Україна у світових інтеграційних процесах

План.

1. Економічна інтеграція як фактор розвитку міжнародної економічної діяльності країни.

2. Співробітництво України з країнами СНД.

3. Сутність та специфіка європейської інтеграції України.

4. Участь України в Чорноморському економічному співробітництві (ЧЕС).

Рекомендовані джерела:1. Україна—ЄС: проблеми інтеграції:

http://dialogs.org.ua/ru/periodic/page29850.html

2. Україна і Митний союз: проблеми інтеграції http://dialogs.org.ua/ru/periodic/page29850.html

3. Прикордонне співробітництво України з країнами центрально-східної Європи. Електронний ресурс. Режим доступу: http://bibl.kma.mk.ua/pdf/pidruchnuku/26/19.pdf.

4. Проблеми транскордонного співробітництва України і Євросоюзу . Електронний ресурс. Режим доступу: www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3

Україна—ЄС: проблеми інтеграції: http://dialogs.org.ua/ru/periodic/page29850.html

Україна і Митний союз: проблеми інтеграції http://dialogs.org.ua/ru/periodic/page29850.html

Міжнародна економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони.

Ознаки інтеграції : взаємопроникнення і переплетіння національних виробничих

процесів;

розвиток міжнародної спеціалізації і кооперування у всіх сферах економіки;

глибока структурна перебудова економіки країн-учасниць;

як наслідок перших двох ознак і, відповідно, економії на масштабах – збільшення його об’ємів та підвищення ефективності;

розширення обсягів ринків, можливостей збуту продукції;

більш вільний рух товарів та факторів виробництва;

створення для країни додаткових конкурентних переваг як у регіональному так і у світовому масштабі;

підвищення рівня добробуту населення за рахунок приєднання до більш ефективного ринкового простору. 

Стадії міжнародної економічної інтеграції:

1. Зона вільної торгівлі.

2. Митний союз.

3. Спільний ринок.

4. Економічний   союз.

5. Політичний союз.

Основні регіони розвитку міжнародних економічних інтеграційних процесів:

Європейський (ЄС, ЄФТА, ЄВРОМЕД);

Американський (НАФТА, МЕРКОСУР, ФТАА);

Азійсько-тихоокеанський (АСЕАН та АТЕС).

2. Співробітництво України з країнами СНД.

СНД був створений в 1991 р. як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України.

В тому ж 1991 р. до СНД приєдналися Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.

В1993 р. до СНД приєдналася Грузія. В 2005 р. зі складу СНД вийшов

Туркменістан. В 2009 р. зі складу СНД вийшла Грузія.

Географічна структура зовнішньої торгівлі України (2011 -2013 р.р.)

Показни-ки

Частка країн СНД

Частка країн Європи

Частка країн Азії

Частка країн Америки

Частка країн Африки

Частка країн Австралії

Експорт

2011 рік 38,3% 27,0% 25,9% 3,7% 4,9% 0,2%

2012 рік 36,8% 25,3% 25,7% 3,7% 8,2% 0,1%

2013 рік 34,8% 27,0% 26,6% 3,4% 8,1% 0,1%

Імпорт

2011 рік 45,0% 32,8% 16,0% 4,7% 1,3% 0,2%2012 рік 40,7% 32,5% 20,2% 5,3% 1,2% 0,2%

2013 рік 36,3% 37, % 19,8% 5,6% 1,0% 0,1%

Частка країн СНД в структурі зовнішньої торгівлі України за 2013рік

Експорт

Імпорт

млн.дол. США

% , до загального об'єму

% , до об’єму СНД

млн.дол. США

% , до загального об'єму

% , до об’єму СНД

Всього 63312,0 27931,2 Країни СНД

22063,6 34,8 27931,2 36,3

РФ 15065,1 23,8 68,3 23234,2 30,2 83,2 Казахстан 2120,0 3,3 9,6 683,2 0,9 2,4 Білорусь 1983,6 3,1 9,0 3605,2 4,7 12,9 Молдова 902,8 1,4 4,1 102,1 0,1 0,4 Азербай-н 867,6 1,4 3,9 77,8 0,1 0,3

Туркменія 395,6 0,6 1,8 100,5 0,1 0,3

Основу українського експорту до Росії становлять:

послуги, що пов'язані з транзитом енергоносіїв українською територією.

