Embed Size (px)
Citation preview
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИСУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «СУМСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА
БІБЛІОТЕКА»
Кадрові ресурси публічних бібліотек
Сумщини
Довідка за результатами соціологічного дослідження
2018 року
Суми 2018
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за дорученням Міністерства культури України у 2017 році проводила Всеукраїнське соціологічне дослідження «Кадрові ресурси публічних бібліотек України: стан та перспективи розвитку». Публічні бібліотеки Сумської області не входили в перелік базових, але брали участь у дослідженні, тому матеріали у вигляді електронних таблиць були надіслані в Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого. За цією ж методикою було проведено обласне соціологічне дослідження.
Мета дослідження – вивчення кадрового складу працівників публічних бібліотек області. Предмет дослідження – професійні компетенції бібліотечних працівників публічних бібліотек.
Завдання дослідження: проаналізувати склад різних професійних груп у публічних бібліотеках за
визначеними параметрами; виявити проблеми бібліотечної сфери, які, на думку працівників, потребують
першочергового розв’язання; вивчити фактори сприяння професійному зростанню бібліотечних працівників, їх
погляди на чинники задоволення роботою, перспективи кар’єрного зростання; вивчити професійну активність бібліотечних працівників; з’ясувати думку бібліотечних працівників щодо найважливіших для фахівця
бібліотеки знань та навичок.Збір матеріалів соціологічного дослідження здійснено в обсягах, передбачених
методикою Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Всього по області опитано 295 спеціалістів, серед них – у сільській місцевості – 125. 16,9% респондентів працюють в обласній бібліотеці, 21,0% – у міських, 19,7% – у районних, 42,4% – у сільських бібліотеках.
Під час проведення дослідження застосовано метод анкетування бібліотекарів 17-ти визначених книгозбірень обласних, районних та міських, в т. ч. ОТГ – Березівської, Грунської та Шалигинської. Аналіз анкет бібліотечних працівників, які працюють у міській та сільській місцевості, проведено окремо, завдяки чому отримано наведені нижче результати.
На 01.01.2018 року роботу 547 бібліотек області (в т. ч. 447 сільських) забезпечують 1076 працівників, з них 458 обслуговують сільське населення (в т. ч. в ОТГ – 118). Відповідно до Зведення річних звітів про діяльність бібліотек сфери управління Міністерства культури України за 2017 рік у всіх бібліотеках області з фаховою освітою працюють 269 спеціалістів, в т. ч. з базовою вищою фаховою – 244 спеціалісти та з вищою фаховою – 25 спеціалістів, що складає 56,6% від загальної кількості працівників.
Аналіз кадрів бібліотек, які обслуговують міське населення
В опитуванні брали участь 170 бібліотекарів. Розподіл за віком такий: більша частина опитаних бібліотекарів (67,6%) відноситься до вікової категорії 46–60 років. П’ята частина респондентів (21,2%) – це спеціалісти віком від 31 до 45 років. Частина респондентів, хто має вік понад 60 років, складає 7,6%. Молоді бібліотекарі представлені у вікових категоріях 26–30 років (2,4%), до 21 року та 22–25 років (відповідно по 0,6%).
1
Щодо рівня освіти, то серед опитаних половина (50,0%) має повну вищу бібліотечну освіту, третина – базову вищу бібліотечну, 3,5% опитаних бібліотекарів має базову вищу не бібліотечну освіту та 0,6% – загальну середню освіту. Базова вища не бібліотечна освіта зазвичай представлена педагогічною та економічною освітою. Повна вища не бібліотечна освіта представлена переважно педагогічною, економічною, є спеціалісти з інженерною освітою, є менеджери.
Відповідно до стажу роботи, переважна більшість (76,5%) бібліотекарів працюють у книгозбірнях понад 20 років – це доволі досвідчені фахівці, 12,4% мають стаж від 11 до 20 років, 7,6% – до 10 років. Лише 3,5% мають стаж роботи до 3-х років.
Опитані бібліотекарі, які працюють на умовах повної та неповної зайнятості, розподілилися так: 94,6% респондентів – на повну ставку, 1,8% – на 0,75% посадового окладу, 3,6% – на 50% посадового окладу.
На запитання анкети «Як би Ви оцінили рівень розвитку Вашої бібліотеки?» 44,1% респондентів відповіли, що бібліотека розвивається, хоч і повільно; третина (32,9%) опитаних вказала на досить високий ступінь розвитку своїх бібліотек, а кожен п’ятий (18,2%) вказав на нерівномірність в розвитку книгозбірень.
