ekolog.kr-admin.gov.uaekolog.kr-admin.gov.ua/files/DOPOVID_REGION_2014.docx · Web viewЗокрема, в Кіровоградській області в 2013 році рівень

ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ

АДМІНІСТРАЦІЇ

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області

у 2013 році

2014 рік

ЗМІСТРегіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

Кіровоградської області у 2013 році

2

1Вступне словоЗагальні відомості

57

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості області 71.2 Соціальний та економічний розвиток області 82 Атмосферне повітря 102.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 102.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними

джерелами 11

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах - 14

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 162.2 Якість атмосферного повітря в населених пунктах 202.3 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 222.4 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря 233 Зміна клімату 243.1 Тенденції зміни клімату 243.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових

газів 26

3.3 Політика у сфері адаптації до зміни клімату 264 Водні ресурси 274.1 Водні ресурси та їх використання 274.1.1 Загальна характеристика 274.1.2 Водозабезпеченість територій області 284.1.3 Водокористування та водовідведення 304.2 Забруднення поверхневих вод 314.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод 314.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 344.3 Якість поверхневих вод 344.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 344.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів 414.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 414.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод 424.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 424.5 Заходи щодо покращення стану водних об'єктів 435 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток

природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі 44

5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 44

5.1.1 Загальна характеристика 445.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі,

біологічне та ландшафтне різноманіття 45

5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 475.1.4 Формування національної екомережі 475.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 495.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 515.2.1 Загальна характеристика рослинного світу 525.2.2 Охорона, використання та відтворення лісів 535.2.3 Стан використання природних не деревних рослинних ресурсів 585.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та

583

тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України5.2.5 Адвентивні види рослин 655.2.6 Охорона, використання та відтворення зелених насаджень 665.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 675.3.1 Загальна характеристика тваринного світу 675.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств 795.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та

тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 83

5.3.4 Інвазивні види тварин 885.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу 895.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 915.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду Кіровоградської області 925.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 935.6 Природно-культурна спадщина 945.7 Туризм 946 Земельні ресурси і ґрунти 956.1 Структура та використання земельних ресурсів 956.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Кіровоградської області 956.1.2 Господарська освоєність земельних угідь 976.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 986.3 Стан і якість ґрунтів 1016.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 1016.3.2 Забруднення ґрунтів 1026.3.3 Деградація земель 1026.4 Оптимізація використання та охорона земель 1047 Надра 1067.1 Мінерально-сировинна база 1067.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази 1067.2 Система моніторингу геологічного середовища 1107.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість 1107.2.2 Екзогенні геологічні процеси 1117.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 1127.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр 1138 Відходи 1148.1 Структура утворення та накопичення відходів 1158.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 1168.3 Використання відходів як вторинної сировини 1208.4 Транскордонне перевезення відходів 1208.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами 1219 Екологічна безпека 1229.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки 1229.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 1239.3 Радіаційна безпека 12310 Промисловість та її вплив на довкілля 12610.1 Структура та обсяги промислового виробництва 12610.2 Вплив на довкілля 12810.2.1 Гірничодобувна промисловість 12810.2.2 Металургійна промисловість 12910.2.310.2.410.3

Хімічна та нафтохімічна промисловістьХарчова промисловістьЗаходи з екологізації промисловості виробництва

129

129130

11 Сільське господарство та його вплив на довкілля 131

4

11.1 Тенденції розвитку сільського господарства 13111.2 Вплив на довкілля 13311.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під

багаторічні насадження 133

11.2.211.2.311.2.411.3

Використання пестицидівЕкологічні аспекти зрошення та осушення земельТенденції в тваринництвіОрганічне сільське господарство

134136138141

12 Енергетика та її вплив на довкілля 14212.1 Вплив енергетичної галузі на довкілля 14212.2 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної

енергетики 143

13 Транспорт та його вплив на довкілля 14413.1 Структура та обсяги транспортних перевезень 14413.2 Вплив транспорту на довкілля 14513.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 14714 Державне управління у сфері охорони навколишнього природного

середовища 148

14.1 Регіональна екологічна політика 14814.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у

сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 149

14.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 15114.4 Виконання цільових екологічних програм 15414.5 Моніторинг навколишнього природного середовища 15414.6 Державна екологічна експертиза 15514.7 Економічні засади природокористування 15614.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності 15614.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі 15814.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та

раціонального природокористування 160

14.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування 16314.10 Екологічний аудит 16414.11 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються

довкілля 165

14.11.1 Діяльність громадських екологічних організацій 17014.11.2 Діяльність громадських рад 17314.12 Екологічна освіта та інформування 177

Висновки 180

ВСТУПНЕ СЛОВО

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для

5

життєдіяльності людини – невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Регіональна економічна політика характеризується певною сукупністю цілей, завдань, механізмів, які в кінцевому підсумку визначають її стратегію і тактику. Вона грунтується на врахуванні широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, що дає змогу ефективно впливати на регіональний розвиток. При визначені пріоритетних напрямків регіональної економічної політики беруться до уваги демографічні, екологічні, виробничі та інші проблеми, вирішення яких сприяє загальному економічному піднесенню регіонів.

В екологічній сфері державна регіональна економічна політика спрямовується на запобігання забрудненню довкілля та ліквідацію його наслідків, впровадження механізму раціонального природокористування, збереження унікальних територій та природних об'єктів.

Покращення умов життя та екологічного стану області залежить від своєчасного вирішення таких завдань, як: розвиток та розширеня територій та об'єктів природно-заповідного фонду; зменшення рівня забруднення водоймищ, модернізація систем водовідведення та проведення ліквідаційного тампонажу безгосподарних свердловин; забезпеченя якісною питною водою; знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин; розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь; підвищення стану техногенної безпеки та рівня захисту населення від наслідків природних і техногенних аварій та катастроф. Актуальною залишається проблема утилізації твердих побутових відходів.

Для забезпечення органами виконавчої влади прав громадськості, передбачених Орхуською конвенцією "Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосується довкілля", щорічно випускається екологічно-інформаційне видання Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Кіровоградської області.

Дане видання виконане за допомогою інформаційної підтримки Кіровоградської обласної державної адміністрації, суб'єктів екологічного моніторингу, управлінь, установ, організацій області, зокрема: департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації; департаменту житлово-комунального господарства; департаменту культури та туризму облдержадміністрації; департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації; департаменту освіти і науки, молоді та спорту; Головного управління статистики; Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області, Кіровоградського обласного управління меліорації та водного господарства; Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, територіальних управлінь Держгірпромнагляду, Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, Обласної санітарно-епідеміологічної станції, Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології,

6

ДП "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", громадських екологічних організацій.

Сподіваємося, що дана Доповідь стане в нагоді під час ухвалення екологічно значимих рішень органами виконавчої влади та самоврядування на місцях, буде цікавою і корисною для діяльності наукових установ, представників ЗМІ, громадських організацій та окремих громадян, небайдужих до збереження та охорони довкілля.

Доповідь розміщено на офіційному сайті Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації (http://ekolog.kr-admin.gov.ua).

Відгуки щодо змісту Доповіді та пропозиції щодо покращення захисту навколишнього природного середовища Кіровоградської області надсилати на електронну адресу: [email protected].

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості області

7

Кіровоградська область розташована у центральній частині України, в межах Придніпровської височини, між Дніпром і Південним Бугом зі сходу на захід, від лісостепової Черкащини до степової Миколаївщини з півночі на південь, на висоті 108-269 м над рівнем моря, на площі 24587,8 кв. км (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід – 335 км.

Сприятливими факторами географічного розташування області є наявність густої мережі транзитних залізниць та автомагістралей, газопроводів та нафтопроводів, вихід до Дніпра (пристань у Світловодську). Кіровоградщина лежить у межах двох фізико-географічних зон – лісостепової і степової (більша частина).

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд.

Область лежить у межах Придніпровської височини. Поверхня її - хвиляста рівнина, заввишки 150 - 250 метрів (найвища точка - 269 м – у верхів'ї річки Червоний Ташлик, найнижча - 39 м - у заплаві р. Інгулу). Для території характерне чергування вододільних плато з глибоко врізаними долинами річок. Перевищення відносних висот досягає 150 - 200 метрів. Розвинута яружно-балкова мережа. Основними й найпоширенішими формами рельєфу є вододільні плато, річкові долини, яри та балки. З інтенсивною господарською діяльністю пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, вуглерозрізів, котлованів, гребель, штучних зрошувальних систем, а також курганів, городищ, земляних фортечних валів. Антропогенні форми рельєфу порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси – ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення.

Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. За теплий період (червень-жовтень) випадає в середньому 280-335 мм, за холодний (листопад-березень) – 125-140 мм. У той же час у степовій зоні мають місце бездощові періоди тривалістю 30-40 днів.

Клімат Кіровоградської області помірний. Територією області з північного заходу на північний схід проходить смуга високого атмосферного тиску, на півночі від якої переважають вологі повітряні маси, що їх приносять західні вітри з Атлантичного океану, на півдні - континентальні повітряні маси. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, сухе. Середньорічна температура в області становить +7,7 - 8,4° С, а в найтепліші роки – (1967 р., 1975 р., 1989 р.) + 9,6 - 10,3° С. Середньорічна кількість опадів - 499 - 582 мм. Максимальна кількість їх випадає у теплий період року (близько 70%). Середньорічна відносна вологість повітря становить - 73-76%. Сніговий покрив встановлюється в ІІІ декаді листопада, а сходить в ІІ декаді березня. Максимальне промерзання ґрунту - 98-144 см. Серед несприятливих кліматичних явищ слід відмітити посухи, суховії, пилові бурі, град, зливи.

Річки Кіровоградщини належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу. Усього в області 438 річок загальною довжиною 5 558 км, у тому числі

8

довжиною понад 10 км - 120, понад 25 км - 45 річок. Є ще 1 074 річки і струмочки загальною довжиною 2 595 км. На північно-східній межі протікає Дніпро (його основні притоки - Цибульник, Інгулець), на південному заході - Південний Буг (його притоки - Інгул, Синюха, Синиця). Річки рівнинного типу мають широкі долини, що звужуються в місцях виходу кристалічних порід. Густота річкової сітки на заході - 0,31 - 0,38 км/км.кв, на південному сході - 0,20 - 0,23 км/км.кв. На північному сході Кіровоградщину омивають Кременчуцьке і Дніпродзержинське водосховища, у межах області створено багато водосховищ (Іскрівське, Новоархангельське, Червонохутірське, Гайворонське, Тернівське, Кіровоградське, Олександрійське, Інгуло-Кам'янське) і ставків. Збудовано водовід Дніпро - Кіровоград. За кількістю водосховищ та ставків область займає третє місце серед областей України, але має найменші запаси природних підземних вод.

У ґрунтовому покриві переважають чорноземи, в північній частині поширені глибокі та опідзолені, в південній частині – звичайні середньо-гумусні й мало гумусні чорноземи. Є також сірі лісові і болотні ґрунти. Область відзначається багатством земельних ресурсів, значною природною родючістю ґрунтів.

1.2 СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБЛАСТІ

Дата утворення:

Площа:

Відстані:

Географічні дані:

Кордони:

Чисельність населення:

у тому числі:

10 січня 1939 року

24587,8 кв. км. (4,1% від території України)

від м. Кіровограда до м. Києва:залізницею - 392 кмавтошляхом - 300 км

Область розташована у центральній частині України, на півдні Придніпровської височини, у межиріччі Дніпра та Південного Бугу, на межі Лісостепу та Степу.Клімат – помірно континентальний.На території області протікають 644 річки, з них найбільші: Інгулець, Інгул, Синюха

Межує з Вінницькою, Дніпропетровською, Миколаївсь-кою, Одеською, Полтавською, Черкаською областями

987,6 тис. осіб (2,2% населення України)

сільського – 369,7 тис. осіб, міського – 617,9 тис. осібКількість адміністративно-територіальних одиниць:

районів - 21 районних рад - 21міст обласного - 4 міських рад у містах обласного - 4

9

значення значеннярайонів у містах - 2 районних рад у містах - 2міст районного

значення- 8 міських рад районного значення - 8

селищ міського типу - 27 селищних рад - 27селищ - 19 сільських рад - 376

сіл - 976

За 2013 рік підприємствами області реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на суму 14381,9 млн. грн., з неї продукції добувної та переробної промисловості – на суму 12156 млн. грн. (84,5% всієї реалізованої продукції). У структурі реалізованої промислової продукції на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припадало 52,7%, постачання електроенергії, газу пари та кондиційованого повітря – 15%, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування – 11,8%, машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування – 9%. В обсязі реалізації харчових продуктів та напоїв найбільша питома вага припадала на виробництво олії та тваринних жирів (70,9%), м’яса та м’ясних продуктів (11,1%).

У 2013р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 50,9 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, з них 84,3% надійшло з країн СНД. Станом на 31 грудня 2013р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку області, становив 150,9 млн. дол. та збільшився на 45,4% порівняно з початком 2013р. В економіку області вклали капітал інвестори 31 країни світу, серед таких провідні партнери: Російська федерація, Кіпр, Велика Британія та Нідерланди.

За 2013р. прийнято в експлуатацію 109,3 тис. м. кв. загальної площі житла, що на 15,8% менше ніж за 2012р. Індивідуальними забудовниками збудовано 93,5% загального обсягу житла. За обсягом житлового будівництва перше місце серед міст та районів посів обласний центр, де збудовано 40,8% загального обсягу житла. Значну частку житла прийнято в експлуатацію також у Кіровоградському районі (17,2%) та м. Олександрії (8,4%).

Від усіх категорій сільськогосподарських товаровиробників на переробні підприємства надійшло 18,3 тис. т живої ваги худоби та птиці, що на 4,5% більше порівняно з 2012р. та 26,9 тис. т молока та молочних продуктів (на 12,4% менше).

Із загального обсягу надходжень переробними підприємствами від усіх категорій сільськогосподарських товаровиробників закуплено 16,9 тис. т живої ваги худоби та птиці, що на 2,8% більше порівняно з 2012р. та 26,9 тис. т молока та молочних продуктів (на 12,4% менше). Питома вага господарств населення в загальному обсязі купівлі переробними підприємствами худоби та птиці знизилась з 5,8% у 2012р. до 5,5% у 2013р.;молока – зросла з 74,4% до 82,3%.

2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ10

2.1 ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери відбувається внаслідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило або газоподібні речовини, що можуть вступати в хімічні реакції).

За агрегатним станом усі забруднюючі речовини поділяють на тверді, рідкі та газоподібні. Саме газоподібні забрудники становлять 90% загальної маси речовин, що надходять в атмосферу та становлять найбільшу загрозу для довкілля нашої планети.

Ступінь забруднення атмосфери неоднаковий по регіонах. В індустріально розвинених районах цей показник може бути в тисячу разів вищим за середньопланетарні значення. У світі щороку спалюють понад 10 мільярдів тонн органічного палива, переробляють близько 2 мільярдів тонн рудних і нерудних матеріалів. Лише при спалюванні вугілля в атмосферу щороку потрапляє близько 120 мільйонів тонн попелу, а разом з іншими видами пилу — до 300 мільйонів тонн. За приблизними експертними підрахунками, в атмосферу за останні сто років надійшло 1,5 мільйони тонн арсену, 1 мільйон тонн нікелю, 900 тисяч тонн чадного газу, 600 тисяч тонн цинку та ще стільки ж міді.

Серйозної шкоди стану атмосферного повітря завдає хімічна про-мисловість. Особливо небезпечними є сірчасті сполуки, оксиди азоту, хлор та інші. Майже всі забруднюючі речовини здатні вступати між собою в реакції, утворюючи високотоксичні сполуки. У поєднанні з туманом це явище дістало назву фотохімічного смогу.

Значним джерелом забруднення довкілля є підприємства чорної металургії. Вони викидають в атмосферу багато пилу, кіптяви, сажі, важких металів (свинець, кадмій, ртуть, мідь, нікель, цинк, хром). Ці речовини на сьогоднішній день по суті стали постійними компонентами складу повітря промислових центрів. Особливо гостро стоїть проблема забруднення повітря свинцем.

Крім того, повітря забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість якого постійно збільшується у всьому світі. Майже всі складові вихлопних газів автомобілів шкідливі для людського організму. Одна вантажівка або один легковик викидає в повітря відповідно 6 м3 та 3 м3 чадного газу СО на годину. Забруднюється повітря і пилом гуми з покришок автомобілів і літаків (наприклад, один автомобіль утворює в середньому близь-ко 10 кг гумового пилу щороку).

Станом на сьогодні подолання факторів негативного антропогенного впливу на атмосферне повітря, зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу є пріоритетним завданням для всього міжнародного

11

співтовариства. Дане питання перебуває під контролем всесвітніх екологічних організацій та відповідних структур ООН.

Більш ніж актуальним питання зменшення рівня забрудненості атмосферного повітря є і для України та окремих її територій.

Зокрема, в Кіровоградській області в 2013 році рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря порівняно з попереднім роком не змінився. Водночас дещо збільшився рівень викидів від пересувних джерел, в тому числі від автотранспорту.

Задля запобігання зростанню рівня забрудненості атмосферного повітря в області вживається низка відповідних заходів, зокрема контролюється питання недопущення здійснення викидів забруднюючих речовин в повітря без відповідних дозволів, реалізується ряд природоохоронних програм, проводиться постійний моніторинг екологічного стану регіону тощо.

2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області в 2013 році у повітряний басейн області надійшло 73,8 тис. т забруднюючих речовин, як і у 2012 році (Таблиця 2.1.1.1), в тому числі:

- від стаціонарних джерел викидів підприємств та організацій викинуто 15,7 тис. т забруднюючих речовин, що на 1,1 тис. т (на 6,5%) менше ніж у 2012 році ( Діаграма 1).

- від пересувних джерел забруднення в атмосферне повітря надійшло 58,1 тис. т, що на 1,1 тис. т, (на 1,9 %) більше ніж у минулому році.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (тис. т)

2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік02468

101214161820 18.2

14.8 15.216.8

15.7

Діаграма 1Крім того, протягом 2013 року від усіх видів автотранспорту в повітря

викинуто 49,1 тис.т забруднюючих речовин, що на 0,9 тис. т (на 1,9%) більше ніж у 2012 році. Обсяги викидів від забруднюючих речовин в атмосферне повітря від усіх видів автотранспорту наведено в Діаграмі 2.Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

усіх видів автотранспорту

12

2008 рік 2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік4647484950515253

52.5

49.8

49.3

49.5

48.2 49

.1

тис.тонн

Діаграма 2Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин від автотранспорту

77,1% становить оксид вуглецю (37,9 тис. т), неметанові леткі органічні сполуки – 11,3% (5,6 тис.т), сполуки азоту – 9,3% (4,6 тис. т) та інші речовини – 2,3% (1,0 тис. т) Крім того, в атмосферне повітря надійшло 521,9 тис.т діоксиду вуглецю.

У розрахунку на 1 км2 території області припадає 2,0 т забруднюючих речовин, на одну особу – 49,5 кг.

Відчутну шкоду повітряному басейну області завдають пересувні джерела викидів, а саме: експлуатація залізничного, авіаційного транспорту та виробничої техніки, використання автотранспорту суб’єктів господарської діяльності та автотранспорту індивідуальних власників.

У 2013 році від залізничного, авіаційного, річкового транспорту та виробничої техніки надійшло 9,0 тис.т забруднюючих речовин, що на 0,2 тис. т (на 2,3%) більше ніж у 2012 році.

Розподіл викидів забруднюючих речовин між пересувними засобами у 2013 році наведено в Діаграмі 3.

2013 рік0.00%

10.00%20.00%30.00%40.00%50.00%60.00%70.00%

0.1549

0.6196

0.2255

Залізничний, авіаційний транспорт та виробнича техніка

Автотранспорт індивідуальних власників

Автотранспорт суб"єктів господарської діяльності

Діаграма 3Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 2.1.1.1

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км,

кг

Обсяги викидів у

розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів

на одиницю

ВРП

Всього

у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

13

2008 75,2 14,2 61,0 3,0 72,7 13961 млн.грн

2009 75,8 18,2 57,6 3,1 74,2 13389 млн.грн

2010 72,2 14,8 57,4 2,9 71,2 15749млн.грн

2011 73,9 15,2 58,7 3,0 73,4 20041 млн.грн -

2012 73,8 16,8 57,0 3,0 73,8 22056млн.грн

2013 73,8 15,7 58,1 3,0 74,7 22056¹млн.грн

¹ -валовий регіональний продукт за 2013 рік

У розрахунку на 1 км2 припало 638,5 кг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів, проти 682,3 кг у 2012 р., на одну особу – 15,9 кг проти 16,8 кг у 2012 р. У 2013 р найбільше викинуто в атмосферне повітря оксиду вуглецю (48,7%) та діоксиду азоту (32,9%). Крім того, в атмосферу надійшло 295,2 тис.т діоксиду вуглецю.

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення в 2013 році наведено в Діаграмі 4.

Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, складали 2,18 тис. т або 2,95% загального обсягу по області. Крім того, в атмосферу надійшло 1,8 млн .т діоксиду вуглецю, який також має парникову дію.

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 2013 році

0.84%

63.50%7.21%2.83%

12.62%2.99% 9.99%

Метали та їх сполуки Оксид вуглецю Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

Метан Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки

Неметанові леткі органічні сполуки

Діаграма 42.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах

області

Найбільший обсяг викидів забруднюючих речовин області надійшов в атмосферне повітря від підприємств м.Кіровограда (21,7%), Голованівського

14

району (11,3%), м. Олександрії (5,6%), Новоукраїнского району (4,9%). (Таблиця 2.1.2.1, Таблиця 2.1.2.2).

Порівняно з 2012 роком збільшилися обсяги викидів забруднюючих речовин у Олександрівському (на 29,4%), Компаніївському (на 11%), Устинівському (на 8,2%) та Новоукраїнському (на 7,3%) районах (Таблиця 2.1.2.3).

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні

по окремим населеним пунктам, тис.т Табл. 2.1.2.1

2008 2009 2010 2011 2012 2013Всього: 3,7 2,8 2,5 3,1 2,9 2,9м. Кіровоград 2,9 2,0 2,1 2,5 2,3 2,3м. Олександрія 0,2 0,2 0,1 0,2 0,1 0,2м. Знам’янка 0,2 0,2 0,1 0,1 0,2 0,1м. Світловодськ 0,4 0,4 0,2 0,3 0,3 0,3

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в

розрізі населених пунктів, тис. тонн

Таблиця 2.1.2.2

Нас

елен

і пун

кти

2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.

разо

м

в т.ч.

разо

м

в т.ч.

разо

м

в т.ч.

разо

м

в т.ч.

разо

м

в т.ч.

пил

діок

сид

сірк

и

діок

сид

азот

уок

сид

вугл

ецю

пил

діок

сид

сірк

иді

окси

д аз

оту

окси

д ву

глец

ю

пил

діок

сид

сірк

иді

окси

д аз

оту

окси

д ву

глец

ю

пил

діок

сид

сірк

иді

окси

д аз

оту

окси

д ву

глец

ю

пил

діок

сид

сірк

иді

окси

д аз

оту

окси

д ву

глец

ю

м. К

іров

огра

д

2,0

0,3

0,3

0,2

0,3

2,1

0,3

0,5

0,3

0,3

2,4

0,5

0,5

0,3

0,4

2,3

0,5

0,5

0,3

0,4

2,3

0,5

0,4

0,3

0,5

м. О

лекс

андр

ія

0,2

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,2

0,0

0,0

0,0

0,0

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

15

м. З

нам’

янка

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

м. С

вітл

овод

ськ

0,4

0,2

0,0

0,0

0,0

0,2

0,1

0,0

0,0

0,0

0,3

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,1

0,3

0,1

0,1

0,1

0,1

Кір

овог

радс

ька

обла

сть

18,1

8,9

2,2

1,6

4,8

14,7

5,9

1,2

1,5

5,0

15,1

4,5

1,3

1,75

14,

805

16,8

4,5

1,3

1,6

6,1

15,7

4,45 1,4

1,5

4,6

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в

атмосферне повітря в розрізі районів та міст області у 2013 році,тонн

Таблиця 2.1.2.3Обсяги викидів,

тоннЗбільшення / зменшення

викидів у 2013 р. проти 2012 р.,

тонн

Обсяги викидів у 2013 р. до 2012 р., %

Викинуто в середньому одним

підприємством, тонн

2013 р. 2012 р.

м. Кіровоград 2349,7 2326,4 23,3 100,6 65.3м. Олександрія 162,1 170,4 -8,3 95,2 9,0м. Знам’янка 66,0 93,4 -27,4 70,6 7,3м. Світловодськ 336,1 341,4 -5,3 98,5 17,7Бобринецький район 36,6 13,0 23,6 281,7 9,1Вільшанський район 6,6 1,7 4,9 386,7 6,6Гайворонський район 946,0 1116,4 -170,4 84,7 86,0Голованівський район 6345,0 7803,4 -1458,4 81,3 906,4

Добровеличківський район

282,1 221,2 60,9 127,5 28,2

Долинський район 31,9 35,5 -3,6 89,7 5,3Знам’янський район 62,2 74,9 -12,7 83,0 12,4Кіровоградський район

599,2 662,1 -62,9 90,5 46,1

16

Обсяги викидів,тонн

Збільшення / зменшення

викидів у 2013 р. проти 2012 р.,

Обсяги викидів у 2013 р. до 2012 р., %

Викинуто в середньому одним

підприємством, тонн

2013 р. 2012 р.

Компаніївський район 755,9 632,8 123,1 119,4 755,9

Маловисківський район

74,1 84,8 -10,7 87,4 9,3

Новгородківський район

40,4 16,7 23,7 242,5 13,5

Новоархангельський район

34,5 52,3 -17,8 65,9 17,3

Новомиргородський район

26,3 144,6 -118,3 18,2 8,8

Новоукраїнський район

601,6 453,6 148,0 132,6 60,2

Олександрівський район

812,7 296,6 516,1 274,0 62,5

Олександрійський район

369,5 361,8 7,7 102,1 19,4

Онуфріївський район 0,1 - 0,1 - 0,1Петрівський район 735,2 649,3 85,9 113,2 105,1Світловодський район 1037,6 1198,9 -161,3 86,5 173,0

Ульяновський район 4,8 5,3 -0,5 89,0 2,4Устинівський район 8,3 9,3 -1,0 89,2 8,3

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)

Основними забруднювачами довкілля області є підприємства переробної промисловості (60% загального обсягу забруднюючих речовин), та добувної промисловості (13,8%), транспорту та зв’язку (13,2%). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі економічної діяльності наведені в таблиці 2.1.3.1

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності


№з/п Види економічної діяльності

Кількість під-

приємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону Викинуто в

середньому одним підвом,

т.

тис. т у % до2012 р.

1 2 3 4 5 61 Усі види економічної діяльності 192 15,7 93,7 81,9

17

у тому числі:1.1. Сільське господарство, мисливство, лісове

господарство41 0,99 86,8 24,1

1.2 Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги

39 0,99 87,0 25,3

2 Лісове господарство та пов’язані з ним послуги

2 0,003 51,1 1,3

3 Добувна промисловість 20 2,4 102,2 118,13.1 Добування паливно-енергетичних

корисних копалин4 0,12 57,2 30,7

3.2 Добування уранової та торієвих руд 4 0,12 57,2 30,73.3 Добування корисних копалин, крім

паливно-енергетичних16 2,24 106,8 139,9

3.4 Добування металевих руд 1 0,68 115,1 676,13.5 Інші галузі добувної промисловості 15 1,56 103,5 104,14 Переробна промисловість 51 8,7 86,5 170,74.1 Виробництво харчових продуктів, напоїв

та тютюнових виробів15 1,6 102,6 109,7

5 Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

1 0,004 43,3 3,7

5.1 Текстильне виробництво 1 0,004 43,3 3,76 Виробництво одягу; виробництво хутра та

виробів з хутра- - - -

7 Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

1 0,0003 44,1 0,3

8 Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

2 0,018 84,8 9,3

9 Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

1 0,00002 20,8 0,1

10 Виробництво паперової маси, паперу, картону та виробів з них

1 0,00002 20,8 0,02

10.1 Виробнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації

- - - -

11 Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів

- - - -

12 Хімічне виробництво 3 0,04 106,4 14,013 Виробництво гумових та пластмасових

виробів1 0,007 104,0 7,4

14 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

9 0,5 94,3 58,4

15 Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

4 6,314 81,7 1578,4

1 2 3 4 5 615.1 Металургійне виробництво 1 6,269 81,5 6269,2

16 Виробництво готових металевих виробів 3 0,044 115,1 14,816.1 Виробництво машин та устаткування 7 0,1 170,2 15,516.2 Виробництво електричного, електронного

та оптичного устаткування2 0,016 62,5 7,9

16.3 Виробництво транспортних засобів та устаткування

1 0,00006 86,6 0,06

16.4 Виробництво інших транспортних засобів 1 0,00006 86,6 0,06

18

16.6 Інші галузі промисловості 4 0,0233 250,8 5,817 Виробництво меблів; виробництво іншої

продукції3 0,0227 263,0 7,6

18 Оброблення відходів 1 0,00006 88,4 0,619 Виробництво та розподілення

електроенергії, газу та води7 0,245 97,1 35,1

19.1 Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води

8 0,245 97,1 31,6

20 Будівництво 16 0,107 62,9 6,721 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових

виробів та предметів особистого вжитку8 0,090 95,6 11,3

22 Діяльність готелів та ресторанів - - - -22.1 Діяльність транспорту та зв’язку 27 2,777 125,2 102,922.2 Діяльність наземного транспорту 8 2,608 131,6 326,023 Фінансова діяльність - - - -24 Операції з нерухомим майном, оренда,

інжиніринг та надання послуг підприємцям

1 0,004 50,0 4,6

25 Державне управління 2 0,0378 90,1 18,926 Освіта 9 0,0682 99,8 7,627 Охорона та надання соціальної допомоги 10 0,341 83,5 34,128 Надання комунальних та індивідуальних

послуг; діяльність у сфері культури та спорту

- - - -

Структура обсягів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за технологічними процесами у 2013 році

21.60%

4.00%

49.40%

25.00%ЕнергетикаІншіВиробничі процесиВидобуток і розподіл викопного палива та геотермальної енергії

Діаграма 5

Основні забруднювачі атмосферного повітря Таблиця 2.1.3.2

№п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

Назва забруднюючої

речовини

Всього викидів,

т\рік

у % від загального обсягу по області

19

1 ТОВ “Побужськийферонікелевий комбінат”,Голованівський район,смт. Побузьке,вул. Промислова, 13

Підприємства України засновані

фізичними особами

Всього, у тому числі:Метали та їх сполукиРечовини у вигляді твердих суспендованих частокСполуки азотуСполуки сіркиОксид вуглецю

6269,225

602,011

1254,529369,726566,6813470,775

39,9 %

2 ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”Кременчуцьке ЛВУМГУМГ “Черкаситрансгаз”КС “Задніпровська”,с. ПіщанеСвітловодський район

Міністерство палива та

енергетики

Всього, у тому числі:Сполуки азотуОксид вуглецюМетан

932,662

375,74964,574482,743

5,9%

3 ПрАТ “Креатив” м.Кіровоград пр.Промисловий, 14

Українські міжгалузевіоб’єднання

Всього, у тому числі:Сполуки азотуНеметановані леткі органичні сполуки

799,496

40,647

352,182

5,1%

4 Філія “Управління магістральних газопрово-дів “Черкаситрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”КС “Кіровоградська”,с. Мар’ївка,Компаніївський район




755,895

189,11735,917526,704

4,8%

5 Філія “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”КС “Олександрівська”,Олександрівське ЛВУМГсмт. Олександрівка




699,077

117,435

1,515576,088

4,4%

6 ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”,(Петрівський рудник),Петрівський р-н,смт Петрово



всьогоз нихречовини у вигляді твердих суспендованих частиноксполуки азотуоксид вуглецю

676,116

624,23614,24435,427

4,3%

20

7 Заваллівська філія ТОВ “Заваллівський графіт”Гайворонський р-н,смт Завалля,вул. Лермонтова, 2



всьогоз нихметали та їх сполукиречовини у вигляді твердих суспендованих частиноксполуки азотусполуки сіркиоксид вуглецю

403,889

0,021

380,3231,74412,6869,057

2,6%

8 ПАТ “Кіровоградолія”, м.Кіровоград,вул. Урожайна, 30

Міністерство аграрноїполітики

Всього, у тому числі:Речовини у вигляді твердих суспендованих частокСполуки азотуСполуки сіркиОскид вуглецюНеметановані леткіорганичні сполуки

253,529

22,99843,921103,13961,174

15,801

1,61%

2.2 ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Контроль за якістю атмосферного повітря в населених пунктах проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери II групи Кіровоградського центру з гідрометеорології в м. Кіровограді відповідно постам по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сажа, оксид вуглецю, розчинні сульфати, формальдегід та в м. Олександрія по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, сажа, розчинені сульфати. За станом забруднення атмосферного повітря м. Світловодськ проводить спостереження Світловодська лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського центру з гідрометеорології по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, розчинені сульфати, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід. В м. Кіровограді спостереження проводяться на трьох стаціонарних постах, які розташовані по вул. В'ячеслава Чорновола, 4, вул. Андріївська, 89, вул. Пугачова, 2, в м. Олександрія один пост спостереження по вул. Першотравнева, 17, в м. Світловодську один пост по вулиці Леніна, 3а.

У 2013 році виконано: по м. Кіровограду 14112 спостережень по двом опорним, одному стаціонарному постах, по м. Олександрії 4128 спостережень на одному опорному посту, в м. Світловодську 5040 спостережень на одному опорному посту.

В 2013 році по м. Кіровограду рівень забруднення атмосфери міста пилом та формальдегідом перевищує величину середньої ГДК.

21

В 2013 році в повітрі м. Кіровограда вміст сажі, оксиду азоту, розчинених сульфатів, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, бензопірену, свинцю, кадмію, марганцю, міді залишився на рівні 2012 року. Вміст хрому, заліза, нікелю зменшився, формальдегіду незначно зменшився. Вміст пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, цинку збільшився.

В м. Олександрія рівень забруднення атмосфери міста пилом перевищує величину середньої ГДК.

Рівень забруднення атмосферного повітря по м. Олександрія в 2013 році залишився на рівні 2012 року.

В 2013 році в м. Світловодськ рівень забруднення атмосферного повітря зменшився в порівнянні з 2012 року. В 2013 році в м. Світловодську спостерігалось збільшення забруднення атмосфери тільки по оксиду азоту.

Стан дотримання природоохоронного законодавства при здійсненні викидів в атмосферу перевіряється при обстеженні об’єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря представниками Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області.

На перевірених об’єктах пилогазоочисні установки (ПГОУ) знаходяться в основному у задовільному технічному стані, місцями корпуса циклонів, повітропроводи та збиральні бункери - піддані корозії. На більшості об’єктах пилоочисне обладнання є фізично зношеним і морально застарілим. Під час проведення перевірок не виявлено ПГОУ, що не працюють.

Для зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до рівня нормативних в дозвільних документах заплановано впровадження заходів по об’єктах де по результатах розрахунків розсіювання встановлено перевищення ГДК на межи санітарно-захисної зони.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному noвimpi в містах області (м. Кіровоград, м. Олександрія, м. Світловодськ) за 2013 рік

Таблиця 2.2.1

Забр

уднн

юча

ре

чови

на

Кла

с не

безп

еки

Сер

еднь

одоб

ова

ГДК

(мг/

м3 )

Сер

еднь

оріч

на

конц

ентр

ація

по

міст

у, м

г/м3

Сер

еднь

оріч

ні

конц

ентр

ації

по

міст

у в

крат

ност

і ГД

К

Мак

сима

льно

раз

ова

ГДК

, (мг

/м3 )

Мак

сима

льно

раз

ові

конц

ентр

ації

по

міст

у, м

г/м3

Мак

сима

льно

раз

ові

конц

ентр

ації

по

міст

у, у

кра

тнос

ті

ГДК

КіровоградПил 3 0,15 0,23 1,5 0,5 0,6 1,2

Діоксид сірки 3 0,05 0,017 0,3 0,5 0,068 0,1Сульфати 2 - 0,01 0,3 - 0,02 0,1

Оксид азоту 3 0,06 0,02 0,3 0,4 0,05 0,1Діоксид азоту 2 0,04 0,025 0,6 0,2 0,07 0,3

Сажа 3 0,05 0,04 0,8 0,15 0,20 1,3Формальдегід 2 0,003 0,044 1,5 0,035 0,022 0,6Олександрія

22

Пил 3 0,15 0,21 1,4 0,5 0,5 1,0Діоксид сірки 3 0,05 0,017 0,3 0,5 0,051 0,1

Сульфати 2 - 0,01 0,3 - 0,02 0,1Діоксид азоту 2 0,04 0,025 0,6 0,2 0,07 0,3

Сажа 3 0,05 0,04 0,8 0,15 0,20 1,3м.Світловодськ

Пил 0,15 0,10 0,66 0,5 0,50 1,0Діоксид сірки 0,05 0,013 0,26 0,5 0,096 0,19

Оксид вуглецю 3,0 2,0 0,66 5,0 6,0 1,20Діоксид азоту 0,04 0,03 0,75 0,2 0,12 0,6Оксид азоту 0,06 0,04 0,66 0,4 0,11 0,28

Розчинні сульфати - 0,00 - - 0,02 -Формальдегід 0,003 0,004 1,33 0,035 0,030 0,86Бенз/а/пірен - <0,3 - - - -

Кадмій 0,3 0,00 0,00 - - -Залізо 40,0 0,305 0,01 - - -

Марганець 1,0 0,007 0,01 - - -Мідь 2,0 0,006 0,00 - - -

Нікель 1,0 0,020 0,02 - - -Свинець 0,3 0,018 0,60 - - -

Хром 1,5 0,022 0,01 - - -Цинк 50,0 0,120 0,00 - - -

Примітка: При визначенні бензопірену та важких металів визначається тільки середньомісячна концентрація. В графі “максимально-разові концентрації” вказані максимальні із середньомісячних концентрацій.

2.3 СТАН РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО

ПОВІТРЯ

За результатами спостережень Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології значення радіаційного фону за останні роки не перевищують рівнів природного фону і становлять 10-16 мкР/год (при контрольному рівні природного гамма-фону 25 мкР/год).

Середньорічне значення гама-фону по населеним пунктам Кіровоградської області, мкР/год

Таблиця 2.3.2№ Населений пункт 2011 рік 2012 рік 2013 рік1 м.Кіровоград 0,014 0,014 0,0132 м. Бобринець 0,014 0,012 0,0133 м. Гайворон 0,012 0,012 0,0124 м. Долинська 0,012 0,012 0,0115 м. Знам' янка 0,012 0,012 0,0126 м. Новомиргород 0,012 0,013 0,0127 м. Помічна 0,013 0,012 0,0148 м. Світловодськ 0,011 0,010 0,010

Радіоактивні випади з атмосфери (метеостанція Бобринець)23

Таблиця 2.3.2показник

Щільність випадів, Бк/м2- місяць Сума за 2013р01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12

137 Cs 0,2 0,2 0,1 0,4 0,5 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,2 2,41,6790Sr I кв-0,33 II кв-0,22 IIIкв-0,46 IVкв-0,42

2.4 ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Для поліпшення екологічної ситуації в Кіровоградській області було проведено комплекс заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємств, а саме:

- ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» – за рахунок впровадження заходів по запобіганню пилоутворення при виконанні масових вибухів, застосуванню безтротиловмісних вибухових речовин, гідрозрошення поверхні кар’єрів, забоїв, поливання кар’єрних та господарських автошляхів, результатом яких стало зменшення викидів CO та NOx в кількості 189,653 т./рік, пилу в кількості 174,44 т./рік;

- Філією “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”, ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська”, ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, Кременчуцьким ЛВУМГ УМГ “Черкаситрансгаз”, КС “Задніпровська” в 2013 році було проведено заходи по очищенню проточної частини осьового компресора газотурбінної установки, результатом якого стало відновлення аеродинамічних характеристик даного компресора і зменшення витрат паливного газу, що призвело до зменшення викидів забруднюючих речовин в кількості NOx – 3,03 т./квартал; CO – 0,34 т./квартал;

- ПАТ “Кіровоградолія” були проведенні заходи щодо зменшення викидів шляхом налагодження та очищення електрофільтрів, за рахунок чого було зменшено викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок.

Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, переведення котелень на більш екологічне чисте паливо – природний газ.

Ряд підприємств, відповідно до Заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин та терміну виконання, передбачених у дозволах на викиди проводять модернізацію пилогазоочисних установок, встановлюють циклони, підвищують ступені очищення на джерелах викидів, відбувається заміна пилогазоочисного обладнання, розробляють та встановлюють додаткові системи очищення. Котельні переходять на газове або електричне опалення.

Значний вплив на формування екологічної ситуації області мають такі підприємства: ПАТ “Кіровоградолія”, ПрАТ “Креатив”, Філія “Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” ДК “Укртрансгаз”

24

НАК “Нафтогаз України” КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська”, ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Кременчуцьке ЛВУМГ УМГ “Черкаситрансгаз” КС “Задніпровська” Світловодського району, ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” Голованівського району, які були основними забруднювачами повітря у 2013 році.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1 ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Клімат має величезне значення, оскільки під впливом основних факторів кліматоутворення - тепла, вологи, тривалості світлового дня формується відповідна рослинність. З рослинами тісно пов'язані тварини.Господарська діяльність людини також о бумовлюється кліматичними факторами.

Зміна клімату несе за собою зміну звичайних погодних умов у тих чи інших регіонах планети. Достовірно встановлено, що середня температура повітря біля поверхні землі дійсно зростає в усіх регіонах світу. Внаслідок цього в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, яка супроводжується різним почастішанням природних катаклізмів – засух і повеней, тайфунів і смерчів.

Багаторічні дослідження показали, що позитивна тенденція змін температури повітря в Україні в ХХ ст. обумовлена глобальним потеплінням клімату з кінця ХІХ ст., яке особливо інтенсивно відбувається в останні 2-3 десятиріччя ХХ-го і на початку ХХІ-го століття.

Середня швидкість підвищення глобальної температури до 1970 року становила 0,05 ºС на 10 років, в останні десятиріччя вона подвоїлась.Протягом ХХ ст. глобальна приземна температура повітря збільшилась на 0.6+0,2 ºС. Найбільше потепління відмічалося з 1910 по 1945 рр. Та з 1976 по 2000 рр., а в 1946-1975 спостерігалося похолодання.

Розглядаючи конкретний регіон - Україну, можна простежити, як температурний режим змінився за останнє століття. У 1901-1910 роках середня температура повітря становила 7,7 ºС . В останньому десятиріччі ХХ століття середньорічна температура повітря не опускалася нижче 8,4 ºС, а в 2007 році ця температура склала 10,4 ºС.

Збільшення антропогенних викидів парникових газів призводить до зміни клімату, яке загрожує майбутньому людства. Глобальна зміна клімату пов'язана із серйозними ризиками як для України, так і для всього світу вцілому.

Ці ризики можна умовно поділити на три категорії: природні, економічні та соціально-політичні.

