ВЕЛИКА МУДРІСТЬМАЛЕНЬКОЇ ЛЯЛЬКИ

Репертуарний збірник вистав зразкового лялькового гуртка

«РУКАВИЧКА»

Управління освіти і наукиКам’янець-Подільської міської ради

Науково-методичний центр Центр дитячої та юнацької творчості

ВЕЛИКА МУДРІСТЬМАЛЕНЬКОЇ ЛЯЛЬКИ

Репертуарний збірник вистав зразкового лялькового гуртка

«РУКАВИЧКА»

м. Кам’янець-Подільський

2

2014р.

Березовська С. В. Велика мудрість маленької ляльки: Репертуарний збірник вистав зразкового ляльковогогуртка «Рукавичка». – м. Кам’янець-Подільський, 2014. – 106 с.

У посібнику подано сценарії вистав, інтерпретовані керівником зразкового лялькового гуртка «Рукавичка».

Пропоновані матеріали адресовано керівникам театральних гуртків позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.

3

4

ЗмістВІД АВТОРА………………………………………………… 5

ЯК КОТИК ДЕННІ СТАВ ДОРОСЛИМ

Вистава за мотивами казки вихованця літературної студії В.Скобцова………………………………………………… 8

СЕРЦЕ МАТЕРІ

Вистава на морально-етичну тематику………………….. 13

ЛІСОВА ПРИГОДА

Вистава на природоохоронну тематику………………… 19

ВОГОНЬ – НАШ ДРУГ ЧИ ВОРОГ?

Вистава з правил протипожежної безпеки……………… 24

В ГОСТЯХ У СВІТЛОФОРА МОРГАЙКА

Вистава з правил дорожнього руху…………………………. 34

СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК

Вистава за мотивами казки В. Нестайка…………………. 46

ПРИГОДИ БУРАТІНО

За мотивами казки О. Толстого «Золотий ключик»……. 58

ПРИГОДИ ВЕЛЕТНЯ

За мотивами одноіменного телевізійного мультсеріалу «Шрек»…………………………………………………….. 71

ПЕРСТЕНЬ СНІГУРОНЬКИ

Казковий мікс……………………………………………… 87

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………… 105

5

ВІД АВТОРА

Діти – кращі актори.І дітям, і театру властивий потяг до

фантазії, творчості і, звичайно, до гриК.Станіславський

Ляльковий театр – один із перших видів мистецтва, з яким зустрічається дитина. Кому пощастило в ранньому віці зануритися в атмосферу чарів театру, той все життя буде сприймати світ прекрасним, душа його не зачерствіє, не буде жорстокою, духовно збіднілою. Прем’єра лялькової вистави для моїх вихованців – це завжди яскрава, незабутня і хвилююча подія, незалежно від віку. Для них – це вдалий крок особистісного зростання творчого самовираження. Щоб ця подія відбулася, потрібно велике бажання усього творчого колективу та наполеглива праця по оволодінню технікою ляльковедення, акторської майстерності, виготовлення ляльок, реквізитів, декорацій.

Виконуючи інтегруючу функцію для видів художньої діяльності, ляльковий театр є ефективним шляхом самореалізації, розширення асоціативних уявлень учнів, формування мистецьких знань і творчих умінь. Мистецтво лялькового театру має багате історичне минуле і в сучасний період використовується як фактор художнього виховання дітей та юнацтва. Оскільки ігрова діяльність є природно близькою юним акторам, театральна лялька виступає споріднюючим елементом між грою та реальним життям,

6

збагачує життєвий досвід, формує уяву та розуміння засобів мистецтва в художньому відображенні дійсності.

Загальновідома істина, що першим театром у житті дитини можна вважати театр ляльок. Зауваження К. Станіславського про те, що для дітей потрібно грати так само, як і для дорослих, тільки краще, говорить про необхідність справжнього, професійного мистецтва.

Засновник Ленінградського театру ляльок Є. Деммені підкреслював, що «театр ляльок - це перш за все театр педагогічний, де більшість глядачів набувають свої перші театральні враження, театр, вплив якого на дитину входить у комплекс загальновиховних завдань суспільства» [1, с. 33].

Театр ляльок - це синтетичний вид мистецтва, який включає в себе декілька видів мистецтв; його жанрово – стильова багатогранність позначена розмаїттям тематики та змісту драматургічного матеріалу, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, смаків та ідеалів молодших школярів. Це синкретичний вид мистецтва, який передбачає широкий діапазон та розмаїття переходів емоційно – інтонаційних барв, творчих ідей, які викликають естетичні переживання, а також впливають на емоції і почуття, формуючи характерну для особистості молодшого школяра здатність до рельєфного уявлення художнього образу; йому притаманно мистецтво акторської імпровізації, яке спрямоване на стимулювання художньо-творчого потенціалу особистості молодшого школяра, максимальну активізацію його фантазії, творчої уяви і художнього мислення.

7

Основними функціями, які найповніше розкривають художньо–виховний потенціал мистецтва театру ляльок, є: художньо–естетична, видовищна, сублімаційна, об’єднуюча, рекреативно–гедоністична, комунікативна, естетична та виховна.

Ляльковий театр є могутнім засобом естетичного, морального, соціального виховання, що сприяє залученню вихованців у різні види творчої діяльності: літературну, музичну, образотворчу, театральну, через які у них формуються високі моральні цінності, необхідні для моделювання соціальної поведінки в дитячому колективі, в родині та суспільному житті.

Великого значення у власній педагогічній діяльності надаю вибору репертуару: чим зрозуміліший для учасників моральний зміст явища, яке розкривається у п’єсі, тим пліднішим є процес засвоєння ролі, тим більше він впливає на морально-естетичну свідомість. Тому я постійно видозмінюю гурткові форми занять, інтерпретую сюжети лялькових вистав, пробуджуючи творчу активність вихованців гуртка.

Тож хай пропоновані сценарії вистав стануть засобом розкриття творчих здібностей школярів та вдосконалення їх моральних якостей.

8

ЯК КОТИК ДЕННІ СТАВ ДОРОСЛИМ

Вистава за мотивами казки вихованця літературної студії В.Скобцова

Дійові особи: тато, мама, дочка Кейт, котик Денні, щур, лавка, горщик мітла.

Невеличкий будиночок. Звучить повільна музика і раптом чийсь жалібний плач.

Тато. Хто там? (відчиняє двері)Мама. Почулось, мабуть.Котик. Мур, няв! (забігає)

9

Мама. О! А ти чий? Звідкіля ж? Котик. Я…я нічий… Я загубився… Вибачте, що

розбудив, але я…я дуже змерз.Тато. Оце гість! Люба, ти щось знайдеш для пришельця? Котик. Та ви не турбуйтесь. Мені б трішки молочка.Мама. Уже наливаю. Ось пий, котику.Котик. Дякую… М – м – м… Мені б тепер… м – м – м

зовсім трішки подрімати… Не бійтесь, я не хроплю уві сні… (вкладається спати).

Мама. Ото сюрприз буде вранці для Кейт.Тато. Так! Ходімо, люба. (йдуть)

Музика, на подвір’ї Кейт і Денні співають.

Кейт. Є у мене кошеня Денні називається. Спинка вигнута дугою,Сірий хвіст стоїть трубою.

Разом. Тра – ля – ля, тра – ля – ля! Тра – ля – ля – ля – ля –ля , тра – ля – ля!

Денні. Кейт, а давай пограємо у піжмурки! Кейт. Гаразд! Зараз порахуємось. Хто зостанеться, той

водить.Денні. Ой, Кейт, мені пора!Кейт. Як? Ми ж не погралися!Денні. Чуєш, (потягає носом) мама вже смажить рибку,

треба наглядати… Я побіг!Кейт. Денні, зачекай, я з тобою!

Музика. Мама на кухні смажить рибку.

10

Мама. Денні, не заважай! (відірвавшись від справ) Ну, от що, Денні, прийдеться тобі переселитись у підвал.

Денні. Чого б це?

Мама. А хто ж, по-твоєму, охоронятиме крупи та сушену рибу? Он скільки мишей розвелось!

Денні. Але ж я… я не вмію цього робити… І потім… хто ж буде прикрашати оселю, якщо я піду униз?

Мама. Годі, Денні, базікати. Негайно іди до підвалу!

Денні. Так, у кухні починається саме цікаве, а я повинен спускатись у якусь темряву…

Тато. Ну, от що, Денні, давай, друже, переходити до конкретних справ. Ти, сподіваюсь, хочеш стати справжнім котом?

Денні. Так, хочу!

Тато. Так от тобі нагода!

Музика. Темний підвал.

Денні. Який темний, задушливий підвал.Лавка. Ой, ой, як же мені набридли ці миші. Ніженьки

мої геть пообгризали.Денні. Хто тут?Лавка. Це я, Лавка… Ой, скільки мишей розвилось.

Бідні ми, бідні…Денні. Нічого, тітонько, я покладу цьому край! Мітла та Горщик. Не знаємо, не знаємо, чи вдасться

тобі, котику. Дуже ти молодий і недосвідчений. Денні . Тихо! Облиште розмови… Хтось іде…

Послухаємо.

11

Щур. Гур, гур, гур, гур! Ось іде Великий Щур! Він нікого не боїться! Геть з дороги! Розступіться!

Денні . Гей! Ти хто?Всі. Ой, це ж він, огидний щур!Денні. Щур? Мабуть, дуже велика миша? Ой – ой, що ж

я робитиму?Щур. Хо – хо – хо! То тут ще є маленьке, паршиве

кошеня? Гарна кумпанія! Денні. Я не маленький! Між іншим, більший за тебе!Щур. Ти щось сказав? О, то ти ще ображаєш дядька

Щура! Де ти там? Я не прихопив своїх окулярів…Денні . Я тут! (Денні в люті кидається на щура) Няв –

няв! Ось тобі! Музика.

Щур. (відступаючи) А ти сміливий! Але все рівно, малюк, ти програв! Почекай-но, я повечеряю, а тоді вже розправлюсь з тобою… (підходить до горщика)

Горщик. Не чіпай, страховисько! Це не твоє!Щур. О! То тут змова! Я вам покажу!Денні . Не чіпай! Чуєш, що тобі сказали, неробо старий!

Звик грабувати! Я тобі… (Денні кидається на Щура)Музика.

Щур. Ой! Ой! Боляче! Допоможіть! (тікає)Всі . УРА! З огидним Щуром покінчено! Дякуємо, синку!

Який молодець!Денні. Та воно ніби так… Але трохи жаль старого…

Хоча що ж… Я його попереджав!

12

Музика, виходять усі герої.

Тато. Вітаємо, Денні! Ти став справжнім, дорослим котом.

Кейт. А головне, ти став справжнім другом!Всі.

Хто виручає з біди, Другом стає назавжди. Будемо лагідно жити! Будемо вірно дружити

Всі учасники танцюють веселий таночок.

13

СЕРЦЕ МАТЕРІ

Вистава на морально-етичну тематику

Дійові особи: Пташка, Дівчина, Хлопчик, Лісовий дух ОХ, Лісовий дух УХ, Лісовий дух АХ.

Звучить весела мелодія, прилітає пташка, дістає з гнізда яєчко

Пташка.

От я й дочекалася світлого дня:Шкарлупу сьогодні проб’є пташеня!Скоро вийдуть на світ дитинчата мої,Буде щастя і радість у нашій сім’ї.

14

Мої любі! На хвильку залишу я вас,Вашій мамі водиці напитися час.

Музика. Пташка кладе яєчка до гнізда і летить, з’являються діти.

Дівчина.

Он пташка злетіла! Там, певно, гніздечко…Так, дійсно! Дивись, тут маленькі яєчка!Гарненькі які Я візьму їх собі.Як хочеш, одне подарую тобі.

Дає одне хлопчикові. Пташка повертається.

Пташка.

Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!Ну хто міг чекати такої біди?!Тож діти мої! То надія моя!Віддайте, благаю! Благаю вас я!

Дівчина. Кумедна пташина! До нас причепилася . . . За нами летить . . . ой, яєчко, розбилося . . .

Озираючись на пташку, дівчина впустила яєчко додолу. Пташка, опустивши крила, сідає, бідкається.

Хлопчик.

Розіб’ємо й друге!

(Кидає яйце)

Пташка.

Не треба! О ні . . .Які ви жорстокі! О, горе мені . . .

15

Як стогне, як плаче пташине серденько . . .Мої сизокрилі! Мої ви рідненькі . . .

Звучить музика. Діти йдуть лісом, а пташка зникає.

Дівчина.

А пташка нас облишила, відстала . . .

Хлопчик.Здається, ми з тобою заблукали.Куди йти далі, просто невтямки . . .

Музика. До дітей наближаються з різних сторін лісові духи. У них кумедні капелюхи з нашитими шишками, жолудями та листям.

Лісові духи.

Це ми усі заплутали стежки!

Хлопчик.

Ви хто?!

Лісові духи.

Ми духи лісові: Ох, Ух і Ах!На злих людей наводимо ми жах!

Дівчина.

А ми не злі . . .

Лісові духи.Тоді чому з гніздечкаВзяли та ще й розбили два яєчка?Розбили серце матері – пташині,Яка від горя гірко плаче нині!

Хлопчик.16

Ми не хотіли . . .Правда, ми не знали . . .Ми просто так яєчка ті дістали . . .

Дівчина.

Пробачте нам, будь ласка . . . ми не злі.Ми просто недосвідчені малі . . .

Лісові духи.

Ми за жорстокість покарали вас!Провину вам спокутувати час!

(Ідуть геть)

Дівчина.

Що нам робити, брате?Настане ніч, і нас з’їдять вовки . . .І мама буде плакати за намиЯк пташка за своїми дітлахами . . .

Хлопчик пригортає сестру, вони вдвох починають плакати. Тут з'являється пташка – мати.

Пташка.

Фіть, фіть!Вперед за мною йдіть!

Хлопчик.

Дивись, пташина щось нам гомонить!Пташка.

Фіть, фіть!Ідіть за мною, йдіть!

17

Хлопчик.

Вона нас кличе. Кличе за собою!

Звучить запис пташиного співу, потім музика. Діти прямують за пташиною.

Хлопчик.

Нарешті стежкаБачиш, ось вонаНам все – таки знайти її вдалось!

Дівчинка.

Це пташка нам стежину показалаМи скривдили її – вона нас врятувала!Спасибі, пташечко! Пробач нам, прощавай!

Хлопчик.Нам дуже соромно . . . Пробач!Нам жаль. Бувай.

Звучить сумна мелодія. Діти йдуть. До пташки підходять лісові духи.

Лісові духи.

Ми так старалися, заплутали стежини.Щоб не дійшли ті вбивці до хатини.Навіщо ж їх сама ти врятувала?Нехай би вони в лісі ночували?

