( 2 відповіді):

A. Тимчасових зубів на етапі стабілізації кореня. B. Постійних зубів на етапі стабілізації кореня.

264

C. Постійних зубів з несформованим коренем, після апексіфікації. D. Постійних зубів на етапі росту кореня в довжину.

7. Коренева пломба має остеотропну, одонтотропну, протизапальну, бактерицидну дії. Властивості якої кореневої пломби наведені? А. Склойономерний силер. В. Резорцин-формалінова паста. С. Матеріал на основі епоксидних смол. D. Йодоформна паста. Е. Паста на основі гідроксиду кальцію. 8. Коренева пломба спричинює стійке забарвлення зуба в рожевий колір, має подразнюючу дію на тканини пародонту. Недоліки якої кореневої пломби наведені? А. Склойономерний силер. В. Резорцин-формалінова паста. С. Тверднуча паста на основі гідроокису кальцію. D. Нетверднуча паста на основі гідроокису кальцію. Е. Матеріал на основі епоксидних смол. 9. Дитина 8 років скаржиться на каріозну порожнину в 54 зубі. На підставі даних об’єктивного обстеження лікар-стоматолог діагностував ускладнення карієсу 54 зуба, для обтурації кореневих каналів обрав пасту на основі йодоформу. Які позитивні властивості кореневої пломби на основі йодоформу? А. Низька токсичність, зменшують ексудацію в кореневому каналі, короткочасність антисептичної дії. В. Низька токсичність, збільшують ексудацію в кореневому каналі, швидко розсмоктуються. С. Низька токсичність, виражена антисептична дія, повільно розсмоктуються. D. Низька токсичність, зменшують ексудацію в кореневому каналі, виражена антисептична дія. 10. До складу кореневої пломби входять такі компоненти: йодоформ 10,0; камфора 2,0; оксид цинку 6,0; гліцерин. Склад якого матеріалу наведено? A. Гідроксидкальційвмісна паста. B. Формакрезолова паста. C. Йодоформна паста. D. Тимолова паста.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи 4.1. Перелік навчальних практичних завдань

1. Оволодіти технікою приготування цинк-оксид-евгенолової пасти. 2. Вміти обирати матеріали для кореневої пломби в залежності від етапу

розвитку кореня зуба. 3. Оволодіти на фантомі методикою пломбування кореневих каналів

тимчасових зубів на різних етапах розвитку.

265

a. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навиками та

професійними вміннями

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції «Приготування цинк-евгенолової пасти для пломбування кореневих

каналів» № Послідовність дій Критерії контролю правильного

виконання 1. На гладку поверхню скляної

пластинки насипають порошок оксиду цинку і наносять краплю евгенолу.

Порошок і рідина розташовані на скельці окремо один від одного

2. Змішують коловими рухами металевим шпателем

Сметаноподібна однорідна консистенція пасти

3. Консистенція матеріалу регулюється додаванням оксиду цинку

Паста готова до пломбування

Алгоритм постійної обтурації кореневого каналу тимчасового зуба цинкоксидевгенольною пастою


виконання 1 Ізолювати зуб від слини за

допомогою ватяних чи котонових валиків і слиновідсмоктувач


2 Провести антисептичну обробку кореневого каналу


3 Висушити кореневий канал за допомогою ватяних турунд або адсорбційних паперових штифтів вертикальними рухами

Ватяна турунда (адсорбційний паперовий штифт) після виведення з кореневого каналу суха, чиста

4 Нанести на предметну скляну пластинку необхідну кількість крапель рідини (згідно інструкції). Флакон із рідиною слід тримати високо, щоб крапля падала вільно

Дотримання оптимального співвідношення порошку та рідини (у середньому 3:1)

5 Перед забором порошку декілька разів струсити флакон. Відміряти необхідну кількість порцій порошку мірною

Дотримання оптимального співвідношення порошку та рідини (у середньому 3:1)

266

ложкою, що входить до комплекту матеріалу (згідно інструкції). Нанести порошок на скляну пластинку

6 Відміряну кількість порошку слід додавати до рідини невеликими порціями. Провести замішування за допомогою металевого шпателю впродовж 1-2 хв

