Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church Kyivan ... · пан Андрій Футей ± почесний Консул України в США, пан Олег Махлай ±

Помісна Українська Православна Церква Київського Патріархату в США 29.11.2012 Рік XIV Число 316 c.1

Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church

Kyivan Patriarchate

in the USA and Canada

300 East Army Trail Road

Bloomingdale, Illinois 60108

His Holiness Patriarch of Kyiv and all Ukraine FILARET

Secretary of the Vicariate Very Rev. Victor Poliarny – Tel: (630) 307 2477

Web Site: www.uockp.net Editor’s E-Mail: [email protected]

“Любити Бога і любити Батьківщину – це є найбільша чеснота.

Служити Українській Церкві і Батьківщині це є найбільший обов’язок”

(Митрополит Василь Липківський)

Вітання Святійшому

Патріархові Київському і

всієї Руси-України ФІЛАРЕТУ

з нагоди

тезоіменитства

Святійший Владико благословіть! Зустрічаємо день 14-го грудня, коли наша Свята Помісна Українська Православна Церква Київського Патріархату святкуватиме дату тезоіменитства Святійшого Патріарха ФІЛАРЕТА. Ваша Святосте, ми вірні діти нашої Святої Материнської Церкви покірно схиляємо наші голови і просимо Вашого архіпастирського благословення. Святійший Владико прийміть від заокеанських вірних найглибші, найщиріші й найкращі побажання у Вашій відданій праці у винограднику Господа Бога нашого Ісуса Христа. В Старому Заповіті написано, що пророк Ісаїя бачив Царя, Господа Саваота і почув голос Його: “Кого

пошлю?! І хто піде до Мого народу?!”, а Ісаїя сказав: “Ось я, - пошли Ти мене!” І Господь сказав: “Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте” (Книга Пророка Ісаї 6,9). В часи безбожницької комуністичної влади Ви почули голос совісті й вибрали собі нелегкий шлях життя, бо Ваша Святість непохитно вірили, що: “Народ, який в темряві сидить, Світло велике побачить” (Книга Пророка Ісаї 6,9) і ось вже 63-ий рік Ви постійно проповідуєте до свого народу і бeзупинно збільшуєте йому радість. Святійший Владико, почувши голос Ви вже тоді знали, що на Вас чекає тяжкий жереб пастирства. І хоча частина українського народу за словами пророка Ісаїя слухає Ваші глибокого змісту душпастирські послання, але, на жаль, повністю ще їх не розуміє, тому що їхні очі затьмарені лудою. Співпрацівник Божий добре розуміє, що нелегкою працею в Христовому винограднику є пастирське служіння примирення і за словами апостола Павла це примирення не повинно йти від чужого ярма (2 Кор.5 і 6). Ваша Святосте, Ваша невтомна та віддана праця для Бога, Його Святої Церкви і нашої Многострадальної Матері

mailto:[email protected]


України заслуговує на велике признання всієї Руси-України і Української Діаспори, бо Ваша Святість стоїть непохитно на сторожі нашої Святої Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату. Ми повністю поділяємо Ваші слова виголошені на відкритті наукової конференції -Національні засади та моделі української держави у ХХ столітті‖: “В побудові Української Держави Церква не може стояти осторонь, бо наша Свята Церква хоче взяти активну участь у побудові Незалежної Української Держави... Без єдиної Православної Церкви в Україні, як гаранта духовної незалежності держави, не може бути Української Держави”. Ми впевнені, що наша Свята Церква не потоне серед розбурханого моря. Під Вашим архієрейськім проводом ми йдемо спокійно до остаточної мети, яку накреслив Сам наш Пастириначальник Господь, і всякі інтриги та перешкоди, наших недругів, в цьому процесі не матимуть жодного впливу. Ми молимось, щоб Всемилостивий Господь Бог наш послав Вашій Святості щастя, кріпкого здоров’я, безмежної витривалости і найкращих успіхів у розвитку і закріпленні нашої Святої Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату в Самостійній і Незалежній Україні. Ми звертаємося до Пречистої Діви Марії, щоб Вона в Своїх молитвах заступилася перед Найвищим Престолом і тримала увесь Український народ під Своїм всезахищаючим Покровом. Просимо Ваших молитов і бажаємо Вашій Святості многих і благих літ. З найглибшою пошаною і щирою любов’ю у Христі лишаємося завжди Ваші вірні й віддані заокеанські вірні Української Православної Церкви Київського Патріархату. Прот. Віктор Полярний – Секретар Вікаріату Помісної Української Православної Церкви Київського

Патріархату в США й Канаді та Настоятель парафії св. Андрія Первозваного, Блумінгдейл, Ілинойс, США

Україна вшанувала пам’ять

жертв Голодомору-геноциду

1932-33 років

24 листопада 2012 р., в День пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр. в Україні та закордоном відбулися численні поминальні заходи. Зокрема, в Києві о 15 годині біля Меморіалу пам’яті розпочалися жалобні заходи, організовані громадським комітетом з відзначення роковин Голодомору-геноциду. У заходах взяли участь керівники та представники політичних партій та громадських організацій, члени громадського комітету з відзначення роковин Голодомору, керівники та представники численних іноземних дипломатичних представництв, делегації з усіх областей України. Скорботною ходою вони пройшли до меморіалу «Свіча пам’яті», біля якого було встановлено траурні композиції із запаленими свічками. Після цього було відправлено панахиду. Очолив панахиду Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, якому співслужили: архієпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній, архієпископ Білоцерківський Олександр, єпископ Вишгородський Агапіт єпископ Васильківський Феодосій та численне духовенство столиці. Також у панахиді взяли участь представники УГКЦ та УАПЦ. Панахиду співав хор Київської православної богословської академії під керівництвом священика Петра Бойка. О 16.00 українці вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. Після цього почалася всеукраїнська акція “Запали свічку!”. Жалобні заходи відбулися в усіх обласних центрах України. Всюди в них


брали участь єпископи й духовенство Київського Патріархату. Поминальні заходи та панахиди відбулися також і в місцях поселення українців у діаспорі. Царство Небесне і вічна пам’ять жертвам Голодомору!