Пташка.Я бачила біду на власні очіІ горя їхній матері не хочу . . .

18

Музика. Пташка повільно летить.

Лісові духи.

Це казка. Вона трішечки сумна.Нас доброти й любові вчить вона.І людяності вчить, вчить шануватиТі почуття, що має в серці мати.Це казка. Та, будь ласка, у життіНе кривдіть матерів! Вони святі!

(Пісня про маму)

19

ЛІСОВА ПРИГОДА

Вистава на природоохоронну тематику

Дійові особи: Два Лісовика Дубоверб та Вербодуб, Надійка, Андрійко, Баба Яга, Квітка, Бджола.

Музика, декорація лісу,виходять лісовики.

Дубоверб. Ой, скільки гостей прийшло до нас.Разом. Доброго дня, друзі!Дубоверб. Ми, лісові мешканці, вітаємо вас! Я – Лісовик

Дубоверб.Вербодуб. І я – Лісовик Вербодуб. Ви не дивіться, що ми

маленькі. Це ми на вигляд такі. Сили у нас багато. Весь ліс

20

на нас тримається: кожне деревце, кожний кущик, звір і пташка – все під нашим контролем.

Дубоверб. Але іноді сюди приходять люди, які знищують дари природи і руйнують усю її красу. Тому нам доводиться їх повчати любити свою рідну Землю, бо немає нічого кращого як рідна Земля.

Вербодуб. Зараз ми вам покажемо невеличку пригоду, яка трапилась у нашому лісі.

Дубоверб.

Чарівний ліс! Дерева і траваІ диво - квітка зіркою вгонитьТи покажи нам ліс, свої диваХоч на хвилинку, на коротку мить!

Музика, квіткова галявина, вибігають діти.

Надійка. Андрійко, як тут гарно, яка тиша, і як чудово пахне.

Андрійко. Так, тут дуже гарно! А повітря таке чисте і свіже, що ним можна лікувати хворі легені. Отож, Надійко, дихай і зцілюйся!

Надійка. Здається, Квіточка розмовляє з Бджілкою. Давай послухаємо!

Андрійко. Давай!Квітка. Кажу тобі, що рослини головніші за тварин.

Адже, що не кажи, а без рослин тварини не обходяться жодного дня. Та ви, тварини, навіть дихати не змогли б без нас, рослин.

Бджілка. А я тобі кажу, що тварини головніші! Без нас ваші квіти ніколи б не давали плодів. А якби навіть і

21

утворювали б ви плоди, то хто б вам допомагав розселятися по Землі.

Надійка. Які кумедні!Разом . (квітка та бджілка) – Ой, тут хтось є!Андрійко. Дійсно кумедні! Не знають, що в природі між

всіма існує взаємозв’язок, тому немає тут найголовніших. Всі тут головні!

Музика,з'являється Баба Яга з мітлою.

Баба Яга.

Ех мітла, моя мітлаТи лети, лети мітлаЗараз квіти я зірвуНа базар з ними піду.

Продам квіти, за гроші куплю собі нову спідницю, хустку та мітлу, і буду найкраща красуня в лісі.

Андрійко. Бабусю, не можна рвати ці квіти!Баба Яга. Що? Як не можна? Надійка. Це дуже рідкісні квіти, якщо їх зірвати, вони

зникнуть назавжди і ніхто більше не зможе милуватися їх красою!

Баба Яга. Квітів по всьому лісі повно. Нікуди вони не зникнуть. І взагалі, як ви посміли мене повчати. Мене, Бабусю Ягусю! Та я вас зараз підсмажу і з’їм! (Діти тікають) Тепер ніхто не заважає! (Зриває квіти) На базар, швидше на базар!

(Музика, декорації базару)

Баба Яга. Квіти, чудові квіти! Гривня – штучка, три – кучка! (йде)

22

Надійка. Ой, Андрійко, що будемо робити? Андрійко. Не плач, Надійко, потрібно розшукати

Лісовиків, може вони допоможуть!Дубоверб. А ми вже тут! Не плачте, ми все бачили і

чули! Вербодуб. Ви дуже сміливі і хороші діти. Повчали саму

Бабу Ягу. Ходімо, у нас є план.

(З'являється Баба Яга, читає СМСку)

Баба Яга. Ой бідна я Бабуся Ягуся! Прийшло мені СМС повідомлення від подружки з сусіднього лісу, що вона в гості прилітає, та хоче зустрітися ось на цій галявині, тому що тут ростуть найгарніші та найрідкісніші квіти. Але ж я ці квіти зірвала та на базарі продала! Тепер немає де гостей зустрічати та чим милуватися! Що ж я наробила! Таку красу знищила. Тепер і подружки в мене не буде, тому що вона мені цього ніколи не пробачить! (плаче)

(З'являються діти)

Андрійко. Ось бачите, Бабусю, ми ж вас попереджували!

Баба Яга. Даремно я вас не послухала! Надійка. Не плачте, все можна виправити. На щастя

коріння залишилося у землі, треба добре все полити і можливо станеться диво.

Баба Яга. Гаразд, тоді швидше поливаємо!

Музика, діти і Б. Яга поливають квіти, вони на очах починають рости.

23

Баба Яга. Диво! Це просто диво! Дякую вам, діти, за допомогу. Я все зрозуміла, таку красу не можна знищувати. Про неї треба завжди дбати.

Андрійко. Світ прекраснийНавколо тебе:Сонце яснеІ синє небо.

Надійка .Птахи і звірі,Гори і рікиНехай він буде Таким навіки!

Лісовики .Нехай людинаДобро приносить,Бо світ навколоЛюбові просить!

Всі учасники танцюють веселий танок та роздають кульки з побажаннями.

24

ВОГОНЬ – НАШ ДРУГ ЧИ ВОРОГ?

Вистава з правил протипожежної безпеки

Дійові особи: Зайчик , Їжачок,, Козлик, Сово Пугачівно, Учні Сови Пугачівни, Пан Вогник, Відьма Пожежа,

Білочка, Пожежники.

Музика. Лісова галявина, Їжачок читає.

Зайчик. Їжачку, Їжачку! (смикає його) Їжачок. Привіт Зайчику! Не заважай!Зайчик. Їжачку, та встигнеш ти ще ці уроки зробити!

Давай-но краще побіжимо до Старого дуба, пограємось. А то така нудота.

Їжачок. А правила на завтра хто буде вчити?

25

Зайчик. Та що там вчити? Вулиця, пішохід, перехід, транспортні засоби Ніяких тобі пригод , одні тільки правила . . . Ой, як нудно й нецікаво!

Їжачок. Я бачу, що ти добре засвоїв Правила дорожнього руху! Але ж на завтра треба ще й прочитати оповідання з цікавою назвою «Вогонь – наш друг чи ворог?».

Зайчик. Ой, Їжачку! Слухався б ти краще мене, тоді все було б гаразд! Навіщо нам читати якісь оповідання? По дорозі до Старого дуба зустрінемо дорослих звірів, які закінчили лісову школу, і вони нам розкажуть про те, чи «друг» нам вогонь, чи «ворог»!

Їжачок. Гей ти, неуку! Дорослих звичайно треба слухатися, але й домашнє завдання треба виконувати! Побігли!

Музика. Хатинка козлика.

Разом. Здрастуй, Козлику!Козлик. Здрастуйте, малюки!Їжачок. Козлику, скажи, вогонь наш друг, чи ворог?Козлик. Звичайно друг! Взимку я затоплю піч, та й буду

собі дивитися телевізор у теплі, та ще й капусту їсти.

Ми щоденно в печі й на плиті Ставимо їжу для себе варити.Добрий вогник нам хліб випікає І від холоду нас захищає.

Отож малюки, вивчіть цей віршик про вогонь, та приходьте до мене у гості!

Разом. Дякуємо! Бувай!

Музика. Зайчик та Їжачок біжать далі.26

Зайчик. Ось бачиш, Їжачку, як все просто. Вогонь – наш друг!

Їжачок. Знаєш Зайчику, давай підемо ще до Сови Пугачівни – мудрої лісової вчительки. Хто, хто, а вона знає, « вогонь – наш друг чи ворог? ».

Зміна декорацій, виходить Сова Пугачівна, потім вибігають її учні .

Учні . Здрастуйте, Сово Пугачівно!Сова. Здрастуйте дітки! Сьогодні ми з вами будемо

повторювати протипожежні правила.Учні. Добре, Сово Пугачівно!

Заходять Зайчик та Їжачок.

Разом. Здрастуйте, Сово Пугачіво!Сова. Здрастуйте малюки! Що привело вас до мене?Їжачок. Сово Пугачівно, скажіть будь ласка, вогонь наш

друг чи ворог?Сова. Знаєте малюки, Вогонь - наш надійний друг та

помічник. Але коли Вогонь знаходиться у невмілих руках він може стати і Злим Вогнищем.

Дітям добре треба знати Правила протипожежні І з огнем не пустуватиБути дуже обережним!

Зараз мої учні розкажуть вам, що може статися з тими, хто не знає протипожежних правил.

1 учень. Ця пригода сталася з Лисичкою. (розповідає)

Як лагідно сонце сія в висоті!Лисичка до Лева зібралася в гості.

27

Вона біля шафи крутилася радо,Свої розглядала багаті наряди.

Ось вибрала сукню найкращу для себе:- Хороша, попрасувати лиш треба . . .Праску ввімкнула , але лиш почала,Сусідка Сорока якраз завітала.Про се і про те, бач, Сорока тріщить.Лисичка все слуха, а сукня – горить!

– Ой, що я накоїла, як мені гірко!На сукні новенькій з’явилася дірка . . .Лисичко – сестричко! Ти друзів стрічай, Та праску при цьому завжди вимикай!

Їжачок та Зайчик. Зрозуміло!

2 та 3 учні . Ця пригода сталася з Поросятами.

2 учень.Поставивши чайник на плитку завзятоВогонь запалили малі поросята.Самі ж веселенькі гайнули гуляти,М’яча у дворі узялися ганяти!

3 учень.

Коли нагулялись згадали про чай:- Вже мабуть готовий! Їди вимикай!А чайник тим часом кипів і кипів,Всю плитку забризкав, бурчав і шипів!

2 учень .

Вогонь загасив він, і в кухні відразуПочулось свистіння горючого газуПрийшло поросятко, тернуло сірник:

28

Враз – вибух страшенний і жалісний крик.3 учень.

Це сталась біда: поросятка малогоВ лікарню забрала «Швидка допомога»!Щоб лиха такого із газом не знати,

Разом.

Увімкнену плитку не слід залишати!

Їжачок та Зайчик. Зрозуміло!Сова. До речі, малюки, зараз до нас завітає Пан Вогник.

Ми разом будемо повторювати протипожежні правила. Залишайтеся з нами!

Зайчик. Ні! Дякуємо, але ми поспішаємо!

Йдуть, заходить Пан Вогник.

Пан Вогник.

Добрий день, шановні друзі!Я здоров’я всім бажаю,Але будьте обережні –Вогник завжди тління має. Якщо виникне десь дим,Або виникне десь спалах,Телефон лише один –«101» - «сто один»!

( за кулісами чути голос:Сірники ви мої сірники! Ха-ха-ха!)

Пан вогник . Хто це?Сова. Здається, це Відьма Пожежа.

29

Звучить музика, з’являється Відьма, танцює з сірниками у руках

Відьма Пожежа.

Слухайте уважно діти,Як правильно пожежу розпалити:Спочатку ви по хаті побродіть,Понишпоріть та сірники знайдіть.І часу не гайте - розведіть вогонь,І не гасіть його, Боже боронь!

Пан Вогник. Що, що ти кажеш?Відьма Пожежа. Ой, налякав! Чого ти кричиш, як на

пожежі? Я – твоя тітка, і ти повинен мені допомагати, навчати дітей як правильно розпалювати пожежу! До речі, білченят я вже навчила!

Усі. Як?Вбігає Зайчик, дуже схвильований.

Зайчик. Допоможіть, допоможіть! Горить будиночок Білочки!

Усі . Ой!Відьма Пожежа. Ура! Пожежа! Я побігла!Пан Вогник. Стій, злодюго – Відьмо, стій!

Біжить за Відьмою.

Зайчик . Їжачок допомагає білченятам, а мені наказав викликати пожежних за номером телефону. А я ще не прочитав оповідання, і не знаю який номер треба набрати!

Сова. Не хвилюйся, Зайчику! Ми тобі допоможемо! Скажіть, друзі, який номер треба набрати.

Усі . «101», «сто один»!30

Зайчик. Дякую! (дзвонить) - Алло! Це пожежні? Негайно приїжджайте! Палає будинок Білочки!

На сцені з’являються Пожежники .

Пожежники.

Ми – Пожежники – Бобри,Не жаліємо води, гасимо пожежі,Всі повинні пам’ятати,Що з вогнем не можна грати.Будьте обережні!

Зайчик. Швидше, швидше!

( біжать гасити пожежу)

Учні (до Сови Пугачівни) . Сово Пугачівно, що ж буде з маленькими білченятами?Сова. Я гадаю, вони будуть врятовані!

Музика, з’являються Білочка, Зайчик, Їжачок та Пожежники.

Білочка. Дякую вам Зайчик, Їжачок та Пожежники, що врятували моїх білченят!Усі. Ура! Молодці!Їжачок. Я знав, що робити тому що прочитав оповідання про вогонь!Зайчик . Я теж обов’язково прочитаю це оповідання!

1 Пожежник.

Сподіваюсь, вам не требаЗгадувать причини,Що приводять до пожежіЗ дитячої провини?

31

2 Пожежник. Але все ж таки, якщоВже запахло димом,-Ваші дії у цю мить?Що ви будете робить?

1 учень.Перше: треба не ховатись,Телефоном скористатись,Номер добре пам’ятаєм:Сто один – ми всі це знаєм!

2 учень. Якщо вогник ще маленький,Не лякайтесь – навпаки,Треба діяти швиденько:Скористайсь відром води!

3 учень.Ще піском засипать можна,Або ковдрою накрить,Швидше кликати дорослих,Щоб вогонь цей загасить!

1 Пожежник. Молодці! Які знання!Але ще – останнє:Ситуація такаЗовсім незвичайна!

2 Пожежник. І вогонь не відступає,Димом очі виїдає,Ваші дії у цю мить?Треба ще вогонь гасить?

Учні разом.

Ні не треба, небезпечно,І вже зовсім недоречно.

32

Вибігати треба всім -І дорослим, і малим!

1 Пожежник.

Що ж я можу тут сказати,Ставлю всім «відмінно»,А ще хочу побажатиВсім здоров’я зберігати!

2 Пожежник.

