Україна у світових ЗМІ. Січень 2015

Читайте у номері:

Донецьк перетворився на поле бою

Обстріл автобуса на Донеччині кваліфіковано як теракт

Українці вийшли на вулиці з протестом проти терору

ДНР та ЛНР – терористичні організації?

«Загублена в трансформації» - фотовиставка про

Україну у Відні

На схід України повернулася війна

Києву не можна відкладати реформи, виправдовуючи це

ситуацією на Донбасі.

У німецьких госпіталях перебувають українські солдати

тяжко поранені у боях на Донбасі

Європейська преса: Мінські домовленості такі ж

продірявлені, як і Донецький аеропорт

Війна через телевізор шкодить дітям

DIGEST

NEWS

Українського інституту дослідження екстремізму

їлд

Донецьк перетворився на поле бою

Мешканці повідомляють, що українська армія вже

просувається від аеропорту вглиб міста. Штаб АТО цю

інформацію спростовує.

З восьмої ранку мешканці всіх районів Донецька чують

безперервно вибухи та канонаду важкої артилерії. "Враження

таке, що "Гради" стоять хіба що не поруч з кожним будинком.

Детонація жахлива, дрижать стіна та вікна", - повідомляють

мешканці центральних районів Донецька. Телефонна мережа

постійно зайнята: люди в паніці телефонують одне одному,

питають, що відбувається в місті, хто, де, яка обстановка в

тому чи іншому районі?

Місцеві жителі повідомляють DW про активні бойові дії в

районі Путилівського мосту, який веде від аеропорту в місто.

У повідомленнях очевидців ідеться начебто також і про

руйнування самого мосту. Утім, у штабі АТО заявляють, що

повідомлення про пересування українських військ углиб

Донецька не відповідає дійсності.

У Київському районі, що прилягає до аеропорту, люди

повідомляють, що сидять без світла, газу та води. Також

мешканці свідчать про численні потрапляння снарядів в

житлові будинки - як у центрі міста, так і у прифронтових

районах, неподалік від лінії вогню. Аварійні бригади не

можуть виїхати до місця руйнувань через артобстріли, що не

припиняються. Частина мешканців поспіхом ховається в

бомбосховищах. Так само поспіхом зачиняються

продовольчі магазини в центрі міста. Припиняє роботу і

центральний ринок. На деяких маршрутах повністю

припинено рух громадського транспорту.

Обстріл автобуса на Донеччині кваліфіковано як

теракт

Глава моніторингової місії ОБСЄ в Україні закликав усі

сторони конфлікту проявити "максимальну стриманість". У

ЄС та США засудили обстріл сепаратистами автобуса з

цивільними особами неподалік від Волновахи.

Автобус, в якому внаслідок обстрілу сепаратистами загинули

цивільні.

Глава спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Ертугрул

Апакан зазначив, що за останні 24 години ситуація на Сході

України суттєво погіршилась. Особливо це стосується

місцевості поблизу Донецького аеропорту, але також й інших

місць, де з'явились жертви серед цивільного населення,

йдеться у заяві, опублікованій на сайті ОБСЄ. У зв'язку з цим

Апакан закликав усі сторони, задіяні у конфлікті на Сході

України, проявити "максимальну стриманість".

У ЄС наполегливо закликають до припинення вогню у зоні

конфлікту на українському Донбасі через волноваську

трагедію.

США знову закликають Росію до виконання зобов'язань.

Влада США також засудила атаки сепаратистів на Донецький

аеропорт та обстріл автобуса з цивільними особами поблизу

Волновахи. "Сьогоднішні жорстокі неодноразові атаки на

аеропорт Донецька та обстріл автобуса, жертвами якого

стали десятеро людей та ще 13 отримали поранення, є

грубими порушеннями зобов'язань", - наголосила

представниця Державного департаменту США Мері Харф.

При цьому відповідальність за трагічні події вона поклала на

сепаратистів. За словами Харф, США вкотре закликають

Росію виконувати свої зобов'язання у відповідності до

Мінського протоколу, відмовитись від військової підтримки

самопроголошених республік, добитись звільнення усіх

заручників та рухатись у бік мирного врегулювання

конфлікту.