До природних ризиків належать:- переміщення кліматичних зон, нестабільність погоди (велика амплітуда коливань температур за короткі проміжки часу) і загальна зміна середовища життя живих організмів;- зменшення біорізноманіття на планеті;

25

- погіршення здоров'я живих організмів, а також людей;- підвищення процесів мутагенезу у всіх істот, насамперед в організмах бактерій, грибів, вірусів;- затоплення великих ділянок суходолу;- виникнення пустель;- нестача питної води на певних територіях в Україні;- збільшення кількості стихійних лих.

Економічні ризики:- незворотня втрата певних природних ресурсів (водних, лісових, земельних) або значного їх зменшення;- зміни територіальної структури економіки, зумовленої, зокрема, затопленням територій, нестачею питної води, частими повенями й іншими природними лихами;- збільшення витрат із державного бюджету ( на ліквідацію наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо).

До соціально-політичних ризиків можна віднести:- міграцію та гуманітарні проблеми, зумовлені збільшенням обсягів і темпів зростання міграції;- нестачу та подорожчання продуктів харчування, що насамперед відчують найбідніші верстви населення;- соціальні наслідки стихійних лих.

До заходів у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання, насамперед, можна віднести:- ефективніше використання різних видів ресурсів у промисловості та комунальному господарстві;- розвиток відновлювальних джерел енергії (зокрема, використання енергії вітру і сонця, розвиток гідроенергетики, використання біомаси і біогазу);- розвиток екологічно безпечного транспорту.

На виконання пункту 11 Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 року № 346-р, розроблений та затверджений План заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату Кіровоградської області на 2010-2015 роки.

Відповідно до зазначеного плану для зменшення викидів в атмосферне повітря на підприємствах області здійснено низку заходів, зокрема, переведення котелень на газове опалення, переведення виробництва на використання електричної енергії, проведення налагоджувальних робіт та екологотеплотехнічних випробувань тепловикористовуючого обладнання тощо.

В останні роки на території Кіровоградської області є певні позитивні зрушення, так у 2013 році зменшено обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на 1053 тонни ( 6%) з розрахунку на 1 особу обсяг викидів

26

від стаціонарних джерел значно менший порівнюючи з Вінницькою, Полтавською та Черкаською областями.

З метою збільшення площі лісових насаджень та розвитку відповідної інфраструктури в області прийнята і виконується програма “Ліси Кіровоградщини”.

Інформування громадськості щодо проблем зміни клімату, її наслідків та для реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату в області постійно висвітлюється та оприлюднюється в обласних та місцевих засобах масової інформації. Крім того, постійно проводиться моніторинг екологічних статей в друкованих ЗМІ.

3.2 НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНКИ АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ ТА АБСОРБЦІЇ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ

Відповідно до Національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів щорічно проводиться інвентаризація антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів. Запроваджений електронний реєстр дозволів на антропогенні викиди адсорбції поглиначами парникових газів, а також відповідний банк даних. Визначено перелік потенційних об'єктів – основних забруднювачів атмосферного повітря, їх моніторинг.

3.3 ПОЛІТИКА У СФЕРІ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у їх вирішені стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами.

Наступним кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу.

Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню.

Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є:- визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів;- створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації;- розробити програму участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу – проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів;- наукова підтримка всієї діяльності, пов'язаної із питанням зміни клімату;

27

- участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в напрямку зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі.

4 ВОДНІ РЕСУРСИ

4.1 ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

4.1.1 Загальна характеристика

На території області протікає дві великі річки: Південний Буг, довжина якого в межах області 84 км або 10 % від його загальної довжини, басейн річки охоплює 63 % території області та становить 24,3 % всієї території басейну; Дніпро, довжина якого складає в межах області 68 км або 6% від усієї його протяжності в межах України та охоплює 37 % території області, що становить 3,2 % території басейну, розташованого в Україні.

Відрізок Дніпра, що протікає по території Кіровоградської області, перетворений на “штучні моря” - Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. Загальна протяжність берегової лінії Кременчуцького водосховища в межах області складає – 100,1 км, з яких 35,02 км – абразійні береги, Дніпродзержинського – 39,0 км з яких 9,8 км береги, що розмиваються.

Південний Буг протікає на південному заході області. Найбільші притоки - Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул. Південний Буг на території Кіровоградщини має ділянки звивистої каньоноподібної долини з порогами та численними виходами гранітів.

Характеристика водних об’єктівТаблиця 4.1.1.1

Кількість річок Довжина в межах областіЗагальна кількість,

(шт.)

Великі, (шт.)

Середні, (шт.)

Малі, (шт.)

Всього, тис.км

Великі, тис.км

Середні, тис.км

Малі, тис.км

1 2 3 4 5 6 7 8438 2 8 428 5,558 0,152 0,808 4,666

Озера Ставки ВодосховищаЗага-льна кіль-кість, (шт.)

Пло-ща

дзер-кала,

га

Обсяг води при

НПР*, тис.куб.м

Загаль-на

кіль-кість, (шт.)

Площа дзерка-ла, га


НПР*, тис.куб.м

Загаль-на кіль-

кість,шт.

Площа дзерка-ла, га


НПР*, тис.куб.

м9 10 11 12 13 14 15 16 178 118,0 1,8 2761 17896,0 205051,0 84 9501,0 264340,0

* - НПР- нормальний підпертий рівень

Водний фонд області представлений 438 річками загальною довжиною 5558 км у тому числі 8 середніх річок - притоки Південного Бугу –

28

Синиця (48 км), Синюха (90 км), Велика Вись (166 км), Ятрань (50 км), Чорний Ташлик (106 км), Інгул (175 км) та притоки Дніпра – Тясмин (30 км), Інгулець (176 км), Висунь (11 км) та 428 малих річок довжиною 4666 км із них менше 10 км 238 протяжністю 1239 км.

4.1.2 Водозабезпеченість Кіровоградської області

Кіровоградська область – одна із найменш забезпечених місцевими водними ресурсами областей України, їх запаси майже вдвічі менші ніж у середньому по Україні. Питне водопостачання області на 70% забезпечується за рахунок поверхневих вод, які перекидаються із р.Дніпро водоводом Дніпро-Кіровоград. Якість води річки Дніпро є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Характерним негативним явищем для області є те, що водні ресурси розподілені нерівномірно. Найбільша кількість водних ресурсів зосереджена в річках Південний Буг та Дніпро у прикордонних районах області, де потреба у воді незначна, а віддаленість від промислових центрів області не дає змоги їх використовувати.

Водні ресурси області середнього по стоку водності (P=50%) становлять 1,11 км3/рік. В маловодний рік (Р=95%) вони зменшуються до 0,24 км3/рік.

Водозабезпеченість, в середній по водності рік становить 1097 м3/чол., в маловодний рік - 239 м3/чол.

Характеристика водозабезпеченості області та запаси підземних водТаблиця 4.1.2.1

Середньо багаторічний

стіккм3/рік

Стік багато-водного

року 10%км3/рік

Стік мало-водного року

95%км3/рік

Водозабезпече-ність стоком на

одну людину(з врахуванням

кількості населення станом на

01.01.2014р.), тис.м3/чол

Прогнозні запаси підзем-них вод, млн.

м3

Експлуатаційні запаси підземних

вод, млн. м3

місц

евий

сума

рний

місц

евий

сума

рний

місц

евий

сума

рний

місц

евий

сума

рний

1,11 48,61 2,1 94,3 0,24 30,74 1,10 48,4 146,659 52,35

Сумарна водозабезпеченість на 1 жителя області значно більша у порівнянні з показниками в цілому по країні, що пояснюється транзитним стоком рік Дніпра та Південного Бугу, вода яких практично не використовується в народному господарстві області, так як вона значно віддалена від промислових центрів.

Річковий стік регулюється 84 водосховищами (Інгуло-Кам’янське не наповнене) загальним об’ємом 264,34 млн. м3, площею водного дзеркала

29

9,501 тис га., із яких 3 знаходиться на балансі водогосподарських організацій та 2761 ставками загальним об’ємом 205,05 тис.м3 , площею водного дзеркала 16,220 тис. га.

Станом на 01 січня 2014 року 1386 водойм перебувало в оренді або 49% від наявних.

Наявні водні ресурси не забезпечують в повному обсязі потреби населення та галузей економіки, так як водні ресурси по території області розподілені нерівномірно. Регулювання використання водних ресурсів області здійснювались шляхом перекидання води по каналу “Дніпро – Інгулець”, у 2013 році обсяг переданої води склав 128,8 млн.м3.

Водозабезпечення міст обласного значення: Кіровоград, Олександрія, Знам’янка, Світловодськ та населених пунктів Кіровоградського, Олександрійського та Світловодського районів здійснюється за допомогою водогону “Дніпро-Кіровоград”. В 2013 році забір дніпровської води склав 29,7 млн.м3. Водозабір каналу та водогону здійснюється із Кременчуцького водосховища.

Підземні води (прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси)Таблиця 4.1.2.2

Назва районуЗапаси млн.м3/рік Кількість

свердло-вин, шт.

Водовідбір, млн.м3/рік (2013 рік)

% використан-

ня прогнозних

ресурсів

прогнозніу т.ч.

розвідані та затверджені

Кіровоградська область

146,659 52,35 728 20,07 13,6

Бобринецький 1,314 0 30 0,107 8,1Вільшанський 0,510 0 49 0,076 14,9Гайворонський 6,424 6,424 40 0,314 4,9Голованівський 1,642 1,642 42 0,052 3,2

Добровеличківський 1,460 1,460 21 0,312 21,4Долинський 1,825 1,825 18 0,047 2,6

Знам’янський 3,577 0 65 0,147 4,1Кіровоградський 34,67 17,973 64 1,164 3,3Компаніївський 1,460 1,460 21 0,033 2,3

Маловисківський 1,132 0 52 4,446 393Новгородківський 0,548 0 29 0,288 52,5

Новоархангельський 1,570 0 35 0,382 24,3Новомиргородський 8,286 8,491 28 0,793 9,5

Новоукраїнський 0,548 0 41 0,432 78,8Олександрівський 50,954 0 28 0,107 0,20Олександрійський 16,243 7,318 46 0,329 2,0

Онуфріївський 5,475 0 15 0,110 2,1Петрівський 1,643 1,268 32 1,809 110

Світловодський 4,782 2,555 32 0,137 2,9Ульянівський 1,934 1,934 29 0,357 18,5Устинівський 0,657 0 11 0,068 10,3м. Кіровоград 17,973 53 6,922

м. Олександрія - 14 0,20430

м. Знам’янка 4,781 19 0,215м. Світловодськ 2,555 22 1,219

4.1.3 Водокористування та водовідведення

За даними звітності 2-ТП (водгосп) водокористувачами області в 2013 році було забрано 233,5 млн. м3 води, що на 33,9 млн.м3, або 16,98 % більше ніж у попередньому році. Із загального обсягу із поверхневих водних джерел забрано – 213,4 млн. м3, в тому числі для перерозподілу стоку133,9 млн. м3 та із підземних – 20,07 млн. м3, з них 10,99 млн. м3 – шахтно-кар’єрні води.

Протягом 2013 року використано всього свіжої води 78,81 млн. м3, в тому числі на виробничі потреби – 19,12 млн. м3, на господарсько-питні потреби – 19,21 млн. м3 води, зрошення – 1,409 млн. м3 та на сільгоспводопостачання – 2,719 млн. м3 та на риборозведення – 35,11млн. м3. Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти склав 76,16 млн. м3 , що на 28,38 млн. м3 більше ніж у 2012 році, з них забруднених - 4,77 млн. м3, нормативно-чистих без очистки – 48,81 млн. м3, нормативно очищених – 22,58 млн. м3.

Скидання вод недостатньо очищених та без очистки, у порівнянні з попереднім 2012 роком на рівні минулого року та складає 6,3 % від загального скиду зворотних вод.

Динаміка водокористуванняТаблиця 4.1.3

Показники Одиниця виміру

2011 рік

2012 рік 2013 рік

1 2 3 4 5Забрано води з природних джерел, усього млн. м3 213,3 199,6 233,5у тому числі:поверхневої млн. м3 191,61 178,01 213,43підземної млн. м3 21,69 21,59 20,07морської млн. м3 - - -Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу

м3 212,79 200,56 236,43

Використано свіжої води, усього млн. м3 64,89 50,39 78,81у тому числі на потреби:господарсько-питні млн. м3 21,65 20,11 20,36виробничі млн. м3 19,37 15,05 19,12сільськогосподарські млн. м3 2,867 3,041 2,719зрошення млн. м3 1,892 1,761 1,409Використано свіжої води у розрахунку на одну особу

м3 64,73 50,63 79,8

Втрачено води при транспортуванні млн. м3 11,69 14,06 11,05% до заб-раної води

5,5 7,0 7,1

Скинуто зворотних вод, усього млн. м3 70,54 54,31 82,4у тому числі:

31

у підземні горизонти млн. м3 1,341 1,198 1,525у накопичувачі млн. м3 5,475 5,332 4,718у поверхневі водні об’єкти млн. м3 63,73 47,78 76,16Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,усього млн. м3 63,73 47,78 76,16з них: нормативно очищених, усього млн. м3 22,14 23,03 22,58у тому числі:на спорудах біологічного очищення млн. м3 17,78 17,10 16,96на спорудах фізико-хімічного очищення млн. м3 2,976 2,984 3,812на спорудах механічного очищення млн. м3 1,383 2,942 1,809 нормативно (умовно) чистих без очищення млн. м3 35,04 19,64 48,81 забруднених, усього млн. м3 6,548 5,110 4,771у тому числі:недостатньо очищених млн. м3 6,499 5,054 4,771без очищення млн. м3 0,049 0,056 -Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

м3 63,58 48,01 77,1

4.2 ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

За даними статистичної звітності 2-ТП (водгосп) у 2013 році на території Кіровоградській області не забезпечили нормативної очистки вод 18 підприємств, у 2012 році таких підприємств було 20.

В розрізі басейнів скид забруднених зворотних вод зменшився в басейні Південного Бугу з 4,503 млн. м3 до 3,974 млн.м3, а в басейні Дніпра збільшився з 0,608 млн. м3 до 0,798 млн. м3. До забруднювачів, які на протязі останніх років постійно здійснюють скид забруднених зворотних вод в басейні Південного Бугу відносяться підприємства: ДП “СхідГЗК” Інгульська шахта, КП “Енерговодоканал” смт Смоліно, ДП “Завалівське УКГ“, КП “Міськводоканал” м. Бобринець, Кіровоградська обласна психіатрична лікарня, сел. Нове, КП “Нілот” смт Добровеличківка, КП “Новомиргородські муніципальні інженерні мережі”, КП “Созонівський комунальник” та ЖКП “Обрій” с. Катеринівка.

А в басейні Дніпра забруднювачі - ОКВП “Дніпро-Кіровоград” Знам’янське ВКГ, КП “Знам’янська обласна бальнеологічна лікарня”,КП “Оберіг” смт Олександрівка, ДКП “Комунальник” смт Онуфріївка.

Відведено у 2013 році в поверхневі воді об’єкти 76,16 млн.м3 зворотних вод, з них нормативно очищених на очисних спорудах 22,58 млн.м3, в тому числі пройшли повну біологічну очистку – 16,96 млн.м3, фізико-хімічну – 3,812 млн.м3 та механічну – 1,809 млн.м3.

32

Централізованими системами каналізації забезпечені всі 11 міст та 18 селищ міського типу, або 74,4% від загальної кількості міст та селищ міського типу, та 6 сільських населених пунктів, або близько 1%.

Протяжність каналізаційних мереж складає 819,9 км, з яких знаходиться в аварійному та ветхому стані – 244,5 км, або 29,8 % від загальної кількості. Фактично в області амортизовано близько 70% технологічного та енергетичного обладнання об’єктів каналізаційного господарства, яке вимагає першочергової заміни.

Установлена пропускна потужність каналізаційних очисних споруд, які експлуатуються в області для очищення стічних вод, становить 130,3 тис. м3 на добу, через які у 2013 році пропущено 20413,4 тис. м3 стоків. Пропускна спроможність очисних споруд перевищує обсяг стоків, які надходять на очищення і використовуються у середньому по області на 42,9 % до встановленої потужності, що зумовлює непродуктивні витрати паливно-енергетичних ресурсів та збільшення собівартості послуг.

Технічний стан практично всіх каналізаційних очисних споруд потребує їх модернізації або реконструкції. При цьому недостатня якість очищення стічних вод спостерігається майже на всіх каналізаційних очисних системах, не вирішується обробка осадів, що утворюються в процесі очищення стічних вод. Споруди фізично зношені і потребують реконструкції та заміни.

Інформація про обсяги скидів у водні об’єкти підприємствами Кіровоградської області забруднених стічних вод наведено в таблиці 4.2.1.1

Перелік підприємств-забруднювачів водних об’єктів Кіровоградської області у 2013 році


№ п/п Найменування підприємства

Скинуто недостатньо

очищених стічних вод в водний об'єкт

(млн.м3)за 2013 рік

Басейн р. Південний Буг1. КП "Мала Виска Водоканал" м. Мала Виска 0,0572. КП «Нілот» смт.Добровеличківка 0,0343. КП "Міськводоканал" м.Бобринець 0,0394. КП “Новомиргородські муніципальні інженерні мережі”

м. Новомиргород0,055

5. Новоукраїнське ЖКП, м. Новоукраїнка, 0,0436. Кіровоградська обласна психлікарня, сел. Нове, м.Кіровоград 0,0307. ДП "СхідГЗК" Інгульська шахта, с. Неопалимівка,

Кіровоградського району3,278

8. КП "Новгородківська ЛДВКГ", смт Новгородка 0,0259. КП "Енерговодоканал" смт. Смоліно, Маловисківського району. 0,25910. КП "Созонівський комунальник" с.Созоновка 0,04411. ЖКП "Обрій" с. Катеринівка, Кіровоградського району 0,01312. ДП Завалівське УКГ, смт Завалля Гайворонського р-ну 0,05313. Голованіська центральна районна лікарня,смт Голованівськ 0,013

33

14. ДП "СхідГЗК" Новокостянтинівська шахта, Маловисківський район

0,031

Разом по басейну р. П. Буг 3,974Басейн р. Дніпро

1. КП "Знамянска обласна бальнеологічна лікарня" 0,0362. ОКПВ ”Дніпро-Кіровоград” Знам’янське ВКГ, м. Знам’янка 0,6933. ДКП "Комунальник" смт Онуфріївка 0,0194. КП "Оберіг", смт Олександрівка 0,050

Разом по басейну р. Дніпро 0,798Разом по області 4,772

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами –забруднювачами поверхневих водних об’єктів


Назва водокористувача-забруднювача

2011 р. 2012 р. 2013 р.

об'єм скидання зворотни

х вод, млн.м3

обсяг забрудню

-ючих речовин,т









р. Інгулець басейн р. ДніпроЗнам’янське ВКГОКПВ ”Дніпро-Кіровоград”

0,457 288,32 0,518 322,88 0,693 432,6

р.Інгул басейн р.Південний БугІнгульська шахта Схід ГЗК 3,556 7965,87 3,692 8754,7 3,278 7644,4

Обсяги забруднюючих речовин, які скинуто із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти, тис. т.

Діаграма 1

20.596

20.447

19.6

2011 рік2012 рік2013 рік

4.2.2 Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)

Водовідведення у поверхневі об’єкти за галузями економіки у 2013 році Таблиця 4.2.2.1

Назва видів діяльності Кількість Водовідведення у поверхневі водні об’єкти, млн. м3

34

(галузі) підпри-ємств

Всього з них забруднених

зворотних вод

нормативно чистих без

очистки

нормативно очищених на

очисних спорудах

Всього по регіону 193 76,16 4,771 48,81 22,58Промисловість 62 18,85 3,308 9,53 6,003Сільське господарство 52 38,20 - 38,20 -Житл. та побутгосп. 49 18,88 1,384 1,024 16,47

4.3 ЯКІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

У 2013 році радіологічний і гідрохімічний моніторинг поверхневих вод басейну річок Південний Буг та Дніпро на території Кіровоградської області, здійснюється Кіровоградським обласним управлінням водних ресурсів і лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії у відповідності до Програми державного моніторингу довкілля в частині здійснення Держводагентством контролю якості поверхневих вод, затвердженої наказом Держводагентства від 30.12.2011 року № 310.

Спостереження проводилися на 14 створах, з яких 4 розташовані на питних водозаборах, 5 на річках області та 5 на водоймах комплексного призначення.

Перелік створів спостереження якості поверхневих вод на території Кіровоградської області

Таблиця 4.3.1.1№з/п

Найменування створу Місце знаходження створу Відстань від

гирла, км

Періодичність відбору

проб

Басейн річки Дніпро – 4 створи1.120 р.Дніпро, Придніпровська

ЗСс. Подорожнє Світловодського р-ну

582 3 рази за поливний сезон

1.196 р.Інгулець Іскрівське водосховище,

смт. Петрово, питний водозабір

393 І, ІV – місяць щоквартально,

ІІ, ІІІ - щомісячно

1.197 р.Інгулець, права притока р.Дніпро

с. Марто-ІванівкаОлександрійського р-ну

483 щоквартально

1.198 р.Інгулець, права притока р.Дніпро

с. Диківка, Диківське водосховище

502 щоквартально,

Басейн річки Південний Буг –10 створів2.26 р. Велика Вись, ліва притока

р.Синюхас. Лікареве Новомиргородського р-ну


2.27 р.Кільтень, ліва притока р.Велика Вись

с.Нововознесенка Маловисківського р-ну


2.28 р.Чорний Ташлик, ліва притока р.Синюха

с. ЗвірівкаНовоукраїнського р-ну


35

2.29 р. Чорний Ташлик, ліва притока р.Синюха

питний водозабір, смт.Помічна

51 3 рази в поливний сезон

2.30 р. Плетений Ташлик, права притока р.Чорний Ташлик

технічний водозабірм.Новоукраїнка


2.33 р.Інгул питний водозабір, Кіровоградське водосховище м.Кіровоград

318 щомісячно

2.34 р.Інгул, с.Первозванівка, нижче скиду ДП «СхідГЗК» Інгульської шахти

с.Клинці, Кіровоградського р-ну, 500 м нижче скиду КП «Кіровоградське ВКГ»


2.39 р.Грузька, права притока р.Інгул Лелеківське в-щеКіровоградська приміська ЗС

Лелеківське водосховище, територія Кіровоградської приміської ЗС

4 3 рази в поливний сезон

2.40 р.Сугоклея, права притока р.Інгул

м. Кіровоград, ставок в Парку Перемоги


2.41 р.Сухоклея, права притока р.Інгул

м. Бобринець питний водозабір


Якість поверхневих вод в Басейні річки Південний Буг

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії облводресурсів у 2013 році в басейні Південний Буг відібрано 87 проб води для проведення гідрохімічних вимірювань.

За результатами проведених 2523 вимірювань встановлено 351 випадок перевищення норм гранично допустимих концентрацій, встановлених СанПиН №4630-88 “Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення” для водних об’єктів господарсько-питного призначення (далі ГДК), що складає 13,9% від загальної кількості проведених вимірювань, із них: БСКп - 81, ХСК – 87, лужність – 54, жорсткість – 64, сухий залишок – 9, магній – 42 та рН - 9. В порівнянні з минулим роком відсоток перевищень не збільшився.

Спостереження за якістю вод річка Інгул, що є лівою притокою Південного Бугу, проводилися в 2 створах спостереження, а також на р. Грузькій, (Лелеківське водосховище), яка впадає в неї на 323 км.

В Лелеківському водосховищі, джерелі зрошення Кіровоградської зрошувальної системи, розташованому на р.Грузька, правій притоці р.Інгул, вище м.Кіровограда, якість води залишалася на рівні минулого року. В літній період відмічене зростання вмісту органічних речовин та незначне підвищення показника заліза. У всіх пробах спостерігалося перевищення показників ХСК та БПКп, середньорічні значення яких склали ХСК – 27,20 мгО2/ дм3, БПК – 4,41 мгО2/ дм3. До цього створу річка Інгул зазнає впливу від скидів недостатньо очищених стічних вод ЖКП “Обрій” та Кіровоградської обласної психіатричної лікарні.

Створ спостереження - питний водозабір р. Інгул, 318 км, Кіровоградське водосховище. У водоохоронній зоні Кіровоградського водосховища знаходиться “Лелеківський водозабір” комунального підприємства

36

“Кіровоградське водовпровідно-каналізаційне господарство“ ОКВП “Дніпро-Кіровоград“. Лелеківський водозабір знаходиться в заплаві р.Інгул та налічує 25 свердловин, з яких постійно експлуатується - 8. Глибина залягання водоносного горизонту сягає від 16,0 до 26 м. Кіровоградське водосховище є резервуаром води, з якого фактично поповнюється підземний горизонт, що використовується для водозабору.

На протязі 2013 року у створі було відібрано 12 проб води на гідрохімічні дослідження. Із 348 вимірювань показників якості води кисневий режим річки Інгул в Кіровоградському водосховищі задовільний, вміст розчиненого кисню знаходився в межах 7,14 - 12,57 мгО2/дм3, при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3, що відповідає показникам минулого року. Показник жорсткості знаходився в межах – 6,0-9,4 мг-екв/дм3. Збільшення жорсткості води спостерігалося в холодний період року за рахунок сульфатів, кальцієвих та магнієвих солей.

Загальна оцінка якості води у Кіровоградському водосховищі - помірно забруднена. Перевищення показників гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько-побутового водопостачання (ГДК), спостерігалося на протязі року по ХСК від 21,01 до 36,98 мгО2/дм3 (ГДК = 15,0 мгО2/дм3), БПКп – від – 3,27 до 4,41 мгО2/дм3 (ГДК = 3,0 мгО2/дм3), а також лужності 6,62 – 7,5 мгО2/дм3 (норма 0,5-6,5 мгО2/дм3). В порівнянні з 2012 роком, якість води у водосховищі, майже по всіх показниках незначно покращилася.

Створ спостереження, що розташований на р. Інгул через 500 метрів після скиду очисних споруд ОКПВ “Дніпро-Кіровоград” (Кіровоградський водоканал), був введений у 2012 році. Протягом року було відібрано 12 проб води і виконано 360 гідрохімічних вимірювань. Мали місце 48 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин для водойм господарсько-питного водокористування, що складає 13,3 % від загальної кількості вимірювань.

Дані гідрохімічних вимірювань проб води свідчать про забруднення р.Інгул органічними сполуками БСКп від 2,67 до 5,35 мгО2/дм3; (ГДК=3,0 мгО2/дм3), ХСК – 20,41-35,42 мгО2/дм3, яке в 1,36-2,35 рази перевищує (ГДК=15,0 мгО2/дм3). Спостерігалися перевищення показників магнію, лужності та жорсткості.

Розчинений кисень знаходився в межах 7,20-12,31 мгO2/дм3 (норма не менше 4,0 мгO2/дм3), вода в даному створі має досить високу мінералізацію, сухий залишок 804,0 - 994,0 мг/дм3 (ГДК не >1000 мг/дм3) та середню жорсткість 6,65 – 9,25 мг-екв/дм3. В цьому створі значний вплив на мінералізацію води має скид шахтних вод підприємством ДП “СхідГЗК” Інгульська шахта, яка скинула на протязі 2013 року 3,3 млн. м3 недостатньо очищених шахтних вод.

Річка Сугоклея, права притока р. Інгул. Створ спостереження знаходиться в м. Кіровограді, на водоймі, розташованій в “Парку Перемоги”. Із 348 проведених вимірювань мали місце 50 випадків, перевищення показників норм ГДК, що складає 14,4%. Перевищення спостерігалося по показниках: ХСК – 12, БСКп - 12, жорсткість загальна –5, лужність – 3, магній – 10.

37

Річка Сухоклея, ліва притока р.Інгул, 26 км., м. Бобринець. Якість води питного водозабору для м. Бобринець відноситься до категорії помірно забрудненої. Води р. Сухоклея без попередньої підготовки мало придатні для споживання.

Протягом 2013 року у створі спостереження було відібрано 12 проб води на гідрохімічні показники та виконано 348 вимірювань, з яких 48, або 13,6%, перевищували встановлені гранично-допустимі концентрації. За своїми показниками вода в р. Сухоклея не відповідала гранично-допустимим концентраціям встановлених для водойм господарсько-побутового водопостачання по наступним показникам, середньорічні значення яких становили: ХСК – 27,83 мгО2/дм3 (ГДК=15,0 мгО2/дм3), БПКп – 4,09 мгО2/дм3

(ГДК=3,0 мгО2/дм3), показник лужності – 6,53 мг/дм3 (ГДК - 0,5-6,5 мг/дм3), жорсткості – 8,72 мг-екв/дм3 (ГДК=7,0 мг-екв/дм3), по сухому залишку – 1052,73 мг/дм3 (ГДК=1000 мг/дм3) магнію – 61,36 мг/дм3 (ГДК = 40,0 мг/дм3). Кисневий режим водних об’єктів, джерел питного водопостачання, був задовільним. Вміст розчиненого кисню впродовж 2013 року залишався в межах 6,92 – 12,57 мгО2/дм3 при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3. Загалом у створі спостереження р. Сухоклея м. Бобринець показники якості води, що перевищують норми ГДК, в порівнянні з минулим роком, практично не змінились.

Питний водозабір смт Помічна, р. Чорний Ташлик, ліва притока р. Синюха. Відібрано 12 проб води та виконано 348 вимірювань її якості, з яких перевищення нормативних показників встановлено у всіх пробах по наступних показниках: ХСК – 20,00 – 41,67 мгО2/дм3 (ГДК=15,0 мгО2/дм3), БСКп - 3,40 – 5,08 мгО2/дм3 (ГДК= 3,0 мгО2/дм3), жосткості – 7,4 –9,6 мг-екв/дм3 (ГДК=7,0 мг-екв/дм3), магній – 51,07 – 66,88 мг/дм3 (ГДК=40,0 мг/дм3) по лужності від 6,5 до 8,6 мг-екв/дм3 (ГДК=0,5 –6,50 мг-екв/дм3). Вода питного водозабору має високу мінералізацію. Показники жорсткості та мінералізації підвищуються в періоди зимової і літньої межені. В порівнянні з 2012 роком показники якості води погіршилися.

На території Новомиргородського району у 2012 році введено новий створ спостереження - р. Велика Вись, ліва притока р. Синюха, 95 км, с. Лікареве, з метою визначення якості води річки Велика Вись, а також впливу на її стан скидів стічних вод комунального підприємства “Новомиргородські муніципальні інженерні мережі ”.

На протязі звітного року у створі було відібрано 4 проби на гідрохімічний контроль якості вод та виконано 116 вимірювань, з яких 16 або 13,8 % мали перевищення показників норм ГДК. Результати вимірювань свідчать про забруднення річки органічними речовинами. Значення показника ХСК знаходилося в межах 30,59 - 37,94 мгО2/дм3, що в 2,03-2,53 рази перевищувало ГДК- 15,0 мгО2/дм3, БСКп – 4,05 - 4,73 мгО2/дм3 при ГДК - 3,0 мгО2/дм3. Розчинений кисень знаходився в межах 7,17- 9,88 мгO2/дм3 (норма не < 4,0 мгO2/дм3). Вміст амонію сольового, нітритів і нітратів значно нижчий від ГДК. Мінералізація води оптимальна, сухий

38

залишок в межах 620,0 – 644,0 мг/дм3 (ГДК=1000 мг/дм3 ). Решта гідрохімічних показників в р. Велика Вись не перевищувала ГДК.

Протягом 2013 року у створі р. Кільтень, ліва притока, р. Велика Вись 24 км, с. Нововознесенка відібрано 4 проби води та виконано 116 вимірювань її якості з яких мали місце 11 випадків перевищення ГДК. В усіх пробах виявлено перевищення по таким показникам: ХСК в 1,7 – 2,6 разів (ГДК= 15,0 мгО2/дм3) середнє значення – 32,73 мгО2/дм3 , БСКп в 1,3 – 1,6 разів (ГДК=3,0 мгО2/дм3), середнє значення 4,35 мгО2/дм3 та в одному випадку з лужності – 6,8 мг-екв/дм3

(ГДК = 0,5 – 6,50 мг-екв/дм3) та магнію – 49,86 мг/дм3 при нормі 40,0 мг/дм3.

Мінералізація води оптимальна, сухий залишок в межах 521,0 – 590,0 мг/дм3 (ГДК = 1000 мг/дм3), має середню жорсткість 5,35 -6,15 мг-екв/дм3(ГДК = 7,0 мг-екв/дм3).

В місці відбору проб р. Плетений Ташлик, права притока р. Чорний Ташлик здійснюється забір технічної води для господарських потреб населення м.Новоукраїнка, частина якого користується привізною водою.

Для визначення основних гідрохімічних показників протягом звітного року у створі було відібрано 12 проб води. Із 348 виконаних вимірювань має місце 59 випадів перевищення ГДК забруднюючих речовин. У 100% проб концентрації забруднюючих речовин не відповідають нормам за такими показниками як ХСК – 25,26 – 40,57 мгО2/дм3 (ГДК=15,0 мгО2/дм3), БСКп – 3,38 – 4,95 мгО2/дм3 (ГДК = 3,0 мгО2/дм3), лужність – 6,7-8,0 мг-екв/дм3 (ГДК=0,5 – 6,50 мг-екв/дм3), магній – 49,86-62,02 мг/дм3 (ГДК=40 мг/дм3) та жорсткість 6,70-8,40 мг-екв/дм3 (ГДК = 7,0 мг-екв/дм3).

Вміст амонію сольового, нітритів і нітратів значно нижчий від ГДК. Розчинений кисень знаходився в межах 7,07-11,87 мгO2/дм3 (норма не < 4,0 мгO2/дм3).

Проби води для виконання гідрохімічних вимірювань у створі р.Чорний Ташлик, ліва притока річки Синюха, (с. Звірівка) відбиралися щоквартально. Всього відібрано 4 проби, виконано 116 вимірювань з яких перевищення встановлено в 20, що складає 17%.

Місце розташування створу змінене у 2012 році з метою вивчення впливу на якість води в річці скидів стічних вод Новоукраїнським житлово-комунальним господарством.

За результатами проведених вимірювань, встановлено перевищення показників, які вказують на органічне забруднення річки. У всіх пробах спостерігалося перевищення показників ХСК – 28,0 – 41,87 мгО2/дм3 (ГДК= 15,0 мгО2/дм3), БСКп – 3,93 - 5,04 мгО2/дм3 (ГДК= 3,0 мгО2/дм3), лужності 3,93 – 5,04 мг-екв/дм3, магнію 51,07 – 64,45 мг/дм3 (ГДК=40 мг/дм3) та жорсткості 7,45-8,40 мг-екв/дм3 (ГДК = 7,0 мг-екв/дм3). Мінералізація води висока, сухий залишок в межах 832,0-984,0 мг/дм3 (ГДК = 1000 мг/дм3), середньорічний показник жорсткості – 7,84 мг-екв/дм3.

Загалом якість води в р. Чорний Ташлик у створах розташованих в с.Звірівка та м. Помічна, в порівнянні з минулим роком, залишається незмінною.

39

Річки басейну Дніпра

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської ГГМП в січні - грудні 2013 року в басейні Дніпра для проведення гідрохімічних вимірювань відібрано 22 проби, для радіологічних досліджень - 8 та виконано 629 вимірювань якості води на гідрохімічні показники.

Із 629 вимірювань мали місце перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК), встановлених для водойм господарсько-побутового призначення 58 випадків, що складає 10,5 % від загальної кількості вимірювань, із них: ХСК – 19 випадків, БСКп – 19, лужність – 4, жорсткість – 7, магній – 8 та залізо загальне – 1. В порівнянні з минулим роком відсоток перевищень збільшився на 1,6 %.

Річка Дніпро, Кременчуцьке водосховище, води якої є джерелом забору води для потреб зрошення Придніпровської зрошувальної системи. На протязі року було відібрано 3 проби та виконано 87 вімірювань її якості. Показники якості води в Кременчуцькому водосховищі значно кращі ніж у всіх інших створах, що розташовані на території області. Це зумовлено в першу чергу відсутністю поблизу скидів зворотних вод підприємств.

Перевищення нормативів екологічної безпеки для господарсько-питного водопостачання у відповідності до СанПІН №4630-88 спостерігаються лише з двох показників: ХСК та БПКп. Середньорічні значення показника ХСК становлять 32,96 мгО2/дм3 та перевищують нормативні в 2,2 рази (ГДК = 15,0 мгО2/дм3). Перевищення показника біологічного споживання кисню (БПКп) спостерігалося в 1,5 разів, середньорічне значення якого відповідало показнику 4,48 мгО2/дм3.

Мінералізація дніпровської води значно нижче ніж в річках області. Середньорічні значення сухого залишку знаходилися у межах 180,0 – 250,0 мг/дм3, жорсткості – 2,95 – 4,05 мг-екв/дм3.

Вміст розчиненого кисню залишався в межах 7,30 -10,80 мг/дм3 при нормі не менше 4,0 мг/дм3, що відповідає показникам минулого року.

Якість води в річці Інгулець контролювалася на протязі року у 3 створах, розташованих на 497 км, 483 км, та 393 км. Якість води в Інгульці відіграє значну роль в народногосподарському комплексі Кіровоградської області, так як вона використовується для потреб зрошення, зволоження, загального водокористування, а також з Іскрівського водосховища здійснюється забір води для питних потреб населення.

В Іскрівському водосховищі, смт Петрово відбиралися проби води в 2013 році 8 разів планово та 1 раз позапланово, в зв’язку із виникненням надзвичайної ситуації, пов’язаної із погіршенням якості води в нижньму б’єфі в кінці серпня, після закінчення промивки русла р. Інгулець. Всього виконано 261 вимірювання.

Вода річки Інгулець має природну високу мінералізацію та високий вміст магнію від 53,50 мг/дм3 до 75,39 мг/дм3 і заліза. Надходження в р.Інгулець забруднених зворотних вод комунальних підприємств сприяє забрудненню

40

води в річці органічними сполуками, СПАР та фосфатами. У 100% відібраних проб на ХСК та БПКп спостерігаються перевищення гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько-питного призначення в 2,7 та 1,5 разів відповідно. За останні роки значно зріс показник фосфатів у водосховищі, середньорічне значення якого у 2013 році склало 0,27 мг/дм3.

В порівнянні з минулим роком в р. Інгулець смт Петрово, питний водозабір, середньорічні значення показників якості води покращилась по: жорсткості з 6,46 мг-екв/дм3 до 5,90 мг-екв/дм3, БСКп з 4,61 мгО2/дм3 до4,50 мгО2/дм3 та лужності з 4,65 мг-екв/дм3 до 4, 41 мг-екв/дм3.

Покращення показників якості води у водосховищі протягом 2013 року пов’язане з промивкою русла р.Інгулець каналом «Дніпро – Інгулець». В період пропуску дніпровських вод якість води в річці, за гідрохімічними показниками, наближається до якості дніпровської води. Після закінчення промивки русла річки, уже в жовтні, якість води погіршилася. Збільшилися такі показники як сухий залишок з 236,00 мг/дм3 до 838,00 мг/дм3, сульфати з 27,85 мг/дм3 до 308,53 мг/дм3, магній з 17,43 мг/дм3 до 45,60 мг/дм3 та інші.

У створі спостереження, розташованому на р. Інгулець в с.Диківка, Диківське водосховище протягом 2013 року було відібрано 4 проби та виконано 112 вимірювань з яких 19 мали перевищення норм ГДК.

У всіх пробах спостерігаються перевищення показників вмісту органічних домішок, середньорічні значення ХСК перевищували нормативні показники ГДК в 2,05 разів (ГДК= 15,0 мгО2/дм3), БПКп – в 1,57 раз (ГДК = 3,0 мгО2/дм3), показник лужності, який спотерігався в межах 6,8 – 8,55 мг-екв/дм3 ( ГДК - 0,5-6,5 мг-екв/дм3), концетрація магнію перевищувала ГДК в 1,2 – 1,5рази (ГДК=40 мг/дм3). Також вода у водосховищі має високу жорсткість.

Такий стан водойми визваний в першу чергу недостатнім водообміном та накопиченням забруднених вод, що потрапляють із стічними водами підприємств, які здійснють скиди у р.Інгулець вище водосховища.

У створі спостереження р.Інгулець, с. Марто-Іванівка спостерігалися перевищення у всіх 4 відібраних пробах по таких гідрохімічних показниках як ХСК та БСКп та в 2 випадках по жорсткості та магнію. Значення БПКп знаходилися в межах 4,17 - 4,72 мгО2/дм3, ХСК – 23,16 – 34,53 мгО2/дм3.

Вміст біогенної групи речовин у водах Інгульця знаходився в межах гранично-допустимих концентрацій. Порівняно з іншими створами в області фіксувалися високі значення нітратів та нітритів, що пов’язано із здійсненням скидів стічних вод Олександрійським водопровідно- каналізаційним господарством ОКПВ «Дніпро-Кіровоград». Показники нітритів складали від 0,04 до 0,44 мг/дм3 (ГДК=3,3 мг/дм3), нітратів складали від 0,59 до 44,85 мг/дм3

(ГДК=45,0 мг/дм3) .Значно покращилися показники якості води під час подачі руслом

Інгульця дніпровської води каналом Дніпро - Інгулець. Подача дніпровської води здійснювалася в 2 етапи в березні місяці було подано понад 3,5 млн.м3 та з 03 квітня по 12 серпня загальним обсягом 125,3 млн. м3. Середньодобова подача води становила 11,15 м3/сек. Було здійснено загальне екологічне

41

оздоровлення річки шляхом покращення якості води в ній. Загальний обсяг води поданої на промивку русла р.Інгулець склав 128,84 млн.м3.

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

Спостереження за станом гідробіоценозів водних об’єктів у 2013 році проводились Кіровоградським обласним центром з гідрометеорології.

В басейні річки Південний Буг спостереження проводились на р. Інгул в районі м. Кіровоград та встановлено :

розвиток фітопланктону був стабільним і досить рівномірним по сезонах. У створі 2,5 км нижче м. Кіровоград в квітні та жовтні спостерігалось погіршення якості вод до 3-4 класу, водорості-індикатори забруднених вод складали до 31,2 %. В пробах представлені гідробіонти всіх основних систематичних груп, сезонна динаміка їх розвитку простежувалась. В нижньому створі в квітні спостерігалось значне збільшення біомаси діатомових водоростей, концентрація клітин яких значно погіршувала якість вод (помірна стадія “цвітіння”). В альгопланктоні протягом року домінували діатомові і синьозелені водорості. Індекс сапробності за фітопланктоном вказував на гіршу якість вод, ніж минулого року.

В басейні річки Дніпро пунктом спостереження було Кременчуцке водосховище в районі м. Світловодськ стан гідробіоценозів стабілізується:

таксономічне багатство фітопланктону водосховища залишалось на минулорічному рівні. Підвищений розвиток діатомових та синьозелених водоростей викликав “цвітіння” води у створах м. Світловодськ протягом травня-жовтня. Максимальна біомаса діатомових водоростей спостерігалась у липні (створ в межах м.Світловодськ) – екологічно небезпечні концентрації, що викликають значне біологічне забруднення. Інтенсивність “цвітіння” коливалась від слабкого до сильного. У фітопланктоні домінували β–мезосапробні водорості (індикатори помірно забруднених вод).

