8

У пропонованому альбомі представлено малюнки Віктора За-рецького різних періодів і жанрів. Але всі вони яскраво характери-зують його творчість і публікуються вперше. Представлено як низку підготовчих начерків, так і завершених станкових малюн-ків. Зарецький поступив 1946 року до Київської художньої шко-ли – так вона тоді називалась – вже сформованим самобутнім художником-аматором. І в альбомі представлено підбірку його робіт часів війни 1943-45 років, де у війську зрідка траплялась можливість малювати графітним олівцем. І далі представлено всі основні періоди у творчості майстра.

І в інституті мистець поставив собі за мету зрозуміти і осмислити школу рисунку. Він мав видатних вчителів – Костян-тина Єлеву та Михайла Шаронова, а також керівника майстер-ні, де Зарецький працював над дипломом – Сергія Григор’єва. При-чому не можна жодним чином вважати, що рисувальна школа у Київському художньому інституті була вторинна щодо Петер-бурзької Академії. Це була саме Київська школа, хоча ці навички рисування і заховані десь у глибині процесу і не є достатньо оче-видними і помітними у завершених творах. Тим більш, що соціа-лістичний реалізм так чи інакше тиснув на художника.

Віктор Зарецький був також ілюстратором дитячої книги. Він виконав величезну кількість малюнків, і майже всі оригінали загубились по редакціях. А самі журнали за тодішньою техноло-гією кольорового друку не дають достатнього уявлення про його малюнок. Діафільми втрачено вщент. В альбомі представлено окремі начерки до цих ілюстрацій.

За щасливим збігом обставин Олексій Василенко виявився причетний до збереження великої колекції робіт Віктора Зарець-кого, протягом останніх років дбайливо зберігає та вивчає його творчість, а тепер підготував і надзвичайно цікавий альбом.

ОЛЕКСІЙ ЗАРЕЦЬКИЙ,кандидат філологічних наук,

провідний науковий співробітникНДІ Українознавства при МОН України

10

ЕВОЛЮЦІЯ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ ЗАРЕЦЬКОГО-ГРАФІКА

Кожна епоха має свої вершини.Основа вершини – школа рисування.

Віктор Зарецький

Імідж Віктора Зарецького (1925–1990) належно усталився в українській культурі й набув певної естетиза-ції та популяризації з початком 1990-х років. Сучасні дослідники майже канонізували його творчу постать як «провісника шістдесятництва», «українського Клімта», «дистильованого естета», «бранця краси». Винят-кова популярність митця серед шанувальників мистецтва та колекціонерів зробила його одним з найвідо-міших художників покоління шістдесятих. Парадоксально, але за життя митець мав лише одну персональну виставку, його прізвище забороняли зазначати на створених ним об’єктах. «Його ненавиділи, йому заздри-ли, влаштовували обструкції, – він до цього звик як до даності, як до неминучості», – писав його друг і коле-га Леонід Череватенко.

Та поступово відбувалося повернення з напівзабуття – в лютому 1989 року в Києві відбулася його перша персональна виставка. Того ж року вийшли у світ і перші за кілька десятиріч ґрунтовні публікації про мит-ця. На початку 1992 року в п’ятьох залах Державного музею українського образотворчого мистецтва (нині Національний художній музей України) відбулась резонансна ретроспектива творчості Віктора Зарецького. 1994 року йому було присуджено найвищу нагороду – Державну премію України імені Тараса Шевченка, за-сновано Премію імені Віктора Зарецького для молодих художників, якою опікується Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.

Творчість Віктора Зарецького вражає не тільки оригінальністю художнього мислення, приналежністю до рідно-го, українського материка, а й широтою формотворчих зацікавлень: малярство, графіка, монументальний живо-пис, щоденники, мемуаристика. Традиціоналіст і новатор, митець часто вражав сучасників вибухово-оргіастичним, навіть попкультурним мисленням, радикально змінюючи діапазон творчих уподобань – від реалізму до постмодер-нізму. Він складно трансформувався як митець з виміру графічно-модельного образного втілення реальності, з ви-міру, умовно кажучи, «суворого реалізму» до орнаменталізму сецесії. Наприкінці 1950-х починав з актуальної на той

час індустріальної шахтарської тематики, близької його духові, бо й сам виріс на Донбасі, був одним із блискучих засновників фольклор-ного стилю 60-х поруч з Т. Яблонською, Г. Якутовичем, А. Горською, Л. Семикіною, І.-В. Задорожним, малював хутір і його жінок-красунь у народних строях. Віддавши данину компромісному виробничому жанровому портретові з «житієм», він поступово занурює глядача у вимір філософсько-медитативних споглядальних обрисів, посилю-ючи їх естетикою модерну, символічним світосприйняттям, народ-ним мистецтвом, іконописом з його лаконізмом символічної форми. В основі творчості митця лежить складна багатовекторність стильо-вих уподобань, пошук нового у традиційному і водночас елітарному.