The Ecumenical Memorial

Service to commemorate

victims of the Holodomor of

1932 - 1933 was held in Tokyo

23 листопада 2012 року, в Українській православній церкві Київського патріархату м. Токіо відбулась поминальна служба з вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років. У заході, який відбувся за ініціативи Посла України в Японії М.А. Кулінича, участь взяли співробітники дипломатичної установи та члени їхніх сімей, представники місцевої громадськості, а також української громади за кордоном. Панахиду за упокій душі жертв радянського геноциду провів настоятель Української православної церкви Київського патріархату в Токіо о. Павло Королюк. Крім цього, у рамках згаданого заходу молитву на пам'ять жертв голодомору прочитали отець Свято-Троїцького монастиря Ордену святого Бенедикта Т. Вол та настоятель Англіканської церкви Св. Албана О. Ендрю. Embassy of Ukraine in Japan

ДЕНЬ ПОДЯКИ

В катедрі св. Андрія Первозваного в Блумінґдейлі 22-го листопада прот. Віктор Полярний відправив Божественну Літургію з нагоди Американського Державного Свята THANKSGIVING DAY.

Після читання св. Євангелія о. Віктор звернувся до вірних слідуючими словами: «Сьогодні коли Америка святкує ДЕНЬ ПОДЯКИ - ми молимося до Господа Бога нашого за Його ласку до нас, за Його земні дари, за Боже благословення, і за те, що поселив нас у привітливій країні. Де кожна людина не повинна боятися, як і де вона буде молитися до Всевишнього – це та країна де кожний з нас має повне право і можливіть ісповідувати свою віру за своїми власними переконаннями. І ми, мешканці цієї американської країни, прийшли до цього Святого Храму, щоб помолитися за наділену Божу ласку для всіх переселенців до цієї Богом благословенної країни. Одночасно, сьогднішнє свято нагадує нам і про нашу українську трагедію голодомору. Перші переселенці з Великої Британії, 12-го листопада 1620 року висадилися на березі сьогоднішнього штату Масачусетс і в тяжких умовах наступаючої зими почали будувати елементарні приміщення - щоб захистити свої родини від зими, дощів та снігу. Через зиму - половина переселенців вимерла через брак харчів та різні хвороби. Історики переказують, що на кожну особу припадало лише п’ять зернят кукургузи. Щось аналогічне пройшло і з нашим українським народом, коли московський режим викидав на сибірський сніг родини трудолюбних селян і скільки їх загунуло знає тільки сам Господь Бог. Царство їм небесне і вічна їм пам’ять. Пілгрими, які вижили зиму на північно-східних берегах Америки, весною посадили ті зерна, які ще залишилися, а місцеві індійці помагали їм удобряти землю ловлею риби. І Бог послав їм дуже добрий урожай. Пілгріми запросили індійців на святочну трапезу і всі разом дякували Богу, що поміг їм перенести голод і холод зими. З того часу пройшло багато років і ось


перший Президент Америки George Washington підписав 3-го жовтня 1789 року Декларацію, що четвертий четвер у місяці листопаді призначається Державним Святом Подяки. Ми, українці, яких Господь благословив жити і трудитися в Америці, висловлюємо нашу вдячність Господу Богу і країні американській, яка нас привітала як своїх дітей.

Слава Богу і Слава Америці.

ГРОМАДА СВЯТОЇ СОФІЇ в

ЧИКАГО ПРИВІТАЛА НОВОГО

НАСТОЯТЕЛЯ

17-го листопада Громада Святої Софії в Чикаго привітала новонаставленого настоятеля громади ієрея Петра Мазепу. Божественну Літургію звершив прот. Віктор Полярний в сослужінні о. Петра Мазепи. Після Служби Божої, під час подячного молебня, присутні дякували Господу Богу за Його ласку і благословення. Молебен завершено многоліттям Святійшому Отцеві нашому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету та всім парафіянам і прихожанам храму Святої Софії. Сестриці приготували багатий і смачний обід з нагоди призначення нового настоятеля та з нагоди наступаючого Американського Державного Свята – ДНЯ ПОДЯКИ. Ми впевнені, що з Божою поміччю, Громада Святої Софії на чолі з ієреєм Петром Мазепою і співпрацею всієї громади буде розквітати на славу Божу.

АРХІПАСТИРСЬКИЙ ВІЗИТ

СВЯТІЙШОГО ПАТРІАХА

ФІЛАРЕТА до ГРОМАДИ

СВЯТОЇ ТРОЙЦІ в Норт

Роялтон

31 жовтня 2012 року з Архіпастирським візитом прибув до Клівленду, штат Огайо, Його Святість Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України в супроводі Єпископа Вижгородського Агапіта та професора Київської Духовної Академії, Дмитра Власовича Степовика. В аеропорту їх зустріли настоятель парафії Святої Тройці – отець Роман Загурський, Голова Парафіяльної Управи – пан Василь Турко (молодший), заступник голови Управи – пані Лана Барков та господарчий референт – пан Олександр Барков. 1-го листопада Святійший Патріарх Філарет зустрівся з паном Петром Твардовським і дав інтерв’ю для Українського радіо. 2-го листопада Патріарша делегація в супроводі о. Романа Загурського, заступника голови парафіяльної Управи - п. Лани Барков та культурно-організаційного референта – пані Галини Клебан відвідали Український Архів-Музей. Їх радо зустрів пан Андрій Фединський – директор Архіву-Музею, пан Андрій Футей – почесний Консул України в США, пан Олег Махлай – керівник Капели бандуристів та працівники архіву-музею. Пан А. Фединський мав цікаву розповідь і показав унікальні матеріали, а також нове приміщення, де відбуваються змінні виставки. На даний час там є виставка старовинних бандур та історія українських бандуристів. Цікаву екскурсію провів п. Олег Махлай. Гості також побачили, як зберігаються книги, рукописи, релігійна література. Увечері цього ж дня Святійший Патріарх, Єпископ Агапіт та професор Д. Степовик мали

