sajt-vchitelya-radostjevoji-m-a.webnode.com.ua... · ISBN 978-617-00-1692-8 Володарська М. О. В67 Навчання грамоти. Читання. 1 клас. II семестр

Харків Видавнича група «Основа»

2013

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

ISBN 978-617-00-1692-8

Володарська М. О. В67 Навчання грамоти. Читання. 1 клас. II семестр

(за підручником М. С. Вашуленка, О. В. Вашуленко). / М. О. Володарська, Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко, В. М. Сисоєва. — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

ISBN 978-617-00-1692-8.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків навчання грамоти (читання) у 1 класі (ІI семестр), складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта»), за підручником М. С. Вашуленка, О. В. Вашуленко (К. : Видав-ничий дім «Освіта», 2012).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.

УДК 37.016

ББК 74.263

© Володарська М. О., Ковальчук Н. О., Настенко А. І., Сисоєва В. М., 2013

© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2013

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект»

ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна,КОВАЛЬЧуК Наталія Олексіївна,

НАСТЕНКО Антоніна Іванівна, СиСОєВА Валентина Михайлівна

НаВчаННя граМОти. читаННя.

1 Клас. II сеМестр

(за підручником М. С. Вашуленка, О. В. Вашуленко)

Головний редактор Ю. Є. БардаковаРедактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко

Технічний редактор О. В. ЛєбєдєваКоректор О. М. Журенко

Підписано до друку 29.01.2013. Формат 84×108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

ум. друк. арк. 7,0. Замовлення № 13-02/18-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33 е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

уДК 37.016ББК 74.263 В67

Зміст

Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Букварний період (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Урок 54. Звук [ч], позначення його буквою Чч («че»). Читання складів, слів. Звуковий аналіз слів. Словниково-логічні вправи. «Закликаночка». Скоромовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Урок 55. Закріплення звукового значення букви Чч. Опрацювання тексту «На полонині» і вірша «Карпати». Загадки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Урок 56. Звук [й], позначення його буквою Йй («йот»). Читання слів. Вправи з розвитку фонетичного слуху. Опрацювання тексту «Казковий світ». Робота з дитячою книжкою. Р. Петрова «Від зими до зими» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Урок 57. Закріплення звукового значення букви Йй. Буквосполучення йо. Опрацювання тексту «Пасіка» і народної пісеньки «Зайчику, зайчику». Читання за особами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Урок 58. Звук [х], позначення його буквою Хх («ха»). Читання слів. Звуковий аналіз слів. Опрацювання вірша «Колискова пісенька». Загадки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Урок 59. Закріплення звукового значення букви Хх. Опрацювання тексту «Казкові хмаринки». Загадка . . . 19

Урок 60. Буква Яя. Позначення нею сполучення звуків [йа]. Позначення буквою Яя звука [а] та м’якості попереднього приголосного. Словниково-логічні вправи. Опрацювання вірша Н. Забіли «Хто кого злякався?» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Урок 61. Закріплення звукових значень букви Яя. Звуко-буквений аналіз слів. Опрацювання тексту «Ялта». Загадка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Урок 62. Звук [ж], позначення його буквою Жж («же»). Дзвінка вимова звука [ж] у кінці складів і слів. Скоромовка. Опрацювання віршів Н. Забіли «На зеленому лужку» і Л. Вознюк «Журиться журавлик дуже» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 63. Закріплення звукового значення букви Жж. Опрацювання уривка казки «Лисичка і Журавель». Прислів’я. Робота з дитячою книжкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Урок 64. Звук [ш], позначення його буквою Шш («ша»). Читання слів, речень. Опрацювання тексту «Хороша гра» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Урок 65. Зіставлення звуків [ж] — [ш]. Опрацювання оповідання «Поспішай, синичко!» (за Г. Демченко) і вірша П. Воронька «Кожушок». Скоромовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Урок 66. Звуки [ц], [ц’], позначення їх буквою Цц («це»). Звуко-буквений аналіз слів. Скоромовка. Опрацювання тексту «Циркова залізниця» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Урок 67. Закріплення звукових значень букви Цц. Опрацювання казки «Родичі» та вірша В. Лучука «уставати рано треба» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Урок 68. Буква Її, позначення нею сполучення звуків [йі]. Звуковий аналіз слів. Опрацювання вірша А. Камінчука «В зелені діброва» та тексту «На екскурсії» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Урок 69. Закріплення звукового значення букви Її. Опрацювання тексту «Гроші україни» . . . . . . . . . . . 39

Урок 70. Закріплення звукового значення вивчених букв. Опрацювання тексту «Міста україни». Складання усної розповіді про рідне місто (село). Робота з дитячою книжкою . . . . . . . . . . . . . . 41

Урок 71. Буква Юю, позначення нею сполучення звуків [йу]. Позначення буквою Юю звука [у] та м’якості попереднього приголосного. Опрацювання віршів Лесі українки «Пісенька весняної води», О. Пархоменка «Я матусю дожидаю». Прислів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Урок 72. Закріплення звукових значень букви Юю. Звуко-буквений аналіз слів. Опрацювання оповідання М. Коцюбинського «Десять робітників» та вірша І. Січовика «Руки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Урок 73. Буква Єє, позначення нею сполучення звуків [йе]. Позначення буквою Єє звука [е] та м’якості попереднього приголосного. Загадка. Опрацювання оповідання за В. Сухомлинським «Барвисте коромисло» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

3

Урок 74. Закріплення звукових значень букви Єє. Звуко-буквений аналіз слів. Загадки. Опрацювання тексту «Київське метро» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

Урок 75. Буква Щщ («ща»), позначення нею звукосполучення [шч]. Опрацювання уривка вірша В. Симоненка і тексту «Наша Батьківщина». Прислів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Урок 76. Закріплення звукового значення букви Щщ. Опрацювання вірша Г. Малик «Що для чого треба?». Порівняння віршів. Прислів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Урок 77. Закріплення звукового значення вивчених букв. Опрацювання оповідання І. Прокопенко «Про що шепотіли берізки». Робота з дитячою книжкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Урок 78. Звук [ф], позначення його буквою Фф («еф»). Читання слів. Опрацювання вірша І. Макоти і тексту «Телефон». Складання правил розмови по телефону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Урок 79. Закріплення звукового значення букви Фф. Опрацювання текстів «Жирафи» і «Жарт» . . . . . . . . 59

Урок 80. Звуки [дз], [дз’], позначення їх буквосполученням дз. Опрацювання вірша А. Зарудного «Дзвіночки» та оповідання за Ю. Старостенком «Лісовий майстер». Приказка . . . . . . . . . . . . . 61

Урок 81. Звук [дж], позначення його буквосполученням дж. Відпрацювання злитої вимови звука [дж]. Звуко-буквений аналіз слів. Опрацювання вірша Н. Забіли «Джміль» та оповідання В. Дуб «Бджілка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Урок 82. Апостроф. Роль апострофа в українській мові. Вимова і написання слів з апострофом. Опрацювання вірша Н. Красоткіної «В п’ятницю, у надвечір’я» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

Урок 83. Закріплення правила вживання апострофа в українській мові. Опрацювання тексту «Комп’ютерна мишка» і вірша «узявсь Дем’ян навчати кішку» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Урок 84. Бесіда-розповідь про Тараса Шевченка. Опрацювання тексту «Тарас Григорович Шевченко» і вірша Т. Шевченка «Тече вода з-під явора». Робота з дитячою книжкою . . . . . . . . . . . . . . . . 69

Урок 85. Бесіда-розповідь про Івана Франка. Опрацювання тексту «Іван Якович Франко» та уривка казки І. Франка «Лисичка і Рак» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Урок 86. Бесіда-розповідь про Лесю українку. Опрацювання тексту «Леся українка» і вірша Лесі українки «Вишеньки». Читання за особами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

Урок 87. Опрацювання казки М. Коцюбинського «Про двох цапків» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

Урок 88. Опрацювання тексту «Хороші звичаї». Складання усної розповіді про звичаї рідного краю . . . . . . 77

Урок 89. Опрацювання тексту «Мрія збулася». Складання усної розповіді на тему «Про що ти мрієш?» . . . . 79

Урок 90. Опрацювання вірша А. Костецького «Буде день веселий» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Післябукварний період . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Урок 91. Щоб розумниками стати, треба більше книг читати. Л. Кир’яненко «Розмова на книжковій полиці». Робота з дитячою книжкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Урок 92. Сміх і гам дзвенить довкола, відчиняє двері школа. Л. Компанієць «Отак у нас — щодня» . . . . . . 85

Урок 93. Рідна мова — барвінкова. Ю. Косинська «Рідна мова» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Урок 94. україна — край мій рідний. Л. Полтава «Наша Батьківщина». О. Кобець «Я люблю». М. Сингаївський «Найрідніший» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

Урок 95. усміхнися всім навколо. Л. Савчук «Здрастуйте». Б. Бірюков «Добрі слова». В. Сухомлинський «Сідайте, будь ласка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

Урок 96. За добро добром платять. П. Влодек «Як гукнеш, так і відгукнеться». Л. Савчук «Квочка» . . . . . . 93

Урок 97. Надійшла весна прекрасна. Л. Савчук «Принесли весну лелеки». А. Костецький «Починається весна» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Урок 98. Великдень. Л. Полтава «Великодні писанки». Я. Яковенко «Про писанки» . . . . . . . . . . . . . . . 97

Урок 99. Кольорові віршики. А. Костецький «Квіткові сни». є. Горєва «Кольоровий віршик» . . . . . . . . . 99

Урок 100. Моя родина. Д. Чередниченко «Родовідне дерево». В. Осєєва «Сім’я у нас одна». І. Нікітченко «Теплі слова» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

4

Урок 101. Бабусенько ріднесенька. В. Чухліб «Радість». Н. Поклад «Гість» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Урок 102. Дідусева мудрість. С. Матвійчук «Де кому жити». М. Підгірянка «Мій дідусь» . . . . . . . . . . . . 105

Урок 103. Небилиці. Н. Поклад «Небилиці» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Урок 104. Сором бути неохайним і брудним. Л. Мовчун «Як чепурили їжачка». В. Забава «Їжачок-лісовичок» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

Урок 105. Квітами барвистими луг цвіте. А. Григорук «Чарівний ліхтарик». А. Камінчук «Бабусині квіти» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Урок 106. Руки малі, та до роботи вдалі. є. Пермяк «Для чого потрібні руки?». П. Ребро «Немає ледарів у нас» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Урок 107. Веселі пригоди пернатих. П. Ребро «Гусакові панчішки». І. Січовик «Ґава» . . . . . . . . . . . . . . 115

Урок 108. Іди, іди, дощику. В. Чухліб «Голубий дощик».Г. Бойко «Дощик, дощик» . . . . . . . . . . . . . . . 117

Урок 109. Добре вірних друзів мати. С. Жупанин «Бджілка і світлячок». «До першого дощу» (за В. Осєєвою) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

Урок 110. Твори без кінця. М. Василенко «Не вірите?». Л. Вознюк «Лічилка-безконечка». Г. Бойко «Хто кого вів?» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

Урок 111. у неволі щастя не буває. С. Шаповалов «Коли скрипалять стрибунці» . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Урок 112. Де живе хмара? О. Кротюк «Наша хмара». В. Федоренко «Жаліслива хмара» . . . . . . . . . . . . 125

Урок 113. Що на городі росте? В. Паронова «Сперечались овочі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

Урок 114. Для малят про звірят. П. Ребро «Кладочка-загадочка». Г. Мазур «Вигадливе слоненя» . . . . . . . 129

Урок 115. Описуємо предмет. К. ушинський «Лисичка-сестричка». Загадки. А. Музичук «Муха» . . . . . . . 131

Урок 116. Сонечко. А. М’ястківський «Кому світить сонечко?». Г. Манів «Сонечкова донечка». Л. Новікова «Котики» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133

Урок 117. Літо — радісна пора. Л. Савчук «Літо, літечко», «Ходить червень». Б. Вовк «Любе літечко» . . . . 135

Урок 118. Канікули! Канікули! Байдикувати ніколи! А. Костецький «Канікули» . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

Урок 119. Підсумковий урок за рік. Інсценізація казки «Колосок» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

5

ОрієнтОвне календарне планування

№ з/п

тема уроку Дата

Букварний період (продовження)

54 Звук [ч], позначення його буквою Чч («че»). Читання складів, слів. Звуковий аналіз слів. Словниково-логічні вправи. «Закликаночка». Скоромовка

55 Закріплення звукового значення букви Чч. Опрацювання тексту «На полонині» і вірша «Карпати». Загадки

56 Звук [й], позначення його буквою Йй («йот»). Читання слів. Вправи з розвитку фонетичного слуху. Опрацювання тексту «Казковий світ». Робота з дитячою книжкою. Р. Петрова «Від зими до зими»

57 Закріплення звукового значення букви Йй. Буквосполучення йо. Опрацювання тексту «Пасіка» і народної пісеньки «Зайчику, зайчику». Читання за особами

58 Звук [х], позначення його буквою Хх («ха»). Читання слів. Звуковий аналіз слів. Опрацювання вірша «Колискова пісенька». Загадки

59 Закріплення звукового значення букви Хх. Опрацювання тексту «Казкові хмаринки». Загадка

60 Буква Яя. Позначення нею сполучення звуків [йа]. Позначення буквою Яя звука [а] та м’якості попереднього приголосного. Словниково-логічні вправи. Опрацювання вірша Н. Забіли «Хто кого злякався?»

61 Закріплення звукових значень букви Яя. Звуко-буквений аналіз слів. Опрацювання тексту «Ялта». Загадка

62 Звук [ж], позначення його буквою Жж («же»). Дзвінка вимова звука [ж] у кінці складів і слів. Скоромовка. Опрацювання віршів Н. Забіли «На зеленому лужку» і Л. Вознюк «Журиться журавлик дуже»

63 Закріплення звукового значення букви Жж. Опрацювання уривка казки «Лисичка і Журавель». Прислів’я. Робота з дитячою книжкою

64 Звук [ш], позначення його буквою Шш («ша»). Читання слів, речень. Опрацювання тексту «Хороша гра»

65 Зіставлення звуків [ж] — [ш]. Опрацювання оповідання «Поспішай, синичко!» (за Г. Демченко) і вірша П. Воронька «Кожушок». Скоромовка

66 Звуки [ц], [ц’], позначення їх буквою Цц («це»). Звуко-буквений аналіз слів. Скоромовка. Опрацювання тексту «Циркова залізниця»

67 Закріплення звукових значень букви Цц. Опрацювання казки «Родичі» та вірша В. Лучука «уставати рано треба»

68 Буква Її, позначення нею сполучення звуків [йі]. Звуковий аналіз слів. Опрацювання вірша А. Камінчука «В зелені діброва» та тексту «На екскурсії»

69 Закріплення звукового значення букви Її. Опрацювання тексту «Гроші україни»

70 Закріплення звукового значення вивчених букв. Опрацювання тексту «Міста україни». Складання усної розповіді про рідне місто (село). Робота з дитячою книжкою

71 Буква Юю, позначення нею сполучення звуків [йу]. Позначення буквою Юю звука [у] та м’якості попереднього приголосного. Опрацювання віршів Лесі українки «Пісенька весняної води», О. Пархоменка «Я матусю дожидаю». Прислів’я

72 Закріплення звукових значень букви Юю. Звуко-буквений аналіз слів. Опрацювання оповідання М. Коцюбинського «Десять робітників» та вірша І. Січовика «Руки»

73 Буква Єє, позначення нею сполучення звуків [йе]. Позначення буквою Єє звука [є] та м’якості попереднього приголосного. Загадка. Опрацювання оповідання за В. Сухомлинським «Барвисте коромисло»

6

№ з/п


74 Закріплення звукових значень букви Єє. Звуко-буквений аналіз слів. Загадки. Опрацювання тексту «Київське метро»

75 Буква Щщ («ща»), позначення нею звукосполучення [шч]. Опрацювання уривка вірша В. Симоненка і тексту «Наша Батьківщина». Прислів’я

76 Закріплення звукового значення букви Щщ. Опрацювання вірша Г. Малик «Що для чого треба?». Порівняння віршів. Прислів’я

77 Закріплення звукового значення вивчених букв. Опрацювання оповідання І. Прокопенко «Про що шепотіли берізки». Робота з дитячою книжкою

78 Звук [ф], позначення його буквою Фф («еф»). Читання слів. Опрацювання вірша І. Макоти і тексту «Телефон». Складання правил розмови по телефону

79 Закріплення звукового значення букви Фф. Опрацювання текстів «Жирафи» і «Жарт»

80 Звуки [дз], [дз’], позначення їх буквосполученням дз. Опрацювання вірша А. Зарудного «Дзвіночки» та оповідання за Ю. Старостенком «Лісовий майстер». Приказка

81 Звук [дж], позначення його буквосполученням дж. Відпрацювання злитої вимови звука [дж]. Звуко-буквений аналіз слів. Опрацювання вірша Н. Забіли «Джміль» та оповідання В. Дуб «Бджілка»

82 Апостроф. Роль апострофа в українській мові. Вимова і написання слів з апострофом. Опрацювання вірша Н. Красоткіної «В п’ятницю, у надвечір’я»

83 Закріплення правила вживання апострофа в українській мові. Опрацювання тексту «Комп’ютерна мишка» і вірша «узявсь Дем’ян навчати кішку»

84 Бесіда-розповідь про Тараса Шевченка. Опрацювання тексту «Тарас Григорович Шевченко» і вірша Т. Шевченка «Тече вода з-під явора». Робота з дитячою книжкою

85 Бесіда-розповідь про Івана Франка. Опрацювання тексту «Іван Якович Франко» та уривка казки І. Франка «Лисичка і Рак»

86 Бесіда-розповідь про Лесю українку. Опрацювання тексту «Леся українка» і вірша Лесі українки «Вишеньки». Читання за особами

87 Опрацювання казки М. Коцюбинського «Про двох цапків»

88 Опрацювання тексту «Хороші звичаї». Складання усної розповіді про звичаї рідного краю

89 Опрацювання тексту «Мрія збулася». Складання усної розповіді на тему «Про що ти мрієш?»

90 Опрацювання вірша А. Костецького «Буде день веселий»

Післябукварний період

91 Щоб розумниками стати, треба більше книг читати. Л. Кир’яненко «Розмова на книжковій полиці». Робота з дитячою книжкою

92 Сміх і гам дзвенить довкола, відчиняє двері школа. Л. Компанієць «Отак у нас — щодня»

93 Рідна мова — барвінкова. Ю. Косинська «Рідна мова»

94 україна — край мій рідний. Л. Полтава «Наша Батьківщина». О. Кобець «Я люблю». М. Сингаївський «Найрідніший»

95 усміхнися всім навколо. Л. Савчук «Здрастуйте». Б. Бірюков «Добрі слова». В. Сухомлинський «Сідайте, будь ласка»

96 За добро добром платять. П. Влодек «Як гукнеш, так і відгукнеться». Л. Савчук «Квочка»

97 Надійшла весна прекрасна. Л. Савчук «Принесли весну лелеки». А. Костецький «Починається весна»

98 Великдень. Л. Полтава «Великодні писанки». Я. Яковенко «Про писанки»

99 Кольорові віршики. А. Костецький «Квіткові сни». є. Горєва «Кольоровий віршик»

7

№ з/п


100 Моя родина. Д. Чередниченко «Родовідне дерево». В. Осєєва «Сім’я у нас одна». І. Нікітченко «Теплі слова»

101 Бабусенько ріднесенька. В. Чухліб «Радість». Н. Поклад «Гість»

102 Дідусева мудрість. С. Матвійчук «Де кому жити». М. Підгірянка «Мій дідусь»

103 Небилиці. Н. Поклад «Небилиці»

104 Сором бути неохайним і брудним. Л. Мовчун «Як чепурили їжачка». В. Забава «Їжачок-лісовичок»

105 Квітами барвистими луг цвіте. А. Григорук «Чарівний ліхтарик». А. Камінчук «Бабусині квіти»

106 Руки малі, та до роботи вдалі. є. Пермяк «Для чого потрібні руки?». П. Ребро «Немає ледарів у нас»

107 Веселі пригоди пернатих. П. Ребро «Гусакові панчішки». І. Січовик «Ґава»

108 Іди, іди, дощику. В. Чухліб «Голубий дощик». Г. Бойко «Дощик, дощик»

109 Добре вірних друзів мати. С. Жупанин «Бджілка і світлячок». «До першого дощу» (за В. Осєєвою)

110 Твори без кінця. М. Василенко «Не вірите?». Л. Вознюк «Лічилка-безконечка». Г. Бойко «Хто кого вів?»

111 у неволі щастя не буває. С. Шаповалов «Коли скрипалять стрибунці»

112 Де живе хмара? О. Кротюк «Наша хмара». В. Федоренко «Жаліслива хмара»

113 Що на городі росте? В. Паронова «Сперечались овочі»

114 Для малят про звірят. П. Ребро «Кладочка-загадочка». Г. Мазур «Вигадливе слоненя»

115 Описуємо предмет. К. ушинський «Лисичка-сестричка». Загадки. А. Музичук «Муха»

116 Сонечко. А. М’ястківський «Кому світить сонечко?». Г. Манів «Сонечкова донечка». Л. Новікова «Котики»

117 Літо — радісна пора. Л. Савчук «Літо, літечко», «Ходить червень». Б. Вовк «Любе літечко»

118 Канікули! Канікули! Байдикувати ніколи! А. Костецький «Канікули»

119 Підсумковий урок за рік. Інсценізація казки «Колосок»

8

Дата _______________________

Клас _______________________

Букварний періОд (продовження)

Урок 54. Звук [ч], пОЗначення йОгО БуквОю Чч («че»). читання складів, слів. ЗвукОвий аналіЗ слів.

слОвникОвО-лОгічні вправи. «ЗакликанОчка». скОрОмОвка

мета: ознайомити учнів з буквою Чч, її алфавітною назвою та звуковим значенням; формувати в дітей правильне артикулювання звука [ч]; розвивати навички читання, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОрганіЗаційний мОмент

II. підгОтОвка дО ОЗнайОмлення З нОвОю БуквОю

1. робота над загадками

у шпаринку влазить, в дім, yДвері відчиня хвостом своїм. (Ключ)

— Назвіть звуки в слові ключ.— Який останній звук у цьому слові? Як утворюється цей звук? (Губи

трохи витягнуті вперед, кінчик язика міцно притиснутий до піднебіння над верхніми губами, різким коротким подихом повітря виштовхуємо звук [ч] без голосу. Звук [ч] в українській мові завжди твердий. Тому в жодному разі не можна під час його вимовляння піднімати середню частину язика до твер-дого піднебіння.)

Тварина ця усім відома, yНе розлучається із домом,Гуляє, їсть і спить в хатині,Бо ця хатиночка — на спині. (Черепаха)

На ставочку кораблі yНе великі, а малі.Як впіймати рибку треба —Хвостики здіймають в небо,І стирчать собі такі,Мов великі поплавки. (Качка)

— Виконайте звуковий аналіз слів черепаха і качка.

2. гра «Знайди місце звука [ч]»Чоловік, синичка, сонечко, часник, бочка, задача, чубчик, дівчинка, м’яч, качка, чайник.

III. ОЗнайОмлення З БуквОю Чч— Звук [ч] на письмі позначається буквою «че».Аналіз будови. Порвіняння малої і великої букв. Визначення місця букви

в кишеньковій азбуці.— На що схожа буква «че»?

Буква «Ч» —Немов стілець,Догори лиш ніжки.Навіть з цифрою чотириБуква схожа трішки.

В. Гринько

9

Гра «Упіймай слова зі звуком [ч]»

Чубата чапля чваньковитаЧерез болото йде одна.Чомусь з журавликом дружитиНе хоче капелька чудна.

Н. Забіла

Фізкультхвилинка

IV. рОБОта За Букварем (с. 88–89)

1. Звуковий аналіз слів чашка, часник, печиво з опорою на схеми, подані в підручнику

2. читання прямих і обернених складів у будиночку

3. читання пар слів

Річка — річечка, качка — качечка, чабан — чабани.

— Яка спільна частина в кожній парі цих слів?— Який зв’язок між словами овечки і вівчарі? (Вівчарі доглядають овечок.)

4. розучування скоромовки «чечір-вечір...»— Де спить котик? Який він?

5. читання колонок слів (с. 89)— Прочитайте слова зі спільною частиною -ечко; -очка.

6. читання «Закликаночки»— З яким проханням звертаються діти до сонечка?— Які слова у «Закликаночці» римуються? (Сонечко — віконечко, кві-

точки — діточки)

7. робота над скоромовкою «у голубки-горлички...»

1) Розучування скоромовки.

2) Промовляння скоромовки повільно і тихо, голосно і швидко, здивовано.

3) Гра «Читає Незнайко».учитель читає текст скоромовки, змінюючи окремі слова. учні хором ви-

правляють «помилки».

у голубки — горлечко (горлички)Буркотливе (туркотливе) горлечко.Горлечко (горличка) туркоче,Горличка регоче (воркоче).

8. робота з анаграмами

Ручка — качур, силач — числа.

9. Опрацювання речення, поданого рукописним шрифтом

Кучер — візник.

V. підсумОк урОку— Яку букву вивчили на сьогоднішньому уроці?— Який звук вона позначає?— Як вимовляється цей звук в українській мові?— Які скоромовки запам’ятали? Розкажіть ту, яка найбільше сподобалася.

10

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 55. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви Чч. Опрацювання тексту «на пОлОнині»

і вірша «карпати». Загадки

мета: закріплювати літературну вимову звука [ч]; удосконалювати навички свідомо-го виразного читання; ознайомити учнів з життям та працею чабанів у гірській міс-цевості нашої країни; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мов-лення; виховувати любов до Батьківщини.

Хід уроку


II. мОвленнєва рОЗминка

1. робота над чистомовкою

Чі-чі-чі, чі-чі-чі!Сидить Оля на печі.Чі-чі-чі, чі-чі-чі!Розтопили у печі.Чі-чі-чі, чі-чі-чі!Напечемо калачі.Чу-чу-чу, чу-чу-чу!Я сама їх напечу.Ча-ча-ча, ча-ча-ча!Дали Олі калача.

Л. Лозован

2. робота над скоромовкою

ЧАЛАПКАЛО

Чап-чалап чалапкалоМаленькими чалапкамиЙ, нарешті, причалапкалоОте мале чалапкало,Бо, як кудись чалапкаєш,То завжди причалапкаєш.

Є. Гуцало

III. пОвтОрення вивченОгО матеріалу

1. гра «упіймай слова зі звуком [ч]»

В чаплі чорні черевички.Чапля чапа до водички.у саду живе шпачок,—Чорна шапочка й бочок,Чорні крильця,Чорна спинка,Чорний весь, мов та вуглинка.

В. Поленок

2. Звуко-буквений аналіз слова черевички— Назвіть послідовно всі букви в слові, звуки; побудуйте звукову модель

слова; викладіть слово з букв розрізної азбуки.


Віє вітер нам в лице,Захиталось деревце.

11

Вітер віє тихше, тихше,Деревце все вище, вище.

IV. рОБОта За Букварем (с. 90–91)1. розвиток мовленняБесіда супроводжується демонструванням ілюстрацій.— На заході нашої країни розкинулися мальовничі гори Карпати. Місцеві

жителі займаються розведенням овець. Вівці — дуже корисні свійські тва-рини. Вони дають вовну, з якої можна виплести теплі речі, або виткати тка-нину. Смачне овече м’ясо. Молоко, з якого виготовляють сир, ще називається бринзою. Доглядають за вівцями вівчарі. Праця вівчарів нелегка. Навесні, коли гірські полонини (луки) вкриваються соковитою травою, чабани (вівчарі) женуть отари овець високо в гори і там випасають їх до зими. Тільки на зиму чабани повертаються в рідні села. Колись вони були повністю відрізані від ци-вілізованого життя, а зараз мають можливість слухати радіо, дивитися те-левізор, читати газети і книжки, користуватися Інтернетом. Вівчарі в горах люблять співати пісні, грати на народному інструменті — трембіті. Звуки трембіти чути далеко в горах, вони долинають і вниз, у села, де живуть сім’ї ві-вчарів.

2. Опрацювання тексту «на полонині»

Читання тексту вчителем— Хто прийшов до чабанів?

3. словникова роботаСмереки, смерічки — хвойні дерева, схожі на ялини.

4. гра «Бджілки». самостійне напівголосне читання тексту учнями— Де чабани пасуть овечі отари?— З ким Марічка іде в гості до вівчарів?— Що вони їм несуть?— Як чабани зустріли дівчинку?— Про що лунатимуть увечері пісні?— Яка річка згадується у тексті?— З якої букви пишеться назва річки?

5. Опрацювання вірша «карпати»

1) Читання вірша вчителем.

2) Колективне читання вірша вголос.

3) Читання вірша окремими учнями.

4) Гра «Знайди риму».Навесні — голосні, гудуть — ідуть.

6. робота над загадками— Прочитайте загадки. Який зміст прихований у цих загадках? (По небу

блукали, пропливали хмари, з них пішов дощ, і вода збігла в річку.)— Чому в загадках говориться про овечок, хмари та вату? (Бо вівці, вата

і хмари чимось подібні між собою — білі, пухнасті.)

V. підсумОк урОку

Гра «Закінчи речення»— Сьогодні на уроці ми дізналися...— Найцікавіше було...— Найбільше я запам’ятав...— удома розкажу...

12

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 56. Звук [й], пОЗначення йОгО БуквОю Йй («йот»). читання слів. вправи З рОЗвитку фОнетичнОгО слуху.

Опрацювання тексту «каЗкОвий світ». рОБОта З дитячОю книжкОю. р. петрОва «від Зими дО Зими»

мета: ознайомити учнів із буквою Йй, її назвою та звуковим значенням; закріплюва-ти у дітей розуміння звуко-буквених співвідношень в українській мові; розвивати артикуляційно-слухові відчуття, вміння розрізняти тверді і м’які приголосні звуки; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку


II. підгОтОвка дО ОЗнайОмлення З нОвОю БуквОю

Робота над загадками— Відгадайте загадку.

Він маленький, він вухатий, yКуцохвостий і вусатий.Як же звіра того звати? (Зайчик)

О. Катрич

— Давайте вивчимо загадку.— Які слова допомогли нам відгадати загадку?— Отже, зайчик який? (Маленький, вухатий, куцохвостий, вусатий)— Який звук стоїть у кінці цих слів? ([й])— Де стоїть звук [й] у слові зайчик? у словах лійка, високий, чайка, майка,

йод, Йосип?— Вимовимо звук [й]. Як він утворюється в ротовій порожнині? (Середня

частина язика притискується до піднебіння і створює на шляху струменя повітря перешкоду. Повітря проходить через щілинку між язиком і підне-бінням.)

— Пригадайте, які звуки, що їх ми вже вивчили, творяться подібним спо-собом. (Звуки [т’, н’, р’, л’]...)

— Які всі ці звуки? (М’які)— Звук [й] також м’який приголосний, тільки він не має пари серед

твердих. На моделях ми завжди позначатимемо його двома рисками (=).— Відгадайте загадку.

Щоб жили всі дружно в мирі: yСкло, пластмаса, гума й шкіра,Всіх здружу я, крім людей.Здогадались, хто я?.. (Клей).

— Складіть звукову схему слова клей.

III. ОЗнайОмлення З БуквОю Йй, її наЗвОю і БудОвОю, пОрівняння З іншими літерами, виЗначення її місця в кишенькОвій аЗБуці— На що схожа буква «йот»?

— Ей, малий! Ти хто такий?— Я — не хто, а буква «Й».Щоб мене не сплутать з «и»,Я купив берет новий.Не великий, не малий,Подивіться, ось який.

Г. Чубач

Буква «Й» така ж, як «и»,Наче рідні дві сестри.Лиш зійшов над нею місяць,Став ріжками догори.

