ЛРОЛВТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАRТЕСЯІ

стяхя ~ о ВЕиь Орrаи Броварськоrо районноrо комітету Комуністичної партіl )'краlни та районноl Ра,ци депутатів трудящих

:Киlвеькоl оБJIаеті

РІк 8 ..... ннlІ Х І Х

.N! 109 (1402)

НЕДІЛЯ

9 ВЕРЕСНЯ

1956 р.

Ціна]5 коп.

Постанова Центрального KOAlimemy /( n Ре і Ради Міністрів СРСР про лен/нсыli nреміl відіграє велику роль в дальшому науковому, техНіЧНОМу і культурному про гр ес і наш о ї соціалістичної

Батьківщана. На т х нен а й в е л а к а м и ідеЯ.Alа В. І. Леніна, керований КО.Alуністачною партією,

радянський народ доб'ється новах великах перемог в боротьбі за повне торжество комунізму.

у ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТІ КПРС І РАДІ МІНІСТРІВ СРСР

Про Ленінські премії за найвидатніші роботи в галузі науки, техніки, літератури і мистецтва ЦК КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР pO:J­

глянули питання про відновлення премій імені великого засновника Радянської держави і Ко­муністичної партії ра,-янсыtгоo Союзу Володи­мира Ілліча Леніна за наЙВИ,l;атніші роботи в галузі науки і техніки і про встановлення Ленінських премій за найвидатніші 1ВОРИ лі­тератури і мистецтва, що дістали широке гро­

мадське визнання.

Тепер, коли радянський Hapo,l; під керів­ництвом Комуністичної партії Радянського Сою­зу побудував в основному СОЦІаЛІстичне сус­пільство і рОЗВ'язує завАання поступового пс­pexo,l;y Bi,l; СОЦІаЛІЗМУ Ао комунізму, особливо важливе значення має всемірний розвиток про­дуктивних сил радянського суспільства, впро­ва.-ження нової техніки і на цій основі досяг­нення ,l;остатку матеріальних і культурних благ у нашій країні. В розв'язанні цих завдань все зростаючого значення набирають безперервний технічний прогрес, розвиток науки і культури.

Ще в 1925 році, з метою заохочення ВИДЗ'Г­

них робіт у галузі науки і техніки, сільського

ГОСПОАарства, медицини і суспі.1ЬНИХ наук, Ра­

Дянський уряд встановив премії імені В. І.

Леніна. В дальші роки премії імені В. І. Леніна були присуджені рядові вчених нашої к.раїНІІ. Проте після 1935 року присудження Ленінських uремій не провадилось.

Маючи на увазі позитивне значення заохо­

чення найвидатніших робіт в галузі науки, тех­ніки і виробництва, творів літератури і мистец­тва, ЦК КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР ви­несли рішення про ві,1;новлення премії імені Володимира Ілліча Леніна - Ленінських пре­мій за найвидатніші наукові праці, архітектур­ні і будівельні СПОру,l;и; впроваджені в народне господарство винахо,l;И, конструкції машин, нові матеріали; вдосконалення методів виробництва. 3аново встановлено Ленінські премії за найви­датніші твори літератури і мистецтва, які ,l;іста­ЛИ широке громадське визнання.

Встановлено п'ятдесят Ленінських премій розміром у сімдесят п'ять 'fИСЯЧ карбованців кожна, в тому числі:

за наукові праці в галузі фізичних наук, механіко-математичних наук, технічних наук, хімічних наук, гео.пого-географічних наук, біо­логічних наук, сільськогосподарських наук, ме­

,l;ичних наук, військових наук, суспільних наук -- дванадцять премій;

за споруди, впроваджені в народне господар­

ство винаходи, конструкції машин, нові матеріа­ли, вдосконалення методів виробництва в галузі: машиноБУ).lування, приладобу,J;Yвання, металургії, розвідування і ВИ,l;обування корисних копалин, хімії і хімічної технології, енергетики, електро­ніки і автоматики, будівництва, архітектури, транспорту і зв'язку, сільського господарства,

легкої і харчової промисловості, медицини--три­дцять премій;

за високохудожні твори літератури, образо-• творчого мистецтва, музики, а також за найви­датніші досягнення діячів театрального мистец­тва, кінематографії, що діста.'lИ широке гроиаk ське визнання, - вісім премій.

Премії присуджуватимуться щороку до дня

народження В. І. Леніна. Створено Комітет по Ленінських преміях в

галузі науки і техніки при Pa).li Міністрів СРСР і Комітет по Ленінських преміях в галузі літера­тури і мистецтва пр.и Ра.Ці Міністрів СРСР д:rя розгляду робіт, які висуваються на здобуття пре­

мій, і прису.Цження премій за найвидатніші з НИІ. Представлення робіт на здобуття премій у

Комітети по Ленінських преміях проваДИТИМУ'fЬ президії академій наук, наукові та інженерно­технічні товариства, haYKOBD-.Цослїдні інститути, вищі учбові закла.Ци, президія ВЦРПС, колегії міністерств СРСР і союзних республік, підпри­ємства, правління спілок радянських письмен­

ників, художників, композиторів, архітекторів, редакційні колегії журналів, видавництва, гро­мадські організації, діячі науки, техніки, літе­ратури і мистецтва.

-------------------------------УКАЗ ПРЕЗИДІІ ВЕрховнОІ ~ АДИ СРСР

Про переименування мІжнародних СталІнських преМіЙ у мІжнароднІ nенlнськl преМI1 "За змІцнення миру мІж народами"

1. 3важаючи на побажання Комітету по між­народних Сталінських преміях, перейменувати міжнародні Сталінські премії в міжнародні Ленінські премії «3а зміцнення миру між наро-

3. П.П. а) і б) п. 2 цього Указу поширити також і на осіб, які одержали Міжнародну пре­мію «3а зміцнення миру між народами» в пері­од 1950-1955 рр.

дами».

2. Встановити, що особи, нагороджувані мі.;&­наРОАНОЮ Ленінською премією, одержують:

4. Встановити, що міжнародні Ленінські пре­міі «3а зміцнення миру між народами» присуд­жуються щороку в кількості до 10 премій Ко­мітетом по міжнародних Ленінських преміЯх. а) диплом лауреата міжнародної Ленінськоі

премії; б) золоту нагружну медаль з зображенням

В. І. Леніна;

5. Порядок висування кандидатів на міжна­родні Ленінські премії «3а зміцнення миру між народами» і умови присудження цих премій роз­робляв і публікує Комітет по міжнародних Ленін-в) грошову премію в розмірі 1 оо тисяч кар-

бованців. ських преміях.

ГО./lО8а Преsидlї Верховиоі Ради СРСР К. ВОРОШИЛОВ.

Секретар Президії Верховної Радн СРСР О. ГОРКІН.

Москва. Кремль. 6 вересня 1956 р. ...... ., ... ПерооуВ8НПИ Президента Іпдопезl1 Сукарпо в СРСР

6 вересня Прези.Цент Індонезії СУItЗрно і особи, що його супро­водять, прибули в Самарканд. Гості зробили поїздку по місту, оглянули пам'ятники старовинної культури узбецького народу. Із Самар&аща вони вилетіли в Ба­&у. ПРОЇЦОМ ЗynJllllL1lИСя в Лш­ха.бqi.