http://en.wikipedia.org/wiki/George_Washington

http://en.wikipedia.org/wiki/George_Washington


вечерю з членами парафіяльної Управи церкви Святої Тройці, де у невимушеній обстановці велася розмова про життя у парафії, про плани на майбутнє та про церкву Київського Патріархату вцілому. 3-го листопада Святійший Філарет з делегацією, у супроводі отця Романа Загурського, відвідали школу українознавства ім. Т. Шевченка при православному соборі Святого Володимира. Їх вітали настоятель парафії – о. Іван Наконечний, заступник – о. Михайло Гонтарук, протодиякон – Ігор Махлай, директор школи – п. Володимир Боднар, вчителі та учні школи. Перед присутніми виступили – о. І. Наконечний, протодиякон І. Махлай, директор школи В. Боднар, професор Д. Степовик та Його Святість Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Учні школи виступили з привітальним словом та вручили Патріарху Філарету квіти. У той же день професор Степовик у супроводі о. Р. Загурського відвідав український відділ Клівлендської Центральної бібліотеки. Професор був здивований відділенням української літератури, кількістю книжок, сервісом обслуговування і тим, що серед збірки знайшов 16 своїх книжок. У неділю, 4-го листопада, перед церквою Святої Тройці численна українська громада вітала свого Патріарха. Діти всипали дорогу до храму пелюстками троянд, а голова сестринства – п. Надія Продан і пані-матка Ольга Загурська привітали Святійшого Патріарха хлібом-сіллю. У притворі настоятель церкви Святої Тройці протоієрей Роман Загурський звернувся до Патріарха з привітальним словом і запросив Предстоятеля Української Помісної Православної Церкви до храму, щоб вознести свої молитви до Всемогутнього Бога за нашу Українську державу, за наш побожний

народ і за єдину Українську Православну Церкву. Святійшому Патріарху Філарету співслужили Єпископ Вижгородський Агапіт, настоятель церкви о. Р. Загурський, а також священики з інших парафій: о. Василь з церкви Святого Андрія Первозванного, м. Детройт та о. Петро з церкви Святої Тройці, м. Парма. Після Божественної Літургії Патріарх Філарет вручив церковні нагороди та грамоти парафіянам церкви Святої Тройці м. Норт Роялтон за щиру і безкорисну працю на благо УПЦ КП. По завершенні, у церковній залі відбулося святкування на честь 60-ти літнього ювілею Святотроїцької парафії та 17-ї річниці від дня інтронізації Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Сцена і зал були святково прибрані у національних синьо-жовтих кольорах. На столах і сцені - живі квіти. Офіційну частину відкрила культурно-освітній референт парафіяльної Управи – п. Галина Клебан словами: Ваша Святосте, Святійший Владико, Ваше Преосвященство Владико Агапіт, всечесні отці, паніматки, дорогі парафіяни, гості та всі присутні. Уже 60 років Церква Святої Тройці відчиняє свої двері для вірних УПЦ КП та всіх гостей, які завітають у храм. Сьогоднішнє свято є особливим, бо з цієї нагоди з Архипастирським візитом прибув з України Його Святість Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Далі п. Г. Клебан зачитала список парафіян, які заснували церкву у 1952 році, бо завдяки їх невтомній і безкорисній праці ця парафія існує благословенних 60 років. Більшості із них вже немає, вони відійшли у вічність. Усі присутні вшанували пам’ять про них хвилиною мовчання. Далі зі словами привітання виступили: настоятель церкви Святої Тройці – о. Роман Загурський, голова Парафіяльної


Управи – п. Василь Турко (молодший), заступник голови Управи – п. Лана Барков, голова Українських Злучених Організацій Огайо – п. Ігор Дячун, мер м. Норт Роялтон – п. Роберт Стефаник, канцлер – Дан Віллі, професор Д. Степовик, Єпископ Української Греко-Католицької Церкви – Іван Бура, Пастор Української Баптиської Церкви – Віктор Пилипчук. Також було відеопривітання від доброго друга нашого настоятеля, відомого співака Авраама Руссо. До всіх присутніх зі словом звернувся Патріарх Філарет і розповів про життя УПЦ КП, про її позиції у розбудові Незалежної Держави України, про потребу в об’єднанні навколо однієї Помісної Православної Церкви та про християнську любов і співпрацю з іншими Християнськими Церквами. Пані Лана Барков подякувала усім спонсорам, які внесли свою лепту і які будуть відзначені у пропам’ятній книзі, що виходить з нагоди 60-ти літнього ювілею парафії Святої Тройці. Для усіх гостей, присутніх у залі, були підготовлені маленькі подарунки. Потім був святковий концерт. Ведуча – п. Г. Клебан. У концертній програмі взяли участь: чоловічий квартет “Байда”( у їх виконанні прозвучали пісні: ”Благословлю Господа”, ”Молитва”, ”Ой у полі верба” та ”Я сьогодні від вас від’їжджаю”); подружжя Ігор і Зоряна Дмитрів з піснями: ”З ювілеєм” і ”Божа Церква”. Ансамбль скрипалів ”Первоцвіт” виконав два твори: ”Чорнобривці” – соліст Христина Чижевська та ”You raise me up” – соліст Зоряна Джигун. Арія Наталки з опери Івана Котляревського ”Наталка Полтавка” прозвучала у виконанні Людмили Вебер-Сонволд, акомпонімент Юрія Тюріна. Фантазію на теми опери ”Кармен” виконав лауреат міжнародних конкурсів – піаніст Дмитро Тюрін. Дві пісні ”Сповідь” і ”Маю мужа” виконала Оксана Шараневич. Марта Ткаленко-Якимів – лауреат Всеукраїнського конкурсу ”Сурми звитяг”

виконала пісні ”Україна моя, любов” і ”Палала”. У виконанні Людмили Вебер-Сонволд прозвучала пісня ”Чарівна скрипка”, а маленька донечка відомого співака Авраама Руссо – Емануела , яка з родиною була присутня на святі, виконала пісню ”Серафіна”. І на закінчення концерту виступив дитячий хор церкви Святої Тройці. У їх виконанні прозвучали пісні: ”Як у нас на Україні” та ”І в вас, і в нас, хай буде гаразд”. Музичний керівник- Людмила Вебер-Сонволд. Після закінчення концерту ведуча програми подякувала усім гостям, які прибули розділити з нами радість святкування, спонсорам і парафіянам, без яких свята би не було, за їх жертовну працю, і усім заспівали ”Многії Літа”.