Дотримання часу замішування. Маса гомогенна, не тягнеться за шпателем, а відривається, утворюючи зубці довжиною в декілька міліметрів

7 Зафіксувати робочу довжину зуба на каналонаповнювачі за допомогою силіконового стопера. Для тимчасового зуба вона має бути на 2-3 мм коротшою за рентгенологічну

Стопер зафіксовано на рівні робочої довжини зуба

8 Набрати невелику кількість пломбувального матеріалу на каналонаповнювач відповідного розміру і ввести його до вустя кореневого каналу. Ввімкнути наконечник на невеликій швидкості і просунути працюючий каналонаповнювач далі по каналу на робочу довжину зуба. Здійснити ним декілька нагнітаючих рухів у вертикальному напрямку. Наприкінці маніпуляції слід повільно вивести каналонаповнювач із кореневого каналу на ввімкнених обертах, щоб уникнути утворення пор. Конденсувати пломбувальний матеріал у вустьовій частині кореневого каналу за допомогою ватяної кульки

Каналонаповнювач було введено до кореневого каналу з дотриманням робочої довжини зуба. Пломбувальний матеріал щільно заповнює вустя кореневого каналу

9 Додати до приготованої пасти порошок і замішати її більш щільно. Нанести пасту на вустя і на ділянку біфуркації в молярах і щільно конденсувати її

Ділянка біфуркації в молярах і вустякореневих каналів заповнені цинкоксидевгенольною пастою більш щільної консистенції

267

10 Накласти тимчасову або постійну пломбу. Приготувати пломбувальний матеріал згідно інструкції, внести його до каріозної порожнини та ущільнити

Каріозну порожнину повністю заповнено пломбувальним матеріалом, що щільно прилягає до її країв

Примітка. Перед накладанням тимчасової або постійної пломби слід провести рентгенологічний контроль якості тимчасової обтурації кореневого каналу


1) стоматологічна установка; 2) кутовий наконечник; 3) інструменти основного стоматологічного набору; 4) ендодонтичні інструменти; 5) предметні скельця; 6) матеріали для кореневої пломби; 7) фантоми з тимчасовими зубами.

268












Коренева пломба. Техніка пломбування кореневих каналів у постійних зубах із несформованими коренями.

Курс ІІ


Кількість годин 3 Укладач: ас. Плиска О.М. Рецензент: доц. Біденко Н.В.

КИЇВ 2011

269

1. Актуальність теми. Ефективне лікування ускладнень карієсу, ендодонтична підготовка зуба до відновлення його анатомічної будови і функції є актуальною проблемою практичної стоматології. Успіх ендодонтичного лікування визначальним чином залежить від якісної обтурації кореневого каналу та правильно обраного обтуруючого матеріалу. Особливо складним є пломбування кореневих каналів постійних зубів з несформованими коренями. Знання особливостей пломбування кореневих каналів постійних зубів на різних етапах розвитку зуба дозволить досягти стійких клінічних результатів лікування.

2. Навчальны цілі: 1. Знати основні групи лікарських засобів для медикаментозної обробки

кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку.

2. Вміти проводити на фантомах медикаментозну та імпрегнаційні методи обробки кореневих каналів.

3. Знати основні групи матеріалів для кореневих пломб в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку, склад, властивості, показання до застосування;

4. Знати сучасні техніки пломбування кореневих каналів в тимчасових та постійних зубах на різних етапах їх розвитку;

5. Вміти проводити на фантомах тимчасову та постійну обтурацію кореневих каналів із використанням різних груп пломбувальних матеріалів;

6. Вміти приготувати та накладати на фантомах герметичні пов’язки і тимчасові пломби.


3.1. Базові знання, навики, вміння необхідні для вивчення теми заняття 4. Знати топографо-анатомічні особливості будови постійних зубів у дітей на

різних етапах розвитку кореня. 5. Знати ендодонтичний інструментарій та вміти його використовувати за

призначенням. 6. Знати основні етапи інструментальної та медикаментозної обробки каналів

постійних зубів на різних етапах розвитку.