Наступне питання стосувалося пріоритетності знань та навичок, які необхідні сучасному бібліотекарю. В таблиці був поданий перелік знань та навичок, необхідно було вказати ступінь значущості навпроти кожного.
За даними соціологічного дослідження у трійку найнеобхідніших знань та навичок опитані бібліотекарі поставили – досконале знання структури читацької аудиторії; комунікативні навички та технологічні, тобто знання комп’ютера та формування баз даних. Як показало опитування, бібліотекарі не вважали за потрібне знання іноземної мови, дослідницькі або соціологічні та аналітичні (знання прогностичних методів).
Чи володіють опитані бібліотекарі навичками роботи на ПК? Безперечно, 98,8% респондентів володіють навичками роботи на комп’ютері і активно використовують їх у своїй діяльності.
На запитання «Чи берете Ви участь в інноваційній діяльності Вашої бібліотеки?» 92,3% опитаних бібліотекарів відповіли «Так». Невиправдано високі відсотки говорять про те, що бібліотекарі не зовсім розуміють, що насправді означає термін «Інновація». Інновація – вид діяльності, що має на меті оцінку, розробку, запровадження нового, що виходить за межі традиційності, виводячи професійну діяльність на новий рівень. Серед інноваційних бібліотечних послуг можна назвати: безкоштовний Інтернет, зв’язок по скайпу, доступ до електронних бібліотек, пошук роботи, покупки через Інтернет, онлайн платежі, замовлення квитків, соціальні мережі, тобто те, що ми можемо надати користувачеві завдяки впровадженню новітніх технологій в роботу бібліотеки. Тому навіть для бібліотекарів, які обслуговують міське населення, цей відсоток участі в інноваційній діяльності є зависоким, як, до речі, відповіді на наступне запитання.
Наступне запитання стосувалось участі бібліотекарів у грантовій діяльності. За матеріалами анкетування 45,9% опитаних безпосередньо брали участь у підготовці проектів і серед них майже всі (91,0%) з тих, хто подавав проекти, отримали грантову підтримку. Дані з цього питання вважаю такими, що не відповідають дійсності. Переможцями проектної діяльності є декілька публічних бібліотек області, в т. ч. міських. Такої активності, як виявилось в анкетуванні, у написанні проектів та отриманні грантів в публічних бібліотеках Сумської області не відбувається.
2
Нове інформаційне середовище зумовлює суттєві зміни в діяльності бібліотечних працівників і виявляє нові тенденції до підвищення професійного рівня. Цьому повинні сприяти система безперервної освіти, навчальні інноваційні тренінги та самоосвіта фахівців бібліотечної справи, участь у науково-практичних конференціях, семінарах, практикумах.
Як це відбувається на місцях? На запитання «Чи готові Ви навчатися, якщо того вимагатиме Ваша робота?»
98,2% опитаних відповіли, що готові. Переважна більшість респондентів (76,5%) вважає найефективнішою очну форму навчання, п’ята частина (21,7%) – дистанційну.
У 2017 році 19 бібліотекарів Сумської міської централізованої бібліотечної системи та 11 бібліотекарів Тростянецьких районних бібліотек пройшли місячний дистанційний курс навчання за модулями «Адвокація: представлення інтересів бібліотек», «Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та інноваційної діяльності бібліотек», «Нова бібліотечна послуга: використання інформаційних технологій та Інтернету в бібліотеці», «Технологія Веб 2.0 для бібліотекарів та користувачів: нові можливості розвитку бібліотечного середовища» у Центрі неперервної культурно-мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Навчання не уберегло тростянецьких бібліотекарів від скорочення. Під час створення ОТГ дві третини спеціалістів навчених, інноваційно налаштованих, було скорочено.
У 2018 році 32 фахівці області пройшли навчання персоналу з отриманням сертифікатів, з них 3 – на міжнародному, 20 – на всеукраїнському та 9 – на обласному рівнях.
Наступне запитання стосувалося форм підвищення кваліфікації. Опитані працівники міських бібліотек надали перевагу тренінгам (40,6%), курсам (33,5%) та семінарам (30,0%). Меншу кількість голосів отримали практикуми (25,9%) та стажування (21,8%).
Дані дослідження виявили, що 66,5% бібліотекарів міст впродовж останніх трьох років брали участь у заходах з навчання персоналу. Інша третина (31,7%) респондентів не відвідувала такі заходи. Традиційно в міських централізованих бібліотечних системах навчання проходять завідуючі структурними підрозділами, а рядові бібліотекарі – не завжди. Це і підтвердило опитування. Фахівці (78,8%) районних книгозбірень проходили навчання на районному, 71,7% опитаних фахівців міських бібліотек – на обласному та 24,8% – на державному рівнях.
