Download pdf - омельяненко в.л., а.і. кузьмінський педагогічна мудрість віків

ЗМІСТ

Вступ 7

Розділ 1. Учитель і суспільство 11

Розділ 2. Предмет і завдання педагогіки 59

Розділ 3. Розвиток і формування особистості 68

Розділ 4. Мета й завдання виховання 79

Розділ 5. Система освіти в Україні 97

Розділ 6. Процес навчання 101

Розділ 7. Зміст шкільної освіти 118

Розділ 8. Методи й засоби навчання 122

Розділ 9. Форми організації навчання 125

Розділ 10. Аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів 127

Розділ 11. Сутність і процес виховання 130

5

Розділ 12. Загальні методи виховання 142

Розділ 13. Формування колективу 168

Розділ 14. Моральне виховання 178

Розділ 15. Розумове виховання 271

Розділ 16. Трудове виховання 288

Розділ 17. Естетичне виховання 312

Розділ 18. Фізичне виховання 319

Розділ 19. Педагогічне спілкування 324

Розділ 20. Робота класного керівника 330

Розділ 21. Родинне виховання 332

Розділ 22. Виховна робота з педагогічно

занедбаними дітьми 388

Розділ 23. Керівництво навчальними закладами.. .389

Покажчик авторів афоризмів, цитат та інших джерел 393

ВСТУП

Одним із найголовніших надбань цивілізації є визнання людини найвеличнішим витвором природи і найбільшою цінністю. З давніх часів наріжним каменем усної та писемної культури була людина. Таємниця її народження, фізичного, психічного й соціального розвитку завжди бентежила і думку окремих мислителів, і колективну свідомість.

Як відомо, буття людини невіддільне від самопізнання, осягнення "свого шляху широкого". Пізнати себе — ось, за словами українського філософа й педагога Григорія Сковороди, альфа й омега існування людини. Російський письменник Максим Горький, говорячи про важливість духовних надбань минулого для поступу в майбутнє, писав: "Повторюю ще раз і — тисячу разів: чим більше знає людина працю віків, працю світу — тим більше вона людина. Ніщо так не облагороджує і не підбадьорює душу, як підбадьорює її знання великої історії людства, знання результатів праці ми-

7

нулих століть". Усвідомлення цього, очевидно, могло стати однією з причин появи педагогічних знань.

Погляд у минуле педагогічного вчення показує, що виховна діяльність бере свій початок від виникнення людства. Ще задовго до появи освітньо-виховних інституцій суспільство, зокрема батьки, вважали своїм головним обов'язком виховувати дітей. У такий спосіб, з враховуванням національних особливостей народу, ментальної структури особистості акумулювались знання і уміння у царині виховання молодого покоління.

Фольклорні джерела (казки, легенди, перекази, загадки, прислів'я, приказки, думи, балади, пісні) фіксують принципи, методи, форми й засоби загальнолюдської та етнічної парадигм морально-етичних, розумових, трудових, фізичних та естетичних якостей людини.

Народна мудрість створила струнку систему виховних цінностей, що ґрунтується на таких началах індивідуума, як належність до сім'ї, роду, громади, народу. До того ж паремійний масив народної культури надзвичайно широкий і охоплює повсякденну практику виховної роботи в усіх вимірах і деталях. У скарбниці усної народної творчості можна знайти вагомі засоби, спрямовані на розв'язання складних завдань всебічного гармонійного розвитку дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей.

Особливе місце в народній педагогіці посідають прислів'я і приказки. Узагальнюючи пам'ять, багатий досвід народу, вони слугують неписаним зведенням правил, які застерігають від поганих учинків, підказують, як діяти, схвалюють або засуджують ті чи інші риси характеру тощо. Тематика виховного змісту українських прислів'їв і приказок дуже розмаїта: формування духовного світу людини через призму сприйняття нею довкілля; взаємини між людьми; утвердження

Вступ

моральних імперативів; особливості фізичного, трудового й естетичного виховання та ін. Зрозуміло, що усе це несе яскраві національні ознаки.

Важлива роль у культурі виховання належить також карбованим висловлюванням — афоризмам. Концентровані — аж до кристалізації — вислови філософів, літераторів, науковців, релігійних діячів, педаго-гів-вихователів, політиків відображають результати життєпізнання, а тому володіють потужним дидактичним і виховним потенціалом. Це влучно запримітив Френсіс Бекон, англійський філософ Нового часу. "Афоризми — писав він, — служать не лише для розваги або для прикраси мови. Вони, безумовно, важливі й корисні в діловому житті й у громадській практиці, адже подібні до словесної сокири або меча, які своїм лезом розрубують заплутані вузли справ і подій, проникають у їхню глибину".

Слід пригадати, як високо цінував виховну афорис-тику Лев Толстой, якому, до речі, належить публікація книги "мудрих думок" під назвою "Коло читання". Подібні видання побутували вже в Давній Русі-Україні, найвідомішим поміж яких був перекладний збірник "Пчєла", укладений ченцем Антонієм у XI ст. Він містив афоризми з Біблії, творів євангелістів, апостолів, античних письменників і знайомив читачів із тогочасною теологічною та світською освітою.

Загалом прислів'я, приказки, афоризми та їхні конкретні жанрові форми (гноми, сентенції, максими, хрії, парадокси та ін.) різних народів, епох, культурних регіонів світу базуються на вічних морально-духовних цінностях.

Отже, цей багатющий спадок є благодатним підґрунтям для вироблення нових і вдосконалення вже існуючих методологій і методик у сфері теорії та практики виховання.

9

Вступ

На сторінках пропонованого посібника систематизовано понад 2,5 тисячі прислів'їв, приказок, афоризмів, що стосуються різних аспектів виховання і навчання. Матеріал розміщено за тематичним принципом відповідно до 23 базових тем з курсу "Педагогіка". Зібраний матеріал має суттєво доповнювати теоретичні відомості, сприяти ґрунтовному засвоєнню певної теми, поглибленому розумінню певного педагогічного явища. Крім того, вдумлива робота над текстами має стимулювати процес наукового пошуку, спонукати до дискусії, аргументації міркувань, зіставлення різних поглядів, розвивати полемічний і водночас толерантний стиль мислення.

Посібник буде корисний для викладачів і студентів педагогічних навчальних закладів, учителів-вихова-телів, керівників закладів освіти всіх рівнів, батьків, а також для всіх, кого цікавлять і турбують проблеми виховання й освіти.

10

Розділ 1

УЧИТЕЛЬ І СУСПІЛЬСТВО

• Священна праця вчителя щоденна. • Учитель як мати, прагне все краще дітям дати. • Учитель як батько й мати, вчить честь шанувати. • Учитель, як сіяч доброго насіння, вчить молоде

покоління. • Учителя і дерево пізнають з плодів. • Один учитель ліпше, як дві книжки. • Бути вчителем і не навчатися — неможливо. • Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце

ясне. • Де вчитель зерна засіває, там місця дурману немає. • Де праця вчителя завзята, там країна на героїв

багата. • Де вчитель і школа, там знання й світло довкола. • Учитель — добра і розуму повелитель. • Учитель народний, бо труд його благородний. • Покликання вчителя прекрасне — дбати, щоб

іскра знань не гасла.

11

Розділ 1

• Щоб учителем стати, треба щире серце мати. • Шануй учителя, як родителя.

Українські прислів'я

* * *

Предмет мистецтва виховання лежить у сфері діяльності педагога, спрямованої на організацію життя дітей, на організацію їх відносин з навколишнім світом.

Ю.П. Азаров

* * *

Без педагогічної майстерності, техніки не може бути хорошого вчителя. Це головна передумова розвитку дитячої самодіяльності. Техніка відповідає на питання "як?". Техніка — це різець, без якого немислима робота.

Ю.П. Азаров

Педагогічна техніка — це сукупність засобів, прийомів, за допомогою яких майстер-вихователь домагається необхідного виховного ефекту. Таким чином, май-

- стерність проявляється у педагогічній техніці в тому, як поводить себе педагог, як володіє своїм голосом, в яких межах дозволяє собі виявляти гнів, радість, сумніви, вимогу, довіру, як він вміє звернутися до колективу і до окремої дитини.

Ю.П. Азаров

Педагогічна техніка дозволяє керувати емоціями, організовувати поведінку, характер і темперамент виховання означає здатність підпорядковувати свою поведінку не лише "почуттям правди", але й почуттям форми. Взаємодія почуттів і техніки призводить до

12

Учитель і суспільство

цілісного образного емоційного впливу педагога на особистість, на колектив. У цій єдності внутрішнього і зовнішнього — сила майстерності. Подолання розриву між почуттями і технікою — вивірений шлях до майстерності. Якщо педагог акцентує свою увагу лише на почуттях, він впадає у мелодраматизм... Техніка без правди почуттів стає безпомічною, особливо, коли виникає проблема розв'язання конфліктів колективного життя.

Ю.П. Азаров

***

Педагогу необхідна своя техніка, яка допомагає йому впливати на почуття дітей. Це — мистецтво, яким педагогу необхідно оволодівати досконало. І міміка, і жести, і голос — все має виражати його почуття, його ставлення до того чи іншого вчинку або події в житті дитячого колективу. За своїм устремлінням, силою і яскравістю ці дії педагога обов'язково викличуть у дітей потрібну реакцію, викличуть у них такі емоції, які завжди залишають в їхніх душах глибокий слід.

Ю.П. Азаров

***

Дитина не може чекати щастя. Вона нетерпляча. Вона хоче і повинна бути щасливою сьогодні, зараз. І який же я педагог, якщо кожна секунда спілкування зі мною не робить її щасливою і радісною і, звичайно ж, розумною і досвідченою?

ПІ.О. Амонашвілі

***

Дітей треба любити всім серцем і, щоб їх так люби

ти, треба вчитися в них, як слід виявляти цю любов.

Кожний шкільний день, кожний урок має осмислюва-

13

Розділ 1

тися педагогом як подарунок дітям. Кожне спілкування дитини зі своїм педагогом має вселяти в неї радість і оптимізм.

Ш.О. Амонашвілі

***

Хай педагог завжди поспішає до дітей, радіє кожній • зустрічі з ними; тоді й діти поспішатимуть до школи й від усього серця радітимуть кожній зустрічі зі своїм педагогом.


***

Пам'ятка для вчителя: Будь обережний! Не помилися! Не зашкодь! Будь надією для школяра! Даруй себе дітям! Знай, чого прагнеш! Постійно шукай у дитині багатство її душі! Будь терплячий в очікуванні дива і будь готовий до

зустрічі з ним у дитині! Ш.О. Амонашвілі

***

Педагог виховує нову людину, людину майбутнього; тому необхідно, щоб він сам уособлював найвищі риси нової людини, сам уособлював людину з майбутнього.


14


Педагогові треба вчитися дарувати дітям радість пізнання, самому сміятися й радіти на своїх уроках разом з дітьми.


•kick

Те, що сам ти знаєш, передай і н ш и м , а те, чого не знаєш, від і н ш и х візьми.

Анварі

* * *

Обличчя — це к в і т к а на стеблині, я к а зветься люди

ною. Квітка ця завжди в русі, вираз її постійно змі

нюється, на ній відображаються то сміх, то захоплен

ня, то задумливість, я к і раптом змінюються безсловес

ною тупістю або заціпенінням мертвої природи.

/. Андрич

•kick

Емоційним п е р е ж и в а н н я м ми можемо протидіяти, виховуючи волю, навчившись керувати емоціями і розумно долати так звані емоційні стреси.

П.К. Анохін

•kick

Учителі, я к и м діти зобов'язані вихованням, більш пошановані, н і ж батьки, я к и м діти зобов'язані л и ш е народженням: одні дарують нам л и ш е ж и т т я , а другі — гідне ж и т т я .

Арістотель

15

Розділ 1

Ні! Не білою дошкою є душа дитини, а деревом у зерні, людяною у перспективі. Хоч яке старе порівняння вихователя із садівником, але воно глибоко правильне, і ми й собі скористаємося ним. Так, дитина — це молодий, блідо-зелений паросток, який ледь визирнув із старого зерна; а вихователь — це садівник, який плекає цей паросток.

В.Г. Бєлінський

Я вважаю, що основа педагогічної підготовки — всебічна загальна освіта, знання і розуміння людей, уміння розбиратися у філософських питаннях, інтенсивний громадський інтерес. Якщо педагог позбавлений цього, він — педагог без фундаменту.

П.П. Блонський

***

У школі має бути якнайбільше яскравих барвистих годин. І для того, щоб захопити дитину розповіддю (а діти дуже люблять розповідь), потрібно не так багато: необхідно бути простим і щирим, самому відчувати й уникати пишних фраз.


***

Перетворимо ж уроки на спільне життя вчителя з дітьми, хай урок буде або спільною працею над новим завданням, або задушевною спільною бесідою, хай учитель не ховає від дітей свого серця, в якому вони побачать не лише учительську дратівливість і сухість, хай нова наша школа думки, людяності й поезії для дитини стане школою, повною людського життя й живої культурної творчості і для вчителя.


!%6


***

Любіть не школу, а дітей, які приходять до школи, любіть не книжки про дійсність, а саму дійсність; не життя звужуйте до навчання, а навчання розширюйте до життя! А найголовніше: любіть життя і якнайбільше живіть живим життям.


Учитель лише колега, помічник і керівник дитини у її власній праці.

77.17. Блонський

*** Учитель у встановленні дисципліни відіграє вели

чезну роль. Найкраще діти поводяться на уроках учителя, що має такі якості: 1) спокійний, урівноважений; 2) такий, що ставить перед дітьми певні, зрозумілі для них, тверді, але посильні вимоги; 3) не принижує гідність дитини й розуміє психологію дітей.


Невелика доза ввічливості робить життя приємним, велика — облагороджує його.

Х.Н. Боуві

***

Накопичення вчителем практичного досвіду є необхідною, але недостатньою умовою професійного зростання; лише постійне осмислення, аналіз і перебудова власного досвіду дають змогу вчителеві розвивати свою майстерність.

Т.Г. Браже

2 — 9-1110 17

Розділ 1

Коли дитина бачить, що вчитель любить її, чуйно ставиться до її потреб та інтересів, готовий прийти до неї в будь-який час на допомогу, вона відповість йому любов'ю на його любов.

В.П. Вахтеров

* * *

Для наукового розвитку необхідне визнання повної свободи особистості, особистості духу, бо тільки за цієї умови може один науковий світогляд змінюватися іншим, створеним вільною, незалежною роботою особистості.

В.І. Вврнадський

* * *

Не почуваєш любові до дітей — сиди спокійно, займайся собою, речами, чим хочеш, але тільки не дітьми.

ФЛ. Вигдорова

У співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.

JI.C. Виготський

*** Талант виховання, талант терплячої любові, повної

відданості, відданості хронічної, рідше трапляється, ніж усі інші. Його не може замінити жодна пристрасна любов матері, жодна сильна доказами діалектика.

О.І. Герцен

***

Якщо ти навчаєш, намагайся говорити коротко, щоб

розум слухняний відразу ж зрозумів слова і зберігав їх

1*3


у пам'яті правильно. Все, що зайве, зберігати розум наш не може.

Горацій

***

Навчаючи інших, сам навчаєшся. М.В. Гоголь

***

Такт — це розум серця. К. Гуцков

*** Щирий, тобто який ніколи не зникає, педагогічний

запал повинен ґрунтуватися на любові до вчительської справи, до праці, спрямованості на розвиток дитячого розуму, отже, вчителеві більшою чи меншою мірою байдуже, чого він повинен учити. Він хоче навчати, навчання — його радість, насолода, покликання. Та для того, щоб постійно підтримувати інтерес до предмета й освіжати розум — адже яка людина, що поривається вперед, не відчуває потреби в розширенні світогляду й освіжуванні розуму за вічного повторення одних і тих самих предметів і знань, що триває упродовж усього життя, одних і тих самих! — слід постійно вивчати праці інших людей з тих предметів, які викладаєш.

Ф. Дістервег

*** Я кажу вам: без прагнення до наукової роботи вчи

тель елементарної школи неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається.


2» \ 1 9

Розділ 1

Учитель для школи — це те саме, що сонце для всесвіту. Він джерело тієї сили, яка надає руху всій машині. Остання заіржавіє в мертвому заціпенінні, якщо він не зуміє вдихнути в неї життя і рух...

Ф.Дістервег

***

Найбільш важливим явищем у школі, найбільш повчальним предметом, найбільш живим прикладом для учня є сам учитель. Він — уособлений метод навчання, саме втілення принципу виховання.


Поганий учитель підносить істину, хороший учить її знаходить.


***

Мистецтво спілкуватися з дітьми неможливо передати дидактично, можна лише вказувати засади, на яких воно може утверджуватися, і мету, до якої необхідно прагнути.

М.О. Добролюбов

'-' * • & *

Таж кожен вчитель — це суцільна драма. Це вузол всіх вітрів, що дмуть зівсюди. А ще такий, як Вчитель наш. Таж кожен крок і кожен його намір — Це вибухівка, стиснута, спресована Характером тонким і волею могутньою.

І.Ф. Драч


***

•в Я к и й у нім глибокий Заряд добра, любові, чистоти У намірах створить людину! О, як сердець дитячих досягти, Зуміть, як він, бодай наполовину!

І.Ф. Драч

* * *

Учитель повинен і вчити, і любити дітей усіх одна

ково, як синів багатих, так і сиріт убогих... Другий статут луцької школи

Отже, по-перше, потрібно для того, хто віддав себе на учительську службу, мати природне покликання, тобто прихильність, і прийняти за основу, що він не заради плати, або не з нестатку, але для загального добра людства на важкій цій службі добровільно працювати бажає. Такий буде добрим учителем і щасливим будуть його учні.

О.В.Духнович

* * *

•і Педагогіка є мистецтво мистецтв, тому і педагог усіх художників з погляду звання свого перевищує, бо він є той, хто не якусь хитку річ, але людину і людство обла-штовує.

О.В.Духнович

***

Коли очі говорять одне, а я з и к інше, досвідчена людина більше вірить п е р ш и м .

Р. Емерсон

2 1

Розділ 1

Учитель виховує насамперед своїм прикладом, вчинками, знаннями. Щоб його інтелектуальні надбання стали часткою духовного світу учнів, треба мати справжню освіченість, постійно її поглиблювати, збагачувати.

ОЛ. Захаренко

•kick

Схиляю голову перед людьми з високим рівнем духовності, перед освітянами і науковцями, які кидаються під маховик історії, рятуючи дітей, друзів, науку.


•k-kl:

Спасибі бунтарям ідей, фанатикам і мрійникам завтрашнього дня за те, що вміють переплавити зло на добро, ненависть на любов, безвихідь на надію, творять інший, благодійний світ, ауру тепла, затишку і чарівної мрії.


*** Педагогічна помилка, як помилка лікаря. Ми, вчи

телі, повинні терпляче торувати шлях до серця дитини, щоб розбудити доброту, колективістські прагнення, формувати високі духовні поривання.


* * *

Повторіться в наших вихованцях прекрасними рисами національної культури, духом любові до свого народу, любові до вищої цінності — Людини!



Для мене навіть звання "учитель" містило в собі незвичайний, н е о с я ж н и й зміст. Учитель! Людина, я к а знає все, бачить усе, розуміє все. Учитель не для себе живе — для народу. Тож я к о ю треба бути людиною, щоб заслужити всенародну пошану.

Ю.О. Збанацький

* * *

Учитель — і сценарист, і режисер, і виконавець. ІЛ. Зязюн

***

Нетактовність у молодості ще м о ж н а списати на погане виховання. Нетактовність зрілої людини — наслідки моральної тупості. Це назавжди.

Ф. Іскандер

* * *

Великий той учитель, хто виконує на ділі те, чому

вчить. Катпон Старший

***

Головне в тому, щоб полюбити цю працю. Я к щ о ви полюбите школу, дітей і захопитесь роботою по-справжньому, ви знайдете ш л я х и і засоби для подолання всіх перешкод і труднощів.

Якуб Колас

***

Кожен учитель п о к л и к а н и й сам будувати власний досвід роботи (за нього ніхто цього зробити не може); будуючи цей досвід, він, як у дзеркало, вдивляється у досвід інших учителів.

Ю.М. Кулюткін

23

Розділ 1

Наші (вчителі. — Уклад.) певні, що вони поставлені на високо почесному місці, що їм надано чудову посаду, вище за яку нічого не може бути під сонцем.

ЯЛ. Коменський

*** Стовбур не доходить до всіх крайніх гілок, але, зали

шаючись на своєму місці, подає сік головним гілкам, які прилягають до нього; ті передають його іншим аж до останніх і найменших гілок дерева... Так і вчитель зможе задовільно працювати із класом, якщо він організує взаємодію учнів.


*** Коли вчителі будуть привітні й ласкаві, не будуть

відштовхувати від себе дітей своїм суворим поводженням, а будуть приваблювати їх своєю прихильністю, манерами і словами... Словом, коли вчителі будуть ставитися до учнів з любов'ю, тоді вони легко завоюють їх серця так, що дітям буде приємніше бути в школі, ніж дома.


* * *

Сократа вихваляли за те, що маючи можливість посісти громадську посаду й бути корисним своїй вітчизні, він надавав перевагу службі виховання юнаків, заявляючи, що більш корисний державі той, хто зробить багатьох спроможними керувати державою, аніж той, хто керує сам.


и


Р о к и праці все очевидніше підтверджують, що діти заслуговують на повагу, довіру і доброзичливість, що з ними приємно бути у погідній атмосфері лагідних відчуттів, веселого сміху, перших бадьорих зусиль і здивувань, чистих, світлих і м и л и х радощів, що п р а ц я жива, плодотворна й красива.

Януш Корчак

Ось похила, по я к і й котиться вихователь: зневажає, не довіряє, підозрює, стежить, ловить, картає, звинувачує і карає, шукає п р и й н я т н и х способів, щоб запобігти; щоразу частіше забороняє і нещадно примушує; не бачить зусилля дитини, я к а старається заповнити чимось аркуш паперу або годину ж и т т я .


* * *

Критерієм майстерності має виступати освоєння ал

горитмів р о з в ' я з а н н я професійних задач, я к і можуть

бути знайдені у процесі попередніх досліджень. Н.В. Кузьміна

* * *

У характері, у манерах, у стилі, у всьому найпре-

красніше — це простота. Г. Лонгфелло

***

Кожний учитель може досягти бажаної мети за допомогою праці, непохитної наполегливості й суто "учительського терпіння" і чим більше буде з боку вчителя наполегливості, тим більше буде й податливості з боку учнів.

Т.Г. Лубенець

2£

Розділ 1

Нові покоління сприймають усе цінне, набуте багатьма тисячами поколінь... Педагог — це та людина, яка повинна передати поколінню все цінне надбання віків.

А.В. Луначарський

***

Педагогічний процес — це також трудовий процес, і тому треба знати, до чого ти йдеш і що ти хочеш зробити із свого матеріалу. Якщо золотих справ майстер зіпсує золото, золото можна переплавити. Якщо псуються коштовні камені, вони йдуть у брак. Але й найбільший діамант не може бути оцінений у наших очах дорожче, аніж новонароджена людина. Псування людини є величезним злочином або величезна вина без вини. Над цим дорогоцінним матеріалом необхідно працювати абсолютно чітко, завчасно визначивши, що ти хочеш зробити з нього.


*** Психотехніка рекомендує, щоб кожен учитель зран

ку віддавав собі наказ: "Будь ввічливим!" Ввічливість перебудовує психічний стан самого вчителя, гальмуючи бурхливу реакцію на негативні подразники, забезпечує час на обдумування хоча б висловлювань, якими вчитель збирається характеризувати відповідь учня, що не задовольняє вчителя, зберігає резерви душевних сил, забезпечує оптимістичну тверезість і доброзичливість у його тоні, погляді і поведінці.

Ю.Л. Львова

26


Я к е б внутрішнє п о л у м ' я не палало в грудях наших учительок, як би потім посеред уроку не спалахнули їхні очі і не порожевіли щ о к и , заходячи до класу, вони в ж е одним своїм зовнішнім виглядом вносять туди або маленьке свято, або...сіру нудьгу. Вишуканість і смак, поза, красива, до л и ц я зачіска, помірна косметика, я к а допомагає зберегти свіжість і яскравість фарб — норма будь-якої працюючої ж і н к и , в тому числі й учительки. Що ж стосується учителів-чоловіків, то елегантність їхнього одягу має бути прикладом для наслідування підлітків і юнаків .

ЮЛ. Львова

* * * У розвитку оптимізму велике значення має "гімнас

т и к а " почуттів: учитель повинен зміцнювати себе в радості, бадьорості, енергійності. Як же це робити? Вправлятися в "г імнастиці" почуттів означає грати. Це твердження найчастіше в и к л и к а є обурення педагогів: "Грати?! Ще цього бракувало! Діти відразу розгадають". І вони мають рацію, коли це буде підробка, я к щ о це буде акторство в поганому розумінні слова. Коли ж ідеться про артистизм учителя, про панування над собою — гра буде елементом майстерності, педагогічної цілеспрямованості й психологічної еластичності вихователя.

ЮЛ. Львова

***

Прийомом внутрішньої техніки, спрямований на створення творчого робочого самопочуття вчителя у пе-редстартовий час, ми вважаємо умовно названий нами "духовний душ", я к и й учитель має приймати перед

27

Розділ 1

уроком: зусиллям волі ви відключаєтесь від усіх сторонніх подразників, ніби створюєте навколо себе вакуум, заспокоюєте нерви, звільняєтесь в.ід буденних турбот, внутрішньо зосереджуєтесь. У цей момент ви маєте право сказати учневі, колезі, навіть кому-небудь з адміністрації, які звернулися до вас: "Вибачте, прошу вас, поговоримо після цього уроку".

ЮЛ. Львова

***

Педагоги зауважують підвищення гальмівних реакцій і самовладання, якщо вони красиво, вишукано вдягнені. Спробуйте, якщо ви одягнені в білій блузці з модним нині мереживним жабо, закричати на учня. Не вийде. Почуття своєї вишуканості не дозволить.

ЮЛ. Львова

*** Вихованець сприймає вашу думку і ваші міркуван

ня не тому, що не знає, що у вас на душі робиться, а тому, що бачить вас, слухає вас.

А.С. Макаренко

***

Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і найбільше — люди. З них на першому місці — батьки й педагоги.


***

.. .педагоги й керівництво ніколи не повинні припускати зі свого боку тону фривольного: зубоскальства, розповідання анекдотів, ніяких вільностей в мові, передражнювання, кривляння тощо. З іншого боку, зов-


сім неприпустимо, щоб педагоги і керівництво у присутності вихованців були похмурими, дразливими, роздратованими, к р и к л и в и м и .


•k'k'k

Ваша власна поведінка — вирішальна річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте їй. Ви виховуєте її в к о ж н и й момент вашого ж и т т я . . . Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з і н ш и м и людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як поводитеся з друзями і з ворогами, як смієтеся, читаєте газету, — все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими ш л я х а м и , ви їх не помічаєте.


•kick

Ви можете бути з ними надзвичайно сухі, вимогливі до краю, ви можете не помічати їх, коли вони стирчать у вас під рукою, можете навіть байдуже ставитися до їхньої симпатії, але я к щ о ви відзначаєтесь роботою, знанням, удачею, то спокійно, не оглядайтесь: вони усі на вашому боці, і вони не зрадять.


***

Нормальний тон може бути т ільки один. Насамперед він повинен відрізнятися очевидною мажорністю, проте він ні в якому разі не повинен мати характеру піднесеної, постійної бурхливості, істеричної напруженості, яка завжди неприємно б'є в очі і я к а загрожує при першій невдачі зірватися і перейти в розчарування.


29

Розділ 1

Я впевнений в абсолютно безмежній могутності виховного впливу. Я впевнений, що коли людина погано вихована, то в цьому виключно винні вихователі. Якщо дитина хороша, то цим вона теж зобов'язана вихованню, своєму дитинству.


***

Уміння виховувати — це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути хорошим фрезерувальником або токарем.


*** Ще раз скажу, — важко сподіватися, що з книги

можна навчитися виховувати, але навчитися мислити, ввійти у сферу думок про виховання, мені здається, можна.


*** У нас не було педагогічної техніки насамперед тому,

що і слова "педагогічна техніка" ніколи не вимовлялись, і сама педагогічна техніка не спостерігалась і не досліджувалась. І це сталося не тому, що про неї випадково забули, а тому, що традиційна педагогічна філософія вела свою роботу шляхами, які неодмінно проходили повз педагогічну техніку.


ЗО


Під педагогічною технікою треба розуміти не мертву гру, техніку, а справжнє відображення тих процесів, я к і є в н а ш і й душі.


•k-k-k

Д л я мене в моїй практиці , як і для вас, багатьох досвідчених учителів, стали вирішальними такі "дрібниц і " : як стояти, як сидіти, як підвестися з і стільця з-за стола, як підвищити голос, усміхнутися, як подивитись. Нас цього ніхто не навчав, а цьому м о ж н а і треба навчати, і в цьому є і повинна бути велика майстерність. Тут ми потрапляємо до тієї сфери, я к а всім відома в драматичному або навіть у балетному мистецтві: це мистецтво постановки голосу, мистецтво тону, погляду, повороту. Все це потрібно, і без цього не може бути гарного вихователя. І є багато т а к и х ознак майстерності, п р я м и х звичок, засобів, я к і к о ж н и й педагог, к о ж н и й вихователь повинен знати.


* * *

Майстерність — це те, чого м о ж н а добитися, і як

може бути відомий майстер-токар, чудовий майстер-лі-

кар, так повинен і може бути чудовий майстер-педагог.


***

Я переконаний, що навчити виховувати можна так само легко, як навчити математики, як навчити читати, як навчити бути хорошим фрезерувальником чи токарем, і я навчав.

В чому полягало таке навчання? Насамперед в організації характеру педагога, вихованні його поведінки,

31

Розділ 1

а потім в організації його спеціальних знань та навичок, без я к и х жоден вихователь не може бути хорошим вихователем, не може працювати, тому що в нього не поставлений голос, він не вміє розмовляти з дитиною і не знає, в я к и х випадках як треба говорити. Без подібного вміння не може бути хорошого вихователя. Не може бути хорошим вихователем той, хто не володіє мімікою, не може надати своєму обличчю потрібного виразу або стримати свого настрою. Вихователь повинен уміти організовувати, ходити, жартувати, бути веселим, сердитим. Вихователь повинен поводитися так, щоб кожен його рух виховував, і завжди повинен знати, чого він хоче в цей момент і чого він не хоче. Я к щ о вихователь не знає цього, то кого він може виховувати?

Я переконаний, що в майбутньому в педагогічних В Н З неодмінно викладатимуть і постановку голосу, і позу, і володіння своїм тілом, і володіння своїм обличч я м , і без такої роботи я не у я в л я ю роботи вихователя. Звичайно, постановка голосу має значення не т ільки для того, щоб гарно співати, чи розмовляти, а щоб уміти якнайточніше, владно висловлювати свої думки та почуття. Все це питання виховної техніки.

Наприклад, відносно голосу, як треба робити догану, в я к и х межах ви маєте право в и я в л я т и свій гнів та обурення, чи маєте право показати, чи не маєте право, і я к щ о маєте право, то як ви повинні показати гнів? Ця постійна дія вихователя і є виховання.


* * *

...Треба виховувати педагогів, а не т ільки давати їм

освіту. Яку б освіту ми не давали педагогові, але коли

ми його не виховуємо, то, природно, ми можемо розра

ховувати т ільки на його талант.


32


* * *

Майстерність вихователя не є якимось особливим

мистецтвом, що вимагає таланту, але це спеціальність,

якої треба навчитись, як треба навчати л і к а р я його

майстерності, як треба навчати музиканта.


* * *

Процес виховання м о ж е бути виділений, і м о ж е бути

виділена майстерність вихователя. Можна і треба роз

вивати зір, просто фізичний зір. Це конче потрібно для

вихователя. Треба вміти читати на людському обличчі,

на обличчі дитини. . . Педагогічна майстерність полягає

і в постановці голосу вихователя, і в умінні керувати

своїм обличчям.


* * *

Не можна ставити грубих вимог, нелогічних, сміш

них, не п о в ' я з а н и х з вимогами колективу. . .

. . .Для себе особисто я створив таку теорему. Там, де

я невпевнений, чи м о ж н а вимагати чого-небудь, пра

вильно чи неправильно, я вдавав, що нічого не бачу. Я

чекав нагоди, коли і для мене ставало очевидним, і для

всякого здорового розуму ставало ясним, що я правий.

У такому разі я ставив до к і н ц я диктаторські вимоги, а

щоб вони здавалися к р а щ и м и через таку очевидну

правду, я діяв сміливіше, і діти розуміли, що я правий,

і легко поступалися переді мною.. .

...В усякому разі без щирої, відвертої, певної, палкої

і рішучої вимоги не м о ж н а починати виховувати ко

лектив, і той, хто думає почати з хитрих, підлабузни

цьких умовлянь, робить помилку.


3 — 9-1110 33

Розділ 1

•kit-k

Краще зовсім не мати вихователя, ніж мати вихователя, який сам не вихований.


*** Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихо

вателі не об'єднані в колектив і колектив не має єдиного точного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу.


***

Я вважаю, що педагог повинен бути веселим, бадьорим, а коли не те робиться, повинен і гримнути, щоб відчували, що коли я сердитий, то сердитий по-справжньому, а не так, що — чи то сердиться, чи то педагогічну мораль розводить.


•kit*

Теорія повинна розробити педагогічну техніку, вона повинна повернутися обличчям до практики... Велика бідність у педагогічній методиці, в техніці, і тому ті, хто закінчив педагогічні вищі навчальні заклади, не знають, як потрібно говорити з учнем, немає вміння сидіти, стояти, не знають, як треба пройти сходами.

Ви скажете, що це дрібниця. А я стверджую, що в педагогіці це не дрібниця.


***

Виховання дітей потребує найсерйознішого тону,

найпростішого й щирого. У цих трьох якостях повинна

34


полягати н а й в и щ а правда вашого ж и т т я . Щ о н а й м е н ш е

додавання брехливості, штучності, зубоскальства, лег

коважності прирікають виховну роботу на невдачу.


Ваша власна поведінка — найбільш вирішальна річ. . . .Раніше, аніж ви почнете виховувати своїх дітей, перевірте вашу власну поведінку.


Знов щебече юнь і цвіте трава,

Пізнаю тебе в постаті несхилій.

Вчителько моя, зоре світова,

Раднице моя

На Вкраїні милій!

А.С. Малишко

***

До педагогічної справи треба з а к л и к а т и , як до справи морської, медичної тощо, не тих, хто прагне т ільки забезпечити своє ж и т т я , а тих, хто відчуває до цієї справи і до науки свідоме п о к л и к а н н я і передчуває, розуміючи загальну народну потребу, що знайде у цій справі своє задоволення.

Д.І. Менделєєв

Говорячи про честь, правду, чи дійсно ви чесні і

правдиві? Я к щ о ні, то ви в а ш и м и словами обманите до

рослу людину, але не обманите дитину; не слова ваші

буде вона слухати, але ваш погляд, ваш дух, я к и й ово

лодіває вами.

В.Ф. Одоєвський

з» 35

Розділ 1

Нічого з того, що важливо знати, навчити не можна,

все, що може зробити вчитель, — це вказати с т е ж к и .

Р. Олдінгтон

***

Виховувати — не значить говорити дітям хороші

слова, наставляти і повчати їх, а передусім самому

ж и т и по-людськи. Хто хоче виконати свій обов'язок

стосовно дітей, той повинен розпочати виховання із са

мого себе.

О.М. Острогорський

*&#

...Учитель стає на місце кращого батька, кращої ма

тері. Він підхоплює з їхніх рук нитку виховання в тому

місці, де вони в ж е не у змозі продовжувати. Така люди

на здатна піднести вище духовний рівень цілого села,

розвинути в молоді сили і здібності, підвести молодь до

нового способу думання і дій.

Й.Г. Песталоцці

* * *

Твердо запомни, что прежде чем слово

начать в упражненьи,

Следует клетку грудную расширить слегка, и при этом

Низ живота подобрать для опоры дыханья и звуку.

Плечи во время дыханья должны быть в покое,

неподвижны.

Каждую строчку стихов говори на одном выдыханьи

И проследи, чтобы грудь не сжималась в течении речи,

Так при выдохе движется только одна диафрагма.

Чтенье окончив строки, не спеши с переходом

к дальнейшей:

36


Выдержи паузу краткую в темпе стиха, в то же время Воздуха часть добери, но л и ш ь пользуясь н и ж н и м дыханьем. Воздух сдержи на мгновенье, затем уже чтенье продолжи. Чутко следи, чтобы каждое слово услышано было: Помни о дикции ясной и чистой на звуках согласных; Рот не ленись открывать, чтоб для голоса путь был свободен; Голоса звук не глупій придыхательным тусклым оттенком —

Голос в тихом звучании должен хранить металличность. Прежде чем брать у п р а ж н е н ь я на темп, высоту и на громкость, Нужно вниманье направить на ровность, устойчивость звука: Пристально слушать, чтоб голос нигде не дрожал, не качался, Выдох веди экономно — с расчетом на целую строчку. Собранность, звонкость, полетность, устойчивость, медленность, плавность — Вот что внимательным слухом сначала и щ и в упражненьи.

І.П. Прянишников

•kifk

...Учитель — це той, хто виховує і викохує нашу зміну, це той, хто вкладає в маленькі голівки н а ш и х дітей і внуків найвищі ідеали людства, прищеплює їм любов до життя і до праці, прекрасне почуття колективу, честь і мужність, ясність у поглядах і безмежну жадобу до знань.

М.Т. Рильський

37

Розділ 1

П а м ' я т а й т е , що перед тим, як узятися за виховання людини, треба самому зробитися людиною, треба, щоб у вас самих склався той взірець, я к и й повинна наслідувати дитина.

Ж-Ж. Руссо

***

Наставники, будьте щирі , будьте доброчесні й добрі; нехай ваші приклади закарбовуються в п а м ' я т і ваших вихованців, поки проникнуть у їхні серця. Замість того, щоб квапитися вимагати милосердя від мого вихованця, я краще сам виявлятиму милосердя в його присутності.. .

Ж-Ж. Руссо

* * *

Вихователь! — я к о ю величиною має бути тут душа.

Справді, щоб творить людину, необхідно самому бути

або батьком, або більше, н і ж людиною.

Ж-Ж. Руссо

***

Педагогічний такт, у широкому розумінні, — це спеціальне професійне вміння, за допомогою якого він у к о ж н о м у конкретному випадку застосовує до учнів найефективніший у даних обставинах засіб виховного впливу.

І.О. Синиця

* * *

Вчитель і л ікар — не вчитель і л ікар, а лише служник

природи, єдиної і справжньої і л ікарки, і вчительки.

Г.С. Сковорода


Кому ж ми повинні першу після Бога ш а н у віддавати? Батькам і вчителям: тим за те, що як на світ нас породили, багато праці і скорбот ради нас підняли; ц и м же за те, що думки наші, велику частину людську, з вел и к и м и турботами вчать і чистять .

Є. Славинецький

* * *

Я з рук твоїх давно пішов у люди,

в ж и т т я бурливі, грозяні моря,

учитель мій!. . Тебе я не забуду,

моєї юні радісна зоря!

В.М. Сосюра

* * *

Н а й к р а щ и й експромт той, що заздалегідь добре під

готовлений.

К.С. Станіславський

* * *

Я к щ о мало таланту, необхідно відпрацьовувати тех

ніку справи, тобто не шкодувати часу на тренування у

професійних навичках.

К.С. Станіславський

***

Дидаскал, або вчитель, цієї ш к о л и має бути благочестивий, розсудливий, смиренномудрии, лагідний, стриманий, не п 'яниця, не блудник, не хабарник, не гнівливий, не заздрісний, не сміхотворець, не лихослов, не чародій, не басноказатель, не посібник єресей, але прихильник благочестія, у всьому будучи взірцем добрих діл.

Статут Луцької школи 1624 р.

39

Розділ 1

Без передбачення й наукового розрахунку педагогіка схожа на знахарство, а вчитель, котрий не хоче або не вміє розраховувати, — на неграмотну няньку.

В.О. Сухомлинський

•kk-k

Мудрість влади педагога — це передусім його здатність усе розуміти.


•kick

Творіння людини — вище напруження усіх духовних сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.


•k-k-k

Умій відчувати поруч з собою людину, побачити в її очах духовний світ — радість, біду, щастя, горе.


•k-k-k

Н а й к р а щ и й учитель для дитини той, хто духовно спілкується з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає могутнім знаряддям впливу на молоду людину, що формується.


•kick

Кожне наше слово має нести добро, справедливість, красу — в цьому сутність н а ш и х етичних повчань. У

40


цій справі немає дрібниць. Одне ваше слово може зруйнувати в дитини віру у вас як у вихователя, збентежити дитячу душу.


***

Від педагога залежить, чим стане серце дитини — ніжною квіткою чи засушеною корою. Заповітна мрія кожного мислячого педагога — щоб серце вихованця було чутливим до кожного слова вихователя, щоб дитяча душа відгукувалась, мов н і ж н а струна, на тонку музику його душі.


***

Кожної хвилини, кожної миті вчитель повинен бачити кожного з тридцяти або сорока своїх вихованців, знати, що він у цю хвилину думає, чим наповнена його душа, я к і кривди й болі хвилюють його.


***

Без сердечної чуйності до особистого ж и т т я , без тонкого, тактовного і вдумливого проникнення в духовний світ учня немає справжнього виховання.


Учителя не випадково називають високим іменем — народний. Його мудрість творить те складне, що прийнято називати наступністю поколінь.


4 1

Розділ 1

Скільки б ми не говорили про благородство, складність і велич праці вчителя, наші слова будуть порожнім звуком, якщо вся шкільна етика не спиратиметься на єдність Я учителя. Шкільна етика, по суті, — це гармонія особистості педагога і того морального ідеалу, у привабливість, правдивість, істинність, мудрість якого ми закликаємо дитину вірити.


*** Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні

зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в полі... А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив... Учитель зобов'язаний — перед суспільством, перед твоїми батьками — працювати тільки правильно, тільки добре.


•kick

Улюбленим учителем підлітка, юнака, дівчини стає той, хто щодня відкривається перед допитливим юним розумом і полум'яним серцем якоюсь новою гранню. Якщо ви хочете бути улюбленим учителем, дбайте про те, щоб вашому вихованцеві було що у вас відкривати.


42


Хай звучить у наших школах лагідне слово. Торкаймося ласкою дитячого серця. Бережімо людську гідність, утверджуймо в людині повагу до самої себе, виховуймо тонку чутливість до добра і зла. Як зелений листок тягнеться до сонця, так душа вашого вихованця хай тягнеться до ласки і добра. Не бійтесь бути ласкавими!


•kick

...зло в дитині породжується т ільки злом, усувається тільки добром... Хуліган, умисний порушник дисципліни не народжується раптом. Його творять роки бездушності, байдужості і безсердечності дорослих.


Виховання ласкою — це утвердження самоповаги. Я не вірю в успіх покарання, в я к о м у є хоч краплина приниження людської гідності. А це п р и н и ж е н н я саме й починається там, де щось недобре, що є в дитини, виставляють напоказ, вивертають дитячу душу. Я не вірю в покарання, я к щ о воно вражає в серце, залишає біль, відкладається в п а м ' я т і образою.


Моїм непорушним педагогічним переконанням є істина: чуйність і лагідність — та духовна сила, я к а здатна зберегти дитяче серце від огрубіння, озлоблення, жорстокості і байдужості, від безсердечно тупого ставлення до всього доброго і світлого в житт і , насамперед до сердечного, теплого слова.


43

Розділ 1

Любов вихователя до вихованців — не готове почутт я , з я к и м він прийшов на ниву педагогічної праці. Це невсипуща, в а ж к а й захоплююча творча п р а ц я , в я к і й утверджується ідейна, моральна єдність колективу як єдиного цілого. Тільки там, де є така любов, педагог є сам по собі великою притягальною силою для колективу і окремих вихованців.

В.О. Сухомлинсъкий

Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей.


* * *

Не забувай ще однієї дуже важливої, прозаїчної іс

тини: учителеві треба мати величезний талант любові

до людини і безмежну любов до своєї праці і насампе

ред до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість

духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнят

ливість почуттів, а без цих якостей праця педагога пе

ретворюється в муку.


***

Я вірю в мужню, безмежну силу слова виховання. Слово — найтонший і найгостріший інструмент, я к и м ми, вчителі, повинні вміло доторкатися до сердець наш и х вихованців.


44


Учитель готується до хорошого уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії і технології нашої праці: щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості.


Бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, необдуманих рішень — одна з вічних гілок педагогічної майстерності. Якщо вона відмирає, всихає — всі книжні знання педагогіки перетворюються в порох.


***

Дослідницька робота не є для вчителя чимось таємничим і незбагненним. Не бійтеся досліджень. У самій своїй основі педагогічна праця — справжня творча праця — стоїть близько до наукового дослідження.


Фундамент, на якому стоїть школа і будується все, що робиться в школі, — це різносторонні знання, багате розумове життя, широта кругозору, постійне інтелектуальне зростання кожного вчителя.


* * *

Але як же виховувати в собі це уміння (уміння володіти собою, тримати себе в руках. — Уклад.)? Насам-

45

Розділ 1

перед треба знати своє здоров'я, знати особливості своєї нервової системи й серця. Нервова система людини за самою природою своєю дуже гнучка, і вчителеві треба вміти довести цю гнучкість до ступеня мистецтва влади над емоціями. Я виховував у собі це вміння тим, що не допускав, щоб проросло насіння таких негативних моментів, як похмурість, перебільшення чужих пороків, гіперболізація "ненормальних" дитячих намірів і дій — це важко передати словами, але це великий недолік наглої культури, технології педагогічної праці — погана звичка вимагати від дитини те, що можна вимагати тільки від дорослого, робити маленьку дитину чи то резонером, чи то байдужим вмістилищем істин і повчань. Я завжди прагну не нагнітати в собі збудження, не пригнічувати його, а давати йому розрядку.


*** Мистецтво й майстерність педагога саме і полягає у

тому, щоб уміти бачити себе в образі вихованця, в тій істоті, що мислить, відчуває, переживає, істоті, яку ми творимо з маленької дитини.


*** Як і всяка кваліфікована, цілеспрямована, плано

мірна й систематична праця, виховання людини є професією, спеціальністю. Але це особлива професія, яку не порівняєш ні з якою іншою справою.


46


Кожен педагог — не т ільки викладач, а й вихователь. З а в д я к и духовній спільності вчителя й колективу підлітків процес навчання не зводиться до передачі знань, а виливається в багатогранні відносини. Кожного з нас, учителів, зв 'язували з підлітками спільні інтелектуальні, моральні, естетичні, громадсько-політичні інтереси.


•kft-k

Учительська професія — це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, я к е ніколи не п р и п и н я є т ь с я .


***

Однією з н а й в а ж л и в і ш и х особливостей творчості педагога є те, що об'єкт його праці — дитина — повсякчас змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора. Наша праця — формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, я к у ні з чим не зіставиш.


Ми (вчителі. — Уклад.) маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті , — з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її ж и т т я , здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житт і , її щ а с т я .


47

Розділ 1

Об'єкт нашої праці (педагогічної. — Уклад.) — най-

тонші сфери духовного ж и т т я особистості, я к а фор

мується, — розум, почуття, воля, переконанням, само

свідомість. Впливати на ці сфери м о ж н а т ільки так

само — розумом, почуттям, волею, переконанням, само

свідомістю. Н а й в а ж л и в і ш і інструменти нашого впливу

на духовний світ ш к о л я р а — слово вчителя, краса нав

колишнього світу й мистецтва, створення обставин, в

я к и х найяскравіше виражаються почуття — весь емо

ц і й н и й діапазон людських відносин.


•kick

Чуйність, сердечна турбота про людину — це плоть і

кров педагогічного п о к л и к а н н я .


* * *

Н а ш а (учительська. — Уклад.) робота — це робота

серця й нервів, це буквально щоденна й щогодинна ви

трата величезних душевних сил. Н а ш а праця — це пов

сякчасна зміна ситуацій, що викликає то посилене

збудження, то гальмування. Тому вміння володіти со

бою, тримати себе в руках — одне з найбільш необхід

них умінь, від якого залежить і успіх діяльності педа

гога, і його здоров'я.


* * *

эй. Оптимізм, віра в людину — невичерпне джерело

творчої енергії, нервових сил, здоров'я вихователя й

вихованця.


48


•к'к'к

Ж и т т я переконує, що вихованець — дзеркало вихователя. Мистецтво й майстерність виховання полягають у тому, щоб уміти бачити себе в образі вихованця, в тій істоті, що мислить, відчуває, переживає, істоті, я к у ми творимо з маленької дитини.


***

Педагогічна майстерність полягає не в тому, щоб пе

редбачати всі деталі уроку, а в тому, щоб уміло й непо

мітно для учнів внести зміни відповідно до обставин.

Хороший педагог, не знаючи в деталях, як розвивати

меться його урок, вміє піти тим єдино необхідним шля

хом, я к и й підказує логіка, закономірності мислення на

самому уроці.


***

Бачити в маленькій дитині завтрашню дорослу людину — ось у цьому, мені здається, і полягає життєва мудрість батька, матері, педагога — всіх, хто виховує дітей. І н ш и м и словами — треба вміти любити дітей.


•k-kit

Віра в людину — могутня моральна сила, я к а втілює саму суть відносин у нашому суспільстві. У ш к о л і ці відносини мають проявлятися особливо яскраво.

Хороший учитель — це, насамперед, вихователь, який запалює перед вихованцями яскраве світло розуму й людяності, веде їх вперед, допомагає переборювати труднощі.


4 — 9-1110 49

Розділ 1

За будь-яких обставин робіть так, як велить перше

сердечне поривання, — воно завжди найблагородніше.

Але водночас учителеві треба вміти контролювати свої

сердечні поривання розумом, не піддаватися емоційній

стихії. Особливо важливо це тоді, коли треба приймати

р ішення у з в ' я з к у з помилковими, необачними, одним

словом, неправильними в ч и н к а м и ваших учнів.

Мистецтво й майстерність педагога саме й полягають в

умінні поєднувати сердечність з мудрістю.


* * *

Це уміння — уміння настроювати себе на задушев

ну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно

важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку по

винен створити для себе к о ж н и й учитель. Це вміння

треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати,

"відшліфовувати", робити тоншим і дійовішим.


•k'k'k

Слід порадити вчителеві початкових класів: вихо

вуйте в дітей чутливість до емоційного забарвлення

слова. Добивайтеся, щоб слово звучало для учня як му

зика! Образно к а ж у ч и , учень повинен бути музикантом

слова, дорожити його правильністю, чистотою, красою.

Ведіть дітей у природу, показуйте їм найтонші відтін

ки квітів, звуків, рухів, розкривайте їм людську працю

як творчість, і нехай усе це відображується в слові, у

відтінках мовлення.



Замість того щоб примушувати себе стримувати збудження, знайдіть діяльність, я к а п о к а ж е зовсім в іншому світлі те, що в и к л и к а є збудження, роздратування, примушує тримати п р у ж и н у гальмування у стиснутому стані. Зробіть неприємне, дратуюче — смішним, і ви станете повновладним володарем думок і почуттів колективу.

Другий засіб знімати збудження й роздратування, послаблювати пружину гальмування — це гумор. Найбільш напружену ситуацію, я к а може в и к л и к а т и інколи дуже тривале роздратування, м о ж н а розрядити, я к щ о ви володієте почуттям гумору. Веселого, бадьорого, нерозпачливого вчителя діти люблять і поважають уже тому, що й вони — народ веселий , я к и й володіє почуттям гумору.


Вчителеві треба знати в десять, двадцять разів більше, н і ж буде викладено на уроці, щоб вільно володіти матеріалом, вибирати з великої кількості фактів найістотніші.


* # *

Справжня освіченість педагога виявляється в тому, що в його особі вихованці знаходять провідника до вершини моралі . . .


* * *

У самій своїй основі педагогічна п р а ц я — справжня

творча праця — стоїть близько до наукового досліджен-

4» 5 1

Розділ 1

ня. Ця близькість, спорідненість полягає передусім в аналізі фактів і необхідності передбачення.


•kick

...у наших руках найбільша з усіх цінностей світу — Людина. Ми творимо Людину, як скульптор творить свою статую з безформного шматка мармуру: десь у глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні риси, які потрібно добути, очистити від усього зайвого.


•kkk

Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху.


•kkk

Якщо твій вихованець переживає щастя творення добра для людини, ти, вихователю, найщасливіший творець.


k-k-k

Педагогічна майстерність не є щось вроджене; воно проявляється стосовно особистості як потреба до педагогічної діяльності. У зв'язку з тим, що педагогічна майстерність — особливе ставлення особистості до діяльності, як і будь-яке інше ставлення, формується і виховується.

