ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”Відділ економіки та політики аграрних перетворень

XXVI МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА «АГРО-2014»

6 червня 2014 р.

Розвиток сільських територій України в контексті європейської інтеграції

Зміст: Визначення понять;

САП ЄС: новітня історія та пріоритети у новому програмному періоді;

Виклики та можливості для України;

Головними цілями останніх реформ САП(Фішлера і 2006 р.) було:

• встановлення справедливості у розподілі коштів;

• стимулювання пропозиції суспільних благ.

Ці прагнення знайшли відображення у заходах щодо поліпшення сталого розвитку європейського сільського господарства, виділення двох стовпів САП- прямі платежі і сільський розвиток.

САП 2007 – 2013р.р.

РІВЕНЬ І Модуляція РІВЕНЬ ІІ

Сільський розвиток

Організація спільних ринків

Перехресна відповідність

Експортні субсидії

Підтримка ринкових цін

Зберігання продукції

Митний тариф

Пряма підтримка

Єдиний платіж на га

Єдиний платіж на ферму

Платежі, частково пов’язані з рівнем

виробництвата додаткові

платежі

Розвиток села

Напрямок1(економічний) Конкурентоспро-

можністьфермерів

+лісове господарство

Напрямок2 (екологічний)

Довкілля,землекористування

+ Управлінняресурсами

Напрямок3(суспільний)

Економічна диверсифікація в

рамках / поза рамками с.-г.

+якість життя

Напрямок4 : Програма “ЛІДЕР” - зміцнення ініціатив сільських мешканців, обмін досвідом і розвиток сільських спільнот.

Джерела фінансування: національні + європейські фонди

Політика сільського розвитку

САП 2007-2013 р.р.

Прямі погектарні виплати(Direct payments, average 2007-2013, €/ha.)

Розподіл коштів САП ЄС на сільський розвиток у період 2007-2013 рр. по країнам ЄС

Заходи сільського розвитку в ЄС, 2007-2013

Source: European Commission (2011) RD in the EU, 2011.

• Життєдіяльність в рамках екологічних обмежень.

• Забезпечення здорового і справедливого суспільства.

• Запровадження демократичного

управління.

• Відповідальне використання якісних наукових досліджень: розробка та реалізація політики на основі наукових доказів, враховуючи застереження вчених а також суспільні відносини і цінності.

САП ЄС формується на основі базових засадвідповідно до цілей Стратегії Європа 2020

«розумного, сталого та всебічного розвитку»

Зміни САП 2014 -2020Перепозиціонування САП на “зеленішу”, що відповідає цілям

стратегії Європа 2020

Частка САП у бюджеті ЄС скоротиться з 39% до 33% у 2020. Перелік заходів Рівня 2 скорочений з більше як 40 до менш,

ніж 20. Спеціальні заходи щодо органічного сільського

господарства, стимулювання колективних дій у агропродовольчих ланцюгах.

Держави-члени отримуватимуть 25% із бюджету Рівня 2 на проблеми управління та запобігання кліматичних змін.

Агро-довкілля та ЛІДЕР (agri-environmet та LEADER) залишаються єдиними обов’язковими заходами, які мають бути впроваджені країнами-членами.

Новий інструмент посилення ефективності використання ресурсів, «зведення мостів» між дослідженнями та практикою для заохочення інновацій (4.5 мільярдів Євро).

5% загального внеску Рівня 2 спрямовуватиметься на Програму LEADER.

11

Прямі виплати Ринкові заходи Сільський розвиток

Конвергенція прямих виплат серед держав-членів;

Нова «зелена» складова прямих виплат;

Чітке визначення одержувачів вигод;

Розширення реалізації принципу перехресної відповідності.

Заходи по вдосконаленню функціонування харчових ланцюгів;

Розширення заходів по підтримці якісного виробництва;

Відміна квот на продаж молока, цукру (із затримкою у один рік);

Зняття заборон на насадження винограду;

6 нових пріоритетів (замість осей);Краща взаємодія з фондами ЄС(Європейський фонд регіонального розвитку, Європейський соціальний фонд, Європейський фонд мореплавства, рибальства).

Нові критерії для розподілу фондів Рівня 2 між державами-учасницями;Спрощення існуючих заходів;Вдосконалена система управління ризиками;Європейське партнерство з інновацій; Посилення моніторингу та оцінок;

Зміни САП 2014-2020(за основними напрямами)

Принцип перехресної відповідності 2020 (запроваджений реформою 2003 р.: умовою для отримання субсидій є дотримання екологічного законодавства та певних передових практик)

• Розширення сфери реалізації принципу перехресної відповідності для забезпечення виконання вимог водного законодавства і правового регулювання застосування пестицидів.

