VIII МІЖНАРОДНИЙ МОЛОЧНИЙ КОНГРЕС:VIII МІЖНАРОДНИЙ МОЛОЧНИЙ КОНГРЕС:МІНІСТЕРСЬКІ ФАНТАЗІЇ І ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ З ІЗРАЇЛЮМІНІСТЕРСЬКІ ФАНТАЗІЇ І ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ З ІЗРАЇЛЮ

3 3 по5 березня в Києві проходив VIII Міжнародний мо-лочний конгрес. Завдання конгресу були викладені на

його офіційному сайті dairycongress.org.

Молокопереробна промисловість – одна з провідних галузей сільського господарства. Незважаючи на еконо-мічну ситуацію в країні, з кожним роком молочна галузь стрімко розвивається. Зокрема збільшуються обсяги ви-робництва та переробки молока, експорту продукції за кордон. Але це лише перші кроки для розвитку галузі.

Головними питаннями на сьогодні є інвестиції та спіль-ні стратегії експорту для молокопереробних підприємств.

Виступ організатора Конгресу і президента Асоціації виробників молока – Андрія Дикуна, – був не таким бадьорим: «Виробникам молока в 2015 році потрібно повністю відійти від тих принципів, за якими вони пра-цювали в 2013-2014 роках, аби молочне тваринництво почало розвиватись».

Тобто ніякого розвитку немає, тим паче з кожним роком, а щодо збільшення обсягів виробництва та пе-реробки молока, експорту продукції за кордон – то це взагалі…

Ну а виступ заступника міністра аграрної політики Владислави Рутицької – це просто фантасмагорія:

Заступник міністра аграрної політики Владислава Рутицька запросила всіх операторів ринку та профільні асоціації до співпраці із Мінагрополітики. Зокрема, ві-домство направлене на співпрацю із ЄС та в 2015 році планує запровадити ще кілька законопроектів, які дозво-лять дійти до цієї мети.

«На сьогоднішній момент виробництво молока в Україні зменшується, тому потрібно розробляти стратегії для збільшення. Головне – зосередитись на покращенні якості молока, адже виробництво молока в світі зростає і нам буде важко конкурувати», – наголосила вона.

Це інформація з офіційного сайту Конгресу. А ось як виступ Владислави Рутицької на Конгресі подала прес-служба Мінагрополітики (03.03.2015):

«Українська молочна продукція має перспективи не тільки на європейських, але і на світових ринках. Окрім активної роботи щодо сертифікації за європейськими стандартами, ми активно працюємо і з іншими регіона-ми світу. Дипломатичними зусиллями узгоджуємо ви-моги та сертифікати для відкриття нових ринків» – за-значила Владислава Рутицька.

Логіки в словах к.т.н., кібернетичного економіста В. Рутицької немає взагалі. Виробництво зменшується, то-му треба його збільшити! А чому зменшується? І якщо ці-ни на молоко падають, то навіщо нарощувати виробни-цтво? Які реальні перспективи на європейському ринку української молочної продукції, якщо польські молочарі скаржаться на неможливість пробитися на ринки Німеччини, Франції, Великої Британії? Що Україна може запропонувати азіатам, якщо ніхто в Мінагрополітики не знає кон’юнктури азійських ринків? А може слід зосе-редитись на внутрішньому ринку, тим більше, що серед-нє споживання молока на особу в Україні є далеким від необхідного.

Це міністерство саме нічого не знає і навіть знати ні-чого не хоче. Ставлення чиновників міністерства до сіль-госпвиробників висловила учасниця Конгресу:

Єдине, що хотілося б, щоб влада приділила більше уваги аграріям. Андрій Гетя з міністерства аграрної по-літики, дав доповідь на свою тему і пішов, а далі ж об-говорювалась ціна на молоко, місце України на світо-вому ринку молока. Для аграріїв ці питання вкрай важ-ливі. (Мільковська Альона Василівна, ТОВ «АМГ Агрохолдинг»).

Ну що ж, поговоримо трошки про ціни на молоко. Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський зазначив, що за минулий рік поголів’я корів зменшилося на 6,2 відсотків, а ціни на молоко менше собівартості виробництва.