Набиратись сил і вміння,Дисципліни і терпіння,І тоді я друзі вас,Запишу в пожежний клас!

1 Пожежник .Друзі, але нам потрібно здолати Відьму Пожежу, щоб вона більше ніколи не творила злі справи.

Пан Вогник веде Відьму Пожежу.

Відьма Пожежа . Пусти, пусти! Пан Вогник .

Стій-но, злодюго-Відьмо, стій! Ти навчать дітей не смій! Разом з дітьми ми про безпеку Вивчаєм правила нелегкі І щоб навік тебе здолати, Ми їх повинні твердо знати.

Під час проголошення Правил протипожежної безпеки, Відьма – пожежа зображає свою загибель.

1 учень. Сірниками гратися не можна

Відьма Пожежа. Ой!

33

2 учень. Виходячи з квартири, вимикайте електроприлади! Відьма Пожежа. Ай! Боляче!

3 учень. Не розводьте багаття у лісі!

Їжачок. Не тримайте вибухові речовини поблизу від вогню!

Зайчик. Вогнегасник повинен бути завжди поряд!

Відьма Пожежа. Ой!

4 учень. Ніколи не користуйтеся газом без нагляду дорослих!

Відьма Пожежа. Ой, я гину, гину!

Усі . Ура! Ми здолали Відьму – Пожежу!

Дітям добре треба знати Правила протипожежні. І з вогнем не пустувати, Бути дуже обережним!

34

В ГОСТЯХ У СВІТЛОФОРА МОРГАЙКА

Вистава з правил дорожнього руху

Дійові особи: Світлофор Моргайко, Мальвіна, Буратіно, Арлекіно, П’єро,

Карабас-Барабас, Аліса, Базиліо, Б.Яга, Білосніжка, Пеппі, Інспектор ДАЇ, кіт, папуга, лисиця, зайчик, курочка,

кізонька, ведмідь, машина.

Звучить музика, з’являються ляльки.

Мальвіна. Проходьте, хлопчики, сідайте. У мене для вас новина. Світлофор Моргайко запросив нас на свято.

35

Арлекіно. Ура ! Свято! Мальвіно, нам що потрібно підготуватися до свята?

Мальвіна. Так, Арлекіно, ми з вами маємо повторити правила дорожнього руху.

Буратіно. Цього ще не вистачало. Навіщо щось повторювати?

Мальвіна. Буратіно, це важливо для нашої з вами безпеки. З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах. А це, у свою чергу, підвищує відповідальність у водіїв, пасажирів та пішоходів. Зрозуміли?

П’єро. Мальвіно, я склав віршик. Послухаєте?Мальвіна. Ой, П’єро, який же ви розумник! З радістю

послухаємо.П’єро.

Хай усі часу не гають: Дорожні правила вивчають,Ще й дотримуються строго,Не страшна тоді дорога!

Мальвіна. Браво! Браво, П’єро!Буратіно. Ну і вивчайте свої правила, а мені вже

набридло вчитися. Я і без правил руху на свято потраплю.Всі. Буратіно, зачекайте!Мальвіна. І чому він такий неслухняний? Куди побіг?

Тільки, щоб не трапилась біда.П’єро. Не хвилюйтеся, Мальвіно, все буде гаразд.

Ходімо за ним.Мальвіна . Дякую, хлопчики! (йдуть)

Звучить музика, з’являється Карабас, Аліса та Базиліо.

Карабас. Ух, негідники! Ви чули? Ви бачили?Разом. Шановний, сеньор Карабас-Барабас, все чули і

все бачили.

36

Карабас. Спочатку, ці ляльки посміли втекти з мого театру, а тепер збираються іти на свято до самого Світлофора Моргайка.

Аліса. Не хвилюйтеся, шановний Карабас-Барабас, ми влаштуємо їм свято! Ха – ха – ха!

Базиліо. Так, ми влаштуємо їм свято з феєрверком аварій!

Карабас. Добре, переплутайте їм усі дорожні знаки, постирайте розмітки, вчиніть безлад на дорозі! А потім я їх відшмагаю своєю нагайкою.

Базиліо. Гаразд! Все зробимо, але спочатку – подайте, бідному, сліпому, глухому, коту Базиліо!

Аліса. І нещасній лисиці Алісі! Подайте, не минайте!Карабас. Ось вам дві монети.Разом. І це все?Карабас. Спочатку діло, а потім гроші. Уперед! (йдуть)

Звучить музика, з’являється Буратіно.

Буратіно. Треба якось перейти вулицю. (звучить гуркіт машин) Ой, як тут небезпечно! Даремно я не послухав своїх друзів і не повторив дорожні правила. Що робити?

Музика, з’являється Баба-Яга у гіпсі.

Баба-Яга. Ой, ой як боляче!Буратіно. Бабусю-Ягусю, що сталося?Б.Яга.

Ой, синку! Бігла я до магазинуТа попала під машину.Світлофори працювалиТа я їх не помічала.Думала, що вмить проскочу – Ой, і згадувать не хочу.

Буратіно. А це що у тебе?Б.Яга. Це мені гіпс у лікарні наклали. От я і шкутильгаю

на свято до Світлофора Моргайка, щоб повторити правила 37

дорожнього руху. Синку, може допоможеш старенькій бабусі дорогу перейти?

Буратіно. Вибач, будь ласка, я сам не знаю як її перейти.Б.Яга. Ой, біда! Що робити?Буратіно. Дивись, бабусю, дівчата йдуть. Може вони

нам допоможуть?

Музика, з’являються Пеппі та Білосніжка.

Пеппі . Я Пеппі – відома усім Довга панчоха,Живу й не сумую ніколи, нітроха.

Білосніжка.

Білосніжка я гарненька, Працьовита й розумненька.Семеро братів я маюГномами їх називаю.Дружні всі ми і веселіЖивемо в одній оселі.

Буратіно. Привіт, дівчата! Ви знаєте, як перейти вулицю?

Разом . Звичайно, знаємо!Пеппі. Я так люблю подорожувати і знайомитись з

новими друзями, що мені необхідно добре знати правила дорожнього руху.

Білосніжка. А я, усі свої знання передаю братикам-гномам, тому постійно повторюю дорожні правила.

Б.Яга. Ой, які ви молодці! Допоможіть нам, будь ласка! Пеппі.

Гаразд, слухайте!Як переходиш вулицюНа розі зупинись,До знаків світлофораУважно придивись.

38

Білосніжка. Тобі він скаже чітко,Чи небезпек нема.Три кольорових ока Він має недарма.

Пеппі . Червоне – треба пам’ятати:Іти не можна, слід чекати.

Білосніжка . А жовте блимне – не хвилюйся,Уважним будь і приготуйся.

Пеппі . Зелене – вітер, дощ чи злива, Через дорогу йди сміливо!

Зрозуміли? (дивляться на Світлофор, музика)

Пеппі . Друзі, загорілося зелене світло. Ходімо! (хочуть перейти та машини не зупиняються) Ой, що це таке? Чому машини їдуть на зелене світло? Дивіться, ніхто не дотримується правил дорожнього руху.

Всі . Що це таке?

Звучить музика, з’являються Базиліо та Аліса.

Базиліо.Малюки, ідіть скорішеЗ нами точно веселіше.

Аліса. Край дороги пострибайте,Та скоріше, не чекайте.Ми з Базиліо дамо, вам монети на кіно.

Всі . Монети на кіно!

(вибігають Мальвіна, П’єро та Арлекіно)

39

Арлекіно. Стійте! Не вірте їм! Це відомі злодії і шахраї, які працюють на Карабаса-Барабаса. Це вони переплутали усі дорожні знаки, влаштували аварії та неприємні ситуації на дорозі.

Аліса. Не слухайте його, він лише клоун.Базиліо. Іди геть, бо роздеру!Буратіно. Все зрозуміло. Забирайтеся, злодії!Аліса. Ми зараз покличемо Карабаса-Барабаса.Пеппі. З такими як ви, я розбираюся ось так! Ха –я!

(показує прийом карате)

Базиліо. Алісо, тікаємо! (тікають)Всі. Ура! Перемога!

Звучить пісня, всі танцюють.

Пісня:Пташка польку танцювалаЗранку і у пізній час.Хвіст ліворуч, ніс праворучЦе є Полька-Карабас!

Два жуки на барабані,Дує жаба в контрабас.Хвіст ліворуч, ніс праворучЦе є Полька-Барабас!

З’являється Карабас, тримаючи в руках нагайку.

Карабас. Це хто мене не боїться? Де ті сміливці?Всі. Ой! (відступають)Буратіно. Гей ти, старий товстун, іди геть! Ми тебе не

боїмося!Карабас . А моєї нагайки? (усі відступають).Мальвіна. Залиште нас у спокої. Ми йдемо на свято до

Світлофора Моргайка.Пеппі. Іди геть, Карабас-Барабас!Карабас. Я вам влаштую свято! (б’є усіх нагайкою)

40

Буратіно. Друзі, кличемо Світлофора Моргайка.Всі. Світлофоре Моргайко!

Звучить музика, виходить Моргайко.

Світлофор . Хто порушник?Всі. Карабас-Барабас! Світлофор . А це ви, сеньор Карабас-Барабас,

порушуєте правила дорожнього руху та ображаєте молодших? Як вам не соромно, усі вважали вас порядною людиною.

Карабас . Вони брешуть, це не правда.Світлофор . У мене є свідки. Виходьте.

(виходять Аліса та Б азиліо)

Аліса. Так, так, це він наказав нам переплутати усі дорожні знаки та влаштувати аварії на дорогах.

Карабас. От негідники! Я вам покажу!Світлофор . Все зрозуміло. Порушники мають бути

покарані. Ми відведемо вас у відділок.Аліса та Базиліо. Пробачте, ми більше так не будемо!Світлофор . У відділок! (всі йдуть)

Звучить музика; маршируючи, виходять герої, ширма прикрашена дорожніми знаками.

Мальвіна. Добрий день, малеча щира,Хай живеться вам у мирі.Хай лунає всюди пісня і дитячий сміх, На свято вас запрошуємо усіх!

Б.Яга. А свято буде в нас незвичне,І навіть не новорічне.Тож наберіться, діти, духу, Бо свято це із правил руху!

41

Світлофор. Доброго дня! Я Світлофор – Моргайко, допомагаю машинам і пішоходам виконувати правила дорожнього руху.

Знак червоний – зупинись, Жовтий – хвилечку зажди,А зелений – можна йти.

Дякую, що завітали до мене на свято. Та яке свято без казочки.

Мальвіна. Наша казочка називається –«Ось така вона – дорога!»

Ляльки: кіт Мусій, папуга, лисичка, зайчик, курочка, кізонька, ведмідь, машина.

Звучить музика, за віконцем сидять кіт та папуга.

Лисиця.Наш кіт (його Мусієм звати)Надумався помандрувати.

Мусій. Піду я прогуляюся,На вулиці пограюся.Я кіт чималий вже на зріст,До того ж маю довгий хвіст…

Папуга. Подумаєш, заслуга!

Мусій. А ти мовчи, папуго!Сидиш у клітці, то й сиди!

Папуга. Мусію, краще не ходи!Машини там, трамваї,Аварії бувають.

Мусій. Знов розбазікався. Мовчи!

42

Ти ба! Мене папуга вчить!Кота! Та як він сміє? Я сам все знаю, вмію!

Папуга.Я тобі забороняю,Я тебе не відпускаю.І прошу тебе, як друга…

Мусій.Годі! Прощавай, папуго!Все вмію я, все знаю я!Гуляти право маю я!

Звучить музика. Вулиця.Лисиця.

Що він умів? Їв, спав, нявчав.Дорожніх правил не вивчав.

Зайчик.Тому не знав він, безперечно,Що на дорогах небезпечно.

Мусій.Як класно тут! Як гарно!Так, вийшов я не марно!Тут, тротуаром, походжу,Себе, свій хвостик покажу…

Йде назустріч іншим перехожим, натикаючись на них, музика.

Кізонька.Ти що, не знаєш правил пішоходів?

Мусій.А я ходжу, де хочу! (музика)

Курочка.Ко – ко – ко! Який невихований.Ти що, не знаєш правил пішоходів?

Мусій.А я ходжу, де хочу! (музика)

43

(натикається на ведмедика)Ой, моя лапка! Віддавили!Ви що ж на мене наступили?

Ведмідь.Сам винний! Ти роззява!Ходити треба справа. Ха – ха – ха!

Мусій.А я ходжу,де хочу!Ведмідь!.. Іще й регоче…Я краще он туди піду,Дорогу зараз перейду.

Лисиця.Побачив наш мандрівка-кітЗнак «пішохідний перехід»Там світлофор червоним окомПопереджав усіх: ні кроку!

Зайчик.Всі знають, навіть і коти,Що на зелений треба йти.І наш Мусій це добре знав,Але терпіння він не мав.

Мусій.Чекати довго я не хочу.А! Ризикну, мабуть! Проскочу!

Звучить музика, аварія (машина наїжджає на кота, той кричить).

Мусій.Няв! Няв! Ой лишенько! Боляче! Мій хвіст!

Папуга.Я ж тебе попереджав.Швидко у лікарню!

Звучить музика, виходить інспектор ДАЇ.

44

Інспектор.В лікарню наш Мусій потрапив.Тепер у гіпсі лапи й хвіст.Нехай затямить кожен кіт:Йти на зелене світло слід!Всім треба перш, ніж мандрувати,Дорожню грамоту вивчати!

Курочка.І ти не будь, як кіт Мусій,Ці правила виконуй всі!Йди тротуаром, не штовхайсяІ краю правого тримайся!Дорогу перейти нам слід, Де пішохідний перехід!

Ведмідь.По «зебрі» йди, це вкрай важливо,На перехрестях – особливо!Навкіс ніколи не ходи,Щоб не накликати біди.

Кізонька.На світлофор дивись: ні кроку,Як не горить зелене «око»!Без світлофора перехід – Поглянути наліво слід,Направо також, безперечно.Спішити дуже небезпечно!

Інспектор.Отож, на вилиці пильнуй!Дорожні правила шануй!

Звучить музика, усі герої виходять на сцену.

Мусій.Ось така вона – дорога!Казка ця – пересторога.Щоб не трапилось біди,

45

Всі виконуйте завжди…Всі.

Правила дорожнього руху!

Звучить музика.

Світлофор. Наше свято продовжується. Ми хочемо затанцювати таночок.

Звучить пісня «Повний автобус Буратін», всі танцюють.

Світлофор.Дякуємо усім за увагу!

Дорожні правила вивчайтеЇх треба зазубрити.Ніколи їх не забувайте,Щоб у безпеці жити!

Всі.До побачення!