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

Всього за 2013 рік із джерел централізованого водопостачання було відібрано за бактеріологічними показниками – 3123 проби питної води, з них не відповідало нормативам 189 проб (6,1%); із джерел децентралізованого водопостачання (колодязі громадського користування, каптажі, артезіанські колодязі) було відібрано за бактеріологічними показниками – 2068 проб води, з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам – 358, або 17,3%.

Всього з поверхневих водойм було досліджено 250 проб води за бактеріологічними показниками. За мікробіологічними показниками не відповідали нормативам 5 із 39 проб води з водойм першої категорії, що становить 12,8%. З водойм 2-ї категорії не відповідали нормативам 36 з 211 проб, що становить 17%.

За порушення вимог чинного законодавства щодо охорони поверхневих водойм накладено 2 штрафи.

42

Фахівцями санепідслужби прийнято участь у районних сесіях територіальних громад на яких обговорено питання «Про районну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпра на період до 2021 року», «Про комплексну програму охорони навколишнього природного середовища в Світловодському районі на 2013-2015 роки».

4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод

Лабораторіями територіальних закладів державної санепідслужби області МОЗ України на радіаційні речовини (цезій – 137 та стронцій – 90) в басейнах річок Дніпро та Південний Буг було досліджено 3 проби із створів водойм 1-ої категорії. Радіологічні показники у всіх пробах у 2013 році відповідали гігієнічним нормативам.

На радіологічні дослідження лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії було відібрано 31 пробу води в басейнах р. П.Буг та р. Дніпро. Радіологічний показник цезію – 137 знаходиться в межах від 0,71 до 1,64 пКи/дм3, при встановленому критерії для господарсько-питного призначення 54 пКи/дм3.

4.4 ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Централізованим водопостачанням охоплені всі 12 міст області, 23 з 28 селищ міського типу (82,1%) та 205 сіл з 1023 (20%).

Забір води здійснюється з відкритих водоймищ та підземних джерел. Джерелом водопостачання 13 водопроводів (4 міст, 2 селищ та 7 сіл), загальною чисельністю населення більше півмільйона чоловік, є міжрайонний водопровід «Дніпро-Кіровоград», який забирає і подає воду з Кременчуцького водосховища на річці Дніпро.

Забір води також здійснюється з р. Південний Буг для 1 селища, з водосховища на р.Сугоклея для 1 міста, з Іскрівського водосховища на р.Інгулець для 1 селища та 1 села, з Карачунівського водосховища на р.Інгулець для 1 міста, на р.Синюха для 1 селища.

Не відповідають санітарним нормам 8 сільських водопроводів централізованого водопостачання (3,7%), в т.ч. 6 - через відсутність зон санітарної охорони.

В 2013 році обстежено всього 55 господарсько-питних водопроводів області, що складає 20,6%. Дана ситуація пов’язана із вимогами щодо кратності проведення планових заходів нагляду (контролю) відповідно до ступеню ризику, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1405.

Ситуація з водопостачанням сільських населених пунктів області незадовільна. Із 1023 сільських населених пунктів забезпечено централізованим водопостачанням 205, або 20%.

Станом на кінець 2013 року на 213 водогонах області, що складає 79,8% 43

організовано виробничий лабораторний контроль води, що подається населенню.

Власникам сільських водогонів направляються приписи про необхідність ремонту водогінних мереж та розробку проектів зон санітарної охорони.

За порушення санітарних норм і правил на об’єктах водопостачання населення було накладено 18 штрафів, винесено 26 постанов про припинення експлуатації об’єктів, в т.ч. 6 на постійно. Винесено постанови про обмеження використання води в питних цілях з 57 громадських криниць.

Також за ініціативи санепідслужби області:- організовано лабораторний контроль на водогоні ОКВП „Дніпро-

Кіровоград” для визначення вмісту хлороформу та інших хлорорганічних сполук на базі ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України” з метою подальшої модернізації технології знезараження води;

- для попередження виникнення випадків метгемоглобінемії у дітей віком до 3-х років поновлено спільний наказ Головного управління Держсанепідслужби у Кіровоградській області та Управління охорони здоровья ОДА від 09.10.2013 року № 129/1287 „Про заходи профілактики та боротьби із виникненням метгемоглобінемії у дітей”. Організована робота з батьками дитини в ЛПЗ та обов’язкове проведення лабораторних досліджень води із колодязів, що використовується для харчування дитини. Так, перевірено 1126 індивідуальних колодязів, із них в 608 – виявлені нітрати з перевищенням, та в 36 – перевищували мікробіологічні показники. Припинено або обмежено використання такої води для питних потреб у 37 випадках.

4.5 ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища з метою покращення очистки стічних вод на каналізаційних очисних спорудах та вирішення проблеми зношеності каналізаційних мереж в містах та селищах області у 2013 році використано 2948,776 тис.грн. на виконання наступних природоохоронних заходів:

будівництво очисних споруд житлового селища Маловисківського цукрового заводу – видатки у сумі 786,338 тис.грн.;

каналізаційні очисні споруди по вул. Річній, с. Торговиця Новоархан-гельського району – реконструкція – видатки у сумі 248,596 тис.грн.;

реконструкція системи транспортування стічних вод на каналізаційні очисні споруди в м. Знам’янка Кіровоградської області – видатки у сумі 281,542 тис.грн.;

капітальний ремонт будівлі гратового відділення очисних споруд по адресі: м. Кіровоград, вул. Байкальська, 107 – видатки у сумі 195,2 тис.грн.;

капітальний ремонт зовнішньої прибудинкової каналізації багатоквартирних будинків в м. Бобринець – видатки у сумі 182,3 тис.грн.;

реконструкція ділянки головного колектору по вул. Міліцейській в м. Олександрії для підключення ЗОШ №17 по проспекту Леніна, 130

44

(з виготовленням проектно-кошторисної документації) - видатки у сумі 198,3 тис.грн.;

будівництво станції біологічної очистки стоків в смт Петрове Петрівського району Кіровоградської області – видатки у сумі 647,4 тис.грн.;

реконструкція очисних споруд обласної туберкульозної лікарні, с. Івано-Благодатне, Кіровоградського району (ІІ черга) – видатки у сумі 265,6 тис.грн.;

реконструкція каналізаційної системи навчального корпусу Добровеличківської загальноосвітньої школи-інтернату І – ІІІ ступенів - видатки у сумі 143,5 тис.грн.

У 2013 році в рамках обласної цільової програми "Питна вода Кіровоградської області" на 2012-2020 роки виконано капітальний ремонт будівлі гратового відділення очисних споруд в м. Кіровограді, збудовано каналізаційних очисних споруд житлового масиву цукрового заводу в м. Мала Виска, виконувались роботи по об’єкту "Реконструкція системи транспортування стічних вод на каналізаційні очисні споруди в м. Знам’янка Кіровоградської області". На реалізацію заходів спрямовано кошти у сумі 1365,057 тис.грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

5.1.1 Загальна характеристика

Біологічне різноманіття України охороняється як національне надбання. Збереження та стале використання біорізноманіття є невід’ємною умовою сталого розвитку держави та визначено однією з пріоритетних складових екологічної політики. Високе біорізноманіття забезпечує стабільність та продуктивність екосистем. Різні види, займаючи відповідні екологічні ніші, забезпечують повніше використання ресурсів. Конкуренція за ресурси між видами сприяє ефективнішому природному добору.

Природні екологічні системи біосфери на сьогодні майже повсюдно змінені господарською діяльністю людини. Це призвело до виникнення ряду небажаних й незворотних процесів та явищ: змін клімату та активізації небезпечних геофізичних процесів, забруднення атмосфери та гідросфери, вичерпання окремих біологічних ресурсів тощо. Зокрема, це стосується скорочення популяцій й навіть зникнення окремих видів живих організмів, що відбулося протягом останніх трьох століть.

Актуальність збереження дикої флори і фауни, а також природних середовищ їхнього існування була підкреслена ще 25 років тому Бернською

45

Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Пізніше, Конвенцією про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992) і Всеєвропейською стратегією збереження ландшафтного і біологічного різноманіття (1995) було наголошено на глобальному значенні охорони біорізноманіття шляхом збереження середовищ існування популяцій рослин і тварин. Європейський процес обґрунтування і провадження заходів збереження біорізноманіття відбувається, зокрема, в рамках програми NATURA-2000. Вона спрямована на розбудову мережі територій особливого значення для збереження природних середовищ існування дикої фауни та флори. Ці ж завдання покладаються і на програму створення Смарагдової мережі Європи. Стратегічним планом дій цієї стратегії передбачено створення Всеєвропейської системи екологічної мережі.

В області рішенням Кіровоградської обласної ради від 25 березня 1999 року № 65 затверджений “Перелік видів тварин і судинних рослин з числа занесених до Червоної книги України, які поширені на території Кіровоградської області і підлягають особливій охороні” та “Перелік тварин і судинних рослин, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області”.

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Антропогенна діяльність є основною загрозою для біологічного та ландшафтного біорізноманіття. Інтенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку промисловості, сільського господарства, стихійного розвитку колективного садівництва та інших невпорядкованих дій призводять до знищення цінних природних комплексів та ландшафтів.

Проблема деградації та фрагментації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, особливо гостро стоїть для міст. Змінюється екологічне середовище, змінюється видовий склад флори та фауни. Найзначнішим на сьогодні є скорочення ареалів існування. До цього призводить знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментації та деградації (включаючи забруднення), у глобальній зміні клімату, екологічно незбалансованій експлуатації, поширенні чужорідних видів, розповсюдженні хвороб та шкідників.

Земельний фонд Кіровоградщини зазнає надмірного антропогенного впливу, який виражається в перевищенні допустимих показників його сільськогосподарської освоєності та незбалансованості структури земельних угідь. Стан земельних ресурсів близький до критичного. Порушення екологічно-допустимих співвідношень площ ріллі, природних кормових і лісових угідь негативно відбивається на стійкості агроландшафтів, внаслідок чого поширені процеси деградації земель. Причиною цього є тривале різнобічне та високоінтенсивне використання природних ресурсів з часу

46

заселення області і до наших днів. Завдяки цьому на її території історично сформувався певний тип ландшафту, котрий представлений відповідним складом природних, напівприродних та штучних екосистем. Природні ландшафти і близькі до них за сучасним станом території та об'єкти складають близько чверті від загальної площі області, у найменшій мірі антропогенної трансформації зазнали землі, зайняті лісами, водами, болотами, чагарниками, луками, степовим різнотрав’ям тощо, і вони мають скласти основу для формування національної екологічної мережі на теренах області. Природні комплекси в межах природно-заповідного фонду на даний час є найбільш захищеними.

У сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази.

Завдяки залученню до складу національної екологічної мережі земель не лише з природним, напівприродним станом, але й тих, які внаслідок тривалої експлуатації зазнали значних деструктивних процесів деградації, забруднення, дозволить докорінно змінити стан справ на краще. Більшість з них вимагає термінового вилучення з інтенсивного сільськогосподарського і промислового використання та ренатуралізації шляхом залуження, заліснення, обводнення та інших видів консервації.

Розораність ґрунтового покриття є вагомим несприятливим фактором для забезпечення структурно-функціональних зв’язків, притаманних живій природі на території області. Це значною мірою погіршує умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природним і близьким до нього станом ландшафту, що значно ускладнює, а нерідко взагалі унеможливлює перебіг процесів біоценотичного і генетичного обміну між популяціями різних видів рослин і тварин, призводить до зниження їх чисельності і переходу до стану рідкісних і зникаючих.

5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Збереження біорізноманіття на популяційно-видовому рівні означає збереження окремих видів у природних умовах їх існування. Основна увага приділяється видам, що перебувають під загрозою зникнення та мають ключове значення для збереження біорізноманіття на національному та глобальному рівні. З цією метою в області вживаються заходи, спрямовані на збереження видів, занесених до Червоної книги України, а також міжнародних переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів флори та фауни, з урахуванням вимог міжнародних договорів, до яких приєдналася

47

Україна. Збереження видів у природних середовищах існування та місцях зростання має здійснюватися на всій території України, незалежно від природоохоронного статусу земельної ділянки. Необхідно удосконалити національне законодавство щодо збереження і невиснажливого використання видів, забезпечення контролю за його дотриманням на землях користувачів та власників з різною формою власності.

Для утримання в природному стані різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, котрі нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів, а також з метою збільшення площі природно-заповідного фонду області у 2013 році були підготовлені матеріали на розширення мережі природно-заповідного фонду. Завдяки цьому рішенням Кіровоградської обласної ради від 15 лютого 2013 року № 443 створено (оголошено) 6 нових природно-заповідних територій місцевого значення загальною площею 883,71 га, а саме:

ландшафтні заказники: “Велика балка” площею 118,8 га, “Садове площею 72,2 га (Бобринецький район); “Новомиколаївська долина” площею 47,5 га (Новгородківський район); “Гардова” площею 195,21 га (Ульяновський район);

орнітологічний заказник “Урочище Грабовате” площею 250 га (Олександрійський район);

заповідне урочище “Суха Балка” площею 200 га (Олександрійський район).

Порівняно з 1 січня 2013 року площа заповідних територій Кіровоградської області збільшилась на 883,71 га. Таким чином, станом на 1 січня 2014 року, мережа природно-заповідного фонду області складається з 221 територій та об’єктів загальною площею 100347,94 га, показник заповідності області становить 4,144%.

5.1.4 Формування регіональної екологічної мережі

Розрізняють біосферний, континентальний, національний, регіональний (обласний) та локальний (місцевий) рівні екомереж. Ключовим є регіональний рівень, оскільки він забезпечує формування реальної територіальної системи екомережі.

Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності та його територіальні органи, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом.

Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюється із залученням громадян та їх об'єднань і забезпеченням їх широкого доступу до інформації з цих питань.

48

Важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи.

Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів.

З метою збереження удосконалення екомережі та відтворення об'єктів рослинного світу та збереження біорізноманіття в Кіровоградській області проводяться роботи: по комплексному дослідженню об'єктів рослинного і тваринного світу; досліджуються об'єкти, які підлягають заповіданню та на підставі досліджень готуються матеріали та проекти рішення облради щодо заповідання цих об'єктів тощо.

Окремого закону про збереження і раціонального використання біологічного різноманіття в Україні немає, але ці питання регулюються існуючими законами. Так, згідно з базовим Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” всі об’єкти рослинного і тваринного світу підлягають державній охороні, а їх використання здійснюється на основі спеціальних дозволів і за плату. Спеціальні питання з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу регулюються Законом України “Про тваринний світ”, а щодо охорони і регулювання використання рослин - Законом України “Про рослинний світ”. Питання збереження біологічного різноманіття в межах територій природно-фонду висвітлені у Законі “Про природно-заповідний фонд України”, а щодо рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин — в Положенні про Червону книгу України.

На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, рішенням сесії обласної ради від 24 січня 2003 року № 141 затверджена обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.

Проектована регіональна схема національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області є наступним етапом у виконанні Обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.

При проектуванні регіональної схеми національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області були використані наступні види територіальних елементів:

- регіональний центр біологічного різноманіття - території, що складаються з окремих екосистем, групи суміжних екосистем, місць існування

49

чи бiотопiв, ландшафтів, які виділяються на загальному тлі регiону за своєю біологічною чи ландшафтною різноманітністю;

- екологічний коридор - суцiльнi чи розiрванi (архіпелагоподібні) лiнiйно витягнутi структури, котрі забезпечують розселення, мiграцiю особин різних видів та обмін генетичною інформацією між регіональними центрами біологічного різноманіття;

- буферні зони - території, які призначені для захисту елементів екомережі від зовнішніх впливів природного чи антропогенного походження;

- зони потенційної ренатуралiзацiї - територiї, які потенційно можуть бути включені до екомережі, тобто перетворені у регiональнi центри бiорiзноманiття чи екокоридор.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. гаТаблиця 5.1.4.1

Категорії землекористування 2009 2010 2011 2012 2013Землі природного призначення 18,9 20,2 16,1 16,2 16,2Сіножаті та пасовища 252 250,6 248,1 246,4 248,1Землі водного фонду (під ставками) * * * 21,8 21,8Землі оздоровчого призначення 0,4 0,3 0,3 0,3 0,3Землі рекреаційного призначення 0,5 0,6 0,6 0,5 0,5Землі історико-культурного призначення 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1

Ліси та інші лісо вкриті площі 183,0 184,3 185,4 186,2 185,4

* - дані відсутні.

5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами

Генетично модифіковані організми (ГМО) з`явились ще наприкінці 80-х років минулого століття. Відтоді перед вченими постають непрості питання, пов`язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків поширення ГМО та безконтрольного вживання ГМО-продуктів. Генетично модифікований організм має в собі нову, неприродну для себе комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генній інженерії. Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біологічного та генетичного різноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності.

Якщо у 1996 році площі під вирощуванням ГМО складали приблизно 2,8 млн. га, то за останні десять–дванадцять років площа засіяна трансгенами збільшилась на планеті у понад 40 разів. Активно культивуються і використовуються ГМ культури в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, і особливо – у США. Водночас, більшість країн Євросоюзу категорично обмежують ввезення та використання трансгенів. Від генно-модифікованої продукції зараз відмовилось понад 130 країн світу. У 2005 році

50

було прийнято "Берлінський маніфест", що передбачає більш, ніж 100 регіонів вільних від ГМО.

Біологічна безпека розглядається як стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру й функцію людської особи в теперішньому й майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини та тварини. Генетична безпека – стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродний вплив на людський геном та на геном об'єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на геном сільськогосподарських рослин і тварин, промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних або небажаних властивостей.

Біологічна й генетична безпека є складовою частиною національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу. У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з генетично модифікованими організмами і його основна мета – встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. 11 вересня 2003 року Протокол офіційно вступив в силу після того, як його ратифікували понад 50 країн світу.

Передові країни світу мають як розвинену систему наукових досліджень в галузі біобезпеки і аналізу перспектив розвитку біотехнології, так і досить відрегульовану національну правову базу щодо застосування ГМО.

У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. Приєднавшись до протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО. 31 травня 2007 року Верховною Радою України було прийнято закон “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”.

Слід зауважити, що до функціональних обов'язків департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації не входять функції щодо: здійснення державної екологічної експертизи ГМО, призначених для використання у відкритій системі; розробка критеріїв оцінки ризику потенційного впливу ГМО на навколишнє середовище на основі наукових принципів та міжнародного досвіду; здійснення державної реєстрації засобів захисту рослин, отриманих із використанням ГМО; надання дозволів на вивільнення ГМО у відкритій системі; здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням заходів біологічної та генетичної безпеки щодо

51

біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО у відкритій системі. Вищезазначені функції відносяться до компетенції Міністерства екології та природних ресурсів України.

5.2 ОХОРОНА, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

Рослинний світ - один з найважливіших елементів довкілля. Майже у всіх екосистемах рослини є базою для розвитку всієї системи, адже саме вони створюють початкову біологічну масу та біологічно зв'язують енергію в речовину. Тому рослинний світ підлягає особливій охороні з боку держави та суспільства.

Тривалий час правова охорона рослинного світу здійснювалась у рамках регламентації охорони та використання лісів, нелісова рослинність з точки зору законодавця залишалась практично без регулювання. Тільки у 1999 році був прийнятий Закон України "Про рослинний світ", який і врегулював охорону нелісової рослинності.

Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Використання, охорона рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про рослинний світ”, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу

Рослинний світ Кіровоградщини дуже цікавий та різноманітний завдяки тому, що вона знаходиться в Центрі України. Від Південного Бугу до Дніпра простягається територія області. Навскоси з південного заходу на північний схід перетинають територію області лісостепова та степова зони.

Нині понад 70% лісостепової частини області розорано, ліси і лісонасадження займають лише 7,2 % території Кіровоградщини. Хоча Кіровоградщина й небагата на ліси, проте вони тут дуже різноманітні. Основні лісові масиви зосереджені на південних відрогах Придніпровської височини. Одним з найбільших є Чорноліський масив, розташований на піднятому

52

правому березі верхів’я річки Інгулець. На півночі до Чорноліського массиву прилягає Дмитрівсько-Чутівський. Ці два масиви – типові угрупування південної смуги лісостепу. Вони дуже затінені. Ці ліси багаті на різноманітні дерева, кущі і трави.

Досить добре збереглася лучна та болотна рослинність в заплавах річок. Багата та різноманітна степова рослинність збереглася і на схилах річкових долин та балок, на узліссях.

Для степової зони характерна трав’яна степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з’являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У грунті залишаються бульби, цибулини, корневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки ним рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Улітку в степу з’являються полин, типчак, ковила. Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду, в інших – жорсткі або опушені листки, через які випаровується мало води. У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу (рослини перекоти-поле) витрушуючи дозріле насіння.

На Кіровоградщині переважають лучні степи, виявлено чимало ділянок справжніх степів, трапляються чагарникові степи. В травостої лучних степів найбільшу роль відіграє келерія гребінчаста, пирій середній, тонконіг вузьколистий, а на найбільш сухих та освітлених місцях формуються угрупування ковили. Дерева і кущі зустрічаються на берегах водойм і в балках. Тільки там їм вистачає вологи влітку, тільки там вони захищені від зимових морозів та весняних приморозків під час цвітіння. У степах іноді можна зустріти зарості тернику, шипшини, дикої вишні.

Перелік видів флори, що охороняється в регіоністаном на 01.01.2014 року

Таблиця 5.2.1.1Назва виду (звичайна і наукова) Червона книга

УкраїниБернська конвенція CITES

Європейський червоний

список1 2 3 4 5

Астрагал шерстистоквітковий(Astragalus dasy anthus)

* *

Бран душка різнокольорова (Bulbocodium versi color)

*

Бруслина карликова (Euonymus nana) *

53

Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)

* * *

Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis) *Голонасінник одеський (Gymnospermium odes sanum)

*

Зозулинець болотний (Orchis palustris) *Ковила волосиста (Stipa capillata) *Ковила вузьколиста (Stipa tirsa) *Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) *Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherima) *Ковила пірчаста (Stipa pennata) *Ковила пухнатолиста (Stipadasyphylla) *Ковила українська (Stipa ucrainica) *Коручка болотна (Epipactis palustris) *Коручка морозниковидна (Epipactis hellebori)

*

Коручка темно-червона(Epipactis atrorubens)

*

Лілія лісова (Lilium martagon) *Любка дволиста(Platanthera bifolia) *Півники понтичні (Iris pontica) *Рябчик руський (Fritillaria ruthenica) *Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) *Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) * *Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)

*

Тюльпан гранітний (Tulipa graniticola) *Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum)

*

Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) *Цибуля ведмежа (Allium ursinum) *Шафран сітчастий (Crocus reticulates ) *Усього 29 2 2

5.2.2 Охорона, використання та відтворення лісів

Кіровоградщина небагата на ліси, проте вони тут дуже різноманітні. Основні лісові масиви зосереджені у Придніпровській частині, на південних відрогах Придніпровської височини. Одним з найбільших є Чорноліський масив, розташований на піднятому правому березі верхів’я р. Інгулець. Його південно-західна частина виходить на вододіл між річками Інгулець та Інгул. На півночі до Чорнолiського масиву прилягає другий великий масив вододільно-балкових лісів – Дмитрівсько-Чутівський.

На південь від Чорного лісу, ліси вже не виходять на вододіли, а зростають лише в глибоких балках і мають здебільшого невелику площу. Характер балкових лісів відрізняється від тих, які зростають у Чорноліському та Дмитрівсько-Чутівському масивах. Насамперед, це стосується деревних порід. У Чорноліському та Дмитрівсько-Чутівському масивах в деревостані переважають дуб та граб, утворюючи грабово-дубові ліси. Граб тут, поблизу межі зі степовою зоною, знаходиться на південній межі ареалу та відзначається дещо уповільненим ростом. Менші площі у масиві займають ясенево-дубові та липово-дубові ліси, а також чисті дубові насадження. В деревостанах

54

трапляються клени гостролистий та польовий, в’яз, береза. Але основною породою тут є дуб – дерево, яке нерідко називають національним деревом України.

Загальна площа лісів наданих у постійне користування лісогосподарським підприємствам складає 125,8 тис. га, із них найбільшу площу займає Державне підприємство “Чорноліський лісгосп” - 19,02 тис. га, найменшу Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр “Веселі Боковеньки” - 538га.

Постановою Кабінету Міністрів України № 977 від 16 вересня 2009 року була затверджена Державна цільова програма “Ліси України” на 2010-2015 роки. Нею визначені пріоритети розвитку лісового господарства на найближчий період. Основні завдання, поставлені перед лісівниками України в цілому і Кіровоградщини зокрема, це:

- підвищення рівня лісистості шляхом збільшення площі лісів;- нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів,

забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку;- запровадження природозберігаючого комплексного використання

лісових ресурсів з урахуванням їх ландшафтного і водорегулюючого значення;- підвищення стійкості лісових екосистем, забезпечення охорони і

захисту лісів;- збереження біорізноманіття лісів;- розвиток лісової інфраструктури (дороги, мости, гідротехнічні

споруди);- розвиток рекреаційної та туристичної інфраструктури;- забезпечення екологічного виховання населення, провадження

еколого-просвітницької діяльності;- ведення лісового господарства з використанням позитивного

вітчизняного та міжнародного досвіду;- відтворення, охорона і раціональне використання мисливської фауни;- підвищення ефективності управління лісовим господарством.Рубки догляду призначаються і проводяться у відповідності до “Правил

поліпшення якісного складу лісів” затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року.

Рубки догляду за лісом проектуються лісовпорядкуванням в насадженнях, а також в незімкнутих культурах, що потребують їх за лісівничими вимогами, при цьому враховується перспектива росту і розвиток насаджень. Віднесення лісів до різних категорій, відмінності в їх призначенні і напрямках ведення лісового господарства, зумовлюють специфіку проведення рубок догляду. Так рубки догляду в лісах, що виконують переважно водоохороно-захисні функції, направлені на вирощування здорових, стійких насаджень з деревних і чагарникових порід з глибокою кореневою системою. Бажане формування мішаних хвойно-листяних насаджень з домішкою листяних порід 20-30%. Зімкнутість намету насаджень не повинна знижуватись нижче 0,6-0,7.

Санітарні рубки призначаються і проводяться у відповідності до вищезгаданих “Правил поліпшення якісного складу лісів” та “Санітарних правил в лісах України” затверджених постановою Кабінету Міністрів України

55

від 27 липня 1995 року № 555. Дані рубки спрямовані на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Призначення санітарних рубок і заходів з лісозахисту проводиться на підставі санітарних та лісопатологічних обстежень.

Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів в лісах усіх категорій. Вибіркові санітарні рубки призначаються для видалення сухостійних, всихаючи, дуже ослаблених дерев чи груп дерев пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня – 0,5 у пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0,4 в інших. Критерії відбору дерев в рубку, строки проведення санітарних заходів визначені “Санітарними правилами”.

В останній час значно збільшилась площа насаджень, пошкоджених хворобами лісу. Серед хвороб переважають стовбурні гилі, трутовики справжній та несправжній, дубовий поперечний рак дуба, всихання стовбурів листяних порід. Збільшується площа насаджень, пошкоджених кореневою губкою.

Щорічно лісовими підприємствами області виконуються заходи з лісозахисту, до яких відносяться проведення поточного лісопатологічного обстеження, наземні біологічні заходи боротьби з шкідниками лісу, ґрунтові розкопки, винищувальні заходи в разі потреби.

Всі землі лісового фонду Кіровоградської області поділені за класами пожежної небезпеки, які визначались за “Шкалою природної небезпеки земельних ділянок лісового фонду” розробленою інститутом Укрдерждіпроліс і затвердженою наказом Міністерства лісового господарства України від 2 червня 1997 року № 52.

Територія області за способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними відноситься до зони наземного патрулювання. Патрулювання здійснюється лісовою охороною. На пожежонебезпечний період складаються графіки чергування пожежних сторожів і працівників лісового господарства. Чергування здійснюється в конторах лісництв, лісгоспів та обласному управлінні.

Щорічно в лісових підприємствах області здійснюються наступні організаційно-технічні заходи:

- виносяться і публікуються рішення обласної державної адміністарції “Про заходи щодо охорони лісів від пожеж” (виступи на радіо, телебаченні, статті в пресі);

- організовується робота ДПД та проводиться їх навчання;- розробляються оперативні плани гасіння пожеж.Проектування протипожежних заходів носить профілактичний характер і

направлене на зменшення випадків виникнення лісових пожеж. В залежності від класу пожежної небезпеки, який враховує структуру лісового фонду, наявність джерел пожежної небезпеки, відвідування лісу населенням, в

56

кожному лісгоспі визначаються обсяги попереджувальних, обмежувальних, дозорно-сторожових протипожежних заходів.

Враховуючи те, що в умовах Кіровоградщини природне поновлення цінними лісоутворюючими породами зазвичай не відбувається, основним методом лісовідновлення є посадка лісових культур.

Найпоширенішою лісовою породою лісостепу та степу є дуб звичайний. В більшості створених насаджень (55%) саме він передбачається головною породою.

Землі лісогосподарського призначенняТаблиця 5.2.2.1

№з/п

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

1 2 3 4 51. Загальна площа земель лісогосподарського призначення тис. га 183,669 -

у тому числі: - -1.1 площа земель лісогосподарського призначення

державних лісогосподарських підприємствтис. га 125,764* -

1.2 площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га - -

1.3 площа земель лісогосподарського призначення власників лісів

га - -

1.4 площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

га - -

2. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га 105,1* -

3. Загальний запас деревини за звітний період тис. м3 5262,3 -4. Запас деревини у розрахунку на один гектар земель

лісогосподарського призначенням3 50,6 -

5. Площа лісів у розрахунку на одну особу га - -6. Запас деревини у розрахунку на одну особу м3 - -7. Лісистість (відношення покритої лісом площі до

загальної площі регіону) %7,2 -

* - дані відсутні.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.2.2.2

2009 2010 2011 2012 2013Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду 2661 2337 1878 1767 1538Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях 1921 1765 1413 1286 -

Створення полезахисних лісових смуг - - - - -

Пожежі на території Кіровоградської області Таблиця 5.2.2.3

№ Підприємства Пройдено пожежами , га площа на1 випадок, га Завдані збитки, тис

57

Ліс

ові з

емлі

Нел

ісов

і зе

млі

Звіт

ний

рік,

га

Поп

еред

ній

рік,

га

всьо

го

в т.ч

. по

бічн

і **

всьо

го

в т

.ч.

верх

овим

и

1 ДП “Компаніївський лісгосп” - - - - - 0,14 - -2 ДП “Олександрівський лісгосп” 1 01 - - 0,01 0,2 0,1 0,13 ДП “Оникіївський лісгосп” - - - - - - - -4 ДП “Онуфріївський лісгосп” 6 1,8 - - 0,3 0 0,35 0,355 ДП “Світловодський лісгосп” 5 0,52 - - 0,11 0,4 1,4 1,46 ДП “Чорноліський лісгосп” 1 0,9 - - 0,9 0 0,1 0,1

ВСЬОГО 13 3,23 - - 0,25 0,3 - -

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значенняТаблиця 5.2.2.4

Рік

Затв

ердж

ена

розр

ахун

кова

лі

сосі

ка, т

ис. м

3

Фак

тичн

о зр

убан

о ра

зом,

га

/тис

.м3

Зрубано по господарстваххвойні твердолистяні м’яколистяні

розр

ахун

кова

ліс

осік

а,ти

с. м

3

фак

тичн

о зр

убан

о, г

а/ти

с.

м3

розр

ахун

кова

ліс

осік

а, т

ис.

м3

фак

тичн

о зр

убан

о,

га/т

ис. м

3

розр

ахун

кова

лі

сосі

ка, т

ис. м

3

фак

тичн

о зр

убан

о,га

/тис

. м3

1 2 3 4 5 6 7 8 9Рубки головного користування

2011 39,1 135/39,4 0 0 38,9 135/39,4 0,20 02012 39,17 126/38,897 0 0 38,97 126/38,897 0,20 02013 39,17 132/39,576 0 0 38,97 130/39,009 0,20 2/0,567

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

Спеціальне використання природних ресурсів - це таке використання, яке здійснюється юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів чи продуктів їх переробки з дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України.

Заготівля лікарської сировини та інших видів природних недеревних рослинних ресурсів заготівельними організаціями на території області не проводилась.

58

5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє приблизно 35% її біорізноманіття. Флора України нараховує понад 27 тис. видів. Одним із заходів збереження цієї різноманітності рослинного світу є ведення Червоної книги України, куди заносяться види рослин, що внаслідок різних причин опинилися під загрозою зникнення. Вжиття своєчасних заходів охорони флори дозволяє призупинити негативні процеси руйнування навколишнього природного середовища та відновити стан фітоценозів, вразливих видів до безпечного рівня.

Відтворення та охорона видів рослин, занесених до Червоної книги України забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення; врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів; систематичної розробки щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах.

Зростання на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Для забезпечення вирішення транскордонних та інших проблем охорони і відтворення об'єктів Червоної книги України здійснюється міжнародне співробітництво в цій сфері шляхом укладання і виконання відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, організації біосферних заповідників, створення на територіях, суміжних з іншими державами, міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду, проведення спільних наукових досліджень, обміну їх результатами.

В області виявлена велика популяція червонокнижних рослин таких як: ковила волосиста, касатик понтійський та астрагал шерстистоквітковий. Найбільшу питому вагу у складі фітоценозу займають такі трави як конюшина гірська, цмин пісковий, парило звичайне, горицвіт весняний, деревій, цикорій, материнка звичайна, козельці українські. Останні відносяться до судинних рослин, які занесені до Європейського Червоного списку, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Крім того, виявлені цінні та малопоширені види – ауоніс весінній, астрагал безстрілковий, гоніолимон татарський, аурінія скельна.

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин 59


Район Усього видів рослин,

занесених до Червоної

книги України, екз.

Усього рослинних

угруповань, занесених до Зеленої

книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та

об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій

видів рослин, занесених до

Червоної книги

України, які зникли, од.,

назва29

Бобринецький район

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Шумок“-2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus)Геологічна пам’ятка природи місцевого значення ”Слони“- 3:Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Ботанічний заказник “Мюдівська балка” - 8:Конюшина гірськаЦмин пісковийПарило звичайнеГорицвіт веснянийДеревійЦикорійМатеринка звичайнаКозельці українськіБотанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Мертводдя” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum)

Вільшанський район

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Сон-траваТирса

Добровеличків-ський район

Заповідне урочище “Червоні скелі” -5:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Ковила волосиста (Stipacapillata)Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color)Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis)Заповідне урочище “Балка Куца” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Півники понтичні (Iris pontica)Коручка морозниковидна (epipactis hellebornie)

60

Долинський район Загально зоологічний заказник місцевого значення ”Братолюбівська балка“ – 2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -2:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Ландшафтний заказник місцевого значення ”Балка Новоалександрівська“ - 2:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Тюльпан бузький (Tulipa hypanica)

Знам’янський район Заповідне урочище “Бочки” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Чорноліський“ - 7:Цибуля ведмежа (allium ursinum)В’язіль стрункий (coronilla elegans)Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine)Бруслина карликова (euonymus nana)Гніздівка звичайна (neottia nidus-avis)Любка дволиста (platanthera bifolia)Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum)Заповідне урочище“Антоновичські горби” -5:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Шафран сітчастий (Crocus reticulates)Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color)Ботанічний заказник “Антоновичська балка” -1:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото Чорний ліс” -2:Глечики жовтіЛатаття білеБотанічна пам’ятка природи “Ковилові горби під Поповим” -5:Ковила пірчаста (Stipa pennata)Ковила пухнатолиста (Stipa dasyphylla)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила вузьколиста(Stipa tirsa)Ботанічна пам’ятка природи “Кудинове” -5:Ковила пірчаста (Stipa pennata)Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила вузьколиста(Stipa tirsa)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)

Кіровоградський район

Заповідне урочище “Сарганівський ліс” -1:Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum)Ботанічна пам’ятка природи “Польовий садок” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Заповідне урочище “Польський ліс”-1:

61

Лілія лісова (Lilium martagon)Ландшафтний заказник “Новомихайлівський” -1:Підсніжник білосніжний

Компаніївський район

Заповідне урочище “Кіліповське” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Розлитий камінь” -5:Ковила волосиста (Stipacapillata)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)Тюльпан гранітний (tulipa graniticola)Ландшафтний заказник “Долинівсько-Покровський” -2:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ковила волосиста (Stipacapillata)Заповідне урочище “Кам’яна балка” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Загальнозоологічний заказник “Гнила балка” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Шафран сітчастий (Crocus reticulates)Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)

Маловисківський район

Геологічна пам’ятка природи “Каскади” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ботанічна пам’ятка природи “Оман високий” -1:Оман високийБотанічний заказник “Плетений Ташлик” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)

Новгородківський район

Заповідне урочище “Терник” -2:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ковила волосиста (Stipacapillata)Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” -4:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Півники понтичні (Iris pontica)

Новоархангель-ський район

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Когутівка” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine)

Новомиргородський район

Заповідне урочище “Василівське” -1:Коручка темно-червона (epipactis atrorubens)Ботанічний заказник “Балка Троянівська” -3:

62

Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Матвіїв яр” -1:Лілія лісова (Lilium martagon)Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)

Новоукраїнський район

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Войнівський” -5:Ковила волосиста (Stipacapillata)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Півники понтичні (Iris pontica)Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Комплексна пам’ятка природи “Ташлицькі скелі” -2:Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)Ковила волосиста (Stipacapillata)Ентомологічний заказник “Явдокимівський” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus)

Олександрівський район

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Миколаївський” -3:Лілія лісова (Lilium martagon)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Коручка темно-червона (epipactis atrorubens)Ландшафтний заказник “Чагар” -1:Сон лучнийБотанічна пам’ятка природи “Степові кургани” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ландшафтний заказник “Розумівська балка”:Конюшина степоваБотанічний заказник “Брате6ерські яри” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ботанічна пам’ятка природи “Жовтий льон” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)Заповідне урочище “Шавлієва балка-3”:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)

Олександрійський район

Ландшафтний заказник “Велика і мала скелі” -3:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ковила волосиста (Stipacapillata)Зозулинець болотний (Orchis palustris)Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лікарівський” -4:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Тюльпан бузький (Tulipa hypanica)

Онуфріївський район

Загальнозоологічний заказник місцевого значення ”Деріївський“ – 1:Зозулинець болотний (orchis palustris jacq)

63

Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Бузове” -5:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Тюльпан бузький (Tulipa hypanica)Ковила Граффа (tylipa grafiana)Ландшафтний заказник “Суховершок” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Заповідне урочище “Солдатське” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Заповідне урочище “Литкевич” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Ландшафтний заказник “Майгорове” -2:Ковила пірчаста (Stipa pennata)Рястка Буше (ornithogalum boucheanum)Ландшафтний заказник “Недагарський” -1:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Ясинуватка” -1:Коручка темно-червона (epipactis atrorubens)Ландшафтний заказник “Лозуватське” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Заповідне урочище “Шеметів ліс” -1:Рястка Буше (ornithogalum boucheanum)

Петрівський район Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum)Заповідне урочище “Бабеньківське” -2:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Заповідне урочище “Питомник” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)

Світловодський район

Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Цюпина балка” -1:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ландшафтний заказник “Острів лисячий” -1:Ковила ДніпровськаЗаповідне урочище “Барвінкова і тюльпанови гори” -4:Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Шафран сітчастий (crocus reticulatus)Загальнозоологічний заказник “Поселення Сиворакші ” -1:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ботанічний заказник “Степовий горб” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ландшафтний заказник місцевого значення “Кінські острови” -1:Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Комплексана пам’ятка природи місцевого значення “Острів Обеліск” - 2:

64

Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Сальвінія плаваюча (salvinia natans)

Устинівський район Ботанічний заказник “Роза” -4:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Ботанічний заказник “Ганно-Леонтовицька” -2:Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Селіванівське” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Солоноозерне” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Садківський степ” -1:Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)Загально зоологічний заказник загальнодержавного значення ”Полозова балка“ – 4:Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus)Півники понтичні (Iris pontica)Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище” -7:Рябчик російський (fritillaria ruthenica)Гімносперміум одеський (gymnospermium odessanum)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Тюльпан бузький (Tulipa hypanica)Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)Ковила пірчаста (Stipa pennata)Ландшафтний заказник “Інгульські крутосхили” -3:Ковила волосиста (Stipacapillata)Півники понтичні (Iris pontica)Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)Заповідне урочище “Таркальне” -1:Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis)Ботанічна пам’ятка природи “Ковалівська” -2:Ковила волосиста (Stipacapillata)Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

5.2.5 Адвентивні види рослин

Види рослин, що за нормальних умов не характерні певній асоціації і потрапили в угруповання випадково, в результаті заносу людиною, тваринами або іншими чинниками поширення діаспор називаються адвентивними. Кіровоградщина, як і вся Україна, страждає від первинного проникнення, закріплення, автономного розселення, повної натуралізації та подальшої експансії адвентивних рослин. Адвентивні види рослин поширюються разом із насінням культурних рослин та іншими способами. Цьому сприяють переміщення великих обсягів посадкового матеріалу, продовольчого та фуражного зерна всередині країни та через кордон. Найбільша кількість

65

адвентивних рослин походить з Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи. Звідки й завезені такі потенційно небезпечні карантинні види, як амброзія полинолиста, череда волосиста, соняшник каліфорнійський, соняшник війчастий, стриги, паслін каролінгський, іпомея ямчаста, паслін лінійнолистий та інші види.

Експансивні адвентивні види (тобто ті, які бурхливо розвиваються), кількість яких останнім часом становить близько 80 видів, створюють високий ступінь негативного впливу. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створюють монодомінантні низькодекоративні угруповання, викликають відчуття занедбаності парків і скверів.

Особливо шкідливі адвентивні види – це карантинні рослини, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і ареали котрих контролюють спеціальними заходами. Санітарні інспектори проводять контрольні обстеження сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання і переробки рослин та рослинної продукції, пунктів карантину рослин і прилеглої до них території.

Швидкість розселення карантинних видів рослин у новому ареалі залежить від умов, в яких росте рослина, а також особливості біології конкретного виду, а саме:

- конкурентоспроможності, що дає можливість виду перемагати в боротьбі за виживання;

- його пластичності, тобто здатності швидко адаптуватися до нових умов;- репродуктивності (утворенню значної кількості насінин), що дає змогу

рослині за короткий період часу створити значний запас насінин у ґрунті.Для запобігання розповсюдження адвентивних видів рослин потрібний

комплексний підхід, а саме постійний моніторинг території районів на підтвердження та виявлення нових вогнищ таких рослин та своєчасне проведення фітосанітарних заходів, спрямованих на їх ліквідацію.

5.2.6 Охорона, використання та відтворення зелених насаджень

В сучасних умовах інтенсивної урбанізації, високих темпів розвитку транспорту і промисловості відбувається постійне забруднення навколишнього середовища (повітряного простору, води, ґрунту), що створює малосприятливі умови для життєдіяльності людини.

Зелені насадження міст – важлива складова частина міського господарства. Вони займають важливе місце в вирішенні проблем охорони і поліпшення стану навколишнього середовища, виконують комплекс оздоровчих, рекреаційних, захисних функцій, виступають стабілізатором екологічної рівноваги.

