w w ...З Новим роком та Різдвом Христовим! Новорічне свято – це нові сподівання і надії, завжди новий,

БІБЛІОСВІТ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК

КИЇВ 2017

4 (64) 2017

УДК 023(477)–053.6Б 59

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), Н. Гуцул, С. Чачко, Т. Якушко

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич

© Державна бібліотека України для юнацтва, 2017

Головне місце у випуску займають матеріали, присвячені двом важливим темам – автоматизованій бібліотечній системі УФД/Бібліотека і Всеукраїнському дослідженню «Патріотичний настрій молоді». Розглядаються проблеми рекламно-інформаційноїі про-форієнтаційної діяльності бібліотек, досвід роботи Хмельницької та Черкаської ОБЮ. Подаються звіти про Школу керівника « Юнацькі бібліотеки в європейському контексті», обласний семінар «Нові реалії бібліотечного обслуговування юнацтва» у Хмельницькому, інші заходи, що відбулися впродовж IV кв. 2017 р.

З електронною версією вісника «Бібліосвіт» можна ознайомитися на сайті ДБУ для юнацтва за адресою: http://www.4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/index.htm.

Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 4 (64) 2017 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), Н. Гуцул, С. Чачко, Т. Якушко] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – К. : [б. в.], 2017. – 77 с.

ЗМІСТЗ Новим роком та Різдвом Христовим! 5

ЮВІЛЕЇВітання Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва 6Вітання Харківській обласній бібліотеці для юнацтва 7Т. Таньчук, В. Тарчевська Хмельницькій обласній бібліотеці для юнацтва – 40 років 8

БІБЛІОТЕКА ОЧИМА КЕРІВНИКАО. Федоренко Юнацькі бібліотеки – сучасний виклик 13

ДОСВІД РОБОТИЛ. Соколовська Сучасні технології в рекламно-інформаційній діяльності бібліотеки 16Г. Бондар Професії, що обирає сучасна молодь 24

МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКОсновні заходи Державної бібліотеки України для юнацтва на 2018 рік 30

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕКАХІ. Карпенко Третя версія АБІС «УФД/Бібліотека» 34

СОЦІОЛОГІЯ. ПСИХОЛОГІЯМ. Красій Всеукраїнське соціологічне дослідження «Патріотичний настрійь молоді» 50

ФОРУМИ, КОНФЕРЕНЦІЇ, СЕМІНАРИ...Л. Рабаданова Школа керівника «Юнацькі бібліотеки в європейському контексті» 63

ВІСТІ З РЕГІОНІВЛ. Гурба Японія – далека і близька 67В. Тарчевська Нові реалії бібліотечного обслуговування юнацтва 71Т. Ротар День коду в м. Кропивницькому 73

Інформація для авторів 77

З Новим роком та Різдвом Христовим!

Новорічне свято – це нові сподівання і надії, завжди новий, незвіданий крок у майбутнє.

Нехай цей рік стане для вас і ваших рідних рокомдобрих змін та здійснення ваших мрій,

а для України – роком миру, утвердження державності,зміцнення, соціально-економічного зростання,

духовного оновлення та процвітання!Щастя вам, подальших професійних досягнень,тепла і світла у вашій оселі, гармонії в родині.

Колектив Державної бібліотеки України

для юнацтва


6

ЮВІЛЕЇ

Вітаємо з 40-річчям заснування Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва.

За роки плідної роботи її фахівці допомогли кільком поколінням читачів увійти у чарівний світ книжки та здобути знання.

Дякуємо вам за громадянське сумління, самовідданість у просвітницькій діяльності та високий професіоналізм.

Бажаємо дружнього взаєморозуміння та підтримки, творчої наснаги, креативності.

Сподівання на краще прийдешнє нехай окрилюють на нові звершення, добрі починання, а результати праці будуть непідвладні часу та зміні поколінь.

Не зупиняйтеся на досягнутому – сміливо і впевнено йдіть вперед!

З повагою,директор та колектив Державної бібліотеки України для юнацтва

ВІТАННЯ МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ДЛЯ ЮНАЦТВА


7

ЮВІЛЕЇ

Щиро вітаємо вас з 40-річним ювілеєм. Ваш внесок у бібліотечну справу заслуговує на повагу і вдячність. Пошуки та досягнення вашої установи стали запорукою того, що зараз вона найкращим чином задовольняє наукові, культурні, дозвіллєві потреби молоді, пов’язуючи минуле і сьогодення з майбутнім.

Робота вашого по-справжньому професійного колективу позитивно впливає на духовний потенціал молоді. Ви уважно стежите за вітчизняним і закордонним інформаційним простором, послідовно впроваджуєте інновації в обслуговування читачів і масову роботу.

Ми радіємо вашим творчим успіхам, підтримуємо нові задуми та бібліотечні проекти. Нехай ваша робота буде плідною, має підтримку і розуміння з боку керівництва, колег та користувачів.

З повагою, директор та колектив

Державної бібліотеки України для юнацтва

ВІТАННЯ ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ

БІБЛІОТЕЦІ ДЛЯ ЮНАЦТВА


8

ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ДЛЯ ЮНАЦТВА –

40 РОКІВ

Тамара Таньчук, директор, Віра Тарчевська,заступник директора Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

ЮВІЛЕЇ

КОЛЕКТИВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА ЗУМІВ

СТВОРИТИ НЕПОВТОРНИЙ БІБЛІОТЕЧНИЙ ПРОСТІР, АТМОСФЕРУ ТВОРЧОСТІ,

ЩО ПРИВАБЛЮЮТЬ НОВІ ПОКОЛІННЯ КОРИСТУВАЧІВ.

У лютому 1977 р Хмельницька обласна рада ухвалила рішення про створення обласної юнацької бі-бліотеки. Хмельницька ОБЮ стала однією з перших спеціалізованих бібліотек для юнацтва в Україні, територією широкого доступу молоді до інформації, комфорту, спілкування та яскравих подій. Її цільовою аудиторією є юнаки

та дівчата віком від 14 до 21 року. Першим директором бібліотеки була заслужений працівник

культури України Діна Починок. У 1985-1998 рр. установу очолювала Галина Буяновська. З 1998 р. на чолі колективу – Тамара Таньчук.


9

Автор проекту бібліотеки – заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997 р.) Володимир Миколайович Суслов, в інтер’єрі використані роботи художників М. Андрійчука, Л. Бесараби, І. Когута, В. Карвасарного, А. Ісаєва. Автор скульптури «Наука» біля центрального входу бібліотеки – київський скульптор Борис Бистров.

Універсальний за змістом фонд бібліотеки налічує 200 тис. прим. документів. Серед них – «Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона» (1890-1903 рр.) у 40 томах, «The World Book Encyclopedia», книжкові серії «Коронація слова», «Особистість і доба», «Національні святині України», «Україна. Учора, сьогодні, завтра», «Бібліотека Шевченківського комітету», «Шкільна бібліотека» тощо.

Обслуговування користувачів здійснюють відділи абонементу і читальної зали, періодики та соціокультурної роботи, краєзнавства та мистецтв. Забезпечують бібліотечний сервіс відділи обліку та контролю, методико-бібліографічний, організації та збереження фондів, комплектування та наукової обробки документів. Штат бібліотеки – 50 співробітників.

Річні показники роботи Хмельницької ОБЮ:• близько 30 тис. користувачів;• 180 тис. відвідувань;• понад 500 тис. документовидач;• близько 80 тис. грн. за надання додаткових платних послуг.Локальна комп’ютерна мережа з 56 ПК забезпечує автомати-

зацію всіх технологічних процесів – замовлення, документовидачу на основі програмного продукту Українського фондового дому (УФД) «Бібліотека», доступ до Інтернету.

З 2004 р. почалося штрих-кодування та внесення в електронний каталог усього фонду бібліотеки. На початку 2017 р.

ЮВІЛЕЇ


10

ЮВІЛЕЇ

кількість записів в ЕК становила 305 тис. Понад 10 років триває міжбібліотечна кооперація з науковою бібліотекою Хмельницького національного університету – обмін електронними записами аналітичного розпису періодичних видань. Створено повнотекстові бази даних «Письменники Хмельниччини», «Навчальні заклади Хмельницької області».

Колектив бібліотеки впродовж десятиліть зумів створити неповторний бібліотечний простір, атмосферу творчості, що приваблюють нові покоління користувачів.

Перші кроки на шляху розвитку Хмельницької ОБЮ зро-били фахівці бібліотечної справи Г. Юхименко, Ф. Везденецька, Ж. Демченко, З. Дзисько, А. Зозулинська, Н. Кузіна, В. Філіпова, Г. Гершанік, В. Карвасарна, Т. Палагіна.

У 1988 р. за успіхи в бібліотечному обслуговуванні молоді бібліотека отримала диплом Виставки досягнень народного господарства України. За вагомий внесок у розвиток та збере-ження бібліотечних ресурсів області, популяризацію української літератури, мови, історії та культури рідного краю у 2002 р. її удостоєно обласної премії ім. Мелетія Смотрицького. Двічі, у 1984 та 2007 рр., на базі книгозбірні відбувалися Всеукраїнські науково-практичні конференції директорів обласних бібліотек України для юнацтва. У 2016 р. колектив нагороджений грамотою Хмельницького міського голови за допомогу воїнам АТО.

Бібліотека – єдина інституція, що надає безкоштовний до-ступ до культурного надбання нації та світу, формує національну свідомость, патріотизм, підтримує традиції, розвиток української культури і мови, культур усіх етнічних спільнот краю, бере участь у реалізації державної молодіжної політики, здійснює інформаційний супровід освіти, сприяє соціальній адаптації молоді, громадянському становленню молодої особистості.


11

У 1992 р. спільно з міським управлінням у справах молоді та спорту на базі юнацької бібліотеки було створено перший в області телефон довіри для молоді 0-50, у 2001 р. за сприяння Програми доступу та навчання Інтернет (IATP) Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у бібліотеці відкрито перший в області Інтернет-центр, у 2013 р. вона здобула пере-могу в 4-му раунді конкурсу програми «Бібліоміст» «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» та значно розширила спектр інформаційних послуг для користувачів. Дистанційне обслуговування стало визначальною рисою бібліотеки у вік інформації.

Хмельницька ОБЮ розробляє і впроваджує проекти: «Поринемо в світ книги»; «Обласна бібліотека для юнацтва – мультимедійний центр з підтримки творчої молоді»; «Читач року» (рейтинг читацької активності). Щорічно вона ініціює та організовує обласні молодіжні конкурси та творчі акції серед читачів бібліотек області. У творчому доробку – молодіжні читацькі форуми «Молода Україна читає» на базі районних та міських бібліотек; обласний молодіжний патріотичний проект «Українці – нація героїв»; мо-лодіжні краєзнавчо-пошукові експедиції «Алея героїв» та «Сім чудес Хмельниччини»; обласний літературний конкурс «Читаймо Тараса, учімося в нього»; фотоконкурс «Європа очима молодих»; Декади популяризації культур національних спільнот краю; День музею в бібліотеці тощо.

Бібліотека впроваджує інноваційні форми роботи: флеш-моби, сіті-квести, спілкування у форматі «Жива книга», «Ніч у бібліотеці», тренінги, майстер-класи, бібліографічні бієнале, арт-візії, екологічні бумеранги.

Читачі мають змогу брати участь у молодіжних об’єднаннях та клубах за інтересами: «Літературні зустрічі», «Джерела», «Точка

ЮВІЛЕЇ


12

доступу», студії «Дебют», клубі психологічної допомоги. До послуг відвідувачів – тренінговий центр, ігровий університет, школа волонтерів, курси іноземних мов та комп’ютерної грамотності, школа програмування, Перша професійна студія пісочної анімації, «Талант-академія».