46

47

СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК

Вистава за мотивами казки В. Нестайка

Дійові особи: Терентій – сонячний зайчик, Вовило – сонячний вовк, Кося Вухань – зайчик, Колько Колючка –

їжачок, Пан Морок – начальник канцелярії нічних кошмарів, Бабай, Баба Яга

Голос за кулісами.

В житті кожної людини Має бути сонячний зайчик.

Він навчить не боятися грому,навчить любити людей і

пофарбує всі їх вчинки у благородний колір.

Не зачиняйте міцно двері,Не затуляйте вікна,

Підставте свої долоні і серцятеплим сонячним Зайчикам.

Не пошкодуєте !

48

В. Солярик Дія 1

Лісова галявина. З-за куща з’являється Пан Морок у чорному довгому плащі з каптуром, з-під якого видно лише

довгий ніс і гостре синє підборіддя.

Пан Морок.

Я – начальник всяких страхівІ нічних кошмарних жахів.Я над світлом владу маю,Бо усіх-усіх лякаю.

А це мої вірні слуги й помічники – Баба Яга! . . .

Баба Яга. (визирає з-під плаща Пана Морока) Га-га-га!

Пан Морок. І Бабай!

Бабай. (теж визирає з-під плаща) Ай-ай-ай!

Пан Морок . Стривайте! Оно, наближається зайчик Кося вухань та їжачок Колько Колючка. Зараз буде весело! Хе-хе-хе!

Ховається з Бабою Ягою та Бабаєм за кущ, з’являється зайчик і їжачок.

Кося . Ой! Здається, тут хтось є!Колько. Та ні, немає нікого!Кося. Ага! Тобі добре! У тебе колючки є.Колько. А в тебе ноги! Он як бігаєш!Кося. Добре хижакам! Вовкам, лисицям . . . Нічого не

бояться. А ми . . . (зітхає)

49

Колько. І чого все страшне у темряві? Бабай, Баба Яга . . .

Кося . Ага! . . . Я, між іншим, Баби Яги найдужче боюся! Брр!

Колько. А Бабай! Усіх дітей ним лякають! Ухх!

З-за куща вискакують Пан Морок, Бабай та Баба Яга.

Пан Морок.Темноти боїшся ти?!Я і є страшна ота Темнота . . . А-а-а! . . .

Бабай.Мною всіх дітей лякають.І від мене всі тікають.Я страшний-страшний Бабай!Начувайся! Ай-ай-ай!

Баба Яга.А я – Баба Яга, кістяна нога!Я тебе й тебе провчу –В ступі, в ступі істовчу!

Кося й Колько. (тремтять) Ой! Ай!

З’являється Терентій з жовтим променем у руках.

Терентій. Гей! Що тут робиться? Ану хто там ховається під плащем? (намагається променем-шпагою підняти каптур Пана Морока)

Пан Морок. Ні! Ні! . . Геть! (зникає)Терентій. А це що за одновухе страховисько? (до Бабая)Бабай. Не підходь! Не підходь! (тікає)Терентій . А це що за мадама з гачкуватим носом?Баба Яга. Ой! Не наближайся! (тікає)

50

Терентій. Ну от! Де ви там! А ви боялися! Ха-ха-ха!Кося. Ой! Зайчик!Колько. Сонячний!

Терентій. Авжеж! Терентій! З країни Сонячних Зайчиків!

Кося. Диви! Зайчик, а не боїться!Терентій. А чого мені боятися? Вони з темряві,темні

вражі сили. А я – сонячний! Не я їх, вони мене боятись мусять! (співає)

І від страху, і від жахуЛегко врятуватися,Якщо будете над нимиВесело сміятися!

(Кося і Колько підспівують та зникають)

Бабай. (свариться у той бік, куди пішли Кося, Колько і Терентій) У-у-у! Клятий Терентій! Все зіпсував!

Баба Яга – Просто неможливо працювати коли він з’являється

Бабай. І головне, нічого ж його не бере!Баба Яга. Авжеж! Сонячний! Ні зловити, ні вкусити!

Тьху!Пан Морок . Треба, треба щось робити!Зайці кого

найбільше бояться? Вовків! От і треба на нього спустити вовка! Сонячного!

Бабай . Якби ж то були сонячні вовки . . . Немає!Пан Морок . Немає – так будуть!Баба Яга. Як це?Пан Морок. Сонячних зайчиків чим пускають?

Дзеркальцем. І для сонячного вовка потрібно дзеркальце.

51

Тільки особливе. І таке дзеркальце є в Снігової Королеви. Вона тих Сонячних зайчиків теж терпіти не може. Дасть.

Баба Яга . Єсть, Ваша Темність, ви – молоток! Геній! Таке придумати! Сонячний вовк! Це ж треба! Клас!

Пан Морок . Звичайно, він Терентію, на жаль, зробити не зможе. Сонячні зайчики незнищенні, але поганяє, полякає.

Бабай . Як ми того Сонячного вовка назвемо? Га?Пан Морок. Ну.Хоча б . . Ну . . . Вавило. Щоб Терентія

ловило!Бабай. О! Звучить! Сонячний вовк – Вовило!

Прекрасно! Немає слів! Ну, Терентій, начувайся . . !

Ліс. Крокують з піснею Кося, Колько та Терентій. Раптом з’являється сонячний вовк Вовило, жовтий з промінців, але дуже й дуже страшний.

Вовило .

Я – Вовило! Я – Вовило!Сонячних зайців Ловило,Ображало, заважало,Поганяло і кусало!

Гей! (кидається до Терентія)Терентій. Ой! Сонячний вовк! Такого ще не було!

(тікає)Кося. Ой, що ж це таке?!Колько. Звідки він узявся?

З‘являється Баба Яга з чорним дзеркальцем у руці.

Баба Яга. (крутить дзеркальцем) Начувайся! Терентію тепер не до вас! Попоганяємо його! Пополякаємо! Хе-хе-хе! (зникає)

52

Кося . Який жах! Знову треба боятися!Колько. Що? Боятися? Придумати щось треба! Скажімо,

забрати оте чорне дзеркальце . .Кося. Як?! Голубе мій!Колько. Ну хоча б . . . Ну хоча б уночі, як Баба Яга

засне. Забрати й закопати отут, під дубом . . .

Лісові хащі. Вечір. Хатка на курячих ніжках.

Бабай. Ну Вовило! Ну молоток!Баба Яга. Як ми попоганяли цього Терентія! Га?!Пан Морок. Що я казав! Тепер можна спокійно

працювати бо Терентію не до нас: ніколи і вгору глянути!Бабай. Тільки ж ти, бабо, пильнуй, щоб дзеркальце не

потягли!Пан Морок. Хай тягнуть! Все одно дзеркальце наше

буде! Воно ж чарівне. Хто в нього зазирне, одразу стає злий і поганий!

Бабай. Отже, навіть добре, якщо його хтось поцупить?Пан Морок. Авжеж! Нам треба поповнювати кадри

вражої сили. Чим більше кадрів – тим дужча сила.Бабай. Ну тоді можна йти спати! На добраніч! (йде)

(Баба Яга кладе чорне дзеркальце на підвіконня, лягає біля порога, сама себе заколисує колисковою).

З’являються Кося і Колько.

Кося. О-ой! Як страшно! (цокотить зубами)Колько. Н-не цокоти зубами! Б-бабу роз-будиш!

(Колько бере чорне дзеркальце лише з третього заходу, Баба Яга іноді свистить носом, тож Колько змушений

відскакувати. Нарешті він хапає дзеркальце, передає Косі і Кося кидається навтіки)

53

(Затемнення)

(Лісова галявина, до дуба прихилена лопата. Вбігає Кося з чарівним дзеркальцем)

Кося . (відхекується) Ху-ху! (роздивляється дзеркальце) Ану-ну зазирну! Ой . . Тю! Гр-р-р! Ух ти! Та я ж, виявляється, вовк! Тільки у заячій шкурі! Го-го! Хо-хо!

(З’являється Колько)

Колько. Ну що, Косю? Закопав?Кося . Що-о? А ти хто такий? Який я тобі Кося? Я Вовк!

Страшнючий Косило! Колько. Дурило ти, а не Косило! Ти ж був такий

добрий, лагідний . . . То все оте дзеркальце! Давай його швидше закопаємо! (хоче взяти дзеркальце)

Кося . Кульгай звідси, бо я тобі зараз . . . ! (хапає лопату)Колько. Геть здурів! (тікає)

Дія 2

Ранок на лісовій галявині. Під кущем спить Кося.

Кося . (прокидається) О! Сонце зійшло! Ану, Вовило, виходь! (підставляє чорне дзеркальце під проміння)

(З’являється Вовило)

Вовило. Привіт!(шкірить зуби) О! Заєць! Ги-ги!Кося . Був! А теперечки – Вовк Косило, бо злий! У-у!Вовило . Точно. Злий. Як вовк. Ну, тоді давай дружити!Кося. Давай. З Вовком я дружитиму.Вовило. Бери дзеркальце, біжимо шукати Терентія!

(тікають)(З’являється Колько)

54

Колько. Бідний Кося! Що з ним зробилося!

(З’являється Терентій)

Терентій. Привіт!Колько. Ой, Терентію! Ти знаєш . . .Терентій .Знаю – знаю! Не будемо витрачати часу, бо

зараз з’явиться Вовило і доведеться тікати. Негайно біжи до країни Сонячних Зайчиків по чарівне біле дзеркальце. Тільки зазирнувши у нього, Кося стане таким, як був.

(З-за куща визирає Пан Морок)

Пан Морок . Ага! Ясно!Колько. А де ж я знайду Країну Сонячних Зайчиків?Терентій. Ось – промінець – дороговказ. Він покаже тобі

дорогу.( дає Колькові свою шпагу – промінець)(Вискакує Вовило, за ним Кося)

Вовило. А-а-а! От ти де! (кидається до Терентія)Кося. Хапай його! Кусай його!

(Терентій тікає, ті біжать за ним)

Колько . Ну й злючий Кося. Мерщій за білим дзеркальцем! (зникає)

(З’являються Пан Морок, Бабай та Баба Яга)

Пан Морок. Чули? Ну!Бабай . Що будемо робити?Баба Яга . Треба відібрати промінець – дороговказ!Пан Морок. Силою не одберемо. Промінець сонячний, а

ми темна сила. Він для нас небезпечний . . . Треба хитрістю. Добро – щире й дурне. А зло – підступне й хитре. На цьому і зіграємо.

Баба Яга. Як?!

55

Пан Морок . А оце треба подумати. Ходімо. (зникають)

З’являються Терентій за ним Вовило. З’являється Кося, падає на землю.

Терентій . Стривай! Оно Кося захекався як! Ледве ноги тягне! Хай відпочине трохи! Я не втечу, не бійся.

Вовило . Ех ти, Косило! Слабак!Терентій . Чого ти? Ми з тобою сонячні, от і не

втомлюємося, а він – звичайний. Що ж тут дивного?Вовило . То хай не бігає!Терентій. Як же він може не бігати, коли йому треба

тебе пускати на мене. Я віддзеркалююсь від будь-якого скельця, калюжки, дзеркальця, а ти – лише від чорного.

Вовило . То, виходить, я залежу від Косила?Терентій. Авжеж! Слухай! Не набридло тобі просто так

ганятися за мною? Давай краще в піжмурки! Ти жмурись, а я ховаюсь!

Вовило. А що? Цікаво! Давай! (жмуриться) Раз-два-три-чотири-п’ять! Я іду шукать!

Кося . Він обдурив тебе! Ти жмурився, а він утік!Вовило. Га?! Що?! У погоню!

(Затемнення, ліс)

Колько.

Треба, треба поспішати –Друга Косю рятувати.Треба, треба швидше йти –Біле дзеркальце знайти!

(Колько співає знайому пісню, з’являється Баба Яга)

56

Баба Яга. Ну все! Он уже й Країна Сонячних Зайчиків! Вихід один: одібрати чарівне дзеркальце, коли Колько вертатиметься звідти. Засяду – но я в кущах. (ховається)

Зміна декорацій,з’являється Пан Морок і Бабай.Пан Морок. Гальмуй! Он уже Країна Сонячних

Зайчиків, а мені навіть дивитися в той бік не можна. Я ж із темряви. Ану, Бабай, лізь на дерево, і доповіда.

Бабай. (лізе) Та-ак! Вийшов Колько . . . З дзеркальцем. . . Баба Яга з-за куща накриває цього ступаня! Єсть! Дзеркальце в неї!

Пан Морок . Все! Злазь! І Косі, і Колькові гаплик! Заховаємо біле дзеркальце так, щоб ніхто і ніколи його не знайшов! І Кося назавжди залишиться злим. Буде зайцевовком!!! І Колька ми приберемо до рук. Зробимо їжакововком! Хе-хе! (З’являється Баба Яга. У руках – квітка кульбаби, на голові

– віночок з барвінку)Баба Яга. (співає) Я не Баба Яга! Я не Баба Яга!Я барвінкова ніжна кульбаба!

Пан Морок. (передивляється з Бабаєм) Що з нею?Бабай. Дах поїхав, чи що?Пан Морок . Де дзеркальце?Баба Яга . Немає! Віддала Їжачку! Він та-акий . . . такий

гарний!Пан Морок. Ти що, зазирала в те дзеркальце?Баба Яга. А яка ж дама так не вчинила б, га?Пан Морок. «Дама»! Опудало ти! Зазирнула у

дзеркальце – і загубила свій образ! Стала доброю та нікчемною.

Бабай. Що ж тепер буде?

57

Пан Морок. Треба, щоб вона негайно зазирнула в чорне дзеркальце. Тільки так вона стане такою, як була.

Бабай . То нема питань! Оно бігають Косило і Вовило!(З’являються Косило і Вовило)

Вовило. Терентія не бачили?Бабай – Ні!Пан Морок . (Косі) Давай сюди дзеркальце!Кося . Чого це? Воно моє! Дзуськи! Я тепер злий і

вреднючий! (тікає разом з Вовилом)Пан Морок. Ну куций! В погоню! (разом з Бабаєм

тікає)(Баба Яга наспівуючи йде, з’являється Колько з білим

дзеркальцем)Колько. Ну тепер головне, щоб Кося зазирнув в

дзеркало.(З’являється Терентій)

Терентій. А може нехай спочатку зазирне Вовило?

Колько . Ти гадаєш?Терентій. Коли він з’явиться, піднеси

йому дзеркало до очей!(З’являються Вовило і Кося)

Вовило. (Терентію) А-а-а! От ти де! (кидається до нього)

Колько. (підставляє дзеркальце) Глянь який ти гарний!Вовило. (зазирає) Ой! Хто це? (У Вовила виростають

довгі заячі вуха, він перетворюється на сонячного зайчика)Колько. (підставляє дзеркальце Косі) Ану-ну! Ти глянь!Кося. (заглядає в дзеркало) Ой! Що ж це зі мною було!

