МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г. КОРОЛЕНКА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

_______________ М.І. Степаненко27 березня 2017 року

ПРОГРАМА додаткового вступного випробування

з української мови і літератури для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки фахівців з вищою освітою зі спеціальностей 014 Середня освіта (українська мова і література) і

035 Філологія (українська мова і література) на другому (магістерському) рівні вищої освіти

Полтава – 2017

Програма додаткового вступного випробовування з української мови і літератури для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців з вищою освітою зі спеціальностей 014 Середня освіта

(українська мова і література) та 035 Філологія (українська мова і література) за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр на другому (магістерському)

рівні вищої освіти / Укладачі: Т.І. Ніколашина, С.В. Ленська, В.А. Мелешко.

Рецензенти: О.М. Ніколенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;

В.В. Сарапин, кандидат філологічних наук, доцент кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі.

Затверджено на засіданні кафедри української літератури. Протокол № 14 від 06 березня 2017 року.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма фахового вступного випробування складена на основі навчальних програм з української мови і літератури, які входять до циклу фундаментальних дисциплін за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», «спеціаліст», відповідно до «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної програми».

У програмі містяться орієнтовні зразки питань, які дозволять Атестаційній комісії комплексно оцінити набуті претендентом на навчання, знання з філологічного фаху. Програма включає список рекомендованої літератури для підготовки до фахового випробування.

Фахове випробування з української мови і літератури за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» має форму іспиту. Претендентові на навчання пропонується три запитання: одне запитання з української мови, одне запитання з української літератури та практичне завдання з української мови – синтаксичний аналіз речення.

Претендент на навчання повинен продемонструвати свої знання та вміння, отримані під час теоретично-практичної підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Вступне випробовування проводиться з метою виявлення загальної підготовленості вступника до опанування програми навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за білетами, затвердженими ректором. Пропонується такий варіант складання білетів: до кожного білета включається три питання із різних розділів сучасної української мови, історії української літератури та практичне завдання.

Питання лексико-семантичного, морфемного, словотвірного та інших видів аналізу можуть бути поставлені і під час розбору речення.

У програмі подається список рекомендованої літератури для підготовки до атестаційного екзамену, у ньому пропонуються наукові джерела, які допоможуть на атестації студентам виявити знання не тільки обов'язкової навчальної літератури, а й з наукової вітчизняної спадщини, зокрема монографій, статей, що аналізують проблеми сучасної української літературної мови.

ЗМІСТ ПРОГРАМИПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. Українська мова – національна мова українського народу, форма її функціонування.

2. Поняття державної мови. Державний статус української мови. Законодавче забезпечення державного статусу української мови.

3. Поняття про літературну мову. Функції української літературної мови.4. Сучасна українська мова серед слов’янських мов.5. Писемна й усна форми української літературної мови.6. Функціональні стилі української літературної мови.7. Фонетичний і фонологічний аспекти вивчення звукового складу

української мови.8. Система фонем сучасної української літературної мови. Голосні фонеми,

їх класифікація.9. Приголосні фонеми, їх класифікація.10. Чергування голосних і приголосних фонем. Історичне коментування

чергування фонем.11. Орфоепія і культура усного мовлення.12. Принципи української орфографії.13. Наголос в українській мові. Норми українського наголосу.14. Предмет і завдання лексикології української літературної мови.15. Полісемія як лексико-семантичне явище.16. Синонімія як лексико-семантичне явище.17. Характеристика лексики української мови за походженням. Запозичені й

іншомовні слова. Міжмовні контакти української мови. 18. Діалектизми, жаргонізми, арготизми і сленгові слова. 19. Активна і пасивна лексика української мови.20. Предмет і завдання лексикографії. Типи словників.21. Фразеологія української мови.22. Морфемний склад слова, поняття морфеми, типи морфем в українській

мові.23. Способи словотворення в сучасній українській мові.24. Граматика української мови як учення про її морфологічну та

синтаксичну будову.25. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові.26. Іменник як частина мови. Лексико-граматичні та граматичні категорії

іменників. Збірні й одиничні іменники. Іменники з матеріальним (речовинним) значенням.

27. Словозміна іменників. Поняття про парадигму іменників.28. Прикметник. Поняття про прикметник як частину мови.29. Короткі та повні прикметники. Стягнені та нестягнені форми повних

прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників.30. Відмінювання прикметників твердої і м’якої груп.

31.Числівник. Проблема частиномовної природи числівника. Семантичні групи кількісних числівників; їх історія. Морфологічні групи кількісних і порядкових числівників: прості, складні і складені.

32. Функційні розряди числівників: означено-кількісні, неозначено-кількісні, порядкові, їх характеристика.

33. Займенник. Лексико-граматичні розряди займенників. Словозміна займенників.

34. Дієслово. Поняття про дієслово як частину мови.35. Дієслово. Категорії виду, особи та числа дієслова.36. Категорія часу та роду дієслова. Категорія способу дієслова.37. Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника.38. Дієприслівник як форма дієслова. Перехід дієприслівників у прислівники.39. Прислівник. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди

прислівників за значенням. Ступені порівняння означальних прислівників, способи їх творення. Правопис прислівників.

40. Прийменники як службові слова. Морфологічний склад прийменників. Полісемія та синонімія прийменників.

41. Сполучники як службові слова. Сполучники сурядності і підрядності, їх групи. Сполучні слова та їх відмінність від сполучників.

42. Частки як службові слова. Групи часток за значенням. Правопис часток. 43. Вигуки як слова, що виражають емоції та волевиявлення, їх роль у

реченні. Правопис вигуків. 44. Словосполучення. Типи словосполучень за стрижневим словом. Типи

підрядного зв’язку слів у словосполученні. 45. Речення як основна одиниця синтаксису. Ознаки речення. 46. Головні члени двоскладного речення. Підмет, його типи й способи

вираження. Присудок, його типи й способи вираження.47. Другорядні члени речення. Сучасні підходи до класифікації другорядних

членів речення.48. Односкладне речення. Структурно-семантичні різновиди односкладних

речень. Повні і неповні речення. Типи неповних речень.49. Особливості простого ускладненого речення. Речення з однорідними

членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення. Однорідні та неоднорідні означення.