Хмельницька ОБЮ забезпечує методичну підтримку роботи публічних бібліотек області з обслуговування юнацтва. Вона здійснює моніторинг діяльності публічних бібліотек області, двічі на рік видає інформаційно-методичний бюлетень «Методика. Пошук. Досвід». З 2005 р. видано 9 випусків серії біобібліографічних покажчиків «Молоді про видатних людей краю». Вони присвячені відомим письменникам, літературознавцям, діячам культури та мистецтва Хмельниччини. Щорічно організовуються заходи з підвищення кваліфікації бібліотекарів публічних, шкільних бібліотек та системи профтехосвіти.

Творчий колектив бібліотеки вмотивований і надалі шукати нові форми і методи роботи з молоддю, забезпечувати користувачам вільний доступ до всіх джерел інформації, сприяти популяризації книги і читання в юнацькій аудиторії.


13

Як показує практика, юнацькі бібліотеки України вже давно вийшли за рамки діяль-ності в традиційному бібліотеч-ному форматі. Наша бібліотека також не є виключенням, адже

БІБЛІОТЕКА ОЧИМА КЕРІВНИКА

ЮНАЦЬКІ БІБЛІОТЕКИ – СУЧАСНИЙ ВИКЛИК

Олена Федоренко, директор Комунального закладу

«Обласна бібліотека для юнацтва ім. В. Симоненка» Черкаської обласної ради

ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА ПРАЦЮЄ ДЛЯ ГРОМАДИ І ПРАГНЕ

ВІДПОВІДАТИ ЗАПИТАМ ГРОМАДИ, ОСОБЛИВО МОЛОДІ.

постійно тримаються у полі зору потреби молодих.Останніми роками у молоді, яка працює, спостерігається дедалі

більша потреба у змістовному спілкуванні в бібліотеці, навчанні, культурному відпочинку в зручний час – після закінчення роботи.

З метою створення бібліотеки як відкритого простору ми стали партнерами громадської молодіжної організації «Допомагай і подорожуй» у проекті на здобуття гранту «Коворкінги у бібліотеках» (фонд «Колібрі»). За рахунок невеликих грантових коштів вдалося поліпшити умови для спілкування та навчання в стінах бібліотеки, краще обладнати її, зробити більш привабливою, потрібною для молоді.


14

З 2016 р. у бібліотеці працює вечірній мистецький клуб «АRTKOM», у якому відбувається невимушене спілкування з творчими особистостями.

Активна частина молоді прагне навчатися новому, створювати проекти, утілюючи свої ідеї. Волонтери та партнери бібліотеки провели цілу серію семінарів із циклу «Ідея. Дія. Результат», які набули великої популярності у юнаків та дівчат. Тепер уже слухачі цих семінарів проводять на базі бібліотеки заняття з реалізації власних проектів.

На партнерських умовах активно діє клуб настільних ігор «Голуба валіза».

На базі бібліотеки здійснюється творчий літературний проект «Чер.net.k@». Заняття проводяться у зручний для учасників час – у суботу або неділю, тобто в один із бібліотечних вихідних. Але це не завада, бібліотека радо відкриває двері для творчих людей.

Такі приклади можна наводити й далі, але висновок один – бібліотека працює для громади і повинна вибудовувати свою роботу так, щоб відповідати запитам громади, особливо молоді. Тим більше сьогодні, коли бібліотеки стоять перед викликом втрати відвідувачів. Молоді люди стануть нашими, якщо ми будемо змінюватися відповідно до їхніх інтелектуальних потреб, запитів на змістовне дозвілля тощо. Найкраща реклама для бібліотеки – це події, що відбуваються в її стінах, гнучкість діяльності, здатність до оперативного реагування на потреби молоді. Все це робить її більш популярною.

Працюючи у бібліотечній галузі вже багато років, спостері-гаючи за трансформаціями діяльності бібліотек, сьогодні можу констатувати, що існуючі режими роботи бібліотек не завжди збігаються з потребами молоді. Може, у цьому сенсі плідно було б повернутися до минулого? Адже старші колеги добре пам’ятають,



15

як сільські бібліотеки колись працювали до 21.00-22.00 год., а міські – до 20.00-21.00. А якщо подивитися на нинішні бібліотеки, то переважна їх більшість працює до 18.00, зрідка – до 19.00.

Це питання і для керівництва, і для бібліотечного персоналу може стати справжнім викликом. Але для нас користувач – головна дійова особа у бібліотеці, а тому було прийняте рішення, що за потреби бібліотека в певні дні буде продовжувати роботу до 20.00-20.30 год. Ми бачимо, що саме така гнучкість режиму роботи бібліотеки підвищує її привабливість для юнацтва.

Уже зазначалося, що сучасні бібліотеки давно працюють у новому форматі. Вони не є лише сховищем книг і місцем, де їх видають для прочитання. За два останні десятиліття українські публічні бібліотеки кардинально змінилися. У них з’явилося безліч нових функцій, форм роботи, напрямків, технологічних процесів, яких не було ще навіть тридцять років тому. Але, на жаль, ми констатуємо той факт, що, по суті, визначальним критерієм оцінювання роботи сучасної бібліотеки України державою так і залишаються два показники (кількість користувачів і книговидач) за стандартами, що встановлені багато десятиліть тому країною, якої давно вже не існує.

На мій погляд і погляд моїх колег, державним бібліотекам за підтримки УБА слід наполегливо вимагати вирішення цієї реальної проблеми на вищому рівні. Адже вона є дуже важливою, якщо ми позиціонуємо себе як європейська держава й активно інтегруємося у світову бібліотечну спільноту.



16

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКИ (на прикладі київської обласної бібліотеки для юнацтва)

Людмила Соколовська, провідний методист Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна бібліотека для юнацтва»

ДОСВІД РОБОТИ

БІБЛІОТЕКАМ ДЛЯ ЮНАЦТВА ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО

ВИКОРИСТОВУВАТИ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, АДЖЕ ВОНИ

ПРАЦЮЮТЬ З ПОКОЛІННЯМ, ЯКЕ ПО-НОВОМУ СПРИЙМАЄ СВІТ.

Сьогодні бібліотеки де-далі активніше використовують інноваційні технології, актуаль-ними для них стають засоби реклами й популяризації, що діють на користувача

у віртуальному Інтернет-середовищі. Бібліотечна практика по-повнюється такими інноваційними формами, як: створення та ведення веб-сайтів, блогів, та сторінок у соціальних мережах для презентації бібліотеки та її діяльності в Інтернеті; використання можливостей соціальних мереж для комунікації з користувачами; бук-трейлери та віртуальні виставки для розкриття бібліотечних фондів та популяризації читання.

Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна бібліотека для юнацтва» (КОБЮ) – інформаційний,


17


культурно-освітній та науково-методичний центр роботи з молоддю. Працівники бібліотеки вивчають потенційних користувачів та аналізують нові способи їх залучення, пропагують бібліотечні послуги, виявляють інноваційний досвід рекламної діяльності і впроваджують його у практику бібліотеки.

Велика увага в рекламній роботі бібліотеки приділяється традиційним методам: оформленню бібліотечного простору, підготовці рекламних та вітальних листівок, грамот, буклетів, візитівок і т. п. Не можна оминути й оформлення книжкових виставок, оголошень та інформаційних стендів. Для гостей про-водяться ознайомчі екскурсії бібліотекою. Проте, усе більшої актуальності набувають інноваційні форми просування бібліотеки, її послуг та ресурсів.

Використання Інтернет-технологій у роботі бібліотеки роз-почалося не так давно. Лише з 2014 р. у бібліотеці є Wi-Fi для користувачів. Також із 2014 р. працює офіційний сайт бібліотеки www. kobu.kiev.ua. Перед тим діяльність бібліотеки частково ви-світлювалася на сайті Київської обласної державної адміністрації. Під час створення сайту враховувалися глибина змісту, простота навігації, оперативність оновлення інформації, доступність для користувачів, єдність дизайну всіх розділів. Сайт розвивається, вдосконалюється і постійно наповнюється новою корисною і цікавою інформацією. Він охоплює тих користувачів, які бажають отримувати послуги бібліотеки – інформацію про нові надходження літератури, літературні рекомендації, анонси масових заходів, методичні матеріали, відомості про співпрацю з партнерами, корисні та цікаві статті та посилання – дистанційно. Бібліотечний сайт не тільки інформує про роботу КОБЮ, але й популяризує її. Веб-сторінка слугує розповсюдженню інформації і про бібліотеки Київської області, зокрема ті, що мають юнацькі кафедри.


18

Станом на 2017 р. веб-сайт КОБЮ має такі постійні розділи і вкладки:

Головна: Про бібліотеку. Структура. Розклад роботи. Контакти.Інформація: Новини. Служби допомоги молоді. Правовий

майданчик. Мовний простір.Фахівцям: Бібліотеки Київщини. Видавнича діяльність.Також на сайті розміщені банери на актуальні теми: 85 років

Київщині (матеріали краєзнавчої акції бібліотек Київщини); Все про Європу (про пункт європейської інформації в бібліотеці); Приходь та пиши (про письменницький марафон NaNoWriMo); Буккросинг. Постійно з’являються нові публікації, і не лише бібліотечного спрямування, а й просто цікаві статті різної тематики. Для зручності на бічній панелі сайту розміщено пошукову форму, та перелік найпопулярніших тегів. У 2016 р. співробітники створили 363 статті для сайту, у середньому близько 30 на місяць. У 2014 р. сайт відвідали 3777 осіб з оригінальних IP-адрес, у 2015 р. вже 20260 осіб, у 2016 їх кількість становила 39595. Отже, відвідуваність сайту невпинно зростає. Звісно, на всіх ресурсах рано чи пізно з’являється певна кількість «завсідників», і швидке збільшення відвідувань припиняється, але при належному підтриманні ресурс постійно приваблюватиме нових віртуальних користувачів, а це і є його головним завданням.

Досить активну роботу з популяризації бібліотеки, її ресурсів, та послуг проводить науково-методичний відділ КОБЮ. Він продуктивно працював упродовж 2016 р., у т. ч. й за допомогою нових для бібліотеки форм роботи з використанням сучасних технологій. З квітня 2016 р. працівники вели спільноту бібліотеки у соцмережі ВКонтакті, завдяки чому вдалося залучити віртуаль-них користувачів, для яких публікувалися інформація про нові надходження літератури до бібліотеки, опитування-оцінки книг,



19

цитати письменників, обговорення книг та інші цікавинки, при-таманні юнацьким співтовариствам. Спільнота мала більше 500 учасників (станом на 5.04.17), логотип бібліотеки на аві, основну інформацію, контакти, інструмент повідомлень, куди віртуальні користувачі могли писати про роботу бібліотеки, наявність у фондах необхідних книг тощо. Завдяки спільноті бібліотека знаходила не лише нових користувачів, а й налагоджувала ділові контакти з письменниками, молодіжними організаціями і т. п. У зв’язку з Указом Президента від 28 квітня 2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», спільнота призупинила свою діяльність в ВК. А для продовження віртуальної діяльності бібліотеки в травні 2017 р. було створено сторінку організації в соцмережі Facebook. Станом на 16.09.2017 сторінка бібліотеки має лише 66 підписників і значно меншу активність, ніж була в спільноті у ВК.

Одним із досягнень у популяризації юнацьких бібліотек Київської області у 2016 р. стало створення у вільній електронній енциклопедії «Вікіпедія» розділу «Київська обласна бібліотека для юнацтва», який містить основну інформацію про бібліотеку і її діяльність. Наступним кроком, у 2017 р., стало додання до статті про бібліотеку розділу «Юнацькі структурні підрозділи бібліотек Київської області» з переліком та актуальною контактною інформацією про бібліотеки Київщини, що обслуговують юнацтво. Метою даної роботи було рекламування юнацьких структурних підрозділів області та розміщення актуальної інформації про них.