Ой, Колько! Ой Терентію! Пробачте мене!(З’являються Пан Морок і Бабай)

Бабай. (кидається до Колька) Ану, віддай дзеркальце!

58

Колько. На! Дивись! (підставляє дзеркало)Пан Морок. Не дивись! Не дивись!Бабай. (зазирає) Ой! Невже це я? Так я ж! . . .Терентій. А тепер глянемо, що там під плащемПан Морок . Ой! Рятуйте! Я гину-у-у! ( під плащем

нічого немає)Терентій . А тепер, мерщій закопуйте чорне дзеркальце,

щоб ніхто і ніколи не зазирнув у нього. І більше не став злим та підступним!

Кося, Колько та Бабай – дідусь закопують чорне дзеркальце, всі співають обійнявшись

І від страху, і від жахуЛегко врятуватися,Якщо будеш ти сміятися,Не будеш боятися!Веселіше, веселіше,Веселіше смійся!І нікого, і нічого,У житті небійся!

59

60

ПРИГОДИ БУРАТІНО

За мотивами казки О. Толстого «Золотий ключик»

Дійові особи: Я – веселий Буратіно!

Із поліна я родивсь.Маю дуже довгий носик,Щоб встромляти його скрізь.Тато Карло дав абеткуІ сказав: до школи йди,Будь слухняним, гарно вчися,Щоб не трапилось біди.

Звучить об’ява про виступ лялькового театру.

Буратіно. Скажіть , будь ласка, скільки коштує квиток до лялькового театру?

61

Дівчина. Квиток коштує чотири сольдо, дерев’яний чоловічок.

Буратіно. Може ви позичите мені чотири сольдо? Дівчина. Ха, знайшов дурня!Буратіно. Мені так хочеться подивитися лялькову

виставу. А може за чотири сольдо ви купите мій чудовий ковпачок?

Дівчина - Ковпачок?! А навіщо він мені? Ним лише пуголовків можна ловити.

Буратіно. А може за чотири сольдо ви купите мою нову абетку?

Дівчина. З малюнками?Буратіно. З чудовими малюнками та великими літерами.Дівчина. Ну,давай! Ось тобі чотири сольдо. Буратіно. Ура! Я побіг за квитком. ( повертається з

квитком ) Ось купив.

Музика. Декорація лялькового театру Карабаса Барабаса.

П’єро. Здрастуйте, мене зовуть П’єро. Зараз ми покажемо комедію, яка називається «Дівчинка з блакитним волоссям, або тридцять три запотиличника». Мене будуть бити палицею, давати ляпаси, надають по потилиці – це дуже смішна комедія.

(музика)Арлекіно. Здрастуйте, я Арлекіно! Ось тобі. Ха-ха-ха!

Ти чого насупився, дурнику?П’єро. Я сумний, тому що хочу одружитися.Арлекіно. А чому ти не одружився?П’єро. Тому що моя наречена втекла від мене.

62

Арлекіно. Ось тобі! Ха-ха! Бачили дурника! А як зовуть твою наречену?

П’єро. Її зовуть Мальвіна, або дівчинка з блакитним волоссям.

Арлекіно. Ха-ха! Ось тобі! Послухайте шановні глядачі! Та хіба бувають дівчата з блакитним волоссям? А? Ой, дивіться! Це ж Буратіно!

Всі. Де, де? Привіт, Буратіно!Арлекіно. Буратіно, йди до нас, веселий Буратіно!Буратіно. Хто? Я? Вже йду!

пісняПташка польку танцювалаЗранку і у пізній часНіс ліворуч, хвіст праворучЦе є полька «Карабас».

Два жуки на барабаніДує жаба в контрабасНіс ліворуч, хвіст праворучЦе є полька «Барабас».

Усі ляльки співають і танцюють. З'являється Карабас.

Карабас-Барабас. Що за галас?! А це ти дерев’яний чоловічок, заважаєш моїм акторам. П’єро, Арлекіно, швидше ведіть Буратіно на кухню. Там я кину його у вогнище, щоб краще піджарився мій кролик.

П’єро і Арлекіно. Шановний, синьйор Карабас – Барабас, благаємо вас, змилуйтесь над бідолашним Буратіно!

63

Карабас-Барабас . Що? Хто посмів? Зараз візьму свою нагайку і відшмагаю вас. Швидше ведіть його. А ви продовжуйте виступ!

Всі. Слухаємося, синьйор Карабас – Барабас.

Всі герої йдуть.Музика. Декорація кухня Карабаса – Барабаса .

Карабас-Барабас. Аап . . . чхи.Арлекін. Буратіно, спробуй поговорити з синьйором

Карабасом – Барабасом. Коли він пчихає – стає добрішим.Буратіно. Добре! Будьте здорові!Карабас-Барабас. Дякую!Буратіно. Ой, бідний я , бідний!Карабас – Барабас. Перестань хникати. Апчхи!Буратіно. Будьте здорові! Бідолашний мій татусь.

Доведеться йому помирати з голоду. Він так сподівався на мою допомогу. Відпустіть мене будь – ласка, синьйор!

Карабас – Барабас. Що? Перестань базікати та стрибай у вогнище.

Буратіно. Синьйор, я не можу цього зробити!Карабас – Барабас . Чому?

64

Буратіно. Тому, що якось я встромив свій ніс у вогнище і зробив у ньому дірку.

Карабас – Барабас. Як ти міг зробити дірку у вогнищі?Буратіно. Синьйор, вогнище було намальовано на

полотні у мого тата Карло. Карабас – Барабас. То твого тата зовуть Карло?Буратіно. Так.Карабас – Барабас . То це в хатинці старого Карло

знаходяться потаємні . . . ой! Буратіно, я тебе відпущу, а ще дам тобі п’ять золотих монет. Віднеси їх Карло, і скажи, щоб він нікуди не їхав зі своєї хатинки!

Буратіно. Дякую, синьйор Карабас – Барабас! Бувайте!Здається, тут якась таємниця!

Музика. Зміна декорацій

Базиліо. Подайте бідному, сліпому, глухому коту Базиліо!

Аліса. Подайте, не минайте! Базиліо, говори жалібніше! Ой, Базиліо, подивись хто іде! Здрастуй, любий Буратіно! Куди так поспішаєш?

Буратіно. Іду додому, до тата Карло!Базиліо. Бідолашний Карло. Напевно помирає від голоду

і холоду.Буратіно. Тепер він не буде голодним, тому що у мене є

п’ять золотих монет.Базиліо і Аліса. П’ять золотих!Аліса. Любий, милий Буратіно, що ти будеш робити зі

своїми монетами?Буратіно. Я куплю для тата Карло куртку, а собі нову

абетку.

65

Базиліо. Абетку! Ти що, навіщо тобі це вчення?Аліса. Буратіно, а хочеш, щоб у тебе було грошей в

десять разів більше?Буратіно. Звичайно хочу. А як це зробити?Аліса. Ходімо з нами в країну Дурнів.Базиліо. В країні Дурнів є чарівне поле. Це поле

називається – Поле Чудес.Аліса. Там треба викопати ямку, покласти туди монети і

засипати землею. Потім посолити, полити і сказати: «Крекс, фекс, пекс!». Потім йди собі спати, а вранці з ямки виросте дерево, а на ньому замість листя – золоті монети. Зрозумів?

Буратіно . Та ну, не може такого бути! Брешете ви все це! Я додому побіжу!

Аліса. Ну як знаєш! Але ти ще пожалкуєш про це!Базиліо. Алісо, що будемо робити?Аліса. Нічого Базиліо, не вдалося нам обдурити

Буратіно, будемо його грабувати!

Музика. Грабіжники.

66

Буратіно. Ой, хто це? Здається розбійники. Що робити, куди заховати гроші? Запхаю їх у рота!

Аліса. Стій! Гроші або життя! Де твої гроші?Базиліо. Стій! Гроші або життя! Віддай гроші, а не то

розірву тебе!Аліса. Чого мовчиш? Де гроші?Базиліо. Кажи – стрілятиму!Аліса. А, зрозуміло! Гроші в нього в роті! Зраз ми

повісимо його догори ногами, і він сам їх виплюне! Ха-ха-ха! Я вже зголодніла! Ходімо пообідаємо, а потім повернемося по гроші!

Базиліо. Так, ходімо!

Музика, з’являється Мальвіна та Артемон.

Мальвіна. Ой, ой! Артемоне, Артемоне, де ти?

Артемон. Я тут Мальвіно. Що сталося?

Мальвіна. Артемоне, треба зняти бідолашного Буратіно!

Артемон. Не хвилюйся, Мальвіно. Я миттю.

Мальвіна. Ну що, він живий?Артемон . Здається дихає. Треба дати йому випити

касторку.

67

Буратіно. Не треба касторки, я почуваю себе краще. І дуже хочу їсти.

Мальвіна. Артемоне, будь ласка, принеси Буратіно щось попоїсти!

Артемон. Ось, їж Буратіно, набирайся сил.Буратіно . Це чудово! Я так зголоднів! Ням, ням!Мальвіна. Сядьте, будь ласка, рівно, і не їжте руками.

Для цього є виделка!Буратіно. А мені і так добре!Мальвіна. Скажіть, будь ласка, хто займався вашим

вихованням?Буратіно. Іноді тато Карло, а іноді ніхто!Мальвіна . Тепер я займуся вашим вихованням!Буратіно. Цього ще мені не вистачало!Мальвіна . Зараз у нас буде урок математики. У вас в

кишені 2 яблука.Буратіно. Брешете ви! Нічого не має.Артемон. А ти уяви, що у тебе в кишені 2 яблука.Мальвіна. Так, уявіть. Хтось забрав у вас 1 яблуко,

скільки яблук у вас залишилось?Буратіно. У мене залишилось 2 яблука.Артемон. Буратіно, не поспішай, поміркуй.Буратіно . Я сказав – 2 яблука.Мальвіна . Чому?Буратіно. Тому що, я комусь не віддам яблуко, навіть

якщо він буде битися.Мальвіна. Ви нічого не розумієте в математиці!

Напишемо диктант!Артемон . Ось тобі, Буратіно, чорнило. Будь обережним!

68

Мальвіна. Ой, що ви зробили - посадили кляксу. За це ви будете покарані! Артемоне, відведи цього невихованого хлопчиську у комірчину, і замкни там.

Музика. Артемон веде Буратіно в комірчину.

Артемон. Ось, посидиш тут, може розуму наберешся.Буратіно. Ні, я не хочу! Ой, як тут страшно. Ой, хто

тут?Мишка. Це я – Мишка. Не сумуй Буратіно. Я виведу

тебе. Там в кутку комірчини є пацючий хід. Лізь у нього, і ти вільний. Ну що, знайшов? Бувай!

Буратіно. Так, знайшов. Бувай, Мишко! Побіжу в країну Дурнів!

Музика. Декорація Країна Чудес.

Аліса . Ой, Базиліо, дивись хто прийшов! Наш хоробрий Буратіно.

Базиліо. Невже ти надумав посіяти свої гроші на Полі Чудес?

Буратіно . Так, але ви не підглядайте!Аліса. Ні, що ти! Ходімо Базиліо! Базиліо, наглядай за

Буратіно, а я побіжу до поліцейського і скажу, що Буратіно небезпечний злочинець. І коли його покарають – монети будуть наші!

Буратіно. Так, усе зробив. «Крекс, фекс, пекс!»Поліцейський. А, ось де ти, злодію. Тебе буде покарано!Буратіно. Що? Поясніть, за що? Ні. Ні!Поліцейський. Тебе, негіднику, наказано втопити в

ставку.Базиліо і Аліса. УРА – тепер монети наші!

69

Музика. Декорація – Ставок.

Жабенята . Ква, ква! Тітонько Тортило, у нас гість!Тортила. Здрастуй, Буратіно! Навіщо ж ти пішов в

країну Дурнів?

Буратіно . Я хотів, щоб у тата було більше золотих монет!

Тортила. Твої гроші вкрали кіт Базиліо та лисиця Аліса. Сама чула, як вони казали, що викопали твої гроші. Який же ти довірливий, дурнику.

Буратіно. Ой, що я тепер буду робити? Як повернуся до тата Карло? (плаче)

Жабенята. Ква, ква! Не плач маленький Буратіно. Тітонько, допоможи йому.

Тортило. Не плач. Ось тобі золотий ключик. Його загубив чоловік з величезною бородою. Він багато розповідав про цей ключик, але я все забула. Пам’ятаю лише те, що ним потрібно відімкнути якісь двері, і це принесе щастя.

70

Буратіно. Дякую, тітонько Тортило!Жабенята. Буратіно, не загуби ключик!Буратіно. Арлекіно, привіт! Ти куди поспішаєш?Арлекіно. Буратіно, як добре , що я тебе зустрів. За

мною женуться Карабас – Барабас з поліцейськими.Буратіно. А що сталося?Арлекіно. Карабас – Барабас дізнався, що я підслухав

його розмову з Дуремаром. Уявляєш, в комірчині твого тата Карло, за намальованим на полотні вогнищем знаходяться потаємні двері, які потрібно відчинити золотим ключиком, і це принесе щастя.

Буратіно. Двері знаходяться в комірчині тата Карло . ..Арлекіно . Так, але Карабас – Барабас загубив ключик.

Він тепер на дні ставка. Буратіно. А це бачиш! Ключик в мене! Його дала мені

Черепаха – Тортила. Побігли до тата Карло! Ой, дивись Мальвіна і П‘єро! Гей, ми тут! Йдіть до нас!

Мальвіна. Ой, яке щастя, що ми вас зустріли. Буратіно, я думала, що вас з‘їли пацюки у комірчині.

Карабас – Барабас. Ось вони. Тримайте злодіїв.Мальвіна. Ой, ой! Мені страшно.П‘єро. Мальвіно, я з вами, тому не хвилюйтеся.Буратіно. Вони нас оточили! Нам нікуди тікати. Ліземо

на дерево. Музика. Вибігають Карабас, Аліса, Базиліо.

Карабас – Барабас . Віддай ключик! Стара черепаха зізналася, що дала його тобі.

Буратіно. А ти підстрибни, товстун, і візьми його!Карабас – Барабас . Я тобі покажу! Ріжте дерево!

71

Всі . Допоможіть! Рятуйте!Тато Карло. Синочку мій, Буратіно, я вже біжу. Ось вам

негідники! Ось! Тепер я нікому не дозволю вас образити. Ходімо.

Карабас – Барабас . Ляльки мої! Віддай!Тато Карло. Що? Нізащо не віддам! Ви жорстокий і

злий. І не соромно вас маленьких ображати? Усі вважали вас порядним чоловіком, та хорошим директором театру, а ви зв’язалися зі злодіями – котом та лисицею. Соромно, дуже соромно, синьйор. Прощавайте!