270


Методи постійної обтурації кореневих каналів постійних зубів у дітей

з несформованими коренями на етапі незакритого апікального отвору і несформованого періодонту

зі сформованим коренем; після апексіфікації

ПЛАСТИЧНИМИ ТВЕРДНУЧИМИ ПАСТАМИ

СИЛЕРАМИ І ФІЛЕРАМИ

Холодною гутаперчею

Латеральна конденсація

Хімічно пластифікованою холодною гутаперчею

Розігрітою гутаперчею

Вертикальна конденсація

Латерально-вертикальна конденсація

Термомеханічна конденсація

Обтурація фрагментованою гутаперчею

Термопластифікованою гутаперчею

Методика одного штифта

271

Основні методи постійної обтурації кореневих каналів постійних зубів у дітей з використанням силерів та філерів

Метод одного штифта. Показаннями для застосування методу є наявність каналів зубів з круглим просвітом, відносною паралельністю стінок каналу.

Алгоритм застосування методики включає: • підбір відповідного розміру штифта враховуючи розмір останнього

інструменту, що був використаний для розширення апікальної частини кореневого каналу;

• відзначення (маркування) довжини кореневого каналу на штифті; • заповнення каналу силером; • занурення штифта в силер; • введення штифта в кореневий канал до верхівки з урахуванням маркування; • видалення надлишків силера з порожнини зуба; • відрізання надлишкової частини штифта.

Методика холодної латеральної конденсації полягає в багатоштифтовій обтурації кореневого каналу і включає наступні етапи:

• вибір відповідного розміру спредера (його довжина повинна бути на 1-2 мм коротшою за робочу довжину каналу, діаметр повинен відповідати або бути на один номер більше за розмір останнього апікального файлу);

• визначення розміру первинного (основного) штифта (розмір штифта має відповідати розміру останнього інструменту, при допомозі якого здійснювалась обробка каналу на всю довжину);

• калібрування первинного (основного) штифта з використанням калібрувальних лінійок (бажано);

• “підгонка” первинного (основного) штифта (визначення довжини штифта шляхом стискання бранш пінцету на 1 мм коротше робочої довжини каналу; введення штифта в канал і визначення відповідності штифта робочій довжині каналу; за умови відповідності штифт використовують. При невідповідності – заміняють на штифт іншого розміру - більшого, меншого);

• витягнення первинного (основного) штифта з кореневого каналу; • промивання кореневого каналу розчинами антисептиків; • висушування каналу з використанням котонових (паперових) штифтів; • введення в кореневий канал силера з застосуванням каналонаповнювача,

поступово розподіляючи силер на стінки каналу; • занурення первинного (основного) штифта в силер; • введення в канал первинного (основного) штифта на робочу довжину; • притирання первинного (основного) штифта до стінки кореневого каналу; • введення в утворений після притирання первинного (основного) штифта

додаткового штифта (попередньо зануреного в силер); • подальше введення ще кількох додаткових штифтів до остаточного заповнення

каналу; • видалення надлишків гутаперчі гарячим інструментом;

272

• рентген-контроль якості пломбування; • здійснення вертикальної конденсації гутаперчі у вічках каналу.

Тимчасова обтурація:

1. Короткочасна (декілька діб) – пов’язка з рідкими лікарськими формами на турундах чи паперових штифтах; заповнення кореневого каналу лікувальними засобами у вигляді пасти (нетвердіючої).

2. Довготривала (декілька місяців) – заповнення кореневого каналу лікувальними засобами у вигляді пасти (нетвердіючої). Цілі тимчасової обтурації кореневих каналів

• антисептична та очищаюча дія на систему кореневих каналів та дентинних трубочок;

• антисептична та протизапальна дія на осередок запалення в періодонті; • стимуляція регенерації тканин періодонту та кісткової тканини; • ізоляція каналу при неможливості закінчить його обробку в одне

відвідування. 3.3. Список рекомендованої літератури Основна: 1. Хоменко Л.А. и соавт. Терапевтическая стоматология дитского возраста //

Київ, Книга плюс, 2010.- 813с. 2. Данилевський М. Ф., БорисенкоА.В., Політун А.М. та інш. Терапевтична

стоматологія (фантомний курс), Т.1. – К.: Медицина, 2009. – 400 с. 3. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия инструменты,

материалы и методы.- Киев, Книга плюс, 2002.- 216с. 4. Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: Навч. посібник/

Р.В.Казакова, М.А Лучинський, М.Н.Воляк та ін..; За ред.. Р.В.Козакової. – К.: Медицина, 2006. – 272 с. Додаткова: 1. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия // М.: АО « Стоматология», 2-е

изд., 2003.- 176 с. 2. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста.- М.

