Музейна педагогіка – це інноваційна

педагогічна технологія, яка базується на інтеграції суспільно-гуманітарних наук і визначає модель становлення творчої особистості як піраміду, в основі якої -гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей і мотивів. Вершина піраміди - «дослідник-філософ», а «дослідник-громадянин», «дослідник-винахідник», «дослідник-експериментатор», «дослідник-теоретик» - проміжні щаблі зростання.

Процеси гуманізації й гуманітаризації сучасної освіти створюють передумови для педагогічного пошуку новітніх методівїхньої практичної реалізації. Одним з таких методичних підходів, що розкривають гуманітаризаційний потенціал навчанняфізики, є використання можливостей музейної педагогіки в процесі формування фізичних знань учнів загальноосвітньої школи.

Освітнє завдання музейної педагогіки —

формувати ціннісне, особистісне, емоційно забарвлене ставлення до культурної спадщини, світу , допомогти учням усвідомити прикладне значення здобутих людиною знань про природу.

Створення міні-музею в умовах кабінету

фізики є одним з цікавих і нетрадиційних напрямів роботи вчителя — використання елементів музейної педагогіки як на уроках, так і в позакласній роботі.

Одного разу, перекладаючи з місця на

місце електрофон «Рекорд» і

дивлячись на велику кількість

радіоапаратури, яка містилася на

полицях шаф у фізичному кабінеті,

припадала пилом і давно підлягала

списанню, нам з дітьми прийшла така

думка: « А чому б кабінет фізики не

перетворити на музей?»

В кабінеті фізики було достатньо експонатів із уже застарілої , «антикварної» апаратури, за допомогою якої записували й відтворювали звук, то з’явилася можливість створити міні –політехнічний музей , що і отримав назву

Діти із захопленням почали збирати матеріал з інтернету для оформлення стендів з історії звукозапису. В коморах наших дідусів і бабусь, на горищах ми знайшли багато цікавих експонатів – свідків історії розвитку технічної культури людини. Деякі з них не працюють, але вони можуть стати цікавими експонатами музею. Тим паче, що у XXI столітті – столітті цифрових технологій –нами уже забуто, а для наших дітей і зовсім невідомі назви перших приладів із звукозапису і відтворення звуку.