50. Звертання. Вставні слова, словосполучення і речення. Система розділових знаків у простому ускладненому реченні.

51. Поняття про відокремлення. Відокремлені означення, прикладки, обставини й додатки.

52. Вставні й вставлені слова, словосполучення і речення, їх характеристика.53. Складне речення як синтаксична конструкція. Проблеми дослідження

складного речення. 54. Складносурядне речення в системі складного речення.55. Складнопідрядне речення як тип синтаксичної конструкції.56. Складнопідрядні багатокомпонентні речення, їх типи і характеристика.57. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому

складному реченні.

58. Складні речення з сурядністю і підрядністю, їх характеристика.59. Складні сполучниково-безсполучникові речення, їх характеристика.60. Складне синтаксичне ціле як одиниця тексту, його характеристика.

ПЕРЕЛІКЗАПИТАНЬЗУКРАЇНСЬКОЇЛІТЕРАТУРИ1. Види і жанри українського фольклору. Праці визначних

фольклористів. Фольклорні мотиви в українській літературі.2. Основні тенденції розвитку давньої української літератури Х-ХVІ ст. 3. Перекладна література Київської Русі. Оригінальна література

Київської Русі.4. Виникнення літописання на Русі. «Повість временних літ»:

композиція та художньо-стильові особливості. 5. «Слово о полку Ігоревім»: образи та художня специфіка. 6. Житійна література. Княжі житія. «Києво-Печерський патерик»

(ХІІІ ст.). Церковно-легендарний зміст, патріотична і дидактична спрямованість твору.

7. Паломницька проза. «Життя й ходіння Данила, руської землі гумена». Пізнавальне значення твору.

8. Загальні тенденції розвитку літератури доби Ренесансу в Україні. Літературна спадщина Павла Русина, Севастяна Кленовича, Станіслава Оріховського.

9. Полемічно-публіцистична література. Літературна спадщина Івана Вишенського в контексті епохи.

10.Барокова поезія ХVП-ХVШ ст. «Курйозні» вірші Івана Величковського – «ехо», ракоподібні вірші, акровірші та інші «поетичні штучки» як вияв стилю бароко. Збірка «Млеко…» (1691р.) – антологія української курйозної поезії.

11. Політичний ідеал козацьких літописів. Широта охоплення подій в «Літописі Самовидця». Патріотичний зміст літопису Григорія Граб’янки. Літопис Самійла Величка як пам’ятка барокової прози ХVШ ст.

12. Українська шкільна драма. Тематичні цикли шкільних драм: різдвяні і великодні (містерії), драми-міраклі, драми-мораліте. Характеристика драм «Слово про збурення пекла», «Олексій, чоловік Божий», «Воскресіння мертвих» Г.Кониського. Розвиток української історичної драматургії. П’єса Феофана Прокоповича «Володимир». П’єса «Милість Божа» Інокентія Неруновича. Розвиток жанру інтермедії.

13. Творчість мандрівних дяків в українській літературі XVIII ст. Поняття про пародії і травестії. Вірші-травестії на релігійну тематику. Бурлескний характер цих віршів. Тема шкільної науки в творах мандрівних дяків.

14. Соціально-політичні обставини виникнення української сатири ХVШ ст. як окремого жанру. Сатирично-гумористичні віршовані оповідання, їх ідейно-художні особливості. Соціально-політична сатира. Викриття в ній недоліків соціального ладу.

15. Григорій Сковорода – найвидатніший український поет, байкар, перекладач і філософ ХVШ ст. Г.Сковорода – автор «Саду божественних пісень». Основні мотиви збірки. Збірка «Басни Харьковскія».

16. Г.С. Сковорода – перший український байкар, його погляди на жанр байки. Збірка «Байки Харківські» (1769–1774). Джерела байок, їх тематичні цикли. Ставлення письменника до явищ суспільного життя і моральних цінностей. Його погляди на навчання і виховання у притчах.

17. Історичні, культурні та суспільні умови становлення нової української літератури, її національна самобутність. Історична співвіднесеність української літератури кінця XVIII – 60-х рр. ХІХ ст. з добою національного відродження в Україні. Відкриття людини нового часу, людини, здатної представити народ у морально-етичному, суспільному та історичному планах.

18. Історико-літературні передумови творення нової української літератури.

19.Творчість І.Котляревського – зачинателя нової української літератури. Джерела античної та барокової традиції у поемі «Енеїда».

20. Романтизм в українській поезії першої половини XIX століття, його основні риси. М.Костомаров як представник Харківської школи романтиків.

21. Літературне відродження на західноукраїнських землях в 30-40-х рр. ХІХ століття. Рецепція творчості «Руської трійці».

22. Концептуальні принципи творчості Г.Квітки-Основ'яненка.23. Розмаїття художньої спадщини Т.Шевченка. Періодизація творчості,

історіософські домінанти.24. Багатогранність творчої діяльності П.Куліша. Роман «Чорна рада» –

вершинний зразок соціально-історичного роману в українській прозі.25. Малі та великі епічні форми у творчості І. Нечуя-Левицького й

Панаса Мирного. Розгортання епіко-психологічної концепції.26. Художні пошуки Б. Грінченка – прозаїка, поета, драматурга,

перекладача.27. «Феміністична» проза другої половини XIX ст. Особливості

творчості Марка Вовчка, Олени Пчілки, Наталі Кобринської.28. Розвиток української реалістичної драматургії і театру в ІІ половині

ХІХ століття. «Театр Корифеїв» і Миколаївщина.29. Багатогранність творчої діяльності Івана Франка.30.Творча еволюція Михайла Коцюбинського: від реалізму до

модернізму.31.Українська література порубіжжя ХІХ - ХХ століть як якісного новий

етап духовного розвитку нації, як своєрідний ренесанс. Напрями, течії, стилі, школи.

32. Неоромантична проза О. Кобилянської. «Аристократизм духу» в творах письменниці.

33. Жанрово-тематичне розмаїття творчого доробку Лесі Українки. Новаторство драматургії.

34. Неореалістичні тенденції у прозі та драматургії В. Винниченка. Особливості конфліктів, проблематика

35. «Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х – початку 30-х рр., репресованої комуністичною системою. Літературні угрупування. Літературна дискусія 1925-1928 рр.