Далі запитання анкети стосувалося кількості годин, яку витрачають бібліотекарі на ознайомлення з фаховою інформацією, в т. ч. у віртуальному середовищі. Результати анкетування свідчать, що майже третина (28,8%) респондентів 1 годину на тиждень витрачають, щоб вивчити інформацію з фахових питань, ще третина (28,8%) виділяє 2 години на тиждень, інша третина (27,1%) – 3 години на тиждень.
Які джерела інформування з професійних питань є для респондентів основними? В першу трійку ввійшли: професійні блоги (45,3%), публікації в професійній пресі (43,5%) та соціальні мережі (40,0%). Корисними для опитаних бібліотекарів залишаються поради методичних центрів (38,8%), наради і семінари (38,2%). Отримані дані засвідчили, що віртуальне середовище займає все більше місця у підвищенні кваліфікації міських бібліотекарів.
3
Останнім часом все активніше бібліотекарі використовують професійну блогосферу: 85,3% опитаних бібліотекарів переглядають матеріали та коментарі; третина (31,8%) респондентів представляють власні матеріали; 21,8% міських бібліотекарів додають коментарі. Переважно це бібліотекарі віком від 46 до 60 років.
Респондентам пропонувалось вказати статті чи окремі видання бібліотечної тематики, які були використані у професійній діяльності за останні 2-3 роки. Список склав 42 назви журналів, статей, методичних видань, сайтів, блогів. 43,5% опитаних бібліотекарів найчастіше звертаються до журналу «Бібліотечна планета», потім йдуть журнали «Шкільна бібліотека», «Бібліотечний форум: історія, теорія, практика», «Бібліотечний вісник» та «Бібліосвіт». Корисними в роботі для спеціалістів були методичні рекомендації Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Технологічні аспекти обслуговування користувачів», щоквартальний вісник центрів та пунктів європейської інформації «Все про Європу в бібліотеках» тощо.
В період створення ОТГ багатьом бібліотекарям знадобились серія методичних видань Чернігівської ОУНБ «Управління бібліотекою: нормативні документи, консультації, досвід, запитання-відповіді», особливо випуск 14 «Бібліотеки у складі об’єднаних територіальних громад» та випуск 15 «Створення, реорганізація та ліквідація бібліотек», методичні поради Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського «Організація роботи бібліотек з фондами в умовах децентралізації».
Користується попитом серед міських фахівців і видання Сумської обласної наукової бібліотеки: дайджест публікацій з досвіду роботи бібліотек України на сайтах, блогах, в соціальних мережах «Калейдоскоп досвіду», інформ-релізи «В бібліотеках Сумщини». Видання можна знайти на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки в розділі «Фахівцю» – «Видання».
Цікавлять працівників бібліотек статті у професійній пресі з питань впровадження УДК, нових бібліотечних послуг, інтерактивного обслуговування користувачів публічних бібліотек України, нових форм роботи з користувачами в бібліотеках різних країн, ярмарок бібліотечних послуг «Це цікаво місцевій громаді» тощо.
Чи брали респонденти участь у науково-практичних конференціях? Працівники міських бібліотек мають більше можливостей для участі в таких конференціях, тому 42,9% респондентів відповіли позитивно.
Яким заходам, що сприяють професійному зростанню, респонденти віддають перевагу? На думку опитаних бібліотекарів, найбільше сприяють їх професійному зростанню такі заходи, як заняття з підвищення кваліфікації (89,4%), творчі конкурси (23,5%), атестації (5,9%). Серед інших варіантів названі майстер-класи та ярмарки ідей.
Відчувають потребу в поповненні професійних знань 92,4% опитаних працівників і це переважною більшістю бібліотекарі віком від 46 до 60 років з повною вищою бібліотечною освітою і стажем роботи відповідно понад 20 років.
Яких знань бракує міським бібліотекарям? За даними дослідження на перше місце виходить тема впровадження УДК, методика індексування, пишуть про те, що не вистачає таблиць УДК. Далі йдуть такі теми: використання IT-технологій, інновації в роботі бібліотек, досконале володіння комп’ютером, ефективне використання соціальних мереж в професійній діяльності, написання проектів, вивчення програм зі створення власних відеороликів, ведення блогів, фандрейзинг в бібліотеках, організація роботи в умовах ОТГ.
4
Чи мають опитані спеціалісти публікації з фахових питань у професійних виданнях (часописах, Українській бібліотечній енциклопедії тощо)? До професійних видань подавали публікації 6,5% опитаних міських бібліотекарів. 55,9% респондентів висвітлювали діяльність своїх бібліотек в місцевій пресі. У програмах ТБ та радіо, присвячених книзі, читанню, бібліотеці брали участь 40,6% опитаних бібліотекарів.