продукція металургійної промисловості (передусім вироби з чорних металів, феросплави, профілі, алюміній),

продукція машинобудування (електричні машини, вантажні автомобілі, двигуни),

продовольство (м'ясо, молочні продукти, цукор, алкогольні напої, консервовані продукти),

продукція хімічної промисловості (шини, пластмаси та вироби з них, фарби та їх сполуки, органічні хімічні сполуки, мийні засоби).

Україна імпортує з Росії:

енергоносії (природний газ та нафта), які становлять 70 % і більше від загального обсягу ввезення.

продукція машинобудування механічного обладнання, легкові автомобілі, передусім марки «Жигулі-Лада», а також «Газелі».

ряд продуктів хімічної промисловості, зокрема синтетичного каучуку.

КазахстанОсновні статті українського експорту: ядерні реактори, електричні машини,

прокатні стани, залізничні локомотиви та інші види продукції машинобудування

феросплави, труби, прокат, вироби з чорних металів,

лікарські засоби, штучний графіт, шини та ін.

Безумовна домінанта імпорту з Казахстану — це сира нафта. Закуповуються також деякі нафтопродукти, товари хімічної промисловості.

Білорусь.Основними секторами українського експорту до Білорусі є: товари металургійної промисловості (чорні метали, труби,

плоский прокат, профілі, феросплави, та ін.) машинобудування (механічне обладнання, електричні

машини, вантажівки та обладнання для автомобілів та ін.) продукція хімічної промисловості (шини, пластмаса,

дубильні екстракти, фарби, полімери, органічні хімічні сполуки, продукти неорганічної хімії),

продовольства (передусім зернові, цукор, кондитерські вироби, олія, жири, борошно, алкогольні напої).

Імпортує Україна: продовольчі товари, трактори, вантажівки, побутові

прилади, обладнання й устаткування, полімери, добрива, нафту й нафтопродукти, фармацевтику та інші хімічні продукти.

Азербайджан.

Основу вітчизняного експорту становило: продовольство — цукор, етиловий спирт, крупи та ін. лікарські засоби, фармацевтика, шини. гідротурбіни, вузли для локомотивів.

З Азербайджану імпортуються : енергоносії та нафтопродукти, машинобудівна продукція, вироби легкої промисловості (бавовняне волокно,

прядиво), пластмаси та пластмасові вироби, тютюнова сировина.

ТуркменістанПредметами експорту до Туркменістану є: продукція металургійної промисловості,

передусім вироби з чорних металів, труби. продукція машинобудування, зокрема електричні

машини та ядерні реактори, вироби хімічної промисловості — каучук та вироби

з нього, пластмаси, фармацевтика, лікувальні засоби,

продовольство, передусім цукор, олія, борошно та крупи.

Імпорт з Туркменістану — це енергоносії, передусім газ (75— 80 % загального імпорту), а також продукція металургійної та легкої промисловості, меншою мірою — продовольство.

3. Сутність та специфіка європейської інтеграції України.

Населення країн, що входять до ЄС, становить 370 млн. осіб (менш ніж 7% населення світу);

Територія ЄС становить близько 2,4% площі земної кулі;

На долю ЄС припадає 41,4% світового товарного експорту та 39,8% товарного імпорту; 42,8% світового експорту послуг та 41,9% обсягу їх імпорту.

Питома вага ЄС у структурі загального обсягу світового ВВП, становить 20,1 %, у світовому товарообороті - близько 33%.

ЄС становить собою один із найбільших платоспроможних та інноваційних ринків, освоїти який намагаються багато країн світу, у т.ч. США, Японія, Китай, Індія, Бразилія, Росія.

  Інноваційність виробництва в ЄС

перевищує 75%. З таким потенціалом євроінтеграційної привабливості не може зрівнятися ніхто.

Середній показник ВВП на жителя в ЄС майже у 8 раз вищий, ніж в Україні, і в 2,5 разу — ніж у Росії. У провідних країнах ЄС рівень економічного розвитку ще вищий. 

За показником продуктивністі праці ЄС, особливо його провідні країни, посідає перші позиції у світі.

Продуктивність праці в ЄС у 2,5 разу вища,

ніж у Росії, і вчетверо — ніж в Україні. 

