pripyat-city · 2019-03-14 · За оцінками фахівців, радіаційний викид в атмосферу під час аварii становив близько

http://pripyat-city.ru

СЕРІЯ

V

SERIES

V

ПАМ'ЯТКИ

ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДЖЕРЕЛА

НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

MONUMENTA UCRAINAE HISTORICA

FONTES

HISTORIAE NOVISSIMAE

РЕДАКЦІЙНА РАДА:

П. П. ТОЛОЧКО (голова)

Я. Д. ІСАЄВИЧ

В. А. СМОЛІЙ

О. Й. ПРІЦАК

П. C. СОХАНЬ

О. В. МИШАНИЧ

B. В. НІМЧУК

О. C. ОНИЩЕНКО

Т. Г. ГУНЧАК

П. П. КОНОНЕНКО

Б. В. ІВAHEHКО

Я. Р. ДАШКЕВИЧ

М. П. КОВАЛЬСЬКИЙ

C. В. КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Г. В. БОРЯК

В.Ф. ВЕРСТЮК

Н. М. ЯКОВЕНКО

KIOVIAE

NAUKOVA DUMKA

MCMXCVI


КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 1996


У збірнику вперше публікуються документи і матеріали 1967 — 1995 pp., що

розкривають широке коло питань — від історії будівництва ЧАЕС до аварії та

післяаварійного стану станції, України в цілому.

Висвітлюються заходи державних, господарських, наукових, громадських

установ та організацій щодо ліквідації наслідків аварії у сферах економіки,

екології, соціальної політики, охорони здоров'я.

Збірник може стати незамінним посібником для системного аналізу

чорнобильської проблеми.

Для істориків, соціологів, вчених-медиків, фізиків-атомників, усіх, кому

небайдужа історія України.

Упорядники:

H. П. Барановська (головний упорядник),

H. В. Маковська, M. Д. Парфененко, Є. П. Шаталіна.

Редакційна колегія:

В. А Смолій (відповідальний редактор), Ю. Б. Андреев, H. П. Барановська (відповідальний

секретар), Б. Г. Баряхтяр, Д. М. Гродзінський. Б. В. Іваненко, О. Г. Кордюк, C. В. Кульчицький,

П. П. Панченко (заступник відповідального редактора), С. К. Парашин, P. Я. Пиріг,

В. M. Пономаренко, H. Ю. Преображенська, В. І. Холоша,

Є. П. Шаталіна, В. Ф. Шовкошитний, В. О. Яворівский

Видання фінансово підтримане

Чорнобильською AEC та Міністерством у справах захисту населення від

наслідків аварії на Чорнобильській AEC

Редакція видань історично-культурної

спадщини України

Редактори H. О. Климентьега, В. О. Коваленко

© H. П. Барановська, П. П. Панченко, передмова, 1996 © H. П. Барановська, H. В. Маковська, M. Д. Парфененко, Є. П. Шаталіна, упорядкування, 1996

© H. П. Барановська, примітки, 1996 © Є. П. Шаталіна, географічний покажчик, 1996


Присвячується учасникам

ликвідацiї наслідків аварії

на ЧАЕС

ПЕРЕДМОВА

Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 p. є однією з найтяжчих трагедій у багатовіковій

історії українського народу. Ще й досі, хоч минуло вже десять років, ми не можемо повністю

оцінити або хоча б осмислити довготривалі (на сотні років!) наслідки вибуху на ЧАЕС.

Разом з тим за десять років нагромаджено велику інформацію. Вона дає можливість

проаналізувати до певної міри причини катастрофи, її екологічні, економічні, медико-санітарні,

морально-психологічні та інші наслідки.

Місцевість, яка постраждала від катастрофи, становить 1/12 частку всієї території України.

Небезпечний рівень радіоактивного забруднення в Україні спостерігається на площі понад 50

тис. км2, а також у значній частині районів Білорусі та Росії, що прилягають до ЧАЕС.

Від аварії на ЧАЕС постраждали в нашій державі 3,2 млн чоловік, у тому числі понад 1 млн

дітей. Було евакуйовано 76 населених пунктів з кількістю мешканців в 91 тис. чоловік. До зони

безумовного (обов'язкового) відселення потрапили 92, а до зони гарантованого державою

добровільного виселення — 835 населених пунктів. Під постійним і посиленим

радіоекологічним контролем перебувають 1288 населених пунктів. Люди, які опинилися в зоні

впливу руйнівних наслідків аварії, пережили й переживають особисту трагедію. Стан їхнього

здоров'я невпинно погіршується.

Медичне обстеження військовослужбовців 1987 p, які брали участь у ліквідації аварії,

показала що понад 70 % були здорові. Під час обстеження 1994 p. відсоток здорових серед них

знизився до 18. За цей час частка практично здорових серед ліквідаторів скоротилася з 78 до

28,6 %, серед евакуйованих — з 58,7 до 27,5, серед населення в зоні посиленого

радіоекологічного контролю — з 51,7 до 31,7 %. У зверненні «Союзу Чорнобиль України» до

депутатів Верховної Ради вказувалося, що за дев'ять років загальна захворюваність

чорнобильців зросла більше ніж удвічі, онкозахвррювання — в 12, нервово-психічні — в 7,

сериево-сулинні — в 5 разів. За цей період померли 125 тис. громадян з числа тих, що

постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згубний вплив Чорнобильської катастрофи на навколишнє середовище та стан здоров'я

всього населення України тривас. Зокрема, зростає загроза руйнівної дії радіонуклідів на

генофонд народу. Держава змушена нести колосальні економічні витрати, пов'язані з

мінімізацією наслідків аварії.

На жаль, за умов економічної кризи й перебудови державного та економічного життя,

величезні зусилля, що докладалися і докладаються державою, є надзвичайно малоефективними,

коли йдеться про необхідний рівень медичного обслуговування населення, забезпечення

чистими продуктами харчування, запобігання негативним морально-психологічним впливам

стресових обставин, матеріальну підтримку потерпілих. Деякі із згаданих проблем вдається

частково вирішувати завдяки підтримці світової громадськості, але проблеми, пов'язані з

Чорнобильською катастрофою, в Україні накопичуються швидше, ніж з'являються можливості

їх практичного розв'язання.

