Урок № 8Тема. Київська Русь за часів князя Володимира Великого.

Мета. Проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі. На основі знань учнів про причини виникнення релігій з’ясувати загальні риси й відмінності між язичництвом та християнством; підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі. Розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам. Виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок формування й вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, портрет князя Володимира, підручники.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: навчаться складати схему-портрет історичної особи; вмітимуть визначати роль історичної особи в історії; вдосконалять навички роботи з історичною картою; навчаться працювати з різними історичними джерелами; вдосконалять вміння аналізувати історичні документи; зможуть визначати відмінні риси християнства та язичництва; набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї

позиції; зможуть визначати історичне значення хрещення Русі.

План уроку.І. Активізація пізнавальної діяльності.ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Початок правління Володимира. Характеристика.2. Реформи князя, їхнє значення.3. Причини прийняття християнства. Історичне значення.

ІІІ. Закріплення матеріалу.ІV. Підсумки уроку. V. Домашнє завдання.

Учитель. Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Давньоруської держави Київська Русь. Давайте пригадаємо деякі загальні моменти історії цієї держави.

1) Який народ був засновником Київської Русі? Де він розселився в V ст.? (Карта).

2) Коли виникла Київська Русь, за якого князя?3) Завдання на дошці для 2-х учнів:1-ий креслить схему державного устрою Київської Русі,2-ий пише в хронологічній послідовності імена князів Київської Русі.4) Поки учні виконують завдання на дошці – вчитель перевіряє домашнє

завдання – учні зачитують свої замітки до історичного журналу “Святослав Хоробрий”.

5) Перевірка виконання завдання на дошці.6) Ви на дошці записали імена перших князів Київської Русі. Кожен з них мав

призвісько. Пригадайте їх. Чому так називали князів?Учитель. На сьогоднішньому вроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром, і він теж мав своє призьвісько, навіть три – Володимира народ “охрестив” Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим, історики – Великим.

Увага! Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити його роль в історії Київської держави, давайте спробуємо в ході уроку намалювати його схему-портрет.

Учитель малює на дошці коло, яке заповнюється в ході уроку. Під час виконання заготовки для майбутньої схеми, можна супроводжувати свої рухи розповіддю. Вчитель говорить:

- Володимира називали Святим. Намалюємо навколо нього німб.

- Володимира називали Сонечком. Домалюємо навколо німба промінчики.

- Володимира називали Великим. Покажемо це.

2

Воло-дими

р

Воло-дими

р

Воло-дими

р

Воло-дими

р

Воло-дими

р

- Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобна боротьба?

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську

землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Давайте відобразимо це на схемі.

Володимр зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи.

Покажемо це на схемі.

Увага! Завдання: за моїм словесним описом позначте на контурній карті кордони Київської Русі. Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги на сході, від Чудського, Ладожзького озер на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні. Загальна площа держави досягала 800 тис. км квадратних.

Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А.Ладинського “Як пав Херсонес”.

Учень. Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

Учитель. Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це ні що інше, як тризуб – нинішній герб нашої держави. Як виявляється, він був символом ще Київської Русі часів Володимира. Бо за часи його правління Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир прийняв відповідні символи держави. Тризуб карбувався тоді й на руських монетах – “златниках” та “срібниках”, започаткованих теж Володимиром.

3

Давайте відобразимо це на схемі-портреті.

Аналіз документу. Учитель пропонує проаналізувати фрагмент літопису. Про що можна дізнатися з документу?Учень. “…Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині – Вишеслава, а ще від однієї – Святослава і Мстислава, а від болгарки – Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити – одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: “Не добре, що мало городів коло Києва”. І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од вятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав…”Учні з допомогою вчителя констатують, що:1) Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які

чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.

2) Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами.

3) Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Відобразимо це на нашій схемі.

Учитель. І, нарешті, у 988 році Володимир запровадив християнство на Русі.Завдання: дослідіть таблицю “Відмінності християнської релігії від язичницької віри” й визначте шляхом методу “Прес”: яку роль відіграло хрещення Русі – позитивну чи негативну?