Рада Безпеки ООН прийняла у ніч на середу, 14 січня, заяву,

в якій закликала провести незалежне розслідування обставин

інциденту, передає dpa. Рада Безпеки "якнайсуворіше

засуджує убивство 11 та поранення 17 цивільних осіб в

результаті обстрілу пасажирського автобуса у Волновасі

Донецької області", - цитує заяву інформагенція AFP. За неї

проголосували усі 15 членів Ради Безпеки ООН, включно з

Росією.

Європейський Союз висловив співчуття близьким загиблих

внаслідок обстрілу автобуса. "Наші думки перебувають з

сім'ями тих, хто помер. Це підкреслює необхідність суворого

дотримання протоколу про припинення вогню від 5 вересня

та імплементації меморандуму від 19 вересня", - йдеться в

заяві речника зовнішньополітичної служби ЄС,

опублікованій на офіційному сайті.

У правозахисній організації Amnesty International також

закликали до негайного проведення розслідування трагедії.

"Світ повинен знати правду про цей трагічний інцидент. Він

має бути розслідуваний ретельно, безсторонньо та

незалежно", - заявив заступник директора організації з

Європи та Центральної Азії Денис Кривошеєв. За його

словами, відповідальні за інцидент або не вжили необхідних

кроків до захисту мирного населення, або «це була навмисна

дія, яка становитиме воєнний злочин».

Українці вийшли на вулиці з протестом

проти терору Дві ходи у пам'ять про загиблих під Волновахою, у зоні АТО

та під час Революції гідності відбулися у Києві. Тисячі

українців у багатьох містах держави протестували проти

тероризму.

Першим жалобним заходом в столиці України у неділю, 18

січня, стала "Хода Єдності" у пам'ять про жертв обстрілу під

Волновахою. Вона зібрала, за різними оцінками, від трьох до

п'яти тисяч людей. Близько полудня учасники ходи пройшли

колонною від скверу Шевченка по вулиці Хрещатик до

Майдану Незалежності.

Під час мітингу на Михайлівській площі перед учасниками

ходи виступив мер Києва Віталій Кличко та посол Євросоюзу

в Україні Ян Томбінський. Кличко говорив про необхідність

єдності у боротьбі з тероризмом та закликав "зробити все,

щоби трагедія, яка сталася під Волновахою, більше ніколи не

повторилася".

Коли колонна рушила до Європейської площі і далі по вулиці

Грушевського, до неї стали приєднуватися нові учасники,

тож пізніше їхня кількість щонайменше подвоїлася. Коли

перші лави учасників ходи діставалися урядового кварталу,

останні щойно залишали Михайлівську площу.

ДНР та ЛНР – терористичні організації? У Європарламенті пропонують включити Донецьку і

Луганську "народні республіки" до переліку терористичних

організацій.

Про це йдеться у проекті резолюції щодо ситуації в Україні,

яку підготувала політична група Європейських

консерваторів і реформістів (ECR).

"Європарламент вкотре закликає Раду ЄС включити так звані

Донецьку і Луганську народні республіки до списку

терористичних організацій", - йдеться у проекті документу

від ECR.

Депутати також пропонують суворо засудити Росію за

ведення "неоголошеної гібридної війни проти України із

застосуванням регулярних російських збройних сил та через

підтримку незаконних збройних формувань".

"ЄП наголошує, що дії Росії проти України становлять акт

агресії", - наголошується у проекті резолюції.

Окрім цього Європейські консерватори і реформісти

закликають країни-члени і Європейську службу зовнішньої

діяльності посилити санкції проти РФ, запровадити військове

ембарго з метою запобігання співробітництва з російською

стороною в оборонному секторі, включаючи космічні

технології.

"Європарламент пропонує країнам-членам надати військову

і технічну допомогу Збройним Силам України задля

підвищення їхньої бойової готовності", - йдеться у проекті

документу.

Варто зазначити, що остаточний текст резолюції

Європарламенту повинен бути узгоджений ключовими

політичними силами.

"Європарламент засуджує акти тероризму і злочини, скоєні

сепаратистами та іншими нерегулярними силами у східній

Україні", - йдеться в документі.

