ПРО НАЦІОНАЛЬНУ СТРАТЕГІЮ ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ
МОТРЕНКО Тимофій Валентинович – Начальник
Головного управління державної служби України
Зміни у віковій структурі державних службовців
Головні проблеми кадрового забезпечення державного управління
Плинність кадрів на державній службі
Середня заробітна плата по державному управлінню та видах економічної діяльності
Заробітна плата
Економічна діяльність (пропозиції по вакансіях м.
Києва) Кваліфікований робітник виробництва
(стаж – від 2-х років) – 3000 – 6000 грн. Електромонтажник – 4400 – 7000 грн. Електрик – 3000 – 5500 грн. Токар –3000 - 7000 грн. Помічник фрезерувальника – 3000 – 4500
грн. Інженер-механік – 4000 - 8000 грн. Інженер з охорони праці – 2800 - 4000 грн. Менеджер з продажу – 3000 - 5000 грн. Агроном – 4000 - 10000 грн.
Державне управління (оперативна інформація про зарплату
держслужбовців ЦОВВ у 2010 році)
директор департаменту – 5000 - 5400 грн.;
начальник управління – 4600 - 5000 грн.; начальник відділу – 3100 - 3400 грн.; головний спеціаліст – 2200 - 2500 грн.
Вибуття персоналу за за окремими видами економічної діяльності у 2009 році
Трудова міграція
чисельність населення в Україні зменшилась з 52 млн. у 1991 до 45 млн. у 2010 році (на 14%)
середній вік працюючих в сфері матеріального виробництва 55 років;
частка робітників високої кваліфікації серед працюючих в сфері матеріального виробництва – до 10%, тоді як у США-43%, ФРН – 56%;
робітники в Україні проходять перепідготовку чи підвищення кваліфікації в середньому 1 раз на 13-15 років, в розвинутих країнах – 1 раз на 3-5 років;
близько 90,0% робочої сили України за Європейськими стандартами вже є неконкурентоздатною.
Негативні тенденції у соціальній сфері та на ринку праці
ПРОБЛЕМИ:занадто розгалужена система навчальних закладів 861 – в Україні (для порівняння: Іспанія – 60, Великобританія – 166, Франція – 100);розбалансована система державного замовлення на підготовку фахівців, яка не відповідає потребам ринку;неналежний рівень професійності як педагогічних і науково-педагогічних працівників, так і керівників вищих навчальних закладів;НАСЛІДКИ:майже 80,0% випускників навчальних закладів України через рік після закінчення не працюють за отриманою професією (фахом);у 2009 році майже 180 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації не виконали державного замовлення на випуск, а 17 - доведених обсягів державного замовлення на прийом;у професійно-технічних навчальних закладах нині готують у 3,5 рази менше персоналу з розрахунку на 10 тисяч населення, ніж у ВНЗ, тоді як ринок праці на 80 відсотків зацікавлений у робітничих професіях і менш як на 20 відсотків – у фахівцях з дипломами ВНЗ
Проблеми та негативні тенденції в освіті та на ринку освітніх послуг
Наслідок: індекс глобальної конкурентоспроможності України
№ КРАЇНА № КРАЇНА
1 Норвегія 51 Куба
2 Австралія …
3 Ісландія 71 Російська Федерація
4 Канада …
5 Ірландія 77 Колумбія
… 78 Перу
31 Кувейт …
32 Кіпр 83 Ліван
33 Катар 84 Вірменія
… 85 УКРАЇНА
47 Антігуа і Барбуда …
… 182 Нігер
Наслідок: Україна в рейтингу ООН з розвитку людського потенціалу (2009 рік)
стратегічне управління людськими ресурсами;
система добору на основі компетенцій та опису вимог до посад;
забезпечення лідерства на державній службі;
система управління результативністю (Performance Management System)
Міжнародний досвід: пропозиції для України
Травень: Про досвід регіонів в питаннях створення сприятливих умов для залучення інвестицій.
Червень: Про стан державної кадрової політики та Стратегію її розвитку на 2011 – 2020 роки.
Вересень: 1) Про підготовку бюджету України 2011 року та врахування регіональних аспектів при його формуванні;
2) Про стан підготовки регіонів до осінньо- зимового сезону.
Із Плану роботи Ради регіонів на 2010 рік, схваленого на її засіданні 11 травня 2010 року
та затвердженого Президентом України
кадрова політика в державному управлінні кадрова політика в економічній сфері кадрова політика в соціальній сфері кадрова політика в гуманітарній сфері кадрова політика наукової сфери соціальний діалог гендерна політика
АНАЛІЗ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ У КОЖНІЙ СФЕРІ ВЛЮЧАЄ
- основні проблеми- мета кадрової політики відповідної сфери- основні цілі- першочергові кроки, необхідні для реалізації кадрової політики у кожній сфері
Основні складові державної кадрової політики, висвітлені в проекті Стратегії державної
кадрової політики на 2011 – 2020 роки
удосконалення та уніфікація законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування
побудова системи функціонального управління державною службою.
рішуче реформування системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
Пріоритетні напрями державної кадрової політики у державному управлінні (1)
інституціоналізація та розвиток вищого корпусу державної служби
забезпечення доброчесності та врегулювання конфлікту інтересів
запровадження технологій електронного урядування у систему управління персоналом
Пріоритетні напрями державної кадрової політики у державному управлінні (2)
Економічна сфера:кадрове забезпечення усіх галузей економіки;
забезпечення зайнятості та подолання безробіття; забезпечення соціальних гарантій праці, заробітної плати, прибутків; інші;
Соціальна сфера:соціальна безпека та соціальний захист
населення; охорона здоров’я; демографічний розвиток; соціокультурне середовище; система життєзабезпечення населення;
Пріоритетні напрями державної кадрової політики в інших сферах (1)
Гуманітарна сфера:підвищення духовно-інтелектуального потенціалу
суспільства; збереження культурної спадщини; розвиток мережі культурно-освітніх закладів; розширення та вдосконалення форм отримання освіти; розвиток інформаційного простору; пропаганда здорового способу життя, створення умов для належного фізичного виховання громадян та відпочинку;
Наукова сфера: посилення впливу науки на суспільний розвиток; оновлення
системи досліджень та грунтовний перегляд дослідницьких пріоритетів; актуалізація перспективних напрямів комплексних міждисциплінарних досліджень з проблематики щодо забезпечення динамічного розвитку держави
Пріоритетні напрями державної кадрової політики в інших сферах (2)
І. Створення людського потенціалу країни: •реформування системи дошкільної освіти;•модернізація системи профорієнтації населення, як невід’ємної системи шкільного виховання;•відродження системи професійно-технічної освіти;•співвіднесення державного замовлення у професійно-технічних та вищих навчальних закладах на підготовку персоналу реальним потребам ринку праці
ІІ. Використання людського потенціалу країни – державна кадрова політика: •профвідбір: управління персоналом є управлінням компетенціями; •працевлаштування та профадаптація;•планування та розвиток кар’єри, що супроводжується постійним підвищенням кваліфікації.
Національна стратегія розвитку людського потенціалу України
на 2011 – 2020 роки
Дякую за увагу!