Віктор Іванович Зарецький народився 10 лютого 1925 р. у міс-ті Білопіллі на Сумщині. Читаємо майже іронічно-жартівливий вступ до автобіографії: «Малювати та ходити навчився одночас-но» [3]. З відряджень батько привозив йому книги з мистецтва, старовинні журнали, а на роботі добував олівці й папір – неабия-кі, царські. Тож Віктор мав змогу копіювати і вивчати мистецтво з репродукцій. До початку Другої світової війни Віктор відвідував самодіяльну художню студію, а коли родина переїхала до Дні-продзержинська, майбутній художник уже малював свої перші непрофесійні пейзажі. В рисунках колекції 1940-х років ще від-

Іл. 1

11

сутня рука зрілого майстра – юнак малює все, що бен-тежить уяву, намагаючись розпізнати таємницю краси у формах природи. Одразу впадає в око старанність та ретельність, а також значна увага до деталей.

У лютому 1943 року Віктор Зарецький потрапляє на фронт, але за станом здоров’я змушений залишити пе-редову і направлений у запасний полк, де робив агіт-плакати. Після демобілізації Зарецький почав серйозно займатися фаховою художньою освітою. Свої найкращі малюнки, виконані упродовж приватного навчання в тульського художника М. Орєхова, він склав у великий ящик і надіслав до щойно відкритої після блокади ле-нінградської Академії мистецтв. Відповіді не дочекав-ся. Пізніше довідалися, що, знесилені голодом, праців-ники академії не мали фізичних сил, щоб підняти той тяжкий ящик з малюнками [9]. Роботи пропали безслід-но – увесь ранній Зарецький.

Влітку 1946 року, з дерев’яною валізою, він з’являється в Києві. На Київському вокзалі найняв во-зика і доїхав до вулиці Смирнова-Ласточкіна. Без на-лежної підготовки іспити на живописний факультет Київського художнього інституту він не склав. Йому за-пропонували навчатися на графічному. «Як? Графік? Ні! Лише на живопис!». І Зарецький залишився на навчан-ня в Київській художній школі імені Т.Г. Шевченка, що розташовувалась тоді в одному з приміщень інституту. Коли йшли загальноосвітні уроки, Віктор малював на базарах постаті сільських жінок у народному вбранні. Один з малюнків був використаний для екзамена-ційної композиції, яку було оцінено найвищим балом [9].

Згадуючи роки навчання в художній майстерні С. Григор’єва, В. Зарецький у листі від 9 травня 1978 року пише: «...Одного разу після іспиту по рисунку до нас зайшов енергійний молодий чоловік у військовій фор-мі, але вже без погон. Після короткого знайомства він звалив на наші голови масу інформації, починаючи з того, яка палітра була в Уістлера і закінчуючи побудовою аналітичного рисунка. Широка ерудиція, дивне красномовство, а головне його висока емоційна напруга зразу нас підкорила. Це був професор кафедри ри-сунка Сергій Олексійович Григор’єв... Потім вже на заняттях по рисунку ми познайомились з ним як з вірту-озним малювальником. У Григор’єва виявився свій метод викладання. Натурні постановки, як правило, були складні та багатофігурні, не одна загальна, а у кожного студента своя. Зазвичай з психологічним наванта-женням. Вимагалась гранична закінченість форми, обробка фактури і поверхні полотна в цілому. І все це підпорядковувалось внутрішньому змісту завдання. В рисунках часто використовували мокрий соус, щоб легше розібратися в складних силуетах і контурах двох-трьох фігур. Потрібно було робити все самостійно: місити фарбу, вловлювати потрібний рух фігур, пов’язувати два-три плани на полотні, добиватися потрібно-го виразу обличчя тощо. Нічого не можна було змальовувати, списувати, а потрібно було осмислювати, від-чувати. У важку хвилину на допомогу приходив професор, або, як ми його називали, «Маг» – і все ставало на місце» [2]. У той час Зарецький дуже багато копіював. «Копіюючи, розвиваєш смак, спілкуєшся з великим майстром, збагачуєш техніку», – пише митець у своїх роздумах [5].

Графічна спадщина Віктора Зарецького складається з понад двох с половиною тисяч аркушів. Еволюція його рисунка, від академічних постановок 1950-х до провокаційних, майже абстрактних замальовок 1980-х років, відображає досконалість графічної техніки, вправну твердість та віртуозну легкість впізнаваного сти-лю майстра. Серед рисунків колекції – натурні замальовки, як самостійні, так і підготовчі студії до живопису; графічні начерки – впевнені й віртуозно-технічні; ескізи, які за силою майстерності можуть посперечатися зі станковим живописом.