Слід відзначити, що одразу вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі й

західноєвропейські країни. Оперативні дії їх урядів знели до мінімуму негативні для населення

наслідки. Багато фахівців, державних інституцій зарубіжних країн неодноразово зверталися до

відповідних відомств CPCP з пропозиціями про надання допомоги, але найчастіше одержували

відмову (див. протоколи оперативної групи політбюро ЦК КПРС та комісії МОЗ CPCP, вміщені

у цьому збірнику документів).


Редакційна колегія та укладачі пропонованого читачеві збірника документів і матеріалів

ставлять за мету неупереджено й усебічно показати передусім причини Чорнобильської

катастрофи, які неможливо розглядати у відриві від суспільно-політичних та економічних

процесів, що на той час відбувалися в CPCP.

Головною причиною катастрофи була командно-адміністративна система в СССР, що

породжувала зловживання владою центральних управлінських структур, безвідповідальність

найвищих посадових осіб, які адміністративно тиснули на республіканські партійні й державні

органи з метою розміщення станції не де-небудь, а поруч зі столицею України Позбавлений

можливості будь-якого впливу на владу, народ України виявився заручником партійно-

державного керівництва в його антигуманній соціально-економічній політиці. Причому в

Україні, на її родючих ґрунтах, передбачалося спорудження ще семи AEC - Хмельницької,

Рівненської, Одеської, Кримської, Південноукраїнської, Чигиринської, Запорізької. Цей атомно-

енергетичний похід центральних відомств на Україну було зупинено вже за умов незалежності

держави. Завдяки активному опору громадськості було припинено будівництво AEC у Криму,

Чигирині та під Одесою, хоча на їх будівництво витрачено значні кошти та матеріальні ресурси.

Слід відзначити ще одну виняткової ваги обставину. На Чорнобильській AEC було

встановлено реактори типу РВПК-1000, що, як виявилося, мали значні технічні вади та

надзвичайно низький рівень безпеки експлуатації. Серед усіх реакторів промислового

призначення вони були найнебезпечніші Та навіть планетарна катастрофа на ЧАЕС не

спричинилася до рішучого перегляду урядом Союзу PCP питання про розвиток атомної

енергетики і застосування реакторів цього типу

Водночас центральними органами влади робилося все для того, щоб позбавити світову

громадськість правдивої інформації про катастрофу. Переважна більшість документів, що

публікуються, мали грифи «таємно», «цілком таємно», «окрема папка». Лише на початку 90-х

років розпочалося поступове розсекречення матеріалів, що дало змогу запровадити їх до

наукового вжитку. Як засвідчують документи (№ 64,114,117 та ін), правдива інформація про

радіаційний стан після катастрофи ретельно приховувалася від журналістів, урядів інших

держав, представників Міжнародного агентства по атомній енергії (МАГАТЕ), широкої світової

громадськості

Документи збірника, зокрема, відбивають історію будівництва станції, розкривають пекучі

проблеми, з якими стикалися будівельники. У постанові Ради міністрів CPCP «Про план

будівництва і введення в дію атомних електростанцій на 1966 — 1975 pp», прийнятій у вересні

1966 p, передбачалося введення в експлуатацію у 1974 — 1975 pp поблизу с Копачі

Чорнобильського району на Київщині двох реакторів потужністю по 1000 МВт. У подальшому

ці плани було відкореговано, і перший реактор введено в експлуатацію у серпні 1977, а другий

— у листопаді 1978 p. За документами простежується хід будівництва другої черги AEC, третій

і четвертий энергоблоки якої стали до ладу відповідно 1981 та 1983 p. Це поставило

Чорнобильську AEC в один ряд з найпотужнішими у світі станціями «Фукусіма» (Японія) та

«Боже» (Франція)

Документи висвітлюють існуючу на той час систему інформування партійних і державних

органів про подію, що сталася 26 квітня 1986 рої год. 25 хв. Вони засвідчують ЦК Компартії

України як найвищий політичний орган в республіці та уряд України мали ґрунтовну

інформацію про реальний стан після катастрофи (№ 54, 55, 59) Міністерство охорони здоров'я

30 квітня надіслало вiдповідну інформацію до Ради міністрів УРСР (№ 61). Але керівництво

місцевих органів влади було усунуте центром від активного втручання в хід подій через

екстериторіальність станції і її підпорядкованість безпосередньо Мінатоменерго CPCP й не

могло вживати необхідних заходів без схвалення Москвою. Так, за вказівкою заступника

голови Ради міністрів УРСР К. І. Масика досить оперативно було мобілізовано велику кількість

автотранспорту для евакуації населення (станом на 4 год 27 квітня в районі Чорнобиля було

зосереджено 1125 автобусів, 250 вантажних і спеціальних автомобілів), проте тільки о 13 год 30

хв після узгодження цього питання у найвищих ешелонах влади розпочалась евакуація жителів

м. Прип'ять, розташованого поруч з Чорнобильською AEC


За оцінками фахівців, радіаційний викид в атмосферу під час аварii становив близько 50 млн

Ki, переважали йод, цезій, стронцій, плутоній. Загальний радіаційний фон навколо

зруйнованого реактора сягав 100 P, уламки ядерного палива і графіту випромінювали до 3000

Р/г. Великі маси високоактивного палива залишалися серед руїн реакторної зали. Активну зону

реактора станції було зруйновано повністю Стіни центральної зали, де містився реактор,

перетворилися на зім’яті уламки перегородки було зміщено, ряд приміщень повністю чи

частково зруйновано. Пожежу, що виникла внаслідок вибуху, було ліквідовано самовідданими

героїчними зусиллями загону пожежників станції та м. Припять. З 50 чоловік що боролися із

страшним вогнищем в початковим момент аварії, 6 пожежників через пeреопромінення з часом

загинули. За виявлений героїзм і мужність В. Правик, В. Кибенок (посмертно) та Л. Телятников

удостоєні звання Героя Радянського Союзу

У зв’язку з катастрофою на загальнодержавному рівні було створено низку спеціальних

управлінських ланок, на які покладалися керівні й розпорядчі функції по ліквідації наслідків

аварії. 3 27 квітня в Чорнобилі почала діяти комісія Ради міністрів CPCP що спочатку займалася

розслідуванням причин аварії, а потім — безпосередньою організацією ліквідації її наслідків.