У 2016 р. в бібліотеці було створено віртуальну виставку «“Чорна скринька” українського кіно – Юрій Іллєнко» на хмарній платформі Prezi. Використання Prezi дозволило зробити виставку інтерактивною і постійно доступною у віртуальному середовищі, а також представити не лише текстові документи, а й відеоматеріали



20

з вільного доступу в Інтернеті. Віртуальну виставку було презен-товано в стінах бібліотеки, а посилання розповсюджено на сайті і в соцмережі ВК. На 2017 р. бібліотекою заплановано створення віртуальної виставки «Характерництво та бойовий гопак» (до Дня Збройних сил України).

Також у 2016 р. в бібліотеці було презентовано першу спробу популяризації літератури за допомогою бук-трейлера. У програмі VideoPad Video Editor було створено ролик «Рівняти дорогу Йому» за книгою М. Горбаля «Повернення». Бук-трейлер демонструвався в стінах бібліотеки під час різних масових заходів, у т. ч. й на зустрічі з письменником Миколою Горбалем, автором книги, за якою було знято бук-трейлер, та у віртуальному середовищі (на сайті і в соцмережах) за допомогою відеохостингу YouTube. У 2017 р. в бібліотеці створено новий бук-трейлер за соціальним романо О. Бакуменка «Король Ринкової вулиці».

Оскільки КОБЮ є обласним науково-методичним центром з питань бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва та молоді, важливою ділянкою її роботи є просування інноваційний форм роботи серед бібліотекарів Київської області, що обслуговують юнацтво. Тому ці питання постійно розглядаються на обласних семінарах-практикумах що проводяться бібліотекою два рази на рік. Упродовж 2011-2012 рр. на базі бібліотеки проводилися обласні семінари-тренінги, пов’зані з участю в конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг із використанням вільного доступу до Інтернету» у рамках програми «Бібліоміст». Учасникам червневого семінару 2014 р. про використання інструменту Prezi для створення презентації розповіла спеціаліст з розвитку веб-ресурсів програми «Бібліоміст» Г. Тараненко. На семінарах 2015 р. були розглянуті теми: «Мережеві технології як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва» (Є. Кулик), «Бібліотеки



21

Київщини у світлі інноваційних змін» (В. Гонтарук) та «Гаджетоманія в контексті сучасних бібліотечних послуг» (Т. Якушко). У 2016 р. на обласних семінарах-практикумах піднімалися теми: «Методика створення бук-трейлера та віртуальної виставки в бібліотеці» (Л. Соколовська), «Інтерактивне обслуговування у бібліотеках» (О. Шмідт), «Бібліотека в мережі Інтернет» (Л. Соколовська). На літньому семінарі 2017 р. було розглянуто практичне питання «Соціальні мережі як сучасні комунікаційні технології та засо-би інформування цільової аудиторії: на прикладі бібліотечних представництв» (Л. Соколовська).

27 березня 2017 р. у бібліотеці розпочалася реалізація розробленого науково-методичним відділом пілотного проекту навчання «Для молодих і разом з молодими» для бібліотекарів області, що обслуговують юнацтво. Проект передбачає цикл практичних занять різної тематики, у т. ч. й заняття з викорис-тання в бібліотеці сучасних технологій, зокрема: «Користувач комп’ютера», «Майстер презентацій: на прикладі Power Point та Prezi», «Бібліотека в Інтернеті», «Підготування зображень та відео для роботи», «Створення бук-трейлера».

Позитивному іміджу бібліотеки також сприяє активна видавнича діяльність науково-методичного та інформаційного-бібліографічного відділів бібліотеки. Серед малих форм в 2016 р. можна виділити розробку «Читацького щоденника» для юних користувачів у рамках літньої акції «Приведи друга…» та нового рекламного буклета з вичерпною інформацією про Київську обласну бібліотеку для юнацтва, бібліотечні послуги, що їх надає КОБЮ, соціокультурні зв’язки та юнацькі структурні підрозділи бібліотечних систем Київської області, методичним центром яких є КОБЮ. Видавнича діяльність представлена широким колом робіт: методичних рекомендацій, інформаційно-бібліографічних



22

матеріалів, інформаційних, історико-краєзнавчих, біобібліографічних, патріотичних довідок тощо. У 2016 р. на допомогу бібліотекарям області видано методичні рекомендації «Бібліотечна веб-сторінка», що містить методичні рекомендації щодо складання та наповнення офіційної Інтернет-сторінки бібліотеки, корисну інформацію про безкоштовні ресурси, що допомагають бібліотекам стати більш сучасними, бібліографічну частину, представлену пере-ліком рекомендованої літератури. Цікавим способом розкриття бібліотечних фондів та популяризації читання став виданий до Дня знань в 2017 р. рекомендаційний анотований список художньої літератури для дітей та юнацтва «Читаюча дитина – думаючий дорослий». Особливість цього списку – наочність: кожний опис книги, крім анотації, містить зображення обкладинки книги та графічні позначення (вікові обмеження, позначки наявності ілюстрацій в виданні, екранізації твору і т. п.).

Цікавим і креативним маркетинговим ходом є наявність у бібліотеці кішечки Тосі. Антоніна восени 2016 р. переїхала жити до бібліотеки зі смітника і тепер є неформальним співробітником – заввідділу релаксації. Тося допомагає виховувати в користувачів усвідомлення необхідності збереження навколишнього серед-овища та захисту тварин. Вона користується популярністю як серед реальних користувачів бібліотеки, так і в віртуальному середовищі: публікації з Тосею викликають найбільшу активність передплатників представництв бібліотеки в соцмережах.

Сучасна молодь, перш за все, споживачі комп’ютерних продуктів, – особистості, орієнтовані на сприйняття віртуальної, а не вербальної інформації. Тому бібліотекам, що обслуговують юнацтво, молодь, особливо важливо використовувати інноваційні технології, адже вони працюють з поколінням, яке зовсім по-іншому сприймає світ, і старі методи тут діють не завжди. Інноваційні



23

технології значно розширюють спектр форм і методів популяризації бібліотеки, її послуг та ресурсів, а головне – створюють позитивний, привабливий образ установи.


24

ПРОФЕСІЇ, ЩО ОБИРАЄ СУЧАСНА МОЛОДЬ(з досвіду роботи профорієнтаційного клубу «профі»)

Галина Бондар,завідувач відділу сприяння технічній творчості молоді Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтваім. Є. Маланюка


ЗУСТРІЧІ В КЛУБІ «ПРОФІ» СПРЯМОВАНІ НА ТЕ,

ЩОБ ДОПОМОГТИ ШКОЛЯРАМ СФОРМУВАТИ ВЛАСНЕ

УЯВЛЕННЯ ПРО РІЗНОМАНІТНИЙ СВІТ ПРОФЕСІЙ.

Діяльність клубу «Профі», що працює вже більше десяти років на базі Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва, спрямована на орієнтацію стар-шокласників у світі професій, які користуються попитом саме у

нашому місті. Тому засідання для учасників клубу, а це школярі 7-9-х класів ЗОШ № 4, з якою укладено угоду про співпрацю, наближені до реалій сьогодення. Зустрічі відбуваються в формі діалогу як у бібліотеці, так і на базі професійних закладів або безпосередньо на робочому місці представників різних професій.

Робота клубу сприяє більш повному задоволенню інтересів його членів, розкриттю творчого потенціалу представників обраних професій, знайомству школярів з навчальними закладами, у яких


25


ведеться підготовка до відповідних професій. Засідання проводяться з урахуванням бажання клубівців дізнатися про конкретні професії. Склад учасників клубу – підлітків – змінюється кожні три роки, адже після дев’ятого класу значна кількість старшокласників вступає до ліцеїв, коледжів, а за три роки відвідування клубу вони формують певне уявлення майже про тридцять професій.

Бойові дії на Сході України спричинилися до того, що однією з найбільш затребуваних стала професія військовослужбовця.

З метою формування позитивного ставлення підростаючого покоління до Збройних Сил України одне з перших засідань клубу «Профі» в 2017 р. було організовано на базі військової частини. Школярі познайомились із професією розвідника. Офіцери 3-го окремого полку спеціального призначення розповіли про будні армійського життя, про участь у міжнародних навчаннях та миротворчих операціях. Бійці мають графік, згідно з яким вони відправляються в різні бойові точки. На сьогодні вони гідно ви-конують покладені на них завдання і в зоні АТО. Підтверджує це й кімната бойової слави, яку відвідали клубівці.

Учні ставили різні питання: чому військові обрали саме цю професію, адже розвідник – це дуже небезпечна і напружена робота, постійно пов’язана з ризиком; як проходять фізичні та психологічні тренування; яку зброю використовують на тре-нуваннях та під час бойових дій. Відповідаючи на них, офіцери наголосили на важливості дисципліни: підпорядковані їм солдати мають точно виконувати наказ командира. Професія військового досить традиційна для нашого міста, що утворилося як військове поселення. Тут не одне століття готували кадрових офіцерів.

Ще одна «модна» та необхідна в нашому складному світі професія – це психолог. В Україні професія психолога з кожним роком набуває все більшої популярності. Найбільше спеціалістів


26

із психології працюють в галузі освіти. Їх робота з підростаючим поколінням, формування особистості, адаптування до змін у суспільстві дуже відповідальні.

Інна Стрєльцова, головний спеціаліст управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської облдержадміністрації, на практиці довела це клубівцям.

Почалася зустріч із двох запитань до школярів: «Як ви уявляєте собі роботу психолога?» та «А хто я в цьому світі?». Відповіді на перше запитання були різноманітними: психолог допомагає людям впоратися зі складними життєвими ситуаціями, проводить тренінги, працює з проблемними дітьми. На друге підлітки відповідали теж по-різному: давалися і найпростіші, і більш виважені й розгорнуті оцінки себе, свого «Я».

Інна Федорівна розповіла, що психологи працюють у трьох напрямках: діагностика, корекція та консультування; познайомила із «пірамідою Маслоу» – діаграмою, що ієрархічно представляє людські потреби.

Психологу мають бути притаманні інтелект, хороша пам’ять, терпіння, сильна воля, культура, ерудиція, доброзичливість, спо-стережливість, вміння знайти підхід до будь-якої людини. Саме з огляду на це І. Стрєльцова порадила учасникам засідання звернути увагу на такі шкільні предмети, як біологія, фізика, історія, українська мова, знання яких допоможуть у вступі до вузу та опануванні професією психолога. А ще, звичайно ж, треба читати додаткову літературу, пробувати вже зараз аналізувати конфліктні ситуації у шкільному колективі.

Археолог – романтична професія. Знайомство з нею відбулося безпосередньо в «цитаделі археології» – археологічному музеї ім. Нінель Бокій, що діє на базі Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. У музеї зібрано



27

експонати, що відтворюють передісторію й історію нашого степового краю. Більшість експонатів була знайдена студентами історичного факультету університету під час розкопок, що проводилися на Кіровоградщині під керівництвом доцента кафедри історії України Нінель Михайлівни Бокій.

В експозиції музею представлені речі з таких відомих пам’яток, як Мельгуновський курган, Савур-Могила, ґрунтові могильники скіфського часу біля с. Заломи та м. Світловодськ. Виявляється, саме на Кіровоградщині знаходиться найбільша колекція скіфських кам’яних баб («баба» у перекладі зі скіф-ської – «предок»). Молодий викладач університету, але археолог зі стажем, Кирило Панченко захопливо розповів школярам про свою професію, яка передбачає не тільки навчання на історичному факультеті вишу, а й проходження відповідної польової практики, наукові дослідження, публікації. Проводячи екскурсію музеєм, К. Панченко звернув увагу школярів на те, що право займатися археологічними розкопками на теренах України надає єдиний заклад – Інститут археології НАН України, та на кримінальну відповідальність «чорних» археологів.

Шанованим гостем клубу «Профі» є Павло Трапезніков, оператор третього та четвертого енергоблоків Чорнобильської атомної станції, який розповідає не тільки про свою роботу на ЧАЕС, а й про людей, які ціною власного життя зупинили «мирний атом» і не дали йому перетворитися на стихійне лихо. Після тих подій Павло Олександрович працював на різних атомних станціях. Про роботу інженера-ядерника та збереження екологічної ситуації школярі дізнаються саме з його розповідей.