Одним із завдань соціологічного дослідження є виявлення проблем бібліотечної сфери, які, на думку працівників, потребують першочергового розв’язання. З’ясовано, що працівники міських бібліотек найбільше стурбовані недостатнім фінансуванням на комплектування книг та періодичних видань – про це заявили 85,9% опитаних бібліотекарів. На друге місце вийшли проблеми недостатнього фінансування ремонтних робіт (61,2%) бібліотечних закладів. Про недостатнє забезпечення новітньою комп’ютерною технікою заявили 48,8% респондентів. На нестачу кваліфікованих кадрів вказали 8,2% опитаних бібліотекарів.
Останнім часом, коли ми говоримо про сучасну бібліотеку як відкритий простір, «третє місце», згадуємо оновлену після капітального ремонту Тростянецьку публічну міську бібліотеку з новим підходом в оформленні інтер’єру, новими яскравими меблями, де обслуговують за «Карткою мешканця Тростянецької ОТГ». Бібліотека стала популярним місцем цікавого дозвілля для всіх верств населення ОТГ, місцем проведення тренінгів для активних мешканців громади.
Аналізуючи відповіді працівників міських бібліотек на питання про першочергові проблеми в бібліотечній галузі, на думку приходять рядки доктора філософії О. Білик: «Назріла необхідність у фахівцях, які добре розуміються на новітніх технологіях, спроможні продукувати оригінальні ідеї… Поглянемо сьогодні на бібліотечних працівників, більшість із яких «пливе за течією», стандартно мислять». Якщо в бібліотеці немає Інтернету, в бібліотеці немає життя – висловився колись один журналіст після відвідин київських бібліотек-філій. А респонденти проблему з новітньою комп’ютерною технікою поставили аж на третє місце. В цьому, можливо, і проявляється консерватизм переважної більшості опитаних бібліотекарів, у бажанні «пливти за течією».
Суттєвий вплив на якість обслуговування читачів має задоволеність бібліотекарів своєю роботою. Які чинники впливають на задоволеність роботою? За результатами дослідження 98,8% респондентів задоволені своєю роботою в бібліотеці, з них 68,2% твердо про це заявили та 30,6% висловились «Ймовірно, так». Ті, хто невдоволені, готові при нагоді перейти в інший структурний підрозділ або навіть змінити сферу діяльності.
Що найбільше впливає на задоволеність роботою? Переважна більшість респондентів (65,9%) задоволена умовами праці, графіком роботи, тобто організаційно-виробничими чинниками. 59,4% опитаних бібліотекарів влаштовує психологічний клімат у стосунках з колегами і читачами. Для 37,6% респондентів важливе отримання заробітної плати, доплати за вислугу років, надбавок за особливі умови, премій. Працівники міських бібліотек в Сумській області отримують надбавку за особливі умови від 10 до 50%. Моральні чинники у вигляді грамот і подяк цінує 4,7% респондентів.
Найбільш задоволеними організаційно-виробничими, психологічними та матеріальними чинниками є бібліотекарі віком від 46 до 60 років з повною вищою бібліотечною освітою та стажем роботи понад 20 років.
Наступні запитання стосувались можливостей кар’єрного зростання. Отримані дані засвідчили, що третина опитаних бібліотекарів (34,7%) отримували підвищення на
5
посаді понад 10 років тому. Майже стільки ж (33,6%) респондентів поки що не підвищували на посаді. 4-10 років тому підвищення отримала п’ята частина (20,6%) опитаних міських бібліотекарів.
Аналізуючи ці відповіді, неважко спрогнозувати відповіді на запитання «Які перспективи свого кар’єрного зростання Ви бачите?». Не бачать ніякої перспективи 44,1% респондентів. Для третини (27,6%) опитаних перспектива дуже віддалена. Кожен десятий сподівається на підвищення найближчими роками, 4,1% – впродовж року. Серед інших відповідей читаємо «Не цікавить». Можливо тому, що майже ніяких перспектив в цьому питанні?
Аналіз кадрів бібліотек, які обслуговують сільське населення
Одним із важливих етапів дослідження стало визначення за допомогою анкетного опитування, як оцінюють рівень розвитку бібліотек, свою участь в інноваційній діяльності сільські бібліотекарі. Загалом було проанкетовано 125 спеціалістів, що складає 42,4% від усіх опитаних бібліотекарів.