В. Гринько

13


Як захочу,—Так підскочу,Навіть хату перескочу.Я по колу стриб та стрибНа одній нозі, як гриб.Ще й на другійСтрибу, стрибу...Вже мені немає стриму.Вже скачу,Скачу, скачу.НаскачусяДосхочу.

В. Лучук


1. Звуковий аналіз слів чайка, йорж, лійка з опорою на схеми, подані у підручнику

2. читання слів із буквою Йй у стовпчикаху словах першого і третього стовпчика буква й стоїть у кінці складу. Під

час первинного читання слів з буквою й перед о слова також підкреслено ді-ляться на склади.

3. читання назв кольорів, поданих у стовпчикахучні називають квіти та їхній колір.

4. гра «додай назву кольору»Сніг — білий...

5. Опрацювання тексту «казковий світ»— Послухайте оповідання і назвіть ім’я головної героїні.

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями— З ким Надійка пірнула під воду?— Що вони там побачили?— Де сидів краб?— Хто застиг серед морської трави?— Які кольори побачила Надійка на морському дні?

V. рОБОта З дитячОю книжкОю. р. петрОва «від Зими дО Зими»(Див. Додаток на с. 76)

VI. підсумОк урОку— З якою новою буквою сьогодні ознайомилися?— Який звук позначає ця буква?— Який вірш вивчили на уроці?— Що найбільше запам’яталося?

14

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 57. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви Йй. БуквОспОлучення йо. Опрацювання тексту «пасіка»

і нарОднОї пісеньки «Зайчику, Зайчику». читання За ОсОБами

мета: закріплювати знання учнів про звукове значення букви Йй; удосконалювати вмін-ня виконувати звуко-буквений аналіз слів; формувати вміння читати текст за особа-ми, інтонувати питальні речення, правильно вживати форми звертання; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку



1. слухай та запам’ятовуй!

Йой, йой, йой!..Йосип йойкає, бо йоржуколов добряче.Хоч йому таки болить,А хлоп’я не плаче,Бо навчив його дідусь:— Потерпи, козаче!

В. Гринько

2. розучування скоромовки

Зайчик Ой і зайчик АйГратися побігли в гай.— Ой, Ой, Ой!Ай, Ай, Ай! —Кличе мама на весь гай.


1. робота над загадкамиНу хто співця весни не знає? yЗакривши очі, він співає.Та пісня радісна, дзвінка.Скажіть, як звати співака? (Соловей)

Ця руда рідина yНе солодка, а їдка.Та на користь ця вода,Гоїть рани всі вона. (Йод)

Віконце для допитливих

ЙОД

Родина водоростів доволі значна. Вона нараховує біля двадцяти тисяч видів. Водорості дуже різноманітні: бурі, червоні, синьо-зелені, і, звісно ж, зелені.

Водорості — корисні рослини. З них виготовляють ліки, серед них — і йод. Він використовується в медицині для знезараження ран.

— Виконайте звуковий аналіз слів соловей і йод.

2. гра «Знайди пару»учні мають з’єднати слово з його звуковою схемою.

трамвай — — —

майор — = —

15

чайка — = —

лінійка — — — — =

овечка = = = —



1. читання тексту «пасіка» вчителем— Хто був на пасіці?

2. словникова роботаПасіка — місце, де розставлено вулики з бджолами.Рій — сім’я бджіл або інших подібних комах.Читання слів зберемо, новий, старий «луною» за вчителем. увага зверта-

ється на правильне наголошення цих слів.

3. гра «Бджілки». самостійне напівголосне читання тексту учнями

4. читання діалогічної частини тексту за особами

5. вибіркове читання— Коли і куди дідусь Матвій вивіз вулики?— Хто був з дідом Матвієм?— Коли із вулика вилетів молодий рій? Куди він сів?— Що дідусь Матвій зробив із роєм?

6. Бесіда за сюжетним малюнком— Кого ви бачите на малюнку?— Який епізод тексту зображений на малюнку? Прочитайте.— Яким художник зобразив дідуся Матвія? Андрійка?

7. робота над загадкою— Які слова вам допомогли відгадати загадку?

8. Опрацювання дитячої народної пісеньки «Зайчику, зайчику»— Зараз ми будемо читати народну дитячу пісеньку про зайчика. Спочатку

послухайте її. (Вчитель виразно, емоційно читає пісеньку.)— Хто звертається до зайчика із запитаннями? (Діти)— Зараз ми повчимося читати цей текст, а потім увесь клас читатиме запи-

тання, звертаючись до зайчика, а один з вас відповідатиме на них замість зай-чика.

9. робота в парах— Розподіліть ролі і прочитайте пісеньку за особами.

10. гра «Знайди риму»Бував — зривав;гайочку — горбочку;гіллі — норі.

11. робота за змістом малюнка— Кого ви бачите на малюнку?— Що робить зайчик? Яким художник зобразив його?

V. підсумОк урОку— Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше сподобалося?

16

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 58. Звук [х], пОЗначення йОгО БуквОю Хх («ха»). читання слів. ЗвукОвий аналіЗ слів. Опрацювання вірша

«кОлискОва пісенька». Загадки

мета: ознайомити учнів з буквою Хх, її назвою та звуковим значенням; вчити правиль-но артикулювати звук [х]; виробляти навички читання складів, слів з буквою Хх; роз-вивати навички звуко-буквеного аналізу; збагачувати словниковий запас; виховува-ти любов до художнього слова.

Хід урокуI. ОрганіЗаційний мОмент

II. підгОтОвка дО вивчення нОвОгО матеріалу

1. робота над загадкою

З соняшника, запашна, yДітям до смаку вона.Солодощам всім хвала!Зветься смакота... (халва).

— Побудуйте звукову схему слова халва.— Який перший звук у цьому слові?

2. визначення місця звука [х] у словахМох, похід, мухомор, хмара, хвиля, сміх, хліб, ховрах.

3. добирання слів зі звуком [х]— Вимовте звук [х] усі разом. Спробуйте розповісти, де і як він твориться

в ротовій порожнині. (Перешкода на шляху струменя повітря утворюється глибоко в роті задньою частиною язика.) Звук [х] — приголосний.

III. ОЗнайОмлення З БуквОю Хх— Приголосний звук [х] позначається буквою «ха».

1. аналіз малої та великої букв Хх, їх порівняння; зіставлення з раніше вивченими буквами. визначення місця літери в кишеньковій азбуці— На що схожа буква «ха»?

Глянь, схрестились дві стеблинки,Бо висока ж лепеха.Посміхнулася дитина:То зростає буква «ха».

В. Гринько

Лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечеподібними лист-ками і гострим запахом.

2. утворення складів зі звуком [х]

3. утворення всіх можливих складів типу злиття із звуком [х] учні складають з розрізної азбуки і вголос читають: ха, хо, ху, хе, хи, хі.

4. гра «упіймай слова зі звуком [х]»

ЦиБуЛЯ І ХРІНРаз цибуля вийшла з хати.Хто їй стрівся, мусив чхати.Тут назустріч раптом хрін.Всім крутив у носі він.Одне одного зачулиІ удвох ого, як чхнули.

О. Коваленко

Ховрашки хотіли хліба.Ховрашкам давали рибу.Ховрашки халви хотіли,Та просити не уміли.Хто нам може підказати,Ще чого вони хотять?

Г. Чубач

17

ФізкультхвилинкаВстало вранці ясне сонце,Зазирнуло у віконце.Ми до нього потяглися,За промінчики взялися.Будем дружно присідати,Сонечко розвеселяти.Встали — сіли, встали — сіли.Бачте, як розвеселили.Стало сонце танцювати,Нас до танцю припрошати.Нумо разом, нумо всіПотанцюймо по росі.

IV. рОБОта За Букварем (с. 96–97)1. Звуко-буквений аналіз слів хмара, мухомор, горіх з опорою на схеми, подані в підручнику

2. читання слів, утворених аналітико-синтетичним способомПух, дах, мох, хмара, хліб, хвіст.

3. логічна гра «коли ми так говоримо?»

4. читання слів у стовпчиках— Назвіть різні звуки у словах: горох і горіх. ([р] — [р’], [о] — [і])— Якими буквами різняться ці слова? (о, і)— у яких словах другого стовпчика є спільна частина? (Муха — мухомор)— Прочитайте слова зі злиттям ха.

5. робота над скоромовкою «черепаха чепуруха...»— Прочитайте скоромовку тихо і повільно, голосно і швидко, здивовано.— З ким порівнюється черепаха у скоромовці?

6. робота над колисковою— Що ви знаєте про колискові пісні? Коли їх чули? Від кого?— Які колискові пісні ви знаєте?— Хто співає колискові пісні, укладаючи спати своїх ляльок?— Хто хоче заспівати свою улюблену колискову, або проказати її слова?— А тепер послухайте українську народну колискову пісеньку, яка надру-

кована у Букварі.

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання колискової учнями.

2) Вибіркове читання.За завданням учителя учні читають слова автора, сну, дрімоти.

3) Читання колискової за особами (слова автора може читати один з учнів або весь клас хором).

7. робота над сюжетним малюнком— Яка пора року зображена на малюнку?— Які фарби використав художник, передаючи красу зими?

8. Опрацювання загадок— Чому ніч порівнюється з білою коровою, а день — з білим волом?— З ким порівнюються у загадці місяць, зорі?

V. підсумОк урОку— Яку букву вивчили на сьогоднішньому уроці?— Який звук позначає буква Хх?— Що найбільше сподобалося на уроці?

18

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 59. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви Хх. Опрацювання тексту «каЗкОві хмаринки». Загадка

мета: закріпити знання учнів про звук [х], букву Хх, формувати мовленнєві вміння; роз-вивати мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку



1. робота над чистомовкою

Ха-ха-ха — засміялась буква «ха».Ох-ох-ох — виріс горох.ух-ух-ух — у дідуся теплий кожух.Ах-ах-ах — у лісі багато комах.Хи-хи-хи — геть розбіглись ховрахи.

2. розучування вірша

АНДРЮХиНІ ВуХА

Наш малий АндрюхаПотилицю чуха:— Чом у мене вух аж два,А гусак безвухий?От візьму я вуха,—Думає Андрюха,—І приклею гусаку:Хай він маму слуха!

— Які слова зі звуком [х] є у вірші?


1. робота над загадкамиЧеревань у кутку дріма, yХолод у череві трима.Що ховає — віддає.упізнали, хто він є? (Холодильник)

Соняшникова, запашна yДітьми любима усіма.Солодка і смачна така.А зветься як вона?.. (Халва).

Цей сухий старий дідище yЗа цибулю ще гіркіший,Та стає він добрякомВ страві разом з буряком. (Хрін)

Народився на землі, yЗарум’янивсь на вогніІ з’явився на століДо борщу тобі й мені. (Хліб)

— Доки ми відгадували загадки, Незнайко до слів-відгадок побудував зву-кові схеми. Але, як завжди, припустився помилок. Давайте разом їх випра-вимо!

холодильник — — — — — —

халва — — =

хрін — — —

хліб — = —

2. гра «розсипанка»— Складіть слова із розсипаних букв.Г, х, і, о, р;

19

о, й, е, к, х;м, х, у, а;у, о, к, х, ь, л.(Горіх, хокей, муха, кухоль)




По голубому полі yЛегкі, немов пір’їнки,Пливуть собі поволіБілесенькі перинки. (Хмари)

— Сьогодні ми помандруємо на гостину до хмаринок разом з допитливим хлопчиком.

— Розгляньте малюнок.— Хто на ньому зображений?— Що робить хлопчик?— Яка пора року зображена на малюнку?— Якими кольорами художник передав красу природи?

2. гра «словотворці»— Продовжіть за зразком: легко — легенько, близько — близенько, тихо —

..., весело — ...

3. Опрацювання оповідання «казкові хмаринки»

1) Читання оповідання вчителем.— Як звати головного героя оповідання?

2) Читання оповідання учнями «ланцюжком».— За чим Михайликові подобалося спостерігати?— Прочитайте пісеньку, яку співав Михайлик.— Кого побачив Михайлик у хмаринках?— Над яким питанням замислився Михайлик?— Чи доводилося вам спостерігати за хмаринками?

3) Вправа «Мікрофон».— Де домівка хмаринок?

4) Гра «Хвости».учитель читає початок речення, учні відшуковують це речення і дочитують

його до кінця.А легкі білі хмаринки...Он великого слона...Оті хмарки — ...Та ось велика темна хмара...І знову попливли...

4. робота над загадкою «За лісом, за пралісом...»— Які слова допомогли вам відгадати загадку?— З чим у загадці порівнюється хмара? Чому?

V. підсумОк урОку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Чого навчилися?— Що найбільше запам’яталося?

20

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 60. Буква яя. пОЗначення нею спОлучення Звуків [йа]. пОЗначення БуквОю яя Звука [а] та м’якОсті пОпередньОгО

пригОлОснОгО. слОвникОвО-лОгічні вправи. Опрацювання вірша н. ЗаБіли «хтО кОгО Злякався?»

мета: ознайомити учнів з буквою Яя та позначенням нею сполучення звуків [йа] на по-чатку слова і складу, звука [а] та м’якості приголосного; формувати свідомі навички читання слів з буквою Яя; виховувати любов до природи.

Хід уроку


II. пОвтОрення та Закріплення вивченОгО матеріалу

1. мовленнєва розминка

Розучування скоромовки

Якось Яків сіяв макТак-сяк, абияк.Виріс ярий Яків мак,Та щось коле, як їжак.

Ярий — яскравий.— Позмагайтеся одне з одним у швидкому і чіткому промовлянні скоро-

мовки.

2. гра «Букви розгубилися»

ТАХА, ТОБОХ, РОХ.

3. гра «третій зайвий»Хом’як, ховрах, хрущ.Хуга, хутро, хурделиця.

4. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Черепа.а, му.омор, капелю., пта.и, воло.аті.

III. вивчення нОвОгО матеріалу

1. складово-звуковий аналіз слова яків— Про кого розповідається у скоромовці?— Поділіть це слово на склади.— Назвіть перший склад.— Який голосний звук ми вимовляємо в цьому складі? (Звук [а]) А перед

цим звуком відбувається зімкнення середини язика з твердим піднебінням.— Який уже відомий вам приголосний ми вимовляємо перед [а]?

(Звук [й])— Вимовте звуки [й], [а] злито. (Учні вимовляють, чітко артикулю-

ючи [йа].)— Користуючись фішками, побудуємо звукову модель слова Яків. (Учні бу-

дують модель.)— Підпишемо буквами звуки другого складу. (Учні «друкують» склад -ків,

викладають на дошці під схемою з розрізної азбуки.) А для позначення цілого складу [йа] у нашій азбуці є буква, яка так і зветься — Я. Вона одразу позначає два звуки — [й] і [а]. (Вчитель показує картку з буквою і ставить її під схема-тичним зображенням складу [йа].)

21

— Ця буква легко читається. Для цього її треба просто правильно назвати. (Учитель показує букви Яя — велику і малу — та її місце в азбуці.)

— Повторимо ще раз усі разом скоромовку.— Назвіть слова, в яких пишеться буква Яя. (Якось, Яків, сіяв, сяк, абияк,

ярий, як)

2. на що схожа буква?

Стрічок дві,Один вінок —Буква «Я»Іде в танок.

В. Гринько

3. Засвоєння графічної форми букви яя. друкування букви яя (один рядок)учитель звертає увагу на можливі випадки дзеркального зображен-

ня букви.

4. робота за Букварем (с. 100–101)(Див. Додаток на с. 96)

5. словниково-логічні вправи— Як називаються малята у кози, корови, овечки?у кози — козенятко.у корови — ...у овечки — ...Цей перелік можна продовжити в усній формі: у собаки — цуценята, у зай-

чихи — зайченята, у кішки — кошенята.

6. читання алфавіту на потязі

IV. підсумОк урОку— Яке злиття звуків ми сьогодні вивчили? (Злиття [йа])— Якою буквою позначаємо ці два звуки? (Буквою Яя)— Послухайте і скажіть, де ви чуєте злиття [йа] — на початку, в середині

чи в кінці у таких словах: язик, шия, баян, уявіть, зів’яли, ясно.— Який ще звук може позначати буква Яя? — Доберіть слова зі злиттям ля, тя, ря.

22

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 61. Закріплення ЗвукОвих Значень Букви яя. ЗвукО-Буквений аналіЗ слів. Опрацювання тексту «ялта». Загадка

мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Яя; розвивати вміння викону-вати повний звуко-буквений аналіз слів; виховувати почуття прекрасного.

Хід уроку




Робота над чистомовкою

Ла-ла-ла — бігла край села.Ля-ля-ля — зелене гілля.Та-та-та — спіймали кота.Тя-тя-тя — довести до пуття.Са-са-са — вкусила оса.Ся-ся-ся — малина уся.На-на-на — тепла весна.Ня-ня-ня — купали коня.Ра-ра-ра — висока гора.Ря-ря-ря — вранішня зоря.Ца-ца-ца — смачна піца.Ця-ця-ця — лагідна киця.

2. позмагаймося!— Назвіть чоловічі імена на Я. (Яків, Ян, Ярослав, Яким, Ярема)— Назвіть жіночі імена на Я. (Ярина, Яна, Яся, Явдоха)— Які імена закінчуються буквою я? (Володя, Леся, Галя, Надя, Валя)— Доберіть назви міст на Я. (Ялта, Ярославль, Якутськ)

3. гра «упізнай злиття зі звуком [а]»учитель промовляє різні слова, а учні виділяють з них злиття зі звуком [а]

і називають його: лампа (ла), ранок (ра), зоря (ря), Надя (на, дя), вода (да), роса (са), сяйво (ся).

4. читання вірша н. Забіли «хто кого злякався?»

5. Бесіда про різні професії людей (професії батьків)

6. коротка розповідь учителя про професію моряків— Мужнім морякам далеко від рідної землі доводиться долати різні труд-

нощі у боротьбі з морською стихією.у ході розповіді доцільно показати різні зразки морських суден, давніх

і сучасних. Слід також підкреслити, що морські шляхи є одними з найдав-ніших шляхів, що їх людина використовує для пересування. Можна також по-цікавитися, хто з дітей знає про цікаву професію моряка, хоче служити, коли підросте, у Військово-Морському Флоті.

7. гра «капітани»На дошці — малюнки різних кораблів. Під ними на смужках паперу —

їхні назви, прикріплені зворотним боком. учні (капітани) по черзі підходять до дошки, беруть (знімають) одну з карток, читають назву свого корабля і прикріплюють її під малюнком. Можна використати такі назви: «Грузія», «Росія», «Вірменія», «Мрія», «Аркадія».

23

Попередньо вчитель пояснює дітям, що кораблям даються назви на честь видатних людей — письменників, державних діячів, назви окремих міст, країн. Кожну назву за потреби, вчитель коментує.


III. вивчення нОвОгО матеріалу. рОБОта За Букварем (с. 102–103)

1. робота за фотографіями— Які куточки Криму зображені на фото? Що можна побачити у Ялтин-

ському порту?

2. читання стовпчиків слів з буквою я

3. Звуко-буквений аналіз слівЗвуко-буквений аналіз слів маяк, мрія.Побудова звукової моделі слів та їх графічний запис.Звуко-буквений аналіз слова Ясочка (побудова звукової моделі) і запису-

вання під нею слова друкованими буквами.

4. читання тексту «ялта» вчителем

5. словникова робота за змістом текстуучитель пояснює нові слова та вирази. (Мальовничі Кримські гори, букові

ліси, духмяний вітер)

6. напівголосне самостійне читання тексту учнями

7. читання «ланцюжком» по одному реченню

8. відповіді на запитання за змістом прочитаного— у якому місті живе Андрійко і його сім’я? — Що ви дізналися про це місто з оповідання? — Ким працює Андрійків тато? — Як корабель знаходить увечері дорогу до берега? — Хто прийде зустрічати корабель?

IV. підсумОк урОку— Відгадайте загадки.

Білий велетень у морях заморився, yЯкорем за дно зачепився і спинився. (Корабель)

Коли я потрібний — мене викидають, yКоли непотрібний — мене піднімають. (Якір)

24

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 62. Звук [ж], пОЗначення йОгО БуквОю жж («же»). дЗвінка вимОва Звука [ж] у кінці складів і слів.

скОрОмОвка. Опрацювання віршів н. ЗаБіли «на ЗеленОму лужку» і л. вОЗнюк «журиться журавлик дуже»

мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовува-ти дзвінку вимову слів зі звуком [ж] у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність.

Хід уроку





Ножичку, ножичку,Виріж нам ложечку,Ріж, ріж, але хутчіш,Бо збіжить наш куліш.

учитель стисло коментує зміст скоромовки, пояснюючи значення слів хутчіш і куліш.

2. гра «добери склад, доповни слово»учитель називає частину слова, а учні доповнюють його злиттям зі звуком

[а], кажуть, яку треба писати букву — а чи я: го (ра, пишемо букву а), во (ля, пишемо букву я) і т. ін.

Слова: сила, Галя, зілля, квасоля, книжка, вулиця, сосна, зозуля, палиця.— Який голосний звук чуємо в кінці слова Галя? (Звук [а])— Спробуємо поставити в кінці букву а і прочитати, яке слово у нас ви-

йшло. (Учні читають: Гала.)— Отже, після твердого приголосного звук [а] позначаємо буквою а, а після

м’якого приголосного — буквою я.

3. гра «а чи я?»учитель читає слова з твердими і м’якими приголосними перед а; учні по-

казують карткою, яку букву слід писати.Чорна, синя, рана, диня, вона, Оля, біла, біля.

4. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує..лта — краси.е міс.о на бере.і Чорно.о мор.. Навкол. Я.ти — маль.вничі

Кри.ські го.и.

5. читання тексту «ялта»



1. виділення зі скоромовки звука [ж]

2. добирання учнями слів зі звуком [ж] в різних позиціяхучитель вимагає підкреслено чіткої вимови цього звука в кінці слів (ніж,

вуж, ріж) та в кінці складів (книжка, діжка).

25

— Послухайте, як я вимовляю звук [ж], і вимовте звук усі разом. Який це звук? (Приголосний, дзвінкий.)

— Вимовте цей звук без голосу. ([ш])— Який це приголосний? (Глухий приголосний.) — Вимовте ці приголосні в парі: [ж] — [ш].— Як називаються такі звуки? (Парні приголосні звуки: дзвінкий і глухий.)— Звук [ж], як і звук [ш], ніколи не буває м’яким, лише перед [і] у нього

вимова пом’якшена.


1. розглядання букви жж, малюнків і схем (с. 104)— Звук [ж] позначається на письмі буквою «же».учитель показує букву, її місце в касі букв. учні повторюють назву букви,

аналізують її будову (за формою буква нагадує жука).— На що схожа буква?

— Жу-жу-жу,Жу-жу-жу,Свою нірку стережу,—Каже жук. І стереже.Він і сам — як буква «Же».

В. Гринько

Я узяв нитки червоніІ зв’язав дві букви «Ка».Вмить з’явилась на долоніБуква, схожа на жука.

І. Січовик

2. письмо друкованої букви жж у зошитах у клітинку, складів та слів із нею: жук, журавель, кажан

3. читання злиття та складів із причитуванням приголосних до злиття та зі збігом приголосних

4. відпрацювання чіткої вимови приголосного звука [ж] в середині та в кінці слова

5. вправа на швидкісне читання і промовляння. читання вірша про жукаМожна запропонувати вивчити вірш напам’ять.

6. Закріплення вміння читати слова з буквою жж (с. 105)Прочитавши вірші самостійно пошепки та прослухавши, як їх читає вчи-

тель, діти під керівництвом учителя виконують різні завдання, зокрема, порів-нюють перший вірш з малюнком, добирають заголовок до другого вірша, фан-тазують, що ще можна було б намалювати відповідно до другого вірша.

учні знаходять «слова-родичі» в другому вірші.

7. виконання завдання з логічним навантаженнямНіжка — жінка.


V. підсумОк урОку— Яку нову букву вивчили сьогодні на уроці?— Які слова з буквою ж траплялися у віршах? (Частину слів учні нази-

вають по пам’яті, а решту самостійно знаходять у тексті віршів.)

26

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 63. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви жж. Опрацювання уривка каЗки «лисичка і журавель».

прислів’я. рОБОта З дитячОю книжкОю

мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Жж; формувати літератур-ну вимову слів зі звуком [ж] в кінці слова та в кінці складу перед наступним глу-хим; виховувати щедрість, бажання поділитися з другом; прищеплювати інтерес до читання.

Хід уроку





Жатка жвава жито жне,Жатку жнець не дожене.

учитель стисло коментує зміст скоромовки, пояснюючи значення слова жваво (швидко) та слів жатка, жнець, що відображають спосіб збирання хліба у минулому.

2. слухання віршаЖуравлик зітхає журливо:— Час на чужину уже.

А першою буквою в слові «журавлик»Звичайно ж, є літера... («же»).

— Які ще слова з літерою Жж зустрічаються у вірші? (Журливо, чужи- на, уже)

3. гра «хто добре чує звук [ж]?»Я зібрав жуків чимало,Та вони всі повтікали.Я — за ними. Ну й дива!Заповзли вони в слова:«Жар, кажан, пожежа,

Жито, жаба, вежа,Баклажан, пружина,Жало, вуж, крижина... «Де жуки ці? Покажіть.

4. добирання учнями слів зі звуком [ж] в різних позиціяхучитель вимагає підкреслено чіткої вимови цього звука в кінці слів (ніж,

вуж) та в кінці складів (книжка, діжка).

5. читання віршів н. Забіли «на зеленому лужку» і л. вознюк «журиться журавлик дуже»

6. робота над загадкамиДовгі ноги, довгий ніс, yПрилетів, обід приніс:Смачних жабенятДля своїх малят. (Журавель)

Я руда, низького росту, yХитра я і довгохвоста.На курей я вельми ласа —В них таке смачненьке м’ясо...Вовку-брату я сестриця,А зовуть мене... (лисиця).


III. рОБОта За Букварем (с. 106–107)

1. розглядання ілюстрації до казки «лисичка і журавель»— До якої казки ця ілюстрація? Опишіть журавля. Опишіть лисичку.

27

2. відшукування на ілюстрації інших предметів, у назві яких трапляється звук [ж]Журавель, жоржини.

3. читання слів у стовпчиках— Виберіть і прочитайте тільки двоскладові (трискладові) слова.— Прочитайте вголос тільки слова з наголосом на другому (третьому)

складі.— Відшукайте слова-родичі серед поданих слів.

4. Опрацювання української народної казки «лисичка і журавель»

1) Читання казки вчителем.

2) Читання казки учнями (окремі учні читають по частинах, решта стежить за підручником).

3) Словникова робота за змістом тексту.учитель пояснює нові слова та вирази (кумами стали, подружилися одне

з одним, високий глечик з вузьким горлечком, розгнівалась).

4) Відповіді на запитання.— Чому Лисичка запросила Журавля на гостину?— Чи добре вчинила Лисичка, що в такий негарний спосіб пригостила Жу-

равля?— А як Журавель вирішив відплатити Лисичці за її насмішку над ним?— Як ви вважаєте, чи могла продовжуватися дружба між Лисичкою і Жу-

равлем?— А знаєте, що було далі?

IV. рОБОта З дитячОю книжкОю. прОдОвження рОБОти над каЗкОю «лисичка і журавель»

1. розглядання ілюстрацій у книжці

2. читання казки вчителем

3. словникова роботаПодружилися — потоваришували, заприятелювали.Вгощу — пригощу, почастую, нагодую.Призволяйся — їж, пригощайся.Погордувати — поставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, пре-

зирливо.Випорожнити — робити порожнім.Гостина — похід у гості.Пісним голосом — нудним, нецікавим голосом.

4. вправи на миттєве сприймання тексту(Див. Додаток на с. 80)

5. робота над змістом казки(Див. Додаток на с. 80)

6. визначення головної думки казки. робота над прислів’ям(Див. Додаток на с. 80)

V. підсумОк урОку— Яку казку ми читали? — Що засуджується у казці? Чого вона вчить? (Бути гарним товаришем,

гостинним хазяїном, бути нежадібним...)— Що у казці вам найбільше запам’яталось?

28

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 64. Звук [ш], пОЗначення йОгО БуквОю Шш («ша»). читання слів, речень. Опрацювання тексту «хОрОша гра»

мета: ознайомити учнів з твердим звуком [ш], який не має парного м’якого, та бук- вою Шш, яка його позначає; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати ін-терес до занять спортом.

Хід уроку


II. пОвтОрення та Закріплення вивченОгО матеріалу1. мовленнєва розминкаРозучування чистомовки

Жив жучокМіж бур’янами,Жив без тата і без мами.Жив і жив,І не тужив,Жовтим листямВорушив.

Г. Чубач

2. робота над мовними загадками

Різати усе він звик. yНам на кухні — помічник.«Ж» на «ч» як зміниш — вразТемрява прийде до нас. (Ніж — ніч)

Воно у бджілки є, ужалить і умре. yА «Же» на «еС» зміни, на жир перетвори. (Жало — сало)

З «Же» вночі літаю, шкідників з’їдаю. yПосуд для варіння — з «Зе», у похід бери мене. (Кажан — казан)

3. гра «третій зайвий»Журавель, жайворонок, жирафа.Жонглер, журі, журналіст.

4. гра «ж чи Ш?»Шпак, шум, жовтий, усмішка, жук, шелестить, жалити, шовковий, жура-

вель, широкий, кішка, мишка.учитель допомагає учням виділити звук [ш] у словах, поспостерігати за

його вимовою та місцем творення в ротовій порожнині: зуби стиснуті, язик піднімається до верхнього піднебіння, повітря проходить через щілину без го-лосу, натрапляючи на перешкоду,— язик і зуби. Дають характеристику зву- ка: [ш] — приголосний, глухий, завжди твердий.

5. читання уривка з казки «лисичка і журавель»


III. вивчення нОвОгО матеріалу1. Ознайомлення з буквою Шш— Буквою Шш («ша») на письмі позначається звук [ш].Аналіз графічної будови букви — великої і малої. Друкування її в повітрі

з орієнтацією на зразок, поданий учителем. З’ясування місця літери в касі букв.

29

— На що схожа буква?

Каже братик Тимошу:— Хочеш, букву напишу,Колосочки три й межа,Це для тебе буква «Ша».

В. Гринько

2. Засвоєння графічної форми букви Шш. друкування букви Шш (один рядок)

3. добирання учнями слів зі звуком [ш] в різних позиціях

4. читання складових таблицьЧитання злиттів ша, шо, шу, ши, ші, ше у зіставленні із закритими скла-

дами аш, ош, уш, иш, іш, еш.


1. розглядання-аналіз схем звукової структури слів шуба, шапка, шарф, поданих у Букварі

2. читання слів у стовпчиках. перед читанням кожного слова учні прочитують у ньому виділені (підкреслені) злиття

3. робота за фотографіями (с. 108)— Прочитайте речення, що відповідають кожній фотографії. Як ви їх розу-

мієте?

4. Опрацювання тексту «хороша гра»— Роздивіться малюнок. Про яку гру ми будемо читати?

1) Читання тексту учителем.учитель читає текст у помірному темпі, не роблячи при цьому жодних по-

яснень.

2) Словникова робота.уболівальники, ковзани, нічия.

3) Читання-аналіз тексту.Кожне речення читає один з названих учнів. За потреби вчитель сам чи

з допомогою інших дітей показує, як треба правильно прочитати те чи інше ре-чення.

4) Самостійна робота над текстом (напівголосне самостійне читання).учитель надає індивідуальну допомогу окремим дітям.

5) Повторне читання тексту окремими учнями вголос.

6) Відповіді на запитання за змістом тексту.— Які назви хлопчики дали командам?— Хто був їх тренером?— Яка команда першою забила шайбу?— Скільки шайб забили діти? Який був рахунок у грі?— Як називається рівний рахунок?— Про які якості дітей ідеться в оповіданні? (Люблять спорт, дружать

хлопчики і дівчатка, старші вчать молодших.)