Н.В. Тарасевич

52


Успіх навчання ґрунтується не на посібниках, а на духові організації шкіл, на тому невловимому впливові вчителя, на тих прийомах, які щохвилини змінюються в класі і зникають безслідно, але які становлять суть успішного навчання.

Л.М. Толстой

•к'к'к

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учнів.

Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він — досконалий учитель.


Хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і знай її, і учні полюблять і тебе, і науку, і ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то скільки б ти не змушував учити, наука не справить виховного впливу.


•к'к'к

Вивченню техніки взаємодії — спілкуванню — повинно бути приділено максимум уваги. Окремі елементи її мають бути досконало вивчені у практичних вправах. Лише розвинувши певною мірою свій слух, відчуття правди і логіки фізичної поведінки в процесі взаємодії, актор (учитель також. — Уклад.) може рухатися шляхом розвитку артистичної техніки.

В.Й. Топорков

53

Розділ 1

Справжній вихователь повинен бути посередником

м і ж школою, з одного боку, ж и т т я м і наукою — з дру

гого.

К.Д. Ушинський

Поодинока, недовголітня досвідченість, хоч їй сорок

чи п'ятдесят років, ніщо перед досвідом кількох по

колінь, де зосередилися результати педагогічної діяль

ності незчисленної кількості, принаймні т а к и х самих,

як і він, педагогів, серед я к и х було багато видатних та

лантів та незвичайних осіб, котрі віддали всі свої сили

справі виховання.

КД. Ушинський

* * *

Вихователь, що стоїть нарівні із сучасним ходом ви

ховання,. . . почувається живою ланкою м і ж минулим і

прийдешнім, могутнім ратоборцем істини і добра, усві

домлює, що його справа, скромна зовні, — одна з най

визначніших справ в історії.


* * *

...Якщо медикам ми ввіряємо наше здоров'я, то ви

хователям ввіряємо моральність і розум дітей наших,

ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої

в ітчизни.


* * *

У вихованні все повинно базуватися на особі вихова

теля, тому що виховна сила виливається т ільки з живо-

т -


го джерела людської особистості. Н і я к і статути і програми, н і я к и й штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не зможе замінити особистості у справі виховання.

К Д. Ушинсъкий

* * * . . .Без особистого безпосереднього впливу виховате

ля на вихованця справжнє виховання, що проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, т ільки характером м о ж н а формувати характер. Причини такого морального магнетизування приховані глибоко у природі людини.

КД. Ушинсъкий

Так званий педагогічний такт, без якого вихователь, хоч би як вивчав він теорію педагогіки, н іколи не буде добрим вихователем-практиком, є, по суті, не більше як такт психологічний, потрібний педагогові такою ж мірою, як і літераторові, поетові, ораторові, політикові, проповідникові, і, словом, всім тим особам, я к і так чи і н а к ш е думають впливати на душу інших людей.

КД. Ушинсъкий

***

У справі виховання л и ш е знань вкрай недостатньо, а потрібне ще й у м і н н я . Природні виховні таланти, я к і самі по собі прокладають ш л я х у справі виховання, зустрічаються рідше, н і ж якісь інші таланти, а тому й не можна розраховувати на них там, де потрібні тисячі вчителів. Але з н а н н я і вміння викладати і сприяти

55

Розділ 1

викладанням розумовому й моральному розвитку дітей можна дати молодим людям, я к і й не мають особливих здібностей.


Мистецтво виховання виросло повільним історичним шляхом, і той, хто хоче виховувати дітей, повинен присвятити багато часу цьому мистецтву. Тепер ледь можна мати сумнів у тому, що для вихователя недостатньо бути лише вчителем і що для самого вчителя недостатньо лише знань, чому вчити, але необхідно знати, як учити, — і не лише знати теоретично, але й уміти практично.


**&

Учитель! Слово ! Учитель! Легко сказати! В на

ш і й країні, де вчиться к о ж н а дитина, вчитель — це перша людина. Майбутнє наших дітей, нашого народу — в руках учителя, в його золотім серці. Треба було б, побачивши його на вулиці, за п 'ятдесят метрів кепку скидати з поваги до нього.

О.О. Фадеев

* * *

Людина вважає своєю особливою заслугою діяль

ність, працьовитість і старанність, ставлячи і н ш и м за

право недостачу цих якостей, як недолік волі.

ЛЛ. Фейербах

***

Спосіб ж и т т я учителя — частина його професійного озброєння.

ЛЛ. Фейербах

т


...Треба було довгих літ систематичної і терпеливої праці з боку вчителя та ретельного зусилля з боку учня, щоб потім, мов із зернятка, виплекати гарну рослину — чесну одвертість та правдивість характеру.

І.Я. Франко

***

Я к и й же дар дістали ті, Що так дітей учити вміють? Мені здається, в скарбі тім Любві найбільш дісталось їм.

І.Я. Франко

* * * Бувають учителі з природженим педагогічним та

лантом, я к і вміють під час уроків ж и т и спільним життям усього класу, забувати про себе, про свої власні турботи, радощі й тривоги. К о ж н и й урок такого вчителя є розширенням розумового кругозору учня, задоволенням його природної допитливості, розбудженої попередніми успіхами, є насолодою, а не мукою.

І.Я. Франко

* * *

У людині повинно бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки.

А.П. Чехов

•kick

Учителеві треба навчитися техніки організації, вивчити п р и н ц и п и її, зрозуміло, як організації педагогічної. Ця організація повинна мати спеціальні форми відповідно до характеру роботи.

СТ. Шацъкий

57

Розділ 1

Було б добре говорить, коли б в руках була техніка,

вміння робити ту чи іншу роботу, не заперечуючи пи

т а н н я про творчість, що о ж и в л я є будь-яку працю, ми

маємо говорити про вміння цю роботу виконувати.

С.Т. Шацький

* * *

Людина за своїм походженням — стадна тварина. її

дії визначаються інстинктивним імпульсом іти за вож

дем і триматися тварин, я к і її оточують. Тією ж мірою,

у я к і й ми — стадо, немає більшої небезпеки для нашого

існування, н і ж втратити цей контакт зі стадом і зали

ш и т и с я на самоті.

Е. Фромм

Розділ 2

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІКИ

Н а у к а для людини я к сонце для ж и т т я .

Єдність слова і діла є однією з найбільш сильних

сторін народної педагогіки.

Народна мудрість

іскк

Педагогіка — це, передовсім, форма мислення.


* * *

Гуманна педагогіка — це та, я к а в змозі прилучити

дітей до творення самих себе. ПІ.О. Амонашвілі

•kick

Педагогічна реальність суб'єктивна: к о ж е н , хто заходить до класу, несе свій світ. А я к щ о так, то кожен учитель може сказати: саме я творець педагогіки.


59

Розділ 2

•к-к-к

Головний предмет вивчення людства — людина. Гете

•kick

Десять заповідей синам: 1. Любіть Україну — вашу власну державу. Не на сло

вах, а на ділі, роблячи все, аби вона була процвітаючою, міцною, багатою, незалежною, розумною і щасливою.

2. Україна має залишитись н а щ а д к а м такою ж прекрасною, я к о ю вона є зараз. Намагайтеся к о ж н е узлісся, кожне водоймище, луки чи поле зробити красивими. Не допускайте до влади невігласів, я к и м байдуже, що буде після вас. Допоможіть суспільству зберегти генофонд нації. Не розтринькайте його по закордонах, не загубіть його в пустелях Оману, Саудівської Аравії, А ф р и к и , Америки чи в Еміратах.

3. Менталітет — слово, я к е міцно увійшло в українську мову. Це щось схоже на характер і темперамент нації. Його треба частково підправити, щоб не виглядіти серед інших народів дикунами або звіроподібними людьми. Своє ж и т т я я присвятив удосконаленню цього менталітету. Я к щ о продовжите це й ви, то радий буду цьому продовженню та розвитку національного менталітету.

4. Любіть своїх дітей. Зробіть так, аби вони себе почували людьми. Хай завжди буде в них достаток, радість і щастя. Любіть своїх дружин, я к и х ви вибрали на все ж и т т я , не ображайте їх, не принижуйте, не зраджуйте, бо вони виконували і виконують головний обов'язок матері — народити дитину. У сім'ї ви маєте бути старшим, розсудливішим, спокійнішим, з аналітичним мисленням, але не експлуататором жіночих рук. Дружина завжди прикрасить вас і те суспільство, в якому ви спілкуєтесь. Бачте у ній красуню, я к а непідвладна рокам і життєвим негараздам.

60

Предмет і завдання педагогіки

5. До к і н ц я своїх днів поважайте батьків. Вони для вас були еталоном ж и т т я і ви намагайтесь зробити його прекрасним. Користуйтесь принципом ластівочки: вона сама не поїсть, а дітям принесе. У неї немає любимчиків, усі діти — ластівенята, всіх обігріває. А розлетиться чадо — гадки не буде, що колись були в них мама, тато. Ж и т т я йде і так буде вічно в тваринному світі. Серед людей трохи і н а к ш е : є в людини розум, свідомість, а не просто інстинкт.

6. Дивіться, бачте і здогадуйтесь, чим треба допомогти В а ш и м стареньким батькові і матері. Вони вам будуть безмежно вдячні. Не робіть л и ш е себе надлюдиною, я к а все може, все їй під силу, все знає. Вони прохають дуже рідко, скромність заважає. Будьте й ви природно скромними. П а м ' я т а й т е , що і 1000 років тому, і 100 років тому були обдаровані люди. Можливо ви й знаєте більше, але духовності не вистачає. Ваші старики немічні й хворі люди. Продовжіть їх свідоме ж и т т я хоч на хвилинку. Немає таких, хто б не радий був цьому світу. П а м ' я т а й т е , що ви теж батьки, що діти переносять у своє ж и т т я сумнівні стосунки зі старшими поколіннями. Батько й мати залишаються для вас святими на все ж и т т я до останніх днів.

7. Родинне виховання — це не мода, це нова педаго

гічна технологія, я к а в майбутньому заповнить підруч

ники ш к і л і вузів. Ми розпочали цю справу, випустив

ши недосконалу "Енциклопедію шкільного роду" —

4-томник, я к и й , за н а ш и м и розрахунками, мав

викликати патріотичні почуття національного чи євро

пейського патріотизму. Д л я нас це, в першу чергу, лю

бов патріотів до країни, до її народу, гордість за своє

власне, за досягнення в науці, спорті, медицині та ін.

Для нас практичний патріотизм в а ж л и в и й . Він розпо

чинається від батьківської садиби, хати, села, міста,

України. Сини мої, знайте своїх близьких і далеких ро

б і

Розділ 2

дичів, спілкуйтесь з ними, допомагайте одне одному. А я к щ о в когось горе — допоможіть. Можливо доля вас розкидає далеко один від одного. Летіть на к р и л а х до того, хто потребує підтримки. Ваша родина велика, її не треба забувати, не цуратись, не сваритись. П а м ' я т а й т е , що то рідна кров, що то союз, сплетений з лаврових віточок самим старшим поколінням, я к е ви знаєте.

8. Здоровий спосіб ж и т т я — це панацея від усіх бід. Нехай не від усіх, так від більшості. Я не вірю, щоб це загрожувало синам, але з чим чорт не жартує. Може людська доля так постраждати, так перекрутитися, що і не пізнаєш. Стримує людину від алкоголізму або наркотиків положення у суспільстві, професія, а т а к о ж автомашина, я к а виключає питання зловживань. Впливає на людину й освіта. Як правило, серед високоосвічених людей м а й ж е не буває алкоголіків, бо вони завжди можуть контролювати себе і свої дії, бо вони мають розум проаналізувати все, що оточує їх.

9. Не гудь своєї роботи або професії, бо це передається дітям з непередбачуваними наслідками, знайди у своїй праці хоч незначні переваги, замовчи недоліки і правдиво р о з к а ж и дітям. Мабуть, недолюблюють тих, хто ради долара йде на працю або злочин, я к і можуть все святе, що є на світі, змішати з темними справами, що доводиться робити. Зрозуміло, треба і задаремно не працювати. Твоя п р а ц я повинна мати оцінку і ти маєш відчувати свою внутрішню ціну. Часто наші з е м л я к и їдуть за кордон, щоб заробити якусь копійку, долар. їх можна зрозуміти, але ніколи не втрачайте гордість, не перетворюйтеся у низькосортиці, не будьте рабами ваш и х вельмож. З а в ж д и працюйте не на якусь Португалію, а на процвітання України, її добробут і щастя. Непоодинокі випадки, коли сотні людей, я к і їдуть за кордон за підробітками, попадають у сексуальне раб-

62


ство до людей, що бізнесують на поставці людського жіночого чи чоловічого тіла до і н ш и х країн. Неначе на стражі дій сучасних роботодавців і знаходиться закон, але він л и ш е надрукований на папері, а на ділі — суть інша. Розповіді сексуальних в ' я з н і в вражаючі . Страшна недуга СНІД, поки що невиліковна, розповзлася по світу, заполонила й Україну, в я к і й лідером зі СНІДу вважається, за оцінкою ЗМІ, Ч е р к а щ и н а .

10. Моє ставлення до французької поговірки "Лучше полезная ложь, чем безполезная правда" неоднозначне. У лікарів це можливо. їхні слова, як наркотики, можуть заспокоїти безнадійно хвору людину. Вона легше переходить у небуття іншого світу, легко помирає. А я к щ о говорити про наше ж и т т я , то воно так обплутане брехнею, що вийти людині з цього просто неможливо. Сини мої, соколи мої! Не будьте брехунами в сім'ї, на роботі. Честь слова вище всього, Сказав — зробив, а інакше ж и т и складно, я к щ о кругом не правда і не про-світна тьма. Ж и т т я має бути світлим, правдивим, щоб кожна людина завжди бачила отвір у тунелі, через я к и й треба пройти протягом відведених природою років.


* * * Гуманістична педагогіка.. . — не просто педагогіка

свободи, педоцентризму і людини як цілі . Це педагогіка "золотого перетину", в я к і й сповна враховується діалектика освітньо-виховного процесу, вибудовуваного і на підмурівку необхідності пристосування цілей саморозвитку людини з педагогічним управлінням даним процесом, і на необхідності пристосування цілей, змісту, форм і методів освіти до дитини при поєднанні цього з організацією їх на певні імперативи, і на визнанні самоцінності людини з урахуванням суспільного ха-

63

Розділ 2

рактеру її буття, що вимагає певних ціннісних установок та норм поведінки, і на вихованні розумної особистості, що стає духом та джерелом істини і блага як важливих складників щастя і доброчесності.

І А. Зязюн

***

Педагогіка, особливо теорія виховання, є перш за

все наука практично цілеспрямована. А.С. Макаренко

Взагалі педагогіка є найбільш діалектична, рухлива, дуже складна й різноманітна наука. Ось це твердження і є основним символом моєї педагогічної віри.


***

Я надзвичайно поважаю педагогічну теорію, не можу жпти без неї, люблю педагогічну теорію.


***

...Важко сподіватися, що з книги можна навчитися виховувати, але навчитися мислити, ввійти у сферу думок про виховання... можна.


***

Всі науки... самі по собі мають важливе значення: але, крім такої самостійної, теоретичної позитивної якості, вони не можуть набути й практичного значення, що називається їхньою користю. Немає науки, якої користь була б очевиднішою за ту, що її може дати пе-


дагогіка. її благотворний вплив на все життя людське визнаний усіма мислячими людьми.

П.Г. Редкін

Ті, що викладають педагогіку як науку, повинні пам'ятати, що вона, крім теоретичної позитивної якості, має й практичне значення; педагоги-практики не повинні забувати, що для виправдання свого імені, вони зобов'язані вивчати педагогіку як науку; нарешті, і ті, і другі мусять переконатись, що для ґрунтовного викладу й вивчення педагогіки потрібно встановити верховне начало цієї науки.

П.Г. Редкін

Усяка практична діяльність, що прагне задовольнити вищі моральні і взагалі духовні потреби людини, тобто ті потреби, які належать виключно людині і становлять виключно риси її природи, це вже мистецтво. У цьому розумінні педагогіка буде, звичайно, вищим з мистецтв, бо вона прагне задовольнити найбільшу з потреб людини і людства — їхнє прагнення до вдосконалення у самій природі: не до вираження довершеності на полотні або в мармурі, а до вдосконалення самої природи людини — її душі і тіла, а вічно передуючий ідеал цього мистецтва є довершена людина.


•k'k'k

Передається думка, виведена з досвіду, але не сам досвід.

К .Д. Ушинський

5 — 9-1110 65

Розділ 2

•kick

Ні медицину, ні педагогіку не можна назвати науками у прямому розумінні цього слова. Ні тієї, ні тієї не можна навчитися, як навчаються математики, астрономії, хімії та фізіології тощо. І медицина, і педагогіка, крім обізнан-ня з науками в галузі філософії та природознавства, вимагають ще вміння застосовувати ці знання до діла.


* * *

Я к щ о особа вихователя означає все у справі вихо

вання, то я к и м же способом можна впливати на особу

інакше, як не ш л я х о м вільного переконання — шля

хом педагогічного виховання та ш л я х о м педагогічної

літератури. К.Д. Ушинський

*** Мистецтву виховання властива та особливість, що

м а й ж е всім воно здається справою знайомою і зрозумілою, а декому навіть справою легкою — і тим зрозумілі-ш и м і легшим здається воно, чим менше людина з ним знайома, теоретично і практично. Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння; дехто гадає, що для цього потрібні природжена здібність і уміння, ... тобто навички; але дуже мало хто прийшов до переконання, що, крім терпіння, природних здібностей і навичок, необхідні ще й спеціальні з н а н н я . . .

КуЦ. Ушинський

kk-k

Педагогіка, розвиваючи в дитині майбутню людину, не повинна забувати, що дитинство — теж період життя, і часто н а й к р а щ и й його період.


66


***

Я к щ о педагогіка хоче виховати людину у всіх відношеннях, то вона повинна попередньо пізнати її т а к о ж у всіх в ідношеннях.


* * *

Виховання не т ільки має розвивати розум людини,

поповнювати його відомим обсягом інформації, але має

запалити в ній жагу до серйозної праці, без якої її жит

тя не може бути ні гідним, ні щ а с л и в и м .


? 67

Розділ З

РОЗВИТОК І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

• Я к е коріння — таке й насіння.

• Яко з іллячко, таке й с і м ' я ч к о .

• Як зайдеш м і ж р е п ' я х и , то й реп 'ях ів наберешся. • Як у сім'ї згідливе ж и т т я , то й виросте дитина до

пуття.

• Що виховаєш, те й матимеш. • Мудрим ніхто не вродився.

• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

• Мудрим ніхто не вродився, а розуму навчився. • Людина змінюється в житті , а по правді, ж и т т я

змінює людину. • Щоб пізнати людину, треба з нею мішок солі з'їсти.

• Дитя — що тісто: як замісив, так і виросло.

• Яке дерево, такі й квіти, я к і батьки, такі й їх діти. • Я к и й татко, таке й телятко.

• Дитина, мов порожня посудина, що в неї в іллєш, те й держить.

• Дитя, як дзеркало, все відображає.

68

Розвиток і формування особистості

• Я к и й рід, т а к и й плід. • Людина без виховання — що тіло без душі. • Недалеко від дерева яблуко падає. • Корінь навчання г іркий, але плід його солодкий. • Від поганого насіння — поганий плід. • Учіння в дитинстві так само надійне, як гравію

вання на камені . • П т а ш к а красна своїм п і р ' я м , а людина — своїми

знаннями. Українські прислів'я

* * *

Ми не можемо орієнтувати суспільство л и ш е на ослаблених людей. Спроба зробити їх щасливими, оберігати від необхідності напружуватися ні до чого не приведе; слабкий залишиться слабким — і нещасним. А в сильних рівень щастя знизиться — вони детренуються, стануть більш слабкими, втратять високі орієнтири. Думаю, що не можна, виховуючи людей, всю ставку робити на свідомість та інтерес до роботи. Я — за інтерес і за свідомість. Але окрім того, варто п а м ' я т а т и , що біологія все одно візьме своє. Вона... вимагає т а к о ж жорсткої необхідності. Природа диктує певний рівень необхідності в роботі, н и ж ч е якого спускатися не можна. Якщо орієнтуватися на рівень щастя пасивних людей, які згодні на щастя " м а л е н ь к и х " , л и ш е б робота була "легшою", тоді ми знизимо рівень всіх інших людей. І значить, знизимо потенціал майбутнього покоління. Це досить небезпечно.

М.М. Амосов

***

Кожна людина є індивід, і як добрим, так і поганим може стати лише по-своєму, індивідуально. Виховання

6 9

Розділ З

не творить людини, але допомагає їй формуватися (доброю або поганою) і тому, я к щ о душа дитини і справді є біла дошка, то якість і смисл букв, я к і пише на ній життя, залежить не т ільки від того, хто пише, і знаряддя писання, а й від властивостей самої цієї дошки.


•kick

Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається дерево з плоду.

Біблія

•kick

Людина — не гола мавпа, вона одягнена в убрання, з іткана з матеріалу культури. Полиште її цього покрову і ви зробите її абсолютно безпомічною.

Д.С. Брунер

***

Людина повинна зрозуміти, що вона не є чимось випадковим, незалежним від довкілля (біосфери чи ноосфери) вільнодіючим природним явищем. Вона репрезентує неминучий вияв великого природного процесу, що закономірно триває щонайменше два мільярди років.

В.І. Вернадський

•k-k-k

Великі люди не створені природою, а самостійно себе створили.

Гегель

70


***

Я не вважаю, що ранній розвиток особливо необхід

ний; людина може багато набути після шкільного на

вчання, але основи і знань, і всього розумового ж и т т я

формуються в юнацтві.

О.І. Герцен

* * *

Головний предмет вивчення людства — людина.

Гете

* * *

Діти — це завтрашні судді наші, це к р и т и к и наглих

світоглядів, діянь, це люди, я к і йдуть у світ на велику

роботу будівництва нових форм ж и т т я .

М. Горький

* * *

Ми страждаємо переоцінкою знань, вони ніколи не

повинні займати перше і панівне місце. . . Б ільше про

стору для вільного розвитку сили!


***

Біологічне в людині має величезне значення для її

життєдіяльності. Все біологічне, втрачаючи сутнісне

значення, виступає необхідною передумовою розвитку

її надбіологічних властивостей.

М.П. Дубінін

* * *

Риси особистості не визначаються програмою люди

ни, а формуються в ній після народження. Це стосуєть-

71

Розділ З

ся інтелекту, моральних якостей, естетичних почуттів, емоцій, волі, світогляду.

М.П. Дубінін

•к**

Початок боротьби за знання найвищого гатунку в дитячому садку, сім'ї, в молодших класах, де якомога раніше проводиться діагностика дитячих характерів, уподобань, нахилів і інших даних, подарованих природою.


•k-k-k

Особистістю — соціальною одиницею, суб'єктом, носієм соціально-людської діяльності — дитина стане л и ш е там і тоді, коли сама розпочне цю діяльність здійснювати.

Є.В. Ільєнков

•k-ki:

Власне всебічний гармонійний розвиток кожної людини і є головною умовою народження особистості, я к а вміє самостійно визначати ш л я х и свого ж и т т я , своє місце в ньому.


&**

Люди часто плутають дар із здібностями. Навіть

н а й м е н ш и й дар вимагає співучасті душі. Навіть най

більші здібності обходяться без співучасті душі. Іскандер Фазіль

72


•к-к-к

У будь-кому віці людина є справжньою, цільною людиною, своєрідною, а не л и ш е сходинка у розвитку на ш л я х у до справжньої, повної людини.

П.Ф. Каптерєв

•kifk

Розвиток — безперервний процес, що виявляється у к ількісних змінах людської істоти, тобто збільшення одних і зменшення інших ознак (фізичних, фізіологічних, психічних тощо). Однак він не зводиться до кількісних змін, до зростання того, що вже є, а включає "перерви безперервності", тобто якісні зміни. Кількісні зміни зумовлюють в и н и к н е н н я нових якостей, тобто ознак, властивостей, я к і утворюються в ході самого розвитку, і з н и к н е н н я старих.

Г.С. Костюк

•к&іс

Залізо ржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи собі застосування, нидіє.

Леонардо да Вінчі

kk-k

Дитина зовсім не стоїть перед оточуючим її світом один на один. її ставлення до світу завжди опосередковане ставленням людини до інших людей, її діяльність завжди включена в спілкування. Спілкування у своїй висхідній зовнішній формі, у формі сумісної діяльності або у формі спілкування мовленнєвого, або л и ш е мис-леннєвого становить необхідну і специфічну умову розвитку людини в суспільстві.

О.М. Леонтьев

73

Розділ З

***

Усе потрібне для дитини, що може виконати вона сама і виконання чого відповідає її вмінню, треба дозволяти робити їй самій.

П.Ф. Лесгафт

*** Між розумовим і фізичним розвитком людини існує

щільний зв'язок, що цілком з'ясовується при вивченні людського організму та його функцій. Розумове зростання й розвиток вимагають відповідного розвитку фізичного.


***

Вся таємниця родинного життя в тому й полягає, щоб дати можливість дитині самій розвиватися, робити все самій.


***

Людина... майже цілком створена освітою. Від матері і батька вона успадкувала те, що називають (також, певна річ, помилково) tabula rasa — білий аркуш; сюди вписано загальнолюдське, ціла маса органічних функцій, властивих людині як певному роду тварин; але те, чому він буде вірити, що він буде знати, що він буде мати, — 90 відсотків змісту її особистості — буде залежати від освіти.


Якою буде людина, в основному залежить від того, якою ви її зробите до п'ятого року життя. Якщо до

74


п'яти років ви не виховаєте її як слід, потім доведеться перевиховувати.


***

Ми вважаємо людину істотою лагідною. Так, якщо її властивості належним чином розвинені вихованням, вона стає насправді лагідною істотою. Але якщо людина вихована недостатньо або погано, то це найбільш дика істота, яку тільки народжує Земля.

Платон

Якщо дитя — владика світу, то жінка — мати цього владики, і сенс її існування — в синові, своїй радісній надії, яку творить син.

А.П. Платонов

***

Як насіння, хоч маленьке кидається на ниві, але у великий колос виростає і створює приплід, так навчання юних малим засівається, але виростає у велике і створює багато гілок.

Симеон Полоцький

***

Два основних достоїнства людської природи — це розум і міркування.

Плутарх

***

Дитинство — найважливіший період людського життя; не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того,

75

Розділ З

як минуло дитинство, хто вів за руку в дитячі роки, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього світу, — від цього багато залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.


***

Переважна більшість найгостріших, найважчих проблем, що завжди хвилювали вихователів, пов'язана з вихованням підлітків. Отроцтво не випадково називають "важким" віком: важкість полягає в тому, що підліток вбачає свою моральну гідність,, свою честь у самостійності, в незалежності, а об'єктивні сили й можливості його не дають ще змоги покластися у всьому лише на себе. Зусилля старших, спрямовані на його виховання, підліток вважає обмеженням самостійності. Там, де він прагне звільнитися від непотрібної, на його думку, опіки й турботи дорослих, там він здебільшого і припускається помилок.


***

Думки, переконання, погляди підлітка вирізняються великою емоційною насиченістю. Навіть те, що в нього не склався ще певний погляд на спостережувані суспільні явища, переживається підлітком з почуттями смутку, занепокоєння, тривоги. Власна думка, переконання, погляд захищаються з усією пристрастю, іноді навіть гарячковістю.


#** ' ***

Бурхливий фізичний розвиток юнаків і дівчат не є визначальним в їхньому духовному житті, однак вно-


сить щось істотно нове в духовний світ вихованців. Це нове — насамперед в усвідомленні юнаками та дівчатами свого наближення до фізичної зрілості, що виявляється в почутті впевненості в своїх силах, у переживанні своєї"дорослості".


Рання юність є віком поезії в широкому розумінні цього слова: для юнаків та дівчат величезна естетична насолода читати твори, в яких відображено духовний світ людини, дано емоційно-моральну оцінку навколишньої дійсності, особливо взаєминам між товаришами, чоловіком і жінкою.


***

Душа людська найбільш здатна вбирати всякого роду насіння, вбирати його з силою, з жадібністю, в самісінькі глибини свої, асимілюючи його собі, перетворюючи його у свою природу.


В огні, що оживляє юність, відливається характер людини. Ось чому не слід ні гасити цього вогню, ні боятись його, ні дивитись на нього як на щось небезпечне для суспільства, ні обмежувати його вільного горіння, а тільки турбуватися про те, щоб матеріал, який у цей час вливається в душу юності, був гарної якості.


Х77

Розділ З

Є три речі, я к і піддаються з крайніми труднощами, — це сталь, діаманти і п ізнання себе.

Б. Франклін

•kit*

Без відомої розумової культури не може бути і ви

тончених почуттів. А. Франс

•kick

Розум людини завжди прагне до якої-небудь діяль

ності і ні за я к и х обставин не витримує неперервного

спокою. Цицерон

•к%-к

Людина може стати суперзвіром — звіром, я к щ о не буде просуватися вперед у своєму розвитку.

Г. Шиллер

78

Розділ 4

МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ

• Пестливе слово й буйну голову упокорить.

• Пусти дітей на волю, сам будеш у неволі. • Паси, щоб вигодувати; не паси, щоб озолотити.

• Один добрий приклад к р а щ е сотні слів.

• Вади дитини не народжуються, а виховуються. • Н а й к р а щ е успадкування — вихованість.


* * *

Істинно гуманним виховання буде тоді, коли посту

пово, але наполегливо і вперто ми будемо знайомити

дитину зі світлими і тіньовими сторонами ж и т т я , з доб

ром і злом, навіювати віру в перемогу добра, перекону

вати, що в нашому суспільному житт і їй належить ви

рішувати свою частку задач, що в неї багато справ по

переду. Ми маємо навчити її, як іти ж и т т є в и м ш л я х о м ,

не боячись труднощів, і як віднайти долю, точніше —

як викувати власне щастя .


79

Розділ 4

Виховання потребує трьох речей: обдарованості, науки, вправляння.


***

Найважливіша мета життя не економічна, не со

ціальна, а духовна. М.О. Бердяев

Метою будь-якого виховання має бути створення діяльної особистості в кращих ідеалах суспільного життя, в ідеалах істини, добра і краси.

В.М. Бехтерев

* * *

Лише правильно зрозуміле і правильно виконане виховання дає можливість не лише прищеплювати кращі громадські ідеали, але й утілювати їх у життя.


* * *

Дитячі книги пишуться для виховання, а виховання — велика справа: ним вирішується доля людини.


*** Книги, що пишуться власне для дітей, повинні вхо

дити до плану виховання як одна з найважливіших його сторін.


то

Мета й завдання виховання

•к'к'к

Не випускайте з уваги жодної сторони виховання: говоріть дітям і про охайність, про зовнішню чистоту, про благородство і достойність манер і поводження з людьми; але виводьте потребу всього цього із загального і з вищого джерела — не з умовних вимог громадського знання або стану, а з височини людського знання, не з умовних понять про пристойність, а з вічних понять про людську гідність. Навіюйте їм, що зовнішня чистота і витонченість мусять бути виявом внутрішньої чистоти й краси, що наше тіло мусить бути достойною судиною духу Божого.


•k-k-k

Не робіть із дитини кумира: коли вона виросте, то вимагатиме багато жертв.

П. Вуаст

* * *

Окрім Святого П и с а н н я є ще одне невичерпне дже

рело пізнання Бога. Це — природа, створена Богом, що

відображає його премудрість.

Г.Г. Ващенко

***

Основна тенденція нових віків — забути про небо й опанувати землю — призвела до великих відкриттів і винаходів. . . А проте рідко в я к у епоху людина падала так низько, як вона впала тепер. Створивши завдяки науці найдосконаліші м а ш и н и , людина сама стала їхнім рабом, володіючи величезними матеріальними, людина розгубила блага духовні.


6 — 9-1110 81

Розділ 4

•кіс*

Людина може мати майбутнє л и ш е в тому випадку,

я к щ о візьме на себе відповідальність не л и ш е за розви

ток суспільства, але й біосфери загалом.

В.І. Вернадський

* * *

Як т ільки повіриш у те, що досяг ідеалу, подальший

розвиток припиняється і розпочинається рух назад. М. Ганді

•k'k'k

Ідеалом є будь-яка дійсність у своїй н а й в и щ і й іс

тині. Гегель

•kick

Ч и м досконаліше виховання, тим щасливіші народи.

К. Гельвецій

***

Повторюю ще раз і — тисячу разів! — чим більше

знає людина працю віків, працю світу — тим більше

вона людина. Ніщо так не облагороджує, не п о м ' я к ш у є

і не підбадьорює душу так, як підбадьорює її знання ве

ликої історії людства, знання праці минулих віків.

М. Горький

; "kick

Виховання ставить перед собою три мети: наповнен

ня людини знаннями про неї саму і про світ, я к и й ото

чує її; формування характеру і розвиток волі; форму

вання і розвиток здібностей.

М. Горький

82 о


***

Щоб добре ж и т и , треба добре працювати, щоб міцно стояти на ногах, треба багато знати.

М. Горький

***

Кінцева мета моралі повинна полягати в тому, щоб дати найбільшу можливість здійснити ідеали.

Ж. Гюйо

***

Виховання є прикрасою в щасті і прихисток у не

щасті.

Демокріт

***

Природа і виховання подібні. Зокрема: виховання перебудовує людину і, перебудовуючи, створює їй другу природу.

Демокріт

Без ідеалів, тобто без певних хоча б скільки-небудь

бажань кращого, ніколи не може бути ніякої хорошої

дійсності.

Ф.М. Достоєвський

Моделлю, ідеалом вихованої людини може бути лише різноманіття несхожих, по-своєму прекрасних, здорових фізично і духовно людей, що живуть за законами добра і краси, сповідують загальнодержавні закони, загальнолюдські п р и н ц и п и і цінності.


«• 83

Розділ 4

* * *

"Перемога" розуму над силами природи привела

людство до прірви. Обездушені істоти, я к і називають

себе геніями, використовують технічні досягнення з

метою насильства і з н и щ е н н я людського роду.

ІЛ. Зязюн

П р и н ц и п мистецтва виховання. . . проголошує: діти

повинні виховуватись не для теперішнього, а для май

бутнього, можливо кращого стану роду людського.

/. Кант

* * *

Людина може стати людиною лише ш л я х о м вихо

вання. Вона — те, що робить з неї виховання.

І. Кант

* * *

У вихованні прихована велика таємниця удоскона

лення людської природи.

І. Кант

Сократа вихваляли за те, що маючи можливість

посідати громадську посаду і бути корисним своїй віт

чизні, він надавав перевагу служити вихованню юнац

тва, заявляючи, що більш корисний державі той, хто

зробить багатьох здатними керувати державою, ніж

той, хто керує нею сам.



***

Я к щ о єство у людини подолає культуру — вийде дикун. Я к щ о культура подолає єство — вийде к н и ж н и к . Я к щ о той, у кому єство і культура урівноважені, може стати достойним м у ж е м .

Конфуцій

* * *

Виховання дитини — це не вт ішна розвага, а завдан

н я , я к е вимагає капіталовкладень — в а ж к и х пережи

вань, зусиль, безсонних ночей і багато, багато думок.

Я. Кочак

***

Якби в моїх руках була влада, я відрізав би я з и к уся

кому, хто говорить, що людина невиправна.

А. Кунанбаєв

* * *

Загальна культура — це те, що дозволяє людині по

чувати всією душею солідарність з і н ш и м и у часі і про

сторі — як з людьми свого покоління, так і з тими по

коліннями, я к і уже п і ш л и від нас, і з поколіннями

майбутніми.

П. Ланжевен

* * *

Як правило, занадто побоюються будь-яких пере

шкод, на я к і дитина може натрапити у своїй діяльності,

й тому намагаються усунути їх і полегшити їй роботу.

Цим, навпаки, цілком знищують те, чого бажали до

сягти цією роботою, а саме: вміння долати перепікоди.


85

Розділ 4

* * *

Д е в ' я т ь десятих тих людей, з я к и м и ми зустрічаємо

ся, є тими, я к и м и вони є — добрими або злими, ко

рисними або непотрібними — з а в д я к и вихованню.

Дж. Локк

* * *

Нам здається недостатнім з а л и ш и т и тіло і душу ді

тей у такому стані, в я к о м у вони дані природою, — ми

турбуємося про їх виховання і навчання, щоб гарне ста

ло набагато к р а щ и м , а погане змінилось і стало гар

н и м .

Лукіан

* * *

Я під ц і л я м и виховання розумію програму людської

особи, проблему людської особи, проблему людського

характеру, причому в поняття характеру я вкладаю

весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх про

явів, і внутрішньої переконаності, і політичне вихован

н я , і знання, геть усю картину людської особи.


* * *

Мета нашого виховання полягає не лише в тому, щоб

виховати людину-творця, людину-громадянина, здат

ного з найбільшим ефектом брати участь у будівництві

держави. Ми повинні виховати людину, я к а має бути

щасливою.


***

Дитина — це ж и в а людина. Це аж н і я к не орнамент

нашого ж и т т я , це окреме повноправне й багате ж и т т я .

Ж


За силою емоцій, за тривожністю і глибиною вражень, за чистотою і красою вольових напружень дитяче життя незрівнянно багатше за ж и т т я дорослих.


•kick

Якою повинна бути логіка педагогічного процесу? Насамперед він повинен бути до к і н ц я доцільний, отже, неможливо допустити дію хоч би я к и х шаблонів. Немає жодних непогрішимих засобів, і немає засобів неодмінно порочних. Залежно від обставин, часу, особливостей особи і колективу, від таланту і підготовки виконавців, від найближчої мети, від щойно вичерпаної кон 'юнктури — діапазон застосування того чи іншого засобу може збільшуватися до ступеня певної спільності або зменшуватися до положення повного заперечення. Немає більш діалектичної науки, н і ж педагогіка, і тому ні в я к і й іншій галузі дані досвіду не мають такого великого значення.


•k-k*

Бачити хороше в людині завжди в а ж к о . . . Хороше в людині доводиться завжди проектувати, і педагог це повинен робити. Він зобов 'язаний підходити до людини з оптимістичною гіпотезою, хай навіть і з деяким ризиком помилитися.


•kick

Я к щ о ми добре виховані, то не страждаємо ні від яких обмежень у н а ш и х чуттєвих задоволеннях.

Б. Мандевіль

87

Розділ 4

***

З н а н н я без виховання — меч у руках божевільного. Д.І. Менделєєв

***

Виховання має три головні частини: виховання фізичне, що стосується самого тіла; моральне, що має предметом освічення серця, тобто освічення і спрямування природного почування та волі дітей; і розумове виховання, що займається освіченням розуму.

М.І. Новиков

Навчайте дітей ваніих бачити велику різницю м і ж зовнішніми, м и н у щ и м и , тлінними благами та перевагами і тими, іцо власне нам належать і що їх ми назавжди зберігаємо. Навчайте їх здоров'я і міць тіла цінити вище за багатство та красу, похвалу сумління — вище від пошани та хвали людської, а доброчесність і правдивість — вище від багатства, честі, здоров'я та ж и т т я .


•k-k*

Усі, хто готується бути корисними громадянами, повинні спочатку навчитися бути людьми.

М.І. Пирогов

Одностороннє штучне виховання з його часовими і прикладними ц і л я м и , що його отримують у школі , рано чи пізно вступає в розлад з ж и т т я м , я к е безперервно вимагає повноти і всебічного розвитку людських здібностей.



•kick

Істинний предмет навчання полягає у приготуванні людини бути людиною.


•к'к'к

Освічена, але погано вихована людина страшніша за

будь-якого звіра.

Платон

•к"к-к

Людина — міра всіх речей.

Протагор

•kick

Інтелігентна людина — це т а к а людина, я к а настільки знає і розуміє ж и т т я , його хід і його потреби, і його недоліки, що в будь-яку хвилину може проявити себе його дійсним виразником.

М.О. Рубакін

•k'k'k

Виховання має перевагу над освітою. Творить людину виховання.

А. Сент-Екзюпері

•kick

Хай запам'ятається бесіда ця славою батька мого так: головне у вихованні є: 1) благо родити; 2) зберегти пташеняті молоде здоров'я; 3) навчити вдячності.


89

Розділ 4

***

Якщо духовні сили нації вичерпаються, ніяке найкраще державне облаштування не врятує її від смерті. Тому що з гнилим дуплом дерево не стоїть. А де нація має черпати духовні сили? Лише в культурі.

О.І. Солженіцин

***

Виховання особистості — це виховання такого стійкого начала, завдяки якому людина сама стає джерелом благодійного впливу на інших, сама виховується, і у процесі самовиховання ще більше утверджує у собі власне моральне начало.


***

Процес виховання виражається в єдності духовного життя вихователя і вихованців — в єдності їх ідеалів, прагнень, інтересів, думок, переживань.


*** Радість як джерело оптимістичної впевненості дити

ни у своїх силах є умовою того багатства дійсного ставлення до навколишнього світу, без якого неможливий духовний розвиток, особливо неможливе розкриття природних нахилів, здібностей, обдарувань.


Нам треба готувати до життя людей, які не тільки вміли б працювати, керувати машинами та механізмами, але й розумних творців праці, що вміють глибоко й тонко мислити й почувати.


90


А-

Життєвий шлях від дитинства до юнацтва повинен бути шляхом радості, бадьорості — це одне з найважливіших правил усієї системи нашої виховної роботи.


***

Надзвичайно тонким інструментом виховання є похвала за хороший вчинок, схвалення добра, заохочення до поведінки, що своєю суттю виражає людське благородство. Похвала вчить дитину, образно кажучи, читати книгу елементарної людської культури. Схвалення, висловлене родиною, колективом, підносить дитину у власних очах, утверджує в ній гордість.


Ідеал людської краси — це також ідеал моральності. Єдність фізичної, моральної, естетичної досконалості — це і є та гармонія, про яку так багато говорять. Не можна зробити прекрасним наше життя, не зробивши прекрасною людину і одне з найблагородніших людських почуттів — кохання.


•kit*

9 За народними уявленнями, доросла людина — чесна і працьовита, співчутлива і прихильна до слабких і скривджених, товариська і сповнена оптимізму, та, що розуміє і цінує все істинно людське. Досконала людина — вольова і рішуча, наполеглива і безкомпромісна, справедлива і чиста у своїх почуттях і помислах. У найближчі до нас часи, найбільш поціновувалась в українців людина — колективіст, працьовита, чесна, смілива,

91

Розділ 4

гостинна, згідлива, фізично загартована, свідома своєї національної гідності... У народній педагогіці взірцем для юнаків і дівчат завжди були позитивні герої фізично і духовно (за своїми переконаннями та вірою в батьківські ідеали) міцні і сильні, сміливі, красиві тілом і душею, совісні, справедливі, нетерпимі до зла.


Виховання культури бажань великою мірою визначається тим, наскільки мудра гармонія встановлюється у житті людини між задоволенням матеріальних потреб і становленням, розвитком, задоволенням потреб духовних.


* * * Всебічний розвиток особистості — це створення індиві

дуального людського багатства, яке поєднує в собі високі ідейні переконання, моральні якості, естетичні цінності, культуру матеріальних і духовних потреб... Справжній всебічний розвиток — це гармонія того, що людина дає суспільству, і того, що вона одержує, споживає.


•k-k*

Виховання всебічно розвиненої особистості — це не я к а с ь серія спеціально придуманих заходів. Здійснення ідеї всебічного розвитку людини в школі, в класі, в роботі з окремими дітьми — від того моменту, коли вони переступають поріг першого класу або підготовчої групи, до зрілості, до вступу на ш л я х самостійного трудового ж и т т я — це глибоке вдосконалення усього виховного процесу.


92


***

Процес виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості полягає в тому, що, дбаючи про досконалість кожної грані, сторони, риси людини, вихователь одночасно ніколи не випускає з поля зору ту обставину, що гармонія всіх людських граней, сторін, рис визначається чимось провідним, основним. Ж и в а людська плоть і кров всебічно розвиненої людини втілюють повноту й гармонію сил, здібностей, пристрастей, потреб, в я к и х вихователь бачить такі сторони, риси, грані, як моральну, ідейну, громадянську, розумову, творчу, трудову, естетичну, емоційну, фізичну досконалість. Провідним, визначальним компонентом у цій гармонії є моральність.


* * *

Майстерність і мистецтво виховання всебічно розви

неної особистості полягає в умінні педагога відкрити

буквально перед к о ж н и м , отже й перед найпосередні-

шим, н а й в а ж ч и м вихованцем ті сфери розвитку його

духу, де він може досягти вершини, виявити себе, за

явити про своє Я, черпати сили із джерела людської гід

ності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим.


Н а в ч а н н я — це л и ш е одна із пелюсток тієї кв ітки,

я к у називають вихованням.


***

Не м о ж н а зводити духовний світ маленької людини до навчання. Я к щ о ми прагнутимемо до того, щоб усі

т

Розділ 4

сили дитячої душі були захоплені навчанням, її життя стане нестерпним. Вона повинна бути не тільки школярем, а передусім людиною з багатогранними інтересами, запитами, прагненнями.


Кожна мить твоєї праці, яка називається вихованням, — це творіння майбутнього і погляд у майбутнє.


* # *

Мене непокоїть думка про моторошний, прикрий розрив між освітою й вихованням, знаннями й вихованістю. "Знання без виховання — це меч у руках божевільного" — я б написав великими літерами ці слова Менделєєва і повісив би в кожній школі на найвидні-шому місці.


*** Усе, що ми несемо дітям і що може вплинути на їхню

долю, підлягає перевірці совісті відповідно до імперативу: "Не нашкодь!" І тут він має бути більш суворим, ніж у лікуванні...

С.С. Татищев

*** Для того, щоб виховати людину, придатну для май

бутнього, треба виховати її, маючи на увазі вповні досконалу людину, — лише тоді вихованець буде гідним членом того покоління, в якому йому доведеться жити.


94


&**

Усе виховання зводиться до того, щоб самому ж и т и добре, самому виховуватися: л и ш е цим люди виливають на і н ш и х , ^виховують їх.


•к-кк

Саме виховання, я к щ о воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці ж и т т я .


•kick

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає не т ільки на практиці , але і в теорії, і німецька педагогіка не більше, як теорія німецького виховання. У кожного народу своя особлива система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим.

Досвід інших народів у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх, але точно в тому ж розумінні, в якому досвід всесвітньої історії належить усім народам. Як не м о ж н а ж и т и за зразком іншого народу, я к и м би принадним не був цей зразок, так само не м о ж н а виховувати за чужою педагогічною системою, я к а б вона не була струнка і добре обдумана. Кожний народ щодо цього повинен випробувати свої власні сили.


•k-k*

Виховання повинно просвітити свідомість людини,

щоб перед очима лежав я с н и й ш л я х добра.


95

Розділ 4

* * *

Д л я того щоб виховання могло створити для людини

другу природу, необхідно, щоб ідеї цього виховання пе

реходили у переконання вихованців, переконання — у

звички. Коли переконання так вкоренились у людині,

що вона підкоряється їм раніше, н і ж думає, що має під

корятися, л и ш е тоді вони стають елементом її природи.

КуЦ. Ушинсъкий

* * *

Збудіть у людині щ и р и й інтерес до всього корисно

го, найвищого і морального — і ви можете бути певні,

що вона збереже назавжди людську гідність. У цьому й

має полягати мета виховання та навчання.

К.Д. Ушинсъкий

•kifk

Задовільніть усі б а ж а н н я людини, але відберіть у неї

мету в житт і і побачите, якою нещасливою і нікчемною

істотою з ' я в и т ь с я вона. Тому не задоволення бажань —

те, що зазвичай називають щастям, а мета в ж и т т і є

серцевиною людського достоїнства і людського щастя .


•k'k'k

Я к б и ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

Т.Г. Шевченко

96

Розділ 5

СИСТЕМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

• Честь ш к о л и не гине ніколи.

• Честь ш к о л и — твоя честь. • Хто за середню школу освіту здобуває, той розуму

набуває.

• Щоб техніку осідлати, треба політехнічну школу кінчати.

• Поганцем той називається, хто рідної ш к о л и цурається.

• Навіть з далекої дороги кланяйся шкільному порогу.

• Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

• Н а й в и щ а ш к о л а — саме ж и т т я . Українські прислів'я

•k'k'k

Школа мусить стати для них (вихованців. — Уклад.)

маленькою батьківщиною, яку вони люблять і часто якою

вони дорожать, яку вони разом з педагогом розбудовують.


7 — 9-1110 97

Розділ 5

•к'к'к

Щоб не боятися вільного духу, не науку треба гнати, а треба зробитися освіченим урядом — і тільки... Урядові, який обмежує освіту, крім дурнів і злодіїв, ніхто служити не стане.

О.І. Герцен

* * *

Після хліба найважливіше для народу — школа. Ж. Дантон

Багаті перед убогими в школі нічим не можуть бути вищі, як тільки наукою, тілесно ж рівні усі.

Другий статут Луцької школи

•k"k-k

Освіта — кращий страж свободи, ніж розвернута армія.

І.Ф. Еверес

•kifk

Освічена людина — людина, в якій домінує образ людський.


* * *

Треба дітей у школі так виховувати, щоб вони вносили в сім'ю якийсь додатковий здоровий струмінь, не те, щоб перевиховували сім'ю, а щоб вони йшли в сім'ю і несли ці ідеї в життя.


98

Система освіти в Україні

***

Правильною виховною організацією, яка керує виховною організацією щодо окремого вчителя, і щодо окремого учня, і щодо сім'ї, повинна бути школа як щось ціле, як єдиний шкільний колектив.


***

Школа становить величезну силу, яка визначає побут і долю народів і держави, виходячи з основних предметів і принципів, які вкладені в систему шкільної освіти.


***

...Вчення добре і ґрунтовне є підставою всякої користі, як батьківщині, так і церкві, як корінь і насіння основа. Але це міцно пильнувати треба, щоб було вчення добре і обґрунтоване.

Ф. Прокопович

•kick

Школа — це єдине місце, в якому відбувається те, що має значення. Все інше — політика, економіка, і навіть мистецтво — все інше буває потім, після школи.

С.Л. Соловейчик

***

Якими б багатствами знань не збагачувалася наука і які б уми і таланти не породжував твій народ і людство, школа з її елементарними знаннями, з її азбукою і першим читанням, з її учителем і наставником, з її першою книжкою нехай назавжди залишиться в твоїй душі як перше джерело твого розуму, твоїх здібностей, благо-

7* 99

Розділ 5

родства і високої вихованості твоєї душі. Ш к о л а завжди

буде найважливішим вогнищем мудрості народу. В.О. Сухомлинський

•k-k-k

Ш к о л а славиться своїми вихованцями. Обличчя

ш к о л и створює той, хто з неї вийшов. Ч и м міцніші кри

ла у пташеняти, ч и м ш и р ш и й їх розмах, ч и м в и щ и й

зліт, тим більше манить до себе гніздо пташенят. Кож

н и й , хто вилетів із гнізда, повинен залишити слід у

своїй ш к о л і — без цього ш к о л и як вогнища виховання і

вихованості немає. В.О. Сухомлинський

•k-k*

Ш к о л а — це, образно к а ж у ч и , тонкий і чутливий

музичний інструмент, я к и й творить мелодію людської

гармонії, що впливає на душу кожного вихованця, але

творить лише тоді, коли цей інструмент добре настроє

н и й , а настроює його особистість педагога, вихователя.


* * *

. . .Школа т ільки тоді стає осередком всебічного роз

витку своїх вихованців, коли педагогічний колектив

становить єдність високоідейних і яскраво виражених

особистостей.


* * *

Потреба в освіті є в к о ж н і й людині; народ любить і

шукає освіту, як любить повітря для дихання.


100

Розділ 6

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

і

• Гарно того вчити, хто хоче все знати.

• Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі. • Д о к и не намучишся, доти не научишся.

, • Н а у к а — не пиво: в рот не ввіллєш.

• Учися чужого розуму, а свого не губи. • Хто добре вчиться, той буде і добре робити.

• Людська думка н а й ш в и д ш а і найсміливіша.

• Самотнім не є той, хто вміє думати. • Не подумавши, і к ілочка не затешеш.

• Думка нікому зла не наробить.

• Убиті в голову з н а н н я — полова.

• Від науки кмітлива голова не втомиться. • Вчення — ясний світ, а невчення — маків цвіт. • З н а н н я і вміння — запорука розуміння.

• Н а в ч а н н я — складне ремесло.

• Навчання — ш л я х до з н а н н я . • Не вивчишся охотою — не навчишся й примусом.

• Не навчаючись — не научишся.

101

Розділ 6

• Пишайся не знанням вершків, а знанням основ.

• Учіння в дитинстві таке ж надійне, як гравіюван

ня на камені. • Знання — дерево, а справа — плоди.