В останньому звіті голландської федерації сільського господарства та садівництва (LTO) наводяться дані щодо закупівельних цін на молоко в ЄС (0,27-0,36 євро/л), США (0,34 євро/л) і Новій Зеландії (0,25 євро/л). І це при тому, що ціна на молоко розраховувалася для по-казників вмісту жиру 4,2%, білку – 3,4%, обсягів вироб-ництва молока на фермі 500 т/рік, бактеріального за-бруднення – не більше 25 тис. бактерій/мл, і вмісту со-матичних клітин – не більше 250 тис. клітин на мл). В Україні такого молока виробляється лише кілька відсо-тків. А це означає, що для виробництва більш-менш нормального продукту молокопереробні підприємства повинні нести додаткові витрати на усілякі центрифуги, фільтри тощо. Роботи з підвищення якості молока, без досягнення якого годі мріяти про закордонні ринки, –почати та закінчити. А тут директор департаменту тва-ринництва сільського міністерства прийшов на конгрес, наплів якихось дурниць і миттєво зник.

Задаю запитання на прес-конференції для журналіс-тів: а чого в США вартість питного молока складає 2 дол./галон (приблизно 0,5 дол./л), що означало, що рік тому за курсу гривні до долара 8:1 літр молока в США в супермаркеті в перерахунку на гривню коштував 4 грив-ні, а в Україні в цей же час молоко в магазинах продава-лося по 10-12 грн./л?

Відповідати взявся Голова Ради директорів компанії «Мілкіленд-Україна» Анатолій Юркевич. Згадав він і різ-ницю в банківських ставках у США та Україні (хоча сама «Мілкіленд-Україна» позики робила саме на Заході, хо-ча навіть це не врятувало «Мілкіленд-Україна» від де-фолту по боргових зобов’язаннях – компанія намагаєть-ся реструктуризувати 100 млн. дол. боргу ще з вересня минулого року). А ще, бачите, в Україні ПДВ – 20 відсо-тків. Правильно, тільки от дослідження показують, що за правильного застосування ПДВ різниці в оподаткуванні між ПДВ і податком на роздрібний продаж немає. Просто в Україні під назвою ПДВ застосовується податок з обо-роту, коли на кожній ланці ланцюгу реалізації ціна про-дукту збільшується на 20 відсотків.

Але ситуація, насправді, виглядає дещо інакше. Наприклад, «Мілкіленд Україна» зробила вихід на ІРО на Варшавській біржі. Сам вихід був пов'язаний з вели-чезними витратами на попередні до цього заходи (роуд-шоу, недешеві аудиторські перевірки), а потім постійні витрати на аудиторів для підтвердження квартальних і річних звітів. А це ж закладається у собівартість. А зарп-лата і бонуси топ-менеджерів компаній? Цікаво, от скіль-ки американських молочних компаній виходили на ІРО?

Пролунала на конгресі слушна пропозиція – ліквіду-вати районні управління сільського господарства, ко-ристі від яких – жодної.

Що ж стосується інвестицій, то 5 березня на засіданні економічного прес-клубу в інформагентстві «Лігабізнес Інформ», організованого консалтинговою компанією «УкрАгроКонсалт», всі експерти одностайно заявили: у найближчій перспективі про інвестиції в Україну треба забути. Ну а підняття Нацбанком України ставки рефі-нансування до 30 відсотків взагалі ставить хрест на біз-несі.

Прес-конференція. Зліва-направо: Анатолій Юркевич, економіст Інвестиційного департаменту ФАО (ООН) Андрій Ярмак, Прес-конференція. Зліва-направо: Анатолій Юркевич, економіст Інвестиційного департаменту ФАО (ООН) Андрій Ярмак,

Андрій Дикун, власник МПК «Катеринославський» Анатолій Клименко, Вадим ЧагаровськийАндрій Дикун, власник МПК «Катеринославський» Анатолій Клименко, Вадим Чагаровський

ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

4 березня в рамках VIII Міжнародного молочного конгресу відбувся Українсько-ізраїльський форум, на якому можна було отримати відповіді на ключові запи-тання: що треба робити в Україні. Учасників форуму привітав посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські. Від Мінагрополітики не було нікого.

З іншого боку, як повідомили працівники посольства Ізраїлю, наш міністр ласкаво погодився відвідати ви-ставку «Агрітек» в Ізраїлі, котра відбудеться з 28 по 30 квітня (саме напередодні всесвітньої виставки «Експо-2015» в Мілані (Італія). Зрозуміло, що міністр по-їде в мандри не сам, а прихопить із собою челядь, котра вечорами ніжитиме свої тіла в Середземному морі.

Мені вдалося взяти ексклюзивні інтерв’ю у ізраїль-ських експертів, котрі зробили вкрай цікаві і корисні до-повіді.

Коротку характеристику ізраїльського молочного сектору зробив директор департаменту води, очищення та агротехнологій ізраїльського державно-приватного Інституту з експорту та міжнародного співробітництва Гілад Пелед.

