66
Міжклітинна передача електричного збудження Андрій Чернінський к.б.н., с. н.с. відділу фізіології мозку та психофізіології ННЦ "Інститут біології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка [email protected]

Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Міжклітинна передача електричного збудження

Андрій Чернінськийк.б.н., с. н.с. відділу фізіології мозку та психофізіології

ННЦ "Інститут біології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка

[email protected]

Page 2: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Різноманітність будови нейронів

Page 3: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Контакт двох нейронів: Синапс

Синапс (грец. σύναψις -обіймати, охоплювати) – місце контакту між двома нейронами.

Чарльз Шерінгтон, 1897 р.

В головному мозку людини налічується близько 10^15 синапсів

1 000 000 000 000 000

Page 4: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Будова хімічного синапса

пресинаптичне закінчення

синаптичні пухирці

постсинаптична мембрана медіатор

рецептори до медіатора синаптична

щілина

Page 5: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Типи синапсів

Акс

о-со

мат

ичн

ий

Акс

о-д

енд

рити

чни

й

Акс

о-ак

сона

льн

ий

Page 6: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Типи синапсів

тип І. як правило, збуджувальні. мають круглі синаптичні пухирці, широку синаптичну щілину, велику активну площу постсинаптичної мембранитип ІІ. як правило,

гальмівні, мають витягнуті синаптичні пухирці, вузьку синаптичну щілину, невеликі за площею активні ділянки постсинаптичної мембрани

Page 7: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Типи синапсів

"прохідний" "термінальний"

Page 8: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Типи дендритних шипів

А – тонкий

B – схожий на обрубок

C - грибоподібний

Page 9: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

На одному нейроні ЦНС можуть закінчуватися сотні і тисячі інших нейронів

зелений колір відповідає певному синапсо-

специфічному білку

Page 10: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Ріст дендритних шипів

на момент народження дитини її головний мозок мість набагато більше нейронів, ніж мозок дорослої людини

натомість, число існуючих синапсів на порядок менше

у процесі росту і навчання нефункціональні нейрони відмирають, а ті, що залишися формують нові синаптичні закінчення у відповідності до їх функціонального навантаження

Page 11: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Будова мембрани нейрона

основою є подвійний фосфоліпідний шар

ліпідний шар є непроникним для заряджених частинок – іонів

іони можуть проникати через мембрану за допомогою білкових молекул – іонних каналів

Page 12: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Іонні канали

Білкові молекули, які дозволяють проникати через мембрану зарядженим частинкам – іонам.

Властивості:

селективність

“все або нічого”

чутливість до певних чинників

Page 13: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Іонні канали

(А) хемочутливі (хімічні чинники)

(С) потенціал-залежні

(В) залежні від фосфорилювання

(D) механочутливі

Page 14: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

у стані спокою нейрон заряджений всередині негативно – мембранний потенціал спокою

збудження нейрона пов’язане із стрімкою зміною цього потенціалу, яка називається потенціал дії

виникши у одній клітині, потенціал дії повинен перейти до іншої

для цього існують спеціальні механізми

Концептуальні тези

Page 15: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

У мембрані існують іонні канали, які здатні пропускати Натрій, Калій, Хлор

Ці канали завжди відкриті

Кількість Калієвих каналів є найбільшою:

nK:nNa:nCl = 1:0.04:0.45

Мембрана неоднаково проникна до різних іонів

Page 16: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Збудження нейрона: потенціал дії

потенціал спокою

деполяризація

гіперполяризація

потенціал дії

поріг збудження

Page 17: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Загальні поняття збудження передається з

мембрани на мембрану мембрана першої клітини

називається пресинаптичною мембрана другої клітини

називається постсинаптичною між двома мембранами є

синаптична щілина

Page 18: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Перехід збудження з однієї клітини на іншу

в межах однієї клітини деполяризація поширюється від збудженої ділянки до незбудженої, спричиняючи розвиток нового збудження