Керівництво комісії та її члени працювали за вахтовим методом. У збірнику наведено лише

деякі з рішень цієї комісії (всього їх прийнято 590)

У Москві з 29 квітня розпочала роботу оперативна група політбюро ЦК КПРС з питань

ліквідації наслідків аварії. Протоколи усіх її 40 засідань вийшли друком у книзі «Чернобыль

Совершенно секретно» (Москва, видавництво «Другие берега», 1992), автором і укладачем якої

є А. Ярошинська. У пропонованому читачеві збірнику наводиться кілька протоколів засідань

цієї групи. На базі Держагропрому CPCP, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства

оборони CPCP було створено спеціальні оперативні групи, діяльність яких відбито в

документах Російського державного архіву економіки (колишній Центральний державний архів

народного господарства CPCP), а також у публікаціях відомчих газет «Медицинская газета»

(Москва) та «Вестник Чернобыля» (Чорнобиль), у фондах відомчих архівів України тощо.

В Україні, хоча і з деяким запізненням також було утворено систему «ліквідаторських

структур». 3-го травня почала працювати оперативна група політбюро ЦК Компартії України,

дії якої координу валися з Москвою. Протоколи iї засідань із стенограмами зосереджено у трьох

великих справах, що зберігаються у Центральному державному архіві громадських об єднань

(ЦДАГО) України. Там також відклався величезний документальний масив з різноманітних

питань чорнобильської проблеми, що дає змогу визначити роль ЦК Компартії України та інших

партійних структур в організації роботи по ліквідації наслідків аварії. У матеріалах загального

та інших відділів апарату ЦК зосереджено документи з питань, що обговорювалися на

політбюро ЦК, секретаріаті тощо. Але, на жаль, далеко не за вжди пропозиції з місць, що

базувались на знанні ситуації, враховувалися при прийнятті того чи іншого рішення. Весь цей

масив документів упорядники не змогли вмістити у збірнику в зв'язку з обмеженим його

обсягом. Але найхарактерніші й інформативно насичені матеріали увійшли до нього.

Нерозуміння у верхніх партійних ешелонах республіки ситуації, що склалась, видно з фрази,

написаної рукою В. Щербицького на полях інформації МОЗ УРСР про радіаційну обстановку

(№ 78) де зокрема, йдеться про підвищення рівня забрудненості води проти природного у 100

— 1000 разів. В. Щербицький пише «А что это означает (степень опасности)''». Не змогли

оцінити ситуацію й інші високі партійні керівники. Про це також свідчать пропозиції відділу

науки й навчальних закладів ЦК Компартії України щодо невідкладних заходів, спрямованих на

запобігання причин погіршення стану здоров'я населення Києва (№ 80). Це фахово виважені

рекомендації, але ні механізмів їх реалізації, ні виконавців у них не визначено. Згадані

пропозиції датовано 4 травня, коли багато питань вже стали зрозумілими і медпрацівникам, і

науковцям, й іншим фахівцям, причетним до даної проблеми.

Поряд з документами, що характеризують діяльність апарату ЦК Компартії України за

екстремальних обставин, у фондах ЦДАГО України зосереджено великий масив документів

інших відомств і установ, що звітувалися перед ЦК чи зверталися до нього як до найвищої

керівної інстанції. Водночас є підстави відзначити вплив на хід ліквідації аварії та її наслідків

робочої групи Ради міністрів УРСР очолюваної першим заступником голови уряду С.


Качаловським. У комісію вже з 30 квітня регулярно, двічі за добу, надходила ґрунтовна

інформація міністерств охорони здоров'я, внутрішніх справ, побутового обслуговування

населення та Держагропрому України, де діяли оперативні групи зосереджені на практичному

розв'язанні проблем, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою, хоча їх діяльність одночасно

підпорядковувалась відповідним загальносоюзним відомствам. Десять томів з цією

інформацією і повідомленнями відклалися в архіві Першого відділу Кабінету міністрів України.

На їх основі готувалися узагальнюючі довідки для ЦК Компартії України, які надсилалися

щодня, вироблялися пропозиції і приймалися ухвали в межах компетенції республіканських

органів управління. Документи, що характеризують дії відомств, зайнятих у розв'язанні

чорнобильських питань зберігаються й в Урядовому архіві Кабінету міністрів Частину з них

також вміщено в збірнику.

Важливе значення в оцінці масштабів катастрофи, розробці прогнозних оцінок, проведенні

моніторингу радіоактивного забруднення річок і водойм, повітря грунтів та виробленні

конкретних рекомендацій, що не завжди впроваджувалися, мають матеріали установ Академії

наук УРСР. До дослідження чорнобильських проблем з виїздом на місце залучалося чимало

співробітників різних інститутів Академії наук (№ 75, 81 — 87 138, 184 та iн.). Документальні

свідчення про їхню діяльність в основному зосереджено в архіві Першого відділу президії

Національної Академії наук України. Серед них є свідчення зверхнього ставлення центральних

органів влади до українських вчених (№ 454) коли наприклад, у постанові Ради міністрів CPCP

від 1 листопада 1986 p «Про утворення при президії Академії наук CPCP координаційної ради з

наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській AEC» серед 43

членів ради затверджено лише три науковці з України. Внаслідок недбальства при підготовці

вказаного документа віце-президент АН УРСР В. І. Трефілов, котрий мав виконувати функції

заступника голови ради, значиться як представник Академії наук Білоруської PCP. Свідченням

розбіжностей у баченні низки проблем науковцями АН УРСР та центральних наукових установ,

зокрема Держгідромету CPCP, e документ № 346. Час, що минув, в цілому підтвердив

правильність передбачень українських учених.

Поряд з науковцями АН УРСР дослідженням радіоактивної забрудненості повітря, води,

ґрунтів займалися також працівники Міністерства охорони здоров'я та Держагропрому УРСР.