V. підсумОк урОку— Чим ви займалися на уроці? (Ознайомилися з новою буквою «ша». Учи-

лися читати з нею склади і слова. Читали цікавий текст про гру в хокей.)

30

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 65. Зіставлення Звуків [ж] — [ш]. Опрацювання ОпОвідання «пОспішай, синичкО!» (за Г. демченко)

і вірша п. вОрОнька «кОжушОк». скОрОмОвка

мета: продовжити роботу над засвоєнням учнями знань про букву Шш, звук [ш]; фор-мувати навички виразного і свідомого читання; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Хід уроку





Вибіг Гришка на доріжку.На доріжці сидить кішка.Взяв з доріжки Гришка кішку —Хай піймає кішка мишку.

учні вчаться промовляти скоромовку повільно, а потім — усе швидше. Діти називають звук [ш], який добре прослуховується в скоромовці та слова із цим звуком.

учитель нагадує, що в словах доріжку, доріжці, доріжки треба правильно вимовляти звук [ж].

Зіставлення звука [ш] зі звуком [ж]: звук [ш] вимовляється тільки з шумом, а звук [ж] — з голосом і шумом. Органи мовлення працюють однаково.

2. гра «третій зайвий»Шарф, штани, шахи.Шпак, шимпанзе, шуліка.Шовк, шерсть, шишка.

3. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Г.ати в .ахи — ро.вивати роз.м. Гра.и в хо.ей — бути спр.тним.

4. Звуко-буквений аналіз слів зі звуком [ш]

5. «друкування» букви ш (один рядок)

6. «друкування» на дошці та в зошитах під диктовку вчителя складів: ша, ош, ші, аш

7. Звуко-буквений аналіз слова пташка

8. гра «добери потрібний склад»

шко ла ли

пош ши

ма на та шу

— Які склади виявилися «зайвими»?

9. читання тексту «хороша гра»


31


1. Опрацювання оповідання «поспішай, синичко!» (за Г. демченко)

1) Читання тексту вчителем.— Що в цьому оповіданні справжнє, а що — казкове?

2) Самостійне напівголосне читання тексту учнями.

3) Читання тексту окремими учнями.учитель звертає увагу на інтонацію окличних та питальних речень, інто-

націю перелічування.

4) Підготовка до читання за особами: виділення слів першої і другої синичок та слів автора.

5) Читання тексту за особами.

6) Переказ змісту тексту (учні можуть користуватися підручником).

7) Робота над загадкою.

2. Опрацювання вірша п. воронька «кожушок»

1) Читання вірша вчителем.— Що у цьому вірші викликає посмішку?

2) Самостійна робота над віршем (напівголосне самостійне читання).учитель надає індивідуальну допомогу окремим дітям.

3) Читання вірша окремими учнями вголос.

4) Робота над скоромовкою.

IV. підсумОк урОку— Чим підгодовували пташок школярі? — А чим підгодовуєте пташок ви? — Яку букву ми продовжували вивчати на уроці? — Який звук позначається цією буквою?

32

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 66. Звуки [ц], [ц’], пОЗначення їх БуквОю Цц («це»). ЗвукО-Буквений аналіЗ слів. скОрОмОвка.

Опрацювання тексту «циркОва ЗаліЗниця»

мета: навчити учнів виділяти в словах звуки [ц], [ц’] та позначати їх буквою Цц; форму-вати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання.

Хід уроку




Розучування чистомовки

Ша-ша-ша — він не має ні гроша.Шу-шу-шу — ми нарвали споришу.Ше-ше-ше — говоріть тихіше.

2. гра «жук-буквоїд»Йшо. сні.ок на тор.ок про.авати ко.ушок. Кіт купи. того ко.уха, загорну.сь

по сам. .уха.


3. читання оповідання «поспішай, синичко!» (за Г. демченко) і вірша п. воронька «кожушок»


1. розглядання опорних малюнків на с. 112, читання під ними звукових моделей. виділення звуків [ц], [ц’] у словах: цукерка, цибуля, олівець, спостереження за їх артикуляцією

2. Ознайомлення учнів із буквою Цц, її назвою— Промовимо звуки [ц], [ц’]. Де потрапляє на перешкоди струмінь повітря

під час вимови звуків [ц], [ц’]? Які це звуки? (Приголосні, глухі)— Ці звуки позначаються буквою «це».учні знаходять букву в касі букв.

Два стовпці в траві лежать,Знизу перекладина.Братик мовить,— Буква «це»у траву покладена.

В. Гринько

3. добирання учнями слів зі звуками [ц], [ц’], виділення складів із цими звукамиНаприклад: вулиця — звук [ц’] у складі ця; віконце — звук [ц] у складі це.

4. «друкування» в зошитах у клітинку букви Цц (великої і малої)

5. читання окремих складів, поданих на таблиціцю, ці, ци, ця, цьо; це, цу, ци, ца, цо— Подивіться ще раз на таблицю складів і скажіть, перед якими бук-

вами літера «це» читається як твердий звук, а перед якими — як м’який. Запам’ятайте, у якому ще випадку буква «це» читається як м’який звук? (Коли після неї стоїть м’який знак.)

33

6. читання слів у стовпчиках— Яке злиття однакове у словах першого стовпчика? (ца)— Яке злиття однакове у словах другого і третього стовпчика? (ця) четвер-

того? (ту)— Прочитайте односкладові (двоскладові, трискладові) слова.— Прочитайте слова-родичі.— Прочитайте слова з твердим звуком [ц].— Прочитайте слова з м’яким звуком [ц’].

7. Опрацювання скоромовки

8. Опрацювання тексту «циркова залізниця»

1) Бесіда за змістом ілюстрації до тексту «Циркова залізниця».— Розгляньте ілюстрації. Як художник зобразив усе, що відбувається на

арені?

2) Слухання тексту «Циркова залізниця» (читає вчитель).— Послухайте ще раз уважно оповідання «Циркова залізниця» і простим

олівцем легенько позначте слова, які вам будуть незрозумілі. (Учитель має з’ясувати значення слів «дресировані», «перон», «арена».)

— Що вам найбільше сподобалося в цьому оповіданні?

3) Розповіді дітей про бачені дітьми циркові вистави — у цирку, по телевізору.

4) Самостійне напівголосне читання тексту учнями.— Тепер прочитайте текст «Циркова залізниця» самостійно і підготуйтеся

дати повні відповіді на запитання.— Де побували Сашко з Грицем?— Хто виступав на арені цирку?— З чого діти найбільше сміялися?— Прочитайте мовчки другу частину тексту і поміркуйте, які запитання

можна поставити до цих речень. (Навчання дітей ставити різні запитання до одного й того самого речення, наприклад, до другого речення другого абзаца учні можуть поставити такі запитання: «Хто підмітав перон? Що робила прибиральниця Слониха?».)

5) Читання оповідання «ланцюжком» (по одному або по два речення).

6) Вправляння у «друкуванні».— Знайдіть у тексті назви тварин, написані з великої букви. Чому слова

Лисиця, Цап, Заєць тут надруковані з великої букви? Кого можна уявити на місці цих тварин? (Людей, працівників залізниці)

— «Надрукуємо» ці слова в зошитах у клітинку. (Для контролю слова ви-кладаються на дошці з розрізної азбуки.)

9. вправа на швидкісне читання і промовлянняЧитання рукописного тексту (с. 113).


IV. підсумОк урОку— Яку нову букву ми сьогодні вивчали?— Які звуки вона може позначати?

34

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 67. Закріплення ЗвукОвих Значень Букви Цц. Опрацювання каЗки «рОдичі»

та вірша в. лучука «уставати ранО треБа»

мета: закріпити знання учнів про букву Цц та її звукові значення; формувати свідомі на-вички читання слів з буквою Цц; розвивати мовлення, мислення, увагу; виховувати патріотичні почуття.

Хід уроку





у крамниці продавецьЗагубив свій олівець.

2. гра «хто добре чує звук [ц]?»

Цуценя зайшло у двір,На подвір’ї — «страшний звір»...Під зів’ялим бур’яномВоно стрілось з цвіркуном.Цап забрів у двір рогатий —Цуценя втекло до хати.Цілу ніч йому не спалось —Цапа цуценя боялось.

О. Кононенко


ГАНЦи, КРиЦ, КОРЦу.

4. хвилинка-цікавинка— у назвах яких тварин є звук [ц’]? (Лисиця, заєць, вівця, вовчиця, ведме-

диця...)

5. читання тексту «циркова залізниця»



1. Опрацювання казки «родичі»

1) Читання казки вчителем.

2) Словникова робота.Закопилила губи — надулася, розсердилася; заважничала.Барвисте платтячко — забарвлене у різні кольори; різнокольорове.Не цурайтеся свого роду — не зневажайте свій рід.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Назвіть дійових осіб казки.

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Що запитав Буряк Цукерку?— Що відповіла Цукерка?— Що пояснила тітка Цибулина?

35

5) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з буквою «це» і прочитайте їх.— Прочитайте речення, в кінці яких стоїть знак оклику.

6) Читання оповідання за особами.

7) Гра «Читає Незнайко».учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. учні відшу-

кують речення і читають його без «помилки».— Чому це ти, сестрице, така непривітна до мене? — запитав Буряк Цибу-

лину (Цукерку). — Я тобі не сестриця! — закопилила ніс (губи) Цукерка. Я солодка, у зеле-

ному (барвистому) паперовому платтячку.

8) Робота за малюнком.— Кого ви бачите на малюнку?— Чи можете ви впізнати, хто де зображений?

2. Опрацювання вірша в. лучука «уставати рано треба»

1) Розглядання ілюстрації.— Що зобразив художник на малюнку?

2) Читання вірша вчителем.— Поясніть назву вірша.— Знайдіть у вірші рими.

3) Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Знайдіть слова з буквою «це» і прочитайте їх.— Прочитайте речення, в кінці яких стоїть знак оклику.— Як слід читати ці речення?— Додайте останнє слово рядка вірша.

Рано-вранці крізь віконцезазирнуло в хату... (сонце).Я збудив Марійку зновуна зарядку на... (ранкову).Вже Марійка учениця —довго спати не... (годиться)!усміхнулось сонце з неба:— уставати рано... (треба)!

4) Читання вірша учнями вголос.— Чого вчить цей вірш?

IV. підсумОк урОку— Про яких родичів ми читали казку?— Що запам’ятали з цієї казки?— Хто будив Марійку?— О котрій годині ви прокидаєтеся?

36

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 68. Буква Її, пОЗначення нею спОлучення Звуків [йі]. ЗвукОвий аналіЗ слів. Опрацювання вірша а. камінчука

«в Зелені діБрОва» та тексту «на екскурсії»

мета: ознайомити учнів з буквою Її та її звуковим значенням, формувати навички пра-вильного читання діалогічного тексту; розвивати мислення, мовлення, увагу; вихо-вувати патріотичні почуття.

Хід уроку





Ай-ай-ай — ми підемо в гай.Ій-ій-ій — край чарівний мій.

2. гра «виправ слово»— Знайдіть слово, в якому допущено помилку.

Рік пішов гуляти в сад. yНе дійшов, бо повз назад. (Рік — рак)

Ходить капля біля річки, yВитягає жаб з водички. (Капля — чапля)

3. гра «яка буква “зайва”?»учитель читає пари слів, учні називають вставлену букву.Cова — словамак — маякмак — смакказка — указкахід — східсон — слон

4. читання казки «родичі» та вірша в. лучука «уставати рано треба»



1. розглядання опорних малюнків (с. 116), читання звукових моделей під ними— Скільки звуків у слові їжак?— Підставимо букви під звуками. Звуки [йі] позначаються буквою Її.

2. Ознайомлення учнів з буквою Її, її назвоюучитель показує велику і малу букви Її, учні вимовляють їхню назву, по-

вторюють, що буква позначає не один, а відразу два звуки — [й], [і]. учитель показує місце букви в касі розрізної азбуки.

— Ранні птахи солов’ї,Покажіть нам букву «ї»! —Буква «ї» така ж, як «і»Тільки зверху крапки дві.

В. Гринько

— Скільки букв у слові їжак? Чому звуків більше, ніж букв?Аналогічно проводиться робота над словом лілеї.

37

— Прочитаємо схему слова поїзд. Скільки звуків у першому складі? у дру-гому?

— А скільки букв? Що скажете про букву ї? (Вона позначає два звуки — [йі].)

3. читання слів у стовпчикахСлова може прочитати вчитель, після чого з’ясувати їх значення шляхом

тлумачення або складання речень. Потім слова читають учні.— Прочитайте слова з буквою ї; з буквою я; написані з великої букви;

слова-родичі.

4. Бесіда за фотографіями— Фотографії якого міста ви бачите?— Так виглядає Київ сьогодні. Які визначні місця Києва зображено?— Послухайте вірш і скажіть, кого називають ненькою.

Рідна ненько моя!Ти моя україно!Нема кращої в світі землі!Тут батьки мої рідні й моя вся родина,Тут найкраще співають твої солов’ї. (Ненькою у вірші називають Україну.)

— Чому? (Бо це рідна земля, Батьківщина, де ми народились і виросли. Вона для нас, як рідна матір-ненька.)

— Яку літеру ми пишемо в кінці слова солов’ї? (Букву «ї»)— Які звуки вона позначає? (Звуки [й], [і])— Які ще слова в цьому вірші пишуться з літерою ї? (Мої, Україна, твої,

кращої)— Де знаходиться літера «ї» у слові Київ? (У середині слова.)

5. Опрацювання вірша а. камінчука «в зелені діброва»учитель звертає увагу на те, як учні розуміють і наголошують окремі

слова.За бажанням діти можуть вивчити вірш напам’ять.

6. Опрацювання тексту «на екскурсії»

1) Слухання тексту (читає вчитель).

2) Читання тексту окремими учнями вголос.

3) Самостійне напівголосне читання тексту учнями (звернути увагу на слова з буквою ї).

4) Вибіркове читання.— Прочитайте слова з буквою ї.— Як Київ виглядає навесні?— Хто приїхав в гості до Петрика?— Де побували діти?— Яку виставу дивилися діти?

7. читання алфавіту на потязі— Прочитайте букви, які можуть позначати м’які приголосні.— Яка буква не позначає звука?— Які букви можуть позначати два звуки?

8. читання рукописного тексту

IV. підсумОк урОку— Яка нова буква допомогла нам прочитати слова Україна, Київ?— Хто зможе викласти ці слова на дошці з розрізної азбуки?

38

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 69. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви Її. Опрацювання тексту «грОші україни»

мета: продовжити формувати в учнів уявлення про звуко-буквені співвідношення в системі голосних української мови; формувати свідомі навички читання слів з бук-вою Її; виховувати патріотичні почуття.





Ма-ма-ма — холодна зима.Му-му-му — молока кому?Мо-мо-мо — до школи йдемо.Ми-ми-ми — нові килими.Мі-мі-мі — веселій кумі.Ме-ме-ме — хто книжку візьме?Ам-ам-ам — нікому не дам.Ом-ом-ом — помиємо з милом.Ем-ем-ем — туди не підем.ум-ум-ум — у класі шум.им-им-им — від багаття дим.Ім-ім-ім — збудуємо дім.

2. гра «хто добре чує звуки [йі]?»

Їжачиха варить зранкуСмачну їжу з буряків.Бо збереться до сніданкуВся родина їжаків.Їжак покликав їсти й питиСвоїх маляток-їжачків.Та не схотіли їсти діти,—Він їхню їжу сам поїв.

Н. Забіла

3. гра «продовж ряд»Їжа, їжак, їхати, їжачий, їдальня...україна, Київ, сироїжки,...Свої, мої,...


ЖАЇ, ЇКАЖ.

5. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Ки.в — столиц. укра.ни. М.сто Ки.в сто.ть по обох бер.гах р.чки Дн.про.

6. читання вірша а. камінчука «в зелені діброва» та тексту «на екскурсії»


III. рОБОта За Букварем (с. 118)

1. Опрацювання тексту «гроші україни»

1) Робота за малюнком.— Що ви бачите на малюнку?

39

— Щоденно ми використовуємо поняття «гроші». Що таке гроші? (Відпо-віді дітей.)

— Гроші — це загальний еквівалент, за допомогою якого вимірюється вар-тість товарів та послуг.

— Які бувають гроші? (Відповіді дітей.)Монети — це символічні гроші, що виготовляються зі зливків малоцінних

металів.Паперові гроші — це банкноти та казначейські білети.В україні в обігу знаходяться:грошові банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень; yмонети вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок; yобігові монети номінальною вартістю 1 гривня. y— Кого зображено на українських гривнях?

2) Читання тексту вчителем.— Про що розповідається в цьому тексті?

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Прочитайте оповідання самостійно і запам’ятайте імена видатних укра-

їнців.

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Які гроші у різних держав?

5) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з буквою ї та прочитайте їх.— Чиї портрети зображені на українських гривнях?— Чому саме ці портрети зображені на українських гривнях?


кують речення і читають його без «помилки».у різних держав — (однакові) різні гроші. А в україні — (рублі) гривня.

На (білоруських) українських гривнях — портрети видатних синів і дочок україни.

2. вправа «правильно вживай!»

Дві гривні Десять гривень

Три... П’ять...

Сім... Двадцять...

IV. підсумОк урОку— Яку букву продовжили вивчати на уроці?— Які звуки вона позначає?— Що нового дізналися на уроці?

40

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 70. Закріплення ЗвукОвОгО Значення вивчених Букв. Опрацювання тексту «міста україни».

складання уснОї рОЗпОвіді прО рідне містО (село). рОБОта З дитячОю книжкОю

мета: закріпити знання учнів про звукове значення вивчених букв; вчити складати усну розповідь про рідне місто (село); провести роботу з дитячою книжкою; виховувати інтерес до читання.

Хід уроку





Їжак, їжаченя,Їздять по гриби щодня.Їжачиха помагає,Сироїжки їм збирає.

2. Звукова зарядка

1) Назвіть голосні у слові «українка»; однакові звуки у словах «українка», «україночка», «українська».

2) Визначте наголос і кількість складів у словах: «гривня», «гривні», «гривень».

3. гра «хто більше?»На дошці записані слова:

Київ, киянин, киянка, кияночка.

Діти читають написане протягом кількох секунд. Потім дошка закрива-ється. учні по пам’яті називають слова.

4. читання тексту «гроші україни»


Прекрасне, горде й величаве yСтоїть на березі Дніпра.Князів-русинів вічна славау назві міста ожива. (Київ)

Цвітуть сади, Дніпро шумить, yІ пісня ллється солов’їна,І жайвір лине у блакить.Це рідна наша... (Україна).

6. гра «третій зайвий»Київ, Полтава, Лтава, ужгород, Запоріжжя.Лтава, уж, Дніпро, Луганськ, Лугань.



1. робота за фотографіями— Діти, наша держава велика, в ній є багато міст і сіл. Які міста та села ви

знаєте?— Згадайте, де живуть ваші родичі, знайомі. (Відповіді дітей.)

41

— Ось тут на фотографіях зображені краєвиди кількох міст. А хто знає, як називається головне місто україни? (Київ) Так, правильно. Київ — це сто-лиця нашої держави, найбільше місто. Чому Київ називають головним містом? (У Києві працює Верховна Рада України, уряд України, Президент України.)

— Як називається головна вулиця в Києві? (Хрещатик)— На берегах якої річки розташований Київ? (На берегах Дніпра)— Дніпро — це найбільша, наймогутніша річка в україні. А які ще річки

ви знаєте? (Відповіді дітей.)— Як називається річка, що протікає через наше місто?

2. Опрацювання тексту «міста україни»

1) Читання тексту вчителем.— На честь кого названо місто Київ?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Прочитайте оповідання самостійно і запам’ятайте назви річок і міст.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Як ви розумієте слова тексту: «Кожне місто україни славне своїм ми-

нулим і людьми, які в ньому живуть»?

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з буквою ї та прочитайте їх.— Хто заснував місто Львів?— На яких річках стоять міста Полтава, ужгород, Луганськ?


кують речення і читають його без «помилки».І назвав це місто на честь свого сина Кия (Лева).Полтава — на річці уж (Лтава). Луганськ (Запоріжжя) знаходиться за

порогами Дніпра.

3. складання усної розповіді про рідне місто (село)— Які міста україни тобі відомі?— Розкажи про місто або село, у якому ти живеш.Потрібно дати можливість дітям розказати про своє село, місто чи селище,

викликати почуття гордості за свій край і потребу дізнатися про нього якнай-більше від батьків, родичів, знайомих.

IV. рОБОта З дитячОю книжкОюВікторина «З якої це казки?» (за сторінками прочитаних казок)«... А півник тим часом замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі, а ми- yшенята танцюють та в ігри граються...» («Колосок»)«... Кізонько моя мила, Кізонько моя люба, чи пила, чи ти їла?..» ( y «Коза-Дереза»)«... Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю...» ( y «Колобок»)«... От Котик почув Півника, прибіг, забрав його у Лисички і поніс до- yдому...» («Котик та Півник»)«... Я — Мишка-шкряботушка, я — Жабка-скрекотушка, я — Зайчик- yпобігайчик. А ти хто така?..» («Рукавичка»)В одного чоловіка був кіт, старий такий, що вже не здужав і мишей ловити. yОт хазяїн його взяв і вивіз у ліс. Покинув його, а сам поїхав додому. Сидить кіт, коли це підходить до нього Лисичка. («Пан Коцький»)

V. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Що розповісте вдома батькам?

42

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 71. Буква Юю, пОЗначення нею спОлучення Звуків [йу]. пОЗначення БуквОю Юю Звука [у] та м’якОсті

пОпередньОгО пригОлОснОгО. Опрацювання віршів лесі українки «пісенька веснянОї вОди», О. пархОменка

«я матусю дОжидаю». прислів’я

мета: ознайомити учнів з буквою Юю та позначенням нею сполучення звуків [йу] на по-чатку слова і складу, звука [у] та м’якості приголосного; формувати навички злитого читання; виховувати інтерес до слів та їх значень.

Хід уроку





Аха-аха-аха — а де ж наша черепаха?Оня-оня-оня — черепаха наша — соня.Ів-ів-ів — до весняних теплих днівОню-оню-оню — не турбуйте нашу соню.


Гостроносий і малий. yСірий, тихий і незлий.Вдень ховається, вночіЙде шукать собі харчі.Весь із тонких голочок...Як він зветься?.. (Їжачок).

Полотно, а не доріжка, yКінь біжить сороконіжка. (Потяг)

— Назвіть однакові звуки у словах-відгадках.— Назвіть голосні у слові їжачок.— Назвіть початковий звук у словах сірий, як, біжить, голочок, кінь.— Визначте наголос і кількість складів у словах шукать, вночі, полотно.

3. читання тексту «міста україни»


III. рОБОта За Букварем (с. 120–121)1. робота за предметними малюнками і звуковими моделями слів— Пригадайте, які ми вивчили букви, що позначають по два звуки? (Бук-

ви я, ї)— Які звуки позначає буква я у слові ялинка?— Які звуки позначає буква ї у слові їжак?— Які ще слова ви можете згадати, у яких ці букви позначають по два

звуки?— А сьогодні ми вивчимо ще одну букву, яка теж може позначати відразу

два звуки. Це буква Юю.— Назвіть предмети, зображені на малюнках.— Розглянемо схему слова в’юн. Скільки в цьому слові складів? (Один)

А який голосний звук утворює цей склад? Назвіть тепер послідовно всі звуки в слові в’юн — [вйун].

43

Щоб дітям краще було чути голосний [у], треба запропонувати їм протяг-нути перший склад і прислухатися до голосного звука в ньому, а потім зосе-редити увагу на артикуляції і вимовлянні звука [й] перед голосним [у]).

— Звуки [йу] позначаються однією буквою, яка так і зветься — «ю».Розгляньте схему слова ключ. Скільки в слові ключ складів? (Один) А який

же голосний звук утворює цей склад? (Якщо учням складно відповісти, учи-тель пропонує вимовити цей склад протяжно, щоб вони мали змогу почути голосний [у].)

— Назвіть тепер послідовно всі звуки в слові ключ — [к л’ у ч]. Поміркуйте і скажіть, як би ми прочитали це слово, якби звук [у] позначили буквою у. (Клуч) Так, для того, щоб звук [л’] був м’який, пишуть букву ю, яка показує, що букву «ел» треба читати м’яко.

2. аналіз будови, порівняння великої і малої літер Юю. Знаходження місця літери в касі букв

3. «друкування» букви Юю«Друкування» букви y Юю (великої і малої) в зошитах у клітинку (один рядок). Під час «друкування» учитель пропонує учням читати цю букву (називати), прислухаючись, які звуки вони при цьому вимовляють.«Друкування» під диктовку складів y юр, юч, юн, юс, рю, лю та слів Юрко, Люда.

4. читання слів у стовпчиках

1) Читання слів, у яких буква «ю» позначає цілий склад. Поділ прочитаних слів на склади. Визначення місця букви «ю» в кожному слові.— Ви бачите, діти, що в кожному слові буква ю є складом. у таких ви-

падках вона завжди позначає два звуки — приголосний [й] і голосний [у].

2) Прислухайся, які звуки позначає буква «ю» в цих словах.Любити струмок — дрючокмалювати клуб — ключ

5. Опрацювання вірша лесі українки «пісенька весняної води»

1) Словникова робота над словами «рину», «гребельки».

2) Бесіда.— Весняна вода. Яка ж вона?— А ви чули пісеньку весняної води?— Чи хотіли б ви зараз перетворитися на дзвінкий, веселий, швидкий вес-

няний струмочок?

6. Опрацювання вірша О. пархоменка «я матусю дожидаю»— Розкажіть, що ви робите по домашньому господарству.

7. робота з прислів’ям— Про кого розповідає прислів’я? (Про дітей працьовитих, охочих до ро-

боти.)— А про кого можна так сказати у нашому класі?— Які ще прислів’я про працю ви знаєте?


IV. підсумОк урОку— З якою буквою ознайомилися на уроці?— Які звуки вона може позначати?

44

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 72. Закріплення ЗвукОвих Значень Букви Юю. ЗвукО-Буквений аналіЗ слів. Опрацювання ОпОвідання

м. кОцюБинськОгО «десять рОБітників» та вірша і. січОвика «руки»

мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Юю; формувати навички чи-тання слів і текстів з цією буквою; розвивати мислення, мовлення, увагу; виховувати любов до праці, повагу до людей праці.

Хід уроку





Би-би-би — на голуб’ятні голуби.Ді-ді-ді — сиві, білі й руді.ись-ись-ись — полетіли вони ввись.Ів-ів-ів — кличу я голубів.На-на-на — насипаю їм зерна.Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.Ні-ні-ні — щиро дякують мені.

2. гра «продовж ряд»Боюся, миюся, стараюся...Стою, даю, читаю...

3. робота над мовною загадкою

З «у» — стріли пускають, yА якщо «Ю» — через нього під землю спускаюсь. (Лук — люк)

4. послухай — посміхнись!

Юля юшку вранці їла.Юля юшки не любила.Мама каже: — Ще наллю!Юля каже: — Не люблю!Мама Юлю так любила,Що за неї юшку з’їла.

Г. Чубач

5. гра-змагання між хлопчиками і дівчатками— Назвіть чоловічі імена на Ю. (Юрій, Юхим)— Назвіть жіночі імена на Ю. (Юля, Юстина, Юнія)


До блузки будь-якої yЇї ти одягаєш.Жінкам вона знайомаІ ти її впізнаєш. (Юбка)

Всім обід готує мама, yОсь бере вона петрушку,Інші додає приправи —Будем їсти смачну... (юшку).

45

7. читання віршів лесі українки «пісенька весняної води», О. пархоменка «я матусю дожидаю»



1. Опрацювання оповідання м. коцюбинського «десять робітників»

1) Читання вчителем тексту «Десять робітників».— Про яких десятьох робітників ідеться в цій розповіді?

2) Читання тексту учнями (напівголосно, самостійно).учитель звертає увагу учнів на те, що оповідання складається із запитань

і відповідей, тому треба навчитися читати так, щоб це було схоже на розмову двох людей.

— Що здивувало чоловіка у хаті Одарки?— Що відповіла Одарка на запитання чоловіка?

3) Читання тексту вголос окремими учнями. Відпрацювання правильної інтонації кожного речення.Окремі речення учитель пропонує учням прочитати хором.

4) Підготовка до читання за особами.— Прочитайте ще раз оповідання самостійно і підготуйтеся до читання за

особами. Зверніть увагу на те, що тут тільки дві особи — оповідач і Одарка.


6) Розповідь за малюнком.

2. Опрацювання вірша і. січовика «руки»

1) Читання вірша вчителем.— Що вміють руки?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Де працюють руки?

3) Читання вірша учнями «ланцюжком» по рядках.


кують речення і читають його без «помилки».Поливають, носять (косять), миють,варять, риють (шиють), пришивають (прибирають),у дворі, в садочку, в школі (домі)...

5) Виразне читання вірша.

6) Складання речень за малюнками.

3. Звуко-буквений аналіз слів вміють, запитую, дивлюсь

IV. підсумОк урОку— Про яких людей ми читали на уроці?— Так про кого можна сказати таким прислів’ям: «Де руки й охота, там

скора робота»? (Про людей працьовитих, охочих до роботи)

46

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 73. Буква Єє, пОЗначення нею спОлучення Звуків [йе]. пОЗначення БуквОю Єє Звука [е] та м’якОсті пОпередньОгО

пригОлОснОгО. Загадка. Опрацювання ОпОвідання За в. сухОмлинським «Барвисте кОрОмислО»

мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові — на початку слова, складу, після голосного — та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м’яку вимову парних твердих і м’яких приголосних перед [е] та відповідно позначати на письмі м’якість приголосного буквою Єє; виховувати по-чуття прекрасного.

Хід уроку





Юрко Юрасика зустрів.Юрась карасика зловив.— Юрасику, віддай карасика,—Юрко Юрасика просив.

2) Робота над потішкою.

Юля, Юра і ЮхимЛюблять танцювати.І подобаються всімМолодці-малята!

2. робота над загадкоюБуква ця усім відома: yПеред я вона стоїть.В ній — дві палички і коло —Здогадаєтесь умить.є ця буква в слові Юля,І в словах сміюсь, стою.Ой, яка ж вона красуня,Ця чудова буква... (ю).

3. Що чим роблять?Голкою — ... (шиють).Лопатою — ... (копають).Косою — ... (косять).

4. слухання вірша

Люблю я свою лялю,Зроблю я їй кораліЗ горобини червоної,Із травиці шовкової.

О. Катрич

— Виконайте звуковий аналіз слів Юрко, люблю.

5. читання оповідання м. коцюбинського «десять робітників» та вірша і. січовика «руки»


47


1. Ознайомлення з новою буквою Єє

Читання вірша

євген тепер уже школярик,Раненько в школу сам встає...А ім’я це — в тім і загадка —Розпочинає буква... (Є).

— Про кого розповідається у вірші? (У вірші йдеться про Євгена.)— Які звуки ви чуєте на початку слова? (Звуки [й],[е]) Ці звуки познача-

ються однією буквою Єє. (Учитель показує букву.)— Послухайте, повторіть назву цієї букви і ще раз скажіть, які звуки при

цьому вимовляються (активно артикулюємо звуки [йе]).Якщо учням складно визначити звукове значення букви Єє, учитель про-

понує їм вимовити [йе] протяжно і прислухатися, який уже відомий голос- ний звук вони чують — [е]. Потім звертає увагу дітей на попереднє зімкнення спинки язика з твердим піднебінням — вимовляння звука [й] перед [є].

— Чи є ще слова в цьому вірші з є? (Слово «встає».)— Де заховалася літера є у словах (У середині та в кінці слів.)— Доберіть інші слова, що закінчуються на є.— Який звук позначає літера є у слові синє? (Звук [е])

2. «друкування» великої і малої букв Єє в зошитах у клітинку

3. робота за Букварем (с. 124–125)

1) Звуко-буквений аналіз слів за малюнками і схемами, поданими в підручнику.