Патріарх Філарет: Кінець

світу буде під час другого

пришестя Христового, а не

21 грудня 2012 р.

У зв’язку з розповсюдженням у ЗМІ чуток про те, що 21 грудня 2012 р. станеться кінець світу, через що в суспільстві нагнітаються панічні настрої, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет дав коментар для «Церква.info», в якому розвіює безпідставні побоювання та закликає не довіряти фальшивим пророцтвам. – Зі Священного Писання та Передання Церкви ми знаємо твердо, що кінець світу обов’язково буде, і настане він під час другого пришестя Христового і Страшного Суду. Тоді всі померлі воскреснуть, а живі – переміняться, і всі люди постануть перед Богом дати відповідь за своє життя. Праведники увійдуть у блаженну вічність з Богом, грішники підуть на вічні муки. Земля і все, що на ній, згорить, і буде нове небо і нова земля.


З цього вчення, яке ми маємо з Божественного Одкровення, тобто від Самого Бога, Який говорить лише правду, всі повинні зрозуміти кілька речей. Найперше, кінець світу не буде наслідком природних причин, в тому числі будь-яких астрономічних явищ. Так, наближення кінця світу буде супроводжуватися збільшенням числа стихійних лих, знаменнями з неба, голодом, війнами та іншими бідами. Але причиною кінця світу буде моральне падіння людей, а не так званий парад планет чи «закінчення календаря майя». Це моральне падіння приведе до того, що людство впаде у найгірші гріхи та беззаконня. І підсумком цього падіння стане прихід антихриста – людини, яка з допомогою диявола отримає владу над світом, і якій будуть поклонятися, як богу. Його правління триватиме три з половиною роки, після чого і станеться друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа, Який покладе край антихристовій владі та владі гріха взагалі. Тому не мають ніякого сенсу ані поради, ані спроби «пережити кінець світу». Бо кінець прийде до всіх і всього, і всі люди постануть перед Судом Божим. Слід також твердо пам’ятати про те, що говорить Господь: «Про день той і годину ніхто не знає, тільки Отець мій Небесний». Тобто, будь-які спроби попередньо оголосити дату кінця світу, назвати його рік, місяць і день, є завідомо неправдивими. Це є брехливі пророцтва, від яких люди вже не раз бентежилися. Лише на нашій пам’яті кілька десятків разів «призначали» кінець світу – і завжди все це виявлялося оманою. Тому і зараз, коли у ЗМІ та в розмовах серед людей говорять про певну конкретну дату кінця світу, Церква може сказати лише одне – не вірте і не бентежтеся! Бо всі ці розмови – неправда і походять від лукавого. Від поширення таких чуток застерігав ще апостол Павел, нагадуючи, що друге

пришестя Христове станеться лише після того, як у світі воцариться антихрист. А з книги Апокаліпсис (до речі, багато хто думає, що це слово означає «кінець світу», хоча насправді воно означає – Одкровення) ми знаємо, що царювати антихрист буде три з половиною роки. Зараз багато гріха та зла у світі, але ніхто не може правдиво стверджувати, що антихрист, про якого пророкує Писання, дійсно воцарився. Тому і вірити у фальшиві пророцтва про дату «кінця світу» немає ніяких підстав. І ще слід звернути увагу ось на що. Коли станеться дійсний кінець світу – ми не знаємо. Але для кожного з нас кінець світу настане під час смерті. Коли ми помираємо – цей, звичний для нас світ, перестає існувати, бо ми переходимо у світ потойбічний. Тож християнам і всім людям треба турбуватися не про пошуки дати загального кінця світу і не про способи, як його пережити чи уникнути, а про те, щоби після смерті увійти у блаженне вічне буття з Богом. Для цього вже зараз слід жити побожно, прислухатися до голосу совісті та творити добро ближнім. Бо той, хто живе з Богом, не боїться ні стихійних лих, ні злих вчинків людей, ні самої смерті, ні кінця світу, бо знає, що він живе не тимчасово, а для вічності. Тому ще раз закликаю всіх не вірити в неправду та не боятися наближення призначених неправдомовцями дат «кінця світу»!

Викладено позицію УГКЦ

щодо дійсності Таїнства

Хрещення в УПЦ КП

1 листопада 2012 р. на ім’я Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета надійшов лист від Верховного Архієпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви:


Київ, Вих: ВА 12/429 01 листопада 2012 року Божого Святішому Філарету, Патріархові Київському і всієї Руси-України Ваша Святосте, У відповідь на Ваш лист від 20 жовтня цього року (Вих. № 488), в якому за дорученням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату та від його імені Ви звернулися до мене, як до Глави Української Греко-Католицької Церкви, з проханням засвідчити офіційну позицію УГКЦ щодо таїнства Хрещення, звершуваного в УПЦ КП, дозвольте мені повідомити таке. Стосовно Таїнства Хрещення Українська Греко-Католицька Церква, як спадкоємиця Київської Церкви, дотримується Передання неподіленої Церкви І тисячоліття, будучи спільною в цьому і з Римо-Католицькою, і з Православними Церквами. Відповідно до практики, яка склалася ще в перші століття християнства, згідно із «Символом віри», догматами Церкви та Канонічним правом Східних Католицьких Церков (див. кан. 672 ККСЦ), ми визнаємо, що не можна повторно уділяти Таїнство Хрещення, яке було важно (дійсно) уділено. Це було вкотре стверджено у Катехизмі нашої Церкви «Христос – наша Пасха» (див. наприклад, п.415 і 423). Стосовно умов важності (дійсності) Таїнства Хрещення Українська Греко-Католицька Церква також дотримується правил неподіленої Церкви І тисячоліття, які були засвідчені у «Довіднику застосування принципів і норм екуменізму» (1995) Римської Апостольської Столиці. Згідно із цим документом Католицької Церкви,

Таїнство Хрещення вважається дійсним у тих церковних спільнотах, котрі звершують його водою і вживають формулу, яка виразно вказує на акт Хрещення в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа (див. п. 93-95). Оскільки ми знаємо, що відповідно до літургійних книг УПЦ КП, Святе Таїнство Хрещення повинне здійснюватися саме в такий спосіб, то у нас немає сумнівів стосовно його дійсності у цій церковній спільноті. З любов’ю у Христі – Господі нашому + Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви /печатка Верховного Архієпископа Української Греко-Католицької Церкви Святослава Шевчука/