6 вересня вдень літак, на бор­ту якого знаходився Президент Сукарно, зробив посадку в Баку.

Гості ознайомились з нафтови­

ми промислами, побували на ба­кинському нафтопереробному за­

воді. 7 вересня Презщент Республі­

Q Іщоиезіі Сyuрио і особи,

що його супрово.1tять, відбули із Баку і в той же лень прибули R Сухумі. Гості на автомашинах

направляються ЛО порту. Тут вони піднялись на борт крейсера «МихаЮІ Кутузов», який в су­проводі двох ескадрених міно­носців взяв курс на Сочі.

(ТАРС).

1О0-рlччя з дня народження Івана Франка

Заключне засІдання Респуdлlканського урядового ювlлеиного комІтету

6 вересня у Львівському ,(ер- Під бурхливі овації до почес-жавному театрі опери та бале'l'У ної президії засі.Цання обиравть­імені Івана Франка відбулося за- ся Президія ЦК КПРС. клюqне урочисте засідання Рес- 3 промовою виступив перший публіканського урядового юві- заступник Голови Ради Міні­лейного комі'гету, присвячене стрів Української РСР, член 100-річчю з дня народження ве- Республіканського урядового юві­лико го українського письменни- лейного комітету М. С. Гречуха, ка-революціонера Івана Яковича який підбив пі,IJ;СУМКИ ювілейним Франка. торжествам, присвяченим 100-В засіданні взяли участь діячі річчю з дня народження Івана

науки і культури Москви, Ленін- Яковича Франка. Від імені УРЯ;J;У І'рада, Києва, братніх союзних Радянської України і Централь­республік, літератори і вчені ного Комітету Комуністичної Польщі, Чех()~ловаччини, Волга- партії У країни М. С. Гречуха ріі, Румунії, Угорщини, Німець- сердечно подякував дорогим гос­

&ої Демократичної Республіки, тям з братніх союзних республіl\, преДС'гавники прогресивних укра- із-за кордону за їх гарячу участь їнсь&их організації Канади. у святкуванні сторіччя з дня на-

Серед присутніх _ члени родження великого сина україІІ-

Президії і секретарі ЦК КП Украї-

ни М. С. Гречуха, М. В. Подгор­

ний, С. В. Червоненко, керівни­

ки Львівських обласних і місь­

ких організацій, син Івана Яко­

вича Франка - Т. І. Франко,

передовики промисловості і сіJlЬ­ського господарства та інші.

Урочисте засідання відкрив вступним словом Голова Респуб­ліканського урядового ювілейно-

1'0 комітету М. П. Бажан.

ського народу, геніального майс­тра художнього слова.

Потім виступили Голова Ра­дянського Комітету захисту миру, секретар правління Спілки пись­

менників СРСР М. С. Тихонов, народний артист УРСР, компози­тор С. П. Людкевич, майстер турбінного буріння, депутат Вер­ховної Ради СРСР О. М. Гринчак й інші.

Після урочистого засідання був даний великий концерт.

(РАТАУ). -----.......... ----

7800 КілограМіВ молока від КОРОВИ Колгоспники сільгоспарті.1і ченко. На початку господарсько-

імені Леніна першими в Лебедин- го року вона взяла нову групу ському районі, Сумської області, корів, старанно підготувала їх виконали своє соціалістичне зо­бов'язання. Від кожної корови вони одержали по 3500 кілогра­мів молока. Більше 30 ДОIlРОК до­билися показників, які дають їм право бути учасниками Всесо-юзної сільськогосподарської вис­

тавки.

до отелення, а потім поставила

на роздій. Продуктивність тва­

рин піДВИЩR.'Іась в 2-3 рази. Від кожної корови уже одержано

по 7800 кілограмів модока. Це

- найвищий показник за весь

Особливо відзначилась Герой час її роботи. Соціалістичної Праці Марія Сав- (РАТАУ).

Останні вісті з колгоспів Колгосп Ім. СталІна. Зобов'я­

аавшись посіяти озимину в стисді строки Ї" на високому агротех­нічному рівні, тракторна бригада, що обслужує артіль, при плані 925 гектарів посіяла 700 гектарів озимини, у тому числі близько 200 гектарів жита і пшениці пе­рехресним способом.

О. Борщ. с. Русанів.

* * * Колгосп ім. ЛенІна. добре пра·

цюють трактористи М. Малій, В. Печура, П. Дужик, С. Стріль, ник та інші. Вони посіяли вже понад 700 гектарів озимини. Ме· ханізатори підготували під ярий клин наступного року 350 гекта­рів зябу. Працюючи вдень і вно­чі в полі, трактористи І. Щербак та П. Шевченко виконують змін­ні норми на 110-115 процентів. Артіль зобов'язалася закінчити

копання і здачу картоплі держа· ві до І жовтня. Правління кол­госпу довело бригадам та лан­кам п'ятиденні і щоденні завдан, ня. Зібрали урожай на перших 40 гектарах.

Т. Мазниченко.

С. Семиполхи.

* * * Колгосп ім. КІрова. Одночасно з сівбою озимини наша перша рільнича бригада завершує зби· рання пізніх культур. Косимо вручну горох. Ланка Г. Ільченко виконує норми на 120--130 про­центів. По 0,41 гектара щодня косять колгоспники Ф. Кируха, М. Калениченко, С. Труш. Покла· л)[ горох у валки на 35 гектарах. Підберемо і обмолотимо його комб8lЙНОМ еС·б».

А. СИТько. с. Заворичі.

* * * Колгосп «Більшовик». ВраНці, коли над землею ще стелеться

туман, на овочеві плантації пос­пішають колгоспники городньої бригади. Тут іде масове збиран· ня помідорів, огірків та інших овочів. До ділянок підходять авто­машини і підводи, на які швидко навантажують городину для зда­

чі на приймальний пункт. Вчора арriль відправила кия­

нам бідьше 5 тонн огірків, помі­дорів та інших овочів, а всього їх здала 220 тонн, перевиконав-ши план.

Г. Пищal. С. Рожни.

2 СТАХАНОВВЦЬ Не.іла, 9 вересна 1958 рону.

ТОВАРИШІ ТРАКТОРИСТИ, КОМБАЙНЕРИ І БорІться за виконання виробничих завдань на збираннІ

врожаю, осІннІй сІвБІ, Wlблевlй оранцІ, заготІвлІ кормІв так, як боролися за честь І славу БатькІвщини радянськІ танкІсти у грІзнІ роки ВеликоІ ВІтчизияноІ вІйни!

Курсанти Київськогu танкотехнічного училища імені С. К. Тимошенка, відмінники бойової і політичної підготовки, комсо­мольці (зліва направо) - Олексій Шилін, Василь Іванов, Воло-димир Тодорашв:о, Валентин Кензя і Григорій Доброскок.

(Прескліше РАТАУ). Фото Н. Цидільковського.

• • День таНКІСТІВ

СЬОГОАні радянський наро,l; і його Збройні Сили ві~значають День танкістів, вшановують СО.;{­

.J;ariB, офіцерів і генералів бро­нетанкових військ, робітників, інженерів і TeXНlKlB танкової пропсловості за їх видатні за­слуги пере,D; Батьківщиною.