2) Читання слів у стовпчиках.а) Читання слів для зіставлення складів з буквами є — е.— Порівняти слова блакитне, весняне і синє, літнє. Чому в словах синє,

літнє треба в кінці поставити букву є, а не е? (Бо попередній приголосний м’який.) А яку букву треба написати в кінці слів блакитне, весняне? (Букву е)

— Чому? (Бо попередній приголосний твердий.)б) Звуковий аналіз слів синє, літнє — складання звукових моделей.в) Викладання слів синє, літнє з розрізної азбуки.учитель звертає увагу дітей на те, що в усіх словах 2–5 стовпчиків буква є

стоїть на початку складу або сама позначає склад.г) Звуковий аналіз слова малює.— Назвіть звуки в цьому слові. ([м], [а], [л’], [у], [й], [є])

3) Робота над загадкою.— Які слова допомогли відгадати загадку?

4) Складання речень за малюнком.

5) Опрацювання оповідання за В. Сухомлинським «Барвисте коромисло».(Див. Додаток на с. 86)

6) Розглядання фотографії веселки.— Прочитайте рядки оповідання, якими можна описати фотографію.

7) Читання алфавіту на потязі.

IV. підсумОк урОку— З якою буквою ознайомилися на уроці?— Які звуки вона може позначати?

48

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 74. Закріплення ЗвукОвих Значень Букви Єє. ЗвукО-Буквений аналіЗ слів. Загадки.

Опрацювання тексту «київське метрО»

мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Єє; формувати навички інто-наційного читання; вчити виконувати звуко-буквений аналіз слів; виховувати інте-рес до професій.

Хід уроку





Гріє, гріє, припікає,Всіх у воду заганяє.

2) Робота над чистомовкою.

Сі-сі-сі — будьте впевнені усі,уть-уть-уть — зимові місяці пройдуть,Не-не-не — засяє сонечко ясне,Іх-іх-іх — обігріє нас усіх.

2. гра «хто добре чує звуки [йе]?»

є єнотиВ зоопарку,є єхидна,Заєць є.у вольєріДуже жарко —Наш єнотикВоду п’є.

3. позмагаймося!— Назвіть чоловічі імена на Є. (Євген, Єгор, Єфим, Євдоким)— Назвіть жіночі імена на Є. (Єва, Євдокія, Євгенія, Єлизавета)

4. робота над загадками. Звуко-буквений аналіз слів-відгадок

є сестричка в їжака: yІ колюча, і прудка.Як тваринуНазивають,Хто з вас, діти, відгадає? (Єхидна)

Хижий звір живе в ліску yВ темно-жовтім кожушку.На деревах його хата.Хто з вас зможе відгадати? (Єнот)

Він мисливець й ліс пильнує, yПолюванням всім керує. (Єгер)

5. Що роблять люди таких професій?Маляр — ... (малює);танцюрист — ... (танцює);

49

співак — ... (співає);музикант — ... (грає).

6. читання оповідання за в. сухомлинським «Барвисте коромисло»




1) Читання загадки А. Костецького.— Як назвав метро письменник? (Чарівні сходи)

2) Читання загадки Б. Вовка.— Як назвав метро письменник? (Незвичайна залізниця)

2. складання речень за фотографіями

3. Опрацювання тексту «київське метро»

1) Читання тексту вчителем.— Про що розповідається у тексті?— Повторіть, як наголошені слова поїзди, поїздам.

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями.— Які поїзди у метро?— Прочитайте назви видів транспорту.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Чому поїзди у метро мчать дуже швидко?


кують речення і читають його без помилки.Мчать під Києвом у тунелях зелені (блакитні) поїзди. Немає ніякого ін-

шого транспорту, крім автобусів (метро). Мчать машини (поїзди) — шлях вільний.

5) Гра «Розвідники».— Хто більше знайде слів з буквою є?— Що зображено на фотографіях?

IV. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Що розповісте вдома батькам?

50

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 75. Буква Щщ («ща»), пОЗначення нею ЗвукОспОлучення [шч]. Опрацювання уривка вірша

в. симОненка і тексту «наша БатьківЩина». прислів’я

мета: вчити учнів правильно, злито вимовляти два звуки [шч], та позначати їх однією буквою Щщ; формувати навички виразного вдумливого читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати у дітей любов до своєї Батьківщини.

Хід уроку




1) Розучування лічилки.

Зайчик весело стрибає,Всіх до гурту закликає;Гей, хто хоче погуляти,Мусить пісню заспівати.Раз, два, три, чотири, п’ять,Що ти хочеш заспівать?


євген горіхи роздає:— Оце — моє, оце — твоє.— А це чиє? — Це теж моє.Ти ж бач — горіхів не стає.А в вас такий євгенко є,Що так горіхи роздає?

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.М.ать під Ки.вом у т.нелях блаки.ні по.зди. Д.же ш.идко мча.ь від станці.

до станц.ї.

3. читання тексту «київське метро»



1. Ознайомлення з буквою Щщ— Це буква «ща». (Показує друковану букву.) Вона позначає відразу два

звуки. Прислухайтесь і скажіть, які вже відомі вам звуки я вимовляю, коли кажу [шч]. Вимовте ці звуки.

— Що ви знаєте про ці звуки? (Приголосні, глухі, завжди тверді, перед буквою «і» мають пом’якшену вимову.)

2. розглядання предметних малюнків і звукових моделей слів щиглик, щука, ліщина

3. читання і порівняння складів

4. «друкування» букви Щщ (великої і малої), окремих складів

5. читання слів у стовпчиках— Прочитайте слова з буквою щ у першому складі.

51

Звуко-буквений аналіз слова щасливо: побудова звукової моделі з фішок; викладання слова з розрізної азбуки; зіставлення звуків і букв у першому складі.

— Прочитайте слова-родичі.— Діти, ми вивчили букву щ і тепер можемо прочитати одне із найдо-

рожчих слів для кожної людини. Прочитайте слово, написане з великої букви. Чому це слово написали з великої букви? (Батьківщина — це країна, в якій ми живемо.)

— Коли ще в словах пишемо велику букву?

6. робота за сюжетним малюнком— Розкажіть, що зображено на малюнку.

7. Опрацювання уривка вірша в. симоненкаДіти читають пошепки, потім — уголос: спочатку за бажанням, а потім за

викликом учителя. Вправляння у виразному читанні вірша.

8. робота над прислів’ямЧитання, пояснення, заучування напам’ять.— Чому ми любимо Батьківщину? Як треба любити Батьківщину?— Яка наша Батьківщина? Про це ви дізнаєтесь, прочитавши текст «Наша

Батьківщина».

9. Опрацювання тексту «наша Батьківщина»Текст читає вчитель, потім — учні.— Що таке Батьківщина? Як називається наша Батьківщина? Що таке

україна? Чому ми пишаємося своєю україною?Діти розповідають про те, чим багатий їхній край, про кращих людей свого

краю.

10. робота за ілюстрацієюРозглядання ілюстрації, розповідь учителя про величні простори нашої

Батьківщини, про її багатства. Ілюстрація дає певне уявлення про багатства нашої країни, діти називають їх: річки, ліси, моря, гори, міста, люди.

— Що б ви намалювали до цього тексту?


IV. підсумОк урОку— З якою буквою ознайомилися на уроці?— Який звук вона позначає?

52

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 76. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви Щщ. Опрацювання вірша г. малик «ЩО для чОгО треБа?».

пОрівняння віршів. прислів’я

мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Щщ; формувати навички ви-разного читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати працьовитість.

Хід уроку





Ящірка від дощикуВ щілинку під ліщинкуШвидко шмигнула.Йди іще, дощику!

2) Складання чистомовки.

Ча-ча-ча — звірі граються в... (м’ячу)Ці-ці-ці — нападаючі — ... (м’яча)Чу-чу-чу — вовк ударив по... (вівця)Ця-ця-ця — судить гру у них... (зайці)

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.На.а Батьків.ина з.етьс. укра.ною.

3. читання уривка вірша в. симоненка і тексту «наша Батьківщина»

4. робота над віршем

Щасливий щиглик дзьобик має,Щавель щоранку він щипає.Щиглик трудився, борщ зварив,Пташок на борщик запросив.

— Про кого розповідається у вірші? (У вірші йдеться про щиглика.)— Якою буквою починаються перші три рядки вірша? (Літерою «щ»)— Які звуки позначає ця літера? (Звуки [ш] та [ч])— Які слова з буквою щ є у цьому вірші? (Щасливий, щиглик, щавель, що-

ранку, щипає, борщ, борщик)

5. гра «добери риму»— Доберіть слова, які можуть бути римами до запропонованих слів.Край — ... (грай, рай, вибирай).Їжачок — ... (павучок, бочок, черв’ячок, реп’яшок).Весна — ... (красна, ясна, голосна).М’яч — ... (скач, не плач, удач).Мишка — ... (кішка, книжка, доріжка).Пташка — ... (ромашка, комашка).Калина — ... (малина, Галина, машина, долина).— Серед запропонованих слів виберіть і прочитайте тільки двоскладові

(трискладові) слова; прочитайте вголос тільки слова з наголосом на першому (другому) складі.

53

6. гра «віднови вірш»— Відновіть вірш на основі рими та змісту.

Киця любить, як по спинціКашку, молочко даю.Гладжу киценьку свою,Як дарую їй гостинці,



1. повідомлення вчителя— Сьогодні ви зможете відчути себе справжнім творцем поезії, співавто-

рами вірша, який для вас написала відома дитяча поетеса Галина Малик. Разом із нею ви спробуєте відшукати рими, щоб вірш став досконалим.

Галина Миколаївна Малик народилась у 1951 році. Вона пише для малят казки, вірші, скоромовки, дражнилки, фантастичні п’єси.

у всіх її творах головні герої — діти, бешкетники, звірята.Від книжок цієї мудрої жінки душа переповнюється любов’ю і світить

ясним сонечком, в серці завжди посміхається веселка.Працює редактором і видавцем журналу для дітей «Віночок».Її твори перекладено російською, англійською, угорською, іспанською, іта-

лійською, німецькою, французькою мовами.

2. Опрацювання вірша г. малик «Що для чого треба?»

1) Самостійне читання вірша учнями.— уявіть себе бджілкою і напівголосно прочитайте собі вірш, додаючи

слова-малюнки.— Скільки слів вам довелося додати? Чому?— Тепер прочитайте вірш голосно, інтонаційно виразно, чітко, як артисти.

Ставте правильно наголоси.— З яким настроєм ви читатимете вірш уголос? Спробуйте пояснити вислів

«робота в руках горить».

2) Відповіді на запитання.— Як ви вважаєте, без чого жодне діло не кипітиме, не горітиме?— Які повинні бути руки, щоб у них діло кипіло?— Що потрібно, щоб руки такими стали?

3) Знаходження у вірші рими до поданих слів.Перекопати — ...Гвіздок — ...Нарубати — ...Діло — ...Робочих — ...Наук — ...

4) Порівняння віршів.— Ви чудово попрацювали! Чи сподобалося вам дописувати вірші? Чому?— Прочитайте ще раз вірш «Руки» на с. 123. Порівняйте ці два вірші. Що

між ними спільне?

3. робота над прислів’ям— Як ви розумієте прислів’я?

IV. підсумОк урОку— Чого навчалися на уроці?— Чи задоволені своєю роботою?

54

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 77. Закріплення ЗвукОвОгО Значення вивчених Букв. Опрацювання ОпОвідання і. прОкОпенкО «прО ЩО

шепОтіли БеріЗки». рОБОта З дитячОю книжкОю

мета: закріпити знання учнів про звукове значення вивчених букв; формувати свідо-мі навички читання слів; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, увагу; виховувати любов до природи.

Хід уроку





Пішли рясні дощі,Ловилися лящі.А хлопці — мов хлющі:Забули про плащі.Та що їм ті дощі,Коли такі лящі!

В. Гринько

2) Робота над чистомовкою.Ща-ща-ща — піймали ляща.Щу-щу-щу — ложка до борщу.Ще-ще-ще — дуже смачно, дайте ще.

2. читання вірша г. малик «Що для чого треба?»

3. гра «жук-буквоїд»— Вставте пропущені букви в словах:

с.р.к.

гн.здо (о, і, о, а, у, и)

р.к.в.чка

4. прочитайте правильно!Висить, гілля (два наголоси), нове, гілочках.

5. Звуко-буквений аналіз слів берізки, шепотіли, про, що— Складіть речення з цих слів.— Це назва твору, з яким ми ознайомимося.

Міркування над змістом заголовка— Чому шепотіли, про що шепотіли берізки?



Опрацювання оповідання І. Прокопенко «Про що шепотіли берізки»

1. читання казки вчителем— Як ви розумієте слова «Сорока вмирала з цікавості»? (Сорока все хоче

знати, все іншим розказати. Недарма говорять: «Сорока на хвості принесла». Це вона побачила ремезове гніздо.)

55

— Чи можете ви відповісти допитливій сороці?— Яка то пташка змайструвала собі таке незвичайне гніздечко?— За якими ознаками ви впізнали, що сорока побачила гніздо ремеза?

2. самостійне читання казки учнями— Прочитайте, доведіть, що гніздо звила пташка ремез.у гіллі на вербі висіло гніздо, схоже на рукавичку; yгарне, тепле, м’яке; на тоненьких гілочках; yнехай спробує хто дістатися. y

3. читання тексту учнями вголос— Знайдіть, що сказано про гніздечко. (Рукавичка, на тоненькій гілочці;

висить)— На якому дереві в’є гніздечко ремез? (На вербі)— Де висить гніздечко? (Над водою, біля річки, над рікою)— Яке гніздечко всередині? (Гарне, тепле, м’яке)— Чому маленька пташка не заховала гніздечко? (Нехай спробує який

хижак дістатися.)

4. складання опису гнізда ремеза— Ось який художній образ про маленьку пташку створила письменниця!

Подивіться на фотографію гнізда ремеза. Який образ створив художник? Роз-кажіть, яке гніздечко в ремеза.

IV. рОБОта З дитячОю книжкОю. ОЗнайОмлення учнів Зі ЗБіркОю каЗОк ірини прОкОпенкО «пригОди на Землі та під вОдОю»

1. розповідь учителя про письменницю— Народилася Ірина Прокопенко в Росії. Її чоловіком став українець,

поет і перекладач Гаврило Прокопенко. З ним опанувала українську мову на-стільки, що з часом змогла писати нею художні твори. Спочатку складала казки для власних дітей — сина та дочки, згодом це стало її покликанням.

В Ірини Миколаївни багато читачів. Найвдячніші з-поміж них — діти, які надсилають листи, малюють ілюстрації до її творів, складають власні казки, вірші. І для кожного знаходиться в неї добре слово, щира порада.

2. Ознайомлення учнів зі збіркою казок ірини прокопенко «пригоди на землі та під водою»

V. підсумОк урОку— З яким твором ознайомилися на уроці?— Чи задоволені ви своєю роботою?

56

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 78. Звук [ф], пОЗначення йОгО БуквОю Фф («еф»). читання слів. Опрацювання вірша і. макОти і тексту

«телефОн». складання правил рОЗмОви пО телефОну

мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука [ф]; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати «друкувати» букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по теле-фону.

Хід уроку





у лузі журавликЩипав собі щавлик.Купіть йому горщик,Він зварить вам борщик.

Л. Куліш-Зіньків

2) Звукова зарядка.— Назвіть голосні у слові журавлик; початковий звук у словах щавлик,

горщик, він, йому.— Визначте наголос і кількість складів у словах зварить, купіть.

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.у гі..і на в.рбі в.сіло незвич.йне гн.здо, дуже схо.е на рукави.ку.

3. читання оповідання і. прокопенко «про що шепотіли берізки»


1. робота над віршем

Фурчить, блищить на різні фарбиФонтан великий у садку.В нім водить флот легкий та гарнийФедорка в білім фартушку.

— Подивіться уважно і прислухайтесь, як я вимовляю звук [ф]. (Слід мати на увазі, що під час вимовляння нижня губа притискується до верхніх зубів, цю перешкоду розриває струмінь повітря, утворюючи шум, без будь-якого го-лосу. Якщо подати голос, то вийде дзвінкий звук [в].)

— Спробуйте вимовити цей звук. (Учні вправляються, вчитель перевіряє артикуляцію кожного учня, стежить, щоб вони не вимовляли звукосполу-чення [хв] замість [ф].)

— Який це звук? (Приголосний, глухий, твердий)— Парного м’якого та парного дзвінкого в українській мові він не має.

у творенні звука [ф], як і звука [в], беруть участь губи, і тому їх називають... (губні приголосні).

— А які губні приголосні ви ще знаєте? ([б, в, п, м])

57

2. Ознайомлення з буквою Фф— Звук [ф] позначається буквою «еф». (Учитель показує букву.) Велика

і мала букви мають однакову форму. — З яких елементів складається буква «еф»? (З двох півовалів і прямої па-

лички між ними.)З’ясування місця літери в касі букв.

3. «друкування» букви Фф (великої і малої), окремих складів


1. аналіз звукових моделей слів— Розгляньте предметні малюнки та звукові схеми під ними і скажіть,

яким по порядку є звук [ф] у словах фартух, фарби, телефон.— А які інші слова зі звуком [ф] ви знаєте?

2. читання слів у стовпчикуЗразок читання дає вчитель, потім учні читають самостійно ( y після пояс-нення наголосу в поданих словах).Читання хором спочатку у повільному темпі, потім швидше, можна скоро- yмовкою.Читання «ланцюжком». yЧитання на одному диханні. y— Прочитайте слова з буквою ф у першому складі.Звуко-буквений аналіз слова y туфельки: побудова звукової моделі з фішок; викладання слова з розрізної азбуки; зіставлення звуків і букв у другому складі.— Прочитайте слова-родичі.

3. Опрацювання вірша і. макоти

1) Читання вірша вчителем.— Назвіть слова з буквою ф.— Яке найкоротше слово? Яке — найдовше?— Назвіть слова зі складами фа, фі, фо, фе.— Зробіть «підписи» під малюнками.

2) Читання вірша учнями.

4. Опрацювання тексту «телефон»(Див. Додаток на с. 104)

5. робота за малюнком— Кого ви бачите на малюнку?— Чи можете ви сказати, хто де зображений?

6. складання правил розмови по телефону— Які правила розмови по телефону ви знаєте? Розкажіть про них.

Правила розмови по телефону1) На початку розмови назвіть себе.2) Коли телефонуєш, не можна запитувати, хто говорить.3) Говорити слід коротко і чітко.4) Телефонувати слід у зручний для співрозмовника час.


V. підсумОк урОку— З якою буквою ознайомилися на уроці?— Який звук вона позначає?

58

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 79. Закріплення ЗвукОвОгО Значення Букви Фф. Опрацювання текстів «жирафи» і «жарт»

мета: закріпити знання учнів про букву Фф та її звукове значення; формувати вміння читати окремі слова і тексти з буквою Фф; розвивати мислення, мовлення, увагу; виховувати любов до тварин.

Хід уроку




Робота над скоромовкою

Флокси, флокси на фланелі —Фартушок зацвів у Нелі.

2. гра «хто добре чує звук [ф]?»

Фламінго грають у футбол,Іде фінальний матч.Ось-ось заб’ють останній гол —Летить в ворота м’яч.Фурчить, блищить на різні фарбиФонтан веселий у садку.В нім водить флот легкий та гарнийФедорка в білім фартушку.

Н. Забіла

3. гра «продовж ряд»Фламінго, футбол, Фома, фея, фа, фара, фікус, фонтан, фабрика...Нафта, кофе, телефон, кофта...Граф, телеграф, штраф, фотограф...

4. позмагаймося!— Назвіть чоловічі імена на Ф. (Федір, Федот, Феофан, Фома, Филимон)— Назвіть жіночі імена на Ф. (Фаїна, Федора, Флора, Феодосія, Феона)


БОЛФуТ, ТОФО, КАРФ.

6. гра «третій зайвий».Фазан, фарфор, фламінго.Фермер, флокса, фіалка.

7. робота над мовною загадкою

Вона — чарівниця, живе у казках,Творити дива — головний її фах.Та «ф» на «ал» якщо замінити,Приємно в тіні в літній день відпочити. (Фея — алея)

8. письмо друкованої букви Фф (по піврядка — малої і великої)

9. письмо складів фа, фо, фу, фе, фи, фі, послідовно викладених на дошці з розрізної азбуки

10. читання вірша і. макоти і тексту «телефон»

59


1. Опрацювання тексту «жирафи»

1) Читання оповідання вчителем.— Які тварини жирафи?

2) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

3) Вибіркове читання.— Прочитайте ті рядки в творі, де доводиться, що жирафи — найвищі тва-

рини у світі.— Як спить жирафа?— Як ви вважаєте, чому жирафа може дістати смачний листочок з будь-

якого високого дерева?— Де живуть жирафи?


кують речення і читають його без «помилки».Жирафи — найнижчі (найвищі) тварини у світі. Між їхніми задніми (перед-

німи) ногами вільно може стати навіть доросла людина.Спить жирафа лежачи (стоячи). Іноді кладе голову між листям (гілками),

щоб не впасти.у жирафи дуже коротка (довга) шия і язик. Тому вона може дістати

смачний листочок з будь-якого низького (високого) дерева.

2. складання розповіді про жирафу за фотографією Букваря

3. Опрацювання тексту «жарт»

1) Читання оповідання вчителем (учні слухають).— Де відбувалася подія?— Прочитайте оповідання самостійно і приготуйтеся відповісти, що

в ньому жартівливого.

2) Робота над виразністю читання і відпрацювання інтонації під час читання питальних та окличних речень у діалозі (читання діалогу за особами).

4. складання розповіді «у зоопарку» за ілюстрацією Букваря

IV. підсумОк урОку— Чим займалися на уроці?— Що нового дізналися?

60

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 80. Звуки [дз], [дз’], пОЗначення їх БуквОспОлученням дз. Опрацювання вірша

а. ЗаруднОгО «дЗвінОчки» та ОпОвідання За ю. старОстенкОм «лісОвий майстер». прикаЗка

мета: навчити учнів правильно, злито вимовляти нові звуки [дз], [дз’] та позначати їх двома буквами: «де», «зе»; продовжити роботу над розвитком уміння співвідносити звуко-буквені структури слова; виховувати любов до природи, спостережливість.

Хід уроку





Чи то лис, чи то ліс,Чи то кинь, чи то кінь,Чи то кит, чи то кіт —Звуки плутати не слід.

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Жира.и жи.уть в А.риці. .едько .перше побачи. у зоопарку жира.у.

3. читання текстів «жирафи» і «жарт»


Ознайомлення з новими звуками. Робота над загадками

Хто з вас, діти, нас не знає? yМи у лісі проживаєм,Дзвоном сонце зустрічаєм,Маєм гарні сині очки,Називаємось... (дзвіночки).

Після того, як діти відгадали загадку, учитель звертає увагу на те, як треба правильно вимовляти перший звук [дз] у слові дзвіночки. При цьому зуби стулені, губи розкриті, язик упирається в нижні зуби. Сильний струмінь повітря, що виходить з голосом, натрапляє на перешкоду, що створюється язиком і зубами. (Учитель залучає учнів до спостереження за вимовою звука і до пояснення, де і як утворюється звук. Підводить до висновку: звук [дз] — приголосний, твердий, дзвінкий.)

Вірно людям я служу, yЇм дерева стережу.Дзьоб міцний і гострий маю,Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

— Яку користь приносять дятли лісові, за що їх називають лісовими сані-тарами?

— Чим користується дятел, «лікуючи» дерева? (Дзьобом).— Послухайте, як треба правильно вимовляти слово дзьоб.— Який перший звук чуємо в слові дзьоб? ([дз’]) Чим він відрізняється від

звука [дз]? (Звук [дз’] — м’який.)

61

— Вимовимо звуки [дз], [дз’] хором. Чим відрізняється вимова цих звуків? (Коли ми вимовляємо м’який звук [дз’], середня частина язика більш напру-жена і притиснута до верхнього піднебіння. Звук [дз’] вимовляється м’яко.)

— Як ми позначимо його у звуковій моделі? (Позначимо двома рисками.)— Послухайте слова і спробуйте визначити в них звуки [дз], [дз’], якщо

вони є: день, дзень, дзелень, видаляють, видзенькують, цілий, дзвінкий, ценькати, дзенькати, подзенькує, ґудзик, дзінь, ґедзь. Як треба позначити м’якість приголосного в словах дзінь і ґедзь?

— В українській мові звуки [дз] і [дз’] позначаються на письмі двома бук-вами: «де» і «зе», тобто буквосполученням дз. Читати ці дві букви треба разом, як один звук.

Нам уже відомо, що в мові є звуки, дещо схожі між собою. Наприклад, ми зіставляли звуки [з] і [с], [з’] і [с’], [д] і [т], [ж] і [ш], які вимовляються подібно, а розрізняються тільки голосом. є звуки, які схожі і на [дз], [дз’], тільки вони вимовляються без голосу. Спробуйте вимовити звуки [дз], [дз’], не подаючи го-лосу. Який це звук? (Діти швидко встановлюють, що це звуки [ц], [ц’].)

— Тепер порівняємо кількість звуків і букв у словах дзвіночки і дзьоб. Чому в слові дзьоб три звуки, але п’ять букв?



1. аналіз звукових моделей слів дзиґа, дзвоник, ґудзик

2. читання складової таблиці

3. читання слів у стовпчикуЗразок читання дає вчитель, потім учні читають самостійно (після пояс-

нення наголосу в поданих словах).Читання хором спочатку в повільному темпі, потім — швидше, можна ско- yромовкою.Читання «ланцюжком». yЧитання на одному диханні. yСкладання речень із прочитаними словами. y

4. Опрацювання вірша а. Зарудного «дзвіночки»Вправи у виразному читанні вірша.

5. читання слів з буквосполученням дзьо

6. гра «назви, де чий дзьоб»

7. Опрацювання оповідання за ю. старостенком «лісовий майстер»

8. робота над приказкоюДе багато пташок, там нема комашок.

— Люди вже давно помітили, що там, де багато пташок, немає шкідливих комах. А чому це так? (Учні розповідають, що пташки поїдають шкідливих комах. Підсумовують, що дуже корисно принаджувати пташок до садів).

V. підсумОк урОку— Які твори вивчали на уроці?— З якими звуками та буквами ознайомилися?

62

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 81. Звук [дж], пОЗначення йОгО БуквОспОлученням дж. відпрацювання ЗлитОї вимОви Звука [дж].

ЗвукО-Буквений аналіЗ слів. Опрацювання вірша н. ЗаБіли «джміль» та ОпОвідання в. дуБ «Бджілка»

мета: навчити учнів правильно (злито) вимовляти звук [дж] та позначати його на пись-мі двома буквами: д, ж; продовжити формувати в учнів уміння аналізувати звуковий і буквений склад слова, розрізняти невідповідність між звуками і буквами; вихову-вати інтерес до читання.

Хід уроку





Жу-жу-жу — по галявині ходжу.Жі-жі-жі — дуже гострі ножі.Жи-жи-жи — ти мені допоможи.Же-же-же — кішка мишку стереже.

2. гра «продовж ряд»Дзот, дзьоб, дзюркіт...Ґедзь, ґудзик, кукурудза...

3. робота над загадками. Звуко-буквений аналіз слів-відгадок

Білі зуби маю, yТа усі ховаю.Довгі коси маю,Та не заплітаю. (Кукурудза)

Який є, таким покаже yІ без слів про все розкаже. (Дзеркало)

4. гра «третій зайвий»Дзиґа, дзвін, дзвонар.

5. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Д.він ..венить ..вінким стр.мочком .ілий день.

6. читання вірша а. Зарудного «дзвіночки» та оповідання за ю. старостенком «лісовий майстер»


Ознайомлення з новим звуком. Робота над загадками

Зимою спить, yЛітом бринить,Понад садами літає,Солодку росу збирає. (Бджола)

Не мотор, а гуде, yНе пілот, а летить,Не гадюка, а жалить. (Джміль)

63

— Послухайте, як я вимовлю слова бджола і джміль. Який звук є в обох словах? Пригадайте, як ми позначали звуки [дз] і [дз’]. Звук [дж] також позна-чається на письмі двома буквами: «де» і «же». В українській мові звук [дж] зав- жди твердий, і лише перед буквою і вимова [дж] буває пом’якшена.

— Тепер порівняємо кількість звуків і букв у словах бджола і джміль. Чому в слові джміль чотири звуки, але шість букв?



1. аналіз звукових моделей слів джміль, бджола, джерело

2. читання слів у стовпчиках— Знайдіть слова-родичі та слова з однаковою частиною, але різні за зна-

ченням (джем — джемпер); слова, які мають однаковий перший склад.

3. Опрацювання вірша н. Забіли «джміль» та вірша л. костенко. вправа на швидкісне читання і промовлянняДо малюнків діти добирають рядки з віршів.

4. Опрацювання оповідання в. дуб «Бджілка»

1) Читання тексту вчителем.— Як Василько виручив із біди бджілку?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Прочитайте оповідання самостійно і запам’ятайте приказку.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Чому здивувався Василько?

4) Вибіркове читання.— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак питання.


V. підсумОк урОку— Чого навчилися на уроці?— Що нового дізналися?

64

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 82. апОстрОф. рОль апОстрОфа в українській мОві. вимОва і написання слів З апОстрОфОм. Опрацювання

вірша н. красОткінОї «в п’ятницю, у надвечір’я»

мета: ознайомити учнів зі знаком «апостроф»; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку





Сів Сень на пень.Просидів цілий день.

2) Звукова зарядка.— Назвіть голосні у слові просидів; початковий звук у словах сів, пень,

цілий.— Визначте наголос і кількість складів у слові просидів.


Ша-ша-ша — він не має ні гроша.Шу-шу-шу — ми нарвали споришу.Ше-ше-ше — говоріть тихіше.

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Як ..вінок за..еленчить,.. вінко ..мелик за..ижчить.

3. відновлення деформованого тексту— Розташуйте речення так, щоб вийшов текст.Василько кинув на воду листочок. Бджілка хотіла напитися і впала у бочку

з водою. Виручив Василько із біди бджілку. Вилізла на нього бджілка, обсу-шила крильця та й полетіла.

4. читання вірша н. Забіли «джміль» та оповідання в. дуб «Бджілка»


Ознайомлення учнів зі знаком «апостроф»— Розгадайте ребус: 7я. (Сім’я)— Виконайте звуковий аналіз слова: [с’, і, м, й’, а]. Запишемо звукову мо-

дель слова. Тепер підставимо букви під звуками. (Діти підставляють і пояс-нюють: с, і — бо звук [с] вимовляємо м’яко; м, я, бо звуки [йа] стоять поруч, вимовляються разом, тому позначаються буквою я.)

— Що ви пам’ятаєте про звук [м]? (Це приголосний, дзвінкий, губний, зав- жди твердий.)

— Але ж після «ем» стоїть буква я. Пригадаємо, яку роботу виконують букви я, ю, є після приголосних? (Вони позначають м’якість приголосних, отже, перед ними приголосні вимовляються м’яко.)

— Але ж приголосний [м] не буває м’яким. Вимовимо всі разом слово сім’я. Прислухайтеся. Ми вимовили [м] твердо й окремо від звуків [йа]. Як

65

же показати це на письмі? (Таким чином підводимо дітей до висновку, що по-трібен певний знак, щоб показати окрему вимову [м] від [йа].)

— В українській мові є такий знак — апостроф (’). Він пишеться, як кома, тільки вгорі. Якщо після букви стоїть такий значок, то наступна буква я чита-ється так, щоб добре було чути звуки [йа]. От послухайте, як треба правильно читати склади з апострофом: м’я, б’я, в’ю, п’ю, п’є, б’є.

— у цих складах апостроф показує, що букви я, ю, є позначають по два звуки — [йа], [йу], [йе]. Апостроф указує на твердість приголосних та їх окрему вимову з [йа], [йу], [йе], [йі].