У Київському Патріархаті

задоволені відповіддю Глави

УГКЦ

У Київській Патріархії позитивно оцінений лист Глави УГКЦ, який 1 листопада 2012 р. надійшов на ім’я Патріарха Філарета. Раніше від імені Священного Синоду Патріарх звернувся до Глави УГКЦ з листом, де просить «офіційно засвідчити, яким є ставлення УГКЦ до Таїнства Хрещення, звершуваного в УПЦ Київського Патріархату, і чи вважається воно дійсним й неповторним згідно Символу віри, догматів Церкви та канонічного права». У листі-відповіді Верховний Архієпископ Святослав Шевчук повідомляє, що «Відповідно до практики, яка склалася ще в перші століття християнства, згідно із «Символом віри», догматами Церкви та Канонічним правом Східних Католицьких Церков (див. кан. 672 ККСЦ), ми визнаємо, що не можна повторно уділяти


Таїнство Хрещення, яке було важно (дійсно) уділено». Згідно «Довідника застосування принципів і норм екуменізму» (1995) Римської Апостольської Столиці – Ватикану, який є документом Католицької Церкви, «Таїнство Хрещення вважається дійсним у тих церковних спільнотах, котрі звершують його водою і вживають формулу, яка виразно вказує на акт Хрещення в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Оскільки Хрещення у Київському Патріархаті звершується саме в такий спосіб, то «у нас немає сумнівів стосовно його дійсності», зазначає владика Святослав. У Київському Патріархаті задоволені відповіддю Глави УГКЦ, про що повідомив речник Патріархії архієпископ Євстратій. «Глава УГКЦ, спираючись не лише на думку своєї Церкви, але й на Символ віри, практику і Передання Древньої Церкви, документи Католицької Церкви, засвідчує дві важливі, фундаментальні для всього християнства речі, – відзначив владика Євстратій. – Перша: Таїнство Хрещення, звершене з використанням води в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа – а саме так воно звершується в Київському Патріархаті – є дійсним. Друга: дійсне Таїнство Хрещення не можна повторювати». «Ми не мали і не маємо сумніву, що всі наші Таїнства дійсні, тому ми не просили від УГКЦ визнати наші Таїнства, а лише засвідчити її позицію щодо Таїнства Хрещення – підкреслив архієпископ Євстратій. – І ми отримали це свідчення, яке відображає не лише думку УГКЦ. Бо позиція УГКЦ аргументована і Переданням Церкви, і ватиканськими документами, а тому, переконаний, її засвідчення сприятиме подальшому виходу Київського Патріархату зі штучної зовнішньої ізоляції. Бо таку позицію нашим опонентам буде не так просто ігнорувати, як вони ігнорують наші заклики».

Речник Патріархії також повідомив, що лист від владики Святослава був зачитаний Патріарху Філарету по телефону, адже Предстоятель Київського Патріархату знаходиться зараз з візитом у США. Патріарх позитивно оцінив зміст листа і благословив його опублікувати. Раніше, відповідаючи на питання агенції «Главком», Святійший Патріарх Філарет з цього приводу сказав наступне. «Ми звертались до всіх Православних Церков і раніше. І до Московського Патріархату також. Для чого? Щоб показати, що при всій силі Московського Патріархату, він порушує основи Православ’я, Символ віри. Вірою ми сповідуємо єдине Хрещення, а вони його повторюють. І, звертаючись до різних Церков, ми хочемо викрити Московський Патріархат, показати, що він іде не тим шляхом. Нас не можуть не підтримати. Підтримають всі. Але не всі знають, що Москва це робить. Гріх Москви ми і хочемо показати. Все це заради цього, а не через те, що ми сумніваємося в нашому Хрещенні або хочемо, щоб нам підтвердили його дійсність. У нас все дійсне» підкреслив Предстоятель УПЦ КП. Прес-центр Київської Патріархії

Дума-заповіт гетьмана Івана

Мазепи

Всі покою щиро прагнуть, А не в єден гуж всі тягнуть; Той направо, той наліво, А все, браття, тото диво! Не маш любви, не маш згоди Од Жовтої взявши Води, През незгоду всі пропали. Самі себе звоювали. «Єй, братища, пора знати, Що не всім нам пановати, Не всім дано всеє знати І річами керовати. На корабель поглядімо,


Много людей полічимо! Однак стирник сам керує, Весь корабель управує. Пчулка бідна матку має І оної послухає». Жалься, Боже, України, Що не вкупі має сини! Єден живе із погани, Кличе: «Сюда, Атамани! Ідім Матки ратовати, Не даймо ей погибати!» Другий Ляхом за грош служить, По Вкраїні і той тужить: «Мати моя старенькая! Чом ти велми слабенькая? Розно тебе розшарпали, Гди аж по Дніпр Туркам дали. Все то фортель, щоб слабіла І аж вкінець сил не міла!» Третій Москві юж голдує І ей вірне услугує. Той на Матку нарікає, І недолю проклинає: «Ліпше було не родити, Ніжли в таких бідах жити!» Од всіх сторон ворогують, Огнем-мечем руїнують, Од всіх не маш зичливости, Ані слушной учтивости: Мужиками називають, А подданством дорікають. «Чом ти братов не учила, Чом од себе їх пустила? Ліпше було пробувати Вкупі лихо одбувати!» Я сам бідний не здолаю, Хиба тілько заволаю: «Ей, Панове Єнерали, Чому ж єсьте так оспалі! І ви, Панство Полковники, Без жадної політики, Озмітеся всі за руки, Не допустіть горкой муки Матці своїй больш терпіти! Нуте врагов, нуте бити! Самопали набивайте, Острих щабель добувайте, А за віру хоч умріте, І вольностей бороніте! Нехай вічна буде слава, Же през шаблі маєм права!» Іван Мазепа

Батурин і пам’ять

Минула 304-та річниця взяття російськими військами гетьманської

столиці Вадим ЛУБЧАК, «День»

Вчора (13-го листопада) в Батурині лив нечуваний дощ... Але це, за словами співробітників Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», не завадило понад трьом сотням людей з різних куточків України приїхати, аби вшанувати пам’ять загиблих в історичному бою.