Медицинская книга, Н.Новгород: И-во НГМУ, 2001.- 744с. 3. Трезубов В.Н., Мишнев Л.М., Марусов И.В., Соловьева А.М. Справочник

врача-стоматолога по лекарственным препаратам. С.-Пб.: ИКФ «Фолиант», 1999.- 368с.

4. Чуев В.П., Кузьмина Э.А. Кальцийсодержащие стоматологические материалы фирмы «ВладМиВа» // Институт стоматологии, 2001.-№ 4.- С.48-49.

5. Бризено Б, Эрнст К. Лечение корневых каналов молочных зубов // Клиническая стоматология, 1999.- № 1.- С.24-27.

273

6. Максимовський Ю.М., Митронин А.В. Временная внутриканальная обтурация кальцийсодержащим препаратом „Calciject”// Маестро. – 2003. - №1(10). – С. 108-109.

7. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология.- С.-Петербургский институт стоматологии, 2001.- 390с.

8. Терапевтическая стоматология: Учебное пособие / Под ред.проф. Дмитриевой Л.А.- М.МЕДПресс информ, 2003.-896с.

9. Э.Хельвиг, Й. Климек, Т. Аттин Терапевтическая стоматология / Под ред.проф. Политун А.М., Смоляр Н.И. / Пер.с нем. – Львов: ГалДент, 1999.- 409с.

3.3. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з літературою по темі заняття Учбове завдання Вказівки до завдання Примітка 1. Вивчити складові резорцин- формалінової пасти та методику її приготування.

Виписати складові резорцин- формалінової пасти та описати техніку приготування.

2. Вивчити методики пломбування кореневих каналів постійних зубів.

Виписати методики пломбування кореневих каналів постійних зубів

3. Вивчити алгоритм пломбування кореневих каналів постійних зубів із несформованим коренем гідроксидкальційвмісною пастою.

Виписати алгоритм пломбування кореневих каналів постійних зубів із несформованим коренем гідроксидкальційвмісною пастою.

4. Знати як визначається розмір спредера для конденсації гутаперчі

Записати, як підбирається розмір спредера для конденсації гутаперчі.

5. Знати як визначається розмір «центрального штифта»?

Записати, як підбирається розмір «центрального штифта».

6. Вивчити алгоритм пломбування кореневих каналів постійних зубів методом латеральної конденсації.

Описати техніку пломбування кореневих каналів постійних зубів методом латеральної конденсації.

3.5. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі роботи під час підготовки до заняття. А. Теоретичні питання для самоконтролю 12. Назвіть методи обтурації кореневих каналів. 13. Що таке «робоча довжина зуба»? 14. Які недоліки методики пломбування кореневих каналів однією пастою?

274

15. В чому полягає техніка тимчасового пломбування кореневих каналів постійних несформованих зубів нетверднучою гідроксидкальційвмістною пастою. 16. Як визначається розмір спредера для конденсації гутаперчі? 17. Що таке «центральний штифт»? 18. Назвіть показання до пломбування кореневих каналів постійних зубів технікою «перевернутого» гутаперчевого штифта. 19. Опишіть методику пломбування кореневих каналів постійних зубів технікою «перевернутого» гутаперчевого штифта 20. Як проводять видалення надлишків гутаперчі при постійному пломбуванні кореневих каналів постійних зубів за технікою латеральної конденсації? 21. Опишіть методику пломбування кореневих каналів постійних зубів зі сформованим коренем технікою холодної латеральної конденсації гутаперчі.

Б. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань

1. Які інструменти використовуються для пломбування кореневих каналів? А. Пульпоекстрактор. В. Каналонаповнювач. С. Коренева голка. Д. К-ример. Е. К-файл. 2. Під час планової санації у дитини 13 років на апроксимально-медіальній

поверхні 11 зуба виявлено каріозну порожнину. На підставі даних об’єктивного обстеження лікар-стоматолог діагностував ускладнення карієсу, для обтурації кореневого каналу вибрав метод латеральної конденсації. Який інструмент слід використати для латеральної конденсації гутаперчевих штифтів?