36. Розвиток поезії. Розмаїття стильових тенденцій (символізм, неоромантизм, «неокласика», футуризм, конструктивізм та ін.). Творчість П.Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, М. Зерова, Є. Плужника та ін.

37. Формування нової прози у 20-30-х рр.. ХХ ст. Її проблемно-тематичний і жанрово-стильовий спектр. Творчість М. Хвильового, В. Підмогильного, Ю. Яновського, Г. Косинки, Остапа Вишні, Б. Антоненка-Давидовича, В. Домонтовича. Експериментальна проза М. Йогансена, Гео Шкурупія та ін.

38. Розквіт української драматургії у 20-30 рр. ХХ ст. поєднання традицій й новаторства (Г.Юра, Л.Курбас). Творчість М.Куліша.

39. Література Західної України міжвоєнного десятиліття. Творчість І.Б. Антонича. С. Гординського, Б. Кравціва.

40. Літературна еміграція. «Празька школа» (Є.Маланюка, О.Теліга, О. Ольжич, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, Л. Мосендз та ін.).

41. Українська література періоду другої світової війни (1939-1945 рр.) та першого повоєнного десятиліття. Діяльність МУРу та об’єднання українських письменників «Слово» (представники, особливості творчості) в еміграції.

42. Драматична доля України в творах письменників-емігрантів (У. Самчук, І. Багряний, В. Барка).

43. Драматична доля О. Довженка як митця. Нове посилення ідеологічного тиску на літературу в перше повоєнне десятиліття. Драматична доля творів М. Рильського, Ю. Яновського, В. Сосюри.

44. «Хрущовська відлига» і література. «Третє цвітіння» у творчості поетів старшого покоління (М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, Л. Первомайський, П. Тичина, М. Бажан).

45. «Шістдесятництво» як суспільний і мистецький феномен.46. Яскраві творчі особистості в поезії (Л. Костенко, Д. Павличко,

В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський та ін.), прозі (Гр. Тютюнник, В. Дрозд, Є. Гуцало, Вал. Шевчук).

47. Дисидентський рух в Україні й участь в ньому письменників. Творчість і трагічна доля В. Стуса.

48. «В’язнична» лірика І. Світличного, І. Калинця, М. Руденка та ін. 49. Художня практика поетів «київської школи» (М. Воробйов,

В. Голобородько. М. Григорів, В. Кордун). 50. «Тиха» поезія Л. Талалая, В. Затуливітра, П. Мовчана та ін. 51. Особливості розвитку драматургії 1960-1970-х рр. Творчість

О. Левади, О. Коломійця. 52. Розвиток конкретно-реалістичної стильової течії в українській

літературі (Гр. Тютюнник, А. Дімаров), лірико-романтичної

(О. Гончара, М.Стельмаха) та «химерної» (В. Земляк, В. Дрозд, Ю. Щербак, В. Міняйла та ін.).

53. Сплеск історичної белетристики в 1960-80-ті рр. Історична проза П. Загребельного, Р. Іваничука, Р. Федоріва, Ю. Мушкетика та ін.

54. Здобутки емігрантської літератури. Творчість письменників Нью-Йоркської групи (Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, Віра Вовк, Емма Андієвська, В. Бойчук).

55. Криза «соціалістичного реалізму». Свіжі віяння у творчості поетів-«вісімдесятників» (В. Герасим’юк, І. Римарук, П. Гірник, І. Малкович)

56. Оновлення літератури кінця 1980-1990-х рр. Виникнення нових літературних організацій і угруповання письменників (Асоціація українських письменників, «Бу-Ба-Бу», Лу-Го-Сад, «Геракліт», «Пропала Грамота» та ін.).

57. Творчість представників літературного гурту 90-х років «Нова дегенерація» – зразок елітного, герметичного письма (С. Процюк, І. Андрусяк, І. Ципердюк).

58. Необарокова традиція українського постмодерну. Творчість Юрія Андруховича в контексті літературного угрупування «Бу-Ба-Бу».

59. Феміністичний дискурс в українській літературі другої пол. ХХ ст.: концепції, представники, особливості творчості (О. Забужко, Є. Кононенко та ін).

60. Новаторство української драматургії 1980-1990-х рр. «Нова хвиля і «новітня хвиля» в драматургії. Творчі доробки Я. Стельмаха, Я. Верещака, О. Ірванця, Неди Нежданої.

ВИМОГИ ДО РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОКВступник повинен знати з української мови:

– основні поняття, пов’язані із сучасною українською мовою та її фонетикою, фонологією, графікою, орфографією, орфоепією, лексикологією, фразеологією, лексикографією, морфемікою, словотвором, морфологією та синтаксисом.

Вступник повинен уміти з української мови:

– з’ясовувати такі ознаки мови, як загальнонаціональний характер; обов’язкове дотримання мовних норм різного типу, що має виключно важливе значення для функціонування й розвитку освіти, науки, літератури й мистецтва, засобів масової комунікації, для державного управління;

– обґрунтовувати проголошення української мови як державної як необхідну засаду розширення її комунікативних і державотворчих функцій;

– з’ясовувати артикуляційно-акустичну та функціональну природу голосних і приголосних звуків; природу історичних чергувань;

– з’ясовувати загальну природу й конкретні вияви акомодаційних, асимілятивних і дисимілятивних звукових змін;

– діагностувати фонетичні помилки в усному мовленні; – формулювати відповідні правила правопису й обґрунтовувати їх за

допомогою орфографічних словників та інших довідкових джерел, розвиненої системи вправ і завдань, власних спеціально підготовлених дидактичних матеріалів;

– з’ясовувати поняття «слово» і роль слова як засобу називання (позначення) конкретних предметів, абстрактних понять, дій, ознак тощо; різні вияви відношень і зв’язків між словами;

– з’ясовувати механізми формування багатозначності слів, порівнювати власне мовну (значеннєву) і художньо-зображальну (образну) природу метафори, метонімії, синекдохи;

– з’ясовувати лінгвістичну природу лексичної синонімії, принципи організації синонімічного ряду як осередку функціонування відповідного парадигматичного і значеннєвого зв’язку між словами;

– розкривати лінгвістичну суть і можливі сфери функціонування антонімів;