САП 2014-202030% прямих платежів (неадресної підтримки доходів, яка

формує основну частку САП) будуть обумовлені дотриманням трьох екологічних зобов'язань(вимог):

(і) зберегти 7% площі ферми в якості «екологічної зони», в яку входять екологічно цінні елементи ландшафту (живі огорожі, межі полів, вкриті дикорослими квітами, і невеликі заболочені території);

(іі) диверсифікувати сільськогосподарські культури, щоб уникнути наявності монокультур по всій площі конкретної ферми;

(ііі) захистити постійні пасовища - особливо сінокосно-пасовищні угіддя - від їх перетворення в угіддя для просапних або багаторічних культур.

Зростання - VS - Розвиток• Аграрне зростання (нарощення виробництва і експорту) не

кінцева мета аграрної політики. Це - засіб забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства і села.

• Аграрний розвиток – (INCLUSIVE ECONOMY) - таке нарощення аграрного виробництва, при якому:

в економічний процес включено економічно активне сільське населення,

вигоди від росту відносно рівномірно розподіляються між усіма учасниками процесу,

підвищення продуктивності здійснюється безпечним для довкілля способом,

скорочення зайнятості у сільському господарстві супроводжується створенням нових робочих місць на селі, розвитком локальної економіки і сільських громад.

Можливості для України: методологічні засади

Державна аграрна політика - угода між с.-г. виробниками і суспільством, яка

заохочує виробників та органи галузевого управління продукувати товари та послуги, що задовольняють потреби і бажання суспільства, а не ті, які задовольняють виключно ринок;

- справедлива і прозора по відношенню до усіх учасників агропродовольчої системи політика;

- підтримує динамічні сільські громади, заохочує розумне використання ресурсів і поважає преференції та інвестиції платників податків, які спрямовуються на підтримку аграрного сектору.

Можливості для України: методологічні засади

Реформування структури органів управління, що здійснюють державне регулювання розвитку

сільського господарства і села:• Створення Державного агентства сільського розвитку(СР),

як центрального органу державної виконавчої влади.• Призначення керівником Агентства Віце-прем’єр-міністра

України. • Визначення Мінагрополітики профільним у виконанні

завдань СР і покладення відповідальності за виконання цієї функції на одного із заступників Міністра.

• Створення у складі Мініагрополітики окремого Департаменту СР і наділення його повноваженнями у виконанні функцій робочого органу Агентства.

• Виокремлення на регіональному і районному рівнях в системі органів галузевого управління структурних підрозділів з функціями координування СР.

• Запровадження на місцевому рівні посади представника Агентства (агента з сільського розвитку).

Унормування організаційної структури виробництва у сільському господарстві:

Формалізація існуючого аграрного устрою, який представлений чотирма групами сільгоспвиробників: – агропромисловими корпораціями, як вертикально-

інтегрованими структурами (агрохолдинги); – корпоративними фермами (господарські товариства,

приватно-орендні підприємства, виробничі кооперативи і фермерські господарства, які функціонують виключно на основі найманої праці).

– сімейними господарствами (фермери та особисті селянські господарства товарного та напівтоварного типу);

– соціальними (споживчими) господарствами населення.

Участь сільського населення у функціонуванні локальних ринків оренди землі та запобіганні

корупційних дій з землею:

• законодавче та нормативно-правове забезпечення створення об’єднань дрібних землевласників-орендодавців для здачі в оренду цілісного земельного масиву в межах одного поля (полів);

• створення мережі органів та організацій, що підтримують діяльність цих об’єднань, формують законодавчі ініціативи і державну політику у цій сфері, а також поведінкові мотиви консолідації зусиль орендодавців у сфері вирішення земельних проблем локального рівня.

Імплементація особистих селянських господарств у ринкові механізми функціонування

аграрного сектору:• Законодавче закріплення сімейного типу

господарювання в сільському господарстві як частини організаційної структури аграрного сектору.

• Полегшення селянським господарствам доступу до землі та чинних бюджетних програм підтримки аграрного сектору і запровадження нових програм, спеціально призначених для цих господарств.

• Запровадження державної реєстрації товарних селянських господарств і обліку постійно працюючих у них осіб на засадах відповідної самоідентифікації ОСГ.

• Залучення членів товарних селянських господарств до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Включеність господарств населення в розробку і реалізацію державної аграрної політики:

• створення консультативно-експертного органу (раду) з питань розвитку господарств населення при МінАгрополітики;

• створення окремої комісії з питань розвитку господарств населення у складі Громадської ради МінАгрополітики;

• делегування функції консультативної підтримки господарств населення Національній асоціації сільськогосподарських дорадчих служб (за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів).

21

Національна академія наук України (НАНУ)Інститут економіки та прогнозування

Відділ економіки та політики аграрних перетвореньО.М.Бородіна

Tel: ( + 38 044 ) 254 - 3966 Fax : ( + 38 044) 280 - 8869

www. Ief.org.ua

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!