IV. рОБОта За Букварем (с. 140)

1. Звуко-буквений аналіз слів м’яч, хом’як, п’ять за схемами і малюнками, поданими в підручнику— Прочитайте звукові моделі слів м’яч, хом’як, п’ять. Зверніть увагу, чи

позначає апостроф звук.— Апостроф звука не позначає. Він указує на роздільну вимову поперед-

нього приголосного та [й].

2. читання слів з апострофом у стовпчиках за зразком, поданим учителем— Прочитайте слова із такими складами м’я, п’є, п’я, п’ю, б’є, в’я.— Що між ними спільного? (б, п, в, м — губні приголосні.)— Які букви стоять після апострофа? (Букви я, ю, є)— В українській мові після б, п, в, м та р перед я, ю, є, ї роздільна вимова на

письмі завжди позначається апострофом.

3. Опрацювання вірша н. красоткіної «в п’ятницю, у надвечір’я»

1) Читання вірша вчителем.— Коли зібралася сім’я?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Скільки речень у вірші?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком» по рядках.— Де зібралася сім’я?

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з апострофом і прочитайте їх.Діти називають слова: п’ятниця, надвечір’я, міжгір’я, подвір’ячко, в’яз,

сім’я, солов’я, подвір’я, сузір’я. За потреби вчитель пояснює значення слів.— Прочитайте речення, що відповідають малюнку.

5) Виразне читання вірша.

V. підсумОк урОку— З яким знаком ознайомилися на уроці?— Коли він уживається?— Наведіть приклади.

66

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 83. Закріплення правила вживання апОстрОфа в українській мОві. Опрацювання тексту «кОмп’ютерна

мишка» і вірша «уЗявсь дем’ян навчати кішку»

мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати на-вички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність.

Хід уроку





Миші в шафі шаруділи,Шість шарфів шерстяних з’їли.

2) Звукова зарядка.— Назвіть голосні у слові комп’ютер; початковий звук у словах: м’яч, ім’я,

сім’я, п’єса.— Визначте наголос і кількість складів у словах хом’як, дев’ять, п’ята,

подвір’я, сузір’я.


Я є у п’явці, у в’юні, yЯ є у риб’ячій сім’ї,Але в воді мене немає.Скажіть, хіба таке буває? (Апостроф)

3. Звуко-буквений аналіз слівБуряк — бур’ян;моряк — п’явка;буря — пір’я.

4. слухання вірша про апостроф

Я у полум’ї, в сузір’ї,В пам’яті і у сім’ї.В надвечір’ї, у міжгір’ї,В п’єсі, м’яті та ім’ї.

В п’ятниці, в м’ячі і в пір’ї,В черв’яку і у в’юні.В п’явці, в’язі, у подвір’ї,В п’ятці добре теж мені.

у п’ятірці, у дев’ятці,у солом’янім брилі,у Дем’янку, у Мар’янці,В гороб’ятка на крилі!

у прив’ялому листочку,Що давно води не п’є.у зав’язанім клубочкуІ у м’ясі також є!

Н. Красоткіна

5. гра «утвори нове слово з апострофом»

Дерево — дерев’яний горобець — гороб’ятасолома — соловей —трава — голуб —кропива — ластівка —

67

6. читання вірша н. красоткіної «в п’ятницю, у надвечір’я»

7. словникова робота— Про яку мишку йшлося у скоромовці?— А моя мишка не хоче їсти сир. Що ж це за мишка? (Комп’ютерна)— у чому ж різниця між цими мишами? у чому вони схожі? Кого чим

можна годувати?— Мишеня-звірятко дуже полюбляє сир. Вона боїться кішки і тікає від

неї. Комп’ютерна мишка нікуди не втече, бо вона зв’язана спеціальним дротом з комп’ютером. На комп’ютерній миші дві великі клавіші, схожі на вуха. На-тисни пальчиком на ліве вушко — і мишка відповість на екрані стрілочкою. Мишку не треба піднімати, а тільки легко ковзати нею по килимку: вперед, назад, ліворуч, праворуч.


1. Опрацювання тексту «комп’ютерна мишка»

1) Читання тексту вчителем.— Про що йдеться в тексті?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Яка казка згадується в оповіданні?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Як допомогла мишка у казці?— Як уміє допомагати комп’ютерна мишка?

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з апострофом і прочитайте їх.— Де сидить комп’ютерна мишка?— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.


кують речення і читають його без «помилки».

Ти знаєш, як починається (закінчується) казка «Ріпка».Сидить мишка на робочому столі на зеленому (кольоровому) килимку

і допомагає виконувати на екрані різні дії. І речення (слово) в тексті замінити.

2. Опрацювання вірша «узявсь дем’ян навчати кішку»

1) Читання тексту вчителем.— Як звали хлопчика?— Що він говорив кішці?— Чому кішка не бачила мишки?

2) Виразне читання вірша учнями.

3) Робота за малюнком.— Кого ви бачите на малюнку?— Чи є на малюнку мишка?Можна запропонувати учням вивчити вірш напам’ять.


68

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 84. Бесіда-рОЗпОвідь прО тараса шевченка. Опрацювання тексту «тарас григОрОвич шевченкО»

і вірша т. шевченка «тече вОда З-під явОра». рОБОта З дитячОю книжкОю

мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання.

Хід уроку





Спить старий сердитий сом,Сому сниться сьомий сон.Сонце пестить поплавок,Сом сопе на весь ставок.

2) Звукова зарядка.— Назвіть голосні у слові сердитий; початковий звук у словах сьомий, сом,

весь.— Визначте наголос і кількість складів у словах старий, спить.


Вітерець у лузі: ш-ш-ш-ш.Повзе вуж у траві: с-с-с.Прилетів жук: ж-ж-ж.Заспівав комарик: з-з-з.Пролетів птах: шук-шук-шук.Запихкав їжачок: пих-пих-пих.Забриніла бджілка: дж-дж-дж.Дзюркоче вода у струмочку: дз-дз-дз.

2. робота в парах. гра «Зміни слово»Тиша — (на назву гризуна).Бійка — (на назву лісової тварини).Кіт — (на назву морської тварини).Перепалка — (на назву птаха).

3. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.А допом.гла .м мален.ка ми.ка. .хопила к.шку за хв.ст — і рі.ку вирвал. із

з.млі.

4. читання тексту «комп’ютерна мишка» та вірша «узявсь дем’ян навчати кішку»


1. розповідь учителя— Кого ви бачите на портреті?— у кожного народу є великі поети, яких знають усі: і дорослі, і малі діти.

Для українського народу таким поетом є Тарас Григорович Шевченко. Його ще називають Великим Кобзарем, бо свою найкращу книгу він назвав «Кобзар».

69

2. Опрацювання тексту «тарас григорович шевченко»

1) Читання тексту вчителем.— Хто такий Тарас Григорович Шевченко?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Що ви дізналися про дитинство поета?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Як люди ставляться до Тараса Шевченка?

4) Вибіркове читання.— Що оспівував у своїх віршах і малюнках Тарас Григорович Шевченко?— До чого закликав Тарас Григорович Шевченко?— Яку книжку Тараса Шевченка знають і люблять усі українці?— Чому до пам’ятника Тарасові Шевченку ідуть дорослі й діти?



На цьому портреті ти бачиш великого українського композитора (поета) Тараса Шевченка.

Ще малим хлопчиком він почав писати казки (вірші).Закликав любити і вивчати (шанувати) рідну мову.

6) Робота за малюнком.— Що ви бачите на малюнку?— Про що писав Тарас Григорович Шевченко?— Розкажіть про місце, пов’язане з іменем Тараса Шевченка, у вашій міс-

цевості.

3. Опрацювання вірша т. шевченка «тече вода з-під явора»(Див. Додаток на с. 110)

IV. рОБОта З дитячОю книжкОюЧитання віршів Тараса Григоровича Шевченка.

V. підсумОк урОку— Про кого дізналися на уроці?— Що про Тараса Шевченка розкажете батькам?

70

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 85. Бесіда-рОЗпОвідь прО івана франка. Опрацювання тексту «іван якОвич франкО»

та уривка каЗки і. франка «лисичка і рак»

мета: розказати учням про Івана Франка; розвивати техніку читання дітей; виховувати повагу до інших людей.

Хід уроку





Радо грати дітворіу широкому дворі.Гомінлива дітвораНа весь двір кричить: «ура!»

2) Звукова зарядка.— Назвіть голосні у слові лисиця; початковий звук у словах неборак, лізе,

рак, хвіст.


Лі-лі-лі — відлетіли журавлі,Ли-ли-ли — дні осіннії пройшли,Ло-ло-ло — вже все снігом замело,Ни-ни-ни — будем ждати ми весни.

2. читання тексту «тарас григорович шевченко» і вірша т. шевченка «тече вода з-під явора»

3. гра «шифрувальники»Карта — кар – р + з + ка =... (казка).Франція — я – ці + к + а =... (Франка).


1. розповідь учителя— Кого ви бачите на портреті?— Великого українського письменника Івана Яковича Франка знають і до-

рослі, і малі діти. Іван Франко дуже любив тварин, особливо сиріток, бездом- них, беззахисних. Писав казки про тварин. Об’єднав їх у збірку «Коли ще звірі говорили».

2. Опрацювання тексту «іван якович франко»

1) Читання тексту вчителем.— Хто такий Іван Якович Франко?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Що ви дізналися про дитинство письменника?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Як люди ставляться до Івана Франка?

4) Вибіркове читання.— До чого привчали Івана Франка у дитинстві?

71

— Про що писав Іван Франко?— Що створив для дітей Іван Якович Франко?— Які казки найвідоміші?



Любив спостерігати за нелегкою роботою батька (коваля).у сім’ї дитину (хлопчика) привчали до праці, поваги до людей.Ім’ям Івана Франка названо міста (вулиці), театри, школи.

6) Робота за малюнком.— Що ви бачите на малюнку?— Чи знаєте ви?Яке місто носить ім’я Івана Франка? ( y Івано-Франківськ)Якому університету присвоєно його ім’я? ( y Львівському)Чи знаєте ви, який театр названо його ім’ям? ( y Київський)— Розкажіть про місце, пов’язане з іменем Івана Франка, у вашій місце-

вості.

3. Опрацювання уривка казки і. франка «лисичка і рак»— у казках І. Франка під образами тварин висміюються люди з їх недолі-

ками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю, грубістю і нечемністю, хитро-щами та лінощами. у казках тварини з цими рисами характеру завжди по-карані.

1) Читання казки вчителем.— Хто головні герої казки?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання казки учнями.— Які герої казки?— Хто переміг?

3) Вибіркове читання.— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак питання.

4) Читання казки за особами.— Казки маленькі, а розуму в них багато.— Які риси характеру засуджує Франко у своїх казках?

5) Робота над прислів’ями. — В якому прислів’ї висловлена головна думка казки? (Хто інших об-

ражає, себе не поважає.)Сила перед розумом не встоїть. yХто інших ображає, себе не поважає. yХитрістю жити — ворогів нажити. yЗа добро добром плати. y

4. робота в групах. гра «З`єднай речення»

I. Я. Франко — це... цікаві казки.

Народився у... український письменник.

Створив для дітей... родині коваля.

IV. підсумОк урОку— З яким письменником познайомилися на уроці?— Чого навчають його твори?

72

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 86. Бесіда-рОЗпОвідь прО лесю українку. Опрацювання тексту «леся українка» і вірша лесі українки «вишеньки».

читання За ОсОБами

мета: розказати учням про життя і творчість Лесі Українки; вдосконалювати навички виразного читання віршованих творів; розвивати акторські здібності учнів, пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, рідного краю.





Жив жучок між бур’янами,Жив без тата і без мами.Жив і жив, і не тужив —Жовтим листям ворушив.Жаба квакнула: «Попався!»Жук завмер — так налякався.

Г. Чубач

2) Звукова зарядка.— Назвіть голосні у слові ваблять; початковий звук у словах діточкам, ру-

ченята, зросли, доспіли, гіллі.— Визначте наголос і кількість складів у словах вишеньки, гіллі, червонії.

2. читання тексту «іван якович франко» та уривка з казки і. франка «лисичка і рак»


1. повідомлення вчителя(Див. Додаток на с. 88)

2. Опрацювання тексту «леся українка»1) Читання тексту вчителем.— Кого ви бачите на портреті?— Хто така Леся українка?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Що ви взнали про дитинство Лесі українки?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Що любила читати Леся?

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова, написані з великої букви. Поясніть їх написання.— Якою дівчинкою була Леся?— у скільки років вона навчилася читати?— Що писала Леся українка для дітей і дорослих?



у дитинстві Леся була дуже веселою (жвавою) і допитливою дівчинкою.у три (чотири) роки вже добре читала.Написала для дітей і дорослих багато оповідань (віршів) та казок.

73

3. Опрацювання вірша лесі українки «вишеньки»

1) Читання вірша вчителем.— Чи сподобався вірш?— Чому він має таку назву?

2) Словникова робота.Ваблять — манять, приманюють, принаджують, викликають бажання,

потяг.

3) Читання слів «буксиром» за вчителем.

Ваблять дівчаточкоскачуть хлоп’яточкопростягають рученятадоспіли деревцемнизесенько черешеньки

— Яке слово «зайве» у першому стовпчику?— Що спільного у словах другого стовпчика? (Мають зменшувально-

пестливе значення.)

4) Читання анаграм.

шевиньки (вишеньки)

шечекирень (черешеньки)

ливирос (виросли)

сокови (високо)

5) Читання вірша учнями «ланцюжком» по строфах.— Чому діти не можуть дістати вишень?— Що вони роблять для того, щоб їх дістати? Прочитайте.— З яким запитанням діти звертаються до вишеньок?— Прочитайте, яку відповідь дали їм вишеньки.

6) Хорове читання.— Визначте, скільки осіб беруть участь у вірші, в цьому вам допоможе ма-

люнок.— Знайдіть у вірші пестливі слова.— Для чого їх уживає поетеса у своєму вірші?— З якою інтонацією слід читати слова дітей? (Запитання, благання)

А слова вишеньок? (Повчально, розсудливо)

7) Читання парами за особами.

8) Гра «Диктор телебачення».Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

9) Гра «Букви розгубилися».— Прочитайте вірш, вставляючи пропущені букви.Ой в_ш_ньки-ч_реш_ньки,черв_ні_, спіл_,чо_о ж б_ ви так вис_ковир_сли на г_лл_?

IV. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Що розповісте вдома про Лесю українку?

74

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 87. Опрацювання каЗки м. кОцюБинськОгО «прО двОх цапків»

мета: ознайомити учнів з казкою М. Коцюбинського; розвивати й удосконалювати тех-ніку читання, логічне мислення, творчі та пізнавальні здібності учнів; виховувати доброту, чемність, поступливість, повагу одне до одного.

Хід уроку





Цап до цапа в гості йшов,Цап дороги не знайшов.


Ло-ло-ло — сонечко зійшло.Рі-рі-рі — тепло надворі.Ра-ра-ра — весела дітвора.Ру-ру-ру — грається у гру.

2. читання тексту «леся українка» і вірша лесі українки «вишеньки»


1. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Ц. п. к, к. з. чк.


З бородою народився, yТа ніколи не голився. (Цап)

— Сьогодні ми прочитаємо казку українського письменника Михайла Ко-цюбинського «Про двох цапків».

3. Опрацювання казки м. коцюбинського «про двох цапків»

1) Прослуховування казки у виконанні вчителя.— Про кого прослухали казку?— Коли ви хвилювалися, слухаючи казку?

2) Словникова робота.— Хоче цапок через річку перебратися, а сам не розуміє, що означає слово

перебратися. (Перейти)— Ступили цапки на кладку, а що воно таке, не знають. (Невеликий

місток)— Кладка вузька, а цапки не розуміють, яка саме. (Неширока)— Поясніть цапкам, що означає слово заждати? (Зачекати)

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Чи сподобалися вам цапки?— Якими ви їх уявили? (Уперті, невиховані, нерозумні, забіяки... )

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Які наміри були у цапків?

75

— Яка була кладка?— Чим завершилася зустріч цапків?

5) Робота над ілюстрацією.— Розгляньте ілюстрацію до казки. Який саме момент на ній зображено?— До малюнка доберіть речення з казки.

6) Удосконалення техніки читання. Відшукування речень за початком.— Я читатиму початок, а ви — кінцівку речення.

Така вузенька... (що тільки один може перейти, а двом тісно).І той хоче... (через річку перебратися, і другий).Ступили обидва... (цапки на кладку, зійшлись посередині та й ну один од-

ного лобами та рогами бити).

IV. підсумОк урОку— Яку казку читали на уроці?— Хто її автор?— Чого нас навчила ця казка? (Бути поступливим, розумним, не гаряч-

кувати.)

дОдатОк дО урОку 56

V. рОБОта З дитячОю книжкОю. р. петрОва «від Зими дО Зими»

1. колективне розглядання книжки

2. читання назви книжки— Де надруковано ім’я автора книги?— Кого ви бачите на обкладинці?

3. посторінкове розглядання книги— Тут один твір чи багато? Як ви про це здогадалися?

4. читання вчителем декількох творів

1) «Котики».— Назвіть головних героїв твору.— Що подарувала сестра братові?— Чи правильно зрозумів Володя назву «вербові котики»?— З чого видно, що він не збагнув, які котики подарувала йому сестра?

2) «Водичка».— Назвіть головну героїню віршика.— Якою ви собі уявляєте дівчинку?— Чи можна сказати, що Іринка працьовита?

5. Заучування вірша «водичка» напам’ять

76

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 88. Опрацювання тексту «хОрОші Звичаї». складання уснОї рОЗпОвіді прО Звичаї ріднОгО краю

мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички чи-тання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнаваль-ні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю.

Хід уроку





Ми плакати —Не плакали.Нам плакатиНема коли.


Ай-ай-ай — ми підемо в гай.Ій-ій-ій — край чарівний мій.

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Нехоті. б.лий ца.ок за.екати, по.и п.ре.де че.ез кла.ку ч.рний.

А чорн.й і с.бі не сх.тів .аждати, .об перейшо. біл.й.

3. читання казки м. коцюбинського «про двох цапків»


1. розповідь учителя з елементами бесіди— у кожного народу протягом життя виробилися правила ввічливості.Найперше — це побажання один одному доброго здоров’я, доброго дня. Ці

побажання знайшли своє вираження у словах вітаннях. Це слова побажання здоров’я.

— Які знаєте слова вітання?— Які слова вживають люди, коли звертаються одне до одного з про-

ханням?— А що кажуть, коли прохання виконали? (Дякую, щиро вдячні, спасибі)— За хорошу працю, за добрі діла, зроблені людиною, що їй говорять?

(Спасибі, дякую, щиро вдячні.)— Чому люди кажуть спасибі? (Це слово вшановує, звеличує, підносить.)у кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені ві-

ками, які він свято оберігає і шанує.— Як ви розумієте, що таке звичаї? Це певні правила поведінки, яких на-

вчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.

є й інші народні звичаї. Наприклад, пошана до хліба. Завжди в україні вміли випікати смачний та запашний хліб, шанувати його, тому, що хліб — це справжнє багатство. Недарма часто можна почути такий ви- слів: «Хліб — усьому голова».

Або український звичай прикрашати свою оселю вишитими рушниками. Це робили не лише для того, щоб було гарно і красиво, а й тому, що вишиті

77

рушники завжди вважалися оберегами. Вони «захищали», «оберігали» оселю від усього недоброго, злого і поганого.

Сьогодні ми прочитаємо оповідання про звичаї.

2. читання слів

Доброго ранку щиро

до побачення звичаї

дякую від’їздить

спасибі деревце

хлібом-сіллю хороше

послугу вишиваному

— Прочитайте слова ввічливості. Прочитайте слова з буквою ї; з буквою і; з буквою ш; з буквою щ.

3. Опрацювання тексту «хороші звичаї»

1) Читання тексту вчителем.— Про які звичаї йдеться в тексті?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Як треба промовляти слова ввічливості?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Які слова ввічливості говорять уранці?— Що кажуть учні, коли йдуть зі школи додому?

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з буквою о та прочитайте їх.— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.— Як в україні зустрічають дорогих гостей?



«Доброго дня (ранку)!» — кажете ви мамі з татком, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він виходить (заходить) до класу.

«До побачення!» — говорите (кажете) ви, коли йдете зі школи додому.«Дякую», «спасибі»,— голосно (щиро) промовляєте за зроблену вам по-

слугу. І всім од тих побажань (слів) стає приємно і радісно (хороше).

6) Робота за малюнком.— Кого ви бачите на малюнку?— Який звичай проілюстрував художник?

4. складання усної розповіді про звичаї рідного краю(Див. Додаток на с. 102)

IV. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Які звичаї і традиції вшановуються у ваших родинах?

78

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 89. Опрацювання тексту «мрія ЗБулася». складання уснОї рОЗпОвіді на тему «прО ЩО ти мрієш?»

мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; виховувати напо-легливість.

Хід уроку





В ямі не спиться вусатому сому.Сому вусатому сумно самому.


ись-ись-ись — в школі гарно вчись.Мо-мо-мо — в космос летимо.ив-ив-ив — мрію він здійснив.

2. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Доро.и. го.те. ми зустр.ча.мо хл.б.м-с.лл. на виш.вано.у ру.нику.

3. читання тексту «хороші звичаї»


Блакитна хустина, червоний клубок yПо хустині качається, людям усміхається. (Сонце і небо)

Один баранець пасе тисячі овець. ( y Місяць і зірки)

Золоте сховалося, а срібне показалося. ( y Сонце і Місяць)

— Виконайте звуко-буквений аналіз слів місяць, зірки.— Визначте наголос і кількість складів у словах баранець, срібне, кача-

ється.


1. повідомлення вчителя— Чому зорі світяться? Чому зорі світяться неоднаково? Чому зорі не па-

дають? Що тримає їх на небі? Ці та тисячі інших запитань з давніх-давен ціка-вили людей. Люди помітили, що небесні тіла знаходяться у певному порядку, і назвали цей порядок космосом. Слово космос у перекладі з грецької мови означає порядок. А людей, які досліджують космос, називають космонавтами. Хто був першим космонавтом у світі?

— Сьогодні ви дізнаєтесь про першого українського космонавта.

2. Опрацювання тексту «мрія збулася»

1) Читання тексту вчителем.— Про чию мрію розповідається у тексті?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Прочитайте оповідання самостійно і запам’ятайте імена космонавтів.

79

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Про що мріяв Леонід Каденюк у дитинстві?— Що він робив для здійснення своєї мрії?



Льоня хотів (мріяв) повторити подвиг Юрія Гагаріна. Він гарно (наполе-гливо) вчився і займався спортом. І свою мрію Юрій (Леонід) Каденюк здій-снив. Він побачив нашу українську (рідну) Землю з далекого космосу.

5) Робота за малюнком.— Розгляньте малюнок у Букварі. Кого і що на ньому зображено?— Складіть речення. Хто зображений на фотографії?

3. складання усної розповіді на тему «про що ти мрієш?»— у кожної людини існує певна заповітна мрія, до якої вона прагне. Хтось

мріє про багатство, хтось — про славу. Один прагне бути гарним, інший — сильним, третій — розумним. Люди мріють стати акторами, музикантами, мо-делями, політиками, лікарями, хочуть зайнятися бізнесом або присвятити себе науці. А про що мрієте ви? Розкажіть про свою мрію!

IV. підсумОк урОку— Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що вам найбільше сподобалося на уроці?


4. вправи на миттєве сприймання тексту— Я читатиму початок, а ви кінцівку речення.

5. робота над змістом казки— На що сподівалася Лисичка, коли запросила на гостину Журавля?(Обхитрувати, обдурити)— На що сподівався Журавлик, коли запросив Лисичку? (Віддячити)— Як частувала Лисичка? Зачитайте.— Чи гостинною вона була? (Ні)— Як пригощав Журавель? Зачитайте.

6. визначення головної думки казки. робота над прислів’ям— у чому полягає головна думка казки? Чого вчить нас ця казка? (Бути

щирим зі своїми друзями, ділитися з ними тим, що сам маєш, не обманю- вати їх.)

— Чи тільки птахів і тварин стосується казка?— Яких людей зобразив автор казки?— Поясніть прислів’я: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду

каже».— Які ви ще знаєте прислів’я про дружбу?З добрим дружись, а лихих стережись. yДружба міцніша від кам’яних стін. yЯку дружбу заведеш, таке й життя поведеш. yДружба — найбільший скарб. y

80

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 90. Опрацювання вірша а. кОстецькОгО «Буде день веселий»

мета: узагальнити знання учнів; вдосконалювати навички читання; виховувати шаноб-ливе ставлення до оточуючих.

Хід уроку





у ставку гуськом стоять yГусенята й гуска,Гусенята плюскотять,Гуска носом плюска.

Г. Бойко


Ра-ра-ра — розпочалася гра.Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.Ри-ри-ри — книжечку бери.Ре-ре-ре — ми співаєм соль, мі, ре.Рі-рі-рі — на гілках снігурі.

2. читання тексту «мрія збулася»

3. пісня «треба всім нам привітатись»

Треба всім нам привітатись:— Добрий день.Дружно весело сказати:— Добрий день.

П р и с п і в:

Вліво-вправо повернемось,Туди-сюди усміхнемось.— Добрий, добрий, добрий день!

Яке гарне у нас свято.— Добрий день.Як гостей у нас багато.— Добрий день.

Всіх гостей ми привітаєм:— Добрий день.І здоров’я побажаєм.— Добрий день.


1. розповідь учителя— Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути ласкаві, звернені до тебе

слова. І тоді настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно по-чути від вас лагідні, добрі слова. Всі ви їх знаєте. Давайте пригадаємо їх яко-мога більше. Це можуть бути слова вітання, пошани, подяки...

81

2. Опрацювання вірша а. костецького «Буде день веселий»

1) Читання тексту вчителем.— Кому адресований вірш?

2) Читання слів.

Прокинься встане

привітайся ранок

умийся навколо

одягнися обов’язково

усміхнися ласкавим

— Прочитайте двоскладові (трискладові) слова; слова з буквою о; слова з буквою «йот»; які закінчуються на -ся.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Який настрій викликає вірш? Чому?— З якою силою голосу його треба проказувати?

4) Читання вірша учнями «ланцюжком».— Яка головна думка цього вірша?

5) Гра «Читає Незнайко».Ти прокинься рано-рано,лиш над містом сонце зійде (встане),привітайся з ластівками,з кожним променем яскравим (ласкавим).

6) Робота за малюнком.— Кого ви бачите на малюнку?— Прочитайте речення, що відповідають малюнку.

3. робота над прислів’ямиСлова щирого вітання дорожчі за частування. yОдне приємне слово — наче сад. yВвічливих і лагідних скрізь шанують. y

4. виконання завдань— Ось ми й завершили навчання за Букварем. Перевіримо ваші знання!Скільки голосних звуків є в українській мові? ( y 6) А скількома буквами вони позначаються? (10)Назвіть парні тверді і м’які приголосні. Який м’який приголосний не має yпарного твердого?Назвіть приголосні звуки, які бувають тільки твердими і не мають парних yм’яких приголосних.Якими звуками і буквами відрізняється кожна пара слів між собою? ( y По-лиця — палиця; голка — гілка; лук — лак)Спробуйте y сім перетворити на сир, а сало перетворити на силу.

IV. підсумОк урОку— Чого ви навчилися за Букварем?— Подякуємо вашому першому підручнику за отримані знання!

82

Дата _______________________

Клас _______________________

післяБукварний періОд

Урок 91. ЩОБ рОЗумниками стати, треБа Більше книг читати. л. кир’яненкО «рОЗмОва на книжкОвій пОлиці». рОБОта

З дитячОю книжкОю

мета: ознайомити учнів з новим підручником, його структурою; формувати вміння пра-цювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвива-ти зв’язне мовлення; виховувати любов і шану до книги, бережливе ставлення до підручника.

Хід уроку


II. актуаліЗація ОпОрних Знань

1. гра «читай по порядку»

Хо ти, ння — чи та

1 5 8 6 7

чу все ще най ння.

2 3 11 9 14

зна вча кра на

4 13 10 12

2. Ознайомлення з підручником «післябуквар»— Любі діти! Ми вже розпрощалися з нашим першим підручником — Бук-

варем. Знаємо всі букви, вміємо читати. Крім Букваря є й інші підручники, які поведуть вас у прекрасний світ знань.

Прочитаємо назву старшого брата Букваря.

3. гра «склади слово»

ПІ

СЛ

Я уК

ВБ А

Р

4. Бесіда— Давайте розглянемо підручник. Почнемо з обкладинки. Розгляньте ма-

люнок. Кого зобразив художник?— Що розглядає дівчинка?— Чому радіє дівчинка?— Що ще намальовано на обкладинці?— Хто є автором підручника? (М. С. Вашуленко, О. В. Вашуленко)— Де і яким видавництвом видана книга? (К. : Видавничий дім «Освіта»,

2012)— Що означають умовні позначення?— Новий підручник «Післябуквар» допоможе вам навчитися гарно читати,

грамотно писати, відчути, як мелодійно звучить українське слово. Навчатися «мови золотої» ви будете на кращих творах українських письменників, які вміщені у «Післябукварі».

5. Опрацювання вірша (с. 3)— Що сказано у вірші про підручник «Післябуквар»?— Яке побажання вам висловили автори підручника?

83

III. рОБОта За «післяБукварем» (с. 3–6)

1. Опрацювання казки л. кир’яненко «розмова на книжковій полиці» (с. 4)— Прочитайте назву нашого уроку. (Щоб розумниками стати, треба

більше книг читати.)— Як ви вважаєте, про що йтиметься на уроці?

1) Виразне читання казки вчителем.— Між ким відбувається розмова у казці?— Про що розмовляли книжки?

2) Словникова робота.Пошарпані — потерті, зім’яті.

3) Вибіркове читання.— Які книжки стояли на книжковій полиці?— Прочитайте запитання щойно видрукуваної книжки.— Що відповіла розумна книжка?— Які слова у цій відповіді ви вважаєте найголовнішими?

4) Читання оповідання учнями («ланцюжком», за особами).— Це оповідання чи казка?— Яка головна думка казки?



На високій (книжковій) полиці, упритул одна до одної, стояли підруч-ники (книжки). Зовні книжки (вони) були різні: одні — новенькі, в красивих (гарних) яскравих обгортках (обкладинках), інші — зовсім старі, а деякі й геть зім’яті (пошарпані).

6) Робота за малюнком.— Які книжки ви бачите на малюнку?— Розкажіть, які книги вам подобаються.


2. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай» (с. 5)(Див. Додаток на с. 112)

3. Опрацювання завдань «читай і збагачуй свої знання і вміння» (с. 6)

Гра «Ланцюжок»— Розгадайте зашифрований вислів. (Любіть і бережіть книгу — вона

ваш друг.)— Чому книжку називають другом?

IV. рОБОта З дитячОю книжкОю

Бесіда про читання— Пригадай, які книги ти читав (читала).— Що нового й цікавого ти дізнався (дізналася) з прочитаної книги?— Про що ти любиш читати?— Яка твоя найулюбленіша книжка? А журнал?— Знайди в бібліотеці і прочитай вірші про школу, шкільні пригоди.

V. підсумОк урОку— З яким підручником ознайомилися?— Які твори вам сподобалися? Чим саме?

84

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 92. сміх і гам дЗвенить дОвкОла, відчиняє двері шкОла. л. кОмпанієць «Отак у нас — ЩОдня»

мета: розвивати навички правильного, усвідомленого читання, вміння працювати над текстом; виховувати почуття гумору, інтерес до читання.

Хід уроку





Вередували вереднички,Що не зварили вареничків.Не вередуйте, вередниченьки,Ось поваряться варениченьки.


Ола-ола-ола — відчиняє двері школа.Ола-ола-ола — сміх і гам дзвенить довкола.

2. читання тексту л. кир’яненко «розмова на книжковій полиці»


1. Опрацювання вірша л. компанієць «Отак у нас — щодня» (с. 8–9)

1) Читання вірша вчителем.— Про що розповідається у вірші?— Коли це відбувалося?