Вони ж розв'язували безліч проблем, що виникли в зв'язку з радіоактивним забрудненням

значної частини території України: збереження здоров'я населення республіки, особливо дітей

та вагітних жінок, безпосередніх учасників ліквідації аварії та евакуйованих із зони відчуження

станції; ведення сільськогосподарського виробництва у зонах із підвищеним вмістом

радіонуклідів у грунтах; забезпечення продуктами харчування населення, що мешкало в

забруднених районах; використання сільськогосподарської сировини, виробленої в цих

районах, та багато інших. Аналіз їхньої практичної діяльності переконливо засвідчує

недосконалість системи управління, що функціонувала того часу в країні. Йдеться, зокрема, про

визначення населених пунктів, у яких обмежувалося споживання продуктів харчування

місцевого виробництва (№ 285). Постанову Ради міністрів CPCP з цього питання було прийнято

22 серпня 1986 p, а 3-го вересня перелік населених пунктів затверджено постановою Ради

міністрів УРСР. Лише 22 вересня видано наказ Держагропрому УРСР, яким доводилась дана

інформація до областей і районів. У коловороті паперів населення несвоєчасно було

застережене від споживання забруднених продуктів харчування. Це викликало зростання

захворюваності, особливо дітей.

Серед документів збірника є чимало неспростовних свідчень бюрократизму, прийняття

центральними галузевими відомствами рішень з великим запізненням. Скажімо, період

піврозпаду радіоактивного йоду-131 становить лише вісім діб. За цих обставин оперативне

проведення йодної профілактики могло стати ефективною захисною акцією, що запобігла б

багатьом ускладненням стану здоров'я населення. Між тим, лише 9 травня 1986 р. до Києва

надійшов текст тимчасової інструкції з «негайної» профілактики враження радіоактивним

йодом (№ 96). Крім того, до Києва надходили вказівки, що були недоречними або ж містили

загальні положення: «розширити контроль», «зміцнити дисципліну», «піднести рівень

відповідальності» тощо. У свою чергу, республіканські відомства демонстрували неймовірну


гальмівну тяганину і перекладали розв'язання завдань з одного працівника апарату на іншого.

Переконливим свідченням цього є низка резолюцій на документах Держагропрому УРСР (№

171, 197, 478 та ін.). Аналіз документів показує, що механізм державної влади і виконавських

структур на той час не забезпечував рішучої й ефективної діяльності складного суспільного й

господарського організму, тим більше за екстремальних обставин.

Оскільки проблеми здоров'я населення і діяльність міністерств та відомств, пов'язана з ними,

надзвичайно актуальні для України, то залучено значний масив документів Верховної Ради

України, зокрема депутатської комісії по розслідуванню комплексу подій, пов'язаних з аварією

на Чорнобильській AEC, що працювала 1991 p. Комісія спиралась на документи, надані їй

Міністерством охорони здоров'я та іншими управлінськими відомствами України. Ці та частина

матеріалів, виявлених в архівах Мінсільгосппрому України та інших структур стосовно цієї

проблеми, опубліковано окремою книгою «Чорнобиль: проблеми здоров'я населення», що

видана Інститутом історії України НАН України спільно з Головним архівним управлінням

Кабінету міністрів та ЦДАГО України 1995 p.

Чорнобильська катастрофа, ліквідація її наслідків, будівництво укриття над четвертим

енергоблоком та спорудження нового міста енергетиків — Славутича, породили низку якісно

нових понять у суспільній свідомості, пов'язаних із зміною стану екології, психіки, самопочуття

людей. До числа їх слід віднести поняття: 30-кілометрова зона, або зона відчуження, до якої

увійшли 76 населених пунктів, з яких евакуйовано населення; зона безумовного (обов'язкового)

відселення, що охоплювала 92 населені пункти, звідки і в середині 90-х років повністю не

відселено людей; радіоактивні плями, об'єкт «Укриття».

З метою всебічного висвітлення зазначених та інших понять, пов'язаних з аварією на ЧАЕС,

до збірника залучено документи й матеріали відповідних відомств і установ: Міністерства

України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, утвореного у травні 1991 p.

на базі Державного комітету. Використано також документи архіву виробничого об'єднання

«Чорнобильська атомна електростанція», науково-виробничого об'єднання «Прип'ять»,

утвореного на базі установи «Комбінат», міжгалузевого науково-технічного центру НАН

України «Укриття», медико-санітарної частини №1. Всі ці установи функціонують у м.

Чорнобиль.

У книзі вміщено також документи Держатомнагляду, що характеризують стан ЧАЕС і

контроль за проведенням робіт відповідно до норм радіаційної безпеки. Один з них — тривалий

час замовчувана доповідна записка інженера-інспектора з ядерної безпеки Курської AEC О.

Ядрихінського (1985 p.) про істотні конструктивні недосконалості РВПК-1000 (№ 46). З часом

позиція автора набула широкого розголосу, а записка сприяла виявленню причин аварії.

До ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було залучено величезну кількість людей різного

фаху та соціального стану: військових, шахтарів, науковців, водіїв, медиків та багатьох інших.

У післяаварійний період вони утворили низку об'єднань. У збірнику відбито діяльність таких

громадських об'єднань, як всесоюзний «Союз Чорнобиль», який з 1991 p. трансформувався у

міжнародний, та «Союз Чорнобиль України». На базі матеріалів Держтелерадіо України

показано зусилля його працівників у справі об'єктивного інформування громадськості України

та світу з існуючих проблем. Це особливо важливо для справедливого розв'язання питання про

перспективи розвитку атомної енергетики за умов постчорнобильського негативного ставлення

до ії використання широкої громадськості України, яку намагаються переконати у відсутності,

особливо в Україні, альтернативних джерел енергії на далеке майбутнє. Звичайно, в такій

ситуації підхід до болючої для держави та ії громадян проблеми атомної енергетики потребує

неупередженості, об'єктивності та виваженості, шо виявляється надто проблематичним з

причин політичної та відомчої заангажованості деяких учасників дискусії.

Редакційна колегія та укладачі збірника усвідомлюють, що чорнобильська проблема

протягом минулих десяти років була об'єктом уваги багатьох дослідників з різних галузей

знань, що обсяг вже опублікованого є досить значним. Вийшли у світ праці наукового

характеру, підготовлені фізиками, біологами, медиками, публіцистичні твори журналістів і

письменників. Даний збірник документів і матеріалів є «першопрохідницькою» працею

українських істориків, побудованою на оригінальних, досі не відомих громадськості джерелах.


Редакційна колегія і укладачі висловлюють сердечну подяку керівництву адміністрації зони

відчуження, Чорнобильської AEC, Кабінету міністрів України та всім іншим відомствам за

сприяння у виявленні документів та підготовці цього збірника.

При підготовці збірника редколегією та упорядниками використано різні джерела, як

друковані, так і архівні.