За віком вони розподілилися таким чином: переважна більшість (62,4%) – це представники старшого покоління від 46 до 60 років; третина респондентів – це люди від 31 до 45 років. Молодь до 30 років складає 4% від загальної кількості опитаних, особи пенсійного віку (понад 60 років) – 1,6% респондентів.
Щодо освіти, то серед сільських бібліотекарів 54,4% мають базову вищу бібліотечну освіту, 13,6% – повну вищу не бібліотечну, 12,8% – базову вищу не бібліотечну. Кожен 10-й сільський бібліотекар одержав лише загальну середню освіту. Лише 8,0% мають повну вищу бібліотечну освіту. Є один спеціаліст, який має дві вищі освіти і очолює головну бібліотеку в Грунській ОТГ. З якою базовою вищою не бібліотечною освітою працюють в сільських бібліотеках? Найчастіше – це педагогічна, економічна, технічна і навіть медична освіта. Повна вища не бібліотечна освіта представлена переважно педагогічною, є спеціалісти з економічною та технічною освітою.
Половина бібліотекарів (50,4%) – це досвідчені фахівці, котрі працюють у книгозбірнях понад 20 років, третина – фахівці зі стажем від 11 до 20 років, кожен 10-й – зі стажем від 4-х до 10-ти років. Лише 8,8% респондентів мають стаж бібліотечної роботи до 3-х років. Відбувається подальше старіння кадрів бібліотек області. Проблеми зміни поколінь у бібліотеках, підготовки молодих бібліотечних кадрів і надалі загострюються.
Респонденти, які працюють на умовах повної та неповної зайнятості, розподілилися так: 36% опитаних – на 50% посадового окладу, третина (32,8%) – на повну ставку, 25,6% – на 0,75 посадового окладу. Є й такі (5,6%), які працюють на 0,25 посадового окладу.
На запитання анкети «Як би Ви оцінили рівень розвитку Вашої бібліотеки?» переважна більшість опитаних (74,4%) відповіла, що бібліотека розвивається, але повільно. П’ята частина респондентів вважає, що цей розвиток відбувається не рівномірно: в одних напрямах добре, в інших – зовсім погано. Дехто (3,2%) із опитаних бібліотекарів оцінив рівень своєї бібліотеки як високий, а 2,4% – як низький. Якою
6
повинна бути сільська бібліотека, щоб оцінити рівень її розвитку як високий? Невже достатньо нових видань: книг, журналів? Чи комп’ютеризована по останньому слову техніки? Створені комфортні умови для читачів?
Наступне питання стосувалося пріоритетності знань та навичок, які необхідні сучасному бібліотекарю. В таблиці був поданий перелік знань та навичок, треба було вказати ступінь значущості навпроти кожного.
За матеріалами дослідження у трійку найнеобхідніших знань та навичок cільські бібліотекарі поставили комунікативні; досконале знання читацьких інтересів та технологічні, тобто знання комп’ютера. Не досить актуальними для сільських бібліотекарів виявилися такі знання, як знання іноземної мови, дослідницькі або соціологічні та аналітичні (знання прогностичних методів), вони опинилися на останньому місці.
Чи володіють сільські бібліотекарі навичками роботи на ПК? На це питання 87,2% респондентів відповіли «Так», 12,8% – «Ні». Серед тих, хто вміє працювати на комп’ютері, майже всі (96,3%) використовують ці навички у своїй бібліотечній діяльності. Найбільш активна група віком від 46 до 60 років. Ще декілька років тому цей показник був значно меншим.
На запитання «Чи берете Ви участь в інноваційній діяльності Вашої бібліотеки?» 88,8% опитаних сільських бібліотекарів відповіли «Так». Вважаю відповіді на це запитання некоректними. Інновація як вид діяльності повинен виходити за межі традиційності. Що може виходити за рамки традиційності сільської бібліотеки, якщо лише у 139-ти бібліотеках із 447-ми є комп’ютери і доступ до мережі Інтернет, тобто лише третина сільських бібліотек має можливості для надання нових послуг, а також інноваційних форм роботи. Не заміна старих назв форм роботи на нові є інновацією, а використання комп’ютерних технологій в роботі книгозбірні.
Щодо участі в грантовій діяльності бібліотеки, то за матеріалами дослідження 19,2% опитаних сільських бібліотекарів відповіли, що безпосередньо брали участь в підготовці проектів. 75,0% проектів були грантово підтримані. Цифра здається теж завеликою. Працівники бібліотек Охтирської районної ЦБС та ОТГ району продовжують працювати над реалізацією проекту німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє». Грунська Охтирського району і Слоутська Березівської ОТГ Глухівського району публічні бібліотеки – переможці Міжнародного проекту ПУЛЬС «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні», що реалізується асоціацією міст України в партнерстві з IREX/Україна за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку для бібліотек та громадських організацій. Грунська публічна бібліотека також реалізує проект «Активізація молоді та жінок у розвитку територіальних громад Полтавської та Сумської областей». Ще декілька бібліотек писали проекти, але не пройшли випробування конкурсом.