Карабас – Барабас . Ні, стій! Продай мені їх. Я дам тобі 100 золотих монет.

Тато Карло. Знаєте що, синьйор Карабас – Барабас, друзі не продаються!

Карабас – Барабас . Стій! Віддай ляльки!

Музика. Зміна декорацій

Буратіно. Тато Карло, пробач мені, будь ласка.Тато Карло. Я сподіваюся, тепер ти будеш слухняним

хлопчиком!72

Буратіно . Тато Карло, я хочу подарувати тобі ось цей золотий ключик. Ним потрібно відчинити ось ці двері, і це принесе щастя.

Тато Карло відчиняє двері, музика, всі дивляться.

Разом. Ой, дивіться, це ж ляльковий театр! УРА!Буратіно. Тепер у нас буде свій ляльковий театр. Ми

будемо показувати вистави і дарувати людям щастя!

Фінальна пісня, таночок .

73

ПРИГОДИ ВЕЛЕТНЯ

За мотивами одноіменного телевізійного мультсеріалу «Шрек»

Дійові особи: Шрек, Осел, лорд Фаркуад, Фіона, Дракон, Охоронець, Печиво, Дзеркало, Кіт у чоботях, Робін Гуд,

селяни, казкові істоти.

Дія 1

Декорації – болото та хатинка Шрека, звучить музика, з’являється Шрек із книгою в руках.

Шрек . (читає) Колись дуже давно жила прекрасна принцеса. На неї були наслані страшні чари, зняти які міг поцілунок молодого принца. Принцеса жила в замку, який охороняв страшний Дракон. Багато відважних та мужніх лицарів намагалися звільнити її, але це їм не вдавалося.

74

Свого коханого вона чекала в найвищій вежі замку. (захлопує книгу) Ха-ха-ха! Цікаво, станеться це колись чи ні? (робить зарядку, їсть черв’яків та ловить жабу, зникає)

(біля хатини Шрека з’являються чоловіки з вилами)

1 чоловік . Здається він там.2 чоловік. То ходімо схопимо його.3 чоловік. Зачекай, не поспішай. Потрібно все обміркувати.4 чоловік . Кажуть тобі не поспішай, а то він швидше з тебе суп зварить.

(Шрек стоїть позаду чоловіків і слухає їх розмову, вони його не помічають)

Шрек . Ха-ха-ха!Всі чоловіки (присіли і кричать)

Шрек. Взагалі-то, суп з людей варять Людожери, а Велетні, це набагато гірше: вони можуть зробити собі одежу з твоєї шкіри, вирвати твою печінку, видавити твої очі й зробити з них іграшки.

2 чоловік . Не підходь, Чудовисько!

75

Шрек. Це ти мені? А-а-а! (лякає, усі тікають) Щасливої дороги! Ха-ха-ха! Тепер можна піти пообідати.

(Музика, з’являється Осел та охоронці)

Осел. Ой, рятуйте, рятуйте! (ховається за Шрека)Охоронець. Стій, осел! Гей, Велетню!Шрек . Так. Я слухаю.Охоронець. За наказом нашого Лорда Фаркуада, ми вас

маємо заарештувати.Шрек . Нас?Охоронець. Так, цього осла і тебе Велетню.Шрек. Зрозуміло, а сили в тебе вистачить? А-а-а! (лякає,

охоронець тікає) Ха-ха! Нарешті тиша!Осел. Оце так! Можна мені сказати. Ти був

неперевершений! Просто крутий чувакШрек. Що? Це ти мені?Осел. Звичайно тобі. Я кажу, що ти крутий чувак! Вони

так тікали від тебе. Це було весело!Шрек. Так, це було непогано. А тепер осел іди геть! Ти

вільний! Іди і святкуй своє звільнення з друзями.Осел . Так, я вільний. Це просто супер! Але у мене

немає друзів, проте є чудова ідея – давай відсвяткуємо наше звільнення разом!

Шрек . Що? Чого ти до мене причепився?

Осел. Пояснюю: (співає пісню)

Ніхто мене не любить,Ніхто не приголубить,Тому що в цілім світіОдин, зовсім один.

Я друга хочу мати,76

Щоб разом з ним співати,Щоб разом завжди бутиІ в радості й в біді.

Приспів:Ой, ой, ой, ой – я друга хочу матиОй, ой, ой, ой, щоб разом з ним співати

(Шрек затуляє ослу морду)

Шрек . Осел, замовкни! Подивись на мене, хто я ?Осел . Пол . . . – товстунчик?!Шрек . Ні! Я дуже злий і страшний Велетень! А-а-а!

(лякає)Осел . Так, ти дуже великий і злий. І ти мені подобаєшся!Шрек . Що? Подобаюсь, справді?Осел . Так, ти класний! Як тебе звуть?Шрек . Шрек.Осел . Знаєш, Шрек, з тобою я нікого не буду боятися.

Ти такий зелений і великий, як танк! (підходить до хати Шрека) Фу! Цікаво, хто живе у цій норі?

Шрек. Тут живу я. І це мій дім!Осел . Ой, яка краса! Чудове місце! В тебе дуже гарний

смак! Напевно ти часто влаштовуєш тут вечірки!Шрек . Ні, я полюбляю тишу, і хочу залишитися сам!Осел . Я теж люблю тишу. Бачиш, які ми однакові, тому

я залишуся з тобою. Будемо разом жити.Шрек . Ні! Забирайся!Осел . Шрек, ну будь ласка!Шрек . Тихо! Замовкни, осел. Що це?

(Музика, з’являються миші)

77

1 миша. Послухайте, якщо так вирішив лорд Фаркуад, ми вже нічого не вдіємо.

2 миша. Так, мусимо змиритися і обживатися на болоті.3 миша. Здається я сир знайшла.Шрек . Це що таке? Ідіть геть! А-а-а! (лякає)

(Миші тікають, з’являються різні казкові істоти)

Шрек . Ви хто? Що ви робите на моєму болоті?Червона Шапочка . Я Червона Шапочка, а це мої друзі.

Ми тут живимо.Шрек . Що?!Осел . Не дивись так на мене. Я їх не запрошував.Казкові герої . Так, нас ніхто не запрошував. Нас сюди

переселили.Шрек . Хто переселив?Казкові герої . Лорд, лорд Фаркуад!Червона Шапочка . Він тупав ногами і підписував

наказ про переселення.Шрек . Гаразд! Хто знає де живе цей Фаркуад?Осел . Я знаю! Я!Шрек . Що, більше ніхто не знає? Добре, осел, ти підеш

зі мною! А ви, казкові істоти, слухайте уважно. Я йду до Фаркуада і буду вимагати, щоб вас повернули туди, звідки ви прийшли. Ось тоді ви залишите болото назавжди, тому що воно моє. Зрозуміли?

Всі . УРА! Дякуємо! Ти наш герой!Шрек . Ходімо, Осел.Осел . Це чудово, Шрек і Осел врятують усіх!

78

Дія 2

(музика, змінюються декорації, Замок Фаркуада, Фаркуад веде допит)

Фаркуад . Ха! Ха! Ну, що скажеш? Я від діда втік, я від баби втік, а від мене не втечеш!

Печиво . Не підходь! Не чіпай мене, чудовисько!Фаркуад . Це не я чудовисько, а всі ви, казкові істоти!Печиво . Я тебе не навиджу.Фаркуад . Кажи, де ці казкові тварюки?Печиво . Я не знаю. Я нічого не знаю.Фаркуад . Кажи, де вони? Мені треба очистити своє

казкове містечко від казкової нечисті. Кажи швидше, бо зараз . . . (хоче відібрати ґудзики)

Печиво. Ні, ні – не чіпай мої ґудзики, тільки не ґудзики. Вони ж з глазурі.

(З’являється охоронець)

79

Охоронець. Мілорд, ми знайшли чарівне дзеркало.Фаркуад. Давайте його сюди, а цього заберіть.

(Музика, з’являється Чарівне Дзеркало)

Фаркуад. Привіт, Дзеркальце. Скажи, це правда, що моє королівство найкраще в світі?

Дзеркало. Розумієте сер, королівство не буває без короля. А ви ще не король, тому що . . .

Фаркуад. Що? Як це я не король! Дзеркало, ти зараз пошкодуєш про те що сказало!

Дзеркало. Сер, але ви станете королем, якщо одружитеся на принцесі.

Фаркуад. Одружитися?! Цікаво, кажи далі.Дзеркало. Дивіться сер і насолоджуйтеся. Ви зможете

вибрати собі наречену з оцих претенденток (звучить музика, з’являються образи наречених). Під номером 1 – красуня із далекого королівства – Попелюшка. Її хобі – прибирання. Під номером 2 – чарівна дівчина з казкової країни – Білосніжка, яку обожнюють семеро гномів. І під номером 3 – остання претендентка – прекрасна принцеса Фіона. Вона живе в замку, який охороняє страшний дракон і чекає свого коханого, який врятує її. А тепер робіть свій вибір, сер!

Фаркуад. Вони усі такі гарні, кого ж вибрати номер 1, 2 чи 3. Я обираю номер 3.

Дзеркало. Чудово! Отже це принцеса Фіона.Фаркуад . Вона красуня! Я зроблю принцесу Фіону

своєю королевою, і у мене буде справжнє королівство.Дзеркало. Але, сер, мушу вас попередити, що після

заходу сонця, принцеса Фіона перетворюється . .

80

Фаркуад. Замовкни, Дзеркало. Ти заважаєш мені думати. Гей, капітане, збирай своїх найкращих людей, ми влаштуємо лицарський турнір. На переможця турніру чекає дуже почесна місія – звільнити принцесу Фіону від Дракона. Ха-ха-ха! (йде)

(Музика, біля замку з’являються Осел та Шрек)

Осел . Ось тут живе лорд Фаркуад.Шрек. Добре, осел, ходімо. Я хочу якнайшвидше

повернути собі болото.Осел . Чому так тихо? Де усі поділися? (йдуть)

(Чути звуки бою, все поступово зникає і знову з’являються Осел і Шрек)

Осел. Шрек, це було круто – ти переміг усіх лицарів.Шрек. Осел, ти теж хлопець хоч куди, як ти йому врізав

копитом по потилиці. Ха-ха-ха! Так, це було весело!Осел. Але ж який хитрий цей Фаркуад. Каже, що

почесна місія переможця турніру – врятувати принцесу Фіону від Дракона. Нічого собі місія – загинути в пащі Дракона. Шрек, ти мене дивуєш. Погодитися рятувати принцесу, заради того, щоб тобі повернули болото.

Шрек. Осел, ти починаєш багато базікати. Так, я погодився і крапка.

Осел. Але ж це небезпечно!Шрек . Тоді залишайся!Осел. Ні, а як же ти? Я тебе не покину.

Дія 3

Музика, зміна декорацій, Замок Дракона.

Осел. Шрек, може повернемося назад. Я боюся, а ти?

81

Шрек . Я – ні! Ходімо осел.Осел . Добре, тоді я теж не буду боятися. Але хіба це

можливо! Де ж ця гаряча зміюка?Шрек . Осел, у мене до тебе два прохання.Осел. Я слухаю.Шрек . По-перше – замовкни, а по-друге – іди туди і

пошукай сходи.Осел . Сходи, а як же принцеса?Шрек . Принцесу я сам знайду в найвищій вежі замку.Осел . А Дракон?Шрек. І з Драконом я розберуся!Осел . Гаразд! А я розберуся зі сходами. Це я можу. Ой,

Дракон! Рятуйте! Шрек! О, ні. Все мені кінець. (починає хитрити) О, які у вас зуби! У вас дуже гарні, білосніжні зубки, а яка чарівна посмішка, а подих такий свіжий, наче м’ятна жуйка. А ще мені здається, що ви Дракон – Дівчина. Так, я не помилився – у вас такий чудовий, привабливий вигляд. О, я з радістю ще б побалакав, але мені вже треба йти. Бувайте! О, ні! Шрек допоможи! (Дракон не пускає Осла)

Шрек . Я тут, друже! Ось тобі зміюка! Тікаємо!

(Музика, зміна декорацій, ліс)

Фіона. Сер лицар, зачекайте. Чому ви не вбили Дракона? Ви повинні були битися, як усі інші лицарі.

Шрек . Усі інші лицарі давно вже мертві. Ходімо, принцесо. Осел, ти де?

82

Осел. Я тут. Привіт принцесо!Фіона . Він що, розмовляє?Шрек . Так, він занадто балакучий.Осел. Шрек, ти бачив ця зміюка залицялася до мене і

хотіла мене поцілувати. Добре, що ми втекли і добре, що ми врятували принцесу Фіону.

Фіона . Так, я вдячна вам. Як зовуть мого рятівника?Шрек . Шрек!Фіона . Сер Шрек, ви мужній та хоробрий лицар, і у вас

такий благородний і вірний кінь.Осел . Ви чули, це про мене. Я – благородний кінь!Фіона. А тепер, сер Шрек, зніміть шолом. Я хочу бачити

обличчя свого рятівника.Шрек . Ні, я не буду цього робити.Фіона. Але як ви мене поцілуєте?Шрек. Що? Чому я маю тебе цілувати?Осел. Оце так!Фіона . Тому що так було передбачено: хоробрий лицар

рятує принцесу від Дракона, потім він цілує свою наречену і

83

Осел . Хвилиночку, ти думаєш, що Шрек твій наречений? Ха-ха-ха

Шрек. Ні, принцесо, я тобі не сподобаюся!Фіона. Це мені вирішувати сподобаєтеся ви мені, чи ні.

Знімайте шолом.Шрек . Ви наполягаєте? Гаразд! Готові?

(Музика, Шрек знімає шолом)

Фіона. Ой, ви троль?Шрек – А ви чекали принца?Фіона – Так, я чекала принца. Нічого не розумію.Осел – Принцесо Фіоно, це лорд Фаркуад хоче

одружитися на вас, тому він і послав Шрека вам на порятунок!

Фіона. А чому він сам не врятував мене?Шрек. А це ви спитаєте в нього. Ходімо!Фіона. Ні! Я не піду! І передайте лорду Фаркуаду, що

якщо він хоче мене врятувати, я чекаю його тут.Шрек . Принцесо, я сказав ходімо і крапка! (тягне її)Фіона. Ні, не чіпайте мене! Ви не посмієте.

(Музика, вискакує Кіт у чоботях)

Кіт – Мяу! Принцесо, я врятую Вас від цього зеленого чудовиська. Сам, славнозвісний Кіт у чоботях, прийшов вам на допомогу..