Бронетанкові і кеханізовані війська, як СКJЩJ;ова частина

Збройних Сил СРСР, каю'гь славну історію і героїчні тра­АИЦії. Вони заро,ll;ИJIИСЯ в РОJ.tИ грома,!l;ЯНСЬКОЇ війни проти інозек­них інтервентів і внутрішньої контрреволюції. ill.le в 1919 році за вказівкою Леніна на Сор­мовському заводі в Нижньоку Новгороді почалось буАЇВНИЦТВО бойових кашин. Випущений ЦJDI заВОі!:ОМ перший танк був назва­ний «Борець за свобоі!:У товариш Ленін». Сформовані тоді ра,J;ЯИ­ські бронезагони і бронепоїз,J;И разом з іншими частинами Чер­воної Армії переможно вi.l:бива­ли воєнний напаА міжнаро,І;НОГО

імперіалізму на МОЛОі!:У РаАЯfll. ську республіку.

В роки переАвоенних п'ятирі­чок, коли під керівництвом Ко­муністичної партії ЗАійснювався ленінський план соціалістичної індустріалізації країни, швиА1'О розвивалась і оборонна промис­ловість, у тому ЧИСJIі танкоБJ,J;)'­вання. Комуністична партія при­,J;іляла величезну увагу створен­

ню могутніх бронетанкових CILT,

пі,ll;готовці висококваліфікованих кадрів танкістів.

Ра,J;ЯНСЬКИМ танкістам нале-

жить ВИАатна роль

німецько-фашистських

у розгромі

загарб-

ників, що віроломно напаJIИ в

1941 році на нашу Батьківщи­

ну, а також японських імперіа­лістів. f битвах під МосltВОЮ і Сталінградом, на Курській ,ll;узі і на У країні, в Білорусії і При­балтиці, в битвах за Берлін і на полях Маньчжурії танкові

з'єднання, взаеМО,J;іючи з іншими

* родами військ, з честю виконува-ли завдання командування, вміло оточували і громили ворожі вій­

ська.

Батьківщина високо оціннла бойові подвиги радянських тан­кістів. Десятки тисяч воїнів бро­нетанкових військ нагороджено орденами і ме.Цалями. Понад 1100 чоловік УАОСТОЄНО звания Героя Радянського Союзу, а 16 з Н.ІІХ це високе звання присвоєно дві­чі.

Традиційне свято радянських танкістів і танкобудівників Bik зна чається в цьому році в обста­новці величезного політичного і трудового піднесення, виклика­ного історичними рішеннями ХХ з'їзду КПРС. Робітники, колгосп­ники, інтелігенція все ширше розгортають всенаРОАне змагання

за успішне виконання заВАIШЬ шостого п'ятирічного плану.

Розв'язуючи гращіозні заВАан­ня комуністичного будівництва, поставлені ХХ з'їздом КПРС, ра­,J;янські JIЮ,J;И палко прагнуть ,11;0

співробітництва і взавморозумін­ня з наРОАап усіх країн, рішу­'10 ві,J;С'l'ОЮЮТЬ ленінську політи­ку кирного співіснування Аер­жав, яку твердо і ПОСШАОВElО ПРОВОАЯТЬ Комуністична партія і Ра,ll;ЯНСЬКИЙ УРЯА.

В умовах, коли в світі е ще агресивні сили, які виступають проти встановлення міцного ми­ру і дружби між наРО,J;ами, ра­Аянські ЛЮ,J;и проявляють пиль­ність і не забувають уроків ми­нулого, що коштували нашому

наРОАові величезних жертв і нес­татків.

ра,J;янсыtи: народ впевнений, що його Збройні Сип, і' в їх cua,J;i наші славні бронетанкові війська, і ,цалі пильно охороня­тимуть його мирну працю, твер­АО стоятимуть на варті держав­

них інтересів нашої Батьківщи­ни.

літератур внести свій BItJIa,ll; у боротьбу народів за мир і про­грес в усьому світі.

ПОЛЬСЬКО-УКРА1НСЬКI ЛІТЕРА ТУРНІ ЗВ~ЯЗКИ

Останнім часом народну Поль­пуляризації польської літератури щу ві,;відало багато письменни­'Іа Україні, в творчому зближен- ків України. Пі,J; враженням

На початку жовтня в Поль­ській НаРО,J;ній Республіці Bi.il;­буватиметься дeKa~a української культури. Вона сприятиме даль­шому зміцненню ,цружби між ра­АЯНСЬКИМ і польських народами,

розширенню їх культурних зв'яз­

ків, що мають свої славні істо­ричні тра,ll;ИЦії. ці тра,ll;иції ЯСК­раво виявляються зокрема в га­

лузі польсько-українських літе­ратурних ві,ll;НОСИН, які беруть почаТОR в Аалекоиу минулому.

Видатну роль у зближенні польської і української літера­

тур ві,ll;іграв ААам Міцкєвич. Ве­ликого польського поета добре знали в Росіі і на Україні. Во­го Аружба з Пушкіним і Аека­бристами, любов,І;О російського та українського наРОАів, праг­нення познайомити ПОJIЬСЬКУ гро­Jla,J;cbltiCTb із здобутками іх літе­ратур сприяли згуртуванню ио­

в'янських наРОАів. Справжніми ,;рузями поль­

СЬЕОГО Hapo,I;Y, знавцЯJIИ і про­пагащистами його культури ви­

ступ3JIИ Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Павло Грабовський, Леся fкраїИRЗ. ВмИ&а засJIfГЗ в по-

ні літературних сил двох країн належить Івану Франкові.

Після перемоги Великої Жовт­невої соціалістичної революції, яка відкрила широкі простори для розвитку в СРСР соціалістич­ної змістом, національної формою культури, твори вщатних поль­

ських письменників широко роз­повсюджуються на Україні, з но­вих ідеологічних позицій оці­нюеться вклад, внесений поль­

ськими ,J;іячами в скарбницю сві­'l'OBOЇ літератури. Незважаючи на перешкоди, які чинила реакція часів піЛСУАЧИНИ, живе слово радянських писькенннків все

частіше ,J;охо,J;ило ~o народних мас Польщі.

Справжнього і всебічного Р03-квіту .J;Pужба польської і укра­

їнської літера тур ,J;осягла тіль­ки з утворенням нової, демокрь­

тичної Польщі, Ае створено умови Аля . BЇJIЬHOГO і широкого обміну культурними цінностями з інши­ми країнами. Ця Аружба гру­нтув'l'ЬСЯ на спільній iAeOJIoriq­ній оспові, на прагиенні обох

= Іван Франко рі,ll;НИЙ І

БJIизький кожному полякові як співець ,J;ружби і братерст­ва иаРО,J;ів. Він безхежно лю- , бив простих ЛЮ,l;ей і всіма своїми силами захищав їх ко­рінні інтереси. Іван Франко пі,J;трикував тісні зв'язки 3

літературами захіАних і пів­денних слов'ян, з кращими

пре,J;ставниками польської ін­телігенції. Вого АРУЗЯМН були по.иьські революціонери, пер­ші соціалісти Людвіг Варін­сыtй,. Болеслав ЧервінськиЙ.