Поширення Пантеон Організація Джерела віри

Язичницька віра

Племінна, територіально

обмежена

Поклоніння силам природи, багатьом богам

Відсутня чітка релігійна

організація

Основа віри – усний міф

Християнство Одна зі світових релігій

Поклоніння одному богу

Сувора церковна організація

Основа віри – священна Біблія

Учні виділяють історичне значення хрещення Русі:1) Сприяло зміцненню держави.2) Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.3) Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.Відображаєм цю подію на схемі-портреті.

4

Таким чином, наша схема-портрет заповнена.

У результаті виходить така схема-портрет:

Учитель. Отже, спробуємо вирішити наше проблемне завдання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?Учні висловлюють свої думки.Учитель. А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Шкрумеляк.

Звав тебе народ ласкавим,Називав теж “Сонцем ясним”,Бо зробив ти край великим,А свій люд багатим, щасним.Ти зібрав всі руські земліВід Кавказу до Карпат –І від моря аж по ВолгуСтав “Великий” панувати.

5

Боротьба 7 синів Святослава (972 – 980 рр.)

П

П

988

Адміністративна К реформа: князь П великий удільні

Володимир(980 – 1015)

К.Р.

Християнську вніс ти віруУ народ – мов цвіт обнови,Що красив нам нашу землюСвітлом правди і любові.І побивши печенігів –Жив з сусідами у згоді,Лад поширював в державіІ добробут у народі.Тож за твого князюванняКрай зацвів, як квітка рожі,І за те ти в нас “Великий”,А “Святий” у церкві божій!

ІІІ. Закріплення вивченого проходить у формі гри “Міцний ланцюжок”: учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.

Князь Володимир: Закінчив…………….(об’єднання слов’янських племен). Підкорив……………(вятичів, радимичів). Переміг……………..(печенігів). Побудував………….(міста-фортеці, Десятинну церкву). Заснував……………(м. Володимир-Волинський, м. Переяслав). Упорядкував……….(управління державою). Прийняв……………(християнство). Укріпив…………….(давньоруську державу). Розвивав……………(культуру, освіту, торгівлю). Чеканив……………(злотники, срібники).

ІV. Підсумки уроку.V. Домашнє завдання. § 19 – 20 Скласти план розповіді “Як хрестили Русь”. Для сильніших учнів - розв’язати кросворд.

6

По горизонталі:2. Річка, в яку за наказом Володимира вкинули Перуна. (Дніпро).

4. Річка, на якій у 993 році Володимир бився з печенігами. (Трубіж).

5. Місто, де відбувався збройний виступ проти Володимира. (Суздаль).1. Неслов’янське плем’я, яке увійшло до складу Київської Русі за часів

Володимира. (Чудь).2. Віра в багатьох богів. (Язичництво).3. Річка, на якій за наказом Володимира були побудовані укріплені городи.

(Стугна).12. Руський богатир, який брав участь у битві на р.Трубіж. (Кирило).13. Дочка Візантійського імператора, з якою одружився Володимир. (Анна).14. Як народ прозвав Володимира - …Сонечко. (Ясне).

По вертикалі:1. Укріплення, що були споруджені Володимиром для захисту від набігів

степовиків - …вали. (Змієві).3. Віра, яку прийняв Володимир, а за його наказом і вся Русь. (Християнство).1. Церква, побудована Володимиром, на честь Пресвятої Богородиці.

(Десятинна).2. Тисяцький, який силою змусив хрестити новгородців. (Путята).11. Син Володимира, в майбутньому великий князь Київської Русі. (Ярослав).

7

Урок №9Тема. Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого.

Мета. У цікавій формі уявної подорожі ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, визначити його роль і місце в історії України. Продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки. Вдосконалити навички складання схеми-портрету історичної особи. Виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, тягу до знань, освіти, культури.