Звичайно ж, багато хто в дитинстві мріє стати знаменитим. Але до слави й визнання ведуть роки наполегливої відданої праці. Яскравим прикладом є спортсмени, які представляють Україну



28

на міжнародних змаганнях. У них беруть інтерв’ю, показують у спортивних новинах на телебаченні, про них говорять в Інтернеті, одним словом – вони у всіх на виду. Серед таких надзвичайно цікавих особистостей – Олег Бойко, головний тренер національної збірної України по бейсболу.

Бейсбол на Україну як професійний вид спорту прийшов у 1986 р., а в Кропивницький – у 1988-му. У місті є навіть спеціальний стадіон для бейсболу «Діамант».

Олег Миколайович дуже цікаво та змістовно презентував членам клубу «Профі» бейсбол та софтбол як види спорту, що набувають популярність в Україні. Усім учасникам зустрічі про-фесійна та емоційна розповідь О. Бойка надзвичайно сподобалася, а результати його роботи говорять самі за себе: кіровоградські бейсболісти кращі в Україні, вони двадцять разів вигравали чемпіонат України з бейсболу. Команда «Bio-TexCom-КНТУ» виграла у квітні Континентальний кубок-2017, пройшовши весь турнір без єдиної поразки.

Олег Миколайович Бойко вперше серед українських спеціалістів бейсболу вибраний у Виконавчий комітет Європейської конфедерації бейсболу на чотири роки. Це рішення підтримали представники 32 країн.

Ось такі різні уподобання та інтереси враховують під час організації засідань клубу «Профі» працівники відділу сприяння технічній творчості молоді Кіровоградської ОБЮ ім. Є. Маланюка.

Тільки активна, свідома, творча праця на своєму робочому місці кожного громадянина сприятиме успішному розвитку країни, її процвітанню. Маємо надію, що наші зустрічі допоможуть школярам сформувати власне уявлення про різноманітний світ професій.

Засідання клубу відкриті, висвітлюються на сайті бібліотеки для юнацтва, на сторінках преси, на телебаченні та в мережі



29

Інтернет, а це, у свою чергу, дає можливість донести інформацію про професію до ще більшої кількості підлітків.

З автором можна зв’язатися:e-mail [email protected]


30

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ

ДЛЯ ЮНАЦТВА НА 2018 РІК

МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК

• Всеукраїнський молодіжний бібліокараван «Читай, юність!» (круглий стіл «Світові та українські літературні майстри: mustread для молоді», виставка, презентація творчості письменників), м. Львів, Львівська ОБЮ (24-25 квітня);

• Проблемне навчання методистів «Інтелектуальна свобода та доступність інформації у демократичному суспільстві», м. Київ, НАКККіМ, ДБУ для юнацтва (21-25 травня);

• Всеукраїнська школа керівника «Менеджмент юнацької бібліотеки: стратегії розвитку» (23-24 жовтня);

• VІІІ Школа професійної майстерності «Молодий професіонал бібліотеки для юнацтва», м. Київ, ДБУ для юнацтва (22 листопада);

• Відеоконференції «Бібліосвіту – 20 років: молодість і креатив»

СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

• Всеукраїнське соціологічне дослідження «Бібліотека і громада: рух назустріч» (березень-вересень);

• Всеукраїнське анкетування «Користувач бібліотеки-2018» (лютий-червень);

• Всеукраїнське опитування «Компетенції бібліотекаря в інформаційному суспільстві» (травень-вересень)


31


ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ:

• Бібліосвіт : інформ. вісн. Вип. 1 (65)-4 (68);• Бібліотечна Україна – юнацтву: цифри і факти : стат. аналіз

діяльн. б-к України для юнацтва та молоді;• Видавнича діяльність Державної та обласних бібліотек

України для юнацтва, молоді : бібліогр. покажч. Вип. 18;• Молодь в українському суспільстві : щокварт. поточ.

бібліогр. покажч. Вип. 19;• Калейдоскоп знаменних дат на 2019 рік : інформ.-бібліогр.

матеріали;• Знайомтесь – Литва (серія «Подорожуючи країнами світу»):

бібліогр. покажч.;• Краса і сила української мови : бібліогр. покажч.;• Туристичні перлини України : бібліогр. покажч. (серія «Знай

Україну»);• Альтернативна енергетика : бібліогр. покажч.;• Зроби це зараз: самоорганізація і самомотивація : реком.

покажч.;• Гетьман Війська Запорізького – Кирило Розумовський

(до дня українського козацтва) : бібліогр. покажч.;• Життя після війни: реабілітація воїнів АТО : дайджест

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПЛАНІВ РОБОТИ РАДИМО ВРАХУВАТИ, ЩО:

• 2017-2018 рр. – рік української мови у Німеччині та німецької мови в Україні. (м. Берлін. Прес-конференція глав МЗС України Павла Клімкіна і ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра);


32


• 2018 р. оголошений роком бізнесу в Україні (Указ Президента України);

• 2018 р., за рішенням Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, оголошений роком Божого Слова в Україні ;

• 100-річчя Національної академії наук України (Указ Президента України від 18 трав. 2017 р. № 136);

• ЮНЕСКО оголосило, що статус «Всесвітня столиця книги-2018» отримало місто м. Афіни (Греція)

ООН ОГОЛОСИЛА:

• 2010-2020 рр. – Десятиріччям, присвяченим пустелям та боротьбі зі спустеленням;

• 2011-2020 рр. – Десятиріччям дій із забезпечення безпеки дорожнього руху;

• 2011-2020 рр. – Десятиріччям біорізноманітності ООН;• 2013-2022 рр. – Міжнародним десятиріччям зближення

культур;• 2014-2024 рр.– Десятиріччям стійкої енергетики для всіх;• 2015-2024 рр. – Міжнародним десятиріччям осіб африканського

походження;• 2016-2025 рр. – Десятиріччям дій з проблем харчування

ЄС ОГОЛОСИВ:

• м. Неймеген (Нідерланди) – «зеленою» столицею Європи;• мм. Валетта (Мальта) і Леуварден (Нідерланди) – культурними

столицями Європи;• м. Кашкайш (Португалія) – молодіжною столицею Європи.


33

У ЦЬОМУ РОЦІ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

• 1040 років від дня народження Ярослава Мудрого (978?–1054), великого князя Київського;

• 965 років від дня народження Володимира Всеволодовича Мономаха (1053–1125), великого князя Київського;

• 470 років від дня народження Джордано Бруно (1548–1600), італійського філософа;

• 90 років заснування Національної кіностудіїім. О. Довженка (1928);

• 80 років заснування Національної Спілки художників України (1938).


34

Майже два десятиріччя на ринку автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) України панували системи, орієнтовані на роботу в локальній мережі. Свого часу вони майже повністю за-мінили однокористувацькі системи,

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІБЛІОТЕКАХ

ТРЕТЯ ВЕРСІЯ АБІС «УФД/БІБЛІОТЕКА»

Ігор Карпенко,директор ТОВ «Український фондовий дім»,канд.фіз.-мат. наук

ТРЕТЯ ВЕРСІЯ АБІС «УФД/БІБЛІОТЕКА» –

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ,

РОЗРАХОВАНА НА РОБОТУ В ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ.

розраховані на один комп’ютер. Завдяки їм було впроваджено технологію клієнт-сервер і культуру взаємодії користувачів у роботі з єдиним для всіх масивом інформації. Ці системи базувалися на технологіях і відповідних програмних інструментах, які забезпечу-вали ефективну роботу користувачів із даними, розміщеними на сервері, за допомогою протоколів, властивих локальним мережам.Така архітектура на той час була найбільш поширеною і цілком виправданою не тільки в сфері автоматизації бібліотек, а практично скрізь. Вона, зокрема, передбачала опрацювання інформації в межах однієї бібліотеки (локальної мережі) і подальший обмін з іншими засобами експорту-імпорту. У багатьох бібліотеках


35

така схема не викликала суттєвих незручностей, оскільки обмін даними не розглядався як важлива складова роботи. Проте, для цілої низки бібліотек питання було принциповим. Так, для централізованої бібліотечної системи (ЦБС), де окремі бібліотеки (або філії центральної бібліотеки) знаходяться на значній відстані одна від одної, єдиним рішенням було встановлення в кожній бібліотеці своєї АБІС і обмін даними через експорт-імпорт. Воно вимагало чималих зусиль для підтримки і, врешті решт, виявилося не життєздатним. Попри те, що кожна бібліотека намагалася підтримувати відповідність своєї бази даних загальним правилам і вимогам, незбіжності практик каталогізації і комплектування, невідповідність засобів класифікації, наявність прихованих дублетів стали не єдиними, а лише найбільш очевидними проблемами підтримки інформаційних масивів на рівні ЦБС. Тому наразі лише в окремих ЦБС реально існують єдиний масив бібліографічних записів і централізований облік.

Отже, системи, орієнтовані на локальну мережу, виявилися неефективними для установ, розташованих у кількох місцях, зокрема для ЦБС.

Одночасно розвиток засобів електронних комунікацій, зокрема мережі Інтернет, створив технологічну можливість побудови АБІС наступної генерації, розрахованих на роботу в глобальних мережах.

Такі системи потребують технологій і відповідних засобів, які забезпечать:

• можливість стабільної роботи з використанням Інтернету;• захист від несанкціонованого доступу;• захист інформації, що передається, від копіювання

та пошкодження;• наявність засобів контролю прав доступу до інформації;



36

• ефективність роботи значної кількості користувачів.Розробка третьої версії АБІС «УФД/Бібліотека», окрім удоско-

налення автоматизації виробничих циклів бібліотеки, реалізованих у другій версії, мала на меті виконання зазначених вимог.

З цією метою було використано трирівневу архітектуру клієнт-сервер: клієнти (програмне забезпечення робочого місця) взаємодіє з сервером застосувань (програмне забезпечення сервера), який, у свою чергу, взаємодіє з системою управління базами даних.

Взаємодія між клієнтською і серверною частинами системи здійснюється за допомогою захищенного протоколу HTTPS, орієнтованого на роботу в глобальних мережах. Робота в межах локальної мережі з метою зменшення навантаження на сервер і робочі станції передбачає можливість замість протоколу HTTPS застосовувати протокол HTTP.



37

Протокол JDBC використовується для взаємодії сервера застосувань з сервером реляційної бази даних. Цей протокол у порівнянні з ODBC менше навантажує мережу та більш стійкий до обривів зв’язку, проте це більш важливо з точки зору про-дуктивності, а не надійності системи, оскільки обидва сервери зазвичай знаходяться в одній локальній мережі і навіть на одному комп’ютері.

Аутентифікація користувачів здійснюється сервером застосувань, що дає можливість зробити її достатньо ефективною.

Сервер застосувань забезпечує також взаємодію з відмінними від реляційних баз даних сховищами, такими як системи «ключ-значення», DAV, FTP, SSH-сервісами та іншими без додаткових зусиль щодо адміністрування з боку клієнтської частини.

Загальну структуру системи версії-3, з точки зору розміщення основних компонентів, представлено на наступному малюнку.



38

Сервер застосувань, окрім основного призначення – реалізації задач обробки даних, що формуються клієнтом, реалізує додаткові задачі, серед яких найбільш важливими є контроль доступу і підвищення ефективності системи.

В основі моделі контролю доступу лежить визначення прав доступу для груп користувачів. У системі створюються групи, для кожної з яких визначаються права на створення, читання, редагування та знищення певного класу об’єктів. Кожний об’єкт має власника – групу. Права визначаються окремо для «своїх» і «чужих» об’єктів. Групі також надаються права на виконання окремих операцій. Кожний користувач може належати до кількох груп, при цьому права об’єднуються.