Листи, якими обмінювалися І. ФраИRO і Еліза Ожешко, -яскраве свЇ,J;чеиия не тіJIЬКИ вдності їх поглядів в оцінці суспільних явищ, а й в,ll;ності в боротьбі за кращі і,J;еали _айбутнього.

(3 виступу Р. Матушевсько­го - представника Польської I:lародиої Республіки на юві­лейно",у пленумі правління Спілки письменннків України, присвяченому lOO-річчю з дня народження І. Я. Франка).

,~I ТВ~РЧі~lL., Д · 11 нашнх почаТКіВ~~ В І

• • ПІСНІ

Першим дpyrOM вибери

Пlсню на путі,

Гарну долю вибори

В чесному трудІ.

Яди в поля, пропахнуті Стиглlстю хліБІв.

Всі шляхи розпахнуті

Юному, тобі.

Хто то в руки хукає,

Рейками Іде?

Паровоз вигукує:

Плем'я молоде!

І у яри нц кручами

В шахти пам Іти,

Нам степи доручено

Цвітом заплести.

ВІчно буть в неспокої, В радостІ ІскристІй,

Для душІ ШИРОJОЇ Щастя буде скрІзь.

Хто то в руки хукає, Рейками Іде?

Паровоз вигуку.: Пмм'я мо.ао .. е!

п ОА, та пісня тривожить душу, Я й сам хотІв би Ії почати, Іти туди І я сьогоднІ мушу, Де славнІ хлопцl,стрункl дІвчата.

ЯК у далекІм моїм дитинстві, ГІллям черешня мене чІпав. Проходжу садом. Минаю тин свlА, Іду до rypTY, де спів лунав.

Приймайте, друзІ, у ваше коло! - Та нам не буде з тобою тісно. А не забув ти піснІ про поле ЧИ першу-лІпшу рІдну пісню?

- Ні, не забув я, бо добре знаю, Що ми Із вами OAHoro rapTY, Хоч І не в полІ зиму стрlчаю, Бо промІняв я лемІш на парту.

Та тІльки знайте, скажу я вам: На луг виходжу не для забави, ХаА І дощами поплаче вись там, 3берем в копицІ сухими трави.

А зараз пісню заводь, Танюшо, Чи хто там Із вас, дІвчата. Або дозвольте: сьогоднІ мушу Я пlснlО щиру Д.lя вас почати.

Ва ДеснІ Випливав в ранковІм туманІ 3 верболозІв далеких ріка, Вигинаеться в синьому станІ Хвильоніжна І серцlO близька.

Я по лузІ пІду над ДесноlO Із косоlO пІд шелести трав, Що змивають уранцІ росою ПоцІлунки вечІрнІх заграв.

По цих травах я бlгав до ШКО.lи, (ОА, роса! ОА, холодна роса!), ХлопцІ кажуть: «Не косить, а голить Моя батькІвська rOCTpa коса!»

По обіді я йду не до мІлІ, А туди, де вирує Десна, Мою втому беруть іі хвилі І даlOТЬ мені сили сповна.

с. Требухів.

М. Сом, студент.

всього баченого вони написали ря,. чудових творів про нове об­личчя вільної Польщі, про ,ll;руж­бу польського і українського на­

родів. Готуючись до дека,J;И україн­

ської культури, ВИ,J;авництва

УРСР збільшили випуск творів польських письменників у нових переклз,;ах. За останні роки вийшли з )l;РУКУ «Вибрані тво­ри» А. Міцкевича, «Вибрані 1'ВОРИ», «Марія Стюарт» і «Бал­ЛЯАина» Ю. Словацького, вибрані твори Е. Ожешко і М. Коноп­ницької, «Фараон» Б. Пруса, «Селяни» В. Реймонта, «Без­,J;OMHi» С. Жеромського, «Пам'ят­ка з ~аБРИRИ «Целлюлоза» І. Неверлі, «Вересень» Є. Путра­мента, «Павині пера» Л. Круч­ItOВСЬКОГО Й інші. Особливо слід ві~значити чудовий переКЛ3)1; «Пана Та,ll;еуша» А. Міцкєвича, зроблений М. Рильськп.

тання про польсыt-українсьltіi контакти в минулоиу і тепер. Зокрема, ві,J;діл історії Інституту пі,J;ГОТУВ3В «Пак'ЯТНУ книгр про польсько-українські ві,l;НОСИ­ни ві,; ХУІІ сторіччя хо 1945 року, вщану хо 300-річчя воз­з'єднання України з Росією. Нині співробітники вi.l:Аілу вивчають польське повстання 1863-64 рр. і участь в ньому росіян, україн­ців, білорусів.

В Польщі також ве,J;еться велика робота по вив­ченню і популяризації укра­

їнської літератури. Знач­на заслуга в цьому належить

ПОJIьсько-Ра,J;ЯНСЬКОМУ інституто­ві. Борючись проти буржуазно­націоналістичних пережитків, Інститут порц з іншими важли­вип проБJ[емзп розроБJ[яв nи-

Готуючись )1;0 100-річчя з ХНЯ народжеиня великого сина укра­

їнського наРОАУ Івана Франка, співробітники віцілу літератури Польсько-Радянського інституту провели велику роботу по вис­вітленню багатогранної творчої і громадської діяльності письмен­ника-революціонера. Зокрема ви­,ll;ано «Вибрані твори» І. Франка.

Недавно у Варшаві завершено складання поJlьсыt--УItраїИСЬКОІ о СJIовни1tа, що значно ПОJIіпmить переКJIа,ll;ацьку справу.

Польсько-українські літератур­ні взаємини сві,ll;чать про щиру і нерушиму дружбу ра,J;ЯНСЬКОro і польського паРО,l;ів, ,J;ружбу, про яку _ріяли і за яку БОРОJIИСЬ кращі сини Польщі і України.

В. &є.lна, каидидат філологічних

HayJt-

Heal •• , 9 вереси. 1956 року.

ози':Иlу---переlресним спо~ооо~

Обслужуючи колгосп сЧервоиа YKpaїHa:t, с. Гоголі», тракторні бригади Костянтина Кирієвського та МИКОЛІ і Кирія торік на частині площі посіяли озимину перехрес­ним способом і зібрали тут на І ,5-2 центнери зерна з гек­тара більше, ніж на інших ділянках.

Тепер механізатори зобов'язалися посіяти перехрес:ю 400 гектарів озимих. На цю роботу переключено два a~pe­гати. добре працює тракторист Іван Примак. Високояк;сну роботу сівалки забезпечує сівач _ Володимир Ржанівсь~иЙ. Успішно також сіють тракторист Микола Снтюк та Сlвач Костянтин Хан. Вони вже посіяли перехресним способом 300 гектарів пшеннці і жита.

Н а з ні .. І( у: сівба озимини перехресним способом у колгоспt сЧервона Україна:..

Фото !3. Шміловича.