– пояснювати лінгвістичну природу омонімів різних типів, уміти визначати відмінності між омонімічними та багатозначними словами;

– розрізняти й характеризувати слова за ознаками активного й пасивного функціонування шляхом використання відповідної інформації з наукової літератури, частотних і тлумачних словників, психолінгвістичних досліджень і власних дослідницьких спостережень;

– розрізняти й кваліфікувати історизми (застарілі слова, що називають не властиві сучасності реалії та абстрактні поняття) й архаїзми (не властиві сучасній українській літературній мові фонетичні і граматичні форми слів);

– з’ясовувати номінативну сутність неологізмів та оказіоналізмів на основі мовознавчих досліджень, лексикографічних джерел, аналізу індивідуальної мовної практики окремих майстрів художнього слова, наукових текстів, мови сучасних засобів масової інформації;

– аналізувати функціональне співвідношення між літературно-нормативною лексикою і словами-діалектизмами (семантичними, лексичними, етнографічними);

– аналізувати значеннєву й формально-граматичну специфіку слів іншомовного походження;

– з’ясовувати лінгвістичну природу фразеологізмів (фразеологічних зрощень, фразеологічних єдностей, фразеологічних сполучень);

– ідентифікувати й кваліфікувати з функціонального погляду всі різновиди морфем (кореневі, префіксальні, суфіксальні, інтерфікси, флексії);

– аналізувати морфемну структуру слова як системно упорядковану єдність його значущих складових частин (морфем і комбінацій морфем), характеризувати типові зміни у морфемній структурі слова (перерозклад - зміну морфемних меж у слові; опрощення - перетворення членованої основи в нечленовану; ускладнення – виділення афіксальних морфем у первісно нечленованих основах; декореляції – заміни функціональної значущості морфем);

– ідентифікувати й визначати лінгвістичну сутність властивих українській мові способів словотворення;

– використовувати в інтерпретації українського словотворення з навчально-розвивальною метою відомості про реальне функціонування таких категорій, як словотвірна парадигма, словотвірне гніздо, словотвірний ланцюжок, словотвірний тип;

– конкретизувати абстрактну суть таких понять, як граматика, морфологія, граматична система;

– з’ясовувати лінгвістичну природу граматичної форми, граматичного значення, граматичної категорії;

– аналізувати лінгвістичну й когнітивну природу частин мови; з’ясовувати значення поняття «частина мови»;

– з’ясовувати складну частиномовну природу іменника; зміст понять «відміна», «парадигма»;

– з’ясовувати лінгвістичну сутність іменникової категорії відмінка; розкривати мотивацію термінологічного позначення відмінків; аналізувати значення відмінкових форм іменника у структурі речення (суб’єктні, об’єктні, означальні, обставинні);

– аналізувати лінгвістичну природу прикметника як однієї з основних іменних частин мови, з’ясовувати когнітивну сутність ознаки (сукупність ознак) як обов’язкової умови виділення

окремого предмета (розмежування однотипних або різних предметів) позамовної дійсності, звертаючи увагу на позначення прикметниками якісних (виділюваних поза відношеннями до інших предметів) і відносних (виділюваних через зв’язки одного предмета з іншим) ознак;

– з’ясовувати засади виділення лексико-граматичного розряду якісних прикметників; мовне відображення градації ознак за допомогою спеціальних форм – ступенів порівняння якісних прикметників;

– з’ясовувати лінгвістичну й когнітивну природу лексико-граматичного розряду відносних прикметників;

– з’ясовувати принципи прикметникової словозміни, репрезентованої відповідними парадигмами, обґрунтовувати чинність початкової форми прикметникової лексичної одиниці – називного відмінка однини чоловічого роду, характеризувати розрізнення твердої і м’якої груп прикметників;

– обґрунтовувати виділення в системі повнозначних частин мови числівника як окремого лексико-граматичного класу слів з властивою йому специфікою реалізації морфологічних категорій роду, числа й відмінка;

– з’ясовувати розвиток кількісних числівників, представлених структурними розрядами – назвами одиниць першого десятка; одиниць другого десятка, назвами десятків, сотень, дробовими числівниками; пояснювати частиномовну специфіку іменникових числових назв на тлі власне числівників;

– з’ясовувати частиномовну природу займенника, обґрунтовувати засади виділення семантичних розрядів займенника, характеризувати поділ займенників за граматичними ознаками на іменникові, прикметникові, числівникові, прислівникові;

– аналізувати й обґрунтовувати лінгвістичну сутність дієслова як найважливішої самостійної частини мови; з’ясовувати принципи й конкретні засоби творення дієслів одного виду від дієслів іншого виду; розкривати зміст поняття «видова пара»; коментувати в раціональному інформативному обсязі співвідношення і взаємозв’язки між дієслівним видом як граматичною категорією й аспектологічною категорією способів дієслівної дії;

– з’ясовувати лінгвістичну специфіку дієслівної граматичної категорії часу; аналізувати категоріальне значення форм теперішнього, майбутнього, минулого часів; коментувати взаємозв’язки між граматичними категоріями виду й часу;

– з’ясовувати лінгвістичну природу морфологічної категорії способу дієслова; характеризувати значення і творення дійсного, умовного й наказового способів;

– з’ясовувати лінгвістичну специфіку лексико-граматичної категорії перехідності/неперехідності; пояснювати зміст поняття «перехідність» дієслова;

– з’ясовувати частиномовну природу прислівника як незмінного лексико-граматичного класу слів, різноманітного за джерелами становлення (застиглі давні прикметникові форми, адвербіалізовані безприйменникові і прийменникові відмінкові форми іменників тощо) та синтаксичними функціями;

– з’ясовувати функціональне призначення прийменників і сполучників як важливих засобів вираження формальних і значеннєвих зв’язків між словами у реченні й між частинами складного речення; функціональне призначення часток;

– з’ясовувати предмет синтаксису української мови; синтаксичну специфіку словосполучення, різновиди підрядних синтаксичних зв’язків та сполучувальні (валентні) особливості повнозначних слів, залежні від їхньої семантики, роль відмінкових форм іменників та прийменників у формуванні словосполучень, базуючись на морфологічних особливостях і словозміні повнозначних частин мови та специфіці їх сполучуваності з іншими словами;