Наприклад, комплектатор належить до групи комплектування, яка має права на створення, читання, редагування та знищення бібліографічного опису, власником якого вона є, а також на читання інших описів. Комплектатор створює опис, власником якого автоматично стане група комплектування. Входячи до групи комплектування, комплектатор може зберегти цей опис, далі переглядати, редагувати або знищити його. У якийсь момент опис має бути переданий на доопрацювання до відділу каталогізації. Для цього комплектатор передає опис явно за допомогою спеціальної функції, після чого він не зможе редагувати або знищити його, бо опис його групі не належить. Проте, він може його передивлятися. Так само для запобігання випадкового пошкодження після обробки опис передається в іншу групу, до складу якої входить лише особа, яка буде мати право вносити зміни до опрацьованих описів.

Дотримуючись чітко визначених схем розподілення прав, зберігаючи в таємниці шифри і паролі працівників та не допускаючи до серверів користувачів з правами адміністратора (у т. ч. забез-печивши на рівні мережевих засобів надійний захист серверів



39

від втручання ззовні), можна звести до мінімуму ймовірність пошкодження даних у системі.

Зважаючи на те, що в АБІС, розрахованій на об’єднання інформаційних ресурсів багатьох бібліотек, обсяги інформації стають значно більшими, а загальна кількість користувачів суттєво зростає, до продуктивності системи ставляться більш жорсткі вимоги.

Підвищення продуктивності системи здійснюється кількома шляхами. Першим є реалізація моделі об’єкт-агент. Об’єкт – одиниця інформації, наприклад, бібліографічний опис, запис про примірник, формуляр читача, потенційно не обмежений в обсязі інформації. Немає, наприклад, обмежень на довжину назви або кількість зображень сторінок документа. Отже, він потенційно може мати досить великі розміри. Тому для нього створюється один або кілька агентів, які представляють об’єкт при пошуку. Практично завжди в результаті пошуку користувач отримує агента, а тільки при детальному перегляді чи редагуванні відбирається сам об’єкт.

Другий шлях – створення словників-індексів. Такі словники складаються для всіх основних полів відбору. Часто з метою зручного пошуку створюються спільні словники. Так, напри-клад, окремий словник існує для всіх назв документа, анотації та ключових слів.

Третій – кешування, тобто збереження найбільш вживаної інформації безпосередньо в оперативній пам’яті комп’ютера з метою уникнути зайвих відборів у базах даних. Така інформація читається з бази даних лише при ініціалізації сервера застосувань.

Четвертий шлях полягає в тому, що результати відбору формуються і передаються сторінками, а це дозволяє уникати передачі великого обсягу інформації: клієнт отримує сторінку за сторінкою. Розмір сторінки користувач визначає сам.



40

Слід зауважити, що продуктивність системи може суттєво змінюватися за рахунок налагодження системи на той чи інший режим застосування та відповідних операційних систем та систем управління базами даних.

З огляду на реалізовані засоби, від третьої версії системи слід очікувати суттєво більш високої продуктивності в порівнянні з попередньою. Про це також свідчить попередній аналіз.

Можливість роботи в глобальних мережах дає можливість утримувати інформаційні ресурси кількох бібліотек одночасно. При цьому приймаються такі основні положення. Кожна система складається з трьох компонентів: установа, бібліотека і робоче місце. З точки зору інформації, до установи належать бібліографічні описи, засоби класифікації (класифікатори, рубрикатори та ін.), а також параметри системи, у т. ч. типові значення, адреси інфор-маційних ресурсів, параметри сумарного обліку. До бібліотеки належать примірники, книги інвентарного та сумарного обліку, інформація про читачів, видачі літератури, відвідування, послуги, масові заходи. Зокрема, це означає, що працівник певної бібліотеки буде мати можливість отримувати інформацію установи тільки з тієї бібліотеки, до якої він належить. Працюючи в системі, він навіть не підозрює про наявність даних інших бібліотек. Лише адміністратори установи бачать все.

Інформація про бібліотеку передбачає врахування розташованих у різних місцях її підрозділів. Це філії чи окремі малі бібліотеки, які самостійно не комплектуються і ведуть облік від імені центральної бібліотеки. Кожний підрозділ може мати свої книги обліку і безумовно повинен самостійно фіксувати рух своєї частини фонду (зокрема, здійснювати видачу) і проводити звірку. Таким чином, окремий підрозділ можна вважати місцем відповідальності.



41

Отже, установа є об’єднанням бібліотек для створення єдиного інформаційного простору і, можливо, централізованого комплектування, бібліотека визначає місце, де здійснюється облік фонду, а підрозділ несе відповідальність за фонд.

Така схема спрямована на реалізацію типових практик роботи централізованої бібліотечної системи.

Варіант перший: ЦБС району чи невеликого міста. Одна установа, одна бібліотека, кілька підрозділів центральної бібліотеки і бібліотеки району (міста). Для кожного підрозділу може вестися окремий облік фонду, проте база даних читачів – єдина.

Варіант другий: ЦБС великого міста чи області. Одна установа, бібліотеки – центральні бібліотеки чи ЦБС районів. Для кожної центральної бібліотеки і кожної ЦБС району окремий облік фонду і окрема база даних читачів.



42

Можливі інші варіанти. Вибираючи їх, слід зважити на можливість створення зведених бібліотечних каталогів, а також на наявність у системі засобів під’єднання до ресурсів інших бібліотек.

Перше означає, що лише для кожного конкретного випадку можна сказати, що краще: об’єднання бібліотек у межах установи чи окремі бібліотеки, об’єднані зведеним каталогом.

Друге передбачає, що, за наявності відповідних прав доступу, користувач системи може під’єднатися до іншої такої системи і запозичити знайдені там бібліографічні описи. У разі досягнення відповідних домовленостей група бібліотек може об’єднати зусилля в створенні інформаційного ресурсу в кожній із них.

Багато рис нової системи зумовлені вибором технології розробки – Java. Вона автоматично передбачає Unicode та багатоплатформність.

Підтримка Unicode дає можливість одночасно застосовувати літери різних алфавітів, тобто різних мов. Так, наприклад, можна навіть у межах однієї фрази (назви документа, назви постачальника, предметної рубрики і т. ін.) використовувати слова українською, польською, турецькою та іншими мовами і, відповідно до цього, організовувати подальший пошук і сортування. Для забезпечення можливостей пошуку різними мовами за класифікаторами слід передбачити відповідні варіанти тем. Так, для УДК, укладеного різними мовами, тема «Література слов’янськими мовами» містить, записи показаны на малюнку.

Відтепер складання бібліографічного опису, особливо в частині назв та відповідальності, можливе різними мовами, із розрахунком на подальший пошук документів за словами з цих мов. У зв’язку з наявністю в українських бібліотеках значної кількості літератури різними мовами завжди виникало питання



43


способу їх опису. Якщо при описі документів польською, чеською, угорською чи німецькою зазвичай ігнорували спеціальні символи цих мов, застосовуючи латиницю, то для документів на ідиш або арабською таке просто неможливо. Для практики українських бібліотек, у яких не прийнято застосовувати транслітерацію, нові можливості є досить важливими.

Під багатоплатформністю розуміється сумісність робочих місць на комп’ютерах з різними операційними системами. Для вітчизняної практики важливими є три платформи: MS Windows, MacOS та Linux. Остання є наразі найбільш цікавою, оскільки належить до програмного забезпечення з відкритим кодом, отже є безкоштовною.

Слід нагадати, що комп’ютерна платформа охоплює не тільки операційну система, але й драйвери зовнішніх пристроїв і прикладне програмне забезпечення, що функціонує під її управлінням. Якщо платформа не містить прийнятних засобів, наприклад, для створення електронних таблиць чи підготовки презентацій, вона не є придатною для особи, яка потребує цих можливостей. Linux наразі містить все необхідне для роботи в бібліотеці: від створення звітних документів до монтажу відео з масових заходів. Тому для створення робочих місць у бібліотеках зазначена платформа видається дуже привабливою.


44

Нижче наведено порівняльну таблицю основних системних характеристик системи другої та третьої версій

Характеристика

Технологія

Комп’ютерна платформа

Основний протокол вза-

ємодії клієнта з сервером

Протокол доступу до БД

Схема кодування

інформації

Технологія інтерфейсу

клієнта

«УФД/Бібліотека»-2

Дворівнева клієнт-сервер

MS Windows

ODBC

ODBC

Windows 1251

MS Windows API

«УФД/Бібліотека»-3

Трирівнева клієнт-сервер

Java

HTTPS

JDBC

Unicode

SWING

Таким чином, з точки зору архітектури та системних харак-теристик, третя версія системи в порівнянні з другою є фактично іншою системою.

Розглянемо систему з точки зору функціональних можливостей і інтерфейсу.

Оскільки створення розподіленої бібліотечної системи висуває нові вимоги до функціонала АБІС, нові технології пропо-нують нові можливості роботи з інформацією, а досвід експлуа-тації попередньої версії вказує на недоліки, зміни в функціоналі до інтерфейсів є неминучими.

Інтерфейс системі базується на SWING: форми виглядають гнучкими: їх розміри не фіксовані, окремі поля й блоки полів можуть збільшуватися і зменшуватися в динаміці. Для зручності



45

основні форми мають «швидкі фільтри», які враховують найбільш вживані випадки відбору інформації: ліве поле дозволяє вибрати потрібний фільтр, праве – встановити відповідне значення.

Функції форми представлені пунктами меню, деякі також продубльовані кнопками, які розміщуються перед швидкими фільтрами (на наведеному зображені зліва направо – поновити, попередній/наступний відбір, попередня/наступна сторінка, встановлення та відміна фільтрів та інші).

У нижній частині у вигляді закладок перелічено всі відкриті форми: так значно простіше орієнтуватися й активувати потрібну. Профілі враховують практично всі налаштування форми: від розмірів і розташування на екрані до значень фільтрів.

Але головне – зміна концепції роботи з формами. Система орієнтована на роботу з кількома формами одночасно і забезпечує різні механізми їх взаємодії.

Одним із таких механізмів є синхронізація. Розглянемо її суть на прикладі. У формі редагування бібліографічного опису задається прізвище автора і виконується функція його пошуку в авторитетних записах. Система почергово переглядає всі відкриті



46

форми з метою знайти форму авторитетних записів на автора, а якщо не знаходить – відкриває нову. У цій формі встановлюється фільтр за прізвищем автора і здійснюється пошук. У результаті в відкритій формі авторитетних записів на автора будуть відібрані всі автори із заданим прізвищем.

Іншим механізмом, який доповнює попередній, є опитування. У формі редагування бібліографічного опису позначається по-зиція автора і виконується функція занесення даних про автора з авторитетного запису. Система почергово переглядає всі відкриті форми з метою знайти форму авторитетних записів на автора. У цій формі знаходиться позначений запис про автора, і інформація переноситься у відповідні поля бібліографічного опису.

Ще один цікавий механізм – переходи. У відкритій формі «Примірники» позначаються кілька записів. Потім здійснюється перехід до актів надходження. Система почергово переглядає всі відкриті форми з метою знайти форму актів надходження, а якщо не знаходить – відкриває нову. У цій формі встановлюється фільтр відбору актів, до складу яких входять позначені примірники. У результаті ми отримуємо форму актів надходження з відібраними актами, до складу яких входять позначені примірники.

Наведені засоби є базою для прийнятого в системі підходу до процесу опрацювання інформації: відкриваються всі необхідні форми, відбираються відповідні дані, які переносяться з форми до форми безпосередньо або шляхом встановлення зв’язку.

Наприклад, під час каталогізації слід визначити предметну рубрику. Який має бути порядок виконання такої дії? Можливі різні варіанти, але більш ефективним буде такий: відкрити форму з предметними рубриками, знайти і позначити відповідну, а потім повернутися до форми редагування бібліографічного опису і створити зв’язок документа з рубрикою.



47

Система третьої версії також заохочує до використання авторитетних записів. Передбачені авторитетні записи на назву, автора і видавця. Практика створення і використання авто-ритетних записів є значним кроком у напрямку систематизації і уніфікації інформації.