Тип уроку: урок-подорож, урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, додаткова література для роботи в малих групах: посібник І.Коляди “Історія України в 6 –7 кл.”, кросворд “Оранта”, підручники, витяги з “Руської правди”, малюнок валізи та кошика.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: вдосконалять навички складання схеми-портрету історичної особи; навчаться визначати роль і місце особи в історії; навчаться аналізувати документи за планом; вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення; навчаться проводити власні дослідження, розробляти свої проекти.

8

План уроку.І. Перевірка виконання домашнього завдання.ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.ІІІ. Вивчення нової теми.

1. Міжусобна боротьба після смерті Володимира.2. Державна діяльність Ярослава.3. “Руська правда” – перший звід давньоруського права.4. Культурно-просвітницька діяльність Ярослава Мудрого.5. Зовнішня політика князя.6. Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.V. Домашнє завдання.

Активізація пізнавальної діяльності.На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.

Мудрий княже Ярославе,Свого батька гідний сину,Ти підніс до сили, слави,До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,Гарний город збудував ти,І щоб пам’ять не пропала,Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,Щоб жили по правді люди,Щоб законом справедливимІ твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,Щоб коштовним самоцвітом,Прибраний увесь, багатий,Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор СофіїЗ каменю і срібла-злата,Ще й тепер про тую славуМріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світіТвоє вчення споминали,Королі, князі, вельможіВ тебе ласки забігали.

Учитель. Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:1) Зміцнив, розбудував Київську Русь.

9

2) Підніс міжнародний авторитет.3) Збудував м.Ярославль.4) Упорядкував закони.5) Збудував Софіївський собор.

Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.

Учитель. Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи Київської Русі. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте розіб’ємось на гупи, а потім поділимося своїми враженнями.

Отже, 1-ша група має дізнатися про те, як Ярослав став Великим князем, як він отримав владу, адже його батько – Володимир – не встиг скласти заповіт.

2-га група “зустрінеться” з боярами і дізнається, яким був політичний устрій держави, хто і як здійснював владу.

3-тя група “зустрінеться” з послами інших держав і з’ясує, у яких відносинах був Ярослав із сусідами та європейськими державами.

4-та група познайомиться зі зводом Ярославових законів - “Руською правдою”. Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ століття, вкажете на недоліки зводу жителям ХІ століття й проаналізуєте документ за таким планом:

1. Риси соціального укладу в законодавстві:а) становище різних груп населення;б) наявність невільних груп населення;в) захист приватної власності.

2. Пережитки родового ладу в “Руській правді”:а) відповідальність різних груп населення;б) наявність родових пережитків у розв’язанні конфліктів;в) уявлення про особисту гідність.

3. Загальні висновки. 5-та група здійснить екскурсію до Софіївського собору, дізнається про його історію, а також розв’яже загадку, яку приготували їм кияни ХІ століття. Загадка: яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софіївського собору? Назву допоможуть прочитати у виділеному рядку правильні відповіді.

10

1. Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).2. Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і

благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).3. Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).4. Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).5. Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).6. Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм). 6-та група “здійснить” екскурсію по місту Києву й поділиться з нами своїми враженнями.

Після 10-хвилинної роботи в групах учні діляться враженнями, звітують про проведену роботу. (20 хв.).

Учитель пропонує кожній групі зробити схематичну позначку на схемі-портреті “Ярослав Мудрий”, яка б відображала основний зміст проведеної роботи в групі і розкривала досягнення Ярослава.

У результаті на дошці з’явиться приблизно така схема:

Підводяться підсумки.Метод “Прес” (для слабших дітей): за що Ярослава нарекли Мудрим?Метод “Прес” (для сильніших дітей): чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Київської Русі?

11

Боротьба синів Володимира (1015 – 1019)

К

Ш Б

Бояри Народне віче

Ярослав Мудрий(1019 – 1054)

Р.П.………………………

Учитель. Так, безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі. А тепер давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики. Я надаю слово нашому експерту, який вдома провів невелике дослідження.

Учень-експерт. 1) “Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом,

основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М.Грушевський).

2) “Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…” (Б.Греков).

3) “І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М.Брайчевський).

4) “Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).