66

Система зелених насаджень – один з найважливіших факторів в створенні найкращих екологічних, мікрокліматичних, санітарно-гігієнічних життєвих умов для населення міст, в формуванні культурного ландшафту сучасного міста.

Зелені насадження поки що залишаються найдешевшим і найефективнішим засобом оздоровлення міського середовища, тому є необхідність у створенні нових ареалів зелених насаджень в населених пунктах області, на що щорічно виділяються кошти з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” від 6 вересня 2005 р. охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

З метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людей та покращення екологічної ситуації на Кіровоградщині необхідно розробити плани реконструкції і концепції розвитку зеленої зони. Першочерговими цілями в цьому напрямку є:

- моніторинг зеленої зони та комплексна оцінка фактичного і прогнозованого стану насаджень;

- розробка стратегії реконструкції і оптимізації рослинних угруповань з врахуванням історико-архітектурних особливостей і санітарно-екологічних умов міста;

- опрацювання технології поліпшення фітосанітарного і фізіологічного стану рослин зеленої зони міст та селищ;

- розробка концепції розвитку, збереження і відновлення історичних парків;

- визначення балансоутримувачів об’єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності;

- підбір для озеленення асортименту рослин, стійких до різноманітних факторів;

- створення проекту реконструкції зелених насаджень області; - відпрацювання агрозасобів, що забезпечать нормальний ріст, розвиток і

функціонування зелених насаджень у різних екологічних умовах; - створення нових зелених зон.

Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.2.6.1

Заходи Рік2009 2010 2011 2012 2013

Створено нових зелених насаджень, га 3,55 2,18 4,5 3,4 1,1Проведено догляд за насадженнями, га 1525,9 1535,5 1562,2 1565,7 1566,5

67

5.3 ОХОРОНА, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу

Різноманіттю тваринного світу Кіровоградщини, незважаючи на значну господарську освоєність території області та фрагментацію природних біотопів, сприяє географічне положення даної території, яку з південного заходу на північний схід перетинає природна межа між Лісостепом і Степом.

Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України та області, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Тварини - нічим не замінні ланки єдиної екологічної системи, стабільність та середовищеутворюючі функції якої, саме і слід вважати найбільшим багатством нашої планети.

По території області дикі тварини розподіляються дуже нерівномірно. В цілому, найбільш багаті фауністичні комплекси збереглися у придніпровській частині Кіровоградщини, по долинах річок, в балках та у великих лісових масивах центральних, південних та південно-східних районів. Біднішим є склад тварин надто освоєних людиною північних та північно-західних районів області.

На території Кіровоградщини виявлено 368 видів, з них 65 - ссавців, 279 - птахів, 13 - плазунів, 11 - амфібій. Крім того, у водоймах мешкають 61 вид риб, з яких найбільш чисельними є представники ряду парноподібних (35 видів).

Птахів, які є найбільш різноманітною у видовому відношенні і численною групою хребетних тварин Кіровоградщини, враховуючи особливості їх біології, можна поділити на 5 груп - осілі (42 види), перелітні (120 видів), пролітні (64 види), що прилітають на зимівлю (13 видів), залітні (40 видів). У видовому відношенні найбільшою групою птахів є горобині (142 види), до якої відносяться всім добре знайомі з дитинства горобці, шпаки, синиці, ластівки, щиглики, снігурі, а також ґави, сороки та інші.

Серед земноводних найбільш чисельні жаби озерна та ставкова, кумка червоночерева. У лісистих територіях переважає жаба трав’яна, жаба гостроморда і квакуха звичайна.

З 13 видів плазунів, що виявлені на території області, звичайною є ящірка прудка, місцями - ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча і черепаха болотяна. Інші види рідкісні та дуже рідкісні: до перших відносяться веретениця ламка, вуж водяний, мідянка, полоз жовточеревий та гадюка степова, а до других - полоз лісовий, який ще можливо зберігся по окремих лісових масивах.

Перелік видів фауни, що охороняються в регіоні 68

станом на 01.01.2014 року Таблиця 5.3.1.1

Назва виду (звичайна і наукова)

Чер

вона

кни

га

Укр

аїни

Берн

ська

кон

венц

ія

C

I

T

E

S

C

M

S

A

E

W

A

EUR

O

BA

TS

Євр

опей

ськи

й че

рвон

ий

спис

ок

1 2 3 4 5 6 7 8

Борсук (Meles meles) *

Бугай (botaurus stellaris) *

Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte)

* * * *

Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) * * *

Видра річкова (Lutra lutra) * * *

Вовк (canis lupus) *

Вовчок садовий (Eliomys quercinus)

* *

Вовчок ліщиновий (muscaridinus avellanarius)

*

Вуж водяний (natrix tessellata) *

Гадюка степова східна (vipera ursinii renardi)

*

Горностай (Mustela erminea) * *

Жаба прудка (rana dalmatina) *

Жаба гостроморда (rana arvalis) *

Жерлянка червоночерева (bombina bombina)

*

Златка блискуча (buprestris splendens)

*

Квакша звичайна (Hyla arborea) *

Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera)

* *

Мишівка степова(Sicista subtilis) * *

Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie)

* * * *

Нічниця Наттерера (myotis nattereri)

*

Норка європейська (mustela lutreola)

*

Осетер атлантичний (asipenser sturio)

*

Плоскотілка червона (cucujus *

69

cinnabarinus)

Ропуха зелена (Bufo viridis) *

Перев’язка звичайна (Vormela peregusna)

* * *

Тритон гребінчастий (Triturus cristatus)

*

Тушканчик великий (Allactaga jaculus)

*

Турун олімпійський (carabus ) *

Турун зморшкуватий (carabus olympiae)

*

Тхір степовий (Mustela eversmanni)

* *

Ховрах європейський (Citellus citellus)

* *

Часничниця звичайна (pelobates fuscus)

*

Черепаха болотяна (Emys orbicularis)

*

Чернівець непарний (Heodes dispar)

*

Широковух європейський (Barbastella barbastella)

* * *

Ящірка прудка (lacerta agilis) *

Ящірка зелена (lacerta viridis) *

Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus)

* * * *

Балобан (Falco cherrug Gray) * * *

Берестянка звичайна (hippolais icterina)

*

Беркут (Aquila chrysaetos) * * *

Білозубка мала (Crocidura suaveolens ariadne)

*

Боривітер звичайний (falco tinnunculus)

*

Боривітер степовий (Falco naumanni)

* * *

Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster)

*

Білозубка мала (Crocidura suaveolens ariadne)

*

Вирезуб (rutilus frisii frisii) *

Вівсянка звичайна(Emberiza citronella)

*

70

Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus)

*

Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha)

* *

Вівчарик-ковалик (phylloscopus collybita)

*

Вівчарик весняний (phylloscopus trochilus)

*

Вільшанка, малинівка (erithacus rubecula)

*

Волохатий стафілін (emus hirtus) *

Вухань бурий, вухань звичайний (plecotus auritus)

*

В’юрок канарковий (serinus serinus)

*

В’юрок звичайний (serinus сitribnella)

*

Гага звичайна(Somateria mollisima)

*

Гага чорновола (gavia arctica) *

Гага червоновола (gavia stellata) *

Галагаз (tadorna tadorna) *

Галстучник (charadrius hiaticula) *

Горихвістка звичайна (phoenicurus phoenicurus)

*

Дербник (falco columbarius) *

Дерихвіст лучний (Glareola pratincola)

* * *

Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni)

* * *

Дрімлюга (caprimulugus europaeus)

*

Дрохва (Otis tarda) * * * *

Дятел великий строкатий (dendrocopos major)

*

Дятел малий (dendrocopos minor) *

Дятел сірійський (Dendrocopos syriacus)

Зеленяк (Chloris chloris) *

Гаїчка болотяна (parus palustris) *

Гуска мала білолоба (anser erythropus)

*

Грязьовик (limicola falcinellus) *

71

Жайворонок малий (Calandrella cinerea)

*

Журавель сірий(Grus grus) * * *

Журавель степовий (Anthropoides vigro)

* * *

Змієїд (Circaetus gallicus) * * *

Зяблик (fringilla coelebs) *

Іволга (Oriolus oriolus) *

Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis)

* * * *

Кам’янка звичайна (oenanthe oenanthe)

*

Канюк звичайний (buteo buteo) *

Канюк степовий (Buteo rufinus) * * *

Кібчик (falco vespertinus) *

Кобилочка солов’їна (locustella luscinioides)

*

Колпиця (platalea leucorodia) *

Коноплянка, ріполов (Acanthis cannabina)

*

Костогриз (coccothraustes coccothraustes)

*

Крем’яшник (arenaria interpres) *

Кроншнеп великий (Numenius arquata)

* * *

Кроншнеп середній (Numenius phaeopus)

* * *

Кропив’янка (Sylvia communis) *

Кропив’янка (славка) садова (Sylvia borin)

*

Кропив’янка (славка) сіра (Sylvia communis)

*

Кропив’янка (славка) чорноголова (Sylvia atricfpilla)

*

Крохаль довгоносий (Mergus serrator)

* * *

Крутиголовка (jynx torquilla) *

Крячок світлокрилий (chlidonias leucopterus)

*

Крячок чорний (chlidonias niger) *

Кулик-горобець (calidris minuta) *

Кулик-сорока (Haematopus ostralegus)

* * *

72

Ластівка сільська (Hirundo rustica)

*

Ластівка берегова, щурик (Riparia riparia)

*

Ластівка міська (hirundo urbica) *

Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel)

* * *

Лебідь-кликун (Cygnus cygnus) *

Лежень (Burhinus oedicemus) * * *

Лелека білий (Ciconia Ciconia) *

Лелека чорний (Ciconia nigra) * * * *

Лилик пізній (eptesicus serotinus) *

Лунь польовий (Circus cyaneus) * * *

Лунь степовий (Circus macrourus) * * *

Лунь лучний (Circus pygargys) *

Лунь болотяний (Circus aeruginosus)

*

Луток (mergus albellus) *

Мідянка (coronella austriaca) *

Мартин малий (дфкгі minutus) *

Мишоїд-зимняк (buteo lagopus) *

Могильник (Aquila heliacal Savigny)

* * * *

Мородунка (xenus cinereus) *

Нетопир середнеземноморський (pipistrellus kuhli)

*

Норець малий (policeps rufficollis)

*

Норець сірощокий (podiceps nigricollis)

*

Норець чорношиїй (podiceps griseigena)

*

Огар (Haliaeetus albicilla ) * * *

Одуд (Upupa epops) *

Омелюх (bombycilla garrulus) *

Орел степовий (Aquila rapax) * * *

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla)

* * *

Орел-карлик (Hieraatus pennatus) * * *

Осоїд (pernis apivorus) *

73

Очеретянка чагарникова (acropcephalus palustris)

*

Підорлик великий (Aquila clanga) * * *

Підкоришник звичайний (certhia familiaris)

*

Пелікан кучерявий (Pelicanus crispus)

*

Плиска біла (motacilla alba) *

Плиска жовта (Motacilla flava) *

Плавунець круглодзьобий (Phalaropus lobatus)

*

Побережник білий (calidris alba) *

Побережник білохвостий (calidris temminckii)

*

Повзик (sitta europea) *

Поручайник (Tringa stagnatilis) * * *

Пугач (Bubo bubo) * *

Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus)

* *

Ремез (remis pendulinus) *

Рибалочка звичайний (alcedo atthis)

*

Савка (Oxyura leucocephala) * * * *

Сипуха(Tyto alba) * *

Синиця велика (Parus major) *

Синиця вусата (panurus biarmicus)

*

Синиця блакитна (Parus caeruleus)

*

Синиця довгохвоста (aegithalos caudatus)

*

Сінниця Едіп (coenonympha ordippus)

*

Синьошийка, варакушка (Luscinia svecica)

*

Симпекма Брауера (sympecma braueri)

*

Сич хатній (athene noctua) *

Скопа (pandion haliaetus) * * *

Сапсан (Falco pe regrinus) * * *

Сип білоголовий (gyps fulvus) *

Сова болотяна (Asio flammeus) *

74

Сова вухата (asio otus) *

Совка сокиркова (periphane delphinii)

*

Сокіл-сапсан (афдсщ peregrinus) *

Соловейко східний (Luscinia luscinia)

*

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor)

* *

Сорокопуд-жулан (lanius collurio) *

Сорокопуд чорнолобий, сорокопуд малий (Lanius minor)

*

Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator)

* *

Ходуличник (Himantopus himantopus)

* * *

Хохітва(Tetrax tetrax) * * *

Хом’як звичайний (cricetus cricetus)

*

Хрустан (eudromias morrinelus) *

Чапля велика біла (egretta alba) *

Чапля мала біла (egretta garzetta) *

Чапля руда (ardea purpurea) *

Чиж (spinus spinus) *

Чеглок (falco subbuteo) *

Чеграва (hydroprogne caspia) *

Чекан лучний (Saxicola ruberta) *

Чекан чорноголовий (Saxicola torquata)

*

Чернь білоока (Aythya nyroca) * * *

Чечітка звичайна (Acanthis flammea)

*

Чорноволик (calidris alpina) *

Червоноволик (calidris ferruginea) *

Шпак рожевий (Sturnus roseus) *

Шуліка рудий (Milvus milvus) * * * *

Шуліка чорний (milvus migrans) *

Щеврик лучний (Anthus pratensis) *

Щеврик польовий (Anthus campestris)

*

Щеврик лісовий (Anthus trivialis) *

Щиглик (Carduelis carduelis) *

75

Яструб великий (accipiter gentilis arrigonii)

*

Яструб малий (accipiter nisus granti) *

Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi)

* *

Мідянка(Coronella austriaca) * *

Полоз жовточеревий (Coluber jugularis)

*

Полоз лісовий (Elaphe longissima) * *

Апполон (parnassius apollo) * *

Аріон (maculinea arion) * *

Аркас (maculinea nausithous) * *

Бабка цецилія (orhiogomphus Cecilia)

*

Бабка білолоба (leucorrhinia albifrons)

*

Бабка болотяна (Leucorrhinia pectoralis)

*

Бабка хвостата (leucorrhinia caudalis)

*

Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga)

*

Бражник дубовий (Marumba quercus)

*

Бражник мертва голова (Acherontia atropos)

*

Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina)

* * *

Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus)

*

Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus)

*

Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria)

*

Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula)

*

Вечірниця велетенська, вечірниця велика (nyctalus lasiopterus)

*

Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (nyctalus leisleri)

*

Вечірниця дозірна (nyctalus noctula)

*

76

Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo)

* * *

Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre)

*

Вусач мускусний (Aromia moschata)

*

Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri)

*

Гноєїд рогатий (onthophagus furacatus)

*

Гоголь (bucephala clangula)

Деркач (Crex crex) * *

Дибка степова (Saga pedo) *

Дідок жовтоногий (gomphus flavipes)

*

Джміль вірменський (Bombus armeniacus)

*

Джміль глинистий (Bombus argillaceus)

*

Джміль-лезус (Bombus laesus) *

Джміль мінливий (bombus proteus)

*

Джміль моховий (Bombus muscorum)

*

Джміль пахучий (Bombus fragrans)

*

Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama)

*

Джміль незвичайний (Bombus paradoxus)

* *

Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)

*

Джміль яскравий (Bombus ponorum)

*

Дозорець-імператор (Anax imperator Leach)

*

Дупель (gallinago media) *

Золотомушка (корольок) жовтоголова (regulus regulus)

*

Зуйок малий (charadrius dubius) *

Жук-олень (Lucanus cervus) * *

Жук-самітник (Osmoderma eremita)

* * *

Коконопряд золотавий (eriogaster *

77

catax)

Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti)

*

Коромисло зелене (Aeshna viridis)

* *

Коромисло лучне (brachytron pratense)

*

Кошеніль польська (Porpyrophora polonica)

*

Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta)

* *

Красуня-діва (Calopteryx virgo) *

Крячок світлокрилий (Chlidonias leucopterus)

*

Крячок білощокий (Chlidonias hybrida)

*

Крячок чорний (Chlidonias niger) *

Ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний (xylocopa valga)

*

Ксилокопа фіолетова, бджола-тесляр фіолетовий (xylocopa violaceae)

*

Ктир гігантський (Satanas gigas) *

Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis)

*

Лейостіла ламельоза (leiostyla lamellosa)

*

Лунь польовий (Circus cyaneus) *

Лютка Брауера (sympycna braueri)

*

Мантиса хижа (mantispa styriaca) *

Мартин малий (larus minutus) *

Махаон (Papilio machaon) *

Мегахіла округла (Megachile rotundata)

*

Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis)

*

Мінога українська (Eudontomyzon mariae)

*

Мнемозина (Parnassius mnemosyne)

*

Мурашиний лев деревний (dendroleon pantherinus)

* *

78

Мурашка руда лісова (formica rufa)

* *

Мухоловка сіра (muscicapa striata)

*

Мухоловка строката (ficedula hypoleuca)

*

Мухоловка-білошийка (ficedula (muscicapa) albicolis)

*

Перевізник (astitus hupoleucos) *

Перев'язка звичайна, перегузня (vormela paregusna)

*

Пістрянка весела (Lygaena laeta) *

Плавунець широкий (dytiscus lattissimus)

*

Поводень дволінійчастий (graphoderes bilineatus)

*

Погонич (porzana porzana) *

Подалірій (Iphiclides podalirius) *

Поліксена (Zerynthia polyxena) * * *

П’явка медична (Hirudo medicinalis)

* *

Райдужниця велика (apatura iris) *

Розалія альпійська (rosalia alpina) *

Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus)

*

Сатурнія мала (Eudia pavonia) *

Сатурнія руда (Aglia tau) *

Сатурнія середня, павиноочка середня, сатурнія тернова (eudia spini)

*

Сірий коконопряд виїмчастий (Phyllodesma ilicifolia)

*

Синявець аргірогномон (lycaeides argyrognomon)

*

Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis)

*

Скарабей священний (Scarabaeus sacer)

*

Сколія-гігант (Scolia maculata) *

Сколія степова (Scolia hirta) *

Сліпак звичайний (spalax microphtalmus)

*

79

Сліпак білозубий (nannospalax leucodon)

*

Слимак згорнений (helix sublicata)

*

Стерлядь (asipenser ruthenus) *

Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна

*

Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa)

*

Стрічкарка тополева (Limenitis populi)

*

Телеїус (maculinea teleius) *

Товстоголовка теселум (syrichtus tessellum)

*

Товстоголовка крибрелум (syrichtus cribrellum)

*

Чернівець непарний (Lycaena dispar)

* *

Червоновола казарка (rufibrenta ruficollis)

*

Чечевиця звичайна (caprodacus erythrinus)

*

Чорниш (Tringa ochropus) *

Усього 137 213 3 - 35 4 42

5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства

Відповідно до Закону України “Про тваринний світ” до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їхнім вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Одним із таких різновидів спеціального використання тваринного світу є мисливство.

Ведення мисливського господарства полягає у забезпечені організаційно-господарської системи раціонального природокористування, що забезпечує добування диких звірів, птиць та риби з метою здобуття максимальної кількості мисливської продукції при підтримці на оптимальному для популяції рівні чисельності тварин.

З метою повного та комплексного регулювання питань, пов'язаних зі здійсненням цього виду спеціального природокористування, було прийнято Закон Україн “Про мисливське господарство та полювання”, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права

80

усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Законом визначено, що мисливство - це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь, а мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.

Право на полювання у межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Мисливські угіддя — ділянки суші та водного простору, на яких перебувають, або можуть перебувати мисливські тварини і які передані належним чином у користування для ведення мисливського господарства.

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення та є об'єктом права власності Українського народу.

Полювання на диких тварин завжди було і залишається одним із важливіших традиційних видів природокористування в Україні взагалі і на Кіровоградщині зокрема.

Ведення мисливського господарства на території області здійснює 31 користувач мисливських угідь, з яких:

- 24 організації УТМР;- 5 державних лісогосподарських підприємств;- Товариство “Динамо”;- Товариство “Сапсан”.Станом на 01 січня 2014 року площа мисливських угідь Кіровоградської

області складає 1960,1 тис. га., з них надано у користування організаціям:


Користувач Площа мисливських угідь, надана в користування, тис. га.

Підприємства лісового господарства 47,6УТМР 1866,0Товариство “Динамо” 15,0Товариство “Сапсан” 32,5

Станом на 1 січня 2014 року на Кіровоградщині зареєстровано 20174 мисливців, з яких контрольні картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання в 2013 році отримали 8178 чоловік, серед них 454 чоловік склали екзамени в минулому році і отримали посвідчення мисливця.

81

Боротьба з дикими шкідливими хижаками – одне з найболючіших питань у веденні мисливського господарства. Працівники УТМР та районні мисливствознавці, за участю мисливців, яким небайдужа доля мисливського господарства, в 2013 році відстріляли: вовків – 32, лисиць – 1426, інших хижаків – 2584 голів.

Нині мисливська фауна Кіровоградщини нараховує понад 70 видів, з яких основними, найбільш важливими в практичному відношенні є олень благородний, олень плямистий, кабан, козуля європейська, заєць-русак. Чисельність найпоширеніших мисливських видів наведена нижче:

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)Таблиця 5.3.2.2

Види мисливських тварин 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік1 2 3 4 5

Кабан 919 1090 1147 1169Козуля 5844 5912 5880 5918Олень 92 330 332 287Заєць-русак 81990 80813 77450 78771

Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.3.2.3

РікВиди

мисливських тварин

Затверджений ліміт

добування

Видано ліцензій Добуто

Не використано

ліцензій

Причина невикористання

1 2 3 4 5 6 7

2011

Кабан 117 107 80 27 Несриятливі погодні умови,

відсутність навичок

стрільби кулею

Козуля 152 149 130 19

Олень 11 8 7 1

2012

Кабан 139 119 90 22 Несриятливі погодні умови,



Козуля 144 124 109 15

Олень 18 18 8 10

2013

Кабан 144 146 142 - Несриятливі погодні умови,



Козуля 130 130 118 -

Олень 9 9 9 -

Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 5.3.2.4

Виявлено фактів браконьєрства, од. 2011 рік 2012 рік 2013 рікТваринний світ

Всього: 134 145 154Держекоінспекція 49 48 48Держлісгосп 78 97 106

82

УТМР 7 - -ТВМР - - -Інші - - -

Рибні ресурсиВсього: 2089 2082 2099Держекоінспекція 109 58 74Держлрибохорона 1980 2024 2025Разом: 2223 2227 2253

На підконтрольній території Кіровоградрибохорони знаходиться Кременчуцьке водосховище загальною площею 208185 га та Дніпродзержинське водосховище загальною площею 56,7 га. Загальна протяжність берегової лінії Кременчуцького водосховища складає 100,1 км, Дніпродзержинського – 39,0 км.

У Кіровоградській області налічується 85 водосховищ, з яких 3 побудовані на середніх річках – Інгул, Інгулець та Велика Вись і 82 – на малих річках та струмках. Частина водосховищ у Кіровоградській області побудовані для риборозведення, частина – для зрошення та зволоження сільгоспугідь, частина для забезпечення роботи гідроелектростанцій, а також для інших цілей. Багато водосховищ мають комплексне призначення. За площею водної поверхні та об’ємом води, водосховища у Кіровоградській області порівняно невеликі.

Станом на 01 січня 2014 року у Кіровоградській області налічується 2891 ставків загальною площею водної поверхні 17230 га.

Кількісно переважають невеликі та середні ставки з площею водної поверхні до 10 га та повним об’ємом 150-200 тис.м3 . Більших ставків відносно небагато – близько 10 % їх загального числа, у тому числі великих – з об’ємом води понад 500 тис.м3 - 20.

Протягом року Кіровоградрибохороною проводився постійний контроль за діяльністю рибодобувних організацій на водосховищах, особлива увага приділялась забороненим для промислу ділянкам водосховища – заказникам, режимним зонам та магістральним каналам, тощо. В кінці літньо-осіннього періоду було визначено і затверджено перелік зимувальних ям на водосховищах, де заборонено будь-яке рибальство в зимовий період та організований постійний контроль за ними.

Відповідно до наказу Державного агентства рибного господарства України № 105 від 12 липня 2011 року Кіровоградрибоохороні визначено район діяльності, а саме внутрішні рибогосподарські водні об'єкти та Кременчуцьке і Дніпродзержинське водосховища в межах адміністративних територій Кіровоградської області.

У відповідності з наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11 листопада 2005 р. № 623/404 “Про затвердження Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів” всім користувачам видана відповідна документація на право проведення промислу. Промисел водних живих ресурсів проводився на водосховищах без закріплення за користувачами окремих промислових ділянок.

83

За звітний період користувачами виловлено по Кременчуцькому водосховищу 524,036 тонн риби по Дніпродзержинському водосховищу 274,43 тонн риби.

Згідно “Режиму промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2013 р.”, рибодобувний промисел на Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах у 2013 році проводився відповідно до квот, виділених рибодобувним організаціям в межах лімітів, що визначені для вилучення. Згідно “Режиму”, оптимальна кількість сіток, задіяних на промислі на Кременчуцькому водосховищі, становила 2855 шт.

Динаміка вилову риби Таблиця 5.3.2.5

Рік Водний об‘єкт Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2 3 4

2009Кременчуцьке водосховище 1132,340 1111,950Дніпродзержинське водосховище 12,860 12,219Разом: 1145,200 1124,169





5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

До зникнення великої кількості видів тварин та до загрози існуванню для багатьох з існуючих видів призвели негативні антропогенні чинники впливу на довкілля. Цей процес має глобальний характер. Запобігти його поширенню, уповільнити темпи виснаження біологічних ресурсів Землі можливо лише шляхом поєднання системи загальнопланетарних, національних та регіональних заходів.

Найактуальнішою природоохоронною проблемою на території Кіровоградщини є збереження генофонду тваринного світу, чисельність і видовий склад котрих постійно зменшується. Особливу роль для їх охорони відіграють природно-заповідні території, на яких проводиться вивчення, дослідження та охорона фауни області.

Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН у 1991 р. надрукувала Європейський червоний список тварин і рослин, що знаходяться під загрозою

84

зникнення у світовому масштабі, який з того часу не поновлювався. До списку занесеного 60 видів ссавців, 28 видів птахів, 37 видів рептилій, 238 видів безхребетних, 19 видів амфібій та 38 видів прісноводних риб.

Нині в Кіровоградській області зустрічаються 5 видів ссавців, 10 видів птахів і 8 видів комах, занесених до Європейського Червоного списку і перебуваючих під загрозою зникнення у світовому масштабі.

Із 115 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України, в межах Кіровоградщини зустрічаються 114 видів, в тому числі: 61 вид ссавців, 43 види птахів, 4 види плазунів, які в основному зосереджені на природоохоронних територіях.

В Кіровоградщині збереглися і не є рідкісними види, які в більшості країн Європи опинилися на межі зникнення. Наприклад, це вовк і сліпак звичайний.

На початку XIX ст. на території області були винищені та витіснені з неї на південь такі типові степові види тварин, як сайгак та байбак, скоротилась чисельність дрохви, хохітви, степового орла і степового журавля. Нині типові для степових територій види тварин трапляються по ярах та балках, де збереглась степова рослинність. Дуже рідко і лише під час перельотів на степових ділянках зустрічаються орел степовий, лунь степовий, дрохва.

На території області зустрічаються: ящірка зелена, яка практично знищена через свою привабливість для тераріумістів, тому стала комерційним об’єктом та піддається хижацькому вилову; сліпак подільський, якого дуже складно побачити в живій природі; гадюка степова, котра має велике наукове значення, оскільки її отрута використовується в медицині, перебуває під охороною через нелегальні масові вилови для утримання її у серпентаріях.

Ліси і лісові насадження Кіровоградщини мають, порівняно з степами, багатший видовий склад фауни. Їх населяють різноманітні хижі птахи, з яких найбільш численим є яструб великий. Також можна зустріти чимало червонокнижних метеликів: махаон, подалірій, мнемозима, ванесса чорно-руда, синявець-мелеагр, бражник дубовий, скабіозовий, прозерпіна. На лісових галявинах можна побачити сатурній. У мішаних і листяних лісах мешкають стрічкарки.

На незайманих ділянках серед степової рослинності зустрічаються тхір степовий, перев’язка і тушканчик великий, жайворонок степовий та малий, вівсянка велика та садова, боривітер степовий. Численним є перепел. На ділянках балок і річкових схилах трапляються гадюка степова, полоз жовточеревний.

З рідкісних ссавців у Придніпровській частині області трапляються видра річкова, горностай, ондатра, бобри. Водно-болотні птахи представлені різними видами чапель, качок, куликів, пастушкових, мартинів, деякими видами горобиних. Із чапель - біла та мала біла. У заплавах річок, які заросли болотним високотрав’ям, є різноманітні очеретянки, кобилочки, качки, шугайчики, болотні луні, лебідь - шипун. На дніпровських островах зустрічається баклан великий, рідкісний мартин - реготун чорноголовий, мартин сріблястий та звичайний, крячок річковий та малий.

Охорона та відтворення тваринного світу85


Район Усього видів тварин,

занесених до Червоної книги

України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та

об’єктах ПЗФ,екз., назва

Кількість популяцій

видів тварин, занесених до

Червоної книги

України, які зникли , од.,

назваКіровоградська область 137 Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte)

Вечірниця мала (Nyctalus leiseri)

Видра річкова (Lutra lutra)

Вовчок садовий (Eliomys quercinus)Гадюка степова східна (vipera ursinii renardi)

Горностай (Mustela erminea)

Жаба прудка (rana dalmatina)

Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera)

Мишівка степова(Sicista subtilis)

Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie)

Нічниця Наттерера (myotis nattereri)

Норка європейська (mustela lutreola)

Перев’язка звичайна (Vormela peregusna)Тушканчик великий (Allactaga jaculus)Тхір степовий (Mustela eversmanni)

Ховрах європейський (Citellus citellus)

Широковух європейський (Barbastella barbastellus)Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus)

Балобан (Falco cherrug Gray)

Беркут (Aquila chrysaetos)

Боривітер степовий (Falco naumanni)

Вирезуб (rutilus frisii frisii)

Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha)

Волохатий стафілін (emus hirtus)

Гага звичайна(Somateria mollisima)

Дерихвіст лучний (Glareola pratincola)

Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni)

Дрохва (Otis tarda)

Журавель сірий(Grus grus)

Журавель степовий (Anthropoides vigro)

Змієїд (Circaetus gallicus)

Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis)

Канюк степовий (Buteo rufinus)

Кроншнеп великий (Numenius arquata)

Кроншнеп середній (Numenius phaeopus)

86

Крохаль довгоносий (Mergus serrator)

Кулик-сорока (Haematopus ostralegus)

Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel)

Лежень (Burhinus oedicemus)

Лелека чорний (Ciconia nigra)

Лунь польовий (Circus cyaneus)

Лунь степовий (Circus macrourus)

Мідянка (coronella austriaca)

Могильник (Aquila heliacal Savigny)

Нетопир середнеземноморський (pipistrellus kuhli)Огар (Haliaeetus albicilla )

Орел степовий (Aquila rapax)

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla)

Орел-карлик (Hieraatus pennatus)

Підорлик великий (Aquila clanga)

Пелікан кучерявий (Pelicanus crispus)

Поручайник (Tringa stagnatilis)

Пугач (Bubo bubo)

Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus)

Савка (Oxyura leucocephala)

Сипуха(Tyto alba)

Скопа (pandion haliaetus)

Сапсан (Falco pe regrinus)

Сип білоголовий (gyps fulvus)

Совка сокиркова (periphane delphinii)

Сокіл-сапсан (афдсщ peregrinus)

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor)

Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator)

Ходуличник (Himantopus himantopus)

Хохітва(Tetrax tetrax)

Чеграва (hydroprogne caspia)

Чернь білоока (Aythya nyroca)

Шуліка рудий (Milvus milvus)

Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi)

Мідянка(Coronella austriaca)

Полоз жовточеревий (Coluber jugularis)

Полоз лісовий (Elaphe longissima)

Аполлон (parnassius apollo)

Бражник дубовий (Marumba quercus)

Бражник мертва голова (Acherontia atropos)

Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina)

Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus)

87

Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus)

Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria)

Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula)

Вечірниця велетенська, вечірниця велика (nyctalus lasiopterus)Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (nyctalus leisleri)Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo)Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre)Вусач мускусний (Aromia moschata)

Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri)Джміль вірменський (Bombus armeniacus)

Джміль глинистий (Bombus argillaceus)

Джміль-лезус (Bombus laesus)

Джміль мінливий (bombus proteus)

Джміль моховий (Bombus muscorum)

Джміль пахучий (Bombus fragrans)

Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama)Джміль незвичайний (Bombus paradoxus)

Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)

Джміль яскравий (Bombus ponorum)

Дозорець-імператор (Anax imperator Leach)

Жук-олень (Lucanus cervus)

Жук-самітник (Osmoderma eremita)

Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti)Кошеніль польська (Porpyrophora polonica)

Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta)

Красуня-діва (Calopteryx virgo)

Ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний (xylocopa valga)Ксилокопа фіолетова, бджола-тесляр фіолетовий (xylocopa violaceae)Ктир гігантський (Satanas gigas)

Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis)

Лунь польовий (Circus cyaneus)

Махаон (Papilio machaon)

Мегахіла округла (Megachile rotundata)

Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis)

Мінога українська (Eudontomyzon mariae)

Мнемозина (Parnassius mnemosyne)

Мурашиний лев деревний (dendroleon pantherinus)

Мурашка руда лісова (formica rufa)

Перев'язка звичайна, перегузня (vormela paregusna)

Пістрянка весела (Lygaena laeta)

88

Подалірій (Iphiclides podalirius)

Поліксена (Zerynthia polyxena)

П’явка медична (Hirudo medicinalis)

Райдужниця велика (apatura iris)

Розалія альпійська (rosalia alpina)

Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus)

Сатурнія мала (Eudia pavonia)

Сатурнія руда (Aglia tau)

Сатурнія середня, павиноочка середня, сатурнія тернова (eudia spini)

Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis)

Скарабей священний (Scarabaeus sacer)

Сколія-гігант (Scolia maculata)

Сколія степова (Scolia hirta)

Сліпак білозубий (nannospalax leucodon)

Стерлядь (asipenser ruthenus)

Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна

Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa)

Стрічкарка тополева (Limenitis populi)

5.3.4 Інвазивні види тварин

Види живих організмів, що перебувають у складі неродинних їм угруповань, за межами своїх природних ареалів із значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини і становлять значну загрозу для флори і фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами (аборигенними) за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів називаються інвазивними видами.

Інвазивні види тварин руйнують місцеві екосистеми та порушують їх функціонування. Такі види становлять найбільшу загрозу (одразу після нищення місць проживання) для світового біорізноманіття. Вони можуть завдати значного економічного, екологічного збитку або шкідливо впливати на здоров'я людини. Зокрема, вони негативно впливають на біологічну варіативність, включаючи зниження чисельності або усунення місцевих видів через конкуренцію, хижацтво або передачу хвороботворних мікроорганізмів.

На відміну від більшості забруднюючих речовин антропогенного походження, які в природних екосистемах в ході процесів самоочищення зазвичай руйнуються, і вміст яких піддається ефективному контролю з боку людини, чужорідні організми, що успішно заселилися, можуть розмножуватися і поширюватися в навколишньому середовищі, викликаючи біологічні перешкоди, порушуючи структуру біотичних угруповань часто з непередбачуваними й необоротними наслідками.

89

Знищення та деградація природних середовищ існування, фрагментація ландшафтів, екологічно незбалансоване, виснажливе використання компонентів біорізноманіття, поширення чужорідних видів у природній екосистемі, розповсюдження хвороб, шкідників та паразитів, забруднення довкілля в результаті промислової й сільськогосподарської діяльності є основними причинами зміни біотичних компонентів.

Вселення чужорідних видів може сприяти погіршенню якості води, поширенню паразитів і хвороб, у тому числі небезпечних для людини. Збитки від вселення деяких інвазивних чужорідних видів тварин у ряді випадків можуть обчислюватися значними економічними витратами. Це обумовлює особливу небезпеку біологічного забруднення і визначає специфіку заходів боротьби. Такі заходи повинні носити переважно превентивний характер (Рішення VI/23 COP6 по Конвенції з захисту біорізноманіття, Гаага, 2002). В той же час, піддати ефективному контролю інвазивні тварини не вдається через відсутність системи моніторингу біорізноманіття, тому ця проблема стала дуже важливою в плані забезпечення екологічної безпеки області.

З інвазивних видів тварин на території Кіровоградської області зустрічаються: олень плямистий, лань європейська, ондатра, єнотоподібний собака.

5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу

Стаття 32 Закону України “Про тваринний світ” містить перелік правових, організаційних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на відтворення, раціональне використання і збереження тваринного світу у всьому його біологічному різноманітті. Підґрунтям такої діяльності є комплексний підхід до охорони та поліпшення всієї екологічної системи довкілля, в якій перебуває і складовою частиною якої є тваринний світ. Відповідно заходи щодо його охорони можна умовно поділити на дві великі групи: спрямовані на охорону самих тварин та ті, які забезпечують охорону середовища їх перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин.

Найбільш ефективним заходом є створення заповідників, інших територій, правовий режим яких визначає Закон України “Про природно-заповідний фонд”. Тваринний світ на таких територіях може охоронятись як у комплексі з іншими природними ресурсами (наприклад, у заповідниках, національних природних парках), так і в спеціально створених з метою охорони тваринного світу об'єктах (загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхітіологічні заказники, зоологічні пам'ятки природи, зоологічні парки, сади тощо).

Заходи щодо збереження тваринного світу забезпечується шляхом: розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою

зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для збереження генетичного матеріалу;

встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування;

90

обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій;

надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій;

організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу;

виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони тваринного світу засобами масової

інформації;здійснення державного контролю у галузі охорони і використання

тваринного світу; проведення заходів екологічної безпеки; створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного

світу; врахування питань охорони тваринного світу під час встановлення

екологічних нормативів; обмеження вивезення за кордон окремих об'єктів тваринного світу;встановлення правил та норм охорони, раціонального використання і

відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень у використанні об'єктів тваринного

світу; охорони від самовільного використання та інших порушень діючого

порядку використання об'єктів тваринного світу; охорони середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції

тварин; запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій

та об'єктів, що підлягають особливій охороні; встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до

Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області;

стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу.

Велике значення в попередженні захворювань диких тварин має правильна організація проведення підгодівлі, яка забезпечує добру вгодованість упродовж року. Гарна годівля звірів і птахів різко підвищує опірність їхнього організму до інфекцій і захворювань.5.4 ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ

За останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища набула особливої гостроти. Під впливом господарської діяльності людини, бурхливого розвитку промисловості, сільського господарства, відбувається збіднення генофонду рослинного і тваринного світу, зменшення стабільності та продуктивності природних екосистем, зниження екологічної рівноваги біосфери. Це може привести до катастрофічних наслідків.

91

Тому однією з найефективніших форм охорони цінних природних об'єктів і територій є їх заповідання — взяття під охорону держави. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, палеонтологічних об'єктів тощо.

Особливій охороні підлягають природні території та об'єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.

Такі території утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.

Створення розвинутої мережі природних об'єктів та територій, які підлягають особливій охороні, є одним з шляхів збереження ландшафтного і біологічного різноманіття Кіровоградщини. У першу чергу слід звернути увагу на порушені землі, де можна створити гарні природні умови для перебування і зростання об’єктів флори і фауни. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду.

Мережа природно-заповідного фонду області на 1 січня 2014 року включає в себе 221 заповідну територію та об’єкт на загальній площі 100347,94 га. Із них 26 природно-заповідних територій загальнодержавного значення, загальною площею 5 909,8 га та 195 природно-заповідних територій місцевого значення на площі 94438,14 га відповідно. Відсоток заповідності в області на даний час становить 4,144%.

Високий відсоток розораності території області значно стримує оптимізацію мережі природно-заповідного фонду. Через це статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах.

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками(загальнодержавного та місцевого значення)

Таблиця 5.4.1Категорія

об'єкту ПЗФКількість Площа, тис. га

2000

2010

2011

2012

2013

2000 2010 2011 2012 2013

Заказники 63 88 96 99 105 7581,8 16225,7

17170,26

17433,69

18493

92

Заповідні урочища

39 51 51 54 55 1652,01

2497,76

2497,76 2992,76 3192,76

Пам'ятки природи

35 49 50 52 52 240,6 409,12 449,12 534,59 534,59

Дендропарки

1 1 1 1 1 109,0 109,0 109,0 109,0 109,0

Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва

7 7 7 7 7 165,23 167,87 167,87 167,87 167,87

5.4.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду Кіровоградської області

Одним з основних пріоритетних завдань залишається створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду, з цілю зменшення втрат біорізноманіття та забезпечення сталого розвитку області, шляхом збільшення площі природно-заповідного фонду.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2014 року Таблиця 5.4.1.1.1№ з\п Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фондуЗагальнодержавного

значенняМісцевого значення Всього

Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа1 Дендрологічні парки 1 109,0 - - 1 109,02 Регіональні ландшафтні парки - - 2 77850,7 2 77850,73 Заказники – всього, в т.ч.: 21 5728,0 84 12765 105 18493

Ландшафтні 7 4206,7 49 9818,5 52 13662,9Лісові 1 43,5 7 1102,1 8 1145,6Ботанічні 8 379,2 18 883,4 27 1262,6загально-зоологічні 1 27,0 3 220,3 4 247,3Орнітологічні 2 503,6 5 736,4 7 1240Гідрологічні 1 568,0 - - 1 568,0загально-геологічні - - - - - -Ентомологічні - - 1 4,3 1 4,3

4 Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: 2 9,1 - 440,02 50 449,11

Комплексні 1 7,1 - 128,21 8 135,31Ботанічні - - - 206,07 28 291,54Гідрологічні 1 2,0 2 0,4 11 57,83Зоологічні - - 10 55,83 2 0,40Геологічні - - 3 9,5 3 9,5

5 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва 2 63,7 5 104,17 7 167,87

6 Заповідні урочища - - 55 3192,76 55 3192,76РАЗОМ 26 5909,8 189 94438,44 221 100348,24

Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Кіровоградської області

93

5.5 СТАН РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА РОЗВИТОК КУРОРТНИХ ЗОН

Завдяки помірно-теплому клімату, наявності родовищ мінеральних і радонових вод, неповторних природних і рукотворних пам'яток Кіровоградщина володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом та має всі необхідні умови для відпочинку та лікування.

Рекреаційні можливості Кіровоградщини забезпечують санаторно-курортні та оздоровчі заклади різних форм власності. До них відносять: санаторій “Гусарське урочище” Новоукраїнського району, КП “Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня” Кіровоградської обласної ради, дитячі оздоровчі табори “Бригантина” Новоархангельського району, “Чайка” Гайворонського району, “Хвиля” Світловодського району, “Жовтень” Олександрівського району, оздоровчий комплекс “Лісова пісня” Маловисківського району, туристичні бази на березі Кременчуцького (Світловодський та Онуфріївський райони) та Іскрівського (Петрівський район) водосховищ, а також вздовж великих річок області.

На відповідних територіях районів та міст області визначено та рекомендовано найбільш презентаційні екскурсійно-туристичні маршрути і стежини, складено уніфіковану базу даних зазначених маршрутів, що становить 153 напрямки культурно-пізнавального, спортивно-оздоровчого, етнографічного та інших видів туризму.

