ПРОЕКТ

ВІДДІЛ ОСВТИ КРИВОРІЗЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇКЗ “НОВОПІЛЬСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД”

“СНІГУРОНЬКА”

Мелетич ІринаМихайлівнавихователь

2015рік.

Тип проекту: дослідницький.Цілі проекту:•встановлення зв'язку між історією сім'ї та історією Вітчизни;•включення дитини в систему ціннісних відносин своїх предків;•дослідження сімейних династій Термін проекту: короткостроковийОчікуваний результат проекту: створення ілюстрованої біографії предків у формі альбому. Ілюстрована біографія може бути виконана у вигляді твору, що розповідає про предка і містить фотографії та ілюстрації, хронології життя предка в контексті історії сім’ї та їх внески в сфери розвитку суспільства.

Династія - це спадкоємність поколінь одного роду в тому чи іншому виді діяльності. Є династії монархів, художників, артистів і т.д. А наша сім'я є представником династії дошкільників. Зв'язок поколінь – це джерело, яке дає людині силу, натхнення, віру в своє майбутнє. Саме в збереженні традицій нашої родинної династії дошкільників - сенс життя, мрію також стати педагогм, щоб дарувати дітям казку.

Я - маленька гілочка великого родового дерева.

Катерина Миколаївна народилася 10 листапада 1910року. Моя прапрабабуся в роки війни жила з трьома дітьми, з фронту чекала звісток від чоловіка, працювала з ранку до ночі, щоб хоч якось прокормити сім’ю. Важко було, але весь час вона говорила, що найважче і страшне - це жити одній у будинку. Мій прапрадід повернувся з війни і в них народилася ще одна дівчинка. Було в сім’ї 3 дівчинки і 1 хлопчик. Вони разом з дідусем виховали гідних людей: працьовитих, відповідальних, розумних і добрих. Прапрабабуся не уявляла життя без дітей, тому і влаштувалася працювати в дитячий садок. У селі люди похилого віку досі говорять про те, що Катерина Миколаївна була гарним кухарем та нянею. Діти її дуже любили і завжди поспішали в дитячий садок. Вони почували себе впевненими, захищеними, щасливими, тому що цікаво було жити в яслях з такою чудовою людиною.

Моя прабабуся Юлія Вікторівна народилася 15 квітня 1942року. Важкий життєвий шлях пройшла вона, її дитинство збіглося з роками Другої світової війни, відбудови народного господарства, голодомором. Зовсім юною дівчиною вона прийшла працювати вихователем в дитячий садок «Білочка» Криворізького району, там же була призначена завідуючою дошкільного закладу. Творча, ініціативна, відповідальна. Кожен день був новим і цікавим, як для дітей, так і для моєї прабабусі. Вона дуже любила свою роботу. Прабабуся являється «Ветераном праці», має дуже багато подяк і грамот різного рівня. Я пишаюся тим, що люди досі пам'ятають мою прабабусю.

Моя бабуся, Любов Іванівна, народилася 8 листопада 1961року. 27 років віддала дошкільній освіті. Відразу, після закінчення Жовтоводського педучилища, вона з радістю приступила до роботи в Новопільському дитячому садку «Снігуронька». Бабуся має вищу дошкільну освіту. На сьогодні працює завідуючою дошкільного закладу. Вона «Відмінник освіти», нагороджена почесним знаком «Софії Русової» була делегатом 1 з’їзду дошкільників України, вже п’яте вибирається депутатом Новопільської сільської ради.

Я дуже горжуся своїми бабусями.

Моя мама, Анна Олегівна народилася 31 липня 1989року. Вже 6 років працює в Новопільському дошкільному закладі “Снігуронька”. Вона має вищу дошкільну освіту. Закінчила Бердянський державний педагогічний університет. Мама - “ спеціаліст другої категорії”. В санаторній, різновіковій групі вона змогла створити дружний дитячий колектив. Вона розвиває особистісні якості дітей, вчить їх користуватись комп’ютером. Хоча вона і вимоглива до дітей - вчить ставитися з повагою до себе і до інших, прищеплює правила поведінки в колективі - її дуже люблять діти, з повагою ставляться до неї і батьки.

Тож нехай династія педагогів продовжується.

КАРАЧУН ТЕТЯНА МАКАРІВНА

Народилася 15 вересня 1934 року, вона є головою династії працівників залізничного транспорту.Почала свою трудову діяльність на Криворізькій залізниці в 1973 році оператором поста централізації. Тетяна Макарівна була дуже відповідальною, дисциплінованою. На протязі багатьох років була наставником молоді. Тому і заслужено заробила медаль «Ветеран Праці».В 1989 році вийшла на пенсію.На превеликий жаль нашої прабабусі вже немає, але ми згадуємо завжди її гарні якості не тільки як трудівника непосидючого, але і як чемну цікаву людину!

КАРАЧУН МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ

З самого раннього дитинства, коли дитина могла відповісти батькам ким хоче бути - мій дідусь Микола відповідав «машиністом поїзду». І вже після школи з 1978 року по 1981 рік вчився в Криворізькому політехнічному технікові. Вчився добре і після закінчення отримав спеціальність – «Технік – електромеханік». З 1981 по 1983 рік служив у лавах Радянської Армії.А як повернувся додому, то влаштувався на роботу в Криворізьке локомотивне ДЕПО помічником машиніста електровоза. Так з 1983 року по теперішній час там і працює, але з 1988 року вже він машиніст електровоза і тепловоза. І вже в 2007 році привів в своє рідне Криворізьке локомотивне ДЕПО свого сина – мого татка.