Учитель. Таким чином, наша подорож у стародавній Київ підійшла до завершення. Давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, а що варто залишити в ХІ ст. Свої міркування напишіть на папірцях. Те, що ви взяли б із собою у ХХІ століття прикріпіть на цю дорожню валізу, а те, що залишаєте в минулому – ось на цей старий кошик.

Учитель прикріплює на дошці малюнки валізи та кошика

ІІІ. Оцінювання учнівських досягнень.ІV. Домашнє завдання. Розробити власний проект “Ярослав Мудрий – людина й державник”, у проект включіть поради нинішнім державотворцям про те, що варто запозичити у Ярослава Мудрого для сучасності.

12

Урок №7Тема. Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.

Мета. Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, підкреслити складність історичного періоду. Визначити історичне значення Любецького з’їзду, роль Володимира Мономаха як державника. Вчити учнів самостійно здобувати знання. Розвивати вміння працювати з документами та різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити відповідні висновки. Виховувати культуру спілкування. На прикладі Володимира Мономаха та його сина Мстислава виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: урок-семінар, урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, схема “Боротьба за владу нащадків Ярослава”, портрет Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, малюнок “шапки Мономаха”.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: набудуть навички самостійної роботи з різними історичними

джерелами; вдосконалять вміння аналізувати історичні документи; набудуть навички роботи в малих групах; навчаться відстоювати свою позицію;

13

здобудуть навички критичного мислення.

План семінару.1. Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.2. Любецький з’їзд князів.3. Володимир Мономах – людина й політик.4. Мстислав Володимирович.

Рекомендована література: Р.Лях “Історія України”, Д.Дорошенко “Історія України” (ст. 44 – 48), І.Коляда “Історія України”, О.Субтельний “Нариси з історії України” (ст. 19 - 22), І. Крип’якевич “Історія України” (ст. 61 – 64).

Організація семінару.Тема та план проведення семінару, рекомендована література оголошуються учням за 2 тижні. Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких працює над підготовкою одного питання.Склад груп та доручення : 1) доповідач (розкриває суть питання);2) співдоповідач (підсилює твердження доповідача витягами з документів);3) асистент (готує необхідні таблиці, схеми, підбирає портрети);4) опонент (опонує доповідача, задає провакаційні питання).

Приблизний хід семінару.Розглядяється питання “Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.Доповідач. У 1054 році помер Ярослав Мудрий. Ще за свого життя він поділив свої землі між синами.Співдоповідач. Ось як літопис описує заповіт Ярослава Мудрого: “Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і однієї матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу я даю Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а Вячеславу – Смоленськ.Асистент вивішує на дошці схему й пояснює, що на схемі зображені лише ті сини й онуки Ярослава, які найактивніше боролися за владу, а в дужках вказано роки перебування на Київському престолі.

Ярослав Мудрий(його сини)

Ізяслав(1054–1073;1076-1078)

Святослав(1073 – 1076)

Всеволод(1078 – 1093)

14

(його онуки)Святополк Олег Володимир Мономах

(1113 – 1125)воюють за владу

Доповідач (користуючись схемою). У 1068 р. військо Ярославичів зазнало поразки в битві з половцями. У Києві почалося повстання проти Ізяслава. Він утік у Польщу до племінника Болеслава ІІ. Київський престол зайняв полоцький князь Всеслав Брянчиславич. У 1069 р. він був вигнаний військом Ізяслава, якому допомогла Польща.

Незабаром після цих подій почалася міжусобна боротьба за Київський престол: Всеволод і Святослав пішли війною на брата Ізяслава. Ізяслав знову тікає в Польщу. Київський стіл зайняв Святослав. Він намагався наслідувати правління свого батька Ярослава Мудрого. Але був занадто жорстоким, народ не зберіг про нього славну пам’ять. Помер Святослав на 49-му році життя у 1076 р. Похоронений в Чернігові, де правив 20 років. Він став родоначальником князівської династії чернігівських Святославичів (Ольговичів).