«Загублена в трансформації" - фотовиставка про

Україну у Відні»

Австрійка Вера Фабер та німкеня Аня Ланґе, які довгий час

працювали в Україні, презентували у Відні фотовиставку,

присвячену процесам змін в Україні. В інтерв'ю DW

розповіли про особливості своєї експозиції.

Славістки Вера Фабер з Австрії й Аня Ланґе з Німеччини

тривалий час жили в Києві та викладали в столичних вишах.

Паралельно вони фотографували. Результатом їхніх

спостережень стала виставка "Lost in Transformation"

("Загублені в трансформації"), яка днями відкрилась на

території університетського кампусу у Відні. Виставку

названо за аналогією до фільму "Lost in Translation"

("Труднощі перекладу") американської режисерки Софії

Копполо. У фільмі йдеться про те, що під час перекладу

втрачається велика кількість інформації, яка може бути й

важливою. Ця метафора, на думку авторок, влучно змальовує

ті зміни, які зараз відбуваються в Україні.

Для кого в першу чергу ви влаштували цю виставку сьогодні?

Для австрійців, чи все ж для українців?

Вера Фабер: Мені здається, що цю виставку потрібно

побачити передусім австрійцям, щоб краще усвідомити, як

все зароджувалось і розвивалось, які трансформаційні

процеси відбувалися і відбуваються в Україні дотепер.

Deutsche Welle: Як взагалі у вас з’явилася ідея спільної

виставки на цю тематику?

Вера Фабер: Ми обидві жили в Україні, Аня, приміром, і досі

там живе. Обидві фотографували. Так власне й виникла ідея

організувати спільний проект. Варто зазначити, що задумка

зробити виставку народилась ще задовго до того, як в Україні

почалися всі ці буремні події. Ідеєю було показати, так би

мовити, боротьбу старого й нового. Ми хотіли протиставити

і проілюструвати зміни, що відбуваються в українському

суспільстві. Ми поділили сфери нашої діяльності: фотографії

Ані - зі столиці України, з Києва; мої ж - з різноманітних

регіонів, з периферії.

Пані Фабер, що ж ви побачили на периферії?

Вера Фабер: Я побачила речі, які вертають у радянські часи.

Приміром, залізниця, вона й правда дуже сильно

відрізняється від європейських аналогів. Взагалі уся

українська інфраструктура, особливо в провінціях - це

раритет. Там залишилося дуже багато радянських елементів.

Звісно ж, потрібен час, щоб усі ці речі замінити на нові. Тут

варто сказати, що ці релікти, як правило, залишаються у

маленьких містечках або селах. У Києві вже зовсім інша

ситуація. Там майже все нове, модернове. Але навіть у

столиці: чим далі від центру, тим більша вірогідність

натрапити на прояви радянщини.

Ці прояви радянщини можна побачити лише в побуті?

Вера Фабер: Я думаю, що можна відчути дуже разючу

різницю в менталітеті в залежності від того, де ти

перебуваєш. Я помітила, що чим далі від центру, тим більше

можна спостерігати таких реліктів. Також чим далі на схід ти

подорожуєш Україною, тим частіше зіштовхуєшся з

ознаками радянського менталітету. На західній же Україні,

на противагу східній, я бачила дуже мало речей, які свідчили

б про радянське минуле. У деяких селах чи містах на Сході

ти ніби здійснюєш подорож часом. Якось в одному такому

містечку на самій його околиці я побачила на стіні портрет

Сталіна! Тоді я подумала, що це настільки Богом забуте

місце, що не було навіть кому потурбуватися і прибрати його.

Такий от дисонанс виходить.

У чому проявляється цей процес трансформації в

українському суспільстві?

Вера Фабер: Цей процес проявляється різнобічно. Революції

- це одна сторона медалі, коли люди хочуть змінити все й

одразу, дуже швидко. А інша сторона - це коли дуже повільно

й поступово старі речі замінюватимуться в повсякденності

новими, й люди мають до цього звикати, але цей процес є

більш довготривалим. Такі трансформації можна

спостерігати не тільки в Україні, але й в інших країнах

Європи, особливо пострадянських.