Водночас, туристичні потоки, що проходять через зони рекреації та відпочинку, створюють проблему перевантаження системи очищення та видалення стічних вод та неконтрольованого викиду брудних стоків до водойм. Використання різних видів транспорту у туризмі негативно впливає на стан повітря, призводить до небажаних змін у складі місцевої флори й фауни тощо.

94

З метою зменшення впливу туристичної галузі на довкілля потрібно здійснити наступні заходи:

- підняти рівень науково-методичного забезпечення по здійсненню екологізації туристичної діяльності;

- забезпечити якісно новий рівень підготовки фахівців для сфери туризму, особливо спеціалістів з екологічного менеджменту. При цьому, особлива увага повинна приділятись контрольним функціям за діяльністю туристських організацій.

5.6 ПРИРОДНО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

Кіровоградщина має вагомий для розвитку туристичної сфери в Україні історико-культурний потенціал. На державному обліку в області перебуває 5662 пам’яток, що становлять основу для організованого відвідування туристів. З них: 2570 – пам’ятки археології, зокрема, трипільські поселення в Новоархангельському та Гайворонському районах, царські кургани в Знам’янському та Новоукраїнському районах, головне святилище скіфів – Ексампей в Новоукраїнському районі; 2168 – пам’яток історії; 31 – пам’ятка монументального мистецтва; 887 – пам’яток архітектури та містобудування зокрема, фортеця святої Єлисавети у м. Кіровограді, Свято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця у с. Розумівка Олександрівського району; 4 – пам'ятки садово-паркового мистецтва, зокрема, Онуфріївський дендропарк, дендропарк ім. М.Давидова “Веселі Боковеньки” та ін.; 2 пам'ятки мають статус заповідника національного значення – заповідник-музей І.К. Тобілевича “Хутір Надія” (с.Миколаївка Кіровоградського району) та історико-архітектурний заповідник родини Раєвських (с.Розумівка Олександрівського району).

5.7 ТУРИЗМ

З метою створення туристичної та рекреаційної інфраструктури, облаштування курортних зон на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду 221 територія на загальній площі 100348,24 га рекомендовані для туристичного відвідування. Перлинною серед об’єктів природно-заповідного фонду та найпопулярнішим місцем городян та гостей міста є парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “50 років Жовтня”.

Кіровоградщина має вагомий для розвитку туристичної сфери в Україні історико-культурний потенціал. Основу для організованого відвідування туристів становлять пам’ятки археології, зокрема, трипільські поселення в Новоархангельському та Гайворонському районах, царські кургани в Знам’янському та Новоукраїнському районах, головне святилище скіфів – Ексампей в Новоукраїнському районі; пам’ятки історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування зокрема, фортеця святої Єлисавети у м. Кіровограді, Свято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця у с. Розумівка Олександрівського району.

95

Для розвитку сільського “зеленого” та інших видів екологічного туризму в області у 2013 році діяли 36 гостинних осель у 13 районах та у містах Знам’янці та Олександрії.

З метою організації екскурсійно-туристичної діяльності за напрямками відповідних маршрутів визначено та рекомендовано екскурсійно-туристичні маршрути і стежини, складено уніфіковану базу даних із 119 напрямків різноманітних видів туризму, за якими здійснюються екскурсійні подорожі та тури вихідного дня.

Крім того, лісгоспами створені сквери та парки, які планується облаштувати для рекреаційних цілей, а також вольєри для утримання та розведення диких птахів та тварин, які можуть у подальшому бути екскурсійними об’єктами для ознайомлення з представниками фауни Кіровоградщини.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ

6.1 Структура та використання земельних ресурсів

Площа земель у Кіровоградській області складає 2458,8 тис. га, що становить 4,07% території України, з яких сільськогосподарські землі – 2035,7 тис. га. Кіровоградська область є індустріально-аграрною. У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1764,4 тис. га, багаторічні насадження – 25,4 тис. га, пасовища та сіножаті – 245,0 тис. га.

Розораність земель в області 71,7%.%, що на 17,3 % більше, ніж у середньому по Україні. До речі, розораність території в Україні є однією з найбільших у світі. Так, у Європі найвищі рівні розораності мають Данія (53 %), Угорщина (49 %) і Польща (44,5 %), що відповідно в 1,03, 1,11 та 1,22 разу менше, ніж Україна.

Високий рівень розораності території області, в першу чергу, обумовлений екстенсивним використанням земель у сільськогосподарському виробництві.

Небезпекою для земель області є водна ерозія. Це пояснюється насамперед сильно пересіченою місцевістю, особливо в Придніпров’ї, значною розораністю сільськогосподарських угідь та зливовим характером дощів. Основними заходами боротьби з цими процесами є виведення з орних земель площ з кутом нахилу більше 5 градусів, оптимізація польових сівозмін, впровадження ґрунтозахисної системи землеробства, заліснення крутосхилів.

6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Кіровоградської області

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис.га, з них 2034,8 тис.га або 82,7 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

96

В структурі сільгоспугідь рілля складає 71,7 відсотків, багаторічні насадження – 1,0; сіножаті і пасовища – 10,0 відсотків. Розорюваність земель складає 71,7% суші.

Таблиця 6.1.1.1Динаміка структури земельного фонду області

2010 рік

2009 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік

Всь

ого,

тис

.га

% д

о за

галь

ної

площ

і тер

итор

ії

Всь

ого,

тис

.га

% д

о за

галь

ної

площ

і тер

итор

ії

Всь

ого,

тис

.га

% д

о за

галь

ної

площ

і тер

итор

ії

Всь

ого,

тис

.га

% д

о за

галь

ної

площ

і тер

итор

ії

Всь

ого,

тис

.га

% д

о за

галь

ної

площ

і тер

итор

ії

Загальна територія 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100у тому числі:

1. Сільськогосподарські угіддя 2040,4 83,0 2038,7 82,9 2037,2 82,9 2035,7 82,8 2034,8 82,8

З них:рілля 1762,3 71,7 1762,0 71,6 1763,3 71,7 1763,8 71,7 1764,4 71,7перелоги - - - - - - - - - -багаторічні насадження 26,1 1,1 26,1 1,1 25,8 1,1 25,5 1,0 25,4 1,0сіножаті і пасовища 252,0 10,2 250,6 10,2 248,1 10,1 246,4 10,0 245,0 10,02. Ліси і інші лісовкриті площі 183,0 7,4 184,3 7,5 185,4 7,5 186,2 7,6 186,8 7,6

З них вкриті лісовою рослинністю 163,5 6,6 163,5 6,6 164,2 6,7 164,4 6,7 164,4 6,7

3. Забудовані землі 88,1 3,6 88,8 3,6 88,7 3,6 88,8 3,6 89,1 3,64. Відкриті заболочені землі 10,7 0,4 10,7 0,4 10,6 0,4 10,6 0,4 10,6 0,4

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

13,3 0,5 13,2 0,5 13,4 0,5 13,3 0,5 13,3 0,5

6. Інші землі 47,0 1,90 46,7 1,9 46,6 1,9 47,3 1,9 47,4 1,9Усього земель (суша) 2382,5 96,9 2382,4 96,9 2381,9 96,9 2381,9 96,9 2382 96,9Території, що покриті поверхневими водами 76,3 3,1 76,4 3,1 76,9 3,1 76,9 3,1 76,8 3,1


Площі земельних угідь - складових національної екомережі за роками, тис.га.Категорії землекористування 2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рікЗемлі природоохоронного

призначення 18,9 20,2 16,6 16,2 16,2

Сіножаті та пасовища 252 250,6 248,1 246,2 245,0Землі водного фонду ( під

ставками) 20,8 20,8 21 21,8 21,7

Землі оздоровчого призначення 0,4 0,3 0,3 0,3 0,4

97

Землі рекреаційного призначення 0,5 0,6 0,5 0,5 0,4

Землі історико-культурного призначення 0,1 0,1 0,1 0,1 0

Ліси та інші лісо вкриті площі 183 184,3 185,4 186,2 186,8

Ліси та інші лісовкриті площі складають 186,8 тис.га, у тому числі полезахисні лісосмуги – 28,1 тис.га. Загальна лісистість області з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 7,6 відсотка.

Під забудованими землями зайнято 89,1 тис.га (3,6%), болотами – 10,6 тис.га (0,4%), іншими землями – 47,3 тис.га (1,9%). Територія суші складає 2381,9 тис.га, або 96,9 відсотка від загальної площі області. Під водою зайнято 76,9 тис.га (3,1%), у тому числі водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами – 71,6 тис.га.

Зокрема, на даний час в державній власності залишається більше ніж пів мільйона гектарів сільськогосподарських земель (26,5%), в тому числі орних земель (16,5%). В комунальній власності – 1,3 тис.га сільськогосподарських угідь (0,1%), з них – 1,2 тис.га орних земель (0,1%).

Землі населених пунктів становлять 225,9 тис.га, в тому числі 30,5 тис.га - землі 12 міст обласного та районного значення, 20,2 тис.га - землі 27 селищ міського типу та 175,2 тис.га - землі 995 сільських населених пунктів (відповідно до програми ″Стратегія економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013-2020 роки, затвердженої рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 грудня 2012 року № 411″).

Розподіл земельного фонду області по основних угіддях такий:1) рілля – 1764,4 тис.га (71,7%);2) багаторічні насадження – 25,4 тис.га (1 %);3) сіножаті - 24,0 тис.га (1%);4) пасовища – 221,0 тис.га (9,0%);5) господарські будівлі і двори - 23,7 тис.га (1%);6) ліси та інші лісовкриті площі - 186,8 тис.га (7,6%);7) забудовані землі – 89,1 тис.га (3,6%);8) під водою - 76,9 тис.га (3,1%);9) інші землі – 47,4 тис.га (1,9%).

6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь

Кіровоградська область має значний ресурсний потенціал для формування високотехнологічного аграрного сектору, здатного здійснювати суттєвий внесок у забезпечення продовольчої безпеки країни, розширення сировинної бази для харчової промисловості, посилення експортних позицій України.

Ґрунтовий покрив області характеризується високою родючістю, оскільки представлений чорноземами, на частку яких припадає 95 % орних земель. За

98

ступенем родючості ґрунтів Кіровоградська область посідає четверту позицію в Україні, а за 100-бальною шкалою якості ці ґрунти оцінено у 67 балів.

В області сконцентровано 2 млн. га земель сільськогосподарського призначення, або 4,9 % загальної площі сільгоспугідь України, у т. ч. ріллі – 1,76 млн. га, або 5,4 % ріллі України.

Станом на 1 січня 2014 року у Кіровоградській області у користуванні фермерських господарств знаходиться 405,1 тис. га сільськогосподарських угідь (що є на 4 тис. га більше ніж у 2012 році), у тому числі ріллі – 400,9 тис. гектарів. Загалом площа сільськогосподарських угідь, взятих в оренду, сягає 341,9 тис. га, що становить 84,4 відсотка від загальної площі сільськогосподарських угідь, які знаходяться у користуванні фермерських господарств.

У середньому площа сільськогосподарських угідь, що припадає на одне господарство, становить 329,5 га – у Олександрівському, 206,3 га – у Петрівському, 195,2 га – у Добровеличківському та 190,8 га – у Кіровоградському районах. Найбільша площа земель що у середньому припадає на одне фермерське господарство – 552 га, зареєстрована у м. Знам’янці.

Станом на 1 січня 2014 року у Кіровоградській області налічується 2551 фермерське господарство, що на 11 господарств більше в порівнянні з минулим роком. Протягом 2013 року господарську діяльність здійснювали 93,9 відсотка загальної кількості фермерських господарств.

Переважна більшість фермерських господарств налічується в Кіровоградському (226), Маловисківському (210), Бобринецькому (194) та Новоукраїнському (187) районах.

На даний час в області завершено перерозподіл земель запасу і резервного фонду. В приватній власності знаходиться близько 1,5 млн.га сільськогосподарських угідь, що становить 73,4% від їх загальної площі, в тому числі і орних земель – 83,4 %.

Зокрема, в державній власності залишається більше ніж пів мільйона гектарів сільськогосподарських земель (26,5%), в тому числі орних земель (16,5%). В комунальній власності – 1,3 тис.га сільськогосподарських угідь (0,1%), з них – 1,2 тис.га орних земель (0,1%).

Найбільш висока освоєність території в Бобринецькому (93,22%), Новоукраїнському (92,84%), Новгородківському (92,72%), а найменша - в Світловодському (47,35%) районі, де великий процент території підвладний водній ерозії.

6.2 ОСНОВНІ ЧИННИКИ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Антропогенний вплив – вплив, який здійснюється господарської діяльністю людини на навколишнє середовище. Основними антропогенними факторами, що впливають на стан земель та довкілля є сільське господарство, промисловість, транспорт, енергетика та інше.

99

На кінець 2013 року площа порушених земель Кіровоградської області склала 4,724 тис га, відпрацьованих – 0,541 тис. га. Динаміку порушених та рекультивованих земель в різні роки можна простежити в таблиці 6.2.1. Слід зазначити, що для розв'язання проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти і без фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самостійно область на даному етапі не має можливості.

Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація

Таблиця 6.2.1.Землі 2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік

Порушені, тис. га 4,123 4,538 4,720 4,720 4,724% до загальної площі території 0,170 0,180 0,190 0,190 0,192Відпрацьовані, тис. га 1,064 0,794 0,905 0,907 0,541% до загальної площі території 0,040 0,030 0,040 0,037 0,022Рекультивовані, тис. га 0,0030 0,0050 - - -% до загальної площі території 0,0001 0,0002 - - -

Основним чинником, що впливає на стан сільськогосподарських угідь, тобто на характер і інтенсивність ерозійних процесів, є господарська діяльність людини (організація території, обробіток ґрунту, відсутність на схилах сільськогосподарських культур суцільного посіву та інше). Вплив інших факторів (клімат, рельєф, ґрунтоутворюючі породи) на ерозійні процеси створюють умови для формування поверхневого стоку талих та дощових вод зі схилів.

На сучасному етапі розвитку науки про екологію ґрунту, раціональне та ефективне використання природних ресурсів є однією з найактуальніших задач розвитку й функціонування агропромислового комплексу України. Серед найголовніших – є проблеми переущільнення, недостатнього забезпечення вологою, зменшення запасів гумусу ґрунтів, що призводить до погіршення агрофізичних властивостей антропогенно-змінених ґрунтів. Усунення цих проблем є основною задачею сьогодення.

Найбільш поширеними ґрунтами регіону – є чорноземи типові та звичайні важкосуглинкового та легкоглинистого гранулометричного складу. Дослідження закономірностей та класифікації генетичних змін в чорноземах, які відбулися під впливом сільськогосподарської діяльності людини, дозволить в подальшому визначитися, щодо тактики вирішення цих проблем.

Процес механізації сільськогосподарських робіт, який інтенсивно відбувався у XX ст., негативно позначився на якості ґрунту, його родючості. Парк тракторів в Україні за останні 50 років зріс більш як у 90 разів, автомобілів у сільськогосподарському виробництві – у понад 2000 разів. Сільськогосподарська техніка, що працює на полях України, вирізняється громіздкістю, великою масою і потужністю. Маса наших тракторів і комбайнів

100

досягає 10-15 тонн, це призводить до переущільнення ґрунтів, зменшення їх водопроникності, зростання поверхневого стоку, зниження родючості, а значить і врожаю на 10-30%.

Після приходу важкої ґрунтообробної техніки (далі ВҐТ) на початку 70-х років минулого століття ґрунт агроекосистем зазнав значних негативних перетворень.

Інтенсивне використання ґрунтів у сівозмінах призводить до зменшення загальної шпаруватості, що є негативним явищем як при вирощуванні сільськогосподарських культур, так і унеможливлює поверхневий стік весняних талих вод та літніх зливових дощів.

Сучасні трактори, автомобілі та сільськогосподарські машини активно взаємодіють з ґрунтом, атмосферою і рослинами, це спричинює порушення перебігу природних процесів в гемеробних екосистемах.

Так, через ненормоване та надмірне використання сільськогосподарської техніки вплив її на агроекосистеми супроводжується забрудненням атмосфери, ґрунтів та водойм, руйнування структури та переущільненням ґрунтів. Це призводить до того, що більша частина атмосферних опадів замість просочування в товщу ґрунтів, трансформується в гідрологічну мережу у формі поверхневого стоку. Лише завдяки наявності багаточисельних ставків і водосховищ підтримується відносно стабільний рівень ґрунтових вод. Однак з цієї ж причини більшість з них є забрудненими та непридатними для споживання.

Орні землі використовуються інтенсивно, нерідко з порушенням агротехнічних заходів в складних умовах рельєфу. Просапні сільськогосподарські культури нерідко висіваються на схилах крутизною більше 3-5 градусів.

Інколи застосовується обробіток вдовж схилів, що сприяє змиву ґрунту і втраті орних земель. Зустрічаються в обробітку і землі непридатні для вирощування сільськогосподарських культур, які потрібно в першу чергу виводити із сівозмін.

Багаторічні насадження розміщені невеликими ділянками на території господарств області, в основному, на схилових землях до 5 градусів. Кормові угіддя розташовані, в основному в заплавах річок (сіножаті), а також на днищах і схилах балок. Нерідко вони розорюються, що призводить до замулювання річок і струмків, а також до розвитку водної ерозії. Пасовища в основному використовуються для випасу худоби. В якісному відношенні це малопродуктивні угіддя, як правило, схили балок крутизною від 5 до 15 градусів, а іноді навіть більше 15 градусів.

Для покращення даної ситуації необхідно вдосконалювати технології вирощування сільськогосподарських культур з метою зменшення механічного навантаження на ґрунти, переглянути доцільність високої розораності території та вжити заходи, спрямовані на збільшення відсотку заліснення території.

101

6.3 СТАН І ЯКІСТЬ ГРУНТІВ

6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення

Згідно з матеріалами класифікації земель Кіровоградської області, розробленими фахівцями ДП “Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, в області нараховується слабозмитих сільгоспугідь 704,3 тис.га, середньозмитих 252,2 тис.га, сильнозмитих 73,8 тис.га і розмитих 4,4 тис.га, в тому числі орних земель: слабозмитих – 667,1 тис.га, середньозмитих – 184,02 тис.га, сильнозмитих – 13,1 тис.га.

Облік якості сільськогосподарських угідь Кіровоградської області виконаний фахівцями ДП “Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” в 1996 році. З того моменту великомасштабне обстеження ґрунтів не проводилося.

Грунтовий покрив області має високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумуса 5% та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5%. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградовані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та рідше сірі опідзолені грунти. Для південно-західних районів найбільш поширеними грунтами є чорноземи звичайні, середньо та малогумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні.

За механічним складом грунти північних районів - важкосуглинкові, південних - легкосуглинкові, а в Придніпров'ї - легко та середньосуглинкові. В усіх районах області на схилах залягають еродовані аналоги ґрунтів.

Внаслідок цілеспрямованого антропогенного впливу на сільськогосподарські землі зростають винос гумусу з родючого шару грунту та ерозійні процеси. Негативний баланс гумусу складає більше трьох центнерів з гектара.

Причиною цьому є те, що органічні та мінеральні добрива вносяться в грунт періодично і в недостатній кількості, збільшилися площі посіву культур, що виносять підвищену кількість поживних речовин з грунту, насамперед, соняшника, який в останні роки займає 20 і більше відсотків посівних площ. Ці та інші факти порушення природоохоронного режиму використання сільськогосподарських земель ведуть до її деградації та мінералізації, яка за даними Центру родючості в області складає майже 1 тонну з гектара на рік.

Також значна кількість (більш 50%) сільськогосподарських угідь області піддаються дії водної ерозії, чому сприяють сильно розчленований рельєф місцевості, інтенсивна система землеробства та зливовий характер дощів.

Змив ґрунтів веде до страти гумусу, зниження родючості ґрунтів, погіршення фізичних властивостей ґрунтів, внаслідок чого знижується врожайність сільськогосподарських культур. Крім того, змив ґрунтів сприяє

102

замулюванню річок, водосховищ, де затримуються отруйні речовини та гербіциди, що викликає небезпеку для здоров’я людини.

На сьогодні структура орного шару значно зруйнована, що негативно позначається на водно-фізичних властивостях, повітряному режимові, викликає самочинне ущільнення поверхневого шару, утворення кірки після дощів. По цій причині різко знижується запас продуктивної вологи і водопроникність ґрунтів, що призводить до активізації процесів ерозії.

Експлікація ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь(за межами населених пунктів)


Назва ґрунтівПлоща (тис.га)

сільськогосподарські угіддя

в т.ч. ріллі

Сірі опідзолені ґрунти 6,4 5,8Темносірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені 125,8 113,5Чорноземи типові малогумусні і слабогумусні 571,2 521,0Чорноземи типові середньогумусні 54,5 53,9Чорноземи звичайні малогумусні глибокі 517,5 435,9Чорноземи звичайні середньогумусні і малогумусні 317,1 281,7Чорноземи звичайні мало гумусні неглибокі 237,6 235,7Чорноземи на щільних глинах 3,6 2,0Чорноземи на пісках 7,0 3,6Чорноземи щебенюваті на елювії щільних порід 3,8 0,9Лучно-чорноземні ґрунти 11,9 5,7Лучні засолені ґрунти 2,4Дернові ґрунти 1,1Лучно-болотні ґрунти 9,1Намиті чорноземиНамиті лучні ґрунти 21,9 3,1Рекультивовані ґрунти з насипним гумусним шаром 1,1 0,1Розмиті ґрунти та виходи лесовидних порід 0,9ВСЬОГО 1892,9 1662,9

Дані таблиці свідчать, що найбільші площі в структурі ґрунтів області займають чорноземи звичайні та типові, які складають особливо цінні продуктивні землі регіону. Всього в області площа особливо цінних земель складає 819,4 тис. га.

6.3.2 Забруднення ґрунтів

За даними кількісного обліку земель (форм 2-зем та 6-зем) забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві, у тому числі техногеннозабруднені, включаючи радіонуклідне забруднення, в Кіровоградській області відсутні.

6.3.3 Деградація земель

103

Землі України також зазнають впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабним є ерозія (близько 57,5 % земель країни), забруднення (близько 20% земель країни), підтоплення території (близько 12% земель країни). Щорічно фіксується близько 23 тисяч одиниць зсувів. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.

В Кіровоградській області показник сільськогосподарської освоєності території становить – 82,8%.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. По всій степовій зоні процвітає вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар грунту, спричиняючи пилові бурі, а на місці вивітреного чорнозему лишається гола порода. Винос поживних речовин грунту постійно перевищує їх надходження.

Крім того, надмірне навантаження на земельні угіддя спричинило активізацію розвитку негативних процесів, серед яких особливої сили набули ерозійні. До такого стану призвело нехтування питаннями екологічної придатності земель для використання певних сільськогосподарських культур, зокрема, необґрунтоване збільшення площ просапних культур. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис.га, площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис.га.

На розвиток водної ерозії орних земель одне з вирішальних значень має рельєф місцевості та сильне розчленування її гідрографічною сіткою. Густота розчленування рельєфу визначає наявність різноманітної крутизни.

В структурі сільгоспугідь найбільш еродовані пасовища, основна площа, яких розташована на схилах ярів та балок.

Інтенсивність зростання еродованих земель спостерігаються в напрямку з заходу (більш рівнинна частина) на схід (найбільш розчленована).

Найменш стійкими до вітрової ерозії є ґрунти легкого механічного складу.

Таким чином, щорічний приріст еродованих земель дещо перевищив один відсоток.

Консервація деградованих і малопродуктивних земель за 2013 рік


Види земель Усього на початок року Проведено консервацію Потребують консервації

тис. га % до загальної площі території тис. га % до загальної

площі території тис. га % до загальної площі території

1 2 3 4 5 6 7Орні землі 0,085 0,003 - - 270,0 11,0

Примітка: дані в таблиці наведені відповідно до Програми розвитку земельних відносин у області на 2007-2015 роки, на підставі ґрунтових обстежень 80-х років минулого століття.

104

Висока розораність та низька залісненість території, надмірне випасання худоби на пасовищах, вирубка лісів та нераціональне зрошення обумовили незадовільну екологічну стійкість угідь, у результаті чого за екстенсивного використання ґрунтових ресурсів посилилася деградація ґрунтів Кіровоградської області.

Порушення оптимальної структури посівних площ сільськогосподарських культур обумовило зменшення запасів органічної речовини в ґрунтах.

В результаті деградаційних процесів у ґрунтах відбулися незворотні процеси, а тому виникла потреба у проведенні крупномасштабного ґрунтового обстеження території області.

Традиційні технології вирощування сільськогосподарських культур засвідчили свою неспроможність підтримувати родючість ґрунтів на високому рівні, тому слід впроваджувати сучасні ґрунтозахисні технології та системи ведення господарства.

Поширеність деградаційних процесів Таблиця 6.3.3.2

Види деградованих земель

За роками

2012 рік 2013 рік

Площа земель,

підданих впливу,тис. га

% від загальної

площі регіону

Площа земель,

підданих впливу, тис. га

% від загальн

ої площі

регіонуДефляційно небезпечні землі (с/г угіддя) - - - -

Землі (с/г угіддя), піддані водній ерозії 1034,7 42,08 1034,7 42,08Порушені землі 4,720 0,190 4,724 0,192

6.4 Оптимізація використання та охорона земель

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області.

Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис. га, а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис. га.

Починаючи з 1993 року, у ґрунтах України на 75% площі сільськогосподарських угідь склався негативний баланс гумусу, який у 2-3 рази перевищує допустиму норму. Як і в інших областях України, у Кіровоградській області процес втрати гумусності прогресує.

Отже, за такої тенденції ґрунти області протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін.

Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану.

Основна мета охорони земель – це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, запобігання необґрунтованому вилученню

105

земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів.

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості грунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі грунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.

На загальнодержавному рівні забезпечено всі передумови для вирішення проблем з охорони земель. Зокрема, прийнято Земельний кодекс України, Закони України “Про землеустрій”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів”, якими передбачено розробку проектів землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, а також зобов'язано власників землі та землекористувачів із січня 2013 року використовувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку таких проектів землеустрою. Внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких суттєво підвищено суми штрафів за відхилення чи використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Створено чітко налагоджену структуру органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів і землевпорядних науково-дослідних, проектних інститутів землеустрою.

На регіональному рівні необхідно консолідувати зусилля усіх визначених главами 2-3 Земельного кодексу України повноважних органів на землеустрій сільськогосподарських земель.

У структурі податків зведеного бюджету Кіровоградської області плата за землю займає друге місце. Тому фундаментальне завдання, яке повинні собі ставити органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади, землевпорядна служба області - це радикальна зміна ставлення до землі, як до національного багатства, шляхом пропагування та переконання власників землі і землекористувачів у доцільності здійснення заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

Реальним механізмом для врегулювання зазначених проблем, наведення порядку в землекористуванні, використанні і охороні земель є землеустрій новостворених агроформувань, тобто розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Затверджені проекти захистять, як орендаря так і орендодавця земельних ділянок від неефективного використання земельних ділянок, будуть гарантом

106

пролонгації діючих договорів оренди земельних ділянок та договорів в яких закінчується термін оренди.

7. НАДРА

7.1 Мінерально-сировинна база

7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази

На території Кіровоградської області виявлено 32 види і налічується майже 300 родовищ різноманітних корисних копалин, саме тому вона належить до одного з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів України.

У рамках Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, на території Кіровоградської області за рахунок Державного бюджету України проводиться геологічне вивчення (пошуки та розвідка) родовищ урану, золота, алмазів, горючих сланців і бурого вугілля, інженерно-геологічні та еколого-геологічні роботи, буріння артезіанських свердловин з метою пошуків родовищ підземних прісних вод.

Надра області характеризуються наявністю ряду унікальних складових, перед усім для розвитку енергетики (уранові руди, буре вугілля, горючі сланці), чорної металургії (залізо, хром, нікель, кобальт), нерудних корисних копалин (каоліни, трепел, графіт), декоративно-облицювальних і будівельних матеріалів.

Мінерально-сировинна база області на 15,5 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин (буре вугілля, горючі сланці, уранові руди), на 58,2 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта (26,3 %) – це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

До паливно-енергетичних корисних копалин відносяться буре вугілля, горючі сланці, уранові руди.

На території області до складу Олександрійського та Ватутінського геолого-промислових районів Дніпровського буровугільного басейну входять 43 ділянки бурого вугілля у складі 12 родовищ, по яких розвідані запаси в кількості 750 млн.т., що становить 1,66 % запасів від загальних по Україні. Запаси вугілля промислових категорій в межах полів діючих підприємств становлять 67 млн.т.

Дочірнє підприємство “Центрукргеологія” НАК “Надра України” здійснює геологічне вивчення Південної ділянки Миронівського родовища бурого вугілля.

На території Олександрівського району виявлене Бовтиське родовище горючих сланців із значними ресурсами 3,7 млрд.т.

У Кіровоградській області проводиться геологічне вивчення двох кар’єрних полів із семи, на які умовно розподілене родовище, і одного кар’єрного поля (№ 2) в Кам'янському районі Черкаської області.

Область посідає провідне місце в Україні за запасами урану та займає монопольне становище за його видобутком. Розвідано в різній мірі (детально

107

або попередньо) 16 родовищ, з яких розробляється чотири, це Мічурінське і Центральне родовища на території Кіровоградського району та Ватутінське і Новокостянтинівське родовища на території Маловисківського району. Як сировинна база в майбутньому для Смолінської шахти і Новокостянтинівської шахти розвідуються нові Докучаєвське та Партизанське родовища, вивчаються рудопрояви Апрельський і Залісний.

Залізні руди. Промислові запаси залізних руд (металічних корисних копалин) складають по області 470 млн.т. На території Петрівського району ПАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” експлуатує два родовища – Петрівське і Артемівське, із загальними запасами 366 млн.т. Середньорічний видобуток залізистих кварцитів стабільно складає 6,5-6,8 млн.т. На сході області в Олександрівському та Онуфріївському районах закінчується геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою чотирьох нових перспективних родовищ залізистих кварцитів. Достатньо перспективним є район Середнього Побужжя, де на території Голованівського району, поблизу села Молдовка, виявлено Молдовське родовище магнетитових руд з попередньо оціненими запасами у 165 млн.т. Загальні ресурси залізних руд Середнього Побужжя разом з іншими 15-ю перспективними рудопроявами складають близько 4,1 млрд.т.

На території області розташовано п’ять комплексних родовищ нікелю і кобальту. ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” припинив розробку Липовеньківського родовища (Голованівський район). На даний час підприємство працює на імпортованій сировині з більш багатим вмістом рудних компонентів.

Запаси та прогнозні ресурси корінних руд золота з середнім вмістом золота 6-6,5 г/т оцінені на двох родовищах – Клинцівському в Кіровоградському районі та Юріївському в Компаніївському районі.

На території області виявлені руди літію - Полохівське (Маловисківський район) та Станкуватське (Добровеличківський район) родовища. У межах Ганнівсько-Звенигородської рудоносної зони (Новомиргородський та Маловисківський райони) встановлена наявність танталу.

На території Новомиргородського району ТОВ ВКФ “Велта” проводить розробку Бирзулівського родовища ільменіту (титанові руди) та завершено будівництво другої черги гірничо-збагачувального комбінату. У результаті збільшення виробничих потужностей підприємства випуск ільменітового концентрату буде доведено до 240 тис.т/рік, що складе 2 % від загальних обсягів світового видобутку.

Для розширення мінерально-сировинної бази титанових руд ТОВ ВКФ “Велта” проводить геологічне вивчення Лікарівської ділянки титанових руд у Новомиргородському районі.

На території області розвідано 6 родовищ каоліну, які придатні для використання у якості нерудної сировини для металургії, з них експлуатуються два, це: Обознівське родовище вторинного каоліну, яке розробляє ПАТ “Кіровоградське рудоуправління”, та Балашівське - розробляє ТОВ “Сонек”.

108

Запаси графітової руди на трьох розвіданих родовищах становлять 126,7 млн.т. руди (51,5 % від загальних запасів в Україні), або 7,9 млн.т кристалічного графіту. Балахівське і Петрівське родовища не розробляються. Заваллівське родовище експлуатує ПАТ “Заваллівський графітовий комбінат”. Супутньою корисною копалиною на цьому родовищі є абразивна сировина (гранат), запаси якої оцінені у 20,3 млн.т.

Коноплянське родовище трепелу (сировини крем’яної) розробляє ПАТ “Кіровоградський механічний завод”.

На території Гайворонського району ТОВ “Сермін” завершило геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Вікнинського родовища первинних каолінів та затвердило запаси в Державній комісії України по запасах корисних копалин. Після отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою розробки родовища у 2014 році планується будівництво збагачувальної фабрики. Загальний обсяг інвестицій складе 100 тис.грн.

Кварцити та кварц для вогнетривів представлені Малоскелівським родовищем, запаси промислових категорій складають 1,95 млн.т. ЗАТ “КГК” отримало необхідні дозвільні документи для розробки та підготовило родовище для розробки.

В Компаніївському районі ТОВ “Георесурс” завершило геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Лозуватського родовища керамічних пегматитів та отримало спеціальний дозвіл на його розробку. Орієнтовна вартість робіт з освоєння родовища складе 48,0 млн. грн. Планується у поточному році будівництво лінії по збагаченню пігматиту. Передбачається створення 200 робочих місць.

Корисні копалини для будівництва представлені в області 10 видами, та налічується 173 родовища.

Розвідано 17 родовищ будівельного піску з промисловими запасами 46,5 млн. куб.м.

Підприємства області повністю забезпечені сировиною для виробництва буто-щебеневої продукції та облицювального каменю. Розвідано 74 родовища будівельного каменю з запасами 798,59 млн. куб.м., з них розробляється 27 родовищ.

Камінь облицювальний представлений 13 родовищами з запасами 22,04 млн. куб.м, з них розробляється 10 родовищ.

На території області розвідано 62 родовища цегельно-черепичної сировини із загальними запасами більш ніж 81 млн. куб.м., з них на даний час розробляється 4 родовища.

Підземні мінеральні води області відносяться до типу радонових і використовуються для зовнішнього застосування у лікувальних цілях, вони розвідані на двох ділянках, кількість запасів складає 433 куб.м/добу. Петрівська ділянка експлуатується постійно (Знам’янська обласна бальнеологічна лікарня), Олександрійська не використовується.

Для зміцнення сировинної бази цього виду корисних копалин та насичення споживчого ринку проводиться геологічне вивчення з дослідно-

109

промисловою розробкою Новомиргородського (ТОВ “Дана НМ”) та отримано погодження обласної ради для до вивчення Новгородківського (ПП “Кристал-Аква”) родовищ підземних мінеральних вод за власні кошти підприємств.

Мінерально-сировинна базаТаблиця 7.1.1.1

Види корисних копалинЗагальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Балансові запаси

станом на 01.01.13 р.

1 2 3 4 51. Горючі: а) буре вугілля 43 4 тис. т. 7504052. Метали: а) уран 16 4 тис. т. - б) залізо 4 2 тис. т. 470000 в) нікель та кобальт 5 1 тис. т. 8072 г) хром 2 1 тис. т. 3859913. Неметали: а) графіт 3 1 тис. т. 126649 б) каоліни: - первинні 4 0 тис. т. 22425 - вторинні 3 1 тис. т. 16058 в) цементна сировина 3 1 тис. т. 11262 г) абразивна сировина 1 1 тис. т. 20314 д) кварцит та кварцит для вогнетривів

1 1 тис. т. 15482

е) крем’яна сировина (кристаболіт-опалова)

1 1 тис. т. 2866

є) глина вогнетривка 1 0 тис. т. 37919 ж) карбонатна сировина (для випалювання на вапно) 1 0 тис. т. 502

з) польовошпатова сировина 1 0 тис. т. 25

4. Будівельні матеріали а) камінь облицювальний 12 10 тис. м3. 22214,9 б) пиляне каміння 1 1 тис. м3. 4982 в) будівельне каміння 72 42 тис. м3. 746294,43 г) цегельно-черепична сировина

62 6 тис. м3. 58741,62

д) керамзитова сировина 1 1 тис. м3. 4336 е) пісок будівельний 18 6 тис. м3. 56272,3 ж) пісок формувальний 1 0 тис. м3. 4122 з) сировина для закладання виїмкового простору 5 4 тис. т. 36132

і) бітум 16 - тис. т 1101365. Підземні води: а) прісні води 38 11 тис. м3/доб. 225,7 б) мінеральні води 2 2 тис. м3/доб. 433в) мінеральні води на 0 0 тис. м3/доб. 0

110

розлив7.2 СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Гірські породи верхньої частини літосфери, що перебувають під впливом інженерно-господарської діяльності людей називають геологічним середовищем. З одного боку, воно є мінерально-сировинною базою для виробничої діяльності, а з другого - фундаментом всієї господарської діяльності людства. Адже саме на гірських породах формується ґрунтовий і рослинний покриви, вони є первинною основою всіх будівель та інженерних споруд.

Моніторинг геологічного середовища – система спостережень, збирання, обробки, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Існує державна та відомча системи моніторингу геологічного середовища. Державний моніторинг геологічного середовища в обов’язковому

порядку передбачає моніторинг підземних вод та небезпечних геологічних процесів у межах геологічних структур, басейнів, стратиграфічних комплексів, водоносних горизонтів, родовищ корисних копалин і водозаборів підземних вод.

Ведення об’єктового моніторингу здійснюється також власними службами надрокористувача або із залученням на договорній основі геологічного підприємства і організації, які спеціалізуються на вирішенні задач моніторингу довкілля. Функціонування системи моніторингу геологічного середовища стосовно нашої області здійснюють пошуково-зйомочна партія № 46, Державна санітарно-епідеміологічна служба, обласне управління водних ресурсів.

В межах області ведеться моніторинг 2-х потенційно небезпечних об'єктів - м. Олександрія (зсувні процеси) і м. Долинська (процеси підтоплення).

З кожним роком відбувається посилення розвитку обвально-осипних процесів на берегах водосховищ (в межах Кіровоградської області - Кременчуцького на ділянці м. Світловодськ - с. Нагірне - с. Велика Андрусівка - межа з Черкаською областю), схилах ярів, кар'єрів. Проникання вологи на глибину зони аерації весною сприяло розвитку зсувів ковзання та течії, спливів делювію, розширенню ділянок підтоплення.

В південно-західній частині м. Олександрія на крутих не залісених ділянках схилів відпрацьованого і нині заповненого водою Байдаківського вугільного розрізу, ускладнених зсувами, в 2008-2010 рр. простежувались обвальні явища та незначні спливи перезволожених зсувних мас, які на той час істотної шкоди не заподіяли.

7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість

111

Питні та технічні підземні води в Кіровоградській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 38 ділянках, з яких експлуатуються 11. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів питних та технічних вод складає 225,70 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1.

Ресурси підземних вод області розподілені вкрай нерівномірно: від 4,0 тис. куб. м/добу в Добровеличківському та Компаніївському районах до 67,2 тис. куб. м/добу в Кіровоградському районі. Найменше забезпечені ресурсами підземних вод Вільшанський, Новгородківський, Новоукраїнський та Устинівський райони.

Залягання й поширення підземних вод пов'язане з геологічною будовою території. Головним джерелом прісної води в Кіровоградській області є водоносний горизонт, що лежить біля основи порід бучакської свити палеогенового віку. Водомісткі породи представлені різнозернистими кварцовими пісками з потужністю до 25 м. Водоносний горизонт в бучакських відкладеннях експлуатується колодязями та свердловинами.

За хімічним складом ґрунтові води Кіровоградської області відносяться до гідрокарбонатних, гідрокарбонатно-сульфатних, деколи сульфатно-гідрокарбонатних, калієвих та натрієвих. Загальна жорсткість води складає 1,5-8 мг-екв./літр.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів мінеральних вод складає 483,0 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1.

13 із 21 адміністративного району Кіровоградщини для питного водопостачання використовують підземні води, 8 районів користуються змішаним водопостачанням. Населення 6 міст забезпечується водою виключно із підземних джерел, 3 міста використовують поверхневі води, змішане водопостачання застосовується в трьох містах області.

В окремих населених пунктах питна вода підземних джерел за фізико-хімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”.

Роботи по вивченню режиму та якості підземних вод на території Кіровоградській області проводяться екологічною партією ДГП “Центрукргеологія” на базі існуючої спостережної мережі. Більшість населення області для питного водопостачання користується водою із свердловин, в яких відмічається підвищений вміст заліза, марганцю, азотних сполук, при загальній великій жорсткості.

7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

Внаслідок техногенного впливу на довкілля, відбуваються значні зміни геологічного середовища. Активізуються екзогенні геологічні процеси. До основних екзогенних геологічних процесів, що активізуються техногенним впливом, відносяться: просідання та підтоплення територій, зсуви, карстові процеси, зменшення сейсмостійкості породних масивів, ерозія та абразія.

112

Важливим є те, що більшість цих процесів є взаємопов’язаними та взаємообумовленими. Процеси просідання та підтоплення територій прогресують в промислово-міських агломераціях, де відбувається значна зміна ландшафтів.

Для Кіровоградщини є характерними такі ерозійні процеси: утворення ярів – глибоких, широких й достатньо протяжних крутосхилів

долин v-подібної форми, котрі виникають внаслідок ерозії пухких гірських порід тимчасовими лінійними водотоками під час потужних опадів, танення снігу, льоду чи льодовиків;

річкова ерозія – знесення ґрунту з дна річок і незакріплених берегів внаслідок швидкої течії;

площинний змив – сукупність процесів руйнування верхнього шару ґрунту і продуктів вивітрювання, транспортування та акумуляції утворених наносів дощовими і талими водами, що стікають у вигляді пластових потоків по схилах крутизною понад 1 градус.

На правобережжі Дніпра у межах басейнів річок Цибульник та Омельник знаходиться зона найбільшої яружної та балочної мережі. Взагалі яроутворення розвинене на площі 5,4 тис. км2, що складає близько 20 % від загальної площі. На території Світловодська та Світловодського району відбувається постійний процес руйнування берегів Кременчуцького водосховища, чому сприяють природні та гідрологічні умови.

Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.2.2.1

№з/п

Вид(ЕГП)

Площа поширення, тис/га Ураженість регіону,%

с/г угіддя в т.ч. рілля1 2 3 4 51 Водна ерозія 1038,38 855,4

7,3

2 Засолені 3,9 0,43 Солонцюваті 0,8 0,54 Кислі 12,6 1009,45 Перезволожені 3,4 3,46 Заболочені 10,6 -7 Кам’янисті 4,6 -8 Дефляційнонебезпечні 1111,7 983,99 Підтоплення - -10 Зсуви - -

7.3 ГЕОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИВЧЕННЯМ ТА ВИКОРИСТАННЯМ НАДР

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294 державний контроль за вивченням та використанням надр

113

здійснюється Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України і її територіальними органами на місцях.

На території Кіровоградської області державний геологічний контроль здійснюють територіальне управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Кіровоградській області, управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області.