– з’ясовувати й обґрунтовувати ознаки речення як базової одиниці синтаксичного рівня мови; аналізувати синтаксичну природу простого двоскладного речення з метою з’ясування таких понять, як предикативний центр, засоби вираження його складників і формування знань про просте речення як своєрідну початкову (базову) синтаксичну конструкцію, репрезентовану в українській мові обмеженою кількістю зразків (схем, моделей);

– визначати предикативну основу, засоби вираження підмета і присудка, другорядні члени речення, розрізняти первинні і вторинні функції відмінкових форм іменних частин мови; теоретично обґрунтовувати поняття двоскладного речення, виявляти наукову обізнаність з проблемою односкладного речення, практично визначати тип односкладного речення;

– використовувати різні типи односкладних конструкцій в усному і писемному мовленні; практично розрізняти і теоретично обґрунтувати різницю між повними і неповними реченнями, односкладними і двоскладними;

– теоретично обґрунтовувати поняття «однорідність» / «неоднорідність», «відокремлення», «вставність», «вставленість», «звертання» та аналізувати речення ускладненого типу, виявляти навички практичного використання прямого і зворотного (інверсії) порядку слів у реченні залежно від стильової та жанрової належності;

– теоретично інтерпретувати поняття складного речення та практично визначати його ознаки, засоби вираження семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами й типи синтаксичних зв’язків, чітко розмежовувати сурядний і підрядний типи зв’язку та сполучні засоби, що їх представляють;

– класифікувати складносурядні речення за сполучними засобами, характером семантико-синтаксичних відношень, порядком предикативних частин тощо;

– теоретично обґрунтовувати особливості граматичної будови складнопідрядних речень та практично визначати типи підрядних речень за основними показниками їх розмежування; розрізняти сполучники, сполучні та співвідносні слова, характеризувати смислові відношення, які вони виражають, та робити синонімічні заміни; уміти робити синтаксичний аналіз багатокомпонентних складнопідрядних речень;

– тлумачити безсполучникові складні речення з однотипними і різнотипними частинами, особливості їх інтонаційної організації та вживання розділових знаків;

– чітко визначати складні синтаксичні конструкції з різними типами зв’язків, правильно їх кваліфікувати, пояснювати вживання розділових знаків та графічно представляти усі можливі складні синтаксичні конструкції для вироблення стійких правильних інтонаційних, правописних та пунктуаційних навичок, умінь оптимального вибору та варіювання мовленнєвих структур, здійснення свідомих синонімічних замін в усному та писемному мовленні.

Вступник повинен знати з української літератури:

– специфіку художньої літератури як мистецтва слова;– жанрові особливості літератури; – найважливіші факти літературного процесу в Україні від давньої

(Х ст.) до сучасної (90-ті рр. ХХ) літератур;– визначальні явища і жанри кожного періоду: – стильові тенденції певної літературної доби;– періодизацію творчого шляху письменників;– особливості творчого методу й поетики творчих постатей.

Вступник повинен уміти з української літератури:

– інтерпретувати художню літературу як засіб пізнання світу, її здатність цілісно охоплювати дійсність і «матеріалізувати» думки та емоції, увиразнювати їх у свідомості митця та реципієнта, типізувати в образі суспільні явища з метою формування в учнів розуміння гносеологічної та естетичної функції літератури, значення впливу суспільних чинників на формування гносеологічної функції літератури;

– з’ясовувати особливості вираження літературою специфічно національних рис народу, його менталітету, а також загальнолюдських духовних вартостей, інтерпретувати вплив художньої літератури на формування національної свідомості;

– аналізувати чинники, що формують цілісність твору;– характеризувати поняття літературний процес (взагалі й

український, зокрема) та інтерпретувати такі поняття, як художній текст, творчість окремого письменника, літературна доба, висвітлювати світоглядно-естетичну специфіку відповідних літературних течій і напрямів;

– виявляти художність і образність літературного тексту, образ світу й людини в ньому, ідейно-тематичну, сюжетно-композиційну, жанрово-стильову специфіку програмних творів української літератури;

– аналізувати композицію і сюжет твору, виділяти в ньому основні сюжетні і позасюжетні лінії, характеризувати типи літературних сюжетів;

– з’ясовувати жанрово-композиційну і мовно-стильову специфіку творів української літератури різних культурно-історичних епох, аналізувати динаміку літературного процесу в національних виявах і в історичній зміні виражально-зображальних форм кожного роду;

– з’ясовувати специфіку епічних, драматичних і ліричних творів з погляду моделювання дійсності залежно від жанрових особливостей відповідних художніх творів;

– аналізувати взаємодію і взаємозв’язок між творчим методом і світоглядними орієнтаціями письменника, обґрунтовувати реалізацію художнього стилю як єдності змісту і форми (виражальних засобів) твору як вияв особистої творчої манери й хисту письменника;

– аналізувати ідейно-тематичне навантаження літератури, особливості інтерпретації порушених проблем;

– кваліфікувати художні твори з погляду багатозначності змісту, тематики й ідейного спрямування;

– аналізувати образну систему літературного твору;– розкривати поняття «образ», «характер», «тип», «групування

персонажів», «система образів», висвітлювати специфіку характеротворення в різні літературні епохи;

– характеризувати засоби образного змалювання дійсності автором і впливу на емоції читача за допомогою художньої мови та її специфічних засобів, розрізняти мову автора і мову персонажів;

– визначати зображально-виражальні функції версифікаційних засобів, тропів у літературному тексті, стилістичних фігур;

– визначати систему віршування, аналізувати конкретні типи віршованих розмірів, специфіку строфічної організації поетичних текстів;

– застосовувати різні аспекти літературознавчого аналізу;– використовувати здобутки сучасної літературознавчої науки;– з’ясувати тенденції та шляхи розвитку українського письменства Х

– ХVІІІ ст., ідейно-тематичну специфіку давньої прози та зразків

віршування і драматургії, суспільно-виховну функцію літератури того часу;

– розкривати національний і загальноєвропейський характер зразків літератури Княжої доби, іншомовного віршування ХV-ХVІ ст., барокової літератури ХVІІ – ХVІІІ ст., полемічної літератури;

– з’ясовувати художню специфіку творів передромантичного періоду;