Договір між М те та колгосnо-м треба виконувати

СпіJlьне заВ,J;аивя колгоспників і механізаторів - загалыпuпf ЗУСИJIJIJlХИ .в;обиватися все ВИЩО­ГQ врожаю сїJIЬСЬ&ОГОСПО.J;арсь&их ЬУ4Ьтур, забезпечувати пі~е­сення ПРО,J;у&тивності гроха.в;сько­го тваринництва. КОЛГОСПНИ&ІІ ві.u;аленої брига.а:и, що розташо­вана в с. Опанасові, apTЇJIi іхеиі Сталіна, с. Калита, з ранньої весни наполегливо ТРУ,J;яться У

полі і виростили непоганий уро­жай ранніх зернових, своєчасно його зібрали. Добре УРО,J;ила і &у&урур;за, якої замість 30. по­сіяли 48 гектарів.

,нЕ ",:е .J;I)ПО!lаг~є нам Б ції: боротьбі тра&торна брига.а:а Боб­риць&оі МТС, щО обслужує ар­тіль? На жаль, недостатньо. На­ПРИJtла.а:, КУКУРУ,J;зу ми сіяли к.ва..:ратно-гніз,,:ових способом на всій площі вручну, а тра&торна

брига..:а нія&ої участі в цьоху не брала. Вона тіль&и пі,,:готувала ,-рунт. 3а все літо &у&уру..:зу

пропололи хеханізхахи тільки о,,:ин раз. Та& сахо було з по­са,J;&ОЮ та обробіткох овочів на -22 гектарах.

Або взяти осінню сівбу. Вже

треба закінчувати цю роботу,

але ій кінця ще не вир;но я& В

бригар;і, так і в цілому по &ол­госпу. У нас в 16 ге&тарів при\}­раного люпину, .а:е потрібно сія­ти озихину, і цю площу слід за-

р;искувати. Дні минають, а ме­ханізатори тут нічого не роблять.

Не користується авторитетом у колгоспників і сах брига..:ир тракторної бригади В. Марисен­ко. Школи він не радиться, я& краще виконати ту чи іншу ро­боту. Були випадки, коли окре­мі трактористи порушували агро­техніку - ..:уже XЇJIKO орали, а він замість того, щоб зупинити бракоробів, стає на захист їх.

Бригадир В. Марисенко не-етично повор;иться з колгоспни­

&ами, якщо йому зауважують ві,;носно поганої роботи, бувають випадки, що прихор;ить у брига­

,;у п'яии!(. Таке було з ним і 1 вересня. В цей час тракторие! В. Корнус сіяв У нашій бригаді озимину. 3разу справа ішла доб­ре, а поrіх сівалка чомусь поча· ла глибоко висівати насіння в Гl>УНТ. 3а р;опохогою, щоб відре­гулювати сівалку, звернулися АО В. Марисенка, але що він міг зробити, коли леАве тримався на ногах. Тільки облаяв усіх і поі­хав.

Договір між МТС та колгоспом - закон. Нікому не дано права порушувати ЙОГО. Договір треба ви&онувати.

П. Швачко, бригадир рільничої

брнгади N'2 І.

З. Кобза, колгоспник.

-------Порушують rрафlк сІвби

Не ві,l;чувається справжньої Так са![О не закінчено збирання боротьби за долю врожаю на- греч&и, с&иртування соломи го­

ступного року В колгоспі «30РЯ~. роху та вівса, хоч хожна бузо с. Кулзженці. Пере,l; початкох вже це зробити. осінньоі сівби керівники артілі Постійних сівачів не вир;ілено, запевня.1И, що все зроблять ДJlЯ вони міняються, запізнюються на того, щоб успішно провести цю роботу. Інший раз несвоєчасно роботу. Але слова Їхні ..:алекі вц підвозять насіння, ВОР;У. Таке ,щtсності. часто трапляється в рЇJIьничііі

Навежемо фа&·ти. Вже більше БРИl'3,в;і, якою керує И. Пильтяі1:. 15 ,l;нів, я& у поле вийшли по- Із-за цього трактористи рідко ко­сівні агрегати, а ..:осі не звільне- ли виконують норми виробітку ІІі повністю площі, де повинна - сіють по 10-12 гектарів за­сіятись озимина. Та&, наПРllКJlад, мість 14-15 гектарів за нор­по картоШlИЩУ мають розхістити мою. Все це привело р;о того, що 20 гектарів жита та пшениці, в колгоспі ,l;осі посіяно 180 гек­O,l;Ha& &аРТОПЛЯ вибрана тЇJIьки тарів озимих проти 280 гектарів ва ЦОIОВці потрібної ILIОЩЇ. по плану. А. Гаркавенко.

СТАХАНОВЄЦЬ 3

роздільного способу Переваги збирання врожаю

Вперше цього року мехаНіза-\ ли можливості зразу після ком:-І проса, яке за нинішніх ПОГО,ll;них тори запрова,l;ИЛИ роз.а:ільниЙ спо- баіінів заскиртувати, оскільки І умов могло б стояти ще місяць. сіб збирання хліба в нашій арті- була вологою, тепер склали в І Через 2-З дні ного пір;береио лі. У .а:ень вихор;у на жнива во- скир'ти. Корм добре зберігається. комбайном «С-6», обладнаним ни скосили віщроуером 50 гек- Що ж дав розр;ільний спосіб. пір;бирачем. Т:lрів жита, а на 4 день вже по- збирання, хоч ііого проводили і Переконавшись у великих чали пір;бирати з валків і обмо- на малій площі? Перш за все перевагах роздільного способу лочува'ги, тор;і як жито, що стоя- СКОРОТІІВ на декілька ,l;нів строки збирання, вирішили скосити він­ло на корню, було дуже вологе. робіт, що значно змеНІІІИJIО втра- дроуером 100 гектарів люпину. 3ерно сухе, і зразу його заСИП:l- ти зерна і, ПО-,І;руге, р;ав можли- П. Жигаnо, ли в зеРНОСХОВй'ще. Так само вість вчасно звільнити площі від агроном.

зібрали 60 гектарів гречки. Со- пожнивних залишків. Зараз ско- Колгосп ім. Кірова, лому, яку в минулі роки не ма- сили віН,І;роуером 40 reltTapiв с. 3аваричі.

Робіть таКІ і у вас сади завжди плодоноситимуть

3а останні 5-6 років у на- 100 літрів рі.а:ини. Через 10 ,;нів квітня насіння висіваємо в хо­шоху колгоспі лікві,;ована пе- таке обприскування повторюємо дор;ні пар ники. ріор;ичність В плор;оношенні са­ду. Яка б не була ХОJlор;на весна, неСПРИЯТJIиве літо, а кожного року вирощуємо хороший урожай

фруктів. Торік, наприltла.а:, 113

сади напало дуже багато ШltL1;­ників, ор;нак зібрали по 30-40 центнерів яблук та груш з ге&­тара. Тепер ще кращий урожай - зніхаєм:о по 60-65 центне­рів фру&тів з гектара. Ві,l; са..:ів­ництва о,;ержуємо високі до­

хор;и. Вже зараз хаєхо до 800 тисяч карбоnaнців.

ще раз. Через 10-12 днів схо,;и з

Нкщо проводити всі ці захо-АИ в строки і за всіма правилами в усіх колгоспах, то при всяких

кліхатичних уховах можна ви­

ростити на кожному гектарі АО 60 центнерів яблук і груш.