Аня Ланґе: Також ми можемо зараз бачити, що Україна

перебуває в пошуку нової самобутньої ідентичності. Люди

більше не хочуть мати нічого спільного з радянським

минулим і натомість активно шукають інші притаманні лише

українцям символи, приміром такі як: козаки або Тарас

Шевченко. Це дуже типова ознака для країн, що перебувають

на стадії трансформації, їм важливо показати, що вони мають

особливого й самобутнього.

Якою ви бачите Україну в майбутньому?

Аня Ланґе: Звісно ж, я бажаю, щоб Україна стала частиною

Європейського Союзу, але при цьому я б хотіла, щоб українці

більш тверезо розуміли, що ЄС - це не тільки можливість без

віз подорожувати Європою.

Вера Фабер: Найбільшою проблемою, як на мене, в Україні

є корупція і найважливішим завданням зараз має бути її

подолання, тільки тоді країна зможе розвиватися далі і

шукати свій шлях.

На схід України повернулася війна

П'єр Авріль у своїй статті « На схід України повернулася

війна» , опублікованій у французькій газеті Le Figaro , пише,

що виникла загроза того, що Україна повернеться в ті

страшні дні, коли війна охопила територію Донбасу, який

захотів відокремитися .

В останні дні відбувається ескалація насильства на

південному сході країни, інтенсивність бойових дій

збільшилася в 10 разів, але ніякого дипломатичного

вирішення не передбачається.

У четвер за допомогою численних артилерійських залпів

повстанці і українські військові воювали за контроль над

Донецьким аеропортом, від якого залишився лише сталевий

каркас, і його захищають українські кіборги.

За два дні до цього під артилерійський обстріл потрапив

автобус, проїжджаючи повз блок-поста українських сил біля

Волновахи, в результаті чого загинули 13 мирних жителів.

Кожна зі сторін покладає відповідальність за те, що

трапилося на свого супротивника, в той час як МЗС Росії,

звинувативши Київ, вимагає провести «розслідування».

У день жалоби в українській столиці один з прихильників

жорсткої політики, секретар РНБО Олександр Турчинов

говорив про загрозу «континентальної війни», викликаної

російською армією. Про це сказав і міністр закордонних

справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

За даними українських властей, 8500 російських солдатів

беруть участь в бойових діях в Донбасі, і ще 52 тис.

військових знаходяться біля українського кордону. У зв'язку

з цією загрозою, український парламент у четвер ухвалив

закон, що передбачає три хвилі мобілізації резервістів.

Мобілізація розпочнеться 20 січня, і на першому етапі в

армію повинні призвати близько 50 тисяч чоловік.

Києву не можна відкладати реформи, виправдовуючи це

ситуацією на Донбасі. А Берліну варто слідкувати за

процесом реалізації цих реформ, каже в розмові з DW

німецька політична експертка Сюзен Стюарт.

Сюзен Стюарт - експертка берлінського фонду "Наука та

політика" (SWP) і спеціалізується на питаннях, пов’язаних з

Україною. DW поспілкувалася з нею на тлі візиту до Берліна

глави українського уряду Арсенія Яценюка, де він, зокрема,

зустрівся з канцлеркою Анґелою Меркель та федеральним

президентом Йоахимом Ґауком.

DW: Німеччина надає Україні держгарантії під кредит на

суму 500 мільйонів євро. Це багато чи мало?

Сюзен Стюарт: Цього, звісно, недостатньо для загальних

потреб України - у цьому плані знадобиться набагато більше.

Але ці кредитні гарантії призначені для відбудови територій

на Сході, які були частково зруйновані. Я думаю, це дуже

добре для початку. Крім того, важливо також дивитися за

тим, як ці гроші фактично використовуються, чи досягнуто

цілей, для яких вони призначені, перш ніж буде виділено

більше грошей.

Експертка німецького фонду "Наука і політика" (SWP)

Сюзен Стюарт

А як саме збираються контролювати використання коштів?

Спершу потрібно визначити контактних осіб в Україні і вже

від них вимагати відповідних підтверджень. Що можна

робити ще, так це працювати з представниками українського

громадянського суспільства, які також займаються

контролем за тим, куди йдуть гроші. Вони до певної міри

розбираються в ситуації на Сході й можуть надати більш-

менш незалежну оцінку того, що сталося з цими грошима.