Що це дає з практичної точки зору? Пришвидшується введення, менше стає помилок і, головне, зростає якість інформації для подальшого пошуку. Наприклад, детальний опис автора (у т. ч. різними мовами) знімає питання про те, який варіант прізвища задавати в пошуку: український, російський, польський. Придатний будь-який, що є в авторитетному записі.

Реалізуючи засоби каталогізації слід досягти компромісу між повнотою і зручністю: з одного боку, надати можливість вводити і переглядати будь-яку інформацію, що визначається стандартами MARC (а це сотні полів), з іншого – у переважній більшості випадків задіяні двадцять-тридцять основних полів, які відповідають ДСТУ. При цьому для різних типів документів такі основні поля різні. Виходячи з цього, прийнято таке рішення: опис поділено на аркуші, перший з яких містить основні поля цього типу документа. На другому аркуші містяться поля, специфічні для кожного типу змісту (текст, карти, 2D і т. ін.), на третьому визначаються зв’язки документів, на наступному – теми, рубрики і ключові слова, далі йде аркуш з бібліографічною карткою, потім – аркуш з зображеннями окремих сторінок документа (як правило, обкладинка, перша і титульна сторінки) і, наостанок, аркуш, який містить всі можливі для заповнення поля у вигляді ієрархії. Вважається, що для поверхового опису (наприклад, у процесі комплектування) достатньо першого аркуша, другий застосовується за умов значимості змісту, інші – у залежності від важливості документа та вимог бібліотеки.



48

Слід зазначити, що повна структура полів є спробою спрощення, уніфікації і регуляризації полів опису, унікальна і не відповідає формату MARC, проте за складом полів дозволяє робити коректний експорт у ці стандарти і імпорт з них (наразі реалізовано для Unimarc і MARC 21).

Орієнтація на використання системи в ЦБС привела для реалізації досить специфічних засобів, зокрема, централізованого розподілу літератури. Так, отримана кількість примірників документа може бути розподілена між бібліотеками і їх місцями розподілу в один прийом, причому записи у відповідні книги обліку інвентарних номерів, штрих-кодів та радіоміток створюються автоматично, навіть за умов окремого обліку в кожному місці розподілу.

Досвід підтримання АБІС свідчить про принципову немож-ливість врахувати всі вимоги користувачів у базовій системі: до різної орієнтації бібліотек, різних потреб, вимог, практик, звичок додається те, що все це змінюється в часі. Тому єдиним виходом виглядає застосування механізму плагінів – компонентів системи, які не входять до початкового складу, а додаються до неї в процесі експлуатації. Такі плагіни мають забезпечити можливість реалізації специфічних потреб щодо обробки даних, наприклад, здійснення сумарного обліку або друку бібліографічних карток. Вони можуть реалізовувати заздалегідь узгоджені операції. Прикладом такої операції є сумарний облік. Параметри сумарного обліку визна-чаються в параметрах системи і можуть змінюватися адміністра-тором у процесі експлуатації. Проте, як рахувати ці параметри, має визначити плагін, створений тим самим адміністратором. Другий приклад – редагування бібліографічних описів. Уявимо, що впродовж певного часу каталогізатор систематично вносив інформацію не в ті поля. Коли це з’ясувалося, виникло питання, як виправити ситуацію. Альтернативою ручному редагуванню



49

є створення плагіна, який за певних умов здійснить перенос інформації з одних полів в інші.

На додаток адміністратор отримує можливість самостійно створювати шаблони, фільтри і переходи. Для цього передбачені спеціальні інструменти.

Для врахування специфіки робочого місця передбачені параметри робочого місця, які зберігаються в особистому каталозі працівника на комп’ютері-клієнті.

Оцінка характеристик і першого досвіду експлуатації системи доводить, що третя версія системи покращила функціонал і інтер-фейс, стала більш продуктивною і придатною для автоматизації мереж бібліотек.


50

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

«ПАТРІОТИЧНИЙ НАСТРІЙ МОЛОДІ»

Максим Красій,провідний бібліотекар Державної бібліотеки України для юнацтва

СОЦІОЛОГІЯ. ПСИХОЛОГІЯ

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПАТРІОТИЧНОГО НАСТРОЮ

МОЛОДІ.

Всеукраїнське соціологіч-не дослідження «Патріотичний настрій молоді» проводило-ся в березні-вересні 2017 р. Державною бібліотекою України

для юнацтва та обласними бібліотеками для юнацтва, молоді.Мета дослідження: визначення параметрів патріотичного

настрою молоді. Об’єкт дослідження: патріотизм молоді.У дослідженні взяли участь 26399 респондентів, користувачів

юнацьких бібліотек.


51

Табл. 1. Розподіл опитаних за областями


Область

Дніпропетровська Рівненська Одеська Кіровоградська ЧернігівськаПолтавська Вінницька Херсонська Харківська Миколаївська Київська Закарпатська Житомирська Сумська Івано-Франківська Хмельницька Волинська Запорізька Черкаська

Усього:

Кількість опитаних

491638803733256921281660144310648218016855935825503332942009750

26399

Відсоток опитаних

191514108654333222111

0,50,5

100%

Запитання 1. Вкажіть Ваш вік. Вік 48 % респондентів становив 14-19 років, 22 % 20-24 роки, 30 % 25-35 років.


52


Запитання 2. Вкажіть Вашу стать. У дослідженні взяли участь 42 % чоловіків та 58 % жінок.

Запитання 3. Вкажіть, чим Ви займаєтеся. 33 % респон-дентів навчаються у школі, 31 % працюють, 15 % навчаються у коледжі, технікумі чи училищі, 8 % навчаються у вишах. 7 % поєднують навчання з роботою, 4 % безробітні, 2 % не відповіли на запитання.

Запитання 4. Що таке, на Вашу думку, патріотизм? Відповідаючи на це запитання, респонденти мали змогу обирати декілька варіантів. 44 % опитаних вважають, що патріотизм – це любов до Батьківщини, 26 % вбачають головним проявом патріотизму гордість за свою країну та досягнення її громадян, 31 % вказують на бажання жити і працювати на благо своєї країни. Варіант «готовність захищати Батьківщину» обрали 19 %.


53


Запитання 5. Чи вважаєте Ви себе патріотом своєї країни? 83 % вважають себе патріотами України, 10 %, навпаки, не відносять себе до патріотів, 5 % не змогли дати однозначної відповіді, а 2 % зовсім не відповіли на це запитання.

Запитання 6. Яку роль, на Вашу думку, відіграє на-ціональна ідея в українській державі? На те, що національна ідея відіграє провідну роль у побудові держави, вказали 47 % респондентів, 28 % вважають, що вона не має великого впливу на суспільні зміни, 9 % зовсім не визнають впливу національної ідеї на стан у державі і на них особисто, 6 % повністю відкидають існування будь-якої національної ідеї, 9 % не змогли дати відповідь на запитання, а 1 % проігнорував його.


54


Запитання 7. Кого з сучасників Ви назвали б справжнім патріотом України?

Найбільш популярними були наступні відповіді:√ учасники АТО (військові ЗСУ, добровольці, кіборги);√ волонтери;√ громадські діячі;√ герої Небесної Сотні;√ учасники Революції Гідності;√ Святослав Вакарчук; √ Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін);√ Ліна Костенко;√ Надія Савченко;√ Сусана Джамаладинова (Джамала);√ Андрій Білецький;√ Руслана Лижичко;√ Олександр Усик;√ Брати Кличко. Варіант «нікого» обрали 34 % респондентів.

Запитання 8. Чи впливає знання історичного минулого на подальше життя держави та її населення?

51 % опитаних вважають, що кожному громадянину України потрібно вивчати минуле своєї країни, оскільки воно значною мірою впливає на життя держави та її населення, 23 %


55

Запитання 9. Ви знаєте історію виникнення та значення національної символіки України?

Майже половина (47 %) учасників дослідження знають історію виникнення і значення національної символіки України, 24 % лише її значення, 16 % – тільки історію виникнення, 9 % взагалі з цим питанням не знайомі, 4 % не дали відповіді.


дотримуються думки, що вивчення історії є справою особистого вибору, 13 % не вважають вплив історії на сучасність суттєвим, проте наполягають на необхідності її пам’ятати, 7 % стверджують, що історичне минуле зовсім неважливе, а 6 % не змогли дати відповіді на це запитання.


56

Запитання 10. Які почуття Ви переживаєте стосовно України?

Більшість респондентів обрали варіанти: «надія», «любов», «гордість», майже вдвічі менше – варіанти: «повага», «довіра» «розчарування», найменше обиралися варіанти: «недовіра», «симпатія», «захоплення», «скептицизм», «антипатія».

Запитання 11. У таблиці позначте ті пункти, які підходять саме Вам.

Як громадянин України я пишаюсь...

Варіанти відповідей:

минулим країникультурою країниспортивними досягненнямимистецтвомдуховністю народуармієюнауковими та технічними досягненнямизахистом прав і свобод громадянсистемою освіти

Відсоток опитаних

52393230272412104



57

системою соціального забезпеченнязовнішньою політикою країнивнутрішньою політикою країниекономічним розвитком країни

Варіанти відповідей:√ безробіття√ наркоманія√ алкоголізм√ куріння√ корупція√ злочинність√ морально-етична деградація суспільства√ відсутність підтримки від держави√ економічна ситуація в країні

4322

Відсоток опитаних60 %52 %46 %44 %43 %37 %36 %

34 %22 %

Запитання 12. Ви оптиміст, песиміст чи реаліст?42 % респондентів назвали себе реалістами, 39 % – оптимістами,

11 % – песимістами, 8 % не змогли відповісти на запитання.Оптиміст: 39 % Реаліст: 42 % Песиміст: 11 %

Запитання 13. Які проблеми, на Ваш погляд, сьогодні найбільш гостро стоять перед молоддю?



58

√ проблеми зі здоров’ям√ недоступність освіти√ брак матеріальних ресурсів√ відсутність взаєморозуміння з батьками√ обмежені можливості дозвілля√ Інше

20 %19 %17 %11 %7 %1 %

Отже, найбільш гострими для української молоді проблемами респонденти вважають: високий рівень безробіття, вживання нарко-тичних речовин та алкоголю, куріння, корупцію в державі, високий рівень злочинності та відсутність підтримки молоді з боку держави.

Запитання 14. Плануючи своє майбутнє, Ви робите це на довгострокову перспективу чи лише на короткий час?

Трохи більше половини, (56 %) планують своє життя наперед і думають про власне майбутнє, 44 %, навпаки, не роблять цього і живуть «сьогоднішнім днем».

Запитання 15. На Вашу думку, наскільки ситуація в країні може вплинути не реалізацію Ваших життєвих планів?

У цілому, 56 % респондентів вважають, що нинішня ситуація в країні так чи інакше вплине на реалізацію їх життєвих планів, а 39 %, навпаки, що вона ніяк не вплине або що цей вплив буде вкрай незначний. 5 % не змогли дати відповіді.



59

Запитання 16. З яким настроєм Ви дивитеся в майбутнє?Загалом, 52 % опитаних сподіваються на краще май-

бутнє, 22 % сприймають усе спокійно, але не мають ілюзій стосовно прийдешнього, 16 % дивляться в майбуття з тривогою та невпевненістю, а 8 % – взагалі зі страхом та відчаєм. Не від-повіли на питання 2 % респондентів.

Запитання 17. Як Ви гадаєте, чи потрібно виховувати патріотизм у молоді?

На те, що у молоді потрібно виховувати патріотизм, вказав 61 % респондентів. На відміну від них, 14 % впевнені, що він повинен виникати самостійно, а 23 % вважають правильними обидва варіанти вірні. Не відповіли на запитання 2 % опитаних.



60

Запитання 18. Чи піклується сьогодні держава про виховання патріотизму?

36 % респондентів вважають що держава піклується про виховання патріотизму, 22 % додержуються протилежної думки, а відносна більшість (42 %) не визначилася з відповіддю на це запитання.