• Читати, не роздумуючи, — як їсти, не пережо

вуючи. • Учіння без уміння не користь, а біда. • Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду. • Чого в молодості навчився, на старість як знайдеш. • Не кажи не вмію, а кажи — навчуся. • Вчення — світ, а невчення — тьма. • Вік живи — вік учись. • Мудрим ніхто не вродився, а навчився. • Хто знання має, той і мур зламає. • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. • Добре того навчати, хто хоче все знати. • Писати — не язиком чесати. • За одного вченого десять невчених дають. • Здобудеш освіту — побачиш більше світу. • Наука не веде до бука. • Книга вчить, як на світі жить. • Чого навчився, того за плечима не носить. • Потрібно учиться — завжди пригодиться. • Вчитися ніколи не пізно. • Учись змолоду — пригодиться на старість.


Що пізнав у юності — викарбувано на камені, що

пізнав у старості — написано на льоду. З татарської мудрості

***

Два брати у воду дивляться, та вони повік не зійдуть

ся {береги річки).

102

Процес навчання

Не багнет, не куля, не меч і не снаряд, а людину вбиває (блискавка).

Не суша і не вода: ні ногами, ні на човні не попливеш (болото).

Через річку повисло червоне коромисло (веселка). Без рук, без ніг, а ворота відчиняє (вітер). Гуляє по полю, та не кінь (вітер). Поки батько народився, син по світу находився

(вогонь). Увечері вмирає, а зранку оживає (день). Коли нема — чекають, коли прийде — тікають

(дощ). Я — вода і на воді плаваю (крига). Без ніг, без рук, без язика, а кричить (луна). Без крила летить, без кореня росте (місяць). Без голови, без рук, а вікна малює (мороз). Батько — високий, мати низька, син — гарячий,

дочка — мокра (небо, земля, вогонь, вода). Зайде в дім — не виженеш дрючком, прийде час —

сам вийде (сонячний промінь). Вночі спить на землі, а вранці тікає (роса). Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде

(сніг). Летить — мовчить, лежить — мовчить, а як помре,

то зареве (сніг). Неживе, а за людиною ходить (тінь). Червоний корінь, а вчений смак, кам'яне серце:

чому воно так? (вишня). Висить відерце, а у відерці — серце (горіх). На літо вдягається, а на зиму одежі цурається

(дерево). Сини в шапках, а батько — ні (жолуді, дуб). У лісі на проліссі висить плаття червоне (калина). У городі два сади: один цвіте, другий — ні (коноплі).

103

Розділ 6

Стоїть півень на току в червонім ковпаку {мак). Стоїть бочка на бочці, на ній ще одна, а на них ще

одна, а наверху — хвіст (очерет). Кругла, а не місяць; біла, а не папір; з хвостиком, а

не миша (ріпа). Ноги на морозі, кишки на дорозі, а голова — на

весіллі (хміль). Шкір має сім, сльози випускає всім (цибуля). Дві сестри до осені зеленіють, а потім одна червоніє,

а друга — чорніє (смородина). У тісній хатині плетуть бабусі хустку (бджоли). Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок (вулик і

бджоли). Не мотор, а гуде; не пісок, а летить; не гадюка, а жа

лить (бджола). Велика подушка, у ній сім'я незліченна (вулик). По полю гуляє, овечок хапає та всіх лякає (вовк). Ходить по городу великого роду, ноги, як лопати, а

сліду не знати (гуска). У болоті плаче, а з болота не йде (кулик). Сімсот свистить, чотири лопотить, два нюха, два

слуха, два дивиться (кінь біжить). Удень спить, а як ніч прийде — на вогонь летить

(нічний метелик). Навколо нас в'ється, а в руки не дається (муха). Двічі родився, у школі не вчився, а години знає

(півень). Пір'я є, та не літає, ніг не має, а не доженеш (риба). Чотири грає, два танцює, один сидить і все чує (пара

коней, віз, візник). Зуби є, а рота немає (пилка). Сутулий, горбатий, на гроші багатий (серп). В огні народився, бензину напився і в полі з'явився

(трактор). Рідке, а не вода; біле, а не сніг (молоко).

т


Білий, як сніг, у пошані у всіх, до рота попав, там і пропав (цукор).

Кидаєш угору біле, а на землю падає жовте (яйце). Загадки

* * *

Добре діло, браття, читання книг... Коли читаєш книгу, то не спіши поскоріше дочитати до дальшої глави, а поміркуй над тим, що розповідають букви і слова, і тричі повертайся до одної глави... Я ж кажу: кінь скеровується і стримується уздою, а праведник — книгами... Прикрасою воїна є зброя, а прикрасою праведника є читання книг.

М.Я. Аристов

v * * * : Наочність визнана тепер всіма одностайно як найне-обхідніший і могутній помічник при навчанні. Вона полягає в тому, щоб допомагати пам'яті і розумові дитини відображенням вигляду і образу предметів, які вона вивчає.


* * *

Сокровище такое существует, Которому не страшны воры: Украсть его нельзя. Всегда Несет оно с собой несказанное счастье. Хоть тратишь ты его и раздаешь другим, А все ж оно растет... его зовут наукой!

Бхартріхарі

105

Розділ 6

Природа наділила людину прагненням до пізнання істини.

Горацій

***

Розумові заняття впливають на людину так благотворно, як сонце на природу; вони розсіюють сумний настрій, поступово полегшують, зігрівають, піднімають дух.

В. Гумбольдт

•к-к'к

Люди перестають мислити, коли перестають читати. Д.Дідро

Поганий учитель подає істину, хороший учить знаходити її.


***

Знання набуває сенсу, лише об'єднавшись із свідомістю.

К.Доссі

***

Шкода ще також, що дітям тепер так все полегшують, — не лише вивчення, набування знань, але навіть гру й іграшки. Ледь тільки дитина почне промовляти перші слова, і вже негайно починають її працю полегшувати. Уся підготовка витрачається тепер на турботу про полегшення. Іноді полегшення зовсім не є розвиток, а навіть, навпаки, — отупіння.


106


***

Культ знань — це заповітна мрія кожного вчителя. Він турбується, наполегливо шукає ту пружину дитячого організму, яка б сприяла появі бажання вчитися, багато знати, бути ерудитом, опанувати те, що вимагає вчитель, що передбачено і не передбачено програмою... Бажання бути першим, кращим генетично закладено в дитині, бо колись були такими батьки, діди, прадіди.


***

Художник перед тим як стати знаменитим, дивиться як малює його вчитель. Спочатку копіює його рухи, його твори і лише потім робить свої перші кроки до досконалості, до творчості. Так і дитина у процесі навчання, праці дивиться на роботі, в школі, вдома на свого наставника, учителя, батька, матір, старшого, і від них залежить, наскільки зміцніють у малих крила.


***

Найважливіше завдання цивілізації — навчити людину мислити.

Т. Едисон

***

Найважливішим із людських зусиль є прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня стійкість і саме наше існування. Лише моральність у наших учинках надає краси і достоїнства нашому життю. Зробити її живою силою і допомогти усвідомити її значення — головне завдання освіти.

А. Ейнштейн

107

Розділ 6

Вічним законом хай буде: вчить і вчитись усьому через приклади, настанови й застосування у справі.


***

Мистецтво робити висновки й аналізувати, як всі інші мистецтва, досягається тривалою і наполегливою працею.

А. Конан Дойл

***

Якщо вчитись і не думати — заплутаєшся. Якщо ду

мати і не вчитись — впадеш у сумніви. Конфуцій

***

Не стільки важливо здобувати знання, як розвивати

здатності мислити. М. Лауе

„І * * *

Мислення розпочинається з проблемної ситуації: людина усвідомлює певну ситуацію як проблемну, вона відчуває, що тут "не все гаразд", що їй треба зрозуміти, що відбувається, і прийняти певне рішення... Виникнення задачі означає, що в проблемній ситуації вже виділено і розчленовано відоме і невідоме.

ОМ. Леонтьев

***

Людина народилась бути паном, повелителем, царем природи! Але мудрість, з якою вона повинна правити, не дана їй від народження: вона набувається учінням.

М.І. Лобачевський

108


AAA

Лише коли тренувати свій інтелект, навантажувати його задачами, пошуками розв'язку, лише тоді він не ослабне й буде розвиватися і міцніти.

Г.М. Марков

AAA

Краще, щоб учень мав добре влаштовану, ніж добре наповнену голову.

М. Монтень

AAA

Справді розумне навчання змінює і наш розум, і наші норови.

М. Монтень

AAA

Єдиним свідченням правильності навчання є щастя дитини.

Марія Монтессорі

AAA

Не навчайте дітей нічому такому, чого вони через вік свій або через недостачу інших потрібних при тому знань розуміти не можуть. Не міряйте дитячі здібності на свої.


AAA

Бережіться подавати дітям неправдиві або не досить точно визначені поняття про будь-яку річ, яка б не була вона маловажна. Краще не знати їм зовсім багатьох речей, ніж неправильно їх собі уявляти.


109

Розділ 6

Старайтеся не тільки примножити та поширити їхнє (дітей. — Уклад.) пізнання, а й зробити його ґрунтовним і певним.


***

Уміння зберегти набуте не менш важливо, ніж уміти

набути. П. Овідій

*** Людей учать чому завгодно, лише не порядності; між

тим всього більше вони намагаються блиснути порядністю, а не вченістю, тобто саме тим, чому їх не навчали.

Б. Паскаль

*** Якщо не братися за справу систематично, то не до

сягнеш ніяких серйозних результатів. Д.І. Писарєв

*** Навчаючи інших, ми вчимося самі.

Сенека

*** Не той дурень, хто не знає, але той, хто знати не хоче.


***

Найбільше достоїнство людини — знання, а найбільший недолік — невігластво.

Сократ

110


•к'к'к

Мудрість — рідна мати щастя. Софокл

Перехід знань у переконання залежить насамперед від характеру духовного спілкування учителя з учнями, від того, як органічно поєднуються в учителеві якості викладача і вихователя.


•к'к'к

Переконання — це моральна і емоційно-вольова сторона мислення, що формується у процесі пізнання явищ навколишнього світу, пізнання, тісно пов'язаного з практичною діяльністю. Знання стають переконаннями тоді, коли вихованець готовий активно діяти відповідно до тих істин, у справедливості яких він не сумнівається, а діяльність стає для нього потребою.


•к'к'к

Насамперед в учневі треба бачити людину, а не сховище знань, які треба засвоювати, засвоювати й засвоювати. Знання лише тоді стають благом, коли вони народжуються зі злиття внутрішніх духовних сил людини і пізнаваного світу.


* * *

Як великого нещастя бійтеся того, щоб розумові сили підлітка, юнака йшли тільки на запам'ятовування, заучування. Це — небезпечний ворог гармонійного розвитку.


111

Розділ 6

Учити так, щоб знання добувалися за допомогою ная в н и х уже знань, — у цьому, на мій погляд, полягає найвища майстерність дидакта.


Диспропорція м і ж уміннями й з н а н н я м и полягає в тому, що в учня ще немає умінь, я к і є інструментом опанування знань, а йому вчитель подає все нові й нові з н а н н я : засвоюй, ґав не лови. Т а к и й учень — усе одно, що людина без зубів: змушений ковтати непережовані ш м а т к и , він спочатку нездужає, а потім зовсім захворює, нічого не може їсти.. .


* * *

У природі речей, в їх відношеннях і взаємозв 'язках, у рухові й зміні, в людських думках, у всьому, що створила людина, — невичерпне джерело інтересу... Джерело інтересу — і в застосуванні знань, у переживанні почуття влади розуму над фактами і я в и щ а м и . У самій глибині людського єства є невикорінена потреба відчувати себе відкривачем, дослідником, шукачем.


k'h-k

. . .Найсильнішим, наймогутнішим стимулом, я к и й спонукає дитину до свідомої, старанної розумової праці, є олюднювання її розумової діяльності, облагороджування ї ї б а ж а н н я принести радість дорогим рідним людям — мамі, татові.. . Я к щ о ви хочете, щоб дитині хотілося добре вчитися і ц и м вона прагнула приносити радість матері й батькові, бережіть, плекайте, розвивайте в неї почуття гордості трудівника.

1 ••••_• В.О. Сухомлинсъкий

112


Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки — серед наочних образів, і насамперед серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на "обробку" інформації про цей образ. Я к щ о ж ізолювати дітей від природи, я к щ о з перших днів навчання дитина сприймає т ільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, я к у пропонує вчитель.


Я раджу вихователям: впливайте на почуття, уяву, фантазію дітей, відкривайте віконце у безмежний світ поступово, не розчиняйте його відразу навстіж, не перетворюйте на ш и р о к і двері, через я к і поза в а ш и м баж а н н я м , захоплені думками про предмет розповіді, вирвуться малюки — викотяться, як к у л ь к и . . . Вони спочатку розгубляться перед безліччю речей, потім ці речі, по суті ще не знайомі, набриднуть і стануть пустим звуком — не більше.


•k-k"k

Дуже важливо, щоб чарівний світ природи, гри, краси, музики, фантазії, творчості, що оточує дітей до ш к о л и , не закрився перед дитиною дверима класу. Навчання у перші місяці й роки шкільного ж и т т я не повинно перетворитися на єдиний вид діяльності. Дитина лише тоді полюбить школу, коли вчителі щедро розкриють перед нею ті самі радості, я к і були в неї раніше. Разом з тим навчання не м о ж н а пристосовувати до радостей, навмисно полегшувати т ільки для того, щоб дитині воно не здавалося нудним. Дітей треба поступово готувати до найголовнішої справи всього людського

8 — 9-1110 1 1 3

Розділ 6

ж и т т я — до серйозної, наполегливої, старанної праці,

я к а неможлива без напруження думки.


•klfk

Навчання повинно міцно пов 'язуватися з багатогранною грою розумових і фізичних сил, щоб ця гра пробуджувала яскраві , хвилюючі почуття, а навкол и ш н і й світ поставав перед дітьми як цікава к н и ж к а , я к у хочеться прочитати.


# * *

Навчання стає часткою духовного ж и т т я дітей, коли

знання невіддільні від активної діяльності. . . З н а н н я

стають бажаним надбанням маленької людини за умо

ви, що вони — засіб досягнення творчої, трудової мети.


Навчання — не механічне перекладання знань з голови вчителя в голову дитини: це найскладніші моральні стосунки, в я к и х провідною, визначальною рисою є виховання почуття честі, гідності й на цій основі — б а ж а н н я бути хорошим.. . Напруження власних зусиль, досягнутий працею успіх, радість розумової праці — ось три сходинки, піднімаючись я к и м и , дитина йде до міцних, осмислених знань.


***

Знання переростають у переконання тільки тоді, коли

вихованцям хочеться бути схожими на вихователя, коли

слово в його устах є привабливою і надихаючою силою.


114


***

Щоб відкрити перед у ч н я м и іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості.


***

Біда в тому, що для сприйняття чужої мудрості необхідна, передусім, самостійна робота.


З н а н н я л и ш е тоді з н а н н я , коли вони набуті зусиллями своєї думки, а не п а м ' я т т ю .


* * *

Щоб учневі було зрозуміло й цікаво те, чого його на

вчають, уникайте двох крайностей: не говоріть учневі

про те, чого він не може знати і зрозуміти, і не говоріть

про те, що він знає не гірше, а то й краще від учителя.


***

І виховання, і освіта нероздільні. Не можна виховувати, не передаючи знань, будь-які знання мають виховний вплив.


* * *

Уся справа в думках. Д у м к а — початок усього. І

тому головна справа удосконалення: працювати над

думками.


8« 1 1 5

Розділ 6

Жоден наставник не повинен забувати, що його го

ловний обов'язок полягає в привчанні учнів до розумо

вої праці і що саме цей обов'язок більш важливий, н і ж

передача самого предмета.


* * *

Навчання саме по собі стає вихованням л и ш е тоді,

коли досягає вищої галузі науки, входить у світ ідеї і

вносить цю ідею через розум в серце людини. Л и ш е на

цій вченій, а не навчальній сходинці наука набуває мо

ральної сили.


* * *

Вихователь не повинен забувати, що навчання, поз

бавлене будь-якого інтересу і взяте т ільки силою при

мусу, хоч би вона черпалася з найкращого джерела — з

любові до вихованця, — вбиває в учневі бажання до

навчання, без якого він далеко не піде, а навчання, що

ґрунтується т ільки на інтересі, не дає можливості зміц

н и т и самовладання й волі учня, бо не все навчання ці

каве, і прийде багато такого, що потрібно буде взяти

силою волі.


***

Зробити серйозне заняття для дитини цікавим — ось

завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина

потребує діяльності, і до того ж серйозної діяльності.. .

Отже з перших уроків привчайте дитину полюбити свої

обов'язки і знаходити задоволення в їх виконанні.


•. .Ы1.,«

1 1 6


***

Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її здатною розвиватись далі без допомоги вчителя.

Е. Хаббард

***

Найбільше добро, я к е ти повинен зробити для іншого, це не просто поділитися з ним своїми багатствами, але й відкрити йому його власні багатства.

Б.Дізраелі

117

Розділ 7

ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

• З н а н н я , мудрість і п р а ц я — сутність людини.

• Наука і труд бажані сходи дають.

• Науку ні вода не затопить, ні вогонь не спалить. • Наука дає к р и л а розуму. • З н а н н я — основа розуму.

• З н а н н я на плечі не тиснуть і з рук не виснуть. • Добра к н и ж к а к о ж н у голову на вірну дорогу на

править.

• Книга вчить, як на світі ж и т ь .

• К н и ж к у читай — розуму набирай.

• К н и ж к а — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

• Людина без к н и г и — як риба без води.

• Хочеш багато знати — треба мало спати. • Добре того вчити, хто хоче все знати.

• З н а є ш — к а ж и , не знаєш — мовчи. • Знайко біжить, а незнайко лежить.

• Не звання дає знання, а навпаки.

118

Зміст шкільної освіти

• Не лінися рано вставати та змолоду більше знати. • З н а н н я злодій не вкраде, в огні не згорять і у воді

не втонуть. • З н а н н я і труд поруч ідуть.

• З н а н н я робить ж и т т я красним. • П т а ш к а красна своїм п і р ' я м , а людина — своїм

з н а н н я м . • Хто знання має, той і мур ламає. • Д о к и не впріти, доти не вміти. • Не силою треба боротися, а у м і н н я м . • Хто що вміє, то і діє. • Що умієш, те за плечима не носиш.


•kick

З н а н н я є сила, сила є з н а н н я . З н а н н я і могутність — одне й те ж.

Ф. Бекон

***

Мало знати, треба і застосовувати. Мало хотіти, треба й робити справу.

Гете

***

Знати необхідно не для того, щоб л и ш е знати, а для того, щоб навчитися діяти.

М. Горький

•kick

Щоб добре ж и т и , треба наполегливо працювати, щоб міцно стояти на ногах, треба багато знати.

М. Горький

119

Розділ 7

* * *

Немає сили більш могутньої, аніж знання: людина, озброєна знаннями, — непереможна.

М. Горький

•к*-к

Книга — пам'ятник розумам, що відійшли у вічність.

У.Девенант

•к'к'к

Зі знанням повинно бути обов'язково пов'язане уміння. Сумне явище, коли голова учня наповнена більшою чи меншою кількістю знань, але він не навчився їх застосовувати, про нього доводиться говорити, що він дещо знає, але нічого не вміє.


•к*-к

Якщо порівняти інтелект з рослинами, то книги подібні до бджіл, які переносять плодотворну пергу від одного розуму до другого.

Д. Лоуелл

Знання, пасивно засвоєні пам'яттю, без умінь застосовувати на практиці, — це ще зовсім мертвий баласт у наших плаваннях житейським морем.

С.Г. Струмилін

Виховна сила знань — насамперед у їхній світоглядній стороні.


120

Зміст шкільної освіти

•к'к'к

Можна без перебільшення сказати, що якби не світло знань про минуле матеріального й духовного життя суспільства, про розвиток культури, науки, школи, системи освіти, педагогічної теорії, ми відчували б себе безпорадними, рухаючись навпомацки у темряві.


Блаженство тіла полягає у здоров'ї, блаженство розуму — у знанні.

Фалес

Наша справа — вчитися, намагатися накопичувати якомога більше знань, тому що серйозні суспільні течії там, де знання, і щастя майбутнього людства лише в знаннях.

А.П. Чехов

121

Розділ 8

МЕТОДИ Й ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

• Краще раз побачити, н і ж сто разів почути. • Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

• Не на користь к н и ж к у читать, коли вершки л и ш е хапать.


•kick

Книги зберігають перлини людської думки і переда

ють їх нащадкам.

Айбек

***

Коротко с к а ж и , що хочеш сказати: короткі промови

легше сприйме душа і в п а м ' я т і міцніше утримає.

Горацій

•kifk

Ми маємо у своєму розпорядженні три основні засо

би: спостереження природи, розмірковування й експе-

122

Методи й засоби навчання

римент. Спостереження збирає факти; розмірковування їх комбінує; досвід перевіряє результати комбінацій. Необхідно, щоб спостереження природи було постійним, розмірковування — глибоким, а досвід — точним.

д.дідро

* * *

Бесіда — мистецтво, в я к о м у суперником людини виступає все людство.

Емерсон

***

Без знання методики предмета вчитель ризикує суттєво знизити виховний вплив навчання своїм виклад а н н я м .

П.Ф. Каптерєв

Я к щ о вчений створює сотні нових термінів, — він руйнує науку, десятки — підтримує її, два-три — рухає науку вперед.

Д.С. Лихачов

***

Слово — могутній діяч думки й ж и т т я . Слово піднімає уми і серця. . . Слово рухає народними масами, ... слово пробуджує свідомість, волю, глибину почуттів, робить слабку людину героєм, жалюгідне існування — титанічним пориванням. Іменем і словами створений і тримається світ.

О.Ф. Лосев

* * *

У вихованні велику роль відіграє вираз "до речі" .

Треба повідомляти дитині щось нове саме в ту мить,

123

Розділ 8

коли вона готова сприйняти його, тобто, коли допитливість її дуже збуджена якимось предметом і в її душі постають питання з приводу цього предмета.

О.І. Одоєвський

Книга — одне з найважливіших джерел радощів мислення.


* * *

К о ж н и й учитель повинен знати, що к о ж н а винайде

на метода є т ільки щабель, на я к и й треба стати для

того, щоб іти далі. Л.М. Толстой

Книги — голоси далеких і померлих: вони роблять нас спадкоємцями духовного ж и т т я минулих віків. '/~*лу У. Ченнінг

•kick

Учителеві треба навчитися техніки організації, вивчити принципи її, зрозуміло, як організації педагогічної. Ця організація повинна мати спеціальні форми відповідно до характеру роботи.

С.Т. Шацький

Розділ 9

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Не початок, а закінчення більшою мірою дає відчут

тя уроку, я к и й відбувся.

Є.М. Ільїн

•кіс*

Уява в широкому розумінні слова — будь-який про

цес, що протікає в образах.

С.Л. Рубінштейн

ккк

Урок — перша іскра, що запалює смолоскип допит

ливості і моральних переконань.


•kkk

Урок — перше вогнище, зігрівіпись біля якого, лю

дина прагне стати мислителем. Я вбачаю найважливі

шу виховну мету уроку в тому, щоб запалити в малень

кої людини вогник жадоби п і з н а н н я .


125

Розділ 9

Урок — основна д і л я н к а навчально-виховного процесу, на я к і й учитель щоденно здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учнів. На уроці розвиваються пізнавальні і творчі сили учнів, формуються уміння наукового мислення, виховується любов до к н и г и . Урок є головною сферою інтелектуального ж и т т я вихованців, у я к і й повсякденно відбувається духовне спілк у в а н н я навченого ж и т т я м наставника і його вихованців, я к і вступають на перші щаблі ж и т т я .


-k-k-k

Як вступ повинен бути нешвидким, так і висновки — повільними й затягнутими.

Цицерон

•k-k-k

Учням давай пристрасть, темп і непідробне натхненн я , щоб захопити розповіддю вчителя. Ш л я х до їхнього розуму л е ж и т ь через почуття. Урок — це театр одного актора.

В.Ф. Шаталов

126

Розділ 10

АНАЛІЗ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

• Не к а ж и , чого вчився, а що пізнав.

• Не поспішай говорити, поспішай слухати.

Українські прислів'я.

* * *

Обережність у словах в и щ а за красномовність.

Ф. Бекон

Окраса глибоких думок — ясність. Л. Вовенарг

•k-kit

Пусті відповіді вбивають справедливі запитання, відволікають розум від справи.

О.І. Герцен

127

Розділ 10

* * *

Хоч слова " т а к " і " н і " короткі, однак вони вимагають серйозних роздумів.

Піфагор

* * *

Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов

успіхів у навчанні. І саме поняття успіхи в навчанні —

річ відносна... Уміння правильно визначити, на що

здатний к о ж е н учень у даний момент, як розвивати

його розумові здібності у подальшому, — це надзвичай

но важлива складова педагогічної мудрості.


* * *

Не м о ж н а допускати, щоб оцінювання знань виділя

лося з педагогічного процесу як щось відокремлене.

Оцінка л и ш е тоді стає стимулом, я к и й спонукає до ак

тивної розумової праці, коли взаємини між учителем і

учнем побудовані на взаємному довір'ї і доброзичли

вості, я к щ о хочете, оцінка — це один з найтонших інс

трументів виховання.


•k-rfk

Ніколи не поспішайте з виставленням незадовільної

оцінки. П а м ' я т а й т е , що радість успіху — це могутня

емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути

хорошою. Турбуйтесь про те, щоб ця внутрішня сила

дитини ніколи не вичерпувалася. Я к щ о її немає, не до

поможуть н і я к і педагогічні хитрощі.


128

Аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів

***

З перших днів шкільного ж и т т я на тернистому шляху навчання перед дитиною з ' я в л я є т ь с я ідол — оцінка. . . Вона намагається задовольнити або — в г іршому випадку — обдурити ідола і поступово звикає вчитися не для особистої радості, а для о ц і н к и . . . Без оцінки не обійтись. Але вона повинна прийти тоді, коли дитина вже розумітиме залежність якості своєї розумової праці від особистих зусиль, затрачених на навчання.


***

. . .найголовніше, що, на мій погляд, вимагається від оцінки в початковій ш к о л і , — це її оптимістичне, життєрадісне начало. Оцінка повинна винагороджувати працелюбність, а не карати за лінощі й недбальство.


•kit-k

Перевірено, що учні опитають один одного суворіше, н і ж учителі.


9 — 9-1110 129

Розділ 11

СУТНІСТЬ І ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ

• Коли тебе шанують люди добрі, шануйся й сам.

• Люди і риба, я к б и тримали рот закритий, то були б безпечні.

• Межи людьми будь людьми. • Не будь тією людиною, що догори щетиною.

• Засиджене я й ц е завжди бовтун, занянчений син завжди швендяло.

• Б а т ь к и дали тобі ж и т т я — волю виховай сам.

• Добра справа сама себе хвалить.

• Доброму треба вчитися три роки, а поганому — однієї години достатньо.

• Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю.


***

Справді гуманним вихованням буде таке виховання, коли поступово, але вперто й наполегливо ми будемо

130

Сутність і процес виховання

знайомити дитину зі світлими і т іньовими сторонами ж и т т я , з добром і злом, навіювати віру в перемогу добра, переконувати, що в нашому суспільному житт і їй належить вирішувати свою частку завдань, що в неї багато справ попереду.


•kick

Прагнення, воля, а т а к о ж б а ж а н н я властиві навіть новонародженим дітям, тоді як розсудливість і розум, природно, проявляються в них л и ш е з віком. Тому і турбота про тіло повинна передувати турботі про душу, а потім, після тіла, варто потурбуватися про виховання схильностей, щоб виховання їх слугувало вихованню розуму, а виховання тіла — вихованню душі.


Будь-яке мистецтво, і мистецтво виховання т а к о ж , має за мету доповнювати те, чого не вистачає від природи.


•kick

Основна життєва мета, що її ставить перед собою людина, є рушійною силою в її діяльності, тим стрижнем, навколо якого концентруються її сили й здібності. Тому можна вважати, що вона, як вираз волі людини, формує її психічно і навіть фізично.


•kick

Релігія і мова є першими тлумачами ж и т т я , навколишньої дійсності, природи, людини тощо. Реліг ія дає духовне, вселенське їх трактування, мова — земне, на-

9» 1 3 1

Розділ 11

ціональне, "видове", природовідповідне. Звідси — очевидний висновок: збагачення мови, розвиток мовних можливостей дитини є т а к о ж надійним ш л я х о м її інтелектуального духовного розвитку.

О.В. Вишневський

•kkk

І хоча людині властиві зародки чеснот, — вони стають ознаками вихованості л и ш е внаслідок дії: лише діючи справедливо, людина стає справедливою; діючи помірковано — стаємо поміркованими; діючи хоробро — стаємо хоробрими; лише працюючи — стаємо працьовитими та ін. Саме лише " в и з н а н н я " чеснот, "прихильність" до них — це не вихованість.


•kk-k

Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.

Гете

•kit*

Виробіть у дитини три навички — тільки три — і ви створите з неї повноцінну людину. Я маю на увазі — працелюбність, звичку до чистоти, прагнення до порядку.

М. Горький

* * &

Хорошими людьми стають більше від управ, н і ж від природи.

Демокріт

132


***

Високі почуття патріотизму мають свої корені в національних традиціях, в рідній мові та культурі, у стінах батьківського дому і на стежині живої, не скаліченої природи.


***

У мене немає ніякого таланту — є л и ш е впертість і допитливість.


***

Що посієш в юності, те п о ж н е ш у зрілості. Г. Ібсен

***

Юначе, полюби працю; відмовляй собі у задоволеннях не для того, щоб відмовитися від них назавжди, але для того, щоб тим більше мати їх у перспективі! Не притупляй сприйнятливість до них передчасною насолодою!

/. Кант

***

Якщо удосконалюєш себе, то хіба в а ж к о буде керувати державою? Я к щ о ж не м о ж е ш удосконалювати себе, то як же з м о ж е ш удосконалювати інших людей?

Конфуцій

* * *

При вивченні людини та умов її освіти все глибше

складається переконання про те, н а с к і л ь к и переконли

во впливають не слова, а дії близьких осіб на дитину,

яка розвивається, і наскільки любов до праці, робота і

133

Розділ 11

правдивість вихователя сприяють моральному розвитку дитини.


Діти набагато менше схильні до лінощів, ніж дорослі, і якщо якась частина цього діяльного настрою не спрямовується на корисні речі, то в усьому слід звинувачувати дорослих.

Дж. ЛОКК

* * *

З ім'ям мужчини — мало народитись. Залізом стати — мало буть рудою. Ти мусиш переплавитись. Розбитись. І, як руда, пожертвувать собою.

М.Д. Львов

*** Виховати людину — значить виховати в неї перспек

тивні шляхи. Методика цієї роботи полягає в організації нових перспектив, у використанні тих, що вже є, у поступовій підстановці цінніших.


*** Було б великою помилкою будувати близьку перс

пективу тільки на принципі приємного, навіть якщо в цьому приємному є елементи корисного. Так ми привчимо дітей до зовсім неприпустимого епікурейства.


* * *

Хлопчики й дівчатка стають правопорушниками, або "ненормальними" внаслідок "правопорушницької"

134


або "ненормальної" педагогіки. Нормальна педагогіка, педагогіка активна й цілеспрямована, дуже швидко обертає дитячий колектив у колектив цілком нормальн и й .


* * *

Вирішальним у справі виховання. . . є не метод окре

мого вчителя і навіть не метод цілої ш к о л и , а організа

ц і я ш к о л и , колективу і організація виховного процесу.


Треба, щоб людина робила правильно не тоді, коли на неї дивляться, її чують, можуть похвалити. . . Треба робити правильно для себе, для правди, для свого обов'язку перед самим собою.


•kit-k

Кожна людина повинна входити у ж и т т я , вміючи чинити опір шкідливому впливу. Не оберігати людину від шкідливого впливу, а вчити її чинити опір.


***

Якою буде людина, переважно, залежить від того, якою ви її зробите до п 'ятого року її ж и т т я . Я к щ о ви до п 'яти років не виховаєте як треба, потім доведеться перевиховувати.


135

Розділ 11

•к-к-к

Я наполягаю на тому, що основним принципом у на

ш і й педагогічній роботі — шкільній, позашкільній, до

шкільній — є щонайбільша повага до людини.


•k-k'k

Виховання є процес соціальний у найширшому ро

зумінні. Виховує все: люди, речі, я в и щ а , а передусім і

найбільше — люди.


**&

Виховний процес — це процес, я к и й триває постій

но, і окремі його деталі вирішуються у загальному тоні

родини, а загальний тон не можна видумати і штучно

підтримувати. Загальний тон, дорогі батьки, ство

рюється вашим власним ж и т т я м і вашою власною по

ведінкою.


* * *

Справжня суть виховної роботи... полягає зовсім не

у ваших розмовах з дитиною, не у прямому впливі на

дитину, а в організації вашої сім'ї, вашого особистого і

громадського ж и т т я .


jt-k*

Без виховання наполегливості, витримки, енергії

вроджений талант талантом стати не може.

Ф.Ніцше

136


***

Ознака хорошого виховання — риса вельми приваблива і така, що в и к л и к а є симпатію, — полягає не в прагненні сяйнути своїми достойностями, а в умінні допомогти і н ш и м с я я т и , самому ж триматися скромно, не торкаючись їхньої гордості.

Ж-Ж. Руссо

•kick

Найбільше зло, я к е породжується тією стрімкістю, з якою навчають говорити передчасно дітей...

Ж-Ж. Руссо

***

Виховувати людину — це значить виховувати в неї

вимогливість до самої себе. А це можливо л и ш е тоді,

коли людину не вести постійно за руку, а й давати їй

змогу діяти самостійно, щоб вона відповідала сама за

себе, виробляла власну життєву позицію.


***

Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноважування характеру — все це людина повинна робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.


* * *

Чому людина не повинна знати, відчувати, що її ви

ховують? Тому що справжнє виховання — це самови

ховання. Треба створити таке спілкування вихователя

й вихованців, щоб к о ж н е слово, звернене до юного сер

ця й розуму, пробуджувало внутрішні духовні сили,

137

Розділ 11

викликало внутрішню роботу розуму й серця, спрямовану на самопізнання й самовдосконалення. Я к щ о ж людина на к о ж н о м у кроці відчуває й розуміє, що її виховують, — здатність до самопізнання й самовдосконалення притупляється.


* & *

Виховання дітей, підлітків — як і дорослих — здійснюється т ільки тоді, коли є самовиховання. А самовиховання — це людська гідність у дії, це могутній потік, що рухає колесо людської гідності.


•k'k-k

Пробудження, розвиток, постійне культивування почуття людини неможливі без захоплення людиною, без подиву перед її красою, мужністю, героїзмом.


•kick

Виховання л и ш е тоді стає реальною силою, коли воно ґрунтується на вірі в дитину. Без віри в дитину, без довіри до неї уся педагогічна премудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються як картковий будиночок.


•kii-k

Самовиховання — це не щось допоміжне у вихованні, а його фундамент. Ніщо не зможе виховати людину, я к щ о вона сама себе не виховає.


138


***

Виховання, я к е спонукає до самовиховання, — це і є, за моїм глибоким переконанням, справжнє виховання.


* * *

Самовиховання — це людська гідність у дії. В.О. Сухомлинський

***

Виховання. Варто з а й н я т и с я вихованням, щоб побачити усі свої огріхи. А побачивши, починаєш виправл я т и їх. А виправлення самого себе і є н а й к р а щ и м засобом виховання своїх і ч у ж и х дітей і великих людей.


***

Я думаю, що першою умовою хорошого виховання є те, щоб дитина знала, що все, чим вона користується, не впаде готовим з неба, а є результатом праці інших людей.


***

Удосконалюватися м о ж н а л и ш е у ж и т т і і в суспільстві м і ж людьми. І я к щ о людина, живучи серед людей, має свою головну мету в удосконаленні, вона у практичних справах досягне більших результатів, н і ж людина, я к а ш у к а є л и ш е успіху зовнішніх справ.


* * *

Самоудосконалення уже тому властиве людині, що

вона ніколи, я к щ о вона правдива, не м о ж е бути задово

лена собою. Л.М. Толстой

139

Розділ 11

•к-кк

Характер кожної людини складається завжди з двох

елементів: природного, що корениться у тілесному ор

ганізмі людини, і духовного, що формується в житті ,

під упливом виховання і обставин.


* * *

Теоретичне ж и т т я розуму утворює розум; але т ільки

практичне ж и т т я серця й волі утворює характер.


* * *

Доброта та віра, я к а задовольняє людську натуру,

відкриваючи її безмежну і неегоїстичну діяльність, дає

терпимість, дає місце науці, свободі думки, не визнає

нічиєї влади над моєю совістю, не допускає свавілля,

зберігає історичні перекази, визнає свободу волі, а не

фаталізм.


•kick

Гарна звичка — це моральний капітал, покладений

людиною у свою нервову систему; капітал цей зростає

безперервно, і процентами з нього користується люди

на усе своє ж и т т я . Капітал звички від у ж и в а н н я зростає

і дає людині можливість, як капітал матеріальний в

економічному світі, дедалі плодотворніше використо

вувати свою найдорогоціннішу силу — силу власної

волі й зводити моральну будову свого ж и т т я усе вище й

вище, не починаючи своєї будівлі з фундаменту і не

витрачаючи своєї свідомості й своєї волі на боротьбу з

труднощами, я к і були в ж е раз переможені.


140


•к'к'к

В огні, що о ж и в л я с юність, відмивається характер людини. Ось чому не слід ні гасити цього вогню, ні боя т и с я його, ні дивитися на нього як на щось небезпечне для суспільства, ні обмежувати його вільного горіння, а т ільки турбуватися про те, щоб матеріал, я к и й у цей час вливається в душу юності, був гарної якості .


Л и ш е той, хто зберіг можливість у будь-яку хвилину стати обличчям до обличчя зі своєю власною душею, не відокремлюючись від неї н і я к и м и упередженнями, ніякою звичкою, — лигає той здатний іти ш л я х о м са-моудосконалення і вести ним і н ш и х .


Сутність людини краще всього, благородніше і досконаліше всього виражається через її д іяння, через працю і творчість.

О.О. Фадеев

П а м ' я т а й т е , що діти ваші будуть обходитися з вами так само, як ви обходитесь зі своїми батьками.

Фалес

141

Розділ 12

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

• Хто б'є дитину, той не виховає добру людину. • Жорстокість породжує тупість і дурість. • Учи дітей не страшкою, а ласкою. • Добрий приклад кращий за сто слів. • Бурчання наскучить, приклад научить. • Приклад кращий за правило. • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова —

завзятих ворогів. • Ласкаві слова — весняний дощ. • М'які слова і камінь крушать. • Ніж ранить тіло, а слова — душу. • Слово — срібло, а мовчання — золото. • Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає. • Від теплого слова і лід розмерзає. • Давши слово — держись, не давши — кріпись. • Добре слово краще, ніж готові гроші. • Добре слово не коштує нічого, а поможе багато. • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не

ввійдеш.

142

Загальні методи виховання

• Красне слово — золотий ключ. • Ласкаве слово і буйну голову упокорить. • Паси, щоб вигодувати і не паси, щоб озолотить. • Підганяти — не виховувати. • Боги і діти живуть там, де їх хвалять. • Ласкою майже завжди доб'єшся більше, ніж гру

бою силою. • Коли б'єш дитину, її тіло звикає до ударів, а душа

злоститься. • Рана від списа піддається лікуванню, але пора

нення словом — невиліковне. • Злі язики страшніші за пістолет. • Правильна підказка не кулак, а ласка. • Один добрий приклад краще сотні слів. • Добре слово людину живить, від поганого — голо

ва болить. Українські прислів'я

•kick

Хороший приклад — найкраща проповідь. Англійське прислів'я

***

Приклади корисніші за наставляння. Слова хвалять, приклади захоплюють.

Античні афоризми

•kk'k

Докази цінуються якістю, а не кількістю. Латинське прислів'я

•к"кк

Не довіряй людині, яка хвалить тебе. Японське прислів'я

143

Розділ 12

* * *

Заохочення — це відображення променів доброчинс-

тва.

Ф. Бекон

* & *

У процесі навіювання вплив проникає не з парадно

го входу, а начебто із заднього ґанку, обминаючи сторо

жа-критику.


* * *

Одним із д іяльних факторів виховання є приклад,

спонукаючий до наслідування. Дитина всьому наслі

дує, а тому приклад у цьому віці означає все: оточіть

дитину хорошими прикладами — вона їх перейме і буде

хорошою дитиною; оточіть поганими прикладами — і

вона буде поганою дитиною.


* * *

Переконування як фактор виховання має більше

значення у пізнішому віці дитини, але до нього варто

звертатись якомога раніше, разом з розумінням дити

ною мови і розвитком здатності до розмірковувань.


***

Ч и м гірше людині, тим більше її треба хвалити.

М.П. Булгаков

Я все більше й більше схиляюсь до того висновку,

що з недоліками дитини н а й к р а щ е ми можемо бороти-

144


ся, спрямовуючи її сили на яку-небудь улюблену творчу продуктивну працю.

К.М. Вентцель

* * *

Я к щ о діти зрозуміли, що оточуючі дивляться на них хоч би якось неприхильно, вони намагаються виправдати таку думку про себе...

Дитину вважають " л і н и в о ю " — і вона намагається ухилитися від роботи, " з л о ю " — і вона час від часу викидає злі витівки, "нездібною" — і вона не вникає в пояснення, "жвавою і пустотливою" — вона не пропустить нагоди, щоб утримати за собою ці епітети.

В.І. Водовозов

* * *

Переконання навіюються теорією, поведінка ж фор

мується прикладом. О.І. Герцен

***

Немало можна домогтися суворістю, багато — любов'ю, але всього більше — з н а н н я м справи і справедливістю, незважаючи на особу.

Гете

* * *

Я к щ о в повітрі запахло грозою, батькам краще ви

ражати свої почуття й думки, оберігаючи особистість

дитини, її достоїнства.

X. Д. Джайнотт

ю—9-шо 145

Розділ 12

Хорошими людьми стають більше від вправ, н і ж від

природи.

Демокріт

* * *

Із усіх творінь найбільш прекрасне — людина, я к а

отримала прекрасне виховання.

Епіктет,

•kifk

Не позволяй душе лениться!

Чтоб в ступе воду не толочь,

Д у ш а обязана трудиться

И день и ночь, и день и ночь!

Не разрешай ей спать в постели

При свете утренней звезды,

Д е р ж и лентяйку в черном теле

И не снимай с нее узды!

Коль дать ей вздумаешь поблажку,

Освобождая от забот,

Она последнюю рубашку

С тебя без жалости сорвет.

М.О. Заболоцький

Ніщо так не принижує людину, як підвищення го

лосу на її адресу. На тварину кричать нерадиві госпо

дарі. А на дитину — це просто злочин.

О А. Захаренко

***

Без л а с к и помирають не т ільки діти, а й дорослі.

ММ. Зощенко

146


Я к щ о хочеіп закласти основи моральних почуттів, не варто к а р а т и .

Моральність є до певної міри т а к и м святим і піднесеним, що її не м о ж н а п р и н и ж у в а т и і ставити на одну дошку з дисципліною.

/. Кант

* * *

Морально карають тим, що відмовляють у повазі й

любові. І. Кант

* * *

Рабську психологію породжують спроби зламати

волю дитини; здатність панувати над собою виховує

виправданий опір свавіллю дитини.

/. Кант

•k-k-k

Як поводять себе ті, хто ж и в е разом з дітьми, — розумно чи нерозумно, так само привчаються ж и т и й діти.


Коли б хто-небудь запитав, як у такому ніжному віці можна привчити дітей до таких серйозних речей, я відповім: молоде деревце значно легше заставити рости так чи інакше, н і ж доросле дерево; у т а к и й же спосіб значно скоріше м о ж н а направити до всього доброго юнацтво у перші роки його ж и т т я , н і ж опісля, користуючись п р и цьому л и ш е науковими засобами.


W 147

Розділ 12

Подолати погані звички легше сьогодні, н і ж завтра. Конфуцій

•k-k*

Коли бачиш мудру людину, подумай про те, щоб

уподібнитись їй. Коли бачиш людину, я к а не володіє

мудрістю, з в а ж свої власні в ч и н к и .

Конфуцій

* * *

Я не знаю і не можу знати, як невідомі мені батьки в

невідомих для мене умовах можуть виховувати невідо

му мені дитину.

Я. Корчак

***

Веліти кому-небудь продукувати необхідні тобі дум

ки — те саме, що доручити чужій жінці народити твою

дитину. Є категорія думок, я к і необхідно народжувати

самому, в муках, і вони є найбільш цінними.

Я. Корчак

* * *

Усе, що досягнуто дресируванням, натиском, на

сильством, — неміцне, неправильне і ненадійне.

Я. Корчак

* * *

Дитяче "дай", навіть просто простягнена мовчки рука

повинні коли-небудь зіткнутися з нашим " н і " , а від цих

перших "не дам", "не можна", "не дозволяю" залежить

успіх цілого й великого розділу виховної роботи.

Я. Корчак

148


&**

Прагнення заслужити похвалу, що розсипається на нашу адресу, зміцнює нашу доброчинність; таким чином, похвали нашому розуму, доблесті й красі роблять нас розумнішими, більш доблесними й красивими.

Ф. Ларошфуко

•k'k'k

Сила лагідного спокійного слова така велика, що з нею не може зрівнятися н і я к е п о к а р а н н я .

П.Ф. Лвсгафт

•kic-k

З в и ч а й н и й метод упливу п о к а р а н н я м і різкою, я к и й не вимагає ні зусиль, ні багато часу, цей єдиний метод підтримання дисципліни, я к и й ш и р о к о визнаний і доступний розумінню вихователів, є найменш придатним з усіх мислимих прийомів виховання.

Дж. Локк

•k-k-k

Не зліть дітей: хто хоче бити, будучи дитиною, той захоче вбивати, коли виросте.

Т.Г. Лубенецъ

•k-kk

Крім постійного страху та його наслідків, своїми покараннями ми розвиваємо в дитині ще одну сторону, навряд чи бажану — мстивість, вимогу відплати. Учень, скривджений і н ш и м , вимагає відплати для кривдника й почуває себе задоволеним т ільки тоді, коли вчитель, так чи і н а к ш е , покарає винуватця, відомстить за кривду. Крім того, приклад учителя, я к и й карає чи мстить за кривду, я к н а й ш к і д л и в і ш е впливає

149

Розділ 12

на дитину. Приклад учителя, я к и й б'ється, глибоко за

падає в дитячу душу, і діти, виростаючи, самі теж

б'ються: жорстокий учитель неодмінно виховує і жорс

токих дітей.

Т.Г. Лубенець

к-к-к

Л и ш е ж и в и й приклад виховує дитину, а не слова,

хай найбільш хороші, але не підкріплені справою.


•k-k-k

Не можна виховати мужню людину, я к щ о не поста

вити її в такі умови, щоб вона могла виявити мужність

— все одно в чому, — у стриманості, в прямому відвер

тому слові, в деяких нестатках, у терплячості, у сміли

вості.


•k-k-k

Н а ш а методика виховання повинна базуватися на

загальній організованості ж и т т я , на підвищенні куль

турного рівня, на організації тону і стилю усієї роботи,

на організації здорової перспективи, ясності, особливо

ж на увазі до окремої людини, до її удач і невдач, до її

труднощів, особливостей, прагнень.


Взагалі, завжди треба прагнути карати якомога рід

ше, т ільки в тому разі, коли без покарання не можна

обійтися, коли воно явно доцільне і коли воно підтри

мується громадською думкою.


150


...Я переконаний, що ніякого засобу не м о ж н а розглядати відокремлено від системи. Ніякого засобу взагалі, хоч би я к и й ми взяли, не можна визнати ні добрим, ні поганим, я к щ о ми розглядатимемо його окремо від інших засобів, від цілої системи, від цілого комплексу впливів.


***

Насамперед дисципліни як форми нашого політичного й морального добробуту треба вимагати від колективу. Не м о ж н а розраховувати, що дисципліна прийде сама, завдяки зовнішнім заходам, прийомам або окремим розмовам. Ні, перед колективом завдання дисципліни, мету дисципліни треба ставити прямо, ясно і певно.


•kick

Не самодурство, не гнів, не к р и к , не благання, не впрохування, а спокійне, серйозне і ділове розпорядження — ось у чому повинна зовнішньо в и я в л я т и с я техніка сімейної дисципліни.


•k'k'k

Коли б хто-небудь спитав, як би я міг у короткій формулі визначити сутність мого педагогічного досвіду, я б відповів, що якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї.


151

Розділ 12

* * *

Взагалі у галузі покарання, як і в інших галузях

ж и т т я дитячого закладу, треба завжди п а м ' я т а т и пра

вило: якомога більше вимог до вихованця, якомога

більше поваги до нього.


•k-kk

Не може бути, звичайно, створено ні колективу, ні

дисципліни в колективі, я к щ о не буде вимог до особи.

Я п р и х и л ь н и к вимоги послідовної, крайньої, певної,

без поправок і без п о м ' я к ш е н н я .


kk-k

В усякому разі без щирої, одвертої, певної, палкої і

рішучої вимоги не можна починати виховувати колек

тив, і той, хто думає почати з хитких, підлабузницьких

умовлянь, робить помилку.


•k%k

Сама сутність авторитету в тому й полягає, що він не

потребує н і я к и х доказів, що він приймається як без

сумнівне достоїнство старшого, як його сила і цін

ність.. .

* * * А.С. Макаренко

•k-kk

Авторитет, побудований на хибних засадах, л и ш е на

дуже короткий час допомагає; невдовзі все руйнується,

не залишається ні авторитету, ні слухняності.



***

Д и т я ч а радість, задоволення, розвага мають надаватися дітям не як нагорода за добрі в ч и н к и , а в природному порядку задоволення потреб. Те, що дитині необхідно, варто дати їй за всіх умов, незалежно від заслуг, а те, що для неї шкідливо, не м о ж н а давати їй у вигляді нагороди.


•кіс*

П о к а р а н н я — надзвичайно в а ж к а річ: воно вимагає від вихователя величезного такту і обережності.


* * * Суть к а р и в тому, що людина переживає те, що її за

суджено колективом, знаючи, що вона вчинила неправильно, тобто в карі немає пригніченості, а є переживання помилки, є п е р е ж и в а н н я усунення від колективу, хоч би мінімального. . . Там, де колектив не на вашому боці, там, де колектив ми не перетягли на свій бік, там карати не можна.


* * *

Коли ми від людини багато вимагаємо, то в цьому са

мому й полягає н а ш а повага, саме тому, що ми вима

гаємо, саме тому, що ця вимога виконується, ми і пова

жаємо людину.


153

Розділ 12

***

Поганий учитель не повинен карати ні в я к о м у разі . Право покарання повинно бути зосереджено в одному геометричному центрі, щоб була якась єдність.


***

Багато покарань бути не повинно, але за іншою логікою: покарання не повинні приголомшувати весь колектив і ставати лихом у колективі, покарання повинні бути так рідко, щоб увесь колектив звернув на накладене покарання увагу.


***

Під вибухом я зовсім не розумію такої ситуації, щоб

під людину підкласти динаміт, підпалити і самому ті

кати, не чекаючи, поки людина злетить у повітря.

Я маю на увазі раптову дію, я к а перевертає всі ба

ж а н н я людини, всі ї ї прагнення.


Педагог повинен бути впевненим у своїй правоті. Я к щ о ви впевнені, що можете вимагати до к і н ц я , то дитина завжди зробить все, що треба.


•кіеі:

Ч и м яскравіше, більше визначене право вимогливості, тим менше доводиться вимагати, тим природніше виникає загальний стиль.


154 £


Розумна система покарань не т ільки законна, але й необхідна. Вона допомагає сформуватися міцному людському характеру, виховує почуття відповідальності, людську гідність, уміння опиратися спокусі і переборювати її.


Спосіб боротьби з л інощами єдиний: поступово втягувати дитину у сферу праці, поволі в и к л и к а т и в неї трудовий інтерес.


•k-k-k

Прохання — н а й к р а щ и й і найбільш м ' я к и й спосіб звернення, але й зловживати проханням не слід. Форму прохання н а й к р а щ е застосовувати в тих випадках, коли ви добре знаєте, що дитина прохання ваше охоче виконає.


***

Я хочу переконати т ільки в одному, зовсім не в тому,

що мене треба сліпо наслідувати і повторювати мої ме

тоди, я хочу переконати вас т ільки в тому, що ви повин

ні бути сміливими, що ви повинні дерзати. Але робити

це ви маєте не в порядку індивідуальної войовничості, а

в сильному, хорошому, дружньому, товариському педа

гогічному колективі.


155

Розділ 12

***

Ми рішуче не рекомендуємо застосовувати в галузі

праці будь-які заохочування або покарання. Трудове

завдання та його виконання повинні самі по собі давати

дитині таке задоволення, щоб вона відчувала радість.


* * *

Я к а дитина у грі, такою здебільшого вона буде в ро

боті, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча

відбувається насамперед у грі.