До переліку завдань державного геологічного контролю належать: забезпечення ефективного, еколого-безпечного повного і комплексного використання ресурсів надр та, зокрема, дотримання умов надання спеціальних дозволів на право користування ділянкою надр для геологічного вивчення та видобування корисних копалин. Останніми роками фіксуються випадки самовільного, несанкціонованого використання надр та інші порушення законодавства в цій сфері. Частина суб’єктів підприємницької діяльності, насамперед тих, що видобувають місцеві види корисних копалин – будівельний камінь, пісок, глини і суглинки, пиляний камінь тощо, працюють без відповідних спеціальних дозволів.

Під час здійснення органами державного гірничого нагляду контролю у цій сфері перевірці підлягають: повнота вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні та інші умови їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; своєчасність і правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатацію родовищ корисних копалин; правильність розробки родовищ корисних копалин; повнота видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин; обґрунтованість і своєчасність їх списання; додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення повнішого вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції; правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, вирішення інших питань з нагляду за використанням та охороною надр у межах їхньої компетенції.

7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Національне законодавство про надра зазначає в статті 1 Кодексу України про надра, що надра – це частина земної кори, яка розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Це самостійний елемент природи, частина природного середовища.

114

Еколого-економічні аспекти різних видів користування надрами водночас передбачають можливість виступати об’єктом права користування надрами як природним ресурсом, а об’єктом охоронного права – надрами як природним об’єктом. Тому надра як природний ресурс можна визначити як сукупність ресурсів надр, які можуть використовуватися суспільством для задоволення народногосподарських потреб у передбачених законом випадках. Фактично, це корисні копалини – природні тверді, рідкі та газоподібні речовини в надрах землі, які за сучасних техніко-економічних умов можуть бути ефективно використані безпосередньо чи шляхом вилучення з них корисних компонентів.

Об’єктами права надрокористування є ділянки надр, що надані відповідним суб’єктам для користування у визначених законодавством цілях. Відповідно до статті 13 Кодексу про надра України, суб’єктами права користування надрами можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері пошуку (розвідки) корисних копалин та їх використання, а також загальні положення регулювання суспільних відносин у зазначеній сфері визначені Кодексом України “Про надра”; законами України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, “Про виключну (морську) економічну зону України”; постановами Кабінету Міністрів “Про затвердження переліку органів ліцензування”, “Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин”, “Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” та іншими відомчими нормативно-правовими актами.

Адміністративні послуги у галузі надрокористування надаються Державною службою геології та надр України.

Станом на 01 січня 2014 року Державною службою геології та надр України видано 88 спеціальних дозволів на користування надрами в межах території Кіровоградської області, у тому числі:

3 – на геологічне вивчення;12 – на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою;73 – на видобування.

8. ВІДХОДИ

В області проводиться робота щодо формування системи економічних механізмів запобігання надмірному утворенню токсичних відходів та розвитку інфраструктури для їх переробки, утилізації, поховання та знищення.

Стратегією у сфері поводження з відходами є впровадження сучасних технологій, обладнання, устаткування та потужностей для переробки, утилізації відходів з вирішенням пріоритетних економічних, екологічних та соціальних завдань, а також створення сприятливих умов виробникам та інвесторам для практичного розв’язання проблем щодо раціонального використання відходів.

115

8.1 СТУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ

Велику питому вагу в структурі промислового виробництва Кіровоградської області займають ресурсно-енергоємні технології. Тому високий рівень ресурсовикористання, обумовлений недосконалістю технологій, що застосовуються у виробництві, сприяє значному утворенню і накопиченню відходів виробництва і споживання.

За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області проводиться аналіз поводження з відходами по області.

Накопичення відходів станом на 01.01.2014 рокуТаблиця 8.1.1

№ з/п

Показник Одиниця виміру

Кількість Примітка

1 Кількість підприємств, установ та організацій якими утворюються, обробляються та утилізуються відходи І-ІV класів небезпеки

од. 1588

2 Наявність відходів, усього т 291142595,356у тому числі:

3 відходи 1 класу небезпеки т 928,0594 відходи 2 класу небезпеки т 667,4335 відходи 3 класу небезпеки т 12853,7106 відходи 4 класу небезпеки т 291128146,154

За даними обласного управління статистики протягом 2013 року в області утворилося 38,9 млн. т відходів І-IV класів небезпеки, що на 2,9 % менше порівняно з 2012 роком. При цьому левова частка утворених відходів 38,92 млн. тонн належить до IV класу небезпеки. Відходи І класу небезпеки склали 10,2 тонни, II класу – 395,3 тонн, ІІІ класу – 7549,3 тонн, що на 30,4 % менше порівняно з 2012 роком.

Розподіл обсягів утворення відходів по класам

116

10,2 тон 395,3 тон

7549,3 тон

38934,925 тис. тон

І клас небезпекиІІ клас небезпекиІІІ клас небезпекиІV клас небезпеки

Діаграма 1У загальній кількості відходів, що утворилися протягом 2013 року,

найбільшу питому вагу складають відходи гірничої промисловості і розроблення кар’єрів при добуванні та збагаченні руд і мінеральної сировини (94,1%) та відходи, що містять метали та їх сполуки ( 4,7%).

Динаміка утворення промислових та побутових відходівТаблиця 45

2011 рік* 2012 рік* 2013 рік*Утворення відходів у розрахунку на 1 км2, т/км2

1479,000 1630,5 1583,5

Утворення відходів у розрахунку на 1 особу, кг/особу

36209,3 40139,6 39423,8

* - за даними нової форми статзвітності враховано відходи І-ІV класу небезпеки за ф.№1-відходи (річна) “Поводження з відходами”

Станом на 01 січня 2014 року у сховищах організованого складування та на території підприємств області накопичено 291,1 млн. тонн відходів І-ІV класів небезпеки, які потребують особливої уваги і є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє природне середовище області. Із накопичених відходів найбільша питома вага припадає на мінеральні відходи 242,5 млн. тонн, що становить 83,3 % від загального обсягу утворених відходів, хімічні осади та залишки відповідно 41,1 млн. тонн або 14,1 %, побутові та подібні відходи – 3,7 млн. тонн або 1,3 %. Основна кількість накопичених відходів ІV класу небезпеки приходиться на хвости збагачення Східного гірничо-збагачувального комбінату, м. Жовті Води, що скидаються у хвостосховище в балці “Щербаківська” Петрівського району та відходи розроблення руди залізної ПАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” Петрівський кар’єр, виробничо-технологічні відходи Інгульської шахти ДП “Схід ГЗК” та відходи виробництва графіту ПАТ “Заваллівський графітовий комбінат”.

117

Найбільше небезпечних відходів І-ІV класів небезпеки накопичилось на території підприємств Петрівського району – 275,13 млн. тонн (94,5% загального обсягу); Кіровоградського району – 7,8 млн. тонн (2,7%); Гайворонського району – 3,8 млн. тонн (1,3%), міста Кіровограда – 2,5 млн. тонн (0,9%).

8.2 ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ (ЗБИРАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, УТИЛІЗАЦІЯ ТА ВИДАЛЕННЯ)

На підприємствах Кіровоградської області протягом 2013 року утворилось 7,9 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 3,5 тис. тонн менше в порівнянні з 2012 роком та 38,9 млн. тонн відходів ІV класу небезпеки, що на 1,0 млн. тонн менше в порівнянні з 2012 роком.

Із загальної кількості утворених відходів 18,2 млн. тонн утилізовано, оброблено (перероблено), 20,2 млн. тонн видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти.

Значна частина побутових відходів концентрується на стихійних сміттєзвалищах, які формуються, як правило, у приміській смузі, приватному житловому секторі, зонах відпочинку та в інших місцях.

Майже на усіх сміттєзвалищах області не проводиться розділення відходів, в результаті чого неможливо здійснити утилізацію близько 70% скла, макулатури, жесті та інших відходів. При цьому, частка вторинної сировини в загальному споживанні ресурсів становить 13-14%. Тверді побутові відходи потенційно містять у собі папір, текстиль, чорні та кольорові метали, скло, поліетилен та інші цінні компоненти, повернення у господарський оборот хоча б частини яких економічно та екологічно доцільно.

Сміттєзвалища є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод, практично на жодному з них не знешкоджується фільтрат. Майже всі сміттєзвалища потребують невідкладної реконструкції, а відпрацьовані – рекультивації, через відсутність фінансування не вирішуються питання створення нових сучасних полігонів, половина їх приймає промислові відходи.

Для вирішення впорядкування питання системи управління у сфері поводження з побутовими твердими відходами потрібен комплексний підхід. Будівництво нових полігонів чи сміттєспалювальних заводів кардинально не змінить ситуації, а лише відтягне вирішення проблеми, яка через певний час поставить нові умови її розв’язання в економічній, політичній, соціальній та технічній сферах. Соціально-економічна, екологічна та санітарно-епідеміологічна ситуація вимагають вдосконалення організації і впровадження системи високоефективної санітарної очистки території області, розробки схем санітарної очистки міст, селищ і сіл, необхідності подолання психологічного бар’єру у свідомості населення про невичерпність ресурсів і вільних земель, низької культури побуту.

Основні показники поводження з відходами І-ІII класів небезпеки, тис. т118

Таблиця 8.2.1№з/п

Показники 2009 рік*

2010 рік*/2010 рік**

2011 рік**

2012 рік**

2013рік**

1 Утворилося 2,799 6,166/29058,644

36365,600 39917,400

38934,925

2 Одержано від інших підприємств

0,196 0,399/179,270

209,000 332,100 376,299

3 у тому числі з інших країн - -/- - - -4 Використано 0,409 1,439/

20814,51823841,200 18639,50

018292,100

5 Знешкоджено (знищено) 0,100 -/- - - -6 у тому числі спалено 0,003 0,025/

39,43051,300 44,500 5,908

7 Направлено у спеціально відведені місця чи об’єкти (полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо)

0,015 0,001/7554,050

12066,600 20848,700

20228,148

8 Передано іншим підприємствам

2,467 5,244/231,841

269,900 439,000 366,700

9 у тому числі іншим країнам - -/- - - -10 Направлено в місця

неорганізованого складування за межі підприємств

- 0,002/640,337

6,000 4,500 4,776

11 Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

0,001 0,003/0,003

4,000 2,500 1,519

12 Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

15,303

15,104/235122,22

2

249034,40 270253,30

291142,595

* - за даними форми статзвітності враховано відходи І-ІІІ класу небезпеки** - за даними нової форми статзвітності враховано відходи І-ІV класу небезпеки

Обсяг утворення відходів І-III класів небезпеки, тис. т

119

2010 2011 2012 20130

2

4

6

8

10

12

6.26.9

11.4

7.9

Діаграма 2

Небезпечні відходи становлять особливу небезпеку для життя населення та стану навколишнього природного середовища.

Через відсутність полігонів для видалення небезпечних відходів та фінансовими труднощами щодо передачі відходів, часто небезпечні відходи зберігають на території підприємств.

Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях або об’єктах та на території підприємств області на кінець року, тис.т

2010 2011 2012 201313

13.5

14

14.5

15

15.5

16

16.5

15.1

16.3

15.1

14.4

Діаграма 3

Відповідно до доручення голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 09 січня 2013 року №01-26/6/2 «Про проведення інвентаризації об’єктів та спеціально відведених місць видалення відходів» комісією проведена інвентаризація об’єктів та спеціально відведених місць видалення відходів на території області шляхом узагальнення та систематизації поданої

120

районними державними адміністраціями та міськими радами інформації стосовно об’єктів та спеціально відведених місць видалення відходів на території області.

Загальна кількість відведених місць розміщення побутових відходів на території області становить 413 шт., в наявності 308 рішень про відведення земельних ділянок, 21 проект відводу, 12 державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, 96 дозволів на розміщення відходів та погоджених лімітів на розміщення та утворення відходів.

Фактична кількість розміщення відходів - 3 656 339,195 т та 240 000 куб.м.

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2014 року*

Таблиця 8.2.2№ з/п

Назва одиниці адміністративно – територіального устрою регіону

Кількістьсміттєзвали

щ

Фактична кількість розміщення відходів,

тонн1 2 3 4

СміттєзвалищаВсього 413 3 656 339,195 т

та 240 000 куб.м1 Бобринецький район 31 41632,02 Вільшанський район 19 4918,03 Гайворонський район 13 19908,54 Голованівський район 21 4928,545 Добровеличківський район 15 61915,86 Долинський район 25 1350,117 Знам’янський район 13 206,238 Кіровоградський район 46 4373,369 Компаніївський район 19 47182,010 Маловисківський район 23 33871,5011 Новгородківський район 13 7977,012 Новомиргородський район 24 31877,4113 Новоархангельський район 25 4628,714 Новоукраїнський район 4 117,315 Олександрівський район 20 1161,0516 Олександрійський район 26 11,19517 Онуфріївський район 13 3780,018 Петрівський район 15 38622,519 Світловодський район 12 8470,020 Ульяновський район 18 413000,121 Устинівський район 14 1279,522 м. Кіровоград 1 1993500,023 м. Олександрія 1 82000,024 м. Знам’янка 1 272584,425 м. Світловодськ 1 577044,0

ПолігониВсього - -

Заводи по переробці твердих побутових відходів121

Всього - -* за даними інвентаризації об’єктів та спеціально відведених місць видалення відходів

На підставі укладеної угоди між Міністерством екології та природних ресурсів України та ТОВ “С.І. Груп Консорт ЛТД” від 31 травня 2012 року № 14/7 усі наявні на території області непридатні та заборонені до використання пестициди і агрохімікати протягом 2012 року були вивезені за межі області з метою їх знешкодження. Роботи виконані за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

8.3 ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ЯК ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ

Відходи із категорії залишків продуктів кінцевого споживання, такі як макулатура, склобій, матеріали текстильні вторинні, сировина полімерна вторинна, зношені шини тощо, становлять значний ресурсний резерв. Використання зазначених видів вторинної сировини залежить від налагодженої системи їх збирання і заготівлі.

Зібрані відходи використовуються переробними підприємствами для виготовлення картону і гофрокартону, поліетиленових труб, тари й упаковки та іншої продукції.

8.4 ТРАНСКОРДОННЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ

Державний екологічний контроль за транскордонним перевезенням відходів здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120 “Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленнями і Жовтого та Зеленого переліків відходів”. У 2013 році випадків несанкціонованого ввезення на територію області чи вивезення з неї відходів не зафіксовано.

8.5 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

В Україні недостатньо впроваджуються маловідходні технології, повільними темпами створюється інфраструктура у сфері поводження з відходами, перш за все небезпечними, їх утилізація. Не забезпечується повне збирання, максимально можлива утилізація, своєчасне знешкодження та видалення відходів, унаслідок чого прогресує їх накопичення, не впроваджуються екологічно безпечні методи та засоби поводження з відходами, через що підвищується небезпечність відходів, зростають техногенні та екологічні ризики.

В рамках Національного пріоритету “Нова якість життя” місто Кіровоград включено до переліку міст, в яких у якості пілотного проекту заплановано до реалізації програму “Чисте місто” – будівництво сучасних

122

комплексів з переробки твердих побутових відходів. В рамках проекту розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2012 року № 695 – р затверджено попереднє техніко-економічне обґрунтування Національного проекту “Чисте місто” – система комплексів з переробки твердих побутових відходів” у м. Кіровограді.

Реалізація інвестиційного проекту дозволить впровадити у місті Кіровограді роздільне збирання та утилізацію твердих побутових відходів.

У відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” суб’єкти господарювання оформлюють дозволи на розміщення відходів та подають декларації про утворення відходів. Так, протягом 2013 року департаментом видано 329 дозволів на розміщення відходів та зареєстровано 408 декларацій про утворення відходів.

Ведеться активно робота по складанню підприємствами технічних паспортів відходів, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року № 2034 “Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів”. За звітний період затверджено 605 технічних паспортів відходів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31серпня 1998 року № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” департаментом постійно ведеться реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, до якого включено 100 суб’єктів господарювання області.

На виконання ст. 28 Закону України «Про відходи» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів” ведеться обласний реєстр місць видалення відходів, який на даний час включає 95 об’єктів.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1 ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" захист екології і навколишнього природного середовища є складовою частиною національної безпеки нашої держави.

Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм, у тому числі і у сфері екології.

Відповідно до статті 6 даного Закону, забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне

123

використання природних ресурсів є одним із ключових пріоритетів в національних інтересах країни.

Крім того, статтею 7 зазначеного Закону визначено перелік можливих загроз національним інтересам і національній безпеці України. У сфері екології до числа таких загроз відносяться:

значне антропогенне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів;

нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних;

неподоланність негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи;

погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води;

загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;

неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необґрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів;

неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;

небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму;

посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій;

застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів.

Водночас Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (а саме стаття 50) визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Довкілля вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються його чистоти (незабрудненості), ресурсомісткості (невиснаженості), екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси громадян.

9.2 ОБ’ЄКТИ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ЕКОЛОГІЧНУ НЕБЕЗПЕКУ

На території Кіровоградської області 3 підприємства віднесено до екологонебезпечних об’єктів:

124


Назва об’єкту Примітка

1 ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”

Хвостосховище в балці Щербаківська

м. Жовті Води

Петрівський район, Кіровоградська область

2 ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” смт Побузьке, Голованівського району, Кіровоградська область

3 ОКВП "Дніпро-Кіровоград" м. Кіровоград

9.3 РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Радіаційна ситуація в області обумовлена наявністю сировинної бази атомної енергетики та урано-добувної промисловості.

Характерним для видобутку урану є те, що майже усі відходи – відвали шахтних порід, скиди очищених шахтних вод, викиди в атмосферне повітря – вміщують природні радіонукліди уранового ряду, з чим пов'язаний радіаційний вплив на довкілля та населення.

На території Петрівського району області у балці "Щербаківська" розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі – ДП "СхідГЗК"), яке експлуатується з 1959 року та призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких відходів переробки уранових руд, що вміщують природні радіонукліди уранового і торієвого рядів.

Перевезення уранової руди від Новокостянтинівської до Інгульської шахт здійснюється автосамоскидами, обладнаними для перевезення гірничої маси. Такі перевезення здійснюються згідно із ліцензією Державної інспекції ядерного регулювання України від 20 липня 2011 року, яка видана ДП "СхідГЗК", до структури якого входять Новокостянтинівська, Смолінська та Інгульська шахти.

Відповідно до умов даної ліцензії, ДП "СхідГЗК" має право здійснювати перевезення радіоактивних матеріалів, а саме:

уранової руди;концентрату природного урану;продуктів переробки уранової руди, характеристики яких відповідають

матеріалу LSА-І;джерел іонізуючого випромінювання.У відповідності до листа Державної інспекції ядерного регулювання

України від 18 вересня 2009 року №18-22/5190 перевезення гірничої маси від Новокостянтинівської шахти може здійснюватися згідно з ліцензією без внесення до неї відповідних змін.

Відповідно до висновку "Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва Академії медичних наук України" (м. Київ) від 11 жовтня 2013 року № 05.03.02-04/92431, транспортування уранової руди є безпечним для здоров’я персоналу та населення у радіаційному відношенні і не загрожує забрудненням навколишнього середовища.

125

Даним документом засвідчено, що об’єкт експертизи – сировина (уранова руда) Новокостянтинівського родовища Кіровоградської області та безпека її перевезення автомобільним та залізничним транспортом відповідає встановленим медичним критеріям/показникам, а також вимогам санітарного законодавства України.

Автомобільне перевезення руди здійснюється за "Маршрутною схемою перевезення гірничої маси з Новокостянтинівської шахти на склад Інгульської шахти", оформленою в установленому порядку.

Відповідно до "Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України" ДСП 6.177-2005-09-02, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 травня 2005 року № 54, на кожний задіяний у перевезенні автомобіль підприємством оформлено санітарний паспорт. Згідно з вимогами "Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів" НП 306.6.124-2006, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 30 серпня 2006 року №132, для запобігання витіканню радіоактивного вмісту із засобу перевезення, або погіршення його захисту, кожний задіяний в перевезенні автомобіль оснащено ущільненим кузовом, що накривається брезентом (уранова руда відноситься до матеріалу групи LSА-І, дана група матеріалів іншої спеціальної упаковки не вимагає). Кожен завантажений рудою автомобіль перед виїздом за межі проммайданчика шахти проходить дезактивацію коліс та усіх зовнішніх поверхонь з обов'язковим інструментальним контролем якості дезактивації.

З метою виключення необґрунтованого радіаційного впливу на населення та довкілля Центральною пилогазодозиметричною лабораторією ДП "СхідГЗК" щороку проводиться лабораторно-інструментальний контроль маршруту від Новокостянтинівської до Інгульської шахти з вимірюванням зовнішнього гама-випромінювання на поверхні правої сторони дороги та узбіччя. Рівень отриманих результатів коливається у межах від 0,11 до 0,19 мкЗв/год, що відповідає рівням коливань природного радіаційного фону.

ДП "СхідГЗК" здійснює систематичний лабораторний контроль радіаційних показників атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунту, рослинності та харчових продуктів у відповідності з річним планом, який погоджено з органами санепіднагляду та охорони навколишнього природного середовища і затверджено головним інженером підприємства. Результати зазначеного контролю коливаються у межах фонових рівнів території і не перевищують відповідні нормативні величини. Ці дані щоквартально надсилаються до Кіровоградської облдержадміністрації та до Маловисківського міжрайонного управління головного управління Держсанепідслужби у Кіровоградській області.

На промислових майданчиках Новокостянтинівської, Інгульської і Смолінської шахт показники потужності експозиційної дози опромінення становлять 0,18-0,26 мкЗв/год. при нормативі до 0,30 мкЗв/год.

В санітарно-захисній зоні підрозділів показники потужності експозиційної дози опромінення становлять 0,11 – 0,19 мкЗв/год. при нормативі 0,30 мкЗв/год.

126

За результатами радіаційного моніторингу забруднення навколишнього природного середовища у 2013 році не виявлено.

У відповідності до "Плану заходів зниження негативного впливу Інгульської шахти на навколишнє природне середовище", затвердженого директором Інгульської шахти, у 2013 році завершено заміну фільтрів головних вентиляційних установок шахт "Північна" та "Центральна", що дозволило покращити рівень очищення викидів на 10% та 20% відповідно, підвищивши рівень очистки викидів шахт до 80%.

В результаті проведених на установці очистки шахтних вод Інгульської шахти організаційно-технічних заходів у 2013 році досягнуто зменшення на 12% вмісту природних радіонуклідів у скиді порівняно із 2012 роком.

На випадок виникнення аварійної ситуації при перевезенні гірничої маси діє "План заходів та дій на випадок аварії під час автомобільного перевезення уранової руди Новокостянтинівського родовища", який погоджено заступником голови Державної інспекції ядерного регулювання України, начальником управління з питань надзвичайних ситуацій Кіровоградської облдержадміністрації, начальником аварійно-рятувального загону державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області та начальником Маловисківського міжрайонного управління головного управління Держсанепідслужби у Кіровоградській області.

За результатами інспекційної перевірки, проведеної Державною інспекцією ядерного регулювання України у серпні 2013 року, зауважень та недоліків у дотриманні вимог законодавства України з питань радіаційної безпеки стосовно впливу діяльності уранових шахт на довкілля та населення не виявлено.

10. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

10.1 Структура та обсяги промислового виробництва

Дані Головного управління статистики у Кіровоградській області про обсяг реалізованої промислової продукції за видами діяльності за підсумками розробки державного статистичного спостереження за формою № 1-під-приємництво (річна), № 1-підприємництво (коротка) (річна) “Структурне обстеження підприємства за 2013 рік” наведені в таблиці 10.1.1:

Обсяг реалізованої промислової продукції за видами діяльності у 2013 році1

Таблиця 10.1.1Основний вид економіної діяльності млн.грн. у % до підсумкуПромисловість,у тому числі: 18257,4

100

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 649,4 3,6Переробна промисловість 15189,6 83,2

виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів 10845,1 59,4текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 57,3 0,3

127

виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 196,2 1,1виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення …3 …3

виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 209,5 1,2виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 5,5 0,0виробництво ґумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 401,7 2,2металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів 1776,2 9,7машинобудування 1336,7 7,3

виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції 65,8 0,3виробництво електричного устатковання 273,1 1,5виробництво машин і устатковання, не віднесених до інших угруповань 943,1 5,2виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів 54,7 0,3виробництво меблів, іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устатковання 361,4 2,0

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 2162,6 11,8Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 255,8 1,4

1 Дані сформовано за функціональним підходом (спосіб узагальнення даних, за яким показники діяльності формуються за однорідними видами діяльності).2Дані наведено без урахування зміни підприємствами основного виду економічної діяльності у 2013 році.3 Інформація конфіденційна згідно з Законом України "Про державну статистику".

Протягом 2013 року у промисловості було забезпечено збільшення обсягів виробництва і реалізації промислової продукції. Індекс промислової продукції у 2013 році склав 106,3%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів у 2013 році порівняно з 2012 роком обсяг виробництва продукції зріс на 13,8%.

На підприємствах переробної промисловості приріст виробництва у 2013 році порівняно з попереднім роком становив 4,1%.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів за підсумками 2013 року індекс промислової продукції склав 97,3%. Стабільно працювало найбільше підприємство галузі ПАТ "Кіровоградська швейна фабрика "Зорянка".

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції у 2013 році випуск промислової продукції збільшився на 5,2%.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім виробництва машин і устатковання, випуск продукції порівняно з 2012 роком збільшився на 12,9%. Основне підприємство галузі ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” провело протягом 2012 року реконструкцію печей, що дало змогу наростити обсяги у 2013 році.

У машинобудуванні індекс промислової продукції у 2013 році склав 95,8% через недостатню кількість обігових коштів, зменшення замовлень на продукцію підприємств від іноземних та вітчизняних партнерів на ПрАТ "Гідросила АПМ", ПАТ "Гідросила", ПАТ "Червона зірка", АТ "НВО "Етал", ТОВ "Світловодський машинобудівний завод",

128

ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій". Протягом 2013 року тривала реалізація масштабних інвестиційних проектів на провідних машинобудівних підприємствах області: ПАТ "Червона зірка" та ПрАТ "Гідросила АПМ" у рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Залежність від замовлень та ринків збуту продукції поліграфічних підприємств та державних лісових господарств, застаріле обладнання районних та міських друкарень призвели до зменшення обсягів на підприємствах з виготовлення виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності – 95,4%.

Деяке зниження у галузі виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 93,3% відбулося через уповільнення розвитку будівельної галузі.

На підприємствах з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря приріст виробництва у 2013 році становив 6,7%.

Для забезпечення сталого розвитку промислового комплексу області протягом 2013 року:

розпочато будівельні роботи на ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива", розміщеного у Маловисківському районі, який є одним із найамбітніших проектів держави;

продовжувалося будівництво Новокостянтинівської шахти ДП"Східний гірничо-збагачувальний комбінат", розташованої на базі найбільшого у Європі родовища уранових руд (видобуто 175,4 тис. тонн уранової руди, освоєно 22,4 млн.грн.). На даний час завершується робота щодо отримання ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" кредитних ресурсів на будівництво шахти, що дасть змогу вже у цьому році збільшити очікувані інвестиції у декілька разів;

вжито заходи щодо забезпечення стабільного функціонування та недопущення згортання виробництва на єдиному в Україні підприємстві з виробництва феронікелю – ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”, на якому працює понад 1800 осіб. За ініціативи обласної державної адміністрації комбінат включено до переліку підприємств, на які поширюється пільговий тариф споживання електроенергії, що дасть можливість підвищити конкурентоспроможність продукції;

реалізовано проект з будівництва та введення в експлуатацію ІІ черги гірничо-збагачувального комбінату з переробки ільменітових пісків ТОВ Виробничо-комерційною фірмою “Велта” (Новомиргородський район). Переважна кількість продукції, отриманої на комбінаті, буде експортуватися в країни Азії та Європи. Загальна сума інвестицій сягає 700 млн.грн., створено 576 робочих місць, виготовлено 30,4 тис.тонн ільменітового концентрату;

ТОВ "Чарнокіт" розпочало розробку Савранського родовища гранітів на території Гайворонського району.

10.2 Вплив на довкілля

129

10.2.1 Гірничодобувна промисловість

Кіровоградщина є регіоном із значним різновидом мінеральних ресурсів. На її території виявлено 32 їх види і налічується майже 300 родовищ різноманітних корисних копалин. Через це відбувається пошкодження геологічного середовища при проведенні як пошукових так і видобувних робіт. Найбільш розповсюдженим явищем є яро утворення, яке вилучає із сільськогосподарської сфери значні площі родючих земель, пошкоджується грунторослинний покрив, відбувається засмічення побутовими та виробничими відходами. Також при створенні поверхневих шурфів, канав тощо активізуються ерозійні процеси.

До провідних підприємств гірничодобувної галузі області належать:ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”; ВАТ “Кіровоградське рудоуправління”;ПАТ “Капустянський граніт”;ВАТ “Заваллівський графітовий комбінат”;ЗАТ “Гайворонський спецкар’єр”;ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”ТОВ ВКФ “Велта”;ПАТ “Кіровоградський механічний завод”.Для мінімізації шкоди підприємствами проводиться робота по

недопущенню забруднення і засмічення земельних ресурсів, скид кар’єрних вод проводиться після її очищення, здійснюється рекультивація порушених земель. З цією метою перед початком розробки родовища виконується проект “Оцінка впливу на навколишнє середовище”, в якому передбачені заходи по недопущенню погіршення екологічного стану довкілля.

10.2.2 Металургійна промисловість

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, приладобудівна та ін.. На території Кіровоградської області налічується 4 підприємства, які займаються металургійної промисловості та виробництвом готових металевих виробів.

За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області від чотирьох підприємств області, які займаються металургійним виробництвом обсяг викидів у 2013 році становив 6314,0 т, що складає 40,2% від загального обсягу викидів в атмосферу від стаціонарних джерел.

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість

Хімічна діяльність людства дуже різноманітна і супроводжує його практично скрізь. Власне кажучи, хімічна переробка природи є невід’ємна в

130

нашому житті. На території Кіровоградської області налічується 3 підприємства, які займаються хімічним виробництвом.

За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області від трьох підприємств області, які займаються хімічним виробництвом обсяг викидів у 2013 році становив 40,0 т, що складає 0,3 % від загального обсягу викидів в атмосферу від стаціонарних джерел.

10.2.4 Харчова промисловість

Галузь виробництва харчових продуктів та напоїв традиційно займає одне з провідних місць у промисловості області. Доля підприємств з виробництва харчових продуктів та напоїв в обсязі реалізованої промисловістю області продукції складає понад 59,4 відсотків.

За останні роки відбулися якісні зміни у виробничих відносинах та формах господарювання, зросла конкурентоспроможність продукції, визнаної не тільки в Україні, а й за її межами. Робота підприємств харчової промисловості має значний вплив на забезпечення продовольчої безпеки, насичення ринку продовольчими товарами. На підприємствах області постійно оновлюється асортимент продукції, впроваджуються сучасні технології.

За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області від 15-ти підприємств харчової промисловості викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2013 році склали 1600,0 т. На підприємствах харчової промисловості за данними Кіровоградського обласного управління водних ресурсів забрано 1,035 млн. м3 води, а скинуто 0,796 млн. м3 стічних вод.

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва

Навколишнє середовище безпосередньо впливає на повсякденне життя людини: щоб зберегти здоров'я, нам потрібно дихати чистим повітрям, пити чисту воду, уникати забруднення довкілля шкідливими відходами, не підлягати впливу надмірного шуму чи вібрації. І у той же час діяльність самої людини часто завдає відчутну, а іноді, на жаль, і незворотну шкоду довкіллю – повітрю, воді, ґрунту, флорі, фауні, природним ресурсам і в кінцевому підсумку самій людині, як невід'ємній частині навколишнього світу.

Разом з тим, протягом останніх двох десятиліть відбулися значні зміни в менталітеті та ставленні суспільства до довкілля. Результатом зусиль світового співтовариства стосовно запобігання і контролю за забрудненням навколишнього середовища, впровадження природоохоронних заходів, використання екологічно чистих технологій стало прийняття у 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро Декларації щодо навколишнього середовища. У 1993 році Міжнародна організація із стандартизації ISO створила технічний комітет ТК 207 "Управління навколишнім середовищем", завданням якого стало розроблення системи стандартів екологічного управління. Важливим результатом діяльності ТК 207 стало прийняття у 1996 році п'яти стандартів ISO серії 14000, що містили склад та опис елементів

131

систем управління навколишнім середовищем, настанови щодо їх застосування, а також настанови щодо здійснення екологічного аудиту.

У 2004 році Міжнародною організацією зі стандартизації ISO був здійснений перегляд стандартів серії ISO 14000.

Як наслідок, у 2006 році в Україні було введено в дію національні стандарти:

ДСТУ ISO 14001:2006 Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO14001:2004, IDT) - на заміну ДСТУ ISO 14001-97;

ДСТУ ISO 14004: 2006 Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпечення (ISO 14004:2004, IDT) - на заміну ДСТУ ISO 14004-97.

Система екологічного керування є інструментом, який дає можливість підприємству, установі або організації:

визначити екологічні аспекти її діяльності, продукції чи послуг;оцінити їх вплив на довкілля;розробити та впровадити дії із запобігання забрудненню;забезпечити діяльність у відповідності до екологічного законодавства

України;визначити та досягти цілей екологічного характеру;вдосконалювати екологічні характеристики;поєднати, збалансувати та інтегрувати економічні та екологічні інтереси;своєчасно адаптуватися до умов, що постійно змінюються.До потенційних вигод, пов'язаних із впровадженням ефективної системи

екологічного керування, відносяться:поліпшення репутації підприємства, установи чи організації в очах

громадськості, органів державної влади, інвесторів;підвищення ефективності взаємодії з постачальниками і споживачами;отримання прав на пільгове оподаткування;оптимізація управління витратами;зменшення кількості інцидентів, що призводять до юридичної

відповідальності;заощадження ресурсів, а саме сировини, матеріалів та енергії.На жаль, на регіональному рівні впровадження сертифікованих за

міжнародними критеріями систем екологічного управління поки що не набуло належного рівня розповсюдження.

Так, станом на кінець 2013 року державним підприємством “Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001:2006 (ISO 14001: 2004, IDT) "Системи екологічного керування" сертифіковано одне підприємство, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «Метсервісгруп» (Кіровоградська обл., Голованівський район, смт Побузьке).

Частково це пояснюється тим, що на території нашої області працює досить невелика кількість крупних промислових підприємств, орієнтованих на

132

зовнішні ринки (що у першу чергу мотивує промисловців впроваджувати міжнародні стандарти та проходити відповідну сертифікацію).

Разом з тим очевидно, що у майбутньому – особливо за умов подальшої інтеграції з Європейським союзом, адаптації до прийнятих у ЄС стандартів і норм – впровадження зазначених систем і їх сертифікація набуватиме значно більшого поширення, що позитивно впливатиме на стан довкілля.

11. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

11.1 Тенденції розвитку сільського господарства

Кіровоградську область недарма називають житницею України: сільське господарство – провідна галузь її господарського комплексу.

Провідне місце агросфери зумовлюється насамперед унікальними природно-кліматичними умовами та географічним розташуванням, її землям властива висока природна родючість, а унікальні чорноземи Кіровоградщини, що за 100-бальною шкалою якості мають 67 балів, демонструються у Паризькому музеї мір та ваги як еталонні.

Загальна площа сiльськогосподарських угiдь – 2034,8 тис. га, в т.ч. ріллі – 1764,4 тис. га.

Рівень господарського освоєння області характеризується такими показниками: частка в загальній площі кількості населення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1%; 2,3% і 2,2%. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюється 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3% і 0,9% від загальнодержавного рівня. Сільське господарство – провідна галузь економіки і АПК області. Тут зосереджено 145,7 тис. осіб або 36,3 % зайнятих та 18,5% основних фондів економіки. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків та м’ясо - молочної продукції. Основні зернові культури: озима пшениця і ячмінь, кукурудза на зерно, зерно-бобові, гречка і просапні культури. В області розвинуте садівництво, вирощуються різноманітні кісточкові та ягідні культури. Високими темпами в області скорочується виробництво цукрових буряків, картоплі і тваринницької продукції та зростає - соняшнику на зерно. Скорочення посівних площ, цукрових буряків, поголів’я великої рогатої худоби і птиці, зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності громадського тваринництва привело до значного падіння виробництва продукції сільського господарства та її реалізації, особливо сільськогосподарськими підприємствами. У зв'язку з сільськогосподарською спеціалізацією області основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства і переробної промисловості необхідною технікою і запасними частинами. Проблеми, що потребують вирішення:

недотримання науково обґрунтованої системи сівозмін та нераціональне 133

сільськогосподарське землекористування, що призводить до зниження урожайності, втрат вирощеної продукції і погіршення її якості. Домінування у структурі посівних площ культур, що мають ринковий попит, але негативно впливають на якість ґрунтів і знижують вміст гумусу в ґрунтах;

низький рівень використання зрошуваних земель, внаслідок чого недоотримується значна кількість сільськогосподарської продукції у зоні ризикованого виробництва;

посилення деградації ґрунтового покриву та розвиток ерозійних процесів внаслідок недотримання агротехнологічних заходів при обробці еродованих та дефляційних земель і загального низького рівня культури землеробства.

11.2 ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження

Господарства України вирощують понад 400 різних сільськогосподарських культур, які об’єднуються в окремі групи (зернові, технічні, городні, кормові, плодові та інші). Для переробки кожного виду рослинницької продукції розвиваються різні галузі промисловості, формуються різні галузеві рослинницько-промислові комплекси. Кожний із них являє собою своєрідну структуризовану систему, в якій в одному виробничому циклі ув’язується вирощування і переробка певних видів сільськогосподарської продукції.

Внесенням мінеральних добрив вдалося значно підвищити родючість ґрунтів і збільшити в них вміст гумусу. Уже в найближчий час з'являється можливість збільшення їх виробництва і внесення під всі сільськогосподарські культури, в тому числі і під зернові. Протягом 2013 року сільськогосподарськими підприємствами області в ґрунт було внесено 819,9 тис. ц. Дані щодо внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами наведені у таблиці 11.2.1.1.

Таблиця 11.2.1.1Загальна посівна площа, тис. га 1181,1Мінеральні добрива :

Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц 819,9у тому числі: азотних, тис. ц 587,6 Фосфорних, тис. ц 129,2

134

Калійних, тис. ц 103,1Удобрена площа під урожай, тис. га: 963,5% удобреної площі 81,6Внесено на 1 га, кг 69у тому числі: азотних, кг 50 Фосфорних, кг 10 Калійних, кг 9Органічні добрива:Всього внесено в поживних речовинах, тис. тонн 71,0Удобрена площа, тис. га 3,6% удобреної площі 0,3Внесено на 1 га, тонн 0,1

11.2.2 Використання пестицидів

Принципи застосування в сільському господарстві гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів та інших пестицидів – діючих засобів у боротьбі з бур'янами і шкідниками, які звільняють людину від малопродуктивної ручної праці. За даними департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації у 2013 році було використано пестицидів 1,89 тис. тонн.

Всього в господарствах області у 2013 році біологічним способом оброблено 1881,1 тис. га.

Кількість внесених пестицидів на 1 га склала 1,0 кг(л).

Забруднення земель сільськогосподарського призначення залишковими кількостями пестицидів Кіровоградської області за 2013 рік


Наз

ва р

айон

у

Пес

тици

ди

Кількість проб, шт. Вміст ЗПК, мг/кг

ГДК

Нас

елен

ий п

ункт

,го

спод

арст

в, д

е бу

ло

пере

вищ

ення

ГД

К

проа

налі

зова

но

з ни

х мі

стят

ь за

лиш

кові

кі

лько

сті п

ести

циді

в

з ни

х із

вмі

с-то

м ви

ще

ГДК

міні

ма-л

ьний

сере

дній

макс

и-ма

льни

й

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

БобринецькийДДТ з метаболітами 58 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено

ГХЦГ сума 58 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено

135

ізомерів2,4-Д амінна сіль 58 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Долинський

ДДТ з метаболітами 26 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено

ГХЦГ сума ізомерів 26 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено

2,4-Д амінна сіль 26 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Світловодський




Устинівський



2,4-Д амінна сіль

27 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Новомиргородський




3 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Новоукраїнський




3 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Добровеличківський

ДДТ з метаболітами

5 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено

ГХЦГ сума ізомерів

5 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено


5 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Онуфріївський




2 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

Гайворонський


ГХЦГ сума ізомерів

1 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено


1 0 0 0 0 0 0,25 не виявлено

136

Олександрійський




Петрівський




Новгородківський




Компаніївський




Всього

ДДТ з метаболітами

144 0 0 0 0 0 0,1 не виявлено

ГХЦГ сума ізомерів 144 0 0 0 0 0 0,1 не

виявлено2,4-Д амінна сіль 144 0 0 0 0 0 0,25 не

виявлено

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

Облік та оцінка стану зрошуваних земель та зрошувальних систем є складовою частиною робіт з моніторингу зрошуваних земель, які здійснюються з метою визначення пріоритетних напрямків меліорації земель та розробки відповідних виробничих програм, а також першочергових меліоративних заходів на зрошуваних землях.

Основними показниками оцінки меліоративного стану зрошуваних земель є глибина залягання рівнів ґрунтових вод (далі РГВ), мінералізація ґрунтових вод при глибині їх залягання до двох метрів, якість зрошувальної води (за агрономічними критеріями) ступінь засоленості та солонцюватості ґрунтів.

Станом на 01 січня 2014 року за державною статистичною звітністю, загальна площа зрошуваних земель в області складає 40,7 тис.га. Вони знаходяться у власності і користуванні 553 землевласників та землекористувачів, із них 98 сільськогосподарські підприємства –29,961 тис. га, 37 селянські (фермерські) господарства – 7,194 тис. га, 418 ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 3,222 тис.га, землі запасу – 313 га.

Зрошувані землі зосереджені у 21 адміністративному районі області.137

В порівнянні з даними 1985 року площа зрошуваних земель зменшилась на 11,311тис. га.

Вся площа зрошуваних сільськогосподарських угідь – 40,690 га знаходиться під контролем Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії.

Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь, де проводилися визначення ґрунтово-сольового складу протягом останніх 5 років, становить 17,31 тис.га.

Із загальної площі зрошуваних земель захищені дренажними системами 282 га з закритим горизонтальним дренажем, в тому числі на ЗС с. Молдовка Молдовської с/р (землекористувач ТОВ "Урожай") Голованівського району - 203 га та на ЗС №1 м. Новоукраїнка Новоукраїнського району - 79 га.

У 2013 році всі зрошувані землі використовувались у сільськогос-подарському виробництві, із них 40428 га як рілля, 262 га під багаторічними насадженнями згідно звітності за формою 6а-зем.

У Кіровоградській області полив сільськогосподарських угідь в 2013 році проводився на площі 3867 га.

Порівняльна таблиця даних розподілу площ за якістю зрошувальних вод

Таблиця 11.2.3.1Оцінка меліоративного стану зрошувальних земель відносно РГВ та засоленості і солонцюватості грунтів

Площа зрошувальних земель (га)

Станом на 01.01.1986 р.

Станом на 01.01.2009 р.

Станом на 01.01.2013 р.

Станом на 01.01.2013 р.