Після наказу російського царя Петра І, військо під супроводом Олександра Меншикова 13 листопада 1708 року захопило Батурин. Невеликий козацький гарнізон в укріпленій фортеці та з озброєнням дав російському війську

ХРЕСТ ПАМ’ЯТІ ПРО БАТУРИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ


непростий бій. Але місто впало. Помста за непокору від російського царя була нещадною — знищено майже всіх, незважаючи на вік і стать. Також було зруйновано всі церкви і монастирі.

— Тоді, на жаль, склалася ситуація, яка в принципі була програшною для Української держави Гетьманщини. Власне, самі можливості збереження Гетьманщини вже були, по суті, втрачені. Тим не менш Іванові Мазепі вдалося упродовж 20-річного правління не просто втримати державницький механізм, а навіть повернути важелі впливу, які царський уряд в нього фактично відібрав. Мазепа міг дати Україні шанс на інший розвиток подій. Утім, війна була безкомпромісною. Царат чітко дав зрозуміти, що не збирається рахуватися з Гетьманщиною. У Мазепи та його найближчого оточення був вибір: отримати всі блага земного життя чи відчайдушно спробувати щось змінити. Гетьман обрав останній варіант, чи не вперше чітко визначивши ідею незалежності України, — розповів кандидат історичних наук, постійний автор «Дня» Володимир БОЙКО. — Незалежна Україна давно повинна винести з цієї трагедії урок щодо своєї самоідентифікації та майбутнього розвитку. Козацька старшина, зважаючи на певні елементи незгоди, до кінця XVII століття, по суті, погодилася з ліквідацією козацької держави. Одна з причин цього — не конкурентоздатність. Її державні інструменти на той момент потребували змін, модернізації, реформування. А Москва зупиняла це реформування. Нічого не нагадує в сучасних тенденціях розвитку України? Для цивілізаційного стратегічного планування свого майбутнього нам необхідно дуже серйозно ставитися до процесів осучаснення, до впровадження модерних форм в керуванні країною. Це практичний урок, який ми повинні винести з Батуринської трагедії.

— Для України Батурин завжди буде актуальним. По суті, ідеї соборності, незалежності, єдності й рівності в правах, які пропагував Іван Мазепа, сьогодні як ніколи гостро необхідні українцям. Говорячи про незасвоєні Україною уроки з Батурина, не можемо не згадати явища яничарства та манкуртництва. Хіба не з цим боровся Мазепа? Хіба, пам’ятаючи трагедію в Батурині, український парламент проголосував би за сумнозвісний закон про мову? — розповіла завідувач відділу науково-просвітницької роботи Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталя СЕРДЮК. — Попри страшну негоду вчора до нашого заповідника завітало понад триста людей — історики, краєзнавці, члени козацьких організацій, інтелігенція та молодь. Батурин вшановували у віршах, у прозі, у піснях... У гетьманському будинку презентували виставу «Трагедія загибелі Батурина очима сучасних художників». А на завершення заходів, присвячених трагічній річниці, співробітники заповідника випустили в небо 40 білих голубів — як символ вічної пам’яті наших сучасників про цю трагедію.

Паїсій Величковський.

Повернення додому

У Полтаві вшанували пам’ять видатного православного подвижника й заснували

іменну премію Сергій ШЕБЕЛІСТ, Полтава

27 листопада в нижньому храмі Свято-Успенського кафедрального собору Полтави відкрили виставкову залу духовно-культурного центру, в якому експонують ікони XVIII — XX століть із приватних колекцій. Цей захід Полтавська єпархія Української православної церкви Київського


патріархату приурочила до 290-річчя з дня народження преподобного Паїсія Величковського (1722 — 1794), котрий походив із відомого полтавського священицького роду. Його прадід (знаний бароковий поет Іван Величковський), дід, батько і старший брат були настоятелями Успенського собору. Із нагоди відкриття виставки в Полтаву завітав глава УПЦ КП. Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив ікону видатного церковного подвижника, яку написав художник Кім Скалацький за портретом XVIII століття. У її рамку вмонтовано мощовик з частинкою нетлінних мощей Величковського. «Учення Паїсія Величковського має велике значення, тому що він показав шлях до вічного життя, дав приклад того, як треба жити на Землі. Це не значить, що кожна людина повинна йти в монастир, але це значить, що кожен повинен думати про добро, святість і чистоту серця. Для чого преподобний Паїсій пішов у монастир? Для того, щоб очистити своє серце від усякої скверни і гріха, — й очистив його. Він став подвижником, який міг учити, як треба жити і бачити Бога. Побачити й відчути Його може тільки чисте серце, а не порочне. Значення Паїсія Величковського полягає не тільки в тому, що він є молитовником за нас, грішних, а й у тому, що він указує нам шлях, яким повинен іти кожен християнин», — наголосив Патріарх Філарет, котрий у співслужінні єпископів звершив Божественну літургію на пошану подвижника. Відкриття духовно-культурного центру, якому дали ім’я Величковського, має не лише просвітницьке значення, а й певний символічний вимір, адже, як нагадав присутнім архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, майбутній православний святий назавжди покинув Полтаву в ранній юності, й тільки тепер він — у вигляді нетлінних мощей — повертається додому. «У автобіографії

Величковський пише про те, як мати провела його з Полтави до Решетилівки, вони там переночували. Потім відбулося зворушливе прощання сина з матір’ю. Він попросив у неї прощення, знаючи, що вже ніколи не повернеться і більше ніколи її не побачить. Материнське серце відчувало це. Вони попрощалися, й Петро (світське ім’я Величковського. — Ред.) пішов у свої мандри, вибравши служіння Христу», — зазначив владика Федір. Ушановуючи пам’ять «Полтавського Родимця», як підписував свої листи преподобний Паїсій Величковський, Полтавська єпархія УПЦ КП також заснувала «іменну» премію. Нею відзначатимуть людей, які сприяють відродженню духовного життя на Полтавщині, активно працюють у громадському секторі, науці, мистецтві та культурі.