•kick

Я вважаю, що найгірші наші вади зароджуються з

самого ніжного віку і що наше виховання залежить пе

реважно від н а ш и х годувальниць і няньок.

М. Монтень

•k-ki:

Заслуговують на похвалу д іяння, а не сама людина.

М. Монтень

* * *

Ніщо не викликає в дитини такого роздратування й

невдоволення, як те, що ї ї карають за незнання, як за

провину. Хто карає невинність, той втрачає любов.

Й. Песталоцці

kkk

Досвідом доведено, що зменшення числа злочинів у

суспільстві і поліпшення моральності залежать не

стільки від суворості покарань, скільки від поширення

переконання, що ні один злочин не залишиться не-


розкритим і непокараним. . . Тому значно надійніше і незрівнянно к р а щ е відповідає правилам зваженої педагогіки взяти за основу не суворість, а відповідність пок а р а н н я характеру вчинку. Ідеалом справедливого пок а р а н н я є те, щоб воно витікало, так би мовити, само собою, із суті самого вчинку.

МІ. Пирогов

'к'к'к

Переконуванням і прикладом м о ж н а довести найбільш легковажних до того, що вони беззаперечно підкоряться усім законам вічної правди.


•к-к-к

Із розсудливості і скромності, змішаних з мужністю, може виникнути третя доброчинність — справедливість.

Платон

•к**

Третя річ є, щоб не подавати собою дітям злого прикладу; бо як мавпа, що бачить працюючих людей і негайно намагається те саме робити, подібно діти, бачачи діла батьків своїх, наслідувачами їх бувають. Отже, блаженні ті батьки, чиє доброчесне ж и т т я є прикладом доброзвичайності для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій.

Симеон Полоцький

•k-k-k

Справжнє виховання полягає не стільки в правилах, скільки у вправах.

Ж-Ж. Руссо

157

Розділ 12

Я к щ о і є такі обставини, за я к и х суворість у ставлен

ні до дітей стає необхідністю, то це коли під загрозою

їхня моральність або коли очевидні погані звички, я к і

необхідно викорінювати.

Ж-Ж. Руссо

•к*к

Мені відомі л и ш е три знаряддя, за допомогою я к и х

можна впливати на норови народу: сила закону, влада

громадської думки і привабливість насолоди.

Ж-Ж. Руссо

* * *

Добрий приклад по колу повертається до того, хто

подав його, як погані приклади звалюються на голову

тих, хто започаткував зло.

Сенека

•kick

Вибери того, чиє ж и т т я і мова, і навіть обличчя, в

якому відображена душа, тобі приємні; і хай він завж

ди буде у тебе перед очима як хранитель або як при

клад. Нам потрібний хто-небудь, за зразком якого скла

дався б н а ш норов.

Сенека

Довгий ш л я х повчань, короткий і успішний ш л я х

прикладів.

Сенека


* * *

Найбільш цінний внесок, я к и й може зробити люди

на на користь потомства, — це служить своїм ж и т т я м

прикладом благородного характеру. С. С майже

* * *

Свободі навчають свободою, відповідальності — від

повідальністю, добру і совісті — добром і совістю, а

щастю — щ а с т я м .

С.Л. Соловейчик

* * * Безкорислива любов не вимагає, щоб їй були пожер

твувані всі інші інтереси ж и т т я , щоб весь час був відданий дітям; т а к а любов, скоріше, послужила б їй на шкоду, непомітно внесла б у ж и т т я егоїзм, віддалила б від людей, внесла б байдужість до суспільних ідеалів, що все це не буде свідчить про високий моральний розвиток, я к и й має входить до ідеалу виховання.

В.Я. Стоюнін

***

Чим більше вихователь учить свого вихованця виражати себе у праці, діяльності, тим більшим авторитетом він є для вихованця.


* * * Право повелівати — один з найтонших інструментів,

ним треба користуватися дуже й дуже обережно. Це право набувається лиіпе тоді, коли вихованець уже в чомусь проявляє себе, погорджуючись власною красою і достоїнством.


159

Розділ 12

•к-к-к

Ж и т т є в и й ш л я х від дитинства до юнацтва повинен

бути ш л я х о м радості, бадьорості — це одне з найваж

ливіших правил усієї системи нашої виховної роботи.

Радість як джерело оптимістичної впевненості дитини

у своїх силах є умовою того багатства справжнього став

лення до навколишнього світу, без якого не може бути

духовного розвитку.


•k'k-k

Виховання ласкою — це утвердження самоповаги. Я

не вірю в успіх покарання, в я к о м у є хоч краплина при

н и ж е н н я людської гідності. А це п р и н и ж е н н я саме й

починається там, де щось недобре, що є в дитині,

виставляють напоказ, вивертають дитячу дуїну. Я не

вірю в покарання, я к щ о воно вражає в серце, залишає

біль, відкладається в п а м ' я т і образою.


•k'k'k

Зло в дитині народжується т ільки злом, усувається

т ільки добром... Хуліган, умисний порушник дис

ципліни не народжується раптом. Його творять роки

бездушності, байдужості та безсердечності дорослих.


•kick

Людина повинна діяти за велінням совісті, а найголовнішим спонукачем сумління має бути Бог Любові і Добра.


160


* * *

Я вірю в могутню, безмежну силу слова вихователя.

Слово — найтонший і найгостріший інструмент, я к и м

ми, вчителі, повинні вміло доторкатися до сердець на

ш и х вихованців.


&**

Важливо не допустити, щоб задоволення, радість від

похвали були сильнішими, н і ж задоволення від добро

го д і я н н я . Б а ж а н н я зробити добро т ільки заради того,

щоб тебе похвалили, означає, що на чистому тілі совісті

з ' я в л я є т ь с я п л я м о ч к а .


***

Совість — річ надзвичайно тонка, н і ж н а і примхли

ва. Я к щ о потурати її примхам і норовам, вона стає жор

стокою. Треба вчити дітей і особливо підлітків повелі

вати своєю совістю, тоді вона стає мудрим і благород

ним вартовим вчинків, поведінки, всього ж и т т я .


•k-k-k

Виховання совісті, сорому, совісності, відповідальності, обов'язку — одна з найтонших сфер духовного, морального удосконалення й самовдосконалення.. . Совість у дії полягає в тому, що людина судить свої вчинки і якості ніби від власного імені.


***

Оскільки совість і сором — сфера суб 'єктивних почуттів, переживань, роздумів, велике значення має ін-

11—9-1110 1 6 1

Розділ 12

дивідуальний підхід до кожної дитини. . . Як неповтор

на людина, так неповторні бувають і умови, я к і най

більше сприяють вихованню совісті.


* * *

Уміння засоромити і присоромити — велике мистец

тво. Це, по суті, уміння звернутися до свідомості через

найпотаємніші, найчутливіші куточки серця. Усвідо

мивши, людина здатна засоромитися. Образно кажучи,

сором — це здатність совістно дивуватися. Пережива

ючи почуття сорому, людина робить крок на ш л я х у

розвитку своєї моральної свідомості...

Уміння соромити — важлива грань педагогічного

такту. Засоромити людину — значить дати можливість

їй самій щось зважити, продумати, розібратися у влас

ній поведінці.


Людські в ч и н к и виявляються у діяльності і в слові,

навіть у погляді. Слово — найтонше доторкання до сер

ц я ; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і жи

вою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і

розжареним залізом, і брудом. Слово обертається най

несподіванішими вчинками навіть тоді, коли його не

має, а є мовчання. . . Мудре і добре слово дає радість, не

розумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду.

Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікува

ти, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсія

ти сумнів і засмутити, в и к л и к а т и посмішку і сльози,

породити віру в людину і заронити невіру, надихнути

на працю і скувати сили душі.



* * *

Колектив — дитячий, підлітковий, ю н а ц ь к и й — дуже складна єдність. Це р ічка, я к а ж и в и т ь с я тисячами струмків. . . колектив будується, образно к а ж у ч и , на к ількох н а р і ж н и х к а м е н я х : ідейна спільність; інтелектуальна спільність; емоційна спільність; організаційна спільність.


***

. . .Джерелом виховної сили колективу є насамперед те, що в процесі колективної праці, у багатому колективному духовному житт і людина бачить сьогодні у своєму товаришеві те, чого вона не помічала вчора, — відкриває людину, і саме з а в д я к и цьому вона, образно кажучи, заглядає сама в себе, оцінює сама себе, зіставляє — що в мені було і що є сьогодні. Це винятково важливий момент духовного ж и т т я колективу.


* * *

Там, де все будується на п о к а р а н н я х , немає самовиховання, а без самовиховання не може бути нормаль-. ним і виховання взагалі. Не може, тому що покарання уже звільняє вихованця від докорів совісті, а совість — це ж головний рушій самовиховання; де совість спить, не може бути й мови про самовиховання.


***

Від того, наскільки ш и р о к а сфера духовного ж и т т я

вихованців, залежить дієвість двох основних методів

морального виховання — переконання і практичного

привчання.


и* 163

Розділ 12

***

Майстерність морального виховання. . . полягає в тому, щоб дитину з перших кроків її шкільного ж и т т я переконували насамперед власні вчинки...


***

Д л я формування багатого духовного світу ш к о л я р і в

слід вибирати такі способи і прийоми спонукання до

активної діяльності, я к і розкривають перед вихован

ц я м и привабливу перспективу подолання труднощів,

пробуджують у них такі емоції, як громадянське, так і

індивідуально-творче в подоланні труднощів.


***

Любов до дітей виховується л и ш е любов'ю — як вогонь запалюється т ільки від вогню.


***

Слово — справа велика. Велика тому, що словом можна об'єднати людей, словом м о ж н а і роз 'єднати їх, словом можна служить любові, словом же можна слугувати ворожнечі й ненависті. Бережись від такого слова, яке роз'єднує людей.


***

Не говори вихованцеві і особливо не видавай за священну, незаперечну істину того, в що ти або зовсім не віриш, або в чомусь маєш сумнів. Чинити так — велик и й злочин.


164


Я к щ о людина заслуговує похвали, намагайтесь не відмовить їй у ній, і н а к ш е ви не лише ризикуєте відсторонити її від певного шляху, позбавляючи її підтримки і схвалення, я к и х вона потребує, але й самі позбавитесь кращої вигоди — віддати людині належне за її працю.


Гра для дитини — не гра, а дійсність. К Д. Ушинсъкий

***

Головна дорога людського виховання є переконування. К Д. Ушинсъкий

•kifk

Страх тілесного покарання не зробить злого серця добрим, а поєднання страху зі злістю — найбільш огидне явище в людині.


Хибні ідеї схожі на неправильне к а м і н н я , я к е не може бути використане для побудови споруди.

Б. Фонтенель

•к"к"к

Літургійне д іяння має суттєвий і незмінний загаль-нопедагогічний сенс. Воно сприяє в а ж к і й справі розкриття людської душі назустріч Богу, духовному освітленню і перетворенню людини.

С.Л. Франк

165

Розділ 12

***

Слова — полова, Але вогонь в одежі слова — Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея.

І.Я. Франко

***

Гра є в и щ и м рівнем дитячого розвитку, розвитку людини цього періоду (дитинства до початку отроцтва. — Уклад.); адже вона є довільне відтворення її власної необхідності і потреби, що передається уже самим словом. Гра — найбільш чистий і духовний вияв людини на цьому рівні, і водночас вона є прообразом і копією всього людського ж и т т я як в людині, так і в усіх речах; тому гра породжує радість, свободу, задоволення, спокій в собі і навколо себе, м и р зі світом. Джерела всього доброго лежать в грі і виходять з неї. Дитина, я к а грається самодіяльно, спокійно, наполегливо, навіть до тілесної втоми, неодмінно стане т а к о ж здібною, спокійною, наполегливою, здатною до самовідданої турботи про чуже і власне благо.

Ф. Фребель

***

Я к щ о хочеш переконувати, намагайся передусім сподобатися, намагайся, щоб голос твій звучав гармонійно, щоб к о ж е н склад твій був чітко викарбува-н и й , щоб головні пункти звучали сильно й голосно. Усе повинно подобатись і захоплювати.

Ф. Честерфілд


•кЪ-к

Будь-яка похвала, я к щ о вона не заслужена, стає жорстокою насмішкою і навіть більш того — образою і все більш наочно викриває людські вади і безрозсудство.

Ф. Честерфілд

* * *

Ласкою м а й ж е з а в ж д и доб 'єшся більшого, а н і ж гру

бою силою. Хто не м о ж е взяти ласкою, той не візьме і

суворістю.

А.П. Чехов

•k-kit

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б 'ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть м е ж людиі.. .


* * *

Ж о д н а злостива людина не буває щасливою.

Ювенал

167

Розділ 13

ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВУ

Колектив — це соціальний ж и в и й організм, я к и й через те й організм, що він має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а я к щ о нічого цього немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборище.


***

Колектив — не юрба... Досвід колективного ж и т т я є не л и ш е досвід сусідства з і н ш и м и людьми, через колектив к о ж е н його член входить у суспільство.


* * *

Усе, що підсилює або послаблює з в ' я з о к м і ж людь

ми, щ о . . . об'єднує або руйнує колектив, у нашому су

спільстві не може вважатися байдужим відносно мо

ральної норми.


168

Формування колективу

•к'к'к

Ч и м ш и р ш е колектив, перспективи якого є для людини перспективами особистісними, тим людина красивіша і вища.


•kick

Я к а чудова, захоплююча діалектика! Вільний.. . колектив не здатний стояти на місці. Форма існування вільного людського колективу — рух вперед, форма смерті — зупинка.


•к'к'к

Справжнім стимулом людського ж и т т я є завтрашня радість. У педагогічній техніці ця з а в т р а ш н я радість є одним із н а й в а ж л и в і ш и х об'єктів роботи. Спочатку треба організувати саму радість, в и к л и к а т и її до ж и т т я і поставити як реальність. По-друге, треба наполегливо перетворювати простіші види радості у складніші і значні для людини. . . Виховати людину — значить виховати в неї перспективні ш л я х и .

Методика цієї роботи полягає в організації нових перспектив, у використанні тих, що в ж е є, у поступовій підстановці ц інніших.


•k'k'k

Актив є тим здоровим і необхідним у виховному дитячому закладі резервом, я к и й забезпечує наступність поколінь у колективі, зберігає стиль, тон і традиції колективу. Підростаючий актив замінює в громадській роботі вихованців, я к і зак інчили заклад, і у такий спосіб забезпечується єдність колективу.


169

Розділ 13

***

Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не об'єднані в колектив, і колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу до дитини, там не м о ж е бути ніякого виховного процесу.


***

Під активом розуміють усіх вихованців, я к і добре ставляться до закладу і його завдань, беруть участь в роботі органів самоуправління, в роботі управління виробництвом, у клубній і культурній роботі.


* * *

До членів активу потрібно ставити постійні великі

ділові і дисциплінарні вимоги. Привілеї, я к и м и вони

користуються, мають бути справедливими в очах усіх

вихованців, результатом великої роботи і заслуг акти

ву перед колективом.


•kick

Дисципліну не треба розглядати т ільки як засіб виховання. Дисципліна є результат виховного процесу, результат насамперед зусиль самого колективу вихованців, проявлений у всіх галузях ж и т т я : виробничій, побутовій, шкільній, культурній.


* * *

Нормальний тон (у колективі . — Уклад.) може бути

т ільки один. Насамперед він повинен відрізнятися яв-

170


ною мажорністю, проте він ні в я к о м у разі не повинен мати характеру піднесеної, постійної бурхливості, істеричної напруженості.


•k'k'k

Найголовнішою формою виховної роботи я вважаю колектив.


& * *

Ш к о л а має бути єдиним колективом, в я к о м у організовані всі виховні процеси, і окремий член цього колективу повинен почувати свою залежність від нього — від колективу, повинен бути відданий інтересам колективу, обстоювати ці інтереси і в першу чергу дорожити н и м и .


•kick

Я переконаний, що коли перед колективом немає мети, то не можна знайти способу його організації. Перед к о ж н и м колективом повинна бути поставлена загальна колективна мета — не перед окремим класом, а неодмінно перед усією школою.


***

Ніщо так не скріплює колектив, як традиція. Виховати традиції, зберегти їх — надзвичайно важливе завдання виховної роботи.


171

Розділ 13

. . . Ш л я х від диктаторської вимоги організатора до вільної вимоги коленої особи від себе на фоні вимог колективу, цей ш л я х я вважаю основним ш л я х о м у розвитку. . . дитячого колективу.


***

Колектив учителів і колектив дітей — це не два колективи, а один колектив і, крім того, колектив педагогічний.


***

Я був прихильником того, що вся організація дитя

чого колективу повинна бути пройнята. . . грою, а ми,

педагоги, повинні в цій грі брати участь. А.С. Макаренко

На нашу думку, колектив є контактна сукупність, заснована на соціалістичному принципі об 'єднання. Щодо окремої особи колектив стверджує суверенітет цілого колективу.

Стверджуючи право окремої особи добровільно перебувати в колективі, колектив вимагає від цієї особи, поки вона перебуває в ньому, беззаперечного підкоренн я , як це випливає зі суверенітету колективу.

Колектив м о ж л и в и й т ільки за умови, я к щ о він об'єднує людей завданнями діяльності, явно корисної для суспільства.



Я к щ о в школі є т а к и й колектив педагогів, для якого успіх усієї ш к о л и стоїть на першому місці, а успіх його класу стоїть на другому місці і далі в ж е на третьому місці його особистий успіх як педагога, то в такому колективі буде с п р а в ж н я виховна робота.


**&

. . .Без щирої, одвертої, певної, палкої і рішучої ви

моги не можна починати виховання колективу. А.С. Макаренко

***

Ч и м частіше людина дивиться на свою роботу очима колективу, тим глибше у неї віра в людей.


•k-ki:

Доброзичливість, розумна доброта — ось що має бути атмосферою ж и т т я дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога й дітей.


•k"kk

Колектив л и ш е тоді є колективом і, отже, великою виховною силою, коли він увесь час духовно зростає... Бажання дитини, вихованця бути хорошим, прагнення до того, щоб про нього думали добре. Це одне з найважливіших джерел виховної сили колективу.


173

Розділ 13

AAA

Ви лише тоді маєте право бути наставником, вихователем, коли, розуміючи й серцем відчуваючи безмежне дитяче довір'я і неминучу у зв'язку з цим дитячу беззахисність, владу свою над дитиною будуєте на цьому довір'ї і цій беззахисності.


AAA

Колектив — це не якась безлика маса. Він існує як багатство індивідуальностей... Виховна сила колективу починається з того, що є в кожній окремій людині, які духовні багатства має кожна людина, що вона привносить у колектив, що дає іншим, що від неї беруть люди. Але багатство кожної особистості — тільки основа повноцінного, змістовного життя колективу. Колектив стає виховною силою за наявності такої спільної діяльності, в якій розкривається висока ідейна одухотвореність праці благородними моральними цілями.


AAA

У вихованні колективу треба починати з "...найважчого — з формування здатності відчувати себе в іншій людині й іншу людину — в собі".

В.О. Сухомлинський і

AAA

У всебічному розвитку особистості як виховному процесі велике значення має поєднання, гармонія колективного й індивідуального елементів духовного життя.


174


***

Колективізм — не тільки результат виховання, але й процес, і комплекс засобів, які формують свідомість, погляди, переконання, вчинки людини. Життя і праця в колективі є школою становлення буквально всіх рис особистості...


Виховання колективізму починається зі створення справжнього, єдино правильного уявлення про свободу і щастя як про повинність і відповідальність перед суспільством.


Без дружби — відданої, вірної, пройнятої почуттям обов'язку — немислимий колектив. Найміцніший ідейно стійкий колектив там, де дружба осяяна високою життєвою метою, пройнята суворою вимогливістю і непримиренністю до зла.


•kifk

Шкільний колектив — складна духовна, трудова, організаційна спільність особистостей, які стоять на різних ступенях ідейного, інтелектуального, морального, естетичного, громадянського розвитку, при цьому кожна особистість завжди перебуває у внутрішньому русі.


175

Розділ 13

•кк-к

Виховний вплив колективу тим сильніший, чим дбайливіше ставиться колектив до внутрішнього світу особистості.


Утверджуючи в людині повагу до самої себе, ми виховуємо в ній колективіста. Бо лише той, хто поважає себе, вміє ставить перед собою вимоги колективу, здатний активно ставитись до вчинків інших людей.


*** Єдність думок, поглядів, переконань, інтелектуаль

них інтересів, моральної поведінки — все це усвідомлюється підлітком як велика притягальна сила колективу... У підлітка підвищується вимога до свого первинного колективу, оскільки він починає осмислювати й ширше, в певному розумінні узагальнююче значення колективу як виразника інтересів... суспільства.


Духовне життя колективу має базуватися не лише на визнанні, а й на розвитку, зміцненні індивідуальності, особистої гідності кожного підлітка. Завдання вихователя полягає в тому, щоб помітити у вихованцеві його найзначніші духовні якості чи можливості, розкрити їх перед колективом, дати підліткові можливість осмислити свій внесок у життя колективу.


176


•к-к-к

Правильна духовна взаємодія колективу і особистості в підлітковому віці передбачає чуйність, тактовність, делікатність колективу у ставленні до всього суто інтимного. Уміти правильно визначити грань, за якою починається недосяжна для стороннього втручання інтимна сфера, — це і є великим мистецтвом вихователя.


•kick

Ш к і л ь н и й колектив — це не т ільки учні ш к о л и . Він включає т а к о ж педагогічний персонал. Учнівський і педагогічний колектив — окремі об 'єднання, я к і живуть своїм ж и т т я м , к о ж н и й з них має свої закономірності становлення і розвитку. Між ними не можна провести якоїсь різкої грані, вони не відокремлені один від одного якоюсь стіною, вони в своїй єдності становлять ш к і л ь н и й колектив, разом з тим вони й не зливаються в єдине ціле.


•kte-k

Сила будь-якого трудового колективу вимірюється розвитком індивідуальних можливостей кожного окремого трудівника.


12 — 9-1110 177

Розділ 14

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

• Любов як перстень, не має к і н ц я .

• Щ а с т я той здобуває, хто в праці розуму набуває.

• Щ а с т я мужніх знаходить. • Щасливий і голі скелі озеленить.

• Хто гониться за щастям без голови, той наздоганяє біду.

• Вередливий у дитинстві — потворний у старості. • Мораль чиста — к р а щ е всякого намиста. • Поганому виду нема стиду.

• Не копай другому яму, бо сам упадеш у неї.

• Гідність людини визначають її вчинки.

• Правда світліша за сонце.

• Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога. • Де совість, там і любов. • Не догоджай людям, а совісті своїй.

• Страшно буває тому, в кого совість нечиста. • Сумління — н а й к р а щ и й порадник.

• У кого совісті нема — нема й сорому.

Моральне виховання

• Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

• 3 честю пройдеш цілий світ, без честі — й ні до

сусід.

• Кому честь, тому й слава.

• Хто честі не має, ані сто кувачів йому не прикує.

• Батьком-матір 'ю не хвались, а хвались честю.

• Безчестя гірше смерті.

• Б е р е ж и честь змолоду.

• Все з людиною вмирає, одна чесність в іки триває.

• За гроші честі не к у п и ш .

• Більше слухай, а менше говори.

• Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

• Говорити і не думати — те саме, що стріляти й не

цілити.

• Добре тому ж и т и , хто вміє говорити.

• Договір дорожчий за гроші.

• З н а й більше, а говори м е н ш е .

• Не місце людину красить, а людина — місце.

• Хитра людина в 'ється, як хмелина: за що м о ж н а

вчепитися, за те й триматися.

• Хто шанується, і люди того шанувати будуть.

• Кохання дає лад усьому.

• У г у л я к и діти вовкулаки.

• Розпусник гуляє — гнилу душу має.

• Хай живе істина стара: людина починається з добра.

• Н а й в а ж ч а професія — бути людиною.

• Ц і н а людини — її діла.

• Ж и в е л и ш той, хто не ж и в е для себе, хто для дру

гих виборює ж и т т я .

• Зірки падають на землю, а люди здіймаються до

зірок.

• Людину можна знищити, але її не можна перемогти.

• Людина без Б а т ь к і в щ и н и , як соловей без пісні.

• Ж и т ь — Вітчизні служить.

• Добре тому, хто у своєму домі.

12* 179

Розділ 14

• Хороша людина працює для добра і н ш и х .

• П о л у м ' я дає тепло і світло не для себе.

• Милосердним ніхто не вродився, а навчився.

• Хто людям добра бажає, той і собі має.

• Ч у ж а біда — моя біда.

• Хто швидко допоміг, той двічі допоміг.


Ти м о ж е ш зробити людині добро? Зроби і тут же за

будь. С к а ж и собі: "Добро не завжди оплачується доб

р о м " .

Мудра людина вимагає всього л и ш е від себе; нікчем

на ж людина вимагає від і н ш и х .

Б і й с я не ворога — той іде відкрито, його варто пова

ж а т и . Б і й с я недруга, я к и й зрадив тобі — вибач йому

по-християнськи. Понад усе треба боятися людей, я к і

мислять убого, корисливо, примітивно, це особливо

страшні люди.

Коли над масою хамів піднімається великий та ще й

" р о з у м н и й " хам — починаються великі інквізиції,

"вічні рейхи" , "розвинуті соціалізми".

Започатковують усе Емоції, тримає все Мораль, за

кінчують усе аморальні інстинкти. . . За опаскудження

своєї душі будемо жорстоко покарані своїми ж дітьми —

не допоможе навіть Бог!

Розлучений з коханою плаче сім років. Розлучений з

Вітчизною плаче все ж и т т я .

Хто не ж и в е на батьківщині, не знає смаку ж и т т я .


Батьківщина — матінка рідна, чужа країна — мачуха.

З а в ж д и і всюди справжній чоловік п а м ' я т а є про свою честь.

Революція приводить до влади ледарів і хамів. Революція проходить, а хами залишаються.

Не обманюється той, хто радиться.

Учись доброму, тоді погане на розум не піде.

Вада дитини не народжується, а виховується.

Людство мало б необмежені можливості, я к б и мало можливість обмежити владу обмежених людей.

К а р л и к и намагаються якомога далі плюнути.

Карлики прагнуть мати велике тіло. А розмірами свого мозку не переймаються.

Щастя — як сонце за хмарою. Його й не видно, а воно є.

Любов, як перстень, не має к і н ц я .

Якщо людина — істота, що переважно відчуває, то всякий поступ, я к и й зменшує чуттєвість людини або калічить її, це — хибна дорога, що веде до втрати людського образу.

Українська народна мудрість

181

Розділ 14

•Іск-к

• Совість — це глядач і суддя доброчинства. • Щоб бути вільним, треба підкорятися законам. • Велике місто — велика самітність.

Античні афоризми

'к'к'к

Стався до інших так, як ти бажав би, щоб ставились до тебе.

Золоте правило моральності

• Той, хто любить направляти свій розум на пошуки закону свого обов'язку, близький до науки моральності.

• Той, хто намагається виконати свій обов'язок, близький до людинолюбства, тобто бажання добра усім людям.

• Той, хто червоніє за свою слабкість у виконанні свого обов'язку, близький до тієї сили душевної, яка необхідна для його виконання.

Китайська мудрість

***

Хороша людина хоч сама й помре, але її слово не по

мирає. Ногайська мудрість

***

Багатство не в майні, а в таланті. Персидське прислів'я

***

• Не шукай правди в інших, коли її у тебе немає.

182


• Краще гірка правда, аніж солодка брехня. • У кого правди немає, у того й добра мало. • Для себе жити — тліти, для сім'ї — горіти, а для

народу — світити. Російські прислів'я

• Якщо хочеш порадувати свого гостя, виказуй пошану його дитині.

• Одне слово може зруйнувати увесь світ. Таджицька мудрість

Широкій душі і світ широкий, а вузькій і світ вузький.

Удмуртська мудрість

•h'k'k

Краса — до вечора, доброта — до смерті. Чеченська мудрість

***

Одна людина пройде — слід залишиться, сто людей пройдуть — дорога прокладеться.

Чуваська мудрість

*&*

• Хто відчуває сором, той починає відчувати обов'язок.

• Сам себе не поважаєш, то й інші не будуть тебе поважати.

• Скромність — прикраса мудрості. Японська мудрість

183

Розділ 14

* * *

Скромність — це не л и ш е орнамент, але й охоронець доброчинності.

Д. Аддісон

•к-к-к

Скромність — середина м і ж безсоромністю й сором'язливістю.


* * *

Справедливість є найвеличнішою із доброчинностей,

більш дивною і блискучою, н і ж вечірня чи ранкова зір

ка; тому-то ми й говоримо у вигляді прислів 'я : "У спра

ведливості містяться усі доброчинності".


* * *

Совість — це праведний суд доброї людини. Арістотель

* * *

Не розум — начало і керівник доброчинності, а

швидше — порух почуттів.

Спочатку має виникнути певний неусвідомлений запал до прекрасного — як це й буває, а потім уже розум виголошує вирок і судить.


•к-кі;

. . .Властивість доброчинності полягає, швидше, в

тому, щоб робити добро, а не приймати його, і в тому,

щоб здійснювати добрі вчинки, більше, аніж в тому,

щоб не здійснювати негідних.


184


* * *

.. .Природа.. . дала людині в руки зброю — розумову і

моральну силу, а ними м о ж н а користуватися у зворот

ному боці. Тому людина, позбавлена доброчинності,

виявляється істотою найбільш нечестивою і дикою,

низькою у своїх статевих і смакових потребах.


Незрівнянний дар — м у ж н я стійкість дуіпі. З нею в ж и т т і нічого не страшно.

Архілох

Почуття — це моральна сила, я к а інстинктивно, без допомоги розуму виносить судження про все, що ж и в е . . .

П. Балланш

•кіс*

Скромність — мати великих діянь. О. Бальзак

У всіх д іяннях людських постійність є н а й в и щ и м проявом сили.

О. Бальзак

•k-k'k

Правда — ніби гірке питво, неприємне на смак, зате відновлює здоров'я.

О. Бальзак

185

Розділ 14

Н а ш а совість — суддя непогрішимий, поки ми не

вбили її.

О. Бальзак

Любов поєднує усі добрі якості людини.

О. Бальзак

* * *

Багато хто, думаючи, що вони зможуть усе купити

за свої багатства, самі передусім продали себе.

Ф. Бекон

Багатство дуже добре, коли воно послуговує нам, і

дуже погано, коли панує над нами.

Ф. Бекон

•k-k-k

Подружня любов творить людський рід, дружня лю

бов удосконалює його, а розпусна любов його розбещує

і принижує.

Ф. Бекон

•k'k'k

Ніщо, окрім смерті, не може примирити заздрість з

доброчинністю.

Ф. Бекон

•kit-k

Я не знаю інших ознак переваги, окрім доброти.

Л. Бетховен

186


***

Справжня людська любов може бути побудована на взаємній повазі одне в одному людської гідності, а не т ільки на примхах почуттів, на забаганці серця.


* * *

Давайте дітям більїпе і більше споглядати загальне,

людське, світове; однак переважно намагайтесь знайо

мити їх із ц и м через рідні і національні я в и щ а . . . За

гальне виявляється л и ш е в окремому: хто не належить

своїй вітчизні, той не н а л е ж и т ь і людству.


***

Велика потреба любові часто сприймається за саму любов, я к щ о з ' я в и т ь с я предмет, на я к и й вона може спрямуватися; перепони перетворюють її в пристрасть, а задоволення знищують.


* * *

Повага до імені людського, безмежна любов до лю

дини за те т ільки, що вона є людина, без будь-якого від

ношення до своєї особи і до її національності, віри або

звання, навіть особистого, її достоїнства або недостоїнс-

тва, словом, безмежна любов і безмежна повага до

людства навіть і в особі найостаннішого з його членів

мусять бути стихією, повітрям, ж и т т я м людини.


187

Розділ 14

* * *

Не в и к р и в ш и закону, — по будеш дивитися на осо

бу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих

і викривлює слова справедливих.

Біблія

* * *

Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не

ч и н и перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти

ближнього свого! І не бажай ж о н и ближнього свого, і не

бажай дому ближнього свого, ані поле, ані раба його,

ані невільниче його, що є в ближнього твого!

Біблія

•к-кк

Любов над усе! Коли я говорю мовами людськими й

ангельськими, та любові не маю — то став я як мідь та

дзвінка або труба гудячий!

І к о л и маю дар пророкувати, і знаю усі т а є м н и ц і й

усе з н а н н я , і к о л и маю всю віру, щоб навіть гори пе

реставляти, та любові не маю, — то я ніщо! І к о л и я

роздам усі м а є т к и свої, і к о л и я віддам своє тілс не

спалене, та любові не маю, — то п о ж и т к у не матиму

жодного!

Біблія

•к-к-к

Голови (керівники) його судять за хабарі і навчають

за плату його с в я щ е н и к и , і за срібло пророкують поро

ки його, хоч на Господа вони опираються, говорять:

"Хіба Господь не серед нас? Біда не прийде на нас" .

Біблія

188


•к-кі:

Горе тим... які за подарунки виправдовують винного і невинних позбавлять законного.

Біблія

* * #

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Біблія

•к-к-к

Проклятий, хто бере підкуп, щоб убити душу та пролити кров невинну.

Біблія

А хабара не візьмеш, адже хабар освічує зрячих і викривлює слово справедливих.

Біблія

Ставлячись поблажливо один до одного і пробачаючи взаємно, якщо хто на кого має скаргу.

Біблія

•kick

Нарешті, будьте всі однодумці, співчутливі, брато-любиві, милосердні, смиренномудрі.

Біблія

Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче. Біблія

189

Розділ 14

***

Моліться за нас; адже ми впевнені, що маєте добру совість, тому що бажаємо поводити себе чесно.

Біблія

Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники. Царства Божого не успадкують вони!

Біблія

***

Не чини розпусти! Біблія

***

Хто чинить розпусту, немає той розуму, він знищує душу свою.

Біблія

***

Набування майна язиком неправди — це скороминуча мерзота шукаючих смерті.

Біблія

•к-к-к

Не свідчи неправдиво на свого ближнього. Біблія

***

Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці

своєму, то не хваліться і не говоріть неправди на прав-

190


ду. Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, тілесна та демонська.

Біблія

***

Кожному, хто просить у тебе, дай йому, і від того, хто бажає позичити у тебе — не відвертайся.

Біблія

Любов хай буде нелицемірна, відвертайтесь від злого, прихиляйтесь до доброго. Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного шанобливістю.

Біблія

***

Люби ближнього твого, як самого себе. Біблія

***

Не люби спати, щоб тобі не збідніти; тримай відкри

тими свої очі, і будеш досхочу їсти хліб. Біблія

Хто працювати не хоче, той нехай і не їсть! Біблія

•kick

Не кради. Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, щоб мав що подати нужденному.

Біблія

191

Розділ 14

* * *

Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а зла

людина зі скарбу злого виносить лихе.

Біблія

* * *

Не поспішай духом твоїм гнівитись; адже гнів гніз

диться в серцях дурнів.

Біблія

•к-к-к

Любов до багатства є джерелом усіх бід. "Адже

корінь усього лиха — це гроіполюбство, якому віддав

шись, деякі ухилились від віри і самі себе прирекли на

численні страждання" .

Біблія

•к-к-к

Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступися від

думки своєї про це, — свої очі ти звернеш до нього, — й

нема вже його.

Біблія

•к-к-к

І як голий вийіпов він із лона матері своєї, таким і

завершує свій життєвий нілях, і нічого не візьме від

здобутого ним, що міг би він покласти в руці своїй. І це

т а к о ж недуга болюча: я к и м прийшов він, таким він і

повернеться.

Біблія

•к-к-к

Бог є любов, і з тієї причини злом ніколи не вихо

ваєш добра. Через те й сказано в Божому Слові: "Любов

192


довготерпелива, любов не чваниться, вона не заздрить, не надимається, не ш у к а є свого, не поривається до гніву, не задумає зла, не т ішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою, все зносить, у все вірить, усього сподівається, все перетерпить.

Біблія

У багатій мудрості є багато смутку. Хто примножує знання, той примножує скорботу.

Біблія

***

Будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі . Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки — благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви успадкували благословення.

Бо хто хоче любити ж и т т я та бачити добрі дні, нехай стримає свого я з и к а від лихого та уста свої від говоріння підступу. Ухиляйся від злого та добре чини, ш у к а й миру й ж е н и с я за ним.

Біблія

•к'к'к

Не обманюйтеся. Бо що т ільки людина посіє, то сама й пожне!

Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, пожне ж и т т я вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро.

Біблія

13 — 9-шо 193

Розділ 14

•к'к'к

Стережися молодечих пожадливостей, тримайся

правди, віри, любові, миру.. .

А від нерозумних та від невчених змагань у х и л я й с я ,

знавши, що вони родять сварки.

Біблія

Т а к о ж не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуй

те, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам,

давайте — і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною,

струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо

я к о ю ви мірою міряєте, такою відміряють і вам.

Біблія

***

Люби господа Бога свого всім серцем своїм, і всією

душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й

найперша заповідь. А друга однакова з нею: люби свого

ближнього як самого себе.

Біблія

•кігіе

Стережіться фальшивих пророків, що приходять до

вас у одежі овечій, а всередині — х и ж і вовки.

Біблія

•к"кіг

Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете,

стукайте — і відчинять вам; бо кожен, хто просить —

одержує, хто ш у к а є — знаходить, а хто стукає — відчи

нять йому.

Біблія

194


* * *

Не давайте святого псам, і не розсипайте перла свої перед с в и н я м и , щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас.

Біблія

* * *

Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче позичити в

тебе — не відвертайсь від нього. Біблія

***

Не забувай обов'язку — це єдина музика. Ж и т т я і пристрасті без обов'язку немає.

О.О. Блок

***

Я к щ о ви проживете достатньо довго, ви побачите,

що к о ж н а перемога обертається поразкою. С. Бовуар

***

Національне рабство, затримуючи культурний розвиток народу, водночас робить його ж и т т я т я ж к и м , сумним, позбавленим радості, навіть тварина в неволі нудьгує, мучиться і часто хворіє, хоч би вона й мала досить ї ж і і чистого повітря. Тим більше нудьгує в рабстві людина.


Поважати жінок — це обов'язок, якому к о ж н а чесна людина має коритися з народження.

Лопе де Вега

із» 195

Розділ 14

Є щось вище корисливості, вище грошей. Шкода,

але цивілізація зробила все для того, щоб серце було на

якомусь останньому місці.

Р.Г. Віктюк

Честь — це м у ж н я сором'язливість.

А. Віньї

Заздрість не уміє ховатися: вона звинувачує і осу

джує без доказів, роздмухує недоліки, підносить до

злочину незначну помилку. Вона з тупою лютістю на

кидається на найбільш незаперечні достоїнства.

Л. Вовенарг

***

Торгуючи честю, не розбагатієш. Л. Вовенарг

* * *

Той, хто вимагає плати за свою чесність, частіше за

все продає свою честь.

Л. Вовенарг

* * *

Моральне удосконалення — головний і центральний

акт людської природи: всі інші ш л я х и удосконалення

ведуть до нього і т ільки з його допомогою стають доско

налістю в повному значенні цього слова.

К. Войтила

1S6


***

Любов — найбільш сильна з усіх пристрастей, тому що вона одночасно оволодіває головою, серцем і тілом.

Вольтер

***

Честь — це діамант на руці у доброчинності. Вольтер

•к'к'к

Свобода полягає в тому, щоб залежати т ільки від законів.

Вольтер

***

— Радіть пожди, ну куди ж ти летиш? — В серце, я к е палко любить! — Юність, куди ти вернутись спішиш? — В серце, я к е палко любить! — Сило й сміливість, куди ви, куди? — В серце, я к е палко любить! — Сум і біда, а де ваші сліди? — В серці, я к е палко любить!

Р. Гамзатов

* * *

Любов ніколи не вимагає, вона завжди дає. Любов

завжди страждає, ніколи не висловлює протесту, ніко

ли не мстить за себе. М. Ганді

197

Розділ 14

•к-к&

Щоб мій вчинок мав моральну цінність, з ним має бути пов'язане моє переконання. Аморальним є робити щось із остраху перед покаранням або для того, іцоб набути в інших хорошу думку про себе.

Гегель

* * *

Що є обов'язок? Поки що у нас немає іншої відповіді, окрім такої: звершувати належне і турбуватися про власне благополуччя і про благополуччя інших.

Гегель

*&*

Людина змушена боротися з необхідністю, яка вста

новлена природою. Гегель

*** Є моральний обов'язок — завоювати самостійність

за допомогою своєї діяльності й розуму. Гегель

•к-к-к

З усіх зобов'язань стосовно інших найпершим є правдивість у словах і ділах.

Гегель

*** Щодо своїх друзів необхідно бути як можна менш

обтяжливим. Делікатніше всього — не вимагати від своїх друзів ніяких послуг.

Гегель

198


***

Слово доброчинність рівнозначно стосується розсудливості, мужності, милосердя і має невизначене, розпливчате значення. Все ж воно завжди в и к л и к а є в голові невиразну ідею про деяку якість, я к а корисна для суспільства.


***

Людина без серця — безпристрасна м а ш и н а мисленн я , я к а не має ні сім'ї, ні товариша, ні батьківщини; серце становить чудову і невід 'ємну основу духовного розвитку.

О.І. Герцен

Хто правдивий до себе і до і н ш и х і завжди залишається таким, той володіє к р а щ и м и я к о с т я м и велик и х талантів.

Гете

* * *

Поведінка — це дзеркало, в я к о м у к о ж е н показує

своє обличчя.

Гете

***

Обов'язок — це любов до того, що сам наказуєш собі.

Гете

199

Розділ 14

•к'к'к

Щоб стати професором (так у нас називали вчителя),

ти маєш вчитися 15 років. А щоб стати людиною, пови

нен вчитися усе ж и т т я .

Д.М. Гнатюк

* * *

Бродіння всередині не виправити н і я к и м и конститу

ц і я м и . Суспільство твориться само собою, суспільство

складається з одиниць. Потрібно, щоб к о ж н а одиниця

виношувала посаду свою. Варто нагадати людині, що

вона зовсім не матеріальна скотина, а високий грома

д я н и н небесного громадянства. Допоки вона хоча б

скільки-небудь не буде ж и т и ж и т т я м небесного грома

дянина, до того часу не прийде порядок і земне грома

дянство.

М.В. Гоголь

•k-k-k

Патріотом бути не погано, зовсім не погано, але бути

тупим і дурним патріотом — це біда.

М. Горький

•к'к'к

Найбільш розумне, чого досягла людина, це вміння

любити ж і н к у і вклонятися її красі .

М. Горький

•к'к'к

Без совісті і при великому розумі не проживеш.

М. Горький

200


•кіс-к

Хочеш, щоб любила? Щоб єдиним Ти у неї в цьому світі став? Що ж, пораду дам тобі, мій сину: Ти ж и т т я й роботу поряд став. Ніжність милій віддавай до ріски, П о в а ж а й себе і товариство. Будь сміливим і не надто гордим, В слові непорушнім, в дружбі добрим. Хай зі словом буде вкупі діло, Серце й розум будуть невіддільні. І тоді, хай скромний ти на вроду, — З а в ж д и будеш дорогий народу.

Д.Й. Гуліа

•кіі-к

В и щ и й суд — совість. В. Гюго

Здатність червоніти — найбільш характерна і найбільш людська з усіх людських якостей.

Ч.Дарвін

* * *

Люди з сильним і великодушним характером не мі

няють свого настрою залежно від свого благополуччя

або свого горя. Р.Декартп

•kit-k

Для бранных и гневливых фраз не отвори уста; Губам людей противна грязь, полезна чистота.

Джамі

201

Розділ 14

* * *

Любого встречного в пути в з н а к о м ц ы не бери,

С любым знакомым не сиди до утренней зари...

Джамі

•кЪ-к

Сокровища не обретешь без. горя и без муки.

Бутона розы не сорвешь, не оцарапав р у к и .

Джамі

* * *

Добро бессмертно, к а к вода бездонного колодца;

Будь добрым к людям, и всегда добро к тебе вернется.

Джамі

•к-к-к

Людей подводит нрав дурной, а добрым поведеньем

Того достигнешь, что иной не купит и за деньги.

Джамі

•к**

Когда ты попадешь ногой в змеину нору,

Здесь милосердье, дорогой, и жалость — не к добру.

Не ж д и ш и п е н и я змеи, не верь ее слезам...

Немедля гадину дави, не то погибнешь сам!

Джамі

* * *

Коль честен в ж и з н и будешь ты, то вопреки наветам,

Спасешься от лихой беды в греховном мире этом.

Джамі

202


* * *

Благословенны станут те, в ком нет огня раздора;

В труде, и в счастье, и в беде им добрый нрав — опора.

Джамі

•ккк

Пускай, дурной молвы печать твой дом не потревожит;

Ты злом на зло не отвечай — оно л и ш ь горе множит.

Джамі

ккк

К а к облако — дождем добра ты напоишь людей,

Пока цветет твоя пора, л и ш ь для людей радей!

Джамі

•ккк

К лазурным солнечным лучам ведет дорога всех,

Будь в жизни честен, смел и прям — и ждет тебя успех!

Джамі

* * *

Кто, словно раб, на поводу у жадности своей,

Тот может угодить в беду и подвести друзей.

Ведь рыбка плавает, пока

Не выйдет резвой срок:

Проглотит жадно червяка,

А вместе с ним — крючок...

Джамі

ккк

Всевышний задал мне загадку,

Но в ней я разобраться смог:

Бывает солью сахар сладкий,

А соль — к а к сахарный песок...

203

Розділ 14

Ты в ж и з н и многое хлебнешь: Уж лучше выпить горький яд, но свой, Чем лобызать медовый зад... чужой.

Джамі

•к-кЖ

П я т ь в а ж н ы х правил в ж и з н и соблюдай — И на земле увидишь светлый рай: В делах мирских не возмущай покой, З р я не рискуй своею головой. Здоровье береги, к а к редкий плод, Ж и в и в достатке, но не будь богат, И пусть приходит разделить досуг К тебе надежный и сердечный друг.

Джамі

* * &

Є воля — є людина! Немає волі — немає людини! Скільки волі, стільки і людини.

О.П. Довженко

•k'k'k

Опис кв ітки з любов'ю до природи більше містить громадянських почуттів, аніж викривати хабарників, оскільки тут з іткнення з природою, з любов'ю до природи.

Ф.М.Достоєвський

•kick

Свобода не в тому, щоб стримувати себе, а в тому, щоб володіти собою.


204


***

Ніякою наукою не складете суспільства, я к щ о немає благородного матеріалу, живої і доброї волі, щоб ж и т и чесно і любовно. Н а у к а в к а ж е на вигоди і доведе л и ш е , що вигідніше передусім бути чесним.


* * *

Не сильні к р а щ і , а чесні. Честь і власна гідність — сильніші понад усе.


Я к щ о Бога немає, тоді все дозволено.


Кожен українець — це троїсті м у з и к и : Одне — думає, друге — к а ж е , третє — робить. Від того у нас результат великий, Що перший — спородить, то третій точно угробить.

І.Ф. Драч

Любов без поваги не може ні далеко зайти, ні високо піднятися, це — однокрилий ангел.

А.Дюма-син

***

Совість — це психічний стан людини, в якому вона перебуває, коли не змогла дотримати свого слова, виконати обов'язок, змушена обманювати.


205

Розділ 14

...Але но може так бути вічно. Зміняться люди, жи

тимуть по справедливості. Не стане багатих, бідних,

перестануть красти одне в одного. Збудуємо довгоочі

куване суспільство соціальної справедливості.


Моральні норми, звички, прищеплені в сім'ї, ш к о л і

оберігають від необдуманих вчинків, допомагають зро

бити правильний вибір навіть в екстремальних ситуа

ціях .


* * *

Заздрість — це недуга, т я ж к а і тривала, інколи на

все ж и т т я . Починається з дитинства, коли дівчинка по

бачила на сусідці краіцу сукню, коли мама пристара-

лась на к р а щ у . У сусіда з 'явилась к р а щ а дача, дорожча

машина. . . — а червоточина все точить і точить, як би

сусіду зіпсувати машину, отруїти корову та ін. Страш

на хвороба — заздрість.


•k-k'k

Вічна естафета, я к у необхідно свято берегти і пере

давати із покоління в покоління — першоджерело фор

мування патріотичних почуттів.


Високі почуття патріотизму мають свої корені в на

ціональних традиціях, у рідній мові та національній

культурі, у стінах батьківського дому і на стежці се-

206


ред живої , но скаліченої природи, біля рідного будинку. Навчити розуміти це — значить виховати громад я н и н а планети з ідеалами миру, дружби, взаємодопомоги, співчуття до чужої біди. Це т а к само важливо, як з м а л к у навчати радіти успіхам друзів, сусідів, рідн и х .


•k'k'k

Упевнений, що високі патріотичні почуття завжди мають джерела в батьківському домі, в рідній мові, в національній історії. Стою за державність мови у нашій республіці, збереження і розвиток національної культури — складової і невіддільної частини культури нашого радянського дому.


* * *

Ставлення до старших, рідних, ставлення до люди

ни взагалі — це одна з найголовніших складових мо

ральної культури та вихованості дітей. Говорять: бай

дужість — горе, байдужість — це злоякісна пухлина,

яку можна вилікувати л и ш е на ранній стадії.


* * *

Людина повинна бути володарем своєї волі і рабом

своєї совісті. М. Ебнер-Ешенбах

***

Вдячність — ознака шляхетності душі. Езоп

207

Розділ 14

* * *

Той, кому недосяжні почуття, хто не може зупинитися, щоб виявити подив і завмерти у зачаруванні, подібний до мертвого: його очі закриті .


•кк-к

Найважливіше із людських зусиль — прагнення до моральності. Від неї залежить наша внутрішня стійкість і наше існування. Тільки моральність у наших учинках надає краси нашому життю. Зробити ї ї живою силою й допомогти погідно усвідомити її значення — головне завдання освіти.


* * *

Моральні якості визначної особистості мають, можливо, більше значення для конкретного покоління і всього ходу історії, н іж чисто інтелектуальні досягненн я . Останні залежать від величі характеру значно більше, н і ж це прийнято вважати.


***

У кінцевому підсумку основою усіх цінностей слугує моральність.


•к-к-к

Н а ш час відзначений небувалими успіхами наукового пізнання. Як не радіти цьому? Але не можна забувати, що знання і майстерність самі по собі не зможуть привести людей до щасливого й гідного ж и т т я . У людства є всі підстави ставити провісників моральних цінностей вище, н і ж відкривачів наукових істин.


208


•к-к*

Ш л я х е т н а людина передусім зайнята мудрістю і дружбою: одна з них є благо смертне, друга — безсмертне.

Епікур

•кіс*

Я к щ о ви приховаєте правду і закопаєте її в землю, вона обов'язково виросте і набуде такої сили, що одного разу, коли вона вирветься, то змете усе на своєму ш л я х у .

***~ Е. Золя

•к^к-к

Любов і старість ніколи не сперечаються. ОЛ. Захаренко

***

Турбота і вимогливість — два струмки, що ж и в л я т ь ріку ж и т т я дитини.


•kic-k

Зраджують не л и ш е з міркування користі чи злостивості на людину, яку зраджують. Частіше зраджують, щоб відчути себе значимим у хвилини зрадництва, вершителем доль.

Іскандер Фазіль

* * *

Н а й в и щ а чарівність ж і н к и — сором'язливість. Іскандер Фазіль

14 — 9-1110 209

Розділ 14

•к-к-к

Розум без моральності нерозумний, але моральність розумна й без розуму.


•k-k-k

Глупота осміюється не заради того, щоб винищити

глупоту — вона незнищенна, а для того, щоб підтрима

ти дух розумних.


•k"k-k

Розбещеність — помста тіла за неспроможність кохати.


•k-k-k

Нетактовність у молодості ще можна списати на по

гане виховання. Нетактовність зрілої людини — наслі

док моральної тупості. Це назавжди.


•kick

Духовно бідні люди люблять бігти за новими ідеями, оскільки це маскує їхню духовну бідність.


•k'k'k

Відволікання від правди в далекій перспективі значно шкідливіше для народу, н і ж пряма заборона на правду. Пряма заборона породжує таємну свободу, таємну любов до правди. Відволікання від правди — вел и к а індустрія розваг, зважаючи на відсутність прямої заборони на правду — призводить до того, що людина втрачає смак до правди.


210


***

Глибина сорому визначає висоту особистості. Ось чому пастух як особистість може стояти вище за академіка.


***

За демократією, я к а знавісніла у своєму хамстві,

сором'язливо опустивши очі, маячить диктатура. Іскандер Фазіль

Люди часто плутають дар із здібностями. Навіть маленький дар вимагає співучасті душі. Навіть найбільші здібності обходяться без співучасті душі.


***

Суть в существе твоем отражена,

Не сможет доли тайной быть она,

Не потому ль, что суть любой натуры

В поступке, словно в зеркале, видна.