Сприятливий 46871 39976 38925 38960Задовільний 4751 1020 1758 1724

Несприятливий 379 7 7 6

У 2013 році придатною для зрошення водою полито 737 га, обмежено придатною для зрошення водою - 1428 га.

Для поливу 877 га використовувалась обмежено придатна вода за небезпекою вторинного засолення, для 773 га сільськогосподарських угідь за небезпекою осолонцювання ґрунтів. Для 1143 га зрошуваних земель існувала небезпека підлуження ґрунту, для 1257 га - небезпека токсичного впливу на рослини.

Найбільш небезпечними показниками обмеження придатності води для поливу, в цілому по області, є небезпека підлуження ґрунту та небезпека токсичного впливу води на рослини.

У 2013 році, в цілому по області, водою, непридатною для зрошення без попереднього поліпшення її якості, полито 1702 га сільськогосподарських угідь, для яких існувала набезпека підлуження ґрунту; для 1297 га існувала також небезпека токсичного впливу води на рослини; для 225 га – небезпека осолонцювання ґрунту.

Ступінь засоленості грунтів138

Таблиця 11.2.3.2Ступінь засоленості ґрунтів (шар 0-1,0м)

Площа (га)

Станом на 01.01.1986 р.

Станом на 01.01.2009 р.

Станом на 01.01.2013 р.

Станом на 01.01.2013 р.

Незасолені 11701 16965 17310 17310Слабозасолені 164 25 0 0

Середньозасолені 36 0 0 0Сильно і дуже сильно засолені (солончаки) 223 0 0 0

Як видно з таблиці, останнім часом спостерігається тенденція до-

зменшення фізичних площ з засоленими ґрунтами в шарі 0-1,0 м, причиною якого є зниження інтенсивності і кількості поливів та виключення із застосування хлорвміщуючих мінеральних добрив.

За ступенем солонцюватості ґрунтів У 1985 році солонцюватих земель було 55 га слабосолонцюватих – 4,64 га , тоді як у 2013 році вже визначалося лише 16 га слабосолонцюватих земель, що в першу чергу пов’язано із зменшенням площ поливу.

Порівнюючи показники меліоративного стану з показниками 1985 року відмічається зменшення площ з несприятливим та задовільним меліоративним станом.

В області відповідно до Закону України від 24 травня 2013 року № 4836-VI “Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року” розроблена та затверджена рішенням Кіровоградської обласної ради 23 листопада 2013 року № 387 «Обласна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».

Програмою передбачається проведення реконструкції зрошувальних систем на площі 24963 га. Крім того, планується улаштування нових систем краплинного зрошення на площі 1,0 тис.га, придбання сучасної поливної техніки для поливу сільськогосподарських культур в кількості 302 одиниці.

Утримання внутрішньогосподарських зрошувальних систем та придбання дощувальної техніки та улаштування систем краплинного зрошення здійснюється за рахунок коштів сільгоспвиробників. Всього в області за рахунок сільгоспвиробників придбано 24 сучасні дощувальні машини, улаштовано 430 га краплинного зрошення.

Експлуатацію зрошувальних систем в області здійснюють Кіровоградське, Олександрійське і Новомиргородське міжрайонні управління водного господарства.

11.2.4 Тенденції в тваринництві

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

139

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F

Розведенням племінних коней в області займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах- чистокровна верхова і українська верхова. У 2013 році індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з 2012 роком становив 99,6%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 98,2%, господарствах населення – 100%.

Виробництво м’яса господарствами усіх категорій у 2013 році склало 69,5 тис.т. Збільшення виробництва м’яса порівняно з 2012 роком відбулося за рахунок росту обсягів реалізації худоби та птиці на забій у сільськогосподарських підприємствах (на 1,5 тис.т або на 7,9%), господарствах населення (на 0,7 тис.т або на 1,4%). У структурі реалізації худоби та птиці на забій сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) частка свиней становила 76,5% (у 2012р. – 78,4%), великої рогатої худоби – 20,3% (18,5%), птиці всіх видів – 2,7% (2,7%).

Обсяги вирощування худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) у 2013 році становили 20,4 тис.т, що на 5,7% більше ніж у 2012 році, у т.ч. великої рогатої худоби – 3,6 тис.т (на 1,4% менше), свиней – 16,3 тис.т (на 7,8% більше), птиці – 0,4 тис.т (на 7% менше). Співвідношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій становило 100,2% (у 2012 році – 103,2%).

У 2013 році виробництво молока в усіх категоріях господарств збільшилося порівняно з 2012 році на 4,1% та склало 321,9 тис.т, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 4,8% (46 тис.т), господарствах населення – на 4% (275,9 тис.т).

Загальне виробництво яєць усіма категоріями господарств (523,3 млн.шт.) зменшилося порівняно з 2012 роком на 2,6%, у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами – на 23,9% (176,9 млн.шт.). Натомість господарства населення наростили виробництво яєць на 13,7% (346,4 млн.шт.).

У господарствах усіх категорій чисельність поголів’я великої рогатої худоби на 1 січня 2014 року становила 133,4 тис. голів (на 6,2% більше ніж на 1 січня 2013 року), у т.ч. корів – 64,1 тис. голів (на 0,6% більше), свиней – 270,9 тис. голів (на 1,2% більше), овець та кіз – 45,1 тис. голів (на 2,3% більше), птиці – 4759,7 тис. голів (на 3,1% менше).

У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) порівняно з 1 січня 2013 року зменшилося поголів’я великої рогатої худоби на 3,7%, корів – на 1,1%, овець та кіз – на 0,1%, птиці – в 1,8 раза, поголів’я свиней – збільшилося на 0,2%.

На початок січня 2014 року населенням утримувалось 77,4% загальної чисельності поголів’я великої рогатої худоби (на 1 січня 2013р. – 75,2%), у т.ч. корів – 83% (82,7%), свиней – 53,6% (52,8%), овець і кіз – 84,5% (83,9%), птиці всіх видів – 86,6% (76,3%).

З метою поліпшення стану у тваринництві області у 2013 році введено в дію молочно – товарну ферму на 600 голів корів ПП “Коріда-Сервіс” Світловодського району, зокрема завершено реконструкцію двох приміщень,

140

відкрито доїльний зал та лінію з переробки молочної продукції та виробництва сирів.

Також продовжуються роботи з будівництва молочнотоварного комплексу “Петриківське молоко” з утриманням до 5 тис. голів ВРХ та виробництвом близько 70 тонн молока на добу створено 75 робочих місць. На даний час господарством завезено 1394 голови нетелів зарубіжної селекції.

Також здійснюється будівництво - реконструкція 3-х молочно – товарних ферм, загальною потужністю - 1700 голів зокрема:

ПОСП А/Ф “Сагайдацька” Устинівського району - молочно – товарної ферми на 500 голів корів. На даний час завершено реконструкцію одного приміщення та на стадії завершення реконструкції другого приміщення;“ФГ “Яремівське” Світловодського району - молочно – товарної ферми на 600 голів корів.

У ФГ “ВК і К” Світловодського району здійснюється будівництво другої черги тваринницького комплексу по вирощуванню та відгодівлі свиней.

За рахунок введення в дію зазначених комплексів та вжитих заходів у 2013 році було закуплено додатково більше 1000 голів племінних нетелей молочного напряму продуктивності, що дасть можливість стабілізувати та наростити чисельність поголів’я великої рогатої худоби, у тому числі корів та свиней.

Підсумки обліку поголів'я худоби та птиціпо всіх категоріях господарств станом на 01.01.2014 року

Таблиця 11.2.4Одиниця на 1 січня на 1 січня 2014 до 2013виміру 2014 р. 2013 р. .+.- %

1. Велика рогата худобаВсі категорії господарств тис.гол. 124,2 125,6 -1,4 98,9

Суспільний сектор тис.гол. 30,2 31,2 -1 96,8Питома вага, % % 24 25

Приватний сектор тис.гол. 94 94,4 -0,4 99,6Питома вага, % % 76 75

2. в т. ч. КоровиВсі категорії господарств тис.гол. 62,8 63,7 -0,9 98,6Суспільний сектор тис.гол. 11 11,0 0 100,0Питома вага, % % 18 17Приватний сектор тис.гол. 51,8 52,7 -0,9 98,3Питома вага, % % 82 83

3. СвиніВсі категорії господарств тис.гол. 265,7 267,6 -1,9 99,3Суспільний сектор тис.гол. 126,1 126,2 -0,1 99,9Питома вага, % % 47 47

141

Приватний сектор тис.гол. 139,6 141,4 -1,8 98,7

Питома вага, % % 53 534. Вівці і кози

Всі категорії господарств тис.гол. 44,4 44,1 0,3 100,7

Суспільний сектор тис.гол. 7,0 7,1 -0,1 98,6Питома вага, % % 16 16

Приватний сектор тис.гол. 37,4 37 0,4 101,1Питома вага, % % 84 84

5. Птиця

Всі категорії господарств тис.гол. 4760,0 4912,5-

152,5 96,9

Суспільний сектор тис.гол. 639,4 1163,6-

524,2 55,0Питома вага, % % 13 24Приватний сектор тис.гол. 4120,6 3748,9 371,7 109,9Питома вага, % % 87 76

11.3 Органічне сільське господарство

Органічне сільське господарство являє собою систему виробництва, яка дозволяє зберігати здоров’я ґрунтів, екосистем і людей. Вона покладається скоріше на екологічні процеси, біологічне розмаїття і цикли, адаптовані до місцевих умов, аніж на використання ресурсів зі шкідливими результатами. Органічне сільське господарство поєднує традиції, новаторство і науку на користь спільного для всіх середовища і для забезпечення справедливих відносин та гарної якості життя, для всіх, хто є його частиною.

На превеликий жаль на сьогодні органічна речовина це основний показник продуктивності грунту, який на даний час не має можливості забезпечити за рахунок запасів органіки у зв’язку з відсутністю в області в достатній кількості поголів’я тваринництва, як альтернатива в ролі органіки виступає побічна продукція, по зернових колосових це - солома, далі ідуть стебла кукурудзи та сояшника.

За останні 50 років грунти України втратили 0,7% гумусу, це дуже великий показник зниження продуктивності чорноземів, середній показник гумусу по Україні становить 4,1%. Запаси гумусу з 4,8% знизилися до 4,1%, внесення органічних добрив з кожним роком зменшується, за період з 1986 року по 1990 роки органічного добрива вносилось 6,5 тонн/га, на даний час вноситься близько 200 кг/га. На даний час поповнити органічну речовину можливо тільки побічною продукцією. Кількість побічної продукції, наприклад 3 тонни соломи від озимої пшениці прирівнюється до 9 тонн гною при умові внесення мінеральних добрив від 10 до 15 кг/га, компенсаційної дози азоту підсилює гуміфікацію соломи і сприяє підвищенню в 1,3 рази гуманності новоутворених гумусних речовин.

142

Використання соломи на добриво має велике екологічне значення, при підході, коли вся побічна продукція буде вноситися в грунт, з’явиться можливість виходу на бездефіцитний баланс гумусу.

За даними головного управління статистики у Кіровоградській області за 2013 рік, виходячи з одержаного валового збору та в перерахунку на побічну продукцію вперше не спостерігається дефіциту органічної речовини в грунті, рівень внесення добрив наближається до оптимальних показників, що дасть змогу наближення до середніх показників внесення добрив в грунт по Україні.

12. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

Розвиток людської цивілізації базується на енергетиці. Від стану паливно-енергетичного комплексу залежать темпи науково-технічного прогресу й виробництва, а отже, життєвий рівень людей. Як уже зазначалося, темпи зростання виробництва енергії у світі сьогодні є вищими за темпи приросту населення, що зумовлюється індустріалізацією, збільшенням енергозатрат на одиницю продукції в сільському господарстві, в гірничорудній промисловості та інші.

Джерела енергії, які використовує людство, поділяються на відновлювані — енергія Сонця, вітру, морських припливів, гідроенергія річок, внутрішнього тепла Землі — й не відновлювані — викопне мінеральне паливо та ядерна енергія. Перші не порушують теплового балансу Землі, оскільки під час їх використання відбувається лише перетворення одних видів енергії на інші. Однак, використання других спричинює додаткове нагрівання атмосфери й гідросфери. Це небезпечно, бо може призвести до зміни рівня води у Світовому океані, що, своєю чергою, змінить співвідношення площі суші й водного дзеркала, вплине на клімат Землі, на тваринний і рослинний світ.

Електроенергетичні об’єкти мають значний вплив на довкілля. Характерними рисами такого впливу є постійна та всезростаюча інтенсивність, багатоплановість (одночасний вплив на рiзнi компоненти довкілля: атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу), різноманітність (відчуження територій, порушення природних ландшафтів, хімічне та радіоактивне забруднення, теплові, радіаційні, акустичні та інші фізичні впливи) та масштабність (прояв не лише в локальному i регіональному, а й у глобальному масштабі).

12.1 Вплив енергетичної галузі на довкілля

Екологічний вплив на довкілля електроенергетичних об’єктів можна розподілити за такими категоріями:

– забруднення повітря шкідливими речовинами i сполуками, включаючи дiоксид сірки, окисли азоту, тверді частинки та важкі метали, за їх впливом на людське здоров’я, флору, фауну тощо;

– викиди парникових газів, включаючи вуглекислий газ, метан, закис азоту, що сприяють глобальним змінам клімату;

143

– зміна природного режиму водовикористання та негативний вплив на якість води через теплове i хімічне забруднення та вплив гiдроелектростанцiй;

– зміна природного режиму землевикористання через розміщення електростанцій та електричних мереж, вивезення та складування вiдходiв, включаючи тверді, рідкі та ядерні відходи.

12.2 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики

Альтернативні джерела енергії - енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлювальних джерел енергії. До відновлювальних джерел енергії відносяться періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю. До нетрадиційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) відносять гідроелектростанції (великі, середні та малі), геотермальну, сонячну, фотоелектричну та теплову енергію, енергії припливів, хвиль океану, вітру, тверду біомасу, гази з біомаси, рідкі біопалива та відновлювані муніципальні відходи, а також теплову енергію, що “створюється” завдяки тепловим насосам, торф, шахтний метан та вторинні джерела енергії, такі як: скидне тепло, промислові відходи, тиск доменного газу та природного газу під час його транспортування, які є досить перспективними для ефективного використання на території нашої держави. Нещодавно до альтернативних видів енергетики додали ще один - енергію, яка виробляється з соломи. Саме на солому сьогодні припадає 0,3 відсотка всіх енергоресурсів, що споживаються в Україні.

Використання альтернативних джерел енергії значно заощаджує природне органічне паливо, яке відноситься до невідновних джерел природних ресурсів, у глобальному масштабі зменшується емісія парникових та токсичних газів в атмосферу.

Головними причинами неуваги до нетрадиційних відновлювальних джерел палива, є очікуване вичерпання запасів органічних видів палива, різке зростання їх ціни, недосконалість та низька ефективність технологій їхнього використання, шкідливий вплив на довкілля, наслідки якого все більше і більше турбують світову спільноту. У галузі енергоефективності та енергозбереження у 2013 році у рамках регіональної програми енергоефективності та інших програм було впроваджено заходів з енергозбереження на суму 21 млн. грн., з яких за рахунок позабюджетних коштів було виконано заходів на 11,46 млн.грн.

Так, протягом 2013 року в області були:вжиті заходи з проведення санації на 10 об’єктах соціальної сфери та

житлових будинків, які повністю утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів 14 млн. грн. (Новгородківський, Кіровоградський, Голованівський, Знам'янський, Новоукраїнський, Олександрійський райони);

вжиті заходи з проведення модернізації 28 котелень об’єктів бюджетної сфери, у тому числі переведення котелень, що обслуговують об’єкти соціальної сфери, на використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів

144

палива – 7 млн.грн. (м.Кіровоград, м.Знам'янка, м. Олександрія, Гайворонський, Голованівський, Долинський, Компаніївський, Маловисківський, Новомиргородський, Новгородківський, Світловодський, Ульяновський райони);

замінено 4621 вікно на металопластикове та 495 дверей на енергозберігаючі. В області працюють Гайворонська (м. Гайворон, р. Південний Буг), Червонохутірська (с. Синюха, Вільшанський район, р. Синюха), Новоархангельська (смт Новоархангельськ, р. Синюха), Тернівська (с. Тернівка, Новоархангельський р-н, р. Синюха) та Березівська (с. Березівка, Гайворонський район, р. Південний Буг) малі ГЕС.

На гідроспорудах, які розташовані на річці Ятрань у селах Перегонівка та Полонисте Голованівського району Кіровоградської області, ТОВ «Гідроенергоінвест» здійснюється інженерно-будівельна діяльність. На даних об’єктах планується побудувати міні-гідроелектростанції.

У Новоукраїнському районі, с. Іванівці, введено в експлуатацію сонячну фотоелектричну станцію.

Значно активізувалася робота у напрямку будівництва сонячних електростанцій: виділено землю та позитивно проведено громадські слухання у Бобринецькому, Компаніївському, Петрівському, Устинівському районах та м.Кіровограді. Загальна потужність новостворених електростанцій складе більше 200 МВт, а це близько 15 відсотків "сонячної" електроенергії, яка була вироблена в Україні за минулий рік. Розвиток сонячної енергетики дозволить не тільки створити більше ніж 90 нових робочих місць та значно поповнити районі бюджети за рахунок місцевих податків, але й дасть можливість стати Кіровоградщині ще більш енергетично незалежною.

13. ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

13.1 Структура та обсяги транспортних перевезень


Вид транспорту Рік

Перевезено вантажів Вантажооборот Перевезено

пасажирівПасажирооборо

т

млн. т % млн.т.км. % млн. % млн. пас. км. %

Залізничний 2009 5,800 65,00 23506,400 86,50 4,500 88,60 0,000 0,002010 6,400 110,70 24716,000 105,10 4,800 107,10 0,000 0,002011 7,9 13,2 29026,0 117,4 4,8 101,0 - -2012 7,8 20,3 27926,3 96,2 4,9 5,1 - -2013 7,7 98,5 26529,1 95,0 5,1 6,9 - -

Автомобільний 2009 27,300 87,20 1112,200 110,10 74,300 88,00 1034,100 84,602010 28,100 102,90 1083,100 97,40 85,600 115,10 1115,800 107,902011 33,31 80,91 1136,81 3,81 98,72 91,52 1301,22 95,92

2012 30,71 79,71 1089,11 3,81 86,02 90,62 1268,22 97,12

2013 3,41 76,51 670,91 105,31 67,02 77,92 1051,22 82,72

Авіаційний 2009 0,000 95,00 3,700 115,60 0,100 102,90 48,500 103,902010 0,000 119,40 3,200 86,50 0,100 87,80 39,400 81,202011 0,0 0,0 1,9 0,0 0,1 0,1 33,3 2,42012 0,0 0,0 1,1 0,0 0,0 0,1 16,0 1,3

145

2013 0,0 0,0 1,1 96,2 0,0 0,1 253 158,1Міський електротранспорт

2009 0,000 0,00 0,000 0,00 22,900 97,30 121,300 97,302010 0,000 0,00 0,000 0,00 2,800 12,20 14,800 12,202011 - - - - 4,3 4,0 22,7 1,72012 - - - - 4,0 4,2 21,3 1,62013 - - - - 4,5 112,9 24,1 112,9

Всього 2009 33,100 82,30 24622,300 87,40 101,800 90,00 1203,900 86,402010 34,500 104,20 25202,300 104,80 93,300 91,60 1170,000 97,302011 41,2 100,0 30164,7 100,0 107,9 100,0 1357,2 100,02012 38,5 100,0 29016,5 100,0 94,9 100,0 1305,5 100,02013 11,1 90,6 27201,1 95,2 71,5 79,5 1100,6 84,1

1 З урахуванням вантажних перевезень виконаних фізичними особами-підприємцями та для власних потреб2 З урахуванням пасажирських перевезень виконаних фізичними особами-підприємцями

13.2 Вплив транспорту на довкілля

Сфера транспорту є однією із наймасштабніших галузей діяльності людини у сучасному світі.

Класифікують такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, повітряний, водний (річковий і морський), а також рейковий і безрейковий наземний електротранспорт (трамваї і тролейбуси). Негативний вплив електротранспорту на оточуюче середовище чиниться за рахунок шуму і електромагнітних випромінювань, однак загалом забруднюючий ефект від діяльності даного виду транспорту є найменшим порівняно з іншими видами транспортних засобів.

Різними видами транспорту використовуються наступні види палива, а саме: автомобільний і авіаційний бензин, дизельне паливо, гасові фракції, природний газ, а також суміші різних видів палива. За конструкцією двигунів розрізняють карбюраторні, дизельні та реактивні силові установки, які мають різні конструкції та в тій чи іншій мірі чинять забруднюючий вплив на навколишнє середовище.

Негативний вплив транспортних засобів на довкілля пов’язаний перш за все із викидами в атмосферу токсикантів з відпрацьованими газами транспортних двигунів, а також дещо меншою мірою – у забрудненні поверхневих водних об'єктів, утворенні твердих відходів та несприятливому впливі транспортних шумів і вібрацій.

Найбільшим забруднювачем навколишнього середовища в транспортній галузі є автомобільний транспорт та інфраструктура автотранспортного комплексу: шкідливі викиди в атмосферу від автомобілів за обсягами більш ніж на порядок перевищують відповідний сумарний показник від усіх інших видів транспорту.

Протягом 2013 року у повітряний басейн області від залізничного, авіаційного, річкового транспорту та виробничої техніки надійшло 9 тисяч тонн забруднюючих речовин, що на 0,2 тис. тонн (2,4%) більше, ніж у 2012 році. Найбільше викинуто в атмосферне повітря оксиду вуглецю (48,7%) та діоксину азоту (32,9%).

У розрахунку на 1 км2 припало 364,7 кг викидів забруднюючих речовин, проти 356 кг у 2012 році, на одну особу – 9 кг порівняно із 8,8 кг у 2012 році.

146

Разом з тим, найбільшим забруднювачем області серед пересувних транспортних джерел є автотранспорт. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області наведено у таблиці 13.2.1.

Так, протягом 2013 року від усіх видів автотранспорту в повітряний басейн Кіровоградської області надійшло 49,1 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,9 тис. тонн (на 1,8%) більше, ніж у попередньому році.

У 2013 році із загального обсягу викидів забруднюючих речовин автотранспортом викиди забруднюючих речовин від приватних автомобілів (36 тис. тонн) перевищували викиди від автотранспортних засобів підприємств, установ та організацій (13,1 тис. тонн) і становили 73,4% та 26,6% від загального обсягу відповідно. Порівняно із 2012 роком викиди забруднюючих речовин від транспортних засобів населення збільшились на 3,5%, а від транспортних засобів організацій і підприємств – зменшились на 2,5%.

Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин від автотранспорту 77,1% становить оксид вуглецю (37,9 тис. тонн), неметанові леткі органічні сполуки – 11,3% (5,6 тис.тонн), сполуки азоту – 9,3% (4,6 тис.тонн) та інші речовини – 2,3% (одна тис. тонн). Крім того, в атмосферне повітря надійшло 521,9 тис. тонн діоксиду вуглецю.

У розрахунку на 1 км2 території області припадає 2 тонни забруднюючих речовин, на одну особу – 49,5 кг.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис.т.)

Таблиця 13.2.1Роки Вантажні

автомобіліПасажирські

автобусиПасажирські

легкові автомобілі

Спеціальні легкові

автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

2007 7,5 2,5 3 0,8 1,42008 7,2 2,2 3,2 0,7 1,42009 6,1 1,7 2,9 0,6 1,32010 6,3 1,6 2,9 0,6 1,22011 7,1 1,7 3,1 0,6 1,22012 6,9 1,6 3,3 0,6 1,12013 6,7 1,5 3,4 0,5 9,2

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива

Таблиця 13.2.2Роки Обсяги

викидів, тис.т.

У тому числі від використання Частка викидів забруднюючихречовин від використання

бензину у загальних обсягіввикидів, %

бензину газойлів (дизельного

палива)

зрідженого та стисненого газу

2008 60,9 41,8 13,2 5,9 68,62009 57653,2 39963,7 12479,6 5195,2 14,72010 57,4 37,5 12,9 7,0 65,32011 58,7 36,5 14,3 7,9 62,22012 57,0 34,9 14,6 7,5 61,22013 58,0 34,7 15,3 8,0 59,8

147

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

Автотранспорт є джерелом викидів забруднюючих речовин, що значно погіршує умови розсіювання, створює їх високі концентрації в районах автомагістралей і прилеглих до них житлових забудов, де, як правило, проживає і працює значна кількість населення.

Також функціонування транспорту створює високий рівень шуму, забруднює ґрунти та водойми в результаті змиву та протікання паливно-мастильних матеріалів, призводить до утворення пилу та інших забруднюючих речовин, які здійснюють несприятливу дію на навколишнє середовище та безпосередньо на людину. Загальні викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану дороги, якості палива тощо.

Особливо істотним є негативний вплив автотранспорту у середніх і великих містах, де концентрація даного виду транспортних засобів найбільша, що становить суттєву проблему для населення таких міст, насамперед для тієї його частини, що проживає в житлових будинках чи житлових масивах, розташованих поблизу великих транспортних артерій, перехресть, місць паркування, гаражів тощо.

Перспективу поступового розв’язання даної проблематики повинно дати запровадження підвищених стандартів та вимог до екологічної безпеки автомобільного транспорту, стимулювання використання найменш шкідливих для довкілля видів палива, додержання вимог щодо заборони розташування місць скупчення автотранспорту у безпосередній близькості із зонами проживання людей.

Останнім часом розробка екологічно безпечних автомобільних двигунів є одним із основних завдань для усіх великих автомобільних компаній світу. Результати цієї роботи очевидні: сучасні автомобілі провідних виробників країн Європи, Японії та США викидають у повітря в 10-16 разів менше шкідливих речовин, ніж у 80-ті роки ХХ століття. Наприклад, для зменшення викиду оксидів азоту використовується рециркуляція, внаслідок чого знижується температура згорання газів та, відповідно, утворюється значно менше шкідливих речовин.

Автомобіль стає екологічно набагато "чистішим" у разі застосування електронних систем управління, які оптимізують роботу двигунів, гальмівних систем тощо.

З огляду на виняткову актуальність охорони атмосферного повітря від відпрацьованих автомобілями газів, їхнього впливу на людей першочерговою проблемою є створення екологічно "чистих" видів транспорту. В даний час ведеться пошук більш "чистого" палива, ніж бензин. У якості його замінників

148

розглядається екологічно чисте газове паливо, метиловий спирт (метанол), малотоксичний аміак і "ідеальне паливо" – водень.

Окрім того, рівень негативного впливу на довкілля значною мірою визначається правильною організацією руху автотранспорту. Так, найбільший викид шкідливих речовин відбувається при гальмуванні, розгоні і додатковому маневруванні автомобілів. У зв'язку з цим, створення дорожніх "розвилок", правильна установка світлофорів, регулювання руху транспорту за принципом "зеленої хвилі" суттєво скорочує надходження в атмосферу забруднюючих речовин, а також сприяє збереженню транспорту.

Засобами зменшення викидів від автотранспорту можуть стати технічні, технологічні та організаційні заходи впливу для покращення стану атмосферного повітря, а саме:

здійснення постійного контролю за якістю нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі, поступове переведення автомобілів на альтернативні види палива;

перехід пасажирського транспорту на екологічно найбільш "чистий" вид транспорту – електротранспорт;

виведення потоків транзитного транспорту за межі населених пунктів, скорочення кількості автостоянок та паркувальних майданчиків у центрах міст, густозаселених житлових масивах та місцях масового відпочинку населення;

оснащення автомобілів нейтралізаторами;впровадження практики європейських країн щодо введення податку на

використання автомобілів з великим вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах одночасно із поступовим виведення таких автомобілів із експлуатації;

Одночасно не менш важливим завданням є вирішення питання розширення доріг з якісно поліпшеним покриттям, збільшення кількості метанових заправок, активізація робіт з переведення автотранспорту на використання природного газу і біопалива тощо.

14. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

14.1 РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

Державна політика, що реалізується в процесі державного управління екологічною сферою, спрямовується на реалізацію закріплених у законодавстві двох найважливіших екологічних прав кожного українського громадянина: права на відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, та права на отримання і вільне використання екологічної інформації.

Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818 VІ “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року” та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 577-р “Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього

149

природного середовища на 2011-2015 роки” визначені основні пріоритети, завдання та цілі державної екологічної політики України.

Метою національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.

Складовою екологічної політики держави є регіональна екологічна політика.

Екологічна політика Кіровоградської області визначається у Комплексній програмі охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на 2013-2015 роки”, затвердженої рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 грудня 2012 року № 417.

Метою програми є поліпшення стану довкілля в області шляхом зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зменшення скидів забруднених стічних вод у водойми та зменшення негативного впливу промислових і побутових відходів на довкілля; забезпечення екологічної безпеки території області, охорона та поліпшення стану навколишнього природного середовища, раціональне використання та відтворення природних ресурсів шляхом здійснення комплексу науково обґрунтованих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, мобілізація матеріальних та фінансових ресурсів, координація заходів органів влади, органів місцевого самоврядування та господарчих суб’єктів, залучення громадськості до природоохоронних дій через екологічне інформування та освіту населення.

Рішенням Кіровоградської обласної ради від 24 листопада 2006 року № 95 “Про Стратегію економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на період до 2015 року” затверджено Стратегію економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на період до 2015 року (далі - Стратегія), до якої включені заходи з охорони навколишнього природного середовища. Наразі проведена робота щодо оновлення Стратегії з урахуванням програми економічних реформ “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” та вимог Основних засад та Плану.

14.2 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ

ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Екологічна політика – це сфера діяльності, спрямована на збереження та відтворення здорового і безпечного довкілля, забезпечення збалансованого використання природних ресурсів, мінімізації негативного впливу господарської діяльності на природу та здоров’я населення. Екополітика має формуватись як практичний інструмент збалансованого розвитку, охорони природи, невиснажливого природокористування та підтримки належного рівня здоров’я населення. Вона має враховувати довгострокові фактори, бути

150

пріоритетною у загальній політиці держави, переорієнтовувати характер розвитку суспільства зі споживацького на екобезпечне, яке дбає про належний стан довкілля, максимально наближувати технологічні цикли до вимог природи- якомога повніше використовувати ресурси, що потрапили на переробку, а відходи включати у природні біогеохімічні цикли без їх порушення, змінювати саму людину, її розуміння цінностей, головним чином завдяки удосконаленню системи освіти і виховання.

Одним з головних завдань екологічної політики є гармонізація відносин у системі “природа – суспільство”. У зв’язку з цим набуває актуальності розвиток екологічного управління, що буде забезпечувати гармонійний розвиток виробничого та природного потенціалу, буде давати змогу узгоджувати мету господарювання з метою саморегуляції природних екосистем.

Головною метою екологічного управління є найбільш ефективне досягнення гармонізації соціального, економічного і екологічного розвитку; реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у сфері охорони довкілля.

Основу організації управління навколишнім природним середовищем і раціональним використанням природних ресурсів становить Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Відповідно до стаття 16. Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до Положення забезпечує реалізацію державної політики та здійснює управління і регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з небезпечними та радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі.

Відповідно до покладених на нього завдань, департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації здійснює у межах своєї компетенції комплексне управління та регулювання, координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій в екологічній сфері, затверджує нормативи гранично-допустимого скидання забруднюючих речовин, бере участь в організації моніторингу навколишнього природного середовища, забезпечує здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, забезпечує ефективне і

151

цільове використання відповідних бюджетних коштів, інформує населення та зацікавлені підприємства, установи та організацій з екологічних питань.

14.3 ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ВИМОГ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Державний контроль за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів на Кіровоградщині здійснює Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області (далі - Держекоінспекція).

З метою поліпшення екологічного стану та посилення державного контролю за дотриманням вимог чинного природоохоронного законодавства на території області протягом 2013 року Держекоінспекцією проведено 3760 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на 1640 суб’єктах господарювання області, у т.ч. перевірено три об’єкти віднесених до Українського переліку “100 еколого-небезпечних об’єктів України”, а саме: Черкаське ЛВУМГ УМГ Черкаситрансгаз ГКС “Задніпровська”, ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” та ДП “Схід ГЗК” балка Щербаківська).

За результатами яких було складено 3377 протоколів, із яких 149 передано для розгляду у судові органи.

За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнено 3225 особи порушників, загальна сума накладених штрафів становить 820,675 тис. грн., сума стягнутих штрафів складає 783,326 тис грн.

На розгляд до правоохоронних органів передано 27 матеріалів.Загальна сума розрахованих збитків, нанесених державі в результаті

порушення природоохоронного законодавства, протягом звітного періоду склала 25985,474 тис. грн.

Протягом звітного періоду було пред’явлено 219 позовів та претензій на загальну суму 27919,86 тис. грн., з яких 191 – стягнуто та відшкодовано державі 1432,129 тис. грн.

За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 18 підприємств області.

Крім того, упродовж 2013 року держекоінспекцією було організовано та проведено операції “Новорічна ялинка”, “Первоцвіт”, “Нерест”, а також природоохоронний захід щодо недопущення самовільного випалювання сухої рослинності, або її залишків, а також всеукраїнська акція “За чисте довкілля”.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області під час проведення операції “Новорічна ялинка” на території області виявлено 4 самовільні порубки, складено 4 протоколи на загальну суму 0,340 тис. грн., сума розрахованих збитків становить – 0,792 тис. грн., які сплачені в повному обсязі. За порушення

152

порядку придбання чи збуту новорічних ялинок складено 2 протоколи, які передані на розгляд до судових органів.

В межах операції “Первоцвіт 2013” державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області проведено 31 перевірку місць реалізації, збору та збуту рослинного світу, складено 49 протоколів, які передано на розгляд до судових органів.

За незаконне вилучення (знищення) рослин цибулі ведмежої, занесеної до Червоної книги України на території Богданівської сільської ради Знамянського району (Богданівське лісництво), розрахована шкода на суму 0,120 тис. грн.

Держекоінспекцією направлено головам райдержадміністрацій та головам районних рад лист про запобігання виникнення пожеж та недопущення випалювання природної рослинності на території області.

По виявлених фактах випалювання природної рослинності, пожнивних решток екологічною інспекцією вживаються заходи адміністративного впливу до порушників природоохоронного законодавства.

З метою посилення державного нагляду (контролю) за станом охорони, використання і відтворення рибних та інших водних живих ресурсів під час заборони на лов риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України в весняно-літній нерестовий період 2013 року проведено операцію “Нерест”.

Здійснювався контроль за використанням водних живих ресурсів, за проведенням будь-яких будівельних робіт на водоймах та у прибережно – захисних смугах.

За весняно-літній нерестовий період 2013 року проведено 24 рейди та виявлено 59 порушень Правил любительського та спортивного рибальства. Складено 59 протоколів, накладено штрафів на суму 3740 грн. По 6 особам направлено 2 матеріали до слідчих органів. Вилучено 27 заборонених знарядь добування та 151 кг риби.

На території Світловодського району біля с. В.Андрусівка на Кременчуцькому водосховищі 10 квітня 2013 року спільно з працівниками міліції було затримано групу з 4-х осіб, що незаконно здійснювали вилов водних біоресурсів. У порушників вилучено моторний човен з підвісним двигуном, 2 сітки, 41 кг риби. Ними виловлено 546 шт. плітки, 47 шт. ляща. Завдані збитки склали 54400 грн. Матеріали направлено до слідчих органів.

На території Онуфріївського району біля с. Успенка на Дніпродзержинському водосховищі 12 квітня 2013 року під час проведення рейду затримано 2-х осіб під час незаконного вилову риби в заборонений нерестовий період. В порушників вилучено гумовий човен, 6 сіток, рибу в кількості 40 кг. Завдані збитки склали 5 142, 50 грн. Матеріали передані до слідчих органів.

Проведено 8 виступів у засобах масової інформації щодо строків, умов та результатів проведення весняно-літньої заборони.

Основні показники роботи Держекоінспекції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства наведені в таблиці 14.3.1.

153

Державний контроль за додержанням вимогприродоохоронного законодавства


Назва заходу Одини-ця

виміру

Роки2011 2012 2013

1 2 3 4* 5* 6*1. Кількість перевірених об’єктів

контролю од. 2382 2019 1640

2. Складено актів перевірок од. 2382 2019 16403. Кількість складених протоколів

про адміністративне правопорушення

од. 2946 3337 3377

4. Притягнуто до адміністративної відповідальності осіб/грн. 2845/

731306,003120/

8589763225/

8206755. Стягнуто адміністративних

штрафів осіб/грн. 681479,00 3001/841041

3225/783326

6. Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів од./грн. 137/

1079154,00

225/2652612

219/2791986

7. Стягнуто претензійно-позовних матеріалів од./грн. 118/

790051,00205/

1290578191/

14321298. Кількість випадків тимчасового

призупинення виробничої діяльності

од. 53 60 18

9. Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од. 18 22 31

9.1 на спеціальне водокористування од. 13 22 -у тому числі: на скиди у водні об’єкти од. 13 22 31

9.2 на викиди в атмосферне повітря од. 5 - 59.3 на утворення та розміщення

відходів од. - - -

10. Внесено подань про припинення дії виданих дозволів од. - 2 1

11. Кількість матеріалів перевірок, переданих до правоохоронних органів щодо прийняття рішення про внесення до єдиного реєстру кримінальних впроваджень

од. 13 10 27

* - у колонках 4,5,6 зазначається інформація за останні роки, станом на момент підготовки регіональної доповіді.

154

14.4 ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ Таблиця 14.4.1

№з/п

Назва програми Ким прийнята № та датаприйняття

Кількістьвикористаних

коштів,тис. грн.

1 2 3 4 51. Обласна Програма

формування національної екологічної мережі на

території Кіровоградської області

на 2003-2015 роки

Кіровоградською обласною радою

Рішення № 141 від 24 січня 2003 року

-

2. Комплексна програма охорони навколишнього

природного середовища в Кіровоградській області

на 2013 − 2015 роки

Кіровоградською обласною радою

Рішення № 417 від 21 грудня 2012 року (із змінами,

внесеними згідно із рішенням

№ 570 від 27 грудня 2013 року)

1071,363

14.5 МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

З метою створення та функціонування в області системи моніторингу довкілля департаментом було розроблено Положення про систему моніторингу довкілля Кіровоградської області, яке було затверджене відповідним розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації.

З метою широкого інформування громадськості про стан довкілля, за результатами моніторингу навколишнього природного середовища в області, департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації було розроблено та видано Екологічний паспорт області, Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища, щомісячні інформаційні довідки “Про стан довкілля в регіоні” і іншу друковану продукцію, з якою є можливість ознайомитись на веб-сайті департаменту за адресою: http://ekolog.kr-admin.gov.ua.

Система спостережень за станом довкілля Таблиця 14.5.1

№ Кількість точок спостережень, од.

155

з/пСуб’єкти

моніторингу довкілля

Атмосф

ерне повітря

Стаціонарні дж

ерела викидів в атмосф

ерне повітря

Поверхневі води

Дж

ерела скидів зворотних вод у поверхневі води

Дж

ерела скидів зворотних вод у морські

води

Підземні води

Дж

ерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

Ґрунти, тис. га

1 Головне управління держсанепідслужби у Кіровоградській області

- 3 1 44 - 236 - 204

2 Кіровоградська філія державної установи “Інститут охорони ґрунтів України”

- - - - - - - 243,10

3 Кіровоградське обласне управління водних ресурсів

- - 14 - - - - 4,621

4 Департамент житлово-комунального господарства Кіровоградської обласної державної адміністрації

- - 22 12 - - - -

5 Кіровоградський центр з метеорології

5 - 4 - - - - -

6 ДП ”Центр-укргеологія“(м. Черкаси)

- - - - - 8 - -

7 Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області

- - - 37 - - - -

14.6 ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

156

Екологічна експертиза є одним з вирішальних факторів ефективного управління в галузі природоохоронної діяльності. Вона є одним з найважливіших механізмів екологічної безпеки.

Згідно з законодавством України екологічна експертиза - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища. Експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Основними завданнями екологічної експертизи є визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснювальної діяльності, організація комплексної, науково-обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи, а також, в першу чергу, встановлення об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства та оцінка впливу діяльності запроектованих об’єктів на стан навколишнього природного середовища.

Еколого-експертна діяльність регламентується Законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, постановами Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554 ”Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” та від 11 травня 2011 № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи”, Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд".

У 2013 році департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації Державна екологічна експертиза не проводилась.

14.7 Економічні засади природокористування

14.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності

Збереження, відновлення та раціональне використання природних ресурсів – головна мета діяльності державної системи охорони навколишнього природного середовища.

Економічний механізм природоохоронної діяльності в Україні передбачає систему фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів не заборонених чинним законодавством.

157

На сьогодні в Україні розроблено і впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Найважливішими із них є:

- сплата екологічного податку;- система зборів за спеціальне використання природних ресурсів

(мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних, тощо);- відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення

законодавства про охорону навколишнього природного середовища у результаті господарської діяльності.

Податковий кодекс є нормативним актом прямої дії, яким встановлені порядки сплати та ставки за спеціальне використання природних ресурсів і за забруднення навколишнього природного середовища.

Екологічний податок – головне джерело надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (державного, обласного та місцевих), які були створені державою з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів (ст.47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

У 2013 році, відповідно до Бюджетного кодексу екологічний податок зараховувався у таких пропорціях: до спеціального фонду Державного бюджету – 65% і до спеціального фонду місцевих бюджетів – 35 %, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів – 20%, обласних бюджетів – 15%.

Фактичне надходження коштів від сплати екологічного податку за 2013 рік за даними Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області склали 28 077,4 тис.грн., у тому числі 14 881,0 тис.грн. до спеціального фонду державного бюджету , а саме Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та 13 196,4 тис.грн. до спеціальних фондів місцевих бюджетів, а саме місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

Показники фактичних надходжень коштів від зборів за спеціальне використання природних ресурсів до місцевих бюджетів області у 2012-2013 роках наведені у додатку 14.7.1.1

Фактичні надходження коштів від зборів за спеціальне використання природних ресурсів до місцевих бюджетів області у 2012-2013 роках.

Таблиця 14.7.1.1тис.грн.

2012 2013

158

Всього пред’явлено екологічного податку, у тому числі за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення

викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти

розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини

4117,8

1476,0

11,5

450,0

2180,3

5458,6

2230,0

2,1

788,2

2438,3

Пред’явлено штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Фактично сплачено екологічного податку

463,2

4325,5

301,2

4833,5

Основним джерелом фінансування природоохоронних заходів в області залишаються цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, які формуються за рахунок сплати екологічного податку, грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності.

До фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів області (включаючи грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства) у 2013 році фактично надійшло 15 722,5 тис.грн., у тому числі до обласного фонду – 4 375,2 тис.грн.

Динаміка фактичних надходжень коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів у 2009-2013 роках наведена у таблиці 14.7.1.2

Фактичні надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів, 2009-2013 роки (за даними Департаменту фінансів облдержадміністрації)

Таблиця 14.7.1.2Рік Всього у місцеві

фонди, тис.грн.В тому числі:обласний фонд,тис.грн.

Сільські, селищні, міські фонди,тис.грн.