– з’ясовувати історичні й історико-літературні обставини розвитку українського письменства 20 – 40-х рр., ідейно-естетичної специфіки романтичних лірики, епосу і драми, етнопедагогічної, виховної, пізнавальної та суспільної функції літератури в контексті літературного життя;

– висвітлювати художню специфіку романтичних творів;– аналізувати процеси, пов’язані з становленням української

літератури післяшевченківської доби;– з’ясовувати специфіку новітніх, зокрема модерністських, течій і

напрямів і українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.;– висвітлювати складні процеси, властиві українській літературі

доби національного відродження 1920-х років;– з’ясовувати тенденції розвитку українського літературного

процесу повоєнного періоду, обґрунтовувати вплив доктрини соціалістичного реалізму на ідейно-художню специфіку творчості письменників;

– характеризувати причини й суспільно-політичні умови появи явища «шістдесятництва» в українському літературному й мистецькому житті;

– з’ясовувати особливості розвитку драматургії 1960-1970-х рр.;– визначати особливості розвитку дисидентського руху в Україні та

участь у ньому письменників;– характеризувати тенденції поетичного поступу 1970-1980-х рр.;– окреслювати основні тенденції розвитку прози 1960-1980-х рр.;– визначати здобутки емігрантської літератури;– характеризувати історичні передумови оновлення літератури кінця

1980-1990-х рр.; – з’ясовувати домінантні риси українського постмодерну; – висвітлювати риси української драматургії 1980-1990-х рр.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬЗ метою підвищення об’єктивності визначення якості філологічної

підготовки вступників, їхньої здатності в повному обсязі освоїти програму підготовки спеціаліста-філолога проводиться комплексне оцінювання відповіді у двох напрямах: оцінювання рівня оволодіння теоретичними знаннями та оцінювання рівня сформованості практичних умінь і навичок.

Кожне з трьох питань екзаменаційного білета оцінюється окремо. Підсумковий бал за вступне випробування в шкалі від 100 до 200 балів

визначається за формулою , де Б1, Б2, Б3 – бали, отримані відповідно за перше, друге і третє питання екзаменаційного білета.

Наступні таблиці містять критерії оцінювання теоретичних питань (таблиця 1) і критерії оцінювання практичного завдання (таблиця 2), які мають дискретний характер.

Таблиця 1

Критерії оцінювання теоретичних питань

Характеристика відповіді

Кількість балів

(Б1, Б2)

1 2

Вступник показав вільне володіння теоретичним матеріалом, а саме: сформулював основні терміни і поняття програмного матеріалу; виявив глибокі системні знання з сучасної української мови та історії української літератури; дав вичерпну відповідь, науково обґрунтовано висловлює теоретичні положення, переконливо аргументує власну позицію в розкритті дискусійних проблем, що стосуються питань екзаменаційного білета; виявив уміння ілюструвати лінгвістичні і літературознавчі терміни; відповів самостійно, без навідних запитань екзаменатора

33

Вступник сформулював необхідні, основні терміни і поняття

програмного матеріалу, але:

або допустив один-два недоліки, що не спотворюють зміст відповіді, які самостійно були виправлені; або виклав теоретичні факти та положення з деякими порушеннями логіки та послідовності міркувань

29

Вступник сформулював необхідні, терміни і поняття програмного

матеріалу, передбачені питанням екзаменаційного білета, але:

або допустив один-два недоліки, які не спотворюють зміст відповіді, які самостійно були виправленні після зауваження екзаменатора; або розкрив загальний зміст понять, навів елементарні приклади на підтвердження висловлених думок

26

Вступник виявив поверхові знання теоретичного матеріалу, тобто: або частково орієнтується в сучасній фаховій термінології та літературі; або поверхово розкриває загальний зміст питання, наводить елементарні приклади на підтвердження висловлених думок

23

Вступник виявив поверхові знання теоретичного матеріалу, тобто: поверхово з’ясовує суть змісту питання, майже не володіє достатніми знаннями фахової термінології та елементарних лінгвістичних та літературознавчих понять, недостатньо кваліфіковано коментує основні мовні і літературознавчі явища, що стосуються програмового матеріалу

20

Вступник виявив недостатнє знання чи розуміння найважливішої частини програмного матеріалу, тобто: зовсім не розкрив суті змісту

12

питання, не володіє достатніми знаннями фахової термінології та елементарних лінгвістичних та літературознавчих понять, не вміє кваліфіковано прокоментувати основні мовні і літературознавчі явища, що стосуються програмового матеріалу

Відповідь відсутня або не містить навіть окремих елементів правильних міркувань, що стосуються аналізованого питання

6

Таблиця 2

Критерії оцінювання питання методики навчання української мови або літератури

Характеристика відповіді

Кількість балів(Б3)

1 2

Вступник показав вільне володіння лінгвометодичним та літературознавчим матеріалом, а саме: сформулював основні терміни і поняття програмного матеріалу; виявив глибокі системні знання з методики навчання української мови або літератури; дав вичерпну відповідь, науково обґрунтовано висловлює теоретичні положення, переконливо аргументує власну позицію в розкритті дискусійних проблем, що стосуються питань екзаменаційного білета; виявив уміння ілюструвати методичний матеріал; відповів самостійно, без навідних запитань екзаменатора

34

Вступник сформулював необхідні, основні терміни і поняття

програмного матеріалу, але:

або допустив один-два недоліки, що не спотворюють зміст відповіді, які самостійно були виправлені; або виклав теоретичні факти та положення з деякими порушеннями логіки та послідовності міркувань

29

Вступник сформулював необхідні, терміни і поняття програмного

матеріалу, передбачені питанням екзаменаційного білета, але:

або допустив один-два недоліки, які не спотворюють зміст відповіді, які самостійно були виправленні після зауваження екзаменатора; або розкрив загальний зміст понять, навів елементарні приклади на підтвердження висловлених думок

26

Вступник виявив поверхові знання теоретичного матеріалу, тобто: або частково орієнтується в сучасній фаховій методичній термінології та літературі; або поверхово розкриває загальний зміст питання, наводить