Базовими для розкриття теми стали фонди Центрального державного архіву громадських

об'єднань України. Всього виявлено більше 2 тис. документів. До збірника включено понад 500.

Документи подаються у хронологічній послідовності. Їхні тексти друкуються мовою

оригіналу за сучасним правописом із збереженням стилістичних і мовних особливостей.

Переважна більшість документів збірника друкується повністю. Великі за обсягом або

перевантажені вузькофаховою інформацією документи скорочено із зазначенням про це у

заголовках та в підрядкових примітках.

У підрядкових примітках дано пояснення стосовно датування документів, підписів,

пропусків та похибок у тексті, неточностей, що мають смислове значення. Орфографічні

помилки в тексті документів виправлено без застережень.

При передачі тексту документів упорядниками допускалося ділення тексту на абзаци або

укрупнення дрібних абзаців. Резолюції й помітки на документах, що стосуються змісту,

відтворювалися переважно з нового рядка після тексту документа слідом за підписом.

Пояснення щодо тексту документів подано у підрядкових примітках.

Репліки з місць, питання і т. п. передано як основний текст, з виділенням шрифтом.

Матеріали з стенограм відтворено без правок, вилучено лише слова, які не мають смислового

значення, і введено в текст у квадратних дужках слова, яких не вистачає за змістом.

Виявлені додатки публікуються без редакційного заголовка і з зазначенням номера:

«Додаток № 1», «Додаток № 2» і т. д.

Для уточнення історії документа, оригінальні заголовки і дати деяких законодавчих

матеріалів збережено. Документи датовано за часом їх підписання, затвердження чи реєстрації.

До науково-довідкового апарату збірника включено передмову — історичну й археографічну

частини, примітки, покажчик географічних назв. Примітки до документів, крім підрядкових,

пронумеровано. Наприкінці приміток у дужках подано номери документів, до яких вони

відносяться. Завершується збірник переліком включених до нього документів.

Передмову до видання написали H.П. Барановська та П.П. Панченко. В археографічній

частині передмови використано матеріал H.А. Соловйової. Примітки підготувала H.П.

Барановська. Покажчик географічних назв склала Є.П. Шаталіна. Науково-допоміжну та

технічну роботу виконали: О.C. Бєльченко, Н.M. Бондаренко, О.В. Мадіссон, І.О. Пелешанко.


ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ

№ 1

ЗВЕРНЕННЯ РАДИ МІНІСТРІВ УРСР ДО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ

ПРО ПОГОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ БУДІВНИЦТВА ЦЕНТРАЛЬНО-

УКРАІНСЬКОЇ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ БІЛЯ СЕЛА КОПАЧІ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2 лютого 1967 p.

Таємно

Центральний комітет КП України

Рада міністрів УРСР надсилає на погодження проект постанови Центрального комітету

КП України і Ради міністрів Української PCP про вибір площадки для будівництва

Центральноукраїнської атомної районної електростанції біля c. Копачі Чорнобильського р-ну

Київської обл.

Будівництво Центральноукраїнської атомної електростанції в Київській обл.

передбачається постановою Ради міністрів CPCP від 29 вересня 1966 p. № 800 — 555 «Про план

будівництва і введення в дію атомних електростанцій на 1966 — 1975 роки» з введенням в дію

першої черги потужністю 1000 тис. кВт в 1974 p. і II черги — 1000 тис. кВт в 1975 p.

Площадка біля c. Копачі рекомендована державною комісією, схвалена колегією

Держплану УРСР і погоджена з Київським обкомом КП України, Київським облвиконкомом,

Міністерством сільського господарства УРСР, Міністерством енергетики і електрифікації УРСР

та іншими зацікавленими організаціями.

Проект постанови і довідка про вибір площадки додаються.

В. Щербіцький

Додаток №1

Таємно

Постанова Центрального комітету КП України

і Ради міністрів Української PCP

від « » лютого 1967 p. м. Київ

Про вибір площадки для будівництва Центральноукраїнської атомної

районної електростанції в Київській обл.

ЦК КП України і Рада міністрів Української PCP постановляє:

Погодитись з пропозицією державної комісії про вибір площадки для розміщення

атомної районної електростанції Міністерства енергетики і електрифікації УРСР потужністю

2000 тис. кВт біля c. Копачі Чорнобильського р-ну Київської обл. і площадки для житлового

селища електростанції на північному сході від залізничної ст. Янів.

Загальна площа земель, яка відводиться для електростанції та житлового селища,

повинна становити не більше 1676 га, в тому числі 96 га орних земель.

Зазначену електростанцію іменувати — Чорнобильська атомна районна електростанція.1

1 Постанову завізовано десятьма підписами: О.Ф. Ватченко, Б.І. Дрозденко, I.K. Лутак, О.А.

Титаренко, І.Г. Якубовський, Д.C. Короіченко та ін.


Додаток №2

Таємно

Довідка до вибору площадки

для будівництва Центральноукраїнської

атомної районної електростанції

Будівництво Центральноукраїнської атомної електростанції в Київській обл. передбачається

постановою Ради міністрів CPCP від 29 вересня 1966 p. № 800-555 «Про план будівництва і

введення в дію атомних електростанцій на 1966 — 1975 роки».

Цією постановою введення в дію першої черги потужністю 1000 тис. кВт

Центральноукраїнської атомної електростанції передбачається в 1974 p. і другої черги — 1000

тис. кВт — в 1975 p.

Атомна електростанція призначена для забезпечення електроенергією промисловості,

сільського господарства і комунально-побутових потреб центральних областей Української

PCP.

В 1965 — 1966 pp. Київським відділенням Теплоелектропроекту було проведено

обслідування 16 пунктів в Київській, Вінницькій і Житомирській областях з метою виявлення

придатної і найбільш економічної площадки для розміщення атомної електростанції.

З цих 16 пунктів 15 були відхилені в зв'язку з тим, що вони не задовольняли необхідним

вимогам для розміщення атомних електростанцій або не були погоджені з міністерствами і

відомствами УРСР. Площадка біля c. Копачі, Чорнобильського р-ну, яка рекомендована

Теплоелектропроектом і державною комісією, розташована на правому березі Прип'яті, в 12 км

від м. Чорнобиль, в основному на малопродуктивних землях і відповідає вимогам

водопостачання, транспорту, санітарної зони.