А. Н-файл. В. Кореневу голку. С. Каналонаповнювач. D. Спредер. Е. Плагер. 3. Для пломбування кореневого каналу лікар обрав методику обтурації, яка

передбачає після введення в кореневий канал силера використовувати один штифт, який відповідає розміру останнього інструмента, що використовувався для розширення апікальної частини кореневого каналу. Надлишок штифта зрізають розігрітим інструментом та накладають пломбу. Назвіть даний метод пломбування кореневих каналів.

А. Обтурація системою „Термафіл”. В. Метод холодної латеральної конденсації гутаперчі. С. Метод теплої латеральної конденсації гутаперчі. D. Метод вертикальної конденсації гутаперчі. Е. Метод центрального штифта.

275

4. Інструмент має гладку загострену робочу частину та призначений для бічної (латеральної) конденсації гутаперчевих штифтів у кореневому каналі. Визначте назву даного інструменту.

А. Плаггер. В. Спредер. С. Каналонаповнювач. D. Гута-конденсор. Е. Коренева голка. 5. У 9-річної дитини внаслідок перенесеної рік тому травми розвинувся

періодонтит 11 та 21 зубів. Корені цих зубів несформовані. Яку методику використовують при пломбуванні кореневих каналів постійних зубів з несформованим коренем? А. Довготривалої тимчасової обтурації кореневих каналів пастами на основі гідроксиду кальцію. В. Довготривалої тимчасової обтурації кореневих каналів пастами на основі йодоформа. С. Постійна обтурація кореневих каналів з використанням методики латеральної конденсації . D. Постійна обтурація кореневих каналів з використанням методики вертикальної конденсації.

6. Яка методика обтурації кореневого каналу передбачає після введення в

кореневий канал основного гутаперчевого штифта його латеральне ущільнення спредером з послідуючим введенням додаткових штифтів (перед кожним введенням додаткового штифта проводять латеральне ущільнення попередніх)?

А. Метод центрального штифта. В. Метод холодної латеральної конденсації гутаперчі. С. Метод теплої латеральної конденсації гутаперчі. D. Метод розігрітої секційної гутаперчі. Е. Обтурація системою „Термафіл”. 7. Проведення якісної обтурації кореневого каналу за методом центрального

штифта передбачає після введення в кореневий канал силера використання добре підібраного штифта. Розмір даного штифта повинен відповідати розміру:

А. Останнього інструмента, який використовувався для розширення апікальної частини кореневого каналу.

В. Передостаннього інструмента, який використовувався для розширення апікальної частини кореневого каналу.

С. Інструмента, який використовувався для розширення коронкової частини кореневого каналу.

D. Інструмента, який використовувався для розширення середньої частини кореневого каналу.

276

8. Інструмент, робоча частина якого має вигляд гладкого, рівнозрізаного стержня, призначений для вертикальної конденсації гутаперчі у кореневому каналі. Визначте назву даного інструменту. А. Гута-конденсор. В. Спредер. С. Плагер. D. Каналонаповнювач. Е. Коренева голка.

9. До складу кореневої пломби входять такі компоненти: резорцин, 40% р-н формаліну, 10% р-н NaOH, вісмут, оксид цинку. З якою метою до складу резорцин-формалінової пасти при пломбуванні кореневих каналів постійних зубів ввели 10% р-н NaOH? A. Для підсилення її антибактеріальної дії. B. Для рентгенконтрастності матеріалу. C. Для зменшення усадки під час затвердівання. D. Як каталізатор процесу затвердівання. 10. До складу кореневої пломби входять такі компоненти: резорцин, 40% р-н формаліну, 10% р-н NaOH, вісмут, оксид цинку. З якою метою до складу резорцин-формалінової пасти при пломбуванні кореневих каналів постійних зубів ввели оксид цинку? A. Для підсилення її антибактеріальної дії. B. Для рентгенконтрастності матеріалу. C. Для зменшення усадки під час затвердівання. D. Як каталізатор процесу затвердівання.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи 4.1. Перелік навчальних практичних завдань

4. Оволодіти технікою приготування резорцин-формалінової пасти. 5. Оволодіти технікою тимчасової обтурації кореневих каналів постійних

несформованих зубів нетверднучою гідроксидкальційвмістною пастою. 6. Оволодіти технікою обтурації кореневих каналів постійних зубів після

апексіфікації технікою перевернутого гутаперчевого штифта за технікою латеральної конденсації .