найбільш простий механізм – пряма передача збудження з мембрани на мембрану

Page 19: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Щілинний контакт мембран двох клітин

у мембранах обох клітин є особливі канальні білки – конексини

вони утворюють конексони – молекулярні пори, які дозволяють іонним струмам перетікати з однієї клітини до іншої

Page 20: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Морський молюск аплізія

Page 21: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Електричні синапси забезпечують

швидку передачу збудження

забезпечують синхронну активацію сполучених таким чином нервових клітин

Page 22: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Інший тип передачі: хімічні синапси

мають більшого розміру синаптичну щілину: струми затухають до постсинаптичної мембрани

Page 23: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Принцип роботи хімічного синапса

збудження пресинаптичного закінчення вивільнення з нього у синаптичну щілину

хімічної речовини - медіатора (нейротрансміттера)

вплив медіатора на постсинаптичну мембрану

відкриття іонних каналів зміна мембранного потенціала прибирання медіатора з синаптичної

щілини

Page 24: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Вивільнення медіатора: потенціал-залежні кальцієві канали

деполяризація пресинаптичної мембрани призводить до відкриття потенціал-залежних кальцієвих (Ca2+) каналів

через них кальцій входить у клітину

зростання концентрації кальцію стимулює екзоцитоз – вивільнення в синаптичну щілину вмісту пресинаптичних пухирців

медіатор опиняється у синаптичній щілині

Page 25: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Екзоцитоз

Page 26: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Потенціал-залежні кальцієві канали обумовлюють у нейроні електро-хімічне спряження

зміна мембранного потенціалу зміна концентрації кальцію

екзоцитоз вивільнення хімічного посередника (медіатора)

Page 27: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Виділення медіатора

відбувається порціями – квантами

квант медіатора – вміст одного пухирця

Page 28: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Вплив медіатора медіатор дифундує до

постсинаптичної мембрани

він зв’язується з рецепторними молекулами, розміщеними у ній

таке зв’язування призводить до змін структури рецепторної молекули

зміна структури рецептора прямо або опосередковано призводить до відкриття певних іонних каналів

Page 29: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Прямий вплив медіатора: ліганд-залежні іонні канали

медіатор зв’язується з рецепторною молекулою, яка одночасно є іонним каналом (іонотропні рецептори)

зв’язування з медіатором змінює структуру молекули так, що канал відкривається

через канал починає текти відповідний іонний струм

Page 30: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Непрямий вплив медіатора: вторинні посередники

зв’язування медіатора з рецепторною молекулою змінює її структуру(метаботропні рецептори)

ця зміна призводить до активації зв’язаного з рецептором G-білка

активація G-білка призводить до синтезу спеціальної речовини – вторинного посередника (наприклад, цАМФ)

цАМФ впливає на внутрішньоклітинні ферменти, які активують (або інактивують) іонні канали

Page 31: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Вторинні посередники невелика кількість медіатору може призводити

до синтезу значно більшої кількості вторинних посередників

більша кількість вторинних посередників активує більше іонних каналів, ніж міг би активувати/інактивувати медіатор безпосередньо

таким чином, система вторинних посередників дозволяє підсилювати сигнал у синапсі

ефективність системи вторинних посередників може змінюватися у часі – передумови навчання

Page 32: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Постсинаптичні іонні струми

іонні канали, на функціонування яких можуть впливати медіатори, селективні до основних іонів, розглянутих раніше – Na, K, Cl

прямий чи опосередкований вплив медіаторів може привести до активації (відкриття) або деактивації (закриття) іонних каналів

активація іонних каналів призводить до збільшення відповідного іонного струму, деактивація – навпаки

як буде мінятися мембранний потенціал при збільшенні або зменшенні різних іонних струмів?