Середній рівень енергоефективності економіки в ЄС втричі вищий, ніж в Росії, і вчетверо — ніж в Україні. Провідні країни ЄС мають ще кращі показники.

 

ЄС має механізм міжкраїнового вирівнювання розвитку у вигляді загальносоюзного бюджету ( бюджет ЄС утворюється щорічно на суму близько 1 трлн євро шляхом відрахування кожною країною 1% від її ВВП).

Країни з нижчим рівнем розвитку

отримують фінансування з бюджету ЄС значно більше, ніж сплачують внесків до нього.

Це стосується Польщі (утричі більше), Румунії, Греції, Чехії і Португалії (у 2–2,5 разу). Більшість країн ЦСЄ отримують від 1,5 до 2,5 тис. євро на жителя.

Болгарія і Румунія отримують із бюджету ЄС понад 1 тис. євро на громадянина, що вдвічі більше, ніж припадає бюджетних коштів на жителя в Україні.

Сьогодні ЄС — лідер у світі за розвитком світової відновлюваної енергії і дає її понад 40%.

Інвестиційний потенціал країн ЄС-15 удесятеро, а ЄС-28 — ушестеро перевищує інвестиційний потенціал Росії.

ЄС давно став лідером з увезення прямих іноземних інвестицій в Україну. Ще 12 років тому на ЄС припадала лише третина інвестицій в Україну, у 2012 р. — вже три четвертих.

Динаміка надходження прямих іноземних інвестицій із ЄС в Україну тривалий час зростає, тоді як із інших країн — сповільнюється.

Середньомісячна заробітна плата в ЄС сьогодні майже в 9 р.вища, ніж в Україні, і в 4 р. вища, ніж у Росії. В окремих країнах ЄС рівень оплати праці ще вищий.

Європейська система пенсійного забезпечення прив`язана до доходів населення і не викликає нарікань стосовно розподілу коштів пенсійних фондів. Це важливо для української пенсійної системи, яка слабо прив`язана до доходів населення, а більше — до віку та стажу. 

Європейський Союз був заснований 1 листопада 1993 року. На даний час членами Європейського

Союзу (ЄС) є 28 країн: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, ФРН, Швеція, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Литва, Латвія, Естонія, Мальта, Кіпр, Болгарія, Румунія, Хорватія.

Питома вага країн ЄС в структурі експорту та імпорту України

Показники Частка країн ЄС

Частка країн СНД

Експорт 2011 рік 38,3% 27,0%2012 рік 36,8% 25,3%2013 рік 34,8% 27,0%Імпорт2011 рік 45,0% 32,8%2012 рік 40,7% 32,5%2013 рік 36,3% 37,3%

З початку 2014 року експорт українських товарів до РФ впав на 32%, а до ЄС — зріс на 10-12%

Найбільший ривок продемонстрував український агросектор.

Географічна структура країн ЄС в структурі зовнішньої торгівлі України за 2013 рік

Експорт Імпортмлн.дол. США

% , до загального об'єму

% , до об’єму країн ЄС

млн.дол. США

% , до загального об'єму

% , до об’єму країн ЄС

Всього 63312,0 76964,0

Країни ЄС 17064, 4 27,0 28558,3 37,1

Німеччина 1603,8 2,5 9,4 6771,0 8,8 23,7

Польща 2547,8 3,7 14,9 4068,7 5,3 14,2

Італія 2357,6 3,7 13,8 2086,7 2,7 7,3

Угорщина 1557,0 2,5 9,1 1400,5 1,8 4,9

Нідерланди 1041,3 1,6 6,1 1061,7 1,4 3,7

Словаччина 752,8 1,2 4,4 663,7 0,9 2,3

Іспанія 987,7 1,6 5,8 863,3 1,1 2,4

Франція 690,5 1,1 4,0 1729,7 2,2 6,1

Чеська Респ. 823,7 1,3 4,8 999,3 1,3 3,5

До товарних груп, експорт з яких з України до країн Європи відзначався у 2013 р. найбільшими обсягами, можна віднести:

залізні руди та концентрати (8,3 % від загального експорту з України до країн Європи):

напівфабрикати з вуглецевої сталі ( 5,2 %);

необроблений алюміній (4,3 %); нафтопродукти (3,4 %); плоский прокат з вуглецевої сталі (3,1 %); брухт чорних металів (3 %).