Осел – Але, принцесі не потрібна допомога.Кіт – Захищайся, монстр, я розірву тебе на шматки.Шрек – Тобі ж сказали, Котику, що принцесі не потрібна

допомога, а якщо ти нам знадобишся ми тебе покличемо. А-а-а! (Кіт тікає) Усі називають мне чудовиськом. Для всіх я монстр.

Осел – Шрек, я тебе так не називаю.Шрек – Я знаю, Ослику.

84

Фіона – І я тебе так не називаю. Ти хороший.Шрек – Справді?!

(Чути свист, з’являється Робін Гуд)

Робін Гуд. А ось і я!Фіона. Хто ви такий? І що вам треба?Робін Гуд. Я – Робін Гуд. Ви не впізнали мене? Не

хвилюйтеся, принцесо, я врятую вас від цього зеленого чудовиська.

Шрек. Послухай, це моя принцеса, а ти пошукай собі іншу.

Робін Гуд . Замовкни, Монстр! Мадам, дайте вашу ручку! (цілує її)

Фіона . Так, все. Мій терпець увірвався. Запам’ятай, Шрек не чудовисько і не монстр! І не потрібно мене від нього рятувати! Ось тобі!

(Фіона починає битися з Робін Гудом, Шрек і Осел аж роти пороззявляли, Робін Гуд тікає)

Фіона. Тепер можемо йти далі!Осел. Ого! Круто! Що це було?Шрек . А й справді, де це ти так навчилася? Молодець!Фіона. Дякую, хлопчики!Шрек . Ти зовсім не така як я думав. Тримай, це тобі.

(дарує квіти)Фіона . Дякую.

(Весела музика, Шрек залицяється до Фіони, а вона до нього)

Фіона . Ой, вже темніє. Треба негайно знайти де переночувати!

Шрек . Ні, ми підемо далі!

85

Фіона. Ні, ми негайно зупинимося. Я знайшла чудове місце. На добраніч, хлопчики!

Шрек . (до Осла) Що з нею?Осел. Я зрозумів – вона боїться темряви! Послухай,

Шрек, мені здається Фіона тобі подобається! Може ти закохався?

Шрек. Осел, замовкни! Я пішов спати!

(Музика, Фіона перетворюється в чудовисько)

Осел. Принцесо Фіона, я прийшов сказати на добраніч! (побачив Фіону) Ой, чудовисько, рятуйте!

Фіона. Ослику, не кричи! Це я, Фіона, тільки в чужому тілі!

Осел. Що? Ти з’їла принцесу Фіону?! Шрек, Шрек!!!Фіона . Тихо, ослику! Це справді я!Осел. Принцесо, це ти? Що з тобою? Ти ж була такою

красунею!Фіона. Так, я красуня лише до заходу сонця. Ще в

дитинстві одна відьма наслала на мене страшні чари і тепер після заходу сонця, вночі, я перетворююся на чудовисько. І лише поцілунок коханого може зняти ці чари, тому я повинна вийти заміж за лорда Фаркуада ще до заходу сонця, щоб він не побачив яка я. (плаче)

Осел. Не плач, принцесо! Ти така лише вночі, а Шрек і вночі і вдень.

Фіона. Але ж він Троль, а я – Принцеса і не можу бути таким чудовиськом. (з’являється Шрек і підслуховує) Хто полюбить таке чудовисько?

Шрек . (засмучено) І все ж таки я для неї лише чудовисько. А я сподівався… та все марно. (йде)

Осел. Фіоно, в цьому образі ти дуже схожа на Шрека! Мені здається ви були б чудовою парою. Може не будеш виходити заміж за Фаркуада?

86

Фіона. Але, так треба, інакше я не зможу зняти чари. Знаєш, ослику, Шрек мені дуже подобається.

Осел. Тоді, скажи йому всю правду.Фіона. Гаразд, я подумаю. (залишається сама, усю ніч

думає, настає ранок) Так, я скажу йому всю правду. Шрек! Шрек! Я хотіла сказати тобі щось дуже важливе. (перетворюється на красуню)

Шрек . Не потрібно, я все чув!Фіона . Ти все чув?Шрек. Так! Ніхто не зможе полюбити таке чудовисько.

(Говорять не розуміючи один одного)

Фіона. І тебе це так хвилює?Шрек . Так, хвилює! До речі принцесо, лорд Фаркуад

чекає на тебе. А я виконав свою місію і можу повертатися на своє болото! Прощавай!

Фіона. І це все? Гаразд. Прощавай, Шрек!

(Йдуть, з’являється Осел)

Осел . Шрек, ти куди? Що сталося? Зачекай!

Дія 487

(Музика, зміна декорацій, чути повідомлення: Увага! Увага! Всі жителі містечка, сьогодні весілля лорда Фаркуада. Поспішайте на весілля!!!) (З’являються Шрек і Осел)

Осел. Ось бачиш, Шрек! Що б ти без мене робив?Шрек. Ослику, добре що ти мені все пояснив. Треба

поспішати, доки Фіона не вийшла заміж за Фаркуада.(Музика, з’являється наречена)

Фіона . Ну, де ж Фаркуад. Я повинна встигнути, вже темніє.

(Музика, з’являється наречений Фаркуад)

Фаркуад. Моя королево, я готовий! Ходімо!Фіона. Ой, здається, вже пізно!Фаркуад. Для лорда Фаркуада ніколи не пізно. Нас

обвінчають навіть уночі. Ха-ха-ха! (Забігає Шрек і Осел)

Шрек. Фіоно!Фіона. Шрек?Фаркуад. Це що за монстр? Охорона!Шрек. Фіоно, я хотів тобі сказати, що . . . що кохаю

тебе!Осел . УРА! Ти зробив це, Шрек!

(Музика, перетворення Фіони)

Фаркуад. Ой, що це? Ще одне чудовисько! Я ледве не одружився на цій гидоті! Охорона!

Осел. Не поспішай, Фаркуад! (свистить) Гей, люба, мені потрібна твоя допомога.

(Музика, з’являється Дракон, летить на Фаркуада)

Фаркуад. Ні! Рятуйте!Осел . УРА!Фіона. (до Шрека) Тепер ти бачиш, я страшне

чудовисько!

88

Шрек . Ні, ти красуня. Найкраща в світі! І я тебе кохаю! Ти вийдеш за мене заміж?

Фіона . Так, вийду! Тому що теж тебе кохаю!Осел . УРА! Буде весілля!Шрек . Так, а ти наш найперший гість і найкращий друг!

(Музика, йдут

Дія 6

(Зміна декорацій, болото та хата Шрека, з‘являються казкові герої)

Шрек. Гей, казкові істоти, ми повернулися. Тепер ви вільні!

Всі . Ура!Осел. Я ж казав, що ми усіх врятуємо!Шрек. Познайомтесь, це моя наречена Фіона. І ми усіх

запрошуємо на весілля. Всі. Ура!Осел. Чудово! Тепер всі будуть щасливі. І я теж, тому

що у мене з’явилося так багато друзів.Всі. УРА!

(Всі виконують таночок, феєрверк з бульбашок)

89

ПЕРСТЕНЬ СНІГУРОНЬКИ

Казковий мікс

Дійові особи: Домовик, Андрійко, Настуся, Бабуся, Снігуронька, Дід Мороз, Лісовик, Клубочок, Кощій, Водяник, Баба Яга, Мухомори, Кікімора, Жабенята.

Дія 1

Декорація – Літній ліс. Звучить пісня, під яку танцює Домовик із звірятами.

Пісня про Домовичка

Ой, а хто ж це тут такий симпатичненький?Ой, а хто ж це тут такий невеличенький?Уночі, коли всі сплять,Він обожнює гулять,Щоб ніхто його не бачив добре личенько.

90

Приспів:

Він мохнатенький,Ніс кирпатенький,Схожий на маленького гномика - братика.Підставляє сонцю спинку і бочокФантазер, відомий всім Домовичок!

Звірята зникають, Домовик залишається сам.

Домовик. Привіт, усім! Дозвольте відрекомендуватись. Мене звати Яків Хомич. Я- Домовик! В хаті самий головний. І хоча люди мене не бачать, я їм завжди допомагаю. А навіщо я тут розпинаюсь, ви ж мене не бачите… Чи бачите? Дивно… та дуже приємно! От, пуста голова, треба швидше гриби та суниці збирати… (чути голоси) Хтось іде. Заховаюсь.

Звучить музика, з’являється Снігуронька.

91

Домовик . Диво – дивне! Триста років живу та вперше бачу, щоб Снігуронька літом в лісі гуляла.

Снігуронька. Здрастуй, Яків Хомич! Дуже мені захотілося побачити ліс літом. Почути шелест берізок, побачити ялинки без сніжних шапок. Ось Дідусь Мороз погодився та привіз мене сюди на чарівних санях.

Домовик. Снігуронька, люба, ти ж розтанеш!Снігуронька. Не хвилюйся, Яків Хомич, Дідусь Мороз

подарував мені крижаний перстень. З ним ніяка спека не страшна.

(чути голос Діда Мороза)Д.Мороза. Снігуронька, де ти? Нам вже час!Снігуронька. Іду, іду, Дідусю! Тільки зірву собі

квіточку. (зриваючи квітку, губить перстень) До побачення, Яків Хомич!

Домовик. До побачення, Снігуронька!

Музика. Снігуронька йде.

Ой, здається, ще хтось іде. Та це ж Настуся із сусідським хлопчиком Андрійком. Заховаюсь!

Музика. Вибігають Настуся та Андрійко.

Настуся. Андрійко, подивись, яка галявина чудова.Андрійко. Так, Настусю, тут повно суниць! Швидше

збираємо!Настуся. Треба бабусю покликати. Бабусю! Бабусю!

Голос Бабусі. Іду,іду!Андрійко. А я щось знайшов! (показує перстень

Снігуроньки)Настуся. Який гарний перстень!

92

Домовик .Ой, будьте обережними! Це ж перстень Снігуроньки!

(діти його не чують і не бачать)Андрійко. Подобається? Я подарую його тобі. Давай

руку.(одягає перстень)

Домовик. Ні! Не одягай! Станеться біда!

Звучить чарівна музика.

Настуся. Як мені холодно! Що зі мною? (падає)Андрійко. Настуся, що з тобою? Допоможіть!

З’являється бабуся.

Бабуся. Що сталося? Чого кричиш? Андрійко. Бабусю, я знайшов в лісі перстень, подарував

Насті, одягнув їй на палець, а вона похолола і впала.Бабуся. Онучко, що з тобою? Вона холодна, як лід.

(дивиться на перстень) Ой, це ж крижаний перстень Снігуроньки! Хто одягне перстень Снігуроньки, той засне чарівним сном.

Андрійко. Бабусю, давай його знімемо.Бабуся. Ні! Перстень може зняти лише Снігуронька.Андрійко. Що ж, піду шукати Снігуроньку. Моя

провина – мені й відповідати!Бабуся . Іди, Андрійку. На тебе уся надія.

Музика, Андрійко йде.

Домовик . Піду з Андрієм, може у пригоді стану.Дія 2

Музика, декорація - Чарівного лісу.

93

Андрійко. Як я втомився. Треба поспати. (вкладається спати під деревом)

Домовик. Ні! А раптом якесь чудовисько з-за кущів вистрибне!

Андрійко. Хто тут? (побачивши Домовика – кричить, Домовик теж кричить)Ти хто?

Домовик. Домовик, Яків Хомич! Андрійко. Як тут опинився?Домовик . Я йду за тобою від самого дому. Хочу

допомогти тобі і Настусі.Андрійко. А чому ж я тебе не бачив?Домовик. А зараз ти мене бачиш? Не може бути – я

Домовик, для людей невидимий.Андрійко. Але ж я тебе бачу!Домовик . Ура! Я зрозумів! Ми прийшли до чарівного

лісу. Ти мене бачиш – це і є диво. Андрійко. Так, ліс чарівний, але де знайти Снігуроньку?Домовик. Не хвилюйся, Андрійку! Давай поміркуємо: в

домі, все про всіх знає Домовик, тобто я! І в лісі є той, хто про всіх все знає. Це – Лісовик!

Музика. Домовик і Андрійко кричать, тому що сиділи на Лісовику.

94

Лісовик. Чого кричите? Самі ж мене кликали, самі ж мене згадували, а тепер кричите.

Андрійко. Вибачте, просто ви так несподівано з’явилися…

Лісовик. Я давно тут лежу. Все слухаю ваші розмови. Знаю я дорогу до Снігуроньки і допоможу вам. Слухайте уважно, тому що повторювати не люблю. Бачите берізку? Від неї підете ліворуч, до куща малини, від нього підете прямісінько на північ, дійдете до мишачої нірки, звідти повернете на захід, перейдете струмок, потім буде болото, за ним перейдете через три яри…

Андрійко. Ой, я це все не запам’ятаю.Домовик. Я теж не запам’ятаю.Лісовик. Ох, не люблю я цього. Краще я вам клубочок

чарівний дам. Він вам дорогу і по каже. Клубочку!

Музика. З’являється Клубочок.

Андрійко. Дякуємо! Лісовик .Йдіть за ним і нікуди не звертайте. Щасливої

дороги!

Музика, всі йдуть.

Дія 3

Музика. Трон Кощія.

Водяник. Кощію! Чуєш, Кощію!Кощій. Чого тобі, Водянику!Водяник. Ось ти зараз монети в ліву скриню з правої

переклав, а далі що будеш робити?Кощій. Як це що? З лівої в праву перекладатиму.Водяник. Тобі ще не набридло?

95

Кощій. А що робити?Водяник. Я придумав тобі заняття.Кощій . Яке?Водяник. Тобі потрібно одружитися!Кощій. Ні! Я вже намагався одружитися на Василисі

Премудрій. І чим це все скінчилось? Ледве з життям не розпрощався. А сестру рідну Бабу Ягу втратив назавжди.

Водяник. Померла? Кощій. Хай тобі грець! Жива вона. Тільки от почала

добрі справи робити, а це все одно що померла. Тож мовчи про одруження, не рви серце.

Водяник. В тебе ж його нема. Ти ж – безсмертний!Кощій. І взагалі, з ким одружитись? Водяник. Як з ким! З сусідкою.Кощій . З Кікіморою? Ти що? Вона ж на 300 років за

мене старша. Сам з нею одружуйся.Водяник. Та ні! Не з тією сусідкою, що праворуч, а з

тією, що ліворуч.Кощій. Ти це про кого говориш? Про Червону Шапочку

чи її бабусю?Водяник. Ні, далі.Кощій. А хто там у нас далі? Дід Мороз, здається, живе.Водяник. Ну…Кощій . Що, ну?Водяник. Дід Мороз, а у нього є…Кощій. Червоний ніс.Водяник . Та тьху на тебе! А у нього онучка

Снігуронька. Зрозумів?Кощій . Так! Це мені подобається! Я – безсмертний

красень, а вона – вічно молода, крижана красуня!