Готові навчатись, якщо того вимагатиме робота, 95,2% сільських бібліотекарів і це переважно спеціалісти віком від 46 до 60 років.
За даними соціологічного дослідження 86,4% опитаних сільських бібліотекарів вважають очну форму навчання – найкращою і 13,6% – дистанційну.
Серед різноманітних форм підвищення кваліфікації респонденти віддають перевагу семінарам (68,8%), тренінгам (32,8%), практикумам (28,0%), курсам (20,0%), школам методиста, керівника, бібліографа (16,0%). Впродовж останніх 3-х років 72,8% сільських
7
бібліотекарів брали участь у навчанні персоналу. Чверть сільських бібліотекарів (24,0%) не були охоплені навчанням.
Зазвичай опитані спеціалісти (96,7%) навчання проходили в районній бібліотеці, що виконувала роль методичного центру для сільських бібліотек району до утворення ОТГ. Майже третина респондентів (27,5%) підвищувала кваліфікацію на обласному рівні.
Щодо кількості годин, що витрачають опитані сільські спеціалісти на ознайомлення з фаховою інформацією, то третина респондентів на це витрачає 1 годину на тиждень, ще одна третина – 2 години. П’ята частина сільських бібліотекарів 3-5 годин присвячує перегляду фахової інформації, в т. ч. у віртуальному середовищі.
Основними джерелами інформування з професійних питань для опитаних спеціалістів є семінари та наради (86,4%), поради методичних центрів (52,0%), огляди фахових журналів (36,0%), соціальні мережі (24,0%) та професійні блоги (16,8%). Як бачимо, для сільських бібліотекарів більш затребуваними залишаються семінари та наради, хоча є вже чимало бібліотекарів, які звертаються і до віртуального середовища, щоб поповнити свої професійні знання.
Все частіше спеціалісти використовують професійну блогосферу. Дві третини опитаних активно користуються Інтернетом для поповнення професійних знань. Серед них 58,4% переглядають матеріали та коментарі на блогах бібліотек, 16,0% респондентів представляють власні матеріали та 8,0% – додають коментарі.
Якщо сільські бібліотекарі віком від 46 до 60 років частіше переглядають чиїсь матеріали та коментарі, то молоді колеги віком від 31 до 45 років – представляють власні матеріали.
Одним із завдань дослідження було назвати окремі статті чи видання бібліотечної тематики за останні 2-3 роки, що були використані в професійній діяльності сільських бібліотекарів. Спеціалісти вказали 13 назв журналів, статей, методичних видань, серед яких журнал «Бібліотечна планета», в т. ч. з онлайн-доступом, «Шкільна бібліотека», «Позакласний час» тощо. Користується попитом серед фахівців і дайджест публікацій з досвіду роботи бібліотек України на сайтах, блогах, в соціальних мережах «Калейдоскоп досвіду», що готують методисти ОУНБ впродовж останніх років. Дайджест представлено на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки в розділі «Фахівцю» – «Видання». Серед методичних видань також названі «Бібліотека в умовах децентралізації», «Бібліотека громади: нові можливості» – ці видання отримали учасники проекту ПУЛЬС. Те, що респонденти користуються Інтернет-ресурсами, підтвердили відповіді про опрацювання методичних порад Надвірнянської ЦБС Івано-Франківської області «Інноваційні форми роботи в бібліотеках – вимоги часу».
8% сільських бібліотекарів брали участь у науково-практичних конференціях.Які заходи найбільше сприяють професійному зростанню сільських бібліотекарів?
Для 92,0% опитаних спеціалістів – це заняття з підвищення кваліфікації, кожного п’ятого – творчі конкурси, для декого – тренінги.
На запитання «Чи відчуваєте Ви потребу в поповненні професійних знань?» загалом 92% сільських бібліотекарів відповіли ствердно («Так» – 69,6% і «Ймовірно, так» – 22,4%) і це переважною більшістю бібліотекарі віком 46-60 років з базовою вищою бібліотечною освітою, стажем роботи понад 20 років. Ті, хто мають середню загальну освіту, теж відчувають нагальну потребу в поповненні професійних знань. Але для них завдання – отримати базову вищу бібліотечну освіту, щоб було що поповняти.