У 1076 р. на Київський престол повернувся Ізяслав. 1078 р. Ізяслав загинув у війні зі Всеволодом, який став київським князем. Але в боротьбу включився син Святослава Олег. Правління Всеволода теж не було довгим. Він помер у 1093 р. Князівські усобиці розгортаються з новою силою.

Опонент. Скажіть, будь ласка, а чому сини Ярослава не виконали заповіт свого батька – жити в мирі й злагоді? Що було основною причиною князівських усобиць?

У разі потреби опонет доповнює, що основною причиною князівських усобиць було недосконале престолонаслідування Київської Русі, коли старший син заміняв батька й отримував київський стіл, другий по ньому брат мав сидіти в Чернігові, як у другому по своєму значенні місту, третій – у Переяславі і так далі. Установлювалася ніби черга: коли помре старший князь київський, то його стіл наслідував і переходив до Києва його брат, що сидів перед тим у Чернігові, а не син, бо дядько вважався завжди старший від свого небожа. Коли ж князь умирав, не встигши покняжити в своїй черзі у певному городі, то його сини втрачали право коли-небудь десь князювати. Їх називали “ізгоями”. Але в дійсності цього порядку дуже мало дотримувалися. Вже сини Ярослава почали сперечатися між собою за княжі “столи”, а згодом ці сварки ще побільшали.

Розглядається друге питання – “Любецький з’їзд князів”.Доповідач. Продовження міжусобної боротьби стало небезпечним для Київської держави. Щоб припинити князівські усобиці, Святополк Ізяславович та Володимир Мономах (князі київський та переяславський) у листопаді 1097 року скликали у Любечі під Києвом князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський, теребовльський князі. Співдоповідач. Ось послухайте, як про цю подію пише літописець.

“Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і

15

зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою… І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”.Доповідач узагальнює значення Любецького з’їзду .Асистент за розповіддю доповідача малює на дошці схему:

Опонент. Чи сприяли князівські з’їзди припиненню усобиць? (Опонент має бути готовим відстояти обидві позиції і зав’язати дискусію).Аргументи щодо негативної оцінки князівського з’їзду:1) З’їзд закріпив роздробленість Русі (“Кожен хай держить отчину свою”).2) Змінивши порядок престолонаслідування відносини між князями тільки

ускладнились.3) Подібні з’їзди використовували лише для перерозподілу земель. Так, після Любецького з’їзду Святополк отримав Київську й Турівську землю, Олег – Чернігівщину, Давид – Муромщину, а інші ізгої, онуки Володимира Ярославича – Василько та Володарко отримали уділи на Волині й Галичині. Переяславщину, Смоленщину, Ростовщину й Новгородщину віддано Володимиру Мономаху, Волинь – Давидові Ігоревичеві. Але тільки що склалася ця угода, як сам Святополк і Давид Ігоревич схопили Василька, без жалю осліпили й так пустили додому. Знову почалася війна, яка тривала 3 роки і скінчилася з’їздом князів у Вятичеві. На цьому з’їзді відібрали в Давида Волинь і віддали її Святополкові.

Розглядається третє питання – “Володимир Мономах – людина й політик”Доповідач. У 1113 р. київське віче на князівський стіл запросило Володимира Всеволодовича Мономаха. Він був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина Мономаха Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир прозваний Мономахом. Став він великим князем київським у 60 років.Асистент вивішує портрет Володимира Мономаха, за розповіддю доповідача складає схему “Володимир Мономах”.Доповідач. За часи його правління на Русі відновилася одноосібна князівська влада.