7. Оволодіти технікою обтурації кореневих каналів постійних зубів гутаперчевими штифтами за технікою латеральної конденсації.

277

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навиками та професійними вміннями

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції «Приготування резорцин-формалінової пасти» № Послідовність дій Критерії контролю правильного

виконання 1. На скляну дощечку наносять: 1

краплю насиченого водного розчину резорцину, 1 краплю 40% розчину формаліну, 1 краплю 10% р-ну NaOH

Розчин резорцину вважається насиченим, коли утворюється «туман» резорцину, який не розчиняється

2. Змішують послідовно водний розчин резорцину з розчином формаліну та додають р-н NaOH

Рідина набуває фіолетового кольору.

3. В отриману суміш додають окис цинку і 1/8 частину рентгенконтрастної речовини (сульфат барію) і замішують коловими рухами з поступовим додаванням порцій матеріалу.

Критерієм правильного замішування є однорідна сметаноподібна консистенція пасти

Алгоритм тимчасової обтурації несформованого кореневого каналу постійного зуба гідроксидкальційвмісною пастою






3

Висушити кореневий канал за допомогою ватяних турунд або адсорбційних паперових штифтів вертикальними рухами

Ватяна турунда або адсорбційний паперовий штифт після виведення з кореневого каналу сухі, чисті

4

Нанести на предметну скляну або паперову пластинку необхідну кількість гідроксидкальційвмісної пасти для тимчасової обтурації кореневого каналу

Пасту нанесено безпосередньо перед пломбуванням, щоб запобігти її інактивації при взаємодії з повітрям

5

Зафіксувати робочу довжину зуба на каналонаповнювачі за допомогою силіконового стопера. Для несформованого постійного

Стопер зафіксовано на рівні робочої довжини зуба

278

зуба вона має бути на 1,5-2 мм коротшою за рентгенологічну

6

Набрати невелику кількість пломбувального матеріалу на каналонаповнювач відповідного розміру і ввести його до вустя кореневого каналу. Ввімкнути наконечник на невеликій швидкості і просунути працюючий каналонаповнювач далі по каналу на робочу довжину зуба. Здійснити ним декілька нагнітаючих рухів у вертикальному напрямку. Наприкінці маніпуляції слід повільно вивести каналонаповнювач із кореневого каналу на ввімкнених обертах, щоб уникнути утворення пор. Конденсувати пломбувальний матеріал у вустьовій частині кореневого каналу за допомогою ватяної кульки

Каналонаповнювач було введено до кореневого каналу з дотриманням робочої довжини зуба. Пломбувальний матеріал щільно заповнює вустя кореневого каналу

7

Накласти тимчасову пломбу. Приготувати тимчасовий пломбувальний матеріал згідно інструкції, внести його до каріозної порожнини та ущільнити

Каріозну порожнину повністю заповнено тимчасовим пломбувальним матеріалом, що щільно прилягає до її країв

Примітка. Перед накладанням тимчасової пломби слід провести рентгенологічний контроль якості тимчасової обтурації кореневого каналу Алгоритм постійної обтурації кореневого каналу постійного зуба методом

латеральної конденсації холодної гутаперчі


1 Визначити розмір першого (основного) штифта. Він повинен відповідати діаметру останнього інструмента (майстер-файла), за допомогою якого проводилася обробка апікальної частини кореневого каналу. Зробити на

Основний штифт входить до кореневого каналу на всю робочу довжину, затримується на рівні апікального упору. На рентгенограмі гутаперчевий штифт заповнює канал на всю

279





5 Висушити кореневий канал за допомогою ватяних турунд або адсорбційних паперових штифтів вертикальними рухами

Ватяна турунда (адсорбційний паперовий штифт) після виведення з кореневого каналу суха, чиста

