r2u.org.ua осійсько-український словник. О... · ВІД АВТОРА Малося на думці випустити у світ одночасно два

О. ІЗЮМОВ

Російсько-український словник

ВИДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

ДОПОВНЕНЕ Й ВИПРАВЛЕНЕ ЗА НОВИМ ПРАВОПИСОМ

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ

Харків — 1930 — Київ

Останнє оновлення 15.06.2010

ВІД АВТОРА Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько-український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням. Складаючи цього словника, ми користувалися з таких праць:

• Російсько-український словник Української Академії Наук т. І, Київ 1924

• М. Уманець і А. Спілка: Словарь Російсько-український, Львів 1893 [передрукований фотографічним способом у Берліні, 1924].

• Б. Гринченко: Словарь української мови в 4 т., Київ 1907 [передрукований фотографічним способом у Берліні 1924].

• Проф. І. Огієнко: Український стилістичний словник, Львів 1924.• Г. Голоскевич: Український правописний словничок, Київ 1922.• В. Дубровський: Словник московсько - український, Київ 1918.• С. Іваницький і Ф. Шумлянський: Російсько-український словник в 2

т., Вінниця 1918. • Акад. П. А. Тутковський: Словник геологічної термінології, Київ 1923.• О. Курило: Словник хемічної термінології, Київ 1923.• В. Кміцикевич і Спілка: Німецько-український словник, Чернівці 1912.• Словарь Церковно-славянскаго и Русскаго языка, составленный

вторымъ отдѣленіемь Императорской Академіи Наукъ в 4 т. [видання друге], С.-Петербургъ, 1867.

• Толковый Словарь Живого Великорусского языка Владиміра Даля [видання третє] в 4 т., С.-Петербургь 1907.

• Толковый Словарь Русскаго и Польскаго языка, составленный П. П. Дубровскимъ в 2 т., Варшава 1883.

• М. Изюмов: Опыть Словаря Русскаго языка сравнительно съ языками индо-европейскими, С.-Петербургь 1880.

• И. Я- Павловскій: Русско-нѣмецкій словарь [видання трете], Рига 1911.

• Н. П. Макаровъ: Полный Русско-французскій словарь [видання дванадцяте], С.-Петербургъ 1911.

• А. Александровъ: Полный Русско-англійскій словарь, Берлин 1925, й инші.

За технічну допомогу у виданні цієї книжки висловлюю щиру подяку Д. Чухнові, І. Якубовському, Я. Деркачеві й особливу подяку В. Химерикові, що обробляв картковий матеріял з літери Р до Я включно.

ПРО АВТОРА ІЗЮМОВ Овсій Прокопович (21. VI 1899 — грудень 1937, м. Київ). Закінчив Київський археологічний інститут. Науковий співробітник відділу української мови Інституту мовознавства ВУАН (1930 — 1937 p.p.). Автор праць із морфеміки, словотвору, стилістики, культури мови, укладач навчальних посібників і словників. 1937 р. безпідставно репресований і страчений. Реабілітований 1960 р. Праці:

• «Конспект лекцій з українського правопису й граматики». — К., 1926. — 51 с;

• «Техніка української мови». — К., 1926. — 191 с;• «Практичний російсько-український словник». — К., 1926. — 216 с;• «Російсько-український словник». — К., 1926. — 656 с (4-е вид. 1930); • «Правописний словничок чужомовних слів». — X. — К., 1929. — 96 с

(співавтор);• «Українсько-російський словник». — X. — К., 1930. — 980 с;• «Правописний словник». — X., 1931. — 580 с;• «Словник чужомовних слів». — К., 1932. — 532 с. (3-є вид. 1996) —

співукладач;• «До питання про укладання двомовних словників» // Мовознавство.

— № 5. — 1935. — С. 27—41;• «Про мову деяких творів І. Микитенка» // Там само. — № 6. 1935. — С.

49 — 72;• «Прикметникові суфікси в українській мові -астий (-ястий), -атий,

-истий (-істий), -оватий, -уватий» // Там само. № 9. — 1936. — С 33 — 52;

• «Іменникові суфікси -ак (-як), -ар (-яр), - ач (-яч) в українській мові» // Там само. — № 11. — 1937. — С. 37 — 54;

• «Російсько-український словник». — К., 1937. — 890 с (співукладач).• Автор доповіді «Суфіксація прикметників в українській мові» (1935).

Пилип Селігей (в книжці «Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України — 75, 1930 — 2005: матеріали до історії», — К.: Довіра, 2005. — 564 с).


А, союз – а. („Вибіга́ю до ньо́го, а він уже́ ле́две ди́ше“. – Шевченко) А, межд., вопрос, восклицание – а? га? а! га! (А де ти був? Га? А! Ти пе́рший прийшо́в).Абажур – абажу́р, -ру, дашо́к, -шка́.Аббат – аба́т, -та; -ский – аба́тський, -а, -е.Аббатство – аба́тство, -ва.Аббатисса – абати́са, -си.Абзац – абза́ц, -цу.Абонемент – абонеме́нт, -ту, передпла́та, -ти.Абонементный – передпла́тний, -а, -е.Абонент – абоне́нт, -та, передпла́тник, -ка.Абонированный – передпла́чений.Абонировать – передпла́чувати, -чую, -чуєш.Абориген – абориге́н, -на, тубіл́ець, -льця.Аборт – або́рт, -ту.Абрикос – абрико́са, -си, море́ля, -лі; -совый – абрико́совий, -а, -е, море́левий, -а, -е.Абсолютизм – абсолюти́зм, -му.Абсолютный – абсолю́тний, -а, -е; безумо́вний, -а, -е; -но – абсолю́тно, безумо́вно.Абстрагирование – абстрагува́ння.Абстрагировать – абстрагува́ти.Абстрактный – абстра́ктний.Абстракция – абстра́кція, -ції.Абсурд – абсу́рд, -ду, нісеніт́ниця, -ці, безглу́здя, -дя.Абсцисса, геом. – абсци́са, -си, позе́мна, -ної.Авангард – аванґа́рд, -ду.Аванзала – аванза́ля, -лі.Аванпост – аванпо́ст, -ту.Аванс – ава́нс, -су.Авансцена – авансце́на, -ни.Авантюра – аванту́ра, -ри.Авантюрист – аванту́рник, -ка, авантури́ст, -та, пройди́світ, -та.Авария – ава́рія, -ії.Август (месяц) – се́рпень, -пня.Августовский – серпне́вий, -а, -е.Авиатор – авія́тор, -ра, літу́н, -на́.Авиаторша – авія́торка, -ки.Авиация – авія́ція, -ції.Авиационный – авіяцій́ний. а, -е.Авиопочта – авіопо́шта, -ти.Авиэтка – авіе́тка, -ки.Авось, нареч. – аче́й, мо́же. („Захо́дьте в ко́жну ха́ту, аче́й вам тут пока́жуть хоч тінь його́

розп’я́ту“. – Тичина).Аврора – авро́ра, -ри, світова́ зоря́, ра́нішня зоря́.Автобиографический – автобіографіч́ний, -а, -е.Автобиография – автобіогра́фія, -ії.Автобус – авто́бус, -са.Автограф – авто́граф, -фу, власнору́чне письмо́.Автомат – автома́т, -та.Автоматический – автомати́чний, -а, -е.Автомобиль – автомобіл́ь, -ля.Автономия – автоно́мія, -ії. самоврядува́ння, -ння.Автономный – автоно́мний, -а, -еАвтор – а́втор, -ра.Авторитет – авторите́т, -ту, пова́га, -ги; -ный – авторите́тний, пова́жний, -а, -е.Авторский – а́вторський, -а, -е; -ство – а́вторство, -ва.Ага!, межд. – ага́!Агент – аґе́нт, та; -ский – аґе́нтський, -а, -е.Агентство – аґе́нтство, -ва.Агентура – аґенту́ра, -ри.Агитатор – аґіта́тор, -ра.Агитация – аґіта́ція, -ії.