2) Словникова робота.Порозмовляти віч-на-віч — удвох, сам на сам.Зарок — обіцянка.Метушня — біганина.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Про кого цей вірш? Розкажіть, якими ви побачили у вірші дітей.

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з апострофом (зі знаком м’якшення) і прочитайте їх.— Прочитайте речення, в кінці яких стоїть знак питання.— Прочитайте ті рядки, які викликали у вас усмішку.


2. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай» (с. 9)

1) Гра «Допоможи Незнайкові».— Хто що шукав?Сестра — ... (пальто).Старший брат — ... (ранець).Середульший брат — (сорочку).Молодший брат — (штани).Я — ... (черевик).— Чи дотрималися діти слова класти на місце кожну річ?

2) Робота за малюнком.— Доберіть до малюнка відповідні речення з вірша.

85

3) Робота в парах.— Навіщо дітям учитися у школі? Доведіть свою думку.

3. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання і вміння» (с. 10)

1) Читання слів у стовпчиках.— Будьте уважні! Читайте і думайте! Стежте за вимовою.

учень учити урок

учениця учитель клас

учнівський учительський школа

Прочитайте слова кілька разів, збільшуючи темп. yЧитання односкладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання слів-родичів. y

2) Робота в групах. Розгадування кросворда.— Яка група найшвидше дізнається, куди поспішають школярі? (Школа)

IV. підсумОк урОку— Чого навчалися на уроці?— Що найбільше сподобалося?


Опрацювання оповідання за В. Сухомлинським «Барвисте коромисло»а) Словникова робота.Коромисло — дерев’яна вигнута палиця із гачками на кінцях, якою но-

сять відра.Барвиста — різнокольорова.Велетень — предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає

інші предмети.Дужий — сильний, міцний.Дивнеє — чудове, чарівне.б) Читання оповідання вчителем.— Про що це оповідання? (Про веселку)в) Самостійне читання учнями.— Скільки слів на букву є зустрілося в тексті?г) Вибіркове читання.— Що синіє над річкою? (Хмара)— Що простяглося через усю хмару? (Веселка)— Що робить веселка в небі? (Грає, виграє)— Хто тримає дивне коромисло? (Грім-Буревій)— Що робить Грім-Буревій? (Тримає дивне коромисло.)— А що робить хмара? Для чого? (Хмара напуває все живе.)— Чи добре робить хмара? Чому? (Добре, тому що вона любить природу

і піклується про неї.)

86

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 93. рідна мОва — БарвінкОва. ю. кОсинська «рідна мОва»

мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розу-міти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рід-ної мови.

Хід уроку





Їсть Валерка вареника, а Валюшка — ватрушку.

2. читання вірша л. компанієць «Отак у нас — щодня»


1. Опрацювання вірша ю. косинської «рідна мова» (с. 12)— Прочитайте назву нашого уроку. (Рідна мова — барвінкова.)— Як ви вважаєте, про що йтиметься на уроці? (Про нашу рідну мову, про

її красу.)

1) Виразне читання вірша вчителем.учні уважно слухають і визначають, з якою інтонацією вчитель читає

вірш, де робить паузи.— Що означає любити свою мову?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Чи любить автор рідну мову?— Чому ви так вважаєте?

3) Вибіркове читання.— Прочитайте слова, якими автор розповідає про рідну мову.Мова (яка?)— Велична, щедра, прекрасна, прозора, чиста, барвінкова, багата, вічно

молода.— З чим автор порівнює мову? (Як ніжна пісня колискова, наче пташка

світанкова.)

4) Читання вірша учнями вголос.— Як ви розумієте вислів «Мова вічно молода»?— Запам’ятайте! Щорічно 9 листопада в нашій країні відзначається День

української писемності та мови.

5) Гра «Лабіринти».— Складіть букву до букви, щоб вийшли слова. (Рідна, українська, мова)— Поміркуйте, чому українську мову ми називаємо рідною?



1) Гра «Склади слова».— Складіть слова за напрямком стрілочок.

87

2) Читання піраміди слів.— Дивлячись тільки на крапочки по центру піраміди, прочитайте слова.

3) Гра «Квіточка-читалочка».— Як називається квітка, яку ви бачите на малюнку?— Складіть і прочитайте слова у квіточці-читалочці.

4) Робота в парах.— Відведіть погляд і пригадайте прочитані вами слова. Перевірте свою

пам’ять: назвіть слова сусідові по парті.

5) Робота за прислів’ям.— Встановіть межі слів і прочитайте прислів’я.Слово до слова — зложиться мова.— Як ви розумієте це прислів’я?

3. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання й уміння» (с. 14)

1) Опрацювання тексту «Мова нашого народу».— Чому, на вашу думку, мову своїх батьків називають рідною?— Як іще називають мову своїх батьків?— Знайдіть у тексті речення, у якому про це розповідається, і прочитайте

його.— Чому українці пишаються рідною мовою?— Як ви ставитеся до української мови? Складіть речення.

2) Робота з прислів’ям.— Яке прислів’я заховалося в цьому рядку?Рідна мова — найдорожчий скарб.— Як ви розумієте це прислів’я?

IV. підсумОк урОку— Чого навчилися на уроці?— Чому українську мову називають барвінковою?


повідомлення вчителя про лесю українку— Леся українка — літературне ім’я (псевдонім) Лариси Петрівни Косач.

Її мати — відома письменниця Олена Пчілка. Маленька Леся була така ж, як і ви. Вона любила бігати лісами й луками, плела віночки, співала пісні, заслу-ховувалась казками й переказами. Леся ще з дитинства була старанною і здіб- ною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, любила музику, грала на фортепіано, виявляла інтерес до малювання.

Літературну діяльність Леся почала рано. у 9 років написала перший вірш «Надія». Коли дівчині було 13 років з’явився її перший друкований вірш «Конвалія». Мати, відсилаючи вірші тринадцятирічної доньки до друку, під-писувала їх псевдонімом «Леся українка», (здрібніле ім’я «Леся», бо дівчинка ще була малою, а «Українка» — значить, дівчина з України). Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з долею україни.

Творчість Лесі українки цікава і різноманітна. Багато її віршів присвячено дітям і створено для дітей.

88

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 94. україна — край мій рідний. л. пОлтава «наша БатьківЩина». О. кОБець «я люБлю».

м. сингаївський «найрідніший»

мета: збагачувати знання учнів про Україну; розвивати навички правильного, усвідом-леного читання, вміння працювати над текстом; виховувати почуття гордості за свою Батьківщину.

Хід уроку





Бегемот роззявив рот:Булку просить бегемот.

С. Маршак


Кошеня навкруг диванаХодить рано-рано-рано.Сонні очі продира:— Де нора-нора-нора?

А. Камінчук

2. читання вірша ю. косинської «рідна мова»

3. читання слів

країна українка гордість Батьківщина

україна українець горжуся Вітчизна

— Назвіть групи слів-родичів.— Які слова означають рідний край?— Що таке рідний край? (Це той куточок, де людина народилася.)— А що для вас означає «рідний край»? (Місце, де ми народилися, живемо,

ходимо до школи. Це місце, де жили наші прадіди, діди, де живуть батьки.)— Як інакше можна назвати рідний край? (Україна, рідна сторона)— Сьогодні на уроці ми говоритимемо про нашу Батьківщину, мальов-

ничий і чудовий край — україну.

4. слухання пісні «рідний край» (муз. М. ведмедері, сл. в. Кленца)— Які почуття виникали, коли слухали пісню? (Радість, повага, захо-

плення, гордість, любов до рідної землі, ніжність)


1. Опрацювання вірша л. полтави «наша Батьківщина» (с. 16)

1) Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Як називається прочитаний вами вірш?— Що означає слово Батьківщина?— Хто автор цього прекрасного вірша?

2) Читання тексту учнями вголос.— Про що розповідає Леонід Полтава у вірші?

89

2. Опрацювання вірша О. кобець «я люблю»

1) Читання вірша вчителем.— Що любить автор вірша?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Чому рідна земля є для нас найдорожчою?— Доведіть словами вірша.



1) Робота в парах. Читання слів у стовпчиках.— Читайте швидко, вимовляйте чітко! Зафіксуйте час, коли розпочнете

читати слова і коли закінчите. Позмагайтеся з товаришем.

край українка батько

країна українець батьківський

україна українці Батьківщина

Читання односкладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому ( y другому, третьому) складі.Читання слів-родичів. y— Поясніть значення слів третього стовпчика.

2) Гра «Складай — читай».— Поєднайте слова лівого і правого стовпчиків так, щоб утворилося нове

слово. (Ужгород, Донбас, Миколаїв, Житомир, Золотоноша, Миргород)— Яке слово «зайве»?

3) Читання «променевих» таблиць.— Чи знаєте ви, у яких словах живе число сто? у словах місто і тісто!

А ще?

4) Робота над скоромовкою.— Прочитайте скоромовку. Яка буква найчастіше повторюється у скоро-

мовці? А які звуки?Як місили тісто в місті, усе місто стало в тісті. (І. Січовик)


1) Бліцвікторина.— Часу не гай — швидко відповідай!Як називається країна, де ти живеш? yЯка назва столиці нашої держави? yНа берегах якої річки стоїть місто Київ? yЯк називається той куточок україни, в якому ти живеш? yЯк називається головне місто області, в якій ти живеш? yЯка річка протікає поблизу? y

2) Опрацювання вірша М. Сингаївського «Найрідніший».СловничокОтчий — батьківський.— З ким порівнює поет україну? Чому?— Продовжте речення: «україна — найрідніша...».— Вивчіть вірш напам’ять.

IV. підсумОк урОку— Чого навчалися на уроці?— Що нового дізналися?

90

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 95. усміхнися всім навкОлО. л. савчук «Здрастуйте». Б. БірюкОв «дОБрі слОва».

в. сухОмлинський «сідайте, Будь ласка»

мета: продовжити роботу над удосконаленням читацьких навичок учнів; вчити аналі-зувати зміст творів, характеризувати вчинки літературних героїв; розвивати мов-лення; виховувати ввічливість.

Хід уроку




1) Робота над скоромовкою.Ґава проґавила ґавеня.


Чечір-вечір, чечір-вечір.Хтось воркує біля печі.Чорні лапи, вуса, ротик,Чечір-вечір, чорний котик!

Г. Чубач

2. читання текстів л. полтави «наша Батьківщина», О. кобець «я люблю», м. сингаївського «найрідніший»

3. гра «жук-буквоїд»— Вставте букви, яких бракує.Вв_чл_в_м — скрізь д_бр_.


1. Опрацювання вірша л. савчук «Здрастуйте» (с. 20)

1) Читання вірша вчителем.— Яким словом привіталося сонце? Повторіть його.

2) Читання вірша учнями.— Як ви вітаєтеся вранці зі своїми рідними?— Кому ви сьогодні всміхнулися? А з ким привіталися?

2. робота над прислів’ям— Яке прислів’я заховалося в цьому рядку?

ШАНуЙЛЮДЕЙ,ІТЕБЕШАНуВАТиМуТЬ.

— Поясніть, як ви розумієте це прислів’я.

3. Опрацювання вірша Б. Бірюкова «добрі слова» (с. 20)

1) Мовчазне читання вірша учнями.— Поясніть, як ви розумієте назву вірша.

2) Вибіркове читання.— Які ввічливі слова зустрічаються у вірші?— Повторіть їх.— Прочитайте речення, яке виражає головну думку вірша.

91

3) Виразне читання вірша.— А як ви вранці (вдень, ввечері) вітаєтеся зі своїми рідними?— Якими ніжними словами їх називаєте?— Говорити людям «доброго ранку», «доброго дня» чи «доброго вечора»

означає бажати їм гарного ранку, дня чи вечора. А хіба приємно, коли тебе ві-тають похнюплено і сердито? Словосполучення «доброго дня (ранку, вечора)» має чарівну силу. Вимовити його зовсім нескладно, а якщо при цьому ще й по-сміхнутися, на душі стане легко і приємно!


4. Опрацювання сторінки «чарівні слова нашої мови» (с. 21)

1) Запам’ятай чарівні слова і використовуй їх.Дякую! Спасибі!Щиро дякую! Дуже вдячний!Скажіть, будь ласка! Дозвольте запитати! Поясніть, будь ласка.До побачення! Бувайте здорові! На все добре!Доброго ранку! Доброго дня! Доброго вечора! Доброго здоров’я!Вибачте! Перепрошую! Пробачте, будь ласка!— Прочитайте слова подяки; слова прохання; слова прощання; слова ві-

тання; слова вибачення.

2) Робота в парах.Складання діалогів з використанням слів увічливості.

3) Робота зі словничком.Ввічливість — це вміння поводитися так, щоб іншим було приємно з тобою.— Чи можете ви себе назвати ввічливою людиною? Поясніть свою від-

повідь.


Опрацювання оповідання за В. Сухомлинським «Сідайте, будь ласка»

1) Повідомлення вчителя.— Василь Олександрович Сухомлинський — педагог, письменник. Наро-

дився у с. Василівка на Кіровоградщині. Ріс жвавим, допитливим хлопчиком, любив малювати. Але зошити, пензлі, фарби можна було придбати за лікар-ські рослини. За одну склянку акації давали два зошити. Тому хлопчик ціле літо пропадав у лісі, гарно навчався, мав чудову пам’ять.

Багато років був директором і вчителем Павлиської школи. Дуже любив дітей. Для них писав казки, оповідання. З одним із них ми й ознайомимося на уроці.

2) Читання оповідання вчителем.— Чи можна назвати Сергійка вихованим хлопчиком? Доведіть свою від-

повідь.— Що ви можете сказати про тітоньку?

3) Вибіркове читання.— Прочитайте, який настрій був у Сергійка? Чому?— Знайдіть в оповіданні слова ввічливості і прочитайте їх.

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Чому люди поступаються місцем у транспорті?

IV. підсумОк урОку— Які твори опрацювали на уроці?— Чого вони навчають?

92

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 96. За дОБрО дОБрОм платять. п. влОдек «як гукнеш, так і відгукнеться». л. савчук «квОчка»

мета: продовжити роботу над розвитком читацьких навичок учнів; розвивати пам’ять, мовлення, мислення; виховувати культуру поведінки.

Хід уроку




1) Робота над скоромовкою.Ходить квочка коло кілочка, водить діток коло квіток.


Жу-жу-жу — я з Оленкою дружу.Іж-іж-іж — пиріжок на всіх розріж.Жи-жи-жи — маєш друга — бережи.Жа-жа-жа — друг купив мені коржа.

2. читання тексту в. сухомлинського «сідайте, будь ласка»


1. Опрацювання оповідання п. влодека «як гукнеш, так і відгукнеться» (с. 24)

1) Метод «Передбачення» за назвою оповідання.— Прочитайте заголовок твору. Що, на вашу думку, означає цей вислів?

Перевірте свої міркування.

2) Заслуховування розповідей-передбачень учнів.

3) Читання оповідання і співставлення з версіями учнів.— Чому Степанко чув погану відповідь?— Хто насправді відповідав хлопчикові в горах?— Яку пораду дала мама Степанкові?— Який висновок зробив автор твору?— Чи погоджуєтеся ви з ним?



1) Читання слів-рим.— Читайте швидко, вимовляйте чітко!— Що ви помітили, читаючи ці слова?

2) Читання слів у стовпчиках.— Прочитайте. Чи відрізняються слова у стовпчиках?

син бійка білка синочок

сон лійка булка віночок

Читання односкладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання слів-родичів ( y син — синочок).

93

3) Робота в парах. Гра «Хто швидше?».— Читайте швидко, вимовляйте чітко! Зафіксуйте час, коли розпочнете

читати слова і коли закінчите. Позмагайтеся з товаришем.індикіндичкаіндиченяіндичаткоіндиченятко

4) Робота над скоромовкою.— Прочитайте скоромовку вголос. Який звук найчастіше повторюється

в скоромовці? (Звук [ч])

3. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». робота над віршем л. савчук «квочка» (с. 26)


СловничокВельми — дуже.Шуліка — хижий птах, який нападає на курей.

2) Аудіювання.Про кого розповідається у вірші? y

Про півника про качку

Про що говорила квочка півнику-синочку? y Про ввічливість про лінощі

За що бився півник з братом? y За черв’яка за зернятка

3) Гра «Продовж пораду квочки».Не ходи... (сам до лісу).Не сварися... (з індиками).Не дружи... (з шуліками).Поважай... (старших).Не ображай...(малих).Не дери... (носа).Не бери... (чужого).— Які з цих порад можна дати дітям?

4) Виразне читання вірша учнями.— Чи зрозумів півник мамині поради? Доведіть свою думку словами

з вірша.

IV. підсумОк урОку— Які твори вивчали на уроці?— Чого вони вас навчають?

94

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 97. надійшла весна прекрасна. л. савчук «принесли весну лелеки». а. кОстецький «пОчинається весна»

мета: вчити учнів правильно й виразно читати вірші; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього світу; збагачувати активний словник учнів; виховувати любов до природи.





Ма-ма-ма — минула вже зима.Оз-оз-оз — утіка від нас мороз.На-на-на — надійшла весна.Ки-ки-ки — дзюркотять струмки.Ва-ва-ва — зеленіє трава.Хи-хи-хи — прилітають птахи.Ла-ла-ла — квітка розцвіла.Ло-ло-ло — сонце припекло.

2. читання текстів п. влодека «як гукнеш, так і відгукнеться», л. савчук «квочка»


Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. yХату на хаті має, жабам рахунок знає. (Лелека)

Привітанням журавля я пробуджую поля, yНебеса і ручаї та заквітчую гаї.Відгадайте, хто вона, ця красуня чарівна? (Весна)

— Так, весна пробуджує землю від зимового сну, заквітчує гаї, наповнює струмки водою, викликає птахів у рідний край, вітається з сонечком ясним, квітами барвистими, пробуджує комах, звірів, веселить усіх людей.


1. Опрацювання вірша л. савчук «принесли весну лелеки»

1) Читання вірша вчителем.— Звідки лелеки принесли весну?— Що змінилося в природі з приходом весни? Знайдіть ці рядки і про-

читайте.

2) Читання вірша учнями.— Прочитайте виразно вірш. Передайте голосом веселий весняний настрій.



1) Робота в парах.— Прочитайте слова, дивлячись на крапку.

2) Виразне читання вірша вчителем.— Який настрій створив у вас вірш?

3) Мовчазне читання вірша учнями.— Які дива відбуваються з приходом весни?

95

4) Вибіркове читання.— Прочитайте, як починається весна. Як вона впливає на людей?

5) Виразне читання учнями.— Які почуття висловив поет, описуючи весну?

IV. підсумОк урОку— Чому були присвячені опрацьовані твори?— З яким настроєм ви завершуєте урок?

дОдатОк дО урОку 60робота за Букварем (с. 100–101)1) Читання звукових моделей під малюнками.Яблуко, зозуля, якір.— Який перший склад у словах яблуко, якір? Яка буква у першому складі?

Які звуки вона позначає? Порівняйте кількість звуків і букв у цих словах.— Який останній склад у слові зозуля? Яка буква у першому складі? Які

звуки вона позначає? Порівняйте кількість звуків і букв у цих словах.

2) Читання складових таблиць. Спостереження за вимовою звуків.

3) Читання слів з буквою Яя.учитель звертає увагу на правильне читання злиття приголосного з голос-

ним у словах, що виділено легким підкресленням.яблуня яблуко яблучко яблучний— Назвіть перший склад у кожному слові. Які звуки позначає буква я?— Що ви помітили у цих словах? (Вони мають однакове значення.)лялька малята звірята зозуля— Прочитайте тільки слова з наголосом на першому (другому) складі. Які

звуки позначає буква я?ягоди ялинка чапля дятел— Виберіть і прочитайте тільки двоскладові (трискладові) слова. Які

звуки позначає буква я?Яків Ярослав Лідія Надія— Чому ці слова написані з великої букви? Прочитайте тільки імена хлоп-

чиків (дівчаток).— Які звуки позначає буква я?волосся знання взуття гілля— Що однакового у словах цієї групи? (Буква я стоїть в кінці, в кожному

слові дві однакові букви.) Які звуки позначає буква я?

4) Робота за малюнком.— Кого ви бачите на малюнку? Прочитайте речення.Яків ягідки якісь із галявини приніс.— Допоможіть Якову дізнатися, яких ягід він назбирав.

5) Опрацювання вірша Н. Забіли «Хто кого злякався?».Читання вірша. Щоб дати відповідь на запитання, що містить назва вірша,

учні ще раз його перечитують і складають речення-відповіді.— Якими словами описано котика? (Білий, чорнявий, чорний-чорний)— Що він робив? (Спав, прокинувся, злякався, зник, вилазить)— Якими словами описано ґаву? (Чорна)— Що вона робила? (Прилетіла, як крикне, здивувалась, бачить)

Словникова роботаМара — казкова істота.



96

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 98. великдень. л. пОлтава «великОдні писанки». я. якОвенкО «прО писанки»

мета: вчити учнів правильно й виразно читати вірші; сприяти розширенню лексичного запасу учнів; виховувати повагу до народних свят.

Хід уроку





Ла-ла-ла — бігла край села.Ля-ля-ля — зелене гілля.Та-та-та — спіймали кота.Тя-тя-тя — довести до пуття.Ду-ду-ду — у кіно піду.Дю-дю-дю — зустріну суддю.Са-са-са — вкусила оса.Ся-ся-ся — малина уся.Зу-зу-зу — боюся грозу.Зю-зю-зю — намажуся маззю.На-на-на — тепла весна.Ня-ня-ня — купали коня.Ра-ра-ра — висока гора.Ря-ря-ря — вранішня зоря.Ца-ца-ца — смачна піца.Ця-ця-ця — лагідна киця.

2. читання вірша а. костецького «починається весна»


1. вступне слово вчителя— Щовесни з давніх-давен по всій україні святкують Великдень. А чи

знаєте ви, що це за свято? (Відповіді дітей.)— Як ще це свято називають? (Пасха, Світле Христове Воскресіння)Великдень — велике християнське свято. Це день, коли воскрес Ісус

Христос, якого ми бачимо на іконах у церквах та оселях. Ще звечора люди йдуть до храму молитися. Після молитви святять паску й писанки. А що таке писанка?

Писанка — це розмальоване символічними знаками яйце. Здавна вона була символом весняного пробудження природи. Існують різні види писанок — крашанка, крапанка, дряпанка.

Їх дарують родичам, друзям, знайомим зі словами: «Христос воскрес!», а у відповідь кажуть: «Воїстину воскрес!» і щиро дякують. Такий подарунок означає побажання щастя, здоров’я.

2. Опрацювання вірша л. полтави «великодні писанки» (с. 32)

1) Читання вірша вчителем.— Про які дивні яєчка розповідає автор вірша?

2) Словникова робота.Писанка — кольорове яйце з різними узорами, орнаментами.Крашанка відрізняється від писанки тим, що вона одноколірна.

97

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— До якого свята готуються у цій сім’ї?— А ти вмієш розписувати писанки?— Як святкують Великдень у вашій родині?

4) Вибіркове читання.— Що намальовано на писанках?— З чим порівнюються писанки?



1) Прочитайте правильно і швидко.Великдень — великий день.Паска — великодній хліб.

малювати фарбувати писанкарозмалювати пофарбувати писанкаррозписати пофарбовані писанкарство

Читання слів, близьких за значенням. yЧитання слів-родичів. y

2) Гра «Знайди пару».— утворіть пари слів.

пасочка червонакрашанка веснянесонечко духмяна

3) Робота в парах.— Відновіть вірш Олени Згарської «Великдень». Для цього поєднайте

слова в речення.

Великдень яєчко.Ось тобі подаруй!Його ти недалечко!і мамі розмалюй

4) Робота за малюнками (с. 33).— Як ви вважаєте, де крашанка, а де — писанка? Доведіть свою думку.

4. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». робота над віршем я. яковенко «про писанки»

1) Читання вірша учнями.— Чому діти рано встали?

2) Вибіркове читання.— Як родина готувалася розмальовувати писанки? Відшукайте і прочи-

тайте ці рядки.— Які кольори використовували? Що означає кожний колір? Доведіть це

рядками вірша.

3) Робота за малюнками.— Кого ви бачите на малюнку? Що вони роблять? Складіть речення.

IV. підсумОк урОку— Чому був присвячений наш урок?— Як святкують Великдень у вашій родині?

98

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 99. кОльОрОві віршики. а. кОстецький «квіткОві сни». є. гОрєва «кОльОрОвий віршик»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; розвивати усне мов-лення, пам’ять, фантазію; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Хід уроку





у нашого діда капелюхНе по капелюхівськи.

2) Робота над закличкою.

Іди, іди, дощику,Зварю тобі борщику,В череп’янім горщику.Мені — каша, тобі — борщ,Щоб густіший ішов дощ.


На тонких бринять стеблинах yМіж травинок і пеньочків,Сині-сині, звуться дзвінкоЛісові квітки... (дзвіночки).

Блакитні оченята yІз жита виглядають.Хоч квіточки ці люблять,Та з поля виганяють. (Волошки)

Влітку диво це знайду yВ полі, в лісі і в саду.Ці рослини кольоровіЗапашні, такі чудові. (Квіти)

— Ще не народилася на світ людина, якій би не подобались квіти. Змалку нас уражає їх досконалість, різнобарвність та аромат.


1. Опрацювання вірша а. костецького «квіткові сни»

1) Читання вірша учнями.— Про які квіти йдеться у вірші?

2) Гра «Доповни слово».— Які сни сняться квітам? Відповідайте словами вірша.Кульбабі —Тюльпанові —Дзвіночку лісовому —Бузку —Волошці —Ромашці —Фіалці —

99

3) Робота за малюнком.— Які квіти зображено на малюнку? Якого вони кольору?— Прочитайте слова у святкових кульках.— Поміркуйте і скажіть, якого кольору вам уявляється написане слово.

Зафарбуйте кульки.


2. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання і вміння» (с. 37)— Прочитайте і розкажіть, як утворилося слово колір.— Прочитайте слова на одному диханні. Читайте швидко, вимовляйте

чітко!— Знайдіть спільне закінчення для всіх слів. Які слова утворилися? Які

інші кольори ви знаєте? Які фарби потрібно взяти, щоб намалювати квіти, про які ви читали у віршах?

— утворіть нові слова за зразком.

Робота над скоромовкою— Потренуйтеся у читанні скоромовки. Прочитайте спочатку повільно,

правильно читайте кожне слово. Тепер прочитайте правильно і швидко.


Робота в парах. Робота над віршем Є. Горєвої «Кольоровий віршик»— Прочитайте вірш і вставте пропущені слова.

Кульбабка тиха при стежиніжовтіється сама собі.А у волошки очі (які?)...а в неба очі (які?)...(Які?)... клени стали коломпобіля нашого двора,а ген за тихим жовтим полем(яке?)... сонце догора.

Слова для довідки: сині, голубі, зелені, червоне.— Чи знаєте ви, скільки кольорів у веселки? Чи можете їх назвати? Щоб

запам’ятати кольори веселки і їх порядок, вивчіть речення.Чарівниця Осінь Жар-птаху Закликає Бабин Сад Фарбувати.— у віршиках ви читали, які кольори дарує нам весна. Подаруйте і ви

весні кольорові слова. Наприклад: голубі слова — небо, проліски.Зелені слова — ...Жовті слова — ...

IV. підсумОк урОку— Про що йшлося на уроці?— Які кольори дарує нам весна?

100

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 100. мОя рОдина. д. чередниченкО «рОдОвідне деревО». в. Осєєва «сім’я у нас Одна». і. нікітченкО «теплі слОва»

мета: вдосконалювати читацькі навички учнів; вчити усвідомлювати зміст прочитано-го тексту; розвивати мовлення, мислення; виховути любов і повагу до членів своєї родини.

Хід уроку




1) Робота над скоромовкою.Росте липа біля Пилипа.


Ав-ав-ав — не лови ґав.Ва-ва-ва — книжка нова.Ву-ву-ву — вип’ємо каву.ув-ув-ув — новину почув.Ві-ві-ві — здивувались паві.Ів-ів-ів — льон зацвів.Во-во-во — намальовано криво.Ов-ов-ов — накололи дров.ив-ив-ив — я квіти полив.Ви-ви-ви — чорні брови.

2. читання текстів а. костецького «квіткові сни», є. горєвої «кольоровий віршик»


1. Опрацювання оповідання д. чередниченка «родовідне дерево»

1) Читання тексту вчителем.— Як ви розумієте назву оповідання?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Як хлопчик кликав свого дідуся? А ви як кличете?— Чи знав хлопчик, як звати його бабусю? А ви знаєте?

3) Вибіркове читання.— Прочитайте рядки про родовідне дерево.— З кого складається рід?— Як дід Петро називає людей, які не знають свого роду?— Що вам відомо про свій рід?



1) Читання стовпчиків слів.— Читайте швидко, вимовляйте чітко!

рід сім’я тато мама

рідня сімейка таточко матуся

родина сімеєчка татусик матусенька

101

Читання односкладових, двоскладових, трискладових слів. yЧитання слів з наголосом на другому складі. yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів-родичів. y— А як ви називаєте маму, тата?— Запам’ятайте ці слова й користуйтеся ними щодня.

2) Опрацювання оповідання В. Осєєвої «Сім’я у нас одна».— Як Левко допомагав мамі?— Що сказав тато у неділю за обідом?— Чому почервонів Левко?— Як ви розумієте зміст виділених речень?— Як ви вважаєте, що буде далі? Придумайте кінцівку оповідання.— Розкажіть, як ви допомагаєте вдома.


1) Читання стовпчиків слів.— Прочитайте слова вголос спочатку повільно, а потім — швидко. Пояс-

ніть значення слів.

син дочка сестричка братик

синок донька сеструня братусик

синочок донечка сестронька братичок

— Складіть речення з цими словами. Як називають вас мама з татом?

2) Читання оповідання І. Нікітченко «Теплі слова».— Прочитайте назву оповідання. Як ви вважаєте, про які слова йтиметься

у тексті?— Розкажіть, як мама називала свого синочка.— Чи таких слів чекала мама від свого сина?— Як ви називаєте свою маму? Які теплі слова промовляєте до неї?

IV. підсумОк урОку— Які твори читали на уроці?— Чого вони вас навчають?


4. складання усної розповіді про звичаї рідного краю— Ви дізналися про українські звичаї. Їх ще називають традиції. Так що ж

таке традиції? Це звичаї, які передаються з покоління в покоління: від батьків — до дітей, від бабусь і дідусів — до онуків, від старших — до мо-лодших. Це шана до сім’ї, до родини, до хліба, до наших оберегів — вишитих українських рушників, до чудових і цілющих рослин — верби і калини. І ми з вами повинні підтримувати ці традиції і продовжувати їх.

А які інші народні звичаї відомі у вашому краю? Розкажіть про них.А чи важливо знати звичаї свого народу?В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків,

карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища.

102

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 101. БаБусенькО ріднесенька. в. чухліБ «радість». н. пОклад «гість»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного, свідомого читання; розвива-ти мовлення, вміння слухати й розуміти текст; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати чуйність, уважність, доброту.

Хід уроку





На річці Лука спіймав рака у рукав.


Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.Чі-чі-чі — їж, будь ласка, калачі.

2. читання текстів в. Осєєвої «сім’я у нас одна», і. нікітченко «теплі слова»


1. Опрацювання оповідання за в. чухлібом «радість» (с. 44)

1) Читання оповідання вчителем.

2) Гра «Так чи ні?».Раніше від бабусі Дарини ніхто не встає. ( y Так)Тетянка прокинулася, а бабуся вже надворі. ( y Ні)Очі бабусині усміхаються, обличчя аж світиться. ( y Так)Кіт Рудько забрався на дах і витанцьовує. ( y Ні)

3) Читання оповідання учнями.— Яка бабуся у Тетянки? Розкажіть про неї.— Чому бабуся Дарина завжди радіє?— А ви вранці прокидаєтеся з радістю?


2. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання і вміння» (с. 45)— Прочитайте дорогі і милі слова. Які з них ви найчастіше вживаєте

і коли? Запам’ятайте ці слова! Намагайтеся уживати їх щоденно — і станете найласкавішою дитиною.

бабуня бабуся бабунечка бабусечка бабусенька— Прочитайте слова вголос спочатку повільно, а потім — швидко. Чи-

таючи, стежте за вимовою.внук внучатко внучок внучечка внучка

Вивчення вірша «Бабусині пиріжки»— Прочитайте вірш «Бабусині пиріжки», рухаючись за стрілочками.— Потренуйте пам’ять. Прочитайте вірш тричі. Відведіть погляд і розка-

жіть вірш.


1) Виразне читання вірша Н. Поклад «Гість».— Виразно, з інтонацією, прочитайте вірш.

103

— Хто гостював у бабусі?— З яких слів можна дізнатися, що бабуся любить онучку?— Як прочитати останні рядки, щоб передати бабусині почуття до внучки?

2) Робота за малюнком.— Хто зображений на малюнку?— Як ставляться один до одного бабуся і внучка?— Складіть речення.— Що ви можете розповісти про свою бабусю?

3) Читання вірша Л. Шостак.— Про кого цей вірш?

IV. підсумОк урОку— Які твори опрацювали на уроці?— Чого вони навчають?


Опрацювання тексту «телефон»

1) Читання тексту вчителем.— Що таке телефон?

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Які бувають телефони?

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».— Як інакше можна назвати телефон?

4) Вибіркове читання.— Знайдіть слова з буквою «еф» і прочитайте їх.— Як люди передавали думки на відстані у давні часи?— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак питання.



у старі (давні) часи, коли не було телефонів, люди запускали (використову-вали) голубів-поштарів.

А сьогодні ми купуємо (маємо) вже й новий (мобільний) телефон.

104

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 102. дідусева мудрість. с. матвійчук «де кОму жити». м. підгірянка «мій дідусь»

мета: удосконалювати навички виразного читання, вміння швидко орієнтуватися в тек-сті; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку





Їжак, їжаченяЇдуть по гриби щодня.Їжачиха помагає,Сироїжки їм збирає.


Ок-ок-ок — он маленький їжачок.Ки-ки-ки — в лісі звірі та пташки.Ать-ать-ать — вибіг зайчик погулять.

2. читання текстів в. чухліба «радість», н. поклад «гість»


Гостроносий і малий, yСірий, тихий і незлий.Вдень ховається, вночіЙде шукать собі харчі.Весь із тонких голочок.Як він зветься?.. (Іжачок).


1. Опрацювання оповідання с. матвійчук «де кому жити» (с. 48)

1) Читання тексту вчителем.

2) Аудіювання.

Як звали дівчинку? y Оленка Оксанка

Куди пішла дівчинка з дідусем? y В поле в ліс

Що збирала дівчинка у лісі? y Гриби ягоди

Кого побачила дівчинка? y Їжачка зайчика

105

Що хотіла зробити дівчинка з їжачком? y Нагодувати взяти додому

Що запропонував дідусь? y Взяти їжачка додому залишити у лісі

3) Читання тексту учнями.— Прочитайте слова, в яких міститься головна думка, яку хотів передати

вам автор.— Як ви розумієте ці слова?


2. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання і вміння» (с. 49)— Прочитайте дорогі і милі слова. Які з них ви найчастіше вживаєте, коли

звертаєтеся до дідуся? Запам’ятайте ці слова! Намагайтеся вживати їх що-денно і станете найласкавішою дитиною.

Дідусь дідусик дідунечко дідусечко

Робота в парах над скоромовкою— Спробуйте чітко і швидко прочитати скоромовку. Читаючи, стежте за

вимовою. Полічіть, скільки разів у скоромовці вжито літеру д.— Розгляньте малюнок. Кого ви бачите на малюнку? Що роблять діти?

Складіть речення.

Гра «Хвости»— Закінчіть речення.Я хочу, щоб мій дідусечко... yЯкби мій дідусик попросив, я б для нього... y

3. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». робота над віршем. м. підгірянка «мій дідусь» (с. 50)

1) Мовчазне читання вірша учнями.— Підготуйтеся до читання вірша. З якою інтонацією ви читатимете вірш?

2) Виразне читання вірша учнями.— Якими словами називає внук свого дідуся?— Про які почуття хлопчика це свідчить?— Відшукайте і прочитайте слова, які надають віршу лагідності, ніжності.

3) Робота в парах.— Що ви знаєте про свого дідуся? Розкажіть.— Прочитайте, яку рибку зловив дідусь.

IV. підсумОк урОку— Які твори опрацювали на уроці?— Чим вони вам сподобалися? Чого вас навчили?

106

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 103. неБилиці. н. пОклад «неБилиці»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; розвивати мовлення; пам’ять, фантазію учнів; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Хід уроку





Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.


Ра-ра-ра — у дворі весела гра.Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.Ло-ло-ло — всі дороги замело.Лі-лі-лі — кури ходять по землі.

2. читання текстів в. чухліба «радість» та н. поклад «гість»


1. Опрацювання вірша н. поклад «небилиці» (с. 52)

1) Метод «Передбачення».— Як ви вважаєте, що означає слово небилиця? Прочитайте вірш і пере-

вірте свої міркування.

2) Читання вірша учнями.— Чи підтвердилися ваші міркування?

СловничокНебилиця — те, чого не буває насправді, вигадка.— Які рядки вірша, на вашу думку, найсмішніші?

3) Гра «Хто як голос подає?»зашипілизанявкализагавкалихрюкнулазамукалазаквокталатуркотілинявкотілизадзижчализацвірінькалиґелґотавіржав— Який у вас настрій після читання вірша? Чому? Що в ньому незви-

чайне?— Спробуйте все виправити і прочитати правильно.


107


Робота в парах

Читання вірша Я. Коваленко— Що в цьому вірші не так? Спробуйте виправити і прочитати правильно.

Летить білка (бджілка) «Жу-жу-жу!Що вам, друзі, розкажу:за лісочком, недалечко,рясно квітне поле гречки!Білчин (бджілчин) рій злітав за ліс,меду два відра приніс.Тільки то були не білки,А трудящі, мудрі... (бджілки)».

Я. Коваленко

Гра «Склади речення»— А чи знаєте ви, хто які звуки подає? Перевірте себе: складіть і прочи-

тайте речення.


1) Читай швидко, вимовляй чітко!

сміх смішити сміятися

сміхота смішинка смішний

Читання односкладових, трискладових слів. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. y— Як можна назвати ці слова?

2) Робота в парах.— Прочитайте і поміркуйте, чи буває таке.у песика робота непроста: yохороняє від мишей кота.В річці пірнає і плаває кіт, yловить він рибку собі на обід.

3) Робота з малюнками.— Розгляньте малюнки-небилиці. Що переплутав художник?— Складіть фантастичні розповіді за малюнками.

IV. підсумОк урОку— Твори якого жанру опрацьовані на уроці?— Який настрій вони створюють?

108

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 104. сОрОм Бути неОхайним і Брудним. л. мОвчун «як чепурили їжачка». в. ЗаБава «їжачОк-лісОвичОк»

мета: вдосконалювати навички виразного читання, вміння швидко орієнтуватися в тек-сті; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до образного слова.

Хід уроку





Жив бик тупогуб, тупогубенький бичок, але довгий язичок.


Язик угору — ша-ша-ша,Наша Маша в ліс пішла.Язик донизу — са-са-са,укусила в ніс оса.Язик угору — ши-ши-ши,Машу в лісі ми знайшли.Язик донизу — си-си-си,Вуса, вуса у оси.

2. читання вірша н. поклад «небилиці»

3. гра «утворіть слова за зразком»Лисиця — лисичка — лисенята.Білка — білочка — білченята.Заєць — зайчик — зайченята.Їжак — їжачок — їжаченята.


1. Опрацювання казки л. мовчун «як чепурили їжачка» (с. 56–57)


2) Вправа «Так, ні» з доведенням думки.Заклопотана їжачиха схопила за вухо свого синочка? yМалюк і справді був неохайним? yГолочки у їжачка гладенькі та м’якенькі, наче хутро в ховрашка? y

3) Читання тексту учнями.— Чому мама їжачиха не впізнала свого синочка? А вас завжди впізнають

ваші батьки?— Розкажіть, як мама їжачиха купала Ховрашка.— Як їжачиха здогадалася, що Ховрашок грався із зайцями?— Що у творі вам видалося смішним? Чому?— Чим повчальна ця казка для дітей? (Сором — бути неохайним

і брудним.)

4) Робота в групах.— Придумайте другу частину казки про те, як мама Ховрашка купала

їжачка.

109


1) Читання слів у «променевих» таблицях.— Складіть і прочитайте слова за спрямуванням стрілок.— Чи можна назвати утворені слова родичами до слова їжа?

2) Робота в парах.— утворіть «лагідні» слова. Наприклад: їжак — їжачок.Ховрах — ..., лисиця — ..., білка — ...

3) Читання вірша В. Забави «Їжачок-лісовичок».— Прочитайте віршик, рухаючись за стрілочками.— Чим їжачок вистеляв собі ліжечко?— Прочитайте слова, якими поетеса розповідає про те, що робив їжачок.— Яку картину можна намалювати до вірша?

IV. підсумОк урОку— Чи сподобалися вам прочитані твори?— Чого вони навчають?— Багато творів для дітей написав Тарас Шевченко. І сьогодні я пропоную

вам ознайомитися з одним із найулюбленіших творів.


Опрацювання вірша т. шевченка «тече вода з-під явора»


Словникова роботаПишається — красується.— З якими почуттями автор писав цей вірш? Які почуття у нас викликає

вірш? З якою інтонацією голосу його потрібно читати?— Назвіть пестливі слова, які створюють особливо ніжну, лагідну атмо-

сферу. (Калинонька, качаточка, качечка, дітки, дівча)

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Що ви уявили, читаючи вірш?— Які рослини згадуються у вірші?— Поміркуйте, яку пору року описує поет?

3) Читання груп слів на одному диханні.

тече качечка

пишається випливає

хлюпочуться з качуром

качаточка розмовляє

4) Гра «Де правильний рядок?»

Тече вода із-за гаю та попід долиною.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Ловить ряску, розмовляє з качуром своїм.

Ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.

5) Виразне читання вірша учнями.— Як ви розумієте слова: «качечка розмовляє з дітками своїми»?

110

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 105. квітами Барвистими луг цвіте. а. григОрук «чарівний ліхтарик». а. камінчук «БаБусині квіти»

мета: вдосконалювати навички виразного читання; вчити учнів ставити питання до тек-сту; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку





Бубоніла діду баба: — «Ти не дмухай на кульбабу,Бо з кульбаби полетять сто маленьких кульбабенят».


Елик-елик-елик — он з’явився джмелик.Атий-атий-атий — маленький, волохатий.Іх-іх-іх — побудив усіх.

2. читання текстів л. мовчун «як чепурили їжачка», в. Забави «їжачок-лісовичок»


1. Опрацювання вірша а. григорука «чарівний ліхтарик» (с. 60)

1) Метод «Передбачення» за заголовком.— Прочитайте тільки заголовок вірша. Вдумайтеся у зміст: про що розпо-

відатиме поет?— А тепер уважно прочитайте вірш.

2) Читання вірша учнями мовчки.— Чи підтвердилися ваші міркування? Про який чарівний ліхтарик розпо-

відає у вірші поет?

3) Вибіркове читання.— З чим порівнюється у вірші кульбабка?— Хто назвав кульбабку сонечком? Знайдіть і прочитайте ці рядки.— Прочитайте, як назвав кульбабку комарик? Чому згас чарівний ліх-

тарик?

4) Виразне читання вірша.— Прочитайте вірш виразно. Передайте його настрій.



1) Читання слів у стовпчиках.— Швидко читайте, правильно вимовляйте!

квіти квіточка кульбаба

квітка квітонька кульбабка

квітник квітують кульбабенята

Читання двоскладових, трискладових слів. y

111

Читання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів-родичів. y

2) Читання слів у «променевих» таблицях.— Складіть слова за напрямком стрілок і потренуйтеся швидко їх читати.

3) Гра «Буква заблукала».— Прочитайте назви квітів. Для цього переставте букви. (Фіалка, куль-

баба, конвалія, пролісок)

4) Гра «Лабіринт».— Розшифруйте назви квітів.

5) Гра «Слово в слові заховалось».— Поміркуйте, які імена людей «заховалися» у назвах квітів. (Іван, Ва-

силь, Рома)


1) Читання вірша А. Камінчука «Бабусині квіти».— Які квіти у бабусі Олі? Знайдіть їх на малюнку.— Прочитайте, де ростуть троянди. А де ростуть чорнобривці?

2) Робота в парах.— Які квіти ростуть у вашої бабусі? А які квіти любить ваша мама? Чи

є у вас улюблена квітка? Розкажіть про неї.— Розгляньте малюнки квітів і скажіть, чи правильно підписані малюнки.

IV. підсумОк урОку— Які твори прочитали на уроці?— Чого вони вас навчають?


Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай» (с. 5)

1) Прочитайте уважно слова. Скажіть, чим різняться між собою слова першого стовпчика. Яке значення має кожне слово у другому стовпчику?

книга книжковий читати

книжка книголюб читанка

книжечка книгарня читачка

Читання слів уголос спочатку повільно, а потім швидко. yЧитання двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання слів-родичів. y

2) Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть, як ви їх розумієте.— Пригадайте і ви цікаві прислів’я чи приказки про книжку, або запи-

тайте у старших.Одна книга тисячі людей навчає. yКнига — не пряник, а дітей до себе манить. yКниги читати — усе знати. yЗ книгою жити — з добром дружити. y

112

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 106. руки малі, та дО рОБОти вдалі. є. пермяк «для чОгО пОтріБні руки?». п. реБрО «немає ледарів у нас»

мета: вдосконалювати читацькі навички учнів; вчити усвідомлювати прочитаний текст; розвивати мовлення, мислення; виховувати працьовитість, прагнення до корисних самостійних дій.

Хід уроку





Варка варила варенички,Василь взяв вареника.Варка Василя — варехою.Василь Варку — вареником.


Че--че-че — влітку сонечко пече.Чу-чу-чу — всім спечу по калачу.Чі-чі-чі — не лежи на печі.

2. читання текстів а. григорука «чарівний ліхтарик», а. камінчука «Бабусині квіти»

3. робота над загадкоюу двох матерів по п’ять синів, і всім одне ім’я. ( y Руки і пальці)— Назвіть пальці на руці. (Великий, вказівний, середній, підмізинний, мі-

зинець)

4. «мозковий штурм»— Навіщо людині потрібні руки?— Яку роботу ви виконуєте руками?— Яку роботу ви виконуєте правою рукою? А лівою?


1. Опрацювання оповідання є. пермяка «для чого потрібні руки?»— Ви висловили свої міркування про те, для чого людині потрібні руки.

А тепер прочитайте, як хлопчик відповів на це запитання.

1) Мовчазне читання оповідання учнями.— Про що запитав дідусь у Петрика?— Які відповіді давав Петрик?— Про що головне забув Петрик?

2) Робота над загадкою М. Підгірянки.— Чиї руки зображені на малюнку?— Доберіть ознаки до слова руки. (Працьовиті, натруджені, робочі, робо-

тящі, мозолисті, сильні, вправні, золоті)— Які руки називають працьовитими?— Які руки називають золотими?— Чи доводилося вам чути такий вислів?— Кого називають білоручкою?


113


1) Швидко читайте, правильно вимовляйте!

рука руки ручка

рученя ручата ручище

рученька рученьки рученята

— Прочитайте тільки «лагідні» слова.

2) Робота в парах. Читання віршика.

у маминої доньки є дві малі долоньки.Вони з мамою гралися і кудись сховалися.

— уважно розгляньте малюнки і знайдіть долонечки маминої донечки.— Спробуйте на уроці образотворчого мистецтва зробити свої малюнки із

зображенням долонь.— утворіть «лагідні» слова.

Дочка — донька рука — ...

долоня — ... руки — ...


1) Читання вірша П. Ребра «Немає ледарів у нас».— Що вміють робити діти?— Хто доглядав за квітами? Прочитайте.— Що вишив Гнат?— Що робили дівчатка? Прочитайте.— А що ви вже вмієте робити власноруч? Як і коли ви допомагаєте своїм

рідним?

2) Гра «Умію чи не вмію?».Мити посуд ( y ___).Варити борщ ( y ___).Ремонтувати телевізор ( y ___).Полити квіти ( y ___).Підмести у кімнаті ( y ___).Спекти пиріг ( y ___).Змайструвати годівничку ( y ___).

3) Гра «Що можуть руки».учитель називає певні дії. Якщо їх можна зробити руками, учні плескають

у долоні.Танцювати. Ліпити. Бігати.Співати. Розказувати. Стрибати.Вишивати. Дивитися. Їздити.Готувати. Малювати. Поливати.Прати. Читати. Прасувати.Писати. Плавати.

4) Робота над загадкою М. Підгірянки.

IV. підсумОк урОку— Чого навчили вас опрацьовані твори?— Чому потрібно бути працьовитими?

114

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 107. веселі пригОди пернатих. п. реБрО «гусакОві панчішки». і. січОвик «Ґава»

мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розу-міти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку





Летів горобець через безверхий хлівець.Ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без прачервоточинки.


Па-па-па — розсипана крупа.Пе-пе-пе — кошеня сліпе.По-по-по — річка Лімпопо.Іп-іп-іп — зеленіє кріп.Ап-ап-ап — травку щипле цап.уп-уп-уп — поживний суп.Оп-оп-оп — у річці короп.Пу-пу-пу — по широкому степу.Пи-пи-пи — золотаві снопи.

2. читання текстів є. пермяка «для чого потрібні руки?», п. ребро «немає ледарів у нас»


1. Опрацювання вірша п. ребра «гусакові панчішки» (с. 68)

1) Самостійне читання вірша учнями.— Чи сподобався вам вірш? Чим?— Чому гусачок увесь час поглядає на панчішки?— Що гусак робить для того, щоб не намочити ніг?— Прочитайте слова — назви дій, які виконував їжачок. (Походжає, по-

глядає, обходить, не плаває, боїться намочити.)

2) Робота за малюнком.— Яким зображений гусак на малюнку? Складіть речення.

2. гра «складай — читай».— Прочитайте склади. З яких складів можна утворити назви птахів?— Назвіть, яких птахів ви бачите на малюнку.



1) Читання вірша І. Січовика «Ґава».— Чому зчинився ґвалт на подвір’ї?— Де згубила ґава ґудзик? Відповідайте словами вірша.— Що ґедзь порадив ґаві?— Пригадайте, що означає вислів «ловити ґав».

115

— А ви не ловите ґав? Пригадайте, чи траплявся у вас випадок, коли вам сказали, що ви зловили ґаву?

2) Гра «Збери горошини, прочитай слова».— Торох-торох — бабця посіяла горох. Птахи поласували горошинками.

Поміркуйте, які букви склювали птахи, і прочитайте слова.


1) Робота над скоромовками.— учіться правильно вимовляти звуки [г], [ґ]. Прочитайте скоромовки, ру-

хаючись за стрілочками. Стежте за вимовою.— Вивчіть скоромовку, яка вам більше сподобалася. Які малюнки можна

намалювати до скоромовок?

2) Словникова робота.Ґречно — шанобливо, вишукано, люб’язно.Ґаздувати — господарювати.

IV. підсумОк урОку— Чи сподобалися вам твори про пригоди пернатих?— Чого вас навчили ці твори?


Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай» (с. 104)

1) Читання вірша Л. Новікової «Котики».— Про яких котиків ідеться у вірші?— Прочитайте опис вербового котика.— Знайдіть і прочитайте у вірші слова, якими описано Мурчика, що грівся

під вербою.— Чим був здивований Мурчик?— Складіть речення за малюнком, уживаючи слово котики у різних зна-

ченнях.

2) Читання слів у стовпчиках.— Швидко читайте, правильно вимовляйте!Читання односкладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів-родичів. y

3) Робота над загадкою Л. Вознюк.

116

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 108. іди, іди, дОЩику. в. чухліБ «гОлуБий дОЩик». г. БОйкО «дОЩик, дОЩик»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; розвивати усне мов-лення, пам’ять, фантазію учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку





Ящірка від дощикуВ щілинку під ліщинкуШвидко шмигнула.Йди іще, дощику!


Ощик-ощик-ощик — накрапає дощик.Іщить-іщить-іщить — він уже періщить.ить-ить-ить — аж гущавина шумить.

3) Робота над закличкою.

Іди, іди, дощику,Зварю тобі борщику,В череп’янім горщику.Мені — каша, тобі — борщ,Щоб густіший ішов дощ.

2. читання текстів п. ребра «гусакові панчішки» та і. січовика «Ґава»


Мене просять і чекають, yА як покажуть — утікають. (Дощ)

Народні прикметиЛітнім ранком маленький дощ — удень гарна погода. yДощ, що почався крупними краплями, припиниться швидше, ніж дрібний. yВід удару дощових крапель об поверхню води утворюються бульбашки — yдо тривалого дощу.

іII. рОБОта За «післяБукварем» (с. 72–74)

1. Опрацювання оповідання в. чухліба «голубий дощик»

1) Читання вірша учнями.— Чому бабуся переживала за свій город?— Чому почали сохнути рослини?— Як ви розумієте вислів «помідори вуха поопускали»?— Що зробила Тетянка?— Що здивувало Тетянчину бабусю?— Чому Тетянка назвала свій дощик «голубим»?

СловничокРинва — труба для стікання води з даху.

117

2) Робота в парах.— Доберіть родичів до слова дощ.Дощик, сніг, ожеледь, злива, морошка.



Читання «дощиком»— Швидко читай, правильно вимовляй!— Прочитайте, як може іти дощ. Від якого дощу ви заховаєтеся? А під

яким дощиком можна погуляти?— Марійка написала крейдою на тротуарі віршик, а дощик змив деякі

букви. Спробуйте прочитати вірш, який написала дівчинка.

3. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». читання вірша г. Бойка «дощик, дощик» (с. 74)

1) Читання вірша учителем.— Який настрій вірша?

2) Мовчазне читання вірша учнями.— Чи зраділа природа дощикові? Доведіть.— З чим порівнює поет дощові краплини? А що вам нагадують дощові крап-

линки?

3) Вибіркове читання.— Які звуки природи можна «почути», які картини «побачити», коли чи-

таєш цей вірш? — Доведіть словами вірша.— Як художник передав настрій вірша? Зачитайте відповідні рядки.— Що роблять діти? Дайте відповідь рядками вірша.— Вивчіть вірш або його частину напам’ять.

4) Виразне читання вірша учнями.

IV. підсумОк урОку— Які твори прочитали на уроці?— Чим вони вам сподобалися?

118

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 109. дОБре вірних друЗів мати. с. жупанин «Бджілка і світлячОк». «дО першОгО дОЩу» (за в. Осєєвою)

мета: вдосконалювати навички правильного свідомого читання, збагачувати словни-ковий запас; розвивати вміння зв’язно відповідати на запитання, творчість, спосте-режливість; виховувати почуття дружби.

Хід уроку





Даринка дарує Діні дині.


За-за-за — там іде коза.Зу-зу-зу — ми ведем козу.Зи-зи-зи — сіно відвези.Са-са-са — ось летить оса.Су-су-су — ми побачили косу.Си-си-си — прилетіли оси.Це-це-це — кругле яйце.єць-єць-єць — сірий заєць.

2. читання текстів в. чухліба «голубий дощик», г. Бойка «дощик, дощик»


Зимою спить, yЛітом бринить,Понад садами літає,Солодку росу збирає. (Бджола)

Ліхтарик маленький yВлітку вночіБлимає в кущі. (Світлячок)

III. рОБОта За «післяБукварем» (с. 76–78).

1. Опрацювання вірша с. жупанина «Бджілка і світлячок»

1) Самостійне напівголосне читання вірша учнями.— Чи цікаво було вам читати цей вірш?

2) Вибіркове читання.— Чи хвилювалися ви, читаючи вірш? Коли? Прочитайте ці рядки.— Прочитайте рядки, де написано, як світлячок заспокоював бджілку. Пе-

редайте голосом та інтонацією доброту, ніжність.— Прочитайте речення, яким закінчується вірш. Поясніть, як ви розумієте

ці слова.

3) Робота в парах.— А у вас є друзі? Що означає дружити?


119


1) Читання складів.— Швидко читайте, правильно вимовляйте!Звуки [дж], [дз], [дз’] — вимовляйте злито, як один звук.

2) Читання слів у стовпчиках.— Прочитайте слова вголос спочатку повільно, а потім — швидко.

дзвін дзьоб джем

дзвінок дзьобик джміль

дзвіночок дзьобати джерело

дзвінкий дзьобнути бджола

дзвеніти дзьобатий бджілка

3) Робота в парах.— Відведіть погляд і пригадайте прочитані слова. Перевірте свою пам’ять:

назвіть слова сусіду по парті.

4) Робота над скоромовкою Л. Вознюк.— Повправляйтеся у швидкому і правильному читанні скоромовки. Про-

читайте кілька разів.

3. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». читання оповідання за в. Осєєвою «до першого дощу» (с. 78)

1) Читання оповідання вчителем.

2) Аудіювання.Як звали дівчаток? y

Оленка і Марійка Марійка і Тетянка

Що трапилося, коли дівчатка йшли вулицею? y Почався дощ загримів грім

Що запропонувала Тетянка? y Відкрити парасольку накритися Марійчиним плащем

Що сказала вчителька? y Як тобі не соромно! Ваша дружба до першого дощу.

3) Читання оповідання учнями.— Про що попросила Тетянка подругу, коли почався сильний дощ?— Чому Марійка відмовила? Як треба було вчинити?

4) Робота в групах.Діти складають продовження цього оповідання і висловлюють свої думки

щодо поведінки обох дівчаток.

IV. підсумОк урОку— Чи сподобалися вам опрацьовані твори?— Чого вони вас навчають?

120

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 110. твОри БеЗ кінця. м. василенкО «не вірите?». л. вОЗнюк «лічилка-БеЗкОнечка». г. БОйкО «хтО кОгО вів?»

мета: ознайомити учнів з особливістю віршів-безконечників, навчати продовжувати їх; розвивати мовлення, мислення, допитливість учнів; виховувати інтерес до поетич-ного слова.

Хід уроку





Звили чаплі гніздо із паклі.Із чорного неба крапають краплі.у гнізді із паклі намокли чаплі.


За-за-за — там іде коза.Зу-зу-зу — ми ведем козу.Зи-зи-зи — сіно відвези.Са-са-са — ось летить оса.Су-су-су — ми побачили косу.Си-си-си — прилетіли оси.Це-це-це — кругле яйце.єць-єць-єць — сірий заєць.

2. читання текстів с. жупанина «Бджілка і світлячок», «до першого дощу» (за в. осєєвою)


1. Бесіда— Поміркуйте, чому деякі вірші називають безконечниками. Якими вони

мають бути?— А тепер перевірте свої припущення. Прочитайте вірш.

2. Опрацювання вірша м. василенко «не вірите?» (с. 80)

1) Читання вірша учнями.— Як можна продовжити вірш?

2) Гра «Підкажи пропущений рядок».

Не вірите?Знову кажу:...ішла на світанку горою,...Роззута, у довгій свитині,...Світила зоря на путі,...

3. робота в парах— Прочитайте вірші-безконечники по черзі. Читайте щоразу швидше

і швидше. Правильно передайте інтонацію питальних і окличних речень.


121


1) Опрацювання вірша Л. Вознюк «Лічилка-безконечка».— Прочитайте лічилку мовчки.— Чому ця лічилка так називається? Як її можна продовжити?

Гра «Хвости»

Раз і два — росла трава,три, чотири — ...,п’ять — на сонечку сушили,шість — в копичку поскладали,сім — корівку...,вісім — молочко... ,дев’ять — діток...,десять — привела телятко,починаймо все спочатку.Раз і два — росла трава...

Робота над скоромовкою— Прочитайте скоромовку мовчки. Як можна її продовжити?


1) Гра «Дощик».— Швидко читайте, правильно вимовляйте!

2) Знайдіть однакові слова. (Зоря, роги, гора)

3) Гра «Допиши віршика».— Прочитайте початки речень. Знайдіть їхні кінцівки, користуючись ма-

люнком. Прочитайте.

Ішов індик з... .Ішов він понад річкою.А за ними — індичатка.Починаймо все...

— Вивчіть вірш напам’ять. Використовуйте його як лічилку.

IV. підсумОк урОку— З творами якого жанру ознайомилися на уроці?— Який вірш-безконечник вам найбільше сподобався?

122

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 111. у невОлі Щастя не Буває. с. шапОвалОв «кОли скрипалять стриБунці»

мета: продовжити роботу над розвитком читацьких навичок учнів; розвивати мов-лення, мислення, допитливість, виховувати інтерес до читання, любов до природи.

Хід уроку




Розучування лічилки

Раз — метелик, два — жучок,Три — невтомний павучок,А чотири — бабка спритна,П’ять — то сонечко привітне,Шість — потішний світлячок,Сім — то джмелик-дивачок.Вісім — бджілка-трудівниця,Дев’ять — мушка-танцівниця,Десять — коник-стрибунець.Тут лічилочці кінець!

Л. Вознюк


З гілки на стежинку, yЗ травички на травичкуСтрибає пружинка —Зеленувата спинка. (Коник)

— улітку на лугах, лісових галявинах часто можна побачити коників. Їх упізнають по довгих задніх ніжках, з допомогою яких вони добре стрибають, та по вусах, що більші, ніж тіло коника. А ще, як і деякі інші комахи, вони, ховаючись серед густої трави, дають про себе знати своєрідними звуками. І вдень, і вночі можна почути, як голосно скрекоче коник. Це він тре одне крило об інше. у коників на крилах є особлива жилка, якою вони водять, як смичком, по перетинці у вигляді округлого люстерка і видають цвіркотливі звуки.

Таким чином коники «перемовляються» між собою. Якщо до них наблизи-тися, вони припиняють тріскотіння, і знайти їх майже неможливо.

Коника, що сидить у траві, помітити нелегко, бо його зелене забарвлення зливається з травою і добре маскує його. Придивіться до коника. Він весь час ворушить вусиками. Пробігла тінь — і вусики ворухнулися, дмухнув віте-рець — і вусик відхилився в той самий бік. За допомогою вусиків коники ді-знаються про те, що відбувається навкруги, відчувають запахи. Вони добре чують. Їхні «вуха» розміщені на ніжках.

Їдять коники листки рослин, м’яке насіння, стиглі ягоди і дрібних ко-машок. Коники прикрашають нашу природу.

III. рОБОта За «післяБукварем» (с. 84)

Опрацювання оповідання С. Шаповалова «Коли скрипалять стрибунці»

1. читання тексту вчителем

123

2. аудіюванняДе живуть коники-стрибунці? y

На лужку у лісі

Хто вони? y Справжні музиканти справжні співаки

Як звали хлопчика? y Івась Петрусь

Скількох стрибунців спіймав хлопчик? y Двох трьох

Чи скрипалили коники у банці? y Так ні

Що порадила бабуся? y Випустити коників на лужок постелити їм трави у банку

3. читання оповідання учнями— Де живуть коники-стрибунці?— Чи доводилося вам чути чарівну музику коників?— Навіщо Івась упіймав двох коників?— Що сказала йому бабуся?— Яка головна думка оповідання?— Виберіть правильну відповідь.Добре вірних друзів мати. yу неволі щастя не буває. y

4. переказ тексту— Підготуйтеся і перекажіть опоповідання своїми словами.


124

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 112. де живе хмара? О. крОтюк «наша хмара». в. федОренкО «жаліслива хмара»

мета: формувати в учнів уміння правильно і свідомо читати текст; удосконалювати тех-ніку читання; розвивати мовлення, мислення, фантазію учнів; збагачувати словни-ковий запас; виховувати інтерес до художнього слова.