Page 33: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Постсинаптичні іонні струми і потенціали

деполяризація

гіперполяризація

гіперполяризація

деполяризація

гіперполяризація

деполяризаціяхлор (Cl-)

калій (K+)

натрій (Na+)

зменшеннязбільшенняіон

Page 34: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Іонні канали постсинаптичної мембрани

здійснюють електрохімічне спряження,

але у протилежному напрямку: перетворюють хімічний сигнал (безпосередньо медіатор або

вторинний посередник) на електричні потенціали

Page 35: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Постсинаптичні потенціали

потенціал спокою

деполяризація

гіперполяризація

потенціал дії

поріг збудження

збуджувальні постсинаптичні

потенціали (ЗПСП)

гальмівні постсинаптичні

потенціали (ГПСП)

Page 36: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Медіатори

у відповідності до того, які зміни мембранного потенціалу вони викликають, поділяються на збуджувальні і гальмівні

збуджувальні медіатори викликають деполяризацію - ЗПСП

гальмівні медіатори викликають гіперполяризацію - ГПСП

Page 37: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Післядія: прибирання медіатора дія медіатора не може тривати вічно, інакше

втрачається зміст передачі інформації

через деякий час медіатор прибирається з синаптичної щілини

шляхи елімінації медіатору: > дифузія, > розщеплення спеціальними ферментами,> всмоктування у пресинаптичне закінчення

у пресинаптичному закінченні відбувається синтез або ресинтез медіатору

Page 38: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Порушення елімінації медіатора: тривале продовження його дії

отрути нервово-паралітичної дії (зарин, зоман) блокують фермент ацетилхолінестеразу, яка в нормі швидко розщеплює ацетилхолін

АХ є основним медіатором у нервово-м’язових закінченнях

подовження збудження м’язів спричиняє судоми і параліч

Page 39: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Порівняння синапсів: електричних і хімічних

синаптична щілина мала (3-4 нм)

струми безпосередньо переходять з пресинаптичної мембрани на постсинаптичну

синаптична затримка відсутня

проведення двобічне переважно збуджуючі імпульс передається за

законом “все або нічого”, головне – швидкість реакції

синаптична щілина значних розмірів (20-40 нм)

необхідний хімічний посередник (медіатор)

синаптична затримка суттєва (1-5 мс)

проведення однобічне збуджуючі і гальмівні можуть змінювати свою

роботу (пластичність), що має вирішальне значення для навчання

Page 40: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Найбільш поширені медіатори

ацетилхолін глутамат норадреналін дофамін серотонін (адреналін)

гама-аміномасляна кислота (ГАМК)

гліцин (ацетилхолін)

збуджувальні гальмівні

Page 41: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Основний збуджувальний медіатор в ЦНС: глутамат

рецептори до глутамату можуть бути як іонотропнітак і метаботропні

активовані іонні канали селективні до натрію і калію одночасносумарний ефект є збуджуючим (деполяризація)

Page 42: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

NMDA-рецептор

Рецептор-канальний комплекс складається з 77 білків

Мутації в генах 49 з цих білків пов'язані з розумовими порушеннями

Page 43: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Найбільш поширені гальмівні медіатори: ГАМК і гліцин

рецептори ГАМК можуть бути іонотропними (активують хлорні канали) або метаботропними (активують калієві канали)рецептори до гліцина є іонотропними (також активують хлорні канали)

Page 44: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Гальмівний ефект ГАМК

Page 45: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Адренергічна система: блакитне місце

регуляція циклу сон-неспання

REM-сон

Page 46: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Дофамін

регуляція моторики

система позитивного підкріплення

Page 47: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Серотонін

регуляція психоемоційного стану людини, система позитивного підкріплення

Page 48: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Ацетилхолін

Page 49: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Наркотичні речовини

Блокатор зворотного захвату (reuptake) дофаміну

кокаїн – блокатор реабсорбції дофаміну;

подовжує вплив дофаміну, збільшуючи активацію системи позитивного підкріплення

проте! чим більше активуються дофамінові рецептори, тим більше потрібно надалі активатора – природного дофаміну або його аналога

Page 50: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Наркотичні речовини

Опіатні рецептори – протибольова система; регуляція соціальної поведінки

Ендогенні опіати, морфін, героїн

Page 51: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Ліки

Впливаючи на рецептори агоністами (активаторами) або антагоністами (блокаторами) можна досягти лікувального ефекту.