1


Агитационный – аґітацій́ний, -а, -е.Агитировать – аґітува́ти, -ту́ю.Агония – аго́нія, -ії, кона́ння, -ння.Аграрий – землевла́сник, -ка.Аграрный – земе́льний, -а, -е.Агрессивный – аґреси́вний, наступо́вий, -а, -е.Агрикультура – аґрикульту́ра, -ри, рільни́цтво, хліборо́бство, -ва.Агроном – аґроно́м, -ма; -ический – аґрономіч́ний, -а, -е.Агрономия – аґроно́мія, -ії.Агу! межд. – агу́!Ад – пе́кло, -ла.Адамашка – одама́шок, -шку.Адамово яблоко, анат. – борла́к, -ка́, кади́к, -ка́.Адвокат – адвока́т, -та.Адвокатство – адвока́тство, -ва.Адвокатствовать – адвокатува́ти, -ту́ю, -ту́єш.Адвокатура – адвокату́ра, -ри.Административный – адміністрати́вний, -а, -е.Администратор – адміністра́тор, -ра.Администрация – адміністра́ція, -ії.Адмирал – адміра́л, -ла.Адмиралтейство – адміралтій́ство, -ва; -ский – адміралтій́ський.Адрес – адре́са, -си.Адресат – адреса́т, -а.Адресный – адресо́вий, -а, -е.Адресовать – адресува́ти, -су́ю.Адский – пеке́льний, -а, -е.Ад’юнкт – адью́нкт, -та.Ад’ютант – адьюта́нт, -та, значко́вий, -вого, осаву́л, -ла.Аж, союз – аж. („Бачили ви, як вели́ке бага́ття ки́да вого́нь аж до хмар“. – Л. Укр.).Ажиотаж – ажіота́ж, -жу.Ажурный – ажу́рний, прозори́стий, мере́жчатий, -а, -е.Азарт – за́пал, -лу.Азартный – запальни́й, -а, -е́. Азартничать – запа́люватися.Азбука – абе́тка, -ки, а́збука, -ки.Азбучник – абе́тник, -ка.Азбучный – абетко́вий, азбуко́вий, -а, -е.Азот, хим. – азо́т, -ту.Азотистый – азо́тистий, -а, -е.Азотнокислый – азотовоки́слий, -а, -еАзотный – азо́товий, -а, -е.Аир, бот. – а́їр, -ру, лепеха́, -хи́, тата́рське зіл́ля.Аист, зоол. – леле́ка, -ки, чорногу́з, -за.Аистовый – леле́чий, чорвогу́зячий, -а, -е.Ай, межд. – ой! ай! йой! ай-да! – от так! ай-ай! – гай-гай! („Еней зарюмав басом сам: гай-

гай! сказав: ув’яв мій гайстер“. – Котляревськ.)Айва, ботан. – айва́, -ви́.Айда! межд. – га́йда! хо́да!Айкать – о́йкати, -каю, -каєш.Академик – акаде́мік, -ка.Академический – академіч́ний, -а, -е.Академия – акаде́мія, -ії.Аканье – а́кання, -ння.Акация, бот. – ака́ція, -ії.Акварелист – аквареліс́т, -та.Акварель – акваре́ля, -лі.Акварий – аква́ріюм, -му.Акклиматизация – акліматиза́ція, -ії, акліматизува́ння, -ння.Акклиматизировать – акліматизува́ти, -зу́ю, -зу́єш.

2


Аккомпанимент, муз. – акомпаніме́нт, -ту, су́провід, -во́ду, приграва́ння, -ння.Аккомпаниатор – акомпанья́тор, -ра, супровід́ник, -ка.Аккомпанировать – акомпаньюва́ти, -ну́ю, -ну́єш, супрово́дити, -во́джу, -во́диш.Аккорд – ако́рд, -ду.Аккумулировать – акумулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш.Аккумулятор – акумуля́тор, -ра.Аккуратный – 1) (о чистоте) акура́тний, оха́йний, чепурни́й; 2) (о точности исполнения)

рете́льний, спра́вний.Аккуратно – 1) акура́тно, оха́йно, че́пурно; 2) рете́льно, спра́вно; -ность – 1) акура́тність,

-ности, оха́йність, -ности, че́пурність, -ности; 2) рете́льність, -ности, спра́вність.Акредитированне – акредитува́ння, -ння.Акредитировать – акредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш.Акробат – акроба́т, -та.Аксессуар – аксесуа́р, -ру, причанда́л, -лу.Аксиома, мат. – аксіо́ма, -ми.Акт – акт, -ту, дія́ (род. дії́).Актер – акто́р, -ра.Актерский – акто́рський, -а, -е.Актерство – акто́рство, -ва.Актерствовать – акторува́ти, -ру́ю.Актив – акти́в, -ву.Активизация – активіза́ція, -ії.Активность – акти́вність, -вости, чи́нність, -ности.Активный – акти́вний, дія́льний, чи́нний, -а, -е.Актриса – актри́са, -си, акто́рка, -ки.Акула, зоол. – аку́ла, -ли.Акустика – аку́стика, -ки.Акустический – акусти́чний, -а, -е.Акушер – акуше́р, -ра.Акушерка – акуше́рка, -ки, повиту́ха, -хи.Акушерство – 1) (дисциплина, предмет) акуше́рство, -ва; 2) (действие) акушерува́ння,

-ння.Акушерствовать – акушерува́ти, -ру́ю, -ру́єш.Акцент – 1) (произношение) акце́нт, -ту, вимо́ва, -ви; 2) (ударение) на́голос, -су.Акциз – акци́з, -зу; -ный – акци́зний, -а, -е.Акционер – акціоне́р, -ра; -ный – акцій́ний, -а, -е.Акция – а́кція, -ії.Аладья – млине́ць, -нця́, сластьо́н, -тьо́ну.Алгебра – альґе́бра, -ри.Алгебраический – альґебри́чний, -а, -е.Алебастр – аляба́стер, -тру; -овый – аляба́стровий, -а, -е.Алеть – червоніт́и, -нію́, -ніє́ш.Али, аль, см. Или.Алкание – 1) жада́ння, пра́гнення, -ння; 2) голодува́ння, -ння.Алкать – 1) жада́ти, -да́ю, -да́єш, пра́гнути, -ну, -неш; 2) голодува́ти, -ду́ю, -ду́єш.Алкоголизм – алькоголіз́м, -му.Алкоголик – алького́лік, -ка.Алкоголь – алького́ль, -лю, спи́рт, -ту.Аллегорический – алегори́чний, -а, -е.Аллегория – алего́рія, -ії.Аллея – але́я, -е́ї.Аллитерация – алітера́ція, -ії.Алмаз – альма́з, -зу, діяма́нт, -ту.Алмазный – алма́зний, діяма́нтовий, -а, -е.Ало – черво́но.Алтарный – вівта́рний, -а, -е.Алтарь – вів́тар, -ря.Алтей, бот. – кала́чики, -ків, проскурки́, -ро́к.Алтын – три копій́ки.Алфавит – абе́тка, -ки, альфабе́т, -ту.

3


Алфавитный – абетко́вий, альфабе́тний, -а, -е.Алхимик – альхе́мік, -ка.Алхимия – альхе́мія, -ії.Алчно – заже́рливо, жа́дібно.Алчность – жа́до́ба, -би, заже́рливість, неси́тість, -ости.Алчный – заже́рливий, жа́дібний, неси́тий, -а, -е.Алчущий – 1) прагну́щий, -а, -е; 2) голо́дний, -а, -е.Алый – черво́ний, крива́во-черво́ний, -а, -е.Альбом – альбо́м, -му.Альвеола, анат. – чару́нка, -ки, ду́чка, -ки.Альков – алько́в, -ву, вальки́р, альки́р, -ру.Альманах – альмана́х, -ху.Альт – альт, -та.Альфа – альфа, -фи.Алюминий – алюмін́ій, -нію, глине́ць, -нця́.Аляповато – грубува́то; -тость – грубува́тість, -тости; -тый – грубува́тий, -а, -е.Амальгама – амальґама, -ми, су́мішка, -ки.Аматер – ама́тор, -ра, прихи́льник, -ка.Амбар – комо́ра, -ри.Амбарный – комір́ний, -а, -е.Амбиция – амбіц́ія, -ії, го́норар, -ру.Амбразура – амбразу́ра, -ри, бійни́ця, -ці.Амбулатория – амбулято́рія, -ії; -ный – амбулато́рний, -а, -е.Амвон – амво́н, -ну, амбо́на, -ни.Аметист, минер. – амети́ст, -ту.Аминь – 1) амін́ь; 2) кіне́ць, край, капу́т.Аммиак – амонія́к, -ку.Аммортизация – амортиза́ція, -ії; -ционный – амортизацій́ний.Амнистия – амне́стія, -ії. поми́лування, -ння.Амплитуда – ампліту́да, -ди.Амплуа – амплюа́.Ампутация – ампута́ція, -ії, відтина́ння, -ння.Ампутировать – ампутува́ти, -ту́ю, -ту́єш, відтина́ти, -на́ю.Амулет – амуле́т, -ту.Амуниция – амуніц́ія, -ії.Амур – аму́р, -ра; -ры – жениха́ння, залиця́ння, -ння.Амфитеатр – амфітеа́тр, -ру.Анабаптизм – анабапти́зм, -му.Анализ – ана́ліза, -зи, ро́зклад, -ду, ро́збір, -бору.Анализатор – аналіза́тор, -ра.Анализировать – аналізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, розклада́ти, -да́ю, -да́єш, розбира́ти, -ра́ю,

-ра́єш.Аналитика – аналіт́ика, -ки.Аналогичный – аналогіч́ний, подіб́ний, -а, -е.Аналогия – анало́гія, -ії, подіб́ність, -ности.Аналой – стіле́ць, -льця́, поставе́ць, -вця́.Ананас – анана́с; -ный – анана́совий.Анархист – анархіс́т, -та.Анархический – анархіч́ний, -а, -е, безла́дний, -а, -е.Анархия – ана́рхія, -ії, безла́ддя, -ддя.Анатом – ана́том, -ма.Анатомирование – анатомува́ння, -ння.Анатомировать – анатомува́ти, -му́ю, -му́єш.Анатомический – анатоміч́ний, -а, -е.Анатомия – анато́мія, -ії.Анафема – 1) (церковное проклятие) ана́тема; 2) (бранное слово) ана́хтема, -ми.Анахорет – анахоре́т, -та, відлю́док, -ка.Анахронизм – анахроніз́м, -му.Ангел – а́нгел, -ла, я́нгол, -ла.Ангельский – а́нгельський, я́нгольський, -а, -е.