Ібн Сіна

***

Ты к дружбе с к а ж д ы м встречным не стремись И тайн не поверяй кому попало, Гони л ж е ц а , пройдохи сторонись,

Иначе повредишь себе немало. И воле подлеца не покорись, Не превышай дозволенного меры, А запятнаешь честь, к а к ни винись, К а к слез не лей — слезам не будет веры.

Ібн Сіна

и* 211

Розділ 14

* * *

Брехня робить людину предметом загального пре

зирства; це — засіб позбавити її саму поваги і тієї віри,

я к у к о ж е н повинен ж и в и т и до себе...

І. Кант

* * *

Закон, я к и й живе у нас, називається совістю. Совість

є, власне, застосування ваших вчинків до цього закону.

І. Кант

* * *

Мораль є вчення не про те, як ми повинні зробити

себе щасливими, а про те, як ми повинні стати гідними

щастя.

І. Кант

* * *

Сором 'язливість є деякою таємницею природи для

обмеження розгнузданого захоплення; йдучи за покли

ком природи, вона завжди узгоджується з добрими, мо

ральними я к о с т я м и , навіть коли вона надмірна.

І. Кант

* * *

Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш

сильним здивуванням і шанобливістю, чим частіше й

триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо

наді мною і моральний закон у мені.

І. Кант

* * *

Ментальності українського народу властиві чотири

системотворчі ознаки:

212


1. Інтровертивність в и щ и х психічних функцій, що виявляється у зосередженості особи на фактах і проблемах внутрішнього особистісно-індивідуального світу.

2. Кордоцентричність, що проявляється у сентименталізмі, чутливості, фольклорі, яскравій обрядовості.

3. Анархічний індивідуалізм, що виявляється в різних формах прагнення до особистої свободи без належного стремління до державності, в нестачі дисципліни й організованості.

4. Перевага емоційного, почуттєвого над волею та інтелектом.

О.В. Киричук

***

Гідна людина не та, у якої немає недоліків, а та, у якої є гідність.

В.О. Ключевський

* * *

Справедливість — доблесть обраних натур, прав

дивість — обов'язок кожної порядної людини. В.О. Ключевський

Володіти собою настільки, щоб поважати і н ш и х , як самого себе, і чинити з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами ч и н и л и , — ось що м о ж н а назвати людинолюбством.

Конфуцій

***

Коли визначиться погляд на речі, то будуть набуті знання; коли будуть набуті знання, то воля буде прагнути до правди; коли прагнення волі задоволено, то

213

Розділ 14

серце стане добрим; коли серце стане добрим, то буде

набутим моральний погляд на речі, я к і ведуть до добро

чинності.

Конфуцій

•k-k-k

Достойний муж повинен остерігатися трьох речей: в

юності, коли життєві сили ще не притихли, — остері

гайтеся чуттєвості; у зрілі роки, коли життєві сили

зміцніли, — остерігайтесь чвар; у старості, коли жит

тсві сили ослабли, — остерігайтесь скупості.

Конфуцій

* * *

Не поговорити з людиною, з якою варто поговорити,

— значить утратити людину. Л говорити з людиною, з

я к о ю говорити не варто, — значить утрачати слова.

Мудрець не втрачає людей і не втрачає слів.

Конфуцій

* * *

Чи можна на зло відповідати добром? Л чим же тоді

відповідати на добро? На зло треба відповідати справед

ливістю, а на добро — добром.

Конфуцій

* * *

Я к щ о людина тверда, рішуча, добродушна й скупа

на слова, вона близька до істинної людяності.

Конфуцій

* * *

Виходячи з воріт, тримай себе так, ніби зустрічаєш

дорогих гостей. Обходься з людьми так, ніби твориш

214


разом з н и м и в е л и к и й обряд. Чого собі не хочеш — не роби й і н ш и м . Не буде тоді незадоволення ні в державі, ні в сім'ї .

Конфуцій

•klfk

Стримувати себе і чинити відповідно до пристойностей — ось що таке істинна людяність. Бути людяним чи не бути залежить л и ш е від самого себе — хіба може це залежати від інших?

Конфуцій

'k'k'k

Щоб досягти моральної досконалості, треба передусім турбуватися про душевну чистоту. А душевна чистота досягається т ільки в тому випадку, коли серце ш у к а є правди і воля прагне до святості. Але все це залеж и т ь від істинних знань.

Конфуцій

Я к щ о ви вмієте відчувати радість дитини і її силу, то повинні знати, що н а й в и щ а радість — переборених труднощів, досягнутої мети, розкритої таємниці, радість тріумфу і щастя самостійності; оволодіння і володіння.

Я. Корчак

***

Єдиний скарб у тебе — рідна мова. З а к л я т и й для сусіднього хижацтва . Вона твого ж и т т я міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.

П.О. Куліш

215

Розділ 14

•к'к'к

Ч и м радикальніша збройна революція, тим більше

вона може покликати до активного суспільного — чи

радше антисуспільного — д іяння темну юрбу, породи

ти варварські акції , свавілля і терор, спрофанувати ви

сокі цілі, врешті-решт підмінити демократичний ідеал

тоталітарним режимом, створити загрозу здобуткам

цивілізації культури. Людина і народ з низьким куль

турним рівнем ніколи не зможуть стати по-справжньо

му вільними.

П.О. Куліш

•к'к'к

Багато я к і тріумфальні а р к и народ пізніше носив як

ярмо.

С.Є. Ленц

* * *

Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого

себе.


Розвиток етики м о ж н а виразити не т ільки через фі

лософські, але й через екологічні поняття. Етика в еко

логічному розумінні — це обмеження свободи дій у бо

ротьбі за існування.

О. Леопольд

•kifk

Рівність — найміцніша основа любові.

Г. Лессінг

91fi


* * *

Щ а с т я у своєму повному обсязі є найвище задово

лення, на я к е ми здатні, а нещастя — найвище страж

дання.

Дж. Локк

•k-k-k

Основа всякої доброчинності і всякої гідності полягає у здібностях людини відмовлятися від задоволення своїх бажань, коли розум не схвалює їх.

Дж. Локк

***

Заздрість є занепокоєння душі, я к е в и к л и к а н е усвідомленням того, що бажаним нам благом заволодів інш и й , я к и й , на н а ш у думку, не повинен володіти поперед нас.

Дж. Локк

& * *

Мужність — страж і опора усіх і н ш и х доброчиннос-тей, і той, хто позбавлений мужності, навряд чи зможе бути твердим у виконанні обов'язку і виявить усі якості істинно достойної людини.

Дж. Локк

•k"kic

Неввічливість м і ж рівними некрасива, з боку ж начальника вона є тиранія .

Лопе де Вега.

***

Хоробрий не той, хто не боїться, а той, хто уміє подавити свій страх. Іншої хоробрості й бути не може.


217

Розділ 14

* * *

Молода людина ніколи не буде любити свою нарече

ну і дружину, я к щ о вона не любила своїх батьків, това

р и ш і в , друзів. І чим ш и р ш е коло цієї нестатевої любові,

тим благороднішою буде і любов статева.


* * *

Статеве ж и т т я людини мусить істотно відрізнятися

від статевого ж и т т я тварини, у цій різниці й полягає

мета статевого виховання. Але буває, що статеве ж и т т я

людини відрізняється від статевого ж и т т я тварин не в

кращу, а в гіршу сторону. Тварина має потребу у стате

вому житт і остільки, оскільки вона прагне мати по

томство, у тварин м а й ж е не буває розпусти. Людина

раз у раз прагне статевої насолоди незалежно від ба

ж а н н я мати дітей, і це прагнення іноді набирає таких

безладних і морально невиправданих форм, що завдає

лиха і їй самій, і і н ш и м людям.

Л.С. Макаренко

* * *

Говорячи про виховання майбутнього статевого по

чуття нашої дитини, ми повинні, власне, говорити про

виховання її майбутньої любові і про виховання її як

майбутнього с ім 'янина.


* * &

Любов нестатева — дружба, досвід цієї любові-друж

би, пережитий у дитинстві, досвід тривалої симпатії до

окремих людей, любов до батьківщини, вихована з ди

тинства, — все це н а й к р а щ и й метод і виховання май

бутнього високого громадського ставлення до жінки-

218


друга. А без такого ставлення дисциплінувати й приборкати статеву сферу взагалі дуже в а ж к о .


***

Статеве виховання і повинно бути вихованням саме любові, тобто великого і глибокого почуття, почуття, прикрашеного єдністю ж и т т я , прагнень і надій. Ллє таке статеве виховання слід проводити без занадто відвертого й, по суті, цинічного розгляду вузькофізіоло-гічних питань.


* * * Статевий потяг не може бути соціально правильно

вихований, коли вважати, що він існує відокремлено від усього розвитку особи. Але водночас не можна статеву сферу розглядати як основу всієї людської психіки і спрямовувати на неї головну увагу вихователя. Окремо виховуючи статеве почуття, ми ще не виховуємо громадянина, виховуючи ж громадянина, ми тим самим виховуємо і статеве почуття, але в ж е облагороджене основним спрямуванням нашої педагогічної уваги.


***

Навчити любити, навчити пізнавати любов, навчити бути щасливим — це означає навчити поважати самого себе, навчити людської гідності.


* * *

Дисципліна є продуктом усієї суми виховного впли

ву, включаючи сюди і освітній процес, і процес полі

тичної освіти, і процес формування характеру, і процес

219

Розділ 14

сутичок, конфліктів та розв 'язування конфліктів у колективі .


. . .Логіка нашої дисципліни твердить, що дисципліна ставить к о ж н у окрему особу, к о ж н у окрему людину у більш захищене, більш вільне становище.. . Дисципліна в колективі — це цілковита захищеність, цілковита впевненість у своєму праві, піляхах і можливостях саме для кожної окремої особи.


Дисципліна прикрашає колектив. Ця сторона дисципліни — краса дисципліни, естетика дисципліни — дуже значна.


Дисципліна не є метод і не може бути методом. Як т ільки дисципліну починають розглядати як метод, вона неодмінно перетворюється на прокляття . Вона може бути т ільки кінцевим підсумком усієї роботи. Дисципліна — це обличчя колективу, його голос, його краса, його рухливість, його міміка, його переконаність. Все, що є в колективі, кінець-кінцем набирає форми дисципліни.


%-k-k

Моральні вимоги до людини повинні бути вищі за

середній рівень людського вчинку. Мораль вимагає за

гального рівня на поведінку найдосконалішу.

. ... А.С.Макаренко

220


Навчити любити, навчити пізнавати любов, навчити бути щ а с л и в и м — це значить навчити поважати самого себе, навчити людської гідності. Н і я к і освітні екскурсії в автономну область Венери не допоможуть у цій справі. . . Статеве виховання — це насамперед виховання культури соціальної особи.


***

Культура любовного переживання неможлива без гальмування, організованого в дитинстві. Статеве виховання і повинно полягати у вихованні тієї інтимної пошани до питань статі, я к а називається цнотливістю. Вміння володіти своїм почуттям, уявою, виникаючими б а ж а н н я м и — це найважливіше вміння, громадське значення якого недосить оцінене.


* * *

Дуже культурні люди, відповідальні працівники,

я к і чудово володіють російською мовою, знаходять

іноді у матірному слові я к и й с ь героїчний стиль і вда

ються до нього з усякого приводу, умудряючись зберег

ти на фізіономії вираз гострого розуму й високої куль

турності. В а ж к о зрозуміти, звідки йде ця дурна й дика

традиція.


•kick

Чимало людей, особливо у двадцять — двадцять два роки, люблять козирнути матірним словом. Здавалося б, що небагато слід витратити інтелектуальної енергії, щоб зрозуміти, що російський революційний розмах є

221

Розділ 14

щось діаметрально протилежно російському п 'яному розмахові, а от не всі ж розуміють! Не всі розуміють таку просту, абсолютно очевидну річ, що матірно слово є поприкрашене дрібне, бідне й дешеве паскудство, озн а к а найдикішої, найпервіснішої культури — цинічне, нахабне, хуліганське заперечення і нашої пошани до ж і н к и , і нашого ш л я х у до глибокої і справді людської краси. Ллє я к щ о до ж і н о к це вільно вживане соромітне слово т ільки образливе, то для дітей воно надзвичайно шкідливе. З дивною легковажністю ми терпимо це явище, терпимо його існування поряд з нашою великою і активною педагогічною мрією.


Д л я дорослої людини матірне слово просто нестерпно образливе грубе слово. Вимовляючи його або вислуховуючи, дорослий відчуває т ільки механічне потрясіння. Матірне слово не викликає у нього н і я к и х статевих уявлень або переживань. Але коли це слово чує або вимовляє хлопчик, слово не приходить до нього як умовний термін л а й к и , воно приносить із собою і властивий йому статевий зміст. Суть цього лиха не в тому, що оголяється перед хлопчиком статева таємниця, а в тому, що вона оголяється у найпотворнішій, цинічній і неморальній формі. Часте виголошування таких слів привчає його ставитися з посиленою увагою до статевої сфери, привчає до однобічної гри уяви, а це призводить до нездорового інтересу до ж і н к и , до обмеженої і сліпої вразливості ока, до дрібного, надокучливого садизму словечок, анекдотів, каламбурів.


222


* * *

Нема в ж и т т і нічого більш високого і красивого, н і ж

людська дружба. Вона надихає і веде людину вперед до

нових подвигів, підтримує в біді, розпалює вогонь лю

бові, будучи н а й б л и ж ч и м порадником серця і розуму.

А.С. Малишко

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота ж и в а схованка людського духу, його багата скарбниця, в я к у народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття. Мова така ж ж и в а істота, як і народ, я к и й її витворив. І коли він к и н е свою мову, то в ж е буде смерть задля його душі, смерть для всього того, чим він відрізняється від других людей. Він тоді загине, бо стане іншим, уже неукраїнським народом.

Панас Мирний

Любов — в е л и к и й учитель.

Ж. Мольєр

•kick

У дружбі немає н і я к и х розрахунків, окрім її самої. М. Монтень

***

У тварин є та благородна особливість, що лев ніколи не стає із легкодушності рабом іншого лева, а к інь — рабом другого к о н я .

М. Монтень

- • • • • = • - 223

Розділ 14

***

Тому, хто не осягнув науки добра, будь-яка інша нау к а приносить л и ш е шкоду.

М. Монтень

•кіс-к

Перша ознака псування суспільних норовів — це з н и ж е н н я правди, бо правдивість лежить в основі будь-якої доброчинності.

М. Монтень

Заздрісник сам собі ворог, тому що страждає від зла, створеного ним самим.

ПІ. Монтеск'є

&*&

Природа діє завжди повільно і . . .бережно: її дії ніко

ли не бувають насильницькими. Навіть у своїх продук

тах вона вимагає помірності; чинить за правилами і

співрозмірно; я к щ о її примушують, вона швидко ви

снажується і всю силу, я к а залишилась, спрямовує на

те, щоб зберегти себе, зовсім втрачаючи при цьому свою

продуктивну здатність і творчу могутність.

ПІ. Монтеск'є

•k~k-k

Но слово зла скатится с я з ы к а —

Гони его, к а к беркут бирюка!

Насир Хосров

***

Но у души есть к р ы л ь я : разум! Крылата разумом душа

224


Взлетит из пропасти глубокой, освобождением дыша... Взнесись на этих к р ы л ь я х выше! Внизу, над разумом глумясь, Тебя невежество поймет... Не поддавайся!


Благородство складається із добродушності й надл и ш к у довіри.

Ф. Ніцше

***

Я к щ о діти живуть в умовах постійної к р и т и к и , вони навчаються засуджувати.

Я к щ о діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильству.

Я к щ о дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе.

Я к щ о за в ч и н к и дітей постійно соромлять, вони навчаються почувати постійну провину.

Я к щ о діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терпимості.

Я к щ о дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі.

Я к щ о в ч и н к и дітей схвалюють, вони навчаються самоповаги.

Я к щ о діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими.

Я к щ о діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти.

Я к щ о діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності.

Д. Нолъте

15 — 9-П10 225

Розділ 14

ккк

Рідна мова — то дуіпа народу, то його живе серце;

гине чи занепадає мова — гине й занепадає нарід.

І.І. Огієнко

* * *

Чем дурно ж и з н ь прожить, знать надобно немало,

Два в а ж н ы х правила запомни для начала:

Ты лучше голодай, чем что попало есть,

И лучше будь один, чем вместе с кем попало.

Омар Хайям

kkk

Лучше впасть в нищету, голодать или красть,

Чем в число блюдолизов презренных попасть.

Лучше кости глодать, чем прельститься сластями

За столом у мерзавцев, имеющих власть.

Омар Хайям

•kick

С людьми ты тайной не делись своей,

Ведь ты не знаешь, кто из них подлей.

К а к сам ты поступаешь с божьей тварью,

Того же жди себе и от людей.

Омар Хайям

kkk

У занимающих посты больших господ

Нет в ж и з н и радостей от множества забот,

А вот подите ж е : они полны презренья

Ко всем, чьи души червь с т я ж а н ь я не грызет.

Омар Хайям

226


* * *

Будешь в обществе гордых ученых ослов,

Постарайся ослом притворяться без слов,

Ибо каждого, кто не осел, эти дурни

Обвинят немедля в подрыве основ.

Омар Хайям

***

Гірка правда завжди к р а щ е солодкої брехні. М.О. Островський

* * *

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Ч у ж и н ц я ш а н и ж д а т и м е ш дарма —

В твій слід він к и н е сміх — погрозуі

Ти зрікся мови рідної...

Д.В. Павличко

***

Людина не ангел, не тварина, і нещастя її ось у чім: що більше намагається вона уподобитися ангелу, то більше перетворюється на тварину.

Б. Паскаль

Совість — к р а щ а повчальна книга з усіх, я к і ми маємо; у неї необхідно якомога частіше заглядати.

Б. Паскаль

***

Природа буде впливати на нас з усією силою лише

тоді, коли ми внесемо у відчуття її своє людське нача

ло, коли наш душевний стан, н а ш а любов, н а ш а радість

is* 227

Розділ 14

або смуток прийдуть у повну відповідність з нею і не можна буде відокремити свіжість ранку від світла любимих очей і розмірений шум лісу від розмірковувань про прожите життя.

К.Г. Паустовський

***

У кінцевому підсумку порядок, і лише порядок, за

безпечує свободу. Безпорядок забезпечує рабство. Ш. Пегі

* * *

Ніщо не викликає в дитини такого роздратування й невдоволення, як те, що її карають за незнання, як за провину. Хто карає невинність, той втрачає любов.

И. Песталоцці

Усі, хто готуються бути корисними громадянами, повинні спочатку навчитися бути людьми.


* * *

Однаково небезпечно і божевільному вручати меч і безчесному владу.

Піфагор

*** Із розсудливості і скромності, змішаних з мужністю,

може виникнути третя доброчинність — справедливість.

Платон


•к-к-к

Честь н а ш а полягає в тому, щоб наслідувати к р а щ е і поліпшувати гірше, я к щ о воно ще м о ж е стати більш досконалим.

Платон

***

Ніщо так не сприяє людській доброчинності, як законодавство і основи держави.

Платон

***

Честолюбство великого розуму в кращому випадку негативне. Він бореться, трудиться, творить не тому, що прагне до зверхності, але тому, що нестерпно бути перевершеним, відчуваючи в собі здібності перевершити.

Е.По

* * *

Та людина, яку ти любиш у мені, звичайно, к р а щ а

за мене: я не т а к и й . Але ти люби, і я прагнутиму бути

кращим за себе.

MM. Пришвін

***

Охороняти природу — значить охороняти Батьківщину.

MM. Пришвін

* * *

Правда — це перемога совісті в людині. М.М. Пришвін

229

Розділ 14

Нехтувати судом людей неважко, нехтувати суд

власний — неможливо. О.С. Пушкін

Не всі, що народилися на батьківщині, достойні ве

ликого найменування сина батьківщини (патріота). Ті,

що знаходяться під ярмом рабства, недостойні прикра

ш а т и с я ц и м і м ' я м .

ОМ. Радищев

* * *

Справжня людина с справжнім виконавцем усіх пе

редбачених для блаженства її законів; вона свято під

коряється їм.


* * *

Ш л я х е т н и м є той, хто створив себе знаменитим муд

рими і людинолюбними я к о с т я м и і вчинками своїми;

хто еяс в суспільстві розумом і доброчесністю, і захоп

лений по-справжньому мудрим любочестям.


***

Я к щ о спонукання наші до суспільної доброчесності

початок свій мають у людинолюбній твердості душі,

тоді блиск їх буде значно більший. Управляйтеся зав

ж д и у приватних доброчесностях, щоб мали удостої

тись виконання суспільних.


230


Особистість моральна, як правило, і духовна. Але не обов'язково, все ж духовна особистість не може бути аморальною. Духовність є визначальне, світлоносне значення людини, вища, чільна її сутність, джерело, де вона спілкується з собою — якою вона повинна бути. Вона не дозволить заблукати ні в я к и х помилках і випадкових віруваннях.

В.Г. Распутін

* * *

Я настільки переконаний у тісному з в ' я з к у між мо

ральністю людини і гуманним ставленням до тварин,

що завжди буду схилятися перед законодавством, я к е

першим створить систему законів, я к і захищатимуть

тварин від дурного і жорстокого ставлення.

Б. Раш

***

Свідома дисципліна, — хіба це не є с п р а в ж н я свобода?

М.К. Реріх

***

. . .Ким хочеш бути, хлопчику, в житті? Серйозний, як усі котигорошки, Ти на питання це подумав т р о ш к и І відповів: людиною. — Дитя! Благословляючи твоє ж и т т я , У трудну в и р я д ж а ю ч и дорогу, Яку пораду чи пересторогу Я к р а щ у дам, н і ж дав собі ти сам? Будь вірним слову, що усім словам Із ним одним ніколи не зрівняться!

231

Розділ 14

Хай веселять тебе любов і п р а ц я , Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина.

М.Т. Рильський

***

Всьому початок є любов... А твердять: "Спершу було слово.. ." А я к а ж у вам знову й знову: Всьому початок є любов!.. Всьому початок є любов: і осяванню, і сумлінню, очам ж о р ж и н и і дитина — всьому початок є любов. Любов! Я достеменно знаю, Усе, зненависть теж, гадаю, сестра твоя навік, любов. Всьому початок є любов: замрія, ж а х , вино і порох, трагедія, і сум, і подвиг — то все діла твої, любов... Вона тобі: " Ж и в и і з н о в . . . " І ти від шепоту хитнешся, і випростаєшся, і почнешся. Всьому початок є любов!

Р.І. Рождественський

***

Страждай! Умри! Але будь тим, к и м ти повинен бути: Людиною!

Р. Роллан

232


***

Б р е х н я розбещує того, хто нею користується, значно раніше, н і ж губить того, проти кого вона спрямована.

Р. Роллан

Добро — не наука, воно — дія. Р. Роллан

***

Благочинність любові не л и ш е в тому, що вона навіює нам віру в іншу людину, але і в тому, що ми знаходимо віру в себе.

Р.Роллан

•kifk

Слепую прихоть подавай — и будеіпь благороден! Калек, слепых не оскорбляй — и будешь благороден! Не благороден, кто на грудь упавшему наступит. Нет! Ты упавших поднимай — и будешь благороден!

А. Рудакі

* * * Судьба несправедлива к мудрецам, Будь посему в труде неутомим. Бери, но без раздумья отдавай, Копи, но щедро поделись с другим.

А. Рудакі

•k*-k

Змею напрасно к о р м и ш ь и греешь на груди, Когда ужалит в гневе, придет тебе конец. Подлец во всей натуре — ползучая змея, Несчастье, если другом становится подлец.

А. Рудакі

233

РОЗДІЛ 14

•к-к-к

"Все люди с к р я г и ! " — ты твердишь сердито, Одолевает злобного алчбой. Будь щедрым сам, стань добрым и открытым, И люди будут щедрыми с тобой.

А. Рудакі

•k'k'k

П ы л и н к а я, но без любви нет ж и з н и , Любовь — к а к солнце в небе голубом.

А. Рудакі

* * *

Я так скажу: добро спешите делать,

не все ль равно, что ешь и носишь.

А. Рудакі

•kick

Но пребывай в спокойном равнодушье, — Неверен мир, предаст тебя за грош. Дурную суть скрывает вид обманный — В поступках злобен, а лицом пригож.

А. Рудакі

***

Дружба — это дар бесценный, круг друзей менять не н а д о , — Если ты разгневал друга, испросить сумей прощенье!

А Рудакі

•k'k'k

Несчастен, кто берет, но не дает взаимно,

Я счастлив, что брал, но и даю.

А. Рудакі


&**

Но жадность заведет в колодец бед Того, в ком осмотрительности нет.

Румі

Ты, мудрый, суть вещей сперва познай, Обманной важности не доверяй.

Румі

***

З лона рідної землі, з нив, лісів і вод батьківщини м о ж н а не т ільки брати все потрібне для ж и т т я , але й треба щось дати, вертаючи їй через освіту, піднесення громадського ж и т т я , народної культури. В цьому круговому обороті з батьківщини та батьківщини саме й виявляється громадський свідомий обов'язок, я к и й леж и т ь на кожному громадянині.

СІ. Русова

Ж и т т я триває л и ш е мить, саме по собі воно — ніщо, цінність його залежить від того, що вдалося зробити. Л и ш е добро, я к е творить людина, залишається і завдячуючи йому ж и т т я людини чогось варте.

Ж-Ж. Руссо

* * *

Найбільші вчинки доброчинства були здійснені че

рез любов до батьківщини. Ж-Ж. Руссо

235

Розділ 14

•kick

Проти всього можна вистояти, але не проти добра. Ж-Ж. Руссо

***

Брехати самому собі для своєї вигоди — підробка, брехати для інших — підробка; брехати для того, щоб нашкодить, — наклеп.

Ж-Ж. Руссо

***

Зневажаю я людину, в котрій — зрадництво і лжа. Шота Руставелі

***

Стань Человеком в помыслах, в делах, Потом мечтай об ангельских крылах.

Сааді

•к-к*

Живущий духом чужд телесных нег. Забыв свой дух, убьешь его навек Живущий духом — доблестью сияет. Живущий телом — доблесть убивает.

Сааді

•к"к"к

Смиренье — путь высоких мудрецов, Так гнется ветвь под тяжестью плодов.

Сааді

***

Страданья ради истинной любви Блаженством, о влюбленный, назови!

Сааді

236


***

Прекрасно все в любви — несет ли нам

Страдания она или бальзам. Сааді

Иди, давай бальзам больным сердцам, Кто знает — вдруг больным ты будешь сам.

Сааді

***

Мудрец, благодеяний грех чуждаться! Твори добро, чтоб после не нуждаться.

Сааді

***

Когда добро и мир несем мы людям, То и в земле спокойно спать мы будем.

Сааді

***

Пусть в государстве правда воцарится, — Иль от тебя народ твой отвратится.

Сааді

***

Путем добра и правды, в божьем страхе

Иди всегда, дабы не пасть во прахе. Сааді

***

Любовь к добру и страх пред миром зла

С рождения природа нам дала. Сааді

237

Розділ 14

* * *

Но утесняй пи в чем народ простой. Народ обидев, вырвешь корень свой.

Сааді

* * *

Сором с найбільш дорогоцінна здатність людини ставити свої вчинки відповідно до вимог тієї вищої совісті, я к а заповідана історією людства.

М.Є. Салтиков-Щедрін

***

Переконання — це совість розуму. М. Себастян

Той, хто робить добро іншому, робить більше всього добра самому собі — не в тому розумінні, що йому буде за це винагорода, а тим, що усвідомлення зробленого добра дає уже велику радість.

Сенека

*&#

Ж и т и щасливо і ж и т и узгоджено з природою — одне й те ж .

Сенека

&**

Бути людиною — це відчувати свою відповідальність.


•k'k'k

Кохати — це значить дивитися не один на одного, а

дивитися разом в одному н а п р я м к у .


238


Не всяка краса в и к л и к а є любов: іноді вона т ішить око, але не полонить серце.

Сервантес

•к'к'к

Одяг і прикриває, і викриває людину. Сервантес

•к'к'к

Ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість.

Сервантес

•kick

Маленьке — не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе. Мале тоді смішне, Коли воно мізерне, Коли себе поставить над усе.

ВЛ. Симоненко

•kick

Україно! Ти д л я мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе чудуватися повік. . . Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю.


239

Розділ 14

**&

Щоб надійно к р и л а соколині

Вас у небі вічності несли,

Мудрості своєї по краплині

Смертні вам, як бджоли, віддали.

Вас, як прапор, підніма людина

В боротьбі за правду проти тьми.

Генії! Безсмертні! На коліна

Станьмо перед смертними людьми.


•k-k-k

У палацах п и ш н и х — не в печері —

Варвари з космічної доби

Мріють дати людству на вечерю

Атомні опеньки і гриби.


***

Можна все на світі вибирати сину,

Вибрати не можна т ільки Батьківщину.


***

П е р ш и й ґанок і передхіддя, що веде до пагуби, і сама

найперша навичка, ніби буквар, що вчить нас бути су

постатами Богові, отака:

A. Входити у неспоріднену стать.

Б. Нести посаду, супротивну природі.

B. Вчитися тому, до чого не зроджений.

Г. Дружити з тими, до я к и х не є народжений.


240


***

Вдовольняйся м а л и м . За багатьма не ж е н и с я . Тенетів для ловів простертих найбільш стережися. Я провіщаю, не слід вам у розкопіі ж и т и ! Т а к и х бо найлегше тенетами завше н а к р и т и .


•kick

Без ядра горіх — нікчемний, а без серця — людина. Г.С. Сковорода

•kick

Що може бути ш к і д л и в і ш е за людину, я к а володіє з н а н н я м и найскладніших наук, але не має доброго серц я ? Вона усі свої знання застосовує для зла.


•kick

Існує внутрішня мужність — мужність совісті, я к а виявляється в чесності, самовідданості, у сміливості робити те, що ми вважаємо правим наперекір усім людським пересудам і судженням. Особливою рисою такої мужності є велич душі.

С. Смайлс

•kick

Багатство і знатність не приносять ніякого достоїнства...

Сократ

* * *

Васильки у полі, васильки у полі,

і у тебе, мила, васильки з-під вій,

І гаї синіють ген на видноколі,

16 — 9-1110 241

Розділ 14

і синіє щастя у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти, але нас не буде. Може, ми квітками, може, васильками станем — я і ти.

В.М. Сосюра

*** О мово рідна! їй гаряче віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.

В.М. Сосюра

•к-кк

Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну.

В.М. Сосюра

•кк-к

Душі перемагають не зброєю, а любов'ю і великодушністю.

Спіноза

Прагнення робити що-небудь або не робити заради лише того, щоб сподобатись іншим людям, називається честолюбством.

Спіноза

*** Заздрість є ненависть, оскільки вона діє на людину

так, що та відчуває незадоволення від чужого щастя, і навпаки — знаходить задоволення у чужому нещасті.

Спіноза


* * *

Ч и м сильніший у людини характер, тим менше

схильна вона до непостійності в любові. Стендаль

•кїг-к

Доброта і скромність — ось дві якості , я к і ніколи не повинні були б стомлювати людину.

Р. Стівенсон

* * * Мені зоря с іяла н и н і вранці, устромлена в в ікно. І благодать — така ясна лягла мені на душу сумирену, що я збагнув нарешті : ота зоря — то т ільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря, вістунка твого шляху, хреста і долі, ніби вічна мати, вивищена до неба (од землі на відстань справедливості), прощає тобі хвилину розпачу, дає наснагу віри, що далекий всесвіт почув твій т ь м я н и й клич, але озвався прихованим б а ж а н н я м співчуття та іскрою високої незгоди: бо ж и т и — то не є долання м е ж , а н а в и к а н н я і само собою — наповнення. Л и ш мати — вміє ж и т и , аби світитися, немов зоря.

B.C. Cmyc

іб* 243

Розділ 14

* * * Без самоповаги немає моральної чистоти і духовного

багатства особистості. Повага до самого себе, почуття честі, гордості, гідності — це камінь, на якому відточується тонкість почуттів.


Добрі почуття, емоційна культура — це осереддя людяності .


•k'k-k

Безстрашність — це очі людського благородства. Безстрашна людина бачить добро і зло не л и ш е очима, але й серцем.


* * * Моральна свобода — велике людське багатство, воно

дається не природою, а справедливим ладом, справді в ільним.. . суспільством. Але це багатство стає благом, я к щ о людина усвідомить себе як частинку колективу, суспільства, народу, розуміє спільні для всіх людей інтереси й потреби, підкоряється власному почуттю обов'язку і на основі особистого розсуду, особистого баж а н н я , особистої волі робить так, як вважає за потрібне колектив, суспільство, народ.. .


***

Скромність — це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі й характеру. Бути скромним — значить ні на мить не забувати — це насамперед!, що к о ж н а людина, з якою ти спілкуєшся,

244


має свою гідність, і твоє справді вільне й щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини, а утверджувати м о ж н а т ільки поважаючи. Бути скромним — значить не допускати навіть думки про те, що в мене є якісь виняткові достоїнства, якості, а звідси — особливі права на пільги, потурання тощо. Перед суспільною дисципліною всі рівні. Те, що вимагають від кожного, вимагають і від мене.


•k-k-k

Скромність називають вінцем усіх доброчесностей: у ній гармонійно зливаються свідома дисципліна, обов'язок і свобода волі. Розглядаючи все гідне похвали в самому собі як обов'язкове і само собою зрозуміле, скромна людина бачить у дисципліні справжню свободу, прагне до неї.


*** Гідність — це мудра влада тримати себе в руках.

Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство і огиду. Розуміння низькості, мерзенності, потворності, непристойності негідного повинно стати рисою твого характеру.


•кіс-к

Виховання почуття справжньої дружби — сфера найтонших порухів людської душі, і тут педагогові треба бути особливо чутливим, тактовним, вдумливим. Треба пам 'ятати, що в дитячому і в юнацькому середо-

245

Розділ 14

вищі — свої закони дружби і вірності, і якщо вчитель хоче бути мудрим повелителем сердець, він не повинен порушувати цих законів.


•k'k'k

Мужньою, безстрашною людиною стає тільки той, хто з дитинства навчився дорожити своєю громадянською гідністю — це перший закон виховання мужності. Л громадянська гідність полягає в єдності думки і діла, слова і вчинку.


Любов — це квіти моральності; немає у людини здорового морального кореня — немає і благородної любові.


•k-k-k

Справжня любов народжується лише в серці, яке пережило турботи про долю іншої людини.


Емоційний стан радощів, які нам необхідно утверджувати в кожній особистості і в колективі, — це радість турботна і дбайлива.


•k-k"k

Совість — це емоційний страж переконань. В.О. Сухомлинський

246


***

Моральне невігластво і дикість у сфері любові приносять нашому суспільству величезну шкоду. Той, хто вважає любов л и ш е задоволенням, породжує горе, нещастя, сльози.


* * *

Без яскраво вираженого особистого втілення в пра

ці, без матеріалізації у праці духовного світу особис

тості немає почуття особистої честі і гідності.


* * *

Любов — найбільш інтимне і недоторкане почуття.

Бережіть таємниці любові. В.О. Сухомлинський

***

У ж и т т я є велике щ а с т я і в е л и к и й труд — любов. Любов юнака й дівчини, чоловіка й ж і н к и — це сфера виняткової моральної суверенності. Уміння не втручатися в цю найтоншу сферу людських взаємовідносин — показник і критерій педагогічної і взагалі людської мудрості й культури. Ніколи так явно не виявляється невігластво, як у намаганні ввійти без дозволу в кімнату чужого щастя, з цікавістю розглядати й грубо втручатися у недоторканне й суто особисте. Любов, шлюб, дітонародження — найтонша і н а й н і ж н і ш а , найбільш горда і найбільш уразлива, найбільш скрита і найбільш відкрита сфера людської свободи. Той, хто вміє розумно, красиво, з гідністю любити, — справді красивий і справді вільний. Невігластво, некультурність, моральна неохайність у сфері любові принижують людину.


247

Розділ 14

***

Любов благородна лише тоді, коли в людській поведінці гармонійно зливаються "хочу" і "треба". В любові найяскравіше виявляється культура людських бажань. Духовно готувати себе до благородної любові — значить, вчитися бажати. Пам'ятай, що твоє людське благородство виявляється в культурі бажань.

В.О. Сухомлшіський

Душа людська цільна й невичерпна. Любов — величезна праця, що потребує величезного напруження сил. Ці сили можна потратити на дрібниці — бійся цього. Любити — значить, віддавати сили своєї душі, вкладати їх у любиму людину.

В.О. Сухомлшіський

***

Любити — значить відчувати величезну відповідальність за іншу людину — ту, яку ти любиш, і ту, яку ти створюєш. Любов тільки тоді високо моральна, коли вона розумна, мудра, передбачлива. Почуття, не облагороджене розумом, не осяяне думкою про майбутнє, плодить горе і страждання, спустошує душі тих, хто має нещастя бути дитиною такої любові.


***

Любов — це не тільки захоплене милування, втіха красою, створеною для тебе, але й нескінченне творення краси в любимій людині. Той, хто не вміє бути творцем у любові, швидко розчаровується; людина, що здавалася гарною, стає осоружною, спілкування з нею надокучає, приходить захоплення іншим "предметом

248


любові". Це не любов, а розпущеність, духовна вбогість і порожнеча. Щоб бути вірним любимій людині усе життя, треба усе життя створювати, ніби відновлювати ЇЇ красу, віддаючи цьому духовні сили, вкладаючи свій розум, почуття, прагнення.


*** Велике зло — принижувати людську гідність, зра

джувати найвище людське почуття — любов. Ні в чому не може бути надійною людина, що зрадила великий людський обов'язок батька, матері, чоловіка, дружини.


*** Для людини, що вміє створювати духовне багатс

тво своєї любові немає першої, другої любові, а є любов єдина.


*** Немає якоїсь спеціальної "науки" любові... Є наука

людяності, хто опанував її, той готовий до благородних духовно-психологічних і морально-естетичних відносин, готовий до створення нової людини. Кохання — це найсуворіший екзамен людяності. Але перші екзамени з цього предмета людина складає в дитинстві й отроцтві, ісоли вона віддає частинку своїх духовних сил іншим людям.


***

Совість підкоряється свідомості, розумові — "цареві в голові", як говорить народна мудрість.


249

Розділ 14

* * *

Без поваги до самого себе помає моральної чистоти і

духовного багатства особистості. Наш н а й в а ж л и в і ш и й

педагогічний інструмент — уміння глибоко поважати

людську особистість у своєму вихованцеві.


***

Пробудження, розвиток, постійне культивування

почуття людини неможливі без захоплення людиною,

без подиву перед її красою, мужністю і героїзмом.


•k~kk

Людське материнство — це не т ільки турбота про

збереження роду, це величезне моральне багатство,

створене тисячоліттями. Воно є могутньою духовною

силою, що виховує у хлопчикові чоловіка й батька.


"k-k-k

Духовна культура людини буде неповною, я к щ о вона

позбавлена знань, я к і є основою моральної культури.


* * *

Джерело моральних звичок — у єдності глибокої сві

домості й особистої емоційної оцінки я в и щ , взаємовід

носин між людьми, їх моральних якостей.


Без свободи прекрасних, високих почуттів, свободи

розумної, красивої, дисциплінованої й нетерпимої до

260


розпусти, немислимий розквіт людської гідності і в той же час немислима нетерпимість юнацтва до низьких почуттів, що ображають людину.

В.О. Сухомлиисъкий

Виховання чутливості до слова та його відтінків — одна з передумов гармонійного розвитку особистості. Від культури слова до емоційної культури, від емоційної культури до культури моральних почуттів і моральних відносин — такий шлях до гармонії знань і моральності.


*** Радість як джерело оптимістичної впевненості дити

ни в своїх силах є умовою того багатства дійсного ставлення до навколишнього світу, без якого неможливий духовний розвиток, особливо неможливе розкриття природних нахилів, здібностей, обдарувань.


***

Доброта твориться людиною в людині і людиною в самій собі.


***

Гуманні вчинки в отроцтві і юності облагороджують особистість, підносять людину в її духовному розвитку.


Однією з визначальних умов морального виховання с прагнення до того, щоб кожний наш вихованець уже

251

Розділ 14

в роки дитинства і раннього отроцтва умів брати на себе

труд відповідальності, тягар обов'язку за ж и т т я ,

здоров'я, душевний спокій, благополуччя і н ш и х лю

дей; щоб у х и л я н н я від труда відповідальності і

обов'язку мислилось і переживалось людиною як мер

зенність.


Важливим елементом формування моральної куль

тури особистості є засвоєння загальнолюдських норм

моральності — азбуки моралі.


* * *

Майстерність і мистецтво морального виховання

особистості полягають у тому, щоб моральні цінності

розкривались перед юними серцями в яскравих обра

зах, я к і захоплюють думку і хвилюють душу, пробу

джують прагнення до ідеалу.


* * *

Почуття — це плоть і кров моральної переконаності,

принциповості, сили духу. Ось чому стежка від мораль

ного поняття до морального переконання починається

з вчинку, з дії, насиченої глибокими почуттями.


Моральна культура людини характеризується тим,

що переконання стають в її житт і самостійною духов

ною силою, я к а спонукає до нових моральних вчинків.


252


***

У моральному вихованні велику роль відіграє фор

мування найтошних моральних почуттів — обов'язку,

чуйності.


•kick

Джерела патріотичних почуттів і переконань будуть чистими і невичерпними за тієї умови, коли в сім'ї і в школі панує культ Матері й Батька, культ Дідуся й Бабусі, — так м о ж н а назвати атмосферу поваги, уваги, сердечної чуйності до великої материнської і батьківської праці.


* * *

Не вірте твердженням деяких письменників і публі

цистів, я к і вважають, що почуттю наказати не можна,

людина, мовляв, не владна над своїми почуттями. Це

м ' я к е покривало, я к и м намагаються п р и к р и т и статеву

розбещеність і "вільне к о х а н н я " .


•k&i:

Моральне переконання — це ідеал, вершина мораль

ного розвитку, ш л я х до якої л е ж и т ь через єдність мо

ральної свідомості.


Навіть з егоїстичних міркувань людина повинна загнуздати свої порухи, і н ш и м и словами — зберігати норми моральності.

Р. Тагор

253

Розділ 14

***

Загрузнувши у насолодах, ми перестаємо відчувати будь-яке задоволення.

Р. Тагор

* * *

Кохання — та ж радість, воно, мов сонячний про

мінь, світить живому крізь усі страждання, прикрості,

невдачі й турботи. Е. Тельман

* * *

Людина, яка не визнає своїх гріхів, — це посудина, я к а герметично закрита кришкою і нічого в себе не пропуск а є . Упокоритися, п о к а я т и с я — це означає відкрити кришку, зробити себе здатішм до досконалості — до блага.


* * *

Чоловік повинен піднятися до чеснот ж і н к и , а не ж і н к а , як це трапляється, ... опуститися до розбещеності чоловіка.


* * *

Часто чуєш, що молодь к а ж е : я не хочу ж и т и чужим

розумом, я сам обдумаю. Д л я чого ж тобі обдумувати об

думане. Бери готове і йди далі. У цьому сила людства.


* * *

Дорога не істина, а процес її в ідкриття: дорогий не

рівень моральної досконалості, якої досягаєш, а процес

удосконалення.


254


* * *

Ось хто с п р а в ж н я чарівниця — це к о х а н н я . Варто

покохати, і те, що покохав, стас прекрасним. Як л и ш е

зробити, щоб покохати, щоб все кохати?. . Одне знаю:

не заважать коханню спокусами і, головне, кохати ко

х а н н я м , знати, що в ньому л и ш е ж и т т я , що без нього

страждання.


***

Кохання — благо, бути коханим — щастя . Л.М. Толстой

* * *

Ч и м більше людина дає людям і чим менше вимагає

собі — тим вона к р а щ а . Ч и м менше дає іншим і чим більше жадає для себе

— тим вона г ірша. Л.М. Толстой

* * *

Не треба ждати несподіваних подарунків від ж и т т я ,

треба самому робити ж и т т я . Л.М. Толстой

* * *

Ознака розбещеності нашого світу — це те, що люди

не соромляться свого багатства, а пишаються ним. Л.М. Толстой

* * *

Бідні відчувають більше щастя, н і ж багаті, тому що

задоволення злиднів — одяг, коли його не було, їжа,

коли голодував, дім, коли не було прихистка, — без

255

Розділ 14

порівняння значно радісніше, а н і ж задоволення примх

багатих.


* * *

Бути правдивим і чесним з дітьми, не приховуючи від

них того, що відбувається в душі, є єдине виховання.


* * *

Щасливий той, хто щасливий у себе дома.


•кЯк

Моральність не може ні на чому іншому ґрунтувати

ся, окрім як на усвідомленні себе духовним створінням.

Я к щ о людина не духовна, а тілесне створіння, вона не

минуче живе т ільки для себе, а ж и т т я для себе і мо

ральність несумісні.


Справа ж и т т я не в тому, щоб бути великим, багатим,

славним, а в тому, щоб пильнувати душу.


•к*-к

Ж и т т я людей без моральних зусиль — не життя, а сон.


•kick

Справжнє ж и т т я є ріст моральний, і радість ж и т т я є

стеження за цим ростом.



***

Влада однієї людини над іншою н и щ и т ь передусім того, хто володарює. Багатство, гроші є така ж влада, як і пряма. Вона так само н и щ и т ь передусім тих, хто володіє ними, і н и щ и т ь гірше, тому що гріх її прихован и й .


* * *

Почали говорити про те, я к и й буде невдовзі ма

теріальний інтерес, як електрика та ін. І мені шкода

стало їх, і я почав говорити, що я чекаю і мрію, і не

л и ш е мрію, але й дбаю про і н ш и й винятково важливий

прогрес — не електрику й л ітання у повітрі, а про про

грес братства, єднання, любові...


* * *

Треба користуватися будь-яким випадком, щоб при

нести людям радість, але людям треба т а к о ж прагнути

до того, щоб радували їх не дрібниці, а важливі речі.


•к'к'к

Не вірте словам ні своїм, ні ч у ж и м , вірте л и ш е ділам і своїм, і ч у ж и м .


Істинне співпереживання розпочинається л и ш е тоді, коли, поставивши себе в уяві на місце того, хто страждає, відчуваєш дійсне співпереживання.


І7 — 9-Ш0 257

Розділ 14

Насильство не можна регулювати і вживати лише до певної межі. Якщо тільки допустити насилля — воно завжди перейде межі, які ми хотіли б встановити для нього.


***

Добра справа здійснюється завжди із зусиллям, але коли зусилля повторено декілька разів — та ж справа стає звичкою.


***

Наші моральні почуття так переплітаються з розумовими силами, що ми не можемо зачепити одні, не зачепивши й інших. Великий розум, одного разу спотворений, є вічним прокляттям землі.


Для того, щоб знати, що морально, треба знати, що аморально; для того, щоб знати, що робити, треба знати, чого не треба робити.


*** В аморальному суспільстві усі винаходи, що збіль

шують владу людини над природою, — не лише не благо, але й сумнівне та очевидне зло.


258


•к-к-к

Треба бути обережним у розпалюванні в собі марнославства похвалою. Страшенно зростає уразливість, хворобливість.


•к*-к

Найпростіше й найкоротше правило моральності полягає в тому, щоб примусити служити собі інших якомога менше й служити іншим якомога більше. Якомога менше вимагати від інших і якомога більше давати іншим.


•ккЖ

Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях.


*** Жалість до тварин так тісно пов'язана з добротою

характеру, що можна із упевненістю стверджувати, що не може бути добрим той, хто жорстокий до тварин.


***

Милування й захоплення, які ми відчуваємо від спостереження природи, це спогади про ті часи, коли ми були тваринами, деревами, квітами, землею. Точніше, це — усвідомлення єдності з усім, що приховане від нас часом.


17* 259

Розділ 14

•кк-к

Рух до добра людства здійснюється не мучителями,

а мучениками.


•к-кк

Усі люди, я к і зайняті істинно важливою справою,

завжди прості, тому що не мають часу придумувати

зайве.


•kick

Ніщо так, як простота, не сприяє зближенню лю

дей.


•к-к-к

Сором перед людьми — хороші почуття, але краще

всього сором перед самим собою.


Любов є сила ж и т т я . Любов є правило для виконання усіх правил.


•к-к-к

Марнославство видається якоюсь недозрілою

любов'ю до слави, якесь самолюбування, перенесене в

думку інших — він любить себе не таким, я к и м він є, а

я к и м він видається і н ш и м .



•к-к*

Совість є п а м ' я т ь суспільства, я к а засвоюється окремою особою.


•kick

Простота є головною умовою краси моральної. Л.М. Толстой

***

Людина є дріб. Чисельник, це — порівняно з іншими — достоїнство людини; знаменник, це — оцінка людиною самої себе. Збільшити свій чисельник — свої достоїнства, не підвладно людині, але кожен може зменшити свій знаменник — свою думку про самого себе, і цим з м е н ш е н н я м наблизитися до досконалості.


Людина може служити поліпшенню суспільного ж и т т я не л и ш е тою мірою, в я к і й вона у своєму житт і виконує вимоги своєї совісті.


•kick

Совість є той в и щ и й закон усього живого, я к и й кожен усвідомлює в собі не л и ш е визнанням прав цього живого, але любов'ю до нього.


•kick

Є два бажання, виконання я к и х може скласти справжнє щастя людини, — бути корисним і мати спокійну совість.


261

Розділ 14

•klt-к

Милосердя полягає не стільки у матеріальній допо

мозі, скільки в духовній підтримці ближнього. Духов

на ж підтримка передусім — в неосуді ближнього і по

ваги до його людської гідності. Л.М. Толстой

* * *

Справедливість є к р а й н я міра доброчинності, до якої

зобов'язаний будь-хто. Вище її — сходинки до доскона

лості, нижче — порок. Л.М. Толстой

***

Б р е х н я перед і н ш и м и лише заплутує справу і відда

ляє р ішення; але брехня перед самим собою, що вистав

ляється за правду, губить усе ж и т т я людини. Л.М. Толстой

***

Доброта — це єдине одіяння, я к е ніколи не старіє. Г. Торо

* * *

У нас у всіх є один я к і р , з якого, коли сам не захо

чеш, ніколи не зірвешся — почуття обов'язку. І.С. Тургенев

***

Чоловік великий на землі і у віках, але к о ж н а його

йота величності виросла з ж і н к и . У. Уїтмен

262


•к-к-к

Мова народу є суцільний органічний його утвір,

я к и й виростає у всіх своїх народних особливостях з

якогось одного, таємничого, десь у глибині народного

духу захованого зерна.. . Вона є цвіт усього його духов

ного ж и т т я , я к е починається далеко за м е ж а м и історії.

КД. Ушииський

* * *

Почуття народності таке сильне у кожного, що при

загальній загибелі усього святого і благородного воно

гине останнім.


* * *

Начало моральності невідоме нам і не може бути ві

доме; бо моральність людська полягає т ільки у праг

ненні до цього невідомого начала, але, однак, захоплює

її (людину. — Уклад.) і де б воно не проявлялося, в

мистецтві, в істині чи в моральності — воно кличе люд

ську душу вперед і вперед.


•k*-k

У думках ми можемо самі себе обманювати, але по

чування наші скажуть нам, що ми таке: не те, чим би

ми хотіли бути, а те, що ми є насправді.


* * *

Звітувати перед своєю совістю значно важче, н і ж пе

ред іншою людиною.


263

Розділ 14

Я к щ о людину з дитинства змушувати виконувати

чужу волю і я к щ о їй ніколи не вдаватиметься скидати

або обминати її (що, на щастя, неможливо), то в ній не

розвинеться прагнення до свободи, а разом з тим не роз

винеться і прагнення до самостійної діяльності.


•kkk

Гарна звичка — це моральний капітал, покладений

людиною у свою нервову систему; капітал цей зростає

безперервно, і процентами з нього користується люди

на протягом свого ж и т т я .


kkk

Найбільшу формуючу силу для простого народу має

церква. Вона із своїми зовнішніми формами, сповнени

ми глибокого смислу, так би мовити, схоплює напівди

ку людину із зовнішньої її сторони з тим, щоб потім

піднести її на вищий ступінь самосвідомості. Вона про

мовляє до безпосереднього почуття людини і мало-по

малу зачіплює її дух, але і в цьому відношенні т ільки

розумне початкове виховання дає людині досить допит

ливості і розумової сили для того, щоб не спинитись на

самих формах, не прийняти форму за сутність і не задо

вольнитися шкаралупою, не дібравшись до зернини.


•kkk

Звести релігію до ступеня речі корисної, потрібної

для господарського вжитку, — означає погубити її.


264


***

Хоч би які були політичні й сектантські вірування педагога як громадянина свого часу й члена своєї партії, але він не внесе їх у свою школу, насильно впливаючи на недозрілий дитячий розум.


Привчивши дитину входити в душевний стан інших людей, ставити себе на місце скривдженого й відчувати те, що він має відчувати, — означає дати дитині всю розумову можливість бути справедливою.