8
Яких знань бракує найбільше? Опитані сільські спеціалісти відчувають нестачу знань з таких питань: робота з комп’ютером, інновації в роботі, впровадження УДК, використання IT-технологій в роботі бібліотеки, впровадження сучасних інформаційних технологій, створення власного блогу, функції директора публічної бібліотеки ОТГ. Рівень підготовки бібліотекарів досить різний: хтось стоїть на порозі створення блогу бібліотеки, а комусь ще треба вивчати роботу у Word.
Сільські бібліотекарі використовують засоби масової інформації для популяризації діяльності своїх закладів, надсилають статті в районні газети, але вони не завжди друкуються. 64,0% респондентів, за даними дослідження, висвітлювали різноманітні питання діяльності бібліотеки в публікаціях місцевої преси, але ця цифра є досить завищеною. В даному випадку враховувати треба не ті статті, що готувались, а ті, що були надруковані.
Відповідаючи на запитання «Які проблеми бібліотечної сфери потребують першочергового розв’язання?» 75,2% респондентів скаржились на майже відсутнє фінансування комплектування новою літературою, 56,8% – вказали на обмежене фінансування придбання для сільських бібліотек сучасних комп’ютерів та забезпечення доступу до Інтернету. Нагальною проблемою залишається відсутність коштів для ремонту приміщень – про це написали 44,0% опитаних сільських бібліотекарів. На недосконалу законодавчу базу вказали 23,2% респондентів. Проблеми окреслені, бажано їх вирішення здійснювати на державному рівні, а також в рамках роботи ОТГ.
За результатами опитування сільських бібліотекарів, показник задоволеності роботою в бібліотеці склав 96,8% – ті, хто відповів «Так» (52,8%) і «Ймовірно, так» (44,0%). Цей показник є досить високим, незважаючи на соціальну незахищеність сільського спеціаліста (лише третина з опитаних працює на повний оклад). Спостерігається така тенденція: чим більше стаж роботи, тим більша задоволеність роботою в бібліотеці. Найбільш задоволені своєю роботою респонденти віком від 46 до 60 років зі стажем понад 20 років і з базовою вищою бібліотечною освітою.
Незадоволеними виявились опитані бібліотекарі віком від 35 до 45 років. Вони готові перейти працювати до іншої бібліотеки або навіть змінити сферу діяльності, але таких дуже мало.
Які чинники впливають на задоволеність роботою? Для сільського бібліотекаря насамперед важливі організаційно-виробничі чинники, а саме: умови праці, графік роботи, характер роботи, відчуття власної необхідності, можливість самостійно приймати рішення – на це вказали 62,4% респондентів. Майже половина опитаних (47,2%) задоволена психологічним кліматом в колективі, стосунками з читачами та колегами. Для третини респондентів (31,2%) важливі матеріальні чинники, такі як заробітна плата, надбавки та премії. Сільські бібліотекарі в Сумській області отримують надбавку за особливі умови від 0 до 50% . Моральні чинники у вигляді грамот і подяк цінує кожен десятий сільський бібліотекар. Саме в цій послідовності чинників найбільш задоволеними є бібліотекарі віком від 46 до 60 років з базовою вищою освітою та стажем роботи понад 20 років. Просто люди цінують те, що мають.
Чи існує для сільського бібліотекаря можливість отримати підвищення на посаді? На запитання «Коли Вас підвищували на посаді?» 16% опитаних бібліотекарів взагалі не відповіли, майже половина респондентів відповіла, що поки що не підвищували. П’ята частина респондентів зазначила, що підвищення відбулось понад 10 років тому. Кожен 10-
9
й із сільських бібліотекарів (11,2%) був підвищений на посаді 4-10 років тому. Для сільських бібліотекарів перспектив на підвищення майже немає. Це підтвердили відповіді половини респондентів (50,4%). Для чверті опитаних бібліотекарів (25,6%) така перспектива є дуже віддаленою. В коментарях деякі спеціалісти написали: «Посада задовольняє, тільки якби працювати на повну ставку», «Допрацювати б до пенсії». Дійсно, в умовах створення об’єднаних територіальних громад дуже часто бібліотекарям знімають не лише надбавку за особливі умови роботи, а й переводять на нижчий посадовий оклад. Інколи взагалі стоїть питання про саме існування бібліотечного закладу.
Висновки
Збір соціологічної інформації проводився шляхом анкетування бібліотекарів 17-ти визначених бібліотек обласних, районних, міських та сільських, в т. ч. ОТГ – Березівської, Грунської та Шалигинської. Всього по області опитано 295 спеціалістів, в т. ч. у сільській місцевості – 125.