4


Ангидрит, хим. – ангідри́т, -ту, безво́дник, -ка.Ангина, мед. – анґін́а, -ни.Английская соль – гірка́ сіль.Анекдот – анекдо́та, -ти.Анекдотический – анекдоти́чний, -а, -е.Анемия – анемія́, -ії, малокро́вність, -ности.Анестезировать – анестезува́ти.Анестезия – анестезія́, -ії, знечу́лення.Анисовый, анисный – ганусо́вий.Анкета – анке́та, -ти.Аннексия – ане́ксія, -ії.Аннулирование – анулюва́ння, -ння, скасува́ння, -ння.Аннулировать – анулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш.Аномалия – анома́лія, -ії.Аноним – ано́нім, -му.Анонимный – анонім́ний, -а, -е; -ность – анонім́ність, -ности.Анонс – ано́нс, -су, оповіщ́ення.Анормальный – анорма́льний.Антагонизм – антагоніз́м, -му, супере́чність, -ности.Антагонист – антагоніс́т, -та, супроти́вник, -ка.Антенна – анте́на, -ни.Антик – 1) старовина́; 2) анти́к. (У нас крам анти́к).Антикварий – антиква́р, -ра.Антикварство – антиква́рство, -ва.Антикультурный – антикульту́рний, -а, -е.Антилопа – антило́па, -пи.Антинаучный – антинауко́вий, -а, -е.Антиобщественный – антигрома́дський, -а, -е.Антипатия – антипа́тія, -ії, не́хіть, -хоті.Антирелигиозный – антирелігій́ний.Антисемит – антисеміт́; -тический – антисеміти́чний.Антисоциальный – антисоція́льний, -а, -е.Антихудожественный – антихудо́жній, -я, -е.Антициклон – антицикло́н, -ну.Античный – анти́чний, -а, -е, старода́вній, -я, -є.Антология – антоло́гія, -ії, ви́бірка, -ки.Антракт – антра́кт, -ту, пере́рва, -ви.Антрацит – антраци́т, -ту.Антрепенер – антрепрене́р, -ра; -ство – антрепренерува́ння.Антресоль – антресо́ля, -лі.Антропологический – антропологіч́ний.Антропология – антрополо́гія.Аорта – ао́рта, -ти.Апартаменты – поко́ї, -їв.Апатичный – апати́чний, байду́жий.Апатия – апа́тія, -ії, апати́чність, -ности.Апельсин – помара́нча, -чі.Апельсиновый – помара́нчовий, -а, -е.Апендицит – апендици́т, -ту.Аплодировать – плеска́ти (плещу́, пле́щеш), припле́скувати, -кую, -куєш.Аплодисменты – о́плески, -ків.Апломб – апльо́мб, -бу.Апогей – апоге́й, -е́ю, верх, -ха.Апоплексия – апопле́ксія, -ії.Апоплектический – апоплекти́чний.Апостол – апо́стол, -ла; -льский – апо́стольськи́й, -а, -е.Апостольство – апо́стольство, -ва.Апофеоз – апотео́за, -зи.Аппарат – апара́т, -ту; -ная – апара́тна, -ої.Аппаратчик – апара́тник, -ка.

5


Аппелировать – апелюва́ти, -лю́ю, -лю́єш.Аппеляционный – апеляцій́ний.Аппеляция – апеля́ція, -ії.Аппетит – апети́т, -ту; хіть (род. хо́ті). Аппетитный – апети́тний, -а, -е.Апрель – квіт́ень, -тня.Апрельский – квітне́вий, -а, -е.Аптека – апте́ка, -ки.Аптекарь – апте́кар, -ря.Аптекарша – апте́карка, -ки.Аптечный – апте́чний, -а, -е.Арабеска – арабе́ска, -ки.Арава – юрба́, -би́, вата́га, -ги.Аранжировать – аранжува́ти, -жу́ю, -жу́єш, упорядко́вувати.Арап – гара́п, му́рин, -а.Арапник – гара́пник, -ка.Арапчёнок – гарапченя́, гарапеня́, -ня́ти.Арба – гарба́, -би́.Арбитраж – арбітра́ж, -жу; -ный – арбітра́жний.Арбуз – каву́н, -на́.Аргумент – арґуме́нт, -ту, до́від, -воду, до́каз, -зу.Аргументация – арґумента́ція, -ії.Аргументировать – арґументува́ти.Арена – 1) (поприще) аре́на, -ни; 2) (место действия) аре́на, бойо́вище, -ща; 3) (место

бегов, скачек) біго́висько, -ка.Аренда – оре́нда, -ди, посе́сія, -ії.Арендатор – оренда́р, -ря́, посе́сор, -ра.Арендный – оре́ндний, посесій́ний, -а, -е.Арендовать – орендува́ти, -ду́ю, -ду́єш, бра́ти в посе́сію (беру́ в посе́сію, бере́ш в посе́сію…).Арест – аре́шт, -шту.Арестант – арешта́нт, -та, в’я́зень, -зня. Арестантский – арешта́нтський.Арестование – арештува́ння.Арестовать – арештува́ти, -ту́ю.Аристократ – аристокра́т, -та; -ка – аристокра́тка, -ки.Аристократия – аристокра́тія.Аристократический – аристократи́чний, -а, -е.Арифметика – аритме́тика, -ки.Ария – а́рія, -ії, спів́анка, -ки.Арка – а́рка, -ки, склепін́ня, -ння.Аркан – арка́н, -ну, при́в’язка.Арматура – армату́ра, -ри.Армеец – арміє́ць (род. армій́ця).Армейский – армій́ський, військо́вий, -а, -е.Армия – а́рмія, -ії, вій́сько, -ка.Армяк – сви́та, -ти, свити́на, -ни, сіря́к, -ка.Арнаутка – арнау́тка, -ки, яра пшени́ця, білоту́рка, -ки.Аромат – арома́т, -ту, пах (род. па́ху).Ароматно – арома́тно, запа́шно.Ароматный – арома́тний, запашни́й, -а́, -е́.Арсенал – арсена́л, -лу, гарма́тня, -ні; -льный – арсенальний.Артачиться – пруча́тися, -ча́юся, -ча́єшся, норови́тися, -влю́ся, -ви́шся, опина́тися, -на́юся.Артезианский – артезій́ський.Артель – артіл́ь, -тіл́і.Артельный – артіл́ьний, -а, -е.Артельщик – артіл́ьник, -ка.Артериальный – артерій́ний.Артерия,анат. – арте́рія, -ії.Артиллерийский – артилерій́ний, гарма́тний, -а, -е.Артиллерист – артилери́ст, -ста, гарма́ш, -ша́.

6


Артиллерия – артиле́рія, -ії.Артист – арти́ст, -ста, мисте́ць, -стця́.Артистический – артисти́чний, мисте́цький, -а, -е.Артистичность – артисти́чність, -ности, арти́зм, -му.Артистка – арти́стка, -ки.Артос – дарни́к, -ка́, а́ртус, -са.Арфа – га́рфа, -фи.Арфист – гарфя́р, -ра́.Арфистка – гарфя́рка, -ки.Архаизм – архаїз́м, -му.Архаический – архаїч́ний, -а, -е.Архангел – арха́нгел, -ла.Архаровец – 1) шпи́г, -га́; 2) ши́беник, -ка.Археографический – археографіч́ний, -а, -е.Археография – археогра́фія, -ії.Археолог – архео́лог, -га.Археология – археоло́гія, -ії; -ический – археологіч́ний, -а, -е.Архив – архів́, -ву.Архивариус – архіва́р, -ра.Архидиакон – архідия́кон, -на; -ский – архідия́конський, -а, -е; -ство – архідия́конство, -ва.Архиепископ – архієпи́скоп, -па; -ский – архієпи́скопський; -ство – архієпи́скопство, -ва.Архиерей – архієре́й, -е́я; -ский – архієре́йський; -ство – архієре́йство, -ва.Архимандрит – архімандри́т, -та; -ский – архімандри́чий, -а, -е; -ство – архімандри́тство,