16

Любецький з’їзд 1097 року

Припинив міжусобні війни

Встановив нове правило переходу земельної влас-ності від батька до сина

Закріпив поділ Київської Русі на удільні

князівства

Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів. Співдоповідач. Ось, як про це він пише у своїх “Повчаннях”.“…А всіх походів я зробив вісімдесят і три великих, а решти не пам’ятаю, менших. І мирів учинив я з половецькими князями без одного двадцять…”Доповідач. Мономах удосконалив управління державою, вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”. Він захищав права селян, обмежив сваволю лихварів.Співдоповідач. “Бояри, що дали кому-небудь в борг, не мають права перетворювати боржника, що не сплатив борг, у раба…

Лихварі не мають права брати великі рзи (відсотки) за борги.Податі (податки) городян зменшуються…”А в “Повчаннях” Володимир Мономах навчає дітей: “Усього ж паче –

убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіться самі, а не давайте сильним погубити людину…”Доповідач. Мономах зосередив у своїх руках ¾ руських земель. Він рішуче відстоював кордони від зазіхань інших князів.Співдоповідач. “1116 року до Мінська ходили ми на Гліба Всеславича, бо він людей у нас був захопив. І Бог нам поміг, і здійснили ми своє задумане. 1117 року ходили ми до города Володимира на Ярославця Святополковича, не терплячи лиходійства його”.Доповідач. З ім’ям князя пов’язують “шапку Мономаха”, нібито отриману ним від візантійського імператора, якою коронували всіх московських князів.Асистент вивішує на дошці малюнок “шапки Мономаха”.Доповідач. Наприкінці князювання Володимир спробував передати власний досвід правління нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчання дітям”. Помер у 1125 році на 73-му році життя. Похований в Києві у соборі Святої Софії.

У результаті роботи асистента на дошці з ’ являється схема :

Опонент. 1) Чому саме Мономаха запросили кияни в 1113 р. на Київський престол?

17

ВолодимирМономах

(1113 – 1125)

Відновив одноосібну

владу

Доповнив “Правду

Ярославичів”

Контролював ¾ руських

земель

Укріпив між-народне ста-новище Русі

Написав “Повчання

дітям”

Припинив усобиці

Династичні зв’язки: Англія Швеція, Візантія

(Освідчений, обдарований князь. Отримав ряд блискучих перемог над половцями: 1103, 1107, 1111. Став ініціатором з’їздів князів).5) Чому часи правління В.Мономаха прирівнюють до часів правління

Я.Мудрого?(Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. Я.Мудрий

створив звід законів, В.Мономах їх доповнив. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту).

Розглядається четверте питання – “Мстислав Володимирович”.Доповідач. Наступником Володимира Мономаха на київському столі став його син – Мстислав, син англійської королівни Гіти. Двадцятилітнім юнаком батько направив сина управляти Новгородом, після його ростовського князювання. Він брав активну участь у приборканні Олега Святославича, який прагнув переділу земель, розгромивши його дружину у битві на р.Клязьмі.

Наслідування Мстиславом київського столу не викликало ніяких заперечень з боку дворянства, бо він вже був однією з найважливіших постатей у житті Київської держави.

На київському столі Мстислав продовжував політику батька: зміцнював свою владу, приборкував непокірних князів; багато будував (Андріївська церква Янчинного монастиря – 1131р.,

Успенська церква і т.д.); розширив міжнародні зв’язки (зятями Мстислава були: імператор

візантійський, принц норвезький, принц датський та королевич угорський; сам князь був одружений зі шведською королівною Христиною, потім брав шлюб з дочкою половецького хана Тугоркана).

Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.

У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич, його дядько – син Володимира Мономаха – ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий та другий син Володимира –Ярополк.

Згодом цю боротьбу продовжили їх спадкоємці. У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних князівств.

Опонент. Чому занепав Київ, а разом з ним і Київська держава?(Питання виноситься для обговорення всім класом. Це є своєрідний

підсумок уроку).Учні мають визначити такі причини:

1) Перетворення умовного земельного володіння у спадкове земельне володіння бояр та князів.

18

2) Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.3) Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між

ними та Києвом.4) Подальший етнічний розвиток земель, процес розвитку народностей у

різних частинах держави.

ІІ. Оцінювання діяльності учнів.

ІІІ. Домашнє завдання. Повторити § 15 – 24, підготуватися до підсумкового уроку.

Урок № 8Тема. Тематичне оцінювання з теми

“Виникнення та розквіт Київської Русі”

Мета. Закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення та розквіту Київської Русі. Узагальнити основні поняття та події. Оцінити знання учнів з теми. Розвивати вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками. Виховувати культуру спілкування, повагу до нашої історії.

