Тема уроку: Мінерально-сировинні ресурси.

Мінерально-сировинні ресурси – сукупність розвіданих

запасів корисних копалин, які використовуються чи

можуть бути використані в господарській діяльності

нафта, природний

газ, вугілля, торф,

горючі сланці –

утворюються

переважно в межах

тектонічних

западин, осадового

походження

руди чорних і

кольорових металів

– мають переважно

магматичне і

метаморфічне

походження

Гірничохімічна

сировина,

будівельні

матеріали, камені-

самоцвіти,

мінеральні води,

лікувальні грязі –

мають

різноманітне

походження

З

а

п

и

ш

і

т

ь

Мінерально-

сировинні

ресурси

Ви

ди

Корисні

копалини

Умовний

знакТектонічна будова

Па

ли

вн

і

Ен

ерге

ти

чн

і

Кам´яне

вугілля

Донецька складчаста область, Дніпровсько-

Донецька западина, Львівський прогин

Буре

вугілля

Осадовий чохол Українського щита

Нафта Скіфська плита, шельф Чорного та

Азовського морів, Дніпровсько-Донецька

западина, Передкарпатський прогин,

Індоло-Кубанський прогин.Газ

Торф Полісся, Передкарпаття

Горючі

сланці

Осадовий чохол у центральній частині

Українського щита

Корисні копалини України та їх зв´язок з

тектонічною будовою

Мінерально

-сировинні

ресурси

Види Корисні

копалини

Умовн

ий

знак Тектонічна будова

Руд

ні

(мет

ал

еві)

Руди

чорних

металів

Залізні Фундамент Українського щита (Криво-

різький, Кременчуцький, Білозерський

басейни), Індоло-Кубанський прогин

(Керченський басейн)Р

уд

и к

ол

ьор

ов

их м

ета

лів

Манганові Осадовий чохол Українського щита

(Нікопольський басейн)

Нікелеві та

кобальтові

Кора вивітрювання Українського щита

Титанові Розсипи Українського щита

Алюмінієві Фундамент Українського щита

Мідні Волино-Подільська плита

Полі-

металеві

Вулканічні Карпати, Донецька складчаста

область

Ртутні Донецька складчаста область, Закарпатська

западина

Золото Фундамент Українського щита, Вулканічні

Карпати

Мінерально

-сировинні

ресурси

Види Корисні

копалини

Умов-

ний

знак Тектонічна будова

Нер

удн

і (н

емет

ал

еві)

Гір

ни

чо

-хім

ічн

а

сир

ов

ин

а

Самородна сірка

Передкарпатський прогин,

Дніпровсько-Донецька западинаКам´яна сіль

Калійна сіль

Графіт Фундамент Українського щита

Буд

івел

ьн

аси

ров

ин

а

Каолін Кора вивітрювання Українського

щита

Граніт Фундамент Українського щита

Вапняк Скіфська плита, Причорноморська

западина

Мармур Український щит

Крейда Воронезький масив, Волино-

Подільська плита

Мінеральні

води, мінераль-

ні грязі

Мінеральні води Передкарпатський крайовий прогин,

Закарпатська западина, кора

вивітрювання Українського щита,

Скіфська плита

Термальні води

Лікувальні грязі

Кам’яне вугілля

Львівсько-

Волинський

Буре вугілля

Нафта

Газ

П р и ч о р н о м о р с ь к и й

Торф

Горючі сланці

Бовтиське

П о лі с с я

УМОВНІ ЗНАКИ:Корисні копалини:

Паливні:

Голіцинське

Глібівське

Леляківське

Єфремівське

Назва Географічне положення Стисла характеристика

Донецький

кам´яно-

вугільний

басейн

Східна частина України:

території Донецької,

Луганської,

Дніпропетровської і

частково Полтавської та

Харківської областей

Площа – 50 тис. км². Промислові

запаси – 43,2 млрд. т, коксівне

вугілля 30% загальних запасів.

Середня глибина залягання – 500 -

700 м, максимальна – 1200 м.

Потужність пластів – 0,5 – 2 м.

Добувають вугілля найвищої

якості, шахтним способом

Львівсько –

Волинський

кам´яно-

вугільний

басейн

Північний захід України на

межі Львівської та

Волинської областей

Площа – 10 тис. км². Глибина

залягання пластів 300 – 700 м.

Потужність шарів до 2,8 м. Вугілля

значно гіршої якості ніж Донецьке.

Добувають шахтним способом

Дніпровський

буровугільний

басейн

Уздовж Дніпра, з північного

заходу на південний схід:

Житомирська, Черкаська,

Кіровоградська,

Дніпропетровська та

Запорізька області

Площа 100 тис. км². Загальні

запаси 6 млрд. т. Глибина

залягання пластів – 150 -180 м.

Потужність пластів – 3 – 12 м.

Добувають в основному відкритим

способом (кар´єрним)

Характеристика основних вугільних басейнів

Залізна руда

Марганцева руда

Титанові руди

Уранові руди

Ртутні руди

Золото

УМОВНІ ЗНАКИ:Рудні:

Свинцево-цинкові руди

Криворізький

Кременчуцький

Білозерський

Керченський

Нікопольське

Токмакське

МикитівськеВишківське

Іршанське

Самотканське

Побузьке

Жовтоводське

Мужіївське

Сауляцьке

Назва Географічне положення Стисла характеристика

Криворізький

залізорудний

басейн

Витягнутий вузькою

смугою з півночі на

південь уздовж річок

Інгулець, Саксагань та

Жовта

1 місце за запасами, глибина

залягання сягає 2,5 км. Шахтним

способом видобувається

високоякісна руда (50 – 60% вмісту

заліза), відкритим способом –

збіднені руди (35– 40% вмісту заліза)

Кременчуцький

залізорудний

басейн

Простягається у

меридіональному

напрямку приблизно на

45 км

2 місце за запасами. У його межах

знаходиться 5 окремих родовищ

залізних руд

Керченський

залізорудний

басейн

Територія Керченського

півострова

На невеликих глибинах залягають

руди (вміст заліза – 30 – 40%)

осадового походження. Руди містять

легуючі компоненти – ванадій та

манган, які підвищують їх цінність

Характеристика основних залізорудних басейнів

Кухонна сіль

Калійна сіль

Сірка

Графіт

Озокерит

УМОВНІ ЗНАКИ:Нерудні:

Словянське

АртемівськеСолотвинське

Калушське

Стебниківське

Яворівське

Роздільське

Заваллівське

Бориславське

Бурштин

Мінеральні води

Лікувальні грязі

УМОВНІ ЗНАКИ:Нерудні:

Клесівське

Трускавець

Моршин

ХмільникМиргород

Куяльник

Лазурне