-ва.Архипастырь – архіпа́стир, -ря; -ский – архіпа́стирський, -а, -е; -ство – архіпа́стирство, -ва.Архипелаг – архіпела́г, -гу.Архитектор – архіте́ктор, -ра, будівни́к, -ка́; -ский – архіте́кторський, -а, -е.Архитектура – архітекту́ра, -ри, будівни́цтво, -ва.Арчак – ле́нчик, -ка.Аршин – арши́н, -на.Аршинный – аршино́вий, -а, -е.Арьергард – ар’єрґа́рд, -ду.Арьергардный – ар’єрґа́рдний, -а, -е.Асиметрия – асиметрія́, -ії́; -ический – асиметри́чний, -а, -е.Аскет – аске́т, -та; -тический – аскети́чний, -а, -е.Аскетизм – аскети́зм, -му.Аспидная доска – гри́фельна до́шка.Аспидный – гри́фельний, -а, -е.Аспиратор – аспіра́тор, -ра, висмо́ктувач, -ча.Аспирин – аспіри́н, -ну.Ассигнационный – асиґнацій́ний, -а, -е.Ассигнация – асиґна́ція, -ії.Ассигнование – асиґнува́ння, -ння, призна́чення, -ння.Ассигновать – асиґнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, призна́чити, -чу, -чиш.Ассигнованный – асиґно́ваний, -а, -е.Ассигновка – асиґна́та, -ти; асиґнува́ння, -ння.Ассимилировать – асимілюва́ти, -лю́ю, -лю́єш; -ться – асимілюва́тися, приподобля́тися.Ассимиляция – асиміля́ція, -ії, приподіб́нення, -ння.Ассистент – асисте́нт, -та.Ассортимент – асортиме́нт, -ту, добір́, -бо́ру.Ассоциация – 1) (в психологии) асоція́ція, -ії, зв’язо́к, -зку́; 2) (в обществе) асоція́ція, -ії,

спіл́ка, -ки, товари́ство, -ва.Астма – а́стма, -ми, я́духа, -хи.Астра – а́стра, -ри, га́йстра, -ри.Астролог – астро́лог, -га; -ический – астрологіч́ний, -а, -е.Астрология – астроло́гія, -ії.Астролябия – астроля́бія, -ії, верца́дло, -ла.Астроном – астроно́м, -ма; -мический – астрономіч́ний, -а, -е.Астрономия – астроно́мія, -ії.Асфальт – асфа́льт, -ту; -товый – асфальто́вий, -а, -е.

7


Ась? межд. – га? що?Атавизм – атавіз́м, -му.Атака – ата́ка, -ки, на́пад, -ду.Атаковать – атакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, напа́сти, -паду́, -де́ш.Атакованный – атако́ваний, -а, -е.Атаман – ота́ман, -на; -ский – отама́нський, -а, -е.Атаманство – отама́нство, -ва.Атаманствовать – отаманува́ти, -ну́ю, -ну́єш.Атаманша – отама́ниха, -хи.Атеизм – атеїз́м, -му.Атеист – атеїс́т, -та, безбо́жник, -ка; -стический – атеїсти́чний, -а, -е, безбо́жний, -а, -е.Ателье – маля́рня, -ні.Атлас – 1) (геогр.) а́тлас, -су; 2) (миф.) а́тлас, -са; 3) (ткань) отла́с, -су, сає́та, -ти.Атлет – атле́т, -та; -тический – атлети́чний, -а, -е.Атлетика – атле́тика, -ки.Атмосфера – повіт́ря, -ря, атмосфе́ра, -ри.Атмосферный – атмосфе́рний, -а, -е; -ные осадки – атмосфе́рні о́пади.Атом – а́том, -му; -ный вес – а́томова вага́.Атомизм – атоміз́м, -му.Атомность – ато́мність, -ности.Атрибут – атрибу́т, -ту.Атрофированный – атрофо́ваний.Атрофироваться – атрофува́тися, -фу́юся, -фу́єшся.Атрофия – атро́фія, -ії.Атташе – аташе́.Аттестат – атеста́т, -ту, по́свідка, -ка.Аттестационный – атестацій́ний.Аттестация – атеста́ція, -ії.Аттестованный – атесто́ваний.Аттестовать – атестува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Ату! межд. – атю́! гата́! тюгу́!Ау! межд. – аго́в! агу́!Аудиенция – авдіє́нція, -ії.Аудитория – авдито́рія, -ії.Аукание – перегу́кування, -ння.Аукать – 1) гука́ти, -ка́ю, -ка́єш; 2) перегу́куватися, -куюся, -куєшся.Аукцион – авкціо́н, -ну, ліцита́ція, -ії.Аукционер – авкціоне́р, -ра.Аукционный – авкцій́ний, -а, -е, ліцитацій́ний, -а, -е.Аул – ау́л, -лу.Аутодафе – автода́фе.Афазия – афа́зія, -ії.Афера – афе́ра, -ри, ґеше́фт, -ту.Аферист – афери́ст, -та; -стка – афери́стка, -ки.Афиша – афіш́а, -ші, опо́вістка, -ки.Афоризм – афори́зм, -му.Аффект – афе́кт, -ту.Аффектация – афекта́ція, -ції.Ах, межд. (выражение удивления, восклицание) – ох! ой! ах!Аханье – а́хання, -ння, о́хання.Ахать – а́хати (а́хаю, а́хаєш), о́хати (о́хаю, о́хаєш).Ахинея – нісеніт́ниця, -ці, дурни́ця, -ці.Аховой – таки́й, що ну-ну.Ахроматизировать – ахроматизува́ти.Ахроматизм – ахромати́зм, -му.Ахроматический – алромати́чний, -а, -е.Аэродром – аеродро́м, -му.Аэролет – аероліт́, -ту.Аэронавтика – аерона́втика, -ки, повітроплавба́, -би́.Аэроплан – аеропля́н, -ну, літа́к, -ка́.

8


Аэростат – аероста́т, -ту.Аэрос’ёмка – аероздійма́ння, -ння.Ба! межд. – ба, ач, чи-ба́.Баба – 1) (старушка, а также пренебрежительно о молодой женщине, о неэнергичном

мужчине) ба́ба, -би; 2) (о молодой женщине) жін́ка, -ки, молоди́ця, -ці; 3) (повивальная б.) ба́ба, б.-повиту́ха; 4) (у колодца) жураве́ль, -вля́; 5) (для забивания свай, кольев) до́вбня, довбе́шка, -ки, ба́ба.

Бабенка – молоди́чка, -ки, жін́очка, -ки.Бабий, прилаг. – 1) ба́бський, -а, -е, ба́б’ячий, -а, -е, жіно́чий, -а, -е; 2) (прил. притяж.)

ба́бин, -а, -е.Бабить (принимать детей) – бабува́ти (бабу́ю, бабу́єш); -ться – 1) (делаться бабой) бабіт́и,

-бію́, -біє́ш; 2) (водиться с кем нибуть) ба́битися (ба́блюся, ба́бишся).Бабка – 1) (старушка, повивальная бабка) см. Баба; 2) (небольшая наковальня,

надкопытная кость у лошади) бабка, -ки; 3) (название игр и игральных предметов) ба́бка, -ки.

Бабничанье – бабува́ння, -ння.Бабничать, см. Бабить.Бабочка, зоол. – мете́лик, -ка; (ночной) не́тля, -лі.Бабушка – ба́ба, -ба, бабу́ня, -ні, бабу́ся, -сі; -шкин – ба́бин, бабу́нин, бабу́син, -а, -е.Бабье – ба́бство, -ва, бабо́та, -ти.Багаж – бага́ж, -жу́, паку́нки́, -ків.Багажный – багаже́вий, пакунко́вий, -а, -е.Багет – баґе́та, -ти.Багетчик – баґе́тник, -ка.Багор – 1) (отпорный) оче́па, -пи; 2) (рыболовный) гак; 3) (рыболовный с несколькими

зубьями) о́стень; 4) (пожарный) гарб, -бу.Багреть, багроветь – червоніт́и, -нію́, -ніє́ш, багряніт́и, -нію́, -ніє́ш.Багрец – багряне́ць, -нця́.Багровый – багро́вий, -а, -е.Багрить – червони́ти, -ню́, -ни́ш, ба́грити, -рю, -риш.Бадья – 1) (небольшая) цебе́р, -бра́; 2) (большая) ба́лія, -ії, шапли́к, -ка́.База – ба́за, -зи, підста́ва, -ви, підва́лина, -ни.Базальт – база́льт, -ту.Базар – база́р, -ру, то́рг, -гу; -ный – база́рний, -а, -е, торго́вий, -а, -е.Базилика – 1) (архит.) бази́ліка, -ки; 2) (бот.) васильки́, -ків́.Базироваться – базува́тися, -зу́юся, -зу́єшся, спира́тися, -ра́юся, -ра́єшся, ґрунтува́тися,

-ту́юся, -ту́єшся.Базис, см. База.Базисный (склад) – ба́зовий.Бай-бай, см. Баю-Баю.Байка (мануф.) – ба́я (род. ба́ї), ба́йка, -ки.Байковый – ба́євий, ба́йковий, -а, -е.Бак – бак, -а.Бакалавр – бакаля́р, -ра; -ский – бакаля́рський, -а, -е.Бакалаврство – бакаля́рство, -а.Бакалейный – бакалій́ний, -а, -е.Бакалейщик – бакалій́ник, -ка.Бакалея – бакалія́, -ії́.Бакенбарды – бу́рці, -ців, ба́ки, -ків.Баклага – 1) бо́клага, -ги; 2) (дегтярка) мазни́ця, -ці.Баклажан – баклажа́н, -на́.Баклажка – боклажо́к, -жка́.Баклан, зоол. – риба́лка, -ки, бакла́н, -на.Баклушничание – байдикува́ння.Баклушничать – байдикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, ба́йдики би́ти.Бактерия – бакте́рія, -ії.Бакша, бакча – башта́н, -на.Бакчевик – башта́нник, -ка; -ковой – башта́нний, -а, -е.Бал – баль, -лю, бе́нькет, -ту.Балаган – я́тка, -ки.