Як іще Берлін може в нинішній ситуації підтримати

Україну?

У першу чергу, звісно, потрібно не випускати з поля зору

реформи. Звісно, дуже важливо дивитися й на те, як

розвивається ситуація на Сході, та намагатися її якось

стабілізувати. Але так само важливо, що відбувається в

Києві, як будуть просуватися реформи, а також, що

відбувається в інших регіонах країни, яким є загальний

розвиток ситуації і як на нього реагує суспільство. Це все

треба тримати в полі зору, а не лише зосереджуватися на

Сході.

І прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, і президент

Петро Порошенко отримали чималий кредит довіри від

Заходу. Наскільки його вистачить? Як довго західні

партнери готові чекати на втілення Києвом реформ?

Я вважаю, цей кредит ще не вичерпано. Проте вже

починають звертати увагу на ці речі - порушують питання

про те, що саме відбулося в плані реформ. Чи це не замало і,

якщо так, то чому. Не можна вічно відкладати реформи,

виправдовуючись тим, що треба опікуватися ситуацією на

Сході, й тому не вдається проводити інші реформи.

Власне, на адресу України часто лунає критика, що реформи

проводяться надто повільно. Ви теж так вважаєте? У

чому може або мусить пришвидшитися український уряд?

Що нині дуже важливо - так це боротьба з корупцією.

Прийнято деякі закони, які спрямовані в відповідному

напрямі. Зараз треба ці закони швидко імплементувати.

Також ідеться про царину економіки, про втілення

економічних реформ, а також, звісно, про сферу юстиції.

Але важливішим за сам зміст реформ є те, як ці реформи

будуть реалізовуватися. Чи проводитимуть їх прозоро. Чи

будуть зараз методи іншими, ніж за часів екс-президента

Януковича або до нього. Ці методи та ставлення до реформ і

до суспільства, думаю, так само важливі, як і фактичний

зміст реформ.

Ефективним проведенням реформ уряд в Києві має

продемонструвати, що жертви українців не були марними.

Кредитори закликають українську владу до шокової терапії.

Наскільки це реалістично в умовах економічної кризи, в якій

нині перебуває Україна?

Шокова терапія, звісно, має свої переваги та недоліки. Значна

частина суспільства є готовою робити певні жертви, щоби

щось змінилося. Проблема в тому, що зміни мають бути

швидкими. Люди мають відчувати ознаки того, що все це

робиться не марно, і бачити результати своїх жертв.

Візит Яценюка до Берліна відбувається паралельно до

намагань зовнішньополітичних відомств Німеччини,

Франції, Росії та України досягти прогресу в переговорах

щодо дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі.

Речник німецького уряду сказав, що зустріч в Астані матиме

лише тоді сенс, якщо буде якийсь прогрес. Яких конкретно

кроків від Росії та України чекають?

З одного боку, дуже важливо, щоби було видно готовність

різноманітних учасників процесу дотримуватися

домовленостей стосовно розвитку ситуації на Сході, яких

було досягнуто у вересні в Мінську. Це стосується, зокрема,

російсько-українського кордону, але також інших аспектів,

які би сприяли стабілізації ситуації на Сході. І якщо зараз не

видно справжньої готовності, то немає особливого сенсу

знову зустрічатися.

На Заході усе ще вірять у те, що такий дипломатичний

прогрес ще можна досягнути?

Останнім часом можна спостерігати певні зрушення. Після

періоду, коли відбувалося дуже мало, можна говорити про

ознаки можливої готовності російської сторони, принаймні, з

тактичних міркувань, частково виконувати досягнуті

домовленості. Можливо, вдасться знайти хоча б якесь

тимчасове рішення.

Останнім часом Росію, яка скочується у кризу, спокушають

скасуванням санкцій в обмін на прогрес у розв’язанні кризи на

Донбасі. Ви вважаєте, що нині справді вже можна говорити

про скасування санкцій?

На мою думку, санкції слід розрізняти. Санкції, які були

введені через анексію Росією Криму, за жодних обставин не

можна скасовувати. Щодо інших - якщо Росія справді покаже

готовність вплинути на покращення ситуації на Сході,

причому діями, а не лише риторикою, тоді можна, безумовно,

говорити про часткове скасування або пом’якшення санкцій.