23

елементарні приклади на підтвердження висловлених думокВступник виявив поверхові знання теоретичного матеріалу, тобто: поверхово з’ясовує суть змісту питання, майже не володіє достатніми знаннями фахової термінології та елементарних понять із методики навчання української мови або літератури, недостатньо кваліфіковано коментує основні мовні і літературознавчі явища, що стосуються програмового матеріалу

20

Вступник виявив недостатнє знання чи розуміння найважливішої частини програмного матеріалу, тобто: зовсім не розкрив суті змісту питання, не володіє достатніми знаннями фахової термінології та елементарних понять із методики навчання української мови або літератури, не вміє кваліфіковано прокоментувати основні мовні і літературознавчі явища, які вивчаються у шкільному курсі української мови та літератури

12

Відповідь відсутня або не містить навіть окремих елементів правильних міркувань, що стосуються аналізованого питання

6

Програма складена на основі Галузевого стандарту вищої освіти, затверджено наказом МОНУ від 2 жовтня 2002 року № 546.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

- ЗСУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇМОВИ

1. Бондар О.І. Сучасна українська мова . Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. Навчальний посібник / О.І. Бондар, Ю.О. Карпенко, М.Л. Микитин-Дружинець. — К. : Академія, 2006. — 367 с.2. Булаховський Л. А. Питання походження української мови // Булаховський Л.А. Вибрані праці в 5-ти томах / Л.А. Булаховський. — К. : Наук. думка, 1997. — Т.2. — 632 с.3. Вихованець І.Р. Граматика української мови / І.Р.Вихованець, К.Г. Городенська, А.П. Грищенко. — К. : Рад. школа, 1982. — 208 с. 4. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір / О.Т. Волох. — К. : Вища шк., 1986. — 334 с.5. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова / О.Т. Волох, М.Т. Чемерисов, Є.І. Чернов. — К. : Вища шк., 1976. — 375 с. 6. Горпинич В.О. Морфологія української мови / В.О. Горпинич. — К. : Академія, 2004. — 335 с.7. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія : навч. посіб. / В.О. Горпинич. — Дніпропетровськ, 1998. — 189 с.8. Єрмоленко С.Я. Лінгвісти про походження української мови // Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: (стилістика та культура мови) / С. Я.Єрмоленко. — К. : Довіра, 1999. — С.369—382.9. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови / М.А. Жовтобрюх, Б.М.Кулик. — К. : Вища шк., 1972. — 401с.10. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова / М.А. Жовтобрюх. — К. : Наук. думка, 1984. — 255с.11. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н.Ф. Клименко. — К., 1988.12. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова / М.В.Леонова. — К. : Вища шк., 1983. — 264 с.13. Пазяк О.М. Українська мова і культура мовлення: навчальний посібник / О.М. Пазяк, Г.Г.Кисіль. — К. : Вища шк., 1995. — 239с. 14. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова : зб. вправ : навч. посіб. / М.Я.Плющ, О.І.Леута, Н.П.Гальона. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К. : Вища шк., 2003. — 287 с.15. Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / І.І. Слинько, Н.В.Гуйванюк, М.Ф.Кобилянська. — К. : Вища шк., 1994. — 666 с.16. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. — К. : Наук. думка, 1969. — 583с. ; Морфологія. — К. : Наук. думка, 1969. — 583 с. ; Синтаксис. — К. : Наук. думка, 1972. — 515 с. ; Стилістика. — К. : Наук.

думка, 1973. — 588 с. ; Лексика і фразеологія. — К. : Наук. думка, 1973. — 440 с.17. Сучасна українська літературна мова : підруч. / А.П. Грищенко, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ та ін. ; за ред. А.П.Грищенка. — К. : Вища шк., 1993. — 366 с.18. Сучасна українська літературна мова : підруч. /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. — К. : Вища шк., 1994. — 414 с.19. Сучасна українська мова : підруч. / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін. — К. : Либідь, 2001. — 312 с.20. Тимченко М.П. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка й орфографія : навч. посіб. / М.П.Тимченко, Л.С. Спанатій— Миколаїв : МДУ, 2004. — 112 с.21. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова : фонетика, орфографія графіка, орфографія / Н.І. Тоцька. — К. : Вища шк., 1981. — 184 с.22. Тоцька Н.І. Вправи з сучасної української літературної мови / Н.І. Тоцька. — К. : Вища шк., 1969. — 144 с.23. Синтаксис української мови. — К. : Академія, 2004. — 406 с.24. Ющук І.П. Українська мова / І.П. Ющук. — К. : Освіта, 1994. — 239 с.

- З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇЛІТЕРАТУРИ

1. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза / В. Агеєва. — К. : Віпол, 1994. — 138 с.

2. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки : монографія / А. Біла. — К. : Смолоскип, 2006. — 463 с.

3. Білоус П. Зародження української літератури / П. Білоус. — Житомир, 2001. — 95 с.

4. Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму / Т. Бовсунівська. — К. : Київський ін-т «Слов'янський ун-т», 1997. — 109 с.

5. Гнатюк М. Іван Франко в літературно-естетичних концепціях його часу / М. Гнатюк. — Львів : Каменяр, 1999. — 183 с.

6. Голобородько Я. поетична меритократія: Василь Герасим’юк, Ігор Римарук, Тарас Федюк. — К.: Факт, 2005. — 108 с.

7. Гроно нездоланих співців : Літературні портрети українських письменників ХХ століття, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм. — К. : Укр. письменник, 1997. — 285 с.

8. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн / Т. Гундорова. — К. : Критика, 1995. — 265 с.

9. Давня українська література : Хрестоматія / упоряд. М.М.Сулима. — К. : Освіта, 1991. — 656 с.

10.Даниленко В. Лісоруб у пустелі. Письменник і літературний процес / Даниленко В. — К. : Академвидав, 2008. — 352 с.

11.Дзюба І. Тарас Шевченко : Життя і творчість. — Вид. 2. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — 718 с.

12.Єфремов С. Історія українського письменства. — К. : Феміна, 1995. — 688 с.

13.Жулинський М. Із забуття — у безсмертя : Сторінки призабутої спадщини. — К. : Дніпро, 1990. — 466 с.

14.Зборовська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків / Зборовська Н. — Львів : Літопис, 1999. — 336 с.