9


Балаганный – 1) ятко́вий, -а, -е; 2) кумедія́нтський, -а, -е.Балаганщик – 1) я́точник, -ка; 2) кумедія́нт, -та.Балагур – базіќало, -ла.Балагурство – базіќання, -ння.Балагурить – базіќати, -каю, -каєш, тереве́ні точи́ти.Бачалаечник – балаба́йник, -ка.Балалайка – балаба́йка, -ки.Баламутить – баламу́тити.Баланс – баля́нс, -су, обраху́нок, -ку; рівнова́га, -ги.Балансировать – 1) балянсува́ти, -су́ю, -су́єш; 2) рівнова́житися, -жуся, -жишся.Балансовый – баля́нсовий, обрахунко́вий, -а, -е.Балахон – балахо́н, -на.Балбес – бе́льбас, -са, гультя́й, -тяя́.Балда – 1) до́вбня, -ві; 2) (о человеке) бла́зень, -зня.Балдахин – бальдахи́н, -на, наме́т, -ту́.Балерина – балери́на, -ни.Балет – бале́т, -ту.Балетмейстер – балетма́йстер, -стра.Балетный – бале́тний, -а, -е.Балка – 1) ба́лка, -ки, бру́с, -са; 2) (в потолке) сво́лок, -лока, трямо́к, -мка́; 3) (перекладина

между стропилами) ба́нтина, -ни.Балкон – балько́н, -ну.Балл – 1) одміт́ка, -ки, бал (род. ба́лу); 2) го́лос, -су, жеребо́к, -бка́.Балласт – баля́ст, -ту; -ный – баля́стовий.Баллон – бальо́н, -ну.Баллотирование, баллотировка – голосува́ння, -ння, бальотува́ння, -ння.Баллотированный – голосо́ваний, бальото́ваний, -а, -е.Баллотировать – голосува́ти, -су́ю, -су́єш, бальотува́ти, -ту́ю.Балованный – пе́щений, -а, -е, пле́каний, -а, -е.Балованье – пе́щення, -ння.Баловать – пе́сти́ти (пе́щу́, пе́стиш); -ться – пустува́ти, -ту́ю.Баловень – песту́н, мазу́н, -на́.Баловница – мазу́ха, -хи, песту́ха, -хи.Баловство – пе́стощі, -щів. пустува́ння, -ння.Балочный – (в потолке) трямови́й.Бальзам – бальза́м, -му; -мический – бальзаміч́ний, -а, -е.Бальзамирование, бальзамировка – бальзамува́ння, -ння.Бальзамировать – бальзамува́ти, -му́ю, -му́єш.Бальный – 1) (танец) бальови́й; 2) (система) балови́й, -а́, -е́.Балюстрада – балюстра́да, -ди.Балясы – баля́си, -сів. Б. точить – баля́си точи́ти.Бамбук – бамбу́к, -ка; -ковый – бамбуко́вий, -а, -е.Банальный – бана́льний, -а, -е; -ность – бана́льність, -ности.Банда – ба́нда, -ди, вата́га, -ги, згра́я, -а́ї.Бандаж – банда́ж, -жу́.Бандажник – банда́жник.Бандероль – бандеро́ля, -лі.Бандит – банди́т, -та; -ский – банди́тський, -а, -е.Бандура – банду́ра, -ри.Бандурист – 1) (исполн. игр) бандури́ст, -та; 2) (мастер) банду́рник, -ка.Банк – ба́нк, -ку, ба́нок, -нку.Банка – 1) ба́нка, -ки, сло́їк, -ка; (из стекла) скляни́ця, -ці; (из жести) бляша́нка, -ки; (из

дерева) пу́шка, -ки.Банкет – бе́нькет, -ту, у́чта, -ти.Банкир – банкір́, -ра; -ский – банкір́ський, -а, -е.Банковый – ба́нковий, -а, -е.Банкнот – банкно́та, -ти.Банкрот – банкру́т, -та.Банкротство – банкру́тство, -ва.Банкротиться – банкрутува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

10


Банник – віх́оть, він́ик для миття́ в ла́зні.Банный – ла́зневий, -а, -е.Бант – бант, -ту.Банщик – лазни́к, -ка́; -щица – лазни́ця, -ці.Баня – па́рня, ми́льня, ла́зня.Баптизм – бапти́зм, -му.Баптист – бапти́ст, -та.Бар – бар, -ру.Барабан – 1) (в музыке, машине) бараба́н, -на; 2) (ворот для навивания веревки) бара́н,

-на́.Барабанить – бараба́нити, -ню, -ниш, туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш.Барабанный – бараба́нний, -а, -е.Барабанщик – бараба́нник, -ка.Барак – бара́к, -ку.Баран, зоол. – бара́н, -на́; -ний – бара́нячий, -а, -е.Баранина – бара́нина, -ни.Баранка, -ки – бу́блик, -ка, бу́блики, -ків.Барахло – барахло́.Барахолить, вульг. – барахо́лити, бужери́ти.Барахольный – барахо́льний.Барахтанье – бо́рсання, -ння.Барахтаться – бо́рсатися (бо́рсаюся, бо́рсаєшся).Барашек – 1) (самец) баране́ць, -нця́; 2) (не различая, самка или самец) ягня́ (род. ягня́ти).Барашковый – смуше́вий, -а, -е.Барбаризм – барбари́зм, -му.Барбарис – байбари́с, -су, бербери́с, -су; -овый – байбари́совий, -а, -е.Барбос – барбо́с, -са.Барвинок – барвін́ок, -нку.Барельеф – барельє́ф, -фу, горорізьба́, -би́.Баржа – ба́ржа, -жі.Барин – пан, -на; -нов – па́нів, -ова, -е.Баритон – барито́н, -ну.Барка – ба́рка, -ки.Баркас – барка́с, -су.Барокко – баро́кко, -ка.Барочный – баро́кковий, -а, -е.Барометр – баро́метр, -ра.Барометрический – барометри́чний, -а, -е.Барон – баро́н, -на; -есса – баро́нка, -ки; -ский – баро́нський, -а, -е.Баронство – баро́нство, -ва.Баррикада – барика́да, -ди.Баррикадироваться – барикадува́тися.Барс, зоол. – ба́рс, -са.Барский – па́нський, -а, -е.Барство – па́нство, -ва.Барствовать – панува́ти (пану́ю, пану́єш).Барсук, зоол. – борсу́к, -ка́.Бархат – оксами́т, -та, ба́рхат, -ту.Бархатка – 1) (одежды) оксами́тка; ба́рхатка, -ки; 2) (бот.) чорнобри́вець, -вця.Бархатистый – оксамитува́тий, бархати́стий, -а, -е.Барчонок – паненя́ (род. паненя́ти).Барщина – па́нщина, ни.Барщинник – панща́нин, -на.Барщинный – панща́нний, -а, -е.Барыня – па́ні; -нин – па́нін, -а, -е.Барышник – бари́шник, -ка.Барышничанье – бари́шництво, -ва.Барышничать – баришува́ти, -шу́ю, -шу́єш.Барышнический – бари́шницький, -а, -е.Барышня – па́нна, -ни, паня́нка, -ки; -нин – па́ннин, -а, -е.