Але це має відбуватися поступово, а не все одразу. Зрештою,

у ЄС завжди казали, що чекають на конструктивну реакцію

Росії.

У німецьких госпіталях перебувають українські

солдати тяжко поранені у боях на Донбасі

Лікар Санітарної служби Бундесверу Аксель

Наша співпраця з українськими лікарями була чудовою.

Разом із українськими колегами ми багато і довго

дискутували про окремих пацієнтів. У тому числі і про

пацієнтів, які залишились в Україні – ми надали свої поради

щодо подальшого лікування. В Україні існують істотні

проблеми із системою охорони здоров'я. В Україні є лікарні

невідкладної допомоги, які часто мають не гірший рівень, ніж

і у нас, але мало чи взагалі нема установ для довгострокової

післяопераційної реабілітації. Також немає установ, в яких

би здійснювався постійний кваліфікований догляд за

пацієнтами, які не можуть повернутися до повноцінного

життя. Приміром, пацієнт, в якого констатована смерть

мозку, в Німеччині до кінця життя був би під доглядом

медичного персоналу у спеціалізованому центрі. Але в

Україні незрозуміло, як бути з такими пацієнтами. Цю

систему треба системно вирішувати. Європейська преса:

Мінські домовленості такі ж продірявлені, як і

Донецький аеропорт

Західна преса коментує дозвіл Петра Порошенка українським

військовим відкрити вогонь в аеропорту Донецька та план

верховної представниці ЄС Федерики Могерині про

зближення з Росією.

Європейська преса у вівторок, 20 січня, несхвально

відгукується щодо заяви українського президента Петра

Порошенка, в якій він повідомив про дозвіл українським

військовим одноразово відкрити вогонь по позиціях

бойовиків у Донецькому аеропорту: "Позавчора я дав

доручення одноразово дати відповідь у зв'язку з тим, що нам

просто заборонили вивести наших поранених і загиблих з

Донецького аеропорту". Таку заяву глава української

держави зробив у понеділок, 19 січня, на зустрічі з прем’єр-

міністром Польщі Євою Копач.

На цьому тлі східнонімецька газета Märkische

Oderzeitung застерігає українську владу від необачних

кроків, оскільки це може ще більше погіршити ситуацію на

Донбасі:"Враховуючи взаємні звинувачення, важко

оцінювати, яка сторона першою порушила відновлений

режим припинення вогню на Сході України. Але впадає в око

те, що київський президент Петро Порошенко закликав

українську армію до наступу саме в той час, коли в ЄС

розпочалася дискусія про обережне послаблення санкцій

проти Росії. Імовірно, з київським керівництвом повинно

бути прямим текстом обговорене, що він нього очікується. В

іншому випадку існує небезпека, що конфлікт знову спалахне

з повною силою".

Інша німецька газета Frankfurter Allgemeine також критикує

відхилення від шляху мирного врегулювання кризи:

"Цілком можливо, що частина українського керівництва

вважає, що вони можуть у зв’язку з послабленням Росії через

санкції і падіння цін на нафту набрати військової сили. Це

було б помилковим висновком: саме тепер, коли росіяни

починають платити високу ціну за агресію проти України,

Путін не може дозволити собі зазнати поразки на полі бою. І

це була б його поразка, тому що Москва може ще довго

стверджувати, що Росія не є учасником конфлікту.

Ще одне німецьке видання Neue Osnabrücker Zeitung застерігає

Петра Порошенка від наступу на Донецьк, що, як зазначається,

може лише посилити агресію Росії та спричинити нові жертви:

"Мінська угода, яка повинна була зупинити вбивства на Сході

України, настільки продірявлена, як і Донецький аеропорт.

Рішення щодо атаки, яке український президент ухвалив із

внутрішньополітичних мотивів, було посилене погіршенням

економічного становища Росії. Він повинен знати, що наступ

на Донецьк не тільки коштуватиме багатьох життів, але й

спричинить ще більший військовий тиск з боку Росії.