Крїх сар;у, хаємо свій ПЛОАО­розсцник, в я&оху забезпечуєхо високий вихі,l; поса,l;ОЧНОГО хате­ріалу. Це в значній МІРІ З3.'Іе­жить ві,l; правильного ві,;бору та

підготовки насіння до сівби.

Що робимо для того, щоб са..: добре пло,,:оносив?

пар ників виймаємо і пікіруємо. Висаджуємо ростки в грунт на відстані 5 сантиметрів один Bi.~ ОАНОГО в рядку. Віддаль у між­рядях - 20 сантиметрів. Грунт підготовляємо так: з осені -зяблева оранка на глибину 25-30 сантихетрів, удобрена гнов:ІІ З розрахунку 60-80 тонн на

гектар та мінеральними~осфОР­нихи і калійнихи добривами з розрахунку по 60 кілограмів р;ію­чих речовин. Азотних добрив

Восени, в період з першого вносимо весною, перед пікіров­вересня по 10 жовтня вір;ділене

Восени під кожне Аерево віком 10-15 років прикопуєхо по 300 -350 кілограхів перегною. Крім цього, підживлюєхо дерева гно­ївкою два рази на рі& - літом і восени. Щоб знищити шкц­ників, весною ,;ерева оБПРИСКУ6-мо за.1ізним купоросом. Коли бруньки загостряться і прий­муть форму конуса, ПРОВО,l;ИМО

,;руге обприскування розчином масляної ехульсіі - 2-2,5 кі­лограма на 100 літрів ВОАИ.

Пере~ розкриттях бутонів кро­

ни ,l;ерев обпилюємо ,l;Yстом ДДТ­

по 20-25 кілограмів цієї речо­

вір; пло,;ової маси насіння дичок переиішуєхо з чистим ріЧJtовим піском (відро зерна і три піску). Копаємо в льоху ями розхіром 40Х40 в ширину і глибиною 50 сантихетрів. В них висипаємо по відру згар;аноі вище суміші, засипаємо &ожну яму піском і накриваємо солом'яною матою,

потім зехлею, а поверх гноєм, щоб земля не промерзла.

Через ltожні 25-30 янів яму відкриваємо і перевіряємо стан

насіння. ,нкщо воно вологе, зали-

шав.ио його на кілька годин від­

критим, щоб просохло. Як тїдь-

вини на гехтар. Після цвітїннл хи просохне, знову закриваєхо.

ще раз обприскує'dО р;ерева O,l;HO- Так витримуємо насіння сі­процентним розчином бордоської Х'ячкових 100-120 р;нів, а кі­рідини з домішкою анабазин- СТОЧ&ОВИІ - 120-150 днів. В сульфату - по 200 грамів на кінці березня або на початку

кою, таку ж кількість на гектар. Протягом всього літа стежимо,

щоб не було бур'янів. Восени, в періОА з 15 жовтня по 1 лист·)­па,;а ростки викопуємо, обірвав­

ши перед цим листя, сортуємо і прикриває мо на зиму землею.

Навесні ЗНОВУ висаджуємо в грунт :3 розрахунку зо ТИС!l'1

саджанців на гектар. Рослини розміщені О,ща від одної в ря,;,:­ку 35 сантиметрів і один хетр в міжрядді.

Розсадник Аілимо на квартали, по 50 ря.а:ків в кожному. Квар­тал закріплюється за ланкою. Окуліровку починаємо в першій п'ятиденці серпня і закінчуємо 25 серпня.

В. Рorач, завідуючий плодорозсад­

ником колгоспу ім. Хрущова.

с. Требухів.

РОЗПОВІДЬ ДОЯРКИ Ви питаєте, що робимо, як

живемо? Так я відповім про все

по ПОРЯДКУ.

Це було в 1952 році. А тоді

наш колгосп ім. Кагановича, с. Рудня, в районі був в числі наЙвідстаJlіших. По врожайнос'гі зернових, картоплі і овочів зай­мав останнє місце.

Якось ііАУ з поля. Доярки ве­зуть зелену хасу коровам. Ско­тарі косили, а вони гребли. 3ус­трілись і засперечалися, ховляв, де працювати легше і краще. Доярок невистачало, і я пішла на ферму. Корівник, хоч і цегляний, предовгий, а непривабливиЙ. По­казав мені завір;уючий ферхою корів-первісток. Я духала, що

мені ,;а,;уть найкращих, а воно

вийшло не та&. Де вже жалю бу­ло! Тяжка зимівля того року бу­ла.

Отак і взнала я працю ,,:оярки. Коло..:язів два, і біля обох по кориту ,J;JI.II во,,:опою. Холо,l;НО. ,н& почнеш ту BO,l;y набирати, поки дна не дістанеш. ПОРОЖНЬО, а корови не наповані. Розносиш корм. Кожну сішшу збереш. І пЦсп.пи )(3.10. ro..:yвm, ЧИCТJIПI

корів, а молока дають мало, бо погані корми були.

Тепер не те. Побудували но­вий корівник, шефИ пробурили КОЛО,l;язь. 3араз пор;ає воду насос вір; електроприво.а:а. На другиti рік моі корови покращали, ялові­ти перестали. Кожна розтелилаС;J. Кажете, мало на.а:оїла? 3вісно, не так, як у Руса нові чи Літках. 20000 кілограхів р;али мої корівки. На кінець ГОСПО)J;арсько­

го року буде по 2300 на КОЖНУ. Але все ж могли о,;ержати біль­ше. у вічі скажу: недоїдають ще наші корови.

Бачите, - показала .а:ояр-ка на автомашини, що везли ПОk

рібнену кукурур;зу, - везуть і везуть. Аж серце pa,l;ie, а рані­ше такого не було. Попасли ТИЖ,l;ень на молодій кукурудзі корів, ..:обавилося аж ЦЇJIих 500 &ЇJIoгpaMiB ИОЛО&а. А ви &ажете, годуємо ,;остзтньо. Торік траншей пустих залишилось чихаленько.

Та й заготовлений СИJIОС був не ввесь Sl&ісНИЙ. А цей рік бачите, як вивер­

шують, трамбують, щоб не за­

пали ЯМИ ї силос був кращий. А ОН за 0010)( сsi.tь&и стоїть за-

паmного сіна! Содохи, звісно, менше, ще й не скиртованої. Це вже безгоспор;арність. Силосу nIJ

1 О тонн на корову заготовляємо. От тільки силосний комбайн час­то-густо вихо.а:ить з ладу. Прос­тоюють автохашиии і люди. А ще силосувати море кукурудзи.

Чого та& р;ивитесь? Неприєм­но? І нам теж якось соромно. Призьби обсипаються, стеля наче j не білена, ,;ах ПРО1'іК&в. У тій ПOJlовині цього бу,;инку нашої холочарні голова обіцяє кімнату ,J;ЛЯ ві.а:починку доярок ВJIашту­вати. І рар;іо буде. І книжки, і журнали. Треба тілыіи швидше. Чи надоїмо 1800 кілограхїв

на фуражну корову? Неодмінно. Сr.ідьки на майбутній рік? .н надою не менше 3000 кілогра­мів МOJIО&а. БЇJIьше тЇJIьки пі К­лунання з боку правління кол­госпу і парторганізацїї потрібно. Не було б TO,l;i і плинності &а..:­рів, а за високу про,;уктивність - ручаюсь. Ще позмагаємось, вірте, бу,l;е по три тисячі на кожну корову.