11


Барьер – бар’є́р, -ра.Бас – бас, -са́.Басист – баси́ста, -ти.Басить – баси́ти (башу́, баси́ш).Басенник – ба́єчник, -ка.Баснописец – байка́р, -ря́.Баснословие – 1) мітоло́гія, -ії; 2) ба́йка, -ки.Баснословный – 1) міти́чний, -а, -е; 2) незвича́йний, небува́лий, -а, -е; -но – міти́чно;

незвича́йно, небува́ло.Басня – ба́йка, -ки.Басовой – басо́вий, -а, -е.Бассейн – басе́йн, -ну, водозбір́, -бо́ру.Баста, межд. – го́ді, бу́де.Бастион – бастіо́н, -ну.Бастованье – страйкува́ння, -ння.Бастовать – страйкува́ти, -ку́ю.Басурман – бусурма́н, -на; -ский – бусурма́нський, -а, -е.Баталия – бата́лія, -ії.Батальон – батальйо́н, -на; -нный – батальйо́новий, -а, -е.Батарея – батарія́, -ії.Батенька – та́тко, -ка, ба́течко, -ка.Батист – бати́ст, -ту; -стовый – бати́стовий.Батрак – на́ймит, -та.Батрачество – на́йми, -мів.Батрачить – наймитува́ти, -ту́ю, -ту́єш.Батрачий – на́ймитський, -а, -е.Батрачка – на́ймичка, -ки.Батюшка – 1) (отец) ба́тько, -ка; 2) (священник) паноте́ць, -тця; -кин – 1) ба́тьків, -кова,

-кове; 2) панотців́, -це́ва, -це́ве.Баул – бау́л; -льчик – бау́льчик, -ка.Бахвал – хвалько́, -ка́.Бахвальство – хвальба́, -би́.Бахрома – торочки́, -чо́к, пацьо́рки, -ків; -мистый – торочкува́тий, -а, -е.Бац, звукоподр. межд. – бух! геп! торо́х! лусь! лясь!Бацать – бу́хати, -хаю, -хаєш, ге́пати, -паю, -паєш.Бацилла – баци́ля, -лі.Бацнуть – бу́хнути, -ну, -не́ш, ге́пнути, -ну, -неш; -ться – бу́хнутися, -нуся, -нешся,

ге́пнутися, -нуся, -нешся.Башенка – ба́штиця, -ці, ве́жонька, -ки.Башенный – ба́штовий, ве́жовий, -а, -е.Башка – 1) голова́, -ви́; 2) (глупая) голове́шка, -ки, макіт́ра, -ри.Башковитый (человек) – би́тий на го́лову.Башлык – башли́к, -ка́.Башмак – череви́к, -ка.Башмачный – череви́чний, -а, -е.Башмачник – череви́чник, -ка.Башмачница – череви́чниця, -ці.Башня – ба́шта, -ти, ве́жа, -жі.Баю-баю, баиньки (припев для усыпления детей) – лю́лі-лю́лі, лю́льонки.Баюкание – колиса́ння, -ння, колиха́ння, -ння.Баюкать – колиса́ти, колиха́ти (коли́шу, коли́шеш).Бдение – 1) недріма́ння, -ння, чу́йність, -ности; 2) пильнува́ння, -ння.Бдительный – 1) недріма́нний, -а, -е, чу́йний, -а, -е; 2) пи́льний, -а, -е.Бдительность – 1) недріма́ність, -ности, чу́йність, -ности; 2) пи́льність, -ности.Бег – біг, -гу, гін (род. го́ну).Бега (конские) – перего́ни, -нів.Бегание – біѓання, -ння.Бегать – біѓати, -гаю, -гаєш.Бегемот – бегемо́т, -та.Беглец – утіка́ч, -ча́.

12


Бегло, нар. – побіж́но, шви́дко.Беглость – 1) (при осмотре чего-нибудь) побіж́ність, -ности; 2) (при чтении, игре)

шви́дкість, -кости.Беглый – 1) (человек, конь) втіќлий, збіѓлий, -а, -е; 2) (взгляд) шпарки́й, швидки́й, -а́, -е́; 3)

(осмотр) побіж́ний, -а, -е.Беглянка – утіка́чка, -ки.Беговой (конь) – перего́новий.Бегом, нар. – біго́м, бігце́м.Беготня – бігани́на, -ни, біѓання.Бегство – утіка́ння, -ння.Беда – біда́, -ди́, ли́хо, -ха.Беден – бід́ний, -а, -е, убо́гий, -а, -е.Бедерный – стегнови́й, -а́, -е́.Беднеть – бідніт́и, -нію́, -ніє́ш, убо́жіти, -жію, -жієш.Бедно – бід́но, убо́го.Бедноватый – біднува́тий, -а, -е. Бедность, беднота – бід́ність, -ности, убо́гість, -гости, зли́дні, -нів.Бедный – бід́ний, -а, -е, убо́гий, -а, -е.Бедняга – бідола́шний, -а, -е, серде́га, -ги.Бедняк – біда́к, -ка́, бідня́к, -ка́.Бедовый – бідо́вий, -а, -е, метки́й, а, -е.Бедро – стегно́, -на́.Бедренный – стегно́вий, -а, -е.Бедристый – стегна́стий, -а, -е.Бедственный – злиго́дній, -я, -є, гірки́й, -а, -е, злиде́нний, -а, -е.Бедствие – біда́, -ди́, ли́хо, -ха.Бедствование – бідува́ння, -ння.Бедствовать – бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш, горюва́ти, -рю́ю, -рю́єш.Бежать – біѓти (біжу́, біжи́ш).Беженец – біж́енець, -нця.Без, пред. – без.Безалаберность – безла́дність, -ности.Безалаберный – безла́дний, -а, -е.Безалаберщина – безла́ддя, -ддя.Безапеляционный – безапеляцій́ний, -а, -е.Безбедно – замо́жно, в доста́тку.Безбедность – замо́жність, -ности.Безбедный – замо́жний, -а, -е.Безбедрый – безстеге́нний, -а, -е, безклу́бий, -а, -е.Безбилетный – безбіле́тний, -а, -е.Безбожие – безбо́жність, -нрсти.Безбожник – безбо́жник, -ка.Безбожничать – безбо́жіти, -жію, -жієш, не ма́ти бо́га в собі.́Безбокий – безбо́кий, -а, -е.Безболезненность – безбіл́ля, -лля, безбо́лізність, -ности.Безболезненный – безбо́ліз́ний, безбіл́ьний, -а, -е.Безбородый – безборо́дий, -а, -е.Безбоязненный – безбо́язкий, -а, -е; -нность – безбо́язкість, -кости; -нно – безбо́язко. Безбрачие – безшлю́б’я, -б’я.Безбрачный – безшлю́бний.Безбрежность – безбере́жний, -а, -е, безкра́їй, -а́я, -а́є.Безбрежье – безбере́жжя, -жжя, безбере́жність, -ности.Безбровый – безбро́вий, -а, -е.Безбрюхий – безчере́вий, -а, -е.Безведомый, см. Безвестный.Безверие – безвір́’я, -р’я.Безвестно – безвіс́но.Безвестность – невідо́мість, -мости.Безвестный – безвіс́ний, -а, -е.Безветренный – 1) (о погоде) безвіт́рий, -а, -е; 2) (о месте) зати́шний, -а, -е.

13


Безветрие – безвіт́ря, -ря.Безвинно – безви́нно, непови́нно. Безвинность – безви́нність, -ности, непови́нність, -ности.Безвинный – безви́нний, непови́нний, -а, -е.Безвкусие – безсма́к, -ку.Безвкусный – 1) несма́чни́й, -а, -е; 2) без смаку́ зро́блений, ви́браний; -но – 1) несма́чно; 2)

безсмаку́.Безвлажный – безво́гкий, -а, -е.Безвластие – безвла́ддя, -ддя, безвла́стя, -стя, безуря́ддя, -ддя.Безвластность – безвла́дність, -ности.Безвластный – безвла́дний, -а, -е.Безводность, безводье – безвід́дя, -ддя.Безводный – безвід́ний, -а, -е.Безвозбранный – беззаборо́нний.Безвозвратно – безповоро́тно.Безвозвратность – безповоро́тність, -ности.Безвозвратный – безповоро́тний, -а, -е.Безвоздушный – безповіт́ряний.Безвозмездный – беззапла́тний, -а, -е, дармови́й, -а́, -е́. Безвозмездно – ду́рно, да́ром.Безволие – безвіл́ля, -лля.Безвольный – безвіл́ьний, -а, -е.Безвредность – нешкідли́вість.Безвредный – нешкідли́вий, незава́дний, -а, -е.Безвременник – безтала́нний, -ого, невча́сник, -ка; -нница – безтала́нна, -ої, невча́сниця,

-ці.Безвременно – доча́сно.Безвременность – доча́сність, -ности.Безвременный – доча́сний, -а, -е.Безвременье – 1) неща́стя, ли́хо; 2) (о погоде) него́да, -ди; 3) (бедовое время) лихоліт́тя.Безвыводный – невиво́дний.Безвыгодно – без бариша́. Безвыгодность – безприбутко́вість, -ности.Безвыгодный – безприбутко́вий, -а, -е.Безвыездный – безви́їзний, -а, -е.Безвыходность – безви́хідність, -ности, безпора́дність, -ности.Безвыходный – безви́хідний, -а, -е; безпора́дний, -а, -е.Безглавый, безголовый – безголо́вий, -а, -е.Безглазый – безо́кий, -а, -е.Безгласие – безголо́сся, -сся.Безгласность – 1) безгла́сність, -ности; 2) нея́вність, -ности.Безгласный – 1) безгла́сний, -а, -е; 2) нея́вний, -а, -е.Безграмотный – неписьме́нний.Безграмотность – неписьме́нність, -ности.Безграничность – безме́жність, -ности, безкра́йність, -ности.Безграничный – безме́жний, -а, -е, безкра́йній, -я, -є.Безгрешный – безгріш́ний, -а, -е.Безгривый – безгри́вий, -а, -е.Безгрудый – безгру́дий, -а, -е.Безгубый – безгу́бий, -а, -е.Бездарно – безда́рно, незда́рно.Бездарность – безда́рність, -ности, незда́рність, -ности.Бездарный – безда́рний, -а, -е, незда́рний, -а, -е.Бездейственный – недія́льний, -а, -е, бездія́льний, -а, -е.Бездействие – недія́льність, бездія́льність, -ности.Бездействовать – вакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, недія́ти, -дію́, -діє́ш.Бездействующий – бездія́льний, -а, -е, недія́льний, -а, -е.Безделица, безделка, безделушка – дрібни́ця, -ці.Безделье – безділ́ля, -лля; неро́бство, -ва.Бездельник – 1) неро́ба, -би, ле́(о́)дар, -ря; 2) шахра́й, -ая́.