Церкву обурює неналежне

використання священних

символів та комерціалізація

Різдва Христового

«Церкву не може не обурювати перетворення свята Різдва Христового лише на привід для комерції, – відзначив речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій (Зоря) у відповідь на прохання дати оцінку використанню релігійної символіки на алкогольних напоях. – Також нас завжди обурювало використання релігійної символіки на продукції, ніяк не пов’язаній з Церквою, зокрема на алкогольній. Ще можна зрозуміти, коли зображають храм на етикетці вина «Кагор», що використовується у церквах під час Таїнства Євхаристії. Але коли храми, хрести, ікони зображають на етикетках інших марок вин, а тим більше для


реклами пива чи горілки – це цілком неприйнятно. Окремо слід сказати про використання церковних назв для реклами алкоголю. «Шепіт монаха», «Сльоза монашки» – чого тільки не придумують, щоби викликати довіру до своєї продукції, адже знають, що в нашому суспільстві люди довіряють найбільше Церкві». Владика підкреслив: «В цьому контексті не може не обурювати сполучення відразу двох негативних тенденцій – комерціалізації свята Різдва Христового та використання довіри до Церкви з метою просування на ринку алкоголю». «Наша Церква підтримає законодавчу ініціативу новообраного народного депутата Ганни Герман про заборону використання релігійної символіки у назвах алкогольних напоїв. Сподіваємося, що такий законопроект підтримає і Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій» – зазначив архієпископ Євстратій. До прийняття ж такого закону речник Київської Патріархії вважає цілком виправданим громадський протест – як через ЗМІ, так і шляхом відмови від купівлі подібної продукції.

НАШЕ ВЕЛИКЕ і ЩИРЕ СПАСИБІ!

Хочемо подякувати всім Вам за вашу жертвенність і заохочення до дальшої праці. Нехай Милосердний, Господь Бог, пошле Вам міцного здоров’я і всього найкращого у вашому житті. Завдяки Вам це вже є 316-е число нашого видання.

Сердечно дякуємо жертводавцям на видавничий фонд “Інформаційного Бюлетня” 24,260 Марія і Іван Гнип 8,300 Надя і Юрій Федорів 4,560 Тереза і Стефан та бл.п. Володимир Бакум 2,890 Люба і бл.п. Іван Заковоротний 2,875 Галина і др. Володимир Король 2,795 Лідія Ємець Капустянська і бл.п. Яків Ємець 2,700 Раїса і Володимир Братків

2,035 Марія Савеленко Гнип 2,060 бл.п. Віталій і бл.п. Катерина Шумаков 1,930 Раїса і Євген Дикун 1,925 Марія Товстоп’ят 1,900 Надія і Олександер Северин 1,700 Ляля і бл.п. Юрій Вибачинський, Люба і бл.п. Володимир Шипілка 1,625 Катя і др. В’ячеслав Вестон 1,440 Іванка і бл.п. Іван Богданів 1,405 Анна і Олег Федак 1,400 Тамара і Василь Дудка – Канада 1,395 Галина і Олексій Воскобійник 1,250 Лариса і бл.п. Андрій Івашко 1,240 Галина і Петро Слюсаренко 1,230 Олена Зубенко 1,200 Галина Черінь Паньків і Інна Момотюк 1,165 Мінодора і Анатолій Яцюк 1,135 Ольга і Микола Пайчук 1,125 Оля Гнип Трущ і Григорій Гнип 1,110 Галина і др. Михайло Темник 1,085 бл.п. Галина Шевченко 1,050 Марія Ярмоленко 1,025 прот. Георгій Ощапівський та п/м. Віра 1,010 Людмила і бл.п. Петро Доброноженко, Євгенія і бл.п. Осип Головацький 1,000 Валентина і бл.п. Василь Косогор, Марія і Віктор Одарченко 975 Паша і Микола Таран 950 Ніна і Михайло Ґлавчеф, Maрія і бл.п. Петро Салівон, бл.п. Ліда і Іван Безпалий, Валентина і Андрій Опанащук 930 Ярина і бл.п. Віктор Лютий 920 Галина і бл.п. др. Михайло Воскобійник 900 Віра і Юрій Капустянські 856 Александра і Віктор Братків 850 Лідія і др. Петро Шаєнко 840 Віра Самодіна 800 п/м. Поліна і бл.п. прот. Григорій Крамаренко, Марія і Петро Новик, бл.п. Стефан і Тамара Фаберовська 780 «САМОПОМІЧ» Українсько-Американська Федеральна Кредитова Спілка 775 Ольга і бл.п. Юрій Вермонт 760 Ольга і Василь Карпенко, Юрій Сиволап 750 бл.п. Антоніна і Леонід Гусак, бл.п. Людмила і бл.п. Євстахій Мазяр 745 Надія і бл.п. Анатолій Фалько 720 бл.п. Таня і бл.п. Яків Сененко 700 Надія Лотоцька, бл.п. Леся і бл.п. Микола Дудка 651бл.п. Катерина Васильченко 650 Петро Корнієнко 610 Андрій Загура 605 бл.п. Юрій Шеляк 600 Ольга Петрончак, Ольга і Петро Матула, Ukrainian National Federal Credit Union - New York 570 бл.п. п/м. Олена і бл.п. архєп. Степан Біляк 550 Леся Татарко 510 Марія і Микола Андріянів 505 Євгенія Громницька 500 Стефан Матковський, Анна і бл.п. Тихон Кульбіда, Галина і Микола Білоус, Марія і Михайло Сущенко, Марія і Василь Краснобрижий, Оля Лак, Наталія і Арнольд Бірко, Парафія Святої Тройці-Роялтон, Огайо, Вікаріaт УПЦ КП в США й Канаді, Федір Габелко 480 Анна Боровик 475 Валентина і Микола Міщенко 470 добродійка Валентина i прот. Віктор Полярний 460 Марія і Василь Кушнір, Александра і бл.п. Михайло Ґабер 450 Артемісія Никорович 420 Соня Гавірко 410 Лідія Овечко, Марія і Василь Кушнір 400 Алла і бл.п. Ігор Черний, “О.Л.”, Леся і Юрій Мацик, бл.п. Олександра і Василь Дорошенко 390 Елізабет і Микола Ляшенко 385 бл.п. Анна і Петро Макуха