Хід уроку





Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.


Вітерець у лісі — ш-ш-ш,Повзе вуж у траві — с-с-с,Прилетів жук — ж-ж-ж,Заспівав комарик — з-з-з,Чайник пару випускає — к-к-к.

2. читання оповідання с. шаповалова «коли скрипалять стрибунці»


Летить орлиця по синьому небу, yКрила розкрила, сонце закрила. (Хмара)


1. Опрацювання оповідання О. кротюк «наша хмара»

1) Метод «Передбачення».

Робота в групахЗа допомогою слів передбачте, про що розповідатиметься у творі.

Затягнеться небоповзеполиваєгородтягнеться листя буряківподякувати хмарі

2) Заслуховування складених розповідей.— Прочитайте заголовок.— Як ви вважаєте, чому оповідання так назвали?

3) Читання оповідання вчителем і співставлення зі складеними учнями.

4) Вибіркове читання.— Де живе хмара? Прочитайте, як вона з’являється.— Прочитайте, як падають краплі дощу.— За що автор дякує хмарі?


125


1) Читання слів у стовпчиках.— Читайте швидко, вимовляйте чітко!Читання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів — назв предметів, ознак, дій предметів. y

2) Робота в парах.— Складіть загадку і відгадайте її.

Синіми стежинами поволі пливуть, yу сивих торбинках нам воду несуть.

3) Робота над загадкою-акровіршем.— Прочитайте загадку.— Чи вдалося вам відгадати загадку? Якщо ні, то прочитайте перші букви

кожного рядка.


1) Опрацювання вірша В. Федоренко «Жаліслива хмара».— Чому вірш має таку назву?— Хто просив у хмарки дощику?— Прочитайте, як чапля просила дощику.— Чому жабка благала дощику?

2) Робота за малюнком.— Кого зобразив художник? Прочитайте відповідні рядки вірша. Складіть

свої речення.

3) Робота над загадкою М. Лисича.— Як названа хмара?— Які слова про хмару вжиті як про живу істоту?

IV. підсумОк урОку— Які твори прочитали на уроці?— Що нового з них дізналися?

126

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 113. ЩО на гОрОді рОсте? в. парОнОва «сперечались ОвОчі»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; збагачувати словни-ковий запас учнів; розвивати усне мовлення, спостережливість, вміння зв’язно від-повідати на запитання; виховувати бажання вживати корисну їжу.

Хід уроку





Кіт котові каже: «Коте, до комори кадуб вкотили.Вкинеш в кадуб капустину, кілька китичок калини».


Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.Чу-чу-чу — я капусту посічу.Щок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.Чний-чний-чний — получився борщ смачний.

2. читання текстів О. кротюк «наша хмара», в. федоренко «жаліслива хмара»


На городі виріс дужий, yКруглий, жовтий і байдужийДо червоних помідорів,До капусти і квасолі.Хто цей гордий карапуз?Здогадалися?.. (Гарбуз).

Довгий, зелений, yДобрий і солоний,Добрий і сирий.Хто він такий? (Огірок)

В полі хороше мені yЗеленіти навесні.Чим же я — не молодець?Маю диво-корінець,Все про нього дбаю,Цукор відкладаю. (Буряк)

Кажуть, щоб хвороб не знати, yТреба всім мене вживати.Може, ви мене й з’їсте,Тільки сльози проллєте. (Цибуля)

Що то за голова, yЩо лиш зуби й борода? (Часник)


1. Опрацювання вірша в. паронової «сперечались овочі» (с. 90–92)

1) Читання вірша вчителем.— Про що сперечалися овочі?

127

2) Гра «Доведи або запереч. Фантазуй!».— Морквиця на городі — мов цариця, тому що смачна і вітамінна.— Буряк червоніший і товстіший, бо в борщі найголовніший.— Цибуля — лікарська рослина. А чого ж на неї нарікають?— Часник гіркий, та всім його потрібно їсти.— Продовж: «Хто їсть кашу гарбузову,...».

3) Читання вірша учнями.— Що можна сказати про користь овочів?— Якими ви уявили овочі за описом поета? А якими їх зобразив ху-

дожник?

4) Читання вірша за особами.— Розподіліть ролі й прочитайте вірш за особами.— Голосом передайте вдачу і настрій кожної дійової особи.— Розпитайте у дідуся чи бабусі, що вони знають про цілющі властивості

овочів.

СловничокКанапка — невеличкий бутерброд.

2. робота над скоромовкою

Кавун кавуну через пліт,Передав від кавуна привіт.

А. Камінчук

IV. підсумОк урОку— Які твори прочитали на уроці?— Чи можна певний овоч уважати головним?— Чому овочі вважають корисними?

128

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 114. для малят прО Звірят. п. реБрО «кладОчка-ЗагадОчка». г. маЗур «вигадливе слОненя»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; розвивати мовлення, пам’ять, фантазію учнів; виховувати любов до тварин.

Хід уроку





На лозі — оса, а в лозі — коза.


На-на-на — бачу сірого слона.Но-но-но — довгий хобот у нього.Ну-ну-ну — яблука даю слону.Ни-ни-ни — люблять яблука слони.Ні-ні-ні — дайте яблук і мені.

2. читання тексту в. паронової «сперечались овочі»


Не кравець, а все життя з голками ходить. ( y Їжак)

Довгі вуха, куций хвіст, yНевеликий сам на зріст.На городі побував,Нам капусту попсував.Довгі ноги — скік та скік...Ми погнались, він утік... (Зайчик)

Хто в зиму холодну ходить злий та голодний? ( y Вовк)

уночі не спить, мишей сторожить. ( y Кішка)

З хазяїном дружить, будинок стереже. yЖиве під ґанком, а хвіст колечком. (Собака)


1. Опрацювання вірша п. ребра «кладочка-загадочка»

1) Мовчазне читання вірша учнями.— Який у вас настрій після читання вірша? Чому?— Про кого ви читали?— Як ви розумієте вислів «кізочка прудка»?— Яка пригода сталася з кізкою?

2) Виразне читання вірша.— Дайте відповідь на питання, що стоїть у кінці вірша.




129

Читання трискладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів-родичів. y

2) Гра «Складай-читай».— утворіть пари слів.

кладочка

лежить, біжить, прудка, вузька

кізочка

3) Гра «Розпізнай тварину за описом».Сірий, полохливий, довговухий — ... yРуда, пухнаста, хитрюща — ... yМаленький, сіренький, колючий — ... y

4) Гра «Хвости».— Закінчіть речення.

Полохливий як... Голодний як...

Хитрий як... Сильний як...

Колючий як... Почервонів як

5) Робота над загадкою-добавлянкою Л. Вознюк.

3. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». читання оповідання г. мазур «вигадливе слоненя» (с. 95)— Яких тварин побачили діти в зоопарку?— Що здивувало слоненя, коли воно побачило дітей?— Чому діти аплодували слоненяткові?

IV. підсумОк урОку— Про яких тварин ішлося у творах?— Що нового ви дізналися на уроці?

130

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 115. ОписуємО предмет. к. ушинський «лисичка-сестричка». Загадки. а. муЗичук «муха»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного, свідомого читання; вчити опи-сувати предмет; розвивати мовлення, вміння слухати й розуміти текст; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до тварин.

Хід уроку





Жив бик тупогуб, тупогубенький бичок, але довгий язичок.


Лобик гладенький, лапки ласкаві.Клава на лаві і котик на лаві.Котик Лапанчик муркоче на лаві,Лагідно казку розказує Клаві.

2. читання текстів п. ребра «кладочка-загадочка», г. мазур «вигадливе слоненя»


1. Опрацювання оповідання к. ушинського «лисичка-сестричка»


2) Гра «Так чи ні?».у лисички зубоньки маленькі, мордочка тоненька? ( y Ні)Чи є у лисички на грудях жилет, а на шиї біленький комірець? ( y Так)у лисички короткий пухнастий хвіст? ( y Ні)Чи глибокі нори риє лисичка? ( y Так)

3) Вибіркове читання.— Прочитайте опис лисички. Якою ви її уявляєте?— З чого видно, що лисиця розумна? Підтверджуйте свої міркування сло-

вами тексту.

4) Читання оповідання учнями ланцюжком.— Пригадайте казки про лисичку. Якою вона постає в них?— Чи доводилося вам бачити лисичку? Яка вона на вигляд?

5) Гра «Добери ознаку».Зубоньки (які?) —Мордочка (яка?) —Хвостик (який?) —Кожушок (який?) —Шерсть (яка?) —Комірець (який?) —

2. робота в парах— Складіть загадку про лисичку.


131

3. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання і вміння» (с. 99)— Відгадайте загадки. Назвіть слова, які допомогли вам знайти відгадку.— Використовуючи ці слова, складіть опис котика.Вуса (які?) — ...; хвіст (який?) — ...; шерсть (яка?) — ...; вушка (які?) — ...;

лапки (які?) — ...

4. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай». читання вірша а. музичука «муха» (с. 100)

1) Метод «Передбачення» за заголовком.— Послухайте заголовок. Про кого може розповідатися у вірші?

2) Заслуховування складених розповідей.

3) Робота за ілюстрацією.— Подивіться на малюнок. у кого змінилася думка і розповідь?

4) Самостійне читання вірша.— Про кого йдеться у вірші?— Що автор розповідає про свою кицю?— Який уривок тексту вам найбільше подобається? Чому? — Прочитайте його вголос.— А у вас є кіт? Розкажіть, який він. Як його звуть? Чи любите ви його?

А він вас?

IV. підсумОк урОку— Кому були присвячені прочитані твори?— Як слід ставитися до тварин?

дОдатОк дО урОків БукварнОгО періОду

мОвна гра «ланцюжОк»учитель показує учням «ланцюжок» (на малюнку або справжній), звертає

увагу дітей на те, як одне кільце поєднане з іншим. Пропонує побудувати «лан-цюжок» із слів так, щоб вони поєднувалися однаковими складами.

Наприклад: Віра — ракета — тато — товар — варення…Якщо хтось із учнів дуже довго розмірковує, помиляється чи повторює вже

назване слово, він вибуває з гри. Так кількість гравців поступово зменшується, і перемагає той, хто залишиться до кінця гри.

Варіанти «ланцюжків»Сова — вага — галка — канапа — парта — тато… yВаза — заголовок — вокзал — залізо — золото — товариш… yМавпа — панчоха — халва — валянки — килим — лимон… yФарба — бабуся — сяйво —вода — дама — мама… yСорока — каша — шабля — лялька — калина — наука… yЗима — малина — нафта — тарілка — канава — вата… yНора — ракета — тайга — гарбуз — бузина — начинка… y

132

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 116. сОнечкО. а. м’ястківський «кОму світить сОнечкО?». г. манів «сОнечкОва дОнечка». л. нОвікОва «кОтики»

мета: вдосконалювати навички виразного читання; вчити учнів ставити питання до тек-сту; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку





Сіло сонце на сосну,Сонно мовило: «Засну».

2) Інтонування речення.

Ми у мами донечки,Як у небі сонечки.

— Прочитайте, ніби запитуєте.— Прочитайте радісно.

2. читання вірша а. музичука «муха»


Там за лісом за пралісом yЗолота діжа сходить. (Сонце)

— Поміркуйте, в яких квітах заховалось сонечко? (Ромашка, кульбабка, соняшник)


1. Опрацювання оповідання а. м’ястківського «кому світить сонечко?»

1) Читання тексту вчителем.— Послухайте текст і скажіть, про що йдеться в ньому?

2) Аудіювання.Як звали дівчинку? y

Оленка Наталя Тетянка

До кого йшла дівчинка? y До бабусі до подруги до дядька

Де зупинилося сонечко? y Над хатою над черешнею на подвір’ї

З ким дівчинка поверталася додому? y із дядьком із сонечком сама

133

Для кого сонечко світить і з ким ходить? y із мамою і татом із Наталочкою зі всіма

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.— Що здивувало Наталю?— Що мама розказала дівчинці про сонечко?

4) Читання тексту учнями «ланцюжком». Відпрацювання інтонації.— Що помітила Наталя, ідучи до дядька Степана? А як ви вважаєте, со-

нечко може ходити? То Наталя, може, неправильно висловила думку?— Прочитайте заголовок до тексту. Дайте відповідь на це запитання сло-

вами з твору.— Запропонуйте свій заголовок до тексту.— Які питання ви б поставили до цього тексту?

5) Гра «Розвідники».— Знайдіть слова, які звучать ніжно.Ясени, дівчинка, хмара, черешні, дощик, черешеньки, Наталочка, дощ,

стежечка.

6) Гра «Хвости».учитель читає початок речення, а діти — кінцівку.

7) Гра «Добери ознаку».Сонечко (яке?) (кругленьке, жовтеньке, тепленьке, ніжне, яскраве, світле,

радісне).



1) Читання вірша Г. Манів «Сонечкова донечка».— Про яке сонечко розповідається у вірші?— А про яке сонечко ви читали у попередньому тексті?— Яка подія сталася у жучка-сонечка?— На кого схожа донечка? Відповідайте словами вірша.


сонце жук

сонечко жучок

сонячний жучище

Читання односкладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів-родичів. y

3) Робота над загадкою-добавлянкою С. Коляди.

3. Опрацювання сторінки «читай і світ пізнавай» (с. 104)(Див. Додаток на с .116)

IV. підсумОк урОку— Чи сподобалися вам прочитані твори?— Що нового дізналися на уроці?

134

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 117. літО — радісна пОра. л. савчук «літО, літечкО», «хОдить червень». Б. вОвк «люБе літечкО»

мета: вчити учнів правильно, свідомо й виразно читати; розвивати допитливість, інте-рес до навколишнього світу; збагачувати активний словник учнів; виховувати лю-бов до природи.

Хід уроку





Летів горобець через безверхий хлівець.Ніс четверик гороху без червотоку,Без червоточини, без прачервоточинки.


Це-це-це — чисте озерце.Да-да-да — в озері вода.Сі-сі-сі — в річці карасі.Ро-ро-ро — дай мені відро.

2. читання текстів а. м’ястківського «кому світить сонечко?», г. маніва «сонечкова донечка», л. новікова «котики»


1. Опрацювання віршів л. савчук «літо, літечко», «ходить червень»

1) Читання вірша «Літо, літечко».— Яку пору року ви вважаєте найрадіснішою? Чому?— Коли починається літо? Що свідчить про прихід літа? Прочитайте при-

кмети літа.

2) Читання вірша «Ходить червень».— Що зробив червень? Назвіть слова-дії предметів у тій послідовності, як

розгорталися події. (Ходить, підрум’янив, складає, починає)

3) Робота в парах.— Поставте запитання один одному за цим «ланцюжком» дієслів.— Червень літо починає, а який місяць його закінчує?


2. Опрацювання сторінки «читай і збагачуй свої знання і вміння». читання оповідання Б. вовка «любе літечко» (с. 107)

1) Самостійне читання оповідання учнями.— Між ким відбувалася розмова?

2) Вибіркове читання.— Прочитайте, якими словами починається кожне звертання до літа.— Прочитайте, якими словами починається кожна відповідь літа.

135

— Що можна сказати про літо? Виберіть потрібне слово: щедре, добре, лагідне.

— Якими словами закінчується кожна відповідь?— Що за цими словами можна сказати про літо?

3) Робота в парах. Читання оповідання за особами.— Яку картину можна намалювати до твору?


1) Читання слів у стовпчиках.— Швидко читайте, правильно вимовляйте!Читання односкладових, двоскладових слів. yЧитання слів з наголосом на першому складі. yЧитання «ланцюжком». yЧитання стовпчиків слів кілька разів, щоразу швидше і швидше. yЧитання слів-родичів. y

2) Робота в групах.— Пригадайте за змістом твору «Любе літечко», що дарує літо кожного мі-

сяця. Поєднайте стрілочками назву місяця з його подарунками.

3) Робота над загадкою І. Січовика.— Які слова допомогли відгадати загадку? Прочитайте.— Складіть свою загадку про літо.

IV. підсумОк урОку— Якій порі року присвячені прочитані твори?— Опишіть свою улюблену пору року.

дОдатОк дО урОків БукварнОгО періОдумОвні ігри

«слова-перевертні» («слова навпаки»)учитель пропонує дітям прочитати незвичні слова-перевертні та пояснити

їх значення у випадках, якщо читати зліва направо та справа наліво.Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак,

наган, зараз…учитель пропонує дітям прочитати інші слова-перевертні спочатку зліва

направо, пояснити, яким є значення кожного з них.Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.А потім — прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінилося їхнє

значення.

«хто більше?»учитель пропонує дітям із певного слова (наприклад, «ластівка») скласти

якнайбільше слів, використовуючи тільки ті літери, з яких воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів.

ЛАСТІВКА

Стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл, кіт, світ, сіла, Савка, літа, така…

МуЗиКАНТ

Танк, музика, кант, кузина, муза, зима, таз, туз…

САДІВНиК

Сад, сів, сік, садив, віник, Іван, нива, два, сани, він, вік…

136

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 118. канікули! канікули! Байдикувати нікОли! а. кОстецький «канікули»

мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; збагачувати словни-ковий запас учнів; розвивати усне мовлення, спостережливість, вміння зв’язно від-повідати на запитання; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку





Дзижчить над жимолостю жук.Важкенький на жуку кожух.


Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі?Рю-рю-рю — бачу ясную зорю.Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?Ря-ря-ря — небо синє, як моря.Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?Ри-ри-ри — там літають комари.Ра-ра-ра — з комарами мошкара.Ра-ра-ра — розбігаймось до утра!

2. читання текстів: л. савчук «літо, літечко», «ходить червень», Б. вовк «любе літечко»


Теплий, довгий-довгий день, yПовна миска черешень,Достигає жовтий колос,Демонструє коник голос,І суничка дозріває.То ж коли це все буває? (Улітку)

III. рОБОта За «післяБукварем» (с. 110)

1. вступне слово вчителя— Ось незабаром настане літечко. Які місяці має літо?— Які відчуття, спогади викликає у вас літо? (Розглядання малюнка в під-

ручнику на с. 110.)— Літо користується чи не найбільшою любов’ю як у дітей, так і в до-

рослих. Це не тільки час відпочинку, але й наймальовничіша пора року. Літо приваблює нас своїм теплом. Природа тягнеться назустріч йому.

Як гарно влітку в лісі, в лузі! улітку ви будете відпочивати серед краси природи рідної землі, тож запам’ятайте, що красою землі треба милуватися, а не «ображати» її.

Прислухаємося до ароматів літа. Чим пахне ця пора року? Які запахи літа подобаються вам найбільше?

— Як ви вважаєте, чому літо називають «смачним»? Які літні «дарунки» подобаються вам?

137

Як гарно літом на городі! На грядках достигають овочі. Давайте виполемо бур’ян, і город стане чистим і красивим. Опісля понюхайте руки. Вони пахну-тимуть землею і зіллям. Це також запах літа!

Чи знаєте ви, що таке «канікули»?у буквальному перекладі це слово означає «собачки» (з латини «каніс» —

собака).Найяскравішу зірку сузір’я великого пса називали «Канікулою». Ця зірка

з’являлася щорічно на небі в липні, в середині літа. у цей період було спе-котно, тому студентів і школярів звільняли від занять, а дні на честь цієї зірки почали називати канікулярними, канікулами.

Спочатку канікулами називали лише літній відпочинок, а потім почали на-зивати й інші перерви у навчанні.

Сьогодні ми прочитаємо вірш про канікули, який написав письменник Анатолій Костецький.

Народився Анатолій Костецький 6 грудня 1948 року у родині вчителів. Як пізніше сам згадував з гумором, дитинство його було «важким»: вчителі були і вдома, і в школі.

2. Опрацювання вірша а. костецького «канікули»— От і закінчується навчальний рік. Попереду — ваші перші літні кані-

кули. Прочитайте вірш. Голосом передайте радість і веселий настрій.

Робота в парах— Який настрій у вас напередодні канікул?— Де плануєте разом з батьками відпочивати?— Де найкраще відпочивати влітку?— Як будете ставитися до природи рідного краю?— Складіть розповідь про те, як ви мрієте провести літні канікули, що пла-

нуєте зробити.

IV. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Що найбільше сподобалося?

138

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 119. підсумкОвий урОк За рік. інсценіЗація каЗки «кОлОсОк»

мета: розвивати творчі здібності учнів, артистизм; виховувати інтерес до творчості, чи-тання, працелюбність.

Хід урокуВ е д у ч и й

Сядьте, діти, всі, будь ласка,Розпочнеться зараз казка.Вона, кажуть, дуже гарна,І цікава, і повчальна.Хто тихесенько сидить,Не пустує, не шумить,Той найпершим зрозуміє,Чого казка нас навчить.

К а з к а рЦе було давним-давно,Коли ще звірі говорили.у купі із птахами жилиІ між собою не сварились.Біля ставочка стояв дім,Новим красивим був маєток.А хто ж там жив? (Вибігає півник.)Там півник жив. (Кланяється.)І двоє жвавих мишеняток. (Вибігають мишенята.)Як звати, півнику, тебе?

П і в н и кТа кличуть просто — Голосисте Горлечко.Я піснею своєю всіх буджу,Як тільки над землею сходить сонечко.Кукуріку!

К а з к а рА мишеняток милих цих як звуть?

В е р ть. Мене звуть Верть!К р у т ь. А мене — Круть!Мишенята беруться під руки, танцюють і співають.

Ми любимо гуляти,Крутитись та вертітисьІ вміємо чудовоРізні пісенькі співать.Якщо ви утомились,Бо цілий день трудились,На веселі забавиЗапрошуєм до нас.

Півник бере віник, підмітає подвір’я, мишенята граються.

В е д у ч и й. Ось ми і познайомилися з мешканцями цього чудового бу-динку. уважно послухаємо, що ж було далі.

П і в н и кКо-ко-ко. Що це лежить? (Піднімає.)Це ж пшеничний колосок.Гей, Круть, гей, Верть!

К а з к а р. Півник весело кричить.П і в н и к. Чи ви бачили це диво?Мишенята розглядають колосок.

М и ш е н я т а (разом). Треба його обмолотити!П і в н и к. Хто ж то буде молотити?

139

М и ш е н я т а. Не вмієм ми цього робити!П і в н и к

Гаразд, гаразд, я це зроблю,Пшениці сам намолочу.

Півник виходить, мишенята граються.

К а з к а рПівник узявся молотить,Ллється з нього градом піт.Мишенята ж, знай, гуляють,Хоч немало мають літ.

П і в н и к (повертаючись)Мишенята, де ви, любі?Поможіть мені хутчіш.Наробився я на славу:Намолотив цілий міх!

К р у т ь. Ох, і гарнеє ж зерно!В е р т ь. Добірна пшениця.Р а з о м. Видно, буде з нього нам добра паляниця.П і в н и к

Зачекайте, підождіть, друзі мої милі,Треба ще змолоть зерно, коли ви при силі.

К р у т ь. Де та сила?В е р т ь. Подивись, ми ж сьогодні хворі.К р у т ь. у мене живіт болить. (Кривиться.)В е р т ь. Мені у боку коле. (Кривиться.)П і в н и к

До млина піду я сам, хоч тяжка дорога.Нині при здоров’ї я, за це хвалю Бога.

Півник бере мішок на плечі, виходить. Мишенята починають гратися.

К р у т ь (дивиться з-під руки)Бачу, півник йде з млина,Аж душа радіє.Зараз нам пиріг спече,Він у нас все вміє. (Гладить живіт.)

Півник ставить мішок. Підбігають мишенята.

В е р т ь (замріяно). Якби хто пиріг нам спік...П і в н и к

Звісно, мишенята.Тісто гарно замісіть,Бо вже я не чую ніг.

К р у т ь. Я не знаю, як місити!В е р т ь. Я не хочу це робити!

Розвертаються, виходять.

П і в н и к (їм услід)Все завжди роблю я сам —Такі із вас друзі!

Мишенята роблять вигляд, що не чують, насупилися, сидять.

П і в н и к (тяжко зітхаючи)Піду сам воду носити, дрова рубати, піч топити.А як це усе зроблю, аж тоді пиріг спечу.

Виходить, мишенята граються.

К а з к а рДовго вони розважались.Про півника ж не турбувались.

140

А як дух пішов смачний —За стіл погналися мерщій.

К р у т ь. Ох, і зголоднів же я!В е р т ь. Ох, і їсти хочеться!К р у т ь. Запашний вийшов пиріг!В е р т ь. Слинка так і котиться!П і в н и к (до дітей)

До столу їх, бачу сам,Кликати не треба. (Повертається до мишенят.)Дайте відповідь меніНа питання звичне:Хто знайшов і де лежавКолосок пшеничний?

М и ш е н я т а (голосно)На подвір’ї він лежав,Непотріб неначе.Ти подвір’я підмітавЙ колосок побачив.

П і в н и кХто його обмолотив?А тоді у млин носив?

К р у т ь. Ти робив це!В е р т ь. Ти, ти!К р у т ь. Так, ти у нас на все мастак.П і в н и к. Може, воду ви носили?М и ш е н я т а (тихіше). Ні, ми цього не робили.П і в н и к. Ну, а дрова хто рубав?К р у т ь (тихо). Ти рубав.В е р т ь. Я не рубав.П і в н и к

Може, хто з вас піч топив?Чи хоч тісто замісив?

Мишенята мовчать, лише крутять головами.

Чому ж ви не помагали,Коли я не раз просив?Ви гуляли — я топив.Ви співали — я місив.А тепер, як пиріг їсти,То мені нема де й сісти!

Мишенята, похнюпившись, виходять з-за столу. Півник сідає, сумно підпирає ру-ками голову.

К а з к а рОтак друзі й розійшлися,Стали жить окремо.Як подумаємо добре,Відповідь знайдемо.Чому вони розійшлися?Чому разом не вжилися?

Вибігають мишенята.

К р у т ь. Ми з півником проживали.В е р т ь. Його труд не поважали.Р а з о м

Ви з нас приклад не беріть,Вірну дружбу бережіть!

Кланяються. Виходять.

141

дОдатОк

дО урОків БукварнОгО періОдумОвні ігри

«Зайчик»учитель пропонує дітям прочитати склади, «стрибаючи», як зайчик, «з од-

нієї купинки на іншу».

По гу сам то зе бо ка до у ло лі зує ро а

1 6 8 12 14 10 2 4 9 11 13 3 5 7

(Показує дорогу, а сам у болото лізе.)

Яке сі та зі м’яч ке ко й ко лляч

1 2 5 8 3 6 4 7 10 9

(Яке сім’ячко, таке й зіллячко.)

«Збери слово»учитель пропонує дітям прочитати слова кожного рядка, взяти з першого

слова першу літеру, з другого — другу, з третього — третю і т. ін. та одержати нове слово.

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір’їна — ракета.Шия, скло, слово, масло, ручка — школа.Парк, сіно, ліс, рідня, лілія — пісня.Метро, дощ, сова, гора — мова.

«навіщо і чому?»Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) — відповідь». учи-

тель запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати розгорнуту від-повідь.

Запитання на визначення метиЯк гадаєш, навіщо ти відвідуєш школу? yНавіщо потрібний телевізор? yНавіщо людям потрібний одяг? y

Запитання на встановлення причини Чому взимку надворі сніг не тане? yЧому риби плавають, птахи — літають, а люди ходять по землі? yЧому предмети падають униз, а не вгору? y

Запитання на прийняття рішення та планування власних дійДмитрик розбив чашку. Що йому слід робити? yуяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити найкраще? yу нас завтра у класі день іменинників. Перелічіть усе, що ми повинні yзробити.

«універмаг»учневі-«продавцеві» видають товар (предмети побуту, одягу, іграшки),

який треба назвати та розсортувати за призначенням — класифікувати.

«потяг»учитель розкладає перед дітьми 10 сюжетних картинок. Діти мають роз-

містити їх у правильній послідовності — утворити потяг. Потім вагончики треба скріпити. Для цього діти мають використати маленькі картинки із зобра-женням різних предметів, які потім треба назвати одним узагальнювальним словом (меблі, посуд, іграшки).

142

«Що підходить?»у вчителя та учня — по одному набору карток. учитель дістає і показує

певну картинку зі свого набору, а учень відповідно має вибрати зі свого набору таку картинку, яка найбільше відповідає за змістом до запропонованої. На-приклад: обличчя — очі, букет — квітка, страва — ложка тощо.

«придумай сам»учитель називає слово, а дитина добирає до нього слово з близького по-

няттєвого кола або слово-характеристику. Наприклад: будинок — цеглина, голка — тканина, ніж — гострий.

«усе навпаки»учитель називає слово, а учень добирає до нього антонім (слово «навпаки»):

чорний — білий, день — ніч, ліворуч — праворуч…

З кожного слова — по одному звуку, щоб вийшло нове словоучитель називає слова. учні мають скласти з них слово таким чином: узяти

з першого слова перший звук і позначити його буквою, а з другого — другий, з третього — третій і т. ін.

Виграє той, хто першим складе слово і правильно його прочитає. Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка); мало, дим, сир (мир);пара, перо, він, мама, канал (пенал);заєць, лис, ломи, собака (зима);звір, лось, шишка, лини, корито (зошит);рука, нема, рада, сади, насос, фабрика, записка (редиска);лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон).

чарівні клітинки

1) Встав у ці клітинки буквис, о, м, о, с, и, м, и,щоб вийшли слова: сом, оси, ми у ширину і довжину.

с о м

о с и

м и

2) Встав у ці клітинки букви с, о, н, о, с, а, н, а,щоб вийшли слова: сон, оса, на у ширину і довжину.

с о н

о с а

н а

3) Встав у ці клітинки букви л, а, н, а, л, е, н, е,щоб вийшли слова: лан, але, не у ширину і довжину.

л а н

а л е

н е

За алфавітомНа дошці — таблиця з алфавітом. Кожна цифра відповідає порядку, місцю

букви в алфавіті: а — 1, б — 2, в — 3 тощо.

Наприклад, слово абрикос цифрами пишуть таким чином:1, 2, 20, 10, 14, 18, 21.Матеріал для гри:2, 23, 20, 31, 14 (буряк); 3, 7, 6, 17, 12, 6, 31 (ведмідь); 3, 24, 16, 11, 27, 34 (вулиця); 29, 15, 19, 16, 1 (школа); 10, 19, 29, 11, 23 (зошит); 15, 18, 11, 9, 15, 1 (книжка); 24, 28, 7, 18, 31 (учень); 2, 1, 23, 31, 15, 12, 3, 30, 11, 18, 1 (Батьківщина).

143

шаради складівучитель називає слова, зазначаючи, які склади із цих слів треба взяти,

щоб утворити нове слово. Наприклад: треба взяти другий склад слова сама, і перший — слова лоша, щоб утворилося слово мало.

1) Перший склад слова бетон, другий — слова вересень і другий — слова ваза (береза).

2) Перші склади слів черепаха, редиска, вигін, кипіти (черевики).3) Перший склад слова помідор, перший і другий — слова неділя і другий —

слова кілок (понеділок).

З букв одного словаЗ букв певного слова учні за певний час за допомогою словничків мають

скласти і записати слова.Ведмідь (мед, мідь, дім, дві, дід);айстри (старий, три, рис, сир, тир);акваріум (мак, кава, міра, кара, рама, ріка, Віра, кір, рука, крам, вік);диктант (нитка, так, тин, кит, кат, танк);екскурсія (рік, сік, кір, сук);жайворонок (жар, вкрай, ворон, корова, корона, край, кран, кров, нова,

нора, рак, район, рано, ранок);компас (кома, копа, каса, сом, мак, сам, смак, оса);космонавт (сон, мак, сом, коса, кома, так, сова, мова, носок, сам, танк,

вона, станок, там, танок).

144

Documents

sajt-vchitelya-radostjevoji-m-a.webnode.com.ua... · ISBN 978-617-00-1692-8 Володарська М. О. В67 Навчання грамоти. Читання. 1 клас. II семестр