На сьогодні в Ізраїлі молочне поголів’я – це 124 тис. корів на 850 молочних фермах і 64 тис. овець і кіз на 56 овечих і 81 козячих фермах. За десять років кількість мо-лочних скотарських ферм скоротилася на чверть, а ви-робництво молока зросло на 70 відсотків. Ізраїльські се-лекціонери адаптували молочні породи тварин до дов-гого та спекотного літа.

Надої від корів в Ізраїлі є найбільшими у світі – 11-12 тонн молока на рік, що вдвічі перевищує середній надій від корів у Європі.

Якість ізраїльського молока є найкращою в світі: 89 відсотків виробленого молока мають бактеріальне за-бруднення менше 280 тис бактерій на мл, а 51 відсоток виробленого молока – менше 220 тис. У 99 відсотках молока кількість соматичних клітин є меншою 50 тис, в мл, а в 55 відсотках молока – менше 10 тис. на мл.

Еліав Бєлоцерковські

№ 2

’201

5

№ 2

’201

5

3130

Аг

ро

ко

нф

ер

ен

ції

Аг

ро

ко

нф

ер

ен

ції

Про молокопереробну галузь Ізраїлю розповіла комер-ційний директор компанії «ABL technologies» Бела Шварц.

В Ізраїлі молоко переробляється на 90 фермах, причо-му 95 відсотків молока переробляється чотирма великими фермами, а 68 відсотків всього молока в Ізраїлі переро-бляється компанією TNUVA. Загалом на ринку Ізраїлю спо-живачу пропонується понад 1,5 тисячі різних молочних продуктів. На ринку Ізраїлю також працюють такі світові бренди, як «Данон», «Йоплайт», «Мюллер».

Переробка молока дозволяє збільшити прибутковість виробника молока в межах 400-700 відсотків. Якщо питне молоко з ферми продається по ціні 0,50 дол./л, то виро-блені з одного літра молока шість пластмасових пляшечок йогурту і 200 грамів сметани загалом принесуть виробни-ку 7 дол./л молока. Також виробники пропонують м’який (10-14 діб визрівання) та тверді сири (60-90 діб). Питне молоко може зберігатися 2-3 тижні. Хоча питне молоко приносить мінімальний прибуток, але без його реалізації неможливо потрапити в мережі супермаркетів.

Ю.М. З вашої доповіді випливає, що в Ізраїлі виробни-цтво та переробка молока монополізовані. Як ізраїльтяни ставляться до такої ситуації?

Б.Ш. Довгий час населення Ізраїлю було дуже малим. І цим було викликана поява природних монополій. В Ізраїлі є антимонопольний комітет, який бореться із монополіз-мом. Наприклад, лише кілька років тому була ліквідована державна монополія на виробництво електроенергії. Кооператив TNUVA свого часу бул створений як об’єднання всіх ізраїльських ферм. Не секрет, що до 1990-х років Ізраїль практично був «совком». З часом в Ізраїль при-йшли міжнародні компанії і «відбили» 30-40 відсотків ринку у цього монополіста. З іншо-го боку, Ізраїль в питанні смаків є дуже кон-сервативним.

До монополізму ізраїльське суспільство відноситься негативно: кілька років тому був суспільний вибух стосовно високих цін на продукти харчування, коли на демон-страції вийшли понад двісті тисяч громадян.

Ю.М. А чи можливо конкурувати з монополістами?

Б.Ш. Так, треба, лише, шукати свою нішу: дуже багато споживачів шукають чогось особливого, специфічного. Великі компанія зосереджені на виробництві великих об-сягів «стандартизованого», уніфікованого товару. А є лю-ди, котрі хочуть пити «парне» молоко щойно від корови, а не те, що було отримано три-п’ять діб тому. І це дає місце для існування всім: за останні десять років в Ізраїлі не за-крилося жодне молокопереробне підприємство.

Про підходи компанії «Афімілк» у молочному бізнесі розповів генеральний менеджер по країнах СНД Ігор Альтерман. Наріжним успіхом компанії «Афімілк» є комп-лексний підхід до молочного виробництва, який склада-ється з таких компонентів: продуктивність і здоров’я корів, своєчасне визначення настання охоти, оцінка компонентів молока від кожної корови у реальному часі, вага тварини, індивідуальна годівля, сортування корів і програмне за-безпечення комплексним управлінням фермою, що вклю-чає всі перераховані раніше компоненти.

Одним із найважливіших компонентів виробництва молока є годівля. Ось вплив якості кормів на ефективність виробництва молока (див. таблицю).

Обстеження компанії «Афімілк» для України показали, що витрати на фермі на корову на добу складають 5 дол., звідки випливає, що прибутковим виробництво молока в Україні є можливим лише за надоїв від корови не менше 30 л/добу.

