Кожне село гарячого Таврiйського краю мае свою особливiсть, неповторнiсть. Колись на мiсцi нашого села був лише степ, ковиль та рiчка Козак, яка бере початок

з могутнього Днiпра.

Засноване наше село в 1782 роцi, на землi помiщика I.А.Остермана. На початку ХIХ ст. село перейшло у володiння графа Орлова-Денисова.

В серединi ХIХ ст.Козацьке купив князь Трубецький.

З . П . ВИДРИГАНВ 1899 р.в нашому селi на – родився наш славетний земляк Захар Петрович Видриган, який з 14 рокiв почав свiй вiйськовий шлях.Ппройшов 1 та 2 свiтовi вiйни, неодноразово був поранений, але знову й зно-ву повертався до своiх бо – йових друзiв. Пiсля вiйни наш земляк жив у Херсонi. За його бажанням: «…коли прийде i мiй час, поховай-те мене рядом з синами, щоб невдалiк гомонiв Днiп-ро i шумiли вiковiчнi плавнi

В центрi Козацького збудован меморiальний комплекс

На вiдкриття меморiалу приiджали рiднi Видригана

Також тут встановлено хрест воiнам, якi загинули, визволяючи наше рiдне село.

З обох сторiн хреста, на плитах, викарбуванi iмена, тих, хто визволяв наше село вiд нiмецько-фашистських загарбникiв.

I на стелi, яка розташована на задньому планi,викарбуванi iмена козачан, якi загинули пiд час Великоi Вiтчизняноi вiйни

Iсторiя нашого села вiдображена в музеi,який розмiщений в будiвлi де народився З.П.Видриган.

Меморiальна дошка, яка встановлена на музеi iсторii села Козацького

Нового розквiту село отримало з вiдкриттям зернопереробного СП НiБУЛОН