15.Зеров М. Твори : у 2-х т. / М. Зеров. — К. : Дніпро, 1990. 16. Івашків В. Українська романтична драма 30-80-х років Х1Х ст. — К.: Наук. думка,

1990. — 144 с.17. Історія української літератури ХІХ століття : у 3-х кн. / за ред. М.Яценка. — Кн. 1, 2.

— К. : Дніпро, 1995—1997. 18. Історія української літератури ХIХ ст. : У 2 кн. Кн. 1: підруч. / за ред. акад.

М.Г.Жулинського. — К. : Либідь, 2005. — 656 с.19. Історія української літератури ХІХ ст. (70-90-і роки) : у 2-х кн. / за ред. О.Д. Гнідан—

К. : Вища шк., 2002. 20. Історія української літератури ХХ ст. Книга друга. Ч. перша, Ч. друга / за ред.

В.Дончика. — К. : Либідь, 1995. 21. Історія української літератури: перші десятиріччя ХІХ століття / за ред. П.П. Хропка.

— К. : Либідь, 1992. — 514 с.22. Ковалів Ю. «Празька школа»: на крутосхилах «філософії чину» : навч. посіб. / Ю.

Ковалів. — К. : Бібліотека українця, 2001. — 120 с.23. Ковалів Ю. Письменство «розстріляного відродження» : від

літературних угрупувань до літературної дискусії / Ю.Ковалів. — К. : Бібліотека українця , 2004. — 136 с.

24. Комаринець Т. Ідейно-естетичні основи українського романтизму (Проблема національного й інтернаціонального) / Т.Комаринець. — К. : Вища шк., 1983. — 222 с.

25. Коновець О. Просвітницький рух в Україні ( Х1Х — перша третина ХХ ст.) / О.Коновалець. — К. : Хрещатик, 1992. — 120 с.

26. Кононенко П. Українська література. Проблеми розвитку / П. Кононенко. — К. : Либідь, 1994. — 336 с.

27. Корогодський Р. У пошуках внутрішньої людини / Р.Корогодський. — К. : Стилос, 2002. — 208 с.

28. Кузнецов Ю. Поетика прози Михайла Коцюбинського / Ю. Кузнецов. — К. : Наук. думка, 1989. — 272 с.

29.Матвіїшин В. Український літературний європеїзм / В. Матвіїшин. — К. : Академія, 2009. — 264 с.

30. Моринець В. Слово, що випало з мовчання філософів / В. Моринець // Григорів М. Сади Марії / М.Григорів. — К. : Світовид, 1997. —160 с.

31.Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х років Х1Х ст. / Є. Нахлік. — К. : Наук. думка, 1988. — 320 с.

32.Олійник-Рахманний Р. Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні (1919 — 1939 рр.) / Р. Олійник-Рахманний. — К. : Четверта хвиля, 1999. — 240 с.

33.Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. — К. : Либідь, 1999. — 447 с.

34.Павлишин М. Канон та іконостас / М. Павлишин. — К. : Час, 1997. — 446 с.

35. Пелешко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (друга пол. ХІІІ — ХV ст.): Джерела. Система жанрів, духовні інтенції / Ю. Пелешенко. — К. : Фоліант, 2004. — 304 с.

36.Підопригора С. В. «Вогненні стовпи» Романа Іваничука: правда, схована за «художнім камуфляжем» : монографія / С. Підопригора. — Миколаїв: Іліон, 2012. — 211 с.

37. Поліщук В. Художня проза М. Старицького: Проблематика й особливості поетики романів і повістей письменника. / В.Поліщук. — Черкаси, 2003. — 376 с.

38. Поліщук Я. Література як геокультурний проект / Я. Поліщук. — К. : Академвидав, 2008. — 304 с.

39. Просалова В. Поезія «празької школи» / В. Просалова. — Донецьк : Веда, 2000. — 80 с.

40. Рисак О. У вимірах самітності і спокуси владою: Три драматичні поеми Лесі Українки — «У пущі», «Кассандра», «Камінний господар» / О. Рисак. — Луцьк : Вежа, 1999. — 402 с.

41. Розстріляне відродження: Антологія. 1917-1933. Поезія — проза — драма — есей / упоряд. Ю. Лавріненка. — К. : Наук. думка, 2002. — 984 с.

42. Семенюк Г. Українська драматургія 20-х років / Г.Семенюк. — К. : Київський університет, 2004. — 322 с.

43. Скоць А. Поеми І. Франка / А. Скоць. — Львів, 2000. — 254 с.44. Сліпушко О. Софія київська. Українська література Середньовіччя: доба

Київської Русі (Х — ХІІІ ст.) / О.Сліпушко. — К.: Аконіт, 2002. — 399 с.45.Стефановська Л. Антонич. Антиномії / Л.Стефановська. — К. : Критика,

2006. — 312 с.46. Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво. Профілі на тлі

покоління / Л.Тарнашинська. — К. : Смолоскип, 2010. — 632 с.47.Ткачук М.П. Жанрова структура прози Івана Франка (Бориславський

цикл та роман з життя інтелігенції) / М.П.Ткачук ; наук. ред. Р.Гром’як. — Тернопіль, 2003. — 382 с.

48. Українська література у портретах і довідках. Давня література — література ХIХ ст. / ред. кол. С.П.Денисюк та ін. — К. : Либідь, 2000. — 360 с.

49. Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття: у 4 кн. — К. : Аконіт, 1994—1995.

50. Філатова О. Український роман 20—30-х років ХХ століття: типологія авторської свідомості : монографія / О.Філатова. — Миколаїв : Іліон, 2010. — 485 с.

51. Харчук Р. Б. Сучасна українська проза. Постмодерний період / Р.Б.Харчук. — К. : Академія, 2008. — 248 с.

52. Хропко П. Становлення нової української літератури / П.Хропко. — К. : Рад. школа, 1988. — 191 с.

53. Шевчук В. Муза Роксоланська. Українська література ХІІІ — ХVІІІ ст. : у 2-х кн. / В. Шевчук. — Кіровоград, 1994.

54. Шерех Ю. Пороги і запоріжжя. Література. Мистецттво. Ідеологія: У 3 т. / Ю. Шерех. — Харків : Фоліо, 1998.

Голова фахової комісії, доцент кафедри романо-германської філології, кандидат історичних наук В.В. Кононенко