Іл. 2

32

Зворотній бік / Back side

БЕЗ НАЗВИ, 1942

Папір, олівець30,5 х 21 см

UNTITLED, 1942

Pencil on paper30,5 х 21 cm

1

ОГІРОЧКИ, 1943

Папір, акварель21 х 31 см

CUCUMBERS, 1943

Watercolor on paper21 х 31 cm

2

87

БЕЗ НАЗВИ, 1950-I

Папір, олівець30 х 23 см

UNTITLED, 1950S

Pencil on paper30 х 23 cm

99

ШАХТЕРСЬКЕ СЕЛИЩЕ, 1950-I

Папір, кольорові олівці22,5 х 50 см

MINING VILLAGE, 1950S

Colored pencils on paper22,5 х 50 cm

100

88

НА ФЕРМІ, 1950-I

Папір, темпера, олівець, гуаш30 х 42 см

AT THE FARM, 1950S

Temtera, pencil, gouache on paper30 х 42 cm

ДОРОГА, 1950-I

Папір, кольорові олівці20 х 42 см

ROAD, 1950S

Colored pencils on paper20 х 42 cm

101 102

126

ПОЖЕЖА, 1960-I

Папір, гуаш36 х 49 см

FIRE, 1960S

Gouache on paper36 х 49 cm

159

БЕЗ НАЗВИ, 1960-I

Папір, акварель20,5 х 28,5 см

UNTITLED, 1960S

Watercolor on paper20,5 х 28,5 cm

160

БЕЗ НАЗВИ, 1960-I

Папір, кольорові олівці, гуаш19 х 53 см

UNTITLED, 1960S

Colored pencils, gouache on paper19 х 53 cm

161

127

БЕЗ НАЗВИ, 1960-І

Папір, олівець33 x 21 см

UNTITLED, 1960S

Pencil on paper33 x 21 cm

162

146

ПО СЕРЕДНІЙ АЗІЇ, 1960-I

Папір, кольорові олівці34 х 42 см

IN CENTRAL ASIA, 1960S

Colored pencils on paper34 х 42 cm

188

147

ПО СЕРЕДНІЙ АЗІЇ, 1960-I

Папір, кольорові олівці34 х 26 см

IN CENTRAL ASIA, 1960S

Colored pencils on paper34 х 26 cm

189

178

ВЛАДИВОСТОК, 1973

Папір, кольорові олівці31 х 48 см

VLADIVOSTOK, 1973

Colored pencils on paper31 х 48 cm

235

ІРИНА ЗАСЛАВСЬКА. НАЧЕРК, 1970-І

Папір, олівець30,5 х 42,5 см

IRYNA ZASLAVSKA. SKETCH, 1970S

Pencil on paper30,5 х 42,5 cm

ІРИНА ЗАСЛАВСЬКА. НАЧЕРК, 1970-І

Папір, акварель31 х 44,5 см

IRYNA ZASLAVSKA. SKETCH, 1970S

Watercolor on paper31 х 44,5 cm

236 237

180

ОЛЕКСІЙ ЧИТАЄ, 1970-І

Папір, акварель, олівець, пастель35 x 49 см

OLEKSIY IS READING, 1970S

Watercolor, pencill, pastel on paper35 x 49 cm

238

237

ПЕЙЗАЖ, 1980-I

Папір, олівець50 х 65 см

LANDSCAPE, 1980S

Pencil on paper50 х 65 cm

ПЕЙЗАЖ, 1980-I

Папір, олівець33 х 39,5 см

LANDSCAPE, 1980S

Pencil on paper33 х 39,5 cm

314

315

238

НАЧЕРК, 1980-I

Папір, олівець51 x 36,5 см

SKETCH, 1980S

Pencil on paper51 x 36,5 cm

НАЧЕРК, 1980-I

Папір, олівець49 x 63 см

SKETCH, 1980S

Pencil on paper49 x 63 cm

317

318

НАЧЕРК, 1980-I

Папір, кольорові олівці51 x 36,5 см

SKETCH, 1980S

Colored pencils on paper51 x 36,5 cm

316

239

БЕЗ НАЗВИ, 1980-I

Папір, кольорові олівці65,5 х 50 см

UNTITLED, 1980S

Colored pencils on paper65,5 х 50 см

БЕЗ НАЗВИ, 1980-I

Папір, олівець48 х 73,5 см

UNTITLED, 1980S

Pencil on paper48 х 73,5 см

319

320

240

БЕЗ НАЗВИ, 1980-I

Папір, олівець48 х 69 см

UNTITLED, 1980S

Pencil on paperboard48 х 69 см

321 323

АВТОПОРТРЕТ, 1980-I

Папір, кольоровий олівець44 х 34 см

SELF-PORTRAIT, 1980S

Colored pencil on paper44 х 34 cm

БЕЗ НАЗВИ, 1980-I

Папір, олівець58 х 70 см

UNTITLED, 1980S

Pencil on paperboard58 х 70 см

322

241

242

НАЧЕРК, 1980-I

Папір, кольорові олівці, акварель48 х 65,5 см

SKETCH, 1980S

Colored pencils, watercolor on paper48 х 65,5 cm

324

243

260

ЕСКІЗ, 1980-I

Папір, кольорові олівці, акварель48 х 23 см

SKETCH, 1980S

Colored pencils, watercolor on paper48 х 23 cm

344

БЕЗ НАЗВИ, 1980-I

Папір, олівець, акварель48,5 х 28 см

UNTITLED, 1980S

Pencil, watercolor on paper48,5 х 28 cm

345

ЕСКІЗ, 1980-I

Папір, акварель48 х 35,5 см

SKETCH, 1980S

Watercolor on paper48 х 35,5 cm

346