Загальна площа земель, яка повинна бути відведена для будівництва електростанції і

житлового селища, становить 1676 га, в тому числі орних земель — 96 га, городів — 50 га,

поймених лугів — 1400 та, лісу — 130 га.

Основні техніко-економічні показники Центральноукраїнської атомної електростанції:

Потужність 2000 тис. кВт

Виробництво електроенергії 14 млрд кВт·г на рік

Чисельність експлуатаційного персоналу 1900 чоловік

Капіталовкладення по виробничих спорудах 325,73 млн крб.

Житлове селище 27,6 млн крб.

Лінії електропередач і підстанції 36,35 млн [крб.]1

Всього 389,68 млн крб.

Вартість встановленого кВт 162,9 крб.

Собівартість 1 кВт • г 0,52 коп

Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі ЦДАГО), ф. 1, oп. 6. спр. 4080, арк. 84 — 87.

Оригінал.

1 У документі помилково вказано «кВт».


№2

УХВАЛА ВИКОНКОМУ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ

ПРО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ AEC

м. Чорнобиль 31 травня 1968 p.

Розглянувши поданий УралТЕПом1 проект та враховуючи згоду колгоспів «Україна» c.

Копачі, ім. Калініна c. Новошепеличі, радгоспу «Комсомолець Полісся», PK

«Заготскотовідгодівля», Чорнобильського і Новошепелицького лісгоспзагів про відведення

земельних ділянок під будівництво Чорнобильської атомної електростанції, виконком районної

ради депутатів трудящих ухвалює:

1. Погодитись зі складеним проектом, протоколами загальних зборів колгоспів: «Україна» c.

Копачі від 25 травня 1968 p. (протокол № 5), ім. Калініна c. Новошепеличі від 28 травня 1968 p.

(протокол № 4), висновками: дирекції радгоспу «Комсомолець Полісся» від 30 травня 1968 p.,

PK «Заготскотовідгодівля» від 28 травня 1968 p. (№ 81), а також листом Чорнобильського

лісгоспзагу від 30 травня 1968 p. (№ 499), Новошепелицького від 30 травня 1968 p. (№ 477) про

відведення земельної ділянки під будівництво Чорнобильської атомної електростанції

загальною площею 1411,5 га, в тому числі: в постійне користування 1396,7 га, в тимчасове

користування 14,8 га в розрізі землекористувачів і по угіддям згідно з додатком райуправління

с/г від 30 травня 1968 p.

2. Компенсацію за с/г угіддя площею 619,2 га, які попадають під будівництво атомної

електростанції, провести до початку будівництва. Передбачити кошти на зрошення 400 га,

осушення 219,2 га. Розміри компенсації визначаються по цінах, указаних у листі виконкому

Чорнобильської районної Ради депутатів трудящих від 10.VIII.1967 p. (№ 010).

3. Вилучення земельних угідь із землекористування під будівництво AEC проводити в міру

потреби землі.2

4. Земельну ділянку орної землі, яку буде відведено в тимчасове користування під кар'єр для

добування глини, привести в стан, придатний під заліснення.

5. Підтримати клопотання загальних зборів колгоспників колгоспу «Україна» c. Копачі про

передачу йому 300 га боліт і заболочених земель держлісфонду для освоєння їх у

сільськогосподарські угіддя.

6. Переселення дворів колгоспників, робітників і службовців із санітарно-захисної зони, із

зони підтоплення водосховища здійснити у відповідності з планом переселення: а) 82 двори

c.Нагірці переселити в c. Копачі; б) 38 дворів x. Підлісний переселити в c. Новошепеличі.

7. Просити облвиконком передати роботи по переносу c. Нагірці і x. Підлісного будівельній

організації, яка буде будувати Чорнобильську AEC. Перенесення населених пунктів здійснити

за рахунок коштів AEC.

8. Просити облвиконком затвердити наше рішення.

В. о. голови виконкому районної ради депутатів трудящих Я. Хабренко

Секретар виконкому районної ради депутатів трудящих П. Урупа

Архів Виробничого об'єднання «Чорнобильська атомна електростанція»3 (далі — Архів ВО «ЧАЕС»), ф. 10, oп. 1,

спр. 2. Оригінал.

1 УралТЕП — Уральське відділення Всесоюзного державного ордена Леніна проектного інституту

Теплоелектропроект Міністерства енергетики і електрифікації CPCP.

2 Питання про відведення земельних ділянок під потреби ЧАЕС обговорювалися пізніше Київським

облвиконкомом та обласним управлінням сільського господарства у 1970 та 1975 pp, а також

виконкомом Чорнобильської районної ради депутатів трудящих (див. док. № 6).

3 Архів упорядкований частково, тому посилання на нього не мають необхідних складових.


№ 3

РІШЕННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ

АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ МІНІСТЕРСТВА ЕНЕРГЕТИКИ

І ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ CPCP ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОШТОРИСУ

НА БУДІВНИЦТВО ПЕРШОЧЕРГОВИХ ОБ'ЄКТІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ AEC

№ 80 14 листопада 1969 p.

Утверждаю:

Заместитель министра энергетики

и электрификации СССР

П. Фалалеев

18 ноября 1969 г.

По сводному сметно-финансовому расчету на строительство первоочередных объектов

Чернобыльской ГРЭС.1

Составлено: Уральским отделением института Теплоэлектропроект.

В соответствии с постановлением Центрального комитета КПСС и Совета министров

СССР от 28 мая 1969 г. №3902 утвердить сводный сметно-финансовый расчет на строительство

первоочередных объектов Чернобыльской ГРЭС, составленный в ценах, введенных с 1 января

1969 г, в сумме 8572,65 тыс руб. (восемь миллионов пятьсот семьдесят две тысячи шестьсот

пятьдесят рублей).

Зам. начальника Главатомэнерго А. Григорьянц Архів ВО «ЧАЕС», ф. 10, oп. 1, спр. 1. Оригінал.

№ 4

ІЗ НАКАЗУ МІНІСТРА ЕНЕРГЕТИКИ

ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ CPCP ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

ДИРЕКЦІЇ БУДІВНИЦТВА ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС

№ 297 11 грудня 1969 p.

г. Москва

Приказываю:

1. Организовать: а) с 1 января 1970 г. дирекцию строящейся Чернобыльской ГРЭС с

местонахождением в с. Копачи, Чернобыльского р-на, Киевской обл. и подчинить ее

Главатомэнерго.