Ю.М. Якою є частка компанії «Афімілк» у загальному виробництві молока?

І. А. Компанія «Афімілк» не є виробником молока: ми поставляємо обладнання для його виробництва. «Афімілк» – це мозок всередині великої ферми, який всім керує за посередництва електроніки, яку «Афімілк» виробляє, і про-грамного забезпечення, яке ми постійно удосконалюємо.

Ю.М. Чи здійснюється налагодження або «тьюнінг» апаратури та програмного забезпечення до конкретних місцевих умов?

І.А. Так, у нас є в Україні партнер – компанія «Дейрі глобал експертс», – котра супроводжує продаж і монтаж нашого обладнання в Україні плюс консалтинг. Тобто ми надаємо певний пакет послуг, котрий включає навчання місцевого персоналу. Внаслідок цього ми створюємо пра-вильне ставлення до процесу виробництва молока.

Ізраїль – країна з вкрай обмеженими ресурсами: не-

Гілад Пелед Бела Шварц

має води, немає пасовищ, дуже спекотне літо тощо. При всій любові до тварин ми не можемо тримати на фермах низькопродуктивних корів – ми не зоопарк.

Останнім співрозмовником був фінансовий директор компанії «АгріГо» Леон Лев.

Ю.М. У своїй доповіді ви наголосили. Що українським виробникам треба орієнтуватися на корів американської селекції. Чому? Адже в світі найбільше корів голштинської пориди (Голландія)?

Л.Л. Європейці теж роблять непогану селекцію. Проблема, однак, полягає в тому, що в Європі немає вели-ких ферм (більше тисячі корів, найбільші – 500 корів). Виходячи з нашого досвіду проектування та будівництва ферм, в Україні замовляють ферми розміром більше 1000 корів. Тому ми радимо орієнтуватися на США, де існують регіони з кліматом, схожим на український, тоді як у Голландії клімат є теплішим і м’якшим за український. Для Росії корови з Голландії – це взагалі нонсенс, особливо для північних регіонів Росії. По-друге, якщо необхідно придбати 500 і більше голів, то навряд чи можна закупити таку кількість у Голландії в однієї компанії, а купувати якусь суміш у кількох компаній означає зменшення надоїв. А зі США ми можемо завезти нетелів з ферм у 10-30 тисяч голів.

В Україну можна завезти ізраїльські технології макси-мум під 7 відсотків річних. Причому тут цілком можливим є бартер. Тобто можна працювати за схемою взаємозаліку. Наприклад, український виробник має виробництво сої, соєвого або соняшникового шроту. І можливою є зустрічна поставка конструкцій, поголів’я в обмін на ці товари з України. Для виробника плюс полягає в тому, що не треба продавати валютну виручку.

Ю.М. Ваша компанія також займається технологіями для інших видів тваринництва?

Л.Л. Так, ми займаємося проектами з свинарства, пта-хівництва, рибальства, тобто всіма напрямками конверсії рослинних білків у тваринні. У свинарстві ми впроваджує-мо європейські технології (у Білорусі ми є найбільшою компанією з впровадження проектів у рослинництві). У птахівництві ми впроваджуємо американські опалювальні системи та ізраїльські системи вентиляції.

Ю.М. Чи є встановлення біогазових установок на мо-лочних фермах рішенням для зменшення витрат на опа-лювання?

Л.Л. Так, встановлення біогазових установок може зменшити витрати на опалення до нуля. Але це доцільно лише для ферм з поголів’ям понад тисячу корів – на мен-ших фермах немає достатніх обсягів гною. А ще краще, коли коров’ячий гній змішується з гноєм свиней. Гній ви-зріває три тижні. Після цього отримуємо метан, суху фрак-цію – порошок, який можна додавати до підстилок, виво-зити на поля як добриво або продавати. Вода містить фос-фор, і її можна лити на рослини, а не під них. У зимовий час ферма повністю забезпечена теплом і ще залишається 20-30 відсотків енергії, які можна продати. Але в Україні «зелений тариф» хоча теоретично є, але він не працює, то-му надлишок енергії доцільно спрямувати на опалення, наприклад, теплиць.

Юрій Михайлов

Ігор Альтерман

Леон Лев

Добовий надій на

корову, л

Якість кормів і раціону

Споживання сухої речовини,

кг/добу

Вартість раціону, дол./

добу

Вартість корму на літр молока, дол./л молока

12 * 15 4,32 0,3620 ** 17,6 6,05 0,328 *** 20 7,09 0,2536 **** 23,5 7,7 0,21

№ 2

’201

5

№ 2

’201

5

3332

Аг

ро

ко

нф

ер

ен

ції

Аг

ро

ко

нф

ер

ен

ції