14


Бездельница – 1) неробіт́ниця, -ці; ле́(о́)дарка, -ки; 2) шахра́йка, -ки.Безденежно – без гро́шей, заду́рно.Безденежность – безгрошів́’я, -в’я.Безденежный – безгроше́вий.Бездетность – бездіт́ність, -ности, -бездіт́ство, -ва.Бездетный – бездіт́ний, -а, -е.Бездеятельность – бездія́льність, ности.Бездеятельный – бездія́льний, -а, -е.Бездна – 1) (глубина) безо́дня, -ні; прір́ва, -ви; 2) (количество) бе́зліч, -чі, си́ла, -ли.Бездождие – бездощів́’я, -в’я, посу́ха, -хи.Бездоказательность – бездо́відність, бездока́зність, -ности.Бездоказательный – бездо́відний, -а, -е, бездо́казний, -а, -е; -но – бездо́відно, бездо́казно.Бездолжностный – безпоса́дний, -а, -е.Бездолье – бездо́лля, -лля, недо́ля, -лі, безтала́ння, -ння.Бездольный – бездо́льний, безтала́нний, -а, -е.Бездомник – безха́тник, -ка, бездо́мник, -ка.Бездомничать – бурлакува́ти, -ку́ю, -ку́єш.Бездомный – безха́тній, -я, -є, бездо́мний, -а, -е.Бездонный – безо́дній, -я, -є, бездо́нний, -а, -е.Бездорожица, бездорожье – бездоріж́жя, -жжя, безпу́ття, -ття.Бездоходность – безприбутко́вість, -вости.Бездоходный – безприбутко́вий.Бездушный – 1) безду́шний, неживи́й, -а́, -е́; 2) немилосе́рдний, -а, -е.Бездымный – безди́мний, -а, -е.Бездыханный – безду́шний, -а, -е.Безжалостный – безжа́лісний, -а, -е; немилосе́рдний, -а, -е.Безжизненность – 1) безду́шність, -ности; 2) мля́вість.Безжизненный – 1) безду́шний, -а, -е; 2) мля́вий, -а, -е.Беззаботливость – безтурбо́тність, -ности, безкло́пітність.Беззаботливый, беззаботный – безтурбо́тний, безкло́пітний.Беззаветный – щиросе́рдий, -а, -е.Беззаконие – беззако́ння, -ння; беззако́нство, -ва.Беззаконник – беззако́нник, -ка; -ница – беззако́нниця, -ці.Беззаконный – беззако́нний, -а, -е.Беззастенчивость – безсоро́мність, -ности.Беззастенчивый – безсоро́мний, -а, -е; -во – безсоро́мно.Беззатейливый – немудрований.Беззащитность – безоборо́нність, беззахи́сність, -ности.Беззащитный – безоборо́нний, беззахи́сний, -а, -е.Беззвездный – беззо́ряний, -а, -е.Беззвучный – безгу́чний, -а, -е.Безземелица, безземелье – безземе́лля, -лля.Безземельный – безземе́льний, -а, -е.Беззлобный – незлоби́вий, -а, -е.Беззубый – беззу́бий, -а, -е.Безладица – 1) (беспорядок) безла́ддя, -ддя; 2) (несогласие) нела́года, -ди.Безлапый – безла́пий, -а, -е.Безлесие – безліс́ся, -сся.Безлесный – безліс́ний, -а, -е, бозлісови́й, -а́, -е́.Безликий – безли́ций, -а, -е.Безлиственный – безли́стий, -а, -е.Безличный – безособо́вий, -а, -е.Безлунный – безміс́ячний, -а, -е.Безлюдеть, безлюдиться – безлю́діти, -дію, -дієш.Безлюдный – безлю́дний, відлю́дний, глухи́й, -а́, -е́.Безлюдствовать – безлю́дувати, -дую, -дуєш.Безлюдие – безлю́ддя, -дя.Безмала, нар. – бе́змаль.Безмерность – безмір́ність.Безместный – що не ма́є міс́ця.

15


Безмозглый – безмо́зкий, безглу́здий, -а, -е.Безмолвие – безгомін́ня, -шм; ти́ша, -ші.Безмолвный – безмо́вний, -а, -е.Безмолвствование – німува́ння.Безмолвствовать – німува́ти.Безмужие – життя́ (жінки) без чоловіќа; -жня – без чоловіќа.Безмятежность – тихоми́рність, -ности, спокій́, -ко́ю; безтурбо́тність, -ности.Безмятежный – тихоми́рний, безтурбо́тний.Безнадежность – безнадій́ність, -вости, безнадія́, -ії́.Безнадежный – безнадій́ний, -а, -е; -но – безнадій́но.Безнаказанность – безка́рність, -ности.Безнамеренный – ненавми́сний, -а, -е.Безнамеренность – безнамір́ність, ненавми́сність, -ности.Безнарядный – безнаря́дний, -а, -е, ненаря́дний, -а, -е.Безначальный – безпочатко́вий, -а, -е; одвіч́ний, -а, -е.Безначальственный – безуря́довий, -а, -е.Безнедоимочный – безнедопла́тний, -а, -е.Безногий – безно́гий, -а, -е.Безносый – безно́сий, -а, -е.Безнравственность – немора́льність, -ности.Безнравственный – немора́льний, -а, -е.Безобидный – плохи́й, -а́, -е́.Безоблачный – безхма́рний, -а, -е.Безоборотный – беззворо́тний.Безобразие – 1) (уродливость) бри́дкість, -кости, бридо́та, -ти; 2) (беспорядок) де́шпіт,

-поту.Безобразить – 1) (делать не интересным) знекра́шувати, -шую, -шуєш; 2) (делать

беспорядок) дешпетува́ти, -ту́ю.Безобразник – бешке́тник, -ка.Безобразный – бридки́й, -а́, -е́.Безоброчный – безопла́тний, -а́, -е́.Безопасность – безпе́ка, -ки, безпе́чність, -ности.Безопасный – безпе́чний, -а, -е.Безоружный – беззбро́йний, -а, -е, неозбро́єний, -а, -е.Безосновательность – безпідста́вність, -ности.Безосновательный – безпідста́вний, -а, -е, безґрунто́вний, -а, -е.Безостановочность – невпи́нність, безупи́нність, -ности.Безостановочный – безупи́нний, невпи́нний, безперери́вний.Безответственность – безвідповіда́льність, невідповіда́льність, -нооти.Безответность – безвідмо́вність, невідмо́вність, -ности.Безответный – безвідмо́вний, невідмо́вний, -а, -е.Безответственный – безвідповіда́льний, невідповіда́льний.Безотвязность – невідче́пність, -ности.Безотвязный – невідче́пний, -а, -е.Безотговорочно – безвідмо́вно, невідмо́вно.Безотговорчивый – безві дмо́ввпи́оа, -е, невідмовний, -а, -е.Безотдаточный см. Безвозвратный.Безотлагательно – невідкла́дно.Безотлагательный – невідкла́дний, -а, -е, пи́льний, -а, -е.Безотлучно – невідхід́но.Безотлучный – невідхід́ний, -а, -е.Безотменный – безвідмін́ний.Безотносительность – безвідно́сність, незастосо́ваність, -ности.Безотносительный – безвідно́сний, -а, -е; незастосо́ваний.Безотрадный – безра́дісний.Безотчетность – беззвіт́ність.Безочередно – безчерго́во, бе зче́ргиБезочередный – безчерго́вий, -а, -е.Безошибочный – безпомилко́вий, -а, -е, нехи́бний, -а, -е.Безработица – безробіт́тя, -ття.