6 Приготувати силер (ендогерметик) згідно інструкції

Пломбувальна маса гомогенна

7 Ввести силер (ендогерметик) у кореневий канал за допомогою К-файла, К-римера або каналонаповнювача з попередньо зафіксованою робочою довжиною зуба. Рівномірно розподілити його по стінкам каналу, здійснюючи файлом або римером обертальні рухи проти годинникової стрілки

Силер рівномірно без надлишку розподілено по стінкам кореневого каналу

8 Нанести силер на основний штифт і повільно ввести його у кореневий канал на всю робочу довжину. Для витіснення зайвого повітря здійснити штифтом декілька зворотньо-поступальних рухів

Основний штифт введено до кореневого каналу на всю робочу довжину

штифті позначку, що фіксує робочу довжину зуба. Після припасовки видалити штифт з кореневого каналу

робочу довжину (не досягє рентгенологічної верхівки на 1 мм)

2 Підібрати спредер (бічний ущільнювач гутаперчі). Його розмір має відповідати діаметру майстер- файла або бути на один розмір більше, щоб запобігти виведенню за межі апікального отвору. Робоча довжина спредера повинна бути на 1-2 мм коротшою, ніж робоча довжина зуба

Підібраний спредер відповідає або перевищує на один розмір діаметр майстер-файла

280

9 Здійснити латеральну конденсацію основного штифта. Ввести спредер у кореневий канал рухами, що нагадують підзаводку наручного годинника. Глибина введення спредера для конденсації основного штифта повинна бути на 1-2 мм коротшою за робочу. Залишити спредер у каналі на 30 с. Здійснити ротаційно-вертикальні рухи як за, так і проти годинникової стрілки протягом приблизно однієї хвилини з метою звільнення місця для додаткового штифта. Повільно вивести спредер із кореневого каналу обертальними рухами

Спредер введено у кореневий канал на глибину, що є на 1-2 мм коротшою за робочу довжину каналу. Після завершення маніпуляції спредер входить до кореневого каналу більш вільно, ніж перед початком конденсації

10 Нанести силер на перший додатковий штифт, розмір якого відповідає діаметру раніше застосованого спредера або є на один розмір меншим за нього. Ввести додатковий штифт у кореневий канал між стінкою і головним штифтом

Перший додатковий штифт відповідного розміру введено в кореневий канал на глибину, що є на 1-2 мм коротшою за робочу

11 Здійснити латеральну конденсацію першого додаткового штифта. Ввести у кореневий канал наступний спредер, діаметр якого є на один розмір меншим за попередній. Глибина введення спредера для конденсації додаткового штифта повинна бути на 1-2 мм коротшою, ніж на попередньому етапі. Здійснити роботу спредером так само, як на попередньому етапі (див. п. 10)

Спредер відповідного розміру введено у кореневий канал на глибину, що є на 1-2 мм коротшою, ніж на попередньому етапі

12 Послідовно вводити у кореневий канал додаткові штифти з попередньо нанесеним на них силером. Розмір кожного наступного додаткового штифта повинен поступово зменшуватись і відповідати діаметру попередньо застосованого спредера. Послідовно ущільнювати додаткові штифти за допомогою спредерів, розмір яких необхідно поступово зменшувати. Глибина введення кожного наступного спредера має бути на 1-2 мм коротшою, ніж на попередньому етапі

У разі повної обтурації спредер не можна ввести до кореневого

каналу

281

13 Видалити надлишки гутаперчі і силера. Зрізати кінці штифтів, що виступають із вустя кореневого каналу за допомогою розігрітого над полум'ям спиртівки інструменту (гладилки або екскаватора)

Кінці гутаперчевих штифтів визначаються на рівні вустя кореневого каналу

14 Здійснити вертикальну конденсацію гутаперчі у вусті кореневого каналу холодним плаггером великого розміру або штопфером

У вусті визначається щільно конденсована гутаперча

15 Накласти тимчасову або постійну пломбу. Приготувати пломбувальний матеріал згідно інструкції, внести його до каріозної порожнини та ущільнити

Каріозну порожнину повністю заповнено пломбувальним матеріалом, що щільно прилягає до її країв

Примітка. Перед накладанням пломби слід провести рентгенологічний контроль якості постійної обтурації кореневого каналу

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції: „Пломбування

кореневих каналів постійних зубів після апексіфікації технікою перевернутого гутаперчевого штифта за технікою латеральної

конденсації”. № Послідовність дій Критерії контролю


Визначення робочої довжини зуба. Ізолювати зуб за допомогою валиків (ватяних чи котонових).