96

Водяник. Ідеальна пара!

Пісня Кощія та Водяника

Кощій.Довго я так нудьгував,Справу по душі шукав.Ось надумав одружитись,І з Морозом поріднитись.

Водяник.На весіллі погуляємо,Затанцюємо, заспіваємо!Бо ми хлопці хоч куди Треба випити води!

Кощій. Водянику, та хіба Дід Мороз погодиться?Водяник. А ми все гарно зробимо, в кращих традиціях.

Зашлемо сватів.Кощій. Ось ти і йди за свата.Водяник. Ні! Там вічна мерзлота, а я ж Водяний,

замерзну.Кощій. Був Водяний, станеш Крижаний. Ха – ха – ха!Водяник. Хай тобі грець!Кощій. Та жартую. Що ж робити? О, згадав! У Баби

Яги, сестри моєї, є шуба і шапка чарівні. Вони захищають від будь якого холоду.

Водяник. А ноги?Кощій. На ноги… У Кікімори є чарівні чоботи. Все в

дорогу. Я йду до Баби Яги, а ти до Кікімори.

Дія 4

Музика. Через болото пробираються Андрійко, Клубочок та Домовик.

97

Андрійко. Швидше, швидше, Яків Хомич!Домовик. Заждіть, дайте, хоч хвильку, перепочити.Клубочок. Не можна, не можна. Зупинятися не можна.

Ми відстаємо від графіка на 5 хвилин.Домовик. Тоді залиште мене тут. (падає)Андрійко. Клубочку, давай дамо Якову Хомичу

відпочити.Клубочок. Добре. Одну хвилинку можна.Домовик. Ой, дякую.

Музика. З’являється Кікімора.

Кікімора. До – ре – мі !Андрійко. Доброго дня! Вибачте ви не знаєте…Кікімора. (перебиває) О, небеса! Ви зглянулись на мої

молитви! Ви послали мені такий чудовий голос. Як вас звати?

Андрійко. Я – Андрійко. Вибачте нам…Кікімора. Дуже приємно. Кікімора Болотівна!

Заспіваємо?Андрійко. Ні, ми поспішаємо. Нам треба до Снігуроньки

за допомогою.Кікімора. Куди? В такий мороз? Ви ж застудитеся,

захворієте, захрипнете, а голос потрібно берегти. Я вам допоможу. У мене є чарівні чоботи, у яких ви не замерзнете в самий лютий мороз. (дістає чоботи) Ось вони.

Андрійко. Дякуємо вам! До побачення! Кікімора. Хай щастить!

Музика, герої йдуть.

Кікімора. Час для репетиції. Жабенята, ви де?

Музика, вискакують жабенята.98

Кікімора. Розпочинаємо репетицію. Готові?

Пісня Жабенят

Ми веселі жабенята!Танцюристи, акробати,А до того ж співаки,Ви послухайте таки

Приспів:Ква – ква – ква – ква – ква!Наша пісенька нова!Ква – ква – ква – ква – ква!Наша пісенька нова!

Тільки сонечко зійде, Репетиція іде.До – ре – мі – фа – соль – ля – сі!Ми - таланти тут усі!

З’являється Водяник.

Водяник. Браво! Геніально! Ваша музика наштовхує мене на створення віршів.

Лиш побачу тебе зновСтигне в жилах моїх кров.

99

Дивлюсь твій фотоальбом,Розумію – це любов!

Кікімора. Як чуттєво! Як поетично! Ви самородок нашого лісу!

Водяник. Я просто Водяник – господар річок, озер та струмків.

Кікімора . Дуже приємно. А я – Кікімора Болотівна – господарка болота, а також керівник і хормейстер ансамблю жабенят.

Водяник. Дуже приємно.Кікімора. Може заспіваємо, чи ви теж поспішаєте?Водяник. Ні, тобто так. У мене доручення до Діда

Мороза, тому мені потрібні ваші чарівні чоботи.Кікімора . О, небеса! Вони вже пішли!Водяник. Як, самі?Кікімора. Я віддала їх Андрію та його друзям, вони теж

йшли до крижаного палацу. Ви засмутилися?Водяник. Так, тобто ні. Тепер я нікуди не поспішаю,

ходімо заспіваємо.

Музика. Йдуть.

ДІЯ 5

Музика. Хатинка Баби-Яги. На сцені Мухомори – каратисти.

Мухомори:Привіт усім!Ми гриби – Мухомори!Ми носимо на шапках гарненькі узори.Щоб Бабусю Ягу від біди врятувати,Нам треба було каратистами стати.

100

Кидок через стегно, кидок через плече,Удар і перекат – ось так, і ще.Ніхто і ніколи не здолає нас!Охоронці ми – супер,Ми ніндзя – вищий клас! (б’ються)

З’являється Баба Яга.

Баба Яга. Припиніть! Теж мені, черепашки-ніндзя! Надивляться усілякої всячини. Скільки можна повторювати, ви звичайнісінькі мухомори. Ясно?

Мухомори . Ясно, Яга сей сей рей!Баба Яга . Як я просила мене називати?Мухомори . Бабусечка-Ягусечка!Баба Яга. Ось так і називайте, ясно?Мухомори . Ясно, Яга-Сан!Баба Яга. Тьху на вас! Краще піду пироги пекти.

Музика. Баба Яга йде, мухомори ховаються. З’являються Андрійко, Домовик, Клубочок.

Андрійко. Ну, і куди це ти привів нас, кругла твоя голова?

Клубочок. Уточнення: найкраща дорога до палацу йде повз хатинку Баби-Яги, біля якої ми зараз і стоїмо.

Домовик. Кого це хатинка? Баби Яги? Андрійко , йдемо іншою дорогою, доки ще не пізно.

Андрійко. Пізно. Нас вже помітили.

Героїв оточують мухомори.

Мухомори .Кійя! Попалися!

З’являється Баба Яга.

101

Баба Яга. Припиніть! Як я вас вчила гостей зустрічати? Що потрібно спочатку зробити?

Мухомори. Нагодувати.Баба Яга. Вірно. А потім?Мухомори. Напоїти.Баба Яга. Вірно. А потім?Домовик. З’їсти!Баба Яга. Хто це сказав?Домовик. Я – Яків Хомич – Домовик.Баба Яга. Як тобі не соромно ображати стареньку,

беззахисну жінку?Андрійко. І справді, Якове Хомичу, не ображай бабусю.Домовик. Її образиш! Знаєш, скільки вона народу мало

не звела зі світу?Баба Яга. Це все в минулому. Я давно доброю стала і

займаюсь вихованням мухоморів.

102

Мухомори. Яга сей сей рей!Баба Яга. Ходімо, гості дорогі, чай з пирогами пити.Андрійко. Вибачте, бабусю, ніколи нам чай пити. Ми

поспішаємо до Снігуроньки за допомогою.Баба Яга. Як ти у такій одежині в крижаний палац

підеш? Замерзнеш! Я дам тобі чарівні шубу та шапку. Мухомори , чого стоїте?

Мухомори . Яга –сей – сей – рей!Баба Яга. А ще прихопіть пироги гостям у дорогу.

Музика. Мухомори приносять шубу, шапку, пироги.

Андрійко. Дякуємо за вашу турботу!Всі. До побачення!Баба Яга. Що потрібно сказати?Мухомори. Щасливої дороги!Баба Яга. Молодці! Вірно. Як же приємно робити добрі

справи.

Всі розходяться, крім Баби Яги.

Дія 6

Музика. З’являється Кощій.

Кощій. Гей, стара! Як життя? Оніміла від радості? Є щось поїсти?

Баба Яга. Є! Та не для вашої персони!Кощій. Ну, досить дутися. Я до тебе у справі.Баба Яга. У нас з вами ніяких справ нема і бути не може!Кощій . Чого ти? Я надумав одружитися.Баба Яга. Нарешті! Радість яка! Одумався! На кому ж,

братчику?Кощій. На Снігуроньці.

103

Баба Яга. Зовсім здурів, старий пень! Ти давно на себе в дзеркало дивився? Ти втричі старший за неї. Та й не віддасть Дід Мороз її за тебе.

Кощій. Я ж хочу зробити все, як слід, Водяника за свата заслати. А щоб він не перетворився на крижаного, мені потрібні твої чарівні шуба і шапка.

Баба Яга. Я їх відала Андрію.Кощій. Що? Першому зустрічному допомагаєш, а

рідному брату – ні. Ми ж з тобою однієї крові! Пригадуєш, які злі діла ми творили? А зараз що? Поглянь на себе! Напевно, і чаклувати забула як?

Баба Яга. Я забула? Тьху на тебе, старий пень! (чаклує)

Ене, бене, раба,У болоті жаба,Ене, бене, павуки,Згинь, нечиста сила ти!

Музика. Кощій зникає.

Баба Яга. Ой, що це я наробила? Знову південь з північчю переплутала! Прямісінько в крижаний палац його відіслала. Що тепер буде? Піду у чарівне блюдце подивлюсь.

Дія 7

Музика. Палац Діда Мороза.

Дід Мороз. Снігуронько, всі подаруночки готові?Снігуронька. Так, Дідусю!Дід Мороз. Потрібно їх в мої сани скласти.

Музика. Раптом з’являється Кощій.

104

Кощій . От сестриця молодець! Прямісінько до палацу відправила.

Дід Мороз. Здрастуй, Кощію. Чого тобі потрібно?Кощій. Привіт, Дід Мороз! Слухай уважно. У тебе товар,

а я, так би мовити, купець. Натяк зрозумілий?Дід Мороз. Нічого не розумію. А ти Снігуронько?Снігуронька. Ні, Дідусю. Я теж нічого не розумію.Кощій. Повторюю. У вас – товар, а я – купець! Я і

Снігуронька, Снігуронька і я! Зрозуміло?Дід Мороз. Чи часом не одружуватися ти зібрався на

моїй онучці?Кощій. Вірно, одружуватися. Чого мовчите? Оніміли від

радості. А тепер поговоримо про придане…

Музика. З’являється Андрійко.

Андрійко. Здрастуйте, Дідусю Мороз! Здрастуйте, Снігуронько!

Разом. Здрастуй!Кощій . О, мої шуба і шапка прийшли. А ти, напевно,

Андрійко?Андрійко. Так, я – Андрійко. Снігуронько, я до тебе.Дід Мороз. Як? І ти – свататись?Кощій . Ні! Це вже нахабність! Тут і так женихів

вистачає!Андрійко. Та не свататись я прийшов, а по допомогу.Кощій. З благодійністю у нас закінчено. Іди геть! Дід Мороз. Та помовчи, ти Кощію!Кощій. Не буду я мовчати. Зараз я його…Дід Мороз. Не хочеш по-доброму, буде по-поганому.

Музика. Дує на Кощія. Кощій зникає.

105

Дід Мороз. А тепер, Андрійко, розповідай, що сталося?Андрійко. Знайшов я в лісі перстень Снігуроньки,

одягнув Насті на палець, а вона заснула крижаним сном. Бабуся сказала, що лише Снігуронька може зняти перстень.

Снігуронька. Ой, це моя провина. Не можна було губити перстень. Дідусю, потрібно допомогти Насті.

Дід Мороз. Звісно, допоможемо! Йдемо до моїх чарівних саней, вони вмить нас довезуть.

Андрійко. Потрібно мого друга ще забрати. Він нас біля палацу чекає.

Дід Мороз. Не хвилюйся, заберемо!

Усі йдуть.

Дія 8

Музика. Хатинка бабусі.Бабуся. Скільки часу минуло, а Андрійко не повернувся.

Напевно щось трапилось. Хто нам допоможе?

Музика. Вибігають діти

Діти. Бабусю, люба!Бабуся. Напевно, мариться.Діти. Бабусю, це ми!Бабуся. Діти! Яка радість!Андрійко. Я ж казав, що врятую Настусю, от і виконав

свою обіцянку. А знаєте хто мені допоміг знайти Снігуроньку?

Разом. Хто?Андрійко. Домовик! Хочете з ним познайомитися? Разом. Звичайно, хочемо!

Музика. З’являється Домовик.

106

Домовик. Здрастуйте! Домовик я ваш, Яків Хомич.Разом . Здрастуйте! Приємно познайомитись! Бабуся. Дякуємо за допомогу, Яків Хомич.Настуся. Чудово! У мене тепер буде два друга –

Андрійко і Яків Хомич. А мати справжніх друзів, це велике щастя!

Всі. І ми – щасливі!

Фінальна пісня. Усі герої співають і танцюють.

Пречудово в світі житиІ по справжньому дружити,І любити геть усіх,Хай лунає пісня й сміх!

107

ЛІТЕРАТУРА1.Деммени Е. С. Призвание - кукольник / Е. С. Деммени.

- Л. : Искусство, 1986. - 199 с. 2. Калініна Л.А. Особливості театрально – сценічної

діяльності молодших школярів у ляльковому театрі. Матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції «Українська культура в контексті наукових досліджень та практичних реалій». – Київ., 2006.- С.170 - 172.

3.Калініна Л.А. Формування естетичного смаку молодших школярів засобами лялькового театру. Наукові праці: Педагогічні науки. Науково – методичний журнал. Т. 56, Вип. 43. - Миколаїв, Вид – во МДУ ім. П.Могили, 2006. – С.35 – 40.

4.Кулиш А. П. Истоки театральной куклы / А. П. Кулиш // В профессиональной школе кукольника. - Л. : 1979. - С. 148 - 154.

5.Никитина А. Б. Ребенок на сцене /А. Б. Никитина. - М. : ВЦХТ, 2003. - С. 15 - 20. - (Репертуарно-метод. библиотечка «Я вхожу в мир искусств»).

6.Михайлова А. Я. Зачем детям нужен кукольный театр? / А. Я. Михайлова // Педагогика. - 1995. - № 1. - C. 57 - 60.

7.Смирнова Н. И. Искусство играющих кукол / Н. И. Смирнова. - М. : Искусство, 1983. - 270 с.

8. Русова С. Ф. Вибр. пед. тв. / С. Ф. Русова. - К. : Освіта, 1996. - 304 с.

9.Дитячий театр. Начерк Митруся. - Полтава : Вид-во Полтав. спілки споживчих тов-в, 1919. - 12 с.

10. Голдовский Б. П. Театр кукол Украины / Б. П. Голдовский, С. А. Смелянская. - Сан-Франциско : International Press, 1998. - 274 с.

108

11. Образцов С. В. Что такое кукольный театр? : сб. ст. / С. В. Образцов. - М. : СТД РСФСР, - 1990. - 127 с.

109