Page 52: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Ліки

На прикладі серотонінергічної системи показано місця впливу ліків, що чинять антидепресантний або ж протилежний ефекти.

Page 53: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Інститут фізіології НАНУ

Під керівництвом директора інституту – академіка НАНУ Олега Олександровича Кришталя – було відкрито два принципово нові рецептори, що беруть участь у медіації больового відчуття. Це рецептори до АТФ та до протонів.

Зараз йдуть дослідження шляхів блокування больового відчуття, які б не впливали на інші функціональні системи головного мозку.

Page 54: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Myotonia congenita спадкове захворювання, причиною

якого є порушення у гені CLCN1 цей ген кодує білок, який входить до

складу хлорного каналу постсинаптичної мембрани

дефект у цьому гені призводить до порушення хлорної провідності

як при цьому зміняться постсинаптичні струми?

Page 55: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Myotonia congenita

Page 56: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Tackling the synaptopathy challenges -

synaptic systems biology from molecules to

networks

Page 57: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Сучасна нейрогенетика

Page 58: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

C57BL/A Inbr(A) ?+142. Origin. Little to A c1932. Maint. by A.C57BL/An Little to Andervont 1932. Differs from B6 and B10 at the Ce1 locus.C57BL/GrFa. Origin: Little to Gruneberg 1932, to Falconer 1947. Most British substrains derived from this stock, though 6 and 10 substrains have been imported more recently. This substrain seems to resemble the 6 rather than the 10 substrain.C57BL/KaLwN. To N 1965 from Lw at F35.C57BL/KsC57BL/6 Inbr (J) 150. Origin: substrains 6 and 10 were separated prior to 1937. This substrain is now probably the most widely used of all inbred strains. Substrain 6 and 10 differ at the H9, Igh2 and Lv loci. Maint. by J,N, Ola.C57BL/10 Inbr (J) 158. Origin: see C57BL/6.C57BL/10ScSn. Inbr (J) ? +136. Little to W.L.Russell to J.P.Scott at F26 as a separate substrain. To Snell at F35-36. Behaviour differs from C57BL/10J.C57BL/10Cr Carries spontaneous lipopolysaccharide mutation lps which appears to resemble that found in C3H/HeJ.C57BL/Ola Carries a spontaneous mutation, Wlds, causing a marked slowing of axonal degeneration during Wallerian degeneration

C57BL/6 – найбільш популярна лінія

Page 59: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Page 60: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Для вивчення обрано ключові гени, продукти яких задіяні у розвитку таких захволювань як шизофренія, аутизм, депресія, СДУГ, епілепсія та ін.

1. економічний ефект2. успадкованість3. функціональна роль зазначених генів4. експериментальні напрацювання

Page 61: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

В роботі синапса задіяно близько 2000 білків, з яких 1500 у постсинапсі.

Активація одного рецептора може викликати фосфорилювання /дефосфорилювання близько 200 сайтів 130 різних білків.

Мутації у 200 генах пов'язані із розвитком 133 захворювань людини.

Page 62: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Структура захворювань людини, які мають в своїй основі синаптопатології

Page 63: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Структурна організація взаємодії клітинних рецепторів (R), системи вторинних посередників (S) та внутрішньоклітинних ферментів (E).

Page 64: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Схематичне зображення взаємодій різних білкових комплексів, дефекти яких призводять до різних захворювань. Точки уражень, що пов'язані з різними хворобами, перекриваються.

Page 65: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Перегляд концепції неврологічних хвороб: від синаптопатологій через фенотипи до захворювань як комплексів симптомів (фенотипів).

Page 66: Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект

Бажаю усім тривалого і міцного розумового здоров'я!