•kick

Моральні сентенції завдають дітям більше шкоди, ніж приносять користі... Мораль не в словах, а в самому житті родини, яке охоплює дитину з усіх боків і звідусіль щохвилини проникає в її душу.


•kick

Де немає любові, там немає і правди. Л. Фейербах

•k-k-k

Моральна досконалість... залежить не від природи, а лише від волі, вона є досконалість волі...

Л. Фейербах

•kick

Людська сутність наявна лише у спілкуванні, в єдності людини з людиною, у єдності, яка опирається лише на реальні відмінності між Я і ТИ.


265

Розділ 14

***

Від сили — правдивість наша, від слабості — брехливість наша.

Фірдоусі

•kick

Усі люди помиляються, але великі люди зізнаються у помилках.

Б. Фонтенель

Хіба люблять з думкою про вигоду? О ні!

А. Франс

***

Любов до батьків — основа усіх доброчинностей. Цицерон

•к-кк

Моя спокійна совість важливіша для мене, аніж усі пересуди. Для мене моя совість значить більше, ніж думка всіх.

Цицерон

•kifk

Найкраща прикраса — чиста совість. Цицерон

•ккк

Любов полягає в тому, щоб допомагати піднесенню і підноситися.

М.Г. Чернишевський

266


***

Тільки той любить, у кого яснішають думки і міцніють руки від любові.

М.Г. Чернишевський

Коли любиш, то таке багатство відкриваєш у собі, стільки ніжності, привітності, навіть не віриться, що так умієш любити.

А.П. Чехов

•k-k*

Етика є безмежна відповідальність за все, що живе. А. Швейцер

•kic-k

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне. Т.Г. Шевченко

•k-k-k

Злоначинающих спини, У пута кутії не куй, В склепи глибокі не муруй. І доброзичливим рукам І покажи, і поможи, Святую силу ниспошли. А чистих серцем? Коло їх Постави ангели свої І чистоту їх соблюди. А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли.


267

Розділ 14

***

Бо де добрі люди, там і правда буде, а де кривда буде,

там добра не буде.


Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краї

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не т ільки

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.


* * *

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

И свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того бог карає,

Того діти цураються

В хату не пускають.


•k-k-k

Любов є животворний вогонь в душі людини, і все,

створене людиною під впливом цього почуття, відміче

но печаттю ж и т т я і поезії.


268


***

Тверде усвідомлення обов'язку є вінець характеру. М.В. Шелгунов

* * *

Людина, я к а не здатна розуміти усього соціально-

економічного значення взаємної солідарності, ніколи

не буде справді вільною, справді чесною і справді бла

городною людиною.

-•-.-> М.В. Шелгунов

* * *

Найбільш пагубна помилка, я к а коли-небудь зроблена у світі, — це відокремлення політичної науки від моральної.

П. Шеллі

* * *

Об'єктивно — честь є думка і н ш и х про нашу цін

ність, а суб'єктивно — наше боягузтво перед цією дум

кою. А. Шопенгауер

•kifk

Ми часто уявляємо свободу без відповідальності. Але свобода без відповідальності реально є втечею від свободи. Вміння приймати відповідальність самостійно, на засадах вільного вибору — дорівнює свободі.

Б. Шоу

•к-к-к

Зіпсовані люди — це ті, у я к и х немає любові. Б. Шоу

269

Розділ 14

***

Дружба — це спокійна і тиха прихильність, я к а спрямовується і зміцнюється звичкою, що виникає з тривалого спілкування і взаємних зобов'язань.

Д.Юм

* * *

...Необхідно турбуватися л и ш е про помірне накопи

чення матеріальних засобів і головні зусилля спрямо

вувати на дійсно необхідне.

Демокріт

***

Кто мудр? — У всех чему-нибудь научающийся. Кто силен? — Себя обуздывающий. Кто богат? — Довольствующийся своей участью.

Талмуд

270

Розділ 15

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ

• Без розуму ні сокирою рубати, ні л и ч а к а в ' я з а т и .

• Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять.

• Голова не на те, щоб т ільки к а ш к е т носити. • Свій розум — цар у голові.

• У кого розум, у того й щастя . • Ч у ж и м розумом далеко не зайдеш. • Що в мудрого на гадці, то в дурного на я з и ц і . • Розумна людина — честь і слава, уперта по-дур

ному — назву осла дістала.

• Розумний любить сам учитись, а дурний любить другого повчати.

• Розумного п о ш л и — одне слово с к а ж и , дурня пошли — три с к а ж и та й сам за ним піди.

• Не краса красить, а розум.

• Нема гіршого ворога, як дурний розум.

• Не силою борись, а розумом.

• Один мудрий вартий за десять дурних.

271

Розділ 15

• По одягу зустрічають, по розуму проводжають.

• Розум дорожчий від грошей.

• На свій розум надійся, та й за ч у ж и й тримайся.

• Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

• Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

• Бачить око далеко, а розум ще дальше.

• Будеш ходити з мудрим — навчиніся щось, будеш

ходити з дурнем — станеш і сам дурним.

• Де є розум, там сили менше треба.

• Золото без розуму — болото.

• Мудрий не говорить, коли робить, а скаже, коли

зробить.

• Н а у к и ні вода не затопить, ні вогонь не спалить.

• Чоловік невчений — як топір поточений.

• Чоловік учений — як хліб печений.

• За одного вченого двох невчених дають і то не беруть.

• За науку цілуй батька й матір у руку.

• Корінь науки г іркий, а плід смачний.

• Наука для людини — як сонце для ж и т т я .

• Н а у к а — не мука, за плечима не носити.

• Ч и м більше чоловік науки має, тим більпіе він

знає, чого не знає.

• Учіння — світло, а неучіння — тьма.

• Учи другого — і сам помудрієш.

• Учися замолоду — не знатимеш на старість голоду.

• Учися доброму — погане на ум не прийде.

• Де більше науки, там менше муки.

• Без науки нічого не прийде в р у к и .

• Вік ж и в и — вік учись.

• Учений іде, а неук слідом спотикається.

• Учення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

• Розум піднімає до місяця, майстерність — до

неба.

• Розум приходить не тільки з роками, а й із шипами.

272

Розумове виховання

• Що дурень зіпсує, поправить розумний; що майстер зіпсує, ніхто не поправить.

• Головою працювати не легше, ніж лопатою махати. • Грамотний — видающий, на все т я м у щ и й . • Хто закінчує вчитися, той перестає ж и т и . • Хто науку поважає, буде з щедрим урожаєм. • Розумний звинувачує у невдачі себе, дурний —

і н ш и х . • Розумний передбачає, але знає, що ніхто всього

не знає. • Розумний порадиться, а дурень сам за всіх вирі

шить. • Розумний знає та питає, а дурень і не знає, і не

хоче знати.

• Талант добувають працею. • Талановитими люди стають л и ш е у праці . • Талант — не птах, що прилітає зненацька. • З н а н н я — дерево, а справа — плоди. • Паси, щоб угодувати; не паси, щоб озолотити. • Той немудрий, хто виправляє погрішності в ін

ш и х , а сам у те ж впадає.

• Н а в ч а н н я без уміння, не користь, а біда. • Без старання немає й з н а н н я . • Голова без розуму, як ліхтар без свічки.


Один м о ж е відкрити більше за іншого, але ніхто всього.

Давньоримський вислів

Мудра людина тверда у своїх р ішеннях, не вступає у з іткнення з людьми.

Китайська мудрість

18 — 9-1110 273

Розділ 15

•kick

Я к щ о людина шукає мудрості, вона розумна, а я к щ о

вона думає, що знайшла, вона нерозумна.

Персидське прислів'я

* * *

Робити легко те, що для і н ш и х т я ж к о , — це талант; робити те, що для таланта неможливо, — це геній.

А.Ам'єль

•kick

Розумний ганяється не за приємним, а за тим, що

позбавляє від неприємностей.


* * *

Генії не падають з неба, вони повинні мати мож

ливість освічуватись і розвиватися.

А. Бебель

* * *

Можна поступитися силі, але беззастережно підко

р я т и с я т ільки розуму.

Л. Бланкі

* * *

Розсудливість полягає в тому, щоб не руйнувати при

хильності інших і зберігати його заради нього самого.

Гегель

'k-k'k

На землі немає нічого більш достойного поваги, н і ж

розум.


274


***

Немає зброї більш гострої, а н і ж з н а н н я , я к і опираються на трудові процеси.

М. Горький

***

Розум с коштовним каменем, я к и й більш красиво виграє в оправі скромності.

М. Горький

* * *

З н а н н я — це абсолютна цінність нашого світу. М. Горький

* * *

Розум без розсудливості — подвійне безумство.

Б. Грасіан

***

Геній прокладає слід, а талант іде по ньому, але йде по-своєму.

К.Гуцков

Де думка, там і могутність. В. Гюго

***

Д л я того, щоб удосконалювати розум, треба більше розмірковувати, н і ж завчати.

Р. Декарт

is» 275

Розділ 15

&**

Багато багатознайок не мають розуму. Треба прагну

ти до багатодумності, а не до багатознань.

Демокріт

***

Ні мистецтво, ні мудрість не можуть бути досягнуті,

я к щ о їм не вчитись.

Демокріт

***

Кто силу знания отверг, тот обделен умом, —

Он счел, что сущее кругом — обманчивый фантом.

Но если этот зримый мир — воображенья плод,

К а к с вечной истиною быть, вне нас ж и в у щ е й в нем.

Джамі

•kick

Венец дерзания и помыслов заря — наука!

Ключи познания к воротам бытия — наука!

Джамі

* * *

Коль знаньем овладеть ты смог, дари его другим;

Костру, что сам в душе зажег, не дай растаять.

Джамі

***

Не розум головне, а те, що скеровує його, — натура,

серце, благородні властивості, розвиток.


276


***

Ш к і л ь н а праця — це комплекс постійних зусиль учня, його розуму, це різнобічне поєднання думок, інтересів, потреб, почуттів, я к і виникають у процесі свідомого напруження. Але найголовнішу роль у цьому комплексі, звичайно, відіграють інтелектуальне напруження, навчальна наполегливість, працьовитість, старанність.


***

Геній — один процент натхнення і дев'яносто дев 'ять

процентів поту. Т. Едисон

***

Н а й в а ж л и в і ш е завдання цивілізації — навчити лю

дину мислити. Т. Едисон

Справжнього генія ви можете упізнати по тому, що всі тупиці при його появі влаштовують змову проти нього.

Р. Емерсон

•k'k'k

Мудрий не той, хто знає багато, а той, чиї знання корисні.

Есхіл

***

Потреба зайняти розум, потреба думати, розмірко

вувати, розуміти те, що бачиш.. . Навряд чи варто дово-

277

Розділ 15

дити, що розум не розкіш, а гігієна. Гігієна духовного

здоров'я, настільки ж необхідна для ж и т т я , як і

здоров'я фізичне.


Розумна людина — це людина, я к а вміє думати, роз

мірковувати, мати власну думку про речі, про людей,

про події, про ф а к т и .


**&

" Р о з у м " ("мудрість") — це не " з н а н н я " саме по собі,

не сукупність відомостей, закладених освітою в

п а м ' я т ь , не інформація і не сукупність правил узго

д ж е н н я слів зі словами, термінів з термінами. Це —

вміння правильно знаннями розпоряджатися, вміння

співвідносити ці знання з фактами і подіями реального

ж и т т я , об'єктивної реальності і, головне — самостійно

ці знання добувати, поповнювати — так здавна визна

чає "розум" будь-яка дійсно розумна філософія.


•kic-k

Я к щ о ви хочете виховати і з себе і з іншої людини не

л и ш е переконану в могутності наукових знань, але й

здатну грамотно застосовувати їх силу для р о з в ' я з а н н я

реальних задач, то привчайте і себе й інших к о ж н у за

гальну істину осягати в процесі її народження.


* * *

Немає нічого більш важливого, як навчити дітей

працювати. Людина — єдина тварина, я к а повинна

278


працювати. . . Дитину необхідно привчити до трудових зусиль. . . Ш к о л а — це виховання необхідністю, непорушністю праці .

/. Кант

***

Мудрець соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправляти їх.

Конфуцій

***

Перед людиною до розуму три ш л я х и : ш л я х розмірковування — це найбільш благородний; ш л я х наслідування — найбільш легкий; ш л я х особистого досвіду — найбільш в а ж к и й .

Конфуцій

* * *

Коли бачиш мудру людину, подумай про те, щоб

уподібнитись їй . Коли бачиш людину, я к а не володіє

мудрістю, зважуй на свої власні в ч и н к и .

Конфуцій

* * *

Я к щ о Бог хоче покарати, то віднімає розум. Краще з

розумним сперечатися, н і ж з дураком ладнати.

І. А. Крылов

•kifk

Варто залишити дитину з її труднощами, як вони наростатимуть і, в кінцевому підсумку, приведуть до неспроможності вчитися. Око вчителя додає знання учневі.

Е. Лоуренс

279

Розділ 15

***

Велике благо тому, хто навчився вчитись. Менандр

•к-к~к

Тому, хто не пізнав науки добра, будь-яка наука приносить лише шкоду.

Ш. Монтеск'є

***

Услышанным словам, услышанным вестям С увиденным тобой —- не может быть сравненья. Поэтому слушков, как зайцев не лови: Всему, что услыхал, потребуй подтвержденья. И, наконец, еще: слова не есть дела. Деянье — это плоть! Слова же — только тема.


Учись и познавай! В превратностях судьбы Познания твои — одно твое спасенье.


Геній — це вища здатність концентрувати увагу на предметі, який вивчаємо.

І.П. Павлов

***

З усіх народів першим буде той, хто випередить інших у царині думки та розумової діяльності.

Л. Пастер

280


Знання, і лише знання роблять людину вільною і великою.

Д.І. Писарєв

***

Найбільш цінне надбання народу — його розуми. І.Р. Пригожій

•к"к"к

Освіта не дає паростків у душі, якщо вона не проникає на значну глибину.

Протагор

Краще пізнати істину наполовину, але власними силами, ніж дізнатися про неї цілком, але дізнатися з чужих слів і вивчити, як папуга.

Р. Роллан

•к-к*

Тричі вбивця той, хто вбиває думку. Р. Роллан

Чесність розуму полягає в тому, щоб не відступати перед правдою. Мати сміливість шукати, міркувати і вирішувати самому. Мати сміливість самостійно мислити.

Р.Роллан

***

Освічена й інтелігентна людина не може бути освіченою лише про себе і лише для себе. Вона — освічена для

281

Розділ 15

всіх, вона — одне із світлих я в и щ у тому куточку, де вона живе; вона — джерело, вона — природний розповсюджувач світла і взагалі добра у своєму куточку.


***

Будь-яка справжня освіта досягається л и ш е ш л я х о м самоосвіти.


•kick

З усіх здібностей людини розум, я к и й об'єднує всіх інших, розвивається т я ж ч е всього і пізніше всього.

Ж-Ж. Руссо

Хто вчився наукам, але не використовує їх, схожий на того, хто орав, але не сіє.

Сааді

•kkk

З а п а м ' я т а т и — значить зберегти в п а м ' я т і доручене тобі і н ш и м и , а знати — це робити по-своєму, не впираючись очима у зразок і не оглядаючись кожен раз на вчителя.

Сенека

***

Я к и м страшним може бути розум, я к щ о він не служ и т ь людині.

Софокл


***

Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, р о з к р и в ш и сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці.


* * *

. . .Праця відіграє надзвичайно важливу роль у розу

мовому розвитку. Розум дитини — на к інчику її паль

ців . . . Осмислювання взаємодій у трудовому процесі —

чудовий,.. . незамінний засіб розвитку найважливішої

сфери мислення.


* * *

Ідея стає переконанням тоді, коли вона здобута з ла

вини фактів і речей діалектичним мисленням. В.О. Сухомлинський

•kick

Нема і не м о ж е бути дітей, я к і не хотіли б навчатися. Невміння працювати породжує небажання — лінощі. К о ж н а нова л а н к а в цьому ланцюзі вад стає дедалі міцнішою і долати її усе важче. Головний засіб запобігання цим вадам — навчати вихованців самостійно працювати у молодшому віці.


* * *

Розвиток розумових сил і здібностей, розумове вихо

вання у цілому суттєво залежить від багатства духовно

го ж и т т я колективу й особи. У школі повинен яскраво

горіти невгасний вогник розумового ж и т т я . . .


283

Розділ 15

•к-к-к

Розумове виховання передбачає набуття знань і фор

мування наукового світогляду, розвиток пізнавальних

і творчих здібностей, вироблення культури інтелекту

альної праці, виховання інтересу і потреби в розумово

му збагаченні протягом усього ж и т т я , у застосуванні

знань на практиці . В.О. Сухомлинський

* * *

У процесі навчання здійснюється головна мета розу

мового виховання — розвиток інтелекту.. . Розумова

вихованість не рівнозначна обсягу набутих знань. . . у

складній і багатогранній діяльності людини.


' -"^ $=*: -. •k"k"k

Розумове виховання необхідне людині не т ільки для праці, а й для повноти духовного ж и т т я . Уміти творчо мислити, бути розумним повинен і майбутній математик, і майбутній тракторист. Розум повинен давати щастя насолоди культурними й естетичними цінностями. Справжнє розумове виховання орієнтує людину на ж и т т я в усій його складності, в усьому його багатстві.


•k'k'k

Серцевиною розумової вихованості є світоглядна спрямованість переконань, побудованих на знаннях. Ми вважаємо дуже значущим практичне втілення тієї важливої істини, що науковий світогляд — не т ільки система правильних поглядів на світ, а й суб'єктивний стан особистості, я к и й виявляється у її почуттях, волі, діяльності.


284


***

У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку.


Не той розумний, хто уміє відрізняти добро від зла, а той, хто із двох зол уміє вибирати менше.

Талмуд

***

На те людина й народилася, щоб жити своїм розумом. Л.М. Толстой

***

Мудрість у всіх життєвих справах, здається мені, полягає не в тому, щоб дізнатися, що треба робити, а в тому, щоб знати, що робити спочатку, а що потім.


* * *

Намагайтесь дати розуму якомога більше поживи. Л.М. Толстой

* * *

Справа не в тому, щоб знати багато, а в тому, щоб

знати найважливіше. Л.М. Толстой

* * *

Уся справа в думках. Д у м к и — початок усього. І

думками м о ж н а керувати. І тому головна справа

удосконалення: працювати над думками.


285

Розділ 15

Властивість мудрої людини полягає в трьох речах:

перше — робити самому те, що вона радить робити ін

ш и м , друге — ніколи не поступатися проти справедли

вості і третє — терпеливо переносити слабкості людей,

що оточують її. Л.М. Толстой

* * *

Грамом золота м о ж н а позолотити велику поверхню,

грамом мудрості — ще більшу. Г.Д. Торо

•kick

Наставник не повинен забувати, що його найголовніш и й обов'язок полягає у привчанні вихованців до розумової праці, і що цей обов'язок більш важливий, н і ж передача самого предмета.


* * *

Зробити серйозне з а н я т т я для дитини цікавим — ось

завдання початкового навчання. Кожна здорова дити

на потребує діяльності. . . Отже, з періпих уроків при

вчайте дитину полюбити свої обов 'язки і знаходити за

доволення у їх виконанні .


« * * *

Я к і відмінні ознаки справді людського в людині? Розум, воля і серце. Досконала людина володіє силою мислення, силою волі і силою почуттів. Сила мислення є світло пізнання, сила волі — енергія характеру, сила почуттів — любов.


286


•к'к'к

Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити

її здатною розвиватися далі без допомоги вчителя. Е. Хаббард

***

Щ а с т я майбутнього людства л и ш е в з н а н н я х . А.П. Чехов

***

Талант — це п р а ц я , наполеглива і щоденна. А.П. Чехов

Я не вірю в одну рятівну силу таланту без наполег

ливої праці . Ф.І. Шаляпін

***

Освічений розум облагороджує моральні почуття:

голова має виховувати серце. Г. Шиллер

•к"к"к

Ш л я х , я к и й веде до знань, — діяльність. В. Шоу

Розділ 16

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ

• Якщо хочеш старість спокійну мати, мусиш змолоду гарно працювати.

• Якщо будеш трудитися, тоді буде чим ділитися. • Гірка праця — солодкий спочинок. • Коріння праці гірке, але плоди — солодкі. • Працюй більше — тебе пам'ятатимуть довше. • Хто ладить з працею, той і з відпочинком не бідує. • Чесна праця — наше багатство. • Не учись сидіти та лежати, а вчись працювати. • Той живе — не горює, хто добре працює. • В орача руки чорні, та хліб білий. • Глибше зореш — більше збереш. • Коли почав орати, то в сопілку кинь грати. • Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько. • Гультяйство губить хазяйство. • Язиком сіно не накосиш. • Тому борг не потрібний, хто з працею рідний. • Умій працювати й помічників добирати.

288

Трудове виховання

• Щастя не у хмарах ховається, а працею здобувається. • Праця — ключ до щастя. • Без труда нема добра. • Будеш трудитися — будеш кормитися. • Праця людину годує, а лінь — марнує. • Щоб людиною стати, треба працювати. • У праці — краса людини. • Землю прикрашає сонце, а людину — праця. • Чоловік у праці розумнішає. • Чоловік свою долю працею кує. • Що сам зробив, то зроблено певно. • Без роботи — ані хліба, ані хати, ніде і води взяти. • Впертість і труд усе перетруть. • Неробство є мати всіх пороків. • Із маленьких лінощів — великі лінощі, з малень

кої справи — велика справа. • Людину гріє не кожух, а праця. • Мало вміти працювати: треба ще й працювати.

Мало працювати: треба ще й уміти працювати. • На дерево дивись, як родить, а на людину — як

робить. • Зачепилася за пень — простояла цілий день. • Земля багата — народ багатий. • Земля — наша мати — всіх годує. • Праця людей годує, праця одягає, праця зігріває,

на розум наставляє. • Що ранком не зробиш, того вечором не доженеш. • Маленька праця краща за велике безділля. • Хто змолоду працює, той на старість панує.


***

Життя без праці, не працювати — найбільший гріх. Ф.О. Абрамов

19—9-шо 289

Розділ 16

Коли нічого не роблять, люди вчаться робить бридке.

Античний афоризм

Я к и й біля хліба, такий і біля діла.

Чуваська мудрість

& * *

У людському житт і є ще один сильний стимул —

престиж. Людина, я к а втратила задоволення від напру

ж е н н я , від високих досягнень у праці і не розраховує

на престиж у сфері праці, шукає вихід своєї особистості

в інших сферах. Виникають вади. Це різні хімічні засо

би, я к і змінюють психологічну налаштованість і ство

рюють ілюзію задоволення.. . Я вважаю, що ми вже

нині загальмували необхідну і напружену працю ниж

че допустимого р івня.

М.М. Амосов

Призначення людини — розумна діяльність.


* * *

Краще досконало виконати невелику частину спра

ви, н і ж зробити погано в десять разів більше.

Архімед

* * *

Постійна праця є закон як мистецтва, так і ж и т т я .

О. Бальзак


•к-к-к

П р а ц я підливає масла в лампаду, а думки запалю

ють її.

Д. Беллерс

Лінива рука до убозтва веде, рука роботяща збагачує.

Біблія

•к-к-к

Хто крав, нехай більше не краде, а к р а щ е нехай пра

цює та робить руками своїми корисне, щоб було з чого

подавати нужденному.

Біблія

•к-к-к

Хто обробляє землю свою, той хлібом наїсться, хто

ж за гультяями слідкує, той позбавлений розуму.

Біблія

•к-к-к

Коли ж від трудів своїх рук будеш їсти, блаженний

ти і добре тобі.

Біблія

•к-к-к

Ручна праця — величезний фактор розумового роз

витку дитини.

/7.27. Блонський

•k-k-k

Найвища насолода — зробити те, чого, на думку ін

ших, ви не можете зробити.

Г. Бокль

19» 291

Розділ 16

Н і я к а нація не може досягти процвітання, допоки вона не усвідомить, що орати поле — таке ж достойне з а н я т т я , як і писати поему.

Б. Вашінгтон

•кк'к

П р а ц я — головне джерело щастя людини. Щ а с т я — не передається у спадок від батьків і не дається як дар Б о ж и й . Людина осягає його л и ш е власною працею. Водночас це т а к о ж єдине, доступне к о ж н і й людині його джерело.


kkk

Н і я к а інша сила не робить людину великою і муд

рою, як це робить сила праці, колективної, дружної,

вільної праці .

М. Горький

•kit*

Вільна праця — ось точка опори, якої вимагав Архі-

мед, щоб перевернути світ.

М. Горький

•кЖ-к

Висота культури завжди перебуває в прямій залежності від любові до праці.

М. Горький

•kkk

Старанністю посередність досягає більшого, н і ж об

дарований без старанності. Слава купується ціною пра

ці; що легко дається, невисоко ціниться.

Б. Грасіан

292


**&

Майбутнє віднині належить двом типам людей: людям думки і людям праці . Насправді, обидва вони становлять одне ціле, бо мислити — значить трудитися.

В. Гюго

іск-к

Без звички до праці діти не навчаться ні письму, ні музиці, ні г імнастики, ні, врешті-решт, тому, що найбільшою мірою становить доброчесність, — здатність соромитися: бо в цих якостях зазвичай до людини приходить сором'язливість.

Демокріт

•k-k-k

Ты хочешь, чтобы к а ж д ы й день твой стал длиннее ночи, Трудись! Гони дремоты лень, и станет ночь короче.

Джамі

•k"k"k

Не будь невеждой, не сиди на шее у отца, Трудом и знаньем превзойди любого молодца!

Джамі

***

Не тот мужчина, кто бренчит набитым кошельком, Мужчина тот, кто знаменит отвагой и трудом.

Джамі

293

Розділ 16

•к-к-к

Красива людина в праці . Немає для мене вагомішої

краси, ніж людина в праці. О.П. Довженко

•kick

Справжнім скарбом для людей є вміння трудитися. Езоп

•k-k*

Хлібороба треба виховувати від народження, без розриву єдності поколінь. У сільському домі завжди має залишатися продовжувач роду, а отчий дім має бути святинею, гніздом, де живуть батьки, діти й онук и , а не хатою, до якої діти з міста приїздять за торбами. У селі повинні ж и т и й розвиватися хліборобські традиції, буяти джерело вірної любові до свого краю, а відтак і до великої нашої матері — Вітчизни.


•k-k*

Учителі ш к о л и в організації трудового навчання додержують дуже важливого правила: дитина, підліток, юнак повинні почувати себе в школі так само трудівник а м и , творцями матеріальних цінностей, як і добувачами знань.


•k'kk

. . .Може, і нам слід вимірювати площу землі не в гек

тарах, а в квадратних метрах? Може, оті нулі змусили

б кожного з нас лицем припасти до святині, плекати,

як кохану дружину, поливати, обробляти. Вона не за

л и ш и т ь с я в боргу. Віддасть сторицею.


294


•к-к-к

Я к щ о ми зможемо виховати в учнів повагу і любов

до праці, то тоді зможемо виростити їх справжніми гро

мадянами нашої Б а т ь к і в щ и н и .


***

Але без трудового загартування в продуктивній праці результатів не буде. Бо в умовах поліпшення життєвого рівня праця для частини дітей не стає життєвою необхідністю. І звичайно навчальна. Окремі молоді люди можуть роками пити, їсти і розкішно ж и т и зовсім не працюючи. Майже всерйоз іноді жартують: "Той поганий батько, я к и й не довів сина чи дочку до пенсійного віку".


-k-k-k

Так, праця — важливе джерело становлення моло

дого громадянина з міцним здоров'ям і здоровою ду

шею. До того ж, вона проводиться спільно: батько —

син — учитель.


•k-k-k

Неписане правило постійно трудитися, будувати, вирощувати хліб, брати участь у виробничій праці разом з батьками — хороший важіль у всьому навчально-виховному процесі. П р а к т и к а стверджує: упровадження трудового виховання без посильної продуктивної праці така ж утопія, як навчання плаванню без води.


•k-k-k

Пильної уваги вимагає ще одна особливість процесу

трудового виховання в сучасній школі та сім'ї, яку ми

295

Розділ 16

враховуємо, а само: необхідність і обов'язковість участі учнів у посильній фізичній праці вдома, у школі , у колгоспі. У гармонійному розвиткові особистості фізична п р а ц я є, по-перше, найголовнішим чинником, я к и й забезпечує, як і фізкультура та спорт, міцне здоров'я, добре самопочуття, розквіт природних задатків, і, по-друге, тим соціальним чинником, що формує психологічну готовність до продуктивної праці . Безперечно, при цьому ми забезпечуємо її безпеку, посильність та тісний з в ' я з о к з духовним ж и т т я м учнів. Адже той, хто з дитинства не звик до фізичної праці, виростає безпорадною людиною, трудове напруження для нього виступає нерідко непомірним тягарем.


* * *

Колективна праця є тим найточнішим дзеркалом, у

я к о м у бачить себе учень. Не один раз вдивляючись у

нього, він переживає докори совісті, коли щось не зро

бив, і задоволення від того, коли зроблено так, як слід.


***

Щ а с л и в и й той, хто знайшов свою справу; х а й він не ш у к а є іншого блаженства. У нього є справа і мета ж и т т я .

Т. Карлейль

•kick

Не м о ж н а уявити ідеал майбутнього суспільства без поєднання навчання з продуктивною працею молодого покоління: ні навчання й освіта без продуктивної праці, ні продуктивна п р а ц я без паралельного навчання й освіти не можуть бути поставлені на ту висоту, я к а зу-

296


мовлюється сучасним рівнем техніки і стану наукового

з н а н н я .

В.І. Ленін

Труд без освіти, що йде поряд, без політичного й су

спільного виховання, що йдуть поряд, не приносить ви

ховної користі, виявляється нейтральним процесом.


П р а ц я , я к а не має на увазі створення цінностей, не є

позитивним елементом виховання, тому що праця, так

звана навчально-виробнича, і та повинна виходити з

уявлення про цінності, я к і п р а ц я може створити.


•kifk

П р а ц я "взагалі " не є виховним засобом. Виховним

засобом може бути така праця, я к а організована у пев

ний спосіб, з певною метою, праця, як частина усього

виховного процесу.


•k'k'k

Правильне. . . виховання не м о ж н а уявити як вихо

вання нетрудове. П р а ц я завжди була основою для люд

ського ж и т т я , для створення добробуту людського жит

тя і культури.


* * *

Наше завдання не т ільки виховати в собі правильне,

розумне ставлення до питань поведінки, але ще й вихо-

297

Розділ 16

вувати правильні звички, тобто такі звички, коли б ми робили правильно зовсім не тому, що інакше ми не можемо, а тому, що ми так звикли. І виховання цих звичок — значно важча справа, н і ж виховання свідомості.


...У трудовому напруженні виховується не т ільки робітнича підготовка людини, а й підготовка товариша, тобто виховується правильне ставлення до і н ш и х людей — це вже буде моральна підготовка.


•k-k-k

Коли праця стає невід'ємною умовою буття, вона невдовзі перетворюється у справу честі і моральну основу суспічьства.

Г. Мани

•kick

П р и розумному суспільному ладі кожна дитина з 9 років повинна стати продуктивним працівником так само, як і к о ж н а працездатна доросла людина повинна коритися загальному законові природи, а саме: щоб їсти, вона повинна працювати, і працювати не т ільки розумом, але й руками.

К. Маркс

•kick

Немає без явно напруженої праці ані талантів, ані геніїв.



***

Прокинувшись уранці, запитай себе: " Щ о я маю робити?" Ввечері перед сном: " Щ о я зробив?".

Піфагор

***

Статую п р и к р а ш а є вигляд, а людину її д і я н н я . Піфагор

***

Хай навчать дітей своїх або якомусь рукоділлю, або якому іншому чесному заняттю; щоб, живучи у неробстві, не звикли до злих учинків, бо неробство є джерело, що ж и в и т ь їх.

С. Полоцький

Від неробства вбогий скудіє, а від злиднів — усі пороки, я к і за необхідності породжують б а ж а н н я звільнитись від убозтва будь-що. Від неробства багатій починає нудьгувати, а від нудьги — усі пороки.

О.М. Радищев

***

Не досить, щоб народ був освічений, треба йому бути працелюбним, а без цього його освіта більш буде шкідливою, н і ж неуцтво, бо бездіяльний невіглас значно менш удалий у злодіяннях, н і ж ледар.

О.М. Радищев

***

І при геніальному таланті липіе великі трудівники можуть досягти у мистецтві абсолютної досконалості. Ця скромна здатність до праці становить основу будь-якого генія.

І.Є. Рєпін

299

Розділ 16

Тілесні вправи і фізична п р а ц я є головні умови здорового виховання нашого тіла. Тому передусім необхідно прагнути, щоб ні одна година, ні одна хвилина не проходили в безділлі, я к е , подібно до отрути, всмоктується в нашу плоть і кров, перетворюється у звичку, я к а отруює нудьгою усе наше ж и т т я .

Д. Рєскін

* * *

Ж и т т я без праці — злодійство, п р а ц я без мистецтва

— варварство. Д. Рєскін

* * *

Хай його робота оцінюється за самою роботою, а не

за тим, що вона — його. Ж-Ж. Руссо

Весь наш большой народ за то, чтоб труд Введен был в культ, к а к высшая святыня. Где нет труда — сады там не цветут, Где нет любви к труду, там мир — пустыня.

СМ. Свргєєв-Ценський

***

Щ а с т я полягає т і л ь к и у спорідненій праці на користь суспільству. Як не кривдити, я к щ о шкоду приносить суспільству? Як не н а ш к о д и т и , я к щ о нема прямого речення і невтомної праці? Зв ідки ж уродиться труд, я к щ о немає б а ж а н н я і старанності. Труд є живий і невсипущий усієї м а ш и н и хід доти, поки породить справжню справу.. . Коротко сказати, природа

300


надихає до справи і зміцнює в труді, роблячи труд сол о д к и м .


***

Щаслива людина, що в рідному ділі працює. Рідна

праця — це та, що відповідає природним здібностям,

нахилам, уподобанням людини.


•k'k-k

Ч и м краще добро, тим більшим трудом окопалось, як ровом.


***

Ж и т т я переконало: я к щ о дитина не знає праці, одухотвореної ідеєю творення краси для людей, ї ї серцю чужі тонкість, чутливість, сприйнятливість до тонких, " н і ж н и х " засобів впливу на людську душу, вона огруб-ляється і сприймає т ільки примітивні "виховні засоби": окрик, примус, п о к а р а н н я .


Людина повинна досягти значних успіхів у праці задовго до того, як вона стане працездатною у звичному для нас розумінні слова.


•kick

Етичні повчання доходять до розуму і серця того, хто виховується в праці . Людина з м а л и х років повинна пізнавати трудову ціну матеріальних благ; я к щ о з

301

Розділ 16

цього починається пізнання навколишнього світу, то свідомість маленької людини з перших кроків свого становлення включає в себе активне ставлення до людей, до праці, до матеріальних і духовних цінностей.


***

Головне... щоб у дитячій свідомості хороше не ототожнювалося з приємним і тим більше з легким. Нехай з малих літ людина зрозуміє, що хороше — плоди праці, творіння рук і розуму.


***

. . .Якщо ви хочете, щоб к о ж н и й ваш вихованець став справжньою людиною, навчіть батьків виховувати дітей у праці з п ' я т и , з чотирьох років. Не бійтеся, як би не примусити дітей трудитись надто рано. Хто боїться — "Ой, як рано!" — той одної чудової миті з болем переконається, що вже пізно.


* * *

Виховної сили п р а ц я набуває лише тоді, коли вона

стає економічною необхідністю. Я к щ о це є, тоді й усе

інше, як кажуть, додається: і навчання стає працею, і

те, що батько захворів і не може працювати, викликає

у підлітка справжні, дорослі роздуми.


Народна педагогіка знає, що дитині посильне і що непосильне, знає, бо в ній органічно поєднується життєва мудрість з материнською і батьківською любов'ю.

302


Народна педагогіка не боїться того, що п р а ц я втомлює, вона знає, що п р а ц я неможлива без поту й мозолів. Народна педагогіка, я к а знає чарівну силу праці, відкрила перед нами нові джерела виховної мудрості. Ми переконалися, що т ільки з а в д я к и праці, в я к і й є піт, і мозолі, і втома, людське серце стає чуйним, н і ж н и м . З а в д я к и праці людина стає здатною пізнавати навкол и ш н і й світ серцем. Дитина-трудівник, підліток-тру-дівник бачать людей зовсім не так, як той, хто не знає справжньої праці .


•k-k"k

Лінощі — дитя неробства й пустого проведення часу... Ледар народжується там, де все легко дається, і людина не знає, що таке в а ж к о . . . Н а й в а ж л и в і ш и й засіб відвернення лінощів — не повинно бути неробства й пустого проведення часу. Не повинно бути такого періоду в духовному ж и т т і людини, щоб вона нічого не створювала.


***

П р а ц я стає великим вихователем, коли вона входить у духовне ж и т т я н а ш и х вихованців, дає радість дружби й товариськості, розвиває допитливість і любов до знань, народжує хвилюючу радість подолання труднощів, відкриває все нову й нову красу в навколишньому світі, пробуджує перше громадянське почуття — почуття творця матеріальних благ, без я к и х неможливе ж и т т я людини.


303

Розділ 16

Поглиблене пізнання світу й самого себе, самоутверд ж е н н я й самовиховання як визначальні риси духовного ж и т т я у роки отроцтва неможливі без самоутверд ж е н н я в праці.


Радість праці своєрідна. ї ї можна порівняти хіба що з почуттям, я к і переживає людина, піднімаючись на вершину високої гори. В а ж к и й к а м ' я н и с т и й ш л я х , кож е н крок дається ціною великих зусиль, але перед людиною благородна мета — досягти вершини. Піднявшись на вершину, людина підносить себе, утверджує власну гідність. Вона відчуває себе сильною й мужньою, готова до подолання нових труднощів.


***

Виховну місію ш к о л и ми вбачаємо в тому, щоб пра

ця увійшла в духовне ж и т т я особистості, в ж и т т я ко

лективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва

й ранньої юності стало однією з найважливіших якос

тей людини.


П р а ц я для майбутнього породжує в дитини горду думку про те, що вона — часточка народу, породжує радісне переживання тієї істини, що велич, честь, гідність людини — у величі, честі, гідності Батьківщини, у тому, вічному неминущому, що зберігає і передає з покоління в покоління народ.


304


***

Повне задоволення людських потреб немислиме без розвитку найважливішої потреби — потреби працювати.


***

Одна з " т а є м н и ц ь " виховання всебічно розвиненої особистості полягає в тому, щоб пізнання дитиною навколишнього світу з перших кроків її шкільного ж и т т я було разом з п ізнанням праці як дуже розумної, дуже складної справи, щоб на основі цього пізнання утверджувалось почуття людської гідності маленького трудівника.


•kick

Дати людині щастя улюбленої праці — це означає допомогти їй знайти серед багатьох життєвих доріг ту, на я к і й найяскравіше розкриються індивідуальні творчі сили та здібності її особистості.


•kick

Нам треба готувати до ж и т т я людей, я к і не т ільки вміли б працювати, керувати м а ш и н а м и та механізмами, але й розумних творців праці, що вміють глибоко й тонко мислити і почувати.


Я к щ о вихованця навчати десять років, давати йому знання основ наук, а потім, коли він закінчить школу, дати йому в руки лопату і сказати: "А тепер працюй. Копати треба ось т а к " , — це буде для нього трагедія.

20 — 9-1110 305

Розділ 16

Таку трагедію і переживають ті випускники середньої ш к о л и , духовне ж и т т я , думки і почуття я к и х протягом десяти років були відірвані від ж и т т я , від праці.


Інтереси навчальної праці не можуть бути єдиними інтересами ш к о л я р і в . Дітей повинно об'єднувати все те, чим вони живуть . Тих учителів, я к і намагаються виховувати колективізм т ільки на основі навчальної діяльності, неминуче спіткає невдача.


***

Усі блага й радощі ж и т т я створюються працею. І

т ільки працею. Без праці не можна чесно ж и т и . Народ

учить: хто не працює, той не їсть. Ледар, дармоїд —

трутні, що пожирають мед працьовитих бджіл. На

вчання — ваша перша праця. Ідучи до ш к о л и , ви йдете

на працю.


•k'h-k

Ніщо не облагороджує людину більше, н і ж п р а ц я . Без праці не може людина дотриматися свого людського достоїнства.


•k'k'k

Соромитися можна і треба не якоїсь роботи, хоча б найбільш брудної, а лише одного: гультяйського ж и т т я .


306


***

К р а щ и й засіб проти горя — п р а ц я . Л у них (багатих. — Уклад.) немає необхідності в праці, с л и ш е розваги. А розваги — незручно, і залишається мимовільно фальшиве, сентиментальне баз ікання.


•kick

Ж и т и для інших здається в а ж к о так само, як здається в а ж к о працювати. Але як і в роботі, за турботу про інших може бути к р а щ а нагорода: любов інших. Тоді як в праці нагорода внутрішня: напрацювався, стомився — і добре.


•k'k-k

Страшенна біда — безділля. Люди створені так, щоб працювати, а вони, створивши рабів, вивільнились від праці, і ось страждають і страждають, не однією нудьгою і балаканиною, але атрофією м ' я з і в , серця, в ідвиканням від праці, неспритністю, боягузтвом, відсутністю мужності і хворобами. Але це л и ш е ті страждання, я к і собі наживають ліниві люди, а скількох кращих радощів вони позбавляються: праця серед природи, спілкування з товаришами праці, насолода відпочинку, їжа, коли вона йде на поповнення витраченого, спілкування з тваринами, усвідомлення плідності своєї праці.


* * *

Вище благо ж и т т я — це п р а ц я .


307

Розділ 16

* * *

П р а ц я не є доброчинність, але вимушена умова доб

рочинності.


***

Безсумнівною умовою щастя є п р а ц я : по-перше, лю

бима і вільна праця; по-друге, праця тілесна, я к а дає

міцний апетит і міцний, заспокійливий сон.


* * *

Ручна праця є обов'язок і щастя для всіх; діяльність

розуму й уяви є діяльність виняткова; вона стає

обов'язком і щастям т ільки для тих, я к і до неї покли

кані .


* * *

П р а ц я породжує мудрість і чистоту; лінощі поро

джують нікчемність і хтивість.

Г. Торо

•к-кк

У праці — краса людини, де праця, там і щастя.


•kick

Якби люди в и н а й ш л и філософський камінь, то біда

була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. А

я к б и вони з н а й ш л и к а з к о в и й мішок, з якого вискакує

все, чого душа забажає, або винайшли машину, я к а

ц ілком заміняє всяку працю людини.. . , то сам розви

ток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділи

308


б суспільством, саме суспільство розпалося б... зі знищ е н н я м необхідності в особистій праці історія повинна п р и п и н и т и с я .


Людина народжена для праці; п р а ц я становить ї ї земне щастя, п р а ц я — к р а щ и й охоронець людської моральності, і саме п р а ц я повинна бути вихователем людини.


***

Вільна праця необхідна людині сама по собі, для розвитку і п ідтримання в ній почуттів людської гідності.


***

Невільний труд не т ільки не підвищує морально людину, але опускає її до рівня тварини.


Матеріальні плоди праці становлять людський здобуток; але т ільки внутрішня духовна, животворна сила праці є джерелом людської гідності, а разом з тим і моральності, і щастя . . .

П р а ц я , як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті .

. . .Без особистої праці людина не може йти вперед; не може лишатися на одному місці; але повинна йти назад.


309

Розділ 16

Зрозумійте неминучий психологічний закон праці в

житт і і, я к щ о хочете ж и т и згідно з законами душі,

я к щ о не хочете страждати від їх порушення, то майте

серйозну мету в житт і , якої ви могли б досягнути віль

ною працею; я к щ о ви вдало виберете працю і вкладете

в неї усю свою душу, то щастя саме вас відшукає.


Саме виховання, я к щ о воно бажає щастя людині,

повинно виховувати її не для щастя, а підготовки до

праці ж и т т я .


•k'k'k

Матеріальні плоди праці становлять людське над

бання; але т ільки внутрішня, духовна, животворна

сила праці є джерелом людського достоїнства, а разом з

тим і моральності, і щастя .


* * *

Виховання повинно розвинути в людині звичку і лю

бов до праці; воно повинно дати їй можливість віднайти

для себе працю в ж и т т і .


* * *

Виховання не лише повинно розвинути розум люди

ни і дати їй обсяг відомостей, але необхідно запалити в

ній жадобу серйозної праці, без якої ж и т т я її не може

бути ні достойним, ні щасливим.


310


* * *

Сутність людини к р а щ е всього, благородніше і до

вершено передусім виражається через д іяння, через її

працю і творчість.

О.О. Фадеев

•kick

П р а ц я — к р а щ і л і к и , моральні й естетичні, вона облагороджує людину.

А. Франс

П р а ц я — це головне в житт і . Від усіх неприємностей, від усіх бід можна віднайти л и ш е один порятунок — у праці .

Е. Хемінгуей

•kifk

Людина повинна працювати, працювати в поті чола, к и м би вона не була, і в цьому одному полягає сенс і мета ж и т т я , ї ї щастя, ї ї захоплення.

А.П. Чехов

***

Треба поставити своє ж и т т я в т а к і умови, щоб праця була необхідною. Без праці не може бути чистого й радісного ж и т т я .

А.П. Чехов

***

Людина працьовита, по-моєму, найщасливіша лю

дина в світі, особливо я к щ о п р а ц я її має таку високу,

таку благородну мету...


311

Розділ 17

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Густо пудра лягла на вид.

Рот в помаді, димить сигарета.

Був деталлю обличчя він, А тепер він —

деталь туалету. І струнка, і в думках її лад,

Розмовляє, всміхається гарно. Все їй начебто доля дала,

Л и ш е смаку ш у к а т и — даремно. Смак — талант,

а не так — кольори хитромудро примхливої моди. Бо краса — що там не говори

— То ознака смаку природи.

М.К. Дорізо

312

Естетичне виховання

***

Щоб побачити й оцінити прекрасне, душа передусім має бути прекрасною.

Платон

***

Найголовніший засіб самовиховання душі — краса. Краса в широкому розумінні — і мистецтво, і музика, і сердечні відносини з людьми.


Юнацтва чи не найбільше стосується закономірність, я к у м о ж н а сформулювати так: сприймаючи прекрасне у природі і мистецтві, людина відкриває прекрасне у самій собі.


* * *

У юнацькі роки естетичні почуття й переживання

усвідомлюються у ч н я м и як один з важливих елементів

духовного ж и т т я . Задоволення потреб у сприйнятті

прекрасного, величного, героїчного, комічного має ве

лике значення у духовному ж и т т і юнаків та дівчат. В.О. Сухомлинський

***

Творче натхнення — людська потреба, в я к і й особистість знаходить щастя. Переживаючи духовне задоволення від того, що вона творить, людина по-справжньому відчуває, що вона живе. Без творчості, без одухотвореності процесом і результатами творення духовних цінностей неможливо уявити ж и т т я підлітків.


313

Розділ 17

* * *

Свій ідеал я вбачаю в тому, щоб буквально к о ж н а

дитина побачила прекрасне, зачудовано спинилася пе

ред ним, зробила прекрасне часточкою свого духовного

ж и т т я , відчула красу слова і образу.


Краса — це глибоко людське! Краса існує незалежно від нашої свідомості та волі, але вона відкривається людині і осягається нею, ж и в е в її д у ш і , — не було б нашої свідомості — не було б і краси.


* * *

Краса — один із струмочків, що ж и в л я т ь доброту,

сердечність, і любов.


Краса облагороджує людину л и ш е тоді, коли вона працює, створюючи красу.


* * *

Прекрасне — могутнє джерело моральної чистоти,

духовного багатства, фізичної досконалості.


* * *

Відчування краси природи, активне творення прекрас

ного я назвав би дорогоцінними вправами юної душі, по

трібними для того, щоб людина прагнула бачити красу лю

дини і її душі, прагнула утвердити прекрасне у самій собі.


314


***

Музика, мелодія, краса музикальних звуків — важливий засіб морального і розумового виховання людини, джерело благородства серця й чистоти душі. Музика відкриває людям очі на красу природи, моральних стосунків, праці . З а в д я к и музиці в людині пробуджується уявлення про високе, величне, прекрасне не т ільки в навколишньому світі, а й у самому собі. Музика — могутній засіб самовиховання.


Н а й в а ж л и в і ш е завдання естетичного виховання — навчити дитину бачити в красі навколишнього світу, в красі людських стосунків духовне благородство, доброту, сердечність і на цій основі утверджувати прекрасне в собі.


*** Я вбачав одне з в а ж л и в и х завдань виховання дітей в

тому, щоб с п р и й м а н н я музичних творів чергувалося зі сприйманням того тла, на я к о м у людина могла зрозуміти, відчути красу м у з и к и — т и ш і полів і лук, шелестіння діброви, пісні ж а й в о р о н к а у блакитному небі, шепіт стиглих колосків п ш е н и ц і , д з и ж ч а н н я бджіл і джмелів. Усе це і є м у з и к а природи, те джерело, з якого людина черпає натхнення, створюючи музичну мелодію.


***

Культура естетичних почуттів вимагає високої загальної культури шкільного ж и т т я , особливо мораль-

315

Розділ 17

ної культури — ставлення до людини як до найвищої

цінності. В.О. Сухомлинський

* * *

Краса природи відіграє велику роль у вихованні ду

ховного благородства... Природа є джерелом добра, її

краса впливає на духовний світ людини т ільки тоді,

коли юне серце облагороджується вищою людською

красою — добром, правдою, людяністю, співчутливіс

тю, непримиренністю до зла.


* * *

Мистецтво — це час і простір, в якому живе краса

людського духу. Як г імнастика в и п р я м л я є тіло, так

мистецтво в и п р я м л я є душу. Пізнаючи цінності мистец

тва, людина пізнає людське в людині, підносить себе до

прекрасного, переживає насолоду.


Музика — це мова почуттів. Мелодія передає най-

тонші відтінки почуттів, недоступні слову. Музика по

чинається там, де кінчається слово.


* * *

Твори образотворчого мистецтва утверджують в

юній душі почуття величі й краси людини, підносять

особистість у її власних очах.


316


***

Краса — могутній засіб виховання чутливості дуїні. Це вершина, з якої ти м о ж е ш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осяває світ. П р и цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; о с я я н и й ц и м світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса учить розпізнавати зло і боротися з н и м . Я б назвав красу гімнастикою душі — вона в и п р я м л я є н а ш дух, нашу совість, н а ш і почуття і переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся до себе.


* * *

Прекрасне — могутнє джерело моральної чистоти,

духовного багатства, фізичної досконалості. Найваж

ливіше завдання естетичного виховання — навчити ди

тину бачити в красі навколишнього світу, в красі люд

ських стосунків духовне благородство, доброту, сердеч

ність і на цій основі утверджувати прекрасне в собі.


& * *

Формування естетично вихованої людини великою мірою з а л е ж и т ь від того, н а с к і л ь к и яскраво виражається багатогранне поняття прекрасне в активному духовному житті , в діяльності колективу й особистості, наскільки глибоко поєднується краса дійсності з ж и т т я м ідей і переконань.


317

Розділ 17

***

В естетичному вихованні дуже велике значення має обстановка, що оточує дитину. Усе, що бачить дитина, переступаючи поріг ніколи, все, з чим вона стикається, повинно бути красивим.


***

Не можна виростити повноцінної людини без вихо

вання у ній почуття прекрасного. Р. Тагор

•kk-k

Певне, я міг би обійтись і без квітів, але вони допомагають мені зберегти повагу до самого себе, тому що доводять, що в мене не зв'язані руки й ноги буденними турботами. Вони — свідчення моєї свободи.

Р. Тагор

***

Інстинктивність естетичних прагнень, яка є в людях,

— це психологічний факт, що не підлягає сумніву. КД. Ушинський

***

Мистецтво — найкращий доказ, що душа наша не тільки може розрізняти істину, але може безпосередньо почувати її.


***

Все моральне — естетичне, але не все естетичне — моральне.


318

Розділ 18

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

• Здоров'я — найдорожчий скарб. • Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить. • Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки

молодий. Аби здоров'я, а життя буде.

• Без здоров'я немає багатства. • Без здоров'я немає щастя. • У здоровому тілі — здоровий дух. • Все можна купити, а здоров'я — ні. • Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає. • Здоров'я більш варте, ніж багатство. • Найбільше багатство у світі — то здоров'я. • Здоров'я маємо — не дбаємо, а загубивши —

плачемо. • Хто здоровий, той багатий, а хто недужий, той

бідний. • Сила без голови шаліє, а розум без сили міліє. • Сила та розум — краса людини.

319

Розділ 18

• Здоров'я людини — багатство країни. • Як дитина бігає і грається, то їй здоров'я усміхається. • Хто ц и г а р к и палить, той у гріб спішить.