Министр энергетики и электрификации СССР

С подлинным верно: Начальник юридического отдела Министерства энергетики и

электрификации СССР А. Жуков Архів ВО «ЧАЕС», ф. 10, oп. 1, спр. 1. Копія.

1 Тут і в інших документах Чорнобильська AEC іменується як державна районна електростанція (ДРЕС).

2 Мається на увазі постанова ЦК КПРС та Ради міністрів CPCP «Про вдосконалення планування

капітального будівництва і про посилення економічного стимулювання будівельного виробництва».


№5

РІШЕННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ

АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ МІНІСТЕРСТВА ЕНЕРГЕТИКИ

ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ CPCP ГОЮ ФІНАНСУВАННЯ

ДОДАТКОВИХ РОБІТ І ВИТРАТ НА БУДІВНИЦТВО

ПЕРШОЧЕРГОВИХ ОБ'ЄКТІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ AEC

№ 92 17 грудня 1969 p.

Утверждаю:


и электрификации СССР

П. Фалалеев

30 декабря. 1969 г.

В связи с выделением в 1970 г. управлению Энергожилстрой сборно-разборного завода

домостроения для строительства Чернобыльской ГРЭС, а также для возможности заключения

договоров на выполнение опытно-конструкторских работ, разрешить в сметно-финансовый

расчет на строительство первоочередных объектов Чернобыльской ГРЭС, утвержденный

решением от 18 ноября 1969 г. (№ 80) , включить дополнительно следующие работы и затраты:

а) строительство сборно-разборного завода домостроения в сумме 1270,0 тыс. руб.,

строительно-монтажных работ — в главу 8 «Временные здания и сооружения»;

б) опытно-конструкторские работы в сумме 500,0 тыс. руб. — в главу 9 «Прочие работы и

затраты»;

в) проектно-изыскательские работы в сумме 500,0 тыс. руб.

Сводный сметно-финансовый расчет на строительство первоочередных объектов

Чернобыльской ГРЭС, ранее утвержденный в сумме 8572,65 тыс. руб.1, утвердить в ценах,

введенных с 1 января 1969 г. в сумме 10842,65 (десять миллионов восемьсот сорок две тысячи

шестьсот пятьдесят рублей) из них:

объекты производственного назначения — 8603,79 тыс. руб.

-"- жилищно-гражданского строительства — 2238,86 тыс. руб.

Уральскому отделению Теплоэлектропроекта внести соответствующие изменения в сводный

сметно-финансовый расчет на строительство первоочередных объектов Чернобыльской ГРЭС в

соответствии с настоящим решением.

Зам. начальника Главатомэнерго

А. Григорьянц

Архів ВО «ЧАЕС», ф. 10, oп 1, спр. 1. Оригінал.

№ 6

УХВАЛА ВИКОНКОМУ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ ПРО ВІДВЕДЕННЯ

ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ДИРЕКЦІЇ БУДІВНИЦТВА

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ДРЕС ПІД БУДІВНИЦТВО ОБ'ЄКТІВ

ПЕРШОЇ ЧЕРГИ

№ 61 2 квітня. 1970 p.

м. Чорнобиль

1 Див. док. № 3.


Розглянувши представлений Київським відділенням Інституту Укрземпроект проект відводу

земельних ділянок дирекції будівництва Чорнобильської ДРЕС під будівництво об'єктів першої

черги, протокол загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім. Калініна c. Новошепеличі,

висновок Чорнобильської райконтори Заготскотовідгодівля, акти технічного огляду

Чорнобильського та Новошепелицького лісгоспзагів та висновок районного управління

сільського господарства, виконком районної ради депутатів трудящих

у х в а л ю є:

1. Схвалити представлений проект відводу земель дирекції будівництва Чорнобильської

ДРЕС загальною площею 233,8 га, по землекористувачах і вгіддях згідно з додатком № 11 .

2. Невикористані витрати колгоспу ім. Калініна c. Новошепеличі в сумі 10911 крб. 50 коп. та

Чорнобильської райконтори «Заготскотвідгодівля» в сумі 124 крб. компенсувати за рахунок

коштів на будівництво Чорнобильської ДРЕС, згідно оціночних актів районної комісії від 3

квітня 1970 p.

3. Для відновлення сільськогосподарських угідь шляхом будівництва малого зрошення,

дирекції будівництва Чорнобильської ДРЕС перерахувати на спецрахунок Київського

обласного управління сільського господарства в обласній конторі Держбанку 110 357 крб.

4. Просити виконком обласної ради депутатів трудящих запланувати будівництво

зрошувальної системи в колгоспі ім. Калініна на кошти, що будуть перераховані на відновлення

сільськогосподарських угідь.

5. Землі, відведені в тимчасове користування, після закінчення використання повернути

землекористувачам в стані, придатному для лісонасадження.

6. Зобов'язати дирекцію будівництва Чорнобильської ДРЕС поставити питання перед

керівництвом «УралТеп» про вибір місця для розміщення нового кладовища, погодивши з

загальною схемою проекту, замість кладовища, що попадає в житловий масив.

7. Просити виконком обласної ради депутатів трудящих затвердити дане рішення2 .

Голова виконкому райради депутатів трудящих K. Мартиненко

Секретар виконкому райради депутатів трудящих П. Урупа Архів ВО «ЧАЕС», ф. 10, оп. 1, спр. 2. Копія.

№ 7

СПІЛЬНЕ РІШЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ МІНІСТЕРСТВА

ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ CPCP

ПРО БУДІВНИЦТВО ТИМЧАСОВОГО ВАНТАЖНОГО ПРИЧАЛУ

ДЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ AEC

№ 48 29 квітня 1970 p.

Утверждаю:


и электрификации СССР П. Фалалеев

мая 1970 р.3

Внесено дирекцией строящейся Чернобыльской ГРЭС и Кременчуггэсстроем

Учитывая, что основные поставщики местных строительных материалов и изделий для

строительства Чернобыльской ГРЭС (Власовское карьероуправление Днепровского комбината

— поставщик камня и щебня, Власовский и Светловодский заводы ЖБИ — поставщики

сборного бетона и железобетона, Стайковский кирпичный завод — поставщик строительного

1 Додатку не виявлено

2 Див. док. № 2

3 Точної дати затвердження не визначено.