КАРАЧУН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Так само, як і його тато – мій дорогий дідусь Микола, татко Сергій дуже мріяв отримати професію машиніста. Тому по закінченні школи з 2003 по 2007 роки вчився в Криворізькому індустріальному технікумі. По закінченні технікуму одержав спеціальність «Обслуговування залізничного транспорту». В 2007 році вперше з татом прийшов до прохідної Криворізького локомотивного ДЕПО. Працював спочатку помічником машиніста електровоза, а з 2010 року став вже машиністом електровоза.

Либенко Петро Микитович народився в 1903 р. в с. Оленівка Софіївського р-ну Дніпропетровської обл. Мати була домогосподаркою, а батько працював шахтарем на Харинському руднику на Криворіжжі.

З 1912 по 1915 рр. вчився в Криничанській початковій школі, в 1916-1918 рр. - в Ордо-Василівському двокласному училищі.

В 1921 р. вчився на 2-му підготовчому курсі сільськогосподарського технікуму в с. Ордо-Василівка, не закінчив.

Працював секретарем Ордо-Василівської сільради з 1923 р.1925-1927 р. служив в армії, в 47-му Узбекському прикордонному загоні.З 1927 по 1941 рр. працював в школах Софіївського району. В 1936 р.

закінчив Новомосковську педшколу. В 1939 р. закінчив Запорізький учительський інститут. З 1941 по 1945 рр.

служив в радянській армії рядовим, потім працював у Водянській семирічній школі Софіївського р-ну спочатку вчителем української мови з 1945 р., а потім директором школи до 1966 року.

Колісник Олена Петрівна 07 09. 1935 р. народження, дочка Либенко Петра Микитовича. З 1944 по 1954 рр. навчалася у Водянській середній школі Софіївського р-ну, працювала старшою піонервожатою в Сергіївській семирічній школі і Василівській середній школі з 1954 по 1956рр., працювала в Ново-Софіївській початковій школі Софіївського р-ну вчителем початкових класів з 1958 по 1965 рр. З 1965 по 1966 р. працювала вчителем російської мови в Девладівській восьмирічній школі.

З 1956 по 1962 рр. навчалася в Київському університеті ім. Т.Шевченка, за спеціальністю українська філологія.

Закінчила дефектологічні курси в м. Київ 1967 р., працювала спочатку дефектологом Софіївської середньої школи, а потім районним дефектологом Софіївського р-ну до 1990 р. З 1990 р. вийшла на пенсію.

Колісник Олена Петрівна 07 09. 1935 р. народження, дочка Либенко Петра Микитовича. З 1944 по 1954 рр. навчалася у Водянській середній школі Софіївського р-ну, працювала старшою піонервожатою в Сергіївській семирічній школі і Василівській середній школі з 1954 по 1956рр., працювала в Ново-Софіївській початковій школі Софіївського р-ну вчителем початкових класів з 1958 по 1965 рр. З 1965 по 1966 р. працювала вчителем російської мови в Девладівській восьмирічній школі.

З 1956 по 1962 рр. навчалася в Київському університеті ім. Т.Шевченка, за спеціальністю українська філологія.

Закінчила дефектологічні курси в м. Київ 1967 р., працювала спочатку дефектологом Софіївської середньої школи, а потім районним дефектологом Софіївського р-ну до 1990 р. З 1990 р. вийшла на пенсію.

Гурєєва Ольга Іванівна 28.07.1959р. народження, дочка Колісник Олени Петрівни. З 1966 по 1976 р. навчалася в Софіївській середній школі, яку закінчила з золотою медаллю. В 1976 по 1981 рр. навчалася в Криворізькому педагогічному інституті, закінчила з червоним дипломом, отримала кваліфікацію вчитель фізики і математики.

З 1981 по 1994 рр. працювала вчителем фізики і математики в Новопільській середній школі. Одружена, має 2 дітей.

Халік Олена Олександрівна народилася 08 квітня 1981 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, дочка Гурєєвої Ольги Іванівни.

З 1988 по 1999р. навчалася в Новопільській середній школі, закінчила з золотою медаллю. У 2004 році закінчила з відзнакою Криворізький державний педагогічний університет та здобула кваліфікацію вчитель української мови та літератури, практичний психолог у закладах освіти. З листопада 2004 року працювала на кафедрі загальної та вікової психології Криворізького державного педагогічного університету викладачем-стажистом, а з вересня 2005 року до 2014 р.– асистентом кафедри, з 2014 р і до теперішнього часу – доцент кафедри.

З 2007 по 2011 рр. навчалася в аспірантурі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. В 2011 р. захистила дисертаційне дослідження «Тривожність як чинник дезадаптації практичних психологів-початківців» за спеціальністю 19.00.07. − «Педагогічна та вікова психологія». Є автором понад 20 наукових публікацій.

Олена Олександрівна одружена, має доньок 2004 і 2011 років народження.