2009 6621,8 4278,9 2342,92010 7342,0 5244,3 2097,72011 11816,6 4306,9 7509,72012 12567,7 3580,5 8987,22013 15722,5 4375,2 11347,3

14.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі

159

На охорону навколишнього природного середовища у 2013 році підприємствами, організаціями та установами області усіх форм власності (капітальні та поточні видатки) фактично витрачено 89,7 млн.грн., з них витрати на охорону навколишнього природного середовища, пов’язані з експлуатацією та обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, склали 80,8 млн.грн. або 90,1%, інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об’єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування – 8,9 млн.грн., або 9,9%.

В області фінансування природоохоронних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів (у тому числі Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища), а також із власних коштів підприємств, організацій і установ.

У 2013 році кошти фондів охорони навколишнього природного середовища спрямовувалися на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, визначених згідно з «Переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 (із змінами).

За даними Департаменту фінансів обласної державної адміністрації з місцевих екофондів усіх рівнів на виконання природоохоронних заходів фактично використано 8639,6 тис.грн. (табл.15.7.2.2).

Фактичне використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів, 2008-2013 роки

Таблиця 15.7.2.2Рік Всього у місцеві

фонди, тис.грн.В тому числі:обласний фонд, тис.грн. Сільські, селищні, міські фонди, тис.грн.

2008 3374,2 2393,9 980,32009 4493,2 3481,2 1012,02010 3103,4 2352,7 750,72011 8553,1 5554,8 299832012 8861,8 2668,0 6193,82013 8639,6 4540,0 4099,6

Рішенням Кіровоградської обласної ради “Про обласний бюджет на 2013 рік” (із внесенням протягом року змін до нього) затверджені видатки обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на загальну суму 7342,4 тис.грн., із яких фактично використано 4540,0 тис. грн.

Кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища використовувалися за такими бюджетними програмами.

За КТКВК 240601 «Охорона та раціональне використання природних ресурсів» використано кошти у сумі 4264,4 тис.грн., у тому числі на такі природоохоронні заходи:

160

очисні споруди житлового селища Маловисківського цукрового заводу-будівництво – видатки у сумі 786,338 тис.грн.;

каналізаційні очисні споруди по вул.Річній, с. Торговиця Новоархан-гельського району – реконструкція – видатки у сумі 248,596 тис.грн.;

реконструкція системи транспортування стічних вод на каналізаційні очисні споруди в м. Знам»янка Кіровоградської області – видатки у сумі 281,542 тис.грн.;

капітальний ремонт будівлі гратового відділення очисних споруд по адресі: м.Кіровоград, вул. Байкальська, 107 – видатки у сумі 195,2 тис.грн.;

капітальний ремонт зовнішньої прибудинкової каналізації багатоквартирних будинків в м. Бобринець – видатки у сумі 182,3 тис.грн.;

реконструкція ділянки головного колектору по вул. Міліцейській в м. Олександрії для підключення ЗОШ №17 по проспекту Леніна, 130 (з виготовленням проектно-кошторисної документації) - видатки у сумі 198,3 тис.грн.;

будівництво станції біологічної очистки стоків в смт Петрове Петрівського району Кіровоградської області – видатки у сумі 647,4 тис.грн.;


реконструкція каналізаційної системи навчального корпусу Добровеличківської загальноосвітньої школи-інтернату І – ІІІ ступенів - видатки у сумі 143,5 тис.грн.

виготовлення проектної документації на зони можливого затоплення - видатки у сумі 210,0 тис.грн.

За КТКВК 240604 «Інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища» використано кошти у сумі 229,9 тис.грн. на постійне проведення дозиметричного моніторингу вмісту радону – 222 та організаційні заходи з екологічної освіти населення області.

За КТКВК 240605 «Збереження природно-заповідного фонду» використано кошти у сумі 45,5 тис.грн. на виконання природоохоронних заходів по збереженню парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Хутір Надія».

З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти у 2013 році не виділялися.

Кошти місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища використовувалися переважно на заходи з ліквідації стихійних і впорядкування існуючих сміттєзвалищ, поліпшення стану водних ресурсів та заходи з озеленення населених пунктів.

14.8 ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

161

Відповідно до статті 1 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", технічне регулювання – це правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.

Процедура оцінки відповідності – будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені у відповідних технічних регламентах чи стандартах вимоги. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

Державна політика у сфері охорони довкілля реалізується шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань при здійсненні держаного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання екологічних правил, нормативів та стандартів, а також умов, встановлених документами дозвільного характеру.

Об'єктами стандартизації та технічного регулювання є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування, системи управління якістю і системи екологічного управління.

Стандарти та технічні регламенти мають бути точними, чіткими та структурно уніфікованими, а вимоги, по можливості, мають стосуватися характеристик продукції, а не вимог до її конструкції чи опису.

Важливим фактором ефективного функціонування державної системи охорони навколишнього природного середовища важливим є точність, єдність, уніфікованість та достовірність вимірювань.

Відповідно статті 20 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" контроль за станом навколишнього природного середовища відноситься до сфери державного метрологічного нагляду.

У Кіровоградській області установою, уповноваженою на проведення сертифікації систем управління навколишнім середовищем в системі УкрСЕПРО та згідно із вимогами ISO (системи екологічного керування) 14001:2006 є Державне підприємство "Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Кіровоградстандарт-метрологія").

За даними ДП "Кіровоградстандартметрологія ” протягом 2013 року атестовано 15 вимірювальних лабораторій, які контролюють ті чи інші показники стану навколишнього природного середовища.

Перелік атестованих лабораторій Кіровоградської області, атестованих ДП "Кіровоградстандартметрологія" у 2013 році,

які контролюють стан навколишнього середовищаТаблиця 14.8.1

162

№ з/п Назва лабораторії Адреса

№ та дата видачі

свідоцтва про атестацію

Термін дії свідоцтва

1 Хіміко-технічна лабораторія Відокремленого структурного підрозділу Локомотивне депо

Знамֹянка

м. Знам’янка,вул. Свердлова,22

295218.01.2013р.

16.01.2016р.

2 Санітарна лабораторія ТОВ "Сілікон" м. Світловодськ,вул.Заводська,3

296123.02.2013р.

14.02.2016р.

3 Хіміко-технічна лабораторія локомотивного депо Помічна

м. Помічна,вул.Вокзальна,24

296922.03.2013р.

21.03.2016р.

4 Хімічна лабораторія по контролю якості стічних та поверхневих вод

КП "Теплоенергетик"

м. Кіровоград,вул.Енергетиків,20

298425.04.2013р.

03.11.2016р

5 Вимірювальна лабораторія ТОВ "Екосистема-2010"

м. Кіровоград,вул.Тімірязєва, 84, оф.411

298808.05.2013р.

07.05.2016р.

6 Вимірювальна лабораторія спостережень за забрудненням

атмосфери 2 групи Кіровоградського центру гідрометеорології Державної

гідрометеорологічної служби

м. Кіровоград,вул.Чорновола,36

302112.07.2013р.

11.07.2016р.

7 Вимірювальна лабораторія комунального підприємства

"Петровське"

смт. Петрове 304420.09.2013р.

19.09.2016р.

8 Санітарно-гігієнічна лабораторія Відокремленого підрозділу

"Маловисківський міжрайонний відділ лабораторних досліджень" ДУ

"Кіровоградський ОЛЦ ДСЕСУ"

м. Мала Виска, вул.Горького,33

305010.10.2013р.

10.10.2016р.

9 Санітарно-гігієнічна лабораторія Відокремленого підрозділу

"Олександрійський міжрайонний відділ лабораторних досліджень" ДУ


м .Олександріявул.Луначарського,41

306427.11.2013р.

26.05.2017р.

10 Мікробіологічна лабораторія Відокремленого підрозділу

"Олександрійський міжрайонний відділ лабораторних досліджень" ДУ


м. Олександріявул.Луначарського,41

306526.11.2013р.

28.05.2017р.

11 Компаніївське районне лабораторне відділення відокремленого

підрозділу "Новгородківський міжрайонний відділ лабораторних досліджень" ДУ "Кіровоградський

ОЛЦ ДСЕСУ"

м. Компаніївкавул.Садова,216

306628.11.2013р.

28.11.2016р.

12 Бобринецьке районне лабораторне відділення Відокремленого

підрозділу "Новгородківський міжрайонний відділ лабораторних досліджень" ДУ "Кіровоградський

ОЛЦ ДСЕСУ"

м. Бобринець,вул.Леніна,4

306729.11.2013р.

29.11.2016р.

13 Новомиргородське районне лабораторне відділення

м. Новомиргород,вул.Леніна,87

307927.12.2013р.

25.12.2016р.

163

Відокремленого підрозділу "Маловисківський міжрайонний

відділ лабораторних досліджень" ДУ "Кіровоградський ОЛЦ ДСЕСУ"

14 Світловодське районне лабораторне відділення відокремленого

підрозділу "Олександрійський міжрайонний відділ лабораторних досліджень" ДУ "Кіровоградський

ОЛЦ ДСЕСУ"

м. Світловодськ,вул.Єгорова,41

308131.12.2013р.

30.12.2016р.

15 Екологічна лабораторія ПП "Науково-технічний центр

"Екобезпека"

м. Кіровоград,вул.Дзержинського 39/14

306804.12.2013р.

04.12.2016р.

14.9 ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

У 2013 року відбулися суттєві етапи реформування сфери надання суб’єктам господарювання документів дозвільного характеру екологічного напрямку.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 748 внесено суттєві зміни до порядків надання дозволів на розміщення відходів та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дані зміни спрямовані на вдосконалення порядків надання дозвільних документів та значно спрощують процедури отримання дозволів і полегшують умови ведення бізнесу – однак із обов'язковим урахуванням необхідності недопущення нанесення шкоди довкіллю та безпечній життєдіяльності населення.

Серед запроваджених змін, які спрощують фізичним та юридичним особам процедуру оформлення дозвільних документів, найважливішими є наступні, а саме:

удвічі скорочено кількість документів, які необхідно подавати для отримання дозволу на розміщення відходів;

звільнено від необхідності отримувати дозвіл на розміщення відходів суб'єктів господарювання, показник загального утворення відходів по яким не перевищує 1000 умовних одиниць.

На практиці це означає, що близько двом третинам підприємств області замість оформлення дозволу необхідно один раз на рік подавати на реєстрацію до департаменту через дозвільні центри декларацію про відходи встановленої форми, що не потребує надання будь-яких додаткових документів.

Також певною мірою спрощено процедуру надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – суб’єкту господарювання достатньо один раз звернутися до дозвільного центру, надавши визначений інформаційною карткою перелік документів, після чого державний

164

адміністратор забезпечує поетапний розгляд наданих документів спочатку відповідними органами Держсанепідслужби, а після отримання від них позитивного рішення щодо можливості надання дозволу – безпосередньо департаментом, як дозвільним органом.

Станом на кінець 2013 року департаментом проведено ґрунтовну роботу щодо забезпечення оперативної та якісної імплементації вказаних законодавчих новацій із одночасним наданням роз’яснень суб’єктам господарювання області.

Протягом 2013 року департаментом суб'єктам господарювання Кіровоградщини видано:

329 дозволів на розміщення відходів;151 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами;29 дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води із

водних об'єктів загальнодержавного значення.Крім того, протягом четвертого кварталу 2013 року у департаменті

зареєстровано 408 декларацій про утворення відходів, що демонструє реальне впровадження на практиці принципу декларування відходів.

Також департаментом у повній мірі забезпечено прозорість та публічність діяльності із надання адміністративних послуг та документів дозвільного характеру – дана інформація розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-сайті департаменту та постійно актуалізується.

При цьому заяви на отримання дозволів та реєстрацію декларацій приймаються департаментом до розгляду виключно через дозвільні центри та центри надання адміністративних послуг області, тобто забезпечено неухильне додержання вимог законів України "Про адміністративні послуги" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Додатково слід відзначити, що вказаними вище нововведеннями реформи сфери надання дозвільних документів не вичерпуються.

Так, наприкінці 2013 року розроблено законопроекти щодо зміни умов, які визначатимуться дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зокрема заплановано, що дозволи на об'єкти, які за ступенем впливу на забруднення атмосферного повітря відносяться до третьої групи (а це близько 80% усіх об'єктів викидів на території області), видаватимуться із необмеженим строком дії, а строк дії дозволів на об'єкти другої групи буде збільшено з п'яти років до десяти.

14.10 ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ

Екологічна ситуація у світі ставить нові завдання перед державою та підприємствами, які починають або вже функціонують на ринку. Зміна клімату, ослаблення озонового рівня, забруднення атмосфери та вод (морів та річок) важкими металами і хімічними сполуками, виснаження і забруднення поверхневих вод і ґрунту, скорочення площі лісів, зниження здатності природного середовища до самоочищення і самовідновлення, утворення збудників нових захворювань рослин, тварин і людини – це лише частина

165

проблем, які потребують термінового вирішення та які треба враховувати при ведені бізнесу.

Результати діяльності суб'єктів господарювання повинні узгоджуватися з вимогами збереження цілісності екосистеми. Серед інструментів, які дають змогу встановити рівень такої узгодженості, дедалі вагомішу роль відіграє екологічний аудит.

Екологічний аудит можна віднести до функцій управління в галузі охорони довкілля. Його започатковано в Україні з 2004 року з прийняттям Верховною Радою України Закону “Про екологічний аудит”. Цей закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб’єктів господарювання.

Норми закону поширюються на всіх суб'єктів господарювання, незалежно від форми власності та видів діяльності. Якщо правовим наслідком здійснення екологічного контролю є прийняття управлінських та інших рішень (зокрема, заборона екологічно некоректної діяльності, притягнення до відповідальності порушників, відкриття фінансування певної діяльності тощо), то екологічний аудит відіграє допоміжну роль при прийнятті рішень, при чому не лише органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а й юридичними чи фізичними особами, в першу чергу – суб’єктами господарювання, які замовляють екологічний аудит. Результати екологічного контролю мають бути відкриті для громадськості, а результати екологічного аудиту є власністю його замовника, який і визначає режим такої інформації (за загальним правилом вона є конфіденційною).

Організація і здійснення еколого-аудиторської діяльності регулюється частинами 2, 3 ст. 49 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Законом України “Про екологічний аудит”, законодавчими актами, що регулюють види діяльності і сфери, в яких здійснюється обов’язковий екологічний аудит (зокрема приватизація).

В Україні передбачено проведення екологічного аудиту як у добровільній, так і обов’язковій формі. Обов’язковий екологічний аудит здійснюється, щодо об’єктів та видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках: банкрутство; приватизації, передачі у концесію об’єктів державної та комунальної власності; передача або придбання у державну чи комунальну власність; передачі у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності; створення на основі об’єктів державної та комунальної власності спільних підприємств; екологічне страхування об’єктів; завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом.

Підприємства не зацікавлені у здійсненні контролю щодо відповідності їх діяльності вимогам природоохоронного законодавства. Одна з головних причин відсутності такої мотивації – це низькі розміри відшкодування заподіяних збитків унаслідок порушення природоохоронного законодавства, тобто немає

166

серйозної мотивації суб’єктів господарювання до проведення добровільних екологічних аудитів.

14.11 УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОВКІЛЛЯ

Успіх у вирішенні існуючих екологічних проблем, безумовно, залежить від злагодженої роботи всіх структур і постійної взаємодії органів державної влади: обласної державної адміністрації та її управлінь, департаментів, наукової еліти, навчальних закладів, громадських організацій і, звичайно, інформаційних центрів.

На виконання положень Орхуської конвенції про доступ інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосується довкілля на базі обласної бібліотеки ім. Д.І. Чижевського створений постійно - діючий Орхуський інформаційно - тренінговий центр, який призначений для інформування громадськості з основних питань охорони навколишнього природного середовища. За звітний період працівниками центру було налагоджено роботу з органами виконавчої влади та проведено багато спільних заходів екологічного спрямування. Форми роботи екологічного центру різні, сучасні та ефективні. Це, в першу чергу, науково-практичні конференції, круглі столи, тренінги, презентації книг на тему: "Ґрунтознавство: місце та роль у природі й житті людини", "Чиста вода річок басейну Південного Бугу - мета, яка нас об‘єднує", "Екологічний туризм: сучасні концепції розвитку", "Еко-орієнтири: формування екосвідомості особистості", ”Інноваційні форми роботи бібліотеки за екологічним напрямком” тощо.

167

"Ґрунтознавство: місце та роль у природі й житті людини"

168

"Екологічний туризм: сучасні концепції розвитку"

На базі Центру відбулося громадське обговорення інвестиційної заявки на будівництво сміттєпереробного комплексу у м. Кіровограді. Організатором зустрічі виступила громадська організація Всеукраїнська екологічна ліга, яка приділила особливу увагу зберіганню, перевезенню та утилізації відходів у зв‘язку з їхнім негативним впливом на довкілля та небезпекою для життя і здоров‘я людей.

В обговоренні взяли участь представники Кіровоградської міської ради, департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, департаменту житлово-комунального господарства облдержадміністрації, фахівці, що вирішують питання поводження з відходами, екологічної безпеки, місцеві науковці, представники бізнес-структур, які працюють у сфері поводження з відходами, та установ, які опікуються питаннями охорони навколишнього середовища, природоохоронних громадських організацій, ЗМІ. В ході обговорення учасники круглого столу відзначили, що інвестиційна заявка з дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища варта втілення в життя. Водночас, все важливішою стає просвітницька робота з населенням через заклади освіти, ЗМІ, рекламу про проведення роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо необхідность окремого збору таких небезпечних видів сміття, як відпрацьовані батарейки та люмінесцентні лампи. Потрібно пояснювати доцільність окремого збору ПЕТ-сміття, макулатури, відходів деревини тощо.

Центром проведено презентацію проекту стосовно збору відпрацьованих елементів живлення, ініціатором якого виступило Кіровоградське обласне управління “Кіровоградекоресурси” Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною. Цей проект є закликом щодо збереження навколишнього природного середовища та недопущення забруднення небезпечними хімічними сполуками, які містяться у відпрацьованих батарейках. Проектом передбачається створення мережі пунктів із збирання відпрацьованих елементів живлення в м. Кіровограді, проведення роз'яснювальної роботи та виховання екологічної свідомості серед жителів регіону. В рамках проектної ініціативи у Кіровограді було створено 26 пунктів збору елементів живлення, а, завдяки оголошеному конкурсу, було відкрито нові пункти. Орхуський інформаційно-тренінговий центр ОУНБ ім. Д.Чижевського переміг у конкурсі на кращий контейнер для збору батарейок.

Орхуським інформаційно-тренінговим центром накопичений багатий досвід виставкової роботи в галузі екологічної просвіти. Експозиції різноманітні не лише за змістом, але й за формою: виставки творчих робіт, малюнків, виставки робіт учасників Всеукраїнських та обласних конкурсів екологічного спрямування, виставки творчих робіт місцевих майстринь з використанням природних матеріалів, фотовиставки на теми: "Відкриваючи Україну","Клуб "Мандрівник": світ нашими очима", "Твої вірні друзі" тощо.

169

Фотовиставка "Відкриваючи Україну"

Фотоконкурс "Твої вірні друзі"

Вже три роки поспіль в межах діяльності центру багато уваги приділяється роботі з дітьми та молоддю. Адже завдання Орхуського центру- сприяння формуванню екологічно свідомого ставлення до навколишнього природного середовища, активної громадської позиції щодо охорони та збереження природних ресурсів, підвищення рівня екологічної культури молодого покоління. Тож учнівська та студентська молодь має можливість

170

прийняти участь в екологічних тренінгах, переглядах пізнавальних фільмів про тварин, різноманітних конкурсах, майстер-класах, іграх, вікторинах екологічного спрямування.

Екологічна робота з дітьми в літній періодНеординарно та цікаво проводиться наочна популяризація екологічної та

природознавчої книги через тематичні виставки, дні інформації та дні спеціалістів: "Я і світ довкола мене", "Індустрія гостинності" (До Всесвітнього Дня туризму), "Володарі неба" (До Міжнародного Дня птахів), "Грунти України: властивості, генезис, родючість" (До Дня Довкілля, Дня Матері-Землі), "Екологія довкілля і безпека життєдіяльності людини", "Використання та охорона земель в Україні", "Абетка квітникарства", "Парки та заповідні місця світу", "Туристична індустрія України" тощо.

Всі заплановані та проведені заходи центру відображаються в розділі “Орхуський інформаційно-тренінговий центр” на веб-сайті комунального закладу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського за адресою: http://library.kr.ua/orhus/.

Підбиваючи підсумки роботи необхідно відзначити, що 2013 рік вніс свої нові ідеї та напрямки у вирішенні питань щодо покращення довкілля.

Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації у 2013 році відпрацьовувалося питання щодо розширення правового поля для реалізації права громадян на отримання екологічної інформації про стан довкілля, їх участі у прийнятті рішень в контексті зобов’язань Орхуської конвенції.

14.11.1 Діяльність громадських екологічних організацій

Практична природоохоронна робота, грунтові наукові дослідження, робота з дітьми та молоддю, внесення пропозицій до органів влади і управлінь,

171

http://library.kr.ua/orhus/

участь у підготовці рішень, реалізація яких істотно впливає на стан довкілля, формування екологічної політики в області, розробка, державних, обласних програм та нормативно - правових актів, захист прав громадян, експертизи нового будівництва та реконструкції, збереження водних об’єктів, здійснення природоохоронних та освітянських екологічних заходів, конкурсів, виставок, круглих столів, семінарів, конференцій ось робота громадських екологічних організацій Кіровоградської області. На території області діє 42 організації природоохоронного спрямування, які активно приймають участь у щорічних загальнонаціональних та регіональних природоохоронних акціях “До чистих джерел”, “День довкілля”, “Операція новорічна ялинка”, “Первоцвіт” та ін.

На базі обласних бібліотек ім. Д.І.Чижевського і О.М.Бойченка постійно функціонують книжкові екологічні виставки, які дають можливість громадськості збагачуватися додатковою екологічною освітою та відроджувати природоохоронний менталітет .

Всі заходи проведенні громадськістю висвітлюються на обласних та місцевих засобах масової інформації: газетах, радіо, телебаченні, веб - сайтах.

Громадські організації, що діють на території області (загальнодержавні, місцеві)

Таблиця 14.11.1.1№з/п Назва організацій Юридична адреса

1 2 31 Екологія та соціальний захист

Бобринецького районум. Бобринець, вул. Гагаріна, 9

2 Мар’янівська місцева громадська організація природоохоронного напряму "Судак"

м. Бобринець, вул. Першотравнева, 8

3 Бобринецьке районне українське товариство мисливців і рибалок УТМР

м. Бобринець, вул. Леніна, 43

4 Вільшанська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

смт. Вільшанка, пров. Дорожний, 10

5. Гайворонська районна громадська організація "Екологія та соціальний захист"

м. Гайворон, вул. Воровського, 35 кв. 18

6. Долинська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

м. Долинська, вул. Дзержинського, 77

172

7. Знам’янська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР)

м. Знам’янка, вул. Леваневського, 27

8. Кіровоградська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок

Кіровоградський район, с. Овсяниківка

9. Компаніївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

смт. Компаніївка, вул. Калініна, 74

10. Маловисківська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

м. Мала Виска,вул.40 років Жовтня, 50

11. Новгородківська районна дитяча організація "Екологічний дитячо-юнацький центр "Паросток"

Новгородківський район, с. Петрокорбівка,вул. Миру, 3

12. Новгородківська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок

смт. Новгородка, вул. Кірова,11

13. Новоархангельський районний осередок громадської організації "Союз соціально-екологічного захисту"

смт. Новоархангельськ, вул. Максимчука, 6

14.Новоархангельська районна організація мисливців та рибалок

смт. Новоархангельськ, вул. Чекістів, 21

15. Новомиргородська районна організація мисливців і рибалок

м. Новомиргород, вул. Горького,5

16. Новоукраїнська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР)

м. Новоукраїнка, вул. Шевченка, 15

17. Новоукраїнська міська дитяча громадська організація "Екологічні детективи" (Екодек)

м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 57

18. Олександрівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

смт Олександрівка, вул. Щорса, 53

19. Олександрійська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок

м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 32

20. Онуфріївська районна організація Українського товариства мисливців і

смт. Онуфріївка, вул. 50 років Жовтня,13

173

рибалок.21. Петрівська районна організація

Українського Товариства мисливців і рибалок

смт. Петрове, вул. Ілліча, 1

22. Світловодська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

м. Світловодськ, вул. Шевченко, 7/ 42

23. Устинівська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок

смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 5

24. Крайова організація екологічної асоціації "Зелений світ"

м. Кіровоград, вул. Леніна, 26, кімн. 18

25. Кіровоградська обласна громадська організація "ЕКО РУХ"

м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, кім.46

26. Дитяча екологічна громадська організація "Флора"

м. Кіровоград, вул. Курганна, 36/18

27. Молодіжна екологічна спілка Кіровоградщини

м. Кіровоград, вул. Новгородська, 66, кв.2

28. Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр "Екзампей" при Кіровоградському колегіумі

м. Кіровоград, вул. Володарського, 25

29. Кіровоградська обласна молодіжна організація "ЕКО РУХ"

м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7

30. Кіровоградська обласна громадська організація "Екологічний щит"

м. Кіровоград, вул. Тімірязєва. 84,

31. Кіровоградський обласний громадський еколого-експертний центр "Довкілля"

м. Кіровоград, вул. Дзержинського,42

32. Кіровоградська обласна організація "Молодіжна екологічна громадська асоціація "Екосвіт"

м. Кіровоград, пров. Театральний, 8

33. Громадська організація "Союз соціально – екологічного захисту"

м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 23-г, кв.16

34. Кіровоградська обласна громадська організація "Екологія та Соціальний захист"

Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Дібрівка, вул. Тельмана, 15

35. Кіровоградський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги

м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, кімн. 107

36. Незалежна громадська організація "Український екологічний фонд сприяння

м. Кіровоград, вул. Островського, 2, корп. 2

174

ЮНЕСКО"37. Кіровоградський місцевий

осередок Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86"

м. Кіровоград, вул. Курганна, 36/18

38. Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охорони природи

м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76

39. Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація "Студентське товариство охорони природи

м. Кіровоград, просп. Університетський, 8

40. Кіровоградська обласна організація українського Товариства мисливців та рибалок

м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76

41. Кіровоградська обласна громадська організація "Екологічна громадська варта"

м. Кіровоград, вул. Маланюка, 2

42. Кіровоградська обласна дитяча громадська екологічна організація "Біосвіт"

м. Кіровоград, вул. Леваневського, 2-б

14.11.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 15 січня 2013 року № 14-р та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" сформовано та затверджено новий склад Громадської ради при Кіровоградській обласній державній адміністрації до складу якого входять громадські екологічні організації області. Метою діяльності екологічних організацій є участь у прийнятті екологічно важливих рішень, що стосується збереження довкілля та формування і реалізація державної екологічної політики в області. Інформування громадськості щодо розгляду та прийняття екологічно важливих рішень здійснюється через друковані та електронні засоби масової інформації.

СКЛАДгромадської ради при обласній державній адміністрації

БАЛАНЕНКОМаксим Олексійович - заступник голови обласної профспілкової

175

організації працівників державної служби

БАТЄХІНБорис Леонідович - голова правління Кіровоградської обласної

організації "Українське товариство сліпих"

ВАГЖАНОВАВікторія Володимирівна - директор регіонального

Благодійного Фонду"Відкрита Україна"

ВАРВАНСЬКИЙОлександр Юрійович - голова правління обласної організації

"Регіонально-демократичний союз"ГАВРИЛЕНКООлександр Анатолійович - голова правління обласної громадської

організації Всеукраїнського громадського

об’єднання захисту конституційних прав і

свобод громадян України "Правозахист"

ГАПОНЧУКІгор Андрійович - заступник голови правління обласної

громадської організації "Фонд соціальних

гарантій військовослужбовців та ветеранів

Збройних Сил "Щит"ГЕРАЩЕНКОЛідія Петрівна - голова Новомиргородського комітету

оборони прав людиниГЛАЗКОВАндрій Сергійович - член правління обласної організації

української молоді "Сокіл"

ДОБРЯНСЬКИЙІгор Анатолійович - голова Ради обласної організації товариства

"Знання" УкраїниДУДНИКОльга Володимирівна - голова обласного благодійного об’єднання

єврейських жінок "ОР-ХАВА"ДУДНІК

176

Інга Вячеславівна - голова правління громадської організації

"Територія успіху"ЄФІМЕНКОВасиль Костянтинович - голова ради обласної організації ветеранів

УкраїниЖАДАНОВСергій Станіславович - співголова відділення Всеукраїнської

громадської організації "Українська академія

управління, міжсистемного прогнозування і

кардинальної психології"ЗАВІТНЕВИЧОлександр Олександрович - голова правління обласної організації

Національний форум профспілок України

ЗАІКАСергій Станіславович - заступник голови правління обласної

організації Всеукраїнської профспілкипрацівників автомобільного

транспортуЗАХАРОВВладислав Миколайович - президент благодійної організації

"Благодійний фонд "Заради нашого майбутнього"

ІВАНОВВ’ячеслав Кузьмович - голова Ради обласної громадської

організації "Об’єднання ветеранів розвідки України"

ІВАНОВВіктор Анатолійович - голова обласної громадської

організації "Плачу і плачу"КАДУКЗоя Миколаївна - голова обласної організації профспілки

працівників культуриКАРПОВВалентин Євгенійович - головний отаман обласної громадської

організації "Центральний Козацький Округ"

КАТРЕНКОСергій Іванович - заступник голови ради обласного клубу "За

правову державу"177

КОВАЛЬОВАІнна Володимирівна - заступник голови правління обласної

громадської організації Всеукраїнської спілки власників земельних та майнових паїв

КОЗЛОВАЛариса Григорівна - голова обласної організації профспілки

працівників охорони здоров’я УкраїниКОРОБСергій Миколайович - заступник голови правління обласної

громадської організації Всеукраїнськоїорганізації "Захист дітей війни"

ЛІСОВИЙІгор Анатолійович - засновник недержавного засобу масової

інформації – збірника "Бізнес-довідник "БЕСТ-Маркетинг"

МЕЛЬСТЕРТарас Юрійович - голова місцевого осередку Всеукраїнської

екологічної громадської організації"МАМА-86"

МІРХАЙДАРОВАОлена Георгіївна - голова правління Компаніївської

громадської організації "Взаємодія"НАДУТЕНКООлена Валентинівна - голова громадської організації "Спілка

підприємців малого та середньогопідприємництва Кіровоградської

області"ОСАДЧИЙСергій Юрійович - голова правління обласної громадської

організації "Об’єднання болгар "Нашите хора"

ПЕТРОВСергій Юрійович - голова Федерації професійних спілок

областіПРОЦЕНКОМикола Вікторович - заступник голови правління обласної

благодійної організації "Фонд допомоги

ветеранам державної служби та силових

відомств"178

РОЗГОНОлександр Федорович - голова правління обласної організації

Всеукраїнської профспілки працівників сфери комп’ютерних та інформаційних технологій

РЯБОКОНЬСергій Віталійович - голова правління обласної організації

незалежної профспілки працівників грального бізнесу України

САМИЛЯКТамара Сергіївна - голова правління Громадської організації

"Спілка підприємців Кіровоградської області"

СКАЛЬКОСвітлана Леонідівна - голова обласної організації профспілки

працівників освіти і науки УкраїниСЛИНЧЕНКООлександр Миколайович - голова правління обласної організації

Всеукраїнської професійної спілки працівників морської та рибогосподарської галузі

ФРОСІНЯКОксана Олександрівна - член правління обласної молодіжної

громадської організації "Південна ліга"

ХОХДмитро Віталійович - член Проводу обласної громадської

організації"Комітет Відновлення ІсторичноїСправедливості"

ШЕСТАКОВАЛюдмила Володимирівна - президент обласної дитячої громадської

екологічної організації "ФЛОРА"ШКУРУПІЙЮлія Вікторівна - керівник місцевого осередку громадської

організації "Всеукраїнське об’єднанняпідприємців малого та середнього

бізнесу"Фортеця"

ШУКРУТА179

Людмила Володимирівна - голова обласної громадської організації матерів дітей-інвалідів та інвалідів "Серце матері"

ШУТЕНКОЛеся Юріївна - голова правління споживчого

товариства "Крок в майбутнє"

14.12 ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ІНФОРМУВАННЯ

Основною метою екологічної освіти на сьогодні є формування екологічної свідомості, відродження природоохоронного менталітету та культури особистості дітей, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї, як за національне багатство, гармонізація стосунків у системі "людина-суспільство-природа".

Позашкільний навчальний заклад є тим інститутом суспільства, який може ефективно впливати на формування особистості, виховувати в учнів почуття відповідальності за свою поведінку в природі, допомагає дитині сприймати себе невід’ємною частинкою живого на планеті.

Екологічні знання є актуальними, якщо вони переносяться у повсякденне життя. Сучасні методи екологічної освіти потребують активації діяльності учнів щодо охорони природи рідного краю, пізнання навколишнього світу, критичного ставлення до вчинків, які завдають шкоди природі.

Найбільша кількість учнів залучається до екологічної роботи через масові заходи, які проводяться загальноосвітніми і позашкільними закладами області. Завдяки доступній і цікавій формі проведення, масові заходи сприяють вихованню екологічної культури учнів, побудові гармонійних стосунків з природою.

Основи екологічної культури школярів закладаються при викладанні біології, хімії, географії, під час проведення предметів тижнів з природоохоронних дисциплін, профільного навчання.

В області екологічне виховання дітей дошкільного віку в дитячих установах здійснюється згідно програми “Я у світі”. В загальноосвітніх навчальних закладах викладаються спецкурси “Основи екології” та “Охорона природи”, а в класах біолого - хімічного профілю викладаються факультативи з екологічної тематики.

Основними напрямками організаційно-масової роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області є еколого-натуралістична діяльність, природоохоронна та науково - дослідницька робота, народна творчість, массово - розважальна та оздоровча діяльність, тощо.

Еколого - натуралістичнi роботи роблять вирішальний внесок у формування екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок у спілкуванні з природою.

Таких закладів в Кіровоградській області у 2013 році функціонувало чотири: Кіровоградський обласний центр еколого - натуралістичної творчості учнівської молоді, Світловодська міська станція юних натуралістів,

180

Новоархангельська районна станція юних натуралістів, Гайворонське навчально - виховне об’єднання “Станція юних техніків - станція юних натуралістів”.

В Кіровоградській області діють три вищі навчальні учбові заклади в яких викладаються природоохоронні дисципліни:

1. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка:

Курс “Основи екології” викладається на всіх факультетах університету, а на 4 і 5 курсах читається спеціальний курс “Загальна екологія і біосферологія”, ”Охорона природи”.

На природничо - географічному та інших факультетах університету розробляється і запроваджується низка методів неформальної екологічної освіти студентів, викладається курс “Екологія”.

Для належного наукового і методичного забезпечення викладання природничих дисциплін, в тому числі екології та охорони природи, створена і функціонує кафедра біології, на базі якої, з метою організації систематичних фундаментальних екологічних досліджень, створено науково-дослідну лабораторію екології степу. Співробітниками цієї лабораторії виявлено, досліджено і описано природні об’єкти і території, вивчено їх природоохоронний статус і включено до переліку природно - заповідних територій Кіровоградської області.

2. Кіровоградський Національний технічний університет:З 1993 року університет веде підготовку екологів. Кафедра “Екологія та

охорона навколишнього середовища” випускає бакалаврів, спеціалістів - екологів, магістрів з екології; на кафедрі ведуться науково -дослідні роботи по моніторингу навколишнього середовища, по розробці альтернативних видів енергетики (використання вітрової енергії), екології р. Інгул, розробці обладнання для охорони навколишнього середовища.

3. Державна льотна академія України:У 2006 році вивчення дисципліни “Основи екології” проводились на

кафедрі авіаційної метрології. У відповідності з програмою курсанти вивчають витоки екологічних проблем та варіанти їх вирішення, виконують розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу відпрацьованих газів авіаційних двигунів.

Для забезпечення додержання прав громадян на отримання достовірної екологічної інформації проводяться висвітлення через засоби масової інформації газети, радіо, телебачення та веб-сайти: Кіровоградської обласної державної адміністрації (http://www.kr-admin.gov.ua/), Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації (http://ekolog.kr-admin.gov.ua/), Орхуського центру (http://library.kr.ua/orhus/).

Завдяки випуску щорічних екологічних видань, які розповсюджувались серед громадськості: “Екологіний паспорт Кіровоградської області”, “Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища”, дають змогу громадськості проаналізувати, як змінюється стан довкілля Кіровоградської області з року в рік.

181

http://library.kr.ua/orhus/

http://ekolog.kr-admin.gov.ua/

http://www.kr-admin.gov.ua/

ВИСНОВКИ

Довкілля і природа у широкому розумінні цих понять – це увесь навколишній світ у всьому різноманітті і багатогранності його форм, тобто людина і її життєдіяльність є невід'ємною частиною природи.

Під впливом людини відбуваються величезні зміни природного середовища, з чим пов'язана необхідність його охорони та збереження. Протягом XX століття людина проклала нові шляхи переміщення енергії та матеріальних ресурсів у географічній оболонці Землі, подекуди значною мірою порушивши екологічну рівновагу нашої планети.

Таким чином, охорона природи та раціональне природокористування мають бути незаперечними основними принципами у взаємовідносинах людського суспільства з природою. При цьому саме поняття охорони природи набуває ширшого змісту. В такому аспекті охорона довкілля набуває ще більш широкого значення та слугує підтриманню динамічної рівноваги між використанням природних ресурсів, з одного боку, і відтворювальними

182

можливостями природи — з іншого, що особливо важливо за високої технічної і технологічної оснащеності сучасного виробництва.

Саме з таких позицій місцева влада Кіровоградського регіону підходить до вирішення питань і проблем екологічного та природоохоронного напрямку.

Так, у 2013 році по Кіровоградській області зафіксовано доволі позитивні тенденції за низкою важливих показників стану довкілля, а саме:

на 6,3% зменшився обсяг викидів забруднюючих речовин у повітря стаціонарними джерелами порівняно із 2012 роком;

збережено тенденцію до зниження обсягів скиду недостатньо очищених зворотних вод у водні об'єкти області (4,771 млн. м3 у 2013 році порівняно з 5,111 млн. м3 у 2012 та 6,55 млн. м3 у 2011 роках відповідно).

Вагомим кроком вперед у сфері екологічного управління в області стало створення обласної системи моніторингу довкілля, до числа суб'єктів якої увійшли: державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області, Кіровоградське обласне управління водних ресурсів, Кіровоградський обласний центр з гідрометеорології; Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» тощо.

Досить прогресивні реформи та нововведення торкнулися сфери дозвільної діяльності стосовно поводження з відходами, зокрема наприкінці 2013 року запроваджено на практиці принцип декларування відходів, тобто звільнено малий і середній бізнес від необхідності отримувати відповідні документи дозвільного характеру. Протягом останнього кварталу 2013 року департаментом зареєстровано 408 декларацій про відходи.

Документи на отримання дозволів та реєстрацію декларацій приймаються та видаються департаментом виключно через дозвільні центри та центри надання адміністративних послуг області.

У повній мірі забезпечено прозорість та публічність діяльності департаменту у сфері надання адміністративних послуг та дозволів. Переліки виданих суб'єктам господарювання дозвільних документів публікуються та постійно актуалізуються на офіційному веб-сайті департаменту.

В той же час подальшого розв'язання потребують деякі питання екологічного характеру, які станом на 01 січня 2014 року лишаються досить гострими, а саме:

створення дієвої системи поводження із твердими побутовими відходами на території області;

зношеність та недостатня потужність водоочисних споруд комунальної сфери, насамперед очисних споруд каналізації і каналізаційних мереж;

З метою вирішення проблеми зношеності каналізаційних очисних споруд у містах та селищах області, із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2013 році використано 3320,412 тис. грн. на виконання наступних природоохоронних заходів:

очисні споруди житлового селища Маловисківського цукрового заводу (будівництво) – видатки у сумі 786,338 тис. грн.;

183

каналізаційні очисні споруди по вул. Річній, с. Торговиця Новоархан-гельського району (реконструкція) – видатки у сумі 248,596 тис. грн.;

реконструкція системи транспортування стічних вод на каналізаційні очисні споруди в м. Знам'янка Кіровоградської області – видатки у сумі 281,542 тис. грн.;

капітальний ремонт будівлі гратового відділення очисних споруд за адресою: м. Кіровоград, вул. Байкальська, 107 – видатки у сумі 195,2 тис. грн.;

капітальний ремонт зовнішньої прибудинкової каналізації багатоквартирних будинків в м. Бобринець – видатки у сумі 182,3 тис. грн.;

реконструкція ділянки головного колектору по вул. Міліцейській в м. Олександрії для підключення ЗОШ №17 по проспекту Леніна, 130 (з виготовленням проектно-кошторисної документації) – видатки у сумі 198,3 тис. грн.;

будівництво станції біологічної очистки стоків в смт Петрове Петрівського району Кіровоградської області – видатки у сумі 647,4 тис. грн.;


реконструкція каналізаційної системи навчального корпусу Добровеличківської загальноосвітньої школи-інтернату І – ІІІ ступенів – видатки у сумі 143,5 тис. грн.;

реконструкція очисних споруд в смт Компаніївка – 371,636 тис. грн.З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища

кошти у 2013 році на виконання природоохоронних заходів не виділялися.Окрім того, значне техногенне навантаження на довкілля Кіровоградської

області має урановидобувна промисловість, у першу чергу нагромадження відвальних порід на території підприємств відповідного профілю.

Значна частина таких відходів накопичена на проммайданчику Інгульської шахти (близько 8 восьми мільйонів тонн, що зосереджені у п'ятьох відвалах). Для зменшення кількості обсягу відвальних порід підприємством використовується радіометричне рудосортувальне устаткування нового покоління, що забезпечує переробку відвальної породи з одержанням кварцитового буту й щебеню і довилучення урану.

В такий спосіб приведено у належний стан відвали Смолінської шахти (шляхом переробки 6 мільйонів тонн відходів).

Досить складною залишається ситуація, що склалася із накопиченням твердих побутових відходів на території області.

Негативними чинниками, які ускладнюють вирішення даної проблеми є відсутність в регіоні сортувальних ліній та полігонів із використанням сучасних методів переробки твердих побутових відходів, недостатня потужність діючих сміттєзвалищ, відсутність централізованої системи контролю за утворенням, перевезенням, розміщенням та утилізацією відходів.

Для досягнення суттєвого прогресу в напрямку розв'язання цієї проблематики потрібен, з одного боку, комплексний підхід до створення ефективної системи управління у сфері поводження з твердими побутовими відходами, з іншого – проведення системної роз'яснювальної і просвітницької

184

роботи з метою підвищення культурного рівня та свідомості населення в контексті поводження з відходами.

Отже, попри певні складності на шляху вирішення ключових завдань екологічного напрямку, стан довкілля регіону безумовно входить до числа основних пріоритетів в діяльності влади області.

185

Documents

ekolog.kr-admin.gov.uaekolog.kr-admin.gov.ua/files/DOPOVID_REGION_2014.docx · Web viewЗокрема, в Кіровоградській області в 2013 році рівень