Недоліки фізичного виховання і морального розвитку, набуті у віці першого дитинства, часто взагалі становлять непоправне зло, з я к и м уже не вдається впоратися і в пізнішому віці, незважаючи на різноманітні намагання батьків і зусилля лікарів та педагогів.


***

Єдина краса — це здоров'я.

Г. Гейне

***

З а к л и к а ю ! Давайте навчимося самі, навчимо своїх дітей зміцнювати і підтримувати своє здоров'я. Нехай це стане турботою кожного. Нехай к о ж н и й вчитель, батько, мати стануть лікарем, а к о ж н и й лікар — вчителем, джерелом найбільш необхідних знань для дітей і дорослих.


***

Не буває недуг без причин. Знайти причини — завдання учителя і л і к а р я . Шановний колего, лікарю, батько і мамо, особливо терпляче ставтесь до своєї дитини, я к щ о вона у стані депресії. Ця недуга небезпечна, і можливі фатальні наслідки. Бережіть дитячу психіку.


320

Фізичне виховання

***

Чи не найголовнішою цінністю людини є її здоров'я, я к е , на ж а л ь , ціниться л и ш е тоді, к о л и його не стає. Людина так влаштована, що в неї виникає думка про тимчасовість свого перебування на цій землі, що прийде час. . . , а, втім, і кожному з нас про це не потрібно говорити.


ick-k

Немає нічого ціннішого, н і ж ж и т т я людини і ї ї здоров'я. Це красива фраза, декларація і т ільки. Вона наповниться реальним змістом л и ш е тоді, коли нею проникнуться усі: від ш к о л и , з її педагогікою здоров'я, до академії, коли все суспільство буде переконане в тому, що єдиним, підкреслюю, єдиним універсальним і об 'єктивним критерієм оцінки діяльності керівника будь-якого рангу, аж до Президента України, буде тривалість ж и т т я громадян країни, регіону.


***

Вчителю! Нікуди ти не дінешся! Ти уповноважений суспільством доглядати ч у ж и х дітей, як своїх рідних. Всім слід узимку з а в ' я з а т и ш а р ф и к и , берегти від протягів, а я к щ о мокрі ноги — потурбуватися, щоб дитина не застудилася. Та що й говорити, вчителеві треба подумати, як к р а щ е постійно загартовувати організм дитини.


* * *

Головним засобом попередження хвороб є гармоній

ний розвиток духовних і фізичних сил людини. П.Ф. Лесгафт

21—9-1110 321

Розділ 18

* * *

Люди, я к і бажають зберегти свої розумові та фізичні

сили якомога довше, мають вести дуже помірний образ

ж и т т я .

1.1. Мечников

...Турбота про здоров'я — це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей зал е ж и т ь їхнє духовне ж и т т я , світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.


***

Фізична культура — важливий елемент всебічного, гармонійного розвитку людини. Виховання фізичної культури — це, по-перше, турбота про здоров'я і збереж е н н я ж и т т я як найвищої цінності; по-друге, система роботи, що забезпечує гармонію фізичного розвитку і духовного ж и т т я , багатогранної діяльності людини.


•k'k'k

Фізична культура тісно зв 'язана з культурою моральною і естетичною. Турбуючись про власне здоров'я, підлітки створювали і оберігали обстановку, необхідну для здоров'я, відпочинку, повноти ж и т т я інших людей.


•kifk

Добре, міцне здоров'я, відчуття повноти, невичерпності фізичних сил — дуже важлива умова життєрадісного світосприймання, оптимізму, готовності долати труднощі.


322

Фізичне виховання

***

Духовне життя дитини — її інтелектуальний розвиток, мислення, пам'ять, увага, уява, почуття, воля — великою мірою залежить від "гри" її фізичних сил.


***

У формуванні фізичної досконалості велику роль відіграє фізична праця. Без здорової втоми людині не може бути повністю доступна насолода відпочинком. Є багато трудових процесів, у яких гармонійні, красиві, злагоджені рухи людського тіла можна прирівняти до гімнастичних вправ...


323

Розділ 19

ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ

Якщо хочеш отримати розумні відповіді, навчися розумно запитувати.

Народна мудрість

***

Характер спілкування педагога з дітьми — це фундамент, на якому будується уся діяльність школи. Ми виявили два типи такого спілкування: імперативний і гуманістичний. Перший тримається на примусі, покараннях, залякуванні, другий — на рівноправній співпраці педагога з учнями, довірі, взаємоповазі.


Враження — це та сила, яка визначає погоду в духовному світі дитини, і тому треба, щоб воно було добрим і возвеличеним. Від цього буде залежати спрямованість особистісних орієнтацій, думок і поведінки наших учнів.


324

Педагогічне спілкування

* * *

Я к щ о мова людини млява, в а ж к а , плутана, квола,

нечітка, не літературна, то т а к и й , напевно, і розум цієї

людини, бо думає вона л и ш е мовою. Й. Гердер

* * *

Поганий учитель подає істину, хороший — навчає її

знаходити. Ф. Дістервег

* * *

& Кожне його (вчителя) слово було священним, бо воно

було справедливим, красивим, звучним, воно відкри

вало мені такі грані ж и т т я і світу, про я к і до того навіть

не підозрював і не гадав.

Ю.О. Збанацький

* * *

Дотягнутися до найтонших, потаємних дум школяра у змозі л и ш е учительський "голос", коли він є і коли художньо, а не просто фонетично поставлений.

Є.М. Ільїн

Дурак здогадується про ворожість до нього будь-якої розумної думки з такою ж прозорливістю, з я к о ю розумний усвідомлює дурну думку. Дурак миттєво схоплює не зміст думки, а її ворожість відносно нього. Тому спроба розумної людини співпрацювати з дурнем, аби, перегравши його, зробити добру справу, завжди закінчується для неї крахом.


325

Розділ 19

Мова — найнебезпечніша зброя: рана від меча легше загоюється, н і ж від слова.

Кальдерон

Кінець повинен бути таким, щоб слухачі відчули (не т ільки у тоні лектора, це обов'язково), що далі говорити нема чого.

А.Ф. Коні

•kifk

Слово — це не іграшкова куля, що летить за вітром. Це знаряддя праці : воно має підіймати за собою конкретну вагу. І т ільки за тим, скільки воно захоплює і підіймає за собою чужого настрою, ми оцінюємо його значення й силу.

В.Г. Короленко

•k^k-k

Перше, незаперечне право дитини — висловлювати свої думки, активно брати участь у наших міркуваннях про неї і присудах. Коли ми доростемо до її поваги і довіри, коли вона повірить нам і сама скаже, у чому її право, загадок і помилок стане менше.


•k"k-k

Модуляції голосу — найпрекрасніша з усіх чарів-

ностей красномовства. Це музика мовлення.


326


***

Урок — це не 45 хвилин спілкування з учнями, а все ж и т т я , прожите до цього людиною. І залежно від того, як вона його прожила, 45 хвилин уроку в кожного вчителя пройдуть по-різному.

М.М. Палтишев

•kick

Розумна ж і н к а неодмінно має відчути глибоку огиду до того чоловіка, я к и й у розмовах з нею ніколи не може або не хоче забути її стать, тобто завжди говорить з нею як з жінкою і ніколи не говорить з нею як розумна людина з розумною людиною.


* * *

У серце увійде л и ш е те, що йде від серця.

Ж-Ж. Руссо

***

К р а щ и м критерієм виховної роботи будь-якого педагогічного колективу є відповідь на запитання: чи вдалося подолати педагогам протистояння " м и " й "вони", я к е зазвичай виникає в усякому навчальному закладі. ••••..

В.М. Сорока-Росинський

•k'kk

Є такі слова, інтонації голосу й вирази обличчя, я к і завжди й незмінно викликають у людей неприємні душевні хвилювання; і є інші слова, інтонації голосу й вирази обличчя, я к і викликають л и ш е приємні душевні хвилювання.

Г. Спенсер

327

Розділ 19

* * *

Якомога більше поваги і доброти до дітей і якомога

більше вибагливої вимогливості учителя до самого себе

як вихователя нової людини. В.О. Сухомлинсъкий

***

Вершину мудрості своєї влади над дитячою душею бачу я в тому, щоб дитина розуміла мене з півслова, щоб м і ж р я д к а м и моїх слів читала мій виховний ідеал, щоб у найтонших відтінках мого голосу відчувала радість і сум, одухотвореність і тривогу, схвалення та образу, щоб у спалахах і згасанні вогників у моїх очах бачила тонкі рухи моєї думки.


***

Постав над собою сто вчителів — вони будуть безсил и м и , я к щ о ти не з м о ж е ш сам примусити себе і вимагати від себе.


* * *

У руках вихователя слово — такий же могутній за

сіб, як музичний інструмент у руках музиканта, як

фарби в руках живописця, як різець і мармур у руках

скульптора.


Слухай терпляче того, хто до тебе говорить, і не намагайся його перебивати. Ж о д н а розмова не починається з відповідей.

"Тисяча й одна ніч"

Я9Я


***

Щоб учневі було зрозуміло й цікаво те, чого його навчають, уникайте двох крайностей: не говоріть учневі про те, чого він не може знати і зрозуміти, і не говоріть про те, що він знає не гірше, а то й к р а щ е за вчителя.


***

Ч и м більшою кількістю слів я володію, тим значу -

щ і ш и й я для інших, тим ш и р ш е поле моїх дій, мого

впливу.


***

Мистецтво виховання ш к о л я р а починається з дуже, здавалося б, простого: п р и й н я т и й полюбити учня так и м , я к и м він є.


329

Розділ 20

РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

У всякому разі впливати на сім'ю треба через учнів. Найвірніший спосіб. Ви в школі, у державному виховному закладі, і ви повинні керувати вихованням сім'ї.


***

Вихователь повинен дивитися на вихованця не як на об'єкт вивчення, а як на об'єкт виховання.


***

Класні керівники ніколи не будують лекцій і бесід у плані "пророблення" батьків, що допускають помилки й прорахунки у вихованні. Раджу й вам... не робити цього. У житті окремих сімей ще трапляються негативні явища, але якщо ви почнете "вивертати душі", виставляти на загальний огляд людську біду (а невміння виховувати — це передусім біда), до вас приходити-

330

Робота класного керівника

ме все менше й менше батьків, ви відштовхнете їх від школи і, що особливо небезпечно, вони на все махнуть рукою: що б я не робив — гарним батьком не стану, в інших батьків діти гарні, а моїм судилося бути поганими. Ніколи не забувайте, що, починаючи говорити з батьками про їхніх дітей, ви мов би примушуєте їх подивитися у дзеркало. Як же поставиться до ваших слів людина, якщо ви скажете їй: подивіться, який ви потворний.


331

Розділ 21

РОДИННЕ ВИХОВАННЯ

• Сім'я міцна — горе плаче. • Чоловік і ж і н к а — найліпша спілка.

• Нема цвіту білішого над ожиноньку, нема роду милішого над дружиноньку.

• Все т ільки до часу, а ж і н к а до смерті. • У хаті жінка три кути тримає, чоловік — четвертий.

• Гарна ж і н к а , гарні діти — т ільки ж и т и та радіти.

• Дім держиться не на землі, а на ж і н ц і .

• Добра ж і н к а чоловіка на ноги поставить, а зла і з ніг звалить.

• Ж і н к а для світу, теща для привіту, матінка рідна краще всього світу.

• Перша ж і н к а від Бога, друга від людей, а третя — від дідька.

• Немає щастя родинного без ж і н к и .

• На красиву ж і н к у гарно дивитися, а з розумною гарно ж и т и .

• Як проти сонця води не напитися, так з чужою ж і н к о ю або з ч у ж и м мужем не н а ж и т и с я .

332

Родинне виховання

• Ш а н у й батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

• Без сім'ї й без роду — хоч з мосту та в воду. • П и й пиво, але не л и й , люби ж і н к у , та не бий. • Розумна ж і н к а чоловіка із біди вирятує, а дурна

ще втокмачить. • Тут і я, тут і жінка моя, тут і мої діти, любо поглядіти. • Як к в о ч к а з курчатами, так і ж і н к а з дитятами. • Батько стереже доньку до в інця, а м у ж стереже

ж і н к у до к і н ц я .

• Добрий чоловік надійніше кам 'яного моста. • Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка. • На красивого чоловіка дивитися гарно, а з розум

ним легко ж и т и . • Чоловік без ж і н к и — як без розуму. • У хорошого чоловіка і ж і н к а хороша, у хорошої

ж і н к и і чоловік хороший.

• Ч у ж и й м у ж до часу, а свій до смерті. • Вчи ж і н к у без дітей, а дітей без людей. • Як чоловік ж і н к у любить, то й лиха ж і н к а доб

рою буде.

• Не буде спілки у верблюда й білки. • Батьків хліб не навчить, як треба ж и т ь . • Діти батька не вчать. • Ж и в е м о не батьками, помремо не людьми. • Не послухаєш батька-матері, то навчить тебе лиха

година.

• Не навчив батько, не навчить і дядько. • У кого нема в ітця, у того немає л и ц я . • С і м ' я без батька — як хата без даху. • Як батька покинеш, то й сам загинеш. • Я к а вода, такий млин, я к и й батько, т а к и й син.

• Я к а мати, така й дочка, т а к а її співаночка. • До людей по розум, до матері по серце. • Любов матері й на віддалі гріє.

333

Розділ 21

• Матері ані купити, ані заслужити. • Молитва матері з дна моря рятує. • Батькам кожної дитини ж а л ь , бо котрого пальця

не вріже, то все болить. • Материнська любов ніколи не змінюється. • Нема цвіту кращого від маківочки, нема роду

милішого від матіночки. • Погана та мати, що не хоче дитя мати. • Рідної матері слівце — як літнє сонце, бо хоч і є

не раз на світі хмарненько, а все-таки від нього тепленько.

• Хто матір забуває, того Бог карає. • Я к а мама, такі й діти. • Уразливе слово від дітей — гірше за болячку, бо

не гоїться. • Гарна мазана п а л я н и ц я , а не дитина. • Дитині дай волю, сам підеш у неволю. • Дитина плаче, а в матері серце болить. • Діти не поле засіяне, їх треба доглядати. • Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам

кінець. • Добрі діти на ноги поставлять, а лихі й з ніг зва

л я т ь .

• Одна дитина — не дитина, а багато дітей — радість.

• Де сім няньок, там дитина без ока. • Потурай малому, то як виросте, буде тебе на

старість бити.

• Умів дітей родити, умій і навчити. • Учи дітей не страшкою, а ласкою. • Не бажай синові багатства, а бажай йому розуму. • Я к і ми самі, такі н а ш і й сини. • Принеси, Б о ж е , здалека родину, то ми і в будень

зробимо неділю. • Для чого і клад, коли в сім'ї лад.

334


• Найкраще успадкування — вихованість. • Дружня сім'я гори зрушить. • Добрі діти — дому вінець, а погані діти — дому

кінець. • Мати — єдине на землі божество, яке не знає

атеїстів. • Яке дерево, такі й квіточки, які батьки, такі й ді

точки. • Яблуко від яблуні далеко не падає. • У сокола — і діти соколята. • На сонці добре сидіти, а коло мами й тата добре

жити. • Нема того краму, щоб купити тата й маму. • Яка хата — такий і тин, який батько — такий і син. • У кого є ненька, у того й голівонька гладенька. • Мати одною рукою б'є, а другою гладить. • Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде, та

скоро розтане. • Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам

кінець. • Добре тому, хто у своєму домі. • Поки діда, доти й хліба. • Поки баби, доти й ради. • Годуй діда на печі, бо й сам там будеш. • Хто батьків шанує, той вовік не загине. • Любов до батьків — основа всіх доброчинностей. • Люби своїх дітей, і буде тобі найвищою нагородою

їхня любов. • Що посіяно батьками — пожнуть сини. • Коли запропонували принести найкрасивішу річ,

ворона принесла своє пташеня. • Дивись не на красу, дивись на серце. • Виховуючи хлопчика — виховуємо мужчину; ви

ховуючи дівчинку — виховуємо націю. • Що робить батько, того прагне й син.

335

Розділ 21

• Коли дитині три роки, вся сім'я вчиться говорити. • Батьки дали тобі життя — волю виховай сам. • Материн гнів, як весняний сніг, рано впаде та

скоро розтане. • Нема того краму, щоб купити маму. • Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. • Нема цвіту більшого, як на калині, нема в світі

ріднішого, як мати дитині. • Молодь багата мудрістю мати й тата.


***

Де немає хороших старих, там немає хорошої мо

лоді. Адигейське прислів'я

***

Хто свою матір поважає, чужу не образить. Азербайджанська мудрість

***

Нам дорогі батьки, діти, родичі, домашні, але любов до всіх їх об'єднує в собі любов до батьківщини.

Античний афоризм

***

Хочеш одружитися з дівчиною — спочатку позна

йомся з її матір'ю. Татарська мудрість

***

Хто шанує своїх батьків, того і діти будуть шанувати. Чуваське прислів'я

336


***

Батьки трудяться, діти насолоджуються життям, онуки — злидарюють.

Японське прислів'я

— Що є найголовніше у світі? — запитують японця. — Родина й робота, — відповідають японці.

Японська мудрість

•k-kl;

За жен, хранящих наш авторитет! Когда жена — хорошая жена, Поверьте мне — не может быть и нет У мужа лучше друга, чем она. Ветрами жизни хлестаный не раз, Женатый сам — давно уж не жених. Я верю — мнение о нас Все ж не от нас зависит, а от них.

Аварська мудрість

•k-k-k

Сім'я — це суспільство в мініатюрі, від цілісності якої залежать безпека усього великого людського суспільства.

Ф. Адлер

*** Одруження — це стосунки між чоловіком і жінкою,

де незалежність обох сторін — однакова, залежність — обопільна, а обов'язок — взаємний.

Л.Ажпанер

22-9-1110 3 3 7

Розділ 21

* * *

Майбутнє нації — в руках матерів. О. Бальзак

* * *

Серце матері — це безодня, в глибині якої завжди

знайдеться прощення.

О. Бальзак

С і м ' я завжди буде основою суспільства.

О. Бальзак

* * *

Дружина й діти вчать людяності; одинаки ж сумні й

суворі.

Ф. Бекон

* * *

Немає нічого святішого й безкорисливішого за мате

ринську любов; будь-яка прив'язаність, будь-яка лю

бов, будь-яка пристрасть або слабка, або користолюбна

порівняно з нею!.. . Н а й в и щ е її щастя — бачити вас біля

себе, і вона посилає вас туди, де, на її думку, вам веселі

ше; для вашої користі, вашого щастя вона готова нава

житись на повсякчасну розлуку з вами.


* * *

Ж і н к а — представниця земного, продуктивного й

оберігаючого начала, тоді як чоловік представник на

чала розумового, абстрагованого, олімпійського.. . Жін

ка — мати за п о к л и к а н н я м , по душі й крові. Мати є по

н я т т я живе, дійсне, фактично існуюче, тоді як батько є

338


поняття більш-менш умовне, більш-менш відносне.

Мати любить свою дитину серцем, кров 'ю, нервами,

любить її усім єством своїм; її любов передусім фізич

на, природна.

В.Г. Бєлйіський

Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були

твої дні на землі.

Біблія

•k%-k

Хто ж і н к у чеснотну знайшов, той добро і милість от

римав від Бога.

Біблія

•klc-k

Дружина нехай поважає свого чоловіка!

Біблія

Нехай віддає чоловік своїй дружині належну любов,

а дружина своєму чоловікові. Д р у ж и н а не владна над

тілом своїм, а чоловік. Так само і чоловік не владний

над тілом своїм, а дружина. Не ухиляйтеся одне від од

ного.

Біблія

* * *

Природа сказала ж і н ц і : будь прекрасною, я к щ о змо

ж е ш , мудрою, я к щ о хочеш, але розсудливою ти повин

на бути неодмінно.

Біблія

22» 339

Розділ 21

* * *

Не робіть із дитини кумира: коли вона виросте, то

зажадає багато жертв.

П. Буаст

* * *

Найголовніший подвиг для простої людини, я к и й не

заміряється на якісь особливі геройства, — це с і м ' я . Сі

мейне ж и т т я — найбільш т я ж к а праця. Але й найбільш

потрібна.

К.О. Васильєва

'k'k'k

Я знаю, що таке с ім 'я в її божественному розумінні.

Вінчання не стільки красивий і мудрий обряд, скільки

добровільне п р и й н я т т я мучеництва, одно із семи цер

ковних таїнств. Усі коли-небудь услухались у молитву,

я к у читає священик під час вінчання? Там говориться,

що молоді приймають на себе мученицький вінець і ма

ють бути готові до будь-яких випробувань.

К.О. Васильєва

* * *

У ж і н к и є чотири дарування, я їх називаю чотири

" Е " . Етика — у хорошій сім'ї вона веде усю етику сім'ї,

керує вихованням, ж і н к а взагалі управлінське начало,

чоловік — керівне. Етнічне — ж і н к а толерантна, тер

пима до етнічних питань, у неї немає проблеми етніч

ного протистояння: коли вона кохає, то в паспорт не

заглядає, просто відкриває свої обійми. Економічний

талант — вона витягує сім'ю з будь-якої суспільної

к р и з и . Екологічне — і цим ж і н к а займається в сім'ї .

Хто прибирає, чистить, виносить усе сміття?

Л.М. Васильєва

340


•к-к-к

На перших порах найважливіше материнське виховання, бо моральність має бути насаджена в дитині як почуття.

Гегель

•кк-к

З в ' я з о к двох осіб різної статі, що називається одру

ж е н н я м , це не просто природний, тваринний союз і не

просто громадянський договір, а передусім моральний

союз, я к и й виникає на основі взаємної любові і довіри,

і перетворює подружжя в одну особу.

Гегель

•kick

Щ а с л и в и й , хто предків з чистим серцем шанує.

Гете

•kick

Ж і н к и — перші виховательки роду людського.

Т. Гіппель

•kick

Любити дітей — це й к у р к а вміє. А от виховувати їх

— це велика державна справа, я к а вимагає таланту й

життєвого досвіду.

М. Горький

•kick

Что прекрасней песен о цветах и звездах?

Всякий тотчас скажет: песни о любви!

Что прекрасней солнца в ясный полдень мая?

И влюбленный скажет: та, кого люблю!

Ах, прекрасны звезды в небе полуночи — знаю!

341

Розділ 21

И прекрасно солнце в ясный полдень лета — знаю!

Очи моей милой всех цветов прекрасней — знаю!

И ее улыбка ласковее солнца — знаю!

Но еще не спета песня всех прекрасней,

Песня о начале всех начал на свете,

Песнь о сердце мира, о волшебном сердце

Той, кого мы, люди, Матерью зовем!

М. Горький

•к'к "к

Прославимо ж і н к у — Матір, ч и я любов не знає пере

пон, чиїми грудьми вигадуваний увесь світ! Усе пре

красне в людині — від променів сонця і від молока ма

тері, — ось що насичує нас любов'ю до життя ! . . Без сон

ця не квітнуть квіти, без кохання немає щастя, без

ж і н к и немає кохання, без Матері — немає ні поета, ні

героя!

М. Горький

•k-kit

Від любові до ж і н к и народилось усе прекрасне на

землі.

М. Горький

* * *

Висота культури визначається ставленням до ж і н к и .

М. Горький

•kK-k

Материнські руки — втілення ніжності; дітям добре

спиться на цих руках.

В. Гюго

342


•к-к-к

Виховання дітей — ризикована справа. Бо на випадок удачі остання набута ціною великої праці і турботи, у випадку ж невдачі — горе незрівнянне ні з я к и м і н ш и м .

Демокріт

•k'k-k

Ж і н к и — матері нашого народу О.П. Довженко

•kk*

Берегти і охороняти в чистоті тілесній і від усякого гріха батькові дітей своїх, як зіницю ока і як свою душу.

Домострой

,. •k'k'k

Суворо тримай сина свого змолоду і радітимеш з нього, коли змужніє.

Домострой

. , -k-kk

Я к щ о м у ж сам не вчить, то суд від бога прийме; я к щ о сам виховує і дружину, і домочадців учить, милість від бога одержить.

Домострой

•кЖ*

А пошле Бог комусь діти, синів чи дочок, т ільки батькові й матері піклуватися про дітей своїх: зберегти їх і виховати в доброму навчанні; і, залежно від часу, і дітей, і віку, вчити рукоділлю; матері дочок, а батькові синів, хто чого вартий, я к у кому здібність Бог дасть; любити їх і берегти, і страхом рятувати.

Домострой

343

Розділ 21

***

Природний нахил дитини. Гріх ним нехтувати. І батькові, і матері гріх, бо, я к щ о не побачити здібностей дитини, то можна на все ж и т т я приректи її на невдачу. Щоб не сталося такої неприємності, про це має дбати с ім 'я . Особливо мама, я к а повинна знати, я к а справа ї ї дитині найбільше до вподоби, я к а і грашка захоплює н а й к р а щ е .


•k-k-k

Міцна с ім 'я — як хороша книга: її зміст знаєш давно, але ще і ще раз хочеться перечитати.


***

Колего! Що ти зробив, щоб найсвітлішим законом

ж и т т я твоїх дітей був закон поважного відношення до

старості, до людей літніх і заслужених, до тих, кому ми

зобов'язані народженням і ж и т т я м ? Без цього втра

чається сам сенс існування людини.


Б р а т и к и і сестрички! Нещасний той, хто не знає любові братів і сестер,

рідних по крові, рідних по матері, батькові. Виручайте один одного. Підставляйте плече під вантаж братика чи сестрички.


***

Від вдячності рідним — один крок до великого і гор

дого почуття вдячності тим, хто своїм подвигом приніс

344


щастя Б а т ь к і в щ и н і , відстояв у бою, п р и м н о ж и в працею.


*** Мои убеждения и просьбы к будущим деятелям дви

ж е н и я : "Самый большой грех — неуважительное отношение к отцу и матери. А значит и их работе, деятельности, ж и з н и . Не осуждайте их! Ж и в и т е , трудитесь так, к а к Вам хочется, к а к удобно. Только не прикрывайте свои ошибки, свое безделие ошибками своих отцов. Это заповедь не моя. Это общечеловеческая ценность".


Вчити толерантності треба змалечку, з самого дитинства, навіть майбутніх мам. А то тепер в моді тверд ж е н н я : "А ти, сину, не дивись йому в зуби, а дай, щоб не повадно було". Як глибоко ця фраза ранить душу дитини. А її треба гарячим залізом витравити. Тоді й не будуть битися хлопчики, не будуть скандалити дівчатка, тоді й не буде проблем з поведінкою, а увага всіх дітей буде л и ш е на опануванні знань.


***

Немає дорожчого скарбу, я к и й подарувала природа

людині, н і ж с і м ' я . Так! Д и в о в и ж н и й скарб. Не к о ж н і й

людині він дається. Та й чи завжди він солодкий. Буває

приторний, з отрутою розчарувань, буває переповне

ний щастям к о х а н н я , взаєморозуміння.


345

Розділ 21

Людина велика то, чи мала, завжди схожа на стру

мок, що мас два найперших джерела. Ті джерела —

с ім 'я і школа. І я к щ о в них вода чиста, прозора, освяче

на вічними ідеалами, р іка буде повноводна і дужа.. .


* * *

Людина створює світ навколо себе сама. Я к щ о нав

коло неї бруд, сміття — це лінива людина низької куль

тури, часто-густо схильна до алкоголю. Байдужість до

оточуючої природи, до екології, до краси характеризу

ють ці сім'ї і дітей, що в них проживають.

Я к щ о ж навколо неї квіти, в хаті і садибі все до ладу,

все незвично красиве, значить це с ім 'я творча, поряд

на, з красивою душею, чуйним і н і ж н и м серцем.

Придивіться до дітей з таких сімей. Вони на порядок

в и щ і (освіченіші) від своїх односельців.


Jck-k

Сім'я перебуває в центрі уваги шкільного колекти

ву. Ми звеличуємо найблагороднішу професію — про

фесію батька, матері. У бесідах з батьками завжди ста

вимо за приклад сім'ї, де доброзичливість, повага, тур

ботливість панують у взаєминах м і ж рідними. Говорити

про краще в с ім 'ях — означає засуджувати погане. У

випадках крайньої духовної бідності батьків (пияцтво,

фізичне насильство над дітьми, сваволя) ми вдаємося

до нещадної к р и т и к и і боротьби, прагнучи поліпшення

становища дитини в сім'ї .


346


Діти і дорослі. З дитинства, зі ш к о л и і домашньої оселі розпочинається прекрасно, розквітає пелюстками доброти і щедрості людська д у т а !


***

У сільському домі повинен завжди залишатися продовжувач роду, а батьківська хата — стати святим місцем, де збираються діти не за продуктами, а заради збагачення духовною мудрістю через спілкування із живою, не потолоченою природою, з традиціями свого роду, свого села.


* * *

Умій дякувати і відчувати. Насамперед дякуй матері і батькові за те, що вони дають тобі щастя ж и т т я , матеріальні і духовні блага...


* * *

...Але такі задоволення нічого не варті, я к щ о люди не кохають одне одного. У душах цих людей залишається порожнеча.. . Не опускайтеся, мої любі, і до рівня алкогольного чи наркотичного задоволення. Воно повне руйнації, деградації особистості.

Полюбіть ж и т т я , знайдіть його сенс, створіть міцну сім'ю, закохайтесь у якусь справу, творіть своїми руками добро на Землі .


347

Розділ 21

* * *

Досвідом перевірено, що виховання громадянських

почуттів і відповідальності у дітей починається з вихо

вання любові, глибокої поваги до матері і батька. Шко

ла підтримує авторитет батьків, прагне, щоб дитина

пишалася рідними і брала з них приклад.


* * *

Дорогі матусі і татусі, бабусі і дідусі, вчені й аспіран

ти, міністри і академіки. Всі громадяни. Зробіть один

день т и ж н я — суботу, днем дітей, днем ш к о л и . Підіть з

дітьми, своїми і ч у ж и м и , на уроки, в ш к і л ь н і майстер

ні, на цвинтар, у ліс, музей, поспілкуйтеся з ними ці

лий день, попрацюйте разом на присадибній ділянці,

відремонтуйте домашній реманент, напишіть історію

свого роду чи просто помрійте. Потримайте свою дити

ну за руку, поки вона ще держиться у вашій руці.

Зробіть цей день самим бажаним для дитини, щоб заси

наючи вона могла сказати: " Я к и й сьогодні був чудовий

день!"


У к о ж н і й сім' ї є свої правила, свої традиції. Ми на

зиваємо їх сімейними законами. Де всі, від малого до

найстаршого, ретельно дотримуються їх, там завжди є

лад,взаємоповага.


***

Не спішіть, мами та бабусі брати не себе зайві

обов 'язки. Не завжди ви будете крокувати по життю з

улюбленим чадом. Ваша дитина повинна змалку від-

348


стоювати себе сама, вчитись вирішувати життєві проблеми, загартовувати волю.


* * * ...Я звертаюсь до Вас, діти: переконайте своїх бать

ків, дідів, що їхні нагороди — це загальна цінність сім'ї, я к у не м о ж н а виміряти грошима. Я звертаюсь до Вас, старше покоління: не виручить Вас кинута гривня за Вашу нагороду. То цінність Вашого роду, Вашого духу, Вашої мужності, цінність прожитих років. Торгувати нагородами — гріпіна справа, бо вони є місточком єднання поколінь, естафета духовності нашого українського народу.


***

Потреба захищати дітей від зла в житті , насамперед у сім'ї, ще залишається актуальною.


***

Можливо, с ім 'я — це той еліксир психічного здоров'я, я к и й мав би бути у кожної дитини. Не можна залишати дитину без догляду, але треба її ізолювати від тих батьків, я к і негативно впливають на своїх дітей і не займаються їх вихованням. Держава від цього л и ш е виграє і фінансово, й економічно.


•kle-k

Хвилює нас дитяча самотність і в зовні благополучних с ім 'ях, коли син чи донька в родинних взаєминах не може віддати своє серце, радощі, любов батькові,

349

Розділ 21

матері і зазнати того ж від них. Дитина починає почувати себе духовно одинокою, непотрібною. К р и ж и н к и відчуженості поглиблюють почуття самотності, непотрібності, внаслідок чого виникає недовіра і навіть озлобленість.


* * *

Є ще важча, нестерпна самотність, коли діти відчу

вають, що зайві в сім'ї . Такі діти несуть в серці душев

ну травму — озлобленість. Не дивно, що вони злослов

лять, виявляють жорстокість. Як важливо, ненавидя

чи зло в їхньому серці, не перенести цю ненависть на

самих дітей. ОЛ. Захаренко

•kic-k

Де б ти не був, я к щ о тебе кличе школа, мама — прилети, прилинь до домівки, зайди в другу рідну домівку, де минуло твоє дитинство і юність.


•kick

Ми прагнемо навчити дітей бачити у своїх батьках шанованих громадян і трудівників, дбайливих с ім 'янинів . Тому педагогічний колектив повсякчас піклується, щоб духовний світ батька, матері, дідуся, бабусі, інших рідних та близьких викликав шануванн я , вдячність, захоплення в дитини.


***

Учителі ш к о л и твердо переконані, що вміння люби

ти виховується тоді, коли вчительські повчання втілю-

350


ються у практичні дії дітей, коли в сім'ї створюється атмосфера взаємної зобов'язанності. У виховній роботі ми добиваємося, щоб діти змалку віддячували рідним посильною працею за їх турботу.

ОЛ. Захарепко

•k-k'k

Людина не тварина. Найсвят іший і найнепорушніш и й закон її ж и т т я — це велика повага до старості, до людей, що народили нас, виростили у в а ж к і й праці і стражданнях, дали нам щастя ж и т и і радіти. Не губіть його новими модними лозунгами на к ш т а л т "Старі заслуги нам не потрібні". І н а к ш е зміст ж и т т я втрачається. Запитуй себе щоденно, що зробив, аби той головний закон запав у душі твоїх дітей, дітей ш к о л и .


•k'k'k

Виховати працелюбність, навчити дитину працювати — це ще не все. Дитина повинна поважати працю старших, передусім батьків, працю вчителів, знати про цю роботу і усвідомлювати її суспільну необхідність.


Я за те, щоб дітей змалку привчали до чистоти і порядку. І не л и ш е для когось, щоб побачив, відмітив. А для себе, свого існування, нормального ж и т т я , Це завдання першочергове для сім'ї, для матері-берегині.


Твій перший обов'язок, сину, дочко, любити і шанувати матір, дбати про те, щоб к о ж н и й твій вчинок відгукувався у її серці радістю.

351

Розділ 21

Зроби ж усе, щоб мати гордилася тобою, була впев

нена у твоєму майбутньому. Завжди радуй свій дім ус

п і ш н и м навчанням, доброю поведінкою. Тоді мати буде

щасливою. ОЛ. Захаренко

* * *

Трудися для матері, щоб принести їй полегкість. Ти

не м о ж е ш бути спокійним і розважатися з чистою ду

шею, коли мати втомлена, не відпочиває, дбаючи про

тебе, с ім'ю. Хай материнська втома у твоєму серці буде

пекучою ж а р и н к о ю .

Слухайся в усьому матері і, я к щ о ти вбачаєін у ма

териних словах несправедливість, стримайся. Не обра

ж а й , не принось болю їй своєю неслухняністю.


* * *

Ми вступили в рік сім'ї . Ш к о л а без неї нуль. Сім'я

без ш к о л и теж не обійдеться. Я закликаю Вас до взає-

мопорозуміння вчителя і батька у великій і важливій

справі.


Батько, мати, рідні учня — активні учасники

навчально-виховного процесу. П р а к т и к а шкільного

ж и т т я переконує, що слід ніукати ненав 'язливі ш л я х и

прилучення батьків до ш к о л и , відкривати в кожному

батькові, матері, дідусі, бабусі індивідуальну неповтор

ність, педагогічне обдарування і майстерність.


352


Ж и т т я сімейних колективів багате на прояви допо

моги, самовідданості. Це ті духовні багатства, я к і слід

робити надбанням усієї ніколи і постійно доносити до

учнів.


***

З домашньої оселі розпочинається прекрасне, роз

квітає пелюстками доброти і щедрості людська душа.


•kick

Закохайтеся, створіть с ім'ю, полюбіть якусь справу, творіть своїми р у к а м и добро на землі.


•k'k'k

Міцна с ім 'я , як хороша книга, ї ї зміст знаєш давно,

але ще і ще раз хочеться перечитати.


# * *

Родина — еліксир психічного і фізичного здоров'я

дитини. Захистіть дітей від зла.


* * #

Передусім необхідно привчати дітей до благочестя,

потім — до добрих поривів чи добродійства, накінець

— до більш корисних наук. . .

У кого у своєму домі діти віддаються цим трьом упра

вам, у того — рай, де сіються, зрошуються, зеленіють і

цвітуть небесні рослини; у того — храм святого духу, в

23 — 9-1110 353

Розділ 21

я к о м у він створює й удосконалює посудини милосердя, знаряддя слави, щоб у них, як у живому образі Бога, все більше й більше с я я л и промені його могутності, мудрості й благості; я к і щасливі в такому раю батьки!


•kick

Б а т ь к и не повинні покладати виховання та навчання своїх дітей на учителів і служителів церкви... Вони самі повинні вивчити засоби поводження зі своїми скарбами, відповідно до їх цінностей, щоб під їхнім керівництвом діти починали рости в мудрості і любові до Бога і людей.


•k'k'k

Дві особливості рішуче відрізняють людину від твар и н : розум і мова; розум потрібний людині для самої себе, а мова — для ближнього. Тому необхідно докладати зусилля до того й іншого, щоб розум і мова були в людині значно більше розвинені й удосконалені.


•k-k-k

Що для батьків діти мають бути м и л і ш и м и і добро

ч и н н и м и , аніж золото і срібло, перли й дорогоцінні ка

міння, — про це можна зробити висновок із взаємного

порівняння тих або інших дарів Б о ж и х . Зокрема: по-

перше, золото, срібло й і н ш і подібні предмети є речі не

ж и в і і не що інше, як порок, я к и й ми топчемо ногами,

л и ш е т р і ш к и більше оброблений і очищений, а діти —

ж и в і образи живого Бога.

По-друге, золото і срібло є речі зовнішні, створені

одним словом повеління божого, а діти — це те створін-

354


н я , про створення якого свята тр ійця утворила особливу раду і я к у створив Бог своїми перстами.

По-третє, золото й срібло — речі ненадійні й скоро-минущі, а діти — безсмертний спадок.. .

По-четверте, золото й срібло виникають із земного тління, діти — із самої нашої сутності.

По-п'яте, золото й срібло переходять від одного до другого, нібито такі , я к і не належать нікому, а є загальними для всіх, а діти, з божої милості, є для батьків так и м невід 'ємним надбанням, що немає нікого у світі, хто міг би п о л и ш и т и кого-небудь цього права, відняти у нього це надбання. . .

Н а к і н е ц ь , срібло, золото, дорогоцінне к а м і н н я не можуть навчити нас нічому іншому, н і ж навчають інші творіння, зокрема — божої мудрості, могутності, бла-гості. А діти нам даються як дзеркало скромності, привітливості, доброти, злагоди й інших християнських доброчинностей...


Оскільки діти є найбільш дорогоцінним даром Бож и м і ні з ч и м незрівнянним скарбом, то до них треба ставитися з величезною турботливістю.


* * *

Практично немає ні одного соціального або психоло

гічного аспекту поведінки підлітків і юнаків, я к и й не за

лежав би від їхніх сімейних умов нині або в минулому.

І.С. Кон

* * *

Доглядаючи за батьком і матір 'ю, умовляйте їх м 'я

ко. Я к щ о бачите, що вони не хочуть наслідувати ваші

23» 355

Розділ 21

бажання, все ж будьте шанобливими і не порушуйте

правил пристойності. Конфуцій

•k-k-k

Дитина вносить у ж и т т я матері чудову пісню мовч а н н я . Від довгих годин, проведених біля неї, коли вона не вимагає, а просто живе, від думок, я к и м и Мати дбайливо обгортає її, залежить, якою вона виросте, її життєва програма, її сила і творчість. У тиші споглядання з допомогою дитини вона доростає до о с я я н н я , якого вимагає праця вихователя.

Я. Корчак

***

Вихователь: Що визначає право дітей на повагу? Корчак: Дитина — іноземець, вона не розуміє мови,

не знає напряму вулиць, не знайома із законами та звичаями. .. Потрібен гід, я к и й ґречно відповість на питання.

Поважайте її незнання! Поважайте працю пізнання! Поважайте невдачі та сльози! Поважайте власність дитини і її бюджет! Поважайте таємниці й відхилення важкої роботи

росту!

Поважайте поточну годину й сьогоднішній день! Я. Корчак

* * *

Я к щ о члени сім'ї люди чуйні, я к щ о у них широкі

суспільні інтереси, я к щ о п р а ц я об'єднує сім'ю в друж

ний союз, с ім 'я буде мати хороший уплив на дитину.

Але коли с ім 'я веде дозвільне ж и т т я , зайнята л и ш е по

гонею за задоволеннями, я к щ о для неї чужі високі іде-

356


али, а панує черствий егоїзм, — н і я к е всебічне спостер е ж е н н я над індивідуальністю дитини не допоможе.

Н.К. Крупсъка

•kit*

Уся т а є м н и ц я родинного ж и т т я в тому й полягає, щоб дати дитині можливість самій розвиватися, робити все самій: дорослі не повинні забігати й нічого не робити заради особистої зручності й задоволення, а завжди ставитись до дитини з першого дня появи її на світ, як до людини, з повним визнанням її особистості...


* * &

Мати — єдине божество, я к е не знає невіруючих. Е. Легуве

•k'k'k

Муж с женой подобен луку, Луку с крепкой тетивою, Хоть она его сгибает, Но ему сама послушна, Хоть она его и тянет, Но сама с ним неразлучна,

'- Порознь оба бесполезны!..

Г. Лонгфелло

*** Звичайно кажуть : я — мати і я — батько, усе віддає

мо дитині, жертвуємо всим заради неї, у тому числі й власним щ а с т я м . Це найстрашніший подарунок, я к и й тільки можуть зробити батьки своїй дитині. Треба ставити питання так: н і я к и х жертв, ніколи, нізащо. Навпаки, хай дитина поступається батькам.


357

Розділ 21

***

Якщо ви породили дитину, — це значить на багато років вперед ви віддали їй усе напруження своєї думки, всю свою увагу і всю свою волю. Ви повинні бути не тільки батьком і шефом своїх дітей, ви повинні бути ще й організатором свого власного життя, бо поза вашою діяльністю як громадянина, поза вашим самопочуттям як особи — не може існувати й вихователь.


*** Виховуючи людей, нинішні батьки виховують май

бутню історію нашої країни, а значить — і історію світу.


В успіху сімейного виховання вирішальним є активне, постійне, цілком свідоме виконання батьками їх громадянського обов'язку перед суспільством. Там, де цей обов'язок реально переживається батьками, де він становить основу щоденного їх самопочуття, там він неминуче спрямовує і виховну роботу сім'ї, і там неможливі ніякі провали і ніякі катастрофи.


•k'k'k

Моральна глибина і єдність колективного досвіду — абсолютно необхідна умова... виховання. Це стосується однаково і сімей з достатком, і сімей з нестатками.


Цілість і єдність сімейного колективу — необхідна умова гарного виховання... Хто хоче справді правильно

358


виховати своїх дітей, той повинен берегти цю єдність. Вона необхідна не тільки для дітей, але й для батьків.


•kic-k

Авторитет, створений спеціально для дітей, існувати не може. Такий авторитет буде завжди сурогатом і завжди некорисним. Авторитет повинен бути в самих батьках, незалежно від ставлення до дітей, але авторитет зовсім не є спеціальний талант. Його коріння завжди в одному місці: у поведінці батьків, включаючи сюди усі відділи поведінки, інакше кажучи, все батьківське і материнське життя — роботу, думку, звички, почуття, прагнення.


'k'k'k

Головною основою батьківського авторитету лише і може бути життя і робота батьків, їх громадянське обличчя, їхня поведінка.


•kick

Батьківські вимоги до себе, батьківська повага до своєї сім'ї, батьківський контроль над кожним своїм кроком — ось перший і головний метод виховання.


•k'k'k

Виховний процес є процес постійно триваючий, і окремі деталі його розв'язуються в загальному тоні сім'ї, а загального тону не можна вигадати і штучно підтримувати. Загальний тон... створюється вашим власним життям і вашою власною поведінкою. Найправильніші,

359

Розділ 21

найрозумніші, найпродуманіші педагогічні методи не

дадуть ніякої користі, я к щ о загальний тон вашого жит

тя поганий. І навпаки, т ільки правильний загальний

тон підкаже вам і правильні методи поводження з дити

ною і насамперед правильні форми дисципліни, праці,

свободи, гри і авторитету.


* * *

Треба рекомендувати тим батькам, що з якоїсь при

чини розводяться, щоб у своїй сварці, у своєму розхо

дженні вони більше думали про дітей. Будь-які незгоди

можна розв 'язати більш делікатно.. . Я к щ о він (батько)

уже не може благотворно впливати на свою колишню

сім'ю, то вже краще постаратися, щоб вона зовсім його

забула, це буде чесніше. Хоч, звичайно, свої матеріаль

ні зобов'язання щодо залишених дітей він повинен ви

конувати, як і раніше.


***

Сім'я — найважливіша сфера, де людина проходить

свій перший громадський ш л я х ! І я к щ о цей ш л я х ор

ганізовано правильно, правильно піде і статеве вихо

вання. В сім'ї, де батьки діяльні, де їх авторитет при

родно випливає з їх ж и т т я і роботи, де ж и т т я дітей, їх

перші суспільні рухи, їх навчання, гра, настрої, радос

ті і прикрості викликають постійну увагу батьків, де є

дисципліна, розпорядження і контроль, в такій сім'ї

завжди правильно організується і розвиток статевого

інстинкту в дітей.


360


•к'к'к

Тільки в сім'ї, до є к і л ь к а дітей, батьківське піклування може мати нормальний характер. Воно рівномірно розподіляється м і ж усіма. У великій сім'ї дитина звикає з наймолодшого віку до колективу, набуває досвіду взаємного з в ' я з к у . Я к щ о в сім'ї є старші і молодші діти, м і ж ними встановлюється досвід любові і дружби в найрізноманітніших формах. Ж и т т я такої сім' ї дає д ітям можливість вправлятися у різних видах людських відносин.


***

З а в ж д и ви (батьки. — Уклад.) повинні п а м ' я т а т и : ви породили і виховуєте сина або дочку не т ільки для вашої батьківської радості. У вашій сім'ї та під вашим керівництвом росте майбутній громадянин, майбутній діяч. . . Я к щ о ви наплутаєте, виховаєте погану людину, горе від цього буде не т ільки вам, але й багатьом людям і всій країні .


•kick

Ваша власна поведінка — вирішальна річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину т ільки тоді, коли з нею розмовляєте або повчаєте її, або караєте її. Ви виховуєте її в к о ж н и й момент вашого ж и т т я , навіть тоді, коли вас немає дома. Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з інш и м и людьми і про і н ш и х людей, як ви радієте або сумуєте, як ви поводитеся з друзями і з ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету, — все це має для дитини велике значення.


361

Розділ 21

•к-к-к

Батьківська вимога до себе, батьківська пошана до своєї сім'ї, батьківський контроль над кожним своїм кроком — ось перший і найголовніший метод виховання!


* * *

Ви повинні добре знати, що робить, де перебуває,

к и м оточена ваша дитина, але ви повинні дати їй по

трібну свободу, щоб вона була не т ільки під вашим осо

бистим впливом, а під багатьма різноманітними впли

вами ж и т т я . Не думайте при цьому, що ви повинні

обов'язково відгороджувати її від впливів поганих або

навіть ворожих.. . Ви повинні виробити у дитини вмін

ня розбиратися в них, боротися з ними, пізнавати їх

вчасно. У парниковому вихованні, в ізольованому ви

сиджуванні не можна цього виробити.


•k-kk

Справжня суть виховної роботи... полягає зовсім не

у ваших розмовах з дитиною, не у безпосередньому ва

шому впливі на дитину, а в організації вашої сім'ї, ва

шого особистого й громадянського ж и т т я і в організації

ж и т т я дитини. Виховна робота — це насамперед робота

організатора.


•k'kit

Ми особливо рекомендуємо батькам п а м ' я т а т и завжди це важливе положення: дисципліна створюється не окремими якими-небудь "дисциплінарними заходами, а всією системою виховання, всією обстановкою ж и т т я , всіма впливами, я к и х зазнають діти. В такому розумін-

362


ні дисципліна є не причина, не метод, не спосіб пра

вильного виховання, а результат його. Правильна дис

ципліна — це той добрий кінець, якого повинен праг

нути вихователь усіма своїми силами і з допомогою усіх

засобів, що с в його розпорядженні" .


•кігіе

Смисл авторитету в тому й полягає, що він не потре

бує н і я к и х доказів, що він приймається як безсумнівне

достоїнство старшого, як його сила і цінність, я к а вид

на, так би мовити, простим дитячим оком.


***

Б а т ь к и повинні навчитися давати (дитині. — Ук

лад.) такі розпорядження дуже рано, коли першій ди

тині півтора — два р о к и . . . треба т ільки стежити за тим,

щоб ваше розпорядження відповідало т а к и м вимогам:

1. Воно не повинно даватися злісно, з криком, з роз

дратуванням, але воно не повинно бути подібним і до

упрошування.

2. Воно повинно бути по силі дитині, не вимагати від

неї надто важкого напруження.

3. Воно повинно бути розумним, тобто не повинно

суперечити здоровому розумові.

4. Воно не повинно суперечити іншому розпоря

дженню вашому, розпорядження батька не повинно су

перечити розпорядженню матері.


***

Покарання — дуже в а ж к а річ; воно вимагає від ви

хователя величезного такту й обережності, тому ми ре-

363

Розділ 21

комендуємо батькам за можливістю уникати застосу

вання покарань, а намагатися насамперед відновити

правильний р е ж и м . А.С. Макаренко

•k'k'k

Гра має важливе значення в житті дитини, має те

саме значення, я к е в дорослого має діяльність, робота,

служба. Я к а дитина у грі, така з багатьох поглядів вона

буде в роботі, коли виросте. А.С. Макаренко

•kick

Найголовніше в дитячій грі добитись такого:

1. Щоб дитина справді гралася, творила, будувала,

комбінувала.

2. Щоб не кидалася від одного завдання до другого,

не з а к і н ч и в ш и першого, щоб доводила свою справу до

к і н ц я .

3. Щоб у к о ж н і й іграшці вона вбачала певну, потріб

ну для майбутнього цінність, зберігала її, дбала про

неї.


* * *

Я к щ о батьки розважаються, ходять у театри, ходять

у гості, шиють собі хороший одяг, то це добре вихован

ня для їх дітей. Б а т ь к и на очах у дітей повинні ж и т и

повним радісним ж и т т я м , а батьки, я к і самі ходять об

шарпані, у стоптаних черевиках, відмовляють собі в

тому, щоб піти в театр, нудно доброчесно жертвують

собою для дітей, це найгірші вихователі.


364


* * *

Виховання дітей — найважливіша галузь нашого ж и т т я . Н а ш і діти — це майбутні громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки й матері, вони т е ж будуть вихователями своїх дітей. Н а ш і діти повинні вирости прекрасними громадянами, гарними батьками й матерями.

Але й це — не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це н а ш а щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це — наші сльози, це — наша провина перед і н ш и м и людьми, перед усією країною.


•kick

Успіх виховання людини визначається в молодшому віці до п ' я т и років. Якою буде людина, переважно залеж и т ь від того, я к о ю ви її зробите до п 'ятого року її ж и т т я .


* * *

Б а т ь к и і діти повинні бути друзями.


kkk

Виховання є процесом соціальним у найширшому розумінні. Виховує все: люди, речі, я в и щ а , але насамперед і найбільше — люди. З них на першому місці — батьки і педагоги.


365

Розділ 21

•k-kii

Ви повинні бути не т ільки батьком і шефом своїх ді

тей, ви повинні бути ще й організатором свого власного

ж и т т я , бо поза вашою діяльністю як громадянина, поза

вашим самопочуттям як особи — не може існувати й

вихователь.


•k-k*

Єдиність дитини неминуче приводить до концентра

ції неспокою, сліпої любові, страху, паніки. І водночас

у такій сім'ї нема нічого, що могло б у такому самому

природному порядку цьому протистояти. Нема братів і

сестер — ні старших, ні молодших, — нема, отже, ні

досвіду піклування, ні досвіду гри, любові й допомоги,

ні наслідування, ні пошани, нема, нарешті, досвіду

розподілу, спільної радості і спільного напруження, —

просто нічого нема, навіть звичайного сусідства... Не

безпечний ш л я х виховання єдиної дитини кінець кін

цем зводиться до того, що с ім 'я втрачає якості колек

тиву.


•kick

Н а ш батько і наша мати уповноважені суспільством

виховати майбутнього громадянина нашої батьківщи

ни, вони відповідають перед суспільством. На цьому й

ґрунтується їх батьківська влада та їх авторитет в очах

дітей.