Залишається надія, що сторони конфлікту рано чи пізно

пошкодують про війну на виснаження і погодяться на нові

переговори за посередництва ОБСЄ".

Війна через телевізор шкодить дітям

Психологи застерігають, що показ телебаченням війни на

Сході України глибоко травмує психіку дітей. Вони радять

батькам ретельно контролювати перегляд теленовин дітьми.

Аби зберегти свою дитячу цілісність, батьки мають бути

буфером між тим, що відбувається в країні, і тим, що

відбувається з дитиною. Її психіка тільки формується. Тому

нинішня безконтрольність інформації, яку сприймає дитина,

може мати серйозні наслідки у старшому віці.

Не тільки дітям, а й дорослим зараз важко беземоційно

дивитися теленовини чи слухати радіо в Україні. З ефіру

ллється нескінченний потік негативу – про загиблих, про

втрати, про горе в сім'ях, нагнітається паніка та страх щодо

війни на Cході України та економічний крах країни,

відзначають медіа-експерти.

Медіа-власники гоняться за аудиторією, за кліками і не

зважають, що порушують етичні стандарти. Хоча журналіст

сам вирішує, показувати йому криваве місиво чи ні.

Здебільшого журналісти, захоплені емоціями, можуть до

подробиць розповідати про жертви і показувати трупи.

Саморегуляція у журналістському середовищі дуже низька

Експертний висновок до Дайджесту

«Україна у світових ЗМІ. Січень 2014»

Найголовніший висновок з вибірки іноземних ЗМІ

полягає в тому, що проблеми війни в Україні лишаються в

спектрі уваги світової спільноти. Не зважаючи на прогнози,

надані експертами та, імовірно, всупереч сподіванням

прихильників «руського міра», теракти в Парижі не

витіснили проблеми Донбасу на периферію. Україна не

лишається один на один з потужним супротивником. Поки

що.

Водночас, привертає увагу те, що вбивство мирних

громадян у автобусі біля Волновахи не так однозначно

оцінюється іноземними ЗМІ, як в українських мас-медіа.

Частина оглядачів акцентують увагу на важливості

незалежного розслідування інциденту з розстрілу пасажирів.

Хоча, як показує досвід, створення «незалежних слідчих

груп» з розслідування інцидентів під час війни – це не

просто шлях в нікуди. Це ефективний методи «злиття»

актуальних проблем в небуття, заміна цілі методами. Де

результати незалежного розслідування збитого

малайзійського Боїнгу? І чи будуть покарані винні за ці

військові злочини до закінчення війни.

Зазначимо, що значна частина матеріалів про Україну,

що розповсюджуються європейськими ЗМІ, мають

проросійське спрямування. І з цим варто рахуватись –

Україна веде війну проти потужного і небідного

супротивника, який має досвід інформаційних воєн. І цей

супротивник має можливість не лише оплачувати матеріали

в інших ЗМІ, але й впливати на світогляд європейських

журналістів – осіб, які по суті формують громадську думку

суспільства.

Водночас, європейські експерти зосереджують увагу

на скептичному ставленні світу до фінансової допомоги

Україні. З одного боку, є усвідомлення того, що фінансовий

потік досить малий для того, щоб здійснити реальні

реформи. Але, з іншого, - світова спільнота не бачить

реальних кроків, реального реформування економіки,

політики, соціальної сфери для того, щоб потік фінансової

допомоги набув відчутного об’єму.

Також варто зазначити розуміння, що сформувалось в

Європі, що останні події в Україні – це конфлікт двох

культур – прорадянської та проєвропейської. І цей конфлікт

полягає не лише в протистоянні між регіонами, між групами

і окремими людьми. Ці цінності цілком можуть уживатись

чи конфліктувати в окремій особистості. Більше того, через

значний вплив медіа на формування психіки у нового

покоління українців, у них може сформуватись ціннісна

установка, що гострий конфлікт, війна – це норма.

Але водночас, серед журналістів, а відповідно і в

громадській думці європейських країни лишається сильним

переконання, що навіть через півчверті століття від початку

змін в Україні суспільство так і не сформувало нової

ідентичності, не усвідомило того, яким шляхом рухатись

далі.

Заступник директора Інституту

Богдан Петренко