Тип уроку: урок-КВК, урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, паперові звитки із завданнями, картки з кросвордами, портрети князів.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: навчаться застосовувати набуті знання на практиці; удосконалять навички вирішення проблемних завдань; навчаться займати й відстоювати власну позицію; розвинуть вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими

ознаками.Хід уроку. І. Організаційний момент.

19

Учні діляться на команди, оголошуються правила КВК. Постановка проблемного завдання уроку: яка була соціальна суть Київської Русі – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?

ІІ. Гра.Учитель. Отже, у нас майже все готово для того, щоб розпочати змагання: у нас є команди, капітани. Але ми поки що не знаємо, як наші команди називаються. Для того, щоб це дізнатися ми проведемо перший конкурс – “Розшифруй назву команди”. А зробити це ви зможете тоді, коли правильно розв’яжете запропоновані кросворди – назву своєї команди ви прочитаєте у виділеному рядку.Команди розв’язують кросворди:

1) Слов’янський бог грози. (Перун). 1) Друге призвісько “ тестя Євро- 2) Руський літописець, автор “Повіс- пи”. (Мудрий). ті минулих літ”. (Нестор). 2) Друга назва Херсонесу, місто в 3) Житло ченця. (Келія). якому охрестився Володимир. 4) Одна з перших православних цер- (Корсунь).

ков на Русі. (Десятинна). 3) Малюнок, нанесений на сиру шту-5) Кочові народи, які часто нападали катурку. (Фреска). на східні кордони Русі. (Печеніги). 4) Злиток срібла вагою 200гр.(Гривня)6) Легендарний засновник Києва. 5) Князь, якого запросили кияни в 1113 році на київський стіл. (Мономах). 6) Хронологічно послідовний запис історичних подій. (Літопис).У зашифрованих стрічках кросворда учні читають назви своїх команд – “Поляни” та “Русини”.Учитель. Другий конкурс наших змагань – розминка. Проведемо його у формі гри “Міцний ланцюжок”. Кожен гравець обох команд отримує завдання – пояснити суть поняття. Якщо гравець виконує завдання – залишається сидіти, не виконує – встає, тобто ланцюжок “рветься”. Команда отримує кількість штрафів рівну кількості “розривів ланцюжка”.Терміни для команди “Поляни”: натуральне господарство, феодалізм, реформи, християнство, зовнішня політика, фреска, закупи, політична роздробленість.

20

Терміни для команди “Русини”: міжусобні війни, повинності, полюддя, православ’я, внутрішня політика, літопис, уділ, дружина.(Кількість понять підбирається відповідно до кількості дітей).

Учитель. Наступний конкурс називається “Аукціон загадок”. Відгадавши загадку, ви можете “купити” для команди 1 бал.Загадки: 1) Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято йшов.Та на Дніпровських на порогахСвою геройську смерть знайшов.Хан з його черепа зробивІ золотом прикрасив чашу,Якого князя хан розбив? – Чекаю відповідь я вашу! (Святослав).

2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати…Яку ти мужність осягла?!Як високо змогла піднятисьІ влади велич вознесла!Тобі вдалось зміцнить державу,Намітить християнству путь,Творить земні славетні справи,Цього не в праві ми забуть. (Княгиня Ольга).

3) Він був грозою Царгороду,Прибив свій щит там на вратаІ вигідну уклав угоду – Йшла дань на руські всі міста.Але пророцтво волхви склали,Що від коня свого помре.Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.Давно було це, та легенда ще живе. (Олег Віщий).

4) Нову христову віру давІ срібну гривну карбував,На Бузі місто збудував,Один – три призвіська він мав.То, хто ж така оця людина,Яку так славить Україна? (Володимир Великий).

4) Імення він прекрасне мавІ ним себе прославив,Також закони він писавДля Руської держави.Для європейських королівВін тестем був і сватом,

21

На різних мовах говорив, Та ще любив читати.Про кого мову я веду?Про кого відповідь я жду? (Ярослав Мудрий).