І. Скоробагатько, доярка.

Записав В. Яихо.

4 СТАХАНО8ВЦЬ

Республіка €гипет Єгипет розтаШОВ<іНИЙ в пів- даром. В 1951 році єгипетський політики, яку він проводить.

нічно-східній частині Африки. парламент розірвав кабальний Незважаючи на ПОСИJlений нз­Він займає територію БЛИЗЬКІ} днговір з Англією, на підставі тиск з боку західних держав, одного мільйона квадратних кі- якого англійські війська окупу- Єгипет відмовився взяти участь дометрів. Більша частина цієї вали Єгипет. в агресивному Багдадському паг.-площі - пустині, позбавл~ні Король Єгипту поміщики- ті, що 6 знаряддям імперіалістич-життя. Майже все два)Щятитрьо~- феодали злякались піднесення ної політики на Близькому і Се­.мільйонне населення країни про- національно-визвольного руху в ре,і;НЬОМУ Схо}(і. живає на вузькій смузі вз}(овж країні і пішли на зговір з імпе- Значно зміцніло економічне ріки Ніл. Особливо густо заселе- ріалістами. Але їх змову було співробітництво Єгипту з соціа­ні пониззя Нілу. Тут же розта- зірвано. лістичними країнами. В обмін шовані найбільші єгипетські міс- В липні 1952 року група па- на сільськогосподарські продук­та: столиця держави - Каїр з тріотично настроєних офіцерів ти, головним чином бавовну, населенням в два мільйони сто єгипетської армії зробила дер- Єгипет одержує від країн соціа­тисяч чоловік і найважливіший жавний переворот і СКИНУJlа лістичного табору технічну допо­порт Александрія, що налічуе прогнилий монархічний режим. могу, устаткування і машини, майже .мільйон жителів. Населен- Єгипет став республікою. необхідні для його економічного ня Єгипту говорить арабською Національно-визвольна бороть- розвитку. Єгипет був першою мовою. ба єгипетського народу тривала державою Близького Сходу, яка

Єгиптяни називають свою кра- ;j неослабною силою. Восени 1954 встановила дипломатичні відно­їну «даром Нілу». І справяі, Нід року Англія була змушена пі,~- сини з Китайською Народною відіграє в житті народу винят- писати угоду про евакуацію Республікою. КОВУ роль. Він служить не тіль- своїх військ, що перебували в 26 липня 1956 року єгипет-ки єдиним джередом води для зоні Суецького каналу. ський уряд прийняв рішення на-зрошення, без якого неможливе Виведення англійських вlИ- ціоналізувати компанію Суецько-землеробство в цій тропічНІИ го каналу. Цей канал, що сполу-

ськових частин було завершене країні, але й дає цінні добрива )(О 18 червня 1956 року. Єгипет- чає Середземне і Червоне моря, ,l;ЛЯ полів. Найважливіша галузь прохо){ить по території Єгипту,

ський народ урочисто відзначив економіки Єгипту - сільське він був збудований єгиптянами.

цей день як велике національне господарство; в ньому зайнято свято. А через п'ять днів єгиптя- Проте дохо){и вія його експлуата­близько двох третин усього на- ції протяго)( майже ){ев'яноста

ни пішли ,1;0 виборчих урн, щоб селення країни. років потрапляли акціонерній

утвердити констигуцію респуб.Іі-Велику роль в економіці краї- ІШ і обрати прези,цента. Величез- кохпапіі Суецького каналу, тоб-

ни відіграє бавовництво. Під ба- на більшість виборців ві,u;ала то до рук іноземних капіталістів, вовником зайнято приблизно тре- свої голоси за Гамаль !б){ель На- І'ОЛОВНWl чином англійських і тину всіх оброблюваних земель. французьких. Тепер Єгипет, здій-

сера, який став першим прези-Промисловість Єгипту пред- дентом Єгипетської Республіки. снивши своє суверенне право,

ставлена головним чином тек- повністю взнв керування Kalm-б З часу повалення монархічно-стильники, авовноочисними та JlOM у свої руки і зробив, таким

.. - ло ладу в Єгипті минуло чоти-ІНшими ПІдприємствами леГКОІ чином, ще один крок по шляху

промисловості. Металообробних ри роки. Незважаючи на вели&! зміцнення незалежності респуб­заводів і майстерень мало, хоч тру){Нощі, країна крок за кроком ліки. Єгипетський уряд заявив, країна має значні запаси міне- переборює тяжку спадщину фео- що він гарантує свободу су){но­ральної сировини. Робітничий дального і колоніального гніту. плавства по Суецькоху каналу, клас Єгипту налічує близько n 1952 році був прийнятий 33- через який проходять судна 45 800 тисяч чоловік. Протягом ба- кон про аграрну реформу, який країн. гатьох десятиріч розвиток еко- передбачає обмеження земельної у зв'язку з націоналізацією номіки Єгипту, особ.1ИВО його вдасності 200 феданами (фе,l;ан Єгиптом компанії Суецького ка­промисловості, був скований че- дорівнює 0,42 га) і на){ілення валу західні ,цержави роблять рез панування в країні англій- землею за певну плату з роз- грубий натиск на Єгипет, не зу-ських колонізаторів. строчкою на 30 років безземель- пи чись

них сеJrян (Фелахів). До цього ча- няю перед погрозою воєн-Англійські війська висадились ного вторгнення. Вони намага-

в Єгипті в 1882 році. Всі ці 74 су вже розподідеН0 близько 250 ються перешкодити Єгипту йти роки іноземної окупації буди тисяч феданів землі. по обраному ним шляху. Ощак періодом напруженої боротьби Уряд. Єгипту вживає заходів немає сумніву, що єгипетський єгипетського народу за незалеж- для розвитку національної про- народ знайде в собі СИJlИ, щоб ність. Особливого розмаху ця бо- мисловості - основи економіч- довести до кінця боротьбу за ротьба досягла після другої сві- ної незалежності країни. свою політичну й еконохічну тової війни. За останні роки незмірно зріс незалежність. На його боці СИМ-

Неаіnя, 9 8ересня 1956 рону.

Просторі і світлі класи. Хороше враження роблять бі­лі, як cRir, стіни, зразкова чистота. Рядами стоять парти, на вікнах квіти. Приємно зустріла школярів Богданівська семирічна школа, в якій навчається понад 350 дітей кол­госпників.

Н а з нім к у: учні заходять до школи.

Фото Н. Федоровського.

11 3 РЕДАКЦІйНОІІІ

ПОШТИ

= * '==-== "А Васька слvха" ..

у відомій байці про кота і К}'-харя говориться:

«Почав йому тут кухар дорікати:

Так як на тебе кидати хату, Так отакий ти вартовий! Чи то ж не сором, га? Та стін би постидився, ,як H,~

людей! І де такий УЗJlВС,я! Не мав ні раз від мене ти

наруги.

Тебе в зразок я ставив АРУІ·ИМ.