Результати соціологічного дослідження засвідчили, що спостерігається подальше зменшення спеціалістів з базовою вищою та вищою бібліотечною освітою. За результатами анкетування кожен десятий сільський бібліотекар має загальну середню освіту. Ці факти насторожують через те, що перед бібліотеками стоять завдання бути інформаційними центрами, центрами правової інформації, підтримки системної освіти або самоосвіти, міжособистісного спілкування, підтримки незахищених верств населення, які виконати можуть лише високопрофесійні кадри. Вимоги до сучасного бібліотекаря досить великі, тому необхідно ставити завдання про отримання сільськими бібліотекарями хоча б базової вищої бібліотечної освіти.
За даними дослідження, переважна кількість опитаних бібліотекарів усвідомлюють недостатність своїх знань і бажають підвищувати власний професійний рівень, розуміють необхідність впровадження інновацій у роботу бібліотечних закладів. Відчувають потребу в поповненні професійних знань 92,4% опитаних міських та 92,0% сільських бібліотекарів. Готові навчатися, якщо того вимагатиме робота, 98,2% міських та 95,2% сільських спеціалістів.
Учасникам анкетування бракує знань з таких питань: міським бібліотекарям – впровадження УДК, використання IT-технологій в роботі бібліотеки, інновацій в роботі бібліотек, досконале володіння комп’ютером, ефективне використання соціальних мереж, написання проектів, створення відеороликів, ведення блогів, фандрейзинг в бібліотеках, організація роботи в умовах ОТГ. Опитані сільські бібліотекарі відчувають нестачу знань з основ комп’ютерної грамотності, інновацій в роботі бібліотек, впровадження УДК, впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу бібліотеки, створення блогу.
Всі пропозиції необхідно врахувати при плануванні занять системи підвищення кваліфікації персоналу центральними бібліотеками, що виконують роль методичних центрів для бібліотек міста, району.
У жовтні 2018 року на базі регіонального тренінг-центру 29 бібліотекарів з 14-ти об’єднаних територіальних громад області пройшли навчання в Школі професійної майстерності бібліотекаря «Трансформація бібліотек в умовах об’єднаної територіальної громади». Заняття Школи проводитимуться і надалі. Сільські бібліотекарі зможуть
10
опанувати курс комп’ютерної грамотності в регіональному тренінг-центрі впродовж наступного року.
Діаграми
Розподіл респондентів за віком (років)
0,6%0,6% 2,4%21,2%
67,6%
7,6%
Працівники міських бібліотек
до 21 р. 22-25 рр. 26-30 рр.31-45 рр. 46-60 рр. п. 60 р.
4,0%
32,0%
62,4%
1,6%
Працівники сільських бібліотек
26-30 рр. 31-45 рр. 46-60 рр. п. 60 р.
11
Розподіл респондентів за освітою
0,6% 3,5%
32,4%
13,5%
50,0%
Працівники міських бібліотек
середня базова вища не бібліотечнабазова вища бібліотечна повна вища не бібліотечнаповна вища бібліотечна
10,4%12,8%
54,4%
13,6%8,0%
Працівники сільських бібліотек
середня базова вища не бібліотечнабазова вища бібліотечна повна вища не бібліотечнаповна вища бібліотечна
12
Розподіл респондентів за стажем бібліотечної роботи (років)
3,5% 7,6%
12,4%
76,5%
Працівники міських бібліотек
до 3-х роківдо 10 років11-20 роківпонад 20 років
8,8%10,4%
30,4%
50,4%
Працівники сільських бібліотек
до 3-х роківдо 10 років11-20 роківпонад 20 років
13
Розподіл респондентів, які працюють на умовах повної та неповної зайнятості
94,6%
1,8% 3,6%
Працівники міських бібліотек
повний посадовий оклад75% посадового окладу50% посадового окладу
32,8%
25,6%
36,0%
5,6%
Працівники сільських бібліотек
повний посадовий оклад75% посадового окладу50% посадового окладу25% посадового окладу
14
Погляди респондентів на пріоритетність знань та навичок, потрібних для бібліотечного фахівця
(за ступенем важливості)
З н а н н я ч и т а ч і в т а ї х і н т е р е с і в
К о м у н і к а т и в н і Т е х н о л о г і ч н і
60
31
35
28
31
28
Працівники міських б-к Працівники сільських бібліотек
15
Зміст
Вступ 1
Аналіз кадрів бібліотек, які обслуговують міське населення 1
Аналіз кадрів бібліотек, які обслуговують сільське населення 6
Висновки 10
Діаграми 11
Кадрові ресурси публічних бібліотек Сумщини : довідка за результатами соціологічного дослідження 2018 року / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Т. М. Грищенко. – Суми, 2018. – 16 с.
16