У 2013 р. найбільш важливими товарними позиціями імпорту України з країн Європи були такі:

нафтопродукти (6,4 % від загального імпорту України з країн Європи);

лікарські засоби (4 %); сирі нафтопродукти (2,8 %); легкові автомобілі (2,7 %); інсектициди, гербіциди та ін. (1,1 %).

Єврорегіони — це міждержавні регіональні асоціації, які включають прикордонні області країн-учасниць та розвиваються відповідно до погоджених комплексних програм соціально-економічного та культурного характеру і загальноєвропейських критеріїв.

1. Карпатський єврорегіон (1993р.):

чотири області України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька)

вісім районів Словаччини три воєводства Польщі п'ять областей Угорщини

2. Єврорегіон «Буг» (1995р.):

дві області України (Волинська та Львівська)

чотири воєводства Польщі Брестська область Білорусі.

3. Єврорегіон "Нижній Дунай" (1998 р.):

Одеська область, три райони Республіки Молдова три повіти Румунії

4. Єврорегіон "Верхній Прут" (2000 р.):

Чернівецька область два райони Республіки Молдова два повіти Румунії

Основні галузі коопераційного співробітництва єврорегіонів:

У сфері транспорту: розширення пропускної спроможності автомобільних, залізничних перевезень, будівництво швидкісних магістральних доріг; міжнародних транспортних коридорів Балтійське море - Чорне море (Гданськ-Одеса).

У галузі забезпечення енергоносіями: обмін передовим досвідом в галузі нафтопереробки та торгівлі нафтопродуктами та створення СП.

В галузі машинобудування: співробітництво по виробництву двигунів для локомотивів; літаків та їх ремонту.

Співробітництво в АПК: створення СП по вирощуванню сільськогосподарської продукції з використанням імпортних технологій.

В галузі фармацевтичної промисловості: виробництво вітамінів, бактеріальних препаратів, вакцин; серцево-судинних, знеболюючих засобів.

4. Участь України в Чорноморському економічному співробітництві (ЧЕС)

Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)— була створена в 1992 р.

Обєднує 12 країн Чорноморського регіону (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, Україна), відповідно до географічного принципу.

Населення країн, що входять до ОЧЕС складає більше 330 млн. чол. Регіон багатий на ресурси, має потужну виробничу базу, кваліфіковану робочу силу.

ОЧЕС співпрацює з Євросоюзом, організаціями Балтійського регіону.

Характерні особливості ОЧЕС: Об'єднує країни, які залучені в інші розвинені

міжнародні структури (ЄС, НАТО). В основу діяльності було поставлено не скільки

торгівельну, скільки виробничу співпрацю. Користується підтримкою ЄС (саміт ЄС в

Люксембурзі - розробка стратегії дій щодо підтримки ЧЕС).

Для ЧЕС, (як і для СНД) характерною є певна декларативність та віддаленість у часі між прийняттям документів та запровадженням реальних економічних механізмів.

Інтеграція в рамках ЧЕС має істотні обмеження. Країни — члени ЧЕС входять до регіональних угруповань, які для них є більш значущими (ЄС, СНД).

З позиції національних зовнішньоекономічних інтересів Украї ни участь у ЧЕС буде сприяти:

розширенню ринків збуту товарів (особливо металургійної, хімічної, харчової промисловості, сільського господарства) та послуг (особливо транспортних — морських перевезень та в перспективі через трубопроводи);

поглибленню спеціалізації виробництва та підвищення його якості, конкурентоспроможності;

відновленню коопераційних взаємин з колишніми колишніми союзними республіками, які зараз єчленами ЧЕС (насамперед у машинобудуванні, легкій, хімічній,металургійній промисловості);

використанню взаємних переваг та пільг у торгівлі в рамках відкриття вільних економічних зон;

створенню спільних виробництв з перероблення аграрної та рибної продукції;

використанню суднобудівних та судноремонтних потужностей України;

участі у розробленні спільних проектів ЧЕС, у таких сферах, як екологія, наука і технології, туризм, охорона здоров'я, інвестиційна діяльність, розвиток малого і середнього бізнесу, тощо.