Кожне село гарячого Таврiйського краю мае свою особливiсть, неповторнiсть. Колись на мiсцi нашого села був лише степ, ковиль та рiчка Козак, яка бере початок
з могутнього Днiпра.
Засноване наше село в 1782 роцi, на землi помiщика I.А.Остермана. На початку ХIХ ст. село перейшло у володiння графа Орлова-Денисова.
В серединi ХIХ ст.Козацьке купив князь Трубецький.
З . П . ВИДРИГАНВ 1899 р.в нашому селi на – родився наш славетний земляк Захар Петрович Видриган, який з 14 рокiв почав свiй вiйськовий шлях.Ппройшов 1 та 2 свiтовi вiйни, неодноразово був поранений, але знову й зно-ву повертався до своiх бо – йових друзiв. Пiсля вiйни наш земляк жив у Херсонi. За його бажанням: «…коли прийде i мiй час, поховай-те мене рядом з синами, щоб невдалiк гомонiв Днiп-ро i шумiли вiковiчнi плавнi
В центрi Козацького збудован меморiальний комплекс
На вiдкриття меморiалу приiджали рiднi Видригана
Також тут встановлено хрест воiнам, якi загинули, визволяючи наше рiдне село.
З обох сторiн хреста, на плитах, викарбуванi iмена, тих, хто визволяв наше село вiд нiмецько-фашистських загарбникiв.
I на стелi, яка розташована на задньому планi,викарбуванi iмена козачан, якi загинули пiд час Великоi Вiтчизняноi вiйни
Iсторiя нашого села вiдображена в музеi,який розмiщений в будiвлi де народився З.П.Видриган.
Меморiальна дошка, яка встановлена на музеi iсторii села Козацького
Нового розквiту село отримало з вiдкриттям зернопереробного СП НiБУЛОН