16


Безработный – безробіт́ний, -а, -е.Безразборчивость – нерозбір́ливість, -вости.Безразборчивый – нерозбір́ливий, -а, -е.Безраздельный – неподіл́ьний, -а, -еБезразличие – одна́ковість, -вости, – байду́жість, -жости; -но – одна́ково, ба́йду́же.Безразличный – однаковий, байдужий, -а, -е.Безрассудный – нерозсу́дливий, -а, -е, нерозва́жливий, -а, -е.Безрасчетный, безрасчетливый – 1) (человек, поступок) см. Безрассудный; 2) (труд,

наряд) необрахо́ваний, -а, -е.Безрезультатный – безрезульта́тний, -а, -е, безнаслідко́вий, -а, -е.Безрогий – безро́гий, -а, -е.Безродный – безрід́ний, -а, -е.Безропотность – нере́мствування, -ння, покір́ливість, -вости.Безропотный – неремсти́вий, -а, -е, покір́ливий, -а, -е.Безрукий – безру́кий, -а, -е.Безрыбье – безри́б’я, -б’я.Безубыточный – безутра́тний, -а, -е.Безуклонность – невідхи́льність, -ности.Безуклонный – невідхи́льний.Безукоризненность – бездога́нність, -ности.Безукоризненный – бездога́нний, -а, -е.Безуметь – безу́міти, -мію, -мієш, шаліт́и, -лію́, -ліє́ш.Безумец – безу́мець, -ця, божевіл́ьннк, -ка.Безумие – безу́мство, -ва, божевіл́ля, -лля.Безумный – безу́мний, божевіл́ьний, -а, -е.Безумолчный – безуга́вний, -а, -е; -но – безуга́вно.Безумство, см. Безумие.Безумствовать – безу́мствувати, -вую, -вуєш; шаленіт́и, -нію́.Безупречный – бездога́нний.Безурядица – бе́злад, -ду, безла́ддя, -ддя.Безурядный – безуря́дний, -а, -е.Безусловность – безумо́вність.Безусловный – безумо́вний, -а, -е.Безуспешность – надаре́мність, -ности, ма́рність, -ности.Безуспешный – надаре́мний, ма́рний, -а, -е.Безустанный – безупи́нний, -а, -е.Безусый – безву́сий, -ого, безу́сий, -ого.Безутешность – безпора́дність, -ности.Безутешный – безпора́дний, -а, -е.Безухий – безву́хий, -а, -е, безу́хий, -а, -е.Безучастие, безучастность – байду́жість, -жости.Безучастный – байду́жий, -а, -е.Безы[и]менный, безы[и]мянный – 1) (кому или чему нет имени, клички) безім́енний,

-а, -е; 2) (палец) підмизи́нний.Безыскусственный – 1) (неподдельный) нешту́чний, -а, -е; 2) (незатейливый)

немудро́ваний, -а, -е.Безысходный – безви́хідний, -а, -е.Без’язычный – без’язи́кий, -а, -е.Бекас – вівча́рик, -ка, бека́с, -са.Бекеша – беке́ша, -ші.Бекрень, нар. баки́р. На бекрень – на-баки́р.Белена, бот. – блекота́, -ти́, німи́ця, -ці.Беление – білін́ня, -ння.Белеть – біліт́и, -лію́, -ліє́ш, біліш́ати, -шаю, -шаєш.Белиберда – нісеніт́ниця, -ці.Белизна – біл́ість, -лости, білина́, -ни́.Белила, хим. – біли́ло, -ла.Белильня – біля́рня, -ні.Белильщик – біля́р, -ра́, біли́льник, -ка.Белить – біли́ти, -лю́, лиш.

17


Белка – біл́ка, -ки, вевір́ка, -ки.Белковина – білкови́на, -ни.Белковый – білко́вий, -а, -е.Беллетристика – белетри́стика, -ки; -стический – белетристи́чний, -а, -е.Бело – 1) (о цвете) біл́о; 2) (о чистоте) чи́сто.Белобородый – білоборо́дий, -ого.Белобрысый – біля́вий, -а, -е.Беловатый – біля́стий, -а, -е.Беловатый – біла́стий.Беловой – (список) чистови́й, -а́, -е́.Белоглазый – білоо́кий, -а, -е.Белоголовый – білоголо́вий, -а, -е.Белогривый – білогри́вий, -а, -е.Белогрудый – білогру́дий, -а, -е.Белозубый – білозу́бий, -а, -е.Белок (дачный, глазной) – біло́к.Белокаменный – білому́рий, -а, -еБелокурый – біля́вий, -а, -е.Белолицый – білоли́ций, білови́дий, -а, -е.Белолобый – білоло́бий, -а, -е.Беломойка – пра́ля, -лі.Белоручка – (мужск. рода) білору́к, -ка; (жен. рода) білору́чка.Белорыбица – білори́биця, -ці.Белоснежный – сніжи́стий, -а, -е, сніжнобіл́ий, -а, -е.Белотурка, см. Арнаутка.Белошвейка – шва́ля, -лі.Белошерстый – білоше́рстий, -а, -е.Белый – біл́ий, -а, -е.Белье – біли́зна, -ни, ху́стя, -тя.Бельмо – більмо́, -ма́.Бенефис – бенефіс́, -су.Бенефициант – бенефіція́нт, -та; -ка – бенефіція́нтка, -ки.Бензин – бензи́на, -ни.Берег – бе́ріг, -га; -говой – берегови́й, -а́, -е́; побере́жний, -а, -е.Бережая – жере́бна, -ної.Бережение – бережін́ня, -ння, стережін́ня, -ння.Береженый – береже́ний, -а, -е, стереже́ний, -а, -е.Бережливость – оща́дність, -ности, ща́дність, -ности.Бережливый – оща́дний, -а, -е.Бережно – бе́режно.Бережный – бережки́й, -а́, -е́, оба́чний, -а, -е.Бережность – пошанів́ля, -лі.Береза – бере́за, -зи; -зка – беріз́ка, -ки.Березняк, -зник – березня́к, -ку́.Березовка – бере́зівка, -ки.Березовый – бере́зовий, -а, -е.Беременная – 1) (о женщине) вагіт́на, -ної; 2) (о кобыле) см. Бережая; 3) (о корове) см.

Тельная; 4) (о свинье) – поро́сна; 5) (о кошке) кіт́на, -ної; 6) (о собаке) – щенна́; 7) (об овце) суя́гна, -ої.

Беременеть – вагіт́ніт́и, -нію, -нієш.Беременность – вагіт́ність, -ности, вагота́, -ти́.Берест – бе́рест, -ту, бересто́к, -тка; -стовый – бересто́вий, -а, -е.Беречь – берегти́, -режу́, -реже́ш, стерегти́, -режу́, -реже́ш, пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш,

глядіт́и, гляжу́, гляди́ш; -ся – берегти́ся, стерегти́ся, пильнува́тися, глядіт́ися.Берковец – бе́рковець, -ківця.Беркут, зоол. – бе́ркут, -та.Берлина – берли́на, -ни.Берлога – барліѓ, -ло́гу, ліѓво, -ва.Берущий – взя́ха, -хи.Берцовый, анат. – гомілко́вий; -вая кость – гоміл́ка, -ки, суре́ля, -лі.

18


Бес – біс́, -са, чорт, -та, дід́ько, -ка.Беседа, беседование – розмо́ва, -ви, бала́чка, -ки.Беседка – альта́нка, -ки.Беседовать – розмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, говори́ти, -рю́, -риш.Бесить – дратува́ти, -ту́ю, -ту́єш; -ся – 1) (о человеке) сатаніт́и, -нію́, -ніє́ш, лютува́ти, -ту́ю,

-ту́єш; (о собаке) кази́тися; (о лошади) бирсува́тися.Бесклассовый – безклясо́вий, -а, -е.Бесконечность – 1) (о пространстве) бе́зкрай, -аю; безкра́йність, -ности; 2) (о

беспрерывности, множестве) безконе́чність, -ности; безмір́ність, -ности.Бесконечный – 1) (о прострочстве) безкра́їй, -а́я, -а́є; 2) (о работе) непереро́бний, -а, -е;

безмір́ний, -а, -е; 3) (о беспрерывности и движении) нескінче́нний, -а, -е; довіч́ний, -а, -е.Бесконтрольный – безконтро́льний, -а, -е.Бескормица – безгодів́ля, -лі.Бескормный – безгодів́ляний, -а, -е.Бескорыстие, бескорыстность – безкористо́вність, -ности, безкори́сливість, -вости.Бескорыстный – безкористо́вний, -а, -е, некори́сливий, -а, -е.Бескостный – безко́стий, -а, -е.Бескровие – безкро́в’я, -в’я.Бескровный – 1) (без крови) безкро́вний, -а, -е; 2) (без приюта) безха́тній, -я, -є,

безприту́льний, -а, -е; 3) (без родственников) безрід́ний, -а, -е.Бескручинный – безжу́рний, -а, -е.Бескрылый – безкри́лий, -а, -е.Беснование – біснува́ння, -ння.Бесноватый – біснува́тий, -а, -е.Бесноваться – біснува́тися,- ну́юся, -ну́єшся, скаженіт́и, -нію́.Бесов – біс́ів, -сова, -сове, чо́ртів, -това, -тове, дід́ьків, -кова, -кове; -ский – бісів́ський, -а, -е,

чортів́ський, дід́ьчий, -а, -е.Бесовство, бесовщина – чортови́ння, -ння, чортівня́, -ні.́Беспалубный – безчардако́вий, -а, -е, безпа́лубний.Беспамятность – непам’ятли́вість, -вости.Беспамятный – непам’ятли́вий, -а, -е.Беспамятство – неприто́мність, -ности, безтя́мність, -ности.Беспартийный – безпартій́ний, -а, -е, непартій́ний, -а, -е.Беспаспортный – без

Documents

r2u.org.ua осійсько-український словник. О... · ВІД АВТОРА Малося на думці випустити у світ одночасно два