кирпича и др.) расположены в бассейне р. Днепр и имеют причалы, оборудованные для

погрузки на воду, разрешить для строительства Чернобыльской ГРЭС сооружение временного

грузового причала с площадкой для приема грузов с воды.

Стоимость строительства временного причала включить в главу 8 сводного сметно-

финансового расчета на строительство промышленных сооружений Чернобыльской ГРЭС.

Учитывая задержку в утверждении проектного задания на строительство Чернобыльской

ГРЭС в связи с его переработкой по рекомендации Госстроя СССР и Госплана СССР, поручить

Гидропроекту при участии Уральского отделения Теплоэлектропроекта к 1 сентября 1970 г.

составить сводный сметно-финансовый расчет на подготовительные работы по строительству

Чернобыльской ГРЭС

Начальник Главатомэнерго А. Григорьянц

Начальник Главтехстройпроекта А. Боровой

Начальник Главгидроэнергостроя Н. Лопатин Архів ВО «ЧАЕС», ф. 10, он 1, спр. 1 Оригінал

№8

НАКАЗ ДИРЕКЦІЇ БУДІВНИЦТВА ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ AEC

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ НАКАЗІВ

І РОЗПОРЯДЖЕНЬ МІНІСТЕРСТВ ТА ГЛАВКІВ

№ 3 25 квітня 1971 p.

ст. Янов

Руководством Главатомэнерго в марте 1971 г. проведена проверка деятельности дирекции

строящейся Кольской ГРЭС, в результате которой установлено, что постановка работы

дирекции по выполнению возложенных на нее задач не соответствует требованиям, которые

возлагаются на дирекцию-заказчика.

Выявлен также ряд других серьезных упущений и недостатков в работе дирекции, о чем

отмечено в приказе Главатомэнерго № 10 от 30 марта 1971 г.

В целях улучшения работы дирекции строящейся Чернобыльской ГРЭС и недопущения

указанных в приказе Главатомэнерго № 10 от 30 марта 1971 г. недостатков, приказываю:

1. Обеспечить действенный контроль за исполнением работниками дирекции приказов и

указаний Минэнерго, Главатомэнерго и других вышестоящих инстанций за своевременным

представлением периодической отчетности, для чего поручить технику-архивариусу тов.

Ефременко В. С. ведение специальной контрольной картотеки.

2. Начальнику ПТО дирекции тов. Ткаченко В.А. составить план технической учебы на

1971/72 г. и организовать проведение занятий с инженерно-техническими работниками

согласно плана

3. Старшему инженеру отдела оборудования тов. Хандорину Ю.Ф.: а) выработать положение

об отделе оборудования с определением задач и функций каждого сотрудника отдела и

представить мне на утверждение к 30 апреля 1971 г.; б) разработать и представить мне на

утверждение инструкцию по хранению оборудования, поступающего на строительство ГРЭС,

исходя из местных условий и требований заводов-поставщиков по техническим условиям на

поставку оборудования. Систематически совместно с кураторами контролировать качество

строительства складских помещений для хранения оборудования.

4. Начальнику ПТО тов. Ткаченко В.А. разработать порядок оформления технических

решений, принимаемых дирекцией по вопросам, возникающим при выполнении строительно-

монтажных работ.

5. Инженеру по кадрам и спецработе тов. Комиссарчук В.Г. усилить контроль за

соблюдением сотрудниками дирекции распорядка дня и недопущением нарушений трудовой

дисциплины. Каждый случай нарушения трудовой дисциплины и упущений в работе выносить

на обсуждение коллектива дирекции.


6. Контроль за выполнением настоящего приказа возложить на тов. Ткаченко В.А.

Директор строящейся Чернобыльской ГРЭС В. Брюханов Архів ВО «ЧАЕС», ф. 10, oп. 1, спр. 9. Оригінал.

№ 9

УХВАЛА ПІДРОЗДІЛІВ МІНІСТЕРСТВА ЕНЕРГЕТИКИ

ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ CPCP ПРО ПРИСКОРЕННЯ

БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА В МІСТЕЧКУ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ

СТАНЦІЇ № 43 2 травня 1971 p.

Утверждаю:

Министр энергетики

и электрификации СССР П. Непорожний

25 июня 1971 г.

«Об ускорении строительства жилья в крупнопанельном исполнении в пос. Чернобыльской

атомной электростанции».

В целях скорейшего формирования коллектива строительно-монтажных кадров и

обеспечения разворота работ по строительству Чернобыльской атомной электростанции,

решили:

1. Энергожилстрою (т. Иванову), Энергоспецстройиндустрии (т. Кутузову) построить и

обеспечить ввод в эксплуатацию жилых крупнопанельных домов в количестве и сроки:

1971 г. 1972 г. 1973 г. 1974 г. 1975 г.

Всего за

1971 — I975 гг.

Полезная площадь

в тыс. м

Тыс. руб.

11,0

2700

31,0

3400

15,0

1700

22,0

2400

31,0

3400

110,0

121001

2. Главатомэнергострою (т. Малинину) и Энергожилстрою (т. Иванову) в месячный срок по

согласованию с Главатомэнерго утвердить график строительства крупнопанельных жилых

домов на 1972 — 1975 гг. согласно пункту 1 настоящего решения.

В графике предусмотреть сроки строительства фундаментов строительным управлением

Смоленской АЭС, передачи их МКД Энергожилстроя и равномерный ввод жилых домов в

течение года.

3. Главатомэнерго (т. Григорьянцу) и дирекции строящейся Чернобыльской АЭС обеспечить

своевременную привязку домов и выдачу необходимой технической документации в сроки по

согласованию с СУ Чернобыльской АЭС.

4. Заказчику и генподрядчику строящейся Чернобыльской АЭС выделить МКД для

размещения стройкадров в 1971 г. — 40 %, в 1972 — 20 %, в 1973 г. — 10 % жилья во вновь

вводимых крупнопанельных домах.

5. Главснабу (т. Мухину) выделить Энергожилстрою централизованно материально-

технические ресурсы в соответствии с настоящим решением за счет Главатомэнергостроя.

Примечание: в 1971 и 1972 гг. строятся дома серии Ш-60, с 1973 г. — серии 84.

Начальник Главатомэнерго А. Григорьянц

На

Documents

pripyat-city · 2019-03-14 · За оцінками фахівців, радіаційний викид в атмосферу під час аварii становив близько