А ти - побий тебе лихий І ь

І оц,я вся баєчка Крилова при­гацється КОЖНОl'О разу, коли

заходиш до нашого K,1YUy. Л не хочу цим образити нашого заві­дуючого клубом М. Пінчукз, але 3 пісні слів Ilе викинеDI і шила в мішку не утаїш. Ну, і, зрозу­міло, що посієш те й пожнеш І А Пінчук Х'~ЧС ті;Іы11f створш Ь !Jи){имість КИПіЧОЇ діяльності -склав календарний план роботи uубу і повісив його на СТІНІ. Там зга){увться і хор, і спортив­ні міроприємства, і голосні чит-

ки. А де воно наспра~ді? В клуб соромно й зайти. Зараз навіть Пінчук ТУ){И pi,J;KO наві){уєтьс,я. Клуб тільки тому і ві){критий, що там радіовузо,ll. Зовні примі­щення клубу обідране. І )(О всьо­го - зовсім не вдумливо повіше­но на){ самими дверима щит 3

на,J;ПИСОМ: «Одержимо по 20 по­росят». Тут навіть не сказано, за ,який час, коли і хто це 30·

бов'язавс,я досатти таких резул\­татів. Про такі факти знають парторга­

нізація і правління артілі. Заві­дуючому клубом на це неоднора­

зово вказували. Про не){оліки в роботі т. Пінчука писалося n стінгазетах: Але змін не поміт­но. І все, ){ійсно, як У байці. :1 однією, хіба, різницею. Там, у Крилова, О){ИН говорить, а один слуха. У нас же всі говорять, а заві,l;уЮЧИЙ UyUOM тільки слу­хає і робить по-своєму, віриіш, нічого не робить.

Н. МОnОАИК. с. Калита.

Багато єгипетських патріотів авторитет Єгипту на Jd~щаро,l;- патіі і пjдтримка всього прогре- Рекорд безвІдповідальності полягло в суворій битві за своб/)- ній арені, що є результатом не- сивного ЛЮ4ства. Телеграми бувають «зви- Повернувшись наступного дня ду, але іх кров була пролита не- залежної миролюбної зовнішньої П. Демченко. чайні», «термінові», «блискав- ){О Гоголева, я не знайшов такої ==========-. ~ * .. КИ». Але цими ){НЯМИ гоголівські телеграхи. На третій день вирі.-

11 МІжнародний огляд 11 Кампанія шантажу і погроз проти Єгипту :~:::~~ ~~:~:=:; «::~:~;~~ :ИВп:~т~~:Г~ОС::д;~:н::~РН~:~: Після закінчення лондонської війська та військові кораблі. погодиться ні на яку пропозицію Вони мені вручили її після трьох тут мені пощастило розшукати

RОНференцїї, як~ обговорювала Зосередження аНГЛО-французь- з приводу врегулювання проблє- ,l;нів з часу о){ержання поштовим телеграму. Зв'язківці, певно, збн­питання про Суецький KaHa,l, ких збройних сил на військово- ми Суецького каналу, якщо во- ві.u;іленням. Було це так. МШ ралися вручить 11 хені тільки правлячі кола Аю'лії, Франції і морських базах Англії на остра- но означає встановлення так син, сту}(ент, вранці послав теле- на четвертий день, а, може, й СШ! з новою силою розгорнуо1И вах Кіпр і Мальта в безпосеред- званого «міжнародного КОНТРО- граму з Києва. JI її чекав, але на п'ятий. Важко, звичайно, су­кампанію погроз на адресу Єгип- ній близькості до північних мор- лю». Насер підкреслив рішимість )1;0 вечора не О)l;ержав і поїхав,І;О дить, що вони хотіли зробить, ту. Вони направили в Єгипет ських кор){онів Єгипту СУПРОВІ}- Єгипту ві)l;стоювати до кінця міста. Там мене зустрів здивова- але те, що зробили. можна наз-так званий «комітет п'яти», що диться РОЗГНУЗ,l;аною антиєгипет- свої права на володіння і управ- ний син і запитує: вати повною безві,l;пові,цальніс'l'Ю, сuа){ається з пре){ставників ською кампанівю на сторінках JIіння Суецьким каналом. - А хіба ви не о,цержали те- Г. Дорош. США, Австралії, Швеції, Ірану реакційної преси Англії, Фран- Тверду і справе,!;JIИВУ позицію леграми? с. Гоголів. та Ефіопії, я:кі підтримали на цїї і США. Буржуазні газети, на- Єгипту рішуче пЦтримують усі КОНференцїї «план Даллеса», що магаючись залякати Єгипет, ви- миролюбні народи і насамперед передба'шє передачу управління магають застосування проти ньо- країни Азії і АфрИltИ. Сірійська Суецьким каналом іноземним ,.ер- го СИJІИ, якщо преЗИ,J;ент Насер газета «!леф-Ба» підкреслює, жавам. «Комітет п'яти» вручив відмовиться прийняти «план що ){її західних держав щодо цей колонізаторський план єги- Даллеса». Щоб підкріпити такі Єгипту політичні кола арабських петському УРJl,(ові і тепер про- погрози і ще більше загострити країн зустрічають «з великим водить з презщентом Насерожобстановку, прихильники полі- обуренням». «Наша позиція що­переговори, ,J;обиваючись віЖ тики сили терміново скликали){о Суецького каналу, - пише нього ЗГО){И прийняти «план ДaJI- сесію Ра){и Північно-атлантично- інша сірійська газета «Аль­леса». О){ночасно з цим Ангш і го воєнного блоку )(ля «06гово- Джумхур»,-Jtобре відома і ясна, Франція про){овжують чинити на рення Суецького питання». а саке - ми не дозволимо, щоб

СJIlд&)(и иаших виступІв сНа иаших дорогах» - під

таким заголовком в сСтахановці:. 24 серпня були вміщені листи шоферів А. Войтка і П. Литов­ченка, в яких йшлося про по.'аниЙ стан шляхів у районі. Завідуючий раионним автошос­

шляховим відділом т. Мазничеll­ко П. повідомив редакцію, що

листи обговорені на виробничій нараді шляхових працівників, де вирішено завершити ремонт шля­

хів. Нині шляхи ремонтуються.

Є домовленість з дирекцією Боб­

рицькоі МТС про закінчення ро­

біт на шляху від станції Бобр"к -шосе, станції Бобрик-Заворичі.

Редактор С. ПОГРЕБІНСЬКИЯ.

Єгипет нічим не прикритий ТИСІ>. Проте ніякі погрози не можуть канал знову попав під іноземне Цобко Микола Іванович, що у східну частину Сере .. зеllНOГО залякати . Єгипетський народ. панування». ІІро цілковиту під- живе в с. Вигурівщина, порушує моря демонстративно напраВ.lI- Прези){ент Насер офіціально зая- тримку Єгипту заJlВИВ король справу про розлучення з дружи-

ною Кузьмеико Ольгою Петрів-ЮТЬCJI англійські і французьш вив, що його країна ніколи не Афганістану Иухаuед Захіll-шах. ною, яка живе там же.

Адреса редaJЩiі: с. Бровари, Киівськоі області, ВУ". КиіВCЬJ[а,16 138.

Справа слухатиметься в иаро~'

ному суді І-ої дільниці Бровар­

ського району.

3ам.3414-246&