Учитель оголошує конкурс “Домашнє завдання” (малюнок за вибором: одяг жителів Київської Русі, предмети побуту, обмундирування дружинника і т.п.). Організовується виставка “Вернісаж Київської Русі”.

Учитель. Наступний конкурс називається “Реставрація документу”. Уявіть собі, що до нас потрапили стародавні сувої, на яких частково пошкодився текст. Вам, як знавцям історії, доручили реставрувати їх, тобто відновити текст і встановити, яку подію описав літописець.

Учитель роздає командам паперові звитки з текстом.

Текст для команди “Поляни”:“…І зажадав ………., щоб вони данину дали на 2 тисячі кораблів: по

12 грн. на чоловіка, а в кораблі було по … мужів. І згодилися ………. на це, і стали миру просити, щоб не пустошив ……………. землі . І зажадав ………..щоб …………..давали уклади на руські городи – спершу на ………, а тоді на ……………., і на …………….., і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи.” (907 рік. Угода князя Олега з візантійським імператором).

Текст для команди “Русини”:“…………….повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори

по Боричевому увозу на ручай і дванадцяти мужів приставив …………його. Потім ……………..послав посланців своїх по всьому городу говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ………., то мені той …………..буде”.

І, це почувши, люди з радістю йшли. А назавтра вийшов ……………. з попами на …………….і…………… людей. І, це зробивши, повелів він робити…………..і ставити їх на місцях, де ото стояли………….

(988 рік. Хрещення Володимиром Русі).

Учитель. Шостим конкурсом наших змагань буде гра “Герой – дата – подія”.Умови гри: учитель називає ім’я героя (князь, літописець, воєвода) – перша команда називає дату, пов’язану з цим ім’ям, а друга команда називає подію, котра відбулася в цей рік.

Наприклад:Учитель І команда ІІ команда

Князь Ігор

Володимир Великий

Святослав

945 р.

988 р.

972 р.

Розправа древлян над князем Ігорем

Хрещення Русі

Загибель князя

22

Ярослав Мудрий

Олег

Ольга

Олег

1036 р.

882 р.

957 р.

911 р.

Ярослав остаточно розгромив печенігів

Захоплення Києва, вбивство Аскольда

Відвідала Константинополь і прийняла християнствоУклав вигідний торговий договір з Візантією

Через певний проміжок часу команди міняються ролями.

Учитель. Наступне завдання сьогоднішніх змагань - розв ’ язання кросворду “Виникнення та розквіт Київської Русі”.Завдання кросворду:1) Перший князь Київської Русі з династії Рюриковичів. (Олег).2) Назва грошей, які карбував Володимир. (Гривня).3) Ім’я князя, якого називали тестем Європи. (Ярослав).4) Ім’я князя, який Русь охрестив. (Володимир).5) Родоначальник династиї Рюриковичів. (Рюрик).6) Державне утворення полян з центром у Києві. (Куявія).7) Старший син Святослава. (Ярополк).8) “Мати міст руських”. (Київ).9) Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися. (Вотчина).10) Один із двох братів, що княжили в Києві до приходу Олега. (Аскольд).11) Його брат. (Дір).12) Тимчасовий правитель держави замість монарха. (Регент).13) Слов’янські племена, які мешкали у межиріччі Дністра й Прута.

(Тиверці).14) Перший митрополит-русич у Київській Русі. (Іларіон).15) Автор літопису “Повість минулих літ”. (Нестор).16) “………..правда” – перша збірка руських законів. (Руська).17) Річка, на якій Ярослав остаточно переміг свого брата Святополка.

(Альта).

23

Учитель. Настав час конкурсу капітанів.Капітанам пропонується вирішити проблемне питання уроку: яка

була соціальна суть Київської Русі – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?

(Питання вирішується шляхом методу “Прес” або дискусії).

ІІІ. Підведення підсумків. Оцінення учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання. Учням даються індивідуальні завдання в залежності від результатів роботи на уроці.

24