375 Іван і Сусана Білобронь, Афанасія і Михайло Рачкевич 365 Віра і бл.п. Василь Масланчук 360 Наталка і бл.п. Антін Угляр 350 Валентина і Володимир Мантика, Микола Сороколіт, Лариса і др. Анатолій Вальков, Ліда і Тарас Кохно, Ольга Фрит 335 Oтець Н.Н. 330 Марія Кравець 325 Марія і Микола Барнай 305 Любов і Борис Журa, Христя і Ярослав Верещак 300 Ярослав Сидоренко, Леся і Іван Мельник, Марія і Йосип Серна, Александер Власенко, Анна і Микола Кучеренко 275 Раїса і бл.п. Валентин Кохно 260 Ольга Басараб, Лідія Отрошко 250 Галина і Роман Боднар, Aрхимандрит Питирим 240 Лілія і Григорій Гнип, Леся Марченко 230 Галина і Славко Лин 225 Віра і Едвард Скрип 220 Раїса Шлеґа 200 бл.п. Клавдія Люба і Василь Мирутенко, Рія і Петро Гнип, Леся і др. Теодор Костюк, Ліда і др. Василь Трухлий, Парафія Св. Михаїла, Юніондейл, Нью Йорк, Лідія Щербак, Тамара і бл.п. Бруно Моске, Іван Деркач, Надія і Володимир Сулим, Елеонорa і Теодор Бабій, Іван Тищенко 180 Maрія і Юрко Бурлій 175 Ольга Федак 160 Ана Столець, Ізаура і Володимир Хремко 150 Катерина і Василь Вільчинський, Елізабет і Юрій Ємець, Стефані і Валентин Ємець, Лариса і Стефан Андрусяк-Ємець, Марія і Олександер Багнівський, Борис Кучинський, Віра і Василь Швець, 140 Марія Сулківська, Анна Грицик 135 Зінаїда і Віталій Гречнів 125 Валентина і Віктор Бабанський 110 Анна Снігач, Ніколас Забродський 100 Парафія Святої Покрови-Фінікс, Іван Сірик, Марія Антонишин, Петро і Наталія Буняк, Володимир і Ліда Коновал, Маруся і Іван Міщенко, Таня Гарбуз, Віра Кропівна, Добродійка Галина і прот. Ярослав Думанський, Ігор Яремкевич, Богдан Гальчак, Зіна Лупо, Леонід Клочко, Соня і Ендру Ґаудер Одарченко, Наталія і бл.п. Павло Коновал, Іларіон Хейлик, Катерина О. Северин, Галя О. Северин-Вітінґ 95 Катерина і Микола Злиденний, Валентина і Іван Олійник 80 Михайло Дзвінка, Марія і Тоні Зулім 75 В’ячеслав Партикевич, Л. Мельник, Катерина Довбенко, Петро Кардаш, Раїса і бл.п. Василь Євтушенко 75 Віра Руденко, Магдалина Кавшан 70 Зоя Филипович

60 Наталка Ортіз, Марія Лукасевич, Клара і Володимир Хомяк, Людмила і Андрій Задерей 55 Александра Медвідь 50 Валентина Бунь, Раїса Мачула, Сусана і Алберт Дідомізіо, Памела і Івась Яресько, Віра і Тоні Лаврішин, Роман Боднарук, Aлександер і Євгенія Тищенко, Рімма Івченко, Наталка Флендерс, Леонід Шаргородський, Василина Швейко, Дуся і Іван Швець, Люба і Яків Середа, Люба Ведмедик, Лілія Кіхевка, Інна Врублівська, Іван Доценко, Парафія Св. Тройці – Бриджпорт, Анна Степаненко, др. Марічка і Роман Балтарович, І. і Ґ. Мандич, Хор Осередку Святого Андрія – Норт Порт – Флорида, Віра і Віктор Гаркуша, Таня Чумак, Леон і Юліяна Мазурець 45 бл.п. Андрій Полярний, Люба і Олексій Шевченко 40 Пантелеймон Завірюха, Ірена і др. Володимир Ґерент, 30 п/м. Місако і ієрей Павло Королюк 25 Ніна Рааб, Союз Українок – відділ 108, Микола і Ання Данилишин, Влад Смілянський Надруковані статті висловлюють персональну думку авторів і не обов’язково відповідають поглядам редколеґії. Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Рукописи не повертаються. Редакція застерігає собі право скорочувати та поправляти мову надісланих матеріалів.

Подаємо до відома нашим читачам, що в кошти цього двотижневника входить поштова пересилка, вартість якої Вам відома.

Також друк кожної сторінки коштує сім центів.

Парафія Святого Андрія Первозваного в Блумінгдейл Української Православної Церкви Київського Патріархату в США відповідає за всі кошти друку і розповсюджування нашого видання. Отже, просимо всі пожертви пересилати ЛИШЕ на вище подану адресу Вікаріату і Управа Громади Святого Андрія випише Вам відповідне поквитування. Просимо виписувати чеки на:

St. Andrew Ukrainian Orthodox Church


УКРАЇНСЬКИЙ ЦВИНТАР СВ. АНДРІЯ В БЛУМІНГДЕЙЛ

Повідомляємо, що при Громаді Св. Андрія Первозваного існує цвинтар на якому спочивають засновники Парафії Св. Андрія. Також, окрема дільниця присвячена воїнам змагань за незалежність України.

На цвинтарі Святого Андрія спочивають багато українців різних віроісповідань.

За додатковими інформаціями просимо звертатися до Управи Цвинтаря.

Бажаючих придбати собі місце вічного спочинку на українському цвинтарі просимо звертатися до керуючого справами цвинтаря:

пана Володимра Смілянського тел: (630) 628 8133

чи до Директора Цвинтаря пана Віктора Одарченка (847) 650 4709 або [email protected]

ДО РЕЧІ. На Провідну Неділю настоятель храму Св. Андрія, разом з церковним хором молиться і кропить священою водою кожну могилу всіх спочилих.


Documents

Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church Kyivan ... · пан Андрій Футей ± почесний Консул України в США, пан Олег Махлай ±