Також респондентам було надано можливість указати відомі їм загальнодержавні програми патріотичного виховання, і вони відзначили наступні програми:

√ Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 рр.;

√ Національна програма «Діти України»;√ Концепція державної політики щодо розвитку національної

видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 р;√ Загальнодержавна цільова соціальна програма «Молодь

України» на 2016-2020 рр.;√ Концепція загальнодержавної цільової соціальної програми

патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.



61

Запитання 19. Як Ви гадаєте, чи бібліотеки впливають на розвиток патріотизму серед українців?

Переважна більщість респондентів (78 %) вважає, що бібліотеки мають вплив на розвиток патріотизму серед українців. У свою чергу, на думку 22 %, бібліотеки такого впливу не мають.

Запитання. 20. Які кроки, на Вашу думку, може зробити бібліотека в цьому напрямку?

√ Поповнювати бібліотечний фонд сучасними творами українських письменників.

√ Рекомендувати читачам хороших українських авторів.√ Проводити масові заходи, спрямовані на популяризацію

патріотизму, української мови та літератури.√ Популяризувати українську книгу.

***Опитування майже 27 тис. юнаків та дівчат дозволяє дійти

висновку про неоднозначність ставлення молоді до патріотизму і багатовимірність її настроїв.

Так, патріотизм, на думку опитаних, повинен виявлятися передусім у любові до Батьківщини (44 %), гордості за свою країну та досягнення її громадян (36 %) і бажанні жити й працювати на користь України (близько третини). Разом із тим, про готовність захищати свою Вітчизну заявили лише 19 % респондентів.

Патріотами вважають себе 83 % молодих людей. Прикметно, однак, що 8 % респондентів не відносять себе до числа патріотів, а 11 % не визначилися з цим питанням.



62

50 % респондентів погодилася з тим, що знання минулого країни є корисним для визначення її майбутнього. Така сама кількість пишається минулим. Історію виникнення та значення національної символіки України знає дещо менша частка опитаних – 47 %.

Переважна більшість учасників дослідження ставляться до своєї Батьківщини з надією, любов’ю та гордістю. Вони пишаються її культурою, спортивними досягненнями, мистецтвом, духовністю народу та армією. Одночасно найголовнішою проблемою сього-дення молодь вважає безробіття (60 % респондентів). Юнаків та дівчат непокоїть розповсюдженість шкідливих звичок, корупції, злочинності, відсутність підтримки від держави. І це при тому, що респонденти досить добре знайомі з загальнодержавними програмами підтримки юнацтва.

Значна частка молоді з надією дивиться в майбутнє: 56 % респондентів планують його на довгострокову перспективу.

Отже, наведені дані дозволяють переконатися в тому, що, незважаючи на певну суперечливість і непослідовність оцінок, ситуація є в цілому сприятливою для посилення патріотичних настроїв молоді. Юнаки та дівчата очікують відповідних дій від держави. Зокрема, на те, що патріотів треба цілеспрямовано виховувати, вказав 61 % респондентів.

У цьому сенсі позитивним слід вважати факт, що 78 % респондентів упевнені: бібліотеки мають вплив на розвиток патріотизму читачів. Деякі з них навіть запропонували свої методи його підвищення. Це ще раз доводить необхідність та ефективність бібліотек. Адже визнання та довіра користувачів і є головною метою бібліотекарів.


63

ШКОЛА КЕРІВНИКА «ЮНАЦЬКІ БІБЛІОТЕКИ В

ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ»

Людмила Рабаданова,головний методист Державної бібліотеки України для юнацтва,

канд. філос. наук

19-20 жовтня 2017 р. проходила Школа керівника «Юнацькі бібліотеки в європейському контексті», ініціатором та організатором якої була Державна бібліотека України для юнацтва. Головними учасниками заходу стали директори обласних бібліотек для юнацтва, молоді, а також провідні фахівці бібліотечної сфери та представники державних установ, що займаються питаннями молодіжної політики.

З вітальним словом до учасників Школи звернувся директор ДБУ для юнацтва, кандидат педагогічних наук Г. Саприкін, який побажав їм плідної роботи та творчого натхнення.

Перший день Школи керівника було присвячено обміну досвідом між директорами ОБЮ, ОБМ. Обговорювалися питання роботи молодіжних бібліотек як центрів європейської інформації, їх діяльність в умовах євроінтеграції, сучасні виклики юнацьким бібліотекам.

Про особливості функціонування сучасної університетської бібліотеки розповіла директор наукової бібліотеки Національного

ФОРУМИ, КОНФЕРЕНЦІЇ, СЕМІНАРИ…


64


університету «Києво-Могилянська академія» Т. Чорна. Професійний інтерес викликали виступи про організаційні засади впровадження УДК у роботу бібліотеки (заступник директора з бібліотечної роботи ДБУ для юнацтва О. Виноградова) та зведених каталогів бібліотек України (директор ТОВ «Український фондовий дім» І. Карпенко, стаття якого на вказану тему публікується в цьому випуску «Бібліосвіту»).

Другий день Школи керівника був присвячений пробле-матиці світових бібліотечних трендів (голова молодіжної секції, піар-менеджер виконавчого офісу УБА О. Бояринова), створенню молодіжних просторів на базі бібліотек (головний спеціаліст відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді міністерства молоді та спорту України І. Зосименко), особливостям програми «Молодіжний працівник» (керівник відділу молодіжної роботи Державного інституту сімейної та молодіжної політики Л. Мукосєєва).

Цікавим досвідом застосування нових інформаційних технологій у діяльності сучасної публічної бібліотеки поділилася директор Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки (м. Київ) О. Романюк. Вдалим продовженням теми стала доповідь про складнощі та успіхи в роботі публічних бібліотек заступника директора цієї бібліотеки з питань інформаційно-бібліотечного обслуговування О. Дудок.

Актуальну проблему новинної грамотності бібліотекарів та їх вміння верифікувати фейкові новини заторкнула координатор американських центрів Посольства США в Україні В. Пашкова.

Про оцінку учасниками Школи роботи своїх та інших бібліотек, їх відносини з органами влади, пріоритети в розвитку бібліотек та загальну ефективність заходу свідчить анкетування, проведене соціологічною службою ДБУ для юнацтва. У ньому брали участь 12 директорів обласних бібліотек для юнацтва, молоді.


65


Запитання 1. У чому Ви бачите сильні сторони своєї бібліотеки?

Варіанти відповідей

в інформаційних ресурсах бібліотекиу науково-бібліографічній та методичній діяльностіу культурі обслуговування читачівв обсязі наданих користувачам послугу комфортності умов роботи бібліотекиу технічному оснащенні бібліотекиу роботі з органами владиу роботі з людьми із обмеженими можливостямиу формуванні високопрофесійного колективу бібліотеки

457583325

Запитання 2. Які зміни в ставленні органів місцевої влади до бібліотек Ви відчули за останні роки?

√ позитивні – 7 респондентів√ негативні – 4 респонденти√ не знаю – 1 респондент

Запитання 3. Що, на Вашу думку, є найважливішим для розвитку бібліотеки (пронумеруйте, будь ласка, від 1 до 5 за ступенем важливості, де «1» – неважливо, а «5» – дуже важливо)?

Варіанти відповідей

державна політика в галузі культури, розміри фінансуванняпотреба населення в бібліотечних послугах

Середній бал

3,74,1


66

Запитання 4. Яку бібліотеку Ви хотіли б відвідати після прослуханих виступів, презентацій?

√ ДБУ для юнацтва – 10 респондентів√ Львівську обласну державну бібліотеку для юнацтва –

6 респондентів√ Херсонську ОБЮ ім. Б. Лавреньова – 5 респондентів√ ОКЗ «Харківську ОБЮ» – 2 респонденти√ Тернопільську ОБМ – 3 респонденти√ ОБЮ Житомирської обласної ради – 1 респондент√ Бібліотеку Києво-Могилянської академії – 1 респондент

Запитання 5. Оцініть за п’ятибальною шкалою якість проведення навчання.

√ 5 балів – 11 респондентів√ 4 бали – 1 респондент

Запитання 6. Оцініть практичну значимість інформації, отриманої під час навчання.

√ 5 балів – 11 респондентів√ 4 бали – 1 респондент

зацікавленість та професіоналізм бібліотечних фахівців зарплата працівників бібліотекиекономічний розвиток регіону

4,43,63,1


67

Японія – це країна, яка зуміла стати однією з найбільш розвинених, не втрачаючи при цьому своїх традицій. Вона зберегла своє власне обличчя і навіть примусила інші країни звернутися до її досягнень, перейняти частку її культурної спадщини.

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

ЯПОНІЯ – ДАЛЕКА І БЛИЗЬКА

ЗНАЙОМЛЯЧИСЬ З ЛІТЕРАТУРОЮ,

КУЛЬТУРОЮ, ТРАДИЦІЯМИ ТА СЬОГОДЕННЯМ ЯПОНІЇ,

МИ РОБИМО КРОК НА ШЛЯХУ ДРУЖБИ

МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ.

За ініціативи Президента України Петра Порошенка 2017 р. оголошено Роком Японії в Україні. Також 11 лютого Японія відзначає державне свято – День заснування держави.

У рамках Року Японії в Україні в обласній бібліотеці для юнацтва відбувся День інформації на тему: «Японія – далека і близька». Метою заходу було розширення знань користувачів про цю загадкову країну.

Чим здивувала відвідувачів бібліотеки країна сонячного сходу – Японія? Насамперед, своїм чітким дотриманням давніх традицій. Так, залишилися традиційними: японський народний костюм, літературна

Людмила Гурба, завідувач відділу інформаційно -бібліографічних послуг

та краєзнавства Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка


68

японська мова, національний інтер’єр, церемонія чаювання, театр «кабукі» і величезна кількість оригінальних звичаїв. І все це в по-єднанні з надсучасними нанотехнологіями. Подібного сполучення традиційного й сучасного не зустрінеш в жодній іншій культурі.

Унікальним є також ставлення японців до природи. Вони захоплюються натуральною красою пейзажів, квітів, моря, яку здавна оспівують у віршах. В Японії існують на-віть спеціальні церемонії споглядання природних явищ.

Не можна не відзначити таку рису характеру японців, як чесність. Якщо ви загубили якусь річ, то зможете знайти її в бюро знахідок.

Ось така вона Японія. Є чого навчитися або хоч взяти за приклад. Про все це можна було дізнатися, відвідавши День інформації.

У його рамках було проведено ряд заходів, оформлено книжкові виставки, проводились майстер-класи, екскурсії.

Зокрема, взявши участь у літературному круїзі «Країна сонця, що сходить», учні гімназії ім. Т. Шевченка довідалися про традиції та цінності, винаходи та уподобання японців, отримали можливість разом із бібліотекарями вивчити ієрогліфи, навчитися рахувати до десяти японською мовою.

Крім цього, учасники круїзу змогли познайомитися з творами класичної та сучасної японської літератури: Рюноске Акутагава, Харукі Муракамі, Кобо Абе, Хідеюкі Кікуті та ін. у перекладі українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Для студентів комерційного технікуму було проведено відео-калейдоскоп «Японія – загадкова країна». Вони познайомилися із своєрідним кліматом країни, віртуально відвідали дві японські столиці: сучасну – Токіо і стародавню – Кіото. Ці міста – ніби книга, у якій можна докладно прочитати не тільки про історію Японії, але й про її культуру, релігію, традиції, ремесло, архітектуру. У них стародавні пам’ятки співіснують із сучасними спорудами.



69


Цікавою була розповідь про японський етикет, особливості світогляду, традиції, звичаї, які вражають своєю гармонійністю.

На бібліотечній виставці «Таємниці кухні країни Сонця» була представлена література про історію японської кухні, рецепти різноманітних страв. Характерними рисами японської кухні є сезонність харчування, надзвичайна увага до свіжості продуктів, слабка обробка приправами, збереження первісного вигляду і смаку харчів, цінування зовнішнього вигляду страви і посуду. Типовою японською і найекзотичнішою для туристів стравою є сасімі. Її можна скуштувати практично в кожному японському ресторані.