Виховання дітей починається з того віку, коли н і я к і

логічні докази і пред 'явлення громадських прав вза

галі неможливі, а тим часом без авторитету неможли

вий вихователь.. . Сам смисл авторитету в тому й поля

гає, що він не потребує н і я к и х доказів, що він прий-

366


мається як безсумнівне достоїнство старшого, як його сила і цінність, я к а помітна, так би мовити, простим дитячим оком.


•k'k'k

Головною основою батьківського авторитету т ільки й може бути ж и т т я і робота батьків, їх громадянське обличчя, їх поведінка. Сім 'я є велика й відповідальна справа, батьки керують цією справою і відповідають за неї перед суспільством, перед своїм щастям і перед ж и т т я м дітей. Я к щ о батьки цю справу роблять чесно, розумно, я к щ о перед ними поставлена велика і прекрасна мета, я к щ о вони самі завжди цілком усвідомлюють свої дії та вчинки, це значить, що в них є і батьківський авторитет і не треба ш у к а т и інших основ, а тим більніе не треба вигадувати нічого штучного.


С і м ' я — дуже важлива, дуже відповідальна справа людини. Сім'я дає повноту ж и т т я , с ім 'я дає щастя, але к о ж н а с ім 'я є.. . насамперед велика справа, я к а має державне значення.


***

Безглузда й безнадійна спроба деяких батьків огородити дитину від впливу ж и т т я й підмінити спеціальне виховання індивідуальним домашнім дресируванням. Однаково це закінчиться невдачею: або дитина вирветься з домашньої катівні, або виховаєте виродка.


367

Розділ 21

***

Найстрашніша річ — виховувати дітей на материнському або батьківському щасті.


***

Той батько, хто виховав, а не той, хто народив. Менандр

***

Одружуватися, нічим не зв'язуючи себе, — зрада. М. Монтень

***

Не забывай о том, что мать вспоила нас, Отец же воспитал свое родное чадо. Поэтому страшись в беспечности своей В их старые сердца пролить хоть каплю яда. К тому ж — минует час: ты старцем станешь сам, Не нарушай же, брат, священного уклада.


***

Ми любимо батька, дружину, сестру, Та в муках ми згадуємо матір!

М.О. Некрасов

***

Мати наша — сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: Золота бджола — намистиною, Небо — празниковою хустиною,

368


Сивий дуб — прокуреним прадідом, Білочка — мальованим пряником.

Б.І. Олійник

***

Коли б мене запитали, де центр Землі, я б відповів: він — у сім'ї.

М.О. Олялін

Сімейне життя для дитини те саме, що для нас суспільне. Душа її живиться враженнями, які отримують в сім'ї. Тут дитина вчиться одного любити, іншого ненавидіти, тут привчається до праці або безділля, отримує перші естетичні смаки.

О.М. Острогорський

***

Батьки виховують, а діти виховуються у тому сімейному житті, яке складається навмисно чи ненавмисно. Життя сім'ї тим і сильне, що враження її постійні, буденні, що воно діє непомітно, зміцнює або отруює дух людський, як повітря, яким ми живемо.

*** ОМ. Острогорський

# * *

Правила родинного виховання: 1. Любіть свою дитину. Радійте її присутності, спри

ймайте її такою, якою вона є, не ображайте її, не принижуйте, не підривайте її впевненості в собі, не піддавайте її несправедливому покаранню, не відмовляйте їй у вашій довірі, дайте їй привід любити вас.

2. Охороняйте свою дитину від фізичних і моральних небезпек.

24 — 9-1110 369

Розділ 21

3. З а в ж д и будьте для своєї дитини добрим прикла

дом.

4. Грайтеся зі своєю дитиною.

5. Залучайте свою дитину до спільної праці.

6. Дозволяйте дитині набувати життєвого досвіду,

домагаючись самостійності в її діях.

7. Пояснюйте дитині можливості й межі людської

свободи; формуйте в неї почуття толерантності.

8. Привчайте дитину до слухняності й дисципліно

ваності.

9. Чекайте від дитини лише таких думок і оцінок

навколишньої дійсності, на я к і вона спроможна з по

гляду рівня її соціально-психологічного розвитку й до

свіду.

10. Надайте дитині можливість таких переживань,

я к і будуть мати цінність позитивних спогадів.

1 1 . Висувайте перед дитиною безкомпромісні вимо

ги.

12. Не забувайте заохочувати дитину, передусім мо

рально.

Педагогічна мудрість

•kick

Немає сумніву, що лише одна мати спроможна за

класти правильну чуттєву основу виховання людини. ї ї

реальні вчинки, до я к и х її спонукає один лише голий

інстинкт, є, по суті, правильними, природними засоба

ми морального виховання.

І. Песталоцці

•к'к'к

Людина, я к а справді поважає людську особистість,

повинна поважати її у своїй дитині, починаючи з тієї

370


хвилини, коли дитина відчула своє " Я " і відокремила себе від навколишнього світу.


* * *

Отець, залишаючи після себе дітей, я к щ о і переста

виться з віку цього, не вмирає, бо живе в дітях своїх, і

слово його не загибає з шумом, тому що в синах і доч

ках процвітає.


* * *

Юність подібна молодому деревцю, бо куди захоче

хтось, туди може схилити тонке дерево: подібно до цьо

го вік юнацький, звернувши до чого-небудь, зручно

його прихилити. Отже, дивіться, батьки, як ви повинні

виховувати ваших дітей: добрі слова і приклади добрих

справ на цьому воску печатайте, божественні слова, а

не гидкі і блюзнірські.


З пелюшок батьками навчаються злонравності і лихослів 'ю.


Охороняйтеся, о, батьки, щоб не були душогубцями дітей ваших спокусою ж и т т я вашого. І знайте те, що батько повинен бути в домі, як сонце, а мати — як місяць, діти — як з і р к и .


371

Розділ 21

* * *

Нехай вчать батьки своїх дітей вимовляти добрі і

чисті слова, а не гидкі і погані, правдиве, а не брехливе

казати, бо я к и м ж и р о м нова посудина буде сповнена,

того запаху ніколи не позбудеться. С. Полоцький

•k-kii

Неповага до предків є першою ознакою амораль

ності. О.С. Пушкін

***

Залежність ж и т т я сімейного робить людину більш

моральною. О.С. Пушкін

* * *

Чи знаєте ви, я к и й найбільш певний спосіб зробити

вашу дитину нещасною, — це привчити її не зустрічати

ні в чому відмови. Ж-Ж. Руссо

•k'k'k

Сім'я — один із шедеврів природи. Д. Сантаяна

•kick

Ж і н к а — найбільш ж и в а плоть, котра випромінює найбільш ніжне світло.


372


* * * Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Д л я ж и т т я , для щастя, для біди, День, коли мої маленькі губи Вперше груди мамині з н а й ш л и , День, що мене вперше приголубив Ласкою проміння із імли. Як мені даровано багато, Скільки в мене щастя, чорт візьми! — На землі сміятись і страждати, Ж и т и і любить поміж людьми!


Бережись, щоб люди, помітивши твою неповагу до батьків, не стали гуртом зневажати тебе і щоб тобі не л и ш и т и с я зовсім без друзів, бо тільки-но вони помітять твою невдячність до батьків, ніхто не може бути певен, що, зробивши тобі добре діло, дістане подяку.

Сократ

•kick

Свобода без обов'язків, у відриві від необхідності — це свобода хаосу, свавілля, розбещеності. Як можна заохочувати таку свободу — свободу морального потворства, свободу духовної убогості. Людина вище ситості, вказували ще древні мислителі . І щоб ситість не заважала нам бути вище за неї, необхідна передусім самодисципліна, високі моральні якості , я к і виховуються з дитинства в сім'ї .

М.Я. Соловйов

373

Розділ 21

***

Настав час, коли необхідно я к н а й р і ш у ч і ш е поверну

тися до української родинної педагогіки.. . , до відро

д ж е н н я традиційного статусу родини з її непорушним

авторитетом, подружньою вірністю, любов'ю до дітей і

відданістю святому обов'язку їх виховання.

М.Г. Стельмахович

* * *

Всі засоби соціального і педагогічного впливу та за

хисту, пошуки вчених і діяльність недагогів-практиків

мають бути спрямовані на службу родині, посилення її

педагогічних позицій, авторитету, на створення спри

ятливих умов для повноцінного родинного виховання.


* * *

Сім 'я — це те первинне середовище, де людина має

вчитися творить добро. В.О. Сухомлинський

У бесідах з вихованцями, особливо на межі дитинства і отроцтва, дуже важливо донести до дитини думку про те, що світ і спокій, щастя і благополуччя матері залежать від її дітей. Материнське щастя твориться дитиною, підлітком, юнаком.


•k-k*

Я твердо переконаний, що мати — зі своїм багатим духовним світом, своєю освіченістю, своїми ш и р о к и м и суспільними інтересами, своїм почуттям власної гідності, своєю відданістю і разом з тим високою вимог-

374

Розділ 21

Настав час, коли необхідно якнайрішучіше повернутися до української родинної педагогіки.. . , до відрод ж е н н я традиційного статусу родини з її непорушним авторитетом, подружньою вірністю, любов'ю до дітей і відданістю святому обов'язку їх виховання.


***

Всі засоби соціального і педагогічного впливу та за

хисту, пошуки вчених і діяльність педагогів-практиків

мають бути спрямовані на службу родині, посилення її

педагогічних позицій, авторитету, на створення спри

ятливих умов для повноцінного родинного виховання.


* * *

С і м ' я — це те первинне середовище, де людина має

вчитися творить добро. В.О. Сухомлинський

У бесідах з вихованцями, особливо на м е ж і дитинства і отроцтва, дуже важливо донести до дитини думку про те, що світ і спокій, щастя і благополуччя матері залежать від її дітей. Материнське щастя твориться дитиною, підлітком, юнаком.


Я твердо переконаний, що мати — зі своїм багатим духовним світом, своєю освіченістю, своїми ш и р о к и м и суспільними інтересами, своїм почуттям власної гідності, своєю відданістю і разом з тим високою вимог-

374


ливістю в любові до чоловіка, своєю суворістю і непохитністю, своєю непримиренністю і нетерпимістю до зла — мати, ж і н к а , повинна бути моральним, духовним владарем і повелителем у сім'ї .


Мужність Мужчини, Чоловіка, Батька полягає в умінні захищати, оберігати дітей, дружину. Моральний обов'язок, моральна відповідальність чоловіка вимагає від нього бути головним годувальником дітей і матері.. .


•kic-k

Там, де у ж і н к и не розвинені почуття честі і гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.


Справжня мати-жінка ніжна, як пелюстка кв ітки, що тільки-но розкрилася, і тверда, м у ж н я , незламна, непримиренна до зла й нещадна, як справедливий меч.


Бути гідним свого батька — твоя особиста честь. Честь і гідність батька треба примножувати й берегти, але не ставитися до них як до капіталу, на я к и й можна жити, як до розмінної монети, за я к у можна купувати блага і привілеї. Твій корінь іде в батьківську честь, але тобі — п а м ' я т а й це як один з головних заповітів народної мудрості — треба мати власний корінь. На батьківському корені, я к щ о в тебе не буде власного, не проживеш.


375

Розділ 21

* * *

Людина народжується не для того, щоб безслідно

зникнути нікому не відомою порошинкою. Людина на

роджується для того, щоб залиніити після себе слід віч

н и й . Людина залишає себе насамперед у людині. У цьо

му наше безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс жит

тя. Я к щ о ти хочеш залишитися в серці людському —

виховай своїх дітей. Виховання людини — найваж

л и в і ш и й громадянський обов'язок.


* * *

Залипіити себе в людині — це значить, не т ільки в

буквальному розумінні народити сина. Людський дух

тим і відрізняється від існування тварин, що, продов

жуючи свій рід, ми залишаємо в людині свою красу,

ідеали, відданість високому й піднесеному.


* * *

. . .Найвища честь людини — дати суспільству

справжнього громадянина; я к щ о ви зумієте дати, ви

матимете велике батьківське і материнське щастя .


* * *

К о ж н а людина відповідальна. Кожна людина повин

на. Є відповідальність за працю, за поведінку, за любов

і ненависть, за слово, яке ти вимовляєш.. . Але найви

ща й найблагородніша, найважча й невблаганна від

повідальність — це відповідальність батька за сина.


376


•к-к-к

Перед тим, як створити сім'ю, перевір себе (у зверненні до молодих людей. — Уклад.), чи готовий ти до цього:

— чи вмієш ти бути відданим, вірним людині; чи немає в тебе лінощів душі, егоїзму, безсердечності;

— чи вмієш ти повелівати своїми б а ж а н н я м и ; — чи готовий ти забезпечити сім'ю матеріально, бо

дружина твоя може тривалий час не працювати — вона вихователь твоїх дітей. Перед одруженням порадься з батьком, матір 'ю. їх життєва мудрість допоможе тобі правильно зробити дуже в а ж л и в и й крок у житт і . Сенс і мета сімейного ж и т т я — виховання дітей. Я к щ о ти перед одруженням не думаєпі про майбутніх дітей, значить, ти збираєшся в далеку — на все ж и т т я — дорогу, не знаючи ні своїх сил, ні дороги, я к о ю тобі йти.


Любов замилування — це найсумніше, що можна

уявити у стосунках батьків і дітей. Це інстинктивна,

нерозумна, інколи — напрошуються слова — куряча

любов.


•k-k-k

Я к щ о ви, батьки і матері, прагнете, щоб син ваш хотів бути хорошою людиною, дорожив своєю гідністю, щоб слово і воля батьківські і материнські були для нього непорушним законом, — навчіть його в дитинстві бачити все дерево ж и т т я — від найтонших коренів до відмираючих гілок, я к і відходять у небуття. Розуміти ж и т т я , цінувати ж и т т я , дорожити ж и т т я м , берегти ж и т т я від мерзот і п р и н и ж е н н я людської гідності, не-

377

Розділ 21

навидіти цю мерзоту — ось осереддя тієї педагогічної мудрості, я к у я намагаюся передати матерям і батьк а м .


. . .Батько — найрідніїиий, найдорожчий для тебе чоловік, в образі якого втілюються людська відповідальність за твою появу на світ, за к о ж н и й твій крок і вчинок. . . У батьківстві — велика місія спадкоємності поколінь, морального удосконалення особистості... у.., створеній батьком і матір 'ю особі.


***

Там, де батьки одного чудового дня з подивом переконуються, що їхні діти стали дорослими людьми, і через це треба щось терміново робити, суспільство одержує двадцятирічних немовлят, я к і дозріли для того, щоб народжувати дітей, але не дозріли для того, щоб виховувати дітей, не дозріли морально.


Є десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, і н ш и й споруджує житло, третій вирощує хліб, четвертий лікує дітей. Ллє є найунівер-сальніша — найскладніша і найшляхетніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім'ї, — це творіння людини. Відмітною рисою цієї роботи є те, що людина знаходить в ній щастя, я к е не можна ні з чим порівняти.


378


***

П р а ц я любові — це і є свідоме прагнення до того, щоб у дітях утвердити самого себе, продовжити свою внутрішню духовну красу. Я к щ о ви ио-снравжньому любите своїх дітей, я к щ о віддані та вірні їм, ваша любов до дружини з роками не т ільки не слабшає, але стас глибшою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне, вередливе дитя мужності. Продовжувати себе в своїх дітях — це означає бути мужнім у любові.


У школі в а ж к о навчити якоїсь професії. їх десятки тисяч, проте всі діти стануть мужчинами і ж і н к а м и , дружинами й чоловіками, батьками й матерями. І навчить їх цьому необхідно.


Я к щ о ти з дитинства не навчився дивитися в очі матері і бачити в них тривогу чи спокій, чи сум'яття, — ти на все ж и т т я з а л и ш и ш с я моральним невігласом.


Висока педагогічна культура сім'ї... — проблема, я к а висувається ж и т т я м у з в ' я з к у із здійсненням ідеї всебічного розвитку людини. Удосконалення, поглиблення суспільного характеру виховання означає не применшення, а посилення ролі сім'ї . Гармонійний, всебічний розвиток м о ж л и в и й л и ш е там, де два вихователі — ш к о л а і с і м ' я . . .


379

Розділ 21

* * *

Моральна підготовка до створення сім'ї на основі

справжнього к о х а н н я і дружби — це найтонша сфера

всебічного розвитку, в я к і й тісно сплітається глибоко

особисте і громадське. У благородстві й моральній чис

тоті кохання виражається моральне обличчя людини

— чоловіка, дружини, батька, матері. Високомораль

не, справжнє, глибоке і вірне кохання, дружба — фун

дамент сім'ї . . .


* * *

Справжня любов між матір 'ю і батьком — це най

в а ж л и в і ш а духовна сила, я к а виховує дитину. Благо

родство, моральна краса і чистота любові батька до ма

тері й матері до батька, їх взаємоповага, довір 'я, від

критість їх сердець, глибокий взаємний інтерес один до

одного, вірність у всьому — у щасті і в горі — все це

створює те здорове моральне середовище, в якому фор

муються прагнення до добра, впевненість у його тор

жестві, світле, оптимістичне бачення ж и т т я .


Формування моральної готовності до кохання, шлю

бу, народження і виховання дітей, материнства і бать

ківства — це піклування ш к о л и про особисте щастя

людини.


•k'ki;

Ми вступаємо сьогодні в т а к и й період розвитку на

шого суспільства, коли загальна педагогічна культура

всього населення, особливо батьків, є однією з переду-

380


мов виконання кожним громадянином свого обов'язку перед суспільством, а цей обов'язок полягає передусім у вихованні молодого покоління.

Тому передусім необхідно турбуватися про підвищення педагогічної культури батьків.


*** Якими б прекрасними не були наші дошкільні уста

нови, найголовнішими "майстрами", що формують розум, думки малюків, є мати і батько.


Головний сенс і мета родинного життя — виховання дітей. Головна школа виховання дітей — це взаємостосунки чоловіка і жінки, батька й матері.


***

Людяність, сердечність, чуйність — це той моральний імунітет проти зла, який набувається лише тоді, коли людина в ранньому дитинстві пройшла школу доброти, школу справді людських стосунків, а цією школою може бути лише хороша сім'я, лише наочний приклад людського союзу двох люблячих сердець — батька й матері.


•k-kie

Сім'я — це те первинне середовище, де людина повинна вчитись творить добро.


381

Розділ 21

***

Моральне обличчя особистості залежить в кінечно-му результаті від того, з я к и х джерел черпала людина свої радості в роки дитинства.


***

Поважайте дитяче б а ж а н н я бути хорошим, бережіть

його як найбільш тонкий рух людської душі, не злов

живайте своєю владою, не перетворюйте мудрості бать

ківської влади в деспотичне самодурство.


З роками утворюється порожнина і розчарування у тих молодих людей, дитинство і отроцтво я к и х було бездумним задоволенням їхніх потреб.


***

Не самодурство, не гнів, не к р и к , не благання, не упрошування, а спокійне, серйозне і ділове розпоряд ж е н н я — ось що зовні повинне виражати техніку родинної дисципліни. . .

А я к щ о ви ще навчитеся розрізняти справжні і фіктивні потреби дітей, то ви й самі не помітите, як ваші батьківські настанови стануть найбільш утішною і приємною формою дружби м і ж вами і дитиною.


* * *

Ты робко его приподымешь:

Ж и в и , начинай, ворошись.

Ты дашь ему лучшее и м я

382


На всю его долгую ж и з н ь . И, может быть, вот погоди-ка, У с л ы ш и ш ь когда-нибудь, мать, К а к с гордостью будет великой То и м я народ называть. Но ты не взгрустнешь ли норою, Увидев, что первенец твой Любим не одною тобою И н у ж е н тебе не одной? И ж и т ь ему где-то в столице, Свой подвиг высокий творить. Нет, будешь ты знать и гордиться И будешь тогда говорить: А я его, м а л ь ч и к а м ы л а , А я иной раз не спала, А я его грудью кормила, И я ему и м я дала.

О.Т. Твардовсъкий

* * *

Щ а с л и в и й той, хто щ а с л и в и й у себе дома. Л.М. Толстой

* * *

Не говори вихованцеві і особливо не видавай за свя

ту, непогрішиму істину того, в що ти або зовсім не ві

р и ш , або в чомусь хоча б м а є ш сумнів. Вчиниш так —

в е л и к и й злочин.


•kick

Одруження, ясна річ, добре і необхідне для продовж е н н я роду; але я к щ о для продовження роду, то необхідно, щоб батьки відчували в собі сили виховувати ді-

383

Розділ 21

тєй не дармоїдами, а слугами для людей і Бога. А для

цього треба бути спроможним ж и т и працею не інших, а

своєю, більше віддаючи, н і ж беручи від людей.


* * *

Два правила я б дав для виховання: самому не лише

ж и т и добре, але й працювати над собою, постійно

удосконалюючись, і нічого не приховувати із свого

ж и т т я від дітей.


* * *

Усі труднощі виховання випливають з того, що бать

к и , не т ільки не позбавляючись своїх недоліків, а на

віть не визнаючи їх недоліками, виправдовуючи їх у

собі, хочуть, щоб цих недоліків не було у дітей. У цьо

му всі труднощі і вся боротьба з дітьми.


Ставлення до ж і н к и — найточніший вимірювач

честі, совісті, порядності, благородства, висока школа

виховання чуйності.


* * *

Моральні сентенції завдають дітям більше шкоди,

н і ж приносять користь. . . Мораль не у словах, а в само

му ж и т т і родини, я к е охоплює дитину з усіх боків і зві

дусіль щохвилини проникає в її душу.


384


***

Не в розумових здібностях ж і н к и , але в характері її природи приховані багаті засоби для виховання дітей. Згуртування уваги, точність, терпеливість, наполегливість, любов до порядку, ніжність, манери, смак і, нарешті, вроджена любов до дітей — усе це такі якості, я к і зустрічаються швидше у ж і н ц і , н і ж у чоловікові.


***

Б а т ь к и допускають величезну помилку, коли, спираючись на власний розум, прагнуть втрутитися у природний розвиток своїх дітей, коли апріорно хочуть вибудувати їхнє ж и т т я .


•kifk

... Доки ж і н к а займатиме підрядне становище проти чоловіка, доти не можна говорити про жодну рівність або про жодну вільність.

І.Я. Франко

•kifk

Основою усієї держави є правильне виховання юнацтва.

Цицерон

* * #

Любов до батьків — основа всіх доброчинностей. Цицерон

***

Свій перший досвід дитина набуває в сім'ї . Сім'я за

кладає основи морального виховання, у ній дитина опа

новує правила поведінки.. .

25 — 9-1110 385

Розділ 21

П е р ш и й образ — це матір. . . Матір — це цілий світ

навчань. Навчається дитина спочатку не словами, а ре

альними образами. Я.Ф. Чепіга

•к-к*

Діти святі й чисті. Навіть у розбійників і крокодилів

вони перебувають в ангельському чині. Самі ми може

мо лізти в будь-яку яму, а їх повинні закутувати в ат

мосферу, відповідну їхньому чинові. Не можна робити

їх і грашками свого настрою: то ніжно пестити, то неса

мовито тупотіти на них ногами. Краще не любити, н і ж

любити деспотичною любов'ю.

А.П. Чехов

•к-к-к

Все упованіє моє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє,

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю.

Святая сила всіх святих,

Пренепорочная, благая!


* * *

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.


386


С і м ' я — основний осередок суспільства, з неї воно виходить і в ній воно віддзеркалюється. Отже, с ім 'я в її загальному сенсі, органічно пов 'язана із суспільством, не може бути вище нього, і в загальному хорі не сміє тягнути фальшивої ноти.

М.В. Шелгунов

Дитина завжди має відчувати материнську любов і ніжність, батьківське тепло та увагу... Без батьківського тепла і ніжності, без материнської ласки діти хворіють, у них часто трапляються серйозні психічні зриви. . . Щоб дитина нормально фізично і розумово розвивалась, її необхідно пестити 7—8 разів на день (приголубити, поцілувати, похвалити, подякувати тощо). Дитину-невдаху потрібно ж а л і т и вдвічі більше. Ласка — одна з біологічних потреб живого організму.

П.М. Щербань

Рід людський удосконалюється завдяки матері, я к а не л и ш е народжує дитину, а вигодовує її, ставить на ноги. У багатьох народів до виховання дітей не допускають нікого, крім матері. Ж і н к а — продовжувач роду і хранителька сім'ї . . . Дитина завжди має почувати відповідальність за свої дії перед матір 'ю, завжди керуватись материнськими настановами навіть у дорослому віці.

П.М. Щербань

25* 387

Розділ 22

ВИХОВНА РОБОТА З ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИМИ ДІТЬМИ

Помилково думати, що не можна упередити шкідливі й злочинні дії або що не можна прищепити в широких розмірах розумні звички підростаючому поколінню. Провина за злочинний характер лежить не на індивіді, а на системі, в якій він виховується.

Знищіть обставини, які сприяють створенню злочинних характерів, — і злочинів більше не буде; замініть їх обставинами, які розраховані на створення звичок до порядку, регулярності, стриманості, праці, — і людина буде володіти цими якостями.

Р. Оуен

Сильні душевні потрясіння, надзвичайний порив духу, високе піднесення — одним ударом знищують найшкідливіші схильності та вкоренілі звички, немовби стираючи, спалюючи своїм полум'ям всю попередню історію людини, щоб почати нову, під новим прапором.


Розділ 23

КЕРІВНИЦТВО НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ

Мистецтво управління — це, насамперед, мистецтво бути чесним.

Т. Джефферсон

***

Наказ віддати — це не все. Забезпечити його вико

нання — мудрість, якої треба вчитись змалку в школі. ОЛ. Захаренко

Інколи ми забуваємо, що школа — це не будівля, не навчальні кабінети, нехай навіть зразково обладнані. Школа — це постійний, самостійний рух вперед, ідея, що повинна неодмінно захопити одразу трьох: вчителя, учня, батьків.


389

Розділ 23

* * *

Але основою успіху у виховній роботі в школі є тісна

взаємодія ш к о л и , сім'ї, громадськості. Така взаємодія

не виникає стихійно. Завдання класних керівників і

адміністрації ш к і л — ш у к а т и форми такої взаємодії не

в загальних деклараціях, а в конкретній дії з конкрет

ними людьми.


* * *

Значна частина проблем виховання і освіти легко

розв 'язується, я к щ о ш к о л у чи і н ш и й навчальний за

клад перетворити не в мармуровий замок з люстрами із

порцеляни і гучною надновою назвою, а в затишний сі

мейний будинок, де к о ж е н потрібен усім, де к о ж н а ди

тина ні з к и м і ні з чим незрівнянний скарб, я к и й люб

лять, радіють його успіхам, співчувають, як у хорошій

родині, турбуються про загальний розвиток, намага

ються залишити меншим братикам і сестричкам мир

ний, міцний і чистий дім.


* * *

Я к щ о усі когось ненавидять, неодмінно розберіться

— за що. Я к щ о усі когось люблять, неодмінно роз

беріться — за що.

Конфуцій

* * *

Управляти — значить діяти правильно. Я к щ о буде

те правильно керувати, хто насмілиться неправильно

чинити? Конфуцій

390

Керівництво навчальними закладами

***

Керівництво, я к е випливає із благодаті, подібне до Полярної з ірки: вона стоїть на своєму місці, а всі інші з ірки крутяться навколо.

Конфуцій

***

Я к щ о керівник вихований, він любить людей: я к щ о народ вихований, ним легко управляти.

Конфуцій

***

За собою слідкуй, щоб не роздратовуватись: і людьми і к іньми треба керувати, володіючи передусім собою.

В.Г. Короленко

* * *

Труднощі в управлінні державою — не з тому, щоб

самому бути розумним, а в тому, щоб знаходити розум

н и х .

Лао цзи

* * *

Єдність педагогічного колективу — повністю визначаюча річ, і наймолодший, найдосвідченіший педагог в єдиному, згуртованому колективі, очолюваному хорош и м майстром — керівником, більше зробить, н і ж який-небудь досвідчений і талановитий педагог, я к и й іде врозріз з педагогічним колективом. Немає нічого більш небезпечного, н і ж індивідуалізм і чвари у педагогічному колективі, немає нічого бридкішого, немає нічого шкідливішого.


391

Розділ 23

Треба дітей у школі так виховувати, щоб вони вносили в сім'ю якийсь додатковий здоровий струмінь, не те, щоб перевиховували сім'ю, а щоб вони йшли в сім'ю як представники державної школи і несли ці ідеї у життя.


***

Директор школи стає організатором і керівником педагогічного колективу лише остільки, оскільки він уміє об'єднати зусилля вчителів для колективної думки, для втілення думки у творчій праці.


ПОКАЖЧИК АВТОРІВ АФОРИЗМІВ, ЦИТАТ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ

А Абрамов Ф.О. (1920—2000) — російський

письменник. Аддісон Джозеф (1672—1719) — англійський

письменник. Адлер Фелікс (1851—1933) — американський

педагог. Ажпанер Луїс Каудмар (1878—1947) — американсь

кий письменник. Азаров Ю.П. (нар. 1932) — російський педагог і пуб

ліцист. Айбек (Муса Ташмухамедов ) (1905—1968) — уз

бецький письменник. Айтматов Чингіз (нар. 1927) — киргизький

письменник. Алчевська Х.Д. (1843—1920) — український педагог. Ам'єль Анрі-Фредерік (1821—1881) — швей

царський письменник.

393

Покажчик авторів афоризмів, цитат та інших джерел

Лмонапшілі Ш.О. (нар. 1931) — грузинський психолог, педагог.

Амосов М.М. (1918—2000) — український учений-медик, публіцист.

Ливарі (1126—1189) — перський поет. Андрич Іво (1892—1975) — сербський письменник. Алохін П.К. (1898—1974) — російський фізіолог,

психолог. Арістотель (384—322 до н. є.) — давньогрецький фі

лософ. Аристов М.Я. (1834 — 1882) — російський вчений,

історик, педагог. Архімед (бл. 287—212 до н. є.) — давньогрецький

вчений. Архілох (2-га пол. VII ст. до н. є.) — давньогрецький

поет.

Б Балланш П'єр-Симон (1776—1847) — французький

письменник і публіцист. Бальзак Оноре де (1779—1850) — французький

письменник. Бебель Август (1840—1913) — німецький політич

ний діяч. Бекон Френсіс (1561—1626) — англійський філо

соф, державний діяч. Бєлінський В.Г. (1811—1848) — російський літера

турознавець, публіцист. Беллерс Джон (1654—1725 ) — англійський еконо

міст. Бердяев М.О. (1874—1948 ) — російський філософ. Бетховен Людвіг ван (1770—1827) — німецький

композитор. Бехтерев В.М. (1857—1927) — російський вчений-

психіатр, педагог.

394


Бланкі Луї Огюст (1805—1881) — французький політичний діяч.

Блок О.О. (1880—1921) — російський поет. Блонський П.П. (1884—1941) — російський педагог

і психолог. Бовуар Симона де (1908—1986) — французька пись

менниця. Бокль Генрі Томас (1821— 1862) — англійський іс

торик. Бомарше П'єр Огюстен (1732—1799) — французь

кий драматург. Боуві Христіан Нестел (1820—1904) — французький

письменник. Браже Т.Г. (нар. 1931) — російський вчений,

педагог. Брунер Джером Сеймур (нар. 1915) — американсь

кий психолог, педагог. Буаст П'єр Клод Віктор (1765—1824) — французь

кий лексикограф, автор словника французької мови. Булгаков М.П. (1891—1940) — російський

письменник. Бхартріхарі (VII ст.) — індійський філософ, поет.

В Васильєва К.С. (нар. 1945) — російська актриса. Васильєва Л.М. (нар. 1935) — російська письменниця.

. Вахтеров В.П. (183—1924) — російський педагог. Вашінгтон Букер Тальяферро (1856—1915) — аме

риканський громадський діяч. Ващенко Г.Г. (1878—1967) — український педагог і

психолог. Вентцель К.М. (1857—1947) — російський педагог. Вернадський В.І. (1863—1945) — український вче

ний, засновник геохімії, біогеохімії, радіогеології, перший президент Української Академії Наук.

395


Вигдорова Ф.А. (1915—1965) — російська письменн и ц я .

Виготський Л.С. (1853—1934) — російський психолог.

Випшевський О.В. (1874—1948) — російський вче-ний-медик, педагог.

Віктюк Р.Г. (нар. 1936) — український театральний режисер, актор.

Віньї Альфред Віктор де (1797—1863) — французьк и й письменник.

Вовенарґ Л ю к де Клап 'є (1715—1747) — французьк и й письменник.

Водовозов В.І. (1825—1886) — російський педагог. Войтила Кароль (1926—2002 ) — польський релігій

ний діяч. Вольтер (Марі Франсуа Аруе) (1694—1778) — фран

ц у з ь к и й письменник, філософ, історик.

Г Газмітт Уїльман (1778—1830) — англійський публі

цист і к р и т и к . Гамзатов Расул (1923—1998) — аварський поет. Ганді Мохандас (1869—1948) — індійський мисли

тель, громадський і релігійний діяч. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831) — ні

мецький філософ. Гейне Генріх (1797—1856) — німецький поет, уче

н и й . Гельвецій Клод-Адріан (1715—1771) ,— французь

к и й філософ. Гердер Йоган Готфрід (1744—1803) — німецький

письменник, к р и т и к , богослов, філософ. Герцен О.І. (1812—1870) — російський письменник. Гете Йоган-Вольфганг (1749—1832) — німецький

поет, учений, мислитель.

396


Гішіель Теодор-Готліб (1741—1796) — німецький письменник.

Гнатюк Д.М. (нар. 1924) — український актор, співак (баритон).

Гоголь М.В. (1809—1852) — український, російськ и й письменник.

Гончар О.Т. (1918—1998) — український письменн и к .

Горацій Квінт (65—8 до н. є.) — римський поет. Горький М. (Пешков Олексій Максимович) ( 1 8 6 8 —

1936) — російський письменник. Грасіан (Гарсіан-і-Моралес) Бальтасар (1601 —1658)

— іспанський письменник.

Гуліа Д . Й . (1874—1960) — абхазький поет, просвітитель.

Гумбольдт Вільгельм (1767—1835) — німецький філолог, філософ, мовознавець, державний діяч, дипломат.

Гуцков Карл (1811—1878) — німецький письменн и к , публіцист.

Гюго Віктор (1802—1885) — французький письменн и к .

Гюйо Жан-Марі (1854—1888) — французький філософ, поет.

д Дантон Ж о р ж - Ж а к (1759—1794) — політичний діяч

Франції . Дарвін Ч а р л з Роберт (1809—1882) — англійський

природознавець. Девенант Уільям (1606—1650) — французький дра

матург і поет. Декамі Абдуррахман Нураддін ібн Ахмед ( 1 4 1 4 —

1492) — т а д ж и ц ь к и й поет. Декарт Рене (1596—1650) — французький філософ і

математик.

397


Демокріт (460—бл. 370 до н. є.) — давньогрецький філософ-енциклопедист.

Джайнотт Хаїм Дж (1922—1973) — американський психолог, дослідник дитячої психології.

Джамі (1414—1492) — таджицький поет, філософ. Джефферсон Томас (1743—1826) — американський

просвітитель, державний діяч. Дідро Дені (1713—1784) — французький філософ,

письменник. Дізраелі Бенджамін (1804—1881) — прем'єр-міністр

Великобританії. Дістервег Фрідріх Вільгельм Адольф (1790—1866)

— німецький педагог. Добролюбов М.О. (1836—1861) — російський літе

ратурознавець, публіцист. Довженко О.П. (1894—1956) — український пись

менник, кінорежисер, педагог. Дойл Артур Конан (1859—1930) — англійський

письменник. Дорізо М.К. (нар. 1923 ) — російський поет. Доссі Карло (1849—1910) — італійський письмен

ник, політичний діяч. Достоєвський Ф.М. (1821—1881) — російський

письменник. Драч І.Ф. ( нар. 1938) — український поет, громад

ський діяч. Дубінін М.П. (1906—1992) — російський вчений-ге-

нетик. Духнович О.В. (1759—1794) — український педагог,

публіцист. Дюма-син Александр (1824— 1895) — французький

письменник.

Е Ебнер-Ешенбах Марі фон (1830—1916) — австрійсь

ка письменниця.

398


Еверес І.Ф. (1781—1833) — російський вчений, історик.

Едисон Томас Альва (1847—1931) — американський винахідник і підприємець.

Езоп (VI ст. до н. є.) — давньогрецький байкар. Ейнштейн Альберт (1879—1955) — німецький

учений. Еллері Ченіні Уїльям (1780—1942) — американсь

кий письменник. Ельконін Д.Б. (1904—1985 ) — російський пси

холог. Емерсон Ралф Уолдо (1803—1882) — американсь

кий філософ і поет. Енгельс Ф. (1820—1895) — німецький філософ, пуб

ліцист. Епіктет (бл. 50 — бл. 140) — римський філософ. Епікур (341—270 до н. є.) — давньогрецький фі

лософ. Есхіл (525—456 до н. є.) — давньогрецький драма

тург.

З Заболоцький М.О. (1903—1958) — російський поет. Збанацький Ю.О. (1914—1984) — український пись

менник. Золя Еміль (1840—1902) — французький письмен

ник. Зощенко М.М. (1895—1958) — російський письмен

ник. Зязюн І.А. (нар. 1938) — український вчений, пе

дагог.

І Ібн Сіна (Абу Алі Хусейн, латинізоване — Авіценна,

(бл. 980—1037) — вчений, філософ, лікар.

399


Ібсен Генріх (1828—1906) — норвезький письменник.

Ілізаров Г.А. (1921—2001) — російський вчений, лікар.

Ільєнков Є.В. (1924—1979) — російський філософ. Ільїн Євген Миколайович (нар. 1929) — російський

педагог. Іскандер Фазіль (нар. 1929) — абхазький письмен

ник.

К Кальдерон де ла Барка (1600—1681) — іспанський

драматург. Кант Іммануїл (1724—1804 ) — німецький філософ. Каптерєв П.Ф. (1849—1922 ) — російський педагог,

філософ. Карлейль Томас (1795—1881) — англійський публі

цист, філософ, історик. Катон Старший (234—149 до н. є.) — римський пись

менник. Киричук О.В. (нар. 1929) — український вчений,

психолог, педагог. Ключевський В.О. (1841—1911) — російський вче-

ний-історик. Колас Якуб (1882—1956) — білоруський поет. Коменський Я.А. (1592—1670 ) — чеський педагог. Кон І.С. (нар. 1928) — російський вчений-психолог. Коні А.Ф. (1844—1927) — російський юрист, літе

ратор. Конфуцій (Кун цзи) (бл. 551—479 до н. є.) — давньо

китайський мудрець. Короленко В.Г. (1853—1921) — російський пись

менник. Корчак Януш (1878—1942) — польський педагог,

лікар, письменник.

400


Костюк Григорій Силовий (1899—1982) — український вчений-психолог.

Крилов І.А. (1769—1844) — російський письмен-ник-байкар.

Крупська Н.К. (1869—1939) — російський державний діяч, педагог.

Кузьміна Н.В. (нар. 1923) — російський вчений-пе-дагог.

Куліш П.О. (1819—1897) — український письменник. Кулюткін Ю.М. (нар. 1932) — російський вчений-

психолог. Кунанбаєв Абат (1769—1844) — казахський пись

менник. Кучма Л.Д. (нар. 1938) — український політичний

діяч.

Л Ланжевен Поль (1872—1946) — французький фізик,

громадський діяч. Лао цзи (6—5 ст. до н. є.) — давньокитайський

філософ. Ларошфуко Франсуа де (1613—1680) — французь

кий письменник. Лауе Макс фон (1879—1960) — німецький фізик,

лауреат Нобелівської премії. Легуве Ернест Вільфрід (1807—1903) — французь

кий письменник. Ленін В.І. (1870—1924) — російський політичний

діяч. Ленц С.Є. (1861—1920) — польський живописець,

графік. Леонардо да Вінчі (1452—1519) — італійський ху

дожник, скульптор. Леонтьев О.М. (1903—1979) — російський пси

холог.

26 — 9-1110


Леопольд Олдо (1887—1948) — американський вчений, знавець лісового господарства, мисливствознавець.

Лесгафт П . Ф . (1837—1909) — російський лікар, пе-

дагог. Лессінг Г.Е. (1729—1981) — німецький драматург. Лихачов Д . С (1906—2000) — російський вчений-лі-

тературознавець. Лобачевський М.І. (1798—1856) — російський вче-

ний-математик.

Л о к к Д ж о н (1632 —1704 ) — англійський філософ, педагог, психолог.

Лонгфелло Г.У. (1807—1982) — американський поет.

Лопе де Вега (1562—1635) — іспанський драматург, поет.

Лосев О.Ф. (1893—1986) — російський філософ.

Лоуелл Джеймс Рассел (1819—1891) — американськ и й поет, публіцист.

Лоуренс Е.О. (1901—1958) — американський вчений, фізик.

Лубенець Т.Г. (1855—1936) — український педагог.

Лукіан (120—190) — давньогрецький письменник-сатирик.

Луначарський А.В. (1875—1933) — російський держ а в н и й діяч, публіцист.

Львов М.Д. (1917 — 1986) — російський поет.

Львова Ю.Л. (нар. 1918) — український педагог.

М

Макаренко А.С. (1888—1939) — український педагог, письменник.

Малишко А.С. (1912—1970 ) — український поет. Манн Генріх (1871—1950) — німецький письмен

н и к .

402


Мандевіль Бернард (1670—1733) — англійський філософ.

Марков Г.М. (1911—2003) — російський вчений-ма-тсматик.

Маркс К а р л (1818—1883) — німецький філософ, економіст.

Менандр (бл. 343 — бл. 291 до н. є.) — давньогрецьк и й поет-комедіограф.

Менделєєв Д.І . (1834—1907) — російський вчений-хімік.

Меріме Проспер (1803—1870) — французький письменник.

Мечников 1.1. (1845—1916) — російський учений-біолог.

Мирний Панас (1849—1920) — український письменник.

Мольєр Ж . Б . (1622—1679) — ф р а н ц у з ь к и й драматург, актор.

Монтень Мішель де (1533—1592) — французький філософ.

Монтеск'є Шарль-Луї (1689—1755) — ф р а н ц у з ь к и й філософ.

Н Насир Хосров, Абу Муім (1004—1072) — таджиць

к и й і персидський поет, філософ. Некрасов М.О. (1821—1877) — російський поет. Ніцпіе Фрідріх (1844—1900) — німецький філософ,

поет. Новиков М.І. (1744—1818) — російський педагог,

публіцист. Нольте Дороті (1924—2005) — американська пись

м е н н и ц я .

26* 403


О Овідій Публій (43 до н. є. — 17 н. є.) — римський

поет Огіенко 1.1. (1882—1972) — український вчений, пе

дагог, релігійний діяч. Одоєвський В.Ф. (1803—1869) — російський пись

менник, філософ, педагог. Одоєвський О.І. (1802—1839) — російський поет-де-

кабрист. Олдінгтон Річард (1892 —1962) — англійський пись

менник. Олійник Б.І . (нар. 1935) — український поет і гро

мадський діяч. Олялін М.О. (нар. 1924) — український актор. Омар Х а й я м (бл. 1048 — після 1122) — т а д ж и ц ь к и й

поет, математик, філософ. Островський М.О. (1904—1936) — російський пись

менник. Острогорський О.М. (1840—1917) — російський

письменник-драматург, педагог. Оуен Роберт (1771 —1858) — англійський політич

ний діяч.

П Павличко Д.В. (нар. 1929) — український поет. Павлов І.П. (1849—1936) — російський вчений-

фізіолог. Палтишев Микола Миколайович (нар. 1947) — укра

їнський педагог-новатор. Паскаль Блез (1623—1662) — французький вчений,

філософ. Пастер Луї (1822—1895) — французький вчений-

біолог.

Паустовський К.Г. (1892—1968) — російський письменник.

404


Пєгі Шарль (1873—1915) — французький поет. Песталоцці Й.Г. (1746—1827) — швейцарський пе

дагог. Пирогов М.І. (1810—1881) — російський лікар, пе

дагог. Писарєв Д.І . (1840—1868) — російський філософ,

публіцист.

Піттак (651 — бл. 569 р. до н. є.) — давньогрецький мудрець.

Піфагор (бл. 570—500 до н. є.) — давньогрецький мудрець.

Платон (428—348 до н. є.) — давньогрецький філософ. Платонов А . П . (1988—1951) — російський письмен

н и к . Плутарх (бл. 46—127) — давньогрецький письмен

н и к , філософ, історик.

По Едгар Аллан (1809—1849) — американський поет, новеліст, к р и т и к .

Полоцький Симеон (1629—1680) — російський громадський діяч.

Пригожін І . Р . (1917—1988) — російський, бельгійський вчений-хімік.

П р и ш в і н М.М. (1873—1954) — російський письменн и к .

Прокопович Феофан (1681 —1736) — український педагог, науковець, публіцист.

Протагор (бл. 480 — бл. 410 до н. є.) — давньогрецьк и й філософ.

П р я н и ш н и к о в І .П. (1847—1921) — російський співак, режисер, педагог.

П у ш к і н О.С. (1799—1837) — російський поет.

Р Радищев О.М. (1749—1802) — російський письмен

н и к .

405


Распутін В.Г. (нар. 1937) — російський письменник. Р а ш Бенджамін (1745—1813) — американський

просвітитель. Редкін П.Г. (1808—1891) — російський педагог, фі

лософ. Реріх М.К. (1874—1947) — російський мислитель,

художник, місіонер культури. Рєскін Д ж о н (1819—1900) — англійський письмен

н и к , теоретик мистецтва. Рєпін І.Є. (1844—1930) — російський художник. Рильський М.Т. (1895—1964) — український поет,

етнограф.

Рождественський Р.І . (1932—1998) — російський поет.

Роллан Ромен (1866—1944) — французький письменник.

Рубакін М.О. (1862—1946) — російський бібліотекознавець.

Рубінштейн С.Л. (1889—1960) — російський психолог, педагог.

Рубінштейн М.М. (1874—1952) — російський педагог, психолог.

Рудакі Абу Абдаллах Д ж а ф а р (860—941) — персидсько-таджицький поет.

Румі Джалаледдін (1207—1273) — т а д ж и ц ь к и й поет.

Русова С.Ф. (1856—1940) — український педагог. Руссо Ж - Ж . (1712—1778) — французький мисли

тель, письменник, просвітитель. Руставелі Шота (XII ст.) — грузинський поет.

С Сааді Мусліхаддін (Абу Мухаммед Абдаллах ібн

Мушріфаддін) (між 1203 і 1210—1292) — персидський письменник і мислитель.

406


Саймон Брайон (1873—1954) — англійський держ а в н и й діяч.

Салтиков-Щедрін М.Є. (1826—1889) — російський письменник.

Сантаяна Д ж о р д ж (1863—1952) — американський філософ, поет

Себастян Михаїл (1907—1945) — румунський драматург і публіцист.

Сенека Луцій Анней (бл. 4 до н.е. — бл. 65 н. є.) — р и м с ь к и й філософ, поет.

Сент-Екзюпері Антуан де (1900 — 1944) — франц у з ь к и й письменник.

Сервантес Сааведра Мігель де (1547—1616) — іспанський письменник.

Сергєєв-Ценський С.М. (1875—1958) — російський письменник.

Симоненко В.А. (1936—1978) — український поет. С и н и ц я І.О. (1910—1976) — український педагог,

психолог. Сковорода Г.С. (1722—1794) — український філо

соф, поет, педагог. Славинецький Єпифаній (р. нар. невід. — 1675) —

український філософ, педагог. Смайлс Самюель (1816—1903) — англійський пись

менник. Сократ (бл. 470—399 до н. є.) — давньогрецький фі

лософ. Солженіцин О.І. (нар. 1918) — російський письмен

н и к . " Соловейчик Симон Львович (1930—1996) — український письменник, публіцист, драматург.

Соловйов М.Я. (1845—1898) — російський драматург.

Сорока-Росинський В.М. (1882—1996) — російськ и й педагог, письменник.

Сосюра В.М. (1898—1965) — укра їнський поет.

407


Софокл (бл. 496—406 до н. є.) — давньогрецький поет-драматург.

Спенсер Герберт (1820—1903) — англійський філософ.

Спіноза Бенедикт (1632—1677) — голландський філософ.

Станіславський Костянтин Сергійович (Алексеев) (1863—1938) — російський режисер, актор, педагог, теоретик театру.

Стельмахович Мирослав Гнатович (1934—1998) — український вчений-педагог.

Стендаль Анрі (1783—1842) — французький письменник.

Стівенсон Роберт Льюїс (1850—1894) — англійський письменник.

Стоюнін В.Я. (1826—1888) — російський педагог. Струмилін С.Г. (1877—1974) — російський вчений-

економіст. Стус B.C. (1938—1985) — український поет, літера

турознавець, громадський діяч. Сухомлинський В.О. (1818—1970) — український

педагог, вчений.

Т Тагор Рабіндранат (1861 —1941) — індійський пись

менник, громадський діяч. Тарасевич Н.М. (нар. 1936) — український вчений-

педагог. Татищев С.С. (1846—1906) — російський вчений-іс-

торик. Твардовський О.Т. (1910—1971) — російський поет. Тельман Ернст (1886—1944) — німецький громадсь

кий діяч. Толстой Л.М. (1828—1910) — російський письмен

ник, педагог.

408


Топорков В.Й. (1889—1970) — російський актор, педагог.

Торо Генрі-Девід (1817—1862) — американський письменник, філософ.

Тургенев І.С. (1818—1883) — російський письменник.

У Уільям Довенант (1606—1668) — англійський поет,

драматург. Уітмен Уолт (1812—1892) — англійський письмен

ник. Ушинський К.Д. (1824—1891) — російський педа

гог.

Ф Фадеев О.О. (1901—1956) — російський письмен

ник. Фалес із Мілета (бл. 625—547 до н. є.) — давньо

грецький філософ. Фейербах Людвіг Андреас (1804—1872) — німець

кий філософ. Фірдоусі Абулькасим (942—1025) — персидський

поет, мудрець. Фіхте І.Г. (1762—1814) — німецький філософ, педа

гог, публіцист. Фонтенель Бернар Ле Бов'є де (1657—1757) — фран

цузький письменник, учений-популяризатор. Франк С.Л. (1877—1950) — російський філософ. Франклін Бенджамін (1706—1790) — американсь

кий просвітитель, учений, державний діяч. Франко І.Я. (1856—1916) — український письмен

ник, філософ, учений. Франс Анатоль (1844—1924) — французький пись

менник.

409


Фребель Фрідріх-Вільгельм (1782—1852) — німецьк и й педагог.

Фромм Еріх (1900—1980) — німецько-американськ и й психолог і соціолог.

X Хаббард Елберт Грін (1856—1915) — англійський

літературознавець. Хемінгуей Ернест Міллер (1899—1961) — амери

к а н с ь к и й письменник.

ц Цицерон Марк Туллій (106—43 до н. є.) — римський

політичний діяч, оратор і письменник.

Ч Чоннінг Уільям Еллері (1760—1842) — американсь

к и й проповідник, письменник. Чепіга Я . Ф . (1875—1938) — український педагог. Чернигаевський М.Г. (1828—1889) — російський

письменник.

Честерфілд Філіи Дормер Стенхоп (1694—1773) — англійський письменник, державний діяч.

Чехов А . П . (1860—1904) — російський письменник.

ІП Шагінян М.С. (1888—1982) — російська письменниця. Ш а л я п і н Ф.І . (1873—1938) — російський співак. Шаталов В.Ф. (нар. 1926) — український педагог-

новатор. Ш а ц ь к и й С.Т. (1878—1934) російський педагог. Швейцер Альберт (1875—1965) — німецько-фран

ц у з ь к и й мислитель. Шевченко Т.Г. (1814—1861) — український поет,

художник.

410


Шелгунов М.В. (1824—1891) — російський філософ, публіцист, педагог.

Шеллі Персі Б і ш (1792—1822) — англійський поет. Ш и л л е р Герберт (1919—2000) — американський

вчений-соціолог. Шопепгауер Артур (1788—1860) — німецький філо

соф. Шоу Бернард (1856—1950) — англійський письмен-

ник-драматург.

щ Щербань Петро Миколайович (нар. 1929) — укра

їнський вчений-педагог.

Ю Юм Девід (1711—1776 ) — англійський філософ. Ювенал Децим Юній (бл. 60 — бл. 127) — р и м с ь к и й

поет-сатирик.

* * *

Біблія — збірник різночасових і різнохарактерних творів VIII ст. до н. є. — II ст. н. є.

Домострой — російська історико-літературна п а м ' ят-ка 15—16 ст.; збірник громадських, релігійних, господарських та сімейно-побутових правил.

Талмуд — зібрання догматичних, релігійно-етичних і правових положень іудаїзму.

"Тисяча й одна н і ч " — п а м ' я т к а середньовічної арабської писемності, збірник казок.

411