Зуб ізолюваний за допомогою валиків (ватяних чи котонових).

2. Інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу, висушити його.

Кореневі канали чисті і сухі.

3. Підібрати розмір центрального штифта: 1) взяти гутаперчевий штифт, основа якого вільно проходить в кореневий канал на всю його довжину та максимально закриває верхівку;

Основа гутаперчевого штифта вільно проходить в кореневий канал

282

2) браншами пінцету зробити на ньому помітку на 1 мм коротше робочої довжини зуба; 3) ввести перевернутий гутаперчевий штифт в кореневий канал на всю його довжину (при недосягненні робочої довжини його замінюють штифтом меншого розміру); 4) провести рентгенологічний контроль якості припасовки центрального штифта; 5) штифт виймають із кореневого каналу.

Штифт встановлений відповідно до визначеної робочої довжини і щільно обтурує верхівкову частину.

4. Вибрати відповідного розміру спредер (його робоча довжина на 1-2 мм коротше робочої довжини канала, діаметр такий або на один номер більший розміру останнього апікального файлу).

довжина на 1-2 мм коротше робочої довжини канала, діаметр такий або на один номер більший розміру останнього апікального файлу

5. Ізолювати зуб за допомогою валиків (ватяних чи котонових).

Порожнина зуба суха

6. Провести медикаментозну обробку кореневого каналу та висушити його.

Ватна туруна чи паперовий штифт сухі та чисті

7. Ввести в кореневий канал силер чи рідку пасту за допомогою каналонаповнювача (стопером фіксують робочу довжину) та рівномірно покрити стінки кореневого каналу тонким шаром пломбувальної маси.

Ендодонтичний інструмент вводять на визначену робочу довжину

8. Основу штифта (ширшу частину) вмочити в пломбувальну масу та ввести його в кореневий канал на його робочу довжину.

штифт введений в кореневий канал на його робочу довжину

9. Ввести спредер в кореневий канал до упору, притиснути спредером центральний штифт до стінки каналу і утримувати його в такому стані 30 сек.

Центральний штифт щільно зафіксований в кореневому каналі

10. Підібрати додатковий (неперевернутий) штифт (на 1-2 мм

Розмір тотожний чи на 1 номер менший розміру спредера, яким

283

коротше основного).

притискали центральний штифт

11. Кінчик додаткового штифта вмочити в пломбувальну масу та ввести його в утворений проміжок між стінкою кореневого каналу та центральним штифтом.

Додатковий штифт розміщений в кореневому каналі поряд з центральним.

12. Спредером провести конденсацію додаткового штифта до центрального.

Розмір спредера на 1 номер менший попереднього. Спредер відповідного розміру введено у кореневий канал на глибину, що є на 1-2 мм коротшою, ніж на попередньому етапі

13. В утворений проміжок ввести наступний штифт (попередньо зануривши його в пломбувальну масу) та спредером провести конденсацію до попередніх. Латеральне ущільнення продовжують, доки спредер не перестане входити в кореневий канал.

Розмір спредера поступово зменшується, а розмір додаткових штифтів, як правило, відповідає розміру спредера, яким попередньо робили ущільнення

14. Надлишок гуттаперчі зрізати чи видалити розігрітим металевим інструментом.

Надлишку гуттаперчі немає

15. Провести вертикальну конденсацію гутаперчі розігрітим плагером чи штопфером.

Гутаперча щільно заповнює вічко кореневого каналу

16. Провести рентгенологічний контроль якості пломбування кореневого каналу.

Рівномірне заповнення кореневого каналу ренгенконтрастною масою в межах сформованого кореня аж до мінералізованого містка в апікальній частині.


1) стоматологічна установка(електромотор); 2) кутовий наконечник; 3) інструменти основного стоматологічного набору; 4) ендодонтичні інструменти; 5) предметні скельця; 6) матеріали для кореневої пломби; 7) фантоми з постійними зубами.

Documents

P dts zbornik_metod