Велика увага приділяється у японській кухні зовнішньому вигляду страв. Їжа в Японії не вважається їжею, якщо не виконано три головні умови: майстерна подача та презентація, включно з прикрасами страви та певним розташуванням її складових; підбір посуду, який подається гостям; і, звичайно ж, смак їжі. Будь-яка японська страва має бути красивою, але красою про-стою та помірною, а не такою, що впадає в око та нав’язується.

Що стосується виставки «Японія – перлина світової цивілізації», то вона була присвячена літературі про мисте-цтво Японії. Адже ця країна має велику кількість культурних надбань. До їх числа належать чудові зразки поезії, обра-зотворчого та ужиткового мистецтва, шедеври архітектури і скульптури, пам’ятки садового будівництва та багато іншого.

У цей день всі бажаючі змогли відвідати майстер-клас із виготовлення орігамі – мистецтва паперової пластики, яке зародилося в Японії. Незважаючи на те, що папір винайшли в Китаї, саме в Японії здогадалися складати з нього дивовижної краси фігурки. Відвідання майстер-класу дозволило присутнім хоч ненадовго відірватися від повсякденних проблем і полетіти разом з аркушем паперу в прекрасну країну японського мистецтва.


70

Не виникає жодного сумніву, що, знайомлячись з літературою, культурою, традиціями та сьогоденням Японії, ми робимо крок на шляху дружби між нашими країнами. А зближення українського та японського народів сприяє розвитку діалогу культур, таких своєрідних і цікавих.

З автором можна зв’язатися за тел.: 22-77-93; 22-66-01


71


НОВІ РЕАЛІЇ БІБЛІОТЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЮНАЦТВА

7-8 вересня 2017 р. на базі Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва відбувся обласний семінар бібліотечних працівників центральних районних та міських бібліотек, бібліотек ОТГ, відпо-відальних за роботу з юнацтвом, на тему «Нові реалії бібліотечного обслуговування юнацтва». Крім обласної юнацької бібліотеки, до організації семінару долучились Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва та обласне відділення УБА.

Програма семінару була насиченою, цікавою та корисною для бібліотечних фахівців. Розглядалися питання стратегічного планування діяльності обласної бібліотеки для юнацтва, підсумки роботи публічних бібліотек області з обслуговування молоді в 2016 р. та завдання на 2018 р., вплив зовнішніх факторів на діяльність бібліотек об’єднаних громад, застосування ресурсів електронної рекомендаційної бібліографії в бібліотечній практиці, актуальні та результативні форми краєзнавчої роботи з молоддю, використання періодичних видань у забезпеченні освітніх запитів користувачів. Присутні на семінарі бібліотекарі взяли участь у діловому спілку-ванні з проблем підліткового читання та обговорили сучасні твори, що зацікавлять тінейджерів. Корисними були практичні поради з організації поглибленої роботи з окремими групами читацького активу.

Віра Тарчевська,заступник директора Хмельницької ОБЮ


72

Доповіді-презентації на теми: «Бібліотека об’єднує молодь: інтерактивні форми і методи роботи», «Медіаграмотність – необхідна умова забезпечення якісного бібліотечного сервісу», «Креативні проекти організації роботи з творчою молоддю», майстер- класи з розвитку практичних навичок бібліотекарів сприяли вдосконаленню професійних і ділових якостей учасників семінару.

Бібліотекарі мали змогу обмінятися досвідом роботи під час роботи круглих столів, проблемних діалогів, отри-мати консультації провідних фахівців обласних бібліотек.

Крім директора Тамари Миколаївни Таньчук та фахівців обласної бібліотеки для юнацтва, перед присутніми виступили: головний спеціаліст управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА Ніна Антонівна Власюк, секретар обласної наукової універсальної бібліотеки, голова обласного осередку УБА Надія Миколаївна Синиця, директор Хмельницької міської ЦБС Тамара Степанівна Козицька.

Усі учасники отримали друковані матеріали від організаторів семінару та мали змогу на практиці познайомитися з роботою різних структурних підрозділів обласної бібліотеки для юнацтва.

З метою підвищення якості навчання наприкінці дводенної роботи всі учасники семінару заповнили анкету, аналіз якої показав, що його програма відповідає запитам учасників. Також висловлювалися про-позиції щодо формування тематики наступних професійних зустрічей.

З огляду на те, що обласні заходи з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, відповідальних за роботу з юнацтвом проходять раз на два роки, наступний семінар відбудеться в 2019 р. Сподіваємося, що на той час ми вже матимемо новий креативний досвід роботи бібліотек з молоддю, зокрема в ОТГ, який зможемо популяризувати в професійному середовищі.


73

У Кіровоградській обласній бібліотеці для юнацтва в рамках Європейського тижня коду було проведено масштабну акцію, при-свячену програмуванню та сучасним інформаційним технологіям.

Програмування – це писемність ХХІ ст., а тому важливість праці програміста в епоху високих технологій важко переоцінити. У недале-кому майбутньому навички програмування будуть необхідні всім для отримання, фільтрування чи аналізу даних. Написання програми стане буденністю, чимось подібним до написання повідомлення у Facebook.

Але сьогодні для більшості суспільства професія про-граміста залишається екзотичною та незрозумілою. Тож для того, щоб сприяти поширенню інформації про кодування, створення різноманітних додатків та ігор за допомогою коду, у 2013 р. Нієле Кроес, єврокомісаром з питань цифрових технологій, був започаткований Європейський тиждень коду.

Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва вже вчетверте долучається до цієї ініціативи. Але, на відміну від трьох попередніх років, у 2017 р. програмуванню була присвячена не одна-дві години, а цілий день. Масштабна акція «День коду в Кропивницькому» проводилося спільно з громадською організацією ТІМО «Відкриті двері» в рамках ініціативи Meet and Code, яка впроваджується


ДЕНЬ КОДУ В М. КРОПИВНИЦЬКОМУ

Тетяна Ротар, завідувач відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва

ім. Є. Маланюка


74


ресурсним центром «Гурт у співпраці» з організаціями TechSoup Europe та Haus des Stiftens GmbH за фінансування SAP.

12 жовтня до бібліотеки завітали більше двохсот школярів, студентів, викладачів вузів, ІТ-спеціалістів, волонтерів, щоб узяти участь у різних заходах, присвячених програмуванню.

Під час заходу «Паперове програмування» учні різних шкіл познайомилися з циклами і алгоритмами, спробували себе у ролі шифрувальника та навчилися задавати команди для роботів. А невеличке рухове завдання змусило згадати знання з математики і трішечки пограти і розім’ятися. Жоден із учасників заходу не сказав, що програмувати занадто складно для нього. А отже, є надія, що вони звернуть свою увагу в бік спеціальностей ІТ-сфери.

У змаганні з алгоритмічного програмування брали участь учні старших класів міських шкіл. У кожної команди була мета: якомога швидше виконати всі завдання навчального курсу і запрограмувати дії персонажів гри MINECRAFT. До останнього моменту не було зрозуміло, яка команда прийде до фінішу першою. У лідери вибивались учні то однієї школи, то іншої. І в результаті першою виконала всі завдання команда з гімназії ім. Т. Шевченка. Після закінчення змагання всі учасники отримали сертифікати, а переможці були нагороджені ще й грамотами та цінними призами.

Щоб детальніше познайомити учнів старших класів з особливос-тями підготовки ІТ-спеціалістів у нашому регіоні, була організована зустріч із педагогами Центральноукраїнського національного технічного університету (ЦНТУ), Центральноукраїнського державного педагогічного університету (ЦДПУ) ім. В. Винниченка та кібернетико-технічного коледжу. Школярі мали змогу дізнатися з напрямками підготовки спеціалістів сфери ІТ у вишах нашого міста. Молодь зрозуміла, що ІТ – це не лише коди, а і роботи, 3D-друк, кібербезпека.

Так, завідувач кафедри металорізальних верстатів та систем


75


Центральноукраїнського національного технічного університету, доктор технічних наук, професор А. М. Кириченко цікаво роз-повів про досягнення студентів і викладачів їхньої кафедри, а деякі навіть і продемонстрував. Підготовка майбутніх фахівців включає програмування та обробку на верстатах з ЧПУ (числовим програмним управлінням), навички розробки технологічних процесів, проектування верстатів, промислових роботів, різаль-ного інструменту, 3D-принтерів, використання перспективних технологій і засобів програмування робототехнічних систем.

Особливо старшокласникам сподобалося те, що студенти регулярно проходять практику в країнах Європи: Франції, Великобританії, Німеччині, Польщі. На військовій кафедрі, за бажання, студенти можуть отримати офіцерське звання.

Кафедру кібербезпеки та програмного забезпечення Центральноукраїнського національного технічного універ-ситету захоплююче презентував заступник декана механіко-технологічного факультету В. А. Бісюк. Мало хто із школярів уявляв, що захист інформації не тільки корисна, а і дуже цікава справа, адже безпечний віртуальний простір та збере-ження інформації – одна із найактуальніших проблем сьогодення.

Після змістовних розповідей про переваги того чи іншого напрямку навчання учні могли ознайомитися з роботами, створеними студентами ЦНТУ. Один з роботів навіть танцював під музику Майкла Джексона. Дехто з глядачів спробував надрукувати герб України на 3D-принтері. До речі, принтер – теж продукт праці студентів під керівництвом викладачів ЦНТУ. Багатьом, особливо – юнакам, припала до душі експозиція комп’ютерних ігор, створених студентами та школярами, які відвідують гурток, що працює при університеті.

Завдяки таким зустрічам старшокласники згодом зможуть обрати свій професійний шлях, використавши отримані знання


76

та практично доторкнувшись до індустрії та життя ІТ-компаній.Загалом «День коду в Кропивницькому» виявився надзвичайно

цікавим та корисним для молоді, адже він був насичений вражен-нями і спілкуванням. У багатьох виникло бажання переглянути книжки за темою заходу. А завбачливі бібліотекарі заздалегідь потурбувалися про те, щоб познайомити відвідувачів з новинками літератури та періодичними виданнями, які є у фонді бібліотеки.


77

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ

1. Для публікації статті у віснику «Бібліосвіт» необхідно подати назву статті, ім’я, прізвище автора (ів) повністю, назву організації, посаду, наукове звання (за наявності), електро-нну адресу, контактний телефон. Останні, за згодою автора, друкуються в кінці статті.

2. Статті приймаються українською та російською (з на-ступним перекладом українською) мовами.

3. Подати коротку анотацію до статті (не більше 700 символів).4. Статті приймаються тільки в електронній формі, у фор-

матах Word for Windows, MS Word або ASCII. Обсяг статті разом з анотацією, малюнками, додатками, фотографіями формату А 4 не більше 6 сторінок. Розмір шрифту – 16, інтервал – одинарний.

5. Статті не повинні бути раніше опубліковані. Перевага надаватиметься проблемним статтям, що розкривають актуальні питання бібліотек для юнацтва та молоді, системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи.

Статті надсилати до редколегії вісника електронною поштою на адресу: [email protected].

Рішення про публікацію статей приймається редакційною колегією.

Редколегія

ПРИМІТКИ

ПРИМІТКИ


Інформаційний вісник № 4 (64) 2017

Засновник – Державна бібліотека України для юнацтваВиходить чотири рази на рік

Підписано до друку 04.12. 2017 Зам. № 250 77 стор. Тираж 60 пр.Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057

http://www.4uth.gov.uaE-mail:[email protected]

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич Обкладинка та комп’ютерна верстка І. Болесевич

Заснований у 1999 році

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.),

Н. Гуцул, С. Чачко Т. Якушко

Науково-виробниче видання

Documents

w w ...З Новим роком та Різдвом Христовим! Новорічне свято – це нові сподівання і надії, завжди новий,